<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4">
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9533" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9532" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9512" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9511" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-06-24T20:38:45Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9533">
    <title>Глобальні ризики як детермінанти стратегічного планування та стійкості бізнесу в умовах глобальної нестабільності.</title>
    <link>https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9533</link>
    <description>Title: Глобальні ризики як детермінанти стратегічного планування та стійкості бізнесу в умовах глобальної нестабільності.
Authors: Сахно, Тетяна Андріївна; Пасенко, Владислав Михайлович
Abstract: У доповіді досліджено сутність і складові сучасних глобальних загроз на період 2026-2036 рр. Визначено ключові категорії ризиків, від геоекономічної конфронтації та збройних конфліктів до екологічних криз і наслідків розвитку штучного інтелекту. Особливу увагу приділено взаємозалежності цих факторів, що можуть формувати ланцюгові реакції системної нестабільності у глобальному просторі та ускладнювати подолання криз зусиллями окремих держав. Обґрунтовано необхідність переходу від короткострокових політичних циклів до довгострокового стратегічного планування й міжнародної координації, як ключових умов забезпечення стійкості бізнесу та життєздатності людства в умовах глобальної нестабільності.; The research examines the nature and components of contemporary&#xD;
global threats for the period 2026–2036. It identifies key categories of risks,&#xD;
ranging from geoeconomic confrontation and armed conflicts to&#xD;
environmental crises and the implications of artificial intelligence&#xD;
development. Particular attention is paid to the interdependence of these&#xD;
factors, which can generate cascading effects of systemic instability in the&#xD;
global arena and hinder the ability of individual states to effectively address&#xD;
crises. The study substantiates the need to shift from short-term political&#xD;
cycles to long-term strategic planning and enhanced international&#xD;
coordination as essential conditions for ensuring the resilience of businesses&#xD;
and the long-term viability of humanity in an era of global instability.</description>
    <dc:date>2026-04-20T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9532">
    <title>Трансформація соціальних комунікацій та етичних норм в умовах глобальної цифровізації суспільства</title>
    <link>https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9532</link>
    <description>Title: Трансформація соціальних комунікацій та етичних норм в умовах глобальної цифровізації суспільства
Authors: Сахно, Тетяна Андріївна; Кисельова, Анастасія Олександрівна</description>
    <dc:date>2026-04-24T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9512">
    <title>Компетентнісні засади підготовки керівних кадрів судової системи України</title>
    <link>https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9512</link>
    <description>Title: Компетентнісні засади підготовки керівних кадрів судової системи України
Authors: Захарова, Оксана Володимирівна
Abstract: Актуальність теми зумовлена глибокими трансформаціями судової системи України в умовах війни, по-воєнного відновлення та євроінтеграції, що актуалізує проблему якісного кадрового забезпечення судової влади. Особливого значення набуває роль базової юридичної освіти у формуванні професійних, управлінських і ціннісних засад майбутніх керівних кадрів судової системи. Метою статті є аналіз і порівняння компетент-нісного наповнення освітніх програм закладів вищої освіти, які закінчили керівники Верховного Суду Укра-їни, з позицій їх відповідності сучасним вимогам до судової влади. У процесі дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, порівняльний, структурно-логічний і емпіричний аналіз, а також узагальнення офіційних статистичних та нормативних даних. У статті обґрунтовано визначальну роль якості базової юридичної освіти у формуванні кадрового потенціалу судів. Проведено порівняльний аналіз освітніх програм п’яти провідних університетів України, випускниками яких у різні роки були Голови Верховного Суду України. Визначено ключові відмінності та спільні риси у компетентнісному наповненні програм підготовки бакалаврів з права. Наукова новизна полягає у встановленні зв’язку між компетентнісними моделями базової юридичної освіти та формуванням управлінського потенціалу керівних кадрів судової системи України. Практична цінність ре-зультатів дослідження полягає у можливості використання отриманих висновків для вдосконалення освітніх програм зі спеціальності «Право» та формування ефективної кадрової політики в судовій системі. Отримані результати дозволяють обґрунтувати доцільність посилення компетентнісного підходу в юридичній освіті з урахуванням потреб судової влади. Це створює підґрунтя для подальшого розвитку системи підготовки та відбору професійних і доброчесних кадрів для судової системи України.; The relevance of the topic is determined by the profound transformations of the Ukrainian judicial system in the context of war, post-war recovery, and European integration, which highlights the issue of high-quality staffing of the judiciary. Of particular importance is the role of basic legal education in shaping the professional, managerial, and value-based foundations of future leadership personnel of the judicial system. The purpose of the article is to analyze and compare the competency-based content of educational programs of higher education institutions completed by the Heads of the Supreme Court of Ukraine, from the standpoint of their compliance with contemporary requirements for the judiciary. The study employs methods of analysis and synthesis, comparative, structural-logical, and empirical analysis, as well as the generalization of official statistical and regulatory data. The article substantiates the decisive role of the quality of basic legal education in the formation of the human resources potential of courts. A comparative analysis of educational programs of five leading Ukrainian universities, whose graduates at different times became Heads of the Supreme Court of Ukraine, is conducted. Key differences and common features in the competency-based content of bachelor-level law programs are identified. The scientific novelty of the study lies in establishing the relationship between competency models of basic legal education and the formation of managerial potential of senior personnel within the judicial system of Ukraine. The practical value of the research results consists in the possibility of using the obtained conclusions to improve educational programs in the field of Law and to develop an effective human resources policy in the judicial system. The findings make it possible to substantiate the feasibility of strengthening the competency-based approach in legal education with due regard to the needs of the judiciary. This creates a foundation for the further development of the system for training and selecting professional and ethical personnel for the judicial system of Ukraine.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9511">
    <title>Коучингові техніки профілактики та запобігання конфліктів у науковій діяльності</title>
    <link>https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9511</link>
    <description>Title: Коучингові техніки профілактики та запобігання конфліктів у науковій діяльності
Authors: Захарова, Оксана Володимирівна
Abstract: Актуальність дослідження зумовлена ймовірністю зростання конфліктності в науковому середовищі України в умовах воєнного стану, ресурсних обмежень та підвищених вимог до результативності наукової діяльності. Традиційні адміністра-тивні підходи до управління конфліктами дедалі частіше виявляються недостатньо ефективними, що актуалізує пошук м’яких, превентивних та людиноцентричних інструментів взаємодії в наукових колективах. Метою статті є теоретичне обґру-нтування та систематизація коучингових технік як інструменту профілактики, запобігання й конструктивного опрацювання конфліктів у сфері наукової діяльності. У роботі використано методи теоретичного аналізу й узагальнення наукових джерел, порівняльний аналіз, логічне моделювання та систематизацію. У статті ідентифіковано та проаналізовано ключові причини виникнення конфліктів у науковому середовищі, зокрема ресурсні, статусні, ціннісні, комунікаційні та особистісні чинники. Обґрунтовано сутність коучингу та показано його відмінності від консультування, наставництва і медіації в контексті роботи з конфліктами. Систематизовано коучингові техніки відповідно до типів конфліктних ситуацій та запропоновано перелік ре-флексивних питань, відповіді на які учасників конфліктної ситуації сприяють зниженню напруженості й переходу до конс-труктивного діалогу в наукових колективах. Наукова новизна роботи полягає у комплексному поєднанні теорії конфліктології та коучингового підходу стосовно специфіки наукової діяльності. Практична цінність отриманих результатів полягає у мож-ливості використання запропонованої системи коучингових технік і запитань як інструментарію превентивного управління конфліктами на індивідуальному та командному рівнях. Здійснено огляд інших дієвих напрямів запобігання або подолання конфліктів в науковому середовищі. Застосування результатів дослідження сприятиме формуванню культури усвідомленої комунікації, підвищенню ефективності наукової співпраці та зміцненню стійкості наукового середовища.; The relevance of the study stems from the increasing likelihood of conflict escalation in the Ukrainian scientific community under conditions of martial law, resource constraints, and growing demands for research productivity. Traditional administrative approaches to conflict management are increasingly proving to be insufficiently effective, necessitating the search for soft, preventive, and human-centred instruments of interaction within academic teams. The purpose of the article is to provide a theoretical substantiation and systematization of coaching techniques as tools for the prevention, mitigation, and constructive resolution of conflicts in scientific activity. The study employs methods of theoretical analysis and synthesis of scholarly sources, comparative analysis, logical modeling, and systematization. The article identifies and analyzes the key causes of conflicts in the academic environment, including resource-based, status-related, value-based, communication-related, and personal factors. The essence of coaching is substantiated, and its distinctions from consulting, mentoring, and mediation in the context of conflict management are demonstrated. Coaching techniques are systematized according to types of conflict situations, and a set of reflective questions is proposed, the answers to which help conflict participants reduce tension and transition to constructive dialogue within scientific teams. The scientific novelty of the study lies in the comprehensive integration of conflict theory and the coaching approach with regard to the specific features of scientific activity. The practical value of the results obtained consists in the possibility of applying the proposed system of coaching techniques and reflective questions as tools for preventive conflict management at both individual and team levels. In addition, other effective approaches to conflict prevention and resolution in the academic environment are reviewed. The application of the research findings will contribute to the formation of a culture of conscious communication, enhancement of the effectiveness of scientific collaboration, and strengthening of the resilience of the academic environment.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

