https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6591 2026-06-24T04:30:46Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6822 Title: Фінансовий та податковий облік і контроль віртуальних активів: новітні міжнародні практики та шляхи їх імплементації в Україні Authors: Гавриленко, Валентина Олександрівна; Крот, Юлія Миколаївна; Ткаченко, Алла Анатоліївна; Міщенко, Антон Abstract: У статті досліджено практичні аспекти фінансового та податкового обліку і контролю віртуальних активів в Україні та міжнародному контексті. Актуальність теми зумовлена швидким поширенням криптовалют та цифрових токенів у світовій економіці, що створює суттєві виклики для національних систем бухгалтерського обліку та податкового регулювання. У роботі здійснено порівняльний аналіз підходів Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та стандартів US GAAP щодо класифікації, оцінки та розкриття інформації про віртуальні активи. Особливу увагу приділено новому стандарту FASB ASU 2023-08, який запроваджує оцінку криптовалют за справедливою вартістю та змінює традиційний підхід до їх обліку як нематеріальних активів. Окрім США, у статті розглянуто досвід окремих європейських країн, зокрема Німеччини та Франції, які активно адаптують положення регламентів ЄС (MiCA), спрямованих на уніфікацію ринку віртуальних активів у межах Європейського Союзу. Важливим є й аналіз практики Японії, яка однією з перших у світі створила комплексну систему ліцензування криптобірж та контролю за фінансовими операціями з віртуальними активами. Такий розширений порівняльний підхід дозволяє не лише виявити суттєві відмінності у методології класифікації та оцінки віртуальних активів, але й показати різні моделі їх податкового трактування та регуляторного контролю. Це, своєю чергою, підкреслює складність гармонізації облікових правил на міжнародному рівні та потребу у виробленні єдиних підходів, які могли б забезпечити прозорість і зіставність фінансової інформації у глобальному масштабі. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу, порівняння, синтезу та систематизації, що забезпечили комплексне висвітлення проблематики. Результати дослідження засвідчили, що в Україні досі відсутній єдиний нормативний підхід до визнання криптоактивів, що створює проблеми для підприємств, аудиторів і контролюючих органів. На основі світового досвіду сформульовано напрями розробки національної методології, серед яких: індивідуалізована класифікація віртуальних активів, застосування справедливої вартості при їх оцінці, удосконалення стандартів фінансової звітності з урахуванням українських реалій. Практичне значення дослідження полягає у визначенні кроків, які можуть забезпечити прозорість фінансової інформації, зменшення ризиків податкових спорів та інтеграцію України у світові фінансові ринки.; The article examines practical aspects of financial and tax accounting and control of virtual assets in Ukraine and in the international context. The relevance of the topic is due to the rapid spread of cryptocurrencies and digital tokens in the global economy, which creates significant challenges for national accounting and tax regulation systems. The paper provides a comparative analysis of the approaches of International Financial Reporting Standards (IFRS) and US GAAP standards to the classification, evaluation and disclosure of information about virtual assets. Particular attention is paid to the new FASB ASU 2023-08 standard, which introduces the fair value measurement of cryptocurrencies and changes the traditional approach to their accounting as intangible assets. In addition to the USA, the article examines the experience of individual European countries, in particular Germany and France, which are actively adapting the provisions of EU regulations (MiCA) aimed at unifying the virtual assets market within the European Union. It is also important to analyse the practice of Japan, which was one of the first in the world to create a comprehensive licensing system for crypto exchanges and control over financial transactions with virtual assets. Such an expanded comparative approach makes it possible not only to identify significant differences in the methodology for classifying and assessing virtual assets, but also to show different models of their tax interpretation and regulatory control. This, in turn, emphasises the complexity of harmonising accounting rules at the international level and the need to develop unified approaches that could ensure transparency and comparability of financial information on a global scale. The methodological basis of the study includes the methods of analysis, comparison, synthesis and systematisation, which have provided a comprehensive coverage of the issues. The results of the study prove that Ukraine still lacks a unified regulatory approach to the recognition of cryptoassets, which creates problems for enterprises, auditors and regulatory authorities. Based on world experience, directions for developing a national methodology, including: individualised classification of virtual assets, application of fair value measurement and improvement of financial reporting standards taking into account Ukrainian realities, have been formulated. The practical significance of the study lies in identifying the steps that can ensure the transparency of financial information, reduce the risks of tax disputes and support Ukraine's integration into global financial markets. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6821 Title: Трансформаційні процеси в стратегуванні інноваційно-інвестиційного потенціалу національної економіки в координатах інформаційних змін та захисту інтересів держави Authors: Гуцалюк, Олексій Миколайович; Бондар, Юлія; Чудаєва, Ія; Ус, Галина Abstract: У статті розглянуто трансформаційні процеси в стратегуванні інноваційно-інвестиційного потенціалу національної економіки в умовах глибоких інформаційних змін та необхідності захисту державних інтересів. Підкреслюється, що цифровізація, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, штучного інтелекту, великих даних і блокчейну формують нові можливості для економічного зростання, але водночас породжують ризики, пов‟язані з кіберзагрозами, вразливістю критичної інфраструктури та втратою контролю над стратегічними ресурсами. У цьому контексті особливого значення набуває інноваційно-інвестиційна політика держави, спрямована на створення сприятливого середовища для залучення капіталу у високотехнологічні сфери, формування національних цифрових платформ і розбудову системи кіберстійкості. Методологічною основою дослідження стали системний, структурно-функціональний, інституційний та порівняльний підходи, що дозволили комплексно оцінити взаємозв‟язки між інноваційними процесами, інвестиційними механізмами та цифровими трансформаціями. Наукова новизна роботи полягає у розробленні моделі стратегування інноваційно-інвестиційного потенціалу в координатах інформаційної економіки, яка поєднує пріоритети цифрового розвитку з вимогами національної безпеки. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення державної політики у сфері інновацій, інвестицій та цифрової трансформації, а також для формування ефективних механізмів захисту стратегічних інтересів держави в умовах глобальної конкуренції.; The article examines transformation processes in strategising the innovation and investment potential of the national economy in the context of profound information changes and the need to protect state interests. It is emphasised that digitalisation, the development of information and communication technologies, artificial intelligence, big data and blockchain create new opportunities for economic growth, but at the same time generate risks associated with cyber threats, the vulnerability of critical infrastructure and the loss of control over strategic resources. In this context, the state's innovation and investment policy, aimed at the creation of a favourable environment for attracting capital to high-tech sectors, the formation of national digital platforms and the development of a cyber resilience system, acquires special importance. Systemic, structural-functional, institutional and comparative approaches, which allowed for a comprehensive assessment of the relationships between innovation processes, investment mechanisms and digital transformations, became the methodological basis of the study. The scientific novelty of the work lies in the development of a model for strategising the innovation and investment potential in the coordinates of the information economy, which combines the priorities of digital development with the requirements of national security. The results of the study can be used to improve state policy in the field of innovation, investment and digital transformation, as well as to form effective mechanisms for protecting strategic interests of the state in the context of global competition. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6820 Title: Оцінка інноваційного потенціалу малого та середнього бізнесу Львівської області Authors: Якушева, Оксана Вікторівна; Підкуйко, Андрій Abstract: У статті здійснено системне дослідження інноваційного потенціалу малого та середнього бізнесу (МСБ) Львівської області з урахуванням сучасних соціально-економічних, політичних та безпекових умов. Актуальність теми зумовлена стратегічною роллю МСБ у забезпеченні динамічного розвитку регіональної економіки, особливо в умовах децентралізації, цифровізації, посилення глобальної конкуренції та війни в Україні. МСБ виступає не лише інструментом зростання зайнятості населення, а й джерелом інновацій, нових продуктів, технологій та рішень, здатних модернізувати локальну економіку. Проаналізовано динаміку інноваційної активності підпр иємств Львівської області за останнє десятиріччя. Встановлено, що інноваційна активність МСБ залишається фрагментарною та сконцентрована переважно у сфері ІТ, машинобудування, харчової промисловості та підприємництва, орієнтованого на експорт. У статті акцентовано увагу на тому, що більшість малих і середніх підприємств функціонують у низькотехнологічних сегментах, не маючи достатніх ресурсів для впровадження інновацій. Основними бар’єрами визначено обмежений доступ до фінансування, недостатню підтримку з боку місцевих інституцій, слабкий розвиток інфраструктури трансферу технологій та низький рівень взаємодії між бізнесом, освітою і наукою. Застосовано міждисциплінарний підхід до аналізу інноваційного потенціалу, який охоплює вивчення статистичних даних (частка інноваційної продукції у ВРП, обсяги інвестицій в НДДКР, кількість інноваційних підприємств), аналіз стратегічних документів регіонального розвитку, дослідження успішних кейсів кластеризації та релокації бізнесу. Особлива увага приділена аналізу практик впровадження інструментів підтримки інновацій – таких як ваучерні програми, гранти для стартапів, муніципальні ініціативи сприяння кластерному об’єднанню МСБ. Львівська область розглядається як приклад регіону з високим прихованим інноваційним потенціалом, який реалізується фрагментарно й потребує цілеспрямованого розвитку. Важливим елементом дослідження стало вивчення впливу релокації підприємств на інноваційне середовище регіону. Доведено, що переселення бізнесів зі східних областей України до Львівщини стало каталізатором зростання підприємницької активності, але не гарантує автоматичного зростання інноваційної спроможності без належної політики інтеграції, консультаційної підтримки та доступу до ресурсів. Крім того, у статті вказано на потребу розвитку горизонтальних зв’язків між представниками МСБ, а також формування умов для спільної інноваційної діяльності у межах регіональних кластерів. Зроблено висновок, що для повноцінного розкриття інноваційного потенціалу МСБ Львівщини необхідне формування інтегрованої регіональної інноваційної політики, яка має базуватись на принципах смарт-спеціалізації, сталого партнерства між владою, бізнесом і наукою, а також розбудові інфраструктури підтримки інновацій (інкубатори, акселератори, центри трансферу технологій). Перспективними напрямами подальших досліджень визначено розроблення регіональних індексів інноваційного потенціалу, оцінювання ефективності політики підтримки МСБ у сфері інновацій та створення адаптивних моделей стимулювання інноваційної активності на рівні громад.; This article presents a systematic study of the innovation potential of small and medium-sized businesses (SMEs) in the Lviv region, taking into account the current socio-economic, political, and security conditions. The relevance of the topic is determined by the strategic role of SMEs in ensuring dynamic regional economic development, especially in the context of decentralization, digitalization, intensified global competition, and the ongoing war in Ukraine. SMEs are not only a mechanism for increasing employment but also a source of innovations, new products, technologies, and solutions capable of modernizing the local economy. The dynamics of innovation activity among enterprises in the Lviv region over the past decade are analyzed. It has been established that SME innovation activity remains fragmented and is primarily concentrated in the IT sector, mechanical engineering, the food industry, and export-oriented entrepreneurship. The article emphasizes that most small and medium enterprises operate in low-tech segments and lack sufficient resources to implement innovations. The main barriers identified include limited access to financing, insufficient support from local institutions, underdeveloped technology transfer infrastructure, and a low level of cooperation between business, education, and science. An interdisciplinary approach to analyzing innovation potential is applied, which includes the study of statistical data (the share of innovative products in gross regional product, investments in R&D, the number of innovative enterprises), analysis of regional development strategic documents, and the exploration of successful cases of clustering and business relocation. Special attention is given to analyzing the implementation of innovation support instruments – such as voucher programs, startup grants, and municipal initiatives to promote SME clustering. The Lviv region is considered an example of a region with a high latent innovation potential that is realized only partially and requires targeted development. An important element of the research is the study of the impact of business relocation on the region’s innovation environment. It is demonstrated that the relocation of enterprises from the eastern regions of Ukraine to Lviv has become a catalyst for increasing entrepreneurial activity, but it does not guarantee automatic growth in innovation capacity without an appropriate integration policy, advisory support, and access to resources. The article also points to the need to develop horizontal links between SMEs and create conditions for joint innovation activities within regional clusters. It is concluded that fully unlocking the innovation potential of SMEs in the Lviv region requires the development of an integrated regional innovation policy based on the principles of smart specialization, sustainable partnerships between government, business, and academia, and the construction of innovation support infrastructure (incubators, accelerators, technology transfer centers). Promising directions for further research include the development of regional innovation potential indices, evaluation of SME support policies in the field of innovation, and the creation of adaptive models for stimulating innovation activity at the community level. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6819 Title: Технологія блокчейн у бізнес-процесах, маркетингу та досягненні цілей сталого розвитку Authors: Гаврилюк, Олег Вікторович Abstract: Стаття досліджує трансформаційний потенціал технології блокчейн в оптимізації бізнеспроцесів, цифрового маркетингу та досягненні цілей сталого розвитку в умовах глобальної цифровізації та зростання вимог споживачів до прозорості. Метою дослідження є розкриття значущості інтеграції блокчейну для підвищення конкурентоспроможності та аналіз викликів на шляху його впровадження. Використовуючи діалектичний метод пізнання, системний підхід, методи аналізу та синтезу, дослідження підкреслює ключові переваги блокчейну, такі як прозорість, безпека даних і автоматизація через смарт-контракти. Запропоновано стратегії використання блокчейну для вдосконалення маркетингових кампаній, зменшення рекламного шахрайства та створення прозорих ланцюгів постачання. Розроблено систему оперативних і стратегічних цілей для інтеграції блокчейну в бізнес і маркетингові практики відповідно до принципів сталого розвитку. Результати показують, що блокчейн сприяє довірі, оптимізує управління ресурсами та підтримує етичні практики, дозволяючи підприємствам досягати довгострокової конкурентоспроможності та сприяти сталому розвитку.; This study investigates the transformative potential of blockchain technology in optimizing business processes, digital marketing, and achieving sustainable development goals within the context of global digitalization and increasing consumer demands for transparency. The research employs dialectical methods of cognition, systematic approaches, and analysis-synthesis methodologies to examine blockchain's key advantages including transparency, data security, and automation through smart contracts. The investigation reveals that blockchain technology addresses critical challenges in digital marketing, particularly advertising fraud, which cost the industry approximately $84-140 billion globally in 2024. Invalid traffic (IVT) reached 23% of all mobile advertising impressions, with Ukraine experiencing fraud rates as high as 50.31%. The study demonstrates how blockchain's immutable ledger system can verify ad views and clicks, eliminating fraudulent activities while ensuring transparent budget allocation. Key findings highlight blockchain's capacity to revolutionize supply chain management through realtime product tracking from origin to consumer. Case studies include Walmart's product tracking system, H&M's collaboration with VeChain platform for clothing authenticity verification, and De Beers' diamond supply chain transparency initiative. The research identifies IBM Food Trust as exemplifying blockchain's role in reducing food waste and ensuring safety through transparent record-keeping. The study proposes strategic frameworks for integrating blockchain into business and marketing practices aligned with sustainable development principles. Smart contracts enable automated insurance payouts, peer-to-peer energy trading, and decentralized loyalty programs through tokenization. Environmental applications include carbon credit markets, green financing transparency, and antigreenwashing certification systems. Despite significant advantages including decentralization, transparency, security, and intermediary elimination, implementation challenges persist: energy consumption, scalability limitations, technical complexity, and regulatory uncertainty. The research concludes that blockchain fosters trust, optimizes resource management, and supports ethical practices, enabling enterprises to achieve long-term competitiveness while contributing to sustainable development objectives. 2025-01-01T00:00:00Z