ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ  
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
на тему 
" Соціальні програми підтримки дітей із вразливих категорій у громаді." 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: 
студентка ІV курсу, групи СЗ 2210 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» 
Т.В. Медяник 
Керівник: к.е.н., доц. Л.Ю. Тернова 
Рецензент: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2026 
 
  2 
 
  
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр    
Галузь знань   23 Соціальна робота   
Спеціальність             232 «Соціальне забезпечення»  
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Бєлова  І.О. 
“_____” _______________2025 р. 
 
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 
Здобувачці Тетяні Валеріївні Медяник  на підготовку кваліфікаційної роботи 
бакалавра на тему: «Соціальні програми підтримки дітей із вразливих 
категорій у громаді» 
Тему затверджено наказом від «___» ____  _________2025 р   
Кваліфікаційна робота бакалавра виконується на матеріалах _ Департаменту 
освіти та гуманітарної політики ЧМР.  
План кваліфікаційної роботи бакалавра: 
Розділ 1. Теоретико-правові засади соціальних програм підтримки дітей із 
вразливих категорій у громаді 
Розділ 2. Аналіз соціальних програм підтримки дітей із вразливих 
категорій у Черкаській міській територіальній громаді 
Розділ 3 Пропозиції щодо вдосконалення соціальних програм підтримки 
дітей із вразливих категорій у громаді м. Черкаси 
Об’єктом дослідження є система підтримки дітей із вразливих категорій 
у територіальній громаді м. Черкаси, а предметом — соціальні програми (та 
  3 
 
пов’язані з ними організаційні механізми), спрямовані на підтримку цих дітей, 
їх зміст і практика реалізації.  
Метою кваліфікаційної роботи є науково обґрунтований аналіз 
соціальних програм підтримки дітей із вразливих категорій у громаді м. 
Черкаси та визначення напрямів удосконалення їх реалізації.  
Для досягнення мети передбачається розв’язання взаємопов’язаних 
завдань: 
 уточнити теоретико-методологічні підходи до розуміння соціальних 
програм у системі соціального забезпечення та їх ролі в громаді; 
проаналізувати нормативно-правові засади підтримки дітей і організації 
соціальних послуг на місцевому рівні;  
охарактеризувати вразливі категорії дітей у контексті потреб та ризиків; 
здійснити аналіз змісту, цільових груп, інструментів, механізмів 
фінансування й показників результативності ключових програм і порядків, що 
діють/запроваджуються в Черкасах;  
виявити проблеми координації та доступності допомоги й обґрунтувати 
практичні рекомендації для підвищення ефективності програм у громаді. 
 
 
Завдання підготував 
науковий керівник   __________________      Л.Ю. Тернова 
                                             (підпис)                         (прізвище та ініціали) 
 «____»________2025 р. 
 
 
 
 
Завдання одержав здобувач(ка)                                                                          
                                                                                                 ____________       Т.В. Медяник 
 
                                             (підпис)                                 (прізвище та ініціали) 
 «____»__________2025 р. 
 
  4 
 
ЗАТВЕРДЖЕНО 
Завідувач 
кафедри________________ 
 
протокол №___ від ______________ 
 
Орієнтовний графік 
підготовки та захисту кваліфікаційних робіт здобувачами освітнього 
ступеня «бакалавр» спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» на 
2025/2026 навчальний рік 
Етапи підготовки  Денна форма  
та захисту КРБ навчання Примітка  
1. Вибір студентом теми КРБ і подання   
заяви  на кафедру;   
- затвердження тем КРБ і призначення  ___.___.20__ р.  виконано  
наукових керівників;   
- складання і затвердження 
індивідуальних завдань на виконання 
КРБ 
2. Підготовка вступу і першого розділу  ___.___.20__ р.  виконано  
КРБ   
3. Підготовка другого розділу КРБ ___.___.20__ р.  виконано  
  
4. Підготовка третього розділу КРБ ___.___.20__ р.  виконано  
  
5. Подання здобувачем завершеної КРБ ___.___.20__ р.  виконано  
науковому керівнику   
6. Розгляд КРБ науковим керівником ___.___.20__ р.  виконано  
  
7. Попередній розгляд КРБ на комісії  ___.___.20__ р.  виконано  
від кафедри   
8. Доопрацювання роботи, прийняття ___.___.20__ р.  виконано  
кафедрою рішення про допуск КРБ до   
захисту перед ЕК оформлення та 
зовнішнє рецензування КРБ 
9. Захист КРБ перед ЕК ___.___.20__ р.   
 
 
  5 
 
 
РЕФЕРАТ 
 
Основний текст кваліфікаційної роботи бакалавра викладений на 102 
сторінках. Робота містить 22 таблиці, та список використаних джерел із  54 
найменувань.  додатки 
 
Об’єктом дослідження є система підтримки дітей із вразливих 
категорій у територіальній громаді м. Черкаси, а предметом — соціальні 
програми (та пов’язані з ними організаційні механізми), спрямовані на 
підтримку цих дітей, їх зміст і практика реалізації.  
Метою кваліфікаційної роботи є науково обґрунтований аналіз 
соціальних програм підтримки дітей із вразливих категорій у громаді м. 
Черкаси та визначення напрямів удосконалення їх реалізації.  
Для досягнення мети передбачається розв’язання взаємопов’язаних 
завдань: 
 уточнити теоретико-методологічні підходи до розуміння соціальних 
програм у системі соціального забезпечення та їх ролі в громаді; 
проаналізувати нормативно-правові засади підтримки дітей і 
організації соціальних послуг на місцевому рівні;  
охарактеризувати вразливі категорії дітей у контексті потреб та 
ризиків; 
здійснити аналіз змісту, цільових груп, інструментів, механізмів 
фінансування й показників результативності ключових програм і порядків, 
що діють/запроваджуються в Черкасах;  
виявити проблеми координації та доступності допомоги й обґрунтувати 
практичні рекомендації для підвищення ефективності програм у громаді. 
За результатами проведеного дослідження сформульовано висновки, 
які повною мірою відповідають поставленим завданням, а їх обґрунтованість, 
комплексність та практична спрямованість засвідчують належний рівень 
теоретичного осмислення проблеми удосконалення соціальних програм 
підтримки дітей із вразливих категорій у територіальній громаді. Одержані 
результати можуть бути використані у діяльності органів місцевого 
самоврядування, служб у справах дітей, надавачів соціальних послуг та 
інших суб’єктів міжвідомчої взаємодії для підвищення доступності, 
адресності й результативності підтримки дітей через стандартизацію 
маршруту дитини, посилення координації та впровадження системи KPI-
моніторингу.. 
 
Рік виконання роботи 2026 рік 
Рік захисту роботи 2026 рік 
  6 
 
ЗМІСТ 
 Стор 
ВСТУП 7 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНИХ 13 
ПРОГРАМ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ІЗ ВРАЗЛИВИХ КАТЕГОРІЙ 
У ГРОМАДІ 
1.1. Понятійний апарат і класифікація: “соціальна програма”, 13 
“соціальні послуги”, “вразливі категорії дітей”  
1.2. Нормативно-правове регулювання підтримки дітей і надання 18 
соціальних послуг в Україні 
1.3. Підходи до оцінювання результативності соціальних програм на 25 
рівні громади  
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ ПІДТРИМКИ 33 
ДІТЕЙ ІЗ ВРАЗЛИВИХ КАТЕГОРІЙ У ЧЕРКАСЬКІЙ 
МІСЬКІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ 
2.1. Інституційна система підтримки дітей у Черкаській МТГ  33 
2.2. Характеристика та “карта” програм/заходів підтримки дітей у 38 
громаді м. Черкаси  
2.3. Оцінка реалізації програм: доступність, адресність, охоплення 44 
та проблемні аспекти  
РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ 54 
СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ІЗ 
ВРАЗЛИВИХ КАТЕГОРІЙ У ГРОМАДІ М. ЧЕРКАСИ 
3.1. Аналіз інституційних, процедурних і інформаційних обмежень 54 
у реалізації програм підтримки дітей у громаді м. Черкаси 
3.2. Пропозиції щодо підвищення ефективності та доступності 59 
програм у Черкаській МТГ  
3.3. Механізм впровадження пропозицій та система моніторингу 69 
результативності (KPI) 
ВИСНОВКИ 78 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  84 
ДОДАТКИ  
 
  7 
 
ВСТУП 
Забезпечення прав дитини та своєчасна підтримка дітей із вразливих 
категорій є одним із ключових індикаторів соціальної спроможності громади, 
адже саме на місцевому рівні найбільш відчутними стають наслідки бідності, 
сімейних криз, насильства, міграції та інших чинників, що формують складні 
життєві обставини. В умовах повномасштабної війни ці ризики посилилися: 
зросла кількість внутрішньо переміщених осіб, поглибилася нерівність 
доступу до послуг, а значна частка дітей потребує додаткової гуманітарної, 
психологічної та соціальної підтримки (UNICEF, 2024). Для територіальних 
громад це означає необхідність не лише підтримувати наявну мережу 
соціальних послуг, а й цілеспрямовано проєктувати й реалізовувати місцеві 
соціальні програми, здатні адресно відповідати на потреби дітей, які 
перебувають у складних життєвих обставинах або належать до груп 
підвищеного ризику соціального відторгнення. 
Нормативно-правові та управлінські підстави такої діяльності 
формуються на перетині державної соціальної політики та 
децентралізаційних процесів. Закон України «Про соціальні послуги» задає 
рамку переходу від переважно вертикальної, централізованої моделі до 
горизонтальної моделі організації допомоги, орієнтованої на потреби 
отримувача та активне використання місцевих програм розвитку й 
механізмів партнерства (Верховна Рада України, 2019; Заяць & Краєвська, 
2022). У наукових дослідженнях підкреслюється, що нова модель підвищує 
відповідальність громад за якість, доступність і комплексність послуг, але 
одночасно актуалізує проблеми інституційної спроможності, кадрового 
забезпечення, узгодженості процедур та фінансування (Семигіна, 2019; Заяць 
& Краєвська, 2022). Особливої ваги у сфері захисту дітей набуває 
інтегрований підхід, що передбачає міжвідомчу взаємодію та ведення 
випадку (кейс-менеджмент) як інструмент координації допомоги 
  8 
 
сім’ї/дитині, який забезпечує комплексність, міждисциплінарність і 
орієнтацію на результат (UNICEF, 2021; Горішна, 2019). 
У громаді м. Черкаси питання підтримки дітей із вразливих категорій 
реалізується через поєднання соціальних послуг та програмно-цільових 
інструментів. Зокрема, рішенням Черкаської міської ради затверджено 
«Програму соціального захисту дітей міста Черкаси на 2023–2025 роки», яка 
передбачає заходи профілактики складних життєвих обставин, реагування на 
факти порушення прав дитини й насильства, організацію соціального 
супроводу та координацію дій суб’єктів роботи з дітьми і сім’ями (Черкаська 
міська рада, 2023a). Паралельно в громаді діє комплексніша «Міська 
соціальна програма “Турбота” на 2024–2028 роки», що спрямована на 
адресну підтримку мешканців, які перебувають у складних життєвих 
обставинах; серед груп, що потребують підвищеної уваги, у програмі прямо 
окреслюються, зокрема, сім’ї з дітьми та внутрішньо переміщені особи, а 
також підкреслюється потреба комплексного підходу й розширення спектру 
соціальних послуг на місцевому рівні (Черкаська міська рада, 2023b). 
Водночас громада застосовує спеціалізовані механізми підтримки, наприклад 
у сфері оздоровлення та відпочинку дітей пільгових категорій: профільний 
департамент інформує про планування закупівель путівок для дітей 
пільгових категорій за кошти бюджету громади (Департамент соціальної 
політики Черкаської міської ради, 2024), а також про впровадження порядку 
направлення на оздоровлення дітей з інвалідністю, які потребують особливих 
умов і супроводу одного з батьків/законного представника (Черкаська міська 
рада, 2025). Окремо слід зазначити, що у 2025 році в межах підготовки 
наступного програмного циклу оприлюднено проєкт «Програми соціального 
захисту дітей міста Черкаси на 2026–2028 роки», у якому наведено локальні 
дані про контингент дітей, зокрема про дітей, переміщених із зон бойових дій 
і тимчасово окупованих територій, а також акцентовано потребу системного 
моніторингу результативності заходів (Виконавчий комітет Черкаської 
  9 
 
міської ради, 2025). Сукупно ці документи формують програмно-нормативну 
«архітектуру» підтримки дітей у громаді, однак потребують науково 
обґрунтованого аналізу з позицій ефективності, узгодженості та 
відповідності потребам цільових груп. 
Актуальність теми підтверджується й науковим дискурсом. Дослідники 
розглядають територіальну громаду як ключовий рівень організації 
соціальної підтримки, де ефективність залежить від якості управлінських 
рішень, здатності до партнерства та розвитку мережі послуг (Palatna, 2022). У 
контексті децентралізації обґрунтовуються ризики нерівномірності доступу 
до послуг між громадами, проблеми цифровізації, кадрової нестачі й потреба 
у створенні інфраструктури соціальних сервісів, здатних працювати з 
уразливими групами (Заяць & Краєвська, 2022). Окремий пласт досліджень 
присвячено інтегрованим моделям надання послуг і міжвідомчій координації: 
підкреслюється, що кейс-менеджмент як спосіб організації допомоги є дієвим 
для підтримки вразливих сімей із дітьми, проте його сталість залежить від 
локальних процедур, регулярного навчання і супервізії, а також від того, 
наскільки міжвідомча взаємодія спирається на інституціоналізовані правила, 
а не лише на міжособистісні зв’язки (UNICEF, 2021; Горішна, 2019). Для 
підгруп дітей, які мають інвалідність, дослідження вказують на бар’єри 
доступності та якості соціально-реабілітаційних послуг (просторова 
віддаленість, неадаптованість середовища, організаційні обмеження) і 
наголошують на важливості розвитку сервісів на рівні громади (Слозанська 
та ін., 2024). 
Разом із тим аналіз літератури дозволяє виокремити низку аспектів, що 
залишаються недостатньо дослідженими. По-перше, в українському 
науковому полі обмежено представлені емпіричні оцінювання саме 
муніципальних соціальних програм підтримки дітей із вразливих категорій 
— із фокусом на логіку програми, механізми реалізації, результативні 
показники та реальний вплив на доступність/якість допомоги в громаді. По-
  10 
 
друге, недостатньо розробленими є методичні підходи до комплексної оцінки 
узгодженості програм (наприклад, програм захисту дітей, ширших програм 
соціальної підтримки, процедур оздоровлення, інструментів кейс-
менеджменту) як єдиної системи, що має працювати «без розривів» для 
дитини та сім’ї. По-третє, у зв’язку з воєнними трансформаціями й 
збільшенням частки дітей, які постраждали від війни та переміщення, 
потребують уточнення актуальні потреби цільових груп і відповідність 
місцевих програм новим ризикам, що прямо відзначається і в аналітичних 
матеріалах щодо становища дітей та доступу до послуг (UNICEF, 2024). По-
четверте, локальні кейси окремих громад (зокрема м. Черкаси) потребують 
систематизації та наукового опису, оскільки вони дають змогу перейти від 
загальних висновків про реформу до прикладних рекомендацій для 
управлінської практики. 
З огляду на зазначене, метою кваліфікаційної роботи є науково 
обґрунтований аналіз соціальних програм підтримки дітей із вразливих 
категорій у громаді м. Черкаси та визначення напрямів удосконалення їх 
реалізації.  
Для досягнення мети передбачається розв’язання взаємопов’язаних 
завдань: 
 уточнити теоретико-методологічні підходи до розуміння соціальних 
програм у системі соціального забезпечення та їх ролі в громаді; 
проаналізувати нормативно-правові засади підтримки дітей і 
організації соціальних послуг на місцевому рівні;  
охарактеризувати вразливі категорії дітей у контексті потреб та 
ризиків; 
здійснити аналіз змісту, цільових груп, інструментів, механізмів 
фінансування й показників результативності ключових програм і порядків, 
що діють/запроваджуються в Черкасах;  
  11 
 
виявити проблеми координації та доступності допомоги й обґрунтувати 
практичні рекомендації для підвищення ефективності програм у громаді. 
Об’єктом дослідження є система підтримки дітей із вразливих категорій у 
територіальній громаді м. Черкаси, а предметом — соціальні програми (та 
пов’язані з ними організаційні механізми), спрямовані на підтримку цих 
дітей, їх зміст і практика реалізації.  
Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові та 
спеціальні методи: аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, системний 
підхід, нормативно-правовий аналіз, контент-аналіз програмних документів і 
офіційних інформаційних матеріалів, а також елементи оцінювання програм 
за логікою «цілі — заходи — ресурси — результати» з урахуванням підходів 
до організації інтегрованих соціальних послуг (UNICEF, 2021; Семигіна, 
2019).  
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та підзаконні 
акти України, рішення Черкаської міської ради та виконавчих органів, 
місцеві програми й порядки, офіційні повідомлення профільних структур, а 
також сучасні наукові публікації та аналітичні матеріали про становище 
дітей і доступ до соціальних послуг (UNICEF, 2024).  
Практичне значення роботи полягає у можливості використання 
сформульованих висновків і рекомендацій для вдосконалення програмно-
цільового планування, міжвідомчої координації та моніторингу 
результативності підтримки дітей із вразливих категорій у громаді м. 
Черкаси. 
Інформаційна база дослідження включає: законодавчі акти України у 
сфері соціальних послуг та охорони дитинства (Верховна Рада України, 2019; 
Верховна Рада України, 2001a; Верховна Рада України, 2001b), програмні 
документи Черкаської міської ради та офіційні матеріали департаменту 
соціальної політики щодо заходів підтримки сімей і дітей (Черкаська міська 
  12 
 
рада, 2023; Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, 2024, 
2025).  
Структура роботи: кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох 
розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. 
  13 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ 
ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ІЗ ВРАЗЛИВИХ КАТЕГОРІЙ У ГРОМАДІ 
1.1. Понятійний апарат і класифікація: “соціальна програма”, 
“соціальні послуги”, “вразливі категорії дітей” 
Теоретична визначеність ключових понять є передумовою коректного 
аналізу соціальних програм підтримки дітей у громаді, адже саме через 
понятійний апарат окреслюються межі відповідальності суб’єктів 
соціального забезпечення, логіка відбору цільових груп, критерії адресності 
та інструмененти оцінювання результативності втручань. У контексті 
децентралізації соціальної сфери й посилення ролі територіальних громад 
категорії «соціальна програма» та «соціальні послуги» набувають 
прикладного значення: перша описує управлінсько-планувальний формат 
реагування на соціальні ризики, друга — зміст і технології безпосередньої 
допомоги людям/сім’ям, зокрема дітям, які перебувають у складних 
життєвих обставинах (СЖО) (Семигіна, 2019; Палатна, 2022). 
У науковій літературі та практиці соціального забезпечення «соціальну 
програму» доцільно трактувати як цілеспрямований, ресурсно забезпечений 
та обмежений у часі комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на 
розв’язання визначеної соціальної проблеми або зниження її негативних 
наслідків для конкретних груп населення на певній території. Такий підхід 
підкреслює системність програми (наявність мети, завдань, індикаторів, 
виконавців, ресурсів і очікуваних результатів) та її інструментальну роль у 
реалізації соціальної політики на місцевому рівні (Колосок & Мельник, 
2025). Водночас у фінансово-управлінській площині соціальні програми 
зазвичай пов’язані з програмно-цільовим методом бюджетування, коли 
ресурси плануються під досягнення конкретних цілей і показників 
результату, що є критичним для прозорості та підзвітності використання 
коштів у соціальній сфері (Міністерство фінансів України, 2016). 
  14 
 
Ознаками соціальної програми, релевантними для спеціальності 
«соціальне забезпечення», є: (1) наявність суспільно значущої соціальної 
проблеми (наприклад, дитяча бідність, насильство, бездоглядність, наслідки 
переміщення); (2) цільова спрямованість і визначені критерії віднесення до 
отримувачів; (3) нормативна та організаційна визначеність (затвердження 
органом влади/місцевого самоврядування, регламентація заходів і 
відповідальних); (4) ресурсна визначеність (фінансові, кадрові, інституційні 
ресурси); (5) вимірюваність очікуваних результатів через показники 
продукту/якості/ефекту; (6) обмеженість у часі та можливість моніторингу і 
корекції (Колосок & Мельник, 2025; Палатна, 2022). 
Класифікація соціальних програм у соціальному забезпеченні може 
здійснюватися за кількома підставами, що важливо для подальшого аналізу 
програм підтримки дітей у громаді. По-перше, за рівнем реалізації: 
загальнодержавні, регіональні, місцеві (громадські/міські) програми. По-
друге, за цільовою групою: програми підтримки дітей і сімей з дітьми; 
програми для осіб з інвалідністю; для ВПО; для постраждалих від насильства 
тощо. По-третє, за функціональною спрямованістю: профілактичні 
(запобігання ризикам і СЖО), підтримувальні/компенсаторні (забезпечення 
доступу до допомоги та ресурсів), реабілітаційні/відновні (мінімізація 
наслідків травматичних подій), інтеграційні (соціальна інтеграція та 
включення). По-четверте, за технологіями реалізації: програми, що 
фокусуються на розвитку мережі послуг, стандартизації та веденні випадку; 
програми матеріальної підтримки; програми міжвідомчої взаємодії. Така 
класифікація дозволяє відрізняти «програму» як комплексне управлінське 
рішення від окремого заходу чи разової виплати, а також коректно 
співвідносити програмні цілі з практикою надання соціальних послуг 
(Міністерство фінансів України, 2016; Заяць & Краєвська, 2022). 
Поняття «соціальні послуги» в українському правовому полі має чітке 
функціональне наповнення: це дії, спрямовані на профілактику СЖО, 
  15 
 
подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для 
осіб/сімей, які в них перебувають (Верховна Рада України, 2019). У цьому 
визначенні принципово важливими є три акценти. Перший — 
превентивність: соціальні послуги не зводяться до реагування «після того, як 
сталося», а включають раннє виявлення ризиків і підтримку. Другий — 
орієнтація на наслідки для життя і розвитку: для дітей це означає пріоритет 
найкращих інтересів дитини та безпекового компонента. Третій — 
можливість комплексності: закон прямо допускає одночасне надання кількох 
послуг одній сім’ї/дитині, що узгоджується з сучасними підходами 
інтегрованої допомоги та міждисциплінарної взаємодії (Верховна Рада 
України, 2019; Горішна, 2019). 
У наукових підходах соціальні послуги розглядаються як ключовий 
інструмент реалізації соціальних прав на місцевому рівні, а якість їх надання 
пов’язується з оцінкою потреб, доступністю, професійністю персоналу, 
здатністю системи до міжсекторальної взаємодії та моніторингу результатів 
(Семигіна, 2019; Палатна, 2022). Децентралізація створює можливості для 
наближення послуг до отримувачів, але водночас висвітлює ризики 
нерівності між громадами за ресурсами, кадровим забезпеченням і 
спроможністю планувати мережу послуг, що особливо відчутно у сфері 
підтримки вразливих груп населення (Заяць & Краєвська, 2022). Саме тому в 
сучасній теорії та практиці соціальної роботи посилюється увага до 
інтегрованих соціальних послуг — узгодженого надання допомоги різними 
суб’єктами (соціальний захист, освіта, охорона здоров’я, служби у справах 
дітей, поліція тощо) на основі спільних цілей, розподілу ролей, планування і 
оцінювання (Горішна, 2019). 
Окрему методологічну вагу для роботи з дітьми у вразливих ситуаціях 
має підхід «ведення випадку» (case management). На рівні закону він 
визначається як метод надання соціальних послуг, що передбачає послідовні 
дії з оцінювання наявності/ризику СЖО та організації індивідуального 
  16 
 
втручання із залученням фахівця/соціального менеджера і взаємодією з 
іншими спеціалістами (Верховна Рада України, 2019). Практичні керівництва 
з упровадження інтегрованих послуг для сімей з дітьми підкреслюють, що 
ведення випадку є «наскрізною» технологією, яка забезпечує комплексність 
допомоги, координацію між відомствами та безперервність підтримки, 
зокрема в ситуаціях загрози життю чи здоров’ю дитини (Дащаківська, 
Стельмах, & Максименко, 2021). 
Поняття «вразливі категорії дітей» є похідним від ширшої категорії 
«вразливі групи населення». Законодавче визначення фокусується на ризику 
потрапляння у СЖО через несприятливі зовнішні та/або внутрішні чинники 
(Верховна Рада України, 2019). Для дітей така вразливість має низку 
специфічних ознак: (1) залежність від дорослих і сімейного середовища 
(вразливість часто «опосередкована» поведінкою, ресурсами та 
компетентностями батьків/опікунів); (2) швидка зміна потреб відповідно до 
віку й етапів розвитку; (3) підвищена чутливість до насильства, занедбаності 
та травматичних подій; (4) довготривалі наслідки соціальних ризиків для 
здоров’я, навчання і соціальної інтеграції. У науковому дискурсі 
підкреслюється, що «вразливість» є не лише статусом (наприклад, «дитина-
сирота»), а й динамічним станом, який може посилюватися або 
зменшуватися залежно від підтримки, доступу до послуг і якості соціального 
оточення (Горішна, 2019; Палатна, 2022). 
Класифікуючи вразливі категорії дітей для цілей соціального 
забезпечення громади, доцільно поєднувати щонайменше три підходи. 
Перший — ризик-орієнтований, що групує дітей за домінантними чинниками 
ризику: економічними (бідність, безробіття батьків, борги), соціально-
поведінковими (ухилення батьків від виховання, конфлікти в сім’ї, 
залежності), безпековими (насильство, експлуатація, торгівля людьми), 
медико-психологічними (інвалідність, тяжка/тривала хвороба, психічні та 
поведінкові розлади), міграційно-воєнними (вимушене переміщення, 
  17 
 
наслідки бойових дій). Другий — статусно-правовий, що виділяє категорії за 
юридично значущими станами (наприклад, діти, позбавлені батьківського 
піклування; діти з інвалідністю; діти, які перебувають у конфлікті із 
законом). Третій — сервісно-орієнтований, який групує дітей за типами 
потрібних втручань (екстрене реагування і безпека; соціальний супровід 
сім’ї; психосоціальна підтримка; реінтеграція; інклюзивні та реабілітаційні 
послуги) — цей підхід особливо корисний для планування мережі послуг у 
громаді (Дащаківська та ін., 2021; Заяць & Краєвська, 2022). 
Ключовим «містком» між вразливістю та практикою соціальної 
підтримки є категорія «складні життєві обставини». Закон визначає СЖО як 
обставини, що негативно впливають на життя, здоров’я та розвиток особи 
або функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно, а 
також наводить перелік чинників, що можуть їх зумовити (зокрема 
насильство, жорстоке поводження з дитиною, ухилення від батьківських 
обов’язків, малозабезпеченість, бездомність, наслідки воєнних дій тощо) 
(Верховна Рада України, 2019). Разом із тим, для дітей додаткову 
конкретизацію надає урядовий порядок щодо забезпечення соціального 
захисту дітей у СЖО, де підкреслено, що СЖО дитини — це умови, які 
негативно впливають на її життя, здоров’я та розвиток, і наведено типовий 
перелік ситуацій (інвалідність, тяжка хвороба, безпритульність, конфлікт із 
законом, залучення до найгірших форм дитячої праці, залежності, жорстоке 
поводження/домашнє насильство, ухилення батьків від обов’язків, наслідки 
стихійних лих і воєнних дій тощо), встановлених за результатами оцінювання 
потреб дитини та сім’ї у соціальних послугах (Кабінет Міністрів України, 
2020). Таким чином, у понятійному полі соціального забезпечення саме СЖО 
виконують роль операційного критерію для запуску механізмів виявлення, 
оцінки потреб, ведення випадку та міжвідомчої взаємодії. 
Аналіз досліджень засвідчує і наявність «білих плям», важливих для 
бакалаврської роботи, присвяченої соціальним програмам підтримки дітей у 
  18 
 
конкретній громаді. По-перше, попри нормативне визначення вразливих груп 
і СЖО, на практиці зберігається різночитання критеріїв вразливості та 
неоднакова деталізація «дитячих» ризиків у місцевих документах, що 
ускладнює порівняння програм між громадами та оцінку їх адресності (Заяць 
& Краєвська, 2022). По-друге, дослідники прямо вказують на недостатню 
розробленість інструментів оцінки потреб і вимірювання ефективності 
соціальних послуг на рівні громад, а також на потребу емпіричних 
досліджень «з позицій самих громад» — тобто з урахуванням локальних 
управлінських практик і ресурсних обмежень (Палатна, 2022). По-третє, 
потребує подальшого наукового опрацювання питання інтеграції соціальних 
послуг для дітей (узгодження ролей суб’єктів, сталість 
мультидисциплінарних команд, якість ведення випадку, маршрутизація) та її 
відображення у місцевих соціальних програмах як у планово-бюджетних 
документах (Дащаківська та ін., 2021; Горішна, 2019). 
1.2. Нормативно-правове регулювання підтримки дітей і надання 
соціальних послуг в Україні 
Нормативно-правове регулювання підтримки дітей та надання 
соціальних послуг в Україні формує багаторівневу систему, у якій 
поєднуються міжнародні зобов’язання держави, конституційні гарантії, 
профільні закони та підзаконні акти, що деталізують механізми реалізації 
прав і організацію допомоги на рівні територіальних громад. Відповідно до 
сучасної логіки соціального забезпечення ключовим є перехід від суто 
«виплатної» моделі до моделі соціальних послуг і соціальної підтримки, 
зорієнтованої на профілактику ризиків, подолання складних життєвих 
обставин і мінімізацію їх наслідків (Верховна Рада України, 2019).  
Законодавча база: ієрархія та предмет регулювання Концептуальним 
«каркасом» правового регулювання виступає міжнародний стандарт прав 
дитини, насамперед Конвенція ООН про права дитини, що закріплює 
  19 
 
обов’язок держави забезпечувати недискримінацію, пріоритет найкращих 
інтересів дитини, право на захист і розвиток, а також належні умови життя й 
доступ до допомоги (Організація Об’єднаних Націй, 1989; Верховна Рада 
України, 1991). У національній системі ці підходи підсилюються 
конституційними положеннями, які проголошують особливий захист 
дитинства та встановлюють, що будь-яке насильство над дитиною й 
експлуатація переслідуються законом (Верховна Рада України, 1996).  
Профільне законодавство у сфері підтримки дітей та надання 
соціальних послуг можна умовно поділити на три взаємопов’язані блоки. 
Перший блок утворюють акти, що визначають систему соціальних 
послуг як складову соціального забезпечення. Вирішальне значення має 
Закон України «Про соціальні послуги», який (1) визначає цілі надання 
послуг (профілактика, подолання та мінімізація наслідків складних життєвих 
обставин), (2) встановлює принципи їх надання та (3) формує основи системи 
організації послуг (Верховна Рада України, 2019). Показово, що сам закон 
прямо виводить законодавство про соціальні послуги із Конституції, інших 
законів і міжнародних договорів України, тобто закріплює 
правозорієнтований (rights-based) підхід до соціальної підтримки (Верховна 
Рада України, 2019).  
Другий блок охоплює спеціальні «дитячі» закони, які конкретизують 
гарантії та інституційні механізми. Закон України «Про охорону дитинства» 
закріплює базові підходи державної політики щодо дітей і містить 
положення, що прямо пов’язують захист дитини зі здійсненням соціальної 
роботи та наданням послуг, зокрема в контексті дітей, які перебувають у 
складних життєвих обставинах (Верховна Рада України, 2001). Додатково 
функціонування спеціалізованої інфраструктури забезпечують Закон України 
«Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» 
(інституційна рамка захисту прав дитини) та Закон України «Про 
забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та 
  20 
 
дітей, позбавлених батьківського піклування» (окреслення специфічних 
гарантій для однієї з найбільш вразливих груп) (Верховна Рада України, 
1995; Верховна Рада України, 2005).  
Третій блок становлять нормативні акти, що регулюють соціальні 
виплати та соціальну підтримку сімей із дітьми як елемент соціального 
забезпечення поряд із послугами. До таких належать, зокрема, Закон України 
«Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закон України «Про державну 
соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які задають правові підстави 
адресної грошової підтримки (Верховна Рада України, 1992; Верховна Рада 
України, 2000). У практиці громад ці інструменти часто поєднуються: 
грошові трансферти стабілізують базові потреби, а соціальні послуги 
«підхоплюють» випадки, де потрібні супровід, корекція сімейного 
функціонування, захист від насильства, реабілітаційні та інші втручання. 
Важливою ланкою є підзаконні акти, що деталізують механізми 
реалізації законів. Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України № 585 від 
01.06.2020 затверджує Порядок забезпечення соціального захисту дітей, які 
перебувають у складних життєвих обставинах, і визначає механізм 
міжвідомчої взаємодії (органи влади, місцеве самоврядування, освіта, 
охорона здоров’я, соціальний захист тощо), принципи такої діяльності та 
рамки виявлення/реагування з урахуванням потреб і безпеки дитини (Кабінет 
Міністрів України, 2020). Нормативна «операціоналізація» організації 
надання соціальних послуг була оновлена на початку 2026 року через 
затвердження нового Порядку організації надання соціальних послуг 
(Кабінет Міністрів України, 2026). Сам факт оновлення підзаконного 
регулювання підкреслює динамічність сфери й необхідність для громад 
постійно актуалізувати локальні процедури та програми відповідно до змін. 
Принципи соціального забезпечення та принципи надання соціальних 
послуг. У науковому дискурсі принципи соціального забезпечення 
розглядаються як системоутворювальні орієнтири, що забезпечують 
  21 
 
узгодженість правового регулювання і практик реалізації соціальних прав. 
Дослідники підкреслюють, що ці принципи мають одночасно нормативний 
(закріплений у праві) і доктринальний вимір, а також повинні узгоджуватися 
з міжнародними соціальними стандартами (Костюк, 2016; Петросян, 2023). 
На прикладі української моделі соціального забезпечення показано, що 
принципи виконують не лише декларативну, а й «інструментальну» функцію 
— спрямовують тлумачення норм і вибір управлінських рішень у соціальній 
сфері (Гнатенко, 2018).  
Водночас у площині соціальних послуг законодавець формалізує базові 
принципи їх надання. Закон України «Про соціальні послуги» прямо 
встановлює, що надання послуг здійснюється, зокрема, на принципах 
дотримання прав людини й прав дитини, гуманізму та інших засад, які 
задають стандарт якості й етики втручання (Верховна Рада України, 2019). 
Для підтримки дітей це означає, що навіть управлінські та процедурні 
рішення (від маршрутизації випадку до вибору форми втручання) мають 
оцінюватися крізь призму прав дитини, недопущення дискримінації, 
конфіденційності й обґрунтованості втручання. 
Права дитини як правова основа соціальної підтримки. Правовий 
статус дитини в Україні конструюється як поєднання загальних прав людини 
й спеціальних гарантій, зумовлених віком та вразливістю. Конституційні 
норми задають фундамент: рівність дітей у правах незалежно від походження 
та правовий обов’язок держави переслідувати насильство й експлуатацію 
(Верховна Рада України, 1996). На рівні міжнародного права Конвенція ООН 
про права дитини визначає змістові «якорі» державної політики — від 
недискримінації та права на розвиток до необхідності державного захисту в 
ситуаціях загроз і сімейної неблагополучності (Організація Об’єднаних 
Націй, 1989).  
Національні спеціальні закони конкретизують ці положення через 
інституції та процедури. Закон України «Про охорону дитинства» формує 
  22 
 
рамку державної політики у сфері охорони дитинства і слугує містком між 
правами дитини та практичними механізмами їх забезпечення через соціальні 
послуги (Верховна Рада України, 2001). У частині захисту від насильства та 
реагування на загрози важливу роль відіграє також спеціальне законодавство 
у сфері протидії домашньому насильству, норми якого інтегруються у 
підзаконні порядки взаємодії суб’єктів, що працюють із дітьми (Верховна 
Рада України, 2017; Кабінет Міністрів України, 2020).  
Роль громади: повноваження та управлінська відповідальність. Для 
теми підтримки дітей із вразливих категорій у громаді принципово важливим 
є місце органів місцевого самоврядування як «точки зборки» соціальних 
послуг. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплює як 
власні, так і делеговані повноваження виконавчих органів рад у сфері 
соціального захисту населення. Зокрема, органи місцевого самоврядування 
можуть встановлювати додаткові гарантії соціального захисту за рахунок 
власних ресурсів, а серед делегованих повноважень прямо визначено 
вирішення питань надання соціальних послуг особам та сім’ям з дітьми, які 
перебувають у складних життєвих обставинах, а також забезпечення 
утримання та виховання таких дітей (Верховна Рада України, 1997). Це 
створює правову основу для того, щоб у міській громаді (зокрема м. Черкаси) 
соціальні програми підтримки дітей виступали не факультативною 
ініціативою, а формою реалізації публічних повноважень і відповідальності. 
У системі соціальних послуг громада виконує не лише фінансуючу, а й 
організуючу функцію: планування потреб, забезпечення доступності послуг, 
координація між суб’єктами, розвиток мережі надавачів, формування 
локальних алгоритмів реагування на ризики для дитини. Підзаконне 
регулювання спеціально акцентує на міжвідомчій взаємодії та необхідності 
дій «з урахуванням потреб» дитини, що фактично переводить діяльність 
громади в площину кейс-менеджменту й командної роботи (Кабінет 
Міністрів України, 2020). Оновлений порядок організації надання соціальних 
  23 
 
послуг (станом на 2026 р.) також вимагає від громад підтримувати 
процедурну узгодженість — від первинного звернення й оцінювання потреб 
до ухвалення рішення та подальшого супроводу (Кабінет Міністрів України, 
2026).  
Таблиця 1.1. 
 Порівняння ключових нормативних актів у сфері підтримки дітей і соціальних 
послуг 
Рівень Практичне значення 
Нормативний акт Основний фокус 
регулювання для громади 
Орієнтир для програм: 
Конвенція ООН Стандарти прав дитини, «найкращі інтереси», 
Міжнародний 
про права дитини зобов’язання держави недискримінація, 
участь дитини 
Визначає «межі» 
Конституція Особливий захист 
рішень громади: 
Конституційний України (зокрема дитинства, заборона 
пріоритет безпеки та 
ст. 52) насильства/експлуатації 
рівності дітей 
Підстава для мережі 
Законодавчий Закон «Про Цілі, принципи, організація послуг і процедур 
(рамковий) соціальні послуги» системи послуг доступу, планування 
та фінансування 
Нормативна база для 
Закон «Про 
Законодавчий Державна політика щодо роботи з дітьми у 
охорону 
(спеціальний) дітей, гарантії захисту СЖО, захист прав у 
дитинства» 
громадах 
Алгоритми взаємодії 
Постанова КМУ № 
Підзаконний Виявлення, реагування, служб на території 
585 (Порядок щодо 
(механізми) міжвідомча взаємодія громади, стандарти 
дітей у СЖО) 
реагування 
Порядок організації Уніфікація локальних 
Підзаконний надання соціальних Процедури організації процесів: від 
(процедури) послуг (оновлення послуг звернення до рішення і 
2026 р.) супроводу 
Складено автором  на основі Конвенції ООН про права дитини, Конституції України, 
законів і постанов КМУ (Організація Об’єднаних Націй, 1989; Верховна Рада України, 
1996, 2001, 2019; Кабінет Міністрів України, 2020, 2026).  
Таблиця 1.2.  
Принципи соціального забезпечення та їх прояв у підтримці дітей і 
соціальних послугах 
  24 
 
Нормативно-правова 
Принцип / доктринальна Як «працює» у підтримці дітей 
опора 
Однаковий доступ до допомоги 
Недискримінація та Конституція України; 
незалежно від 
рівність Конвенція ООН 
статусу/походження/обставин 
Закон «Про соціальні 
Пріоритет прав і безпеки Рішення щодо втручань приймаються з 
послуги»; Порядок № 
дитини акцентом на безпеку й права дитини 
585 
Закон «Про соціальні Допомога добирається під конкретні 
Адресність і 
послуги»; наукові потреби дитини/сім’ї, а не «під 
потребоорієнтованість 
підходи категорію» 
Наукові узагальнення Пояснює необхідність ресурсної 
Соціальна справедливість 
принципів соціального підтримки вразливих дітей як 
і солідарність 
забезпечення суспільного обов’язку 
Узгодженість із 
Наукові підходи; Гармонізація локальних програм із 
міжнародними 
міжнародні акти правозахисними стандартами 
стандартами 
Принципи зіставлено за законодавчими та науковими джерелами (Верховна Рада України, 
2019; Кабінет Міністрів України, 2020; Костюк, 2016; Гнатенко, 2018; Петросян, 2023).  
Таблиця 1.3.  
Порівняння повноважень і функцій суб’єктів на рівні громади у сфері 
підтримки дітей 
Типові функції щодо дітей із 
Суб’єкт Юридична роль 
вразливих категорій 
Носій власних і Місцеві програми підтримки, 
Виконавчі органи ради 
делегованих організація/доступність соціальних 
(громада) 
повноважень послуг, додаткові гарантії 
Служба у справах дітей та Спеціалізований Виявлення ризиків, участь у рішеннях 
інші суб’єкти захисту захист прав дитини щодо безпеки, міжвідомча взаємодія 
Надавачі соціальних послуг Виконавці Супровід сім’ї, кризові втручання, 
(комунальні/недержавні) соціальних послуг реабілітаційні/психосоціальні послуги 
Узгоджені дії освіти, медицини, 
Процедурний 
Міждисциплінарна взаємодія соцзахисту, поліції тощо при загрозах 
механізм 
дитині 
Узагальнено автором на основі законодавства про місцеве самоврядування та підзаконних 
порядків взаємодії (Верховна Рада України, 1997; Кабінет Міністрів України, 2020).  
Попри наявність розгалуженої правової бази, для практики громад 
характерні кілька проблемних зон. По-перше, нормативний масив є 
  25 
 
фрагментованим: права дитини, соціальні послуги, інституції захисту, 
грошові виплати і спеціальні процедури регулюються різними актами, що 
підвищує ризик неузгодженості локальних алгоритмів. По-друге, підзаконні 
механізми можуть суттєво змінюватися, що вимагає від громади постійної 
актуалізації процедур і навчання персоналу (Кабінет Міністрів України, 
2026). По-третє, у науковій площині наголошується на потребі більш чіткої, 
кодифікованої системи принципів соціального забезпечення, що зменшило б 
колізійність і посилило прогнозованість правозастосування (Петросян, 2023). 
У сукупності ці чинники підводять до висновку: ефективність підтримки 
дітей у громаді визначається не лише наявністю норм, а й управлінською 
здатністю громади інтегрувати вимоги різних актів у єдиний, зрозумілий і 
правозорієнтований маршрут допомоги. 
 
1.3. Підходи до оцінювання результативності соціальних програм на 
рівні громади 
Оцінювання результативності соціальних програм у громаді є 
необхідною умовою доказового управління в системі соціального 
забезпечення, оскільки дає змогу перейти від формального звітування про 
«виконані заходи» до встановлення того, чи справді втручання зменшують 
соціальні ризики, підвищують доступність допомоги та покращують 
становище дітей і сімей. У сучасній українській моделі надання соціальних 
послуг оцінювання розглядається як складова управлінського циклу 
«планування — реалізація — моніторинг — оцінка — корекція», що 
забезпечує підзвітність перед громадою та раціональне використання 
ресурсів місцевого бюджету. Такий підхід узгоджується з емпіричними 
висновками, що громади застосовують різні механізми оцінки ефективності 
(збір статистичних даних, опитування отримувачів, незалежний моніторинг), 
але потребують систематизації індикаторів і процедур, аби оцінка 
  26 
 
відображала не лише обсяги послуг, а й зміни в життєвих обставинах 
отримувачів (Палатна, 2022).  
Українське законодавство закріплює не лише право отримувачів на 
соціальні послуги, а й обов’язок держави та місцевих органів забезпечувати 
контрольовану якість цих послуг. Закон України «Про соціальні послуги» 
передбачає здійснення моніторингу надання соціальних послуг та оцінки їх 
якості у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що фактично 
робить оцінювання нормативно обов’язковою управлінською функцією для 
суб’єктів системи (Верховна Рада України, 2019).  
Ключовим підзаконним актом є постанова Кабінету Міністрів України 
№ 449 від 01.06.2020, якою затверджено Порядок проведення моніторингу 
надання та оцінки якості соціальних послуг. Документ запроваджує єдиний 
підхід до збору, оброблення й узагальнення інформації, визначає суб’єктів 
моніторингу та оцінки, а також пов’язує ці процедури з плануванням 
розвитку системи соціальних послуг на території (Кабінет Міністрів України, 
2020).  
Методологічний рівень підтримується також наказом Міністерства 
соціальної політики України № 904 від 27.12.2013, яким затверджено 
методичні рекомендації з проведення моніторингу та оцінки якості 
соціальних послуг. У цих рекомендаціях акцент зроблено на відповідності 
послуг державним стандартам і потребам отримувача, а також на 
використанні різних типів даних (статистичних, адміністративних, 
оперативних) і результатів опитувань/анкетувань у процесі моніторингу 
(Міністерство соціальної політики України, 2013).  
Для оцінювання соціальних програм на рівні громади методологічно 
продуктивною є результатно-орієнтована логіка (results-based approach), що 
описує програму як причинно-наслідковий ланцюг: ресурси (inputs) 
забезпечують виконання заходів (activities), заходи формують продукти 
(outputs), а продукти мають приводити до результатів (outcomes) і ширшого 
  27 
 
впливу (impact). Перевага цього підходу полягає в тому, що він дозволяє 
розділяти «факт надання» (наприклад, кількість консультацій або охоплених 
сімей) і «соціальний ефект» (наприклад, зниження повторних випадків 
насильства чи стабілізація сімейного функціонування), а також відстежувати, 
на якому етапі ланцюга виникає розрив. 
У практиці громад ця логіка тісно пов’язана з програмно-цільовим 
методом планування та виконання місцевих бюджетів, де кожна цільова 
(бюджетна) програма повинна містити мету, завдання, напрями використання 
коштів і результативні показники. У посібнику UNICEF щодо соціального 
планування та розвитку послуг на рівні громади детально визначено чотири 
типи результативних показників бюджетної програми: показники затрат, 
продукту, якості та ефективності, що дозволяє «приземлити» ланцюг 
результатів до вимірюваних параметрів управління (Дащаківська, Криницька, 
& Максименко, 2021).  
Важливо підкреслити: у соціальному забезпеченні, особливо в дитячій 
тематиці, не можна обмежуватися лише показниками продукту (скільки 
сімей/дітей отримали послугу). Без показників якості та результату програма 
ризикує стимулювати «обсяг заради обсягу» і не фіксувати зміни в безпеці 
дитини, стабільності сім’ї та реальному доступі до підтримки. Тому доцільно 
одразу проєктувати систему індикаторів як збалансований набір: (а) 
ресурси/затрати; (б) продукти; (в) якість процесу та досвіду отримувача; (г) 
результати для дитини/сім’ї; (ґ) довгостроковий вплив у громаді. 
Для цілей даного дослідження доцільно використовувати критерії 
результативності, які найбільш релевантні на рівні громади та відповідають 
специфіці соціальних програм підтримки дітей: доступність, адресність, 
охоплення, своєчасність, якість, результат/вплив. Ці критерії логічно 
узгоджуються з міжнародними підходами до оцінювання програм (зокрема з 
критеріями OECD, які застосовуються для оцінювання втручань як 
  28 
 
«програм» і «політик»), але адаптуються до українського нормативного поля 
й задач місцевого соціального планування (OECD, 2019; OECD, n.d.).  
Доступність у соціальному забезпеченні означає можливість отримати 
підтримку без дискримінаційних бар’єрів та надмірних витрат (часових, 
фінансових, інформаційних). На рівні громади доступність має щонайменше 
чотири виміри: територіальний (відстань/транспорт), процедурний (простота 
звернення та пакет документів), інформаційний (обізнаність про програму) та 
інклюзивний (доступність для дітей з інвалідністю, ВПО тощо). 
Адресність фокусується на тому, наскільки програма «потрапляє» у 
свою цільову групу і чи відповідає набір заходів реальним потребам 
дітей/сімей. Адресність принципово пов’язана з оцінюванням потреб і 
коректністю критеріїв відбору отримувачів. Саме громади, за висновками 
досліджень децентралізації соціальних послуг, стикаються з труднощами у 
формуванні дієвих механізмів оцінки потреб та ефективності, що знижує 
якість адресності (Палатна, 2022).  
Охоплення відображає масштаб програми: яку частку потенційних 
отримувачів фактично охоплено допомогою. Для дитячих програм цей 
критерій коректно вимірювати не лише «кількістю отримувачів», а й 
співвідношенням із оціненою потребою у громаді (з урахуванням вразливих 
груп). Порядок, затверджений постановою КМУ № 449, прямо вказує на 
завдання моніторингу — визначення кількості осіб, які потребують 
соціальних послуг, і потужностей надавачів, що створює рамку для 
обґрунтованої оцінки охоплення (Кабінет Міністрів України, 2020).  
Своєчасність стосується швидкості реагування системи від моменту 
звернення/виявлення до фактичного надання послуги чи іншого виду 
підтримки. У роботі з дітьми цей критерій має безпекове значення, адже 
затримки в реагуванні можуть підвищувати ризики повторного насильства, 
занедбаності або поглиблення СЖО. У практиці інтегрованих послуг 
ключовою технологією забезпечення своєчасності виступає ведення випадку, 
  29 
 
де координатор організовує процес надання послуг, здійснює моніторинг і 
оцінює результативність втручання (UNICEF, 2022).  
Якість є багатовимірною категорією, що включає: відповідність 
державним стандартам, професійність надавачів, дотримання прав дитини, 
безпечність, конфіденційність, а також суб’єктивний вимір — задоволеність 
отримувачів і їхній досвід взаємодії з системою. У методичних 
рекомендаціях Мінсоцполітики підкреслюється, що моніторинг та оцінка 
мають встановлювати відповідність послуг потребам отримувача та 
державним стандартам, а також забезпечувати координацію суб’єктів і 
ухвалення рішень щодо розподілу ресурсів (Міністерство соціальної 
політики України, 2013).  
Результат/вплив відрізняється від продукту тим, що фіксує не «скільки 
зроблено», а «що змінилося». Результати у дитячих програмах можуть 
проявлятися як короткострокові (підвищення поінформованості, стабілізація 
сім’ї, оформлення документів, забезпечення безпечного середовища), 
середньострокові (зменшення повторних криз, підвищення стійкості 
сімейного функціонування) та довгострокові (зменшення частки дітей у 
СЖО, зниження випадків насильства, зростання соціальної інтеграції). OECD 
підкреслює, що оцінювання впливу є одним із найскладніших елементів, 
адже потребує чітких припущень про причинність, якісної базової лінії та 
врахування «для кого» відбулися зміни (OECD, n.d.).  
Таблиця 1.4. Операціоналізація критеріїв результативності соціальної 
програми на рівні громади 
Управлінське Приклади індикаторів для програм підтримки 
Критерій 
питання дітей 
частка звернень, що завершилися отриманням 
Чи може цільова 
допомоги; частка відмов з причин 
Доступність група реально 
«документи/процедура»; наявність інклюзивної 
отримати допомогу? 
інфраструктури/супроводу 
Чи потрапляє частка отримувачів, що відповідають критеріям 
Адресність 
програма у тих, кому вразливості/СЖО; частка випадків із проведеною 
  30 
 
Управлінське Приклади індикаторів для програм підтримки 
Критерій 
питання дітей 
вона призначена? оцінкою потреб; відповідність набору послуг 
плану ведення випадку 
охоплення (%) від оціненої кількості дітей/сімей у 
Яка частка потреби 
Охоплення потребі; охоплення окремих груп (ВПО, діти з 
закрита? 
інвалідністю тощо) 
медіана часу від звернення до першої послуги; 
Чи встигає система 
Своєчасність частка «термінових» випадків із реагуванням у 
реагувати? 
нормативний термін 
Наскільки послуга 
відповідність стандартам; задоволеність 
відповідає 
Якість отримувачів; частка повторних звернень з тією ж 
стандартам і 
проблемою; кількість обґрунтованих скарг 
потребам? 
Які зміни сталися в частка випадків із досягненням цілей плану; 
Результат/вплив житті дитини/сім’ї та зниження повторних криз; зменшення частки дітей 
в громаді? у СЖО (у динаміці) 
Примітка. Логіка критеріїв і вимірювання узгоджується з українськими процедурами 
моніторингу/оцінки якості та результатно-орієнтованим програмним підходом.  
Таблиця 1.5. Ланцюг результатів «ресурси — заходи — продукти — 
результати/вплив» у соціальній програмі підтримки дітей 
Елемент 
Зміст Типові індикатори 
ланцюга 
кошти, кадри, 
Ресурси обсяг фінансування; кількість фахівців; 
інфраструктура, 
(затрати) кількість місць/потужність надавачів 
партнерства 
кількість кейсів у веденні; кількість 
дії, що виконуються в 
Заходи консультацій; кількість міжвідомчих 
рамках програми 
зустрічей 
безпосередньо надані кількість дітей/сімей, що отримали послугу; 
Продукти 
послуги/підтримка кількість направлень; кількість супроводів 
частка випадків із виконаним планом; 
Результати 
зміни в стані отримувачів підвищення безпеки; стабілізація сімейного 
(outcomes) 
функціонування 
довгострокові зміни на зниження частки дітей у СЖО; зменшення 
Вплив (impact) 
рівні громади повторних криз; стійкість системи допомоги 
Примітка. Типологія показників «затрат/продукту/якості/ефективності» як практичний 
інструмент для місцевих програм описана в методичних матеріалах UNICEF щодо 
соціального планування в громадах.  
 
  31 
 
Таблиця 1.6. Порівняння моніторингу, внутрішньої та зовнішньої оцінки 
якості в системі соціальних послуг 
Компонент Основна мета Основні дані/методи Типовий результат 
щорічні/періодичні 
регулярне 
адміністративні/статистичні звіти, виявлення 
відстеження стану й 
Моніторинг дані, оперативна звітність, «провалів» у 
обсягів надання 
опитування (за потреби) доступності та 
послуг 
потужностях 
перевірка 
відповідності 
Внутрішня аналіз документації, план покращення 
стандартам і 
оцінка самооцінка, опитування якості, зміни 
потребам отримувача 
якості отримувачів, аналіз скарг процедур/маршруту 
на рівні 
надавача/громади 
висновки та 
Зовнішня незалежна перевірка аудит, незалежні 
рекомендації для 
оцінка якості та опитування/інтерв’ю, 
управлінських рішень, 
якості результативності порівняльний аналіз 
підзвітність 
Примітка. Підходи ґрунтуються на Порядку, затвердженому постановою КМУ № 449, та 
методичних рекомендаціях Мінсоцполітики щодо моніторингу й оцінки якості.  
Практична спроможність оцінювання на рівні громади визначається 
якістю даних і тим, наскільки вони відображають різні сторони 
результативності. Нормативні та методичні документи прямо орієнтують 
суб’єктів системи на поєднання адміністративних/статистичних даних із 
даними, отриманими шляхом опитувань, а також на використання 
результатів оцінки якості при плануванні розвитку системи послуг (Кабінет 
Міністрів України, 2020; Міністерство соціальної політики України, 2013). 
Водночас емпіричні дослідження децентралізації показують, що громади 
нерідко зосереджуються на «рахунку послуг», тоді як вимірювання 
результатів і впливу потребує уніфікації індикаторів, підвищення 
компетентності персоналу та розвитку незалежних компонентів оцінки 
(Палатна, 2022).  
З огляду на це, для оцінювання соціальних програм підтримки дітей у 
громаді доцільно комбінувати: (1) аналіз програмних документів і паспортів 
бюджетних програм (мета, завдання, індикатори); (2) аналіз адміністративної 
  32 
 
інформації надавачів і місцевих органів соціального захисту; (3) опитування 
отримувачів щодо бар’єрів доступу й задоволеності; (4) якісні методи (фокус-
групи, інтерв’ю з фахівцями) для пояснення причин «провалів»; (5) кейс-
аналіз ведення випадку, який дозволяє оцінювати індивідуальні траєкторії 
змін і якість міжвідомчої координації (UNICEF, 2022).  
Висновок до розділу 1 
У розділі 1 уточнено понятійний апарат дослідження та розмежовано 
«соціальну програму» як управлінсько-планувальний інструмент і «соціальні 
послуги» як практичну форму підтримки осіб/сімей у СЖО (Верховна Рада 
України, 2019). Показано, що вразливість дітей є динамічною і визначається 
поєднанням ризиків та потреб, а «складні життєві обставини» виступають 
операційною підставою для оцінки потреб і організації допомоги (Кабінет 
Міністрів України, 2020). Проаналізовано нормативно-правову базу 
підтримки дітей і встановлено, що громада є ключовим рівнем реалізації 
соціальних прав через організацію доступу, координацію суб’єктів та 
розвиток мережі послуг (Верховна Рада України, 1997, 2019). Обґрунтовано 
підхід до оцінювання програм за логікою «ресурси—заходи—продукти—
результати/вплив» і критеріями доступності, адресності, охоплення, 
своєчасності, якості та результату/впливу (Кабінет Міністрів України, 2020). 
Таким чином, розділ 1 сформував теоретичну, правову й методичну основу 
для аналізу програм Черкаської МТГ та подальшого обґрунтування 
пропозицій. 
 
  33 
 
 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ІЗ 
ВРАЗЛИВИХ КАТЕГОРІЙ У ЧЕРКАСЬКІЙ МІСЬКІЙ 
ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ 
 
2.1. Інституційна система підтримки дітей у Черкаській МТГ 
Інституційна система підтримки дітей у територіальній громаді 
формується як мережа органів місцевого самоврядування, спеціалізованих 
служб захисту прав дитини та надавачів соціальних послуг, діяльність яких 
координується через визначені законом повноваження і міжвідомчі 
механізми. На рівні громади така система виконує дві взаємопов’язані 
функції: (1) забезпечення реалізації соціальних прав через організацію 
доступу до послуг і соціальної підтримки; (2) управління соціальними 
ризиками, включно з раннім виявленням складних життєвих обставин і 
кризовим реагуванням у випадках загрози дитині (Верховна Рада України, 
2019; Кабінет Міністрів України, 2020).  
У правовому полі України ключовим суб’єктом, відповідальним за 
соціальний захист населення та організацію соціальних послуг, є виконавчі 
органи міської ради, які здійснюють власні й делеговані повноваження у 
сфері соціального захисту (Верховна Рада України, 1997). У Черкаській 
міській територіальній громаді зазначена функція інституційно 
концентрується у Департаменті соціальної політики Черкаської міської ради, 
який у публічному описі своєї місії прямо визначає реалізацію державної 
політики у сфері соціального захисту та задоволення потреб громади, 
зокрема через надання соціальних послуг (Департамент соціальної політики 
Черкаської міської ради, n.d.).  
Суб’єкти системи підтримки дітей: управлінський та сервісний 
контури. Для аналітичних цілей доцільно розмежовувати управлінський 
контур (планування, організація, координація, фінансування, контроль) і 
  34 
 
сервісний контур (безпосереднє надання соціальних послуг та супровід 
дітей/сімей). У Черкаській МТГ управлінський контур представлений 
профільними структурними підрозділами міської ради та виконавчого 
комітету, а сервісний — мережею комунальних/інших надавачів соціальних 
послуг, що забезпечують підтримку для різних категорій отримувачів, 
включно із сім’ями з дітьми та дітьми, які перебувають у складних життєвих 
обставинах (Черкаська міська рада, n.d.).  
Спеціалізованим елементом системи є Служба у справах дітей 
Черкаської міської ради, на яку покладається координація діяльності щодо 
захисту прав дітей (у тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених 
батьківського піклування, дітей у складних життєвих обставинах, дітей, 
постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів), а також участь 
у заходах із запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей і 
за участю дітей (Черкаська міська рада, n.d.). Публічний опис структури 
служби (зокрема наявність сектора роботи з дітьми у СЖО та сектора 
попередження бездоглядності) відображає нормативну логіку: від 
профілактики соціальних ризиків — до реагування і захисту прав дитини 
(Черкаська міська рада, n.d.).  
Сервісний контур підтримки дітей у громаді включає, зокрема, 
Черкаський міський центр соціальних служб, у межах якого функціонує 
стаціонарна служба «Тимчасовий притулок для осіб та сімей з дітьми». 
Перелік задекларованих на офіційному сайті міської ради послуг (надання 
притулку, соціальна адаптація, соціальний супровід, представництво 
інтересів, інформування, консультування, натуральна допомога, 
екстрене/кризове втручання) свідчить, що цей надавач відіграє роль 
«кризового» і водночас «супровідного» ресурсу для сімей з дітьми у СЖО 
(Черкаська міська рада, n.d.).  
Окремий сегмент соціальної інфраструктури громади формують 
надавачі, що працюють із потребами осіб з інвалідністю та дітей з 
  35 
 
інвалідністю. На рівні офіційного переліку послуг департаменту зазначено 
Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» як 
комунальну інституцію, що забезпечує соціальну реабілітацію, денне 
перебування, соціальну адаптацію та консультування, що є дотичним до 
підтримки вразливих дітей (Черкаська міська рада, n.d.).  
Міжвідомча взаємодія у сфері захисту прав дітей є критичною умовою 
результативності місцевих програм, оскільки потреби дитини у СЖО 
зазвичай мають комплексний характер (соціальний, освітній, медичний, 
психологічний, правовий), а ризики — динамічні. Загальнонаціональний 
Порядок забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних 
життєвих обставинах, закріплює необхідність узгоджених дій суб’єктів 
системи та визначає рамку координації з акцентом на потреби, безпеку та 
захист прав дитини (Кабінет Міністрів України, 2020).  
На локальному рівні координаційним майданчиком у складних 
випадках, що потребують колегіального розгляду (наприклад, визначення 
найкращих інтересів дитини, оцінка батьківського піклування, окремі 
рішення органу опіки та піклування), виступає комісія з питань захисту прав 
дитини при виконавчому комітеті міської ради. Наявність і актуалізація 
складу такої комісії в Черкасах відображена у рішеннях виконавчого 
комітету, зокрема в документі про внесення змін до рішення щодо 
затвердження положення про комісію та її складу (Виконавчий комітет 
Черкаської міської ради, 2026). У практичному вимірі це означає 
інституційну спроможність громади приймати комплексні рішення щодо 
захисту прав дітей у межах визначених процедур (Виконавчий комітет 
Черкаської міської ради, 2026).  
Маршрут звернення в системі підтримки дітей у громаді доцільно 
описувати як поєднання «точок входу» (каналів ініціювання допомоги) та 
процедурного ланцюга (оцінювання — рішення — надання — моніторинг). 
Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» організація надання 
  36 
 
послуг передбачає оцінювання потреб особи/сім’ї, прийняття рішення про 
надання соціальної послуги та подальше забезпечення її надання, у тому 
числі із застосуванням ведення випадку в ситуаціях складних потреб або 
ризиків (Верховна Рада України, 2019).  
У Черкаській МТГ ключовими «точками входу» для питань соціальної 
підтримки та послуг є: 
1. звернення до Департаменту соціальної політики як 
уповноваженого виконавчого органу у сфері соціального захисту та 
соціальних послуг (Департамент соціальної політики Черкаської міської 
ради, n.d.); 
2. звернення до Служби у справах дітей у випадках, коли питання 
стосується захисту прав дитини, загроз безпеці, опіки/піклування та інших 
спеціалізованих процедур (Черкаська міська рада, n.d.); 
3. звернення до надавачів соціальних послуг, зокрема до міського 
центру соціальних служб і стаціонарної служби тимчасового притулку для 
осіб та сімей з дітьми, коли потрібна кризова підтримка/супровід (Черкаська 
міська рада, n.d.).  
Крім добровільного звернення сім’ї/опікунів, значна частина випадків 
щодо дітей у СЖО ініціюється через повідомлення від суб’єктів, які першими 
виявляють ризики (заклади освіти, охорони здоров’я, правоохоронні органи, 
сусіди, родичі тощо). Саме наявність формалізованої взаємодії таких 
суб’єктів закріплена національним порядком (Кабінет Міністрів України, 
2020) і має бути «перекладена» громадою у вигляді локальних алгоритмів 
комунікації, розподілу ролей та термінів реагування.  
 
 
 
 
  37 
 
 Таблиця 2.1. 
 Основні суб’єкти інституційної системи підтримки дітей у Черкаській 
МТГ та їх функції 
Суб’єкт (рівень Ключова роль у 
Приклади функцій/послуг 
громади) підтримці дітей 
Управління системою організація та координація 
Департамент соціальної 
соціального захисту та соціальних послуг, забезпечення 
політики Черкаської 
соціальних послуг у межах доступу до підтримки, взаємодія з 
міської ради 
повноважень надавачами 
координація діяльності щодо 
захисту прав дітей, робота з дітьми у 
Служба у справах дітей Спеціалізований захист 
СЖО, профілактика бездоглядності, 
Черкаської міської ради прав дитини 
реагування на випадки насильства за 
участю/стосовно дітей 
Черкаський міський 
Надавач соціальних послуг надання притулку, соціальна 
центр соціальних служб 
сім’ям/особам, які адаптація, супровід, консультування, 
(зокрема стаціонарна 
перебувають у СЖО, натуральна допомога, екстрене 
служба тимчасового 
включно з сім’ями з дітьми (кризове) втручання 
притулку) 
Комісія з питань розгляд і погодження рішень, що 
Колегіальний механізм 
захисту прав дитини потребують міжвідомчого 
розгляду питань захисту 
виконавчого комітету обговорення в межах процедур 
прав дитини 
Черкаської міської ради органу опіки та піклування 
Примітка. Узагальнено на підставі офіційних описів повноважень/послуг та рішень 
виконавчого комітету (Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, n.d.; 
Черкаська міська рада, n.d.; Виконавчий комітет Черкаської міської ради, 2026).  
Таблиця 2.2.  
Узагальнений маршрут звернення/реагування у випадках підтримки дітей 
у СЖО (процедурна логіка) 
Етап Зміст дій Типові відповідальні суб’єкти 
департамент соцполітики; служба 
звернення сім’ї/дитини або 
1. Ініціювання у справах дітей; надавачі послуг; 
повідомлення від установ/осіб про 
(вхід у систему) суб’єкти виявлення 
ризики 
(освіта/медицина/поліція тощо) 
2. Первинна оцінка збір базової інформації, уповноважені працівники системи 
та уточнення визначення рівня ризику, потреб у соціальних послуг, служба у 
потреб послугах/захисті справах дітей (за потреби) 
3. Прийняття 
визначення виду підтримки, уповноважені органи громади; 
рішення та 
направлення, узгодження плану надавачі послуг; міжвідомча 
організація 
дій взаємодія 
допомоги 
  38 
 
Етап Зміст дій Типові відповідальні суб’єкти 
реалізація втручань (супровід, надавачі соціальних послуг, 
4. Надання 
притулок, кризове втручання зокрема міський центр соціальних 
послуг/супровід 
тощо) служб 
5. Моніторинг і оцінка проміжних результатів, суб’єкти системи соціальних 
завершення корекція плану, послуг відповідно до порядків і 
випадку завершення/перенаправлення внутрішніх процедур 
Примітка. Процедурна логіка узгоджується з вимогами Закону України «Про соціальні 
послуги» та Порядку забезпечення соціального захисту дітей у СЖО (Верховна Рада 
України, 2019; Кабінет Міністрів України, 2020).  
Отже, інституційна система підтримки дітей у Черкаській МТГ має 
ознаки мережевої моделі управління соціальним забезпеченням: управлінські 
функції зосереджені у профільному департаменті міської ради, 
спеціалізований захист прав дитини забезпечує служба у справах дітей, а 
безпосереднє надання низки послуг сім’ям з дітьми у СЖО здійснюється 
через міський центр соціальних служб та його стаціонарні/кризові 
компоненти. Наявність комісії з питань захисту прав дитини при 
виконавчому комітеті формує процедурний механізм колегіального 
ухвалення рішень у складних кейсах, що є важливим для дотримання 
найкращих інтересів дитини та міжвідомчої узгодженості дій. 
 
2.2. Характеристика та «карта» програм/заходів підтримки дітей у громаді 
м. Черкаси 
Система підтримки дітей із вразливих категорій у Черкаській міській 
територіальній громаді (далі — Черкаська МТГ) має комбінований характер: 
поєднує (1) адміністрування державних соціальних гарантій (виплати та 
пільги сім’ям із дітьми, соціальні допомоги, субсидії тощо) та (2) 
муніципальні програмні інструменти, що деталізують місцеві пріоритети, 
цільові групи й порядок доступу до послуг/заходів на рівні громади 
(Черкаська міська рада, 2023a; Черкаська міська рада, 2025a; Черкаська 
міська рада, n.d.; Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, 
  39 
 
2024). З позицій соціального забезпечення це означає, що громада реалізує не 
лише «виконавчу» функцію (призначення/виплата державних допомог), а й 
додаткову компенсаторну та профілактичну функції через місцеві програми, 
процедури, соціальні послуги й міжвідомчі маршрути перенаправлення 
(Черкаська міська рада, 2023a; Виконавчий комітет Черкаської міської ради, 
2025a). 
Змістовно підтримку дітей у Черкаській МТГ доцільно групувати за 
типами інструментів: 
 програмно-цільові (міські програми з визначеними завданнями, 
заходами, показниками та фінансуванням); 
 регламентаційні (порядки/процедури, що встановлюють правила 
доступу, документи, черговість і обмеження дублювання фінансування); 
 сервісні (соціальні послуги, у т.ч. кризові, притулки, соціальний 
супровід, транспортні послуги для дітей з інвалідністю тощо); 
 ресурсні/матеріальні (оздоровлення/відпочинок, подарунки, 
набори, адресні допомоги окремим групам сімей із дітьми). 
«Карта» ключових програмних документів і заходів (узагальнення) 
Таблиця 2.2.1.  
Ключові програми/рішення та їхня спрямованість на підтримку дітей у вразливих 
категоріях Черкаської МТГ 
Основні Відповідальні/вико
Програма/ріш Горизо Цільові групи дітей 
інструменти навці та 
ення (рівень) нт (акценти) 
підтримки фінансування 
діти у СЖО; діти- профілактика та 
сироти/позбавлені правопросвіта; 
головний 
Програма батьківського консультативна 
розпорядник — 
соціального піклування; діти під допомога; 
служба у справах 
захисту дітей опікою/у прийомних соціальний супровід 
2023– дітей; видатки (тис. 
міста Черкаси сім’ях/ДБСТ; діти, що і передача під 
2025 грн): 2023 — 869,0; 
на 2023–2025 постраждали від супровід центру 
2024 — 710,73; 2025 
роки насильства/воєнних соцслужб; заходи із 
— 296,0 (Черкаська 
(муніципальна) дій (за захисту прав; 
міська рада, 2023a) 
проблематикою «простір, дружній 
програми) до дитини»; 
  40 
 
Основні Відповідальні/вико
Програма/ріш Горизо Цільові групи дітей 
інструменти навці та 
ення (рівень) нт (акценти) 
підтримки фінансування 
матеріальні 
елементи підтримки 
для дітей у 
сімейних формах 
виховання 
оздоровлення/відпо фінансування на 
чинок (14 днів), дитячий блок 
Програма діти пільгових оздоровлення дітей містить, зокрема 
соціальної категорій з інвалідністю (21 (тис. грн/рік): 
підтримки (оздоровлення/відпоч день) + оздоровлення та 
сімей м. инок); діти з відшкодування відпочинок дітей — 
Черкаси на інвалідністю, які супроводу; 232149,0…291831,9; 
2026–
2026–2030 потребують новорічні новорічні 
2030 
роки особливих умов; подарунки; шкільні подарунки — 
(муніципальна; ВПО-діти (шкільні набори ВПО-дітям; 1890,5…2377,2; 
проект набори); діти з адресні виплати шкільні набори 
програмного багатодітних/уразлив багатодітним сім’ям ВПО-дітям — 
документа) их сімей у СЖО; 2015,9…2535,4 
інформаційні та (Черкаська міська 
подієві заходи рада, 2025a) 
невідкладні заходи 
Міська координує 
ширші вразливі групи соціального 
соціальна департамент 
населення, у т.ч. сім’ї спрямування; 
програма соціальної політики; 
з дітьми, які підтримка надавачів 
«Турбота» на 2024– фінансування 
потребують базових соцпослуг; 
2024–2028 2028 передбачається 
підтримки (перетин із інші адресні заходи 
роки кошторисом за 
дитячою тематикою (залежно від 
(муніципальна, заходами (Черкаська 
через сім’ю) переліку заходів у 
комплексна) міська рада, 2023b) 
програмі) 
визначені категорії 
дітей, що 
«потребують 
виконавець/прийом 
особливої соціальної 
документів — 
Порядок уваги та підтримки» встановлює умову 
департамент 
направлення (зокрема: діти недублювання (за 
соцполітики; 
на відпочинок загиблих/зниклих рік не отримувала 
рішення виконкому 
дітей безвісти Захисників; відпочинок за 
з 2025 (Виконавчий 
пільгових діти УБД/осіб з держ/обласний 
р. комітет Черкаської 
категорій інвалідністю кошт), перелік 
міської ради, 2025a; 
(регламентацій внаслідок війни; документів і 
Департамент 
ний інструмент сироти; діти в СЖО; порядок прийому 
соціальної політики 
виконкому) діти з інвалідністю, заяв 
Черкаської міської 
здатні до 
ради, 2024) 
самообслуговування; 
ВПО; багатодітні; 
малозабезпечені; 
  41 
 
Основні Відповідальні/вико
Програма/ріш Горизо Цільові групи дітей 
інструменти навці та 
ення (рівень) нт (акценти) 
підтримки фінансування 
обдаровані тощо) 
Порядок 
направлення 
визначає 21-денний рішення/проєкт 
на 
строк, рішення виконкому; 
оздоровлення діти з інвалідністю, 
підстави/документи; зв’язок із 
дітей з які не можуть 
механізм фінансуванням у 
інвалідністю, перебувати 
з 2025 відшкодування програмі підтримки 
які самостійно в закладах 
р. вартості сімей (Виконавчий 
потребують оздоровлення/відпочи
оздоровлення та комітет Черкаської 
особливих нку; передбачено 
витрат на міської ради, 2025b; 
умов супровід 
проживання/харчув Черкаська міська 
(регламентацій
ання супроводу рада, 2025a) 
ний 
інструмент) 
Примітка. Таблицю складено шляхом узагальнення положень програмних документів і 
рішень органів місцевого самоврядування. Джерела: (Черкаська міська рада, 2023a; 
Черкаська міська рада, 2025a; Виконавчий комітет Черкаської міської ради, 2025a). 
По-перше, цільова «дитяча» програма 2023–2025 рр. концептуально 
зосереджена на захисті прав, профілактиці неблагополуччя та підтримці 
дітей/сімей у складних життєвих обставинах, включаючи практики 
соціального супроводу та координацію із центром соціальних служб, а також 
заходи протидії насильству щодо дітей і роботу з дітьми, які перебувають у 
СЖО (Черкаська міська рада, 2023a). Важливо, що програма має програмно-
цільову логіку з плановими видатками та результативними показниками, що 
створює основу для подальшого оцінювання (за логікою «заходи—
продукти—результати») у наступному підрозділі дослідження (Черкаська 
міська рада, 2023a). 
По-друге, у структурі муніципальних інструментів домінує великий 
блок оздоровлення та відпочинку. Практика реалізації демонструє щорічну 
«кампанійну» модель: у 2024 р. департамент соціальної політики інформував 
про старт оздоровчої кампанії з 16 червня та план закупівлі 1460 путівок (14 
днів), із визначенням віку (7–18 років), вимоги щодо реєстрації/навчання в 
Черкасах та переліком пільгових категорій (Департамент соціальної політики 
  42 
 
Черкаської міської ради, 2024). У цьому ж повідомленні відображено 
управлінський механізм: прийом заяв у департаменті, визначення 
пріоритетних категорій на першому етапі, а також правило недопущення 
дублювання бюджетного фінансування (коли відпочинок/оздоровлення вже 
надавалися за рахунок державного або обласного бюджету в поточному році) 
(Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, 2024). 
По-третє, 2025 року громада формалізує доступ до відпочинку через 
Порядок направлення на відпочинок дітей пільгових категорій, який 
закріплює категорії отримувачів, документальні підтвердження статусу та 
процедурні обмеження (зокрема, критерій «послуга не надавалася у 
поточному році за рахунок державного чи обласного бюджетів») 
(Виконавчий комітет Черкаської міської ради, 2025a). Аналогічно для дітей з 
інвалідністю, які потребують особливих умов і не можуть перебувати в 
закладах самостійно, запроваджується окремий порядок, логіка якого — 
оздоровлення з супроводом і відшкодування витрат (Виконавчий комітет 
Черкаської міської ради, 2025b). 
По-четверте, «карта» підтримки дітей у вразливості не зводиться до 
грошових чи сезонних інструментів: у громаді діє пакет соціальних послуг, у 
тому числі для сімей із дітьми у СЖО (стаціонарна служба тимчасового 
притулку: притулок, соціальна адаптація, соціальний супровід, кризове 
втручання, натуральна допомога тощо) (Черкаська міська рада, n.d.). Окрему 
роль у захисті дітей (через безпеку сімейного середовища) відіграють 
спеціалізовані сервіси протидії домашньому насильству: у 2025 р. місто 
повідомляло про відкриття денного центру з кризовою кімнатою та 
притулком, де надається психологічна, соціальна й юридична допомога та 
соціальний супровід (Черкаська міська рада, 2025c). Додатково функціонує 
мобільна бригада соціально-психологічної допомоги, яка забезпечує виїзди 
та перенаправлення до спеціалізованих сервісів (Департамент соціальної 
політики Черкаської міської ради, 2025). 
  43 
 
По-п’яте, до інструментів підтримки дітей з інвалідністю та сімей із 
дітьми належать і доступні сервісні рішення, зокрема транспортні послуги 
для дітей з інвалідністю, які пересуваються з використанням крісла колісного 
або інших допоміжних засобів (Черкаська міська рада, n.d.). Паралельно 
інформаційно-організаційною опорою виступає структура «послуг» 
департаменту соціальної політики, де окремим напрямом виділено допомоги 
сім’ям з дітьми (включно з місцевою одноразовою грошовою допомогою при 
народженні дитини) (Департамент соціальної політики Черкаської міської 
ради, n.d.). 
Таблиця 2.2.2.  
Умови доступу до окремих заходів підтримки дітей у Черкаській МТГ 
(узагальнення) 
Хто Ключові Типові документи 
Захід/послуга 
звертається умови/обмеження (ядро) 
заява; свідоцтво про 
народження; 
дитина 7–18 років; підтвердження місця 
зареєстрована/навчаєтьс проживання/навчання; 
я в Черкасах; належить документ про статус 
до визначеної пільгової (УБД, ВПО, СЖО, 
Відпочинок/оздоровленн батьки/законн
категорії; не інвалідність тощо — 
я дітей пільгових і 
отримувала аналогічну залежно від категорії) 
категорій (14 днів) представники 
послугу в поточному (Департамент 
році за кошти соціальної політики 
держ/обласного Черкаської міської 
бюджету ради, 2024; Виконавчий 
комітет Черкаської 
міської ради, 2025a) 
заява; документи про 
інвалідність/медичні 
дитина з інвалідністю, 
показання; документи 
яка не може перебувати 
законного 
Оздоровлення дітей з у закладі самостійно; 
батьки/законн представника; інші 
інвалідністю, які передбачено супровід; 
і підтвердження за 
потребують особливих відшкодування вартості 
представники порядком (Виконавчий 
умов (21 день) оздоровлення та 
комітет Черкаської 
окремих витрат 
міської ради, 2025b; 
супроводу 
Черкаська міська рада, 
2025a) 
  44 
 
Хто Ключові Типові документи 
Захід/послуга 
звертається умови/обмеження (ядро) 
наявність СЖО; потреба звернення/скеровуванн
у безпечному я; документи, що 
Тимчасовий притулок особа/сім’я у 
тимчасовому ідентифікують особу; за 
для осіб та сімей з СЖО або 
проживанні; комплексна потреби — матеріали 
дітьми (стаціонарна через 
допомога (супровід, оцінки потреб/ситуації 
служба) скерування 
адаптація, кризове (Черкаська міська рада, 
втручання) n.d.) 
Примітка. Таблиця подає узагальнену «ядрову» логіку доступу; деталізація переліків 
документів різниться залежно від категорії дитини/ситуації та визначається 
відповідним порядком і оголошеннями про кампанії (Департамент соціальної політики 
Черкаської міської ради, 2024). 
Отже, «карта» підтримки дітей у Черкаській МТГ структурно 
спирається на: (а) цільову програму захисту дітей (акцент на правах дитини, 
профілактиці СЖО, соціальному супроводі), (б) сімейно орієнтовані 
програмні інструменти з потужним блоком оздоровлення/відпочинку та 
матеріальної підтримки, (в) процедурні рішення виконкому, що 
стандартизують доступ та недопущення дублювання бюджетного 
фінансування, і (г) сервісну мережу соціальних послуг (тимчасовий притулок 
для сімей з дітьми, кризові сервіси, мобільні бригади, транспортні послуги 
для дітей з інвалідністю) (Черкаська міська рада, 2023a; Черкаська міська 
рада, 2025a; Виконавчий комітет Черкаської міської ради, 2025a; Черкаська 
міська рада, 2025c; Черкаська міська рада, n.d.). 
 
2.3. Оцінювання результативності соціальних програм підтримки 
дітей із вразливих категорій у Черкаській міській територіальній 
громаді 
Оцінювання результативності місцевих соціальних програм у сфері 
соціального забезпечення доцільно вибудовувати як поєднання моніторингу 
(регулярного відстеження виконання заходів і показників) та оцінки 
якості/результатів (встановлення того, що саме змінилося для дитини/сім’ї та 
за якою «ціною» для бюджету). Такий підхід узгоджується з національною 
  45 
 
рамкою надання соціальних послуг, де законодавець акцентує профілактику 
складних життєвих обставин, адресність і результативність втручань 
(Верховна Рада України, 2019), а урядовий порядок визначає процедури 
моніторингу й оцінки якості соціальних послуг та потребу уніфікованого 
збору даних (Кабінет Міністрів України, 2020). Для програм, спрямованих на 
дітей і сім’ї, додаткову методичну опору становить технологія ведення 
випадку і міжвідомча взаємодія як «каркас» маршруту допомоги та підґрунтя 
для вимірювання результатів (Дащаківська та ін., 2021).  
У межах цієї роботи оцінювання результативності програм підтримки 
дітей у Черкаській МТГ пропонується здійснювати за критеріями 
доступність, адресність, охоплення, своєчасність, якість, результат/вплив із 
логікою «ресурси → заходи → продукти → результати». Методологічно така 
конструкція корелює з міжнародно визнаними підходами до оцінювання 
публічних інтервенцій (ефективність, результативність/вплив, ефективність 
витрат, узгодженість), які рекомендується адаптувати до контексту громади 
та потреб користувачів оцінки (OECD, 2019).  
Таблиця 2.6.  
Матриця критеріїв оцінювання та типових показників для Черкаської МТГ 
Приклади показників Основні джерела 
Критерій Що перевіряємо 
(KPI) даних у громаді 
частка звернень, що 
чи може 
завершилися призначенням; 
дитина/сім’я журнал звернень, облік 
Доступність частка повернених заяв; 
реально отримати ЦНСП/департаменту 
кількість контактів до старту 
підтримку 
послуги 
частка випадків з оцінкою 
чи потрапляє 
потреб; частка отримувачів картка випадку, реєстри 
Адресність допомога тим, хто 
із пріоритетних груп (ВПО, статусів 
її потребує 
СЖО тощо) 
який масштаб охоплення СЖО соціальним 
ССД/ЦНСП, реєстр 
Охоплення підтримки супроводом; охоплення 
ВПО, звіти програм 
відносно потреби дітей-ВПО заходами 
чи відповідає медіана часу до первинного журнал звернень, облік 
Своєчасність 
швидкість контакту; медіана часу до надавачів 
  46 
 
Приклади показників Основні джерела 
Критерій Що перевіряємо 
(KPI) даних у громаді 
допомоги ризикам першої послуги 
чи відповідає задоволеність; частка 
анкети, звернення, 
Якість послуга стандарту обґрунтованих скарг; 
моніторинг 
і очікуванням «втрачені» кейси 
чи змінюється частка кейсів із досягненням 
план підтримки, журнал 
Результат/вплив ситуація цілей плану; повторні 
звернень 
дитини/сім’ї кризові звернення за 6 міс. 
Запропонована матриця є практичною для громади, оскільки дозволяє 
«прив’язати» бюджетні й управлінські рішення не лише до кількості 
проведених заходів, а до зміни життєвої ситуації дитини (Верховна Рада 
України, 2019; Кабінет Міністрів України, 2020; Дащаківська та ін., 2021).  
Оцінювання охоплення та доступності (на прикладі 
відпочинку/оздоровлення). Сильним боком підходу Черкаської МТГ є 
формалізація умов доступу та цільових груп у локальних порядках і 
оголошеннях: право на відпочинок визначено для дітей 7–18 років, які 
проживають/навчаються у місті (або взяті на облік як ВПО), і належать до 
переліку вразливих категорій (зокрема діти-сироти, діти у СЖО, діти з 
інвалідністю тощо) (Виконавчий комітет Черкаської міської ради, 2025).  
Водночас оцінка охоплення потребує співвіднесення ресурсів із 
базовою демографічною «рамкою». Станом на 01.01.2023 у м. Черкаси 
проживало 48 520 дітей, з них 7 328 дітей були переміщені із зони воєнних 
дій/тимчасово окупованих територій (Черкаська міська рада, 2023).  
У 2024 році департамент соціальної політики повідомляв про план закупівлі 
1 460 путівок на оздоровлення для дітей пільгових категорій за кошти 
міського бюджету (Департамент соціальної політики Черкаської міської 
ради, 2024).  
На цій основі можна розрахувати прості індикатори охоплення (як 
орієнтири, а не як «остаточний висновок», бо реальна потреба стосується 
саме пільгових категорій): 
  47 
 
 Охоплення відносно всіх дітей міста: 1 460 / 48 520 = 0,0301, 
тобто ≈ 3,0%.  
 Максимально можливе охоплення відносно дітей, переміщених із 
зон бойових дій/ТОТ (як верхня межа): 1 460 / 7 328 = 0,1992, тобто ≈ 19,9%, 
якщо припустити (гіпотетично) спрямування всіх путівок саме дітям-ВПО.  
Ці розрахунки важливі управлінськи: вони показують, що навіть за 
наявності програми й порядку доступу громада стикається з проблемою 
обмеженого охоплення, а отже — потребує чітких правил пріоритезації та 
прозорих критеріїв відбору, особливо за умов зростання числа дітей із 
вразливих груп. Саме тому в локальних документах акцент на системному 
моніторингу результативності є обґрунтованим (Черкаська міська рада, 
2023).  
Для сучасної моделі соціального забезпечення ключовим є не лише 
«надання силами комунальних установ», а й закупівля/залучення послуг у 
недержавного сектору, що потенційно підвищує гнучкість і доступність 
допомоги. У межах міської соціальної програми «Турбота» на 2024–2028 
роки закладено окремий фінансовий параметр щодо надання базових 
соціальних послуг суб’єктами недержавного сектору: 1 602,0 тис. грн у 2024 
році (Черкаська міська рада, 2023).  
У програмі також подано розрахункову середню витрату на надання 
послуг 1 особі недержавними надавачами на рівні 1 602,0 грн (для 2024 
року), що дозволяє зробити прикладний розрахунок потенційного охоплення: 
1 602 000 грн / 1 602 грн ≈ 1 000 осіб (умовних отримувачів/випадків) на рік 
за незмінних припущень.  
Практична цінність такого індикатора полягає в тому, що громада може 
перейти від «освоєння коштів» до управління вартістю одиниці результату 
(наприклад, «вартість одного завершеного кейсу» або «вартість одного 
випадку з досягнутими цілями плану»), що відповідає підходам оцінювання 
ефективності витрат (OECD, 2019).  
  48 
 
Попри наявність програмних паспортів і результативних показників, на 
рівні громади найскладнішим залишається вимірювання довгострокових 
результатів для дитини (стабільність сімейного середовища, зниження 
повторних криз, освітня траєкторія, психосоціальне благополуччя). 
Методично результативність найкраще фіксується через технологію ведення 
випадку, де на старті формуються цілі, план підтримки та критерії 
завершення, а надалі — відстежуються зміни (Дащаківська та ін., 2021).  
З огляду на це, для Черкаської МТГ доцільно у звітність програм 
додати мінімальний набір «результатних» KPI, які можна отримувати без 
надмірного адміністративного навантаження: 
1. частка випадків із проведеною оцінкою потреб; 2) частка кейсів із 
досягненням цілей плану; 3) частка повторних кризових звернень протягом 6 
місяців після завершення супроводу; 4) медіана часу до первинного контакту 
і до першої послуги. Такий набір узгоджується з національним підходом до 
моніторингу якості соціальних послуг (Кабінет Міністрів України, 2020) і 
водночас є придатним для управління маршрутом дитини в міжвідомчій 
моделі (Дащаківська та ін., 2021).  
Таблиця 2.7.  
Порівняння: «продуктові» vs «результатні» показники (що варто додати) 
Тип Що додати для 2.3 
Приклад Перевага Обмеження 
показника (пропозиція) 
кількість не показує 
Продукт легко фіксація цільової групи + 
путівок/заходів/виданих змін у житті 
(output) рахувати доступності (час/бар’єри) 
наборів дитини 
потребує % «цілі досягнуті», 
Результат досягнення цілей плану показує 
ведення повторні звернення за 6 
(outcome) підтримки користь 
кейсу/даних міс. 
зниження довше й пілотні когортні 
Вплив стратегічна 
насильства/занедбаності, складніше спостереження/вибіркові 
(impact) цінність 
стабільність сім’ї вимірювати опитування 
 
  49 
 
Для того щоб оцінювання результативності соціальних програм 
підтримки дітей у Черкаській МТГ було не декларативним, а управлінськи 
корисним, доцільно поєднати: (1) програмно-бюджетні показники (обсяг 
фінансування, планова кількість послуг/отримувачів), (2) процесні показники 
доступності/своєчасності (швидкість маршруту дитини), і (3) результатні 
показники (досягнення цілей плану підтримки, відсутність повторних 
кризових звернень). Така логіка відповідає як загальним принципам Закону 
України «Про соціальні послуги» (орієнтація на подолання/профілактику 
СЖО та результативність), так і вимогам до моніторингу й оцінки якості 
соціальних послуг, затвердженим постановою КМУ № 449 . 
Таблиця 2.8. 
 «Програма → KPI → джерело даних → інтерпретація» (для 2.3) 
Що саме 
Програма / KPI (мінімум 
оцінюємо Що можна 
інструмент у для Джерела даних 
(фокус для висновувати в 2.3 
громаді моніторингу) 
дітей) 
охоплення 
відповідність цільових груп; програма фіксує 
Програма 
заходів наявність/якіс масштаби дитячого 
соціального 
масштабам ть населення та потребу 
захисту дітей паспорт/текст 
потреб (у т.ч. міжвідомчої системного 
м. Черкаси на програми; облік 
ВПО), взаємодії; моніторингу 
2023–2025 ССД/ЦНСП 
наявність частка результативності 
роки (рішення 
системного випадків, що (зокрема 48 520 дітей, 
№ 39-20) 
підходу потрапляють у у т.ч. 7 328 ВПО)  
супровід 
частка заяв, 
що 
Порядок порядок чітко задає 
завершились 
направлення доступність та критерії віку (7–18), 
направленням; 
на відпочинок адресність мінімальну тривалість 
частка реєстр заяв 
(14 днів) дітей відпочинку: зміни (≥14 днів) і 
«повернених» департаменту; 
пільгових чи доходить перелік пріоритетних 
заяв; частка накази/направленн
категорій до категорій, що дозволяє 
ВПО серед я; списки дітей 
(виконком № пріоритетних будувати KPI 
отримувачів; 
183 від груп адресності й 
медіана часу 
04.03.2025) доступності  
від заяви до 
направлення 
  50 
 
Що саме 
Програма / KPI (мінімум 
оцінюємо Що можна 
інструмент у для Джерела даних 
(фокус для висновувати в 2.3 
громаді моніторингу) 
дітей) 
Порядок 
направлення кількість порядок визначає 
на інклюзивність оздоровлених критерії права 
оздоровлення та дітей; частка (зокрема підгрупа А 
(21 день) дітей недопущення «1 раз на рік»; договори/заяви; або 50%+ обмежень), 
з інвалідністю, «подвійного частка ВПО документи ІПР; умову «не отримувала 
які фінансування» серед звіти про надання в поточному році з 
потребують ; фактична отримувачів; послуги інших бюджетів», 
особливих досяжність наявність тривалість 21 день — 
умов послуги супроводу/умо це дає базу для KPI 
(проєкт/порядо в доступності/адресності  
к) 
планове 
охоплення та програма містить 
Програма «вартість 1 
вартість готові «питомі» 
соціальної послуги»; 
ключових показники вартості 
підтримки планова паспорт 
інструментів (напр., середня 
сімей м. кількість програми/додатки; 
підтримки вартість відпочинку 14 
Черкаси на послуг; бюджетні 
дітей днів; шкільного набору 
2026–2030 охоплення показники 
(відпочинок, ВПО), що дозволяє 
роки ВПО (шкільні 
оздоровлення, робити розрахунки 
(проєкт/опис) набори) 
набори ВПО ефективності витрат  
тощо) 
у програмі закладено 
Міська спроможність # залучених 
механізм залучення 
соціальна громади недержавних 
недержавного сектору 
програма «докуповуват надавачів; # 
та показники 
«Турбота» на и» базові осіб, 
паспорт програми; охоплення/фінансуван
2024–2028 соціальні охоплених 
статистична ня, що можна 
роки (рішення послуги, якщо послугами; 
звітність трактувати як 
№ 47-34) — комунальний обсяг 
інструмент 
блок залучення сектор не фінансування; 
підвищення 
недержавних покриває вартість 1 
доступності (за умови 
надавачів потребу послуги 
прозорого замовлення)  
Перевагою програмно-цільового підходу в Черкаській МТГ є наявність 
у місцевих документах питомих витрат та планових обсягів послуг, що дає 
змогу оцінювати очікуване охоплення й порівнювати його з потребами 
цільових груп. Наприклад, у програмі соціальної підтримки сімей на 2026–
2030 роки наведено середню вартість відпочинку однієї дитини (14 днів) у 
2026 році 23 268 грн та плановий обсяг фінансових витрат на цей напрям у 
  51 
 
2026 році 254 761,3 тис. грн . Звідси очікувана кількість «послуг відпочинку» 
у 2026 році становить: 
254 761 300 / 23 268 ≈ 10 949 дітей, 
Аналогічно, для оздоровлення дітей з інвалідністю у 2026 році: 
середній розмір відшкодування вартості послуги 34 902 грн, а планові 
видатки — 3 490,2 тис. грн, тобто 3 490 200 / 34 902 = 100 дітей. Такі 
обчислення створюють основу для KPI «вартість 1 послуги» та «вартість 1 
охопленого отримувача», що відповідає критерію ефективності (efficiency) в 
підходах OECD до оцінювання публічних інтервенцій . 
Таблиця 2.9.  
«Що вже вимірюється документами, а що потрібно додати» (про прогалини 
даних) 
У місцевих Типова 
Що додати як 
Блок оцінювання документах прогалина (для 
мінімум у 2.3 / 3.3 
зазвичай є доказовості) 
немає «вартості 
бюджет, середня «вартість кейсу з 
Витрати/ресурси успішного 
вартість послуги  досягнутими цілями» 
результату» 
KPI результату: 
планові кількості продукти ≠ зміни досягнення цілей 
Продукти (outputs) 
послуг/отримувачів  в житті дитини плану, повторні 
звернення 
медіана часу до 
не фіксується час 
правила доступу первинного 
Доступність/своєчасність проходження 
описані  контакту/до старту 
маршруту 
послуги 
частка випадків з 
слабка 
оцінкою потреб; 
верифікація 
Адресність перелік цільових груп  частка пріоритетних 
потреб і 
груп серед 
пріоритетів 
отримувачів 
 
Аналіз засвідчив, що в Черкаській МТГ уже сформовано достатню 
документальну базу для вимірювання ресурсів і продуктів програм 
підтримки дітей — зокрема через визначені цільові групи, правила доступу 
  52 
 
та планові/фактичні обсяги послуг і фінансування (Черкаська міська рада, 
2023; Виконавчий комітет Черкаської міської ради, 2025; Департамент 
соціальної політики Черкаської міської ради, 2024). Водночас наявні 
індикатори переважно відображають виконання заходів і охоплення, але 
недостатньо фіксують своєчасність маршруту, якість взаємодії та зміни у 
становищі дитини/сім’ї. Для підвищення доказовості управлінських рішень 
доцільно доповнити моніторинг мінімальним набором «результатних» KPI 
(оцінка потреб, досягнення цілей плану підтримки, повторні кризові 
звернення, медіана часу до першого контакту/послуги), що відповідає 
національному підходу до моніторингу й оцінки якості соціальних послуг 
(Кабінет Міністрів України, 2020). У підсумку результативність місцевих 
програм може бути оцінена більш повно лише за умови поєднання 
бюджетно-програмних даних із кейс-орієнтованими індикаторами та 
стандартизованими процедурами ведення випадку, що дозволяє перейти від 
«обліку діяльності» до оцінки реального соціального ефекту для дитини 
(Верховна Рада України, 2019; OECD, 2019). 
 
Висновок до розділу 2 
У розділі 2 визначено, що система підтримки дітей у Черкаській МТГ 
має мережеву структуру з управлінським контуром у виконавчих органах 
ради, спеціалізованим блоком захисту прав дитини та сервісним контуром 
надавачів соціальних послуг (Кабінет Міністрів України, 2020). Показано 
роль міжвідомчої взаємодії та комісії з питань захисту прав дитини як 
механізмів узгодження рішень у складних випадках (Виконавчий комітет 
Черкаської міської ради, 2026). Сформовано «карту» місцевих інструментів 
підтримки: цільова програма соціального захисту дітей 2023–2025 рр., 
комплексна програма «Турбота» 2024–2028 рр., а також процедурні порядки 
доступу до відпочинку/оздоровлення та окремі механізми для дітей з 
інвалідністю (Черкаська міська рада, 2023a, 2023b; Виконавчий комітет 
  53 
 
Черкаської міської ради, 2025a, 2025b). Встановлено, що вагомий ресурсний 
компонент у громаді становить оздоровлення та відпочинок дітей пільгових 
категорій, що поступово формалізується через стандартизацію умов і 
недопущення дублювання фінансування (Департамент соціальної політики 
Черкаської міської ради, 2024; Виконавчий комітет Черкаської міської ради, 
2025a). Отримані результати створюють основу для подальшої оцінки 
реалізації програм за критеріями результативності та для розроблення 
практичних пропозицій у розділі 3. 
  54 
 
 
РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ 
СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ІЗ ВРАЗЛИВИХ 
КАТЕГОРІЙ У ГРОМАДІ М. ЧЕРКАСИ 
 
3.1. Аналіз інституційних, процедурних і інформаційних обмежень 
у реалізації програм підтримки дітей у громаді м. Черкаси 
(що саме не працює/працює частково: інформаційні бар’єри, дублювання, 
розриви в маршруті, слабкі KPI тощо) 
Реалізація соціальних програм підтримки дітей із вразливих категорій у 
Черкаській МТГ відбувається в нормативно визначеному полі, однак на 
практиці стикається з типовими для громад “вузькими місцями”, що 
знижують доступність і результативність допомоги. Наукові розвідки щодо 
розвитку соціальних послуг у громадах в умовах децентралізації 
підкреслюють, що ключові ризики пов’язані з фрагментацією інституцій, 
нерівністю доступу та недостатньо розвиненими механізмами оцінювання 
якості й результатів послуг (Семигіна, 2019; Палатна та ін., 2022). 
Відповідно, під час узагальнення матеріалів розділу 2 акцент доцільно 
зробити не лише на наявності програм і порядків, а й на тому, як саме вони 
“працюють” для сім’ї/дитини на рівні реального маршруту звернення та 
отримання підтримки. 
Одним із базових обмежень виступають інформаційні бар’єри та 
розпорошеність каналів комунікації. Інформація про можливості (наприклад, 
організацію відпочинку/оздоровлення) часто подається у форматі новинних 
повідомлень із прив’язкою до дат кампанії, умов та переліку категорій, що 
потребує від сімей активного самостійного пошуку й цифрової включеності. 
Так, у повідомленнях профільного департаменту наголошено на старті 
кампанії, кількості путівок, місці оздоровлення та переліку пільгових 
категорій (Департамент соціальної політики ЧМР, 2024). Для вразливих 
  55 
 
сімей, які перебувають у кризі, мають обмежений доступ до інтернету або 
низьку адміністративну спроможність, така модель інформування може 
трансформуватися у “прихований бар’єр” і звужувати фактичне охоплення. 
Другий блок проблем пов’язаний із адміністративним навантаженням 
та складністю процедур доступу. Порядки надання окремих видів підтримки 
передбачають подання заяви та значного пакета документів (підтвердження 
місця проживання, навчання, статусів тощо), а також вимоги до 
“актуальності” довідок (наприклад, витяг із реєстру територіальної громади 
не старший одного місяця). Окрім того, встановлюється умова, що послуга не 
надавалася дитині в поточному році за рахунок державного чи обласного 
бюджетів, що підтверджується підписом законного представника 
(Виконавчий комітет Черкаської міської ради, 2025). Така конструкція, з 
одного боку, зменшує ризик дублювання фінансування, а з іншого — 
демонструє обмеженість міжвідомчого обміну даними та переносить частину 
“контрольної” функції на сім’ю, підвищуючи транзакційні витрати доступу й 
ризики помилок/нерівності. 
Третім вузьким місцем є фрагментація програмного поля та потенційні 
перетини інструментів. У громаді одночасно діють різні програмні рамки 
(зокрема, окремі програми/паспорти та локальні порядки), що логічно 
відображає багатокомпонентність соціального забезпечення, але ускладнює 
для отримувача розуміння “єдиного входу” і послідовності кроків. Зміст 
місцевих програм часто включає значну кількість різнорідних заходів та груп 
населення; наприклад, у програмі «Турбота» результативність описується 
через статистичну звітність і показники кількості отримувачів/послуг, а 
також окремо фіксується невелика кількість залучених недержавних 
надавачів (Черкаська міська рада, 2023). Для дитячого напряму це означає 
ризик “розмивання” фокусу: коли підтримка дітей є частиною ширшого 
набору соціальних виплат і сервісів, стає складніше вибудовувати наскрізні 
маршрути та відстежувати саме дитячі результати. 
  56 
 
Четвертий проблемний вимір — розриви в маршруті та координації 
між суб’єктами. У програмних документах для дитячого напряму фіксується 
широкий перелік виконавців і партнерів (служба у справах дітей, центр 
соціальних служб, правоохоронні органи, заклади освіти тощо), а також 
перелік заходів і активностей (Черкаська міська рада, 2023). Однак наявність 
багатьох учасників сама по собі не гарантує узгодженості їхніх дій у логіці 
кейс-менеджменту, особливо у складних випадках (насильство, занедбаність, 
ризик вилучення дитини, потреби дітей з інвалідністю). У міжнародних 
аналітичних матеріалах щодо реформування догляду за дітьми в Україні 
наголошується на необхідності зменшення бар’єрів доступу та забезпечення 
якісної соціальної роботи з сім’ями “в ризику” як умови попередження 
негативних сценаріїв (UNICEF, 2024). Отже, слабка формалізація маршруту 
“від виявлення — до плану підтримки — до супроводу й результату” 
підвищує імовірність втрат на стиках між установами. 
П’ята група вузьких місць стосується KPI та логіки оцінювання, які 
нерідко залишаються орієнтованими на “виконання заходів” (output) замість 
змін у становищі дитини (outcome/impact). У паспорті програми соціального 
захисту дітей м. Черкаси на 2023–2025 роки результативні показники описані 
через “продукти” (кількість заходів, виготовленої продукції, послуг з 
фото/відео) і “якість” як відсоток виконання запланованого (Черкаська міська 
рада, 2023). Такий підхід є управлінськи зрозумілим, але обмежено 
інформативним щодо реального впливу: він майже не відповідає на питання, 
чи зменшилися ризики для дітей, чи покращився доступ до послуг, чи 
скоротилися повторні випадки кризових ситуацій. Натомість на 
національному рівні закріплено єдиний підхід до моніторингу й оцінки якості 
соціальних послуг, що передбачає систематичний збір та узагальнення даних 
(Кабінет Міністрів України, 2020), а також методичну рамку оцінювання 
якості (Міністерство соціальної політики України, 2013). Відтак, основним 
“вузьким місцем” є розрив між нормативно очікуваною моделлю управління 
  57 
 
якістю та фактичним домінуванням кількісних, подекуди формальних 
індикаторів виконання. 
Нарешті, важливо окреслити й науково-практичну «білу пляму»: на 
рівні громади зазвичай недостатньо досліджуються механізми причинно-
наслідкового зв’язку між програмними заходами та довгостроковими 
результатами для дитини. На практиці це проявляється в тому, що програмні 
документи та управлінська звітність переважно фіксують факт надання 
підтримки (кількість заходів, охоплення, обсяги фінансування), але значно 
рідше — результати в термінах зміни ситуації дитини та сім’ї (стабілізація 
сімейного функціонування, зниження ризику повторного насильства, 
покращення доступу до навчання і медичних послуг, підвищення 
психосоціального благополуччя) (Палатна, 2022; Семигіна, 2019). Унаслідок 
цього програмні індикатори часто не «зшивають» ланцюг ресурси—заходи—
продукти—результати, а отже, не дають підстав робити обґрунтовані 
висновки, що саме у програмі працює, для кого і за яких умов, і чи можна 
масштабувати/переналаштувати окремі інструменти без втрати ефективності 
(OECD, 2019). 
У соціальному забезпеченні така прогалина є критичною, оскільки 
дитячі програми спрямовані на складні багатофакторні явища, де вплив 
формується не однією дією, а комбінацією втручань та якістю міжвідомчої 
взаємодії. Наприклад, надання одноразової матеріальної підтримки може 
тимчасово знизити фінансовий тиск на сім’ю, але не обов’язково змінює 
ризики насильства, нехтування потребами дитини чи відтворення кризових 
ситуацій; натомість системний ефект частіше пов’язаний із кейс-
менеджментом, своєчасністю реагування, доступністю послуг і 
безперервністю супроводу (UNICEF, 2021; UNICEF, 2022). Водночас 
громади нерідко мають обмежені інструменти для вимірювання таких змін: 
бракує локально визначених «базових ліній», стандартизованих показників 
результату, процедур відстеження повторних звернень і узгоджених даних 
  58 
 
між суб’єктами (освіта, охорона здоров’я, соціальні служби, служба у 
справах дітей), що підсилює ризики фрагментації та «втрати випадку» на 
стиках систем (Кабінет Міністрів України, 2020; Семигіна, 2019). Саме тому 
обмежується доказовість управлінських рішень і ускладнюється 
пріоритезація ресурсів: громада змушена обирати між напрямами 
фінансування, спираючись переважно на адміністративні показники 
виконання, а не на порівняльну оцінку соціального ефекту для дитини 
(Палатна, 2022; OECD, 2019). 
Таблиця 3.1. 
Ключові “вузькі місця” реалізації програм підтримки дітей у Черкаській 
МТГ (узагальнення) 
Потенційні 
Як проявляється на Документальна 
Проблемний вузол наслідки для 
практиці ілюстрація 
дітей/сімей 
Розпорошена Опис умов кампанії, 
комунікація, термінів, категорій у Недоохоплення, 
Інформаційні бар’єри 
залежність від повідомленнях нерівність доступу 
“самопошуку” департаменту  
Значний пакет “Відсів” 
Перелік документів і 
Адміністративні документів, вимоги найуразливіших 
вимоги до 
бар’єри до довідок, очний через складність 
підтверджень  
контакт процедури 
Умова ненадання Помилки, напруга 
Перевірка 
Дублювання/перетини послуги з інших довіри, 
“недублювання” 
фінансування бюджетів у поточному формалізація 
через самодекларацію 
році  замість сервісності 
Різні Паралельне Втрата 
програми/порядки, функціонування послідовності 
Фрагментація програм 
складність “єдиного програмних рамок і маршруту, 
входу” показників  складність навігації 
Затримки, 
Багато виконавців без Перелік 
“перекидання” 
Розриви координації чітко “прошитого” суб’єктів/заходів у 
випадку між 
кейс-менеджменту програмі  
установами 
Неможливість 
Перевага output-
“Продукти/якість” як довести вплив і 
Слабкі KPI індикаторів над 
% виконання плану  оптимізувати 
outcome/impact 
ресурси 
Обмежена Невелика кількість Показник щодо Менша гнучкість і 
  59 
 
Потенційні 
Як проявляється на Документальна 
Проблемний вузол наслідки для 
практиці ілюстрація 
дітей/сімей 
партнерськість з НУО залучених кількості недержавних різноманітність 
недержавних надавачів  сервісів 
надавачів 
Брак локальних Ризик 
Висновки науковців 
Недостатня доказовість досліджень “інерційного” 
про виклики для 
рішень результатів для фінансування 
громад  
дитини заходів без ефекту 
Узагальнені проблеми не заперечують наявних досягнень громади 
(нормативне врегулювання процедур, бюджетне планування, визначення 
категорій, розвиток окремих сервісів), однак демонструють, що ключовий 
резерв покращення лежить у площині сервісності доступу, інтеграції 
маршруту, посилення міжвідомчої координації та переорієнтації KPI з 
“виконання” на вимірювані результати для дитини відповідно до державних 
підходів моніторингу якості соціальних послуг. 
 
3.2. Пропозиції щодо підвищення ефективності та доступності 
програм у Черкаській МТГ 
Підвищення ефективності соціальних програм підтримки дітей із 
вразливих категорій на рівні громади доцільно розглядати як управлінське 
завдання соціального забезпечення, що поєднує: (1) правозахисний підхід 
(гарантування доступу дитини до підтримки), (2) інтегрованість послуг 
(узгодженість дій суб’єктів), (3) доказовість рішень (орієнтація на результати 
та вплив). У Черкаській МТГ це особливо актуально з огляду на значну 
чисельність дитячого населення та частку дітей, переміщених із територій 
бойових дій/окупації (станом на 01.01.2023 — 48 520 дітей, з них 7 328 
переміщених). Відтак пропозиції мають бути спрямовані на одночасне 
зниження бар’єрів доступу, усунення «розривів» у маршруті дитини та 
  60 
 
посилення інституційної спроможності громади до міжвідомчої координації 
й оцінювання результативності (Palatna, 2022).  
Пакет управлінських рішень (структура «бар’єр → інструмент → KPI») 
1) Посилення інформування та навігації для сімей з дітьми (зниження 
інформаційних бар’єрів). 
Практика оздоровчої кампанії 2024 року показує, що доступ до підтримки 
часто «прив’язаний» до поінформованості сімей та здатності зібрати пакет 
документів у визначені строки (у 2024 році планувалася закупівля 1 460 
путівок із поданням заяв у департаменті; визначено перелік пільгових 
категорій, включно з ВПО, дітьми з інвалідністю, дітьми в СЖО тощо). Тому 
доцільно перейти від разових оголошень до постійної системи навігації: 
 створення «єдиного вікна інформації» (сторінка/розділ на сайті 
громади + короткий друкований/електронний гід «Підтримка дітей у 
Черкасах: кому і куди звертатися»); 
 мультиканальна комунікація: школи/садки, сімейні лікарі, ЦНАП, 
соціальні служби, місцеві медіа; 
 стандартизовані чек-листи документів для ключових послуг 
(оздоровлення, натуральна допомога, психологічна підтримка, соціальний 
супровід тощо). 
KPI: частка звернень, поданих без «повернення на доопрацювання»; 
середній час від першого звернення до призначення послуги; охоплення 
вразливих груп (окремо для ВПО/інвалідності/СЖО). Логіка таких KPI 
узгоджується з підходом управління за результатами (inputs–activities–
outputs–outcomes).  
2) Стандартизація маршруту дитини та запровадження «координатора 
випадку» (case management) для складних ситуацій. 
Для дітей у СЖО або в умовах підвищених ризиків (насильство, 
занедбаність, кризові сімейні обставини) критичним є не лише факт надання 
  61 
 
окремої послуги, а узгоджена траєкторія підтримки (Семигіна, 2019; Palatna, 
2022). Пропонується: 
 затвердити єдиний протокол маршруту (вхід → первинна оцінка 
потреб → план підтримки → направлення/закупівля послуг → моніторинг 
результатів); 
 визначити «координатора випадку» для сімей із комплексними 
потребами (функція може бути закріплена за фахівцем із соціальної 
роботи/службою у справах дітей залежно від домінуючого ризику); 
 запровадити мінімальний стандарт «контакт протягом 48 годин» 
для кризових звернень (ризики насильства/безпеки дитини). 
KPI: частка випадків СЖО з індивідуальним планом; частка випадків із 
міжвідомчими направленнями без затримок; частка завершених випадків із 
досягненням запланованих результатів (стабілізація сімейного середовища, 
відновлення відвідування школи тощо). 
3) Міжвідомча координація та узгоджений обмін даними (зменшення 
дублювання та «провалів» у маршруті). 
Для громади доцільно інституціоналізувати координацію через регулярну 
роботу міжвідомчої групи (соціальний захист, служба у справах дітей, освіта, 
охорона здоров’я, поліція/ювенальна превенція, ЦНАП, надавачі послуг). У 
технічній частині важливим є перехід до більш системного використання 
державної цифрової інфраструктури соціальної сфери: ЄІССС створювалася 
як заміна розрізнених реєстрів і дає можливість звернення за підтримкою 
незалежно від місця реєстрації.  
KPI: кількість повторних звернень із тієї самої потреби (як індикатор 
дублювання); частка випадків, у яких дані/направлення передано між 
суб’єктами без повторного збору документів (де це правомірно); 
узгодженість статистики між службами. 
4) Розвиток/закупівля соціальних послуг (орієнтація на базові послуги 
та «дефіцитні» сервісні ніші). 
  62 
 
Для підвищення доступності та якості послуг доцільно використовувати 
механізми залучення недержавних надавачів (соціальне замовлення), що 
прямо врегульоване урядовою постановою про надання соціальних послуг 
шляхом соціального замовлення. Практичним ресурсом у Черкасах є 
закладені у міській програмі «Турбота» видатки на надання базових 
соціальних послуг суб’єктами недержавного сектору (1.16: 1 602,0 тис. грн у 
2024 році з поетапним зростанням до 2 076,5 тис. грн у 2028 році).  
Пропонується «перезібрати» закупівлю послуг під дитячі потреби, з фокусом 
на: 
 психологічну підтримку дітей і батьків (наслідки травми війни, 
адаптація ВПО); 
 денний догляд/підтримка сімей, які виховують дітей з 
інвалідністю (перепочинок для доглядачів, супровід); 
 кризове втручання та соціальний супровід сімей у СЖО. 
KPI: частка закуплених послуг, що мають вимірювані результати 
(outcomes); рівень задоволеності отримувачів; скорочення часу очікування на 
дефіцитні послуги. 
5) Адресна підтримка окремих груп: ВПО, діти з інвалідністю, діти у 
СЖО (диференціація інструментів). 
 Діти-ВПО: пріоритет — швидкий доступ до інформації та послуг 
без «штрафу за мобільність»; у процесах прийому заяв доцільно максимально 
використовувати цифрові та міжвідомчі можливості, з урахуванням ідеї 
ЄІССС як сервісу, не прив’язаного до місця реєстрації.  
 Діти з інвалідністю: пріоритет — доступність послуг 
(транспорт/супровід, інклюзивні формати), а також підтримка сім’ї 
доглядача; у «Турботі» вже наявні суміжні інструменти, які можна 
технологічно пов’язати з дитячими кейсами (напр., транспортна підтримка 
для осіб з інвалідністю та пов’язані заходи мобільності).  
  63 
 
 Діти у СЖО: пріоритет — раннє виявлення та безпека (план 
безпеки дитини, кризовий протокол, взаємодія з освітою/медичною 
системою/поліцією); навіть за відносно невеликої кількості дітей, взятих на 
облік як таких, що перебувають у СЖО, саме ця група є найбільш 
«чутливою» до якості маршруту та своєчасності втручання.  
 
Таблиця 3.2. 
Порівняльна таблиця: «як є → як має стати» (інструмент управління 
змінами) 
Типова практика Пропозиція («як має Очікуваний 
Компонент 
(«як є») стати») ефект/показник 
Окремі оголошення Постійний гід + «єдине менше помилок у 
Інформування під кампанії (напр., вікно» + мультиканальні заявах; швидше 
оздоровлення)  повідомлення призначення 
Фрагментарні менше «розривів», 
Маршрут Протокол маршруту + 
звернення до різних більше завершених 
дитини координатор випадку 
служб планів 
Реактивна взаємодія Міжвідомча група + менше дублювання; 
Координація 
«за потреби» регулярні кейс-рев’ю стабільні направлення 
Обмежене 
Закупівля Соціальне замовлення за коротші черги на 
використання ринку 
послуг постановою КМУ  дефіцитні послуги 
послуг 
краща аналітика, менше 
Розрізнені Узгодження з ЄІССС (де 
Дані/облік повторного збору 
реєстри/облік можливо)  
документів 
Орієнтовні розрахунки для обґрунтування пропозицій  
1) Охоплення оздоровленням як показник доступності. 
У 2024 році планувалося 1 460 путівок для дітей пільгових категорій. Якщо 
співвіднести це з чисельністю дітей у громаді (48 520), отримаємо орієнтовне 
охоплення близько 3,0% дитячого населення (1 460 / 48 520). Для групи 
дітей-ВПО (7 328) це співвідношення становило б до 19,9%, якби ресурс 
спрямовувався лише на них (1 460 / 7 328), що корисно як «верхня межа» для 
планування квот і пріоритетів.  
  64 
 
2) Прив’язка бюджетного планування до нормативної/планової вартості 
послуги. 
У програмі соціальної підтримки сімей м. Черкаси на 2026–2030 роки 
наведено планову середню вартість 14-денного відпочинку однієї дитини (на 
2026 рік — 20 748 грн) і відповідні обсяги фінансування оздоровлення та 
відпочинку дітей (на 2026 рік — 232 149,0 тис. грн). Це дозволяє застосувати 
просту управлінську формулу: 
 Кількість дітей, яких можна охопити ≈ Бюджет / Середня 
вартість. 
За плановими показниками 2026 року: 232 149 000 / 20 748 ≈ 11 189 дітей 
(орієнтовно).  
Практичний висновок для Черкаської МТГ: планування квот для вразливих 
груп (ВПО/інвалідність/СЖО) доцільно робити не «вручну», а як частку від 
прогнозного охоплення, із фіксацією пріоритетних критеріїв. 
3) Переналаштування бюджету «недержавного сектору» під дитячі 
послуги. 
У «Турботі» на 2024 рік передбачено 1 602,0 тис. грн для надання базових 
соціальних послуг недержавними суб’єктами. Якщо громада визначає, що 
40% цього ресурсу має бути спрямовано на послуги для сімей із дітьми 
(психологічна підтримка, денний догляд/перепочинок, соціальний супровід), 
то орієнтовний «дитячий пакет» становитиме 640,8 тис. грн у 2024 році (1 
602,0 × 0,40). Управлінськи це зручно тим, що дозволяє: 
 заздалегідь визначити лоти/пакети послуг і вимоги до результатів 
(outputs/outcomes); 
 вимірювати ефективність за показниками якості та результату 
відповідно до порядку моніторингу й оцінки якості соціальних послуг.  
Опишемо детальніше п. 2  «стандартизацію мартруту дитини». Одним 
із найбільш “прикладних” способів підвищення ефективності й доступності 
підтримки дітей із вразливих категорій у громаді є уніфікація 
  65 
 
(стандартизація) маршруту звернення та супроводу дитини/сім’ї — від 
першого сигналу до отримання пакета послуг і оцінки результатів. Такий 
підхід мінімізує типові системні збої, ідентифіковані в дослідженнях 
розвитку соціальних послуг у громадах: інформаційні бар’єри, 
фрагментарність допомоги, нерівномірність доступу та слабку доказовість 
управлінських рішень (Палатна, 2022 ; Семигіна, 2019 ). Важливо, що 
ведення випадку як базова технологія надання соціальних послуг закріплене 
в національному законодавстві (Верховна Рада України, 2019 ), а також 
детально процедурно врегульоване урядовим порядком 2026 року, який 
прямо встановлює вимоги до соціальних менеджерів громади, етапів роботи 
та міжвідомчої взаємодії (Кабінет Міністрів України, 2026 ). У контексті 
децентралізації додатковим аргументом є те, що громади мають власні 
повноваження у сфері соціальних послуг і зобов’язані забезпечувати базові 
соціальні послуги, організовуючи систему максимально близько до 
отримувача (Портал «Децентралізація», 2026 ). 
Нормативно-методична “рамка” для маршруту дитини. Урядовий 
порядок 2026 року задає кілька принципових орієнтирів, на які доцільно 
“спирати” маршрутизацію випадків, пов’язаних із дітьми: (1) дотримання 
принципу найкращих інтересів дитини (Кабінет Міністрів України, 2026 ); (2) 
обов’язок соціального менеджера громади інформувати службу у справах 
дітей, якщо виявлений випадок стосується дитини (Кабінет Міністрів 
України, 2026 ); (3) можливість залучення мультидисциплінарної команди та 
фахівців різних сфер у складних випадках (Кабінет Міністрів України, 2026 ). 
Методично маршрут узгоджується з логікою посібників з інтегрованих 
соціальних послуг і міжвідомчої взаємодії, де акцентовано на етапності, 
граничних строках та недопущенні “провисань” між рішенням і фактичним 
отриманням допомоги (UNICEF, 2021 ). 
 
  66 
 
Таблиця 3.3..  
Проєкт стандартизованого маршруту дитини (для Черкаської МТГ) 
Орієнтовний Ключовий Результат/доку
Етап Зміст дій 
строк відповідальний мент 
Самозвернення/повідомл
“Єдине вікно” Реєстрація 
1. Вхід у ення (школа, медзаклад, 
0–1 день (ЦНСП/уповнов звернення/повід
систему поліція, сусіди, НГО, 
ажений орган) омлення 
“гаряча лінія”) 
Первинний контакт, 
2. Перший короткий скринінг Соціальний Рішення: 
контакт і ризиків (безпека, до 1 роб. дня менеджер екстрено/планов
виявлення насильство, житло, громади о (КМУ-логіка)  
харчування, документи) 
Збір фактів, 
3. Первинне Соціальний Первинне 
візит/зустрічі, 
оцінювання до 5 роб. днів менеджер оцінювання 
визначення обставин і 
потреб громади потреб  
рівня складності 
4. Якщо випадок стосується 
негайно/операт Соціальний Фіксація 
Повідомлен дитини — інформування 
ивно менеджер взаємодії з ССД  
ня ССД служби у справах дітей 
Для складних випадків 
5. Узгоджена 
— залучення Координатор 
Комплексна 5–10 днів оцінка ризиків і 
освіти/медицини/реабіліт МДК 
оцінка/МДК потреб 
ації/поліції, МДК 
6. План Цілі, послуги, строки, Соціальний Індивідуальний 
підтримки відповідальні, до 10 днів менеджер + план (UNICEF-
дитини/сім’ї індикатори прогресу МДК логіка)  
7. 
Направлення, Надавачі + Фактично 
Надання/зак 1–12 міс. (за 
договір/соцзамовлення, соціальний отримані 
упівля потреби) 
супровід доступу менеджер послуги 
послуг 
8. 
Контроль виконання, 
Моніторинг щомісячно/ква Соціальний Звіт прогресу, 
корекція плану, оцінка 
і перегляд ртально менеджер оновлений план 
проміжних результатів 
плану 
Підсумкова оцінка Соціальний 
9. Закриття Висновок/закрит
досягнень, план за результатом менеджер + 
випадку тя випадку 
підтримки “після” МДК 
Примітка: строки узгоджені з нормативною логікою ведення випадку та рекомендаціями 
щодо “не затягувати” етапи за наявності можливості діяти швидше (UNICEF, 2021 ; 
Кабінет Міністрів України, 2026 ). 
 
  67 
 
Таблиця 3.4  
RACI-матриця (хто за що відповідає в маршруті) 
R – виконує; A – несе підсумкову відповідальність; C – консультує/надає дані; I – 
інформується. 
Слу
Соц. жба 
менедж у Поліція/юве
ЦНСП/упо Осв Медицина/реа НГО/пров
Функція ер спра нальна 
вн. орган іта білітація айдери 
громад вах превенція 
и діте
й 
Реєстрація 
C I A/R I I I I 
звернення 
Скринінг 
ризиків/перш A/R C C C C C C 
ий контакт 
Первинне 
оцінювання A/R C C C C C C 
потреб 
Захист прав 
дитини/рішен
C A/R I C C C I 
ня в кейсах 
ризику 
Мультидисци
плінарна A/R R C R R R C 
оцінка 
План 
A/R R C C C C C 
підтримки 
A/R 
A 
Надання/заку (організація 
(коорди C R R R R 
півля послуг мережі/замо
нація) 
влення) 
Моніторинг і 
закриття A/R C C C C C C 
випадку 
Розрахунок ресурсів для Черкаської МТГ (орієнтовна модель) 
Урядовий порядок визначає штатну чисельність соціальних менеджерів 
громади з розрахунку 1 менеджер на 10 тис. осіб, а також орієнтир 
навантаження: 1 менеджер веде до 10 випадків на місяць (Кабінет Міністрів 
України, 2026 ). Для Черкаської територіальної громади к-ть населення = 273 
  68 
 
533 (Портал «Децентралізація», 2026 ). Тоді нормативний орієнтир 
чисельності соціальних менеджерів становить: 
 273 533 / 10 000 = 27,35, тобто ≈ 28 соціальних менеджерів 
(округлення в бік забезпечення доступності). 
 Якщо виділити “дитячий трек” на рівні 25% загальної потужності 
(як мінімум для фокусу на вразливих категоріях дітей), це ≈ 7 менеджерів, які 
потенційно можуть вести до 70 активних випадків/місяць (7 × 10) у 
технології ведення випадку (Кабінет Міністрів України, 2026 ). 
Орієнтовна вартість 1 додаткової штатної одиниці на рік. За даними 
статистики, середня зарплата у сфері “охорона здоров’я та надання 
соціальної допомоги” в Черкаській області у грудні 2025 року становила 19 
701 грн/міс. (ГУ статистики у Черкаській області, 2026 ). Орієнтовний річний 
фонд оплати праці з урахуванням ЄСВ роботодавця 22%: 
 19 701 × 12 = 236 412 грн/рік 
 236 412 × 1,22 = 288 423 грн/рік на 1 посаду (орієнтовно) 
Тоді: 
 +3 посади (як “мінімальний приріст” для посилення дитячого треку) ≈ 865 
269 грн/рік; 
 +7 посад (повноцінний дитячий трек) ≈ 2 018 961 грн/рік. 
Ці суми доцільно розглядати як планово-бюджетний орієнтир, який 
може бути знижений за рахунок перерозподілу функцій (покладання 
обов’язків соціального менеджера на інших посадових осіб у разі відсутності 
менеджерів допускається порядком) або частково компенсований через 
соціальне замовлення/партнерство з недержавними надавачами (Кабінет 
Міністрів України, 2026 ). 
Практичний приклад “як має працювати маршрут” 
Кейс: сім’я ВПО, дитина з інвалідністю; є ризик переривання навчання 
й відсутність реабілітаційних послуг. 
  69 
 
1. Вхід: повідомлення зі школи/самозвернення → реєстрація “в 
єдиному вікні”. 
2. Соціальний менеджер протягом 1 робочого дня встановлює 
перший контакт, визначає базові потреби й ризики.  
3. Протягом 5 робочих днів — первинне оцінювання потреб, за 
потреби — залучення мед/реабілітаційних і освітніх фахівців.  
4. Формується індивідуальний план: транспорт/супровід до 
реабілітації, психологічна підтримка, відновлення освітньої траєкторії, 
оформлення/оновлення документів. (UNICEF, 2021 ) 
5. Моніторинг щомісяця: чи відновлено відвідування школи, чи 
отримує дитина визначені послуги, які бар’єри залишилися; корекція плану. 
Щоб маршрут не був лише схемою “на папері”, потрібне обов’язкове 
ведення ключових подій випадку у цифровому контурі громади. Урядовий 
порядок прямо передбачає, що організація надання соцпослуг і ведення 
випадку здійснюються із застосуванням Єдиної інформаційної системи 
соціальної сфери (Кабінет Міністрів України, 2026 ), а її функціонування 
визначене окремим урядовим положенням (Кабінет Міністрів України, 2021 
). Для Черкаської МТГ це створює підґрунтя для KPI не лише “процесу” 
(строки, охоплення), а й “результату” (стабільність сімейного середовища, 
безпека, освітні траєкторії), що, за висновками науковців, є ключовим 
недоопрацьованим елементом управління соціальними програмами в 
громадах (Палатна, 2022 ; Семигіна, 2019 ). 
 
 
3.3. Механізм впровадження пропозицій та система моніторингу 
результативності (KPI) 
Запропоновані у підрозділі 3.2 рішення доцільно впроваджувати як 
керований цикл змін у системі соціального забезпечення громади: 
планування → організація надання/закупівля послуг → міжвідомча 
  70 
 
координація → ведення випадку → моніторинг якості та результативності → 
коригування. Такий підхід узгоджується із правовою логікою надання 
соціальних послуг (оцінка потреб, прийняття рішення, організація надання, 
ведення випадку), закріпленою на національному рівні, та дає змогу 
перевести пропозиції з рівня декларацій у рівень управлінських процедур і 
вимірюваних результатів (Верховна Рада України, 2019; Кабінет Міністрів 
України, 2026).  
Для Черкаської МТГ доцільно формалізувати дворівневу модель 
управління впровадженням: 
Керівний (стратегічний) рівень — міжвідомча координаційна група при 
виконавчих органах міської ради (соціальна політика/служба у справах 
дітей/освіта/охорона здоров’я/поліція/БПД/за потреби — пробація та НУО). 
Її функції: затвердження стандартного «маршруту дитини», погодження KPI, 
рішення щодо перерозподілу ресурсів, узгодження соціального замовлення. 
Така міжсекторальність відповідає вимогам до взаємодії суб’єктів у випадках 
дітей у СЖО та підвищує керованість «стику» між установами (Кабінет 
Міністрів України, 2020c).  
Операційний рівень — уповноважений структурний 
підрозділ/координатор у системі соціального захисту громади, який 
забезпечує: прийом звернень, первинну оцінку потреб, призначення 
відповідального за ведення випадку, контроль строків та підготовку 
звітності. Саме цей рівень має «зшивати» роботу надавачів послуг і 
забезпечувати ведення випадку як технологію підтримки дитини/сім’ї 
(Кабінет Міністрів України, 2026; UNICEF, 2021).  
У Черкасах наявність визначених актами громади програм підтримки 
дітей і сімей створює підстави інтегрувати механізм впровадження у чинні 
програмні рамки та використовувати існуючі інструменти (зокрема практики 
супроводу та ведення відповідних реєстрів/банків даних) як «каркас» для 
нових KPI (Черкаська міська рада, 2023).  
  71 
 
План заходів (хто/що/коли): дорожня карта на 2026–2027 рр. Нижче 
подано узагальнену дорожню карту, побудовану за логікою «швидкі 
покращення» (перші 3 місяці) → пілотування → масштабування → 
інституціоналізація. 
Таблиця 3.5.  
План впровадження пропозицій у Черкаській МТГ 
Етап/термін Ключові дії (що саме) Відповідальні (хто) Результат/продукт 
1) Створити/оновити 
міжвідомчу 
координаційну групу та 
затвердити регламент. 2) 
Провести «аудит Пакет локальних 
Виконком/профільні 
маршруту» (де процедур і матриця 
департаменти; 
I. Підготовка (ІІ кв. виникають ролей, узгоджена з 
служба у справах 
2026) розриви/дублювання). 3) нац. порядками 
дітей; надавачі 
Затвердити єдині SOP: (КМУ №64; №585; 
послуг 
прийом звернення, №449) 
первинна оцінка, 
направлення, ведення 
випадку, закриття 
випадку. 
1) Налаштувати єдиний 
канал звернення 
(телефон/онлайн-
форма/фронт-офіс). 2) Зменшення 
Соцзахист/ЦСС; 
Оновити інформаційні «неотримання» 
II. «Єдиний вхід» і управління 
матеріали для сімей, допомоги через 
комунікація (ІІ–ІІІ інформполітики; 
шкіл, медзакладів. 3) інформаційні 
кв. 2026) заклади освіти та 
Запровадити бар’єри; публічний 
медицини 
інформкампанію «куди маршрут звернення 
звернутися» + доступні 
формати для осіб з 
інвалідністю. 
1) Призначення Стандартизоване 
III. Ведення відповідальних за Соцзахист/ЦСС; ведення випадку і 
випадку та ведення випадку служба у справах міжвідомча 
координація (ІІІ–IV (соціальних дітей; партнери/НУО взаємодія (UNICEF-
кв. 2026) менеджерів/фахівців). 2) підхід) 
Навчання команд 
  72 
 
Етап/термін Ключові дії (що саме) Відповідальні (хто) Результат/продукт 
(оцінка потреб, план 
підтримки, міжвідомчі 
наради). 3) Запуск 
регулярних «кейс-
консиліумів» для 
складних випадків. 
1) Визначення 
дефіцитних послуг 
(психологічна 
підтримка, денний 
IV. Замовник — Договори/контракти 
догляд, раннє втручання 
Розвиток/закупівля виконавчі органи на послуги та чіткі 
тощо). 2) 
послуг (IV кв. 2026 ради; надавачі вимоги до якості й 
Запуск/розширення 
– І кв. 2027) (КП/НУО/приватні) звітності 
соціального 
замовлення та 
компенсаційних 
механізмів. 
1) Затвердження 
переліку KPI, методик 
KPI-дашборд + 
V. Система розрахунку, джерел 
Соцзахист; щорічний звіт за 
моніторингу KPI даних. 2) Запуск 
фінуправління; Порядком 
(протягом 2026– квартального дашборда. 
координаційна група моніторингу якості 
2027) 3) Річна оцінка 
соцпослуг 
результативності та 
коригування програм. 
Нормативною «опорою» для цього плану виступають: порядок 
організації надання соціальних послуг і ведення випадку (Кабінет Міністрів 
України, 2026), порядок соціального захисту дітей у СЖО (Кабінет Міністрів 
України, 2020c), механізми соціального замовлення (Кабінет Міністрів 
України, 2020b) та вимоги до моніторингу/оцінки якості (Кабінет Міністрів 
України, 2020a).  
 Ресурсне забезпечення проекту. Кадровий ресурс. Найбільш 
«дефіцитним» ресурсом у практиці громад є не фінансування окремих 
заходів, а стала спроможність вести випадок (час, компетентності, 
навантаження). Тому мінімально достатнім рішенням для запуску механізму 
є: (а) виокремлення відповідальних за ведення випадку; (б) навчання; (в) 
  73 
 
супервізія; (г) цифрова фіксація етапів роботи. Цей підхід узгоджується як із 
новими рамками організації надання послуг і ведення випадку, так і з 
практичними рекомендаціями щодо міжвідомчої взаємодії (Кабінет Міністрів 
України, 2026; UNICEF, 2021).  
Фінансовий ресурс і «реалістичні» розрахунки. У межах діючих 
міських програм уже передбачені бюджетні рядки, які можуть бути 
використані для «підсилення» доступності та якості: 
фінансування базових соціальних послуг із залученням недержавних 
надавачів (як приклад — видатки, закладені в міській програмі «Турбота») 
(Черкаська міська рада, 2023).  
фінансування інформаційної продукції та розміщення соціальної 
реклами в рамках програм соціальної підтримки сімей (Департамент 
соціальної політики Черкаської міської ради, 2026).  
Окремо, для підвищення керованості «маршруту» доцільно 
передбачити фінансування 1–3 посад для ведення випадку/координації 
(залежно від фактичного потоку звернень). Орієнтовний річний фонд оплати 
праці 1 соціального менеджера можна оцінити за базовим посадовим 
окладом, оприлюдненим у державних повідомленнях (20 607 грн/міс), із 
урахуванням ЄСВ 22%: 
 
20 607 × 12 × 1,22 ≈ 301,7 тис. грн/рік. 
Відповідно, для 3 посад — близько 905,1 тис. грн/рік (без урахування 
надбавок і премій), що є співмірним із підходом «інвестувати в управління 
випадком», аби зменшити повторні кризові звернення та втрати від 
несвоєчасної допомоги (Міністерство соціальної політики України, 2026).  
Інформаційно-аналітичний ресурс (дані). Система KPI потребує 
мінімального «контурного» набору даних: дата звернення, дата першого 
контакту, дата початку послуги, вид послуги, цільова група, 
наявність/відсутність плану підтримки, результат закриття випадку. У 
  74 
 
міських програмах уже фіксуються завдання щодо ведення відповідних 
баз/банків даних у сфері захисту дітей, що може бути використано як основа 
для стандартизації показників і звітності (Черкаська міська рада, 2023).  
Таблиця 3.6. 
Основні ризики та заходи реагування 
Ймовірний 
вплив на 
Ризик Прояв Заходи мінімізації 
результативніст
ь 
неможливість мінімальний єдиний 
Фрагментація 
коректно набір полів + правила 
даних і «ручний» різні журнали/реєстри в установах 
порахувати KPI, внесення; квартальний 
облік 
втрата випадків аудит даних (КМУ №449) 
Опір зростання затверджені SOP + 
стандартизації кожен суб’єкт працює «по-своєму» строків і міжвідомчі наради; 
«маршруту» дублювання навчання (UNICEF, 2021) 
нормування 
погіршення 
Дефіцит навантаження; 
перевантаження фахівців якості ведення 
кадрів/вигорання супервізія; пріоритезація 
випадку 
випадків (КМУ №64) 
«неотримання» соціальне 
Недофінансуванн нестача послуг для конкретних допомоги, замовлення/компенсаці
я закупівлі послуг груп повторні я (КМУ №450) + чіткі 
звернення техзавдання 
доступні формати 
Бар’єри 
транспортні/цифрові/комунікаційн нерівність інформування; мобільні 
доступності (ВПО, 
і охоплення послуги; партнерства з 
інвалідність) 
НУО 
резервні канали 
зниження 
Воєнні звернень; дистанційні 
перерви в роботі, міграція охоплення та 
ризики/безпека консультації; кризові 
своєчасності 
протоколи 
Наведена ризик-матриця є практично узгодженою із логікою 
державних порядків (виявлення/взаємодія щодо дітей у СЖО та організація 
надання послуг) і дозволяє розглядати ризики не як «перешкоди», а як змінні, 
  75 
 
що підлягають управлінню (Кабінет Міністрів України, 2020c; Кабінет 
Міністрів України, 2026).  
Система KPI має одночасно: (а) відповідати національним вимогам до 
моніторингу та оцінки якості соціальних послуг; (б) бути простою для 
регулярного застосування; (в) відображати як продукти (охоплення, кількість 
послуг), так і результати (зменшення повторних криз, своєчасність, 
«неотримання» допомоги). Власне така логіка закладена у Порядку 
проведення моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг (Кабінет 
Міністрів України, 2020a) та у сучасних підходах до оцінювання 
ефективності/впливу програм (OECD, 2019).  
Таблиця 3.7.  
Базовий набір KPI для програм підтримки дітей у вразливих категоріях (Черкаська 
МТГ) 
KPI (що Формула/визнач Джерело Відповідальн
Блок Частота 
вимірюємо) ення даних ий 
(К-сть унікальних 
дітей, які 
KPI-1. отримали ≥1 
реєстр підрозділ 
Охоплення дітей послугу / К-сть щокварта
Охоплення випадків/звітн соцзахисту/Ц
із визначених дітей, щодо яких лу 
ість надавачів СС 
вразливих груп відкрито випадок 
або підтверджено 
потребу) × 100% 
медіана (дата 
KPI-2. Медіана 
Своєчасніс першого контакту журнал 
часу до першого щомісяця «єдиний вхід» 
ть – дата звернення), звернень/CRM 
контакту 
днів 
медіана (дата 
KPI-3. Медіана 
початку послуги – щокварта замовник/нада
часу до старту реєстр послуг 
 дата звернення), лу вач 
послуги 
днів 
KPI-4. Частка (випадки з кейс- щокварта відповідальни
Адресність випадків із індивідуальним менеджмент лу й за випадок 
планом планом / усі 
  76 
 
KPI (що Формула/визнач Джерело Відповідальн
Блок Частота 
вимірюємо) ення даних ий 
підтримки активні випадки) 
× 100% 
частка 
KPI-5. 
перевірених 
Дотримання внутр. аудит щопівріч уповноважени
Якість кейсів без 
стандартів/проц якості чя й з якості 
критичних 
едур 
порушень 
(випадки з 
KPI-6. Частка 
повторним 
Повторні повторних реєстр щокварта соцзахист/СУ
зверненням у 6 
звернення кризових звернень лу Д 
міс. / закриті 
звернень 
випадки) × 100% 
(рішення про 
KPI-7. Частка 
надання послуги 
«неотримання» 
Доступніст без фактичного рішення/реєст щокварта замовник 
допомоги після 
ь старту ≤30 днів / р послуг лу послуг 
позитивного 
усі позитивні 
рішення 
рішення) × 100% 
KPI-8. Індекс частка оцінок 4– коротке надавач + 
Задоволені щокварта
задоволеності 5/5 або середня опитування незалежна 
сть лу 
отримувачів оцінка після послуги вибірка 
Для кожного KPI доцільно встановити базову лінію (baseline) за 
результатами первинного аудиту (ІІ кв. 2026) і визначити реалістичні цілі на 
12 місяців, наприклад: скорочення медіани часу до першого контакту, 
зменшення частки «неотримання» допомоги, зниження повторних звернень. 
Саме такі «керовані» індикатори найбільш чутливі до організаційних змін 
(єдиний вхід, маршрут, координація, соціальне замовлення) і прямо 
узгоджуються з державною рамкою оцінки якості соціальних послуг (Кабінет 
Міністрів України, 2020a) та з підходами до оцінювання ефективності/впливу 
програм (OECD, 2019).  
Оскільки дитина є носієм прав, а громада — ключовим суб’єктом 
реалізації цих прав у частині доступу до підтримки, KPI-система має 
додатково включати «запобіжники» від формального «виконання заходів»: 
  77 
 
регулярну перевірку доступності для ВПО та дітей з інвалідністю, а також 
аналіз причин відмов/відкладень (права дитини, недискримінація, найкращі 
інтереси дитини) (Верховна Рада України, 2001; United Nations, 1989/1991).  
Висновок до розділу 3 
У розділі 3 обґрунтовано пакет прикладних рішень для підвищення 
ефективності та доступності програм підтримки дітей із вразливих категорій 
у Черкаській МТГ, спрямований на зменшення інформаційних і процедурних 
бар’єрів, усунення розривів маршруту дитини та підвищення узгодженості 
міжвідомчої взаємодії (Верховна Рада України, 2019; Кабінет Міністрів 
України, 2020). Запропоновано стандартизований «маршрут дитини» з 
елементами ведення випадку, що дозволяє перейти від фрагментарних 
заходів до комплексної підтримки з чіткими ролями суб’єктів і контрольними 
строками реагування (Кабінет Міністрів України, 2026; UNICEF, 2021). 
Розроблено механізм впровадження пропозицій у вигляді дорожньої карти 
(хто/що/коли), визначено ресурсні потреби та ризики реалізації, а також 
інструменти їх мінімізації через регламентацію процедур, соціальне 
замовлення і управління даними (Кабінет Міністрів України, 2020; Кабінет 
Міністрів України, 2020). Запропонована система KPI орієнтує моніторинг не 
лише на обсяг виконаних заходів, а й на результативність у термінах 
охоплення, своєчасності, якості, задоволеності та зниження повторних 
кризових звернень і випадків «неотримання» допомоги після позитивного 
рішення (Кабінет Міністрів України, 2020; OECD, 2019). Отже, реалізація 
запропонованих змін створює підґрунтя для більш доказового, 
клієнтоорієнтованого та результативного управління місцевими програмами 
соціального забезпечення дітей у Черкаській міській територіальній громаді 
(Верховна Рада України, 2019). 
  78 
 
ВИСНОВКИ 
Актуальність теми зумовлена тим, що саме на рівні територіальної 
громади відбувається «матеріалізація» соціальних гарантій для дітей із 
вразливих категорій: визначаються пріоритети, формуються програми, 
організовується мережа надавачів, забезпечується доступ до соціальних 
послуг і контроль їх якості. У цих умовах підвищуються вимоги до 
адресності, своєчасності й доказовості місцевих управлінських рішень, що 
узгоджується з сучасними підходами правового регулювання соціальних 
послуг та їх моніторингу (Верховна Рада України, 2019; Кабінет Міністрів 
України, 2020). Враховуючи мету роботи та висунуту гіпотезу щодо 
можливості підвищення результативності програм через усунення бар’єрів 
доступу, стандартизацію маршруту дитини, посилення координації та 
впровадження KPI-моніторингу, отримані результати дозволяють 
сформулювати такі підсумкові висновки. 
У роботі сформовано теоретико-методологічну основу дослідження 
через уточнення змісту базових категорій соціального забезпечення: 
«соціальна програма» розглянута як інструмент програмно-цільового 
управління ресурсами та заходами громади, а «соціальні послуги» — як 
технологічно організована форма підтримки дитини/сім’ї, орієнтована на 
подолання або мінімізацію складних життєвих обставин (Верховна Рада 
України, 2019). 
Доведено, що «вразливість» у дитячому вимірі має комплексну 
природу й формується поєднанням правового статусу та ризиків (соціальних, 
медичних, освітніх, безпекових), а отже потребує не лише одноразових 
заходів, а системи міжвідомчої взаємодії та безперервності підтримки, 
особливо у випадках СЖО (Кабінет Міністрів України, 2020). 
Нормативно-правовий аналіз засвідчив наявність процедурної рамки 
для організації допомоги дітям: законодавство визначає загальні засади 
надання соціальних послуг, а урядові порядки — механізми 
  79 
 
моніторингу/оцінки якості та алгоритми взаємодії суб’єктів у випадках дітей 
у СЖО; у цій системі громада виступає ключовим виконавцем і 
координатором надання підтримки (Верховна Рада України, 2019; Кабінет 
Міністрів України, 2020). 
Запропоновано методичний підхід до оцінювання результативності 
соціальних програм на рівні громади за логікою «ресурси — заходи — 
продукти — результати/вплив» із критеріями доступності, адресності, 
охоплення, своєчасності, якості та результату/впливу. Такий підхід 
забезпечує перехід від «обліку виконаних заходів» до оцінки управлінської 
результативності й соціального ефекту для дитини (Кабінет Міністрів 
України, 2020; OECD, 2019). 
Аналіз інституційної системи Черкаської МТГ показав мережевий 
характер реалізації підтримки дітей: управлінські, сервісні та захисні функції 
розподілені між різними суб’єктами, що об’єктивно потребує 
стандартизованих процедур взаємодії та «єдиного» маршруту дитини/сім’ї 
для зменшення втрат на стиках системи (Черкаська міська рада, 2023). 
Складена «карта» місцевих програм та інструментів підтримки дітей у 
громаді м. Черкаси засвідчила наявність програмно-нормативного поля 
(програми, порядки доступу, фінансування, відповідальні), однак одночасно 
актуалізувала потребу узгодження цільових груп, процедур і показників 
результативності між різними інструментами (Черкаська міська рада, 2023; 
Виконавчий комітет Черкаської міської ради, 2025). 
Виявлено ключові проблемні аспекти реалізації програм: інформаційні 
та процедурні бар’єри доступу, ризики фрагментації маршруту дитини, 
дублювання/неузгодженість дій суб’єктів, а також домінування продуктово-
кількісних показників над результатними, що обмежує доказовість 
управлінських рішень і пріоритезацію ресурсів (Кабінет Міністрів України, 
2020; UNICEF, 2021). 
  80 
 
Розроблено прикладний пакет пропозицій для Черкаської МТГ: 
посилення системного інформування й навігації, стандартизація маршруту 
дитини з елементами ведення випадку, інституціоналізація міжвідомчої 
координації, розвиток/закупівля дефіцитних послуг, а також диференціація 
інструментів підтримки для груп ВПО, дітей з інвалідністю та дітей у СЖО 
(Верховна Рада України, 2019; Кабінет Міністрів України, 2026). 
Запропоновано механізм упровадження змін у форматі дорожньої 
карти, визначено ресурсні потреби та ризики, а також сформовано систему 
KPI-моніторингу (охоплення, строки надання допомоги, частка повторних 
звернень, задоволеність, зменшення випадків «неотримання» допомоги після 
позитивного рішення), що узгоджується з національною рамкою моніторингу 
якості соціальних послуг та сучасними підходами оцінювання програм 
(Кабінет Міністрів України, 2020; OECD, 2019). 
Отже, мету кваліфікаційної роботи досягнуто, а гіпотезу в цілому 
підтверджено: підвищення результативності місцевих програм підтримки 
дітей у Черкаській МТГ є реалістичним за умови одночасного впливу на 
доступність (зменшення бар’єрів), процеси (маршрут і координація) та 
результати (KPI, орієнтовані на зміни в життєвій ситуації дитини) (Кабінет 
Міністрів України, 2020; Кабінет Міністрів України, 2026; UNICEF, 2021). 
Поставлені завдання виконано у повному обсязі, що підтверджується 
логікою побудови дослідження та конкретними результатами кожного 
розділу. 
Завдання 1. Уточнити понятійний апарат і теоретичні підходи до 
розуміння соціальних програм, соціальних послуг та вразливих категорій 
дітей. 
Виконання цього завдання забезпечено в розділі 1 через: (а) 
концептуальне розмежування «соціальної програми» та «соціальних послуг» 
як різних рівнів організації соціального забезпечення; (б) виокремлення 
ознак програм (цільовість, ресурсна визначеність, нормативність, 
  81 
 
відповідальні суб’єкти, очікувані результати) і послуг (технологічність, 
стандарти якості, орієнтація на потребу, оцінювання результату); (в) 
обґрунтування ризик-орієнтованого підходу до визначення вразливості дітей 
і ролі СЖО як підстави для організації втручання (Верховна Рада України, 
2019). 
Завдання 2. Проаналізувати нормативно-правове регулювання 
підтримки дітей і надання соціальних послуг та визначити роль 
територіальної громади. 
Завдання реалізовано шляхом систематизації ключових нормативних 
положень: (а) базових принципів надання соціальних послуг і соціального 
забезпечення; (б) процедур моніторингу та оцінювання якості соціальних 
послуг; (в) вимог до міжвідомчої взаємодії у випадках дітей у СЖО. На цій 
основі аргументовано, що громада виконує інтегруючу роль — одночасно 
організує доступ, координує суб’єктів, формує мережу послуг та відповідає 
за їх результативність у межах визначених порядків (Кабінет Міністрів 
України, 2020; Верховна Рада України, 2019). 
Завдання 3. Окреслити підходи до оцінювання результативності 
соціальних програм на рівні громади та сформувати критерії оцінки. 
У розділі 1 обґрунтовано оцінювальну рамку, яка включає: (а) 
причинно-наслідкову логіку «ресурси — заходи — продукти — 
результати/вплив»; (б) критерії доступності, адресності, охоплення, 
своєчасності, якості та результату/впливу; (в) доцільність переходу від 
продуктово-кількісних індикаторів до результатних показників, узгоджених 
із національними вимогами моніторингу якості соціальних послуг і 
підходами оцінювання публічних інтервенцій (Кабінет Міністрів України, 
2020; OECD, 2019). 
Завдання 4. Проаналізувати інституційну систему підтримки дітей у 
Черкаській МТГ. 
  82 
 
Завдання виконано в розділі 2 шляхом опису суб’єктів системи 
(управлінські органи, служби у справах дітей, надавачі соціальних послуг), 
їхніх функцій і взаємодії, а також маршруту звернення/отримання допомоги. 
У результаті визначено, що мережевий характер системи породжує ризики 
фрагментації, які потребують стандартизації процедур і посилення 
координації (Черкаська міська рада, 2023). 
Завдання 5. Охарактеризувати та систематизувати програми/заходи 
підтримки дітей у громаді м. Черкаси (карта програм). 
У розділі 2 сформовано «карту» інструментів підтримки дітей: 
визначено ключові програми, їх цільові групи, типи підтримки, умови 
доступу, відповідальних та загальну фінансово-організаційну логіку. Це дало 
підстави для подальшого порівняння інструментів за критеріями 
результативності та виявлення неузгодженостей і потенційних дублювань 
(Черкаська міська рада, 2023; Виконавчий комітет Черкаської міської ради, 
2025). 
Завдання 6. Виявити проблемні аспекти реалізації програм і 
сформувати пропозиції щодо їх удосконалення. 
Завдання реалізовано в розділі 3 через проблемно-орієнтований аналіз 
бар’єрів (інформаційні, процедурні, координаційні, «слабкі KPI») та 
формування пакета управлінських рішень, спрямованих на підвищення 
доступності й ефективності підтримки. Пропозиції мають прикладний 
характер і орієнтовані на усунення причин, що знижують результативність 
(Кабінет Міністрів України, 2020; UNICEF, 2021). 
Завдання 7. Розробити механізм упровадження пропозицій і систему 
моніторингу результативності (KPI). 
Завдання виконано шляхом: (а) побудови дорожньої карти 
впровадження (хто/що/коли); (б) визначення ресурсів і ризиків реалізації та 
заходів їх мінімізації; (в) формування KPI-системи, придатної для 
регулярного моніторингу (охоплення, строки надання, повторні звернення, 
  83 
 
задоволеність, «неотримання» допомоги). Сформована система узгоджується 
з порядком моніторингу та оцінки якості соціальних послуг і підходами до 
оцінювання програм за критеріями ефективності/результативності (Кабінет 
Міністрів України, 2020; OECD, 2019; Кабінет Міністрів України, 2026). 
Таким чином, усі завдання, визначені у кваліфікаційній роботі, 
виконані; результати кожного етапу дослідження логічно пов’язані між 
собою та підтверджують досягнення мети роботи й обґрунтованість 
запропонованих напрямів удосконалення соціальних програм підтримки 
дітей із вразливих категорій у громаді м. Черкаси (Верховна Рада України, 
2019; Кабінет Міністрів України, 2020; UNICEF, 2021). 
Практичне значення полягає у можливості використання 
запропонованої дорожньої карти та KPI як додатку до програмних 
документів громади. Обмеження дослідження пов’язані з відсутністю 
первинних емпіричних даних (опитувань/інтерв’ю), що визначає перспективу 
подальших досліджень. 
 
 
 
 
 
 
 
  84 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
Виконавчий комітет Черкаської міської ради. (2025, 4 березня). Про 
затвердження Порядку направлення на відпочинок дітей – жителів м. 
Черкаси, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, до 
дитячих закладів оздоровлення та відпочинку (Рішення № 183) [PDF]. 
https://cherkasy-rada.gov.ua/wp-content/uploads/documents/2025/03/pro-
zatverdzhennya-poryadku-napravlennya-ditej-zhyteliv-m.-cherkasy-yaki-
potrebuyut-osoblyvoyi-soczialnoyi-uvagy-ta-pidtrymky-do-dytyachyh-
zakladiv-ozdorovlennya-ta-vidpochynku.pdf 
Виконавчий комітет Черкаської міської ради. (2025, 19 червня). Про проєкт 
рішення Черкаської міської ради «Про затвердження Програми 
соціального захисту дітей міста Черкаси на 2026–2028 роки» (Рішення 
№ 735) [PDF]. https://cherkasy-rada.gov.ua/wp-
content/uploads/documents/2025/06/pro-proyekt-rishennya-chmr-pro-
zatverdzhennya-programy-soczialnogo-zahystu-ditej-na-2026-2028-roky-
1.pdf 
Виконавчий комітет Черкаської міської ради. (2026, 22 січня). Про внесення 
змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 
09.04.2024 № 432… (Рішення) [PDF]. https://cherkasy-rada.gov.ua/wp-
content/uploads/documents/2026/01/pro-vnes-zmin-do-rish-vk-chmr-vid-
09.04.2024-%E2%84%96-432-pro-zatverdzhennya-polozhennya-pro-
komisiyu-z-pytan-zahystu-prav-dytyny-ta-yiyi-sklad-u-novij-redakcziyi.pdf 
Верховна Рада України. (1992, 21 листопада). Про державну допомогу сім’ям 
з дітьми (Закон № 2811-XII). База даних «Законодавство України». 
https://zakon.rada.gov.ua/go/2811-12 
Верховна Рада України. (1995, 24 січня). Про органи і служби у справах дітей 
та спеціальні установи для дітей (Закон № 20/95-ВР). База даних 
«Законодавство України». https://zakon.rada.gov.ua/go/20/95-
%D0%B2%D1%80 
  85 
 
 
Верховна Рада України. (1996, 28 червня). Конституція України (Закон № 
254к/96-ВР). База даних «Законодавство України». 
https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 
Верховна Рада України. (1997, 21 травня). Про місцеве самоврядування в 
Україні (Закон № 280/97-ВР). База даних «Законодавство України». 
https://zakon.rada.gov.ua/go/280/97-%D0%B2%D1%80 
Верховна Рада України. (2000, 1 червня). Про державну соціальну допомогу 
малозабезпеченим сім’ям (Закон № 1768-III). База даних 
«Законодавство України». https://zakon.rada.gov.ua/go/1768-14 
Верховна Рада України. (2001, 26 квітня). Про охорону дитинства (Закон № 
2402-III). База даних «Законодавство України». 
https://zakon.rada.gov.ua/go/2402-14 
Верховна Рада України. (2001, 21 червня). Про соціальну роботу з сім’ями, 
дітьми та молоддю (Закон № 2558-III). База даних «Законодавство 
України». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 
Верховна Рада України. (2005, 13 січня). Про забезпечення організаційно-
правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського піклування (Закон № 2342-IV). База даних 
«Законодавство України». https://zakon.rada.gov.ua/go/2342-15 
Верховна Рада України. (2017, 7 грудня). Про запобігання та протидію 
домашньому насильству (Закон № 2229-VIII). База даних 
«Законодавство України». https://zakon.rada.gov.ua/go/2229-19 
Верховна Рада України. (2019, 17 січня). Про соціальні послуги (Закон № 
2671-VIII). База даних «Законодавство України». 
https://zakon.rada.gov.ua/go/2671-19 
Верховна Рада України. (1991, 27 лютого). Про ратифікацію Конвенції про 
права дитини (Постанова № 789-XII). База даних «Законодавство 
України». https://zakon.rada.gov.ua/go/789-12 
  86 
 
Гнатенко, К. В. (2018). Щодо питання принципів соціального забезпечення. 
Право і суспільство, 6(2). 
Головне управління статистики у Черкаській області. (2026). Середня 
заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності 
за місяць у 2025 році. 
Горішна, Н. (2019). The nature and peculiarities of integrated social services 
implementation in Ukraine. Social Work and Education, 6(2), 133–143. 
https://doi.org/10.25128/2520-6230.19.2.2 
Дащаківська, О. Ю., Криницька, І. П., & Максименко, К. М. (2021). #Спільно 
до нових послуг: Керівництво із впровадження соціальних послуг для 
сімей з дітьми в громадах. Частина 1: Соціальне планування та 
розвиток послуг [Посібник, PDF]. UNICEF. 
https://www.unicef.org/ukraine/media/10216/file/spilno_posibnyk1.pdf 
Дащаківська, О. Ю., Стельмах, С. С., & Максименко, К. М. (2021). #Спільно 
до нових послуг: Керівництво із впровадження інтегрованих 
соціальних послуг для сімей з дітьми в громадах. Частина 2: Ведення 
випадку та міжвідомча взаємодія [Посібник, PDF]. UNICEF. 
https://www.unicef.org/ukraine/media/12711/file/Spilno_posibnyk_2_casem
anagement.pdf 
Департамент соціальної політики Черкаської міської ради. (2024, 27 травня). 
Увага: оздоровлення та відпочинок дітей м. Черкаси – 2024 
[Вебсторінка]. https://dspck.gov.ua/news-blog/1420-uvaga-ozdorovlennya-
ta-vidpochinok-ditej-m-cherkasi-2024 
Департамент соціальної політики Черкаської міської ради. (2025, 17 січня). У 
місті Черкаси працює мобільна бригада соціально-психологічної 
допомоги [Вебсторінка]. https://dspck.gov.ua/news-blog/1482-u-misti-
cherkasi-pratsyue-mobilna-brigada-sotsialno-psikhologichnoji-dopomogi 
Департамент соціальної політики Черкаської міської ради. (2026). Програма 
соціальної підтримки сімей м. Черкаси на 2026–2030 роки 
  87 
 
[Вебсторінка]. https://dspck.gov.ua/news-blog/1560-programa-sotsialnoji-
pidtrimki-simej-m-cherkasi-na-2026-2030-roki 
 
Департамент соціальної політики Черкаської міської ради. (n.d.). Головна 
сторінка (офіційний вебсайт). Отримано 14 лютого 2026 р., з 
https://dspck.gov.ua/ 
Департамент соціальної політики Черкаської міської ради. (n.d.). Послуги 
[Вебсторінка]. Отримано 14 лютого 2026 р., з 
https://dspck.gov.ua/poslugi/ 
Заяць, Т. А., & Краєвська, Г. О. (2022). Соціальні послуги для вразливих 
категорій населення в територіальних громадах України. Економіка 
України, 3(724), 57–74. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.03.057 
Кабінет Міністрів України. (2018, 3 жовтня). Деякі питання соціального 
захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому 
числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю (Постанова 
№ 800). База даних «Законодавство України». 
https://zakon.rada.gov.ua/go/800-2018-%D0%BF 
Кабінет Міністрів України. (2020a, 1 червня). Про затвердження Порядку 
проведення моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг 
(Постанова № 449). База даних «Законодавство України». 
https://zakon.rada.gov.ua/go/449-2020-%D0%BF 
Кабінет Міністрів України. (2020b, 1 червня). Деякі питання надання 
соціальних послуг шляхом соціального замовлення (Постанова № 450). 
База даних «Законодавство України». https://zakon.rada.gov.ua/go/450-
2020-%D0%BF 
Кабінет Міністрів України. (2020c, 1 червня). Про забезпечення соціального 
захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах 
(Постанова № 585). База даних «Законодавство України». 
https://zakon.rada.gov.ua/go/585-2020-%D0%BF 
  88 
 
Кабінет Міністрів України. (2021, 14 квітня). Про затвердження Положення 
про Єдину інформаційну систему соціальної сфери (Постанова № 404). 
База даних «Законодавство України». https://zakon.rada.gov.ua/go/404-
2021-%D0%BF 
Кабінет Міністрів України. (2026, 14 січня). Деякі питання організації 
надання соціальних послуг (Постанова № 64). База даних 
«Законодавство України». https://zakon.rada.gov.ua/go/64-2026-
%D0%BF 
Колосок, А., & Мельник, О. (2025). Місцеві соціальні програми: стан та 
перспективи. Humanitas, (3), 207–215. 
https://doi.org/10.32782/humanitas/2025.3.26 
Костюк, В. Л. (2016). Принципи права соціального забезпечення: поняття, 
ознаки, види та тенденції розвитку. Часопис Національного 
університету «Острозька академія». Серія «Право», 2(14). 
Міністерство фінансів України. (2016). Програмно-цільовий метод у 
бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів (навчальний 
посібник). 
Міністерство соціальної політики України. (2013, 27 грудня). Методичні 
рекомендації з проведення моніторингу та оцінки якості соціальних 
послуг (Наказ № 904). 
Міністерство соціальної політики України. (2026, 1 січня). З 1 січня 2026 
року посадові оклади соціальних працівників зростуть майже в 2,5 рази 
[Новина]. https://www.kmu.gov.ua/news/z-1-sichnia-2026-roku-posadovi-
oklady-sotsialnykh-pratsivnykiv-zrostut-maizhe-v-25-raza 
Міністерство соціальної політики України. (n.d.). Єдина інформаційна 
система соціальної сфери (ЄІССС). Отримано 14 лютого 2026 р., з 
https://www.msp.gov.ua/content/krashchi-praktiki.html?PrintVersion 
  89 
 
Організація Об’єднаних Націй. (1989, 20 листопада). Конвенція про права 
дитини. База даних «Законодавство України». 
https://zakon.rada.gov.ua/go/995_021 
Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD). (2014). 
Measuring and managing results in development co-operation. OECD 
Publishing. 
Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD). (2019a). 
Better criteria for better evaluation: Revised evaluation criteria definitions 
and principles for use. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/15a9c26b-
en 
Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD). (2019b). 
Evaluation criteria: Adapted definitions and principles for use 
(DCD/DAC(2019)58/FINAL) [PDF]. 
https://one.oecd.org/document/DCD/DAC%282019%2958/FINAL/en/pdf 
Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD). (n.d.). 
Evaluation criteria. Отримано 14 лютого 2026 р., з 
https://www.oecd.org/dac/evaluation/daccriteriaforevaluatingdevelopmentas
sistance.htm 
Палатна, Д. (2022). Development of the social sphere in modern territorial 
communities. Social Work and Education, 9(1), 75–88. 
https://doi.org/10.25128/2520-6230.22.1.6 
Петросян, К. Є. (2023). Принципи права соціального забезпечення в контексті 
розвитку права соціального забезпечення як цілісної галузі. 
Центральноукраїнський вісник права та публічного управління, (3). 
https://doi.org/10.32782/cuj-2023-3-7 
Портал «Децентралізація». (n.d.). Черкаська територіальна громада (картка 
громади). Отримано 14 лютого 2026 р., з 
https://decentralization.gov.ua/newgromada/4863 
  90 
 
Портал «Децентралізація». (n.d.). Соціальні послуги: реформа в умовах 
децентралізації. Отримано 14 лютого 2026 р., з 
https://decentralization.gov.ua/social 
Семигіна, Т. В. (2019). Соціальні послуги у територіальних громадах 
України: інновації правового регулювання. Вісник АПСВТ, (4), 65–75. 
https://doi.org/10.33287/11221 
Слозанська, Г., Горішна, Н., & Скочко, М. (2024). Соціально-реабілітаційні 
послуги для дітей з інвалідністю та їх сімей: реальність та перспективи 
розвитку. Social Work and Education, 11(3), 402–416. 
https://doi.org/10.25128/2520-6230.24.3.8 
Черкаська міська рада. (2023a, 28 березня). Про затвердження Програми 
соціального захисту дітей міста Черкаси на 2023–2025 роки (Рішення 
№ 39-20) [PDF]. https://chmr.golos.net.ua/files/pdf_end/202.pdf 
Черкаська міська рада. (2023b, 28 вересня). Про затвердження міської 
соціальної програми «Турбота» на 2024–2028 роки (Рішення № 47-34) 
[PDF]. https://chmr.golos.net.ua/files/pdf_end/282.pdf 
Черкаська міська рада. (2025, 30 січня). До уваги батьків дітей з інвалідністю 
(про порядок оздоровлення дітей з інвалідністю) [Новина]. 
https://cherkasy-rada.gov.ua/novyny/do-uvagy-batkiv-ditej-z-invalidnistyu/ 
Черкаська міська рада. (2025, 11 лютого). У Черкасах відкрили Денний центр 
з кризовою кімнатою для осіб, які постраждали від домашнього 
насильства [Новина]. https://cherkasy-rada.gov.ua/novyny/u-cherkasah-
vidkryly-dennyj-czentr-z-kryzovoyu-kimnatoyu-dlya-osib-yaki-
postrazhdaly-vid-domashnogo-nasylstva/ 
Черкаська міська рада. (n.d.). Послуги департаменту соціальної політики 
[Вебсторінка]. Отримано 14 лютого 2026 р., з https://cherkasy-
rada.gov.ua/poslugy-departamentu-soczialnoyi-polityky/ 
  91 
 
Черкаська міська рада. (n.d.). Служба у справах дітей [Вебсторінка]. 
Отримано 14 лютого 2026 р., з https://cherkasy-
rada.gov.ua/department/sluzhba-u-spravah-ditej/ 
UNICEF. (2021, вересень). Кращі практики: Надання соціальних послуг на 
базі громади для дітей в Україні [Звіт, PDF]. 
https://www.unicef.org/ukraine/media/16701/file/UNICEF_Report_2021_uk
r.pdf 
UNICEF. (2024). Ситуаційний аналіз становища дітей в Україні: 2024. Резюме 
[PDF]. 
https://www.unicef.org/ukraine/media/49201/file/UNICEF_SitAn_Summary
_2024_UKR.pdf 
UNICEF. (n.d.). Сучасні підходи до впровадження інтегрованих соціальних 
послуг для дітей та сімей з дітьми [PDF]. 
https://www.unicef.org/ukraine/media/12721/file/Integrated_social_services
_modern_approaches_UKR.pdf 
UNICEF. (2024). Підтримка сімей з дітьми: потреби та інструменти їх 
забезпечення [Звіт, PDF]. 
https://www.unicef.org/ukraine/en/media/53731/file/UKR_%D0%A1%D1%
96%D0%BC%CA%BC%D1%96%CC%88_%D0%B7_%D0%B4%D1%96
%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D1%96
%D1%82.pdf.pdf 
 
  92 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додатки 
  93 
 
 
ДОДАТОК А.  
KPI-паспорт для моніторингу програм підтримки дітей 
у Черкаській МТГ 
Таблиця А1.  
Базовий перелік KPI (дашборд громади) 
Формула 
Джерело Періодичн Відповідальни
Блок KPI (назва) (чисельник/знам
даних ість й 
енник) 
1. Частка 
# звернень із журнал 
звернень, що 
Доступні рішенням звернень, уповн.орган/ЦН
завершились щомісяця 
сть «надати/скерувати ЄІССС/внутр. СП 
призначенням 
» / # усіх звернень облік 
підтримки 
2. Частка 
повернень заяв # заяв із 
Доступні департамент/Ц департамент 
«на поверненням / # щомісяця 
сть НАП соцполітики 
доопрацюванн поданих заяв 
я» 
3. Середня 
кількість Σ контактів до 
Доступні візитів/контакт рішення / # журнали щоквартал
уповн.орган 
сть ів до звернень із прийому ьно 
призначення рішенням 
послуги 
4. Медіана 
часу від 
Своєчасні медіана (Tконтакт журнал 
звернення до щомісяця ЦНСП 
сть − Tзвернення) звернень 
первинного 
контакту 
5. Медіана 
часу від 
Своєчасні медіана (Tпослуга облік щоквартал надавачі/коорди
звернення до 
сть − Tзвернення) надавачів ьно натор 
першої 
послуги 
# дітей-ВПО, що 
6. Охоплення 
отримали реєстр 
Охопленн дітей-ВПО департамент/Ц
підтримку / # ВПО+облік щопівріччя 
я заходами/посл НСП 
дітей-ВПО у послуг 
угами 
громаді 
  94 
 
Формула 
Джерело Періодичн Відповідальни
Блок KPI (назва) (чисельник/знам
даних ість й 
енник) 
7. Охоплення # дітей у СЖО під 
Охопленн дітей у СЖО супроводом / # щоквартал
ССД+ЦНСП ССД/ЦНСП 
я соціальним дітей у СЖО на ьно 
супроводом обліку 
8. Частка 
випадків із # випадків з 
Адресніст картка 
проведеною оцінкою потреб / # щомісяця ЦНСП 
ь випадку 
оцінкою випадків у роботі 
потреб 
9. Частка 
# отримувачів із 
підтримки, 
Адресніст пріоритетних груп реєстри 
наданої щопівріччя департамент 
ь / # усіх статусів 
пріоритетним 
отримувачів 
групам 
10. Рівень 
% позитивних опитування/ан щоквартал
Якість задоволеності надавачі 
оцінок (4–5 із 5) кети ьно 
отримувачів 
11. Частка # обґрунтованих книга 
щоквартал надавачі/департ
Якість обґрунтованих скарг / # скарг/ел.форм
ьно амент 
скарг отримувачів а 
12. Частка # випадків «цілі 
план 
випадків із досягнуті» / # щоквартал координатор 
Результат підтримки/зак
досягненням завершених ьно випадку 
риття 
цілей плану випадків 
13. Частка 
повторних # повторних 
кризових криз.звернень / # журнал 
Результат щопівріччя ЦНСП 
звернень завершених звернень 
протягом 6 випадків 
міс. 
14. Вартість 
одного витрати програми 
Ефективн департамент/фі
охопленого / # унікальних бюджет+облік щороку 
ість нупр. 
отримувача (за отримувачів 
програмою) 
15. Вартість витрати на кейси / 
Ефективн одного # кейсів із кошторис+кей департамент/Ц
щороку 
ість «успішного» досягнутими си НСП 
випадку цілями 
Примітка: логіка моніторингу/оцінки якості соцпослуг закріплює необхідність 
систематичного збору та узагальнення інформації для управлінських рішень (Кабінет 
Міністрів України, 2020). 
  95 
 
Таблиця А2.  
KPI, чутливі до окремих груп (ВПО / діти з інвалідністю / СЖО) 
Коментар для Черкас 
Група KPI Формула 
(як застосувати) 
# випадків, де доступ 
показує «штраф за 
Доступність без забезпечено без 
Діти-ВПО мобільність»; зниження = 
реєстрації додаткових довідок / # 
спрощення процедур 
звернень ВПО 
# дітей, що отримали 
Діти з Наявність індикатор доступності 
транспорт/супровід / # 
інвалідністю супроводу/транспорту інклюзивних послуг 
дітей, що потребують 
# випадків із планом якість реагування при 
Частка випадків із 
Діти у СЖО безпеки / # кризових ризиках 
планом безпеки 
кейсів насильства/небезпеки 
«золотий стандарт» 
# кейсів із контактом ≤ 
Своєчасність швидкості в кризі 
Діти у СЖО 24/48 год / # кризових 
кризового реагування (налаштовується 
кейсів 
локально) 
# кейсів без контакту > показник розривів у 
Відсоток «втрачених» 
Усі групи 30 днів / # активних маршруті та 
кейсів 
кейсів навантаження 
Таблиця А3 
«KPI-паспорт» для включення в програму/порядок 
Поле Зміст (шаблон) 
KPI (назва показника) 
Мета (що покращує: доступність/якість/результат) 
Визначення (коротко, однозначно) 
Формула (чисельник/знаменник або спосіб обчислення) 
Джерела даних (реєстр/ЄІССС/облік надавача/опитування) 
Періодичність (місяць/квартал/півріччя/рік) 
Власник KPI (підрозділ/посада) 
Ціль на рік (наприклад, 80%, медіана ≤ 7 днів тощо) 
Ризики якості даних (неповнота, дублікати, різні визначення) 
Управлінська реакція (що робимо, якщо KPI погіршився) 
  96 
 
 
ДОДАТОК B.  
Шаблони форм для ведення випадку дитини/сім’ї  
Структура відповідає управлінській логіці «вхід → оцінка → план → 
реалізація → моніторинг → закриття» та підходам до інтегрованих 
послуг/кейс-менеджменту (Верховна Рада України, 2019; Кабінет Міністрів 
України, 2020; UNICEF, 2021). 
Форма B1.  
Картка звернення / реєстрації випадку (Intake) 
Поле Дані 
ID випадку 
 
Дата/час звернення 
 
Канал звернення самозвернення / школа / медицина / поліція / інше 
Хто звернувся ПІБ, статус (мати/батько/опікун/дитина/установа) 
Дані дитини ПІБ, дата нар., клас/заклад освіти 
Адреса/контакти телефон, адреса проживання/перебування 
ВПО / інвалідність / СЖО / сирітство / інше (з 
Категорія вразливості 
уточненням) 
Короткий опис запиту 3–5 речень 
Ознаки 
так/ні; якщо так — які саме 
невідкладності 
консультація / направлення / відкрито випадок / 
Первинне рішення 
відмова (підстава) 
Відповідальний 
ПІБ/посада/контакт 
фахівець 
Дата наступного 
контакту  
 
  97 
 
 
Форма B2.  
Скринінг ризиків і безпеки дитини (на 1-й контакт) 
Комент
Блок Питання/ознака Так/Ні ар/ Дія (якщо «так») 
факти 
загроза 
термінове 
насильства/жорст
Безпека реагування/повідом
окого   
лення ССД 
поводження 
дитина без 
оцінка умов 
Безпека нагляду/є ризик 
  проживання 
бездоглядності 
відсутнє безпечне кризова 
Житло житло/ризик підтримка/притуло
  
виселення к 
невідкладні направлення до 
Здоров’я 
медичні потреби   медицини 
гострий кризова 
Психіка стрес/суїцидальні психологічна 
  
висловлювання допомога 
  98 
 
 
відсутні базові супровід 
Документи 
документи   оформлення 
не відвідує 
зв’язок із закладом 
Освіта школу/ризик 
  освіти 
відрахування 
рівень низький/середні
Висновок 
терміновості й/високий   
Форма B3.  
Оцінювання потреб дитини та сім’ї (комплексно) 
Рівень 
Ресурси 
Сфера Потреби/проблеми Ризики пріоритету Примітки 
сім’ї 
(1–3) 
Безпека і захист 
     
Житло і побут 
     
Доходи/матеріальні 
потреби      
Освіта 
     
Здоров’я/реабілітація 
     
Психосоціальний стан 
     
Батьківські 
компетентності/догляд      
Соціальні 
зв’язки/підтримка      
Правові 
питання/документи      
Форма B4.  
Індивідуальний план підтримки дитини/сім’ї (SMART) 
Ціль Очікуваний Індикатор 
Заходи/послуги Надавач/виконавець Строк 
(SMART) результат прогресу 
1. 
     
2. 
     
3. 
     
*Окремий рядок (обов’язково для СЖО/ризиків): 
| План безпеки дитини | Кроки/контакти екстрених служб | Хто відповідальний | | 
  99 
 
 
Форма B5.  
Реєстр направлень і міжвідомчих взаємодій (маршрут) 
Статус Дата 
Куди Підстава/ Хто 
Дата (прийнято/відмовлено/ фактичного Коментар 
направлено потреба направив 
в процесі) старту послуги 
       
Форма B6.  
Моніторинг виконання плану (щомісяця/щокварталу) 
Що 
Що не Зміни у 
Дата виконано Рішення Підпис 
виконано стані 
моніторингу (за (продовжити/скоригувати/закрити) фахівця 
і чому дитини/сім’ї 
планом) 
      
Форма B7.  
Підсумкова оцінка та закриття випадку 
Поле Зміст 
Дата закриття 
 
Короткий підсумок (5–7 речень) 
Досягнення цілей 100% / частково / не досягнуто (чому) 
Стан дитини/сім’ї на освіта / безпека / здоров’я / житло / доходи / психосоціальний 
виході стан 
Ризики повторення низькі/середні/високі (обґрунтувати) 
Рекомендації «після» контакти, послуги за потреби 
(наприклад: час до першої послуги; результат плану; повторні 
KPI для звіту 
звернення) 
 
Форма B8.  
Згода/інформування (мінімальний шаблон реквізитів) 
  100 
 
Поле Зміст 
Отримувач(і) ПІБ законного представника / дитини (за віком) 
на обробку персональних даних; на обмін даними між суб’єктами; на 
Суть згоди 
участь у програмі 
Обсяг даних (перелік категорій даних) 
Термін дії (до завершення випадку/інший) 
Відкликання 
порядок/контакти 
згоди 
Підпис/дата 
 
 
  101 
 
 
 
ДОДАТОК C.  
Міні-дашборд для 3-х ключових напрямів (ВПО / 
інвалідність / СЖО) 
Таблиця C1. Набір KPI «мінімум» по напрямах 
Напрям KPI (мінімум) Ціль (приклад) Як вимірюємо 
журнал звернень + 
ВПО медіана часу до першої послуги ≤ 7 днів 
старт послуги 
охоплення шкільними ≥ 70% потреби (за реєстр ВПО-дітей + 
ВПО 
наборами/іншими інструментами реєстром) видані набори 
частка дітей, що отримали реєстр потреб + 
Інвалідність ≥ 80% 
супровід/транспорт за потреби фактичні послуги 
Інвалідність задоволеність батьків (якість) ≥ 4,2/5 коротке опитування 
СЖО частка кейсів із планом підтримки ≥ 90% форма B4 
СЖО повторні кризові звернення за 6 міс. ↓ на 10–15% р/р журнал звернень 
Якщо в Черкаській МТГ за місяць відкривається, умовно, N = 120 нових звернень щодо 
дітей/сімей, а частка випадків, які потребують ведення випадку, становить p = 25%, то 
орієнтовний обсяг активних кейсів = 30/місяць. При навантаженні 10 активних кейсів на 
1 координатора (як управлінський стандарт, який громада може встановити локально), 
потрібно ≈ 3 координатори для дитячого треку; це можна обґрунтовувати як «мінімальне 
кадрове посилення» для безперервності маршруту (UNICEF, 2021).