https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/62 Tue, 23 Jun 2026 13:49:11 GMT 2026-06-23T13:49:11Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9613 Title: Формування культури здорового способу життя студентської молоді засобами фізичної культури в сучасних умовах Authors: Крижановська, Олена Миколаъвна; Матусевич, Андрій Михайлович Abstract: У статті обґрунтовано актуальність формування культури здорового способу життя студентської молоді засобами фізичної культури в умовах трансформації освітнього простору, зростання навчального навантаження, поширення дистанційного та змішаного навчання. Фізичну культуру розглянуто як важливий педагогічний і соціально орієнтований ресурс, що сприяє зміцненню здоров’я, профілактиці гіподинамії, підвищенню працездатності та розвитку психоемоційної стійкості студентів. Акцентовано, що культура здорового способу життя охоплює мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, ціннісний і рефлексивний компоненти. Підкреслено значення навчальних занять, спортивно-масових заходів, фітнес-технологій, самостійної рухової активності та здоров’язбережувального педагогічного середовища.; The article substantiates the relevance of forming a healthy lifestyle culture among student youth by means of physical culture in modern conditions characterized by the transformation of higher education, increased academic workload, distance and blended learning, and social and psychoemotional challenges. It is emphasized that students' health depends not only on physical activity, but also on a value-based attitude to personal health, awareness of the importance of physical culture, readiness for independent health-improving activity, and the ability to integrate health-preserving practices into everyday life. Physical culture is considered as an important pedagogical, social, and personality-oriented resource that ensures the harmonious development of students, contributes to improving working capacity, preventing physical inactivity, strengthening psychoemotional resilience, and forming responsible behavior aimed at preserving and improving health. Particular attention is paid to the fact that the healthy lifestyle culture of student youth has a complex structure and includes motivational, cognitive, activity-based, value-oriented, and reflective components. It is determined that the effectiveness of its formation depends on the systematic use of physical culture means in higher education institutions, including physical education classes, sports events, recreational activities, fitness technologies, independent exercises, digital monitoring of motor activity, and individualized physical development programs. The need to create a healthpreserving educational environment is emphasized, as such an environment combines pedagogical support, motivational guidance, an individual approach, interdisciplinary cooperation, and the practical orientation of health-related work. The article concludes that the formation of a healthy lifestyle culture among student youth through physical culture is an important condition for improving the quality of higher education, developing students' personal potential, enhancing social activity, supporting professional self-realization, and strengthening readiness to maintain a responsible attitude to their own health throughout life. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9613 2026-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9611 Title: Інноваційні технології виховання патріотизму та формування мотиваційно-ціннісного ставлення до здорового способу життя студентської молоді. Authors: Субота, Вікторія Володимирівна Abstract: У статті представлено результати комплексного наукового аналізу ролі фізичної культури та спорту як фундаментального складника загальнодержавної системи національно-патріотичного виховання студентів вищих навчальних закладів в умовах сучасних гострих суспільно-політичних та геополітичних викликів. В основу проведеного дослідження покладено детальну характеристику структури преференцій сучасної молоді щодо вибору конкретних форм рухової активності, де було виявлено значне домінування низькоінтенсивних видів (зокрема, оздоровча ходьба становить 72%), що актуалізує нагальну потребу в суттєвій інтенсифікації освітнього процесу в університетах. Методологія дослідження базувалася на проведенні багатоетапного системного психофізіологічного тестування із застосуванням коректурних таблиць Анфімова, що дозволило експериментально підтвердити наявність стійкої позитивної кореляції між регулярними циклічними навантаженнями та рівнем когнітивної стійкості, точності оперативної уваги й загальної розумової працездатності здобувачів вищої освіти. Автором теоретично обґрунтовано, методично розроблено та практично перевірено доцільність широкого впровадження інноваційних освітніх технологій, зокрема цифрових марафонів «Шлях перемоги», військово-спортивних квестів з використанням QR-кодів та інтерактивних систем автоматизованого моніторингу досягнень. У ході експерименту доведено, що інтенсивні фізичні навантаження (у діапазоні ЧСС 150–165 уд/хв) виступають потужним стимулятором нейродинамічних процесів головного мозку, забезпечуючи зростання швидкості опрацювання інформації на 26,5% та суттєве підвищення точності виконання складних когнітивних завдань на 50% порівняно зі станом фізіологічного спокою. Запропонована автором концептуальна модель «Здоровий патріот» базується на засадах гендерної диференціації (акцент на тактико-силовій підготовці для юнаків, психоемоційна саморегуляція та стретчинг для дівчат) та сучасній цифровій візуалізації результатів через мобільні застосунки. Такі підходи сприяють трансформації звичайної фізичної активності у свідому патріотичну дію, формуючи у студентської молоді стійку мотивацію до здорового способу життя, психологічну готовність до активної соціальної діяльності та захисту національних інтересів держави. Отримані результати можуть бути успішно інтегровані у чинні навчальні програми з дисципліни «Фізичне виховання» для підвищення загального рівня ментальної резистентності, соматичного здоров’я та психофізичної підготовленості майбутніх фахівців до виконання професійних та громадянських обов’язків.; The article presents the results of a comprehensive scientific analysis of the role of physical culture and sports as a fundamental component of the national system of patriotic education of higher education students in the context of contemporary acute socio-political and geopolitical challenges. The study is based on a detailed characterization of the preference structure of modern youth regarding the choice of specific forms of physical activity, which revealed a significant dominance of low-intensity activities (in particular, health-oriented walking accounts for 72%). This fact actualizes the urgent need for substantial intensification of the educational process in universities. The research methodology relied on multi-stage systemic psychophysiological testing using Anfimov’s correction tables, which made it possible to experimentally confirm a stable positive correlation between regular cyclic physical loads and the level of cognitive stability, accuracy of operational attention, and overall mental performance of higher education students. The author theoretically substantiated, methodologically developed, and practically tested the feasibility of widespread implementation of innovative educational technologies, including digital marathons "The Path to Victory", military-sports quests using QR codes, and interactive systems of automated achievement monitoring. The experiment proved that intensive physical loads (within a heart rate range of 150–165 bpm) act as a powerful stimulator of neurodynamic processes in the brain, ensuring an increase in information processing speed by 26.5% and a significant improvement in the accuracy of performing complex cognitive tasks by 50% compared to the state of physiological rest. The conceptual model "Healthy Patriot" proposed by the author is based on the principles of gender differentiation (emphasis on tactical and strength training for male students, and psycho-emotional self-regulation and stretching for female students) as well as modern digital visualization of results through mobile applications. Such approaches contribute to the transformation of ordinary physical activity into a conscious patriotic action, forming sustainable motivation for a healthy lifestyle, psychological readiness for active social engagement, and preparedness to defend national interests among student youth. The obtained results can be successfully integrated into existing curricula of the discipline "Physical Education" to enhance the overall level of mental resilience, somatic health, and psychophysical preparedness of future professionals for fulfilling their professional and civic duties. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9611 2026-01-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9610 Title: Ефективність використання засобів фізичної культури для прискорення соціально-психологічної адаптації студентівпершокурсників до умов університетського середовища Authors: Субота, Вікторія Володимирівна Abstract: У роботі досліджено проблему соціально-психологічної дезадаптації студентів-першокурсників та обґрунтовано роль фізичної культури як інструменту її мінімізації. Проаналізовано вплив спеціально організованих фізкультурно-оздоровчих заходів командотворчого спрямування на рівень адаптованості, зниження тривожності та формування сприятливого мікроклімату в академічних групах. Експериментально доведено ефективність використання запропонованої моделі фізичного виховання для прискорення соціальної інтеграції та підвищення групової згуртованості студентів у період адаптації до умов навчання у закладі вищої освіти. Thu, 04 Dec 2025 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9610 2025-12-04T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9609 Title: Фізична культура як складник професійної компетентності та здоров’язбереження персоналу в індустрії гостинності. Authors: Субота, Вікторія Володимирівна Abstract: У роботі досліджено роль фізичної культури як складника професійної компетентності та здоров’язбереження персоналу індустрії гостинності. Проаналізовано вплив інтенсивних статико-динамічних та психоемоційних навантажень на функціональний стан фахівців сфери HoReCa. Презентовано досвід кафедри фізичного виховання та здоров’я людини Черкаського державного технологічного університету щодо впровадження методики підготовки майбутніх фахівців на основі корекційно-профілактичного, психофізичного та функціонального векторів. Обґрунтовано, що інтеграція засобів професійно-прикладної фізичної підготовки в освітній процес є стратегічним інструментом формування професійної надійності, адаптивності та забезпечення довголіття кадрів на сучасному ринку послуг. Thu, 26 Mar 2026 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9609 2026-03-26T00:00:00Z