https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6054 Tue, 23 Jun 2026 21:21:30 GMT 2026-06-23T21:21:30Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7024 Title: Новітні технологічно-організаційні рішення по вдосконаленню параметрів технології влаштування ін’єкційної гідроізоляції для будівель, що експлуатуються Authors: Кикоть, Вадим Сергійович Abstract: Кикоть В.С. «Удосконалення технології влаштування ін’єкційної гідроізоляції підземних частин будівель, що експлуатуються, в умовах щільної міської забудови». – Рукопис. Кваліфікаційна робота здобувача вищої освіти за спеціальністю 192 – Будівництво та цивільна інженерія. – Черкаський державний технологічний університет, Черкаси, 2026. Кваліфікаційна робота присвячена вирішенню актуального науково-практичного завдання удосконалення технології відновлення та влаштування гідроізоляції підземних конструкцій експлуатованих будівель. Особливу увагу приділено специфіці виконання робіт в умовах щільної міської забудови, де застосування традиційних методів із відкопуванням фундаментів є технічно неможливим або економічно недоцільним. У роботі обґрунтовано доцільність застосування методу створення «вуальної» (екранної) гідроізоляції шляхом ін’єктування за контур конструкції сумішей на основі натрієвого бентоніту. Досліджено вплив температурних режимів на реологічні властивості розчинів та експериментально доведено ефективність попереднього підігріву суміші, що дозволяє знизити робочий тиск нагнітання та забезпечити збереження цілісності ослаблених фундаментів старих будівель. Розроблено організаційно-технологічні рішення, що включають схеми буріння шпурів, підбір спеціалізованого обладнання та методику контролю якості сформованого захисного екрана методом статичного зондування. Окремий акцент зроблено на соціальній значущості впровадження технології для забезпечення належного санітарно-гігієнічного стану підвальних приміщень, що використовуються як споруди цивільного захисту (укриття). Отримані результати підтверджують економічну ефективність та надійність запропонованих рішень у порівнянні з використанням імпортних полімерних матеріалів. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7024 2026-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7023 Title: Розрахунок багатоповерхової житлової будівлі на впливи вибухового руйнування Authors: Марченко, Дмитро Анатолійович Abstract: Будівництво багатоповерхових житлових будівель є складним та відповідальним процесом, оскільки забезпечення безпеки людей є пріоритетним завданням на всіх етапах проєктування, зведення та експлуатації споруд. Особливої актуальності питання надійності та безпеки будівель набувають за умов можливого виникнення наднормативних аварійних впливів, зокрема вибухових навантажень, які можуть призводити до значних локальних пошкоджень несучих конструкцій.. Монолітне будівництво, як сучасна технологія зведення будівель будь-якої поверховості, отримало широке та стабільне застосування у практиці сучасного будівництва завдяки високій міцності, просторовій жорсткості та довговічності конструкцій. Протягом останніх десятиліть у будівництві особливо широке поширення отримала каркасно-монолітна технологія зведення будівель. Ця технологія будівництва залізобетонних конструкцій дозволяє зводити будівлі будь-якої поверховості та форми, що робить її однією з найбільш затребуваних на ринку будівництва. Крім того, застосування монолітно-цегляної технології дозволяє Основним принципом монолітно-каркасного будівництва є передача вертикальних і горизонтальних навантажень через залізобетонні перекриття та вертикальні несучі елементи (колони або стіни) на суцільний монолітний фундамент. Така конструктивна схема формує жорсткий і просторово стійкий каркас, який здатний ефективно сприймати як експлуатаційні, так і надзвичайні впливи. При цьому ненесучі перегородки не беруть участі у сприйнятті навантажень, що забезпечує гнучкість планувальних рішень. Переваги монолітних багатоповерхових будівель: - монолітні конструкції вирізняються значною довговічністю та тривалим терміном служби. Технологія влаштування монолітного залізобетонного фундаменту забезпечує відсутність тріщин і руйнувань навіть за умов нерівномірних осідань будівлі та значних динамічниї впливів, а також високу сейсмостійкість споруд; - покращені тепло- та звукоізоляційні характеристики будівлі завдяки суцільності монолітної конструкції, що не містить швів, порожнин і стиків; - практично необмежені можливості формування вільних планувальних рішень і створення оригінальних архітектурних форм; - можливість виконання якісного та сучасного оздоблення завдяки рівним поверхням стін і перекриттів, що не потребують додаткових витрат на вирівнювання; - високі темпи зведення монолітних багатоповерхових будівель, які дозволяють здійснювати будівництво у стислі терміни. Разом із тим, незважаючи на високу надійність і експлуатаційну стійкість монолітних залізобетонних конструкцій, вони можуть зазнавати значних пошкоджень у разі дії надзвичайних навантажень, зокрема вибухових. Вибуховий вплив характеризується короткочасною, але надзвичайно інтенсивною дією, що може призвести до локального руйнування окремих несучих елементів каркаса, втрати їхньої несучої здатності та перерозподілу зусиль у конструктивній системі будівл. Втрата міцнісних характеристик окремими несучими елементами внаслідок вибуху може стати причиною послідовного залучення до руйнування інших елементів конструкції, що проявляється у вигляді прогресуючого (лавиноподібного) руйнування за принципом «ефекту доміно». Прогресуюче (лавиноподібне) обвалення - це руйнування конструкції будівлі або її частин (висотою два і більше поверхи), яке виникає внаслідок локального пошкодження або раптового виходу з ладу окремого несучого елемента. Суміжним і ключовим поняттям у цьому контексті є живучість будівельних конструкцій — здатність конструктивної системи зберігати загальну стійкість і обмежувати масштаби руйнування за наявності локальних пошкоджень, зокрема викликаних вибуховим навантаженням, а також забезпечувати необхідний часовий резерв для евакуації людей та проведення аварійно-відновлювальних заходів. У сучасних умовах, з урахуванням зростання ризиків техногенного та воєнного характеру, проблема оцінки стійкості будівель до вибухових впливів та ініційованого ними прогресуючого руйнування набуває особливої актуальності. Це зумовлює необхідність застосування точних числових методів розрахунку, використання нелінійних розрахункових моделей, а також розроблення ефективних і економічно обґрунтованих заходів конструктивного підсилення будівельних каркасів. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7023 2026-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7022 Title: Обґрунтування конструктивних особливостей енергозберігаючих сучасних будівель Authors: Хижняк, Дар’я Анатоліївна Abstract: Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг роботи становить 95 сторінок основного тексту, містить 38 рисунків, 15 таблиці, 30 найменувань у списку використаних джерел. Магістерська робота присвячена обґрунтуванню конструктивних особливостей енергозберігаючих сучасних житлових будівель на прикладі багатоповерхового об’єкта з монолітним залізобетонним каркасом у кліматичних умовах м. Черкаси. У роботі розглянуто комплекс питань теплового захисту огороджувальних конструкцій, впливу лінійних теплових містків, герметичності будівлі та вибору раціональних конструктивних рішень з урахуванням вимог чинних нормативних документів України та гармонізованих європейських стандартів. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7022 2026-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7021 Title: Поліпшення технологічних рішень підсилення палевих фундаментів, які влаштовуються на глиняній основі Authors: Черепенко, Богдан Юрійович Abstract: Сучасний етап територіально-просторового розвитку міст характеризується інтенсивною ущільненістю забудови. Розвиток забудови відбувається як за рахунок будівництва нових об'єктів, так і за рахунок реконструкції існуючих об'єктів капітального будівництва. В умовах ринкових відносин актуальними є такі питання, як економія будівельних матеріалів і енергії, скорочення часу і трудомісткості будівельно-монтажних робіт, максимальне використання існуючих резервів несучої здатності конструктивних елементів. Такі питання часто виникають при розробці проектів будівництва та реконструкції фундаментів будівель. Ці питання можуть бути вирішені шляхом застосування ефективних методів армування, уточнення фактичної експлуатації фундаменту та методів розрахунку, а також обґрунтування розрахунків для максимального використання резервів фундаменту при зміцненні з метою реконструкції. Незважаючи на збільшення темпів введення в експлуатацію нових об'єктів, сьогодні існуючі основні засоби старіють швидше, ніж з'являються нові. Це значною мірою пов'язано з недосконалістю існуючих методів будівництва та реконструкції фундаментів. Аналіз особливостей пальових фундаментів та технологій, що використовуються при їх будівництві, методів зміцнення основ та фундаментів, нормативно-правової бази, проектування та будівельної практики показує, що існуючі методи зміцнення пальових фундаментів не завжди адекватно вирішують поставлені завдання. КНУБА (Київ) розробила метод зміцнення пальових фундаментів, який дозволяє частину навантаження від будівлі перенести на основу, яка реконструюється за допомогою залізобетонної плити (низького фундаменту), яка додатково встановлюється під основу існуючого фундаменту. Однак на сьогоднішній день ряд питань, пов'язаних з укріпленням пальових фундаментів, недостатньо вивчений: не вирішено проблему включення низького фундаменту в роботу з ґрунтом основи при укріпленні та встановленні пальових фундаментів з урахуванням характеристик ґрунту; недостатньо досліджено зміни напружено-деформаційного стану (НДС) залізобетонних пальових фундаментів і основ; відсутність методології, що дозволяє враховувати поведінку глинистих ґрунтів в основі ненавантажених елементів при зміцненні фундаментів; недостатньо розроблені питання практичної реалізації та забезпечення надійності відомих методів зміцнення пальових фундаментів тощо. Тому тема магістерської роботи щодо вдосконалення методів зміцнення пальових фундаментів будівель на глинистих ґрунтах є актуальною. Ступінь розвитку. На сьогоднішній день проведено численні дослідження та розроблено різні методи зміцнення фундаментів і підопор. Недоліками відомих методів є: висока вартість і трудомісткість робіт; включення армуючих елементів в роботи після руйнування основної конструкції фундаменту; практична неможливість застосування деяких методів для пальових фундаментів тощо. Сучасні методи армування пальових фундаментів та їх підопор не забезпечують повного підвищення їх несучої здатності і не дозволяють контролювати параметри НДК під армованими елементами. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7021 2026-01-01T00:00:00Z