A university displaced twice: Irreversible and erroneous losses of human capital

Abstract

Due to russian military aggression in Ukraine, two waves of relocating educational institutions from occupied and dangerous territories have occurred over the past nine years (in 2014 and 2022). In the first place, relocation affected those universities that were based in industrial regions before the war and trained professional personnel for large industrial enterprises. The speed of the country’s post-war recovery will depend on the availability of professional specialists able to restore industrial enterprises’ functioning. Therefore, it is necessary to highlight the changes in the human capital of displaced universities due to relocation. The aim of this study is to assess the losses of human capital the displaced universities suffered due to russian military aggression. Using the example of Donetsk National Technical University, which has been relocated twice, the study illustrates the stages in which the organizational structure of one of the university’s divisions changed and the number of teachers decreased in 2014–2023. The study describes the key features of the first and second displacement waves and their implementation specifics. The survey of the resigned teachers demonstrated the losses of human capital experienced by the university over nine years. The benefits for those Ukrainian universities which have hired displaced teachers are exemplified. The results of this study indicate that the experience of displaced universities should be scrutinized at the ministerial level and used to develop strategies for restoring the human capital of the displaced universities and further accumulating human capital in Ukrainian higher education.

Через російську воєнну агресію в Україні за останні дев’ять років відбулися дві хвилі переміщень навчальних закладів з окупованих та небезпечних територій (у 2014 та 2022 роках). Першочергово переміщення стосувалося тих університетів, які до війни базувалися в промислових регіонах і готували професійні кадри для великих промислових підприємств. Швидкість післявоєнного відновлення країни буде залежати від наявності кваліфікованих фахівців, здатних відновити функціонування промислових підприємств. Тому необхідно висвітлити зміни в людському капіталі переміщених університетів у зв’язку з їхньою релокацією. Метою цього дослідження є оцінювання втрат людського капіталу, понесених переміщеними університетами через воєнну агресію росії. На прикладі Донецького національного технічного університету, який був двічі переміщений, дослідження ілюструє етапи, за яких змінювалася організаційна структура одного з підрозділів університету і скорочувалася кількість викладачів у 2014–2023 роках. Описані ключові особливості першої та другої хвиль релокації та специфіка їхньої реалізації. Опитування викладачів, які звільнилися, продемонструвало втрати людського капіталу, з якими зіткнувся університет за дев’ять років. Наведено приклади переваг для тих українських університетів, які найняли викладачів переміщених університетів. Результати цього дослідження вказують на те, що досвід переміщених університетів має бути ретельно вивчений на міністерському рівні та використаний для розроблення стратегій відновлення людського капіталу переміщених університетів і подальшого накопичення людського капіталу в системі вищої освіти України.