ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10102| Title: | Багатоквартирний житловий будинок по вул. Козацькій, м. Черкаси |
| Authors: | Коновал, Володимир Миколайович Веретільник, Денис Володимирович |
| Keywords: | багатоквартирний житловий будинок;організація будівництва;будівельні конструкції;житлове будівництво;архітектурно-планувальні рішення;конструктивні рішення |
| Issue Date: | Jun-2026 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота присвячена розробленню проєкту багатоквартирного житлового будинку по вул. Козацькій у місті Черкаси. У роботі розглянуто архітектурно-планувальні та конструктивні рішення будівлі, виконано обґрунтування прийнятих об’ємно-планувальних рішень, конструктивної схеми та основних будівельних конструкцій. Розроблено рішення щодо організації внутрішнього простору будинку, забезпечення нормативних вимог щодо природного освітлення, інсоляції, теплоізоляції та комфортності проживання. Виконано розрахунки основних конструктивних елементів, визначено склад і обсяги будівельно-монтажних робіт. Розроблено організаційно-технологічні рішення зведення будинку, а також передбачено заходи з охорони праці та безпеки під час виконання будівельних робіт. Запропоновані проєктні рішення спрямовані на забезпечення надійності, функціональності та комфортності житлового будинку. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10102 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Веретільник Денис Володимирович Б-24.docx Restricted Access | 692.32 kB | Microsoft Word XML | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового та цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ
___________ Сергій ПРЯНИК
«_____» _______________ 2026р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему «Багатоквартирний житловий будинок по вул. Козацькій, м. Черкаси»
Виконав: здобувач вищої освіти _4_ курсу, групи Б-24
спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія,
освітня програма «Будівництво»
______ Веретільник Д.В.
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
професор кафедри ПЦБ, д.т.н., доцент
Коновал В.М. ________
(науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
______________________________________
______________________________________ ________
(посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси 2026 р.
ЗМІСТ
1 ТЕХНОЛОГІЯ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА ..............................................................
2 АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ ................................................................
2.1 Вихідні дані ............................................................................................................
2.2 Опис схеми генплану ..............................................................................................
2.3 Об'ємно-планувальні рішення будівлі ....................................................................
2.4 Конструктивні рішення будівлі ................................................................................
2.5 Спеціальні заходи та роботи ...................................................................................
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог ....................................
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки ....................................................
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження ...................................................
2.6 Інженерне обладнання будинку ..............................................................................
2.7 Технічні та розрахункові дані ..................................................................................
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі ..........................................
2.7.2 Специфікації .....................................................................................................
2.7.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі ....................................................
2.8 Техніко-економічні показники ................................................................................
3 РОЗРАХУНОК МОНОЛІТНОГО ПЕРЕКРИТТЯ ..........................................................
3.1 Вихідні дані .............................................................................
3.2 Розрахунок і конструювання монолітної плити .....................................................
3.3 Розрахунок міцності монолітного перекриття на дію поперечної сили ..................
3.4 Армування монолітної плити ...................................................................................
4 ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ БУДІВЕЛЬНОГО МАЙДАНЧИКА .......
4.1 Вихідні дані .................................................................................
4.2 Розрахунок пальового фундаменту .........................................................................
4.3 Армування ростверку ..............................................................................................
4.4 Армування монолітної балки фундаменту ..............................................................
4.5 Розрахунок палі ........................................................................................................
4.6 Визначення осадки фундаменту ...............................................................................
5 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА .............
5.1 Розроблення календарного плану ............................................................................
5.1.1 Вихідні дані ........................................................................................................
5.1.2 Нормативна тривалість будівництва .................................................................
5.1.3 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-монтажних робіт ..................
5.1.4 Методи виконання основних робіт по комплексу ..............................................
5.1.5 Вибір монтажних кранів .....................................................................................
5.1.6 Таблиця вихідних даних для складання календарного плану ..
5.2 Проєктування будівельного генерального плану ......................
5.2.1 Виробничі та механізовані устаткування ...........................................................
5.2.2 Потреби в будівельних машинах, механізмах та транспортних засобах ..........
5.2.3 Тимчасові дороги та їх типи .............................................................................
5.2.4 Потреби в електроенергії, воді ..........................................................................
5.2.5 Потреби в тимчасових будівлях і спорудах .......................................................
5.2.6 Будівельний генеральний план ..........................................
5.2.7 Заходи по техніці безпеки та протипожежній безпеці ......................................
ВИСНОВКИ ..................................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................................................................
ДОДАТКИ ......................................................................................................................
Вступ
В основних напрямках економічного та соціального розвитку народного господарства України до 2020 року, затверджених Кабінетом міністрів України, поставлені такі задачі, які зобов’язують будівельників прискорювати темпи науково-технічного прогресу, впроваджувати сучасні методи організації виробництва і праці, забезпечувати подальший розвиток і підвищення ефективності автоматизованих систем управління та обчислювальних центрів, послідовного об’єднання їх в загально-державну систему збору та обробки інформації, здійснювати міри по вдосконаленню планування, забезпечувати збалансованість планів на основі вартісних балансів, балансів виробничих потужностей і трудових ресурсів, вдосконалювати організаційну структуру управління у капітальному будівництві. Здійснювати перехід до оцінки діяльності по закінчених і зданих замовникам готових об’єктах і пускових комплексах, а також забезпечити скорочення терміну будівництва підприємств і об’єктів, концентрацію капітальних вкладень і матеріальних ресурсів, підвищувати рівень індустріалізації будівництва і ступінь заводської готовності будівельних конструкцій і деталей, розвивати і вдосконалювати підрядний спосіб ведення будівельних робіт.
Розвиток економіки, підйом добробуту людей у багатьох випадках залежать від темпів капітального будівництва і тому відповідальні задачі поставлені перед будівельними колективами країни.
Значна частка коштів капітальних вкладень у народне господарство направляється у галузі, які прискорюють науково-технічний прогерс. Важливою особливістю плану будівельних робіт є те, що більше половини усіх капітальних вкладень підуть на завершення пускових комплексів.
У розвитку потужньої будівельної прмисловості України знаходить відображення загальна політика індустріалізації країни.
Технологія основного виробництва
Житловий будинок розташований у південно-східній частині міста Черкаси.
Об'єм будівлі має розвинуту каскадну композицію, по вертикалі виділяються сходові клітини та еркери.
Житловий будинок трьохсекційний каскадний. Кількість поверхів в осях 1-16 – 9 пов.
Будівля має прямокутну форму з розмірами в осях “1”-“16” - 65.8 м, в осях “А”-“Д – 19,13 м. Висота поверхів 3.0 м.
Набір та планування квартир запроектовано згідно з побажанням замовника. Квартири передбачені з функціональним зонуванням, мають лоджії, балкони. В цих квартирах можуть проживати сім'ї різного складу.
На першому поверсі розташовані офіс №1, офіс №2, офіс №3, офіс №4, приміщення чергового. Загальна площа поверху ― 1265.4 м2.
На інших поверхах розташовані двох- та трьохкімнатні квартири.
В будівлі передбачено два входи-виходи з дворового фасаду в осях “4”-“5” та “11”-“13” для мешканців будинку; чотири входи-виходи з головного фасаду в осях “2”-“3”, “6”-“7”, “9”-“10” та “14”-“15” до офісних приміщень.
Відмітка найвищої частини будівлі +35.325 м. За умовну відмітку 0.000 прийнята абсолютна висота 107.000 м.
Будівля обладнана двома пасажирськими ліфтами вантажопідйомністю 400 кг кожний. Розміри ліфтових шахт 1.7 × 1.7 м.
В проекті розроблене планування квартир з підвищеними показниками комфортності. Площа квартир вища за нормативні показники: 2 кімн. – 68,1 м2; 3 кімн. – 146,9 м2; 148,8 м2, 126,7 м2,142,7 м2, 162,9 м2. В 2-х кімнатні квартири складаються з однієї спальні та зали, 3-х кімнатні з двох спалень та однієї зали.
2. Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
Житловий будинок розташований у південно-східній частині міста Черкаси.
Кліматологія місця будівництва характеризується наступними показниками, прийнятими згідно [1], [2] :
- кліматичний підрайон - II;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної доби мінус 26 С;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної п'ятиденки мінус 22° С;
- вага снігового покрову - 70 Па;
- швидкісний напір вітру - 30 Па;
- глибина сезонного промерзання ґрунту - 108 см;
- зона вологості-III.
Переважні напрямки вітрів: в теплий період року – північно-західний; в холодний період року – південно-західний.
Сейсмічність в районі будівництва < 6 балів, тому заходи з сейсмікобезпеки не передбачені.
Геологічна будова площадки вивчена до глибини 20 м. Ґрунтові води на означеній глибині не визначені.
Згідно гідрогеологічного звіту, будівельний майданчик має такий геологічний розріз:
- перший шар – насипний грунт H1=0,8 м;
- другий шар – супісок твердий H2=1,4 м;
- третій шар – супісок просадочний H3=1,6 м;
- четвертий шар – супісок пластичний H4=1,5 м.
- п’ятий шар – пісок середньої щільності H5=1,2 м.
- шостий шар – пісок щільний H6=12,0 м.
2.2 Опис схеми генплану
Генеральний план розроблено, згідно вимог [3], у відповідності із проектом забудови міста Черкаси.
Будівельний майданчик має спокійний рельєф з нахилом на схід і має перепад висот у межах майданчика 1,0 м. Майданчик в територіальному центрі міста. Будинок розташований з урахуванням вимог інсоляції житлових приміщень.
Забудова частини кварталу, що проектується, виконана зі значним відступом від червоних ліній.
Проектом вирішується можливість проїзду пожежних машин вздовж поздовжніх сторін житлового будинку. Для тимчасового паркування автомобілів у дворі запроектовано автостоянка.
Проектом благоустрою передбачається розміщення заасфальтованих під'їздів та пішохідних підходів до громадських та житлових частин.
Проектом передбачена система комплексного благоустрою житлово-дворового
середовища з використанням майданчиків різноманітного призначення.
На прилеглій території зелені насадження підлягають максимальному збереженню.
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі
Об'єм будівлі має розвинуту каскадну композицію, по вертикалі виділяються сходові клітини та еркери.
Житловий будинок трьхсекційний каскадний. Кількість поверхів в осях 1-16 – 9 пов.
Будівля має прямокутну форму з розмірами в осях “1”-“16” - 65.8 м, в осях “А”-“Д – 19,13 м. Висота поверхів 3.0 м.
Набір та планування квартир запроектовано згідно з побажанням замовника. Квартири передбачені з функціональним зонуванням, мають лоджії, балкони. В цих квартирах можуть проживати сім'ї різного складу.
З усіх сторін житлового будинку передбачена можливість проїзду пожежних машин згідно вимог [4].
На першому поверсі розташовані офіс №1, офіс №2, офіс №3, офіс №4, приміщення чергового. Загальна площа поверху ― 1265.4 м2.
На інших поверхах розташовані двох- та трьохкімнатні квартири.
В будівлі передбачено два входи-виходи з дворого фасаду в осях “4”-“5” та “11”-“13” для мешканців будинку; чотири входи-виходи з головного фасаду в осях “2”-“3”, “6”-“7”, “9”-“10” та “14”-“15” до офісних приміщень.
Відмітка найвищої частини будівлі +30.750 м. За умовну відмітку 0.000 прийнята абсолютна висота 107.000 м.
Будівля обладнана двома пасажирськими ліфтами вантажопідйомністю 400 кг кожний. Розміри ліфтових шахт 1.7 × 1.7 м.
В проекті розроблене планування квартир з підвищеними показниками комфортності. Площа квартир вища за нормативні показники: 2 кімн. – 68,1 м2; 3 кімн. – 146,9 м2; 148,8 м2, 126,7 м2,142,7 м2, 162,9 м2. В 2-х кімнатні квартири складаються з однієї спальні та зали, 3-х кімнатні з двох спалень та однієї зали.
Об’ємно-планувальні рішення розроблені згідно вимог [5].
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Основні конструкції та матеріали для будівництва житлового будинку використані згідно каталогів уніфікованих виробів для Черкаської області.
Конструктивна схема будівлі – рамно-каркасна.
Під житловий будинок запроектовані залізобетонні пальові фундаменти L=5м, марка паль С 35, прийняті згідно [6]. На монолітному ростверку влаштовують рандбалки з монолітного залізобетону.
Стіни техпідпілля влаштовані з бетонних блоків, прийнятих згідно [7].
Зовнішні стіни виконані з силікатної цегли, прийнятої згідно [8] з утеплювачем ROCKMUR фірми "ROCRKWOOL", прийнятим згідно [9].
Перегородки міжквартирні з силікатної цегли 120мм, прийнятої згідно [8], внутрішньоквартирні з гіпсобетону 100мм, в вологих приміщеннях з керамічної цегли 120мм, прийнятої згідно [10].
Для перекриття віконних та дверних прорізів використовуються збірні залізобетонні перемички, прийняті згідно [11]. Величина спирання залізобетонних перемичок не менше 250 мм.
Перекриття запроектовано у вигляді монолітної залізобетонної плити.
Покриття будинку суміщене запроектовано згідно вимог [12], покрівля з рулонного матеріалу типу «Біполь» прийнятого згідно [13].
Сходи прийняті збірні залізобетонні згідно [14]. Сходинкова клітина збірна і складається з маршу і площадки, які кріпляться шляхом зварювання закладних деталей і замонолічування швів.
Вікна та вітражі - індивідуальні металопластикові прийняті згідно [15].
Двері - вхідні в квартири - металеві посилені прийняті згідно [16], двері вхідні у будівлю - металопластикові прийняті згідно [15], міжкімнатні та у офісних приміщеннях– дерев’яні прийняті згідно [17].
Тип та товщина підлоги - прийнята з урахуванням призначення приміщень, згідно вимог [18].
Проект передбачає встановлення двох пасажирських ліфтів згідно вимог [19].
2.5 Спеціальні заходи та роботи
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог
Будинок, що проектується за рівнем комфорту та соціальної спрямованості належить до категорії II.
При проектуванні даного житлового будинку до уваги брали виконання санітарно-гігієнічних вимог, відповідно до умов фізико-географічного районування території України. Так як на першому поверсі розміщені вбудовані нежитлові приміщення масового відвідування підходи і під'їзди до них не перешкоджають під'їзду до кожного входу житлового будинку пожежних, санітарних машин та пересувної техніки комунальних служб.
Тривалість інсоляції згідно [20] забезпечена: в одно-, дво- і трикімнатних квартирах - не менше ніж в одній кімнаті. У квартирах передбачені такі приміщення: житлові кімнати, кухня, санвузли, ванні кімнати, внутрішньоквартирні коридори.
Приміщення, що мають природне освітлення забезпечені провітрюванням через стулки вікон, кватирки та інші пристрої.
При проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також вентиляційних решіток забезпечені умови щодо захисту приміщень квартир від проникнення паразитуючих тварин і комах. Будівельні та оздоблювальні матеріали, в тому числі матеріали, що використовуються для виготовлення вбудованих меблів, систем гарячого і холодного водопостачання, вентиляції відповідають основним гігієнічним вимогам .
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
Даний пункт розділу виконаний згідно вимог [4,21] і передбачає такі заходи:
- застосування будівельних конструкцій і дверей із нормативною вогнестійкістю, яка підтверджується сертифікатами відповідності системи УкрСЕПРО, виданими Державним центром сертифікації виробів протипожежного призначення при МВС України ;
- технічні й підвальні поверхи поділені протипожежними перегородками 1-го типу на відсіки (по секціях);
- запроектовані проїзди шириною 4.0м з усіх сторін будівлі на відстані 8.0 м для пожежних машин;
- будинок розташований на протипожежній відстані від інших будівель та споруд;
- забезпечення будинку нормативними підходами до місць зовнішніх шляхів евакуації;
- житловий будинок обладнаний протипожежним водопроводом з витратою води на внутрішнє пожежогасіння 5.0л/сек з розрахунку дії двох струменів по 2.5л/сек кожен;
- вбудовано-прибудовані приміщення обладнуються протипожежним водопроводом автоматичного пожежогасіння та внутрішнім пожежогасінням через внутрішні пожежні крани;
-витрата води на автоматичне пожежогасіння складає 9.6л/сек., на внутрішнє через пожежні крани 5л/сек. із розрахунку дії двох струменів по 2.5л/сек.;
- проект передбачає первинні засоби пожежогасіння;
- розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння прийнята 35л/сек, з урахуванням прийнятої кількості пожеж – одна;
- зовнішнє пожежогасіння здійснюється існуючим на існуючій мережі водопроводу та запроектованими пожежними гідрантами;
- забезпечення на шляхах евакуації нормативних за розмірами проходів, дверей;
- дотримання вимог “Правил безпечної експлуатації ліфтів” при проектуванні ліфтового господарства;
- передбачено вікна та світлові приямки для димовидалення з підвалу;
- спеціальні шахти для димовидалення з клапанами і примусовою витяжкою;
- вентиляційні системи підпору повітря в ліфтові шахти;
- розміщення вентиляційних установок підпору повітря і димовидалення в окремо розташованих приміщеннях вентиляційних камер, відгороджених протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу;
- виходи з підвалу безпосередньо назовні;
- огорожі балконів і лоджій запроектовані з негорючих матеріалів;
- зазори проходження комунікацій крізь стіни наглухо закладаються цементним розчином;
- розподіл електроенергії по будинку від мережі із глухозаземленою нейтраллю;
- розташування електрощитових у спеціально виділених приміщеннях;
- забезпечення селективності вимикання пошкоджених електроустановок запобіжниками й автоматами;
- використання проводів і кабелів стійких до поширення полум‘я, які виготовлені з матеріалів, що мають помірну димоутворювальну здатність;
- захист мереж та електрообладнання від перевантаження струму короткого замикання;
- улаштування аварійного, евакуаційного й чергового електроосвітлення;
- розташування вимикачів і розеток на безпечній висоті;
- дотримання норм освітленості;
- використання пониженої напруги для ремонтних робіт;
- заземлення, шляхом приєднання до контуру заземлення, металевих нестру- моведучих частин електрообладнання, які можуть опинитись під напругою через пошкодження ізоляції;
- виконання заземлюючого устрою та блискавкозахисту;
- використання датчиків довибухонебезпечних концентрацій газу;
- застосування електрообладнання й освітлювальної апаратури в нормальному й пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних категорій;
- обладнання приміщень автоматичними установками пожежної сигналізації і пожежогасіння, а також системою оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей;
- автоматичне вимикання вентсистем при пожежі;
- автоматичне відкривання поповерхових клапанів димовидалення й включення вентиляторів протидимних установок від двох сповіщувачів пожеж-ної сигналізації, установлених у передпокоях квартир, а також дистанційне
- від кнопок, які встановлюються на кожному поверсі в шафах пожежних кранів.
2.5.3 Заходи шодо забезпечення енергозбереження
Керуючись нормативними матеріалами з енергозбереження та згідно вимог [5], які чинні в Україні, проектом передбачені такі основні заходи по енергозбереженню:
- при входах у будівлю передбачені тамбури;
- передбачається ущільнення інженерних комунікацій та вентиляційних шахт у місцях їх виходу назовні;
- опір теплопередачі зовнішніх огороджуючих конструкцій відповідає нор-
мативним вимогам;
передбачено облік теплової енергії, водоспоживання холодної і гарячої води;
- теплоізоляція трубопроводів опалення та гарячого водопостачання;
- передбачені прилади обліку всіх видів енергії;
- використання ліній електроживлення у внутрішніх мережах з урахуванням мінімальних втрат напруги;
- максимально - можливе використання природної вентиляції;
- застосування сучасного енергозберігаючого обладнання;
- застосування енергозберігаючих освітлювальних ламп.
2.6 Інженерне обладнання будинку
Проектом передбачена система опалення з по квартирним розведенням. В кожній квартирі встановлений вузол обліку з автоматичним балансировочним клапаном типу АSV-РV- регулятор тиску прямої дії; запірно-вимірювальній клапан АSV-М та колектором на 2,3 або 4 контури.
По квартирний облік тепла здійснюється тепло лічильником марки "Sonocal 500" фірм Danfoss.
В якості нагрівальних приладів прийняті радіатори "МС-140-108".
Для регулювання тепловіддачі на підводках до нагрівальних приладів встановлені терморегулюючі клапани RTD-N фірми "Danfoss".
Трубопроводи системи опалення квартир монтуються із метало пластикових труб фірми "REXAU" і прокладаються в конструкції підлоги та під плінтусами.
Ухил трубопроводів і=0,002 в напрямку розподільчого колектора.
Вертикальні розподільчі стояки виконати із стальних водогазопровідних труб, прийнятих згідно [22]. На стояках передбачені нерухомі опори в перекритті між 2-3 поверхами та між 9-10 поверхами. Над підлогою 6-го поверху встановлюється компенсатор лінійного розширення трубопроводів типу FLEXORARPIO фірми Danfoss.
Трубопроводи опалення сходових клітин передбачені із стальних водогазопровідних легких труб, прийнятих згідно [22] і фарбуються олійною фарбою за два рази.
В якості нагрівальних приладів для сходової клітини прийняті регістри із ребристих труб типу ТР-2, L=2м.
Видалення повітря із системи опалення здійснюється через пробки для випуску повітря, які розташовані на нагрівальних приладах та через автоматичні клапани типу МАТІС на розподільчих колекторах.
Усі неізольовані трубопроводи та опалювальні прилади фарбуються олійною фарбою за 2 рази.
Вентиляція передбачається припливно-витяжна з природним спонуканням.
Приплив здійснюється через продухи, а видалення повітря через витяжні канали, які виводяться вище покрівлі.Повітроводи виконуються із покрівельної сталі.
Повітрообмін приміщень визначається згідно з діючими нормами.
Витяжка з кухонь та санвузлів передбачається вентиляційними каналами в будівельних конструкціях, які виводяться вище покрівлі.
На витяжних каналах кухонь та санвузлів установлюються вентиляційні пластмасові решітки типу МУ фірми "ВЕНТС".
В кухнях, санвузлах останнього поверху проектом передбачається встановлення канальних вентиляторів типу ЕDM фірми "Soler & Рalau".
Монтування систем опалення та вентиляції проводити у відповідності з правилами виробництва і приймання робіт та у відповідності з вимогами "Проекту виконання робіт", розробленого генеральною підрядною організацією і затвердженого у встановленому порядку.
Газопостачання - проект передбачає постачання комплексу житлових будинків по вул. Козацька в м. Черкаси природним газом низького тиску.
Джерело газопостачання - існуючий газопровід низького тиску, який проходить по вул. Козацькій.
Калорійність природного газу- 8025 ккал/нмЗ.
Питома вага природного газу - 0.683 кг/мЗ.
Газопроводи виконуються із сталевих електрозварних труб, прийнятих згідно [22] із сталі ВСт2сп, не нижче 2-ї категорії на зварюванні, а у місцях установки арматури - на різьбі. Стояки прокладаються відкрито в кухнях. Підключення плит до газопроводу виконуються на згинах.
Газопроводи в місцях проходів через стіни та перекриття прокладаються в футлярах.
Простір між стіною або перекриттям і футляром замуровується цементним розчином, а простір між газопроводом та футляром заповнюється просмоленим клоччям, гумовими втулками або іншим еластичним матеріалом.
Після монтажу газопроводи фарбуються олійною фарбою жовтого кольору за два рази.
Проектом прийнята установка в кожній кухні газового лічильника 01.6 та 4-х конфорочної газової плити з духовою шафою. Відключаючи крани плит встановлюються на висоті 1,5 м від підлоги.
Газові побутові лічильники встановлюються на 1.6 м від підлоги до низу лічильника. Відстань від лічильника по горизонталі повинна бути не менше:
- до газової плити – 0,8 м;
- до комунікацій електропостачання, радіо – 0,35 м;
- до радіаторів та трубопроводів опалення – 0,5 м.
В кухнях квартир передбачена припливно-витяжна вентиляція з природним спонуканням. Витяжка - через витяжні канали. Приплив - через щілину між підлогою та дверима. Площа живого перерізу щілини повинна бути не менше 0,02 м2.
Холодне водопостачання - житлового будинку здійснюється від міської водопровідної мережі після підвищувальних насосів.
Тиск в міській водопровідній мережі - 54,0 кгс/см2.
В житловому будинку запроектовано господарчо-питний водопровід з тупиковою системою розведення магістральних мереж.
Стояки, магістральні та розвідні трубопроводи холодного водопостачання прокладаються під стелею цокольного поверху із поліетиленових труб Ø 025-100мм марки "RAUHIS" фірми "REHAU".
Розвідні трубопроводи в санвузлах квартир прокладаються над підлогою із поліетиленових труб 015мм марки "RAHIS" фірми "REHAU" з встановленням запірної та регулюючої арматури.
Для комерційного обліку витрат води в кожній квартирі встановлюється лічильник холодної води КВ-1,5.
Для обліку загальних витрат води в підвалі житлового будинку встановлено водомірний вузол з лічильником холодної води КВБ-10.
Система внутрішнього водопроводу включає в себе: ввід, водомірний вузол, стояки, розвідну мережу, підведення до санітарних приладів, водорозбірну, змішувальну, запірну та регулюючу арматуру.
Магістральні та розвідні мережі холодного водопостачання 15-100мм по підвалу та стояки ізолюються ізоляцією (полотно ППЗ-5мм) із пінополіетилену "ПОЛИИЗОЛ" заводу "Укрпінополіетилен
Гаряче водопостачання - житлового будинку здійснюється мережею 025-80мм від теплового пункту, який розміщений в цокольному поверсі.
Стояки, магістральні та розвідні трубопроводи гарячого водопостачання прокладаються під стелею цокольного поверху із поліетиленових труб 025-80мм марки "RAUHIS" фірми "REHAU".
Розвідні трубопроводи в санвузлах квартир прокладаються над підлогою із поліетиленових труб 015мм марки "RAUHIS" фірми "REHAU" з встановленням запірної та регулюючої арматури.
Для комерційного обліку витрат гарячої води в кожній квартирі встановлюється лічильник гарячої води КВ-1.5.
Для обліку загальних витрат води в підвалі житлового будинку встановлено водомірні вузли з лічильником гарячої води: -на трубопроводі гарячої води КВБ-10, на трубопроводі циркуляційної води КВБ-2,5.
Магістральні та розвідні мережі гарячого водопостачання 25-80 мм під стелею цокольного поверху та стояки в штрабах ізолюються ізоляцією (полотно ПП-5мм) із пінополіетилену "ПОЛИИЗОЛ" заводу "Укрпінополіетилен".
Господарчо-побутова каналізація - відведення стічних вод від сантехнічних приладів, що здійснюється за допомогою випусків в дворову каналізаційну мережу.
Каналізаційна мережа в санвузлах прокладається з полівінілхлоридних труб 50-110мм марки Uponal НТ+ фірми "Uponor" (Німеччина). Стояки житлового будинку та трубопроводи, які прокладаються через приміщення цокольного поверху, запроектовані з чавунних каналізаційних труб 050-100мм.
Для вентиляції каналізаційної системи встановлені каналізаційні стояки 0100мм, які об'єднуються на горищі і вентиляційним стояком 0100-150мм виводяться вище покрівлі на 300мм.
Ванна в кожній квартирі обладнується урівнюючи електричні потенціали провідником, який монтується між ванною і водопровідною трубою.
Дощова каналізація - відведення дощової та існуючої води з покрівлі здійснюється каналізаційною мережею з чавунних напірних труб прийнятих згідно вимог [23] за допомогою стояка на поверхню землі (відкритий випуск).
Монтування стояка передбачається з чавунних напірних труб, прийнятих згідно вимог [23], випуски із стальних електрозварних труб Ø 108х4мм, прийнятих згідно [22].
На зимовий період передбачене відведенням талої води в господарчо-побутову каналізацію
Енергопостачання виконується від міської підстанції двома кабелями - основним і запасним.
2.7 Технічні та розрахункові дані
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Рисунок 2.1 Фрагмент конструкції зовнішньої стіни
Будівництво ведеться в м. Черкаси, що знаходиться у I-ій температурній зоні. Проектом передбачене слідуюче конструктивне рішення зовнішньої стіни будинку. Конструктивне рішення такої стіни передбачає влаштування стіни із силікатної цегли на цементно-піщаному розчині М50, яка складається з шару штукатурки, внутрішнього шару товщиною 250мм, шару утеплювача пінопласту ROCKMUR фірми "ROCRKWOOL", товщиною 100 мм та зовнішнього лицьового шару силікатної цегли на цементно-піщаному товщиною 120мм.
Величина потрібного термічного опору огороджуючої конструкції становить R0п =2,2 м2 °С/Вт, згідно [24].
В свою чергу термічний опір однорідних огороджувальних конструкцій, або окремого шару багатошарових огороджень визначається за формулою :
(1.1)
де δ - товщина шару, м,
λ - коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/( м2·К).
Опір теплопередачі термічно однорідної багатошарової непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
; (1.2)
де: αВ і αз - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції Вт/( м2·К);
Відповідно αВ = 8,7 Вт/(м2 ·К). αз= 23 Вт/(м2 ·К).
Записуємо формулу (1.2)- відповідно до конструктивного рішення огороджувальної конструкції і одержуємо :
(1.3)
Підставивши відповідні значення одержимо:
R0п ≤ Rк
Таким чином розраховане значення опору теплопередачі прийнятої конструкції стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція стіни цілком задовольняє вимоги теплоізоляції.
2.7.2 Специфікації
Таблиця 2.1 Специфікація збірних залізобетонних елементів
ММарка поз Найменування Позначення ККіл-ть ММаса один., кг Приміт
1 2 3 4 5 6
Палі
ФБЛ-1 Серия 2.110-1 С 35 416 2050
Блоки стін підвалу
ФБ-1 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС 24.5.6-Т 328 1600
ФБ-2 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС 12.5.6-Т 334 790
ФБ-3 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС 9.5.6-Т 330 590
ФБ-4 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС 24.4.6-Т 43 1300
Сходи
СМ-1 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 2ЛМФ 39.14.17-5 30 1450
ЛС-11 ЛС-11 42 38
2.7.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Зовнішнє оздоблення фасаду виконують шляхом фарбування цегляних стін спектром водоемульсінйих фарб TIKKURILA Евро Фасад Аква, лицювання цоколю будівлі виконують плиткою «рваний камінь» та полірованими гранітними плитами.
Пілони, огорожа балконів і лоджій, парапетна частина стін оздоблюються фасадною фарбою „ФАСАД-2000".
Внутрішнє опорядження приміщень запроектовано з традиційних видів оздоблення та високоякісних матеріалів.
Стіни житлових кімнат, передпокій, коридори, кухні – штукатуряться та обклеюються шпалерами під фарбування. В кухнях по фронту обладнання стін облицьовують керамічною плиткою. У ванних кімнатах та санвузлах стіни облицьовуються керамічною плиткою на всю висоту.
Стеля у всіх кімнатах фарбується водоемульсійною фарбою.
2.8 Техніко економічні показники
Таблиця 2.5 - Техніко економічні показники
Найменування Од. вим. Кількість
1. Загальна площа будівлі м2 2408
2. Загальний об'єм житлового будинку мЗ 31046,0
в т. ч. цокольного поверху мЗ 4737,6
3. Площа офісних приміщень м2 429,7
4. Загальна площа квартир м2 7163,15
5.Площа житлових приміщень м2 6088,7
6. Площа допоміжних приміщень м2 1074,45
Таблиця 2.2 – Специфікація елементів заповнення прорізів
Поз. Позначення Найменування Кількість по фасадах Маса один, кг Приміт
1-16 16-1 А-Г Г-А- Всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Вікна
В-1 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж42-21Н.ССП.І.1.ПО.П 9 9 86
В-2 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж12-18Н.ССП.І.1.ПО.П 5 5 10 35
В-3 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж53-21Н.ССП.І.1.ПО.П 4 4 65
В-4 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж23-18Н.ССП.І.1.ПО.П 41 2 43 90
В-5 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж21-18Н.ССП.І.1.ПО.П 8 21 8 8 43 75
В-6 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж15-18Н.ССП.І.1.ПО.П 3 3 38
В-7 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж27-18Н.ССП.І.1.ПО.П 33 33 80
В-8 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж42-18Н.ССП.І.1.ПО.Л 47 47 86
В-9 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж42-18Н.ССП.І.1.ПО.П 4 8 12 90
Вітражі
Вт-1 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж34-18Н.ССП.І.1.ПО.П 5 5 165
Вт-2 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж52-18Н.ССП.І.1.ПО.П 8 8 16 185
Вт-3 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж45-18Н.ССП.І.1.ПО.П 16 16 155
Вт-4 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж64-18Н.ССП.І.1.ПО.Л 14 14 165
Вт-5 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж63-18Н.ССП.І.1.ПО.П 14 14 165
Вт-6 ДСТУ EN 14351-1:2020 О.Ж34-18Н.ССП.І.1.ПО.П 8 8 155
Балконні двері
ДБ-1 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-8Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 24 6 6 6 42 75
Двері зовнішні
ДЗ-1 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-13Кр.К.Б.1.П.Пр.Л - 4 - - 4 105
ДЗ-2 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-9Кр.К.Б.1.П.Пр.Л - 4 - - 4 115
ДЗ-3 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-11Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 2 - - - 2 115
ДЗ-4 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-12Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 1 - - - 1 115
Таблиця 2.3 – Специфікація елементів заповнення прорізів
Поз. Позначення Найменування Кі-ть Маса один, кг Приміт
1 2 3 4 5 6
Двері внутрішні
1 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-13Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 26 15
2 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-9Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 36 15
3 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-7Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 102 13
4 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-8Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 6 13
5 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-9Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 74 21
6 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-8Кр.К.Б.1.П.Пр.П 8 13
7 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-15Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 60 20
8 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-7Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 62 15
Двері вхідні в квартири
17 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-11Кр.К.Б.1.П.Пр.П 28
18 ДСТУ EN 14351-1:2020 Д.ВнЖ21-11Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 13
Таблиця 2.4 – Специфікація елементів перемичок
Поз. Позначення Найменування Кількість по поверх. Маса од., кг Приміт
1 2-9 Всього
1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ36-4 58 150 208 63
2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1ПБ13-1 23 392 415 42
3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ16-2 - 243 243 48
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ16-34 86 - 86 42
3.1 Розрахунок монолітного перекриття
3.1.1 Вихідні дані
Розрахувати залізобетонне монолітне перекриття першого поверху.
Бетон важкий класу С 30. Розрахункові характеристики бетону згідно [25,26] :
- міцність бетону на стиснення fcd = 17 МПа;
- міцність бетону на розтяг fctd = 1.2 МПа;
модуль пружності бетону Eb = 32.5×103 МПа;
клас арматури – А-400, А-300 ;
розрахункові характеристики арматури, [27] :
робоча арматура классу:
А400c. fyk =390 МПа, fyd=365 МПа, Es=20∙104 МПа.
конструктивна арматура класу :
А-300с (fyd = 225 МПа, fyk = 280 МПа, Еs = 2.1·105 МПа).
3.1.2 Розрахунок і конструювання монолітної плити
Результати розрахунку навантаження зводяться у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Розрахунок навантаження
№ п/п Навантаження Характеристичне навантажен-ня, кН/м2 Коефіцієнт надійності γf Розрахункове навантаження кН/м2
1 Постійне навантаження а) підлога – мозаїка ( = 15 мм, = 2000 кг/м3): 0.015 2.0 9.81 0.95 б) цементний розчин ( = 22 мм, = 2200) кг/м3): 0.022 2.2 9.81 0.95 в) плита перекриття ( = 200 мм, = 2500 кг/м3): 0.2 2.5 9.81 0.95 0.28 0.451 2.33 1.1 1.3 1.1 0.308 0.586 2.563
Разом постійне навантаження q 3.06 3.457
2 Тимчасове навантаження V, [2] 7.9 1.2 9.48
3 Повне навантаження q + V 10.96 12.937
Подальший розрахунок ведеться з використанням ПЕОМ за програмою “Lira”. Результати розрахунків зведено в додатку 1.
Отже, з розрахунку каркасу видно, що максимальний момент в прогоні в поздовжньому напрямку дорівнює М = 16.533 кН·м, в прогоні в поперечному напрямку – М = 19.517 кН·м, на опорі в середньому ряді колон – М = 22.64 кН·м, на опорі в крайньому ряді колон – М = 16.282 кН·м.
Для розрахунку плити виділяємо смугу шириною 100 см.
Площа поперечного перерізу розтягнутої арматури Аs плити підбирається як для елементів прямокутного перерізу, що згинаються з одинарною арматурою. Арматура підбирається в опорному та прогоновому перерізах за максимальними згинаючими моментами за формулами:
(3.16)
(3.17)
де М – розрахунковий момент у перерізі, який розглядається;
– призмова міцність бетону;
– розрахунковий опір арматури розтягненню;
– відносне плече внутрішньої пари сил.
В прогоні в поперечному напрямку:
d = 200 – 15 = 185 мм.
= 0.102.
= 0.102 → = 0.944.
= 12.17 см2.
Приймаємо арматуру: 5Ø18 А-300 Аs = 12.72 см2 з кроком 200.
В прогоні в поздовжньому напрямку:
d = 200 – 15 – 18/2 = 176 мм.
= 0.088.
= 0.088 → = 0.954.
= 9.9 см2.
Приймаємо арматуру: 5Ø16 А-300 Аs = 10.05 см2 з кроком 200.
На опорі:
d = 200 – 15 = 185 мм.
= 0.120.
= 0.120 → = 0.936.
= 14.36 см2.
Приймаємо арматуру: 5Ø10 А-300 Аs = 3.93 + 5Ø18 А-300 Аs = 12.72 см2 з кроком 200, [27].
3.1.3 Розрахунок міцності монолітного перекриття на дію поперечної сили
Поперечна сила від повного навантаження визначається за формулою: (3.18)
VRd,c = [C Rd,c·K(100ρl fck)1/3 + – k1σcp]bwd. (3.19)
C Rd,c = 0,18/γс = 0,18/1,3 = 0,1385;
< 2;
ρ1= Asl / bwd = 157 / 170*380= 0.0024; fck = 18.5 МПа;
σср = V Ed = 20.33 *103 = 0,097; bw = 400 мм; d = 185 мм.
208000
Ac
VRd,c = [0,1385·1,4(100·0.0045·51,0)1/3 + 0,15·0,097]185*400 =
= 36536 Н = 36.54 кН.
VRd,c = (Vmin + K1σcp) bwd. (3.20)
Vmin = 0,035·K3/2fck1/2 = 0,035·1,43/2·18.51/2 = 0,249
VRd,c = (0.249 + 0,15·0.097)*185*400 = 16443Н = 16,44 кН.
Приймаємо більше значення, тобто VRd,c = 36.54 кН > 20.33 кН.
Конструктивно приймаємо Ø 6 А400С , [ 27 ].
Sw = 20 см у відповідності до конструкції плити.
3.1.4 Армування монолітної плити
Армування монолітної плити виконується в наступній послідовності, [26,27]:
вкладається прогонова арматура вздовж цифрових вісей;
вкладається прогонова арматура вздовж буквенних вісей;
встановлюються проміжні каркаси з арматури 6 А-400 через 1 м вздовж буквенних вісей;
для підсилення периметру перекриття влаштовується обв’язочний пояс з 818 А-300;
з конструктивних міркувань вкладається верхня арматура 10 А-300 з кроком 200 вздовж цифрових вісей;
вкладається приопорна арматура вздовж цифрових вісей;
вкладається верхня арматура 10 А-300 з кроком 200 вздовж буквенних вісей;
вкладається приопорна арматура вздовж буквенних вісей;
влаштовуються хомути по периметру колон.
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого до денної поверхні пласту грунту, який можна використати в якості несучого шару.
Вихідні дані по кожному шару грунту зведено в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Розрахункові характеристики грунтів№ шару Найменування грунту Товщина шару Густина частино грунту Густина грунту Питома вага Коефіцієнт пористості Природна вологість Межа % Кут внутрішнього тертя Питоме зчеплення Модуль деформації Розрахунковий опір грунту
Текучності Пластичності
м ρs, г/см3 ρ, г/см3 γІІ, кН/м3 е W WL WP φ, град СІІ КПа Е МПа R0 МПа
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
1 Насипний грунт 2,7 16,0
2 Супісок твердий 1,4 2,12 2,93 21,2 0,603 0,16 - - 28 9,5 20 263
3 Супісок просадочний 1,6 1,86 2,68 18,6 0,686 0,17 - - 27 8 13 254
4 Супісок пластичний 1,5 1,9 2,75 19,0 0,679 0,16 - - 24 6 12,5 251
5 Пісок середньої щільності 1,2 1,95 2,8 19,5 0,565 0,09 - - 38 6 48 300
6 Пісок щільний 12,0 2,0 2,8 0,512 0,08 - - 38 6 48 400
Грунтові водина глибині буріння свердловин не найдені.
Рисунок 4.1 – Схема розміщення свердловин
4.2 Вихідні дані
Необхідно запроектувати пальовий фундамент під колону перерізом 0.4×0.8 м із забивних паль. Розрахунок зусиль в колоні та балках монолітного фундаменту ведемо на ПЕОМ за програмою “LIRA”. Збір навантажень на раму дивись розділ 3. Результати розрахунків зведено в додатку 1. Розрахункові навантаження: NІІ = 5352.75 кН; МІІz = 1584.35 кН·м; МІІy = 687.892 кН·м (елемент 15, додаток 1).
Матеріали: бетон класу С-15 (fcd = 8.5 МПа; fctk = 0.75 МПа; Еb = 2.05·104 МПа) [26]; робоча арматура класу А-300с (fyd = 280 МПа; Еs = 2,1·105 МПа); конструктивна арматура класу А-240с (fyd = 225 МПа; fyk = 175 МПа; Еs = 2.1·105 МПа) [27].
4.3 Розрахунок пальового фундаменту
Відмітка верхнього обрізу ростверка приймається –4.5 м (з урахуванням підземного паркінгу). Мінімальна висота ростверку приймається з умов анкерування робочої арматури колони, тобто не менше 30·ds = 30·25 = 750 мм. З урахуванням захисного шару бетону 50 мм мінімальна висота ростверка складе 750 + 50 = 800 мм. Приймаємо висоту ростверку 800 мм. Отже відмітка підошви ростверка –5.300 м.
Знаходимо довжину палі. Аналізуючи грунтові умови будівельного майданчику та фізико-механічні властивості грунтів, робимо висновок, що найбільшу несучу здатність має щільний пісок і в нього необхідно занурити палю на 0.5 м. Звідси витікає, що мінімальна довжина палі повинна бути:
lп = 9.0 – 5.3 + 0.5 + 0.3 = 4.5 м.
Приймаємо палю С5-35, згідно [ ]. Складаємо розрахункову схему (рис. 4.3).
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема палі
Визначаємо несучу здатність палі за формулою:
(4.1)
де - коефіцієнти умов роботи ґрунту відповідно під нижнім кінцем і на боковій поверхні палі, які враховують спосіб занурення, згідно [29]: γc=1, γcf = 1,0, γCR = 1,0 при забивних палях;
А – площа поперечного перерізу нижнього кінця палі: А = 0.30·0.30 = 0.09 м2;
U – зовнішній периметр поперечного перерізу палі: U = 4·0.3 = 1.2 м.
Глибина занурення палі від рівня природного рельєфу – 9,7 м. Розрахунковий опір грунту під кінцем палі визначаємо за [29]: R = 7355,5 кПа.
H= 7м , R=7300 кПа; H= 10м , R=7700 кПа.
Rх = 7300+(7700-7300)/(10-7)(9,7-7) = 7355,5 кПа.
fi – розрахунковий опір грунту на бічній поверхні, визначаємо за [29].
1) Н = 5 f = 7 кПа Н1 = 5.15 м f1 = 7 кПа
Н = 6 f = 7 кПа
2) Н = 6 f = 7 кПа Н2 = 6.45 м f2 = 7 кПа
Н = 8 f = 7 кПа
3) Н = 6 f = 58 кПа Н3 = 7,8 м f3 = 58+кПа
Н = 8 f = 62 кПа
4) Н = 8 f = 62 кПа Н4 = 9,05 м f4 = 62+кПа
Н = 10 f = 65 кПа
Визначаємо несучу здатність палі:
Fd = 1,0∙(7355,5·0.09 + 1.2·(5,15·7 + 6,45·7 + 7,8·61,6 + 8,9·63,2)) = 1750,1 кН.
Розраховуємо пальовий фундамент за першим граничним станом, тому визначаємо навантаження для розрахунку за першим граничним станом:
NI = NII·γf = 5352.75·1.2 = 6423.3 кН;
МIz = МIIz·γf = 1584.35·1.2 = 1901.2 кНм;
МIу = МIIу·γf = 687.892·1.2 = 825.5 кНм.
Визначаємо кількість паль у фундаменті:
n = NI·Km·γk/Fd, (4.3)
де Km – коефіцієнт, що враховує позацентрово прикладені навантаження:
Km = 1 + ΣМ/3·N, (4.4)
Km = 1 + (1901.2 + 825.5)/3·6423.3 = 1.2;
γk – коефіцієнт надійності, що дорівнює 1.4, якщо несуча здатність палі визначається розрахунком.
n = 6423.3·1.2·1.4/1750,1 = 6,2 шт.
Приймаємо вісім паль у фундаменті та розташовуємо їх на мінімальній відстані l = 3·d = 3·350 = 1050 мм. Приймаємо звіси ростверка 0.15 м, що більше, ніж 0.05 + 0.15·d = 0.05 + 0.15·0.35 = 0.1025 м.
Мінімальна осьова відстань між палями
Приймаємо loc = 750 мм.
Розміри ростверка складають:
b = 2·0.985 + 2·0.325 = 2.62 м.
l = 2·0.985 + 2·0.325 = 2.62 м.
Схему розташування паль у фундаменті зображено на рисунку 4.4.
Рисунок 4.4 – Схема розташування паль у фундаменті
Визначаємо вагу ростверку та грунту на його обрізах:
FI,р = Ap·dp·γf·γ0, (4.5)
де Ар – площа підошви ростверка;
dp – глибина закладання ростверка;
γf = 1.1 – коефіцієнт надійності по навантаженню;
γ0 = 20 кН/м3 – усереднена питома вага матеріала фундамента та грунту.
FI,р = 2,62·3,85·4,5·1.1·20 = 998,6 кН.
Знаходимо сумарне розрахункове навантаження:
ΣNI = NI + FI,p = 6423.3 + 998,6 = 7421,9 кН.
Обчислюємо сумарний розрахунковий момент:
ΣМI = МІz + МІу = 1901.2 + 825.5 = 2726.7 кН·м.
Діюче навантаження на одну палю:
(4.6)
Nср = 7421,9/8 = 927,7 кН < Fd/γk = 1750,1/1.4 = 1250,1 кН.
Nmin = 7421,9/8 – 2726.7·0.75/6·0.752 = 321,8 кН > 0.
Nmax = 7421,9/8 + 2726.7·0.75/6·0.752 = 1533,6 кН > 1.2·Fd/γk = 1.2·1750,1/1.4 =
1500,1 кН.
Так як, перевірка по Nmax виконується, приймаємо схему розташування паль, що зображено на рисунку 4.4.
4.4 Армування ростверку
Розраховуємо арматуру підошви ростверка. Робоча висота перерізу:
h0 = h – a = 800 – 50 = 750 мм.
Ростверки під стінами будівель з монолітного бетону, що спираються на залізобетонні палі, розташовані в один ряд, повинні розраховуватися на експлуатаційні навантаження і на навантаження, які виникають в період будівництва.
Розрахунок ростверку на експлуатаційні навантаження слід вести з умови розподілу навантаження у прольоті та над опорою (ростверк над палею):
, (4.7)
, (4.8)
Рисунок 4.5 – Розрахункова схема паль у фундаменті
де L - відстань між осями паль по лінії ряду або рядів, м;
q - рівномірно розподілене навантаження від будівлі на рівні низу ростверку (вага стін, перекриттів, ростверку і корисне навантаження), кН / м (5352.75 /3,65=1466,5кН/м);
Необхідна площа перерізу арматури:
As = M/0.9· fyd ·d. (4.9)
As = 274,96·(104)/0.9·280·750 = 14,53 см2.
Приймаємо на 1 м ширини арматуру: 5Ø20 А-300с Аs = 15,76 см2 з кроком 200 мм, [27].
4.5 Армування монолітної балки фундаменту
Висота перерізу монолітної балки приймається такою, як і для ростверка, тобто 800 мм. Ширина фундаментної балки приймається 800 мм. Монолітна балка повинна сприймати момент МІІz = 84.35 кН·м (додаток 1); МIz = МIIz·γf = 84.35×1.2 = 101.2 кН.
Визначаємо необхідну площу перерізу поздовжньої арматури :
А0 = 101.2·(106)/8.5·800·7502 = 0.026 → ξ = 0.025 → η = 0.956.
ξ = 0.025 < ξR = 0.59.
Аs = 101.2·(106)/280·0.956·750 = 504,1 мм2.
Приймаємо повздовжню арматуру: 8Ø10 А300с Аs = 628 мм2 > 504,1 мм2.
4.6 Розрахунок палі
Розрахунок палі по матеріалу:
As = (Nп – fcd ∙Abc) / Rsc,
де Rb – призмова міцність бетону на стиснення, МПа;
Abc – переріз палі, м2 Abc=0,3х0,3=0,09м2;
Rsc – міцність арматури на стиснення, МПа.
As = (5352.75 – 8.5∙0.09) / 280 = 19.11 см2.
Приймаємо арматуру 4Ø25 А300с Аs = 1963 мм2 > 1911 мм2.
При дії транспортних навантажень розрахункова схема палі має наступний вигляд:
Рисунок 4.6 – Розрахункова схема палі при дії транспортних навантажень
Власна вага палі складає Р = 15.468 кН.
Максимальний момент від дії транспортних навантажень:
M = q0·l2/8.
q0 = P/l = 15.468/5 = 3.05 кН/м;
М = 3.05·5.52/8 = 11.12 кН·м.
d01 = 350 – 30 = 320 мм.
Знаходимо необхідну площу повздовжньої арматури за формулами (5.3) – (5.6).
А0 = 11.12·(105)/8.5·(100)·35·322 = 0.036 → ξ = 0.039 → η = 0.992, [26].
Необхідна площа повздовжньої арматури:
Аs = 11.12·(105)/280·(100)·0.992·32 = 1,25 см2.
Отже, прийнята арматура 4Ø25 А300с, [27] в змозі сприйняти транспортні навантаження (As = 19.63 см2 > 1,25 см2).
Визначення осадки фундаменту
Осадка фундамента визначається методом пошарового сумування. Для цього спочатку складається ескіз фундамента з типовим геологічним розрізом (рисунок 4.5). По вісі фундамента зліва будують епюру природного тиску грунту, починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри σzg обчислюють в характерних точках за формулою:
(4.10)
де γі – питома вага грунту, кН/м3;
hі – товщина шару грунту, м.
σzg1 = γ1·h1 = 16,0·2,7 = 43,2 кПа;
σzg2 = σzg1 + γ2·h2 = 43,2 + 21,2·1,4 = 69.24 кПа;
σzg3 = σzg2 + γ3·h3 = 72,88 + 18,6·1.6 = 102,64 кПа;
σzg4 = σzg3 + γ4·h4 = 102,64 + 19.0·1,5 = 131,14 кПа;
σzg5 = σzg4 + γ5·h5 = 131,14 + 19.5·1,2 = 154,54 кПа;
σzg0 = σzg5 + γ6·h'6 = 154,54 + 20.0·1.3 = 174,54 кПа.
По вісі фундамента зправа будують епюру додаткового тиску. Додатковий тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
Р0 = Рср – σzg0. (4.11)
Рисунок 4.7 – Типовий геологічний розріз
Для визначення Рср необхідно побудувати схему умовного фундаменту. Для побудови умовного фундаменту від бічної поверхні палі проводимо пряму лінію під кутом φср/4 з двох сторін (рисунок 4.6):
Будуємо план умовного масиву:
bум.ф. = 2·L·tg(φcp/4) + b – 2·0.15 = 2·5,5·tg(24,89°/4) + 2.62 – 2·0.15 = 3,51 м.
lум.ф. = 2·L·tg(φcp/4) + l – 2·0.15 = 2·5,5·tg(37.3°/4) + 3.65 – 2·0.15 = 5,15 м.
Сумарні навантаження:
ΣN = NII + Gум.ф. = NII + Gростверку + Gпаль + Gгрунту.
Gростверку = γр·Vр = 24·2.62·3.65·1.2= 24·11.48= 275.52 кН;
Gпаль = n·γп·Vп = 8·24·0,49 = 95.04 кН;
Vум.ф. = Аум.ф.·( h'2 + h3 + h'4) = 3,51·5,15 (1.2 + 1,5 + 1,2 + 1,3) = 93,99 м3.
Vгр = Vум.ф. – Vр – Vп = 93,99 – 11.48 – 8·0,49 = 78,52 м3.
ΣN = 5352.75 + 275.52 + 95.04 + 1513,32 = 7236,6 кН.
Рср = ΣN/Аум.ф. = 7236,6/3,51·5,15 = 400.33 кПа.
Р0 = 400,33 – 174,54 = 225,79 кПа.
Рисунок 4.8 – Побудова умовного фундаменту
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.3).
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
σzp = α·P0, (4.12)
де α – коефіцієнт, що визначається за [29] в залежності від відносного заглиблення розглядаємої площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/bум.ф.
Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою:
Si = σzpi·hi·β/Ei, (4.13)
де β = 0.8.
Таблиця 4.3 – Розрахунок осадки фундамента
Номер точок Глибина розглядаємої точки z, м ξ α Напруження від власної ваги грунту σzg, кПа Додаткові напруження по глибині σzр, кПа Середнє значення додаткового напруження σzрі, кПа Товщина елементарного шару hі, см Значення мо-дуля деформації грунта Еі, кПа Осадка Si, см
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 0 0.0 1.0 225,79 219,586 104 48000 0,38
1 1,04 0,59 0,945 213,381
183,688 104 48000 0,31
2 2,08 1,19 0,682 153,9956
132,206 104 48000 0,22
3 3,12 1,78 0,489 110,4162
94,9489 104 48000 0,16
4 4,16 2,38 0,352 79,4816
65,9336 104 48000 0,11
5 5,2 2,97 0,232 52,3856
45,7245 104 48000 0,079
6 6,24 3,57 0,173 299.34 39,0634
5.2 Розроблення календарного плану
5.2.1 Вихідні дані
В даному розділі потрібно розробити загальні рішення з організації будівництва багатоповерхової житлової будівлі, а також запроектувати будівельний генеральний план даного об’єкту.
Житлова будівля, що проектується знаходиться в м. Черкаси. Нормативну тривалість будівництва визначаємо згідно ДСТУ Б А.3.1-22:2013.
5.2.2 Нормативна тривалість будівництва
Тривалість будівництва багатоповерхового житлового будинку визначена відповідно “Норм тривалості будівництва підприємств, будівель та споруд” ДСТУ Б А.3.1-22:2013, частина ІІ, глава Е, п.18, та складає 27 місяців, у тому числі підготовчий період – 3 місяці, зведення підземної частини – 4 місяці, зведення надземної частини – 15 місяців, оздоблювальні роботи – 5 місяців.
5.2.3 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно -
монтажних робіт
Таблиця 5.4-Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-монтажних робіт
п/п Укрупнена номенклатура комплексів Організація-виконавець
1 Роботи підготовчого періоду БМУ-1
2 Земляні роботи БМУ-1
3 Влаштування вводів БМУ-1
4 Монтаж конструкцій каркасу БМУ-1
5 Влаштування покрівлі БМУ-1
6 Влаштування підлоги БМУ-1
7 Опоряджувальні роботи БМУ-1
8 Внутрішні санітарно-технічні роботи БУ-525
9 Внутрішні електротехнічні роботи БУ-424
10 Монтаж обладнання МПМК-3
11 Налагодження і пуск технологічного обладнання МПМК-3
5.2.4 Методи виконання основних робіт по комплексам
а) земляні роботи:
Роботи цього циклу виконуються організацією БМУ-1.
Земляні роботи виконуються з дотриманням вимог ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних робіт та улаштування основ і фундаментів.
Ґрунт зрізається товщиною 0,3м за допомогою бульдозера Д-271.
В першу чергу виконуються роботи по частковому вертикальному плануванню, котре забезпечить надійне та швидке стікання поверхневих вод. Після цього виконуються підземні комунікації з обов’язковою зворотною засипкою траншей та ям. Розробка ґрунту для комунікацій виконується екскаватором ЭО-3322 з ємкістю ковша 0,5 м3.
Вертикальне планування території, будівництво доріг виконується за допомогою бульдозера Д-271 та з ущільненням ґрунту катками.
Розробка ґрунту під фундаменти будинку виконується за допомогою екскаватора ЭО-3322, ємкість ковша 0,5 м3. Доробка ґрунту до проектних відміток під фундаменти виконується вручну перед зведенням фундаменту.
Зворотна засипка пазух фундаментів виконується бульдозером Д-271 та вручну. Поблизу стін підвалу і фундаментів ущільнення ґрунту ведеться пневматичними трамбівками.
Перед початком робіт родючий шар ґрунту зрізається, зберігається у відвалі, а надалі використовується для підсипання газонів та квітників.
На опоряджених вулицях проводиться розбивання дорожнього покриття з наступним його відновленням після прокладання мереж та максимальне збереження існуючих зелених насаджень.
б) монтаж конструкцій каркасу
Будівельно-монтажні роботи при монтажі житлового будинку звиконуються за допомогою баштового крана КБ-403 (довжина стріли – 30 м, вантажопідйомність – 8 т).
Монтажні роботи при будівництві зовнішніх мереж виконуються з допомогою автокрану КС-5363.
Монтажний кран вибрано у відповідності зі схемою монтажу, та виходячи з максимальної ваги елементу, який монтується.
Збірні конструкції частково завозяться на приоб’єктні складські майданчики в зоні дії баштового крану, а частково монтуються з транспортних засобів. Стропування збірних залізобетонних елементів повинне проводитись інвентарними стропами. Для підвезення конструкцій та виробів в зону виконання робіт необхідно побудувати тимчасові під’їзди або дороги із відходів будматеріалів, чи підсипати їх щебенем.
Під час монтажу конструкцій використовується типове монтажне оснащення.
Цегла на майданчик доставляється автотранспортом в контейнерах чи на піддонах. На робочі місця цегла подається монтажним краном. Кладку вести з інвентарного риштування. В процесі мурування залишити отвори для інженерних мереж.
Розвантаження збірних залізобетонних конструкцій та інших будівельних матеріалів виконується за допомогою тих самих монтажних механізмів та оснащення.
Арматуру конструкцій перед монтажем необхідно зачистити від корозії. Влітку опалубку належить зволожити. Рекомендується використовувати інвентарну щитову опалубку, а для великих площин – великопанельну.
Опалубку під залізобетонний ростверк перед укладанням бетону необхідно зачистити і довести до проектних розмірів і відміток.
Розчин для мурування підвозиться автосамоскидом, подається в робочу зону в ящиках для розчину. Частина розчину готується на будівельному майданчику на розчино-бетонному вузлі (РБВ).
Роботи ведуться в дві зміни. Роботи виконуються спеціалізованими бригадами монтажників та мулярів.
в) влаштування покрівлі
До покрівельних робіт слід приступати після перевірки правильності виконання основи під покрівлю, та прийняття попередньо виконаних робіт по акту на приховані роботи, а також після закінчення всіх інших будівельних і монтажних робіт на покрівлі.
Всі матеріали можуть подаватися на покрівлю як баштовим краном так і краном типу Піонер, на даху переміщуються вручну або тачками.
Влаштування покрівлі із рулонних матеріалів виконується за допомогою засобів малої механізації.
До влаштування рулонної покрівлі з використанням сучасних наплавляємих рулонних матеріалів, а саме з уніфлексу, приступають після повного завершення попередніх загальнобудівельних робіт і виконання наступних заходів:
забезпечення об’єкта необхідними матеріалами;
підготовка механізмів, обладнання, інструментів та пристроїв;
перевірки міцності несучих конструкцій покриття;
визначення місця розміщення приймальної площадки матеріалів на покритті будівлі, а також влаштування її огородження;
установлення на покритті будівлі комплекта протипожежних засобів;
наявності затвердженого головним інженером підприємства замовника наряда – допуска на ведення покрівельних робіт на покритті будівлі з використанням відкритого полум’я;
проведення інструктажу по техніці безпеки на робочому місці та навчання робочих покрівельників правилам виконання робіт та робочим прийомам з наплавляючими рулонними матеріалами.
встановлені та закріплені патрубки, в які вставляють чаші воронок;
очищена від сміття та пилу поверхня, на яку вкладають покрівельний килим;
видалена вода та просушена основа під килим, при цьому на поверхні основи температура повітря повинна бути не вище 70.
Покрівельні матеріали подають на покрівлю в контейнерах, ґрунтовку – в бідонах. По покрівлі матеріали розвозять на ручних тачках.
Роботи по влаштуванню бітумних покрівель з використанням нових рулонних матеріалів виконують двома технологічними потоками.
Перший потік містить у собі очищення основи від бруду, сміття, листя і пилу, а також нанесення ґрунтовки.
Другий потік містить у собі роботи з наклейки одного-двох шарів рулонного матеріалу вогнепламеневим методом.
г) опоряджувальні роботи
Опоряджувальні роботи виконуються за допомогою засобів малої механізації. Внутрішні та зовнішні опоряджувальні роботи необхідно виконувати з інвентарного риштування.
Опоряджувальні роботи повинні закінчуватись після монтажу опалення і прогріву приміщення.
Опоряджувальні роботи проектуються в наступній послідовності:
Засклення віконних блоків;
Фарбування конструкцій всередині приміщення;
Фарбування стін та стелі в середині приміщення
Облаштування фасадів;
Влаштування вимощення.
Роботи проектуються в одну зміну потоковим методом по ділянках. Роботи виконуються комплексною бригадою, до складу якої входять бригада малярів, бригада склярів та бригада бетонників.
Скло, вапно та масляна фарба доставляються на об’єкт з бази УВТК автотранспортом та зберігається на приоб’єктому складі. Пісок та щебінь для вимощення доставляється автосамоскидами з кар’єра, що знаходиться на відстані 15км, а асфальт з асфальтного заводу.
д) Влаштування підлоги
Роботи по влаштуванню підлоги виконуються після опоряджувальних робіт в середині приміщення. Вони проектуються в одну зміну потоковим методом по ділянках.
Роботи виконуються спеціалізованою бригадою бетонників.
Бетон доставляють на об’єкт автосамоскидами з залізобетонного заводу.
5.3.5 Вибір монтажних кранів
Монтажні крани підбираються виходячи із задоволення трьох вимог:
1) вага елемента разом із вагою монтажного пристосування має бути не менша вантажопід’ємності крану;
2) зона дії крану (кранів) має охоплювати всю зону монтажних робіт;
3) кран повинен бути в змозі змонтувати найвищий елемент.
Визначаємо монтажну вагу плити перекриття за формулою:
Qm = Qe + q0, (5.1)
де Qе – маса елементу, т;
q0 – маса монтажного спорядження, т.
Qm = 2.8 + 0.09 = 2.89 т.
Визначаємо монтажну висоту при встановленні плит перекриття за формулою:
Hm = h1 + h2 + h3 + h4, (5.2)
де h1 – відстань від рівня стоянки крану до опори, на яку встановлюють елемент, м;
h2 – запас по висоті, необхідний з умов техніки безпеки, м;
h3 – висота елементу в монтажному положенні, м;
h4 – висота монтажного пристосування, м.
Hm = 27.55 + 0.5 + 0.22 + 3.6 = 31.87 м.
Монтажна висота при піднятті цегли в клітці:
Hm = 27,55 + 0.5 + 0 + 5 = 33,05 м.
Необхідний виліт стріли крану визначаємо за формулою:
Lk = b + b1 + a/2, (5.3)
де b – відстань від вісі кранового рельсу до найближчої виступаючої до крану частини будівлі, b = 1.5 м, [ 33];
b1 – відстань від зовнішньої грані будівлі до прямовисної, що проходить через через вісь крайнього монтуємого елементу;
a – ширина підкранового шляху, a = 6.0 м , [ 33].
Відстань від зовнішньої грані будівлі до прямовисної, що проходить через вісь крайнього монтуємого елементу b1 дорівнює
При монтажі необхідно застосовувати стріловий кран із вилітом стріли:
Lk = 30.0 м.
Вимогам, отриманим у результаті розрахунків відповідає баштовий кран марки КБ-403. Технічні характеристики крану:
максимальний виліт стріли 30 м;
максимальна вантажопід’ємність (найбільший виліт) 3.0 т;
Для монтажу плит покриття вбудовано-прибудованих приміщень приймаємо самохідний стріловий кран.
Визначити необхідний виліт стріли самохідного стрілового крану можна аналітично або графічно. В даному випадку ми застосовуємо графічно-аналітичний метод.
Проектування поточності виконання робіт
Застосування поточного методу організації будівельного виробництва забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єкту, підвищення якості і зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточний метод поєднує послідовний і паралельний в ньому усуваються недоліки і зберігаються переваги кожного з них при цьому методі технологічний процес зведення будинків розбивається на декілька складових процесів для кожного з них встановлюють однакову тривалість і поєднують їх виконання в часі на різних ділянках чим забезпечується послідовність здійснення однорідних процесів і паралельно різновидних. Будівництво поточним методом вимагає менше часу ніж послідовний метод і меншої кількості одночасно спожитих ресурсів ніж при паралельному методі.
Для створення будівельного потоку необхідно:
а) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові процеси;
б) розподілити працю між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
в) поділити весь фронт робіт на окремі фронти ( ділянки ) і встановити для них тривалість виконання кожного процесу;
г) визначити черговість робіт на окремих фронтах щоб максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і в просторі тобто встановити їх технологічну взаємозалежність.
Поточно виконуються такі роботи як: підземні роботи; влаштування бетонної основи; монтаж конструкцій каркасу; влаштування покрівлі; внутрішні опоряджувальні роботи; влаштування підлоги; монтаж ТО; внутрішні електротехнічні роботи; внутрішні сантехнічні роботи; наладка і пуск ТО. Роботи які виконуються за потоком це: роботи підготовчого періоду; влаштування вводів.
5.2.7 Таблиця вихідних даних для складання календарного плану
В даній таблиці 5.4 розраховуємо вихідні дані для складання календарного плану:
тривалість виконання робіт
кількісний склад бригади
змінність виконання робіт
5.3 Проектування будівельного генерального плану
5.3.1 Виробничі та механізовані устаткування
Для забезпечення комплексної механізації робіт, що виконуються вручну на будівельному майданчику використовуються наступні устаткування:
при проведенні бетонних робіт:
електромеханічний вібратор ИВ-19
бетононасосна установка СБ-126А
бетонозмішувальна установка СБ-75А
віброрейка СО-131
пересувний компресор СО-45Б
при проведенні ізоляційних робіт:
бітумонагрівальний агрегат Д-618
при влаштуванні покрівлі:
машина для сушки основи СО -107
машина для очистки і перемотки рулонних матеріалів СО-98
машина для наклеювання рулонних матеріалів СО-99А
каток вагою 100 кг
опоряджувальні роботи:
агрегат фарбувальний СО - 74А
фарбопульт ручний СО - 20Б
фарборозпилювач пневматичний СО -19А
5.3.2 Потреби в будівельних машинах, механізмах та транспортних засобах
Потреба в будівельних машинах, механізмах та транспортних засобах визначена на основі “Розрахункових нормативів для складання проектів організації будівництва” частина 1.
Таблиця 5.5 - потреби в машинах, механізмах та транспортних засобах
№№ пп Найменування Марка Кількість
1 2 3 4
1 Баштовий кран КБ-403А 1
2 Автомобільний кран КС-5363 1
3 Екскаватор ЭО-3322 1
4 Бульдозер Д-271 1
5 Каток Д-130 1
6 Будівельний підйомник С-598 1
7 Автосамоскиди ЗиЛ-585 4
8 Автомашини бортові ЗиЛ-150 2
9 Пересувна компресорна станція ЗиФ-55 1
10 Ручний компресор - 2
11 Пневматична трамбівка И -157 1
12 Зварювальний трансформатор СТН-500 1
13 Штукатурний агрегат СО-57 1
14 Ручний фарбопульт СО-20 2
15 Фарбувальний агрегат СО-4 1
16 Розчинозмішувач - 1
Примітки: прийняті машини і механізми можуть бути замінені іншими з аналогічними техніко-економічними показниками.
В межах будівельного майданчику з приоб’єктного складу до робочих міць матеріали доставляються трактором ЮМЗ-5.
При роботах по влаштуванню покрівлі для підйому матеріалів на покрівлю використовують підйомники СПК-100.
5.3.3 Тимчасові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином, щоб забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, площадки укрупненого збору, складів, майстерень, побутових приміщень.
При проектуванні схеми руху транспорту максимально враховуємо існуючі дороги та умови зручного маневрування на будівельному майданчику.
Дороги приймаємо з двостороннім рухом, ширину доріг приймаємо 6 м.
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей автомашин та автопоїздів.
Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у розмірах елементах, що перевозяться:
Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 6м; зовнішні -12м.
При трасуванні доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з поздовжньої сторони будівлі 10м.
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які регламентують порядок руху транспортних засобів.
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна перевищувати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах.
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги показана на рисунку:
Рисунок 5. 1 – Конструкція тимчасової дороги
1 – кювет,
2 – обочина,
3 – щебеневе покриття,
4 – земляне полотно,
5 – ущільнений грунт,
Потреби в електроенергії, воді
Розрахунок потреби на будівельному майданчику в електроенергії, воді, парі та стиснутому повітрі визначено згідно з вимогами ДБН А.3.1-5-96 за фізичними обсягами і розрахунковими формулами.
Розрахунок потреби в електроенергії:
Сумарна потреба в електроенергії визначена наступною формулою:
Р = (К1∑Р1+ К2∑Р2+ К3∑Р3+ К4∑Р4), (5.3.1)
де Р – загальна потреба у потужності, кВА;
1,1 – коефіцієнт, що встановлює втрати потужності в мережах;
К1....Кn – коефіцієнти одночасності, приймаються в залежності від виду споживачів 0.6-1;
Р1 – силова потужність, що споживається будівельними машинами, інструментами, механізмами, кВт;
Р3 – споживана потужність для внутрішнього освітлення, кВт;
Р2 – споживана потужність на електропідігрів бетону, кВт;
Р4 – споживана потужність для зовнішнього освітлення, кВт;
cosφ – коефіцієнт потужності, в середньому рівний 0.75.
Р1 = 66*1+18,4*1+20 = 104 кВт
Р2 – відсутня влітку;
Р3 = 10 кВт
Р4 = 4 кВт
Р = (0,6*104+ 1*4+0,9*10) = 110,58кВт,
Освітлення місць виконання будівельно-монтажних робіт прийнято згідно ДБН В.2.5-28:2018 і здійснюється ліхтарями, які встановлені на легких пересувних опорах. Тимчасове освітлення будмайданчика забезпечено прожекторами, встановленими через 50м.
Тимчасове електропостачання будівельного майданчика проводиться за рахунок підключення до міської енергосистеми.
Розрахунок потреби в воді:
Сумарна витрата води на виробничі потреби, л, визначена наступною формулою:
Q1 = k1 , ( 5.3.2)
де q1 – питома витрата води на виробничі потреби, л;
n1 – число виробничих споживачів в найбільш завантажену зміну;
k1 – коефіцієнт на невраховані витрати води (дорівнює 1,2);
К’j – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води (дорівнює 1,5);
t1 – кількість годин в зміну (t1 = 8год),
Q1 = 1.2 = 0.22 л/сек.;
Витрати води на господарчо-побутові потреби, л, визначена наступною формулою:
Q2 = k2 + , (5.3.3)
де q2 – питома витрата води на господарчо-побутові потреби, л;
n2 – число працюючих в найбільш завантажену зміну;
k2 – коефіцієнт на невраховані витрати води (дорівнює 1,2);
q’2 – витрата води на приймання душа одним працюючим;
t2 – тривалість використання душової установки (45 хвилин);
n’2 – число працюючих, які користуються душем (40%),
Q2 = 1.2 + = 0.15 л/сек.;
Витрати води для зовнішнього пожежегасіння прийнятий по табл..6 „Посібника з розробки проектів організації будівництва до ДБН А.3.1-5-96”
Q3 = 20 л/сек.;
Загальна витрата води для забезпечення потреб будівельного майданчика
Qзаг. = 0.22+ 0.15+20 = 20.37 л/сек..
Джерелом тимчасового водопостачання будівельного майданчика є існуюча міська мережа.
5.3.5 Потреби в тимчасових будівлях і спорудах
Розрахункова кількість робітників, необхідних для здійснення будівництва, визначається на основі нормативної трудомісткості і складає – 10399 люд/дн;
Термін будівництва – 27 міс, в тому числі підготовчий період – 3 міс.
Кількість робітників складає:
11199/567= 20 чол.
Кількість робітників в найбільшу зміну приймається з коефіцієнтом 0.7
35х0,7=25 чол..
Джерела забезпечення будівництва робітниками та житлом вирішуються за місцем будівельною організацією за рахунок власних кадрів та можливостей.
В пропорційному відношенні на весь термін будівництва відповідно з „Розрахунковими нормативами для складання проектів організації будівництва”, необхідна кількість робітників складає :
Багатоповерховий адміністративний будинок (найбільша зміна)
Робочих 85% 21(17 чол., 4 жін.)
ІТР 8% 2
Службовців 5% 1
МОП і охорона 2% 1
Таблиця 5.6 – Тимчасові будівлі та споруди
№ п/п Групування та найменування будинків Розрахункова кількість робітників і службовців Значення показника на 1 працюючого м2 Розрахункова площа Розміри в плані УТС Тип будинку Прйнята площа Висота приміщення Кількість Вартість, грн.
Одиниці Загальна
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Побутовий вагончик для чоловіків 18 35,1 6х3 Збірно-розбірний металевий 18 2
гардеробна 0,9 16,2
приміщення для відпочинку, обігрівання, приймання їжі 1 18
умивальна 0,05 0,9
2 Побутовий вагончик для жінок 4 7,8 6х3 контейнерний металевий "Універсал" 18 1
гардеробна 0,9 3,6
приміщення для відпочинку, обігрівання, приймання їжі 1 4
умивальна 0,05 0,2
3 Виконробська 2 0,48 0,96 6х3 контейнерний металевий "Універсал" 18 1
4 Диспетчерська 2 7 14 6х3 Збірно-розбірний металевий 54 1
5 Медпункт і кабінет по охороні праці 25 0,07 2,25 6х3 Збірно-розбірний металевий 18 1
0,02
6 Червоний куточок 25 0,24 6
7 Сушильна 18 0,2 3,6 2,4х2,8 контейнерний металевий "Універсал" 6,72 1
8 Приміщення для особистої гігієни жінок 4 0,18 0,72 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
9 Туалет для жінок 4 0,09 0,36 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
10 Туалет для чоловіків 21 0,092 1,93 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
11 Душові на 2 ріжка 4 0,43 1,72 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
12 Душові на 8 ріжка 21 0,43 9,03 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
Розрахунок складів
Норматив виробничих запасів, які підлягають збереженню на складах Рскл визначаємо за формулою:
Рскл=; (5.3.4)
де, Рзаг - кількість матеріалів ;
Т - тривалість розрахункового періоду за сітковим графіком;
k1 - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади, який для автомобільного транспорту дорівнює 1,1;
k2 - коефіцієнт нерівномірного споживання матеріалу, приймаємо рівним 1,3;
Тн - норма запасу матеріалів.
Корисну площу складу визначаємо за формулою :
F=Рскл/n; (5.3.5)
де n - норма збереження матеріалу на 1 м2 площі складу.
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою :
S=F/β; (5.3.6)
де - коефіцієнт використання складу , який характеризує відношення корисної площі складу до загальної.
Розрахунок складів виконуємо в табличній формі.
Розрахунок майданчиків під склади приведений у таблиці 5.7
5.3.7 будівельний генеральний план
Будівельний генеральний план розроблено в масштабі, на основі креслень генплану, на стадії будівництва надземної частини будівлі.
На будівельному генплані відображені об’єкти основного періоду будівництва, постійні мережі та автодороги, тимчасові будівлі та споруди, огородження та освітлення.
Огородження робочих та небезпечних зон вантажопідйомних механізмів біля об’єкту, що будується, виконується за місцем у відповідності до
СНиП ІІІ-4-80 “Техника безопасности в строительстве”.
На період будівництва передбачено максимально використати постійні автодороги передбачені проектом. Тимчасові дороги влаштувати відповідно до будгенплану шириною 6 м.
Інвентарні будівлі та майданчики розташовані на вільних площах з врахуванням їх експлуатації протягом всього терміну будівництва.
Для освітлення території використано прожектори заливаючого світла, марки ПЗС-35 з лампами потужністю 500 Вт.
Тимчасове освітлення запроектоване для забезпечення робіт в темний час доби. Електрична повітряна розводка здійснюється ізольованим проводом на стовпах з підвіскою не нижче 5 м від землі, а на переїздах через дороги не нижче 7 м від землі.
5.3.8 Заходи по техніці безпеки та протипожежній безпеці
Всі будівельні машини, механізми, інвентар та знаряддя повинні відповідати характеру робіт, що виконуються, та бути в справному стані.
На період будівництва територію будівельного майданчика огородити суцільним парканом висотою 2 м. В місцях, вказаних на будгенплані, паркан повинен бути виконаний з захисним піддашком над тротуарами для пішоходів.
По периметру будинку, що будується, позначити небезпечну для перебування людей зону, не менше 7 м. Небезпечна зона повинна бути позначена добре видимим знаком в будь-яку пору доби та обладнані таким чином, щоб не допустити проникнення в ці зони сторонніх осіб. Колію баштового крана вигородити легкою огорожею заввишки 1 м.
Майданчики для вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути сплановані та мати нахил не більше 3 градусів.
Тимчасові дороги та заїзди повинні бути обладнані дорожніми знаками по ГОСТ 10807-71.
Робочі місця, проїзди, проходи та складські майданчики повинні бути освітлені в темний час доби, а робота в неосвітлених місцях – заборонена.
Робота будівельних машин безпосередньо під дротами діючих повітряних ліній електропередачі, а також на свіжо насипаному не утрамбованому ґрунті та
на майданчиках з нахилом більшим за вказаний в паспортах машин – не дозволяється.
Швидкість руху транспорту на майданчику будівництва не повинна перевищувати 10 км/год, а на поворотах –5 км/год.
З метою попередження нещасних випадків необхідно проводити вступний інструктаж з новими робітниками, інструктаж на робочих місцях, при переведенні на інший вид робіт та повторні інструктажі не рідше 1 раз на місяць. Про кожен проведений інструктаж потрібно зробити запис в журнал по техніці безпеки.
Всі робочі, зайняті на будівництві, повинні бути забезпечені спецодягом, захисними засобами по виду робіт.
Проходи, проїзди, місця складування будматеріалів повинні бути очищені від будівельного сміття, а в зимовий період від снігу та льоду.
Будівництво повинно бути забезпечене засобами надання першої медичної допомоги при нещасних випадках.
При виконанні земляних робіт екскаватором, людям забороняється знаходитись в робочій зоні.
При влаштуванні підземних комунікацій:
місце роботи при будівництві траншей огороджується;
забороняється розробляти ділянку траси екскаватором в місцях перетину з існуючими комунікаціями в межах 1 м від них;
під час піднімання, переміщення та опускання труб в траншеї всі працівники повинні вийти з небезпечної зони;
місця переходів через траншею повинні бути обладнані містками.
Вага підвішеного вантажу, з врахуванням захватних пристосувань, не повинна перевищувати паспортні дані крану при даному вильоті стріли та висоті підняття.
Забороняється залишати підвішеними елементи та конструкції. Розстропування елементів та конструкцій виконувати лише після їх надійного закріплення.
Використовувати для підняття людей вантажні крани та ліфти – заборонено.
Використовувати відкритий вогонь для розігрівання мастик – заборонено. З метою уникнення пожежі, котли для приготування мастик встановлюються на спеціально відведених майданчиках.
Всі тимчасові будівлі розташовуються поза зоною дії кранів.
Для пожежної безпеки, необхідно:
влаштування 2-х виїздів на дороги загального користування;
тимчасові дороги повинні мати тверде покриття;
біля будинку, що споруджується , встановити щити з протипожежним інвентарем;
місця робіт належить забезпечити плакатами по протипожежній безпеці;
роботу калориферів, електроустаткування та електроінструментів без нагляду – заборонено.
тушіння пожежі рекомендується здійснювати від пожежного гідранту, розташованого на території будівництва.
5.3.9 Техніко-економічні показники
1. Тривалість будівництва - 567 дн.;
2. Кількість робітників (найбільша) - 32 чол.(17 чол);
3. Кошторисна трудомісткість - 11199 люд/дн.
Таблиця 5.4 - Вихідні дані для сладання календарного плану
№ Комплекс робіт Обєми робіт Норма на одиницю виміру Трудомісткість на весь обєм Основні машини Кількість та склад бригади змінність Тривалість,
Маш-год Маш-зм люд-год люд-зм Маш-зм Люд-дн Наймену-вання кільк
Од кількість норм пр норм пр професія кільк
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Роботи підготовчого періоду
1 Планування майданчика 1000м3 4,9 0,75 0,09 ____ 0,441 2 ____ ____ Бульдозер ДЗ-45 1 Машиніст бульдозера 1 2 1
2 Влаштування тимчасових будівель та споруд 100м2 3,43 ____ 0,512 0,064 ____ ____ 0,22 1 ____ __ Бригада теслярів 4 1 1
3 Влаштування тимчасового водопроводу: -100 -1дюйм 100м 100м 1,45 0,25 ____ ____ 61,94 7,74 63,56 7,95 ____ ____ ____ ____ 13,21 11,22 1,99 12 ____ ____ __ __ сантехніки 3 1 4
4 Влаштування тимчасової каналізації 100м 0,75 ____ 26,95 ____ ____ 2,46 3 ____ __ Бригада сантехніків 3 1 1
5 Влаштування тимчасових доріг 1000м 0,5 ____ 1426,8 174 ____ ____ 87 80 ____ __ Бригада землекопів 16 1 5
6 Влаштування тимчасового електрозабезпечення 100м 1,5 ____ 26,07 3,3 ____ ____ 4,95 15 ____ __ Бригада електриків 5 1 3
7 Влаштування тимчасових слабострумних мереж 100м 0,25 ____ 24,6 3,1 ____ ____ 0,78 2 ____ __ Бригада електриків 2 1 1
8 Влаштування тимчасового огородження будівельного майданчика 100м2 3,2 ____ 15,49 1,89 ____ ____ 60,05 60 ____ __ Бригада монтажників 10 1 6
Підземні роботи
9 Розроблення грунту екскаваторами 1000м3 5,45 5,92 0,74 ____ 4,04 4 ____ ____ Екскаватор Е-3322 1 Машиніст екскаватора 1 2 2
10 Доробка гранту вручну 100м3 2,20 ____ 361,28 44,06 ____ ____ 96,93 88 - - Бригада землекопів 11 1 8
11 Улаштування фундаментів під колони 100м3 0,08 102,01 12,44 522,00 63,64 1,0 1 5 5 Кран КС 5363 1 Бригада бетонщиків 5 1 1
12 Укладання фундаментих плит та блоків стін підвалу 100 шт 13,24 54,48 6,64 73,94 9,02 87,91 60 119,42 180 Кран КС 5363 1 Бригада монтажників 3 2 30
13 Влаштування бетонної підготовки 1м3 86 ____ 5,78 0,7 ____ ____ 60,2 60 ____ __ Бригада бетонщиків 10 2 3
Продовження таблиці 5.4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
14 Улаштування гідроізоляці 100м2 20,90 ____ 55,44 6,76 ____ ____ 141,28 140 ____ __ Бригада Ізолювальників 20 1 7
15 Влаштування перекриття цокольного поверху 100шт 1,48 118,25 14,42 332,05 40,49 21,34 18 59,93 54 Кран КС 5363 1 Бригада монтажників 3 2 9
16 Влаштування монолітних ділянок м3 0,11 30,7 3,74 443,7 54,11 0,41 2 5,95 6 Кран КС 5363 1 Бригада бетонщиків 3 2 1
17 Зворотня засипка грунту з пошаровим ущільненням 100м3 1,5 ____ 165,24 20,15 ____ ____ 30,23 28 ____ __ Бригада землекопів 7 1 4
Влаштування вводів
18 Влаштування санітарно-технічних вводів грн 3895 Виробіток 50 люд-дні 77,9 75 ____ __ Бригада сантехніків 15 1 5
19 Влаштування електро-технічних вводів грн 1780 Виробіток 50 люд-дні 35,6 30 ____ __ Бригада електриків 10 1 3
Монтаж надземної частини будівлі
20 Монтаж надземної частини будівлі м3 22020,0 Кран КБ 503,3 1 Муляри монтажники 20 2 108
Влаштування покрівлі
21 Влаштування покрівлі 100м2 13,55 ____ ____ ____ ____ ____ ____ ____ __ Бригада покрівельників 4 1 31
Санітарно-технічні роботи
22 Внутрішні санітарно-технічні роботи грн 190369 Виробіток 50 люд-дні 3807,4 3780 ____ __ Бригада сантехніків 30 2 63
Опалення
23 Влаштування опалювальної системи грн 53624 Виробіток 50 люд-дні 1072,5 1060 ____ __ Бригада сантехніків 10 2 53
Електро технічні роботи
24 Внутрішні електро-технічні роботи грн 53624 Виробіток 50 люд-дні 1072,5 1060 ____ __ Бригада електриків 10 2 53
Малострумні мережі
25 Влаштування малострумних мереж грн 24128 Виробіток 50 люд-дні 482,56 480 ____ __ Бригада електриків 10 1 48
Продовження таблиці 5.4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Оздоблювальні роботи
Встановлення дверей
26 Заповнення дверних прорізів готовими дверними блоками з металопластику 100м2 1,06 ____ 490,55 59,82 ____ ____ 63,40 6 ____ __ Бригада теслярів 10 1 6
27 Установлення внутрішніх дверних блоків з дерева 100м2 2,43 ____ 110,47 13,47 ____ ____ 32,72 30 ____ __ Бригада теслярів 5 1 6
28 Установлення вхідних дверних блоків 100м2 1,70 ____ 142,04 17,32 ____ ____ 29,44 30 ____ __ Бригада теслярів 5 1 6
Засклення
29 Заповнення віконних прорізів готовими одинарними блоками з металлопластику 100м2 6,86 ____ 770,44 93,96 ____ ____ 644,5 600 ____ __ Бригада теслярів 15 1 40
Опорядження стін та стель
30 Теплоізоляція стін 1 м3 138,0 ____ 38,47 4,8 ____ ____ 662,4 600 ____ __ Бригада облицювальників 20 1 30
31 Наклеювання важких шпалер 100м2 68,80 86,9 10,6 ____ ____ 729,28 700 ____ __ Бригада опоряджувальників 20 1 35
32 Облицювання стін керамічною плиткою 100м2 10,1 ____ 330 40,24 ____ ____ 406,24 400 ____ __ Бригада опоряджувальників 20 1 20
33 Фарбування 100м2 58,92 ____ 77,22 9,42 ____ ____ 555,03 500 ____ __ Бригада опоряджувальників 20 1 25
Влаштування підлоги
Підлога -лінолеум
34 Улаштування стяжок цементних товщиною 20 мм 100м2 37,0 ____ 56,25 6,86 ____ ____ 253,8 220 ____ __ Бригада опоряджувальників 20 1 11
35 Улаштування покриття з лінолеуму 100м2 37,0 ____ 60,36 7,36 ____ ____ 272,3 240 ____ __ Бригада опоряджувальників 20 1 12
36 Улаштування плінтусів дерев'яних 100м 32,5 ____ 12,09 1,47 ____ ____ 47,8 40 ____ __ Бригада опоряджувальників 20 1 2
Підлога-плитка керамічна
Продовження таблиці 5.4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
37 Улаштування гідроізоляції обклеювальної у 2 шари 100м2 11,79 ____ 65,73 8,02 ____ ____ 94,6 80 ____ __ Бригада опоряджувальників 20 1 4
38 Улаштування стяжок цементних товщиною 20мм 100м2 18,13 ____ 56,25 6,86 ____ ____ 124,4 120 ____ __ Бригада опоря-джувальників 20 1 6
39 Улаштування покриття і з плиток керамічних 100м2 18,13 19,45 2,37 167,48 20,42 43,0 8 217,5 200 ____ __ Бригада опоряджувальників 20 1 10
Наладка ТО
40 Наладка ТО грн 166093 Виробіток 50 люд-дні 3321 500 ____ __ Бригада наладчиків 20 1 25
Опорядження фасаду
41 Поліпшене штукатурення 100м2 1,97 ____ 227,7 28,46 ____ ____ 56,06 40 ____ __ Бригада oбли-цювальників 20 1 2
42 Облицювання цоколю фасадною плитко 100м2 1,58 ____ 504,9 63,11 ____ ____ 9 60 ____ __ Бригада oбли-цювальників 20 1 3
Здача обєкта
43 Влаштування вимощення 100м2 1,6 ____ 22,61 2,76 ____ ____ 4,42 4 ____ __ Бригада асфальтувальників 2 1 2
44 Улаштування покриття товщиною 4 см 100м2 1 30,42 3,71 141,77 17,29 3,71 4 17,29 16 каток 1 Бригада асфальтувальників 4 1 4
45 Улаштування одношарових асфальтобетонних покриттів доріжок і тротуарів 100м2 0,95 ____ 22,61 2,76 ____ ____ 2,62 3 ____ __ Бригада асфальтувальників 3 1 1
46 Влаштування газону 100м2 0,303 ____ 50,28 6,13 ____ ____ 1,86 2 ____ __ різноробочі 2 1 1
47 Садіння дерев із грудкою землі розміром 1,0х1,0х0,,6 м 10шт 1,5 ____ 60,88 7,42 ____ ____ 11,13 10 ____ __ різноробочі 2 1 5
48 Посів газонів партерних, маврітанських та звичайних вручну 100м2 1,2 ____ 8,21 1,01 ____ ____ 1,21 41 ____ __ різноробочі 1 1 1
Таблиця 5.7 – Розрахунок майданчика складів
№ п/п Найменування матеріалів, конструкцій, деталей Термін споживання, дн. Одиниця виміру Необхідність Коефіцієнти Запас матеріалів Розрахунковий запас матеріалів, Рскл Норма збереження матеріалів на 1 м2 площі складу, n Корисна площа складу, F=Рскл/n Коефіцієнт на проходи, β Розрахункова площа складу, S=F/β Прийнята площа складу, S1=z·B Розмір складу в м по УТС Тип складу (відкритий, закритий) Тип конструкцій складу
Загальна на розрахунковий період, Qзаг Добова, Qзаг/Т Постачання матеріалів, К1 Споживання матеріалів, К2 Норма, Тн Розрахунковий, Тн·К1·К2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1 Руберойд 44 шт 194 4,41 1.1 1.3 10 14.3 63,06 25 2,52 0,6 4,2 6 2·3 Навіс
2 Щебінь 150 м3 210 1,4 1.1 1.3 10 14.3 20,02 3 6,67 1,1 7,34 9 3·3 Відк.
3 Фарба 114 т 10 0,08 1.1 1.3 12 17.2 1,51 1 1,51 1,5 2,265 4 2·2 Закр.
4 Вапно 114 т 1,5 0,01 1.1 1.3 12 17.2 0,23 2 0,12 0.6 0,19 1 1·1 Закр.
5 Скло 92 м2 1892,7 20,57 1.1 1.3 10 14.3 294,19 2,5 117,67 1,4 164,7 165 11·15 Закр.
6 Двері металеві 13 т 7,705 0,59 1.1 1.3 12 17.2 10,19 2 5,1 0.6 8,5 9 3·3 Закр.
Список використаної літератури
ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми проектування. - К.: Мінбуд України, 2010.
ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливи. Норми проектування - К.: Мінбуд України, 2006.
ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009.
ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об‘єктів будівництва - К.: Мінбуд України, 2002.
ДБН В.2.2-15-2005. Житлові будинки. Основні положення. Будинки і споруди - К.: Мінбуд України, 1992
Серия 2.110-1 Детали фундаментов жилых зданий. Выпуск 2. Свайные фундаменты. - ЦИТП Госстроя, 1981.
ДСТУ Б В.2.6-108:2010 Блоки бетонні для стін підвалів. – К.: Держбуд України, 2010.
ДСТУ Б В.2.7-80:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені силікатні. Технічні умови.. - К.: Мінбуд України, 2008.
ДСТУ Б В.2.7-99-2000 (ГОСТ 22950-95). Плити мінераловатні підвищеної жорсткості на синтетичному зв"язуючому. Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2000.
ДСТУ Б В.2.7-61:2008 Цегла та камені керамічні рядові і лицьові. - Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008
ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з цегляними стінами. - К.: Мінбуд України, 2008.
ДБН В. 2.6.14-97 Покриття будинків і споруд - К.: Мінбуд України, 1997.
ДСТУ Б В.2.7-265:2011 Руберойд. Технічні умови - К.: Мінбуд України, 2011.
ДСТУ Б В.2.6-62-2008 Марші та сходові площадки залізобетонні. Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2011.
ДСТУ Б В.2.6-11-2011. Двері металеві протиударні вхідні в квартиру. ЗТУ. - К.: Мінбуд України, 2011.
ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Конструкції будинків і споруд. Блоки дверні дерев’яні. Загальні технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2009.
СНиП 2.03.13-88 Полы. - М.: Стройиздат, 1988.
ДСТУ 4190-6-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 6. Ліфти пасажирські для встановлення в житлових будинках. Планування і вибір.
ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 Настанова з розрахунку інсоляції об'єктів цивільного призначення. - К.: Мінбуд України, 2010.
НАПБ А.01.001 – 2004 Правила пожежної безпеки в Україні. - К.: УкрНдіПБ, Держпожбезпеки МНС України, 2004.
ДСТУ 8943:2019 Труби сталеві електрозварні. Технічні умови
ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. Зі Зміною № 1
ДБН В.2.2.6-31-2006 Теплова ізоляція будівель - К.: Мінбуд України, 2006.
ДСТУ Б В.2.6-156:2010 Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого трьохкомпонентного бетону. – К.: Мінбуд України, 2010.
ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення. – К.: Мінбуд України, 2009.
ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2006.
ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009.
Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та фундаменти” для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 6.060101 Будівництво/Укладачі:Величко В.М., Черкаси, ЧДТУ, 2016.
ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних робіт та улаштування основ і фундаментів. - К.: Мінбуд. України, 2013.
Технологія будівельного виробництва: Підручник / В.К. Черненко, М.Г.Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; За заг. ред. В.К. Черненко – К.: Вища шк., 2002. – 430 с.
Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге вид., допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с.
Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний посібник/ В.К. Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та інш.; За ред. В.К. Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с
Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний посібник / М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2007. – 207 с.
ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів- К.: МінБуд України, 2013.
Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності 6.060101 всіх форм навчання/ Укладач Березань М.О., Черкаси ЧДТУ, 2016.
ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009
Справочник по технике безопасности. Нисис М. Н., Гринкруг Г. Н. Издание третье, исправленное и дополненное. Киев, «Будівельник» , 1977.
Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: Навчальний посібник. – К, 2008. – 223 с
Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2007. – 487 с.
ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в будівництві. – К.: Мінбудархітектури України, 1993.
ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009.
ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації.- К.: МінБуд України, 2009.
ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій обладнання, виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009.
ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних робочих креслень.- К.: МінБуд України, 2009.