https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4569 2026-06-04T01:25:14Z 2026-06-04T01:25:14Z Makarenko, Mariia https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4755 2024-02-24T01:00:33Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Role of Szkoła Otwartego Umysłu in shaping future politicians’ and linguists’ minds Authors: Makarenko, Mariia Abstract: Стаття описує роль Школи Відкритого Розуму в формуванні мислення молодого покоління, а саме політиків і мовознавців. У статті зазначається, що особливістю школи є сам процес захисту наукових робіт, адже студент отримує безліч питань, які можуть виникнути як до конкретного слова або до певного речення. Школа Відкритого Розуму дає можливість не лише наукового зросту, а також сприяє культурному та персональному розвитку завдяки культурним вечорам, походам в музеї, тощо. У статті відображаються відгуки ШВР 2023.

2023-01-01T00:00:00Z Usyk, Liudmyla Усик, Людмила Миколаївна https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4754 2024-02-24T01:00:22Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Y-JustLang COST project – a chance for the young to overcome invisible disadvantage Authors: Usyk, Liudmyla; Усик, Людмила Миколаївна Abstract: У жовтні 2023 року в Брюсселі (Бельгія) організація European Cooperation in Science and Technology – Європейське співробітництво у сфері науки та технологій – розпочала проєкт COST «Справедливість щодо мовних потреб молоді: як невидима завада порушує права людини (Y-JustLang)». Судочинство базується на інтенсивних, складних для розуміння дітей та підлітків мовленнєвих процесах, а недостатній рівень розвитку мовлення часто стає причиною порушення їх прав. Шість робочих груп лінгвістів, психологів, логопедів, юристів, медиків, педагогів досліджуватимуть проблему, щоб запропонувати багатогранний і вичерпний аналіз і, зрештою, колективно запропонувати ефективні рішення для забезпечення захисту прав цієї вразливої групи населення. Найбільше досягнення, яке поставлено за мету в цьому проєкті, полягає не в кількості виданих публікацій на цю тему, не в кількості чи рівні організованих конференцій і тренінгів, а в покращенні життя молоді та наданні шансів на розвиток тим, чиї права були скомпрометовані глобальним невіглаством і необізнаністю.

2023-01-01T00:00:00Z Makarenko, Mariia Sydorkina, Arina Shpak, Oleksii Pivnenko, Volodymyr Півненко, Володимир https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4753 2024-02-24T01:00:13Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Advantages and disadvantages of globalization of the English language for Ukrainian people Authors: Makarenko, Mariia; Sydorkina, Arina; Shpak, Oleksii; Pivnenko, Volodymyr; Півненко, Володимир Abstract: Since English is primarily the medium of communication for international business and trade. In addition to being the official language of many international organizations (such as the UN, WHO, etc.), it has become a lingua franca in the modern world. English language lessons are delivered and required in many secondary schools globally. English is taught by many public schools as a compulsory subject, sometimes at the expense of other languages. Taking into account the rapid global spread of the English language, the article examines the main advantages and disadvantages of English being a global language providing an example of Ukrainians living abroad and in their home country. Postcolonial and globalization theories are analyzed to demonstrate that the spread of English is a result of the British Empire and the rise of the United States as a global actor in international relations thereafter. On the contrary, the linguistic human capital theory and theory of cultural capital underline that language proficiency may serve either as a limitation or a getaway in socioeconomic situations. The article deploys a qualitative research method, namely, online surveys of Ukrainians in Poland, Estonia, Germany, Spain, and Ukraine. The results indicate that English as a global language provokes inequalities for Ukrainians whose English skills are even below pre-intermediate level, both within Ukraine and outside their home country. The driving motivation for both groups to learn English is better job opportunities.; Постановка проблеми. Англійська мова стала лінгва франка в сучасному світі, оскільки вона є не лише офіційною мовою багатьох міжнародних організацій (наприклад, ООН, ВООЗ тощо), а й мовою міжнародної торгівлі та бізнесу. У багатьох країнах англійська мова стала провідною іноземною мовою в школах і навіть іноді замінює інші іноземні мови. Мета. Беручи до уваги широке розповсюдження англійської мови у світі, ми намагаємося показати головні переваги та недоліки цієї ситуації для українців, що живуть в Україні та за кордоном. Гіпотези. Г.1. Важливість знання англійської мови підкреслюється фактом, що надає більше соціальних можливостей надається людям, які знають англійську мову, особливо якщо вони є мігрантами. Г.2. Знання англійської мови безпосередньо впливає на дохід. Г.3. Молодь, що живе в Україні, відчуває більшу потребу вивчати англійську мову, ніж дорослі, які живуть за кордоном. Методи. Ми спираємося на теорію постколоніалізму, теорію глобалізації, лінгвістичну теорію людського капіталу та теорію культурного капіталу. Застосовуючи методологію перехресного опитування, згідно з рекомендаціями Creswell (2014), ми провели опитування українців у Німеччині, Польщі, Іспанії, Естонії та в Україні. Набір учасників проводився за допомогою методу вибірки «сніжної кулі», методу, який добре підходить для охоплення певних груп населення, особливо в онлайн-середовищі. Окрім кількісного аналізу даних, у дослідженні застосована порівняльна система, запропонована Norris та Inglehart (2009) для встановлення відмінностей мовного досвіду українських мігрантів у різних країнах. Результати. За допомогою теорії постколоніалізму і теорії глобалізації показано, що поширення англійської мови є результатом експансії Британської імперії та становлення Сполучених Штатів як глобального актора в міжнародних відносинах одразу після розпаду Британської імперії. За допомогою лінгвістичної теорії людського капіталу та теорії культурного капіталу доведено, що володіння мовою може бути як обмеженням так і перевагою в різних соціально-економічних ситуаціях. Результати опитування свідчать, що в Естонії вдвічі більше українців, які не володіють англійською мовою або знають її погано (39,4% респондентів), порівняно з іншими державами (Україна – 18,5%; Іспанія – 18,2%, Польща – 15%; Німеччина – 10,3%). Відсоток респондентів, які стикаються з нерівністю, наступний: Німеччина – 19,5%, Польща – 25,3%, Іспанія – 27,1%, Україна – 30%, і водночас Естонія має найвищий рівень нерівності через низьке володіння англійською мовою (47,8% респондентів). Українські мігранти в усіх державах зазначили, що вважають, що знання мови безпосередньо впливає на їхній дохід, хоча в Естонії та Польщі відсоток респондентів, які позитивно відповіли на це запитання, був найвищим. Результати показують, що жителі Україні (75,2%) та українці в Польщі (73,8%) набагато більше мотивовані вивчати англійську мову, ніж в Естонії (66,4%), Іспанії (64,5%) та Німеччині (57,4%). Дискусія. На нашу думку такі результати пов’язані з поширенням російської та української мов у Польщі та Естонії, що полегшує процес працевлаштування, тоді як у Німеччині чи Іспанії українським мігрантам знання цих мов не принесе користь. Якщо в Україні респонденти вивчають англійську для навчання, то українці в Польщі, навпаки, вивчають англійську для роботи. Частково це можна пояснити диференціацією відповідей у вікових групах.

2023-01-01T00:00:00Z Król-Kumor, Martyna Rolak, Irina https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4752 2024-02-24T01:00:31Z 2023-01-01T00:00:00Z

Title: Trudności w przekładzie kategorii modalności w korespondencji biznesowej (na materiale języka polskiego i rosyjskiego) Authors: Król-Kumor, Martyna; Rolak, Irina Abstract: Język komunikacji służbowej, głównie korespondencji biznesowej, jest oparty na specyficznej modalności dyskursywnej, przejawiającej się w standardowych zwrotach i połączeniach wyrazowych. Należy podkreślić, że przeważającym rodzajem modalności w komunikacji tego typu jest modalność informatywna, necesywna, wolitywna oraz imperatywna.; Purpose. The purpose of the study is to compare those linguistic means expressing modality in Russian and Polish written business texts which may cause difficulties in the translation process due to the close origin of both languages. The object of our study is business letters as a type of business document. According to observations supported by teaching experience, they most effectively enable foreigners learning Russian or Polish to acquire the ability to use various types of modalities. The subject of the study is the identification of linguistic means expressing modality in the original and translated Russian and Polish business texts and typology of these means from the point of view of the sender's intentions. Background. The study of modality is a problematic issue for linguists due to the lack of consistency in the theoretical approaches to this phenomenon. Modality has been analyzed, among others, by Bellert (1971), Boguslawski (1971), Jodlowski (1971), Boniecka (1976), Rytel (1982), Holvoet (1989), Koseska-Toszewa (1996), Komendziński (1997, pp. 95–104), Ligara (1997), Korytkowska (1997) and from more recent works we should mention: Tutak (2003, pp. 51–69), Maldžieva (2003), Greszczuk (2006), Malinovsky (2006), Labocha (2019; 2020), Dudek-Waligóra (2017), Heliasz-Nowosielska (2023) and Paducheva (2023). Among the abovementioned studies, there is a lack of solutions for the study of modality in business texts. Broadly speaking, two positions can be distinguished regarding the definition of modality. The first approach treats modality as "expressing the attitude of the statement sender to the transmitted content", while the second approach sees the essence of modality "in the relationship between the transmitted content and the objective state of affairs" (Labocha 2020, pp. 205–206). In this study, we understand modality as the sender's expression of the relationship between the content transmitted by them and the objective state of affairs. Methods. The methodology of the study is constructed of the following components: comparative analysis (V. Zmarzer. J. Wawrzyńczyk), functionalpragmatic analysis (O. Leszczak), observation method (B. Malinowski, M. Weber) and qualitative method, mainly discourse analysis (T. van Dijk, J. Labocha). The research material consists of authentic texts of business correspondence taken from Internet sources and own translations. Results. The language of business communication, mainly business correspondence, relies on a specific discursive modality, manifested in standard phrases and word combinations. It should be emphasized that the predominant type of modality in this type of communication is the informative, volitional, imperative and obligatory modality. Modality in business letters is verbalized with the help of template constructions, which in the linguistic image of the users' worldview are associated with official professional discursive activity. Discussion. Modality as a necessary component of every sentence in business letters is a universal speech category in both Polish and Russian. However, when translating, it is necessary to take into account the discursive peculiarities of each language.; Постановка проблеми. Вивчення модальності є проблемним питанням для лінгвістів через відсутність узгодженості в теоретичних підходах до цього явища. Модальність аналізували, зокрема, Bellert (1971), Boguslawski (1971), Jodlowski (1971), Boniecka (1976), Rytel (1982), Holvoet (1989), KoseskaToszewa (1996), Komendziński (1997), Ligara (1997), Korytkowska (1997), а з нещодавніх праць варто згадати: Tutak (2003, с. 51-69), Maldžieva (2003), Greszczuk (2006), Malinovsky (2006), Labocha (2019; 2020), Dudek-Waligóra (2017), Heliasz-Nowosielska (2023) та Paducheva (2023). Серед вищеназваних досліджень бракує рішень для вивчення модальності в ділових текстах. Загалом, дещо спрощуючи, можна виокремити дві позиції щодо визначення терміна «модальність». Перша трактує модальність як «вираження ставлення відправника висловлювання до переданого змісту», а друга вбачає сутність модальності» у відношенні між переданим змістом та об’єктивним станом речей» (Labocha 2020). У цьому дослідженні ми розуміємо модальність як вираження відправником відношення між переданим ним змістом та об’єктивним станом речей. Мета дослідження – зіставлення тих російських і польських мовних засобів вираження модальності в текстах ділового листування, які можуть спричиняти труднощі у процесі перекладу через близькість походження обох мов. Об’єктом нашого дослідження є ділові листи як різновид ділових документів. За спостереженнями, підтвердженими досвідом викладання, саме вони дають змогу іноземцям, які вивчають російську або польську мови, набути вміння використовувати різні типи модальності найефективніше. Предметом дослідження є виявлення мовних засобів вираження модальності в оригінальних і перекладених російськомовних і польськомовних ділових текстах та типологізація цих засобів з позиції інтенцій відправника. Методи. Методологія дослідження ґрунтується на таких складових: порівняльний аналіз (V. Zmarzer. J. Wawrzyńczyk), функціональнопрагматичний аналіз (O. Leszczak), метод спостереження (B. Malinowski, M. Weber) та якісний метод, переважно дискурс-аналіз (T. van Dijk, J. Labocha). Матеріалом дослідження слугували автентичні тексти ділового листування, взяті з інтернет-джерел, та власні переклади. Результати. Мова ділового спілкування, переважно ділового листування, ґрунтується на специфічній дискурсивній модальності, що проявляється в стандартних фразах і словосполученнях. Домінантними типами модальності в цьому виді спілкування є інформативний, вольовий, імперативний та спонукальний. Модальність у ділових листах вербалізується за допомогою шаблонних конструкцій, які в мовній картині світу користувачів асоціюються з офіційною професійною дискурсивною діяльністю. Дискусія. Модальність як обов’язковий компонент кожного речення в ділових листах є універсальною мовленнєвою категорією як у польській, так і в російській мовах. Однак у процесі перекладу необхідно враховувати дискурсивні особливості кожної мови.

2023-01-01T00:00:00Z