https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9483 2026-06-24T05:51:29Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9490 Title: Національний код українства в освітньому просторі: мистецькі практики позааудиторної діяльності Authors: Деньга, Олена Анатоліївна; Фєдосєєва, Софія; Denga, Olena; Fiedosieieva, Sofiia Abstract: У статті розглянуто проблему передавання національного коду та формування любові до української мови в освітньому просторі закладу вищої освіти. Акцентовано увагу на ролі позааудиторної творчої діяльності як ефективного засобу залучення студентської молоді до національної культурної спадщини. Проаналізовано досвід кафедри української мови та загального мовознавства Черкаського державного технологічного університету у 2025–2026 навчальному році, зокрема літературно-музичну композицію «Квіти крізь ґрати» та театралізований захід «Українські вечорниці». Доведено, що особистісне проживання художнього образу, участь у творчому відтворенні поетичного слова й народних традицій сприяють глибшому засвоєнню класичної та сучасної літератури, формуванню національної ідентичності та культурної пам’яті молодого покоління.; The article examines the issue of transmitting the national code and fostering love for the Ukrainian language within the educational space of a higher education institution. Particular attention is given to the role of extracurricular creative activities as an effective means of engaging students with the national cultural heritage. The study analyzes the experience of the Department of Ukrainian Language and General Linguistics at Cherkasy State Technological University during the 2025–2026 academic year, specifically the literary and musical composition “Flowers Through the Bars” and the theatrical event “Ukrainian Vechornytsi” (Evening Gatherings). It is demonstrated that personal immersion in artistic imagery and participation in the creative interpretation of poetic texts and folk traditions contribute to a deeper understanding of classical and contemporary literature, as well as to the formation of national identity and the cultural memory of the younger generation. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9489 Title: Інтенсивний курс підвищення кваліфікації «Великі мовні моделі для лінгвістів» Authors: Пчелінцева, Олена Едуардівна Abstract: Єнський університет імені Фрідріха Шиллера провів інтенсивний курс підвищення кваліфікації «Велика мовна модель для лінгвістів». Програму розробила Наталія Хейлитко, доктор філософії (Німеччина – Україна). Проєкт співфінансувався DAAD, Федеральним міністерством освіти та досліджень та Єнським університетом. Метою Програми є вивчення Великої мовної моделі як основного сучасного інструменту для дослідників мови.; The Friedrich Schiller University of Jena hosted an intensive advanced training course «Large Language Model for Linguists». The program was developed by Natalia Cheilytko, PhD (Germany – Ukraine). The project was co-funded by the DAAD, the Bundesministerium für Bildung und Forschung, and the University of Jena. The goal of the Program is to study the Large Language Model as the primary modern tool for language researchers. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9488 Title: Метафора в українській термінології вторинного права ЄС: порівняльне дослідження Authors: Ґолетіані, Ліана; Goletiani, Liana Abstract: У статті досліджено метафоричні терміни та термінологічні словосполучення, які містять метафоричні компоненти. У центрі уваги знаходяться українські відповідники англомовних термінів, використаних в офіційних актах вторинного права ЄС. Для порівняльного аналізу було обрано термінологічний матеріал англійської, італійської, німецької, польскої та словацької мов. Показано, що під час перекладу метафоричних термінів можуть відбуватися такі процеси: 1) збереження метафори; 2) заміна іншою метафорою; 3) деметафоризація; 4) додаткова метафоризація термінів або компонентів термінологічних словосполучень. У виняткових випадках під час перекладу може виникати пряме запозичення, гібридний термін та термін-пояснення.; Background. Some English-language terms of EU secondary law contain metaphorical components. Their translation poses difficulties when the target language lacks such a metaphor, or when the metaphor exists but is not used as a term. In this area of Ukrainian specialized translation, the problem of rendering metaphor has not yet been sufficiently addressed. The present study offers a comparative analysis of equivalents of metaphorical terms based on Ukrainian translations and official EU acts drafted in other languages. Purpose. The purpose of the article is to analyze the translation of metaphorical terms of EU secondary law into Ukrainian. The purpose of the article defines the following tasks: to identify equivalents of metaphorical terms of EU secondary law in different languages; to single out convergent and divergent translation strategies; to determine the impact of metaphor on the emergence of terminological variation in the Ukrainian language; to raise scholarly interest in metaphor within legal terminology. Methods. The study employs the comparative method. Ukrainian terms used in translations of EU acts are compared with their equivalents primarily in English, as well as in Italian, German, Polish, Slovak, and other languages. The comparative method is also applied from an intralingual perspective: where more than one equivalent coexists in Ukrainian, a comparative analysis is carried out at the level of definitions and usage, including a micro-diachronic perspective. Procedures of translation analysis and structural-semantic analysis are also employed. Results. The study demonstrates that adherence to the principle of interlingual consistency of EU terminology is often impossible due to the presence, on the one hand, of metaphorical terms in the English version of EU law and, on the other hand, the absence of their full equivalents in other languages. To render metaphorical terms, Ukrainian translators adopt different translation procedures, resulting in 1) preservation of the metaphor; 2) replacement with another metaphor; 3) metaphor neutralization; 4) additional metaphorization. Moreover, across different languages, the equivalents include direct borrowings, hybrid terms, and explanatory terms. From a micro-diachronic perspective, significant variability in Ukrainian terminology has been identified. Conclusions and prospects. The translation strategies identified in the article confirm that translating metaphor is a multifactorial decision-making process. Further in-depth research based on Ukrainian-language material is required, particularly with regard to the cognitive and cultural aspects of this process. Metaphorical terminology should take up more space in terminological verification during the translation of EU acts and should be grounded in scientifically substantiated and standardized principles. 2025-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9487 Title: Self-mentions in British prime minister’s speeches on climate change Authors: Kapranov, Oleksandr; Капранов, Олександр Abstract: This contribution involves a quantitative study whose research aim is to learn about the occurrence of self-mentions, i.e. words like “I”, “my”, “me”, “mine”, “myself”, “we”, “our”, “us”, “ours”, and “ourselves”, in a corpus of speeches on the topic of climate change delivered by the current British prime minister Keir Starmer. It is argued in the study that a close examination of self-mentions could contribute to our understanding of Starmer’s stance on climate change, which is a topical issue in the British corporate and political discourses. The results of the corpus analysis reveal that Starmer’s speeches on the issue of climate change are marked by the frequently occurring self-mentions “we” and “our”. These findings and their interpretation through the lens of climate change communication are further presented in the article.; Постановка проблеми. У Великій Британії питання зміни клімату стало спірною проблемою, яку регулярно висвітлюють британські ЗМІ, широка громадськість та низка протестних рухів. Незважаючи на те, що у Великій Британії звучать конкуруючі дискурсивні голоси щодо зміни клімату, видається цілком розумним прислухатися до дискурсу щодо зміни клімату, який проводить нинішній лейбористський уряд на чолі з Кіром Стармером. Хоча його прем’єрство недовге, тим не менш, видається доречним розглянути дискурс Стармера щодо зміни клімату детальніше, враховуючи, що саме Стармер визначає політику уряду Великої Британії, пов’язану з цим питанням. Варто зазначити, що існує кілька нещодавніх досліджень лексикосинтаксичних особливостей дискурсу Стармера щодо зміни клімату. Водночас, багато дискурсивних та риторичних аспектів дискурсу Стармера щодо зміни клімату ще не було проаналізовано. Мета. У статті подано результати кількісного дослідження, яке вивчає частоту самозгадок, що проявляються через займенники першої особи в промовах Стармера про зміну клімату. Стверджується, що самозгадки можуть допомогти розкрити те, як Стармер формулює проблему зміни клімату, наприклад, чи позиціонує він себе як командного гравця, який розглядає зміну клімату як виклик, що стоїть перед усім урядом та/або всією британською нацією, або, навпаки, його використання самозгадок може свідчити про те, що він зображує себе як єдиного борця проти негативних наслідків зміни клімату. У цьому світлі стаття має на меті відповісти на таке дослідницьке питання: якою є частота самозгадок (тобто, “I”, “my”, “me”, “mine”, “myself”, “we”, “our”, “us”, “ours”, and “ourselves”) у політичних промовах Кіра Стармера про зміну клімату. Методи. Методологічно дослідження передбачає кількісну процедуру обчислення частоти самозгадувань у корпусі. Для цього використано комп’ютерну програму AntConc для обчислення загальної кількості випадків самозгадувань у корпусі. Для цього промови Стармера в корпусі оброблено окремо в AntConc, а потім обчислено середні значення та стандартні відхилення кожного типу самозгадувань. Результати. Результати аналізу показують, що промови Стармера з питань зміни клімату містять такі типи самозгадок: “I”, “me”, “my”, “myself”, “we”, “us”, “our”, and “ourselves”. Судячи з цих висновків, Стармер та/або його спічрайтери не використовують самозгадки “mine” та “ours”, відповідно. Натомість вони, здається, використовують “we”, “our” та “I”. Дискусія. Самозгадування “we” як в абсолютних значеннях, так і в нормалізованих значеннях на 1000 слів є найчастішим самозгадуванням у корпусі. Цей висновок опосередковано підтверджує попередні дослідження (Abdulla & Ahmed, 2024; Junianto, 2025; Liu, 2024; Phanthaphoommee & Munday, 2024; Romadlani, 2024; Williams & Wright, 2024), в яких стверджується, що “we” є дуже частим самозгадуванням у політичних дискурсах, особливо в англомовних. Стармер досить часто використовує “we” у його ексклюзивній формі. У зв’язку з цим у літературі (Hyland, 2001, 2002, 2004; Kapranov, 2024c) розрізнють дві форми самозгадування “we”: так зване інклюзивне “we” та ексклюзивне “we” відповідно. Інклюзивне “we” передбачає такі комунікативні ситуації, в яких мовець залучає адресата до тієї ж сфери, тобто створює дискурсивну єдність з аудиторією, в якій мовець та аудиторія розглядаються як єдиний колектив людей. На відміну від інклюзивного “we”, ексклюзивне “we” стосується таких комунікативних ситуацій, в яких мовець не залучає адресата до “спільного we”, а підкреслює той факт, що мовець та група людей, яку він представляє, не є тим самим, що й адресат, тобто мовець відрізняється від аудиторії. Використання Стармером ексклюзивного «ми» підтверджено результататми аналізу корпусу, в якому майже всі випадки вживання “we” є ексклюзивними. 2025-01-01T00:00:00Z