ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10016Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Манн, Руслан Володимирович | - |
| dc.contributor.author | Шовкатов, Хаміджан | - |
| dc.date.accessioned | 2026-09-28T11:30:35Z | - |
| dc.date.available | 2026-09-28T11:30:35Z | - |
| dc.date.issued | 2026-06 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10016 | - |
| dc.description.abstract | Кваліфікаційна робота бакалавра містить 74 сторінки, 6 таблиць, 4 рисунків, список літератури з 40 найменувань. Об’єктом дослідження є процес розвитку малого та середнього підприємництва.Предметом дослідження є законодавчі, організаційно-економічні та інституційні засади розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані. Мета кваліфікаційної робота бакалавра - дослідження сучасного стану розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані та розроблення напрямів його подальшого розвитку на основі адаптації кращого зарубіжного досвіду. Завданнями роботи є: проаналізувати сучасний стан розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані; дослідити нормативно-правове та інституційне забезпечення розвитку МСП у Туркменістані; визначити основні проблеми та перспективи розвитку малого та середнього підприємництва в країні; проаналізувати зарубіжний досвід розвитку малого та середнього підприємництва; обґрунтувати напрями адаптації зарубіжного досвіду для розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані; розробити механізми реалізації політики розвитку малого та середнього бізнесу в Туркменістані. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | мале та середнє підприємництво | uk_UA |
| dc.subject | державна політика підтримки бізнесу | uk_UA |
| dc.subject | приватний сектор економіки | uk_UA |
| dc.subject | підприємницька активність | uk_UA |
| dc.subject | інвестиційний клімат | uk_UA |
| dc.subject | диверсифікація економіки | uk_UA |
| dc.title | Розвиток малого та середнього підприємництва в Туркменістані: проблеми та перспективи | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Шовкатов.pdf Restricted Access | 746.69 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: «Розвиток малого та середнього підприємництва в Туркменістані: проблеми та перспективи» Виконав: здобувач 4 курсу, групи ЕП-224 спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» ____Шовкатов Хаміджан (прізвище та ініціали) Керівник ________Манн Р.В._______________ (прізвище та ініціали) Рецензент _________________________________ (прізвище та ініціали) Черкаси 2026 року 4 ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………. 5 РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В ТУРКМЕНІСТАНІ…………. 8 1.1 Аналіз розвитку економіки та підприємництва в Туркменістані… 8 1.2 Законодавча та інституційна база розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані………………………………………. 14 1.3 Аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на розвиток малого та середнього підприємництва в Туркменістані…… 23 Висновки до розділу 1…………………………………………………… 31 РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА………….………. 33 2.1 Аналіз досвіду розвитку підприємницької діяльності в Казахстані 33 2.2 Аналіз розвитку малого та середнього підприємництва в Узбекистані………………………………………………………………. 40 2.3 Досвід Південної Кореї в сфері розвитку малого та середнього підприємництва………………………………………………………….. 45 Висновки до розділу 2…………………………………………………… 54 РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА В ТУРКМЕНІСТАНІ………………………………. 56 3.1 Адаптація зарубіжного досвіду розвитку малого та середнього підприємництва…………………………………………………………... 56 3.2 Механізми реалізації політики розвитку малого та середнього бізнесу в Туркменістані…………………………………………………. 61 Висновки до розділу 3…………………………………………………… 66 ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 68 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………... 71 5 ВСТУП Мале та середнє підприємництво є одним із найважливіших елементів сучасної ринкової економіки, оскільки забезпечує створення робочих місць, сприяє формуванню конкурентного середовища, підвищує інноваційну активність та стимулює економічне зростання. У більшості країн світу сектор малого та середнього бізнесу виступає основою розвитку приватного сектору та важливим чинником диверсифікації національної економіки. Особливої актуальності розвиток малого та середнього підприємництва набуває для країн із сировинною орієнтацією економіки, оскільки дозволяє зменшити залежність від окремих галузей та створити умови для сталого соціально-економічного розвитку. Для Туркменістану питання розвитку малого та середнього підприємництва є одним із пріоритетних напрямів економічної політики. В умовах необхідності диверсифікації економіки, розширення ролі приватного сектору та підвищення рівня зайнятості населення особливого значення набуває формування сприятливого підприємницького середовища та впровадження ефективних механізмів державної підтримки бізнесу. Водночас сектор МСП у країні продовжує стикатися з низкою проблем, пов’язаних з доступом до фінансових ресурсів, регуляторними обмеженнями, недостатнім рівнем цифровізації та розвитку підприємницької інфраструктури. У зв’язку з цим важливого значення набуває вивчення міжнародного досвіду підтримки малого та середнього бізнесу та визначення можливостей його адаптації до умов Туркменістану. Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження сучасного стану розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані та розроблення напрямів його подальшого розвитку на основі адаптації кращого зарубіжного досвіду. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: 6 – проаналізувати сучасний стан розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані; – дослідити нормативно-правове та інституційне забезпечення розвитку МСП у Туркменістані; – визначити основні проблеми та перспективи розвитку малого та середнього підприємництва в країні; – проаналізувати зарубіжний досвід розвитку малого та середнього підприємництва; – обґрунтувати напрями адаптації зарубіжного досвіду для розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані; – розробити механізми реалізації політики розвитку малого та середнього бізнесу в Туркменістані. Об’єктом дослідження є процес розвитку малого та середнього підприємництва. Предметом дослідження є законодавчі, організаційно-економічні та інституційні засади розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно- правові акти Туркменістану, офіційні статистичні матеріали, звіти міжнародних організацій, зокрема OECD, Світового банку та Програми розвитку ООН, матеріали державних та інші. Метод аналізу та синтезу застосовувався для вивчення теоретичних засад розвитку малого та середнього підприємництва, нормативно-правової бази та особливостей державної підтримки бізнесу. Метод порівняння використовувався для зіставлення сучасного стану розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані та зарубіжних країнах, зокрема Казахстані, Узбекистані та Республіці Корея. Статистичний метод дозволив проаналізувати основні показники функціонування сектору МСП, оцінити тенденції його розвитку та визначити роль у національній економіці. Метод узагальнення застосовувався для формулювання висновків і визначення 7 перспектив розвитку малого та середнього підприємництва. За допомогою системного підходу досліджено взаємозв’язок економічних, інституційних, фінансових та організаційних чинників розвитку МСП. Графічний метод використовувався для наочного відображення результатів дослідження та обґрунтування запропонованих напрямів удосконалення політики розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні напрямів розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані на основі адаптації успішного досвіду Казахстану, Узбекистану та Республіки Корея, а також у розробленні комплексного механізму реалізації політики підтримки МСП, який передбачає поєднання регуляторних, фінансових, інституційних, освітніх та інноваційних інструментів. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота бакалавра складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 74 сторінки, список використаних джерел складається з 40 найменувань, 6 таблиць, 4 рисунки. 8 РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В ТУРКМЕНІСТАНІ 1.1 Аналіз розвитку економіки та підприємництва в Туркменістані Розвиток малого та середнього підприємництва у Туркменістані впродовж останніх років відбувається на фоні поступової трансформації економічної моделі держави та прагнення до диверсифікації економіки, яка історично значною мірою залежить від видобутку і експорту природного газу. Валовий внутрішній продукт Туркменістану у 2024 році становив близько 64,2 млрд доларів США, а темпи економічного зростання залишалися стабільними – на рівні 6,3% [1]. Це свідчить про відносно стійку макроекономічну динаміку країни навіть в умовах глобальної економічної нестабільності. Водночас структура економіки залишається недостатньо диверсифікованою, тому розвиток підприємництва набуває стратегічного значення як фактор структурної модернізації. Треба зазначити, що економіка Туркменістану має виражений ресурсно- орієнтований характер і належить до найбільш спеціалізованих економік Центральної Азії. Її ключовою особливістю є висока залежність від природно- ресурсного потенціалу, насамперед запасів природного газу. Туркменістан входить до числа держав світу з найбільшими підтвердженими запасами природного газу, а енергетичний сектор історично залишається основним джерелом валютних надходжень, державних доходів та інвестиційних ресурсів. Саме ця галузь значною мірою визначає темпи економічного розвитку країни, структуру експорту та можливості бюджетного фінансування. Також економічна модель Туркменістану характеризується значною роллю держави у стратегічних секторах. Держава контролює видобуток і транспортування енергоносіїв, значну частину інфраструктурних проєктів, 9 великі промислові підприємства та частину зовнішньої торгівлі. В таблиці 1.1 представлено структуру економіки Туркменістану за основними галузями. Таблиця 1.1 – Структура ВВП Туркменістану за основними секторами економіки, % до ВВП Сільське Рік Промисловість Сфера послуг господарство 2021 11,8 39,4 48,8 2022 10,9 39,7 49,4 2023 11,3 39,3 49,4 2024 12,2 37,4 50,4 Джерело: [1; 2] Як свідчать наведені дані, структура ВВП Туркменістану у 2021-2024 рр. залишалася відносно стабільною. Найбільшу частку в економіці формував сектор послуг, частка якого поступово зросла з 48,8% до 50,4%. Промисловість зберігала вагоме значення та забезпечувала близько 37–40% ВВП, що пов’язано з домінуванням паливно-енергетичного комплексу та переробної промисловості. Частка сільського господарства залишалася на рівні 11-12%, що підтверджує його важливу роль у забезпеченні зайнятості та розвитку регіонів. Отже, провідною галуззю економіки є паливно-енергетичний комплекс, основу якого становить видобуток і експорт природного газу. Туркменістан є одним із найбільших постачальників газу в регіоні, а експорт до Китаю та інших зовнішніх ринків залишається головним джерелом валютних надходжень. Саме енергетичний сектор забезпечує суттєву частку державних доходів та інвестиційних можливостей. Водночас надмірна залежність від цієї галузі робить економіку чутливою до коливань світових цін на енергоносії та до зовнішньополітичної кон’юнктури. Другим важливим напрямом є промисловість, яка включає газохімічне виробництво, нафтохімію, виробництво мінеральних добрив, текстильну промисловість, харчову переробку та будівельні матеріали. Останніми роками 10 уряд приділяє значну увагу створенню підприємств із глибшої переробки сировини, що має забезпечити більшу додану вартість усередині країни та стимулювати зайнятість у виробничому секторі. Особливе значення має текстильна галузь, пов’язана з виробництвом і переробкою бавовни – традиційної експортної культури країни. Важливе місце у структурі економіки займає сільське господарство, яке забезпечує внутрішній продовольчий ринок та зайнятість населення, особливо у регіонах. Основними напрямами є вирощування бавовни, пшениці, овочів, баштанних культур, а також тваринництво. Хоча частка аграрного сектору у ВВП поступово скорочується, він зберігає значну соціально-економічну роль, оскільки є важливим джерелом доходів у сільській місцевості та тісно пов’язаний із діяльністю малих фермерських і переробних підприємств. Окрему роль у структурі ВВП відіграє сфера послуг, значення якої поступово зростає. За даними Світового банку, у 2023 році частка послуг у ВВП Туркменістану становила близько 49,4%, що свідчить про структурні зміни в економіці та розширення внутрішнього ринку. До цього сектору входять торгівля, транспорт, логістика, фінансові послуги, телекомунікації, туризм, побутові та освітні послуги. Саме у сфері послуг концентрується значна частина малого і середнього бізнесу, оскільки цей сектор є більш гнучким, потребує менших стартових вкладень та швидше реагує на попит населення. Суттєвий вплив на економічну структуру має також будівельна галузь, розвиток якої підтримується масштабними державними інвестиційними програмами. Значні кошти спрямовуються на модернізацію транспортної інфраструктури, житлове будівництво, розвиток міст та виробничих об’єктів. Це стимулює попит на продукцію малого бізнесу у сфері постачання, логістики, будівельних матеріалів та обслуговування. Таким чином, сучасна економіка Туркменістану поєднує риси сировинної моделі з поступовим розвитком несировинних секторів. Основу валового внутрішнього продукту продовжує формувати енергетичний 11 комплекс, однак дедалі більшу роль відіграють сфера послуг, промислове виробництво та підприємницька діяльність у внутрішньому секторі економіки. Особливу роль у сучасній економіці Туркменістану відіграє приватний сектор. За інформацією Державного комітету Туркменістану зі статистики, у 2025 році держава визначила орієнтир доведення частки приватного сектору у валовому внутрішньому продукті до 71,6% [3]. Це свідчить про послідовне підсилення ролі приватної ініціативи та збільшення економічного значення підприємницької діяльності. Значна частина цього сектору представлена саме малими і середніми підприємствами, які працюють у торгівлі, сфері послуг, агробізнесі, логістиці, будівництві та переробній промисловості. Як свідчить аналіз, мале та середнє підприємництво в сучасній економіці Туркменістану поступово перетворюється на один із ключових структурних елементів диверсифікації національного господарства та зменшення залежності від експорту природного газу. Така тенденція пов’язана як із необхідністю модернізації економічної моделі країни, так і з потребою забезпечення більшої стійкості внутрішнього ринку, створення нових робочих місць та розширення внутрішнього виробництва. Так, в країні після 2022 року спостерігається стале зростання підприємницької активності, що підтверджується збільшенням кількості зареєстрованих індивідуальних підприємців і нових господарських товариств. Зокрема, у 2023 році було зареєстровано 823 нових індивідуальних підприємці, а у 2024 році – вже 1016, що свідчить про приріст майже на 23,5 %. Паралельно збільшилася кількість новостворених бізнес-структур: із 248 у 2023 році до 255 у 2024 році [1]. Позитивна динаміка кількості суб’єктів МСП відображає поступове розширення підприємницького середовища та зростання зацікавленості населення у приватній економічній діяльності. У структурі малого та середнього підприємництва Туркменістану провідні позиції посідають торгівля та послуги. Саме ці види діяльності залишаються найбільш доступними для започаткування підприємницької 12 діяльності завдяки відносно нижчому порогу входження та швидшій окупності. Торговельний сектор охоплює роздрібну й оптову торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами, внутрішню дистрибуцію продукції та логістичні послуги. Упродовж останніх років зростає також частка малих підприємств у харчовій промисловості, текстильному виробництві та будівництві. Окрему роль у структурі МСП відіграє аграрний сектор. Завдяки довгостроковій оренді земельних ділянок та підтримці розвитку приватного виробництва зростає кількість малих і середніх підприємств у сфері вирощування овочів, садівництва, тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. У промисловому секторі участь МСП також поступово розширюється, хоча залишається меншою порівняно з торгівлею та аграрною сферою. Насамперед це стосується легкої промисловості, виробництва будівельних матеріалів, меблів, харчових продуктів та окремих напрямів переробної діяльності. Держава розглядає розвиток приватного виробництва як один із важливих напрямів імпортозаміщення та внутрішнього забезпечення споживчого ринку. Регіональний аспект розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані має власну специфіку. Найвищий рівень концентрації підприємницької активності спостерігається в столиці Ашхабат, яка є головним адміністративним, фінансовим і торговельним центром країни. Тут зосереджена значна частина торговельних підприємств, сервісного бізнесу, логістичних структур та ділової інфраструктури. Столичний регіон має кращий доступ до фінансових ресурсів, транспортних комунікацій та адміністративних сервісів, що сприяє розвитку МСП. У регіонах структура підприємництва більшою мірою залежить від економічної спеціалізації відповідної території. Так, в Ахальському велаяті значну роль відіграє агропромисловий сектор і виробництво будівельних матеріалів; у Марійському велаяті активно розвиваються сільське господарство, переробка та локальна торгівля; у Лебапському велаяті 13 підприємницька активність пов’язана з аграрним виробництвом, прикордонною торгівлею та транспортними послугами; у Дашогузьському велаяті вагоме значення має дрібне сільськогосподарське виробництво та переробка; у Балканському велаяті розвиток малого бізнесу частково пов’язаний із транспортно-логістичним потенціалом Каспійського узбережжя та обслуговуванням торговельних потоків. Хоча між регіонами зберігається нерівномірність у рівні розвитку МСП, поступово простежується тенденція до розширення підприємницької активності поза межами столиці. Це пов’язано з розвитком транспортної інфраструктури, зростанням внутрішнього попиту та прагненням держави стимулювати місцеве виробництво. Важливим індикатором розвитку малого та середнього підприємництва є його внесок у валовий внутрішній продукт країни. У Туркменістані державні органи та бізнес-асоціації регулярно наголошують на зростанні ролі приватного сектору в економіці. Згідно з інформацією Союзу промисловців і підприємців Туркменістану, у 2023 році частка підприємців у ВВП країни (без урахування паливно-енергетичного комплексу) становила 71,3 % [4]. Хоча значна частка цього показника припадає на приватний сектор загалом, а не виключно на малі та середні підприємства. Проте навіть за такої методологічної особливості можна стверджувати, що МСП відіграє вагому роль у формуванні внутрішнього ринку, особливо в секторах торгівлі, послуг, будівництва та сільського господарства. Щодо зайнятості, малий та середній бізнес у Туркменістані має дедалі важливіше соціально-економічне значення. Саме сектор МСП створює додаткові робочі місця, сприяє розвитку самозайнятості та забезпечує економічну активність у регіонах. Особливо це помітно в аграрному секторі, сфері торгівлі та послуг, де малі підприємства часто виступають головним роботодавцем на локальному рівні. Крім економічного ефекту, це має важливе соціальне значення, оскільки розвиток МСП сприяє зростанню доходів 14 населення, підтримці місцевих громад та активізації внутрішнього споживчого ринку. Отже, динаміка розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані демонструє поступове зміцнення ролі приватної ініціативи в економічній системі країни. Кількість суб’єктів МСП зростає, розширюється спектр видів діяльності, посилюється регіональна присутність бізнесу, а внесок приватного сектору у створення валового внутрішнього продукту та зайнятість стає дедалі помітнішим. Попри наявність структурних обмежень, сектор МСП поступово перетворюється на важливий інструмент диверсифікації економіки Туркменістану, розвитку внутрішнього виробництва та підвищення стійкості національної економічної системи. 1.2 Законодавча та інституційна база розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані Розвиток малого та середнього підприємництва в Туркменістані здійснюється в межах централізованої моделі економічного управління, де держава відіграє ключову роль у формуванні умов ведення бізнесу, визначенні стратегічних напрямів розвитку приватного сектору та розподілі ресурсів. Попри збереження значної частки державного сектору, протягом останніх років уряд Туркменістану послідовно декларує курс на підтримку підприємницької активності, диверсифікацію економіки та розширення ролі приватного сектору як чинника економічного зростання. Основою нормативно-правового регулювання малого та середнього підприємництва є Закон Туркменістану «Про державну підтримку малого і середнього підприємництва» (первинно ухвалений у 2009 році, надалі доповнювався й актуалізувався). Закон визначає правові засади державної політики у сфері підтримки МСП, механізми створення сприятливих умов для їх функціонування, а також форми економічного стимулювання підприємницької діяльності. У документі прямо зазначається, що його метою 15 є формування правової основи державної політики, спрямованої на створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва як важливої складової ринкової економіки, що сприяє економічному зростанню та соціальному розвитку країни [5]. Закон встановлює категорії суб’єктів малого і середнього підприємництва, визначає їхні права та закріплює базові форми державної підтримки. В Законі визначається, що малий та середній бізнес – це юридичні особи підприємництва, мікропідприємства із середньою кількістю працівників, зайнятих у промисловості, електроенергетиці, будівництві, газо- та водопостачання, до 15 осіб або від 16 до 200 осіб, в інших галузях промисловості – не більше 10 осіб, малі підприємства із середньою кількістю працівників – від 11 до 25 осіб, а також середні підприємства із середньою кількістю працівників – від 26 до 100 осіб. Фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, є індивідуальними підприємцями [5]. Державна підтримка малого та середнього бізнесу здійснюється за такими основними напрямками [5]: − створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу, у тому числі шляхом забезпечення малого та середнього бізнесу фінансовими та матеріально-технічними ресурсами; − забезпечення доступу малого та середнього бізнесу до правової, економічної та іншої інформації, науково-технічних розробок і технологій; − стимулювання інвестицій, що спрямовуються малим та середнім бізнесом на реалізацію державних програм соціально-економічного розвитку, створення нових робочих місць та збільшення доходів населення; − здійснення на конкурентних засадах державних закупівель товарів (робіт, послуг) у малих та середніх підприємств; 16 − впровадження спеціальних програм фінансування для малого та середнього бізнесу; − надання допомоги малому та середньому бізнесу у навчанні, перепідготовці та підвищенні кваліфікації персоналу; − надання сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності, міжрегіонального співробітництва, а також експортного потенціалу малого та середнього бізнесу [5]. Окремі зміни до закону були спрямовані на запровадження митних пільг для суб’єктів МСП, що мало стимулювати виробничу активність та модернізацію підприємств. Важливе місце у правовій базі займає також Закон Туркменістану «Про підприємства», який визначає правові, економічні та організаційні основи створення, діяльності й припинення підприємств у країні. Саме цей закон регламентує правовий статус підприємства як самостійного суб’єкта господарювання, встановлює допустимі організаційно-правові форми та загальні правила ведення господарської діяльності. Для малого бізнесу це є базовою правовою платформою реєстрації та функціонування [6]. Додатково підприємницька діяльність регулюється нормами Цивільного кодексу Туркменістану, законодавством про інвестиції, податковим законодавством, законами про державно-приватне партнерство, а також нормативними актами Кабінету Міністрів і профільних міністерств. Важливим кроком стало ухвалення Закону «Про державно-приватне партнерство» у 2021 році, який розширив можливості участі приватного бізнесу в реалізації інфраструктурних та виробничих проєктів [7]. Інституційне забезпечення розвитку МСП у Туркменістані має багаторівневий характер. Центральним органом, який координує економічну політику та бере участь у формуванні умов для розвитку підприємництва, є Міністерство фінансів та економіки Туркменістану. Воно відповідає за стратегічне планування, бюджетну політику, реалізацію державних програм та координацію окремих напрямів розвитку приватного сектору. 17 Важливу роль у підтримці підприємництва відіграє Союз промисловців і підприємців Туркменістану [8]. Це одна з ключових організацій, яка забезпечує представництво інтересів приватного сектору та виступає основним інституційним посередником між державою і підприємницьким середовищем. Союз був заснований у 2008 році в межах державного курсу на поступове розширення ролі недержавного сектору в економіці країни. Його правовий статус був закріплений Законом Туркменістану «Türkmenistanyň Senagatçylar we telekeçiler birleşmesi hakynda» від 5 жовтня 2019 року, який визначив правові, організаційні та економічні засади діяльності цієї структури. Згідно із законом, Союз є громадською організацією, створеною для консолідації представників приватного бізнесу, координації їхньої діяльності та сприяння розвитку підприємництва відповідно до економічної політики держави [9]. Головною метою діяльності Союзу є підтримка розвитку малого і середнього бізнесу, зміцнення позицій приватного сектору в національній економіці, формування сучасної підприємницької інфраструктури та створення сприятливих умов для реалізації підприємницьких ініціатив. На офіційному сайті організації прямо зазначається, що її основна діяльність спрямована саме на підтримку малого й середнього підприємництва та розвиток приватного сектору. До основних функцій Союз промисловців і підприємців Туркменістану належать: − об’єднання та представництво інтересів підприємців; − сприяння реалізації державних програм економічного розвитку; − координація діяльності підприємців у виробничій, торговельній та інвестиційній сферах; − залучення приватного сектору до виконання великих національних економічних проєктів; 18 − підтримка зовнішньоекономічної діяльності та просування туркменської продукції на міжнародні ринки; − розвиток консультаційної, освітньої та інформаційної підтримки бізнесу; − сприяння впровадженню сучасних технологій та інновацій у діяльність приватних підприємств. Важливою особливістю Союзу є його тісна інтеграція в систему реалізації державної економічної політики. Організація бере участь у виконанні національних програм соціально-економічного розвитку та виступає партнером державних органів у реалізації інвестиційних і виробничих ініціатив. Через Союз здійснюється залучення приватного сектору до промислових, будівельних, аграрних та інфраструктурних проєктів. За офіційними даними, кількість членів Союзу перевищує 29 тисяч підприємців і компаній, що свідчить про його масштаб і значну роль у структурі приватного сектору країни [10]. Членство в організації надає підприємцям додаткові можливості для доступу до професійних консультацій, бізнес-комунікацій, участі в державних програмах і міжнародному співробітництві. Окрему роль Союз відіграє у розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, зокрема організація бере участь у міжнародних виставках, бізнес-форумах, переговорах із закордонними партнерами, а також представляє інтереси туркменських підприємців у міжнародному економічному співробітництві. У 2023 році було підписано план співпраці між Організацією Об’єднаних Націй у Туркменістані та Союзом промисловців і підприємців щодо підтримки приватного сектору та сприяння досягненню Цілей сталого розвитку. Це свідчить про поступове розширення міжнародної взаємодії Союзу та його інституційне зміцнення [10]. З економічної точки зору діяльність Союзу сприяє розширенню ролі малого та середнього бізнесу у виробництві товарів, сільському господарстві, торгівлі та сфері послуг. Через механізми координації та підтримки Союз 19 стимулює підприємницьку активність, сприяє диверсифікації економіки та залученню приватних інвестицій. Водночас діяльність Союз промисловців і підприємців Туркменістану має специфіку, зумовлену особливостями економічної моделі Туркменістану. Оскільки держава зберігає провідну роль у стратегічному управлінні економікою, Союз функціонує не лише як незалежне бізнес-об’єднання, а й як важливий елемент державної системи координації приватного сектору. Це забезпечує йому значний вплив на розвиток підприємництва, але водночас означає високий рівень взаємозалежності між бізнесом і державою. Серед практичних інструментів державної політики варто виокремити Державну програму підтримки малого і середнього підприємництва на 2018- 2024 роки, затверджену президентським рішенням у 2018 році [11]. Головною метою програми було активізувати підприємницьку діяльність, розширити участь приватного сектору в національній економіці та посилити конкурентоспроможність туркменських підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Пріоритетним напрямом програми було стимулювання виробничого підприємництва та диверсифікація економіки. Держава орієнтувала підприємців на розвиток виробництва товарів народного споживання, переробної промисловості, агропромислового комплексу та сектору послуг. Це було пов’язано зі стратегічним завданням зменшення залежності економіки від сировинного сектору та розширення структури національного виробництва. Особлива увага приділялася підвищенню внутрішнього виробництва та імпортозаміщенню [10]. Другим важливим напрямом була підтримка інноваційної та інвестиційної активності приватного сектору, зокрема програма передбачала стимулювання модернізації виробництва, впровадження сучасних технологій, залучення інвестицій у підприємницькі проєкти та розширення доступу до нових виробничих рішень. Окремий блок був присвячений розширенню експортного потенціалу МСП шляхом підвищення конкурентоспроможності продукції туркменських підприємств на зовнішніх ринках, підтримку 20 зовнішньоекономічної діяльності та участь бізнесу в міжнародних торговельно-економічних зв’язках [10]. Для Туркменістану цей напрям мав стратегічне значення, оскільки був пов’язаний із розширенням присутності на міжнародних ринках та диверсифікацією експорту. Важливим пріоритетом було створення нових робочих місць і підтримка зайнятості населення. Розвиток малого та середнього підприємництва розглядався як інструмент підвищення економічної активності населення та формування додаткових можливостей працевлаштування, особливо в регіонах країни [10]. У цьому контексті підприємництво розглядалося не лише як економічний, а й як соціальний механізм розвитку. Окрему увагу програма приділяла розвитку бізнес-інфраструктури та інформаційної підтримки підприємців. Передбачалося вдосконалення консультаційної допомоги, забезпечення підприємців правовою й економічною інформацією, розширення цифрових сервісів і доступу до необхідних ресурсів для ведення бізнесу. Також програмою передбачався розвиток електронної комерції та інформаційної інфраструктури для підтримки МСП. Серед перспективних напрямів державної політики в Програмі окремо виділені [10]: − розвиток агропереробки та харчової промисловості; − підтримка малих виробничих підприємств; − розвиток експортно орієнтованого підприємництва; − розширення інноваційної діяльності; − стимулювання електронної торгівлі та цифровізації бізнесу; − створення нових підприємств у регіонах; − підвищення участі приватного сектору в реалізації державних програм соціально-економічного розвитку. На сьогодні розвиток малого й середнього підприємництва залишається одним із пріоритетів державної економічної політики та реалізується в межах 21 загальнодержавних програм соціально-економічного розвитку, механізмів фінансової підтримки підприємництва та продовження інституційних реформ, спрямованих на розширення ролі приватного сектору в економіці країни. Зокрема, у державній програмі соціально-економічного розвитку Туркменістану на 2025 рік передбачено подальший розвиток малого і середнього бізнесу та збільшення частки приватного сектору у ВВП до 71,6 %, а також збереження темпів зростання ВВП на рівні 6,3 %; диверсифікація національної економіки; розвиток виробничих потужностей і повне використання промислових підприємств; створення понад 3000 нових робочих місць; залучення інвестицій обсягом близько 40 млрд манатів; розширення зовнішньої торгівлі до 20 млрд дол. США; підтримка розвитку приватного сектору та підприємництва в регіонах [12]. Можемо стверджувати, що особливістю державного регулювання сфери МСП у Туркменістані є поєднання підтримки підприємництва з високим рівнем централізованого контролю. Держава активно стимулює створення приватних підприємств, але водночас зберігає провідну роль у стратегічних галузях, регулюванні доступу до ресурсів і формуванні бізнес-середовища. Така модель забезпечує стабільність та керованість економічних процесів, однак певною мірою обмежує конкурентність і підприємницьку автономію. Ще однією особливістю є система податкового стимулювання, зокрема, юридичні особи, які відповідають критеріям МСП, можуть застосовувати пільгові податкові режими; для окремих категорій підприємств ставка податку на прибуток нижча, ніж для великих підприємств або компаній з державною участю. Також законодавством передбачаються окремі податкові й митні преференції для стимулювання розвитку приватного сектору [13]. В таблиці 1.2 наведено огляд впровадження пріоритетних реформ та оновлені рекомендації щодо покращення інвестиційного клімата для Туркменістану в сфері підприємницької діяльності [14]. 22 Таблиця 1.2 – Стан впровадження пріоритетних реформ в сфері покращення інвестиційного клімаиу в Туркменістані 2020 рік 2023 рік Виявлені Рекомендації Оцінка впровадження Напрями розвитку проблеми Регулювання • Покращення • Уряд посилив • Створити інвестицій: доступності комунікацію щодо змін Агентство з Забезпечення законодавства у законодавстві просування виконання • Зведений звід • Здається, що інвестицій (IPA) Закону про підзаконних актів зусилля з реформування • Покращення інвестиції та • Спростити, сповільнилися через виконання контрактів покращення консолідувати та пандемію COVID-19 • Переглянути доступності опублікувати все правову базу для інформації законодавство, заохочення пов’язане з внутрішніх інвестиціями, у інвестиційних правовій базі даних операцій Міністерства юстиції Реєстрація • Створити • Уряд переглянув • Спростити бізнесу: єдиний центр та спростив деякі процес реєстрації, Спростити реєстрації бізнесу процедури реєстрації та уточнивши ключові реєстрацію та • Консолідувати ліцензування бізнесу кроки та терміни ліцензування та гармонізувати • Процедури все • Обмежити бізнесу, а також законодавство щодо ще паперові та громіздкі втручання держави запровадити ліцензування та певними випадками систему єдиного дозволів та створіть вікна. • Враховати незалежний механізм обмеження звітності через підключення та бізнес-омбудсмена пропускної здатності • Покращити доступ до інформації, регулярно оновлюючи урядові вебсайти Операційне • При • Постпандемічний • Розширити середовище для спрощенні період приніс певне спектр доступних МСП: спрощення інвестиційної полегшення бізнесу фінансових операційного регуляторної бази • Бізнес- інструментів середовища приділяти увагу середовище залишається • Розширення потребам малих і складним для навігації цифрової середніх підприємств інфраструктури • Розробити • Скористатися державні відновленим інструменти, інтересом орієнтовані на МСП Середнього коридору • Створити до сприяння торгівлі посаду бізнес- омбудсмена Джерело: [14] 23 Загалом результати порівняння свідчать, що впродовж 2020-2023 років Туркменістан поступово переходив від постановки окремих регуляторних завдань до більш комплексного бачення розвитку підприємницького середовища. Основними тенденціями стали цифровізація державних сервісів, прагнення до спрощення адміністративних процедур, розширення фінансових механізмів підтримки та посилення інституційного забезпечення інвестиційної діяльності. Водночас зберігалися системні виклики, пов’язані з централізованим характером державного управління, складністю регуляторних процедур та недостатнім рівнем відкритості окремих механізмів взаємодії бізнесу й держави Отже, законодавча та інституційна база розвитку малого і середнього підприємництва в Туркменістані сформована й поступово модернізується відповідно до стратегічного курсу на диверсифікацію економіки. Її основу становлять спеціалізоване законодавство про підтримку МСП, загальні норми господарського права, державні програми та діяльність профільних інституцій. Водночас модель регулювання залишається специфічною, так поряд із наявністю інструментів підтримки зберігається сильна роль держави у контролі та координації економічних процесів, що одночасно створює можливості для розвитку підприємництва та накладає певні інституційні обмеження на його діяльність. 1.3 Аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на розвиток малого та середнього підприємництва в Туркменістані Розвиток малого та середнього підприємництва в Туркменістані відбувається під впливом комплексу внутрішніх та зовнішніх факторів, що формують можливості та обмеження для ведення бізнесу. Особливість туркменської економіки полягає у високому рівні державної участі в господарській діяльності, значній залежності від експорту природного газу та 24 порівняно повільному переході до ринкових механізмів. У цих умовах сектор малого та середнього підприємництва поступово розширюється, однак його розвиток значною мірою визначається якістю інституційного середовища, доступністю ресурсів, рівнем інтеграції у зовнішньоекономічні зв’язки, а також загальною макроекономічною ситуацією. До ключових внутрішніх факторів, що впливають на розвиток малого та середнього бізнесу в Туркменістані, належать структура національної економіки, державна економічна політика, нормативно-правове регулювання підприємницької діяльності, доступ до фінансових ресурсів, кадровий потенціал та рівень цифровізації. Одним із визначальних внутрішніх чинників є структура економіки країни. Туркменістан традиційно характеризується сировинною моделлю розвитку, в якій провідне місце займає нафтогазовий сектор. Експорт природного газу забезпечує значну частину валютних надходжень і формує фінансову базу державного бюджету. Водночас така концентрація економічної активності стримує диверсифікацію та зменшує стимули до швидкого розвитку приватного сектору поза межами енергетики. Організація економічного співробітництва та розвитку у звіті Building a Competitive Investment Landscape in Turkmenistan підкреслює, що надмірна залежність від вуглеводнів робить економіку чутливою до зовнішніх цінових коливань і водночас обмежує розвиток більш конкурентного бізнес-середовища для малого та середнього підприємництва [2] . Суттєвий вплив має державна економічна політика. Так, у Туркменістані держава зберігає провідну роль у розподілі ресурсів, контролі стратегічних секторів та регулюванні доступу до ринку. Для малого та середнього бізнесу це створює суперечливу ситуацію. З одного боку, державні програми підтримки підприємництва, розвиток виробництва в аграрній сфері та стимулювання окремих галузей можуть відкривати нові можливості. З іншого боку, значна централізація економічних рішень, адміністративні бар’єри та обмежена конкуренція знижують динаміку приватної ініціативи. Приватний 25 сектор у Туркменістані поступово розвивається, однак державне домінування залишається одним із головних структурних обмежень для активнішого підприємницького зростання [1] . Важливим внутрішнім фактором є нормативно-правове середовище, оскільки для малого та середнього бізнесу передбачуваність правил, чіткість регуляторних процедур і захищеність майнових прав мають принципове значення. Як розглядалося вище, в останні роки Туркменістан декларує наміри покращувати інвестиційний клімат та поступово адаптувати регуляторну систему до міжнародних вимог. Водночас міжнародні аналітичні звіти вказують на складність окремих адміністративних процедур, тривалі бюрократичні механізми та недостатню прозорість регуляторного середовища. Так, підприємці серед ключових труднощів називають процедури започаткування бізнесу, адміністрування господарської діяльності та взаємодію з державними інституціями [2] . Окрему роль відіграє доступ до фінансових ресурсів. Для малого та середнього бізнесу фінансування є одним із головних інструментів розвитку, модернізації виробництва та масштабування діяльності. Так, згідно зі статтею 13 Закону Туркменістану «Про державну підтримку малого та середнього підприємництва», діяльність суб’єктів малого та середнього підприємництва фінансується за рахунок власних та позикових коштів, включаючи кошти Державного бюджету Туркменістану, позики комерційних банків, товариств взаємного кредитування, кредитних спілок, організацій мікрофінансування, а також з інших джерел, не заборонених законодавством Туркменістану. Комерційні банки, товариства взаємного кредитування, кредитні спілки та організації мікрофінансування забезпечують фінансування діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва у порядку, встановленому законодавством Туркменістану [5]. За рішенням Кабінету Міністрів Туркменістану з державного бюджету можуть надаватися фінансові ресурси для кредитування діяльності суб’єктів малого та середнього бізнесу, фінансування розвитку підприємництва, надання 26 грантів на впровадження нових та екологічно чистих технологій та інновацій, будівництво інфраструктури, пов’язаної зі створенням спеціальних економічних, торговельних та промислових зон, у тому числі на будівництво систем та споруд інженерної інфраструктури, участь в інвестиційних проектах. У Туркменістані фінансовий сектор залишається менш диверсифікованим порівняно з іншими країнами Центральної Азії, а можливості кредитування приватного сектору є відносно обмеженими. Підприємства нерідко стикаються з дефіцитом доступного банківського фінансування, труднощами із залученням інвестицій і валютними обмеженнями. Європейський банк реконструкції та розвитку прямо визначає обмежений доступ до ресурсів та складне фінансове середовище серед основних факторів, які стримують розвиток приватного сектора в країні [15] . Одним із ключових внутрішніх факторів розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані є кадровий потенціал і рівень розвитку людського капіталу. Саме якість трудових ресурсів, професійна підготовка підприємців, наявність управлінських компетентностей і здатність адаптуватися до сучасних ринкових змін визначають конкурентоспроможність малого бізнесу, його стійкість та потенціал до масштабування. Для Туркменістану це питання набуває особливої актуальності в умовах поступової диверсифікації економіки та зростання ролі приватного сектору. В дослідженні UNESCO ICT Skills Development in Turkmenistan підкреслюється, що країна перебуває на етапі формування сучасної системи цифрових і підприємницьких компетентностей. У звіті зазначено, що в Туркменістані спостерігається розрив між наявною освітньою підготовкою та практичними потребами економіки, насамперед у сферах цифрового підприємництва, управління бізнесом та використання інформаційних технологій. Це означає, що значна частина підприємців та потенційних працівників малого бізнесу потребує додаткового професійного навчання й підвищення кваліфікації [16]. 27 За оцінками Світового банку показник недовикористання трудових ресурсів серед населення віком 25+ у Туркменістані становив 11,5%. Це свідчить про наявність людського потенціалу, який ще не повністю інтегрований у продуктивну економічну діяльність. Для сектору малого та середнього підприємництва це водночас і проблема, і потенційний ресурс, тобто, за належної підтримки цей резерв може бути залучений до створення нових підприємств, самозайнятості та розвитку малого бізнесу [17] . Суттєвими є результати дослідження OECD, проведеного серед 30 компаній, з яких 27 були місцевими підприємствами. Одним із окремих блоків дослідження стали саме вимоги до робочої сили та кадрове забезпечення бізнесу. У звіті зазначено, що підприємці регулярно вказували на складність пошуку працівників із сучасними професійними навичками, особливо у сфері управління, цифрових технологій, бухгалтерського супроводу, зовнішньоекономічної діяльності та логістики [2]. Ще одним важливим аспектом є цифрові навички, оскільки для сучасного малого бізнесу цифрова грамотність перестала бути додатковою перевагою й стала базовою умовою функціонування. Це особливо актуально для електронної торгівлі, онлайн-просування, цифрового документообігу та фінансового управління. UNESCO у своєму звіті акцентує увагу на необхідності розвитку ІКТ-компетентностей не лише серед студентів, а й серед діючих підприємців та працівників малого бізнесу. У документі наголошується, що розвиток цифрового кадрового потенціалу є необхідною умовою модернізації економіки та підвищення конкурентоспроможності приватного сектору Туркменістану [16]. Окремим фактором виступає підприємницька культура та практичний досвід ведення бізнесу. Через історично високий рівень державної участі в економіці приватна підприємницька традиція в Туркменістані формувалася поступово. Це означає, що для багатьох представників малого бізнесу важливими є не лише фінансові ресурси, а й доступ до консультаційної 28 підтримки, навчання, професійних мереж та практичних інструментів управління. Отже, бачимо, що країна має значний резерв трудових ресурсів і молодий демографічний потенціал, однак ефективність використання цих переваг залежить від підвищення якості професійної підготовки, розвитку підприємницьких і цифрових навичок, а також більш тісної інтеграції освітньої системи з реальними потребами бізнесу. У сучасних умовах саме інвестиції в людський капітал можуть стати одним із найважливіших чинників підвищення конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу та забезпечення довгострокової диверсифікації економіки Туркменістану. Як вже зазначалося вище, окремого значення набуває цифровізація. У сучасній економіці цифрові технології стають одним із базових факторів розвитку підприємництва, особливо малого бізнесу. Доступ до цифрової інфраструктури, електронної комерції, онлайн-комунікацій і цифрових державних сервісів впливає на швидкість започаткування бізнесу, ефективність управління та вихід на нові ринки. OECD відносить цифровізацію до одного з ключових напрямів покращення бізнес-клімату Туркменістану, зазначаючи необхідність подальшої модернізації цифрового середовища для підприємців [16] . Поряд із внутрішніми важливими є зовнішні фактори. Насамперед це глобальна економічна кон’юнктура. Оскільки Туркменістан залишається залежним від експорту енергоносіїв, світові зміни цін на газ та енергоресурси безпосередньо впливають на валютні надходження держави, бюджетну політику та можливості підтримки бізнесу. У періоди сприятливої зовнішньої кон’юнктури держава має більше ресурсів для інфраструктурних та економічних програм, що опосередковано підтримує підприємництво. Натомість у періоди зовнішньої нестабільності бізнес стикається зі зниженням попиту, обмеженням доступу до фінансових ресурсів та підвищеною невизначеністю. 29 Важливим зовнішнім чинником є міжнародна торгівля та доступ до зовнішніх ринків. Для малого та середнього бізнесу експортний потенціал є одним із ключових напрямів зростання. Географічне розташування Туркменістану між Центральною Азією, Кавказом і Каспійським регіоном створює потенційні можливості для торговельної інтеграції. Водночас рівень включення до глобальних ланцюгів доданої вартості залишається порівняно обмеженим. Отже, подальше розширення міжнародної економічної співпраці та покращення експортної інфраструктури можуть стати додатковим стимулом для розвитку приватного сектору й диверсифікації малого та середнього бізнесу . Значну роль відіграють прямі іноземні інвестиції. Вони забезпечують не лише фінансові ресурси, а й передачу технологій, сучасних бізнес-практик та інтеграцію до міжнародного ринку. Для Туркменістану залучення іноземного капіталу особливо актуальне в несировинних секторах, зокрема, переробній промисловості, логістиці, сільському господарстві, сфері послуг. Тобто, Туркменістан має потенціал активніше диверсифікувати інвестиційні потоки та зміцнювати взаємодію між державою і приватним бізнесом у сфері інвестиційної політики . Ще одним зовнішнім фактором є міжнародна інституційна підтримка. Співпраця зі Світовим банком, OECD, Азійським банком розвитку, EBRD та іншими організаціями створює можливості для технічної допомоги, консультаційної підтримки та вдосконалення економічної політики. Суттєвим зовнішнім чинником виступають геополітичні та логістичні умови. Туркменістан має вигідне транзитне положення, однак ефективність використання цього потенціалу залежить від регіональної стабільності, стану транспортної інфраструктури та рівня міжнародної економічної співпраці. Для малого та середнього бізнесу розвиток транспортних коридорів та транзитних маршрутів означає розширення ринків збуту, доступ до імпортної сировини та зниження логістичних витрат. 30 В таблиці 1.3 представимо SWOT-аналіз розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані, який дозволяє систематизувати внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на розвиток малого та середнього підприємництва в Туркменістані, визначити сильні та слабкі сторони підприємницького сектору, а також окреслити перспективні можливості та потенційні загрози. Таблиця 1.3 - SWOT-аналіз розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані Можливості (Opportunities) Загрози (Threats) Диверсифікація економіки та розвиток Коливання світових цін на енергоресурси несировинних секторів Розвиток малого бізнесу в аграрному Надмірна залежність державних доходів секторі, переробній промисловості, від експорту природного газу торгівлі та сфері послуг Розширення цифрової трансформації та Валютні та фінансові обмеження електронної комерції Залучення прямих іноземних інвестицій у Низька швидкість структурних несировинні галузі економічних реформ Розвиток транспортно-логістичних Зростання міжнародної конкуренції на коридорів та транзитного потенціалу регіональних ринках Можливості (Opportunities) Загрози (Threats) Диверсифікація економіки та розвиток Коливання світових цін на енергоресурси несировинних секторів Розвиток малого бізнесу в аграрному Надмірна залежність державних доходів секторі, переробній промисловості, від експорту природного газу торгівлі та сфері послуг Розширення цифрової трансформації та Валютні та фінансові обмеження електронної комерції Залучення прямих іноземних інвестицій у Низька швидкість структурних несировинні галузі економічних реформ Розвиток транспортно-логістичних Зростання міжнародної конкуренції на коридорів та транзитного потенціалу регіональних ринках Співпраця з міжнародними організаціями Геополітична нестабільність у регіоні та (OECD, Світовий банк, ADB, EBRD) порушення логістичних маршрутів Інтеграція до міжнародних ринків та Відтік підприємницької активності у менш розширення експорту продукції МСП регульовані або зовнішні ринки Джерело: розроблено автором Таким чином, розвиток малого та середнього підприємництва в Туркменістані визначається комплексною взаємодією внутрішніх і зовнішніх факторів. До внутрішніх належать структура економіки, державна політика, 31 регуляторне середовище, доступ до фінансування, кадровий потенціал та цифровізація, а до зовнішніх – глобальна економічна кон’юнктура, міжнародна торгівля, інвестиційні потоки, співпраця з міжнародними організаціями та геоекономічне положення країни. У сукупності саме ці фактори формують середовище функціонування малого та середнього бізнесу, визначають темпи його розвитку та перспективи посилення ролі підприємництва в економічній системі Туркменістану. В сучасних умовах для активізації сектору МСП особливого значення набувають диверсифікація економіки, покращення інституційного середовища, розширення доступу до фінансових ресурсів та посилення міжнародної економічної інтеграції, що здатні підвищити стійкість національної економіки й забезпечити більш збалансований розвиток країни. Висновки до розділу 1 Отже, проведене дослідження сучасного стану розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані дозволило встановити, що сектор МСП поступово посилює свої позиції в економічній системі країни та виступає одним із ключових інструментів диверсифікації національної економіки. Незважаючи на збереження високої залежності економіки від паливно- енергетичного комплексу та домінування держави у стратегічних галузях, останніми роками спостерігається позитивна динаміка розвитку приватного сектору, зростання кількості суб’єктів підприємництва та розширення сфер їх діяльності. Особливо вагоме значення малий і середній бізнес має у торгівлі, сфері послуг, агропромисловому комплексі, будівництві та окремих напрямах переробної промисловості. Встановлено, що в Туркменістані сформовано законодавчу та інституційну базу підтримки малого і середнього підприємництва, основу якої становлять спеціалізовані нормативно-правові акти, державні програми розвитку підприємництва та діяльність профільних інституцій, насамперед Союзу промисловців і підприємців Туркменістану. Державна політика 32 спрямована на розширення ролі приватного сектору, стимулювання інвестиційної активності, створення нових робочих місць та розвиток несировинних секторів економіки. Водночас для підприємницького середовища характерними залишаються окремі регуляторні обмеження, недостатній рівень конкуренції, складність окремих адміністративних процедур і обмежений доступ до фінансових ресурсів. Проведений аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів показав, що подальший розвиток МСП залежить від ефективності економічних реформ, рівня цифровізації, доступності фінансування, якості людського капіталу та інтеграції країни у міжнародні економічні процеси. Значні перспективи відкриваються завдяки розвитку цифрової економіки, залученню іноземних інвестицій, розширенню транспортно-логістичного потенціалу та поглибленню міжнародного співробітництва. Отже, мале та середнє підприємництво має вагомий потенціал для подальшого зростання і може стати одним із головних чинників підвищення конкурентоспроможності, стійкості та збалансованого розвитку економіки Туркменістану в довгостроковій перспективі. 33 РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАРУБЖІНОГО ДОСВІДУ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА 2.1 Аналіз досвіду розвитку підприємницької діяльності в Казахстані У сучасних умовах розвитку національних економік мале та середнє підприємництво відіграє ключову роль у забезпеченні економічного зростання, створенні робочих місць, формуванні конкурентного середовища та диверсифікації структури господарства. Для Туркменістану, економіка якого тривалий час залишається орієнтованою переважно на сировинний сектор, особливого значення набуває використання успішного зарубіжного досвіду розвитку малого та середнього підприємництва. Найбільш релевантними для аналізу є приклади Казахстану та Узбекистану, оскільки ці держави поєднують спільні для регіону історичні та інституційні особливості, мають подібну ресурсну структуру економіки й водночас активно реалізують політику підтримки приватного підприємництва. Так, в Казахстані розвиток малого та середнього підприємництва протягом останніх років став одним із пріоритетів державної економічної політики. Це безпосередньо пов’язано з курсом на диверсифікацію економіки та зменшення залежності від нафтогазового сектору. Уряд країни розглядає МСП як основу формування стійкої конкурентної економіки та механізм підвищення зайнятості населення, а важливою особливістю казахстанської моделі є активна участь держави у створенні сприятливого підприємницького середовища через фінансові, інституційні та цифрові інструменти підтримки. За даними Бюро національної статистики Казахстану, станом на початок 2025 року в країні було зареєстровано понад 2,26 млн суб’єктів малого та середнього бізнесу, що на 3,8 % більше порівняно з попереднім роком. 34 Кількість діючих суб’єктів перевищила 2,07 млн, а зайнятість у секторі МСП становила понад 4,4 млн осіб, або близько 46 % економічно активного населення країни. Обсяг виробленої продукції сектором МСП у 2024 році перевищив 81,9 трлн тенге [18]. Основні індикатори розвитку МСП в Казахстані представлено в таблиці 2.1. Таблиця 2.1 - Основні показники ефективності МСП в Казахстані 1 січня 2025 1 січня 2024 Показники року року Зареєстровані малі та середні підприємства, одиниці 2 262 392 2 178 951 В тому числі: Малі підприємства 464 811 456 655 Середні підприємства 3 207 3 024 Індивідуальні підприємці 1 523 035 1 442 861 селянські або фермерські підприємства 271 339 276 411 Діяльність малих і середніх підприємств, підрозділів 2 071 657 2 002 199 В тому числі: Малі підприємства 363 012 360 268 Середні підприємства 3 135 2 940 Індивідуальні підприємці 1 444 485 1 369 043 селянські або фермерські підприємства 261 025 269 948 Кількість людей, зайнятих у малих і середніх 4 422 058 4 326 316 підприємствах, люди В тому числі: У малих підприємствах 1 769 658 1 772 925 У середніх підприємствах 404 309 395 186 В індивідуальному підприємництві 1 909 811 1 808 655 35 1 січня 2025 1 січня 2024 Показники року року У селянських або фермерських підприємствах 338 280 349 550 Виробництво продукції малими та середніми 81 920 046 68 710 494 підприємствами — мільйон тенге В тому числі: Малі підприємства 53 011 738 47 162 247 Середні підприємства 13 859 169 12 085 620 Індивідуальні підприємці 12 347 329 6 729 352 Селянські або фермерські підприємства 2 701 810 2 733 275 Джерело: [18] Дані таблиці 2.1 свідчать про позитивну динаміку розвитку малого та середнього підприємництва в Казахстані у 2024-2025 роках. У структурі зареєстрованих суб’єктів найбільшу частку становлять індивідуальні підприємці – 1523035 одиниць, або понад дві третини загальної кількості. За рік їх кількість збільшилася на 80174 одиниці. Також спостерігається зростання кількості малих підприємств – із 456655 до 464811 одиниць. Водночас кількість селянських і фермерських господарств дещо скоротилася – з 276411 до 271339 одиниць, що може свідчити про структурні зміни в аграрному секторі або концентрацію виробництва. Позитивною є динаміка діючих суб’єктів малого та середнього підприємництва. Їх кількість зросла з 2002199 до 2071657 одиниць, або на 3,5%. Найбільший приріст також характерний для індивідуального підприємництва – на 75 442 одиниці. Це свідчить про активізацію економічної діяльності населення та привабливість малого бізнесу як форми самозайнятості. 36 Зростання простежується і в сфері зайнятості. У секторі малого та середнього підприємництва у 2025 році було зайнято понад 4,4 млн осіб. Найбільша чисельність працюючих припадає на індивідуальне підприємництво - 1909811 осіб, а також на малі підприємства – 1769658 осіб. Це підтверджує важливу соціально-економічну роль малого бізнесу як джерела створення робочих місць. Особливо показовим є зростання обсягів виробництва продукції сектором малого та середнього підприємництва. У 2025 році цей показник становив 81920046 млн тенге, що на 13209552 млн тенге, або майже на 19,2 % більше порівняно з попереднім роком. Найбільший внесок забезпечили малі підприємства – 53011738 млн тенге. Водночас суттєво зросли обсяги виробництва індивідуальних підприємців – майже в 1,8 раза порівняно з 2024 роком. Зазначена тенденція завдячує, в тому числі, ефективній державній політиці в сфері МСП. Характерною рисою казахстанської політики є комплексна державна підтримка через спеціальні програми розвитку підприємництва. Однією з найбільш відомих є програма «Business Road Map», яка спрямована на досягнення цілей послань Президента Республіки Казахстан «Стратегія Казахстан-2050: новий політичний курс, що складається з держави» від 14 грудня 2012 року та «Казахстанський шлях» - 2050: Спільна мета, спільні інтереси, спільне майбутнє» від 17 січня 2014 року [19; 20]. Програма розроблена з метою реалізації Національного плану заходів щодо реалізації Послання Глави держави до народу Казахстану від 5 жовтня 2018 року «Зростання добробуту народу Казахстану: підвищення доходів та якості життя», затвердженого указом Президента Республіки Казахстан від 12 жовтня 2018 року № 772 «Про заходи щодо реалізації Послання Президента до народу Казахстану від 5 жовтня 2018 року». Цілями Програми є забезпечення сталого та збалансованого зростання регіонального підприємництва, а також збереження існуючих та створення 37 нових постійних робочих місць і вона передбачає чотири основні напрямки [21]: − підтримка нових бізнес-ініціатив підприємців у промислових мономістах, малих містах та сільських поселеннях; − галузева підтримка підприємців, що працюють у пріоритетних секторах економіки; − зменшення валютних ризиків підприємців; − нефінансові заходи підтримки підприємців. Одним із головних напрямів програми було субсидування процентних ставок за кредитами. У межах цього механізму держава компенсувала частину процентної ставки за банківськими кредитами або договорами фінансового лізингу. Це дозволяло підприємцям залучати фінансування на більш доступних умовах і зменшувало фінансове навантаження на бізнес. Особливо важливим цей механізм був для підприємств у пріоритетних секторах економіки – виробництві, переробній промисловості, аграрному секторі, логістиці та сфері послуг. Другим важливим інструментом стало державне гарантування кредитів. У випадках, коли підприємці не мали достатнього забезпечення для отримання банківського фінансування, частину ризику на себе брала держава через фонд розвитку підприємництва «Damu». Це розширювало доступ до кредитних ресурсів для малого бізнесу, особливо в регіонах та для новостворених підприємств. Саме цей механізм сприяв зростанню кількості підприємців, які могли реалізувати власні інвестиційні проєкти. Окремим напрямом програми стала підтримка підприємництва в моногородах, малих містах і сільських населених пунктах. Для таких територій передбачалися спеціальні умови фінансування та доступу до підтримки. Це було спрямовано на вирівнювання регіональних диспропорцій, стимулювання місцевої економічної активності та створення робочих місць 38 поза великими економічними центрами. Такий підхід сприяв територіально більш збалансованому розвитку підприємництва. Важливою складовою стали державні гранти для підприємців, у тому числі для інноваційних бізнес-ідей. Фінансова допомога надавалася на безповоротній основі для запуску нових проєктів або впровадження нових напрямів діяльності. Це сприяло розвитку підприємницької ініціативи, впровадженню нових продуктів і послуг та розширенню малого бізнесу. Крім фінансових інструментів, програма включала нефінансову підтримку: консультації, навчання, бізнес-супровід, підвищення підприємницьких компетенцій. Такий підхід був особливо важливим для початківців, які потребували не лише доступу до фінансових ресурсів, а й практичної підтримки щодо ведення бізнесу, маркетингу, фінансового планування та взаємодії з державними структурами. На державному рівні очікуваними результатами реалізації програми було збільшення частки МСП у ВВП щонайменше до 35 %, зростання податкових надходжень від підприємницького сектору, підвищення частки обробної промисловості у структурі економіки та створення нових робочих місць. Уряд Казахстану також передбачав щорічне масштабне фінансування програми, що свідчило про стратегічний характер підтримки бізнесу. Аналіз звітів щодо виконання цієї Програми дозволяє зробити наступні висновки (табл.2.2). Отже, результати реалізації програми «Business Road Map 2025» підтверджують її високу ефективність у сфері розвитку малого та середнього підприємництва в Казахстані. Значні обсяги фінансової підтримки, масштабне регіональне охоплення та високий рівень цифровізації процедур сприяли активізації підприємницької діяльності, розширенню доступу до кредитування та підвищенню ролі малого бізнесу в економіці країни. Для Туркменістану особливо перспективним є використання досвіду державного гарантування кредитів, цифровізації механізмів підтримки підприємців та регіональної орієнтації програм розвитку МСП. 39 Таблиця 2.2 – Основні показники ефективності державної програми «Business Road Map 2025» в Казахстані Показник Значення Кількість підтриманих проєктів за напрямом субсидування 31 140 проєктів Загальна сума підтриманих кредитів за субсидуванням 3 596,8 млрд тенге Сума виплачених субсидій понад 312 млрд тенге Кількість договорів державного гарантування 13 684 договори Загальна сума кредитів, забезпечених гарантіями 478 млрд тенге Обсяг державних гарантій 185 млрд тенге Частка електронних заявок на субсидування 97 % Частка електронних заявок на гарантування 76 % Територіальне охоплення усі регіони Kazakhstan створення і збереження Соціально-економічний ефект робочих місць Джерело: [22] Важливу роль у реалізації цієї політики відіграють державні та квазідержавні інституції, зокрема фонд «Damu», який забезпечує фінансування підприємницьких проєктів та надає консультаційну підтримку. Ще однією особливістю є активна цифровізація бізнес-середовища. Через державний портал електронного уряду Казахстану eGov.kz підприємці можуть дистанційно здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та індивідуального підприємництва, подавати податкову звітність, отримувати необхідні довідки та користуватися цифровими сервісами у сфері ведення бізнесу [23]. Окремим інструментом виступає система eLicense.kz, через яку доступне електронне ліцензування за близько 500 видами підприємницької діяльності у сфері промисловості, будівництва, експорту-імпорту та інших галузях. Крім цього, електронний уряд забезпечує доступ до сервісів реєстрації та ліквідації бізнесу, а також до податкового адміністрування в онлайн-форматі [24]. Це сприяє скороченню адміністративних витрат підприємців, підвищує прозорість державних процедур та спрощує взаємодію 40 бізнесу з органами влади, що позитивно впливає на розвиток малого та середнього підприємництва в країні. Для Туркменістану цей досвід є надзвичайно цінним. По-перше, доцільним є впровадження механізму державного гарантування кредитів для малого бізнесу. В умовах обмеженого доступу до фінансових ресурсів у Туркменістані така практика могла б значно розширити підприємницьку активність. По-друге, перспективною є адаптація електронних державних сервісів для бізнесу. Це дозволило б зменшити адміністративне навантаження та підвищити ефективність взаємодії підприємців із державними органами. По-третє, корисним є розвиток регіональних програм підтримки підприємництва, особливо для малих міст і сільських територій. 2.2 Аналіз розвитку малого та середнього підприємництва в Узбекистані Не менш важливим є досвід Узбекистану, який упродовж останніх років демонструє активне реформування бізнес-клімату та посилення ролі приватного сектору. В таблиці 2.3 наведено основні показники в сфері розвитку МСП в країні за січень-червень 2025 року. Таблиця 2.3 - Основні показники розвитку малого бізнесу та приватного підприємництва в Узбекистані (січень–червень 2025 р.) Показник Значення Частка малого бізнесу у ВВП 49,6 % Частка у зайнятості населення 74,2 % Частка у сільському господарстві 97,4 % Частка у будівництві 72,3 % Частка у роздрібній торгівлі 79,7 % Частка у промисловості 26,4 % Джерело: [25] 41 На рисунку 2.1 представлено динаміку внеску малих підприємств в ВВП країни. Рисунок 2.1 – Частка малого бізнесу в ВВП країни, % Джерело: [25] Отже, бачимо, що офіційна статистика свідчить про стабільно високий внесок малого бізнесу у формування валового внутрішнього продукту, зайнятість населення та виробництво продукції в основних секторах економіки. За підсумками першого півріччя 2025 року частка малого бізнесу у валовому внутрішньому продукті країни становила 49,6 %, що підтверджує провідну роль цього сектору в економічній системі держави. Майже половина створеної доданої вартості в країні забезпечується саме суб’єктами малого підприємництва. Це свідчить про активний розвиток приватної ініціативи та поступове посилення ролі підприємницького сектору в структурі економіки. Особливо вагомим є внесок малого бізнесу в окремих галузях. Найвищий рівень спостерігався у сільському господарстві, де частка малого бізнесу становила 97,4 %, що свідчить про домінування малих форм господарювання в аграрному секторі. У будівництві цей показник досяг 72,3 %, а в роздрібній торгівлі — 79,7 %. Це підтверджує, що мале підприємництво є основною рушійною силою у сфері внутрішнього споживчого ринку та малого виробництва. Значну роль сектор відіграє і у сфері зайнятості. У першому півріччі 2025 року в малому бізнесі було зайнято понад 74 % усіх працюючих у країні. Це свідчить про те, що саме підприємницький сектор залишається одним із головних джерел створення робочих місць та забезпечення доходів населення, особливо в регіонах. Позитивною є також 42 динаміка промислового виробництва. Частка малого бізнесу в промисловості становила 26,4 %, що хоча й поступається аграрному сектору чи торгівлі, однак демонструє поступове розширення участі малих підприємств у виробничій сфері. Це важливо в контексті диверсифікації економіки та розвитку переробної промисловості. На відміну від Казахстану, де інституційна система підтримки формувалася поступово протягом тривалого часу, Узбекистан реалізував низку досить швидких структурних реформ, спрямованих на активізацію підприємницької діяльності та стимулювання внутрішнього ринку. Особливістю узбецької моделі є поєднання державної підтримки з адміністративною лібералізацією. Влада країни значно спростила процедури реєстрації бізнесу, розширила доступ до фінансових ресурсів та активізувала розвиток малого бізнесу в регіонах. Особливе місце у структурі малого та середнього підприємництва в Узбекистані займає сімейне підприємництво та мікробізнес, що зумовлено як історичними особливостями господарювання, так і сучасною структурою зайнятості населення. Для Узбекистану характерною є значна роль сімейних форм економічної діяльності, особливо у сфері сільського господарства, ремесел, торгівлі, побутових послуг і малого виробництва. Важливим чинником виступає також діяльність місцевих громад – махаллей, які традиційно є центрами соціально-економічної активності та беруть участь у підтримці підприємницьких ініціатив на місцевому рівні. Інституційною основою розвитку цього напряму є Закон Республіки Узбекистан «Oila tadbirkorligi to‘g‘risida» («Про сімейне підприємництво»), який визначає правові засади ведення сімейного бізнесу та механізми його державної підтримки. Закон передбачає можливість створення сімейного підприємства на основі спільної трудової участі членів сім’ї, спрощені організаційні умови та державне сприяння розвитку таких форм господарювання [26]. Це створило правове підґрунтя для активізації малого підприємництва на місцевому рівні та розширення самозайнятості населення. 43 Одним із найбільш показових напрямів державної підтримки малого бізнесу в Uzbekistan стала президентська програма «Har bir oila – tadbirkor» («Кожна сім’я – підприємець»), затверджена постановою Президента Республіки Узбекистан від 7 червня 2018 року № PQ-3777 [27]. Метою програми є розширення підприємницької активності населення, створення нових джерел доходів для сімей, підтримка самозайнятості та розвиток мікро- і сімейного бізнесу в регіонах країни. Програма стала одним із ключових елементів державної політики підвищення добробуту населення та розвитку місцевої економіки. Особливістю програми стало те, що вона була орієнтована не лише на вже діючих підприємців, а й на широке залучення населення до підприємницької діяльності. Основна ідея полягала у створенні умов, за яких кожна родина могла започаткувати власну економічну діяльність, використовуючи місцеві ресурси, традиційні види виробництва або наявні професійні навички. Програма охоплювала як міське, так і сільське населення та була тісно пов’язана з розвитком махаллей як осередків місцевої економічної активності. У рамках програми місцеві органи влади та спеціально створені центри підтримки проводили оцінку потреб кожної сім’ї, визначали потенційні напрями підприємництва та супроводжували реалізацію бізнес-ініціатив. Одним із ключових інструментів програми стало пільгове кредитування. Комерційні банки надавали сім’ям та мікропідприємствам кредити на пільгових умовах для започаткування чи розширення бізнесу. Фінансування спрямовувалося на придбання обладнання, сировини, матеріалів, створення виробничих потужностей або відкриття торговельних і сервісних точок. Окрему роль відігравав Державний фонд підтримки розвитку підприємницької діяльності, який забезпечував гарантії за кредитами та компенсацію частини процентних витрат. Програма охоплювала передусім невеликі виробничі напрями, що мають значний потенціал у місцевій економіці. Серед пріоритетів були переробка сільськогосподарської продукції, текстильне виробництво, швейна справа, 44 ремесла, харчове виробництво, торгівля, послуги та побутове обслуговування. Такий підхід дозволив використовувати місцеву сировину та традиційні компетенції населення, а також створювати нові робочі місця без необхідності значних капіталовкладень. Окрема увага приділялася залученню жінок до підприємницької діяльності. У межах програми жінки отримували доступ до мікрокредитування, консультаційної підтримки та навчання. Це сприяло розвитку жіночого підприємництва у сфері ремесел, домашнього виробництва, торгівлі та послуг. Для багатьох сімей така форма зайнятості стала додатковим або основним джерелом доходу. Важливим напрямом стало також залучення молоді. Через підтримку стартапів і невеликих бізнес-проєктів програма стимулювала розвиток молодіжного підприємництва, створювала можливості для самозайнятості та сприяла підвищенню підприємницьких компетентностей серед молодого населення. Це мало не лише економічний, а й соціальний ефект, оскільки сприяло активізації місцевих громад і розширенню економічної самостійності населення. Крім цього, у рамках посилення підтримки молодіжного підприємництва в Uzbekistan відповідно до Постанови Президента Республіки Узбекистан від 14 лютого 2025 року № PP-60 було створено Державний цільовий фонд розвитку молодіжного підприємництва при Агентстві у справах молоді [28]. Фонд був сформований на базі раніше діючого фонду підтримки молодих підприємців і став ключовим фінансовим інструментом державної політики у сфері зайнятості молоді та підтримки молодіжних бізнес-проєктів. Згідно з постановою, обсяг фінансових ресурсів фонду має бути доведений до еквівалента 100 млн дол. США, а кошти повинні спрямовуватися: − фінансування молодіжних бізнес-проєктів; − підтримку стартапів; − пільгове кредитування; 45 − створення нових робочих місць; − розвиток інноваційних напрямів молодіжного підприємництва; − консультаційний та організаційний супровід підприємницьких ініціатив. Окремо в структурі фонду передбачено створення венчурного фонду зі статутним капіталом 10 млн дол. США, який фінансує перспективні стартапи молодих підприємців. Це важливо, оскільки державна підтримка охоплює не лише традиційний малий бізнес, а й інноваційні та цифрові підприємницькі проєкти. Важливим напрямом стала підтримка бізнесу в сільській місцевості. Так, у межах спеціальних програм підтримки в Узбекистані було охоплено понад 15 тисяч мікро-, малих і середніх підприємців у сільських регіонах, а також створено 22 бізнес-інкубатори для розвитку підприємницьких ініціатив. Це свідчить про системну орієнтацію держави на регіональний розвиток та розширення економічної активності за межами великих міст. Для Туркменістану цей досвід є особливо актуальним. Насамперед перспективною виглядає адаптація механізмів підтримки сімейного підприємництва у велаятах, розвиток малих виробничих підприємств на основі місцевих ресурсів, а також створення спеціальних програм підтримки жіночого та молодіжного підприємництва. Враховуючи значну роль регіонів та сімейних господарств у соціально-економічній структурі Туркменістану, використання досвіду Узбекистану може сприяти зростанню самозайнятості, розвитку малого бізнесу та активізації несировинних секторів економіки. 2.3 Досвід Південної Кореї в сфері розвитку малого та середнього підприємництва У сучасній економіці Північна Корея вважається одним із найбільш успішних прикладів поєднання масштабного промислового розвитку з ефективною державною підтримкою малого та середнього підприємництва. За 46 порівняно короткий історичний період країна змогла трансформуватися з аграрної економіки у високотехнологічну індустріальну державу, а сектор малого та середнього підприємництва став важливим елементом забезпечення зайнятості, інновацій та розвитку внутрішнього ринку. Для Туркменістану досвід Південної Кореї є цінним не лише з погляду економічних результатів, а й як приклад системного державного підходу до розвитку підприємницького сектору, технологічної модернізації та диверсифікації економіки. Так, станом на 2025 рік сектор малого та середнього підприємництва займає ключове місце в економічній структурі країни. За даними Міністерства малого та середнього бізнесу та стартапів Республіки Корея, МСП становлять понад 99% усіх підприємств країни та забезпечують близько 81% зайнятості у приватному секторі. У 2023 році в країні налічувалося 8,299 млн підприємств сектору МСП, що становило 99,98 % усіх зареєстрованих підприємств. Водночас у секторі малого та середнього бізнесу було зайнято понад 19 млн осіб [29]. Це підтверджує, що малий бізнес у Кореї є не другорядним, а системоутворюючим елементом економіки. На рис.2.2, 2.3 представлено частку зайнятості та додану вартість за розміром бізнесу Рисунок 2.2 – Частка зайнятості за розміром бізнесу Джерело: [29] 47 Рисунок 2.3 – Частка доданої вартості за розміром бізнесу Джерело: [29] В таблиці 2.4 наведено інформацію про розподіл підприємств МСП за галузями. Таблиця 2.4 - Галузева структура малого та середнього підприємництва в Республіці Корея Частка МСП у Кількість загальній Частка МСП Кількість Галузь зайнятих у кількості у зайнятості МСП МСП підприємств галузі, % галузі, % Обробна промисловість 804 283 3 279 266 99,8 83,0 Будівництво 549 913 1 883 822 99,9 86,6 Оптова та роздрібна 1 935 153 3 624 178 99,9 88,7 торгівля Транспорт і логістика 645 272 1 123 376 99,9 83,9 Готельно-ресторанний 869 558 1 764 391 100,0 91,4 бізнес Інформаційно- 169 497 617 558 99,5 66,6 комунікаційні послуги Професійна, наукова та 770 119 1 504 332 99,9 72,5 технічна діяльність Джерела: [29] Дані таблиці 2.4 підтверджують, що сектор малого та середнього підприємництва в Республіці Корея є основою економічної діяльності практично в усіх галузях. Найбільша кількість МСП зосереджена в оптовій та роздрібній торгівлі – понад 1,9 млн підприємств, де працює понад 3,6 млн осіб. Це свідчить про важливу роль малого бізнесу у забезпеченні внутрішнього ринку та розвитку підприємницької активності. Так, значною є роль МСП і в 48 обробній промисловості, так понад 804 тис. підприємств забезпечують роботою більше 3,2 млн осіб. Це особливо важливо, оскільки підтверджує високий рівень інтеграції малого бізнесу у виробничу систему країни та його участь у технологічних ланцюгах. Високі показники спостерігаються також у сфері будівництва, транспорту, логістики та професійних послуг. У готельно- ресторанному бізнесі частка МСП становить фактично 100 % підприємств і понад 91 % зайнятості, що підкреслює провідну роль малого бізнесу у сфері послуг. Важливою особливістю є наявність окремої законодавчої бази для підтримки малого бізнесу. Базовим нормативним документом є Framework Act on Small and Medium Enterprises, який є рамковим законом про малі та середні підприємства, який визначає критерії МСП, основні напрями державної підтримки, повноваження органів влади та механізми стимулювання розвитку бізнесу. Закон встановлює, що підтримка МСП є одним із стратегічних пріоритетів державної економічної політики. Він також закріплює державні зобов’язання щодо розвитку підприємництва, розширення доступу до фінансування, технологічної модернізації та підтримки експорту [30]. Інституційно державна підтримка малого бізнесу в Кореї зосереджена в діяльності Міністерстві МСП та стартапів, який є окремим центральним органом влади, створеним у 2017 році для координації політики розвитку малого бізнесу, стартапів та інноваційного підприємництва. Міністерство відповідає за фінансові програми підтримки, регуляторну політику, розвиток бізнес-інкубаторів, міжнародне просування МСП та цифрову трансформацію [31]. Значну роль у системі підтримки відіграє також Korea SMEs and Startups Agency (KOSME) [32], головною метою якого є підвищення конкурентоспроможності малого бізнесу, підтримка технологічної модернізації підприємств та створення сприятливих умов для запуску й масштабування стартапів. 49 Одним із ключових напрямів діяльності KOSME є фінансова підтримка малого та середнього бізнесу. Зокрема, Агентство надає підприємствам пільгові кредити на модернізацію виробництва, закупівлю обладнання, впровадження інновацій та поповнення обігових коштів. Особлива увага приділяється технологічним компаніям та підприємствам із високим потенціалом зростання. Пільгове фінансування доступне як для діючих компаній, так і для новостворених підприємств. Такий механізм дозволяє МСП залучати ресурси на більш вигідних умовах порівняно з ринковим банківським кредитуванням [32]. Другим важливим напрямом є підтримка стартапів і молодих підприємців. KOSME реалізує спеціальні програми для нових компаній, які перебувають на ранній стадії розвитку. Вони включають стартове фінансування, менторську підтримку, бізнес-консультації та допомогу у формуванні бізнес-моделі. Особливий акцент робиться на інноваційних стартапах у сфері цифрових технологій, виробництва, біотехнологій і зеленої економіки. Агентство також допомагає підприємцям отримувати доступ до інвестицій та працює у взаємодії з приватними венчурними фондами [32]. Окремий блок становить експортна підтримка МСП. KOSME допомагає корейським компаніям виходити на міжнародні ринки через консультації щодо експорту, бізнес-місії, участь у міжнародних виставках та підтримку маркетингового просування за кордоном. Для цього агентство розвиває мережу Global Business Centers, які працюють у різних країнах та допомагають корейським МСП шукати партнерів і просувати продукцію на зовнішніх ринках [32]. Така підтримка особливо важлива для малих виробничих підприємств, які мають потенціал експорту, але не завжди мають достатні ресурси для самостійного виходу на зовнішній ринок. Важливим інструментом є Smart Factory Program, що представляє програму цифрової модернізації виробничих підприємств, в межах якої малим і середнім компаніям надається підтримка для впровадження автоматизації, цифрових виробничих процесів, систем управління та елементів індустрії 4.0. 50 Держава компенсує частину витрат на технологічне оновлення та консультаційний супровід, що дозволяє підвищувати продуктивність підприємств і зміцнювати їх конкурентоспроможність [32]. Окрему роль KOSME відіграє у сфері підготовки підприємців та розвитку управлінських компетентностей. Так, Агентство організовує навчальні програми для власників МСП, консультує щодо фінансового управління, цифровізації бізнесу, маркетингу, міжнародної торгівлі та корпоративного розвитку через спеціалізовані навчальні центри [32]. Показовими є й результати роботи KOSME. За офіційною інформацією агентства, щороку десятки тисяч підприємств отримують фінансову або консультаційну підтримку. Так, у 2024 році KOSME надало підприємствам 5,63 трлн корейських вон у вигляді політичного (пільгового) фінансування; підтримку отримали понад 7 600 малих і середніх підприємств, які працювали над виходом на зовнішні ринки; у межах програм розвитку стартапів KOSME щороку супроводжує кілька тисяч нових компаній [32]. Уряд Кореї розглядає агентство як одну з ключових інституцій реалізації політики підтримки малого бізнесу та розвитку стартап-екосистеми. Однією з найрезультативніших форм підтримки є державна фінансова допомога. Щороку уряд Південної Кореї спрямовує значні ресурси на пільгове кредитування малого бізнесу, гарантування позик та компенсацію витрат на інновації. Важливу роль відіграє система Korea Credit Guarantee Fund (KODIT) [33] та Korea Technology Finance Corporation (KOTEC) [34]. KODIT надає гарантії малим підприємствам, які не мають достатнього заставного забезпечення, а KOTEC спеціалізується на підтримці інноваційних компаній та стартапів. Це дозволяє підприємствам залучати фінансування навіть на ранніх стадіях розвитку. Korea Credit Guarantee Fund було створено для розв'язання однієї з головних проблем малого бізнесу – обмеженого доступу до кредитних ресурсів через нестачу заставного майна. Організація надає гарантії за банківськими 51 кредитами, фактично розділяючи кредитний ризик із фінансовими установами. Завдяки цьому банки охочіше кредитують МСП та стартапи. Особливістю KODIT є широкий спектр гарантійних програм, в тому числі для стартапів, експортерів, інноваційних компаній, підприємств «зеленої» економіки та компаній, які проходять цифрову трансформацію. У кризові періоди фонд також запускає спеціальні антикризові механізми підтримки бізнесу. За даними міжнародної асоціації кредитного страхування та гарантій, станом на 2025 рік KODIT обслуговував понад 508,6 тис. підприємств; мав гарантійний портфель на суму близько 54,1 млрд дол. США; володів капіталом близько 8,4 млрд дол. США [35]. Ці показники демонструють, що KODIT є однією з найбільших гарантійних установ у світі та відіграє системоутворюючу роль у фінансуванні малого бізнесу Південної Кореї. На відміну від KODIT, Korea Technology Finance Corporation спеціалізується на підтримці інноваційних та технологічних підприємств. Організація була створена у 1989 році відповідно до Закону про Корейську корпорацію технологічного фінансування. Основна мета її діяльності полягає у фінансуванні компаній, головним активом яких є не матеріальне майно, а технології, патенти, ноу-хау та інтелектуальна власність. Унікальність KOTEC полягає у використанні системи Technology Assessment System (TAS), а саме оцінювання технологічного потенціалу компанії. Якщо експерти визнають технологію перспективною, підприємство може отримати гарантію навіть без достатнього заставного забезпечення. Такий підхід отримав назву technology guarantee scheme і став одним із ключових інструментів інноваційної політики Південної Кореї. Основними напрямами діяльності KOTEC є технологічні гарантії для інноваційних МСП; оцінка технологій та інтелектуальної власності; гарантійно-пов'язані інвестиції (Guarantee-Linked Equity Investment); 52 підтримка трансферу технологій; сприяння комерціалізації результатів наукових досліджень. Окремий акцент робиться на інноваційному підприємництві та стартапах. Уряд реалізує програму K-Startup Grand Challenge, яка підтримує нові технологічні компанії, надає фінансування, бізнес-менторство та допомогу з виходом на міжнародні ринки. Програма стала одним із символів корейської стартап-екосистеми та сприяла зростанню технологічного сектору. Водночас держава активно розвиває бізнес-інкубатори, акселератори та регіональні центри підтримки стартапів [36]. Важливою особливістю є цифровізація підприємницького середовища. Реєстрація компаній, податкові процедури, доступ до державних послуг і значна частина адміністративної взаємодії бізнесу з державою доступні онлайн. Це суттєво скорочує адміністративні витрати та підвищує швидкість ведення бізнесу. Позитивні результати державної політики підтверджуються конкретними показниками. За даними Міністерства малого та середнього бізнесу, МСП забезпечують переважну частину робочих місць у приватному секторі. Південна Корея входить до групи країн OECD з найбільш розвиненою системою підтримки інноваційного підприємництва. Значна частина малих підприємств інтегрована в глобальні виробничі ланцюги та бере участь в експорті. Це дозволяє підвищувати конкурентоспроможність економіки та розширювати внутрішній ринок. Окремим напрямом є підтримка молодіжного та жіночого підприємництва. Міністерство реалізує грантові програми, навчальні проєкти, цифрові платформи та спеціальні фінансові інструменти для підприємців- початківців. Так, однією з найбільш відомих програм є K-Startup Grand Challenge, яку реалізує Ministry of SMEs and Startups. Програма була започаткована у 2016 році для підтримки стартапів і молодих підприємців та перетворилася на одну з найбільших акселераційних програм у світі. За офіційними даними, з 53 моменту запуску програма залучила понад 3 600 стартапів із більш ніж 130 країн, а понад 500 компаній пройшли повну акселерацію в Кореї. Учасники отримують грантове фінансування, менторську підтримку, офісну інфраструктуру та можливість виходу на азійські ринки. Це дозволяє молодим підприємцям швидше комерціалізувати інноваційні ідеї та залучати інвестиції [36]. Важливим елементом підтримки молоді є діяльність Korea SMEs and Startups Agency (KOSME), яка реалізує спеціальні програми для підприємців віком до 39 років. Молоді підприємці можуть отримувати пільгові кредити, консультаційну підтримку та навчання. Особлива увага приділяється технологічним стартапам, цифровим сервісам, штучному інтелекту та зеленим технологіям [32]. Окремо уряд фінансує мережу Startup Campus, Creative Economy Innovation Centers (CEICs) та університетських бізнес-інкубаторів. У країні функціонує 19 центрів CEIC, які допомагають молодим підприємцям отримувати консультації, доступ до технологій і фінансування. Вони створені за участю великих корпорацій, таких як Samsung, LG та Hyundai Motor Company [37]. Окремий напрям державної політики стосується розвитку жіночого підприємництва. Координацію здійснює Korea Institute of Startup and Entrepreneurship Development (KISED) спільно з Міністерством малого та середнього бізнесу та стартапів [38]. Однією з ключових програм є Women's Startup Competitions and Incubation Programs, які передбачають грантову підтримку стартапів, заснованих жінками; бізнес-освіту; менторство; акселераційні програми; підтримку виходу на міжнародні ринки. За даними Міністерства малого та середнього бізнесу, кількість жінок- підприємців у країні стабільно зростає, а частка жіночого бізнесу перевищує 40 % від загальної кількості підприємств малого бізнесу [39]. Значну роль також відіграють Women’s Business Centers, які функціонують у різних регіонах країни, які надають юридичні консультації; підтримку у складанні 54 бізнес-планів; навчання цифровим навичкам; допомогу в отриманні фінансування; консультації щодо експорту [40]. Особливий акцент робиться на підтримці жінок після перерви у трудовій діяльності, пов’язаної з вихованням дітей. Для них розроблено спеціальні програми повернення до економічної активності через підприємництво. Висновки до розділу 2 Отже, проведений аналіз зарубіжного досвіду розвитку малого та середнього підприємництва засвідчив, що ефективна державна політика підтримки МСП є одним із ключових чинників забезпечення економічного зростання, диверсифікації економіки та підвищення рівня зайнятості населення. Досвід Казахстану, Узбекистану та Південної Кореї демонструє різні моделі підтримки підприємництва, проте всі вони ґрунтуються на активній ролі держави у формуванні сприятливого бізнес-середовища, розширенні доступу до фінансових ресурсів, розвитку підприємницьких компетентностей та впровадженні сучасних цифрових інструментів. Встановлено, що Казахстан досяг значних результатів завдяки комплексній програмі «Business Road Map», яка поєднує механізми субсидування кредитів, державного гарантування, регіональної підтримки та цифровізації послуг для бізнесу. Узбекистан, своєю чергою, демонструє ефективність розвитку сімейного підприємництва, мікробізнесу, жіночого та молодіжного підприємництва через реалізацію спеціалізованих державних програм і широке залучення населення до підприємницької діяльності. Особливо важливим є те, що підтримка бізнесу в Узбекистані спрямована не лише на економічне зростання, а й на вирішення соціальних завдань, пов’язаних із зайнятістю та підвищенням добробуту населення. Досвід Південної Кореї підтверджує визначальну роль інновацій, цифровізації та спеціалізованих інституцій підтримки у розвитку малого та середнього підприємництва. Ефективна діяльність Міністерства малого та 55 середнього бізнесу та стартапів, агентства KOSME, гарантійних фондів KODIT і KOTEC, а також розвинена система підтримки стартапів сприяють підвищенню конкурентоспроможності підприємств, розвитку експорту та впровадженню сучасних технологій. Таким чином, для Туркменістану найбільш перспективними напрямами адаптації зарубіжного досвіду є впровадження механізмів державного гарантування кредитів, розширення цифрових сервісів для бізнесу, розвиток регіональних програм підтримки підприємництва, стимулювання сімейного, молодіжного та жіночого підприємництва, а також створення спеціалізованих інституцій підтримки інноваційних підприємств. Реалізація зазначених заходів сприятиме підвищенню ролі малого та середнього бізнесу в економіці Туркменістану, посиленню її диверсифікації та забезпеченню сталого соціально-економічного розвитку країни. 56 РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА В ТУРКМЕНІСТАНІ 3.1 Адаптація зарубіжного досвіду розвитку малого та середнього підприємництва Отже, на підставі проведеного дослідження можемо стверджувати, що сучасний розвиток малого та середнього підприємництва в Туркменістані потребує системного вдосконалення державної політики з урахуванням успішного міжнародного досвіду країн, які мали подібні стартові умови та змогли забезпечити динамічний розвиток приватного сектору. Особливо цінним для Туркменістану є досвід Казахстану, Узбекистану та Республіки Корея, оскільки ці країни реалізували масштабні реформи, спрямовані на стимулювання підприємницької активності, диверсифікацію економіки та формування сприятливого бізнес-середовища. Одним із першочергових напрямів розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані має стати подальше спрощення регуляторного середовища. Незважаючи на здійснені реформи, підприємці продовжують стикатися зі складними адміністративними процедурами, значною кількістю погоджень та недостатньою цифровізацією державних сервісів. Досвід Казахстану демонструє, що впровадження принципу «єдиного вікна», переведення більшості адміністративних процедур в електронний формат та автоматизація реєстрації бізнесу суттєво знижують транзакційні витрати підприємців. У зв’язку з цим доцільним є створення в Туркменістані єдиного цифрового порталу підприємця, який забезпечуватиме реєстрацію бізнесу, отримання ліцензій, подання звітності, доступ до державних програм підтримки та консультаційних послуг через єдину електронну платформу. Реалізація такого проєкту дозволить скоротити бюрократичні процедури, підвищити прозорість взаємодії бізнесу та держави, а також сприятиме 57 зменшенню адміністративних бар'єрів для започаткування підприємницької діяльності. Важливим напрямом реформування має стати розширення доступу малого та середнього бізнесу до фінансових ресурсів. Однією з найбільш серйозних проблем підприємців Туркменістану залишається обмежений доступ до банківського кредитування та інвестиційних ресурсів. У цьому контексті особливу увагу заслуговує досвід Казахстану, де функціонує фонд розвитку підприємництва DAMU, який забезпечує субсидування процентних ставок, гарантування кредитів та фінансову підтримку інвестиційних проєктів. Для Туркменістану доцільним є створення спеціалізованого державного фонду підтримки підприємництва, який здійснюватиме гарантування банківських кредитів для малого бізнесу. Такий механізм дозволить підприємцям, які не мають достатнього заставного забезпечення, отримувати доступ до фінансових ресурсів для започаткування або розширення власної справи. Одночасно доцільно запровадити програми пільгового кредитування виробничих підприємств, особливо у сферах агропереробки, харчової промисловості, легкої промисловості та логістики. Саме ці галузі мають потенціал для диверсифікації економіки Туркменістану та створення доданої вартості всередині країни. Важливо, щоб державна підтримка спрямовувалася не лише на торговельну діяльність, а насамперед на виробниче підприємництво, яке формує довгострокові економічні ефекти. Окремої уваги потребує розвиток системи державних гарантій кредитування. У Республіці Корея ефективно функціонують спеціалізовані інституції гарантування кредитів малому бізнесу, зокрема KODIT та KOTEC, які дозволяють інноваційним підприємствам залучати фінансування навіть за відсутності значних матеріальних активів. Адаптація подібної моделі в Туркменістані дозволила б суттєво розширити доступ підприємців до банківських ресурсів та стимулювати розвиток інноваційного сектору економіки. 58 Важливим завданням є формування сучасної підприємницької екосистеми. Успіх Південної Кореї значною мірою пояснюється не лише фінансовою підтримкою бізнесу, а й створенням комплексної інфраструктури підтримки підприємництва. Для Туркменістану перспективним напрямом може стати створення мережі регіональних центрів розвитку підприємництва, які надаватимуть консультаційні, освітні та інформаційні послуги. Такі центри можуть функціонувати при Союзі промисловців і підприємців Туркменістану або в партнерстві з університетами та місцевими органами влади. Особливого значення набуває розвиток підприємницької освіти. Досвід Республіки Корея свідчить, що формування підприємницьких компетентностей повинно починатися ще на етапі шкільної освіти та продовжуватися у вищих навчальних закладах. Для Туркменістану доцільно інтегрувати курси з підприємництва, фінансової грамотності, управління бізнесом та цифрових навичок у навчальні програми закладів освіти. Важливим є також розвиток програм підвищення кваліфікації для діючих підприємців, особливо у сферах маркетингу, управління фінансами, електронної комерції та зовнішньоекономічної діяльності. Суттєвий потенціал має розвиток молодіжного підприємництва. У Казахстані та Південній Кореї успішно реалізуються спеціальні програми підтримки молодих підприємців, що передбачають грантове фінансування, акселераційні програми та бізнес-інкубатори. У Туркменістані доцільно створити державну програму підтримки молодіжного підприємництва, яка б надавала стартові гранти для реалізації бізнес-ідей молодих людей, особливо у високотехнологічних та інноваційних секторах. Не менш важливим є стимулювання жіночого підприємництва. Досвід Узбекистану демонструє ефективність спеціалізованих програм підтримки жінок-підприємниць через пільгове кредитування, освітні програми та консультаційну допомогу. Для Туркменістану реалізація подібних заходів може стати важливим інструментом розширення економічної активності населення та підвищення рівня зайнятості. 59 Одним із ключових напрямів розвитку МСП має стати цифровізація підприємницької діяльності. Сучасна практика свідчить, що цифрові технології дозволяють малим підприємствам суттєво знижувати витрати, розширювати ринки збуту та підвищувати конкурентоспроможність. У Південній Кореї цифрова трансформація малого бізнесу стала одним із пріоритетів державної політики. Туркменістану доцільно розробити окрему програму цифрової трансформації МСП, яка включатиме підтримку електронної комерції, розвиток онлайн-платежів, цифрового документообігу та використання сучасних інформаційних технологій у підприємницькій діяльності. Особливе значення для Туркменістану має розвиток інноваційного підприємництва. Досвід Республіки Корея демонструє, що саме інноваційні малі та середні підприємства можуть стати драйвером економічної модернізації. У зв'язку з цим доцільно створити систему грантової підтримки стартапів, інноваційних проєктів та технологічних підприємств. Важливим елементом має стати формування технологічних парків і бізнес-інкубаторів, які забезпечуватимуть підприємців необхідною інфраструктурою та доступом до консультаційних послуг. Окремим напрямом державної політики має стати стимулювання експорту продукції малого та середнього бізнесу. Досвід Казахстану та Південної Кореї показує, що державна підтримка експортерів дозволяє підприємствам успішно виходити на міжнародні ринки. Для Туркменістану доцільно створити експортно-консультаційний центр, який допомагатиме підприємствам отримувати інформацію про зовнішні ринки, міжнародні стандарти якості, митні процедури та можливості участі у міжнародних виставках і торговельних місіях. Перспективним напрямом є також розвиток кластерного підходу. У Казахстані та Південній Кореї кластери стали важливим інструментом підвищення конкурентоспроможності підприємств через кооперацію виробників, постачальників, наукових установ та органів влади. У 60 Туркменістані доцільно формувати агропромислові, текстильні та логістичні кластери, які б сприяли розвитку регіонального підприємництва та підвищенню ефективності використання місцевих ресурсів. Особливо важливим для Туркменістану є розвиток регіонального підприємництва. Значна концентрація бізнесу в Ашхабаді свідчить про необхідність активізації підприємницької діяльності у велаятах. Для цього доцільно запровадити регіональні програми підтримки МСП, що передбачатимуть податкові стимули, інфраструктурну підтримку та спеціальні кредитні програми для підприємців у сільській місцевості. Такий підхід дозволить зменшити регіональні диспропорції та сприятиме більш збалансованому соціально-економічному розвитку країни. Важливим елементом вдосконалення підприємницького середовища має стати розвиток інституту бізнес-омбудсмена. Рекомендації OECD наголошують на необхідності створення незалежного механізму захисту прав підприємців. Запровадження посади бізнес-омбудсмена дозволить оперативно вирішувати конфлікти між бізнесом та державними органами, підвищити рівень довіри до державних інституцій та покращити інвестиційний клімат. Загалом розвиток малого та середнього підприємництва в Туркменістані повинен базуватися на комплексному поєднанні регуляторних, фінансових, інституційних та освітніх заходів. Адаптація успішного досвіду Казахстану, Узбекистану та Південної Кореї дозволить сформувати більш конкурентне підприємницьке середовище, розширити роль приватного сектору в економіці, прискорити процеси диверсифікації національного господарства та зменшити залежність країни від сировинного експорту. Реалізація запропонованих заходів сприятиме зростанню кількості суб'єктів малого та середнього бізнесу, створенню нових робочих місць, підвищенню інноваційної активності та забезпеченню довгострокової економічної стійкості Туркменістану. 61 3.2 Механізми реалізації політики розвитку малого та середнього бізнесу в Туркменістані Ефективність запропонованих заходів щодо розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані значною мірою залежить від формування чіткого механізму їх реалізації. Міжнародний досвід свідчить, що успішна політика підтримки підприємництва повинна ґрунтуватися на комплексному підході, який поєднує нормативно-правові, фінансові, інституційні, освітні та цифрові інструменти. З огляду на сучасні особливості економічної системи Туркменістану реалізацію запропонованих рекомендацій доцільно здійснювати поетапно із залученням державних органів, бізнес- об’єднань, фінансових установ, освітніх закладів та міжнародних організацій (рис. 3.1). На першому етапі необхідно забезпечити вдосконалення нормативно- правового середовища для діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва. Основним завданням має стати подальше спрощення адміністративних процедур, пов’язаних із започаткуванням та веденням бізнесу. Для цього доцільно провести комплексний аудит чинного законодавства у сфері підприємницької діяльності з метою виявлення надмірних регуляторних вимог та дублювання адміністративних процедур. На основі результатів такого аудиту можуть бути розроблені зміни до законодавства, спрямовані на скорочення кількості дозвільних документів, зменшення термінів реєстрації бізнесу та розширення використання електронних адміністративних послуг. Важливим елементом першого етапу має стати створення електронної системи «єдиного вікна» для підприємців. Через спеціалізований державний портал суб’єкти господарювання повинні мати можливість здійснювати реєстрацію підприємства, отримувати ліцензії, подавати податкову звітність, оформлювати дозвільні документи та отримувати консультаційну підтримку в 62 електронному форматі. Такий підхід дозволить суттєво скоротити часові витрати підприємців та підвищити прозорість державного регулювання. Рисунок 3.1 – Етапи реалізації рекомендацій щодо розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані 63 Другим напрямом реалізації запропонованих рекомендацій є формування ефективної системи фінансової підтримки малого та середнього бізнесу. З цією метою доцільно створити Державний фонд розвитку підприємництва Туркменістану, який здійснюватиме підтримку суб'єктів МСП за кількома напрямами. По-перше, фонд може надавати часткові гарантії за банківськими кредитами для підприємців, які не мають достатнього заставного забезпечення. По-друге, він може реалізовувати програми субсидування процентних ставок за кредитами, спрямованими на модернізацію виробництва та реалізацію інвестиційних проєктів. По-третє, фонд може забезпечувати грантове фінансування інноваційних стартапів та молодіжного підприємництва. Для ефективного функціонування такого фонду необхідно передбачити фінансування за рахунок державного бюджету, ресурсів державних банків, а також міжнародних фінансових організацій. Додатковим джерелом фінансування можуть стати спеціальні програми співпраці зі Світовим банком, Азійським банком розвитку, Програмою розвитку ООН та іншими міжнародними інституціями, які традиційно підтримують розвиток приватного сектору в країнах, що розвиваються. Третім етапом реалізації запропонованих заходів має стати розвиток інституційної інфраструктури підтримки підприємництва. З цією метою доцільно створити мережу регіональних центрів розвитку бізнесу у всіх велаятах країни. Такі центри можуть функціонувати під координацією Міністерства фінансів та економіки Туркменістану у співпраці із Союзом промисловців і підприємців Туркменістану. Основними функціями центрів повинні стати надання консультаційних послуг, організація навчальних програм, допомога у підготовці бізнес-планів, інформування підприємців про доступні програми державної підтримки та сприяння виходу на зовнішні ринки. 64 Особлива увага має приділятися розвитку бізнес-інкубаторів та акселераційних програм. Такі структури можуть забезпечувати підтримку новостворених підприємств на початкових етапах діяльності шляхом надання офісних приміщень, консультацій, наставництва та допомоги у пошуку інвесторів. Найбільш перспективними напрямами для створення бізнес- інкубаторів можуть стати інформаційні технології, агропереробка, легка промисловість, логістика та електронна комерція. Четвертим етапом реалізації запропонованих рекомендацій є розвиток людського капіталу та підприємницьких компетентностей. Враховуючи існуючий дефіцит сучасних управлінських і цифрових навичок, необхідно забезпечити інтеграцію підприємницької освіти в систему професійної та вищої освіти. Навчальні програми повинні охоплювати питання створення бізнесу, фінансового менеджменту, маркетингу, управління персоналом, цифрових технологій та електронної комерції. Водночас важливо забезпечити систему безперервного навчання для діючих підприємців. Для цього регіональні центри розвитку бізнесу можуть організовувати короткострокові курси, семінари та тренінги за участю національних і міжнародних експертів. Особлива увага має приділятися розвитку цифрових навичок, які є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах цифрової економіки. П’ятим етапом реалізації запропонованих рекомендацій є стимулювання цифровізації малого та середнього бізнесу. Для цього доцільно розробити окрему державну програму цифрової трансформації МСП, яка передбачатиме розвиток електронної комерції, впровадження цифрового документообігу, розширення використання онлайн-платежів та цифрових маркетингових інструментів. Держава може частково компенсувати витрати підприємств на придбання програмного забезпечення, впровадження цифрових систем управління та підключення до електронних торговельних платформ. Важливим елементом цифрової трансформації має стати розвиток телекомунікаційної інфраструктури, особливо в регіонах країни, оскільки 65 забезпечення доступу до якісного інтернет-зв’язку дозволить підприємцям ефективніше використовувати сучасні цифрові технології та брати участь у міжнародній електронній торгівлі. Шостим етапом реалізації запропонованих рекомендацій має стати стимулювання інноваційної діяльності та розвитку стартапів. Для цього доцільно створити спеціальну програму підтримки інноваційного підприємництва, яка передбачатиме грантове фінансування інноваційних проєктів, податкові стимули для технологічних компаній та підтримку комерціалізації результатів наукових досліджень. Важливу роль у реалізації цього напряму можуть відігравати університети, науково-дослідні установи та міжнародні партнери. Сьомим етапом має стати розвиток експортного потенціалу малого та середнього бізнесу. Для цього доцільно створити спеціалізований центр підтримки експорту, який надаватиме підприємствам інформацію про зовнішні ринки, вимоги міжнародної сертифікації, митні процедури та можливості участі у міжнародних виставках. Додатковим інструментом може стати часткова компенсація витрат на участь підприємств у міжнародних ярмарках, виставках і торговельних місіях. Для забезпечення ефективної координації усіх запропонованих заходів доцільно створити Національну раду з розвитку малого та середнього підприємництва при Кабінеті Міністрів Туркменістану. До її складу можуть увійти представники державних органів, бізнес-асоціацій, фінансових установ, наукових організацій та міжнародних партнерів. Основним завданням ради має стати координація державної політики у сфері розвитку підприємництва, моніторинг результативності реалізованих заходів та підготовка пропозицій щодо подальшого вдосконалення механізмів підтримки бізнесу. Таким чином, механізм реалізації запропонованих рекомендацій повинен базуватися на комплексному поєднанні регуляторних реформ, фінансової підтримки, розвитку підприємницької інфраструктури, підвищення 66 якості людського капіталу, цифровізації та стимулювання інноваційної діяльності. Лише системне впровадження зазначених заходів дозволить забезпечити стійкий розвиток малого та середнього підприємництва в Туркменістані, підвищити його внесок у формування валового внутрішнього продукту, створення робочих місць та диверсифікацію національної економіки. Висновки до розділу 3 Отже, проведене дослідження дозволило визначити пріоритетні напрями розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані та обґрунтувати механізми їх практичної реалізації. Встановлено, що подальше зміцнення сектору МСП має базуватися на комплексному використанні кращих практик Казахстану, Узбекистану та Республіки Корея, адаптованих до особливостей національної економічної системи. Ключовими напрямами розвитку повинні стати вдосконалення регуляторного середовища, розширення доступу до фінансових ресурсів, розвиток інституційної інфраструктури підтримки підприємництва, підвищення рівня підприємницьких компетентностей, цифровізація бізнесу та стимулювання інноваційної діяльності. Обґрунтовано доцільність створення в Туркменістані єдиного цифрового порталу для підприємців, спеціалізованого фонду підтримки малого та середнього бізнесу, системи державного гарантування кредитів, мережі регіональних центрів розвитку підприємництва та бізнес-інкубаторів. Важливе значення має також реалізація програм підтримки молодіжного, жіночого та інноваційного підприємництва, що сприятиме активізації економічної діяльності населення та розширенню приватного сектору. Особливу роль у забезпеченні довгострокової конкурентоспроможності МСП повинні відігравати розвиток цифрових навичок, впровадження сучасних інформаційних технологій та підтримка стартапів. 67 Запропонований механізм реалізації політики розвитку малого та середнього підприємництва передбачає послідовне впровадження регуляторних, фінансових, інституційних, освітніх та інноваційних заходів із залученням державних органів, бізнес-об’єднань, фінансових установ, закладів освіти та міжнародних організацій. Його реалізація сприятиме покращенню бізнес-клімату, підвищенню доступності фінансових ресурсів, розвитку підприємницької інфраструктури та зміцненню кадрового потенціалу сектору МСП. Таким чином, розвиток малого та середнього підприємництва повинен стати одним із ключових напрямів економічної політики Туркменістану. Реалізація запропонованих заходів дозволить підвищити внесок приватного сектору у формування валового внутрішнього продукту, створити нові робочі місця, активізувати інноваційну діяльність, забезпечити диверсифікацію економіки та зменшити залежність країни від сировинного експорту, що в підсумку сприятиме досягненню цілей сталого соціально-економічного розвитку держави. 68 ВИСНОВКИ У результаті проведеного дослідження було проаналізовано сучасний стан розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані, досліджено міжнародний досвід підтримки підприємницької діяльності та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення державної політики у сфері розвитку МСП. Встановлено, що мале та середнє підприємництво поступово посилює свою роль у національній економіці Туркменістану та виступає одним із важливих інструментів диверсифікації господарського комплексу країни. Незважаючи на збереження ресурсно-орієнтованої моделі розвитку та значну залежність економіки від паливно-енергетичного сектору, в країні спостерігається позитивна динаміка розвитку приватного сектору, збільшення кількості суб’єктів підприємницької діяльності та розширення сфер їх функціонування. Найбільша концентрація малого та середнього бізнесу характерна для торгівлі, сфери послуг, агропромислового комплексу, будівництва та окремих напрямів переробної промисловості. Дослідження законодавчої та інституційної бази показало, що в Туркменістані сформовано основні правові засади підтримки малого та середнього підприємництва. Важливу роль у цьому процесі відіграють Закон Туркменістану «Про державну підтримку малого і середнього підприємництва», Закон «Про підприємства», Закон «Про державно-приватне партнерство», а також діяльність Союзу промисловців і підприємців Туркменістану. Водночас встановлено, що існуюча система регулювання характеризується високим рівнем централізації державного управління, що поряд із забезпеченням стабільності економічних процесів створює певні обмеження для розвитку конкурентного підприємницького середовища та реалізації приватної ініціативи. 69 У ході дослідження внутрішніх і зовнішніх факторів розвитку малого та середнього підприємництва визначено, що найбільший вплив на функціонування сектору МСП мають структура економіки країни, державна економічна політика, якість регуляторного середовища, доступ до фінансових ресурсів, рівень розвитку людського капіталу та цифровізації. Серед зовнішніх чинників особливого значення набувають глобальна економічна кон’юнктура, міжнародна торгівля, інвестиційні потоки, співпраця з міжнародними організаціями та розвиток транспортно-логістичних коридорів. Проведений SWOT-аналіз підтвердив наявність значного потенціалу для подальшого розвитку МСП, але водночас виявив низку ризиків, пов’язаних із залежністю економіки від експорту природного газу, обмеженим доступом до фінансування та недостатньою швидкістю структурних реформ. У процесі вивчення зарубіжного досвіду було встановлено, що Казахстан, Узбекистан та Республіка Корея демонструють успішні моделі державної підтримки малого та середнього підприємництва, які можуть бути адаптовані до умов Туркменістану. Казахстан досяг значних результатів завдяки комплексним програмам підтримки бізнесу, розвитку механізмів субсидування та гарантування кредитів, а також цифровізації державних послуг. Узбекистан забезпечив активізацію підприємницької діяльності через підтримку сімейного бізнесу, молодіжного та жіночого підприємництва, що сприяло підвищенню зайнятості населення та розвитку регіонів. Особливо цінним є досвід Республіки Корея, де створено ефективну систему фінансової, інституційної та інноваційної підтримки МСП, яка забезпечує високий рівень конкурентоспроможності малого бізнесу та його інтеграцію у глобальні виробничі ланцюги. На основі проведеного аналізу обґрунтовано основні напрями розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані. До них віднесено спрощення регуляторного середовища та цифровізацію державних послуг для бізнесу, розширення доступу до фінансових ресурсів через створення спеціалізованого фонду підтримки підприємництва та системи державного 70 гарантування кредитів, розвиток регіональної підприємницької інфраструктури, підтримку молодіжного, жіночого та інноваційного підприємництва, удосконалення системи підприємницької освіти та розвиток цифрових компетентностей. Важливим напрямом також визначено стимулювання експортної діяльності малих і середніх підприємств та формування кластерних моделей співробітництва у пріоритетних галузях економіки. Практичним результатом дослідження стало розроблення механізму реалізації політики розвитку малого та середнього підприємництва в Туркменістані, який передбачає поетапне впровадження регуляторних, фінансових, інституційних, освітніх та інноваційних заходів. Реалізація запропонованого механізму дозволить підвищити ефективність державної підтримки підприємництва, покращити бізнес-клімат, розширити участь приватного сектору в економіці та забезпечити більш сприятливі умови для створення нових підприємств. Отже, поставлена мета дослідження досягнута, а визначені завдання виконані. Проведений аналіз підтвердив, що мале та середнє підприємництво має значний потенціал стати одним із ключових чинників модернізації та диверсифікації економіки Туркменістану. Впровадження запропонованих рекомендацій сприятиме зростанню кількості суб’єктів господарювання, створенню нових робочих місць, підвищенню інноваційної активності, зміцненню конкурентоспроможності національної економіки та забезпеченню її сталого соціально-економічного розвитку в довгостроковій перспективі. 71 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. World Bank. Turkmenistan Economic Report. Washington, D.C. : World Bank, 2024. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/ 099128103032587161/pdf/IDU-b4ab627d-35bd-42fb-925e-2099142740bd.pdf 2. OECD. Building a Competitive Investment Landscape in Turkmenistan. Paris : OECD Publishing, 2025. URL: https://doi.org/10.1787/84f62768-en 3. Державний комітет Туркменістану зі статистики : офіційний сайт. URL: https://www.stat.gov.tm/ 4. Businessmen to Contribute 71% of Turkmenistan's GDP in 2023. URL: https://business.com.tm/post/10439/businessmen-to-contribute-71-of- turkmenistans-gdp-in-2023. 5. Kiçi we orta telekeçiligi döwlet tarapyndan goldamak hakynda : Türkmenistanyň Kanuny. 15 awgust 2009 ý. № 57-IV. URL: https://fineconomic.gov.tm/storage/app/uploads/public/696/f13/c99/696f13c99ca8c 778819662.pdf 6. Kärhanalar hakynda : Türkmenistanyň Kanuny. 15 iýun 2000 ý. URL: https://fineconomic.gov.tm/storage/app/uploads/public/5f5/206/4db/5f52064db624 c144060623.pdf 7. Döwlet-hususy hyzmatdaşlygy hakynda : Türkmenistanyň Kanuny. 05 iýun 2021 ý. URL: https://court.gov.tm/media/laws/pdf/tm/379_Döwlet- hususy_hyzmatdaşlygy_hakynda.pdf 8. Türkmenistanyň Senagatçylar we Telekeçiler Birleşmesi : офіційний сайт. URL: https://www.tstb.gov.tm/ 9. Türkmenistanyň Senagatçylar we telekeçiler birleşmesi hakynda : Türkmenistanyň Kanuny. 05 oktýabr 2019 ý. URL: https://bp.gov.tm/laws/148/show 10. BMG we Türkmenistanyň Senagatçylar we telekeçiler birleşmesi hyzmatdaşlygy pugtalandyrýar. URL: https://turkmenistan.un.org/ 11. State Program on Support of Small and Medium Entrepreneurship for 2018–2024 was approved. URL: https://www.tdh.gov.tm/en/post/11838/state- 72 program-on-support-of-small-and-medium-entrepreneurship-for-2018-2024-was- approved 12. Türkmenistanyň Prezidentiniň “Türkmenistany 2025-nji ýylda durmuş- ykdysady taýdan ösdürmegiň we maýa goýum Maksatnamasyny tassyklamak hakynda” Karary. 10 fewral 2025 ý. URL: https://www.oilgas.gov.tm/ 13. Taxes of Turkmenistan. URL: https://gsl.org/en/taxes/turkmenistan 14. OECD. Improving the Legal Environment for Business and Investment in Central Asia: Progress Report. Paris : OECD Publishing, 2023. URL: https://doi.org/10.1787/33a28683-en 15. Turkmenistan Diagnostic. London : EBRD, 2019. 16. UNESCO. ICT Skills Development in Turkmenistan: Insight Report with Recommendations. Paris : UNESCO, 2026. URL: https://iite.unesco.org/publications/ict-skills-development-in-turkmenistan-insight- report-with-recommendations 17. World Bank. Human Capital Data Portal: Turkmenistan. URL: https://humancapital.worldbank.org/en/economy/TKM 18. Monitoring of Small and Medium-Sized Businesses in the Republic of Kazakhstan (as of January 1, 2025). URL: https://stat.gov.kz/en/industries/business- statistics/stat-org/publications/350850/ 19. OECD. SME and Entrepreneurship Policy in Kazakhstan 2018. Paris : OECD Publishing, 2018. URL: https://doi.org/10.1787/9789264301450-en 20. "Бизнестің жол картасы-2025" бизнесті қолдау мен дамытудың мемлекеттік бағдарламасын бекіту туралы. URL: https://adilet.zan.kz/kaz/docs/P1900000968 21. Business Road Map 2025 State Business Support and Business Development Program. URL: https://egov.kz/cms/en/articles/road_business_map 22. Фонд розвитку підприємництва Damu : офіційний сайт. URL: https://damu.kz/en/poleznaya-informatsiya/reports/dkb-2025/ 73 23. Electronic Government of the Republic of Kazakhstan. Business Registration and Development. URL: https://egov.kz/cms/en/categories/business_registration 24. Electronic Licensing in the Republic of Kazakhstan. URL: https://egov.kz/cms/en/articles/licensing/2Fe_license 25. Agency of Statistics under the President of the Republic of Uzbekistan. Small Business and Private Entrepreneurship in the Republic of Uzbekistan (January–June 2025). URL: https://stat.uz/img/press-relizlar/kb_eng_p14092.pdf 26. Oʻzbekiston Respublikasining Qonuni. Oilaviy tadbirkorlik toʻgʻrisida : OʻRQ-327, 26 aprel 2012 yil. URL: https://lex.uz/acts/-2004956. 27. Oʻzbekiston Respublikasi Prezidentining Qarori. “Har bir oila — tadbirkor” dasturini amalga oshirish toʻgʻrisida : PQ-3777, 7 iyun 2018 yil. URL: https://lex.uz/docs/3772869 28. Oʻzbekiston Respublikasi Prezidentining Qarori. Yoshlar tadbirkorligini qoʻllab-quvvatlash va yoshlar bandligini taʼminlashga qaratilgan biznes loyihalar tizimini takomillashtirish chora-tadbirlari toʻgʻrisida : PQ-60, 14 fevral 2025 yil. URL: https://lex.uz/en/docs/7388320 29. Ministry of SMEs and Startups of the Republic of Korea. Status of Korean SMEs. URL: https://www.mss.go.kr/site/eng/contents/view.do. 30. Framework Act on Small and Medium Enterprises. Act No. 18661 of the Republic of Korea. URL: https://elaw.klri.re.kr/eng_service/lawView.do?hseq=60344&lang=ENG 31. Ministry of SMEs and Startups of Korea : офіційний сайт. URL: https://www.mss.go.kr/site/eng/main.do 32. Korea SMEs and Startups Agency (KOSME). URL: https://www.kosmes.or.kr 33. Korea Credit Guarantee Fund (KODIT). URL: https://www.kodit.or.kr 34. Korea Technology Finance Corporation (KOTEC). URL: https://www.kibo.or.kr/english/about/about010100.do 74 35. KODIT – Korea Credit Guarantee Fund. URL: https://icisa.org/member/kodit-korea-credit-guarantee-fund 36. K-Startup Grand Challenge. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/K- Startup_Grand_Challenge 37. Creative Economy Innovation Centers (CCEI). URL: https://ccei.creativekorea.or.kr 38. Korea Institute of Startup and Entrepreneurship Development (KISED). URL: https://www.kised.or.kr 39. Ministry of SMEs and Startups. URL: https://www.mss.go.kr 40. Women Enterprise Support Center Korea. URL: https://www.wbiz.or.kr