ChSTU repository

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ  
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГIЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ 
Факультет гуманiтарних технологiй 
Кафедра соцiального забезпечення 
 
 
 
КВАЛIФIКАЦIЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА  
на тему: «ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА СІМЕЙ, ЩО УСИНОВИЛИ ДИТИНУ» 
 
 
 
 
 
Виконала: студентка 4 курсу групи СЗ-2210  
Спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» 
Лисенко Анна Сергіївна  
 
 
Науковий керівник: к.е.н. доцент, Тернова Л.Ю.  
Рецензент __________ 
 
 
 
Черкаси – 2026 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр 
Галузь знань                23 Соціальна робота 
Спеціальність       232 «Соціальне забезпечення» 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Бєлова І.О. 
“_____” _______________2026 р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА 
 
Здобувачці Лисенко Анні Сергіївні 
на підготовку кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: 
«Державна підтримка сімей, що усиновили дитину» 
Тему затверджено наказом від «___» ____ _________202_ р 
Кваліфікаційна робота бакалавра виконується на матеріалах Департаменту 
соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації. 
 
План кваліфікаційної роботи бакалавра 
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади державної підтримки сімей-
усиновителів.  
Розділ 2. Аналіз діяльності державних органів та сучасного стану соціального 
забезпечення сімей-усиновителів (на прикладі Департаменту соціального захисту 
населення Черкаської ОДА). 
Розділ 3. Напрями оптимізації системи державної підтримки сімей, що усиновили 
дитину. 
Об'єктом дослідження є державна підтримка та соціальне забезпечення 
сімей з дітьми як складова національної соціальної політики України. 
Предметом дослідження є організаційно-економічні, нормативно-правові та 
соціально-технологічні механізми надання державної допомоги, пільг та 
соціальних послуг сім'ям, що усиновили дитину. 
Мета кваліфікаційної роботи бакалавра: теоретичне обґрунтування та 
розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи державної 
підтримки сімей, що усиновили дитину, задля підвищення рівня їх соціальної 
захищеності та забезпечення успішної інтеграції дитини у сімейне середовище в 
умовах воєнного стану. 
Конкретні завдання, які здобувач вищої освіти повинен виконати для 
досягнення поставленої мети: 
У розділі 1: · розглянути теоретико-методологічні засади та сутність 
інституту усиновлення як об'єкта державного регулювання та соціального 
захисту; · вивчити нормативно-правове забезпечення та еволюцію вітчизняного 
законодавства у сфері державної підтримки сімей-усиновителів; проаналізувати 
зарубіжний досвід організації та фінансування післяусиновлювальної підтримки 
(на прикладі Великої Британії).  
У розділі 2: здійснити організаційно-правову характеристику Департаменту 
соціального захисту населення Черкаської ОДА; · проаналізувати структуру, 
динаміку та механізми фінансування державних виплат при усиновленні дитини в 
регіоні; · дослідити практику надання додаткових соціальних гарантій, пільг та 
інклюзивних послуг для сімей-усиновителів; · оцінити ефективність соціального 
супроводу та міжвідомчої взаємодії Департаменту з центрами соціальних служб і 
службами у справах дітей.  
У розділі 3: обґрунтувати шляхи вдосконалення фінансово-економічних 
механізмів нарахування допомоги та запровадження цільового субсидування 
специфічних потреб дитини; · запропонувати впровадження технології кейс-
менеджменту (ведення випадку) як інноваційного інструменту комплексного 
супроводу сімей; · розробити пропозиції щодо модернізації інституційного 
середовища та забезпечення принципів безбар'єрності при наданні соціальних 
послуг усиновителям. 
 
Завдання підготував 
науковий керівник __________________ ________________________ 
 (підпис) (прізвище та ініціали) 
 
 
«____»__________202_ р. 
 
 
Завдання одержавла здобувачка 
 ____________ ________________________ 
 (підпис) (прізвище та ініціали) 
 
 
«____»__________202_ р. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ЗАТВЕРДЖЕНО 
     Завідувач кафедри Соціального заюнзпечення 
к.е.н., доцент Бєлова І.О. 
протокол №___ від ______________ 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
підготовки та захисту кваліфікаційної роботи 
 здобувачки освітньогоступеня «бакалавр»  
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
на 2025/2026 навчальний рік 
 
№ Назва етапу кваліфікаційної роботи Строк виконання Примітка 
етапу роботи  
1 Вибір студентом теми КРБ і подання заяви на  Виконано 
кафедру; 
- затвердження тем КРБ і призначення 
наукових керівників; 
- складання і затвердження завдань на 
виконання КРБ 
2 Підготовка вступу і першого розділу КРБ  Виконано 
3 Підготовка другого розділу КРБ  Виконано 
4 Підготовка третього розділу КРБ  Виконано 
5 Подання здобувачем завершеної КРБ  Виконано 
науковому керівнику 
6 Розгляд КРБ науковим керівником  Виконано 
 
7 Попередній розгляд КРБ на комісії від кафедри  Виконано 
 
8 Доопрацювання роботи, прийняття кафедрою  Виконано 
рішення про допуск КРБ до захисту перед 
ЕК, оформлення (нормоконтроль) та 
зовнішнє рецензування КРБ 
9 Проходження перевірки на плагіат  Виконано 
10 Подання роботи на підпис завідувачу  Виконано 
Кафедри 
11 Підготовка ілюстративного матеріалу,  Виконано 
презентації та доповіді 
12 Захист дипломної роботи в ЕК  Виконано 
 
 
Студент(ка) ________________ Лисенко А. С. 
 (підпис) (прізвище та ініціали) 
 
Керівник роботи ________________ _______________________ 
 (підпис) (прізвище та ініціали) 
 
Секретар ЕК ________________ _______________________ 
 (підпис) (прізвище та ініціали) 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 73 сторінок, 3 таблиці,  
список літератури з 75 найменувань, 5 додатків 
 
       Предметом дослідження є організаційно-економічні, нормативно-правові та 
соціально-технологічні механізми надання державної допомоги, пільг та 
соціальних послуг сім'ям, що усиновили дитину. Об'єктом дослідження є 
державна підтримка та соціальне забезпечення сімей з дітьми як складова 
національної соціальної політики України.  
       Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розробка практичних 
рекомендацій щодо вдосконалення системи державної підтримки сімей, що 
усиновили дитину, задля підвищення рівня їх соціальної захищеності та 
забезпечення успішної інтеграції дитини у сімейне середовище в умовах воєнного 
стану.  
       Завдання роботи:  
1. Розглянути теоретико-методологічні засади та сутність інституту усиновлення 
як об'єкта державного регулювання та соціального захисту. 
2. Вивчити нормативно-правове забезпечення та еволюцію вітчизняного 
законодавства у сфері державної підтримки сімей-усиновителів.  
3. Проаналізувати сучасний стан, структуру та динаміку фінансування соціальних 
виплат і надання пільг сім'ям, що усиновили дитину.  
4. Оцінити діяльність установ соціального захисту населення та територіальних 
громад у контексті організації соціального супроводу таких сімей.  
5. Виявити ключові проблеми, інституційні бар'єри та ризики, з якими стикаються 
усиновителі. 6. Обґрунтувати напрями оптимізації державної підтримки через 
впровадження інноваційних технологій та інструменти кейс-менеджменту.  
7. Запропонувати комплексні рекомендації щодо вдосконалення чинного 
законодавства та практичної діяльності суб'єктів соціального забезпечення.  
       За результатами дослідження сформульовано:  
обґрунтовано необхідність переходу від моделі «рівних виплат» до моделі 
цільового субсидування специфічних потреб дитини на основі британського 
досвіду функціонування Adoption Support Fund;  
доведено доцільність впровадження технології кейс-менеджменту (ведення 
випадку) для забезпечення комплексного супроводу сімей-усиновителів на рівні 
територіальних громад; · встановлено, що чинний механізм фінансової підтримки 
усиновителів у Черкаській області є недостатньо ефективним через відсутність 
індексації та диференціації виплат;  
запропоновано конкретні механізми модернізації інституційного середовища та 
забезпечення принципів безбар'єрності при наданні соціальних послуг 
усиновителям.  
        Одержані результати можуть бути використані Департаментом 
соціального захисту населення Черкаської ОДА при розробці та корекції обласних 
соціальних програм, Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України 
для пілотного впровадження елементів британської моделі в інших регіонах, а 
також громадськими організаціями, що працюють із сімейними формами 
виховання.  
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра __ 2026 рік 
Рік захисту роботи __ 2026 рік  
Підпис студента _____________ 
Дата _______________________ 
 
 
 
 
 
 
 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП………………………………………………………………………………….6 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ 
ПІДТРИМКИ СІМЕЙ-УСИНОВИТЕЛІВ…………………………………………...10 
1.1. Сутність інституту усиновлення як пріоритетної форми деінституціоналізації 
та об'єкта соціального захисту....................................................................................10 
1.2. Нормативно-правове регулювання та система державних гарантій для сімей, 
що усиновили дитину, в Україні………………………………………………….....12 
1.3. Зарубіжний досвід організації та фінансування післяусиновлювальної 
підтримки……………………………………………………………………………...15 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ТА СУЧАСНОГО 
СТАНУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІМЕЙ-УСИНОВИТЕЛІВ (на 
прикладі Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА)...........17 
2.1. Організаційно-правова характеристика та функції Департаменту соціального 
захисту населення у сфері підтримки сімей із дітьми…………………………......17 
2.2. Аналіз структури, динаміки та механізмів фінансування державних виплат 
при усиновленні дитини в регіоні…………………………………………………...23 
2.3. Порівняльний аналіз систем підтримки усиновлювачів в Україні та Великій 
Британії………………………………………………………………………………...26 
2.4. Дослідження практики надання додаткових соціальних гарантій, пільг та 
інклюзивних послуг для сімей-усиновителів……………………………………….28 
2.5. Соціальний супровід та взаємодія Департаменту з центрами соціальних  
служб і службами у справах дітей……………………...…………………………....33 
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ 
СІМЕЙ, ЩО УСИНОВИЛИ ДИТИНУ……………………………………………...38 
3.1. Шляхи вдосконалення фінансово-економічних механізмів нарахування 
допомоги та запровадження цільового субсидування специфічних потреб 
дитини………………………………………………………………………………….38 
3.2. Впровадження технології кейс-менеджменту (ведення випадку) як 
інноваційного інструменту комплексного супроводу сімей....................................43 
3.3. Модернізація інституційного середовища та забезпечення принципів 
безбар'єрності при наданні соціальних послуг усиновителям……………………..47 
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...51 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….……………………….55 
ДОДАТКИ.....................................................................................................................60 
 
 
 
 
6 
ВСТУП 
       Актуальність теми. Повномасштабне вторгнення російської федерації на 
територію України спричинило безпрецедентні соціально-демографічні виклики, 
які суттєво загострили проблему захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування. Станом на 31 грудня 2025 року в Україні на обліку 
служб у справах дітей перебувало 66 594 дитини-сироти та дітей, позбавлених 
батьківського піклування (дані ЄІАС «Діти»). З них 12 269 – це діти-сироти та 
діти, позбавлені батьківського піклування, що перебувають на первинному 
обліку. У 2025 році всиновлено 1 254 дитини (дані Міністерства соціальної 
політики, сім'ї та єдності України). За чотири роки повномасштабного вторгнення 
(2022–2025) в Україні усиновлено 4 099 дітей (дані Державної служби статистики 
України). Водночас кількість кандидатів в усиновлювачі скоротилася на 13% – до 
2 097 осіб, тобто на одного кандидата припадає близько 28 дітей, які чекають на 
усиновлення. 
      У цьому контексті стратегічним вектором державної соціальної політики 
України, відповідно до європейських стандартів та Національної стратегії 
реформування системи інституційного догляду та виховання дітей, визначено 
деінституціоналізацію – пріоритетний розвиток сімейних форм виховання. У 
листопаді 2024 року Уряд ухвалив Стратегію забезпечення права кожної дитини в 
Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки. Усиновлення є 
вищою юридичною та соціально-психологічною формою влаштування дитини, 
оскільки воно повністю прирівнює дитину у правах до рідних дітей та забезпечує 
їй стабільне сімейне середовище. Станом на I квартал 2025 року в Україні 14 946 
дітей перебували на обліку з усиновлення.    
      Сучасний стан функціонування системи соціального забезпечення сімей, 
що усиновили дитину, характеризується наявністю низки суперечностей та 
невирішених проблем: економічна вразливість сімей через недостатній розмір  
 
7 
державної допомоги; інституційні та бюрократичні бар'єри попри впровадження 
цифрових сервісів; брак комплексного післяусиновлювального супроводу, що 
збільшує ризики кризових ситуацій у родинах. В умовах воєнного стану особливої 
актуальності набуває питання адаптації системи соціального захисту до нових 
реалій – забезпечення безперервності виплат для внутрішньо переміщених осіб, 
психологічної підтримки дітей, які зазнали травми війни, та створення 
безбар'єрного середовища для таких сімей. 
       Ступінь вивченості проблеми. Питання соціального захисту дітей та 
державної підтримки сімей з дітьми перебувають у центрі уваги багатьох 
вітчизняних та закордонних науковців. Теоретико-методологічні засади 
функціонування системи соціального забезпечення досліджували О.В. Безпалько, 
Н.Б. Болотіна, В.А. Скуратівський, О.М. Палій та інші. Питання правового 
регулювання усиновлення висвітлено у працях В.О. Зайчука, Н.Ф. Романової. 
Зарубіжний досвід підтримки усиновлювачів досліджували G. Schofield, M. Beek, 
J. Thoburn. Системний аналіз державної підтримки сімей, що усиновили дитину, 
саме як комплексного інституту системи соціального забезпечення в умовах 
воєнного стану, цифровізації та оновленого законодавства залишається 
недостатньо опрацьованим. 
       Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розробка практичних 
рекомендацій щодо вдосконалення системи державної підтримки сімей, що 
усиновили дитину, задля підвищення рівня їх соціальної захищеності та 
забезпечення успішної інтеграції дитини у сімейне середовище в умовах воєнного 
стану. 
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання роботи: 
1. Розглянути теоретико-методологічні засади та сутність інституту усиновлення 
як об'єкта державного регулювання та соціального захисту. 
2. Вивчити нормативно-правове забезпечення та еволюцію вітчизняного 
законодавства у сфері державної підтримки сімей-усиновителів. 
 
8 
3. Проаналізувати сучасний стан, структуру та динаміку фінансування соціальних 
виплат і надання пільг сім'ям, що усиновили дитину. 
4. Оцінити діяльність установ соціального захисту населення та територіальних 
громад у контексті організації соціального супроводу таких сімей. 
5. Виявити ключові проблеми, інституційні бар'єри та ризики, з якими стикаються 
усиновителі під час реалізації права на соціальне забезпечення. 
6. Обґрунтувати напрями оптимізації державної підтримки через впровадження 
інноваційних технологій (цифровізацію послуг та інструменти кейс-
менеджменту). 
7. Запропонувати комплексні рекомендації щодо вдосконалення чинного 
законодавства та практичної діяльності суб'єктів соціального забезпечення у сфері 
підтримки сімей, що усиновили дитину. 
      Об'єктом дослідження є державна підтримка та соціальне забезпечення 
сімей з дітьми як складова національної соціальної політики України. 
      Предметом дослідження є організаційно-економічні, нормативно-правові 
та соціально-технологічні механізми надання державної допомоги, пільг та 
соціальних послуг сім'ям, що усиновили дитину. 
      Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано 
комплекс методів наукового пізнання: загальнологічні методи (аналіз і синтез, 
індукція та дедукція) – для розкладання системи державної підтримки на окремі 
складові та виявлення системних тенденцій; теоретичні методи (історико-
правовий та порівняльний аналіз, системний підхід) – для відстеження еволюції 
законодавчих норм та аналізу міжнародного досвіду; емпіричні методи  
(статистичний метод, аналіз рядів динаміки, аналіз документів) – для дослідження 
кількісних показників чисельності усиновлень, обсягів фінансування та вивчення 
нормативно-правових актів. 
    Джерела інформаційної бази дослідження. Інформаційну основу роботи 
сформували: законодавчі та нормативно-правові акти України; офіційні матеріали 
Державної служби статистики України, Міністерства соціальної політики, сім'ї та 
9  
єдності України, Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА; 
наукові публікації у фахових виданнях; аналітичні звіти міжнародних організацій 
(UNICEF); матеріали науково-практичних конференцій. 
     Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше проведено 
системний аналіз чинного механізму державної підтримки сімей-усиновителів з 
урахуванням оновленого законодавства (зокрема, перейменування Міністерства 
соціальної політики на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України 
згідно з Постановою КМУ № 904 від 21 липня 2025 року) та в умовах воєнного 
стану. Удосконалено підходи до класифікації видів державної підтримки 
усиновителів з виокремленням фінансового, правового та соціально-
технологічного вимірів. Дістало подальший розвиток обґрунтування доцільності 
адаптації британської моделі Adoption Support Fund до реалій Черкаської області. 
Запропоновано конкретні механізми впровадження технології кейс-менеджменту 
в діяльність територіальних громад. 
     Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи 
доповідалися на науково-практичних конференціях студентів та молодих вчених 
Черкаського державного технологічного університету (2025-2026 рр.). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ 
ПІДТРИМКИ СІМЕЙ-УСИНОВИТЕЛІВ 
1.1. Сутність інституту усиновлення як пріоритетної форми 
деінституціоналізації та об'єкта соціального захисту 
Трансформація системи соціального захисту дітей в Україні на сучасному 
етапі відбувається під впливом глибоких соціодемографічних викликів, 
зумовлених правовим режимом воєнного стану, масовою міграцією населення та 
дестабілізацією традиційного інституту сім'ї. Зростання кількості дітей-сиріт та 
дітей, позбавлених батьківського піклування, вимагає від держави не просто 
фіксації кризових явищ, а кардинальної зміни парадигми захисту дитинства. 
Центральним вектором цієї зміни є деінституціоналізація – комплексний процес 
реформування системи інтернатного догляду, що передбачає перехід від 
утримання дітей у закритих державних установах до їх виховання у сімейному 
середовищі. В Україні реформа деінституціоналізації розпочалася влітку 2017 
року з прийняттям Національної стратегії реформування системи інституційного 
догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки. 
        У системі сімейних форм влаштування (опіка/піклування, прийомні сім'ї, 
дитячі будинки сімейного типу) усиновлення посідає особливе, ієрархічно 
найвище місце. Як зазначає Н.Б. Болотіна (2023), з позицій соціального 
адміністрування та права, усиновлення є юридичним актом, за яким між 
усиновлювачем та дитиною встановлюються такі ж правові, майнові та немайнові 
відносини, які існують між біологічними батьками та дітьми. Відтак, усиновлення 
забезпечує дитині максимальний рівень стабільності, психологічної безпеки та 
повноцінну інтеграцію в соціум, повністю нівелюючи прояви «синдрому 
інституціоналізму» (госпіталізму), притаманного вихованцям інтернатів. 
З погляду теорії соціального забезпечення, інститут усиновлення слід 
розглядати як специфічний об'єкт державного регулювання та соціального 
захисту. Специфіка цього об'єкта, як слушно зауважує О.В. Безпалько (2022),  
11 
полягає в тому, що державна підтримка тут спрямована на особливу категорію 
бенефіціарів – новостворену соціальну сім'ю, яка бере на себе функції біологічних 
батьків щодо дитини, яка вже зазнала психологічної травми через втрату родини. 
Оскільки соціальне забезпечення традиційно компенсує соціальні ризики (у цьому 
випадку – ризик втрати батьківського піклування дитиною та ризик економічної 
чи психологічної дестабілізації сім'ї), державна підтримка усиновителів не може 
обмежуватися лише фактом передачі дитини. 
      У науковому дискурсі скандинавських та західноєвропейських країн 
функціонування інституту усиновлення розглядається через призму концепції 
«найкращих інтересів дитини» (The Best Interests of the Child), яка закріплена у 
Конвенції ООН про права дитини. У контексті спеціальності «Соціальне 
забезпечення» це означає, що держава має виступати не просто пасивним 
платником соціальної допомоги, а гарантом стабільності нової сімейної 
екосистеми. 
     Критичний аналіз сутності державної підтримки дає змогу виділити три її 
базові виміри як об'єкта соціального захисту. По-перше, економічний вимір: 
компенсація додаткових витрат сім'ї, пов'язаних із появою дитини (матеріальна 
допомога, податкові пільги, збереження житлових прав). По-друге, правовий 
вимір: чітке регулювання статусу дитини, надання батькам соціальних відпусток, 
захист таємниці усиновлення (за бажанням) та моніторинг дотримання прав 
дитини без зайвого бюрократичного втручання. По-третє, соціально-
технологічний вимір: забезпечення безбар'єрного доступу до медичних, освітніх 
та реабілітаційних послуг, а також організація професійного соціального 
супроводу на етапі адаптації. 
Соціальна значущість усиновлення полягає в тому, що воно сприяє 
зменшенню кількості дітей, які перебувають у закладах інституційного догляду. 
Станом на 2025 рік переважна більшість дітей-сиріт (91,2%) перебувають у 
сімейних формах виховання, що є позитивною тенденцією, однак майже 15 тисяч 
дітей все ще чекають на усиновлення. За даними Міністерства соціальної  
12 
політики, сім'ї та єдності України, у 2025 році всиновлено 1 254 дитини, що 
свідчить про збереження інтересу до усиновлення навіть в умовах воєнного стану. 
У 2025 році громадяни України усиновили 589 дітей-сиріт за перше півріччя. 
Водночас 1 469 кандидатів в усиновлювачі було знято з обліку, з яких лише 838 
(57%) у зв'язку з фактичним усиновленням. Це свідчить про значний розрив між 
кількістю дітей, які потребують сім'ї, та кількістю успішних усиновлень, а також 
про необхідність покращення системи підбору та підтримки кандидатів. Таким 
чином, інститут усиновлення в межах сучасної політики деінституціоналізації є не 
просто альтернативою інтернату, а фундаментальною соціально-економічною 
моделлю відновлення людського капіталу. 
       Ефективність цієї моделі прямо пропорційна якості та комплексності її 
інституційного та фінансового забезпечення з боку держави, що реалізується на 
регіональному рівні через діяльність органів соціального захисту населення. 
 
1.2. Нормативно-правове регулювання та система державних гарантій для 
сімей, що усиновили дитину, в Україні 
 
Ефективність функціонування інституту усиновлення як пріоритетної форми 
деінституціоналізації безпосередньо залежить від якості, системності та 
актуальності нормативно-правової бази, що регулює відносини у цій сфері. В 
Україні сформовано розгалужену систему законодавства, яка визначає правовий 
статус усиновленої дитини, регламентує процедуру набуття статусу кандидатів в 
усиновителі, а також встановлює чіткі організаційно-економічні та соціальні  
гарантії для новостворених сімей. Базовим критерієм оцінки цієї системи з 
позицій соціального адміністрування є забезпечення балансу між захистом 
інтересів дитини та наданням адекватної матеріальної й технологічної підтримки 
родині з боку держави. 
     
 
13 
Фундаментальну основу нормативно-правового регулювання у сфері захисту прав 
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становлять 
Конституція України, Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс  
України. Зокрема, у Сімейному кодексі України (Глава 18) закріплено дефініцію 
усиновлення, визначено коло осіб, які можуть бути усиновителями, та 
встановлено обов'язковість судового порядку прийняття рішення про 
усиновлення, що мінімізує правові ризики для обох сторін процесу. Цивільний 
процесуальний кодекс України, у свою чергу, регламентує особливості розгляду 
судами справ про встановлення усиновлення в порядку окремого провадження. 
    Безпосереднє забезпечення майнових гарантій та нарахування державних 
допомог регулюється Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». 
Згідно зі статтею 12-1 цього Закону, допомога при усиновленні дитини 
призначається усиновителю, який є громадянином України або іноземцем, що 
постійно проживає на території держави, якщо звернення за нею надійшло не 
пізніше шести місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про 
усиновлення. Нормативним підтвердженням інтеграції цієї виплати у загальну 
систему соціального захисту є те, що її розмір та поетапність виплати повністю 
прирівняно до допомоги при народженні першої дитини. Фінансування 
зазначених видатків здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у формі 
субвенцій до місцевих бюджетів, а адміністрування процесу покладено на органи 
соціального захисту населення (зокрема, на рівні обласних Департаментів та 
територіальних громад). 
            Окрім грошових виплат, система державних гарантій включає низку 
трудових та соціальних пільг, спрямованих на полегшення процесу адаптації 
дитини у новому сімейному середовищі. Відповідно до Закону України «Про 
відпустки» та Кодексу законів про працю України, особам, які усиновили дитину 
з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається 
одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 45 
календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) після набрання  
14 
законної сили рішенням суду. Якщо усиновителями є подружжя, зазначена 
відпустка надається одному з них на їхній розсуд. Такий підхід є важливим 
елементом соціально-технологічної підтримки, оскільки перший період після  
зміни середовища є критичним для формування психологічної прив'язаності 
дитини. 
     Важливим вектором еволюції вітчизняного законодавства у сфері 
соціального забезпечення стало нормативне закріплення процесів діджиталізації 
через Єдину інформаційну систему соціальної сфери (ЄІССС). Постановами 
Кабінету Міністрів України регламентовано порядок функціонування 
електронних сервісів на порталі «Дія», що дозволяють спростити процедуру 
подачі документів для кандидатів в усиновителі та автоматизувати обмін даними 
між Службами у справах дітей та органами соціального захисту. Станом на 2025–
2026 роки близько 58% усіх первинних заяв на консультації щодо усиновлення та 
реєстрацію кандидатів у Черкаській області подаються в електронному вигляді 
через портал «Дія».Це суттєво знизило рівень бюрократизації та підвищило 
прозорість надання послуг. 
     Важливо зазначити, що з 21 липня 2025 року Кабінет Міністрів України 
ухвалив рішення про перейменування Міністерства соціальної політики України 
на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України (Постанова КМУ № 
904 від 21.07.2025). До оновленого міністерства приєднано Міністерство 
національної єдності, що дозволило консолідувати функції з соціального захисту, 
підтримки сім'ї та реінтеграції постраждалих категорій населення. Це свідчить  
про комплексний підхід держави до вирішення соціальних проблем, зокрема 
підтримки сімей з дітьми. 
Водночас критичний аналіз чинного законодавства дозволяє виявити певні 
нормативні прогалини. Зокрема, Закон України «Про соціальні послуги» хоч і 
передбачає функціонування інструментів соціального супроводу, проте в ньому 
недостатньо чітко розмежовано фінансові зобов'язання територіальних громад 
щодо забезпечення довгострокового післяусиновлювального кейс-менеджменту.  
15 
Наявна система державних гарантій залишається переважно орієнтованою на 
первинну (одноразову та короткострокову) матеріальну допомогу, тоді як 
нормативне забезпечення фінансування специфічних потреб дитини (тривала  
психологічна реабілітація, інклюзивні та корекційні послуги) потребує подальшої 
деталізації та законодавчого закріплення на рівні місцевих програм соціального 
захисту. 
 
1.3. Зарубіжний досвід організації та фінансування післяусиновлювальної 
підтримки 
 
Модернізація національної системи соціального забезпечення сімей-
усиновителів в Україні потребує не лише аналізу внутрішніх ресурсів, а й 
глибокого вивчення та адаптації передових закордонних практик. У країнах 
Європейського Союзу та Великій Британії державна політика у сфері захисту 
дитинства вже кілька десятиліть базується на розумінні того, що одноразові або 
навіть регулярні прямі грошові виплати не здатні самостійно гарантувати 
стабільність новоствореної родини. Ключовий акцент у цих країнах зміщено на 
створення стійкої інфраструктури довгострокового фінансування професійних 
соціальних, медичних та психотерапевтичних послуг для мінімізації ризиків так 
званого «вторинного сирітства» (скасування усиновлення). 
     Особливий науковий та практичний інтерес для вітчизняної системи 
соціального адміністрування становить досвід Сполученого Королівства Великої 
Британії та Північної Ірландії. Нормативно-правова модель цієї країни пройшла 
тривалу еволюцію, базовим етапом якої стало прийняття Закону про усиновлення 
та дітей 2002 року (Adoption and Children Act 2002). Цей законодавчий акт 
закріпив обов'язок місцевих органів влади (Local Authorities) забезпечувати 
комплексне оцінювання потреб сімей-усиновителів та надавати їм терапевтичну 
підтримку. Пізніше, у 2014 році, було прийнято Закон про дітей та сім'ї (Children 
and Families Act 2014), який розширив права усиновлювачів на відпустку та  
16 
фінансову підтримку, запровадивши механізми Statutory Adoption Pay та Adoption 
Leave. 
Проте найбільш інноваційним та ефективним фінансово-економічним 
інструментом став створений у 2015 році Департаментом освіти Великої Британії 
Спеціалізований фонд підтримки усиновлення – Adoption and Special Guardianship 
Support Fund (ASGSF). Метою створення ASGSF було усунення фінансових 
бар'єрів на шляху отримання родинами висококваліфікованої міжвідомчої 
допомоги. Станом на квітень 2025 року бюджет фонду становив 50 мільйонів 
фунтів стерлінгів, з подальшим збільшенням до 55 мільйонів фунтів у 2026/27 
фінансовому році (Department for Education, 2025). Фонд підтримав майже 14 000 
дітей з квітня 2025 року. 
     Таким чином, зарубіжний досвід, і насамперед досвід Великої Британії, 
наочно демонструє переваги переходу від пасивної моделі фінансових дотацій до 
проактивного сервісно-орієнтованого підходу в післяусиновлювальній підтримці. 
Функціонування спеціалізованих цільових фондів (на зразок Adoption Support 
Fund) для фінансування довготривалої психотерапевтичної допомоги, 
законодавче закріплення індивідуальних планів супроводу родини (Adoption 
Support Plan), а також залучення незалежних інституцій для контролю якості 
послуг дозволяють забезпечити високу стабільність усиновлень і мінімізувати 
ризики вторинної відмови від дітей. Для сучасної України адаптація цих 
інструментів є стратегічно необхідним кроком на шляху євроінтеграції та 
модернізації національного соціального забезпечення в умовах воєнного стану. Це 
дозволить трансформувати державну підтримку з механічного нарахування 
одноразових виплат у комплексну гнучку систему довгострокового міжвідомчого 
кейс-менеджменту, орієнтовану на індивідуальні та специфічні потреби кожної 
новоствореної родини. 
 
 
 
17 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ТА 
СУЧАСНОГО СТАНУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 СІМЕЙ-УСИНОВИТЕЛІВ  
 
2.1. Організаційно-правова характеристика та функції Департаменту 
соціального захисту населення у сфері підтримки сімей із дітьми 
 
Ефективність практичної реалізації державної політики у сфері 
деінституціоналізації та соціального захисту сімей-усиновителів безпосередньо 
залежить від злагодженої діяльності регіональних органів виконавчої влади. 
Головним суб'єктом, що здійснює координацію, адміністрування та моніторинг 
системи соціального забезпечення, надання державних допомог, пільг і 
соціальних послуг на території Черкаської області, є Департамент соціального 
захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації (ОДА). Цей орган 
виступає ключовою ланкою між центральними органами виконавчої влади та 
територіальними громадами, забезпечуючи реалізацію державних соціальних 
стандартів на регіональному рівні. 
    З погляду організаційно-правового статусу, Департамент є структурним 
підрозділом Черкаської ОДА, підзвітним і підконтрольним голові обласної 
державної адміністрації та Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності 
України (згідно з Постановою КМУ № 904 від 21 липня 2025 року, якою було 
перейменовано Міністерство соціальної політики та приєднано до нього функції 
національної єдності). Діяльність установи базується на принципах законності, 
доступності, безбар'єрності, верховенства права та міжвідомчої взаємодії. 
Організаційна структура Департаменту сформована таким чином, щоб 
забезпечувати комплексне виконання завдань як у сфері класичного фінансового 
забезпечення (нарахування виплат), так і у сфері соціально-технологічного 
супроводу вразливих категорій населення. 
 
18 
       Організаційна структура Департаменту включає кілька ключових управлінь 
та відділів, кожен з яких виконує специфічні функції у загальній системі 
соціального захисту. Безпосереднє керівництво Департаментом здійснює 
директор, який призначається на посаду та звільняється з посади головою 
Черкаської ОДА за погодженням з Міністерством соціальної політики, сім'ї та 
єдності України. Директор має заступників, які відповідають за окремі напрями 
діяльності: заступник з питань соціальних виплат та компенсацій, заступник з 
питань соціальних послуг та інклюзії, заступник з питань цифровізації та 
інформаційних технологій. 
       Управління соціальних допомог та компенсацій є ключовим структурним 
підрозділом у контексті підтримки сімей-усиновителів. Його основні завдання 
включають: організацію роботи щодо призначення та виплати державної 
допомоги при усиновленні дитини відповідно до Закону України «Про державну 
допомогу сім'ям з дітьми»; забезпечення своєчасного та повного фінансування 
зазначених виплат з державного та місцевих бюджетів; ведення 
персоніфікованого обліку отримувачів допомоги в Єдиній інформаційній системі 
соціальної сфери (ЄІССС); здійснення контролю за цільовим використанням 
бюджетних коштів; підготовку звітності для Міністерства соціальної політики, 
сім'ї та єдності України та Державної казначейської служби. 
       Сектор координації суб'єктів надання соціальних послуг забезпечує 
взаємодію між Департаментом, територіальними громадами, Черкаським 
обласним центром соціальних служб та іншими установами, що надають 
соціальні послуги сім'ям-усиновителям. До його функцій належать: розробка та 
впровадження регіональних стандартів соціальних послуг для сімей з дітьми; 
моніторинг якості надання соціальних послуг; організація навчання та 
підвищення кваліфікації фахівців соціальної сфери в регіоні; координація 
діяльності інклюзивно-ресурсних центрів та інших установ, що працюють з 
дітьми з особливими освітніми потребами. 
     
19 
Управління цифровізації та інформаційних технологій забезпечує 
функціонування електронних сервісів у сфері соціального захисту, зокрема 
інтеграцію послуг з усиновлення до порталу «Дія» та ЄІССС. Це управління 
відповідає за технічну підтримку електронного документообігу, захист 
персональних даних отримувачів соціальних послуг, автоматизацію процесів 
призначення та виплати допомог. 
      До основних функцій Департаменту у сфері захисту прав та підтримки 
сімей-усиновителів належать: 
1. Адміністративно-управлінська функція. Департамент здійснює координацію 
діяльності управлінь соціального захисту населення районних державних 
адміністрацій та органів місцевого самоврядування (територіальних громад) 
Черкаської області щодо дотримання законодавства при призначенні державної 
допомоги при усиновленні. Це включає надання методичної допомоги, 
проведення нарад та семінарів, контроль за однаковим застосуванням 
нормативних актів на всій території області. На базі Департаменту діє постійно 
діюча робоча група з питань усиновлення, до складу якої входять представники 
Служби у справах дітей, обласного центру соціальних служб, юристи та 
психологи, що дозволяє оперативно вирішувати складні питання, які виникають у 
практичній діяльності. 
2. Фінансово-економічна функція. Департамент відповідає за формування 
бюджетних запитів, розподіл та контроль за цільовим використанням коштів 
державного і місцевого бюджетів, спрямованих на виплату допомоги сім'ям із 
дітьми; моніторинг фінансування пільг, що надаються усиновителям відповідно 
до чинного законодавства. Ця функція передбачає також прогнозування обсягів 
видатків на наступний бюджетний період на основі аналізу демографічних 
тенденцій та динаміки усиновлень у регіоні. Щорічно Департамент готує 
обґрунтування бюджетних потреб для забезпечення виплат допомоги при 
усиновленні, які погоджуються з Департаментом фінансів Черкаської ОДА. 
 
20 
3. Інформаційно-технологічна функція. Департамент забезпечує ведення та 
інтеграцію даних у Єдину інформаційну систему соціальної сфери (ЄІССС) та 
Єдину інформаційно-аналітичну систему (ЄІАС) «Діти», що дозволяє 
автоматизувати процес обміну інформацією зі Службою у справах дітей та 
забезпечити прозорість надання послуг через цифрові платформи (портал «Дія»). 
Станом на 2026 рік через портал «Дія» подано 58% усіх заяв щодо усиновлення в 
області, що свідчить про високу ефективність цифрових інструментів. 
Впровадження електронного документообігу дозволило скоротити час розгляду 
заяв з 22-25 днів до 15 днів у 2025 році. 
4. Координаційно-моніторингова функція. Департамент здійснює взаємодію із 
Черкаським обласним центром соціальних служб, Службами у справах дітей та 
закладами охорони здоров'я з метою організації міжвідомчого супроводу сімей на 
етапі адаптації та забезпечення принципів травма-інформованого підходу в 
соціальній роботі. Це передбачає регулярні спільні наради, обмін інформацією, 
спільне ведення складних випадків, коли виникає ризик скасування усиновлення. 
Департамент також здійснює моніторинг дотримання прав усиновлених дітей 
через аналіз звітів Служб у справах дітей про умови проживання дітей у нових 
родинах. 
       Кадрове забезпечення Департаменту є критичним фактором ефективності 
його діяльності. Загальна чисельність працівників Департаменту становить 
близько 45 осіб, з яких безпосередньо з питаннями підтримки сімей-усиновителів 
працюють 12 фахівців управління соціальних допомог та компенсацій. Середній 
вік працівників – 42 роки, стаж роботи у сфері соціального захисту – понад 10 
років. 65% працівників мають вищу освіту за спеціальністю «Соціальна робота» 
або «Право», 35% – інші спеціальності з додатковою перепідготовкою. 
Незважаючи на значний досвід, лише 12% працівників пройшли спеціалізоване 
навчання з питань роботи з дітьми, які зазнали травми, що є суттєвим недоліком 
та потребує вирішення в рамках підвищення кваліфікації. Плинність кадрів у  
 
21 
Департаменті становить 12% на рік, що є нижчим за середній показник по області 
(15%), однак все ще створює ризики для стабільності роботи. 
     Особливістю функціонування Департаменту на сучасному етапі (в умовах 
воєнного стану) є зміщення акцентів від суто пасивного розподілу грошових 
субвенцій до активного розвитку ринку соціальних послуг у громадах та 
контролю за забезпеченням стандартів інклюзивності. Департамент виступає 
методологічним центром, який впроваджує новітні стандарти ведення випадку 
(кейс-менеджменту) для фахівців із соціальної роботи у територіальних громадах 
Черкаської області. Як зазначає О.В. Безпалько (2022), це має на меті 
трансформацію підтримки усиновителів із формально-бюрократичної процедури 
в комплексну систему довгострокового фінансово-психологічного супроводу, 
спрямованого на збереження та стабільність кожної новоствореної родини. 
      Взаємодія з територіальними громадами є важливим аспектом діяльності 
Департаменту. В області функціонує 66 територіальних громад, у кожній з яких є 
фахівець із соціальної роботи або уповноважена особа, яка забезпечує первинний 
контакт із сім'ями-усиновителями. Департамент проводить щоквартальні 
навчальні семінари для цих фахівців, надає методичні рекомендації, здійснює 
супервізію складних випадків. У 2025 році проведено 4 семінари за участю 120 
фахівців з усіх громад області, на яких розглядалися питання своєчасного 
виявлення кризових ситуацій у родинах усиновителів, надання першої 
психологічної допомоги, організації взаємодії зі Службами у справах дітей. 
     Матеріально-технічне забезпечення Департаменту включає сучасний офісний 
центр у м. Черкаси, обладнаний комп'ютерною технікою, засобами зв'язку та 
доступом до державних реєстрів. Однак існують проблеми з 
технічнимоснащенням віддалених робочих місць у районах області, що 
ускладнює оперативний обмін інформацією. Для виїздів у територіальні громади 
використовується 2 автомобілі, що є недостатнім для забезпечення регулярних 
виїздів у віддалені райони (Катеринопільський, Монастирищенський). Вартість  
 
22 
технічного переоснащення оцінюється в 1,5 млн грн, що потребує включення до 
обласного бюджету на 2027 рік. 
     Проблеми та перспективи діяльності Департаменту. Проведений аналіз 
дозволяє виокремити кілька ключових проблем, які потребують вирішення для 
підвищення ефективності підтримки сімей-усиновителів: недостатнє 
фінансування додаткових соціальних послуг (психологічна допомога, 
реабілітація) для усиновлених дітей; кадровий дефіцит фахівців з психології 
травми в територіальних громадах; технічні проблеми з синхронізацією даних між 
ЄІССС та ЄІАС «Діти»; низька поінформованість населення про можливості 
державної підтримки усиновлювачів. Перспективними напрямами розвитку є: 
подальша цифровізація процесів (запровадження електронного кабінету 
усиновителя); розширення мережі соціальних послуг у територіальних громадах; 
запровадження системи моніторингу задоволеності усиновлювачів; створення 
регіонального фонду психологічної підтримки за британським зразком. 
    Важливо відзначити, що Департамент активно співпрацює з громадськими 
організаціями, зокрема з Благодійним фондом «Сонячне коло» та ГО «Рідні», які 
проводять психологічні тренінги для усиновлювачів, організовують дозвілля дітей 
та надають інформаційну підтримку. Завдяки такій співпраці у 2024-2025 роках 22 
дитини знайшли сім'ї за сприяння цих організацій. Також Департамент бере 
участь у міжнародних проєктах, зокрема у програмі UNICEF «Підтримка реформи 
системи інституційного догляду та виховання дітей», що дозволяє залучати 
додаткові ресурси для навчання фахівців та впровадження інноваційних практик 
соціальної роботи. 
    Таким чином, Департамент соціального захисту населення Черкаської 
ОДА є ключовим суб'єктом реалізації державної політики підтримки сімей-
усиновителів у регіоні. Його діяльність спрямована на забезпечення фінансових 
виплат, організацію соціального супроводу та координацію міжвідомчої 
взаємодії. Водночас для підвищення ефективності роботи необхідне подальше 
вдосконалення кадрового, фінансового та технічного забезпечення, а також  
23 
запровадження новітніх технологій соціальної роботи, що враховують потреби 
дітей, які зазнали травми внаслідок втрати батьківського піклування та воєнних 
дій. 
 
2.2. Аналіз структури, динаміки та механізмів фінансування державних 
виплат при усиновленні дитини в регіоні 
 
      Адміністрування фінансових ресурсів у системі соціального забезпечення 
сімей, що усиновили дитину, є ключовим інструментом безпосереднього 
зниження економічних ризиків новостворених родин. У Черкаській області 
матеріальне забезпечення цієї категорії бенефіціарів здійснюється через чітко 
регламентований бюджетний механізм, операційне управління яким покладено на 
Департамент соціального захисту населення Черкаської ОДА. 
      Фінансування зазначених видатків інтегровано у загальну структуру видатків 
державного бюджету та здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 
Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України за КПКВК 2501030 
«Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата 
послуг окремим категоріям населення». З позицій бюджетної класифікації, 
виплата допомоги при усиновленні дитини належить до категорії поточних 
трансфертів населенню (КЕКВ 2730). Обсяг фінансування цієї допомоги на рівні 
регіону формується на підставі щомісячних зведених заявок-потреб, які надходять  
до Департаменту від районних управлінь соціального захисту та виконавчих 
органів територіальних громад Черкаської області. 
     Структура та нормативно визначений розмір допомоги при усиновленні 
дитини фіксовані та не залежать від сукупного доходу родини чи віку дитини. 
Відповідно до чинного законодавства (Закон України «Про державну допомогу 
сім'ям з дітьми»), загальний розмір допомоги становить 41 280 гривень. 
Фінансовий алгоритм виплати має дворівневу структуру: одноразова виплата у 
твердій сумі у розмірі 10 320 гривень одразу після призначення допомоги на  
24 
підставі судового рішення, що набрало законної сили; та щомісячна виплата, де 
залишок суми у розмірі 30 960 гривень розподіляється рівними частинами 
протягом наступних 36 місяців, що становить 860 гривень щомісячно. 
       Механізм розподілу коштів базується на принципі касового виконання, що 
передбачає пряме спрямування фінансового ресурсу з рахунків Головного 
управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на 
особові рахунки отримувачів (усиновителів) в установах уповноважених банків. У 
разі усиновлення двох або більше дітей сума допомоги множиться на кількість 
дітей – наприклад, при усиновленні двох дітей загальна сума становить 82 560 
гривень (20 640 грн одноразово та 1 720 грн щомісяця). 
Для наочного відображення динаміки процесів фінансування наведено 
таблицю 2.1. 
Таблиця 2.1 – Динаміка усиновлень та обсягів фінансування допомоги при 
усиновленні в Черкаській області (2022–2025) 
Рік Кількість усиновлених Загальний обсяг виплат Середній строк призначення 
дітей(осіб) (млн грн) виплати (днів) 
2022 34 1,40 22 
2023 29 1,19 25 
2024 41 1,69 18 
2025 65 1,57 15 
Джерело: складено автором на основі звітних даних Департаменту соціального захисту 
населення Черкаської ОДА (2023-2026) та Головного управління статистики у Черкаській 
області 
 
Аналіз даних таблиці 2.1 свідчить, що у 2022–2023 роках спостерігалося 
незначне зниження кількості усиновлень (з 34 до 29), що пояснюється складною 
воєнною ситуацією, призупиненням роботи окремих судів та міграцією населення 
на початку повномасштабного вторгнення. У 2024 році зафіксовано поступове 
відновлення активності кандидатів в усиновлення (41 усиновлення – 
максимальний показник за аналізований період), що стало можливим завдяки  
25 
 
стабілізації роботи служб у справах дітей, цифровим реєстрам дітей та активізації 
роботи ЦНАПів. У 2025 році кількість усиновлень становила 38, що є стабільним 
показником для регіону. 
      Спостерігається позитивна тенденція до скорочення середнього строку 
призначення виплати з 22-25 днів у 2022-2023 роках до 15 днів у 2025 році, що є 
прямим наслідком впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери 
(ЄІССС) та цифровізації процесів (Скуратівський В.А., Палій О.М., 2024). 
Показник вчасності та повноти фінансування за КЕКВ 2730 у Черкаській області 
становить 98,4%. Затримки фінансування мають суто технічний характер і не 
перевищують 3-5 банківських днів, що свідчить про високу стабільність 
операційного управління фінансовим ланцюгом з боку Головного управління 
Державної казначейської служби у Черкаській області. 
          Проте реальна купівельна спроможність щомісячної фіксованої виплати у 
860 гривень суттєво знизилася внаслідок інфляційних процесів. За даними 
Державної служби статистики України, інфляція за 2022-2025 роки становила 
близько 35%, що означає, що реальна вартість виплати скоротилася приблизно на 
25%. Це актуалізує питання перегляду підходів до індексації базових соціальних 
стандартів у сфері підтримки сімей із дітьми. Оцінка механізмів фінансування в 
регіоні також виявляє проблему суворої детермінованості видатків за КЕКВ 2730. 
Наявний фінансовий інструментарій дозволяє Департаменту забезпечувати 
безперебійне нарахування базової допомоги, проте нормативно-бюджетні 
обмеження унеможливлюють гнучке фінансування додаткових індивідуальних 
потреб усиновленої дитини (наприклад, компенсацію витрат на інклюзивну освіту 
чи довгострокову медичну реабілітацію) безпосередньо з рахунків програми 
допомоги сім'ям із дітьми. 
 
 
 
26 
2.3. Порівняльний аналіз систем підтримки усиновлювачів в Україні та 
Великій Британії 
 
     Для глибшого розуміння сильних та слабких сторін вітчизняної системи 
соціального забезпечення сімей-усиновителів доцільно здійснити порівняльний 
аналіз з відповідною моделлю Великої Британії, яка вважається однією з 
найрозвиненіших у світі. Британська система підтримки базується на філософії, 
згідно з якою усиновлення розглядається як «пожиттєва подорож», що передбачає 
постійну доступність допомоги, а не разову виплату. 
      Ключовим елементом британської системи є Adoption and Special 
Guardianship Support Fund (ASGSF) – спеціалізований фонд фінансування 
терапевтичних послуг для усиновлених дітей. На 2025/26 рік бюджет фонду 
становив 50 мільйонів фунтів стерлінгів, а на 2026/27 рік збільшений до 55 
мільйонів фунтів (Department for Education, 2025). Фонд фінансує індивідуальну 
та сімейну терапію, консультування з приводу травми, корекцію поведінки 
(Theraplay, Dyadic Developmental Psychotherapy), а також спеціалізовані оцінки 
потреб дити. 
     Важливим інструментом є Adoption Support Plan – юридично обов'язковий 
документ, що розробляється для кожної дитини та кожної сім'ї ще до 
усиновлення. План включає оцінку потреб дитини (історія травм, стан здоров'я, 
освітні потреби), оцінку потреб сім'ї (навчання, терапія, фінансова допомога), 
конкретні послуги з періодичністю та бюджетом, а також відповідальних осіб. 
План переглядається щороку, а в разі кризи – негайно. Важливо, що план є 
юридично обов'язковим – якщо місцева влада не виконує обіцяного, сім'я може 
подати до суду (Schofield G., Beek M., 2021). 
        Місцеві органи влади у Великій Британії зобов'язані за законом 
створювати Adoption Service – спеціалізований підрозділ, який займається 
пошуком кандидатів, оцінкою, навчанням, підбором дитини, організацією 
супроводу та виплатою Adoption Allowance. Штат Adoption Service складається з  
27 
соціальних працівників, психологів, юристів. Навантаження – не більше 15-20 
сімей на одного працівника. Для порівняння, в Україні це навантаження становить 
120 сімей на одного соціального працівника, що у 6-8 разів більше. 
    Для наочності порівняння ключових параметрів наведено таблицю 2.2. 
Таблиця 2.2 – Порівняльна характеристика систем підтримки усиновлювачів в 
Україні та Великій Британії (2025/2026 роки) 
 
Критерій порівняння Україна Велика Британія 
Одноразова допомога 10 320 грн (одноразово) + 30 Відсутня 
960 грн (щомісяця) В 
Регулярна грошова 860 грн/міс. (для всіх Adoption Allowance: £55–
допомога усиновителів, незалежно від £150/тиждень (отримує 
доходу) ~71% сімей, залежить від 
доходу та потреб дитини) 
Тривалість 45 календарних днів 52 тижні (39 з них – 
оплачуваної відпустки оплачувані) 
Терапевтична Загальна психологічна Adoption Support Fund – 
підтримка допомога (до 3 консультацій, до £3 000 на дитину/рік 
без спеціалізації) на спеціалізовану терапію 
Соціальний супровід Формальний, не обов'язковий Обов'язковий супровід до 
(отримує <20% сімей) 3 років, мінімум 6 візитів 
на рік (передбачений 
законом) 
Індивідуальний план Відсутній Adoption Support Plan – 
підтримки юридично обов'язковий 
документ для кожної 
дитини 
Незалежний нагляд Відсутній Ofsted – регулятор з 
публічною звітністю 
Рівень задоволеності ~3,2 (за даними ~7,8 (за даними Adoption 
(1-10) соціологічних опитувань) UK) 
Джерело: складено автором на основі аналізу даних Department for Education (UK, 2025), 
Adoption UK (2025), звітів Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України (2025) та 
Черкаської ОДА. 
Діє незалежний регулятор Ofsted, який оцінює роботу агенцій з усиновлення 
за шкалою від «outstanding» (видатний) до «inadequate» (незадовільний). 
Результати оприлюднюються, що стимулює агенції до покращення роботи. В 
Україні аналога немає – контроль здійснюється виключно вищестоящими  
28 
органами, що не забезпечує належної незалежності та прозорості. Британське 
законодавство передбачає право усиновлювача на 52 тижні відпустки у зв'язку з 
усиновленням, з яких 39 тижнів є оплачуваними. Перші 6 тижнів оплачуються в 
розмірі 90% від середньої заробітної плати (без верхньої межі), наступні 33 тижні 
– за фіксованою ставкою, яка з квітня 2025 року становить 194,32 фунта на 
тиждень. Adoption Allowance – регулярна щотижнева виплата для сімей, які 
виховують дитину з особливими потребами або мають низький дохід. Розмір 
виплати становить від 55 до 150 фунтів на тиждень, її отримують 71% 
усиновлювачів. 
Як видно з таблиці 2.2, британська система робить акцент на якості 
довгострокової підтримки, особливо психологічної, а не лише на розмірі виплат. 
Adoption Support Fund, навіть зі зменшенням ліміту з £5 000 до £3 000 на дитину 
на рік (що дозволяє охопити більшу кількість дітей при збереженні загального 
бюджету), забезпечує доступ до спеціалізованої терапії для дітей з травмою 
прив'язаності, чого в Україні майже немає. Обов'язковість індивідуальних планів 
підтримки забезпечує адресність і безперервність допомоги. Значно триваліша 
оплачувана відпустка (52 тижні проти 45 днів) суттєво знижує фінансове 
навантаження на родину в перший, найскладніший рік адаптації. Як зазначає Дж. 
Тобурн (Thoburn J., 2019), ефективна державна підтримка має базуватися на трьох 
засадах: перехід від грошових дотацій до фінансування конкретних соціальних 
послуг, запровадження міжвідомчого кейс-менеджменту та створення гнучких 
фондів підтримки на зразок британського ASGSF. Адаптація цих інструментів до  
фінансово-правових реалій Черкаської області є перспективним напрямом 
підвищення якості вітчизняної системи соціального забезпечення. 
 
2.4. Дослідження практики надання додаткових соціальних гарантій, пільг та 
інклюзивних послуг для сімей-усиновителів 
Комплексний підхід до забезпечення стабільності сімей, що усиновили 
дитину, передбачає використання не лише інструментів прямого бюджетного  
29 
трансферту, а й розгалуженої системи додаткових гарантій, трудових і медичних 
пільг, а також спеціалізованих соціальних послуг. У Черкаській області 
адміністрування та координація процесу надання таких нематеріальних та 
сервісних преференцій здійснюється Департаментом соціального захисту 
населення Черкаської ОДА у тісній взаємодії з територіальними громадами, 
закладами охорони здоров'я та інклюзивно-ресурсними центрами (ІРЦ). 
Ефективність цієї системи безпосередньо впливає на успішність адаптації дитини 
в новій родині та запобігання кризовим явищам, які можуть призвести до 
скасування усиновлення. 
     Трудові гарантії та пільги для усиновителів. З позицій трудового законодавства 
та соціального страхування, у практиці роботи органів соцзахисту регіону 
особлива увага приділяється забезпеченню права усиновителів на адаптаційні 
відпустки. Окрім базової одноразової відпустки у зв'язку з усиновленням дитини 
(тривалістю 45 календарних днів відповідно до статті 18 Закону України «Про 
відпустки»), батькам-усиновителям гарантується право на отримання щорічної 
додаткової оплачуваної відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню 
дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, тривалістю 10 
календарних днів згідно зі статтею 19 Закону України «Про відпустки». 
     Важливим аспектом є право усиновителів на встановлення неповного робочого 
дня або неповного робочого тижня відповідно до статті 184 Кодексу законів про 
працю України. Це право надається одному з батьків, який виховує дитину віком  
до 14 років або дитину з інвалідністю (незалежно від віку). У 2025 році 
спеціалісти Департаменту здійснили 34 консультації для роботодавців Черкаської 
області щодо дотримання трудових прав усиновителів, провели 12 перевірок за 
скаргами працівників на дискримінацію при реалізації права на неповний робочий 
час. За результатами перевірок у 8 випадках вдалося врегулювати конфлікти без 
 
  
 
30 
судового втручання, у 4 випадках працівники звернулися до суду, і судові 
рішення були ухвалені на їхню користь. 
      Спеціалісти Департаменту здійснюють регулярний правовий моніторинг та 
надання роз'яснень роботодавцям Черкаської області щодо неприпустимості 
обмеження трудових прав таких батьків. Зокрема, роз'яснюється положення про 
заборону звільнення усиновлювачів-одиночок з ініціативи роботодавця (стаття 
184 КЗпП) та про право на додаткову оплачувану відпустку. У 2025 році 
проведено 6 семінарів для кадрових служб підприємств області на тему «Трудові 
права усиновителів: гарантії та обмеження», у яких взяли участь представники 45 
підприємств та установ. 
      Медичне забезпечення та оздоровлення. У сфері медичного забезпечення та 
оздоровлення на базі Департаменту сформовано алгоритм пріоритетного 
розподілу путівок до санаторно-курортних закладів та дитячих центрів 
оздоровлення для сімей, які виховують усиновлених дітей. Відповідно до 
регіональних комплексних програм соціального захисту, діти-усиновлені мають 
першочергове право на безкоштовне медичне обстеження, диспансеризацію та 
отримання високоспеціалізованої медичної допомоги у лікувально-
профілактичних закладах Черкаської області. 
      Зокрема, передбачено безоплатне забезпечення дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених батьківського піклування, путівками до дитячих закладів 
оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету. У 2025 році 
Черкаською обласною державною адміністрацією виділено 450 путівок до 
дитячих таборів для дітей пільгових категорій, з яких 38 отримали усиновлені 
діти (8,4% від загальної кількості). Крім того, діти-усиновлені мають право на 
позачергове обслуговування в медичних закладах області, що особливо важливо 
для дітей, які потребують регулярного спостереження лікарів-спеціалістів 
(психіатра, невролога, педіатра). 
        Важливим напрямом є психологічна підтримка сімей-усиновителів на базі 
Черкаського обласного центру соціальних служб. У 2025 році проведено 210  
31 
індивідуальних консультацій для усиновителів, організовано 12 групових 
тренінгів за програмою «Адаптація усиновленої дитини: етапи, виклики,  
ресурси». Однак через недостатню кількість кваліфікованих психологів (3 штатні 
одиниці на всю область) черга на консультації становить 2-3 тижні, а тривалість 
одного сеансу обмежується 40-50 хвилинами. Для порівняння: у Великій Британії 
через Adoption Support Fund сім'ї отримують до 20 сеансів спеціалізованої терапії 
(EMDR, DDP, сімейна терапія) на рік. 
      Реалізація принципів безбар'єрності. Важливим аспектом практики є 
реалізація принципів безбар'єрності – архітектурної, інформаційної та 
комунікативної. Станом на сьогодні Департаментом впроваджено стандарти 
безбар'єрності при отриманні консультацій та оформленні пільг у територіальних 
Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) та безпосередньо в органах 
соціального захисту. 
       Архітектурна безбар'єрність передбачає забезпечення пандусами, 
підйомниками та тактильною навігацією для сімей, які усиновили дітей з 
інвалідністю або порушеннями опорно-рухового апарату. У 2024-2025 роках у 12 
з 66 територіальних громад Черкаської області проведено роботи з облаштування 
безбар'єрного доступу до приміщень соціальних служб та ЦНАП. Загалом на ці 
цілі з обласного бюджету виділено 1,8 млн грн, що дозволило забезпечити 
доступність для осіб з інвалідністю в усіх районних центрах області. 
       Інформаційна безбар'єрність включає розробку доступних методичних 
матеріалів, путівників та покрокових інструкцій для батьків-усиновителів, 
написаних простою, зрозумілою мовою без надмірного використання складної 
юридичної термінології. У 2025 році Департаментом видано 500 примірників 
інформаційного буклету «Усиновлення: відповіді на найпоширеніші запитання» 
та 300 примірників посібника «Ваша права та пільги як усиновителя». Також на 
офіційному сайті Департаменту створено окремий розділ «Усиновлення», який 
містить покрокові інструкції, зразки заяв, перелік необхідних документів та  
 
32 
контакти фахівців. За 2025 рік цей розділ відвідали 1 850 унікальних 
користувачів, що свідчить про його затребуваність серед громадян. 
Комунікаційна безбар'єрність реалізується через запровадження стандартів 
«зрозумілої мови» у всіх офіційних документах та роз'ясненнях, що надаються 
сім'ям. Працівники Департаменту пройшли навчання з комунікативних навичок 
роботи з вразливими категоріями населення, зокрема з сім'ями-усиновителями, які 
часто перебувають у стані стресу через адаптаційні процеси. 
      Інклюзивні та корекційно-розвиткові послуги. Окрему ланку займає надання 
інклюзивних та корекційно-розвиткових послуг. Оскільки значна частина дітей, 
які пройшли етап інституційного догляду в інтернатах, мають особливі освітні 
потреби (ООП) чи затримки психомовного розвитку, Департамент координує 
взаємодію родин із мережею інклюзивно-ресурсних центрів Черкаської області. 
Завдяки цьому забезпечується безкоштовний доступ дітей до занять із 
логопедами, дефектологами та практичними психологами. 
      В області діє 18 інклюзивно-ресурсних центрів, які надають комплексну 
психолого-педагогічну та корекційно-розвиткову підтримку дітям з ООП, у тому 
числі усиновленим. У 2025 році послугами ІРЦ скористалися 47 усиновлених 
дітей (близько 30% від загальної кількості усиновлених дітей в області, які 
потребують такої допомоги). Найпоширенішими послугами були: логопедична  
корекція (42% звернень), психологічна підтримка (31%), корекція поведінкових 
порушень (18%), комплексна діагностика розвитку (9%). 
       Крім того, Департамент співпрацює з Черкаським обласним центром 
комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю, де усиновлені діти з 
інвалідністю можуть проходити безоплатні курси реабілітації тривалістю до 21 
дня. У 2025 році таку реабілітацію пройшли 12 усиновлених дітей. Важливим є те, 
що реабілітація проводиться за індивідуальними програмами, які враховують 
специфіку травми втрати батьківського піклування та адаптаційні процеси в новій 
родині. 
 
33 
        Проблеми та перспективи. Проте аналіз практичної діяльності показує, що 
надання цих послуг часто має розпорошений характер через слабку інтеграцію 
між відомствами (соцзахист, освіта, медицина). Батькам доводиться самостійно  
звертатися до різних установ, що створює додаткове психологічне навантаження у 
період адаптації сім'ї та підтверджує необхідність переходу до єдиного вікна 
обслуговування на основі ведення випадку (Звєрєва І.Д., 2020). Крім того, 
відсутній механізм фінансової компенсації витрат на приватні корекційні заняття, 
які часто є єдиною доступною формою допомоги через черги в державних 
установах (до 3-6 місяців). Вартість одного заняття з приватним логопедом або 
психологом становить 300-800 грн, що є недоступним для 60% сімей-
усиновителів із середнім доходом. 
      Також існує проблема недостатньої поінформованості усиновителів про 
наявні пільги та послуги. За результатами опитування, проведеного 
Департаментом у 2025 році, лише 28% усиновителів знають про право на 
додаткову оплачувану відпустку, 35% – про можливість безоплатного 
оздоровлення дитини, 42% – про доступ до інклюзивних послуг. Це свідчить про 
необхідність посилення інформаційно-просвітницької роботи серед цієї категорії 
населення. 
     Перспективними напрямами розвитку є: створення єдиного реєстру пільг 
та послуг для усиновителів на базі порталу «Дія»; запровадження електронних 
ваучерів на отримання корекційних послуг; розширення мережі мобільних бригад 
психологів для роботи з сільськими родинами-усиновителями; запровадження 
системи моніторингу задоволеності усиновителів якістю послуг. Реалізація цих 
заходів дозволить підвищити доступність та якість додаткових соціальних 
гарантій для сімей-усиновителів у Черкаській області. 
 
 
 
 
34 
2.5. Соціальний супровід та взаємодія Департаменту з центрами соціальних 
служб і службами у справах дітей 
 
    Специфіка державної підтримки сімей, що усиновили дитину, як комплексного 
об'єкта соціального захисту полягає в тому, що стабільність новоствореної родини 
не може бути забезпечена виключно механізмами фінансового субсидування.  
Економічна допомога створює лише матеріальний базис, тоді як успішність 
інтеграції дитини в нове сімейне середовище та мінімізація ризиків скасування 
усиновлення критично залежать від якості надання соціальних послуг. У 
практичній діяльності Департаменту соціального захисту населення Черкаської 
ОДА цей напрям реалізується через розгалужену систему міжвідомчої взаємодії із 
ключовими суб'єктами соціальної роботи в регіоні – Черкаським обласним 
центром соціальних служб та Службами у справах дітей усіх рівнів. Як зазначає 
Н.М. Коляда (2021), ефективний соціальний супровід передбачає не просто 
контроль за дотриманням прав дитини, а активну допомогу родині у подоланні 
труднощів, що виникають у процесі адаптації. 
     Організаційно-технологічний алгоритм взаємодії. Взаємодія зазначених 
інституцій має чітко визначену нормативну структуру, де кожен суб'єкт виконує 
специфічні функції у межах спільного ведення випадку. 
           Служби у справах дітей (обласна та районні) здійснюють первинний облік 
дітей-сиріт, проводять перевірку та підготовку документів кандидатів в 
усиновителі, супроводжують судовий процес і здійснюють обов'язковий нагляд за 
умовами проживання та виховання дитини після усиновлення (регулярні щорічні 
перевірки протягом перших трьох років). У Черкаській області функціонує 
обласна Служба у справах дітей (12 фахівців) та 66 районних/міських служб 
(загалом 28 фахівців), що забезпечують 100% охоплення плановими перевірками 
умов проживання усиновлених дітей.Черкаський обласний центр соціальних 
служб (та підпорядковані йому міські й селищні центри/фахівці на місцях) 
забезпечують обов'язкову соціально-психологічну підготовку та навчання  
35 
кандидатів в усиновителі, здійснюють безпосередній довгостроковий соціальний 
супровід родини, надають психологічні, педагогічні та інформаційні послуги на  
етапі адаптації. Штат ОЦСС налічує 24 соціальних працівники та 3 психологи, що 
обслуговують понад 2 000 сімей з дітьми. 
Навантаження на одного соціального працівника становить 120 сімей, що в 
6 разів перевищує нормативний показник (1:20). 
Департамент соціального захисту населення Черкаської ОДА виступає 
головним координатором та фінансовим адміністратором системи, забезпечуючи 
акумулювання даних про потреби родин, фінансування програм соціального 
захисту, методологічне керівництво та інтеграцію інформаційних потоків 
міжвідомчих баз даних. Він також забезпечує своєчасне нарахування та виплату 
державної допомоги при усиновленні, контролює цільове використання 
бюджетних коштів. 
      Етапи соціального супроводу. У межах Черкаської області взаємодія між 
суб'єктами розпочинається ще на етапі реєстрації кандидатів. Спеціалісти Служби 
у справах дітей спрямовують майбутніх батьків до Обласного центру соціальних 
служб для проходження спеціалізованого курсу підготовки з питань виховання 
дітей-сиріт. Цей курс триває 40 годин (5 днів) і включає лекції з вікової 
психології, особливостей дітей з травмою прив'язаності, правових аспектів 
усиновлення. У 2025 році навчання пройшли 87 кандидатів, з яких 76 отримали 
позитивний висновок (87,4% успішності). 
       Після винесення судом позитивного рішення про усиновлення та 
призначення Департаментом державної допомоги, інформація про родину 
вноситься до регіонального сегмента Єдиної інформаційної системи соціальної 
сфери (ЄІССС). Це є тригером для початку організації соціального супроводу за 
місцем проживання сім'ї. Протягом перших 30 днів соціальний працівник громади 
разом із психологом ОЦСС проводить первинне оцінювання потреб родини та 
складає індивідуальний план супроводу. 
Після набрання судовим рішенням законної сили та призначення виплат, 
родина переходить під нагляд органів державної системи. Службами у справах 
дітей Черкаської області забезпечується 100% охоплення плановими перевірками  
36 
умов проживання усиновлених дітей. Відповідно до нормативних вимог, 
перевірки здійснюються щороку протягом перших трьох років, а надалі – один раз 
на три роки до досягнення дитиною повноліття. У 2025 році проведено 124 
перевірки умов проживання усиновлених дітей, порушень виявлено не було, що  
свідчить про високу якість первинного відбору кандидатів.Статистика скасування 
рішень про усиновлення або розірвання зв'язків (вторинне сирітство) у Черкаській 
області є низькою і становить менше 1-1,5% від загальної кількості активних 
справ на рік, що є одним із найкращих показників в Україні (середній показник по 
країні – 8%). Цей результат досягається завдяки якісній підготовці кандидатів 
Обласним центром соціальних служб та своєчасному виявленню кризових 
ситуацій. 
       Проблеми міжвідомчої взаємодії. Проте дослідження практичного стану 
міжвідомчої взаємодії у Черкаській області виявляє наявність кількох 
дестабілізуючих інституційних бар'єрів. Головною проблемою є відсутність 
єдиного наскрізного регламенту ведення випадку (кейс-менеджменту), який би 
нормативно об'єднував фахівців соцзахисту, служб у справах дітей та соціальних 
працівників громад в одну операційну команду. Нерідко взаємодія має 
дискретний (уривчастий) характер: Служба у справах дітей фокусується суто на 
контрольно-наглядових функціях, Департамент соціального захисту – на 
вчасності виплати 860 гривень, а надання реальної психотерапевтичної допомоги 
родині у кризові періоди адаптації залишається незакритим через дефіцит 
кваліфікованих кадрів у територіальних громадах. 
      Наприклад, у 2025 році зафіксовано 6 випадків, коли родини-усиновителі 
зверталися за психологічною допомогою у зв'язку з агресивною поведінкою 
дитини, але через чергу в 2-3 тижні та обмежену кількість сеансів (максимум 3) 
допомога надавалася несвоєчасно, що призвело до ескалації кризи. У 2 з цих 
випадків родинам довелося звертатися до приватних психологів за власний кошт, 
що є недоступним для 60% сімей-усиновителів із середнім доходом. Як зазначає  
 
37 
І.М. Трубавіна (2018), своєчасне кризове втручання є критичним для запобігання 
відмовам від усиновлення, однак в Україні така система практично відсутня. 
       Крім того, існує технічний розрив в інформаційній комунікації. Оскільки 
Служби у справах дітей використовують у своїй діяльності відомчу базу ЄІАС 
«Діти», а Департамент соцзахисту та центри соціальних служб інтегровані в  
ЄІССС, обмін оперативними даними про виникнення кризових ситуацій в 
родинах усиновителів часто відбувається із запізненням або у паперовому 
вигляді. Це призводить до того, що соціальний працівник може дізнатися про 
кризу в родині через 2-3 тижні після її виникнення, коли ситуація вже 
загострилася. У 2025 році зафіксовано 4 випадки, коли через несвоєчасний обмін 
інформацією між службами втручання відбулося із запізненням на 10-14 днів. 
      Пропозиції щодо вдосконалення. Для покращення міжвідомчої взаємодії 
пропонується: розробити та затвердити єдиний регламент ведення випадку (кейс-
менеджменту) для сімей-усиновителів, який би чітко визначав роль кожного 
суб'єкта та часові рамки втручання; створити міжвідомчі мобільні групи 
(соціальний працівник + психолог) для оперативного реагування на кризові 
ситуації в родинах; забезпечити технічну синхронізацію баз даних ЄІССС та 
ЄІАС «Діти» для оперативного обміну інформацією; запровадити регулярні 
спільні наради (не рідше одного разу на квартал) за участю всіх суб'єктів 
супроводу для обговорення складних випадків; впровадити систему супервізії для 
соціальних працівників та психологів, що працюють з усиновителями, для 
запобігання професійному вигоранню.Усунення цих суперечностей потребує 
модернізації інституційного середовища на основі впровадження інтегрованих 
моделей кейс-менеджменту та створення єдиних міжвідомчих мобільних команд 
підтримки на рівні громад Черкаської області. Доцільно запровадити пілотний 
проєкт у 3-4 територіальних громадах області, який би передбачав створення 
таких команд та оцінку їх ефективності. Орієнтовний бюджет такого пілоту – 2 
млн грн на рік (зарплата 5 додаткових фахівців, технічне забезпечення, навчання). 
За успішних результатів проєкт може бути масштабований на всю область. 
38 
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ 
ПІДТРИМКИ СІМЕЙ, ЩО УСИНОВИЛИ ДИТИНУ 
 
3.1. Шляхи вдосконалення фінансово-економічних механізмів нарахування 
допомоги та запровадження цільового субсидування специфічних потреб 
дитини 
 
Проведений у другому розділі аналіз засвідчив, що сучасна модель 
фінансової підтримки сімей-усиновителів у Черкаській області (базова виплата у 
розмірі 41 280 грн, з яких 10 320 грн одноразово та 860 грн щомісяця протягом 36 
місяців) виконує функцію первинного стимулювання, проте втрачає свою 
ефективність як інструмент довгострокового забезпечення стабільності родини 
через відсутність механізмів індексації та диференціації залежно від реальних 
потреб дитини (Болотіна Н.Б., 2023). Як показало дослідження, 94% 
усиновлювачів вважають розмір допомоги недостатнім, а 73% зазначили, що сума 
має бути збільшена до 24-36 прожиткових мінімумів. Для оптимізації фінансово-
економічних механізмів пропонується перехід від моделі «рівних для всіх» до 
моделі цільового субсидування специфічних потреб, що передбачає 
диференційований підхід до надання допомоги залежно від віку, стану здоров'я та 
особливих потреб дитини. 
1. Запровадження індексованої базової допомоги та «соціального пакету». Чинний 
розмір виплати (860 грн щомісяця) не відповідає реаліям економічного життя 
2026 року. Відповідно до даних Державної служби статистики України, інфляція 
за 2022-2025 роки становила близько 35%, що означає, що реальна купівельна 
спроможність виплати скоротилася приблизно на 25%. Пропонується на рівні 
обласних програм соціального захисту Черкаської ОДА запровадити регіональну 
надбавку, розрахунок якої прив'язується до прожиткового мінімуму для дітей 
відповідного віку (наприклад, 50% від прожиткового мінімуму). Це дозволить  
 
39 
нівелювати інфляційні ризики та забезпечити сталість рівня життя дитини 
незалежно від економічних коливань. Прожитковий мінімум для дітей віком до 6  
років на 2026 рік становить 2 768 грн, для дітей 6-18 років – 3 452 грн. Таким 
чином, розмір щомісячної допомоги міг би зрости до 1 384-1 726 грн, що майже 
вдвічі перевищує поточний рівень. Додаткові витрати обласного бюджету на цю 
надбавку для 38-40 сімей, які щорічно усиновлюють дітей в області, 
становитимуть близько 600-800 тис. грн на рік, що є прийнятним у межах 
поточного бюджету соціальної сфери (1,2 млн грн у 2025 році). 
2. Трансформація допомоги у модель «цільового сервісного фінансування» (за 
британським аналогом ASGSF). На основі адаптації досвіду британського 
Adoption Support Fund, пропонується впровадити в Черкаській області пілотний 
проєкт «Регіональний фонд підтримки адаптації усиновлених дітей». Механізм 
роботи фонду має базуватися на таких принципах: 
· Безготівковий розрахунок: кошти не надаються батькам «на руки», а 
спрямовуються безпосередньо надавачам соціальних, медичних чи психологічних 
послуг (наприклад, центрам реабілітації, інклюзивним центрам, приватним 
ліцензованим фахівцям), які пройшли акредитацію Департаментом соціального 
захисту. Це мінімізує ризики нецільового використання коштів та забезпечує 
прозорість фінансових потоків. 
· Адресність: виплата субсидії стає можливою лише після фахового оцінювання 
потреб дитини кейс-менеджером, який визначає, на що саме потрібен ресурс 
(наприклад, 10 занять із нейропсихологом, курс логопедичної корекції чи 
інтенсивна сімейна терапія прив'язаності). Оцінювання проводиться з 
використанням стандартизованих методик (шкала прив'язаності, опитувальник 
поведінкових проблем) для забезпечення об'єктивності. 
· Диференціація за станом здоров'я: розмір цільової субсидії має прямо залежати 
від наявності у дитини особливих освітніх потреб або інвалідності. Для дітей з 
інвалідністю передбачається подвійний розмір субсидії (до 40 000 грн на рік), для  
 
40 
дітей з ООП – 1,5 розміру (до 30 000 грн на рік), для умовно здорових дітей – 
базовий розмір (до 20 000 грн на рік). 
    Орієнтовний бюджет такого фонду для Черкаської області – 1-2 млн грн на 
рік для 50-100 дітей (20 000 грн на дитину – 10 сеансів по 2 000 грн). Це дозволить 
охопити близько 60% дітей, які потребують спеціалізованої допомоги (за даними 
опитування, 71% усиновлювачів потребують терапії для дитини). 
Джерела фінансування можуть бути розподілені так: обласний бюджет (програма 
«Родина для дитини») – 40% (800 тис. грн); гранти міжнародних організацій 
(UNICEF, Британська Рада, Посольство Великої Британії в Україні) – 30% (600 
тис. грн); благодійні внески місцевого бізнесу та меценатів – 20% (400 тис. грн); 
міські бюджети (Черкаси, Сміла, Умань) – 10% (200 тис. грн). 
     Економічне обґрунтування. Утримання однієї дитини в інтернатному 
закладі коштує державі 120 000 грн на рік. Якщо фонд запобігає хоча б двом 
поверненням дітей з усиновлення на рік (кожне повернення тягне за собою 
повторне влаштування в інтернат), економія становить 240 000 грн, що покриває 
12-24% річного бюджету фонду. Крім того, зменшуються соціальні витрати на 
реабілітацію дітей, які зазнали повторної травми внаслідок скасування 
усиновлення. Британський досвід (Thomas, 2024) свідчить: кожен фунт, 
вкладений у терапію усиновлених дітей, економить 3-4 фунти на подальших 
соціальних та медичних послугах. За даними Department for Education (2025), 
ASGSF з бюджетом £50 млн дозволив знизити рівень скасувань усиновлень з 5% 
до 3%, що економить бюджету близько £200 млн на рік на утриманні дітей в 
інтернатах. 
3. Розширення джерел фінансування (публічно-приватне партнерство). Для зняття 
навантаження виключно з державного бюджету (КПКВК 2501030) пропонується: 
· Закріплення в бюджетах громад Черкаської області окремої статті видатків на 
«підтримку усиновлених дітей» для оплати послуг, які не входять до державного 
гарантованого мінімуму. Це дозволить залучити додаткові кошти місцевих  
 
41 
бюджетів (орієнтовно 200-300 тис. грн на рік від кожної з 6 найбільших громад 
області). 
· Створення на базі Департаменту соціального захисту робочої групи для 
підготовки проєктних заявок на отримання фінансування від міжнародних 
організацій (UNICEF, Британська Рада, Посольство Великої Британії в Україні, 
Європейський Союз). У 2025 році Європейський Союз виділив 10 млн євро на 
програми підтримки сімейних форм виховання в Україні, і Черкаська область має 
потенціал для отримання частини цих коштів. 
· Залучення благодійних внесків від місцевого бізнесу та меценатів. У Черкаській 
області діють кілька великих підприємств, які вже підтримують соціальні проєкти 
(наприклад, ПрАТ «Черкаське хімволокно», ТОВ «Азот»). Доцільно створити 
«Фонд підтримки усиновлених дітей» з окремим рахунком для благодійних 
внесків, що дозволить акумулювати кошти для оплати терапевтичних послуг. 
4. Прозорість та контроль за використанням коштів фонду. Для запобігання 
корупційним ризикам пропонується трирівнева система контролю: 
· Щоквартальний звіт про витрати фонду публікується на сайті Черкаської ОДА у 
відкритому доступі (хто отримав, яка послуга, яка вартість). Це забезпечує 
громадський контроль за використанням бюджетних коштів. 
· Незалежна наглядова рада з представників громадських організацій (Adoption 
Ukraine, БФ «Сонячне коло», ГО «Рідні») та самих усиновлювачів (не менше 
трьох осіб) має право вето на підозрілі заявки та проводить позапланові 
перевірки. Рада обирається на зборах громадських організацій на 2 роки. 
· Перерахування коштів безпосередньо терапевтам (після надання послуг, за 
актом) унеможливлює посередницькі схеми та «відкати». Терапевти мають бути 
акредитовані наглядовою радою та надавати детальні звіти про проведені сеанси з 
описом динаміки стану дитини. 
5. Поетапне впровадження змін. Для забезпечення системності впровадження та 
мінімізації ризиків пропонується наступна дорожня карта, яка відображена у 
таблиці 3.1. 
42 
Таблиця 3.1 – Дорожня карта впровадження пілотного проєкту з оптимізації 
підтримки сімей-усиновителів у Черкаській області (2026-2028 роки 
 
Етап Напрям діяльності Термін Відповідальні Очікуваний 
виконання виконавці результат 
Етап 0 Створення робочої групи Січень - лютий Департамент Затверденна 
при Департаменті 2026 соцзахисту, нормативна база 
соцзахисту, проведення ОЦСС, Служба у для запуску 
аудиту потреб сімей, справах дітей пілоту 
розробка форми 
індивідуального плану 
супроводу та регламенту 
роботи фонду. 
Етап 1 Відбір 30 сімей (які Березнь - ОЦСС БФ Апробовано 
усиновили дітей 6-12 грудень 2026 «Сонячне коло» модель кейс -
років), надання 10 сеансів українська менеджементу та 
терапії (через фонд), асоціація EMDR цільового 
навчання 5 соціальних субсидування, 
працівників за програмою знижено рівень 
«Травма-інформований стресу у батьків 
супровід». 30% 
Етап 2 Проведення опитування Січень – Департамент Доведено 
учасників, аналіз березень 2027 соцзахисту, ефективність 
економічної ефективності незалежні моделі для 
(скільки вдалося запобігти експерти масштабування 
повернень), підготовка 
звіту для Мінсоцполітики. 
Етап 3 Розширення програми на Квітень – Департамент Охоплення 
всіх нових усиновлювачів грудень 2028 соцзахисту, соціальним 
області (40-50 сімей/рік), територіальні супроводом до 
збільшення штату громади 85% сімей, 
соціальних працівників на зниження відмов 
5 осіб, супровід усіх сімей від усиновлення 
протягом 2 років. на 40% 
 
Джерело: розроблено автором на основі аналізу практики Департаменту соціального захисту 
Черкаської ОДА та британського досвіду функціонування Adoption Support Fund 
 
     Впровадження запропонованих заходів дозволить трансформувати систему 
соціального забезпечення з «пасивної» (видача фіксованої суми) в «активну» 
(інвестування у розвиток дитини та подолання її травм), що значно підвищить 
сталість усиновлень та знизить імовірність їх скасування у майбутньому. Це 
відповідає сучасним європейським підходам до соціального захисту, де держава  
 
43 
виступає не просто платником, а активним партнером сім'ї у створенні умов для 
повноцінного розвитку дитини (Schofield G., Beek M., 2021). 
 
3.2. Впровадження технології кейс-менеджменту (ведення випадку) як 
інноваційного інструменту комплексного супроводу сімей на рівні 
територіальних громад 
 
Як було доведено у другому розділі, поточна модель підтримки сімей-
усиновителів має суттєвий «сервісний розрив»: держава забезпечує вчасність 
фінансових транзакцій, але не забезпечує системного супроводу родин у критичні 
періоди адаптації. Лише 18% усиновлювачів отримують більше трьох візитів 
соціального працівника на рік, а психологічну допомогу отримують лише 15% 
опитаних, хоча 71% потребують такої допомоги. Трансформація цієї моделі 
потребує переходу від наглядово-контрольної функції (яка домінує у роботі 
Служб у справах дітей) до технології кейс-менеджменту (ведення випадку), що 
передбачає активну, безперервну та персоналізовану підтримку кожної родини. 
      Сутність кейс-менеджменту. Як зазначають дослідники G. Schofield та M. 
Beek (2021), кейс-менеджмент – це не просто «нагляд», а структурований процес 
оцінки потреб, планування, надання, координації та моніторингу послуг, 
необхідних для задоволення складних потреб сім'ї. У контексті соціального  
забезпечення усиновителів, кейс-менеджер виступає як «провідник» (navigator), 
який координує дії фахівців різних відомств навколо інтересів однієї конкретної 
дитини та її нової родини. На відміну від традиційного соціального працівника, 
який виконує переважно контрольну функцію, кейс-менеджер є постійним 
контактною особою для родини, допомагає їй орієнтуватися в системі соціальних 
послуг, своєчасно виявляє кризові сигнали та організовує необхідне втручання. 
      Основні принципи кейс-менеджменту у роботі з усиновителями. 
Впровадження цієї технології в Черкаській області має базуватися на таких 
принципах: 
44 
· Принцип партнерства: відносини «держава – усиновитель» переходять із 
площини «контролер – підконтрольний» у площину «партнер – клієнт». Кейс-
менеджер працює разом з родиною, а не над нею, поважає її автономію та право 
на прийняття рішень. Це підвищує довіру до соціальних служб та знижує рівень 
стресу у батьків, які часто відчувають себе «під наглядом». 
· Принцип безперервності: супровід триває не менше двох років після 
усиновлення, з можливістю продовження за потреби. У Британії мінімальний 
термін супроводу становить 3 роки, що дозволяє охопити всі критичні етапи 
адаптації дитини (первинна адаптація, формування прив'язаності, кризові 
періоди). В Україні такий тривалий супровід відсутній, що збільшує ризики 
скасування усиновлення. 
· Принцип індивідуалізації: кожна родина отримує індивідуальний план 
супроводу, який враховує специфіку її потреб, вік дитини, її травматичний досвід, 
ресурси родини. План не є шаблонним, а розробляється спільно з батьками на 
основі глибинного оцінювання. 
· Принцип міжвідомчої координації: кейс-менеджер виступає «єдиним вікном» 
для родини, звільняючи її від необхідності самостійно звертатися до різних 
установ. Він координує дії Служби у справах дітей, центру соціальних служб,  
закладів охорони здоров'я, інклюзивно-ресурсних центрів, забезпечуючи 
комплексний підхід до вирішення проблем родини. 
     Алгоритм впровадження моделі на рівні територіальних громад. 
Пропонується наступний технологічний цикл ведення випадку, який доцільно 
закріпити нормативним актом Департаменту соціального захисту Черкаської ОДА 
та впровадити в пілотних територіальних громадах. 
Етап 1: Оцінка потреб (Assessment). Протягом перших 30 днів після усиновлення 
соціальний працівник громади разом із психологом Обласного центру соціальних 
служб проводить глибинне оцінювання потреб дитини (психоемоційний стан, 
рівень прив'язаності, здоров'я, освітні потреби) та ресурсності батьків (рівень 
стресу, соціальна підтримка, матеріальний стан). Використовуються  
45 
стандартизовані опитувальники: шкала прив'язаності для дітей (CARS), 
опитувальник поведінкових проблем (CBCL), шкала батьківського стресу (PSI). 
Це дозволяє отримати об'єктивну картину стану дитини та визначити пріоритетні 
напрями допомоги. Для дітей, які зазнали травми, обов'язковим є 
нейропсихологічне тестування для виявлення прихованих порушень розвитку. 
     Етап 2: Складання індивідуального плану супроводу (Care Planning). Це 
ключовий документ, у якому чітко прописано, хто, які послуги та в які терміни 
надає (наприклад: 10 занять логопеда, консультація дитячого психіатра, допомога 
в отриманні додаткової соціальної пільги, 6 візитів соціального працівника на 
рік). План має містити конкретні вимірювані цілі (наприклад, «зниження рівня 
тривожності дитини за шкалою на 30% протягом 3 місяців», «формування 
безпечної прив'язаності до батьків протягом 6 місяців»), що дозволить об'єктивно 
оцінювати ефективність супроводу. План переглядається кожні 3 місяці та 
коригується за потреби. У британській практиці план є юридично обов'язковим 
документом, і якщо місцева влада не виконує обіцяного, сім'я може подати до 
суду. 
     Етап 3: Міжвідомча координація (Service Brokerage). Кейс-менеджер не надає 
всі послуги сам, він «бронює» їх у відповідних суб'єктів (ІРЦ, медзаклади, центри 
соцслужб), гарантуючи, що родина не ходить по колу, а отримує допомогу за 
принципом «єдиного вікна». Це передбачає укладання угод про співпрацю між 
усіма суб'єктами соціальної роботи в громаді, створення спільного реєстру послуг 
для усиновителів та розробку чітких алгоритмів взаємодії у кризових ситуаціях. 
Наприклад, якщо дитина проявляє агресивну поведінку, кейс-менеджер 
організовує консультацію психіатра, призначає сімейну терапію та інформує 
Службу у справах дітей про ситуацію, але без зайвого втручання, яке може 
викликати додатковий стрес у родини. 
     Етап 4: Моніторинг та корекція. Регулярна перевірка того, чи дає обрана 
терапія результат, і швидка зміна плану у разі виникнення кризи (запобігання 
вторинному сирітству). Проводиться не рідше одного разу на квартал із  
46 
залученням усіх учасників процесу. У випадку виникнення кризи (різке 
погіршення поведінки дитини, вигорання батьків) скликається екстрена 
міжвідомча нарада, на якій приймається рішення про додаткові заходи втручання 
(інтенсивна терапія, тимчасове розвантаження батьків, госпіталізація за потреби). 
    Інституційне забезпечення та роль Департаменту. Для того щоб кейс-
менеджмент став реальністю, а не паперовою формальністю, необхідно: 
· Створити міжвідомчі мобільні групи. Кейс-менеджер має бути не «надсилачем 
звітів», а членом мобільної команди (соцпрацівник + психолог), яка приїжджає до 
родини, а не змушує батьків везти дитину через усю область до обласного центру. 
Для цього необхідно забезпечити соціальних працівників транспортними 
засобами (орієнтовно 3 автомобілі для 6 пілотних громад) та мобільними 
пристроями для роботи в полі (планшетами з доступом до реєстрів). 
· Інтегрувати модуль кейс-менеджменту в ЄІССС. Кожен учасник процесу має 
бачити статус виконання індивідуального плану в реальному часі. Це дозволить  
уникнути дублювання інформації, затримок у комунікації та забезпечить 
прозорість процесу для всіх сторін. Розробка такого модуля коштуватиме близько 
300 тис. грн (одноразово). 
· Провести сертифіковані тренінги для спеціалістів громад. Навчання має 
відбуватися на базі Черкаського державного технологічного університету та 
обласного центру соцслужб за програмою «Травма-інформоване ведення випадку 
в роботі з усиновителями» тривалістю 72 години (2 тижні). Програма включає: 
теорію прив'язаності, діагностику травми, техніки кризового втручання, методику 
складання індивідуальних планів, супервізійні практики. 
Вартість навчання для 30 фахівців – 500 тис. грн (грантові кошти). 
· Запровадити систему супервізії. Кожен кейс-менеджер має отримувати 
регулярну супервізію (раз на 2 тижні) від досвідченого фахівця (можна залучити з 
Києва або з-за кордону онлайн). Це дозволяє запобігати професійному вигоранню, 
підвищувати якість роботи та створює простір для рефлексії складних випадків. 
Вартість супервізії для 30 фахівців – 400 тис. грн на рік. 
47 
Очікувані результати впровадження кейс-менеджменту. Реалізація 
запропонованої моделі дозволить досягти таких результатів: збільшення 
охоплення соціальним супроводом з 18% до 85% сімей; скорочення часу 
реагування на кризові ситуації з 2-3 тижнів до 2-3 днів; зниження рівня стресу у 
батьків на 30-40% (за шкалою батьківського стресу); підвищення рівня 
задоволеності усиновлювачів з 3,2 до 6,5 бала; зниження кількості повернень 
дітей з усиновлення з 8% до 4%. Крім того, впровадження кейс-менеджменту 
дозволить суттєво покращити координацію між різними відомствами, що є однією 
з ключових проблем сучасної системи соціального захисту в Україні (Трубавіна 
І.М., 2018) 
 
3.3. Модернізація інституційного середовища та забезпечення принципів 
безбар'єрності при наданні соціальних послуг усиновителям 
Останнім стратегічним напрямом оптимізації системи підтримки сімей, що 
усиновили дитину, є формування безбар'єрного середовища. Реалізація 
Національної стратегії створення безбар'єрного простору в Україні (затверджена 
Указом Президента України № 366/2021 від 14.09.2021) вимагає від органів 
соціального захисту Черкаської області переходу від формального виконання 
вимог доступності до створення інклюзивної екосистеми, що враховує потреби як 
дітей із особливими освітніми потребами (ООП), так і батьків, які перебувають у 
стані емоційного вигорання чи соціальної дезорієнтації. Як зазначає Л.П. 
Харченко (2020), безбар'єрність – це не лише фізична доступність приміщень, а й 
подолання інформаційних, комунікативних та соціальних бар'єрів, які 
перешкоджають повноцінній інтеграції сімей-усиновителів у суспільне життя. 
       Архітектурна та інформаційна безбар'єрність. Модернізація інституційного 
середовища має базуватися на трьох рівнях, кожен з яких потребує конкретних 
заходів та фінансових ресурсів.     
 Архітектурний рівень: забезпечення не лише наявності пандусів, а й 
облаштування «сімейних зон» у приміщеннях управлінь соціального захисту та  
48 
ЦНАП. Ці зони повинні містити ігрові куточки для дітей, що дозволяє батькам 
зосередитися на оформленні документів, мінімізуючи стрес дитини. Включає 
наявність дитячих стільчиків, столів для малювання, книг та іграшок, окремих 
кімнат для консультацій (звукоізольованих), зручних місць для очікування з 
доступом до води та дитячого харчування. У 2026 році планується облаштувати 
такі зони у 6 найбільших ЦНАП області (Черкаси, Умань, Сміла, Золотоноша, 
Канів, Жашків). Вартість облаштування однієї зони – 150-200 тис. грн, загалом – 
900 тис. грн – 1,2 млн грн. 
       Інформаційний рівень: створення «Навігатора усиновителя» – онлайн-
ресурсу у формі чат-бота або розділу на сайті Департаменту, що містить 
покрокові інструкції, відеоконсультації та перелік контактів організацій 
підтримки, адаптованих для легкого сприйняття. Навігатор має включати: 
алгоритм дій від рішення про усиновлення до отримання всіх виплат; калькулятор 
допомоги; перелік документів з поясненнями; контакти всіх служб у зручному 
форматі; відео-інструкції з субтитрами; FAQ з найпоширеніших питань. Розробка 
та запуск такого ресурсу коштуватиме 200-300 тис. грн (одноразово). Додатково 
слід створити друковані версії інструкцій для осіб, які не мають доступу до 
інтернету (розповсюдження через ЦНАП та соціальні служби). У 2025 році вже 
видано 500 примірників буклету та 300 посібників, що є недостатнім для 
охоплення всіх категорій громадян. 
       Комунікаційний рівень: запровадження стандартів «зрозумілої мови» у всіх 
офіційних документах та роз'ясненнях, що надаються сім'ям. 
Це передбачає: використання простих речень без надмірної юридичної 
термінології; заміну складних термінів на зрозумілі пояснення (наприклад, 
«прожитковий мінімум» → «сума, яка потрібна для базового забезпечення 
дитини»); використання інфографіки замість довгих текстів; навчання працівників 
навичкам ефективної комунікації з вразливими категоріями населення 
(проведення тренінгів «Комунікація без бар'єрів» для 120 працівників соціальної 
сфери області у 2026-2027 роках). Це дозволить зробити інформацію доступною  
для всіх громадян, незалежно від рівня освіти та обізнаності в юридичних 
питаннях. 
     49  
Соціальна безбар'єрність: подолання стигматизації. Однією з прихованих 
бар'єрних проблем є соціальна стигматизація усиновлених дітей та їхніх родин у 
громадах. За даними соціологічного опитування Центру Разумкова (2024), 44% 
українців бояться «поганих генів» усиновлених дітей, а 29% переконані, що  
«кровні зв'язки важливіші за виховання». Ці стереотипи створюють додатковий 
психологічний тиск на родини-усиновителі, особливо у невеликих містах та селах. 
Департамент соціального захисту населення Черкаської ОДА має виступити 
ініціатором регіональної інформаційної кампанії, спрямованої на виховання 
культури толерантності. Як слушно зазначає Л.П. Харченко (2020), важливо 
донести до суспільства, що усиновлення – це не «порятунок», а рівноцінний 
соціальний інститут, який вимагає підтримки, а не зайвої уваги чи жалю. 
     Пропонується проведення наступних заходів: щорічні заходи до Дня 
усиновлення (17 вересня) за участю усиновителів, дітей, представників влади та 
громадськості (концерти, фотовиставки, круглі столи); створення та 
розповсюдження соціальної реклами про усиновлення на обласному телебаченні 
та радіо (10-15 відеороликів на рік, з яких 5 – історії успішних усиновлень у 
Черкаській області); інформаційні кампанії в школах та дитячих садках про 
толерантне ставлення до дітей, які виховуються в усиновлених сім'ях; створення 
клубів усиновителів у територіальних громадах для обміну досвідом та 
взаємопідтримки (до кінця 2026 року планується створити 5 таких клубів у різних 
районах області). Орієнтовний бюджет кампанії – 250-300 тис. грн на рік (50% – 
обласний бюджет, 50% – грантові кошти). 
       Інклюзивна інфраструктура як фактор збереження родини. Модернізація 
середовища також передбачає інтеграцію інклюзивних послуг у структуру 
дозвілля громади. Родинам, які усиновили дітей, необхідно забезпечити доступ до  
інтегрованих гуртків, секцій та літніх таборів, де дитина з минулим 
інституційного догляду може соціалізуватися в безпечному середовищі за 
підтримки тьютора. Це вимагає фінансування з місцевих бюджетів (орієнтовно 
200-300 тис. грн на рік на створення інклюзивних груп у кожній територіальній 
громаді) та підготовки фахівців для роботи з дітьми, які зазнали травми. 
 
50 
Пропонується створення інклюзивних просторів у кожному районі області – 
місць, де усиновлені діти можуть безоплатно відвідувати гуртки (малювання, 
музика, спорт), отримувати психологічну підтримку, брати участь у групових 
заняттях з соціалізації. Це дозволить дитині поступово адаптуватися до 
соціального середовища, навчитися комунікувати з однолітками, розвивати свої 
таланти та здібності. У 2026 році планується відкриття таких просторів у 3 
пілотних громадах області. Вартість створення одного простору – 500-700 тис. грн 
(ремонт приміщення, обладнання, оплата фахівців на перший рік). Джерела 
фінансування – співфінансування обласного та місцевих бюджетів, грантові 
кошти. 
       Очікувані результати модернізації середовища. Забезпечення 
безбар'єрності – це створення таких умов, за яких родина-усиновитель 
почувається повноцінним учасником суспільного життя, що знижує відчуття 
ізоляції, яке часто стає причиною криз у перші роки після усиновлення (Звєрєва 
І.Д., 2020). Очікувані результати впровадження цих заходів: зниження рівня 
соціальної стигматизації на 30% (за даними соціологічних опитувань); 
підвищення рівня задоволеності усиновлювачів до 6,5 бала; збільшення кількості 
сімей, готових до усиновлення, на 15-20% (через зниження страху перед 
соціальним тиском); покращення психоемоційного стану 
усиновлених дітей на 25% (зниження рівня тривожності та агресивної поведінки); 
підвищення рівня обізнаності населення про усиновлення з 42% до 70% (за 
результатами моніторингу). 
       Комплексна реалізація всіх трьох напрямів – фінансово-економічного, 
технологічного (кейс-менеджмент) та інституційно-середовищного 
(безбар'єрність) – дозволить створити в Черкаській області стійку, ефективну та 
людинно-орієнтовану систему підтримки сімей-усиновителів, яка відповідатиме 
найкращим європейським стандартам та забезпечуватиме стабільність кожної 
новоствореної родини. Як підсумовує Н.Б. Болотіна (2023), соціальне 
забезпечення має бути не просто компенсацією втрат, а інвестицією в майбутнє 
дитини та суспільства в цілому. 
 
51 
ВИСНОВКИ 
 
За результатами дослідження державної підтримки сімей, що усиновили 
дитину, сформульовані наступні висновки. 
1. Теоретико-правові засади підтримки усиновлювачів. Усиновлення є 
пріоритетною формою деінституціоналізації та комплексною моделлю 
відновлення людського капіталу. Аналіз нормативно-правової бази України 
(Конституція України, Сімейний кодекс України, Закони України «Про державну 
допомогу сім'ям з дітьми» та «Про охорону дитинства») засвідчив її 
фрагментарність та декларативність. Основні акти створюють лише базові рамки, 
однак механізми реалізації та фінансування підтримки є недостатньо дієвими. 
Ключовою прогалиною є відсутність обов'язкового післяусиновлювального 
супроводу та спеціалізованої психологічної терапії для дітей з травмою 
прив'язаності. Відповідно до Постанови КМУ № 904 від 21 липня 2025 року 
Міністерство соціальної політики України перейменовано на Міністерство 
соціальної політики, сім'ї та єдності України, що створює передумови для 
консолідації функцій соціального захисту та підтримки сім'ї, однак практичні 
механізми реалізації цієї консолідації ще потребують доопрацювання. 
2. Види державної допомоги та їх достатність. Допомога при усиновленні дитини 
здійснюється за розмірами та порядком виплати, встановленими для допомоги 
при народженні дитини. Загальний розмір допомоги становить 41 280 гривень, з 
яких 10 320 гривень виплачується одноразово, а решта – рівними частинами 
протягом 36 місяців (860 гривень щомісяця). Водночас, за даними 
«Опендатаботу», у 2025 році кількість кандидатів в усиновлювачі скоротилася на 
13% порівняно з 2024 роком, а нові сім'ї отримали 1 150 дітей – на 10% менше, 
ніж роком раніше. Це свідчить про те, що чинний розмір допомоги є недостатнім 
для подолання бар'єрів, з якими стикаються потенційні усиновлювачі. За чотири 
роки повномасштабного вторгнення в Україні усиновлено 4 099 дітей, що є  
 
52 
значно нижчим показником порівняно з довоєнним 2021 роком (1 354 
усиновлення). Дослідження Національного бюро економічних досліджень США 
(2024) підтверджує, що збільшення фінансових стимулів для усиновлювачів 
покращує подальшу успішність дітей у школі та знижує кількість дисциплінарних 
стягнень, що свідчить про довгострокову ефективність адресної матеріальної 
підтримки. 
3. Порівняльний аналіз з Великою Британією. Британська модель підтримки 
усиновлювачів є більш комплексною та орієнтованою на довгостроковий 
супровід. Ключовим елементом є Adoption and Special Guardianship Support Fund 
(ASGSF), створений у 2015 році, який фінансує терапевтичні послуги для 
усиновлених дітей. На 2025/26 рік бюджет фонду становив 50 млн фунтів 
стерлінгів, з подальшим збільшенням до 55 млн фунтів у 2026/27 році. Важливим 
інструментом є Adoption Support Plan – юридично обов'язковий документ, що 
розробляється для кожної дитини та кожної сім'ї ще до усиновлення. На відміну 
від України, де соціальний супровід є добровільним і формальним, у Британії він 
є обов'язковим протягом перших трьох років після усиновлення з мінімум 6 
візитами на рік. При цьому дослідження Adoption UK (2025) свідчить, що навіть у 
Великій Британії система підтримки має суттєві недоліки: лише 66% 
усиновлювачів відчувають оптимізм щодо майбутнього, 65% стикалися з 
насильством вдома через труднощі дитини, а 84% батьків вважають, що їхня 
усиновлена дитина потребує більшої підтримки в школі. Більше того, 77% 
усиновлювачів в Англії зазначають, що підтримка стає важкодоступною після 
того, як дитина вже приєдналася до сім'ї, що свідчить про «фронтальне 
навантаження» системи – акцент на пошук сімей для дітей і подальше нехтування 
довгостроковою підтримкою . 
4. Стан системи підтримки в Черкаській області. Незважаючи на позитивну 
динаміку кількості усиновлень (з 45 у 2023 до 65 у 2025 роках), система 
підтримки перебуває в критичному стані. Кадровий дефіцит соціальних  
 
53 
працівників становить 72% (навантаження 1:120 при нормі 1:20); плинність кадрів 
– 35% на рік; лише 8% пройшли навчання з дитячої травми. 
За результатами соціологічного опитування (55 усиновлювачів): соціальний 
супровід отримали 52% (лише 18% – три і більше візитів); психологічну допомогу 
– 15%, при тому що 71% потребують терапії; загальна задоволеність – 3,2/10. 
Кореляційний аналіз показав, що найсильніше на задоволеність впливає наявність 
безоплатної психологічної допомоги (41% варіації). Статистика скасування 
рішень про усиновлення у Черкаській області є низькою і становить менше 1-1,5% 
від загальної кількості активних справ на рік, що є одним із найкращих показників 
в Україні (середній показник по країні – 8%). Для порівняння, у Шотландії, за 
даними Adoption UK Barometer 2025, 78% усиновлювальних сімей стикаються зі 
значними труднощами, а 40% повідомляють про серйозні проблеми, причому 
офіційні дані про розпад усиновлень, ймовірно, занижують справжній масштаб 
сімейного дистресу через непослідовні визначення та обмежений збір даних . 
Шотландський парламент визнав, що передача післяусиновлювальної підтримки 
від спеціалізованих команд до загальних служб роботи з дітьми та сім'ями після 
трьох років часто не відображає складності життя усиновлювальної сім'ї, що 
актуалізує питання про необхідність довгострокового, а не обмеженого в часі 
супроводу. 
5. Пропозиції щодо вдосконалення. Розроблено комплекс заходів, адаптованих до 
реалій Черкаської області: створення пілотного регіонального фонду 
терапевтичної підтримки (міні-ASGSF) з бюджетом 1-2 млн грн/рік для 50-100 
дітей; запровадження обов'язкового «Плану підтримки сім'ї» (аналог 
британського Adoption Suppоrt Plan); навчання соціальних працівників (програма 
«Травма-інформований супровід», 500 тис. грн); запровадження супервізії (400 
тис. грн/рік); підвищення зарплат на 30% (1,8 млн грн/рік). Розроблено дорожню 
карту (2027-2029) із загальним бюджетом 12,95 млн грн. Реалізація дозволить 
збільшити охоплення супроводом до 85%, підвищити задоволеність до 6,5 бала,  
 
54 
знизити повернення дітей до 4%. Досвід штатів Оклахома та Мічиган (США) 
демонструє, що ефективні післяусиновлювальні послуги можуть бути досягнуті 
через аналіз даних, законодавчу співпрацю та стратегії стимулюючого 
фінансування, що підтверджує доцільність запропонованого підходу . 
6. Ризики та виклики. Як свідчить британський досвід, навіть за наявності 
спеціалізованих фондів підтримки, система може бути вразливою до скорочень 
фінансування. Зокрема, уряд Великої Британії нещодавно оголосив про 
скорочення на 40% суми, яку дитина може отримати на терапію з Adoption and 
Special Guardianship Support Fund, що викликає занепокоєння щодо можливого 
зростання кількості розпадів усиновлень . Водночас 85% батьків, які скористалися 
цим фондом, відзначили позитивний вплив на свою родину. Adoption UK закликає 
до незалежного перегляду підтримки усиновлення в Англії, запровадження 
надійних планів підтримки, які регулярно переглядаються, навчання фахівців 
охорони здоров'я та освіти потребам усиновлених дітей, а також до забезпечення 
постійного, захищеного фінансування для доказових терапевтичних послуг . Ці 
висновки мають безпосереднє значення для України, де система підтримки 
перебуває на початковому етапі формування, і є можливість уникнути помилок, 
допущених у більш розвинених системах. 
7. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані 
Департаментом соціального захисту населення Черкаської ОДА для корекції 
обласних соціальних програм, Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності 
України для пілотного впровадження в інших регіонах, громадськими 
організаціями, що працюють із сімейними формами виховання. Впровадження 
запропонованих заходів дозволить трансформувати систему соціального 
забезпечення з «пасивної» (видача фіксованої суми) в «активну» (інвестування у 
розвиток дитини та подолання її травм), що значно підвищить сталість 
усиновлень та знизить імовірність їх скасування у майбутньому. Як свідчить 
американський досвід, комплексне планування, що охоплює субсидії та існуючі  
системи надання послуг, може запропонувати більш ефективне використання 
ресурсів при одночасному покращенні надання послуг усиновлювальним сім'ям. 
55 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
Нормативно-правові акти 
1. Конституція України : прийнята 28.06.1996. Відомості Верховної Ради України. 
1996. № 30. Ст. 141. 
2. Сімейний кодекс України : Закон України від 10.01.2002 № 2947-III. Відомості 
Верховної Ради України. 2002. № 21-22. Ст. 135. 
3. Кодекс законів про працю України : Закон України від 10.12.1971 № 322-VIII 
(зі змінами). 
4. Податковий кодекс України : Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі 
змінами). 
5. Про державну допомогу сім'ям з дітьми : Закон України від 21.11.1992 № 2811-
XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 5. Ст. 21. 
6. Про охорону дитинства : Закон України від 26.04.2001 № 2402-III. Відомості 
Верховної Ради України. 2001. № 30. Ст. 142. 
7. Про соціальні послуги : Закон України від 17.01.2019 № 2671-VIII. Відомості 
Верховної Ради України. 2019. № 18. Ст. 73. 
8. Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та 
створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з 
професійною діяльністю : Закон України від 05.11.2025 № 4681-ІХ . 
9. Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з 
дітьми : Постанова Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001. Офіційний 
вісник України. 2002. № 1. Ст. 15. 
10. Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади : 
Постанова Кабінету Міністрів України № 904 від 21.07.2025. Офіційний вісник 
України. 2025. № 60. Ст. 3401. 
11. Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та 
здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей : Постанова КМУ № 
905 від 08.10.2008. Офіційний вісник України. 2008. № 78. Ст. 2616. 
56 
12. Про затвердження Порядку соціального супроводу сімей, в яких виховуються 
діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування : Постанова КМУ № 31 
від 11.01.2018. Офіційний вісник України. 2018. № 9. Ст. 324. 
Монографії, підручники, навчальні посібники 
13. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі : навч. посіб. 
Київ : Центр учбової літератури, 2019. 300 с. 
14. Болотіна Н. Б. Правове регулювання соціального забезпечення в Україні : 
підручник. Київ : Знання, 2023. 415 с. 
15. Зайчук В. О. Сімейне право України : підручник. Київ : Юрінком Інтер, 2021. 
480 с. 
16. Звєрєва І. Д. Соціально-педагогічна робота з сім'ями : навч. посіб. Київ : 
Науковий світ, 2020. 256 с. 
17. Коляда Н. М. Теорія і практика соціальної роботи : навч. посіб. Умань : ВПЦ 
«Візаві», 2021. 364 с. 
18. Лукашевич М. П. Соціальна робота в Україні: теорія і практика : підручник. 
Київ : Каравела, 2020. 420 с. 
19. Мельничук Н. Ю. Психологія усиновлення : навч. посіб. Одеса : Одеський 
національний університет, 2019. 180 с. 
20. Пєша І. В. Соціальний супровід прийомних сімей та дитячих будинків 
сімейного типу : монографія. Київ : Логос, 2020. 250 с. 
21. Романова Н. Ф. Правове регулювання усиновлення в Україні : монографія. 
Харків : Право, 2021. 320 с. 
22. Трубавіна І. М. Теорія і практика соціально-педагогічної роботи з сім'єю : 
навч. посіб. Суми : Університетська книга, 2018. 400 с. 
23. Харченко Л. П. Соціальна політика держави щодо захисту прав дітей : 
монографія. Дніпро : Ліра, 2020. 280 с. 
24. Шевчук О. М. Державна допомога сім'ям з дітьми в Україні : навч. посіб. 
Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2021. 200 с. 
 
57 
Наукові статті 
25. Бойко І. В. Соціальний супровід усиновлювачів: проблеми та перспективи. 
Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму. 2023. № 2. С. 45-52. 
26. Васильєва О. В. Порівняльний аналіз систем усиновлення в Україні та країнах 
ЄС. Соціальна робота в Україні. 2024. № 1. С. 23-31. 
27. Григоренко Т. М. Психологічна допомога дітям, усиновленим з інтернатів. 
Психологічний часопис. 2025. № 3. С. 56-64. 
28. Денисенко Н. О. Нормативно-правове забезпечення підтримки усиновлювачів: 
прогалини та колізії. Юридичний вісник України. 2024. № 15. С. 12-16. 
29. Кравченко Л. С. Зарубіжний досвід фінансування послуг підтримки 
усиновлення. Економіка та держава. 2025. № 2. С. 78-84. 
30. Мороз О. В. Діяльність центрів соціальних служб із супроводу сімей 
усиновлювачів. Соціальний працівник. 2024. № 6. С. 34-40. 
31. Филипович В. П. Державна політика України щодо соціального захисту дітей-
сиріт. Державне управління: теорія та практика. 2020. № 2. С. 90-98. 
32. Чорнобай І. І. Соціологічне дослідження задоволеності усиновлювачів 
державною підтримкою. Український соціум. 2025. № 1. С. 112-121. 
33. Шульга Л. М. Теоретичні засади соціальної підтримки сімей, які усиновили 
дитину. Соціальна педагогіка: теорія та практика. 2024. № 4. С. 18-25. 
Іноземні джерела 
34. Adoption and Children Act 2002 : UK Public General Acts. London : The 
Stationery Office, 2002. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/2002/38/contents 
35. Children and Families Act 2014 : UK Public General Acts. London : The Stationery 
Office, 2014. 
36. Adoption and Special Guardianship Support Fund (ASGSF) : Government guidance 
for local authorities and regional adoption agencies. Department for Education (UK), 
2025 . 
37. Department for Education. Children looked after in England (including adoption) 
year ending 31 March 2025. London : DfE, 2025. 
58 
38. Ofsted. Adoption agencies: inspection reports 2024-2025. Manchester : Ofsted, 
2025. 
39. Hill M., Stafford A. The 21st Century Child: Changing Childhood and Family. 
Edinburgh : Dunedin Academic Press, 2019. 200 p. 
40. Schofield G., Simmonds J. The Child Placement Handbook: Research, Policy and 
Practice. London : BAAF, 2019. 500 p. 
41. Selwyn J., Meakings S., Wijedasa D. Beyond the Adoption Order: Challenges, 
Interventions and Adoption Disruption. Bristol : Policy Press, 2020. 250 p. 
42. Thomas C. Adoption Support Fund Evaluation: Final Report. London : Department 
for Education, 2024. 
43. Bowlby J. Attachment and Loss. Vol. 1. Attachment. New York : Basic Books, 
1969. 428 p. 
44. Ainsworth M. D. S., Blehar M. C., Waters E., Wall S. Patterns of Attachment: A 
Psychological Study of the Strange Situation. Hillsdale : Erlbaum, 1978. 391 p. 
Статистичні та інформаційні матеріали 
45. В Україні знижується рівень усиновлення: у 2025 році нову сім'ю знайшли на 
10% менше дітей. Опендатабот, 11.05.2026. URL: https://zmina.info/news/u-2025-
roczi-kilkist-ohochyh-usynovyty-dytynu-znyzylas-na-13-narazi-zareyestrovano-2097-
kandydativ-usynovlyuvachiv/. 
46. У 2025-му в Україні всиновили до 1000 дітей. Ще понад 1500 сімей – у черзі 
на обліку. LIGA.net, 2025. URL: https://news.liga.net/ua/society/news/u-2025-mu-v-
ukraini-vsynovyly-do-1000-ditey-shche-ponad-1500-simey-u-cherzi-na-obliku. 
47. Скільки дітей усиновили в Україні за роки повномасштабної війни. Слово і 
Діло, 26.05.2026. URL: 
https://www.slovoidilo.ua/2026/05/26/infografika/suspilstvo/skilky-ditej-usynovyly-
ukrayini-roky-povnomasshtabnoyi-vijny. 
48. Державна допомога при усиновленні. 7eminar.ua, 2025. URL: 
https://7eminar.ua/news/10914-derzavna-dopomoga-pri-usinovlenni. 
 
59 
49. Статистичний щорічник Черкаської області за 2025 рік / Головне управління 
статистики у Черкаській області. Черкаси, 2026. 
50. Про стан соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського 
піклування в Черкаській області: аналітичний звіт Департаменту соціального 
захисту населення Черкаської ОДА. Черкаси, 2026. 
51. Звіт Уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини за 2024 рік. Київ, 
2025. 
52. Дані Черкаського обласного центру соціальних служб про усиновлення та 
соціальний супровід (2023-2025). Внутрішня звітність. 2025. 
53. Офіційний портал Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України. 
URL: https://www.msp.gov.ua 
54. Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія». URL: 
https://diia.gov.ua 
55. Adoption and Special Guardianship Support Fund (ASGSF) for kinship carers. 
Kinship.org.uk, 2025. https://kinship.org.uk/support-and-advice/advice-and-
information/adoption-and-special-guardianship-support-fund/. 
56. Adoption and Children Act 2002 An Act to restate and amend the law relating to 
adoption; to make further amendments of the law relating to children; to amend section 
93 of the Local. URL: www.legislation.gov.uk 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
    
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток А 
Анкета для соціологічного дослідження «Оцінка задоволеності усиновлювачів 
системою державної підтримки» 
Шановний респонденте! Запрошуємо Вас взяти участь в анонімному опитуванні, 
результати якого будуть використані для вдосконалення системи підтримки 
сімей-усиновлювачів у Черкаській області. Ваші відповіді допоможуть зробити 
державну допомогу більш ефективною. 
1. Ваша стать 
· Жіноча 
· Чоловіча 
2. Ваш вік: 
· 20-30 років 
· 31-40 років 
· 41-50 років 
· 51-60 років 
· Понад 60 років 
3. Скільки років тому ви усиновили дитину? 
· Менше 1 року 
· 1-3 роки 
· 3-5 років 
· Понад 5 років 
4. Чи знали ви про своє право на соціальний супровід після усиновлення? 
· Так, знав/ла 
· Ні, не знав/ла 
· Дізнався/лась випадково 
5. Чи отримували ви реальну допомогу від соціального працівника? 
· Так, регулярно (більше 3 разів) 
· Так, 1-2 рази 
· Ні, жодного разу 
6. Якщо ви отримували допомогу, оцініть її якість: 
· Відмінно (фахівець глибоко розбирався в проблемі) 
· Задовільно (допомогли частково) 
· Незадовільно (допомога була формальною) 
· Не отримував/ла допомоги 
7. Чи стикалися ви з бюрократичними перепонами при отриманні допомоги? 
· Так, часто 
· Так, але рідко 
· Ні, не стикався/лась 
8. Чи вважаєте ви розмір одноразової державної допомоги (41 280 грн) достатнім 
для облаштування дитини?  
· Так, повністю достатньо 
· Частково достатньо (коштів вистачило лише на першочергові потреби) 
· Ні, абсолютно недостатньо 
9. Чи потребувала ваша усиновлена дитина психологічної/психотерапевтичної 
допомоги? 
· Так, значною мірою 
· Так, частково 
· Ні, не потребувала 
10. Чи мали ви можливість отримати кваліфіковану психологічну допомогу 
(терапію травми) безоплатно? 
· Так, держава надала таку допомогу 
· Так, завдяки громадській організації 
· Ні, довелося платити 
· Ні, допомоги не було, а платити не мали змоги 
11. Оцініть загальний рівень вашої задоволеності державною підтримкою 
усиновлювачів (1 — дуже незадоволений, 10 — дуже задоволений): 
(Шкала: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10) 
12. Ваші пропозиції щодо покращення системи підтримки: 
(Відкрите поле) 
 
Додаток Б 
 
Зразок «Плану підтримки сім'ї усиновлювачів» (Adoption Support Plan) 
Загальна інформація про сім'ю 
Прзізвище, ім'я, по батькові усиновлювача(ів): ____________ 
Прізвище, ім'я, по батькові дитини: ____________ 
Дата усиновлення: ________ 
Дата складання плану: ________ 
Склад сім'ї (зазначте всіх членів родини): ____________ 
Місце проживання (населений пункт, район): ____________ 
Контактний телефон: ___________ 
Розділ 1. Оцінка потреб дитини 
1.1. Історія розвитку та травм 
(Зазначте, чи перебувала дитина в інтернатному закладі, скільки часу, чи 
зазнавала насильства, скільки разів змінювала місце проживання, чи розлучалася з 
братами/сестрами) 
1.2. Стан фізичного здоров'я 
(Наявність хронічних захворювань, інвалідність, потреба в регулярному 
медичному спостереженні, особливості харчування) 
1.3. Психічне здоров'я та поведінка 
(Наявність діагнозів, агресивна поведінка, енурез, нічні кошмари, труднощі з 
соціалізацією, рівень тривожності, порушення прив'язаності) 
1.4. Особливі освітні потреби 
(Потреба в індивідуальній програмі розвитку, наявність асистента вчителя, 
труднощі з навчанням, затримка мовленнєвого розвитку) 
Розділ 2. Оцінка потреб сім'ї 
2.1. Потреба в навчанні батьківським навичкам 
(Робота з дітьми, які зазнали травми, особливості формування прив'язаності, 
методи заохочення та покарання, комунікація з дитиною) 
2.2. Потреба у відпочинку та ресурсі для батьків 
(Можливість тимчасового відпочинку, підтримка з боку родичів, друзів, груп 
взаємопідтримки) 
2.3. Матеріальні потреби 
(Додаткова фінансова допомога, компенсація витрат на ліки, реабілітацію, 
інклюзивну освіту) 
Розділ 3. Заплановані заходи підтримки 
3.1. Соціальний супровід 
Відповідальний соціальний працівник: ____________ 
Планована кількість візитів на рік: ____ 
Періодичність: ____________ 
3.2. Психологічна допомога 
Вид терапії (EMDR, сімейна терапія, ігрова терапія, логопедична корекція): 
____________ 
Кількість сеансів: ____ 
Тривалість курсу: ____________ 
Відповідальний спеціаліст: ____________ 
3.3. Медичне забезпечення 
Потреба в диспансеризації: □ Так □ Ні 
Потреба в санаторно-курортному лікуванні: □ Так □ Ні 
Спеціалісти, які потребують спостереження: ____________ 
3.4. Освітні послуги 
Потреба в інклюзивній освіті: □ Так □ Ні 
Потреба в корекційних заняттях: □ Так □ Ні 
Вид занять: _________ 
Розділ 4. Відповідальні особи та контроль 
Кейс-менеджер (соціальний працівник): ____________ 
Контактний телефон: ____________ 
Психолог/терапевт: ____________ 
Контактний телефон: ____________ 
Спеціаліст Служби у справах дітей: ____________ 
Контактний телефон: _________ 
Розділ 5. Підписи сторін 
Ми, усиновлювач(і), ознайомлені з планом підтримки, погоджуємося з його 
змістом та зобов'язуємося співпрацювати з фахівцями для досягнення 
поставлених цілей. 
Усиновлювач(і): ____ (підпис) / ____ (дата) 
Представник ОЦСС/Служби у справах дітей: ____ (підпис) / ____ (дата) 
Кейс-менеджер: ____ (підпис) / ____ (дата) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток В 
 
Проєкт обласної цільової програми «Родина для дитини» на 2027-2029 роки 
Мета програми 
Забезпечення комплексної підтримки сімей-усиновлювачів Черкаської області, 
зниження ризику повернення дітей до інтернатних закладів, підвищення рівня 
соціальної захищеності усиновлених дітей та їхніх родин 
Основні завдання програми 
1. Збільшення охоплення соціальним супроводом усиновлювачів до 85% 
(поточний показник – 18%). 
2. Створення регіонального фонду психологічної підтримки (міні-ASGSF) з 
бюджетом 1-2 млн грн на рік для забезпечення безоплатної терапії для 50-100 
дітей щорічно. 
3. Запровадження обов'язкового індивідуального плану підтримки для кожної 
родини-усиновителя (аналог британського Adoption Support Plan). 
4. Підвищення матеріальної мотивації усиновлювачів шляхом індексації 
допомоги та запровадження регіональних надбавок. 
5. Підвищення кваліфікації фахівців соціальної сфери, які працюють з 
усиновителями (навчання методам травма-інформованого підходу, супервізія). 
6. Забезпечення принципів безбар'єрності при наданні соціальних послуг 
усиновителям (архітектурна, інформаційна, комунікаційна безбар'єрність). 
Основні напрями реалізації 
Напрям 1. Фінансово-економічна підтримка 
· Запровадження індексованої базової допомоги з прив'язкою до прожиткового 
мінімуму для дітей відповідного віку. 
· Створення «Регіонального фонду підтримки адаптації усиновлених дітей» для 
цільового фінансування психологічної, логопедичної та реабілітаційної допомоги. 
· Закріплення в бюджетах територіальних громад окремої статті видатків на 
підтримку усиновлених дітей. 
 
Напрям 2. Соціально-технологічний супровід 
· Впровадження технології кейс-менеджменту (ведення випадку) на рівні 
територіальних громад. 
· Створення міжвідомчих мобільних груп (соціальний працівник + психолог) для 
оперативного реагування на кризові ситуації. 
· Розробка та впровадження індивідуальних планів супроводу для кожної родини-
усиновителя. 
Напрям 3. Кадрове забезпечення 
· Проведення навчання для соціальних працівників за програмою «Травма-
інформований супровід усиновлювачів». 
· Запровадження системи супервізії для фахівців, які працюють з усиновителями. 
· Збільшення штату соціальних працівників ОЦСС на 5 осіб. 
Напрям 4. Інформаційно-просвітницька робота 
· Створення «Навігатора усиновителя» – онлайн-ресурсу з покроковими 
інструкціями. 
· Проведення щорічної інформаційної кампанії до Дня усиновлення (17 вересня). 
· Розповсюдження друкованих матеріалів (буклетів, посібників) для усиновителів. 
Напрям 5. Безбар'єрність та інклюзія 
· Облаштування «сімейних зон» у приміщеннях управлінь соціального захисту та 
ЦНАП. 
· Запровадження стандартів «зрозумілої мови» в офіційних документах. 
· Створення інклюзивних просторів для дозвілля усиновлених дітей. 
Очікувані результати реалізації програми 
1. Зниження кількості відмов від усиновлення на 40% (з 8% до 4,8%). 
2. Збільшення кількості усиновлень на 24% (з 50 до 62 на рік). 
3. Підвищення рівня задоволеності усиновлювачів державною підтримкою з 3,2 
до 6,5 бала за 10-бальною шкалою. 
4. Збільшення охоплення соціальним супроводом з 18% до 85% сімей. 
5. Підвищення рівня обізнаності усиновлювачів про свої права з 42% до 70%. 
6. Зниження рівня соціальної стигматизації усиновлених дітей на 30%. 
Фінансове забезпечення програми 
Загальний бюджет програми на 3 роки (2027-2029) становить 12,95 млн грн. 
Джерела фінансування: 
· Обласний бюджет (програма соціального захисту) – 5 млн грн. 
· Гранти міжнародних організацій (UNICEF, Британська Рада, Посольство 
Великої Британії в Україні) – 4 млн грн. 
· Благодійні внески місцевого бізнесу та меценатів – 2 млн грн. 
· Міські бюджети (Черкаси, Сміла, Умань) – 1,95 млн грн. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток Г 
 
Порівняльна характеристика систем підтримки усиновлювачів в Україні та 
Великій Британії (2025/2026 роки) 
 
Критерій 1. Одноразова допомога при усиновленні 
Україна: 10 320 грн (одноразово) + 30 960 грн (щомісяця по 860 грн протягом 36 
місяців). Загальна сума – 41 280 грн. Допомога надається всім усиновлювачам 
незалежно від доходу. 
Велика Британія: Відсутня. Натомість діє система регулярної щомісячної 
допомоги (Adoption Allowance). 
Критерій 2. Регулярна грошова допомога 
Україна: 860 грн/місяць. Виплачується всім усиновлювачам протягом 36 місяців. 
Не залежить від доходу сім'ї. Не індексується. 
Велика Британія: Adoption Allowance – від £55 до £150 на тиждень (приблизно 2 
800-7 700 грн). Виплачується до 18 років дитини (або до 21 року, якщо дитина 
навчається). Отримує близько 71% сімей (залежить від доходу та потреб дитини). 
Щорічно індексується. 
Критерій 3. Тривалість оплачуваної відпустки у зв'язку з усиновленням 
Україна: 45 календарних днів (приблизно 6,5 тижнів). Оплата – 100% середньої 
зарплати з обмеженням максимальної суми (близько 18 000 грн на місяць). 
Велика Британія: 52 тижні (39 з них – оплачувані). Перші 6 тижнів – 90% від 
середньої зарплати (без верхньої межі). Наступні 33 тижні – фіксована ставка (з 
квітня 2025 року – £194,32 на тиждень). 
Критерій 4. Терапевтична/психологічна підтримка 
Україна: Загальна психологічна допомога (до 3 безоплатних консультацій у 
державних центрах, черга 2-3 тижні). Спеціалізована терапія травми (EMDR, 
DDP, Theraplay) відсутня в державній системі. Приватна терапія – 800-2 000 грн за 
сеанс. 
Велика Британія: Adoption Support Fund (ASGSF) – до £3 000 на дитину на рік на 
спеціалізовану терапію (EMDR, DDP, сімейна терапія, Theraplay). Фінансування 
безпосередньо оплачує послуги ліцензованих терапевтів. Бюджет фонду – £55 
млн на рік (2026/27). 
Критерій 5. Соціальний супровід 
Україна: Формальний, не обов'язковий. Здійснюється за заявою усиновлювача. 
Фактично отримує менше 20% сімей. Середня кількість візитів – 1-2 на рік 
(замість рекомендованих 12). Відсутній юридичний обов'язок виконання. 
Велика Британія: Обов'язковий супровід протягом перших 3 років після 
усиновлення. Мінімум 6 візитів на рік. Передбачений законом (Adoption and 
Children Act 2002). Невиконання тягне юридичну відповідальність місцевої влади. 
Критерій 6. Індивідуальний план підтримки 
Україна: Відсутній. 
Велика Британія: Adoption Support Plan – юридично обов'язковий документ для 
кожної дитини. Розробляється до усиновлення або в перший місяць після. 
Включає оцінку потреб дитини та сім'ї, конкретні послуги з періодичністю та 
бюджетом, відповідальних осіб. Переглядається щороку. У разі невиконання – 
сім'я може подати до суду. 
Критерій 7. Незалежний нагляд та контроль 
Україна: Відсутній. Контроль здійснюється виключно вищестоящими органами 
(внутрішній контроль). Публічна звітність не передбачена. 
Велика Британія: Ofsted – незалежний регулятор, який оцінює роботу агенцій з 
усиновлення за шкалою від «outstanding» до «inadequate». Результати 
оприлюднюються. Стимулює агенції до покращення роботи. 
Критерій 8. Рівень задоволеності усиновлювачів (за 10-бальною шкалою) 
Україна: ~3,2 (за даними соціологічних опитувань, проведених у межах цього 
дослідження). 
Велика Британія: ~7,8 (за даними Adoption UK, 2025). 
Критерій 9. Частка повернень дітей з усиновлення 
Україна: ~8% (середній показник по країні). У Черкаській області – 1-1,5%. 
Велика Британія: ~3% 
Критерій 10. Співвідношення соціальний працівник / сім'ї 
Україна: 1:120+ (у 6 разів перевищує норматив 1:20). 
Велика Британія: 1:15-20. 
Джерело: складено автором на основі даних Department for Education (UK, 2025), 
Adoption UK (2025), звітів Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності 
України (2025) та Черкаської ОДА. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток Д 
 
Динаміка усиновлень та обсягів фінансування допомоги при усиновленні в 
Черкаській області (2022-2025) 
Таблиця Д.1 – Динаміка усиновлень та обсягів фінансування допомоги при 
усиновленні в Черкаській області (2022-2025) 
Рік Кількість усиновлених дітей (осіб) Загальний обсяг виплат (млн грн) Середній 
строк призначення виплати (днів) Рівень бюджетного виконання (%) 
2022 34 1,40 22 96,2 
2023 29 1,19 25 94,8 
2024 41 1,69 18 98,1 
2025 38 1,57 15 98,4 
Аналіз даних таблиці Д.1 
У 2022-2023 роках спостерігалося незначне зниження кількості усиновлень (з 34 
до 29), що пояснюється складною воєнною ситуацією, призупиненням роботи 
окремих судів та міграцією населення на початку повномасштабного вторгнення. 
У 2024 році зафіксовано поступове відновлення активності кандидатів в 
усиновлення (41 усиновлення – максимальний показник за аналізований період), 
що стало можливим завдяки стабілізації роботи служб у справах дітей, цифровим 
реєстрам дітей та активізації роботи ЦНАПів. У 2025 році кількість усиновлень 
становила 38, що є стабільним показником для регіону. 
Спостерігається позитивна тенденція до скорочення середнього строку 
призначення виплати з 22-25 днів у 2022-2023 роках до 15 днів у 2025 році, що є 
прямим наслідком впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери 
(ЄІССС) та цифровізації процесів. Рівень бюджетного виконання залишається 
стабільно високим (понад 94%), що свідчить про надійність механізмів 
фінансування. 
Джерело: складено автором на основі звітних даних Департаменту соціального захисту 
населення Черкаської ОДА та Головного управління статистики у Черкаській області. 
 
Додаток Е 
Перелік документів для призначення допомоги при усиновленні 
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 
року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги 
сім'ям з дітьми» для призначення державної допомоги при усиновленні дитини 
необхідно подати такі документи: 
1. Заява про призначення допомоги 
Заява подається за встановленим зразком до управління соціального захисту 
населення за місцем реєстрації усиновлювача. У заяві зазначаються: прізвище, 
ім'я, по батькові усиновлювача; паспортні дані; реєстраційний номер облікової 
картки платника податків (РНОКПП); адреса реєстрації та фактичного 
проживання; контактний телефон; дані про усиновлену дитину (прізвище, ім'я, по 
батькові, дата народження); реквізити банківського рахунку для перерахування 
коштів. 
2. Копія паспорта усиновлювача 
Подається копія сторінок паспорта, що містять прізвище, ім'я, по батькові, дату 
народження, місце реєстрації. Копія засвідчується підписом усиновлювача та 
датою. 
3. Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) 
Подається копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. 
4. Копія рішення суду про усиновлення 
Подається копія рішення суду про усиновлення дитини, що набрало законної 
сили. Рішення має містити відмітку про набрання законної сили (відповідний 
штамп суду). 
5. Нове свідоцтво про народження дитини 
Подається копія свідоцтва про народження дитини, виданого після усиновлення (з 
внесеними змінами про батьків). Свідоцтво має бути видане органами державної 
реєстрації актів цивільного стану 
6. Довідка про реєстрацію місця проживання дитини 
Подається довідка про реєстрацію місця проживання дитини (форма № 3 або 
виписка з реєстру територіальної громади). Довідка підтверджує спільне 
проживання усиновлювача та дитини. 
7. Реквізити банківського рахунку для виплати (IBAN) 
Подаються реквізити банківського рахунку (IBAN), відкритого в уповноваженому 
банку на ім'я усиновлювача. Реквізити засвідчуються банком 
8. У разі усиновлення дитини з інвалідністю – довідка МСЕК або ЛКК 
Подається копія довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) або 
лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) про встановлення інвалідності дитині. 
9. Додаткові документи (за потреби) 
За рішенням органу соціального захисту можуть вимагатися додаткові документи 
для підтвердження обставин, що впливають на призначення допомоги. 
Термін подання документів 
Заява та всі необхідні документи подаються не пізніше ніж 12 календарних 
місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення. 
Строк прийняття рішення 
Орган соціального захисту населення приймає рішення про призначення 
допомоги протягом 10 календарних днів з дня надходження заяви та всіх 
необхідних документів 
Строк виплати 
Перший платіж здійснюється протягом 20 календарних днів після прийняття 
рішення про призначення допомоги. Щомісячні виплати здійснюються до 25 
числа кожного місяця.