https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/939 Tue, 23 Jun 2026 21:12:25 GMT 2026-06-23T21:12:25Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7055 Title: Аналіз впливу енергетичної галузі на навколишнє природне середовище Черкаської області Authors: Семенов, Вадим В’ячеславович Abstract: Семенов В.В. Аналіз впливу енергетичної галузі на навколишнє природне середовище Черкаської області Актуальність теми. Енергетичний сектор належить до провідних чинників антропогенного забруднення атмосферного повітря, оскільки в процесі експлуатації паливоспалювального обладнання в атмосферу надходить значна кількість забруднюючих речовин. Теплові електростанції (ТЕЦ) відіграють одну з ключових ролей у системі електрозабезпечення України, забезпечуючи виробництво приблизно 60–70 % загального обсягу електричної енергії. Водночас функціонування цих об’єктів супроводжується значним антропогенним навантаженням на навколишнє природне середовище. Найбільш суттєвим негативним чинником впливу електроенергетичних об’єктів є забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами, серед яких провідне місце займають діоксид сульфуру, оксиди нітрогену, тверді зважені частинки та сполуки важких металів. Крім того, викиди парникових газів, зокрема вуглекислого газу, метану та оксиду нітрогену, сприяють посиленню процесів глобальної зміни клімату. Негативний вплив теплових електростанцій має комплексний характер і проявляється не лише через газо- та аерозольні викиди в атмосферу, але й через теплове забруднення довкілля, а також погіршення якості поверхневих і ґрунтових вод. У зв’язку з цим дослідження впливу теплових електростанцій на стан навколишнього природного середовища, а також на рівень захворюваності населення, є актуальним науковим і практичним завданням. Мета роботи: проаналізувати вплив енергетичної галузі на стан навколишнього природного середовища Черкаської області на прикладі такого об’єкту постачання електроенергії як Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно». Завдання роботи: проаналізувати структуру виробництва та використання енергії Черкаської області; дослідити вплив підприємств енергетичної галузі на стан навколишнього природного середовища області на прикладі Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно»; надати картографічне зонування території м. Черкаси за показником сумарного екологічного навантаження за допомогою програмного пакету SURFER; провести оцінку потенційних ризиків для здоров’я населення від викидів забруднюючих речовин Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно»; надати рекомендації щодо покращення стану атмосферного повітря області. Об’єкт дослідження: енергетична галузь (на прикладі Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно»). Пpeдмeт дocліджeння: дані щодо обсягів виробництва та використання електроенергії̈ Черкаської області; аналітичні дані про стан, динаміку основних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря м. Черкаси та області стаціонарними джерелами забруднення, зокрема Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно». Методи дослідження: теоретичний - аналіз статистичних даних, узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних; аналітичний - обробка даних за допомогою ПК, розрахунок та оцінка потенційних ризиків для здоров’я населення від викидів забруднюючих речовин Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно». Результати дослідження. Черкаська ТЕЦ посідає перше місце серед підприємств - забруднювачів атмосферного повітря області. В 2024 році підприємство по виробництву та постачанню електроенергії (ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно») характеризувалось домінуючими викидами забруднюючих речовин до атмосферного повітря, що становили 29,636 тис т з часткою викидів від загального обсягу - 48,7 %. Найбільш вагомими викидами від діяльності ТЕЦ, що спалюють органiчне паливо, є викиди оксидiв сульфуру (IV), оксидів нітрогену, оксидів карбону i важких металів. Дані по викидам забруднюючих речовин від діяльності Черкаської ТЕЦ корелюють із високим показником комплексного індексу забруднення атмосфери (ІЗА) м. Черкаси. Зокрема, за 2024 рік ІЗА м. Черкаси відповідав значенню 7,72, що характеризується високим рівнем забруднення атмосферного повітря (при 5˂ ІЗА˂ 7 ). Порівняння ІЗА з 2023 роком (6,54) вказує на його зростання в 1,18 разів. Із пріоритетних домішок забруднюючих речовин, що використовуються для розрахунку ІЗА, саме ПАТ «Черкаське хімволокно» (Черкаська ТЕЦ) вносить вагомий вклад у надходженні таких викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря м. Черкаси як оксиду нітрогену (IV), оксиду нітрогену (II) та аміаку. Розрахований сумарний неканцерогенний ризик дорівнює 7,75, що свідчить про ймовірність розвитку несприятливих ефектів у значної частини населення. Найбільш уразливими є органи дихання (HQ = 7,42) та імунна система (HQ = 2,67). Картографічне зонування території міста за показником сумарного екологічного навантаження, який є індикатором аеротехногенного забруднення ландшафтів, виконане з використанням програмного пакету SURFER, свідчить, що місто зазнає значного аерогенного навантаження, розповсюдження аеротехногенного забруднення від південної промислової агломерації сягає значної відстані і за радіусом дії охоплює всю територію міста. Зменшенню антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище сприятимуть можливе за рахунок розширення обсягів використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії, до яких відноситься вітрова, сонячна енергія та біопаливо. Наукова новизна: в ході дослідження здійснено комплексний аналітичний аналіз динаміки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Черкаської області, що формуються підприємствами з виробництва та постачання електричної енергії, а також проаналізовано зміну комплексного індексу забруднення атмосфери. Отримані результати свідчать про наявність стійкої тенденції до зростання зазначеного індексу впродовж останніх років. З використанням моделі картографічного зонування міської території за показником сумарного екологічного навантаження, який застосовується як індикатор аеротехногенного забруднення ландшафтів, реалізованої у програмному пакеті SURFER, встановлено, що територія міста зазнає значного аерогенного навантаження. При цьому поширення аеротехногенного забруднення від південної промислової агломерації характеризується значною дальністю та в межах радіусу впливу охоплює всю міську територію. Теоретичне і практичне значення: отримані результати дослідження дають змогу комплексно оцінити ступінь забруднення атмосферного повітря та ґрунтового покриву міста Черкаси й Черкаської області, зумовлений впливом енергетичної галузі, здійснити прогнозування екологічних ризиків для здоров’я населення та стану біорізноманіття, а також сформувати обґрунтовані рекомендації щодо покращення якості атмосферного повітря в регіоні. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (30 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 64 сторінки друкованого тексту, основна частина – 31 сторінка.; Semenov V.V. Analysis of the impact of the energy sector on the environment of the Cherkasy region Actuality of theme. The energy sector is one of the leading contributors to anthropogenic air pollution, as the operation of fuel-burning equipment releases significant amounts of pollutants into the atmosphere. Thermal power plants (TPPs) play a key role in Ukraine's electricity supply system, providing approximately 60-70% of the total volume of electrical energy. At the same time, the operation of these facilities is accompanied by a significant anthropogenic load on the environment. The most significant negative impact of power facilities is the pollution of atmospheric air with harmful substances, among which Sulphur dioxide, Nitrogen oxides, solid suspended particles and heavy metal compounds play a leading role. In addition, greenhouse gas emissions, particularly carbon dioxide, methane and nitrogen oxide, contribute to the intensification of global climate change processes. The negative impact of thermal power plants is complex in nature and manifests itself not only through gas and aerosol emissions into the atmosphere, but also through thermal pollution of the environment and deterioration of surface and groundwater quality. In this regard, studying the impact of thermal power plants on the state of the natural environment and on the incidence of disease among the population is a pressing scientific and practical task. The purpose of the work: to analyze the impact of the energy sector on the state of the environment in the Cherkasy region, using the example of an electricity supply facility such as the Cherkasy Thermal Power Plant of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber». The task of the work: to analyze the structure of energy production and use in Cherkasy region; to study the impact of energy enterprises on the state of the region's environment on the example of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber»; to provide cartographic zoning of the territory of Cherkasy city in terms of the total environmental load using the SURFER software package; assess the potential risks to public health from pollutant emissions from the Cherkasy Thermal Power Plant of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber»; to provide recommendations for improving the state of the region's atmospheric air. The object of study: energy sector (using the example of Cherkasy Thermal Power Plant of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber»). The subject of research: data on electricity production and consumption in the Cherkasy region; analytical data on the status and dynamics of major pollutant emissions into the atmosphere in the city of Cherkasy and the region from stationary sources of pollution, in particular the Cherkasy Thermal Power Plant of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber». Research methods: theoretical – analysis of statistical data, generalization of scientific, theoretical and research data; analytical – data processing using a computer, calculation and assessment of potential risks to public health from pollutant emissions by the Cherkasy Thermal Power Plant of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber». Results of the research. Cherkasy Thermal Power Plant ranks first among enterprises polluting the region's atmospheric air. In 2024, the enterprise for the production and supply of electricity (Cherkasy Thermal Power Plant of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber») was characterized by dominant emissions of pollutants into the atmosphere, amounting to 29,636 thousand tonnes, with a share of emissions from the total volume of 48.7%. The most significant emissions from the activities of thermal power plants burning organic fuels are emissions of Sulphur (IV) oxides, Nitrogen oxides, Carbon oxides and heavy metals. Data on pollutant emissions from the Cherkasy Thermal Power Plant correlate with the high comprehensive atmospheric pollution index (API) for the city of Cherkasy. In particular, in 2024, the API for Cherkasy was 7.72, which is characterized by a high level of atmospheric pollution (at 5˂ API˂ 7). A comparison of the API with 2023 (6.54) indicates an increase of 1.18 times. Among the priority pollutant admixtures used to calculate the API, it is Cherkasy Thermal Power Plant that makes a significant contribution to the release of pollutants such as Nitrogen oxide (IV), Nitrogen oxide (II) and ammonia into the atmosphere of Cherkasy. The calculated total non-carcinogenic risk is 7.75, which indicates the likelihood of adverse effects in a significant part of the population. The most vulnerable organs are the respiratory system (HQ = 7.42) and the immune system (HQ = 2.67). Cartographic zoning of the city territory based on the total ecological load, which is an indicator of aerotechnogenic pollution of landscapes, performed using the SURFER software package, shows that the city is subject to significant aerogenic load, with aerotechnogenic pollution spreading from the southern industrial agglomeration over a considerable distance and covering the entire city within its radius of action. The reduction of anthropogenic pressure on the environment will be facilitated by the expansion of the use of non-traditional and renewable energy sources, including wind, solar energy and biofuels. Scientific novelty: the study conducted a comprehensive analytical analysis of the dynamics of pollutant emissions into the atmosphere in the Cherkasy region generated by enterprises involved in the production and supply of electricity and analyzed changes in the comprehensive atmospheric pollution index. The results indicate a steady upward trend in this index over recent years. Using a model of cartographic zoning of urban areas based on the total environmental load, which is used as an indicator of aerotechnogenic pollution of landscapes, implemented in the SURFER software package, it was established that the city's territory is subject to significant aerogenic load. At the same time, the spread of aerotechnogenic pollution from the southern industrial agglomeration is characterized by a significant range and covers the entire urban area within the radius of influence. Theoretical and practical significance: the results of the study make it possible to comprehensively assess the degree of atmospheric air and soil pollution in the city of Cherkasy and the Cherkasy region caused by the energy industry, to predict environmental risks to public health and biodiversity, and to formulate sound recommendations for improving air quality in the region. Structure and scope of work. The master's thesis consists of an introduction, an abstract, two sections, conclusions, a list of references (30 sources), graphic documentation for the master's thesis, appendices. The full volume of the work is 64 pages of printed text, the main part is 31 pages. Mon, 01 Dec 2025 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7055 2025-12-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7054 Title: Екологічна оцінка поводження з твердими побутовими відходами в Черкаській області Authors: Чустрак, Дмитро В’ячеславович Abstract: Чустрак Д.В. Екологічна оцінка поводження з твердими побутовими відходами в Черкаській області Актуальність теми. Проблема утворення відходів набула в наш час глобального характеру і стала невідкладним питанням державної політики для міжнародної спільноти загалом. Зростаюча кількість відходів і підвищення пов’язаної з ними небезпеки справляє значний вплив на глобальний екологічний стан та місцеве навколишнє середовище, на стан природних ресурсів, здоров’я населення, на місцеву економіку і умови життя, приходячи у все більшу суперечність з цілями сталого розвитку. Тому, основним завданням кваліфікаційної роботи магістра є аналіз стану, динаміки утворення, шляхів утилізації та перспектив переробки твердих побутових відходів Черкаської області. Мета роботи: екологічна оцінка стану та перспектив переробки твердих побутових відходів Черкаської області та основних методів знешкодження та захоронення твердих відходів. Об’єкт дослідження: тверді побутові відходи Черкаської області. Предмет дослідження: аналіз динаміки утворення, шляхів утилізації твердих побутових відходів Черкаської області, екологічна оцінка стану твердих побутових відходів та перспектив їх подальшої переробки. Методи дослідження: теоретичний - аналіз перспектив переробки твердих побутових відходів Черкаської області; аналіз проблем поводження з твердими побутовими відходами; аналітичний метод – розробка рекомендаційної моделі управління та поводження з твердими побутовими відходами м. Черкаси. Результати дослідження. Проведений в роботі аналіз обсягів утворення та накопичення твердих побутових відходів показав, що із загальної кількості утворених відходів 97,3 % складають відходи ІV класу небезпеки, до яких відносяться ТПВ. На полігони та сміттєзвалища ТПВ області вивозяться відходи від житлових помешкань, громадських будівель та установ, підприємств торгівлі та громадського харчування, що містять у загальному обсязі такі складові, як папір – від 10,3 до 26,4 %; харчові відходи - від 20 до 40 %; відходи деревини – від 0,75 до 3,7%; текстиль – від 0,2 до 8 %; металів - від 1 до 5,8 %; скло - від 1,1 до 9%; полімерні відходи та інші речовини – від 0,6 до 6%. Як і в попередні роки актуальною є проблема надходження ресурсоцінних відходів на полігони та сміттєзвалища ТПВ. Лише попереднє сортування відходів ТПВ перед їх видаленням на полігони та широке запровадження роздільного збирання саме ресурсоцінних складових ТПВ дозволить значно зменшити навантаження на полігони та скоротити загальні обсяги розміщення відходів на полігонах. Рівень використання відходів упродовж 2022 – 2024 р.р в Черкаській області збільшився від 55% до 63%. Проте на території м. Черкаси лише два підприємства спеціалізуються на переробці ресурсоцінних компонентів ТПВ. Для покращення екологічної ситуації запропоновано проект комплексної переробки ТПВ із використанням технології каталітичного піролізу, який може бути використаний для вирішення проблеми утилізації відходів для м. Черкаси та області. Наукова новизна: запропоновано проект комплексної переробки ТПВ із використанням технології каталітичного піролізу для вирішення проблеми утилізації відходів для м. Черкаси та області; теоретично обґрунтовано та розроблено рекомендаційну модель управління та поводження з ТПВ в м. Черкаси. Теоретичне і практичне значення: запропоновано проект комплексної переробки ТПВ із використанням технології каталітичного піролізу для вирішення проблеми утилізації відходів для м. Черкаси та області, що передбачає одержання екологічнобезпечих продуктів, що готові для подальшої реалізації; розроблено чотири схеми роздільного збирання ТПВ згідно яких ресурсоцінні компоненти ТПВ вивозяться безпосередньо на підприємства, в технологічному циклі яких передбачено використання даного виду ресурсоцінного компоненту як вторинної сировини. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (28 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 66 сторінки друкованого тексту, основна частина – 61 сторінка.; Chustrak D.V. Environmental assessment of solid waste management in Cherkasy region Actuality of theme. The problem of waste generation has acquired a global character in our time and has become an urgent issue of state policy for the international community in general. The growing amount of waste and the increase in the dangers associated with it have a significant impact on the global ecological state and the local environment, on the state of natural resources, the health of the population, on the local economy and living conditions, increasingly contradicting the goals of sustainable development. Therefore, the main task of the master's thesis is to analyze the state, dynamics of generation, ways of utilization and prospects for solid waste processing in Cherkasy region. The purpose of the work: environmental assessment of the state and prospects of solid waste recycling in Cherkasy region and the main methods of solid waste disposal and disposal. The object of study: solid household waste in Cherkasy region. The subject of research: analysis of the dynamics of generation, ways of utilization of solid household waste in Cherkasy region, environmental assessment of the state of solid household waste and prospects for its further processing. Research methods: theoretical - analysis of solid waste processing prospects of the Cherkassy region; analysis of solid household waste management problems; analytical method - development of a recommendation model for management and handling of solid household waste in Cherkassy. Results of the research. The analysis of the volume of generation and accumulation of solid household waste conducted in the work showed that 97.3% of the total amount of generated waste is waste of the IV hazard class, which includes solid waste. The region's landfills and landfills receive waste from residential premises, public buildings and institutions, trade and catering enterprises, which contains the following components in total: paper - from 10.3% to 26.4%; food waste - from 20 to 40%; wood waste - from 0.75 to 3.7%; textiles - from 0.2 to 8%; metals - from 1 to 5.8%; glass - from 1.1 to 9%; polymeric waste and other substances - from 0.6 to 6%. As in previous years, the problem of resource-intensive waste entering landfills and landfills remains a pressing issue. Only preliminary sorting of solid waste before its disposal to landfills and widespread introduction of separate collection of resource-intensive components of solid waste will significantly reduce the load on landfills and reduce the total amount of waste disposed of at landfills. The level of waste utilization in Cherkasy region increased from 55% to 63% in 2019-2022. However, in Cherkasy, only two enterprises specialize in the processing of resource rich SHW components. To improve the environmental situation, a project of integrated SHW recycling using catalytic pyrolysis technology is proposed, which can be used to solve the problem of waste disposal for Cherkasy and the region. Scientific novelty: a project of integrated processing of solid waste using catalytic pyrolysis technology to solve the problem of waste disposal for Cherkasy and the region is proposed; a recommendation model for the management and treatment of solid waste in Cherkasy is theoretically substantiated and developed. Theoretical and practical significance: a project of integrated processing of solid waste using catalytic pyrolysis technology to solve the problem of waste disposal for Cherkasy and the region, which provides for the production of environmentally friendly products ready for further sale; four schemes of separate collection of solid waste have been developed, according to which the resource-rich components of solid waste are taken directly to enterprises whose technological cycle provides for the use of this type of resource-rich component as secondary raw materials. Structure and scope of work. The master's thesis consists of an introduction, an abstract, two sections, conclusions, a list of references (29 sources), graphic documentation for the master's thesis, appendices. The full volume of the work is 67 pages of printed text, the main part is 30 pages. Mon, 01 Dec 2025 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7054 2025-12-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6996 Title: Оцінка екологічної спрямованості сільськогосподарського сектору Черкащини, як умови сталого розвитку регіону Authors: Федоренко, Максим Павлович Abstract: Актуальність теми: Питання сталого розвитку сільського господарства можна розглядати як усталений агроекосистемний напрямок розвитку сільгоспвиробництва. Тому екологічна спрямованість галузі, екологізація процесів обробітку земель, використання інноваційних технологій та органічне землеробство є першочерговими завданнями сталого розвитку аграрного сектору України. Також найважливішою умовою екологічно збалансованого розвитку регіонів є гарантування конституційного права громадян на безпечне навколишнє середовище. Інтенсивне ведення сільського господарства призводить до цілої низки небажаних наслідків: втрати родючості ґрунту й деградації, зростання кількості ерозійних процесів; забруднення довкілля пестицидами і агрохімікатами; несприятливих зміни гідрологічного режиму ґрунтів, що пов’язано з осушенням чи заболоченням. Враховуючи зазначене, на сьогодні забезпечення належної результативності практичних природоохоронних дій та їх впровадження у сферу діяльності суб‘єктів господарювання сучасних сільгосппідприємств – одне з пріоритетних завдань черкаських аграріїв на шляху до сталого розвитку. Мета роботи й завдання досліджень. Метою роботи є оцінка екологічної спрямованості сільськогосподарських підприємств Черкаської області, наслідки впливу діяльності для довкілля та перспективи впровадження ресурсозберігаючих технологій і органічного аграрного виробництва, як умови сталого розвитку регіону. Для досягнення цієї мети нами були поставлені наступні завдання: – розкрити питання, що стосуються етапів становлення аграрного сектору України та Черкащини; – провести аналіз кліматичних, геоморфологічних, природних географічних, соціально-економічних, технологічних та інших регіональних особливостей щодо потенціалу розвитку аграрного сектору; – встановити головні екологічні проблеми, що мають відношення до діяльності сільгосппідприємств; – виявити небезпеки для довкілля пов’язані з рослинництвом і тваринництвом та обробітком земель; – дослідити питання використання органічних добрив та перспективи технологій органічного аграрного виробництва, як умови сталого розвитку регіону; – визначити можливості для впровадження інновацій і систем обробітку земель, підвищення ефективності виробництва й важливих напрямків забезпечення відновних процесів та гуміфікації сільськогосподарських ґрунтів; – розробити заходи щодо мінімізації впливу на довкілля та сільськогосподарські землі за умов використання ресурсозберігаючих технологій та переробки біологічних відходів. Об’єкт дослідження: потенціальні можливості вдосконалення аграрного сектору Черкащини та еколого-інноваційна діяльність за умови сталого розвитку. Предмет дослідження: механізми, інструменти та напрями впровадження ресурсозберігаючих технологій і екологічних інновацій у діяльності аграрних підприємств регіону для забезпечення умов сталого розвитку. Методи дослідження: при написанні роботи були використані загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення), аналітичні, порівняльні та розрахунково-статистичні методи. Результати дослідження. Висвітлено питання щодо етапів становлення аграрного сектору Черкащини; проведено дедуктивний аналіз регіональних особливостей щодо потенціалу розвитку аграрного сектору, встановлено головні екологічні проблеми, що мають відношення до діяльності сільгосппідприємств та впливу на оточуюче середовище і здоров’я людини, виявлено небезпеки пов’язані з рослинництвом, тваринництвом та методами обробітку земель, досліджено перспективність використання технологій органічного землеробства й інновацій у сфері переробки відходів тваринництва та рослинництва і їх обробки; розроблено рекомендації щодо питань та напрямків загальної екологізації галузі, як умови сталого розвитку Черкаського регіону. Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає у виявленні специфічних особливостей еколого-інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств Черкаської області та розробці рекомендацій для її активізації з урахуванням регіональних особливостей. Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для вдосконалення діяльності аграрних підприємств, формування регіональних програм підтримки щодо використання ресурсозберігаючих технологій за рахунок впровадження інвестиційної політики в сільське господарство і збільшення інвестицій на переробку відходів виробництва, а також використання фахівцями екологами і спеціалістами аграрного профілю.; Actuality of theme: The issue of sustainable agricultural development can be considered as an established agro-ecosystem direction of agricultural production development. Also, the most important condition for environmentally balanced development of regions is guaranteeing the constitutional right of citizens to a safe environment. Intensive agriculture leads to a number of undesirable consequences: loss of soil fertility and degradation, increased erosion processes; environmental pollution with pesticides and agrochemicals; adverse changes in the hydrological regime of soils, which is associated with drainage or waterlogging. Taking into account the above, today ensuring the proper effectiveness of practical environmental protection actions and their implementation in the sphere of activity of business entities of modern agricultural enterprises is one of the priority tasks of Cherkasy farmers on the path to sustainable development. Purpose of work and research objectives. The purpose of the work is to assess the environmental orientation of agricultural enterprises in the Cherkasy region, the consequences of the impact of activities on the environment, and the prospects for the implementation of resource-saving technologies and organic agricultural production as conditions for the sustainable development of the region. To achieve the set goal, it was necessary to solve the following tasks: – to reveal issues related to the stages of formation of the agricultural sector of Ukraine and the Cherkasy region; – to conduct an analysis of climatic, geomorphological, natural geographical, socio-economic, technological and other regional features regarding the development potential of the agricultural sector; – to identify the main environmental problems related to the activities of agricultural enterprises; – identify environmental hazards associated with crop and livestock farming and land cultivation; – investigate the issue of using organic fertilizers and the prospects of organic agricultural production technologies as conditions for sustainable development of the region; – identify opportunities for implementing innovations and land cultivation systems, increasing production efficiency and important areas for ensuring restoration processes and humification of agricultural soils; – develop measures to minimize the impact on the environment and agricultural lands by using resource-saving technologies and processing biological waste. The object of the study: potential opportunities for improving the agricultural sector of Cherkasy region and ecological and innovative activities under the condition of sustainable development. The subject of the study: mechanisms, tools and directions for implementing resource-saving technologies and environmental innovations in the activities of agricultural enterprises in the region to ensure conditions for sustainable development. Research methods: When writing the work, general scientific (analysis, synthesis, induction, deduction, generalization), analytical, comparative, and computational and statistical methods were used. Results of the research. The issues of the stages of the formation of the agricultural sector of Cherkasy region are highlighted; a deductive analysis of regional features regarding the development potential of the agricultural sector is conducted, the main environmental problems related to the activities of agricultural enterprises and the impact on the environment and human health are identified, hazards associated with crop production, livestock production, and land cultivation methods were identified, the prospects for using organic farming technologies and innovations in the field of processing and treatment of livestock and crop production waste were investigated; Recommendations have been developed on issues and directions of general greening of the industry as a condition for sustainable development of the Cherkasy region. Scientific novelty of the results obtained. The scientific novelty of the work lies in identifying specific features of the ecological and innovative activities of agricultural enterprises in the Cherkasy region and developing recommendations for its activation, taking into account regional characteristics. Practical significance of the results obtained. The practical significance of the work lies in the possibility of using the obtained results to improve the activities of agricultural enterprises, formation of regional support programs for the use of resource-saving technologies through the implementation of investment policies in agriculture and increased investments in the processing of production waste, as well as their use by environmentalists and agricultural specialists. Structure and scope of work. The master's qualification work consists of an abstract, introduction, two chapters, conclusions, a list of references (32 sources), appendices, and graphic documentation for the master's qualification work. The full volume of the work is 74 pages of printed text, with appendices; the main part is 37 pages. Mon, 01 Dec 2025 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6996 2025-12-01T00:00:00Z https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6842 Title: Вплив антропогенних факторів на санітарний стан гіркокаштану звичайного в умовах Черкаської області Authors: Грабчук, Андрій Вікторович Abstract: Грабчук А.В. Вплив антропогенних факторів на санітарний стан гіркокаштану звичайного в умовах Черкаської області. Актуальність теми. Сучасний етап розвитку міських агломерацій Черкаської області характеризується активним урбанізаційним ростом, інтенсифікацією транспортної та промислової діяльності, що призводить до зростання антропогенного навантаження на міське довкілля. Зелені насадження, зокрема декоративні дерева, відіграють важливу роль у підтриманні екологічної стабільності міст, покращенні якості повітря, формуванні сприятливого мікроклімату та естетичного середовища для населення. Одним із таких видів є Гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum), який широко використовується в парках, скверах та вздовж міських вулиць Черкас і інших населених пунктів області. У процесі урбанізації та інтенсивного антропогенного впливу на міське середовище у рослинність надходять різні забруднювальні речовини, такі як важкі метали, оксиди сірки та азоту, пестициди та інші токсичні сполуки. Вони здатні накопичуватися в листках і кореневій системі дерев, викликати розвиток хвороб і шкідників, знижувати декоративні та біологічні властивості рослин, а також порушувати їх здатність до природної саморегуляції. Особливо чутливими до таких факторів є види, що ростуть вздовж транспортних магістралей та промислових зон. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оцінки впливу антропогенних чинників на санітарний стан Гіркокаштану звичайного в умовах Черкаської області, виявлення особливостей просторового розподілу негативних факторів та розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо збереження та оздоровлення зелених насаджень. Це є особливо важливим у контексті інтенсифікації міського розвитку, росту транспортного трафіку та концентрації промислових викидів, що робить проблему охорони та підтримки здоров’я міських дерев своєчасною та соціально значущою. У цьому контексті дослідження впливу антропогенних факторів на санітарний стан Гіркокаштану звичайного є надзвичайно важливим як для підтримки екологічної рівноваги міських територій, так і для забезпечення комфортного та естетично привабливого середовища для населення. Мета роботи полягає у визначенні ступеня впливу антропогенних чинників на санітарний стан гіркокаштану звичайного та розробці практичних рекомендацій щодо поліпшення його життєвого стану в умовах регіону. Для досягнення поставленої мети в роботі передбачено розв’язання таких завдань:  проаналізувати наукові джерела з проблеми антропогенного впливу на деревні насадження;  охарактеризувати екологічні умови Черкаської області;  оцінити санітарний стан гіркокаштану звичайного в різних умовах антропогенного навантаження;  визначити основні фактори, що негативно впливають на стан дерев;  запропонувати заходи з оздоровлення та охорони насаджень гіркокаштану. Об’єкт дослідження – насадження Гіркокаштану звичайного в міських екосистемах Черкаської області. Предмет дослідження – санітарний стан Гіркокаштану та зміни його показників під впливом антропогенних факторів. Методи дослідження включають польові спостереження, візуальну санітарну оцінку дерев, порівняльний аналіз, статистичну обробку отриманих даних, а також узагальнення літературних джерел. Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до оцінки санітарного стану гіркокаштану звичайного з урахуванням регіональних особливостей антропогенного впливу в межах Черкаської області. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання органами місцевого самоврядування, комунальними службами та фахівцями з озеленення для планування заходів із догляду, відновлення та збереження зелених насаджень. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (20 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 64 сторінки друкованого тексту, основна частина – 54 сторінки.; Grabchuk A.V. The impact of anthropogenic factors on the sanitary condition of Aesculus hippocastanum in the Cherkasy Region Actuality of theme. The current stage of development of urban agglomerations in the Cherkasy region is characterized by rapid urban growth and the intensification of transport and industrial activities, which lead to increased anthropogenic pressure on the urban environment. Green spaces, particularly ornamental trees, play an important role in maintaining the ecological stability of cities, improving air quality, creating a favorable microclimate, and providing an aesthetically pleasing environment for residents. One such species is the common horse chestnut (Aesculus hippocastanum), which is widely used in parks, squares, and along city streets in Cherkasy and other settlements in the region. During urbanization and intensive anthropogenic influence on the urban environment, vegetation is exposed to various pollutants such as heavy metals, sulfur and nitrogen oxides, pesticides, and other toxic compounds. These substances can accumulate in the leaves and root systems of trees, cause the development of diseases and pests, reduce the decorative and biological properties of plants, and disrupt their natural self-regulation. Species growing along transport routes and industrial zones are particularly sensitive to these factors. The relevance of this study is determined by the need to assess the impact of anthropogenic factors on the sanitary condition of the common horse chestnut in the Cherkasy region, to identify the characteristics of the spatial distribution of negative factors, and to develop scientifically based recommendations for the preservation and restoration of green spaces. This is especially important in the context of intensified urban development, increasing traffic, and concentrated industrial emissions, making the problem of protecting and maintaining the health of urban trees timely and socially significant. In this context, studying the impact of anthropogenic factors on the sanitary condition of the common horse chestnut is extremely important both for maintaining the ecological balance of urban areas and for ensuring a comfortable and aesthetically attractive environment for residents. The objective of the study is to determine the degree of influence of anthropogenic factors on the sanitary condition of the common horse chestnut (Aesculus hippocastanum) and to develop practical recommendations for improving its vitality in the region. To achieve this goal, the study sets the following tasks:  to analyze scientific sources on the issue of anthropogenic impact on tree plantations;  to characterize the ecological conditions of the Cherkasy region;  to assess the sanitary condition of the common horse chestnut under different levels of anthropogenic pressure;  to identify the main factors negatively affecting the condition of the trees;  to propose measures for the restoration and protection of horse chestnut plantations. Object of the Study – horse chestnut plantations in urban ecosystems of the Cherkasy region. Subject of the Study – the sanitary condition of the common horse chestnut and changes in its indicators under the influence of anthropogenic factors. Research Methods include field observations, visual sanitary assessment of trees, comparative analysis, statistical processing of the obtained data, and synthesis of literature sources. Scientific Novelty of the study lies in a comprehensive approach to assessing the sanitary condition of the common horse chestnut, taking into account regional features of anthropogenic influence in the Cherkasy region. Practical Significance of the obtained results lies in their potential use by local authorities, municipal services, and landscaping specialists for planning measures for care, restoration, and preservation of green plantations. Structure and scope of work. The master's qualification work consists of introduction, annotation, two chapters, conclusion, list of references (20 sources), graphic documentation, applications. The full amount of work is 64 pages of printed text , the main part is 59 pages. Mon, 01 Dec 2025 00:00:00 GMT https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6842 2025-12-01T00:00:00Z