https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4725 Wed, 24 Jun 2026 04:30:40 GMT 2026-06-24T04:30:40Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4732 Title: Cloud technologies of the information economy: issues of institutionalization and measures of ukrainian management in the conditions of war Authors: Matvienko, Olena Abstract: The article is devoted to the urgent issues of the rapid advancement of cloud technologies in the conditions of the information economy from the standpoint of issues of institutionalization and the success of management measures in the conditions of war. The rapidity of the transition of global and Ukrainian businesses to cloud service systems and the increase of the corresponding service potential on the part of global providers are noted. The author's definition of the key categories in the information management system and cloud technologies fixation in the studies of practitioners and scientists regarding the development of information activity are given. The relevance of managerial definition and evaluation of the process of institutionalization of the cloud market in the areas of information security, market reproduction of businesses, and information progress has been proven. The groups of advantages that businesses receive from the transition to cloud services, such as: preservation and accumulation of information, scaling of information support and management resources, formation of a new level of information security and unlimited involvement of target products of the global software market, updating the information culture in data processing, communication support, decision-making, are defined. It has been established that the issue of institutionalization of the cloud market and cloud services becomes a matter of national interest in the conditions of war, business relocations, and systemic cyber threats. It is proved that due to the use of cloud technologies of the industry, enterprises of both Ukraine and the whole world have received a large number of advantages and acquired the ability to successfully solve existing information, communication and security problems. It is determined that the institutionalization of cloud services and cloud infrastructure takes place in the system of development of management practice from the position of system involvement of knowledge: legal recognition and management conceptualization; anti-crisis management, new security conditions and critical risks; activities in the conditions of the military economy. Moreover, the requirements for security, simplicity and economy in the maintenance of information resources, high culture in communication equipment become the key prerequisites for the success of cooperation with cloud services.; Статтю присвячено актуальним питанням стрімкого просування хмарних технологій в умовах інформаційної економіки з позиції питань інституціоналізації та успішності заходів менеджменту в умовах війни. Відзначено стрімкість переходу світового та українського бізнесів в системи хмарних сервісів та нарощення відповідного потенціалу послуг з боку світових провайдерів. Дано авторське визначення ключових категорій у системі інформаційного менеджменту та закріплення хмарних технологій у дослідженнях практиків та науковців щодо розвитку інформаційної діяльності. Доведено актуальність управлінського визначення та оцінювання процесу інституціоналізації хмарного ринку в сферах інформаційної безпеки, ринкового відтворення бізнесів, інформаційного прогресу. Визначено групи переваг, що отримують бізнеси від переходу в хмарні сервіси: збереження та акумуляція інформації, масштабування інформаційного забезпечення та ресурсів щодо управління, формування нового рівня інформаційної безпеки та необмеженості залучення цільових продуктів світового ринку програмного забезпечення, оновлення інформаційної культури в опрацюванні даних, комунікаційному забезпеченні, прийнятті рішень. Встановлено, що питання інституціоналізації хмарного ринку, хмарних сервісів постає питанням національного інтересу в умовах війни, релокацій бізнесів, системних кіберзагроз. Доведено, що за рахунок використання хмарних технологій галузі підприємства як України, так і всього світу отримали велику кількість переваг і набули можливості успішного вирішення існуючих проблем інформаційно-комунікаційного та безпекового характеру. Визначено, що в системі напрацювань практики менеджменту має місце інституціоналізація хмарних сервісів та хмарної інфраструктури з позиції системного залучення знань: правового визнання та управлінської концептуалізації; антикризового менеджменту, нових станів безпеки та критичних ризиків; діяльності в умовах мілітарної економіки. Причому, ключовими передумовами успішності співпраці з хмарними сервісами постають вимоги щодо безпеки, простоти та економії в обслуговуванні інформаційних ресурсів, високої культури в комунікаційному забезпеченні. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4732 2023-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4731 Title: Mechanisms of the development of social entrepreneurship in Ukraine Authors: Hladkii, Dmytro; Momot, Serhii; Гладкий, Дмитро; Момот, Сергій Вікторович Abstract: The article presents the results of a factorial PEST study of the development of social entrepreneurship in Ukraine. The aim of the study is to identify the main features and factors of development of social entrepreneurship in the light of the concept of social responsibility and the use of opportunities and resources of large enterprises to support social entrepreneurship. The systematization of processed information sources shows that in recent years a significant amount of information on the development of social entrepreneurship in Ukraine has been accumulated. However, the problem of discrepancy between the amount of theoretical knowledge and practical needs to act in the face of constant challenges remains relevant. The methodology of PEST analysis includes desk research, expert surveys, preparation of generalizations, calculations based on survey results, measures regarding the development of social entrepreneurship for the coming years (in the context of factors that experts consider to be the most important). The object of research is theoretical and practical aspects of the development of social entrepreneurship in the context of the concept of social responsibility. The task of the study is to identify the main features and factors of the development of social entrepreneurship in the light of the concept of social responsibility and the use of opportunities and resources of large enterprises to support it. The methodological basis of the study is the basic theoretical and methodological provisions of economic sciences, normative and legal legislation of Ukraine, the works of leading domestic and foreign scientists in the field of economics, marketing and management of social enterprises and social responsibility of business. According to the results of the study, the essence, features and directions of the development of social entrepreneurship in Ukraine, as well as the insufficient pace and scale of its distribution, are determined. The forms of involvement of large enterprises in promoting the development of social entrepreneurship in the context of social responsibility in Ukraine are substantiated. The results of the study can be used in enterprises, regional communities, regional and state authorities, and nongovernmental organizations. The results of the study are as follows: 1) PEST factors for the development of social entrepreneurship in Ukraine are unstable; 2) instability is best expressed in groups of political and socio-cultural factors (the risk of socio-economic and political instability is related to the institutional capacity of civil society organizations and the potential for decentralization); 3) the main challenges are grouped by economic factors (e.g., dependence on international donors, insufficient budget funding, low competitiveness); 4) there is an imbalance in the group of technological factors (access to online resources has the greatest weight among all the factors proposed for assessment in the PEST analysis format, while the lack of necessary equipment and premises has the least weight); 5) there is a strengthening of the organizational capacity of civil society organizations, decentralization of power within the framework of administrative reform and the use of online resources; 6) there are socio-economic and political instability, prevalence of social problems, weak definition of social entrepreneurship, violation of legislation, dependence on international funding sources, lack of strong teams, development strategies, financial and marketing plans, lack of tools for assessing social entrepreneurship; 7) none of the analyzed factors was named by the experts as such that may disappear in the future. The authors associate actions for the further development of social entrepreneurship mainly with the possibilities of decentralization. The obtained results are useful for developing strategies for the development of social entrepreneurship at the regional level and for applying the PEST analysis method in further monitoring studies.; У статті представлено результати факторного PEST-дослідження розвитку соціального підприємництва в Україні. Метою дослідження є виявлення основних особливостей та чинників розвитку соціального підприємництва у світлі концепції соціальної відповідальності та використання можливостей і ресурсів великих підприємств для підтримки соціального підприємництва. Систематизація опрацьованих інформаційних джерел свідчить, що за останні роки накопичено значний обсяг інформації щодо розвитку соціального підприємництва в Україні. Однак проблема невідповідності між обсягом теоретичних знань та практичними потребами діяти в умовах постійних викликів залишається актуальною. Методологія PEST-аналізу включає кабінетні дослідження, експертні опитування, підготовку узагальнень, розрахунки за результатами опитування, заходи щодо розвитку соціального підприємництва на найближчі роки (в розрізі факторів, які експерти вважають найбільш важливими). Об’єктом дослідження є теоретичні та практичні аспекти розвитку соціального підприємництва в контексті концепції соціальної відповідальності. Завдання дослідження полягає у виявленні основних особливостей та чинників розвитку соціального підприємництва у світлі концепції соціальної відповідальності та використання можливостей і ресурсів великих підприємств для його підтримки. Методологічною основою дослідження є базові теоретико-методологічні положення економічних наук, нормативно-правове законодавство України, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері економіки, маркетингу та управління соціальними підприємствами та соціальної відповідальності бізнесу. За результатами дослідження визначено сутність, особливості та напрями розвитку соціального підприємництва в Україні, а також недостатні темпи та масштаби його поширення. Обґрунтовано форми залучення великих підприємств до сприяння розвитку соціального підприємництва в контексті соціальної відповідальності в Україні. Результати дослідження можуть бути використані на підприємствах, у регіональних громадах, регіональних та державних органах влади, неурядових організаціях. Результати дослідження являють собою таке: 1) PEST-фактори розвитку соціального підприємництва в Україні є нестабільними; 2) нестабільність найкраще виражена в групах політичних та соціокультурних факторів (ризик соціально-економічної та політичної нестабільності пов’язаний з інституційною спроможністю організацій громадянського суспільства та потенціалом децентралізації); 3) основні виклики згруповані за економічними факторами (наприклад, залежність від міжнародних донорів, недостатнє бюджетне фінансування, низька конкурентоспроможність); 4) існує дисбаланс у групі технологічних факторів (доступ до онлайн-ресурсів має найбільшу вагу серед усіх факторів, запропонованих для оцінки у форматі PEST-аналізу, тоді як відсутність необхідного обладнання та приміщень має найменшу вагу); 5) наявні посилення організаційної спроможності організацій громадянського суспільства, децентралізація влади в рамках адміністративної реформи та використання онлайн-ресурсів; 6) існують соціально-економічна та політична нестабільність, поширеність соціальних проблем, слабке визначення соціального підприємництва, порушення законодавства, залежність від міжнародних джерел фінансування, відсутність сильних команд, стратегій розвитку, фінансових та маркетингових планів, відсутність інструментів оцінки соціального підприємництва; 7) жоден з проаналізованих факторів не був названий експертами як такий, що може зникнути в майбутньому. Дії для подальшого розвитку соціального підприємництва автори пов'язують переважно з можливостями децентралізації. Отримані результати є корисними для розробки стратегій розвитку соціального підприємництва на регіональному рівні та для застосування методу PESTаналізу в подальших моніторингових дослідженнях. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4731 2023-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4730 Title: Socio-economic preconditions of the return of refugees to Ukraine in the post-war period Authors: Lyashov, Dmytro; Yurko, Ihor; Юрко, Ігор Abstract: After the large-scale Russian invasion of Ukraine, a large number of Ukrainian citizens left the country. Most of them prefer European countries whose governments are ready to assimilate Ukrainian refugees, while some migrants plan to return to their homeland. The problem of the article is related to the fact that the migration of a significant number of Ukrainian citizens abroad has negatively affected both the domestic market - due to a significant drop in demand, and the labor market, particularly in the service sector, which was significantly affected during the war. In the future, some Ukrainian families may prefer reunification abroad instead of reunification in Ukraine. The purpose of this study is to determine the factors that influence and will influence the return of Ukrainian refugees after the end of the war. The research was conducted using the methods of systemic, comparative, sociological analysis in combination with cultural and behavioral methods. It is established that despite the desire of many Ukrainians to return to Ukraine, they are predominantly influenced by the desire to give their children a stable life in a country that provides social protection, guarantees of employment and transparency, as well as opportunities for social development. At the beginning of Russia's large-scale invasion of Ukraine, those who left Ukraine were mainly representatives of small and medium-sized businesses, their relatives and friends. Until now, they have not returned due to the fact that hostilities could threaten their lives and health. Housing security motivated the return of a relatively small number of respondents, with the most important factor being the opportunity to work or manage a legal business organization. The specified socio-economic factors will predictably influence their decisions to return to Ukraine in the post-war period.; Після широкомасштабного вторгнення росії в Україну велика кількість громадян України покинула країну. Більшість із них надають перевагу європейським країнам, уряди яких готові асимілювати українських біженців, тоді як частина мігрантів планує повернутися на батьківщину. Проблематика статті пов’язана з тим, що міграція значної кількості громадян України за кордон негативно вплинула як на внутрішній ринок – через значне падіння попиту, так і на ринок праці, зокрема у сфері послуг, який суттєво постраждав під час війни. У майбутньому деякі українські родини можуть надати перевагу возз’єднанню за кордоном замість возз’єднання в Україні. Метою цього дослідження є визначення факторів, що впливають і впливатимуть на повернення українських біженців після закінчення війни. Дослідження проводилося з використанням методів системного, порівняльного, соціологічного аналізу в поєднанні з культурними та поведінковими методами. Встановлено, що, незважаючи на бажання багатьох українців повернутися в Україну, на них чинить переважний вплив прагнення дати своїм дітям стабільне життя в країні, яка забезпечує соціальний захист, гарантії зайнятості та прозорості, а також можливості для соціального розвитку. На початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну ті, хто виїхав з України, були переважно представниками малого та середнього бізнесу, їхніми родичами та друзями. Досі вони не повернулися через те, що воєнні дії могли загрожувати їхньому життю та здоров’ю. Житлова безпека мотивувала повернення відносно невеликої кількості респондентів; найважливішим фактором була можливість працювати або керувати легальною бізнес-організацією. Зазначені соціально-економічні чинники прогнозовано впливатимуть і на їхні рішення щодо повернення в Україну у повоєнний період. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4730 2023-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4729 Title: Creative economy and digital technologies: the present and scenarios of the future of cities of Ukraine Authors: Paskal, Lyudmyla; Паскаль, Людмила Abstract: The article is devoted to topical and urgent issues of the post-war reconstruction of Ukrainian cities as centers of economy, society, and culture. The prospects of involving scenario technologies and experience in the development of the creative economy, innovative designing, and digital technologies in solving the problems of the present and the future are considered. It has been proven that in Ukraine, the understanding of the importance of the creative industry in the issues of substantiating the specifics of the national model of the creative economy and the relevant management knowledge, updating and innovativeness of urbanism, forecasting and scenarios of the socio-economic development of territories and businesses is only being formed. The key national economic interests in stimulating the creative economy by the cities of Ukraine are outlined. Scientifically oriented approaches to the definition and functional load of scenario procedures of the creative economy, such as: content-institutional, scenario-perspective, pragmatic-current ones, are given. It has been proven that the support and science-based promotion of the creative sector in cities and territorial communities form the basis for stimulating the successful development of the national economy of Ukraine: the expansion of the middle class, the preservation of the potential of science and education, the reduction of unemployment, the inflow of investments, and the activation of informational and cultural progress. It is emphasized that the scenarios of the development of the creative economy in the cities of Ukraine can be considered as growth points. Peculiarities and directions of the post-war reconstruction of cities, taking into account the development of creative industries, are considered. Groups of problems that can be solved by Ukrainian cities at the expense of scenarios for the development of the creative economy and its targeted management evaluation are presented. Emphasis is placed on the unique experience of the EU in supporting creative industries and the availability of not only positive assessments.; Статтю присвячено актуальним і нагальним питанням повоєнного відновлення міст України як центрів економіки, соціуму, культури. Розглянуто перспективи залучення технологій сценарування та досвіду розвитку креативної економіки, інноваційного проєктування, діджиталтехнологій у вирішенні проблем сьогодення та майбутнього. Доведено, що в Україні лише формується розуміння значущості креативної індустрії в питаннях обґрунтування специфіки національної моделі креативної економіки і відповідних знань менеджменту, оновлення й інноваційності урбаністики, прогнозування та сценарування соціально-економічного розвитку територій та бізнесів. Окреслено ключові національні економічні інтереси у стимулюванні креативної економіки містами України. Наведено науково орієнтовані підходи до визначення, функціонального навантаження процедур сценарування креативної економіки: змістовно-інституційні, сценарно-перспективні, прагматично-поточні. Доведено, що підтримка та науково обґрунтоване просування креативного сектору в містах і територіальних громадах формує основу для стимулювання успішного розвитку національної економіки України: розширення прошарку середнього класу, збереження потенціалу науки та освіти, скорочення безробіття, припливу інвестицій, активізації інформаційного та культурного прогресу. Зроблено наголос, що саме сценарії розвитку креативної економіки в містах України можуть розглядатися як точки зростання. Розглянуто особливості та напрями повоєнного відновлення міст, зважаючи на розвиток креативних індустрій. Наведено групи проблем, які можуть вирішувати українські міста за рахунок сценарування розвитку креативної економіки, її цільового управлінського оцінювання. Зроблено наголос на унікальному досвіді ЄС в питаннях підтримки креативних індустрій та наявності не лише позитивних оцінок. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4729 2023-01-01T00:00:00Z