https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/12 2026-07-10T23:55:15Z 2026-07-10T23:55:15Z Шевченко Наталя Вікторівна Пальонна, Тетяна Анатоліївна Пепчук, Сергій Миколайович Shevchenko, Natalia Palonna, Tetiana Pepchuk, Sergiy https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9762 2026-07-02T00:00:19Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Трансформація емоційної складової маркетингових комунікацій підприємств продовольчого ринку в умовах воєнного стану Authors: Шевченко Наталя Вікторівна; Пальонна, Тетяна Анатоліївна; Пепчук, Сергій Миколайович; Shevchenko, Natalia; Palonna, Tetiana; Pepchuk, Sergiy Abstract: У статті досліджено роль емоційного інтелекту у формуванні маркетингових комунікацій підприємств продовольчого ринку в умовах дії воєнного стану та трансформації емоційної складової взаємодії брендів зі споживачами. Актуальність дослідження зумовлена посиленням значення емоційної складової маркетингових комунікацій у кризових умовах, зміною очікувань споживачів щодо соціальної відповідальності бізнесу, а також необхідністю адаптації продовольчих брендів до нових суспільних і психологічних викликів. У сучасних умовах маркетингові комунікації поступово трансформуються з інструменту виключно комерційного впливу у механізм емоційної підтримки, формування довіри та соціальної взаємодії зі споживачами. Метою статті є дослідження особливостей використання емоційного інтелекту у маркетингових комунікаціях підприємств продовольчого ринку, визначення основних тенденцій трансформації емоційної складової комунікацій в умовах воєнного стану, а також оцінка впливу емпатійних і соціально орієнтованих комунікацій на формування довіри та лояльності споживачів. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. У процесі дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, порівняльного аналізу, контент-аналізу, узагальнення та соціологічного опитування, що дозволило дослідити трансформацію маркетингових комунікацій підприємств продовольчого ринку в умовах воєнного стану, визначити ключові характеристики емоційно орієнтованих комунікацій та оцінити особливості сприйняття споживачами емпатійних і соціально відповідальних маркетингових практик. У статті визначено, що для підприємств продовольчого ринку емоційний інтелект бренду проявляється у здатності враховувати емоційний стан споживачів, демонструвати емпатію, підтримку, етичну чутливість та формувати психологічну близькість із аудиторією. Встановлено, що в умовах воєнного стану ключового значення набувають емоційна автентичність бренду, емпатійний tone of voice, соціальна відповідальність, підтримка локальних виробників, відкритість комунікацій та цифрова адаптивність. Досліджено трансформацію маркетингових повідомлень продовольчих брендів від традиційних рекламних і стимулюючих комунікацій до соціально орієнтованих та підтримуючих моделей взаємодії зі споживачами. У межах дослідження проведено авторське онлайн-опитування споживачів продукції продовольчого ринку, спрямоване на виявлення особливостей сприйняття емоційно орієнтованих маркетингових комунікацій в умовах воєнного стану. Дослідження дозволило оцінити вплив емпатійного tone of voice, соціально відповідальних ініціатив, емоційної автентичності брендів та підтримуючих комунікацій на формування довіри й лояльності споживачів. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості використання висновків дослідження підприємствами продовольчого ринку для вдосконалення маркетингових комунікацій в умовах кризових трансформацій, підвищення рівня емоційної довіри споживачів, розвитку соціально відповідального брендингу та формування більш емпатійної й етично чутливої взаємодії з аудиторією.; The article examines the role of emotional intelligence in the formation of marketing communications of food market enterprises under martial law and the transformation of the emotional component of brand interaction with consumers. The relevance of the study is due to the increased importance of the emotional component of marketing communications in crisis conditions, the change in consumer expectations regarding the social responsibility of business, as well as the need to adapt food brands to new social and psychological challenges. In modern conditions, marketing communications are gradually transformed from a tool of exclusively commercial influence into a mechanism of emotional support, formation of trust and social interaction with consumers. The purpose of the article is to study the features of the use of emotional intelligence in marketing communications of food market enterprises, to determine the main trends in the transformation of the emotional component of communications under martial law, as well as to assess the impact of empathetic and socially oriented communications on the formation of consumer trust and loyalty. General scientific and special methods of scientific knowledge became the methodological basis of the study. The research used methods of analysis and synthesis, comparative analysis, content analysis, generalisation and sociological survey, which made it possible to investigate the transformation of marketing communications of food market enterprises under martial law, to determine key characteristics of emotionally oriented communications and to assess the peculiarities of consumers' perception of empathetic and socially responsible marketing practices. The paper determines that for food market enterprises, the emotional intelligence of the brand is manifested in the ability to take into account the emotional state of consumers, demonstrate empathy, support, ethical sensitivity and form psychological closeness with the audience. It is established that under martial law, the emotional authenticity of the brand, empathetic tone of voice, social responsibility, support of local producers, openness of communications and digital adaptability acquire key importance. The transformation of marketing messages of food brands from traditional advertising and stimulating communications to socially oriented and supportive models of interaction with consumers is studied. As part of the study, an online survey of consumers of food market products, aimed at identifying the peculiarities of the perception of emotionally oriented marketing communications under martial law, was conducted. The study allows to assess the impact of empathetic tone of voice, socially responsible initiatives, emotional authenticity of brands and supportive communications on the formation of consumer trust and loyalty. Practical value of the results obtained lies in the possibility of using the conclusions of the study by food market enterprises to improve marketing communications in conditions of crisis transformations, increase the level of emotional trust of consumers, develop socially responsible branding and form a more empathetic and ethically sensitive interaction with the audience

2026-01-01T00:00:00Z Польова, Наталія Миколаївна Poliova, Nataliya https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9654 2026-06-18T00:01:01Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Формування стратегії маркетингових комунікацій підприємства в умовах цифрового бізнес-середовища Authors: Польова, Наталія Миколаївна; Poliova, Nataliya Abstract: Цифрова трансформація економіки радикально змінює парадигму стратегічного управління маркетинговими комунікаціями підприємств, породжуючи якісно нові вимоги до інструментів взаємодії з цільовою аудиторією, каналів передачі інформації та механізмів вимірювання комунікаційної ефективності. Інтенсивний розвиток технологічної інфраструктури цифрової економіки, зростаюча фрагментація медіапростору та стрімка зміна споживчої поведінки в онлайн-середовищі обумовлюють необхідність перегляду усталених методологічних підходів до планування і реалізації маркетингових комунікацій підприємства. Відсутність комплексного науково-методичного забезпечення, адаптованого до умов цифрового бізнессередовища, актуалізує потребу у розробці відповідного інструментарію стратегічног о управління комунікаційною діяльністю. Мета дослідження полягає в розробці комплексної методології формування стратегії маркетингових комунікацій підприємства в умовах цифрового бізнес-середовища, що забезпечує інтеграцію аналітичних, планувальних та операційних компонентів у єдину управлінську систему. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, зокрема: системний аналіз – для дослідження комунікаційної стратегії як цілісного управлінського феномену; порівняльний аналіз – для зіставлення парадигм стратегічного управління комунікаціями; матричне моделювання – для позиціонування підприємств у цифровому маркетинговому просторі; структурно-функціональний підхід – для декомпозиції алгоритму формування стратегії; методи стратегічного планування – для обґрунтування системи цілей і показників ефективності. Результати: визначено теоретичні засади еволюції концепції інтегрованих маркетингових комунікацій (ІМК) від класичних моделей однонаправленої трансляції повідомлень до сучасних data-driven підходів, що базуються на персоналізації, автоматизації та аналітиці великих даних; проведено порівняльний аналіз чотирьох парадигм стратегічного управління комунікаціями, виявлено їх концептуальні відмінності, переваги та обмеження в контексті цифрового середовища; розроблено семиетапний алгоритм формування стратегії цифрових маркетингових комунікацій, що охоплює аналітичний, цілевстановлювальний, проєктувальний та імплементаційний блоки; запропоновано матрицю позиціонування підприємства у цифровому маркетинговому просторі за параметрами «рівень цифрової присутності» та «ступінь диференціації бренду», що дозволяє ідентифікувати стратегічну позицію та визначати пріоритети комунікаційного розвитку; систематизовано шість типів комунікаційних стратегій із відповідними умовами застосування, рекомендованим набором цифрових інструментів та цільовими значеннями KPI; обґрунтовано розширену систему ключових показників ефективності, що охоплює сім стратегічних цілей і забезпечує комплексну оцінку результативності комунікаційної діяльності на різних рівнях управління; досліджено роль штучного інтелекту у трансформації стратегічного планування комунікацій, зокрема можливості генеративних моделей, предиктивної аналітики та автоматизованого таргетування. Практична цінність результатів дослідження полягає в тому, що розроблений методологічний інструментарій має універсальний характер і може бути застосований підприємствами різних розмірів і галузей для стратегічного планування маркетингових комунікацій у цифровому середовищі, слугуючи основою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо розподілу комунікаційного бюджету, вибору каналів просування та оцінювання досягнутих результатів.; The digital transformation of the economy is radically reshaping the paradigm of strategic management of corporate marketing communications, generating qualitatively new requirements for audience engagement tools, information transmission channels and mechanisms for measuring communication effectiveness. The intensive development of the digital economy’s technological infrastructure, the growing fragmentation of the media landscape and the rapid shift in consumer behaviour within the online environment necessitate a revision of established methodological approaches to the planning and implementation of enterprise marketing communications. The absence of comprehensive scientific and methodological frameworks adapted to the conditions of the digital business environment underscores the need to develop appropriate tools for the strategic management of communication activities. The purpose of the study was to develop a comprehensive methodology for forming a marketing communications strategy for enterprises operating in a digital business environment, ensuring the integration of analytical, planning and operational components into a unified management system. To achieve the stated objective, a combination of general scientific and specialised research methods was employed, namely: systems analysis - to examine the communication strategy as an integral managerial phenomenon; comparative analysis - to contrast paradigms of strategic communication management; matrix modeling - to position enterprises within the digital marketing space; the structural-functional approach - to decompose the strategy formation algorithm; and methods of strategic planning - to substantiate the system of objectives and performance indicators. Results: theoretical foundations of the evolution of integrated marketing communications (IMC) concept, tracing its development from classical models of unidirectional message transmission to contemporary datadriven approaches based on personalisation, automation and big data analytics, were identified; a comparative analysis of four paradigms of strategic communication management was conducted, their conceptual distinctions, advantages and limitations within the digital environment were identified; a seven-stage algorithm for forming a digital marketing communications strategy, encompassing analytical, goal-setting, design and implementation components, was developed; a matrix for positioning enterprises within the digital marketing space, based on the parameters of "level of digital presence" and "degree of brand differentiation", enabling the identification of strategic position and the determination of communication development priorities, was proposed; six types of communication strategies with corresponding conditions of application, recommended sets of digital tools and target KPI values were systematised; an extended system of key performance indicators covering seven strategic objectives and providing a comprehensive assessment of communication effectiveness across different levels of management was substantiated; the role of artificial intelligence in transforming strategic communication planning, with particular attention to the capabilities of generative models, predictive analytics and automated targeting, was examined. Practical value of the research findings lies in the universal character of the developed methodological toolkit, which can be applied by enterprises of various sizes and industries for strategic planning of marketing communications in the digital environment, serving as a foundation for informed managerial decisions regarding the allocation of the communication budget, the selection of promotional channels and the evaluation of achieved results.

2026-01-01T00:00:00Z Білик, Вікторія Вікторівна Bіlyk, Vіktorіia https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9653 2026-06-18T00:00:37Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Ділова репутація як ключовий нематеріальний актив в умовах переходу до інноваційної моделі економіки Authors: Білик, Вікторія Вікторівна; Bіlyk, Vіktorіia Abstract: Актуальність обраної теми зумовлена зростанням ролі нематеріальних активів у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств в умовах переходу до інноваційної моделі економіки, цифровізації бізнес-процесів та посилення глобальної конкуренції. У сучасному економічному середовищі ділова репутація перестає бути другорядною характеристикою діяльності підприємства та трансформується у ключовий стратегічний ресурс, що визначає рівень довіри з боку інвесторів, споживачів і партнерів, а також впливає на інноваційний розвиток і ринкову вартість підприємства. Особливого значення набуває дослідження механізмів формування, оцінювання та ефективного використання репутаційного капіталу як чинника забезпечення сталого економічного зростання. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних засад і розробка прикладних підходів до оцінки та використання ділової репутації як ключового нематеріального активу підприємства в умовах переходу до інноваційної моделі економіки. Об’єктом дослідження виступає ділова репутація підприємства як складова його нематеріальних активів. Завданнями дослідження є аналіз сутності та ролі ділової репутації в сучасній економіці, дослідження її трансформації в умовах інноваційного розвитку, узагальнення підходів до оцінювання репутаційного капіталу та обґрунтування механізму його впливу на результати діяльності підприємства. Методологічною основою дослідження стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, аналітичні матеріали та результати сучасних досліджень у сфері інноваційної економіки та управління нематеріальними активами. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів до трактування ділової репутації; порівняльний метод – для дослідження ролі ділової репутації у традиційній та інноваційній моделях економіки; системний підхід – для визначення місця репутації в структурі нематеріальних активів; метод логічного моделювання – для побудови механізму конвертації ділової репутації в інноваційний розвиток підприємства. У результаті дослідження визначено сучасне розуміння ділової репутації як базового нематеріального активу, що визначає стратегічні перспективи розвитку підприємства в умовах формування інноваційної моделі економіки. Запропоновано систему показників оцінки ділової репутації, яка враховує фінансово-економічні, інвестиційно-репутаційні, HR-репутаційні, ринково-довірчі та соціально-етичні фактори. Дістала подальшого розвитку концепція конвертації ділової репутації в інноваційний розвиток підприємства через механізм взаємодії зі стейкхолдерами. Сфера застосування результатів дослідження охоплює практичну діяльність підприємств щодо управління нематеріальними активами, процеси стратегічного планування інноваційного розвитку, а також формування політики підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності бізнесу. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення системи управління діловою репутацією, підвищення ефективності інноваційної діяльності та забезпечення сталого розвитку підприємств в умовах інноваційної моделі економіки.; The relevance of the chosen topic is due to the growing role of intangible assets in ensuring the competitiveness of enterprises in the context of the transition to an innovative model of the economy, the digitalisation of business processes and the strengthening of global competition. In the modern economic environment, business reputation ceases to be a secondary characteristic of the enterprise's activities and is transformed into a key strategic resource that determines the level of trust from investors, consumers and partners, and also affects the innovative development and market value of the enterprise. The study of the mechanisms of formation, assessment and effective use of reputational capital as a factor in ensuring sustainable economic growth is of particular importance. The purpose of the study is to substantiate theoretical foundations and develop applied approaches to the assessment and use of business reputation as a key intangible asset of the enterprise in the context of the transition to an innovative model of the economy. The business reputation of the enterprise as a component of its intangible assets is the object of the study. The objectives of the study are to analyse the essence and role of business reputation in the modern economy, to study its transformation in the context of innovative development, to generalise approaches to assessing reputational capital and to substantiate the mechanism of its influence on the results of the enterprise's activities. The scientific works of domestic and foreign scientists, analytical materials and results of modern research in the field of innovative economics and management of intangible assets were the methodological basis of the study. The work used a complex of general scientific and special methods, in particular analysis and synthesis – to generalize theoretical approaches to the interpretation of business reputation; comparative method – to study the role of business reputation in traditional and innovative models of the economy; systemic approach – to determine the place of reputation in the structure of intangible assets; logical modeling method – to build a mechanism for converting business reputation into innovative development of the enterprise. A modern understanding of business reputation as a basic intangible asset that determines strategic prospects for the development of an enterprise in the context of the formation of an innovative model of the economy is the result of the study. A system of indicators for assessing business reputation, which takes into account financial and economic, investment and reputational, HR-reputational, market and trust and social and ethical factors, is proposed. The concept of converting business reputation into innovative development of the enterprise through a mechanism of interaction with stakeholders has received further development. The scope of application of the research results covers practical activities of enterprises in managing intangible assets, processes of strategic planning of innovative development, as well as the formation of a policy for increasing investment attractiveness and competitiveness of business. The results obtained can be used to improve the business reputation management system, increase the efficiency of innovative activity and ensure sustainable development of enterprises in the conditions of an innovative model of the economy.

2026-01-01T00:00:00Z Savin, Stanislav Buriak, Ievgen Shuklina, Viktoria Hulak, Daniil Moisieienko, Larysa Савін, Станіслав Юрійович Буряк, Євген Вікторович Шукліна, Вікторія Гулак, Даніїл Вікторович Моісєєнко, Лариса https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9652 2026-06-18T00:01:02Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Spatial organisation of the smart economy in the context of intensive urbanisation of Ukrainian regions Authors: Savin, Stanislav; Buriak, Ievgen; Shuklina, Viktoria; Hulak, Daniil; Moisieienko, Larysa; Савін, Станіслав Юрійович; Буряк, Євген Вікторович; Шукліна, Вікторія; Гулак, Даніїл Вікторович; Моісєєнко, Лариса Abstract: The article examines the features of the spatial organisation of the smart economy in regions of Ukraine undergoing intensive urbanisation. The formation of the main cores of the smart economy, their industry specialisation and “pull” factors of competitiveness are analysed. The role of large agglomerations (Kyiv, Lviv, Kharkiv, Dnipro, Odesa) and several medium-sized cities that develop niche clusters is highlighted. Particular attention is paid to the challenges of pendulum migration, business relocation, transport accessibility and housing provision. The comparative analysis method is used; the housing accessibility index is calculated from 2021 to 2024. The results show that, despite the concentration of innovative potential in large centres, an imbalance in development persists between the core and the periphery. Spatial policy directions are proposed to advance a polycentric model, develop innovation clusters, integrate transport and digital infrastructure, and introduce smart technologies and environmental solutions. This lays the groundwork for a more balanced development of the smart economy and for Ukraine's integration into the global knowledge space. Methodology/Approach. The study used a comprehensive interdisciplinary approach that combines methods from economic, geographical and social sciences. Structural and functional analysis was applied, which made it possible to identify the main spatial cores of the smart economy in Ukraine and their specialisation. The basis for this was statistical data from the State Statistics Service of Ukraine, the results of sociological surveys (IOM, 2021) and analytical materials from international organisations (World Bank, UNDP, European Commission). The comparative ranking method was used to assess transport accessibility. The following indicators were taken into account in the work: the presence and expansion of the public transport network, the operation of the metro, the number of routes, passenger traffic, as well as the scale of damage to and restoration of infrastructure due to the war. Scientific publications of O. Rossolov et al. (2025), O. Radchenko et al. (2025), A. Galkin et al. (2025), as well as statistical data from the Transformative Urban Mobility Initiative portal (2024) were the source base. The article uses data systematisation and visualisation to show where the main centres of the smart economy are in Ukraine, what factors contribute to their development, and to determine the directions of spatial policy for organising these processes in conditions of intensive urbanisation. Findings. The results show that Ukraine’s smart economy is characterised by a high concentration of innovative potential in large urban agglomerations - Kyiv, Lviv, Kharkiv, Dnipro and Odesa. Each city has distinct specialisation and “pull” factors: Kyiv focuses on financial services and IT; Lviv - on creative and digital industries; Kharkiv - on science and engineering; Dnipro and Zaporizhzhia - on industrial modernisation and “green” metallurgy; Odesa - on logistics and creative sectors. The analysis showed that medium-sized cities, such as Vinnytsia, Chernivtsi and Uzhhorod, are emerging as regional smart clusters, contributing to polycentric development. Urbanisation and migration processes intensify pressure on transport and housing infrastructure, reinforcing spatial imbalance between cores and peripheries. The study found that a polycentric model of development, along with the creation of innovation clusters, techno parks, and business incubators, is key to achieving balanced smart growth. The results obtained confirm that integration of digital, transport and environmental infrastructure can strengthen Ukraine’s position within the global knowledge-based economy.; У статті досліджено особливості просторової організації смарт-економіки в умовах інтенсивної урбанізації регіонів України та структурних трансформацій, зумовлених глобалізаційними процесами, цифровізацією та військовими викликами. В основу методологічного підґрунтя дослідження був покладений порівняльний аналіз соціальноекономічних показників, а також розрахунок індексу доступності житла у 2021–2024 рр. Обрані методи та прийоми дали змогу оцінити вплив урбанізаційних процесів на якість життя населення. В статті проаналізовано формування основних ядр смарт-економіки, їх галузеву спеціалізацію, інноваційний потенціал. Виділені ключові «тяглові» фактори конкурентоспроможності регіонів, такі як: людський капітал, науково-освітня база, інституційна спроможність та доступ до цифрової інфраструктури. Показано роль великих міських агломерацій (Київ, Львів, Харків, Дніпро, Одеса) як центрів концентрації високотехнологічних секторів, стартап-екосистем та креативних індустрій. Авторами приділена особлива увага розвитку потенціалу середніх міст, що формують спеціалізовані інноваційні та виробничі кластери. Здійснено поглиблений аналіз просторових викликів розвитку смарт-економіки, зокрема, маятникової міграції, релокації бізнесу та населення. У фокусі дослідження авторів були диспропорції транспортної доступності, дефіциту житла та зростання соціальної напруги у тих громадах, що приймали та приймають релокований бізнес. Результати дослідження свідчать, що незважаючи на високу концентрацію інноваційного та інтелектуального потенціалу у великих міських центрах, в Україні зберігається значний дисбаланс між ядром та периферією, що стримує стійкий регіональний розвиток. Запропоновано напрями просторової політики, спрямовані на формування поліцентричної моделі розвитку, підтримку інноваційних кластерів у середніх містах, інтеграцію транспортної та цифрової інфраструктури, впровадження smart-технологій та екологічно орієнтованих рішень. У статті наголошено, що реалізація цих підходів створює передумови для збалансованого розвитку смартекономіки та поглиблення інтеграції України до глобального простору знань.

2026-01-01T00:00:00Z