https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2 2026-07-09T08:02:39Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9757 Title: Роль брендингу локальних виробників у формуванні довіри споживачів у коротких продовольчих ланцюгах Authors: Шевченко, Наталія Вікторівна; Дем'яненко, Олександр Abstract: У сучасних умовах, коли споживачі дедалі більше орієнтуються на сталість, прозорість і локальність, ефективний брендинг здатен забезпечити конкурентну перевагу малим і середнім агровиробникам. Саме тому дослідження ролі брендингу у формуванні довіри споживачів у коротких продовольчих ланцюгах набуває особливої актуальності. У статті досліджено значення брендингу локальних виробників у контексті коротких продовольчих ланцюгів постачання (Short Food Supply Chains – SFSCs). Розкрито взаємозв’язок між ідентичністю бренду, емоційною лояльністю споживачів та рівнем довіри до локальної продукції. Окреслено особливості формування бренду на локальному ринку агропродовольчих товарів, визначено ключові чинники, що впливають на сприйняття споживачами якості та автентичності. Обґрунтовано роль комунікаційних стратегій, цифрових платформ та соціального капіталу у розвитку локального бренду.; The article examines the role of branding among local producers in building consumer trust within short food supply chains (SFSCs). The relevance of the topic is driven by rising demand for local products, the strengthening of sustainable consumption trends, and the need to enhance the competitiveness of small producers under conditions of globalization in food markets. The aim of the study is to identify the mechanisms through which branding increases consumer trust and supports the development of SFSCs at regional and national levels. The research employs methods of system and comparative analysis, content analysis of academic publications and industry cases, as well as synthesis to structure the findings. The analysis covers European, American and Ukrainian programs supporting local food networks, including “Buy Fresh, Buy Local” (USA), “Bienvenue à la ferme” (France), “Taste of the Ukrainian Carpathians,” “Local Food Hub,” and other initiatives. A comparative systematization of marketing tools used in SFSCs is presented in the form of a structured table that highlights the main strategic directions. The table outlines key approaches such as local origin branding, digital marketing, emotional storytelling, communitybased interaction, transparency and traceability mechanisms, environmental and sustainable positioning, and partnership-driven promotion. Each direction includes concrete marketing instruments and channels, reflecting how producers operationalize communication with consumers and strengthen market presence. The study examines the role of brand components – visual identity, certification, regional storytelling, digital communication, and community involvement – in strengthening consumer trust in local producers. The findings demonstrate that branding in SFSCs plays a strategic role by increasing transparency of product origin, reinforcing perceptions of authenticity and social value, stimulating consumer loyalty, contributing to added value creation, and fostering territorial brand development. The study confirms that successful branding strategies within short food supply chains rely on the combination of marketing instruments and certification mechanisms, collective participation of producers, and well-established communication channels with consumers. The practical significance of the research lies in the applicability of its conclusions to the design of regional support programs for local producers, the development of territorial brands, the improvement of tools for promoting local products in the market, and strengthening consumer trust in short food supply chains. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9679 Title: The impact of intellectual capital on the innovative development of regional enterprises Authors: Yurko, Ihor; Юрко, Ігор Сергійович; Liu, Yang Abstract: In the context of a change in the paradigm of civilizational development associated with the unfolding global financial, economic, energy and epidemiological crisis, the study of intellectual capital as a key resource of modern organizations and the identification of directions of its impact on ensuring innovative development are of particular theoretical and practical importance. The article studies the impact of intellectual capital on the innovative development of regional enterprises. The author focuses on the growing role of knowledge, skills, competences of personnel, as well as intangible assets as key factors of successful functioning of modern enterprises. The article considers theoretical aspects of intellectual capital formation, including its main components: human, structural and customer capital. Analyzing the relationship between intellectual capital and the level of innovation of enterprises, the author shows that regions with a high level of intellectual capital development demonstrate higher efficiency in the creation and implementation of innovative products and technologies. The article also highlights the peculiarities of formation of intellectual capital at the level of regional economies, where educational institutions, research centers and innovation clusters play a significant role. It is proved that the strategic priority of intellectual capital management is to ensure sustainable development of an enterprise, which allows it to maintain its competitiveness, create conditions for economic security and serve as the basis for ensuring business profitability. The article substantiates the need for targeted management of intellectual capital to ensure sustainable development of enterprises. The authors note that the active use of intellectual capital contributes not only to the innovative development of individual enterprises, but also to the formation of regional competitiveness in the global economy. The article identifies promising areas for optimizing intellectual capital management, which involve intensifying cooperation between business, science and government. The obtained results may be useful for managers of enterprises, regional authorities and scientists studying the problems of development of the innovative economy.; В умовах зміни парадигми цивілізаційного розвитку, пов'язаного зі світовою фінансово-економічною, енергетичною та епідеміологічною кризою, яка розгортається, набуває особливої теоретичної та практичної значущості дослідження інтелектуального капіталу як ключового ресурсу сучасних організацій, визначення напрямів його впливу на забезпечення інноваційного розвитку. У статті досліджено вплив інтелектуального капіталу на інноваційний розвиток підприємств регіону. Автор акцентують увагу на зростаючій ролі знань, навичок, компетенцій персоналу, а також нематеріальних активів як ключових чинників успішного функціонування сучасних підприємств. Розглянуто теоретичні аспекти формування інтелектуального капіталу, включаючи його основні складові: людський, структурний та клієнтський капітал. Аналізуючи взаємозв'язок між інтелектуальним капіталом і рівнем інноваційності підприємств, автор виявляє, що регіони з високим рівнем розвитку інтелектуального капіталу демонструють вищу ефективність у створенні та впровадженні інноваційних продуктів і технологій. Висвітлено також особливості формування інтелектуального капіталу на рівні регіональних економік, де значну роль відіграють освітні установи, дослідницькі центри та інноваційні кластери. Доведено, що стратегічним пріоритетом управління інтелектуальним капіталом виступає забезпечення стійкого розвитку підприємства, що дає змогу зберігати її конкурентоспроможність, створювати умови для економічної безпеки та бути основою для забезпечення прибутковості бізнесу. У роботі обґрунтовано необхідність цілеспрямованого управління інтелектуальним капіталом для забезпечення стійкого розвитку підприємств. Автори зазначають, що активне використання інтелектуального капіталу сприяє не лише інноваційному розвитку окремих підприємств, а й формуванню конкурентоспроможності регіонів у глобальній економіці. Визначено перспективні напрями оптимізації управління інтелектуальним капіталом, які передбачають активізацію співпраці бізнесу, науки та влади. Отримані результати можуть бути корисними для керівників підприємств, регіональних органів влади та науковців, які досліджують проблеми розвитку інноваційної економіки. 2024-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9678 Title: Improving institutional relations in the process of intellectual capital formation Authors: Сєрєбряк, Ксенія; Sieriebriak, Kseniia; Юрко, Ігор Сергійович; Yurko, Ihor Abstract: The article proves that among the basic institutions that determine the formation and development of intellectual capital, one should single out the institution of property, which ensures protection of the rights of creators of an intellectual product and also regulates liability for copyright infringement. It is determined that improvement of the intellectual property institute is especially necessary in the context of information technology development, since the use of the Internet complicates the identification of intellectual property rights, and, in particular, bringing unscrupulous agents to justice. In this regard, the use of modern digital technologies, such as blockchain, will increase the efficiency of the property institution. The development of education and R&D institutions raises certain concerns due to the loss of the state’s leading positions in education and science. The ongoing reform of the higher education system has led to the loss of highly qualified personnel, which indicates a decline in the quality of intellectual capital. Despite the declared measures to support science and education, they are mainly of a targeted nature, with funding provided through grants, without ensuring equal opportunities for all educational institutions. The structure of R&D expenditures seems to be extremely unbalanced, with the main share of expenditures from the state budget, while in developed market economies, R&D investments are made by private companies. The article shows that the implementation of the strategy of increasing intellectual production should be ensured through the active spread of development institutions, whose main task is to finance innovation and investment projects in various forms, ranging from participation in the authorized capital of an enterprise to gratuitous tranches; stimulation of innovation and investment activities that ensure the expansion of intellectual capital should be carried out at all stages of the life cycle of development and production of intellectual products. To this end, not only the results of applied but also fundamental science should be used, which forms the key imperative of the country’s socio-economic development.; В статті доведено, що серед базових інститутів, що детермінують формування та розвиток інтелектуального капіталу, слід виокремити інститут власності, який забезпечує захист прав творців інтелектуального продукту, а також регламентує відповідальність за порушення авторських прав. Визначено, що удосконалення інституту інтелектуальної власності є особливо необхідним в умовах розвитку інформаційних технологій, оскільки використання мережі Інтернет ускладнює ідентифікацію інтелектуальних прав, і, особливо, притягнення недобросовісних агентів до відповідальності. У зв’язку з цим застосування сучасних цифрових технологій, таких, наприклад, як блокчейн, підвищить ефективність функціонування інституту власності. Розвиток інститутів освіти та НДДКР викликає певні побоювання у зв’язку з втратою державою провідних позицій у галузі освіти і науки. Перманентне реформування системи вищої освіти призвело до втрати кваліфікованих кадрів вищої кваліфікації, що свідчить про зниження якості інтелектуального капіталу. Незважаючи на декларовані заходи підтримки науки і освіти, вони, в основному, мають точковий характер, фінансування надається за допомогою грантової підтримки, не забезпечуючи рівні можливості для всіх освітніх установ. Структура витрат на НДДКР видається вкрай незбалансованою, основну питому вагу займають видатки державного бюджету, в той час як у країнах з розвиненою ринковою економікою вкладення в НДДКР здійснюються приватними компаніями. Досліджено, що реалізація стратегії нарощування інтелектуального вироб- ництва має забезпечуватися за рахунок активного поширення інститутів розвитку, основне завдання яких полягає у фінансуванні інноваційних та інвестиційних проектів у різних формах, починаючи від участі в статутному капіталі підприємства і закінчуючи безоплатними траншами; стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності, яка забезпечує експансію інтелектуального капіталу, необхідно здійснювати на всіх етапах життєвого циклу розроблення й виробництва інтелектуальних продуктів, а саме: на всіх етапах розробки й виробництва інтелектуальних продуктів. З цією метою мають бути використані не тільки результати прикладної, а й фундаментальної науки, що формує ключовий імператив соціально-економічного розвитку країни. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9677 Title: Державна політика сприяння розвитку малого та середнього бізнесу: історичний аспект Authors: Бабич, Ігор Вікторович; Юрко, Ігор Сергійович Abstract: У статті з’ясовано поняття дефініції «державна політика». Розглянуто історичний аспект державної політики сприяння розвитку малого та середнього бізнесу та проаналізовано основні етапи еволюції цієї політики: ранні цивілізації, середньовіччя, епоха промислової революції, ХХ століття, сучасність. Досліджено погляди вчених різних економічних шкіл на роль державної політики у регулюванні економіки в цілому й підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема: вчення представників класичної економічної теорії, кейнсіанства, неокласичної економічної теорії, інституціалізму, сучасної економічної теорії. Визначено найбільш важливі напрями державної політики щодо малого та середнього бізнесу, зокрема: спрощення процедур реєстрації бізнесу, розвиток інфраструктури, підтримка інновацій, надання доступу до фінансування, підтримка експорту, розвиток людського капіталу, співп- раця з бізнесом, цифрова трансформація. Визначено інструменти державної політики залежно від її виду: фіскальна політика, монетарна політика, регуляторна політика, індустріальна політика, соціальна політика. Виявлено позитивний та негативний вплив державної політики на малий та середній бізнес залежно від галузей економіки.; The article clarifies the concept of the definition of "state policy", which we will understand as the purposeful activity of state authorities to solve social problems, achieve and implement a generally significant goal of the development of society or its individual spheres. The historical aspect of state policy to promote the development of small and medium-sized businesses is considered and the main stages of the evolution of this policy are analyzed: early civilizations, the Middle Ages, the era of the industrial revolution, the twentieth century, modernity. The views of scientists from various economic schools on the role of state policy in regulating the economy, in particular, regarding the support of small and medium-sized businesses, in particular: the teachings of representatives of classical economic theory, Keynesianism, neoclassical economic theory, institutionalism, modern economic theory, etc. The most important directions of state policy for small and medium-sized businesses have been identified: creating a favorable business climate, in particular: simplifying business registration procedures, developing infrastructure, supporting innovations, providing access to financing, supporting exports, developing human capital, cooperating with business, and digital transformation. State policy instruments have been identified depending on their type: fiscal policy, monetary policy, regulatory policy, industrial policy, social policy. The positive and negative impact of state policy on small and medium-sized businesses was identified depending on the sector of the economy: agriculture, industry, services, IT, tourism. It was found that in the agricultural sector, state support is provided through grants and subsidies; in industry, through tax reductions, customs duties, and the establishment of technical regulations; in the services sector, market liberalization and simplification of various procedures prevail; in the IT sector, technoparks are created and grants are provided for startups; in the tourism sector, investments in infrastructure are practiced and marketing policies are implemented. 2023-01-01T00:00:00Z