Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10101
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.advisorЮрко, Олексій Акакійович-
dc.contributor.authorБондаренко, Юрій Іванович-
dc.date.accessioned2026-10-22T19:18:19Z-
dc.date.available2026-10-22T19:18:19Z-
dc.date.issued2026-06-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10101-
dc.description.abstractКваліфікаційна робота присвячена розробленню проєктних рішень механозбірного цеху ПАТ «Завод БУДМАШ» у місті Києві. У роботі розглянуто організацію виробничого процесу, склад і структуру механозбірного цеху, номенклатуру та технологічні особливості виготовлення і складання продукції. Визначено склад основного та допоміжного обладнання, виконано розрахунок виробничих площ, чисельності працівників і необхідних ресурсів. Розроблено планувальні рішення цеху з урахуванням раціонального розміщення обладнання, організації матеріальних і внутрішньоцехових потоків, вимог охорони праці та промислової безпеки. Запропоновані рішення спрямовані на підвищення ефективності виробничого процесу, оптимізацію використання виробничих площ та забезпечення належних умов праці.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectмеханозбірний цехuk_UA
dc.subjectорганізація виробництваuk_UA
dc.subjectпланування цехуuk_UA
dc.subjectвиробниче обладнанняuk_UA
dc.subjectтехнологічний процесuk_UA
dc.subjectмашинобудівне виробництвоuk_UA
dc.titleМеханозбірний цех ПАТ «Завод БУДМАШ», м. Київuk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
Appears in Collections:192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
КРБ Бондаренко Юрій Іванович Б-24.pdf
  Restricted Access
3.73 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра промислового і цивільного будівництва 
 
 
 
                                                                     «ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ» 
                                                                       Завідувач  кафедри ПЦБ_________ 
                                                                      к.т.н., доцент Пряник С.П._______ 
_______________________________ 
 
                                                                        ’’____’’ ________________ 2026 р. 
 
 
                                                                                                                                                    
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
бакалавр 
(освітній рівень) 
на тему «Механозбірний цех ПАТ «Завод БУДМАШ», м. Київ.»_ 
 (найменування  теми)  
 
 
                        Виконав  студент  __4__ курсу,  групи    Б-24 
                        спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія  
                            (шифр, назва)   
 
                                                                                          _____________          __Бондаренко  Ю.І._____ 
                                                                                                        (підпис)                                             (прізвище, ініціали)             
 
                            Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра  
                                       Д.т.н, професор Юрко О.А.______               ________ 
                                                                  (науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали)                                                       (підпис)                                                                                      
 
                            Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра 
                                   _________________________________              ________ 
                                     (посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали)                                           (підпис)                                                                                                                                       
  
 
                                                                              
 
 
 
 
Черкаси  2026 
 
Зміст 
 
 Вступ               6 
 
1 Технологія основного виробництва          8 
 
2 Архітектурно – будівельний розділ          9 
 2.1 Вихідні дані             10 
 2.2 Опис схеми генплану                                 10 
 2.3 Об’ємно - планувальні рішення будівлі       11 
 2.4 Конструктивні рішення будівлі 
   2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення   17 
  2.5.1 Приміщення санітарно – побутового призначення   17 
  2.5.2 Приміщення охорони здоров‘я        17 
  2.5.3 Приміщення культурного призначення     17 
  2.5.4 Приміщення підприємства харчування      18 
 2.6 Спеціальні заходи та роботи.  
  2.6.1  Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах        18 
  2.6.2 Заходи з вибухо – пожежобезпеки       18 
  2.6.3 Захист приміщень від шуму та вібрації     20 
  2.6.4 Охорона навколишнього середовища                                               22
 2.7 Інженерне обладнання будівлі        21 
 2.8 Технічні і розрахункові дані                                                                           21 
  2.8.1 Розрахунок санітарно-технічного обладнання     22 
  2.8.2 Специфікації                        22 
  2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі     22 
 2.9 Техніко – економічні показники будівлі               36 
3 Розрахунково – конструктивний розділ         39 
   3.1  Розрахунок трипролітної поперечної рами 
  3.1.1   Вибір конструктивних елементів будівлі 
 3.2   Визначення навантаження на раму 
  3.2.1   Постійне навантаження 
  3.2.2   Тимчасове навантаження 
 3.3   Геометричні характеристики перерізу колон 
 3.4   Визначення зусиль в колонах по вісі “А” 
  3.4.1 Постійне навантаження 
  3.4.2   Тимчасове навантаження 
  3.4.3   Таблиця розрахункових зусиль в перерізах колон 
 3.5  Розрахунок колони по вісі “А” 
  3.5.1  Надкранова частина колони 
 
Виконав Б о н д а р е н   
Консульт. кЮорккоо    192 ПЗ Б-24 
Керівник. Ю р к о    
    С24таді Аркуш Аркушів 
я 
        ДП 1  
Пояснювальна записка 
    Міністерство освіти та науки 
 України 
    ЧДТУ 
Зав.  каф . П р я н и к   
Вступ 
 
         В сучасних умовах важливою задачею є повна реорганізація капітального 
будівництва та підвищення його ефективності. Виконання цієї задачі повинно 
втілюватись в життя шляхом послідовного перевтілення будівництва в єдиний 
будівельно – промисловий процес зведення об’єктів, покращення та розширення 
номенклатури матеріалів і конструкцій, що застосовуються в будівництві, 
забезпечення будівництва високопродуктивними технологіями, широкого 
застосування прогресивних науково-технічних досягнень, ресурсозберігаючих 
технологій, підвищення якості розробки і вдосконалення проектно-кошторисної 
документації. 
 Перед початком будівництва будь – якого об’єкту розробляється проект 
виробництва робіт, в якому розробляється технологія послідовності зведення будівлі 
чи споруди, починаючи з нульового циклу і закінчуючи благоустроєм території 
будівництва. 
 Завдання дипломного проекту полягає у тому, щоб у достатньому обсязі 
розробити проект виробництва робіт і довести доцільність прийняття рішень з 
наступних розділів: архітектурно-будівельному, розрахунково-конструктивному, 
основи та підвалини, технології та організації будівельного будівництва, науково-
дослідної роботи студента, охорони праці та цивільної оборони, кошторису та 
техніко-економічним показникам проекту. 
 В даному дипломному проекті розглядаються такі питання як: геологічні та 
кліматичні умови району будівництва, архітектурно-конструктивні рішення, 
розрахунок будівельних конструкцій, вибір найоптимальнішого варіанту виконання 
земляних і покрівельних робіт та вибір відповідних для цих робіт механізмів, охорона 
праці та безпека життєдіяльності на будівельному майданчику та в процесі  
експлуатації споруди, організація та планування будівельного виробництва, питання 
про можливість покращення будівельного господарства та зменшення вартості 
будівельного виробництва. 
 На всіх періодах проектування передбачений поточний метод виробництва 
будівельно-монтажних робіт, що забезпечує створення чіткого ритму виробництва. 
 
   
 
1 Технологія основного виробництва 
 
1 Технологія основного виробництва 
 
 Механозбірний цех ПАТ «Завод БУДМАШ», м. Київ, що заснований у вересні 
1974 р. і призначений для виготовлення і відновлення металургійного, 
зварювального, механо-складального оснащення модульного інструменту, ріжучого 
інструменту для верстатів з ЧПУ. Відповідно до розробленої стратегії заводу до 2020 
року з 2018 р. планується придбання, встановлення і ефективне використання 
устаткування кращих фірм Європи:  
• Оброблювальні центри мод. А17-550, А17-560, А17-620 фірми Ferrari (Італія) 
Прецизійний координатно-сверлильний фрезерний верстат мод. Р 100  CNC 3 
фірми Picomax (Швейцарія).  
• Профілешліфовальний верстат мод. МВ-100 фірми Favretto (Італія) 
Електроерозійний прошивочний верстат мод. STH 70-50 фірм Erotec 
(Німеччина).  
• Високоточний універсально-заточной верстат мод. М-код 95-F1 фірма La-prorra 
(Італія). 
• Токарно-фрезерний оброблювальний центр фірми Monfors (Німеччина) 
• Високоточний універсально-шліфувальний верстат мод. Micra CNC фірми 
Lizzilni (Італія)  
• Спеціальний верстат для шліфовки центрових отворів мод. Rcm-810 фірми 
«Техніка» (Швейцарія)  
• Фрезерний оброблювальний центр мод. CYOU фірми Hermle (Німеччина) 
• Електроерозійний прошивочний верстат мод. Classic V2 фірми AGIE 
(Швейцарія)  
• Розточувальною оброблювальний центр мод. WHQ 105 CNC фірми 
TOSVANSDORE (Чехія)  
• Верстати для контролю точності і налаштування інструменту, оснащення мод. 
New-mivrotool фірми AGOSTINO PIASSA (Італія)   
• Лазерна система Clusila SERMA (Італія)  
• Токарні верстати мод. Masturn 32, Masturn 54 фірми MASTURN (Чехословакія) 
 
   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. АРХІТЕКТУРНО- БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-24  
      
 
 
2.1 Вихідні дані 
 Механо-збірний цех ПАТ «Завод БУДМАШ», являє собою одноповерхову 
промислову будівлю. 
 Будівля розташована на території діючого підприємства ПАТ “БУДМАШ”, 
і знаходиться в північній частині підприємства на відстані 650 м від 
центрального входу на  підприємство. 
 Будівля, що проектується знаходиться в ІІ кліматичному районі, який 
характеризується наступними показниками, прийнятими згідно [1], [2]:  
 - сейсмічність району будівництва оцінюється в 6 балів; 
 - розрахункові температури зовнішнього повітря: 
– абсолютна мінімальна – мінус 37С; 
– найбільш холодної доби – мінус 29С; 
– найбільш холодної п‘ятиденки – мінус 25С; 
– середня температура найбільш холодного місяця – мінус 9С; 
– середня температура найбільш теплого місяця - 26,3С. 
- зона вологості - “суха”. 
- нормативна вага снігового покрову для ІІ снігового району - 70кН/м². 
- глибина промерзання ґрунту -1.5м. 
 Нормативний швидкісний напір вітру для ІІ  вітрового району на висоті до 
10м над поверхнею землі  - 0,30 кН/м².  
 Геологічна будова ділянки вивчена до глибини 8,1м. Геологічний розріз  
представлений наступними видами ґрунтів, починаючи з поверхні землі: 
     - рослинний шар, потужністю 0,7м; 
- шар гумусу, потужністю 0,7 – 1,2м 
- супісок сірий, потужністю 1,2 – 4,2м; 
- пісок дрібний, потужністю 4,2 – 6,6м; 
- супісок сірий, потужністю 6,6 – 8,2м; 
- пісок дрібний, потужністю 8,2 – 10м; 
 
2.2 Опис схеми генплану 
 
        Будівля знаходиться в м. Київ по вул. Вокзальній. На майданчику 
будівництва розташовані: механо-збірний цех, цех механічного обладнання, 
склад сировини, цех електроприладів, господарчий цех, склад готової продукції, 
цех механо-комплектовочний, цех електродвигунів. 
        Майданчик для будівництва об’єкту має спокійний рельєф з нахилом на 
північний захід з перепадом висот 0,5-1 м. 
       Транспортні та людські потоки на території підприємства та в середині 
будівлі ізольовані один від одного. З метою систематизування комунікаційно - 
транспортних напрямків, транспортні шляхи об’єднані з системою інженерних 
комунікацій. 
       Для створення сприятливого клімату передбачено озеленення майданчику. 
Всі будівлі та споруди в залежності від їх ступеня вогнестійкості  і 
вибухонебезпеки розташовані на генплані з протипожежними інтервалами, 
згідно [3], і мають вільний доступ для оперативних робіт пожежних частин. 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-24  
      
 
 
У відповідності з технологічним процесом виробництва і вимог 
санітарних норм для даного виду виробництва установлена санітарно-захисна 
зона згідно [4], яка становить  100м. 
Будівлі і споруди на генплані розташовані з урахуванням санітарних норм 
згідно [4]. Генплан розроблено згідно [5]. 
 
2.3 Об´ємно – планувальні рішення будівлі 
 
 Будівля механо-збірного цеху  має прямокутну форму з розмірами в осях 
1-14 -  72 м; в осях А-М -- 54м. Вона складається з двох блоків- виробничого, 
розміри в осях 1 – 14 - 72м, в осях А-Ж – 36  м та прибудованого 
адміністративно - побутового,  розміри якого в осях 1 – 14 – 72м, Ж – М 
складають 18м. 
 Висота до низу кроквяних  конструкцій – 8,4м. 
 Для забезпечення нормальних умов праці, освітлення та вентиляції 
робочих місць в середньому прогоні передбачено влаштування 
світлоаераційного ліхтаря, шириною 6м. У виробничій частині будівлі 
передбачено влаштування стрічкового скління  віконних прорізів висотою 3.6м. 
По торцях будівлі також передбачено влаштування віконних прорізів. 
 В адміністративно – побутовій частині будівлі висота віконних прорізів 
1,8м.  
 Вхід в будівлю здійснюється через адміністративно - побутовий блок. Для 
цього передбачені вхідні двері шириною 2000мм. У виробничій частині будівлі 
для в’їзду та виїзду автотранспорту в цеха передбачено влаштування наскрізних 
проїздів через будівлю. В цеху запроектовані ворота шириною 4м та висотою 3 
м. 
 В будівлі запроектовані  мостові крани вантажопідйомністю 10т (по 
одному в кожному прогоні ). Відмітка верху підкранової колії становить 
+6,350м. 
 Об’ємно – планувальні рішення об’єкту розроблені з урахуванням 
санітарних і протипожежних норм, забезпечено можливість евакуації персоналу 
цеху в надзвичайних ситуаціях, згідно вимог [3,4,5,6]. 
  
2.4 Конструктивні рішення будівлі 
 
 За конструктивними рішеннями будівля каркасна. Матеріал каркасу- 
залізобетон. 
 Жорсткість будівлі в поздовжньому напрямку забезпечується колонами, 
які защемлені у стаканах фундаментів, жорстким диском покриття (двоскатні 
балки та ребристі плити покриття, що з‘єднуються за допомогою 
електрозварювання), підкрановими балками та вертикальними хрестовими 
в‘язями, встановленими посередині температурних блоків по кожному ряду 
колон. 
 Основними елементами каркасу є: 
 Фундаменти - під колони каркасу запроектовані стовпчасті з 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-24  
      
 
 
підколонником  стаканного типу, які прийняті згідно [7]. 
 Фундаментні балки прийняті довжиною 6,0 м згідно [8]. Відмітка верху 
фундаментної балки становить  -0,030 м. 
 Колони - у виробничій частині будівлі прийняті збірні залізобетонні, 
довжиною 9,4 м  згідно [9]. Крок колон в виробничій частині прийнято 6,0 м.
 В адміністративно – побутовій частині будівлі прийнято збірні колони із 
прямокутною консольною частиною  згідно [9] перерізом 0,4 х 0,6 м. 
 Для кріплення стінових панелей в торцях  виробничої частини цеху 
прийняті залізобетонні фахверкові колони, оскільки ширина прогону складає   
18 м. 
 Для забезпечення жорсткості будівлі у поздовжньому напрямку 
запроектовані вертикальні металеві хрестові в’язі, прийняті згідно [10]. В’язі 
встановлюються в кожному прогоні посередині температурних блоків по 
кожному ряду колон. 
В будівлі передбачено встановлення  мостових кранів вантажопідйомністю 
10т. Тому запроектовані залізобетонні підкранові балки таврового перерізу 
довжиною 6,0 м та висотою 1м, які прийняті згідно [11]. По підкрановим балкам 
передбачено влаштування  металевих підкранових колій, висотою перерізу 150 
мм. 
 У виробничій та адміністративно-побутовій частині будівлі, прийняті в 
якості несучих елементів покриття залізобетонні сегментні ферми довжиною 18 
м згідно [12], в якості огороджувальних конструкцій прийняті ребристі плити 
покриття розмірами 3 х 6 м, згідно [13].  
 В даному проекті передбачено внутрішній водовідвод у ливньову 
каналізацію, тому в місцях розміщення зливних воронок, встановлюють плити 
покриття, які мають спеіальні  отвори під зливні труби. 
 Стіни та перегородки - запроектовані огороджувальні конструкції з різних 
матеріалів. У виробничій частині зовнішні стіни запроектовані з легкобетонних 
панелей, прийнятих згідно [14], висотою 1200 мм та 1800мм і товщиною 250мм.  
 В місцях встановлення воріт і дверей зовнішне огородження  виконують з 
керамічної цегли  М-75 товщиною 250мм, прийнятої згідно [ 15]. 
 В адміністративно - побутовій частині будівлі стіни, виконані з керамічної 
цегли, товщиною 380мм, з цегли М-75 прийнятої згідно [15]. 
 Цегляні ділянки зовнішніх стін спираються на фундаментні балки. 
 Усі внутрішні стіни та перегородки  виконані з керамічної цегли М-75 
товщиною 120, 250 мм. 
 Міцність і стійкість цегляної кладки забезпечується встановленням 
арматурних сіток через кожні 5 рядів кладки. 
 При кладці цегляних стін та перегородок, в місцях розташування дверних та 
віконних прорізів, закладаються антисептовані дерев’яні пробки через кожні 10 
рядів кладки по висоті, але не менше двох з кожної сторони отвору. 
 Для захисту цегляних стін від грунтової вологи передбачено влаштування 
оклеювальної гідроізоляції на відмітці -0,300 м. 
 Перемички – запроектовано для перекриття віконних прорізів  і вони 
прийняті згідно [16]. 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-24  
      
 
 
 Покриття - запроектовано суміщене, плоске з ухилом 1/12. Водовідведення 
виконано внутрішнім, за виключенням крайнього схилу адміністративно – 
побутової частини будівлі, де влаштовується зовнішнє водовідведення. 
 Покрівля запроектована з 3 шарів наплавного руберойду типу (Рубемаст 
РНП-350), прийнятого згідно [17]. 
 Для захисту утеплювача від зволоження проникаючими з приміщення 
водяними парами, запроектовано  обмазувальну пароізоляцію, яку виконують з 
одного шару  бітумно-кукерсольної мастики.  В місцях влаштування 
водоприйомних  воронок передбачено влаштування 3-х додаткових шарів 
руберойду.  
 Місця примикання покрівлі до стін повинні бути виконані із заведенням 
основного покрівельного килиму на висоту  не менше 200мм.  
 Світлоаераційні ліхтарі - для забезпечення нормальних умов праці, 
освітлення та вентиляції у виробничій частині будівлі в середньому прогоні 
запроектований світлоаераційний ліхтар шириною 6,0 м. Основними елементами 
конструкції ліхтаря є металеві ліхтарні рами, торцеві металеві ферми – панелі, 
в′язі по ліхтарях. Сталеві віконні рами виконані такими, що можуть 
відкриватися, довжиною 6,0 м з гарячекатаних профілів згідно [18]. 
  Вікна та двері - запроектовані металопластикові вікна прийняті згідно [19] 
в адміністративно-побутовому блоці та металеві віконні панелі з сталевих 
гарячекатаних профілів прийняті згідно [20] у виробничій частині. Двері в 
будівлі прийняті згідно [21].  Ворота обладнуються комплектом приладів для 
ручного відкривання з тепловою завісою, прийняті згідно [22].   
 Тип та товщина підлоги прийняті згідно [23] у відповідності до 
призначенння приміщень. 
 Процес влаштування підлог починається після влаштування всіх 
підземних комунікацій та влаштування фундаментів під технологічне 
обладнання. 
 Схема підлоги наведена на листі 3 графічної частини проекту. 
 
2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення 
 
2.5.1 Приміщення санітарно – побутового призначення 
 
 В адміністративно – побутовій частині будівлі передбачені приміщення 
для санітарно – побутового обслуговування персоналу. Для цього в проекті 
запроектовані наступні приміщення, згідно [24]  :  
– гардероби для робочого одягу, а також домашнього та вуличного одягу; 
– душові; 
– санвузли; 
– кімната особистої гігієни жінки; 
– кімната для паління. 
 В гардеробах також передбачені комори для зберігання брудного та 
чистого робочого одягу; для зберігання одягу передбачено встановлення 
металевих шаф. 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-24  
      
 
 
  Для складування і зберігання інвентарю в будівлі запроектовані 
комори. 
2.5.2 Приміщення охорони здоров′я 
 
 Для надання першої медичної допомоги та для проведення 
профілактичних заходів серед працюючого персоналу, передбачено 
знаходження аптечки в кімнаті майстрів. 
  
2.5.3 Приміщення культурного призначення 
  
 Для культурного обслуговування та відпочинку в будівлі передбачена 
кімната відпочинку, обладнана необхідними засобами і призначена для 
відпочинку.  
 Для працівників, що палять проектом передбачена спеціальна кімната для 
паління.  
 
2.5.4 Приміщення підприємства харчування 
 
 Для задоволення потреби працюючих в їжі в адміністративно - побутовій 
частині будівлі передбачено влаштування буфету на 40 посадочних місць та 
кухні де безпосередньо готують їжу.   
 
2.6 Спеціальні заходи та роботи 
 
2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах 
 
         При середньодобовій температурі повітря до – мінус 15 0С цегляні роботи в 
зимових умовах виконувати шляхом заморожування. При зниженні температури 
нижче - мінус 150С для  забезпечення міцності кладки вводити в розчин додатки. 
Марки розчину приймати на порядок вище, ніж при роботі в літніх умовах. 
        На будівництві повинен систематично проводитись контроль міцності цегли 
та розчину для конструкцій простінків шириною 640 мм і менше, стовпів. 
 
2.6.2 Заходи з вибухо та пожежобезпеки 
 
 Згідно діючих норм ступінь вогнестійкості цеху ремонту – ІІ. 
 Категорії приміщень по вибухо – пожежонебезпеці  визначені у 
відповідності з діючими нормами [25]. Категорія приміщень головного 
виробництва - “Г”. 
 Відстань до евакуаційних виходів, їх розміщення визначені у відповідності 
з [25] і відповідає вимогам протипожежних норм. 
 У адміністративно - побутовій частині по коридору з кроком 15м 
розміщені пожежні крани. Також   будівля, що проектується, підключена до 
централізованої системи побутово – пожежного водопроводу, що існує на 
підприємстві. 
 Для доступу на покрівлю, в випадку виникненні пожежі, передбачено 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-24  
      
 
 
влаштування металевих пожежних драбин шириною 0.6 м, що розміщені по 
краях будівлі. Для доступу на покрівлю світлоаераційних ліхтарів також 
передбачені металеві драбини, розміщені по торцях ліхтарів.  
 Для забезпечення зовнішнього пожежегасіння будівля розміщена недалеко 
від основних доріг на підприємстві та обладнана зручними під’їзними шляхами 
та площадками. 
 
2.6.3 Захист приміщень від шуму та вібрації 
 
 Згідно [26] основними джерелами шуму та вібрації в виробничому процесі 
є :  працюючі механізми та установки, тому для зниження рівня шуму ті вібрації 
потрібно, в першу чергу, забезпечити надійну ізоляцію цих механізмів від 
зовнішнього середовища, шляхом влаштування спеціальних кожухів, встановити 
їх на вібропоглиначі підкладки та ресори  або  встановленням механізмів на 
окремі фундаменти. 
         Технологічне обладнання є маловіброактивним, тому фундаменти під 
нього непотрібні, а зменшення рівня вібрацій і шуму буде досягатися за рахунок 
встановлення під технологічне обладнання спеціальних віброізоляторів. 
Вентиляційні пристрої встановлюються в спеціальних окремих приміщеннях з 
влаштуванням звукоізоляції по стінах. Вентиляційні насоси встановлюються на 
металеві пружини. На кожному поверсі влаштовуються підвісна стеля з 
гіпсокартонних плиток, що поглинають звук. 
 Для попередження розповсюдження шуму в адміністративно – побутовій 
частині будівлі, проектом передбачується влаштування підвісної стелі з 
перфорованих гіпсових плит, конструкцію підлоги не доводити до стін та 
перегородок на 1см, а щілини по периметру закривати плінтусами. Стіни в 
допоміжних приміщеннях облицьовуються звукоізоляційними матеріалами. 
 
2.6.4 Охорона навколишнього середовища 
 
Передбачене проектом технологічне обладнання не має шкідливих викидів 
в навколишнє середовище. Постачання сировини та матеріалів виконується 
залізничним та автомобільним транспортом. 
Розташування механо-збірного цеху проектом передбачене таким чином, 
що виключається потрапляння неорганізованих викидів на селітебну зону. Стоки 
від механо-збірного цеху відводяться  в підземні каналізаційні мережі. При 
якісному монтажі обладнання, при будівництві та правильній експлуатації мереж 
і споруд виключається потрапляння стоків в грунт за межами виділених полів 
фільтрації.  
Викинуте вентиляційними системами повітря не забруднює навколишній 
повітряний басейн, по своєму характеру викиди не можуть погіршити стан 
навколишнього середовища. 
 
 
 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-24  
      
 
 
2.7 Інженерне обладнання будівлі 
  
 Освітлення - для забезпечення комфортної праці робочого персоналу, а 
також психологічного зв’язку з зовнішнім середовищем, проектом передбачено 
влаштування природного та штучного освітлення. 
 Природне освітлення досягається шляхом влаштування в виробничій 
частині будівлі стрічкового скління віконних прорізів. Для освітлення робочого 
простору  мостових кранів також передбачено влаштування другого рівня 
стрічкового заповнення віконних прорізів в межах відміток 6.000-7.200 м. Для 
забезпечення потрібного рівня освітлення в торцях виробничої частини корпусу 
також передбачено влаштування віконних прорізів розмірами 3х3,6 м. Для 
додаткового освітлення робочих місць, що знаходяться в середній частині 
будівлі, в середньому прогоні передбачено влаштування світлоаераційного 
ліхтаря шириною 6 м. 
 Штучне освітлення запроектоване під напругу ~220В. В якості 
освітлювальних приладів використані освітлювачі типу PHILIPS TSC 214/258D 
L. 
Теплопостачання, опалення, каналізація, водопровід - в виробничому цеху 
з вбудовано – прибудованими адміністративно – побутовими приміщеннями 
прийнята однотрубна система опалення з нижньою розводкою. В якості 
нагрівальних пристроїв виступають металеві труби 100мм. 
 В якості теплоносія виступає гаряча вода, що має температуру 65-95С 
що поступає з мережі гарячого водопостачання, яка існує на підприємстві. 
 В проекті прийнята приточно – витяжна система вентиляції виробничих та 
побутових приміщень із природнім та примусовим рухом повітря. Природній 
рух повітря забезпечується шляхом влаштування в цеху вікон з можливістю 
відкривання, а для поліпшення циркуляції повітря в середньому прогоні 
передбачено влаштування світлоаераційного ліхтаря. В приміщеннях із значним 
тепловиділенням, таких як ковальське відділення, наплавочні дільниці 
передбачено влаштування повітряпроводів для видалення надмірно гарячого 
повітря і забезпечення приміщень повітрям із нормальною температурою. 
 На підприємстві існує централізована система водопостачання і 
каналізації. У відповідності із розрахунковими потребами і вимогами [27] 
запроектований об‘єднаний підземний побутово – пожежний водогін діаметром 
150мм, із чавунних труб, прийнятих згідно [ 28]. 
 Скидання стічних вод виконується в централізовану систему каналізації. 
На підприємстві існує 3 мережі каналізації:  
• для промислових стоків діаметром 1200мм, яка виконана з бетону; 
• ливнева каналізація діаметром 800мм, яка виконана з бетону; 
• фекальна, діаметром 400, яка виконана з чавунних труб. 
 
 
 
 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-24  
      
 
 
2.8 Технічні та розрахункові дані 
2.8.1 Розрахунок санітарно-технічного обладнання 
 
Розрахунок обладнання душових 
 Оскільки дане виробництво відноситься до І групи виробничих процесів, 
відповідно санітарна характеристика цих процесів характеризується – 
забрудненням тіла і спецодягу, згідно [29] . 
 Загальна кількість працюючих становить 80 осіб, в тому числі перша зміна 
40 осіб, друга – 40 осіб. Із них 37 чоловіків, 3 жінок. 
 Проектом передбачено влаштування душових суміжно з гардеробними, які 
обладнані відкритими кабінами, розміщеними в один ряд. 
Кількість душових сіток визначається за кількістю працюючих в найбільш 
чисельній зміні, тобто 40 осіб. 
Відповідно для жінок : 3/25=1 сітка 
                    для чоловіків : 37/25=1,48 = 2 сітка. 
Таким чином загальна кількість душових кабін у жінок та чоловіків 
становить 2 сітки. 
Розрахунок обладнання для вмивання 
Проектом передбачено, що всі умивальники розташовуються суміжно з 
гардеробами в чоловічих та жіночих кімнатах для вмивання. 
Кількість кранів визначається за кількістю працюючих в найбільш 
чисельній зміні, тобто 40 осіб. 
Відповідно кількість кранів для жінок : 3/7=0,43=1 кран; 
                                                для чоловіків : 37/7=5,28=5 крани. 
Загальна кількість 6 кранів. 
Розрахунок обладнання для санвузлів 
Проектом передбачене влаштування санвузлів на кожному поверсі 
допоміжної будівлі. 
Кількість відповідного обладанання розрахована для більш чисельної 
зміни. Вхід в санвузол влаштовується через тамбур з самозакривними дверима. 
В тамбурі передбаченне влаштування умивальника. Санітарні вузли обладнані 
чашами на підлозі та настінними пісуарами. 
Кількість чаш у жіночих туалетах становить 3/15=0,2=1 чаша 
                         у  чоловічих : 37/15=2,46=2 чаші. 
Крім того в жіночих і чоловічих санвузлах передбачена одна кабіна, 
обладнана унітазом із сидінням. 
Всього кількість чаш – три. 
 
 
 
 
 
 
 
 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-24  
      
 
 
2.8.2 Специфікації  
 
Таблиця 2.3 -Специфікація збірних залізобетонних елементів 
Мар Маса Приміт
к Найменування Позначення одини-
поз. ці, кг ки 
Фундаменті балки  
1 ДСТУ Б В.2.6-143:2010 ФБ6-12 8 1500   
2 ДСТУ Б В.2.6-143:2010 ФБ6-15 25 1300  
3 ДСТУ Б В.2.6-143:2010 ФБ6-16 22 2250  
4 ДСТУ Б В.2.6-143:2010 ФБ6-17 23 2400  
Колони 
5 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 КПІ-1 28 5300  
6 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 КПІ-3 28 7000  
7 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 КК-5 14 3800  
8 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 ФК-1 12 1700  
Ферми сегментні 
9 ДСТУ Б В.2.6-118:2010 1Ф1-18 42 9100   
Підкранові балки 
10 ДСТУ Б В.2.6-73:2008 БКНВБ-1с 52 2930   
Плити покриття 
11 ПНС-1 362 2650   
ДСТУ Б В.2.6-59:2008 
12 ПНС-2 16 2640   
Стінові панелі 
13 ПСЛ-12 152 1200   
ДСТУ Б В.2.6-64:2008 
14 ПСЛ-18 39 1300   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-24  
      
 
 
Кіл-
ть 
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі 
                                             
 Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних 
ділянок стін, заповнення віконних прорізів, приступають до зовнішнього 
опорядження будівлі. 
  Цегляні ділянки стін обробити церразитовою штукатуркою на основі 
відсіву гранітної і мармурової крихти.  
  По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону, 
шириною 1 м, з ухилом 1:2 на щебеневій підготовці.  
  Влаштовують підїздні майданчики та тротуари. 
Внутрішню поверхню стін після закінчення усіх монтажних робіт 
оштукатурюють, конструкції фарбують масляною фарбою, стелю шпаклюють 
гіпсовими сумішами.  В побутових приміщеннях: душових, санвузлах стіни 
облицьовують керамічною плиткою, стелю ґрунтують та шпаклюють гіпсовими 
сумішами. 
 
 
 
 
2.9 Техніко – економічні показники будівлі 
 
1. Площа забудови   ПЗ =8475.5м²; 
2. Загальна площа ПР =3825,01м²; 
3. Будівельний об′єм VБУД = 76292.05м³. 
4. Площа допоміжних приміщень – 229,4м²; 
5. Площа виробничих приміщень – 3203,15 м²; 
6. Площа адміністративно-побутових приміщень – 392,46м²; 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-24  
      
 
 
  
 
 
 
Таблиця 2.2 -Специфікація елементів перемичок 
 
Кількість по 
поверхах Маса 
Поз. Позначення Найменування Примітка 
1 Всього од., кг 
1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 Б13 36 36 25   
2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2б13 39 39 50   
3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3Б13 6 6 75   
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 4Б13 6 6 100   
5 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 4Б18 9 9 300   
6 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2БП22 13 13 590   
7 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 4БП22 4 4 1180   
8 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 4Б31 32 32 2580   
9 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 БУ46 8 8 1150   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 2.3 -Специфікація елементів заповнення прорізів  
 
 
 
 
 Кількість по фасадах Маса, Примітк
 Поз.  Позначення  Найменування  кг а 
 1-14 14-1 А-М М-А Всього 
    
 
     Вікна               
 
 ОК-1 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 ПР-60.18-2 18      18 3600  
 
ОК-2 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 ПР-60.12-2 10    10 3600  
 
 ОК-3 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОГД 30.18-3   10 10 20 3600  
 
 ОК-4 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОГД 30.18-4   7     7 1800  
 
 ОК-5 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОГД 15.18-5   7    7 1800  
 
ОК-6 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОГД 15.12-2   1     1 2400  
 
   Блоки дверні зовнішні         
 
 1 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДА24-20   1  1 2390  
 
2 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДВГ24-30  2   2 2390  
 
 3 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДА24-15     1 1 2390  
 
 4 ДСТУ EN 13241:2019 Ворота 4х3   2 2 4 3010  
 
  
 
 
 
 
 Таблиця 2.4 - Специфікація елементів заповнення прорізів 
 
 
 Кі Вага, 
 Поз. Позначення Найменування Прим 
-ть кг 
 
    Блоки дверні внутрішні       
 
 1 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДВГ21-11 27 2090  
2 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДВГ21-8 23 2090  
3 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ24-12 3 2390  
4 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ24-20 3 2390  
5 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДВГ24-20 7 2090  
6 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДА24-20 5 2390  
7 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДУ24-20 3 2390  
3 Розрахунково-конструктивний розділ 
 
3.1  Розрахунок трипролітної поперечної рами 
 
3.1.1   Вибір конструктивних елементів будівлі 
 
         Поперечна рама одноповерхової промислової будівлі з прольотом 18 м і 
висотою до низу кроквяної конструкції  8,4м, крок колон крайнього та середнього 
рядів 6 м. Колони крайнього ряду мають прямокутний переріз надкранової частини 
400х380 мм, підкранової частини 400х600 мм. Колони середнього ряду мають 
прямокутний переріз надкранової частини 400х600 мм, підкранової частини 
400х600 мм. Плити покриття розміром 3х6 м. Підкранові балки залізобетонні 
довжиною 6 м і висотою 1000 мм. Висоту нижньої та верхньої частини колон 
приймаємо, виходячи з відмітки низу сегментної ферми та габаритного розміру 
крану по висоті. Між фермою та краном зазор 100 мм. Висота підкранового шляху 
200 мм. Відмітка верхнього обрізу фундаменту –0.150 м. 
         Визначаємо висоту надкранової частини колони. 
 
          Рисунок 3.1 – Схема визначення висоти надкранової частини колони 
 
          Надкранова частина колони: 
L1 = 100 + 1000 + 200 + 1700 = 3000 мм. 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
         Підкранова частина колони: 
L2 = 8550 - 3000 = 5550 мм. 
 
 
       Рисунок 3.2 – Поперечний розріз будівлі 
 
 
                                                      Рисунок 3.3 – План будівлі 
 
 
 
 
 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
3.2   Визначення навантаження на раму 
 
3.2.1   Постійне навантаження 
 
         Таблиця 3.1 – Збір навантажень на колону 
 
Характерис- Розрахункове  
№ Коефіцієнт  
Вид навантаження тичне  (γf > 1), 
п/п (γf > 1) 
(γf = 1) кН/м2 
1 2 3 4 5 
Постійне навантаження 
1 2 шари наплавного руберойду Акваізол 0.1 1.3 0.13 
Цементно-піщана стяжка δ = 40 мм 
2 0,671 1.3 0,872 
(ρ = 1.8 т/м3): 1.8·0.04·9.81·0.95 
Утеплювач  пінополістерол   δ =50 мм 
3 2,56 1.3 3,328 
(ρ = 0.55 т/м3): 0.55·0.17·9.81·0.95 
4 Обмазочна пароізоляція 0.05 1.3 0.065 
З/б ребриста плита 
5 1.615 1.1 1.776 
1,7 × 0,95 
 Всього  gн = 4,996  g = 6,171 
Сегментна ферма 
6 62.907 1.1 69.197 
2.7∙2.5∙9.81∙0.95 
 Всього  gн = 67.903  g = 75,368 
 
         Розрахуємо навантаження на кожну колону по ряду “А” від ваги покриття: 
                                                        G1 = g·s·B/2,                                                          (3.1) 
         де g – розрахункове навантаження, кН/м2; 
              s – крок колон, м; 
              В – прольот, м. 
G1 = 6,171·6·9 = 333,234 кН. 
         Розрахуємо навантаження на кожну колону по ряду “А”, враховуючи вагу 
сегментної ферми: 
G1 = 333,234 + 69.197 = 402,43 кН. 
 Від ваги надкранової частини колони: 
                                                   G2 = b·h1·l1·ρ·g·γf·γc,                                                 (3.2) 
         де b – ширина перерізу надкранової частини колони, м; 
              h1 – висота перерізу надкранової частини колони, м; 
              l1 – висота надкранової частини колони, м. 
G2 = 0,4·0.38·3.0·2.5·9.81·0.95·1.1 = 11,68 кН. 
         Від ваги підкранової частини колони: 
                                                 G3 = b·h2·l2·ρ·g·γf·γc,                                                   (3.3) 
         де h2 – висота перерізу підкранової частини колони, м; 
              l2 – висота підкранової частини колони, м. 
                           G3 = 0.4·0,6·5,55·2.5·9.81·0.95·1.1 = 34,14 кН 
         Від стінових панелей (ρ = 2.5 т/м3) та заповнення світлових прорізів: 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
                                              G4 = hп·lп·bп·ρ·g·γf·γc,                                                 (3.4) 
         де hп – висота панелі, м; 
              lп – довжина панелі, м; 
              bп – ширина панелі, м. 
G4 = (5,4·6·0.2·2,5 + 4,8∙0.04∙9,81)·6·0.95·1.1 = 113.38 кН. 
 
 
                 Рисунок 3.4 – Схема розташування віконних та стінових панелей  
         Від підкранової балки та підкранового шляху: 
 
 
                                            Рисунок 3.5 – Підкранова балка 
 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
G5 = [(0.6·0.2 + 0.34·0.345)·6·2.5·9.81+1,96·6] ·1.1·0.95 = 48,77 кН. 
 
По вісі “Б”. 
 
 
 
Рисунок 3.6 – Схема навантаження колони середнього ряду 
 
G6 = 2·G1 = 2·402,43 = 804,86 кН. 
                Від надкранової частини колони: 
G7 = G2 = 11.68 кН. 
                Від підкранової частини колони: 
G8 = G3 = 34,14 кН. 
                Від підкранової балки та підкранового шляху: 
G9 = G5 = 48,77∙2 = 97,54 кН. 
 
3.2.2   Тимчасове навантаження 
 
          Снігове навантаження для II снігового району становить, [ 1 ]: 
S0 = 0,7 кПа. 
          Снігове повне навантаження на колону по вісі “А”: 
S1 = 0,7∙6·9·0,95= 35,91 кН. 
          Снігове навантаження на колону по вісі “Б”: 
S2 = 35,91 ·2 = 71,82кН. 
         Кранове навантаження від двох зближених мостових кранів ван-
тажопід’ємністю 10 т:  
   - вертикальне навантаження на одне колесо при γf = 1: 
Fmax = 115·0.95 = 109.25 кН. 
   - горизонтальне навантаження при γf = 1: 
                                      Fh max = γh·0.05·(Q + m)·g/n,                                      (3.5) 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
         де γh = 0.95; 
              n – кількість коліс на одному боці крану; 
              m – вага візка, т; 
              Q – вантажопід’ємність крану, т. 
Fh max = 0.95·0.05·(10 + 3.8)·9.81/2 = 3.215 кН. 
         Максимальний тиск від кранів на колону крайнього та середнього рядів 
визначаємо за лінією впливу опорної реакції. 
7600 4400 1900 10100
 
 
Рисунок 3.7 – Лінія впливу опорної реакції 
 
                                              Vmax = Fmax·γf·γh·Σy.                                                (3.6) 
Vmax = 105.84·1.1·0.85·(0.633 + 1 + 0.842) = 244.927 кН. 
                 
         За тією самою лінією впливу визначаємо максимальне горизонтальне зусилля 
від поперечного гальмування крану. 
                                                      Vh max = Fh max·γf·γh·Σy,                                          (3.7) 
Vh max = 3.215·1.1·0.85·(0.633 + 1 + 0.842) = 7.44 кН. 
         Вітрове навантаження в межах висоти колони приймаємо рівномірно 
розподіленим. Вище верха колони вітрове навантаження враховуємо як 
зосереджене зусилля в межах відміток від 10.2 м до 12.8 м і прикладеної на рівні 
верха колони. Вітрове навантаження від 10 до 20 м збільшуємо на 25%. Це 
враховується коефіцієнтом: 
k = 1 + (1.25 –1)·(12,8 – 10.0)/10∙2 = 0.96. 
         Аеродинамічний коефіцієнт для зовнішньої стіни з навітреного боку с = 0.8, з 
підвітреного с = 0.6. 
Нормативне вітрове навантаження для II вітрового району ω0 = 0,3 кН/м2 . 
         Розрахункове навантаження, рівномірно розподілене на колону крайнього 
ряду рами-блока до відмітки 10.0 м: 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
y = 0.633
y = 1
y = 0.842
ωmax = 0.3·0.8·1.4·18·0.95 = 5,74 кН/м. 
ωmin = 0.3·0.6·1.4·18·0.95 = 4,31 кН/м. 
         Зосереджене вітрове навантаження на рівні 12,8 м з навітреного боку: 
Wmax = 0.3·1.4·0.8·0,95·18·(12,8 – 8,4)·0.96 = 24,26 кН. 
Wmin = 0.3·1.4·0.6·0,95·18·(12,8 – 8,4)·0.96 = 18,2 кН. 
         Сумарне зосереджене навантаження: 
                                                      W = Wmax + Wmin.                                                   (3.8) 
                                              W = 24,26+18,2 = 42,46 кН. 
 
                  3.3   Геометричні характеристики перерізу колон 
 
         Колона крайнього ряду: 
          - надкранова частина: 
 
I1 = b·h3/12 = 400·3803/12 = 18,3·108 мм4. 
          - підкранова частина: 
І2 = 400·6003/12 = 72,0·108 мм4. 
 
 
Рисунок 3.8 – Переріз колони 
 
         Колона середнього ряду: 
            - надкранова частина: 
І  = 400·6003
3 /12 = 72·108 мм4. 
          - підкранова частина: 
І4 = 400·6003/12 = 72,0·108 мм4. 
 
 
3.4   Визначення зусиль в колонах по вісі “А” 
 
3.4.1 Постійне навантаження 
 
         Навантаження від опорної реакції сегментної ферми, прикладене на рівні 
верхньої грані колони посередині спирання на відстані 150 мм від розбивочної вісі. 
         Ексцентриситет прикладання зусилля. 
 
 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.9 – Схема визначення ексцентриситету прикладання зусиль 
 
е1 = h/2 – 150 = 380/2 – 150 = 40 мм. 
         Для підкранової частини колони: 
е2 = (h2 – h1)/2 = (600 – 380)/2 = 110 мм. 
         Розрахунковий ексцентриситет навантаження на рівні підкранової консолі від 
повної реакції: 
е3 = е1 + е2 = 0.04 + 0.11 = 0.15 м. 
         Визначаємо відношення моментів інерції: 
n = І1/І2 = 18,3·108/72,0·109 = 0.25. 
         Визначаємо відношення надкранової частин до повної довжини колони: 
λ = l1/l = 3.0/8,55 = 0.35. 
                За [ 32 ] визначаємо коефіцієнти при у=0: k1=2.437. 
                Реакція: G1
                                                   R   в  =    
l     
( −  k  1   ( e  1 ) −   k  1   ( e 2  ) ),                                            (3.9) 
         де       - коефіцієнт k1 при у=0. 
                При у = 0: k1= 1,811; 
                        у = 0: k1= 1,016 , згідно [ 32 ]) 
                                         
Rв = 402,43 ·(-1,811·0.04 – 1.016·0.11)/8,55 = -8,66 кН. 
М1 = 402,43 ·(-0.04) = -16,09 кН·м. 
М2 = -402,43 ·(-0.04) + 8,66 ·3.0 = 42,07 кН·м. 
М3 = 402,43 ·(-0.25) + 8,66 ·3.0 = -74,62 кН·м. 
М4 = 402,43 ·(-0.25) + 8,66 ·8,55 = 26,56 кН·м. 
N = G1 = 402,43 кН. 
Q = -Rв = 8,66 кН. 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
                       Рисунок 3.10 – Епюра моментів від дії покриття 
 
         Навантаження від маси підкранових балок та підкранового шляху передається 
на колону з ексцентриситетом е4: 
е4 = 750 – 1000/2 = 250 мм. 
                                                      Rв = k2·G5·e4/l.                                                      (3.10) 
Rв = 1,016·48,77·0.25/8,55 = 1,452 кН. 
М1 = 0. 
М2 = -1,452·3.0 = -4,356 кН·м. 
М3 = 48,77·0.25 – 1,452·3.0 = 7,863 кН·м. 
М4 = 48,77·0.25 – 1,452·8,55 = -0,222 кН·м. 
N = G5 = 48,77 кН. 
Q = -Rв = -1,452 кН. 
 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Рисунок 3.11 – Епюра моментів від дії підкранових балок та підкранового шляху 
 
         Навантаження від маси надкранової частини колони, прикладене на рівні 
підкранової консолі з ексцентриситетом е2 = 0.11 м. 
                                                        Rв = k2·G2·e2/l.                                                    (3.11) 
Rв = 1,016·11,68·(-0.11)/8,55 = -0,152кН. 
М1 = 0. 
М2 = 0,152·3.0 = 0,453 кН·м. 
М3 = 0,152·3.0 – 11,68·0.11 = -0,832 кН·м. 
М4 = 0,152·8,55 – 11,68·0.11 = 0.06 кН·м. 
N = G2 = 11,68 кН. 
Q = -Rв = 0,152 кН 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
    Рисунок 3.12 – Епюра моментів від дії надкранової частини колони 
 
         Таблиця 3.2 –  Зусилля від постійного навантаження 
 
Зусилля в перерізах 
Конструкції 1-1 2-2 3-3 4-4 
M N M N M N M N Q 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Покриття -16,09 402,43 42,07 402,43 -74,62 402,43 26,56 402,43 8,66 
Підкранові 
- - -4,356 - 7,863 48,77 -0,222 48,77 -1,452 
балки 
Надкранова 
частина - - 0,453 11,68 -0,832 11,68 0,06 11,68 0,152 
колони 
Підкранова 
частина - - - - - - - 34,14 - 
колони 
Сумарне 
-16,09 402,43 38,167 414,11 -67,589 462,88 26,398 497,02 7,36 
значення 
          
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
                                      Рисунок 3.13 – Сумарна епюра моментів 
 
3.4.2   Тимчасове навантаження 
 
         Розрахункове снігове навантаження, яке передається на колону крайнього 
ряду у вигляді реакції крокв’яної балки, рівне S1 = 35,91 кН і прикладене до 
верхньої грані колони з ексцентриситетом е1 = 0.04 м. Отже, як і при розрахунку на 
навантаження від маси покриття        k1 = 1,811 і k1 = 1.016. 
                                                      R    =   
S  1    ( −  k     e   −   k     e   ) ,                                          (3.12) 
в 1 1 1 2
l  
Rв = 35,91 ·(-1,811·0.04 – 1.016·0.31)/8,55 = -1,62 кН. 
М1 = 35,91 ·(-0.04) = -1,43 кН·м. 
М2 = 35,91 ·(-0.04) + 1,62 ·3.0 = 3,42 кН·м. 
М3 = 35,91 ·(-0.15) + 1,62 ·3.0 = -0,526 кН·м. 
М4 = 10,19·(-0.15) + 1,62 ·8,55 = 8,46 кН·м. 
N = S1 = 35,91 кН; Q = -Rв = 1,62 кН. 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
                   Рисунок 3.14 – Епюра моментів від дії снігового навантаження 
Кранове вертикальне навантаження Vmax = 244.927 кН, прикладене до консолі 
колони крайнього ряду з ексцентриситетом е4 = 0.25 м. 
                При k2 = 1.016: 
                                                     Rв = k2·Vmax·e4/l.                                                    (3.13) 
Rв = 1,016·244.927·0.25/8,55 = 7,276 кН. 
М1 = 0. 
М2 = -7,276·3.0 = -21,828 кН·м. 
М3 = 244.927·0.25 – 7,276·3.0 = 39,407 кН·м. 
М4 = 244.927·0.25 – 7,276·8,55 = -0,978 кН·м. 
N = Vmax = 244.927 кН. 
Q = -Rв = -7,276 кН. 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Рисунок 3.15 – Епюра моментів від дії вертикального кранового навантаження 
 
         Кранове горизонтальне навантаження від поперечного гальмування крану    
Vh max = 7.44 кН, прикладене до колони крайнього ряду на рівні верхньої грані 
підкранової балки, тобто на 1 м вище відмітки підкранової консолі колони. 
у = (3.2 – 1)/3.2 = 0.688. 
                При α = 0.055, λ = 0.27 та у = (3,0-1)/3 = 0.655 за [ 32 ]: 
k3 = 0,768. 
                                                        Rв = k3·Vh max.                                                       (3.14) 
Rв = 0.768·7.44 = 5,714 кН. 
М1 = 0. 
М2 = М3 = 7.44·1 – 5,714·3 = -9,702 кН·м. 
М4 = 7.44·(8,55 · 3.0 + 1) – 5,714·8,55 = 46,34 кН·м. 
                Момент в точці прикладання сили: 
М = 5,714·(-3.0 + 1) = -11,428 кН·м. 
N = 0. 
Q = 7.44 – 5,714 = 1,726 кН. 
         При дії зусилля Vh max зправа-наліво зусилля М і Q змінюють знак. 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Рисунок 3.16 – Епюра моментів від дії кранового горизонтального навантаження 
 
         Вітрове навантаження діє на раму зліва-направо. Накладаємо фіктивні зв’язки 
на верхні опори крайньої колони і визначаємо в них горизонтальні реакції Rв. За      
[ 32 ] при α = 0.055 та λ = 0.27:k4 = 0.357. 
         
 Горизонтальна реакція в колонах по вісі “А” на відмітці 8,4 м: 
                                                Rв = k4·ωmax·H.                                                             (3.15) 
Rв = 0.357·5,74·8,55 = 17,52 кН. 
         Горизонтальна реакція в колонах по вісі “Б” на відмітці 12,8 м: 
                                              Rв = k7·ωmin·H,                                                               (3.16) 
Rв = 0.357·4,31·8,55 = 13,155 кН. 
         Зусилля у фіктивних в’язях: 
                                               R = ΣRв + W.                                                             (3.17) 
R = 17,52 +13,155 +42.46 = 73,135 кН. 
         Відкинувши фіктивні зв’язки, розподіляємо зусилля пропорційно жорсткості 
колони. Для цього за [ 32 ] визначаємо коефіцієнт k5 при α = 0.055 та λ = 0.27 для 
колон по вісі “А” і “Б”: 
kкр
5 = 2.4. 
         При α = І3/І4 = 721 та λ = 0,27/8,55 = 0,03 для колон по вісі “Б” і “В”: 
kсер
5 = 2,954. 
Зусилля у фіктивних зв’язках, яке сприймає колона, з урахуванням їх жорсткості 
по вісям “А” і “Д”: 
                                                     Rкр = -R·kкр
5·I2/Σk5·I.                                              (3.18) 
Rкр = -73,135 ·2.4·72·109/(2.4 + 2,954) 72·2·109 = -16,391 кН. 
        Коефіцієнт 2 враховує, що в поперечній рамі 2 крайні та 2 середні колони. 
Визначаємо зусилля від вітрового навантаження в колонах по вісі “А”: 
М1 = 0. 
М2 = М3 = (16,391 – 17,52)·3.0 + 5,74·3.02/2 = 24,136 кН·м. 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
М4 = (16,391 – 17,52)·8,55 + 5,74·8,552/2 = 204,97 кН·м. 
N = 0. 
Q = -16,391 + 17,52+ 5,74·8,55 = 50,206 кН. 
         Визначаємо зусилля від вітрового навантаження в колонах по вісі “Ж”: 
М1 = 0. 
М2 = М3 = (16,391 – 13,155)·3 + 4,31·32/2 = 24.249 кН·м. 
М4 = (16,391 – 13,155)·8,55 + 4,31·8,552/2 = 171,369 кН·м. 
N = 0. 
Q = -16,391 + 13,155 + 4,31·8,55 = 33,614 кН. 
 
 
Рисунок 3.17 – Епюра моментів від вітрового навантаження на колони крайніх 
рядів 
          При напрямку вітру зправа-наліво моменти змінюють свої знаки, а 
колони – номера осей: в колоні по вісі “А” виникають моменти, такі ж, як по вісі 
“Г”, але з іншими знаками. 
 
3.4.3   Таблиця розрахункових зусиль в перерізах колон 
 
         Для вибору розрахункових комбінацій зусиль розрахункові значення M, N i Q 
для колон по вісі “А” вносимо до таблиці 3.3  
         Для кожного перерізу колони вираховуємо два розрахункових сполучення 
навантажень: І і ІІ. Сполучення І включає постійні навантаження (від маси 
конструкцій) і одне тимчасове навантаження (снігове, кранове або вітрове). 
Вертикальний тиск крана і горизонтальне гальмування вважається одним 
навантаженням. Сполучення ІІ включає всі постійні і тимчасові навантаження. При 
двох і більше тимчасових навантаженнях їх множать на коефіцієнт сполучення 0.9. 
Для кожного сполучення навантажень визначають наступні їх комбінації: 
- найбільший додатній момент Мmax і відповідне йому повздовжнє зусилля N; 
- найбільший від’ємний момент Мmin і відповідне йому повздовжнє зусилля N; 
- найбільше повздовжнє зусилля Nmax і відповідний йому момент М. 
         В таблиці 3.3 верхній рядок позначає номера видів завантаження. 
 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
3.5  Розрахунок колони по вісі “А” 
 
 Матеріали для колони, [ 31]: 
Матеріали: бетон С20 (fcd = 11,5 МПа; fctd = 0,9 МПа;  
Е 4
c = 27·10  МПа) [   ],  
робоча арматура класу  
А400c. fyk =390 МПа, fyd=365 МПа, E 4
s=20∙10  МПа, [ 33 ]. 
конструктивна арматура класу  
А240с (fyd = 225 МПа, fyk = 235 МПа, Еs = 2.1·105 МПа), [33 ]. 
 
3.5.1  Надкранова частина колони 
 
З усіх імовірних комбінацій зусиль найбільш невигідна (із статичного 
розрахунку): 
М2-2 = 52,159 кНм;  N = 446,43кН; 
Розрахункова довжина надкранової частини колони 
l0 = 2Hнадкр.= 2·3,0 = 6,0 м. 
 
 
Рисунок 3.18 – Переріз надкранової частини колони 
 
Ексцентриситет  е01 = Мmax / N = 52,159 /446,43= 0,11 м.= 11 см. 
Радіус інерції перерізу i = 0,289 h = 0.289·38 = 10,98 см. 
Гнучкість  λi = l0/i = 600 / 10,98 = 54,64. 
Відносне поздовжнє зусилля 
n = N / Acfcd = 446,43 / 40*38*11.5 = 2.55 
       Гранична гнучкість:   
                             λlim = 20 ABC /√n,                                                 (3.19) 
де А = 1 / (1 + 0,2φef) = 1 / (1 + 0,2·2) = 0,71; B = 1,1; 
C = 1,7 – rm , де для розкріплених елементів rm = 1; С = 0,7; 
 λlim = 20·0,71·1,1·0,7 / √2,55= 3,64 < λi = 54.64, 
тому слід врахувати ефекти другого порядку. 
Жорсткість перерізу при прийнятому коефіцієнті армування ρ = 0.01 
                 
               EI = KcEcdIc + 0,01EsAc(0,5h – a)2,                                   (3.20) 
де: 
Кс = 0,3 /(1 + 0,5φef) = 0,3/(1 + 0,5·2) = 0,15; 
EI = 0,15·2700·40·383/12 + 0,01·20000·40·38(0,5*38 – 4)2 =  
=0,323·108 кН*см2.  
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Критична сила 
NB = π2EI / l 2
0  = 3,142·0,323·108 / 6002 = 884,625 кН. 
З урахуванням ефектів другого порядку розрахунковий ексцентриситет 
збільшується в η разів: 
 
                         η = 1 + β / (NB/N – 1) c,                                                (3.21) 
 
При постійному згинальному моменті  
β = π2/8 = 3,142/8 = 1,232; 
η = 1 + 1,232 / (884.625/446,43 – 1) = 2,25. 
Розрахунковий ексцентриситет е0 = е01·η = 11·2,25 = 24,75 см. 
Відстань ядрової точки від центру ваги перерізу                             
  r = h/6 = 38/6 = 6,3 cм; e0 > r , тому маємо другу форму рівноваги 
перерізу. 
Розрахунок армування виконуємо в наступному порядку: 
               1) Визначаємо вихідні дані: 
                               
                           а=4 см; d = h – a = 38 – 4 = 34 см; dI = a = 4 см; 
Ексцентриситет відносно розтягнутої арматури 
 
                                   е= е0 + 0.5h – a ,                                                  (3.22) 
                             e= 24,75 + 19 – 4 = 39,75 см. 
2) Армування визначаємо за формулами: 
 
Ne−∝ f bd2
                                       A′ R cd 
s = ,                                            (3.23) 
f ′
yd(d−d )
 
fyd A′
s + 0.8ξbdfcd −N 
                                   As = ,                                        (3.24) 
fyd
 
446,43 ∗ 39,75 − 0.381 ∗ 1.15 ∗ 40 ∗ 342
      A′
s = < 0. 
365 (34 − 4)
Якщо A'S < 0, то стиснута арматура не потрібна, а бетону забагато. 
B цьому випадку приймаємо A'S = 0, а істинне значення αm визначаємо за 
формулою 
 
Ne
                                      ∝m =  ,                                                    (3.25) 
fydbd2
 
446,43 ∗ 39,75
∝m =  = 0,334 
11.5 ∗ 40 ∗ 342
 
далі з таблиці додатку 6 визначаємо відповідне ξ = 0,423; 
х = ξd = 0,423·34 = 14,38 см, а розтягнуту арматуру визначаємо за 
формулою: 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
0.8ξbdf −N 
                                  As = cd                                                 (3.26) 
fyd
 
0,8 ∗ 0,423 ∗ 0,4 ∗ 0,34 − 446,43
      A′
s = < 0. 
365 
 
3) Мінімальне армування: 
 
Аs min = 0,1N/f yd = 0,1·446,43/ 36,5 = 1.223 см2 , або         
As min = 0,002Ac = 0,002·40·38 = 5.04 см2 . 
Приймаємо конструктивно 6Ø14 А400С  A 2 
s= 9.23 см [ 33 ]. 
 
Конструктивно арматуру в середині розміру h приймаємо   
     2Ø14А400 С, [  33  ]. 
Поперечну арматуру приймаємо конструктивно Ø6A240C  з кроком 
300мм, [33 ]. 
 
3.5.2  Підкранова частина колони 
 
Переріз колони b×h = 40×60 см. 
З усіх імовірних комбінацій зусиль найбільш невигідна (із статичного 
розрахунку): 
М4-4 = 262,891 кНм;  N = 529.339 кН; V = 55,557 кН. 
Співвідношення моментів для розкріпленого елементу приймаємо   
rm = 1.   Розрахункова довжина підкранової частини колони 
l0 = 1,5Hпідкр. = 1,5·5,55 = 8,325м. 
 
 
Рисунок 3.19 – Переріз підкранової частини колони 
 
Ексцентриситет е01 = М4-4  / N = 262,891 / 529.339 = 0,496 м = 49,6 см.     
Радіус інерції перерізу i = 0,289 h = 0.289·60 = 17,34 см. 
Гнучкість  λi = l0/i = 832,5 / 17,34 = 48,01. 
Відносне зусилля стиску 
n = N /Acfcd = 529.339 / 40·60· 11.5 = 0,19. 
Гранична гнучкість  
λlim = 20 ABC /√n , де: А = 0,71; В =1,1; С = 0,7. 
λlim = 20·0,71·1,1·0,7 /√0.19 = 31,92 < λ = 48,01, 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
тому слід врахувати ефект другого порядку. 
Момент інерції бетонного перерізу 
Ic = 40*603 /12 = 72·108 см4. 
Жорсткість перерізу при прийнятому коефіцієнті армування ρ = 0,01 
EI = KcEcdIc + 0,01EsA
2
c(0,5h – a) = 
= 0,15·2700·72·108 + 0,01·20000·40·60(54/2 - 4)2 = 29,1·109 кНсм2. 
Критична сила 
NВ = 3,142·29,1·109 / 832.52 = 939842 Н = 939,84 кН. 
Розрахунковий  згинальний  момент  з  урахуванням  ефекту  другого 
порядку збільшується в η разів: 
β
                                  η = 1 + N ,                                                     (3.27) 
B−1
N
                              
1.232
                                η = 1 + 939,84 = 2,58                                             
−1
529.339 
Розрахунковий ексцентриситет е0 = е01·η = 49,6 *2.58 = 127,97 см. 
Розрахунковий згинальний момент 
М0 = Мmaxη = 529.339 ·2,58 = 205,17 кНм. 
Розрахунок армування:  
                           а=4 см; d = h – a = 60 – 4 = 56 см; dI = a = 4 см; 
Ексцентриситет відносно розтягнутої арматури 
                                   е= е01 + 0.5h – a ,                                               (3.28) 
                             e= 49,6 + 28 – 4 = 73,6 см. 
2) Армування визначаємо за формулами: 
 
Ne−∝ f bd2
                                       A′ R cd 
s = ,                                          (3.29) 
fyd(d−d′)
 
fyd A′
s + 0.8ξbdfcd −N 
                                     As = ,                                    (3.30) 
fyd
 
529.339 ∗ 73,6 − 0.381 ∗ 11.5 ∗ 40 ∗ 602
      A′
s = < 0. 
365 (56 − 4)
Якщо A'S < 0, то стиснута арматура не потрібна, а бетону забагато. 
B цьому випадку приймаємо A'S = 0, а істинне значення αm визначаємо за 
формулою 
Ne
                                     ∝m =  ,                                                    (3.31) 
fydbd2
 
529.339 ∗ 73,6
∝m =  = 0.235 
1.15 ∗ 40 ∗ 602
 
далі з таблиці додатку 6 визначаємо відповідне ξ = 0.269; 
х = ξd = 0.269·56 = 15,06 см, а розтягнуту арматуру визначаємо за 
формулою: 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
0.8∗0.269∗40∗60−529.339
As =  < 0, 
36.5
Мінімальне армування: 
Аs min = 0,1N/f yd = 0,1·529.339/ 36,5 = 2,901 см2 , або         
As min = 0,002Ac = 0,002·40·60 = 4,8 см2 . 
Приймаємо конструктивно 6Ø14 А400С  A s= 9.23 см2[ 33 ]. 
Конструктивно арматуру в середині розміру h приймаємо   
2Ø14А400 С[  33  ]. 
Поперечну арматуру приймаємо конструктивно Ø6A240C  з кроком 
300мм, [ 33 ]. 
 
3.5.3 Розрахунок підкранової консолі 
 
         На підкранову консоль колони діє зосереджена сила від ваги підкранової 
балки і вертикального кранового навантаження  
Vc = 97.54 + 244.927 = 342.467 кН.  
Розміри консолі: h = 1.45 м; l1 = 0.55 м; b = 0.5 м; a = 0.2 м; d = 1.41 м. 
         Підкранова балка шириною 0.34 м спирається поперек консолі, тому 
 lsup = 0.34 м.  
Так як на консоль діє навантаження малої сумарної тривалості, γc2 = 1.1;      
fcd = 11,5 МПа; fctd = 0,9 МПа. 
lsup
Q
a
l1
 
 
Рисунок 3.20 – Підкранова консоль колони 
 
          Оскільки Vc = 0,342 МН < 0.8∙11,5∙0.5∙0.349∙0.965 = 2.519 МН - міцніть 
бетонного перерізу забезпечена. 
Поперечне армування колони призначаємо з конструктивних вимог. 
Так як h = 1.45м   >  2.5*a =2.5*0.2 = 0.5 м  - поперечне горизонтальне армування 
призначаємо конструктивно: 10 А240С Аs = 3.39 см2; S = 150мм. 
 Сумарна площа перерізу відігнутих стержнів, які перетинають верхню половину 
лінії має бути менш ніж: 
А = 0.002bd (3.32)
ins
                                 А        =   0.002*0.4*1.41=   1  1  . 3  с м   2                         
ins
 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
h1
h0
h
Приймаємо 6 18 А400С Аs = 15,27 см2. 
Необхідну площу перерізу поздовжньої арматури консолі визначаємо при       
V  = Vc:                 
V  l
                                        A = 1 ,                                                  (3.33)
ins d  f
yd  
0.3420.37
A = = 0.000245м2 = 2,45см2,  
ins 1.41365
         Приймаємо 312 А400С Аs = 3.39 см2. 
         В стисненій зоні приймаємо таке ж армування. Поперечне армування 
встановлюємо за конструктивними вимогами. 
 
3.5.4   Розрахунок колони на транспортні та монтажні навантаження 
 
         Колону перевозять пласком, тому висота перерізу при роботі на згин                       
                                                           hp = b = 0.4м. 
Робоча висота перерізу при роботі на згин: 
                      d = hp - a - 0.5*d = 0.4 - 0.04 - 0.5*0.016 = 0.352м. 
Кількість стержнів що працюють на згин -  414 А400С. 
Моменти, які може сприйняти переріз з меншою кількістю арматури: 
М = vb' f yd  As (3.34) 
      f   A
y  d        s                                                        
де     =  
f bd
cd
36.56,16
 = = 0.138→ =1−0.5 =1−0.50.138= 0.923
11,54035,2
M  = 0.923*0.352*36.5*6,16 = 73,04кНм
4 14 А400С  
         
 
Навантаження від власної ваги з урахуванням коефіцінту динамічності: 
кН
qT = b*h* *1* d = 0.4*0.6*25*1*1.5 = 9,0  
м
  
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.21 – Розрахункова схема колони при дії монтажних навантажень 
 
         При дії монтажних навантажень: l1 = 5.55 м, l2 = 3 м. Моменти: 
М  = q·l2
о 2/8 = 9·32/8 = 10,12 кН·м < 73,04 кН·м. 
М 2 2
оп = q·l 1/2 = 9·5,55 /2 = 34,65 кН·м < 73,04 кН·м. 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 Мпр = 10,12 - 0,5*34,65 = -7,205 кН·м < 73,04 кН·м. 
         Міцність монтажу забезпечена. 
         
         При дії транспортних навантажень: l1 = 3,35 м, l2 = 3 м, l3 = 2 м. Моменти: 
М  = q·l2 /2 = 9·3,352
1оп 1 /2 =50.501 кН·м < 73,04 кН·м. 
М 2
2оп = q·l 2/2 = 9·32/2 = 40.5 кН·м < 73,04 кН·м. 
М0 = q·l2
3/2 = 9·22/2 = 18 кН·м < 73,04 кНм. 
Мпр = М0 - (М1оп + М2оп)/2 = 18 - (50,501+40.5)/2 = -27,5 кН·м < 73,04 кН·м. 
Міцність забезпечена. 
 
3.6 Розрахунок і конструювання ребристої  попередньо напруженої 
плити покриття 
 
3.6.1. Вихідні дані 
 
Таблиця 3.4 - Збір навантажень на 1 м2 збірної залізобетонної ребристої 
плити покриття 
Характеристи Розрахункове 
Навантаження на покриття чне наванта-    γf навантаження 
ження кН/м2 кН/м2 
Постійне 
2 шари наплавного руберойду Акваізол 0.1 1.3 0.13 
Цементно-піщана стяжка δ = 40 мм 
0,671 1.3 0,872 
1.8·0.04·9.81·0.95 
Утеплювач  пінополістерол  δ =500 мм 
3 2,56 1.3 3,328 
(ρ = 550 кг/м ): 0.55·0.5·9.81·0.95 
Обмазочна пароізоляція  0.05 1.3 0.065 
Всього: gn1 = 3,381  g1 =4,395 
З/б ребриста плита 
1.615 1.1 1.776 
1,7 × 0,95 
Всього постійне навантаження gn = 4,996  g = 7,463 
Тимчасове 
Снігове навантаження IV снігового 
Sn=1,33 1,4 S=1,862 
району  1,4 × 0,95 
Зосереджене навантаження 
0,95 1,2 1,14 
1 × 0,95 
 
Ребриста плита перекриття довжиною 5980 мм, шириною 2980 мм, висотою 
300 мм, виготовляється з поточно-агрегатної технології з механічним натягненням 
арматури на упори. 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
  Рисунок 3.22 - Габаритний розрахунок плити покриття 
 
Розрахунковий проліт, навантаження і зусилля в поздовжніх ребрах 
Розрахунковий проліт ребра по осях опор, визначаємо за формулою: 
                                                  l0 = l2  – 2 × 0,05                                       (3.35) 
де 0,05 ‒ відстань осі опори до торця панелі. 
l0 = 5,98 – 2 × 0,05 = 5,88 м, 
Підрахунок навантажень на 1 м2 панелі наведена в табл. 3.2. 
 
Таблица 3.5 - Навантаження  на 1 м2 панелі 
Навантаження 
Навантаження  Навантаження при 
при γf  >1 
 на покиття  γf  >1 кН/м2 
γf = 1 кН/м2 
Панель покриття з бетоном 
1,615 x 3 = 4,845 1,1 5,33 
замонолічування 
Ізоляційний килим 4,395 x 3 = 13,185 1,3 13,185 
Разом gn = 18,03  g = 18,515 
Тимчасове снігове sn = 1,33 x 3= 
1,4 s = 5,586 
= 3,99 
Повне навантаження qn = 22,02  q = 24,101 
Згинальний момент від повної навантаження при γf > 1, визначається за 
формулою: 
q × l2
0
                                                     M =  ,                                                              (3.36) 
8
24,101 × 5,882
M =  =  104,16 кН × м. 
8
Поперечна сила від повного навантаження при γf > 1, визначається за 
формулою:                                              Ved  =
q×l⬚
 0 ,                                                          (3.37) 
2
24,101 × 5,88⬚
Ved  =  = 70,85 кН. 
2
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Згинальний момент від повної навантаження при γf = 1, визначається за 
формулою: 
qn × l2
0
                                                             M =  ,                                                    (3.38) 
8
22,02 × 5,882
M =  =  95,16 кН × м. 
8
Поперечна сила від повного навантаження при γf = 1, визначається за 
формулою. 
q ⬚
n × l0
                                                          Ved  =  ,                                                      (3.39) 
2
22,02 ×  5,88⬚
Ved  =  =  64,74 кН. 
2
Згинальний момент від постійної навантаження qn при γf = 1, визначаємо за 
формулою: 
gn × l2
0
                                                    M =  ,                                                              (3.40) 
8
18,03 × 5,882
M =  =  77,92кНм. 
8
Поперечна сила від постійної навантаження qn при γf = 1, визначаємо за 
формулою                                                               Ved  =
g ×l⬚
 n 0 ,                                                         (3.41) 
2
18,03 × 5,88⬚
Ved  =  =  53,01 кН. 
2
 
 
3.6.2 Розрахункові характеристики матеріалів 
 
Матеріали для плити: 
 Бетон – важкий класу міцності на стиск С40. fck=29,0 МПа,                    
fctk =2,10 МПа; fcd=22,0 МПа, fctd =1,40 МПа; коефіцієнт умов роботи бетону γb2=0,9. 
Початковий модуль пружності Eс = 36,0∙103 МПа[ 31 ]. До тріщиностійкості плити 
ставляться вимоги 3-ї категорії. Технологія виготовлення плити – агресивно-міцна. 
Натяг арматури попередньо напруженої виконується механічним способом на 
упори. 
Арматура: 
- Повздовжня напружена класу Вp-1200, fyk =395 МПа, 
fpк=1260МПа;  fp0,1к=1145МПа, Es=20∙104 МПа, [ 33 ]. 
- Поздовжня ненапружена класу А400c. fyk =390 МПа, fyd=365 
МПа, Es=20∙104 МПа, [ 33 ]. 
- Арматура класу А240с fyd =225 МПа, fywd=175 МПа, E 4
s=21∙10  
МПа, [    ].  
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Попереднє визначення площі робочої арматури та призначення 
конструктивної арматури і основних розмірів плити покриття 
                                               
��
                                                     ���� =
�� (��−ℎ′   ;                                              (3.42)              
����  �� /2)
����0.1�� 
  ������ = ; ���� = 1.2  ;                    
����
1145
������ = = 954.16МПа. 
1.2
104.16∗100
���� = = 1,45см2   
954,16(29,8−3,0/2)
Виходячи з умов тріщиностійкості та деформативності, отриману площу 
арматури збільшують на 20-30%; в прикладі 30%. 
2
Ар = 1,45 + 0,3·1,45 = 1,885 см . 
2
Приймаємо 8 Ø 6 Вр-1200  – Ар = 2,26 см [ 33 ]. 
Верхня арматура, що розташовується в звісах верхньої полиці, приймається 
в кількості 20% від нижньої арматури: 
A′р = 0,2Ар = 0,2·2,26 = 0,452 см2. 
2
Приймаємо 2 Ø 6 Вр-1200, A′р = 0,57 см [ 33 ]. 
 
3.6.3  Геометричні характеристики поперечного перерізу панелі 
 
 
Рисунок 3.23 -  Розрахункова схема поздовжнього ребра 
 
Рисунок 3.24  -  Еквівалентний поперечний переріз ребристої плити 
 
Площа перерізу бетону визначається за формулою: 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
n
                                         A ∑ A ′ ′ ′
f = beff × hf + b × (h − hf),                                  (3.43) 
i=0
n
A ∑ Af = 2950 ×  30 + 180 × (300 − 30) = 137100 мм2. 
i=0
Площа перерізу всій поздовжньої арматури, що перетинає поперечний 
переріз панелі: 2 Ø 16 А400C (Asp = 402 мм2) ‒ нижня поздовжня арматура 
каркасів двох поздовжніх ребер;  2 Ø6 Bp1200 (As = 57 мм2); 2 Ø 8 А240С  і 16 Ø 
400С ‒ верхні стержні каркасів двох поздовжніх ребер і арматура плити панелі. 
Тоді: 
Asp + As + A′
s = 402 + 57 + 236,6 = 695,6 мм2 
Так як: 
0,008 × A = 0,008 × 137100 = 1097 мм2 > 673,6 мм2. 
То геометричні характеристики приведеного перерізу панелі спрощено. 
Визначаємо без урахування поздовжньої арматури. 
Площа приведеного перерізу панелі: 
Ared = А = 137100 мм2. 
Статичний момент приведеного перерізу відносно нижньої грані панелі, 
визначається за формулою: 
h′
f h − h′
f
                       S ′ ′
red = beff × hf × (h − ) + b × (h − h′
f) ×  ,             (3.44) 
2 2
30 300 − 30
Sred = 2950 × 30 × (300 − ) + 180(300 − 30) × =  
2 2
= 3178 × 104 мм3. 
Відстань від центру ваги наведеного перерізу до нижньої межі, визначаємо 
за формулою: 
Sred
                                                               y0 = ,                                                      (3.45)  
Ared
3178 × 104
y0 = = 231,8 мм.  
137100
Момент інерції приведенного перерізу відносно його центру ваги 
визначаємо за формулою: 
 
′ 2
beff × (h′)3 ′ ( ′ 3
f ′ ′ hf b × h − hf)
Ired = + bf × hf (h − y0 − ) + + b × (h − h′
12 2 12 f) × 
′ 2
h − hf
                                                              × (y0 − )   ,                                          (3.46) 
2
2950 ×  303 30 2
Ired = + 2950 × 30 (300 − 231,8 − ) + 
12 2
180 x(300 − 30)3 300 − 30 2
+ +  180 ×  (300 − 30) × (231,8 − ) = 
12 2
= 108 x 106 мм4. 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна , 
визначаємо за формулою: 
Ired
                                                                  Wred = ,                                                (3.47) 
y0
108 ×  106
W 3
red = = 434,8 × 10  мм3. 
231,8
Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна з 
урахуванням непружних деформацій бетону спрощено визначаємо за формулою: 
                                                Wpl = γ × Wred ,                                        (3.48) 
де γ= 1,75 . 
 
Wpl = 1,75 × 434,8 × 103 = 760,9 ×103 мм3; 
Момент опору приведеного перерізу для крайнього верхнього волокна, 
визначається за формулою : 
Ired
                                                        W′
red =  ,                                                     (3.49) 
h − y0
100,8 × 106
W′ 4 3
red = = 147,8 × 10  мм . 
300 − 231,8
Момент опору приведеного перерізу для крайнього верхнього волокна з 
урахуванням непружних деформацій бетону і полицею в розтягнутій зоні 
 (bf = 2950 мм). 
b f   2950 hf    3
= =  16,4 >  2     і   = =  0,1 < 0,2 ; 
b 180 h 30 
коефіцієнт γ' = 1,5. 
Тоді W'pl визначаємо за формулою:                                                
                                                   W'pl = γ' × W'red                                          (3.50) 
W'  = 1,5 × 147,8 × 104
pl  = 221,7 × 104 мм3. 
 
 
3.6.4    Визначення втрат попереднього напруження 
 
 
Втрати попереднього напруження в арматурі можуть бути миттєвими та 
залежними від часу. Миттєві втрати враховують їхній короткочасний прояв, а 
залежні від часу – тривалий. 
До миттєвих втрат відносяться: 
• втрати від релаксації арматури – σ1;  
• втрати від температурного перепаду – σ2;  
• втрати від обтиснення анкерів та шайб – σ3;  
• втрати від тертя арматури об стінки каналів та на згинаючих пристроях σ4;  
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
• втрати від деформацій опалубочних форм – σ5;  
• втрати від миттєвої деформації бетону – σ6.  
Прояв цих втрат суттєво залежить від способу натягу попередньо 
напруженої арматури. Таких основних способів може бути два: 1) натяг на упори; 
2) натяг на бетон. 
 
Для проволочної арматури Вр-1200 спосіб натягу арматури прийнятий 
механічний «на упори». Сила попереднього напруження не повинна 
перевищувати величини: 
 
Pmax = Apσp.max,     (3.51) 
де: σp.max – максимальні напруження, менші з двох – 0,8 fpk або 0,9 fp.0,1k; 
0,8 fpk = 0,8 · 1260 = 1008 МПа; 
0,9 fp.0,1k  = 0,9 · 1145 = 1030,5 МПа. 
 
Приймаємо для розрахунків втрат попереднього напруження 
σp.max  = 1030,5 МПа. 
 
3.6.4.1   Миттєві втрати 
 
а) втрати від релаксації напружень в арматурі при механічному способі 
натягу: 
����,������ 
                          ��1 = (0,22 −  0.1)����,������ ;                                            (3.52) 
����,0.1��
1030,5
��1 = (0,22 −  0.1) 1030,5 = 100,98МПа; 
1145
б) втрати від температурного перепаду: 
                                     σ2 = 0,5Epαc(Tmax – T0),                                           (3.53) 
де: αc – коефіцієнт лінійного температурного розширення бетону, 
-5 -1 о
αc = 1·10  С . Tmax – T0 = 65  С.  
σ2 = 0,5·20·104·1·10-5·65 = 65 МПа. 
в) втрати в анкерах після натягування і внаслідок деформації самих анкерів 
∆��
                                                      ��3 = ��
�� ��;                                                   (3.54) 
де: ∆ l – обтиснення анкерів або зміщення канатів в затискачах анкерів; l = 
2 мм; 
l – відстань між зовнішніми гранями упорів; l = 6500 мм (на 500 мм 
більше від прольоту плити);             
2
�� 4
3 = 20 ∗ 10 = 61,53МПа; 
6500
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
г) втрати внаслідок тертя в арматурі, напружуваній на бетон, можуть 
визначатися за формулою: 
                                 
-μ(θ+kx)
                                           σ4 = σp.max (1 – е ),                                      (3.55) 
 
де: θ – сума кутових переміщень на відстані x; 
 
μ – коефіцієнт тертя між арматурою та каналом; μ = 0,24 ÷ 0,12; 
 k – випадкове кутове переміщення для арматури; k = 0,005 ÷ 0,01; 
 
x – відстань від точки, де напруження σp.max до кінцевої точки натягу. 
 При натягуванні арматури на упори σ4 = 0. 
д) втрати попереднього напруження від деформацій сталевих форм: 
 
(��−1)��
                                                      ��5 = ����;                                              (3.56) 
2����
де: n – число канатів (груп канатів), що натягуються неодночасно; 
 l – зближення упорів по лінії дії зусилля натягу; l = 3÷5 мм;  
l – відстань між зовнішніми гранями упорів. 
За відсутністю даних щодо конструкції форми σ5 = 30 МПа. 
 
е) втрати напружень в арматурі внаслідок миттєвої деформації бетону: 
Зусилля обтиску бетону після чотирьох видів втрати: 
Р1 = (σp.max – Σσi)(Ар +А '
р  )= (1030,5 – 100,98 – 65 – 61,53 -  30)*(2.26 + 0.57) =  
   = 1389,65*10-1*16,99 =  2361кН/см2;      σp = σ'p = 138,95 кН/см². 
Ексцентриситет сили Р1 до лінії центра ваги перерізу плити визначається за 
формулою: 
 p Ap y p − p ' Ap y p '
                                      eop = ;                                              (3.57) 
P1
 
yр = y'р = 231,8-18 = 213,8 = 21,38 см; 
eop = 138,95 ⋅226 ⋅21,38 −138,95 ⋅57 ⋅21,38 = 45,64 см.  
                                                      2361 
Напруження в бетоні на рівні центрів арматури Ар і А'р: 
 
��1 ��1���������� 2361 2361∗45,64∗21,38 кН
  ������ = + = + = 0,0174 = 1.74МПа ;              
���� ���� 13710 100,8∗106 см2
′ ��1 ��1���������� 2361 2361∗45,64∗21,38 кН
  ������ = − = − = 0,019 = 0,19МПа .             
���� ���� 13710 100,8∗106 см2
 
Втрати від миттєвої деформації бетону можна визначити за формулою: 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
σ6 = 0,5Ep σср/Ecm;                                      (3.58) 
На рівні арматури Ар: 
 
           σ 4
6 = ( 0,5*19*10 *1,74 ) /37,5*103 = 44,08 МПа. 
На рівні арматури А'р:   
σ  = ( 0,5*19*104*0,19)  /37,5*103 
6 = 0,481 МПа. 
Якщо величина σ'ср отримується від’ємною, тоді втрати від миттєвої  
деформації бетону на рівні А'р приймаються нульовими, тобто σ'6 = 0. 
Загальні миттєві витрати попереднього напруження дорівнюють на 
рівні Ар: 
σмит. = σ1 + σ2 + σ3 + σ5 + σ6 = 100,98+65+61,53+30+44,08 = 301,5 МПа; 
на рівні А'р: 
σ'мит. = σ'1 + σ'2 + σ'3 + σ'5 + σ'6 = 100,98+65+61,53+30+0,481 = 257,99МПа. 
 
3.6.4.2   Втрати, залежні від часу 
Втрати від усадки та повзучості визначають: 
����  
����������+0.8∆������+ ��(��,��
��   0)����,����
                  ∆�� ����
��,��+��+�� = �� �� ;                            (3.59) 
�� �� ��
1+ (1+ ����2
����)[1+0.8��(��,�� )]
������ �� 0
�� ����
Деформація усадки εcs може бути прийнята εcs = 0,00043. 
Деформація повзучості ϕ(t,t0 ) = ϕ(∞,t0 ) = 2; вологість 40-75 %. 
 
σpr = σp.max – σмит. – σP1;  zs ≈ 1030,5 – 301,5 – 100 ,98 = 629 мм = 62,9 cм. 
 
��⬚ 6990 ∗ 100 кН
����,���� =  =  = 98.31 = 983.1МПа ;   
�������� 62,9 ∗ 39.5 см2
 
  σP1 = 100,98 МПа;   ∆σpr = 169,45 МПа. 
Для верхньої арматури А'р σpr = 0, тому що напруження в ній 
виникають стискаючі. 
На рівні арматури Ар: 
 
��
⬚ ⬚ ��,�� 6990 ∗ 45 кН
����,���� = ������ +  = 1.74 − = 0.0589 = 0.589МПа.  
���� 100,8 ∗ 106 см2
 
На рівні арматури А'р: 
 
��′
′ ′ ��,�� 6990 ∗ 45 кН
����,���� = ������ +  = 0.019 + = 1,69 = 16,9МПа.  
���� 100,8 ∗ 106 см2
Втрати на рівні арматури 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
4 19∗104  
0,00043∗19∗10 +0,8∗169,45+ ∗2∗0,589
∆�� = 37,5∗103  
 ��,��+��+�� = 146,11МПа       
19∗104  226 57
1+ 3 ∗ (1+ ∗62,92)[1+0.8∗2]
37,5∗10   57 100,8
 
На рівні арматури А'р: 
 
19∗104  
0,00043∗19∗104+0,8∗169,45+ ∗2∗16,9
∆��′ = 37,5∗103  
  ��,��+��+�� 4 = 138,54МПа 
19∗10   226 57
1+ 3 ∗ (1+ ∗62,92)[1+0.8∗2]
37,5∗10   57 100,8
 
Сумарні втрати – миттєві та довготривалі: σi = σмит. +  σp,c+s+r;   
На рівні арматури Ар:      σi = 301,5 + 146,11 = 447,61 МПа;      
На рівні арматури А'р:  σ'i = 257,99 + 138,54 = 396,53 МПа. 
Напруження в арматурах Ар та А'р після усіх втрат: 
σP = 1030,5 – 447,61 = 582,99 МПа; 
σ'P = 1030,5 - 396,53 = 634,07 МПа. 
Напруження в конструктивній ненапруженій арматурі: 
σs = 191,57 МПа; σ's = 163,12 МПа. 
Кінцеве значення зусилля обтиснення бетону: 
Р2 = σP Ар + σ'P А'р – σs Аs – σ's А's = 582.99*2.26*10-1 + 634.07*0.57*10-1 - 
146.11*402*10-1 - 138.54*57 *10-1=  1768.32 кН 
 
Ексцентриситет сили Р2 до лінії центра ваги перерізу плити визначається за 
формулою: 
 p Ap y p + 's A's y's− p ' Ap y p '− s As ys
                                      eop = ;                           (3.60) 
P2
 
eop = 138,95 ⋅226 ⋅21,38 +138,57*57*21,38−138,95 ⋅57 ⋅21,38-146,11*402*21,38 = 33,07см. 
                                                      1768,32 
 
Напруження в бетоні на рівні центрів арматури Ар і А'р: 
 
��2 ��2���������� 1768,32 1768,32∗33,07∗21,38 кН
  ������ = + = + = 0.141 = 14.1МПа ;              
���� ���� 13710 100,8∗106 см2
′ ��2 ��2����������′ 1768,32 1768,32∗33,07∗21,38 кН
  ������ = − = − = −0,012 = −0.12МПа .            
���� ���� 13710 100,8∗106 см2
 
 
 
 
 
 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
3.6.5   Перевірка несучої  здатності плити покриття по нормальному 
перерізу 
 
Максимальне напруження, яке може витримати стиснута арматура А'р: 
 
σpu = εcu3Ep = 0,00231·19·104 = 438,9 МПа.  εcu3 = 0,00231  для бетону С40. 
 
Напруження в цій арматурі з урахуванням попереднього напруження: 
σpс = σpu – γspσ'p = 438,9– 1,05·634.07 = – 226,87 МПа. 
 
Враховуючи роботу в перерізі плити покриття тільки попередньо 
напружену арматуру і нехтуючи роботою арматури Аs та А's, можно 
визначити відносну висоту стиснутої зони: 
f pd Ap −σ pc A′p      915   *    2.26 +  226.87 *0.57  
ξ = =  = 0.560    
 
 
 fcd bd  22,0 *5.98*2.98    
 
Несуча здатність згинаного елементу може бути визначена за   
формулою:    
   Mu = α f bd2
m cd  + σpcA'p(d – a'p); (3.61) 
     
αm = 0,8ξ(1 - 0,4ξ) = 0.8·0,560(1 – 0,4·0,560) = 0,347; 
 
Mu = 0,347·2,2·29.8*59.82– 20.027·0.57*(130– 8) = 4661.27кН*см = 
=799.59кН·м > 104,16 кН·м. 
 
Таким чином, міцність нормального перерізу за згинаючим моментом 
забезпечена з певним запасом. 
 
3.6.6   Розрахунок міцності плити покриття по похилим перерізам 
 
Розрахунок міцності поперечного перерізу. Міцність бетону на зріз 
 
1/3
VRd,c = [C Rd,c·K(100ρl fck)  + – k1σcp]bwd.           (3.62) 
  
     C Rd,c = 0,18/γс = 0,18/1,3 = 0,1385;      
               
200 200
к =1+ =1+ =1.819< 2; 
d 598    
 
ρ1= Asl / bwd = 226 / 180*273= 0.0045; fck = 39,5 МПа;   
 
3
= V Ed = 70,85 ⋅10  
σср    = 0,516; bw = 180 мм; d = 273 мм.  
  
   
 
 Ac 137100   
 
  
 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
1/3
VRd,c = [0,1385·1,4(100·0.00231·29,0)  + 0,15·0.516]180*273 = 
    = 21765Н = 21,7 кН.  
 
 
    VRd,c = (Vmin + K1σcp) bwd. (3.63) 
 
 
3/2 1/2 3/2 1/2
Vmin = 0,035·K fck  = 0,035·1,4 ·29  = 0.312 
 
VRd,c = (0.312 + 0,15·0.516)180*273 = 19065Н = 19,06 кН. 
Приймаємо більше значення, тобто VRd,c = 19,06 кН < 70,85 кН.  
Потрібна поперечна арматура.  Конструктивно приймаємо  Ø 8240С[    ]. 
Sw = 30 см у відповідності до конструкції плити. 
Несуча здатність поперечної арматури: 
 
     VRd,s = 0,9Aswfywd dctgθ/Sw.              (3.64) 
  
Зовнішня сила VEd = 70,85 кН;  fywd = 175 МПа. 
При відношенні VEd /bwd = 70850/180·273 = 1,44 
сtgθ = 2,5; tgθ = 0,4; θ = 45о. 
 
VRd,s = 0,9·1,57·17,5·125·2,5/30 = 257,57 кН. 
 
VRd max = 0,54bwd fcd  / (ctgθ + tgθ) = 0,54·180·273·22,0 / (2,5 + 0,4) = 
 = 201304 Н = 201,3 кН. 
Приймаємо менше значення VRd,s = 201,3 кН. 
 
Несуча здатність по похилим перерізам з урахуванням роботи бетону та 
поперечної арматури: 
Vu = VRd,c + VRd,s = 201,3 + 257,57 = 458.87 > 70,85 кН. 
 
Тобто умова міцності похилих перерізів для  задовольняється, тобто 
поперечна арматура установлюється тільки по конструктивних вимогах.    
Приймаємо поперечну арматуру 4 Ø 8 А 240С з кроком 75 см, [ 33 ]. 
 
 
3.6.7   Розрахунок плити покриття за ІІ групою граничних 
станів 
 
        Розрахунок плити покриття на тріщиностійкість  
 
В поняття тріщиностійкості входить визначення зусилля тріщиноутворення, 
тобто при якому зусиллі виникає тріщина, а також ширина розкриття тріщини, 
якщо вона утворилась.  
Спершу для заданої попередньо напруженої плити покриття визначимо 
момент тріщиноутворення. Формула для його визначення має вигляд:  
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Mcrc = fctmWpl + Mrp, (3.65) 
де: Wpl = 1,5Wн
с (для таврових та двотаврових перерізів); 
fctm = 3,5 МПа = 0,35 кН/см2; Wн
с = 434,8·103 см3; Ас = 1371 см2; 
Mrp = P2(e0p + r'); 
r' – відстань до верхньої ядрової точки; 
н
r' = W с/ Ас; Р2 = 1768,32 кН; e0p = 33,07 см. 
 r' = 434,8·103/1371 = 317,14 см. 
Mrp = 1768,32*(33,07+ 317,14) = 61928,3 кН·см = 61,92 кН·м. 
Момент  тріщиноутворення: 
M 3
crc = 0,35·1,5·434,8·10  + 61928,3 = 290198 кН·см = 290.19 кН·м. 
 
Зовнішній розрахунковий момент М = 104,16 кН·м. 
 
При розрахунку прогинів плити  вважаємо, що тріщини відсутні.  
При врахуванні характеристичного моменту 
  (М = 104,16 кН·м < Mcrc = 290,19 кН·м) тріщини не утворюються. 
 
3.6.8   Розрахунок плити покриття за деформаціями 
 
При розрахунку прогинів плити покриття вважаємо, що тріщини відсутні. 
 Згинаючий момент від постійного навантаження характеристичного 
значення: 
����2 2
0 18,515 ∗ 5,88
���� =   = = 80,02кНм. 
8 8
Згинаючий момент від нетривалої дії тимчасового навантаження: 
����2
0 5.586 ∗ 5,882
���� =   = = 24,14кНм. 
8 8
Кривизна від тривалої дії постійного навантаження: 
1 ��1��(∞, 0) 80.02 ∗ 2 1
=  =  = 0,441 ∗ 10−6   
�� 5
1 ���������� 36 ∗ 100,8 ∗ 10 см
Кривизна від нетривалої дії  тимчасового навантаження: 
1 ������ 24,14 ∗ 2 1
=  =  = 0,133 ∗ 10−6   
��2 ���������� 36 ∗ 100,8 ∗ 105 см
Кривизна вигину від попереднього напруження: 
1 ��2 ��0����(∞, 0) 1768,32 ∗ 33,07 ∗ 2 1
=  =  = 0,322 ∗ 10−6   
��2 ���������� 36 ∗ 100,8 ∗ 105 см
Прогин від загального експлуатаційного навантаження: 
 
1 1 1
                  ���� = (����1 + ����2  − ����3 ) �� 2
0 ;                                       (3.66) 
��1 ��2 ��3
 
5 1
���� = ( ∗ 0,441 ∗ 10−6 + 0,1 ∗ 0,133 ∗ 10−6  − ∗ 0,322 ∗ 10−6) ∗ 5872 = 0,0654см; 
48 8
Якщо l/h < 10, необхідно враховувати додатковий вплив на прогин 
поперечної сили V. В даному випадку 6/0,3 = 20 > 10. 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Повний прогин 
2
                             ftot = fm[1+ k(h/l) ] k = 0,5/ km.серед                                     (3.67) 
 
 
     km.серед = (km1Ml + km2Mкр + km3 Р2е0р) / (Ml + Mкр + Р2е0р);                         (3.68) 
 
km.серед = (5/48*44,81 + 0,1*24,91 + 1/8*1768,32*33,07) / 
/(44,81+24,91+1786,32*33,02)   = 0,109  ; 
k = 0,5/0,011 = 4,58. 
2
ftot =0,0654*[1+4,58·(0,3/6) ]  0,0661 см. 
Відносний дозволений нормами прогин складає: 
1 1
 ��0 = ∗ 588 = 0.98; 
600 600
Розрахунковий прогин   ftot = 0,0,0661см < 0.98, тобто він набагато 
менший   допустимого прогину. 
  
 
3.7   Стінові панелі 
3.7.1   Вихідні дані 
             До розрахунку береться стінова панель розмірами 6×1.2 м, товщиною 200 
мм.  
Матеріали: бетон С20 (fcd = 11,5 МПа; fctd = 0,9 МПа; Е = 27·104
c  МПа) [31], робоча 
арматура класу  
А400c. fyk =390 МПа, fyd=365 МПа, Es=20∙104 МПа [ 33 ]. 
конструктивна арматура класу  
А-240 (fyd = 225 МПа, fyk = 235 МПа, Еs = 2.1·105 МПа) [ 33 ]. 
             Швидкісний напір вітру 0.35 кН/м2  [ 1 ]. 
 
 
3.7.2   Конструювання стінової панелі 
             Стінова панель розраховується на дію власної ваги, вітрового та 
транспортного навантажень.  
             При розрахунку стінової панелі на дію власної ваги розрахункова схема 
приймається як для балки шарнірно спертої на кінцях. 
 
 
 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
Рисунок 3.25 – Розрахункова схема панелі при дії власної ваги 
             Вага стінової панелі Р = 35.15 кН. 
             Максимальний момент від дії власної ваги: 
                                                M = q ·l2
0 /8;                                                            (3.69) 
q0 = P/l = 35.15/5.98 = 5.88 кН/м; 
М = 5.88·5.982/8 = 26.28 кН·м. 
M⬚ 26,28
∝m= 2 =  2   = 0.452;   ξ = 0.69; 
fcdbh 1,15∗11,85∗2
 
ds = 1185 – 20 = 1165 мм. 
 
 
 
Необхідна кількість поздовжньої арматури: 
 
M⬚ 2628
As = = = 1.233cм2 
ξfydds 0.69 ∗ 265 ∗ 11.65
 
             Максимальний момент від дії вітрового навантаження: 
M = q ·l2
в /8. 
qв = 350·1.2 = 420 Н/м. 
М = 0.42·5.982/8 = 0.89 кН·м. 
ds = 420 – 20 = 400 мм. 
M 89
∝m= ⬚
2 =  2   = 0,408;   ξ = 0.57; 
fcdbh 1,15∗11,85∗4
Необхідна кількість поздовжньої арматури: 
 
M⬚ 89
As = = = 0.107cм2 
ξfydds 0,57 ∗ 365 ∗ 4
             При дії транспортних навантажень розрахункова схема панелі має 
наступний вигляд: 
 
 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
 
Рисунок 3.26   – Розрахункова схема панелі при дії транспортних навантажень 
 
             Максимальний момент від дії транспортних навантажень: 
                                                M = q ·l2
0 /8;                                                       (3.70) 
q0 = P/l = 35.15/5.98 = 5.88 кН/м; 
М = 5.88·3.582/8 = 9.42 кН·м. 
ds = 200 – 20 = 180 мм. 
M 9,42
∝ d
m= 2 =  2   = 0.213 → ξ = 0.243 < ξR = 0.573. 
fcdbh 1,15∗11,85∗1,8
 
ξ = 0,243 → η = 0.878. 
              
            Необхідна площа повздовжньої арматури: 
M⬚ 942
As = = = 5.9cм2 
ξfydds 0,243 ∗ 365 ∗ 1,8
             Отже, найбільш впливове значення мають транспортні навантаження. 
Арматуру приймаємо, виходячи з конструктивних вимог: As = A's = 7.69 см2       
(5Ø14 А400C) > 5.9 см2[ 33 ]. 
 
 
   
 
Арк. 
       192.Б-24.ПЗ 
                           
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Таблиця 3.3 – Розрахункові зусилля в перерізах колон крайнього ряду 
Довготривале Тимчасові навантаження, кН Основні розрахункові сполучення зусиль 
Кранові Вітрові І ІІ 
Комбінації зусиль 
І ІІ ІІІ І ІІ ІІІ 
maxM minM maxN maxM minM maxN 
відп.N відп.N відп.M відп.N відп.N від.M 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
         3 3+6 3+6 3 3+6*0,9 3+6*0,9 
1 
M -16,09 - - -1.43 - - - - -16,09 -17,52 -17,52 -16,09 -17,377 -17,377 
N 402,43 - - 35,91 - - - - 402,43 438,34 438,34 402,43 434,749 438,34 
 (3+4)+(6+ (3+4)+(7+8 (3+5)+   
        (3+4)+8 (3+4)+10 (3+5)+6 
8)*0,9 +9+10)*0,9 +6*0,9 
2 
M 38,167 - 10,914 3,42 -21,828 ±9,702 -24,136 -24.249 47,869 13,918 52,501 49,977 33,756 52,159 
N 414,11 - - 35,91 - - - - 414,11 414,11 450,02 446,43 414,11 446,43 
 (3+4)+(7+ (3+4)+(6+8 (3+5)+(6+
        (3+4)+7 (3+4)+10 (3+5)+7 
8)*0,9 +9+10)*0,9 7)*0,9 
3 
M -67,589 - 19,71 -0,526 39,407 ±9,702 -24,136 -24.249 -28,182 -91,838 -8,472 -23,391 -120,341 -32,596 
N 462,88 - 122,46 35,91 122,46 - - - 585,34 462,88 707,80 573,094 495,199 605,413 
 (3+4)+(6+ (3+4)+(7+ (3+5)+(6+
        (3+4)+9 (3+4)+10 (3+5)+7 
8+9)*0,9 8+10)*0,9 7)*0,9 
4 M    26,398 - -0,489 8,46 -0,978 ±46,34 207,97 -171,369 234,368 -144,971 24,931 262,891 -170,42 32,642 
N 497,02 - 122,46 35,91 122,46 - - - 497,02 497,02 741,94 529,339 607.234 762,013 
Q 7.36 - 3,638 1,62 3,638 ±1,726 50,206 33,614 57.556 40,974 14.636 55,557 39,333 15,730 
 (3+4)+(6+ (3+4)+(7+ (3+5)+(6+
 ɣf = 1,1 ɣ = 1,4 ɣf = 1,1 ɣf = 1,4 ɣf = 1,1 ɣf = 1,1 ɣf = 1,1 ɣf = 1,1 (3+4)+9 (3+4)+10 (3+5)+7 
f 8+9)*0,9 8+10)*0,9 7)*0,9 
4 M 23,998 - -0,444 6,043 -0,444 ±42,13 189,06 -155,79 213.058 -131.792 23.110 237,507 -118,016 29.037 
N 451,836 - 61,23 25.65 61,23 - - - 451,836 451,836 574,296 474,921 506,043 591,258 
Q 6,691 - 1,819 1,157 1,819 ±1,56 18,369 30,558 25,06 37,249 10,329 25,668 37,234 11.188 
 
 
Переріз  
Зусилля 
Постійне 
навантаження  
G, кН 
Снігове Sтр 
Кранове 
вертикальне        
Vh max 
Снігове S 
Вертикальне 
Vmax 
Горизонтальне 
Vh max 
Зліва 
Зправа 
Лист 
192.  Б-24.  ПЗ  
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
4 Основи та фундаменти 
4.1 Вихідні дані  
 
 Інженерно – геологічні умови майданчику: 
 
Рисунок 4.1 – Схема розміщення свердловин 
1-1
Умовні позначення
Насипний Супісок сірий
шар
Рослинний Пісок 
шар мілкий
Шар 
гумусу  
Рисунок 4.2 – Розріз 1-1 
4.2 Розрахунок монолітного фундаменту будівлі 
  
 Необхідно запроектувати монолітний фундамент стаканного типу під середню 
колону перерізом 400х600мм, що знаходиться по вісі “Г” будівлі. 
Матеріали фундаменту, [31]:   
 Бетон класу  С 20 (fcd=11,5 МПа , fctd=0,9 МПа, Ecm=27.0•103 МПа) 
 Арматура А400с (fyd=365 МПа, , Еs=2,0•105  МПа) 
 Арматура А240с (fyd =225 МПа, Еs=2.1•105 МПа) 
Навантаження на фундамент [додаток 1]: М=44,61 кН*м, N=753.89 кН, Q=14.8кН 
   
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема фундаменту 
 Визначаємо глибину закладання фундаменту з урахуванням наступних 
величин: 
а) інженерно геологічних умов будівельного майданчика 
      dmin = hш + (0,3…0,5), м    (4.1) 
де hш – товщина шару рослинного або насипного ґрунту, який необхідно знімати, 
або прорізати фундаментом; 
0,3…0,5 м – заглиблення фундаменту в несучий шар ґрунту. 
  dmin1 = 0.7+0.5 + 0,5 =1,7 м. 
 
б) мінімальна розрахункова глибина закладання підошви фундаменту в залежності 
від промерзання ґрунту визначається за формулою: 
      df = df,n• kn      (4.2) 
де df,n – нормативна глибина промерзання, яка визначається по карті нормативного 
промерзання ґрунтів, df,n=1.5м; 
kn – коефіцієнт, який враховує вплив теплового режиму споруди на промерзання 
ґрунту біля фундаментів зовнішніх стін і приймається за [35]. 
Підлогу влаштовуємо по ґрунту при t = 5 °С коефіцієнт kn=0,8 , тоді глибина 
промерзання ґрунту складатиме: 
df = 0.8*1.5 = 1.2 м 
Відмітку підошви фундаменту призначаємо на лінії 20 см. нижче розрахованого 
промерзання фундаментів. 
      dmin2 = df + 0,2 м     (4.3) 
dmin2 = 1.2 + 0,2 =1.4 м. 
в) із конструктивних особливостей будівлі глибина закладання підошви фундаментів. 
      dmin = hm + аk + аm + h0    (4.4) 
де hm – відмітка верхнього обрізу фундаментів приймається 0,15 м; 
аk – глибина занурення колони, аk = 0,85 м; 
аm – товщина останнього шару при омонолічуванні колони фундаментів, аm = 0,05 м; 
h0 – мінімальна товщина (висота) нижньої сходини із умов продавлювання, h0 = 0,3 м. 
dmin3 = 0,15+ 0.85+0,05 + 0,3=1,35м 
Враховуючи всі фактори приймаємо глибину закладання фундаментів dmin =1.7м. 
 
 Визначаємо попередні розміри фундаменту за формулою: 
N * k
      b = m
0     (4.5) 
R0 − cs * dmin
де NH – нормативне зовнішнє навантаження на фундамент, NH =753,89 кН; 
R0 – розрахунковий опір ґрунту, R0 = 240 кПа; 
dmin – глибина закладання фундаменту, dmin =1,7 м; 
γC,S – середнє значення питомої ваги фундаменту і землі на його обрізах, γC,S=20 
кН/м³; 
km – коефіцієнт, який враховує позацентрове прикладення навантаження. 
M
      
km =1+        (4.6) 
3N ²²
де M=M+Q*h=44.61+14.8*(1.7-0.15)=67.55кН*м 
67.55
km = 1+ = 1.03  
3*753.89
753.89* 1.03
b0 = = 1.942м  
240 − 20* 1.7
Приймаємо b=2м 
 Визначаємо фактичий розрахунковий опір грунту на рівні підошви 
фундаменту, при цьому враховуємо що середній тиск на основу під підошвою 
фундаменту  від навантажень для другого граничного стану не повинен  
перевищувати розрахункового опору, кПа: 
  

  C I C2
R = [ M kZb II +M '
qd1 II + ( M q −1)db
'
II +M с ]   (4.7) 
C ІІ
k
 
   
де  C та  C - коефіцієнти умов роботи відповідної ґрунтової основи і роботи  будівлі  
I 2
чи  споруди  у  взаємодії  з  основою,  яка  приймається  за [35]; γс1=1,1, γс2=1  
 k  – коефіцієнт, який приймається в залежності від методу визначення розрахункових 
характеристик ґрунту (за даними безпосередніх випробувань ґрунтів будівельного 
майданчика k  = 1,1; 
M  , M g , M C  - коефіцієнти, які залежать від розрахункового значення кута 
внутрішнього тертя  , і приймаються за [35]; Mr=0.39, Mg=2.57, Mc=5.15 
II
b  – ширина підошви фундаменту, b=2м;                          
kZ - коефіцієнт, який приймається рівним при b <10м, kZ =1;  
 II - усереджене розрахункове значення питомої ваги ґрунту, який залягає вище 
позначки фундаменту, кН/м3 : 
 
'  II ,ihi
       II =       (4.8) 
hi
14.9* 0.7 + 13.7* 0.5 + 16* 0.5
  II = = 14.871кН/м³ 
1.7
 II ,i ,hi - розрахункове значення питомої ваги і потужність окремих шарів ґрунту від 
рівня планування до підошви фундаменту; 
cII - розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, який залягає безпосередньо 
під підошвою фундаменту, кПа; c =9кПа; 
II
d1  - глибина закладання фундаментів безпідвальних споруд від рівня планування 
до низу фундаменту d1=1.7м 
       db - глибина підвалу, відстань від рівня планування до підлоги підвалу, для 
промислових споруд db = 0. 
1.1* 1
R1 = * [0.39* 1* 2* 16 + 2.57* 1.7* 14.871+ 5.15* 9] = 123.801кПа  
1.1
Уточнюємо ширину фундаменту: 
753.89* 1.03
b1 = = 2.941м  
123.801− 20* 1.7
Приймаємо b1=3м 
1.1* 1
R1 = * [0.39* 1* 3* 16 + 2.57* 1.7* 14.871+ 5.15* 9] = 130.041кПа  
1.1
Знаходимо відсоток різниці опорів ґрунту: 
130.041−123.801
 = * 100% = 4.798%  5%  
130.041
     Так як значення опорів ґрунту відрізняються менше ніж на 5%, то розміри 
фундаменту достатні, приймаємо ширину фундаменту b=3м. 
 Визначаємо форму основи фундаменту з умови: 
M b
     e1 =  e2 =       (4.9) 
N 30
де M=M+Q*h=44.61+14.8*(1.7-0.15)=67.55кН*м 
67.55 1.942
e1 = = 0.09  e2 = = 0.065  
753.89 30
Умова не виконується отже фундамент в плані приймаємо прямокутним з 
відношенням сторін l/b=1.1, при цьому l=1.1*b=1.1*3=3.3м . 
 Площа основи фундаменту A=l*b=3*3.3=9.9м² 
Необхідну площу основи фундаменту визначаємо по формулі: 
N k
                                                 A = II M         (4.10) 
R0 − 0d
753.89* 1.03
 A = = 8.085м2  
130.041− 20* 1.7
Остаточно приймаємо розміри фундаменту в плані 3х3,3м 
 Перевіряємо тиск під підошвою фундаменту: 
Сумарне навантаження на рівні підошви фундаменту, включаючи вагу фундаменту 
ґрунту на його уступах: 
     N = N + Ad       (4.11) 
II II 0
NII=753.89+9.9*1.7*20=1090.49кН 
Сумарний момент, включаючи дію поперечної сили на рівні підошви фундаменту: 
     M II = M II + Nh,II h f      (4.12) 
M II = 44.61+ 14.8* (1.7 −0.15 ) = 67.55кН * м  
Середній тиск під підошвою фундаменту визначаємо за формулою: 
NII
     P =  R,       (4.13) 
A
1090.49
P = = 110.151кПа  R1 = 123.801кПа  
9.9
Умова виконується, отже площа фундаменту підібрана правильно. 
Визначаємо крайові навантаження під підошвою фундаменту Pmax, Pmin: 
N M
    II II
P = + 1.2R     (4.14) 
MAX
A W
N  M II
      II
P = −  0     (4.15) 
MIN
A W
b * a 3 3 * 3.3 3
W = = = 17.968м 3  
6 6
1090.49 67.55
Pmax = + = 113.91  1.2* 123.801 = 148.561кПа  
9.9 17,968
1090.49 67.55
Pmin = − = 106.391кПа  0  
9.9 17,968
Умови виконуються, розміри фундаменту достатні. 
 
 
Рисунок 4.4 – Конструкція монолітного залізобетонного фундаменту 
4.3 Розрахунок основи по деформаціях 
 Розрахунок основ будівель і споруд за деформаціями заключається в обмеженні 
деформацій основ такими значеннями, які забезпечують нормальну експлуатацію 
інженерних споруд. Розрахунок основи по деформаціям робимо по методу 
пошарового додавання. 
 Розрахунок основ за деформаціями виконуємо  з урахуванням сумісної роботи 
будівлі  і основи. 
Розрахункова схема основи прийнята у вигляді лінійно-деформованого 
напівпростору з умовним обмеженням глибини стискуваної товщі.  
 Складаємо розрахункову схему для визначення осідання і розбиваємо 
здавлювану товщу на 8-12 елементарних шарів. Товщина одного шару  
b*  3* 0.4
z = = = 0.6 м  
2 2
Визначаємо навантаження від власної ваги ґрунту в характерних точках: 
на підошві першого шару: 
       sg =  1 * h1       (4.16) 
sg=14.9*0.7=10.43кПа 
на підошві другого шару: 
       zg 2 = zg + 2 h2     (4.17) 
 
sg2=10,43+13,7*0,5=17,28кПа  
на рівні підошви фундаменту: 
       
zg0 = zg + 2 h     (4.18) 
sg0=17,28+16*0,5=25,28кПа 
на підошві третього шару: 
       zg ,3 = zg ,2 + 3 h3     (4.19) 
sg3=17,28+16*3=65,28кПа 
на підошві четвертого шару: 
       zg ,4 =  zg ,3 +  4  h4     (4.20) 
sg4=65,28+15,7*2,4=102,96кПа 
на підошві п’ятого шару: 
       zg ,4 =  zg ,3 +  4  h4     (4.20) 
 
sg4=102,96+14,8*1,6=126,64кПа 
На рівні підземних вод: 
'
       zg ,B = zg ,5 + 6 h6 .    (4.21) 
sg4=126,64+6,5*0,8=131,84кПа 
На дослідженій глибині: 
       zg ,6 = zg ,5 + 6 h6 .     (4.22) 
sg4=126,64+6,5*1,2=134,44кПа 
Визначаємо додаткові напруження та осідання кожного шару в табличній формі: 
Таблиця 4.2 - Додаткові напруження і осідання 
  
  
  
2Z  
 =
b  
 α 
  
 
0 0 0 1 25,28 84,871 
83,301 13000 0,6 0,30757 
0,9
1 0,6 0,4 34,88 81,731 
63 
75,323 13000 0,6 0,27812 
0,8
2 1,2 0,8 44,48 68,915 
12 
60,980 13000 0,6 0,22516 
0,6
3 1,8 1,2 54,08 53,044 
25 
46,467 13000 0,6 0,17157 
0,4
4 2,4 1,6 63,68 39,889 
7 
39,083 13000 0,1 0,02405 
1,66 0,4
5 2,5 65,28 38,277 
7 51 
34,245 24000 0,5 0,05708 
0,3
6 3 2 73,13 30,214 
56 
26,734 24000 0,6 0,05347 
0,2
7 3,6 2,4 82,55 23,255 
74 
20,793 24000 0,6 0,04159 
0,2
8 4,2 2,8 91,97 18,332 16,507 24000 0,6 0,03301 
16 
  ∑Si= 1,24см 
 
Номер точки 
Глибина 
розміщення точки, 
яка розглядається 
від підошви 
фундамента   Z, м 
Напруга від власної 
ваги ґрунту, 
σzg=∑γihi, кПа 
Додаткова напруга 
по глибині, σzg = 
αР0, кПа 
Середнє значення 
додаткової напруги  
σzg,ср=( σzgі+ σzgі-1)/2, 
кПа 
Товщина 
елементарного 
шару, hi,см 
Значення модуля 
деформації ґрунту, 
Еі, кПа 
Осідання і-го шару 
Si=β(σzp,cp·hi)/Ei 
Визначаємо додатковий тиск на основу: 
                 P0 = P − zg ,0     (4.23) 
Р0=110,151-25,28=84,871кПа 
 
Порівнюємо отримане значення осідання з середнім значенням гранично 
допустимого осідання основ для промспоруди згідно [35]: 
 S = 1.24см  SU = 8см  
Величина осідання відповідає нормам, розміри фундаменту достатні. 
 
Рисунок 4.5 – Визначення осідання фундаменту 
 
4.4 Розрахунок тіла фундаменту 
 
Тіло фундаменту розраховуємо по наступним навантаженням: 
Па рівні верха фундаменту від колони передаються розрахункові зусилля:  
М=44,61кН*м, N=753,89кН, Q=14,8кН 
Нормативні значення зусиль, при коефіцієнті надійності по навантаженню 
m=1,15: 
Мn=44,61/1,15=38,79кН*м, Nn=655,56кН, Qn=12,87кН 
Розміри підошви фундаменту 3х3,3м 
 З огляду на значне заглублення фундаменту, приймаємо його конструкцію з 
підколонником стаканного типу і плитою перемінної висоти. Товщину стінок стакану 
по верху призначаємо 225 мм, а зазор між колоною і стаканом 75 мм.  
Розміри перерізу колони hc=600мм і bс=400 мм, розміри підколонника в плані 
1200х1000мм:  
Висота уступів фундаменту h=300 мм = 0,3 м. Висота підколонника:hcf=650мм 
Глибину стакану призначаємо з умов надійної анкеровки колони і її робочої арматури 
в стакані, глибина стакану hh = 0,85+0.05=0.9м 
Розміри дна стакану в плані,м: bh = 500мм; lh=700мм. 
Розміри ступіней у плані  l1=l=3300мм, b1=b=3000мм 
                                             l2=l=2400мм, b2=b=2200мм 
                                             l3=l=1800мм, b3=b=1600мм 
При відсутності бетонної підготовки товщина захисного шару бетону повинна бути 
не менш 70 мм. Приймаємо a=80 мм =0,08 м.  
Робоча висота фундаменту, м: для першої ступені  d01=0.3-0.08=0.22м 
 для другої d02=0.6-0.08=0.52м,  
 для третьої d03=0,9-0.08=0.82м, 
для підколонника  d03=1,55-0.08=1,47м . 
При розрахунку тіла фундаменту по несучій здатності використовуємо зусилля при 
>1 а pозрахункові опори бетону з урахуванням коефіцієнта умов роботи b2=1.1         
fcd =1,1*11,5=12,65 МПа і fctd= 1,1*0,9=0,99 МПа. 
 
4.5 Розрахунок фундамента на продавлювання 
 
Рисунок 4.6- Фундамент під колону при розрахунку на продавлювання 
                                                                                           
     
Так як піраміда продавлювання проходить за межами фундаменту то фундамент на 
продавлювання не розраховуємо так як  міцність дна стакану  на продавлювання 
колоною забезпечена. 
На продавлювання розраховуємо лише нижню сходинку. Перевіряємо стійкість 
фундаменту по грані CDEF. 
 
Рисунок 4.6- Фундамент під колону при розрахунку на продавлювання нижньої 
   сходинки 
Визначаємо розміри крайньої сторони на продавлювання: 
b01 = b1 + 2h1 = 2.2 + 2* 0.3 = 2.8м  
Середній розмір цієї грані: 
um = ( b01 + b ) / 2 = ( 2.8 + 3 ) / 2 = 2.9м  
Визначаємо площу прямокутника ABCD: 
AABCD = 300* (0.45 − h1 ) = 300* ( 45 − 30 ) = 4500cм 2  
Розрахункова продавлюючи сила: 
F = A 6
ABCD * Pmax = 0.45 *113.91*(1000) = 51.26кН  f ctd umh1 = 1*0.99 *10 * 2.9*0.3 = 861.3кН  
Умова виконується, міцність на продавлювання забезпечена. 
Для розрахунку на розколювання обчислюємо площі вертикальних перерізів 
фундаменту в площинах, що проходять по осях перерізу колони:  
Afb = 0.65*1+0,3*1,6+0,3*2.2+0.3*3-0,9*0,5(0.5+0,55)=2.217 м²;  
Afl =  0.65*1,2+0,3*1.8+0.3*2.4+0,3*3,3-0,9*0,5(0.7+0,75)=2.377м²;  
  При Afl/Afb= 2.377/2.271=1.072>bchc=0,4*0,6=0,24 
міцність на розколювання перевіряємо  з умови  
b
     N  0.975(1+ c )A fl fctd      (4,24) 
hc
Так як N=753.89 кН<0,975*(1+0.4/0.6)*2.377*0.99=3824кН 
Міцність фундаменту на роздавлювання колоною забезпечена. 
 
4.6 Розрахунок арматури фундаменту 
 
 Підбираємо армування підошви фундаменту. Визначаємо тиск на ґрунт, кПа: у 
найбільш навантаженій точці  (у краю фундаменту), а також у перерізах I-I, II-II,      
III-III, IV-IV (рисунок 4.6)при  M=M+Q*hf=67.55 кН*м, N=753.89 кН за формулою: 
N M
                                         max f
Pmin = +                                                  (4.25) 
A f W f
753.89 67.55
pmin = − = 76.151−12.406 = 63.745êÏ à
9.9 5.445
753.89 67.55
pmax = + = 76.151+12.406 = 88.557êÏ à
9.9 5.445
pñð = (Ðì àõ + Pmin ) / 2 = (88.56+ 63.75) / 2 = 76.15êÏ à
 pI−I = 76.151+12.406*1.2 /1.65 = 85.174êÏ à  
pII −II = 76.151+12.406*0.9 /1.65 = 82.918êÏ à
pIII −III = 76.151+12.406*0.6 /1.65 = 80.662êÏ à
pIV −IV = 76.151+12.406*0.3 /1.65 = 78.407êÏ à
Згинаючі моменти в перерізах I-I, II-II, III-III, IV-IV на 1 м ширини фундаменту за 
формулою: 
(а − а )2 (P + 2P )
                                          M = 1 H max
1−1 ,                                       (4.26) 
24
M I−I = ( 3.3 − 2.4 )2 ( 85.174 + 2* 88.557 ) / 24 = 8,852кН * м
M II−II = ( 3.3 −1.8 )2 ( 82,918 + 2* 88,557 ) / 24 = 24,378кН * м
  
M 2
III−III = ( 3.3 −1,2 ) ( 80,662 + 2* 88,557 ) / 24 = 47,366кН * м
M 2
IV−IV = ( 3.3 −0.6 ) (78.407 + 2* 88,557 ) / 24 = 77.615кН * м
Обчислюємо необхідну площу перерізу арматури класу А300с уздовж довгої сторони 
фундаменту за формулою: 
M
                                           AS = 1−1 ,                                                       (4.27) 
0,9* d01 * fyd
0.008852
A 2
S , I − I = = 0.000122м
0.9 * 0.22 * 365
0.024378
A 2
S , II − II = = 0.000142м
0.9 * 0.52 * 365
  
0.047366
AS , III− III = = 0.000175м2
0.9 * 0.82 * 365
0.077615
AS , IV − IV = = 0.000161м2
0.9 *1.47 * 365
Найбільш небезпечний переріз ІІІ-ІІІ – приймаємо  на 1 м ширини фундаменту 58 
A400с (АS=2,51cм²), стержні встановлюємо із кроком 200 мм. У напрямку меншої 
сторони підошви фундаменту армування визначаємо по середньому тиску на ґрунт 
pñð = (Ðì àõ + Pmin ) / 2 = (88.56+ 63.75) / 2 = 76.15êÏ à  
Згинаючі моменти на 1 м довжини фундаменту для перерізів на грані другої ступіні, 
на грані підколонника і на грані колони, кН*м: 
M I −I`= 76.151* ( 3 − 2.2 )2 / 8 = 6.092кН * м
M II−II`= 76.151* ( 3 − 1.6 )2 / 8 = 18.657кН * м
  
M III−III`= 76.151* ( 3 − 1)2 / 8 = 38.075кН * м
M `= 76.151* ( 3 − 0.4 )2
IV−IV / 8 = 64.348кН * м
Необхідна площа перерізу арматури уздовж короткої сторони фундаменту, см² 
обчислюється за формулою (4.27):  
 
0.0006092
AS ,I −I `= = 0.08см2
0.9*0.22* 280
0.018657
A 2
S ,II−II `= = 1.092см
0.9*0.52* 280
 
0.038075
AS ,III−III `= = 1.41см2
0.9*0.82* 280
0.064348
A 2
S ,IV−IV `= = 1.33см
0.9*1.47 * 280
 
Відповідно до конструктивних вимог приймаємо на 1 м довжини фундаменту 510 
A280с (АS=2,51cм²), крок стержнів 200 мм, [33]. 
Визначаємо армування підколонника і його стаканної частини. Розрахунок на 
позацентровий стиск виконуємо  для коробчатого перерізу склянкової частини в 
площині замоноліченого  торця колони (переріз  VІ-VІ) і для прямокутного перерізу 
підколінника в місці примикання його до плитної частини фундаменту (переріз  V—
V). 
Розміри коробчатого перерізу стаканної частини (переріз V-V), перетвореного в 
еквівалентний двотавровий,м 
250 250 hf=250 hf"=250
1200 40
1200
 
 
Рисунок 4.7 - Переріз 4-4 та приведений переріз 
 
1000
250 250
bf=bf"=1000
b=2x250=500
1000
 
b=0.5м; h=1,2м; hf=hf`=0.25м bf=bf`=1.0м; a=а'=0,04м; d=1.16м;= a`/d=0,04/1,16=0,034 
Eксцентриситет поздовжньої сили  
M
      e0 =       (4.28) 
N
e0=67.55/753.89=0.09>еа = h/30=1.2/30=0.04 м.    
 Випадковий ексцентриситет не враховуємо.    
 
 
Відстань від центра ваги  перерізу розтягнутої арматури до сили  N за формулою: 
                                                         е=е1+0,5*h-as                                                                     (4.29) 
    е=0,09+0,5*1,2-0,04=0,65м. 
Перевіряємо положення нульової лінії. 
Так як  fcdb'fh`f = 12,65*1.0*0,249=3,15МH >N = 0,754МН, зазначена лінія проходить у 
полиці і переріз  розраховуємо як прямокутний шириною bf.=1,0м 
Приймаємо симетричне армування. Тоді згідно формул : 
f bd  − (1− 0,5 )
                                            А = А` = cd * n n n
s s                           (4.30) 
f yd 1−
де n -відносна величина повздовжньої сили, 
N
      n =       (4.31) 
fcdbd
Ne
      n =        (4.32) 
f 2
cdbd
0.754
n = = 0.051
12.65*1.0*1.16
0.754*0.65
n = = 0.029  
12.65*1.0*1.162
` 12.65*1.0*1.16 0.029 − 0.051(1− 0.5*0.051)
As = As = * = −0.0011м2  0
365 1− 0.034
тобто  подовжня арматура з розрахунку не потрібна. Армування призначаємо 
відповідно до конструктивних вимог у кількості не менш 0,05 % площі поперечного 
переріза підколонника:  
        As=As`=0.0005*1,0*1,2=0,0006м²=6см². Приймаємо з кожної сторони 
підколонника 514А400с(As=As=7,69 см²). По висоті перерізу підколонника 
приймаємо повздовжнє армування 312A400с, [33]. 
        Міцність перерізу VІ — VІ не перевіряємо, тому що зусилля від отриманих вище 
відрізняємося незначно. 
 Поперечне армування підколонника визначаємо з розрахунку на момент від 
діючих зусиль щодо осі, що проходить через крапку повороту колони.  
 Так як 0,5hc=0,5*0,6=0,32м >hc/6=0,6/6=0,1м> е0 =0,09м, поперечне армування 
визначаємо по формулах : 
n n
     f s,i As,i zi = M k ; f s,i As,i zi = M k1     (4.33) 
1 1
     M k1 = M +Qy − 0.7Ne0       (4.34)) 
По висоті стакану приймаємо шість сіток із кроком 150 мм. Верхню сітку 
встановлюємо на відстані 50 мм від верха стакану. Відстань від рівня чистої підлоги 
до нижнього торця колони, тобто до точки  її повороту: 
у =0,85 + 0,15=1 м. 
Момент усіх сил відносно точки повороту колони  
 Мk1=44,61+14,8*1-0.7*753,89*0.1=6,638кН*м 
Сума відстаней від точки повороту колони до сіток поперечного армування 
підколонника    
 z=0.1+0.3+0.5+0.6+0,7+0,8=3,0м 
 
Площа перерізу арматури класу A240с, розташованої в одному рівні, визначаємо з 
рівняння (4.26): 
 
0.0006638
As = = 0.00000098см2  
225*3.0
Необхідна площа перерізу одного робочого стрижня (при чотирьох стрижнях у 
кожній сітці):  
Aw =0.000001/4=0,00000025см². Приймаємо  16A240с, Аs=0,283 см². 
b * a 3 3 * 3.3 3
W = = = 17.968м 3  
6 6
1090.49 67.55
Pmax = + = 113.91  1.2* 123.801 = 148.561кПа  
9.9 17,968
1090.49 67.55
Pmin = − = 106.391кПа  0  
9.9 17,968
Умови виконуються, розміри фундаменту достатні. 
 
Рисунок 4.4 – Конструкція монолітного залізобетонного фундаменту 
 
   
5 Технологія та організація будівельного 
виробництва 
5.1 Технологічна карта на монтаж будівельних конструкцій 
 
5.1.1 Вихідні дані 
 
  Потрібно розробити технологічну карту на монтаж залізобетонних конструкцій 
повнозбірної промислової одноповерхової споруди що будується в II-му 
кліматичному районі.  
     Будівлю, що проектується розбиваємо на 2 ділянки, розмірами: 
• 1 – 36х54м; 
• 2 – 36х54м. 
 
 
 
           5.1.2 Визначення обсягів монтажних робіт                                                             
 
     Основні монтажні процеси, які пов‘язані з встановленням усих елементів несучих 
та огороджуючих конструкцій в проектне положення, супроводжуються 
допоміжними процесами, які включають: замонолічування стиків залізобетонних 
конструкцій, електрозварювання монтажних стиків та герметизацію із розшивкою 
швів. 
     Визначені обсяги основних робіт заносимо у таблицю специфікації елементів, що 
розміщується на аркуші графічної частини, обсяги допоміжних робіт заносимо до 
таблиці 5.12.  
 Технологічний процес монтажу будівельних конструкцій є комплексним 
процесом, який складається з простих процесів і операцій, результатом виконання 
яких є готовий каркас будівлі або окрема частина будівлі чи споруди. Складові 
технологічного процесу монтажу розділяють на транспортні, підготовчі, монтажні 
процеси. Роботи по установці конструкцій в проектне положення  основні монтажні, 
роботи по закріпленню їх у цьому положенні  супутні монтажні роботи. 
 
5.1.3 Вибір монтажних пристроїв 
 
     При монтажі будівельних конструкцій використовують вантажозахватні пристрої 
(траверси, стропи) для підйому збірних елементів; монтажні пристосування для 
вивіряння і тимчасового закріплення конструкцій; різноманітне монтажне оснащення 
яке забезпечує зручну і безпечну працю монтажників на висоті. 
     Вибір монтажних пристроїв виконуємо для кожного конструктивного елементу 
будівлі, враховуючи що  кількість пристроїв повинна бути мінімальною. 
     Вибрані монтажні пристрої для підйому, вивіряння та тимчасового закріплення 
конструкцій зводимо в таблицю 5.1. 
 
   
 
Таблиця 5.1 – Обсяги монтажних та допомiжних робiт. 
№ Назва конструктивних елементів, Одиниці 
п/п процесів та формули підрахунку вимірювання 
 
1 1. Колони шт 34 68   
2. Замонолічування стиків колон в 
2 1 стик 34 68 
стакан фундаменту   
3 3. Підкранові балки шт 24 48 
  
4. Зварювання закладних елементів 
4 мп 62,4 124,8 
підкранових балок   
5 5. Монтаж ферм шт 21 42 
  
6. Зварювання закладних елементів 
6 мп 25,2 50,4 
колони та ферми   
7 7.Монтаж плит покриття шт 108 216 
  
8. Зварювання закладних елементів 
8 мп 48,6 97,2 
плит покриття та ферми   
9. Замонолічування швів між плитами 
9 мп 1944 3888 
покриття   
10 10. Монтаж стінових панелей шт 82 164  
11.  Герметизація стиків між 
11 мп 1248 2496  
стіновими панелями 
12. Замонолічування швів  між 
12 мп 1248 2496  
стіновими панелей 
 
   
 
Примі 
І-ділянка 
тка 
Всю 
будівлю 
 
Таблиця 5.2-Вибір монтажних пристроїв 
 
Характеристика  
пристрою 
Назва монтажного 
 
Назва пристрою  
 
конструкції (№ креслення та 
Ескіз 
організація) 
1 2 3 4 5 6 
 
  
Монтаж Траверса 
10  0,08 1 
колон уніфікована 
 ЦНИИОМТП, 
РЧ-455-69 
 
 
 
Вивірка і 
тимчасове 
Клиновий 
кріплення    
вкладиш, 
колон при    
ЦНИИОМТП, 
встановленні - 0,01 - 
№7 
їх в фунд. 
стаканного 
типу  
 
 
Установка  
   
підкранових Траверса, 
   
балок Головсталькон
6 0.39 2,8 
довжиною струкція, 185 
 6 м 
 
 
 
 
   
 
Вантажо-
підйомність.,т 
маса,т 
Висота стропу-
вання, м 
 
 
Продовження  таблиці 5.2 
    
1 2 3 4 5 6 
  
   
Установка   
кроквяних Траверса, ПК 10 0,46 1,8 
балок Стальмонтаж,  
прольотом 1950-53  
18 м  
 
  
Тимчасове Інвентарна 
  
закріплення розпорка,  
  
кроквяних, Промстальконс - 
0,06 - 
ферм при трукція, 
кроці 6 м 4234Р44 
 
 
 
Укладка  
плит Траверса, ПИ 
   
покриття  та Промсталькон-
4 0,53 1,6 
перекриття струкція, 
розмірами 15946Р-13 
3х6 
 
  
 Тимчасове 
   
Забезпечен- огородження 
   
ня місця ПИ 
- - - 
робочого на Промсталькон-
висоті струкція, 
4570Р-2 
 
 
   
 
Продовження  таблиці 5.2 
 
1 2 3 4 5 6 
 
 
Забезпечен- Приставочна 
ня місця драбина з    
робочого на площадкою, -  0,11   - 
висоті ПК 
Головсталькон
струкція, 220 
 
 
Монтаж 
 
ригелів, 
Строп 
розвантажен
чотирьохгілко-
ня і 5 0,22 9,3 
вий, Пи 
розкладка 
Промсталькон-
дрібних 
струкція, 
конструкцій 
21059М-28 
 
  
   
Установка  
стінових Строп 2,5 0,01 2 
панелей двогілковий 
довжиною 6 ГОСТ 19144-73 
м. 
Рамковий  
підхват 
Сходові Бюро 
марші та упровадження 3 120 730 
клітини ЦНІІОМПТ 
780.00.000 
 
 
 
 
   
 
 5.1.4 Вибір методів монтажу 
 
Технологічну послідовність монтажу елементів на ділянці даної будівлі 
встановлюємо в залежності від об’ємно-планувальних рішень i разом з тим 
враховуємо такі  загальні вимоги: 
 - використовуємо повздовжній метод монтажу, що обумовлено наявністю 
крану; 
 - монтуємо конструкції з колес; 
 - забезпечення повного i раціонального завантаження панелевозів; 
 - здiйснення монтажу способом «на кран» (першими встановлюються елементи 
найбільш віддалені вiд осi крана); 
 - максимальне скорочення пристроїв, необхiдих для тимчасового закрiплення 
елементiв (створюються жорсткi i стiйкi ячейки). 
  Технологiчну послiдовнiсть монтажу елементiв на дiлянцi даної будiвлі 
встановлюємо в залежностi вiд об’ємно-планувальних рiшень i разом з тим 
враховуєм такi  загальнi вимоги: 
 -використовуємо повздовжній метод монтажу, що обумовлено наявністю 
крану; 
 -монтуємо конструкції з колес; 
 -забезпечення повного i рацiонального завантаження панелевозiв; 
 -здiйснення монтажу способом «на кран» (першими встановлюються елементи 
найбiльш вiддаленi вiд осi крана); 
 -максимальне скорочення пристроїв, необхiдих для тимчасового закрiплення 
елементiв (створюються жорсткi i стiйкi ячейки). 
 Згiдно з об’ємно-планувальним рiшенням будiвництво ведемо методом 
захваток. 
 Технологiчна послiдовнiсть встановлення конструктивних елементiв: 
пiсля вивірки рівня стаканів фундаментів монтуємо колони каркасу, потiм на 
змонтовані колони підкранові балки i крокв’яні балки. Пiсля виконання цих робiт 
проводим монтаж плит покриття. Монтаж плит перекриття починаєм вiд середини 
будівлі. Пiсля монтажу плит покриття проводимо монтаж стінових панелей. 
  Вибір методів монтажу залежить від об’ємно - планувальних та 
конструктивних рішень будівлі, складу будівельних процесів, від способів з’єднання 
та закріплення елементів конструкцій, характеру їх укрупнення та способу 
транспортування і подачі в зону монтажу, механізації окремих монтажних процесів 
або їх комплексу. 
 Комплексний процес монтажу конструкцій надземної частини одноповерхової 
промислової будівлі складається з установлення колон, підкранових балок, 
крокв’яних ферм, плит покриття та стінових панелей, вивіряння встановлених 
конструкцій, зварювання та замонолічування стиків елементів конструкцій. 
 Споруда що проектується – каркасна одноповерхова будівля. Монтаж 
конструкцій проводиться поелементним методом. Цей метод передбачає збирання 
конструкцій в проектному положенні із окремих складаючих елементів. Тобто за 
один підйом виконується підіймання одного елементу та встановлення його в 
проектне положення.  
  
   
 
 Монтаж елементів проводиться методом "з колес". 
 За напрямом розвитку монтажний процес проводиться повздовжнім методом 
монтажу. При цьому процесі машини та механізми при монтажі конструкцій 
пересуваються вздовж прольоту. 
 Для монтажу колон, підкранових балок, стінових панелей використовується 
диференційований метод монтажу окремими потоками.  
 Збірні конструкції покриття монтують комплексним методом, в одному потоці. 
Конструкції монтують з вивірянням перед кінцевим закріпленням. 
Комплекс робіт по зведенню надземної частини одноповерхової промислової 
споруди виконувати окремими потоками: 
 
1. Монтаж колон несучих та фахверкових. 
2. Монтаж підкранових балок 
3. Монтаж крокв’яних балок та плит покриття 
4. Монтаж стінових панелей 
Монтаж колон проводити тільки після інструментальної перевірки відповідності 
проекту відміток і положення в плані фундаментів та підготовки дна стакану. Перед 
монтажем виконати підливку дна стакану. 
Колони доставляють на будівельний майданчик транспортними засобами та з них 
проводять монтаж. При монтажі колон кран переміщується по середині прольоту і з 
однієї стоянки монтує чотири колони  
При вивірянні колон проводять замонолічування стиків колони з фундаментом. 
До набуття бетоном 70% проектної міцності встановлення наступних елементів на 
колони не дозволяється. 
Підкранові балки монтують з транспортних засобів. 
Встановлення балок в проектне положення проводять по вісьовим рискам на торцях 
балок та консолях колон. Балки тимчасово закріплюють на опорах анкерними 
болтами. Кінцеве вивіряння виконують в межах монтажної температурної секції за 
допомогою геодезичних інструментів. Після чого виконують зварювання закладних 
елементів підкранових балок до колон. 
 При монтажі підкранових балок кран пересувається по краях прольотів. 
Конструкції покриття, крокв’яні балки та плити покриття, монтують комплексним 
методом, окремими потоками з транспортних засобів. 
Крокв’яні балки встановлюють на оголовки колон вивіряючи положення в плані 
по рискам, що нанесені на опорах. Балки тимчасово закріплюють анкерними 
болтами. Стійкість перших двох змонтованих ферм забезпечується розчалками, що 
закріплені за верхній пояс балки та спеціально встановлені якоря, або монтажні петлі 
фундаментів. Монтаж плит покриття починають з встановлення першої карнизної 
плити. Після укладення кожної плити її закладні деталі приварюють до закладних 
деталей балки не менше ніж в трьох точках. Плити покриття монтуються на 
максимальному виліті стріли крану оснащеним гузьком. При монтажі плит покриття 
кран переміщується по середині прольоту. 
Панелі огородження монтують пневмоколесним краном окремим монтажним 
потоком після закінчення монтажу несучих конструкцій частини будівлі. 
Стінові панелі установлюють при переміщенні крану вздовж будівлі в кожній ячейці 
між двома колонами одразу на всю висоту будівлі. 
   
 
 
5.1.5 Визначення монтажних характеристик елементів 
 
Монтажна вага визначається для найбільш характерних елементів кожної групи. 
Монтажну вагу визначаємо за формулою: 
     Q = Q + q       (5.1) 
м е пр
де Qм – монтажна вага елементу; 
 Qе – конструктивна вага елементу, що монтується; 
 Qпр – вага монтажного пристосування. 
Qколони=5,3+0,08=5,38 т 
Qферми=6,55+0,46=9.56 т 
Q підкран.балки=4,15+0,39=4,54 т 
Qст. панелі=1.4+0,01=1.41т 
Qпл.покриття=2.65+0,53=3,18т 
Монтажну висоту визначаємо за формулою: 
     H=h1+h2+h3+h4      (5.2) 
де h1 – висота від рівня стоянки крану до опори на яку установлюють елемент; 
h2 – запас по висоті необхідний з умов технології монтажу для заведення 
конструкції до місця установки, або переносу конструкції через інші; 
h3 – висота конструктивного елементу в проектному положенні; 
h4 – висота монтажного пристосування. 
Визначаємо монтажну висоту для колон: 
Hколони=9,4+0,5+1=10,9м 
Визначаємо монтажну висоту для підкранових балок: 
Hбалки=5,2+0,5+1+2,8=9,5м 
Визначаємо монтажну висоту для балки: 
Hбалки=8,4+0,5+1,54+1,8=12,24м 
Визначаємо монтажну висоту для стінової панелі: 
Hст.панелі=9,8+0,5+1,8+2=14,1м 
Визначаємо монтажну висоту для панелі покриття: 
Hп.покриття=12,2+0,5+0,3+1,6=14,6м 
 
   
 
 
Визначаємо необхідний виліт стріли крану графічним способом: 
Рисунок 5.1- Визначення необхідного виліту стріли крану при монтажі 
 а)-плити покриття, б)-плити покритя адміністративної частини 
 в)-кроквяної балки, г)-колони, д)-стінової панелі, е)-підкранової балки 
 
   
 
5.1.6 Вибір комплектів кранів за технічними параметрами 
Порівнюючи монтажні характеристики елементів конструкцій з робочими 
параметрами монтажних кранів вибираємо крани для монтажу конструкцій каркасу. 
Результат вибору заносимо до таблиці 5.3. 
Таблиця 5.3 – Технічний вибір кранів. 
Потрібні монтажні 
Можливі варіанти кранів 
характеристики 
І – варіант ІІ – варіант 
Технічні характеристики Технічні характеристики 
Марка Марка 
крану Нкр, L крану 
кр, Lстр, Нкр, Lкр, Lстр, 
Q, т Q, т 
м м м м м м 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 
14,1
Колони 5,38 10,9 5,15 МКГ-40 12 6 15,8 КС-8162 18,2 10 20 
3 
12,3
Підкранові балки 4,54 9,5 4,69 МКГ-40 40 12 6 15,8 КС-8162 18,2 10 20 
3 16,5-
12, 100 
Кроквяні балки 9,56 5,59 15,8 МКГ-40 12,4 10,2 15,8 КС-8162 18,2 10 20 
24 
14, 13,6
Плити покриття 3,18 9,10 МКГ-40 40 15,2 10 15,8 КС-8162 15,4 6 20 
6 49 
14, 17,6 МКТ-6- 3,6- МКТ-
Стінові панелі 1,41 6,07 22 10 28 100 23 6 22 
1 7 45 13 100 
 
5.1.7 Вибiр способiв закрiплення конструкцій 
 
Конструкція каркасу будівлі складається з конструктивних елементів: колони, 
підкранові балки, крокв’яні балки, плити покриття та стінові панелі. Виконуючи 
монтаж елементів каркасу утворюються монтажні стики, які в подальшому 
замонолічують цементним розчином та герметизують застосовуючи гідроізоляційні 
мастики, або інші герметики, що стійкі до дії атмосфери. 
 В даному проекті влаштовуються такі стики: 
1. Колони в стакані фундаменту  
2. Колони та підкранової балки 
3. Колони та балки 
4. Колони та панелей огородження 
5. Балки та плит покриття 
Ці стики виконують шляхом електрозварювання закладних елементів та 
анкерних випусків з подальшим замонолічуванням та герметизацією. 
Схеми влаштування стиків наведено в таблиці 5.14 
 
   
 
Найменування конструкцій, що 
монтуються 
Qм, т 
Нк, м 
Lк, м 
  Lстр, м 
Таблиця 5.4 - Способи закріплення конструкцій 
 Схема стику  Місце  Рекомендовані                Спосіб влаштування  
замурування  матеріали 
укда-дання ущіль- зварю- гермети-
нення вання зації 
1 2 3 4 5 6 7 
 Колона в стакані 1-Жорсткий  вручну вручну   
 фундамету бетон  шуров-   
   ками    ------   ------- 
  вібро- внутріш 
2-Розчин В-22.5 бункером нім віб- 
ратором 
  Стик колони    1-елек-  
та підкранової    трозвар  
балки           --------   -----------  ---------- ка hш12  
 ручне     ------ 
 електро
ди Е-42 
 Стик балки з    1-елек-  
колоною    трозвар  
          --------   -----------  ---------- ка hш12  
 ручне     -------- 
 електро
ди Е-42 
 
 
  Шви між плитами  розчино- внутріш   
 перекриття і пок-    насосом нім віб-   
  риття Розчин В-22.5 в опа- ратором   --------  --------- 
лубку 
  Горизонтальні  Розчин В-22.5 і розчин       не пот-  закаточ-
шви між стінови-  герметизуючи 1- вібро- рібно  ний 
ми панелями мастика  бункером  ролік 
   УМС-50; 2-вручну,  будівель
гернітовий шнур    обмазка  ------- -ним 
3-масти-           шпри- 
кою,шпри- цем 
цем 
    
 Вертикальні шви Розчин В-22.5 і розчин      внутріш  закаточ-
між стінови-ми  герметизуючи 1- вібро- нім віб-  ний 
панелями мастика  бункером ратором  ролік 
   УМС-50; 2-вручну, і  будівель-
гернітовий шнур    обмазка  ------- ним 
3-масти-           шпри- 
кою,шпри- цем 
цем  
  
 
 
  
 
 
Продовження таблиці 5.4 
1 2 3 4 5 6 7 
  Стик колон 1-Жорсткий вручну внутрі   
розчин  ш   
конситен-  нім  ручне  
ції вологої розчино- віб- електр     ------ 
землі насосом раторо оди Е-
2-Розчин В- м 42 
22.5  
 Стик ригелю з  розчино- вручну   
 
колоною  насосом  
ванне 
Розчин В-22.5 в опа-  
зварюв
 лубку   -------- 
ання 
 
5.1.8 Визначення розмірів і кількості монтажних ділянок 
 
З метою організації потокових методів зведення каркасу будівлі з врахуванням 
техніки безпеки проведення монтажних робіт, будівлю розбиваємо на 
монтажні ділянки. Розмір монтажної ділянки визначається за час 
технологічної перерви. 
Мінімальна кількість колон змонтованих за час технологічної перерви 
визначається за формулою: 
1. При переміщенні крану по середині прольоту: 
c  a   (tф +t в )
    N min =       (5.3) 
tc.k .
де tф – час фронту робот; 
 tв – час витримування; 
 tс.к. – середній час монтажу колон. 
2. При переміщені крану по краям прольоту: 
c a   (t + t ) t
    N min = Ф B K ,      (5.4) 
tC.K .  t'K
де с – тривалість робочої зміни, с = 8,2 години; 
 а – кількість робочих змін за добу; 
tф – час необхідний для забеспечення фронту робіт по замонолічуванню 
стиків колони з фундаментом, tф = 0,5 доби; 
tв –час необхідний на здобуття бетоном 70 % проектної міцності tв = 1 
доба; 
 tс.к. – середня нормативна тривалість встановлення обох рядів колон; 
 tк. – нормативна тривалість встановлення обох рядів колон; 
   
 
t’к – нормативна тривалість встановлення другого ряду колон; 
φ – коефіцієнт, що враховує співвідношення темпів встановлення колон і 
конструкцій, що на них спираються; 
t
       = K ,       (5.5) 
tn
tn. – нормативна тривалість встановлення підкранових балок або ферм і 
плит покриття. 
Виходячи з мінімальної кількості колон знаходимо розмір монтажної ділянки. 
За розмір ділянки можна приймати 1 блок де кількість колон не менша Nmin (1 
секція, 1 температурний блок). 
 Приймаємо дві монтажні ділянки. 
 
5.1.9 Вибір транспортних засобів 
Вибір транспортних засобів для доставки конструкцій на будівельний 
майданчик (для розкладки їх в зоні дії монтажного крана чи безпосередньо під кран 
при монтажі з колес) полягає в підборі спеціалізованих автопоїздів (фермо-, колоно-, 
балко-, плито-, панелевозів) виходячи з розмірів конструкцій що перевозяться і 
максимального використання вантажепід’емності транспортних засобів, габаритних 
розмірів. Для кожного виду конструкцій підбираємо транспортний засіб з 
урахуванням габаритів та повної ваги конструкцій що перевозять за один цикл. 
Монтаж ведеться з колес, тому доставка конструкцій проводиться безпосередньо на 
будівельний майданчик під монтаж. Результати зводимо в таблицю 5.15. 
 
Коефіцієнт використання вантажепідйомності транспортних засобів: 
q
      k =        (5.6) 
Q
Перевантаження транспортного засобу дозволена не більше як на 10% його 
проектної вантажепідйомності. Кількість необхідних транспортних засобів 
визначається за формулою: 
T
ц
      N =       (5.7) 
t
ь
де Тц – тривалість повного транспортного циклу; 
 tм – час затримки машини на будівельному майданчику. 
     T = t + t + t       (5.8) 
ц н п м
де tн – час на навантаження транспортного засобу (1 елемент – 10 хвилин); 
 tп – час на доставку конструкційних елементів на майданчик; 
 tм – час затримки транспортного засобу на будівельному майданчику. 
   
 
120L
     tп =        (5.9) 
v
де L – дальність перевезення; 
 v – середня швидкість руху транспортного засобу (25-30км/год). 
     tм = ( a −1)tк + t p       (5.10) 
де а – кількість елементів, які доставляються транспортним засобом; 
 tк – нормативна тривалість монтажу одного елементу; 
 tp – тривалість розвантаження останнього елементу (10хв) 
Таблиця 5.5 – Підбір комплекта машин 
Кількість Коефіцент 
№ Маса Вантаже-
Тип і марка елементів використання Спосіб 
п/ Елементи елементу підйомність 
машини що транспортного монтажу 
п т т 
перевозяться засобу kт 
УПР-1212 
1  Колони 5,3 КамАЗ-1212 14 3 1,00 З колес 
ЗІЛ-130В 
УПЛО-906 
2 Підкранові балки 4,15 9 2 0,98 З колес 
ЗІЛ-130В 
УПФ1218 
3 Кроквяні балки 6.55 12 1 0,76 З колес 
МАЗ-504А 
Плити покриття УПЛО-906 
4 2,65 9 3 0,88 З колес 
та перекриття ЗІЛ-130В 
УПП-0907 
5  Стінові панелі 1,4 ЗІЛ-130В 6,5 5 1,00 З колес 
ЗІЛ-130Г 
 
Знаходимо за формулою 5.10 час на доставку конструкційних елементів на 
будівельний майданчик: 
120 9
tп = = 36хв =0,167год 
30
Знаходимо за формулою 5.11 час затримки транспортного засобу на будівельному 
майданчику: 
для колон : 
                  tм =(2-1)1,24+0,167=1год25хв 
для колон адміністративної частини будівлі: 
                 tм=(4-1)1.24+0,167=1год53хв 
 
 
   
 
 
для підкранової балки: 
                 tм=(3-1)1.3+0,167=2год46хв 
для балки покриття: 
                 tм=(1-1)1,6+0,167=10хв 
для плит покриття та перекриття: 
                 tм=(3-1)0.3+0,167=46хв 
для стінової панелі: 
                 tм=(5-1)1.1+0,167=4год34хв 
 
 
Тривалість повного транспортного циклу: 
для колон: 
                 Тц=1год25хв+36хв+10хв=2год11хв 
    для колон адміністративної частини: 
                 Тц=1год53хв+36хв+10хв=2год39хв 
для підкранової балки: 
                  Тц=2год46хв+36хв+10хв=3год32хв 
для балки покриття: 
                  Тц=10хв+36хв+10хв=56хв 
для плит покриття та перекриття: 
Тц=46хв+36хв+10хв=1год32хв  
для стінової панелі: 
Тц=4год34хв+36хв+10хв=5год20хв  
 
   
 
Кількість необхідних транспортних засобів:  
для колон: 
                N=131/85=1,541  
Приймаємо 2 машини 
для колон адміністративної частини: 
                N=159/113=1,407  
Приймаємо 2 машини 
для підкранової балки: 
         N=134/78=1,7 
приймаємо 2 машини 
для балки покриття: 
             N=56/166=0,337 
 
приймаємо 1 машину 
для плит покриття та перекриття:         
 N=92/46=2 
приймаємо 2 машини 
для стінової панелі:  
      N=320/274=1,168 
 
   
 
5.1.10 Складання калькуляції трудових витрат та заробітної 
платні 
Складається з метою визначення затрат праці, кількості кранів, і щоб підрахувати 
техніко – економічні показники варіантів монтажу. 
Калькуляція є основним документом для визначення трудоємкості та заробітної 
платні. На основі калькуляції в подальшому розраховуються кількості кранів, 
визначення строків виконання робіт, визначення техніко-економічних показників. 
Калькуляція складається на основі [ 42 ]. Розрахунок калькуляції приведено в 
таблиці 5.6. 
 
5.1.11 Складання таблиці технологічних розрахунків 
 
      Таблиця технологічних розрахунків являється основним документом для 
складання графіку виконання монтажних робіт та визначення строків виконання 
монтажних робіт. 
     Таблиця технологічних розрахунків складається на основі калькуляції трудових 
витрат та заробітної платні. 
      Технологічні розрахунки приведені в таблиці 5.7. 
 
 
   
 
5.1.12 Визначення кількості кранів у комплекті 
 
Кількість кранів у комплекті визначається  за формулою: 
T
                                               n = н                   (5.11) 
kм * Т з
    де Тн - нормативна тривалість роботи кранів, приймається по таблиці 5.8 
         Т3 - заданий термін будівництва будівлі, ТЗ =12 місяців (термін будівництва в 
місяцях переводиться в зміни з урахуванням двозмінної роботи); 
         Км- коефіцієнт, що враховує частку монтажу від загального терміну 
будівництва.На монтаж конструкцій багатоноповерхової промислової споруди 
         Км =0,20-0,25 
    При визначенні кількості кранів у комплекті по формулі передбачається, що всі 
крани працюють паралельно.У дійсності крани працюють сумісно з деяким 
зрушенням у часі.Для обліку цього у формулі рекомендується вводити коефіцієнт 
сполучення Кс , що залежить від кількості працюючих кранів. 
    Тоді формула   прийме вигляд:    
T * k
                                               n = н с              (5.12)   
kм * TЗ
158.90* 1,25
                                              n = = 2.257        
0,25* 8* 22* 2
 Для монтажу конструкцій приймаємо 3  крани – два гусеничні для монтажу 
елементів каркасу будівлі та пневмоколесний для монтажу елементів огородження 
 
 5.2.13 Визначення техніко-економічних варіантів 
монтажу 
 
    До техніко-економічних показників, за якими проводять порівняння варіантів мон-
тажу відносять: 
              - приведені питомі витрати монтажу і 1т конструкцій в гривнях; 
              - трудомісткість монтажу 1т конструкцій в чол.*год; 
              - тривалість монтажу(зайнятість кранів) в змінах. 
    Приведені питомі витрати монтажу 1м³(т) конструкцій визначають за формулою:                                            
СЗ + ЕН * К
     C П
ПР =      (5.13) 
V
  де СЗ - загальна собівартість монтажу, яку визначають за формулою: 
n
      C = 1,08* (С і +С і і
З ДОД . маш−год * Т н )+ 1,5З ,    (5.14)                                         
і−1
        де Сі
дод - додаткові витрати на влаштування підкранових шляхів, кабельних 
лотків, тощо,[  41 ], грн.; 
    Сі
маш-.год - собівартість 1 машино-години роботи крану кожної марки, грн.: 
 
   
 
С і С і
                                              C і = од. р і
маш−год + + Еексп. ,      (5.15) 
Т і і
н Т р
  де  Сі
од.  - одноразові витрати  на доставку і-тої машини на будівельний майданчик,  
її монтаж, демонтаж і пробний пуск, грн.[ 41  ]; 
  Tі - кількість годин роботи крану за нормами (приймається по калькуляції), 
н
маш-год; 
   Ci
p - річні витрати на капітальний ремонт та амортизаційні     
відрахування,грн.[ 42 ]; 
   T i
p  - кількість годин роботи машини на об'єкті за рік,  у відповідності з вста- 
новленим режимом,год, [ 42 ]; 
   E і
експ  - експлуатаційні витрати за час роботи і - тої машини, включаючи витрати 
на          мастильні матеріали, паливо, а також заробітну плату машиністів і робочих, 
які виконують змінний технічний догляд за машиною [ 42 ]; 
   3 - загальна заробітна платня робочих, що виконують ручні процеси, 
(приймається по калькуляції); 
   Ен - нормативний коефіцієнт капіталовкладень,  Ен =0,15 грн. 
   Кп - питомі капіталовкладення, грн.: 
Сі *Т і
     KП = ін н        (5.16) 
Т і
р
де Сі
ін  - інвентарно-розрахункова вартість кожної машини, грн., [ 42 ], 
      V - обсяг монтажних робіт, м3 (т); V=1607 м³,  
    Вихідні дані для розрахунку приведених витрат зводимо в таблицю: 
   Таблиця 5.8 - Вихідні дані для розрахунку приведених питомих витрат 
 
       
3345 
МКГ-40 65120 709,98 1037.3 8954 5.676 --- 
 
 
     
КС-8162 152240 504,18 
3345 2291.3 18253.4 8.272 --- 
 
 
      
79940 153 3360 
МКТ6-45 208.12 8322.6 6.787 --- 3967.67 
 
        
МКТ-100 154000 153 3360 283.14 34216.6 10.659 --- 
КС-8165 234960 205.8 3345 4243.8 23255.1 9.284 --- 
 
   
 
Марка крану 
Інвентарно-розрахункова 
вартість, Сін грн 
Нормативне число годин 
роботи крану,Тн,год 
Число годин роботи крану 
за рік, Тр, год 
Одноразові витрати, 
Сод,грн. 
Річні витрати, Ср,грн 
Експлуатаційні  
Витрати, Еексп,грн 
Вартість влаштування і 
демонтажу підкранових 
шляхів,Сдод,,грн 
Зарплата робочих  
що виконують 
ручні процеси, грн 
 
Варіант 1- кран МКГ-40(монтаж основних конструкцій, панелі покриття, ригелі), 
МКТ-6-45(елементи огородження). 
Собівартість 1 машино-години роботи крану МКГ-40: 
і 1037.3 8954
Cмаш−год = + + 5.676 = 9.814 грн. 
709.98 3345
Собівартість 1 машино-години роботи крану МКТ-6-45: 
і 208.12 8322.6
Cмаш−год = + + 6.787 = 10.62 грн. 
153 3360
Загальна собівартість виконання монтажних робіт: 
CЗ = 1,08* ( 9.814*709.98 + 10.62* 153 ) = 9280.01грн.  
Питомі капіталовкладення: 
65120*709.98 79940* 153
                            K П = + = 17461.92грн.     
3345 3360
Приведені питомі витрати монтажу 1м³ конструкцій: 
9280.01+ 0.15* 17461.92
CПР = = 7.405 грн./м³. 
1607
 
Варіант 2 кран: КС-8162(елементи каркасу), КС-8165(елементи огородження),    
МКТ-100 (панелі покриття та перекриття): 
Собівартість 1 машино-години роботи крану КС-8162: 
C і 2291.3 18253.4
маш−год = + + 8.272 = 18.27грн. 
504.18 3345
Собівартість 1 машино-години роботи крану МКТ-100: 
і 283,14 34216,6
Cмаш−год = + + 10,659 = 22,69 грн. 
153 3360
Собівартість 1 машино-години роботи крану КС-8165: 
і 4243,8 23255,1
Cмаш−год = + + 9,284 = 36,86 грн. 
205,8 3345
Загальна собівартість виконання монтажних робіт: 
CЗ = 1,08* (18,27* 504,18 + 22,69* 153 + 36,86* 205,8 ) = 21890,22грн.  
Питомі капіталовкладення: 
152240* 504,18 154000* 153 234960* 205,8
     K П = + + = 44414,93грн.  
3345 3360 3345
   
 
 Приведені питомі витрати монтажу 1м³ конструкцій: 
21890.22 + 0.15* 44414.93
CПР = = 17.77 грн./м³   
1607
 Трудомісткість монтажу 1т конструкції визначаємо за формулою: 
n
Qp + (Q i і i і
m +Qм.д. +Q +Qд )
П
                                              q = i=1
       (5.50) 
V
    де Qр - витрати праці робочих(монтажників, арматурників, бетонників, тощо), які 
виконують роботи за допомогою крану (табл.6), люд-год; 
Qі
м - витрати праці машиністів і робочих, які обслуговують крани(табл. 6)       
                  люд-год:            
      Qі
м = mі Ті
н                    (5.51) 
    де mі
 - кількість робочих, що обслуговують крани; 
        Ті
н – кількість годин роботи кожної машини (табл. 5.9); 
        Qі
мд - витрати праці на монтаж і демонтаж кранів, люд-год [ 42  ];; 
        Qі
п - витрати праці на влаштування підкранових шляхів, люд-год [ 42 ];  
        Qі
д - витрати праці на доставку кранів на обєкт, люд-год [ 42 ];  
  Для зручності розрахунків вихідні дані зводимо до таблиці:      
           
 Таблиця 5.9 - Розрахункові дані для визначення трудомісткості монтажу  
   конструкцій 
Витрати праці Витрати праці на Витрати праці 
Витрати праці Витрати праці 
Марка на монтаж і влаштування під- на доставку 
робочих, машиністів        
крану демонтаж Qмд кранових шляхів Qп кранів 
Qp люд-год Qм люд-год 
люд-год люд-год Qд люд-год 
МКГ-40 709,98 228 20 
КС-8162 504,18 900 43 
 
1303,118 153 48 ------- 8 
МКТ-6-45 
 
153 257 12 
МКТ-100 
КС-8165 205,8 1280 67 
 
  Варіант 1- кран МКГ-40(монтаж основних конструкцій, панелі покриття, ригелі), 
МКТ-6-45(елементи огородження). 
Трудомісткість монтажу 1м 3 конструкцій: 
1303.118 + (709.98 + 228 + 20 )+ (153+ 48 + 8 )
              q = = 1.537  люд-год/м³                                         
1607
   
 
Варіант 2 кран: КС-8162(елементи каркасу), КС-8165(елементи огородження),    
МКТ-100 (панелі покриття та перекриття): 
Трудомісткість монтажу 1т конструкції : 
                                              
1303.118 + ( 504.18 + 900 + 43 )+ (153+ 257 + 12 )+ ( 205.8 + 1280 + 37 )
q = = 2.83  люд-год/м³                                         
1607
    Тривалість роботи (зайнятість кранів) визначаємо за формулою: 
n
                                               T = Tn +Tі
мд        (5.52) 
i=1
 
де Тп - затрати машинного часу в змінах ( таблиця 5.10 ); 
     Ті
мд - тривалість монтажу та демонтажу кранів, змін [ 42 ]; 
  
 Варіант 1- кран МКГ-40(монтаж основних конструкцій, панелі покриття, 
ригелі), МКТ-6-45(елементи огородження). 
228 48
                                              T = 109 + + = 116.787 змін.     
8.2* 4 7* 8.2
Варіант 2 кран: КС-8162(елементи каркасу), КС-8165(елементи огородження),    
МКТ-100 (панелі покриття та перекриття): 
900 257 1280
                                              T = 109 + + + = 150.46 змін.     
8.2*7 8.2* 5 8.2* 8
Визначені техніко-економічні показники зводимо до таблиці:                    
 Таблиця 5.10  - Техніко-економічні показники варіантів монтажу           
Значення показників по  варіантам 
Одиниця 
Назва показників 
вимірювання 1-варіант 2-варіант 
  
1.Приведені питомі витрати 
монтажу 1м3 грн. / м3 7,405 17,77 
конструкцій 
2. Трудомісткість 
люд-год / м3 1,537 2,83 
монтажу 
3.Тривалість зайнятості 
змін 116,787 150,46 
кранів, змін 
 
 
 Порівнюючи техніко-економічні показники приймаємо 1 варіант як більш економіч- 
но доцільніший. 
 Монтаж залізобетонних конструкцій каркасу здійснюємо комплектом з двох кранів 
гусеничного МКГ-40(монтаж основних конструкцій,панелі покриття, ригелі) та 
пневмоколісного МКТ-6-45(елементи огородження). 
 
   
 
              5.1.14 Визначення техніко-економічних показників 
проекту 
 До техніко-економічних показників належать: 
- Тривалість монтажу       - 53 зміни 
- Обсяг монтажних робіт      - 1607 м³ 
- Трудомісткість        - 728 люд-зм                                             
- Середня продуктивність монтажників    - 2,21 м³/люд-зм. 
- Тривалість роботи кранів      - 109 маш-зм 
- Середня продуктивність кранів     - 14,74 м³/ маш-зм. 
- Приведені питомі витрати монтажу 1м³ конструкцій - 10,19 грн./м³ 
 
 
5.1.15 Розробка заходів з техніки безпеки проведення 
монтажних робіт 
 
1. При виконанні робіт додержуватись вимог ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці 
і промислова безпека в будівництві. 
2. На ділянках де ведуться монтажні роботи забороняється знаходження 
сторонніх осіб та проведення інших робіт. 
3. Забороняється підйом збірних залізобетонних конструкцій, що не мають 
монтажних петель, або маркування. 
4. На будівельному майданчику встановити знаки безпеки. 
5. Усі монтажні пристосування повинні бути заводського виготовлення, 
випробувані та мати акт випробувань. 
6. При монтажі захватні пристосування знімати тільки після остаточного 
встановлення і закріплення конструкцій в проектному положенні. 
7. При сильному вітрі, грозовому дощі роботи припинити. 
  
 
   
 
5.2 Організація будівництва 
5.2.1 Складання сіткового графіку 
 5.2.1.1 Нормативна тривалість будівництва 
Згідно [ 42 ] визначені такі норми тривалості будівництва: 
загальна тривалість будівництва-396 днів 
підготовчий період - 3 місяці 
монтаж обладнання - 6місяців(18-23 місяць) 
 
5.2.1.2 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно - 
монтажних робіт 
 
   Таблиця 5.11- Укрупнена номенклатура комплексів будівельно - монтажних  
   робіт 
№ Укрупнена номенклатура комплексів Організація-виконавець 
п/п 
1 Роботи підготовчого періоду БМУ-28 
2 Підземні роботи БМУ-28 
3 Влаштування вводів БУ-424 
4 Влаштування бетонної основи під підлогу БМУ-28 
5 Монтаж конструкцій каркасу БМУ-28 
6 Влаштування покрівлі БУ -”Опорядбуд” 
7 Влаштування підлоги БУ –”Опорядбуд” 
8 Опоряджувальні роботи БУ –”Опорядбуд” 
9 Внутрішні санітарно-технічні роботи БУ-525 
10 Внутрішні електротехнічні роботи БУ-424 
11 Монтаж технологічного обладнання МПМК-1 
12 Налагодження і пуск технологічного обладнання МПМК-1 
13 Здача об’єкту в експлуатацію БМУ-28 
 
5.2.1.3 Методи виконання основних робіт по комплексам 
 
а) Підземні роботи 
 Роботи цього циклу виконуються організацією БМУ-28. В склад робіт підземного 
циклу включаємо роботи в такій послідовності: 
розробка грунту скрепером Д-374Б  
розробка котловану  екскаватором Е-10011Д 
добор грунту в траншеях вручну спеціалізованою бригадою землекопів 
влаштування монолітних фундаментів 
монтаж фундаментних балок 
зворотня засипка траншей бульдозером ДЗ-42 
 
   
 
Всі роботи виконуються поточним методом спеціалізованими методом 
спеціалізованими бригадами 
 При монтажі фундаментів задіяна бригада монтажників Збірні конструкції  
фундаментів надходять на майданчик з заводу ЗБК який розташований на відстані 9 
км автомобільним транспортом.  
Монолітні фундаменти зводимо безпосередньо на будівельному майданчику 
встановлюючи арматуру і вкладаючи бетонну суміш в опалубку.  
 
 
б) влаштування бетонної основи основи під підлогу 
   Роботи цього циклу виконуються після закінчення зворотньої засипки траншей і 
влаштування вводів. Ці роботи включають в себе: 
Ущільнення грунту щебнем 
Влаштування обмазочної(обклеюваної) гідроізоляції  
Влаштування підстилаючого шару з бетону 
Влаштування бетонної силової плити 
  Роботи цього циклу виконуються спеціалізованою бригадою бетонщиків. Роботи 
виконуємо потоковим методом по ділянках. 
  Щебінь та пісок для ущільнення грунту доставляють на будівельний майданчик 
автомобільним транспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 15 км від 
будівельного майданчику. 
  Інші матеріали завозимо автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться 
на відстані 9 км від будівельного майданчику. 
 
в) монтаж конструкцій каркасу 
1) Монтаж колон і металевих в’язів 
 Роботи виконуються після закінчення влаштування бетонної основи під підлогу і 
ведуться потоковим методом по ділянках.  
  Монтаж колон ведеться методом „з коліс”. Монтаж ведеться краном  МКГ-40.  
  Монтаж ведеться з допомогою комплексною бригадою робітників, яка складається з 
монтажників і електрозварювальників. 
 Конструкції доставляються на  будівельний майданчик автомобільним транспортом 
з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від будівельного майданчику. 
 Роботи по монтажу колон і металевих в’язів ведемо в 2 зміни. 
 Металеві в’язи встановлюють одночасно із монтажем колон.  
 
2) Монтаж підкранових балок 
Роботи виконуються після закінчення монтажу колон і ведуться потоковим методом 
по ділянках.  
  Монтаж балок ведеться методом „з коліс”. Монтаж ведеться краном  МКГ-40.  
  Монтаж ведеться з допомогою комплексною бригадою робітників, яка складається з 
монтажників і електрозварювальників. 
 Конструкції доставляються на  будівельний майданчик автомобільним транспортом 
з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від будівельного майданчику. 
 Роботи по монтажу колон і металевих в’язів ведемо в 2 зміни. 
              
   
 
  3) Монтаж елементів покриття та перекриття  
Роботи виконуються після закінчення монтажу колон (в адміністративній частині), 
підкранових балок (в виробничій частині)  і ведуться потоковим методом по 
ділянках.  
  Монтаж балок ведеться методом „з коліс”. Монтаж ведеться краном  МКГ-40, який 
для монтажу плит покриття та перекриття обладнується гуськом.  
  Монтаж ведеться з допомогою комплексної бригади робітників, яка складається з 
монтажників і електрозварювальників. 
 Конструкції доставляються на  будівельний майданчик автомобільним транспортом 
з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від будівельного майданчику. 
 Роботи по монтажу колон і металевих в’язів ведемо в 2 зміни. 
  
 4) монтаж огороджуючих конструкцій 
 Монтаж огороджуючих конструкцій ведеться потоковим методом і складається з 
таких видів робіт: 
• монтаж збірних з/б панелей стін  
• монтаж металевих віконних блоків 
• монтаж залізобетонної рами воріт 
На цих роботах задіяні кран та комплексна бригада монтажників і електро-
зварювальників. 
  Монтаж конструкцій ведеться з попередньою розкладкою конструкцій біля місць 
монтажу. 
  Монтаж металевих віконних блоків ведеться одночасно із монтажем стінових 
панелей. 
   
 г) влаштування покрівлі 
 Покрівлю влаштовуємо з рулонних матеріалів які надходять на будівельний 
майданчик автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км 
від будівельного майданчику. 
  Роботи проводимо потоковим методом.      
                Потік складається з наступних робіт: 
влаштування пароізоляції 
влаштування  утеплювачу 
влаштування  цементної стяжки 
влаштування покрівлі з 2-х шарів рубемасту РНП-350 
Роботи веде БУ ”Опорядбуд”  спеціалізованою бригадою кровельників. Роботи 
проводимо в 1зміну. 
 
ж) влаштування підлоги 
 Підлоги влаштовуємо  по влаштованій підготовці. Роботи ведемо потоковим 
методом по ділянках. Роботи веде БУ ”Опорядбуд”  спеціалізованою бригадою 
бетонників, роботи проводимо в 1зміну. 
 Матеріали для влаштування підлоги надходять на будівельний майданчик 
автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від 
будівельного майданчику. 
   
 
з) опоряджувальні роботи 
Ці роботи включають в себе: 
фарбування поверхні в середині приміщення вапном 
фарбування масляними фарбами стін 
оштукатурення стін та стелі 
облицювання стін керамічною плиткою, гіпсокартонними панелями 
оштукатурення фасаду теразитовою штукатуркою 
влаштування вимощення 
 Роботи проводимо потоковим методом по ділянках. Роботи проводить БУ 
”Опорядбуд” спеціалізованою бригадою малярів. Роботи проводимо в 1 зміну. 
 Матеріали для фарбування  надходять на будівельний майданчик автомобільним 
транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9км від будівельного 
майданчику. 
 
5.2.1.4 Проектування поточності виконання робіт 
 
 Застосування поточного методу організації будівельного виробництва 
забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єкту, підвищення якості і 
зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточний метод поєднує 
послідовний і паралельний в ньому усуваються недоліки і зберігаються переваги 
кожного з них при цьому методі технологічний процес зведення будинків 
розбивається на декілька складових процесів для кожного з них встановлюють 
однакову тривалість і поєднують їх виконання в часі на різних ділянках чим 
забезпечується послідовність здійснення однорідних процесів і паралельно 
різновидних. Будівництво поточним методом вимагає менше часу ніж послідовний 
метод і меншої кількості одночасно спожитих ресурсів ніж при паралельному методі. 
Для створення будівельного потоку необхідно: 
а) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові процеси; 
б) розподілити працю між виконавцями і закріпити за ними ці процеси; 
в) поділити весь фронт робіт на окремі фронти ( ділянки ) і встановити для них 
тривалість виконання кожного процесу; 
г) визначити черговість робіт на окремих фронтах щоб максимально сумістити 
виконання різнотипних робіт в часі і в просторі тобто встановити їх технологічну 
взаємозалежність.  
Поточно  виконуються такі роботи як: підземні роботи; влаштування бетонної 
основи; монтаж конструкцій каркасу; влаштування покрівлі; внутрішні 
опоряджувальні роботи; влаштування підлоги; монтаж ТО; внутрішні 
електротехнічні роботи; внутрішні сантехнічні роботи; наладка і пуск ТО.  
Роботи які виконуються не за потоком це: роботи підготовчого періоду; влаштування 
вводів 
 
5.2.1.5  Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіку 
 В даній таблиці розраховуємо вихідні дані для складання сіткового графіку: 
 тривалість виконання робіт 
 кількісний склад бригади 
 змінність виконання робіт 
   
 
5.2.2 Проектування будівельного генерального плану 
 
5.2.2.1 Виробничі та механізовані устаткування 
  
  Для забезпечення комплексної механізації робіт, що виконуються вручну на 
будівельному майданчику використовуються наступні  устаткування: 
 при проведенні бетонних робіт: 
• електромеханічний вібратор ИВ-19 
• бетононасосна установка СБ-126А     
• бетонозмішувальна установка СБ-75А 
• віброрейка СО-131 
• пересувний компресор СО-45Б 
 при проведенні ізоляційних робіт: 
• бітумонагрівальний агрегат Д-618 
 при влаштуванні покрівлі: 
• бітумонагрівальний агрегат Д-618 
• машина для сушки основи СО-107 
• машина для очистки і перемотки рулонних матеріалів СО-98 
• пересувна установка для ґрунтування поверхні ПКУ-35М 
• машина для наклеювання рулонних матеріалів СО-99А 
• каток вагою 100 кг 
опоряджувальні роботи: 
• агрегат фарбувальний СО-74А 
• фарбопульт ручний СО-20Б 
• фарборозпилювач пневматичний СО-19А 
 
 
 
   
 
5.3.2.3 Тимчасові дороги та їх типи 
  
 Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином, щоб 
забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, площадки 
укрупненого збору, складів, майстерень, побутових приміщень.  
 При проектуванні  схеми руху транспорту максимально враховуємо існуючі 
дороги та умови зручного маневрування на будівельному майданчику. 
 Дороги приймаємо з одностороннім рухом, ширину доріг приймаємо 3м. 
 Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей 
автомашин та автопоїздів. 
 Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у розмірах 
елементах, що перевозяться – по балкам покриття  довжиною 18м.  
 Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 18м; зовнішні -24м. 
   При трасуванні доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з поздовжньої 
сторони будівлі 10м, з торців = радіусу заїзду (18м) 
 При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху 
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які 
регламентують порядок руху транспортних засобів. 
 Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна 
перевищувати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах. 
  Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги показана на 
рисунку: 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 5.8 – Конструкція тимчасової дороги 
1 –кювет 
2 –обочина 
3 –покриття 
4 –земляне полотно 
5 –щебеневе покриття 
6 –основа 
7 –підстилаючий шар з піску 
8 –ущільнений грунт 
 
 
   
 
5.3.2.4 Парк будівельних машин та транспорту 
 
   Для комплексної механізації будівельних процесів на будівельному майданчику 
використовуються  
будівельні машини. 
  Для планування майданчику використовується бульдозер ДЗ-18 потужністю 310л.с.   
  Для розробки ґрунту і зняття рослинного шару використовується  прицепний скрепер 
Д-374Б. 
  Для розробки ґрунту в траншеях  – екскаватор Е-10011Д 
  Для ущільнення ґрунту   – каток ДУ-29  
  Для монтажу збірних залізобетонних конструкцій використовуються крани: 
• монтаж  фундаментних балок   – К-166 
• монтаж колон      – МКГ-40 
• монтаж ферм і плит покриття   – МКГ-40 
• монтаж огороджуючих конструкцій  – СКГ-6-45 
  На будівельний майданчик конструкції і матеріали доставляються автомобільним 
транспортом: 
   фундаментні балки      – балковоз ЗІЛ-130В 
   колони        – колоновози УПР-1212 (КаМАЗ-1212) 
   колони адміністративної частини  – УПЛО-906(ЗІЛ-130В) 
   підкранові балки     – балковоз УПЛО-906(ЗІЛ-130В) 
   балки покриття, ригелі    – балковоз УПФ-1218 (МАЗ-504А) 
   плити покриття     – плитовоз УПЛО-906 (ЗІЛ-130В) 
   стінові панелі      – панелевоз УПЛ – 0907(ЗІЛ-130В) 
   щебінь та пісок     – самоскид  КрАЗ-257 
   масляна фарба та інші опоряджувальні матеріали – КамАЗ-2230 
 В межах будівельного майданчику з приоб’єктного складу до робочих міць матеріали 
доставляються трактором ЮМЗ-5 
  При роботах по влаштуванню покрівлі для підйому матеріалів на покрівлю 
використовують підйомники  СПК-100. 
 
5.3.2.5 Визначення необхідності в побутових і 
адміністративних будинках 
 
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-технічних 
робітників на будмайданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, 
адміністративні і виробничі. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності 
персоналу. Число робітників визначають, виходячи з календарного або сіткового 
графіків та графіків руху робітників. 
В промисловому будівництві питома вага робітників — 83.9% , ІТР — 11.0%, 
службовців — 3.6%, МОП і охорона — 1.5%. 
Комплекс приміщень повинен розраховуватись на всіх робітників, які зайняті в 
виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації. 
Після розрахунків необхідних площ, типові тимчасові споруди вибирають по 
каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді 
таблиці для кожного виду споруд. 
   
 
Загальна кількість працюючих визначається по формулі: 
N заг = N роб + Nтр + Nсл + Nмоп ; 
де  Nроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком; 
      Nтр — кількість ІТР; 
      Nсл — кількість службовців; 
      Nмоп — кількість МОП та охорони; 
Nзаг=50+6+2+1=59 чол. 
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо: 
• загальна кількість кількість робітників -59 чол 
• робітників -50чол, з них чоловіків -45, жінок -5 
• ІТР -6 чол 
• службовців -2 чол 
• охорона -1чол 
Розрахунок тимчасових приміщень і споруд проводимо в табличній формі: 
Таблиця 5.25 -Розрахунок тимчасових споруд 
Вартість, 
грн. 
Групування та найменування 
Тип будинку 
будинків 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
побутовий вагончик для 
1   87,75 
чоловіків 
- гардеробна 0,90 40,50 контейнерний 
45 9х3 металевий 27   4     
приміщення для відпочинку, "Комфорт" 
- 1,00 45,00 
обігрівання, приймання їжі 
- Умивальна 0,05 2,25 
побутовий вагончик для 
2   9,75 
жінок 
- гардеробна 0,90 4,50 контейнерний 
5 9х3 металевий 27   1     
приміщення для відпочинку, "Комфорт" 
- 1,00 5,00 
обігрівання, приймання їжі 
- Умивальна 0,05 0,25 
2 виконробська 6 0,48 2,88 3х6 18   1     
контейнерний 
3 диспетчерська 1 7,00 7,00 3х6 18   1     
металевий 
4 червоний куточок 59 0,24 14,16 "Універсал" 
" 
5 ТБ 59 0,02 1,18 3х6 18   1     
6 медпункт 59 0,07 4,13 
контейнерний 
8 сушильна 50 0,20 10,00 3х6 металевий 18   1     
"Універсал" 
приміщення для особистої 5,8
9 5 0,18 0,90 2,2х1    1     
гігієни жінок 4 
2,5х1,2
10 туалет для жінок 5 1,00 5,00 2,7   1     
  збірно-
2,5х1,2 розбірна 
11 туалет для чоловіків 54 0,09 4,86 2,7   1     
  
12 душові на 2 рожка 2 0,43 0,86       
3х2,2  6,6 1 
13 душові на 4 рожка 3 0,43 1,29       
 
   
№п/п 
Розрахункова 
кількість робітників 
і службовців 
Значення 
показника на 1 
працюючого м2 
Розрахункова 
площа 
Розміри в плані 
УТС 
Прйнята площа 
Висота 
приміщення 
Кількість, шт 
Оди-ниці 
Загальна 
 
5.3.2.6 Організація водозабезпечення. Розрахунок 
тимчасового забезпечення 
  Потребу у воді розраховуємо виходячи з прийнятих методів виконання робіт, 
обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період будівництва з 
максимальним водопостачанням. 
 Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за формулою 
                                                                Qзаг=Qгосп +Qсгп +Qвп +Qпож        (5.53) 
де Qгосп –розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби 
     Qсгп  -розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби 
        Qвп - розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби 
     Qпож  -розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби 
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаємо за 
формулою: 
b* N1 * k
                                                                          Q 2
госп =        (5.54) 
3600*n
  де b –норма споживання на одного робітника в зміну, л 
       N1 –число працюючих в зміну 
       k2 –коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, k2=2 
         n –число годин роботи в зміну                                          
20* 59* 2
  Qгосп = = 0.08  л/с 
3600* 8.2
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби визначаємо за 
формулою: 
c * N
                                                                          Q 2
госп =          (5.55) 
60*m
де  С –норма витрат на 1 особу, що приймає душ 
     N2 –число працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від N1) 
       m –час роботи душових установок (45хв. після закінчення зміни) 
40* 24
                                                                           Qгосп = = 0.36 л/с      
60* 45
Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюються за 
формулою: 
S  A  k
Q = 2 k , 
вп нв
3600 n
1
де S — питомі витрати води на одиницю обсягу робіт; 
     A — загальний обсяг робіт на добу або зміну; 
     n1 — кількість годин роботи, до якої віднесенні витрата; 
     k2 — для виробничих потреб приймають 1.5; 
     kнв — коефіцієнт на невраховану витрату води, рівний 1.2. 
 
   
 
Питомі витрати S знаходимо як суму добутків витрат на тривалість їх для всих 
процесів S=400 л. 
400 1.5 74
Qвп = 1.2 = 1.8  л/с 
3600 8.2
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку 
одночасної дії  двох струменів із гідрантів по  5 л/с   на  кожний   струмінь,  тобто 
5·2=10 л/с. 
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі: 
Qзаг=0.08+0,36+1,8+10=12,24 л/с 
Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи знаходимо 
по формулі: 
4 Q 1000
заг
                                              D =                                                        (5.55) 
 v
де Qзаг — сумарні витрати води; 
     v — швидкість руху води по трубам 
4 12.24 1000
D = = 124.87  мм 
3.14 1.0
Одержане значення діаметру оругляємо до цілого числа і згідно [ 39 ] приймаємо 
труби   діаметром 125 мм. 
 
5.3.2.7 Організація тимчасового енергозабезпечення 
 
Необхідну сумарну потужність визначаємо за формулою: 
P *k P *k
                                                P = ( c 1c + T 2c
p +PCB * r3c +PОЗ ) *            (5.56) 
cos cos
0.33  263.18 0.5 375
Pp = ( + + 0.8 49.89 + 349.93 ) 1.1 = 827.067кВт  
0.614 0.85
виходячи з необхідної потужності приймаємо пересувну збірну закриту 
трансформаторну підстанцію   СКТП-750 потужністю 1000 кВ*А і габаритами 
3200х2500. 
 
   
 
Таблиця 5.26 - Встановлена потужність по видах споживачів 
Норми витрат енергії 
на одиницю Загальні витрати 
Найменування споживачів Обсяг або кількість вимірювання, кВт електроенергії 
1 2 3 4 
Силові споживачі 
Зварювальні трансформатори 
СТЭ-34 потужністю 408 кВ*А, 4 61,25 245 
перераховані з врахуванням 
cos=0,6 Pуст=408*0,6=245  
Електромеханічний вібратор ИВ- 6 0,5 3 
19 
2 4,5 9 
Пересувний компрессор СО-45Б 
Підйомник СПК-100 1 1,68 1,68 
Машина для очистки та 
3 1,5 4,5 
перемотки рубероїду    СО-98  
Підсумок Рс 263,18 
Технологічні споживачі 
Установки електропрогріву 
потужністю 500кВт*А 
3 125 375 
перераховані з врахуванням 
cos=0,85 Pуст=500*0,85=425кВт  
Підсумок Рт 375 
Внутрішнє освітлення 
Контора виконроба, м2 18 0,15 2,7 
Склади, м2 898 0,03 26,94 
135 0,15 20,25 
Побутові приміщення, м2 
Підсумок Ров 49,89 
Зовнішнє освітлення 
Бетонні роботи, м2 4190 0,05 209,5 
Монтаж конструкцій м2 3456 0,03 103,68 
Земляні роботи, м2 1750 0,01 17,5 
Аварійне овітлення, м 550 0,035 19,25 
Підсумок Ров 349,93 
5.3.2.8 Розрахунок і організація освітлення робочих місць 
Джерелами   світла  є   прожектори   з  лампами   розжарювання   потужністю 
1кВт, 1,5кВт,  встановленні  групами по 3, 4 і більше. Для даного будівельного 
майданчика рекомендуються прожектори ПЗС з освітленням 20 люкс. Висота 
установки приладів приймається максимальною, по можливості на рівні даху споруди, 
що будується;  відстань між прожекторами не повинна перевищувати чотирикратної 
висоти їх установки. При відсутності потужних джерел світла прожектори необхідно 
влаштувати групами відповідної сумарної сили світла, світловий потік повинен бути 
спрямований у кількох напрямках, бажано з 3-х мінімум з 2-х. 
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може бути 
встановлена спрощеним методом через питому потужність за формулою: 
P E  S
                                                      n =                                                                  (5.57) 
P
Л
   
 
де P — питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35, приймаємо  0.3 
Вт/м2·лк; 
     Е — освітленість, приймаємо Е=20 лк; 
     S — площа, яка належіть освітленню; 
     Pл — потужність  лампи  прожектора,   для   прожектора   ПЗС-35  Pл=1500 Вт. 
Освітлення робочого місця при монтажі колон: S=66*18=1188 м2 
0.3* 20* 1188
        n = = 4.752 шт. 
1500
 
Рисунок 5.9- Площа освітлення при монтажі колон 
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі колон 5 прожекторів 
 Освітлення робочого місця при монтажі підкранових балок: 
 S=60*36=2160м2 
0.3*20*2160
               n = = 8.64 шт.     
1500
         
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі ферм 9 прожекторів 
 
Рисунок 5.10-Площа освітлення при підкранових балок 
Освітлення робочого місця при монтажі підкранових балок при S=72*30=2160м2 
0.3* 20* 2160
  n = = 8.64 шт. 
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі ферм 9 прожекторів 
Освітлення робочого місця при монтажі кроквяних балок при S=72*48=3456м2 
0.3* 20* 3456
  n = = 13.824 шт. 
1500
Приймаємо 14 прожекторів 
   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 5.11-Площа освітлення при монтажі стінових панелей 
Освітлення робочого місця при монтажі стінових панелей при S=18*14=252м2 
0.3* 20* 252
  n = = 1.008 шт. 
1500
Приймаємо 1 прожектор 
 
5.3.3 Заходи по техніці безпеки виробничої санітарії і 
протипожежній безпеці 
5.3.3.1 Заходи по техніці безпеки при виконанні окремих 
будівельних процесів 
1. Розробка ґрунту екскаватором у відвал 
• до початку виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підземних 
комунікацій повинні бути розроблені та  погоджені з організаціями, що 
експлуатують ці комунікації заходи по безпеці праці, а розміщення цих 
комунікацій повинно бути позначено на місцевості знаками або підписами. 
• виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підземних 
комунікацій повинне виконуватись під наглядом про раба або майстра, а в 
охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою або діючим 
газопроводом, крім того під наглядом працівників електро- або газового 
господарства. 
• при виявленні вибухонебезпечних матеріалів в цих місцях потрібно терміново 
припинити роботи до отримання дозволу від відповідних органів 
• грунт що виймається з траншей слід розміщувати на відстані не менш 0,5 м від 
бровки виїмки 
• розробляти  грунт  в траншеях підкопом не дозволяється 
• валуни, каміння що виявлені на укосах траншей повинні бути видалені 
• риття траншей з укосами без кріплення з глибиною вище рівня ґрунтових вод 
дозволяється при 
• закладення ухилу укосів 1:0 
• котловани та траншеї, що розробляються на вулицях, проїздах, в дворах 
населених пунктів, а також   в місцях  масового руху  людей або транспорту  
повинні бути  обгороджені захисним огородженням з врахуванням вимог 
ГОСТ 23497-78. На обгородженнях необхідно встановлювати попереджувальні 
написи і знаки а темний час доби освітлюватись. 
• екскаватори  під час роботи розміщують на спланованих площадках 
   
 
2. Добирання грунту вручну 
• виконання робіт в котлованах і траншеях, що зволожились дозволяється тільки 
після огляду майстром стану грунту укосів і нестійкого грунту в місцях де 
виявлені козирки або тріщини.  
• перед допуском робітників в траншеї і котловани глибиною більше 1,3м 
повинна бути перевірена стійкість укосів. 
• котловани і траншеї, що були розроблені в зимовий час повинні бути оглянуті, 
а по результатах  огляду прийняті заходи по забезпеченню стійкості відкосів та 
стін. 
3. Приготування та укладка  бетонних сумішей 
• при виготовленні бетонних сумішей з використанням хімічних добавок 
необхідно запровадити заходи які виключали б опіків шкіри та ушкодженням 
очей 
• монтаж, демонтаж бетоноводів а також видалення з них бетону, що 
затримався(пробок) допускається тільки після зниження тиску до 
атмосферного 
• під час прочистки бетоноводів стисненим повітрям робітники, не зайняті 
безпосередньо цими операціями повинні бути на відстані не менш 10 м від 
бетоноводу. 
• кожен день перед початком укладки бетону вібратором перевіряють справність 
та надійність закріплення всих ланок віброхоботу між собою та до страху 
вального канату 
• при ущільненні бетону електровібраторами переміщати вібратор за токоведучі 
шланги не допускається а при перервах в роботі і при переході з одного місця 
на інше електровібратори потрібно вимикати 
• при електропрогріві бетонної суміші монтаж і приєднання електрообладнання 
до питаючої мережі повинні робити тільки електромонтери, які мають 
кваліфікаційну групу по техніці безпеки не нижче ІІІ. 
• в зоні електропідігріву потрібно використовувати ізольовані гнучкі кабелі або 
провода в захисному шланзі. Не допускається прокладати провода 
безпосередньо по грунту або по шару опілок, а також провода з порушеною 
ізоляцією 
• при електропрогріві бетону зона електропрогріву повинна мати захисне 
огородження що задовольняє вимогам ДСТУ Б В.2.8-43:2011, світлову 
сигналізацію і знаки безпеки. Сигнальні лампи повинні підключатись так, щоб 
при їх перегоранні відключалася подача напруги 
• зона електропрогріву повинна знаходитись під постійним наглядом 
електромонтерів, що виконують монтаж електромережі 
3. Монтаж залізобетонних конструкцій 
• на ділянці, де ведуться монтажні роботи не допускається знаходження 
сторонніх, а також виконання інших робіт 
• способи стропування елементів конструкцій і обладнання повинні 
забезпечувати  їх подачу до місця встановлення в положенні, близькому до 
проектного 
 
   
 
• забороняється підйом збірних з/б конструкцій які е мають монтажних петель або 
міток які забезпечують їх правильну стропування і монтаж 
• очистку конструкцій від бруду та обледеніння слід виконувати до їх підйому. 
• елементи конструкцій, що монтуються під час переміщення повинні 
втримуватися від розкачування і обертання гнучкими відтяжками 
• не допускається перебування людей на конструкціях під час переміщення або 
підйому 
• під час перерв не допускається залишати підняті елементи конструкцій і 
обладнання на висоті 
• розчалки для тимчасового закріплення  конструкцій, що монтуються повинні 
бути закріплені до надійних опор. Розчалки не повинні дотикатись до гострих 
кутів конструкцій 
• для переходу монтажників с однієї конструкції на іншу потрібно 
використовувати інвентарні драбини, перехідні містки та трапи, які мають 
огородження 
• не допускається виконувати монтажні роботи ні висоті в відкритих  місцях при 
силі вітру 15м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який виключає 
видимість в границях фронту робіт 
• роботи по переміщенню і встановленню вертикальних панелей і подібних 
конструкцій припиняють при швидкості вітру 10м/с і більше 
• не допускається знаходження людей під конструкціями, що монтуються до 
встановлення їх в проектне положення і закріплення 
• навісні монтажні площадки, драбини і інші пристосування необхідні для роботи 
монтажників на висоті повинні закріплятись на конструкціях до встановлення їх 
в проектне положення 
• монтаж конструкцій кожної послідуючої ділянки потрібно починати після 
надійного закріплення конструкцій попередньої ділянки 
• в процесі монтажу конструкцій монтажники повинні знаходитись на раніше 
встановлених і надійно закріплених конструкціях 
• до виконання монтажних робіт необхідно встановити порядок обміну умовними 
сигналами між робітником, який керує монтажем і машиністом. Всі сигнали 
подаються тільки одним лицем (бригадиром ланки монтажників, такелажником, 
стропальником) окрім сигналу ”Стоп” який може бути поданий довільним 
робітником, який замітив небезпеку 
• в процесі виконання збиральних операцій суміщення отворів і перевірка спів- 
падання  в монтуємих деталях виконується з допомогою спеціального 
інструменту. Перевіряти спів падання отворів в монтуємих конструкціях 
пальцями не допускається 
• укрупнена зборка і до виготовлення конструкцій повинні виконуватись на 
спеціально відведених для цього місцях 
• фарбовування і антикорозійну обробку конструкцій треба виконувати до 
підйому конструкцій на проектну відмітку 
 
 
   
 
4. Влаштування покрівлі 
• до покрівельних робіт допускаються робітники які досягли віку 18 років і 
мають медичну довідку на дозвіл роботи на висоті 
• допуск робітників до виконання покрівельних робіт дозволяється після огляду 
виконробом або майстром справності несучих конструкцій покрівлі 
• розміщати на покрівлі матеріали допускається тільки в місцях, які передбачені 
проектом виконання робіт з прийняттям заходів щодо усунення їх падіння в 
тому числі від впливу вітру 
• під час перерв та технологічні пристосування повинні бути прибрані з покрівлі 
або закріплені 
• е допускається виконання покрівельних робіт під час ожеледиці, туману, грози, 
вітрі швидкістю 15м/с 
• елементи та деталі покрівлі потрібно подавати на робочі місця в готовому 
вигляді 
• заготівка вказаних елементів а покрівлі не дозволяється 
• бітумну мастику слід подавати до робочих місць по бітумоводам або з 
допомогою вантажопідйомних машин 
• при необхідності переміщення гарячого бітуму вручну слід використовувати 
металеві бачки які мають форму усіченого конусу із закриваючимися кришками 
• не дозволяється використовувати мастики температурою вище 180ºС 
• котли для варки бітуму мають бути обладнані приладами для заміру 
температури 
• загружає мий наповнювач в котел має бути сухим 
• біля котлу повинні знаходитись засобу пожежегасіння 
• паливо для котлу повинно розміщуватись на відстані не менш 5-10м від котла 
5. Малярні роботи 
• засоби підмощування які використовуються для малярних робіт в місцях під 
якими ведуться інші роботи повинні мати настил без зазорів 
• для просушування приміщень забороняється висушувати приміщення 
жаровнями і іншими пристроями які виділяють в приміщення продукти 
згорання палива 
• малярні суміші слід підготовлювати централізовано. При приготуванні їх на 
будівельному майданчику слід використовувати для цих цілей приміщення які 
обладнані вентиляцією і не допускаючій перевищення граничнодопустимих 
концентрацій шкідливих речовин в повітрі 
• приміщення для приготування сумішей повинні бути забезпечені 
нешкідливими миючими засобами і теплою водою 
• не допускається виготовляти малярні суміші порушуючи вимоги заводу -
виготовника фарб 
• в місцях використання нітрофарб і інших лакофарб них матеріалів і сумішей 
забороняється вести роботи з використанням відкритого вогню або викликаючи 
ми іскри 
• тару із вибухонебезпечними матеріалами під час перерв  потрібно закривати 
пробками і відкривати інструментом, який не викликає іскр 
   
 
• при виконанні малярних робіт з використанням сумішей які містять шкідливі 
речовини потрібно дотримуватись Санітарних правил при фарбувальних 
роботах з використанням ручних розпилювачів 
• місця над якими проводиться скління потрібно огороджувати 
• до початку скління потрібно візуально перевірити надійність і справність 
віконних перельотів 
• підйом і переноску скла до місця його встановлення потрібно виконувати  з 
використанням безпечних пристосувань або в спеціальній тарі 
 
5.3.3.2  Заходи по техніці безпеки та протипожежні заходи, що 
передбачені при проектуванні будівельного генерального плану 
• При розробці будгенплану додержуємося розривів між будинками, які 
будуються, тимчасовими будовами і складами різноманітних матеріалів, що 
відповідає протипожежним нормам. Величина цих розривів залежить від 
ступеню вогнестійкості об’єктів і категорії пожежної безпеки виробництв, які 
розміщені в тимчасових будинках і визначаються протипожежними нормами і 
правилами. Приймаємо величину розривів 5м.  
• Складання горючих будівельних матеріалів у зоні протипожежних розривів не 
допускається.  
• Негорючі матеріали можна складати на території цих розривів за умови 
збереження біля будов вільної полоси, достатньої для проїзду без перешкод і 
маневрування пожежних автомобілів, але шириною не менше 5м.  
• Мережі доріг організовуємо по кільцевій схемі у вільні смуги для підвезення 
матеріалів і проїзду пожежних машин. Дороги проектуємо з щебеневим 
покриття. Особливу увагу звертаємо на забезпечення вільних під’їздів і 
підступів до гідріантів протипожежного водопостачання.  
• На території будівельного майданчику влаштовуємо 2-а  виїзди на дороги 
загального призначення.  
• Тимчасові будинки  розташовувуємо від доріг і пожежних проїздів на відстані 
не більше ніж 25м. 
• З метою пожежної профілактики на будівельному майданчику відводимо місце 
для куріння, де встановлюються ємності для сміття, бочки з водою або ящики з 
піском.  
• На будгенплані  позначаємо зони дії вантажопідйомних кранів, повітряних 
ліній електропередач, інтенсивного руху транспортних засобів, зберігання 
вибухонебезпечних та пальних матеріалів, а також шкідливих речовин, і інші 
небезпечні зони, умови роботи в яких вимагають особливого забезпечення 
безпеки працюючих. 
• Санітарно - побутові приміщення та площадки для відпочинку працюючих, а 
також автомобільні і пішохідні дороги ( без спеціальних захисних заходів) 
розміщуємо за межами небезпечних зон.  
 
   
 
• Організація будівельного майданчику повинна забезпечувати безпеку праці 
робітників на всіх етапах виконання робіт. При розташуванні на будгенплані 
тимчасових споруд, огорожі, складів і лісів  враховувуємо вимоги по габаритах 
зближення будов до транспортних засобів, які переміщуються поблизу. 
• Дороги, в’їзди та виїзди проектуємо таким чином, щоб забезпечувався вільний 
під’їзд засобів пожежегасіння до об’єктів будівництва .  
• Для запобігання розтікання рідин як споруди, так і площадки розміщуємо 
нижче рівня землі. 
• Негашене вапно зберігаємо в закритих складах з піднятою не менш як на 200мм 
підлогою для запобігання затоплення водою. 
•  Майданчик обладнуємо протипожежним водоводом. Пожежні гідранти 
встановлюємо в закритих колодязях, які в зимовий час утеплюють 
• Тимчасові споруди обладнуємо первинними засобами пожежегасіння, а також 
обладнуємо пожежні щити з пожежним обладнанням 
• До зварювальних робіт допускаються особи, які мають кваліфікаційне 
посвідчення на право виконання робіт. На робочому місці зварювальника не 
дозволяється тримати горючі матеріали в радіусі 5м  
• Місце варки бітуму розміщуємо на спеціально відведених майданчиках. на 
відстанях не ближче 30м від будівель IV i V ступенів вогнестійкості 20 м –ІІ та 
10м І ступеню. 
• Розводити вогнища на будівельному майданчику забороняється. Паління 
дозволяється в спеціально відведеному місці.                                                 
 
5.3.4 Техніко - економічні показники виконання робіт  
 
5.3.4.1 Тривалість будівництва об’єкту 
 
Тривалість будівництва об’єкта —      днів. 
Директивний термін будівництва об’єкта —     днів. 
5.3.4.2 Скорочення тривалості будівництва в порівнянні з 
нормативною 
Скорочення тривалості будівництва —      дня. 
5.3.4.3 Трудомісткість будівельно-монтажних робіт 
 
Трудомісткість будівельно-монтажних робіт: 
   маш-змін 
                                                люд-днів 
 
 
 
 
   
 
 
5.3.4.4 Середній виробіток на 1 робітника по основним видам 
робіт в фізичних об’ємах 
 
При монтажі колон                                         8.42 м3/чол. змін                                
При підкранових балок                                  6,3м3/чол. змін                                
При монтажі елементів покриття                  33,15 м3/чол. змін 
При склінні віконних блоків                      135 м2/чол. змін 
При фарбуванні вапном                                 201м2/чол. змін 
При влаштуванні бетонної підлоги               2989 м2/чол. змін 
 
   
 
 
 
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ  
 
 
 
 На будівництво — Механозбірний цех ПАТ «Завод БУДМАШ», м. Київ.. 
 
 
 
 
 
 N п/п                          Найменування показників Один.виміру Показники 
    1                                            2            3           4 
    1 Найменування будівлі та її місцезнаходження Механозбірний цех ПАТ «Завод 
     БУДМАШ», м. Київ 
 
2 Характеристика будівництва      Нове 
    3 Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах      Тис.грн.   239750,231 
2026 р. 
                  - в т.ч. Б М Р      Тис.грн.   149910,687 
    4 Б  Будівельний об`єм        М3     25404 
    5 З  Загальна площа        М2      2641 
    6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі        Грн. 5 901,06 
    7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі        Грн 90780,09 
    8 Трудомісткість будівництва     Люд/год    162231 
    9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі     Люд/дн.    0,8 
    10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі     Люд/дн.    7,68 
    11 Тривалість будівництва     Місяців               
 
 
 
 
 
 
                                            
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  2 Програмний комплекс АВК-5 (2.11.6 )                                                                                             - 1 -                                                                                                              322_СД_ОС_2-1 
Механозбірний цех ПАТ «Завод БУДМАШ», м. Київ   Форма №3  
 
ОБ`ЄКТНИЙ  КОШТОРИС  № 2-1 
  
на будівництво : Механозбірний цех  
  
  Кошторисна вартість об`єкта 166650,167 тис.грн. 
  Кошторисна трудомісткість 162,231 тис.люд.-год. 
  Кошторисна заробітна плата 3355,900 тис.грн. 
  Вимірник одиничної вартості    
  Будівельні обсяги        
  
Номери Кошторисна вартість,  тис.грн. Кошторис- 
Кошторис- 
кошторисів на трудо- Показники 
 № устаткуван- на заробіт- 
і кошторис- Найменування робіт і витрат будівельних монтажних інших місткість, одиничної 
п/п ня, меблів та всього  на плата, 
них роз- робіт робіт витрат тис. вартості 
інвентарю  тис. грн. 
рахунків люд.-год. 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
1 Л.кошторис  на загальнобудівельні роботи  133040,245   -       -       -     13304,245 162,231 3355,900   -     
2-1-1 
2 Л.кошторис  на внутрішні санітарно-технічні роботи 10450,033   -       -       -     1045,033   -        -     
2-1-2 
3 Л.кошторис  на електротехнічні та слабкострубні   -     1560,549   -       -     156,549   -        -     
2-1-3 роботи 
4 Л.кошторис  на придбання та монтаж технологічного   -     4850,860 1673,480   -     21590,340   -        -     
2-1-4 обладнання 
 --- ---------------- ---------------------------------------------------------- ----------------- ---------------- ------------------- --------------- --------------- ---------------- ---------------- --------------- 
     Всього: 143490,278 6420,409 1673,480   -     166650,16 162,231 3355,900   -     
7 
                      
    
            
      
    
 
 
 
  3 Програмний комплекс АВК-5 (2.11.6 )                                                                                             - 1 -                                                                                                                    322_СД_ССР 
   Форма № 1 
  
  ( назва  організації,  що затверджує ) 
   
        
Затверджено  
        
Зведений кошторисний розрахунок у сумі  239750,474  тис.грн. 
У тому числі зворотних сум  --  тис.грн. 
   
.   
  ( посилання  на документ про затвердження ) 
   
    
“___” ______________________  20__ р. 
   
        
ЗВЕДЕНИЙ  КОШТОРИСНИЙ  РОЗРАХУНОК  ВАРТОСТІ  БУДІВНИЦТВА 
        
Механозбірний цех ПАТ «Завод БУДМАШ», м. Київ 
        
Складений в поточних цінах станом на 24 травня 2026  р. 
 Номери Кошторисна вартість, тис.грн. Загальна 
Інші 
№ кошторисів і Найменування глав,  об”єктів, устаткування, кошторисна 
будівельних монтажних витрати, 
п/п кошторисних робіт і витрат меблів та вартість, 
робіт робіт тис.грн. 
розрахунків інвентарю тис.грн. 
1 2 3 4 5 6 7 8 
                
Глава 2. Основнi об'єкти будiвництва 
1 2-1 Механозбірний цех ПАТ «Завод БУДМАШ», м. Київ 143490,278 642,409 1673,480   -     166650,167 
    ----------------------------------------------------------------------------------- ------------------- ------------------- --------------------- ----------------- ------------------- 
- 
    Разом по главi 2: 143490,278 642,409 1673,480   -     166650,167 
    Разом по главах 1-7: 143490,278 642,409 1673,480   -     166650,167 
                
Глава 8. Тимчасовi будiвлi i споруди 
2 ДБН Д.1.1-1- Кошти на зведення та розбирання тимчасових будiвель i 344,383 15,418   -       -     359,801 
2000 п.3.1.14 споруд виробничого та допомiжного призначення, 
передбачених даним проектом (робочим проектом) 
  3 Програмний комплекс АВК-5 (2.11.6 )                                                                                             - 2 -                                                                                                                    322_СД_ССР 
1 2 3 4 5 6 7 8 
    ----------------------------------------------------------------------------------- ------------------- ------------------- --------------------- ----------------- ------------------- 
- 
    Разом по главi 8: 344,383 15,418   -       -     359,801 
    Разом по главах 1-8: 146930,661 657,827 1673,480   -     170240,968 
                
Глава 9. Iншi роботи та витрати 
3 ДБН Д.1.1-1- Додатковi витрати при виконаннi будiвельно-монтажних 145,467 6,512   -       -     151,979 
2000 п.3.2.10 робiт у зимовий перiод  (1,1Х0,9)% 
    ----------------------------------------------------------------------------------- ------------------- ------------------- --------------------- ----------------- ------------------- 
- 
    Разом по главi 9: 145,467 6,512   -       -     151,979 
    Разом по главах 1-9: 148390,128 664,339 1673,480   -     171760,947 
                
Глава 10. Утримання служби замовника i авторський 
нагляд 
4 ДБН Д.1.1-1- Утримання служби замовника (включаючи витрати на   -       -       -     429,424 429,424 
2000 Додаток Б технiчний нагляд) (2,5 %) 
п.49 
    ----------------------------------------------------------------------------------- ------------------- ------------------- --------------------- ----------------- ------------------- 
- 
    Разом по главi 10:   -       -       -     429,424 429,424 
                
Глава 12. Проектнi  та вишукувальнi роботи 
5 ДБН Д.1.1-1- Кошторисна вартiсть проектних робiт   -       -       -     361,231 361,231 
2000 Додаток Б 
п.55 
6 Зміна №7 до Кошторисна вартiсть комплексної державної експертизи   -       -       -     25,488 25,488 
ДБН Д.1.1-7- проектно-кошторисної документацiї (К=1,1) 
2000, Наказ 
Мінрегіонбуду 
№62 від 
1.06.2011. 
    ----------------------------------------------------------------------------------- ------------------- ------------------- --------------------- ----------------- ------------------- 
- 
    Разом по главi 12:   -       -       -     386,719 386,719 
    Разом по главах 1-12: 148390,128 664,339 1673,480 816,143 179930,090 
  ДБН Д.1.1.1- Кошторисний прибуток 1075,139   -       -       -     1075,139 
2000 п.3.1.18 
  ДБН Д.1.1-1- Кошти на покриття адміністративних витрат   -       -       -     263,582 263,582 
2000 п.3.1.18.4 будівельно-монтажних організацій 
  3 Програмний комплекс АВК-5 (2.11.6 )                                                                                             - 3 -                                                                                                                    322_СД_ССР 
1 2 3 4 5 6 7 8 
  ДБН Д.1.1-1- Кошти на покриття ризику всiх учасникiв будiвництва 534,209 23,916 60,245 29,381 647,751 
2000 п 3.1.19 
  ДБН Д.1.1-1- Кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з   -       -       -       -       -     
2000 п.3.1.20 iнфляцiйними процесами 
    Разом 164480,476 688,255 1733,725 1109,106 199790,562 
    Разом крiм ПДВ 164480,476 688,255 1733,725 1109,106 199790,562 
  ДБН Д.1.1-1- Податок на додану вартість (ПДВ) (20 %)   -       -       -     3995,912 3995,912 
2000 п.3.1.22 
    Всього по зведеному кошторисному розрахунку 164480,476 688,255 1733,725 5105,018 239750,474 
                
   
   
  
   
   
 
Список літератури 
 
 
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми проектування.- 
К.: МінБуд, 2010. 
2. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.: 
Мінбуд України, 2006. 
3. Пожежна безпека об’єктів будівництва. Основні вимоги: ДБН В.1.1-7:2022. 
– Київ : Мінрегіон України, 2022. – 41 с.. 
4. ДБН Б.2.2-12:2019: Планування та забудова територій із зміною № 1. – 
Вид. офіц. – Київ : Мінрегіон України, 2019. – 184 с.. 
5. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації 
генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009. 
6. ДБН В.2.2-28:2010. Виробничі будинки. – Київ : Мінрегіонбуд України, 
2011. – 42 с. 
7. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення 
проектування. - К.: Мінбуд України, 2009. 
8. .ДСТУ Б В.2.6-143:2010 Конструкції будинків і споруд. Балки фундаментні 
залізобетонні для стін будівель промислових і сільськогосподарських 
підприємств. Технічні умови.- К.: Мінбуд України, 2010. 
9. ДСТУ Б В.2.6-63:2008 Конструкції будинків і споруд. Колони 
залізобетонні для одноповерхових будівель підприємств. Технічні умови. -  
К.: МінБуд України, 2008. 
10. ДСТУ Б В.2.6-199:2014. Конструкції сталеві будівельні. Вимоги до 
виготовлення. – Київ : Мінрегіон України, 2015. – 37 с. 
11. ДСТУ Б В.2.6-73:2008 Конструкції будинків і споруд. Балки підкранові 
сталеві для мостових електричних кранів загального призначення 
вантажопідйомністю до 50 т. Технічні умови-  К.: МінБуд України, 2008. 
12. ДСТУ Б В.2.6-118:2010 Конструкції будинків і споруд. Ферми 
залізобетонні. Технічні умови. -  К.: МінБуд України, 2008. 
13. ДСТУ Б В.2.6-59:2008 Конструкції будинків і споруд. Плити перекриттів 
залізобетонні ребристі заввишки 300 мм для будівель і споруд. Технічні 
умови.- К.: Мінбуд України, 2008. 
14. ДСТУ Б В.2.6-64:2008 Конструкції будинків і споруд. Панелі стінові 
зовнішні бетонні і залізобетонні для житлових і громадських будівель. 
Технічні умови. -  К.: МінБуд України, 2008. 
15. ДСТУ Б В.2.7-61:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені керамічні 
рядові і лицьові. Технічні умови.- К.: МінБуд України, 2008. 
16. ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з цегляними 
стінами. - К.: Мінбуд України, 2008. 
17. ДБН В.2.6-14-97 Покриття будинків і споруд.- К.: МінБуд України, 1997. 
18. ДБН В.2.5-28:2018. Природне і штучне освітлення. – Київ : Мінрегіон 
України, 2018. – 138 с. 
19. ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні 
технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2011. 
20. ДСТУ Б В.2.6-46:2008. Конструкції будинків і споруд. Вікна сталеві. 
Загальні технічні умови. – Київ : Мінрегіонбуд України, 2009. – 31 с. 
21. ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні умов. - К.: 
Мінбуд України, 2009. 
22. ДСТУ Б В.2.6-23:2001. Блоки віконні та дверні. Загальні технічні умови. – 
Київ : Держбуд України, 2001. – 43 с. 
23. ДБН В.2.6-198:2014. Конструкції будинків і споруд. Поли. – Київ : 
Мінрегіон України, 2014. – 48 с. 
24. ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення. 
-К.: Мінбуд. України, 2010. 
25. ДБН В.1.1-2002 Пожежна безпека об"єктів будівництва. - К.: Мінбуд. 
України, 2002. 
26. ДБН В.1.2-10-2008. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму- 
К.: Мінбуд. України, 2008. 
27. ДБН В.2.5-64:2012. Внутрішній водопровід та каналізація. К.: Мінбуд. 
України, 2012. 
28. ДСТУ Б В.2.5-25:2005 Труби чавунні каналізаційні і фасонні частини до 
них. Технічні умови. К.: Мінбуд. України, 2005. 
29. Ю.С. Сергєєв, Е.Р. Боровський, А.М. Кравчук, В.Д. Івченка Санітарно-
технічне обладнання будівель. Приклади обчислення. До: Вища школа, 
1991р., 207с. 
30. ДСТУ Б В.2.6-156:2010 Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого 
трьохкомпонентного бетону. – К.: Мінбуд України, 2010. 
31. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні 
положення. – К.: Мінбуд України, 2009. 
32. Залізобетонні конструкції. Курсове та дипломне проектування, Під ред. 
А.Я. Барашикова, До., Вища школа, 1987 
33. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. 
Загальні технічні умови. - К.: МінБуд України, 2006. 
34.  ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення 
проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009. 
35. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та фундаменти” 
для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 192 
Будівництво та цивільна інженерія/Укладачі:Величко В.М., Черкаси, 
ЧДТУ, 2025. 
36. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних робіт та 
улаштування основ і фундаментів. - К.: Мінбуд. України, 2013. 
37. Технологія будівельного виробництва: Підручник / В.К. Черненко, 
М.Г.Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; За заг. ред. В.К. Черненко – К.: Вища 
шк., 2002. – 430 с. 
38. Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко, 
Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге 
вид., допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с. 
39. Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний посібник/ В.К. 
Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та інш.; За ред. 
В.К. Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с 
40. Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний посібник / 
М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. ред. 
М.Г.Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2007. – 207 с. 
41. Кошторисні норми України. Ресурсні елементні кошторисні норми на 
будівельні роботи. Збірник 7. Бетонні та залізобетонні конструкції збірні. – 
Київ : Мінрегіон України, 2021. – 82 с 
42. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів- К.: 
МінБуд України, 2013. 
43. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в 
курсовому та дипломному проектуванні  для студентів спеціальності 
спеціальності 192 Будівництво та цивільна інженерія всіх форм навчання/ 
Укладач Березань М.О., Черкаси ЧДТУ, 2026. 
44. ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в будівництві. 
Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009 
45. Довідник з техніки безпеки. Нісіс М. Н., Грінкруг Г. Н. Видання третє, 
виправлене та доповнене. Київ, «Будівельник», 1977.Бикова О.В. Болієв 
О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець С.М., Осипенко С.І., 
Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: Навчальний посібник. – К, 
2008. – 223 с 
46. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: 
Знання-Прес, 2007. – 487 с. 
47. ДБН Д.2.2 – 2008 Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні 
роботи 
48. ДБН Д.2.3 – 2008 Ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж 
устаткування 
49. ДБН Д.2.4 – 2008 Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно – 
будівельні роботи 
50. ДБН Д.2.5 – 2008 Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно – 
відновлювальні роботи 
51. ДБН Д.2.7 – 2008 Ресурсні елементні кошторисні норми експлуатації 
будівельних машин і механізмів 
52. ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в будівництві. – К.: 
Мінбудархітектури України, 1993. 
53. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації 
генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009. 
54. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої 
документації.- К.: МінБуд України, 2009. 
55. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій обладнання, 
виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009. 
56. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних 
робочих креслень.- К.: МінБуд України, 2009.