https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9448 2026-06-24T03:16:02Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9465 Title: Конвергенція стратегій інноваційно-інвестиційного та інформаційного розвитку в системі цифрового захисту інтересів національної економіки Authors: Гуцалюк, Олексій Миколайович; Бондар, Юлія; Чудаєва, Ія; Захарченко, Олег Володимирович; Hutsaliuk, Oleksii; Bondar, Iuliiа; Chudaieva, Iіa; Zakharchenko, Oleg Abstract: У статті досліджено особливості конвергенції стратегій інноваційно-інвестиційного та інформаційного розвитку в умовах цифрової трансформації національної економіки. Обґрунтовано, що інтеграція інноваційних рішень, інвестиційних ресурсів та сучасних інформаційних технологій створює підґрунтя для ефективного цифрового захисту економічних інтересів держави. Визначено ключові ризики цифрової економіки – кіберзагрози, технологічні, економічні, соціальні, регуляторні та геополітичні фактори – та показано їхній вплив на інноваційно-інвестиційні процеси. На основі аналізу інструментів цифрового захисту (блокчейн, смарт-контракти, цифрові двійники, штучний інтелект, багаторівнева аутентифікація, кібермоніторинг) обґрунтовано їхнє значення для підвищення прозорості фінансових операцій, зниження ризиків шахрайства та забезпечення довіри інвесторів. Запропоновано структурований підхід до створення єдиної цифрової платформи, яка поєднує стратегічне планування, аналітику, захист економічних інтересів та колективне прийняття рішень. Показано, що впровадження інтегрованих механізмів забезпечує синергійний ефект для держави, бізнесу та суспільства: посилення кіберзахисту критичної інфраструктури, підвищення довіри до бізнес -середовища, зростання інвестиційної привабливості та соціально-економічної стабільності. Зроблено висновок, що конвергенція стратегій інноваційно-інвестиційного та інформаційного розвитку формує ефективну систему цифрового захисту національної економіки та створює передумови для сталого розвитку України в глобальному цифровому середовищі.; The article examines the features of the convergence of strategies of innovation, investment and information development in the context of digital transformation of the national economy. It is substantiated that the integration of innovative solutions, investment resources and modern information technologies creates the basis for effective digital protection of economic interests of the state. The key risks of digital economy - cyber threats, technological, economic, social, regulatory and geopolitical factors - are identified, and their impact on innovation-investment processes is shown. Based on the analysis of digital protection tools (block chain, smart contracts, digital twins, artificial intelligence , multi-level authentication and cyber monitoring), their importance for increasing the transparency of financial transactions, reducing the risks of fraud and ensuring investor confidence is substantiated. A structured approach to creating a single digital platform that combines strategic planning, analytic s, protection of economic interests and collective decision-making is proposed. It is shown that the implementation of integrated mechanisms provides a synergistic effect for the state, business and society: strengthening cyber protection of critical infrastructure, increasing trust in the business environment, increasing investment attractiveness and socio-economic stability. It is concluded that the convergence of strategies of innovation, investment and information development forms an effective system of digital protection of the national economy and creates the prerequisites for sustainable development of Ukraine in the global digital environment. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9464 Title: Urbanization challenges and opportunities for sustainable development of smart regions in Ukraine Authors: Moisieienko, Larysa; Ivanova, Maryna; Ryzhykh, Maksym; Моісєєнко, Лариса; Іванова, Марина; Рижих, Максим Abstract: The article examines the primary challenges of urbanization processes for the sustainable development of Ukraine's regions. Based on international programs (“Smart Specialization”, “100 Climate Neutral” and “Smart Cities”), analytical reports of international organizations (UN-Habitat, OECD, World Bank), as well as national strategic documents, the study identifies specific features of urbanization processes in Ukraine, which, taking place in military conditions and in the context of uncertainty and resource constraints, have become the main challenge for sustainable development. At the same time, it is demonstrated that urbanization can provide the basis for the formation of competitive and sustainable “smart regions” provided that technological, socio-economic, and managerial dimensions are effectively integrated, as well as ensuring spatial coherence through inter-municipal and inter-sectoral cooperation. Using examples of successful European cases, the article shows that digitalization, environmental innovations, and e-governance increase national competitiveness, territorial cohesion, and quality of life, provided that digital, social, environmental, and infrastructure innovations are harmoniously combined. The article formulates recommendations for Ukraine, in particular on the development of a national “smart region” strategy, investment in digital infrastructure, implementation of “green technologies”, and strengthening cybersecurity potential. To clearly reflect the regional characteristics of urbanization processes, build a roadmap, implement operational control, and assess effectiveness, which is the basis for making management decisions and the possibility of further analysis and identifying opportunities for implementing the “smart region” concept, the article uses data systematization and visualization. This study proves the need to implement the concept of “smart regions” and adapt international experience to national realities by integrating technology, digital, social, environmental, and infrastructure innovations to and assessment of the effectiveness of the Roadmap directions will enable informed management decisions on implementing “smart strategies” during the urbanization of Ukraine's regions. Methodology/Approach. The methodological basis of the study is a systematic and interdisciplinary approach that combines elements of statistical analysis, comparative research, and analytical interpretation of publications by leading scholars. The primary sources of information include the Global Data Lab (Demographics, 2012-2023), the State Statistics Service of Ukraine (2025), as well as data from international organizations such as the United Nations -World Urbanization Prospects (Population, 2018) and the World Bank (2014-2024). The research period spans 2014-2025 and traces the dynamics of urbanization processes in Ukraine over the past decade, with particular attention to the consequences of the COVID-19 pandemic and the introduction of martial law in 2022. The article uses systematization and visualization of data to clearly reflect the regional characteristics of urbanization processes, build a roadmap, implement operational control, and assess effectiveness, which is the basis for making management decisions and the possibility of further analysis and identifying opportunities for implementing the concept of a “smart region”. Findings. The results obtained show that urbanization is a challenge to sustainable development both in the world and in Ukraine, causing structural, environmental, and social problems, problems associated with a decrease in the level of security in the country. Analysis and generalization of analytical reports and national strategic documents of Ukraine, scientific literature, allowed us to determine the features of urbanization in Ukraine and the conditions in which it occurs. Among the features of urbanization are the absence of urban agglomerations of a global scale, the dominance of small and medium-sized cities, which, together with military conditions, conditions of uncertainty, and limited resources, have become a challenge for the sustainable development of Ukraine. The opportunities opened by the concept of “smart regions” were also identified, including digitalization, environmental innovations, and electronic ordering. This study proved the need to implement the concept of “smart regions” and adapt international experience to national realities through the integration of technologies, digital, social, environmental, and infrastructure innovations to improve the quality of life in communities. Implementation of operational control, reporting, and assessment of the effectiveness of the Roadmap areas will allow management decisions on the implementation of “smart strategies” during the urbanization of the regions of Ukraine.; У статті аналізуються ключові виклики процесів урбанізації для сталого розвитку регіонів України. Спираючись на міжнародні програми («Смарт спеціалізація», «100 кліматично нейтральних» та «Смарт міст»), аналітичні звіти міжнародних організацій (UN-Habitat, OECD, Світовий Банк), а також національні стратегічні документи, дослідження визначає специфічні особливості процесів урбанізації в Україні, які, відбуваючись у військових умовах та в контексті невизначеності та обмеженості ресурсів, стали головним викликом для сталого розвитку. Водночас демонструється, що урбанізація може забезпечити основу для формування конкурентоспроможних та стійких «розумних регіонів» за умови ефективної інтеграції технологічних, соціально-економічних та управлінських вимірів, а також забезпечення просторової узгодженості шляхом міжмуніципальної та міжгалузевої співпраці. На прикладах успішних європейських кейсів у статті показано, що цифровізація, екологічні інновації та електронне урядування підвищують національну конкурентоспроможність, територіальну згуртованість та якість життя за умови гармонійного поєднання цифрових, соціальних, екологічних та інфраструктурних інновацій. У статті сформульовано рекомендації для України, зокрема щодо розробки національної стратегії «розумного регіону», інвестування в цифрову інфраструктуру, впровадження «зелених» технологій та зміцнення потенціалу кібербезпеки. Для чіткого відображення регіональних особливостей процесів урбанізації, побудови дорожньої карти, впровадження оперативного контролю та оцінки ефективності, що є основою для прийняття управлінських рішень та можливості подальшого аналізу та визначення можливостей для реалізації концепції «розумного регіону» у статті використовується систематизація та візуалізація даних. Дане дослідження доводить необхідність впровадження концепції «розумних регіонів» та адаптації міжнародного досвіду до національних реалій шляхом інтеграції технологій, цифрових, соціальних, екологічних та інфраструктурних інновацій для покращення якості життя в громадах. Крім того, впровадження оперативного контролю, звітності та оцінки ефективності напрямків Дорожньої карти дозволить приймати управлінські рішення щодо впровадження «розумних стратегій» під час урбанізації регіонів України. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9463 Title: Аспекти сталої адаптації ринку праці під впливом цифрових трансформацій Authors: Жученко, Олександр; Zhuchenko, Oleksandr Abstract: Війна в Україні, наслідки глобальної пандемії, економічна невизначеність і втрата людського капіталу в останні три роки сформували новий пул проблемних аспектів для розвитку вітчизняної економіки, які можна або продуктивно вирішити або ще більше поглибити та масштабувати через динаміку ринку праці. Умовою для результативного використання механізмів ринку праці для сталого економічного розвитку є його гнучке реагування на нові ризики та адаптація до постійних змін і трансформацій з метою посилення взаємодії між роботодавцями та робочою силою у контексті досягнення максимально можливого рівня задоволення потреб та інтересів обох сторін. Стаття присвячена встановленню, відстеженню та узагальненню аспектів сталої адаптації ринку праці під впливом цифрових трансформацій. Для досягнення поставленої мети у дослідженні використано методи контент-аналізу, синтезу, узагальнення та системний підхід до вивчення тенденцій змін у функціонуванні ринку праці. Автором запропоновано під сталою адаптацією ринку праці розуміти його здатність постійно реагувати на вимоги бізнесу, які транслюються через поведінку роботодавців, і змінюють попит на робочу силу. Узагальнено основні аспекти сталої адаптації ринку праці до мінливих умов його функціонування, що виражаються у «зеленому» переході у виробництві товарів і послуг, наслідках технологічного прогресу, демографічних зрушеннях і втраті людського капіталу внаслідок війни, соціальній інтеграції, активній політиці щодо цифровізації ринку праці, потребах у підвищенні кваліфікації та перекваліфікації, зростанні вимог до рівня соціальних і цифрових навичок, спробах покращення соціального добробуту та економічної безпеки працівників. Систематизовано компетенції, які користуються попитом на ринку праці та сприяють адаптації робочої сили до сучасних вимог і потреб роботодавців. Визначено особливості адаптації ринку праці для цифрових трансформацій соціально-економічних систем і цифровізації фінансово-господарських процесів.; The war in Ukraine, the consequences of the global pandemic, economic uncertainty and the loss of human capital in the last three years have formed a new pool of problematic aspects for the development of the domestic economy, which can either be productively resolved or further deepened and scaled up through the dynamics of the labour market. Flexible response of labour market to new risks and adaptation to constant changes and transformations in order to strengthen the interaction between employers and the workforce in the context of achieving the maximum possible level of satisfaction of needs and interests of both parties is the condition for the effective use of its mechanisms for sustainable economic development. The article is devoted to identifying, tracking and generalising aspects of sustainable adaptation of the labour market under the influence of digital transformations. To achieve the set goal, the study used the methods of content analysis, synthesis, generalisation and a systematic approach to studying trends in changes in the functioning of the labour market. The author proposes that sustainable adaptation of the labour market should be understood as its ability to constantly respond to business requirements, which are transmitted through the behaviour of employers and change the demand for labour. The main aspects of sustainable adaptation of the labour market to changing conditions of its functioning, which are expressed in “green” transition in the production of goods and services, the consequences of technological progress, demographic shifts and the loss of human capital due to war, social integration, active policies regarding the digitalisation of the labour market, the needs for upskilling and retraining, increasing requirements for the level of social and digital skills, attempts to improve social well-being and economic security of employees, are summarised. The competencies that are in demand in the labour market and contribute to the adaptation of the workforce to modern requirements and needs of employers are systematised. The features of the adaptation of the labour market for digital transformations of socio-economic systems and the digitalisation of financial and economic processes are identified. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9462 Title: Управління та контроль банківських ризиків і капіталу у воєнний період Authors: Гавриленко, Валентина Олександрівна; Міщенко, Антон; Havrylenko, Valentyna; Mishchenko, Anton Abstract: У статті комплексно досліджено вплив повномасштабної війни на банківський сектор України та визначено ключові напрями управління банківськими ризиками і капіталом в умовах воєнного стану. Військова агресія 2022 р. суттєво посилила макроекономічні, кредитні та валютні ризики, актуалізувала операційні й репутаційні загрози, а також призвела до появи нетипових викликів, серед яких – руйнування інфраструктури, перебої в енергозабезпеченні та зростання масштабів кібератак. До основних негативних тенденцій віднесено падіння ВВП, зростання частки проблемних активів, тимчасовий відплив депозитів, підвищення потреби в капітальних буферах та необхідність посилення ліквідності. Разом з тим, у 2023–2024 рр. банківський сектор продемонстрував помітну адаптацію: відновлення прибутковості, поступове зниження окремих ризиків і стабільно високий рівень коефіцієнтів ліквідності (LCR, NSFR) підтвердили здатність системи працювати у стресових умовах. Це стало можливим завдяки комплексному ризик-менеджменту, який передбачає ідентифікацію, оцінку, моніторинг і контроль усіх ключових видів ризиків, а також інтеграцію ризикових сценаріїв у стратегічне планування банківської діяльності. Особливу увагу приділено систематизації наукових підходів до управління ризиками в умовах війни. Проаналізовано кредитний ризик (робота з проблемними кредитами, підвищення резервів, диверсифікація портфеля), ризик ліквідності (підтримка резервів, стрес-тестування, кризові плани фінансування), валютний ризик (хеджування, валютні ліміти, природний хедж), операційні ризики (захист від кіберзагроз, плани безперервності бізнесу), а також репутаційні й стратегічні ризики та досліджено форми та методи контролю по їх запобіганню. Наголошено, що сучасні виклики посилюють роль технологічних інновацій у ризик-менеджменті: використання Big Data, штучного інтелекту та прогнозного моделювання дає змогу банкам швидше ідентифікувати загрози та знижувати ймовірність фінансових втрат. Значне місце у дослідженні займає аналіз політики управління капіталом. Відзначено, що Національний банк України поєднує жорсткі пруденційні вимоги з антикризовою підтримкою ліквідності, водночас поступово імплементуючи європейські стандарти (Базель III, трирівнева структура капіталу, SREP, ICAAP/ILAAP). Визначено, що посилення якості капіталу (CET1) шляхом реінвестування прибутку, застосування субординованих інструментів та розвитку планів відновлення діяльності є ключовою умовою стійкості. Запропоновано низку практичних рекомендацій щодо підсилення системи ризик-менеджменту й оптимізації капітальної політики банків у коротко- та середньостроковій перспективі. Серед них: удосконалення моделей оцінки кредитного ризику й управління NPL, впровадження комплексного стрес-тестування із включенням нефінансових шоків (блекаути, військові ризики, кібератаки), розширення інструментів хеджування валютних ризиків, а також посилення інституційної підтримки кібербезпеки й операційної стійкості. Новизна роботи полягає у багатовимірному узагальненні практики українського банківського сектору у протидії воєнним ризикам, інтеграції міжнародних підходів та формуванні практичних рекомендацій щодо управління і контролю для підвищення фінансової стабільності України. Результати дослідження мають як наукове, так і прикладне значення, оскільки вони окреслюють напрями подальшої модернізації банківської системи, посилення контролю та забезпечення її стійкості у післявоєнний період.; The article provides a comprehensive analysis of the impact of the full-scale war on Ukraine's banking sector and identifies key directions for managing banking risks and capital under martial law. The military aggression of 2022 significantly intensified macroeconomic, credit and currency risks, heightened operational and reputational threats and led to a range of atypical challenges, including the destruction of infrastructure, disruptions in energy supply and a rising scale of cyberattacks. The main negative trends include a decline in GDP, an increase in the share of non-performing assets, a temporary outflow of deposits, a growing need for capital buffers and the necessity to strengthen liquidity. At the same time, in 2023-2024 the banking sector demonstrated substantial adaptation: the restoration of profitability, the gradual reduction of certain risks and consistently high level of liquidity ratios (LCR, NSFR) confirmed the system's ability to operate under stress. This became possible due to a comprehensive risk-management framework that includes the identification, assessment, monitoring and control of all major risk categories, as well as the integration of risk scenarios into the strategic planning of banking activities. Special attention is paid to the systematisation of scientific approaches to risk management in wartime conditions. The article analyses credit risk (work with non-performing loans, increased provisioning, portfolio diversification), liquidity risk (maintenance of liquid buffers, stress testing, contingency funding plans), currency risk (hedging instruments, currency limits, natural hedging), operational risks (cybersecurity measures, business continuity planning), as well as reputational and strategic risks, and examines the forms and methods of control aimed at their prevention. It is emphasised that current challenges enhance the role of technological innovation in risk management: the use of Big Data, artificial intelligence and predictive analytics enables banks to detect threats more quickly and reduce the probability of financial losses. A significant part of the study is devoted to capital management policy. It is noted that the National Bank of Ukraine combines strict prudential requirements with anti-crisis liquidity support while gradually implementing European standards (Basel III, the three-tier capital structure, SREP, ICAAP/ILAAP). Strengthening the quality of capital (CET1) through profit reinvestment, the use of subordinated instruments and the development of recovery and resolution plans is identified as a key condition for resilience. The article proposes a number of practical recommendations to enhance the risk-management system and optimise banks' capital policies in the short and medium term. These include improving credit-risk assessment models and NPL management, implementing comprehensive stress testing with the inclusion of non-financial shocks (blackouts, military risks, cyberattacks), expanding the use of currency-risk hedging instruments and strengthening institutional support for cybersecurity and operational resilience. The novelty of the work lies in its multidimensional generalisation of the Ukrainian banking sector's experience in countering military risks, the integration of international approaches and the development of practical recommendations for managing and controlling risks in order to enhance Ukraine's financial stability. The research results have both scientific and applied value, as they outline the directions for further modernisation of the banking system, the strengthening of oversight and the improvement of its resilience during the post-war recovery period. 2025-01-01T00:00:00Z