https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1499 2026-06-24T03:15:42Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2175 Title: Praktische einführung in den russischen verbalaspekt. Практикум: употребление видов глагола Authors: Liaunigg, Michaela Abstract: Вивчення теми «Види дієслова» в німецькомовному середовищі у процесі вивчення російської мови є дуже важливим, оскільки граматична категорія дієслівного виду відсутня в німецькій мові. На уроках вивчення виду дієслів необхідне виконання різноманітних вправ. У підручнику запропоновано вправи й пояснення до них для засвоєння виду дієслів на рівні володіння мовою А1 - В2. 1. Теоретичні основи вивчення виду. 1.1. Розвиток дитячого мовлення. Структура книги орієнтована на розвиток дієслівного словника в онтогенезі, що відображено в змісті: 1. Наказовий спосіб. 2. Інфінітив. 3. Теперішній час. 4. Минулий час. 5. Майбутній час. 6. Умовний спосіб. 1.2. Частотність дієслів за вживанням. Набір дієслів зорієнтований на частотність їх уживання, без урахування їх парності. 1.3. Процес навчання і викладання з погляду нейробіології. Для ефективного навчання важливим є формування мовних / граматичних зразків та вміння подальшого їх розпізнавання в мовленні. Для цього процесу потрібні репрезентативні приклади в необхідній кількості. На цій підставі мозок самостійно аналізує, синтезує і видає результат, виражений у мовних одиницях. 2. Застосування теорії на практиці. За допомогою картинок запропоновано певну навчальну ситуацію. Робота з картинками має три етапи: а) прочитати і перекласти німецькою мовою; б) описати ситуацію на картинці; в) навідне запитання. Також ефективним для засвоєння теми є вправи з рухами та вправи з кольоровим маркуванням у текстах.; Studying the topic «verb aspects» in German-speaking environments while learning Russian is very important, as the grammatical category of verb aspect is absent in German. In lessons on verb species it is necessary to practice various tasks. This book offers exercises and explanations for the verb aspect at the A1 - B2 level. 1. Theoretical foundations for the study of the aspect. 1.1. The development of children's speech. The structure of the book is focused on the development of verbal vocabulary in ontogenesis, which is reflected in the content 1. The imperative mood. 2. Infinitive. 3. Present tense. 4. The past tense. 5. Future tense. 6. The subjunctive mood. 1.2. Frequency of verbs by usage. A set of verbs focused on the frequency of their use, without regard to their pairing. 1.3. The learning and teaching process from a neurobiological perspective. In order to learn effectively, it is important to form speech/grammar patterns and to be able to further recognize them in speech. This process requires representative examples in sufficient numbers. On this basis the brain independently analyses, synthesizes and produces a result expressed in language units. 2. Putting theory into practice. A particular learning situation is suggested with the help of pictures. Working with pictures has three steps: a) Reading and translating into German; b) Describing the situation in the picture; c) Answering a leading question. Movement and colour coded exercises in the texts are also effective for mastering the topic 2020-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2174 Title: Новые исследования в сфере функциональной грамматики Authors: Казаковская, Виктория Abstract: У статті запропоновано ґрунтовний аналіз тому, що вийде з друку в кінці 2020 року – «Проблемы функциональной грамматики. Отношение к говорящему в семантике грамматических категорий» (отв. ред. В. В. Казаковская, М. Д. Воейкова. М: Издательский Дом ЯСК. 488 с.). Розділу у монографії передує вступна стаття О. В. Бондарка, присвячена проблемам інтенційності у сфері граматичної семантики. На думку О. В. Бондарка, інтенційність зумовлена необхідністю актуального виділення мовцем певного семантичного аспекту висловлювання. Перший розділ книги присвячений аналізу граматичної і лексичної семантики дієслова. А. В. Ціммерлінг в аспекті автореферентності та класів предикативних слів указує на схильність окремих конструкцій з іменними предикативами до вживання з певним семантичним суб’єктом. А. Мустайокі аналізує безособові конструкції, що вказують на вплив стихії типу Дах знесло вітром. М. А. Овсяннікова аналізує вживання зворотних дієслів мислення, при яких підмет відповідає ментальному об’єкту. А. Р. Урманчієва описує вживання плюсквамперфектів з аористом та імперфектом допоміжного дієслова в літописах. І. В. Недялков характеризує формальні, семантичні та прагматичні особливості висловлювань з особовими та безособовими евенкійськими дієслівними формами, зіставлені з прикладами інших тунгусоманчжурських мов. Другий розділ монографії присвячений дослідженню модусних елементів семантики висловлювання. Т. Є. Янко пропонує підхід до комунікативної структури висловлювання як до засобу вираження ілокутивної мети мовця. І. М. Кобозєва зосереджує увагу на перепитуванні як особливому різновиді ілокутивної мети. В. В. Казаковська та Н. К. Оніпенко пропонують триаспектний (системно-граматичний, текстовий і онтогенетичний) підхід до аналізу вставних слів. М. Я. Димарський аналізує семантико-граматичні компоненти та прагматичні пресупозиції безсполучникових складних речень зі значенням обумовленості щодо фігури мовця. У третьому розділі проаналізовано елементи квалітативної семантики висловлювання, що відображають стан та якісну характеристику суб’єкта; досліджено не лише граматичні компоненти, але й проблему лексичного вибору.; This article offers a detailed analysis of a forthcoming paper coming at the end of 2020 – "Problems of Functional Grammar. The relation to the speaker in the semantics of grammatical categories' (ed. В. V. Kazakovskaya, M. D. Voeikova. Moscow: YASK Publishing house. 488 p.) This section in the monograph is preceded by an introductory article by A. V. Bondarko, which is devoted to the problems of intensionality in the sphere of grammatical semantics. According to A. V. Bondarko, intentionality is caused by the necessity of the speaker's actual selection of a certain semantic aspect of an utterance. The first section of the book is devoted to the analysis of grammatical and lexical semantics of the verb. A. W. Zimmerling in the aspect of autoreferentiality and classes of predicative words points out the tendency of certain constructions with nominative predicates to be used with a certain semantic subject. A. Mustaioki analyses impersonal constructions indicating the influence of the elements such as “Дах знесло вітром” ʻThe roof has been blown away by the windʼ. M. A. Ovsyannikova analyses the use of reflexive verbs of thinking, where the subject corresponds to the mental object. A. G. Urmanchieva describes the use of plusquamperfekt with aorist and imperfect auxiliary verbs in chronicles. I. V. Nedyalkov characterizes the formal, semantic and pragmatic features of utterances with personal and impersonal Evenkian verb forms, compared with examples of other Manchu-Tungus languages. The second section of the monograph is devoted to the study of modus operandi elements in the semantics of the utterance. T. E. Yanko proposes an approach to communicative structure of an utterance as a means of expressing the illocutionary purpose of the speaker. I. M. Kobozeva focuses on the interrogation as a special type of illocutionary purpose. В. V. V. Kazakovskaya and N. K. Onipenko propose a tripartite (system-grammatical, textual and ontogenetic) approach to the analysis of introductory words. M. Y. Dymarskii analyses semantic-grammatical components and pragmatic presuppositions of conjunctionless complex sentences with the meaning of conditionality with respect to the figure of the speaker. The third section analyses the elements of qualitative semantics of the utterance reflecting the state and qualitative characteristic of the subject and examines not only the grammatical components, but also the problem of lexical choice 2020-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2173 Title: К 90-летию со дня рождения Александра Владимировича Бондарко Authors: Воейкова, Мария Abstract: 15 листопада 2020 року минуло 90 років від дня народження членакореспондента РАН доктора філологічних наук професора Олександра Володимировича Бондарка – дослідника, з ім’ям якого пов’язана ціла епоха розвитку світової лінгвістики, теорії функціональної граматики, слов’янознавства та аспектології. Сфера його інтересів надзвичайно широка: стали класичними праці Олександра Володимировича, присвячені опису російської дієслівної системи на тлі інших слов’янських мов, зокрема, використання в текстах теперішнього історичного часу, аспектуальнотемпорального комплексу, розробці теорії морфологічних категорій, загальній теорії значення і особливого різновиду функціональної граматики – теорії функціонально-семантичних полів (ФСП) і категоріальних ситуацій (КС). З його ім’ям і з його численними працями пов’язаний розвиток петербурзької аспектологічної школи, яку він очолював багато років, а також розробка його улюбленої теми – стратифікація семантики, співвідношення мисленнєвого та мовного змісту. Одним з основних напрямів досліджень А. В. Бондарка стала аспектологія – аналіз категорії дієслівного виду в слов’янських мовах, що становить особливі труднощі для засвоєння і лінгвістичного опису і викликає незмінний інтерес у лінгвістів-теоретиків. Праці Олександра Володимировича Бондарка містять постановку багатьох не до кінця вирішених проблем аспектології і загальної теорії значення; у них міститься програма досліджень на багато років вперед. У статті описано життєвий та професійний шлях О. В. Бондарка, головні віхи наукового й творчого розвитку, найважливіші праці та монографії, які в наш час стали класикою граматичної думки: шеститомна «Теорія функціональної граматики», багаторічний видавничий проєкт «Проблеми функціональної граматики» тощо. Окреслено основні положення його теорії функціональносемантичного поля та категоріальної ситуації.; November 15, 2020 was the 90th birthday of Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences, Doctor of Philological Sciences, Professor Alexander Vladimirovich Bondarko, a researcher, whose name is associated with an entire era of development of Russian and world linguistics, the theory of functional grammar, Slavic studies and aspectology. The sphere of his interests is unusually broad: his works devoted to the description of the Russian verb system in comparison with other Slavic languages, in particular the use of the praesens historicum in texts, the aspectual-temporal complex, the development of the theory of morphological categories, the general theory of meaning and a special kind of functional grammar – the theory of functional-semantic fields (FSP) and categorial situations (CS) – have become classics. His name and his numerous writings are associated with the development of the St. Petersburg school of Aspectology, which he was head of for many years, as well as with the development of his favorite topic – the stratification of semantics and the relationship between linguistic content and cognitive content. One of A. V. Bondarko's main fields of research is aspectology, the analysis of the category of verbal aspect in the Russian and Slavic languages, which is particularly difficult to master and to describe linguistically and is of constant interest to linguistic theorists. His works contain the formulation of many not completely solved problems of aspectology and the general theory of meaning; they present a research program for many years to come. The article describes the life and professional path of A. V. Bondarko, the main milestones of his scientific and creative development, the most important projects and monographs which have today become classics of grammatical thought: the sixvolume "Theory of functional grammar", the multi-year publication project "Problems of functional grammar", etc. The main provisions of his theory of the functional-semantic field and the categorical situation are highlighted here 2020-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2172 Title: Сучасні тенденції видотворення дієслів в українській літературній мові Authors: Колібаба, Лариса Abstract: У статті проаналізовано поширені в українській літературній мові початку ХХІ ст. тенденції до формального розмежування значень доконаного і недоконаного виду у двовидових дієсловах – перфективацію та імперфективацію двовидових дієслів іншомовного походження. Визначено лінгвістичний статус цих тенденцій, оцінено практичну доцільність та відповідність сучасній граматичній нормі, спрогнозовано їх подальший розвиток. Обґрунтовано префіксацію та суфіксацію як основні способи усунути двовидовість дієслів іншомовного походження в українській літературній мові. Подано перелік найуживаніших у сучасній мовній практиці префіксальних дієслів доконаного виду і суфіксальних дієслів недоконаного виду, що є видовими корелятами двовидових дієслів.; Problem statement. A noticeable shift towards active use of prefix verbs of a perfective aspect and suffix verbs of imperfective aspect, that are aspectual correlates of bi-aspectual verbs, can be observed in scientific and publicism texts of the first two decades of the XXI century. The widespread use of perfectives and imperfectives of the kind analysed here in modern linguistic practice is related to the tendenciy to separate formal meanings of imperfect and perfect aspects in biaspectual verbs of foreign origin, deprived of morphological markers of aspectual feature. On the one hand, these tendencies are a consequence of the practical need to formally distinguish the meanings of the perfect and imperfect aspects in biaspectual verbs to avoid ambiguity in the process of perceiving a text in reading; on the other hand, they are a proof of adaptation of the bi-aspectual verbs, adopted from Western European languages, where the grammatical category of aspect is not typical, to the grammar system of the Ukrainian language. Purpose of the article. The purpose of the proposed research is to analyze the tendencies to formal differentiation of the meanings of imperfective and perfective aspect in the bi-aspectual verbs of the Ukrainian literary language of the beginning of the ХХІ of century in terms of their complying to the grammatical norm and rationality, and to predict its further development. Research methods. To attain the aim of the research, the author used general scientific methods (observation, analysis, synthesis, comparison, systematization) and linguistic methods of research, namely, a descriptive method and method of continuous selection of investigated linguistic units – verbs of perfective and imperfective aspect, that are the correlates of bi-aspectual verbs, found in sources belonging to a range of styles as well as time periods starting from more than one hundred years ago (mainly dictionaries). Main results of the study. Formal differentiation of the meanings of the imperfect and perfect aspects in bi-aspectual verbs of foreign origin by affixation does not conflict with the morphological structure of the Ukrainian literary language but helps to eliminate grammatical ambiguity in the text perception. Prefixation and suffixation are effective ways to eliminate the dichotomy of borrowed verbs, which is not peculiar to the specific verbs of the modern Ukrainian literary language. Prefixed verbs of the perfect aspect, which are aspectual equivalents to verbs of foreign origin, are mostly not new, but reactualized morphological units, which gradually re-enter the grammatical system of the Ukrainian literary language. The process of their «revival» in modern language practice occurs in two ways: 1) returning from the periphery to the active use of verbs that were recorded in Soviet dictionaries; 2) introducing into active linguistic use those prefixal verbs, that were recorded in lexicographic sources in the 1920s-1930s, but due to extralinguistic factors had a limited function in the Ukrainian literary language of the 1940s-1980s. However, suffixal verbs of the imperfect aspect with the suffix -ovuva-, in contrast to prefixal verbs of the perfect aspect, are not considered as reactualized, since they are relatively new grammatical forms. Although such verbs convey the semantics of the imperfect form as accurately as possible, their form is cumbersome, which contradicts the law of linguistic economy. In view of this, it is necessary to fix the meaning of the imperfect aspect for prefixed verbs of foreign origin with the suffix -uva- (-juva-) by analogy with Ukrainian verbs and fix the meaning of the perfect aspect for prefix verbs. Conclusions and perspectives. The process of prefix reproduction from the bases of foreign bi-aspectual verbs is likely to intensify in the future, since their number in the Ukrainian language is constantly growing, which will necessitate the adaptation of these verbs to the aspectual system of Ukrainian literary language, resulting in new derivatives. We see the prospect of further scientific research of the problem of aspect differentiation of bi-aspectual verbs in studying imperfectives formed from prefix forms of the perfect aspect, which are prospective grammatical formations at present, but soon they will obviously penetrate the grammatical system of Ukrainian literary language 2020-01-01T00:00:00Z