https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/12 2026-11-14T16:30:19Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10362 Title: Концепція української національної ідеї Миколи Міхновського: витоки, зміст і суспільний резонанс Authors: Северинчук, Марина Ігорівна Abstract: Стаття присвячена cучасному осмисленню філософського підґрунтя ідеології націоналізму Міхновського і проблематики національної ідеї, яка лежить в його основі. Показано громадсько-політичну діяльність і філософське бачення М. Міхновського в контексті реалій сучасного демократичного світу. Показано, що націоналістично-самостійницькі ідеї М. Міхновського постали новою філософією того часу, залишаючись актуальними і нині – як морально-ідейний заповіт для нового покоління української молоді.; The article is devoted to the contemporary understanding of the philosophical basis of the ideology of nationalism of M. Mikhnovsky and the issues of the national idea that underlie it. The socio-political activity and philosophical vision of M. Mikhnovsky are shown in the context of the realities of the modern democratic world. It is established that the ideas of Mykola Mikhnovsky were based primarily on his understanding of the meaningful life issues of the national community. Reflections on the awareness of the commonality of historical destiny, values, and ideas about the future became the philosophical basis of the ideology of independence and nationalism of Mikhnovsky. He remained faithful to his principles and the concept of the national idea until the end of his life. It is noted that the nationalist-independence ideas of M. Mikhnovsky became a new philosophy of that time, remaining relevant even today - as a moral and ideological testament for the new generation of Ukrainian youth. Considering the consequences of colonial influence on modern Ukrainians, war losses - both spiritual, cultural, and personal ones - it is the statist direction of the national idea of Mykola Mikhnovsky that gains public resonance in Ukraine today as a factor in the establishment of political subjectivity. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10361 Title: Identity formation in the contemporary educational system: challenges and threats Authors: Makhynia, Oleksandr; Махиня, Олександр Ігорович Abstract: The issue of identity is an essence of contemporary philosophy, sociology, cultural studies, and psychology. Identity is understood as a relatively stable conception of “who I am?” and “who we are?”, which structures individual and collective experience and determines the horizons of belonging, responsibility, and mutual trust. The article examines the multidimensional nature of identity formation in modern education, outlines key risks associated with hybrid threats, information warfare, cyberattacks, psychological and social vulnerabilities, and highlights the role of teachers and educational policy in safeguarding identity and cognitive security.; Обґрунтовано, що освіта є ключовим соціальним механізмом формування ідентичності на індивідуальному, груповому та національному рівнях. Наголошено на значенні прихованого навчального плану як чинника трансляції неформальних норм, цінностей і моделей поведінки, через які відбувається реальна, а не лише декларативна соціалізація здобувачів освіти. Показано, що щоденні освітні практики можуть як сприяти утвердженню цінностей гідності, свободи та солідарності, так і підривати їх. Проаналізовано сучасні гібридні загрози, спрямовані на дестабілізацію ідентичності через інформаційні атаки, пропаганду, викривлення історичної пам’яті та делегітимацію суспільних інститутів. Визначено двоїсту роль освіти: як потенційного каналу поширення маніпулятивних наративів і водночас як інструменту когнітивної та ціннісної безпеки, здатного формувати критичне мислення, медіаграмотність і громадянську відповідальність. Центральне місце в цих процесах відведено вчителю як носію професійної етики, критичної свідомості та моделі стійкості. Окремо висвітлено український контекст, у якому освіта в умовах війни виконує функцію збереження національної ідентичності, соціальної згуртованості та психологічної підтримки. Проаналізовано кіберзагрози освітнім інституціям і доведено, що кібербезпека є складником ширшої системи інформаційної та когнітивної безпеки. Підкреслено важливість інтеграції психологічної підтримки, практик турботи й солідарності як засобів підвищення стійкості освітнього середовища. Зроблено висновок, що в епоху гібридних загроз ідентичність стає об’єктом цілеспрямованих атак, а освіта, зорієнтована на ціннісну та когнітивну безпеку, виступає вирішальним чинником суспільної стійкості та відповідального громадянського становлення. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10360 Title: Регулювання сучасного інформаційного простору: реалізація та обмеження свободи слова у правовій і суспільній практиці Authors: Рожков, Денис Володимирович Abstract: Статтю присвячено аналізу підходів до реалізації свободи слова у контексті сучасних інформаційних і політичних викликів і загроз. У зв’язку з цим постає необхідність розроблення нових правових рамок для реалізації / обмеження свободи слова у медіа. Акцентовано увагу на процесах, моделях і практиках правового регулювання інформаційного простору. Зазначається, що, на противагу європейським практикам, у США правове регулювання цифрових платформ перебуває у стані глибокої концептуальної суперечності. Показано, що Україна, паралельно із застосуванням надзвичайних заходів у сфері інформаційної безпеки в умовах воєнного стану, проводить структурну реформу медійного законодавства, спрямовану на його гармонізацію з європейськими стандартами. Створення такої пропорційної системи регулювання, яка водночас гарантує національну безпеку і дотримання європейських стандартів свободи вираження поглядів, відображає зрілу модель демократичної держави, здатної поєднати етос безпеки з етосом прав людини у спільному нормативному полі.; The article is devoted to the analysis of approaches to the implementation of freedom of speech in the context of modern information and political challenges and threats. In this regard, there is a need to develop a new legal framework for the implementation / restriction of freedom of speech in the media. The focus is on the processes, models and practices of legal regulation of the information space. It is noted that, in contrast to European practices, in the USA the legal regulation of digital platforms is in a state of deep conceptual contradiction. It is shown that Ukraine, in parallel with the application of emergency measures in the field of information security under martial law, is carrying out a structural reform of media legislation aimed at its harmonization with European standards. The creation of such a proportional regulatory system, which at the same time guarantees national security and compliance with European standards of freedom of expression, reflects a mature model of a democratic state capable of combining the ethos of security with the ethos of human rights in a common regulatory field. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10359 Title: Теоретико-методологічні засади теорії національної безпеки Authors: Вороновська, Людмила Abstract: У статті розглядаються питання національної безпеки в контексті Концепції національної безпеки України. Метою статті є розгляд поглядів науковців щодо понятійно-категоріального апарату теоретикометодологічних засад національної безпеки в руслі сучасних українських досліджень. Опрацьовано розлогу історико-філософську джерельну базу. Наголошено, що теоретичні підвалини побудови та ефективного функціонування системи забезпечення національної безпеки на цей час перебувають у стадії розроблення. Розглянуто три базові категорії, які включає національна безпека: інтереси, загрози, захист. Представлено погляд автора на чинники державного та суспільного розвитку через структурнофункціональні характеристики та елементи національної безпеки. Розкриваються семантичні відмінності в термінології: «безпека держави» й «державна безпека», «безпека суспільства» й «суспільна безпека», «особистісна безпека» й «безпека особистості». Зазначено, що зміст поняття «безпека» визначається залежно від пізнавальних традицій кожної окремої держави. Автор доводить, що індивіди, групи, класи, нації-держави та їх різноманітні об’єднання перебувають під постійним впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Головні об’єкти захисту щодо національної безпеки визначаються як тріада, що складається з таких компонентів: людина – суспільство – держава. Доведено, що головна мета державної політики України полягає у подальшому зміцненні національної безпеки як ключового чинника сталого суспільного розвитку. Констатовано, що адаптована до національних інтересів зовнішньополітична стратегія України має бути одним із домінантних чинників формування повноцінного громадянського суспільства, яке здатне створити адекватну систему державної безпеки і оборони та забезпечити її якісний рівень.; The article deals with national security issues in the context of the Concept of National Security of Ukraine. The author's point of view on the factors of state and social development is presented through structural and functional characteristics and elements of national security. Semantic differences in the terminology of "state security" and "security of state", "public security" and "security of society", "personal security" and "security of personality" are revealed. It is noted that the content of the concept of "security" is determined depending on cognitive traditions of each individual state. The author proves that individuals, groups, classes, nations and their various associations are under constant influence of both internal and external factors. The main objects of national security protection are defined as a triad consisting of the following components: man - society - state. The purpose of the article is to consider the views of scientists on the conceptual and categorical apparatus of theoretical and methodological foundations of national security in the context of modern Ukrainian research. It is proved that the main goal of the state policy of Ukraine is to further strengthen national security as a key factor of sustainable social development. It is stated that the foreign policy strategy of Ukraine, adapted to national interests, should be one of dominant factors in the formation of a full-fledged civil society, which is able to create an adequate system of state security and defense and ensure its qualitative level. 2026-01-01T00:00:00Z