<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Community:</title>
  <link rel="alternate" href="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4308" />
  <subtitle />
  <id>https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4308</id>
  <updated>2026-06-24T04:30:36Z</updated>
  <dc:date>2026-06-24T04:30:36Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Language Feminization in Ukrainian and Russian</title>
    <link rel="alternate" href="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4314" />
    <author>
      <name>Shchedrina, Mariia</name>
    </author>
    <id>https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4314</id>
    <updated>2023-02-10T01:01:50Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Language Feminization in Ukrainian and Russian
Authors: Shchedrina, Mariia
Abstract: Over recent years, Ukrainian and Russian have been going through a number&#xD;
of sociolinguistic transformations. Feminist linguistic activism has become a marker&#xD;
of sociopolitical changes in the two language spaces. It has spread with a goal&#xD;
to identify and modify the rules that were developed and used to restrain&#xD;
the language and subject it to men-centered linguistic regulations.&#xD;
This article will discuss and compare the transformations Ukrainian&#xD;
and Russian are experiencing as well as analyze the received data on&#xD;
the morphological level.; Постановка проблеми. Наразі українська та російська мови зазнають ряд&#xD;
соціолінгвістичних трансформацій. Феміністичний лінгвістичний активізм&#xD;
став маркером суспільно-політичних змін у двох мовних просторах. Він&#xD;
поширився з метою виявити та змінити правила, які були розроблені та&#xD;
використані для обмеження мови та підпорядкування її лінгвістичним&#xD;
правилам, орієнтованим на чоловіків. Гіпотеза Сепіра-Уорфа є ілюстрацією&#xD;
ідеї про те, що мова людини формує її спосіб сприйняття світу. Лінгвістична&#xD;
гіпотеза відносності, як її ще називають, стверджує, що мова, якою людина&#xD;
розмовляє, впливає або визначає те, що людина думає про реальність і як вона&#xD;
її сприймає. Якщо ця реальність є світом, створеним для чоловіків, це буде&#xD;
чітко відображено в мові.&#xD;
Мета статті ‒ дослідити та порівняти соціолінгвістичні трансформації, які&#xD;
проходять українська та російська мови, а також проаналізувати отримані дані&#xD;
на морфологічному рівні.&#xD;
Методи дослідження. Для дослідження було обрано дескриптивний метод&#xD;
синхронного аналізу української та російської мов. Дескриптивний метод допоможе проаналізувати форми, процеси та структури ілюстрованих&#xD;
прикладів на морфологічному рівні. Буде проведено соціолінгвістичний аналіз&#xD;
на основі методу співвідношення мовних і соціальних явищ у двох незалежних&#xD;
мовних просторах.&#xD;
Основні результати дослідження. Процеси лінгвістичної фемінізації в двох&#xD;
мовах розгортаються по-різному. За останні три десятиліття українська мова&#xD;
створила, прийняла та зареєструвала сотні нових фемінітивів, тоді як у&#xD;
російській мові соціум досі дотримується чоловічих форм для позначення&#xD;
жіночих професій. З іншого боку, українські ЗМІ використовують нові&#xD;
фемінітиви військової тематики, які не мають відповідників у російській мові.&#xD;
Ми виявили велику різницю в суспільному ставленні до мовної фемінізації.&#xD;
Фемінітиви в українській мові, порівняно з їхніми неіснуючими еквівалентами&#xD;
в російській, є маркерами дистанціювання української мови від російської.&#xD;
Наявність значної кількості нових фемінітивів в українській мові також&#xD;
демонструє різний спосіб, у який Україна та Росія сприймають роль жінок у&#xD;
суспільстві.&#xD;
Висновки та перспективи дослідження. Дослідження соціолінгвістичних&#xD;
трансформацій, зокрема, фемінізації мов, вкрай важливе, оскільки в наших&#xD;
розмовах про мову ми краще розуміємо себе. Сучасні мовці відчувають&#xD;
необхідність створення та використання форм жіночого роду для слів, що&#xD;
початково були доступні виключно у чоловічих формах. Усвідомлення&#xD;
проблем гендерної рівності сприятиме розвитку суспільства та уникненню&#xD;
сексистських мовних ознак.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Russian Correspondences to Swedish Bipartite Comitatives</title>
    <link rel="alternate" href="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4313" />
    <author>
      <name>Mellquist, Simone</name>
    </author>
    <id>https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4313</id>
    <updated>2023-02-10T01:01:48Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Russian Correspondences to Swedish Bipartite Comitatives
Authors: Mellquist, Simone
Abstract: The present parallel corpus investigation shows that the Russian&#xD;
correspondences to Swedish bipartite comitatives — med- ‘with’-constructions with&#xD;
the structure [med + NP + PP] — can largely be predicted from the presence&#xD;
and positions of NPs referring to inalienable body parts in the constructions. When&#xD;
a Swedish bipartite med-construction contains an inalienable in the first (subject)&#xD;
part of the bipartite med-construction: [med + NPinalienable + P + NP], perfective&#xD;
converb constructions constitute the most frequent Russian correspondence. When&#xD;
there is an alienable NP in the first part and an inalienable NP in the PP part:&#xD;
[med + NPalienable + P + NPinalienable], by contrast, the Swedish bipartite&#xD;
med-constructions frequently correspond to Russian comitative (s+instrumental)&#xD;
constructions. The study shows two more important correspondence types: bare&#xD;
instrumental constructions expressing manner and finite constructions expressing&#xD;
condition or temporal condition. These four Russian correspondence types (converb&#xD;
constructions, s+instrumental constructions, bare instrumental constructions&#xD;
and finite constructions) represent four different ontological types, as they mark&#xD;
relations between the matrix and eventualities (states/temporary properties) entities,&#xD;
manners, and states of affairs, respectively.; Постановка проблеми. У шведській мові є тип конструкції із прийменником&#xD;
med 'з'. Ця конструкція не має однозначного еквівалента у російській мові.&#xD;
Вживання med + NP + PP співвідносяться з різними російськими конструкціями,&#xD;
наприклад: двокомпонентні комітативні (с + інструментатив) конструкції; конвербні (дієприслівникові) конструкції; безприйменникові форми орудного&#xD;
відмінка; фінітні клаузи. Шведську конструкцію можна порівняти&#xD;
з англійськими так званими «доповненими абсолютними конструкціями».&#xD;
Мета цього дослідження – виявити чинники, що є в основі цих відмінностей,&#xD;
використовуючи Шведсько-російський російсько-шведський паралельний&#xD;
корпус у складі російського національного корпусу. У ньому також&#xD;
використано результати контрастивного аналізу, щоб отримати уявлення про&#xD;
феномен двокомпонентних med-конструкцій.&#xD;
Методи. Контрастивне дослідження паралельних корпусів. Дані перевірено за&#xD;
допомогою тесту незалежності χ-квадрат.&#xD;
Результати. Корпусні дослідження показують, що наявність та положення NP,&#xD;
що позначають частини тіла, у шведських двокомпонентних med-конструкціях&#xD;
істотно впливає на вибір моделі-відповідника. Можна виділити 4 типи:&#xD;
1) Невіддільні частини тіла в першій частині двоскладової конструкції після&#xD;
med 'з' корелюють з дієприслівниковими перфективними російськими&#xD;
конструкціями. Шведська: Hon gick med händerna på ryggen; російська: Она&#xD;
ходила заложив руки за спину 'Вона ходила, заклавши руки на спину'.&#xD;
2) Шведські двочленні med-конструкції з нетілесними компонентами в першій&#xD;
частині і невіддільними частинами тіла в другій частині корелюють&#xD;
з російськими комітативними конструкціями (с + інструментатив).&#xD;
Шведський: Hon stod på trappan med ett glas i handen; російська: Она стояла на&#xD;
лестнице со стаканом в руке 'Вона стояла на сходах зі склянкою в руці'.&#xD;
3) Шведські двокомпонентні med-конструкції, що позначають спосіб дії,&#xD;
корелюють із російськими безприйменниковими інструментальними&#xD;
(орудними) конструкціями. Шведська: Han stod med ryggen mot publiken;&#xD;
російська: Он стоял спиной к публике 'Він стояв спиною до публіки'.&#xD;
4) Шведські двоскладові med-конструкції з нетілесними компонентами в обох&#xD;
частинах корелюють з російськими фінітними клаузами. Шведський: Men med&#xD;
valet av Donald Trump till USA: s president försvann det sista hoppet om utländskt&#xD;
stöd. Російська: Но после того как Дональд Трамп был выбран президентом&#xD;
США, последняя надежда на иностранную поддержку исчезла 'Але після того,&#xD;
як Дональд Трамп став президентом США остання надія на іноземну&#xD;
підтримку зникла'.&#xD;
Дискусія. Чотири типи відповідності: дієприслівникові конструкції,&#xD;
s+інструментатив конструкції, безприйменникові інструментальні конструкції&#xD;
та фінітні клаузи представляють різні онтологічні типи, оскільки вони&#xD;
виражають відносини між матрицею та подіями, сутностями, способом та&#xD;
станами справ відповідно. Темою, що заслуговує на подальше дослідження, є&#xD;
функціонування дієприкметників у шведських і російських комітативних&#xD;
конструкціях.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>The Dog Bites: On the “Aggressive” Antipassive in Slavic and Baltic</title>
    <link rel="alternate" href="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4312" />
    <author>
      <name>Bondarenko, Alice</name>
    </author>
    <id>https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4312</id>
    <updated>2023-02-10T01:01:44Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: The Dog Bites: On the “Aggressive” Antipassive in Slavic and Baltic
Authors: Bondarenko, Alice
Abstract: Several Slavic and Baltic languages have an “aggressive” antipassive&#xD;
construction, where in a reflexive marker is used to mark object omission.&#xD;
The construction often carries habitual or potential aspectual meanings and is&#xD;
restricted to a small group of verbs. This study examines the lexical restrictions&#xD;
of the constructions across a sample of 11 Slavic and Baltic languages, with&#xD;
a special focus on Russian. The results show that across the languages,&#xD;
the construction is used to express a set of concepts, of which ‘hit’ and ‘push’&#xD;
are the most prototypical. Verbs used in the antipassive express unwanted action on&#xD;
an animate patient, and they also share features of inherent atelicity and potential&#xD;
reciprocality. All languages in the survey display syncretism of reciprocal&#xD;
and antipassive markers, resulting in ambiguous plural subject constructions. Based&#xD;
on this, it is suggested that the “aggressive” antipassive with animate subjects has&#xD;
grammaticalized from the reciprocal function of the reflexive marker. Lexical&#xD;
semantics hence play an important role in the extension of functions of reflexive&#xD;
markers in these languages.; Постановка проблеми: Кілька слов’янських і балтійських мов мають «агресивну» антипасивну конструкцію, в якій рефлексивний маркер використано для позначення відсутності об’єкта, а також вираження звичних або потенційних аспектуальних значень. Досить відомим є російський приклад «собака кусается». Ця конструкція обмежена кількома дієсловами, які є схожими в різних мовах. Системний міжмовний аналіз групи дієслів, використаних у цій конструкції, не було раніше здійснено.&#xD;
Мета статті: У цьому дослідженні розглянуто лексичні обмеження конструкцій на прикладі 11 слов’янських і балтійських мов.&#xD;
Методи дослідження: На основі граматик і лінгвістичних статей зібрано та порівняно найпоширеніші для 11 слов’янських і балтійських мов концепти, що виражаються «агресивним» антипасивом.&#xD;
Результати дослідження: Результати показують, що в усіх мовах конструкцію використовують для вираження набору понять, серед яких найчастіше трапляються «битися» і «штовхатися». «Удар / бійка» виникає в усіх мовах опитування. Ці дієслова фізичної агресії є прототипом дієслів, використаних у конструкції. Лексичні обмеження не є випадковими; дієслова, що використовують в антипасиві, виражають небажану дію (вплив) на живого об’єкта, і вони також мають спільні риси неграничності (відсутності внутрішньої межі дії) та потенційної реципрокності. Крім того, усі мови в опитуванні демонструють полісемію реципрокних і антипасивних маркерів, що призводить до полісемії підметових конструкцій множини.&#xD;
Висновки та перспективи: На основі отриманих результатів можна дійти висновків, що «агресивний» антипасив із живими об’єктами граматикалізувався завдяки реципрокній функції рефлексивного маркера. Коли певний клас реципрокних, рефлексивно маркованих дієслів використовується з одниною, живими суб’єктами, вони набувають конотації звичності та зрештою починають функціонувати як антипасив. Конструкції з підметами у множині могли служити контекстом, що сприяв процесу граматикалізації. Отже, лексична семантика відіграє важливу роль у розширенні функцій рефлексивних маркерів у цих мовах.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Upper Sorbian in Budyšin/Bautzen: Examples from Bautzen‘s Linguistic Landscape</title>
    <link rel="alternate" href="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4311" />
    <author>
      <name>Bleakly, Evan W.</name>
    </author>
    <id>https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4311</id>
    <updated>2023-02-10T01:01:40Z</updated>
    <published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Upper Sorbian in Budyšin/Bautzen: Examples from Bautzen‘s Linguistic Landscape
Authors: Bleakly, Evan W.
Abstract: This article investigates the frequency of Upper Sorbian, an endangered&#xD;
Slavic minority language, in the linguistic landscape of Budyšin / Bautzen.&#xD;
The analysis in this article focuses on the languages used in specific functions&#xD;
(hours of operation, operational instructions, and street names) on signage along&#xD;
a major street in the center of Budyšin / Bautzen.&#xD;
.; Постановка проблеми. Верхньолужицька мова – це зникаюча мова&#xD;
слов’янської меншини. Нею розмовляють у Саксонії (Німеччина) і, за деякими&#xD;
оцінками, носіїв верхньолужицької мови зараз менше ніж 12 000 осіб. Ця мова&#xD;
визнана федеральним урядом Німеччини, а Саксонія гарантує їй додаткові&#xD;
права, зокрема право на використання і встановлення двомовних вивісок /&#xD;
вказівників у громадських місцях. Аналіз використання мови у подібних&#xD;
сферах називають аналізом лінгвістичних ландшафтів.&#xD;
Мета цього дослідження – отримання кількісних даних про присутність&#xD;
верхньолужицької мови у лінгвістичному ландшафті Будишина / Баутцена.&#xD;
Основну увагу приділено вивіскам / вказівникам з наступними функціями:&#xD;
зазначення годин роботи, експлуатаційні інструкції чи назви вулиць.&#xD;
Методи. Це дослідження є аналізом корпусу фотографій, створеного із&#xD;
зображень, зроблених уздовж головної вулиці в центрі Будишина / Баутцена.&#xD;
Необхідною умовою у процесі створення вибірки для аналізу лінгвістичного&#xD;
ландшафту була наявність у елементів двох критеріїв. По-перше, вони повинні&#xD;
були відповідати нашому визначенню вивіски / вказівника – тобто бути&#xD;
письмовим або друкованим текстом, призначеним для громадського&#xD;
використання на певній фізичній території та виконувати одну або декілька&#xD;
функцій. По-друге, вони повинні були мати одну з наступних функцій:&#xD;
зазначення годин роботи, експлуатаційні інструкції або назва вулиці. Надалі&#xD;
корпус був проаналізований щодо використаних мов: чи були ці&#xD;
вивіски / вказівники одномовними або двомовними / багатомовними, і чи були&#xD;
ці функції представлені на вивісках / вказівниках за принципом “згори донизу”&#xD;
або “знизу догори”. Принцип “згори донизу” описує ті вивіски / вказівники,&#xD;
що були встановлені урядовими або державними установами, а принцип&#xD;
“знизу догори” – це ті, що були встановлені приватними підприємствами&#xD;
та особами.&#xD;
Результати. Серед елементів вивісок / вказівників, виявлених&#xD;
на досліджуваній території, присутні три мови. Серед цих трьох мов домінує&#xD;
німецька, яка присутня на кожній вивісці / кожному вказівнику та в кожній проаналізованій функції. Верхньолужицька та англійська мови також були&#xD;
присутні, але меншою мірою і завжди у комбінації з німецькою. Двомовність&#xD;
у проаналізованих вивісках / вказівниках була виявлена в обмеженій кількості,&#xD;
і майже 70% знаків були виключно німецькомовними. Крім того, майже 60%&#xD;
проаналізованих функцій було представлено на вивісках / вказівниках,&#xD;
встановлених приватними підприємствами та особами, і всі вони, крім однієї,&#xD;
були виключно німецькомовними. З іншого боку, верхньолужицька мова була&#xD;
представлена виключно на вивісках / вказівниках, встановлених урядовими&#xD;
чи державними установами.&#xD;
Висновки. Завдяки тому, що німецька мова присутня на всіх вивісках і,&#xD;
зокрема, у більшості функцій на вивісках / вказівниках, за принципом “знизу&#xD;
догори”, вона, найімовірніше, є мовою повсякденного спілкування&#xD;
в Будишині / Баутцені. Верхньолужицька мова також проявляється у мовному&#xD;
ландшафті, але значно рідше і лише на вивісках / вказівниках, встановлених&#xD;
за принципом “згори донизу”. Крім того, дев’ять із 12 випадків використання&#xD;
верхньолужицької мови були пов’язані з назвами вулиць – функцією, яка,&#xD;
порівняно з зазначенням годин роботи або експлуатаційними інструкціями, не&#xD;
надає адресатам жодної значущої інформації. У тих випадках з корпусу, коли&#xD;
верхньолужицька мова використовувалася для передавання подібної&#xD;
інформації, вона не була граматично правильною. Її використання виключно&#xD;
у контекстах типу “згори донизу” і часто з помилками переконливо свідчить&#xD;
про те, що використання верхньолужицької мови в лінгвістичному ландшафті&#xD;
значною мірою має символічний характер. Однак останніми роками&#xD;
спостерігаємо зусилля, насамперед з боку Домовини, спрямовані&#xD;
на збільшення присутності верхньолужицької мови у лінгвістичному&#xD;
ландшафті.</summary>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

