Аграрні трансформації в українському селі в роки непу (1921– 1929 рр.) за матеріалами студій краєзнавців Черкащини

Abstract

У статті розкрито специфіку перебігу аграрних трансформацій в українському селі в роки нової економічної політики (1921–1929 рр.) за матеріалами сучасних студій краєзнавців Черкащини. З історіографічної точки зору показано внесок краєзнавців у розкриття особливостей проведення радянської аграрної політики у населених пунктах в адміністративнотериторіальних межах сучасної Черкаської області, а тоді це були Шевченківська і Уманська округи. Початок непу на Черкащині був позначений наслідками збройного громадянського протистояння, скороченням посівних площ, посухою, голодом 1922 р., хворобами, соціальною напругою. Висвітлюючи непівський період історії сіл Черкаського краю, дослідники відзначають, що завдяки непу швидко міцніли селянські господарства, розвивалося ремісництво, утворювалися об’єднання сільськогосподарських виробників. Свобода торгівлі пробуджувала зацікавленість селянина в ефективнішому веденні господарства. Проте існування в селянському середовищі економічно міцного заможного прошарку селянства стало на заваді впровадженню “радянської моделі” перетворень в аграрному секторі економіки в доколгоспний період. Констатується, що в період непу тривало активне становлення тоталітарної радянської більшовицької держави. Сталінська аграрна політика радянської влади відверто спрямовувалася на викорінення із селянського середовища самого духу підприємництва й господарської ініціативи. В умовах тоталітаризму перетворення в українському селі супроводжувалися економічними й соціальними утисками заможного селянства та політичними репресіями. Політика держави стосовно селянства, особливо в другій половині 1920-х рр., позначена посиленням його експлуатації через примусову колективізацію й форсування темпів індустріалізації, що згодом призвело до негативних наслідків, продовольчої і гуманітарної кризи в Україні.

The article reveals the specifics of the course of agrarian transformations in the Ukrainian village during the new economic policy (1921-1929) based on the materials of modern studies of local historians of Cherkasy region. From a historiographical point of view, the contribution of local historians to the disclosure of the peculiarities of Soviet agrarian policy in settlements within administrativeterritorial boundaries of the modern Cherkasy region, and at that time these were Shevchenkiv and Uman districts, is shown. The beginning of the NEP in Cherkasy region was marked by the consequences of armed civil confrontation, reduction of cultivated areas, drought, famine of 1922, diseases, social tension. Highlighting the NEP period of the history of the villages of Cherkasy region, the researchers note that thanks to the new economic policy, peasant farms rapidly strengthened, handicrafts were developed, and associations of agricultural producers were formed. Freedom of trade aroused the peasant's interest in more efficient farming. However, the existence of economically strong wealthy layer of the peasantry in peasant environment became an obstacle to the implementation of the "Soviet model" of transformations in agricultural sector of the economy in the pre-collective period. It is stated that during the NEP period the active formation of a totalitarian Soviet Bolshevik state continued. The Stalinist agrarian policy of the Soviet authorities was openly aimed at eradicatng the very spirit of entrepreneurship and economic initiative from peasant environment. In the conditions of totalitarianism, transformations in the Ukrainian village were accompanied by economic and social oppression of a wealthy peasantry and political repressions. The policy of the state regarding the peasantry, especially in the second half of the 1920s, was marked by the strengthening of its exploitation through forced collectivization and forcing the pace of industrialization, which subsequently led to negative consequences, a food and humanitarian crisis in Ukraine.