Багатоквартирний житловий будинок по вул. Орлівська, м. Дніпро

Козинкін, Ілля Романович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10106

Title:	Багатоквартирний житловий будинок по вул. Орлівська, м. Дніпро
Authors:	Іванова, Лариса Віталіївна Козинкін, Ілля Романович
Keywords:	багатоквартирний житловий будинок;проєктування будівель;енергоефективність;будівельні конструкції;конструктивні рішення;об’ємно-планувальні рішення
Issue Date:	Jun-2026
Abstract:	У кваліфікаційній роботі бакалавра розглянуто питання проєктування багатоквартирного житлового будинку по вул. Орлівській у м. Дніпро. Основну увагу приділено розробленню об’ємно-планувальних і конструктивних рішень будівлі, вибору основних будівельних конструкцій та забезпеченню їхньої міцності, стійкості й надійності. Розглянуто питання раціонального планування квартир, ефективного використання внутрішнього простору, створення комфортних умов проживання та забезпечення енергоефективності будівлі. Проєктні рішення спрямовані на дотримання вимог чинних будівельних норм, забезпечення довговічності конструкцій і належних умов експлуатації житлового будинку.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10106
Appears in Collections:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРБ Козинкін Ілля Романович Б-24.pdf Restricted Access		3.52 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового та цивільного будівництва

«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри промислового
та цивільного будівництва
______________ Сергій ПРЯНИК
«___» ___________ 2026 р.

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему «Багатоквартирний житловий будинок по вул. Орлівська, м. Дніпро»

Виконав: здобувач 4 курсу, групи Б-24
ступеня вищої освіти бакалавра
спеціальності 192 Будівництво та цивільна
інженерія, освітньо-професійної програми
«Будівництво»
_______________ Ілля КОЗИНКІН
Керівник: ст. викладач кафедри геодезії, землеустрою,
будівельних конструкцій та безпеки
життєдіяльності
______________ Лариса ІВАНОВА
Рецензент: головний архітектор проєктів КПВАПП
«Облархбюро» Черкаської обласної ради
______________ Іван КОЛЯДА

Черкаси – 2026 року
ЗМІСТ
ВСТУП.............................................................................................................................. 6
1 ТЕХНОЛОГІЯ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА..................................................... 8
2 АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ............................................................. 10
2.1 Вихідні дані......................................................................................................... 10
2.2 Опис схеми генплану.......................................................................................... 11
2.3 Об'ємно-планувальні рішення будівлі.............................................................. 12
2.4 Конструктивні рішення будівлі......................................................................... 16
2.5 Спеціальні заходи та роботи.............................................................................. 17
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог.......................... 17
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.......................................... 18
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження.......................................... 19
2.6 Інженерне обладнання будинку........................................................................ 20
2.7 Технічні та розрахункові дані............................................................................ 26
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі............................. 26
2.7.2 Специфікації................................................................................................ 27
3 РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ......................................... 29
3.1. Розрахунок конструкцій фундаменту.............................................................. 29
3.1.1 Вихідні дані................................................................................................ 29
3.1.2 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчика............. 29
3.1.3 Збір навантажень......................................................................................... 31
3.1.4 Розрахунок несучої здатності палі............................................................. 36
3.1.5 Визначення кроку паль у фундаменті........................................................ 38
3.1.6 Розрахунок палевих фундаментів за деформаціями................................. 39
3.2 Розрахунок конструкцій................................................................................... 44
3.2.1 Дані для проєктування................................................................................. 44

192 – Будівництво та цивільна інженерія
Зм. Кіл. Арк. № док. Підпис Дат а
Виконав Козинкін І.Р. Стадія Аркуш Аркушів
Керівник Іванова Л.В. КРБ 3 120
Зав. каф. Пряник С.П. Пояснювальна записка МОНУ ЧДТУ
кафедра ПЦБ Б-24
Інв. № ориг. Підпис і дата Зам. інв. №

3.2 .2 Визначення навантаження на плиту.......................................................... 46
3.2 .3 Конструювання плити перекриття............................................................ 47
3.2 .4 Розрахункові схеми навантажень.............................................................. 48
4 ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА............ 51
4.1 Т ехнологічна карта на облицювальні роботи................................................. 51
4.1 .1 Організація та технологія будівельного процесу..................................... 51
4.1 .2 Вимоги до якості і приймання робіт.......................................................... 57
4.1 .3 Вимоги техніки безпеки і охорони праці.................................................. 62
4.1 .4 Потреба в матеріально-технічних ресурсах............................................. 64
4.1 .5 Технологічні розрахунки........................................................................... 66
4.1 .6 Техніко-економічні показники.................................................................. 66
4.2 Зв едена відомість обсягів основних робіт...................................................... 68
4.3 Б удгенплан......................................................................................................... 70
4.3 .1 Виробничі та механізовані устаткування................................................. 71
4.3 .2 Розрахунок складів..................................................................................... 72
4.3 .3 Тимчасові дороги та їх типи...................................................................... 73
4.3 .4 Парк будівельних машин та транспорту................................................... 74
4.3 .5 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках..... 75
4.3.6 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового

водозабезпечення....................................................................................... 76
4.3 .7 Розрахунок і організація освітлення робочих місць............................... 79
4.3.8 Заходи по техніці безпеки при виконанні окремих будівельних

процесів...................................................................................................... 80
4.3.9 Заходи з техніки безпеки та протипожежні заходи, які передбачені

при проєктуванні будівельного генерального плану.............................. 84
4.3 .10 Організація тимчасового енергозабезпечення....................................... 85
5 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ.............................. 89
5.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників

на будівельному об’єкті....................................................................................... 89
5.2 О рганізація безпеки при зварювальних роботах............................................... 95
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
4
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

5.3 П ланування заходів з цивільного захисту........................................................... 98
6 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ..................................................................... 102
ВИСНОВКИ......................................................................................................................... 106
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................... 110
ДОДАТОК А Розрахунок перекриття в ЛІРА-САПР........................................................ 113

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
5
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

ВСТУП
Важливе місце в розвитку будівництва, особливо останнім часом, відводиться
технічному прогресу, в цій області виробництва постійно йде процес розвитку. Це ба-
гатосторонній процес постійного удосконалення методів роботи, технологій і органі-
зації виробництва на основі досягнень науки, техніки і передового досвіду. Економія
суспільної праці – головне завдання технічного прогресу. Сучасне будівництво базу-
ється на широкому впровадженні передових технічних рішень, цифрових технологій
проєктування (BIM), застосуванні енергоефективних матеріалів та раціональній орга-
нізації будівельного виробництва відповідно до вимог чинних нормативних докумен-
тів – ДБН, ДСТУ та EN Eurocode.
Основною метою науково-технічного прогресу в будівництві є зростання індус-
тріалізації, тобто розвиток і прогрес, який являє собою складну систему, що включає
раціонально організоване проєктування, механізоване та автоматичне виготовлення
будівельних матеріалів і конструкцій, виробів і деталей, а також спеціалізоване вико-
нання будівельно-монтажних робіт на будівельному майданчику. Невід’ємною скла-
довою цього процесу є впровадження інформаційних технологій у проєктування та уп-
равління будівництвом, застосування автоматизованих систем контролю якості та су-
часних методів організації праці.
Індустріалізація являє собою безперервний процес постійного удосконалення
складових ланок системи, мета якої за допомогою уніфікації, типізації і стандартизації
параметрів деталей будівельних конструкцій на всіх стадіях робіт – досягти приско-
рення темпів будівництва, підвищення продуктивності праці, зниження вартості буді-
вельних матеріалів, конструкцій і самого будівництва. Скорочення матеріало- та тру-
домісткості досягається шляхом переходу до збірного і монолітного залізобетону, за-
стосування легких огороджувальних конструкцій із газобетону, а також суміщення су-
міжних будівельних процесів з метою скорочення загального терміну будівництва.
Перспективним удосконаленням будівельних матеріалів і конструкцій, а також
самого будівництва є перехід від лінійних до площинних, а потім до об’ємних елемен-
тів. Застосування об’ємно-блокових конструкцій та великопанельних систем дозволяє
суттєво скорочувати трудовитрати безпосередньо на будівельному майданчику, це пе-
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
6
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

реносить значну частину виробничих операцій у заводські умови з належним контро-
лем якості. Разом з тим, монолітне залізобетонне будівництво набуває дедалі більшого
поширення завдяки архітектурній гнучкості та можливості реалізації складних просто-
рових рішень.
При будівництві об’єктів різного виду та призначення необхідно максимально
широко використовувати механізовані процеси виробництва і таку техніку, як крани
для монтажу, бульдозери та екскаватори тощо, згідно з ДБН, ДСТУ, ГБН і різною тех-
ніко-будівельною документацією та стандартами. Всі ці пристрої повинні використо-
вуватися максимально ефективно. Правильний вибір будівельних машин і механізмів,
визначення їх оптимального складу та режиму роботи є одним із ключових завдань
організації будівельного виробництва. Рівень комплексної механізації безпосередньо
визначає продуктивність праці та собівартість будівництва.
На даний час у суспільстві сформувався клас людей, які бажають жити у комфо-
ртабельному і надійному житлі та спроможні його оплачувати. Зростаючі вимоги до
якості та комфортності житла стимулюють застосування в будівництві сучасних архі-
тектурно-планувальних рішень, енергоефективних технологій та нових будівельних
матеріалів, що відповідають актуальним санітарно-гігієнічним і екологічним нормам.
Як показала практика останніх років, зведення у щільній міській забудові мало-
поверхового житла недоцільне, тому прийняте рішення щодо зведення багатоповерхо-
вих житлових будинків економічно обґрунтоване. Будівництво багатоповерхового жи-
тла дозволяє раціонально використовувати міський земельний фонд, скорочувати про-
тяжність інженерних мереж та знижувати питому вартість інфраструктури в розраху-
нку на одну квартиру. Проєкт передбачає створення сучасного будинку з індивідуаль-
ним та комфортним житлом.
Згідно з завданням на проєктування розроблено проєкт багатоповерхового жит-
лового будинку в м. Дніпро. Дана будівля повністю вливається в єдину структуру жи-
тлового масиву і являється чудовим архітектурним доповненням місцевості. Об’ємно-
просторове рішення будинку розроблено з урахуванням існуючої навколишньої забу-
дови, рельєфу ділянки та містобудівних регламентів. Будинок розташовується таким
чином, щоб забезпечити належну інсоляцію квартир, зручні пішохідні зв’язки з приле-
глою вулично-дорожньою мережею та оптимальне використання прибудинкової тери-
торії для благоустрою та паркування.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
7
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

1 ТЕХНОЛОГІЯ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА
Будинок розташований в м. Дніпрі по вул. Орлівській. В будинку передбачено
одно-, дво-, три- та чотирикімнатні квартири поліпшеного планування. Загальна кіль-
кість квартир та поверховість будинку визначені завданням на проєктування відпо-
відно до містобудівних умов та обмежень. Квартири запроєктовані з урахуванням су-
часних норм площі та комфортності відповідно до ДБН В.2.2-15.
В кожній квартирі запроєктовано: житлові кімнати, кухня, ванна, туалет, за-
склені балкони та лоджії. Мінімальна площа кімнат та кухні прийнята відповідно до
вимог ДБН В.2.2-15. Санітарні вузли обладнані сучасною сантехнікою, передбачена
встановлення лічильників холодної та гарячої води. Засклення балконів і лоджій вико-
нується металопластиковими конструкціями з двокамерним склопакетом, що забезпе-
чує необхідний теплозахист та шумоізоляцію.
Проєктом передбачається гаряче та холодне водопостачання, газопостачання бу-
динку та опалення від існуючої міської мережі, телефонізація, проведення мережі інте-
рнет, влаштування кабельного телебачення. Система опалення – централізована, від мі-
ської теплової мережі, через індивідуальний тепловий пункт (ІТП), розташований у те-
хнічному підпіллі. Розведення опалення – двотрубне горизонтальне з установкою бала-
нсувальних вентилів та термостатичних регуляторів на кожному приладі, що забезпечує
поквартирний облік теплоспоживання. Електропостачання будинку здійснюється від
трансформаторної підстанції, кожна квартира оснащена лічильником електроенергії.
На кухні встановлено газові плити для приготування їжі. В будинку запроєкто-
вана система каналізації з випуском у санітарний колектор. Система каналізації – са-
мопливна, з прокладкою стояків у санітарних шахтах та підключенням до існуючої мі-
ської каналізаційної мережі. Запроєктовано витяжну вентиляцію природного спону-
кання: димовідвідна система складається з вентиляційних шахт, жалюзійних решіток
на кожному поверсі та дефлекторів на покрівлі. Приміщення санвузлів та кухонь підк-
лючено до відокремлених вентиляційних каналів, що унеможливлює перетікання запа-
хів між квартирами. Для видалення побутового газу у разі аварійного витоку передба-
чені газосигналізатори з автоматичним відсіканням подачі газу.
При будівництві будинку використовуються нові ефективні матеріали та конс-
трукції, що мають підвищену звукоізоляцію та теплоізоляцію, відповідають всім сані-
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
8
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

тарним вимогам та сприяють комфортному проживанню людей у цьому будинку. Зов-
нішні стіни з газобетонних блоків щільністю 400 кг/м³ завтовшки 300 мм утеплено мі-
нераловатними плитами завтовшки 100 мм та облицьовано штукатурним фасадним
оздобленням по системі СЗТФ. Загальний приведений опір теплопередачі огороджува-
льних конструкцій відповідає вимогам ДБН В.2.6-31 для кліматичних умов м. Дніпро.
Міжквартирні стіни виконані з газобетону завтовшки 200 мм із додатковим шаром зву-
коізоляції, що забезпечує нормативний індекс ізоляції повітряного шуму Rw ≥ 52 дБ.
Для оздоблення житлових приміщень застосовуються сучасні матеріали, вико-
ристання яких надає естетичний вигляд приміщенням і зменшує витрати праці при бу-
дівництві та подальшому ремонті. Підлоги в житлових кімнатах та передпокоях – пар-
кетна дошка або ламінат по цементно-піщаній стяжці. Підлоги у санвузлах та на кух-
нях – керамічна плитка по стяжці з гідроізоляцією. Стіни санвузлів оздоблені кераміч-
ною плиткою на висоту 2,0 м. Стелі у всіх приміщеннях – шпаклювання під фарбу-
вання. Вікна – металопластикові з двокамерними склопакетами, двері – міжкімнатні з
МДФ-полотном, вхідні – металеві утеплені.
В будинку передбачено незадимлювані сходи для евакуації людей з природним
провітрюванням через вікна у зовнішніх стінах сходової клітки, запроєктовано паса-
жирський ліфт вантажопідйомністю 400 кг, розрахований на перевезення людей та ве-
ликогабаритних вантажів. Ліфтова шахта – монолітна залізобетонна, машинне відді-
лення розташоване у верхній частині шахти. Технічні характеристики ліфтового обла-
днання відповідають вимогам ДСТУ EN 81-1. Ширина маршів сходів – 1,2 м, ухил –
1:2, що відповідає нормативним вимогам для житлових будинків.
Даний будинок каркасний, монолітний, з монолітним залізобетонним перекрит-
тям та не несучими поздовжніми і поперечними стінами з газобетонних блоків. Несу-
чий каркас утворений монолітними залізобетонними колонами перетином
400 × 400 мм та ригелями висотою 500 мм, об’єднаними безбалочним монолітним пе-
рекриттям товщиною 200 мм. Клас бетону несучих конструкцій – С25/30, робоча ар-
матура – А500С. Фундамент – монолітна залізобетонна плита або пальовий ростверк –
визначається за результатами геологічних вишукувань. Покрівля – плоска експлуато-
вана, з влаштуванням рулонної гідроізоляції по теплоізоляційному шару з мінеральної
вати, з організованим внутрішнім водостоком. Така конструктивна система забезпечує
вільне архітектурно-планувальне рішення, зручне зонування квартир та можливість
трансформації планів відповідно до побажань мешканців.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
9
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

2 АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ

2.1 Вихідні дані
Земельна ділянка, що відведена під будівництво багатоповерхового житлового
будинку, знаходиться в м. Дніпро, по вул. Орлівська. Нове будівництво передбачається
на земельній ділянці з узаконеними межами. Ділянка розташована у житловій зоні мі-
ста, має зручний транспортний доступ та розвинену мережу міської інфраструктури.
Рельєф ділянки – рівнинний з незначним ухилом, що сприятливо для організації буді-
вельного майданчика та вирішення питань водовідведення.
За даними інженерно-геологічних вишукувань, територія майданчика під будів-
ництво розташована на насипних ґрунтах та суглинках. Нормативний тиск на природню
основу для суглинків у напівтвердому стані становить 0,2–0,25 МПа. Розрахункові ха-
рактеристики ґрунтів прийняті за результатами лабораторних досліджень зразків та
польових випробувань статичним зондуванням. Несучий шар для фундаментів – сугли-
нки тугопластичної консистенції, починаючи з глибини 2,0 м від поверхні планування.
Інженерно-геологічні умови майданчика будівництва відносяться до ІІ категорії
складності. За складністю розробки ґрунти відносяться до ІІ типу.
Рівневий режим водоносного горизонту є постійним і не має значних сезонних
коливань. В середньому, рівень залягання ґрунтових вод може змінюватись на 1,0 м.
Рівень ґрунтових вод зафіксовано на позначці –4,5 м від поверхні планування, що ви-
ключає необхідність влаштування водозниження в період будівництва. Для захисту
підземних конструкцій від капілярного зволоження передбачено обклеювальну гідроі-
золяцію стін підвального поверху рулонними матеріалами типу “Ізопласт”.
Кліматологія майданчика будівництва характеризується наступними показни-
ками прийнятими згідно з [1]:
‒ кліматичний район – ІІ;
‒ розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної доби мінус
30°С;
‒ розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної п’ятиденки
мінус 25°С;
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
10
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

‒ глибина сезонного промерзання ґрунту – 1,2 м;
‒ зона вологості - ІІ.
Нормативні значення снігового та вітрового навантажень прийняті згідно з [2] і
складають:
‒ снігові навантаження по ІІІ району з характеристичними значеннями
S0=128 кг/м2;
‒ вітрові навантаження по ІІ району з характеристичним тиском S0=24 кг/м2.
На підставі кліматологічних даних прийнято: нормативне значення розрахунко-
вої зимової температури для теплотехнічного розрахунку – мінус 25°С (найбільш хо-
лодна п’ятиденка), тривалість опалювального періоду – 187 діб, середня температура
опалювального періоду – мінус 0,7°С. Зазначені показники використовуються для ро-
зрахунку мінімального нормативного опору теплопередачі зовнішніх огороджуваль-
них конструкцій будівлі.
2.2 Опис схеми генплану
Генеральний план розроблено у відповідності із проєктом забудови міста Дніпро.
Він враховує функціональне зонування та раціональне використання земельної ділянки.
Проєктна ділянка розташована поміж житлових будинків, що будуються або вже збудо-
вані. Площа земельної ділянки в межах відведення становить близько 0,45 га. Щільність
житлового фонду та коефіцієнт забудови прийнято відповідно до містобудівних умов та
обмежень. Площа озеленення складає не менше 25% від загальної площі ділянки.
Генеральний план розроблено згідно з [3,4]. Територія будівельного майданчика
з північно-західної та південно-східної сторін межує з територією приватного сектору,
з північно-східної сторони – з прибудинковою територією існуючої будівлі та з півден-
ного заходу з існуючими багатоповерховими житловими будинками.
Генеральним планом пропонується влаштування автомобільного в’їзду-виїзду
на подвір’я. З усіх сторін житлового масиву передбачена можливість проїзду пожеж-
них машин згідно [5]. Ширина проїздів для пожежних автомобілів становить не менше
6,0 м, забезпечено радіус заїзду не менше 8,0 м. На прибудинковій території передба-
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
1 1
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

чено відкриту автостоянку на розрахункову кількість машиномісць відповідно до чи-
сельності мешканців будинку. Тверде покриття проїздів та стоянок – асфальтобетон по
щебеневій основі.
Для забезпечення людей комфортними умовами проживання проєктом передба-
чені життєво-необхідні господарські майданчики: вивозу сміття, сушіння білизни та
очищення домашніх речей.
Майданчики для ігор дітей, спорту та майданчики для відпочинку розміщені у
затишному подвір’ї, їх площа розрахована на кількість мешканців. На подвір’ї перед-
бачені зелені насадження – клумби, квітники та дерева з метою озеленення міста та
створення затінених зон відпочинку влітку. На прибудинковій території передбача-
ється влаштування стадіону зі спортивними турніками, снарядами та біговою доріж-
кою, дитячого майданчику з гойдалками та гірками для забезпечення повноцінного ро-
звитку фізичного здоров’я та інтересів як дорослих так і нового покоління проживаю-
чого у будинку.
Проєктом пропонується широке застосування сучасних будівельних матеріалів
із кольорової дрібнорозмірної плитки для вимощення тротуарів і площадок перед вхо-
дами в будинок.
В проєкті враховані особливості існуючого рельєфу. Планом організації рельєфу
вирішується питання водовідведення талих та дощових вод з території – за рахунок
планувальних ухилів не менше 0,005 у бік водоприймальних лотків та відкритих кю-
ветів з відведенням у зливову каналізацію. Озеленення території передбачає влашту-
вання газонів та квітників поруч з будинком, висадку дерев і кущів.
2.3 Об'ємно-планувальні рішення будівлі
Житловий будинок запроєктований як продовження існуючого комплексу жит-
лової забудови. В основу проєкту закладено оригінальне архітектурне рішення. Рі-
шення фасадів вписується в існуюче оточення, вигідно вирізняючись від нього, вдале
співвідношення площин стін і віконних прорізів додають виразність архітектурно-ху-
дожньому вигляду будинку. Колірне рішення фасадів – поєднання теплих відтінків
штукатурки та контрастного облицювання цоколю – підкреслює масштаб будівлі та
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
12
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

забезпечує її гармонійне сприйняття з вулиці та прибудинкового простору.
Важливим елементом фасадів будинку є лоджії різної конфігурації, що виконані
здебільшого з такого матеріалу, як стіни, що підкреслює пластику фасаду. Скління за-
округлених еркерів і лоджій додає легкості і м’якості фасаду. Глибина лоджій стано-
вить 1,2 м, що відповідає нормативним вимогам і забезпечує функціональну зручність
для мешканців. Огородження лоджій та балконів виконані з металевих поручнів висо-
тою не менше 1,0 м відповідно до вимог безпеки.
Житловий будинок складається з 8-и, 10-и поверхів, висота поверхів – 2,9 м, ви-
сота приміщень – 2,74 м. Загальні розміри будинку в осях: 1-17 – 57,6 м, в осях А-Ж –
16,8 м, висота – 35,1 м.
Об'ємно-планувальні рішення розроблені згідно вимог [6].
На першому поверсі проєктом передбачено розміщення житлових квартир. Вхід
до будинку організовано через утеплені тамбури глибиною не менше 1,5 м з встанов-
ленням домофонної системи контролю доступу. На рівні першого поверху передбачено
доступ для маломобільних груп населення – пандуси, розширені дверні прорізи, пору-
чні.
Кожна секція будинку забезпечується одним пасажирським ліфтом вантажопід-
йомністю 400 кг швидкістю 1,0 м/с. Зв’язок між поверхами здійснюється по сходинко-
вій клітині. Будинок має технічний поверх, який використовується для влаштування
комунікацій, знаходиться на відмітці +33,200. Висота поверху – 2,9 м.
Приміщення електрощитової розміщується на першому поверсі будинку. Для за-
безпечення доступу на перший поверх інвалідів та інших маломобільних груп насе-
лення передбачаються пандуси шириною 0,9 м. Проєктом передбачаються квартири
чотирьох типів загальною площею: однокімнатні – 41,24 м2; 36,93 м2; двокімнатні –
73,49 м2; 64,66 м2; двоярусні – 152,19 м2; 127,71 м2.
Експлікація приміщень подана в таблиці 2.1.
Проєктом передбачається забезпечення умов життєдіяльності інвалідів та інших
маломобільних груп населення: вхідні двері у квартиру – 0,9 м; передпокій шириною
більше 1,6 м, що дає можливість для зберігання крісла-коляски; ширина внутрішньо
квартирних коридорів більше 1,15 м. Підлога тамбурів та вхідних груп виконується без
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
13
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

порогів, з протиковзним покриттям. Покажчики та таблички для маломобільних груп
передбачені відповідно до вимог ДБН В.2.2-17.
Таблиця 2.1 – Експлікація приміщень
Номер приміщення Найменування Площа, м2
1 2 3
1 Охорона 6,48
2 Загальний коридор 9,22
3 Тамбур 10,93
4 Кімната 22,65
5 Кухня 14,5
6 Туалет 2,8
7 Спальня 15,4
8 Коридор 19,6
9 Санвузол 5,3
10 Кімната 19,55
11 Кімната 15,56
12 Санвузол 5,1
13 Коридор 16,0
14 Гардеробна 1,2
15 Кімната 23,5
16 Кухня 11,6
17 Лоджія 3,8
18 Туалет 1,77
19 Комора 0,8
20 Коридор 9,0
21 Гардеробна 2,6
22 Кухня 14,5
23 Лоджія 3,8
24 Кімната 25,0
25 Санвузол 5,1
26 Кімната 22,65
27 Кухня 14,5
28 Туалет 2,8
29 Коридор 19,6
30 Комора 4,0
31 Кімната 15,56
32 Лоджія 3,4
33 Спальня 15,6
34 Санвузол 5,1
35 Кімната 19,55
36 Лоджія 3,4
37 Кімната 19,55
38 Санвузол 5,1
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
14
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Продовження таблиці 2.1
1 2 3
39 Коридор 19,6
40 Спальня 15,6
41 Лоджія 3,4
42 Спальня 17,0
43 Кімната 6,8
44 Туалет 2,8
45 Кухня 14,5
46 Лоджія 3,4
47 Кімната 22,65
48 Охорона 6,48
49 Загальний коридор 9,22
50 Тамбур 10,93
51 Електрощитова 6,8
52 Коридор 9,2
53 Технічна кімната 23,2
54 Комора 4,0
55 Коридор 20,3
56 Кімната 22,65
57 Кухня 14,5
58 Туалет 2,8
59 Лоджія 3,4
60 Спальня 15,0
61 Санвузол 5,5
62 Кімната 15,0
63 Лоджія 3,4
64 Кімната 15,56
65 Санвузол 5,1
66 Коридор 16,0
67 Гардеробна 1,2
68 Комора 0,8
69 Кімната 23,5
70 Кухня 14,5
71 Лоджія 3,4
72 Туалет 1,77
У всіх квартирах запроєктовані лоджії та балкони, які передбачено використову-
вати у випадку пожежі, як другий евакуаційний вихід.
Основні техніко-економічні показники об’ємно-планувального рішення: зага-
льна площа будівлі – близько 5800 м², житлова площа – близько 3200 м², корисна
площа – близько 4600 м², будівельний об’єм – близько 21000 м³. Загальна кількість ква-
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
15
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

ртир визначена завданням на проєктування. Кількість секцій – дві, кожна секція обла-
днана окремою сходово-ліфтовою кліткою.
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Будівля запроєктована каркасна з монолітним залізобетонним перекриттям.
Прийняті конструкції будівлі:
‒ фундаменти буронабивні палі, з’єднані монолітними залізобетонними рост-
верками, прийняті згідно [7;8];
‒ стіни підвалу – блоки бетонні згідно [9];
‒ зовнішні стіни будівлі монолітні, які складаються з шару облицювальної цегли,
прийнятої згідно [10];
‒ утеплювач зовнішніх стін – плити з мінеральної (базальтової) вати «Fasrock»
компанії «ROCKWOOL», прийняті згідно [11];
‒ перегородки: міжквартирні та міжкімнатні – монолітні , товщиною 160 мм,
прийняті згідно [12];
‒ санвузлів – з червоної керамічної цегли, товщиною 120 мм, прийнятої згідно
[10;13];
‒ перекриття – монолітне з бетону класу В30, армування – окремими стержнями
з арматури класу А-240С, А-500С прийняті згідно [13;14];
‒ покриття – монолітне залізобетонне, прийняте згідно [13];
‒ утеплювач покриття – керамзитобетон марки В3,5, прийнятий згідно [37];
‒ покрівля – з рулонних матеріалів. Гідрозоляційний шар складається з двох ша-
рів «Ізопласта», укладених на бітумній мастиці, прийнятий згідно [15];
‒ шахти ліфтів – самонесучі монолітні, залізобетонні з бетону класу В30,прийняті
згідно [13];
‒ сходи –монолітні залізобетонні, прийняті згідно [13];
‒ вікна – металопластикові, вироблені фірмою «REHAU», засклення – двокамер-
ний склопакет, з розкривними стулками, прийняті згідно [16;20];
‒ двері – вхідні у квартири металеві протиударні, прийняті згідно [17];
‒ двері входу в електрощитові – металеві протиударні, з межею вогнестійкості
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
16
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

ЕІ 30, прийняті згідно [18];
‒ двері в житловому приміщенні, прийняті згідно [19];
‒ двері під‘їзду – зовнішні засклені, прийняті згідно [20];
‒ підлога – тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню примі-
щень, прийняті згідно [21].
Таблиця експлікація підлоги подана на третьому листі графічної частини проєкту.
Прийняте конструктивне рішення – монолітний залізобетонний каркас з несу-
чими колонами та без балкового монолітного перекриття – забезпечує достатню жор-
сткість та просторову стійкість будівлі при дії вітрових та сейсмічних навантажень.
Ненесучі огороджувальні стіни з газобетонних блоків завтовшки 300 мм з’єднуються з
каркасом гнучкими анкерами, що виключає передачу прогинів перекриттів на стіни.
Утеплення фасаду з використанням базальтової вати “Fasrock” ROCKWOOL завтов-
шки 150 мм забезпечує нормативний опір теплопередачі зовнішніх стін.
2.5 Спеціальні заходи та роботи
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог
Проєктоване житло за рівнем комфорту та соціальної спрямованості належить до
категорії II. При проєктуванні даного житлового будинку до уваги брали виконання
санітарно-гігієнічних вимог відповідно до умов фізико-географічного районування те-
риторії України для забезпечення вимог інсоляції, природнього освітлення, провітрю-
вання, захисту від шуму.
Тривалість інсоляції згідно [22;23] забезпечена: в одно-, дво- ,три- і чотирикім-
натних квартирах - не менше ніж в одній кімнаті, також при проєктуванні житлового
будинку передбачені заходи щодо шумовібропоглинання, які відповідають вимогам
[24]. У квартирах передбачені такі приміщення: житлові кімнати, кухня, санвузли,
ванні кімнати, внутрішньоквартирні коридори. Приміщення, що мають природне осві-
тлення забезпечені провітрюванням через стулки вікон, кватирки та інші пристрої. При
проєктуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також вентиляційних решіток забез-
печені умови щодо захисту приміщень квартир від проникнення паразитуючих тварин
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
17
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

і комах. Будівельні та оздоблювальні матеріали, в тому числі матеріали, що викорис-
товуються для виготовлення вбудованих меблів, систем гарячого і холодного водопо-
стачання, вентиляції мають забезпечувати у них гігієнічні вимоги. Рівень природного
освітлення у жилих кімнатах відповідає нормативному значенню коефіцієнта природ-
ного освітлення (КПО) не менше 0,5%, що забезпечується прийнятими розмірами та
розташуванням віконних прорізів. Для захисту мешканців від шуму вулично-транспо-
ртного потоку у квартирах, орієнтованих на вулицю, застосовуються металопластикові
вікна з підвищеним класом звукоізоляції (не менше 32 дБ).
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
Відповідно до [25] проєктована будівля має ІІ ступінь вогнестійкості.
Згідно з діючими правилами, нормами і рекомендаціями передбачаються такі
конкретні заходи щодо пожежної безпеки згідно [25-27;36]:
‒ передбачене зовнішнє пожежогасіння від існуючих пожгідрантів, які розташо-
вані в існуючих колодязях на території, що будується;
‒ організований під’їзд пожежних машин до пожгідрантів;
‒ на шляхах евакуації передбачені нормативні за розмірами проходи, двері;
‒ шахти ліфтів, машинне приміщення та ліфтові установки;
‒ у венткамерах, електрощитових обладнання розташоване з дотримання вимог по
охороні праці;
‒ передбачено використання датчиків до вибухонебезпечних зон, де використову-
ють газ;
‒ зазори між комунікаціями і стінами наглухо заробляються будівельним розчи-
ном;
‒ розподіл електроенергії по будинку по чотирипровідній системі з глухозаземле-
ною нейтраллю;
‒ монтаж захисного (робочого) заземлення з R=10.0 Ом і занулення металевих не-
токпровідних частин електроустановок, які можуть виявитись під небезпечною
напругою при пошкодженні ізоляції;
‒ влаштування аварійного евакуаційного і чергового електроосвітлення;
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
18
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

‒ забезпечення будинку засобами блискавкозахисту.
‒ евакуаційні шляхи – сходові клітки незадимлюваного типу з природним провіт-
рюванням через вікна у зовнішніх стінах. Ширина маршів – 1,2 м, ширина май-
данчиків – не менше 1,2 м. Двері на шляхах евакуації відчиняються назовні за
напрямком виходу з будинку.
‒ передбачено систему автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу
на диспетчерський пункт.
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
Керуючись нормативними матеріалами з енергозбереження [37], які чинні в Ук-
раїні, проєктом передбачені такі основні заходи по енергозбереженню:
‒ при входах у будівлю передбачені тамбури;
‒ передбачається ущільнення інженерних комунікацій та вентиляційних шахт у
місцях їх виходу назовні;
‒ опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій відповідає норма-
тивним вимогам;
‒ передбачено облік теплової енергії, водоспоживання холодної і гарячої води;
‒ теплоізоляція трубопроводів опалення та гарячого водопостачання;
‒ передбачені прилади обліку всіх видів енергії;
‒ використання ліній електроживлення у внутрішніх мережах з урахуванням мі-
німальних втрат напруги;
‒ максимально-можливе використання природної вентиляції;
‒ сучасне енергозберігаюче обладнання;
‒ застосування енергозберігаючих освітлювальних ламп.
Зазначені заходи дозволяють знизити річне споживання теплової та електричної
енергії у порівнянні з типовими будинками аналогічної поверховості на 20–25 %. Теп-
лотехнічний розрахунок зовнішніх огороджувальних конструкцій наведено у п. 2.7.1
цієї пояснювальної записки.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
19
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

2.6 Інженерне обладнання будинку
Холодне водопостачання житлового будинку здійснюється від дворової водоп-
ровідної мережі ∅ 100 мм [29].
У житловому будинку запроєктовано господарчо-питний водопровід з тупико-
вою системою розведення магістральних мереж.
Магістральні трубопроводи холодного водопостачання прокладаються під сте-
лею підвалу із стальних водогазопровідних оцинкованих легких труб ∅ 25−80 мм, та
стальних електрозварник труб ∅ 108×4 мм прийнятих згідно [28].
Розвідні мережі прокладаються над підлогою приміщень із стальних водогазоп-
ровідних оцинкованих легких труб ∅ 15 мм прийнятих згідно [28], з встановленням за-
пірної та регулюючої арматури.
Для комерційного обліку витрат води в кожній квартирі встановлюється лічиль-
ник холодної води КВ-1,5.
Для обліку витрат води житлового будинку в підвалі встановлено водомірний
вузол з лічильником холодної води ТВ-65.
Магістральні трубопроводи гарячого водопостачання прокладаються під стелею
підвалу та над підлогою горища із стальних водогазопровідних оцинкованих легких
труб ∅ 80−25 мм прийнятих згідно [28].
Стояки, які прокладено відкрито, та розвідні по квартирах трубопроводи холодного
та гарячого водопостачання фарбуються олійною фарбою за два рази. Відведення стічних
вод від сантехнічних приладів здійснюється каналізаційною мережею з чавунних каналі-
заційних труб ∅ 50− 100 мм, прийнятих згідно [30] у дворову каналізаційну мережу. Для
вентиляції каналізаційної системи встановлено каналізаційні стояки ∅ 50−100 мм з чаву-
нних каналізаційних труб, які об’єднуються на горищі і одним вентиляційним стояком
∅ 150 мм виводяться вище обрізу збірної вентиляційної шахти на 100 мм.
Дощова каналізація влаштовується шляхом відведення дощової та талої води з
даху будинку через каналізаційну мережу з чавунних напірних труб ∅ 100 мм за допо-
могою внутрішніх водостічних стояків.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
2 0
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Даний розділ проєкту по опаленню та вентиляції розроблений на основі архітек-
турно-будівельних креслень та згідно норм [31]. Джерело теплопостачання – центра-
льна тепломережа. Внутрішня температура для приміщень прийнята згідно вимог [32].
Проєктом передбачена однотрубна тупикова система опалення з нижнім розве-
денням. В якості нагрівальних приладів прийняті сталеві радіатори. Для регулювання
тепловіддачі на підводках до нагрівальних приладів встановлені терморегулюючі кла-
пани RTD-G «Danfoss».
Трубопроводи системи опалення монтуються із стальних водогазопровідних
труб, які прийняті згідно [28] і фарбуються олійною фарбою за два рази.
В якості нагрівальних приладів для сходових клітин прийняті ребристі труби.
Видалення повітря із системи опалення сходових клітин здійснюється через про-
бки для випуску повітря, які розташовані на нагрівальних приладах.
Трубопроводи ізолюються шнурами теплоізоляційними М200 ∅ 40 мм з покрив-
ним шаром із рулонного склопластика РСТ прийняті згідно [37]. Перед ізоляцією труби
покриваються антикорозійним покриттям фарбою БТ-177 по ґрунту ГФ-020.
Гідравлічне балансування системи опалення забезпечується балансувальними
вентилями на стояках. Для запобігання надмірного шуму в трубах приєднання до раді-
аторів передбачена установка арматури з обмеженням швидкості потоку. Підключення
системи опалення до міської тепломережі здійснюється через індивідуальний тепловий
пункт (ІТП) з автоматичним регулюванням температурного графіку в залежності від
температури зовнішнього повітря.
Вентиляція житлового будинку передбачається припливно-витяжна, природня.
Повітрообмін приміщень визначається згідно з діючими нормами [31-32].
Вентиляція кухонь та санвузлів передбачається вентиляційними каналами в бу-
дівельних конструкціях та частково повітроводами із оцинкованої сталі, прийнятої згі-
дно [32]. На витяжних каналах кухонь та санвузлів 10-ого поверху установлюються
вентиляційні решітки типу МV фірми «ВЕНТС».
Кратність повітрообміну кухонь становить 60 м³/год, санвузлів – 25 м³/год від-
повідно до вимог санітарних норм. Витяжні вентиляційні канали об’єднуються в зага-
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
2 1
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

льні шахти на горищі та виводяться вище рівня покрівлі не менше ніж на 0,5 м. Вста-
новлення механічних спонукачів руху повітря не передбачається – вентиляція приро-
дна за рахунок різниці тиску та температур всередині та зовні будівлі.
Проєкт електрообладнання житлового будинку розроблений згідно [33-35], на
підставі архітектурно-будівельної частини проєкту.
По категорії надійності електропостачання споживачі електроенергії, згідно з ви-
могами [35], відносяться до ІІ-ої категорії надійності електропостачання.
Напруга мережі електроосвітлення 380/220 В.
Розрахункова потужність 246,1кВт.
Коефіцієнт потужності cos(Y)=0,96.
Тип системи заземлення – TN-C-S. Система TN-C-S передбачає роздільне про-
кладання нульового робочого (N) та нульового захисного (PE) провідників, починаючи
від вводу до будинку, що забезпечує підвищений рівень електробезпеки та відповідає
вимогам ПУЕ для житлових будинків.
Електроживлення житлового будинку здійснюється з електрощитової, яка розмі-
щується на першому поверсі.
Проєктом передбачається ввідно-розподільчий пристрій з панелей – УВР1402 і
УВР3002.
На вводі в щитову ж/б передбачається контур повторного заземлення нульового
проводу опором R≤4 Ом.
Живильні мережі запроєктовані проводами марки ПВ відповідного перетину в
вінілопластових трубах, які прокладаються відкрито по стелі та стінах підвалу, а на
стояках в штpабах стін.
У коридорах кожного поверху передбачається встановлення поверхових суміще-
них розподільчих щитків типу ЩС-3-98/4.
Стояки освітлення сходових кліток виконуються проводом ПВ в вінілопластових
трубах в шкрабах стін. Управління електроосвітленням сходових кліток автоматизо-
ване в залежності від зовнішнього природнього освітлення.
Мережі до ввідних пристроїв ліфтів, запроєктовані проводами ПВ в вінілоплас-
тових трубах і прокладаються в штpабах разом з мережами електроживлення будинку.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
2 2
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Для освітлення шахт ліфтів встановлюються настінні патрони.
Мережі до дзвінкових кнопок біля вхідних дверей виконуються проводом ВВП
2×1.5 мм2 сховано.
Облік споживаної електроенергії передбачається поквартирно, однофазними лі-
чильниками в поверхових щитах.
Електромережі захищаються від перевантажень і струмів короткого замикання
при допомозі запобіжників, автоматів, пристроїв захисного відключення.
Всі металеві нормально неструмопровідні частини електрообладнання підлягають
заземленню (зануленню) шляхом приєднання до нульового захисного проводу мережі.
Для захисту від уражень електричним струмом і підвищення пожежної безпеки
на вводах в квартири, передбачено встановлення пристроїв захисного відключення
(ПЗВ).
В зоні дії ПЗВ нульовий робочий провідник не повинен мати з'єднань з заземле-
ними елементами та нульовим захисним провідником.
Даним проєктом передбачається система зрівнювання потенціалів шляхом об’єд-
нання наступних струмопровідних частин: основних заземлювального і захисного про-
відників, сталевих труб комунікацій, металевих частин будівельних конструкцій, бли-
скавкозахист.
Для ванних приміщень передбачається додаткова система зрівнювання потенціалів.
Проєкт автоматичного контролю до вибухонебезпечних концентрацій паливного
газу у повітрі приміщень розроблений згідно з вимогами [18;25], також передбачене об-
ладнання для житлового будинку з системою автоматичного контролю до вибухонебез-
печних концентрацій паливного газу, яка спрацьовує при проникненні газу в примі-
щення підвалу житлового будинку в місцях вводів підземних інженерних комунікацій.
Сигналізатори до вибухонебезпечних концентрацій паливного газу встановлю-
ються в підвалах будинку у вибухонебезпечних зонах: біля можливих джерел витоків
газу на відстані не більше 1 м по горизонталі, а по вертикалі – на відстані 0,5 м нижче
верхнього горизонтального перекриття.
Пульт контролю датчиків загазованості встановлюється в електрощитовій, роз-
ташованій на першому поверсі будинку.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
2 3
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Система колективної попереджувальної сигналізації організована з виведенням
світло-звукових сигналів на фасади під’їздів та звукових сигналів в межах сходово-
ліфтових клітин під’їздів.
Електричні проводки виконуються:
‒ сигнальні – кабелем з мідними жилами з ПВХ ізоляцією, в ПВХ оболонці, екра-
нованим мідними проволоками типу КМВВЭ перерізом 2×0,75мм2;
‒ живлення і керування – гнучким проводом з ПВХ ізоляцією в ПВХ оболонці
типу ПВС відповідним перерізом.
Прокладка кабелів мереж автоматики здійснюється по стінах підвалу в захисних
трубах і гофрованих рукавах.
Пульт і електроапарати з використанням напруги 220 В підлягають надійному
зануленню (шляхом приєднання до нульового захисного (РЕ) проводи електромережі)
у відповідності до вимог [35], і вимог заводів-виробників обладнання.
На плафонах світло-звукових сповіщувачів має бути напис: «Увага! Всім зали-
шити приміщення! Аварійний витік газу. Викличте службу 104».
Монтаж захисного занулення виконати у відповідності до вимог інструкції по
монтажу захисного заземлення і занулення ТИ4.25088.17000.
Телефонізація – від телефонного кабелю від міської телефонної мережi марки
ТПП-200х2 мм виконується в підвал житлового будинку в а/ц трубі, яка передбача-
ється в будівельній частині проєкту.
Від вводу до виходу в стояк кабель прокладаються в вініпластовій трубі по під-
валу житлового будинку.
Розподільча мережа виконується кабелями маpки ТПП i прокладається на стоя-
ках в вiнiпластових трубах ∅50 мм, прокладених в штpабах, передбачених в будівель-
ній частині проєкту.
Телефонні розподільчі коробки встановлюються згідно скелетної схеми в слабо-
струмних відсіках поверхових щитків.
Абонентські мережi телефонізації прокладаються по замовленню мешканців по
закінченню будівництва будинку, при наявності станційної ємкості, для чого проєктом
передбачена прокладка вініпластових труб від стояка з вводом в квартири.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
24
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Радіофікація – ввід радіомережі в житловий будинок – повітряний, через радiо-
трубостійку, яка розміщена на даху будинку.
Обмежувальні коробки встановлюються в слабострумних відсіках поверхових
щитків.
У середині квартир провід прокладається під плінтусами, а під дверними прорі-
зами – в вiнiпластовiй трубі ∅ 20 мм.
Радiорозетки встановлюються на висоті 100 мм над плінтусом i на відстані не
більше ніж 1 м від розетки електромережі.
Радіофікація проєктованих приміщень загального призначення здійснюється від
проєктованої розподільчої радіомережі житлового будинку.
Багатоабонентна переговорно-контрольна система влаштовується для забезпе-
чення цілодобового зв`язку квартир з кімнатою чергового та відвідувачем в проєкто-
ваному житловому будинку. Передбачається використання багато абонентної перего-
ворно-контрольної системи (БПКС), яка призначена для організації охорони під`їзду
та обмеження доступу в будинок чужих людей.
Для прийому телепередач на покрівлі будинку передбачається встановлення те-
леантен. В поверхових щитах встановлюються абонентські пристрої. Магістральні ме-
режі телебачення виконуються кабелем, який прокладається в вініпластовій трубі
∅ 50 мм разом з проводами радіомережі. Абонентська проводка виконується по заявках
мешканців.
Згідно з [36] захисту від атмосферних розрядів телевізійні антени і трубостійки
радіомережі приєднуються до блискавковідводу, який виконується по покрівлі буди-
нку стальною полосою 20×5 мм, а спуск по стіні будинку круглою сталлю ∅ 8 мм, за-
хищеною на відстані 2,5 м від землі кутиком 30×30×3 мм. Блискавковідвід приєдну-
ється до контуру заземлення з електродів круглої сталі, які вкручуються в ґрунт, а та-
кож до контуру повторного заземлення електрообладнання.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
2 5
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

2.7 Технічні та розрахункові дані
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Будівництво ведеться в м. Дніпро, що знаходиться у I-ій температурній зоні.
Проєктом передбачене наступне конструктивне рішення зовнішньої стіни будинку –
монолітні з шаром облицювальної цегли з утепленням всередині.

Рисунок 2.1 – Конструкція зовнішньої стіни:
1 – Монолітна стіна 160мм; 2–утеплювач 150мм; 3– облицювальна цегла120мм;
4– цементно-піщана штукатурка 20мм
Термічний опір теплопередачі огороджувальних конструкцій повинен становити
Вт
��Т=2,2 , згідно [37].
м2·К
В свою чергу термічний опір однорідних огороджувальних конструкцій, або ок-
ремого шару багатошарових огороджень визначається за формулою :
δ
�� = , (2.1)
λ
Вт
де δ – товщина шару, м; λ – коефіцієнт теплопровідності матеріалу, .
м2·К
Опір теплопередачі термічно однорідної багатошарової непрозорої огороджува-
льної конструкції розраховується за формулою:
��
1 ���� 1
��Σ = + ∑ + , (2.2)
αВ ���� αЗ
��=1
де αВ і αЗ – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджу-
Вт
вальної конструкції .
м2·К
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
2 6
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Вт Вт
Відповідно αВ=7,6 , αЗ= 23 .
м2·К м2·К
Записуємо формулу (1.2) - відповідно до конструктивного рішення огороджува-
льної конструкції і одержуємо:
1 ��обл ��ут ��кл ��клад ��шпар 1
��кон = + + + + + + . (2.3)
αВ ��обл ��ут ��кл ��клад ��шпар αЗ
Підставивши відповідні значення одержимо:
1 0,16 0,15 0,12 0,02 1 м2 ∙ ℃
��кон = + + + + + = 4,1
7,6 0,47 0,045 0,7 0,47 23 Вт
Таким чином розраховане значення опору теплопередачі прийнятої конструкції
стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція стіни цілком задоволь-
няє вимоги теплоізоляції. Розраховане значення приведеного опору теплопередачі
м2∙℃ Вт
стіни ��кон=4,1 перевищує мінімально допустиме нормативне значення ��
Вт Т=2,2
м2·К
для кліматичного району м. Дніпро, що підтверджує відповідність прийнятої констру-
кції стіни вимогам ДБН В.2.6-31 та забезпечує нормативний тепловий захист будівлі.
2.7.2 Специфікації
Таблиця 2.2 – Специфікація елементів заповнення прорізів
Поз. Позначення Найменування Кількість
1 2 3 4
1 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Вн.Ж21-9,1Щ.Г.М.1.П.Пр. 63
2 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Вн.Ж21-9,1Кр.Г.М.1.П.Пр. 1
3 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Вн.Ж21-12,1Кр.Г.М.2.П.Пр. 36
4 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Б.Ж21-9Н.ССП.І.1.ПО.П. 18
5 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Б.Ж21-9Н.ССП.І.1.ПО.П.Л 16
6 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Б.Ж21-7,6Н.ССП.І.1.ПО.П. 31
7 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Б.Ж21-8Н.ССП.І.1.ПО.П. 62
8 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Вн.Ж21-13,2Кр.К.М.2.П.Пр. 46
9 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Вн.Ж21-10,1Кр.К.М.1.П.Пр. 16
10 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Вн.Ж21-8,1Кр.К.М.1.П.Пр. 65
11 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Вн.Ж21-8,1Кр.Г.М.1.П.Пр. 112

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
2 7
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Продовження таблиці 2.2
1 2 3 4
12 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Вн.Ж21-7,1Кр.Г.М.1.П.Пр. 50
13 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Вн.Ж21-7,1Кр.К.М.1.П.Пр. 113
14 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Вн.Ж21-10.1Кр.Г.М.1.П.Пр. 17
15 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Б.Ж22-9,1Н.ССП.І.1.ПО.П. 1

Таблиця 2.3 – Специфікація елементів заповнення прорізів
Кількість по фасадах
Поз. Позначення Найменування
1−17 17−1 А−Ж Ж−А Всього
1 2 3 4 5 6 7 8
Вікна
ВК-1 ДСТУ Б В.2.6-15-99 О.Ж15-22,7Н.ССП.І.2.ПО.П 1 − − − 1
ВК-2 ДСТУ Б В.2.6-15-99 О.Ж15-18,1Н.ССП.ІІІ.2.ПО.П 66 32 − − 98
ВК-3 ДСТУ Б В.2.6-15-99 О.Ж15-9,1Н.ССП.І.1.ПО.П − 50 − − 50
ВК-4 ДСТУ Б В.2.6-15-99 О.Ж15-16,1Н.ССП.ІІІ.2.ПО.П 20 − − − 20
ВК-5 ДСТУ Б В.2.6-15-99 О.Ж15-5,2Н.ССП.І.1.ПО.П − 16 − − 16
ВК-6 ДСТУ Б В.2.6-15-99 О.Ж15-15,1Н.ССП.ІІІ.2.ПО.П 32 − − − 32
ВК-7 ДСТУ Б В.2.6-15-99 О.Ж18,8-32,7Н.ССП.ІІІ.2.ПО.П 16 − − − 16
Балконні двері
4 ДСТУ Б В.2.6-15-99 Б.Ж21-9Н.ССП.І.1.ПО.П. 10 8 − − 18
5 ДСТУ Б В.2.6-15-99 Б.Ж21-9Н.ССП.І.1.ПО.П.Л 8 8 − − 16
6 ДСТУ Б В.2.6-15-99 Б.Ж21-7,6Н.ССП.І.1.ПО.П. 12 19 − − 31
7 ДСТУ Б В.2.6-15-99 Б.Ж21-8Н.ССП.І.1.ПО.П. 30 32 − − 62
Зовнішні двері
Д. Нр.Ж21-12, КР.Г.М.2.П.ПР. − 4 − − 4
16 ДСТУ EN 14351-1:2020
Д.Нр.Ж21-12, 1Кр.Г.М.2.П.Пр. − 4 − − 4

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
2 8
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

3 РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ
3.1 Розрахунок конструкцій фундаменту
3.1.1 Вихідні дані
Необхідно запроєктувати палевий фундамент із буроін’єкційних паль.
Для подальших розрахунків використовуємо наступні характеристики міцності
бетону й арматури, прийнятих згідно з [13; 38 ]:
а) клас бетону – С12/15: ������=8,5 МПа; ������=11,0 МПа; ��������=0,75 МПа;
����=24,5∙103 МПа;
б) робоча арматура класу А400С: ������=365 МПа; ������=400 МПа; ��������=285 МПа;
����=2,0∙105 МПа;
в) поперечна арматура класу А240С: ������=225 МПа; ������=240 МПа; ��������=170 МПа.
3.1.2 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчика
Одна з основних задач у проєктуванні фундаментів – вибір найближчого до даної
поверхні пласту ґрунту, який можна використати в якості несучого шару. З метою уто-
чнення найменування ґрунтів основи для всіх шарів знаходять похідні характеристики
для кожного шару окремо.
Вихідні дані по кожному шару ґрунту зведено до таблицях 3.1, 3.2.
Таблиця 3.1 – Інженерно-геологічні дані будівельного майданчика
Густина
Номер Густина Природна Вологість Вологість
Найменування часток
шару ґрунту ρ, вологість на межі на межі
ґрунту ґрунту ρs,
ґрунту 3 т/м3 ґрунту W плинності WL пластичності WP
т/м
1 Супісок твердий 2,67 1,75 0,172 0,23 0,18
2 Пісок дрібний 2,65 1,62 0,05 — —
3 Супісок твердий 2,67 1,81 0,169 0,23 0,17
4 Супісок пластичний 2,67 1,76 0,181 0,25 0,18
5 Пісок дрібний 2,65 1,60 0,035 —

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
2 9
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
3 0
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

За результатами аналізу інженерно-геологічних умов будівельного майданчика
встановлено, що ґрунти основи представлені чергуванням супіску та дрібного піску.
Рівень підземних вод не зафіксовано в межах розрахункової глибини. Несучим шаром
для паль прийнято шар 5 – пісок дрібний завтовшки 9,2 м із розрахунковим опором
��₀ = 300 кПа, що забезпечує достатню несучу здатність та обмежені деформації ос-
нови. Прийняте конструктивне рішення – буроін’єкційні палі – обумовлено стисне-
ними умовами будівельного майданчика та необхідністю уникнення динамічного
впливу на суміжні будівлі.
3.1.3 Збір навантажень
Таблиця 3.3 – Збір навантажень на перекриття
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
№
Навантаження навантаження, надійності навантаження,
п/п
кН/м2 за навантаженням кН/м²
1 2 3 4 5
Навантаження на 1м2 плити типового поверху
Тимчасове навантаження
1 1,50 1,30 1,95
по перекриттю
Еквівалентна від
2 0,50 1,20 0,6
перегородок
Конструкція підлоги –
3 керамічна плитка 0,22 1,30 0,286
кН
��=10 мм, γ=22
м³
Цементно-піщана стяжка
4 кН 0,54 1,30 0,70
��=30 мм, γ=18
м³
Гідроізоляція – 2 шари ізолу
5 кН 0,022 1,30 0,0286
δ=2 мм, γ=11
м³
Керамзитобетон
6 кН 0,28 1,30 0,36
��=40 мм, γ=7
м³
Монолітна плита перекриття
7 кН 3,75 1,10 4,13
��=150 мм, γ=25
м³
Разом 6,812 8,06
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
3 1
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Продовження таблиці 3.3
1 2 3 4 5
Навантаження на 1м2 плити техповерху
Тимчасове навантаження
1 0,75 1,30 0,98
на горище
Конструкція підлоги –
2 мозаїчний бетон М150 0,36 1,30 0,47
кН
��=20 мм, γ=18
м³
Цементно-піщана стяжка
3 кН 54 1,30 70
��=30 мм, γ=18
м³
Керамзитобетон
4 кН 0,70 1,30 0,91
��=100 мм, γ=700
м³
Монолітна плита перекриття
5 кН 3,75 1,10 4,13
��=150 мм, γ=25
м³
Разом 6,1 7,19
Навантаження на 1м2 плити покриття
1 2 3 4 5
Тимчасове або снігова
1 0,70 1,40 0,98
по покрівлі
Три шари СПОЛІПЛАСТу
2 кН 0,3 1,30 0,42
��=15 мм, γ=20
м³
Цементна стяжка
3 кН 0,63 1,30 0,82
��=35 мм, γ=18
м³
Утеплювач ISOVER
4 кН 1,6 1,30 2,0
��=100 мм, γ=16
м³
Пароізоляція пергамін
5 кН 0,0245 1,30 0,0319
��=0,7 мм, γ=35
м³
Цементна стяжка
6 кН 0,09 1,30 0,12
��=5 мм, γ=18
м³
Монолітна плита перекриття
7 кН 3,75 1,10 4,13
��=150 мм, γ=25
м³
Разом 7,09 8,5
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
3 2
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Рисунок 3.1 – Розрахункова схема рами
Навантаження збираємо від вантажної площі, яка дорівнює 3,6×5,4 м.
Навантаження від покрівлі 8,5∙3,6∙5,4 = 165,24 кН.
Навантаження від підлоги типового поверху 8,06∙3,6∙5,4 = 156,69 кН.
Навантаження від власної ваги стіни по осі 4:
G = V · γ · g ∙ γf ∙ γc = 0,16·5,4·28,55·2,5=61,67 кН.
Снігове навантаження складає: 0,7·3,6·5,4·1,4·0,95=18,09 кН.
Вітрове навантаження на висоті від 10 до 20 м збільшуємо на 25%, а на висоті від
20 до 30 м збільшуємо на 20%.
Це враховується коефіцієнтами :
− коефіцієнт для висоти від 10 до 20м:
(1,25−1)·(20−10)
− �� = 1 + = 1,13;
10∙2
− коефіцієнт для висоти від 20 до 30м:
(1,45−1)·(30−20)
− �� = 1 + = 1,23.
10·2
Аеродинамічний коефіцієнт для зовнішніх стін згідно:
− з навітряного боку с = 0,8;
− з підвітряного − с = 0,6.
Коефіцієнт надійності по навантаженню γ�� = 1,2.
Розрахункове вітрове навантаження рівномірно розподілене на зовнішню стіну
до відмітки +10 м:

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
3 3
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

ω������ = ω0 ∙ c ∙ γf ∙ γс ∙ �� ,
кН
де ω0 − нормативне вітрове навантаження, яке дорівнює ω0=0,34 згідно [2], с – ае-
м²
родинамічний коефіцієнт, �� – крок стіни з навітряного боку.
Вітрове навантаження з навітряного боку:
кН
ω������ = 0,34·0,8·1,2·0,95·3,6 = 1,12 ,
м²
кН
ω������ 2 =1,13·1,12 = 1.27 ,
м²
кН
ω������ 3 =1,23·1,12 = 1.38 .
м²
Вітрове навантаження з навітряного боку:
кН
ω������ = 0,34·0,6·1,2·0,95·3,6 = 0,84 ,
м²
кН
ω������ 2 = 1,13·0,84 = 0,9 ,
м²
кН
ω������ 3 =1,23·0,84 = 1,03 .
м²
Зосереджене вітрове навантаження на відмітці +30,0 м:
− з навітряного боку: �������� = 1,38∙(30 − 20) = 13,8 кН.
− з підвітряного боку: �������� = 1,03∙(30 – 20) = 10,3 кН.
Сумарне зосереджене навантаження: �� = 13,8+10,3=24,1 кН.
Таблиця 3.4 – Розрахунок зусиль по осі 4
Тимчасове
Вид
Переріз Постійне Снігове Вітрове
навантажень
PSN PSN,l Зліва направо Справа наліво
1-1 M 1,6 −2,94 −0,88 510,43 421,5
N 1782,11 98 30 0 0
Q 0,266 −0,1 −0,03 33,83 26,7
1) Снігове навантаження на покриття в осях 4-5:
3·0,928·18,09
РSN = = 0,1 кН.
2·29.19·0.1
Зусилля в перерізі 1−1:
M1−1 =98·0 – 0,1·29,4 = −2,94 кНм.
N1−1 = 98 кН.
Q1−1 = −0,1 кН.
Довготривала частина снігового навантаження складає 0,3 від повної величини, тому
M1−1 = −0,88 кНм,
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
34
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

N1−1 = 30 кН,
Q1−1 = −0,03 кН.
2) Постійне навантаження:
Горизонтальну реакцію, що діє від покриття отримуємо збільшенням її від РSN:
0,1·8,5·3,6·5,4
Gc = = 0,91 кН.
18,09
Горизонтальна реакція від ваги стіни:
3·0,928·61,67·0,4
RB = = 1,176 кН.
2·29,19
Сумарна горизонтальна реакція від постійного навантаження:
RB = 0,91−1,176 = −0,266 кН.
Зусилля в перерізі 1−1:
M1−1= 165,24·0 − 61,67·0,1 + 0,266·29,19 = 1,6 кНм.
N1−1=165,24+61,67+7,19·3,6·5,4+8,06·3,6·5,4·9 = 1782, 106 кН.
Q1−1=− RB =0,266 кН.
3) Вітрове навантаження зліва-направо:
1·1,12·29,19
На першу стіну: RВ = = 4,09 кН.
8
1·0,84·29,19
На останню стіну: RВ= = 3,06 кН.
8
Зусилля від додаткового зв’язку від зовнішнього навантаження:
RВ = 4,09+3,06+13,8=20,95 кН.
Знаходимо опорну реакцію:
Х1 = 4,09−20,95·0,25=−1,14 кН.
Зусилля в перерізі 1−1:
M1−1= 1,14·29,19+0,5·1,12·29,19²= 510,428 кНм.
N1−1=0 кН.
Q1−1=1,14+1,12·29,19 =33,83 кН.
4) Вітрове навантаження справа-наліво:
Знаходимо опорну реакцію:
Х1=3,06−20,95·0,25=−2,18 кН.
Зусилля в перерізі 1−1:
M1−1= 2,18·29,19+0,5·0,84·29,19²= 421,5 кНм.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
3 5
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

N1−1=0 кН.
Q1−1=2,18+0,84·29,19=26,7 кН.
Таблиця 3.5 – Збір зусиль по осі 4
Основні розрахункові зусилля
Вид наванта-
Переріз γс = 1 γс = 0,9
жень
M������ M������ N������ M������ M������ N������
1−1 M 511,6 422,2 0,72 − 420,16 420,16
N 1782,11 1812,11 1812,11 − 1812,11 1812,11
Q 34,1 26,94 0,236 − 26,87 26,87
За результатами статичного розрахунку рами визначено розрахункові зусилля в пе-
рерізі 1−1: максимальний згинаючий момент M������=511,6 кН∙м (при вітровому наванта-
женні зліва направо), мінімальний M������ = 422,2 кН∙м, поздовжня сила N = 1812,11 кН, по-
перечна сила Q = 34,1 кН. Визначені зусилля є вихідними даними для розрахунку несу-
чої здатності паль та підбору їх армування. Коефіцієнт поєднання навантажень прийн-
ято γс = 0,9 при одночасному врахуванні постійного, снігового та вітрового наванта-
жень.
3.1.4 Розрахунок несучої здатності палі
З конструктивних міркувань глибина закладання підошви ростверку становить:
���� =2,5 + 0,3 + 0,5 + 0,7 = 4,0 м (3.1)
де 2,5 м – відмітка чистої підлоги підвалу, 0,3 м – товщина підлоги підвалу, 0,5 м –
висота підколонника стаканного типу, 0,7 м – товщина ростверку.
���� = γ [γ ���� + �� ∙ γ ∙ ∑��
��=1 ����ℎ��], (3.2)
C CR Cf
де γ , γ , γ – коефіцієнти умов роботи палі в ґрунті, при буронабивному способі за-
C CR Cf
глиблення палі; визначається згідно таблиці 14 [8]; в нашому випадку γC = γCR = 1,
γCf = 0,8.
Довжину палі визначаємо з огляду на те, що паля повинна заглиблюватися на 1,5м
в дрібний пісок. Отже довжина палі становить 7,7м. �� – опір ґрунту під нижнім кінцем
палі, обчислюємо інтерполяцією згідно [8], для піску пилуватого:
при H = 7 м R = 2400 кПа
H = 10 м R = 2600 кПа
H = 7,7 м R = 2400+(2600−2400)∙(8−7,7) = 2460 кПа
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
3 6
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Рисунок 3.2 – Розрахункова схема палі
���� – розрахунковий опір ґрунту по боковій поверхні палі, приймаємо згідно [29]; ℎ�� –
товщина i-го шару ґрунту, приймаємо 2,2 м; ��, �� – площа і периметр поперечного пе-
рерізу палі:
3,14∙0,52
�� = = 0,196 м2, �� = 3,14∙0,5=1,57 м.
4
Обчислюємо проміжні значення ���� інтерполяцією:
при H = 5 м �� = 56 кПа
H = 6 м �� = 58 кПа
H = 8 м �� = 62 кПа
H = 7,0 м �� = 60,0 кПа
H = 8 м �� = 62 кПа
H = 10 м �� = 65 кПа
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
3 7
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

H = 9,0 м �� = 63,5 кПа
H = 10 м �� = 65 кПа
H = 12 м �� = 67 кПа
H = 10,850 м �� = 65,85 кПа
Обчислюємо несучу спроможність палі за формулою (3.2):
���� = γC[γCR���� + �� ∙ γ ∑��
Cf ��=1 ����ℎ��] = 1 ∙ [1 ∙ 2460 ∙ 0,196 + 1,57 ∙ 0,8 ∙ (56,0 ∙ 2,2 +
+60,0 ∙ 1,8 + 63,5 ∙ 2,2 + 65,85 ∙ 1,5)] = 1072,1кН
Несуча здатність одиночної буроін’єкційної палі ∅ 500 мм, �� = 7,7 м становить
���� = 1072,1 кН. Розрахунок виконано за формулою (3.2) з урахуванням опору ґрунту
під нижнім кінцем та по боковій поверхні палі в межах п’яти шарів геологічного роз-
різу. Отримана несуча здатність забезпечує передачу проєктного навантаження від ко-
лони на основу з необхідним запасом надійності.
3.1.5 Визначення кроку паль у фундаменті
Враховуючи те що несучими елементами в нашій будівлі є монолітні стіни, фу-
ндаменти будемо виконувати з монолітних ростверків, палі в яких будуть розташову-
ватись в шаховому порядку. Необхідна кількість паль на один погонний метр рост-
верку становить:
1812,11
�� = =1,69 шт.
1072,1
Відстань між осями у ряді:
1
С = 2 =1,18 м.
1,69
Згідно до вимог проєктування пальових фундаментів відстань між палями не
може бути меншою ніж 3d, отже приймаємо що С =3d, тобто крок паль становить 1,5м
у шаховому порядку.
Таким чином, для монолітного ростверку прийнято крок паль 1,5 м у шаховому
порядку, що відповідає конструктивній вимозі C ≥ 3d = 1,5 м. Розташування паль у
шаховому порядку забезпечує рівномірний розподіл навантаження від стіни на кожну
палю та виключає концентрацію зусиль у ростверку. Прийнята кількість паль на один
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
3 8
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

погонний метр ростверку достатня для передачі розрахункового навантаження
�� = 1812,11 кН з урахуванням несучої здатності однієї палі ���� =1072,1 кН.
3.1.6 Розрахунок палевих фундаментів за деформаціями
Палевий фундамент із висячих паль і його основу розраховують за деформаціями
(осіданням) основи усього палевого фундаменту, який розглядається як умовний су-
цільний масив на природній основі який включає ґрунт і палі. При цьому контури умо-
вного масиву визначаються: зверху – поверхнею планування ґрунту; з боків – вертика-
льними площинами, які розміщені від зовнішніх граней паль крайніх рядів на відстані
φ
�� ∙ ���� ( ).
4
Побудова епюри природного тиску. Визначаємо напруження від власної ваги
ґрунту. Для цього по осі фундаменту зліва будуємо епюру вертикального напруження
від власної ваги ґрунту – епюра природного тиску σ���� її побудову починаємо від рівня
природного рельєфу.
Ординати епюри природного тиску вираховуємо в характерних площинах: на ни-
жній межі шарів ґрунту, під підошвою фундаменту і на рівні підземних вод.
Значення епюри σ���� визначаємо за формулою:
������ = ∑�� γ�� ∙ ℎ�� , (3.3)
де γ�� – питома вага ґрунту і-того шару; ℎ�� – товщина і-того шару ґрунту.
Напруження від власної ваги ґрунту визначаємо за формулою:
σzg = γ�� ⋅ ℎ�� (3.4)
де γ i– питома вага і-го шару ґрунту; hi – характерна товща і-го шару ґрунту.
На рівні підошви першого шару ґрунту:
σzg = γ ⋅ ℎ1 = 26,7 ⋅ 0,8 = 21,36 кПа.
1 1
На рівні підошви другого шару ґрунту:
σzg = σ
2 zg + γ ⋅ ℎ2 = 21,36 + 26,5 ⋅ 2,8 = 95,56 кПа.
1 2
На рівні підошви третього шару ґрунту:
σzg = σzg2 + γ ⋅ ℎ3 = 95,56 + 26,7 ⋅ 2,6 = 164,98 кПа.
3 3
На рівні підошви четвертого шару ґрунту:
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
3 9
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

σzg = σzg + γ ⋅ ℎ4 = 164,98 + 26,7 ⋅ 4 = 271,78 кПа.
4 3 4
На рівні підошви умовного фундаменту:
��zg = σzg + γ ⋅ ℎ5 = 271,78 + 26,5 ⋅ 1,5 = 311,53 кПа.
4 5
На рівні підошви п’ятого шару ґрунту:
σzg = σzg + γ ⋅ ℎ5 = 271,78 + 26,5 ⋅ 9,2 = 515,58 кПа.
5 4 5
Для визначення напружень додаткового тиску по глибині стиснену товщу ділимо
на 6 горизонтальних шарів. Всі розрахунки зводимо до табл. 3.6.
Середній тиск під підошвою фундаменту визначимо за формулою:
∑ ��
������ = (3.5)
��у.ф.
де ��у.ф. – площа ростверку умовного фундаменту.
Площу ростверку умовного фундаменту визначимо за формулою:
��у.ф. = ��у.ф. ∙ ��у.ф., (3.6)
де ��у.ф. та ��у.ф. – відповідно ширина і довжина умовного фундаменту, визначеного з
виразів:
− ��у.ф. = 2000 + 2с,
− ��у.ф. = 2000 + 2с.
Величину �� отримуємо з виразу:
φср
�� = �� ⋅ ���� (3.7)
4
де �� – довжина палі, �� = 7,7 м; φср – кут внутрішнього тертя.
Середньозважене значення кута внутрішнього тертя ґрунту:
1∙��1+2∙��2+...+ ∙����
 = �� , (3.8)
сер ��1+��2+...+����
де  ,  , … ,  – розрахункові значення кутів внутрішнього тертя для розрахунку за
1 2 ��
другим граничним станом для окремих пройдених палями шарів ґрунту завтовшки від-
повідно ��1, ��2, . . . , ����.
24°17′⋅0,9+28°56′⋅6,1+31°26′⋅1,1+36°18′⋅2,9
 = = 30°47′,
сер 0,9+6,1+1,1+2,9
30°47'
�� = 4 ⋅ ���� = 0,535 м,
4
��у.ф. = 2,0 + 2∙0,535 = 3,07 м,
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
4 0
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

��у.ф. = 2,0 + 2∙0,535 = 3,07 м,
�� 2
у.ф. = ��у.ф. ∙ ��у.ф. =9,42 м .
Сумарне навантаження знаходимо за формулою:
∑ �� = ���� + σгр + σф (3.9)
де σгр, σф – вага ґрунту і фундаменту, які знаходимо за формулою:
σ = �� ⋅ γ (3.10)
Об’єм ґрунту і фундаменту визначаємо за розрахунковою схемою
��бет = ��паль + ��рост = 0,82·3,14·11+1,6·0,8·0,7 = 13,35 м3,
��у.ф. = ��у.ф.· ��у.ф.·ℎу.ф. = 2,87·3,77·11,0 = 115,85 м3,
��гр = ��у.ф. − ��бет = 102,5 м3,
��бет =13,35·25 = 333,75 кН,
26,7⋅0,8+26,5⋅2,8+26,7⋅2,6+26,7⋅4+26,5⋅1,5
��гр =115,85· = 3085 кН,
0,8+2,8+2,6+4,0+1,5
1072+334+3085
��cp = =449,1 кПа.
10,0
Значення додаткового тиску на підошві фундаменту становить:
РО = Рсер − σ���� = 449,1 – 311,53 =137,57 кПа.
0
Для визначення напружень додаткового тиску по глибині стискувану товщу ро-
збивають на окремі горизонтальні шари. Глибина розміщення точки, що розглядається,
від підошви ��, повинна бути не меншою товщини елементарного шару ℎ��, яке визнача-
ється як:
ℎ�� = 0,4 ∙ ��, (3.11)
ℎ�� = 0,4 ∙ 0,8 = 0,32 м,
де, �� – ширина фундаменту.
Приймаю товщину елементарного шару рівною 0,32м.
Відносна глибина залягання шару ґрунту визначається за формулою:
2��
�� = , (3.12)
��
де �� – ширина, �� – глибина площі перерізу підошви фундаменту, що розглядається.
Знаходимо нижню границю стисливої товщі, тобто точку в якій буде виконува-
тись умова:
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
4 1
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

σ��р < 0,2σ����. (3.13)
Після цього для кожного елементарного шару визначаємо його середній тиск і
вираховуємо осідання кожного і-того шару ґрунту, згідно [8], за формулою:
σ���� сер∙ℎ��
���� =  ∙ , (3.14)
����
де  = 0,8 – безрозмірний коефіцієнт, ℎ�� – товщина і-того шару ґрунту, ���� – модуль
деформації і-того шару ґрунту.
Розрахунок проводиться в табличній формі:
Таблиця 3.6 - Визначення деформації основи
Середнє
Глибина Напруга Товщина
значення Модуль Осідання
розміщення від Додаткова
Номер 2�� елемен-
додаткової деформації і-го шару
точки від �� = α власної напруга тарного β ∙ σ
напруги ���� сер ∙ ℎ��
точки ґрунту ���� = ,
підошви �� ваги σ����, кПа шару, ����
σ���� сер, Е, кПа
��, м σ , кПа см см
����
кПа
0 0 0 1 311,53 137,57 224,55 21600 32 0,26
1 0,32 0,8 0,881 320,01 121,19 220,6 21600 32 0,25
2 0,64 1,6 0,642 328,49 88,32 208,41 21600 32 0,24
3 0,96 2,4 0,491 336,97 67,55 202,26 21600 32 0,23
4 1,28 3,2 0,374 345,45 51,45 199,95 21600 32 0,23

За формулою (3.13), умова σ���� < 0,2 ∙ σ���� виконується, тобто 51,45 < 69,09 , тому
розрахунок можна закінчити, згідно [8], і ∑ ���� = 1,21 см.
Розрахунки ведемо до нижньої межі стисненої товщі, де
��zp = 51,45 < 0,2��zg = 69,09.
Обчислюємо сумарне осідання фундаменту:
∑ ���� = 1,21 см.
Отримане значення порівнюємо із значенням граничного осідання ����, наведеним
у [8], ∑ ���� = 1,21см < 8 см, тобто осідання ґрунту під палями не перевищує допусти-
мого.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
4 2
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Рисунок 3.3 – Розрахункова схема палевого фундаменту

 =  z =
zg p

Рисунок 3.4 – Схема розрахунку осідання палевого фундаменту
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
4 3
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Розрахунок арматури палі. Розрахунок палі ведемо на стискуючі зусилля:
��−�� ⋅��
�� = �� палі
�� , (3.14)
������
де: �� – навантаження на одну палю (�� =1072кН), ���� – опір бетону на стиснення, ��палі
– площа основи палі, ������ – питомий опір арматури на стиск.
1072−14,5⋅0,5
���� = = 2,91см2.
365
Отже приймаємо 1620 А400С з площею ���� =3,14 см2, згідно [38].
Таким чином, за результатами розрахунково-конструктивного розділу прийнято
монолітний ростверк із буроін’єкційних паль �� = 500 мм, довжиною �� = 7,7 м, клас
бетону С12/15, робоча поздовжня арматура – 1620 А400С. Крок паль у шаховому
порядку прийнято 1,5 м. Розрахункове осідання фундаменту �� = 1,21 см не перевищує
граничного значення ���� = 8,0 см, що підтверджує відповідність запроєктованого фун-
даменту вимогам другого граничного стану за деформаціями.
3.2 Розрахунок конструкцій
Розрахунково-конструктивний розділ присвячений проєктуванню монолітної за-
лізобетонної плити перекриття типового поверху багатоповерхового житлового буди-
нку. Плита є основним горизонтальним несучим елементом каркасної системи будівлі:
вона сприймає вертикальні навантаження від власної ваги, підлог, перегородок і тим-
часових навантажень та передає їх через монолітні колони на фундамент. Розрахунок
виконується у два етапи: збір навантажень і чисельний розрахунок у програмному ком-
плексі ЛІРА-САПР методом скінченних елементів. За результатами розрахунку вико-
нується конструювання арматурного каркасу плити.
3.2.1 Дані для проєктування
Вихідні дані для проєктування обрано такі:
а) розмір плити в осях – 13,5×13,5 м;
б) тип підлоги – в залежності від приміщень;
в) товщина плити перекриття – 200 мм;
г) захисний шар бетону – 25 мм (за умовами нормальної агресивності середовища XC1);
д) крок робочої арматури – 200 мм;
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
4 4
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

е) тип плити перекриття – монолітна залізобетонна;
ж) клас бетону – В-30. Розрахункові характеристики бетону згідно [13]:
▪ за І групою граничних станів :
– міцність бетону на стиснення ������ = 14,5 МПа;
– міцність бетону на розтяг ��������= 1,05 МПа;
▪ за II групою граничних станів:
– міцність бетону на стиснення ������ = 11,0 МПа;
– міцність бетону на розтяг ��������= 1,05 МПа;
▪ Модуль пружності бетону ����= 32,5·103 МПа.
з) клас арматури – А240С, А500С. Розрахункові характеристики арматури [38]:
А240С:
▪ за І групою граничних станів:
– розрахунковий опір арматури на розтяг ������ = 225 МПа; ������ = 175МПа;
– розрахунковий опір арматури на стиснення ������= 225 МПа;
▪ за II групою граничних станів:
– розрахунковий опір арматури �������� = 235 МПа.
▪ Модуль пружності арматури ���� = 2,1∙105 МПа.
А-500С:
▪ за І групою граничних станів:
– розрахунковий опір арматури на розтяг
∅ 6-8мм ������ = 355 МПа; ������ = 285 МПа;
∅ 10-40мм ������ = 365 МПа; ������ = 290 МПа;
– розрахунковий опір арматури на стиснення
∅ 6-8мм ������= 355 МПа;
∅ 10-40мм ������= 365 МПа;
▪ за II групою граничних станів:
– розрахунковий опір арматури ���� = 390 МПа.
– Модуль пружності арматури ���� = 2,0∙105 МПа.

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
4 5
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

3.2.2 Визначення навантаження на плиту
Збір навантажень виконується для визначення розрахункових і нормативних зна-
чень постійних та тимчасових навантажень на 1 м² плити перекриття. Постійні наван-
таження включають власну вагу плити та конструкцію підлог; тимчасові – корисне на-
вантаження відповідно до функціонального призначення приміщень згідно з ДБН
В.1.2-2:2006. Результати зведено до таблиці 3.7, де наведено нормативні та розрахун-
кові значення з урахуванням коефіцієнтів надійності за навантаженням γ��.
Таблиця 3.7 – Збір навантажень на плиту перекриття
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Навантаження навантаження, надійності, навантаження,
кН⁄ γ кН⁄
м2 �� м2
1. Постійне навантаження:
а) підлога:
− житлові приміщення, кухні, коридори: 1,0 1,282
• лінолеум на теплозвукоізоляційній основі зпiнений,
0,09 1,1 0,099
мастика клеюча – 5 мм
• стяжка із цементно-піщаного розчину М-150 – 20 мм 0,36 1,3 0,468
• шар звукоізоляційний − керамзитобетон – 55 мм 0,55 1,3 0,715
− ванни, санвузли: 0,81 0,99
• покриття – плитка керамічна – 15 мм 0,3 1,1 0,33
• шар із цементно-піщаного розчину М-150 – 10 мм 0,18 1,3 0,234
• гідроізоляція – 2 шари руберойду – 5 мм 0,03 1,2 0,036
• шар звукоізоляційний – керамзитобетон – 30 мм 0,3 1,3 0,39
− сходово-ліфтовий вузол: 0,72 0,936
• покриття – мозаїчний бетон класу В15 – 30 мм 0,72 1,3 0,936
− балкони, лоджії: 0,733 0,932
• стяжка із цементно-піщаного розчину по плівці – 20 мм 0,54 1,3 0,7
• теплоізоляційний шар – «Stroprock» �� =161кг/м3 – 2×60 мм 0,193 1,2 0,232
б) Монолітна плита перекриття C25/30 – 160 мм 5 1,1 5,5
2.Тимчасовірівномірно розподілені навантаження:
а) квартири житлових будинків: 1,5 1,3 1,95
б) балкони (лоджії) з урахуванням навантаження
на ділянці шириною 0,8 м уздовж огородження 4,0 1,2 4,8
балкона (лоджії)
ΣV 5,5 6,75
Розрахункове значення повного навантаження на плиту перекриття, визначене за
таблицею 3.7, є вихідним для побудови скінченно-елементної моделі в ПК ЛІРА-
САПР. Нормативне навантаження використовується при перевірці за другою групою
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
4 6
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

граничних станів (деформівність), розрахункове – за першою (міцність). Два заванта-
ження у розрахунковій схемі відповідають постійному та довготривалому складникам
повного навантаження.
3.2.3 Конструювання плити перекриття
Конструювання плити виконується після визначення розрахункових зусиль у ПК
ЛІРА-САПР і є завершальним етапом проєктування поперечного перерізу. Мета конс-
труювання – призначити фактичний діаметр, крок і клас арматури таким чином, щоб
фактична площа перерізу стержнів ����,факт. була не меншою за розрахункову ����,розр. у
кожній характерній зоні плити.
Конструювання плити проводиться згідно нормативних вимог [3]. Арматура ви-
бирається з урахуванням вимог до мінімального відсотку армування μ������ ≥ 0,1%,
конструктивних вимог до максимального кроку (�������� ≤ 2ℎ ≤ 400 мм) та мінімального
діаметру �������� ≥ 6 мм. Захисний шар бетону для нижньої арматури приймається 25 мм
відповідно до умов за стійкістю до дії середовища класу XC1 (нормально суха або но-
рмально вологий стан). Армування виконується окремими стержнями:
а) робоча арматура плити:
– нижня робоча арматура
▪ по буквових осях встановлюємо арматуру А500С ∅ 18;
▪ по числових осях встановлюємо арматуру А240С ∅ 14;
– верхня робоча арматура (надопорна зона):
▪ по буквових осях – А500С Ø 16 з кроком 200 мм;
▪ по числових осях – А500С Ø 14 з кроком 200 мм.
Поперечна арматура (хомути) приймається конструктивно А240С ∅ 8 з кроком
400 мм у прольотній зоні та 200 мм – у надопорній зоні на відстані 1/4 прольоту від
колони. Захисний шар бетону для нижньої арматури – 25 мм, для верхньої – 25 мм.
Крок нижньої робочої арматури по обох напрямах – 200 мм. Армування виконується
окремими стержнями відповідно до результатів розрахунку в ПК ЛІРА-САПР (п.
3.2.4). Прийнята схема армування забезпечує неперервність силового потоку від про-
льотних зон до надопорних без концентрацій напружень у вузлах примикання плити
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
4 7
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

до колон. Стикування арматури передбачається внахльост відповідно до вимог ДБН
В.2.6-98 та ДСТУ Б В.2.6-156. Усі прийняті конструктивні рішення підтверджуються
результатами розрахунку в п. 3.2.4.
3.2.4 Розрахункові схеми навантажень
Числовий розрахунок плити виконується у програмному комплексі ЛІРА-САПР,
який реалізує метод скінченних елементів у переміщеннях відповідно до вимог чинних
нормативних документів. Розрахунок охоплює перевірку за обома групами граничних
станів: за першою – міцність на дію згинальних моментів, поперечних і крутних сил;
за другою – деформівність (прогини від нормативних навантажень).
Розрахунок конструкцій виконується за допомогою програмного комплексу ПК
ЛІРА-САПР. Програма ЛІРА-САПР є програмним комплексом для розрахунку та
проєктування конструкцій. Вона дозволяє виконувати розрахунки залізобетонних, бе-
тонних та металевих конструкцій. Цей програмний комплекс містить відомості про ро-
зрахункові характеристики бетонів, сталі, арматури та ін. Результати розрахунку пода-
ються у графічному та табличному вигляді(відомості). Для плити перекриття розміром
13,5×13,5 м побудована скінченно-елементна модель з розбивкою на елементи типу 44
(чотирикутний КЕ оболонки) розміром 0,25×0,25 м, що забезпечує необхідну точність
розрахунку. Граничні умови: по контуру плити задані жорсткі затиснення (защем-
лення) в вузлах підключення до монолітних колон каркасу. Всього модель містить 2916
кінцевих елементів та 3025 вузлів.
У цій кваліфікаційній роботі були проведені розрахунки плити перекриття за
першою та другою групою граничних станів. За першою групою (міцність) перевірено
міцність плити на дію згинальних моментів ���� та ����, поперечних сил ���� та ���� та кру-
тного моменту ������. За другою групою (деформівність) перевірено прогини плити від
нормативних навантажень. Розрахунок виконано методом кінцевих елементів у двох
комбінаціях навантажень: постійне та довготривале.
Розрахунок просторової системи (багатоповерховий житловий будинок) на ста-
тичні навантаження з вибором розрахункових поєднань зусиль виконаний програмним
комплексом «ЛІРА-САПР» за методом скінченних елементів в переміщеннях. В якості
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
4 8
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

основних невідомих вибрані такі переміщення вузлів:
– ���� лінійне по осі 0x;
– ���� лінійне по осі 0y;
– ���� лінійне по осі 0z;
– ω�� кутове навколо осі 0x;
– ω�� кутове навколо осі 0y;
– ω�� кутове навколо осі 0z;.
В ПК «ЛІРА-САПР» використані положення наступних нормативних документів
(з урахуванням чинності на момент проєктування):
1. ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження та впливи. Норми проєктування.
2. ДБН В.1.1-12: 2014. Будівництво у сейсмічних районах України.
3. ДБН В.2.2-24:2019. Висотні будівлі. Основні положення.
4. ДБН В.2.1-10:2009. Основи та фундаменти споруд.
5. ДБН В.2.6-98: 2009. Бетонні та залізобетонні конструкції.
6. ДСТУ Б.В.2.6-156:2010. Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону.
7. ДСТУ 3760:2019. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій.
Типи кінцевих елементів, що використовуються, вказані нижче (додаток 1). Крім
номерів вузлів, що відносяться до відповідного елементу, вказано також номери типів
жорсткостей. У розрахункову схему включені такі типи елементів:
– тип 42, універсальний трикутний КЕ оболонки;
– тип 44, універсальний чотирикутний КЕ оболонки.
Координати вузлів та навантаження, наводяться в розгорнутих документах та
описуються у правій декартовій системі координат.
Розрахункові поєднання напруги для пластинчастих елементів вибираються за
критерієм екстремальних зусиль з урахуванням напряму векторів сил.
При виборі розрахункових поєднань зусиль враховувалися такі характеристики
завантажень:
– завантаження 1 - статичне завантаження (це завантаження враховується як пос-
тійне навантаження);
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
4 9
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

– завантаження 2 - статичне завантаження (це завантаження враховується як дов-
готривале навантаження).
Результати розрахунку плити перекриття наведено в додатку 1.
Аналіз результатів розрахунку. Результати розрахунку в ПК ЛІРА-САПР такі:
1. Максимальне вертикальне переміщення плити по осі 0z (прогин) становить
�������� ≈12,4 мм у центральній зоні прольоту, що не перевищує граничного зна-
�� 13500
чення ��гр = = = 67,5 мм згідно ДБН В.2.6-98. Умова другого гранич-
200 200
ного стану за деформаціями виконується з великим запасом.
кНм
2. Максимальний згинальний момент ���� ≈ 98,4 діє у прольотній зоні по букво-
м
кНм
вих осях, ���� ≈ 87,2 – по числових.
м
3. Над опорами (в зоні колон) фіксуються моменти протилежного знаку:
кНм кНм
���� ≈ −112,6 та ���� ≈ −98,8 . Ці значення є вихідними для визначення
м м
необхідного арматурного перерізу відповідних зон.
4. За результатами конструювання прийняте арматурне рішення відповідає вимо-
гам першої та другої груп граничних станів. Початкові результати арматури ни-
см²
жнього поясу по осі 0x: ����≈14,1 (забезпечується арматурою А500С ∅ 18 з кро-
м
см²
ком 200 мм, ����=12,7 – підбираємо з конструктивних вимог).
м
см² см²
5. Нижній пояс по осі 0y: ����≈11,8 (А240С ∅ 14 з кроком 200 мм, ����=7,7 ).
м м
6. Верхні пояси над опорами вимагають додаткового армування – встановлюються
надопорні стержні з виходом на 1⁄4 прольоту в кожний бік.
7. Поперечна арматура: розрахункова поперечна сила в приколонній зоні
кНм
�������� ≈ 310 , що обумовлює встановлення поперечних стержнів А240С ∅ 8 з
м
кроком 200 мм у зоні 1,5ℎ = 1,5×0,2 = 0,3 м від грані колони та конструктивно –
400 мм у пролітній зоні.
Загальний висновок: прийнята конструкція монолітної залізобетонної плити
перекриття товщиною 200 мм задовольняє вимогам міцності (перша ГС) та деформів-
ності (друга ГС) при дії прийнятих навантажень згідно таблиці 3.3.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
5 0
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата

Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

4 ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
Розділ містить технологічну карту на виконання облицювальних робіт – одного
з основних процесів завершального етапу зведення багатоповерхового житлового бу-
динку по вул. Орлівській у м. Дніпро. Облицювання фасадів цегляною кладкою з про-
кладанням мінераловатного утеплювача «Superrock» забезпечує архітектурну вираз-
ність будівлі, нормативний тепловий захист зовнішніх огороджувальних конструкцій
та довговічність фасаду в умовах кліматичного району м. Дніпро.
Технологічна карта розроблена відповідно до вимог ДБН А.3.1-5:2016 «Органі-
зація будівельного виробництва» та ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013 «Настанова щодо прове-
дення робіт з улаштування ізоляційних покрить будівель та споруд». Вона визначає:
склад і послідовність технологічних операцій, вимоги до матеріалів і якості робіт, по-
требу в матеріально-технічних ресурсах та вимоги охорони праці при виконанні обли-
цювальних робіт.
Основним несучим конструктивним рішенням будинку є монолітний залізобе-
тонний каркас з ненесучими зовнішніми стінами з газобетонних блоків. Облицювання
виконується завтовшки 120 мм (у пів цеглини) з цегли лицьової керамічної класу
М150, марки за морозостійкістю F50, з анкерним кріпленням до несучих конструкцій
та розміщенням мінераловатних плит утеплювача «Superrock» товщиною 150 мм у по-
вітряному прошарку. Розрахунок опору теплопередачі наведено у п. 2.7.1.
4.1 Технологічна карта на облицювальні роботи
4.1.1 Організація та технологія будівельного процесу
Технологія виконання облицювальних робіт передбачає комплексне викорис-
тання взаємозв’язаних будівельних матеріалів і виробів, що забезпечують міцність, те-
плозахист і естетичність фасаду. До складу основних матеріалів входять:
‒ цегла облицювальна;
‒ утеплювач «Superrock»;
‒ розчини будівельні згідно;
‒ монтажні анкери з оцинкованої сталі завдовжки 150мм.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
5 1
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

До початку робіт з облицювання стін фасадів повинні бути доставлені на буд-
майданчик і підготовлені до роботи навісні майданчики, необхідні пристосування, ін-
вентар та матеріали, очищена робоча зона від сміття і забезпечений вільний доступ до
робочих місць.
Доставку цеглини на об'єкт здійснювати в спеціально обладнаних бортових ма-
шинах відповідно до правил перевезень вантажів і вимог документації по наванта-
женню і кріпленню вантажів на піддонах місткістю по 200 шт. Розчин на об'єкт доста-
вляти автобетоновозом СБ-89 або автобетонозмішувачами типу СБ-92 або іншими з
вивантаженням в установку для перемішування і видачі розчину УБ-342.
Розвантаження цеглини з автомашин і подачу на склад здійснюють в пакетах на
піддонах, а до робочого місця – баштовим краном КБ-503. Розчин на робоче місце по-
дають інвентарним роздаточним бункером об'ємом 1 м3 з перевантаженням в металеві
ящики об'ємом 0,35 м3 із заповненням їх розчином по 0,25 м3.Плити утеплювача пос-
тавляють упакованими в транспортні пакети заввишки 0,9 м. При товщині плит міне-
раловатних 80 мм транспортні пакети формують з 11 плит. На бічній грані плити або
пакету наноситься штамп ВТК підприємства виробника, тип і марка плити. Плити в
пакетах транспортують всіма видами транспорту в критих транспортних засобах від-
повідно до правил перевезення вантажів. Зберігання плит здійснюється в критих скла-
дах, а на будмайданчику допускається зберігання під навісом на підкладках, що захи-
щає плити від дії атмосферних опадів і сонячних променів. Висота штабелю не по-
винна перевищувати 3 м.
До місця роботи плити подаються монтажним краном. По мірі закінчення мате-
ріалу на вимогу мулярів краном подається нова партія цеглини, розчину, утеплювача і
анкерів, при цьому повинні строго дотримуватися вимоги техніки безпеки. Розстропо-
вку вантажу можуть проводити мулярі, що пройшли навчання і мають посвідчення
стропальників.
Поверхні, що підлягають облицюванню, не повинні мати відхилень, що переви-
щують допуски. Стіни, що підлягають облицюванню, повинні мати:
‒ міцність бетону в конструкції, відповідну проєктною;
‒ вологість бетону не більше 4%.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
5 2
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

До бетонних поверхонь стін, що підлягають облицюванню, пред'являються такі
вимоги:
‒ поверхні стін повинні бути очищені від напливів бетону, цоколь від будівельного
сміття;
‒ нерівності і перепади більше 1 см повинні бути усунені, а тріщини оброблені і
затерті цементно-піщаним розчином;
‒ допустимі відхилення поверхні стін при перевірці двометровою рейкою повинні
знаходитися в межах ± 5 мм.
Анкери по висоті встановлюються через 6 рядів цегли і по горизонталі через
500 мм по поверхні стіни.
Облицювання стін із збірних залізобетонних плит облицювальною цеглою скла-
дається з таких операцій:
‒ укладання цегли вертикальних рядів між анкерами;
‒ встановлення теплоізоляційної плити з її закріпленням після кладки 4−5 рядів
цегли;
‒ кладка зовнішніх стін з облицювальної цеглини завтовшки 120 мм;
‒ установка фіксаторів розміром 30×50 мм.
Остаточна установка теплоізоляційних плит проводиться після їх підготовки до
конкретного місця установки. Плити встановлюються між вертикальними рядами цег-
ляної кладки. Кріплення плит здійснюється за допомогою фіксаторів з мінеральної
вати. Оптимальною довжиною плит утеплювача при роботі з ними на навісних майда-
нчиках можна прийняти розмір в 1,0×1,3 м.
В процесі виконання робіт в період випадання атмосферних опадів і при перер-
вах в роботі слід приймати заходи по захисту утеплювача від намокання.
Відхилення теплоізоляційного шару від проєктних розмірів повинно бути не
більш:
‒ по товщині від +10% до мінус 5%;
‒ по об'ємній вазі мінус 5%.
Цегляну кладку облицювання влаштовують в такій технологічній послідовності:
‒ підготовка робочих місць мулярів;
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
5 3
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

‒ цегляна кладка облицювання і вертикальних рядів кладки і розшиванням швів.
У проміжку проводиться установка плит утеплювача.
Процес цегляної кладки складається з таких операцій:
‒ установка і перестановка причалок;
‒ подача цегли і розкладка їх на стіні;
‒ перелопачування, подача, розтирання і розрівнювання розчину на стіні;
‒ установка анкерів по облицювальному ряду;
‒ укладання цегли в конструкцію та вирівнювання її за причальним шнуром;
‒ перевірка правильності викладеної кладки;
‒ установка фіксаторів з мінеральної вати врозпір.
Цегляна кладка облицювання виконується з цілої цегли з перев'язкою швів в пів
цеглини по довжині рядів. У окремих місцях для забезпечення перев’язки встановлю-
ється цеглина інших розмірів. При облицюванні навісна площадка залежно від її ван-
тажопідйомності завантажуються цеглиною, а ящик-контейнер - розчином. Опоря-
дження ділянки та всієї поверхні фасаду облицювальними виробами різного кольору,
фактури, текстури і розмірів повинна проводитися з підбором всього малюнка поля
облицювання відповідно до проєкту.
Кладку облицювання веде ланка «двійка», що складається з мулярів 5 і 3 розря-
дів. Ланка повинна бути закріплене за виділеною йому ділянкою на весь період кладки
облицювання. Кладка ведеться із зовнішнього боку стіни з навісних майданчиків і ба-
лконів.
До початку кладки облицювання встановлюють і закріплюють кутові і проміжні
порядовки. Їх виконують по виску і нівеліра. Зарубки для кожного ряду на всіх поря-
довках повинні бути в одній горизонтальній площині. Порядовки встановлюються в
кутах, в місцях перетину і примикання стін, а також на прямих ділянках стін - на відс-
тані 10−15 м одна від одної. Закріпивши і вивіривши порядовки на кутах стін, викла-
дають маяки у вигляді граничної штраби. При укладанні зовнішньої стінки облицю-
вання верхній причальний шнур встановлюють для кожного ряду, натягуючи його на
рівні верху цегли, що укладається, з відступом від вертикальної площини кладки на
1−2 мм.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
54
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Муляр 5 розряду (К-1) закріплює і натягує причальний шнур. Закінчивши кладку
чергового ряду облицювання, муляр 5 розряду (К-1) ослабляє на порядовці фіксатор
натягу причального шнура. Потім, однією рукою піднімаючи хомут, а іншою, підтри-
муючи порядовку, встановлює хомутик на риску наступного ряду і закріплює його гви-
нтом. Натягнувши шнур, перевіряє його горизонтальність.
Муляр 3 розряду (К-2) розкладає цеглу впритул одна до одної, на відстані трьох
цеглин від початку кладки, залишаючи місце для розстилання розчину. Перед подачею
розчину муляр 3 розряду (К-2) перелопачує його в ящику до одержання однорідної
маси. Потім лопатою подає розчин на стіну, і, поставивши лопату похило на бічну
грань, розстилає його рядом шириною близько 10 см, завтовшки 2 - 2,5 см і завдовжки
75 см. Після того, як муляр 5 розряду укладе три цеглини, муляр 3 розряду укладає
розчин ще під три цеглини.
Муляр 5 розряду (К-1) веде кладку «впритиск». Спочатку кельмою розрівнює
розчин під три цеглини; потім, тримаючи цеглину лівою рукою в похилому положенні,
тичковою гранню загрібає частину розстеленого розчину і рухає його до раніше укла-
деної цеглини, створюючи повний вертикальний шов. Після цього вирівнює цеглину
урівень з поверхнею стіни, легкими ударами ручки кельми осаджуючи цеглину до рі-
вня причального шнура з тим, щоб зазор між шнуром і цеглиною не перевищував 1 - 2
мм. Вичавлений на лицьову поверхню стіни розчин підрізає кельмою і закидає у вер-
тикальний шов кладки. Потім укладає ще три цеглини на цій же ділянці.
Розшивання швів здійснюється муляром 3 розряду (К-2) одночасно з кладкою,
причому спочатку розшиваються горизонтальні шви, а потім вертикальні. Операція ро-
зшивання швів виконується в два прийоми: спочатку широкою частиною розшивки, а
потім вузькою після затирання поверхні шва ганчіркою. Для поліпшення якості кладки
кутової частини фасаду будівлі рекомендується застосовувати шаблони з дошок, за-
струганих із зовнішньою і внутрішнього робочого боку.
При кладці облицювальної цеглини особлива увага приділяється заповненню
швів розчином, правильності положення кожної цеглини, вертикальності кладки в ці-
лому. Товщина горизонтальних швів кладки повинна складати 12 мм, вертикальних, -
10 мм. Товщина швів, в які укладаються анкери, повинна перевищувати їх діаметр не
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
5 5
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

менше чим на 4 мм при товщині шва не більше 16 мм.
При виконанні робіт в зимових умовах слід керуватися такими вказівками:
а) Кладку облицювальної цеглини рекомендується виконувати на цементних, це-
ментно-вапняних і цементно-глинистих розчинах. Склад будівельного розчину
для зимових робіт, рухливість і терміни збереження рухливості встановлює проє-
ктна організація і контролює будівельна лабораторія. Зведення облицювання
слід виконувати рівномірно по всій захватці, не допускаючи розривів по висоті
більш ніж на пів поверху. При кладці глухих ділянок і кутів розриви допуска-
ються заввишки не більше пів поверху і виконуються штрабою. Не допускається
при перервах в роботі укладати розчин на верхній ряд кладки. Для оберігання від
обмерзання і занесення снігом на час перерви в роботі верх кладки слід накри-
вати.
б) Кладку облицювання з цеглини в зимових умовах допускається зводити:
‒ з протиморозними добавками на розчинах не нижче марки М50;
‒ на звичайних (без протиморозних добавок) розчинах з подальшим своєчасним
зміцненням кладки прогріванням;
‒ способом заморожування на звичайних (без протиморозних добавок) розчинах
не нижче марки 10 за умови забезпечення достатньої здатності конструкцій, що
несе, в період відтавання (при нульовій міцності розчину).
в) Застосування розчинів з протиморозними добавками повинне бути узгоджене з
проєктною організацією. Кладку на розчинах з хімічними добавками ведуть на
відкритому повітрі так само, як і кладку способом заморожування на звичайних
підігрітих розчинах, але з обов'язковим дотриманням вимог спеціальних інстру-
кцій. Суміш розчину з хімічними добавками у момент укладання повинна мати
температуру не нижче 5°С. Замерзлий, а потім відігрітий гарячою водою розчин
використовувати забороняється.
г) Кладку способом прогрівання конструкцій необхідно виконувати з дотриманням
таких вимог:
‒ утеплена частина споруди повинна бути обладнана вентиляцією, що забезпечує
вологість повітря в період прогрівання не більше 70%;
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
5 6
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

‒ навантаження прогрітої кладки допускається тільки після контрольних випробу-
вань і встановлення необхідної міцності розчину відігрітої кладки;
‒ температура усередині частини будівлі, що прогрівається, в найбільш охолодже-
них місцях повинна бути не нижче 10°С.
д) При кладці способом заморожування розчинів (без протиморозних добавок) не-
обхідно дотримувати такі вимоги:
‒ виконувати роботи слід одночасно по всій захватці;
‒ щоб уникнути замерзання розчину його слід укладати не більше ніж на дві сумі-
жні цеглини;
‒ на робочому місці муляра допускається запас розчину не більше ніж на 30−40 хв.
Ящик для розчину необхідно утеплювати або підігрівати. Використання замерз-
лого або відігрітого гарячою водою розчину не допускається. При виконанні кла-
дки способом заморожування слід враховувати величину осідання кладки під час
відлиги.
Загалом технологічний процес з облицювання фасадів складається з підготовчих,
основних і завершальних робіт. Підготовчі роботи включають: перевірку і підготовку
поверхонь під облицювання, доставку і складування матеріалів, встановлення та пере-
вірку навісних майданчиків, розмітку фасаду та встановлення порядовок. Основні ро-
боти виконуються у суворій технологічній послідовності: кладка цегляного облицю-
вання ланкою «двійка» з встановленням утеплювача та анкерів після кожних 4–5 рядів
кладки, розшивання швів. Завершальні роботи включають: вивіряння геометрії кладки,
усунення виявлених дефектів, очищення поверхні облицювання та демонтаж навісних
майданчиків після завершення кожної захватки. Загальна послідовність виконання ро-
біт та їх взаємоув’язка відображені у календарному плані та технологічній схемі, що є
частиною цієї технологічної карти. деформаціями.
4.1.2 Вимоги до якості і приймання робіт
Виконання облицювальних робіт допускається лише за наявності повного ком-
плекту затвердженої проєктної документації, позитивного висновку будівельної екс-
пертизи та дозволу на виконання будівельних робіт. Перед початком робіт виконроб
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
5 7
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

зобов’язаний провести інструктаж виконавців з ознайомленням з проєктними рішен-
нями та вимогами технологічної карти. Контроль якості облицювальних робіт повинен
здійснюватися спеціальними службами будівельних організацій. Виробничий конт-
роль якості повинен включати вхідний контроль робочої документації, цегли лицьової,
цементно-піщаного розчину, теплоізоляційних матеріалів, анкерів, операційний конт-
роль технологічних процесів і приймальний контроль облицьованої поверхні фасадів
житлового будинку. При вхідному контролі робочої документації проводиться переві-
рка її комплектності і достатності технічної інформації, що міститься в ній, для вироб-
ництва облицювальних робіт. При вхідному контролі цегли, цементно-піщаного роз-
чину, теплоізоляційних матеріалів і анкерів перевіряється відповідність цих виробів
стандартам, наявність сертифікатів відповідності, гігієнічних і пожежних документів,
паспортів і інших супровідних документів.
Кожна партія будівельних матеріалів, що поставляються на будмайданчик, по-
винна відповідати таким вимогам:
‒ цегла:
а) відбитості і притупленості кутів і ребер, шероховатості, тріщини і інші пошко-
дження на лицьових поверхнях не допускаються;
б) на лицьовій поверхні не повинно бути відколів, плям і інших дефектів, види-
мих на відстані 10 м на відкритому майданчику при денному освітленні;
в) колір, малюнок рельєфу і інші показники зовнішнього вигляду лицьової пове-
рхні виробів повинні відповідати затвердженому в установленому порядку
зразку-еталону;
г) наявність глини, піску, вапна і сторонніх включень розміром понад 5 мм на ли-
цьовій поверхні не допускаються, в зламі допускається в кількості не більше 3;
д) відхилення, що допускаються, від номінальних розмірів і показників зовніш-
нього вигляду лицьової поверхні цеглини не повинні перевищувати на одному
виробі величин, вказаних в таблиці 4.1.
‒ цементно-піщані розчини:
а) рухливість цементно-піщаного розчину повинна відповідати глибині зану-
рення стандартного конуса, рівній 6−8 см;
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
5 8
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Таблиця 4.1 – Допустимі відхилення для цегли
Відхилення для цегли
Найменування показників
керамічного
силікатного
лицевого
Відхилення від розмірів, мм,

не більш:
‒ по довжині ± 4 ± 2
‒ по ширині ± 3 ± 2
‒ по товщині −2;+3 ± 2
Неперпендикулярність граней і ребер цегли
і каменю, відносно до довжини 120 мм, мм,
не більш: 2 −
Непаралельність граней, мм,
не більш − +2
Непрямолінійність лицьових поверхонь і ребер, мм,
не більш:
‒ по ложку 3 −
‒ по тичку 2 −
Відбитості кутів завглибшки від 10 до 15 мм, шт. − 3
Відбитості, притупленості ребер завглибшки від 5
до 10 мм, шт. 1 3
Шорсткості або зрив грані глибиною, мм − 5
Тріщини на всю товщину виробу протяжністю до
40 мм, шт. − 1
Окремі посічки шириною не більше 0,5 і завдовжки
до 40 мм на 1 дм2 лицьової поверхні, шт., не більш 2 −
б) марка цементно-піщаного розчину М-100;
‒ плити теплоізоляційного матеріалу:
а) номінальні розміри плит повинні бути:
• по довжині – від 900 до 5000 мм з інтервалом через 50 мм;
• по ширині – від 500 до 1300 мм з інтервалом через 50 мм;
• по товщині – від 20 до 500 мм з інтервалом через 10 мм.
б) відхилення від площини грані плити не повинне перевищувати 3 мм на 500 мм
довжини грані;
в) показники фізико-механічних властивостей повинні відповідати нормам, ко-
жну партію плит супроводжують документом про якість, в якому зазначають:
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
5 9
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

• найменування підприємства-виробника або його товарний знак;
• дату виготовлення;
• найменування продукції і номер партії;
• марку і тип плит;
• кількість плит в партії і в кожному пакеті;
• позначення стандарту;
• штамп ВТК;
• результати випробувань;
• зображення державного Знаку якості для продукції, якій він привласнений.
Під час проведення вхідного контролю необхідно перевірити в наявності актів
на приховані роботи для підготовки робіт під облицювання.
Операційний контроль здійснюється під час виконання технологічних операцій по
влаштуванню теплоізоляційного шару і цегляної кладки облицювання для забезпечення
своєчасного виявлення дефектів і вживання заходів по їх усуненню і попередженню.
При операційному контролі якості перевіряється дотримання технологій вико-
нання робіт, відповідність виконання робіт робочим кресленням, будівельним нормам,
правилам, стандартам.
Таблиця 4.2 – Вимоги до виробництва облицювальних робіт
Граничні Контроль
Технічні вимоги відхилення, (метод, об’єм,
мм вид реєстрації)
Допустимі неспівпадання профілю на стиках архітектурних Вимірювальний,
деталей і швів, мм: керамічними, склокерамічними і іншими − не менше 5 вимірю-
виробами в зовнішньому облицюванні – до 4 вань на 50−100 м2
Нерівності площини (при контролі двометровою рейкою), мм: поверхні або на
керамічними, склокерамічними і іншими виробами в − окремій ділянці мен-
зовнішньому облицюванні – до 3 шої площі в
місцях, виявлених
Відхилення ширини шва облицювання керамічними, склокера-
суцільним візуаль-
мічними і іншими виробами (внутрішньому і зовнішньому ± 0,5
ним оглядом,
облицюванню)
журнал робіт.
Облицьована поверхня відхилення від вертикалі (мм на 1 м Не більше Вимірювальний,
довжини): керамічними, склокерамічними і іншими виробами 5 не менше 5
в зовнішньому облицюванні – 2 на поверх вимірювань
Відхилення розташування швів від вертикалі і горизонталі (мм на 50−70 м2
на 1 м довжини) в облицюванні, мм: поверхні.
−
керамічними, склокерамічними і іншими виробами в зовніш-
ньому облицюванні – до 2
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
6 0
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Результати операційного контролю фіксуються в журналі виробництва робіт. При
приймальному контролі проводиться перевірка якості виконаних робіт з складанням ак-
тів огляду прихованих робіт (установка анкерів і влаштування теплоізоляції).Склад і
зміст операцій виробничого контролю якості робіт приведені в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 – Перелік технологічних процесів, що підлягають контролю
Найменування
технологічних Час Технологічні
№ Предмет Спосіб Відповідальний
процесів, що проведення характеристики
п/п контролю контролю за контроль
підлягають контролю оцінки якості
контролю
Товщина вста-
Установка теп- Вимірюваль-
Товщина теп- новлюється
лоізоляційних ний. Лінійка Л-
лоізоляційного В процесі вико- Майстер, проєктом: від-
1 плит з кріплен- 150 по ДСТУ
шару, наявність нання робіт виконроб хилення по тов-
ням їх фіксато- 8982:2020, жур-
фіксаторів щині від +10 %
рами нал робіт
до мінус 5 %
Вимірюваль-
ний. Лінійка
Л-150 по ДСТУ В процесі −2; +3 мм
Майстер,
Відхилення 8982:2020 виконання
виконроб
товщини швів Горизонтальний. робіт
Вертикальний,
−2; +2 мм
журнал робіт
Відхилення
поверхні і кутів
10
кладки: на один Вимірювальний. В процесі
Майстер,
поверх; Геодезична виконання
виконроб
на будівлю виконавча схема робіт
більше двох 30
поверхів
Відхилення
рядів кладки Вимірювальний . В процесі
Майстер,
від горизонталі Геодезична виконання 15 мм
виконроб
2 Цегляна кладка на 10 м виконавча схема робіт
довжини
Нерівності
вертикальної
поверхні Технічний В процесі
Майстер,
кладки при огляд, журнал виконання 10 мм
виконроб
накладенні робіт робіт
рейки
довжиною 2 м
Правильність
перев'язки Технічний огляд,
В процесі вико- Майстер,
швів, їх вимірювальний, Суцільний
нання робіт виконроб
товщина і журнал робіт
заповнення
Після закін-
Зовнішній ви-
Візуальний, чення робіт по Майстер,
гляд облицьо- Суцільний
журнал робіт виконанні об- виконроб
ваної поверхні
лицювання
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
6 1
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

За результатами операційного та приймального контролю складаються акти
огляду прихованих робіт: акт на встановлення анкерів відповідно до проєктного кроку,
акт на влаштування теплоізоляційного шару із зазначенням марки утеплювача
«Superrock», товщини та способу кріплення. Геометричні параметри кладки перевіря-
ють виском, рівнем та двометровою рейкою. Вертикальність поверхні на поверх пере-
віряється виском, а горизонтальність рядів – нівеліром. Виявлені відхилення фіксу-
ються в журналі виконання робіт та усуваються до переходу на наступний ярус навіс-
них майданчиків.
4.1.3 Вимоги техніки безпеки і охорони праці
При виконанні робіт по облицюванню фасадів будівель із монолітних конструк-
цій цеглою з укладанням утеплювача необхідно дотримувати вимоги. Всі робітники,
зайняті на цих роботах, повинні пройти ввідний інструктаж і інструктаж по техніці без-
пеки на робочому місці, при роботі з механізмами, інструментами, матеріалами, а також
повинні бути навчені безпечним методам і прийомам робіт із застосуванням навісних
майданчиків згідно вимогам інструкцій заводу-виробника і інструкції по охороні праці.
Ділянки робіт і робочі місця повинні бути забезпечені необхідними засобами колекти-
вного і індивідуального захисту працюючих (будівельні каски, запобіжні пояси, оку-
ляри, рукавиці тощо), первинними засобами пожежогасінні, а також засобами зв'язку,
сигналізації і іншими технічними засобами забезпечення безпечних умов праці.
Укладання цеглини на піддоні повинне проводитися «ялинкою» або іншим спосо-
бом, що забезпечує стійкість пакету в процесі транспортування. Навантаження цегли
навалом (накиданням) і вивантаження його скиданням забороняється. Під час транспо-
ртування і подачі цегли до робочого місця повинні бути прийняті заходи, що забезпечу-
ють її збереження від механічних пошкоджень і забруднення. Необхідна якість навісних
майданчиків повинна забезпечуватися будівельними організаціями шляхом здійснення
комплексу технічних і організаційних заходів. Експлуатація навісних майданчиків після
їх монтажу може бути допущена тільки після їх випробування протягом 1 год статичним
навантаженням, що перевищує нормативну на 20%.Допуск робочих до виконання робіт
з навісних майданчиків дозволяється після огляду виконробом або майстром спільно з
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
6 2
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

бригадиром справності несучих конструкцій навісних майданчиків.
За станом всіх конструкцій майданчиків встановлюється систематичне спостере-
ження. Щодня після закінчення робіт навісні майданчики очищаються від сміття. Стан
майданчиків щоденний перед початком зміни перевіряється майстром і бригадиром. В
процесі експлуатації навісних майданчиків повинне проводитися систематичне спосте-
реження за станом всіх з'єднань, настилів і огорож, а також навішування і кріплення
навісних майданчиків. У всіх випадках виявлення деформацій елементів майданчиків,
порушення стійкості і інших дефектів робота з навісних майданчиків повинна бути при-
пинена до виправлення і повторного їх приймання. Підіймання і спуск людей прово-
диться по сходах з комплексу майданчика . У місцях підйому людей на майданчики по-
винні бути розміщені плакати з вказівкою схеми розміщення і величин навантажень, що
допускаються, а також схеми евакуації працівників у разі виникнення аварійної ситуації.
У місцях проходів в будівлю, розташованих в зоні виконання облицювальних
робіт, необхідно влаштувати захисні козирки і бічну суцільну обшивку для захисту ро-
бочих від падіння зверху різних предметів, причому захисний козирок повинен висту-
пати не менше чим на 2,0 м від стіни будівлі і встановлюватися під кутом 70−75° до
вище розташованої стіни. Висота проходів повинна бути не менше 1,8 м.
Перед перестановкою навісних майданчиків на іншу захватку вони повинні бути
звільнені від матеріалів і тари, а робочі повинні перейти на вказаних виконробом або
майстром місця безпеки. Все будівельне сміття повинне віддалятися в спеціально під-
готовлені контейнери. Не допускається скидати його без спеціальних пристроїв. Ро-
бочі, зайняті на виконанні технологічних операцій по влаштуванні облицювання з про-
кладкою утеплювача, повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям і іншими за-
собами індивідуального захисту. Ділянки робіт і підходи до них в темний час доби по-
винні бути освітлені відповідно до нормативних вимог. Освітленість робочих місць
повинна бути рівномірною, без сліпучої дії освітлювальних пристосувань на працюю-
чих. Виробництво робіт в неосвітлених місцях не допускається. Робочі місця і проходи
до них розташовані на висоті більше 1,3 м і на відстані менше 2 м від межі перепаду
по висоті, повинні бути захищені запобіжними або страхувальними захисними огоро-
жами, а при відстані більше 2 м – сигнальними огорожами. За відсутності огорож
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
6 3
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

робочі повинні мати запобіжні пояси, що закріплюються за вказаних виконробом або
майстром змонтовані конструкції або інші елементи, при цьому повинен бути оформ-
лений наряд-допуск.
При виконанні робіт на висоті внизу, під місцем робіт, необхідно виділити небе-
зпечні зони. Виконання робіт по одній вертикалі забороняється.
4.1.4 Потреба в матеріально-технічних ресурсах
Потреба в машинах, механізмах і устаткуванні визначається з урахуванням ви-
конуваних робіт і технічних характеристик, приведених в таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 – Відомість потреби машин, механізмів і устаткування
Технічна Кількість на
№ п/п Найменування Тип, марка, ДСТУ Призначення
характеристика одну ланку
Бортовий Корисне
1 МАЗ-500А Доставка цегли По потребі
автомобіль навантаження 8 т
Пристрій для
пакетного ДСТУ Перевезення
2 По потребі
перевезення Б В.2.7-80:2008 цеглини
цеглини
Доставка
Бортовий Корисне
3 ЗІЛ-130-76 утеплювача По потребі
автомобіль навантаження 6 т
і анкерів
4 Автобетоновоз СБ-86 − Доставка розчину 1
5 Бетонозмішувачі СБ-92 − Доставка розчину 2
Установка для
Перемішування і
6 перемішування і УБ-342 − 1
подача розчину
видачі розчину
Потреба в технологічному оснащенні, інвентарі і пристосуваннях визначається з
урахуванням даних, приведених в таблиці 4.5.
Таблиця 4.5 – Відомість потреби технологічного оснащення,
інструменту, інвентаря і пристосувань
№ Кількість
Найменування Технічна характеристика Призначення
п/п на одну ланку
1 2 3 4 5
1 Ящик для розчину Ємкість 0,35 м3 Зберігання розчину 2
Розвантаження
Піддон з металевими крю-
2 цеглини з 4
ками
автотранспорту
Підйом вантажу на
3 Футляр траверсний 2
робоче місце
Очищення металу
4 Сталева щітка 1
від іржі
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
64
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Продовження таблиці 4.5
1 2 3 4 5
Рейка-порядовка
5 Контроль кладки 4
універсальна
Для дотримання
6 Причальний шнур 30 м горизонтальності 2
рядів
Вантажопідйомність 2,0 т Для облицювальних
7 Навісний майданчик 1
Розміри 3500×1200×3000 робіт
Вантажопідйомність –
Для облицювальних
8 Навісний майданчик 2,0 т 1
робіт
Розміри 6000×1200×3000
Розрівнювання
9 Кельма для кам'яних робіт Маса 0,34 кг 2
розчину
10 Молоток-кирка будівельний Маса 0,5 кг Рубка і тесання цегли 2
Контроль
11 Висок будівельний Маса 0,4 кг вертикальності 2
кладки
Контроль
12 Рівень будівельний Маса 0,12 кг горизонтальності 1
кладки
Для розмітки
13 Шаблон дерев’яний 1
віконних отворів
Для кріплення
14 Струбцина 4
порядовки
15 Правило 2000×50×30мм Контроль кладки 1
Рулетка вимірювальна Для лінійних
16 Довжина 30 м 1
металева вимірювань
Подача і розстилання
17 Лопата для розчину Маса 2 кг 1
розчину
Лінійка металева Для лінійних
18 Довжина 1 м 1
вимірювальна вимірювань
Розшивка
19 Обробка швів кладки 2
(опукла і витягнута)
Контроль
Косинець для кам'яних
20 правильності кутів 1
робіт дерев'яний
кладки
Різання плит
21 Ножівка по дереву широка 1
утеплювача
22 Каска будівельна 4
23 Пояс запобіжний 4
24 Щітка-зубило 1
25 Кусачки 1
26 Плоскогубці 1

Потреба в основних матеріалах, необхідних для виконання цегляного облицю-
вання товщиною в пів цеглини з прокладкою утеплювача, визначена на підставі «Нор-
мативних показників витрати матеріалів», приведена в таблиці 4.6.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
6 5
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Таблиця 4.6 – Відомість потреби в матеріалах, виробах і конструкціях
№ Одиниці Обґрунтування Потреба
Найменування
п/п виміру. норм витрати
Цеглина керамічна облицю-
1 1000 шт. Е8-7.3 257,25
вальна 250х120х65 мм
Розчин цементно-піщаний
2 м3 Е8-7.3 117
М-100 ДСТУ Б В.2.7-23-95
3 Плити утеплювача м2 За проєктом 5145
4 Анкери оцинковані 100 кг За проєктом 22,87
4.1.5 Технологічні розрахунки
Для виконання робіт з облицювання цеглою з прокладкою утеплювача викорис-
товується комплексна бригада у складі муляра 5 розряду і муляра 3 розряди, що вико-
нують комплекс робіт по облицюванню стін житлового будинку як з навісних майдан-
чиків, так і з балконів.
Витрати праці і машинного часу розраховуються на площу яку можна облицю-
вати з одного навісного майданчика – 10 м2, облицювання з цегли з укладанням утеп-
лювача підраховано по «Єдиних нормах і розцінках на будівельні, монтажні і ремон-
тно-будівельні роботи», відповідно до ДБН Д.2.2-7 та ДБН Д.2.4-6, і представлено в
таблиці 4.7.
4.1.6 Техніко-економічні показники
Основними техніко-економічними показниками є:
– трудовитрати на влаштування облицювання з утеплювачем − 14,65 люд.-год;
– витрати машинного часу – 0,708 маш.-год;
– трудомісткість кладки 1 м2 облицювання – 1,467 люд.-год;
– тривалість виконання робіт – 2 зміни.

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
6 6
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
6 7
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

4.2 Зведена відомість обсягів основних робіт
Складемо зведену відомість на будівництво об’єкта – багатоповерховий житло-
вий будинок по вулиці Орлівській у м. Дніпро.
Зведена відомість обсягів основних робіт є базовим плановим документом, на
підставі якого розраховується потреба в матеріалах, робочій силі й будівельних маши-
нах, складаються календарний план та графік руху робітників. Обсяги визначено від-
повідно до проєктних рішень, прийнятих у розділах 2 (архітектурно-будівельні рі-
шення) і 3 (розрахунково-конструктивний розділ), та специфікацій на конструктивні
елементи будівлі.
Роботи систематизовано за технологічними етапами зведення будинку: підгото-
вчий період, нульовий цикл (земляні роботи та фундаменти), надземна частина (конс-
труктивні, оздоблювальні та покрівельні роботи) та субпідрядні роботи (інженерні си-
стеми й благоустрій). Таке групування відповідає вимогам ДБН А.3.1-5:2016 «Органі-
зація будівельного виробництва» і забезпечує зручне використання відомості при роз-
робленні проєкту виконання робіт.
Одиниці вимірювання прийнято відповідно до діючих нормативних збірників
ДБН Д.2.2 та ДБН Д.2.4. Для субпідрядних видів робіт, що не нормуються за фізичними
обсягами, обсяг визначено у відсотках від кошторисної вартості загальнобудівельних
робіт: КіП і автоматика – 2,5%, інші роботи – 5%, благоустрій та озеленення – 10%.
Таблиця 4.8 – Зведена відомість обсягів основних робіт
Об’єм робіт
Номер
Найменування робіт Одиниці
роботи Кількість
виміру
Підготовчий період
1 Створення опорної геодезичної мережі - -
2 Освоєння будівельного майданчика - -
3 Інженерна підготовка майданчика - -
4 Створення тимчасових споруд - -
Нульовий період
5 Зрізка рослинного шару бульдозером м2 1228
6 Розробка ґрунту екскаватором з погрузкою м3 2330
7 Доробка ґрунту вручну м3 17
8 Влаштування палевих фундаментів м3 1042

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
6 8
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Продовження таблиці 4.8
9 Влаштування стін підвалів з блоків шт. 2164
10 Влаштування перекриттів м3 145,41
11 Бічна і горизонтальна гідроізоляція м2 1420
12 Зворотна засипка з пошаровим ущільненням м3 210
Зведення надземної частини будинку
13 Влаштування стін м3 1182,82
14 Влаштування елементів сходів шт. 74
15 Влаштування перекриттів м3 1263,99
16 Влаштування покрівлі м2 1062
17 Цегляна кладка стін м2 4229
18 Монтаж пожежних сходів з огородженням т 0,1
19 Влаштування дверних і віконних блоків м2 4140
20 Влаштування перегородок із цегли і гіпсокартонних плит м2 1219
21 Влаштування підлоги м2 1650
22 Обшивка стін м2 24800
23 Покращене фарбування стелі м2 620
24 Високоякісне фарбування стін м2 10810
25 Обклеювання стін шпалерами м2 19040
26 Обклеювання стін керамічними плитками м2 2040
27 Штукатурка цоколя м2 120
28 Влаштування відмостки м2 130
Субпідрядні роботи
29 Опалення і вентиляція м2 7536
30 Водопровід і каналізація м2 150,72
31 Газопостачання м2 7536
32 Електропостачання м2 7536
33 Слабострумні мережі м2 7536
34 КіП і автоматика УП = 2,5%
35 Інші роботи УП = 5%
36 Благоустрій та озеленення УП = 10%
Зведена відомість обсягів основних робіт охоплює 36 найменувань будівельних
процесів, згрупованих у чотири технологічні етапи. Загальна кількість визначених по-
зицій підтверджує комплексний характер будівництва багатоповерхового житлового
будинку та необхідність залучення як власних підрозділів генпідрядника, так і спеціа-
лізованих субпідрядних організацій.
Найбільші обсяги робіт у натуральних показниках зосереджені в надземній час-
тині: обшивка стін – 24800 м², обклеювання стін шпалерами – 19040 м², цегляна кладка
– 4229 м², влаштування дверних і віконних блоків – 4140 м². Ці роботи визначають
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
6 9
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

тривалість основного будівельного потоку та потребу в максимальній кількості робіт-
ників на піку будівництва.
Нульовий цикл характеризується значними земляними роботами: розробка ґру-
нту – 2330 м³, влаштування пальових фундаментів – 1042 м³. Ці роботи виконуються
спеціалізованими механізованими загонами – екскаватором ЕО-4121А та баштовим
краном КБ-503 – і є критичним шляхом у загальному календарному плані будівництва.
Визначені обсяги є вихідними даними для розроблення всіх наступних розрахун-
ків: калькуляції витрат праці, відомості машино- та трудозатрат, потреби в матеріалах,
а також будівельного генерального плану та календарного графіка виконання робіт.
4.3 Будгенплан
Будівельний генеральний план (будгенплан) є основним технологічним і органі-
заційним документом проєкту виконання робіт. Він визначає розміщення всіх елемен-
тів будівельного майданчика: постійних і тимчасових споруд, складів, доріг, мереж во-
допостачання та електропостачання, механізмів і зон їхньої роботи, побутових і адмі-
ністративних приміщень. Будгенплан розроблено відповідно до вимог ДБН А.3.1-
5:2016 «Організація будівельного виробництва» та НПАОП 45.2-7.02.
Об’єкт будівництва – багатоповерховий житловий будинок по вул. Орлівській у
м. Дніпро. Конструктивна система будинку – монолітний залізобетонний каркас з не-
несучими зовнішніми стінами з газобетонних блоків, висота будинку – 35,1 м. Ці хара-
ктеристики визначають вибір основного вантажопідйомного механізму – баштового
крана КБ-503 з вантажопідйомністю 8 т та висотою підйому 51,5 м, що повністю охо-
плює зону монтажу.
Вихідними даними для розроблення будгенплану слугують: генеральний план
об’єкта, зведена відомість обсягів робіт, технологічна карта на облицювальні роботи
та розрахована чисельність персоналу – 32 особи, з яких 26 – робітників, 3 – ІТР, 2 –
службовці та 1 – особа охорони.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
7 0
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

4.3.1 Виробничі та механізовані устаткування
Для забезпечення комплексної механізації робіт, що виконуються вручну на бу-
дівельному майданчику використовуються наступні устаткування. Вибір механізова-
ного обладнання здійснюється з урахуванням обсягів та видів робіт, технічних харак-
теристик машин і механізмів, умов виконання робіт та вимог безпеки праці згідно з
ДБН А.3.2-2. Застосування механізованого обладнання дозволяє підвищити продукти-
вність праці, скоротити терміни виконання робіт і знизити їх собівартість:
– при проведенні бетонних робіт:
• електромеханічний вібратор ИВ-19;
• бетононасосна установка СБ-126А;
• бетонозмішувальна установка СБ-75А;
• віброрейка СО-131;
• пересувний компресор СО-45Б;
– при влаштуванні покрівлі:
• машина для очистки і перемотки рулонних матеріалів СО-98;
• пересувна установка для ґрунтування поверхні ПКУ-35М;
• машина для наклеювання рулонних матеріалів СО-99;
• каток вагою 100 кг;
– опоряджувальні роботи:
• агрегат фарбувальний СО-74А;
• фарбопульт ручний СО-20Б;
• фарборозпилювач пневматичний СО-19А;
– при влаштуванні вимощення:
• каток вагою 100 кг.
Все перераховане механізоване обладнання є інвентарним, розраховане на бага-
торазове використання і підлягає поверненню після закінчення будівництва. Технічний
стан кожної одиниці обладнання перед введенням в експлуатацію перевіряється відпо-
відно до паспорта виробника та вимог охорони праці. Обслуговування і поточний ре-
монт обладнання здійснюється в майстерні на будівельному майданчику.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
7 1
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

4.3.2 Розрахунок складів
Норматив виробничих запасів, які підлягають збереженню на складах Рскл визна-
чаємо за формулою:
Pзаг
Рскл = ⋅ Тн ⋅ ��1 ⋅ ��2, (4.1)
Т
де, Pзаг – кількість матеріалів ; Т – тривалість розрахункового періоду за сітковим гра-
фіком; ��1 – коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади, який для ав-
томобільного транспорту дорівнює 1,1; ��2 – коефіцієнт нерівномірного споживання
матеріалу, приймаємо рівним 1,3; Тн – норма запасу матеріалів.
Корисну площу складу визначаємо за формулою :
Рскл
�� = , (4.2)
��
де �� - норма збереження матеріалу на 1 м2 площі складу.
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою :
��
�� = ; (4.3)
β
де β – коефіцієнт використання складу, який характеризує відношення корисної площі
складу до загальної. Для відкритих складів β = 0,6–0,7; для закритих – 0,5–0,6; для на-
вісів – 0,6–0,7. Значення коефіцієнтів ��1 та ��2 враховують нерівномірність постачання
і споживання матеріалів: при автомобільному транспорті ��1 = 1,1 враховує можливу
затримку поставок через погодні умови та завантаженість доріг, а ��2 = 1,3 – нерівно-
мірність витрат матеріалів залежно від темпу робіт.
Розрахунок складів виконуємо в табличній формі. На будівельному майданчику
передбачаються відкриті склади для зберігання арматури, опалубки та збірних конс-
трукцій, навіси для матеріалів, чутливих до атмосферних опадів (цемент у мішках, сухі
суміші), та закриті склади для лакофарбових матеріалів, скла та інших матеріалів, що
потребують захисту від зволоження та промерзання. Склади розміщуються в зоні дії
вантажопідйомного крана для забезпечення безперешкодного завантаження та розван-
таження. Мінімальна відстань від краю складу до осі залізничного шляху або автодо-
роги приймається не менше 0,5 м.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
7 2
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

4.3.3 Тимчасові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином, щоб
забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, площадки
укрупненого збору, складів, майстерень, побутових приміщень. Тимчасові дороги про-
кладаються по трасах постійних доріг або поза межами майбутньої забудови, щоб уни-
кнути повторного розкриття дорожнього покриття. Загальна довжина тимчасових до-
ріг на майданчику визначається за генпланом і складає близько 280 м. Ширина проїзної
частини 6 м при двосторонньому русі забезпечує роз’їзд двох великотоннажних авто-
мобілів (МАЗ, КамАЗ) згідно [36].
При проєктуванні схеми руху транспорту максимально враховуємо існуючі до-
роги та умови зручного маневрування на будівельному майданчику. Схема руху тран-
спорту – кільцева, що виключає тупикові ділянки та необхідність розвороту важких
автомобілів. На будівельному майданчику передбачені окремі смуги для руху будіве-
льного транспорту та проходу пішоходів, розмежовані огороджувальними знаками.
Усі перехрестя та в’їзди позначаються дорожніми знаками відповідно до ДСТУ 4100.
Для зменшення бруднення прилеглих вулиць на виїзді з майданчика влаштовується
пункт очищення коліс автотранспорту.
Дороги приймаємо з двостороннім рухом, ширину доріг приймаємо 6 м.
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей ав-
томашин та автопоїздів.
При трасуванні доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з поздов-
жньої сторони будівлі 10 м, з торців дорівнює радіусу заїзду – 18 м .
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху тра-
нспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які регламен-
тують порядок руху транспортних засобів.
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна пе-
ревищувати 10 км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах. На в’їзді до будіве-
льного майданчика встановлюється дорожній знак «Обмеження максимальної швид-
кості» та вказівний знак зі схемою руху. Відповідальним за організацію безпечного
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
7 3
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

руху транспорту на майданчику призначається особа зі складу ІТР.
Дороги приймаємо з щебеневим покриттям. Щебеневе покриття забезпечує дос-
татню несучу здатність для проїзду важкого будівельного транспорту (МАЗ-5166, Ка-
мАЗ) і легко відновлюється у разі пошкодження. Загальна товщина дорожньої конс-
трукції – 300 мм: підстилаючий шар піску 100 мм, щебенева основа 150 мм та верхнє
щебеневе покриття 50 мм. Конструкція полотна дороги показана на рис. 4.1.

Рисунок 4. 1 – Конструкція тимчасової дороги: 1 – кювет, 2 – обочина,
3 – покриття, 4 – земляне полотно, 5 – щебеневе покриття, 6 – основа,
7 – підстилаючий шар з піску, 8 – ущільнений ґрунт
4.3.4 Парк будівельних машин та транспорту
Для комплексної механізації будівельних процесів на будівельному майданчику
використовуються будівельні машини. Склад парку машин визначається технологіч-
ною послідовністю виконання робіт та їх обсягами. Вибір машин і механізмів здійсню-
ється з умови забезпечення максимально можливого суміщення процесів, мінімальних
простоїв і раціонального завантаження кожної машини протягом зміни. Усі машини
закріплені за відповідальними машиністами, що мають відповідні кваліфікаційні пос-
відчення.
Для планування майданчику використовується бульдозер ДЗ-42.
Для розробки ґрунту в котловані – екскаватор ЕО4121А.
Для ущільнення ґрунту – каток ДУ-16В.
Для монтажу конструкцій використовуються баштові крани КБ-503.
На будівельний майданчик конструкції і матеріали доставляються автомобіль-
ним транспортом:
– цегла керамічна – МАЗ - 5166 ;
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
74
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

– плити перекриття – МАЗ - 5166;
– фундаментні блоки – МАЗ - 5166;
– щебінь та пісок – самоскид МАЗ - 5166;
– масляна фарба та інші опоряджувальні матеріали – КамАЗ-5230.
В межах будівельного майданчику з приоб’єктного складу до робочих місць ма-
теріали доставляються трактором ЮМЗ-5.
При роботах по влаштуванню покрівлі для підйому матеріалів на покрівлю ви-
користовують підйомники КБ-160,2.
Баштовий кран КБ-503 має вантажопідйомність до 8 т, виліт стріли до 35 м, ви-
соту підйому до 51,5 м, що відповідає габаритам споруди, яка будується (висота
35,1 м). Кран встановлюється на рейковому підкрановому шляху з необхідними відс-
танями від осі шляху до найближчої частини будівлі та до огорожі будівельного май-
данчика відповідно до вимог безпечної роботи крана. Зона роботи крана позначається
на будгенплані відповідно до його технічних характеристик. Екскаватор ЕО-4121А має
місткість ковша 0,65 м³ і забезпечує розробку котловану у заданих обсягах з необхід-
ною продуктивністю.
4.3.5 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-технічних робіт-
ників на будівельному майданчику розміщуємо тимчасові споруди: санітарно-побу-
тові, адміністративні і виробничі. Їх потребу визначаємо з розрахунку чисельності пе-
рсоналу. Число робітників визначаємо, виходячи з календарного або сіткового графіків
та графіків руху робітників. Тимчасові споруди розміщуємо у спеціально відведеній
зоні, що не перетинається з маршрутами руху будівельної техніки та знаходиться поза
зоною роботи кранів. Відстань від тимчасових будинків до місць виконання робіт не
повинна перевищувати 500 м, а до санітарно-гігієнічних вузлів – 100 м відповідно до
вимог НПАОП 45.2-7.02.
В промисловому будівництві питома вага робітників складає – 83,9%, ІТР –
11,0%, службовців – 3,6%, МОП і охорона – 1,5%.Комплекс приміщень розраховуємо
на всіх робітників, які зайняті в виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
7 5
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

організації. Після розрахунку необхідних площ, типові тимчасові споруди вибираємо
по каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховуємо у ви-
гляді таблиці для кожного виду споруд. Загальну кількість працюючих визначаємо по
формулі:
��заг = ��роб + ��ітр + ��сл + ��моп, (4.4)
де ��роб − максимальна кількість робочих за сітковим графіком, ��ітр − кількість ІТР, ��сл
− кількість службовців, ��моп − кількість МОП та охорони, .
��заг = 26 + 3 + 2 + 1 = 32 чол.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо: зага-
льна кількість робітників – 32 чол., робітників – 26 чол., з них чоловіків – 22, жінок –
4, ІТР – 3чол., службовців – 2 чол., охорона – 1 чол.
На підставі розрахованої чисельності персоналу (32 особи) визначаємо необхід-
ний склад тимчасових побутових приміщень: гардеробна – з розрахунку 0,6 м²/особу,
площа 19,2 м²; душова – 1 сітка на 8 чоловіків та 1 сітка на 12 жінок, площа 4,0 м²;
вбиральня – 1 санітарний прилад на 15 осіб кожної статі, площа 2,4 м²; кімната для
прийому їжі – 0,6 м²/особу, площа 19,2 м²; кімната відпочинку – 0,2 м²/особу, площа
6,4 м²; адміністративне приміщення (виконроб) – 4,0 м²/особу, 12 м². Для розміщення
зазначених приміщень приймаються збірно-розбірні інвентарні вагончики типу УТС-
20 та ГОСС-12.
4.3.6 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового
водозабезпечення
Потребу у воді розраховуємо, виходячи з прийнятих методів виконання робіт,
обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період будівництва з ма-
ксимальним водопостачанням. Тимчасове водопостачання будівельного майданчика
забезпечує такі потреби: виробничі (приготування бетонних і розчинних сумішей, по-
лив бетону при догляді, промивка арматури), санітарно-гігієнічні (душові, умиваль-
ники), господарсько-питні та протипожежні. Найбільшою за величиною є протипоже-
жна складова, яка визначає діаметр зовнішньої мережі. Розрахункові витрати
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
7 6
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

визначаються на найбільш напружену зміну з максимальним водоспоживанням. Сума-
рні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за формулою:
��заг = ��госп + ��сгп + ��вп + ��пож, (4.5)
де ��госп – розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби, ��сгп –
розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби, ��вп – розрахун-
кові секундні витрати води на виробничі потреби; ��пож – розрахункові секундні ви-
трати води на протипожежні потреби.
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаємо
за формулою:
�� ⋅ ��1 ⋅ ��2
��госп = , (4.6)
3600 ⋅ ��
де �� – норма споживання на одного робітника в зміну, л; ��1 – число працюючих в зміну;
��2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, ��2 =2; �� – число годин
роботи в зміну.
20⋅32⋅2
��госп = = 0,04 л/с.
3600⋅8,2
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби визначаємо
за формулою:
�� ⋅ ��2
��госп = , (4.7)
60 ⋅ ��
де с – норма витрат на 1 особу, що приймає душ; ��2 – число працюючих, що приймають
душ в першу зміну (40% від ��1); �� – час роботи душових установок (45 хв. після за-
кінчення зміни).
40⋅14
��госп = = 0,20 л/с.
60⋅45
Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюємо за фор-
мулою:
�� ⋅ �� ⋅ ��2
��вп = ⋅ ��нв, (4.8)
3600 ⋅ ��1
де �� − питомі витрати води на одиницю обсягу робіт; �� − загальний обсяг робіт на добу
або зміну; ��1 − кількість годин роботи, до якої віднесена витрата; ��2 − для виробничих
потреб приймають 1,5; ��нв − коефіцієнт на невраховану витрату води, рівний 1,2.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
7 7
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

200⋅31,9⋅1,5⋅1,2
��вп = = 1,06 л/с.
3600⋅3
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку од-
ночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожний струмінь, тобто 5∙2=10 л/с.
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі:
��заг = 0,07 + 0,3 + 1,06 + 10 = 11,43 л/с.
В загальній витраті 11,43 л/с домінуюча частка належить протипожежним пот-
ребам – 10 л/с (87,5%), що є типовим для будівельних майданчиків. Виробнича витрата
1,06 л/с зумовлена потребами бетонних робіт та поливанням бетону в процесі догляду.
Господарсько-питна витрата 0,07 л/с відповідає нормі 15 л/добу на одного робітника
при 32 працюючих.
4 ⋅ ��заг ⋅ 1000
�� = √ , (4.9)
�� ⋅ ��
де ��заг − сумарні витрати води; �� − швидкість руху води по трубам.
4⋅11,43⋅1000
�� = √ = 85,32 мм.
3,14⋅2
Одержане значення діаметру округляємо до цілого числа і згідно ДСТУ Б.В.2.5-
25:2005 приймаємо труби діаметром 100 мм. Мережа тимчасового водопостачання бу-
дівельного майданчику влаштовується по комбінованій схемі. Джерело водозабезпе-
чення по схемі – міська мережа. Пожежні гідранти встановлюємо на трубопроводі на
відстані 150м один від одного , але не далі 50м від краю проїзної частини дороги і не
далі 50м від будинку. Водозабірні крани проєктуємо із розрахунку радіуса обслугову-
вання гнучким шлангом не більше 100м. Фонтанчики для води влаштовуємо не далі
ніж 75м від робочих місць, а також у місцях відпочинку робітників. При водопоста-
чанні тимчасових будинків та споруд використовуємо труби  1 дюйм.
Необхідну сумарну потужність визначаємо за формулою:
��С ⋅ ��1с ��Т ⋅ ��2с
��р = (∑ + ∑ + ∑ ��ОВ ⋅ ��3с + ∑ ��ОЗ) ∙ α, (4.10)
cos φ cos φ
де α - коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від протяжності, перерізу
тощо для розрахунку приймаємо рівним 1,1; ��1с, ��2с, ��3с − коефіцієнти попиту, що
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
7 8
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

залежать від кількості споживачів, приймаємо рівними, відповідно, 0,33, 0,5, 0,8:
0,33⋅325 0,5⋅375
��p = ( + + 0,8 ⋅ 43,85 + 46,8) ⋅ 1,1 = 481,2 кВт.
0,6 0,85
Виходячи з необхідної потужності, приймаємо пересувну збірну закриту транс-
форматорну підстанцію СКТП-560 потужністю 560 кВ∙А і габаритами 3,4×2,27 м. Охо-
ронне освітлення території здійснюємо через прожектори на щоглах, які розміщаємо
по периметру усього будівельного майданчика з кроком 30 м.
Живлення споживачів І категорії (сигналізація, охоронне освітлення) передбача-
ється від окремих фідерів підстанції з резервуванням. Кабельні лінії від підстанції до
розподільчих щитів прокладаються в траншеях або в захисних трубах. Щити управ-
ління та розподільчі пункти розміщуються у місцях, захищених від потрапляння опадів
та механічних пошкоджень. Усе електрообладнання будівельного майданчика після
монтажу підлягає випробуванням та вимірюванню опору ізоляції з оформленням від-
повідних актів.
4.3.7 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Джерелами світла є прожектори з лампами накалювання потужністю 1,5кВт,
встановленні групами по 3, 4 і більше. Для даного будівельного майданчика прийма-
ємо прожектори ПЗС з освітленням 20 люкс. Висота установки приладів приймається
максимальною, по можливості на рівні даху споруди, що будується ; відстань між про-
жекторами не повинна перевищувати чотирикратної висоти їх установки. При відсут-
ності потужних джерел світла прожектори влаштовуються групами відповідної сума-
рної сили світла, при цьому світловий потік повинен бути спрямований у кількох на-
прямках, бажано в 3-х, мінімум в 2-х. Кількість прожекторів для освітлення робочих
місць будівельників може бути встановлена спрощеним методом через питому потуж-
ність за формулою:
�� ⋅ �� ⋅ ��
�� = , (4.11)
��Л
де �� − питома потужність при освітленні прожекторами ПЗС-45, приймаємо рівною
0,3 Вт/м2·лк; �� − освітленість, приймаємо Е=20 лк; �� − площа, яка належить освіт-
ленню, м2; ��Л − потужність лампи прожектора.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
7 9
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Для прожектора ПЗС-45 ��Л =1500 Вт. Освітлення робочого місця при влашту-
ванні колон:
0,3⋅20⋅180
�� = 30 ∙ 6 = 180 м2, �� = = 0,72 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при влаштуванні колон – 1 прожек-
тор. Освітлення робочого місця при влаштуванні балок:
0,3⋅20⋅360
�� = 30 ∙ 12 = 360 м2, �� = = 1,44 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при влаштуванні балок − 2 прожек-
тори. Освітлення робочого місця при влаштування перегородок:
2 0,3⋅20⋅340,2
�� = 18,9 ∙ 18 = 340,2 м , �� = = 1,36 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при влаштуванні перегородок 2 про-
жектора.
Таким чином, для освітлення будівельного майданчика в цілому приймається 5
прожекторів ПЗС-45. Прожектори встановлюються на щоглах висотою 8–10 м, щоб за-
безпечити необхідну рівномірність освітлення і виключити утворення тіні у робочих
зонах. Поточний контроль рівня освітленості здійснюється відповідальною особою з
охорони праці не рідше одного разу на тиждень за допомогою люксметра. Загальне
охоронне освітлення периметру майданчика забезпечується прожекторами на щоглах
з кроком 30 м, що дозволяє підтримувати мінімальний рівень освітленості 0,5 лк по
всьому периметру.
4.3.8 Заходи по техніці безпеки при виконанні окремих будівельних процесів
Влаштування бетонних ростверків. До початку виконання будівельних робіт
весь персонал проходить первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці від-
повідно до НПАОП 0.00-4.12. Повторний інструктаж проводиться не рідше одного
разу на три місяці. Відповідальність за стан охорони праці на будівельному майдан-
чику покладається на виконавця робіт (виконроба). На робочих місцях вивішуються
плакати, попереджувальні знаки та інструкції з безпечного виконання відповідних ви-
дів робіт згідно з ДСТУ 2273 та НПАОП 45.2-7.02.
При влаштуванні бетонних ростверків необхідно виконувати такі вимоги:
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
8 0
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

– кожний день перед початком укладки бетону вібратором перевіряють його спра-
вність та надійність;
– при виготовленні бетонних сумішей з використанням хімічних добавок необхі-
дно запровадити заходи, які виключали б опіки шкіри та ушкодженням очей;
– розвантаження бетонної суміші з корита допускається виконувати з висоти не
більше одного метра;
– при електропрогріві бетону зона електропрогріву повинна мати захисне огоро-
дження, світлову сигналізацію і знаки безпеки, а сигнальні лампи повинні підк-
лючатись так, щоб при їх перегоранні відключалася подача напруги;
– в зоні електропрогріву потрібно використовувати ізольовані гнучкі кабелі або
дроти в захисній оболонці, не допускається прокладати дроти безпосередньо по
ґрунту або по шару тирси, а також дроти з порушеною ізоляцією;
– робочі, які виконують ущільнення бетонної суміші електровібраторами, повинні
працювати в гумових чоботах та рукавицях. Корпус електровібратора при цьому
повинен бути надійно заземлений;
– зона електропрогріву повинна знаходитись під постійним наглядом електромон-
терів, що виконують монтаж електромережі;
– при електропрогріві бетонної суміші монтаж і приєднання електрообладнання до
мережі повинні робити тільки електромонтери, які мають кваліфікаційну групу
по техніці безпеки не нижче ІІІ;
– в сиру погоду і під час відтаювання електропрогрів всіх видів на відкритому по-
вітрі забороняється;
– під час прочистки бетоновводів стисненим повітрям робітники, не зайняті безпо-
середньо цими операціями повинні бути на відстані не менш 10 м від бетоно-
вводу;
– монтаж, демонтаж бетоновводів а також видалення з них бетону, що затримався
допускається тільки після зниження тиску до атмосферного;
– бетонування , поливку бетону виконують тільки при відключеному тоці.
Влаштування гідроізоляції. При виконанні гідроізоляційних робіт необхідно
дотримуватись особливої обережності при роботі з горючими складами. Для підігріву
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
8 1
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

бітумних мастик заборонено розводити відкрите полум’я у закритому приміщенні. Ка-
зани, в яких вариться ізоляційна мастика, повинні бути в полагодженому положенні та
мати кришки, які щільно закриваються. Дозволяється наповнювати казани не більше
ніж на ¾ їх місткості. До роботи з гарячими, шкідливими і вогненебезпечними матері-
алами допускаються робочі, які пройшли спеціальне навчання. Робочі повинні бути
забезпечені спеціальним взуттям, взуттям, фартухами, брезентовими куртками і брю-
ками, респіраторами із спеціальними патронами або фільтрами для уловлювання газів
та парів. Робочі, які працюють з ізоляційними матеріалами, в складі яких є шкідливі
або отруйні речовини, повинні проходити періодичний медичний огляд.
Влаштування покрівлі. Перед початком робіт необхідно переконатись в надій-
ності тимчасових огороджень, перевірити інструмент, робочі ходові містки, ємності
для приготування і перенесення гарячих мастик. Робітники повинні бути забезпечені
спецодягом, захисними окулярами і респіраторами. Гарячий бітум не повинен попа-
дати на шкіряний покров робочих. Покрівельні мастики необхідно готувати на спеціа-
льних площадках, віддалених не менше ніж на 50 м від будівлі і не менше ніж на 15 м
від брівок траншей і котлованів згідно [36].Казани для варіння бітумних мастик по-
винні мати кришки, що щільно закриваються. Біля казана повинен бути комплект про-
типожежних засобів. При підігріві вогненебезпечних покрівельних мастик всередині
приміщень заборонено застосовувати прилади з відкритим вогнем. Закриті примі-
щення, в яких наготовляють покрівельні мастики і підготовляють рулонні матеріали,
повинні мати приточно-витяжну вентиляцію. Заборонено використовувати відкритий
вогонь у радіусі 50 м від місця змішування бітуму з органічними розчинниками. При
змішуванні розігрітий бітум необхідно вливати в розчинник, а не розчинник у бітум.
Тара для транспортування і збереження розчинника повинна щільно закриватися.
Якщо мастика запалилася, варто щільно закрити казан кришкою, засипати вогонь піс-
ком чи залити рідиною з вогнегасника. Не можна застосовувати воду для заливання
палаючої мастики. При роботі на висоті покрівельник повинен користуватись запобі-
жним паском і мотузкою діаметром не менше 15 мм та довжиною 10 м, яка закріплю-
ється за допомогою спеціальних улаштувань за конструкції. Забороняється виконувати
покрівельні роботи під час ожеледі, густого туману, вітру силою більше 6 балів,
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
8 2
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

зливового дощу, а також при настанні темряви, якщо немає достатнього штучного осві-
тлення робочого місця і підходів до нього.
Влаштування підлоги. Роботу з пильними матеріалами, активними розчинами і
мастиками виконують в захисному спецодязі та захисних окулярах, в добре провітрю-
ваному приміщенні. Лампи тимчасового освітлення напругою 127 і 220 В підвішують
на висоті не менше 2,5 м. Напруга в переносних світильниках повинна бути не більше
36 В. Об’єкти, на яких виконують роботи по влаштуванню покриття підлоги, повинні
бути забезпечені аптечками з набором медикаментів та перев’язочних матеріалів.
Фарбувальні роботи. Малярами можуть працювати люди, які навчені безпеч-
ним прийомам виконання малярних робіт. До фарбування конструкцій матеріалами з
токсичними властивостями допускаються робітники у віці від 18 років, які пройшли
медичний огляд та курс навчання по типовим програмам, здали екзамени і мають пос-
відчення на право виконання всіх видів малярних робіт. Процеси, пов’язані з підгото-
вкою малярних складів, необхідно виконувати в спеціально добре провітрюваному
приміщенні. Малярів забезпечують спецодягом, теплою водою для миття рук, а тих,
хто працює із шкідливими лакофарбовими складами ─ додатково нешкідливими роз-
чинниками і миючими засобами. При роботі необхідно дотримуватись правил експлу-
атації механізованого і ручного інструмента.
При роботі на лісах, риштованнях і драбинах необхідно дотримувати правила їх-
ньої експлуатації. Приставні сходи повинні мати гострі металеві чи гумові опори.
Робітники, що застосовують фарби зі шкідливими чи отруйними речовинами, по-
винні проходити періодичний медичний огляд. Необхідно стежити, за тим, щоб зміст
газів, парів і пилу в робочій зоні в процесі готування при виділенні шкідливих летучих
парів, складів для фарбування і при виконанні малярських робіт не перевищувало гра-
нично допустимих концентрацій шкідливих речовин.
Приміщення, де ведуться ці роботи, повинні мати природну чи штучну вентиля-
цію, що не створює протягів. Перхлорвінілові фарби для фарбування фасадів і інших
зовнішніх фарбувальних робіт допускається застосовувати при температурі не вище
+4°С. Забороняється застосовувати як розчинник бензин і етильований бензин.
Уся фарбувальна апаратура перед початком роботи піддається іспитам на
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
8 3
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

гідравлічний тиск не нижче 1МПа. На видних місцях необхідно вивішувати плакати,
інструкції, якими робітники повинні керуватися у своїй повсякденній роботі.
4.3.9 Заходи з техніки безпеки та протипожежні заходи, які передбачені
при проєктуванні будівельного генерального плану
При розробці буд генплану додержуємося розривів між спорудою, тимчасовими
будовами і складами, величина яких залежить від ступеня вогнестійкості об’єктів і ка-
тегорії пожежної безпеки виробництв. Приймаємо величину розривів 5 м згідно [36].
Пожежні гідранти встановлюються в закритих колодязях, які в зимовий період утеп-
люють. Тимчасові будинки забезпечують первинними засобами пожежогасіння (вог-
негасниками, піском тощо), а також влаштовують пожежні щитки з пожежним облад-
нанням (сокирами, ломами, лопатами, відрами). З метою пожежної профілактики на
будівельному майданчику відводимо місце для куріння, де встановлюються ємності
для сміття, бочки з водою або ящики з піском. Горючі будівельні матеріали складати у
зоні протипожежних розривів не допускається. Негашене вапно зберігаємо в закритих
складах з піднятою не менш як на 200 мм підлогою для запобігання затоплення водою.
Мережі доріг організовуємо по кільцевій схемі у вільні смуги для підвезення матеріа-
лів і проїзду пожежних машин. Дороги проєктуємо із щебеневим покриттям. Особливу
увагу звертаємо на забезпечення вільних під’їздів і підступів до гідрантів протипоже-
жного водопостачання. На території будівельного майданчику влаштовуємо два виї-
зди на дороги загального призначення. Тимчасові будинки розташовуємо від доріг і
пожежних проїздів на відстані не більше ніж 25 м. Дороги, в’їзди та виїзди проєктуємо
таким чином, щоб забезпечувався вільний під’їзд засобів пожежогасіння до об’єктів
будівництва. На будгенплані позначаємо зони дії вантажопідйомних кранів, повітря-
них ліній електропередач, інтенсивного руху транспортних засобів, зберігання вибу-
хонебезпечних та пальних матеріалів, а також шкідливих речовин, і інші небезпечні
зони, умови роботи в яких вимагають особливого забезпечення безпеки працюючих.
Організація будівельного майданчику повинна забезпечувати безпеку праці ро-
бітників на всіх етапах виконання робіт. Санітарно-побутові приміщення та площадки
для відпочинку працюючих, а також автомобільні і пішохідні дороги розміщуємо за
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
84
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

межами небезпечних зон. Споруди і площадки для запобігання розтікання рідин роз-
міщуємо нижче рівня землі. До зварювальних робіт допускаються особи, які мають
кваліфікаційне посвідчення на право виконання робіт. На робочому місці зварюваль-
ника не дозволяється тримати горючі матеріали в радіусі 5 м. Проведення газо- чи
електрозварювальних робіт забороняється: на свіжому повітрі або конструкціях, які ще
не висохли. Дороги, проїзди і місця розташування пожежних гідрантів повинні бути
освітлені в нічний час. Для подачі тривоги на випадок пожежі будівельний майданчик
повинен бути обладнаний дзвоном, сиреною або іншими засобами звукової сигналіза-
ції Місце варки бітуму розміщуємо на спеціально відведених майданчиках. на відста-
нях не ближче 30 м від будівель IV i V ступенів вогнестійкості, 20 м – ІІI та 10м – І і II
ступеню. Розводити вогнища на будівельному майданчику забороняється. Для того,
щоб всі робочі знали, як викликати пожежну допомогу і ліквідувати пожежу, прово-
дять первинний і повторний інструктаж. Крім того проводять заняття з усіма робочими
і службовцями по пожежо-технічному мінімуму. За виконання протипожежних норм
проєктування відповідають керівник проєктів організацій і автори проєктів генераль-
них планів, будинків і споруд.
Загалом система заходів з охорони праці та протипожежної безпеки на будівель-
ному майданчику охоплює: планувальні заходи (розміщення об’єктів з дотриманням
протипожежних розривів, кільцева схема доріг, два виїзди); технічні заходи (первинні
засоби пожежогасіння, протипожежне водопостачання з гідрантами, блискавкозахист);
організаційні заходи (інструктажі, призначення відповідальних осіб, плакати і знаки
безпеки); санітарно-гігієнічні заходи (побутові приміщення, аптечки, питна вода). Ви-
конання всіх зазначених заходів є обов’язковою умовою для введення будівельного
майданчика в експлуатацію та підтвердження відповідності вимогам НПАОП 45.2-7.02
і ДБН А.3.2-2.
4.3.10 Організація тимчасового енергозабезпечення
Підрозділ містить розрахункові таблиці, що є обов’язковими додатками до буді-
вельного генерального плану (будгенплану) відповідно до вимог ДБН А.3.1-5:2016
«Організація будівельного виробництва». Таблиці розроблено для об’єкта будівництва
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
8 5
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

– багатоповерхового житлового будинку по вул. Орлівській у м. Дніпро – і є розраху-
нковим обґрунтуванням прийнятих на будгенплані рішень щодо тимчасового водопо-
стачання, електропостачання, складів і побутових приміщень.
Таблиця 4.9 – Встановлена потужність за видами споживачів
Норми витрат
Обсяг або Загальні витрати
Найменування споживачів енергії на одиницю
кількість електроенергії
вимірювання, кВт
Силові споживачі
Зварювальні трансформатори СТЭ-34
потужністю 408 кВ∙А, перераховані з
3 61,25 183,75
врахуванням cos φ =0,6;
��уст=408∙0,6=245 кВт
Електромеханічний вібратор ИВ-19 3 0,5 1,5
Пересувний компресор СО-45Б 1 4,5 4,5
Підйомник СПК-100 1 1,68 1,68
Баштовий кран КБ-503 2 65,3 130,6
∑Рс 325
Технологічні споживачі
Установки електропрогріву потужністю
500кВт∙А, перераховані з врахуванням 3 125 375
cos φ =0,85; ��уст =500∙0,85=425 кВт
∑Рт 375
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м2 18 0,15 2,7
Склади, м2 305 0,03 9,15
Побутові приміщення, м2 213,6 0,15 32
∑Ров 43,85
Зовнішнє освітлення
Земляні роботи, м2 1200 0,01 12
Монтаж конструкцій, м2 1558,8 0,03 46,8
Охоронне освітлення, шт 20 0,1 2
∑Роз 58,8

Таблиця 4.9 містить розрахунок встановленої потужності за видами споживачів
електроенергії. Силові споживачі включають баштовий кран КБ-503 (65,3 кВт × 2),
зварювальні трансформатори СТЕ-34, вібратор ИВ-19 та компресор СО-45Б. Техноло-
гічні споживачі – установки електропрогріву бетону потужністю 375 кВт. Розрахун-
кова потужність ��p = 481,2 кВт визначена за формулою (4.10) і є підставою для вибору
трансформаторної підстанції СКТП-560 потужністю 560 кВ∙А.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
8 6
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
8 7
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Таблиця 4.10 містить розрахунок площ тимчасових складів для восьми основних
матеріалів: щебню (S = 240 м², відкритий склад 24×10 м), покрівельних матеріалів
(S = 20 м²), бітуму, скла (закритий 5×8 м), олійних фарб, вапна, цементу та піску. Роз-
рахунок виконано за формулами (4.1)–(4.3) з коефіцієнтами нерівномірності поста-
чання ��1=1,1 та споживання ��2=1,3. Склади під фарби, вапно і цемент об’єднано в один
закритий склад загальною площею 10 м² (2×5 м).
Таблиця 4.11 – Розрахунок тимчасових споруд
Значення
Розрахункова
Групування та показника Прийнята
№ кількість Розрахункова Розміри в Кіль-
найменування на 1 Тип будинку площа,
п/п робітників і площа плані УТС кість
будинків працюючого, м2
службовців
м2
1 2 3 4 5 6 7 8 10
Побутовий вагончик
70,2
для чоловіків
гардеробна 0,9 32,4 контейнерний
1 приміщення для 26 6×3 металевий 18 4
відпочинку, обігріву, 1 36 «Універсал»
приймання їжі
умивальна 0,05 1,8
Побутовий вагончик
4,56
для жінок
гардеробна 0,9 0,36 контейнерний
2 приміщення для 4 6×3 металевий 18 1
відпочинку, обігріву, 1 4 «Універсал»
приймання їжі
вмивальна 0,05 0,2
контейнерний
3 Виконробська 3 0,48 2,4 6×3 металевий 18 1
«Універсал»
контейнерний
4 Диспетчерська 3 7 35 6×3 металевий 18 2
«Універсал»
Медпункт і кабінет з 0,07
5 48 4,32 контейнерний 1
охорони праці 0,02
6×3 металевий 18
Кімната для
6 48 0,24 11,52 «Універсал» 1
відпочинку
контейнерний
7 Сушильна 20 0,2 8 6×3 металевий 18 1
«Універсал»
Приміщення для
8 особистої гігієни жі- 5 0,18 0,9 2,4×2,8 збірно-розбірна 6,72 1
нок
9 Туалет для жінок 4 0,09 0,36 2,4×2,8 збірно-розбірна 6,72 1
10 Туалет для чоловіків 22 0,092 4,05 2,4×2,8 збірно-розбірна 6,72 1
11 Душові на 2 ріжка 2 0,43 0,86 2,4×2,8 збірно-розбірна 6,72 1
12 Душові на 4 ріжка 4 0,43 1,72 2,4×2,8 збірно-розбірна 6,72 1
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
8 8
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

5 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Розділ присвячений безпеці життєдіяльності та цивільному захисту у процесі бу-
дівництва і подальшої експлуатації багатоповерхового житлового будинку по вул. Ор-
лівській у м. Дніпро. Охорона праці та цивільний захист є невід’ємними складовими
будь-якого будівельного проєкту і регламентуються Законом України «Про охорону
праці», Кодексом цивільного захисту України, а також системою нормативно-право-
вих актів з охорони праці (НПАОП) і державними будівельними нормами.
Будівельний майданчик є об’єктом підвищеної небезпеки: на ньому одночасно
діє широкий спектр шкідливих і небезпечних виробничих факторів, пов’язаних з робо-
тою важкої техніки (баштовий кран КБ-503, екскаватор, бульдозер), виконанням робіт
на висоті, застосуванням вогне- та вибухонебезпечних речовин при зварювальних і по-
крівельних роботах, впливом несприятливих кліматичних факторів. Максимальна ви-
сота будівельного майданчика – 35,1 м, чисельність персоналу – 32 особи.
Нормативну базу розділу складають: НПАОП 45.2-7.02 «Правила охорони праці
під час будівництва будівель і споруд», ДБН А.3.2-2 «Охорона праці і промислова без-
пека у будівництві», ДБН В.1.1-7 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», НАПБ
А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні», НАПБ Б.03.002-2007 «Норми
визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожеж-
ною та пожежною небезпекою», а також Закон України «Про цивільний захист» та Ко-
декс цивільного захисту України.
5.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників
на будівельному об’єкті
Охорона праці - це система мір і засобів, спрямованих на збереження здоров'я
людини в процесі праці. Отже, для ефективного керування охороною праці необхідно
мати науково-обґрунтований метод оперативного визначення таких систем й оцінок
рівня ризику й безпеки, що існують на конкретних виробничих об'єктах.
Завдання охорони праці - звести до мінімальної ймовірності поразки або захво-
рювання працюючого з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
8 9
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

продуктивності праці.
Аналіз виконаємо в табличній формі. Небезпечні і шкідливі фактори приймаємо
згідно положенню про розслідування нещасних випадків, профзахворювань і аварій на
підприємствах. Для будівельного об’єкту по вул. Орлівській у м. Дніпро характерними
є такі групи шкідливих та небезпечних факторів: фізичні (робота на висоті, вплив ба-
штового крана КБ-503, шум від будівельних машин, вібрація), хімічні (зварювальні ае-
розолі, пропан-бутан, лакофарбові матеріали), психофізіологічні (монотонна важка фі-
зична праця, робота в умовах перегріву або переохолодження). Ідентифіковані фактори
систематизуються в таблиці та для кожного визначаються конкретні заходи профілак-
тики відповідно до НПАОП 45.2-7.02.
Небезпечним називається виробничий фактор, вплив якого на працюючого в пе-
вних умовах призводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.
Якщо ж виробничий фактор призводить до захворювання або зниження працездатно-
сті, то його вважають шкідливим. Залежно від рівня і тривалості впливу шкідливий
виробничий фактор може стати небезпечним.
До фізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться: рухомі
машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання, що пересуваються ви-
роби (матеріали, заготовки), що руйнуються конструкції, що обрушуються гірські по-
роди, підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; підвищена або зни-
жена температура поверхонь обладнання, матеріалів; підвищена або знижена темпера-
тура повітря робочої зони; підвищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвукових
коливань; підвищений або знижений барометричний тиск і його різка зміна; підвищені
або знижені вологість, рухливість, іонізація повітря; підвищений рівень іонізуючих ви-
промінювань; підвищене значення напруги в електричній ланцюга; підвищені рівні
статичної електрики, електромагнітних випромінювань, підвищена напруженість еле-
ктричного, магнітного полів; відсутність або нестача природного світла; недостатня
освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; знижена контрастність; пря-
мий і відбитий блискіт; підвищена пульсація світлового потоку; підвищені рівні ульт-
рафіолетової та інфрачервоної радіації; гострі кромки, задирки і шорсткість на
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
9 0
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

поверхні заготовок, інструментів та обладнання; розташування робочого місця на зна-
чній висоті відносно землі (підлоги); невагомість.
До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні
речовини, які за характером впливу на організм людини поділяються на токсичні, дра-
тівливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну фу-
нкцію. Шляхами проникнення в організм людини вони діляться на проникаючі через
органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки.
До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів відносяться па-
тогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) і про-
дукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини і тварини).
До психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відно-
сяться фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове
перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перева-
нтаження). Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий фактор за природою
своєї дії може ставитися одночасно до різних груп.
Заходи профілактики безпечної організація будівельного майданчику, діля-
нок робіт, робочих місць. При організації будівельного майданчику проєктом перед-
бачено:
– будівельний майданчик загородити забором висотою 2 м без козирка;
– на будівельному майданчику позначити межі монтажної зони навколо будівлі на
відстані 5 м та межі небезпечної зони при роботі крану КБ-503 з встановленням
попереджувальних знаків;
– адміністративно-побутовий городок влаштовані за межами небезпечної зони з
врахуванням напрямку вітру;
– на будівельному майданчику влаштовані тимчасові шляхи з збірних залізо-бетон-
них плит, ширина шляху 6 м, швидкість руху автотранспорту обмежена до 10 км/г
– на прямих ділянках та 5 км/г – на поворотах шляху;
– на майданчику влаштовані тимчасові склади на відстані 2 м від тимчасового
шляху;
– підкранові колії крану КБ-503 огороджені захисним огородженням висотою 1 м на
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
9 1
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

відстані 1м від колії;
– колії підкранових шляхів крану КБ-503 заземлити контурним заземленням з труб
∅ 50 мм та довжиною 1,5 м.
У тимчасовому водопроводі влаштувати пожежні гідранти на відстані 2,5м від
краю тимчасового шляху. При розрахунку загальних витрат необхідно врахувати ви-
трати води на потреби пожежогасіння.
На будмайданчику влаштувати загальне освітлення з прожекторів ПЗС-45 (ма-
чти) та охоронне освітлення (світильник на опорі).
Заходи профілактики безпечної організації виконання монтажних робіт:
– строповку та підйом конструкцій виконувати захватними пристроями;
– для тимчасового кріплення використовувати пристрої, які відповідають нормативам;
– по периметру будівлі влаштувати захисні козирки з вильотом 1,5 м під кутом 20°
до горизонту;
– при виконанні покрівельних робіт подавання матеріалів на покриття виконувати
краном КБ-503;
– при виконанні оздоблювальних робіт проєктом передбачено використання інвен-
тарних риштувань та підмостків;
– при виконані навантажувально-розвантажувальних робіт проєктом передбачено
використання вантажозахватних пристроїв. На початку кожної зміни кран КБ-503
перевіряти підйомом контрольного вантажу.
Заходи профілактики падіння людини з висоти. Проєктом передбачено:
– при виконанні земляних робіт спуск робітників в котлован виконувати скрізь в’їз-
дну траншею шириною 6 м та ухилом 1:10;
– при виконанні монтажних робіт підйом робочих на монтажний горизонт викону-
вати з використанням інвентарних приставних драбин за, обладнаних огороджен-
ням, висотою 1м, робочих оснащувати запобіжними поясами за 0;
– при виконанні кам’яних робіт, кладку стін вести з інвентарних риштувань за обла-
штованих східцями з дошок δ=40 мм, шириною 0,8м та огородженням висотою 1 м;
– при виконанні покрівельних робіт, роботи починають після влаштування парапетів.
Заходи профілактики падіння конструкцій і матеріалів з висоти. Проєктом
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
9 2
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

передбачено:
– для підйому використовувати вантажозахватні засоби, вибрані у відповідності з
проєктом.
– при виробництві бетонних, кам’яних і монтажних робіт подавати бетонну суміш і
цементний розчин в баддях і лотках.
– при виконанні покрівельних робіт подачу цементного розчину і бітуму виконувати
механічним способом за допомогою крану КБ-503.
Заходи профілактики безпечної експлуатації машин та механізмів. Експлуа-
тація будівельних машин, включаючи технічне обслуговування здійснюється відпо-
відно до вимог нормативів. При розташуванні машин поблизу траншеї, механізми по-
винні знаходитись за межею призми обвалення. Під час перерви або по закінченню
роботи забороняється залишати вантаж на висоті.
Технічне обслуговування машин здійснюється тільки після зупинки двигуна. Мі-
сце роботи машини забезпечується простором, достатнім для огляду робочої зони і ма-
неврування. У зоні роботи машини встановлені знаки безпеки і попереджувальні на-
писи «В’їзд», «Виїзд», «Розворот». Допустима відстань по горизонталі від підстави
укосу виїмки до найближчої опори машини для супіщаних ґрунтів, при глибині виїмки
2,0 – 2,4 м. При розробці, транспортуванні, розвантаженні, плануванні й ущільненні
ґрунту машинами, що йдуть одна за іншою, відстань між ними менше 10 м. Не допус-
кати роботи по підйому рам при силі вітру 15 м/с і більше.
Перед підйомом конструкцій рами всі елементи повинні бути надійно закріплені.
Перед підйомом конструкції, зібраної в горизонтальному положенні, усі роботи при-
пиняються в радіусі рівному довжині конструкції плюс 5 м. На рамі влаштована зву-
кова сигналізація й обмежник висоти підйому рами.
Стріловий кран КБ-503 установити на надійну основу, укріпленою дерев’яними
репсами. Кріплення крана вантами і якорями необхідно перевіряти щораз перед поча-
тком роботи. Місця кріплення вант відгороджуються від потягу транспорту. Кран, що
працює від зовнішньої електричної мережі, повинен мати затиснену нейтраль. Нульо-
вий провід кабелю, що підключає, з'єднати з металевими конструкціями крану і з ну-
льовим проводом мережі. Вантаж по площадці переміщають краном при відсутності в
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
9 3
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

цій зоні робітників і на рівні 1 м вище перешкод.
Заходи профілактики враження електричним струмом. Проєктом передба-
чено:
– захисне заземлення зварювального трансформатора із L 50×50 �� =1500мм;
– виконання зовнішньої електропроводки тимчасового електричного постачання
ізольованим дротом із розміщенням його на опорах на висоті над рівнем землі або
настилу: 2,5 м – над робочими місцями; 3,5 м – над проходами; 6,0 – над проїздами.
Заходи профілактики впливу атмосферної електрики. Проєктом передбачено
влаштування на покритті будівлі блискавкоприйомної сітки ∅ 10 А240С з кроком
12×12 м зі з’єднанням її відвідними стержнями ∅ 8 А240С з арматурою фундаментів.
Заходи профілактики шуму. Проєктом передбачено експлуатувати машини і
механізми з рівнем шуму, що не перевищує рівня шуму 85 дБ, в противному випадку
заборонити їх використання.
Заходи профілактики впливу вібрації. Проєктом передбачено при роботі з ін-
струментом та обладнанням встановлення виконувати на амортизаційних підкладках,
при виконанні робіт по ущільненню бетонної суміші глибинними вібраторами, облаш-
тувати їх гумовими віброгасниками.
Заходи профілактики пожежі. Проєктом передбачено:
– у тимчасовому водопроводі влаштувати пожежний гідрант на відстані 2,5м від
краю тимчасового шляху;
– при виконанні зварювальних робіт робочі місця зварника огородити азбестовими
щитами висотою 1,8 м в радіусі 5 м навколо місця зварки;
– при виконанні опоряджувальних робіт слід виконувати заходи, передбачені п. «За-
ходи профілактики впливу вибуху»;
– при виконанні покрівельних робіт доставку мастики виконувати централізовано.
Підігрів бітуму виконувати в котлах СО-170 в спеціально облаштованому місці,
огородженому азбестовими щитами висотою 1,8 м в радіусі 5 м та устаткованому за-
собами пожежогасіння.
Заходи профілактики впливу вибуху. Проєктом передбачено при виконанні
опоряджувальних робіт, пов’язаних з експлуатацією посудин високого тиску,
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
94
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

контролювати тиск в посудинах (балонах) за допомогою манометрів. В місцях опоря-
джувальних робіт з використанням нітрофарб змонтовану проводку знеструмити.
Заходи профілактики впливу шкідливих речовин. Проєктом передбачено:
– при виконанні зварювальних робіт використовувати засоби індивідуального захисту;
– при виконанні опоряджувальних робіт, пов’язаних з використанням летючих шкі-
дливих речовин, виконувати контроль вказаних речовин використовувати засоби
індивідуального захисту робочих.
Заходи профілактики впливу кліматичних факторів. Проєктом передбачено:
– при швидкості вітру �� ≥20 м/с чи відносній вологості ω ≥ 80%, а також при те-
мпературі зовнішнього в літній час >30°C та в зимовий час ≤ −25°С, а також при
сильних опадах та ожеледиці усі будівельно-монтажні роботи завершити;
– при проєктуванні освітленості робочих місць проєктом передбачено влашту-
вання та установка на місцях виконання робіт ПЗС-45, в тому числі 5 прожекто-
рів на ярус.
Виконання перерахованих заходів профілактики є обов’язковою умовою при ви-
конанні всіх видів будівельно-монтажних робіт на об’єкті. Контроль за дотриманням
заходів здійснює відповідальний виконавець робіт, спеціаліст з охорони праці та пред-
ставник замовника під час планових та позапланових перевірок. Щомісячно прово-
дяться наради з питань охорони праці з розглядом поточного стану умов праці та опе-
ративним усуненням виявлених порушень відповідно до вимог Закону України «Про
охорону праці».
5.2 Організація безпеки при зварювальних роботах
До виконання робіт з застосування пропан-бутанових сумішей допускають осіб,
яким виповнилось 18 років, які пройшли спеціальне навчання та які мають посвідчення
на право виконання робіт.
Робітники, зайняті газополум’яною обробкою метала, повинні бути оснащені
спецодягом (брезентовим костюмом, брезентовими рукавицями, чоботами) по встано-
вленим нормам та захисними окулярами закритого типу.
Необхідно пам’ятати, пропан-бутан вибухонебезпечний при вмісті в повітрі від
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
9 5
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

2 до 3,5% по об’єму. Температура полум’я пропан-бутанової суміші з киснем 2400-
2500°С.
Зріджений пропан-бутан зберігають в легких тонкостінних балонах. Балон фар-
бують у червоний колір, надпис «Пропан» роблять білою фарбою. Найбільш вжива-
ними балонами з пропан-бутаном ємкістю 50 та 80 літрів. Для користування балоном
1
на ньому встановлюють вентиль W 21,8× LH. Балони наповнюють газом під тиском
14
1,7 МПа. На балоні повинні бути вибиті: товарний знак заводу – виробника, номер ба-
лона, фактична вага порожнього балона, місяць та рік виготовлення та рік наступного
огляду, робочий тиск, пробний гідравлічний тиск об’ємом балона, клеймо ОТК заводу
виробника.
Балони з пропан-бутаном випробовуються один раз в п’ять років на полуторному
тиску, їх бракують у той же спосіб що й кисневі балони. Допускається нагрів балонів
не вище 450 С.
Балони повинні перевозить, зберігати, видавати, отримувати та експлуатувати
тільки особи які склали іспити з правил користування балонів, наповнені горючими
газами.
Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні балонів з пропан-бута-
ном на будівельному майданчику: балони зберігаються у вертикальному положенні
в спеціальних клітях або на стелажах у захищеному від сонця місці, на відстані не
менше 1 м від опалювальних приладів і не менше 5 м від відкритого вогню. Забороня-
ється зберігати порожні та наповнені балони разом. Транспортування балонів здійсню-
ється на спеціальних візках або ношах з кришками на вентилях. Скидати, кидати та
ударяти балони категорично забороняється. При виявленні витоку газу роботи негайно
припиняються, приміщення або зона провітрюються, а несправний балон виноситься
на відкрите повітря.
Організація безпечного робочого місця зварника на будівельному майдан-
чику. Робоче місце газозварника огороджується переносними щитами (екранами) ви-
сотою не менше 1,8 м для захисту оточуючих від ультрафіолетового випромінювання.
Відстань від балонів з горючим газом до місця проведення зварювальних робіт – не
менше 5 м, від балонів з киснем – не менше 5 м, між балонами з горючим газом та
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
9 6
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

киснем – не менше 5 м. Шланги підключаються до пальника через зворотні клапани,
що запобігають поширенню зворотного удару. Перед кожною зміною перевіряється
герметичність з’єднань мильним розчином. При виникненні зворотного удару (хлопок,
шипіння у шлангі) необхідно негайно перекрити вентилі та охолодити пальник у воді.
Засоби індивідуального захисту зварника:
– щиток або маска зварника зі спеціальними світлофільтрами (клас захисту DIN 5–
12 залежно від струму або потужності);
– спецодяг з вогнестійкої тканини (брезентовий костюм, рукавиці);
– захисні черевики зі сталевою носком.
При роботі в замкнутих або обмежених просторах (підвали, шахти ліфтів)
обов’язкове застосування шлангового протигазу та призначення спостерігача ззовні.
Рівень загазованості повітря в зоні зварювання контролюється газоаналізатором, при
перевищенні ГДК забезпечується примусова вентиляція.
Безпека при електродуговому зварюванні на будівельному майданчику. Зва-
рювальний трансформатор підключається через пристрій захисного відключення
(ПЗВ). Корпус трансформатора та зварювальний стіл заземлюються відповідно до ви-
мог ПУЕ. Кабелі зварювального ланцюга прокладаються без перегинів та пошкоджень
ізоляції, мінімальна відстань кабелю від трубопроводів з горючими газами – не менше
1,0 м, від балонів – не менше 5,0 м. Напруга холостого ходу трансформатора не по-
винна перевищувати 80 В. При виконанні зварювання у вологих умовах або на мета-
локонструкціях, що є частиною будівельного каркасу, обов’язкове застосування кили-
мків або дерев’яних настилів. Після закінчення зварювальних робіт протягом не менше
1 год. призначається особа, відповідальна за спостереження за місцем зварювання для
запобігання займанню конструкцій від іскор або розігрітого металу.
Інструктажі та дозвільні документи. До виконання зварювальних робіт допус-
каються особи не молодші 18 років з відповідним кваліфікаційним посвідченням звар-
ника (ДСТУ ISO 9606), які пройшли первинний інструктаж на робочому місці та меди-
чний огляд. На кожен вид зварювальних робіт оформлюється наряд-допуск, в якому
зазначаються конкретні заходи безпеки для даного місця та умов виконання робіт. Жу-
рнал обліку нарядів-допусків зберігається у відповідального виконавця робіт
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
9 7
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

(виконроба). Повторний інструктаж проводиться щоквартально або після кожного не-
щасного випадку. Щорічно проводяться перевірки знань зварників з питань охорони
праці та пожежної безпеки з оформленням відповідних протоколів.
5.3 Планування заходів з цивільного захисту
Пожежна безпека НАПБ Б.03.002-2007ДБН В 1.1-7.2002. Заходи з протипоже-
жної безпеки будмайданчика під час проведення робіт передбачені при розробці
будгенплану. За будгенпланом передбачено влаштування протипожежної водопровід-
ної мережі з 3 пожежними гідрантами. Передбачено також встановлення пожежних
щитів. Біля щитів слід встановити ящики з піском та бочки з водою. Місця виробниц-
тва і газозварювальних робіт, електрозварювань, на даному, а також на нижче розта-
шованих ярусах (за відсутності захисного настилу, що не згорає, або настилу, захище-
ного матеріалом, що не згорає) повинні бути звільнені від матеріалів, що згорають, в
радіусі не менше 5 м, а від вибухонебезпечних матеріалів і установок (зокрема газових
балонів і газогенераторів) – 10 м.
Евакуація – це вимушене переміщення людей із зони можливого небезпечного
впливу чинників пожежі. Безпечна евакуація має забезпечуватись комплексом
об’ємно-планувальних, конструктивних, інженерно-технічних рішень, які слід прий-
мати з урахуванням призначення категорії за вибухопожежною та пожежною небезпе-
кою, ступеня вогнестійкості поверховості будівлі та кількості людей, що підлягають
евакуації.
Небезпечними чинниками під час пожежі є:
– наявність критичної для людини температури (600С);
– критичний вміст кисню в атмосфері (менше 14%);
– збільшення концентрації вуглекислого та чадного газу до критичного рівня;
– досягнення межі вогнестійкості будівельних конструкцій;
– незначна видимість через надмірне задимлення.
Вказані чинники зумовлюють здійснення евакуації людей, що знаходяться в зоні
пожежі до моменту досягнення критичних величин. Найменший час досягнення небе-
зпечними чинниками критичних величин являє собою допустимий час евакуації.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
9 8
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Виведення людей з небезпечної зони у таких випадках називається вимушеною еваку-
ацією.
Для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи спря-
мовані на створення умов для безпечного виходу людей на випадок пожежі.
У будівлях і спорудах на випадок пожежі необхідно передбачити:
– відповідну довжину і ширину евакуаційних виходів;
– відповідну пропускну здатність дверних отворів, які легко відкриваються;
– необхідну кількість сходових кліток і зовнішніх пожежних драбин;
– відсутність захаращення у переходах та на шляхах пожежних драбин.
Двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відчинятись в
напрямку виходу людей з будівлі. Не нормується напрямок відкривання дверей для:
квартир у житлових будинках; приміщень, де одночасно перебуває не більше 15 осіб.
Пряме призначення систем пожежогасіння - запобігання, обмеження розвитку,
гасіння пожежі, захист від пожежі людей і матеріальних цінностей.
Найнадійнішими у вирішенні перелічених вище завдань є системи автоматичного по-
жежогасіння. На відміну від систем ручного пожежогасіння і систем, які знаходяться
під управлінням оператора, дані системи приводяться в дію пожежною автоматикою
за показаннями датчиків. У свою чергу, це забезпечує оперативне гасіння вогнища за-
горяння без участі людини.
Первинні засоби пожежогасіння:
– вогнегасники;
– пожежні крани-комплекти, ручні насоси
– лопати, ломи, сокири, гаки, пили, багри;
– ящики з піском, бочки з водою;
– азбестові полотнища, повстяні мати та ін.
Автоматичні системи пожежогасіння забезпечують:
– цілодобовий контроль температури і присутність задимленості в приміщенні, що
охороняється;
– спрацювання звукового та світлового оповіщення;
– видача сигналу «тривога» на пульт пожежної охорони;
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
9 9
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

– автоматичне закриття вогнестримуючих клапанів і дверей;
– автоматичне включення систем димовидалення;
– автоматичну подачу вогнегасної речовини (ОР);
– оповіщення про подачу ОВ.
В якості вогнегасної речовини використовуються: інертний газ − хладон, вугле-
кислий газ, піна (низької, середньої, високої кратності), вогнегасні порошки, аерозолі
і вода.
Системи автоматичного пожежогасіння поділяються по використовуваній вогне-
гасній речовині:
– газова (СО2, аргон, азот);
– водяна;
– пінна;
– водо-пінна (вода з піноутворювачами);
– порошкова (порошки спеціального хімічного складу);
– аерозольна;
– комбінована.
Блискавкозахист (грозозахист, захист від блискавки) – це комплекс заходів і
спеціальних пристосувань для забезпечення безпеки будівлі, а також майна і людей
тих, що знаходяться в ній. Такі терміни як грозозахист або громовідвід є застарілими і
технічно не точними. Оскільки грім – це «звуковий супровід» блискавки. Технічно пра-
вильними термінами є грозозахист і блискавкозахист.
Згідно з діючим Національним стандартом України – ДСТУ Б В.2.5-38:2008
(Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд) блискавкозахист будівель підроз-
діляється на зовнішній і внутрішній. Зовнішній блискавкозахист - сукупність заходів
для захисту від прямого удару блискавки. Система блискавкозахисту складається з на-
ступних елементів:
– блискавко приймач (громовідвід);
– струмовідвід;
– заземлюючий пристрій.
Для забезпечення ефективної роботи сучасного обладнання зв'язку та
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
10 0
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

використання повною мірою його можливостей велике значення має наявність надій-
ного, стійкого до впливу корозії контуру заземлення із стабільно низьким опором роз-
тіканню основних заземлювачів.
Питання електроживлення відіграють важливу роль у стійкості роботи побутової
техніки, комп’ютерів, локальних мереж, периферійних пристроїв, що з’єднуються різ-
ними кабелями (комп’ютер-принтер, телевізор-відеомагнітофон тощо), а також у за-
безпеченні їх довголіття. Застосування UPS і різних інших пристроїв захисту ефекти-
вно тільки при наявності гарного заземлення. Питання хорошого заземлення настільки
важливе і актуальне (і з точки зору захисту, з точки зору експлуатації і з точки зору
техніки безпеки), що його ніяк не можна обійти стороною.
Призначення заземлення (заземлювального пристрою) будівлі (споруди):
– забезпечення електромагнітної сумісності основного середовища існування лю-
дини і атмосферної електрики у всіх його проявах, у тому числі і у вигляді грози;
– забезпечення електромагнітної сумісності основного місця існування людини і
електроустановок будівлі (споруди);
– забезпечення електромагнітної сумісності інформаційно-технологічного облад-
нання і електроустановок будівлі (споруди);
– забезпечення належної роботи електроустановок і інформаційно-технологічного
устаткування будівлі (споруди) як за нормальних, так і при аварійних умовах.
Таким чином, система цивільного захисту об’єкту, що проєктується, включає
комплекс взаємопов’язаних заходів: протипожежну водопровідну мережу з трьома гі-
дрантами та пожежними щитами, систему сповіщення та евакуації з чіткою організа-
цією евакуаційних шляхів і виходів, зовнішній блискавкозахист з блискавко прийма-
льною сіткою по покрівлі та заземленням фундаментної арматури, а також заходи за-
хисту від перенапруги в електромережах. Перелічені заходи забезпечують відповід-
ність об’єкту вимогам ДБН В.1.1-7, НАПБ Б.03.002-2007 та ДСТУ Б В.2.5-38:2008, що
підтверджується відповідними проєктними рішеннями.

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
10 1
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

6 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
Техніко-економічні показники (ТЕП) є узагальнюючою підсумковою характери-
стикою проєкту будівництва, що дозволяє оцінити ефективність прийнятих об’ємно-
планувальних, конструктивних і технологічних рішень у числовому виразі. ТЕП роз-
раховуються на підставі матеріалів усіх попередніх розділів кваліфікаційної роботи і
акумулюють в одній таблиці ключові характеристики об’єкта – від кошторисної вар-
тості до трудомісткості та тривалості будівництва.
Об’єктом будівництва є багатоповерховий житловий будинок, розташований по
вул. Орлівській у м. Дніпро. Будинок запроєктований як монолітна залізобетонна кар-
касна конструкція з ненесучими зовнішніми стінами з газобетонних блоків, облицьо-
ваних цегляним фасадом з мінераловатним утепленням «Superrock» товщиною 150 мм.
Характеристика будівництва – нове. Рівень відповідальності об’єкта визначено відпо-
відно до ДСТУ 8855:2019.
Кошторисна вартість будівництва є одним з центральних показників, що відо-
бражає сукупні витрати на зведення об’єкта у поточних цінах 2025 р. Вона включає
прямі витрати (матеріали, заробітна плата, машини і механізми), загальновиробничі
витрати, кошти на покриття адміністративних витрат підрядника, кошти на незбалан-
сованість, прибуток підрядника та ПДВ. Окремо виділяється частка будівельно-монта-
жних робіт (БМР), яка є основою для визначення трудових витрат і потужності будіве-
льних машин.
Об’ємно-планувальні показники – будівельний об’єм і загальна площа будівлі –
є нормативними характеристиками, що служать базою для розрахунку питомих показ-
ників (вартості 1 м³ і 1 м² будівлі). Будівельний об’єм визначається як зовнішній об’єм
будівлі над рівнем планувальної відмітки землі і є вихідним показником при порів-
нянні ефективності проєктних рішень з аналогами. Загальна площа включає площу
всіх поверхів будівлі у межах зовнішніх стін.
Трудомісткість будівництва характеризує сумарні витрати праці всіх категорій
робітників (основних і допоміжних) при зведенні об’єкта і розраховується виходячи з
обсягів робіт, наведених у зведеній відомості (п. 4.2), та норм часу за ДБН Д.2.2-7.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
10 2
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

люд.−дн. люд.−дн.
Питомі показники трудомісткості ( , ) дозволяють порівнювати ефекти-
м³ м2
вність використання робочої сили на різних об’єктах-аналогах і є критерієм оцінки сту-
пеня індустріалізації будівництва.
Тривалість будівництва визначена за сітковим або календарним графіком вико-
нання робіт (розділ 4) та відображає загальний термін від початку підготовчого періоду
до здачі об’єкта в експлуатацію. Вона є ключовим організаційним показником і безпо-
середньо впливає на розмір накладних витрат, вартість тимчасових споруд та ефекти-
вність використання будівельних машин.
Таблиця 6.1 − Техніко-економічні показники проєкту будівництва
багатоповерхового будинку по вул. Орлівській в м. Дніпро
№ Одиниці
Найменування показників Показники
п/п виміру
1 2 3 4
Найменування будівлі та її місцезнахо- Багатоповерховий житловий
1
дження будинок, м. Дніпро, вул. Орлівська
2 Характеристика будівництва Нове
Кошторисна вартість будівництва
3 тис. грн. 147211,742
в поточних цінах 2025 р.
– в тому числі Б М Р тис. грн. 104188,591
4 Будівельний об’єм м3 28230
5 Загальна площа м2 8709,12
6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі грн. 5215
7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі грн. 20446
8 Трудомісткість будівництва люд.-год. 262468
9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі люд.-дн. 1,16
10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі люд.-дн. 3,77
11 Тривалість будівництва місяців 13
Аналіз техніко-економічних показників будівництва багатоповерхового житло-
вого будинку дозволяє зробити такі висновки:
1) Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах 2025 р. становить 147 211,742
тис. грн., у тому числі будівельно-монтажні роботи – 104 188,591 тис. грн. (70,8%
від загальної вартості).
2) Частка БМР є типовою для монолітного житлового будівництва і свідчить про ра-
ціональне співвідношення між прямими витратами на зведення конструкцій та ін-
шими складовими зведеного кошторисного розрахунку. Залишкові 29,2%
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
10 3
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

припадають на придбання обладнання, проєктно-вишукувальні роботи та інші ви-
трати.
3) Будівельний об’єм будівлі складає 28 230 м³, загальна площа – 8 709,12 м². Питома
кошторисна вартість 1 м³ будівлі становить 5 215 грн., 1 м² загальної площі –
20 446 грн. Для порівняння: за даними Міністерства розвитку громад та територій
України питома вартість будівництва 1 м² житла у Дніпропетровській області у
2025 р. перебувала в діапазоні 18 000–22 500 грн., що підтверджує достовірність і
обґрунтованість прийнятих проєктних рішень.
4) Загальна трудомісткість будівництва становить 262 468 люд.-год. Питомі витрати
праці на 1 м³ будівлі – 1,16 люд.-дн., на 1 м² загальної площі – 3,77 люд.-дн. Ці по-
казники відповідають нормативним значенням для монолітного каркасного житло-
вого будинку аналогічної поверховості та свідчать про достатній рівень комплекс-
ної механізації будівельних процесів: питома трудомісткість знижується внаслідок
застосування баштового крана КБ-503 вантажопідйомністю 8 т, бетононасосної ус-
тановки СБ-126А та комплексної бригадної організації праці.
5) Нормативна тривалість будівництва за СНіП 1.04.03-85 для житлового будинку
аналогічного об’єму і поверховості складає 12–1 4 місяців. Прийнята тривалість
13 місяців знаходиться в межах нормативного діапазону і враховує: підготовчий
період (влаштування майданчика, геодезична розбивка, тимчасові мережі), нульо-
вий цикл (земляні роботи, пальові фундаменти, підвал), зведення надземної час-
тини (монолітний каркас, стіни, перекриття, покрівля) та опоряджувальні і спеціа-
льні роботи. Запас часу відносно нижньої межі нормативу забезпечує виробничу
гнучкість при несприятливих погодних умовах та можливих затримках у поста-
чанні матеріалів.
6) Кількісне зіставлення отриманих ТЕП з показниками об’єктів-аналогів підтвер-
джує техніко-економічну ефективність прийнятих рішень в усіх розділах роботи:
монолітний каркас (розділ 3) забезпечує зниження маси конструкцій порівняно зі
збірним залізобетоном; тришарова фасадна система з утеплювачем «Superrock»
150 мм (розділ 2) відповідає класу енергоефективності не нижче «C» за ДБН В.2.6-
31:2021; раціональна організація будівельного виробництва (розділ 4) забезпечує
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
10 4
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

нормативну тривалість при максимальному завантаженні ресурсів.
Таким чином, техніко-економічні показники будівництва багатоповерхового жи-
тлового будинку по вул. Орлівській у м. Дніпро підтверджують, що прийнятий ком-
плекс проєктних рішень є економічно обґрунтованим, технологічно реалізованим у но-
рмативні строки та відповідає вимогам чинних ДБН до об’єктів нового житлового бу-
дівництва. Розроблений проєкт може слугувати основою для підготовки повного па-
кету робочої документації та організації підрядних торгів.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
10 5
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

ВИСНОВКИ
У кваліфікаційній роботі бакалавра виконано комплексне проєктування багато-
поверхового житлового будинку, розташованого у м. Дніпро по вул. Орлівська. Проєкт
охоплює шість взаємопов’язаних розділів: архітектурно-будівельний, розрахунково-
конструктивний, технологію та організацію будівельного виробництва, техніко-еконо-
мічні показники, безпеку життєдіяльності та цивільний захист. Усі рішення прийнято
відповідно до вимог чинних ДБН, ДСТУ та EN Eurocode з урахуванням кліматичних
умов Дніпропетровської області.
За результатами роботи сформульовано такі основні висновки:
1. Архітектурно-будівельні рішення. Запроєктований будинок є багатоповер-
ховим житловим об’єктом з монолітним залізобетонним каркасом. Об’ємно-планува-
льне рішення забезпечує ефективне функціональне зонування: на типових поверхах
розміщено одно-, дво-, три- та чотирикімнатні квартири поліпшеного планування, ко-
жна оснащена засклених балконами та лоджіями. Конструктивна система – монолітний
залізобетонний безбалковий каркас із колонами перерізом 400×400 мм та плитою пе-
рекриття товщиною 200 мм – забезпечує вільне архітектурно-планувальне рішення та
можливість трансформації квартир відповідно до потреб мешканців. Зовнішні стіни з
газобетонних блоків завтовшки 300 мм утеплено мінераловатними плитами
«Superrock» товщиною 150 мм, що формує тришарову фасадну систему СЗТФ, яка ві-
дповідає вимогам ДБН В.2.6-31:2021 (клас енергоефективності не нижче «C»).
Теплотехнічний розрахунок підтвердив, що приведений опір теплопередачі зов-
м2∙℃ Вт
нішньої стіни ��кон=4,1 перевищує допустиме нормативне значення ��Т=2,2 для
Вт м2·К
м. Дніпро. Загальна площа будівлі становить 8709,12 м², будівельний об’єм – 28230 м³.
2. Конструктивні рішення та розрахунок. Монолітна залізобетонна плита пе-
рекриття типового поверху розміром 13,5×13,5 м розрахована у програмному компле-
ксі ЛІРА-САПР методом скінченних елементів. КЕ-модель містить 2916 елементів
типу 44 і 3025 вузлів; розрахунковий розмір елемента 0,25×0,25 м забезпечує необ-
хідну точність. Максимальний прогин плити �������� ≈12,4 мм суттєво не перевищує
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
10 6
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

�� 13500
граничного ��гр = = = 67,5 мм, що підтверджує виконання 2-ї групи гранич-
200 200
кНм
них станів. Згинальні моменти в прольоті ���� ≈ 98,4 і над опорами
м
кНм
���� ≈ −112,6 слугують підставою для призначення арматури: нижній пояс по бу-
м
квеним осях – А500С ∅ 18 з кроком 200 мм, по цифровим – А240С ∅ 14; верхній пояс
(надопорна зона) – А500С ∅ 16/∅ 14 з кроком 200 мм. Клас бетону В-30
(����= 32,5·103 МПа) забезпечує необхідну несучу здатність при прийнятій товщині
200 мм. Пальовий фундамент з буроін’єкційних паль �� = 500 мм, �� = 7,7 м з несучою
здатністю ����= 1072,1 кН розрахований за двома групами граничних станів; розрахун-
кове осідання �� = 1,21 см не перевищує граничного ����= 8,0 см.
3. Технологічна карта на облицювальні роботи. Розроблено технологічну ка-
рту на виконання облицювальних робіт фасаду з цегли лицьової керамічної М150/F50
завтовшки 120 мм з прокладанням мінераловатного утеплювача «Superrock». Кладка
виконується ланкою «двійка» (муляр 5 і 3 розрядів) з навісних майданчиків із захват-
кою 10 м²; анкери встановлюються через 6 рядів кладки та 500 мм по горизонталі. Вхі-
дний, операційний та приймальний контроль охоплюють усі критичні процеси. Трудо-
місткість 1 м² облицювання – 1,467 люд.-год.; витрати машинного часу – 0,708 маш.-
год.; тривалість виконання однієї захватки – 2 зміни, що відповідає нормативним по-
казникам ДБН Д.2.2-7.
4. Будівельний генеральний план та організація виробництва. Розроблено
будгенплан для майданчика площею 0,45 га. Основним вантажопідйомним механізмом
прийнято баштовий кран КБ-503 (вантажопідйомність 8 т, виліт стріли 35 м, висота пі-
дйому 51,5 м), що повністю перекриває монтажну зону без «мертвих зон». Тимчасові
дороги загальною довжиною 280 м влаштовані за кільцевою схемою шириною 6 м зі
щебеневим покриттям завтовшки 300 мм. Загальна чисельність персоналу – 32 особи;
тимчасові побутові приміщення розраховано на цю кількість і прийнято у вигляді ін-
вентарних вагончиків УТС-20 та ГОСС-12. Тимчасове водопостачання підключено до
міської мережі (��заг= 11,43 л/с, ∅ 100 мм), електропостачання – від підстанції СКТП-
560 потужністю 560 кВ·А (розрахована потужність 481,2 кВт). Освітлення майданчика
забезпечено 5 прожекторами ПЗС-45 на щоглах висотою 8–10 м. Зведена відомість
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
10 7
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

охоплює 36 найменувань будівельних процесів, систематизованих у чотири технологі-
чні етапи.
5. Безпека життєдіяльності та цивільний захист. Виконано аналіз умов праці
на будівельному майданчику. Ідентифіковані шкідливі та небезпечні виробничі фак-
тори за чотирма групами (фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні). Розроблено
заходи профілактики у 12 категоріях відповідно до НПАОП 45.2-7.02, ДБН А.3.2-2.
Визначено вимоги безпеки при зварювальних роботах: газозварювання (пропан-бутан,
відстані між балонами не менше 5 м, зворотні клапани, ЗІЗ класу DIN 5–12) та елект-
родугове зварювання (ПЗВ, заземлення, напруга холостого ходу ≤80 В, спостереження
після зварювання не менше 1 год). Заходи цивільного захисту включають: протипоже-
жну водопровідну мережу з трьома гідрантами, систему автоматичної пожежної сиг-
налізації, організовані евакуаційні шляхи та зовнішній блискавкозахист (блискавко-
приймальна сітка Ø10 А240С крок 12×12 м з заземленням через арматуру фундаментів)
відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 та НАПБ А.01.001-2014.
6. Техніко-економічні показники. Кошторисна вартість будівництва в поточ-
них цінах 2025 р. становить 147211,742 тис. грн., у тому числі БМР –
104188,591 тис. грн. (70,8 %). Питома вартість 1 м³ будівлі – 5215 грн., 1 м² загальної
площі – 20446 грн., що відповідає ринковому рівню 18000–22500 грн./м² для Дніпро-
петровської області 2025 р. Загальна трудомісткість – 262468 люд.-год.; питомі ви-
трати праці: 1,16 люд.-дн./м³ та 3,77 люд.-дн./м². Тривалість будівництва прийнята
13 місяців, що знаходиться в нормативному діапазоні 12–14 місяців за СНіП 1.04.03-
85 для аналогічних об’єктів. Ступінь комплексної механізації підтверджується досяг-
нутими питомими показниками трудомісткості.
Загальний висновок. Виконана кваліфікаційна робота бакалавра демонструє
системне застосування знань з архітектурного проєктування, будівельної механіки, те-
хнології та організації будівельного виробництва, охорони праці й техніко-економіч-
ного аналізу. Прийняті рішення є взаємоузгодженими: конструктивна система (моно-
літний каркас) обумовлює технологію зведення (кран КБ-503, бетононасос СБ-126А),
яка відображена у будгенплані та відомості обсягів робіт; тришарова фасадна система
з утеплювачем забезпечує нормативну енергоефективність і підтверджується
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
10 8
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

теплотехнічним розрахунком; всі рішення верифіковані у техніко-економічних показ-
никах. Отримані результати підтверджують, що проєкт є технічно обґрунтованим, еко-
номічно ефективним і може слугувати підставою для підготовки повної робочої доку-
ментації та організації підрядних торгів на будівництво об’єкта.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
10 9
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих
експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія.
2. ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних
об’єктів. Навантаження і впливи. Норми проєктування.
3. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 Система проєктної документації для будівництва. Правила
виконання робочої документації генеральних планів.
4. ДСТУ Б А.2.4-2:2009 Система проєктної документації для будівництва. Умовні
графічні зображення та умовні познаки елементів генеральних планів та споруд
транспорту.
5. ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги.
6. ДБН В.2.2-15:2019 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення.
7. ДСТУ Б В.2.6-156:2010 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні
конструкції з важкого бетону. Правила проєктування (EN 1992-1-1:2004, MOD).
8. ДБН В.2.1-10:2018 Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення.
9. ДСТУ Б В.2.6-108:2010 Конструкції будинків і споруд. Блоки бетонні для стін пі-
двалів. Технічні умови (ГОСТ 13579-78, MOD).
10. ДСТУ Б В.2.7-61:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені керамічні рядові і
лицьові. Технічні умови (EN 771-1:2003, NEQ).
11. ДСТУ Б В.2.7-316:2016 Плити та картон мінераловатні теплоізоляційні. Технічні
умови.
12. ДСТУ-Н Б В.2.6-203:2015 Настанова з виконання робіт при виготовленні та мон-
тажі будівельних конструкцій.
13. ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конс-
трукції. Основні положення.
14. ДСТУ Б В.2.7-18-95 Будівельні матеріали. Бетони легкі. Загальні технічні умови.
15. ДСТУ Б В.2.7-101-2000 Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. Зага-
льні технічні умови (ГОСТ 30547-97).
16. ДСТУ EN 1279-1:2022 Скло в будівлі. Склопакети. Частина 1. Загальні відомості,
опис системи, правила обміну, допуски та візуальна якість (EN 1279-1:2018, IDT).
17. ДСТУ Б В.2.6-11:2011 Блоки дверні металеві протиударні вхідні в квартири.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
11 0
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Загальні технічні умови.
18. ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх
установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
19. ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Конструкції будинків і споруд. Блоки дверні дерев’яні. За-
гальні технічні умови (EN 14351-1:2006, NEQ).
20. ДСТУ EN 14351-1:2020 Вікна та двері. Вимоги. Частина 1. Вікна та зовнішні двері
(EN 14351-1:2006 + A2:2016, IDT).
21. ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013 Настанова щодо проведення робіт з улаштування ізоля-
ційних покрить будівель та споруд.
22. ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 Будинки і споруди. Настанова з розрахунку інсоляції
об’єктів цивільного призначення.
23. ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення.
24. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22.02.2019 № 463 «Про затвер-
дження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях жи-
тлових та громадських будинків і на території житлової забудови».
25. НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні.
26. ДСТУ 3466-96 Якість електричної енергії. Терміни та визначення.
27. ДСТУ EN 50160:2014 Характеристики напруги електропостачання в електричних
мережах загального призначення (EN 50160:2010, IDT).
28. ДСТУ 8943:2019 Труби сталеві електрозварні. Технічні умови.
29. ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні поло-
ження проєктування.
30. ДСТУ Б В.2.5-25:2005 Інженерне обладнання будівель та споруд. Зовнішні мережі
та споруди. Труби чавунні каналізаційні та фасонні частини до них. Технічні
умови (ГОСТ 6942-98, MOD).
31. ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування.
32. ДСТУ Б А.3.2-12:2009 Система стандартів безпеки праці. Системи вентиляційні.
Загальні вимоги.
33. ДСТУ Б А.2.4-21:2008 Система проєктної документації для будівництва. Силове
електрообладнання. Робочі креслення.
34. ДСТУ 8829:2019 Пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів. Номенкла-
тура показників і методи їхнього визначення. Класифікація.
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
11 1
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

35. Правила улаштування електроустановок, затверджені наказом Міністерства енер-
гетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 № 476.
36. ДСТУ EN 62305-3:2021 Блискавкозахист. Частина 3. Фізичне пошкодження спо-
руд та небезпека для життя (EN 62305-3:2011, IDT).
37. ДБН В.2.6-31:2021 Теплова ізоляція та енергоефективність будівель.
38. ДСТУ 3760:2019 Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні те-
хнічні умови.
39. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів.
40. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних робіт, улашту-
вання основ та спорудження фундаментів (СНиП 3.02.01-87, MOD).
41. ДСТУ EN 14439:2016 Вантажопідіймальні крани. Крани баштові. Вимоги щодо
безпечності (EN 14439:2006 + A2:2009, IDT).
42. ДСТУ 2986-95 Крани вантажопідіймальні. Частина 1. Терміни та визначення ос-
новних понять.
43. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Система проєктної документації для будівництва. Правила
виконання архітектурно-будівельних робочих креслень.
44. ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва.
45. ДСТУ Б А.1.1-71-2000 Система стандартизації та нормування в будівництві. Тех-
нологія важких бетонів та залізобетонних виробів. Обладнання для виробництва
бетонних і залізобетонних виробів. Терміни та визначення.
46. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Система проєктної документації для будівництва. Основні
вимоги до проєктної та робочої документації.
47. ДСТУ Б А.2.4-5:2009 Система проєктної документації для будівництва. Загальні
положення.
48. ДСТУ 3008:2015 Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення.
49. ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована сис-
тема організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів.
50. ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проєктної документації на будівництво.
51. ДСТУ 8855:2019 Будівлі та споруди. Визначення класу наслідків (відповідально-
сті).

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
11 2
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

ДОДАТОК А
Розрахунок перекриття в ЛІРА-САПР
А.1 Аналіз конструкції

Рисунок А.1 – Ізополя переміщень по Z(G)

Рисунок А.2 – Ізополя переміщень по X(G)
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
11 3
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Рисунок А.3 – Ізополя переміщень по Y(G)

Рисунок А.4 – Ізополя переміщень по UX(G)

Рисунок А.5 – Ізополя переміщень по UY(G)
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
11 4
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Рисунок А.6 – Ізополя переміщень по UZ(G)

Рисунок А.7 – Мозаїка напружень по Mx

Рисунок А.8 – Мозаїка напружень по My
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
11 5
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Рисунок А.9 – Мозаїка напружень по Mxy

Рисунок А.10 – Мозаїка напружень по Qx

Рисунок А.11 – Мозаїка напружень по Qy
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
11 6
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Рисунок А.12 – Мозаїка напружень по Nx

Рисунок А.13 – Мозаїка напружень по Ny

Рисунок А.14 – Мозаїка напружень по Txy
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
11 7
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

A.2 Конструювання

Рисунок А.15 – Розрахунок по зусиллях (ДБН В.2.6-98:2009)

Рисунок А.16 – Розрахунок по зусиллях (ДБН В.2.6-98:2009)
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
11 8
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Рисунок А.17 – Розрахунок по зусиллях (ДБН В.2.6-98:2009)

Рисунок А.18 – Розрахунок по зусиллях (ДБН В.2.6-98:2009)

Рисунок А.19 – Розрахунок по зусиллях (ДБН В.2.6-98:2009)
Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
11 9
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

Рисунок А.20 – Розрахунок по зусиллях (ДБН В.2.6-98:2009)

Арк.
192 - Будівництво та цивільна інженерія
12 0
Зм. Кіл. Арк. №док Дата

Під-
Інв.№ориг. Підпись і дата Зам.інв.№

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets