Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10133Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Грецький, Денис Володимирович | - |
| dc.contributor.author | Бабенко, Максим Юрійович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-10-23T12:16:13Z | - |
| dc.date.available | 2026-10-23T12:16:13Z | - |
| dc.date.issued | 2026-06 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10133 | - |
| dc.description.abstract | Проєкт «Спортивно-кінний манеж з готелем на 40 місць у м. Бровари Київської області» передбачає створення сучасного багатофункціонального комплексу для проведення кінноспортивних занять, тренувань, змагань та відпочинку. Основу комплексу становить спортивно-кінний манеж із необхідною інфраструктурою для утримання та тренування коней, а також готельний блок на 40 місць, призначений для спортсменів, тренерів, учасників змагань і відвідувачів. Архітектурно-планувальне рішення спрямоване на забезпечення зручного функціонального зв’язку між спортивними, житловими, господарськими та рекреаційними зонами. У проєкті передбачено формування комфортного та безпечного середовища з урахуванням специфіки кінного спорту, вимог до утримання тварин, організації глядацьких і готельних зон. Об’ємно-просторова композиція та благоустрій території сприяють створенню цілісного архітектурного ансамблю, орієнтованого на поєднання спортивної, рекреаційної та туристичної функцій. Реалізація комплексу сприятиме розвитку кінного спорту та рекреаційної інфраструктури міста Бровари. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | спортивно-кінний манеж | uk_UA |
| dc.subject | архітектурний комплекс | uk_UA |
| dc.subject | будівельні конструкції | uk_UA |
| dc.subject | архітектурно-планувальні рішення | uk_UA |
| dc.subject | конструктивні рішення | uk_UA |
| dc.title | Спортивно-кінний манеж з готелем на 40 місць, м. Бровари, Київської обл | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Бабенко Максим Юрійович Бск-24.pdf Restricted Access | 3.78 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового і цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ_________
к.т.н., доцент Пряник С.П._______
_______________________________
’’____’’ ________________ 2026 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему «Спортивно-кінний манеж з готелем на 40 місць, м. Бровари,
Київської обл »_
(найменування теми)
Виконав студент __4__ курсу, групи Б-24ск
спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія
(шифр, назва)
_____________ __Бабенко М.Ю._______
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
к.т.н., доц Грецький Д.В._______ ________
(науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
_________________________________ ________
(посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси 2026
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………...
1 Технологія основного виробництва……………………………………….
2 Архітектурно-будівельний розділ…………………………………………
2.1 Вихідні дані……………………………………………………………..
2.2 Опис схеми генплану …………………………………………………..
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі…....…………………………...
2.4 Конструктивні рішення будівлі ..…………………………………….
2.5 Допоміжні приміщення..………………………………………….
2.5.1 Приміщення санітарно – побутового
обслуговування…….………………………………………………………..
2.5.2 Приміщення охорони здоров′я ………….………
2.5.3 Приміщення культурного обслуговування …………………...
2.5.4 Приміщення громадського харчування…………………….
2.6 Спеціальні заходи та роботи………………………………………
2.6.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних та екологічних
вимог
2.6.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
2.6.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
2.6.4 Заходи щодо безпеки експлуатації
2.6.5 Заходи щодо забезпечення вимог доступності для мало-
мобільних відвідувачів
2.7 Інженерне обладнання будівлі
2.8 Технічні та розрахункові дані………………………………………..
2.8.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі …………
2.8.2 Специфікації ………….…………………………………………...
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі …………………..
2.9 Техніко – економічні показники будівлі……………………………
3 Розрахунково-конструктивний розділ……………………………………..
3.3 Розрахунок сегментної ферми…………………………………………...
3.3.1 Вихідні дані………………………………………………………..
3.3.2 Підрахунок навантажень……………………………………….
3.3.3 Розрахункові характеристики бетону та арматурної сталі……..
3.3.4 Розрахунок елементів ферми за першою групою граничних станів…..
3.3.4.1 Розрахунок нижнього поясу за першою групою граничних
станів…….............................................................................................................
Виконав Бабенко
Консульт. Грецький 192 ПЗ Б-24ск
Керівник. Грецький
Стадія Аркуш Аркушів
КРБ 2
Пояснювальна запсика МОіН України
ЧДТУ
Зав. каф. Пряник Кафедра ПЦБ
Вступ
Відповідно до Стратегії економічного та соціального розвитку України до
2030 року, затвердженої Кабінетом Міністрів України, перед будівельною
галуззю поставлено завдання щодо прискорення науково-технічного прогресу та
впровадження інноваційних методів організації праці. Особлива увага
приділяється цифровізації — розвитку автоматизованих систем управління та їх
інтеграції в єдину загальнодержавну інформаційну мережу. Пріоритетами
державного планування є забезпечення збалансованості проєктів на основі
вартісних та ресурсних балансів, а також оптимізація управлінських структур у
капітальному будівництві.
Сучасний підхід передбачає оцінку ефективності діяльності підрядників
за фактом здачі готових об'єктів і пускових комплексів «під ключ». Для цього
необхідно скорочувати терміни будівництва, концентрувати капітальні
інвестиції, підвищувати рівень індустріалізації через використання конструкцій
високої заводської готовності та вдосконалювати підрядні відносини.
Оскільки темпи розвитку економіки та добробуту населення
безпосередньо залежать від капітального будівництва, державні інвестиції
спрямовуються переважно в технологічні галузі. Характерною рисою сучасного
планування є концентрація понад половини всіх капіталовкладень на завершенні
та введенні в експлуатацію пускових комплексів, що повністю відображає
загальнонаціональну політику розвитку промислового сектору України.
1 Технологія основного виробництва
Запроектована будівля являє собою сполучення адміністративного кор-
пусу з готелем та манежу.
Приміщення манежу та предманежнику призначені для тренування ко-
ней та змагань кінного виду спорту. Для цього передбачено манеж довжиною
66 м та шириною 21м, що розміщений в осях 6-21, А-Б.
Для підготовки коней для змагань та тренування молодняку запроекто-
вано приміщення предманежнику, що знаходиться в осях 2-5 та має габаритні
розміри 18 х 24 м. Приміщення манежу обладнані дерев’яним огородженням,
для попередження травматизму під час тренувань та змагань. В приміщеннях
манежу та предманежнику передбачена підлога з тирси та глини, що попере-
джає травмуванню коней під час їзди та виконання завдань.
В осях 3-4,13-15 заплановані ворота для сполучення конюшень з при-
міщеннями манежу та предманежнику.
На першому поверсі адміністративної частини будівлі знаходяться
приміщення адміністрації та працівників. Також на першому поверсі запрое-
ктовані приміщення для спортсменів жокеїв, а саме приміщення для відпочи-
нку та аудиторії для фізичного тренування і теоретичної підготовки.
На другому поверсі знаходяться приміщення готелю та приміщення для
обслуговуючого персоналу готелю. Також на другому поверсі знаходяться
приміщення для коментатора, судейська та трибуни для глядачів. В примі-
щенні манежу також передбачені трибуни для глядачів.
На третьому поверсі в осях 10-13, В-Е передбачено приміщення музею
кінного спорту. В якому будуть представлені експонати з історії кінного спо-
рту.
Запроектована будівля знаходиться на території спортивно кінного
комплексу.
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.1 Вихідні дані
Будівля будується в місті Бровари Київської області на території
підприємства, що займається вирощуванням та тренуванням коней.
Будівля, що проектується, знаходиться в ІІ кліматичному районі, який
характеризується наступними показниками, прийнятими згідно [1, 2]:
- сейсмічність району будівництва оцінюється в 6 балів;
- розрахункові температури зовнішнього повітря:
– абсолютна мінімальна – мінус 37С;
– найбільш холодної доби – мінус 29С;
– найбільш холодної п‘ятиденки – мінус 25С;
– середня температура найбільш холодного місяця – мінус 9С;
– середня температура найбільш теплого місяця - плюс 26,3С;
- зона вологості - “суха” ІІІ;
- нормативна вага снігового покрову для ІІ снігового району - 70кН/м2;
- глибина промерзання ґрунту -1.8м;
- нормативний швидкісний напір вітру для ІІ вітрового району на висоті до
10м над поверхнею землі - 0,30 кН/м2.
Геологічна будова ділянки вивчена до глибини 8м. Геологічний розріз
представлений наступними видами ґрунтів, починаючи з поверхні землі:
- рослинний шар, потужністю 0,3м;
- супісок гумусований, потужністю 0,7 – 0,9м;
- супісок, потужністю 1,5м;
- супісок з прошарками піску, потужністю 3,5 – 3,8м;
- пісок пилуватий з прошарками супіску, потужністю 5,8-6,1;
- пісок мілкий з прошарками супіску, потужністю 8,0.
2.2 Опис схеми генплану
Генплан розроблено у відповідності до вимог [40].
Спортивний манеж з готелем являє собою одноповерхову будівлю манежу з
предманежником зблоковану з двоповерховою частиною, де розміщено
адміністративно-побутові приміщення та готель на 40 місць.
Будівля знаходиться в місті Бровари Київської області на території
підприємства, що займається вирощуванням та тренуванням коней.
На майданчику будівництва передбачені: спортивно-кінний манеж з готелем,
господарські приміщення та центр дозвілля, що проектується на перспективу.
Територія спортивного манежу з готелем граничить з вулицею Павленко на
північному сході та з вулицею Шведська на заході.
Майданчик під будівництво має спокійний рельєф з нахилом на північний
захід з перепадом висот 0.5-1 м.
Для створення нормальних умов праці передбачено озеленення майданчику.
2.3 Об’ємно – планувальні рішення будівлі
Дана будівля являє собою одноповерховий корпус манежу з
передманежником зі зблокованою трьохповерховою частиною, де розміщено
адміністративно - побутові приміщення та готель на 40 місць.
Будівля спортивного манежу має розміри в осях 1-22 -- 102,2м, та А-Д – 36м.
Одноповерхова будівля манежу розділена з предманежником цегляною стіною.
Головний фасад орієнтований на північний–схід. Головний вхід
представлений шлюзовими дверми.
Приміщення предманежнику сполучається з манежем за допомогою воріт з
хиткими полотнами. Частина будівлі манежу та предманежнику сполучаються з
адміністративними приміщеннями через два коридори розміщені в осях 6-7, 20-21.
Перший поверх триповерхового блоку функціонально поділений холом на
дві частини: приміщення адміністрації та приміщень для обслуговуючого
персоналу.
На першому поверсі запроектовані спортивний зал, приміщення магазину та
приміщення для виготовлення розчинів.
На другому поверсі знаходяться приміщення готелю, приміщення арбітра,
трибуни для глядачів. На третьому поверсі знаходиться приміщення музею,
технічний поверх представлений приміщенням для виходу на покрівлю.
З другого поверху запроектовано два евакуаційних виходи через шлюзові
сходинові клітини, що не задимляються. З приміщень першого поверху
передбачено чотири евакуаційних виходи, два з яких являються також і шляхом
евакуації з другого поверху.
Висота до низу кроквяних конструкцій в манежі та передманежнику
становить – 7,95 м, в адміністративній частині висота поверху - 3,0 м.
В приміщенні манежу передбачено влаштування стрічкового засклення
віконних прорізів висотою 1,82 м. По торцях будівлі також передбачено
влаштування віконних прорізів.
Так як в проекті адміністративний блок запроектований в три поверхи, то
для доступу на другий третій та технічний поверх передбачено сходові клітини, що
розташовані у вісях 1-2, Б-В; 12-13, Г-Д.
Об’ємно – планувальні рішення об’єкту розроблені з урахуванням санітарних
і протипожежних норм, забезпечено можливість евакуації персоналу, гостей та
глядачів в надзвичайних ситуаціях.
Об’ємно-планувальні рішення прийняті згідно [4].
2.4 Конструктивні рішення
Будівля спортивного манежу з готелем складається з одноповерхового
корпусу манежу з передманежником кракас якого запроектовано зі збірного
залізобетону. Жорсткість будівлі манежу в поздовжньому напрямку забезпечується
колонами, жорстким диском покриття (ферми та ребристі плити покриття), та
вертикальними хрестовими в‘язами, встановленими посередині температурних
блоків по кожному ряду колон. Двоповерхова частина будівлі – готель, який
запроектований з несучими зовнішніми стінами з цегляної кладки та перекриття з
залізобетонних пустотних плит.
Основними елементами каркасу спортивного манежу з готелем є:
Під адміністративну частину будівлі запроектовано палеві фундаменти з
монолітним ростверком, що знаходиться у вісях Д/1-10, Д/13-22, Г/1-10, Г/14-22,
Б/6-21, А-В/2, А-В/21. Під колони каркасу манежу та предманежнику запроектовані
пальові фундаменти з ростверком стаканного типу, прийняті згідно [5].
У манежі прийняті збірні колони, завдовжки 9,3 м згідно [6]. Крок колон
прийнято 6,0 м.
Для забезпечення жорсткості будівлі у поздовжньому напрямку
запроектовані вертикальні металеві хрестові в’язі. В’язі встановлюються в
кожному прогоні посередині температурних блоків по кожному ряду колон.
В будівлі в осях А-В—2-20 манежу, в якості несучих елементів покриття
використовуються залізобетонні ферми довжиною 24 м, прийняті згідно [7], на які
опираються ребристі плити покриття розмірами 3х6 м, прийняті згідно [8].
В адміністративній частині будівлі перекриття і покриття влаштовують з
пустотних плит перекриття та покриття прийнятих згідно [9].
В адміністративній частині будівлі, манежнику та передманежнику прийняті
зовнішні стіни, виконані з силікатної цегли марки М-150, прийнятої згідно [10],
товщиною 510 мм.
Для захисту цегляних стін від грунтової вологи передбачено влаштування
оклеювальної гідроізоляції на відмітці -0,450 м.
Для перекриття прорізів в цегляній кладці встановлюються залізобетонні
перемички, які прийняті згідно [11].
В адміністративній частині будівлі запроектована рулонна покрівля з ухилом
1/12, що складається з 2 шарів руберойду типу «Рубімаст РНП-350», прийнятого
згідно [12]. Водостік виконано внутрішнім. В манежі задля архітектурної
естетичності покрівля передбачена з металочерепиці типу "Монтеррей", прийнятої
згідно [13]. Металочерепиця улаштовується по дерев'яному обриштуванню та по
дерев'яним кроквам, що в свою чергу опираются на ребристі залізобетонні плити
покриття.
Так як адміністративна частини будівлі запроектована триповерховою, то для
доступу на другий, третій та технічний поверхи передбачено влаштування
сходинкових маршів із площадками. В даному проекті прийнято збірні
залізобетонні сходові марші шириною 1200 мм, згідно [14] та сходові площадки
шириною 1500 мм, які теж прийняті згідно [14].
Для доступу на покрівлю передбачено встановлення вертикальних металевих
пожежних драбин шириною 0,6 м.
Вікна та двері в будівлі прийняті полівінілхлоридні однокамерні, згідно [15].
Внутрішні дверні блоки прийняті дерев’яні згідно [16], всі вхідні двері у будівлю
прийняті полівінілхлоридними з хитними полотнами, згідно [15]. Ворота у
передманежник та у манеж в вісях А/3-4, А/13-15 прийняті металеві згідно [17].
Тип та товщина підлоги прийняті в залежності від призначення приміщень
згідно [18]. Експлікація підлоги подана на аркуші 3 графічної частини проекту.
2.5 Допоміжн приміщення
2.5.1 Приміщення санітарно – побутового обслуговування
В адміністративній частині будівлі передбачені такі приміщення для
санітарно – побутового обслуговування персоналу:
- гардероби;
- душові;
- санвузли;
- кімната для відпочинку учасників спортивних заходів;
- приміщення для медичного обслугогування ;
- приміщення масажної та сухої бані;
- пральні приміщення.
Для складування і зберігання інвентарю в будівлі запроектовані комори. Для
санітарного обслуговування коней запроектоване приміщення для зберігання і
виготовлення дезинфікуючих розчинів.
2.5.2 Приміщення охорони здоров′я
Для надання першої допомоги та проведення профілактичних заходів серед
працюючого персоналу, проектом передбачено медпункт, який розташовується на
першому поверсі адміністративної частини будівлі і включає наступні приміщення:
кімната очікування хворих, кімната медичної сестри (процедурна), кімната лікаря.
2.5.3 Приміщення культурного обслуговування
Для культурного обслуговування та відпочинку в будівлі передбачені
бассейн Г-Д;22, масажна В;22 .
2.5.4 Приміщення громадського харчування
Для задоволення потреби працюючих в їжі в перспективі передбачено
зведення прибудованого приміщення їдальні на 50 місць з банкетним залом на 150
місць, згідно [4].
2.6 Спеціальні заходи та роботи
2.6.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних та екологічних вимог
Санітарно-гігієнічні та екологічні вимоги прийняті та запроектовані у
відповідності до [4].
Конструкції, деталі та обладнання будівлі, опорядження стін і стель,
покриття підлог всіх приміщень, а також сходів, коридорів запроектовано із
матеріалів не шкідливих для здоров'я, дозволених до застосування Міністерством
охорони здоров'я України.
Розміри, розміщення і обладнання санітарно-гігієнічних приміщень
запроектовано з вимоги зручності користування, прибирання та дезінфекції;
запобігання розповсюдженню інфекції, неприємних запахів, надмірної вологості,
паразитичної фауни і мікрофлори.
Площа санітарно-гігієнічних приміщень та пропускна спроможність
обладнання розрахована на максимальну чисельність осіб чоловічої та жіночої
статі, що може одночасно знаходитись в будівлі.
При проектуванні санітарно-гігієнічних приміщень забезпечена можливість
використання їх інвалідами, що пересуваються на кріслах-колясках або милицях.
Мінімальні розміри кабін туалетів у плані, якщо двері відчиняються в середину –
0,85х1,5 м; відстань від підлоги до розподільного екрана та його висота - 1,8 та 0,2
м, відповідно, ширина проходів між рядами кабін - 2,0 м.
Будівля не створює екологічної небезпеки для оточуючого середовища,
шкідливі викиди відсутні.
2.6.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
Згідно діючих норм [19] ступінь вогнестійкості манежу з прибудованими
адміністративними приміщеннями – ІІ.
Приміщення будівлі, конструкції, планувальні рішення, обладнання та
опорядження запректовано у відповідності до вимог [4, 19]:
- на шляхах евакуації всередині будівлі відстань від дверей найбільш
віддалених приміщень (крім вбиралень, умивалень, кімнат для куріння, душових та
інших обслуго-вуючих приміщень) до виходу назовні чи до сходової клітки,
забезпеченої зовнішнім виходом, прийнято не менше ніж 30-40 м;
- загальна місткість приміщень, що виходять до тупикового коридору чи
холу, не перевищує 80 осіб;
- ширина проходів, коридорів та інших горизонтальних шляхів евакуації
прийняті наступні: для одномоментної щільності потоку людей, що евакуюються,
не більше 5 осіб на 1 м2; мінімальні ширини проходів - 1м; мінімальні ширини
коридору чи переходу - 1,4 м;
- коридори завдовжки більше 60 м розділено протипожежними
перегородками 2-го типу, розташованих на відстані не більше 60 м одна від одної
та від торців коридору;
- ухили пандусів на шляхах пересування людей прийнято - 1:20;
- ухили маршів сходів на шляхах евакуації прийнято 1:2;
- марші та площадки сходів мають огорожу заввишки не менше 0,9 м з
поручнями;
- ширину евакуаційного виходу з коридору до сходових кліток та сходових
маршів прийнято залежно від кількості осіб, що підлягають евакуації через цей
вихід, з розрахунку на 1 м ширини виходу чи маршу з урахуванням ступеня
вогнестійкості;
- ширина сходових маршів прийнята – 1,2 м, а також не менше розрахункової
ширини виходу до сходової клітки з найбільш населеного поверху;
- передбачено два евакуаційних вихода, що розташовані на першому поверсі
у вісях Г-В/1 , Г-В /22;
- сходові клітки забезпечені природним освітленням через прорізи у
зовнішніх стінах, у сходових клітках на кожному поверсі є обов'язковою наявність
створок та фрамуг, що відчинняються, площею не менше 1,2 м2 на поверх;
- на шляхах евакуації прийнято загартоване або армоване скло і склоблоки,
крім протипожежних дверей і протипожежених перешкод, у яких застосовується
вогнестійке скло;
- організований вільний під'їзд пожежних машин до пожежних гідрантів;
- запроектовано автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем
пожежної сигналізації;
- зазори між комунікаціями і стінами наглухо заробляються будівельними
розчинами.
Внутрішні перегородки мають межу вогнестійкості - 5годин, колони - 4
години, перекриття - 2,9 годин.
У адміністративній частині по коридору розміщені пожежні крани. Будівля,
що проектується, підключена до централізованої системи побутово-пожежного
водопроводу, що існує .
Для доступу на покрівлю, в випадку виникнення пожежі, передбачено
влаштування металевих пожежних драбин шириною 0,6 м, що розміщені по краях
будівлі.
Для забезпечення зовнішнього пожежегасіння будівля розміщена недалеко
від основних доріг та обладнана зручними під’їзними шляхами та площадками.
2.6.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
Будівля спортивного манежу з готелем запроектована у відповідності з
сучасними діючими нормами та вимогами енегрозбереження, згідно [4, 20]:
- об'ємно-планувальні і конструктивно-технологічні рішення будівлі, а також
системи їх інженерного обладнання забезпечують оптимальний рівень
енерговитрат при будівництві та експлуатації;
- огороджувальні конструкції будівлі запроектовано з теплозахисними
властивостями, які забезпечують питоме споживання теплової енергії, що
витрачається на опалення, згідно з вимогами [20];
- на вводі до елеваторного вузла мережі теплопостачання, встановлені
пристрої для комерційного обліку теплової енергії;
- системи теплоспоживання будівлі обладнані пристроями для автоматичного
регулювання теплової потужності та регуляторами програмного споживання
теплової енергії;
- системи витяжної вентиляції запроектовано низьконапірними, обладнані
пристроями автоматичного регулювання теплової потужності.
2.6.4 Заходи щодо безпеки експлуатації
У відповідності з діючими правилами, нормами і рекомендаціями
передбачаються наступні заходи щодо безпеки експлуатації електроустановок та
приладів, прийнятих згідно [21,22,23]:
- розподілення електроенергії у будівлі по чотирипровідній системі із
глухозаземленою нейтраллю;
- забезпечення селективного вимикання електроустановок, запобіжників,
автоматів;
- монтаж захисного (робочого) заземлення і занулення металевих
нетоковедучих частин електроустановок, апаратури, які можуть виявитися під
небезпечною напругою при пошкодженні ізоляції;
- використання зниженої напруги для ремонтного освітлення;
- електрощитові розташовані в спеціально виділених приміщеннях.
2.6.5 Заходи щодо забезпечення вимог доступності для маломобільних
відвідувачів
Задля забезпечення вимог доступності приміщень спортивного манежу для
маломобільних відвібувачів, передбачено наступні заходи, згідно [4]:
- проектні рішення, проектовані пристрої і заходи, призначені для
маломобільних відвідувачів, не знижують ефективності експлуатації будівлі, а
також зручності одержання послуг іншими категоріями відвідувачів;
- проектом передбачено на під'йомах, високих порогах, перепадах висот
підлоги встановлення односекційних пандусів, довжиною 240 см, шириною колії
19 см;
- дверні і відкриті прорізи в стіні запроектовано з шириною в чистоті не менше
0,9 м;
- розміри простору для маневрування крісел-колясок при повороті на 90° та
при розвороті на 180° прийнято не менш 1,5 м. У тупикових коридорах забезпечено
можливість повного розвороту крісла-коляски при радіусі розвороту не менше
0,75 м;
- поперечний ухил сходинок, пандусів і вхідних площадок не перевищує 2 %;
- підйомники обладнані поручнями, розташованими на висоті 1,1 м від рівня
підлоги. Перед виходом передбачено площадку для маневрування кріслом-
коляскою діаметром не менше ніж 1,5 м;
- конструктивні елементи будівлі, а також пристрої, що розміщуються в
габаритах шляхів руху на стінах та інших вертикальних поверхнях, запроектовано
не більше ніж на 0,1 м на висоті від 0,7 м до 2,0 м від рівня підлоги усередині
будівлі, та від 0,7 м до 2,1 м від рівня пішохідного шляху поза будівлею;
- під маршем відкритих сходів та іншими виступними елементами будівлі, що
мають висоту менше 1,9 м, встановлено попереджувальні бар'єри, огорожу тощо;
- уздовж обох боків усіх сходів і пандусів, а також біля всіх перепадів висот
більше 0,45 м запроектовано огорожу з поручнями. Поручні перил з внутрішнього
боку сходів є безперервними по всій їх висоті. Діаметр поручнів для більш
надійного охоплення прийнято 32-38 мм;
- по повздовжніх краях маршів, пандусів, уздовж кромки перепаду висот
горизонтальної поверхні більше 0,45 м передбачено бортики заввишки не менше
0,05 м для запобігання зісковзуванню ноги, тростини, милиці чи коляски;
- інформація повинна є доступною для всіх категорій маломобільних
відвідувачів. Вона є безупинною, що забезпечує своєчасне орієнтування
відвідувача, а також однозначне упізнавання ним об'єктів і місць відвідування.
Система інформативних засобів є єдиною в межах будівлі;
- вхідні вузли, комунікації, приміщення зони обслуговування, доступні для
маломобільних відвідувачів, а також місця, призначені для стоянки автомашин
інвалідів, повинні позначатися знаками встановленого міжнародного зразка.
Передбачено візуальну, звукову і тактильну системи інформації про вид і місце
послуг, що надаються, і про можливу небезпеку;
- смуга руху в будівлі та на ділянці при односторонньому русі запроектовано
шириною не менше 1,5 м, при двосторонньому русі - не менше 1,8 м, тому що слід
передбачати розміщення на ній інваліда на колясці та іншої особи;
- конструкції пандусів запроектовано з межею вогнестійкості REІ120, а їх
огорожа - з негорючих матеріалів. Ухил кожного маршу пандуса в залежності від
його довжини, але він не повинен перевищувати 8 % (1:12), шириною 1080 мм,
довжиною 2000 мм. Якщо на шляхах руху перепад рівнів підлоги менше 0,2 м,
допускається приймати уклон пандуса не більше 10 % (1:10);
- на початку і в кінці кожного підйому пандуса запроектовано горизонтальні
площадки завширшки не менше ширини пандуса і завдовжки не менше 1,5 м.
Довжина проміжних горизонтальних площадок гвинтового пандуса по внутрішньому
його радіусу є не менше 2 м. При зміні напрямку руху пандуса ширина
горизонтальної площадки забезпечує можливість повороту крісла-коляски.
2.7 Інженерне обладнання будівлі
Теплопостачання, опалення - в будівлі прийнята однотрубна система
опалення з нижньою розводкою. В якості нагрівальних пристроїв виступають
металеві труби 100мм.
В якості теплоносія виступає гаряча вода, яка має температуру 65-95С
поступає з мережі гарячого водопостачання, що існує в комплексі.
Для забезпечення комфортної праці робочого персоналу, а також
психологічного зв’язку з зовнішнім середовищем, проектом передбачено
влаштування природного та штучного освітлення.
Природне освітлення досягається шляхом влаштування в манежі стрічкового
засклення віконних прорізів. Для кращого освітлення робочого місця жокеїв
улаштовуються засклення віконних прорізів. Для забезпечення потрібного рівня
освітлення в торцях манежу також передбачено влаштування стрічкового
засклення віконних прорізів.
В адміністративних приміщеннях та приміщеннях готелю штучне освітлення
запроектоване під напругу ~220В. В якості освітлювальних приладів використані
освітлювачі типу PHILIPS TSC 214/258D L. В приміщеннях манежу
використовувати прожектори.
Вентиляція - в проекті прийнята приточно–витяжна система вентиляції
приміщень із природнім та примусовим рухом повітря. Природній рух повітря
забезпечується шляхом влаштування в приміщеннях вікон з можливістю
відкривання для поліпшення циркуляції повітря.
Водопровід, каналізація - в комплексі будівель підприємства існує
централізована система водопостачання і каналізації. У будівлі запроектований
об‘єднаний підземний побутово–пожежний водогін діаметром 150мм, із чавунних
труб.
Скидання стічних вод виконується в централізовану систему каналізації.
2.8 Технічні та розрахункові дані
2.8.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Будівництво ведеться в м. Бровари, що знаходиться в ІІ кліматичній зоні.
Проектом передбачене наступне конструктивне рішення зовнішньої стіни
будівлі – шар керамічної цегли з утепленням з боку фасаду.
Конструктивне рішення такої стіни передбачає: влаштування зовнішньої
стіни із зовнішньої цементно-піщаної штукатурки товщиною 30мм, шару
утеплювача (мінераловатні плити "PAROC") завтовшки 100 мм, товщі цегляної
кладки з керамічної цегли 370 мм, влаштування внутрішньої стіни із гіпсокартону
завтовшки 12 мм.
Рисунок 2.1 – Фрагмент конструкції зовнішньої стіни будівлі
1- Зовнішня полімерцементна штукатурка;
2- Мінераловатні плити "PAROC";
3- Цегляна кладка;
4- Гіпсокартон
Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджуючої
конструкції будівлі, прийнято згідно [20] становить R 2
q min = 2,546 м К/Вт.
Термічний опір огороджуючих конструкцій, або окремого шару
багатошарових огороджень визначається за формулою:
n
Rn = (2.1)
n
де λ – коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/К м2 , що приймається
згідно [20];
δ – товщина шару, м.
Опір теплопередачі термічно однорідної, багатошарової, нерозрізної
огороджуючої конструкції визначається за формулою :
1 .
óò
Rñò = + î áë + + êàì . ø ï àð 1
êî í ñ + + (2.2)
â î áë óò êàì . ø ï àð. çî â
де άв, άзов – коефіцієнти теплопередачі внутрішньої та зовнішньої поверхонь
огороджуючих конструкцій, що приймаються згідно [20], і дорівнюють
άв=7,6 Вт/К м2, άзов=23 Вт/К м2 ;
λ і – теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції, С м2/Вт ;
δ і– товщина і-го шару конструкції, м.
Підставивши відповідні значення отримаємо:
ст 1 0,03 0,1 0,37 0,02 1
R = + + + + + = 2,87м2 С / Вт R 2
q min = 2.54м С / Вт
констр 7,6 0,93 0,045 0,95 0,35 23
Таким чином розрахункове значення опору теплопередачі прийнятої
конструкції стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція стіни
цілком задовольняє вимогам теплоізоляції.
2.8.2 Специфікації
Таблиця 2.1 - Специфікація збірних залізобетонних елементів
Кі Маса
Примітк
Поз. Позначення Найменування ль- од.,
и
сть кг
1 2 3 4 5 6
Колони
К-1 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 1К84-2М3-1 26 3700
Ферми покриття
Ф-1 ДСТУ Б В.2.6-118:2010 2ФС24-3АІІІ В-1 13 9100
Плити перекриття та покриття
П-1 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 6.15-8АІVТ 61 2800
П-2 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК60.12-8АІVТ 10 2100
П-3 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 27.15-8т 74 1290
П-4 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 27.12-8т 11 1145
П-5 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 24.12-8т 3 876
П-6 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 24.15-8т 6 1140
Продовження таблиці 2.1
П-7 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПТЛ 30-16 37 1430
П-8 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 63.15-6АІVТ 54 2950
П-9 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 63.12-6АІVТ 6 2200
П-10 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 27-15-6Т 56 1290
П-11 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 24.12-6Т 1 876
П-12 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 ПТП 32-16 5 1520
П-13 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 3ПГ6-4АтV 106 2680
П-14 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 3П86-5АтV-4 2 3280
П-15 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 3ПВ6-5АтV-7 4 3200
П-16 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П60.12-8АТV СКТ-2 1 3850
П-17 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П60.15-8АТV СКТ-2 4 4840
Сходинкові марші та площадки
ЛМ-1 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 2ЛМФ 39.14.17-5-1 6 1420
ЛП-1 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛПФ 28.11-5 5 1100
ЛП-2 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛПФ 28.11в-5-1п 1 1330
ЛМ-2 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 2ЛМФ 39.14.17-5 2 1420
ЛП-3 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛПФ 28.11-5 1 1100
ЛП-4 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛПФ 28.11в-5-1 1 1330
Таблиця 2.2 – Специфікація елементів перемичок
Кількість по поверхах Маса
Поз. Позначення Найменування
од, кг
1 2 3 Всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ 18-37 12 1 0 13 119
2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 16-2 25 6 0 31 65
3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 22-3 34 12 0 46 92
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 19-3 38 26 0 64 81
5 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 5ПБ 25-37 14 2 0 16 338
6 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 10-1 25 0 0 25 43
7 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 5ПБ 21-27 8 8 0 16 285
8 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 4ПБ 30-4 6 0 0 6 259
9 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 5ПБ 30-37 5 1 0 6 410
10 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1ПБ 16-1 3 0 0 3 30
11 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 13-1 69 33 16 118 115
12 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ 13-37 44 51 4 99 85
13 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 17-2 7 0 0 7 71
14 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ 16-37 57 15 5 77 102
15 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 4ПБ 60-8 48 42 0 90 519
Прим
Продовження таблиці 2.2
16 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ 34-4 3 1 0 4 222
17 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПП 21-71 2 0 0 2 433
18 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПРГ 60.2.5-4АтVт 1 3 0 4 1500
19 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПП 27-71 2 0 0 2 568
20 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 5ПБ 34-20 1 1 0 2 463
21 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПР 60-4.4-4 1 0 0 1 205
22 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 6ПГ 60-31 0 11 0 11 206
23 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 4ПГ 30-40 0 1 1 153 753
24 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1ПБ 13-1 25 32 0 57 25
25 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПРГ 36.1.4-4т 0 2 0 2 430
26 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 29-4 3 0 0 3 120
27 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ 25-8 4 0 0 4 162
Таблиця 2.3 -Специфікація елементів заповнення прорізів
Кількість по фасадах Маса Примітка
Поз. Позначення Найменування
Всь од, кг
1-22 22-1 А-Е Е-А
ого
Вікна
ВК-1 О.Ж60-48Н.ССП.І.1.ПО.П 20 3 3 26 3600
ВК-2 О.Ж60-23Н.ССП.І.1.ПО.Л 1 1 2 3600
ВК-3 О.Ж30-18Н.ССП.І.1.ПО.П 8 8 3600
ВК-4 О.Ж30-17Н.ССП.І.1.ПО.Л 31 1 32 1800
ДСТУ Б В.2.6-15:2011
ВК-5 О.Ж15-8Н.ССП.І.1.ПО.П 11 11 1800
ВК-6 О.Ж15-14Н.ССП.І.1.ПО.Л 3 3 2400
ВК-7 О.Ж65-11Н.ССП.І.1.ПО.П 1 1 2 1200
ВК-8 О.Ж25-26Н.ССП.І.1.ПО.П 1 1 1400
Блоки дверні зовнішні
19 Д.ВнЖ21-16Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 4 1 5 2090
20 Д.ВнЖ21-11Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 1 1 1 3 1970
ДСТУ Б В.2.6-15:2011
21 Д.ВнЖ21-14Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 2 2 456
22 Д.ВнЖ21-8Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 2 2 2050
Ворота
23 ГОСТ 31174-2003 Вр.Вн.В35-3 РСП 2 2 2650
Таблиця 2.4 - Специфікація елементів заповнення прорізів
Маса
Поз. Позначення Найменування Прим.
од, кг
Блоки дверні внутрішні
1 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ24-12Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 2
2 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ24-13Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 7
3 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ24-13Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 3
4 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ24-15Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 15
5 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-8Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 8
6 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-8Кр.К.Б.1.П.Пр.П 8
7 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-9Кр.К.Б.1.П.Пр.П 17
8 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-9Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 17
9 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-95Кр.К.Б.1.П.Пр.П 10
10 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-9Кр.К.Б.1.П.Пр.П 2
11 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-10Кр.К.Б.1.П.Пр.П 7
12 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-7Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 16
13 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-6,7Кр.К.Б.1.П.Пр.П 13
14 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-6,7Кр.К.Б.1.П.Пр.П 8
15 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-9Кр.К.Б.1.П.Пр.П 4
16 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-11Кр.К.Б.1.П.Пр.П 2
17 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-8Кр.К.Б.1.П.Пр.П 6
18 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ22-9Кр.К.Б.1.П.Пр.П 2
19 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ22-10Кр.К.Б.1.П.Пр.П 4
Кіл-
ть
Таблиця 2.5 -Відомість внутрішнього опрядження приміщень
Стіни або Низ стін або перегородок
Стеля Підлога
перегородки (панелі)
Найменування або номер Примі
Вид
приміщення Вид Вид Вид тки
Площа Площа Площа опорядженн висота Площа
опорядження опорядження опорядження
я
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
штукатурка,
Ґрунтування,
матова
101 Предманежник 427,2 шпаклювання, 610,78 427,34 тирса з піском
масляна
затирка
фарба
тирса з піском
1231,7 /
102 Манеж 1266,4 те саме 1048,3 те саме / мозаїчний
52,3
бетон
103 Трибуна для глядачів 60,69 -//- 106,8 -//- 61 Мозаїчна
Ґрунтування,
мозаїчний
104 Тамбур 4,26 шпаклювання, 27,9 -//- 4,28
бетон
затирка
105 Сходова клітина 11,39 те саме 53,8 -//- 11,43 те саме
107 Коридор 6,97 -//- 19,24 -//- 7 -//-
112 Гардироб 32,36 -//- 66,9 -//- 32,4 -//-
120 Коридор 8,3 -//- 17,54 -//- 8,4 -//-
121 Тамбур 4,18 -//- 23,94 -//- 4,2 -//-
122 Тамбур 3,3 -//- 20,64 -//- 3,32 -//-
136 Тамбур 7,98 -//- 30,6 -//- 8 -//-
137 Вестибюль 82,5 -//- 56,8 -//- 82,54 -//-
149 Тамбур 3,3 -//- 21 -//- 3,3 -//-
150 Тамбур 3,3 -//- 21 -//- 3,3 -//-
138 Сходова клітина 18,46 -//- 60,1 -//- 18,5 -//-
Продовження таблиці 2.5
Підвісний
123 Коридор 62,44 142,88 -//- 62,48 -//-
потолок
124 Коридор 49,82 те саме 120,76 -//- 49,88 -//-
125 Коридор 42,99 -//- 108,74 -//- 42,53 -//-
126 Коридор 58,1 -//- 142,03 -//- 58,13 -//-
Ґрунтування,
Аудиторія фізичної
128 69,5 шпаклювання, 88,7 -//- 69,54 дошки
підготовки
затирка
Магазин по продажу мозаїчний
134 32,88 те саме 75,01 -//- 32,9
ковальних виробів бетон
Ґрунтування, штукатурка, масляне
106 Комора 2,79 шпаклювання, 9,84 вапняни 11,1 пофарбуванн 1600 2,8 лінолеум
затирка побілка я
Комора прибирального керамічна
108 5,86 те саме 12,94 те саме 14,6 те саме 1600 5,88
інвентарю плитка
Комора прибирального
116 4,18 -//- 11,27 -//- 12,64 1600 4,2 те саме
інвентарю
119 Венткамера 19,92 -//- 57,16 -//- 19,94 бетон
масляне
Комора спортивного
127 16,13 -//- 21,84 -//- 24,62 пофарбуванн 1600 16,15 дошки
інвентарю
я
159 Тепловий пункт 9,72 -//- 33,14 -//- 9,74 бетон
111 Електрощитова 14,45 -//- 46,02 -//- 14,48 те саме
133 Підсобне приміщення 13,32 -//- 59,84 -//- 13,34 лінолеум
143 Пульт управління 3,16 -//- 20,16 -//- 3,18 те саме
135 Венткамера 32,02 -//- 62,5 -//- 32,04 бетон
керамічна
109/1 керамічна
Жіночий санвузол 18,14 -//- 28,7 -//- 33,4 глазурована 1600 18,16
10 плитка
плитка
Продовження таблиці 2.5
117/1
Чоловічий санвузол 19,26 -//- 31,81 -//- 35,87 те саме 1600 19,28 те саме
18
142 Санвузол 5,04 -//- 14,87 -//- 16,76 -//- 1600 5,04 -//-
Кімната виготвлення
144 дезинфікуючих 2,1 -//- 7,36 -//- 11,04 -//- 1800 2,1 -//-
розчинів
Кімната виготвлення
155 дезинфікуючих 2,1 -//- 7,36 -//- 11,04 -//- 1800 2,1 -//-
розчинів
156 Санвузол 5,04 -//- 14,87 -//- 16,76 -//- 1600 5,04 -//-
штукатурка,
Ґрунтування,
поліпшена
113 Черговий касир 8,06 шпаклювання, 30,48 8,06 лінолеум
клеєве
затирка
фарбування
114 Радіовузол 16,21 те саме 49,8 те саме 16,21 те саме
129 Головний тренер 16,76 -//- 47,26 -//- 16,78 -//-
Аудиторія теоретичної
130 49,36 -//- 74,85 -//- 49,4 -//-
підготовки
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Зовнішнє опорядження будівлі виконується згідно з паспортом
зовнішнього опорядження.
Внутрішнє опорядження приміщень виконується згідно відомості
опоряджувальних робіт і відповідно до розгорток стін передманежнику та
манежу.
Опалювальні прилади і труби фарбуються емалевою фарбою за два
рази. Металеві елементи підлягають обробці чорним лаком за 2 рази.
Поверхні дверних полотен, з боку передманежнику та манежу
покривають безколірним лаком за 2 рази.
Цоколь будівлі опоряджується керамічною плиткою «рваний камін»
темного кольору.
2.9 Техніко-економічні показники будівлі
Таблиця 2.6- Основні техніко-економічні показники
Найменування Одиниця виміру Кількість
Загальна площа будівлі м² 3264,0
Будівельний об’єм м³ 36535,6
Площа допоміжних приміщень м² 994,4
Площа спортивних приміщень м² 756,5
Площа готельних приміщень м² 1513,1
3.1 Розрахунок сегментної ферми
3.1.1 Вихідні дані
Необхідно розрахувати та сконструювати попередньо напружену сегментну
ферму для покрівлі прольоту 24 м з кроком колон 6 м. Схема ферми та основні
геометричні розміри приведено на рисунку 23. Ширина панелей приймається 3 м з
таким розрахунком, щоб ребра плит покриття спиралися на вузли верхнього поясу.
Попередньо напружений нижній пояс армується арматурою В-1300. Верхній пояс та
елементи решітки (розкоси та стійки) армуються зварними каркасами з арматури
А300С. Ферма виготовляється з бетону класу С-40.
Рисунок 3.1 – Сегментна ферма
3.1.2 Підрахунок навантажень
Зусилля в фермі дивись додаток 1.
3.1.3 Розрахункові характеристики бетону
та арматурної сталі
Для бетону класу С-40 при γb2 = 0.9: Rb = 0.9·27,5 = 24,75 МПа;
Rbt = 0.9·1.55= 1,4 МПа; Rbt,ser = 2,3 МПа; Еb = 35000 МПа (з урахуванням теплової
обробки бетона); міцність бетона - до моменту обтиснення Rbp = 0.7·40 = 28 МПа.
Для арматури класу А300с: Rs = Rsc = 280 МПа Rs,ser = 295 МПа;
Rsw = 225 МПа.[26]
Для арматури класу В1300 : Rs = 1050 МПа;
Rs,ser = 1255 МПа; Rsc = 400 МПа; Rsw = 855 МПа; Еs = 20·104 МПа. [26].
3.1.4 Розрахунок елементів ферми за першою групою граничних станів
3.1.4.1 Розрахунок нижнього поясу за першою групою граничних
станів
Максимальне розрахункове зусилля згідно додатку 1 приймаємо по стержню
(3,4 ) N = +593.71·0.95 = 564,025 кН. Визначаємо площу перерізу напруженої
арматури:
Аsp = N/Rs·γs6, (3.1)
де γs6 – коефіцієнт умов праці попредньонапруженої арматури, для A-V
γs6 = 1.15.
Аsp = 564,025·103/1050·(100)·1.15 = 4,67 см2.
Конструктивно приймаємо арматуру: 17Ø6 В-1300 = 4,78 см2 >Аsp = 4,67 см2.
3.1.4.2 Визначення напружень в арматурі нижнього поясу
Рівень початкового попереднього напруження в арматурі нижнього поясу
визначаємо із умов:
σsp + Δσsp ≤ Rs,ser; (3.2)
σsp - Δσsp ≥ 0.3·Rs,ser; (3.3)
Δσsp = 0.05·σsp. (3.4)
Після підстановки значення Δσsp в нерівності (26) та (27) отримаємо:
σsp,max = Rs,ser/(1 + 0.05) = 1225 /1.05 =1166.6 МПа;
σsp,min = 0.3·Rs,ser/(1 – 0.05) = 0.3·1225 /0.95 = 386,8 МПа.
Приймаємо σsp = 1100 МПа.
Коефіцієнт точності натягнення арматури визначають за формулою:
γsp = 1 ± Δγsp, (3.5)
де Δγsp = 0.1 при механічному способі натягнення.
γsp = 1 – 0.1 = 0.9.
Для перевірки міцності нижнього поясу в стадії обтиснення та його
тріщиностійкості в стадії експлуатації обчислимо втрати попереднього напруження
при γsp = 1.
Від релаксації напружень в арматурі (для стержньової арматури):
σ1 = 0.1·σsp – 20. (3.6)
σ1 = 0.1·1100 – 20 = 90 МПа.
Від перепаду між температурою арматури та натяжних пристроїв:
σ2 = 1.25·Δt. (3.7)
σ2 = 1.25·90 = 112.5 МПа.
Від деформації анкерів при натягуванні на упори:
σ3 = Es·Δl/l, (3.8)
де Δl = 2 мм – обтиснення шайб, головок і т.д.;
l – довжина арматури, мм.
σ3 = 20·104·2/24000 = 16.7 МПа.
Напруження в арматурі після втрат σ1, σ2 та σ3:
σsp1 = σsp – σ1 – σ2 – σ3 = 1100 – 90 – 112.5 – 16.7 = 880.8 МПа.
Зусилля в арматурі Аsp з урахуванням втрат σ1, σ2 та σ3:
P = σsp1·Asp. (3.9)
Р = 880.8 ·478 = 421022,4 Н = 421,022 кН.
Напруження в бетоні на рівні центра ваги попередньо напруженої арматури з
урахуванням втрат σ1, σ2 та σ3 при е0р1 = 0 та А'sp = Asp:
σbp = P/Ared. (3.10)
σbp = 421,022·103/300·300 = 4,67 МПа.
При визначенні σbp умовно прийнято А = Аred. Так як σ'bp = σbp > 0, то коефіцієнт
α:
α = 0.25 + 0.025·Rbp, (3.11)
де Rbp = 0.6·В = 0.6·40 = 24 МПа.
α = 0.25 + 0.025·24 = 0.85 > 0.8.
Приймаємо α = 0.8 і визначаємо коефіцієнт β:
β = 5.25 – 0.185·Rbp. (3.12)
β = 5.25 – 0.185·28 = 0,11< 1.1.
Приймаємо β = 1.1 і визначаємо втрати від швидконатікаючої повзучості при
тепловій обробці:
σ6 = 34·α – 72·β·(σbp/Rbp – α). (3.13)
σ6 = 34·0.85 – 72·1.1·(4,67/28 – 0.8) = 69,45 МПа.
Перші втрати:
σl1 = σ1 + σ2 + σ3 + σ6 = 90 + 112.5 + 16,7 + 69,45 = 288,65 МПа.
Другі втрати.
Втрати від усадки бетону при тепловій обробці σ8 = 40 МПа.
Зусилля в попередньо напруженій арматурі з урахуванням перших втрат при
γsp = 1:
Р1 = (σsp - σl1)·(Asp + A'sp). (3.14)
Р1 = (1100 – 288,65)· 478 = 387825,3 Н = 387,8 кН.
Напруження в бетоні від попереднього натягу арматури з урахуванням втрат σl1
на рівні центра ваги перерізу:
σbp1 = Р1/А. (3.15)
σbp1 = 387,8·103/300·300 = 4,3 МПа > 0.
Перевіряємо умову σbp1/Rbp ≤ α = 0.75:
4,3/28= 0,159 < 0.75.
Втрати від повзучості бетону при α = 0.85:
σ9 = 150·α·σbp1/Rbp. (3.16)
σ9 = 150·0,85·4,3/28 =33,012 МПа.
Другі втрати:
σl2 = σ8 + σ9 = 40 + 33,012 = 73,012 МПа.
Сумарні втрати попереднього напруження:
σl = σl1 + σl2 = 288,65 + 73,012 = 361,6 МПа > 100 МПа.
Зусилля в попередньонапруженій арматурі з урахуванням усіх втрат при
γsp < 1:
Р2 = γsp·(σsp – σl)·(Asp + A'sp). (3.17)
Р2 = 0.9·(1100 – 361,6)· 478 = 317633,0 Н=317,63 кН
3.1.4.3 Розрахунок перерізу верхнього поясу
Максимальне розрахункове зусилля згідно додатку 1 приймаємо по стержням
(12) та (16) N = 580,5 кН, Ndl = 587,95 кН.
Переріз верхнього поясу армуємо симетричною арматурою класу А300с.
Переріз поясу bxh = 30х30 см. Пояс розраховуємо на позацентрове стиснення з
урахуванням тільки випадкового ексцентриситету еа = 1 см, що дорівнює h/30 = 30/30
= 1 см, і більше ніж l/600 = 301/600 = 0.5 см.
При відомих розмірах перерізу верхнього поясу його розрахунок зводиться до
підбору повздовжньої арматури послідовними наближеннями з кінцевою
перевіркою міцності за уточненим значенням φ та η. Прийнявши φ = η = 1,
отримаємо:
N AR
AS = AS '= − b (3.18)
RSC RSC
587,95 103 300 300 17
AS = AS ' = − = -4971,607 0
11280 280
Отже, стискуючі зусилля можуть бути сприйняті одним бетоном.
Приймаючи симетричну арматуру Аs = A' 2
s = 226 мм (2Ø12 А-ІІ) із умов
допустимо мінімальних діаметрів арматури і мінімального процента армування
стиснутих елементів, знаходимо:
A
μ = s 100%. (3.19)
b h
2 2.26
μ = 100% = 0.502% 0.005%.
30 30
Допоміжні параметри: довжина елемента l = 3.01 м; розрахункова довжина
елемента l0 = 0.9·l = 0.9·3.01 = 2.709 м = 270.9 см; l0/h = 270.9/30 = 9.03;
Ndl/N = 587,95/580,5=1,013; при h = 30 см > 20 см η = 1; за [26] φb = 0,901,
φr = 0,908.
α = Rsc·(As + A's)/Rb·A. (3.20)
α = 280·(226 + 226)/ 27,5·300·300 = 0,0639
Приведений коефіцієнт повздовжнього згину:
φ = φb + 2·(φr – φb)·α. (3.21)
φ = 0,901 + 2·(0,908 – 0,901)· 0,0639= 0,902< φr.
Обчислюємо за формулою (42): тобто міцність перерізу забезпечена за умовою
міцності бетону.
587,95 103 300 300 27,5
AS = AS '= − = -4036,3086 0
10.902 280 280
Несуча здатність переріза стержнів (12) та (16):
φ·η·[Rb·A + (As + A's)·Rsc] ≥ N. (3.22)
0.902·1·(27,5·300·300 + 2·2.26·280)=1787101,57 Н = 1787,102 кН > N12(16) = 587,95 кН,
тобто міцність забезпечена.
3.1.5 Розрахунок нижнього поясу за другою
групою граничних станів
Геометричні характеристики приведеного перерізу:
αs = Es/Eb = 20·104/27,5·103 = 7,27;
A = A + α ·A = 300·300 + 7,27·478 = 93467,60 мм2 = 93,467 см2
red s sp ;
Ired = b·h3/12 + αs·2·Asp·(0.5·h – a)2 = 300·3003/12 + 7,27·2·478·(0.5·300 – 50)2 =
=72526,08·104 мм4;
y0 = 0.5·h = 0.5·300 = 150 мм;
Wred = Ired/y0 = 72526,08·104/150 = 4835,072·103 мм3;
Wpl = γ·Wred = 1.75·4835,072·103 = 8461,376 ·103 мм3,
де γ – коефіцієнт, що визначається по [26].
3.1.5.1 Розрахунок по виникненню тріщин.
Розрахунок проводиться із умови Mr < Mcrc.
Для визначення моменту зовнішніх сил Мr приймаємо е0 = 1 см.
Якщо не дотримується умова N ≤ P (в даному випадку
N=593.71 кН> Р2 = 443,86 кН), відстань до ядрової точки від центра ваги визначається
за формулою:
Wpl
r = (3.23)
A+ 2as (Asp + Asp ')
8461,376 103
r = = 84,57 ì ì
300 300+ 2 6.15(905.6)
Момент від зовнішніх зусиль при γf = 1 відносно тієї ж вісі:
Мr = N12·(е0 + r) = 593,71*(0.01 + 0.08457) = 56,147 кН·м.
Так як рівнодіюча зусиль попереднього напруження прикладена в центрі
перерізу, то еор = 0. Момент зусилля Р2 відносно вісі, що паралельна нульовій лінії та
проходить через ядрову точку:
Мrp = Р2·(е0 + r) = 443,86*0,08457 = 37,537 кН·м.
Момент, який сприймається перерізом, нормальним до повздовжньої вісі стержня
(1), при утворенні тріщин:
Мcrc = Rbt,ser·Wpl ± Mrp. (3.24)
Мcrc = 2,3·8461.376·103 + 37,537·106 = 55,306·106 Н·мм = 55,306 кН·м.
Отже, в стадії експлуатації з’являться тріщини, так як:
Мr = 56,147 кН·м > Мcrc = 55,306 кН·м.
3.1.5.2 Визначення ширини розкриття тріщин.
Для елементів, до тріщиностійкості яких пред’являються вимоги 3-ї категорії,
повна ширина розкриття тріщин визначається за формулою:
acrc = acrc1 – acrc2 + acrc3 ≤ [acrc], (3.25)
де acrc1 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії всього
навантаження;
acrc2 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії тривалого
навантаження;
acrc3 – повна ширина розкриття тріщин від тривалодіючого навантаження.
Ексцентриситет прикладання рівнодіючої всіх сил в перерізі нижнього поясу
при γf = 1, е0 = 0.01 м, еор = 0:
еtot = (N·e0 – P2·eop)/(N – P2). (3.26)
etot = 593,71*0.01/(593,71 – 443,86) = 0,04 м = 40 мм.
Так як 0 < etot < 0.8·h, то значення напружень в арматурі визначають за
формулою:
σs = [N·(es ± z) – P·(z – esp)]/As·z. (3.27)
Для цього необхідно обчислити:
z = zs = h0 – a = 250 – 50 = 200 мм; y = h/2 = 300/2 =150 мм;
esp = y – eop = 150 мм;
es = 150 – 10 = 140 мм.
Напруження в арматурі Аsp:
σs = [593,71·103·(-140 + 200) – 443,86·103·(200 – 150)]/905,6·200 = 74,147 МПа.
Ширина розкриття тріщин acrc1 від короткочасної дії всього навантаження:
a = s
crc1 1 20(3.5 −100)3 d (3.28)
Es
Визначимо ширину розкриття тріщин acrc2 від короткочасної дії постійного і
тривалого навантаження при γf = 1. Приріст напруження в арматурі:
σs = [580,5·103·(-140 + 200) – 443,86·103·(200 – 150)]/ 905,6·200 = 69,77 МПа.
Ширина розкриття тріщин:
69.77
acrc2 =1.2 11 20
4 (3.5−100 0.015) 3 12 = 0,0304ì ì acrc2 = 0.3ì ì
20 10
Ширина розкриття тріщин acrc3:
φl = 1.6 – 15·μ = 1.6 – 15·0.015 = 1.375.
Повна ширина розкриття тріщин в панелі (3;4) нижнього поясу ферми:
acrc = 0,0323 – 0,0304 + 0,0405 = 0,0464 мм < [acrc] = 0.4 мм.
3.1.6 Розрахунок елементів решітки
Розглянемо розкоси (17) і (23), які піддаються розтягненню максимальним
зусиллям N = 77,425 кН (Nld = 64,485 кН), а з урахуванням коефіцієнта γn = 0.95 N =
=0.95·77,425= 73,554 кН і Ndl = 0.95·64,485 = 61,261 кН. Переріз розкосів
15х15 см, арматура класу А-ІІ, Rs = 280 МПа.
Необхідна площа робочої арматури за умовою міцності:
Аs = N/Rs = 7355,4/280·(100) = 0,2627 см2.
Конструктивно приймаємо арматуру: 4Ø10 А300с Аs = 3,14 см2.
Відсоток армування:
μ = As/A. (3.29)
μ = 3,14/15·15 = 0,01396 = 1% > μmin = 0.1%.
Визначаємо ширину тривалого розкриття тріщин аcrc при дії зусилля від
постійних і тривалих навантажень, що враховуються з коефіцієнтом γf = 1:
Nn
dl = Ndl/γf,m = 61,261/1,2 = 51,051 кН;
де γf,m ≈ 1.2 – середній коефіцієнт надійності по навантаженню для перерахунку
розрахункових зусиль в нормативні;
σs = Nn
dl/As = 51051/3,14 = 162,583 МПа;
φl = 1.6 – 15·μ = 1.6 – 15·0.01 = 1.45.
162,583
acrc =1.2 1.45 1 20 (3.5 −100 0.01) 310 = 0,152 мм acrc2= 0.3 мм
20 104
Прийнятий переріз розкосу по тривалому розкриттю тріщин задовольняє
вимогам.
Інші розтягнуті розкоси та стійки, для яких за додатком 1 значення зусиль
менше, ніж для крайніх розкосів, армуємо конструктивно 4Ø10 А300 Аs = 3,14 см2.
Відсоток армування:
μ = 3,14/15·15 = 0,01396 = 1 % > μmin = 0.1%.
Несуча здатність перерізу:
Nc = Rs·As = 280·(100)·3,14 = 87,920 кН > N = 77,425 кН.
Розраховуємо найбільш навантажені стиснуті розкоси (19) і (25),
N = 107,19·0,95 = 101,831 кН. Геометрична довжина розкосів l = 384 см, розрахункова
l0 = 0.9·l = 0.9·384 = 346 см. Розрахунок розкосів ведуть як позацентровостиснених
елементів з урахуванням випадкового ексцентриситету
еа = h/30 = 15/30 = 0,5 см; еа = l0/600 = 346/600 = 0.58 см і не менше 1 см. Відношення
l0/h = 346/15 = 23 > 20, розрахунок необхідно виконувати з урахуванням впливу
прогину на значення ексцентриситету повздовжньої сили. Приймаємо симетричне
армування перерізу, As = A's; ξ = х/h0 ≈ 1 і η = 1.
е = е0·η + h/2 – a. (3.30)
е = 1·1 + 15/2 – 3.5 = 5 см.
γb2·Rb = 0.9·17 = 15.3 МПа.
S0 = 0.5·b·h2. (3.31)
S0 = 0.5·15·152 = 1687,5 см3.
Необхідна площа перерізу арматури:
N e − γb2 Rb S0
As = As = . (3.32)
Rsc (h0 − a)
73554 5−15.3(100)1687.5
AS = AS ' = = -13,048 0
280(100)(11.5−3.5)
Приймаємо з конструктивних міркувань арматуру: 4Ø10 А300 Аs = 3.14 см2;
μ = 3.14/15·15 = 0,01396 = 0.1%.
Аналогічно конструктивно армуємо всі інші стиснуті розкоси, так як зусилля в них
менші, ніж для розкоса (19).
3.1.7 Розрахунок і конструювання опорного вузла ферми
Необхідна площа поперечного перерізу повздовжніх ненапружених стержнів у
нижньому поясі в межах опорного вузла:
As = 0.2·N/Rs, (3.33)
де N = 479,24*0,95 = 455,278 кН – розрахункове зусилля в стержні (1) нижнього
поясу з урахуванням γn = 0.95.
As = 0.2·455278/280·(100) = 3,252 см2.
Приймаємо арматуру: 4Ø12 А300 Аs = 4,52 см2.[26] Довжина защемлення
lan = 35·d = 35·1.2 = 42 см. Приймаємо l1a = 50 см.
3.1.7.1 Розрахунок поперечної арматури в опорному вузлі.
N = R ·A ·l /l = 980·(10-1
sp sp sp 1 ap )· 9,056·70/150 = 414,161 кН;
Ns = Rs·As = 280·(10-1)·4,52 = 126,56 кН.
Розрахункове зусилля із умови міцності в похилому перерізі по лінії відриву АВ
(рисунок 27):
Nw = (N – Nsp – Ns)/ctg α, (3.34)
де α = 29° - кут нахилу лінії АВ.
Nw = (455,278-414,161-126,56)/ctg 29 = |-0,970| = 0.970 кН.
Площа перерізу одного стержня:
Аsw = Nw/n·Rsw, (3.35)
де n – кількість поперечних стержнів у вузлі, які перетинає лінія АВ; при двох
каркасах при кроці стержнів 100 мм n = 2·7 = 14 шт.
Аsw = 970/14·225·(100) = 0,00307 см2.
З конструктивних міркувань приймаємо стержні Ø10 А300 Аsw = 0.785 см2.
Із умови забезпечення міцності на згин в похилому перерізі
(по лінії АС, рисунок 27, а) необхідна площа поперечного стержня:
( ) x x
N1 ly − a sinβ − Nsp hop − − Ns hos −
2 2
Asw , (3.36)
n Rsw zsw
де β – кут нахилу приопорної панелі, β = 26°36'';
hop = hos = h – h1/2 = 78 – 30/2 = 63 см;
N1 = 501,36·0.95 = 476,292 кН – зусилля в приопорному стержні (9);
х – висота стиснутої зони бетону:
х = (Nsp + Ns)/γb2·Rb·b, (3.37)
х = (414,161 + 126,56)/0.9·17·(10-1)·30 = 9,103 см;
zsw ≈ 0.6·h0 = 0.6·63 = 37.8 см – відстань від центра ваги стиснутої зони бетону до
рівнодіючої зусиль в поперечній арматурі опорного вузла:
( ) 9.103 9.103
476.292 120 −17 sin 2636' − 414.16163− −126.5663−
2 2
A = -0,813
sw
14 225 10−137.8
що менше прийнятого Ø10 А300 А 2
sw = 0.785 см ; умова міцності на згин в похилому
перерізі задовольняється.
а)
б)
Рисунок 3.2 – Опорний вузол сегментної ферми
а – розрахункова схема; б – деталь армування
3.1.8 Розрахунок ферми в стадії виготовлення та монтажу
3.1.8.1 Перевірка міцності ферми в стадії монтажу та виготовлення
Згинаючі моменти від власної ваги ферми g1 при піднятті визначаємо з
урахуванням коефіцієнта динамічності kd = 1.4:
g1n = 11.2·9.81·0.95/23.94 = 4.36 кН/м;
g1 = kd·g1n = 1.4·4.36 = 6.1 кН/м.
Рисунок 3.7 – Розрахункова схема ферми при монтажі
Для обчислення моментів дію навантаження розділяємо на розрахункові
ділянки (рисунок 3.7).
Визначаємо тільки найбільші від’ємні моменти, тобто на опорах А і Б.
1. Навантаження g1 знаходиться тільки в прольотах l1 i l2. (рисунок 3.7.
Коефіцієнти:
К1 = К2 = 2·(l1 + l2) = 2·(2.9 + 12) = 29.8;
К3 = К ·К – l2
1 2 2 = 29.8·29.8 – 122 = 744.
Вантажні складові:
N 3 3 3 3
1 = N2 = g1·(l 1 + l 2)/4 = 6.1·(2.9 + 12 )/4 = 2672 кН.
Моменти на опорах:
МБ1 = -К2·N1/K3 + l2·N2/K3 = -29.8·2672/744 + 12·2672/744 = -64 кН·м;
МА1 = 0.
2. Навантаження g1 знаходиться тільки на консолях l3 (рисунок 3.11).
Момент на опорі А:
МА2 = -g 2
1·l 3/2 = -6.1·2.92/2 = -25.7 кН·м.
Для визначення моменту на опорі Б використаємо метод фокусів [28].
Коефіцієнти:
К2 = 2·(1 + l1/l2) = 2·(1 + 2.9/12) = 2.48;
К3 = 2 + l2·(2 – 1/K2)/l1 = 2 + 12·(2 – 1/2.48)/2.9 = 8.61.
Момент на опорі Б:
МБ2 = -МА2·(К2 – 1)/К2·К3 = 25.7·(2.48 – 1)/2.48·8.61 = 1.78 кН·м.
Сумарні згинаючі моменти:
МА = МА1 + МА2 = -25.7 кН·м = -257·105 Н·мм;
МБ = МБ1 + МБ2 = -64 + 1.78 = -62.22 кН·м.
Розрахунковим є переріз б-б на опорі Б. Висота ферми в перерізі б-б h = 215 см.
Робоча висота переріза при розтягнутій верхній арматурі:
h0 = h – 0.5·h'f = 215 – 0.5·30 = 200 см.
Зусилля від попереднього обтиснення бетону при розрахунку ферми на його вплив:
P = Asp·[γsp·(σsp – σl1) – 330]. (3.106)
Р = 90,56·[1.1·(700 – 232,4) – 330] = 31638,042 Н.
Ексцентриситет:
е = h0 – 0.5·hf + MБ/P = 2000 – 0.5·300 + 622.2·105/316,38·102 = 1966,68 мм.
Розрахунок міцності нормального перерізу виконуємо з урахуванням
розрахункового опору бетону Rb, що відповідає його передаточній міцності
Rbp = 18 МПа.
Rb = 17·γb8 = 17·1.2 = 20.4 МПа.
Так як
Р = 316,38·102 Н < Rb·b·hf – Rs·A's = 20.4·300·300 – 280·138 = 1743,360·103 Н,
то границя стисненої зони проходить повністю в нижній полиці і розрахунок
проводимо як для прямокутного перерізу висотою h = 2150 мм.
Висота стисненої зони:
x = (P – Rsc·A's + Rs·As)/Rb·b. (3.107)
х = (316,38·102 + 280·138)/20.4·300 = 11,83 мм.
Так як значення х мале, то приймаємо x < xR. Умова
Р·е = 316,38·102·2170 = 686,545∙105 Н·мм < Rb·b·x·(h0 – 0.5·x) =
=20.4·300·11,83·(2000- 0.5·11,83) = 1401,248·105 Н·мм
виконується, тобто міцність перерізу на вплив попереднього обтиснення в стадії
виготовлення та монтажу забезпечена.
3.1.8.2 Розрахунок по виникненню тріщин від попереднього
обтиснення в стадії виготовлення та монтажу
Геометричні характеристики перерізу б-б:
αs = α 4 3
s' = Es/Eb = 20·10 /32.5·10 = 6.15;
α 4 3
sp = 20·10 /32.5·10 = 6.15;
Ared = A + αs'·A's + αs·As + αsp·Asp =1800+6.15·3,14 + 6.15·3,14 + 6.15·9,056 = 1885,11см2;
Sred = b·h'f·(h – 0.5·h'f) + b·hf·0.5·hf + αsp·Asp·0.5·hf + αs·As·0.5·hf + αs'·A's·(h – 0.5·h'f) =
=30·30·(215 – 0.5·30) + 30·30·0.5·30 + 5.55·9,056·0.5·30 + 5,55·3,14·0.5·30 +
+5,55·3,14·(215 – 0.5·30) = 198000,717 см3;
y0 = Sred/Ared = 198000,7/1885,11= 105,03 см;
Ired = b·(h'f)
3/12 + b·h'f·(h – y – 0.5·h' )2
0 f + b·h3
f/12 + b·hf·(y0 – 0.5·hf)
2 + αsp·Asp·(y0 –
0.5·hf)
2 + αs·As·(y0 – - 0.5·h 2
f) + αs'·A's·(h – y0 – 0.5·h'f)
2 = 30·303/12 + 30·30·(215 – 105 –
0.5·30)2 + 30·303/12 + 30·30·(105 – 0.5·30)2 + 5.55·9,056*(105-·0.5·30)2 +
+5,55·3,14·(105 – 0.5·30)2 +5,55·3,14·(215 – 105 – 0.5·30)2 = 104 см4 =1625,3·108 мм4;
Wred = Ired/y0 = 1625,3·104/1054 = 154790,5 см3 = 15479,0·104 мм3;
Wpl = γ·Wred = 1.75·15479,0·104 = 27088,25·104 мм3.
Стискуюче напруження в бетоні на рівні центра ваги арматури Asp при
ysp = eop = y0 – 0.5·h'f = 1050 – 0.5·300 = 900 мм та зусиллі обтиснення
Р = 6221,92 102 Н з урахуванням втрат σ1 – σ3:
σbp = P/Ared + P·eop·ysp/Ired + MБ·ysp/Ired. (3.108)
σbp = 6221,92*102/ + 6221,92·102·9002/16253·107+622.2·105·900/16253·107=6,75 МПа.
Те саме для крайнього волокна:
σbp = P/Ared – P·eop·(h – y0)/Ired – MБ·(h – y0)/Ired. (3.109)
σ 2
bp = 6221,92·10 /188511-8173·102·890·(2150-1050)/ 16253·107 - 622.2·105·(2150 -
-1050)/ 16253·107 =-2,044 < 0.
Так як σbp/Rbp=6,75/18 = 0,241 < α =0,8, то втрати σ6=34·σbp/Rbp=34·6,75/18 =
=8,196 МПа.
Перші втрати:
σl1 = σ1 + σ2 + σ3 + σ6 = 50 + 62.5 + 16,7 + 8,196 = 137.396 МПа.
Попереднє напруження з урахуванням перших втрат:
σsp1 = σsp – σl1 = 850-137.396 = 678,854 МПа.
Напруження σs = σ6 = 8,196 МПа. Зусилля попереднього обтиснення з
урахуванням перших втрат:
Р1 = σsp1·A
2
sp – σs·As = 678,854*905,6- 8,196*314=6121,97·10 Н.
Максимальне напруження в стиснутому бетоні від зусилля попереднього
обтиснення та зовнішнього навантаження:
σb = P1/A
2
red + P1·eop·ysp/Ired + MБ·ysp/Ired = 6121,97·10 /188511 +
+6121,97·102·9002/16253·107 + 622.2·105·900/16253·107 = 6,64 МПа.
Коефіцієнт:
φ = 1.6 – σb/Rbp,ser = 1.6 – 6.64/22 = 1,278 > 1,
Так як по розрахунку отримано φ > 1, приймаємо φ = 1. Відстань від центра
ваги приведеного перерізу до нижньої ядрової точки:
r = φ·Wred/Ared = 1·15479,0·104/188511=821,12 мм.
Момент обтиснення відносно нижньої границі ядра перерізу:
Мrp = P1·(eop – r) = 6121,97·102·(900 – 821,12) = 4829,00·104 Н·мм.
Перевіряємо умову виникнення тріщин:
Mr = MБ = 6222·104 Н·мм < Mcrc= R 4 4
bt,p,ser·Wpl – Mrp = 1.8·27088,25·10 - 4829,00·10 =
= 62891,625∙104 Н·мм.
Так як Mr < Mcrc, то тріщини у верхній зоні при монтажі та транспортуванні не
утворюються.
Таблиця 4.1 – Розрахункові характеристики грунтів
Розрах
Коефіцієнт унко-
Питома Кут Модуль
Номер пористості Питоме вий
Найменування грунту h, м вага внутріш. деформа-
е зчеплення опір
шару ґрунту тертя ції
3 С , кПа грунта
γ, кН/м ІІ φІІ, град Е, МПа
R0,
кПа
1 Рослинний грунт 0,3 17,3
2 Суглинок гумусований 0,64 14,9 0,98 17,5 22 11 100
3 Суглинок карбонатизований,
0,56 19,03 0,86 18 21 9 100
пластичний, непросідаючий
4 Супісок твердий 2,3 20,79 0,55 11 29 22 180
5 Пісок пилуватий, середньої щільності 0,65
2,3 19,91 4 30 18 240
маловологий
6 Пісок мілкий, середньої щільності,
1,9 20,31 0,71 2 26 11 200
маловологий
4.1 Вихідні дані
Необхідно запроектувати пальовий фундамент під колону середнього ряду
перерізом 0.4×0.4 м із забивних паль з навантаженнями: NІІ = 294,91 кН;
МІІ = 89,156 кН·м; QІІ = 14,151 кН , елемент 1(додаток 1).
Матеріали: бетон класу В-20 (Rb = 11.5 МПа; Rbt = 0.9 МПа; Еb = 2.4·104
МПа); робоча арматура класу А-400 (Rs = Rsc = 365 МПа; Еs = 2·105 МПа);
конструктивна арматура класу А-240 (Rs = 225 МПа; Rsw = 175 МПа; Е = 2.1·105
s
МПа), [25].
Вихідні дані по кожному шару грунту зведено в таблиці 4.1. Кількість та
відстань між свердловинами при інженерно-геологічному дослідженні показано
на рисунку 4.1. Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчику
зображено на рисунку 4.2.
Рисунок 4.1 – Схема розміщення свердловин
4.2 Розрахунок пальового фундаменту
Вибираємо глибину закладання підошви ростверку:
- за кліматичними умовами:
dр = Kh·dfn + 0.2, (4.1)
де Kh = 0.6 – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі, [28];
dfn = 0.78 м – нормативна глибина промерзання ґрунту, [1].
dр = 0.6·0.78 + 0.2 = 0.668 м.
Відмітка верхнього обрізу ростверку приймається – 0.15 м. Глибина
стакану для колон перерізом 0.4×0.4 м приймається 0.8 м. Товщина ростверку
нижче дна стакану приймається попередньо 0.45 м, а в подальшому уточнюється
розрахунком на продавлювання.
З конструктивних міркувань мінімальна глибина закладання ростверку:
dр = 0.15 + 0.8 + 0.45 = 1.4 м.
З округленням до 0.1 м приймаємо dр = 1.5 м.
Знаходимо довжину палі. Аналізуючи ґрунтові умови будівельного
майданчику та фізико-механічні властивості ґрунтів, робимо висновок, що супісок
має невеликий опір і його необхідно прорізати; супісок, що розташований нижче,
має теж не значний опір, але , враховуючи його потужність, заглиблюємо палю в
5 шар ґрунту на 0.5 м. Звідси витікає, що мінімальна довжина палі повинна бути:
Рисунок 4.1 – Розрахункова схема палі
lп =3,8+0,5 = 4,3 м.
Приймаємо палю С5,5-30 (довжиною 5,5 м, перерізом 30×30 см по [5].
Складаємо розрахункову схему (рисунок 4.1).
Визначаємо несучу здатність забивної висячої палі за формулою:
n
F = R A + U f h ,
d c CR cf i i (4.2)
i=1
де γc, γCR, γcf = 1 при заглибленні паль дизель-молотом;31
А – площа поперечного перерізу нижнього кінця палі: А = 0.3·0.3 = 0,09 м2;
U – зовнішній периметр поперечного перерізу палі: U = 4·0.3 = 1.2 м.
Глибина занурення палі від рівня природного рельєфу – 6,7 м.
Розрахунковий опір ґрунту під кінцем палі визначаємо за [28]: R = 2320 кПа.
fi – розрахунковий опір ґрунту на бічній поверхні, визначаємо за [28].
При Н1 = 2.5 м та IL = 0,26: f1 =37,5 кПа, h1=2м. Кінець палі спирається на пісок
пилуватий.
Н2 = 3.65м → f2 = 42,67 кПа, h2=0,3 м;
Бічні поверхні сприймають тиск піщаного ґрунту.
Н3 = 4.8 м → f3 = 39,6 кПа, h3=2 м;
Н4 = 5,95 м → f4 = 41,18 кПа, h4=0,3 м;
Н5 = 6,4 м → f4 = 42,15 кПа, h4=0,1 м;
Визначаємо несучу здатність палі:
Fd = 2320*0,09 + 1,4·(1,3·42,9 +(37,5*2+ 42,67*0,3 + 39,6*2 + 41,18*0,4+42,15*0,1)
= =544,311 кН.
Розраховуємо пальовий фундамент за першим граничним станом, тому
визначаємо навантаження для розрахунку за першим граничним станом:
NI = NII·γf = 294,91*1,2 = 353,892 кН;
МI = МII·γf = 89,156*1,2 = 106,987 кН;
QI = QII·γf = 14,151*1,2 = 16,9812 кН.
Визначаємо кількість паль у фундаменті:
n = NI·Km·γk/Fd, (4.3)
де Km – коефіцієнт, що враховує позацентрово прикладені навантаження:
Km = 1 + ΣМ/3·N, (4.4)
Km = 1 + [89,156 + 14,151*(1,5 – 0,15)]/(3*353,892) = 1,102;
γk – коефіцієнт надійності, що дорівнює 1.4, якщо несуча здатність палі
визначається розрахунком.
n = 353,892*1,102*1,4/544,311 = 1,003 шт.
Приймаємо дві палі у фундаменті та розташовуємо їх на мінімальній
відстані loc = 3·d = 3·300 = 900 мм. Приймаємо звіси ростверку 0.3 м, що більше,
ніж
0.05 + 0.15·d = 0.05 + 0.15·0.30 = 0,095 м.
Визначаємо розміри ростверку в плані:
b = loc = 900
a = loc + 2·300 = 900 + 2*300 = 1500 мм.
Схему розташування паль у фундаменті зображено на рисунку 4.2.
Рисунок 4.2 – Схема розташування паль у фундаменті
Визначаємо вагу ростверку та ґрунту на його обрізах:
FI,р = Ap·dp·γf·γ0, (4.5)
де Ар – площа підошви ростверку;
dp – глибина закладання ростверку;
γf = 1.1 – коефіцієнт надійності по навантаженню, 28;
γ0 = 20 кН/м3 – усереднена питома вага матеріалу фундаменту та ґрунту.
FI,р = 0,9*1,5*1,5*1,1*20 = 44,55 кН.
Знаходимо сумарне розрахункове навантаження:
ΣNI = NI + FI,p = 353,892 + 44,55 = 398,442 кН.
Обчислюємо сумарний розрахунковий момент:
ΣМI = МІ + QІ·hр = 106,987+16,9812*(1,5-0,15) = 129,912 кН·м.
Діюче навантаження на одну палю:
max NI MI l
N = oc . (4.6)
n 2
min loc
Nср = 398,442/2 = 199,221кН < Fd/γk = 544,311/1.4 = 388,794 кН.
Nmin = 398,442/2-129,912*0,9/0,92 = 54,8743 кН > 0.
Nmax = 398,442/2 + 129,912*0,9/0,92 =343,568 кН<1.2·Fd/γk
=1,2*544,311/1,4=466,55кН.
Всі три умови виконуються.
4.3 Армування ростверку
4.3.1 Армування ростверку
Розрахунок ростверку на продавлювання не виконується, тому що призма
продавлювання проходить поза тілом ростверку.
Переріз стакану приводимо до двотаврового. Визначаємо діючі зусилля в
перерізі 1-1 (рисунок 4.3):
M1-1 = M + QI ·yст. (4.7)
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема стакану фундаменту
М1-1 = 106,987+ 16,9812*0,8 = 120,572 кН·м.
е1 = М1-1/N1-1 = 120,572/353,892 = 0,3407 м.
e = e1 + h/2 – a = 0,3407+ 0,9/2 – 0.04 = 0,751 м.
x = N1-1/Rb·h'f = 353,892/(11,5*0,3) =102,57 мм > 2·а's = 2·40 = 80 мм.
Визначаємо положення нейтральної вісі:
N1-1·e = 353,892*0,751 = 265,773 кН·м < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) =
=11,5*0,9*0,3·(0,86-0,5·0,3)·(103) = 2204,55 кН·м.
Це означає, що зусилля сприймається самою полицею і переріз розраховується як
прямокутний шириною b = b'f. Тоді площа поперечного перерізу арматури складе:
As = A's = N1-1·[e – (h0 – 0.5·x)]/Rs·(h0 - a's). (4.8)
As = A's = 353,892·103·[341 – (860 – 0.5·102,57)]/365·(860-40) = -553,03 мм2.
Приймаємо з конструктивних вимог As = A's =0,002*b*h0=0,02*0,9*0,86=0,0155 см2
Приймаємо 46 А400c Аs=1,13 > 0,0155, [25].
Переріз арматури визначаємо з умови розрахунку на згин консольного виступа
ростверка та центральної його частини. Розрахунковий згинаючий момент для
кожного перерізу визначається як сума моментів від реакцій паль та від місцевих
розрахункових навантажень, прикладених до консольного звісу по один бік від
розглянутого перерізу.
M ai = Pn xi − M oa (4.13)
M bi = Pn yi − M ob (4.14)
Де M ai , M ab - згинаючі моменти від місцевого навантаження;
Рисунок 4.6 – Розрахункова схема підошви ростверка
Pmax = 353,892/(0,9*1,5)+ 129,91/0,3375= 647,061 кПа.
qpl 353,8 /1,5 0.32
M11 = = = 2,65 кН.;
8 8
M11 = 647,06 0.3 − 2,65 = 191,5 кНм.;
M ai 196,5103
As = = = 9,97 см;
0.9haRs 0.9 0,6365(100)
q pl 353,8 /1,5 0.32
M 22 = = =10,6 кНм.;
2 2
M 22 = 647,06 0,3 −10,6 = 183,5 кНм ;
Mbi 183,5103
As = = = 9,3 см²;
0.9ha Rs 0.90,6365(100)
Приймаємо арматуру: 9Ø12 А-400 Аs = 10,18 см2 з кроком 200 мм. [25] .
Приймаємо на 1 м ширини арматуру: 5Ø12 А-400 Аs = 5,65 см2 з кроком 200 мм.
[25].
4.4 Визначення осадки фундаменту
Осадка фундаменту визначається методом пошарового сумування. Для цього
спочатку складається ескіз фундаменту з типовим геологічним розрізом
(рисунок 4.5). По вісі фундаменту зліва будують епюру природного тиску ґрунту,
починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри σzg обчислюють в
характерних точках за формулою:
n
σzg = i hi , (4.17)
i=1
де γі – питома вага ґрунту, кН/м3;
hі – товщина шару ґрунту, м.
σzg1 = γ1·h1 = 17,3*0,3 = 5,19 кПа;
σzg2 = σzg1 + γ2·h2 =5,19 +14,9*0,6= 14,13 кПа;
σzg3 = σzg2 + γ3·h3 =14,13+19,031*0,6 = 25,5488 кПа;
σzg4 = σzg3 + γ4·h4 = 25,5488 + 20,797*2,3= 73,3824кПа;
σzg5 = σzg4 + γ5·h5 = 73,3824+ 19,914*2,3= 119,185кПа;
σzg6 = σzg5 + γ6·h6 = 119,185+ 20,307*1,9 = 157,768 кПа;
σzg0 = σzg5 + γ7·h'7 = 119,185 + 20,307*0,1 = 121,216 кПа.
По вісі фундаменту справа будують епюру додаткового тиску. Додатковий тиск
на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
Р0 = Рср – σzg0. (4.18)
Для визначення Рср необхідно побудувати схему умовного фундаменту. Для побудови
умовного фундаменту від бічної поверхні палі проводимо пряму лінію під кутом φср/4
з двох сторін (рисунок 4.6):
'
4 h4 + 5 h5 + 6 h6 27 2.3+ 32 2.3+ 36 0.1
cp = = = 29.64.
'
h
3 + h + h + h 2.3+ 2.3+ 0.1
4 5 6
Будуємо план умовного масиву:
bум.ф. = 2·l·tg(φcp/4) + 3·d + 2·0.5·d = 2·4,7·tg(29,64/4) + 3·0,3 + 2·0,5·0,3 = 2,42 м.
Рисунок 4.5 – Типовий геологічний розріз
Сумарні навантаження:
ΣN = NII + G ум.ф. = NII + G ростверку + G паль + G грунту.
G ростверку = γр·Vр = 24·(0,9·1,5·0,55 + 0,9·0,9·0,8) =кН;
G паль = n·γп·Vп = 2·24·0,3·0,3·4,7 = 20,304 кН;
Vум.ф. = Аум.ф.·(h1 + h2 + h3 + h4 + h5 + h6 ') =
= 2,42*2,42*(0,3+0,6+0,6+2,3+2,3+0,1) = 36,31 м3.
Vгр = Vум.ф. – Vр – Vп = 36,31-1,391-2·0,423= 34,073 м3.
'
γ1 h1 + γ2 h2 + γ3 h3 + γ4 h4 + γ5 h5 + γ6 h
G 6
грунту = γгр Vгр = Vгр =
h1 + h2 + h3 + h4 + h5 + h
6
17.3 0.3 +14.9 0.6 +19,0314*0,6 + 20,7972 2,3 +19,9143 2,3 + 20,3067 0,1
=
0.8 + 0.4 +1.6 + 4.9 + 0.8 +1.7 +1
124.2 = 737,534кН
ΣN = 353,892 + 33,372+20,304+ 737,534 = 1145,1 кН.
Рср = ΣN/Аум.ф. = 1145,1/(2,42*2,42) = 195,53 кПа.
Р0 = 195,53- 159,799= 35,731 кПа.
Рисунок 4.6 – Побудова умовного фундаменту
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.1).
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
σzp = α·P0, (4.19)
де α – коефіцієнт, що визначається за [27] в залежності від відносного заглиблення
розглядаємо площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/bум.ф.
Осадка кожного шару ґрунту обчислюється за формулою:
Si = σzpi·hi·β/Ei, (4.20)
де β = 0.8.
Таблиця 4.1 – Розрахунок осадки фундаменту
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 0 0 1 5,19 35,731 35,2656 10000 300 0,8464
1 0,3 0,4 0,97395 14,13 34,8002
29,9908 10000 600 1,4396
2 0,9 1,2 0,7048 25,5488 25,1814
20,556 10000 600 0,9867
3 1,5 2 0,4459 73,3824 15,9307
9,93054 18000 2300 1,8272
4 3,8 5,07 0,11 119,185 3,93041
2,80756 24000 2300 0,287
5 6,1 8,13 0,0472 157,768 1,68472
1,64809 20000 100 0,0055
6 6,2 8,27 0,0451 159,799 1,61147
Si = 5,39233
Повна осадка фундаменту: S = ΣSi = 5,392 см. < Su =8 см. [27]
4.5 Розрахунок палі на дію транспортних навантажень
При дії транспортних навантажень розрахункова схема палі має наступний
вигляд:
Рисунок 4.7 – Розрахункова схема палі при дії транспортних навантажень
Власна вага палі складає Р = 1,15т= 1,15*9,81=11,28 кН.
Максимальний момент від дії транспортних навантажень:
M = q 2
0·l /8.
q0 = P/l = 11,2815/5.5 =2,2563 кН/м;
М = 2,2563·32/8 = 2,54 кН·м.
Номер точок
Глибина
розглядаємої
точки z, м
ξ=2Z/B
Напруження від
власної ваги
грунту σzg, кПа
Додаткові
напруження по
глибині σzр, =αР0
кПа
Середнє
значення
додаткового
напруження σzрі,
кПа
Значення модуля
деформації
грунта Еі, кПа
Товщина
елементарного
шару hі, см
Осадка Si, см
h01 = 300-30 = 270 мм.
Знаходимо необхідну площу повздовжньої арматури за формулами (3.24) –
(3.27).
А0 = 2,54·(105)/11.5·(100)·30·272 = 0,0101 → ξ = 0.010 → η = 0.985.
Необхідна площа повздовжньої арматури:
Аs = 2,54·(105)/365·(100)·0.985·30 = 0,2355см2.
Отже, прийнята арматура 2Ø14 А400c в змозі сприйняти транспортні
навантаження (As = 3,08 см2 > 0,254 см2).
5.1 Технологічна карта на зведення надземної частини будівлі.
5.1.1 Визначення обсягів монтажних робіт
По каталогам будівельних конструкцій підбираємо конструкції каркасу.
Конструкції що вибрали заносимо до таблиці 5.3
Таблиця 5.1 Специфікація збірних залізобетонних конструкцій.
Назва Розміри ,м Кількість
елементу елементів Об’єм
Об’єм Маса Маса е-
Одного одного на на всю елементі
та на всю
один будівлю в на всю
елементу елементу, будівлю,
м3 Т блок будівлю,
м3 т
1. Колони
крайнього ряду 9,30 - - 1,488 3,7 26 26 38,688 96,2
2. Крокв'яні
24 2,5 - 4,47 11,2 13 13 58,11 145,6
ферми
3. Панелі
покриття П-13 5,97 3 0,3 5,373 2,68 106 106 569,538 284,08
4. Панель
6 1,5 0,3 2,7 2,8 61 61 164,7 170,8
перекриття П-1
5. Панель
6 1,2 0,3 2,16 2,1 10 10 21,6 21
перекриття П-2
6. Панель
2,7 1,5 0,3 1,215 1,29 74 74 89,91 95,46
перекриття П-3
7. Панель
2,7 1,2 0,3 0,972 1,145 11 11 10,692 12,595
перекриття П-4
8. Панель
2,4 1,2 0,3 0,864 0,876 3 3 2,592 2,628
перекриття П-5
9. Панель
перекриття П-6 2,4 1,5 0,3 1,08 1,14 6 6 6,48 6,84
10. Панель
2,7 1,5 0,3 1,215 1,43 37 37 44,955 52,91
перекриття П-7
11. Панель
6,3 1,2 0,3 2,268 1,29 54 54 122,472 69,66
перекриття П-8
12. Панель
перекриття П-9 6,3 1,2 0,3 2,268 2,2 6 6 13,608 13,2
13. Панель
перекриття П-10 2,7 1,5 0,3 1,215 1,29 56 56 68,04 72,24
14. Панель
перекриття П-11 2,4 1,2 0,3 0,864 1,52 1 1 0,864 1,52
15. Панель
перекриття П-12 3,2 1,6 0,3 1,536 0,876 5 5 7,68 4,38
16. Сходинкові
марші 3,9 1,4 - 2,73 1,42 8 8 21,84 11,36
Всього 1241,769 1060,473
Товщина
Ширина
Довжина
Використовуючи дані з таблиці 5.3 визначаємо об’єми основних та допоміжних робіт
i результати зводимо у таблицю 5.4.
Таблиця 5.2- Відомості об’ємів робіт.
Кількість на
Назва конструктивних елементів, Одиниці
Примітка
процесів та формули підрахунків виміру Один блок Всю будівлю
1. Колони шт 26 26
2. Замонолічування стиків колон в 1 стик 26 26
стакан фундаменту
6. Монтаж ферм шт 13 13
7. Зварювання закладних елементів мп 13 13
колони та ферми
8.Монтаж плит покриття П-13, П-14, шт 106 106
П-15
9. Зварювання закладних елементів мп 31,8 31,8
плит покриття та ферми
10. Замонолічування швів між плитами мп 948,7 948,7
покриття
5.1.2 Вибір монтажних пристроїв
При монтажу будівельних конструкцій використовуємо вантажозахоплюючi
пристосування (траверси, стропи) для підйому збірних елементів , технічні
пристосування для вивіряння i тимчасового закріплення конструкцій; оснащення , що
забезпечує зручну i безпечну роботу монтажників на висоті.
Вибір вантажозахоплюючих пристосувань виконують для кожного конструктивного
елемента будівлі [37]. При цьому одне i теж пристосування намагаються
використовувати для монтажу кількох збірних елементів.
Загальна кількість пристосувань на будівельному майданчику повинна бути
найменшою.
Таблиця 5.3- Монтажнi пристосування.
Назва Назва Ескіз Характеристики
конструкці пристосування
ї Ванта- Вага Висота
жопiд т. стропув
т. -ання ,
м.
1 2 3 4 5 6
Колони Ричажно- 5 0,71 2,6
фрикційний
пристрій
Кріплення Розчалка ПИ - 0,1 -
колон Промстальконст
рукция 2008-09
1 – конструкція яка закріплюється; 2
– важільна лебідка
вантажопідйомністю 0.75 т;
3 – якір
Кріплення Клиновий - 0,01 -
колон вкладиш
ЦНИИОМТП
Продовження таблиці 5.3
1 2 3 4 5 6
Ферма Траверса ПИ 25 1,75 3,6
Промстальконст
рукция,15946Р-
11
Кріплення Інвентарна - 0,06 -
ферм розпірка ПИ
Промстальконст
рукция, 4234Р-
44
Сходові Рамковий 3 120 730
марші та підхват
клітини Бюро
упровадження
ЦНІІОМПТ
780.00.000
Плити Траверса ПИ
перекриття Промстальконст 4 0,53 1,6
рукция 2006-78
Плити Строп 5 0,22 903
перекриття, чотирьохгілко-
Розванта- вий,
ження і Промстальконст
розкладка рукція,
дрібних
21059М-28
конструкцій
Продовження таблиці 5.3
1 2 3 4 5 6
Робоче Навісна - 0,12 -
місце площадка з
підвісною
драбиною ПК
Главстальконст
рукция.,29
Робоче Тимчасове - - -
місце огородження
ПИ
Промстальконст
рукция 4570Р-2
5.1.3 Вибір методів монтажу будівельних конструкцій
Вибір методів монтажу залежить від об’ємно - планувальних та
конструктивних рішень будівлі, складу будівельних процесів, від
способів з’єднання та закріплення елементів конструкцій, характеру їх
укрупнення та способу транспортування і подачі в зону монтажу,
механізації окремих монтажних процесів або їх комплексу.
Для забезпечення безперервності та рівномірності здійснення технологічних
процесів, монтажні роботи виконуємо потоковим методом, з розвитком
монтажного процесу по горизонталі та вертикалі. Монтаж конструкцій виконуємо
окремими елементами, поелементно, потім зведення триповерхової частини
будівлі ведеться по-поверхово.
Технологічна послідовність встановлення конструктивних елементів:
після вивірки рівня стаканів фундаментів монтуємо колони каркасу, потім на
змонтовані колони кров'яні ферми. Після виконання цих робіт проводимо монтаж
плит покриття. Монтаж плит перекриття починаємо з середини будівлі. Після
монтажу плит покриття проводимо монтаж стінових панелей.
Комплексний процес монтажу конструкцій надземної частини
одноповерхової каркасної будівлі складається з установлення колон,
крокв’яних ферм, плит покриття та монтажу цегляних стін, вивіряння
встановлених конструкцій, зварювання та замонолічування стиків
елементів конструкцій.
За умовами конструкції на будівельний майданчик завозимо автомобільним
транспортом. Оскільки монтажна вага елементів, що монтуються незначна то
влаштовуємо склади будівельних конструкцій біля зони монтажу.
Конструкції будівлі монтуємо баштовим краном. Так як ширина споруди
незначна,
то баштовий кран встановлюємо з одної сторони споруди.
5.1.3. Визначення монтажних характеристик елементів
1.Визначаємо монтажну вагу елементів за формулою (5.1):
Qм=Qел+q , (5.1)
де Qел - вага елемента що монтується ,т;
q-вага вантажозахоплюючого пристрою, т.
Монтажна вага колони:
Qм=3,7+0,71= 4,41т.
Монтажна вага ферми:
Qм=11,2+1,75= 12,95т.
Монтажна вага плити покриття П-13:
Qм=2,3+0,53=2,83т.
Монтажна вага плити перекриття П-1:
Qм=1,29+0,22=1,51т.
Монтажна вага плити перекриття П-12:
Qм=1,520+0,22=1,74т.
Монтажна вага плити перекриття П-7
Qм=1,43+0,22=1,65 т.
2.Визначаємо монтажну висоту елемента за формулою:
Hм=h1+h2+h3+h4 , (5.2)
де h1-вiдстань від РСК до опори на яку встановлюється елемент, м;
h2-вiдстань на яку потрібно підняти елемент під час
монтажу (h2=0.5 м);
h3-монтажна висота самого елемента, м;
h4-розрахункова висота вантажозахоплюючого пристрою, м.
Монтажна висота колони:
Hм=9,3+0,5+2,6=12,4м.
Монтажна висота ферми:
Hм=7,95+2,45+0,5+3,6=14,5м.
Монтажна висота плити покриття П-13:
Hм=11,2+0,3+0,5+1,6= 13,6м.
Монтажна висота плити покриття П-3:
Hм=9,6+0,3+0,5+1,6= 12 м.
Монтажна висота плити покриття П-7:
Hм=9,2+0,3+0,5+1,6= 11,6 м.
Необхідний виліт стріли гусеничного крану, що задіяний на монтажі
конструкцій каркасу.
Розрахунок вильоту стріли здійснюється графічним методом. (рисунок 5.1)
Необхідний виліт стріли баштового крану Lк визначається відстанню від вісі
обертання крану до вісі, що проходить через монтажний гак і залежить від
положення елементу що монтують та прийнятої схеми монтажу. (рисунок 5.2)
Рисунок 5.1 – Схема визначення необхідного вильоту крюку гусеничного крану з
гузьком
Рисунок 5.2 – Схема визначення необхідного вильоту крюку баштового крану
Необхідний виліт крюку крану Lк визначаємо за формулою:
b
L = П + аБУД + аГ + аР (5.3)
2
де абуд – відстань до краю конструкції, абуд=15,38 м.
аг-відстань до оголовку кранового рейсу, аг=2,3 м.
ар- відстань між рейсами, ар=4,5 м.
Lк=0,5*3+15,38+2,3+2,25=21,43 м.
5.1.4 Вибір комплектів монтажних кранів за технічними параметрами
Порівнюючи монтажні характеристики елементів із робочими параметрами
кранів вибираємо крани для монтажу конструкцій каркасу.
До технічних параметрів крана відносяться: необхідна вантажопідйомність Qк ,
найбільша висота підйому крюка крана Нк, найбільший виліт крюка Lк.
Вибір крана починають з уточнення маси збірних елементів , монтажної оснастки i
вантажозахоплюючих пристосувань , габаритів i проектного положення конструкцій
в споруді. На основі даних визначають групу елементів , якi характеризуються
максимальними технічними параметрами. Для цих елементів підбирають найменші
необхідні технічні параметри монтажних кранів.
Згідно даних приведених в таблиці 5.6 підбираємо кран КБ-100.ОАС-1– плит
перекриття та , та кран ДЕК-251 для монтажу конструкцій каркасу.
Таблиця 5.4 - Технічний вибір кранів
Крани що придатні за
Монтажні характеристики технічними
характеристиками
Найменування
елементів
Q, т Hм, м L, м
Монтаж колон Колони 10.08 17.15 Min МКГ-40
Монтаж Ферми 6,73 19,15 Min МКГ-40
елементів
покриття Плити 2,83 19,25 21.93 МКГ-40
Монтаж
елементів Цегляна кладка КС-3575
огородження
5.1.5 Вибiр способiв закрiплення конструкцій
Конструкція каркасу будівлі складається з конструктивних елементів: колони,
кроквяні ферми, плити покриття. Виконуючи монтаж елементів каркасу утворюються
монтажні стики, які в подальшому замонолічують цементним розчином та
герметизують застосовуючи гідроізоляційні мастики, або інші герметики, що стійкі
до дії атмосфери.
В даному проекті влаштовуються такі стики:
1. Колони в стакані фундаменту
2. Колони та ферми
Спеціалізований
потік
3. Ферми та плит покриття
4. Сходинкових маршів
Ці стики виконують шляхом електрозварювання закладних елементів та
анкерних випусків з подальшим замонолічуванням та герметизацією.
Схеми влаштування стиків наведено в таблиці 5.
Таблиця 5.5 Способи забивання стиків
№ Схема стику Місце Спосіб влаштування
п/п розташування Укладки
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Колона в 1-Жорсткий В ручну - -
стакані бетонний
фундаменту розчин
2- Бетонний
розчин
В-22,5
2 Стик колони - - -
та ферми
3 Стик між Розчин
плитами В-22.5
перекриття
-
-
5.1.6 Визначення розмірів та кількості монтажних ділянок
З метою організації монтажу конструкцій потоковим методом з урахуванням
безпеки виконання будівельно-монтажних робіт будівлю розбиваємо на ділянки.
Ділянки вибираємо з технологічних вимог монтажу. За першу ділянку приймаємо
каркасну частину будівлі. За другу ділянку приймаємо цегляну частину будівлі
ведучи монтаж по захватках на другій ділянці.
1-електрозварка Рекомендовані
висотою шву матеріали
12мм
розчинонасосом в
опалубку
Внутрішнім вібратором Шуровками Ущільнення
Ручна дугова Зварювання
зварка
Герметизація
Рисунок 5.3- Схема монтажних ділянок
5.1.7 Вибір транспортних засобів
Вибір транспортних засобів проводимо з урахуванням вантажопідйомності
транспортного засобу, габаритних розмірів. Для кожного виду конструкцій
підбираємо транспортний засіб з урахуванням габаритів та повної ваги конструкцій
що перевозять за один цикл. Монтаж ведеться з коліс, тому доставка конструкцій
проводиться безпосередньо на будівельний майданчик під монтаж. Результати
зводимо в таблицю 5.8.
Таблиця 5.6-Вибір транспортних засобів
Елементи Вага Тип та Вантажопі Кількість Коефіцієнт використання Спосіб
елементу марка дйомність, елементів що транспортного засобу монтажу
т машини т перевозяться
1. Колони 3,7 УПР-1212 12 2 0.925 з розкла-
(КаМАЗ- дкою
1212)
2.Ферми 11,2 УПФ-1224 12 1 0.655 з колес
(МАЗ-
504А)
3.Плити 2,8 УПЛО-906 9 3 0.767 з розкла-
(ЗІЛ-130В) дкою
5.1.8 Складання калькуляцiї трудових витрат та заробітної
платні
Калькуляція є основним документом для визначення трудоємкості та заробітної
платні. На основі калькуляції в подальшому розраховуються кількості кранів,
визначення строків виконання робіт, визначення техніко-економічних показників.
Калькуляція складається на основі ЕНиР [38]. Розрахунок калькуляції приведено
в таблиці 5.9.
5.1.9 Складання таблиці технологічних розрахунків
Таблиця технологічних розрахунків являється основним документом для
визначення прийнятої трудомісткості робіт. Таблиця технологічних розрахунків
розробляється згідно калькуляції трудових витрат та заробітної платні.
Для отримання нормативних величин трудоміскості переводимо дані
трудомісткості з таблиці 5.9 в людино-зміни, та машино-зміни. Прийнята
трудомісткість у машино-змінах буде дорівнювати тривалості робіт в змінах.
Розрахунок калькуляції приведено в таблиці 5.10.
5.2.10 Складання графіку виконання робіт
Графік виконання робіт відображає технологічну послідовність та тривалість
виконання робочих операцій. По графіку робіт визначається робота тільки в часі.
Графік виконання робіт будується на основі таблиці 5.10. Він приведений у
графічній частині проекту.
5.1.11 Визначення техніко-економічних показників проекту
До техніко-економічних показників належать:
- Тривалість монтажу, змін
- Трудомісткість монтажу, люд-дні 1769
- Середня продуктивність монтажників, м3/люд-дні. 1,624
- Середня продуктивність кранів, м3/ маш-зм. 13,945
- Приведені питомі витрати монтажу для 1 м3 конструкцій, грн./м3
12,784
5.1.12 Розробка заходів з техніки безпеки проведення монтажних
робіт
1. При виконанні робіт додержуватись вимог ДСТУ Б А.3.2-12:2009 «Система
стандартів безпеки праці. Будівельна техніка. Загальні вимоги безпеки».
2. На ділянках де ведуться монтажні роботи забороняється знаходження
сторонніх осіб та проведення інших робіт.
3. Забороняється підйом збірних залізобетонних конструкцій, що не мають
монтажних петель, або маркування.
4. На будівельному майданчику встановити знаки безпеки.
5. Усі монтажні пристосування повинні бути заводського виготовлення,
випробувані та мати акт випробувань.
6. При монтажі захватні пристосування знімати тільки після остаточного
встановлення і закріплення конструкцій в проектному положенні.
7. При сильному вітрі, грозовому дощі роботи припинити.
Таблиця 5.2 – Таблиця технологічних розрахунків
Трудоємкість робіт Тривалість
по ділянках робіт по
Обсяги робіт люд-зм / маш-зм Прийнята ділянках
по ділянках 1 трудоємкість на Склад бригад зміни
Найменування робіт та весь обсяг
посилання на пункт одиниці робіт
калькуляції виміру 1 люд-зм/ маш-зм 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
покрівельник, 5р,
1.Монтаж крокв та 365,438114 375 375 4р, 3р 15 1
інших дерев’яних
елементів п.к1,2,4,5,6,7 м3 250,35625 250,35625 7,87609756 8 8 машиніст 4р. 1 25 1
2. Улаштування
39,3314634 42 42 6 1
пароізоляції прокладної покрівельник, 5р,
в один шар п.к 3 100м2 29,4 29,4 - - - 4р, 3р 7
покрівельник, 5р,
3. Улаштування покрівель 447,023415 450 450 4р, 3р 6 1
двосхилих із
металочерепиці
2
"Монтерей" п.к. 8 100м 29,4 29,4 5,19878049 5 5 машиніст 4р. 1 75 1
покрівельник, 5р,
29,4804878 30 30 4р, 3р 6 1
4. Улаштування
жолобів настінних п.к 9 100м 2,04 2,04 - - - - - 5 -
5. Улаштування
облагоджень на фасадах покрівельник, 5р,
61,8318902 72 72 4р, 3р 12 1
включаючи
водостічні труби з
виготовленням
елементів труб п.к 10 100м2 23,95 23,95 - - - - - 6 -
943,105 969 969
Разом 13,0749 13,0749 13,07487805
разом
нормат
ивна
прийня
та
профе
сія і
розря
д
кількіс
ть
Змінність робіт
Таблиця 5.1 – Калькуляція трудових затрат та ЗП
Норма Трудоємкість,
часу на Об’єм робiт люд-год/маш- Склад бригади
Розцiнка Вартість
Обгрунт одиницю год.
на праці на
у Один
Назва робiт одиницю весь
вання за виміру
виробу, по обсяг професія
ЕНиР разом
грн ділянках робіт, грн розряд
1 2 3 4 5 6 7 12 16 17 18
1. Виготовлення та покрівельни
установлення крокв 882,55 1734,83 1734,83 43845,08 к, 5р, 4р, 3р 1
та інших деревяних 34,9 машиніст
елементів 10-16-1 м3 2 1,3 111,05 49,68 49,68 64,58 64,58 5516,96 4р. 1
2. Вогнезахист
дерев'яних 304,96 63,30 63,30 1566,88 1
конструкцій ферм,
арок,
балок, крокв, 12,3 покрівельни
мауерлатів 10-55-1 10м3 2 - - 5,138 5,138 - - - к, 5р, 4р, 3р -
3. Улаштування 387,93 322,52 322,52 11405,14 1
пароізоляції
прокладної в один 10,9 покрівельни
шар 10-54-3 100м2 7 - - 29,4 29,4 - - - к, 5р, 4р, 3р -
4. Улаштування 1050,56 994,01 994,01 30886,46 1
робочого настилу
розрідженого 33,8 покрівельни
товщиною 25 мм 10-54-2 100м2 1 - - 29,4 29,4 - - - к, 5р, 4р, 3р -
5. Вогнезахист лат 1066,36 134,71 134,71 3135,10 1
під покрівлю,
покриттів і настилів 45,8 покрівельни
по фермах 10-56-1 1000м2 2 - - 2,94 2,94 - - - к, 5р, 4р, 3р -
люд-год
маш-год
разом
по ділянках
кількість
2233,16 14,68 14,68 571,69 1
6.Обшивання 57,3 покрівельни
лобовими дошками 10-7-1 100м2 5 - - 0,256 0,256 - - - к, 5р, 4р, 3р -
7. Підшивання звіса 83,1 2562,46 55,06 55,06 1697,63 покрівельни 1
дошками обшивки 10-14-1 100м2 1 - - 0,6625 0,6625 - - - к, 5р, 4р, 3р -
8. Улаштування
покрівель двосхилих 830,18 3665,59 3665,59 24407,29 1
із
металочерепиці 124, покрівельни
"Монтерей" 12-12-1 100м2 68 1,45 406,46 29,4 29,4 42,63 42,63 11949,92 к, 5р, 4р, 3р -
покрівельни
5257,86 241,74 241,74 10726,03 к, 5р, 4р, 3р 1
9. Улаштування 118, машиніст
жолобів настінних 12-14-1 100м 5 1,25 386,31 2,04 2,04 2,55 2,55 788,07 4р. -
10. Улаштування
облагоджень на 306,01 507,02 507,02 7328,94 1
фасадах включаючи
водостічні труби з
виготовленням 21,1 покрівельни
елементів труб 12-13-1 100м2 7 - - 23,95 23,95 - - - к, 5р, 4р, 3р -
7733,46 7733,46 135570,26
Разом 109,76 109,76 18254,96
5 Технологія та організація будівельного
виробництва
5.2 Організація будівництва
5.2.1 Складання сіткового графіку
5.2.1.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [45] визначені такі норми тривалості будівництва:
загальна тривалість будівництва-396 днів
підготовчий період - 3 місяці
монтаж обладнання - 6місяців(18-23 місяць)
5.2.1.2 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно -
монтажних робіт
Таблиця 5.11- Укрупнена номенклатура комплексів будівельно - монтажних
робіт
№ Укрупнена номенклатура комплексів Організація-виконавець
п/п
1 Роботи підготовчого періоду БМУ-28
2 Підземні роботи БМУ-28
3 Влаштування вводів БУ-424
4 Влаштування бетонної основи під підлогу БМУ-28
5 Монтаж конструкцій каркасу БМУ-28
6 Влаштування покрівлі БУ -”Опорядбуд”
7 Влаштування підлоги БУ –”Опорядбуд”
8 Опоряджувальні роботи БУ –”Опорядбуд”
9 Внутрішні санітарно-технічні роботи БУ-525
10 Внутрішні електротехнічні роботи БУ-424
11 Монтаж технологічного обладнання МПМК-1
12 Налагодження і пуск технологічного обладнання МПМК-1
13 Здача об’єкту в експлуатацію БМУ-28
5.2.1.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
а) Підземні роботи
Роботи цього циклу виконуються організацією БМУ-28. В склад робіт підземного
циклу включаємо роботи в такій послідовності:
розробка грунту скрепером Д-374Б
розробка котловану екскаватором Е-10011Д
добор грунту в траншеях вручну спеціалізованою бригадою землекопів
влаштування монолітних фундаментів
монтаж фундаментних балок
зворотня засипка траншей бульдозером ДЗ-42
Всі роботи виконуються поточним методом спеціалізованими методом
спеціалізованими бригадами
При монтажі фундаментів задіяна бригада монтажників Збірні конструкції
фундаментів надходять на майданчик з заводу ЗБК який розташований на відстані 9
км автомобільним транспортом.
Монолітні фундаменти зводимо безпосередньо на будівельному майданчику
встановлюючи арматуру і вкладаючи бетонну суміш в опалубку.
б) влаштування бетонної основи основи під підлогу
Роботи цього циклу виконуються після закінчення зворотньої засипки траншей і
влаштування вводів. Ці роботи включають в себе:
Ущільнення грунту щебнем
Влаштування обмазочної(обклеюваної) гідроізоляції
Влаштування підстилаючого шару з бетону
Влаштування бетонної силової плити
Роботи цього циклу виконуються спеціалізованою бригадою бетонщиків. Роботи
виконуємо потоковим методом по ділянках.
Щебінь та пісок для ущільнення грунту доставляють на будівельний майданчик
автомобільним транспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 15 км від
будівельного майданчику.
Інші матеріали завозимо автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться
на відстані 9 км від будівельного майданчику.
в) монтаж конструкцій каркасу
1) Монтаж колон і металевих в’язів
Роботи виконуються після закінчення влаштування бетонної основи під підлогу і
ведуться потоковим методом по ділянках.
Монтаж колон ведеться методом „з розкладкою”. Монтаж ведеться краном
ДЕК-251.
Монтаж ведеться з допомогою комплексною бригадою робітників, яка складається з
монтажників і електрозварювальників.
Конструкції доставляються на будівельний майданчик автомобільним транспортом
з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від будівельного майданчику.
Роботи по монтажу колон і металевих в’язів ведемо в 2 зміни.
Металеві в’язи встановлюють одночасно із монтажем колон.
3) Монтаж елементів покриття та перекриття
Роботи виконуються після закінчення монтажу колон, і ведуться потоковим методом
по ділянках.
Монтаж балок ведеться методом „з розкладкою”. Монтаж ведеться краном
ДЕК -251, який для монтажу плит покриття та перекриття обладнується гузьком.
Монтаж ведеться з допомогою комплексної бригади робітників, яка складається з
монтажників і електрозварювальників.
Конструкції доставляються на будівельний майданчик автомобільним транспортом
з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від будівельного майданчику.
Роботи по монтажу колон і металевих в’язів ведемо в 2 зміни.
4) монтаж огороджуючих конструкцій
Монтаж огороджуючих конструкцій ведеться потоковим методом і складається з
таких видів робіт:
• монтаж цегляних стін
• монтаж віконних блоків
• монтаж залізобетонної рами воріт
На цих роботах задіяні кран та комплексна бригада монтажників і електро-
зварювальників.
Монтаж конструкцій ведеться з попередньою розкладкою конструкцій біля місць
монтажу.
г) влаштування покрівлі
Покрівлю влаштовуємо з рулонних матеріалів які надходять на будівельний
майданчик автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км
від будівельного майданчику.
Роботи проводимо потоковим методом.
Потік складається з наступних робіт:
влаштування пароізоляції
влаштування утеплювачу
влаштування цементної стяжки
влаштування покрівлі з 2-х шарів рубемасту РНП-350
Роботи веде БУ ”Опорядбуд” спеціалізованою бригадою покрівельників. Роботи
проводимо в 1зміну.
Також на частині манежу влаштовується покрівля з металочерепиці типу
"Монтеррей"
ж) влаштування підлоги
Підлоги влаштовуємо по влаштованій підготовці. Роботи ведемо потоковим
методом по ділянках. Роботи веде БУ ”Опорядбуд” спеціалізованою бригадою
бетонників, роботи проводимо в 1зміну.
Матеріали для влаштування підлоги надходять на будівельний майданчик
автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від
будівельного майданчику.
з) опоряджувальні роботи
Ці роботи включають в себе:
фарбування поверхні в середині приміщення вапном
фарбування масляними фарбами стін
оштукатурення стін та стелі
облицювання стін керамічною плиткою
оштукатурення фасаду теразитовою штукатуркою
влаштування вимощення
Роботи проводимо потоковим методом по ділянках. Роботи проводить БУ
”Опорядбуд” спеціалізованою бригадою малярів. Роботи проводимо в 1 зміну.
Матеріали для фарбування надходять на будівельний майданчик автомобільним
транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9км від будівельного
майданчику.
5.2.1.4 Проектування поточності виконання робіт
Застосування поточного методу організації будівельного виробництва
забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єкту, підвищення якості і
зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточний метод поєднує
послідовний і паралельний в ньому усуваються недоліки і зберігаються переваги
кожного з них при цьому методі технологічний процес зведення будинків
розбивається на декілька складових процесів для кожного з них встановлюють
однакову тривалість і поєднують їх виконання в часі на різних ділянках чим
забезпечується послідовність здійснення однорідних процесів і паралельно
різновидних. Будівництво поточним методом вимагає менше часу ніж послідовний
метод і меншої кількості одночасно спожитих ресурсів ніж при паралельному методі.
Для створення будівельного потоку необхідно:
а) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові процеси;
б) розподілити працю між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
в) поділити весь фронт робіт на окремі фронти ( ділянки ) і встановити для них
тривалість виконання кожного процесу;
г) визначити черговість робіт на окремих фронтах щоб максимально сумістити
виконання різнотипних робіт в часі і в просторі тобто встановити їх технологічну
взаємозалежність.
Поточно виконуються такі роботи як: підземні роботи; влаштування бетонної
основи; монтаж конструкцій каркасу; влаштування покрівлі; внутрішні
опоряджувальні роботи; влаштування підлоги; монтаж ТО; внутрішні
електротехнічні роботи; внутрішні сантехнічні роботи; наладка і пуск ТО.
Роботи які виконуються не за потоком це: роботи підготовчого періоду; влаштування
вводів
5.2.1.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіку
В даній таблиці розраховуємо вихідні дані для складання сіткового графіку:
тривалість виконання робіт
кількісний склад бригади
змінність виконання робіт
5.2.2 Проектування будівельного генерального плану
5.2.2.1 Виробничі та механізовані устаткування
Для забезпечення комплексної механізації робіт, що виконуються вручну на
будівельному майданчику використовуються наступні устаткування:
при проведенні бетонних робіт:
• електромеханічний вібратор ИВ-19
• бетононасосна установка СБ-126А
• бетонозмішувальна установка СБ-75А
• віброрейка СО-131
• пересувний компресор СО-45Б
при проведенні ізоляційних робіт:
• бітумонагрівальний агрегат Д-618
при влаштуванні покрівлі:
• бітумонагрівальний агрегат Д-618
• машина для сушки основи СО-107
• машина для очистки і перемотки рулонних матеріалів СО-98
• пересувна установка для ґрунтування поверхні ПКУ-35М
• машина для наклеювання рулонних матеріалів СО-99А
• каток вагою 100 кг
опоряджувальні роботи:
• агрегат фарбувальний СО-74А
• фарбопульт ручний СО-20Б
• фарборозпилювач пневматичний СО-19А
5.2.2.3 Тимчасові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином, щоб
забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, площадки
укрупненого збору, складів, майстерень, побутових приміщень.
При проектуванні схеми руху транспорту максимально враховуємо існуючі
дороги та умови зручного маневрування на будівельному майданчику.
Дороги приймаємо з одностороннім рухом, ширину доріг приймаємо 3м.
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей
автомашин та автопоїздів.
Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у розмірах
елементах, що перевозяться – по фермам покриття довжиною 24м.
Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 24м; зовнішні -30м.
При трасуванні доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з поздовжньої
сторони будівлі 10м, з торців = радіусу заїзду (24м)
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які
регламентують порядок руху транспортних засобів.
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна
перевищувати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах.
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги показана на
рисунку:
Рисунок 5.8 – Конструкція тимчасової дороги
1 –кювет
2 –обочина
3 –покриття
4 –земляне полотно
5 –щебеневе покриття
6 –основа
7 –підстилаючий шар з піску
8 –ущільнений грунт
5.2.2.4 Парк будівельних машин та транспорту
Для комплексної механізації будівельних процесів на будівельному майданчику
використовуються
будівельні машини.
Для планування майданчику використовується бульдозер ДЗ-18 потужністю 310л.с.
Для розробки ґрунту і зняття рослинного шару використовується прицепний скрепер
Д-374Б.
Для розробки ґрунту в траншеях – екскаватор Е-10011Д
Для ущільнення ґрунту – каток ДУ-29
Для монтажу збірних залізобетонних конструкцій використовуються крани:
• монтаж колон – ДЕК-251
• монтаж ферм і плит покриття – ДЕК-251
• монтаж плит перекриття на 2 ділянці – КБ-100.ОАС-1
На будівельний майданчик конструкції і матеріали доставляються автомобільним
транспортом:
колони – колоновози УПР-1212 (КаМАЗ-1212)
кроквяні ферми – фермовоз УПФ-1224 (МАЗ-504А)
плити покриття – плитовоз УПЛО-906 (ЗІЛ-130В)
щебінь та пісок – самоскид КрАЗ-257
масляна фарба та інші опоряджувальні матеріали – КамАЗ-2230
В межах будівельного майданчику з приоб’єктного складу до робочих міць матеріали
доставляються трактором ЮМЗ-5
При роботах по влаштуванню покрівлі для підйому матеріалів на покрівлю
використовують підйомники СПК-100.
5.2.2.5 Визначення необхідності в побутових і
адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-технічних
робітників на будмайданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові,
адміністративні і виробничі. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності
персоналу. Число робітників визначають, виходячи з календарного або сіткового
графіків та графіків руху робітників.
В промисловому будівництві питома вага робітників — 83.9% , ІТР — 11.0%,
службовців — 3.6%, МОП і охорона — 1.5%.
Комплекс приміщень повинен розраховуватись на всіх робітників, які зайняті в
виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації.
Після розрахунків необхідних площ, типові тимчасові споруди вибирають по
каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді
таблиці для кожного виду споруд.
Загальна кількість працюючих визначається по формулі:
N заг = N роб + Nтр + Nсл + Nмоп };
де Nроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
Nтр — кількість ІТР;
Nсл — кількість службовців;
Nмоп — кількість МОП та охорони;
Nзаг=30+6+2+1=39 чол.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо:
• загальна кількість робітників -39 чол.
• робітників -30 чол., з них чоловіків -25, жінок -5
• ІТР -6 чол.
• службовців -2 чол.
• охорона -1чол
Розрахунок тимчасових приміщень і споруд проводимо в табличній формі:
Таблиця 5.25 -Розрахунок тимчасових споруд
Вартість,
грн.
Групування та
Тип будинку
найменування будинків
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
побутовий вагончик
1 48,75
для чоловіків
- гардеробна 0,90 22,50
контейнерний
приміщення для 25 9х3 27 2
металевий "Комфорт"
відпочинку,
- 1,00 25,00
обігрівання, приймання
їжі
- Умивальна 0,05 1,25
побутовий вагончик
2 9,75
для жінок
- гардеробна 0,90 4,50
контейнерний
приміщення для 5 9х3 27 1
металевий "Комфорт"
відпочинку,
- 1,00 5,00
обігрівання, приймання
їжі
- Умивальна 0,05 0,25
контейнерний
2 виконробська 6 0,48 2,88 3х6 18 1
металевий "Універсал"
контейнерний
3 диспетчерська 1 7,00 7,00 3х6 18 1
металевий"Універсал"
4 червоний куточок 39 0,24 9,36
контейнерний
5 ТБ 39 0,02 0,78 3х6 18 1
металевий "Універсал"
6 медпункт 39 0,07 2,73
контейнерний
8 сушильна 30 0,20 6,00 3х6 18 1
металевий "Універсал"
приміщення для 5,8
9 5 0,18 0,90 2,2х1 збірно-розбірна 1
особистої гігієни жінок 4
10 туалет для жінок 5 1,00 5,00 2,5х1,2 збірно-розбірна 2,7 1
11 туалет для чоловікіів 34 0,09 3,06 2,5х1,2 збірно-розбірна 2,7 1
12 душові на 2 рожка 2 0,43 0,86
3х2,2 збірно-розбірна 6,6 1
13 душові на 4 рожка 3 0,43 1,29
№п/п
Розрахункова
кількість робітників
і службовців
Значення
показника на 1
працюючого м2
Розрахункова
площа
Розміри в плані
УТС
Прйнята площа
Висота
приміщення
Кількість, шт
Оди-ниці
Загальна
5.3.2.6 Організація водозабезпечення. Розрахунок
тимчасового забезпечення
Потребу у воді розраховуємо виходячи з прийнятих методів виконання робіт,
обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період будівництва з
максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за формулою
Qзаг=Qгосп +Qсгп +Qвп +Qпож (5.53)
де Qгосп – розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби
Qсгп - розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби
Qвп - розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби
Qпож - розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаємо за
формулою:
b* N * k
Q 1 2
госп = (5.54)
3600*n
де b –норма споживання на одного робітника в зміну, л
N1 –число працюючих в зміну
k2 –коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, k2=2
n –число годин роботи в зміну
20* 39* 2
Qгосп = = 0.053 л/с
3600* 8.2
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби визначаємо за
формулою:
c * N
Q 2
госп = (5.55)
60*m
де С –норма витрат на 1 особу, що приймає душ
N2 –число працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від N1)
m –час роботи душових установок (45хв. після закінчення зміни)
40* 16
Qгосп = = 0.237 л/с
60* 45
Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюються за
формулою:
S A k
Q = 2 k ,
вп нв
3600 n
1
де S — питомі витрати води на одиницю обсягу робіт;
A — загальний обсяг робіт на добу або зміну;
n1 — кількість годин роботи, до якої віднесенні витрата;
k2 — для виробничих потреб приймають 1.5;
kнв — коефіцієнт на невраховану витрату води, рівний 1.2.
Питомі витрати S знаходимо як суму добутків витрат на тривалість їх для всих
процесів S=400 л.
400 1.5 74
Qвп = 1.2 = 1.8 л/с
3600 8.2
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку
одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожний струмінь, тобто
5·2=10 л/с.
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі:
Qзаг=0.053+0,237+1,8+10=12,09л/с
Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи знаходимо
по формулі:
4 Q 1000
заг
D = (5.55)
v
де Qзаг — сумарні витрати води;
v — швидкість руху води по трубам
4 12.09 1000
D = = 124.65 мм
3.14 1.0
Одержане значення діаметру округляємо до цілого числа і згідно [22] приймаємо
труби діаметром 125 мм.
5.3.2.7 Організація тимчасового енергозабезпечення
Необхідну сумарну потужність визначаємо за формулою:
P *k P *k
P = ( c 1c + T 2c
p +PCB * r3c +PОЗ ) * (5.56)
cos cos
0.33 263.18 0.5 375
Pp = ( + + 0.8 49.89 + 349.93 ) 1.1 = 827.067кВт
0.614 0.85
виходячи з необхідної потужності приймаємо пересувну збірну закриту
трансформаторну підстанцію СКТП-750 потужністю 1000 кВ*А і габаритами
3200х2500.
Таблиця 5.26 - Встановлена потужність по видах споживачів
Норми витрат енергії
на одиницю Загальні витрати
Найменування споживачів Обсяг або кількість вимірювання, кВт електроенергії
1 2 3 4
Силові споживачі
Зварювальні трансформатори
СТЭ-34 потужністю 408 кВ*А, 4 61,25 245
перераховані з врахуванням
cos=0,6 Pуст=408*0,6=245
Електромеханічний вібратор ИВ- 6 0,5 3
19
2 4,5 9
Пересувний компрессор СО-45Б
Підйомник СПК-100 1 1,68 1,68
Машина для очистки та
3 1,5 4,5
перемотки рубероїду СО-98
Підсумок Рс 263,18
Технологічні споживачі
Установки електропрогріву
потужністю 500кВт*А 3 125 375
перераховані з врахуванням
cos=0,85 Pуст=500*0,85=425кВт
Підсумок Рт 375
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м2 18 0,15 2,7
Склади, м2 898 0,03 26,94
135 0,15 20,25
Побутові приміщення, м2
Підсумок Ров 49,89
Зовнішнє освітлення
Бетонні роботи, м2 4190 0,05 209,5
Монтаж конструкцій м2 3456 0,03 103,68
Земляні роботи, м2 1750 0,01 17,5
Аварійне освітлення, м 550 0,035 19,25
Підсумок Ров 349,93
5.2.2.8 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Джерелами світла є прожектори з лампами розжарювання потужністю
1кВт, 1,5кВт, встановленні групами по 3, 4 і більше. Для даного будівельного
майданчика рекомендуються прожектори ПЗС з освітленням 20 люкс. Висота
установки приладів приймається максимальною, по можливості на рівні даху споруди,
що будується; відстань між прожекторами не повинна перевищувати чотирикратної
висоти їх установки. При відсутності потужних джерел світла прожектори необхідно
влаштувати групами відповідної сумарної сили світла, світловий потік повинен бути
спрямований у кількох напрямках, бажано з 3-х мінімум з 2-х.
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може бути
встановлена спрощеним методом через питому потужність за формулою:
P E S
n = (5.57)
P
Л
де P — питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35, приймаємо 0.3
Вт/м2·лк;
Е — освітленість, приймаємо Е=20 лк;
S — площа, яка належіть освітленню;
Pл — потужність лампи прожектора, для прожектора ПЗС-35 Pл=1500 Вт.
Освітлення робочого місця при монтажі колон: S=66*18=1188 м2
0.3* 20* 1188
n = = 4.752 шт.
1500
Рисунок 5.9- Площа освітлення при монтажі колон
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі колон 5 прожекторів
Рисунок 5.10-Площа освітлення при монтажі кроквяних ферм
Освітлення робочого місця при монтажі кроквяних ферм при S=72*30=2160м2
0.3* 20* 2160
n = = 8.64 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі ферм 9 прожекторів
5.2.3 Заходи по техніці безпеки виробничої санітарії і
протипожежній безпеці
5.2.3.1 Заходи по техніці безпеки при виконанні окремих
будівельних процесів
1. Розробка ґрунту екскаватором у відвал
• до початку виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підземних
комунікацій повинні бути розроблені та погоджені з організаціями, що
експлуатують ці комунікації заходи по безпеці праці, а розміщення цих
комунікацій повинно бути позначено на місцевості знаками або підписами.
• виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підземних
комунікацій повинне виконуватись під наглядом про раба або майстра, а в
охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою або діючим
газопроводом, крім того під наглядом працівників електро- або газового
господарства.
• при виявленні вибухонебезпечних матеріалів в цих місцях потрібно терміново
припинити роботи до отримання дозволу від відповідних органів
• грунт що виймається з траншей слід розміщувати на відстані не менш 0,5 м від
бровки виїмки
• розробляти грунт в траншеях підкопом не дозволяється
• валуни, каміння що виявлені на укосах траншей повинні бути видалені
• риття траншей з укосами без кріплення з глибиною вище рівня ґрунтових вод
дозволяється при
• закладення ухилу укосів 1:0
• котловани та траншеї, що розробляються на вулицях, проїздах, в дворах
населених пунктів, а також в місцях масового руху людей або транспорту
повинні бути обгороджені захисним огородженням з врахуванням вимог
ДСТУ 23497-2009. На обгородженнях необхідно встановлювати
попереджувальні написи і знаки а темний час доби освітлюватись.
• екскаватори під час роботи розміщують на спланованих площадках
2. Добирання грунту вручну
• виконання робіт в котлованах і траншеях, що зволожились дозволяється тільки
після огляду майстром стану грунту укосів і нестійкого грунту в місцях де
виявлені козирки або тріщини.
• перед допуском робітників в траншеї і котловани глибиною більше 1,3м
повинна бути перевірена стійкість укосів.
• котловани і траншеї, що були розроблені в зимовий час повинні бути оглянуті,
а по результатах огляду прийняті заходи по забезпеченню стійкості відкосів та
стін.
3. Приготування та укладка бетонних сумішей
• при виготовленні бетонних сумішей з використанням хімічних добавок
необхідно запровадити заходи які виключали б опіків шкіри та ушкодженням
очей
• монтаж, демонтаж бетоноводів а також видалення з них бетону, що
затримався(пробок) допускається тільки після зниження тиску до
атмосферного
• під час прочистки бетоноводів стисненим повітрям робітники, не зайняті
безпосередньо цими операціями повинні бути на відстані не менш 10 м від
бетоноводу.
• кожен день перед початком укладки бетону вібратором перевіряють справність
та надійність закріплення всих ланок віброхоботу між собою та до страху
вального канату
• при ущільненні бетону електровібраторами переміщати вібратор за токоведучі
шланги не допускається а при перервах в роботі і при переході з одного місця
на інше електровібратори потрібно вимикати
• при електропрогріві бетонної суміші монтаж і приєднання електрообладнання
до питаючої мережі повинні робити тільки електромонтери, які мають
кваліфікаційну групу по техніці безпеки не нижче ІІІ.
• в зоні електропідігріву потрібно використовувати ізольовані гнучкі кабелі або
провода в захисному шланзі. Не допускається прокладати провода
безпосередньо по грунту або по шару опілок, а також провода з порушеною
ізоляцією
• при електропрогріві бетону зона електропрогріву повинна мати захисне
огородження що задовольняє вимогам ГОСТ 23407-78, світлову сигналізацію і
знаки безпеки. Сигнальні лампи повинні підключатись так, щоб при їх
перегоранні відключалася подача напруги
• зона електропрогріву повинна знаходитись під постійним наглядом
електромонтерів, що виконують монтаж електромережі
3. Монтаж залізобетонних конструкцій
• на ділянці, де ведуться монтажні роботи не допускається знаходження
сторонніх, а також виконання інших робіт
• способи стропування елементів конструкцій і обладнання повинні
забезпечувати їх подачу до місця встановлення в положенні, близькому до
проектного
• забороняється підйом збірних з/б конструкцій які е мають монтажних петель або
міток які забезпечують їх правильну стропування і монтаж
• очистку конструкцій від бруду та обледеніння слід виконувати до їх підйому.
• елементи конструкцій, що монтуються під час переміщення повинні
втримуватися від розкачування і обертання гнучкими відтяжками
• не допускається перебування людей на конструкціях під час переміщення або
підйому
• під час перерв не допускається залишати підняті елементи конструкцій і
обладнання на висоті
• розчалки для тимчасового закріплення конструкцій, що монтуються повинні
бути закріплені до надійних опор. Розчалки не повинні дотикатись до гострих
кутів конструкцій
• для переходу монтажників с однієї конструкції на іншу потрібно
використовувати інвентарні драбини, перехідні містки та трапи, які мають
огородження
• не допускається виконувати монтажні роботи ні висоті в відкритих місцях при
силі вітру 15м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який виключає
видимість в границях фронту робіт
• роботи по переміщенню і встановленню вертикальних панелей і подібних
конструкцій припиняють при швидкості вітру 10м/с і більше
• не допускається знаходження людей під конструкціями, що монтуються до
встановлення їх в проектне положення і закріплення
• навісні монтажні площадки, драбини і інші пристосування необхідні для роботи
монтажників на висоті повинні закріплятись на конструкціях до встановлення їх
в проектне положення
• монтаж конструкцій кожної послідуючої ділянки потрібно починати після
надійного закріплення конструкцій попередньої ділянки
• в процесі монтажу конструкцій монтажники повинні знаходитись на раніше
встановлених і надійно закріплених конструкціях
• до виконання монтажних робіт необхідно встановити порядок обміну умовними
сигналами між робітником, який керує монтажем і машиністом. Всі сигнали
подаються тільки одним лицем (бригадиром ланки монтажників, такелажником,
стропальником) окрім сигналу ”Стоп” який може бути поданий довільним
робітником, який замітив небезпеку
• в процесі виконання збиральних операцій суміщення отворів і перевірка спів-
падання в монтуємих деталях виконується з допомогою спеціального
інструменту. Перевіряти спів падання отворів в конструкціях, що монтуються
пальцями не допускається
• укрупнена зборка і до виготовлення конструкцій повинні виконуватись на
спеціально відведених для цього місцях
• фарбовування і антикорозійну обробку конструкцій треба виконувати до
підйому конструкцій на проектну відмітку
4. Влаштування покрівлі
• до покрівельних робіт допускаються робітники які досягли віку 18 років і
мають медичну довідку на дозвіл роботи на висоті
• допуск робітників до виконання покрівельних робіт дозволяється після огляду
виконробом або майстром справності несучих конструкцій покрівлі
• розміщати на покрівлі матеріали допускається тільки в місцях, які передбачені
проектом виконання робіт з прийняттям заходів щодо усунення їх падіння в
тому числі від впливу вітру
• під час перерв та технологічні пристосування повинні бути прибрані з покрівлі
або закріплені
• е допускається виконання покрівельних робіт під час ожеледиці, туману, грози,
вітрі швидкістю 15м/с
• елементи та деталі покрівлі потрібно подавати на робочі місця в готовому
вигляді
• заготівка вказаних елементів а покрівлі не дозволяється
• бітумну мастику слід подавати до робочих місць по бітумоводам або з
допомогою вантажопідйомних машин
• при необхідності переміщення гарячого бітуму вручну слід використовувати
металеві бачки які мають форму усіченого конусу із закриваючимися кришками
• не дозволяється використовувати мастики температурою вище 180ºС
• котли для варки бітуму мають бути обладнані приладами для заміру
температури
• загружає мий наповнювач в котел має бути сухим
• біля котлу повинні знаходитись засобу пожежегасіння
• паливо для котлу повинно розміщуватись на відстані не менш 5-10м від котла
5. Малярні роботи
• засоби підмощування які використовуються для малярних робіт в місцях під
якими ведуться інші роботи повинні мати настил без зазорів
• для просушування приміщень забороняється висушувати приміщення
жаровнями і іншими пристроями які виділяють в приміщення продукти
згорання палива
• малярні суміші слід підготовлювати централізовано. При приготуванні їх на
будівельному майданчику слід використовувати для цих цілей приміщення які
обладнані вентиляцією і не допускаючій перевищення граничнодопустимих
концентрацій шкідливих речовин в повітрі
• приміщення для приготування сумішей повинні бути забезпечені
нешкідливими миючими засобами і теплою водою
• не допускається виготовляти малярні суміші порушуючи вимоги заводу -
виготовника фарб
• в місцях використання нітрофарб і інших лакофарб них матеріалів і сумішей
забороняється вести роботи з використанням відкритого вогню або викликаючи
ми іскри
• тару із вибухонебезпечними матеріалами під час перерв потрібно закривати
пробками і відкривати інструментом, який не викликає іскр
• при виконанні малярних робіт з використанням сумішей які містять шкідливі
речовини потрібно дотримуватись Санітарних правил при фарбувальних
роботах з використанням ручних розпилювачів
• місця над якими проводиться скління потрібно огороджувати
• до початку скління потрібно візуально перевірити надійність і справність
віконних перельотів
• підйом і переноску скла до місця його встановлення потрібно виконувати з
використанням безпечних пристосувань або в спеціальній тарі
5.2.3.2 Заходи по техніці безпеки та протипожежні заходи, що
передбачені при проектуванні будівельного генерального плану
• При розробці будгенплану додержуємося розривів між будинками, які
будуються, тимчасовими будовами і складами різноманітних матеріалів, що
відповідає протипожежним нормам. Величина цих розривів залежить від
ступеню вогнестійкості об’єктів і категорії пожежної безпеки виробництв, які
розміщені в тимчасових будинках і визначаються протипожежними нормами і
правилами. Приймаємо величину розривів 5м.
• Складання горючих будівельних матеріалів у зоні протипожежних розривів не
допускається.
• Негорючі матеріали можна складати на території цих розривів за умови
збереження біля будов вільної полоси, достатньої для проїзду без перешкод і
маневрування пожежних автомобілів, але шириною не менше 5м.
• Мережі доріг організовуємо по кільцевій схемі у вільні смуги для підвезення
матеріалів і проїзду пожежних машин. Дороги проектуємо з щебеневим
покриття. Особливу увагу звертаємо на забезпечення вільних під’їздів і
підступів до гідріантів протипожежного водопостачання.
• На території будівельного майданчику влаштовуємо 2-а виїзди на дороги
загального призначення.
• Тимчасові будинки розташовувуємо від доріг і пожежних проїздів на відстані
не більше ніж 25м.
• З метою пожежної профілактики на будівельному майданчику відводимо місце
для куріння, де встановлюються ємності для сміття, бочки з водою або ящики з
піском.
• На будгенплані позначаємо зони дії вантажопідйомних кранів, повітряних
ліній електропередач, інтенсивного руху транспортних засобів, зберігання
вибухонебезпечних та пальних матеріалів, а також шкідливих речовин, і інші
небезпечні зони, умови роботи в яких вимагають особливого забезпечення
безпеки працюючих.
• Санітарно - побутові приміщення та площадки для відпочинку працюючих, а
також автомобільні і пішохідні дороги ( без спеціальних захисних заходів)
розміщуємо за межами небезпечних зон.
• Організація будівельного майданчику повинна забезпечувати безпеку праці
робітників на всіх етапах виконання робіт. При розташуванні на будгенплані
тимчасових споруд, огорожі, складів і лісів враховувуємо вимоги по габаритах
зближення будов до транспортних засобів, які переміщуються поблизу.
• Дороги, в’їзди та виїзди проектуємо таким чином, щоб забезпечувався вільний
під’їзд засобів пожежегасіння до об’єктів будівництва .
• Для запобігання розтікання рідин як споруди, так і площадки розміщуємо
нижче рівня землі.
• Негашене вапно зберігаємо в закритих складах з піднятою не менш як на 200мм
підлогою для запобігання затоплення водою.
• Майданчик обладнуємо протипожежним водоводом. Пожежні гідранти
встановлюємо в закритих колодязях, які в зимовий час утеплюють
• Тимчасові споруди обладнуємо первинними засобами пожежегасіння, а також
обладнуємо пожежні щити з пожежним обладнанням
• До зварювальних робіт допускаються особи, які мають кваліфікаційне
посвідчення на право виконання робіт. На робочому місці зварювальника не
дозволяється тримати горючі матеріали в радіусі 5м
• Місце варки бітуму розміщуємо на спеціально відведених майданчиках. на
відстанях не ближче 30м від будівель IV i V ступенів вогнестійкості 20 м –ІІ та
10м І ступеню.
• Розводити вогнища на будівельному майданчику забороняється. Паління
дозволяється в спеціально відведеному місці.
5.2.4 Техніко - економічні показники виконання робіт
5.2.4.1 Тривалість будівництва об’єкту
Тривалість будівництва об’єкта — 362 днів.
Директивний термін будівництва об’єкта — 396 днів.
5.2.4.2 Скорочення тривалості будівництва в порівнянні з
нормативною
Скорочення тривалості будівництва — 34 дня.
5.2.4.3 Трудомісткість будівельно-монтажних робіт
Трудомісткість будівельно-монтажних робіт:
155 маш-змін
8085 люд-днів
5.2.4.4 Середній виробіток на 1 робітника по основним видам
робіт в фізичних об’ємах
При монтажі колон 8.42 м3/чол. змін
При монтажі елементів покриття 33,15 м3/чол. змін
При склінні віконних блоків 135 м2/чол. змін
При фарбуванні вапном 201м2/чол. змін
При влаштуванні бетонної підлоги 2989 м2/чол. змін
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників на
об’єкті
При будівництві спортивного манежу з готелем для забезпечення безпеки на
об’єкті слід дотримуватись нижче зазначених вказівок.
Основною причиною нещасних випадків при виконанні земляних робіт є
обвалення ґрунту в котлованах і траншеях в процесі їх розробки і при подальших
роботах нульового циклу внаслідок дії таких причин, [23]:
— перевищення допустимої глибини вертикальних стінок (без кріплень)
нестійких укосів;
—порушення правил розробки траншей і котлованів;
—недостатньої стійкості і міцності кріплень;
—порушення технології провадження земляних робіт;
—неправильного обліку геологічних умов будівельного майданчика;
—зміни вогкості ґрунту.
До початку земляних робіт встановлюють знаки, які вказують на місця
розташування підземних комунікацій. При наближенні до лінії підземних
комунікацій земляні роботи необхідно проводити під безпосереднім наглядом
виконроба або майстра, а в безпосередній близькості від комунікацій, крім того, —
під наглядом працівника організації, що експлуатує ці комунікації. Розробка ґрунту
в безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій допускається
тільки лопатами без різких ударів, користуватися ударними інструментами (ломи,
кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється.
Перед розробкою траншей і котлованів необхідно заздалегідь визначити
крутість укосів, що забезпечує безпеку провадження робіт, з урахуванням
глибини траншеї або котловану і вибрати спосіб формування укосів.
Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини
шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у
вузькі траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск робітників в
котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається.
У місцях переходу робітників через траншеї глибиною більше за 1 м,
влаштовують перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті
1,1 м.
Перед спуском робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за
1,3 м і при настанні відлиги майстру перевіряють стійкість укосів, кріплення і
вжити заходів по забезпеченню безпеки робіт.
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану розміщують з
одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки. Валуни, камені,
відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки видаляють.
У зоні дії установок, що генерують вібрацію, вживають заходів проти
обвалення укосів.
При проектуванні провадження земляних робіт враховують вимоги [23].
Для забезпечення стійкості вертикальних стінок котлованів застосовують
інвентарні кріплення, так як глибина котловану до 3 м.
Згідно з [23], для попередження травмування від падіння працюючих і
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
предметів з висоти запроектовані, [23]:
— переважне першочергове обладнання постійних захищаючих конструкцій
(стін, панелей, огорож балконів і отворів);
— обладнання тимчасових захищаючих пристроїв;
— місця і способи кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів;
—а також вказані:
—засоби підмощування;
—шляхи і засоби підйому працюючих до робочих місць;
— засоби контейнеризації і тара для переміщення штучних матеріалів, а також
розчину і бетону з урахуванням характеру переміщуваного вантажу і зручності
подачі його до місця роботи;
—вантажозахватне пристосування;
—способи страховки;
—порядок і способи складування матеріалів;
— місця пристрою захисних перекрити, настилів, козирків в процесі виконання
робіт і при їх поєднанні з іншими роботами по вертикалі;
— способи видалення відходів будівельних матеріалів і сміття. З метою
реалізації цих положень на практиці при зведенні стін більше за 7,0 м у висоту по
периметру будівлі встановлюються захисні козирки, що відповідають таким
вимогам:
—ширина захисних козирків повинна бути не менше за 1,5 м, і вони
встановлюються з схилом до стіни так, щоб кут, той, що утворюється між нижньою
частиною стіни будівлі і поверхнею козирка був 111°, а зазор між стіною будівлі і
настилом козирка не перевищував 50 мм;
—захисні козирки повинні витримувати рівномірно розподілене снігове
навантаження, встановлене для цього кліматичного району, і зосереджене
навантаження не менше за 1600 Н (160 кгс), прикладене в середині прольоту;
—перший ряд захисних козирків повинен мати суцільний настил на висоті не
більше за 6,0 м від землі і зберігатися до повного закінчення кладіння стін; а
другий ряд, виготовлений суцільного або з сітчастого матеріалів з вічком не більше
за 50 х 50 мм встановлюється на висоті 6—7 м над першим рядом, а потім по ходу
кладіння переставляється через кожні 6—7 м.
Виконання робіт з дрібно штучних матеріалів пов'язане з виявом ряду
небезпечних чинників, до яких відносяться, [23]:
—падіння людини, а також матеріалів і інструменту з висоти;
—застосування вантажопідіймальних машин;
—електричний струм;
—транспортні засоби;
—атмосферна електрика та інші травмуючі чинники.
Не допускається кладка стін будівель вищого поверху без установки несучих
конструкцій міжповерхового перекриття, а також майданчиків і сходових маршів.
Різниця висот кладки, що зводиться на суміжних захватках і при кладенні
прилеглих стін перевищує висоту поверху на сходах, перекриттях (покриттях), на
яких не ведуться кам'яні роботи, встановлюються огорожі для попередження
падіння людей. Особливу увагу потрібно приділяти обгороджуванню
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
технологічних та інших отворів в міжповерхових перекриттях і покриттях будівель.
Входи в будівлю, що будується, розташовуються зі сторони, протилежної
установці баштових кранів і бути захищені зверху суцільним навісом шириною не
менше за ширину входу з вильотом не менше за 2,0 м від стіни будівлі.
Ширина проходу в робочій зоні на засобах підмощування повинна бути не
менше за 0,6 м; рівень настилу підмостів (при перестановці) повинен знаходитися
нижче за рівень кладіння не менш ніж на 150 мм; ширина настилу для кам'яних
робіт 2,0 м або 1,5 м при подачі матеріалів за допомогою машин і механізмів;
розрахункове навантаження на настил 250 кг/м2.
Як засоби підмощування рекомендуються металеві трубчасті ліси конструкції
ЦНДІОМТП, а також інвентарні підмости пакетні або підіймальні. Ширину
робочого настилу при кам'яній кладці беруть 2,5 м. При цьому розміщення
матеріалів на настилі забезпечують необхідні проходи шириною не менше за 0,6 м.
Як обгороджування по периметру цегельної будівлі рекомендується
обгороджування конструкціями з сіткоматеріалів ЦНДІОМТП. Підвісні
майданчики або ліси підвішують на стальних канатах, які заздалегідь розраховують
на задане навантаження із запасом міцності не менш шестикратного.
При виконанні кам'яної кладки при низьких температурах в технологічній
карті передбачають: граничну висоту кладки, допустиму в період відтавання
розчину; тимчасове кріплення для розвантаження несучих конструкцій на період їх
відтавання;
марки розчинів, що застосовуються для зимової кладки і хімічні домішки; час
втримання окремих елементів конструкцій, що зводяться за низьких температур.
До початку цегляної кладки стін доставляють на майданчик і підготовлюють
до роботи баштовий монтажний кран, підмости, необхідні пристосування,
інвентар і матеріали.
Доставку цегли на об'єкт здійснюють пакетами в спеціально обладнаних
бортових машинах. Розчин на об'єкт доставляють розчинозмішувачем типу СБ-69,
СБ-92 та ін. і вивантажують в установку для перемішування і видачі розчину (УБ-
342 або МС-353).
Складування цегли передбачене на спланованому майданчику на піддонах.
Розвантаження цегли з автомашин і подачу на склад здійснюють в пакетах на
піддонах, до робочого місця — стропами 4СК1-3,2/4,7; УСК1-1,6/2,0. Розчин
подають на робоче місце інвентарним роздаточним бункером об'ємом 0,8 м3 в
металеві ящики об'ємом 0,35 м3 із заповненням їх по 0,25 м3 розчину.
Піддони, контейнери і вантажозахватні засоби повинні
виключати падіння вантажу при підйомі
Виробничі небезпеки при виконанні покрівельних робіт можуть бути
пов'язані з можливістю падіння людей з висоти, приготуванням,
транспортуванням і нанесенням гарячих бітумних мастик. Необхідно також
враховувати можливість опіків (характерних травм для покрівельників),
шкідливий вплив на організм людини токсичних матеріалів, що входять до складу
покрівельних мастик і емульсій. Тому при розробці технологічних карт перед-
бачають: способи обгороджування робочих місць [23].
Не допускається виконання робіт на покрівлі під час голольоду, туману, що
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
спричиняє зниження видимості в межах фронту робіт, грози і вітру швидкістю 15
м/с і більше.
Покриття оголовків димарів і установку парасольок вентиляційних шахт
необхідно вести з горизонтальних настилів, що укладаються на обрешітку,
користуватися приставними сходами забороняється. При висоті оголовків димарів і
вентиляційних шахт більше за 1,5 м над поверхньою покрівлі, покриття
виконується з стійких підмостків, а робітники забезпечуються запобіжними по-
ясами. Підмостки на даху надійно закріплюють розчалочними тросами.
Особлива увага приділяється складуванню матеріалів на покрівлі, яке повинно
проводиться тільки в тих місцях і кількостях, які передбачені проектом виконання
робіт. При цьому передбачаються заходи проти їх падіння, в тому числі і під
впливом вітру. Запас матеріалу не повинен перевищувати змінної потреби. Під час
перерв у роботі технологічні пристрої, матеріали та інструмент закріплюють або
прибрають з даху.
Вся заготівля елементів (деталі покрівлі, захисні фартуки, ланки водостічних
труб, звіси, зливи і т. п.) проводяться тільки на відведених дільницях внизу. Всі
деталі і вузли подаються на покрівлю в зібраному вигляді в положенні, близькому
до проектного.
Щоб уникнути доступу людей в зону можливого падіння з покрівлі матеріалів,
інструмента, тари і стікання мастики, необхідно над місцями проходу людей
влаштовувати суцільні захисні, у вигляді галерей, козирки і т. п., а по периметру
будівлі, встановлювати на землі обгороджування небезпечних зон, згідно з [40].
При улаштуванні рулонних покрівель з руберойду, що наплавляється,
безвогневим способом повинні дотримуватися правила безпеки праці відповідно до
[23] і правилами пожежної безпеки при проведенні будівельно-монтажних робіт,
[19].
При улаштуванні покрівель належить дотримуватись правил з безпеки праці,
що додаються до інструкцій з експлуатації відповідних механізмів.
Для транспортування балонів із зрідженим газом пропан-бутаном в зоні
будмайданчика або в межах даху допускається використання спеціальних візків,
розрахованих на 2 балони. Балони на візках надійно кріпляться хомутом.
Категорично забороняється подавати на дах наповнені газом балони ковпаком
вниз.
Кантівка наповнених балонів допускається в межах робочого місця і лише по
основі даху, що не дає іскри при ударі по ньому металом.
До робіт по улаштуванню покрівель з руберойду, що наплавляється,
допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальну
теоретичну і практичну підготовку по існуючих програмах, склали іспити і
отримали посвідчення.
Незалежно від виробничого стажу покрівельники проходять вступний
(загальний) інструктаж по безпеці праці, а також виробничий (первинний)
інструктаж безпосередньо на робочому місці. Забороняється передача покрівельних
установок іншим особам без дозволу майстра.
Перед початком роботи покрівельник повинен надягти спецодяг і переконатися
в його справності. Взуття повинне бути таким, що не ковзає. Запобіжні
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
пристосування (пояс, мотузка, ходові містки, переносні драбини і тому подібне)
повинні бути своєчасно випробувані і мати бирки.
Перед початком роботи покрівельникові необхідно підготувати робоче місце,
прибрати непотрібні матеріали, очистити всі проходи від сміття і бруду.
Переконатися в надійності риштувань, а на плоскій крівлі, тимчасової огорожі.
Перевірити чи захищено місце роботи внизу будівлі, укріпити всі матеріали на
даху.
Зовнішнім оглядом перевірити справність балонів, пальників, рукавів,
надійність їх кріплення (кріпити рукави тільки металевими хомутами), справність
редукторів, манометрів.
Скидати з покрівлі матеріал і інструмент забороняється, щоб уникнути падіння
з покрівлі на людей, що проходять, будь-яких предметів, встановлюються
запобіжні козирки або захисні коридори над проходами, зовнішніми дверима. Зона
можливого падіння предметів захищається, вивішується плакат «Прохід
заборонено».
При складуванні на покрівлі штучних матеріалів, інструменту і вжити заходів
проти їх ковзання по скату або здування вітром. Розміщувати на даху матеріали
допускається тільки в місцях, передбачених проектом виробництва робіт.
Піднімати матеріали слід переважно засобами механізації. Покрівельні
матеріали при підйомі треба укладати в спеціальну тару для оберігання від
випадання.
Підготовку, обрізання, випрямляння покрівельних листів проводити внизу у
визначеному місці на верстаку. Допускаються ці роботи в горищному приміщенні
за наявності достатнього освітлення. Для різання сталевих покрівельних листів
застосовувати ножиці, що мають спеціальні кільця або цапфи.
До виробництва покрівельних робіт допускаються робочі, що пройшли
медичний огляд, навчені заходам пожежної безпеки і методам проведення цих
робіт.
Протипожежні двері і люки виходів на покриття повинні бути справні і при
проведенні робіт закриті. Замикати їх на замки або інші замки забороняється.
Проходи і підступи до евакуаційних виходів і стаціонарних пожежних сходів
повинні бути завжди вільними.
На проведення всіх видів робіт з матеріалами, що наплавляються, із
застосуванням горючих утеплювачів керівник об'єкту зобов'язаний оформити
наряд-допуск.
У наряді-допуску повинні бути вказане місце, технологічна послідовність,
способи виробництва, конкретні протипожежні заходи, відповідальні особи і
термін його дії.
Укладання горючого утеплювача й улаштування покрівлі з матеріалів, що
наплавляються, на покритті слід проводити ділянками не більше 500 м2. При цьому
укладання покрівлі слід вести на ділянці, розташованій не ближче 5 м від ділянки
покриття з утеплювачем, що згорає, без цементно-піщаної стяжки.
При зберіганні на відкритих майданчиках покрівельного матеріалу, що
наплавляється, бітуму, горючих утеплювачів і інших будівельних матеріалів, а
також устаткування і вантажів в горючій упаковці вони розміщують в штабелях або
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
групами площею не більше 100 м2. Розрив між штабелями (групами) і від них до
будівель та споруд, що будуються або підсобних належить приймати не менше 24
м.
Велика увага приділяється електрозварним роботам, так як при виконанні цих
робіт окрім загрози ураження електричним струмом існує і пожежна небезпека.
До електро- та газозварювальних робіт допустити робочі не молодше 18 років,
які пройшли навчання, інструктаж та медогляд.
Місця газополум’яних робіт огородити, звільнити від горючих матеріалів,
обладнуються засобами колективного та індивідуального захисту, у т.ч. в цих
місцях встановлюють ящик з піском, вогнегасник порошкового типу.
В небезпечних зонах зварювальникам потрібно надати наряд-допуск і роботи
потрібно виконувати під наглядом інженерно-технічних робітників.
Електрозварювальні апарати підключаються електриком і обов’язково
заземлюються.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в
приміщеннях підтримують температуру в межах від 10С до 20С.
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в
зимовий час організовують таким чином, щоб при нанесенні на поверхню, що
оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не
допускаються підлітки та жінки.
Приміщення необхідно забезпечити ветиляцією. При застосуванні
легкозаймистих речовин передбачити засоби по пожежній безпеці. Працювати в
приміщенні повинно не менше 2-х робітників.
Захистом від шуму [23] є поперше засоби індивідуального захисту:
протишумні шоломи, навушники і вкладиші. Можуть бути рекомендовані наступні
типи засобів індивідуального захисту:
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2;
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши".
Застосування вкладишів допустимо при рівнях звука не вище 100 дБА,
навушників - 110 дБА.
Засоби захисту від вібрацій . Для забезпечення віброізоляції влаштовують
розриви між елементами конструкцій або усувають тверді зв'язки між ними, а
також уникають подібності частот власних коливань системи і частот сил, що її
збурюють.
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів наносять
в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні втрати. До таких
матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні конструкції, СКЛ-25 та інш.
Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000 Гц.
Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, рукавиці, виготовлені із
віброзахисних матеріалів цілком або в місцях з'єднання з вібруючою поверхнею.
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
6.2 Охорона праці при розробці котлованів. Проектування укосів та
кріплень
При проектуванні провадження земляних робіт необхідно враховувати
вимоги [35].
Риття котлованів і траншей з вертикальними стінками без кріплень в
нескельних і не мерзлих ґрунтах вище за рівень ґрунтових вод і за відсутності
поблизу підземних споруд допускається на глибину не більш: 1 м в насипних,
піщаних великоуламкових ґрунтах, 1,25 м — в супісях, 1,5 м — в суглинках і
глинах.
Допустима крутість укосів наведена в ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ «Охорона
праці і промислова безпека в будівництві Основні положення». При використанні
роторних і траншейних екскаваторів допускається глибина траншей без кріплення
до 3 м.
Спосіб захисту виїмок від притоки ґрунтових вод передбачає використання
установок штучного глибинного водозниження, заморожування або хімічного
закріплення ґрунтів, а також шпунтових огорож.
Крутість укосів для виїмок глибиною більше за 5 м у всіх випадках і менше за
5 м при несприятливих геологічних умовах встановлюють розрахунком. При
глибині виїмок більше за 15 м для забезпечення стійкості укосу, а також в цілях
затримання падаючого ґрунту влаштовують запобіжні берми, ширина яких може
бути знайдена з умови:
а > 0,1Н, (6.1)
де а — ширина берми, м; Н — висота уступу, м.
Для забезпечення стійкості вертикальних стінок котлованів і траншей
глибиною, що перевищує допустиму, застосовують інвентарні кріплення до 3 м —
інвентарні, більше за 3 м — по індивідуальних проектах, затверджених головним
інженером будівельної організації. Доцільне застосування наступних розроблених
типів кріплень: ЦНДЮМТП для траншей глибиною до 4 м і шириною до 2 м при
шаровій засипці і ущільненні ґрунту; «Трансводбуд» (для траншей глибиною до 3
м і шириною до 1,2 м при порівняно постійній глибині); «Моспідзембуд» — при
глибині до 2 м і ширині 0,8...1,2 при малих об'ємах робіт, що розосередилися;
ВНДІДБ — при глибині до 2 м, ширині 0,6...1,5 м в піщаних ґрунтах; «Півден-
спецбуд» — при глибині до 2 м, ширині 0,76...2 м при укладанні трубопроводу
окремими трубами; системи Солодова при глибині 2 м, ширині 1.1,2 м при
спланованій поверхні землі по краям траншеї.
Для пристрою траншей глибиною більше за 3 м в кожному окремому випадку
розробляють проект кріплень з розрахунком елементів на активний тиск ґрунту з
урахуванням додаткових навантажень на призму обвалення.
Глибина розробки котлованів і траншей з вертикальними стінками без
кріплень встановлюється у відповідності з [35] і складає не більше за 1 м в
насипних, піщану, великоуламкових ґрунтах; 1,25 м, в супесях; 1,5 м в глинах.
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
При проектуванні котлованів і траншей глибиною більше за 5м необхідно
зробити розрахунок стійкості укосів.
Основними елементами відкритої розробки кар'єру, котловану або траншеї
без кріплення є: сторона — l; висота уступу — Н; форма уступу; кут укосу — а;
крутість (рис. 6.1).
Обвалення укосу відбувається частіше за все по лінії АС, розташованій під
кутом 8 до горизонту. Об'єм АВС називають призмою обвалення.
Призма обвалення утримується в рівновазі силами тертя, прикладеними в
площині зсуву.
Перед розробкою траншей і котлованів необхідно заздалегідь визначити
крутість укосів, що забезпечує безпеку провадження робіт, з урахуванням
глибини траншеї або котловану і вибрати спосіб формування укосів.
Риття котлованів і траншей з укосами без кріплень в нескельних ґрунтах вище
за рівень ґрунтових вод (з урахуванням капілярного підняття) або в грунтах,
осушених за допомогою штучного водозниження допускається з дотриманням
нормативної глибини виїмки і крутості укосів.
Перед відкриттям котлованів і траншей без укосів, не залежно від вигляду
ґрунту, розрахунковим шляхом необхідно визначити їх максимально безпечну
глибину, що забезпечує стійкість вертикальних стін.
В
С
Рис. 6.1. Схема укосу
Методика розрахунку безпечної глибини котлованів і траншей без укосів
така:
Розраховують критичну висоту вертикальної стінки котловану (траншеї) за
формулою:
(6.2)
де Н — критична висота вертикальної стінки, м; С — сила зчеплення ґрунту,
т/м2; у — об'ємна вага ґрунту т/м3 ; φ — кут внутрішнього тертя .
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
Згідно з [35], переміщення, установка і робота машин поблизу виїмок з
незакріпленими укосами дозволяється тільки за межами призми обвалення на
відстані, встановленій проектом провадження робіт. За відсутності рішень в
технологічного регламенту найменшу відстань lн до найближчих опор машин
вибирається згідно [35].
Для виїмок глибиною більше за 3 м встановлюють кріплення за
індивідуальними проектами, затверджених головним інженером будівництва
згідно з ППР. Конструктивні рішення кріплення ґрунту наведені в рис. 6.2.
д) ж) з) е)
Рис. 6.2. Конструктивні рішення кріплення ґрунту:
а) кріплення розпорками (1 — стойка; 2 — бобишки; 3 — розпірка); б)
анкерне кріплення (1 — стойка; 2 — кріпильні дошки; 3 — стяжка; 4 — анкер); в)
підкосне кріплення (1 — стойка; 2 — кріпильні дошки; 3 — бобишка; 4 —
підкос); г) шпунтове кріплення (1 — дерев'яний шпунт; 2 — прогони); д) пристрій
для кріплення траншей (1 — стойка; 2 — направляюча; 3 — розсувні розпірки; 4
— розтяжки; 5 — стальні щити); ж) пристрій для кріплення стін траншей; (1 —
захищаючі щити; 2 — розпірки; 3 — тяга; 4 — розпорні колодки; 5 — петлі;) з)
кріплення стін траншей при прокладці трубопроводів (1 — дерев'яний щит; 2 —
розпірна рама; 3 — секторна опора; 4 — труба, що опускається; 5, 6 — шарнірні
розпірки); е) тимчасове кріплення при прокладці трубопроводів (1 — анкерні
елементи; 2 — ґрунт, що витягується; 3 — щити; 4 — стойки; 5 — скоба; 6 —
крюк)
Переваги інвентарних кріплень: збірність елементів; можливість установки їх
зверху без спуску в траншею; можливість механізації установки і розбирання,
розрахунку всіх елементів на міцність і стійкість.
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
Розглянемо основні вимоги безпеки праці при упорядкуванні котлованів і
траншей.
Встановлювати кріплення необхідно вниз по мірі розробки виїмки на глибину
не більше за 5 м ( в нестійких ґрунтах на 0,2—0,25 м). При установці кріплень
верхня частина їх повинна виступати над брівкою виїмки не менш ніж на 15 см.
Упорядкування неінвентарних дерев'яних кріплень траншей глибиною д о 3
м повинно відповідати таким вимогам: для кріплення ґрунтів природної вогкості,
крім піщаних, використовують дошки товщиною не менше за 4 см, а для піщаних
ґрунтів і ґрунтів підвищеної вогкості — не менше за 5 см, які закладають за
вертикальні стойки впритул до ґрунту із зміцненням розпірки. Стойки кріплень
встановлюються не рідше, ніж через 1,5 м, розпірки кріплень розміщуються на
відстані не більше за 1 м, у кінців розпірки забивають бобишки.
При викиданні ґрунту з виїмок глибиною більше за 1,8 м необхідно
влаштовувати на розпірках полки-настили, які необхідно захищати бортовими
дошками шириною не менше за 15 см.
При упорядкуванні кріплень кріпильний матеріал потрібно подавати у виїмку
механізованим способом. Скидати його в траншеї або котловани забороняється.
За станом кріплень потрібно вести систематичне спостереження. Кріплення,
встановлені зимою, оглядають особливо ретельно і за необхідності посилюють.
Засипають виїмки частинами. При цьому кріплення розбирають знизу-вгору,
видаляючи одночасно не більше трьох дошок в стійких ґрунтах, а в нестійких —
не більше за одну.
При видаленні дошок потрібно відповідно переставляти розпірки. Розбирання
кріплень проводять під наглядом виконроба або майстра.
При зведенні підземних споруд в сипучих і насичених водою ґрунтах не треба
розбирати кріплення, так як це може призвести до аварії.
Звичайно виїмки засипають без розбору кріплення, про що складається
відповідний акт.
Розрахунок кріплень
Розрахунок інвентарних кріплень проводиться з метою визначення
допустимих робочих навантажень на елементи кріплення. При упорядкуванні
неінвентарних кріплень застосування їх повинно супроводитися розрахунком на
міцність. Конструкції кріплення розраховуються на міцність і стійкість в
найбільш невигідних умовах .
При розрахунку кріплень повинні враховуватися наступні види навантажень.
Основне навантаження — активне тиску власної ваги ґрунту в момент
утворення і сповзання призми обвалення.
Додаткові навантаження — динамічні; фільтраційний тиск; тиск від
навантаження на берму (вийнятий ґрунт, вагу матеріалів, конструкцій).
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників, що працюють
на будівництві об’єкту
Можливі аварії від дії стихійних лих в зоні розташування будівлі.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є :
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек. та більше;
- снігові замети;
- сильні довготривалі морози;
- підтоплення (території, основи фундаментів);
Аварії на виробництві від дії стихійних лих в зоні розташування споруди
поділяються на дві категорії :
До першої відносяться аварії, які призвели до повної або часткової зупинки
робочого процесу із великим матеріальним збитком та загибеллю людей. Для
ліквідації такої аварії потрібно використовувати війська цивільної оборони,
підрозділи армії України.
До другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких сталося руйнування або
пошкодження окремих частин споруди із можливою загибеллю персоналу. Для
ліквідації наслідків такої аварії достатньо сил формувань цивільної оборони та
спеціальних відомчих формувань на місцях.
Для організації попередження та ліквідації наслідків стихійних лих та аварій
створюється штаб цивільної оборони, начальником штабу ЦО призначається
керівник.
Для безпосереднього керівництва в надзвичайних ситуаціях створюються
відповідні службу ЦО. Працюючі служб проводять навчання та інструктаж, щодо
дій у надзвичайних ситуаціях, також передбачається виконання та забезпечення
робіт технічними засобами.
У разі введення надзвичайного стану у зв'язку із НС техногенного або
природного характеру можуть здійснюватися такі заходи:
- тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для
проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих
приміщень;
- встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового
розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-
рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до ліквідації НС;
- загальна евакуація проводиться шляхом вивезення основної частини населення
з міст і небезпечних районів усіма видами наявних транспортних засобів на
відповідній адміністративній території та виведення найбільш витривалої його
частини пішки.
Часткова евакуація проводиться з використанням транспортних засобів, що
експлуатуються за діючим графіком. Для прискорення евакуації за рішенням
керівника відповідного органу виконавчої влади залучаються додаткові транспортні
засоби.
Евакуація, населення (працівників) здійснюється за виробничо-територіальним
принципом.
Виробничий принцип евакуації населення (працівників) передбачає вивезення
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
(виведення) і розміщення в безпечних районах (місцях) робітників, службовців і
членів їх сімей, студентів, учнів спеціальних навчальних закладів і професійно-
технічних училищ по об'єктах.
Оповіщення населення про загрозу і виникнення НС здійснюється з
використанням усіх систем оповіщення, мережі зв'язку, засобів радіомовлення і
телебачення із залученням у разі потреби сил і засобів органів МВС.
Для забезпечення оповіщення використовуються засоби оповіщення:
- засоби зв'язку (телефони, телебачення, радіо);
- технічні засоби масової інформації (телевізори, радіоприймачі);
- електросирени;
- допоміжні засоби;
У мирний час інформування здійснюється за такими видами інформації:
1. «Аварія на атомній електростанції».
2. «Аварія на хімічно небезпечному об'єкті».
3. «Повінь».
4. «Про можливий землетрус».
5. «Штормове попередження».
Основними завданнями захисту населення і території від надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру є:
- здійснення комплексу заходів щодо запобігання і реагування на
надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру;
- забезпечення готовності і контролю "за станом готовності до дій і взаємодії
органів управління в цій сфері, сил і засобів, призначених для запобігання
надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і реагування на них.
Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і
природного характеру здійснюється за принципами:
- пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження
здоров'я людей та навколишнього середовища;
- безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки;
- вільного доступу населення до інформації про захист населення і територій
від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;
- особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку,
неухильного дотримання ними правил поведінки і дії у надзвичайних ситуаціях
техногенного і природного характеру;
- обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на попередження
виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і
мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;
- врахування економічних, природних та інших особливостей територій і
ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і
природного характеру;
- максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних
сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і
природного характеру та реагування на них.
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших
населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, основним засобом
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
захисту є евакуація населення і розміщення його в зонах, безпечних для
проживання людей і тварин.
Евакуації підлягає населення, що проживає в населених пунктах,
розташованих у зонах можливого катастрофічного затоплення, можливого
небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, у районах
виникнення стихійних лих, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза
життю і здоров'ю людей).
У залежності від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації
техногенного і природного характеру, може бути проведена загальна чи часткова
евакуація населення тимчасового чи безповоротного характеристик.
Відповідно закону ,,Про цивільну оборону України,, захист населення у
надзвичайних ситуаціях – одне із головних завдань цивільної оборони, тому при
необхідності планується :
− укриття населення в захисних спорудах(сховища, ПРУ);
− розселення або евакуація працюючих;
− протиепідемні заходи, рятувальні та інші невідкладні роботи в
осередках ураження, санітарна обробка людей, одягу, техніки.
Технічними заходами також передбачається підсилення конструкцій:
− герметизація приміщень, обладнання, продовольства;
− дублювання енергетичного забезпечення;
− дублювання системи водопостачання;
− створення запасів матеріалів, техніки, запчастин, медикаментів;
− підтримання в належному стані засобів пожежегасіння.
Для послаблення ураження працюючих від дії хімічних речовин та радіації
передбачається створення запасів індивідуальних засобів захисту – індивідуальні
аптечки, противогази, дозиметри, спецодяг та інше.
Оцінка хімічної обстановки говорить про те, що отруєних речовин поблизу
складу немає, тому захисні споруди, сховища, протирадіаційні укриття будувати
недоцільно.
Прогноз можливостей виникнення надзвичайних ситуацій, що загрожують
життю людини.
Згідно [1] регіон будівництва не відноситься до сейсмічно активних, тому при
проектуванні не виділяються заходи щодо підвищення сейсмічних характеристик
конструкцій і властивостей будівлі в цілому.
Небезпеки ураганів, цунамі в районі будівнцтва не існує, тоу заходи
перебдачати не доцільно.
Загрози хімічної та радіаційної небезпеки для будівлі, що проектується немає,
тому захисні споруди не потрібні.
Велике значення має надаватися питанням прогнозування і планування дій на
випадок виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть спричинити руйнування
будівель і споруд, забруднення навколишнього середовища і нанесення втрат
здоров'ю населення.
Оцінка обстановки (радіуси зон руйнувань, пожеж), яка може скластися на
підприємстві при аварії, буде основою для планування обсягу і характеру
запобіжних заходів і організації рятувальних робіт. До запобіжних заходів
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
спалахування і вибуху пилу належать такі, [35]:
— ізоляція і відокремлення небезпечних приміщень; обладнання
вентиляційних отворів; застосування пристроїв для подавлення вибуху;
відгороджування дільниць виробництва, де виділяється пил; від джерел можливого
запалювання; віддалення і захист джерел запалювання;
— установка пилоуловлювачів: не допускати накопичення пилу до вибухової
концентрації та виділення пилу в атмосферу.
При оцінюванні можливої ситуації аналіз виконання цих заходів може
показати слабкі місця, що можуть призвести до пожежі чи вибуху. Тому розробка і
впровадження ефективних заходів будуть важливими у зменшенні факторів
ризику.
На об'єкті з урахуванням специфіки виробництва з метою створення безпечних
умов для персоналу розробляють схему безаварійної зупинки об'єкта на випадок
раптового припинення подачі електроенергії, води і газу, план ліквідації можливих
аварій і організовують підготовку робітників і службовців до роботи в аварійних
умовах. Рятувальні та інші невідкладні роботи при ліквідації наслідків виробничих
аварій і катастроф виконують рятувальні формування і залучене населення.
Характер аварій визначається причинами виникнення, масштабами і
особливостями виробництва. Від цього залежатимуть наслідки аварій, а це
визначає тактику проведення рятувальних робіт. Щоб не дати аварії розростися до
катастрофічних розмірів, не допустити загибелі людей, зменшити кількість
уражених і зростання матеріальних втрат, необхідно рятувальні роботи починати
негайно.
Формування охорони громадського порядку оточують місце аварії і
створюють умови для безперебійного прибуття інших формувань і успішного
проведення робіт.
Для визначення обсягу і характеру аварії, кількість необхідних сил і засобів,
правильної організації рятувальних робіт начальник цивільного захисту дає
розпорядження організувати розвідку. До складу розвідувальних груп необхідно
включити спеціалістів, які знають специфіку виробництва і розміщення об'єктів.
Розвідка повинна встановити місця скупчення людей і ступінь загрози їхньому
життю; ступінь і обсяг руйнувань, можливості виконання робіт без індивідуальних
засобів захисту; наявність руйнувань, які можуть ускладнити обстановку, або
фактори, що можуть збільшити розмір аварії; стан виробничих і комунально-
енергетичних мереж.
Керівник об'єкта, спеціалісти об'єкта, командири рятувальних формувань
вивчають дані, зібрані розвід групами, і приймають рішення про ведення
рятувальних робіт.
Формування цивільного захисту одержують завдання для проведення
рятувальних робіт, аварійно-технічні формування за необхідності відключають
подачу газу, електроенергії, кисню, пари, паливних, мастильних і
вибухонебезпечних рідин.
Рятувальні загони разом з медичними негайно розпочинають рятування людей
і надання потерпілим медичної допомоги.
Формування загального призначення під час гасіння пожеж разом з
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
протипожежними формуваннями займаються рятуванням потерпілих із-під завалів
і уламків та наданням їм першої допомоги, розчищанням проїздів, евакуацією
потерпілих, усуненням пошкоджень на комунально-енергетичній мережі.
Засоби механізації, які використовуються при невідкладних і аварійно-
відновних роботах, мають бути універсальними, маневреними,
транспортабельними і малогабаритними. На невеликих територіях, якщо немає
широкого фронту робіт, великого нагромадження переплетених, залізобетонних і
металевих конструкцій використовують механізовані інструменти і найпростіші
засоби механізації: апарати для газового різання металу, відбійні молотки,
перфоратори, лебідки, домкрати, ломи, лопати, кирки та ін.
Для освітлення ділянок робіт застосовують прожектори і переносні
світильники.
Якщо є потреба, органи управління цивільного захисту за участю населення і
формувань готують тимчасовий житловий фонд, створюють наметові містечка,
організовують евакуацію населення. У безпечних місцях розгортають медичні
установи, куди і відправляють усіх потерпілих. Організовують харчування,
забезпечення питною водою.
Індивідуальний спосіб захисту передбачає застосування індивідуальних
засобів захисту органів дихання, шкіри, а також медичних засобів захисту. Цей
спосіб широко застосовують у мирний час в умовах радіоактивного забруднення, в
зонах, заражених сильнодіючими ядучими речовинами, осередках біологічного
зараження, районах стихійних лих. У режимі надзвичайної ситуації і
надзвичайного стану всі заходи, які передбачається застосовувати для захисту
населення, включають застосування засобів індивідуального захисту.
Організація забезпечення населення індивідуальними засобами захисту є
важливим завданням органів цивільного захисту. Безпосередньо відповідають за це
керівники об'єктів і населених пунктів. Облік наявних індивідуальних засобів
ведуть органи управління цивільного захисту.
Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людей від радіоактивних,
отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних засобів. За
призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби захисту
органів дихання і шкіри.
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
TEXHIKO-EKOHOMIЧHI ПОКАЗНИКИ
На будівництво: Спортивно-кінний манеж з готелем на 40 місць, м. Бровари,
Київської обл.
Найменування показників Один.вимір Показники
Nn/n
у
1 2 3 4
Найменування будівлі та ii місце знаходження Спортивно-кінний манеж
1 з готелем на 40 місць, м.
Бровари, Київської обл.
2 Характеристика будівництва Нове
Кошторисна вартість будівництва в поточних тис.грн. 115 073 669
3
цінах 2026р.
- в т.ч. Б М Р тис.грн. 63 290 517
4 Будівельний об' єм М3 36535,6
5 Загальна площа М2 3264,0
6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі Грн. 3 149
7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі Грн. 35 255,4
8 Трудомісткість будівництва люд/год 162730
9 Затрата праці на будівництво 1 м3 будівлі люд/дн. 0,30
10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі люд/дн. 1,27
11 Тривалість будівництва Місяців 23
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.2.0 ) - 1 - 3_ОС_2-1
Спортивно-кінний манеж з готелем на 40 місць Форма №3
ОБ`ЄКТНИЙ КОШТОРИС № 2-1
на будівництво : Спортивно-кінний манеж з готелем на 40 місць
Кошторисна вартість об`єкта 115 073,669 тис.грн.
Кошторисна трудомісткість 162,730 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата 20 713,260 тис.грн.
Вимірник одиничної вартості
Будівельні обсяги
Номери Кошторисна вартість, тис.грн. Кошторис-
Кошторис-
кошторисів на трудо- Показники
№ устаткуван- на заробіт-
і кошторис- Найменування робіт і витрат будівельних монтажних інших місткість, одиничної
п/п ня, меблів та всього на плата,
них роз- робіт робіт витрат тис. вартості
інвентарю тис. грн.
рахунків люд.-год.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Л.кошторис на загальнобудівельні роботи 79355,680 - - - 79355,680 162,730 -
2-1-1 14284,020
2 Л.кошторис на внутрішні санітарно-технічні роботи 7 142,011 - - - 7 142,011 - -
2-1-2 1285,562
3 Л.кошторис на внутрішні електро-технічні роботи - 2 928 224 - - 2 928 224 - -
2-1-3 527080,300
4 Л.кошторис на монтаж технологічного обладнання - 24 600,260 - - 24 600,260 - -
2-1-4 4428,047
5 Л.кошторис на наладку і пуск технологічного - 1 047,494 - - 1 047,494 - -
2-1-5 обладнання 188,548
--- ---------------- ---------------------------------------------------------- ----------------- ---------------- ------------------- --------------- --------------- ---------------- ---------------- ---------------
Всього: 86 497,691 28 575,978 - - 115 162,730 20713,260 -
073,669
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 1 - 64_ЛС_2-
1-1
Форма № 4
Будова - Д П
Шифр проекту - 1-03
Локальний кошторис 2-1-1
на загальнобудівельні роботи
Спортивно-кінний манеж з готелем на 40 місць
Основа: Кошторисна вартість 79355,680 тис. грн.
креслення (специфікації ) № Кошторисна трудомісткість 90,861 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата 13057,520 тис. грн.
Середній розряд робіт 3,7 розряд
Складений в поточних цінах станом на “8 травня” 2026 р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
Шифр і
всього тації тації
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль-
машин машин не зайнятих обслуго-
п/п позиції одиниця виміру кість заробіт-
всього вуваням машин
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують
заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної на
плати плати одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Роздiл 1. Землянi роботи
1 Е1-145-2 Планування площ механізованим способом, група 4,176 212 __-__ __-__
грунтів 2 45 2,26 9
1000м2
2 Е1-13-5 Розроблення грунту у відвал екскаваторами 0,74 1181 18,53 14
"драглайн" або "зворотна лопата" з ковшом 318 110,06 81
місткістю 0,25 м3, група грунтів 2
1000м3
3 Е1-164-2 Доробка вручну, зачищення дна і стінок вручну з 0,4 __-__ 314,16 126
тех.ч. викидом грунту в котлованах і траншеях, - - -
п.1.3.180 розроблених механізованим способом
к=1,2 100м3
4 Е1-24-2 Розроблення грунту бульдозерами потужністю 59 0,78 304 __-__ __-__
тех.ч. кВт [80 к.с.] з переміщенням грунту до 10 м, група 68 21,44 17
п.1.3.70 грунтів 2 /раніше розпушеного грунту/
к=0,85 1000м3
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 2 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
5 Е1-24-2 Розроблення грунту бульдозерами потужністю 59 0,78 358 __-__ __-__
кВт [80 к.с.] з переміщенням грунту до 10 м, група 80 25,22 20
грунтів 2 /для зворотньої засипки/
1000м3
6 Е1-27-2 Засипка траншей і котлованів бульдозерами 0,351 113 __-__ __-__
потужністю 59 кВт [80 к.с.] з переміщенням грунту 25 17,67 6
до 5 м, група грунтів 2
1000м3
7 Е1-134-1 Ущільнення грунту пневматичними трамбівками, 3,51 238 18,36 64
група грунтів 1, 2 70 5,52 19
100м3
8 Е1-166-2 Засипка вручну траншей, пазух котлованів і ям, 0,8 __-__ 165,24 132
група грунтів 2 - - -
100м3
9 Е1-139-1 Улаштування підсипки під підлогу 0,349 1516 3,06 1
1000м3 339 216,89 76
Разом прямі витрати по розділу 1 грн. 196 960 39 920 3922 337
945 228
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 4
всього заробiтна плата грн. 35 452
Загальновиробничi витрати грн. 1245
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 35
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 17 726
витратах
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 1 грн. 196 960
Роздiл 2. Фундаменти
10 Е5-1-2 Заглиблення дизель-молотом на тракторі 153,22 21829 4,89 749
залізобетонних паль довжиною до 6 м у грунти 2798 4,00 613
групи 2
м3
11 С1411-136 Палі квадратного та прямокутного перерізу 1532 __-__ __-__ __-__
суцільні та з круглою порожниною, довжина до 8 - - -
м, периметр боків 1001-1200 мм
м
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 3 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Об.5х112+4х243=1532м
12 Е5-10-2 Вирубування бетону з арматурного каркаса 355 7075 1,99 706
залізобетонних паль площею перерізу понад 0,1 1519 1,19 423
м2
паля
13 Е6-1-1 Улаштування бетонної підготовки 0,4038 185 195,75 79
100м3 43 24,86 10
14 Е6-1-22 Улаштування ростверків РС1-7 1,9316 3674 522,00 1008
100м3 828 102,01 197
15 С124-3 Гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1, 11,91 __-__ __-__ __-__
діаметр 10 мм - - -
т
16 Е8-4-1 Гідроізоляція стін, фундаментів горизонтальна 2,09 37 60,36 126
цементна з рідким склом 11 1,60 3
100м2
17 Е13-37-1 Обклеювання руберойдом або гідроізолом на 281 93 1,34 377
нафтобітумі в 1 шар 25 0,03 8
м2
Разом прямі витрати по розділу 2 грн. 6 834 520 435 520 32893 3045
5224 1254
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 5 604 286
всього заробiтна плата грн. 1 230 213
Загальновиробничi витрати грн. 11175
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 361
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 615 106
витратах
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 2 грн. 6 834 520
Роздiл 3. Каркас
18 Е7-43-3 Установлення колон у стакани фундаментів 0,26 1419 861,30 224
масою до 4 т 384 352,17 92
100шт
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 4 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
19 С1412-368 (Колони)(стояки)(опори)(рами) прямокутні суцільні 78 - __-__ __-__ __-__
та пустотілі з консолями до 1 м у два боки, - - -
циліндричні порожнисті, довжина понад 3 до 6,6 м,
об'єм більше 1 до 4 м3, маса до 5 т, клас бетону
В22,5
м3
20 С147-1 Стрижнева арматура А-І 107,6 - __-__ __-__ __-__
100кг - - -
21 Е7-12-35 Установлення в одноповерхових будівляхі ферм 0,13 1196 1136,80 148
масою до 15 т при висоті будівель до 25 м 288 561,34 73
100шт
22 С1412-757 Ферми 2ФС24-3-А3В 13 - __-__ __-__ __-__
шт - - -
Разом прямі витрати по розділу 3 грн. 4 089 120 54 560 2615 372
672 165
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 3 353 078
всього заробiтна плата грн. 736 041
Загальновиробничi витрати грн. 1417
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 46
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 368 020
витратах
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 3 грн. 4 089 120
Роздiл 4. Стiни
23 Е8-6-5 Мурування зовнішніх складних стін з цегли 1146,85 20104 8,25 9462
керамічної при висоті поверху до 4 м 5436 1,32 1511
м3
24 Е8-8-1 Мурування з цегли керамічної стовпів 2,5 44 11,79 29
прямокутних армованих при висоті поверху до 4 12 1,42 4
м
м3
25 Е8-8-9 Мурування склепінь і арок над проїздами й 3,86 55 22,12 85
прорізами з цегли керамічної 16 1,24 5
м3
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 5 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
26 Е8-35-1 Установлення і розбирання зовнішніх інвентарних 16,12 40 68,57 1105
риштувань трубчастих висотою до 16 м для 12 0,23 4
мурування облицювання
100м2 вп
27 Е8-12-1 Армування мурування стін та інших конструкцій 0,52 11 89,11 46
т 3 1,64 1
28 Е6-19-1 Улаштування поясів в опалубці 0,2183 525 1196,25 261
100м3 104 110,20 24
29 С124-3 Гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1, 2,845 __-__ __-__ __-__
діаметр 10 мм - - -
т
30 Е7-53-11 Монтаж опорних подушок 0,77 73 149,35 115
100шт 21 7,85 6
31 К581121- Опорні подушки марки ОП6.2-А3 серія 1.225-2 39 - __-__ __-__ __-__
1044 випуск 12x - - -
С1411-7 Вiдпускна цiна: 216,94x0,035+1,44:100x135,05+0,
40:100x129,14+0:100x186,08+0:100x191,77
шт
32 К581121- Опорні подушки марки ОП6.4-А3 серія 1.225-2 38 - __-__ __-__ __-__
1045 випуск 12x - - -
С1411-7 Вiдпускна цiна: 216,94x0,050+2,08:100x135,05+0,
40:100x129,14+0:100x186,08+0:100x191,77
шт
33 Е7-44-10 Укладання перемичок масою до 0,3 т 5,92 1559 21,46 127
100шт 428 20,45 121
34 Е7-11-3 Укладання перемичок масою до 1,5 т при 1,33 1689 162,40 216
найбільшій масі монтажних елементів у будівлі до 442 89,05 118
5 т
100шт
35 С1412-857 Перемички брускові, висота 65 мм, довжина до 2,0 78,9 - __-__ __-__ __-__
м, ширина 120 мм, розрахункове навантаження - - -
100 кгс/м
м
36 С1412-860 Перемички брускові, висота 140 мм, довжина до 3, 498,4 - __-__ __-__ __-__
0 м, ширина 120 мм, розрахункове навантаження - - -
301-400 кгс/м
м
37 С1412-865 Перемички брускові, висота 220 мм, довжина до 2, 309 - __-__ __-__ __-__
0 м, ширина 120 мм, розрахункове навантаження - - -
3800 кгс/м
м
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 6 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
38 С1412-868 Перемички брускові, висота 290 мм, довжина 75 - __-__ __-__ __-__
понад 5,0 м, ширина 120 мм, розрахункове - - -
навантаження 800 кгс/м
м
39 С1412-872 Перемички брускові, висота 220 мм, довжина до 3, 175,2 - __-__ __-__ __-__
7 м, ширина 250 мм, розрахункове навантаження - - -
2800 кгс/м
м
40 Е7-44-4 Укладання балок перекриття масою до 3 т 0,06 81 274,05 16
100шт 22 97,38 6
41 К582211-17 Прогони залізобетонні марки ПРГ36.1.4-4Т серія 2 __-__ __-__ __-__
1.225-2 - - -
шт
42 К582211-19 Прогони залізобетонні марки ПРГ60.2.5-4АТ5Т 4 __-__ __-__ __-__
серія 1.225-2 - - -
шт
43 Е6-18-9 Улаштування перемичок 0,0181 38 1899,50 34
100м3 8 114,82 2
44 С124-3 Гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1, 0,29 __-__ __-__ __-__
діаметр 10 мм - - -
т
45 Е7-53-11 Установлення дрібних конструкцій [підвіконників, 1,42 135 149,35 212
зливів, парапетів та ін.] масою до 0,5 т 38 7,85 11
(парапетних плит)
100шт
46 К589421- Плити парапетні для громадських будівель серія 137 - __-__ __-__ __-__
1363 1.238-1 вип.3 марки ПП15.5x - - -
С1413-2548 Вiдпускна цiна: 19,04x0,70
шт
47 К589421- Плити парапетні для громадських будівель серія 5 - __-__ __-__ __-__
1366 1.238-1 вип.3 марки ПП5.5-1x - - -
С1413-2548 Вiдпускна цiна: 19,04x0,22
шт
48 Е6-11-9 Установлення закладних деталей вагою більше 0,19 16 29,00 6
20 кг для кріплення воріт 4 4,55 1
т
Разом прямі витрати по розділу 4 грн. 12 427 880 1 650 600 24370 11714
6546 1814
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 10 190 861
всього заробiтна плата грн. 2 237 018
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 7 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Загальновиробничi витрати грн. 34295
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 1164
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 1 118 509
витратах
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 4 грн. 12 427 880
Роздiл 5. Перекриття і покриття
49 Е7-45-5 Укладання панелей перекриття з обпиранням на 1,93 1599 239,25 462
дві сторони площею до 5 м2 [для будівництва в 418 59,89 116
районах із сейсмічністю до 6 балів]
100шт
50 Е7-45-6 Укладання панелей перекриття з обпиранням на 1,36 2083 332,05 452
дві сторони площею до 10 м2 [для будівництва в 562 118,25 161
районах із сейсмічністю до 6 балів]
100шт
51 С1414-7844 (Панелі)(плити) перекриттів багатопустотні, 3630,2 - __-__ __-__ __-__
зведена товщина 11 см, довжина понад 3 до 6,6 м, - - -
ширина більше 1,4 м, маса до 5 т
м2
52 С1414-7849 (Панелі)(плити) перекриттів суцільні плоскі, 203,2 - __-__ __-__ __-__
довжина до 3 м, товщина 12 см, маса до 5 т - - -
м2
53 Е7-13-17 Укладання в одноповерхових будівлях і спорудах 1,12 5719 665,55 745
плит покриття довжиною до 12 м, площею до 40 1375 313,90 352
м2,
100шт
54 К584111-9 Плити покриття з попереднім напруженням 106 __-__ __-__ __-__
арматури марки 2ПГ6-4АТ5,2ПГ6-4АТ5СК-Х, - - -
серія 1.465.1-7/84 вип.0,1
шт
55 К584111-34 Плити покриття з попереднім напруженням 6 __-__ __-__ __-__
арматури марки 2ПВ6-4АТ5-4,2ПВ6-4АТ5СК-4Х, - - -
серія 1.465.1-7/84 вип.0,1
шт
56 Е7-53-6 Установлення в цегляних і блочних будівлях плит 0,13 489 700,35 91
балконів і козирків площею до 5 м2 124 246,90 32
100шт
57 С1418-8888 Плити козирків суцільні плоскі 5,77 - __-__ __-__ __-__
м3 - - -
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 8 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
58 С147-33 Закладні вироби із застосуванням вуглецевої 1,64 __-__ __-__ __-__
прокатної сталі - - -
100кг
59 Е6-22-8 Улаштування перекриттів по стальних балках і 0,0412 76 1682,00 69
монолітних ділянок при збірному залізобетонному 18 104,71 4
перекритті площею до 5 м2, приведеною
товщиною до 150 мм
100м3
60 Е6-22-11 Улаштування перекриттів по стальних балках і 0,0516 71 1220,90 63
монолітних ділянок при збірному залізобетонному 16 78,30 4
перекритті площею більше 5 м2, приведеною
товщиною до 150 мм
100м3
61 С124-3 Гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1, 1,903 __-__ __-__ __-__
діаметр 10 мм - - -
т
62 Е6-11-9 Установлення закладних деталей вагою більше 1,47 120 29,00 43
20 кг 28 4,55 7
т
63 Е7-20-3 Установлення монтажних виробів масою до 20 кг 0,32 55 61,92 20
т 11 9,62 3
64 Е7-14-11 Установлення опорних стаканів для 0,06 62 261,00 16
вентиляційного обладнання при висоті будівель 14 56,03 3
до 25 м
100шт
65 К589321-6 Стакани залізобетонні для кріплення дефлекторів 6 __-__ __-__ __-__
С1414-7745 і зонтів марки СБ7Б-1 серія 1.494-24 вип. 1x - - -
Вiдпускна цiна: 289,02x0,13+4,3:100x129,14+2,
8:100x186,08+5,8:100x191,77
шт
66 С147-39 Металізація закладних та анкерних виробів та 0,348 __-__ __-__ __-__
випусків арматури - - -
100кг
Разом прямі витрати по розділу 5 грн. 10 932 000 277 360 10274 1961
2566 682
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 8 964 240
всього заробiтна плата грн. 1 967 760
Загальновиробничi витрати грн. 6765
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 228
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 983 880
витратах
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 9 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 5 грн. 10 932 000
Роздiл 6. Сходи
67 Е7-47-4 Установлення сходових маршів без зварювання 0,08 145 319,00 26
масою більше 1 т 38 125,34 10
100шт
68 Е7-47-2 Установлення сходових площадок масою більше 0,08 154 343,65 27
1 т 40 134,29 11
100шт
69 К589121- Сходові марші ребристої конструкції марки 2ЛМФ 8 __-__ __-__ __-__
3449 39.14.17-5-1 серія 1.251.1-4 вип.1 - - -
шт
70 К589121- Сходові площадки ребристої конструкції марки 8 __-__ __-__ __-__
3460 ЛПФ28.11-5 серія 1.252.1-4 вип 1 приведеною - - -
товщиною 14 см
шт
71 Е7-53-11 Установлення дрібних конструкцій [підвіконників, 0,94 89 149,35 140
зливів, парапетів та ін.] масою до 0,5 т 25 7,85 7
100шт
72 К589121- Проступи накладні марки 1ЛН 14.3 серія 1.251.1-4 94 __-__ __-__ __-__
3425 вип.1 ( iз лицевими бетонними поверхнями)x - - -
С1418-8852 Вiдпускна цiна: (7,02x1,35)+0x1,35x0,325x5,4
шт
73 Е7-45-5 Укладання панелей перекриття з обпиранням на 0,04 33 239,25 10
дві сторони площею до 5 м2 [для будівництва в 9 59,89 2
районах із сейсмічністю до 6 балів]
100шт
74 С1414-7849 (Панелі)(плити) перекриттів суцільні плоскі, 20,48 __-__ __-__ __-__
довжина до 3 м, товщина 12 см, маса до 5 т - - -
м2
75 Е7-53-11 Монтаж опорних подушок 0,32 30 149,35 48
100шт 9 7,85 3
76 К581121- Опорні подушки марки ОП5.2-А3 серія 1.225-2 32 __-__ __-__ __-__
1042 випуск 12x - - -
С1411-7 Вiдпускна цiна: 216,94x0,017+1,16:100x135,05+0,
32:100x129,14+0:100x186,08+0:100x191,77
шт
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 10 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
77 Е7-53-11 Установлення дрібних конструкцій [підвіконників, 0,27 26 149,35 40
зливів, парапетів та ін.] масою до 0,5 т 7 7,85 2
100шт
78 К589111-7 Східці з/б марки ЛС12.17-Б ГОСТ 8717.0-84 ГОСТ 27 __-__ __-__ __-__
С1418-8851 8717.1-84x - - -
Вiдпускна цiна: 16,96x1,20+(0,348x0)x5,401
шт
79 Е7-60-2 Установлення металевої огорожі з поручнями із 0,38 16 194,30 74
хвойних порід 4 2,88 1
100м
Разом прямі витрати по розділу 6 грн. 484 560 51 440 493 365
132 36
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 397 339
всього заробiтна плата грн. 87 220
Загальновиробничi витрати грн. 1016
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 34
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 43 610
витратах
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 6 грн. 484 560
Роздiл 7. Покриття
80 Е10-16-1 Виготовлення та установлення крокв та інших 49,68 709 34,92 1735
деревяних елементів 211 1,30 65
м3
81 Е10-7-1 Обшивання лобовими дошками 0,256 5 57,35 15
100м2 1 1,78 -
82 Е10-14-1 Підшивання звіса дошками обшивки 0,6625 15 83,11 55
100м2 5 2,13 1
83 Е10-55-1 Вогнезахист дерев'яних конструкцій ферм, арок, 5,138 75 12,32 63
балок, крокв, мауерлатів 19 1,15 6
10м3
84 Е10-54-2 Улаштування робочого настилу розрідженого 29,4 889 33,81 994
товщиною 25 мм 254 2,64 78
100м2
85 Е10-56-1 Вогнезахист лат під покрівлю, покриттів і настилів 2,94 143 45,82 135
по фермах 36 3,74 11
1000м2
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 11 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
86 Е12-20-3 Улаштування пароізоляції прокладної в один шар 29,4 174 10,97 323
100м2 44 0,40 12
87 Е12-12-1 Улаштування покрівель двосхилих із 29,4 697 124,68 3666
металочерепиці "Монтерей" 163 1,45 43
100м2
88 С126-1288-2 Металочерепиця 3057,6 __-__ __-__ __-__
м2 - - -
89 Е12-14-1 Улаштування жолобів настінних 2,04 198 118,50 242
100м 49 6,16 13
90 Е12-13-1 Улаштування облагоджень на фасадах [зовнішні 23,95 17 21,17 507
підвіконня, пояски, балкони та ін.], включаючи 5 0,07 2
водостічні труби з виготовленням елементів труб
100м2
91 Е12-17-1 Обгородження покрівель перилами 1,02 19 16,80 17
100 м 4 1,03 1
Покрівля в осях 12-13
92 Е12-20-3 Улаштування пароізоляції прокладної в один шар 0,352 2 10,97 4
100м2 1 0,40 -
93 Е12-19-2 Утеплення покриттів керамзитом 5,27 86 4,28 23
м3 21 1,01 5
94 Е12-22-1 Улаштування вирівнюючих стяжок цементно- 0,352 37 38,39 14
піщаних товщиною 15 мм 9 6,39 2
100м2
95 Е12-22-2 Улаштування вирівнюючих стяжок цементно- 3,52 5 0,14 __-__
к=10 піщаних на кожний 1 мм зміни товщини 1 0,08 -
100м2
96 Е12-2-3 Улаштування покрівель плоских чотиришарових 0,352 19 41,40 15
із рулонних покрівельних матеріалів на бітумній 5 3,39 1
антисептованій мастиці із захисним шаром
гравію на бітумній антисептованій мастиці
100м2
Разом прямі витрати по розділу 7 грн. 10 021 240 1 024 920 3090 7808
828 240
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 8 217 416
всього заробiтна плата грн. 1 803 823
Загальновиробничi витрати грн. 19598
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 692
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 901 911
витратах
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 12 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 7 грн. 10 021 240
Роздiл 8. Перегородки
97 Е11-2-9 Улаштування ущільнених трамбівками 3,5 65 __-__ 5,78 20
підстилаючих бетонних шарів - - -
м3
98 Е8-7-5 Мурування перегородок неармованих з цегли 11,5 7035 2001 191,18 2199
керамічної товщиною в 1/2 цегли при висоті 547 13,35 153
поверху до 4 м
100м2
Разом прямі витрати по розділу 8 грн. 1 391 520 284 000 2001 2219
547 153
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 1 141 046
всього заробiтна плата грн. 250 473
Загальновиробничi витрати грн. 5716
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 204
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 125 236
витратах
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 8 грн. 1 391 520
Роздiл 9. Вiкна
99 Е10-19-2 Установлення віконних блоків з одинарними і 3,583 1024 149,63 536
спареними рамами в кам'яних стінах 287 21,43 77
100м2
100 Е10-18-4 Установлення віконних блоків з роздільними 1,6403 529 252,80 415
[роздільно-спареними] рамами у кам'яних стінах 148 23,63 39
100м2
101 С123-3-1 Блоки віконнІ ОР 164,03 __-__ __-__ __-__
м2 - - -
102 С123-139 Блоки віконні, ПВД 358,3 __-__ __-__ __-__
м2 - - -
103 Е15-203-1 Скління вікон у дві рами, що відкриваються в одну 5,2233 56 174,90 914
стронк склом віконним товщиною 4 мм 23 1,38 7
100м2
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 13 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
104 С111-919 Залізні вироби для віконних блоків 173 __-__ __-__ __-__
комплект - - -
105 Е8-26-2 Укладання підвіконних залізобетонних плит 0,3052 35 154,84 47
гладких 10 9,12 3
100м2
106 К589121- Плити підвіконні мирки ПО13.35.45-Т серія 1.136.1- 29 __-__ __-__ __-__
К434 13 вип.1 ((ПОО) iз бетону на цементному або - - -
С1418-8871 вапняному в'яжучому з гладкою поверхнею пiд
фарбування)x
Вiдпускна цiна: (19,22+0x5,399)x0,455
шт
107 К589121- Плити підвіконні мирки ПО16.35.45-Т-Д серія 6 __-__ __-__ __-__
К436 1.136.1-13 вип.1 ((ПОО) iз бетону на цементному - - -
С1418-8871 або вапняному в'яжучому з гладкою поверхнею
пiд фарбування)x
Вiдпускна цiна: (19,22+0x5,399)x0,56
шт
108 К589121- Плити підвіконні мирки ПО19.35.45-Т-Д серія 21 __-__ __-__ __-__
К437 1.136.1-13 вип.1 ((ПОО) iз бетону на цементному - - -
С1418-8871 або вапняному в'яжучому з гладкою поверхнею
пiд фарбування)x
Вiдпускна цiна: (19,22+0x5,399)x0,665
шт
109 С147-39 Металізація закладних та анкерних виробів та 0,1053 __-__ __-__ __-__
випусків арматури - - -
100кг
110 Е9-44-1 Монтаж віконних блоків стальних із 0,38 156 128,48 49
нащілинниками зі сталі при висоті будівлі до 50 м 30 17,97 7
т
111 С121-590 Рами віконні 0,38 __-__ __-__ __-__
т - - -
112 Е15-202-4 Скління вітрин з металевими рамами вітринним 0,14 2 162,52 23
полірованим склом на еластичних прокладках 1 1,71 -
100м2
113 Е7-57-4 Герметизація горизонтальних стиків стінових 0,15 1 6,15 1
панелей пінополістиролом - 0,68 -
100м
шва
Разом прямі витрати по розділу 9 грн. 4 007 640 260 880 1803 1985
499 133
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 3 286 264
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 14 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
всього заробiтна плата грн. 721 375
Загальновиробничi витрати грн. 4925
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 159
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 360 687
витратах
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 9 грн. 4 007 640
Роздiл 10. Дверi
114 Е10-26-1 Установлення дверних блоків у зовнішніх і 1,5966 842 142,04 227
внутрішніх прорізах кам'яних стін, площа прорізу 231 35,70 57
до 3 м2
100м2
115 Е10-26-3 Установлення дверних блоків у перегородках і 1,1956 161 181,70 217
дерев'яних нерублених стінах, площа прорізу до 3 48 12,33 15
м2
100м2
116 С123-198 Блоки дверні 279,22 __-__ __-__ __-__
м2 - - -
117 С111-889 Залізні вироби для блоків дверей 145 __-__ __-__ __-__
комплект - - -
Разом прямі витрати по розділу 10 грн. 1 952 880 61 600 1003 444
279 72
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 1 601 361
всього заробiтна плата грн. 351 518
Загальновиробничi витрати грн. 1306
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 44
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 175 759
витратах
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 10 грн. 1 952 880
Роздiл 11. Ворота
118 Е10-34-1 Установлення воріт зі стальними коробками, із 0,27 194 325,48 88
розпашними неутепленими полотнами і хвіртками 52 51,79 14
100м2
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 15 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
119 С121-588 Ворота різних типів: рами, каркаси 0,6 __-__ __-__ __-__
т - - -
120 С111-888 Залізні вироби для воріт 3 __-__ __-__ __-__
комплект - - -
Разом прямі витрати по розділу 11 грн. 109 560 12 520 194 88
52 14
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 89 839
всього заробiтна плата грн. 19 720
Загальновиробничi витрати грн. 260
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 9
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 9 860
витратах
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 11 грн. 109 560
Роздiл 12. Поли
121 Е11-2-5 Улаштування ущільнених трамбівками 248,86 8578 10,74 2673
підстилаючих глинобитних шарів без домішок 1837 2,05 510
м3
122 Е11-13-2 Улаштування покриття з тирси і піска 16,59 2214 21,01 349
100м2 524 8,33 138
123 С111-631 Тирса деревна 331,81 __-__ __-__ __-__
м3 - - -
124 Е11-1-2 Ущільнення грунту щебенем 2,5 39 10,76 27
100м2 9 0,94 2
125 Е11-2-9 Улаштування ущільнених трамбівками 20,05 __-__ 5,78 116
підстилаючих бетонних шарів - - -
м3
126 Е11-8-3 Улаштування тепло- і звукоізоляції засипної 59,23 695 5,44 322
керамзитової 190 0,98 58
м3
127 Е11-11-1 Улаштування стяжок цементних товщиною 20 мм 22,2 181 56,25 1249
100м2 54 0,74 17
128 Е11-11-2 Додавати або вилучати на кожні 5 мм зміни 88,8 260 0,70 62
к=4 товщини цементних стяжок 71 0,25 22
100м2
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 16 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
129 Е13-37-1 Обклеювання руберойдом або гідроізолом на 237,44 78 1,34 318
нафтобітумі в 1 шар 21 0,03 7
м2
130 Е13-37-2 Додавати на кожний наступний шар обклеювання 237,44 78 0,57 135
руберойдом або гідроізолом на нафтобітумі 21 0,03 7
м2
131 Е11-12-1 Укладання лаг на цегляні стовпчики 0,87 24 70,63 61
100м2 7 2,44 2
132 Е11-15-1 Улаштування бетонного покриття товщиною 30 мм 2,17 35 57,04 124
100м2 10 1,34 3
133 Е11-17-2 Улаштування покриття мозаїчного [терраццо] 9,2 188 248,06 2282
товщиною 20 мм без малюнка 56 1,86 17
100м2
134 Е11-33-1 Улаштування дощатого покриття товщиною 28 мм 0,87 31 86,43 75
100м2 9 3,27 3
135 Е11-36-1 Улаштування покриття з лінолеуму 6,96 45 60,36 420
100м2 13 0,59 4
136 Е11-27-3 Улаштування покриття на цементному розчині з 2,37 123 167,48 397
плиток керамічних одноколірних із фарбником 34 4,37 10
100м2
Сходи в манежному залі
137 Е6-1-20 Улаштування стрічкових фундаментів бетонних 0,0086 12 408,90 4
100м3 3 79,02 1
138 Е8-6-9 Мурування стін приямків і каналів з цегли 0,45 7 9,40 4
керамічної 2 1,14 1
м3
139 Е7-53-11 Установлення дрібних конструкцій [підвіконників, 0,12 11 149,35 18
зливів, парапетів та ін.] масою до 0,5 т 3 7,85 1
100шт
140 К589111-17 Східці з/б марки ЛС14 ГОСТ 8717.0-84 ГОСТ 12 __-__ __-__ __-__
С1418-8851 8717.1-84x - - -
Вiдпускна цiна: 16,96x1,35+(0,446x0)x5,401
шт
Разом прямі витрати по розділу 12 грн. 5 888 320 1 128 000 12599 8636
2864 803
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 4 828 422
всього заробiтна плата грн. 1 059 897
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 17 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Загальновиробничi витрати грн. 22883
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 801
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 529 948
витратах
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 12 грн. 5 888 320
Роздiл 13. Опорядження внутрiшнє
Стеля
141 Е15-69-4 Підготовлення поверхонь зі збірних елементів і 36,56 30 49,17 1798
плит під фарбування або обклеювання 24 0,22 8
шпалерами, стелі зі збірних плит
100м2
142 Е15-152-1 Фарбування водними розчинами всередині 23,34 14 15,18 354
приміщень, вапняне по штукатурці 4 0,05 1
100м2
143 Е15-151-2 Фарбування водними розчинами всередині 13,21 10 16,66 220
приміщень, клейове поліпшене 3 0,07 1
100м2
Стіни
144 Е15-61-3 Поліпшене штукатурення цементно-вапняним 77,2 2751 122,10 9426
розчином по каменю і бетону стін 2135 9,13 705
100м2
145 Е15-65-1 Штукатурення віконних і дверних плоских косяків 3,07 25 295,35 907
по каменю і бетону 19 2,08 6
100м2
146 Е15-152-1 Фарбування водними розчинами всередині 7,71 4 15,18 117
приміщень, вапняне по штукатурці 1 0,05 -
100м2
147 Е15-151-2 Фарбування водними розчинами всередині 14,68 11 16,66 245
приміщень, клейове поліпшене 3 0,07 1
100м2
148 Е15-165-8 Поліпшене фарбування стін кольором олійним 4,08 23 77,22 315
розбіленим по штукатурці 9 0,70 3
100м2
149 Е15-167-6 Високоякісне фарбування стін кольором олійним 34,134 208 120,61 4117
розбіленим по штукатурці 84 0,77 26
100м2
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 18 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
150 Е15-17-1 Гладке облицювання стін, плитками керамічними 5,72 35 330,00 1888
глазурованими 14 0,77 4
100м2
151 Е15-165-3 Поліпшене фарбування підлоги кольором олійним 1,54 9 77,05 119
розбіленим по дереву 3 0,70 1
100м2
152 Е15-165-4 Поліпшене фарбування кольором олійним 7,7079 6 139,09 1072
к=2,4,к=2,7 розбіленим дерев'яних заповнень дверних 2 0,07 1
прорізів
100м2
153 Е15-165-5 Поліпшене фарбування кольором олійним 11,4913 8 207,90 2389
к=2,2 розбіленим дерев'яних заповнень віконних 3 0,07 1
прорізів
100м2
154 Е8-36-1 Установлення й розбирання внутрішніх 16,94 109 110,92 1879
інвентарних трубчастих риштувань при висоті 32 0,59 10
приміщень до 6 м
100м2 гп
Разом прямі витрати по розділу 13 грн. 6 483 280 3 556 160 3243 24846
2336 768
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 5 316 289
всього заробiтна плата грн. 1 166 990
Загальновиробничi витрати грн. 59136
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 1657
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 320 054
витратах
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 13 грн. 6 483 280
Роздiл 14. Опорядження зовнiшнє
155 Е15-55-2 Високоякісне штукатурення декоративним 1,99 28 422,40 841
розчином по каменю стін із прорізними рустами 19 3,18 6
100м2
156 Е15-55-1 Високоякісне штукатурення декоративним 17,77 250 235,95 4193
розчином по каменю стін гладких 171 3,18 56
100м2
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 19 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
157 Е15-56-1 Високоякісне штукатурення декоративним 7,37 21 80,85 596
розчином по каменю косяків плоских при ширині 17 0,76 6
до 200 м
100м
158 Е15-55-7 Високоякісна штукатурка декоративним розчином 4,76 11 544,50 2592
по каменю пілястрів змінного перерізу гладких 9 0,63 3
100м2
159 Е15-57-1 Високоякісне штукатурення декоративним 0,41 5 881,10 361
розчином по каменю карнизів, тяг, наличників 4 3,23 1
прямолінійних
100м2
160 Е15-55-5 Високоякісна штукатурка декоративним розчином 0,22 1 382,80 84
по каменю колон прямокутних гладких - 0,63 -
100м2
161 Е8-35-2 Установлення і розбирання зовнішніх інвентарних 27,55 68 68,73 1894
риштувань трубчастих висотою до 16 м для інших 20 0,23 6
оздоблювальних робіт
100м2 вп
Разом прямі витрати по розділу 14 грн. 2 707 280 1 692 520 384 10561
240 78
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 2 219 969
всього заробiтна плата грн. 487 310
Загальновиробничi витрати грн. 26738
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 713
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 243 655
витратах
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 14 грн. 2 707 280
Роздiл 15. Рiзнi роботи
КАМЕРА СУХОГО ЖАРУ І БАСЕЙН
162 Е6-33-3 Улаштування бетоного басейну 0,06 268 1811,05 109
100м3 68 256,79 15
163 С124-3 Гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1, 0,16 __-__ __-__ __-__
діаметр 10 мм - - -
т
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 20 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
164 Е8-4-7 Гідроізоляція стін, фундаментів бічна 0,29 5 33,50 10
обмазувальна бітумна в 2 шари 1 1,48 -
100м2
165 Е9-5-3 Захист басейну листовою сталлю на зварюванні 1,6 115 31,04 50
т 21 3,25 5
166 С111-1804 Сталь листова 1,6 __-__ __-__ __-__
т - - -
167 Е15-17-1 Гладке облицювання керамічними глазурованими 0,36 2 330,00 119
плитками 1 0,77 -
100м2
САУНА
168 Е10-5-1 Установлення елементів каркаса з брусів 1,66 22 35,55 59
м3 7 1,22 2
169 Е10-32-10 Оббивання стін покрівельною оцинкованою 0,302 4 124,19 38
сталлю 1 1,08 -
100м2
170 Е26-33-2 Теплоізоляція виробами з пінопласту 6,54 51 14,83 97
м3 15 0,72 5
171 С114-97 Плити теплоізоляційні з пінопласту 6,54 __-__ __-__ __-__
полістирольного, марка ПСБС-40 - - -
м3
172 С111-1298 Фольга алюмінієва для технічних цілей м'яка, 0,069 __-__ __-__ __-__
рулонна, товщина 0,1 мм - - -
т
173 Е10-7-5 Обшивання каркасних стін пергаміном 0,6 1 13,08 8
100м2 - 0,08 -
174 Е10-7-1 Обшивання каркасних стін дошками обшивки 0,764 15 57,35 44
100м2 4 1,78 1
ТРУБУНИ ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ
175 Е11-1-2 Ущільнення грунту щебенем 0,47 7 10,76 5
100м2 2 0,94 -
176 Е11-2-9 Улаштування ущільнених трамбівками 4,2 __-__ 5,78 24
підстилаючих бетонних шарів - - -
м3
177 Е6-11-10 Армування підстилаючих шарів і набетонок 0,15 9 16,82 3
т 2 3,56 1
178 С124-3 Гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1, 0,15 __-__ __-__ __-__
діаметр 10 мм - - -
т
179 Е7-42-3 Установлення блоків стін підвалів масою до 1,5 т 0,24 431 118,47 28
100шт 119 126,24 30
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 21 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
180 К581121- Блоки бетонні для стін підвалів марки ФБС 24.4.6- 6 __-__ __-__ __-__
А002 Т ГОСТ 13579-78 iз бетону марки 100x - - -
С1426- Вiдпускна цiна: 186,3x0,543
11737 шт
181 К581121- Блоки бетонні для стін підвалів марки ФБП 24.4.6- 18 __-__ __-__ __-__
А018 Т ГОСТ 13579-78 iз бетону марки 100x - - -
С1426- Вiдпускна цiна: 195,55x0,439
11741 шт
182 Е11-11-1 Улаштування стяжок цементних товщиною 20 мм 2,1 17 56,25 118
100м2 5 0,74 2
183 Е11-17-2 Улаштування покриття мозаїчного [терраццо] 0,53 11 248,06 131
товщиною 20 мм без малюнка 3 1,86 1
100м2
184 Е10-5-1 Установлення елементів каркаса з брусів 0,95 13 35,55 34
м3 4 1,22 1
185 Е6-13-1 Улаштування бетонних підпірних стін і стін 0,037 20 443,70 16
підвалів 5 30,70 1
100м3
186 Е8-6-7 Мурування внутрішніх стін з цегли керамічної 0,8 14 6,92 6
при висоті поверху до 4 м 4 1,32 1
м3
187 Е6-11-9 Установлення закладних деталей вагою більше 0,69 56 29,00 20
20 кг 13 4,55 3
т
188 Е11-33-1 Улаштування дощатого покриття товщиною 28 мм 0,78 28 86,43 67
100м2 8 3,27 3
189 Е9-29-1 Монтаж сходів прямолінійних і криволінійних, 1,06 296 46,24 49
пожежних з огорожею 74 16,02 17
т
190 С121-650 Огорожа сходових прорізів, сходові марші, 1,06 __-__ __-__ __-__
пожежні сходи - - -
т
191 Е10-81-1 Обгородження сходових площадок поручнями 1,96 103 41,71 82
100м 28 3,96 8
192 С123-362 Поручні, тип П-1, розмір 26х75 мм 196 __-__ __-__ __-__
м - - -
193 Е10-7-1 Обшивання каркасних стін дошками обшивки 0,088 2 57,35 5
100м2 1 1,78 -
194 Е15-165-3 Поліпшене фарбування підлоги кольором олійним 0,78 4 77,05 60
розбіленим по дереву 2 0,70 1
100м2
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 22 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
195 Е15-165-1 Поліпшене фарбування стін кольором олійним 0,088 __-__ 87,78 8
розбіленим по дереву - 0,60 -
100м2
БАР"ЄР
196 Е6-1-13 Улаштування фундаментів стовпів бетонних 0,1017 67 710,50 72
100м3 16 36,09 4
197 Е6-11-8 Установлення закладних деталей вагою до 20 кг 0,54 43 84,10 45
т 10 4,42 2
198 Е10-5-1 Установлення елементів каркаса з брусів 9,29 124 35,55 330
м3 37 1,22 11
199 Е10-7-1 Обшивання каркасних стін дошками обшивки 6,64 130 57,35 381
100м2 39 1,78 12
200 Е10-11-2 Улаштування поручня 0,294 18 188,02 55
100м2 5 5,44 2
201 Е15-165-1 Поліпшене фарбування стін кольором олійним 6,934 32 87,78 609
розбіленим по дереву 13 0,60 4
100м2
ПОЖЕЖНІ ДРАБИНИ
202 Е9-29-1 Монтаж сходів прямолінійних і криволінійних, 0,1 27 46,24 5
пожежних з огорожею 7 16,02 2
т
203 С121-781 Сходи сталеві 0,1 __-__ __-__ __-__
т - - -
СХОДИ №1-6
204 Е11-1-2 Ущільнення грунту щебенем 0,96 15 10,76 10
100м2 3 0,94 1
205 Е11-2-9 Улаштування ущільнених трамбівками 12,9 __-__ 5,78 75
підстилаючих бетонних шарів - - -
м3
206 Е7-42-1 Установлення блоків стін підвалів масою до 0,5 т 0,31 251 56,00 17
100шт 69 55,37 17
207 К581121- Блоки бетонні для стін підвалів марки ФБС 9.3.6-Т 31 __-__ __-__ __-__
А011 ГОСТ 13579-78 iз бетону марки 100x - - -
С1426- Вiдпускна цiна: 204,79x0,146
11745 шт
208 Е6-11-10 Армування підстилаючих шарів і набетонок 0,17 11 16,82 3
т 2 3,56 1
209 С124-3 Гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1, 0,17 __-__ __-__ __-__
діаметр 10 мм - - -
т
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 23 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
210 Е8-6-9 Мурування стін приямків і каналів з цегли 1,35 20 9,40 13
керамічної 5 1,14 2
м3
211 Е11-17-2 Улаштування покриття мозаїчного [терраццо] 0,56 11 248,06 139
товщиною 20 мм без малюнка 3 1,86 1
100м2
212 Е8-12-3 Установлення металевих грат приямків 0,22 21 66,83 15
т 6 7,52 2
213 Е6-13-1 Улаштування бетонних підпірних стін і стін 0,1104 61 443,70 49
підвалів 14 30,70 3
100м3
214 Е7-53-11 Установлення дрібних конструкцій [підвіконників, 0,36 34 149,35 54
зливів, парапетів та ін.] масою до 0,5 т 10 7,85 3
100шт
215 К589111-16 Східці з/б марки ЛС12 ГОСТ 8717.0-84 ГОСТ 36 __-__ __-__ __-__
С1418-8851 8717.1-84x - - -
Вiдпускна цiна: 16,96x1,20+(0,397x0)x5,401
шт
216 Е7-60-2 Установлення металевої огорожі з поручнями із 0,3 12 194,30 58
хвойних порід 3 2,88 1
100м
ВИМОЩЕННЯ
217 Е1-164-1 Влаштування корита вручну 0,66 __-__ 200,60 132
100м3 - - -
218 Е27-56-1 Улаштування основи під тротуари з цегляного 2,64 138 38,15 101
або вапнякового щебеню товщиною 12 см 34 3,35 9
100м2
219 Е27-56-2 На кожний 1 см зміни товщини основи до норми -5,28 __-__ 0,85 -4
к=2 27-56-1 додавати або виключати - - -
100м2
220 Е27-55-1 Улаштування одношарових асфальтобетонних 2,64 __-__ 22,61 60
покриттів доріжок і тротуарів із литої - - -
дрібнозернистої асфальтобетонної суміші
товщиною 3 см
100м2
ПАНДУСИ
221 Е27-14-1 Улаштування підстилаючого і вирівнювального 0,1089 23 22,61 2
шару основи з піску 5 10,52 1
100м3
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 24 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
222 Е27-39-17 Улаштування цементобетонного одношарового 0,04356 49 474,14 21
покриття засобами малої механізації при товщині 9 57,47 3
шару 20 см
1000м2
223 Е27-39-18 На кожний 1 см зміни товщини шару 0,2178 3 8,32 2
к=5 цементобетонного покриття додавати або 1 1,46 -
виключати
1000м2
Разом прямі витрати по розділу 15 грн. 3 625 840 460 800 2584 3434
679 178
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 2 973 188
всього заробiтна плата грн. 652 651
Загальновиробничi витрати грн. 8601
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 281
заробітна плата в загальновиробничих
грн. 326 325
витратах
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по розділу 15 грн. 3 625 840
Разом прямі витрати по кошторису грн. 71 152 600 10 990 800 101468 77815
24409 6618
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 56103080
всього заробiтна плата грн. 11967160
Загальновиробничi витрати грн. 8203080
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 257120
заробітна плата в загальновиробничих
грн.
витратах 1090360
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
71152600
Прямі витрати будiвельних робiт грн.
в тому числі:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 56103080
заробiтна плата робiтникiв, не зайнятих
грн.
обслуговуванням машин 10990800
заробітна плата в експлуатації машин грн. 976360
Загальновиробничi витрати грн. 8203080
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 257120
заробітна плата в загальновиробничих
грн.
витратах 1090360
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 25 - 64_ЛС_2-
1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Всього кошторисна вартість будiвельних
грн. 79 355 680
робiт
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по кошторису грн. 79355680
90861
Кошторисна трудомісткість люд.-год.
Кошторисна заробiтна плата грн. 13057520
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 1 - 56_ЛС_2-
1-2
Форма № 4
Будова - Спортивно-кінний манеж з готелем на 40 місць
Шифр проекту - 1-03
Локальний кошторис 2-1-2
на Внутрішні санітарно-технічні роботи
Спортивно-кінний манеж з готелем на 40 місць
Основа: Кошторисна вартість 7 142,011 тис. грн.
креслення (специфікації ) № Кошторисна трудомісткість 6,839 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата 1 285,561 тис. грн.
Середній розряд робіт 2,9 розряд
Вимірник одиничної вартості 36535,60 м3
Показник одиничної вартості грн.
Складений в поточних цінах станом на “8 травня” 2026 р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
Шифр і
всього тації тації
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль-
машин машин не зайнятих обслуго-
п/п позиції одиниця виміру кість заробіт-
всього вуваням машин
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують
заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної на
плати плати одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 УСН Опалення 36535,6 1 983 892 297 583 1827 0,034 1242
м3 585 0,004 146
2 УСН Вентиляція 36535,6 2 777 448 416 617 365 0,01 365
м3 183 0,002 73
3 УСН Водопровід 36535,6 952 268 142 840 2192 0,055 2009
м3 658 0,006 219
4 УСН Каналізація 36535,6 793 556 119 033 1827 0,05 1827
м3 621 0,005 183
5 Е8-6-1 Гаряче водопостачання 36535,6 634 845 95 226 - 0,008 292
УСН м3 - - -
Разом прямі витрати по кошторису грн. 7 142 011 1 071 301 6211 5735
2047 621
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 5 856 449
всього заробiтна плата грн. 1 285 561
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 2 - 56_ЛС_2-
1-2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
заробiтна плата робiтникiв, не зайнятих
грн. 785469
обслуговуванням машин
заробітна плата в експлуатації машин грн. 56269
Всього кошторисна вартість будiвельних 7 142 011
грн. 23750 6839
робiт
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по кошторису грн. 7 142 011
Кошторисна трудомісткість люд.-год. 6839
Кошторисна заробiтна плата грн. 1 285 561
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 1 - 56_ЛС_2-
1-3
Форма № 4
Будова - Спортивно-кінний манеж з готелем на 40 місць
Шифр проекту - 1-03
Локальний кошторис 2-1-3
на Внутрішні електромонтажні роботи,телефонізацію та радіофікацію
Спортивно-кінний манеж з готелем на 40 місць
Основа: Кошторисна вартість 2 928 224 тис. грн.
креслення (специфікації ) № Кошторисна трудомісткість 1,096 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата 642 780 тис. грн.
Середній розряд робіт 4,1 розряд
Складений в поточних цінах станом на “8 травня” 2026 р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
Шифр і
всього тації тації
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль-
машин машин не зайнятих обслуго-
п/п позиції одиниця виміру кість заробіт-
всього вуваням машин
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують
заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної на
плати плати одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 УСН Електроосвітлення 36535,6 3 174 227 571 360 731 0,018 658
М3 219 0,001 37
2 УСН Телефонізація і радіофікація 36535,6 396 778 79 355 - 0,009 329
М3 - - -
Разом прямі витрати по кошторису грн. 3 571 005 650 716 731 987
219 37
в тому числі:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 2 928 224
всього заробітна плата грн. 642 780
Загальновиробничi витрати грн. 321 390 304 72
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Прямі витрати монтажних робіт грн. 1056961
в тому числі:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 694512
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 2 - 56_ЛС_2-
1-3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Всього кошторисна вартість монтажних робiт грн. 2 928 224
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по кошторису грн. 2 928 224
Кошторисна трудомісткість люд.-год. 1096
Кошторисна заробiтна плата грн. 642 780
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 1 - 56_ЛС_2-
1-4
Форма № 4
Будова - Спортивно-кінний манеж з готелем на 40 місць
Шифр проекту - 1-03
Локальний кошторис 2-1-4
на Придбання і монтаж технологічного обладнання
Спортивно-кінний манеж з готелем на 40 місць
Основа: Кошторисна вартість 24 600,260 тис. грн.
креслення (специфікації ) № Кошторисна трудомісткість 1,815 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата 4 428,046 тис. грн.
Середній розряд робіт 4,1 розряд
Складений в поточних цінах станом на “8 травня” 2026 р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
Шифр і
всього тації тації
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль-
машин машин не зайнятих обслуго-
п/п позиції одиниця виміру кість заробіт-
всього вуваням машин
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують
заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної на
плати плати одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 УСН Монтаж технологічного обладнання 36535,6 0,5 -__ 4 761 340 1 047 494 -__ 0,047 1717
М3 0,2 - - - -
2 УСН Обладнання технологічне 36535,6 1,2 __-__ 19 838 920 - __-__ __-__ __-__
М3 - - - - -
Разом прямі витрати по кошторису грн. 24 600 260 1 047 494 1717
- -
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій грн. 20 172 213
всього заробiтна плата грн. 4 428 046
Загальновиробничi витрати грн. 2 214 023 415 98
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.4.0 ) - 2 - 56_ЛС_2-
1-4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
трудомісткість в загальновиробничих витратах люд.-год. 41
Всього кошторисна вартість монтажних робiт грн. 24 600 260
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по кошторису грн. 24 600 260
Кошторисна трудомісткість люд.-год. 1815
Кошторисна заробiтна плата грн. 4 428 046
Список використаної літератури
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми
проектування.- К.: МінБуд, 2010.
2. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.:
Мінбуд України, 2006.
3. ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об‘єктів будівництва - К.:
Мінбуд України, 2002.
4. ДБН В.2.2-13-2003. Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-
оздоровчі споруди (із Зміною № 1). – К. : Мінрегіонбуд України, 2010. – 84 с..
5. ДСТУ Б В.2.6-65:2008 Палі залізобетонні. Технічні умови. - К.:
Мінбуд України, 2008.
6. ДСТУ Б В.2.6-60:2008. Колони залізобетонні для багатоповерхових
будівель. Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
7. ДСТУ Б В.2.6-118:2010 Конструкції будинків і споруд. Ферми
залізобетонні. Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2010.
8. ДСТУ Б В.2.6-59:2008 Конструкції будинків і споруд. Плити
перекриттів залізобетонні ребристі заввишки 300 мм для будівель і споруд.
Технічні умови.- К.: Мінбуд України, 2008
9. ДСТУ Б В.2.6-53-2008. Конструкції будинків і споруд. Плити
перекриттів залізобетонні багатопустотні для будинків і споруд. Технічні
умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
10. ДСТУ Б В.2.7-80:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені
силікатні. Технічні умови.. - К.: Мінбуд України, 2008.
11. ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з
цегляними стінами. - К.: Мінбуд України, 2008.
12. ДСТУ Б В.2.7-265:2011 Руберойд. Технічні умови. - К.: Мінбуд
України, 2011.
13. ДБН В.2.6-220:2017. Покриття будівель і споруд. – К. : Мінрегіон
України, 2017. – 51 с..
14. ДСТУ Б В.2.6-62-2008 Марші та сходові площадки залізобетонні.
Технічні умови. К.: Мінбуд України, 2008
15. ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні.
Загальні технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2011
16. ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні
умов. - К.: Мінбуд України, 2009.
17. ДСТУ Б В.2.6-121:2011. Конструкції будинків і споруд. Ворота
металеві. Загальні технічні умови. – К. : Мінрегіон України, 2012. – 32 с.
18. ДБН В.2.6-220:2017. Покриття будівель і споруд. – [Чинний від 2018-
04-01]. – К. : Мінрегіон України, 2017. – 51 с.
19. ДБН В.1.1-7:2016. Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні
вимоги. – [Чинний від 2017-06-01]. – К. : Мінрегіон України, 2017. – 135 с.
20. ДБН В.2.6-31:2021. Теплова ізоляція будівель. – [Чинний від 2022-
09-01]. – К. : Мінрегіон України, 2021. – 98 с.
21. ДБН В.2.5-56:2014. Системи протипожежного захисту. – [Із Змінами
№ 1, № 2, № 3, № 4]. – К. : Мінрегіон України, 2015. – 131 с.
22. ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила пристрої електроустановок.
електроустаткування спеціальних установок. К: Мін праці та соц політики,
2001.
23. ДБН А.3.2-2-2009. Охорона праці і промислова безпека в
будівництві. - К.: МінБуд України, 2009.
24. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції - К.: Мінбуд
України, 2009.
25. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних
конструкцій- К.: Мінбуд України, 2006
26. Залізобетонні конструкції: Курсове та дипломне проектування / За
ред. А. Я. Барашикова. - К.: Вища шк. Головне зд-во, 1987. - 416 с.
27. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні
положення проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009.
28. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та
фундаменти” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 192
Будівництво та цивільна інженерія/Укладачі:Величко В.М., Черкаси, ЧДТУ,
2018.
29. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013. Настанова щодо проведення земляних
робіт, улаштування основ та спорудження фундаментів. – [Чинний від 2014-01-
01]. – К. : Мінрегіон України, 2014. – 84 с.
30. Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко,
Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге вид.,
допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с
31. Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний посібник/
В.К. Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та інш.; За ред.
В.К. Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с.
32. Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний
посібник / М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. ред.
М.Г.Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2007. – 207 с.
33. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів-
К.: МінБуд України, 2013.
34. КНУ РЕКНб-2021: Збірник 1. Земляні роботи (Кошторисні норми
України. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи). — Київ :
Міністерство розвитку громад та територій України, 2021. — 142 с.
35. Сафонов В.В. Інженерні рішення з охорони праці при розробці
дипломних проектів інженерно-будівельних спеціальностей. Навчальний
посібник. – К.: Основа, 2011. – 480 с.
36. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в
курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності 192 БЦІ
всіх форм навчання/ Укладач Березань М.О., Черкаси ЧДТУ, 2006.
37. ДСТУ БА.2.4-6 : 2009 (ГОСТ 21.508-93) Правила виконання робочої
документації генеральних планів. - К.: Мінбуд України, 2009.
38. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої
документації.- К.: МінБуд України, 2009.
39. ДСТУ Б А.2.4-5:2009 Система проектної документації для
будівництва. Загальні положення. - К.: МінБуд України, 2009.
40. ДСТУ 3008:2015: Інформація та документація. Звіти у сфері науки і
техніки. Структура та правила оформлювання. — Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016.
— 31 с..
41. ДСТУ ГОСТ 2.106:2018: Єдина система конструкторської
документації. Текстові документи (ГОСТ 2.106-2019, IDT). — Київ : ДП
«УкрНДНЦ», 2019. — 42 с..
42. ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в будівництві.
– К.: Мінбудархітектури України, 1993.
43. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої
документації генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009.
44. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій
обладнання, виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009.
45. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних
робочих креслень.- К.: МінБуд України, 2009.