1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 242 Туризм і рекреація (Туризм)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10131
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.advisorГерман, Ірина Валентинівна-
dc.contributor.authorПечоріна, Анастасія Ігорівна-
dc.date.accessioned2026-10-23T10:36:49Z-
dc.date.available2026-10-23T10:36:49Z-
dc.date.issued2026-06-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10131-
dc.description.abstractЗвіт про дипломну роботу: 82 сторінки, 3 розділи, 6 підрозділів, 3 рисунки, 11 таблиць та 4 додатки, 50 джерел. Об’єктом дослідження є процес організації ділового туризму на прикладі туристичного оператора «Мандрівник». Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів розвитку ділового туризму в Україні. Мета дослідження – аналіз процесу організації ділового туризму та мето- ди підвищення його ефектності. Розглянута проблема організації ділового туризму в Україні. Сучасний стан ділового туризму в Україні характеризується адаптацією до нових умов, активним використанням цифрових технологій та поступовим відновленням інфраструктури для проведення бізнес-заходів і службових подорожей. Дипломна робота ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. У процесі написання роботи застосовувалися методи аналізу та порівняння, системний підхід, а також метод узагальнення для дослідження сучасного стану та особливостей розвитку ділового туризму. Досліджені напрямки та різновиди можливостей надання туристичних послуг на підприємстві «Мандрівник». Проведено аналіз сучасних методів оцінки ефективності управління балансом підприємства у туристичній галузі, визначено їх переваги та недоліки. Представлені методичні підходи до оцінки ефективності управління туристичним підприємством, розглянуті перспективи та особливості застосування методів статистичного аналізу у сфері надання послуг ділового туризму. Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені у практиці діяльності підприємств туристичної галузі економіки Україниuk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectДІЛОВИЙ ТУРИЗМuk_UA
dc.subjectЕФЕКТИВНІСТЬuk_UA
dc.subjectМЕТОДИ АНАЛІЗУuk_UA
dc.subjectМЕТОДИ ОЦІНКИuk_UA
dc.subjectОРГАНІЗАЦІЯuk_UA
dc.titleОрганізація ділового туризмуuk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
Appears in Collections:242 Туризм і рекреація (Туризм)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Печоріна.pdf
  Restricted Access		1.96 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show simple item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Допущено до захисту             
Завідувач кафедри туризму та  
готельно–ресторанної справи 
  Лариса  ЧЕПУРДА 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи  
першого (бакалаврського) рівня освіти  
на тему: «Організація ділового туризму» 
 
 
 
 
Виконала студентка  
4 курсу, групи Т-29 
Спеціальності 242 «Туризм»  
Печоріна Анастасія Ігорівна 
 Керівник  Герман Ірина Валентинівна 
   Рецензент _________________ 
                           (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси, 2026 р. 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра туризму і готельно–ресторанної справи 
Освітній рівень: перший (бакалаврський) 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри______Лариса ЧЕПУРДА 
« » 20 року 
 
 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА 
Печоріної Анастасії Ігорівни  
(прізвище, ім’я, по батькові) 
 
 
1. Тема роботи «Організація ділового туризму» 
Керівник проекту (роботи)  Герман  Ірина  Валентинівна  
                                                                    (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету від 
« 17  » березня     2026 року №  59/03– 03.  
2. Строк подання студентом проекту (роботи) 01 червня 2026 р. 
3. Вихідні дані до проекту (роботи) аналітичні та статистичні дані про 
діяльність туристичного оператора «Мандрівник». 
4. Зміст розрахунково–пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить 
розробити) ) вступ (актуальність, мета та завдання кваліфікаційної роботи, 
об’єкт та предмет дослідження, теоретичні та методичні підходи організації 
ділового туризму (1розділ), розгляд практичних аспектів організації діяльності 
туристичного оператора «Мандрівник» (2 розділ), напрями удосконалення 
організації ділового туризму туристичним оператором «Мандрівник» (розділ 
3). 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, 
плакатів) аналітичні таблиці, рисунки, схеми, графіки. 
6. Консультанти розділів проекту (роботи) 
 
 
 
Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
консультанта 
Завдання видав Завдання прийняв 
Розділ 1 Герман І.В. ст.викладач   
Розділ 2 Герман І.В. ст.викладач   
Розділ 3 Герман І.В. ст.викладач   
 
7. Дата видачі завдання: « » 20 ро 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів дипломного проекту Строк виконання Примітка 
(роботи) етапів проекту 
(роботи) 
1 Затвердження теми дипломної роботи березень Виконано 
2 Затвердження плану дипломної роботи березень Виконано 
3 Підготовка 1 розділу квітень Виконано 
4 Підготовка 2 розділу травень Виконано 
5 Підготовка 3 розділу травень Виконано 
6 Робота над формуванням висновків травень Виконано 
7 Оформлення та рецензування травень Виконано 
8 Попередній захист червень Виконано 
9 Захист дипломної роботи червень Виконано 
 
 
  Студент–дипломник     Печоріна А.І.               
(підпис)                                             (прізвище та ініціали) 
 
Керівник дипломної 
роботи                 Герман І.В.                 
                                             (підпис)                                                                       (прізвище та ініціали) 
 
 РЕФЕРАТ 
 
 
Звіт про дипломну роботу: 82 сторінки, 3 розділи, 6 підрозділів, 3 рисунки, 
11 таблиць та 4 додатки, 50 джерел. 
Об’єктом дослідження є процес організації ділового туризму на прикладі 
туристичного оператора «Мандрівник». 
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів 
розвитку ділового туризму в Україні. 
Мета дослідження – аналіз процесу організації ділового туризму та мето- 
ди підвищення його ефектності. 
Розглянута проблема організації ділового туризму в Україні. Сучасний 
стан ділового туризму в Україні характеризується адаптацією до нових умов, 
активним використанням цифрових технологій та поступовим відновленням 
інфраструктури для проведення бізнес-заходів і службових подорожей. 
Дипломна робота ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціальних 
методів дослідження. У процесі написання роботи застосовувалися методи 
аналізу та порівняння, системний підхід, а також метод узагальнення для 
дослідження сучасного стану та особливостей розвитку ділового туризму.  
Досліджені напрямки та різновиди можливостей надання туристичних 
послуг на підприємстві «Мандрівник». Проведено аналіз сучасних методів 
оцінки ефективності управління балансом підприємства у туристичній галузі, 
визначено їх переваги та недоліки. Представлені методичні підходи до оцінки 
ефективності управління туристичним підприємством, розглянуті перспективи та 
особливості застосування методів статистичного аналізу у сфері надання послуг 
ділового туризму. Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені у 
практиці діяльності підприємств туристичної галузі економіки України. 
 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ДІЛОВИЙ ТУРИЗМ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, МЕТОДИ 
АНАЛІЗУ, МЕТОДИ ОЦІНКИ, ОРГАНІЗАЦІЯ. 
 
 ЗМІСТ 
 
 
 
 
ВСТУП………………………………………………………………………….. 6 
Розділ 1 Теоретичні основи організації ділового туризму………………….. 9 
1.1  Характеристика ділового туризму в Україні та в світі …………………. 9 
1.2  Методи оцінки організації ділового туризму ………………………….... 16 
1.3 Методологія аналізу ефективності організації ділового туризму в                                                                       
Україні та в світі ……..……………………………………………….…….... 21 
Розділ 2 Практичні аспекти організації ділового туризму туристичним  
27 
оператором «Мандрівник»…………………………………………………… 
2.1 Організаційно–економічна характеристика туристичного оператора  
27 
«Мандрівник»………………………………………………………………….. 
2.2 Оцінка організації надання послуг з ділового туризму туристичним  
оператором «Мандрівник»……………………………………..…………….. 40 
2.3 Аналіз ефективності організації ділового туризму на підприємстві  
49 
«Мандрівник»………………………………………………………………….. 
Розділ 3 Напрями  удосконалення організації ділового туризму  
туристичним оператором «Мандрівник» ………………….……………….. 57 
Висновки……………………………………………………………………….. 70 
Список використаних джерел………………………………………………… 73 
Додатки………………………………………………………………………… 77 
 
6 
 
ВСТУП 
 
 
 
 
Туризм є важливою складовою економічного розвитку держави та одним із 
чинників підвищення її добробуту. Його можна розглядати як систему, що 
створює можливості для ознайомлення з історією, культурою, традиціями, 
духовними та релігійними цінностями країни і водночас забезпечує економічні 
надходження. Особливе місце у структурі туристичної діяльності посідає 
діловий туризм, який сприяє розвитку туристичної сфери загалом та формує 
умови для організації службових і бізнес-подорожей представників різних 
галузей діяльності. Сучасний діловий туризм характеризується різноманіттям 
форм, видів і напрямів, охоплюючи конференції, виставки, форуми, ділові 
зустрічі та корпоративні заходи. В умовах сучасних викликів в Україні діловий 
туризм зазнав значних трансформацій, однак продовжує залишатися важливим 
елементом економічної та міжнародної співпраці. Попри воєнний стан, в Україні 
зберігається потреба у службових поїздках, проведенні ділових зустрічей, 
міжнародних конференцій та гуманітарних місій. Особливої актуальності 
набувають внутрішні ділові поїздки, пов’язані з розвитком регіонального 
бізнесу, діяльністю державних установ, волонтерських організацій та 
міжнародних партнерів. Сучасний стан ділового туризму в Україні 
характеризується адаптацією до нових умов, активним використанням цифрових 
технологій та поступовим відновленням інфраструктури для проведення бізнес-
заходів і службових подорожей. 
Актуальність обраної теми зазначена, низьким ступенем розробленості 
теорії ділового туризму як спеціального виду туризму. Україна, що має для 
поступального розвитку своєї туристичної сфери сприятливі природно– 
кліматичні умови, значний історико–культурний потенціал, необхідні людські та 
матеріальні ресурси, в значній мірі потрібно приділяти увагу саме розвитку 
ділового туризму. Налагодити спілкування з міжнародними партнерами. 
Діловий туризм в Україні має розвиватися на ґрунті особливої української 
 
7 
національної специфіки, на усвідомленому рівні відтворення національного 
середовища, певному колориті й атмосфері. За таких умов нудна і виснажлива 
поїздка перетвориться на свято, здатне реально підвищити працездатність і 
творчу активність.  
Діловий туризм відіграє важливу роль у розвитку національної економіки, а 
саме: 
– сприяє її інтеграції в світовий економічний ринок. Сучасний бізнес 
неможливий без активного обміну інформацією, без оволодіння новими 
технологіями, без підвищення кваліфікації на всіх рівнях ділової освіти, участі в 
міжнародних конгресах, семінарах, виставках і т.п. Все це входить в сферу 
ділового туризму. Завдяки цій галузі туризму відбувається приплив нових ідей в 
економіку, завойовуються нові ринки, тобто здійснюється прогрес. 
Діловий туризм дуже прибутковий, оскільки людина, що поїхала в ділову 
поїздку, може витратити не лише свої кошти, але і гроші компанії, яка його 
відрядила. Завдяки цьому бізнес турист має можливість витратити більше 
грошей, ніж звичайний турист. Близько 50% доходів авіакомпаній у світі, 60% 
доходів готелів і понад 70% доходів авто–прокатних компаній створюються за 
рахунок обслуговування ділових туристів. 
Дослідженню проблем розвитку туризму та ділового туризму присвячені 
праці сучасних українських науковців, зокрема Марії Мальської, Ірини Петрової, 
Світлани Нікітенко, Василя Федорченка, Олени Роїної та інших. За визначенням 
О. Бейдика : «туризм діловий – це подорожі, метою яких є участь у 
конференціях, конгресах і, як правило, це подорожі спеціалізованих груп 
однорідного професійного складу (в основному за рахунок підприємства)», 
«туризм комерційний – вид туризму, що здійснюється громадянами до 
зарубіжних країн» 
Об’єктом дослідження є процес організації ділового туризму на прикладі 
туристичного підприємства «Мандрівник». 
Предметом дослідження – сукупність теоретичних і практичних аспектів 
розвитку ділового туризму в Україні. 
 
8 
Метою дослідження є аналіз процесу організації ділового туризму та 
методи підвищення його ефектності. 
Для досягнення мети дослідження, в роботі розглянуті наступні завдання: 
– охарактеризувати сутність та поняття ділового туризму; 
– надати методи оцінки організації ділового туризму; 
– зазначити сучасні стратегії оцінки туристичного потенціалу 
території регіону; 
– надати організаційно–економічну характеристику туристичної фірми; 
– проаналізувати економічну ефективність оцінки туристичного 
потенціалу «Мандрівник»; 
– здійснити аналіз сучасного розвитку ділового туризму в Україні; 
– надати пропозиції стосовно розвитку ділового туризму в Україні. 
Інформаційну базу дослідження склали навчальні посібники, наукові 
публікації з обраної теми, звітні матеріали об’єкту дослідження, публікації 
науковців, матеріали науково–практичних конференцій, власні спостереження. 
Методи дослідження. Дипломна робота ґрунтується на використанні 
загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. У процесі написання 
роботи застосовувалися методи аналізу та порівняння, системний підхід, а також 
метод узагальнення для дослідження сучасного стану та особливостей розвитку 
ділового туризму. Інформаційну основу дослідження становили наукова 
література, нормативно-правові акти, статистичні матеріали, а також публікації 
та аналітичні джерела мережі Інтернет. 
Практичне значення роботи  полягає у науковому обґрунтуванні сучасного 
стану, проблем і перспектив розвитку ділового туризму в Україні, а також у 
можливості використання результатів дослідження для вдосконалення 
організації ділових поїздок та розвитку туристичної сфери. 
Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, шести підрозділів, 
висновків, списку використаних джерел та додатків. Завершують роботу 
узагальнюючі висновки за результатами проведеного дослідження.
 
9 
Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ 
 
1.1 Характеристика ділового туризму в Україні та в світі  
Діловий туризм є досить широким поняттям. У структурі цього виду 
туризму виділяють два сегменти – класичні ділові поїздки і сегмент, назву 
якого утворює відома англомовна абревіатура MІCE. Абревіатуру складають 
перші букви англійських слів: Meetіngs – М (зустрічі), Іncentіves – І (інсентив–
заходи), Conventіons – С (конференції), Exhіbіtіons – Е (виставки). 
Під поняттям «діловий туризм» розуміють – поїздки, пов'язані з 
виконанням фахових обов'язків з метою відвідування об'єктів, що належать фірмі  або 
становлять для неї певний інтерес називаючись «бізнес–поїздками» [2]. 
До сфери ділового туризму зараховують організацію різних конференцій, 
семінарів, симпозіумів, а також виставки, ярмарки, а дехто з дослідників – і 
«човниковий» туризм, який здійснюють дрібні оптові торговці задля 
закупок або продажу дрібних партій популярних товарів. 
Такі короткотермінові поїздки можуть відбуватися в середині країни або 
навіть за її межами. Поруч із поїздками на конгреси та виставки до ділового 
туризму фахівці відносять інтенсив–тури [5]. 
Практично вся історія людства напряму пов’язана з діловими поїздками. 
Насамперед це були купці, серед яких було багато вельми освічених людей.  
Адже, якщо купець серйозно розраховував на успіх у своїй справі, він повинен 
був бути грамотним, знати іноземні мови, мати уявлення щодо законів і звичаїв 
інших країн, розбиратися в юриспруденції і морській справі. Середньовічні купці  
були першими бізнесменами, що укладали торгові угоди, налагоджували 
міжнародні Зв'язки, обмінюючи товари своєї країни на іноземні вироби. 
впливаючи таким чином на світову політику й економіку. 
Під даним видом туризму розуміють поїздки у формі заохочень за 
досягнуті успіхи, та лідерство в роботі, започатковані у 60–х роках в США. Через 
 
10 
деякий час, а саме приблизно 15–20 років вони стали популярними в Європі, а 
пізніше – в азійських країнах. На даний момент аохочувальні тури вважаються 
маркетинговими та менеджерськими інструментами для досягнення мети. 
За визначенням О. Бейдика: «туризм діловий – це подорожі, метою яких є 
участь у конференціях, конгресах і, як правило, це подорожі спеціалізованих 
груп однорідного професійного складу (в основному за рахунок підприємства)», 
«туризм комерційний – вид туризму, що здійснюється громадянами до 
зарубіжних країн, у тому числі і до країн СНД, з метою отримання прибутку». 
У наш час процес глобалізації світової економіки і пов'язана з цим 
активізація ділових, наукових та культурних контактів перетворили ділові 
поїздки та заходи в одну з найбільш стрімко розвинених галузей світового 
господарства. Навіть світова криза туристичної індустрії, що настала після 
відомих трагічних подій у СІІІА 2 вересня 2001 р., відчутно не зачепила цей 
сектор туристичного бізнесу. Багатогранний динамічний ринок MІCE забезпечує 
щорічно 610 млн. туристичних поїздок і майже $130 млрд фінансового обороту. 
Найбільшим ринком корпоративних поїздок є США. Майже 70% ділових 
поїздок відбуваються всередині цієї країни. За даними американської організації 
«Круглий стіл із законодавчих ініціатив у сфері Busіness trаvel, кількість 
ділових поїздок у США за останні 10 років виросла майже на 30%. Кожен 
відсоток збільшення ділових мандрівників приносить біля $1 млрд прибутку і 
створює 100 млн. робочих місць [2]. 
Наразі Європа, можливо, є «домінуючим» регіоном з точки зору 
глобального прибуття ділових туристів. Найбільш популярними є відрядження  
бізнесменів для відвідування різноманітних конференцій, конгресів, виставок. 
Зростає інтерес до симпозіумів, конференцій, конференцій, семінарів, які 
поєднують інтереси науковців і бізнесменів, зацікавлених в отриманні новітніх 
ідей та їх втіленні в практику бізнесу. 
Найдинамічнішим сегментом ринку ділових подорожей є конференційні та  
виставкові подорожі. Інтерес до симпозіумів, конференцій, конференцій, 
семінарів, а також виставок і ярмарків у всьому світі тільки починає зростати. 
 
11 
Бізнесмени та науковці відвідують форуми, щоб отримувати найсвіжішу 
інформацію, зустрічатися та обмінюватися ідеями з колегами, вести переговори, 
відволікатися та брати участь у запропонованих культурних ініціативах. 
Важливими центрами зустрічей і виставок є Амстердам, Барселона, 
Брюссель, Відень, Женева, Копенгаген, Лондон, Мадрид, Париж, Страсбург,  
Вашингтон, Токіо. Всесвітньо відомий курорт Давос (Швейцарія) щороку 
проводить форуми з гострих питань розвитку світової економіки. Крім Європи, 
за популярністю напрямків ділових подорожей слід виділити також США, Азію 
та Африку. 
Щодо наших бізнесменів (всі країни СНД), то можна сміливо сказати, що 
Європа зараз поступається місцем «південному напрямку» – особливо Єгипту та 
Туреччині. По-перше, це пов’язано зі спрощеним візовим режимом (віза на в’їзд 
замість проблемного «шенгену»), відносно дешевими перельотами (за рахунок  
так званих «чартерних» рейсів), якістю та повним набором. І найголовніше 
наявність всього необхідного для відпочинку (особливо морське узбережжя). 
Також потрібно відзначити, що в даних країнах часто відбуваються 
симпозіуми, конференції і зльоти представників великих компаній, фірм, філій. 
Якщо ж брати ділові переговори і виставки, то Туреччина і Єгипет на даний 
момент не може конкурувати з такими регіонами як Європа та Америка [17]. 
Сьогодні бізнес–тури пропонують практично в усі куточки нашої планети. 
Але серед всього цього різноманіття, можна виділити напрямки, які 
користуються особливою популярністю у наших громадян – Туреччина, Єгипет, 
Європа. 
Особливої уваги заслуговують спеціальні туристичні виставки та біржі. 
Тільки в Європі щороку організовується понад 200 міжнародних туристичних 
виставок та обмінів. 
Найвідомішим є Міжнародна туристична біржа (ITS) у Берліні. 
Найпопулярнішим на Берлінській фондовій біржі є Міжнародний конкурс 
фільмів про подорожі. Особливе місце для ділових зустрічей займає Міжнародна 
туристична виставкова біржа FITUR (FITUR), яка щороку проходить в Мадриді 
 
12 
з кінця січня до початку лютого. Виставка знайомить туристичні підприємства з 
перерозподілом туристичного потоку, розвитком нових туристичних центрів у 
новому туристичному сезоні. 
Мілан (Італія) популярний міжнародний туристичний центр обміну, 
розташований в Мілані «Fiera» одного з найбільших виставкових центрів 
Європи. Щороку вони рекламують різноманітні тематичні програми, нові 
проекти туристичних продуктів, демонструють нові туристичні технології.  
Серед популярних міжнародних виставкових заходів також варто 
виокремити такі: 
1. «SАT Expо» у Рим — одна з провідних європейських виставок у сфері 
аерокосмічної техніки та супутникових телекомунікацій. Захід об’єднує 
науковців, інженерів, дослідників космосу, екологів, геологів, операторів 
мобільного зв’язку та супутникового телебачення. У межах виставки 
презентуються сучасні супутникові й телекомунікаційні технології. 
2. «ВАІ Retаіl Delіvery» у Чикаго — міжнародна подія, присвячена 
інноваціям у банківській сфері. Тут демонструються новітні технології, 
стратегічні рішення та результати досліджень, спрямовані на розвиток 
фінансового сектору та пошук нових джерел прибутку. 
3. «SІMА» у Мадрид — найбільша виставка нерухомості в Іспанії, яка 
охоплює близько 50 тис. кв. м виставкової площі. У заході беруть участь 
девелоперські, будівельні, інвестиційні, страхові та ріелторські компанії, банки, 
професійні асоціації та медіа. 
4. «FАFGА» в Інсбрук — спеціалізована виставка, присвячена 
ресторанному обладнанню, сучасним технологіям обслуговування клієнтів, 
сервісу в готельно-ресторанній сфері, продуктам харчування, напоям і 
професійному навчанню персоналу. 
5. «MоВіle Wоrld Cоngress» у Барселона — найбільша міжнародна 
виставка мобільних технологій та обладнання. Її учасниками є представники 
мобільних операторів, виробники пристроїв, контентмейкери та IT-компанії з 
різних країн світу. Під час заходу традиційно проводяться конференції, лекції та 
 
13 
тематичні семінари. 
6. «Іnternаtіоnаler АutоmоВіl–Sаlоn Genf» у Женева — один із 
найвідоміших автомобільних салонів світу, де щороку презентуються численні 
світові та європейські прем’єри автомобілів. Захід приваблює сотні тисяч 
відвідувачів і представників міжнародної преси. 
7. «Аutо Shаnghаі» у Шанхай — найбільший автомобільний форум Китаю, 
який демонструє досягнення автомобільної промисловості країни та сприяє 
співпраці між китайськими й міжнародними виробниками. Виставка має 
міжнародне визнання з боку Всесвітньої асоціації виставкової індустрії. 
8. «HОTELYMPІА» у Лондон — масштабна виставка для представників 
готельно-ресторанного бізнесу, що об’єднує близько тисячі експонентів і 
десятки тисяч відвідувачів. Учасники отримують можливість налагодити 
міжнародні контакти, обговорити актуальні тенденції галузі та взяти участь у 
професійних заходах. 
9. «PrоPSІ» в Амстердам — одна з найбільших європейських виставок у 
сфері реклами та маркетингових технологій, орієнтована на професіоналів 
рекламної індустрії. 
10. «Іntertоp» у Нью-Йорк — провідна виставка інформаційних технологій, 
на якій презентуються сучасні IT-рішення, освітні програми, інновації та 
технологічні розробки. та інші. 
Своєю чергою, ділові поїздки можна розглядати як форму «роботи на 
виїзді», тобто службові відрядження, що здійснюються з конкретною 
професійною метою: реалізацією бізнес-функцій компаній, проведенням 
переговорів, укладанням нових контрактів і розвитком партнерських відносин у 
сфері бізнесу. 
Дані заходи, як правило, полягають в "обслуговуванні" власне бізнес-  
діяльності фірм (обмін досвідом, презентація товарів і послуг, підготовка 
майбутніх договорів тощо), тобто робота на перспективу, або здійснення 
допоміжних функцій (заохочення співробітників і т.п.). Концепція поїздки в 
сфері значно складніша, ніж концепція класичних ділових поїздок. 
 
14 
Для її розробки запрошуються спеціальні компанії-організатори. На 
відміну від цих поїздок, розрахованої на невелике число учасників (її можна 
назвати індивідуальною), інсентив-захід збирає, як правило, велику кількість 
осіб з одного підприємства або фірми [18]. 
Надзвичайно важливою для розвитку готельного господарства є 
класифікація ділового туризму. Знання структури ділового сегмента клієнтів 
готелів надасть змогу більш точно визначити його потреби та максимально 
сконцетрувати на нього готельні послуги. 
Малюк Т.А. у діловому туризмі визначає такі види: конгресовий (конгреси,  
конференції, семінари тощо), комерційний, аграрний, промисловий (в розумінні 
відповідних галузей промисловості). 
Основою ділових поїздок – є програма зустрічей і заходів, які сплановані 
заздалегідь. Організовуються бізнес–тури в поєднанні з культурною та 
екскурсійною програмою, які будуть цікаві для кожного конкретного клієнта. 
Зазвичай в стандартну (базову) програму ділової частини бізнес–туру входить 
оформлення візи, проживання, сніданки, трансфери. 
Бізнес–туризм обєднує одразу дві речі – відпочинок і роботу. Різні 
туристичні компанії формують і пропонують створені програми, таким чином, 
щоб клієнт перш за все вирішив свої ділові питання, а потім вже повноцінно 
відпочив, це і робить такі тури дуже привабливими для такого типу туристів. 
Організація конференцій, підписання контрактів, міжнародна співпраця, 
проведення семінарів з тематики бізнесу, організація корпоративних заходів,  
прийом делегацій з різних країн світу, проведення різноманітних конгрес–турів, 
відрядження звичайних співробітників і керівного складу є невід'ємною 
частиною діяльності кожної компанії, яка планує розвивати конгрес–туризм. 
Різновид ділового туризму, а саме аграрний, визначається в якості 
професійно навчальних поїздок в країни світу на меті яких, вивчення галузей 
аграрного сектору, як: птахівництво, цукровиробництво, рослинництво, 
тваринництво та інші. Що стосується  промислового туризму, то він виступає 
новим  міждисциплінарним напрямом, що визначає необхідність проведення 
 
15 
глобальних наукових досліджень, присвячених даній проблематиці. 
Організація екскурсій на промислові підприємства – це нагода 
презентувати потужності та потенціал підприємства, якість продукції, переваги 
перед конкурентами. Також дані візити можуть стати важливим етапом у 
пошуку нових ділових партнерів, та знаходженні інвесторів [21]. 
Особливість ділових подорожей відбивається у взаєминах між туристом та 
організатором – професіоналами ділових подорожей, тобто, власне, в 
алгоритмах, що створюють продукти для ділових подорожей. Він включає шість 
груп учасників: 
– туристи; 
– постачальники туристичних послуг (заклади розміщення та 
харчування, транспортні підприємства, об'єкти проведення заходів, розваг); 
– менеджери нарад, які планують заходи та вирішують організаційні 
питання: визначають цілі та зміст нарад, ведуть переговори, здійснюють 
фінансовий контроль, вирішують непередбачені випадки. Ці функції може 
виконувати будь-яка компанія, незалежна професійна компанія або внутрішній 
відділ туристичної агенції. Останніми роками на Заході, особливо в США та 
Канаді, спостерігається тенденція мати незалежних планувальників подій або 
планувальників (приватні компанії) для організації заходів. 
– безпосередній управлінський персонал або професійні організатори 
конференцій, організація прийому делегацій та обслуговування на місці; - 
– професійний організатор виставкових заходів - професійна компанія, 
що займається організацією різноманітних конференцій (конгресів, виставок, 
конференцій), формуванням пакету постачальників і посередників - «пакети 
зустрічей» та пропонуванням бізнес-мандрівникам (клієнтам). Тому вони є 
основними фігурами в процесі створення продуктів для ділових подорожей; - 
– різні посередники, які відіграють важливу роль в організації ділових 
подорожей. Посередницький бізнес здійснюють класичні посередники в 
індустрії туризму (турагентства та туроператори) та професійні посередники 
MISE [13]. 
 
16 
Отже вітчизняні традиції ділових поїздок та заходів ще тільки 
зароджуються. їхня специфічна Інфраструктура практично відсутня. Хоча в 
останні роки в Україні, особливо після відміни візового режиму намітився 
прогрес у розвитку партнерських відносні» із зовнішнім світом, що вселяє 
псиний оптимізм і змушує замислюватися про створення цивілізованого ринку 
МІСЕ–туризму і в Україні. У великих містах будуються бізнеси–готелі і бізнеси– 
центри, створюються конгрес–бюро, розширюється календар конгресів, форумів 
та інших важливих ділових заходів. 
 
1.2 Методи оцінки організації ділового туризму 
 
 
Організація ділового туризму, як і будь–якого виду туризму, потребує 
великої кількості затрат на створення певного туристичного пакету. Для ділового 
туризму характерне затребування великої кількості фахівців в організації 
ділового туризму. Адже для такого типу подорожей потрібно вміти аналізувати 
що саме потрібно туристові; знати ідеально місцеву інфраструктуру, для того 
щоб турист якнайменше витрачав час на пересування до виставкових центрів; не 
менш важливим є потреба у фахівців–аніматорів. 
Отже, сьогодні до організаторів туристичного дозвілля висуваються такі 
вимоги: вища освіта, досвід роботи, бажання самовдосконалюватися 
кваліфікації. Підвищити кваліфікацію організаторів дозвілля можна в 
туристичному комплексі де проводяться різноманітні комплекси, проектні 
семінари [22].  Розглянемо практичну сторону організації ділового заходу, на 
прикладі міжнародної конференції.  
Її можна поділити на три етапи.  Перший етап попередня підготовка. 
Необхідно: 
– спланувати порядок денний; окреслити мету заходу; встановити 
необхідну кількість учасників; спланувати конгрес (конференцію) у часовому 
аспекті (наприклад, день перший – відкриття, урочиста частина; день другий – 
виступ учасників за секціями, перерви на каву–брейк; день третій – підбиття 
 
17 
підсумків, урочисте закриття, фуршет); 
– визначити кошторис на проведення заходу; 
– обрати місце проведення (конференц–центр тощо); обговорити та при 
необхідності скоректувати умови договорів з організаторами та партнерами; 
розробити маркетинговий план заходу; забронювати необхідні авіз– і залізничні 
квитки для учасників конгресу [18]. 
– організувати обслуговування наземним транспортом; забезпечити 
комфортабельне розміщення учасників; організувати виробництво супутньої' 
рекламної продукції для даного заходу (календарі, листівки, буклети, футболки, 
ручки, блокноти і т. іn.); 
– організувати доставку вантажу (за необхідністю); організувати 
забезпечення необхідним аудіовізуальним обладнанням; 
– спланувати й організувати дозвілля учасників до відкриття заходу і після  
його закриття; 
– проінформувати ЗМІ та організувати їхню присутність на заході; 
– розмістити інформацію рекламного характеру про проведення 
конгресу (конференції) ЗМІ, мережа Інтернет. 
Другий етап – проведення заходу. Необхідно: 
– провести інструктаж співробітників (обслуговуючого персоналу) 
перед початком конгресу (конференції); 
– підготовити робочий план дій під час проведення заходу; 
організовувані переміщення учасників з одного приміщення до іншого; 
– оперативним чином усувати непорозуміння: всіляко забезпечувати 
комфортабельність і продуктивність конгресу (конференції). 
Третій етап – підбиття підсумків. Необхідно: 
– вислухати зауваження учасників і організаторів та проаналізувати їх; 
– підбити підсумки даного заходу; 
– висловити подяку співробітникам, організаторам і учасникам за 
спільну працю; 
– домовитися про співпрацю в майбутньому; 
 
18 
– організувати від’їзд гостей. 
Для здійснення туристичної діяльності кожне підприємство свої дії 
регулює виконанням законодавчих актів країни: 
1. Закон України «Про туризм». Цей Закон визначає загальні правові, 
організаційні та соціально–економічні засади реалізації державної політики 
України в галузі туризму та спрямований на забезпечення закріплених 
Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, 
охорону здоров’я, на безпечне для життя і здоров’я довкілля, задоволення 
духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей. Він 
встановлює засади раціонального використання туристичних ресурсів та регулює 
відносини, пов’язані з організацією і здійсненням туризму на території України 
[1]. 
2. Закон України «Про стандартизацію». Цей Закон установлює правові 
та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення 
формування та реалізації державної політики у відповідній сфері. 
3. Закон України «Про захист прав споживачів». Цей Закон регулює 
відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями 
товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, 
встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи  
реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. 
4. ДСТУ – «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та 
визначення». У цьому стандарті зазначені вимоги, до засобів розміщення, та 
типів номерів. 
5. ДСТУ – «Послуги туристичні. Класифікація готелів». Цей стандарт 
встановлює класифікацію готелів та аналогічних засобів розміщування 
незалежно від форм власності та відомчої належності. 
6. ГОСТ – «Туристсько–екскурсійне обслуговування. Проектування 
туристичних послуг». Цей стандарт встановлює порядок розробки документації 
при проектуванні туристських послуг і призначений для підприємств, 
організацій різних організаційно–правових форм і громадян–підприємців, що 
 
19 
надають туристські послуги. 
7. ГОСТ – «Туристсько–екскурсійне обслуговування. туристські послуги. 
Загальні вимоги». Даний стандарт встановлює обов'язкові вимоги до якості 
туристських послуг, що надаються туристськими підприємствами незалежно від 
їх відомчої приналежності і організаційно–правової форми [1]. 
8. ГОСТ – «Туристсько–екскурсійне обслуговування. Вимоги з 
забезпечення безпеки туристів та екскурсантів». Даний стандарт встановлює 
вимоги до туристських і екскурсійних послуг, що забезпечують безпеку життя і 
здоров'я туристів і екскурсантів (далі – туристів), методи їх контролю і 
призначений для цілей обов'язкової сертифікації туристських послуг. Стандарт  
призначений для підприємств всіх організаційно – правових форм і громадян – 
підприємців, що надають туристські послуги. На основі даного стандарту 
можуть бути розроблені стандарти, що встановлюють вимоги до груп 
однорідних туристських послуг. 
Посадова особа затверджує стандарт підприємства, яка має на це 
відповідне право, підписом або наказом із вказівкою дати набрання ним 
чинності. СТП не повинен суперечити обов'язковим вимогам національних, 
міждержавних і галузевих стандартів. 
Устоювання корпоративного стандарту настає, коли немає необхідності 
стандартизувати певний об'єкт. Важливо зазначити, що деякі положення 
міждержавного стандарту (ГОСТ) і стандарту туристичного бізнесу містять 
застарілі вимоги і потребують доопрацювання. У міжнародній практиці 
стандартизація повністю охоплює діяльність на туристичному ринку, зокрема 
готельний, пасажирський транспорт, зв’язок, освіту тощо. 
Наразі Україна є членом Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), 
Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) та Світової організації торгівлі 
(СОТ), а отже, зобов’язана дотримуватися положень Генеральної угоди з торгівлі  
послугами (GATS). Гармонізація стандартів в туризмі є обов’язковою умовою 
відповідно до підписаної Угоди про асоціацію між Україною та Європейським  
Союзом. З метою реалізації даного завдання в березні 2015 р. було видано 
 
20 
розпорядження КМУ «Про схвалення розробленого Міністерством 
інфраструктури плану імплементації Директиви Ради ЄС від 13 червня 1990 р. 
90/314/ЄЕС про організовані туристичні подорожі, відпочинок з повним 
комплексом послуг та комплексні турне» (рис. 1.1) [6]. 
  
Рисунок 1.1 – Зростання кількості ділових подорожей 2023 р. 
 
На діаграмі показано відсоткові значення для дев’яти країн. Найвищий 
показник має Китай приблизно 4,5%, що суттєво перевищує інші країни. Друге 
місце займає Індія з показником близько 3,2%. Це свідчить про високі темпи 
розвитку або зростання відповідного показника в цих країнах.Середній рівень 
мають Німеччина (приблизно 2,7%), Японія та Бразилія (близько 2,2%). Їхні 
результати можна вважати стабільними, але помітно нижчими за лідерів. 
Найнижчі показники демонструють Велика Британія  близько 1,2%, а також 
США, Франція та Канада  приблизно 1,7%. Отже, можна зробити висновок, що 
країни Азії, зокрема Китай та Індія, значно випереджають інші держави за даним 
показником, тоді як європейські країни та Північна Америка мають нижчі 
значення. 
 
21 
1.3 Методологія аналізу ефективності організації ділового туризму 
в   Україні та в світі 
 
 
Сучасний діловий туризм відрізняється різноманітністю форм, видів і 
різновидів. Спробуємо розглянути основні підходи науковців до класифікації 
видів вказаного виду туризму. 
Перший підхід – організовані ділові подорожі – характеризується бізнес- 
мандрівниками, які відвідують різні заходи MICE: міжнародні та національні 
форуми, конгреси, конгреси, виставки, ярмарки, корпоративи. Другий підхід - 
неорганізовані відрядження – досить великий і перспективний, але менш 
контрольований сегмент ділових подорожей, представлені індивідуальними 
туристами, які здійснюють відрядження, що не пов’язане з MICE – відпочинком. 
Вивчаючи методику В. Друка, Р. Грабара, можна зрозуміти, що автори досить 
комплексно визначили  склад  сучасних видів та підвидів 
ділових     подорожей, в їх системі було виявлено  широкий спектр класи-
фікації  видів туристичної діяльності. 
  По-друге, потрібно звернути увагу на науковий метод поділу ділових 
подорожей за видовими та класичними або альтернативними класифікаціями. 
В межах видової класифікації авторка виділяє індустрію зустрічей MІCE. В 
рамках другого наукового підходу потрібно відмітити визначення класифікації, 
представленої в роботі І. Прохорчука [19]. 
А саме, автори стверджують, що можна виділити дві основні його складові:  
класичні ділові поїздки – це, переважно, робота на виїзді (відрядження з 
конкретними службовими цілями, наприклад, реалізацією бізнес–функцій 
компаніями і фірмами, поїздки для укладання нових контрактів); MІCE– поїздки 
це, як правило, обслуговування бізнес–діяльності фірм (обмін досвідом, 
презентація товарів та послуг, підготовка майбутніх договорів тощо), тобто 
робота на перспективу, або здійснення допоміжних функцій (заохочення 
співробітників тощо). У даному визначенні класифікації враховано положення 
 
22 
другого наукового методу, особливо посилання на канонічні та видові типи 
ділових подорожей. 
По-третє, слід звернути увагу на науковий метод, щодо розподілу видів 
ділових подорожей за основними сферами життєдіяльності. 
У рамках цього наукового методу слід зазначити, класифікацію видів 
ділових подорожей, запропоновану І. Андренко. Автор констатує, що до 
основних видів ділових подорожей слід віднести зокрема: ділові подорожі, 
залежно від політичної складової, до якої відносяться: скликання з'їздів, візити 
політиків, членів політичних партій тощо. 
Дослідники відзначили, що цей вид туризму має включати: організацію 
конференцій, зустрічей, форумів, семінарів, навчальних поїздок, симпозіумів. 
Можна вважати, що під авторською науковою складовою він мав на увазі не 
лише подорожі вчених, дослідників, а й подорожі представників бізнес–сегменту які 
беруть участь у таких заходах для отримання нових знань, навичок, методів, 
ознайомлення з новітніми методами; ділові подорожі залежно від з комерційного  
компоненту, до якого, за словами автора, входить проведення ярмарок та 
виставок [15]. 
Можна припустити, що в торгах беруть участь приватні підприємці, 
фізичні особи, представники бізнесу, державні організації, благодійні 
організації, які не належать до двох категорій комерційного ділового туризму, і 
ця класифікація також може бути розширена; діловий туризм залежно від 
професійної складової, за методикою дослідника, особливо можна включити: 
інтенсивні подорожі, ділові подорожі з професійною метою, подорожі для участі в 
іграх, організованих для спортивних команд, туристичні подорожі. Цей список 
можна розширити, оскільки наразі існує багато заходів, пов’язаних із 
професійними діловими подорожами. А саме, оскільки інтенсивні подорожі є 
стимулом для співробітників, які показують високі результати у своїй роботі на 
підприємстві, можна припустити,  що цей вид ділових подорожей не передбачає 
залучення мандрівника цієї категорії до певних видів діяльності, ділової 
діяльності під час подорожі. Це подорожі пов'язані з поїздками на відпочинок за 
 
23 
показниками, отриманими в опередній роботі, відрядження залежно від 
соціальної складової, включаючи організацію зустрічей, зборів. Цей вид ділових 
подорожей може включати участь представників окремих громадських об’єднань, 
особливо екологів, художників, письменників тощо. Можна відзначити, що 
класифікація видів ділового туризму, наведена І. Андренко, є досить складною, 
що визначає широкий спектр ключових напрямів туризму в цій галузі. По-
четверте, заслуговує на вивчення науковий метод визначення виду ділового 
туризму відповідно до основної туристичної мети цієї категорії [5]. 
У контексті четвертого наукового методу можна відзначити класифікацію 
видів ділового туризму, запропоновану в роботі Д. Савіна. При цьому автор 
зазначає, що до основних видів ділових подорожей, залежно від напряму 
подорожі, можна віднести, зокрема, зустрічі та переговори з партнерами; 
встановлення ділових контактів, залучення нових клієнтів, інвесторів, 
постачальників; відвідування професійних заходів (конференцій, виставок, 
семінарів); зустрічі з керівництвом компанії та колегами, представниками філій і 
дочірніх компаній; навчання, участь у програмах навчання та обміну; 
заохочувальні поїздки (заохочувальні поїздки, організовані компанією для 
співробітників або партнерів); 
Хоча ця класифікація дещо спрощена, вона не враховує всі можливі цілі 
ділового туризму, а розкриває можливий напрямок сучасного розвитку ділового 
туризму. У контексті п’ятого наукового методу можна відзначити класифікацію 
ділового туризму, наведену в роботах З. Шостака [9]. 
Зокрема, автори зазначають, що в залежності від місця подорожі 
основними видами ділових подорожей можуть бути: навчання, участь у 
програмах навчання та обміну (наприклад, міжнародний обмін 
викладачами/дослідниками тощо); зустрічі та переговори. з партнерами, 
встановлення та налагодження ділових контактів, інсентив-поїздки (тобто 
заохочувальні або заохочувальні поїздки, що здійснюються компанією для 
співробітників або партнерів); зустрічі з керівництвом компанії та колегами, 
представниками філій і дочірніх компаній для огляду роботи представництв і  
 
24 
філій; зустрічі та переговори з партнерами; встановлення та встановлення 
ділових контактів, залучення нових клієнтів, інвесторів, постачальників тощо; 
отримання сертифікатів, ліцензій, дозволів в державних установах інших країн;  
державних службовців (військових, дипломатів); недержавна діяльність та 
міжнародна благодійна діяльність, наукові експедиції [11]. Додаток А. На мапі 
України відображено обсяги певного показника у мільйонах та кількість 
об’єктів/одиниць по областях. Аналіз свідчить про значну нерівномірність 
розподілу між регіонами. Найвищі показники спостерігаються у західних 
областях. Абсолютним лідером є Львівська область - понад 1117 млн та 229 
одиниць. Високі значення також має Івано-Франківська область - 852,2 млн і 69 
одиниць, а також Закарпатська область - 208,7 млн та 84 одиниці. Це свідчить 
про високу концентрацію діяльності або ресурсів саме у західному регіоні. 
Суттєві показники зафіксовані у Київська область - 146,7 млн та 90 одиниць, а 
також у Київ - понад 3129 млн і 817 одиниць, що значно перевищує більшість 
областей. Столиця виступає головним центром концентрації ресурсів і 
активності. Середній рівень мають Полтавська область (120,5 млн), Одеська 
область (88,4 млн), Дніпропетровська область (63,6 млн). Вони демонструють 
помірну активність порівняно з лідерами. Найнижчі показники характерні для 
східних областей. Отже, карта демонструє чітку регіональну диференціацію: 
найбільша концентрація показників спостерігається у столиці та західних 
областях України, тоді як східні й частина південних регіонів мають значно 
нижчі значення. В ході дослідження аналізуються основні методи класифікації 
сучасного ділового туризму. Визначено, що на сучасному етапі розвитку 
наукової думки існує декілька методів класифікації видів ділового туризму, 
зокрема: науковий метод, у якому визначаються організація та видова 
класифікація цього виду туризму; наукові методи, пов'язані з туризмом; наукові 
методи, у тому числі вибір видів ділових подорожей за основними сферами 
життя; наукові методи визначення видів ділових подорожей на основі основних 
цілей таких подорожей; метод, що використовується на рівні статистичних 
обстежень для оцінки розвитку. 
 
25 
«Діловий туризм (business travel)» - це поїздки з професійною метою 
(конференції, переговори, виставки) у робочий час без отримання доходу за 
місцем перебування. Основні види включають індивідуальні відрядження, 
MICE-туризм (заходи), участь у виставках, корпоративні поїздки та професійне 
навчання. [12] 
Основними видами ділового туризму є індивідуальні ділові поїздки 
(відрядження), які передбачають поїздки окремих співробітників для проведення 
зустрічей з партнерами, укладання угод або перевірки діяльності філій компанії. 
Одним із найбільш прибуткових сегментів є MICE-туризм, що охоплює ділові 
зустрічі та збори (Meetings), інсентив-тури або заохочувальні поїздки для 
персоналу (Incentives), конференції та з’їзди (Conferences), а також виставки й 
ярмарки (Exhibitions). Важливе місце займає корпоративний туризм, який 
передбачає організацію поїздок для працівників компанії з метою підвищення 
кваліфікації, навчання або тімбілдінгу. Окремим видом є конгресний туризм, 
пов’язаний з участю у масштабних професійних, наукових чи галузевих заходах. 
[15] 
Діловий туризм класифікують за кількома основними ознаками. За метою 
поїздки він поділяється на комерційний, що включає участь у виставках і 
ярмарках; науковий, пов’язаний із конференціями, конгресами та семінарами; 
політичний, який охоплює дипломатичні зустрічі та форуми; а також 
професійний, до якого належать навчання, тренінги та інсентив-поїздки. За 
формою організації розрізняють індивідуальний діловий туризм, коли поїздка 
організовується самостійно або через агента, та груповий, що передбачає 
подорожі корпоративних груп. За географічною ознакою діловий туризм 
поділяють на внутрішній, який здійснюється в межах країни, та міжнародний 
в’їзний або виїзний. [13] 
Діловий туризм має низку характерних особливостей. Насамперед ділові 
заходи мають фіксовані терміни проведення, що зумовлює необхідність 
раннього бронювання транспортних і готельних послуг. Цей вид туризму 
характеризується високою прибутковістю, оскільки ділові туристи зазвичай 
 
26 
витрачають більше коштів і користуються послугами вищого класу. Ще однією 
важливою рисою є всесезонність, адже ділові поїздки здійснюються протягом 
усього року незалежно від періоду відпусток. Крім того, для розвитку ділового 
туризму необхідна сучасна інфраструктура, яка включає конференц-зали, зручну 
логістику та високошвидкісний інтернет. Узагальнено та охарактеризовано різні 
наукові підходи, що визначають характеристики організацій ділового туризму. 
Визначення наукових методів у цій галузі пов’язано з: зосередженням уваги на 
сезонних компонентах, компонентах характеристик обсягу туристів, компонентах 
прогнозування подорожей, компонентах деталей інфраструктури ділового 
туризму, 
Таким чином, світовий досвід організації ділових поїздок формувався 
впродовж декількох десятиліть. У цьому сегменті туристичної діяльності 
з’явились об’єднання, наукові та освітні установи, друковані видання, методичні 
путівники, на основі професійного управління створена стійка організаційна 
структура. У країнах з туристичним напрямом розробили й активно 
впроваджують програму державної підтримки розвитку ділового туризму. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
27 
Розділ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ 
ТУРИСТИЧНИМ ОПЕРАТОРОМ «МАНДРІВНИК» 
 
 
2.1 Організаційно–економічна характеристика туристичного оператора 
«Мандрівник» 
 
 
Об'єктом вивчення даного розділу дипломної робити вважається 
туристична компанія «Мандрівник». 
Юридична особа ТОВ "ТУРИСТИЧНА КОМПАНІЯ МАНДРІВНИК", код 
ЄДРПОУ 37106240, було зареєстровано 08.06.2010. Розмір статутного капіталу 
юридичної особи складає 1 000,00 гривень. 
Адреса підприємства: 18000, Україна, 18000, Черкаська обл., місто 
Черкаси, вулиця Небесної сотні, будинок 105, кімната 205. 
Підприємство складає і подає фінансову, податкову, статистичну звітність 
відповідно до чинного законодавства України. 
Туристська компанія «Мандрівник» вважається туристським оператором і  
виконує такі види роботи, як внутрішній так, і міжнародний (в'їзний і виїзний) 
туризм, також займається пошуком готелів та забезпечують страхування для 
своїх клієнтів. 
Основною діяльністю підприємства є: діяльність туристичних операторів 
(79.12) [5]. 
До інших видів діяльності відносяться: 
– надання інших індивідуальних послуг (96.09); 
– роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами  
харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11). 
В цілому, можна сказати, що дане туристичне підприємство фокусує свою 
діяльність у 3 напрямах: 
– організаційна (формує комплексні маршрути турів на основі договору); 
 
28 
– посередницька (комплектація та продаж туристичних послуг); 
– торговельно–банківська (операції пов’язані з обміном валют, 
стажування життя, тощо). 
Для своєї роботи підприємство одержало дозвіл і виконало всі запити щодо  
втілення в життя туристичної роботи, викладені в документі «Про затвердження 
ліцензійних умов виготовлення операційної діяльності з організації іноземного, 
внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності». 
Підприємство у роботі керується статутом, у якому викладено основні 
запити до персоналу, та їх роботи, викладено основні спрямованості роботи  
фірми, права та прямі обов'язки підприємства та клієнтів. 
Також до дозвільних документів, якими керується діяльність підприємства 
слід віднести: 
– витяг з реєстру платника податків; 
– довідка про відкриття рахунку; 
– виписка з ЄДР; 
– ліцензія від Міністерства культури і туризму України та Державної 
служби туризму і курортів, на здійснення туроператорської діяльності; 
– свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. 
Підприємство розробляє приватні тури та екскурсійні програми, надає 
пропозиції у сфері ділового туризму, організовує і проводить туристично– 
спортивні події (походи, подорожі, тури, експедиції), залучаючи для цього 
співробітників спортивного туризму. Співпрацює з багатьма туристичними 
агентствами України та інших країн. Компанія має угоди з готелями України, 
особливо із готелями Черкас, та інших країн щодо розміщення туристів. Також 
укладено угоди з перевізниками, екскурсійними бюро тощо. Туристська компанія 
пропонує обов’язкове страхування туристів від нещасних випадків, від втрати 
багажу і цінностей, медичне  страхування. Для цього компанія співпрацює зі 
страховою фірмою, яка і займається страхуванням туристів.   
Туристичне підприємство «Мандрівник» є платником загальної 
 
29 
системи оподаткування. Товариство нараховує  4 особи. Директор 
підприємства – Височин Валентина Вікторівна. Організаційна структура 
підприємства зображена на рисунку 2.1. 
 
 
Генеральний директор 
 
Менеджер з Менеджер з 
Бухгалтер 
продажу виробництва 
турпродукту 
 
Рисунок 2.1 – Організаційна структура туристичної компанії «Мандрівник» 
 
 
Туристичне підприємство «Мандрівник» має лінійну організаційну 
структуру, власне що дає собою комбінацію лінійної та активної структур. 
Підприємство використовує комбіновану структуру управління., яка 
складається із забезпечення ефективного виконання всіх завдань, що покладені 
на лінійні ланки управління, а також детальна і розгорнута консультація 
функціональної ланки управління. 
Їх цілеспрямовано використовувати на підприємствах, що функціонують в 
досить стабільних зовнішніх умовах, із постійним асортиментом продукції. 
Тепер візьмемо до уваги функції які виконує кожна з ланок. Відповідно до 
посадових інструкцій, які наявні на підприємстві, директор виконує наступні 
завдання та виконує такі обов’язки: 
– визначати, розробляти, планувати, реалізовувати та координувати всі 
види діяльності підприємства; 
– організовувати роботу та ефективно взаємодіювати з виробничим 
 
підрозділом; 
– забезпечувати відповідності продукції кращим світовим стандартам з 
метою задовольняти попит клієнтів і споживачів на супутні товари, підвищити  
 
30 
– продуктивність, ефективність виробництва та якість продукції На 
основі  
– широкого впровадження нових і прогресивних технологій, організації 
праці, виробництва і експлуатації, вдосконалити економічні можливості 
підприємства; 
– спрямовувати діяльність працівників на досягнення високих 
економічних і фінансові результати; 
– забезпечення виконання оновлень продуктів, планів капітального 
будівництва, корпоративних планів підзвітності перед державним бюджетом, 
постачальниками, замовниками та банками; 
– здійснює заходи з соціального розвитку колективу підприємства, 
забезпечує розроблення, укладання і виконання колективного договору, 
проводить роботу щодо зміцнення трудової і виробничої дисципліни, сприяє 
розвитку творчої ініціативи і трудової активності працівників; 
– вирішує всі питання в межах наданих йому прав, доручає виконання 
окремих організаційно–господарських функцій іншим посадовим особам: 
заступникам керівника, керівникам виробничих підрозділів підприємства; 
– забезпечує додержання законності, активне використання правових 
засобів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни і обліку, 
господарського розрахунку; 
– представляє підприємство в органах державної влади і у 
взаємовідноси- нах з партнерами; 
– готує проекти нормативних документів, що вимагають затвердження 
загальними зборами акціонерів; 
– здійснює заходи щодо соціального захисту колективу підприємства, 
забезпечення і збереження зайнятості працівників; 
Спираючись на вище наведені завдання директора підприємства, можна 
зробити логічний висновок щодо прав якими наділений лідер, які витікають з 
даного переліку: 
без доручення діяти від імені підприємства; 
 
31 
– розпоряджатися майном підприємства з дотриманням вимог, визначених 
законодавством, Статутом підприємства, іншими нормативними правовими 
актами; 
– укладати трудові договори з працівниками; 
– представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з 
громадянами, юридичними особами та органами державної влади; 
Переглядаючи всі наведені пункти, що стосуються директора 
підприємства, можна зрозуміти що на даній персоні лежить велика 
відповідальність. Адже саме на керівникові лежить репутація та те, яким 
вектором буде розвиватися підприємство. Лідер підприємства несе таку 
відповідальність: 
– за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що  
передбачені цією посадовою інструкцією, – в межах, визначених чинним 
законодавством України про працю; 
– директор підприємства, який недобросовісно використовує майно та 
кошти підприємства у власних інтересах, або в інтересах, протилежних 
інтересам засновників, несе відповідальність в межах, визначених цивільним, 
кримінальним та адміністративним правом [9]; 
– директор підприємства несе персональну відповідальність за наслідки 
прийнятих ним рішень, що виходять за межі його повноважень, які визначені 
чинним законодавством, статутом підприємства, іншими нормативними 
правовими актами. 
Бухгалтер, тобто особа яка відповідальна за організацію документообігу, 
ведення та контролю обліку господарської діяльності, складання та подання 
звітності. Ця людина безпосередньо відповідальна за документацію 
підприємства, а отже має наступні обов’язки та завдання: 
– самостійно і в повному обсязі веде облік необоротних активів, запасів,  
– коштів, розрахунків та інших активів, власного капіталу та зобов'язань,  
– доходів та витрат за прийнятою на підприємстві формою 
 
32 
бухгалтерського обліку з додержанням єдиних методологічних засад 
бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей діяльності підприємства 
й технології оброблення даних; 
– бере участь у проведенні інвентаризації активів і зобов'язань, 
оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат під 
нестачі, крадіжки й псування активів підприємства, у перевірках стану 
бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших 
відокремлених підрозділах підприємства; 
– за погодженням з власником (керівником) підприємства та керівником 
підрозділу бухгалтерського обліку, подає в банківські установи документи для 
перерахування коштів згідно з визначеними податками й платежами, а також для 
розрахунків з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань; 
– постійно знайомиться та вивчає нові нормативно–методичні ти 
довідкові документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку та 
вносить пропозиції щодо їх впровадження на підприємстві; 
– забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для 
зберігання їх протягом установленого терміну [7]; 
Відповідно до обов’язків бухгалтера, та його специфіки роботи, постають 
наступні пункти, щодо відповідальності, яку несе даний працівник: 
– за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що  
передбачені цією посадовою інструкцією, – в межах, визначених чинним 
законодавством України про працю; 
– за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, – в 
межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним 
законодавством України; 
– за завдання матеріальної шкоди – в межах, визначених чинним 
цивільним законодавством та законодавством про працю України. 
Відповідно до посадових інструкцій бухгалтер має велику кількість прав на 
підприємстві, через велику значимість свого процесу для функціонування 
підприємства.  
 
33 
Такими правами є: 
– ознайомлюватися з проектами рішень керівництва підприємства, що 
стосуються його діяльності; 
– вносити на розгляд головного бухгалтера пропозиції по вдосконалення 
роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією; 
– в межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про 
всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх 
усунення; 
– вимагати та отримувати особисто або за дорученням головного 
бухгалтера у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та 
документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків; 
– залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання 
покладених на нього завдань [7]; 
– вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх 
посадових обов'язків; 
Завершальною ланкою структури підприємства є менеджер з продажів, 
який відповідає за реалізацію продукції підприємства, на якому працює. Такий  
спеціаліст веде клієнтські бази, проводить переговори, розробляє вигідні 
пропозиції. Тому відповідно від цього, він виконує такі функції: 
– бере участь у розробленні маркетингової політики; 
– готує пропозиції і розробляє рекомендації щодо підвищення якості 
і поліпшення споживчих властивостей товарів та послуг; 
– бере участь у ярмарках, торгах, виставках, біржах із рекламування і 
реалізації продукції, що випускається; 
– аналізує дані з обліку готової продукції на складах підприємства і 
проводить розподіл по покупцях відповідно до укладених договорів; 
– складає заявки, зведені відомості замовлень і асортиментні 
(номенклатурні) плани постачання; 
– вживає заходів із забезпечення своєчасного надходження коштів за 
реалізовану продукцію; 
 
34 
За посадовими інструкціями менеджер несе відповідальність за: 
– за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, а 
також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, 
що передбачені цією посадовою інструкцією, – в межах, визначених чинним 
законодавством України про працю [6]; 
– за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, – в 
межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним 
законодавством України; 
– за завдання матеріальної шкоди – в межах, визначених чинним 
цивільним законодавством та законодавством про працю України; 
Менеджер з розробки турів виконує наступне: 
Менеджер із формування турпродукту належить до категорії керівників. 
На посаду менеджера з формування турпродукту призначається особа, яка має 
професійну освіту (вищу; середню), додаткову підготовку за напрямом 
«Менеджмент та маркетинг у туризмі» та стаж роботи в туристській 
діяльності не менше 1 року – 2 років. 
Менеджер з формування турпродуктів повинен знати [2]: 
– законодавство України, інші нормативні правові документи, що 
регламентують провадження туристської діяльності. 
– географію країн світу. 
– довідники, періодичні видання, наукові публікації з туризму, географії, 
історії, архітектури, релігії, пам'яток, соціально-економічного устрою країн та 
ін., туристські каталоги. 
– основні концепції та принципи організації туристичної індустрії. 
– принципи визначення собівартості турпродуктів. 
– схеми роботи з готелями, готелями, компаніями-перевізниками 
(авіа, залізничними, автобусними, круїзними та ін), іншими організаціями. 
– методики формування турпродуктів. 
 
– основи туристського права. 
– порядок оформлення договорів та укладання контрактів. 
 
35 
– техніку прийому контрагентів та проведення переговорів. 
– протокол та етикет. 
– теорію міжособистісного спілкування. 
– іноземну мову. 
– словниковий мінімум з тематики туристичної індустрії. 
– абревіатури, прийняті у туристській індустрії. 
– основи маркетингу та менеджменту. 
– стандарти діловодства (класифікацію документів, порядок 
оформлення, реєстрації, проходження, зберігання та ін.). 
– основні вимоги до оформлення туристичної документації. 
– методи обробки інформації з використанням сучасних технічних 
засобів комунікації та зв'язку, комп'ютерів. 
Призначення на посаду менеджера з формування турпродукту та 
звільнення з посади провадиться наказом керівника організації. 
На час відсутності менеджера формування турпродукту (відрядження, 
відпустка, хвороба, ін.) його обов'язки виконує особа, призначена в 
установленому порядку. Ця особа набуває відповідних прав і несе 
відповідальність за належне виконання покладених на неї обов'язків. 
Відповідно до цього у менеджера з розробки турпродукту виконує 
наступні завдання. Збирає, вивчає та аналізує вимоги та побажання клієнтів до 
туристичних послуг. 
Здійснює пошук найбільш вигідних за вартістю, рядками та якістю послуг, 
що надаються туроператорами, які надають послуги з розміщення та 
екскурсійного обслуговування туристів. 
Встановлює контакти з готелями, санаторіями та організаціями, що 
надають екскурсійні та транспортні послуги з перевезення пасажирів; погоджує з 
ними основні умови договору на надання послуг і забезпечує укладання такого 
договору [7]. 
Приймає участь у встановленні вартості туристичного пакету, який 
залежить від вартості послуг, що включені до переліку туру та власних витрат. 
 
36 
Забезпечує клієнта необхідною усною та письменною інформацією, а 
також консультує клієнтів про: 
– правила в’їзду в країну та перебування в ній; 
– порядок та строки оформлення віз; 
– валютний та митний контроль; 
– пам'ятки історії та культури; 
– транспортне, візове, екскурсійне обслуговування; 
– розміщення та харчування туристів; 
– маршрути подорожей та програми перебування. 
Подає та отримує необхідні справки та документи, у тому числі закордонні 
паспорти туристів для оформлення віз. 
Отримує інформацію про місце та час прибуття туристів, організовує 
своєчасний від'їзд та приїзд туристичної групи [10].. 
Проводити інструктаж туристів з дотримання заходів безпеки при огляді 
пам'яток, а також інструктує про правила поведінки у транспортних засобах та 
правилах надання першої медичної допомоги; 
Негайно повідомляє директора та зацікавлених осіб про надзвичайну 
ситуацію з туристами під час туристичної поїздки, а також про туристів, які не 
повернулися із подорожі. 
Проаналізувавши організаційну структуру туристичного підприємства 
«Мандрівник», слід зазначити, що вона містить широкий розмах 
підпорядкованості і має такі властивості: максимально можлива чисельність 
підлеглих у 1–го начальника і низька чисельність ієрархій. 
Для визначення прогресивної економічної позиції і ймовірних 
можливостей становлення туристичного підприємства «Мандрівник» в рамках 
формування його економічної стратегії, цілеспрямовано реалізувати комплексну 
оцінку фінансового стану господарюючого суб'єкта по основних групах 
характеристик. Значенням економічного аналізу визначаються завдання, які 
стоять перед ним. До найбільш загальних належить: 
– оцінка ефективності функціонування об'єкта через систему 
 
37 
економічних показників. Це завдання передбачає оцінку ситуації, яка склалася, а 
саме: вивчення рівня показників і їх динаміки, порівняння з показниками 
аналогічних підприємств, визначення місця, яке підприємство посідає на ринку, 
рівня використання ресурсів і виробничого потенціалу, тощо; 
– вивчення причинно–наслідкових зв'язків об'єкта і побудова його 
факторної моделі; 
– виявлення умов, що позитивно чи негативно впливають на результати 
діяльності об'єкта; 
– пошук варіантів рішень, які б сприяли поліпшенню діяльності об'єкта 
аналізу; 
– порівняння варіантів рішень; 
– підготовка одного або кількох варіантів рішень для керівництва. 
Показники ділової активності дають змогу оцінити використання існуючих 
показників засобів виробництва, а саме матеріальні, трудові та фінансові 
ресурси. Особливу роль у цій групі туристичних підприємств відіграють 
показники продуктивності і плинність праці. Збільшення циклу товарообіг 
свідчить про збільшення виробничо-технічних витрат [14]. 
Відносно них також можна розглядати переваги фінансових показників 
Оскільки дані можна отримати з файлів бухгалтерського та фінансового обліку,  
вони великі та легко ідентифіковані. Рішеня у сфері управління підприємством 
ґрунтуються саме на даних бухгалтерської та фінансової звітності, оскільки вона 
є важливим джерелом інформації про результати господарської діяльності, 
фінансовий стан і ефективність використання ресурсів підприємства. Основною 
метою звітності є надання повної, достовірної та своєчасної інформації, 
необхідної для контролю господарської діяльності, аналізу фінансових 
показників, оцінки результатів роботи підприємства, прийняття обґрунтованих 
управлінських рішень та складання фінансової звітності. Для проведення аналізу 
фінансово–господарської діяльності туристичного підприємства «Мандрівник» 
здійснено оцінку основних економічних показників за останні 3 роки (таблиця 
2.1) 
 
38 
Таблиця 2.1 – Основні економічні показники фінансово–
господарської діяльності туристичного підприємства «Мандрівник» за 2023–
2025 рр. 
№ п/п     Відхилення 
Од. 
2023 2024 2025  
Показник вимі ру 
рік рік рік 2025/ 2025/ 2025/ 2025/ 
2023 2023 2024 2024 
+; – % +; – % 
 Чистий дохід від        
тис 
1 реалізації 964,8 608,4 1065,8 101,0 10,5 457,4 75,2 
.
турпродукту 
грн 
 Собівартість       
тис  
2 реалізації 653,2 298,5 680,5 27,3 4,2 28,1 
. 382,0 
турпродукту 
грн 
тис. 
3 Витрати обігу 750,1 378,3 753,2 3,1 0,4 374,9 50,2 
грн 
 Середньосписко         
4 ва чисельність чол. 4 4 4 – – – – 
працюючих 
 Продуктивність тис.        
5 праці одного грн/ чол. 241,2 152,1 266,5 25,3 10,5 114,4 75,2 
працюючого 
Фонд оплати тис. 
6 104,4 115,2 128,4 24,0 23,1 13,2 11,5 
праці грн 
 Середньомісячна         
заробітна плата тис.г рн. 
7 8,7 9,6 10,7 2 23 1,1 11,5 
одного 
працюючого 
 Середньорічна        
тис.г рн. 
8 вартість 621,7 636,4 690,7 69,0 11,1 54,3 8,5 
основних фондів 
Фондовіддача  
9 0,7 0,4 0,7 0 100 0,3 57,1 
10 Фондомісткість  1,4 2,5 1,4 0 100 –1,1 –56 
 Середньорічні         
залишки тис. грн. 9,1 
11 320,5 352,1 384,2 63,7 19,9 32,1 
оборотних 
засобів 
Прибуток до тис.г рн 
12 211,8 230,1 360,7 148,9 70,1 130,6 13,3 
оподаткування 
Податкові тис.г рн 
13 126,1 137,2 214,6 88,5 70,2 77,4 56,4 
платежі 
Чистий тис. 
14 85,7 92,9 145,1 59,4 69,3 52,2 56,2 
прибуток грн 
Рентабельність 
15 % 8,9 15,2 13,6 4,7 52,8 –1,6 –9,4 
продажу 
 
 
39 
За даними таблиці 2.1 можна зробити висновки, що протягом звітного 
періоду спостерігається, збільшення доходу (виручки) від реалізації. Так даний 
показник у 2025 році становить 1065,8 тисяч гривень (або збільшення на 75,2 
відсотка) проти минулого року. Проте, у 2023 році даний показник є найнижчим, що 
говорить про загальні проблеми у фінансовому стані підприємства і становить 
608,4 тисяч гривень, тоді як у 2023 та 2025 роках відбувається на 101,0  і 457,4 
тисяч гривень відповідно. 
Собівартість надання послуг поступово збільшується, через збільшення 
кількості обслугованих туристів. Собівартість має найнижчий показник у 2024 
році, а саме 298,5 тисяч гривень. У порівнянні з іншими роками, даний показник 
значно менший. Адже за 2023 рік собівартість становила 653,2 тисяч гривень, а у 
2024 – 680,5 тисяч гривень, або ріст відбувся на 28,1 відсотка. 
Середньорічна вартість основних фондів туроператора «Мандрівник», у 
2023– 2025 роках збільшилися на 69 тисяч гривень. Станом на кінець 2023 року, 
основні фонди складали 621,7 тисяч гривень, а на кінець 2025 даний показник 
складав 690,7 тисяч гривень. У відсотковому вираженні дане відхилення склало 
11,1%. Ефективність використання основних фондів підприємства 
характеризується показниками фондовіддачі та фондоємності. Показник 
фондовіддачі демонструє ефективність використання основних засобів 
підприємства. Дані показники залишаються незмінними. 
Прибуток і рентабельність – основні якісні показники, що відображають 
економічну ефективність підприємства, його фінансовий стан, успіхи та 
можливості у виконанні розробленої програми економічного та соціального 
розвитку. 
Зазначено, що на результати отриманого прибутку впливають як вартість 
чистого доходу так і собівартість реалізованих туристичних послуг. Однак 
зменшення прибутку у 2024 пояснюється проблемами із розширенням світової 
пандемії та масовими обмеженнями в туристичних країнах. 
Рентабельність підприємства станом на 2023 рік складало 8,9%, але вже на 
кінець 2025 року, показник складав 13,6%. Дане збільшення свідчить про гарне 
 
40 
фінансове становище, підприємства, і що засоби та методи збуту якими 
користується підприємство є правильними. 
Для проведення аналізу фінансового стану підприємства «Мандрівник» 
при досліджені особливу увагу треба приділити розрахункам коефіцієнтів, які 
характеризують фінансову стійкість підприємства. 
Під фінансовою стійкістю розуміють її платоспроможність у часі та 
дотриманням між власним і позиковим коштами. Фінансова стійкість бізнесу 
означає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, мають бути 
відшкодовані готівкою, а прибуток, отриманий для забезпечення 
самофінансування повинен забеспечити незалежність підприємтва від залучених 
активів. 
За наведеними економічними даними можна зробити висновок, що 
підприємство має стабільний дохід, і попри проблеми у 2023 році, пов’язані з 
карантинними обмеженнями, спромоглося утриматись на туристичному ринку. 
Отже, дане підприємство вважається прибутковим, відповідно 
рентабельним, платоспроможним і конкурентним на ринку туристичної галузі. 
 
2.2 Оцінка організації надання послуг з ділового туризму 
туристичним  оператором «Мандрівник» 
 
До майна підприємства належать виробничі та невироблені кошти та інші 
цінності, вартість яких відображається на балансі підприємства. Виробничі 
засоби - сукупність засобів праці та предметів праці, необхідних для 
виробництва у грошовій формі. 
Виробничі фонди поділяються на матеріальні та нематеріальні виробничі 
(послуги) фонди, фонди виробництва та обігу, основні та оборотні кошти тощо. 
Непродуктивні кошти – це основні фонди, які не використовуються у 
господарській діяльності платника податку. Вони включають: 
− основні засоби, включаючи оренду, підпадають під визначення 
основних засобів групи 1; 
 
41 
− основні засоби, які підпадають під визначення основних засобів Групи 
2 та Групи 3, які є компонентами, що підпадають під визначення основних засобів 
Групи 1 або вилучені з місця діяльності платника податку та передані у 
безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку [23]. 
Джерелами формування майна підприємства є: 
– грошові та матеріальні внески засновників; 
– доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших
 видів господарської діяльності; 
– доходи від цінних паперів; 
– кредити банків та інших кредиторів; 
– капітальні вкладення і дотації з бюджетів; 
– майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та 
громадян у встановленому законодавством порядку; 
– інші джерела, не заборонені законодавством
 України. Вивчаючи склад майна, необхідно проаналізувати склад 
статей балансу. Якщо питома вага необоротних активів вище за 50% в їх 
загальній структурі, то в такому разі підприємство має важку структуру активів, 
якщо менше 50% – мобільну. 
Зростання питомої ваги довгострокових фінансових вкладень у структурі 
необоротних активів може свідчити про іммобілізацію коштів з основної 
діяльності. 
Зростання частки нематеріальних активів у структурі неліквідних активів 
може свідчити про інноваційну активність фірм, оскільки кошти вкладаються в 
патенти, ліцензування та інтелектуальну власність. У більшості випадків 
вивчення структури та динаміки фінансових позицій проводиться за допомогою 
порівняльного аналізу балансів. Цей баланс можна отримати з балансу шляхом  
доповнення його структурних показників відповідно до мети та обсягу аналізу 
[27]. 
Порівняльний аналітичний баланс є цінним, оскільки він класифікує 
розрахунки, які роблять аналітики під час зчитування балансу. Порівняльний 
 
42 
аналіз балансу охоплює більшість важливих статичних і динамічних показників, 
що характеризують фінансовий стан. 
Порівняльний баланс фактично включає показники для горизонтального та 
вертикального аналізу. 
Горизонтальний аналіз проводиться для визначення абсолютних і 
відносних змін вартості різних статей балансу протягом аналізованого періоду, а 
мета вертикального аналізу — вивчення зміни частки окремих статей балансу. 
Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати 
якесь належне йому майно, тобто право власності чи володіння. Усі активи, що 
належать підприємству та відображені на його балансі, становлять його активи. 
Від доцільності та правильності інвестування фінансових ресурсів у активи 
багато в чому залежить від фінансового стану бізнесу. 
У процесі господарської діяльності розмір і структура активів постійно 
змінюється. Якісні зміни в структурі власності фірми та джерелах власності 
можна охарактеризувати за допомогою вертикального та горизонтального 
аналізу звіту. 
Аналіз активів та пасивів балансу показує структуру власності та джерело 
майна підприємства. Як правило, показники структури розраховуються у 
відсотках до валюти балансу. Відносні показники певною мірою пом’якшують 
негативні наслідки інфляційного процесу, що значно ускладнює порівняння 
абсолютних показників у динаміці. Звітний горизонтальний аналіз вимагає 
побудови однієї або кількох таблиць аналізу, в яких абсолютні показники 
доповнюються відносним зростанням (зниженням). [33]. 
Тому зміни у складі довгострокових (необоротних) та оборотних 
(оборотних) активів слід розглядати разом із зміною зобов’язань підприємства 
при аналізі змін у складі довгострокових (необоротних) та оборотних 
(оборотних) активів. Структура вартості майна може дати огляд фінансового 
стану бізнесу.  
Для того, щоб більш чітко проаналізувати фінансовий стан підприємства, 
було досліджено динаміку вартості та структури майна туристичного 
 
43 
підприємства «Мандрівник» (таблиця. 2.2). 
 
Таблиця 2.2 – Динаміка вартості та структури майна туристичного 
підприємства «Мандрівник» за 2023– 2025 рр. 
 Відх. 
2023 р. 2024 р. 2025 р. 
Статті балансу 2025/2023 
тис.грн. % тис.грн. %ти с.грн. т%и с.грн. % 
% % 
1.Необоротні         
301,2 48,4 284,3 44,7 306,5 44,4 5,3 1,8 
активи 
1.1.Основні         
241,0 80 227,4 80,6 245,2 80 4,2 1,7 
засоби 
        
2.Оборотні активи 
320,5 51,6 352,1 55,3 384,2 55,6 63,7 19,9 
         
2.1.Запаси 135,3 42,2 150,6 42,8 165,6 43,1 30,3 22,4 
2.2.Дебіторська         
53,6 16,7 57,5 16,3 65,9 17,2 12,3 22,9 
заборгованість 
2.3.Поточні фінан         
– – – – – – – – 
сові інвестиції 
2.4.Гроші та їх         
60,8 19 68,7 19,5 72,6 18,9 11,8 19,4 
еквіваленти 
2.5.Витрати         
майбутніх періодів – – – – – – – – 
2.6.Інші оборотні         
70,8 22,1 75,3 21,4 80,1 20,8 9,3 13,1 
активи 
        
Баланс 621,7 100 636,4 100 690,7 100 69,0 21,7 
 
Проаналізувавши структуру і динаміку майна туристичного підприємства 
«Мандрівник»» бачимо що, станом на 2025 рік майно складає в сумі 690,7 тисяч 
гривень, це на 69,0 тисяч гривень менше ніж у 2023 році і на 54,3 тисяч гривень 
менше за 2024 рік. Майно включає в себе: необоротні активи, оборотні активи та 
 
44 
витрати майбутніх періодів. 
Велику питому вагу в структурі майна займають оборотні активи. У 
цифровому вираженні це: 2023 – 320,5 тисяч гривень, 2024 – 352,1 тисяч гривень, 
2025 – 384,2 тисяч гривень Станом на 2023 рік вони складали 51,6 % всього майна 
«Мандрівник», в 2021 році показник складав 55,3 %, в 2022 році даний 
відсоток склав 55,6%. Це є найбільшим показником за 3 роки. 
Що стосується необоротних активів, вони становлять станом на 2023 рік 
48,4% всього майна «Мандрівник», в 2024 році – 44,7 %, в 2025 році – 44,4%. 
Станом на 2023 рік необоротні активи становлять 306,5 тисяч гривень, що в сою 
чергу на 5.3 тисяч гривень більше ніж у 2023 році.  
Найбільш питому вагу у необоротних активах займають основні засоби 
оскільки інших необоротних активів на підприємстві немає. Основні засоби 
складають 80% від загальної суми необоротних активів, і в цифровому виражені 
це 241.0 тисяч гривень. Витрати майбутніх періодів відсутні по всіх трьох 
звітних роках. 
Отже,   проаналізувавши    склад    майна    туристичного    підприємства 
«Мандрівник» за 2023–2025 рр. можна побачити, що відбувалися 
коливання різних видів майна, але в цілому все майно може забезпечити весь 
виробничий процес. Наявні у кожного підприємства активи, вони одержують з 
відповідних джерел. 
Джерела утворення майна підприємства поділяються на два основні види: 
власний капітал і зобов’язання. Саме за рахунок цих джерел формується майнова 
база підприємства, необхідна для здійснення господарської діяльності, 
придбання активів, фінансування виробництва та забезпечення стабільного 
функціонування суб’єкта господарювання [17]. Зобов’язання, у свою чергу, 
відображають залучені підприємством кошти, які підлягають поверненню у 
визначені строки. Вони можуть бути довгостроковими та поточними. До 
зобов’язань належать банківські кредити, позики, кредиторська заборгованість 
перед постачальниками, бюджетом, працівниками та іншими суб’єктами. 
Використання позикових коштів дає змогу підприємству розширювати масштаби 
 
45 
діяльності, однак водночас підвищує рівень фінансових ризиків. 
Наступним етапом дослідження, став аналіз складу, структури та динаміки 
джерел фінансування туристичного підприємства «Мандрівник» за 2023 – 2025 
рр. (табл. 2.3). 
 
Таблиця 2.3 – Склад, структура та динаміка джерел фінансування 
туристичного підприємства «Мандрівник» за 2023 – 2025 рр. 
    Відх. 
Статті балансу 2023 р. 2024 р. 2025 р. 
2025 – 
2023 
  
тис.грн. %ти с.грн. %ти с.грн. т%и с.грн % 
. 
1. Власний капітал 311,8 50,1 330,1 51,9 460,5 66,7 148,7 47,7 
1.1 Статутний 
100,0 32,1 100,0 30,3 100,0 21,7 – – 
капітал 
1.3.Нерозподілений         
прибуток 
211,8 67,9 230,1 69,7 360,5 78,3 148,7 70,2 
2.Довгострокові –
зобов'язання 188,3 30,3 172,6 27,1 95,2 13,8 –93,1 49,4 
3. Поточні 
121,6 19,6 133,7 21 135,0 19,5 13,4 11 
зобов'язання 
         
1
3.1. Коротко–        
80,4 66,1 87,3 65,3 93,9 69,6 13,5 6,8 
строкові кредити 
 
Баланс        
621,7 
100 636,4 100 690,7 100 69,0 9,3 
 
Аналіз структури та динаміки балансу підприємства за 2023–2025 рр. 
свідчить про позитивні зміни у фінансовому стані підприємства. Загальна 
вартість майна підприємства у 2025 році становила 690,7 тис. грн, що на 69,0 
 
46 
тис. грн або 9,3 % більше порівняно з 2023 роком. Це свідчить про поступове 
зростання обсягів діяльності та зміцнення фінансового потенціалу підприємства. 
Найбільшу частку у структурі пасиву балансу займає власний капітал. У 
2023 році його обсяг становив 311,8 тис. грн або 50,1 % балансу, а у 2025 році 
зріс до 460,5 тис. грн або 66,7 %. Приріст власного капіталу склав 148,7 тис. грн 
або 47,7 %, що є позитивною тенденцією та свідчить про підвищення фінансової 
незалежності підприємства. Зростання власного капіталу відбулося переважно за 
рахунок збільшення нерозподіленого прибутку, який у 2025 році досяг 360,5 тис. 
грн проти 211,8 тис. грн у 2023 році. Його приріст становив 148,7 тис. грн або 
70,2 %, що свідчить про ефективну діяльність підприємства та накопичення 
прибутку. 
Статутний капітал протягом аналізованого періоду залишався незмінним і 
становив 100,0 тис. грн. Водночас його частка у структурі власного капіталу 
зменшилася з 32,1 % у 2023 році до 21,7 % у 2025 році, що пояснюється значним 
зростанням нерозподіленого прибутку. 
Довгострокові зобов’язання підприємства мали тенденцію до скорочення. 
У 2023 році їх сума становила 188,3 тис. грн або 30,3 % балансу, а у 2025 році — 
лише 95,2 тис. грн або 13,8 %. Скорочення склало 93,1 тис. грн або 49,4 %. Така 
динаміка є позитивною, оскільки свідчить про зменшення залежності 
підприємства від довгострокових позикових коштів. 
Поточні зобов’язання упродовж 2023–2025 рр. незначно зросли — з 121,6 
тис. грн до 135,0 тис. грн, тобто на 13,4 тис. грн або 11 %. Їх частка у балансі 
залишалася майже незмінною — близько 20 %, що свідчить про стабільний 
рівень короткострокових зобов’язань. 
Отже, результати аналізу показують, що підприємство у 2023–2025 рр. 
зміцнило власний капітал, збільшило обсяг нерозподіленого прибутку та 
зменшило залежність від довгострокових зобов’язань. Це свідчить про 
покращення фінансової стійкості, підвищення рівня самофінансування та 
загалом позитивний розвиток підприємства. Наступним етапом аналізу, стало 
дослідження структури і динаміки витрат туристичного підприємства 
 
47 
«Мандрівник» за 2023 – 2025 рр. Адже витрати це один з найважливіших 
показників підприємства, і без аналізу даного показнику, неможливо скласти 
повноцінну картину фінансового стану (табл.2.4) [16]. 
 
Таблиця 2.4 – Аналіз структури і динаміки витрат підприємства 
«Мандрівник» за 2023 – 2025 рр. 
 
    
 Абсолютне відхилення 
Значення по роках Динаміка 
 (+,–) 
приросту(%) 
Види витрат 
      
2025– 
2023 2024 2025 2025–2022 2025/2023 2025/2024 
2024 
        
Собівартість        
реалізованої 653,2 298,5 680,5 27,3 382,0 4,2 27,9 
продукції 
        
Адміністратив ні 
53,3 39,3 40,2 –13,1 0,9 –24,6 2,3 
витрати 
        
Витрати на збут 
22,9 20,2 22,3 –0,6 2,1 –3,6 10,4 
Інші операційні        
витрати 20,7 20,3 10,2 –10,5 –10,1 –49,3 50,2 
Разом        
750,1 378,3 753,2 3,1 374,9 0,4 50,3 
 
 
Виходячи з даної інформації, було простежено збільшення витрат в 2025 
році порівняно з 2023 і 2024 роками на 3,1 і 374,9 тис. грн відповідно. Найбільшу 
частку витрати займає собівартість реалізованої продукції. Загальна сума витрат 
станом на 2025 рік становить 753,2 тисяч гривень. Найбільша різниця витрати 
спостерігається між 2024 та 2025 роками. 
Адже у відсотковому вираженні дана різниця складає понад 50,3%. 
Збільшення витрат, на мій погляд, негативно впливає на загальну картину, адже 
 
48 
витрати – зменшення економічних вигід у вигляді зменшення 
Отже, виходячи з аналізу економічного стану даного підприємства, 
випливає те, що в цілому діяльність щороку показує тільки хороші результати, 
що підтверджується щорічним прибутком. Тому, саме з цієї причини більшість з 
аналітичних показників були вище норми. Слід відмітити що дане підприємство 
досить рентабельне, адже доходи переважають над витратами. Також було 
простежено, що «Мандрівник» має фінансово стабільну діяльність, адже воно в 
змозі вчасно погашати довгострокові та короткострокові позики, які вони вдало 
доповнюють в подальше процвітання своєї діяльності [19]. 
Тепер розглянемо безпосередньо основну статистику щодо всього обсягу 
надання туристичних послуг підприємством за період 2023–2025 рр. В даній 
таблиці буде розглянуто кількість обслугованих туристів, в тому числі які 
виїжджали за кордон, а також кількість туристів, за 3 роки (таблиця 2.5). 
 
Таблиця 2.5 – Динаміка основних показників обсягу наданих послуг 
туроператора «Мандрівник» за 2023 – 2025 рр. 
 Абсолютни
Рік Зміни (%) 
 й 
приріст +,– 
Показники 
   2025 2025 2025 2025 
2023 2024 2025 до 2023 до 2024 до 2023 до 2024 
Кількість        
обслуговуваних 18946 10524 23478 +4532 +12954 23,9 44,8 
туристів 
       
Туристів, які 
12382 6438 14564 +2182 +8126 17,6 44,2 
виїжджали за кордон 
       
Туристів 
5101 1960 6645 +1544 +4685 30,3 39,1 
охоплених внутрішнім 
туризмом 
        
Кількість туристів 6956 7136 8556 +1600 +1420 23 19,9 
 
 
49 
За результатами аналізу динаміки основних показників обсягу наданих 
послуг «Мандрівник» продемонструвала, що кількість всіх обслуговуваних 
туристів в 2025 році складає 23478 осіб, це в порівнянні з 2023 роком на 4532 
осіб більше, ця кількість складає у відсотковому вираженні 23.9%. Що ж 
стосується 2024 року, то в цей рік кількість обслуговування туристів складала 
10524 осіб, це в порівнянні з 2025 роком , менше на 12954 особи, тобто менше на 
44,8%. Причиною цього стала епідемія, через яку кількість туристів по всьому 
світу різко зменшилась. Україна не стала виключенням. Але попри це, у 
наступному році кількість туристів різко виросла, що компенсувало 2024рік. 
В 2025 році кількість обслуговуваних іноземних туристів була найбільшою в 
порівнянні з 2023 та 2024 роками. В 2023 році ця кількість складає 1463 особи, 
що менше ніж в 2024 році, на 393 осіб. В 2025 році кількість обслуговуваних 
іноземних туристів була більшою ніж в 2024 році на 413 осіб, і складала 2269 
осіб. 
За наведеними економічними даними можна зробити висновок, що 
підприємство має стабільний дохід, і попри проблеми минулих років, пов’язані з 
карантинними обмеженнями, спромоглося утриматись на туристичному ринку. 
Тому, дане підприємство вважається прибутковим, відповідно рентабельним, 
платоспроможним і конкурентним на ринку туристичної галузі. 
 
2.3 Аналіз ефективності організації ділового туризму на підприємстві 
«Мандрівник» 
 
 
Розглянемо основні типи характеристик ділових туристичних організацій, 
що визначають ключові характеристики та відмінності від інших видів 
подорожей. Склад цих специфічних ознак буде розглянуто в рамках основного 
наукового підходу до проблеми. 
Перш за все, звернемо увагу на наукові методи, наголошені на сезонній 
складовій, характерній складовій кількості туристів, складовій туристичного 
прогнозу, особливостях інфраструктури ділового туризму та великій кількості 
 
50 
суб’єктів, що займаються туристичною сферою. Ділові подорожі мають багато 
специфічних характеристик, зокрема: 
а) постійна сезонність. На відміну від туризму для відпочинку, розваг і 
відпочинку, ведення підприємницької діяльності не залежить від сезону. 
Сезонність тут не настільки очевидна, а поняття «мертвий сезон» взагалі 
відсутнє; 
б) масові подорожі. Організатори ділових поїздок чи заходів можуть 
обслуговувати тисячі людей; 
в) передбачуваність. Бізнес-турист може почати планувати свою подорож 
за роки до події, що не характерно для інших туристів; Наявність специфічної 
інфраструктури. Крім традиційних готелів, бізнес-мандрівникам потрібна 
спеціалізована інфраструктура. У зарубіжній літературі всі методи проведення 
зустрічей називаються «місцями проведення». До них відносяться бізнес-готелі, 
виставкові центри, конференц-зали. Також можуть використовуватися 
«незвичайні місця», тобто «незвичайні засоби» для проведення та 
проведення заходів, тобто яхти, замки, музеї, концертні зали тощо [34]; 
д) в організації задіяна велика кількість людей. При організації та 
проведенні відряджень, окрім туристичних агентств і прямих постачальників 
турпродуктів, діють менеджери зустрічей, професійні організатори та менеджери 
призначення. 
По-друге, слід звернути увагу на науковий метод, оскільки наголошується 
на особливостях діяльності організацій ділового туризму, які пов’язані з 
позитивним впливом на країни, в яких вони розташовані: 
– вплив на прибутковість туризму, інфраструктуру, що обслуговує 
туризм у цьому секторі. Ділові подорожі дорогі, а тому прибуткові. Бізнес-
мандрівники в основному є менеджерами середньої та вищої ланки, тому 
найбільше виграють продавці з високими цінами та високоякісними послугами 
(наприклад, тризіркові готелі і вище, першокласні транспортні компанії тощо). 
Доходи від такого туризму надходять до державного бюджету через 
 
51 
оподаткування. Якщо масштабні заходи, такі як конференції та виставки, 
супроводжуватимуться культурно-розважальними програмами, виграють також 
ресторани, місцеві туристичні об’єкти, транспорт, сувенірні магазини тощо. 
Вплив доходу незалежно від сезонних і кліматичних умов країни 
перебування. Багато ділових поїздок відбувається під час найбільш насиченої 
частини туристичного сезону, тому країни перебування завжди розраховують як 
на ділових гостей, так і на внутрішніх ділових туристів [35]. 
Переваги низького впливу на деградацію навколишнього середовища та  
низьке навантаження на місцевий громадський транспорт. Бізнес-
мандрівники рідше залучаються до навколишнього середовища, ніж інші 
туристи. 
Ефект просування туристичних дестинацій з боку ділових туристів. Гості, 
які відвідують дестинацію для участі в конференціях або виставках, а також 
здійснюють інсентив–подорожі, є хорошими послами, які можуть просувати і 
рекламувати її абсолютно безкорисливо. 
Організація ділового туризму, як і будь–якого виду туризму, потребує 
великої кількості затрат на створення певного туристичного пакету. Для ділового 
туризму характерне затребування великої кількості фахівців в організації 
ділового туризму. 
Тому сьогодні до організаторів туризму та відпочинку висуваються такі 
вимоги: вища освіта, досвід роботи, бажання підвищити кваліфікацію. 
Підвищувати кваліфікацію організаторів дозвілля в туристичних 
комплексах, різноманітних курсах, проектних семінарах, майстер-класах, 
тренінгах, творчих лабораторіях та школах. 
Тепер розглянемо розробку турів на підприємстві «Мандрівник» [49]. 
Даний туроператор займається внутрішнім туризмом, тому тури наведені у (таблиці 
2.6) проводяться в межах країни. Всі вони мають на меті пізнавальний та 
робочий характер, тобто пошук нових партнерів по бізнесу. Дані заходи 
проводяться у виставковому центрі, міста Київ.  
Для туристів були вибрані місця розміщення, які знаходяться в 
 
52 
безпосередній близькості до виставкового центру. Готелі підібрані таким чином 
щоб задовольнити туристів різних верств населення. 
 
 
 
 
Таблиця 2.6 – Перелік ділових турів, запропонованим підприємством 
«Мандрівник». 
 
  
Назва туру У 2025 році 
Тур до Тур – 
«Зимова країна на 
UІTT– 2025 ADDIT EXPO 3D – 
Елементи ціни ВДНГ» 
2025 
    
Собівартість 5250 грн 2690 грн 2400 грн 
Ціна 5775 грн 3228 грн 2640 грн 
підприємства 
ПДВ                  1155 грн               646 грн                         528 грн 
    
Ціна для 6930 грн 3874 грн 3168 грн 
покупця 
    
Прибуток з 
525 грн 538 грн 240 грн 
одного покупця 
    
Прибуток з 
15750 грн 16140 грн 7200 грн 
групи 30 осіб 
 
Основне завдання організаторів виставки – дати можливість кожному 
клієнту продемонструвати свій потенціал, оголосити про свої досягнення в 
Україні, порівняти свої упередження щодо перспектив індустрії з найкращими  
світовими брендами для нашого внутрішнього ринку [48]. 
Професійні виставки, з одного боку, дозволяють компаніям дізнатися про 
світові інновації у своїй галузі, а з іншого – дають можливість продемонструвати 
власні розробки, перевіряючи економічну життєздатність та 
конкурентоспроможність своєї продукції. 
Тур – «До UITT». Це традиційне щорічне місце зустрічі міжнародних 
 
53 
туристичних організацій, національних та регіональних рад з туризму, 
туристичних агентств і туроператорів, урядовців, авіакомпаній, готелів, 
перевізників та ЗМІ [15]. 
Тепер розглянемо детальну розробку туру на підприємстві, яким виступає 
тур на виставковий центр UІTT, на 2 дні, та дві особи і має назву « Тур до UІTT»: 
Дата туру – 22.11.2025–23.11.2025 [49]. 
Тривалість – 1 ніч / 2 дні. Відправлення: з Кременчука Країна подорожі: 
Україна Тип туру: ділова поїздка 
Детальний опис: тур, ціна в гривнях, тур розрахований на 1 ніч, при 
двомісному розміщенні. На вибір туристові буде запропоновано  готелі, які 
відрізняються за ціною і комфортом. Але всі вони розташовані в безпосередній 
близькості від виставкового центру, що дає можливість, не включати у вартість, 
трансфер по місту. Харчування входить ціну проживання у готелі. Для 
розрахунку туру буде взято готель «Турист». Розрахунок ціни туру, та його 
рентабельності буде наведено у таблиці 2.7. туриста буде чекати заздалегідь 
розроблений маршрут туру: 
1–й день: 
– 12:30 – прибуття до київського автовокзалу і зустріч з гідом, який 
супроводжуватиме туриста на протязі його перебування в Києві; 
– 14:00 – 14:30 – заселення в готель «Турист»; 
– 16:00 – відвідування виставки міжнародного туризму UІTT; 
– 20:00 – вечеря в ресторані готелю; 
– З 21:00 – вільний час. 
 
2–й день: 
 
– 7:00 – підйом; 
– 8:00 – сніданок в ресторані готелю; 
– 10:00 – відвідування виставки з освітнього туризму UІTT; 
– 12:00 – 13:00 – відвідання міжнародної науково–практичної  
 
54 
конференції «Туризм та зближення культур»; 
– 21:30 – відправлення автобусу «Київ–Кременчук». 
 
 
На вибір туристові запропоновано 3 готелі. В розрахунках туру, вказаний 
готель «Турист». Дані готелі розташовані в близькості до проведення заходу. 
 
Таблиця 2.7 – Розрахунок ціни туру, для придбання туристу на 1 особу 
 
Елементи ціни Тур до виставкового центру UІTT 
Собівартість 5250 грн 
Ціна підприємства 5775 грн 
ПДВ 1155 грн 
Ціна з ПДВ 6930 грн 
Ціна для покупця (1 туру) 6930 грн 
Прибуток з 1 реалізованого туру 525 грн 
Ціна для групи туристів (30 чол) 207 900 грн 
Прибуток з групи (30 чол) 15750 
 
Вартість туру складається з 4 елементів, харчування в даний перелік не 
включено, адже харчування включено у вартість проживання. 
Якщо порівнювати даний тур, з іншими то представлений тур у нас 
виходить найдорожчим, адже готелі вибрані преміум класу, і орієнтований на  
туриста вище середнього достатку. 
Інші ж два тури, створені безпосередньо для туристів середнього класу. 
Основним критерієм різниці цін, виступають готелі, запропоновані туристам, а 
також від заходу, на який планує завітати клієнт. Тур може пропонуватися 
кожного року, якщо ми беремо до уваги саме туристичну виставку, або 
спеціально розроблюватися, до вимоги клієнта, та його події. 
Провівши   аналіз    на    даному    підприємстві,    слід    зауважити,    що 
«Мандрівник» в ході своєї діяльності користується багатьма методами 
 
55 
ціноутворення. Використання методів суттєво впливають на перебіг всієї 
діяльності підприємства. 
Підсумовуючи загальні дані по підприємству, було простежено позитивні 
результати, які проявлялись як у фінансовій політиці так і в ціновій. Така 
тенденція спричинена правильним використанням міжнародного досвіду, який 
на своєму прикладі показує правильність побудови процвітаючого туристичного 
підприємства [21]. 
На такий висновок впливає велика розгалуженість статистики яка присутня 
на підприємстві, за допомогою якої керівник має змогу оцінити економічний 
стан та прийняти відповідні рішення. 
Проаналізувавши економічну статистику за останні 3 роки, можна 
зрозуміти що «Мандрівник» демонструє позитивну рентабельність, яка з кожним  
роком тільки збільшується. На збільшення рентабельності не вплинула навіть 
статистика за 2023 рік, який виявився невдалим порівняно з іншими роками, 
через світову пандемію. 
Адже за 2023 рік було обслуговано всього 10524 туристи, в той час як у 
2024 цей показник становив 23478 туриста. Але попри це, підприємство змогло  
вийти на прибуток, за рахунок використання довгострокових зобов’язань. 
Також   слід    зазначити    розглянуті    турпродукти    на    підприємстві 
«Мандрівник». Проаналізувавши їх можна сказати що вони є 
конкурентоспроможними через своє різноманіття. Адже тури розроблені 
безпосередньо на різні класи населення. 
Не можна залишити без уваги те, що аналіз структури підприємства, а саме 
організаційної ланки виявив певні недоліки у роботі підприємства. Адже на долю  
кожного члена фірми припадає занадто багато відповідальності, через великий  
обсяг завдань, покладених на плечі працівників. 
Виявлено, що сектор ділового туризму в Україні набув певного зростання, 
але не швидкого та стабільного розширення. Це пов’язано з низкою проблем, 
визначення яких необхідно для подальшого вирішення та покращення розвитку. 
Надано оцінку розвитку виїзного ділового туризму України в період 2023-2025 
 
56 
років. Проаналізовано стан обсягу послуг, динаміки, факторів та тенденції 
розвитку цього виду туризму [31]. 
Показано зростання українського виїзного ділового туризму за рахунок 
позиціонування українських компаній на розвитку міжнародної інтеграції та 
посилення менеджменту для відвідування ділових зустрічей та конференцій. 
 
57 
Розділ 3 НАПРЯМИ  УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛОВОГО  
ТУРИЗМУ   ТУРИСТИЧНИМ ОПЕРАТОРОМ «МАНДРІВНИК» 
 
 
 
У сучасних економічних умовах діяльність кожного підприємства та 
організації є предметом занепокоєння широкого кола учасників ринку, 
зацікавлених у результатах його діяльності. 
На основі наявних звітів та бухгалтерської інформації можна оцінити 
фінансовий стан вашого бізнесу. Основним інструментом у цьому плані є 
економічний аналіз, за допомогою якого можна об’єктивно оцінити внутрішні та 
зовнішні зв’язки об’єкта, охарактеризувати його платоспроможність, 
ефективність та прибутковість, перспективи зростання, а потім за його 
результатами приймати зважені рішення. Основним способом зниження витрат є 
економія різноманітних ресурсів, що витрачаються у виробництві. Зменшення 
трудомісткості виробництва і підвищення продуктивності можна досягти 
різними способами. Найважливішими з них є механізація й автоматизація 
виробництва, розробка та застосування передових високопродуктивних 
технологій, оновлення й модернізація застарілого обладнання [12]. 
Фінансовий стан – складна і багатогранна комплексна ознака підприємства в 
певний період часу, що відображає багатство фінансових ресурсів, 
раціональність розміщення, ліквідність, забезпечену для своєчасного погашення 
боргів, ефективну майбутню господарську діяльність. 
Фінансове становище підприємства залежить від результатів його 
виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Іншим 
способом покращення фінансових умов є їх прогнозування та моніторинг, 
оскільки для правильного управління виробництвом позитивно впливає на 
формування показників господарсько-фінансової діяльності. Одним із основних 
шляхів покращення фінансово-економічних показників бізнесу є збільшення 
припливу та зменшення відтоку грошових потоків. Графічно цей процес 
представлено на рисунку 3.1. [26]. 
 
58 
 
 
 
 
 
 
 
 
Удосконалення фінансового 
стану підприємства 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.1– Пропозиції щодо  удосконалення фінансового стану 
підприємства 
 
Крім того, до основних заходів щодо покращення фінансово-економічного 
стану бізнесу відноситься збільшення виручки від реалізації. У свою чергу,  
розмір виручки від реалізації залежить від обсягу реалізації та ціни одиниці 
реалізованої продукції. Для збільшення продажів компанії «Мандрівник» 
необхідно посилити збутову діяльність компанії. 
Стимулювати продажі можна різними способами. Бажаних результатів 
можна досягти, пропонуючи клієнтам знижки, помірне зниження цін, 
використовуючи масову рекламу. Єдиного способу збільшення продажів для 
всіх компаній не існує. Тип заходів залежить від особливостей конкретної 
компанії та обраної нею маркетингової стратегії. 
Крім того, основним внутрішнім резервом підвищення платоспроможності 
підприємств є зниження собівартості продукції та собівартості. На кожному 
підприємстві залежно від його особливостей можуть існувати різні фактори, що 
 
59 
впливають на собівартість: випуск продукції, 
асортимент і обсяг продукції, рівень технології виробництва, організація 
виробництва та умови праці, ціна одиниці реалізованої продукції. 
Ще одним шляхом до покращення фінансово–економічної діяльності 
підприємства «Мандрівник» є оптимізація обсягів дебіторської заборгованості та її 
рефінансування. Для оптимізації суми дебіторської заборгованості необхідно 
вибрати найбільш підходящі умови оплати та спосіб оплати споживачам 
(передоплата, відстрочка, при відвантаженні). Незважаючи на величезний обсяг 
дебіторської заборгованості, доцільно запропонувати споживачам відстрочку 
платежів, оскільки це збільшує обсяги продажів і прибутків (збільшення обсягів 
продажів в умовах конкуренції). З іншого боку, у цьому випадку існує ризик 
залучення короткострокових банківських позик для покриття додаткової 
вартості дебіторської заборгованості [14]. 
Крім того, одним із важливих напрямів зміцнення фінансового становища є 
мобілізація внутрішніх резервів шляхом реструктуризації корпоративних 
активів; комплекс заходів, пов’язаних зі зміною структури та складу активів на 
балансі; перетворення натуральних та фінансові активи, доступні компаніям, у 
готівку. В рамках реструктуризації активів вживаються такі заходи: мобілізація 
прихованих резервів, використання зворотного лізингу, оренда невикористаних 
основних засобів у виробничому процесі, оптимізація оборотних коштів, 
різноманітність сировини, продаж низьких прибутків. одиниці та основні засоби. 
Саме за таких умов можна забезпечити систему моніторингу кожної зі 
складових економічної стійкості підприємств, яка змогла б надати можливість 
оптимізувати її відповідно до перспектив розвитку[45]. 
Для знаходження нових шляхів покращення стану підприємства 
проводяться SWOT–аналізи, не тільки регіону, але і країни [7]. 
Матриця якісного аналізу – SWОT є необхідним кроком в систематичному 
оцінюванні положення певної географічної зони як туристичного продукту на 
ринку, виявленні її ключових проблем з метою визначeння ситуації та стратeгії 
подальшого розвитку тeриторії. Зробивши SWОT–аналіз, можна будe визначити 
 
60 
основну стратeгію розвитку ділового туризму в Україні і конкрeтні напрямки 
стимулювання розвитку цього напряму галузі.  
На основі SWОT–аналізу можна пояснити стратегічну інтерпретацію 
впливу описаних факторів на тенденції ділового туризму. 
SWОT–аналіз – це аналіз, що дає змогу узагальнити сильні та слабкі 
сторони галузі ділового туризму, дестинації (внутрішнє середовище), можливості 
та загрози з боку інших галузей туризму, результати якого є основою  для прийняття 
управлінських рішень щодо стратегічного розвитку галузі ділового туризму [5]. 
Найбільш важливим етапом SWОT–аналізу є усвідомлення саме загроз. 
Загрози – це зовнішні чинники, що є бар’єром, перешкодою, небезпекою або 
тягнуть за собою додаткові витрати. 
Ігнорування загроз може призвести до втрати ринків, гальмування 
розвитку ділового туризму, а це, своєю чергою, до зниження темпів розвитку 
економіки загалом. 
Усвідомивши перешкоди, які можуть похитнути створену інфраструктуру 
туризму, ретельно оцінивши проблеми, які будуть виникати на шляху розвитку 
досліджуваної галузі, зможемо сформувати заходи для їхнього уникнення або 
зменшення їх дії на розвиток туристичної галузі. 
Відповідно до методологічних засад порівняльно–географічного аналізу та 
системної загальнонаукової методології в рамках геокомплексології можна 
отримати комплексний підхід до розкриття всіх головних аспектів 
конкурентоспроможності України. 
Зокрема, окремі складові туристичного потенціалу України 
характеризуються достатньо високим рівнем розвитку, тоді як інші потребують 
суттєвого вдосконалення. Позитивними чинниками є вигідне географічне 
положення держави, наявність значного природно-рекреаційного та культурно-
історичного потенціалу, різноманітність туристичних ресурсів, а також багата 
національна спадщина. Це створює передумови для розвитку різних видів 
туризму, зокрема культурно-пізнавального, рекреаційного, екологічного та 
оздоровчого [29]. 
 
61 
Аналіз інтегральної оцінки окремих складових частин комплексної 
характеристики конкурентоспроможності українського туристичного комплексу 
показав, що країна займає доволі відмінні позиції за різними показниками. 
Загальні її позиції відображені в таблиці 3.1. 
 
Таблиця 3.1 – SWОT аналіз туризму в Україні 
 
Сильні сторони Можливості 
1. Багата історія. 1. Розвиток туристичної 
інфраструктури. 
2. Широка географія. 
2. Покращення рівня 
3. Розмаїття ландшафту. 
обслуговування. 
4. Історичні пам'ятки архітектури. 
3. Покращення екологічної 
5. Сім чудес України, які можна ситуації. 
порівняти зі світовими. 4. Розширення асортименту 
6. Доброзичливе населення. надаваних послуг. 
7. Наявність ресурсів до створення 5. Розроблення нових видів 
турів. 
оздоровчих комплексів 
6. Створення іміджу країни як 
стабільної та безпечної. 
Слабкі сторони Загрози 
1. Неякісні дороги. 1. Нестабільна політична 
ситуація. 
2. Нестабільний рівень сервісу. 
2. Техногенні катастрофи. 
3. Висока вартість обслуговування. 
3. Конфлікт між західними та 
4. Негативне відношення великої 
східними регіонами. 
кількості українців до внутрішнього туризму. 
4. Можливість виникнення 
5. Відсутність сформованого 
епідеміологічних захворювань. 
цілісного бренда України. 
5. Можливе підвищення цін на 
відпочинок. 
 
У результаті порівняння можна сказати, що сильні сторони у поєднанні зі 
слабкими та можливостями компенсують ті негативні ефекти, які утворилися 
при поєднанні слабких та сильних сторін із загрозами , що гарним результатом і 
показує, що на даний момент Україна знаходиться у ситуації, коли у неї є всі 
 
62 
шанси для ефективного розвитку міжнародного туризму у країні. 
Згідно аналізу, позитивними сторонами нашої країни, а саме тими, що 
зберегли високий показник під впливом як можливостей, так і загроз, є: 
– відкритість країни до міжнародного співробітництва; 
– безвізовий режим із ЄС; 
– унікальна та відома у світі кухня. 
Негативними сторонами, а саме тими, чия слабкість була посилена 
впливом загроз, або не була виправлена впливом можливостей, є: 
– нестабільна політична ситуація та війна на сході; 
– знецінення громадянами своєї культурної спадщини та, як наслідок, 
свого туристичного потенціалу; 
– недосконалість законодавства в області туризму. 
Можливостями, які б принесли розвитку міжнародного туризму нашої 
країни максимальну користь, а саме задіяли б сильні сторони нашої країни а 
також виплавили слабкі сторони, є: 
– інвестування у туристичну галузь України; 
– прийняття України у члени ЄС; 
– використання світового досвіду у ході співробітництва
 для дослідження, організації та управління ринку туристичних послуг; 
– використання світового досвіду у ході співробітництва за 
для     удосконалення законодавчої бази. 
Недоліками, які можуть знищити користь від сильних сторін та посилити 
слабкі сторони, є: 
– можливість виникнення конфліктів з іноземцями на ґрунті 
низького рівня толерантності серед громадян України; 
– погане ставлення до населення у результаті низького іміджу країни; 
– загострення конфлікту на Сході у зв’язку зі збільшення агресії з боку 
росії; 
Перш за все потрібно звернутися до найслабших сторін нашої країни, бо 
без їх нівелювання подальший розвиток міжнародного туризму України буде 
 
63 
майже неможливий [41]. 
Найкращим сценарієм для розвитку нашої країни та туризму був би, перш 
за все, сценарій, який включав би припинення бойових дій на сході України. 
Можливостями, які б принесли розвитку міжнародного туризму нашої 
країни максимальну користь, є інвестування у туристичну галузь України, яке 
буде можливо, лише якщо Україна буде активно рекламувати туристичний бренд         
та свої туристичні ресурси; прийняття України у члени ЄС [38]. 
Тепер розглянемо аналіз  саме досліджуваного виду туризму, а саме 
ділового туризму в Україні (таблиця 3.2.) 
 
Таблиця 3.2 – SWОT аналіз ділового туризму в Україні 
 
 
Сильні сторони Можливості 
1. Велика кількість місць для 1. Проведенння міжнародних 
проведення заходів заходів 
 2. Розвиток потужної сучасної 
2. Невисока ціна організації 
ділової інфраструктури в Україні; 
 3. Розвиток міжнародної 
концепції ділового туризму в Україні 
4. Розробка нових програм і 
проведення заходів 
5. Нові робочі місця 
Слабкі сторони Загрози 
1. Зменшення кількості 
1. Погана інфраструктура 
відвідувань країни 
2. Втрата інтересу до нашого 
2. Нестабільний рівень сервісу 
регіону 
3. Недовіра до внутрішнього 3. Зупинення функціонування 
туризму даної підгалузі туризму 
 
64 
 
За даними аналізу можна зробити висновок, що Україна має величезну 
кількість можливостей для проведення та організації ділового туризму, цьому 
сприяють відносно низька ціна проведення, та велика кількість місць для 
проведення, що буде зручно для туристів з різних країн. Розвиток даної галузі 
принесе багато нових робочих місць, і що найголовніше буде приваблювати 
більше міжнародних партнерів, що в наш час дуже важливо. Але попри такі 
великі можливості незмінним залишаються проблеми, які витікають з року в рік, а 
саме проблеми з інфраструктурою, та нехваткою кваліфікованих спеціалістів. 
Нарівні з цим, громадяни України, які у великій кількості виїжджають у 
Європу після об’яви безвізового режиму, вивозять із собою «інформаційний  
ресурс», а саме українці розповсюджують інформацію щодо ситуації в нашій  
країні і щодо воєнних дій, про які у Європі майже не чули актуальну інформацію.  
Таким чином, ділова подорож (business travel) — це поїздка, що 
здійснюється з комерційною, професійною чи освітньою метою, яку зазвичай 
фінансує компанія. Вона поєднує робочі завдання (зустрічі, конференції) з 
елементами відпочинку, при цьому особистий контакт вважається ключовим для 
зміцнення партнерства.  Важливе місце займає корпоративний туризм, який 
передбачає організацію поїздок для працівників компанії з метою підвищення 
кваліфікації, навчання або тімбілдінгу. Окремим видом є конгресний туризм, 
пов’язаний з участю у масштабних професійних, наукових чи галузевих заходах 
[19].  
За результатами дослідження запропоновано створити в рамках 
корпоративного туризму релакс-тур  по найцікавішим місцям Закарпаття.  
Отже, під час нашого автобусного туру на Закарпаття ви зможете: 
прогулятись містом Мукачево і скуштувати найсмачніші десерти з кавою у 
відомих закарпатських кав’ярнях; розслабитись в спа-зоні сучасного аквапарку 
м. Мукачево після нічного переїзду дізнатись, що відбувалось за кріпосними 
стінами родового гнізда трансільванських князів Ракоці; скуштувати автентичні 
вина та наливки  разом з чернецем-літописцем пройтись нічним замком, 
 
65 
висвітлюючи шлях смолоскипом, та дізнатись, які таємниці зберігають стіни 
стародавньої фортеці; відчути на собі цілющу дію термальних вод оздоровчого 
комплексу «Жайворонок» в Берегово та термальних басейнів «Косино»; 
познайомитись з хранителем замку Сент-Міклош в Чинадієво і почути 
зворушливу історію кохання княгині Ілони Зріні та графа Імре Текелі; в компанії 
одного з найкращіх гідів Закарпаття  здійснити мандрівку Мукачевом і нарешті 
дізнатись чим закарпатці відрізняються від решти українців; насолодитись 
справжньою закарпатською кухнею, дегустацією вин та наливок; потім 
прогулятись вечірнім  Львовом – випити філіжанку  кави зі справжнім 
штруделем на площі Ринок і накупити  подарунків усім друзям. 
Наш автобусний тур по найцікавішим місцям Закарпаття для тих, хто 
любить подорожі, пригоди, хоче трошки відпочити та перезавантажитись,  
любить смачно поїсти та релакснути в термалах, побачити шалені карпатські 
краєвиди та почути дивовижні історії.  
У Мукачево розташована одна з найдавніших українських фортець: замок 
«Паланок» – родове гніздо трансільванських князів Ракоці. Середньовічні стіни 
донині оберігають свої таємниці і хто знає, можливо місцевий Хранитель 
розкриє їх саме Вам. 
Термальні води басейнів оздоровчого комплексу «Жайворонок» відомі на 
всю Україну своїми лікувальними властивостями, тому що містять різноманітні 
мінерали та мікроелементи. Весь секрет у тому, що вода, якою наповняються 
басейни комплексу, йде прямо зі свердловин глибиною 1200 м. Тобто, вона не 
піддається технічній або хімічній обробці. І завдяки цьому туристи мають 
можливість відчути на собі цілющу силу термальної води.  Гарячі води нашого 
комплексу надходять із магматичних інтрузій у районах активної вулканічної 
місцевості, на які багатий Берегівський край. 
Аквапарк «Карпатія» в Мукачево – один з найбільших оздоровчо – 
розважальних комплексів України, що поєднує у собі сучасні атракціони, 
термальні басейни, SPA та дивовижну атмосферу відпочинку. 
Термали  в «Косино» з природними басейнами цілющих вод та 
 
66 
королівськими саунами – тут можна релакснути, покататись на хвилі, отримати 
гідромасаж під потужними струменями термальної води. 
Старовинна фортеця «Сент-Міклош» була свідком однієї з 
найдраматичніших історій кохання в Європі. Під час екскурсії ви дізнаєтесь про 
його таємниці і будете зачаровані дивовижною атмосферою замку, який зараз 
оживає завдяки неймовірним зусиллям небайдужих до своєї історії людей. 
Мукачеве –  тут повітря насичене ароматом терпкої кави, вам радісно 
посміхаються місцеві жителі, а ви блукаєте Дорога на Закарпаття йде через 
Верецький перевал – ми обов’язково зупинимось на самому перевалі – 
подихаємо карпатським гірським повітрям та насолодимся дивовижними 
краєвидами. 
Ну а на зворотньому шляху нас чекає вечірній Львів.  У вас буде час 
погуляти по старовинному місту, вдихнути його особливу атмосферу, 
повечеряти, випити кави та послухати веселі львівські плітки. 
Програма релакс-тура на Закарпаття:  
6.05.2026  22:00 – Виїзд з Києва 
7.05 1-й день 9:00 Приїзд в Мукачево. Сніданок  
10:00 – 12:00 – Заселення в готель “Аметист” 
12.00- 13.00 – проведення корпоративного тренінгу 
13:00 – 14:00 – обід в ресторані готелю 
14.00-   15.30 - екскурсія Мукачево – 1,5  години  
15:30  – 17:30 Аквапарк «Карпатія» 
17:30 -19:00 Відпочинок. Прогулянка містом.  
 
8.05.2026  2-й день   
8:00 Сніданок  
9.00- 12.00 Проведення тематичного семінару, тренінгів подорожуючих 
корпоративного туру 
12.00 – 14:30 Термали «Жайворонок» 
14.30-15.30 Обід в мадярському ресторанчику  с. Гать  
 
67 
15:30 – 16.00 с. Гут – агропідприємство  – газовані вина – дегустація  
(яблучний сидр, ігристе розе і кальвадос з закусками) – 250 грн з особи.   
17:00 Приїзд в Мукачево. Вільний час 
19:00 Вечірня екскурсія замок Паланок   
 
9.05.2026  3-й день  
8:00 Сніданок  
9:00 Виїзд з готелю. Їдемо в оздоровчо-рекреаційний комплекс «Косино» 
10:00 – 12:00 Термальні басейни Косино 
12:00 -13:00 Обід по дорозі 
14:30 -15:00 переїзд в Чинадієво 
15:00 -16:00 екскурсія в замок Сент-Міклош  
16:00 – 19:00 Переїзд до Львова. Зупинка Верецький перевал.  
19:00- 22:00 Прогулянка вечірнім Львовом. Вечеря. 
22:00 – Виїз до  Києва  
6:00 – Прибуття до Києва  
 
Таблиця 3.3 – Розрахунок загальної вартості одного туру  
 
Автобусний тур (трансфер Київ – Мукачево – Львів - Київ) 13840 грн 
Вхідні квитки протягом туру 520 грн 
Проживання у готелі  на 3 доби, 
5540 грн 
на 1 особу 
Адміністративні витрати, туристичний збір 200 грн 
Загальна сума 20 100грн 
 
Вартість одного туру включає: трансфер, проживання, квитки та 
адміністративні витрати. Харчування в ціну не включено, адже воно включено у 
вартість проживання в готелі. Бронювання готелю відбувається за 1 місяць до 
заходу, щоб уникнути проблем з поселенням.  
Розрахунок ціни туру, проводиться станом на 2026 рік (табл. 3.4). Туриста 
 
68 
на протязі всієї дороги туру, буде підтримувати зв’язок менеджер, у разі 
виникнення певних проблем. Ціна для одного покупця становитиме 20 100 
гривень, що є демократичною ціною, з урахуванням нинішньої ситуації в країні. 
Адже через військові дії на території країни, не дозволяють зараз 
подорожувати на літаках, тому даний вид турів наразі заморожений і буде чекати 
свого часу, після вирішення конфлікту в країні [6]. 
 
Таблиця 3.4 – Розрахунок ціни туру на одну особу 
 
 
Елементи ціни Тур  
Собівартість 14 574 грн 
Ціна підприємства 16 750 грн 
ПДВ 3 350 грн 
Ціна з ПДВ 20 100грн 
Ціна для покупця (1 туру) 20 100 грн 
Прибуток з 1 реалізованого туру 2176 грн 
Прибуток з групи (30 чол) 65280 грн 
 
 
Загалом, для ТОВ «Мандрівник» запропоновані наступні пропозиції: 
1) Розширити компанію, збільшити по можливості кількість працюючих 
у головному офісі. Це покращить виробництво, та соціальне становище на 
підприємстві. 
2) Відкрити офіси на території Черкаської області. Адже на даний 
момент підприємство має лише один офіс, який розташовується в Черкасах. Це 
дозволить збільшити клієнтську базу, та знайти нових партнерів. 
3) Збільшити кількість турів як внутрішнього так і міжнародного 
туризму.  
4) Збільшити свій вплив на туризм в регіоні. Адже підприємство 
 
69 
займається також зеленим туризмом, і має на меті його подальше просування. 
Таке рішення буде позитивно відображатися на економічній статистиці 
підприємства. 
В процесі роботи було розглянуто пропозиції для покращення 
економічного стану підприємства. Були розглянуті міжнародні підходи до даної 
проблематики. Розроблений  тур, який пропонується підприємству, в якості 
наглядного прикладу майбутнього розвитку фірми, щодо проведення 
корпоративних заходів з поєднанням елементів відпочинку. Що стосується 
формування турів для іноземних туристів до ділових поїздок і подорожей в 
Україну, доцільно застосовувати дані за «Посібником для іноземців планування 
ділових поїздок  в Україну». Такий посібник підготовлений фахівцями компанії 
ВДО, надає детальну інформацію для планування ефективних поїздок в країну та 
забезпечення максимально безпечних умов перебування в Україні [40]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
70 
ВИСНОВКИ 
 
 
У ході проведеного дослідження щодо організації ділового туризму в 
Україні у 2023–2025 роках було розглянуто сучасні тенденції розвитку та 
наукові підходи до трактування сутності поняття ділового туризму. Надано 
характеристику науковим підходам щодо поєднання ділових цілей і цілей 
відпочинку туристів цієї категорії, а також особливостям взаємовідносин, 
пов’язаних із забезпеченням підтримки туристів суб’єктами туристичної 
діяльності. Сформульовано узагальнене трактування поняття ділового туризму, 
яке відображає його основні характеристики та сучасні особливості розвитку.  
Досліджено сучасні наукові методи класифікації видів ділових подорожей. 
Встановлено, що сучасний етап розвитку ділового туризму характеризується 
використанням різних підходів до його систематизації, зокрема: методів 
класифікації за видами ділових поїздок; підходів до поділу ділового туризму на 
класичні та альтернативні форми; методів визначення типів ділових подорожей 
відповідно до сфер професійної діяльності. Розкрито особливості сучасних 
наукових методів визначення діяльності організацій у сфері ділового туризму. 
Визначено підходи, пов’язані із сезонністю туристичних потоків, 
характеристикою кількості туристів, прогнозуванням розвитку подорожей, 
оцінкою інфраструктури ділового туризму та особливостями діяльності 
суб’єктів туристичного ринку [47].  
Проведено оцінку місця ділового туризму у загальному розвитку 
туристичної діяльності України у 2023–2025 роках. Аналіз показав, що попри 
складні соціально-економічні та безпекові умови, сектор ділового туризму 
поступово адаптується до сучасних викликів. Водночас спостерігається зміна 
структури туристичного ринку під впливом воєнного стану, економічної 
нестабільності, підвищення вимог до якості туристичних послуг та активної 
цифровізації туристичної сфери. Проаналізовано розвиток в’їзного, 
внутрішнього та виїзного ділового туризму в Україні у 2023–2025 роках. У 
 
71 
процесі дослідження розглянуто обсяги обслуговування туристів, динаміку їх 
змін, а також фактори, що впливають на розвиток галузі.  
Встановлено, що найбільшу частку в структурі ділового туризму 
продовжують становити внутрішні туристи, тоді як в’їзний туризм значною 
мірою залежить від безпекової ситуації та міжнародної підтримки України. 
Виявлено, що сектор ділового туризму в Україні демонструє поступове 
відновлення та адаптацію до сучасних умов функціонування. Зростання виїзного 
ділового туризму пов’язане з активізацією міжнародної співпраці українських 
компаній, участю у міжнародних конференціях, форумах, бізнес-зустрічах та 
виставках, а також із розвитком інтеграційних процесів України у світовий 
економічний простір.  
Виділено основні проблеми організації ділового туризму в Україні, серед 
яких: недостатня кількість сучасних місць розміщення для бізнес-туристів; 
обмеженість виставкових та конференц-площ; дефіцит кваліфікованих кадрів у 
сфері організації корпоративних заходів; ризики, пов’язані з воєнним станом; 
скорочення туристичних потоків та підвищення витрат на організацію ділових 
подорожей. Об’єктом дослідження є процес організації ділового туризму на 
прикладі туристичного підприємства «Мандрівник». Охарактеризовано сутність 
та особливості ділового туризму.  
Надано оцінку методам формування туристичного продукту, які 
використовує зазначене підприємство. На основі статистичних даних проведено 
аналіз основних економічних показників фінансово-господарської діяльності 
туристичного підприємства у 2023–2025 роках. Аналіз засвідчив, що 
підприємство зберігає стабільність функціонування, адаптується до сучасних 
ринкових умов та підтримує конкурентоспроможність на туристичному ринку. 
Також здійснено аналіз сучасного стану розвитку ділового туризму в Україні. 
Встановлено, що в організації цього сектору використовуються сучасні методи 
прогнозування туристичних потоків, аналізу сезонності та оцінки ефективності 
туристичної діяльності. Значна увага приділяється цифровізації послуг, 
удосконаленню сервісу та впровадженню інноваційних підходів до організації 
 
72 
ділових заходів. У процесі роботи було розглянуто пропозиції щодо покращення 
економічного стану підприємства та підвищення ефективності організації 
ділового туризму.  
Проаналізовано міжнародний досвід розвитку галузі та запропоновано 
новий міжнародний туристичний продукт як перспективний напрям подальшого 
розвитку підприємства. Отже, для ефективного розвитку туристичного бізнесу в 
Україні у 2023–2025 роках необхідно забезпечити стабільний рівень сервісу, 
розвивати сучасну туристичну інфраструктуру, формувати позитивний 
міжнародний імідж держави та створювати конкурентоспроможні туристичні 
продукти на основі історичного, культурного та природного потенціалу України. 
 
73 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Закон України «Про туризм». Відомості Верховної Ради, 1995 (№ 
325/95–ВР, зі змінами та доповненнями редакція від 15 січня 2015 року № 124– 
VIII. 
2. Андренко І. Б. Діловий туризм. Харків: ХНУМГ, 2014. 67 с. 
3. Балашова Р. І. Організація діяльності туристичного підприємства : навч. 
посіб.– Київ : ЦУЛ, 2019. – 184 с. 
3. Безуглий В.В., Білозоров А.М. Сучасні тенденції розвитку ділового 
туризму в країнах Європейського союзу. Вісник Львівського університету. 
Серія: Міжнар. відносини. 2017. Вип. 29. Ч. 1. С. 15–22. 
4. Біркович В. І. Модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу 
регіонів України. Статистика України. 2018. С. 40–84. 
5. Борисова О.В. Спеціалізований туризм : навч. посіб. Київ: Кондор, 2020. 
360 с. 
6. Вергун В.А, Філіпенко А.С. Економіка зарубіжних країн: Підручник. 
Київ, 2016. 128 с. 
7. Галасюк С. С., Нездоймінов  С.Г. Організація туристичних подорожей та 
екскурсійної діяльності : навч. посіб.  Київ : ЦУЛ, 2016.  248 с. 
8. Гапоненко Г.І., Євтушенко О.В., Шамара І.М., Святий А.Р. Діловий 
туризм в Україні: перспективи розвитку в післявоєнний час. Вiсник ХНУ iменi 
Кapaзiнa. Сеpiя «Мiжнapoднi вiднoсин. Екoнoмiкa. Кpaїнoзнaвствo. Туpизм». 
2024. № 20. С. 60–73. DOI: https://doi.org/10.26565/2310-9513-2024-20-07 
9. Головко О.М. Організація готельного господарства: навч. посіб. Київ: 
Кондор, 2012. 57 с. 
10. Дехтяр Н.А. Тенденції розвитку світового ринку діловоготуризму. 
Світова економіка та міжнародні відносини. 2014. № 1. С 87–90. 
11. Заваріка Г.М. Курортна справа: Навчальний посібник. Київ: Центр 
учбової літератури, 2019. 41 с. 
12. Зима О. Г., Кузьминчук Н.В. Інсентив–туризм як приклад успішного 
 
74 
менеджменту організацій. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери 
торгівлі та послуг. 2018. С. 55–59. 
13. Кудла Н. Є. Сільський туризм: основи підприємництва та гостинності : 
навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2019.  152 с. 
14. Кузик С.П. Географія туризму. Київ: Знання, 2018. 38 с. 
15. Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг: підруч. Н.В. 
Антонюк, Н.М. Ганич. Київ : Знання, 2018. 98 с. 
16. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і 
сфера послуг. Київ : Знання, 2018. 76 с. 
17. Мальська М. П., Бордун О. Ю.Медичний туризм: теорія та практика : 
навч. посіб – Київ : ЦУЛ, 2019.  128 с. 
18. Мальська М.П., Гаталяк О.М. Туризм у містах: підруч.Київ : ЦУЛ, 
2019. 224 с. 
19. Мальська М. П. Організація та планування діяльності туристичних 
підприємств : навч. посіб.  Київ : ЦУЛ, 2019.  248 с. 
20. Мальська М.П., В.В. Цибух Основи туристичного бізнесу: навч. К.: 
Центр навчальної літератури, 102 с. 
21. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч. посіб.  Київ.: Знання, 2018. 42с. 
22. Михайліченко Г. І. Організація туристичних подорожей: опорний 
конспект лекцій – Київ : КНТЕУ, 2017.  192 с. 
23. Пабушко Н. С. Менеджмент туризму. Київ, 2019. 214 с. 
24. Пандяк І. Г. Сучасний стан та проблеми розвитку інфраструктури 
ділового туризму в Україні. Вісник. Львів. ун–ту. Серія: Географія. 2017. Вип. 34.           
С. 88–92. 
25. Паскаль В. С. Проблеми розвитку туризму в Україні: Тези міжнар. 
наук.–практ. конф. Чернівці, 2019. 301 с. 
26. Прохорчук І.В. Теоретичні аспекти розвитку міжнародного ділового 
туризму в Україні. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2012. Вип. С. 19– 
42. 
27. Рабакова В. П. Внутрішній туристичний бізнес. Запоріжжя, 2018.            
 
75 
214 с. 
28. Ремньов В. Ц. Рекреаційно–туристичний бізнес України. Львів, 2017. 
29. Решко Т. В. Туристичні формальності. Київ, 2017. 355 с. 
30. Родін В. К. Стратегічне управління в туризмі : Посібник. Київ, 2020. 
31. Роїна О.М. Туристична діяльність. Нормативна база. Київ: КНТ, 2015. 
32. Рутинський М. Й. Географія туризму України: навчально–методичний 
посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2015, 85 с. 
33. Рутинський М. Й. Замковий туризм в Україні : навч. посіб.  Київ: ЦУЛ, 
2019. 432 с. 
34. Титова Н.В. Діловий туризм в Україні: основні проблеми розвитку та 
шляхи їхнього вирішення. Економіка і менеджмент культури. 2016. №1.              
С. 10– 15. 
35. Уліганець С.І., Дмитрук О.Ю., Стригун О.Г. Перспективи розвитку 
ділового туризму. Географія та туризм: наук. збірник. 2018. 83 с. 
36. Федорченко В.К. Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців 
для сфери туризму Київ, 2017. 108 с. 
37. Федорченко В.К. Історія туризму в Україні: Навчальний посібник. Київ; 
2017. 128 с. 
38. Фищенко П. Г. Географія туризму. Загальні закономірності та тенденції  
розвитку. Матеріали міжнар. наук.–практ. конф. Київ : Знання України, 2018. 
71 с. 
39. Халяпов Е. М. Проблеми глобалізації в туристичній індустрії. Київ, 
2017. 207 с. 
40. Черепанова А. В., Галасюк С. С. Бізнес–готель як елемент 
інфраструктури ділового туризму. Розвиток сталого туризму: виклики і 
можливості для туристичного та готельно–ресторанного бізнесу, Одеса: ОНЕУ, 
2018, 85с. 
41. Виставки в Україні URL: https://exposale.net/uk/exhibitions/all/8/all. 
(дата звернення: 21.04.2026). 
42. Туристична діяльність в Україні в 2023 р. URL: http://www.ukrstat.go  
 
76 
v.ua/. (дата звернення: 20.04.2026). 
43. Туристична діяльність в Україні в 2024 р. URL: http://www.ukrstat.go 
v.ua/. (дата звернення: 01.05.2026). 
44. Туристична діяльність в Україні в 2025 р. URL: http://www.ukrstat.go 
Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL:  
http://www.ukrstat.gov.ua/.   (дата звернення: 25.04.2026). 
45. Тім–білдінг. URL: http://trident. travel/mice/tim–bilding/.(дата звернення 
15.04.2026). 
46. Специфіка Ділового Туризму. URL: http://ukrarticles. pp.ua/turizm/9080– 
specifika–delovogo–turizma.html.(дата звернення: 30.04.2026). 
47. Перспективи розвитку ділового туризму в країнах Європи. URL: 
http://www.lit. convdocs.org/docs/722/index–2772.html? page=7 (дата звернення: 
01.05.2026). 
48. Офіційний сайт Державного агентства з туризму і курортів. URL: 
www.tourism.gov.ua. (дата звернення: 25.04.2026). 
49. Економічна статистика ТОВ «Мандрівник»: https://youcontrol.com.ua/. 
50. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси  та курортологія : навч. посіб.– Київ : 
Центр навчальної літератури, 2015. 312 с. (дата звернення: 10.04.2026) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
77 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
78 
 
 
 
Додаток А 
 
 
 
 
 
 
Рис. А.1. Згенерований чистий дохід компаній в секторі туризму за І півріччя 
2024 р.
 
79 
 
Додаток Б 
 
 
 
 
 
 
Рис.Б.1. Заповнюваність готелів в регіонах країни, 2024 р. 
 
 
 
 
 
 
 
80 
Додаток  В
 
 
81 
                
                                                                          Продовження додатку В 
 
 
 
82 
Додаток Г