ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10108Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Демессіе, Мекуріа Келкай | - |
| dc.contributor.author | Заболотній, Владислав Олегович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-10-22T19:50:26Z | - |
| dc.date.available | 2026-10-22T19:50:26Z | - |
| dc.date.issued | 2026-06 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10108 | - |
| dc.description.abstract | Кваліфікаційна робота присвячена розробленню проєкту кінотеатру на 500 місць по вул. Олександра Архипенка у місті Києві. У роботі розглянуто архітектурно-планувальні та конструктивні рішення громадської будівлі з урахуванням її функціонального призначення, місткості та вимог до організації культурно-видовищних закладів. Обґрунтовано об’ємно-планувальні рішення, функціональне зонування приміщень, розміщення глядацької зали та допоміжних приміщень. Передбачено заходи щодо забезпечення акустичного комфорту, природного та штучного освітлення, енергоефективності, пожежної безпеки й доступності для маломобільних груп населення. Розроблено організаційно-технологічні рішення з виконання будівельно-монтажних робіт та заходи з охорони праці. Прийняті проєктні рішення спрямовані на створення функціонального, безпечного та комфортного середовища для проведення кінопоказів і культурно-дозвіллєвих заходів. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | кінотеатр | uk_UA |
| dc.subject | організація будівництва | uk_UA |
| dc.subject | глядацька зала | uk_UA |
| dc.subject | громадська будівля | uk_UA |
| dc.subject | архітектурно-планувальні рішення | uk_UA |
| dc.subject | конструктивні рішення | uk_UA |
| dc.title | Кінотеатр на 500 місць по вул. Олександра Архипенко, м. Київ | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Заболотній Владислав Олегович Б-24.pdf Restricted Access | 3.83 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового і цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ_________
к.т.н., доцент Пряник С.П._______
_______________________________
’’____’’ ________________ 2026 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему «Кінотеатр на 500 місць по вул. Олександра Архипенко, м. Київ»_
(найменування теми)
Виконав студент __4__ курсу, групи Б-24
спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія
(шифр, назва)
_____________ _Заболотній В.О._______
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
Демессіе М.К._______ ________
(науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
_________________________________ ________
(посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси 2026
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………...
1 Технологія основного виробництва……………………………………….
2 Архітектурно-будівельний розділ…………………………………………
2.1 Вихідні дані……………………………………………………………..
2.2 Опис схеми генплану …………………………………………………..
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі…....…………………………...
2.4 Конструктивні рішення будівлі ..…………………………………….
2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення……….
2.5.1 Санітарно-побутові приміщення………………………….…….…
2.5.2 Приміщення харчування………….………………………………..
2.5.3 Приміщення культурного призначення…………………………...
2.6 Спеціальні заходи та роботи….……………………………………….
2.6.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних та екологічних вимог
2.6.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки…………………..
2.6.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження…………………...
2.6.4 Заходи щодо забезпечення вимог доступності для
маломобільних відвідувачів……………………………………………………
2.7 Інженерне обладнання будівлі………………………………………..
2.8 Технічні та розрахункові дані…………………………………………
2.8.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі ………….
2.8.2 Специфікації ………….…………………………………………....
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі ……………………
2.9 Техніко – економічні показники будівлі…………………………….
3 Розрахунково-конструктивний розділ……………………………………..
3.1 Розрахунок рами будинку ……………………………………………..
3.1.1 Дані для проектування ……………………………………………
3.1.2 Збір навантажень на раму ………………………………………..
3.2 Розрахунок двоскатної попередньо напруженої балки покриття
прольотом 18 м………………………………………………………………….
3.2.1 Дані для проектування………………………………………………
3.2.2 Розрахунковий прольот та визначення зусиль в перерізах балки
3.2.3 Розрахунок міцності нормальних перерізів……………………….
3.2.4 Розрахунок міцності похилих перерізів за поперечною силою ….
3.2.5 Геометричні характеристики перерізу…………………………….
3.2.6 Попереднє напруження арматури та його втрати ………………..
3.2.7 Розрахунок балки в стадії виготовлення, перевезення і монтажу
Виконав Заболотній
Консульт. Демессіе 192 ПЗ Б-24
Керівник. Демессіе
Стадія Аркуш Аркушів
КРБ 3
Пояснювальна записка
МОіН України
ЧДТУ
Зав. каф. Пряник Кафедра ПЦБ
3.2.8 Розрахунок нормальних перерізів балки на утворення тріщин в
стадії експлуатації ……………………………………………………………...
3.2.9 Визначення ширини розкриття тріщин в стадії експлуатації……
3.2.10 Розрахунок прогинів балки ………………………………………
4 Основи та фундаменти……………………………………………………
4.1 Вихідні дані………………………………………………………………
4.2 Геологічний переріз……………………………………………………..
4.3 Розрахунок і конструювання пальового фундаменту під колону…….
4.3.1 Визначення глибини закладання підошви ростверку та
визначення довжини палі………………………………………………………
4.3.2 Визначення несучої здатності палі……………………………….
4.3.3 Визначення кількості паль в пальовому фундаменті та
конструювання ростверку……………………………………………………..
4.3.4 Визначення просідання пальового фундаменту………………….
4.3.5 Розрахунок повздовжньої арматури стакану фундаменту……….
4.3.6 Розрахунок поперечної арматури стакану………………………..
4.3.7 Розрахунок арматури в ростверку………………………………….
4.3.8 Розрахунок арматури палі …………………………………………
4.3.9 Розрахунок палі в стадії транспортування та монтажних навантажень…
5 Технологія та організація будівельного виробництва……………………..
5.1 Технологічна карта на монтаж конструкцій каркасу………………….
5.1.1 Визначення обсягів монтажних робіт……………………………..
5.1.2 Вибір монтажних кранів…………………………………………….
5.1.3 Вибір способів закріплення конструкцій…………………………..
5.1.4 Вибір транспортних засобів………………………………………...
5.1.5 Складання калькуляції трудових витрат та заробітної платні…..
5.1.7 Складання графіку виконання робіт……………………………….
5.1.8 Визначення техніко-економічних показників проекту…………..
5.1.9 Розробка заходів з техніки безпеки проведення монтажних робіт……..
5.3 Проектування сіткового графіку………………………………………….
5.3.1 Нормативна тривалість будівництва……………………………….
5.3.2 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-монтажних
робіт……………………………………………………………………………..
5.3.3 Методи виконання основних робіт по комплексах……………….
5.3.4 Відомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту…………………..
5.3.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіку……….
5.4 Проектування будівельного генерального плану……………………….
5.4.1 Виробничі і механізовані устаткування……………………………
5.4.2 Розрахунок площі складів…………………………………………..
5.4.3 Тимчасові дороги та їх типи………………………………………...
5.4.4 Парк будівельних машин і транспорта……………………………..
5.4.5 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках…….
5.4.6 Розрахунок тимчасового водо забезпечення………………………
5.4.7 Організація тимчасового енергозабезпечення……………………..
5.4.8 Розрахунок і організація освітлення робочих місць………………
Арк
192 ПЗ Б-24
5.5 Заходи по техніці безпеки виробничої санітарії і протипожежній безпеці ……..
5.5.1 Техніка безпеки при виконання земляних робіт………………….
5.5.2 Влаштування бетонної силової плити……………………………..
5.5.3 Техніка безпеки при монтажі конструкцій каркасу……………….
5.5.4 Техніка безпеки при влаштування покрівель……………………...
6 Безпека життєдіяльності та цивільна оборона
7 Кошторис та ТЕП
Список використаної літератури
Додатки
Арк
192 ПЗ Б-24
Вступ
У стратегічних напрямах економічного та соціального розвитку України до
2030 року, затверджених Кабінетом Міністрів України, визначено низку
пріоритетних завдань для будівельної галузі. Вони передбачають прискорення
впровадження досягнень науково-технічного прогресу, застосування сучасних
методів організації виробництва та праці, підвищення ефективності
автоматизованих систем управління й інформаційно-обчислювальних комплексів,
а також їх інтеграцію в єдину державну систему збору та обробки інформації.
Особлива увага приділяється вдосконаленню процесів планування,
забезпеченню збалансованості виробничих програм з урахуванням фінансових,
трудових і виробничих ресурсів, а також оптимізації організаційної структури
управління у сфері капітального будівництва. Важливим напрямом є перехід до
оцінювання результатів діяльності за фактично завершеними та введеними в
експлуатацію об’єктами і пусковими комплексами.
Серед ключових завдань також визначено скорочення тривалості
будівництва, концентрацію капітальних вкладень і матеріальних ресурсів на
пріоритетних об’єктах, підвищення рівня індустріалізації будівельного
виробництва, збільшення ступеня заводської готовності конструкцій і виробів, а
також подальший розвиток і вдосконалення підрядних методів виконання
будівельно-монтажних робіт.
Темпи розвитку національної економіки та підвищення добробуту
населення значною мірою залежать від ефективності капітального будівництва,
що визначає високу відповідальність будівельної галузі за реалізацію поставлених
завдань.
Значна частина інвестиційних ресурсів спрямовується на розвиток галузей,
які забезпечують науково-технічний прогрес та інноваційне зростання економіки.
Водночас важливою особливістю сучасних інвестиційних програм є концентрація
значної частки капіталовкладень на завершенні та введенні в експлуатацію
об’єктів високого ступеня готовності.
Розвиток потужного будівельного комплексу України є невід’ємною
складовою загальнодержавної політики модернізації промисловості та зміцнення
економічного потенціалу країни.
Арк
192 ПЗ Б-24
1. Технологія основного виробництва
Кінотеатр розташований в південно-західній частині міста Києва по вул.
Олександра Архипенко. На майданчику будівництва розташовані: кінотеатр на
500 місць, торгівельно-розважальний комплекс, корпус складських
приміщень, ігровий комплекс, ресторан, дитячий розважальний комплекс,
господарчий блок, повітрозабірна шахта, площадка для відпочинку.
Будівлю запроектовано: з розмірами в осях 1-14 – 48,9 м; в осях А-Н - 36 м.
Сітка колон 6х6м, висота першого поверху 3,3 м, висота другого поверху - 3.9 м,
третього - 3,0 м.
Будівля кінотеатру з розподільчим вестибюлем та кіноконцертною залою 3-
х поверхова, розміщена зі сторони торгівельно-розважального комплексу та
взаємопов’язана з ігровим комплексом .
На першому поверсі розташовуються: розподільчий вестибюль, гардеробна,
туалети, перехідна галерея, електрощитова та кіноконцертний зал, вхідний та
вихідний вестибюль. На ІІ поверсі – кіноконцертна-зала та фойє, кімната
персоналу; на ІІІ поверсі – кінопроекційна, венткамера, кімната інженера та
директора та підсобне приміщення.
В будівлі запроектовані наступні приміщення санітарно-побутового
обслуговування: чоловічі та жіночих санвузли та вбиральні знаходяться на 1
поверсі у вісях Ж-Л/9-12.
Приміщення для особистої гігієни жінок розміщується поряд з жіночими
вбиральнями з влаштуванням загального тамбура.
В будівлі торгівельно-розважального комплексу на першому поверсі
запроектовано буфет на 50 місць. В розподільчому вестибюлі кіонтетару
запроектовано стійка-бар для продажу продуктів харчування та слабоалкогольних
напоїв.
Для організаційних та урочистих заходів запроектовано конференц-зал на
другому поверсі кінотеатру на 150 місць у вісях Б-Д/8-14.
Арк
192 ПЗ Б-24
2.1 Вихідні дані
Кінотеатр на 500 місць, м. Київ, знаходиться в ІІ кліматичному районі,
який характеризується наступними показниками, згідно [1],[2]:
- сейсмічність району будівництва оцінюється в 6 балів ;
- розрахункові температури зовнішнього повітря :
- найбільш холодної п’ятиденки – мінус 260С;
- середньо-місячна температура за липень +19,90 С;
- абсолютна мінімальна температура – мінус 120 С;
- нормативна глибина сезонного промерзання грунту складає 0.9м.
Глибина промерзання грунту по даним інженерних вишукувать 1м;
- переважаючі вітри протягом року:
- cічень: південно-східні – 26%,
- липень: північно-західні – 16%, західні і північно-східні – 15% .
Нормативний швидкісний напір вітру для висоти над поверхнею землі до
10 метрів прийнятий для ІІ вітрового району 35 кПа.
Нормативна вага снігового покрову на 1 м2 горизонтальної поверхні землі
прийнятий по для ІI снігового району 70 кПа.
Основою фундаментів під будівлю слугує супісок пластичної
консистенції, потужність пласту h2 = 6,4 м, питома вага 2 = 17,5 г/см3.
Ґрунтові води інженерно-геологічними виробітками викрито на глибині 6,2
м, що відповідає відмітці 102,3-103,8 м.
Будівництво будівель на майданчику ведеться під захистом
водопониження.
2.2Опис схеми генплану
Кінотеатр розташований в південно-західній частині міста Києв по вул.
Свердлова. Майданчик будівництва має спокійний рельєф з нахилом на
південь, який складає 1% при абсолютних відмітках від 111,00 м до 109,50 м.
На майданчику будівництва розташовані: кінотеатр на 500 місць,
торгівельно-розважальний комплекс, корпус складських приміщень, ігровий
комплекс, ресторан, дитячий розважальний комплекс, господарчий блок,
повітрозабірна шахта, площадка для відпочинку.
Композиція комплексу побудована таким чином, щоб забезпечити відчуття
відкритого простору та поєднання з природним ландшафтом.
Проект вертикального планування майданчика розроблено по принципу
максимального збереження існуючого рельєфу з врахуванням гідрологічних
особливостей, архітектурно-планувальних рішень будівлі, що проектується та
вимог нормативних документів.
Генеральний план розроблений згідно [3].
Арк
192 ПЗ Б-24
2.3 Обємно-планувальні рішення будівлі
Згідно з вимогами архітектурно-планувального завдання, містобудівної
ситуації, передбачається будівництво трьохповерховї будівлі кінотеатру у місті
Києві.
Будівлю запроектовано: з розмірами в осях 1-14 – 48,9 м; в осях А-Н - 36 м.
Сітка колон 6х6м, висота першого поверху 3,3 м, висота другого поверху - 3.9 м,
третього - 3,0 м.
Будівля кінотеатру з розподільчим вестибюлем та кіноконцертною залою 3-
х поверхова, розміщена зі сторони торгівельно-розважального комплексу та
взаємопов’язана з ігровим комплексом .
На першому поверсі розташовуються: розподільчий вестибюль, гардеробна,
туалети, перехідна галерея, електрощитова та кіноконцертний зал, вхідний та
вихідний вестибюль. На ІІ поверсі – кіноконцертна-зала та фойє, кімната
персоналу; на ІІІ поверсі – кінопроекційна, венткамера, кімната інженера та
директора та підсобне приміщення.
Згідно правил охорони праці запроектовано належних розмірів коридори ,
пандуси та сходини. Передбачена належна кількість пожежних драбин, а також
блискавкозахист. Будівля обладнана двома сходинковими клітинами, які
розташовані в осях 5-7, А-Г та 11-14, Д-Ж.
Обємно-планувальні рішення прийняті згідно вимог [4].
2.4 Конструктивні рішення будівлі
За конструктивною схемою будівля з неповним каркасом, з повздовжніми та
поперечними несучими стінами. Жорсткість будівлі забезпечена дисками
перекриття.
Фундаменти запроектовані пальові з монолітними стаканами під колони
та стрічкові з монолітного ростверку та збірних залізобетонних блоків
прийнятих згідно [5] під цегляні стіни. Залізобетонні палі прийняті згідно [6].
Колони запроектовані залізобетонні, прямокутні одно та двоконсольні,
довжиною 3,15 м, перерізом 0.4х0.4 м, прийняті згідно [7].
Елементи покриття та перекриття - плити перекриття та покриття
запроектовані залізобетонні, багатопустотні довжиною 6.0 м, шириною 1.5 та
1.2 м і прийняті згідно [8].
Ригелі запроектовані залізобетонні «полицею до низу» 6.0 м, перерізом
0.4х0.45 м, прийняті згідно [9]. Для перекриття конференцзалу на другому поверсі
запроектовано двоскатні балки довжиною 12, 18 м, прийняті згідно [10].
Зовнішні стіни запроектовані з силікатної цегли, прийнятої згідно [11],
марки 100 на розчині марки 50. Зовнішні стіни товщиною - 510 мм; внутрішні
стіни товщиною - 380 мм та перегородки товщиною - 120 мм .
Сходинкові марші і площадки прийняті збірні залізобетонні, згідно [12].
Перемички прийняті залізобетонні, згідно [13].
Покрівля –трьохшарова виконана з рулонного наплавного руберойду типу
«Рубімаст –3КЛ», прийнятого згідно [14] . Верхній шар прийнято з мінеральною
Арк
192 ПЗ Б-24
посипкою для захисту матеріалу покрівлі від впливу інфрачервоного
випромінювання. Водовідвід внутрішній організований в загальну каналізацію.
Підлога – запроектована і прийнята згідно [15] у відповідності до
призначення приміщень.
Вікна прийняті полівініллоридні склопакети однокамерні, згідно [16].
Внутрішні дверні блоки (міжкімнатні та службові) – дерев’яні прийняті
згідно [17], вхідні двері прийняті згідно [16].
2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення
В будівлі запроектовано наступні приміщення адміністративного та
побутового призначення: санітарно-побутові, харчування, управління згідно вимог
[4].
2.5.1 Санітарно-побутові приміщення
В будівлі запроектовані наступні приміщення санітарно-побутового
обслуговування: чоловічі та жіночи санвузли та вбиральні знаходяться на 1 поверсі
у вісях Ж-Л/9-12.
Приміщення для особистої гігієни жінок розміщується поряд з жіночими
вбиральнями з влаштуванням загального тамбура.
2.5.2 Приміщення харчування
В будівлі торгівельно-розважального комплексу на першому поверсі
запроектовано буфет на 50 місць. В розподільчому вестибюлі кіонтетару
запроектовано стійка-бар для продажу продуктів харчування та слабоалкогольних
напоїв.
2.5.3 Приміщення культурного призначення
Для організаційних та урочистих заходів запроетовано конференцзал на
другому поверсі кінотетру на 150 місць у вісях Б-Д/8-14.
2.6 Спеціальні заходи та роботи
2.6.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних та екологічних вимог
Санітарно-гігієнічні та екологічні вимоги прийняті та запроектовані у
відповідності до [4].
В будівлі кінотетру запроектовані такі приміщення санітарно-побутового
обслуговування: туалети, умивальні, приміщення для особистої гігієни жінок.
Санвузли обладнуються напільними чашами, розташованими в окремих
кабінах розміром в плані 1,2x0,8м. Чоловічі санвузли додатково
обладнуються пісуарами.
Всі гардероби і санвузли обладнуються умивальними кранами.
Арк
192 ПЗ Б-24
2.6.2 Заходи щодо забезепечення пожежної безпеки
Приміщення будівлі, конструкції, планувальні рішення, обладнання та
опорядження запректовано у відповідності до вимог [4, 18]:
- на шляхах евакуації всередині будівлі відстань від дверей найбільш
віддалених приміщень (крім вбиралень, умивалень, кімнат для куріння, душових
та інших обслуго-вуючих приміщень) до виходу назовні чи до сходової клітки,
забезпеченої зовнішнім виходом, прийнято не менше ніж 30-40 м;
- загальна місткість приміщень, що виходять до тупикового коридору чи
холу, не перевищує 40 осіб;
- ширину проходів, коридорів та інших горизонтальних шляхів евакуації
прийняті наступні: для одномоментної щільності потоку людей, що евакуюються,
не більше 5 осіб на 1 м2; мінімальні ширини проходів - 1м; мінімальні ширини
коридору чи переходу - 1,4 м;
- Кількість евакуаційних виходів із залу для глядачів, із фойє, із сцени
(естради), з робочих галерей запроектовано не менше двох;
- ухили пандусів на шляхах пересування людей прийнято - 1:20;
- ухили маршів сходів на шляхах евакуації прийнято 1:2;
- марші та площадки сходів мають огорожу заввишки не менше 0,9 м з
поручнями;
- ширину евакуаційного виходу з коридору до сходових кліток та сходових
маршів прийнято залежно від кількості осіб, що підлягають евакуації через цей
вихід, з розрахунку на 1 м ширини виходу чи маршу з урахуванням ступеня
вогнестійкості;
- ширина сходових маршів прийнята – 1,2 м, а також не менше
розрахункової ширини виходу до сходової клітки з найбільш населеного поверху;
- передбачено два евакуаційних вихода, що розташовані на першому поверсі
у вісях Г-Д/7 ;
- сходові клітки забезпечені природним освітленням через прорізи у
зовнішніх стінах, у сходових клітках на кожному поверсі є обов'язковою наявність
створок та фрамуг, що відчинняються, площею не менше 1,2 м2 на поверх;
- на шляхах евакуації прийнято загартоване або армоване скло і склоблоки,
крім протипожежних дверей і протипожежених перешкод, у яких застосовується
вогнестійке скло;
- конструкції кіноконцертної зали приймаємо з вогнестійкістю не менше як
RЕІ 45 (для стін), ЕІ 45 (для перегородок). Зазначені конструкції за межею
поширення вогню мають відповідати групі М1
- організований вільний під'їзд пожежних машин до пожежних гідрантів;
- запроектовано автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем
пожежної сигналізації;
- зазори між комунікаціями і стінами наглухо заробляються будівельними
розчинами.
Протипожежні вимоги прийняті згідно [18 ]. В будівлі запроектовано
дві сходинкові клітини, які мають межу вогнестійкості - 0,75 години.
Арк
192 ПЗ Б-24
Коридор має ширину 1,6 м і максимальну довжину 17,9 м. Пожежні
ніші знаходяться в осях 6-7, 10-11. Довжина рукава складає 20 м. Зовні
будівлі є ніша поливального крана в осях 14-15. Службові виходи на
покрівлю здійснюються через сходинкову клітину в осях 7-9. Зовнішні
металічні пожежні драбини розташовані вертикально і мають ширину 700
мм. За категорією вибухо- пожежобезпеки будівля відноситься до категорії
Д.
2.6.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
Будівля кінотетру запроектована у відповідності з сучасними діючими
нормами та вимогами енегрозбереження, згідно [19]:
- об'ємно-планувальні і конструктивно-технологічні рішення будівлі, а також
системи їх інженерного обладнання повинні забезпечувати оптимальний рівень
енерговитрат при будівництві і експлуатації;
- огороджувальні конструкції будівлі запроектовано з теплозахисними
властивостями, які забезпечують питоме споживання теплової енергії, що
витрачається на опалення, згідно з вимогами [19];
- на вводі до елеваторного вузла мережі теплопостачання, встановлені
пристрої для комерційного обліку теплової енергії;
- системи теплоспоживання будівлі обладнана пристроями для
автоматичного регулювання теплової потужності та регуляторами програмного
споживання теплової енергії;
- системи витяжної вентиляції запроектовано низьконапірними, обладнані
пристроями автоматичного регулювання теплової потужності.
2.6.4 Заходи щодо забезпечення вимог доступності для маломобільних
відвідувачів
Задля забезпечення вимог доступності приміщень кінотетру для
маломобільних відвібувачів, передбачено наступні заходи, згідно [4]:
- проектні рішення, проектовані пристрої і заходи, призначені для
маломобільних відвідувачів, не повинні обмежувати зручність одержання всіх
послуг іншими категоріями відвідувачів;
- проектом передбачено на під'йомах, високих порогах, перепадах висот
підлоги встановлення односекційних пандусів, довжиною 240 см, шириною колії
19 см.
- дверні і відкриті прорізи в стіні запроектовано з шириною в чистоті не
менше 0,9 м;
- розміри простору для маневрування крісел-колясок при повороті на 90° та
при розвороті на 180° прийнято не менш 1,5 м. У тупикових коридорах
забезпечено можливість повного розвороту крісла-коляски при радіусі розвороту
не менше 0,75 м;
- поперечний ухил сходинок, пандусів і вхідних площадок не перевищує 2 %.
Арк
192 ПЗ Б-24
- підйомники обладнані поручнями, розташованими на висоті 1,1 м від
рівня підлоги. Перед виходом передбачено площадку для маневрування кріслом-
коляскою діаметром не менше ніж 1,5 м.
- конструктивні елементи будівлі, а також пристрої, що розміщуються в
габаритах шляхів руху на стінах та інших вертикальних поверхнях, запроектовано
не більше ніж на 0,1 м на висоті від 0,7 м до 2,0 м від рівня підлоги усередині
будинку, та від 0,7 м до 2,1 м від рівня пішохідного шляху поза будинком;
- під маршем відкритих сходів та іншими виступними елементами будівлі, що
мають висоту менше 1,9 м, встановлено попереджувальні бар'єри, огорожу тощо;
- уздовж обох боків усіх сходів і пандусів, а також біля всіх перепадів висот
більше 0,45 м запроектовано огорожу з поручнями. Поручні перил з внутрішнього
боку сходів має бути безперервними по всій їх висоті. Діаметр поручнів для більш
надійного охоплення становить 32-38 мм;
- по повздовжніх краях маршів, пандусів, уздовж кромки перепаду висот
горизонтальної поверхні більше 0,45 м передбачено бортики заввишки не менше
0,05 м для запобігання зісковзуванню ноги, тростини, милиці чи коляски;
- інформація є доступною для всіх категорій маломобільних відвідувачів. Вона
є безупинною, що забезпечує своєчасне орієнтування відвідувача, а також
однозначне упізнавання ним об'єктів і місць відвідування. Системи інформативних
засобів є єдиною в межах будівлі;
- вхідні вузли, комунікації, приміщення зони обслуговування, доступні для
маломобільних відвідувачів, а також місця, призначені для стоянки автомашин
інвалідів, позначаються знаками встановленого міжнародного зразка. Передбачено
візуальну, звукову і тактильну системи інформації про вид і місце послуг, що
надаються, і про можливу небезпеку;
- смуга руху в будівлі та на ділянці при односторонньому русі запроектовано
шириною не менше 1,5 м, при двосторонньому русі - не менше 1,8 м, тому що слід
передбачати розміщення на ній інваліда на колясці та іншої особи;
- конструкції пандусів запроектовано з межею вогнестійкості REІ120, а їх
огорожа - з негорючих матеріалів. Ухил кожного маршу пандуса в залежності від
його довжини, але він не повинен перевищувати 8 % (1:12), шириною 1080 мм,
довжиною 2000 мм. Якщо на шляхах руху перепад рівнів підлоги менше 0,2 м,
допускається приймати уклон пандуса не більше 10 % (1:10);
- на початку і в кінці кожного підйому пандуса запроектовано горизонтальні
площадки завширшки не менше ширини пандуса і завдовжки не менше 1,5 м.
Довжина проміжних горизонтальних площадок гвинтового пандуса по внутрішньому
його радіусу повинна бути не менше 2 м. При зміні напрямку руху пандуса ширина
горизонтальної площадки повинна забезпечувати можливість повороту крісла-
коляски.
2.7 Інженерне обладнання будівлі
Система водопостачання та каналізації кінотетру обладнані наступними
мережами місцевого значення:
а) господарсько-питним, протипожежним водопроводом;
б) каналізацією;
Арк
192 ПЗ Б-24
в) водовідводом.
Мережа холодного та гарячого водопостачання монтується зі сталевих
оцинкованих труб, а каналізація — з чавунних труб.
Відвід дощових вод з покрівлі по внутрішнім водостокам в загальну
каналізацію.
Система опалення кінотетру - кільцева однотрубна з, горизонтальними та
вертикальними стояками. Теплоносій — вода з параметрами 150 - 70 °С.
Регулювання тепловіддачі приладів виконується за допомогою повітряних
клапанів. Видалення повітря з систем здійснюється кранами конструкції
Маєвського, встановлених у верхніх точках системи.
Вентиляція кінотетру запроектована приточно-витяжна з механічним
спонуканням та природна вентиляція. Розроблено 2 приточні вентиляційні
системи: П-1 – для конференцазалу залу, П-2 – для кінозалу; 3 витяжні
вентиляційні системи: В-1 – для конференцазлц залу, В-2 – для розподільчого
вестибюля та В-3 – для санвузлів. Приточні установки П-1 та П-2 розташовані на
3-му поверсі в спеціально призначеному приміщенні вентиляційної камери.
Приточна установка П-3 розташована в підвалі.
Електропостачання - кінотетру проектується від існуючої
трансформаторної підстанції напругою 10 кв.
Прокладка кабелю і дротів виконується виходячи із технологічних
потреб за найкоротшими відстанями з дотриманням техніки безпеки і вимог
по охороні праці.
В венткамері передбачено місцеве освітлення напругою 36В. Проектом
передбачено автоматичне відключення вентиляції при пожежі.
Для захисту від ураження електричним струмом в електрощитових
проектом передбачено заземляючі контури.
На вводі електромережі проектом передбачено повторне заземлення
нульового проводу, опір якого не повинен перебільшувати 4 Ом.
Засоби пожежегасіння - передбачаються заходи по внутрішньому та
зовнішньому пожежегасінню, враховуючи з категорії виробництв та ступені
вогнестійкості будівлі.
Для забезпечення пожежного захисту передбачається комплекс проти-
пожежних заходів згідно вимог [18]:
-внутрішне пожежегасіння- пожежними кранами з витратами -10л/с.
-зовнішне пожежегасіння – з зовнішньої кільцевої мережею високого тиску,
витрати 30 л/с.
Телефонізація -- абонентська мережа прокладається в підпільних каналах з
вінілпластових труб.
Для організації адміністративно-господарського зв'язку проектом
передбачено монтаж станції телефонного диспетчерського зв'язку та електронної
автоматичної телефонної станції. Внутрішня розводка виконується в каналах з
вінілпластових труб.
Охоронна сигналізація -- передбачено встановлення сигналізатору в кімнаті
чергового. Контроль пошкодження засклених поверхонь здійснюється
спеціальними приладами. Для блокування віконних та дверних прорізів
застосовуються датчики. Для захисту сейфів-ємнісні датчики.
Арк
192 ПЗ Б-24
2.8 Технічні та розрахункові дані
2.8.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Будівництво ведеться в місті Київ, що знаходиться в II температурній зоні.
Проектом передбачене наступне конструктивне рішення зовнішньої стіни
будівлі – цегляна стіна з утепленням з боку фасаду.
Конструктивне рішення такої стіни передбачає: влаштування зовнішньої
стіни із зовнішньої цементно-піщаної штукатурки товщиною 30мм, шару
силікатної цегли завтовшки 510мм, шару утеплювача (фольговані мати "Ursa")
завтовшки 70мм, влаштування внутрішньої стіни із гіпсокартону завтовшки 12
мм.
Рисунок 2.1 – Фрагмент конструкції зовнішньої стіни будівлі
1- Зовнішня цементно-піщана штукатурка;
2- Силікатна цегла ;
3- Мінераловатні фольговані мати "Ursa" ;
4- Гіпсокартон
Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджуючих
конструкцій кінотеатру згідно [19] становить R = 2,546 м2
q min К/Вт.
Термічний опір огороджуючих конструкцій, або окремого шару
багатошарових огороджень визначається за формулою:
n
Rn = (2.1)
n
Де λ – коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/К м2 , що приймається згідно
[19];
δ – товщина шару, м.
Арк
192 ПЗ Б-24
Опір теплопередачі термічно однорідної, багатошарової, нерозрізної
огороджуючої конструкції визначається за формулою :
1 .
Rñò = + î áë óò
+ + êàì . ø ï àð 1
êî í ñ + + (2.2)
â î áë óò êàì . ø ï àð. çî â
де άв, άзов – коефіцієнти теплопередачі внутрішньої та зовнішньої поверхонь
огороджуючи конструкцій, що приймаються згідно [19], і дорівнюють
άв=7,6 Вт/К м2, άзов=23 Вт/К м2 ;
λ і – теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції, Вт/К м2 ;
δ і– товщина і-го шару конструкції, м.
Підставивши відповідні значення отримаємо:
ñò 1 0,03 0,51 0,07 0,012 1
R = + + + + + = 2,57 ì 2
êî í ñ Ê / Âò Rq min =2.54ì 2Ê / Âò
7,6 0,93 0,65 0,045 0,35 23
Таким чином розрахункове значення опору теплопередачі прийнятої
конструкції стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція стіни
цілком задовольняє вимогам теплоізоляції [19].
Арк
192 ПЗ Б-24
2.8.2 Специфікації
Таблиця 2.1-Специфікація збірних залізобетонних та металевих елементів
Кіль Маса
Пози- Примі-
Позначення Найменування кіст одини-
ція ь ці, т тки
Палі
П-1 ДСТУ Б В.2.6-65:2008 С6-30 265 1,08
Фундаментні блоки
БФ-1 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 Ф16-8 812 0,8
Колони
К1 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 2КВД4.33-2.1 23 2,43
К2 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 1КВД4.54-2.1 3 3,63
К3 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 3КБД4.42-2.2Б 4 5,56
К4 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 3КБД4.42-2.2А 1 5,56
К5 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 2КВД4.33-2.1 2 2,10
К6 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 3КБД4.42-2.2А 3 5,56
К7 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 3КБД4.42-2.2Г 1 4,16
К8 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 3КБД4.42-2.2Г 1 5,56
К9 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 2КВО4.33-1.1А 2 7,80
К10 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 2КВО4.33-1.1Б 2 8,10
Ригелі
Р1 ДСТУ Б В.2.6-54:2008 РДП4.56-60 49 2,55
Р2 ДСТУ Б В.2.6-54:2008 РДП4.26-60 10 1,28
Плити перекриття та покриття
П1 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК58.12-9 58 1,92
П2 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК58.15-8 72 2,40
П3 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК30.15-8 11 1,43
П4 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК30.12-8 4 1,08
П5 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК42.15-8 5 1,97
П6 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК42.12-8 8 1,49
П7 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПТП24-8 15 0,56
П8 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК60.15-8 15 2,50
П9 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК60.12-8 13 2,00
Арк
192 ПЗ Б-24
П10 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК120.15-8 2 7,47
П11 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК90.15-8 13 4,19
Балки покриття
Б1 ДСТУ Б В.2.6-67:2008 1БДР18-6А4Т 2 10,4
Б2 ДСТУ Б В.2.6-67:2008 1БДР12-5А4Т 1 4,70
Сходинковий марш
СМ ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛМП57.11.14-5 9 1,45
Сходинкова площадка
СП ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛПП14.126 9 1,03
Арк
192 ПЗ Б-24
2.8.3 Зовнішнє та внутрішє опорядження будівлі
Зовнішнє опорядження -- стіни будівлі штукатуряться цементно-піщаною
штукатуркою с послідуючим фарбуванням фасадною фарбою, цоколь –
облицьовують гранітними плитами . Навколо будівлі влаштовується асфальтове
вимощення шириною 1,2 м нахилом 1:12.
Влаштовують підїздні майданчики та тротуари.
Внутрішнє опорядження – внутрішню поверхню стін після закінчення усіх
монтажних робіт облицьовуються гіпсокартонними листами с послідуючим
шпаклюванням та фарбуванням, стелю шпаклюють та фарбують
водоемульсійними фарбами. В санвузлах - стіни облицьовують керамічною
плиткою, стелю ґрунтують та шпаклюють.
Приміщення і види застосованого в них опорядження зведено до таблиці 2.7.3
2.9 Техніко-економічні показники будівлі
1. Будівля - кінотеатр на 500 місць, м. Київ.
2. Характера будівництва – нове.
3. Поверховість – 3 поверхи.
4. Ступінь вогнестікості – ІІ клас.
5. Площа ділянки – 1850 м².
6. Площа забудови - 2306,8 м².
7. Площа загальна – 6920,4 м².
8. Будівельний об′єм 35958,5 м³.
9. Площа допоміжних приміщень – 557,9 м².
10. Площа основних приміщень - 221,5 м².
11. Площа адміністративних приміщень – 1164,3м².
Арк
192 ПЗ Б-24
Таблиця 2.2 -Специфікація елементів перемичок
Кількість по поверхах Маса
Поз. Позначення Найменування один., Прим.
1 2 3 Всього
кг
1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ15-2 7 7 7 21 55
2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ13-2 20 10 10 40 65
3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ14-2 - - 6 6 45
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1ПБ13-2 15 8 8 31 65
5 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1ПБ18-2 8 - - 8 85
Таблиця 2.3 -Специфікація елементів заповнення прорізів
Поз. Позначення Найменування Кількість по фасадах Маса, Приміт
1-16 16-1 А-Н Н-А Всього один кг
Вікна
В-1 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 11-16Н.ССП.І.1.ПО.П 3 2 5 65
В-2 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 12-16Н.ССП.І.1.ПО.П 7 3 10 70
В-3 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 8-16Н.ССП.І.1.ПО.П 4 4 55
Вт-1 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 46-15Н.ССП.І.1.ПО.П 2 2 170
Вт-2 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 9-15Н.ССП.І.1.ПО.Л 1 1 80
Вт-3 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 60-27Н.ССП.І.1.ПО.П 4 2 6 264
Вт-4 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 61-27Н.ССП.І.1.ПО.П 2 2 260
Вт-5 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 41-27Н.ССП.І.1.ПО.П 2 2 235
Вт-6 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 38-27Н.ССП.І.1.ПО.П 2 2 210
Вт-7 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 48-27Н.ССП.І.1.ПО.П 2 2 285
Вт-8 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 76-27Н.ССП.І.1.ПО.П 1 1 275
Вт-9 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 26-27Н.ССП.І.1.ПО.П 8 1 260
Вт-10 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 116-25Н.ССП.І.1.ПО.П 1 1 295
Вт-11 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 17-16Н.ССП.І.1.ПО.П 1 1 145
Вт-12 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 6-18Н.ССП.І.1.ПО.П 2 2 85
Вт-13 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Пр 25-18Н.ССП.І.1.ПО.П 2 2 255
Блоки дверні зовнішні
ДЗ-1 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Д.НрЖ27-15Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 4 4 105
ДЗ-2 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Д.НрЖ27-19Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 1 1 95
Таблиця 2.4 -Специфікація елементів заповнення прорізів
Маса
Поз. Позначення Найменування один,
кг
Блоки дверні внутрішні
1 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.НрЖ21-19Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 2 85
2 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.НрЖ21-15Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 7 65
3 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.НрЖ21-9Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 3 45
4 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.НрЖ21-9Кр.К.Б.1.П.Пр.П 3 45
5 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.НрЖ21-8Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 5 40
6 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.НрЖ21-10Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 1 43
•Д С7Т У Б В.2.6-99:2009 Д.НрЖ21-15Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 2 80
Кіль-
ть
Примі
т
Таблиця 2.5 - Відомість опорядження приміщень
Назва приміщення Підлога Стеля Стіни Примітки
Пло Вид Пло Вид опорядження Пло Вид опорядження
ща опорядження ща ща
1 2 3 4 5 6 7 12
Високоякісні
Кінозал, Гіпсові суміші,
400 400 1031, шпалери,
конференцзал, фойе, Наборний паркет водоемульсійна
0 0 5 гіпсокартонні
кулуари фарба «SNEZHKA»
листи
Гіпсові суміші, поліпшена
Керамічна
Санвузли 416 416 водоемульсійна 1040 штукатурка, керам
плитка
фарба «SNEZHKA» плитка
Гіпсові суміші,
Коридори 800 Мармур 800 водоемульсійна 2000 Ракушняк
фарба «SNEZHKA»
Високоякісні
Гіпсові суміші,
шпалери,
Кімната дирекції 53 Лінолеум 53 водоемульсійна 132,5
гіпсокартонні
фарба «SNEZHKA»
листи
Підсобне
гіпсокартонні
приміщення, Гіпсові суміші,
листи,
інвентарна, 64 Лінолеум 64 водоемульсійна 160
шпаклювання,
вентиляційна фарба «SNEZHKA»
фарбування
камера
3 Розрахунково-конструктивний розділ
3.1 Розрахунок рами будинку
3.1.1 Дані для проектування
Рама запроектована із збірних залізобетонних елементів: монолітних колон та
колон висотою на один поверх, ригелей таврового перерізу полицею донизу
прольотом 6 м. Сітка колон 6х6 м. По ригелям вкладаються багатопустотні плити
перекриття з розмірами в плані 1,5x6 м і 1,5x3 м. Тимчасове корисне навантаження
на перекриття складає 4 кН/м2, в тому числі тривало- діюче – 2 кН/м. Будівля
споруджується у II кліматичному районі за сніговим покровом і вітровому
навантаженню. Для вітрового навантаження тип місцевості В згідно [2]. Розрахунок
рами ведемо по вісі 10.
Колони проектуються квадратного перерізу 400x400 мм з довгою консоллю
розміром 150x150x400 мм. Верх фундаменту заглиблений нижче відмітки
підлоги на 0,15 м.
Підрахунок навантажень від покриття і перекриття зводимо до таблиць 3.1.1,
3.1.2. Комбінацію зусиль дивись в додатку 1.
3.1.2 Зір навантажень на раму
Вертикальне навантаження приймаємо рівномірно-розподі-леним: на
покриття - постійне і тимчасове снігове навантаження; на перекриття - постійне та
тимчасове - корисне навантаження.
Таблиця 3.1 – Збір навантажень на покриття
Нормативне Коефіціент Розрахункове
Навантаження навантаження, надійності f навантаження,
кН/м2 кН/м2
1.Постійне навантаження:
а) шар гравію, втопленого
в мастику 0,15 1,3 0,195
б) 4 шари рубероїду 0,13 1,3 0,169
в) цементна стяжка = 25
мм, 0,42 1,3 0,546
=1800 кг/м3
г) пінобетон = 160 мм, 0,895 1,3 1,164
=600 кг/м3 0,05 1,3 0,065
д) пароізоляція
е) з/б багатопустотна 2,5 1,1 2,75
плита покриття 2,55 1,1 2,805
ж) ригель
Всього, q 6,695 7,694
2.Тимчасове:
снігове навантаження 0,7 1,4 0,98
Повне навантаження, q+V 7,395 8,674
Арк
192 ПЗ Б-24
Таблиця 3.2 – Збір навантажень на перекриття
Нормативне Коефіціент Розрахункове
Навантаження навантаження, надійності навантаження,
f
кН/м2 кН/м2
ІІІ поверх
1.Постійне навантаження:
а) мозаїка = 20 мм 0,16 1,2 0,192
б) цементна стяжка = 40
мм, 0,72 1,2 0,864
= 1800 кг/м3
в) пароізоляція 0,05 1,2 0,06
г) плити мінераловатні
= 160 мм, = 600 кг/м3 0,08 1,2 0,096
д) з/б багатопустотна плита
2,5 1,1 2,75
перекриття
2,55 1,1 2,805
е) ригель
Всього, q 6,06 6,767
2. Корисне навантаження:
а) довготривале V = 4 кН/м2 4,0 1,2 4,8
б) короткочасне 2,0 1,2 2,4
Повне навантаження, q+V 10,06 11,567
ІІ поверх
1.Постійне навантаження:
а) паркет дубовий 0,128 1,2 0,154
б) прошарок клею 0,096 1,2 0,116
в) з/б багатопустотна плита
перекриття 2,5 1,1 2,75
г) ригель 2,55 1,1 2,805
Всього, q 5,474 5,825
2. Корисне навантаження:
а) довготривале V = 4 кН/м2 4,0 1,2 4,8
б) короткочасне 2,0 1,2 2,4
Повне навантаження, q+V 9,474 10,625
І поверх
1.Постійне навантаження:
а) плита гранітна = 30 мм 0,84 1,2 1,008
б) цементно-піщаний розчин
= 15 мм 0,27 1,2 0,324
в) підстилаючий шар бетону
= 100 мм 1,4 1,2 1,68
г) щебінь втрамбований в
грунт 1,6 1,2 1,92
Всього, q 4,11 4,932
2. Корисне навантаження:
а) довготривале V = 4 кН/м2 4,0 1,2 4,8
б) короткочасне 2,0 1,2 2,4
Повне навантаження, q+V 8,11 9,732
Арк
192 ПЗ Б-24
3.2 Розрахунок двоскатної попередньо напруженої балки покриття
прольотом 18 м
3.2.1 Дані для проектування
Характеристики матеріалів визначаємо за [ 21 ].
Бетон важкий класу С40:
при коефіцієнті умов роботи бетону в2 = 0,9
призмова міцність Rв = 0,9·22 = 19,8 МПа,
осьовий розтяг Rвt = 0,9·1,4 = 1,26 МПа
Для розрахунку за граничними етапами другої групи
Rb,slr = 29 МПа, Rbt,slr = 2,10 МПа.
Початковий модуль пружності бетону, підданого тепловій обробці при
атмосферному тиску Ев = 32,5·10³ МПа
Обтиснення бетону при передаточній міцності
Rвр = 0,8 В = 0,8 · 40 = 32 МПа >
Попередньо напружена арматура стержнева термічно зміцнена періодичного
профілю класу К1400, розрахунковий опір розтягуванню Rs=1110МПа, для
граничних станів другої групи Rs,ser = 1355 МПа, модуль пружності ES = 18·104 Мпа.
Для зварних сіток застосована арматура класу А300с з розрахунковими
характеристиками: Rs = 280 МПа, Rsw = 225 МПа, Е 5
s2 = 2,1·10 МПа, а також класу
А240с, Rs = 225 МПа, Rsw = 175 МПа, Еs3 = 2,1·105 МПа, [ 22 ].
До тріщиностійкості балки ставляться вимоги 2-ої категорії.
Арматуру натягують механічним способом на упори стенду.
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначення навантажень
Збір навантажень від конструкції покрівлі та снігу виконуємо в табличній формі.
Таблиця 3.3 – Збір навантажень на балку
Норма-
Коефі
тивне Розра-
№ -цієнт
Вид навантаження наванта- хункове,
п/п надій-
ження, кН/м²
ності f
кН/м²
Постійне від покрівлі: 0,015 1,3 0,019
- 2 шари рулонного килиму
- Цементна стяжка = 25 мм 0,42 1,1 0,546
1,80,0259,810,95=0,42
0,059 1,1 0,065
- Утеплювачм пінобетон =160 мм
1
0,60,169,810,95=0,895
0,895 1,3 1,102
- пароізоляція – обмазка гарячим бітумом за два рази
0,05·0,95
- Залізобетонна плита покриття (36м) 0,048 1,3 0,062
1,5·0,95
1,425 1,1 1,568
qп1=2,42 q1=2,87
Разом від покрівлі
2 5
Постійне від підвісної стелі
- штукатурка
0,304 1,3 0,395
(0,02·16·0,95)
- гіпсокартонні листи
0,152 1,3 0,197
2 (0,01·16·0,95)
- допоміжні прогони
0,057 1,1 0,063
(0,08·0,15·5·0,95)
- головні прогони
0,029 1,1 0,031
(0,2·0,15/3,68)·0,95
qп2=0,54 q2=0,68
Разом від підвісної стелі
2 6
Тимчасове снігове, [2]
3 1,44 1,14 1,646
1,52·0,95
4 Тимчасове корисне [22] 0,7 1,2 0,84
Вага двосхилої балки 88,4 кН, довжина 17,95 м.
Навантаження від ваги балки на 1 метр її довжини:
нормативне g1п = 82,4 / 17,95 = 4,59 кН/м
розрахункове при f = 1, gd = 4,59 · 0,95 = 4,36 кН/м
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
розрахункове при f > 1, gd = 4,36 · 1,1 = 4,8 кН/м
Розподілене за довжиною балки навантаження збираємо з вантажної смуги
6м та додаємо до навантаження від ваги конструкцій.
Розрахункове навантаження при f = 1
постійне g = (2,422+0,542) · 6 + 4,36 = 22,14 кН/м
тимчасове рl = 0,7·6 = 4,2 кН/м
тривалодіюче g+pl = 22,14 + 4,2 = 26,34 кН/м
повне q = g + pl + psh = 26,34 + 8,66 = 35,0 кН/м
Повне розрахункове навантаження при f > 1
qp = (2,875+0,686+1,646+0,84) · 6 + 4,8 = 41,0 кН/м
3.2.2 Розрахунковий прольот та визначення зусиль в перерізах балки
Розрахунковий прольот дорівнює відстані між анкерними болтами
l0 = 18,0 – 0,3 = 17,7 м
Розрахункова схема гратчастої балки являє собою вільно оперту багаторазово
статично невизначену раму з жорсткими вузлами.
Спрощено розглянемо її як балку з отворами.
G+S G+S G+S G+S G+S
q=4,8êÍ /ì
2950
Lo=17700
Рисунок 3.1 – Схема балки
За розрахункові приймаємо перерізи:
0-0 – на грані опори (х = 0,15м)
1-1 – на відстані l0 / 6 від опори (х = 2,85м)
2-2 – на відстані l0 / 3 від опори (х = 5,85м)
3-3 – на відстані l0 / 2 від опори (х = 8,85м)
4-4 – на відстані 0,37 l0 від опори (для двосхилих балок з уклоном верхнього
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
поясу 1:12, завантажених рівномірно розподіленим навантаженням,
небезпечний переріз при згині)
0 ² ²² ²V ²²²
² ²² ²V ²²²
0 0,37l0
l 0 /6 l 0 /6 l 0 /6 l0 /2
l0 =17700
Рисунок 3.2 – Розташування розрахункових перерізів
Згинаючі моменти в перерізах балки
М = 0,5 q lх (l – lх ) ( 3.1 )
Розрахунок згинаючих моментів надано в таблиці 4.2
Поперечні сили на опорі
від тривало-діючих розрахункових навантажень при f = 1
Ql = 0,5 · 26,34 · 17,7 = 233,1 кН
від повного навантаження при f = 1
Q = 0,5 · 35 · 17,7 = 309,8 кН
від повного розрахункового навантаження при f > 1
Q = 0,5 · 41 · 17,7 = 363 кН
Таблиця 3.4 – Згинаючі моменти в перерізах балки
Значення моментів, кН·м при
навантаженнях
Переріз lx / l lx, м розрахункових при f = 1 повних
тривало- розрахункових
повних
діючих при f > 1
0-0 0,0085 0,15 34,7 46 54
І-І 0,167 2,85 557 741 868
ІІ-ІІ 0,333 5,85 913 1213 1421
ІІІ-ІІІ 0,5 8,85 1032 1370,6 1606
ІV-ІV 0,37 6,55 962 1278 1497
Висота балки змінна. В розрахунковому перерізі
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1
hx = hs + (x + 0,15) · ( 3.2 )
12
де hs = 0,89 м – висота балки на опорі
3.2.3 Розрахунок міцності нормальних перерізів
Розрахунковий переріз ІV-ІV
висота перерізу
1
h = 0,890 + (6,55+0,15) · = 1,45 м
12
Характеристика стислої зони бетону
w = - 0,008 Rb ( 3.3 )
де = 0,85 для важкого бетону
w = 0,85 – 0,008 · 19,8 = 0,692
Приймаємо величину попереднього напруження арматури
sp = Rs,slr / 1,05 ( 3.4 )
sp = 1355 / 1,05 = 1290,5 МПа
Прийнято sp = 1290 МПа
Граничне відносне відхилення попереднього напруження при механічному
способі натягування арматури sp = 0,1
Втрати від деформації анкерів, розташованих біля натяжних пристроїв, при
l = 2 мм та l = 20 м
3 = (l / l) · Еs ( 3.5 )
3 = (2 / 20000) · 1,9·105 = 19 МПа
Арматура натягується на упори стенду, втрати від деформації сталевої форми
відсутні
5 = 0
Попереднє напруження в напруженій арматурі до обтиснення бетону,
при в2 <1
sp1 = sp (1 - sp) - 3 - 5 ( 3.6 )
sp1 = 1290 (1 – 0,1) – 19 = 1142 МПа
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Напруження в арматурі класу К1400
sr = Rs + 400 - sp1 - sp ( 3.7 )
при sr = 0
sr = 1100 + 400 – 1142 = 358 МПа
Граничне напруження в арматурі стислої зони при в2 = 0,9 sсu = 500 МПа
Гранична відносна висота стислої зони
w
R = ( 3.8 )
w
1+ sr (1− )
1,1
scu
0,692
R = = 0,524
358 0,692
1+ (1− )
500 1,1
Перевіримо умову
М Rb · b’f · h’f (h0 – 0,5h’f) ( 3.9 )
де робоча висота перерізу
h0 = h – а = 1,45 – 0,5·0,36 = 1,27 м
М = 1,497 МН·м < 19,8 · 0,24 · 0,36 (1,27 – 0,5·0,36) = 1,8656 МН·м
Умова виконується, нейтральна вісь проходить в межах верхнього поясу балки.
Коефіцієнт умов роботи арматури
s6 = - ( - 1) (2/R – 1) ( 3.10 )
де =1,15 для сталі класу К1400
Визначимо відносну висоту стислої зони
М
Ао = ( 3.11 )
2
R b' h
b f 0
Ао = 1,497 / (19,85·0,24·1,27²) = 0,195
При Ао = 0,195 = 0,22 = 0,89
s6 = 1,15 – (1,15 – 1) (2·0,22/0,524 – 1) = 1,17 >
Прийнято s6 = = 1,15
Потрібна площа перерізу поздовжньої арматури без урахування звичайної
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
арматури, яка встановлена з конструктивних вимог
М
Аsp = ( 3.12 )
R h
s6 s 0
Аsp = 1,497 / (1,15·1110·0,89·1,27) = 0,000537 м² = 5,37 см²
Прийнято 612 К1400, Аsp = 6,79 см² > 5,37 см²,[ 23 ].
3.1.4 Розрахунок міцності похилих перерізів за поперечною силою
Розраховуємо похилі перерізи, початок яких знаходиться на грані опори балки
G+S=F1
260 Ñ1 =1000
Ñ=2950
Рисунок 3.3 – Розрахунок похилого перерізу
Розглянемо похилий переріз довжиною проекції С1 = 1 м.
Висота перерізу балки наприкінці похилого перерізу
1
h = 0,8 + (0,26 + 1,0) = 0,995 м
12
Робоча висота перерізу при а = 50 мм
h0 = 0,995 – 0,050 = 0,945 < С1 = 1,0 м
Мінімальна поперечна сила, яку сприймає чисто бетонний переріз
Qв = φв3 (1 + φп) Rbt · b · h0 ( 3.13 )
де коефіцієнт φв3 = 0,6 для важкого бетону
Коефіцієнт, який враховує вплив зусилля обтиснення
φп = 0,1·Р / (Rbt · b · h0) 0,5 ( 3.14 )
( − )(1− )A
sp l sp sp
φп = 0,1 ( 3.15 )
R b h
bt 0
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
890
При попередньо прийнятому l = 300 МПа
(740−300)(1− 0,1) 0,001885
φп = 0,1 = 0,261 < 0,5
1,26 0,24 0,945
Qв = 0,6 · (1+0,261) · 1,26 · 0,24 · 0,945 = 0,216 МН
При Q1 = Qмах = 363 кН > Qв = 0,216 МН продовжуємо розрахунок
Максимальна довжина проекції похилого перерізу
С = φв2 / φв3 · h0 ( 3.16 )
де коефіцієнти φв2 = 2, φв3 = 0,6 для важкого бетону
С = 2 / 0,6 · 0,945 = 3,15 м >1,0 м
Прийнято С = С1 = 1 м
Поперечна сила
2
(1+ )R b h
Q = в2 п bt 0
ві ( 3.17 )
C
1
2(1+ 0,261) 1,26 0,24 0,945
Qв2 = = 0,7207 МН > Q1 = 0,363 МН
1,0
В перерізі, який розглядаємо, поперечна арматура за розрахунком не потрібна.
Розглянемо похилий переріз довжиною проекції С1 = 2,95 м.
Висота перерізу балки наприкінці похилого перерізу
1
h =0,89 + (0,26 + 2,95) = 1,158 м
12
h0 = 1,158 – 0,05 = 1,108 м < С1 = 2,95 м
φп = 0,1 · (740-300) · (1-0,1) · 0,001885 / (1,26·0,24·1,108) = 0,223
Q1 = 0,363 МН > Qв = 0,6 (1+0,223) · 1,26 · 0,24 · 1,108 = 0,2459 МН
С = 2/0,6 · 1,108 = 3,693 м > а = 2,95 м
При а = С1 = 2,95 м
Qв2 = 2 · 1,223 · 1,26 · 0,24 · 1,098² / 2,95 = 0,308 МН < Q1 = 0,363 МН
В перерізі, який розглядаємо, поперечна арматура за розрахунком потрібна
Інтенсивність поперечного армування
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Q2
qsw = ( 3.18 )
2
4 (1+ + )R b h
b2 f n bt 0
де φf = 0
qsw = 0,363² / (4·2·(1+0,223)·1,26·0,24·1,098²) =0,0363 МН/м = 363 М/см
При n =2, арматурі 6А240с, fw = 0,283 см², Rsw = 175 МПа
необхідний крок поперечних стержнів
S = Rsw · n · fw / qsw ( 3.19 )
S = 175 · (100) · 2 · 0,283 / 363= 27,3 см.
Приймаємо крок поперечних стержнів S = 200 мм,[ 23 ].
3.1.5 Геометричні характеристики перерізу
4î 12À300ñ
À's =4,52
4î 6À240ñ
À s =1,13
b=240 6î 12 Ê1400
Às ð =6,79ñì 2
Рисунок 3.4 – Переріз ІV-ІV
Площа перерізу бетону Ав = Ас = 24·36·2 = 1728 см² = 0,1728 м²
Площа перерізу поздовжньої арматури
Аsp = Аsp + Аs + А’s ( 3.20 )
де Аsp = 0,000679 м² (612К1400)
Аs = 0,000113 м² (46А240с)
А’s = 0,000452 м² (412А300с)
Аsp = 0,001885+0,000113+0,000452 = 0,00245 м²
При 0,008 Ав = 0,0008·0,1728 = 0,00138 м² < Аsp = 0,00245 м²
геометричні характеристики визначаємо з урахуванням поздовжньої арматури.
Модульні відношення:
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
hf =360 h'f =360
h=1450
для класу К1400 1 = 1,9·105 / (32,5·10³) = 5,85
для класу А240с 2 = 2,1·105 / (32,5·10³) = 6,46
для класу А300с 3 = 2,1·105 / (32,5·10³) = 6,46
Площа приведеного перерізу
Аred = Ab + 1Asp + 2As +3A’s ( 3.21 )
Аred = 0.1728 + 5.85·0,000679 + 6,46·0,000113+ 6,46·0,000452 = 0,1875 м²
Статичний момент приведеного перерізу відносно його нижньої грані
Sred,00 = b · h’f · (h - 0,5h’f ) + b · hf · 0,5hf + 1·Asp·0,5 hf + 2·As·0,5 hf +
+ 3·A’s·(h-0,5 h’f ) ( 3.22 )
Sred,00 = 0,24·0,36(1,45-0,5·0,36) + 0,24·0,36·0,5·0,36 + 5,85·0,001885·0,5·0,36 +
+ 6,46·0,000113·0,5·0,36 + 6,46·0,000452·(1,45-0,5·0,36) = 0,1311 м³
Відстань від центру ваги приведеного перерізу до нижньої грані
y0 = Sred,00 / Аred ( 3.23 )
y0 = 0,1311 / 0,1875 = 0,70 м
Момент інерції приведеного перерізу відносно його центру ваги
3
b (h' )3 b h
J f
red = + b·h’f (h-y0-0,5 h’ 2 f
f) + + b·hf (y0-0,5hf)² + 1Asp(y0-0,5hf)² +
12 12
+ 2As(y0-0,5hf)² + 3A’s(h-y0-0,5h’f)²
Jred = 0,24·0,36³ / 12 + 0,24·0,36(1,45-0,70-0,5·0,36)² + 0,24·0,36³ / 12 +
+ 0,24·0,36(0,70-0,5·0,36)² +5,85·0,001885·(0,70-0,5·0,36)² +
+ 6,46·0,000113· (0,70-0,5·0,36)² + 6,46·0,000452· (1,45-0,70-0,5·0,36)² =
= 0,057423 м4
Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна
Wred = Jred / y0 ( 3.24 )
Wred = 0,057423 / 0,70 = 0.08203 м³
Положення нульової лінії перерізу при розтягнутій нижній зоні визначимо з
умови
S’b0 + S’s0 - Ss0 = (h-x) Abt / 2 {1} (3.25 )
S’b0 = bx·0,5x = 24x·0,5x = 12x²
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
S’s0 = 3 A’s (x-0,5h’f) = 6,46·4,52(x-0,5·36) = 29,2x-525,6
Ss0 = 1 Asp (h-0,5hf – x) + 2 As (h-0,5hf – x) ( 3.26 )
Ss0 =5,85·18,85·(145-0,5·0,36–х)+6,46·1,13·(145-0,5·0,36–х) = 14935 – 117,6х
Аbt = b·hf + b (h’f – x) = 24·36 + 24 (36 -x) = 1728 – 24x
12х² + 29,2х – 525,6 – 14935 + 117,6х = (145-х)(1728-24х) / 2
х = 140740,6 / 2750,8 = 51,2 см > h’f = 36см
Уточнюємо значення Аbt та х
Аbt = b hf = 24·36 = 864 cм²
12х² +146,8х – 15460,6 = (145-х)·864 / 2
12х² + 578,8х – 78100 = 0
х = -578,8±578,8²+4·12·78100 / (2·12) = 60 см
Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього розтягнутого
волокна
Wpl = 2·(Jbo+Jso + J’so) / (h-x) + Sbo ( 3.27 )
Jbo= b (h’f)³ / 12 + b h’f (x – 0.5 h’f )² ( 3.28 )
Jbo= 24·36³ / 12 + 24·36 (60 – 0.5·36)² = 93312+1524096 = 1617408 см4
Jso = 1 Asp (h-х-0,5hf)² + 2 As (h- x-0,5hf )² ( 3.29 )
Jso = 5,85·18,85 (145-60-0,5·36)² + 6,46·1,13 (145-60-0,5·36)² = 527906 см4
J’so = 3 A’s (х-0,5h’f)² = 6,46·4,52 (60-0,5·36)² = 51509 см4
Sbo = b hf (h-x-0.5hf) = 24·36 (145-60-0,5·36) = 57888 см4
Wpl = 2·(1617408+527906+51509) / (145-60)+57888 =109578 см³ =0,109578м³
W’red = Jred / (h-y0) ( 3.30 )
W’red = 0,057423 / (1,45-0,70) = 0,076564 м³
Визначимо положення нульової лінії при розтягнутій верхній зоні
S’bo =bx·0.5x = 12x²
S’so = 1 Asp (х-0,5hf) + 2 As (x-0,5hf ) ( 3.31 )
S’so = 5,85·18,85·(х-0,5·36) +646·1,13 (х-0,5·36) = 117,6х-2117
Sso = 3 A’s (h-0,5hf -х)= 6,46·4,52 (145-0,5·36-х) = 3708 – 29,2х
При х > hf визначимо
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Аbt = b h’f = 24·36 =864 см²
Підставимо значення в умову {1}
12х² +117.6х -2117 – 3708 +29,2х = (145-х)·864 / 2
12х² +578,8х – 68465 = 0
х = -578,8±578,8²+4·12·68465 / (2·12) = 55,2 см
Момент опору приведеного перерізу W’pl для крайнього верхнього розтягнутого
волокна
Jbo = bhf³ / 12 + bhf (x-0.5hf)² = 24·36³ / 12 +24·36 (55.2-0.5·36)² = 1288950 см4
Jso = 3 A’s (h-х-0,5h’f)² = 6,46·4,52 (145-55,2-0,5·36)² = 150533 см4
J’so = 1 Asр (х-0,5h’f)² + 2 As (х-0,5hf)² = 5,85·18,85· (55,2-0,5·36)² +
+ 6,46·1,13 (55,2-0,5·36)² =162740 см³
Sbo = b h’f (h-x-0.5h’f) = 24·36 (145-55,2-0,5·36) = 62035 см³
W’pl = 2·(Jbo+Jso + J’so) / (h-x) + Sbo = 2·(1288950+162740+150533) /
/ (145-55,2) + 62035 = 97719 см² = 0,097719 м4
Таблиця 3.5 – Геометричні характеристики перерізів
Аred Jred Wred W’red Wpl W’pl
переріз y0 м
м² м³ м³ м³ м³ м³
0-0 0,2168 0,46 0,0167 0,0365 0,03678 0,06784 0,06603
І-І 0,2412 0,60 0,0303 0,0497 0,05910 0,10565 0,09282
ІІ-ІІ 0,1875 0,66 0,0491 0,0767 0,08346 0,10545 0,12529
ІІІ-ІІІ 0,1875 0,78 0,07770 0,09857 0,09123 0,128925 0,11253
ІV-ІV 0,1875 0,70 0,057423 0,08203 0,076564 0,109578 0,097719
3.1.6 Попереднє напруження арматури та його втрати
При попередньо прийнятому sp = 1290 МПа та допусковому відхиленні
Р = 0,05sp при механічному натягуванні арматури перевіримо умову
sp + Р Rs,slr і sp - Р 0.3 Rs,slr ( 3.32 )
1290 + 0,05·1290 = 1354,5 МПа < Rs,slr = 1355 МПа
1290 – 0,05·1290 = 1225,5 МПа > 0,3·1355 = 406,5 МПа
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Прийняте попередньо напруження sp = 1290 МПа знаходиться в
рекомендованих межах.
Перші втрати
Релаксація напружень при механічному способі натягування стержневої арматури
1 = 0,1sp – 20 ( 3.33 )
1 = 0,1 · 1290 – 20 = 109 МПа
Втрати від температурного перепаду між упорами стенду та бетоном при t =
60С для бетону класу С40
2 = 1,25 t ( 3.34 )
2 = 1,25 · 60 = 75 МПа
Втрати від деформації анкерів визначені раніше
3 = 19 МПа
Тертя арматури об огинаючі пристрої немає через відсутність останніх
4 = 0
Втрати від деформації сталевої форми
5 = 0
Сумарні втрати до обтиснення бетону
= 1 + 2 + 3 + 4 + 5 ( 3.35 )
= 109 + 75 + 19 = 203 МПа
Попереднє напруження арматури
sp1 = sp - ( 3.36 )
sp1 = 1290 – 203 = 1087 МПа
Зусилля попереднього обтиснення
Р = sp1 Аsp ( 3.37 )
Р = 1087 · 0,000697= 1,1159 МН
Подальший розрахунок залежить від геометричних характеристик перерізів
балки.
Переріз ІV-ІV.
Ексцентриситет прикладання зусилля Р відносно центру ваги приведеного
перерізу
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
еор1 = y0 – 0.5hf (3.38 )
еор1 = 0,70 – 0,5·0,36 = 0,52 м
Стискаюче напруження в бетоні на рівні центру ваги арматури Аsp при ysp=eop1
вр = Р / Аred + Peop1ysp / Jred ( 3.39 )
вр = 1,1159/0,1875 + 1,1159·0,52²/0,057423 = 11,2 МПа
Те саме, для крайнього верхнього волокна
’вр = Р / Аred - Peop1 (h-y0)/ Jred + Mg·(h- y0)/ Jred ( 3.40 )
де згинаючий момент від ваги балки з урахуванням коефіцієнту jf = 1
Mg = g1n/2 · x · (l-x) ( 3.41 )
Mg = 0.5·4,59·6,55·(17,7-6,55) = 0,1676 МН·м
’вр = 1,1159/0,1875 – 1,1159·0,52(1,45-0,70)/0,057423 +
+ 0,1676(1,45-0,70)/0,057423 < 0
При вр / Rbp = 11,2 / 32 = 0,35 < = 0,75 втрати від швидконабігаючої повзучості
з урахуванням коефіцієнту 0,85 (теплова обробка)
6 = 0,85·40 вр / Rbp ( 3.42 )
6 = 0,85·40·0,35 = 12 МПа
При ’вр < 0 ’6 = 0
Перші втрати
l1 = 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 ( 3.43 )
l1 = 109 + 75 + 19 + 12 = 215 МПа
Другі втрати
Від усадки важкого бетону класу С40, який підлягає тепловій обробці
8 = 0,85·50 = 43 МПа
Попереднє напруження з урахуванням перших втрат
sр1 = sр - l1 ( 3.44 )
sр1 = 1290 – 215 = 1075 МПа
s = 6 = 12 МПа
’s = ’6 = 0
Зусилля обтиснення та його ексцентриситет
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Р1 = sр1 Аsр - s Аs - ’s А’s (3.45 )
Р1 = 1075·0,000695 – 12·0,000113 = 1,1145 МН
еор1 = (sр1 Аsр ysр + ’s А’s y’s - s Аs ys) / P1 ( 3.46 )
еор1 = (1075·0,000695·0,52-12·0,000113·0,39) /1,1145 = 0,52 м
де ys = ysр = y0 – 0,5h’f = 0,70-0,5·0,36 = 0,52 м
y’s = h0 – у0 – 0,5h’f = 1,27-0,70-0,5·0,36 = 0,39 м
Стискаючі напруження
вр = Р1/Аred +P1eopysp/Jred – Mg·ysp/Jred ( 3.47 )
вр = 1,1145/0,1875 + 1,1145·0,52²/0,057423–0,1676·0,52/0,057423 = 9,7 МПа
’вр = Р1/Аred - P1eop(h-y0)/Jred + Mg·(h-y0)/Jred ( 3.48 )
’вр =1,1145/0,1875 – 1,1145·0,52·(1,45-0,70)/0,057423 +
+ 0,1676·(1,45-0,70)/0,057423 < 0
При вр / Rbp = 9,7 / 32 =0,303 < 0,75 втрати від повзучості бетону
9 = 0,85 · 150 · вр / Rbp ( 3.49 )
9 = 0,85 · 150 · 0,303 = 39 МПа ’9 = 0
Другі втрати
l2 = 8 + 9 ( 3.50 )
l2 = 43 +39 = 82 МПа
Сумарні втрати
l = l1 + l2 ( 3.51 )
l = 215 + 82 = 297 МПа > 100 МПа
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 3.6 – Втрати попереднього напруження
переріз 6 ’6 9 ’9 l1 l
0-0 11 0 34 0 159 236
І-І 10 0 31 0 158 232
ІІ-ІІ 12 0 37 0 160 240
ІІІ-ІІІ 12 0 40 0 160 243
ІV-ІV 12 0 39 0 160 242
3.1.7 Розрахунок балки в стадії виготовлення, перевезення і монтажу
Зусилля в напруженій арматурі вводимо до розрахунку як зовнішнє
навантаження.
Характеристика бетону при передаточній міцності Rbp = 32 МПа
R p
b = 18 МПа; R p
bt = 1.24 МПа;
R p
b,slr = 23,4 МПа; R p
bt,slr = 1.86 МПа
E p
b = 31.3·10³ МПа
При перевірці міцності балки вводимо коефіцієнт умов роботи бетону в2=1,1
² ²²
² ²²
Рисунок 3.5 – Строповка балки при підйомі
Перевірка міцності нормальних перерізів.
Тому що зусилля попереднього обтиснення в даному випадку небажаний фактор,
приймаємо коефіцієнт точності натягування
sp = 1+sp ( 3.52 )
При sp = 0,1
sp = 1+0,1 = 1,1
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Зусилля в напруженій арматурі
Р = (sp1 - loss ) Asp ( 3.53 )
де
sp1 – попереднє напруження арматури з урахуванням перших втрат, визначених
при sp > 1
loss – втрати попереднього напруження в арматурі при доведенні бетону стислої
зони до граничного стану
loss = 330 МПа
Ncon = [1,1·(1290 – 160) – 330 ] · 0,001885 = 0,5806 МН
Визначимо згинаючі моменти від власної ваги, які виникають в місцях строповки
q=4,8êÍ /ì
Ð Ð
lñ =2,95 l1 =2,95 l2 =6,16 l1 =2,95 lñ =2,95
Рисунок 3.6 – Розрахункова схема
Моменти визначаємо як для двопролітної балки з двома консолями, з
урахуванням коефіцієнту динамічності Кd = 1,6 (при перевезенні) та f = 1,1
Переріз І-І
МІ-І = 0,5·4,8·2,95²·1,6 = 33,4 кН·м
Переріз ІІ-ІІ
3 3 2
g(l + l − 2l l )
МІІ-ІІ= 1 2 1 2
d
4(2l + 3l )
1 2
4,8(2,953 + 6,163 − 2 2,95 2,952 )
МІІ-ІІ = 1,6 =18,4кН м
4(2 2,95 + 3 6,16)
Робоча висота перерізів
h
0 І-І = 0,89 + (1,05 + 0,15) · 1/12 – 0,03 = 0,96 м
h
0 ІІ-ІІ = 0,89 + (2,8 + 0,15) · 1/12 – 0,03 = 1,11 м
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Призмова міцність з урахуванням в8 = 1,2 (важкий бетон, стержнева арматура)
R p = · R p
b в8 b ( 3.54 )
R p
b = 1,2 · 18 = 21,6 МПа
Визначимо граничне значення відносної висоти стислої зони для цього випадку
w = 0,85 - 0,008·21,6 = 0,677
При sr = 280 МПа (клас А300с), scu = 400 МПа (в2 > 1)
0,677
R = 280 0,677 = 0.534
1+ (1− )
400 1,1
Перевіримо умову
Ncon R p
b · b’f h’f - s6 Rs Asp – Rs As + Rsc A’s ( 3.55 )
При Ncon = 0,5806 МН < 21,6·0,24·0,36 – 280·0,000452 = 1,7397 МН
Границя стислої зони проходить в межах полиці, розрахунок виконуємо, як для
прямокутного перерізу.
Перевіримо міцність перерізу І-І
Висота стислої зони
Ncon +R sAs + s6R sAsp −R scA's
Х = ( 3.56 )
p
R b b
0.5806+ 280 0.000452
Х = = 0,136
21.6 0,24
При = х/h0 = 0,136/0,96 = 0,142 < R = 0.534
перевіряємо умову
Ncon ·е R p ·
b b · x · (h0-0.5x) + Rsc · A’s (h0 - a’s) ( 3.57 )
де ексцентриситет поздовжньої сили
е = h0 – 0.5hf + MІ-І / Ncon ( 3.58 )
е = 0,96 – 0,5·0,36 + 0,0334 / 0,5806 = 0,838 м
При А’s = 0 міцність перерізу
0,5806 · 0,838 = 0,4863 МН·м < 21,6·0,24·0,136 (0,96-0,5·0,136) = 0,6289 МН·м
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Умова виконується.
Для перерізу ІІ-ІІ R = 0,534
Ексцентриситет
е = 1,11 – 0,5·0,36 + 0,0184/0,5806 = 0,962 м
Ncon ·е = 0,5806·0,962=0,5584МН·м < 21,6·0,24·0,136 (1,11-0,5·0,136) =
= 0,7346 МН·м
Умова виконується.
Міцність перерізів на дію попереднього обтиснення в стадії виготовлення та
транспортування забезпечена.
Перевірка тріщиностійкості нормальних перерізів
Переріз І-І
Стискаючі напруження в бетоні на рівні центру ваги арматури Аsp при
уsp = еор = уо – 0,5hf ( 3.59 )
уsp = 0.6 -0,5·0,36 = 0,42 м
вр = Р1/Аred + P1·eop ·ysp / Jred + M·ysp / Jred ( 3.60 )
де зусилля обтиснення з урахуванням втрат 1-6
Рр = 158 · 0,001885 = 0,298 МН
в=0,298/0,2412 + 0,298·0,42²/0,0303 + 0,0334·0,42·0,0303 = 3,4 МПа
Визначимо
φ = 1,6 - в/R
p
b,slr 1 ( 3.61 )
φ = 1,6 – 3,4/23,4 = 1,45 > 1, прийнято φ = 1
Відстань від центру ваги приведеного перерізу до нижньої ядрової точки
r = φ · W’red / Ared ( 3.62 )
r = 1 · 0,0591/0,2412 = 0,245 м
Момент обтиснення відносно нижньої границі ядра перерізу
Мгр = Р1 (еор – r) ( 3.63 )
Мгр = 0,298 · (0,42-0,245) = 0,052 МН·м
Перевіримо умову
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
М Мсrc (3.64 )
де момент утворення тріщин
М p
сrc = Rbе,slr ·W’pl - Mгр ( 3.65 )
МІ-І = 0,0334 МН·м < 1,86·0,09282-0,052 = 0,1206 МН·м
Умова виконується, в перерізі І-І тріщини не утворюються.
Переріз ІІ-ІІ
уsp = 0.66 -0,5·0,36 = 0,48 м
Р1 = 160 · 0,001885 = 0,3016 МН
в=0,3016/0,1875 + 0,3016·0,48²/0,0491 + 0,0184·0,48/0,0491 =3,2 МПа
φ = 1,6 – 3,2/23,4 > 1 φ = 1
Мгр = 0,3016 · (0,48-0,445) = 0,0106 МН·м
де r = 0,08346 / 0,1875 = 0,445 м
М = 0,0184 МН·м < 1,86·0,12529-0,0106 = 0,2224 МН·м
Умова виконується, в перерізі ІІ-ІІ тріщини не утворюються.
3.1.8 Розрахунок нормальних перерізів балки на утворення тріщин
в стадії експлуатації
Розрахунок виконуємо на дію всіх навантажень при f = 1, sp = 1
Порядок розрахунку покажемо на перерізі ІІ-ІІ
Мr = М = 1,213 МН·м
При sp = 1
sp2 = sp (sp - l) ( 3.66 )
sp2 = 1 · (1250 - 240) = 1010 МПа
s = 6 +8 +9 ( 3.67 )
s = 12 + 43 + 37 = 92 МПа
’s = ’6 +’8 +’9 ( 3.68 )
’s = 43 МПа
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Р2 = sp1 Аsp - s Аs - ’s А’s (3.69 )
Р2 = 1010·0,001885 – 92·0,000113 – 43·0,000452 = 0,9127 МН
sp2Asp(y0-0.5hf)+sAs(y0-0.5hf)+’sA’s(h-y0-0.5h’f)
еор2 = ( 3.70 )
P2
500·18,85·10-4(0,66-0,5·0,36)+92·1,13·10-4(0,66-0,5·0,36)+43·4,52·10-4 (1,14-0,66-
еор2 0,5·0,36)
= 0,9127
= 0,497 м
’в = Р2/Аred - P2·eop2(h-y0)/Jred + Mr(h-y0)/Jred ( 3.71 )
де Mr = МІІ-ІІ = 0,0184 МН·м
’в = 0,9127/0,1875 – 0,9127·0,497·(1,14-0,66)/0,0491 +
+ 0,0184·(1,14-0,66)/0,0491 = 0,61 МПа
φ = 1,6 – 0,61/29 > 1; r’ = 0,445 м
Умова
Mr Мcrc = Rbt.slr · Wpl + Mrp ( 3.72 )
Mr = 1.213 МН·м > 2,1·0,10545 + 0,9127·(0,497+0,445) = 1,0813 МН·м
В перерізі ІІ-ІІ в стадії експлуатації нормальні тріщини утворюються.
Результати обчислень зводимо в таблицю 4.5.
Таблиця 3.7 – Визначення необхідності розрахунку на розкриття тріщин
Значення величин для перерізів
Величина
0-0 І-І ІІ-ІІ ІІІ-ІІІ
Р2 МН 0,2808 0,911 0,9127 0,9135
Мd МН·м 0,00018 0,00334 0,0184 0,00067
еорг м 0,302 0,417 0,497 0,604
r м 0,170 0,245 0,445 0,487
Mcrc 0,275 0,825 1,08313 1,3818
M 0,046 0,741 1,213 1,3706
Розрахунок на розкриття та зачинення тріщин необхідно виконати для перерізу
ІІ-ІІ
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.1.9 Визначення ширини розкриття тріщин в стадії експлуатації
До балки ставляться вимоги 3-ої категорії, відповідно до яких ширина
нетривалого розкриття тріщин допускова аcrc.sh = 0,4 мм, допускова ширина
тривалого розкриття тріщин аcrc.l = 0,3 мм
Розрахунок виконуємо при f = 1 та sp = 1
Визначимо ширину розкриття тріщин від нетривалої дії повного навантаження, М
= 1,213 МН·м
Зусилля обтиснення з урахуванням всіх втрат
sp2 = 1250 – 240 = 1010 МПа
s = 92 МПа, ’s = 43 МПа
Р2 = 1010·0,001885 – 92·0,000113 – 43·0,000452 = 0,9127 МН
500·18,85·10-4·0,48-92·1,13·10-4·0,48+43·4,52·10-4
еор2 ·0,3 = 0,497 м
=
1,4916
Модульне відношення s = 6,46
еsp2 = уsp – eop2 ( 3.73 )
еsp2 = 0.48 – 0,497 = -0,017 м
М + Р2еsp2
= (3.74 )
Rb,slr · b · h0²
1.213-0,9127·0.017
= = 0,14
29·0.24·1.11²
При = 0,45 (нетривала дія навантаження)
(/2)·А
φf = ’s (3.75 )
b · h0
6,46 / (2·0,45) · 0,000452
φf = = 0,012
0,24·1,11
При а’s = 0.5h’f = 0.5·0.36 = 0.18 м
= φf (1 - a’s/2h0) ( 3.76 )
=0,012 · (1 – 0,18/2·1,11) = 0,011
Ексцентриситет
еs,tot = (Mr + P2 ·esp2 ) / P2 ( 3.77 )
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
еs,tot = (1,213 – 0,9127·0,017) / 0,9127 = 1,31 м
s s = 5,85 · 0,001885 / (0,24·1,11) = 0,041
1 1.5 +
= + f ( 3.78 )
1+ 5( + ) e
+ s,tot
11.5 − 5
10
s s h
0
де = 1,8
1 1.5+ 0.012
= + = 0,341
1+ 5(0.14+ 0.011) 1.31
1.8+ 11.5 − 5
10 0.041 1.11
h'
f + 2
f
Z = h0 [1- h ] ( 3.79 )
2( + )
f
0.36
0.012+ 0.34122
1.14
Z = 1.11 · [1- ] = 0,921 м
2(0.012+ 0.341)
еo,tot = (Mr – P2·eop2) / P2 ( 3.80 )
еo,tot = (1.213 – 0,9127·0,497) / 0,9127 = 0,832 м
еo,tot = 0,832 м < 0,8 h0 = 0,8 · 1,11 = 0,888 м
= (h-x-a2) / (h-x-a2) ( 3.81 )
= (1,14 – 0,36 – 0,04) / (1,14 – 0,36 – 0,2) = 1,12
Прирощення напруження в арматурі на рівні її центру ваги
M − P (Z − e )
r 2 sp2
s = ( 3.82 )
(A + A )Z
s sp
1,213− 0,9127 (0,921+ 0,017)
s = 1,12 = 230,2 МПа
0,0018850,921
s = 230,2 МПа < Rs,slr = 785 МПа
При =1 (елемент, що згинається), φl = 1 (нетривала дія навантаження)
= 1 (стержнева арматура періодичного профілю)
аcrc1 = ·φl··s/Es1 · 20 (3.5-100s)
3 d ( 3.83 )
а 5 3
crc1 = 1·1·1·230,2 / (1,9·10 ) · 20(3,5-100·0,007) 20 = 0,18 мм
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначимо ширину нетривалого розкриття тріщин від тривалодіючого
навантаження при М = 0,913 МН·м
Напруження
s = (0,913-0,9127·(0,921+0,017) / (0,001885·0,921) · 1,12 = 36,7 МПа
аcrc2 = 1·1·1·36,7 / (1,9·105) · 20(3,5-100·0,007) 3 20 = 0,03 мм
Ширина тривалого розкриття тріщин від тривалодіючого навантаження при
φl =1,6 - 15 ( 3.84 )
аcrc3 = (1,6-15·0,007)·0,03 = 0,05 мм < (аcrc,l = 0,3 мм)
Ширина нетривалого розкриття тріщин від повного навантаження
аcrl = аcrcl - аcrc2 + аcrc3 ( 3.85 )
аcrl = 0,18 – 0,03 + 0,05 = 0,20 мм < (аcrc,sh = 0,4 мм)
3.2.10 Розрахунок прогинів балки
Двоскатна балка є стержнем змінного перерізу, прогин визначається за
формулою:
l2 1 1 1 1
fm = + 6 +12 + 8 ( 3.86 )
216 r 0 r 1 r 2 r m
де
1
- кривизна на опорі
r 0
1 1
- кривизна на відстані l від опори
r 1 6
1 1
- кривизна на відстані l від опори
r 2 3
1
- кривизна посередині прольоту
r m
Розрахунок виконуємо при f = 1, sp = 1
Переріз 0-0
Кривизну визначаємо для ділянки без тріщин в розтягнутій зоні
sh = - l ( 3.87 )
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
sh = 46 – 34,7 = 11,3 кН·м = 0,0113 НМ·м
Кривизна від зовнішнього навантаження
1
= sh b2
( 3.88 )
r sh E J
b1 b red
де φв2 = 1 – нетривала дія навантаження
φв1 = 0,85 (важкий бетон)
1 0,01131
= = 0,25·10-4 м-1
3
r 0,85 32,5 10 0,0167
sh
При φв2 = 2 (тривала дія навантаження)
1 0,0347 2
= = 1,50·10-4 м-1
r 0,85 32,5 103 0,0167
1
Кривизна при вигині від зусилля попереднього обтиснення з урахуванням всіх
втрат
1 Р е
о2 ор2
= ( 3.89 )
r ср E J
b1 b red
1 0,28080,302
= = 1,84·10-4 м-1
r 0,85 32,5 103 0,0167
ср
Кривизна, зумовлена вигином елемента внаслідок усадки та повзучості від
зусилля попереднього обтиснення
1 − '
sh,c sh,c
= ( 3.90 )
r sh,с h
0
де sh,c = sh,c / E’s = (6 + 8 + 9) / E’s ( 3.91 )
’sh,c = (’6 + ’8 + ’9) / Es ( 3.92 )
sh,c = 88 / 1,9·105 = 4,63·10-4
’sh,c = 43 / 1,9·105 = 2,26·10-4
1 (4,63− 2,26) 10−4
= = 3,23·10-4 м-1
r sh,с 0,735
Повна кривизна для перерізу 0-0
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 1 1 1 1
= + - - (3.93 )
r 0 r sh r 1 r ср r sh,с
1
= (0,25+1,50-1,84-3,23)·10-4 = -3,32·10-4 м-1
r 0
Переріз 1-1
Кривизну визначаємо для ділянки без тріщин в розтягнутій зоні
sh = 741 – 5571 = 184 кН·м
1 0,184 1
= = 2,2·10-4 м-1
r 0,85 32,5 103 0,0303
sh
1 0,557 2
= = 13,3·10-4 м-1
r 0,85 32,5 103 0,0303
1
1 0,9110,417
= = 4,5·10-4 м-1
r 0,85 32,5 103 0,0303
ср
sh,c = 84 / 1,9·105 = 4,42·10-4
’sh,c = 43 / 1,9·105 = 2,26·10-4
1 (4,42− 2,26) 10−4
= = 2,25·10-4 м-1
r sh,с 0,96
Повна кривизна для перерізу 1-1
1
= (21,2+13,3-4,5-2,25)·10-4 = -8,75·10-4 м-1
r 1
Переріз 2-2
Кривизну визначаємо з урахуванням тріщин в розтягнутій зоні
Кривизну перерізу визначаємо за формулою:
1 M P
s s b 2 s
= + − ( 3.94 )
r h Z E A + E A ( + ) b h E h E A + E A
0 s sp s s f 0 b b 0 s sp s s
де коефіцієнт в = 0,9 для важкого бетону
коефіцієнт в = 0,45 при нетривалій дії навантаження
в = 0,15 при тривалій дії навантаження
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Коефіцієнт
2
1−
s = 1,25 – φ m
ls·φm - (3.95 )
e
s,tot
(3.5 −1.8 )
m
h
0
де φls = 1,1 при нетривалій дії навантаження (арматура – стержнева)
φls = 0,8 при тривалій дії навантаження незалежно від виду арматури
Параметр
R W
bt ,slr pl
φm = 1 ( 3.96 )
(M M )
r rp
Визначимо кривизну від нетривалої дії всього навантаження
Замінюючий момент
Мs = Mr + P2esp2 ( 3.97 )
Мs = 1,213 – 0,9127·0,017 = 1,198 МН·м
Мrp = P2 ·(eоp2 + r’) ( 3.98 )
Мrp = 0,9127·(0,497 + 0,445) = 1,0813 МН·м
Параметр
2,10,12529
φm = = 2,25 > 1 => φm = 1
1,198−1,0813
При φls = 1.1
s = 1,25 – 1,1 = 0,15
1 1,198 0,15
= +
−4
r 1,210,921 18,85 10 1,9 105 +1,1310−4 2,1105
1
0,9
+ ] -
(0,012+ 0,341) 0,24 1,2132,5 103 0,45
0,9127 0,15
- = 17,87·10-4 м-1
1,21 18,85 10−4 1,9 105 +1,1310−4 2,1105
Визначимо кривизну від нетривалої дії постійних та тривалих навантажень
Мs = 0,913 - 0,9127·0,017 = 0,898 МН·м
2,10,12529
φm = > 1 φm = 1
0,898− 0,9127
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
При φls = 1,1, φm = 1
s = 1,25 – 1,1 = 0,15
1 0,898 0,15
= +
1,210,921 18,85 10−4 1,9 105 +1,1310−4 2,1105
r 2
0,9
+ ] -
(0,012+ 0,34) 0,24 1,2132,5 103 0,45
0,9127 0,15
- = 8,95·10-4 м-1
1,21 18,85 10−4 1,9 105 +1,1310−4 2,1105
Визначимо кривизну від тривалої дії постійного та тривалого навантаження
При φls = 0,8, φm = 1
s = 1,25 – 1·0,8 = 0,45
1 0,898 0,45
= +
−4 5 −4 5
r 1,210,921 18,85 10 1,9 10 +1,1310 2,110
3
0,9
+ ] -
0,353 0,24 1,2132,5 103 0,15
0,9127 0,45
- = 20,71·10-4 м-1
1,21 18,85 10−4 1,9 105 +1,1310−4 2,1105
Визначимо кривизну, зумовлену вигином елементу внаслідок усадки та
повзучості бетону
sh,c = 92 / 1,9·105 = 4,84·10-4
’sh,c = 43 / 1,9·105 = 2,26·10-4
1 (4,84− 2,26) 10−4
= = 2,13·10-4 м-1
r sh,c 1.21
Повне значення кривизни для перерізу 2-2
1 1 1 1 1
= + - - ( 3.99 )
r 2 r 1 r 2 r 3 r sh,с
1
= (17,87-8,95+20,71-2,13)·10-4 = 27,5·10-4 м-1
r 2
Переріз 3-3
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Мsh = М – Мl ( 3.100
)
Мsh = 1,3706 – 1,032 = 0,3386 МН·м
Кривизна від зовнішнього навантаження
1
= sh b2
( 3.101 )
r sh E J
b1 b red
де φв2 = 1 (нетривала дія навантаження)
φв1 = 0,85 (важкий бетон)
1 0,3386 1
-4 -1
= = 1,58·10 м
r 0,85 32,5 103 0,0777
sh
При φв2 = 2 (тривала дія навантаження)
1 1,032 2
= = 9,62·10-4 м-1
r 0,85 32,5 103 0,0777
1
Кривизна при вигині від зусилля попереднього обтиснення з урахуванням всіх
втрат
1 Р е
о2 ор2
= ( 3.102 )
r ср E J
b1 b red
1 0,91350,604
= = 2,57·10-4 м-1
3
r 0,85 32,5 10 0,0777
ср
Визначимо деформації нижніх та верхніх волокон, викликані усадкою та
повзучістю бетону від його обтиснення
sh,c = sh,c / E’s = (6 + 8 + 9) / E’s ( 3.103 )
sh,c = (12+43+40) / 1,9·105 = 5·10-4
’sh,c = (’6 + ’8 + ’9) / Es (3.104 )
’ = 43 / 1,9·105 = 2,26·10-4
sh,c
Кривизна, що зумовлена вигином елемента внаслідок усадки та повзучості від
зусилля попереднього обтиснення
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 − '
sh,c sh,c
= ( 3.105
r sh,с h
0
)
1 (5− 2,26) 10−4
= = 1,88·10-4 м-1
r sh,с 1,46
Повна кривизна
1 1 1
1 1
= + - - (3.106)
r tot r sh r 1 r ср r sh,с
1
= (1,58+9,62-2,57-1,88)·10-4 = 6,75·10-4 м-1
r tot
Повний прогин
fm = 17,7²/216 · (-3,32 + 6·8,75 + 12·27,5 + 8·6,75) · 10-4 = 0,0628 м
Гранично допусковий прогин для елементів покриття при l = 18 м
flim = l / 250 = 17,7 / 250 = 0,0708 м > fm = 0,0628 м
Розрахунки свідчать про те, що балка покриття задовольняє вимогам за несучою
здатністю та придатна до нормальної експлуатації.
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.1 Вихідні дані
Згідно завдання на дипломний проект необхідно запроектувати
фундаменти для трьохповерхового кінотеатру на 500 місць. Несучі конструкції
залізобетоні. Місце будівництва м. Київ. Розміри споруди в осях 36х57,97 м.
Сітка колон 6х6 м. Переріз колон bxh = 400x400 мм. Бетон класу С-20: Rb =
11,5 МПа, Rbt = 0,9 МПа, Еb = 27·10³ МПа; арматура класу А240С: Rs = 225
МПа, Еs = 2,1·105 МПа; арматура класу А300С: Rs = 280 МПа, Еs = 2,1·105 МПа
[21,22]. Збір навантажень виконано в розділі 3. Комбінація зусиль згідно
додатку 1 становить:
- розрахункова: N = 745,4 кН, М = 29,4 кН·м, Q = 1,81 кН;
- нормативна: Nn = 647,86 кН, Мn = 2,56 кН·м, Qn = 1,58 кН.
4.2 Геологічний переріз
Шар 1 – рослинний, потужність пласту h1 = 1,2 м, питома вага
1= 15,8 г/см3; шар 2 – супісок пластичної консистенції, потужність пласту h2 =
6,4 м, питома вага 2 = 17,5 г/см3; шар 3 – пісок середньої крупності,
маловологий, середньої щільності, потужність пласту h3 = 7,4 м, питома вага
3= 17,1 г/см3.
Рівень ґрунтових вод від поверхні землі знаходиться на відмітці Р.Г.В.
-6.200.
Фізико-механічні характеристики ґрунту дивись таблицю 4.1.
Рисунок 4.1 – Схема розташування свердловин
211
111
011 06.901 1 04.901
901 05.801
801
701 2
601
501
.В.Г.Р 4.401
08.301
401
00.301
301
03.201
201
101 3
001
01.99
99
89
79 07.69
69 06.59
59
49
актімдів антюлосбА
м ,икборив ятсу
м ,інатсдіВ 58.32 5.92
ат яннавунемйаН
икборив ремон 1 .вкс 2 .вкс 3.вкс
Рисунок 4.2 – Геологічний переріз будівельного майданчика
8.011
6.011
7.901
Таблиця 4.1 – Фізико-механічні характеристики ґрунту
Густина, Питома вага,
Границя
т/м3 кН/м3
№ Назва ґрунту
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1,5 15,
1 Рослинний 1,2 - - - - - - - - - - - - - -
8 8
Супісок
1,7 17, 23, 0,2
3 пластичної 6,6 2,38 8,7 0,18 0,07 0,16 0,1 0,6 0,714 9,5 28 20 275
5 5 8 3
концистенції
Пісок
середньої
крупності, 1,7 17, 26, 10, 0,5
3 7,4 2,61 0,02 - - - - 0,093 1,9 37,7 39 400
маловологий, 1 1 1 4 6
середньої
щільності.
Глибина
заклягання
підошви , м
Ґрунту
Часток ґрунту
s
Ґрунту
Часток ґрунту
s
В зваженому
стані зв
Природна
вологість W
Число
пластичності Ір
Текучості WL
Розкатування
WP
Границя текучості
ІL
Коефіцієнт
пористості е
Ступінь вологості
Sr
Питоме зчеплення
Сn, кПа
Кут внутрішнього
тертя o
Модуль деформації
Е, МПа
Розрахунковий
опір Ro, кПа
4.3 Розрахунок і конструювання пальового фундаменту під колону
4.3.1 Визначення глибини закладання підошви ростверку та визначення
довжини палі
а) інженерно-геологічних умов будівельного майданчику :
Грунтовий та рослинний шари ґрунту необхідно прорізати, фундамент
заглиблювати у несучий шар не менше ніж на 0,3 . . . 0,5 м:
d = 1,2+0,4 = 1,6 м;
б) за кліматичними умовами:
dр = Kh·dfn + 0.2, (4.1)
де Kh = 0.6 – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі;
dfn = 0.9 м – нормативна глибина промерзання ґрунту, [1]
dр = 0.6·0.9 + 0.2 = 0.74 м.
в) з конструктивних міркувань мінімальна глибина закладання ростверку:
при відмітці верхнього обрізу ростверку -0,15 м, глибині стакану під
колону hdl = 0,8 м, попередньо прийнятій товщині ростверку нижче дна
стакана 0,6 м, товщину технологічного зазору:
dp = 0,15+0,8+0,05+0,6 = 1,6 м.
З врахуванням всіх приміщень, приймаємо глибину закладання ростверку
dp = 1,6 м.
Аналізуючи ґрунтові умови будівельного майданчика і фізико-механічні
властивості ґрунтів робимо висновок, що супісок володіє не великим опором і
його необхідно прорізати, заглибивши палю на 1,5 м в наступний шар.
Мінімальна довжина палі повинна бути:
ln = 7,6+1,5-1,6+0,3 = 7,8 м.
Приймаємо палю довжиною 8,0 м, марка палі С8-30, поперечний переріз
0,3х0,3 м, згідно [27].
4.3.2 Визначення несучої здатності палі
Складаємо розрахункову схему.
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема палі
Несучу здатність забивної палі визначаємо за формулою:
Fd = C·(R·A·CR+U·cf·fi·hi) (4.1)
де C, CR, cf – коефіцієнти умов роботи ґрунту відповідно під нижнім кінцем
та боковою поверхнею палі, та враховують метод занурення, приймається
рівним 1 [ 27 ].
А – площа перерізу палі, А = 0,3·0,3 = 0,09 м2;
U – зовнішній периметр поперечного перерізу палі, U = 4·0,3 = 1,2 м;
R – розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі; R = 3930 кПа;
hi – товщина і-го шару ґрунту, торкається бокової поверхні палі;
fi – розрахунковий опір ґрунту по боковій поверхні забивної палі.
Розбиваємо товщу на шари і визначаємо середню глибину розміщення
кожного шару відраховуючи від поверхні ґрунту розмішеного під підошвою
ростверку.
Розрахункові опори ґрунту по боковій поверхні палі дорівнюють згідно [27]:
f1 = 48–(48-42)·(3-2,60)/(2-3) = 45,9 кПа; H1 = 2,60 м; h1 = 2 м;
f2 = 56–(56-53)·(5-4,60)/(5-4) = 54,95 кПа; H2 = 4,60 м; h2 = 2 м;
f3 = 62–(62–58)·(8–6,60)/(8–6) = 59,25 кПа; H3 = 6,60 м; h3 = 2,0 м;
f4 = 65–(65-62)·(10-8,45)/(10-8) = 62,67 кПа; H4 = 8,45 м; h4 = 1,7 м.
R = 4000–(4000-3700)·(10-9.3)/(10-7) = 3930 кПа; H = 9.3 м.
Несуча здатність палі дорівнює:
Fd = 1·(1·3930·0,09+1,2·(1·45,9·2+1·54,95·2+1·59,25·2,0+1·62.67·1,7)) = 865.78
кН.
4.3.3 Визначення кількості паль в пальовому фундаменті та
конструювання ростверку
Кількість паль визначаємо за формулою:
n=N·km·k/Fd (4.2)
де k – коефіціент надійності, який приймається рівним 1,4, якщо несуча
здатність палі визначається розрахунком;
km – коефіцієнт, який враховує дію моменту та горизонтальної сили, та
визначається за формулою:
km = 1+M/3·N (4.3)
де M – сумарний момент який визначається за формулою:
M = M+Q·h (4.4)
h – конструктивна висота фундаменту, h = 1.35 м;
M = 2,94+1,81·(1,60-0,15) = 32,03 кН·м;
km = 1+32,03/(3·745,4)=1,014;
n = 745,4·1,014·1,4/865,78 = 2,11 шт.
Конструктивно приймаємо кількість паль рівною 4 штуки.
Розміри ростверку в плані:
b = a = llos+d+2·100 = 900+300+2·100 = 1400 мм.
Д
052 054 054 052
004 1
11
Рисунок 4.4 – Схема розташування паль в фундаменті
Середнє завантаження палі визначається за формулою:
Ncp = N1/n (4.5)
де N1 – сумарне розрахункове навантаження:
004 1
052 054 054 052
N1 = N1+F1,p (4.6)
де F1,p – вага ростверку та ґрунту на його обрізах, визначається за формулою:
F1,p = Ap·dp·f·o (4.7)
де Ар – площа підошви ростверку, Ар= 1,4·1,4 = 1,96 м2;
dp – глибина закладання підошви ростверку, dp = 1,4 м;
f – коефіцієнт надійності по навантаженням, рівний 1,15;
o – упереджена питома вага матеріалу фундаменту та ґрунту, приймається
рівний 20 кН/м3.
F1,p = 1,96·1,6·1,15·20 = 72,18 кН;
N1 = 745,4+72,18 = 817,52 кН;
Ncp = 817,52/4 = 204,38 кН.
Nmax = Ncp+M1·X/X2 = 204,38+29,4·0,45/0,452·4 =
= 220,71 kH 1,2·Fd/k = 1,2·717,8/1,4 = 615,3 kH;
Nmin = Ncp - M1·X/X2 = 204,38– 29,4·0,45/0,452·4 = 188,05 kH > 0.
Отже розміри ростверку та кількість паль задовільна.
Рисунок 4.5 – Пальовий фундамент
4.3.4 Визначення просідання пальового фундаменту
Для визначення просідання пальового фундаменту необхідно визначити
ширину умовного фундаменту, яка визначається за формулою:
by = b+2·l·tgo/4 (4.8)
де l – глибина забивки палі в грунт, рахуючи від підошви ростверку;
o – середнє значення кута внутрішнього тертя:
o = (1·l1+2·l2+…+n·ln)/(l1+l2+…ln) (4.9)
де 1, 2, … n – розрахункове значення кутів внутрішнього тертя для
розрахунку по другому граничному стану для окремих пройдених пальою
шарів ґрунту потужністю відповідно l1, l2,…ln.
o = (28˚·6,0+37,7˚·1,7)/7.7 = 28.07˚;
by = 1,4+2·7.7·tg28.07˚/4 = 3,45 м,
Визначаємо розрахунковий опір ґрунту R:
R = c1·c2·[M·kz ·b·2+Mg·d· /
2 +(Mg - 1)·d · /
b 2 +Mc·c2]/k (4.10)
де c1 i c2 – коефіцієнти умов роботи відповідно ґрунтової основи і роботи
будівлі в взаємодії з основами, c1 = 1,4, c2 = 1,3, згідно [ 27 ];
k – коефіцієнт, який приймається в залежності від методу визначення
розрахункових характеристик ґрунту, k = 1,1, згідно [ 27 ];
M, Mg, Mc – коефіцієнти, які залежать від розрахункового значення кута
внутрішнього тертя 2, M = 1,12, Mg = 5,39, Mc = 7,86, згідно [ 27 ];
b – ширина підошви фундаменту;
kz – коефіцієнт, при b<10, kz = 1 м, згідно [ 27 ];
/
2 – посереджене значення питомої ваги ґрунту, який залягає вище відмітки
закладання фундаменту, /
2 = 16,9 кН/м3:
d – глибина закладання палі;
db – глибина підвалу, db=0;
с2 – розрахункове значення питомого счеплення ґрунту, який залягає
безпосередньо під підошвою фундаменту, с2=1,1.
R = 1,4·1,3·[1,12·1·3,45·17,1+5,39·8,6·16,9+7,86·1,1]/1,1 = 1419,8 кПа.
Визначаємо середній тиск під підошвою умовного фундаменту:
Рср=N2/A (4.11)
Рсeр = (745,4+3,45·3,45·20·9.1)/11,9 = 244,62 кПа < R = 1419,8 кПа.
Просадку визначаємо за методом пошарового додавання.
Товщина першого шару: h1 = 0,4·b = 0,56 м.
Визначаємо напруження від власної ваги в характерних точках:
zg = ·h (4.12)
На рівні підошви першого шару:
zg1 = 15,8·1,2 = 18,96 кПа;
На рівні підошви фундаменту:
zg2 = 18,96+17,5·0,4 = 25,96 кПа;
На рівні другого шару:
zg3 = 18,96+17,5*6,4 = 130,96 кПа;
На рівні третього шару
zg4 = 130,96+17,1·7,4 = 257,5 кПа;
На рівні кінця паль:
zgо = 130,96+17,1·1,7 = 160,03 кПа;
Визначаємо додатковий тиск на основу:
Ро=Рсер – zg0 (4.13)
Po = 210,6 – 160,03 = 50,57 кПа.
Визначаємо додаткове напруження на підошві та покрівлі кожного
елементарного шару, та його просадку в табличній формі. Просадку рахуємо
до поки не виконається умова:
zg·0,2 zp (4.14)
Таблиця 4.2 – Визначення просадки основи
№
п/п
0 0 0 1 160,03 50,57
1 1,08 4,32 0,642 32,47 41,518 21700 1,08 0,002
2 2,16 8,64 0,42 196,97 21,24 26,8527 21700 1,08 0,001
∑= 0,003см
S = 0,003 см < Su = 8 см
Оскільки умова zg·0,2 = 196,97·0,2 = 39,39 кПа > zp = 21,24 кПа, то
припиняємо розрахунок осадки опор. Епюру природного та додаткового тиску
на основу дивись аркуш 7 графічної частини проекту.
Глибина розглядаємої
точки z, м
= 2·z/b
Напруження від власної
ваги ґрунту zg, кПа
Додаткове напруження
zp=Ро·, кПа
Середнє значення
додаткового
напруження, кПа
Товщина
елементарного шару hi,
см
Значення модуля
деформації Еі, кПа
Осадка шару, см
Si=·zpср·hi/Ei
4.3.5 Розрахунок повздовжньої арматури стакану фундамента
Переріз підколонника приводимо до двотаврового.
1000 1000
40
hf=225
225 225 hf"=225
Рисунок 4.6 – Приведений переріз стакану фундамента
Визначаємо діючий момент в перерізі 1-1:
М1-1 = М+Q ·у І (4.15)
де М – розрахункове значення моменту на верхньому обрізі
фундаменту, кН·м;
Q – розрахункове значення поперечної сили на верхньому обрізі
фундаменту, кН;
у І – глибина підколонника, м;
М1-1 = 29,4+1,81·0,75 = 30,75 кH·м.
Знаходимо ексцентриситет за формулою:
е1 = М 1-1/N (4.16)
е1 = 30,75/745,4 = 0,041 м = 41 мм.
Приймаємо симетричне армування.
Перевіряємо виконання умови:
N R b b`f h`f (4.17)
N = 745,4кН 11,5 1 0,225 103 = 2875 кН. Так як умова виконується, то нетральна
вісь проходить у полиці, тому арматуру розраховуємо як для прямокутного
перерізу шириною bf = 1000 мм.
Визначаємо висоту стиснутої зони:
N
x = (4.18)
R b hf
х = 745,4·103/(11,5·225) = 288,1 мм > 2·a = 2·35 = 70 мм. Тоді площа попереч-
ного перерізу арматури при h0 = 1000-35 = 965мм:
225 225
1000
275 275
b=2х225=450
bf=bf'=1000
' N (e − (h − 0,5 x))
As = As = 0 (4.19)
Rs (h0 + a)
' 745,4 103 (5 − (960 − 0,5 288,1))
As = As = = −1485мм2.
280 (960 + 35)
Так як As` = As < 0 то армування приймаємо з умови:
A = A 's s = 0,0005 b`f h0 (4.20)
As = As` = 0,0005·100·96 = 4,8 см².
Приймаємо 414 арматури класу А300C з кожної сторони стакану,
Аs = А’s = 6,15 см2, згідно [ 23 ].
4.3.6 Розрахунок поперечної арматури стакану
Поперечну арматуру стакану розраховуємо в залежності від
випадкового ексцентриситету ео:
ео = М/N (4.21)
ео = 2,94/745,4 = 0,004 м.
Так як hc/2 = 400/2 = 200 мм > ео = 4 мм < hc/6 = 400/6 = 66,7 мм,
то поперечна арматура в стакані ставиться конструктивно. Приймаємо
армматуру 6 А240C, Аs = 0,28 см2, згідно [ 23 ].
4.3.7 Розрахунок арматури в ростверку
Розрахунок ростверка на продавлювання не виконується, тому що призма
продавлювання проходить поза тілом ростверка.
Ростверки під стінами цегляних і великоблокових будівель, що
спираються на залізобетонні палі, розташовані в один ряд, повинні
розраховуватися на експлуатаційні навантаження і на навантаження, які
виникають в період будівництва.
Рисунок 4.7 – Розрахункова схема паль у фундаменті
Розрахунковий згинаючий момент для кожного перерізу визначається як
сума моментів від реакцій паль та від місцевих розрахункових навантажень,
прикладених до консольного звісу по один бік від розглянутого перерізу.
M ai = Pnxi − M oa (4.22)
M ab = Pn yi − M ob (4.23)
Де M ai , M ab - згинаючі моменти від місцевого навантаження;
Визначаємо згинаючий момент за формулою:
2 P + P
M 2 max
1 = b L (4.22)
6
де L – відстань від зовнішньої грані до перерізу.
Рmax = N/А +Мf/Wf (4.23)
Мf = M+Q·h (4.24)
де М – розрахункове значення моменту на верхньому обрізі
фундаменту, кН·м;
Q – розрахункове значення поперечної сили на верхньому обрізі
фундаменту, кН;
h – глибина закладання ростверку.
Мf = 29,4+1,81·1,45 = 32,02 кН·м;
Рmах = 380,3+32,02/0,686 = 426,9 кПa < 1,2·R = 1763,88 кПа.
Рmіп = N/А (4.25)
Рmіп = 745,4/1,96 = 380,3 кПа > 0.
Р = (388,41+380,3)/2 = 384,4 кПа.
q pl 384,4 0.72
M11 = = = 23,54 кН.;
8 8
M11 = 384,4 0.25 − 23,54 = 72,56 кНм.;
M ai 72,56103
As = = = 5,23см;
0.9haRs 0.9 0,55 280(100)
q pl 384,4 0.252
M 22 = = = 12,02кНм.;
2 2
M 22 = 384,4 0,25 −12,02 = 84,08 кНм ;
Mbi 84,08103
As = = = 6,06см²;
0.9haRs 0.9 0,55 280(100)
Приймаємо 8Ø10 А300С, Аs = 6,28 см² з кроком 200 мм, згідно [ 23 ].
4.3.8 Розрахунок арматури палі
Сприймаюча здатність палі за міцністю матеріалу проводиться за
формулою:
Pn = m (mб R b Ab + R s As ) (4.27)
де m – коефіціент умов роботи, m = 1,0, [21];
mb – коефіцієнт умов роботи бетону, mб = 1,0, [21];
– коефіцієнт повздовжнього згину, = 1,0, [21];
Аb – площа бетону, см².
Армування палі проводимо згідно [22], приймаємо для повздовжнього
армування 4 Ø 28 А300С.
Pn = 11 (111,5 (100) 900 + 280 (100) 24,63) = 1724640 Н = 1724,6 кН.
Рn = 1724,6 кН > Fd = 802,66 кН.
Умова виконується, паля здатна сприйняти діюче навантаження.
Остаточно приймаємо для повздовжнього армування 4 Ø 28 А300С, згідно [ 23].
Зверху паля армується п’ятьма сітками з арматури Ø 10 А240С з кроком
50 мм, згідно [ 23 ].
4.3.9 Розрахунок палі в стадії транспортування та монтажних
навантажень
В стадії монтажу паля приймається як балка на двох опорах. Розрахунку
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної
ваги палі Р = 1,36 кН.
q
008 0044 008
0006
Рисунок 4.7 – Розрахункова схема палі в стадії транспортування та монтажних
навантажень
Момент:
М = q·l2/2,
q = 1,36/0,3 = 4,54 кН/м.
М = 4,54·1,22/2 = 3,27 кН·м.
А0 = 3,27·(105)/11,5·(100)·30·272 = 0,03 → η = 0,96;
Аs = 3,27·(105)/280·(100)·0,96·27 = 0,016 см2.
Аs = 0,016 см2 < А428 = 24,63 см2.
Отже підібрана арматура задовольняє розрахунковим вимогам.
Розрахунок петлі палі:
Розрахунок ведемо з умови, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю складає:
F = 1,36 кН.
Аs = F/Rs = 1,36 /225 = 0,006см2 < А10 = 0,78 см2.
Приймаємо арматуру Ø 10 А240 Аs = 0,78 см2, згідно [ 23].
5.1 Технологічна карта на штукатурні роботи
Для оштукатурювання внутрішніх стін використовуємо вапняно-піщану
штукатурку.
Штукатурку виготовляють з сухих сумішей, для чого засипають в розчино-
змішувач, додають воду і перемішують.
Площа оштукатурення – це площа внутрішніх стін з вирахуванням прорізів
для вікон та дверей, становить 1395,3 м2.
Витрати розчину:
Для набризку товщиною 3 мм необхідно 4,19 м3 розчину, для грунту товщиною 7
мм необхідно 9,77 м3 розчину, для накривки товщиною 2 мм необхідно 2,79 м3.
Всього необхідно 16,75 м3 вапняно-піщаного розчину.
5.1.1 Відомість потреби в основних матеріально-технічних ресурсах
Таблиця 5.1 – Відомість потреб в основних матеріально-технічних ресурсах
Назва матеріально-технічного ресуроу Марка Кількість
Пересувний штукатурний агрегат С-372А 1
Розчинозмішувач РЗ-275 1
Проміжний бункер зситом --- 1
Розчинонасос РН-05 1
Шланги --- 2
Безкомпресорна форсунка ФБ-07 1
Контрольне правило ПК-21 1
Маяки --- 4
Маячні рейки МР-02 2
Правило ПР-01 1
Електровідбійний молоток КМС-30 1
Піскоструйний апарат ПА-237 1
Підмості КМ-11 2
Розчиновоз РЗ-280 1
Розчин для штукатурних робіт Вапняно- 16,75 м3
піщаний
5.1.2 Технологічний процес штукатурних робіт
Перед влаштуванням штукатурки підготовляють поверхню: насікають
поверхню за допомогою електровідбійного молотка. Похилі борозди довжиною 5-
8 см, відстань між ними 2-3 см. Приблизно 1000 шт на 1 м2.
Потім поверхню очищують від пилу і виводять жирні плями за допомогою
піскоструйного апарата, за допомогою стислого повітря та піску.
Після очищення, поверхню змочують водою і приступають до влаштування
штукатурки, яка складається з 3 шарів: набризк, грунт, накривка.
Встановлюють штукатурний агрегат С-372А, в змішувальний барабан
Арк
192 ПЗ Б-24
завантажують в`яжуче, заповнювач (пісок) та заливається водою, ця суміш
перемішується, проціжується крізь сито, звідти самопливом потрапляє до
розчинонасоса і по шлангам подається до місця нанесення. Спочатку наносять
набризк через форсунку, коли він почне тужавіти приступають до нанесення
грунту, який утворює товщинну штукатурки, рівномірно розрівнюють його,
ущільнюють за допомогою.
Виконують це так: розчин розрівнюють правилом гострою гранню,
пересуваючі правило не “на здир”, а “на лоск” з низу в гору.
Після того, як грунт затужавіє, приступають до нанесення накривки, яку не
розрівнюють і не ущільнюють, щоб не порушити фактурний шар.
При влаштуванні штукатурки бригада поділяється на ланки:
- 1 ланка складається з штукатура 3 розряду;
- 2 ланка складається з штукатурів: 4 розряду - 1 чоловік, 3 розряду – 1 чоловік,
вони наносять набризк та машиніст насоса 3 розряду – 1 чоловік;
- 3 ланка складається з штукатурів: 4 розряду – 2 чоловіка, 3 розряду – 2 чоловіка,
2 розряду – 1 чоловік, вони наносять грунт та машиніст 3 розряду – 1 чоловік;
- 4 ланка, яка складається з штукатура 4 та 3 розряду, які наносять накривку, та
машиніста розчинонасоса 3 розряду – 1 чоловік.
- 5 ланка – штукатур 4 розряду – 2 чоловіка, 3 розряду – 1 чоловік, затирають
грунт.
5.1.3 Операційний контроль якості
Схема операційного контролю якості представлені в таблиці 5.4 –
5.1.4 Техніка безпеки при виконанні робіт
При роботі з механізмами:
- під час роботи необхідно перевіряти рухомість розчину, щоб не забилися шланги;
- до початку роботи оператор і його помічник повинні старанно оглянути шланги,
усунути всі злами і перетини;
- оператор повинен підібрати потрібну довжину струменя розчину та факел його
розпилення;
- під час роботи забороняється згинати шланги, що може привести до його
розриву;
- переносити шланги дозволяється лише після зупинки розчинонасоса;
- якщо шланг або форсунка забилися то їх необхідно продути, стояти на проти
шланга під час продування забороняється;
- після закінчення роботи шланги і форсунки промивають, а форсунки ще і
змазують;
- при роботі з піскоструйним апаратом слід вдягнути респератор і захисні окуляри,
або спеціальну маску.
При роботі на висоті:
- забороняється скидати мусор з риштовки;
- перед початком роботи необхідно перевірити і випробувати риштовку;
- на риштовці повинні бути перила на висоті 1,5 м та захисна дошка 20-30 см;
Арк
192 ПЗ Б-24
- робітники, що працюють на висоті повинні бути забезпечені захисними
поясами.
При нанесенні на поверхню штукатурки:
- робітники повинні бути забезпечені спецодягом та рукавицями;
- ручки інструментів повинні бути гладкими і не мати дефектів;
- перед початком робіт штукатур повинен оглянути своє робоче місце.
Арк
192 ПЗ Б-24
Таблиця 5.2 – Калькуляція трудових затрат та заробітної платні
Трудоємність,
Норма часу Об’єм робіт Склад бригади
люд-год/маш-год Вартість
По поверхам По поверхам праці на
Назва робіт весь
люд- маш- Професія,
Разом обсяг
год год І ІІ ІІІ І ІІ ІІІ розряд
робіт
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
1. Підготовка Е 8-1-1 100 11-20 223,36 92,96 53,76 76,64 156-35,2 Штукатур
2 16,0 --- 13,96 5,81 3,36 4,79 2
поверхні т 2, 1, а м --- --- --- --- --- --- 3р
Штукатур
1
2. Нанесення Е 8-1-2 100 2-90 55,84 23,24 13,44 19,16 40-48,4 4р
4,0 3,3 13,96 5,81 3,36 4,79 1
набризку т 2, 1, а м2 2-31 46,07 19,17 11,09 15,81 32-25,8 3р
1
Маш. насоса 3р
Штукатур
2
4р
3. Нанесення Е 8-1-2 100 10-50 202,43 84,25 48,72 69,46 146-58 2
2 14,5 3,3 13,96 5,81 3,36 4,79 3р
грунта т 2, 3, а м 2-31 46,07 19,17 11,09 15,81 32-25,8 1
2р
1
Маш. насоса 3р
Штукатур
4. Нанесення Е 8-1-2 100 2-69 47,46 19,75 11,42 16,29 37-55,3 1
2 3,4 3,3 13,96 5,81 3,36 4,79 4р
накривки т 2, 5, а м 2-31 46,07 19,17 11,09 15,81 32-25,8 1
Маш. насоса 3р
5. Затирання Е 8-1-2 100 7-82 138,20 57,52 33,26 47,42 109-16,7 Штукатур 4р 1
9,9 --- 13,96 5,81 3,36 4,79
грунта т 2, 7, а м2 --- --- --- --- --- --- 3р 1
6. Оштукатурен-
Е 8-1-3 2 1-27 270,25 112,47 65,04 92,74 201-89,2 Штукатур 4р 2
ня віконих та 1 м 1,7 --- 158,97 66,16 38,26 54,55
т 2, 1 --- --- --- --- --- --- 3р 2
дверних відкосів
Штукатур
7. Подача роз- Е 8-1-13 1-60 41,88 17,43 10,10 14,35 26-80,0 2
1 м³ 2,5 1,2 16,75 6,97 4,04 5,74 2р
чину на поверхи т 2, 2, а, б 0-84 20,10 8,36 4,85 6,89 14-07,0 1
Маш. насоса 3р
979,42 407,62 235,74 336,06 718-82,8
158,31 65,87 38,12 54,32 110-84,4
Обгрунтування
за ЕНиР
Од. вим.
Розцінка на од.
виробу, грн.
Разом
Кількість
Таблиця 5.3 – Таблиця технологічних розрахунків
Тривалість робіт
Обсяг робіт по Прийнятий склад
Трудоємкість по поверхам, чол-дні/маш-зм по поверхам,
поверхам бригади
змін
Прийнята
Назва робіт і І ІІ ІІІ трудоємкість на
посилання на весь обсяг робіт,
калькуляцію чол-дні
маш-зм Професія, розряд
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
1. Підготовка 2 11,34 12,0 6,56 6,0 9,35 10,0 28,0
100 м 5,81 3,36 4,79 Штукатур 3р 2 1 6 3 5
поверхні --- --- --- --- --- --- ---
Штукатур 4р 1
2. Нанесення 2 2,83 4,0 1,64 4,0 2,34 4,0 12,0
100 м 5,81 3,36 4,79 3р 1 2 2 2 2
набризку 2,34 2,0 1,35 2,0 1,93 2,0 6,0
Маш. насоса 3р 1
Штукатур 4р 2
3. Нанесення
2 10,27 10,0 5,94 10,0 8,47 10,0 30,0 3р 2
грунта 100 м 5,81 3,36 4,79 2 2 2 2
2,34 2,0 1,35 2,0 1,87 2,0 6,0 2р 1
Маш. насоса 3р 1
4. Нанесення 2 2,41 4,0 1,39 4,0 1,99 4,0 12,0 Штукатур 4р 1
100 м 5,81 3,36 4,79 2 2 2 2
накривки 2,34 2,0 1,35 2,0 1,87 2,0 6,0 Маш. насоса 3р 1
5. Затирання 2 7,01 6,0 4,06 6,0 5,78 6,0 18,0 Штукатур 4р 2
100 м 5,81 3,36 4,79 1 2 2 2
грунта --- --- --- --- --- --- --- 3р 1
6. Оштукатурен- Штукатур
2 13,72 12,0 7,93 8,0 11,31 12,0 32,0 2
ня віконих та 1 м 66,16 38,26 54,55 4р 1 3 2 3
--- --- --- --- --- --- --- 2
дверних відкосів 3р
7. Подача роз- 2,13 2,0 1,23 2,0 1,75 2,0 12,0 Штукатур 2р 2
1 м³ 6,97 4,04 5,74 2 1 1 1
чину на поверхи 1,02 1,0 0,59 1,0 0,84 1,0 6,0 Маш. насоса 3р 1
Од. виміру
І поверх
ІІ поверх
ІІІ поверх
Нормативна
Прийнята
Нормативна
Прийнята
Нормативна
Прийнята
Кільксть
Число змін за добу
І поверх
ІІ поверх
ІІІ поверх
5.1.3 Операційний контроль якості
Таблиця 5.4 – Схема операційного контролю якості
Роботи, які
Нанесення розчину на
підлягають Накривка і затирання поверхні
поверхню
контролю
Фак-
Верти- Зчеп-
тура і Міри
Рівномірне каль- лення
Товщи- Нане- Товши- зовніш- Нерів- Шири- запобігання
Склад розподілення ність і штука-
на шару сення на нак- ній виг- ності на на від- штукатурки
контролю розчину по гори- турки з
грунту грунту ривки ляд поверхні косів від пошкод-
поверхні зонталь- повер-
шту- жень
ність хнею
катурки
Мета- Висок, 2-ох
Спосіб Металева Візуаль Візуаль- СкладнийП ростий
Візуально лева рейка, метрова Візуально
контролю лінійка -но но метр молоток
лінійка рівень рейка
Після
Після
УДС До розрів- виконання
нанесення Після виконання операції
контролю нювання шарів штукатурних
шарів
робіт
Допустимі відхилення:
Нерівності поверхні (при прикладанні 2-метрового шаблона) – не більше 2-х нерівностей глибиною або
висотою до 3 мм.
Відхилення поверхні від вертикалі або горизонталі – 1 мм на 1 м висоти (довжини), але не більше 10 мм на всю
висоту (довжину).
Відхилення віконних і дверних відкосів – 1 мм на 1 м довжини, але не більше 3 мм на один елемент.
Відхилення ширини відкосу – 3 мм.
5.2 Проектування сіткового графіку
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва
У відповідності з нормами [ 28 ] підбираємо тривалість будівництва
кінотеатру на 500 місць в м. Києві.
Таблиця 5.5 – Нормативна тривалість будівництва
Норми тривалості будівництва, місяці
Кінотеатр на 500 місць в м. Загальна У тому числі
Києві Передача
Підготов- Монтаж
обладнан-
чий облад-
ня на
період нання
монтаж
9 0,5 --- ---
5.2.2 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-
монтажних робіт
Таблиця 5.6 – Укрупнена номенклатура комплексів монтажних робіт
№
Укрупнена номенклатура комплексів Організація-виконавець
п/п
1 Роботи підготовчого періоду БМУ – “Вікторія-1”
2 Підземні роботи БМУ-1
3 Влаштування вводів БУ-53
Влаштування бетонної основи під
4 ЗАТ БУ – ”Опорядбуд”
підлогу
5 Монтаж конструкцій каркасу БМУ – “Вікторія-1”
6 Влаштування покрівлі ЗАТ БУ – ”Опорядбуд”
7 Влаштування підлоги ЗАТ БУ – ”Опорядбуд”
8 Опоряджувальні роботи ЗАТ БУ – ”Опорядбуд”
9 Внутрішні санітарно-технічні роботи БУ-525
10 Внутрішні електротехнічні роботи БУ-24
11 Здача об’єкту в експлуатацію ----
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексах
Зведення будівель і споруд розпочинається після закінчення на ділянці,
відведеній під будівництво, підготовчих робіт. Роботи підготовчого періоду
виконуються безпосередньо на майданчику майбутнього будівництва (створення
замовником опорної геодезичної мережі, освоєння будівельного майданчику,
Арк
192 ПЗ Б-24
інженерна підготовка, влаштування тимчасових будинків і споруд,
необхідних для потреб будівельників, влаштування засобів зв'язку), а також поза
його межами (зведення магістральних ліній, залізничних шляхів, каналізаційних
колекторів з очисними спорудами тощо).
Земляні роботи виконують після завершення робіт підготовчого періоду.
Розробка котловану під майбутню будівлю виконується екскаватором Е-652Б,
який обрано шляхом порівняння декількох варіантів. Роботи ведуться в 2 зміни.
Грунт з котловану завантажується в автосамоскиди. Влаштування вводів
виконується спеціалізованими управліннями. Так як ці роботи не пов'язані з
використанням потужних машин, простій яких є недопустимим, то всі роботи
виконуються в 1 зміну. Виконується бетонна підготовка з бетону марки
В-7,5 товщиною 100мм. Пісок, щебінь та гравій, які використовують комплексні
бригади при влаштуванні бетонної основи, доставляються з кар'єру та
складуються у відкриті склади на будівельному майданчику.
Монтаж конструкцій каркасу робиться в такій послідовності: зведення
фундаментів, монтаж колон, ригелів, балок покриття, плити перекриття та
покриття. Роботи проводяться в 2 зміни комплексною бригадою. Монтаж
основних конструкцій ведеться краном КБ-300В, методом зі складу.
Для зберігання і захищення від вологи сипучих матеріалів (цемент, гіпс) на
майданчику влаштовують закриті склади. Склади фарб, вогненебезпечних
матеріалів влаштовуються на небезпечній відстані від будівництва.
Влаштування покрівлі виконується в 2 зміни при використанні машин і
механізмів і в 1 зміну без іх використання комплексними бригадами. Влаштування
підлоги виконують в 1 зміну. Опоряджувальні роботи здійснюються силами
залученої опоряджувально-будівельної організації.
На монтаж технологічного обладнання генпідрядчик заключає договір із
спеціалізованим управлінням. Після закінчення внутрішніх робіт, бригада
спеціалізованого управління займається наладкою і пуском технологічного
обладнання.
Бригади субпідрядників виконують внутрішні електротехнічні роботи
(влаштовують освітлення приміщень, проводять проводку і т.п) та внутрішні
санітарно-технічні роботи (монтаж санітарно-технічних приладів, влаштування
водопровідної і каналізаційної мережі, підведення системи опалення). Всі вище
перераховані процеси виконуються в 1 зміну.
Арк
192 ПЗ Б-24
5.2.4 Відомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту
Таблиця 5.7 – Відомість підрахунків об’ємів робіт
№ Одиниці
Комплекс робіт та формули підрахунку Об’єм
п/п виміру
1. Роботи підготовчого періоду
Планування майданчика
1.1 м2 8840,2
Влаштування тимчасових будівель та споруд
1.2
- закритий склад
м2 70
- навіс
м2 100
- туалет на 2 очка з перегородкою
шт 2
- душова на 2 рожка
шт 1
- душова на 4 рожка
шт 1
Влаштування тимчасового водопроводу 100
1.3 м.п. 154
1
м.п. 200
дюйм
1.4 м.п. 200
Влаштування тимчасової каналізації
1.5 м.п. 278,2
Влаштування тимчасових доріг
1.6 м.п. 511,7
Влаштування тимчасового електроосвітлення
1.7 м.п. 300
Влаштівання слабострумних мереж
1.8
Влаштування тимчасового огородження
м2 253,15
будівельного маданчика
2. Підземні роботи
Розробка грунту мехенізованим способом:
2.1 - розробка грунту скрепером
- розробка грунту екскаватором у відвал м3 9639,6
Розробка грунту вручну в котловані та траншеях м3 3340,8
2.2 Занурення з/б паль довжиною 6 м м3 208,8
2.3 Влаштування монолітного з/б розтверку м3 143,1
2.4 Влаштування монолітних з/б фундаментів м2 115,57
2.5 об’ємом до 3 м³ м3 18,0
2.6 Монтаж збірних бетонних блоків під стіни вагою шт 812
2.7 до 1,5 т м³ 12591,4
Зворотня засипка механізованим способом
3. Влаштування вводів
3.1 Влаштування електро-технічних вводів грн 237,8
3.2 Влаштування санітарно-технічних вводів грн 266,5
4. Влаштування бетонної основи під підлогу
4.1 Ущільнення грунту щебнем м2 1172,4
4.2 Влаштування обмазочної гідроізоляції м2 1172,4
4.3 Влаштування підстилаючого шару із бетону м3 293,1
4.4 Влаштування бетонної силової плити м3 117,3
Арк
192 ПЗ Б-24
Продовження таблиці 5.7
5. Монтаж конструкцій каркасу
5.1
Монтаж з/б колон:
Прямокутного перерізу вагою до 3 т шт 25
Прямокутного перерізу вагою до 4 т шт 3
Прямокутного перерізу вагою до 6 т шт 10
Прямокутного перерізу вагою до 10 т шт 4
5.2
Звадення цегляних стін І поверху м³ 178,9
5.3
Монтаж сходинкових маршів І поверху шт 5
5.4
Монтаж елементів перекриття І поверху:
Ригелі довжиною до 6 м шт 39
Балка перекриття вагою до 5 т шт 1
Плити перекриття площею до 10 м² шт 129
5.5
Звадення цегляних стін ІІ поверху м³ 191,5
5.6
Монтаж сходинкових маршів ІІ поверху шт 2
5.7
Монтаж елементів перекриття ІІ поверху: шт
Ригелі довжиною до 6 м шт 10
Плити перекриття площею до 10 м² шт 21
Плити перекриття площею до 20 м² шт 2
5.8
Звадення цегляних стін ІІІ поверху м³ 159,1
5.9
Монтаж сходинкових маршів ІІІ поверху шт 2
5.1
Монтаж елементів покриття ІІІ поверху:
0
Ригелі довжиною до 6 м шт 10
Балки покриття вагою до 15 т шт 3
Плити покриття площею до 10 м² шт 51
Плити покриття площею до 20 м² шт 13
6. Влаштування віконних та дверних прорізів
6.1 Влаштування вікон та дверей на І поверсі:
- влаштування вікон м² 20,5
- засклення вікон м² 20,5
- влаштування дверей м² 34,4
6.2 Влаштування вікон та дверей на ІІ поверсі:
- влаштування вікон м² 7,28
- засклення вікон м² 7,28
- влаштування дверей м² 27,4
6.3 Влаштування вікон та дверей на ІІІ поверсі:
- влаштування вікон м² 15,12
- засклення вікон м² 15,12
- влаштування дверей м² 17,6
6.4 Влаштування вітражів:
- влаштування вітражів м² 421,3
- засклення вітражів м² 421,3
Арк
192 ПЗ Б-24
Продовження таблиці 5.7
7. Влаштування покрівлі
Влаштування обмазочної пароізоляції
Влаштування плитного утеплювача товщиною
7.1 м2 1758,6
15 см
7.2 м2 1758,6
Влаштування асфальтної стяжки товщиною 15
7.3 м2 1758,6
мм
7.4
Влаштування рулонної скатної покрівлі в 3 шари
м2 1758,6
із
рубероїду
8. Влаштування підлоги
8.1 Влаштування підлоги І поверху:
- влаштування підлоги з гранітних плит м² 476,0
- влаштування підлоги з мармурових плит м² 391,9
- влаштування підлоги з керамічної плитки м² 31,7
- влаштування мозаїчної підлоги м² 34,9
8.2 Влаштування підлоги ІІ поверху:
- влаштування паркетної підлоги м² 466,8
- влаштування підлоги з керамічної плитки м² 6,3
- влаштування мозаїчної підлоги м² 4,5
8.3 Влаштування підлоги ІІІ поверху:
- влаштування мозаїчної підлоги м² 185,3
9. Опоряджувальні роботи
9.1 Влаштування вимощення товщиною 150 мм:
- розробка грунту вручну м³ 10,6
- підстилаючий шар із піску 40 мм м³ 2,83
- ущільнення грунту щебнем м² 70,8
- влаштування асфальту м² 70,8
9.3 Штукатурка стін цементно-піщаним розчином м² 1395,3
9.4 Облицювання стін керамічною плиткою м² 158,4
9.5 Фарбування вапном всередині будівлі м² 3147,2
9.6 Масляне фарбування металевих поверхонь м² 92,9
9.7 Облицювання стін фасаду фасадною феглою м³ 77,9
10. Внутрішні електро-технічні роботи
10.
Внутрішні електро-технічні роботи грн 2734,7
1
11. Внутрішні санітарно-технічні роботи
11.
Внутрішні санітарно-технічні роботи грн 2398,5
1
12. Здача об’єкта в експлуатацію
12.
Здача об’єкта в експлуатацію дні 5
1
Арк
192 ПЗ Б-24
5.2.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіку
Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіку представлена у
таблиці 5.8
5.3 Проектування будівельного генерального плану
5.3.1 Виробничі і механізовані устаткування
В даній випускній кваліфікаційній роботі виконуються ручні і механізовані
процеси при яких використовуються різноманітне устаткування.
При влаштуванні бетонної силової плити використовуємо пнемо-нагнітачі для
подачі бетонної суміші марки ПБМ-2 .
Для виконання монолітних бетонних фундаментів використовуємо інвентарну
опалубку, а також бетоноукладачі марки БУМ-2. Для ущільнення використовуємо
вібратор марки ИВ-75.
Для виконання зварювальних робіт використовуємо зварювальні апарати з
електроприводом марки СТЭ-36.
При покрівельних роботах використовуємо машину СО-106А для очищення
основи від бруду і для просушки поверхні , машина СО-99А використовується для
нанесення бітуму і приклеювання рулонних матеріалів. Для подачі матеріалів на
покрівлю використовують будівельні підйомники типу С-447.
Для фарбувальних робіт використовують установки СО-86 та СО-67. СО-75
використовують для фарбування металевих поверхонь. До складу СО-86 входить
компресор. СО-67 застосовують для фарбування вапном залізобетонних
конструкцій.
5.3.2 Розрахунок площі складів
Норматив виробничих запасів , які підлягають збереженню на складах Рскл
визначаємо за формулою:
Рскл =Рзаг/ТхТнхК1хК2 (5.1)
де Рзаг – кількість матеріалів;
Т – тривалість розрахункового періоду за сітковим графіком;
К1 – коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади , для
автомобільного транспорту 1,1;
К2 – коефіцієнт нерівномірного споживання матеріалу приймаємо 1,3;
Тн – норма запасу матеріалів.
Корисну площу складу визначаємо за формулою:
F = Рскл/n (5.2)
де n – норма збереження матеріалу на1 м2 площі складу.
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою:
S = F/ (5.3)
де – коефіцієнт використання складу , який характеризує відношення
корисної площі складу до загальної.
Результати розрахунку складів представлено у таблиці 5.9
Арк
192 ПЗ Б-24
5.3.3 Тимчасові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином, щоб
забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, площадки
укрупненого збору, складів, майстерень, побутових приміщень.
Дороги проектуємо закільцьованими, при проектуванні схеми руху транспорту
максимально враховуємо існуючі дороги та умови зручного маневрування на
будівельному майданчику.
Дороги приймаємо з двостороннім рухом, ширину доріг приймаємо 6 м.
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей
автомашин та автопоїздів.
Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у розмірах
елементах, що перевозяться – по з/б балкам прольотом 18 м.
Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 18 м; зовнішні – 24 м.
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які
регламентують порядок руху транспортних засобів.
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна
перевищувати 10 км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах. Доги
приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги показана на
рисунку:
Рисунок 5.1 – Конструкція тимчасової дороги
1 – кювет;
2 – обочина;
3 – покриття;
4 – земляне полотно;
5 – покриття із щебню;
6 – основа із щебню;
7 – підстилаючий шар з піску;
8 – ущільнений грунт.
Арк
192 ПЗ Б-24
5.3.4 Парк будівельних машин і транспорту
Для виконання механізованих процесів в даному дипломному проекті
застосовуються такі будівельні машини:
- для планування майданчика застосовуємо гусеничний бульдозер марки ДЗ-45 з
потужністю 310 л. двигуна;
- для розробки грунту застосовуємо однокошовий екскаватор із зворотною
лопатою на гусеничному ходу марки Е-262Б;
- для зняття рослинного шару застосовуємо скрепер ДЗ-33;
- для монтажу колон застосовуємо кран КБ-300В;
- для монтажу елементів покриття і перекриття застосовуємо кран КБ-300В;
Для перевезення будівельних матеріалів передбачений такий автомобільний
транспорт:
- автосамоскиди ЗИЛ-555 із вантажопідємності 7 т для перевезення
землі, піску, щебню, гравію;
- для перевезення необхідних будівельних матеріалів застосовуємо бортові
автомашини марки КРаЗ-258, МАЗ-504А, ЗІЛ-130В, КамАЗ-5410.
- для доставки бітумної мастики застосовуємо бітумовози ДС-36, ДС-41А.
5.3.5 Визначення необхідності в побутових і
адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-технічних
робітників на будмайданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові,
адміністративні і виробничі. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності
персоналу. Число робітників визначають, виходячи з календарного або сіткового
графіків та графіків руху робітників.
В цивільному будівництві питома вага робітників — 83.9% , ІТР — 11.0%,
службовців — 3.6%, МОП і охорона — 1.5%.
Комплекс приміщень повинен розраховуватись на всіх робітників, які зайняті
в виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації.
Після розрахунків необхідних площ, типові тимчасові споруди вибирають по
каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховують у
вигляді таблиці для кожного виду споруд.
Загальна кількість працюючих визначається по формулі:
Nзаг = Nроб +N тр +Nсл +Nмоп (5.4)
де Nроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
Nтр — кількість ІТР;
Nсл — кількість службовців;
Nмоп — кількість МОП та охорони;
Nзаг= 26+3+1+1 = 31 чол.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо:
- загальна кількість кількість робітників - 31 чол;
- робітників – 26 чол, з них чоловіків - 23, жінок – 5;
Арк
192 ПЗ Б-24
- ІТР - 3 чол;
- службовців - 1 чол;
- охорона - 1чол.
Розрахунок тимчасових приміщень і споруд проводимо в табличній формі:
Таблиця 5.10 -Розрахунок тимчасових споруд
Вартіс
ть, грн.
Групування та
Тип
найменування
будинку
будинків
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
побутовий
48,7
1 вагончик для
5
чоловіків
контейнерн
- гардеробна 0,9 20,7
ий
приміщення для 23 9х3 54 2
металевий
відпочинку,
- 1 23 "Комфорт"
обігрівання,
приймання їжі
- Умивальна 0,05 1,15
побутовий
2 вагончик для 8,75
жінок
- гардеробна 0,9 2,7 контейнерн
приміщення для ий
3 9х3 27 1
відпочинку, металевий
- 1 3
обігрівання, "Комфорт"
приймання їжі
- Умивальна 0,05 0,15
контейнерн
ий
3 виконробська 3 0,48 1,44 3х6 металевий 18 1
"Універсал
"
контейнерн
ий
4 диспетчерська 1 7 7 3х6 18 1
металевий"
Універсал"
5 червоний куточок 31 0,24 7,44 контейнерн 1
ий
6 Кабінет ТБ 26 0,02 0,52 3х6 металевий 18 1
"Універсал
7 медпункт 31 0,07 2,17 1
"
Арк
192 ПЗ Б-24
№п/п
Розрахункова
кількість
робітників і
лЗунжабчоенвцніяв
показника на 1
працюючого м2
Розрахункова
площа
Розміри в плані
УТС
Прйнята площа
Висота
приміщення
Кількість, шт
Одиниці
Загальна
контейнерн
ий
8 сушильна 26 0,2 5,2 3х6 металевий 18 1
"Універсал
"
приміщення для
збірно-
9 особистої гігієни 3 0,18 0,54 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
жінок
2,4х2, збірно-
10 туалет для жінок 3 0,07 0,21 6,72 1
8 розбірна
туалет для 2,4х2, збірно-
11 23 0.07 1,61 6,72 1
чоловікіів 8 розбірна
душові на 2 збірно-
12 2 0,43 0,14 2,4х2,8 6,72 1
рожка розбірна
душові на 4 збірно-
13 4 0,43 1,72 2,4х2,8 6,72 1
рожка розбірна
5.3.6 Розрахунок тимчасового водозабезпечення
Потребу у воді розраховуємо виходячи з прийнятих методів виконання
робіт, обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період
будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за
формулою:
Qзаг= Qгосп+Qсгп+Qвп+Qпож (5.5)
де Qгосп –розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби;
Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби;
Qвп – розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби.
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаємо за
формулою:
bN k
Q 1 2
госп = (5.6)
3600n
де b –норма споживання на одного робітника в зміну, л. приймаємо b = 20 л;
N1 – чисол працюючих в зміну;
k2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, k2=2;
n – число годин роботи в зміну
20 26 2
Q госп = = 0.04 л/с.
36008.12
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби визначаємо за
формулою:
cN
Q 2
госп = (5.7)
60m
де С – норма витрат на 1 особу, що приймає душ;
Арк
192 ПЗ Б-24
N2 – число працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від N1);
m – час роботи душових установок (45хв. після закінчення зміни)
4010,4
Q госп = = 0,16л/с.
60 45
Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюються за
формулою:
SA k
Q 2
вп = k нв (5.8)
3600n1
де S — питомі витрати води на одиницю обсягу робіт;
A — загальний обсяг робіт на добу або зміну;
n1 — кількість годин роботи, до якої віднесенні витрата;
k2 — для виробничих потреб приймають 1,5;
kнв — коефіцієнт на невраховану витрату води, рівний 1,2.
Питомі витрати S знаходимо як суму добутків витрат на тривалість їх для
всих процесів S=300 л.
3001,5 28
Qвп = 1,2 = 0,43 л/с.
36008,12
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку
одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожний струмінь, тобто 5·2
= 10 л/с.
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі:
Qзаг = 0,04+0,16+0,43+10 = 10,63 л/с.
Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи
знаходимо по формулі:
4 Q 1000
D = заг (5.9)
v
де Qзаг — сумарні витрати води;
v — швидкість руху води по трубам
410,631000
D = = 98,37 мм
3,141,0
Приймаємо труби діаметром 100 мм.
Водозабезпечення проводимо через стальні зворотні водогазопровідні провідні
труби діаметром 100 мм.
Мережа тимчасового водопостачання будівельного майданчику влаштовується
по змішаній схемі .
Джерело водозабезпечення по схемі – міська мережа .
Пожежні гідранти встановлюємо на трубопроводі , на відстані 150 м один від одного,
але не далі 50 м від краю проїзної частини дороги і не далі 50 м від будинку.
Водозабірні крани проектуємо із розрахунку радіуса обслуговування гнучким
шлангом не більше 100 м . Фонтанчики для води влаштовуємо не далі ніж 75 м від
робочих місць, а також у місцях відпочинку робітників.
При водопостачанні тимчасових будинків та споруд використовуємо труби
1 дюйм.
Арк
192 ПЗ Б-24
5.3.7 Організація тимчасового енергозабезпечення
Проектування тимчасового енергозабезпечення будівництва здійснюємо у
такій послідовності: проводимо розрахунок електричного навантаження,
визначаємо кількість і потужність трансформаторних підстанцій; розміщуємо по
БГП трансформаторні підстанції, силові і освітлюючі мережі, інвентарне
електротехнічне обладнання, складаємо схему електропостачання.
Таблиця 5.11 – Встановлена потужність по видах споживачів
Норми витрат
енергії на Загальні
Найменування Обсяг або
одиницю витрати
споживачів кількість
вимірювання, електроенергії
кВт
1 2 3 4
Силові споживачі
Зварювальні
трансформатори СТЭ-
36 потужністю 500
4 75 300
кВхА, перераховані з
врахуванням cos =0,6
P=500·0,6=300
Електромеханічний
6 0,5 3
вібратор ИВ-75
Пересувний
компрессор 2 5 10
СО-86
Підйомник С-447 1 1 1
Машина для очищення
поверхні від бруду і
для просушування 3 2,2 6,6
поверхні
СО-106А
Машина для нанесення
бітуму і приклеювання 3 1 3
рубероідуСО-99А
Разом Рс 323,6
Технологічні споживачі
Установки
електропрогріву
потужністю 500кВт·А
2 125 250
перераховані з
врахуванням cos =0,5
P=500·0,5=250кВт
Разом Рт 250
Внутрішнє освітлення
Арк
192 ПЗ Б-24
Контора виконроба, м2 1 0,15 0,15
Склади, м2 760 0,03 22.8
Побутові приміщення,
2 3 0,15 0.45
м
Разом Ров 28.8
Зовнішнє освітлення
Монтаж конструкцій
2 1172.4 0,03 35,17
м
Охоронну овітлення, м 37 0,15 5,55
Разом Ров 40.72
При розробці проекту потрібну потужність джерел електроенергії
визначають за формулою:
P k P k
P = ( c 1c
p + T 2c +PCB r3c +PОЗ ) (5.11)
cos cos
де - коефіцієнт , який враховує втрати в мережі ;
К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту , залежить від кількості споживачів;
Рс - потужність силових споживачів :
Рт - потужність для технологічних потреб ;
Ров - потужність обладнання внутрішнього освітлення;
Роз - потужність обладнання внутрішнього освітлення;
соs - коефіцієнт потужності.
Необхідну сумарну потужність визначаємо за формулою:
0,33 323,6 0.5 250
Pp = ( + + 0,81 28,8 + 40,72)1,05 = 394,16кВт
0,65 0,85
Для тимчасового електроосвітлення будівельних майданчиків використовує-
мо інвентарні пересувні комплексні трансформаторні підстанції.
Виходячи із необхідної потужності 375.38 кВт приймаємо закриту трансфор-
маторну підстанцію СКТП-560 потужністю 560 кВ·А і габаритами 3400х2270.
Трансформаторна підстанція обладнується двома трансформаторами.
Приєднання споживачів до трансформаторної підстанції виконується через
інвентарні ввідні ящики на напругу 380/220 та 220/127 В. Перерозподіл напруги
ведуть через розподільчі шафи: одна мережа на освітлення процесів монтажу інша
на охоронне освітлення.
Охоронне освітлення території ( мережа W1 220В) здійснюємо через
прожектори на щоглах, які розміщені по периметру усього будівельного
майданчика з кроком 30 м.
Джерелами світла є прожектори з лампами накалювання ПЗС-35 потужністю
1 кВт, 1,5 кВт.
В проекті застосовуємо мережу тимчасового електропостачання змішаного
типу.
Повітряні магістральні лінії влаштовують переважно вздовж проїздів. На
ділянці де працюють крани забороняється використовувати оголені проводи.
Арк
192 ПЗ Б-24
Тимчасові опори передбачаємо з колод довжиною 6м, товщиною у відрубі 15
см. Для мережі використовуємо мідні ізольовані проводи.
5.3.8 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Джерелами світла є прожектори з лампами розжарювання потужністю 1 кВт,
1,5 кВт, встановлені групами по 3, 4 і більше. Для даного будівельного майданчика
рекомендуються прожектори ПЗС-35 з освітленням 20 лк. Висота установки
приладів приймається максимальною, по можливості на рівні даху споруди, що
будується; відстань між прожекторами не повинна перевищувати чотирикратної
висоти їх установки. При відсутності потужних джерел світла прожектори
необхідно влаштовувати групами відповідно сумарної сили світла, світловий потік
повинен бути спрямований у кількох напрямках, бажано в 3-х, мінімум в 2-х.
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може
бути встановлена спрощеним методом через питому потужність за формулою:
P E S
n = (5. 12)
Pл
де Р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35, приймаємо 0,3
Вт/м²·лк;
Е – освітленість, приймаємо Е=20 лк;
S – площа, яка належить освітленню;
Рл – потужність лампи прожектора, для прожектора ПЗС-35 Рл – 1500 Вт.
Освітлення робочих місць при монтажі елементів каркасу:
S = 984,4 м²;
0,3 20 984,4
n = = 5,91шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі елементів каркасу 6
прожекторів.
5.4 Заходи по техніці безпеки виробничої санітарії і протипожежній
безпеці
5.4.1 Техніка безпеки при виконанні земляних робіт
Земляні роботи дозволяється виконувати при наявності затвердженого і
погодженого у встановленому порядку ПВР. До початку робіт повинне бути
визначене точне розташування діючих підземних комунікацій з установкою
спеціальних знаків. Розробку ґрунту поблизу підземних комунікацій можна
виконувати тільки після одержання письмового дозволу та у присутності
представника організації, відповідальної за їхню експлуатацію. Біля
електрокабелів розробляти ґрунт із застосуванням ударних інструментів
заборонено. У випадку виявлення підземних споруд, не зазначених у проекті, а
також при виділенні шкідливих газів, земляні роботи повинні бути припинені до
одержання додаткових вказівок. На брівку траншеї не повинні діяти ніякі
навантаження.
Траншеї необхідно розробляти з укосами у відповідності зі ДБН, а ґрунт при
Арк
192 ПЗ Б-24
цьому можна відсипати не ближче 0,5 м до брівки котловану або траншеї
Козирки, що утворяться при розробці котловану руйнують прийнявши всі
запобіжні заходи .
Стоянки і шляхи пересування машин і механізмів, зайнятих на земляних
роботах виносять за межі призми обвалення ґрунту. Поверхня шляхів переміщення
екскаваторів повинна бути спланована.
При роботі у нічний час крім обов'язкового освітлення робочої площадки
повинні мати індивідуальне освітлення землерийні, землерийно-транспортні і
транспортні машини.
Одноковшеві екскаватори повинні переміщуватися з опущеним до рівня землі
ковшем і розгорнутою стрілою. Заборонено переміщати бульдозером ґрунт на
підйом більш 10° і під ухил більш ніж 30°.При розпушуванні ґрунту ударним
способом визначають границю небезпечної зони розльоту шматків ґрунту і
встановлюють захисні пристосування. Місця електропрогріванні мерзлого ґрунту
обгороджують, і проведення яких-небудь робіт на цій ділянці дозволяють після
відключення струму.
Територію гідромеханічної розробки ґрунту обгороджують з установкою
попереджувальних знаків. Насосна станція і, гідромонітори у вибої повинні мати
телефонний зв'язок і аварійну сигналізацію.
5.4.2 Влаштування бетонної силової плити
При монтажі , демонтажі бетоноводів а також видалення з них бетону,
допускається тільки після зниження тиску до атмосферного. При прочистці
бетоноводів стисненим повітрям робітники, не зайняті безпосередньо цими
операціями повинні бути на відстані не менше 10 м від бетоноводу.
Під час виготовлення бетонних сумішей з використанням хімічних
добавок необхідно запровадити заходи які виключали б опіків шкіри та
ушкодженням очей. Перед початком укладки бетону вібратором перевіряють його
справність При ущільненні бетону електровібраторами переміщати вібратор за
токоведучі шланги не допускається а при перервах в роботі і при переході з
одного місця на інше електровібратори потрібно вимикати
При електропрогріві бетону зона електропрогріву повинна мати захисне
огородження , світлову сигналізацію і знаки безпеки. Сигнальні лампи повинні
підключатись так, щоб при їх перегоранні відключалася подача напруги зона
електропрогріву повинна знаходитись під постійним наглядом електромонтерів,
що виконують монтаж електромережі
5.4.3 Техніка безпеки при монтажі конструкцій каркасу
Розстропування встановлених у проектне положення елементів допускається
тільки після надійного і міцного їхнього закріплення. Елементи, що не володіють
достатньою жорсткістю, на період підйому повинні бути посилені.
Забороняється переміщати елементи конструкцій після їхньої установки і зняття
захоплюючих пристосувань. При монтажі з транспортних засобів водію не
Арк
192 ПЗ Б-24
дозволяється знаходитися в кабіні. Елементи конструкцій, по яких
передбачається переміщення монтажників у процесі монтажу, необхідно
обладнати риштуваннам, перехідними містками, драбинами і спеціальними
страховочними тросами, до яких можна прикріплювати карабін пояса верхолаза.
Місця прикріплення страховочних тросів вказують у проекті монтажу
конструкцій.
Плити крайніх рядів покриття перед підйомом оснащують постійними чи
тимчасовими огородженнями. При виконанні монтажних робіт на висоті навколо
небезпечних зон унизу встановлюють попереджувальні огородження.
Монтажників забезпечують спецодягом установленого зразка, запобіжними
поясами, касками і взуттям, що володіє зниженим ковзанням
До верхолазних робіт, тобто робіт, які виконуються на висоті більше 5 м від
землі, перекриття або настилу допускають робітників у віці від 18 до 60 років, що
мають стаж роботи не менше року і розряд не нижче 4-го. Робітників, зайнятих на
монтажних роботах, забезпечують спецодягом, спецвзуттям і захисними касками.
При роботі на висоті вони зобов'язані надягати запобіжні пояси , якими
прикріплюються до міцно встановлених елементів конструкції чи страховочним
канатам.
Щоб забезпечити безпечні умови роботи і переміщення робітників на висоті
влаштовують тимчасові настили, підмості й огородження, застосовують захисні
сітки. Дощаті настили на риштуваннях виконують з рівних дощок товщиною 40
мм при зазорах між ними не більш 10 мм.
Конструкції розстроповують тільки після виконання надійного закріплення.
Тимчасове кріплення конструкцій дозволяється знімати після остаточного
закріплення конструкцій.
Електрозварювальні роботи виконують відповідно до правил протипожежного
захисту і техніки безпеки на ці види робіт.
Коли виконуються роботи на висоті більше 1 м від рівня землі чи перекриття
настили і підмости обгороджують поручнями. Вантажопідємні крани і
вантажозахватні пристрої допускають до експлуатації тільки після їхньої
реєстрації і технічного огляду. Перед підйомом варто перевіряти надійність
стропування вантажу. Сумарна маса вантажу, що піднімається, і захватних
пристосувань не повинна перевищувати паспортної максимальної
вантажопідємності крана при даному вильоті гака. Вантажі, що мають масу,
близьку до вантажопієомності крана для даного вильоту гака, варто піднімати в
два прийоми: спочатку на висоту 100 мм (у такому положенні перевіряють
підвіску, стійкість крана і надійність його гальм), потім на повну висоту.
Заборонено під час перерв залишати піднятий вантаж.
При відємних температурах зовнішнього повітря вживають заходів боротьби з
ольодьонінням риштування, конструкцій, обладнують приміщення для обігріву,
максимально наближаючи їх до місця проведення робіт. Робочі місця, розташовані
на висоті, обладнають вітрозахисними щитками чи легкими знімнними укриттями
з брезенту чи синтетичних плівок.
Арк
192 ПЗ Б-24
5.4.4 Техніка безпеки при влаштуванні покрівель
При виконанні покрівельних робіт необхідно дотримуватися діючих правил по
охороні праці і протипожежної безпеки. Допуск робітників на дах дозволяється
після перевірки справності несущої основи, риштування, тимчасових огороджень і
робочих ходових містків. При проведенні робіт на даху покрівельники
користаються запобіжними поясами, спецодягом і взуттям із зменшеним ковзання.
При роботі на даху з ухилом більш 20°, а також на мокрих і покритих інеєм чи
снігом дахах повинні застосовуватися додаткові переносні драбини шириною не
менше 30 см, які під час роботи варто надійно закріплювати.
Виконувати покрівельні роботи під час ожеледі, густого тумана, вітру силою
більше 6 балів, зливового дощу, а також при настанні темряви, якщо немає
достатнього штучного освітлення робочого місця і підходів до нього
забороняється.
Складування матеріалу, інструментів і тари на даху повинне бути надійним,
щоб уникнути їхнього ковзання чи здування вітром.
При влаштуванні рулонних і безрулонних покрівель місця варіння і розігріву
мастики повинні бути віддалені від вогненебезпечних будівель і складів не менше
ніж на 50 м і не менше 15 м від брівок траншей і котлованів. Якщо мастика
запалилася, варто щільно закрити казан кришкою, засипати вогонь піском чи
залити рідиною з вогнегасника. Не можна застосовувати воду для заливання
палаючої мастики.
Робітники, зайняті готуванням і застосуванням бітумних мастик і
лакофарбових покриттів, повинні бути забезпечені відповідним спецодягом,
захисними окулярами і респіраторами. При нанесенні мастики робітник повинний
знаходитися з навітряної сторони, щоб уникнути влучення на шкіру мастики чи
ґрунтовки. Мастику, що потрапила на шкіру, варто змивати спеціальною чи
мильно-ланоліновою пастою.
Не можна піднімати елементи конструкцій, поки поверхні опор, на які їх
встановлюють не будуть очищені від снігу, а стопувальник не переконається в
тому, що елементи не змерзлися між собою і не примерзли до основи. Відривати
примерзлі конструкції краном забороняється. Найбільш відповідальною роботою
монтажного процесу у зимку є закладення стиків, які особливо сприймають
розрахункові зусилля.
При роботах у зимовий час стики залізобетонних конструкцій можна
класифікувати в такий спосіб: стики, що сприймають розрахункові зусилля і
забезпечують стійкість і жорсткість будинку; те ж саме, але не сприймаючих
розрахункових зусиль; те ж саме, але відкриті сталеві елементи, що мають
закладні деталі, випуски арматури.
Закладення стиків з тепловою обробкою застосовуються для стиків перших
двох груп. Теплова обробка бетону виконується електрообігріванням,
пропарюванням і індукційним прогрівом. До бетонування стики повинні бути
прогріті до позитивної температури. Для обігріву бетону в стиках застосовують
трубчасті електронагрвачі, нагрівачі інфрачервоного випромінювання і гріючих
опалубок. При застосуванні трубчастих нагрівачів є можливість регулювання
температури на поверхні.
Арк
192 ПЗ Б-24
При індукційному електропрогріві використовують коаксіальний кабель,
що укладається витками на опалубку стику. При цьому витрачається 110—120
кВт-год електроенергії на 1 м3 бетону, що прогрівається, при потрібній
потужності 12 кВт.
При застосуванні цього способу необхідно точно розраховувати число витків і
місця їхнього розташування. У процесі обігріву необхідний ретельний контроль за
температурою бетону. Перегрів бетону вище встановлених проектом температур
неприпустимий.
5.4.5 Техніка безпеки при влаштуванні підлог
В залежності від виду підлог (дерев'яні, бетонні і т.д.) варто керуватися
правилами техніки безпеки відповідного виду робіт (столярні, бетонні і т, д.).
Гарячі бітумні мастики варто доставляти до місця роботи в стійкій закритій тарі.
При використанні мастик, що містять летючі розчинники необхідно провітрювати
приміщення, не допускаючи великої концентрації розчинника, тому що може
відбутися вибух і пожежа. У приміщеннях, де йдуть роботи, повинні бути засоби
пожежогасіння.
Робітники, зайняті на влаштування підлог, повинні бути навчені правилам
виконання робіт з токсичними, вогненебезпечними і вибухонебезпечними
матеріалами, а також правилам експлуатації інструмента і прийомам першої
медичної допомоги. Роботу з пиловидними матеріалами, активними розчинами і
мастиками виконують у захисному спецодязі і захисних окулярах, у добре
провітрюваних приміщеннях.
Працівники які працюють з лугами, кислотами і іншими хімічно активними
речовинами, їм необхідно охороняти очі і руки від хімічних опіків,
використовуючи окуляри і гумові рукавиці. Працюючи з епоксидними смолами
треба стежити, щоб вони не нагрівалися більше ніж 30 °С, при більш високих
температурах отвердіння буде протікати бурхливо і може викликати сильні опіки.
Електрифікований інструмент, машини для шліфування підлог і ущільнення
бетону повинні бути заземлені.
5.4.6 Техніка безпеки при виконанні малярних робіт
При роботі з шкідливими чи отруйними речовинами необхідно стежи, за тим,
щоб концентрація газів, парів і пилу в робочій зоні в процесі приготування
виділяючих шкідливі летучі пари складів для фарбування і при виконанні
малярських робіт не перевищувало гранично припустимих концентрацій
шкідливих речовин. Приміщення, де ведуться ці роботи, повинні мати природну
чи штучну вентиляцію, що не створює протягів. Робітникам , що застосовують
фарби зі шкідливими чи отруйними речовинами, повинні проходити періодичний
медичний огляд.
Пневматичні фарбувальні апарати і шланги , що використовуються при
фарбуванні, слід до початку роботи перевірити і випробувати на тиск, що
перевищує в 1,5 рази робочий. Робітників, що застосовують пневматичні апарати,
а також швидкозасихаючі лакофарбові матеріали, що містять шкідливі летючі
Арк
192 ПЗ Б-24
розчинники, необхідно, забезпечити респіраторами і захисними окулярами.
Працювати дозволяється тільки на справних риштованн, лісах, колисках і
драбинах, дотримуючи при цьому правила техніки безпеки при роботі на висоті.
Ширина настилів на риштованн і лісах повинна бути не менш 1 м. Зазор між
стіною будинку і робітником настилом допускається не більш 15 см, причому
зазор у неробочий час слід закривати
Фарбування внутрішніх поверхонь закритих ємностей необхідно забезпечувати
їхнє провітрювання переносними вентиляторами і використовувати для освітлення
переносні світильники, що працюють під напругою не вище 12В.
Перхлорвінілові фарби для фарбування фасадів і інших зовнішніх фарбувальних
робіт допускається застосовувати при температурі не вище +4° С. Зберігати
перхлорвінілові лакофарбові матеріали і розчинники дозволяється тільки в
спеціально призначених для цих цілей вогнестійких будинках. Забороняється
зберігати такі матеріали в підвалах житлових будинків. Уся фарбувальна
апаратура перед початком роботи піддається іспитам на гідравлічний тиск не
нижче 1 МПа. На видних місцях необхідно вивішувати плакати, інструкції, якими
робітники повинні керуватися у своїй повсякденній роботі.
5.4.7 Заходи по техніці безпеки та протипожежні заходи, що
передбачені при проектуванні будівельного генерального плану
Будівельні майданчик з комплексом будинків та споруд, які будуються,
елементами будівельного господарства в цілому являє собою об‘єкт, небезпечний
в пожежному відношенні. Пожежна безпека на будівельному майданчику
забезпечується виконанням спеціальних протипожежних вимог, які ставляться як
до всього майданчика, так і до окремих об‘єктів і видів робіт.
До пожежної безпеки відноситься додержання розривів між будинками, які
будуються, тимчасовими будівлями і складами величина цих розривів залежить
від ступеня вогнестійкості об‘єктів і категорії пожежної безпеки виробництв які
розміщені в тимчасових будинках, і визначаються протипожежними нормами і
правилами.
Складання вогненебезпечних матеріалів у зоні протипожежних розривів не
допускається.
Організація будівельного майданчика повинна забезпечувати безпеку праці
робітників на усіх етапах виконання робіт.
Легкозаймисті матеріали, рідини і гази необхідно зберігати на спеціально
обладнаних відкритих майданчиках чи в окремих будівлях, збудованих із
незаймистих матеріалів. Щоб уникнути розтікання рідини, як споруди, так і
відкриті майданчики влаштовують нижче рівня землі або обносять їх валом.
Відстань від складів займистих рідин чи газів до споруд чи будинків, які
будуються, повинна бути не менше 20м, а від розміщених поряд з забудовою
житлових громадських будівель не менше 50...100м .
Будівельний майданчик обладнують протипожежним водопостачанням.
Важливим є виконання правил пожежної безпеки при виконанні будівельно
монтажних робіт .
Арк
192 ПЗ Б-24
Пожежні гідранти встановлюють в спеціальних закритих колодязях, які
в зимовий період утепляються. Будівельні майданчики повинні мати указники
джерел пожежного водозабезпечення і первинних засобів пожежогасіння, пла-кати
по пожежній безпеці і попереджуючі насипи.
Дороги під`їзди і місця розміщення пожежних гідрантів повинні бути
освітлені. Для подачі тривоги у випадку пожежі будівельні майданчики повинні
мати сирену або інші засоби звукової сигналізації.
Палити дозволяється у спеціально відведених місцях. Розводити багаття на
території будівельного майданчика категорично забороняється.
5.5 ТЕП виконання робіт
Тривалість будівництва об’єкту - 156 днів
Нормативна тривалість будівництва об’єкта - 198 днів.
Тривалість будівництва об‘єктка по сітковому графіку – 156 день.
5.5.1 Скорочення тривалості будівництва
в порівнянні з нормативною
Скорочення тривалості будівництва у порівнянні з нормативною – 42 дня.
5.5.2 Трудомісткість будівельно-монтажних робіт
Трудомісткість будівельно-монтажних робіт: 116 маш-змін;
1839 люд-днів.
5.5.3 Середній виробіток на 1 робітника по основним видам
робіт в фізичних об’ємах
влаштування покрівлі : 7,33 м2/зміну
опоряджувальні роботи : 17,21 м2/зміну
влаштування бетонної силової плити : 7,38 м3/зміну
влаштування підлог : 5,05 м²/зміну.
Арк
192 ПЗ Б-24
Таблиця 5.8 – Таблиця вихідних даних для побудови сіткового графіку
Норма на
Основні
Об’єм роботи одиницю Трудолмісткість Виконавець
№ механізми
Комплекс робіт виміру
п/п
маш-зм люд-дні Бригада
Од. Кіль- маш-год люд-год Наймену- Органі-
виміру кість маш-зм люд-дні Норма Прий- Норма Прий- вання Професійний склад Кільк. зація
-тивна нята -тивна нята
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
___ Планування 1000 0,21 ____ ____ ____ Бульдозер Машиніст БМУ
1 1-2 2 8,85 1-32-3 0,265 2,0 1 1 2 1 4425,0
майданчика м 0,03 ДЗ-45 бульдозера Вікторія-1
1-2 2 ____ ____ ____ __ БМУ
Влаштування тимч. 2-5 57,4 48,0 Бригада теслярів 12 1 4
Вікторія-1
будівель та споруд:
____ 0,98 ____ ____
-влаштування 2 12,0 25,0
1 м 100 0,12
навіса
____ 2,13 ____ ____
2 18,2 17,5
1 м 70 0,26
-закритий склад
____ 78,72 ____ ____
19,2 0,5
шт 2 9,6
-туалет на 2 очка
____ 26,24 ____ ____
3,2 0,25
шт 1 3,2
-душова на 2 рожка
____ 39,36 ____ ____
-душова на 4 рожка 4,8 0,25
шт 1 4,8
3
1-2 Влаштування тимч. 2-6 ____ ____ ____ __ Бригада БМУ
66,52 63,0 9 1 7
водопроводу: ____ 311,6 ____ ____ сантехніків Вікторія-1
58,52 2,0
- 100 100 м 1,54 38
____ 32,8 ____ ____
8,0 28,6
- 1 дюйм 100 м 2 4
Влаштування тимч. ____ 360,8 ____ ____ ____ __ Бригада БМУ
2-5 4 5-7 100 м 2 88,0 80,0 10 1 8 25,0
каналізації 44 сантехніків Вікторія-1
Влаштування ____ 1426,8 ____ ____ ____ __ БМУ
2-6 5 6-7 1000 м 0,28 48,72 45,0 Бригада землекопів 9 1 5 56,0
тимчасових доріг 174 Вікторія-1
Влаштування тимч. ____ 26,07 ____ ____ ____ __ БМУ
1-2 6 2-3 100 м 5,12 16,90 19,0 Бригада електриків 8 1 2 256,0
електроосвітлення 3,3 Вікторія-1
Влаштування ____ 24,6 ____ ____ ____ __ БМУ
2-3 7 3-4 100 м 3 9,0 8,0 Бригада електриків 8 1 1 300,0
слабострумних мереж 3 Вікторія-1
Влаштування тимч. 2 ____ 181 ____ ____ ____ __ Бригада БМУ
3-4 8 4-7 100 м 2,54 10-31-1 56,06 48,0 24 1 2 127,0
огородження 22,07 монтажників Вікторія-1
4-7,
Розробка грунту скре- 23,4 ____ ____ ____ Скрепер
5-7, 9 7-8 1000 м3 9,640 1-28-1 27,48 26,0 1 Машиніст скрепера 1 БМУ-1 2 13 370,8
пером 2,85 ДЗ-33
6-7
Розробка грунту екска- 3 11,4 ____ ____ ____ Екскаватор Машиніст
7-8 10 8-9 1000 м 3,341 1-11-1 4,65 4,0 1 1 БМУ-1 2 2 835,3
ватором 1,39 Е-652Б екскаватора
Розробка грунту 3 ____ 131,0 ____ ____ ____ __
8-9 11 9-10 100 м 2,09 1-80-1 33,40 30,0 Бригада землекопів 10 БМУ-1 1 3 69,7
вручну 15,98
1,30 3,55 Трактор Бригада
9-10 12 Занурення з/б паль 10-11 м³ 143,1 5-1-2 22,90 22,0 62,97 44,0 1 2 БМУ-1 2 11 6,5
0,16 0,44 МТЗ-80 монтажників
Влаштування
Бригада
фундаментів: –––– –––– 68,77 60,0 –––– –– 10 БМУ-1 1 6
бетонщиків
- влаштування
____ 378,0
моноліт-ного з/б 100 м³ 1,16 6-1-22 –––– –––– 54,0 19,3
10-11 13 11-12 46,55
ростверку
- влаштування
____ 666,0
моноліт-них з/б 100 м³ 0,18 6-1-5 –––– –––– 14,77 3,0
82,02
фундаментів до 3 м³
Монтаж збірних
24,0 86,50 Кран Бригада
11-12 14 бетонних блоків під 12-14 100 шт 8,12 7-1-2 24,04 24,0 86,56 72,0 1 3 БМУ-1 2 12 33,8
2,96 10,66 КБ-300В монтажників
стіни вагою до 1,5 т
12-14,
Зворотня засипка 1000 2,53 ____ ____ ____ Бульдозер Машиніст
8-14, 13- 15 14-15 12,60 1-31-8 4,04 4,0 1 1 БМУ-1 2 2 3150,0
14 грунту м3 0,32 ДЗ-45 бульдозера
Попередні
роботи
Код роботи
Нормативне
джерело
Кіль-
кість
Змінність
Тривалість
Потік у зміну
Вартість,
грн
Продовження таблиці 5.8
Влаштування
Виробіток 50 ____ ____ ____ __
7-8 16 санітарно-технічних 8-14 грн 4,76 4,0 Бригада землекопів 4 БУ-53 1 1 237,8
люд-дні
вводів
Влаштування
Виробіток 50 ____ ____ ____ __
7-8 17 електро-технічних 8-13 грн 5,33 5,0 Бригада електриків 5 БУ-53 1 1 266,5
люд-дні
вводів
Уільнення грунту ____ 7,19 ____ ____ Бригада ЗАТ БУ
14-15 18 15-16 100 м² 11,73 11-1-2 10,32 10,0 –––– –– 10 1 1 1173,0
щебнем 0,88 бетонщиків Опорядбуд
Ваштування підстила- 11-1- ____ 2,90 ____ ____ Бригада ЗАТ БУ
15-16 19 16-17 м³ 293,1 102,59 100,0 –––– –– 20 1 5 58,6
ючого шару з бетону 11 0,35 бетонщиків Опорядбуд
Ваштування обма- ____ 19,2 ____ ____ Бригада ЗАТ БУ
16-17 20 17-18 100 м² 11,73 11-3-5 27,45 24,0 –––– –– 12 1 2 586,5
зочної гідроізоляції 2,34 бетонщиків Опорядбуд
Ваштування бетонної ____ 137,0 ____ ____ Бригада ЗАТ БУ
17-18 21 18-19 100 м³ 1,18 6-1-1 19,72 16,0 –––– –– 8 1 2 59,0
силової плити 16,71 бетонщиків Опорядбуд
Монтаж конструкцій Кран Бригада монтаж- БМУ
21,32 20,0 150,87 140,0 1 7 2 10
каркасу І поверху: КБ-300В ників та мулярів Вікторія-1
- монтаж з/б колон в ____ ____
шт 42 т. 5.9 10,21 52,03 2,1
стакани фундаментів
- зведення цегляних ____ ____
м³ 178,9 т. 5.9 –––– 54,55 8,95
стін
18-19 22 19-20
- монтаж сходинкових 39,2 254,0
100 шт 0,05 7-18-3 0,24 1,56 0,25
маршів 4,83 31,28
- монтаж ригелів та ____ ____
шт 40 т. 5.9 3,33 17,32 2,0
балки перекриття
- монтаж плит ____ ____
шт 129 т. 5.9 7,54 25,41 6,45
перекриття
Монтаж конструкцій Кран Бригада монтаж- БМУ
2,39 2,0 68,51 68,0 1 17 2 2
каркасу ІІ поверху: КБ-300В ників та мулярів Вікторія-1
- зведення цегляних ____ ____
м³ 191,5 т. 5.9 –––– 58,39 47,88
стін
- монтаж сходинкових 39,2 254,0
19-20 23 20-21 100 шт 0,02 7-18-3 0,09 0,63 0,5
маршів 4,83 31,28
- монтаж ригелів ____ ____
шт 10 т. 5.9 0,87 4,52 2,5
- монтаж плит ____ ____
шт 23 т. 5.9 1,43 4,97 5,75
перекриття
Монтаж конструкцій Кран Бригада монтаж- БМУ
6,02 6,0 76,36 72,0 1 12 2 3
каркасу ІІІ поверху: КБ-300В ників та мулярів Вікторія-1
- зведення цегляних ____ ____
м³ 159,1 т. 5.9 –––– 48,51 95,75
стін
- монтаж сходинкових 39,2 254,0
20-21 24 21-22 100 шт 0,02 7-18-3 0,09 0,63 1,0
маршів 4,83 31,28
- монтаж ригелів ____ ____
шт 10 т. 5.9 0,89 4,97 5,0
- монтаж балок та ____ ____
шт 67 т. 5.9 5,04 22,25 11,5
плит перекриття
Влаштування віконних
Бригада теслярів та ЗАТ БУ
та дверних блоків І –––– –––– 9,2 8,0 –––– –– 4 1 2
10-13- склярів Опорядбуд
поверх:
1 ____ 160,0
- вікон 100 м² 0,21 –––– –––– 4,14 10,5
19,7
21-22 25 22-24
15-201- ____ 43,1
- засклення вікон 100 м² 0,21 –––– –––– 1,12 10,5
1 5,31
____ 91,40
- дверей 100 м² 0,35 –––– –––– 3,94 17,5
10-20- 11,25
2
Продовження таблиці 5.8
Влаштування віконних
Бригада теслярів та ЗАТ БУ
та дверних блоків –––– –––– 4,98 4,0 –––– –– 4 1 1
10-13- склярів Опорядбуд
ІІ поверх:
1 ____ 160,0
22- - вікон 100 м² 0,073 –––– –––– 1,44 7,3
19,7
24, 26 24-28
15-201- ____ 43,1
23-24 - засклення вікон 100 м² 0,073 –––– –––– 0,39 7,3
1 5,31
____ 91,40
- дверей 100 м² 0,28 –––– –––– 3,15 28,0
10-20- 11,25
2
Влаштування віконних
Бригада теслярів та ЗАТ БУ
та дверних блоків –––– –––– 5,79 4,0 –––– –– 4 1 1
10-13- склярів Опорядбуд
ІІІ поверх:
1 ____ 160,0
24- - вікон 100 м² 0,15 –––– –––– 2,96 15,0
19,7
28, 27 28-30
15-201- ____ 43,1
27-28 - засклення вікон 100 м² 0,15 –––– –––– 0,80 15,0
1 5,31
____ 91,40
- дверей 100 м² 0,18 –––– –––– 2,03 18,0
10-20- 11,25
2
Монтаж вітражів: Кран Бригада ЗАТ БУ
8,14 8,0 80,09 80,0 1 10 2 4
КБ-300В монтажників та Опорядбуд
22-
- монтаж вітражів 9-5-1 15,7 111,0 склярів
24, 28 24-25 100 м² 4,22 8,14 57,68 52,75
1,93 13,67
23-24
- засклення вітражів 15-201- ____ 43,1
100 м² 4,22 –––– 22,41 52,75
1 5,31
Влаштування покрівлі: ____ ____ ____ __ Бригада ЗАТ БУ
246,08 240,0 16 1 15
покрівельників Опорядбуд
- влаштування 2 ____ 14,0 ____ ____
100 м 17,59 12-9-8 30,08 117,3
пароізоляції 1,71
- влаштування 2 ____ 28,5 ____ ____
21-22 29 22-23 100 м 17,59 12-9-1 61,21 117,3
плитного утеплювача 3,48
- влаштування цемент- 2 ____ 15,0 ____ ____
100 м 17,59 12-10-2 32,54 117,3
ної стяжки 25 мм 1,85
- влаштування 2 ____ 56,50 ____ ____
100 м 17,59 12-2-4 122,25 117,3
рубероїду в 4 шари 6,95
____ __ Бригада ЗАТ БУ
Влаштування підлоги 11-30- –––– –––– 294,01 288,0 18 1 16
бетонщиків та Опорядбуд
І поверху: 6
____ 280,0 плиточників
- підлога з гранітних 100 м² 4,76 –––– –––– 164,12
34,48 29,75
плит 11-30-
____ 242,0
27-32 30 - підлога з мармурових 32-33 100 м² 3,92 3 –––– –––– 116,82 24,5
29,80
плит
____ 102,0
- підлога з керамічної 100 м² 0,32 11-21- –––– –––– 4,02 20,0
12,56
плитки 2
____ 210,0
- підлога мозаїчна 100 м² 0,35 –––– –––– 9,05 21,88
25,86
11-11-
6
Бригада
____ __ ЗАТ БУ
Влаштування підлоги –––– –––– 59,33 50,0 бетонщиків та 10 1 5
Опорядбуд
ІІ поверху: 11-27- плиточників
____ 99,40
- підлога з паркету 6 –––– –––– 57,16 93,4
100 м² 4,67 12,24
32-33 31 33-34
____ 102,0
- підлога з керамічної 11-21- –––– –––– 0,88 1,4
100 м² 0,07 12,56
плитки 2
100 м² 0,05 ____ 210,0
- підлога мозаїчна 11-11- –––– –––– 1,29 1,0
25,86
6
31- Влаштування підлоги Бригада
11-11- 210,0 ____ __ ЗАТ БУ
34, 32 ІІІ поверху: 34-35 100 м² 1,86 ––– ––– ––– 48,09 40,0 бетонщиків та 10 1 4 0,47
6 25,86 Опорядбуд
33-34 - підлога мозаїчна плиточників
Продовження таблиці 5.8
Влаштування вимо-
щення: ____ __ Бригада ЗАТ БУ
5,19 5,0 5 1 1
- розробка грунту бетонщиків Опорядбуд
вручну товщиною 3 ____ 131,0 ____ ____
100 м 0,11 1-80-1 1,75 0,11
150мм 15,98
- підстилаючий шар із 37-38 ____ 3,00 ____ ____
36-37 33 м3 2,83 11-1-3 1,04 2,83
піску товщиною 40мм 0,37
- ущільнення грунту ____ 7,19 ____ ____
100 м2 0,71 11-1-2 0,62 0,71
щебнем 0,88
2 ____ 20,6 ____ ____
100 м 0,71 11-13-3 1,78 0,71
- влаштування 2,51
асфальту
Внутрішні електро- Виробіток 50 ____ ____ ____ __
24-25 34 25-38 грн 54,69 50,0 Бригада електриків 10 БУ-24 1 5 546,94
технічні роботи люд-дні
Внутрішні санітарно- Виробіток 50 ____ ____ ____ __ Бригада
24-25 35 25-26 грн 47,97 40,0 8 БУ-525 1 5 479,7
технічні роботи люд-дні сантехніків
Штукатурка стін
____ __ Бригада ЗАТ БУ
24-25 36 вапняно-піщаним 25-27 100 м² 5,81 т. 5.12 ––– ––– ––– 4 1 12 48,4
штукатурів Опорядбуд
розчином І поверх
24- Штукатурка стін
____ __ Бригада ЗАТ БУ
28, 37 вапняно-піщаним 28-29 100 м² 3,36 т. 5.12 ––– ––– ––– 4 1 8 42,0
штукатурів Опорядбуд
27-28 розчином ІІ поверх
28- Штукатурка стін
____ __ Бригада ЗАТ БУ
30, 38 вапняно-піщаним 30-31 100 м² 4,79 т. 5.12 ––– ––– ––– 4 1 11 43,5
штукатурів Опорядбуд
29-30 розчином ІІІ поверх
Облицювання стін 15-14- 178,0 ____ __ Бригада ЗАТ БУ
30-31 39 31-34 100 м² 1,59 ––– ––– ––– 34,85 32,0 8 1 4 39,75
керамічною плиткою 3 21,92 плиточників Опорядбуд
Фарбування вапном 15-153- 9,70 ____ __ ЗАТ БУ
34-35 40 35-36 100 м² 31,48 ––– ––– ––– 37,46 36,0 Бригада малярів 12 1 3 1049,3
всередині будівлі 1 1,19 Опорядбуд
Масляне фарбуванні
15-164- 11,70 ____ __ ЗАТ БУ
35-36 41 металевих та 36-37 100 м² 1,26 ––– ––– ––– 1,81 2,0 Бригада малярів 2 1 1 126,0
2 1,44 Опорядбуд
дерев’яних поверхонь
Облицювання стін
4,96 ____ __ ЗАТ БУ
34-35 42 фасаду фасадною 35-38 м³ 77,9 8-9-2 ––– ––– ––– 47,52 48,0 Бригада мулярів 12 1 4 19,48
0,61 Опорядбуд
цеглою
Таблиця 5.9 – Розрахунок площі складів
Коефіці- Запас
Необхідність
єнти матеріалів
Найменування
матеріалів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1 Колони 10 м3 78,62 7,86 1,1 1,3 5 7,15 56,20 1 56,20 0,6 93,67 105 7х15 відкритий
2 Ригелі 15 м3 69,12 4,61 1,1 1,3 5 7,15 32,95 1 32,95 0,6 54,9 60 6х10 відкритий
3 Балки 15 м3 8,85 0,59 1,1 1,3 5 7,15 4,22 1 4,22 0,6 7,03 20 1х20 відкритий
4 Плити 15 м3 233,84 15,59 1,1 1,3 5 7,15 111,5 1 111,5 0,6 185,7 200 8х25 відкритий
5 Щебінь 2 м3 62,2 31,1 1,1 1,3 5 7,15 222,37 3 74,12 0,6 118,5 120 5х24 відкритий
6 Цегла 15 тис шт 174,8 11,65 1,1 1,3 5 7,15 83,3 2,5 33,32 0,7 47,6 50 5х10 відкритий
7 Рубероід 15 рулон 276 18,39 1,1 1,3 8 11,44 210,44 24 8,77 0,6 14,62 15 5х3 навіс
8 Столярні вироби 4 м2 124,3 31,08 1,1 1,3 8 11,44 355,56 20 17,78 0,5 35,5 36 6х6 закритий
9 Скло 4 м2 43,3 10,83 1,1 1,3 8 11,44 123,84 60 2,07 0,5 4,13 5 2х2,5 закритий
10 Вапно 0,17 кг на 1 м2 12 т 535,16 44,60 1,1 1,3 12 17,16 765,28 2000 0,38 0,6 0,64 2 1х2 навіс
11 Бітум 15 кг на 1 м2 6 т 0,44 0,07 1,1 1,3 6 8,58 0,63 1,6 0,40 0,6 0,66 2 1х2 відкритий
12 Арматура 6 т 10,05 1,68 1,1 1,3 12 17,16 28,75 0,8 47,91 0,6 79,85 80 8х10 навіс
№ п/п
Терміни спожи вання , дні . Т
Одиниця вимірювання
Загальна на розра хун ковий
період , Qзаг
Добова , Qзаг/Т
Постачання матеріалів, К1
Споживання матеріалів, К2
Норма , Тн
Розрахунковий ,Тн·К1·К2
Розрахунковий запас матеріалів , Рсклада
Норма збереження матеріа лу на 1 м2
площі складу , n
Корисна площа складу ,F=Рсклада/ n
Коефіцієнт на проходи , β
Розрахункова площа складу, S
Прийнята площа складу , S1=ZхВ
Розмір складу в м по УТС
Тип складу
Тип конструкцій складу
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників на
об’єкті
При будівництві кінотеатру для забезпечення безпеки на об’єкті слід
дотримуватись нижче зазначених вказівок.
До початку земляних робіт встановлюються знаки, які вказують на місця
розташування підземних комунікацій. При наближенні до лінії підземних
комунікацій земляні роботи проводяться під безпосереднім наглядом виконроба або
майстра, а в безпосередній близькості від комунікацій, крім того, — під наглядом
працівника організації, що експлуатує ці комунікації. Розробка ґрунту в
безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій допускається
тільки лопатами без різких ударів, користуватися ударними інструментами (ломи,
кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється.
Так як земляні роботи проводяться в населеному пункті, де можливий рух
людей і транспорту, то місця робіт огороджуються суцільним захисним
обгороджуванням. На огорожах встановлюються попереджувальні написи, знаки і
сигнальне освітлення на висоті не менше за 2 м.
До початку розробки ґрунту виконуються всі заходи щодо відведення
поверхневих і грунтових вод. Провадження робіт у виїмках з укосами в місцях, які
зазнавали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду майстром стану
ґрунту укосів і вживання відповідних заходів безпеки.
Під час провадження робіт в котловані постійно ведеться спостереження за
бермами. У разі появи подовжніх тріщин негайно повідомляєтья про це виконробу
(майстру) і робітники з небезпечних місць видаляються .
Для спуску або підйому робітників в котловани передбачено застосування
драбини шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому
робітників у вузькі траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск
робітників в котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається.
У місцях переходу робітників через траншеї глибиною більше за 1 м,
влаштовуються перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті
1,1 м.
Перед спуском робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за
1,3 м і при настанні відлиги майстром перевіряється стійкість укосів, кріплення і
вживаються заходи по забезпеченню безпеки робіт.
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану, розміщується
з одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки. Валуни, камені,
відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки, видаляються.
У зоні дії установок, що генерують вібрацію, вживаються заходи проти
обвалення укосів.
При проектуванні провадження земляних робіт враховуються вимоги [35].
Для забезпечення стійкості вертикальних стінок котлованів застосовуються
інвентарні кріплення, так як глибина котловану до 3 м.
Згідно з [35,36], для попередження травмування від падіння працюючих і
предметів з висоти передбачено:
— переважне першочергове обладнання постійних захищаючих конструкцій
Арк.
192 ПЗ Б-24
(стін, панелей, огорож балконів і отворів);
— обладнання тимчасових захищаючих пристроїв;
— місця і способи кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів;
—а також вказані:
—засоби підмощування;
—шляхи і засоби підйому працюючих до робочих місць;
— засоби контейнеризації і тара для переміщення штучних матеріалів, а також
розчину і бетону з урахуванням характеру переміщуваного вантажу і зручності
подачі його до місця роботи;
—вантажозахватне пристосування;
—способи страховки;
—порядок і способи складування матеріалів;
— місця пристрою захисних перекрить, настилів, козирків в процесі виконання
робіт і при їх поєднанні з іншими роботами по вертикалі;
— способи видалення відходів будівельних матеріалів і сміття.
З метою реалізації цих положень на практиці при зведенні стін більше за 7,0 м
у висоту по периметру будівлі встановлюються захисні козирки, що відповідають
таким вимогам:
—ширина захисних козирків не менше за 1,5 м, і вони встановлюються з
схилом до стіни так, щоб кут, той, що утворюється між нижньою частиною стіни
будівлі і поверхнею козирка був 111°, а зазор між стіною будівлі і настилом козирка
не перевищував 50 мм;
—захисні козирки повинні витримувати рівномірно розподілене снігове
навантаження, встановлене для цього кліматичного району, і зосереджене
навантаження не менше за 1600 Н (160 кгс), прикладене в середині прольоту;
—перший ряд захисних козирків повинен мати суцільний настил на висоті не
більше за 6,0 м від землі і зберігатися до повного закінчення кладіння стін; а другий
ряд, виготовлений суцільного або з сітчастого матеріалів з вічком не більше за 50 х
50 мм встановлюється на висоті 6—7 м над першим рядом, а потім по ходу кладіння
переставляється через кожні 6—7 м.
Виходячи з Правил будови, безпечної експлуатації вантажопідіймальних
кранів в ПВР передбачено:
—марку крана, що встановлюється і його характеристика;
—характеристику і перелік знімних вантажозахватних пристроїв і тари,
графічне зображення схем строповки, а також перелік переміщуваних вантажів з
вказівкою їх маси;
—вимоги до пристрою рейкового шляху і майданчика для установки кранів;
—відстані від електричних повітряних мереж і ліній електропередач, місць
руху транспорту і пішоходів, а також відстані наближення кранів до будов і місць
складування будівельних матеріалів;
—умови установки і роботи кранів поблизу укосів котлованів;
—умови безпечної роботи декількох кранів на одному і паралельних шляхах;
—місця складування вантажів і схеми розміщення під'їздних шляхів;
—заходи щодо безпечного провадження робіт на дільниці, де встановлений
кран.
Арк.
192 ПЗ Б-24
Не допускається кладка стін будівель вищого поверху без установки несучих
конструкцій міжповерхового перекриття, а також майданчиків і сходових маршів.
Різниця висот кладки, що зводиться на суміжних захватках і при кладенні
прилеглих стін не повинна перевищувати висоти поверху на сходах, перекриттях
(покриттях), на яких не ведуться кам'яні роботи, встановлюються огорожі для
попередження падіння людей. Особлива увага приділяється обгороджуванню
технологічних та інших отворів в міжповерхових перекриттях і покриттях будівель.
Входи в будівлю, що будується, розташовується зі сторони, протилежної
установці баштових кранів і захищається зверху суцільним навісом шириною не
менше за ширину входу з вильотом не менше за 2,0 м від стіни будівлі.
Ширина проходу в робочій зоні на засобах підмощування не менше за 0,6 м;
рівень настилу підмостів (при перестановці) знаходиться нижче за рівень кладіння
не менш ніж на 150 мм; ширина настилу для кам'яних робіт 2,0 м або 1,5 м при
подачі матеріалів за допомогою машин і механізмів; розрахункове навантаження на
настил 250 кг/м2.
Як засоби підмощування рекомендуються металеві трубчасті ліси конструкції
ЦНДІОМТП, а також інвентарні підмости пакетні або підіймальні. Ширина
робочого настилу при кам'яній кладці береться 2,5 м. При цьому розміщення
матеріалів на настилі забезпечується необхідними проходами шириною не менше за
0,6 м.
Як обгороджування по периметру цегельної будівлі рекомендується
обгороджування конструкціями з сіткоматеріалів ЦНДІОМТП. Підвісні майданчики
або ліси підвішуються на стальних канатах, які заздалегідь розраховуються на
задане навантаження із запасом міцності не менш шестикратного.
При виконанні кам'яної кладки при низьких температурах в технологічній
карті передбачено:
- граничну висоту кладки, допустиму в період відтавання розчину; тимчасове
кріплення для розвантаження несучих конструкцій на період їх відтавання;
- марки розчинів, що застосовуються для зимової кладки і хімічні домішки;
- час втримання окремих елементів конструкцій, що зводяться за низьких
температур.
Виробничі небезпеки при виконанні покрівельних робіт можуть бути пов'язані
з можливістю падіння людей з висоти, приготуванням, транспортуванням і
нанесенням гарячих бітумних мастик. Також враховується можливість опіків
(характерних травм для покрівельників), шкідливий вплив на організм людини
токсичних матеріалів, що входять до складу покрівельних мастик і емульсій. Тому
при розробці технологічних карт передбачено: способи обгороджування робочих
місць [36].
Не допускається виконанння робіт на покрівлі під час ожеледиці, туману, що
спричиняє зниження видимості в межах фронту робіт, грози і вітру швидкістю 15
м/с і більше.
Покриття оголовків димарів і установку парасольок вентиляційних шахт
проводиться з горизонтальних настилів, що укладаються на обрешетку,
користування приставними сходами забороняється. При висоті оголовків димарів і
вентиляційних шахт більше за 1,5 м над поверхньою покрівлі, покриття
Арк.
192 ПЗ Б-24
виконується з стійких підмостків, а робітники забезпечуються запобіжними по-
ясами. Підмостки на даху надійно закріплюються розчалочними тросами.
Особлива увага приділяється складуванню матеріалів на покрівлі, яке
проводиться тільки в тих місцях і кількостях, які передбачені проектом виконання
робіт. При цьому передбачаються заходи проти їх падіння, в тому числі і під
впливом вітру. Запас матеріалу не повинен перевищувати змінної потреби. Під час
перерв у роботі технологічні пристрої, матеріали та інструмент закріплюються або
прибираються з даху.
Вся заготівля елементів (деталі покрівлі, захисні фартуки, ланки водостічних
труб, звіси, зливи і т. п.) проводиться тільки на відведених дільницях внизу. Всі
деталі і вузли подаються на покрівлю в зібраному вигляді в положенні, близькому
до проектного.
Щоб уникнути доступу людей в зону можливого падіння з покрівлі матеріалів,
інструмента, тари і стікання мастики, над місцями проходу людей влаштовуються
суцільні захисні, у вигляді галерей, козирки і т. п., а по периметру будівлі,
встановлюється на землі обгороджування небезпечних зон, згідно з [35].
При улаштуванні рулонних покрівель з руберойду, що наплавляється,
безвогневим способом дотримуються правил безпеки праці відповідно до [36] і
правил пожежної безпеки при проведенні будівельно-монтажних робіт, [37].
При улаштуванні покрівель дотримуються правил з безпеки праці, що
додаються до інструкцій з експлуатації відповідних механізмів.
Для транспортування балонів із зрідженим газом пропан-бутаном в зоні
будмайданчика або в межах даху допускається використання спеціальних візків,
розрахованих на 2 балони. Балони на візках надійно закріпляються хомутом.
Категорично забороняється подавати на дах наповнені газом балони ковпаком
вниз.
Кантівка наповнених балонів допускається в межах робочого місця і лише по
основі даху, що не дає іскри при ударі по ньому металом.
До робіт по улаштуванню покрівель з руберойду, що наплавляється,
допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальну
теоретичну і практичну підготовку по існуючих програмах, склали іспити і
отримали посвідчення.
Незалежно від виробничого стажу покрівельники проходять вступний
(загальний) інструктаж по безпеці праці, а також виробничий (первинний)
інструктаж безпосередньо на робочому місці. Забороняється передача покрівельних
установок іншим особам без дозволу майстра.
Перед початком роботи покрівельник одягає спецодяг і переконується в його
справності. Взуття при цьому не ковзає. Запобіжні пристосування (пояс, мотузка,
ходові містки, переносні драбини і тому подібне) своєчасно випробовуються і
встановлюються на ньому бірки.
Перед початком роботи покрівельник підготовує робоче місце, прибирає
непотрібні матеріали, очищує всі проходи від сміття і бруду.
Переконується в надійності риштувань, а на плоскій крівлі, тимчасової
огорожі. Перевіряє чи захищено місце роботи внизу будівлі, укріплює всі матеріали
на даху.
Арк.
192 ПЗ Б-24
Зовнішнім оглядом перевіряє справність балонів, пальників, рукавів, надійність
їх кріплення (кріпити рукави тільки металевими хомутами), справність редукторів,
манометрів.
При роботі на скатах з ухилом більш 20° і при обробці карнизів покрівлі з
будь-яким ухилом покрівельник користується запобіжним поясом і мотузкою,
міцно прив'язаним до стійких конструкцій будівлі. Місця закріплення вказує
майстер або виконроб.
Скидати з покрівлі матеріал і інструмент забороняється, щоб уникнути падіння
з покрівлі на людей, що проходять, будь-яких предметів, встановлюються запобіжні
козирки або захисні коридори над проходами, зовнішніми дверима. Зона можливого
падіння предметів захищається, вивішується плакат «Прохід заборонено».
При складуванні на покрівлі штучних матеріалів і інструменту вживаються
заходи проти їх ковзання по скату або здування вітром. Розміщення на даху
матеріалів допускається тільки в місцях, передбачених проектом виробництва робіт.
Піднімаються матеріали засобами механізації. Покрівельні матеріали при
підйомі укладаються в спеціальну тару для оберігання від випадання.
Підготовка, обрізання, випрямляння покрівельних листів проводяться внизу у
визначеному місці на верстаку. Допускаються ці роботи в горищному приміщенні
за наявності достатнього освітлення. Для різання сталевих покрівельних листів
застосовуються ножиці, що мають спеціальні кільця або цапфи.
До виробництва покрівельних робіт допускаються робочі, що пройшли
медичний огляд, інструктаж з пожежної безпеки і проведення цих робіт.
Протипожежні двері і люки виходів на покриття справляються і при
проведенні робіт закриваються. Замикання їх на замки забороняється.
Проходи і підступи до евакуаційних виходів і стаціонарних пожежних сходів
повинні бути завжди вільними.
На проведення всіх видів робіт з матеріалами, що наплавляються, із
застосуванням горючих утеплювачів керівник об'єкту зобов'язується оформити
наряд-допуск.
У наряді-допуску вказується місце, технологічна послідовність, способи
виробництва, конкретні протипожежні заходи, відповідальні особи і термін його дії.
Укладання горючого утеплювача й улаштування покрівлі з матеріалів, що
наплавляються, на покритті проводиться ділянками не більше 500 м2. При цьому
укладання покрівлі проводиться на ділянці, розташованій не ближче 5 м від ділянки
покриття з утеплювачем, що згорає, без цементно-піщаної стяжки.
При зберіганні на відкритих майданчиках покрівельного матеріалу, що
наплавляється, бітуму, горючих утеплювачів і інших будівельних матеріалів, а
також устаткування і вантажів в горючій упаковці вони розміщуються в штабелях
або групами площею не більше 100 м2. Розрив між штабелями (групами) і від них
до будівель та споруд, що будуються, або підсобних приміщень приймається не
менше 24 м.
Велика увага приділяється електрозварним роботам, так як при виконанні цих
робіт окрім загрози ураження електричним струмом існує і пожежна небезпека.
До електро- та газозварювальних робіт допускаються робочі не менше 18
років, які пройшли навчання, інструктаж та медогляд.
Арк.
192 ПЗ Б-24
Місця газополум’яних робіт огороджуються, звільняються від горючих
матеріалів, облалнуються засобами колективного та індивідуального захисту, у т.ч.
в цих місцях встановлюється ящих з піском, вогнегасник порошкового типу.
В небезпечних зонах зварювальникам надається наряд-допуск і роботи
виконуються під наглядом інженерно-технічних робітників. Електрозварювальні
аппарати підключаються електриком і обов’язково заземлюються.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в
приміщеннях підтримується температура в межах від 10С до 20С.
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в
зимовий час організовується таким чином, щоб при нанесенні на поверхню, що
оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не
допускаються підлітки та жінки.
Приміщення забезпечується ветиляцією. При застосуванні легкозаймистих
речовин передбачаються засоби по пожежній безпеці. До роботи в приміщенні
допускаються не менше 2-х робітників.
Захистом від шуму є, по-перше, засоби індивідуального захисту: протишумні
шоломи, навушники і вкладиші. Рекомендуються наступні типи засобів
індивідуального захисту:
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2;
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши".
Застосування вкладишів допускається при рівнях звуку не вище 100 дБА,
навушників - 110 дБА.
Засоби захисту від вібрацій. Для забезпечення віброізоляції влаштовуються
розриви між елементами конструкцій або усуваються тверді зв'язки між ними, а
також уникають подібності частот власних коливань системи і частот сил, що її
збурюють.
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів наносяться
в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні втрати. До таких
матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні конструкції, СКЛ-25 та ін.
Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000 Гц.
Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, рукавиці, виготовлені із
віброзахисних матеріалів цілком або в місцях з'єднання з вібруючою поверхнею.
Захист від ультра- та інфразвука. Захист від ультразвукових коливань
здійснюється тими ж методами, що і захист від шуму. Основна увага приділяється
усуненню безпосереднього контакту робітників з коливними середовищами.
Ультразвукове технологічне устаткування ізолюється кожухами або
звукоізолюючими камерами. Для поглинання енергії ультразвука рекомендуються
матеріали, подібні до застосовуваних при зниженні шуму, але з більшою
ефективністю на високих частотах.
Арк.
192 ПЗ Б-24
6.2 Розробка заходів з охорони праці при роботі з монтажними
пристосуваннями та засобами
До виконання монтажних робіт з використанням інструментів і пристроїв
допускаються працівники, що досягли 18-річного віку та пройшли:
- медичний огляд відповідно до вимог Положення про порядок проведення
медичного огляду працівників певних категорій, затвердженого наказом
Міністерства охорони здоров'я
- навчання та атестацію в закладах освіти для виконання робіт з підвищеною
небезпекою (у професійно-технічних училищах, навчально-курсових комбінатах,
центрах підготовки і перепідготовки робітничих кадрів та в організаціях) за
затвердженою програмою;
- навчання та атестацію з протипожежної безпеки відповідно до вимог ДНАОП
0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні, затвердженого наказом
Міністерства внутрішніх справ від 22.06.95, N 400 ( z0219-95 ) та зареєстрованого
у Міністерстві юстиції 14.07.95 за N 219/755;
- увідний інструктаж у службі охорони праці;
- первинний інструктаж безпосередньо на робочому місці для новоприйнятих чи
переведених з одного робочого місця на інше.
Ручні електричні машини відповідають вимогам Правил устройства
электроустановок, Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів,
затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4, зареєстрованого
у Міністерстві юстиції 10.02.98 за N 93/2533, та ГОСТ 12.2.013.0-91.
Для захисту очей застосовуються окуляри. Для захисту працівника на весь термін
перебування на будівельному майданчику обов'язкове носіння каски. Під час
виконання робіт на висоті робітник застосовує захисні засоби відповідно до вимог
безпеки на висоті.
Вимоги безпеки перед початком роботи:
- Проходження інструктажу на робочому місці.
- Отримання для виконання робіт спецодяг, засоби індивідуального захисту,
інструмент, пристосування і перевірка їх комплектність та цілістність.
- Підготовка робочого місця: прибирання зайвих речей, перевірка достатності
освітлення робочого місця; у разі роботи за верстатом впевнитись у справності
дерев'яного гратчастого настилу.
- Під час рубання на верстаті встановлюється суцільний (або з сітки з вічком 3
мм) щиток заввишки не нижче 1 м для захисту від частинок, що відлітають.
- При роботі на верстаті такі щитки ставляться з обох боків посередині верстата.
Інструмент відповідає таким вимогам:
- молотки і кувалди надійно посаджені на ручки овальної форми з
потовщенням до вільного кінця, закріплені на ручках сталевими плішками із
зазублинами, а робоча частина має гладку випуклу поверхню;
- інструмент, що має загострені хвостовики (терпуг, ножівка, шабер) має справні
ручки з бандажними кільцями, які захищають їх від розколювання;
- на інструменті ударної дії (зубило, бородок, просічка) відсутні вибоїни, сколи,
задирки, гострі ребра на бокових гранях у місцях тримання їх рукою, тріщини та
Арк.
192 ПЗ Б-24
зазублин і сколи на затилковій частині;
- зубило має довжину не менше 150 мм, а його відтягнена частина 60-70 мм;
різальна кромка зубила прямою чи з ледь вигнутою поверхнею;
- на слюсарно-монтажному інструменті з ізольованими ручками зовні і всередині
ізоляції відсутні раковини, пухирі та надрізи.
Перевіряється справність ручної пневматичної машини і впевнюються в тому,
що:
- з'єднання шлангів із ніпелями чи штуцерами надійні, герметичні і закріплені
стяжними хомутами (бандажами); кріплення шланги дротом забороняється;
- змінний інструмент правильно загострений, без тріщин, вибоїн, зазублин, його
хвостова частина без нерівностей, щільно припасована та правильно відцентрована;
- вентиль чи інше запірне пристосування на повітропроводі чи гнучкому шланзі
розміщюється на відстані не більше 3 м від робочого місця і підходи до нього
вільні;
- сітка-фільтр на повітропровідному шланзі без пошкоджень;
- тиск стиснутого повітря в магістралі чи в пересувному компресорі відповідає
робочому тиску машини.
Працівники, які працюють з пневматичними ручними машинами ударної або
ударно-свердлильної дії, забезпечуються м'якими рукавицями з подвійною
підкладкою з боку долоні.
Вимоги безпеки під час виконання робіт
Перенесення чи перевезення інструменту відбувається із захищенням гострих
частин чохлами або іншими засобами.
Рубання, клепання, пробивання отворів та виконання інших робіт, за яких
можливі відлітання часточок металу, цегли чи бетону, проводяться з використанням
захисних окулярів зі склом, що не б'ється, згідно з вимогами ДСТУ EN 166:2017.
Засоби індивідуального захисту очей. Технічні умови.
Робота на висоті виконується тільки з інвентарних засобів підмощування, які
пройшли чергові випробування. Виконання робіт на висоті в умовах підвищеної
небезпеки (на відкритих кабельних естакадах без огорож, над необгородженими
отворами, з мостових кранів тощо) допускається тільки за нарядом-допуском із
застосуванням страхувального пояса.
Подавання чи передача будь-яких предметів працюючому на висоті відбувається
тільки за допомогою мотузки. Предмет, який треба підняти вгору, прив'язується до
середини мотузки, один кінець якої тримає працівник, що знаходиться зверху, а
другий - що знаходиться знизу, щоб запобігти розгойдуванню предмета. Дрібні
предмети піднімаються в тарі (відро, ящик) із заповненням нижче рівня борта на
100 мм.
Робота з одночасним підтримуванням лотків, коробів, світильників виконується з
риштувань, підмостків чи драбин з поличками, обгороджених поручнями.
Під час роботи на висоті інструмент і дрібні деталі допускається тримати в
індивідуальних сумках (спецжилетах і пасках).
Під час роботи з клинами чи зубилами з використанням кувалд та вибивальних
пристроїв для запресування і розпресування деталей застосовуються кліщі або
тримачі завдовжки не менше 0,7 м. Вибивальні пристрої виготовляються з
Арк.
192 ПЗ Б-24
м'якого металу.
Перебування інших працівників напроти робітника, який працює з кувалдою,
забороняється; дозволяється стояти тільки збоку від нього. Відкручування та
закручування гайки ключем з підкладанням металевих пластинок між гайкою і
ключем, доточування ручки підручними предметами чи приєднування ключа до
ключа чи трубки (за винятком спеціальних монтажних ключів) не дозволяється.
Під час різання металів ручними ножівками стежать, щоб їх полотно було
надійно закріплене у верстаті і натягнуте.
Виконання робіт вогненебезпечними інструментами
Вогненебезпечні роботи виконуються за нарядом-допуском із забезпеченням
заходів відповідно до правил протипожежної безпеки.
Паяльна лампа заповнюється тільки тим пальним, для роботи з яким вона
призначена. Резервуар закривається пробкою не більше ніж на 4 витки різі.
Розпалювання паяльних ламп і газових пальників безпосередньо під
устаткуванням, проводами, кабелями і близько від мастилонаповнених апаратів
забороняється.
Під час роботи з паяльними лампами забороняється:
- розпалювати їх за допомогою подання пального через пальник;
- створювати тиск у лампі із застосуванням надлишкових зусиль;
- наближатися із запаленою лампою до легкозаймистих матеріалів та речей;
- наливати та виливати пальне під час роботи лампи;
- розбирати лампу біля вогню;
- знімати пальник до зниження тиску. Знижувати тиск повітря у резервуарі
лампи дозволяється за умови погашеної лампи охолодженого пальника.
Застосовування паяльних ламп та газових пальників на територіях відкритих та
закритих розподільних пристроїв, а також на підстанціях дозволяється за умови,
що відстань від полум'я до струмопровідних частин напругою до 10 кВ буде не
менше 1,5 м, а більше 10 кВ - не менше 3 м.
Під час роботи з газовими пальниками забороняється:
- працювати за наявності витоку газу з балона, шланга;
- випалювати газ з балона повністю;
- розбирати балони, користуватися пошкодженими та іржавими балонами.
Під час роботи в колодязях, закритих ємкостях тощо розпалювання паяльних
ламп, встановлення балонів з пропан-бутаном, розігрівання кабельної маси,
мастики та припою дозволяється тільки зовні колодязя.
Роботи з використанням пневматичних інструментів
Під час виконання електромонтажних робіт ручними пневмомашинами
забороняється:
- залишати без догляду машину, приєднану до повітропроводу;
- передавати машину іншим особам;
- знімати з ручної машини противібраційний захист, шумоглушники,
захисні кожухи обертових частин;
- прибирати руками стружку чи ошурки з робочого органу;
- переносити машини, тримаючи їх за шланг;
- працювати на приставних драбинах.
Арк.
192 ПЗ Б-24
Для пневмомашин, маса яких перевищує 10 кг, передбачаються пристосування
для підвішування.
Використання ваги власного тіла для додаткового тиску на машину
забороняється.
Під час перерви в роботі, у процесі очищення, змащення, заміни робочого
інструменту, перерви в подачі повітря, заклинювання рухомих частин
пневмомашина вимикається і відключається подавання повітря.
Роботи з використанням електричних ручних машин
Під час використання ручних електричних машин виконуються такі вимоги
безпеки:
- не залишати без нагляду машину, підімкнену до мережі живлення;
- не передавати машину особам, які не мають дозволу користуватись нею;
- не працювати з машиною з переносних драбин;
- не натягувати і не перекручувати кабель (шнур), не навантажувати його;
- не знімати з машини під час експлуатації засобів віброзахисту,
шумоглушників, обгороджувальні кожухи і пристрої для керування робочим
інструментом;
- не перевищувати гранично допустиму тривалість роботи, вказану в паспорті
машини;
- не торкатися різального інструмента, який обертається;
- не прибирати руками стружки або ошурки до повної зупинки машини;
- не переносити ручні електричні машини за кабель.
Кабель машини захищається від безпосереднього контакту з гарячими, вологими
та намасленими поверхнями та від випадкового механічного пошкодження.
У залежності від категорії приміщення за ступенями безпеки ураження
електричним струмом застосовуються ручні електричні машини таких класів:
класу I - під час експлуатації в умовах виробництва з використанням засобів
індивідуального захисту (діелектричні рукавички, калоші, килимки тощо).
Дозволяється виконувати роботу машиною класу I без застосування індивідуальних
засобів у таких випадках:
- якщо тільки одна машина живиться від розподільного трансформатора;
- машина отримує живлення від автономної двигун-генераторної установки або
від перетворювача частоти з розділеними котушками;
- машина отримує живлення через захисно-вимикальний пристрій.
Працювати машинами класів II та III дозволяється без застосування
діелектричних засобів захисту.
Експлуатувати машини, які не захищені від дії крапель або бризок і не мають
розпізнавальних знаків (крапля в трикутнику або дві краплі), на відкритих
майданчиках під час дощу або снігу забороняється.
Працювати ручними машинами ударної або ударно-свердлильної дії
дозволяється у м'яких рукавицях з подвійною підкладкою з боку долоні.
Під час роботи ручними машинами, маса яких перевищує 10 кг, застосовуються
пристрої для їх підтримування.
Використовування маси тіла для допоміжного тиску на ручні машини не
дозволяється.
Арк.
192 ПЗ Б-24
Під'єднання допоміжного обладнання (трансформаторів, перетворювачів
частоти, захисно-вимикальних пристроїв та ін.) до мережі та від'єднання його
виконується персоналом експлуатаційної організації. Електромонтажник виконує
вмикання та вимикання установки комутаційними апаратами.
У разі зникнення напруги в електричній мережі або при заклинюванні частин,
що обертаються, машина негайно вимикається.
У перервах, після закінчення роботи, а також під час змащування, чищення,
заміни робочого інструменту машина вимикається.
Під час транспортування машини в межах підприємства (об'єкта) вживаються
заходи щодо запобігання її пошкодженню. Перевезення машини разом з
металевими деталями, виробами тощо не дозволяється.
Робота негайно припиняється у разі виникнення хоча б однієї з таких
несправностей:
- пошкодження штепсельного з'єднання, кабелю або його захисної трубки;
- пошкодження кришки щіткотримача;
- нечітке спрацьовування вимикача;
- іскріння щіток на колекторі з появою колового вогню на його поверхні;
- витікання мастила з редуктора або вентиляційних каналів;
- поява диму або запаху від горіння ізоляції;
- поява незвичайного шуму, стукоту та вібрації;
- поломки або появи тріщин у корпусі, ручці та захисній огорожі;
- пошкодження робочого інструменту.
Свердлення отворів та пробивання борозни в стінах, панелях перекриття, у
яких розміщена захована електропроводка, а також виконання інших робіт, коли
може бути пошкоджена ізоляція електричних проводів та установок, проводиться
після від'єднання цих дротів та установок від джерел живлення.
Роботи, під час яких можуть бути пошкоджені приховані санітарно-технічні
трубопроводи, виконуються після їх перекриття.
Вимоги безпеки після виконання робіт
Після закінчення роботи вимикаються механізми, чиститься робоче місце,
складається весь інструмент, миються руки і обличчя теплою водою з милом.
Витерається інструмент і пристрої від бруду і пилу.
Про наявність пошкодженого інструменту доповідається керівнику робіт.
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
У разі виникнення аварійної ситуації, яка може привести до пожежі чи вибуху
або до ураження електричним струмом, робота припиняється, вживаються
заходи щодо недопущення в цю зону людей, доводять до відома керівника робіт.
Під час розслідування нещасних випадків і аварій виконуються вимоги Порядку
розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на
виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня
2019 р. № 337.
Арк.
192 ПЗ Б-24
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників, що працюють
на будівництві об’єкту
Можливі аварії від дії стихійних лих в зоні розташування будівлі.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є, [38] :
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек. та більше;
- снігові замети;
- сильні довготривалі морози;
- підтоплення (території, основи фундаментів);
Аварії на виробництві від дії стихійних лих в зоні розташування споруди
поділяються на дві категорії :
До першої відносяться аварії, які призвели до повної або часткової зупинки
робочого процесу із великим матеріальним збитком та загибеллю людей. Для
ліквідації такої аварії потрібно використовувати війська цивільної оборони,
підрозділи армії України.
До другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких сталося руйнування або
пошкодження окремих частин споруди із можливою загибеллю персоналу. Для
ліквідації наслідків такої аварії достатньо сил формувань цивільної оборони та
спеціальних відомчих формувань на місцях.
Для організації попередження та ліквідації наслідків стихійних лих та аварій
створюється штаб цивільної оборони, начальником штабу цивільної оборони
призначається керівник.
Для безпосереднього керівництва в надзвичайних ситуаціях створюються
відповідні служби цивільної оборони. Працюючі служби проводять навчання та
інструктаж, щодо дій у надзвичайних ситуаціях, також передбачається виконання
та забезпечення робіт технічними засобами.
Цивільна оборона призначена для виконання гуманітарних завдань,
спрямованих на захист цивільного населення від небезпеки і надання допомоги від
наслідків воєнних дій або лих, а також для створення умов, необхідних для його
виживання.
Такими завданнями є, [38]:
- оповіщення;
- евакуація;
- забезпечення захисними спорудами і їх устаткуванням;
- проведення заходів щодо світломаскування;
- рятувальні роботи;
- медичне обслуговування, що включає першу медичну допомогу, а
також релігійну допомогу;
- боротьба з пожежами;
- виявлення і визначення небезпечних районів;
- знешкодження й інші подібні види захисту;
- термінове забезпечення житлом і харчуванням;
- термінове надання допомоги у встановленні і підтримці громадського
порядку в районах лиха;
- термінове відновлення необхідних комунальних служб;
Арк.
192 ПЗ Б-24
- термінове поховання трупів;
- надання допомоги в збереженні об'єктів, необхідних для виживання.
Серед захисних заходів Цивільної оборони, здійснюваних завчасно, особливо
важливе значення займає організація оповіщення органів Цивільної оборони,
населення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації.
Особливого значення оповіщення набуває у випадку раптового виникнення
надзвичайної ситуації мирного чи воєнного часу, воно значно знижує втрати
людей.
Для забезпечення оповіщення використовуються засоби оповіщення, [38]:
- засоби зв'язку (телефони, телебачення, радіо);
- технічні засоби масової інформації (телевізори, радіоприймачі);
- електросирени;
- допоміжні засоби;
У мирний час інформування здійснюється за такими видами інформації:
1. «Аварія на атомній електростанції».
2. «Аварія на хімічно небезпечному об'єкті».
3. «Повінь».
4. «Про можливий землетрус».
5. «Штормове попередження».
Основними завданнями захисту населення і території від надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру є:
- здійснення комплексу заходів щодо запобігання і реагування на
надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру;
- забезпечення готовності і контролю "за станом готовності до дій і взаємодії
органів управління в цій сфері, сил і засобів, призначених для запобігання
надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і реагування на них.
Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і
природного характеру здійснюється за принципами:
- пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження
здоров'я людей та навколишнього середовища;
- безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки;
- вільного доступу населення до інформації про захист населення і територій
від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;
- особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку,
неухильного дотримання ними правил поведінки і дії у надзвичайних ситуаціях
техногенного і природного характеру;
- обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на попередження
виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і
мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;
- врахування економічних, природних та інших особливостей територій і
ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і
природного характеру;
- максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних
сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і
природного характеру та реагування на них.
Арк.
192 ПЗ Б-24
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших
населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, основним засобом
захисту є евакуація населення і розміщення його в зонах, безпечних для
проживання людей і тварин.
Евакуації підлягає населення, що проживає в населених пунктах,
розташованих у зонах можливого катастрофічного затоплення, можливого
небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, у районах
виникнення стихійних лих, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза
життю і здоров'ю людей).
У залежності від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації
техногенного і природного характеру, проведиться загальна чи часткова евакуація
населення тимчасового чи безповоротного характеру.
Відповідно закону ,,Про цивільну оборону України,, захист населення у
надзвичайних ситуаціях – одне із головних завдань цивільної оборони, тому при
необхідності планується, [37] :
− укриття населення в захисних спорудах(сховища, ПРУ);
− розселення або евакуація працюючих;
− протиепідемні заходи, рятувальні та інші невідкладні роботи в
осередках ураження, санітарна обробка людей, одягу, техніки.
Технічними заходами також передбачається підсилення конструкцій:
− герметизація приміщень, обладнання, продовольства;
− дублювання енергетичного забезпечення;
− дублювання системи водопостачання;
− створення запасів матеріалів, техніки, запчастин, медикаментів;
− підтримання в належному стані засобів пожежегасіння.
Для послаблення ураження працюючих від дії хімічних речовин та радіації
передбачається створення запасів індивідуальних засобів захисту – індивідуальні
аптечки, противогази, дозиметри, спецодяг та інше.
Оцінка хімічної обстановки говорить про те, що отруєних речовин поблизу
складу немає, тому захисні споруди, сховища, протирадіаційні укриття будувати
недоцільно.
Прогноз можливостей виникнення надзвичайних ситуацій, що загрожують
життю людини.
Згідно [1] регіон будівництва не відноситься до сейсмічно активних, тому при
проектуванні не виділяються заходи щодо підвищення сейсмічних характеристик
конструкцій і властивостей будівлі в цілому.
Небезпеки ураганів, цунамі в районі будівнцтва не існує, тому заходи не
перебдачаються.
Загрози хімічної та радіаційної небезпеки для будівлі, що проектується немає,
тому захисні споруди не потрібні.
Велике значення приділяється питанням прогнозування і планування дій на
випадок виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть спричинити руйнування
будівель і споруд, забруднення навколишнього середовища і нанесення втрат
здоров'ю населення.
Оцінка обстановки (радіуси зон руйнувань, пожеж), яка може скластися на
Арк.
192 ПЗ Б-24
підприємстві при аварії, буде основою для планування обсягу і характеру
запобіжних заходів і організації рятувальних робіт. До запобіжних заходів
спалахування і вибуху пилу належать такі:
— ізоляція і відокремлення небезпечних приміщень; обладнання
вентиляційних отворів; застосування пристроїв для подавлення вибуху;
відгороджування дільниць виробництва, де виділяється пил; від джерел можливого
запалювання; віддалення і захист джерел запалювання;
— установка пилоуловлювачів: не допускати накопичення пилу до вибухової
концентрації та виділення пилу в атмосферу.
При оцінюванні можливої ситуації аналіз виконання цих заходів може
показати слабкі місця, що можуть призвести до пожежі чи вибуху. Тому розробка і
впровадження ефективних заходів будуть важливими у зменшенні факторів ризику.
На об'єкті з урахуванням специфіки виробництва з метою створення
безпечних умов для персоналу розробляють схему безаварійної зупинки об'єкта на
випадок раптового припинення подачі електроенергії, води і газу, план ліквідації
можливих аварій і організовують підготовку робітників і службовців до роботи в
аварійних умовах. Рятувальні та інші невідкладні роботи при ліквідації наслідків
виробничих аварій і катастроф виконують рятувальні формування і залучене
населення.
Характер аварій визначається причинами виникнення, масштабами і
особливостями виробництва. Від цього залежатимуть наслідки аварій, а це
визначає тактику проведення рятувальних робіт. Щоб не дати аварії розростися до
катастрофічних розмірів, не допустити загибелі людей, зменшити кількість
уражених і зростання матеріальних втрат, рятувальні роботи починаються негайно.
Формування охорони громадського порядку оточують місце аварії і
створюють умови для безперебійного прибуття інших формувань і успішного
проведення робіт.
Для визначення обсягу і характеру аварії, кількість необхідних сил і засобів,
правильної організації рятувальних робіт начальник цивільного захисту дає
розпорядження організувати розвідку. До складу розвідувальних груп включаються
спеціалістів, які знають специфіку виробництва і розміщення об'єктів. Розвідка
встановлює місця скупчення людей і ступінь загрози їхньому життю; ступінь і
обсяг руйнувань, можливості виконання робіт без індивідуальних засобів захисту;
наявність руйнувань, які можуть ускладнити обстановку, або фактори, що можуть
збільшити розмір аварії; стан виробничих і комунально-енергетичних мереж.
Керівник об'єкта, спеціалісти об'єкта, командири рятувальних формувань
вивчають дані, зібрані розвід групами, і приймають рішення про ведення
рятувальних робіт.
Формування цивільного захисту одержують завдання для проведення
рятувальних робіт, аварійно-технічні формування за необхідності відключають
подачу газу, електроенергії, кисню, пари, паливних, мастильних і
вибухонебезпечних рідин.
Рятувальні загони разом з медичними негайно розпочинають рятування людей
і надання потерпілим медичної допомоги.
Формування загального призначення під час гасіння пожеж разом з
Арк.
192 ПЗ Б-24
протипожежними формуваннями займаються рятуванням потерпілих із-під завалів
і уламків та наданням їм першої допомоги, розчищанням проїздів, евакуацією
потерпілих, усуненням пошкоджень на комунально-енергетичній мережі.
Засоби механізації, які використовуються при невідкладних і аварійно-
відновних роботах, мають бути універсальними, маневреними,
транспортабельними і малогабаритними. На невеликих територіях, якщо немає
широкого фронту робіт, великого нагромадження переплетених, залізобетонних і
металевих конструкцій використовують механізовані інструменти і найпростіші
засоби механізації: апарати для газового різання металу, відбійні молотки,
перфоратори, лебідки, домкрати, ломи, лопати, кирки та ін.
Для освітлення ділянок робіт застосовують прожектори і переносні
світильники.
Якщо є потреба, органи управління цивільного захисту за участю населення і
формувань готують тимчасовий житловий фонд, створюють наметові містечка,
організовують евакуацію населення. У безпечних місцях розгортають медичні
установи, куди і відправляють усіх потерпілих. Організовують харчування,
забезпечення питною водою.
Індивідуальний спосіб захисту передбачає застосування індивідуальних
засобів захисту органів дихання, шкіри, а також медичних засобів захисту. Цей
спосіб широко застосовують у мирний час в умовах радіоактивного забруднення, в
зонах, заражених сильнодіючими ядучими речовинами, осередках біологічного
зараження, районах стихійних лих. У режимі надзвичайної ситуації і надзвичайного
стану всі заходи, які передбачається застосовувати для захисту населення,
включають застосування засобів індивідуального захисту.
Організація забезпечення населення індивідуальними засобами захисту є
важливим завданням органів цивільного захисту. Безпосередньо відповідають за це
керівники об'єктів і населених пунктів. Облік наявних індивідуальних засобів
ведуть органи управління цивільного захисту.
Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людей від
радіоактивних, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних
засобів. За призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби
захисту органів дихання і шкіри.
Арк.
192 ПЗ Б-24
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
На будівництво - Кінотеатр на 500 місць по вул. Олександра Орхіпенко, м.Київ
N п/п Найменування показників Один.виміру Показники
1 2 3 4
1 Найменування будівлі та її місцезнаходження Кінотеатр на 500 місць по
вул.Олександра Орхіпенко, м.Київ
Характеристика будівництва Нове
3 Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах Тис.грн. 69213,491
2026р.
- в т.ч. Б М Р Тис.грн. 50295,505
4 Б Будівельний об`єм М3 35958,5
5 З Загальна площа М2 6920,4
6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі Грн. 1925
7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі Грн 10001
8 Трудомісткість будівництва Люд/год 48284,41
9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі Люд/дн. 1,34
10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі Люд/дн. 6,98
11 Тривалість будівництва Місяців
Склав Заболотній В.О.
Перевірив Демессіе М.К.
1 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 1 - 127_КД_ОК_02-01
Кінотеатр на 500 місць по вул. Олександра Архипенко, м. Київ
ОБ`ЄКТНИЙ КОШТОРИС № 02-01
на будівництво : Кінотеатр
Кошторисна вартість об`єкта 43152,650 тис.грн.
Кошторисна трудомісткість 48,28441 тис.люд.год.
Кошторисна заробітна плата 13268,761 тис.грн.
Вимірник одиничної вартості
Будівельні обсяги
Складений в поточних цінах станом на 12 червня 2026 р.
Номери Кошторисна вартість, тис.грн. Кошторисна
Кошторис-
№ кошторисів устаткуван- трудо- Показники
на заробіт-
Ч. і кошторис- Найменування робіт і витрат будівельних ня, меблів місткість, одиничної
всього на плата,
ч них роз- робіт та інвен- тис. вартості
тис. грн.
рахунків тарю люд.год.
1 02-01-01 на загальнобудівельні роботи 31130,286 - 31130,286 48,28441 3806,288 -
2 02-01-02 на на внутрішні санітарно-технічні роботи 7085,337 - 7085,337 - 7085,337 -
3 02-01-03 на електротехнічні та слабкострумні мережі 1060,528 - 1060,528 - 1060,528 -
4 02-01-04 на придбання та монтаж технологічного обладнання 1316,608 2559,891 3876,499 - 1316,608 -
--- --------------- ------------------------------------------------------------------------------------- ---------------- ----------------- ----------------- ----------------- ----------------- -----------------
Всього: 40592,759 2559,891 43152,65 48,28441 13268,761 -
Головний інженер проєкту ____________________________________________________________
( Головний архітектор проєкту) [підпис, ( ініціали, прізвище )]
Керівник ____________________________________________________________
[підпис, ( ініціали, прізвище )]
Склав ____________________________________________________________ Заболотній В.О.
[підпис, ( ініціали, прізвище )]
Перевірив ____________________________________________________________ Демессіе М.К
[підпис, ( ініціали, прізвище )]
3 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 1 - 127_КД_ЗКР
( назва організації, що затверджує )
Затверджено (схвалено)
Зведений кошторисний розрахунок в сумі 69213,491 тис. грн.
В тому числі зворотних сум 0 тис. грн.
(посилання на документ про затвердження)
"___" ______________________ 20__ р.
ЗВЕДЕНИЙ КОШТОРИСНИЙ РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ОБ`ЄКТА БУДІВНИЦТВА №
Кінотеатр на 500 місць по вул. Олександра Архипенко, м. Київ
Складений в поточних цінах станом на 12 червня 2026 р.
Номери Кошторисна вартість, тис.грн.
№ кошторисів і Найменування глав, будівель, споруд, лінійних об'єктів інженерно- будівельних устаткування, інших загальна
Ч.ч кошторисних транспортної інфраструктури, робіт і витрат робіт меблів та витрат вартість
розрахунків інвентарю
1 2 3 4 5 6 7
Глава 2. Об'єкти основного призначення
1 02-01 Кінотеатр 40592,759 2559,891 - 43152,650
---------------------------------------------------------------------------------------------------- -------------------- -------------------- -------------------- --------------------
Разом по главi 2: 40592,759 2559,891 - 43152,650
Разом по главах 1-7: 40592,759 2559,891 - 43152,650
Глава 8. Тимчасовi будiвлi i споруди
2 Настанова [4.18 - Кошти на зведення та розбирання тимчасових будiвель i споруд 385,631 - - 385,631
4.23] виробничого та допомiжного призначення, передбачених проектом
(робочим проектом)
3 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 2 - 127_КД_ЗКР
1 2 3 4 5 6 7
---------------------------------------------------------------------------------------------------- -------------------- -------------------- -------------------- --------------------
Разом по главi 8: 385,631 - - 385,631
Разом по главах 1-8: 40978,390 2559,891 - 43538,281
Разом по главах 1-9: 40978,390 2559,891 - 43538,281
Глава 10. Утримання служби замовника та інжинірінгові послуги
3 Настанова [4.32] Кошти на утримання служби замовника (1 %) - - 435,383 435,383
4 Настанова [4.32] Кошти на здійснення технічного нагляду (1,5 %) - - 653,074 653,074
---------------------------------------------------------------------------------------------------- -------------------- -------------------- -------------------- --------------------
Разом по главi 10: - - 1088,457 1088,457
Глава 12. Проектні, вишукувальні роботи, експертиза та
авторський нагляд
5 Настанова [4.34] Вартiсть проектних робiт - - 2209,350 2209,350
6 Настанова [4.34] Вартiсть експертизи проектної документацiї (К=1,1) - - 90,594 90,594
---------------------------------------------------------------------------------------------------- -------------------- -------------------- -------------------- --------------------
Разом по главi 12: - - 2299,944 2299,944
Разом по главах 1-12: 40978,390 2559,891 3388,401 46926,682
Настанова [4.38] Кошторисний прибуток (П) 5664,410 - - 5664,410
Настанова [4.39] Кошти на покриття адміністративних витрат будівельних - - 1132,882 1132,882
організацій (АВ)
Настанова [4.40] Кошти на покриття ризику всiх учасникiв будiвництва 819,568 51,198 67,768 938,534
Розрахунок Кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з iнфляцiйними 2833,137 182,264 - 3015,401
N П-145 процесами (І)
Разом 50295,505 2793,353 4589,051 57677,909
Настанова [4.43] Податок на додану вартість - - 11535,582 11535,582
3 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 3 - 127_КД_ЗКР
1 2 3 4 5 6 7
Всього по зведеному кошторисному розрахунку 50295,505 2793,353 16124,633 69213,491
Керівник проєктної організації __________________________
Головний інженер проєкту __________________________
(Головний архітектор проєкту)
Керівник __________________________
13 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 1 - 127_КД_ЛК1_02-01-01
Кінотеатр на 500 місць по вул. Олександра Архипенко, м. Київ
б/н
Локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01
на загальнобудівельні роботи
Кінотеатр
Основа: Кошторисна вартість 31130,286 тис. грн.
креслення (специфікації ) № Кошторисна трудомісткість 48,28441 тис.люд.год.
Кошторисна заробітна плата 3806,288 тис. грн.
Середній розряд робіт 3,4 розряд
Складений в поточних цінах станом на “12 червня” 2026 р.
Вартість одиниці, Витрати труда
Загальна вартість, грн.
грн. робітників, люд.год.
експлуа- експлуа-
не зайнятих
Обґрунту- Всього тації тації
обслуговуванням
№ вання Одиниця Кіль- машин машин
Найменування робіт і витрат машин
Ч.ч. (шифр виміру кість заробіт-
Всього тих, що
норми) в тому ної плати в тому
обслуговують
заробіт- числі за- числі за-
машини
ної плати робітної робітної
на одини-
плати плати всього
цю
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
А. Підземна частина
Роздiл 1. Землянi роботи
1 КБ1-145-1 Планування площ бульдозером 1000м2 8,84 683,12 683,12 6039 - 6039 __-__ __-__
потужністю 96 кВт [130 к.с.] - 147,06 1300 0,7946 7,02
2 КБ1-22-2 Розроблення ґрунту скреперами причіпними 1000м3 9,64 41908,36 40503,69 403997 13541 390456 12,2700 118,28
з ковшом місткістю 3 м3 з переміщенням 1404,67 12384,69 119388 78,8871 760,47
ґрунту до 100 м, група ґрунтів 2
3 КБ1-13-5 Розроблення ґрунту у відвал екскаваторами 1000м3 3,341 47452,51 45331,20 158539 7087 151452 18,5300 61,91
"драглайн" або "зворотна лопата" з ковшом 2121,31 16566,27 55348 110,0580 367,70
місткістю 0,25 м3, група ґрунтів 2
4 КБ1-18-4 Розроблення ґрунту з навантаженням на 1000м3 0,596 62749,77 58623,91 37399 2459 34940 36,0400 21,48
автомобілі-самоскиди екскаваторами 4125,86 20400,61 12159 134,3816 80,09
одноковшовими дизельними на
пневмоколісному ходу з ковшом місткістю 0,
25 м3, група ґрунтів 1
13 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 2 - 127_КД_ЛК1_02-01-01
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
5 С311-25 Перевезення ґрунту до 25 км т 983,4 262,59 262,59 258231 - 258231 __-__ __-__
- 55,26 54343 0,3520 346,16
6 КБ1-20-1 Робота на відвалі, група ґрунтів 1 1000м3 0,596 626,13 71,21 373 315 42 4,6200 2,75
528,90 29,97 18 0,1935 0,12
7 КБ1-164-1 [Доробка вручну, зачистка дна i стiнок 100м3 2,09 26946,20 __-__ 56318 56318 __-__ 240,7200 503,10
тех.ч. вручну з викидом ґрунту в котлованах i 26946,20 - - - -
п.1.3.180 траншеях, розроблених механiзованим
к(труд)=1,2 способом]
8 КБ1-27-2 Засипка траншей і котлованів бульдозерами 1000м3 12,594 9442,04 9442,04 118913 - 118913 __-__ __-__
потужністю 59 кВт [80 к.с.] з переміщенням - 2774,52 34942 17,6730 222,57
ґрунту до 5 м, група ґрунтів 2
9 КБ1-134-1 Ущільнення ґрунту пневматичними 100м3 125,94 4111,23 1803,01 517768 290697 227071 18,3600 2312,26
трамбівками, група ґрунтів 1, 2 2308,22 709,55 89361 5,1175 644,50
10 КБ1-166-1 Засипка вручну траншей, пазух котлованів і 100м3 2,09 16585,61 __-__ 34664 34664 __-__ 150,4500 314,44
ям, група ґрунтів 1 16585,61 - - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 1 1592241 405081 1187144 3334,22
366859 2428,63
Разом будівельні роботи, грн. 1592241
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 16
всього заробiтна плата, грн. 771940
Загальновиробничi витрати, грн. 159224
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 1751465
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 1 1751465
Роздiл 2. Палеве поле
11 КБ5-1-1 Заглиблення дизель-молотом на тракторі 1 м3 143,1 2697,21 2128,83 385971 81335 304636 4,0500 579,56
залізобетонних паль довжиною до 6 м у 568,38 282,03 40358 1,6084 230,16
ґрунти групи 1
12 С1424- Палі з/бетонні м3 144,53 4435,67 __-__ 641087 - __-__ __-__ __-__
11600 - - - - -
варіант 1
Разом прямі витрати по роздiлу 2 1027058 81335 304636 579,56
40358 230,16
Разом будівельні роботи, грн. 1027058
в тому числi:
13 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 3 - 127_КД_ЛК1_02-01-01
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 641087
всього заробiтна плата, грн. 121693
Загальновиробничi витрати, грн. 102706
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 1129764
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 2 1129764
Роздiл 3. Фундаменти
13 КБ6-1-22 Улаштування монолітного з/бетонного 100м3 1,16 548149,02 2843,78 635853 69127 3299 456,3300 529,34
ростверку , при ширині по верху до 1000 мм 59592,13 131,76 153 0,9279 1,08
14 С124-22 Гарячекатана арматурна сталь т 7,62 35304,23 __-__ 269018 - __-__ __-__ __-__
періодичного профілю, клас А-ІІІ, діаметр 12 - - - - -
мм
15 КБ6-1-16 Улаштування монолітних з/бетонних 100м3 0,18 504081,56 1527,58 90735 5863 275 249,4100 44,89
фундаментів об’ємом до 3 м3 32570,45 74,93 13 0,5277 0,09
16 С124-20 Гарячекатана арматурна сталь т 1,45 34286,16 __-__ 49715 - __-__ __-__ __-__
періодичного профілю, клас А-ІІІ, діаметр 8 - - - - -
мм
17 КБ7-42-3 Установлення блоків стін підвалів масою 100шт 8,12 27455,06 __-__ 222935 127154 __-__ 118,4700 961,98
до 1,5 т 15659,36 - - - -
18 К581121- Блоки бетонні для стін підвалів шт 812 3326,00 __-__ 2700712 - __-__ __-__ __-__
А002 - - - - -
варіант 1
19 КБ6-13-1 Улаштування монолітих бетоних заробок 100м3 0,031 492335,97 100,22 15262 1508 3 372,6100 11,55
між фундаментними блоками 48659,14 31,56 1 0,2224 0,01
Разом прямі витрати по роздiлу 3 3984230 203652 3577 1547,76
167 1,18
Разом будівельні роботи, грн. 3984230
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 3777001
всього заробiтна плата, грн. 203819
Загальновиробничi витрати, грн. 398422
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 4382652
13 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 4 - 127_КД_ЛК1_02-01-01
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 3 4382652
Разом прямі витрати по пiдземнiй частинi 6603529 690068 1495357 5461,54
407384 2659,97
Разом будівельні роботи, грн. 6603529
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 4418104
всього заробiтна плата, грн. 1097452
Загальновиробничi витрати, грн. 660352
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 7263881
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по пiдземнiй частинi 7263881
Б. Надземна частина
Роздiл 1. Каркас
20 КБ7-5-3 Установлення колон прямокутного 100шт 0,25 167871,33 866,78 41968 29214 217 852,6000 213,15
перерізу у стакани фундаментів будівель 116857,36 39,65 10 0,2792 0,07
при глибині закладення колон до 0,7 м, масі
колон до 3 т
21 КБ7-5-4 Установлення колон прямокутного 100шт 0,03 192375,48 866,78 5771 4060 26 987,4500 29,62
перерізу у стакани фундаментів будівель 135339,90 39,65 1 0,2792 0,01
при глибині закладення колон до 0,7 м, масі
колон до 4 т
22 КБ7-5-5 Установлення колон прямокутного 100шт 0,1 235023,61 1046,22 23502 17747 105 1294,8500 129,49
перерізу у стакани фундаментів будівель 177472,14 47,85 5 0,3370 0,03
при глибині закладення колон до 0,7 м, масі
колон до 6 т
23 КБ7-5-7 Установлення колон прямокутного 100шт 0,04 460054,26 172627,54 18402 8983 6905 1638,5000 65,54
перерізу у стакани фундаментів будівель 224572,81 74561,52 2982 415,0688 16,60
при глибині закладення колон до 0,7 м, масі
колон до 10 т
24 К582121- Колони залізобетонні прямокутного перерізу шт 42 7250,84 __-__ 304535 - __-__ __-__ __-__
Л005 - - - - -
варіант 1
13 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 5 - 127_КД_ЛК1_02-01-01
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Разом прямі витрати по роздiлу 1 394178 60004 7253 437,80
2998 16,71
Разом будівельні роботи, грн. 394178
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 326921
всього заробiтна плата, грн. 63002
Загальновиробничi витрати, грн. 39417
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 433595
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 1 433595
Роздiл 2. Стiни та перегородки
25 КБ8-5-1 Мурування простих стін та перегородок з 1 м3 529,5 5197,12 __-__ 2751875 573914 __-__ 8,2000 4341,90
цегли керамічної при висоті поверху до 4 м 1083,88 - - - -
26 КБ8-6-5 Мурування перегородок з цегли керамічної 100м2 0,5 76994,69 __-__ 38497 13102 __-__ 191,1800 95,59
товщиною в 1/2 цегли при висоті поверху 26203,13 - - - -
до 4 м
27 КБ7-44-10 Укладання перемичок масою до 0,3 т 100шт 0,54 3590,14 __-__ 1939 1495 __-__ 21,4600 11,59
2768,34 - - - -
28 К582821-555 Перемички з/б шт 54 154,24 __-__ 8329 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 - - - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 2 2800640 588511 __-__ 4449,08
- -
Разом будівельні роботи, грн. 2800640
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 2212129
всього заробiтна плата, грн. 588511
Загальновиробничi витрати, грн. 280063
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 3080703
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 2 3080703
13 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 6 - 127_КД_ЛК1_02-01-01
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Роздiл 3. Перекриття та покриття
29 КБ7-45-6 Укладання панелей перекриття з 100шт 2,16 73301,11 2127,20 158330 100656 4595 332,0500 717,23
обпиранням на дві сторони площею до 10 46599,90 97,30 210 0,6852 1,48
м2 [для будівництва в районах із
сейсмічністю до 6 балів]
30 К584211- Панелі перекриття шт 216 10433,93 __-__ 2253729 - __-__ __-__ __-__
4023 - - - - -
варіант 1
31 КБ6-22-9 Улаштування монолітних ділянок при 100м3 0,264 696283,83 3144,28 183819 32738 830 938,1600 247,67
збірному залізобетонному перекритті 124005,99 221,39 58 1,5594 0,41
приведеною товщиною понад 150 мм до
200 мм
32 КБ7-10-2 Укладання в багатоповерхових будівлях 100шт 0,59 381091,57 22783,30 224844 149715 13442 1638,5000 966,72
ригелів перекриття і покриття з 253754,50 1042,11 615 7,3388 4,33
поличками довжиною до 6 м з жорсткими
вузлами при найбільшій масі монтажних
елементів у будівлі до 5 т
33 К582211- Ригелі з/б для опирання багатопустотних шт 59 20114,80 __-__ 1186773 - __-__ __-__ __-__
Р008 плит перекриття - - - - -
варіант 2
34 КБ7-9-10 Укладання в багатоповерхових будівлях і 100шт 0,04 373681,98 159121,82 14947 7762 6365 1347,0500 53,88
спорудах балок підкранових масою до 15 т 194042,55 63687,53 2548 355,4164 14,22
35 К582311-3 Балки залізобетонні шт 4 31451,26 __-__ 125805 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 - - - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 3 4148247 290871 25232 1985,50
3431 20,44
Разом будівельні роботи, грн. 4148247
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 3832144
всього заробiтна плата, грн. 294302
Загальновиробничi витрати, грн. 414824
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 4563071
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 3 4563071
Роздiл 4. Покрiвля
13 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 7 - 127_КД_ЛК1_02-01-01
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
36 КБ12-22-1 Улаштування вирівнюючих стяжок 100м2 17,59 9991,76 __-__ 175755 76732 __-__ 38,3900 675,28
цементно-піщаних товщиною 15 мм 4362,26 - - - -
37 КБ12-22-2 Улаштування вирівнюючих стяжок 100м2 17,59 3912,08 __-__ 68813 2798 __-__ 1,4000 24,63
К=10 цементно-піщаних на кожний 1 мм зміни 159,08 - - - -
товщини
38 КБ12-20-3 Улаштування пароізоляції прокладної в 100м2 17,59 1468,66 __-__ 25834 25834 __-__ 10,9700 192,96
один шар 1468,66 - - - -
39 & С111- Плівка пароізоляційна. м2 1934,9 42,27 __-__ 81788 - __-__ __-__ __-__
1715-1-1 - - - - -
40 КБ12-18-3 Утеплення покриттів плитами з 100м2 17,59 15787,56 __-__ 277703 157175 __-__ 63,6700 1119,96
мінеральної вати або перліту на бітумній 8935,45 - - - -
мастиці в один шар
41 & С114-9-6 Плити мінераловатні товщ. 100мм м2 1811,77 455,52 __-__ 825297 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 - - - - -
42 КБ12-2-1 Улаштування покрівель плоских 100м2 17,59 101355,20 __-__ 1782838 73410 __-__ 30,1000 529,46
чотиришарових із рулонних покрівельних 4173,37 - - - -
матеріалів на бітумній мастиці
Разом прямі витрати по роздiлу 4 3238028 335949 __-__ 2542,29
- -
Разом будівельні роботи, грн. 3238028
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 2902079
всього заробiтна плата, грн. 335949
Загальновиробничi витрати, грн. 323805
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 3561833
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 4 3561833
Роздiл 5. Прорiзи
43 КБ10-20-3 Заповнення віконних прорізів готовими 100м2 0,429 16640,81 __-__ 7139 7113 __-__ 113,3500 48,63
блоками з металопластику в кам'яних 16580,84 - - - -
стінах житлових і громадських будівель
44 & С123-57-1 Блоки віконні металлопластикові із м2 429 4252,53 __-__ 1824335 - __-__ __-__ __-__
двокамерними склопакетами - - - - -
45 КБ10-25-3 Установлення пластикових підвіконних 100м 0,184 4066,08 __-__ 748 748 __-__ 31,5200 5,80
дошок 4066,08 - - - -
13 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 8 - 127_КД_ЛК1_02-01-01
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
46 & С123-382- Дошки підвіконні металопластикові м 18,4 376,79 __-__ 6933 - __-__ __-__ __-__
1 - - - - -
47 КБ10-25-4 Установлення віконних зливів 100м 0,184 3536,09 __-__ 651 648 __-__ 27,3000 5,02
3521,70 - - - -
48 & С123-384- Віконні відливи 250 мм м 18,4 170,58 __-__ 3139 - __-__ __-__ __-__
ИНБ1 - - - - -
варіант 1
49 КБ10-28-1 Заповнення дверних прорізів готовими 100м2 0,794 13734,79 __-__ 10905 10801 __-__ 98,1100 77,90
дверними блоками площею до 2 м2 з 13602,95 - - - -
металопластику у кам'яних стінах
50 & С123-1-1 Блоки двернi металопластикові м2 79,4 5932,14 __-__ 471012 - __-__ __-__ __-__
- - - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 5 2324862 19310 __-__ 137,35
- -
Разом будівельні роботи, грн. 2324862
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 2305552
всього заробiтна плата, грн. 19310
Загальновиробничi витрати, грн. 232485
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 2557347
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 5 2557347
Роздiл 6. Вiтражi
51 КБ10-20-4 Улаштування вітражів з металопластику 100м2 4,22 12720,31 __-__ 53680 53502 __-__ 86,6700 365,75
в кам'яних стінах житлових і громадських 12678,09 - - - -
будівель
52 & С123-139- Вітражі металопластикові м2 422 4284,83 __-__ 1808198 - __-__ __-__ __-__
3 - - - - -
варіант 1
Разом прямі витрати по роздiлу 6 1861878 53502 __-__ 365,75
- -
Разом будівельні роботи, грн. 1861878
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 1808376
всього заробiтна плата, грн. 53502
13 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 9 - 127_КД_ЛК1_02-01-01
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Загальновиробничi витрати, грн. 186187
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 2048065
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 6 2048065
Роздiл 7. Сходи
53 КБ7-47-2 Установлення сходових площадок масою 100шт 0,09 50923,75 900,31 4583 4239 81 343,6500 30,93
більше 1 т 47100,67 41,18 4 0,2900 0,03
54 К589121- Сходові площадки ребристої конструкції шт 9 4066,15 __-__ 36595 - __-__ __-__ __-__
3459 - - - - -
варіант 1
55 КБ7-47-4 Установлення сходових маршів без 100шт 0,08 44712,90 __-__ 3577 3417 __-__ 319,0000 25,52
зварювання масою більше 1 т 42707,72 - - - -
56 К589121- Сходові марші ребристої конструкції шт 8 5874,67 __-__ 46997 - __-__ __-__ __-__
3439 - - - - -
варіант 1
Разом прямі витрати по роздiлу 7 91752 7656 81 56,45
4 0,03
Разом будівельні роботи, грн. 91752
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 84015
всього заробiтна плата, грн. 7660
Загальновиробничi витрати, грн. 9176
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 100928
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 7 100928
Роздiл 8. Підлоги
57 КБ1-27-1 Підсипання грунту під підлогу 1000м3 1,1724 8098,10 8098,10 9494 - 9494 __-__ __-__
- 2379,61 2790 15,1575 17,77
13 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 10 - 127_КД_ЛК1_02-01-01
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
58 КБ11-4-5 Улаштування гідроізоляції обмазувальної 100м2 11,724 8758,09 __-__ 102680 52748 __-__ 31,7000 371,65
бітумною мастикою в один шар 4499,18 - - - -
товщиною 2 мм
59 КБ11-2-9 Улаштування підстилаючих бетонних 1 м3 293,1 5202,80 6,26 1524941 205616 1835 5,5800 1635,50
шарів 701,52 1,97 577 0,0139 4,07
60 КБ6-1-15 Улаштування бетонної силової плити 100м3 1,173 433391,00 6,26 508368 21545 7 140,6500 164,98
18367,48 1,97 2 0,0139 0,02
Разом прямі витрати по роздiлу 8 2145483 279909 11336 2172,13
3369 21,86
Разом будівельні роботи, грн. 2145483
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 1854238
всього заробiтна плата, грн. 283278
Загальновиробничi витрати, грн. 214548
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 2360031
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 8 2360031
Роздiл 9. Прорiзи
61 КБ11-33-7 Улаштування покриттів з гранітних плит 100м2 4,76 294473,03 187,92 1401692 293210 894 477,5100 2272,95
61598,79 59,18 282 0,4170 1,98
62 КБ11-33-3 Улаштування покриттів з мармурових 100м2 3,919 359762,92 187,92 1409911 200663 736 396,9200 1555,53
плит 51202,68 59,18 232 0,4170 1,63
63 КБ11-17-3 Улаштування покриттів мозаїчних 100м2 2,247 52094,69 __-__ 117057 68163 __-__ 229,5000 515,69
[тераццо] товщиною 20 мм 30335,31 - - - -
64 КБ11-29-1 Улаштування покриттів з керамічних 100м2 0,38 97508,05 __-__ 37053 8104 __-__ 155,6000 59,13
плиток на розчині із сухої клеючої суміші, 21326,54 - - - -
кількість плиток в 1 м2 до 7 шт
65 КБ11-36-3 Улаштування покриттів з паркету 100м2 4,668 175684,89 __-__ 820097 67602 __-__ 104,4500 487,57
штучного 14481,99 - - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 9 3785810 637742 1630 4890,87
514 3,61
Разом будівельні роботи, грн. 3785810
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 3146438
всього заробiтна плата, грн. 638256
13 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 11 - 127_КД_ЛК1_02-01-01
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Загальновиробничi витрати, грн. 378581
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 4164391
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 9 4164391
Роздiл 10. Опорядження внутрiшнє
66 КБ15-46-5 Поліпшене штукатурення цементно- 100м2 13,953 19056,82 857,26 265900 171023 11961 86,3600 1204,98
вапняним або цементним розчином по 12257,07 751,82 10490 6,0883 84,95
каменю і бетону стін механізованим
способом
67 КБ15-151-3 Фарбування вапняними розчинами по 100м2 31,472 2107,33 __-__ 66322 62823 __-__ 14,9100 469,25
штукатурці стін всередині приміщень з 1996,15 - - - -
підготуванням поверхонь
68 КБ15-25-2 Облицювання поверхонь стін керамічними 100м2 1,584 51849,15 __-__ 82129 55507 __-__ 255,6700 404,98
плитками на розчині із сухої клеючої суміші, 35042,13 - - - -
число плиток в 1 м2 понад 7 до 12 шт
69 С111-256 Плитки керамічні глазуровані для м2 159,984 467,25 __-__ 74753 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 внутрішнього облицювання стін - - - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 10 489104 289353 11961 2079,21
10490 84,95
Разом будівельні роботи, грн. 489104
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 187790
всього заробiтна плата, грн. 299843
Загальновиробничi витрати, грн. 48911
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 538015
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 10 538015
Роздiл 11. Зовнiшнє оздоблення
70 КБ8-14-1 Облицювання стін фасаду фасадною 1 м3 77,9 4480,24 __-__ 349011 114026 __-__ 10,4300 812,50
цеглою керамічної 1463,75 - - - -
13 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 12 - 127_КД_ЛК1_02-01-01
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Разом прямі витрати по роздiлу 11 349011 114026 __-__ 812,50
- -
Разом будівельні роботи, грн. 349011
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 234985
всього заробiтна плата, грн. 114026
Загальновиробничi витрати, грн. 34901
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 383912
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 11 383912
Роздiл 12. Вимощення
71 КБ27-69-1 Улаштування дорожніх корит із 1000 м2 0,0708 25029,73 21222,31 1772 118 1503 14,6000 1,03
переміщенням ґрунту на відстань до 100 м 1671,41 4645,91 329 25,1423 1,78
при глибині корита до 250 мм
72 КБ27-12-1 Улаштування вирівнюючих шарів основи із 100м3 0,02832 89921,80 2673,61 2547 51 76 14,7800 0,42
піску автогрейдером 1807,89 575,58 16 3,1099 0,09
73 КБ11-1-2 Ущільнення ґрунту щебенем 100м2 0,708 7734,24 100,22 5476 706 71 8,0800 5,72
997,80 31,56 22 0,2224 0,16
74 КР18-50-1 Улаштування вимощення з 1м2 70,8 818,43 __-__ 57945 9955 __-__ 1,0900 77,17
асфальтобетонної суміші товщиною 140,61 - - - -
покриття 3 см
Разом прямі витрати по роздiлу 12 67740 10830 1650 84,34
367 2,03
Разом будівельні роботи, грн. 67740
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 55260
всього заробiтна плата, грн. 11197
Загальновиробничi витрати, грн. 6774
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 74514
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 12 74514
13 Програмний комплекс АВК - 5 (3.11.2) - 13 - 127_КД_ЛК1_02-01-01
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Разом прямі витрати по надземнiй частинi 21696733 2687663 59143 20013,27
21173 149,63
Разом будівельні роботи, грн. 21696733
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 18949927
всього заробiтна плата, грн. 2708836
Загальновиробничi витрати, грн. 2169672
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 23866405
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по надземнiй частинi 23866405
Разом прямі витрати по кошторису 28300262 3377731 1554500 25474,81
428557 2809,60
Разом будівельні роботи, грн. 28300262
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та комплектів, грн. 23368031
всього заробiтна плата, грн. 3806288
Загальновиробничi витрати, грн. 2830024
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. -
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. -
Всього будівельні роботи, грн. 31130286
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по кошторису 31130286
Кошторисна трудомісткість, люд.год. 48284,41
Кошторисна заробiтна плата, грн. 3806288
Склав _____________________________________Заболотній В.О.
[посада, підпис ( ініціали, прізвище )]
Перевірив _____________________________________Демессіе М.К
[посада, підпис ( ініціали, прізвище )]
2 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.1 ) - - 391_ЛС_2-1-2
Будова –Кінотеатр на 500 місць по вул.Олександра Орхіпенко, м.Київ
на внутрішні санітарно-технічні роботи 2-1-2
Основа:креслення дипломного проекту Кошторисна вартість 7085,337 тис. грн.
Складений в цінах станом на “12” червня 2026р.
Шифр і Витрати труда
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль- Робітників, люд.-год.
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
п/п позиції Одиниця виміру Кість
нормативу
Експлуа- експлуа-
заробіт-
Всього Тації Всього тації
ної плати
машин машин не зайнятих обслуго-
вуваням машин
в тому в тому тих, що обслуговують
заробіт-
числі з/ числі з/ машини
ної плати
плати плати
На один. всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
УСН Влаштування опалення мз 35958,6 0,2 7192
1 дод.2п.3
2 - “ - Влаштування вентиляції м3 35958,5 0,1 3596
3 - “ - Влаштування хол. Водопроводу м3 35958,5 0,2 7192
4 - “ - Влаштування гор. Водопроводу м3 35958,5 0,11 3955
5 - “ - Влаштування каналізації м3 35958,5 0,3 10788
6 - “ - Влаштування газопостачання м3 35958,5 0,8 28768
Разом прямі витрати по кошторису в цінах 1984р. Крб. Крб. 61491
Накладні витрати 13.3% 8178
Разом з накладними Крб. 69669
Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни 2026р. 101,7
Всього по кошторису Грн. 7085337
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ _ _
Склав Заболотній В.О.
Перевірив Демессіе М.К.
1 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.1 ) - - 391_ЛС_2-1-2
Будова – Кінотеатр на 500 місць по вул.Олександра Архіпенко, м.Київ
Локальний кошторис 2-1-3
На електротехнічні та слабкострумні мережі
Основа:креслення дипломного проекту Кошторисна вартість 1060,528 тис. грн.
Складений в поточних цінах станом на “12” червня” 2026 р.
Шифр і Витрати труда
№ Номер Найменування робіт і витрат, Кіль- робітників, люд.-год.
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
п/п Позиції Одиниця виміру кість
Нормативу
експлуа- експлуа-
заробіт-
Всього тації Всього тації
ної плати
машин машин не зайнятих обслуго-
вуваням машин
в тому в тому тих, що обслуговують
Заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної
плати плати
на
одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
УСН В лаштування електроосвітлення м3 3 5 9 5 8 , 5 0 , 2 7192
1 дод.2п.3
2 - “ - Влаштування телефонізації та радіофікації м3 35958,5 0,09 3236
Разом по кошторису в цінах 1984р. г р н . 10428
----------------------------------------------------------------------
Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни 2026р. 101,7 -
Всього по кошторису грн. 1060528
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Склав Заболотній В.О.
Перевірив Демессіе М.К.
2 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.1 ) - - 9_ЛС_2-1-1
Форма № 4
Будова – Кінотеатр на 500 місць по вул.Олександра Архіпенко, м.Київ
Локальний кошторис 2-1-4
На придбання та монтаж технологічного обладнання
Основа:креслення дипломного проекту
Складений в поточних цінах станом на “12” червня” 2026 р. Кошторисна вартість - 3876,499 тис.грн
В т.ч. обладнання - 2559,891 тис.грн
Монтажних робіт- 1316,608 тис.грн
Шифр і Витрати труда
№ Номер Найменування робіт і витрат, Кіль- Робітників, люд.-
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
п/п позиції одиниця виміру Кість год.
нормативу
Обладнанн Обладн Не зайнятих
Монт.робіт Монтажних робіт
я ання обслуго-
Вуваням машин
Всього Е/м Всього ОЗП Е/М
В в т.ч. за- Тих, що
в т.ч.
т.ч.зпл/ робітної обслуговують
ОЗП
маш плати Машини
На
Одини
цю Всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1 УСН Вартість та монтаж технологічного м3 35958,5 0,7 0,2 - 25171 7192 3596
дод.3п.1 обладнання 0,1
Разом кошторису в цінах 1984р Крб 25171 7192 3596
Накладні витрати 80% Крб 5754
Разом з накладними витратами Крб 25171 12946
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Орієнтов.коефіціент переходу в ціни 2026р 101,7
Всього по кошторису Грн 2559891 1316608
Склав Заболотній В.О.
Перевірив Демессіе М.К.
Література
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми проектування.- К.:
МінБуд, 2010.
2. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.: Мінбуд
України, 2006.
3. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації
генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009
4. ДБН В.2.2-16-2005. Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві
заклади. - К.: Мінбуд України, 2005.
5. ДСТУ Б В.2.6-108:2010 Конструкції будинків і споруд. Блоки бетонні для стін
підвалів. Технічні умови. - К.: МінБуд України, 2010.
6. ДСТУ Б В.2.6-65:2008 Конструкції будинків і споруд. Палі залізобетонні.
Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
7. ДСТУ Б В.2.6-60:2008. Колони залізобетонні для багатоповерхових будівель.
Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
8. ДСТУ Б В.2.6-53-2008. Конструкції будинків і споруд. Плити перекриттів
залізобетонні багатопустотні для будинків і споруд. Технічні умови. - К.:
Мінбуд України, 2008.
9. ДСТУ Б В.2.6-54:2008. Ригелі залізобетонні для багатоповерхових будівель.
Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
10. ДСТУ Б В.2.6-67:2008. Балки кроквяні і підкроквяні залізобетонні. Технічні
умови. - К.: МінБуд України, 2008.
11. ДСТУ Б В.2.7-80: 2008 Цегла та камені силікатні. ТУ. - К.: Держбуд України,
2008.
12. ДСТУ Б В.2.6-62-2008 Марші та сходові площадки залізобетонні. Технічні
умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
13. ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з цегляними
стінами. - К.: Мінбуд України, 2008.
14. ДБН В.2.6-14-97 Покриття будинків і споруд.- К.: МінБуд України, 1997.
15. ДБН В.2.6-211:2016. Конструкції будинків і споруд. Підлоги. — К. : Мінрегіон
України, 2016. — 45 с.
16. ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні
технічні умови. - К.: МінБуд України, 2011.
17. ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні умов. - К.:
Мінбуд України, 2009.
18. ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. -
К.: МінБуд України, 2002.
19. ДБН В.2.6-31:2021. Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель. –
К. : Мінрегіон України, 2021. – 98 с.
20. ДБН А.3.2-2-2009. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. - К.:
МінБуд України, 2009.
21. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції - К.: Мінбуд України,
2009.
22. Барашіков А.Я. Залізобетонні конструкції. Курсове та дипломне проектування.
2
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
-К.: Вища шк.- 1987, 416 с.
23. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій.
Загальні технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2006.
24. ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013. Настанова щодо проведення робіт з улаштування
основ і фундаментів. – К. : Мінрегіон України, 2014. – 94 с.
25. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009.
26. ДСТУ Б В.2.1-27:2013. Палі забивні та палі-оболонки залізобетонні. Вказівки
щодо застосування у проектах та влаштування. — К. : Мінрегіон України,
2014. — 34 с.
27. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та фундаменти” для
студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 192 Будівництво та
цивільна інженерія/Укладачі:Величко В.М., Черкаси, ЧДТУ, 2018.
28. ДСТУ Б А.3.1-22:2013. Визначення тривалості будівництва об'єктів. – [Чинний
від 2014-01-01]. – К. : Мінрегіон України, 2014. – 36 с.
29. Технологія будівельного виробництва: Підручник / В.К. Черненко,
М.Г.Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; За заг. ред. В.К. Черненко – К.: Вища шк.,
2002. – 430 с.
30. Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко,
Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге вид.,
допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с.
31. Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний посібник/ В.К.
Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та інш.; За ред. В.К.
Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с
32. Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний посібник /
М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. ред.
М.Г.Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2007. – 207 с.
33. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів- К.:
МінБуд України, 2013.
34. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в
курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності 192
Будівництво та цивільні інженерія всіх форм навчання/ Укладач Березань
М.О., Черкаси ЧДТУ, 2025.
35. ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в будівництві.
Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009
36. Довідник з техніки Безпеки. Нісіс М. Н., Грінкруг Г. Н. Видання третє,
виправлене та доповнене. Київ, «Будівельник», 1977.
37. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець С.М.,
Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: Навчальний
посібник. – К, 2008. – 223 с
38. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання-
Прес, 2007. – 487 с.
39. ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в будівництві. – К.:
Мінбудархітектури України, 1993.
3
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
40. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації.-
К.: МінБуд України, 2009.
41. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій обладнання,
виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009.
42. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних робочих
креслень.- К.: МінБуд України, 2009.
4
Арк.
192 Б-24 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата