Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10135
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorДемессіе, Мекуріа Келкай-
dc.contributor.authorВовченко, Роман Сергійович-
dc.date.accessioned2026-10-23T12:27:15Z-
dc.date.available2026-10-23T12:27:15Z-
dc.date.issued2026-06-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10135-
dc.description.abstractПроєкт «Виробничий корпус по виготовленню автоматизованої продукції ТОВ «ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ» у м. Запоріжжя» передбачає створення сучасної промислової будівлі, призначеної для організації технологічного процесу виготовлення автоматизованої продукції. Архітектурно-планувальне рішення сформовано з урахуванням функціонального зонування виробничих, складських, адміністративно-побутових та допоміжних приміщень, а також забезпечення раціональних технологічних і транспортних зв’язків. Об’ємно-просторова композиція будівлі відповідає її виробничому призначенню та забезпечує необхідні умови для розміщення технологічного обладнання, організації робочих місць і переміщення матеріалів та готової продукції. Конструктивне рішення виробничого корпусу передбачає використання сучасних ефективних будівельних конструкцій, здатних забезпечити необхідну міцність, стійкість, довговічність та експлуатаційну надійність об’єкта. Під час проєктування враховано вимоги до природного освітлення, вентиляції, пожежної безпеки, енергоефективності та санітарно-гігієнічних умов. Архітектурно-планувальні й конструктивні рішення забезпечують технологічну гнучкість будівлі та можливість її ефективної експлуатації в умовах промислового виробництва.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectпромислова будівляuk_UA
dc.subjectбудівельні конструкціїuk_UA
dc.subjectархітектурно-планувальне рішенняuk_UA
dc.subjectтехнологічне зонуванняuk_UA
dc.subjectконструктивна схемаuk_UA
dc.titleВиробничий корпус по виготовленню автоматизованої продукції ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м. Запоріжжяuk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
КРБ Вовченко Роман Сергійович Б-24ск.pdf
  Restricted Access
4.02 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра промислового і цивільного будівництва 
 
 
 
                                                                     «ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ» 
                                                                       Завідувач  кафедри ПЦБ_________ 
                                                                      к.т.н., доцент Пряник С.П._______ 
_______________________________ 
 
                                                                        ’’____’’ ________________ 2026 р. 
 
 
                                                                                                                                                    
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
бакалавр 
(освітній рівень) 
на тему «Виробничий корпус по виготовленню автоматизованої продукції 
ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м. Запоріжжя.»_ 
 (найменування  теми)  
 
 
                        Виконав  студент  __4__ курсу,  групи    Б-24ск 
                        спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія  
                            (шифр, назва)   
 
                                                                                          _____________          __Вовченко Р.С._______ 
                                                                                                        (підпис)                                             (прізвище, ініціали)             
 
                            Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра  
                                       к.т.н., доцент Демессіе М.К _______               ________ 
                                                                  (науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали)                                                       (підпис)                                                                                      
 
                            Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра 
                                   _________________________________              ________ 
                                     (посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали)                                           (підпис)                                                                                                                                       
  
 
                                                                              
 
 
 
 
Черкаси  2026 
 
 Зміст 
Вступ…………………………………………………………………………...  
   1 Технологія основного виробництва……………………………………….  
   2 Архітектурно-будівельний розділ…………………………………………  
      2.1 Вихідні дані……………………………………………………………..  
      2.2 Опис схеми генплану…………………………………………………..  
      2.3 Об’ємно - планувальні рішення будівлі…..…………………………..  
      2.4 Конструктивні рішення будівлі………………………………………  
      2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення……….  
            2.5.1 Приміщення санітарно-побутового обслуговування…………..  
            2.5.2 Приміщення охорони здоров’я…………………………………..  
            2.5.3 Приміщення підприємства харчування………………………….  
            2.5.4 Приміщення культурного призначення…………………………  
            2.5.5 Приміщення управління………………………………………….  
      2.6 Спеціальні заходи і роботи …………………………………………….  
           2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах………….  
            2.6.2 Заходи з  вибухо- та пожежної безпеки………………………..  
             2.6.3 Захист від шуму і вібрації…………………..................................  
              2.6.4 Охорона навколишнього середовища………………………….  
      2.7 Інженерне обладнання будівлі…………………………………………  
      2.8 Технічні та розрахункові дані …………………………………………  
              2.8.1 Розрахунок санітарно-технічного обладнання ………………  
                    2.8.2 Специфікації …………………………………………………..  
              2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі…………………  
     2.9 Техніко – економічні показники будівлі ………………………………  
   3 Розрахунково-конструктивний розділ……………………………………..  
      3.1 Плити перекриття……………………………………………………….  
         3.1.1 Вихідні дані………………………………………………………….  
         3.1.2 Збір навантажень……………………………………………………  
         3.1.3 Розрахунок міцності похилих перерізів…………………………  
         3.1.4 Розрахунок панелі за другою групою граничних станів………...  
         3.1.5 Розрахунок панелі по розкриттю тріщин………………………….  
         3.1.6 Розрахунок плити в стадії транспортування та монтажних навантажень.  
3.2 Ригелі……………………………………………………………………  
3.2.1 Розрахунок поперечної рами каркасу……………………………..  
3.2.2 Конструктивний розрахунок ригеля……………………………….  
 
 
 
 
 
Виконав Вовченко   
Консульт. Демессіе   192 Б-24ск ПЗ 
Керівник. Демессіе   
    Стадія Аркуш Аркушів 
    ВРБ 2  
    Пояснювальна записка МОіН України  
    ЧДТУ 
Зав. каф.  Пряник   Кафедра ПЦБ 
3.2.3   Визначення площі опорної та прогонової арматури для                       
опорного та прогонового перерізів……………………………………………. 
3.2.4 Розрахунок міцності ригеля на дію поперечної сили (за похилим перерізом)  
3.2.5 Розрахунок ригеля в стадії транспортування та монтажних  
навантажень…………………………………………………………………….. 
3.2.6 Епюра матеріалів……………………………………………………  
3.2.7 Перевірка тріщиностійкості ригеля……………………………….  
3.2.8 Визначення ширини розкриття тріщин……………………………  
 4 Основи та фундаменти………………………………………………………  
      4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику…….  
      4.2 Вихідні дані  
      4.3 Конструювання фундамента…………………………………………...  
      4.4 Визначення осідання умовного фундаменту…………………………  
      4.5 Конструктивний розрахунок фундамента…………………………...  
    4.5.1 Розрахунок фундамента на продавлювання……………………  
    4.5.2 Розрахунок арматури стакану фундамента………………………  
    4.5.3 Розраховуємо арматури підошви фундамента…………………..  
 5 Технологія та організація будівельного виробництва……………………..  
      5.1 Технологічна карта на монтаж залізобетонних конструкцій каркасу.  
         5.1.1 Вихідні дані…………………………………………………………  
         5.1.2 Визначення обсягів монтажних робіт……………………………..  
         5.1.3 Визначення обсягів допоміжних робіт…………………………….  
         5.1.4 Вибір монтажних пристосувань……………………………………  
         5.1.5 Визначення монтажних характеристик конструкцій…………….  
         5.1.6 Технічний вибір кранів……………………………………………..  
         5.1.7 Вибір методу монтажу конструкцій……………………………….  
         5.1.8 Визначення кількості монтажних ділянок………………………...  
         5.1.9 Складання калькуляції трудових витрат і заробітної платні…….  
         5.1.10 Складання таблиці технологічних розрахунків…………………  
         5.1.11 Визначення кількості монтажних кранів………………………...  
         5.1.12 Визначення техніко-економічник показників варіантів монтажу  
         5.1.13 Вибір способів закріплення конструкцій………………………...  
         5.1.14 Вибір засобів транспортування конструкцій…………………….  
         5.1.15 Складання погодинного графіку доставки конструкцій та їх  монтажу  
         5.1.16 Техніко-економічні показники робіт……………………………..  
         5.1.17 Заходи з техніки безпеки………………………………………….  
      5.2 Загальні рішення по організації будівництва…………………………  
         5.2.1 Нормативна тривалість будівництва………………………………  
         5.2.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту………………………………  
         5.2.3 Розрахунок параметрів кранів……………………………………...  
         5.2.4 Методи виконання основних робіт по комплексам………………  
         5.2.5 Організація поточного будівництва……………………………….  
         5.2.6 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіка………  
         5.2.7 Парк будівельних машин і транспорту……………………………  
         5.2.8 Виробничі та механізовані установки……………………………..  
 
 
 
 
 
      5.3 Розробка будгенплану…………………………………………………..  
         5.3.1 Розрахунок майданчика складів……………………………………  
         5.3.2 Тимчасові дороги та їх типи………………………………………..  
         5.3.3 Визначення необхідності в побутових і адміністративних  
                  будинках…………………………………………………………….. 
         5.3.4 Організація водозабезпечення та розрахунок тимчасового  
                  водогону…………………………………………………………….. 
         5.3.5 Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення……  
         5.3.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць……………...  
 6 Безпека життєдіяльності та цивільна оборона……………………………...  
 7 Кошторис та ТЕП…………………………………………………………….  
 Список використаної літератури……………………………………………...  
 Додатки………………………………………………………………………….  
  
 
1 Технологія основного виробництва 
 
Проектом передбачено будівництво виробничий корпус по виготовленню 
автоматизованої продукції ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м. Запоріжжя 
1. Організація процесу 
Принцип: Предметно-замкнутий із елементами гнучких автоматизованих 
систем. 
Логістика: Лінійний рух матеріальних потоків без зустрічних та 
зворотних маршрутів. 
Продукція: Низьковольтні комплектні пристрої, шафи автоматизації (ША, 
ШК), блоки ПЛК. 
2. Технологічні етапи виробництва 
Етап І: Заготовчі операції (Заготовчо-штампувальний блок) 
Процес: Надходження листової сталі (1.2–2.5 мм) та профільного прокату 
зі складу. 
Операції: Високоточний лазерний розкрій, перфорація отворів на 
координатно-пробивних пресах із ЧПК. 
Формування: Згинання деталей корпусів на гідравлічних листозгинальних 
верстатах. 
Транспорт: Мостові кран-балки (в/п 3.2 т) з магнітними або вакуумними 
захватами. 
Етап ІІ: Механообробка та зварювання (Механо-зварювальний блок) 
Механіка: Виготовлення шинопроводів, валів та кріплень на токарно-
фрезерних центрах із ЧПК. 
Зварювання: Складання каркасів шаф та опорних рам у середовищі 
захисних газів (MIG/MAG). 
Точність: Використання універсально-зварювальних столів із фіксацією 
для запобігання деформаціям. 
Етап ІІІ: Антикорозійна підготовка та фарбування (Малярний блок) 
Підготовка: Хімічне знежирення, промивка та фосфатування у 
струминних камерах. 
Фарбування: Нанесення сухих полімерних порошків в електростатичному 
полі. 
Полімеризація: Запікання виробів у терморадіаційних печах при 
температурі 180–200 °C. 
Етап IV: Електромонтаж та інтеграція (Складальний цех) 
Складання: Монтаж панелей, комутаційної апаратури, давачів та шин 
заземлення у готові корпуси. 
Комутація: Розведення силових кіл та кіл керування, встановлення 
логічних контролерів (ПЛК). 
Маркування: Друк на кембриках для кожної провідникової жили згідно зі 
схемами Е3. 
Захист: Обов'язкове антистатичне (ESD) обладнання робочих місць. 
Етап V: Програмування та контроль якості (Блок ВТК) 
Прошивка: Завантаження ПЗ та алгоритмів автоматизації, конфігурування 
мереж (Profinet, Modbus). 
Тестування: Перевірка опору ізоляції, імітація аварійних режимів та 
коротких замикань на стендах. 
Фініш: Маркування QR-кодами, видача паспорта, вологозахисне 
пакування у дерев'яну тару. 
3. Міжцеховий транспорт 
Важкі вантажі (металопрокат, шафи): Мостові крани 3.2–5.0 т, 
міжпрольотні рейкові трансбордери. 
Легкі компоненти (електроніка, кабелі): Ручні рокли, акумуляторні 
штабелери, сітчасті рол-контейнери. 
4. Нормативні інженерно-будівельні вимоги 
Пожежна безпека (ДСТУ Б В.1.1-36:2016): Ділянка фарбування 
відноситься до категорій Б або В (вибухопожежонебезпечна). Потребує 
протипожежних перегородок 1-го типу та легкоскидних вікон. 
Механоскладальний проліт — категорія Д. 
Віброізоляція (ДБН В.1.1-31:2013): Преси та штампи встановлюються на 
індивідуальні залізобетонні фундаменти, відокремлені від колон будівлі 
деформаційними швами. 
Вентиляція (ДБН В.2.5-67:2013): Локальні бортові відсмоктувачі на 
ділянках зварювання та фарбування з очищенням повітря у циклонах. 
Пресиційне кондиціювання в зоні ПЛК (20–22 °C, вологість 45–60 %). 
Освітлення (ДБН В.2.5-28:2018): Комбінована світлодіодна система на 
робочих місцях електромонтажників із рівнем освітленості не менше 500 лк. 
 
   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2 Архітектурно-будівельний розділ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                          
                                      2.1 Вихідні дані 
 
   Головний виробничий корпус по виготовленню автоматизованої продукції 
ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", розташований в південно-східній частині міста 
Запоріжжя. 
Будівля, що проектується, знаходиться в ІІ  кліматичному районі, який 
характеризується наступними показниками, прийнятими згідно [1], [2] : 
- сейсмічність району будівництва оцінюється в 6 балів ; 
- розрахункові температури зовнішнього повітря : 
- найбільш холодної п’ятиденки  – мінус 270С; 
- середньо-місячна температура за липень +210 С; 
- абсолютна мінімальна температура – мінус 350 С; 
- нормативна глибина сезонного промерзання грунту складає 0.92 м.   
- глибина промерзання грунту по даним інженерних вишукувать 1,05м; 
- переважаючі вітри протягом року: в теплий період року – північно-
західний; в холодний період року – південно-західний; 
- нормативний швидкісний напір вітру для висоти над поверхнею землі до 10 
метрів прийнятий для ІІІ вітрового району 343 Па;    
- нормативна вага снігового покрову на 1 м2 горизонтальної поверхні землі 
прийнятий по для ІI снігового району 70 кПа. 
Основою під фундаменти будівлі є пісок середньої крупності з наступними 
розрахунковими характеристиками  S = 1.84 тс/м3, C =0.29кгс/см2,     II = 37,4°, 
Е=37,9 кПа.  
Встановлений рівень підземних вод  зафіксований на абсолютних відмітках 
93,5-95,1 м. 
Розрахунковий рівень підземних вод прийнятий на глибині 6,2м від 
планувальної відмітки землі. 
Будівництво будівель на майданчику ведеться під захистом водопониження. 
 
2.2Опис схеми генплану 
 
        Будівля виробничого корпусу по виготовленню автоматизованої продукції 
знаходиться в  м. Запоріжжя. Прийняте планування відповідає таким вимогам, як 
функціональність, комфортність, економічність. 
         На майданчику будівництва розміщені: виробничо-допоміжний корпус, 
швейний цех №2, корпус допоміжних приміщень. 
Всі будівлі та споруди в залежності від їх ступеня вогнестійкості  і 
вибухонебезпеки розташовані на генплані з протипожежними інтервалами, 
відповідно до вимог [3], і мають вільний доступ для оперативних робіт пожежних 
частин. 
        Майданчик для будівництва об’єкту має спокійний рельєф з нахилом на 
північний захід з перепадом висот 0,5-1 м. 
         Транспортні та людські потоки на території підприємства та в середині будівлі 
ізольовані один від одного. З метою систематизування комунікаційно - транспортних 
напрямків, транспортні шляхи об’єднані з системою інженерних комунікацій. 
         Територія виробничого корпусу граничить з вулицею Перемоги на сході та з 
вулицею Грушевського на півдні . 
         Для створення сприятливого мікроклімату передбачено озеленення 
майданчику. 
Генплан розроблено у відповідності до вимог [4]. 
 
2.3 Обємно-планувальні рішення будівлі 
 
У відповідності до вимог архітектурно-планувального завдання та 
містобудівної ситуації передбачається проектування чотирьохповерхової будівлі 
виробничого корпусу. 
Будівля має прямокутну форму з розмірами в осях “1”-“10” - 54 м, “А”-“Е” – 
30 м. Сітка колон 6×6 м. Висота поверхів 3.6 м. 
Виробниче приміщення корпусу відноситься до категорії “В”. 
В будівлі передбачено чотири входи-виходи в осях “1/1”-“2”,“2”-“3”,“8”-“9” та 
“9”-“10”. 
Відмітка найвищої частини будівлі +21.000 м. За умовну відмітку 0.000 
прийнята абсолютна висота 200.30 м. 
Для переміщення вантажів та продукції в будівлі запроектовано два вантажних 
ліфти, у вісях Д/2 та В/2, вантажопідйомністю 100 кг та 500 кг, відповідно. 
Для переміження персоналу по поеврхах в будівлі запроектовано сходи у вісях 
1-2/А-Б та Д-Е/2-3. 
         На перших двох поверхах будівлі розміщуються складські приміщення та 
служби інженерного забезпечення, на вищих поверхах – розкрійні і швейні цехи. 
 В розкрійних та швейних цехах запроектована витяжна система вентиляції, у 
складських приміщеннях – приточна. 
          Планувальна структура головного виробничого корпусу побудована таким 
чином, що по периметру розміщенні приміщення управління, учбові класи, 
приміщення культурного обслуговування та громадських організацій, а в середині 
будівлі розміщуються санітарно-побутові приміщення. 
Об’ємно – планувальні рішення об’єкту розроблені з урахуванням санітарних і 
протипожежних норм, забезпечено можливість евакуації персоналу цеху в 
надзвичайних ситуаціях, згідно вимог [3,4]. 
 
2.4 Конструктивні рішення будівлі 
 
Конструктивні рішення будівлі прийняті за умовами уніфікації основних 
будівельних параметрів, навантажень на міжповерхові перекриття та покрівлю. 
Конструктивна схема будівлі вирішена в рамно-каркасному варіанті. 
        Фундаменти – з урахуванням характеристик грунтів майданчика будівництва, 
фундаменти прийняті стовпчасті з підколонником стаканного типу під колони 
перерізом 400400 мм  згідно [5], фундаментні балки прийняті залізобетонним 
довжиною 6 м, розміри перерізу 520×400, згідно [6]. 
       Колони – запроектовані залізобетонні,  прямокутні одно та двоконсольні, 
довжиною 5.65 м, перерізом 0.4х0.4 м, згідно [7]. 
       Елементи покриття та перекриття -  перекриття та покриття запроектовані із 
збірних залізобетонних ребристих плит довжиною 6 м, товщиною 400 мм та 
шириною 1.5 та 0.75 м прийняті згідно [8]. Ригелі  запроектовані залізобетонні 
«полицею до низу» 6.0 м, перерізом 0.4х0.45 м прийняті згідно [9]. 
       Стіни – зовнішні стіни із умов теплотехніки та несучої спроможності 
виконуються з керамічної цегли М75 [10], товщиною 510 мм, 380 мм та 120 мм на 
цементно-піщаному розчині марки 50. Стіни ліфтової шахти товщиною 380 мм.  
Перегородки між окремими ділянками запроектовані товщиною 120 мм із 
керамічної цегли та гіпсобетонні перегородки товщиною 80 мм. 
       Сходи-- прийняті збірні і складаються з маршу і площадки, які кріпляться 
шляхом зварювання закладних деталей і замонолічування швів. Сходинкові марші 
прийняті збірні залізобетонні згідно [11]. 
        Перемички – прийняті залізобетонні згідно [12]. 
        Покрівля – прийнята двошарова з  рулонного наплавного руберойду типу 
«Рубімаст», згідно [13] . Верхній шар марки Рубемаст ХКП 3,0 прийнято з 
мінеральною посипкою для захисту матеріалу покрівлі від впливу інфрачервоного 
випромінювання, нижній  прийнятий Рубемаст ХПП 4,0 – без мінеральної псоипки. 
      Підлога – запроектована і прийнята  згідно [14]  у відповідності до  призначення 
приміщень. 
       Вікна та двері -- проектом передбачається заповнення віконних прорізів  
двокамерними полівінілхлоридними склопакетами із подвійним склінням, 
прийнятими згідно [15]. Двері в будівлі прийняті згідно [16]. Ворота обладнуються 
комплектом приладів для ручного відкривання з тепловою завісою та прийняті 
згідно [17].   
 
 
2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення 
          
2.5.1 Приміщення санітарно-побутового обслуговування 
 
 В адміністративно – побутовій частині будівлі передбачені приміщення для 
санітарно – побутового обслуговування персоналу. Для цього в проекті 
запроектовані наступні приміщення:  
– душові; 
– санвузли; 
– кімната особистої гігієни жінок; 
– кімната відпочинку; 
– гардеробні. 
        Для працівників, що палять проектом передбачена спеціальна кімната для 
паління. 
Для забезпечення працівників питною водою проектом передбачається 
влаштування фонтанчиків з питною водою, автоматів газованої води. Джерелом 
водопостачання будівлі є централізована система водопостачання на підприємстві. 
Вода, яка використовується для пиття, проходить попереднє очищення. 
 
 
2.5.2 Приміщення охорони здоров’я 
 
Для надання першої допомоги та для проведення профілактичних заходів 
серед працюючого персоналу проектом передбачено  медпункт, який налічує 
наступні приміщення : стамотологічний кабінет, перев’язочна, кабінет прийому 
хворого. 
 Для попередження виникнення нещасних випадків та травм в процесі 
виробництва  усі робочі місця мають достатній рівень освітлення та вентиляції. 
  
2.5.3 Приміщення підприємства харчування 
 
Для задоволення потреби працюючих в їжі в адміністративно - побутовій 
частині будівлі передбачено влаштування буфету на 120 посадочних місць та кухні 
де безпосередньо готують їжу.  
 
2.5.4 Приміщення культурного призначення 
 
Для культурного обслуговування та відпочинку в будівлі передбачена кімната 
відпочинку, обладнана необхідними засобами.  
 
2.5.5 Приміщення управління 
 
В будівлі на кожному поверсі починаючи з другого, розташовані приміщення 
для майстра цеху у вісях А-Б/4-5. На четвертому поверсі у вісях А-Б/8-9 
запроектовано кімнату головного інженера, у вісях А-Б/9-10 кімнату інженера з 
техніки безпеки та кабінети інструктажу 
 
2.6 Спеціальні заходи та роботи 
 
2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах 
 
         При середньодобовій температурі повітря до – мінус 150С цегляні роботи в 
зимових умовах виконувати шляхом заморожування. При зниженні температури 
нижче  - мінус 150С для  забезпечення міцності кладки вводити в розчин домішки 
згідно з вимогами будівельних норм. Марки розчину приймати на порядок вище, ніж 
при роботі в літніх умовах. 
2.6.2 Заходи з  вибухо- та пожежної безпеки 
 
У відповідності з діючими правилами [3], нормами і рекомендаціями 
передбачаються наступні конкретні заходи по вибухо- та пожежебезпеці: 
• навколо будівлі запроектовані асфальтовані під’їзди; 
• передбачено зовнішнє пожежогасіння від існуючих пожежних гідрантів; 
• організований вільний під'їзд пожежних машин до пожежних гідрантів; 
• головний виробничий корпус розміщений на необхідній протипожежній 
відстані від існуючих будівель та споруд; 
• застосовані заходи пожежної сигналізації, первинні заходи 
пожежогасіння в електроприміщеннях, автоматичне пожежогасіння; 
• забезпечений доступ пожежників за допомогою пожежних драбин на 
будівлі; 
• встановлення світлових покажчиків «Вихід» з підключенням до мережі 
аварійного освітлення; 
• забезпечення засобами блискавкозахисту; 
• на шляхах евакуації передбачені нормативні за розмірами проходи, 
двері; 
• використання зниженої напруги для ремонтного освітлення; 
• монтаж захисного (робочого) заземлення і занулення металевих 
нетоковедучих частин електроустановок, які можуть виявитися під небезпечною 
напругою при пошкодженні ізоляції; 
• розподілення електроенергії по чотирипровідній системі із 
глухозаземленою нейтраллю; 
• електрощитові розташовані в спеціально виділених приміщеннях; 
• застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури в 
нормальному і пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних категорій; 
• забезпечення селективного вимикання електроустановок, запобіжників, 
автоматів; 
• влаштування аварійного і чергового електроосвітлення; 
• автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем пожежної 
сигналізації; 
• зазори між комунікаціями і стінами наглухо заробляються будівельними 
розчинами. 
         Відстань від найбільш віддаленого приміщення до евакуаційного виходу 
складає 28.6 м. 
 
2.6.3 Захист від шуму і вібрації 
 
        Заходи по зниженню шуму і вібрації на робочих місцях прийняті згідно 
рекомендацій [18]. 
         Технологічне обладнання є маловіброактивним, тому фундаменти під нього 
непотрібні, а зменшення рівня вібрацій і шуму буде досягатися за рахунок 
встановлення під технологічне обладнання спеціальних віброізоляторів. 
Вентиляційні пристрої встановлюються в спеціальних окремих приміщеннях з 
влаштуванням звукоізоляції по стінах. Вентиляційні насоси встановлюються на 
металеві пружини. На кожному поверсі влаштовуються підвісна стеля з 
гіпсокартонних плиток, що поглинають звук. 
 
2.6.4  Охорона навколишнього середовища 
 
Передбачене проектом технологічне обладнання не має шкідливих викидів в 
навколишнє середовище. Постачання сировини на виробництво відбувається за 
допомогою автомобільного транспорту у щільних герметичних контейнерах. 
Розташування головного виробничого корпусу проектом передбачене таким 
чином, що виключається потрапляння неорганізованих викидів на селітебну зону. 
При якісному монтажі обладнання, при будівництві та правильній експлуатації 
мереж і споруд виключається потрапляння технологічних рідких викидів та стоків в 
грунт за межами виділених полів фільтрації.  
Викинуте вентиляційними системами повітря не забруднює навколишній 
повітряний басейн, по своєму характеру викиди не можуть погіршити стан 
навколишнього середовища. 
 
 
2.7 Інженерне обладнання будівлі 
 
       Система водопостачання -- джерелом водопостачання виробничого корпусу є 
кільцевий водопровід   Ø 200 мм. 
         На майданчику запроектовані дві роздільні системи: 
     -господарсько-питний виробничий водопровід; 
     -протипожежний водопровід. 
         Для безперебійного водопостачання виробничого корпусу передбачені два 
з'єднаних між собою введення  Ø 150 мм. 
       Система каналізації-- передбачені мережі каналізації: побутова, промислова. 
Побутові стоки від санвузлів, побутових приміщень, надходять закритою мережею 
каналізації в внутрішньо майданчикову мережу. Промислові стоки від промивки 
кондиціонерів, мийки світильників та їдальні відповідають по забрудненню умовам 
біологічної чистки та відводяться закритою мережею в внутрішньо майданчикову 
каналізацію. 
        Відвід стоків з майданчика виробничого корпусу передбачається в дублюючій 
колектор, діаметр проектуючої мережі Ø500мм. Дощові стоки відводяться з 
майданчика відкрито по спланованій поверхні. 
       Система опалення-- приймається централізовано з місцевими нагрівальними 
пристроями-радіаторами МС-140. В допоміжних та адміністративно-побутових 
приміщеннях опалення передбачається конвекторами. Тип конвекторів уточнюється 
при узгодженні конструкції та матеріалів. 
       Система опалення прийнята з верхньою тупиковою розводкою. 
       В промислових швейних та інших цехах передбачається комбінована система 
опалення: чергове опалення нагрівальними пристроями та повітряне опалення від 
системи кондиціювання повітря.  
0
Джерелом теплопостачання є квартальна котельня. Температура теплоносія 150 С . 
70
        Електропостачання-- забезпечується від підстанції 110/6 кВ “Пролетарська” на 
напрузі 6 кВ по двох кабельних лініях. 
       Проектом передбачене освітлення проходів і проїздів на майданчику, а так само 
охоронні освітлення по периметру майданчику. 
        Світильники зовнішнього освітлення типу СВР-125 і РКУ01х400 з лампами ДРЛ 
установлюються на металевих і залізобетонних опорах. 
Керування зовнішнім освітленням централізоване і здійснюється з кімнати 
вахтера.    
Засоби пожежегасіння--передбачаються заходи по внутрішньому та 
зовнішньому пожежегасінню, враховуючи з категорії виробництв та ступені 
вогнестійкості будівлі. 
       Для забезпечення пожежного захисту передбачається комплекс протипожежних 
заходів згідно вимог   [ 3]: 
             -внутрішне пожежегасіння- пожежними кранами з витратами -10л/с в 
виробничому корпусі  та  2,5 л/с –в допоміжному. 
             -зовнішне пожежегасіння – з зовнішньої кільцевої мережею високого тиску, 
витрати 30 л/с. 
        Телефонізація-- Абонентська мережа прокладається в підпільній мережі 
каналізації з пластикових труб. Для організації адміністративно-господарського 
зв’язку проектом передбачено монтаж станцій телефонного диспетчерського зв’язку 
та електронної автоматичної станції. 
          Охоронна сигналізація-- передбачено встановлення сигналізатору в кімнаті 
чергового. Контроль пошкодження засклених поверхонь здійснюється спеціальними 
приладами. Для блокування віконних та дверних прорізів застосовуються датчики. 
Для захисту сейфів-ємнісні датчики. 
 
2.8 Технічні та розрахункові дані 
2.8.1 Розрахунок санітарно-технічного обладнання 
 
Розрахунок обладнання душових 
 Оскільки дане виробництво відноситься до І групи виробничих процесів, 
відповідно санітарна характеристика цих процесів характеризується – забрудненням 
тіла і спецодягу [19] . 
 Загальна кількість працюючих становить 40 осіб, в тому числі перша зміна 40 
осіб, друга – 40 осіб. Із них 37 чоловіків, 3 жінок. 
 Проектом передбачено влаштування душових суміжно з гардеробними, які 
обладнані відкритими кабінами, розміщеними в один ряд. 
Кількість душових сіток визначається за кількістю працюючих в найбільш 
чисельній зміні, тобто 40 осіб. 
Відповідно для жінок : 3/25=1 сітка 
                    для чоловіків : 37/25=1,48 = 2 сітки. 
Таким чином загальна кількість душових кабін у жінок та чоловіків становить 
2 сітки. 
Розрахунок обладнання для вмивання 
Проектом передбачено, що всі умивальники розташовуються суміжно з 
гардеробами в чоловічих та жіночих кімнатах для вмивання. 
Кількість кранів визначається за кількістю працюючих в найбільш чисельній 
зміні, тобто 40 осіб. 
Відповідно кількість кранів для жінок : 3/7=0,43=1 кран; 
                                                для чоловіків : 37/7=5,28=5 кранів. 
Загальна кількість 6 кранів. 
Розрахунок обладнання для санвузлів 
Проектом передбачене влаштування санвузлів на кожному поверсі допоміжної 
будівлі. 
Кількість відповідного обладанання розрахована для більш чисельної зміни. 
Вхід в санвузол влаштовується через тамбур з самозакривними дверима. В тамбурі 
передбаченне влаштування умивальника. Санітарні вузли обладнані чашами на 
підлозі та настінними пісуарами. 
Кількість чаш у жіночих туалетах становить 3/15=0,2=1 чаша 
                         у  чоловічих : 37/15=2,46=2 чаші. 
Крім того в жіночих і чоловічих санвузлах передбачена одна кабіна, обладнана 
унітазом із сидінням. 
Всього кількість чаш : 3 штуки. 
 
2.8.2 Специфікації 
          Таблиця 2.1-Специфікація збірних залізобетонних та металевих елементів 
Маса 
Марк
один
а Позначення Найменування 
иці 
поз. 
кг 
1 2 3 4 5 6 
Фундаментні балки 
ФБЛ-1 ДСТУ Б В.2.6-143:2010 ФБ-1 44 1.1  
Колони 
К-1 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 К60а 155 2800  
К-2 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 К70а 160 4200  
Плити перекриття та покриття 
ПП-1 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П6-2-2 520 3000  
ПП-2 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П6-2-3 115 1500  
ПП-3 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П6-2-2 5 3000  
ПП-4 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П6-2-2 5 3000  
ПП-5 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П6-2-2 5 3000  
ПП-6 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П6-2-2 15 3000  
ПП-7 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П6-2-2 20 3000  
ПП-8 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П6-2-2 5 3000  
ПП-9 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П6-2-3 10 1500  
ПП-10 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 ПТ 15-30 15 1800  
ПП-11 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 ПТ 6-12 75 480  
ПП-12 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 ПТ 12-24 20 1200  
ПП-13 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 ПТ 15-30а 10 900  
ПП-14 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П6-2 135 2800  
Ригелі 
Р-1 ДСТУ Б В.2.6-54: 2008 Р8   235 5200  
Сходинкові марші 
  СМ-1 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 2ЛМФ 39.14.17-5 30 1450  
Сходинкові площадки 
СП-1 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛПФ 28.11-5 60 350  
Кіль-т 
Примітк
а 
 
 
  
 
 
 
Таблиця 2.2 -Специфікація елементів перемичок 
 
Кількість по поверхах Маса 
Поз. Позначення Найменування Примітка 
1 2 3 4 Всьогоо дин, кг 
1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ16-31 35 35 30 38 138 63   
2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ16-33 5 5 5 - 15 92   
3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ16-32 14       14 115   
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ16-34 25 25  25  11  86 42   
 
5 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ16-37 75 75 75 70 295 181   
6 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 БП8-1 20 20  20 15  75 234   
7 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ16-36 10 10 10 10 40 42   
8 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ16-38    6 6 63   
9 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ16-39 10 10 10 10 40 113   
 
 
 
 
 
 Таблиця 2.3 -Специфікація елементів заповнення прорізів 
 Маса 
 Поз. Позначення Найменування Кількість по фасадах один, Примітка 
 кг 
 
    1-10 10-1 А-Е Е-А Всього   
 
  Вікна        
 
 
ВК-1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 21-18Н.ССП.І.1.ПО.П 5  8 20 33 360  
 
 ВК-2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 15-18Н.ССП.І.1.ПО.П  16   16 360  
 
ВК-3 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 21-19Н.ССП.І.1.ПО.П 42 42 8 20 112 360  
 
 
ВК-4 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 21-27Н.ССП.І.1.ПО.Л 10    10 180  
 
 ВК-5 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 15-19Н.ССП.І.1.ПО.П  17 3  20 180  
 
 ВК-6 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 21-21Н.ССП.І.1.ПО.П 6    6 240  
 
ВК-7 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 21-21Н.ССП.І.1.ПО.Л  7   7 120  
 
   Блоки дверні зовнішні        
 
 1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.НрЖ21-12Кр.К.Б.1.П.Пр.Л  2 2  4 209  
 
2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.НрЖ21-13Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 2    2 197  
 
 
3 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.НрЖ21-15Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 4    4 459  
 
   Ворота         
 
 Вр-1 ДСТУ EN 13241:2019 Ворота 2,5х3,0 м 2    2 350  
 
Вр-2 ДСТУ EN 13241:2019 Ворота 1,2х2,1 м 1    1 160  
 
Вр-3 ДСТУ EN 13241:2019 Ворота 3,4х3,0 м  2   2 450  
 
 
 
 
 Таблиця 2.4 - Специфікація елементів заповнення прорізів 
 
 
 Маса 
 Поз. Позначення Найменування один, 
 кг 
 
    Блоки дверні внутрішні       
 
1  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-9 156    
 
 2  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-9 104    
 
 3  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-8 28    
 
4  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-8 36    
 
 5  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-15л 24    
 
 6  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-8л 19    
 
7  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-9 156    
 
 
 
 
 
 
Кіль-
ть 
Прим
іт 
2.8.3 Зовнішнє та внутрішє опорядження будівлі 
                                             
 Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних ділянок 
стін, заповнення віконних прорізів, приступають до зовнішнього опорядження 
будівлі. 
Цегляні ділянки стін обробити церразитовою штукатуркою на основі відсіву 
гранітної і мармурової крихти.  
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону, шириною 1 
м, з ухилом 1:2 на щебеневій підготовці.  
Влаштовують підїздні майданчики та тротуари. 
Внутрішнє опорядження – внутрішню поверхню стін після закінчення усіх 
монтажних робіт облицьовують гіпсокартонними листами з послідуючим 
шпаклюванням гіпсовими сумішами та фарбуванням, стелю шпаклюють та 
фарбують водоемульсійними фарбами.  В санвузлах - стіни облицьовують 
керамічною плиткою, стелю ґрунтують та шпаклюють. 
Приміщення і види застосованого в них опорядження зведено до таблиці 2.5 
 
 
 
      
 
 
 
         Таблиця 2.5. Відомість опорядження приміщень 
 
Найменування Стеля Стіни та перегородки Підлога 
Столярні При- 
приміщення Площа, Вид опо- Площа, Вид опо- Площа, Вид опо- вироби мітки 
м2 рядження м2 рядження м2 рядження 
Виробниче 556,1 гіпсовий 2121,7 вапняко-вий 556,1 мозаїка лакове 
мармур мар-мур нанесен-
приміщення ня 
Пральня, венткамера, 412,3 вапняно- 326,3 вапняно- 412,3 керамічна фарбу-
коиора сухих про- піщана піщана плитка вання  
штукатур- штукатур-ка 
дуктів 
ка 
Холодильна камера, 256,1 вапняно-  плитка 256,1 керамічна фарбу-
санвузли, буфет піщана 136,2 плитка вання 
штукатур-
ка 
Сходинковий марш, 345.2 вапняно- 752,1 вапняно- 345.2 мозаїка лакове 
гардероб піщана піщана нанесен-
штукатур- штукатур-ка ня 
ка 
Технологічний 1544,2 поліпшена 2597,2 поліпшена 1544,2 лінолеум лакове 
відділ, кошторисний штукатурка штукатурка нанесен-
ня 
відділ, бібліотека, 
бухгалтерія, відділ 
кадрів 
Коридори 254,3 вапняно- 510 кольорова 254,3 мозаїчний  
піщана штукатурка бетон  
штукатурка 
  
 
 
 
 Продовження таблиці  2.5 
Найменування Стеля Стіни та перегородки Підлога 
Столярні При- 
приміщення Площа, Вид опо- Площа, Вид опо- Площа, Вид опо- вироби мітки 
м2 рядження м2 рядження м2 рядження 
Технічна бібліотека, 216,3 підвісна 567,4 кольорова 216,3 лінолеум лакове 
загальний відділ, ка- гіпсокар- штукатурка нанесен-
тонна ня 
бінет з охорони 
праці, каса, червоний 
куток, робоча кімната  
Кабінет майстра 128,6 підвісна 2687,6 Шпалери 128,6 паркет лакове 
цеху, кабінет гіпсокар- нанесен-
тонна ня 
інженера з техніки 
безпеки та кабінет 
інструктажу 
 
2.9 Техніко – економічні показники будівлі 
 
1. Площа будівлі – 14948 м²; 
2. Будівельний об′єм VБУД = 56841 м³. 
3. Площа виробничих приміщень – 3680,5 м²; 
4. Площа допоміжних приміщень – 2100,5 м²; 
5. Площа адміністративних  приміщень – 9167,0 м²; 
 
 
            3   Розрахунково-конструктивний розділ  
3.1   Плити перекриття 
3.1.1   Вихідні дані 
             Ребриста плита висотою 400 мм, шириною 1.5 м та довжиною 5.55 м 
складається з полиці товщиною 50 мм, двох повздовжніх ребер висотою 400 мм і 
шириною понизу 85 мм та поверху 100 мм, поперечних ребер – торцевих висотою 
400 мм і шириною понизу 100 мм та поверху 125 мм і проміжних висотою 200 мм і 
ширною понизу 50 мм та поверху 100 мм. 
             Плита виготовляється з важкого бетону класу С25; коефіцієнт умов роботи 
бетону γb2 = 0.9 (Rb = 17·0.9 = 15.3 МПа; Rbt = 1.2·0.9 = 1.08 МПа; Rb,ser = 22 МПа; 
Rbt,ser = 1.8 МПа; Еb = 3.25·104 МПа) [20]. 
             Арматура класу A400 (Ǿ 6-8 мм) (Rs = 355 МПа, R 5
s,ser = 390 МПа, Еs = 2.0·10  
МПа), класу A400 (Ǿ 10-40 мм) (Rs = 365 МПа, Еs = 2.0·105 МПа) [20] та класу А240 
(Rs = 225 МПа, Rs,ser = 225 МПа, Еs = 2.1·105 МПа) [21]. 
             Поперечний розріз і розміри плити приведені на рисунку 3.1. 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.1 – Поперечний переріз ребристої плити перекриття  
          
         Розрахунок панелей перекриття виконують за двома групами граничних станів. 
Для цього приводимо переріз до еквівалентного таврового.  
                                                       b = 2·(b1 + b3)/2.                                                 (3.1) 
b = 2·(85 + 100)/2 = 185 мм. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                                   Рисунок 3.2 – Тавровий еквівалентний переріз 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
             3.1.2   Збір навантажень 
             Підрахунок навантажень на перекриття приведений в таблиці 3.1 з 
урахуванням коефіцієнта надійності по призначенню γn = 0.95. 
 
Таблиці 3.1 – Збір навантажень 
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове 
№ 
Навантаження навантаження, надійності за навантаження, 
п/п 
Н/м2 навантаженням Н/м2 
1 2 3 4 5 
1 Постійне навантаження:    
 а) конструкція підлоги    
- бетон δ=35 мм, 
 684,7 1.1 753,2 
0.035·2.1·9.81·0.95·(1000) 
- цементний розчин δ=10 
 мм, 186.4 1.3 242.3 
0.01·2·9.81·0.95·(1000) 
б) плита 
 3107 1.1 3417 
(3,0*9,81*0,95)/(6*1,5) 
Разом постійне 
 qн
1=3978  qр
1=4412 
навантаження q 
2 Тимчасове навантаження:    
 а) короткотривале 1000 1.2 1200 
 б) довготривале 1000 1.2 1200 
Разом тимчасове 
 2000  2400 
навантаження V 
3 Повне навантаження q+V 5978  6812 
Постійне і довготривале 
4 4978  5612 
навантаження q+Vтр 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
q=4.412kH/ì 2

 
 Рисунок 3.3 – Розрахункова схема 
 
l0 = 6000 – 2·10 – 2·240/2 = 5740 мм. 
         Згинаючий момент і поперечна сила для прийнятої розрахункової схеми 
визначаються: 
                            М = (q + V)·l2
0·b'f/8 = 6,812·5.52·1.445/8 = 37,22 кН·м; 
Q = (q + V)·l0· b'f/2 = 6,812·5.5·1.445/2 = 27,07 кН; 
                                Мп = 5,978·5.52·1.445/8 = 32,66 кН·м; 
                                   Мтр п= 4,978·5.52·1.445/8 = 27,2 кН·м; 
          Визначаємо згинаючий момент, який може сприйняти бетонний переріз без 
арматури (полиця): 
                                                  Мп = Rb · h'f · b'f · (h0 – 0.5 · h'f),                               (3.2) 
 
М0 = 15,3·144,5(100)·5·(37 – 0.5·5) = 38137200 Н·м = 381,372 кНм. 
М0 = 381,372 кНм > М = 37,22 кН·м. 
         Тобто нейтральна вісь проходить в полиці і розрахунок ведемо як для 
прямокутного перерізу шириною b = b'f. 
         Площа перерізу повздовжньої арматури визначається як для елементів, що 
згинаються, відповідного перерізу. 
                                                           А0 = М/Rb·b·h2
0,                                              (3.3) 
 
А0 = М/Rb·b·h2
0 = 37,22·(1005)/15,3·(100)·144.5·372 = 0.012 → η = 0.994 → ξ = 0.012. 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
         Визначаємо границю переармування ξR : 
  =  0.85 −  0.00815.3=  0.728;
0.728
  = = 0.584.  
R 365  0.694 
1+ 1− 
500  1.1 
ξ = 0.012 < ξR = 0.584. 
Аs = 37,22·(105)/365·(100)·0.994·37 = 2,77 см2. 
        Приймаємо арматуру 2Ø14 А400 Аs = 3,08 см2. 
        Арматуру в стисненій зоні приймаємо конструктивно: 2Ø10 A400 Аs = 1,57 см2. 
        Для розрахунку арматури у полиці плити виділимо смугу шириною 100 см. 
        Робоча висота перерізу полиці h0=5-1-0.5*0.6=3.7 см.  
 
Рисунок 3.4 – Схема до розрахунку полиці на місцевий згин 
         Полиця розраховується як защемлена з двох боків балка, тому момент 
складатиме: 
М = (q + V)·l2/16 = 6,812·1.12452/16 = 0,66 кН·м. 
А0 = 0,66·(1005)/15,3·(100)·100·3,72 = 0.032 → η = 0.984. 
Аs = 0,66·(1005)/280·(100)·0.984·3,7 = 0.51 см2. 
         Так як з конструктивних умов кількість стержнів приймається 5…14 шт., то 
приймаємо арматуру: 5Ø6 A400 Аs=1,41 см2 з кроком 200 мм. 
                Поперечна арматура приймається конструктивно діаметром 10 мм з кроком 
200 мм. 
3.1.3 Розрахунок міцності похилих перерізів 
 
         Якщо поперечну силу Q повністю сприймає чисто бетонний переріз Qb, то 
розрахунок хомутів не проводять, а становлять їх у цьому випадку, виходячи з 
конструктивних потреб: 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
   
Q = 0.6·(1 + 0)·1.08·(100)·18.5·37 = 44,36 кН > Qmax = 27,07 кН. 
                Умова задовольняється, тому поперечна арматура приймається 
конструктивно. 
                На приопорній ділянці довжиною l0/4 приймається крок хомутів S = h/2 = 
400/2 = 200 мм ≈ 150 мм. В середині прогону каркасу на ділянці l/2 арматуру 
допускається встановлювати з кроком S ≤ 3/4h = 300 мм. 
 
 
 
       3.1.4 Розрахунок панелі за другою групою граничних станів 
 
         Для плит пред’являються умови третьої категорії по тріщиностійкості. Тобто: 
[аcrc1] = 0.4 мм; [аcrc2] = 0.3 мм. 
         Повна кривизна в цьому випадку визначається за формулою: 
                                                 1/r = 1/r1 – 1/r2 + 1/r3,                                               (3.4) 
         де 1/r1 – початкова кривизна від короткочасної дії всього навантаження; 
              1/r2 – початкова кривизна від короткочасної дії тривалодіючого 
навантаження; 
              1/r3 – повна кривизна від тривалодіючої частини навантаження. 
         Для елементів залізобетонних конструкцій, для яких допускається утворення 
тріщин, нормальних до повздовжньої осі елементів, прогини визначаються за 
кривизнами осі елемента, який згинається. 
                Значення кривизни 1/r1, 1/r2, 1/r3 визначається за формулою: 

1 M   
 s b 
                                               =    +  ,                                        (3.5) 
r h z E A
 ( 
  +   ) b h E 
0  s s f 0 b 
         Розрахунок панелі перекриття за деформаціями рекомендується виконувати в 
такій послідовності: 
         1. Визначаємо коефіцієнт пружності ν. Його значення для важкого бетону 
беремо: 
                а) при тривалій дії навантаження ν = 0.15; 
                б) при короткочасному навантаженні ν = 0.45. 
         2. Визначається коефіцієнт ψb, що враховує нерівномірність розподілу 
деформацій крайнього стиснутого положення за довжиною ділянки з тріщинами і 
береться рівним для важкого бетону ψb = 0.9. 
         3. Вираховуємо модульне відношення α: 
                                                                         α = Es/Eb.                                                      (3.6) 
α = 200000/32500 = 6,15. 
         4. Знаходимо коефіцієнт армування μ: 
μ = Аs/b·h0 = 3,08/18.5·37 = 0,004. 
         5. Вираховуємо значення коефіцієнта φf: 
                                         φf = [(b'f – b)·h'f + (α/·ν)·A's]/b·h0.                                          (3.7) 
                            φf = [(144,5 – 18.5)·5 + (4.93/0.45)·0]/18.5·37 = 0.92. 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
         6. Визначаємо значення коефіцієнта відносної несучої здатності δ: 
                                                           δ = М/b·h2
0·Rb,ser.                                                      (3.8) 
                а)  
δ = 32600·(100)/18.5·372·22·(100) = 0.059; 
              б)  
δ = 27200·(100)/18.5·372·22·(100) = 0.049. 
               
         7. Знаходимо значення коефіцієнта λ: 
                                                          λ = φf·(1 - h'f/2·h0).                                                     (3.9) 
λ = 0.92·(1 – 5/2·37) = 0.858. 
         8. Вираховуємо відносну висоту стиснутої зони бетону: 
 1
  =
1+ 5 ( +  )
                                                                 1 . 8  +       1  0               ,                                       (3.10) 
 
1
 =  = 0.04.
1+5(0.059+0.858
 )
1.8+
 10 6.150.004
 х = 0.04·37 = 1,51 см  < 5 см. 
         Вісь проходить в полиці, тому переріз розраховуємо як прямокутний і тому 
робимо перерозрахунок при φf = 0 ,  λ = 0.   μ=3,08/144,5*37=0,001 
 
                   а)                δ = 32600·(100)/144.5·372·22·(100) = 0.008; 
 
              б)                 δ = 27200·(100)/144.5·372·22·(100) = 0.006. 
 
1
 a)  = = 0.054.
1+5(0.008+0)
 1.8+
10 6.150.001
 
 б) 1
 = = 0.053.
 1+5(0.006+0)
1.8+
10 6.1 50.001
 
         9. Визначаємо плече внутрішньої пари сил: 
                                                                        z = h0·(1 – 0.5·ξ).                                           (3.11) 
                 а)                    z = 37·(1 – 0.5·0.054) = 36,00 см; 
               б)                 z = 37·(1 – 0.5·0.053) = 36,02 см. 
         10. Знаходимо пружний момент опору Wred по крайній розтягнутій зоні: 
                                                             Wred = Ired/y0,                                                 (3.12) 
         де Ired – момент інерції перерізу відносно центра ваги перерізу: 
                                            I     =        I   +   A   ( y    −  a  ) 2                                                         (3.13) 
red  i i o 
              у0 – відстань від центра ваги перерізу до крайнього розтягнутого волокна: 
                                                             у0 = Sred/Ared,                                                  (3.14) 
         де Sred – статичний момент відносно нижньої грані; 
                                            S r e d  =       A  i y  i +     A  s a                                                               (3.15) 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
Ared – площа приведеного перерізу. 
                                                       A  r e d  =   A   +      A  s                                                     (3.16) 
Аred = 144.5·5 + 35·18.5 + 6,15·308 = 1387 см2. 
Sred = 144.5·5·(40 – 5/2) + 35·18.5·35/2 + 6,15 3,08 3 = 38476 см3. 
у0 = 38476/1387 = 27.7 см. 
Іred = 144.5·403/12+144.5·5·(40 – 27.7-5/2)2 +18,5*353/12+18,5*35 (27,7-20)2+6,15*3,08 
(27,7-3)2 = 185777 см4. 
         Визначаємо пружній момент: 
Wred = 185777 /27.7 = 67067 см3. 
         11. Вираховуємо пружнопластичний момент опору по розтягнутій зоні: 
                                                                      Wpl = γ·Wred,                                                    (3.17) 
         де γ = 1.5,  
Wpl = 1.75·67067 = 11736 см3. 
         12. Визначаємо значення коефіцієнта φls, що враховує вплив дії навантаження: 
                а) φls=0.8 – при тривалій дії навантаження незалежно від профілю арматури; 
                б) φls=1.1 – при короткочасній дії навантаження для арматури періодичного 
профілю. 
         13. Знаходимо коефіцієнт, що враховує роботу розтягнутого бетону на ділянці з 
тріщинами: 
                                                   ψs = 1.25 – φls·φm ≤ 1,                                               (3.18) 
                                                       φm = Rbt,ser·Wpl/M,                                                (3.19) 
                а)  
φm = 1.8·11736 /32660 = 0.647; 
ψs = 1.25 – 1.1·0.647 = 0.54; 
                б) 
φm = 1.8·11736 /27200 = 0.777; 
ψs = 1.25 – 0.8·0.777 = 0.63. 
                 
         14. Вираховуємо значення кривизни 1/r1: 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
 
1 32660  0.54 0.9 
 =   +  = 2.9310−5  ñì .
 r 37 36 20 (104 ) 2.77 (0.054
1  ) 144.5 37 3.25 (104 ) 0.45

         15. Вираховуємо значення кривизни 1/r3: 
 
1 27200  0.63 0.9 
 =   +  = 3.65 10−5  ñì .
r 37 36.02 20 (104 ) 2.77 (0.053) 144.5 37 3.25 (104 ) 0.15
 3  
 
         16. Визначаємо значення 1/r2: 
                                                   1/r2 = (1/r1)·Mтр/М,                                                   (3.17) 
         де Мтр – момент від тривалодіючої частини навантаження; 
              М – момент від повного навантаження. 
1/r2 = 2,93·10-5·27200/32660 = 2,44·10-5 см. 
         17. Значення повного прогину: 
                                            f = (5/48)·l2·(1/r1 – 1/r2 + 1/r3).                                         (3.18) 
f = (5/48)·5502·(2,93-2,44+3,65)·10-5 = 1.30 см. 
                18. Порівнюємо отримане значення прогину з допустимим: 
[fmax] = 3 см > f = 1.30 см. 
 
         3.1.5 Розрахунок панелі по розкриттю тріщин 
 
         Для конструкцій, до яких ставляться вимоги третьої категорії тріщиностійкості, 
ширина короткочасного розкриття тріщин визначається від дії всього нормативного 
навантаження. Ширина довгочасного розкриття тріщин визначається від тривалої дії 
постійних і тривалих навантажень. 
         Ширина розкриття тріщин, нормальних до повздовжньої осі елемента  
визначається за формулою: 
                                                                                                                     ,                                       (3.19) 
=     s
a 20 (3.5−100  )  3 d
crc l E  
s
         де δ – коефіцієнт, який береться рівним 1 – для елементів, що згинаються і 
нецентрово стиснутих; 
              η – коефіціент, який береться рівним 1 – для стержньової арматури 
періодичного профілю; 
              φl – коефіцієнт, який береться рівним: 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
         а) при врахуванні короткочасних навантажень і короткочасної дії постійних і 
тривалих  навантажень φl = 1; 
          б) при врахуванні тривалої дії постійних і тривалих навантажень: 
φl = 1.6 – 15·μ = 1.6 – 15·0.001 = 1.585; 
               σs – напруга в стержнях крайнього ряду арматури від відповідного 
зовнішнього навантаження: 
                                                                 σs = М/Аs·z,                                                           (3.20) 
                а) 
σs = 32660/3,08·36 = 294,6 МПа; 
              б) 
σs = 27200/3,08·36,02 = 245,2 МПа. 
         Ширина короткочасного розкриття тріщин визначається за формулою: 
                                                     acrc = acrc1 – acrc2 + acrc3,                                          (3.21) 
 
         де acrc1 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії всього 
навантаження: 
 
 294.6
a =111 20  (3.5−100 0.001)  3 14 = 0.24.
crc1
 20 (104 )
 
          acrc2 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії тривалого 
навантаження: 
 245.2
a =111 20  (3.5−100 0.001)  3 14 = 0.2.
crc2
 20 (104 )
 
         acrc3 – повна ширина розкриття тріщин від тривалодіючого навантаження: 
 
245.2
 a =11.579 1 20  (3.5−100 0.001)  3 14 = 0.3.
crc3
20 (104
 )
 
acrc = 0.24 – 0.2 + 0.3 = 0.34 мм.  ≤[ acrc1]=0,4 мм. 
                 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
              3.1.11   Розрахунок плити в стадії транспортування та 
                        монтажних навантажень 
             В стадії монтажу плита приймається як балка на двох опорах. Розрахунку 
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної ваги 
плити з урахуванням коефіцієнту динамічності Р=3*9,81*1.6/5,65*1,5=5,56 кН/м2 
 
 
 
Рисунок 3.4 – Розрахункова схема плити в стадії транспортування та монтажних 
навантажень 
         Момент: 
М = q·l2/2, 
М 2
1 = 5,56·0.8 ·1.485/2 = 2,64 кН·м, 
А0 = 2,64·(105)/17·(100)·148.5·372 = 0.0008 → η = 0.995; 
Аs = 2,64·(105)/365·(100)·0.995·37 = 0.197 см2. 
Аs = 0.197 см2 < АØ6 = 0.283 см2. 
         Отже, арматура діаметром 10 мм задовольняє розрахунковим вимогам. 
         Тепер розрахунок ведемо при умові, що одна петля обірвалась. 
         Навантаження на одну петлю: 
F = 3*9,81/3 = 9,81кН. 
А  = F/R  = 9.81*103 /280*100 = 0.35 см2
s s . 
Приймаємо петлю Ø 10 А-ІІ, Аs=0.785 см2 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
             3.2   Ригелі 
             3.2.1   Розрахунок поперечної рами каркасу 
             Розрахункова схема поперечної рами каркаса являє собою багатопрогонову 
багатоповерхову раму з жорсткими вузлами. 
             Для визначення зусиль у перерізах ригеля необхідно виконати збір 
навантажень. Ширина будівлі складає п’ять прольотів по 6м і рами розташовуються 
в короткому напрямку. Крок колон береться 6 м.  
                Збір навантаження доцільно проводити в табличній формі. 
 
 
 
Таблиця 3.2 – Збір навантажень на ригель 
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове 
№ 
Навантаження  навантаження, надійності за навантаження, 
п/п 
Н/м навантаженням Н/м 
1 2 3 4 5 
1 Постійне навантаження:    
 а) вага плити і підлоги 4395.5·6 1.1 29010 
 б) вага ригеля 8502 1.1 9352 
 Всього q qн = 34875  qр = 38362 
2 Тимчасове навантаження:    
 а) короткочасне Vкр 2100·6 1.2 15120 
 б) тривалодіюче Vтр 8400·6 1.2 60480 
 в) снігове 4200 1.4 5880 
 Всього V Vн = 67200  Vр = 81480 
3 Всього q + V 102075  119842 
 
             Ригель приймається таврового перерізу полицею до низу (рисунок 3.5). 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.5 – Поперечний переріз ригелю 
 
 192 ПЗ Б-24  
 
             3.2.2   Конструктивний розрахунок ригеля 
             Форма поперечного перерізу ригеля береться тавровою полицею до низу. 
Вихідні матеріали: бетон класу С25; коефіцієнт умов роботи бетону γb2 = 0.9 (Rb = 
17·0.9 = 15.3 МПа; Rbt = 1.2·0.9 = 1.08 МПа; Rb,ser = 22 МПа; Rbt,ser = 1.8 МПа; Еb = 
3.25·104 МПа) [20]. 
             Арматура класу A400 (Ǿ 6-8 мм) (Rs = 355 МПа, Rs,ser = 390 МПа, Еs = 2.0·105 
МПа), класу A400 (Ǿ 10-40 мм) (Rs = 365 МПа, Еs = 2.0·105 МПа) [21] та класу А240 
(Rs = 225 МПа, Rs,ser = 225 МПа, Еs = 2.0·105 МПа) [21]. 
             Визначаємо робочу висоту перерізу: 
h0 = 80 – 2 – 2/2 = 77 см. 
             Так як ригель має тавровий переріз з трапецевидною полицею, то 
застосовуємо наступні залежності: 
2 n −1 2 n +1 3
                                                 A   0  =  n      −                   +              ,                                   (3.22) 
2 3
де n = b1/b2 = 300/300 = 1 (b1 та b2 – відповідно ширина верхньої грані ребра та 
ширина нижньої грані полиці). 
ξ = 0.35 → А0 = 0.317. 
             Порівнюємо значення ξ з границею переармування ξR по (3.4): 
  =  0.85 −  0.00815.3=  0.728;
0.728
  = = 0.584.  
R 365  0.694 
1+ 1− 
500  1.1 
 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
             Так як ξ = 0.35 < ξR = 0.584, то арматура в стисненій зоні перерізу бетону не 
потрібна і тому ставиться конструктивно (Ø10 А240). 
             В залежності від розміщення нейтральної вісі визначаємо за формулою (3.11) 
згинаючий момент, який може сприйняти бетонний переріз без арматури: 
Мп = 15,3·(100)·30·40·(77 – 0.5·40)·(10-5) = 991.8 кН·м. 
             Порівняємо максимальний момент, який діє на ригелі: 
                         Мmax = 188.24 кН·м < Мп = 991.8 кН·м. 
             Це значить, що ребро тавра в змозі сприйняти зовнішній момент. Нейтральна 
вісь проходить в ребрі. Отже, переріз розраховується як прямокутний. 
             Для розрахунку ригелю виділимо смугу шириною 100 см. 
             Поперечна сила, що діє на полицю: F = (q + V)/2 = (5,245 + 2,4)/2 =3,82 кНм 
                Ексцентриситет: е = 137.5 мм (рисунок 3.6). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.6 – Визначення ексцентриситету поперечної сили 
             Тоді момент буде: М = F·е = 3,82·0.1375 = 0,52 кН·м. 
А0 = 0,52·(105)/15,3·(100)··772 = 0.001. 
             За формулою (3.60) одержуємо кубічне рівняння: 
ξ – 0.5· ξ2 + 0.667· ξ3 = 0.001 → ξ = 0.0001 → η = 0.9995. 
Аs = 0,52·(105)/365·(100)·0.9995·77 = 0.01см2. 
 
             Приймаємо на 1 м арматуру 5Ø10 А400 A  = 3,93 см2
s . 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
             3.2.3   Визначення площі опорної та прогонової арматури для  
                      опорного та прогонового перерізів 
             Прогон. 
             За максимальним згинаючим моментом, що діє в прогоні визначається 
значення А0 за формулою (3.5): 
А 5
0 = 188.24·(10 )/17·(100)·30·772 = 0.073 → ξ = 0.076 < ξR = 0.563. 
ξ = 0.076 → η = 0.962. 
            Площа арматури в розтягненій зоні по (3.8): 
Аs = 188.24·(105)/365·(100)·0.962·77 = 6.96 см2. 
            Приймаємо: 2Ø14 А400 Аs=3.1 см2 + 2Ø16 А400 Аs=4.02 см2 → Аs=7.12 см2. 
             Опора. 
А0 = 188.24·(105)/17·(100)·65·752 = 0.03 → ξ = 0.03 → η = 0.985. 
Аs = 188.24·(105)/365·(100)·0.985·75 = 7.94 см2. 
            Приймаємо: 4Ø16 А400 Аs=8.04 см2. 
            На крайній опорі: А0 = 60.282·(103)/17·65·752 = 0.010 → ξ = 0.010 → η = 
= 0.995. 
Аs = 60.282·(103)/365·0.995·75 = 2.25 см2. 
            Приймаємо: 2Ø12 А400 Аs=2.26 см2. 
 
             3.2.4   Розрахунок міцності ригеля на дію поперечної сили (за                       
похилим перерізом) 
             Найбільша поперечна сила дорівнює Q = 238.953 кН (додаток 1). 
              Якщо поперечну силу Q повністю сприймає чисто бетонний переріз Qb, то 
розрахунок хомутів не проводять, а становлять їх у цьому випадку, виходячи з 
конструктивних потреб. Ці умови виражаються формулою (3.12): 
Q = 0.6·(1 + 0)·1.08·30·77 = 1496.88 кН > Qmax = 238.953 кН. 
                Умова виконується, тому поперечна арматура приймається конструктивно 
– A240 Ø10 мм, крок хомутів приймаємо 300. 
 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
             3.2.5   Розрахунок ригеля в стадії транспортування та 
                      монтажних навантажень 
             В стадії монтажу ригель приймається як балка на двох опорах. Розрахунку 
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної ваги 
ригеля Р=51кН. 
 
 
Рисунок 3.7 – Розрахункова схема ригеля в стадії транспортування та монтажних 
навантажень 
             Момент: 
М = q·l2/2, 
q = 51/6 = 8.5 кН/м, 
М = 8.5·0.82/2 = 2.72 кН·м. 
А0 = 2.72·(105)/15,3·(100)·30·772 = 0.001 → η = 0.9995; 
Аs = 2.72·(105)/225·(100)·0.9995·77 = 0.097 см2. 
Аs = 0.097 см2 < АØ10 = 0.78 см2. 
             Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 10 мм задовольняє 
розрахунковим вимогам. 
             Тепер розрахунок ведемо при умові, що одна петля обірвалась. 
             Навантаження на одну петлю: 
F = 51 кН. 
Аs = F/Rs = 51/225 = 0.227 см2 < АØ10 = 0.78 см2. 
 
             3.2.6  Епюра матеріалів 
             Для економічного використання арматури площа робочих стержнів повинна 
відповідати значенню згинаючого моменту в різних перерізах ригеля. Для 
визначення місць розриву стержнів будується епюра матеріалів. 
                Прогон. 
                2Ø14 А400 А 2
s=3.1 см  + 2Ø16 А400 Аs=4.02 см2 → Аs=7.12 см2. 
μ = 7.12/30·77 = 0.003. 
 
 
 192 ПЗ Б-24  
ξ = 0.003·365/17 = 0.076 < ξR = 0.563 → η = 0.962. 
[М2Ø14+2Ø16] = 7.12·365·(100)·0.962·77·(10-5) = 192.5 кН·м. 
μ2Ø16 = 4.02/30·77 = 0.0017 → ξ = 0.0017·365/15,3 = 0.043 < ξR = 0.563 → η = 0.979. 
[М2Ø16] = 4.02·365·(100)·0.979·77·(10-5) = 110.61 кН·м. 
[М2Ø14] = [М2Ø14+2Ø16] - [М2Ø16] = 192.5 – 110.61 = 81.89 кН·м. 
                Опора. 
                4Ø16 А400 Аs=8.04 см2. 
μ = 8.04/30·75 = 0.0036. 
ξ = 0.0036·365/15,3 = 0.091 < ξR = 0.563 → η = 0.955. 
[М4Ø16] = 8.04·365·(100)·0.955·75·(10-5) = 210.19 кН·м. 
[М2Ø16] = [М4Ø16]/2 = 210.19/2 = 105.46 кН·м. 
             Опора в крайньому ряді. 
             2Ø12 А400 Аs=2.26 см2. 
μ = 2.26/30·75 = 0.001. 
ξ = 0.001·365/15,3 = 0.025 < ξR = 0.563 → η = 0.988. 
[М -5
2Ø12] = 2.26·365·(100)·0.988·75·(10 ) = 61.125 кН·м. 
 
         3.2.7 Перевірка тріщиностійкості ригеля 
          
         Перевірку виконуємо з умови: 
                                                      M r  Mcrc ,                                                        (3.23) 
           де момент зовнішніх сил (при  f = 1) 
M 188.24
M r = = =171.13кН м  
 f 1.1
         Момент утворення тріщин  
                                                   Mcrc = R bt,serWpl  M rp ,                                      (3.24) 
           де момент зусилля обтиснення M rp = 0  (елемент без попереднього напруження) 
Mcrc =1.8  27704 100 = 49.9кН м  M r =171.13кН м  
   Умова не виконується, тріщини в нормальному перерізі утворюються. 
 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
         3.2.8 Визначення ширини розкриття тріщин 
 
         До ригеля ставляться вимоги 3-ої категорії тріщиностійкості. 
         Визначимо ширину тривалого розкриття тріщин від постійного та тривалого 
навантаження. 
M
                                                   m = ,                                                  (3.25) 
b  h2
0 R b,ser
171.13 105
m = = 0.044. 
30  772  22 100
         Коефіцієнт;  

AS
                                                            = 2
f ,                                                  (3.26) 
b  h0
2 105
               де  = = 6.9 ;   = 0.15 - тривала дія навантаження  
29 103
6.9
 6.96
 2  0.15
f = = 0.069.  
30  77
         При hf = 2a = 2  2 = 4см,  
 h 
                                                     = f 1−
f
,                                                 (3.27) 
 2  h0 
 4 
 = 0.069  1−  = 0.065. 
 77 
1
                                                     = ,                                            (3.28) 
1+ 5(m + )
 +
10
6.96
         де коефіцієнт армування  = = 0.121 ,   =1.8 : 
77
1
 = = 0.2  
1+ 5(0.044 + 0.065)
1.8 +
10  0.121 6.9
         Плече внутрішньої пари сил  
 hf 
 f + 
2
h 
                                                  Z = h 0
0 1− ,                                         (3.29) 
 2(f + ) 
 
                        
 
 192 ПЗ Б-24 
 
 4 
  0.069 + 0.22

Z = 77  1− 77
  = 36.1см  
 2  (0.069 + 0.2) 
 
 
         Напруження в розтягнутій арматурі:  
M
                                                       S = ,                                                         (3.30) 
AS  Z
171.13 105
S = = 307мПа. 
6.96 36.1100
         Ширина тривалого розкриття тріщин в прольоті: 

                                          a S 3
crc =   l     20  (3.5 −100  )  d,                   (3.31) 
ES
         в якій  =1 (елемент, що згинається); 
              l = 1.6 −15   при врахуванні тривалої дії постійних та тривалих навантажень;  
              = 1   для стержнів періодичного профілю. 
307
acrc2 =1 (1.6 −15  0.121) 1  20  (3.5 −100  0.121)3 14 = 0.294мм  
2.0 105
acrc = 0.294мм  acrc = 0.3мм.  
         Для визначення прирощення ширини розкриття тріщин від нетривалого 
23.481
навантаження (Mnl = = 21.35кН м ) визначимо: 
1.1
21.35 105
m = = 0.019,  
30  772  22 100
6.9
 6.96
 = 2  0.45
f = 0.014  
30  77
         де  = 0.45 при нетривалій дії навантаження.  
 4 
 = 0.014  1−  = 0.013.  
 2  77 
1
 = = 0.247,  
1+ 5(0.019 + 0.013)
1.8 +
10  0.121 6.9
 4 
  0.014 + 0.2472

             Z = 77  1−
77 = 34см.  
 2  ( ) 0.014 + 0.247 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
         Напруження в арматурі:  
21.35 105
S = = 67.1мПа. 
6.96 34 100
         Прирощення напруження при  l = 1 (нетривала дія навантаження): 
67.1
acrc =111  20  (3.5 −100  0.121)3 14 = 0.044мм.  
2.0 105
         Ширина нетривалого розкриття тріщин:  
acrc1 = acrc2 + acrc = 0.294 + 0.044 = 0.338мм  0.4мм  
         Ширина тріщин не перевищує допускової. 
 
 
 192 ПЗ Б-24 
 
             4    Основи та фундаменти 
             4.1   Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного  
                   майданчику   
 
            Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого до 
денної поверхні пласту грунту. 
             Вихідні дані по кожному шару грунту зведено в таблиці 4.1. Кількість та 
відстань між свердловинами при інженерно-геологічному дослідженні показано на 
рисунку 4.1. Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчику зображено на 
рисунку 4.2.  
 
 
 
 
Рисунок 4.1 – Схема розміщення свердловин 
 
 
 
 
 
 
 
 
                                                          Таблиця 4.1 – Інженерно-геологічні дані будівельного майданчику 
Щіль- Питома вага, Межа 
ність, т/м3 кн/м3 
1 Рослинни 1,1 1,79  17.9               
й грунт 
2 Пісок 8,4 1,84 2,65 18,4 26.5  0.08     0.605 0.35 3.0 34 33 300 3.0 
дрібний 
3 Супісок 
пластичн 1.2 1.97 2.75 19.7 27.5  0.19 0,13 0,21  0,07 0.522 0.47 10 25.8 24.8 275 10 
ий 
4 Суглинок 
тугопласт 8,4 20,6 2.75 20,6 27.5  0,22 0,16 0,25  0,19 0,628 0,92 33 23.2 26.1 230 33 
ичний 
 
 
 
 
Номер шару 
Повне найменування ґрунту 
Товщина шару грунту, м 
ґрунту, ρ 
часток ґрунту, ρs 
ґрунту, γ 
часток ґрунту, γs 
у зваженому стані, γзв 
Природна вологість, W 
текучості, WL 
розкатування, Wp 
Число пластичності, Ір 
Показник текучості, ІL 
Коефіцієнт пористості, е 
Ступінь вологості, Sr, кПа 
Питоме зчеплення, Сn, кПа 
Кут внутрішнього тертя, φn...
0 
Модуль деформації Е, мПа 
Розрахунковий опір, R0, кПа 
Примітка  
 
Рисунок 4.2 – Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика 
 
4.2   Вихідні дані 
             Необхідно запроектувати фундамент стаканного типу під колону 
середнього ряду перерізом 0.4×0.4 м з навантаженнями: NІІ = 1340.97 кН; МІІ = 
1.49 кН·м; QІІ =  1.26 кН ( збір навантаження див. розділ 3. Комбінація зусиль див. 
додаток 1). 
             Матеріали: бетон класу С-20 (Rb = 11.5 МПа; Rbt = 0.9 МПа; Еb = 
2.4·104 МПа); робоча арматура класу А-400С (Rs = Rsc = 365 МПа; Еs = 2·105 МПа); 
конструктивна арматура класу А-240С (Rs = Rsc = 225 МПа; Rsw = 175 МПа; Еs = 
2.1·105 МПа), [21]. 
 
4.3 Конструювання фундамента 
 
             Вибираємо глибину закладання підошви фундаменту: 
            а) за інженерно-геологічними умовами: 
                                                        dmin,1 = hш + (0.3...0.5)м,                                    (4.3) 
          де hш – товщина шару рослинного або насипного грунту, який необхідно 
знімати або прорізати фундаментом; 
              (0.3...0.5)м – заглиблення фундамента в несучий шар грунту. 
dmin,1 = 1,1 + 0.4 = 1.5 м. 
           б) за кліматичними умовами: 
                                                          dф = Kh·dfn + 0.2,                                             (4.4) 
де Kh = 0.6 – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі, [1]; 
    dfn = 0.92 м – нормативна глибина промерзання грунту, [1]. 
dф = 0.6·0.92 + 0.2 = 0.752 м. 
            в) відмітка верхнього обрізу ростверка приймається –0.15 м. Глибина 
стакану для колон перерізом 0.4×0.4 м приймається 0.9 м. Товщина фундамету 
нижче дна стакану приймається попередньо 0.4 м, а в подальшому уточнюється 
розрахунком на продавлювання. 
            З конструктивних міркувань мінімальна глибина закладання фундаменту: 
dmin b = 0.15 + 0.9 + 0.4 = 1.45 м. 
            Приймаємо d=1,5 м. 
             Визначаємо розміри підошви фундаменту. Обчислюємо попередню ширину 
фундамету: 
N
                                                     b =                                                              (4.5) 
R0 −  sc  dmin
 γ0 = 20 кН/м3 – усереднена щільність грунту та бетону. 
1340.97
b0 = = 3.6 м. 
400 − 20 1.5
             Так як е0 = M/N = 1.49/1340.97 = 0.001 м < еa = b/30 = 3.6/30 = 0.12 м, то 
приймаємо конструювання квадратного фундаменту. Визначаємо фактичний 
розрахунковий опір грунту на рівні підошви фундамента: 
 C   C2 ' '
        R = I [M   kZ b   II + M q  d1   II + (M q −1)  db   II + M C  сІІ ]         (4.6) 
k
де  =1.3 – коефіцієнт умов роботи грунтової основи для пісків дрібних [23]; 
c1
  - коефіцієнт умов роботи будівлі у взаємодії з основою, при відношенні її 
c2
довжини до висоти l/H = 48/21 = 2.3,  = 1.18; 
c2
k  = коефіцієнт, який приймається в залежності від методу визначення 
розрахункових характеристик ґрунту, k  = 1,1  за [23]; 
Mγ, Mg, Mc – коефіцієнти, що приймаються за [23] в залежності від кута 
внутрішнього тертя; при φІІ = 37.4° Mγ = 2.02, Mg = 9.06, Mс = 10.54; 
γІІ = 18.4 кН/м3 – питома вага грунту нижче підошви фундаменту; 
d1 = 1.5 м – глибина закладання фундаменту; 
/
 - усереднене значення питомої ваги грунту: 
II
/  h + h
1 1 2
                                                                                = 2 ,                                         (4.7) 
II h + h
1 2
/ 17.9 1.1+18.4 0.4
 = =18.05 êÍ /ì 3,  
II 1.5
сІІ = 3,0 – значення питомого зчеплення піска середньої крупності; 
Kz = 1, так як b0 = 3.6 < 10 м; 
db = 0 – для будівель без підвалу. 
1.31.18
R1 = (2.02 13.6 18.4 + 9.06 1.5 18.05 +10.54 3,0) = 572,77 êÏ à.  
1.1
             Уточнюємо ширину фундаменту: 
1340.97
b = =1,57 ì .
0 572,77 − 20 1.5
1.31.18
R2 = (2.02 11,57 18.4 + 9.06 1.5 18.05 +10.54 3,0) = 467,55 êÏ à.  
1.1
1340.97
b = =1,75 ì .  
0 467,55 − 20 1.5
1.31.18
R3 = (2.02 11,75 18.4 + 9.06 1.5 18.05 +10.54 3,0) = 476,88 êÏ à.  
1.1
1340.97
b = =1,73 ì .  
0 476,88 − 20 1.5
1.31.18
R4 = (2.02 11,7318.4 + 9.06 1.5 18.05 +10.54 3,0) = 475,84 êÏ à.  
1.1
             Порівнюючи R3 та R4, які відрізняються не більш, ніж на 10 кПа, 
припиняємо уточнення розмірів та приймаємо розміри 1,8×1,8 м. 
1.31.18
              R0 = (2.02 11,8 18.4 + 9.06 1.5 18.05 +10.54 3,0) = 479,5 êÏ à.  
1.1
             Перевіряємо тиск під підошвою фундаменту. Визначаємо сумарне 
навантаження: 
ΣNII = NII + A·d·γ0 = 1340.97 + 1,8·1,8·1.5·20 = 1438,17 кН. 
P = ΣNII/A = 1438,17/1.8·1.8 = 443,87 кПа < R0 = 475,84 кПа. 
             Момент опору підошви фундаменту: 
W = b·a2/6 = 1,8·1,82/6 = 0,97м3. 
             Сумарний момент на рівні підошви фундамента: 
ΣМII = 1.49 + 1.26·(1.5 – 0.15) = 3.19 кН·м. 
Pmax = ΣNII/A + ΣМII/W = 1438,2/1,8·1,8 + 3.19/0,97 = 447,17 < 1.2·R0 = 1.2·475,84 =       
= 554,03 кПа. 
Pmin = ΣNII/A – ΣМII/W = 1438,2/1,8·1,8 – 3.19/0,97 = 440,6 кПа > 0. 
             Всі умови виконуються, тому мінімальні розміри підошви фундаменту 
приймаються до подальших розрахунків. 
             Визначаємо розміри підколонника: 
lef = 400 + 225·2 + 75·2 = 1000 мм; 
bef = 1000 мм. 
                Розміри сходинок в плані: l = 1,8 м, l1 = 1.0 + 0.3·2 = 1.6 м; b = 1,8м, b1 =      
= 1.0 + 0.3·2 = 1.6 м. 
                При товщині захисного шару бетону а = 0.05 м визначаємо робочі висоти 
сходинок і підколонника: h01 = 300 – 50 = 250 мм; h02 = 600 – 50 = 550 мм; h03 =          
= 1350 – 50 = 1300 мм. 
 
4.4 Визначення осадання умовного фундаменту 
 
             Осадка фундамента визначається методом пошарового сумування. Для 
цього спочатку складається ескіз фундамента з типовим геологічним розрізом 
(рисунок 4.3). По вісі фундамента зліва будують епюру природного тиску грунту, 
починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри σzg обчислюють в 
характерних точках за формулою: 
n
                                                                z g  =         i  h   i ,                                                 (4.8) 
i=1
де γі – питома вага грунту, кН/м3; 
     hі – товщина шару грунту, м. 
Визначаємо напруження власної ваги грунту в характерних точках. На підошві 1-
го шару: 
σzg1 = γ1·h1 = 17,9·1.1 = 16,39 кПа; 
       На підошві 2-го шару: 
σzg2 = σzg1 + γ2·h2 = 16,39 + 18.4·8,4 = 170,95 кПа; 
       На підошві 3-го шару: 
σzg3 = σzg2 + γ3·h3 = 170,95 + 19.7·1.2 = 194,59 кПа; 
       На підошві 4-го шару: 
σzg4 = σzg2 + γ3·h3 = 194,59 + 20.6·8.4 = 367,63 кПа;  
       На рівні підошви фундаменту: 
σzg0 = σzg1 + γ2·h'7 = 16,39 + 18.4·0.4 = 23,75 кПа. 
             По вісі фундамента зправа будують епюру додаткового тиску. Додатковий 
тиск на рівні підошви фундаменту дорівнює: 
                                                               Р0 = Рср – σzg0.                                          (4.9) 
 
Рослинний :
16,39 
 h1 = 1,1 м,  =  
P0=Pcp-zg= 473,56 кН/м 
0  
Пісок дрібний :
23,75
271,35  h2 = 8,4 м,  =  
1
кН/м ,
95,19  е = 0.605, 
2 Е = 33 МПа
3 48,78 
26,05
4 Епюра додаткового 
тиску zp
5 31,73
Епюра природного 
тиску zg 6 11,84
170,95
Супісок пластичний :
 19.7
194,59  h2 = 1.2 м,  = кН/м ,
 
Суглинок 
тугопластичний :
Нижня границя стискаємої 
 h3 = 8.4 м,  =  
товщі  відповідає вимозі 
 кН/м ,
zp=  1 1  , 8 4 к  П а < 0.2zg=28,56 кПа
 е = 0.682, 
Е = 26.1 МПа
5  20.6
367,63
Рисунок 4.3 – Типовий геологічний розріз 
 
 
            Визначаємо додатковий тиск. 
 Рср = ΣNІІ/Аф. = 1438,2/1,8 1,8 = 216.95 кПа. 
1.2 8,4 1.1
Р0 = 216.95 – 23,75 = 189.85 кПа. 
             Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.3). 
             Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою: 
                                                                 σzp = α·P0,                                               (4.10) 
де α – коефіцієнт, що визначається за [23] в залежності від відносного 
заглиблення розглядаємої площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/bф. 
             Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою: 
                                                            Si = σzpi·hi·β/Ei,                                            (4.11) 
де β = 0.8. 
 
 
Таблиця 4.3 – Розрахунок осадки фундамента 
ξ α 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
0 0 0 1 23,75 473,56         
1 1,08 1,44 0,573   271,35 372,455 33000 1,08 0,010 
2 2,16 2,88 0,201   95,19 183,268 33000 1,08 0,005 
3 3,24 4,32 0,103   48,78 71,9811 33000 1,08 0,002 
4 4,32 5,76 0,055   26,05 37,4112 33000 1,08 0,001 
5 5,4 7,20 0,067 123,11 31,73 28,8872 33000 1,08 0,001 
6 6,48 8,64 0,025 142,98 11,84 21,7838 33000 1,08 0,001 
0.2 σzg = 0.2∙142,98 = 28,56 > 11,84 кПа ∑ 0,019 
  
             Повна осадка фундаменту: S = ΣSi = 1.56 см < [Su] = 8 см; [23]. 
 
             4.5   Конструктивний розрахунок фундамента 
 
           4.5.1  Розрахунок фундамента на продавлювання. 
 
             Визначаємо середнє значення периметра верхньої та нижньої основ 
піраміди продавлювання: 
Номер точок 
Глибина 
розглядаємої 
точки z, м 
Напруження від 
власної ваги 
грунту σzg, кПа 
Додаткові 
напруження по 
глибині σzр, кПа 
Середнє 
значення 
додаткового 
напруження σzрі, 
кПа 
Товщина 
елементарного 
шару hі, см 
Значення мо-
дуля деформації 
грунта Еі, кПа 
Осадка Si, см 
                                                    Um = (b01 + b1) /  2,                                              (4.12) 
Um = (1800 + 1600) / 2 = 2150 мм. 
                Перевіряємо умову: 
                                                             F ≤ Rbt·Um·h01,                                            (4.13) 
де 
                                                             F = NІІ – A·R,                                             (4.14) 
де А – площа, що розраховується на продавлювіання. 
А = 2·(250·1800 + 250·1800) = 255·104 мм2. 
F = 1340.97 – 2.55·549= 58.98 кН. 
F = 58.98 кН < 0.9·2150·250 = 483.75 кН. 
                Отже, міцність на продавлювання достатня. 
 
250 250 250 250
1000 40
1000
 Рисунок  4.2  - переріз 4-4 та приведений переріз 
 
 
             4.5.2 Розрахунок арматури стакану фундамента 
 
             Визначаємо навантаження для розрахунку за першим граничним станом: 
NI = NII·γf = 1340.97·1.2 = 1609.16 кН; 
МI = МII·γf = 1.49·1.2 = 1.79 кН; 
1000
250 250
1000
500
1000
QI = QII·γf = 1.26·1.2 = 1.51 кН. 
             Переріз підколонника приводимо до двутаврового. Визначаємо діючі 
зусилля в перерізі 1-1 (рисунок 4.2): 
                                                            M1-1 = M + Q·yст.                                        (4.15) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема підколонника фундамента 
М1-1 = 1.79 + 1.51·0.9 = 3.11 кН·м. 
е1 = М1-1/N1-1 = 3.11/1609.16 = 0.002 м. 
e = e1 + h/2 – a = 0.002 + 1.0/2 – 0.04 = 0.462 м. 
x = N1-1/Rb·h'f = 1609.16/11.5·0.25 = 559,7 мм > 2·а's = 2·40 = 80 мм. 
                Визначаємо положення нейтральної вісі: 
N1-1·e = 1609.16·0.462 = 743.4 кН·м < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) = 11.5·1000·0.25·(1.16 –               
− 0.5·0.25) = 2975,6 кН·м. 
                Це означає, що зусилля сприймається самою полицею і переріз 
розраховується як прямокутний шириною b = b'f. Тоді площа поперечного 
перерізу арматури складе: 
                                  As = A's = N1-1·[e – (h0 – 0.5·x)]/Rs·(h0 - a's).                       (4.16) 
As = A's = 1609.16·103·[462 – (1160 – 0.5·559.7)]/365·(1160 – 40) < 0. 
             Так як арматура за розрахунком не потрібна, то площу її визначаємо за 
формулою: 
As = A's = 0.0005·b'f·h = 0.0005·900·1000 = 450 мм2. 
             Приймаємо арматуру по 4Ø14 А-400 з кожного боку стакана, As = A's = 
616 мм2, [21]. 
 
4.5.3 Розраховуємо арматури підошви фундамента 
 
             Поперечна арматура стакана розраховується на дію згинаючого момента 
по косому перерізу. Ексцентриситет прикладання зусилля N відносно нижньої 
грані колони е1 = 0.002 м < hк/6 = 0.4/6 = 0.07 м, тому армування стакану 
виконують конструктивно. Приймаємо поперечну арматуру Ø8 А-240, [21]. На 
висоті 1/3 S = 100 мм; на висоті 2/3 S = 200 мм. 
Розраховуємо арматуру по трьом перерізам: 
                                                   PI-I = N/A + M·(H – h1)/W·H;                           (4.17) 
                                                PIII-III = N/A + M·(H – hf)/W·H;                          (4.18) 
де h1, h2  – висота першої та другої сходинок відповідно; 
     hf – глибина стакана; 
     М = 1.79 + 1.51·1.35 = 3.83 кН·м. 
РІ-І = 1609.16/1,8 1,8+ 3.83·(1.5 – 0.3)/3.28·1.5 = 221.7 кПа; 
РІІ-ІІ = 1609.16/1,8 1,8+ 3.83·(1.5 – 0.9)/3.28·1.5 = 221.2 кПа. 
             Визначаємо згинаючі моменти М1, М2, М3 на 1 м ширини фундамента: 
 
                                                 M1 = (a – a )2
1 ·(PI-I + 2·Pmax)/24;                           (4.19) 
                                                M2 = (a – h 2
c) ·(PIІІ-ІІI + 2·PІІ-ІІ)/24,                        (4.21) 
 
де а – довжина підошви фундамента; 
     hc – висота перерізу колони. 
М1 = (1,8 – 2.4)2·(221.7 + 2·214.87)/24 = 2.4 кН·м; 
М2 = (1,8 – 1.0)2·(221.2 + 2·7.6)/24 = 22.2 кН·м. 
                Після цього визначаємо необхідну площу арматури А400 вздовж довшої 
сторони фундамента: 
 
                                                         As1 = M1/0.9·Rs·h01.                                       (4.22) 
 
As1 = 2.4/0.9·280·250 = 0.29 см2; 
As3 = 22.2/0.9·280·1300 = 0.52 см2. 
             Найбільш небезпечний переріз ІII-IIІ. Приймаємо на 1 м ширини 
арматуру: 5Ø6 А-240 А  = 1.42 см2
s  з кроком 200 мм, [21]. 
             5   Технологія та організація будівельного виробництва 
             5.1   Технологічна карта на монтаж залізобетонних конструкцій 
                       каркасу 
             5.1.1   Вихідні дані 
             Необхідно розробити проект технологічної карти виробництва на монтаж 
конструкцій надземної частини багатоповерхової промислової будівлі. 
             Будівля чотирьохповерхова. Висота поверху приймається рівною  3.6 м. 
             Монтаж будівлі проводиться при двохзмінній роботі у літніх умовах.  
 
Арк. 
 192. ПЗ Б-24ск 
 
             5.1.2   Визначення обсягів монтажних робіт 
             Збірні залізобетонні конструкції споруди прийняті за діючими серіями. 
Підібрані залізобетонні конструкції зведені в таблицю 5.1. 
 
Таблиця 5.1 – Специфікація елементів збірних конструкцій 
Розміри, см Об’єм Маса 
Об’єм Маса Кіль-   
елемен- елемен-
одного одного кість 
тів на тів на 
Елемент еле- еле- еле-
всю всю 
мента, мента, ментів, 
3 будівлю, будівлю, 
м т шт 
м3 т 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Колони крайнього 
460 40 40 1.12 2.8 80 173.6 434  
ряду К60а 
Колони середнього 
460 60 40 1.68 4.2 160 268.8 672  
ряду К70а 
Ригель Р8 508 65 80 2.08 5.2 235 488.8 1222  
Плита перекриття 
555 149 40 1.2 3 710 852 2130  
рядова П6-2-2 
Плита перекриття 
555 74 40 0.6 1.5 125 75 187.5  
крайня П6-2-3 
Плита перекриття  
298 149 20 0.72 1.8 15 10.8 27  
ПТ 15-30 
Плита перекриття 
118 59 20 0.19 0.48 75 14.3 36  
ПТ 6-12 
Плита перекриття 
238 119 20 0.48 1.2 20 9.6 24  
ПТ 12-24 
Плита перекриття 
298 74 20 0.36 0.9 10 3.6 9  
ПТ 15-30а 
Гіпсобетонні 
560 230 8 1.03 2.1 95 97.9 199.5  
перегородки 
Всього на будівлю       1994.4 4941  
 
 
 
Арк. 
 192. ПЗ Б-24ск 
 
Довжина 
Ширина 
Товщина 
Примітка 
 
             5.1.3   Визначення обсягів допоміжних робіт 
             Об’єми допоміжних робіт заносяться до таблиці 5.2. 
 
Таблиця 5.2 – Відомість обсягів допоміжних робіт 
Кількість елементів 
Одиниці 
Конструктивні елементи 
вимміру на один на всю Примітка 
поверх будівлю 
1 2 3 4 5 
1) Забивання стиків колон в стакані 
стик 63  
фундаменту 
2) Електрозварювання закладних 
1 п.м. шва 56.4 282  
елементів колон і ригеля 
3) Електрозварювання плити 
1 п.м. шва 57.3 286.5  
перекриття і ригеля 
4) замонолічування стиків плит 
1 п.м. шва 640 3200  
перекриття 
5) Електрозварювання випусків 
1 п.м. шва 252  
арматури колони 
6) Цегляна кладка м3 381.9 1909.5  
 
 
             5.1.4   Вибір монтажних пристосувань 
 
             Монтажні пристосування повинні сприяти скороченню ручних операцій в 
монтажному процесі та підвищенню ефективності використання монтажних кранів. 
Підібрані монтажні пристосування [29], [30] зведені в таблиці 5.3. 
Арк. 
 192. ПЗ Б-24ск  
 
Таблиця 5.3 – Вибір монтажних пристосувань 
Характеристики 
Галузь 
№ Назва Розра-
Ескіз Вантажо- застосуван-
п/п пристосування Вага, хункова 
під’єм- ня 
т висота, 
ність, т 
м 
1 2 3 4 5 6 7 
Траверса,  ПИ 
Промсталькон- Встановлен-
1 10 0.18 2.0 
струкція, ня колон 
20527М-13 
 
 
Монтаж 
Зрівноважу-
2 5 0.044 4.5 сходинкових 
ючийся строп 
маршів 
 
 
Строп 
Монтаж 
чотирьохгіл-
3 5 0.09 3.6 плит 
ковий 
перекриття 
 4СК-10/4000 
 
 
Арк. 
 192. ПЗ Б-24ск 
 
Продовження таблиці 5.3 
1 2 3 4 5 6 7 
Монтаж 
Строп 
стінових 
4 двохгілковий 6 0.095 3.8 
панелей та 
2Ст-10/400 
перегородок 
 
 
 Вивірка і 
 тимчасове 
 Клиновий кріплення 
5 вкладиш, – 0.01 – колон при 
ЦНИИОМТП установці їх 
№7 в фундамент 
стаканного 
 типу 
Закріплення 
Струбцина 
6 _ 0.012 1.6 панелей та 
С-427 
перегородок 
 
 
Організація 
робочого 
місця 
Пересувний 
7    зварника та 
стіл майданчик монтажника 
 
   
  Траверса,  ПИ Встановлен-
Промсталь- ня ригелів 
8 конструкція, 11 0.94 3.2 
 1968Р-9 
 
 
 
Арк. 
 192. ПЗ Б-24ск  
             5.1.5   Визначення монтажних характеристик конструкцій 
             До основних монтажних характеристик елементів конструкцій відносять: 
монтажну масу, монтажну висоту та необхідний виліт стріли крану.  
             Монтажну масу визначають за формулою: 
                                                             Qm = Qe + q0,                                               (5.1) 
де Qe – маса елементу, т, (табл. 5.1); 
     q0 – маса монтажного спорядження, т, (табл. 5.3); 
             Монтажну масу визначаємо для найбільш характерного конструктивного 
елементу кожної групи. Визначену монтажну масу заносимо до таблиці 5.4.  
Монтажну висоту визначаємо для всіх елементів конструкцій за формулою: 
                                                      Hm = h1 + h2 + h3 + h4,                                       (5.2) 
де h1 – відстань від рівня стоянки крану до опори, на яку встановлюють елемент, м; 
     h2 – запас по висоті, необхідний з умов техніки безпеки, м; h2 = 0.5  1 м; 
     h3 – висота елементу в монтажному положенні, м, (табл. 5.1); 
     h4 – висота монтажного пристосування, м, (табл. 5.3). 
             Для прикладу визначаємо монтажну висоту колони (рисунок 5.2). 
 
Рисунок 5.2 – Визначення монтажної висоти колони 
Арк. 
 192. ПЗ Б-24ск 
 
             Визначення монтажних висот елементів. 
             Визначаємо монтажну висоту колони: 
Hm = 16.5 + 3.6 + 0.5 + 2.0 = 22.6 м. 
             Визначаємо монтажну висоту плит перекриття: 
Hm = 21 + 0.4 + 0.5 + 3.6 = 25.5 м. 
             Визначаємо монтажну висоту ригеля: 
Hm = 17.1 + 0.8 + 0.5 + 3.2 = 21.6 м. 
 
 
             Визначення монтажних ваг елементів. 
             Визначаємо монтажну вагу плит перекриття: 
Qm = 3 + 0.09 = 3.09 т. 
             Визначаємо монтажну вагу ригелів: 
Qm = 5.2 + 0.94 = 6.14 т. 
             Визначаємо монтажну вагу колон: 
Qm = 4.2 + 0.18 = 4.38 т. 
              
 
             Визначення необхідного виліту стріли крану. 
             Необхідний виліт стріли крану визначають за формулою: 
                                                          Lk = b + b1 + a/2,                                            (5.3) 
де b – відстань від вісі кранового рельсу до найближчої виступаючої до крану 
частини будівлі, b = 5.75м , [29]; 
      b1- відстань від зовнішньої грані будівлі до прямовисної, що проходить через  
вісь крайнього монтуємого елементу; b1 = 30 м; 
      а – ширина підкранового шляху; а = 8 м , [29]. 
             Виліт стріли крану при монтажі дальньої колони (рис. 5.3) 
Lk = 5.75 + (30 + 0.2) +8/2 = 39.95 м. 
             Визначені монтажні характеристики елементів  заносимо до таблиці 5.4. 
Арк. 
 192. ПЗ Б-24ск 
 
             5.1.6   Технічний вибір кранів 
             На вибір монтажного крану впливають такі фактори: 
             - об’ємно-планувальне рішення; 
             - маса елементів та їх розташування в плані та по висоті; 
             - методи і способи монтажу; 
             - робочі параметри крану; 
             - розрахунок економічної собівартості прийнятих кранів. 
             Порівнюючи монтажні характеристики елементів та робочі параметри кранів 
підбираємо монтажні крани. 
Таблиця 5.4 – Монтажні характеристики елементів та технічний вибір кранів 
Спеціалі- Монтажні характеристики Крани, пригодні за 
зований Елементи характеристиками 
потік Qm, т Нm, м Lk, м 
1 варіант 2 варіант 
1 2 3 4 5 6 7 
Колона 4.38 22.6 
Монтаж 
Ригель 6.14 25.5 КБ-502 КБ-1000А 
каркасу 
Плита перекриття 3.09 21.6 
 
 
             5.1.7   Вибір методу монтажу конструкцій 
             Монтаж збірних конструкцій будівлі проводимо методом нарощування, 
поярусно. 
             Монтаж конструкцій організовуємо у складі таких потоків: монтаж колон, 
монтаж ригелей, панелей перекриття і покриття. 
              
Арк. 
 192. ПЗ Б-24ск 
 
12.3 
 
5.1.8   Визначення кількості монтажних ділянок 
             З метою скорочення строків проведення робіт по монтажу каркасу будівлі, 
розбиваємо будівлю на монтажні ділянки. Розмір монтажної ділянки визначається з 
мінімальної кількості колон, які можуть бути змонтовані за час технологічної 
перерви – час, необхідний для набуття бетоном 70% проектної міцності. 
Враховуючи конструктивні особливості будівлі приймаємо одну  монтажну 
ділянку 48 × 30 м. 
 
 
             5.1.9   Складання калькуляції трудових витрат і заробітної  
                       платні 
             Всі дані по трудовим витратам і заробітній платні заносяться до таблиці 5.5 
 
 
             5.1.10   Складання таблиці технологічних розрахунків  
 
             За калькуляцією складається таблиця технологічних розрахунків (таблиця 
5.6). 
Арк. 
 192. ПЗ Б-24ск 
 
14.4
10.8
7.2
3
Е Д Г В Б А
 
 
Рисунок 5.3 – Визначення необхідного виліту стріли крану 
Арк. 
 192. ПЗ Б-24ск 
 
             5.1.11   Визначення кількості монтажних кранів 
             Кількість кранів в комплекті розраховуємо за формулою: 
Т
                                                                К   =        
п р    ,                                                 (5.4) 
Тз Км
 
де Тпр – загальні витрати часу кранів на монтаж конструкцій. Тпр = 113.43 змін 
приймають за таблицею технологічних розрахунків, (табл. 5.6); 
     Тз – заданий строк будівництва; Тз = 12 місяців, [32]. 
     Км – коефіцієнт, що враховує долю монтажу; Км = 0.3.  
101
К = = 0.425. 
12  22  2  0.3
             Приймаємо один кран.                                            
 
             5.1.12   Визначення техніко-економічних показників варіантів 
                         монтажу 
             До техніко-економічних показників варіантів монтажу відносять приведені 
питомі витрати монтажу 1т конструкцій або 1м3 конструкцій, трудоємкість монтажу 
1т конструкцій або 1м3 конструкцій, тривалість монтажу або зайнятості кранів. 
             Приведені питомі витрати монтажу 1т конструкцій або 1м3 конструкцій 
визначають за формулою:                                                                  
                                                           С       =   
С   з  +   Е  н    К   п ,                                           (5.5) 
пр
V
 
де Сз – загальні витрати, які визначаються за формулою: 
n
                                             С     =  1  . 0  8  ( С   і     +      C   і        Т   і )  +   1  . 5     З  ,                          (5.6) 
з дод м.год. н
і=1
     де Сдод – додаткові витрати на влаштування підкранових шляхів, лотків для 
баштових кранів і т.д., грн. [29],[30]; 
          См.год – собівартість однієї машино-години роботи крану кожного типу, яка 
визначається за формулою, грн.:   
                                                                                                           С    о  д   =    +      
С    р              
См.год + Ев,                                     (5.7) 
Тн Тр
          де Сод – одноразові витрати на доставку машини на будівельний майданчик, на 
її монтаж і демонтаж, грн. [31]; 
 
  
 
          Тн – кількість годин роботи крану по нормам, приймається за калькуляцією 
трудових витрат, Тн = 930.52 год.; 
          Ср – річні витрати на капітальний ремонт та амортизаційні відрахування, грн. 
[31]; 
          Тр – кількість годин роботи крану на об’єкті за рік, Тр=3265 год , [31]; 
          Ев – експлуатаційні витрати за час роботи машини, грн.[31]; 
         ΣЗ – загальна заробітна платня робочих, що виконують ручні процеси, 
приймається за калькуляцією, грн.; 
   Ен – нормативний коефіцієнт капіталовкладень, Ен = 0.15; 
   Кп – питомі капіталовкладення, які визначаюі тьсяі  за формулою:  
n С
= ін Тн
К ,
                                                                   п                і                                                (5.8) 
і=1 Тр
   де Сін – інвентарно розрахункова вартість кожної машини, грн.[30],[31]; 
   V – об’єм робіт, які виконуються краном, приймається за специфікацією елементів 
збірних залізобетонних конструкцій, V = 4941 т. 
       Значення вихідних даних для розрахунку приведених питомих витрат монтажу 
1т конструкцій зводяться в таблиці 5.7.  
 
Таблиця 5.7 – Вихідні дані для розрахунку приведених питомих витрат монтажу 1 т 
                        конструкцій 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
1.           
КБ-502 39160 930.52 3265 —— —— —— 604.78 2664.06 
2.          
КБ-1000А 26400 930.52 3265 10.08 11.11 10.03 383.02 2664.06 
 
 
   
Марка крану 
Інвентарно розра-
хункова вартість, грн 
Нормативне число 
годин роботи крану , 
год 
Число годин роботи 
крану за рік, год 
Одноразові витрати, 
грн 
Річні витрати, грн 
Експлуатаційні 
витрати, грн 
Вартість монтажу і 
демонтажу під-
кранових шляхів, грн 
Заробітна платня 
робочих зайнятих на 
ручних роботах, грн 
Примітки 
             КБ-502 
             Собівартість однієї машино-години:  См.год = 2.7 грн., [29]. 
             Загальні витрати: Сз = 1.08·(604.78 + 2.7∙930.52) + 1.5∙2664.06 = 7362.65 грн. 
             Питомі капіталовкладення:  
39160 930.52
    Кп = =11160.5 грн.
3265
Приведені питомі витрати монтажу 1т конструкцій:  
 7362.65 + 0.15 11160.5
Спр = =1.83 грн/т.
             КБ-1000А 4941
             Собівартість однієї машино-години:  
 10.08 11.11
См.год = + +10.03=10.04 грн.
 930.52 3265
             Загальні витрати:  Сз = 1.08·(383.02 + 10.04∙930.52) + 1.5∙2664.06 = 14500 грн. 
             Питомі капіталовкладення:  
26400 930.52
 Кп = = 7524 грн.
3265
             Приведені питомі витрати монтажу 1т конструкцій:  
 14500+ 0.15  7524
Спр = = 3.16 грн/т.
 4941
             Трудоємкість монтажу 1т конструкцій або 1м3 конструкцій визначається за 
формулою:  
n
і і і і
Q +  (Q +Q + + )
р м мд Qп Qд
                                                  q = і=1 ,                            (5.9)  
V
де Qр – витрати праці робітників, які виконують роботи за допомогою кранів, 
приймається за калькуляцією трудових витрат, Qр = 5194.23 люд.-год; 
     Qм – витрати праці машиністів і робітників, які обслуговують крани, приймається 
за калькуляцією, Qм = 930.52 люд.-год; 
     Qмд – витрати праці на монтаж і демонтаж кранів, грн.[30]; 
     Qп – витрати праці на влаштування підкранових шляхів, грн.[30]; 
     Qд – витрати праці на доставку кранів на об’єкт, грн.[30]. 
             Значення вихідних даних для розрахунку трудоємкості монтажу 1т 
конструкцій зводяться в таблиці 5.8. 
 
  
 
Таблиця 5.8 – Вихідні дані для розрахунку трудоємкості монтажу 1т конструкцій 
Марка крану 
1 2 3 4 5 6 
1.      
КБ-100.3 5194.23 930.52 96 65 40 
2.      
КБ-504.1 5194.23 930.52 96 40 40 
 
             КБ-502 
             Трудоємкість монтажу 1т конструкцій:  
                                                                                                                                         
5194.23+ 930.52 + 96 + 65 + 40 люд. - год
q = =1.28 .
 4941 т
             КБ-1000А 
             Трудоємкість монтажу 1т конструкцій:  
 5194.23+ 930.52 + 96 + 40 + 40 люд. - год
q = =1.275 .
  4941 т
             Тривалість монтажу або зайнятості крану визначається за формулою:  
n
                                                                    Т   =   Т     +      Т   
і   ,                                    (5.10) 
п мд
і=1
де Тп – затрати машинного часу, приймається за таблицею технологічних 
розрахунків, Тп = 101 зміна; 
       Тмд – тривалість монтажу та демонтажу кранів, Тмд = 2 зміни, [30]. 
             Для кранів КБ-502 і КБ-1000А тривалість монтажу або зайнятості крану: 
Т = 101+ 2 = 103 зміни. 
             Отримані техніко-економічні показники заносяться до таблиці 5.9. 
 
  
 
Витрати праці 
робітників, які 
виконують роботи 
за допомогою 
кранів, люд.-год 
Витрати праці 
машиністів і 
робітників, які 
обслуговують 
крани, люд.-год 
Витрати праці на 
монтаж і демонтаж 
кранів, люд.-год 
Витрати праці на 
влаштування 
підкранових 
шляхів, люд.-год 
Витрати праці на 
доставку кранів на 
об’ єкт, люд.-год 
Таблиця 5.9 – Техніко-економічні показники варіантів монтажу 
Одиниці Марка крану 
Назва показників 
виміру КБ-502 КБ-1000А 
1 2 3 4 
1. Приведені питомі витрати монтажу 
грн/т 1.83 3.16 
1т конструкцій 
2. Трудоємкість монтажу 1т 
люд.-год/т 1.28 1.275 
конструкцій 
3. Тривалість монтажу або зайнятості 
змін 103 103 
крану 
 
             За техніко-економічними показниками більш доцільним виявився кран      
КБ-502. 
 
             5.1.13   Вибір способів закріплення конструкцій 
             До способів закріплення конструкцій відносяться зварювання, герметизація 
та замонлічування. 
             Герметизація стиків виконується із застосуванням мастик, пористих 
прокладок, герметизуючих стрічок.  
             До замонолічування стиків приступають після встановлення конструкцій в 
проектне положення. Замонолічування проводять з використанням цементних 
розчинів та бетонних сумішей. Способи замонолічування залежать від 
конструктивних особливостей з’єднуємих елементів, а також від температури 
навколишнього середовища.  
 
Таблиця 5.10 – Схеми забивання стиків 
Місце Рекомендовані Спосіб 
Тип стика 
забивання матеріали укладки ущільнення 
1 2 3 4 5 
а-зазор між Жорсткий бетон Вручну Ручною 
торцем колони класу В 7.5  трамбовкою 
та дном стака-    
ну;    
б-порожнина 
стику 
 
 
 
   
Продовження таблиці 5.10 
1 2 3 4 5 
а-повздовжній Бетон класу Розчинонасос Внутрішнім 
та поперечний В 7.5 вібратором 
шви 
 
а-вертикальні Мастика Вручну  Вручну  
та горизонталь- герметизуюча 
ні шви (зазор нетвердіюча 
між стіновими будівельна,  
перегородка- ГОСТ 14791-79; 
ми), розчин класу В7.5 
1-розчин; 
2-розшивка; 
3-обмазка 
 
Стик між риге- Бетон В7.5 на  Вручну Вібратор із 
лем і колоною    дрібному  гнучким 
заповнювачі 
1-розчин; наконечником 
2-ванне зварю-
вання; 
3-дугове зва-
рювання 
 
Стик між Бетон В7.5 на Вручну Вручну 
колонами дрібному 
  
1-бетон; заповнювачі 
2-зварювання 
 
 
             5.1.14   Вибір засобів транспортування конструкцій 
             Вибір транспортних засобів для доставки конструкцій на будівельний 
майданчик (безпосередньо під кран для монтажу з транспортного засобу) полягає в 
підбиранні спеціалізованих автопоїздів (плитовозів) виходячи з розмірів 
конструкцій, що перевозяться, і максимального використання вантажопід’ємності 
транспортних засобів. Підібрані транспортні засоби зведені в таблиці 5.11. 
 
  
 
Таблиця 5.11 – Засоби транспортування конструкцій 
Коефіцієнт 
викорис-
Кількість 
№ Маса еле- Вантажо- тання 
Елементи Тип і марка машини елементів, що 
п/п мента, т під’ємність, т транс-
перевозиться 
портних 
засобів 
1 2 3 4 5 6 7 
КрАЗ-255Л 
1 Колони 4.2 29 6 0.87 
УПЛ 2916 
КрАЗ-255В 
2 Ригелі 5.2 12 2 0.87 
УПР-12-12 
КамАЗ-5410 
3 Плити перекриття 3 14 4 0.857 
УПЛ-5410 
 
             5.1.15   Складання погодинного графіку доставки конструкцій  
                        та їх монтажу 
             Графіки доставки та монтажу конструкцій будуємо для технологічного 
процесу монтажу колон. Користуємося калькуляцією трудових витрат та графіком 
виконання робіт. 
             Відстань від заводу будівельних конструкцій до майданчика дорівнює       
2.7 км. Час на доставку будівельних конструкцій: 
l
                                                              tд= ,                                              (5.11) 
vср
де l – відстань від заводу з/б конструкцій до об'єкта; 
    vср – середня швидкість руху автопоїзда, vср = 25 км/год. 
2.7
tд= = 0.108 год.  
25
Час навантаження і розвантаження одного елемента 10 хв. 
Загальна тривалість одного рейсу: 
                                    tт = tн + 2tд + tр,                                     (5.12) 
де tн – час навантаження автопоїзда, хв.;  
     tд – час доставки елементів на майданчик хв.; 
       tр – час розвантаження автопоїзда, хв. 
tт = 10·6 + 2·7 + (10 + 118 + 10 + 118 + 10 + 118 + 10+ 118 + 10+ 118 + 10) = 724 хв. 
 
  
 
Таблиця 5.12 – Погодинний графік доставки конструкцій 
Час доставки будівельних 
Монтаж конструкцій, 
Тип конструкцій на майданчик, 
год.-хв. 
автопоїзду год.-хв. 
(назва 
транс-
портних 
засобів) 
тягач: 
КрАЗ255Л 
1 1 653 53 00 50 12 год. 
7 8 18 6 1248 800 2048 1050 
напівпр.: 4 хв. 
УПЛ-2916 
 
 
Таблиця 5.13 – Погодинний графік монтажу конструкцій 
Робочі дні 
Об'єм Норма часу на 
Одини- встановлення Склад ланки 1 
робіт 
Назва ці вимі- Зміни 
по одного елементу монтажників 
процесу рюван- професія, 1 2 
проце-
ня люд.- маш.- розряд Години 
су 
год. год. 1 2 3 4 5 6 7 8 1 2 3 4 5 6 7 8 
Монтажник                 
Монтаж конструкцій: 
шт. 315 9.8 1.96 
колон 5,4,3,3,2 р. 
Машиніст: 6 
 
             5.1.16   Техніко-економічні показники робіт 
              
             До техніко-економічних показників належать: 
– тривалість робіт, що визначається зо графіком виконання робіт, змін; 
– витрати праці на весь обсяг робіт, люд.-зм.; 
– кількість роботи кранів на весь обсяг робіт, маш.-зм.; 
– середня продуктивність праці монтажників, т/люд.-зм.; 
– середня продуктивність роботи кранів, т/маш.-зм. 
 
   
№ автопоїзду 
№ рейсу 
Прибуття 
на завод 
Виїзд з 
вантажем 
Прибуття 
на май-
данчик 
Відправле-
ня з май-
данчика 
Загальна 
тривалість рейсу, 
год.-хв. 
Кількість деталей 
що перевозяться за 
один рейс, шт. 
колона  Марка елемента 
Тривалість 
монтажу 
Початок 
монтажу 
Закінчення 
монтажу 
Тривалість розван-
таження 
транспорт-ного 
засобу, год-хв. 
Таблиця 5.14 – Техніко-економічні показники робіт 
Назва показника Одиниці 
Кількість 
вимірювання 
1 2 3 
1. Тривалість робіт зміни 101 
2. Витрати праці на весь обсяг робіт люд.-зм. 553 
3. Кількість роботи крану маш.-зм. 101 
4. Середня продуктивність праці монтажників т/люд.-зм. 8.93 
5. Середня продуктивність роботи крану т/маш.-зм. 48.92 
 
             5.1.17   Заходи з техніки безпеки 
1. Монтаж конструкцій проводять у відповідності до вимог ДБН А.3.2-2:2009. 
2. Монтажники повинні бути навчені правилам монтажних робіт та атестовані. 
3. В кожній бригаді повинен бути навчений та атестований стропувальник. 
4. Крановщик виконує вказівки лише стропувальника. 
5. Монтажники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту 
(монтажний пасок, каска) та відповідним спецодягом. 
6. Монтажні паски повинні бути випробувані та мати бірку з датою останнього 
випробування. 
7. Всі монтажники повинні пройти медицинський огляд з допуском роботи на 
висоті. 
      8.   При сильному вітрі (15 м/с) всі монтажні роботи повинні бути припинені. 
 
   
    
Таблиця 5.5 – Калькуляція витрат праці та заробітної платні на монтаж каркасу   
люд-год 
Норма часу Об’єм робіт Трудомісткість, 
маш-год Зробітна Склад ланки 
Обгрунту- за одиницю платня за працівників 
Найменування 
вання за весь 
робіт 
ЕНИР люд маш Всього Всього об’єм Професія, Кіль
-год -год робіт, грн розряд кість 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
1. Монтаж колон шт. §4-1-4 табли- 9.8 1.96 3-67 63 617.4 231-21 Монтажники:  
першого поверху ця 2.5, а, б 0-51.9 123.48 32-70 5 розряд 1 
вагою до 6 т 4 розряд 1 
3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
2. Замонолічу- шт. §4-1-25 0.81 - 0-60.3 63 51.03 37-99 Монтажники:  
вання стиків таблиця 1  - - - 4 розряд 1 
колон і фунда- 3 розряд 1 
ментів  
3. а) Монтаж шт. §4-1-6 1.87 0.36 _1-41_ 47 88 66-12 Монтажники:  
ригелів першого     0-35.2  17.02 16-53 5 розряд 1 
поверху вагою         4 розряд 1 
 
до 6 т        3 розряд 2 
§Е4-1-8 
б) Монтаж шт. А,т2,а,б,3 0.43 0.09 _0-34_ 95 40.65 32-11 2 розряд 1 
гіпсобетонних 0-08.5 8.55 8-03 Машиніст крану:  
перегородок  6 розряд 1 
4. Електрозварю- м.п. §4-1-17 0.56 - 0-39.3 56.4 31.59 22-17 Електрозварник  
вання закладних - - - 5 розряд 1 
елементів 
5. Монтаж плит шт. §4-1-7 0.72 0.18 0-50.9 191 137.52 97-22 Монтажники:  
перекриття 0-19.1 34.38 36-48 4 розряд 1 
першого поверху 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
6. Електрозварю- м.п. §4-1-17 0.31 - 0-21.8 57.3 55.6 12-49 Електрозварник  
вання закладних - - - 5 розряд 1 
елементів 
7. Замонолічу- 100 §4-1-20 4.0 - 2-98 6.4 25.6 19-07 Монтажники:  
вання швів між м.п. - - - 4 розряд 1 
плитами пере- 3 розряд 1 
криття  
8. Монтаж колон шт. §4-1-4 табли- 9.8 1.96 3-67 63  231-21 Монтажники:  
другого поверху ця 2.5, а, б 0-51.9 32-70 5 розряд 1 
вагою до 6 т 4 розряд 1 
3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
 
Одиниця 
виміру 
Розцінки за 
одиницю, грн 
. 
 
 
   
 
 
Продовження таблиці 5.5 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
9. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.56 - 0-39.3 126 70.56 49-52 Електрозварник  
рювання заклад- - - - 5 розряд 1 
них елементів 
колон 
10. а) Монтаж шт. §4-1-6 1.87 0.36 _1-41_ 47 88 66-12 Монтажники:  
ригелів другого     0-35.2  17.02 16-53 5 розряд 1 
поверху вагою         4 розряд 1 
 
до 6 т        3 розряд 2 
§Е4-1-8 
б) Монтаж шт. А,т2,а,б,3 0.43 0.09 _0-34_ 95 40.65 32-11 2 розряд 1 
гіпсобетонних 0-08.5 8.55 8-03 Машиніст крану:  
перегородок  6 розряд 1 
11. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.56 - 0-39.3 56.4 31.59 22-17 Електрозварник  
рювання заклад- - - - 5 розряд 1 
них елементів 
12. Монтаж плит шт. §4-1-7 0.72 0.18 0-50.9 191 137.52 97-22 Монтажники:  
перекриття 0-19.1 34.38 36-48 4 розряд 1 
другого поверху 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
13. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.31 - 0-21.8 57.3 55.6 12-49 Електрозварник  
рювання заклад- - - - 5 розряд 1 
них елементів 
14. Замонолічу- 100 §4-1-20 4.0 - 2-98 6.4 25.6 19-07 Монтажники:  
вання швів між м.п. - - - 4 розряд 1 
плитами пере- 231-21 3 розряд 1 
криття 32-70  
15. Монтаж шт. §4-1-4 табли- 9.8 1.96 3-67 63 617.4 Монтажники:  
колон третього ця 2.5, а, б 0-51.9 123.48 5 розряд 1 
поверху вагою 4 розряд 1 
до 6 т 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
16. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.56 - 0-39.3 126 70.56 49-52 Електрозварник  
рювання заклад- - - - 5 розряд 1 
них елементів 
колон 
17. а) Монтаж шт. §4-1-6 1.87 0.36 _1-41_ 47 88 66-12 Монтажники:  
ригелів третього     0-35.2  17.02 16-53 5 розряд 1 
поверху вагою         4 розряд 1 
 
до 6  т        3 розряд 2 
§Е4-1-8 
б) Монтаж шт. А,т2,а,б,3 0.43 0.09 _0-34_ 95 40.65 32-11 2 розряд 1 
гіпсобетонних 0-08.5 8.55 8-03 Машиніст крану:  
перегородок  6 розряд 1 
 
 
 
 
  
   
 
 
Продовження таблиці 5.5 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
18. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.56 - 0-39.3 56.4 31.59 22-17 Електрозварник  
рювання заклад- - - - 5 розряд 1 
них елементів 
19. Монтаж плит шт. §4-1-7 0.72 0.18 0-50.9 191 137.52 97-22 Монтажники:  
перекриття 0-19.1 34.38 36-48 4 розряд 1 
третього поверху 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
20. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.31 - 0-21.8 57.3 55.6 12-49 Електрозварник  
рювання заклад- - - - 5 розряд 1 
них елементів 
21. Замонолічу- 100 §4-1-20 4.0 - 2-98 6.4 25.6 19-07 Монтажники:  
вання швів між м.п. - - - 4 розряд 1 
плитами пере- 3 розряд 1 
криття  
22. Монтаж шт. §4-1-4 табли- 9.8 1.96 3-67 63 617.4 231-21 Монтажники:  
колон четвертого ця 2.5, а, б 0-51.9 123.48 32-70 5 розряд 1 
поверху вагою 4 розряд 1 
до 6 т 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
23. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.56 - 0-39.3 126 70.56 49-52 Електрозварник  
рювання заклад- - - - 5 розряд 1 
них елементів 
колон 
24. а) Монтаж шт. §4-1-6 1.87 0.36 _1-41_ 47 88 66-12 Монтажники:  
ригелів четвер-     0-35.2  17.02 16-53 5 розряд 1 
того поверху         4 розряд 1 
 
вагою до 6 т        3 розряд 2 
§Е4-1-8 
б) Монтаж шт. А,т2,а,б,3 0.43 0.09 _0-34_ 95 40.65 32-11 2 розряд 1 
гіпсобетонних 0-08.5 8.55 8-03 Машиніст крану:  
перегородок  6 розряд 1 
25. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.56 - 0-39.3 56.4 31.59 22-17 Електрозварник  
рювання заклад- - - - 5 розряд 1 
них елементів 
26. Монтаж плит шт. §4-1-7 0.72 0.18 0-50.9 191 137.52 97-22 Монтажники:  
перекриття 0-19.1 34.38 36-48 4 розряд 1 
четвертого 3 розряд 2 
поверху 2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
 
 
 
  
   
 
 
Продовження таблиці 5.5 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
27. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.31 - 0-21.8 57.3 55.6 12-49 Електрозварник  
рювання заклад- - - - 5 розряд 1 
них елементів 
28. Замонолічу- 100 §4-1-20 4.0 - 2-98 6.4 25.6 19-07 Монтажники:  
вання швів між м.п. - - - 4 розряд 1 
плитами пере- 3 розряд 1 
криття  
29. Монтаж шт. §4-1-4 табли- 10.3 2.06 3-85 63 648.9 242-55 Монтажники:  
колон п’ятого ця 2.5, а, б 0-54.5 129.78 34-34 5 розряд 1 
поверху вагою 4 розряд 1 
до 6 т 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
30. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.59 - 0-41.3 126 74.34 52-04 Електрозварник  
рювання заклад- - - - 5 розряд 1 
них елементів 
колон 
31. а) Монтаж шт. §4-1-6 1.87 0.36 _1-41_ 47 88 66-12 Монтажники:  
ригелів п’ятого     0-35.2  17.02 16-53 5 розряд 1 
поверху вагою         4 розряд 1 
 
до 6 т        3 розряд 2 
§Е4-1-8 
б) Монтаж шт. А,т2,а,б,3 0.43 0.09 _0-34_ 95 40.65 32-11 2 розряд 1 
гіпсобетонних 0-08.5 8.55 8-03 Машиніст крану:  
перегородок  6 розряд 1 
32. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.59 - 0-41.3 56.4 33.27 23-29 Електрозварник  
рювання заклад- - - - 5 розряд 1 
них елементів 
33. Монтаж плит шт. §4-1-7 0.76 0.19 0-53.4 191 145.16 101-99 Монтажники:  
перекриття 0-20.1 36.29 38-39 4 розряд 1 
п’ятого поверху 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
34. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.33 - 0-22.9 57.3 18.91 13-12 Електрозварник  
рювання заклад- - - - 5 розряд 1 
них елементів 
35. Замонолічу- 100 §4-1-20 4.2 - 3-13 6.4 26.88 20-03 Монтажники:  
вання швів між м.п. - - - 4 розряд 1 
плитами пере- 3 розряд 1 
криття  
Разом       5194.23 2664-06   
930.52 490-46 
 
. 
  
    
Таблиця 5.6 – Технологічні розрахунки   
Трудомісткість, люд-зм 
Найменування                                                                        маш-зм Кільк. 
Склад ланки працівників 
змін 
робіт із зсилка- Всього Тривалість 
Об’єм робіт робіт на 
ми на пункти 
ділянках, змін 
калькуляції Норм. Прийн. Професія, розряд Кількість  
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1. Монтаж колон шт. 63 75.29 70 Монтажники:  14 2 
першого повер- 15.05 14 5 розряд 1 
ху вагою до 6 т, 4 розряд 1 
п.1 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
2. Замонолічу- шт. 63 6.22 4 Монтажники:  2 1 
вання стиків - - 4 розряд 1 
колон і фунда- 3 розряд 1 
ментів, п.2  
3. Монтаж шт. 47 16.05 10 Монтажники:  2 2 
ригелів вагою до 3.21 2 5 розряд 1 
6 т та гіпсо- 4 розряд 1 
бетонних перего- 3 розряд 2 
родок першого 2 розряд 1 
поверху, п.3 Машиніст крану:  
6 розряд 1 
4. Електрозварю- м.п. 56.4 3.87 2 Електрозварник  2 1 
вання закладних - - 5 розряд 1 
елементів, п.4 
5. Монтаж плит шт. 191 16.77 16 Монтажники:  4 2 
перекриття 4.19 4 4 розряд 1 
першого 3 розряд 2 
поверху, п.5 2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
6. Електрозварю- м.п. 57.3 2.16 2 Електрозварник  2 1 
вання закладних - - 5 розряд 1 
елементів, п.6 
7. Замонолічу- 100 6.4 3.12 2 Монтажники:  2 1 
вання швів між м.п. - - 4 розряд 1 
плитами пере- 3 розряд 1 
криття, п.7  
8. Монтаж колон шт. 63 75.29 70 Монтажники:  14 2 
другого поверху 15.05 14 5 розряд 1 
вагою до 6 т, п.8 4 розряд 1 
3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
 
Одиниця 
виміру 
. 
 
 
  Продовження таблиці 5.6  
 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
9. Електрозва- м.п. 126 8.6 8 Електрозварник  8 1 
рювання заклад- - - 5 розряд 1 
них елементів 
колон, п.9 
10. Монтаж шт. 47 16.05 10 Монтажники:  2 2 
ригелів вагою до 3.21 2 5 розряд 1 
6 т та гіпсо- 4 розряд 1 
бетонних перего- 3 розряд 2 
родок другого 2 розряд 1 
поверху, п.10 Машиніст крану:  
6 розряд 1 
11. Електрозва- м.п. 56.4 3.87 2 Електрозварник  2 1 
рювання заклад- - - 5 розряд 1 
них елементів, 
п.11 
12. Монтаж плит шт. 191 16.77 16 Монтажники:  4 2 
перекриття 4.19 4 4 розряд 1 
другого поверху, 3 розряд 2 
п.12 2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
13. Електрозва- м.п. 57.3 2.16 2 Електрозварник  2 1 
рювання заклад- - - 5 розряд 1 
них елементів, 
п.13 
14. Замонолічу- 100 6.4 3.12 2 Монтажники:  2 1 
вання швів між м.п. - - 4 розряд 1 
плитами пере- 3 розряд 1 
криття, п.14  
15. Монтаж шт. 63 75.29 70 Монтажники:  14 2 
колон третього 15.05 14 5 розряд 1 
поверху вагою 4 розряд 1 
до 6 т, п.15 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
16. Електрозва- м.п. 126 8.6 8 Електрозварник  8 1 
рювання заклад- - - 5 розряд 1 
них елементів 
колон, п.16 
17. Монтаж шт. 47 16.05 10 Монтажники:  2 2 
ригелів вагою до 3.21 2 5 розряд 1 
6 т та гіпсо- 4 розряд 1 
бетонних перего- 3 розряд 2 
родок третього 2 розряд 1 
поверху, п.17 Машиніст крану:  
6 розряд 1 
 
 
 
. 
  
  Продовження таблиці 5.6  
 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
18. Електрозва- м.п. 56.4 3.87 2 Електрозварник  2 1 
рювання заклад- - - 5 розряд 1 
них елементів, 
п.18 
19. Монтаж плит шт. 191 16.77 16 Монтажники:  4 2 
перекриття 4.19 4 4 розряд 1 
третього 3 розряд 2 
поверху, п.19 2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
20. Електрозва- м.п. 57.3 2.16 2 Електрозварник  2 1 
рювання заклад- - - 5 розряд 1 
них елементів, 
п.20 
21. Замонолічу- 100 6.4 3.12 2 Монтажники:  2 1 
вання швів між м.п. - - 4 розряд 1 
плитами пере- 3 розряд 1 
криття, п.21  
22. Монтаж шт. 63 75.29 70 Монтажники:  14 2 
колон четвертого 15.05 14 5 розряд 1 
поверху вагою 4 розряд 1 
до 6 т, п.22 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
23. Електрозва- м.п. 126 8.6 8 Електрозварник  8 1 
рювання заклад- - - 5 розряд 1 
них елементів 
колон, п.23 
24. Монтаж шт. 47 16.05 10 Монтажники:  2 2 
ригелів вагою до 3.21 2 5 розряд 1 
6 т та гіпсо- 4 розряд 1 
бетонних перего- 3 розряд 2 
родок четвер- 2 розряд 1 
того поверху, Машиніст крану:  
п.24 6 розряд 1 
25. Електрозва- м.п. 56.4 3.87 2 Електрозварник  2 1 
рювання заклад- - - 5 розряд 1 
них елементів, 
п.25 
26. Монтаж плит шт. 191 16.77 16 Монтажники:  4 2 
перекриття 4.19 4 4 розряд 1 
четвертого 3 розряд 2 
поверху, п.26 2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
 
 
. 
  
  Продовження таблиці 5.6  
 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
27. Електрозва- м.п. 57.3 2.16 2 Електрозварник  2 1 
рювання заклад- - - 5 розряд 1 
них елементів, 
п.27 
28. Замонолічу- 100 6.4 3.12 2 Монтажники:  2 1 
вання швів між м.п. - - 4 розряд 1 
плитами пере- 3 розряд 1 
криття, п.28  
29. Монтаж шт. 63 79.14 75 Монтажники:  15 2 
колон п’ятого 15.83 15 5 розряд 1 
поверху вагою 4 розряд 1 
до 6 т, п.29 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
30. Електрозва- м.п. 126 9.06 8 Електрозварник  8 1 
рювання заклад- - - 5 розряд 1 
них елементів 
колон, п.30 
31. Монтаж шт. 47 16.85 10 Монтажники:  2 2 
ригелів вагою до 3.38 2 5 розряд 1 
6 т та гіпсо- 4 розряд 1 
бетонних перего- 3 розряд 2 
родок п’ятого 2 розряд 1 
поверху, п.31 Машиніст крану:  
6 розряд 1 
32. Електрозва- м.п. 56.4 4.06 4 Електрозварник  4 1 
рювання заклад- - - 5 розряд 1 
них елементів, 
п.32 
33. Монтаж плит шт. 191 17.7 16 Монтажники:  4 2 
перекриття 4.42 4 4 розряд 1 
п’ятого поверху, 3 розряд 2 
п.33 2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
34. Електрозва- м.п. 57.3 2.3 2 Електрозварник  2 1 
рювання заклад- - - 5 розряд 1 
них елементів, 
п.34 
35. Замонолічу- 100 6.4 3.28 2 Монтажники:  2 1 
вання швів між м.п. - - 4 розряд 1 
плитами пере- 3 розряд 1 
криття, п.35  
Разом   633.45 553     
113.43 101 
 
 
. 
  
             5.2   Проектування сіткового графіку 
             5.2.1   Нормативна тривалість будівництва 
 
            Згідно [32] нормативна тривалість будівництва складає (місяця): 
           - загальна – 18; 
           - підготовчий період – 3; 
           - передача обладнання в монтаж – 10-14; 
           - монтаж обладнання – 6/11-16. 
 
             5.2.2   Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту 
 
             Об’єми робіт по об’єкту зводяться в таблиці 5.7. 
Таблиця 5.7 – Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту 
№ Робота, формула Одиниці 
Загальна кількість 
п/п підрахунків  виміру 
1 2 3 4 
Роботи підготовчого періоду 
1 Планування майданчика 1000 м2 9.017 
2 Влаштування тимчасових   
будівель і споруд 
 а) навіс м2 50 
 б) туалет очко 2×2 
 в) душова ріжок 2×2 
3 Влаштування тимчасового м.п. 570 
водогону 
4 Влаштування тимчасової м.п. 220 
каналізації 
5 Влаштування тимчасових м 144 
доріг 
6 Влаштування тимчасового м.п. 394 
електроосвітлення 
7 Влаштування   
слабострумних мереж 
 а) радіо м.п. 300 
 б) телефон м.п. 300 
8 Влаштування тимчасової м.п. 394 
огорожі майданчика 
Підземні роботи 
1 Розробка грунту скрепером м3 2700 
2 Розробка грунту м3 928 
екскаватором у відвал 
 
 
  
 
Продовження таблиці 5.7 
1 2 3 4 
3 Зрізка недобору грунту м3 76 
механізованим способом 
4 Влаштування монолітних 100 м3 1.821 
фундаментів 
5 Монтаж збірних 100 шт. 0.05 
залізобетонних 
фундаментних плит 
6 Монтаж збірних 100 шт. 0.05 
залізобетонних 
фундаментних блоків 
7 Монтаж збірних 100 шт. 0.34 
залізобетонних 
фундаментних балок 
8 Зворотня засипка пазух м3 464 
фундаменту механізованим 
способом з пошаровим 
ущільненням 
Влаштування вентиляції 
1 Влаштування вентиляції грн.  
Влаштування опалення 
1  Влаштування опалення грн.  
Монтаж конструкцій каркасу 
1 Монтаж збірних 100 шт. 0.31 
залізобетонних колон 
крайнього ряду 
2 Монтаж збірних 100 шт. 0.32 
залізобетонних колон 
середнього ряду 1 
3 Монтаж збірних 100 шт. 2.08 
залізобетонних ригелів 
4 Монтаж збірних   
залізобетонних плит 
перекриття площею: 
 а) до 5 м2 100 шт. 2.45 
 б) до 10 м2 100 шт. 7.1 
5 Монтаж сходових маршів  100 шт. 0.3 
6 Монтаж сходових 100 шт. 0.25 
площадок  
7 Монтаж збірних 100 шт. 2.3 
гіпсобетоонних стінових 
перегородок  
8 Цегляна кладка стін м3 1544 
9 Цегляна кладка 100 м2 36 
перегородок в ½ цегли 
Влаштування покрівлі 
1 Влаштування обмазочної 100 м2 15.12 
пароізоляції в 2 шари 
2 Укладка плитного 100 м2 15.12 
утеплювача 
 
 
  
 
Продовження таблиці 5.7 
1 2 3 4 
3 Влаштування цементної 100 м2 15.12 
стяжки товщиною 15 мм  
4 Влаштування рулонної 100 м2 15.12 
покрівлі з руберойду в 4 
шари 
Влаштування підлоги 
1 Влаштування мозаїчної 100 м2 15.56 
підлоги 
2 Влаштування підлоги з 100 м2 2.93 
керамічної плитки 
3 Влаштування бетонної 100 м2 49.47 
підлоги 
Опоряджувальні роботи 
1 Оздоблення фасаду 100 м2 28.16 
кам’яною штукатуркою 
4 Влаштування відмостки 100 м2 1.54 
5 Фарбування поверхні 100 м2 30.72 
всередині приміщення 
емаллю 
6 Фарбування поверхні 100 м2 76.13 
всередині приміщення 
вапном 
5 Засклення віконних блоків 100 м2 12.4 
Монтаж технологічного обладнання 
1 Монтаж технологічного грн. 23934 
обладнання 
Наладка і пуск технологічного обладнання 
1 Наладка і пуск грн. 2636 
технологічного обладнання 
Внутрішні санітарно-технічні роботи 
1 Внутрішні санітарно- грн.  7490  
технічні роботи 
Внутрішні електро-технічні роботи 
1 Внутрішні електро-технічні грн. 8098 
роботи 
 
 
 
  
 
             5.2.3   Методи виконання основних робіт по комплексам 
 
             В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в такій 
послідовності. Спочатку виконуються роботи підготовчого періоду, за ними – 
підземні роботи. Після цього монтують конструкції каркасу. Паралельно з монтажем 
конструкцій каркасу виконують зведення цегляних стін і перегородок. По закінченні 
цих робіт одночасно починають влаштування покрівлі та засклення віконних блоків. 
Після цього починається монтаж технологічного обладнання, влаштування опалення 
та вентиляції, внутрішні санітарно-технічні та електро-технічні роботи, по закінченні 
яких виконуються внутрішні штукатурні роботи. Після того, як штукатурні роботи 
виконано, виконують внутрішнє фарбування приміщень, а потім – влаштування 
підлоги. Після влаштування підлоги, а також наладки і пуску технологічного 
обладнання об’єкт здається в експлуатацію. 
             Всі роботи по зведенню об’єкта діляться на ручні та механізовані. 
Механізовані процеси передбачають застосування основних будівельних машин. В 
даному проекті механізованими є такі роботи: роботи підземного циклу, монтаж 
конструкцій каркасу та влаштування покрівлі будівлі. 
             Розробка траншей під фундаменти, зрізка недобору грунту та зворотня 
засипка здійснюються за допомогою екскаватора марки Э-10011 АС. Зняття 
рослинного шару грунту та влаштування необхідного уклону майданчика 
виконується скрепером марки ДЗ-5. Конструкції каркасу монтуються краном КБ-
503.3. Фундаменти та фундаментні балки монтуються краном ДЭК-251. 
             Організація транспорту. Збірні будівельні конструкції, як правило, 
доставляються з підприємств будівельної індустрії без додаткових 
перевантажувальних операцій і монтуються з транспортних засобів. Для перевезень 
на майданчику використовують в основному автотранспорт. Будівельний майданчик 
повинен мати зручні під’їзди і дороги для здійснення безперебійного підвезення 
матеріалів на протязі всього будівництва в будь-який період року. 
 
  
 
Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними дорогами, які призначені 
для руху транспорту в період будівництва і складають єдину транспортну мережу, 
яка забезпечує наскрізну і кільцеву схеми руху. До початку робіт по спорудженню 
підземної частини будинків під’їзди до них повинні бути влаштованими. Схема 
руху транспорту і розташування доріг в плані повинні забезпечувати під’їзд в зону 
дії монтажних і завантажувально-розвантажувальних механізмів, складам, 
майстерням, побутовим приміщенням. 
             Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими.  
Недопустимо розташування тимчасових доріг над підземними мережами і 
безпосередньо біля прокладених комунікацій або тих місць, де вони будуть 
влаштовуватись.    
             Змінність приймається, як правило, для ручних процессів – одна зміна, для 
механізованих – дві. З метою скорочення термінів виконання тієї чи іншої 
немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний робочий день.   
             Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на однорідні 
операції, які виконуються ланками робітників відповідної кваліфікації. Всередині 
ланок, які складаються з робітників однієї або декількох професій, роботи 
розподіляються з такою метою, щоб найбільш складні операції виконувались 
робітниками більш високої кваліфікації. 
             Ланки робітників об’єднуються в бригади для виконання окремих видів 
робіт. 
             В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади, до складу яких 
входять робітники однієї професії, які виконують роботи одного виду, а для 
монтажних процесів передбачено комплексні бригади, до складу яких входять 
робітники різних професій. 
             Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі збірні залізобетонні 
конструкції доставляються автотранспортом з заводу ЗБК, що знаходиться на 
відстані 2.7 км від будівельного майданчику. Пісок, гравій та щебінь доставляються 
автотранспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 15 км від будівельного 
майданчика. Всі інші матеріали доставляються також автотранспортом з бази УВТК, 
яка знаходиться на відстані 5 км від будівельного майданчика. 
 
  
 
             5.2.4   Організація поточного будівництва 
 
             Одним із напрямків індустріалізації є впровадження поточних методів 
виробництва. Застосування поточних методів організації будівельного виробництва 
забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єктів, підвищення якості і 
зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточним методом будівництва 
називається такий метод, при якому бригади робітників постійного складу, оснащені 
відповідним набором інструменту і будівельних машин виконують одні й ті ж 
різнотипні роботи, максимально сумісні в часі на різних фронтах (ділянках або зах-
ватках). Отже, поточний метод є прогресивною і ефективною формою організації 
будівництва. 
             Для створення будівельного потоку необхідно: 
1) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові 
процеси; 
2) розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці процеси; 
3) розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки або захватки) і 
встановити для них тривалість виконання кожного процесу; 
4) визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах для того, щоб 
максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і просторі, 
тобто здійснити їх технологічну взаємозалежність. 
             В даному проекті поточний метод будівництва впроваджується таким 
чином: будівля розбивається на дві ділянки і роботи виконуються поточним 
методом, починаючи з першої ділянки. 
             Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт, переходять 
послідовно з однієї ділянки на іншу. Необхідно строго дотримуватись графіка 
будівництва об’єкту. 
             В даному проекті застосовується метод окремих потоків. Згідно цього 
методу, будівництво організовується окремими потоками, диференційованими по 
групам будівельних процесів, які виконуються на об’єкті. Кожна група процесів має 
свої параметри потоку, які відрізняються від інших параметрів потоків. Потім всі 
параметри ув’язуються між собою в єдиний потік комплекса робіт.  
 
  
 
             5.2.6   Парк будівельних машин і транспорту 
 
             Для земляних робіт використовуються такі основні будівельні машини: 
бульдозер Д-606; самохідний скрепер ДЗ-5 з ємкістю ковша 10 м3; екскаватор          
Э-10011АС з ємкістю ковша  1 м3. Монтаж конструкцій каркасу виконується 
баштовим краном КБ-103.3. Монтаж фундаментів виконується краном КС-8165. Для 
перевезення великогабаритних конструкцій використовується спеціалізований 
автотранспорт на базі тягача КрАЗ-255Л зі змінними напівпричепами: плитовозом, 
колоновозом. Сипучі матеріали перево-зяться автосамоскидами марки МАЗ-205. 
Бетонна суміш перевозиться автобетонозмішувачем на базі автомобіля КамАЗ 5410. 
 
             5.2.7   Виробничі та механізовані установки 
             Для підвищення продуктивності праці, зменшення трудових витрат при 
будівництві об’єкту використовують наступні виробничі та механізовані установки: 
                -бетононасоси марки СБ-101 – призначені для подачі бетону по 
спеціальним шлангам до місця укладання; 
                -фарботерки типу СО-116 – використовують для приготування, 
перетирання, розмішування масляних фарб; 
                -фарбопульти типу СО-205 – для механічного розпилення масляних та 
вапняних фарб; 
                -зварювальні трансформатори дугової зварки СТЗ-24 – використовують 
при монтажі конструкцій для зварювання закладних деталей; 
                -кран Т-108А – використовують для підйому вантажів вагою до 0.5; 
                -самохідний вібраційний каток ВМП-1 – для ущільнення грунту; 
                -установка С-100 – використовується для подавання на покрівлю бітумних 
мастик при виконанні покрівельних робіт; 
                -установка СО-99 – використовується для наклеювання рубероїду; 
                -самопідйомна люлька ЛС-15-250 – призначена для фарбування фасаду; 
                -установка ПКУ-35М – використовується для грунтовки; 
                -установка СО-98 – для очищення та перемотки рулонних матеріалів. 
 
  
 
             5.3   Розробка будгенплану 
             5.3.1   Розрахунок майданчика складів 
 
Таблиця 5.8 – Розрахунок майданчика складів 
Необхід- Коефіці- Запас 
ність єнти  матеріалів 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 
1 Рубе- 94 шт 393 4.18 1.1 1.3 10 14.3 59.8 25 2.39 0.6 3.99 4 2·2 На-  
ройд віс 
2 Бітум  94 т 10.6 0.11 1.1 1.3 12 17.2 1.89 1.2 1.58 0.6 2.63 3 1.5·2 На-  
віс 
3 Ще- 167 м3 87.6 0.52 1.1 1.3 10 14.3 7.5 0.7 10.7 0.6 17.9 18 3·6 Відк.  
бінь 
4 Фарба 39 т 0.32 0.008 1.1 1.3 12 17.2 0.141 1 0.141 0.6 0.235 1 1·1 Закр.  
5 Вапно 39 т 0.8 0.021 1.1 1.3 12 17.2 0.36 2 0.18 0.6 0.3 1 1·1 Закр.  
6 Скло 38 м2 1240 32.6 1.1 1.3 10 14.3 466.6 65 7.2 0.6 12 12 3·4 Закр.  
7 Труби 28 т 12.1 0.43 1.1 1.3 12 17.2 7.43 2 3.72 0.6 6.2 9 6·1.5 На-  
віс 
 
             5.4.2   Тимчасові дороги та їх типи 
 
             Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у зону 
дії вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, побутових приміщень та інше.  
             Ширину проїздної частини транзитних доріг прийнято – 6 м (двосмужна). 
             Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей 
автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі вперед. Так як 
максимальний за довжиною елемент – ригель довжиною 6 м, то прийнято 
внутрішній радіус закруглення дороги 6 м, а зовнішній – 12 м. 
             При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: між 
дорогою і складською площадкою – більше 1 м; між дорогою і парканом, який 
огороджує будівельний майданчик, більше 1.5 м. 
 
 
   
№ п/п 
Найменування матеріалів, 
конструкцій, деталей 
Термін споживання, 
дн.  
Одиниця виміру 
Загальна на розрахунковий 
період, Qзаг 
Добова, Qзаг/Т 
Постачання матеріалів, К1 
Споживання матеріалів, К2 
Норма, Тн 
Розрахунковий, Тн·К1·К2 
Розрахунковий запас матеріалів, 
Рскл  
Норма збереження матеріалів на 
1 м2 площі складу, n 
Корисна площа складу, F=Рскл/n 
Коефіцієнт на проходи, β 
Розрахункова площа складу, 
S=F/β 
Прийнята площа складу, S1=z·B 
Розмір складу в м по УТС 
Тип складу (відкритий, 
закритий) 
Тип конструкцій складу 
             При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху транспортних 
засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які регламентують 
порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху автотранспорту не перевищує 
10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на поворотах. 
             На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по дорогах, 
чітко відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди (виїзди) 
транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони місць установки знаків, які 
забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці елементи 
мають прив’язочні розміри. 
 
             5.4.3   Визначення потреби в побутових і адміністративних 
                       будинках 
 
             Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на будмайданчику 
розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, адміністративні та виробничі. Їх 
потребу визначають з розрахунку чисельності персоналу. Число робітників 
визначають, виходячи з календарного або сіткового графіків та графіків руху 
робітників.   
                Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді таблиці 5.22 для 
кожного типу споруд. 
 
Таблиця 5.9 – Розрахунок тимчасових будинків і споруд 
Розра-
хункова Значення 
Групуваня та Розра- Прий-
кількість показника Кіль-
№ найме- хункова Розміри в нята 
робітни- на 1 пра- Тип будинку кість, 
п/п нування площа, плані УТС площа, 
ків і цюючого, шт. 
будинків м2 м2 
служ- м2 
бовців 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 Гардеробна      Побутовий вагон   
 а) чоловіча 25 0.9 22.5     
 б) жіноча 11 0.9 9.9     
Приміщення 
для обігріван-
2 ня, відпочин- 36 1 36  Побутовий вагон   
ку та прий-
мання їжі 
 
 
  
 
Продовження таблиці 5.9 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
3 Сушильна 36 0.2 7.2  Побутовий вагон   
4 Умивальна 36 0.05 1.8  Побутовий вагон   
 Разом   77.4 9·2.7 Побутовий вагон 97.2 4 
5 Медпункт 36  20 3·6 Контейнерна, дерев’яна 18 1 
Виконроб-
6 3  48 9·2.7 Побутовий вагон 48.6 2 
ська 
Збірно-розбірна, 
7 Туалет 36 0.086 3.1 2.4·2.8 13.44 1 
дерев’яна 
Диспет-
8 3 7 21 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1 
черська 
9 Душові        
 а) чоловічі 25 0.43 10.8 4·3 Збірно-розбірна 12 1 
 б) жіночі 11 0.43 4.73 4·3 Збірно-розбірна 12 1 
Кабінет по 
охороні 
праці, техніці 
10 2  20 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1 
безпеки та 
пожежній 
безпеці 
Червоний 
11 36  24 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1 
куточок 
 
             5.3.4   Організація водозабезпечення та розрахунок 
                        тимчасового водогону 
 
             Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів виконання 
робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на період будівництва 
з максимальним водопостачанням. 
             Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначаються за 
формулою: 
                                             Qзаг = Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож,                              (5.13) 
де Qгосп – розрахункові (максимальні) секундні витрати води на господарсько-питні 
потреби, л; 
     Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби, л; 
     Qвп – розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі потреби, 
л; 
     Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби, л. 
 
 
  
 
             Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби 
визначаються за формулою: 
                                                    Qгосп = b·N1·K2/3600·n,                                     (5.14) 
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол., [36]; 
    N1 – число працюючих у зміну, N1 = 36 чол.; 
    K2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2, [36]; 
    n – число годин роботи в зміну, n = 8.2 год. 
Qгосп = 20·36·2/3600·8 = 0.05 л/с. 
             Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби 
знаходять за формулою: 
                                                        Qсгп = С·N2/60·m,                                          (5.15) 
де С – норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол., [36]; 
    N2 – число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 18 чол.; 
    m – час роботи душових установок, m = 45 хвилин, [28]. 
Qсгп = 50·18/60·45 = 0.333 л/с. 
                Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби обчислюють за 
формулою: 
                                                   Qвп = S·A·K2·Kнв/3600·n1,                                  (5.16) 
де S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, Sбет = 300 л/м3, [29], Sкран = 400 
л/шт., [29]; 
     А – загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет = 11.6 м3, Акран = 2 шт; 
     n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1бет = 72 год., n1кран=40 
год.; 
     K2 = 1.5; 
     Kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, Kнв = 1.2, [29]. 
Qвп = 300·11.6·1.5·1.2/3600·72 + 400·2·1.5·1.2/3600·40 = 0.034 л/с. 
             Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку 
одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен струмінь, тобто,             
5·2 = 10 л/с.  
 
 
  
 
             Отже: 
Qзаг = 0.05 + 0.333 + 0.034 + 10 = 10.417 л/с. 
                Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш напруженої 
роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час гасіння пожежі. Діаметр 
(мм) водопровідної напірної мережі можна визначити за формулою: 
                                                      D = 4 Q 1000/π  v
заг ,                                 (5.17) 
де v – швидкість руху води по трубах, v=1.5 м/с. 
D = 4 10.417 1000/3.14 1.5 = 94 мм.  
                Одержане значення округляємо до найближчого діаметру за ДСТУ, тобто, 
приймаємо діаметр труби 100 мм. 
 
               5.3.5    Організація та розрахунок тимчасового 
                         енергозабезпечення 
 
             Проектування тимчасового електропостачання будівництва здійснюється у 
такій послідовності: проводять розрахунок електричних навантажень, визначають 
кількість і потужність трансформаторних підстанцій; розміщують на БГП 
трансформаторні підстанції, силові та освітлюючі мережі, інвентарне 
електротехнічне обладнання, складають схему електропостачання. 
                При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР 
потрібну потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за формулою: 
Рс К1с РТ К2с
                                Рр = ( +  + К3с Рсв + Роз) α,              (5.18) 
cos cos
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від протяжності, 
перерізу і т.ін., α=1.05; 
    К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів; 
    Рс – потужність силових споживачів, кВт; 
    Рт – потужність для технологічних потреб, кВт; 
    Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт; 
 
 
  
 
    Роз – потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт; 
    cos φ – коефіцієнт потужності. 
                Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі. 
 
Таблиця 5.10 – Розрахунок потужностей по видах споживачів 
Норми витрат 
Загальні витрати 
Обсяг або енергії на 
Найменування споживачів електроенергії, 
кількість одиницю 
кВт 
вимірювання, кВт 
1 2 3 4 
Силові споживачі    
Кран КБ-503.3, шт. 1 325 325 
Зварювальний трансформатор СТЗ-24, шт. 3 24 72 
Бетононасос СБ-57, шт. 1 1.7 1.7 
Фарботерка СО-116, шт. 1 1.7 1.7 
Будівельний кран Т-108А, шт.  1 2.8 2.8 
Установка С0-100, шт. 1 10 10 
Установка СО-98, шт. 1 6 6 
Самопідйомна люлька ЛС-15-250, шт. 5 0.6 3 
Підсумок Рс   422.2 
Внутрішнє освітлення    
Контора виконроба, м2 48.6 0.15 7.29 
Склади, м2 48 0.03 1.44 
Побутові приміщення, м2 225.5 0.15 33.8 
Підсумок Ров   42.53 
Зовнішнє освітлення    
Монтаж конструкцій, м2 756 0.03 22.68 
Підсумок Роз   22.68 
 
             Необхідна сумарна потужність: 
Рр = (0.34·422.2/0.425 + 0.8·42.53 + 22.68)·1.05 ≈ 414.2 кВ·А. 
             Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків 
найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних 
трансформаторних підстанцій. 
                Виходячи з необхідної потужності 414.2 кВ·А, приймаємо пересувну збірну 
трансформаторну підстанцію СКТП-500 потужністю 500 кВ·А. 
 
   
             5.3.6   Розрахунок і організація освітлення робочих місць 
 
             Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може 
бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за формулою: 
                                                               n = р·Е·S/Рл,                                           (5.19) 
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають р=0.3 
Вт/м2; 
    Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій; 
    S – площа, яка належить освітленню, м2; 
    Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35 Рл =       
= 1000 Вт). 
             Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної конструкції. 
             При монтажі колон (S = (42 + 2·6)·(6 + 2·6) = 972 м2): 
n = 0.3·20·972/1000 = 5.8 ≈ 6 шт. 
             При монтажі ригелів (S = (42 + 2·6)·(6 + 2·6) = 972 м2): 
n = 0.3·20·972/1000 = 5.8 ≈ 6 шт. 
             При монтажі плит перекриття (S = (42 + 2·6)·(12 + 2·6) = 1296 м2): 
n = 0.3·20·1296/1000 = 7.8 ≈ 8 шт. 
 
 
 
  
 
             5.3.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового  
                     графіка 
 
Таблиця 5.8 – Вихідні дані для складання сіткового графіка 
№ Комплекс робіт Об’єм роботи Норматив- Норма на одиницю 
п/п не виміру 
Одиниці Кіль-
джерело 
виміру кість 
 маш.-год люд.-год 
маш.-зм. люд.-дн. 
 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Роботи підготовчого 
 1 Планування майданчика 1-2 1000 м2 9.017 1-32-2 0.28 -     
 0.034 
 2 Влаштування тимчасових будинків 2-4      
і споруд: 
  а) влаштування навісу  м2 50 У.п. - 0.984 
 0.12 
  б) влаштування туалету на 2 очка  шт. 2 У.п. - 78.72 
 9.6 
  в) влаштування душової на 2 ріжка  шт. 2 У.п. - 52.48 
 6.4 
 3 Влаштування тимчасового 4-6 100 м 5.7    
водогону: 
  а) із заглибленням із сталевих труб  100 м 3.5 У.п. - 311.6 
діаметром 100 мм 38 
  б) по поверхні землі із сталевих  100 м 2.2 У.п. - 32.8 
труб діаметром 25 мм 4 
 4 Влаштування тимчасової 6-7 100 м 2.2 У.п. - 352.6 
каналізації з чавунних труб 43 
діаметром 100 мм із заглибленням 
 5 Влаштування тимчасових доріг 2-3 км 0.144 У.п. - 1426.8 
профільованих покращених піском 174 
при ширині 6 м 
 6 Влаштування тимчасового 5-7 100 м 3.94 У.п. - 132.02 
електроосвітлення  16.1 
 7 Влаштування слабострумних 3-7 100 м 6    
мереж: 
  а) радіо  100 м 3 У.п. - 24.6 
 3 
  б) телефон  100 м 3 У.п. - 24.6 
 3 
 8 Влаштування тимчасового 2-5 100 м2 7.88 10-31-4 - 136 
огородження 16.58 
Підземні 
 9 Розробка грунту екскаватором у 3
1000 м  0.928 1-11-8 17.8 - 
8-9 
відвал   2.17 
 11 Розробка грунту скрепером 7-8 3
1000 м  2.7 1-27-7 10.2 - 
 1.24 
 12 Зрізка недобору грунтту на Ід. 9-10 3
1000 м  0.038 1-17-2 9.65 - 
1.18 
 13 Зрізка недобору грунтту на ІІд. 3 0.038 1-17-2 9.65 - 
11-13 1000 м  
1.18 
 
 
 
Попередні 
роботи 
Код роботи 
Продовження таблиці 5.8 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
 14 Влаштування монолітних 10-12 100 м3 0.896 6-1-5 - 666 
фундаментів на Ід. 81.22 
 15 Влаштування монолітних 13-15 100 м3 0.925 6-1-5 - 666 
фундаментів на ІІд. 81.22 
 16 Монтаж збірних залізобетонних 12-14 м3
 18.95    
фундаментів та фундаментних 
балок на Ід.: 
  а) монтаж фундаментних плит  100 шт. 0.05 7-1-4 32.6 167 
 3.98 20.4 
  б) монтаж фундаментних блоків  100 шт. 0.05 7-1-2 24 86.5 
 2.93 10.55 
  в) монтаж фундаментних балок  100 шт. 0.17 7-1-15 40.7 451 
4.96 55 
 17 Монтаж збірних залізобетонних 15-17 м3
 13.05    
фундаментів та фундаментних 
балок на ІІд.: 
  а) монтаж фундаментних балок  100 шт. 0.17 7-1-15 40.7 451 
 4.96 55 
 18 Зворотня засипка пазух фундамен- 14-16 3
1000 м  0.232 1-31-5 4.5 - 
ту механізованим способом з 0.55 
пошаровим ущільненням на Ід. 
 19 Зворотня засипка пазух фундамен- 17-19 1000 м3
 0.232 1-31-5 4.5 - 
ту механізованим способом з 0.55 
пошаровим ущільненням на ІІд. 
Влаштування  
 20 Влаштування вентиляції 22-34 грн. 10740 Виробіток 50 грн./люд.-день 
 
Влаштування 
 21 Влаштування опалення 22-35 грн. 5370 Виробіток 55 грн./люд.-день 
Монтаж конструкцій 
 22 Монтаж збірних залізобетонних  м3
 946.1    
конструкцій на Ід.:  
 
  а) монтаж збірних залізобетонних  100 шт. 1.55 7-3-12 196 980 
колон масою до 6 т 23.9 119.5 
  б) монтаж вертикальних металевих 1 т 14.3 9-11-7 1.22 24.6 
зв’язків 0.149 3 
  в) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 1.15 7-8-3 56 280 
ригелів L=6 м  16-18  6.83 34.15 
  г) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 1.19 7-13-6 20 80 
плит перекриття площею до 10 м2  2.44 9.76 
  д) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 3.45 7-13-3 16.3 65.2 
плит перекриття площею до 5 м2 1.99 7.95 
  e) монтаж сходових площадок 100 шт. 0.15 7-41-1 32.3 153 
 3.94 18.66 
  ж) монтаж сходових маршів 100 шт. 0.2 7-41-4 47.9 213 
  5.84 25.98 
 23 Монтаж збірних залізобетонних  м3
 1037.8    
конструкцій на ІІд.:  
 
  а) монтаж збірних залізобетонних  100 шт. 1.6 7-3-12 196 980 
колон масою до 6 т 19-21 23.9 119.5 
  б) монтаж вертикальних металевих 1 т 14.3 9-11-7 1.22 24.6 
зв’язків 0.149 3 
  в) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 1.2 7-8-3 56 280 
ригелів L=9 м   6.83 34.15 
 
Продовження таблиці 5.8 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
  г) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 3.65 7-13-6 20 80 
плит перекриття площею до 10 м2 2.44 9.76 
  д) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 1.26 7-13-3 16.3 65.2 
плит перекриття площею до 5 м2 1.99 7.95 
19-21 
  e) монтаж сходових площадок 100 шт. 0.1 7-41-1 32.3 153 
 3.94 18.66 
  ж) монтаж сходових маршів 100 шт. 0.1 7-41-4 47.9 213 
  5.84 25.98 
 24 Зведення цегляних стін і 18-20 м3 1076.8    
перегородок на Ід.:  
  а) зведення цегляних стін  м3 796 8-5-1 0.41 4.05 
0.05 0.49 
 
  б) зведення цегляних перегородок  100 м2 21.6 8-5-8 2.56 137 
в ½ цегли 0.31 16.71 
 
  в) встановлення дерев’яних блоків  100 м2 8.1 10-14-3 27 83.1 
3.29 10.13 
 25 Зведення цегляних стін і 21-23 м3 935.2    
перегородок на ІІд.:  
  а) зведення цегляних стін  м3 748 8-5-1 0.41 4.05 
0.05 0.49 
 
  в) зведення цегляних перегородок  100 м2 14.4 8-5-8 2.56 137 
в ½ цегли 0.31 16.71 
 
  г) встановлення дерев’яних блоків  100 м2 8.1 10-14-3 27 83.1 
3.29 10.13 
Влаштування  
 26 Влаштування покрівлі на  22-24 100 м2 15.12    
Ід.:  
  а) влаштування обмазочної  100 м2 15.12 12-9-8 - 14 
пароізоляції в 2 шари 5 
  б) укладка плитного утеплювача  100 м2 15.12 12-9-1 - 42.5 
 5.18 
  в) влаштування цементної стяжки   100 м2 15.12 12-10-1 - 14.65 
1.79 
  г) влаштування рулонної покрівлі з  100 м2 15.12 12-2-1 - 32.8 
рубемасту в 2 шари  4 
 27 Влаштування покрівлі на  25-27 100 м2 15.12    
ІIд.:  
  а) влаштування обмазочної  100 м2 15.12 12-9-8 - 14 
пароізоляції в 2 шари 5 
  б) укладка плитного утеплювача  100 м2 15.12 12-9-1 - 42.5 
 5.18 
  в) влаштування цементної стяжки   100 м2 15.12 12-10-1 - 14.65 
1.79 
  г) влаштування рулонної покрівлі з  100 м2 15.12 12-2-1 - 32.8 
рубемасту в 2 шари 4 
Влаштування  
 28 Влаштування підлоги на Ід.: 28-30 100 м2 33.98    
 
  а) влаштування бетонної підлоги  100 м2 20.73 11-11-1  44.44 
5.42 
  б) влаштування підлоги з  100 м2 1.45 11-20-3  108 
керамічної плитки 13.17 
  в) влаштування мозаїчної підлоги  100 м2 11.8 11-20-1  77.9 
9.5 
 29 Влаштування підлоги на IIд.: 30-33 100 м2 33.98    
  а) влаштування бетонної підлоги  100 м2 28.74 11-11-1  44.44 
5.42 
 
Продовження таблиці 5.8 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
  б) влаштування підлоги з  100 м2 1.48 11-20-3  108 
керамічної плитки 13.17 
  в) влаштування мозаїчної підлоги  100 м2 3.76 11-20-1  77.9 
9.5 
Опоряджувальні  
 30  Оздоблення фасаду кам’яною 30-36 100 м2 28.16 15-51-1 - 57.4 
штукатуркою  7 
 31 Внутрішні штукатурні роботи на  24-26 100 м2 53.43 15-55-1 - 56 
І д. 6.83 
 32 Внутрішні штукатурні роботи на  27-29 100 м2 53.43 15-55-1 - 56 
ІІ д. 6.83 
 33  Внутрішнє фарбування на Ід.: 26-28 100 м2 50.09    
 
  а) фарбування вапном  100 м2 34.89 15-153-2 - 4.6 
0.56 
  б) фарбуванн емаллю  100 м2 15.2 15-165-4 - 6.2 
0.76 
 34  Внутрішнє фарбування на ІІд.: 29-30 100 м2 56.76    
 
  а) фарбування вапном  100 м2 41.24 15-153-2 - 4.6 
0.56 
  б) фарбуванн емаллю  100 м2 15.52 15-165-4 - 6.2 
0.76 
 35 Влаштування відмостки  33-36 100 м2 1.54 11-1-2, - 51.63 
 11-11-1 6.3 
 36 Засклення віконних блоків на Ід. 20-22 100 м2 6.2 15-202-3 - 45.3 
 5.52 
 37 Засклення віконних блоків на ІІд. 23-25 100 м2 6.2 15-202-3 - 45.3 
 5.52 
Монтаж технологічного 
 38 Монтаж технологічного грн. 11967 Виробіток 50 грн./люд.-день 
 
обладнання на Ід. 
22-33 
 39 Монтаж технологічного грн. 11967 Виробіток 50 грн./люд.-день 
 
обладнання на IІд. 
Наладка і пуск  
 40 Наладка і пуск технологічного грн. 1318 Виробіток 50 грн./люд.-день 
обладнання на Ід.  
33-36 
 41 Наладка і пуск технологічного грн. 1318 Виробіток 50 грн./люд.-день 
обладнання на ІІд.  
Внутрішні санітарно-технічні 
 42 Внутрішні санітарно-технічні грн. 3745 Виробіток 50 грн./люд.-день 
роботи на Ід. 
22-32 
 43 Внутрішні санітарно-технічні грн. 3745 Виробіток 50 грн./люд.-день 
роботи на ІІд. 
Внутрішні електро-технічні 
 44 Внутрішні електро-технічні роботи грн. 4049 Виробіток 55 грн./люд.-день 
на Ід. 
22-36 
 45 Внутрішні електро-технічні роботи грн. 4049 Виробіток 55 грн./люд.-день 
на ІІд. 
 
          
 
 
 
 
Трудомісткість на весь обсяг Основні Виконавець  
 механізми 
маш.-змін люд.-змін Назва  Кіль- Бригада Організація 
нор- прий- нор- прий- кість Професія, Кіль-
мат нята мат нята розряд  кість 
10  11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 
періоду 
0.31 1 - - Бульдозер 1 Машиніст 1 1 1 9.017  
Д-606 
 
  38 33 - -  11 1 3   
 
- - 6    Монтажники 3     
 
- - 19.2    Монтажники 2     
 Сантехніки 2 
- - 12.8    Монтажники 2     
 Сантехніки 2 
  141.8 143 - -  11 1 13 0.438  
 
- - 133    Електрозвар- 8     
 ники  
- - 8.8    Сантехніки 3     
 
БМУ-3 
- - 94.6 96 - - Електрозвар- 8 1 8 0.275  
 ники  
 Сантехніки 4 
- - 25.1 22 - - Дорожники 11 1 2 0.072  
 
 
- - 63.4 60 - - 6 1 10 0.394  
Електрики 
 
  18 18 - - 18 1 1 6  
Електрики 
 
- - 9          
 
- - 9          
 
- - 130.65 126 - - Теслі 6 1 21 0.375  
 
роботи 
- - Екскава-
тор         
2.013 1  Э-10011 1 Машиніст 1 1 1 0.928  
АС 
3.35 3 - - Скрепер  
ДЗ-5 1 Машиніст 1 1 3 0.9 
БМУ-3  
 
 0.045 1 - - Екскава- 1 1 0.038 
тор          
Э-10011 1 Машиніст 1 
- -  
0.045 1 АС 1 1 0.038 
 
 
 Арк. 
192.Б-24ск.ПЗ  
 
Змінність  
Тривалість  
Потік в зміну 
Вартість, 
грн. 
10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 
- - 72.77 72 Бетонуваль- 2 9 0.05  
4 
ники 
- - 
- - 75.13 72 Бетонуваль- 2 9 0.051  
4 
 ники 
1.19 2 10.9 10 2 1 9.48  
Кран   Монтажники 4 
 КС-8165 1 
Машиніст 1 
 
0.2  1.02          
 
0.15  0.53          
 
0.84  9.35          
БМУ-3 
 
0.84 2 9.35 10 2 1 6.53  
Кран   Монтажники 4 
 КС-8165 1 
Машиніст 1 
 
0.84  9.35          
 
0.13 1 - - Екскава- 1 1 0.232  
тор         
  
Э-10011 1 Машиніст 1 
  АС 
0.13 1 - - Екскава- 1 1 0.232  
тор         
 Э-10011 1 Машиніст 1 
 АС 
вентиляції 
 214.8 200 - - 1 20 537  
 10 БУ-525 
 
опалення 
 97.6 98 - - 1 14 383.6  
Сантехніки 7 БУ-525 
 
каркасу  
58.55 58 314.43 290 Машиніст 1 2 29 16.31  
Кран  
  КБ-502 1 Монтажники 4 
 
37.04  185.23          
 
2.13  42.9          
 
7.85  39.27        
  
 
2.9  11.6          
 
6.87  27.43          
  
«Вікторія-1» 
0.59  2.8        
  
 
1.17  5.2        
  
 
60.96 60 325.19 300 Машиніст 1 2 30 17.3  
Кран  
  КБ-502 1 Монтажники 4 
 
38.24  191.2          
  
2.13  42.9          
 
8.2  40.98        
  
 
 
 Арк. 
192.Б-24ск.ПЗ  
 
10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 
8.91  35.62          
 
2.51  10.02          
  
0.39  1.87        
  
 
 2.6        
0.58   
 
73.15 72 832.95 792 Машиніст 1 2 36 14.9  
 1 
 Муляри 10 
39.8  390        
  
 
«Вікторія-1» 
6.7  360.9        
  
 
26.65  82.05        
  
 
68.51 68 689.19 680 Машиніст 1 2 34 13.75  
 1 
 Муляри 9 
37.4  366.52        
  
 
4.46  240.62        
  
 
26.65  82.05        
  
 
покрівлі 
- - 60.37 60 - - Покрівельни- 1 20 0.504  
3 
 ки 
- - 18.9          
 
- - 19.58          
 
- - 6.77          
 
- - 15.12          
 
«Промбуд» 
- - 60.37 60 - - Покрівельни- 1 20 0.504  
3 
 ки 
- - 18.9          
 
- - 19.58          
 
- - 6.77          
 
- - 15.12          
 
підлоги 
- - 243.56 210 - - Бетонуваль- 1 35 0.97  
6 
  ники 
- - 112.36         
 
 
- - 19.1         
 
 ЗАТ БУ 
- - 112.1     «Опорядбуд»     
 
 
- - 210.98 204 - - Бетонуваль- 1 17 2  
12 
 ники 
- - 155.77         
 
  
 
 Арк. 
192.Б-24ск.ПЗ 
 
 
10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 
- - 19.49          
 
 
- - 35.72         
 
 
роботи 
- - 197.12 190 - - Муляри- 1 19 1.48  
10 
  штукатури 
- - 364.9 360 - - Муляри- 1 18 2.97  
20 
 штукатури 
- - 364.9 360 - - Муляри- 1 18 2.97  
20 
 штукатури 
- - 31.09 28 - - 1 4 12.52  
Маляри 7 
 
- - 19.54        
  
 
- - 11.55        
  
 ЗАТ БУ 
- - 34.9 35 - - «Опорядбуд» 1 5 11.35  
Маляри 7 
 
- - 23.1        
  
 
- - 11.8        
  
 
- - 9.7 9 - - Бетонуваль- 1 3 0.51  
3 
 ники 
- - 34.22 32 - - 1 4 1.55  
Скляри 8 
 
- - 34.22 32 - - 1 4 1.55  
Скляри 8 
 
обладнання 
    
 
478.68 470 Монтажники 10 «Мехбуд» 1 47 509.23 
    
 
технологічного обладнання 
  
КОУ 
 
52.72 50 - - Наладчики 5 «Системавто- 1 10 263.6 
  
матика» 
 
роботи 
  
 
149.8 150 - - Сантехніки 6 БУ-525 1 25 299.6 
  
 
роботи 
  
 
147.2 145 - - Електрики 5 БУ-424 1 29 279.24 
  
 
 
 Арк. 
192.Б-24ск.ПЗ 
 
 
6 Охорона праці та безпека в надзвичаних ситуаціях 
 
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуації робітників на 
об`єкті 
При будівництві головний виробничий корпус швейної фабрики для 
забезпечення безпеки на об’єкті слід дотримуватись норм та вказівок прийнятих 
згідно [34,35]. 
Будівельний майданчик огороджується парканом, на в’їзді до будівельного 
майданчика встановлюють дорожні знаки, схема руху транспорту, знаки безпеки. 
Перед початком земляних робіт організовується водовідвід з території. При 
роботі у темний період територія будівельного майданчика освітлюється 
прожекторами. Газові балони зберігаються під навісом окремо з киснем і 
горючеми газами з огорожею під замком. Для роботи з машинами та 
механізмами допускаються робочі не молодші 18 років, які пройшли навчання, 
інструктаж і медогляд. Також перед початком земляних робіт встановлюють 
знаки, які вказують на місця розташування підземних комунікацій. Розробка 
ґрунту в безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій 
допускається тільки лопатами без різких ударів, користуватися ударними 
інструментами (ломи, кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється. 
Земляні роботи виконуються згідно проекту виконання робіт з урахуванням 
наявності існуючих споруд. 
Особлива увага звертається на те, що до початку розробки ґрунту виконують 
всі заходи щодо відведення поверхневих і грунтових вод. Провадження робіт у 
виїмках з укосами в місцях, які зазнавали зволоження, дозволяється тільки після 
ретельного огляду майстром стану ґрунту укосів і вживання відповідних заходів 
безпеки. При закладанні траншей і котлованів без кріплень в межах призми 
обвалення ґрунту забороняється складування обладнання, матеріалів, установка 
механізмів, рух машин, прокладка рейкових шляхів і т. д. 
Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини 
шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у 
вузькі траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск робітників в 
котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається. У місцях переходу 
робітників через траншеї глибиною більше за 1 м, влаштовують перехідні містки 
шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті 1,1 м. Перед спуском 
робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за 1,3 м і при настанні 
відлиги майстр перевіряє стійкість укосів, кріплення і вживає заходів по 
забезпеченню безпеки робіт. 
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби влаштовують штучне 
освітлення, [35].  
Випадки виробничого травматизму при проводженні земляних робіт можливі 
також через мимовільне переміщення будівельних машин і механізмів, втрату 
машинами стійкості і недостатньої кваліфікації робітників, керуючих машинами, 
[34]. 
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану, 
       Арк. 
      
 192 Б – 24ск   ПЗ   
 
       
 
розміщують з одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки. 
Валуни, камені, відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки, видаляють.  
При розробці грунту екскаватором в зоні розташування підземних 
комунікацій дозволяється розпочинати роботи лише з письмового дозволу 
організацій, які експлуатують ці комунікації та під наглядом виконроба або 
майстра, [35]. 
Виємки, що розробляються в місцях, де мається рух людей або транспорту, 
огороджують. 
Грунт, виданий з виємки, розташовують на відстані не меньше 0.5 м від 
брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних машин і механізмів в 
межах призми обвалення грунту. 
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під його 
ковшом або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою. 
Однією з найважливіших умов безпечного монтажу фундаментів, 
фундаментних балок, колон являється правильна експлуатація монтажних 
кранів, вантажозахоплюючих пристроїв, які забезпечують їх стійкість і 
надійність, [35]. 
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран встановлюють на 
надійну і ретельно вивіряну основу. Крім того, сталеві канати кранів періодично 
перевіряються. Стропи, захоплюючі пристрої та інші такелажні пристосування 
періодично випробовують і при необхідності вибраковують. Перед початком 
робіт і в процесі монтажа такелажні пристрої випробовують подвійним 
навантаженням. 
Перед монтажними роботами перевіряють надійність петель для строповки 
вантажа. Забороняється під час перерв залишати вантаж піднятим. 
При вітрі силою більше шести балів монтажні роботи, пов’язані з 
використанням кранів, завершують. 
При вітрі більше п’яти балів завершують монтаж великих панелей, які 
мають велику парусність. 
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби влаштовують штучне 
освітлення: висота підвісу світильників над рівнем робочого майданчика не 
нижче 2,5 м. При неможливості виконання цієї вимоги - напруга в 
освітлювальній мережі не більше 72 В. Створювана штучна освітленість 
становить, [35]: 
⎯ робочої дільниці - не менше 25 лк; 
⎯ площі складування - 10 лк; 
⎯ під'їзні шляхи - 1 лк; 
⎯ З агальне освітлення - 2 лк. 
Для забезпечення безпечних умов роботи в зимових умовах додержуються 
наступних заходів, [34,36]: 
1. Під'їзні шляхи і пішохідні доріжки своєчасно очищають від снігу і 
посипають піском або золою. 
2. Місця складування будівельних матеріалів повністю очищають від снігу 
і льоду. Інакше штабелі конструкцій при підтаванні можуть обвалитися і 
доведеться викликати НВ. 
3. Періодично видаляють крижані бурульки які утворилися, над входами в 
       Арк. 
      
 192 Б – 24ск   ПЗ   
 
       
 
будівлі, тротуарами, місцями проходів і проїздів. 
4. Щоб уникнути обвалення покрівель від снігового навантаження дахи 
очищають від снігу і льоду, заздалегідь захистивши небезпечну зону скидання 
снігу. 
5. Для захисту робітників від несприятливих метеорологічних умов 
передбачають приміщення для обігріву працюючих розмірами, визначеними з 
розрахунку 0,1 м2 на одну людину в найчисленнішій зміні, але не менше 8 м2. 
Температура повітря в цих приміщеннях складає не нижче за +22оС. 
При влаштуванні покрівлі робітники, зайняті приготуванням покрівельних 
мастик і підготовкою рулонних матеріалів, мають спецодяг, захисні окуляри і 
респіратори. 
Покрівельні мастики готують на спеціальних майданчиках, віддалених не 
меньше ніж на 50 м від вогненебезпечних будов і не меньше ніж на 15 м – від 
брівки траншеї або котловану, [36]. Котли для варки бітумних мастик щільно 
закриваються кришками, їх заповнюють не більше ніж на ¾ об’єму. Біля котла 
знаходиться комплект протипожежних засобів. Заборонено використовувати 
відкритий вогонь в радіусі 50 м від місця змішування бітума з органічними 
розчинниками. При змішуванні розігрітий бітум вливають в розчинник, а не 
навпаки. 
Місця проведення тимчасових зварювальних та інших вогняних робіт 
визначаються тільки письмовим дозволом особи, відповідальної за пожежну 
безпеку об'єкта, - керівника установи, цеха, лабораторії, майстерні, складу і т.п. 
При роботі на даху робітники надягають спецодяг, спецвзуття та запобіжні 
паски. 
Вогненебезпечні малярні склади зберігають тільки в спеціальних 
вогнестійких приміщеннях. 
Приготування малярних складів із шкідливими і вогненебезпечними 
речовинами ведуть робітники, які пройшли спеціальне навчання. Робітники 
захищені респіраторами, захисними окулярами, нешкідливими миючими 
засобами, захисними пастами. 
При виконанні бетонних робіт заземляють корпуса вібраторів. При цьому 
мають на увазі, що, не дивлячись на низьку напругу (36 В), при роботі з 
вібраторами без дотримання вимог техніки безпеки не виключається 
можливість враження робітників струмом, [36]. 
При проведенні електропрогріву в зимовий час, окрім обмеження доступу 
людей до місця прогріву шляхом встановлення огорожі та попереджуючих 
знаків, в зоні прогріву вмикають червону сигнальну лампу. Бетонування, а також 
всі роботи, пов’язані з перемиканням електродів, замірами температури, 
полагодженням лінії та інше, проводяться лише при вимкнутому струмі. 
Бетононасоси встановлюються в приямках з таким розрахунком, щоб навколо 
них залишались проходи шириною не менше 1м. При продувці бетоновода (в 
зимовий час) стиснутим повітрям робітники не наближуються до вихідного 
отвору бетоноводу на відстань меньше 10м. 
При монтажних роботах особлива увага звертається на роботу гусеничного 
крану. Безпека його використання забезпечується відповідністю вантажно-
технічних характеристик крану масі вантажів, виконням вимог по влаштуванню 
       Арк. 
      192 Б – 24ск   ПЗ   
  
       
 
та експлуатації підкранових шляхів, охорони небезпечної зони, зупиненню крана 
при грозі та при вітрі більше 15 м/с. 
При застосуванні механізованих засобів випробовувати монтажні пристрої. 
Складування матеріалів і конструкцій виконувати з урахування 
протипожежних відстаней, висотою не більше передбаченої нормативними 
вимогами для даного матерілу. 
Транспортування важких вантажів, великогабаритних вантажів, а також 
небезпечних вантажів виконується спецтранспортом із погодженням в ДАІ. 
Таким вантажем є баштовий кран в транспортувальному положенні. 
При виконанні кам’яних робіт необхідно суворо дотримуватись правил 
техніки безпеки, що регламентовані в [ 36 ]. 
Риштування повинні відповідати встановленим вимогам в частині міцності 
та стійкості. Настили риштувань огородити поручнями висотою не нижче ніж 1 
м із бортовою дошкою. Навантаження на риштування не повинні перевищувати 
допусків. 
При кладці із внутрішніх риштувань стін висотою більше 7 м по всьому 
периметру будівлі необхідно влаштовувати захисні козирки у вигляді настилу на  
кронштейнах. Перший ряд козирків улаштовують на висоті не більше 6 м від 
рівня землі, а послідуючі через кожні 6-7 м. Над входами в сходинкові клітини 
влаштовують суцільні навіси розміром у плані не менше 22 м. 
При складуванні на будівельному майданчику цеглу в пакетах на піддонах 
укладати не більше ніж у два яруси, у контейнерах – в один ярус, без 
контейнерів – висотою не більше 1.7 м, [34]. 
До засобів колективного захисту, що застосовуються при веденні робіт 
перед’являються такі вимоги, [34,35]: засоби колективного захисту 
виготовляють за технічною документацією, яка розроблена та затверджена у 
встановленому порядку; перед початком експлуатації засоби колективного 
захисту випробувати статичним навантаженням, первищеним за нормативну на 
20%, а під’йомні підмостки, крім того, динамічним навантаженням, первищеним 
над нормативним на 10%; випробовування виконати за методикою, яка вказана в 
ППР, або в інструкціях по експлуатації; час статичного навантаження 
приймається не менше 10 хв; результати випробування вважаються 
задовільними, якщо після них візуально не замічено руйнування деталей, тріщин 
в елементах та вузлах їх кріплення, а також значних деформацій несучих 
елементів засобів колективного захисту. За результатами випробувань склсти 
акт, який зберігається до використання строку експлуатації засобів колективного 
захисту. 
До монтажних та пов’язаних з ними робіт допускаються робочі, що пройшли 
курс навчання правилам безпеки при веденні монтажних робіт та перевірку 
знань спеціальною екзаменаційною комісією, [34]. 
До висотних робіт допускаються монтажники та електрозварювальники, що 
мають довідку про проходження медичного огляду, який вони проходять двічі на 
рік. До верхолазних робіт допускаються монтажники, що мають розряд не нижче 
четвертого та стаж роботи не менше одного року. При верхолазних роботах 
робочі прикріплюються до міцно встановлених елементів конструкцій за 
допомогою запобіжних поясів із швидкоз’ємними карабінами. При переході від 
       Арк. 
      
 192 Б – 24ск   ПЗ   
 
       
 
вузла до вузла конструкції,що монтується робочі прикріплюють карабін 
запобіжного поясу до натягнутого страхувального тросу.Незалежно від 
характеру виконуваних робіт усі робочі, що беруть участь у монтажних роботах, 
повинні носити каски, що запобігають від ушкоджень при падінні предметів з 
верхніх монтажних горизонтів, [34,35]. 
З метою створення необхідних умов для безпечного виконання робіт на 
будівельному майданчику та будівлі, що монтується, влаштувати 
попереджувальні написи, виділені небезпечні зони, прорізи огороджені, а робочі 
місця при виконанні робіт у вечірній час та вночі – повинні бути освітлені, [35]. 
У відповідності з діючими нормами стропи, захвати та інші такелажні 
пристрої слід періодично перевіряти та при необхідності відбраковувати. Перед 
початком роботи такелажні пристрої випробують подвійним навантаженням. 
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в 
приміщеннях необхідно підтримувати температуру в межах від 10С до 20С.  
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в 
зимовий час повинно бути організовано таким чином, щоб при нанесенні на 
поверхню, що оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С. 
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не 
допускаються підлітки та жінки.     
Захистом від шуму є поперше  засоби індивідуального захисту:  протишумні 
шоломи, навушники і вкладиші. Можуть бути рекомендовані наступні типи 
засобів індивідуального захисту, [35]: 
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2; 
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши". 
Застосування вкладишів допустимо при рівнях звука не вище 100 дБА, 
навушників - 110 дБА. 
Засоби захисту від вібрацій , [35]. Для забезпечення віброізоляції 
влаштовують розриви між елементами конструкцій або усувають тверді зв'язки 
між ними, а також уникають подібності частот власних коливань системи і 
частот сил, що її збурюють.  
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів 
наносять в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні втрати. 
До таких матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні конструкції, СКЛ-25 
та інш. Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000 
Гц. Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, рукавиці, 
виготовлені із віброзахисних матеріалів цілком або в місцях з'єднання з 
вібруючою поверхнею, [36]. 
Захист від ультра- та інфразвука, [35]. Захист від ультразвукових коливань 
здійснюється тими ж методами, що і захист від шуму. Основну увагу потрібно 
приділяти усуненню безпосереднього контакту робітників з коливними 
середовищами. Ультразвукове технологічне устаткування ізолюють кожухами 
або звукоізолюючими камерами. Внутрішні поверхні камер облицьовуються 
звукопоглинаючими матеріалами. Робочі місця можна екранувати. Для 
поглинання енергії ультразвука рекомендуються матеріали, подібні до 
застосовуваних при зниженні шуму, але з більшою ефективністю на високих 
частотах. 
       Арк. 
      192 Б – 24ск   ПЗ   
  
       
 
Труднощі захисту від інфразвукових хвиль полягають в тому, що стіни і 
великі елементи конструкцій починають вібрувати в ритмі інфразвука і не чинять 
йому ніякого опору. Інфразвук практично не послаблюється перешкодами, тому 
основною задачею захисту людини від шкідливого впливу інфразвука є 
виключення чи ослаблення його генерування в самому джерелі. Ефективними 
заходами від інфразвука є також застосування методів зниження вібрацій. 
 
   6.2  Розрахунок та проектування місцевої системи вентиляції 
 
Місцева вентиляція може бути припливною і витяжною. 
Місцева припливна вентиляція 
При якій здійснюється концентрована подача припливного повітря заданих 
параметрів (температури, вологості, швидкості руху), виконується у вигляді 
повітряних душів, повітряних та повітряно-теплових завіс. 
Повітряні душі використовуються для запобігання перегріванню 
робітників у гарячих цехах, а також для утворення так званих повітряних оазисів 
(простір виробничої зони, що різко відрізняється своїми фізико-хімічними 
характеристиками від решти приміщення). 
Повітряні та повітряно-теплові завіси (рис. 7.1) призначені для запобігання 
надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при 
необхідності частого відкривання дверей чи воріт. Повітряна завіса створюється 
струменем повітря, що подається з вузької довгої щілини, під деяким кутом 
назустріч потоку холодного повітря. Канал зі щілиною розміщують збоку, знизу 
чи зверху воріт або дверей. 
 
 
Рис. 6.1. Повітряно-теплові завіси: а - з нижньою подачею повітря; б - з боковою 
двосторонньою подачею повітря; в - з боковою односторонньою подачею повітря 
 
Місцева витяжна вентиляція 
Забезпечує вловлювання шкідливих виділень (газів, парів, пилу) 
безпосередньо в місцях їх виділення, а відтак запобігає їх поширенню в 
приміщенні. У промисловості застосовують різноманітні місцеві відсмоктувачі, 
які можна умовно поділити на відсмоктувачі відкритого та закритого типу (рис. 
6.2). 
       Арк. 
      
 192 Б – 24ск   ПЗ   
 
       
 
  
Рис. 6.2. Класифікація місцевих відсмоктувачів 
 
Конструкція місцевої витяжки повинна забезпечити максимальне 
вловлювання шкідливих виділень при мінімальній кількості вилученого повітря. 
Крім того, вона не повинна бути громіздкою та заважати обслуговуючому 
персоналу працювати і наглядати за технологічним процесом. Основними 
чинниками при виборі типу місцевої витяжки е характеристики шкідливих 
виділень (температура, густина парів, токсичність), положення робітника при 
виконанні роботи, особливості технологічного процесу та устаткування. 
У випадках, коли джерело виробничих шкідливостей можна помістити 
всередині простору, обмеженого стінками, місцеву витяжну вентиляцію 
влаштовують у вигляді витяжних шаф (рис. 6.3), фасонних укрить, витяжних 
камер. 
Якщо за умовами технології або обслуговування джерело шкідливостей не 
можна ізолювати, тоді встановлюють витяжний зонт або всмоктувальну панель 
(рис. 6.4). При цьому потік повітря, що видаляється, не повинен проходити через 
зону дихання робітника. 
Окремим випадком місцевої витяжної вентиляції е бортові відсмоктувачі 
(рис. 6.5), якими обладнують ванни (гальванічні, травильні тощо) чи інші ємності 
з токсичними рідинами, оскільки необхідність використання при їх завантаженні 
підіймально-транспортного обладнання унеможливлює облаштування витяжних 
зонтів чи всмоктувальних панелей. При ширині ванни 1 м і більше необхідно 
встановлювати бортовий відсмоктувач з передувом, у якого з одного боку ванни 
повітря відсмоктується, а з іншого - нагнітається. При цьому рухоме повітря ніби 
екранує поверхню випаровування токсичних рідинних продуктів. 
       Арк. 
       
 192 Б – 24ск   ПЗ   
       
 
  
Рис. 6.3. Витяжні шафи: 
 а - з верхнім відсмоктуванням; б - з нижнім відсмоктуванням; в - комбіновані; г - 
зонт-козирок 
  
Рис. 6.4. Витяжний зонт над (а) та збоку (б) джерела тепла і всмоктувальна 
панель (в): 1 - всмоктувальна панель; 2 - екран; 3 - джерело шкідливості 
  
Рис. 7.5. Бортові відсмоктувачі: а- однобортовий; б - двобортовий; в - з 
передувом; г – перевернутий 
 
         Методи розрахунку систем штучної вентиляції 
 
Основне завдання розрахунку загальнообмінних систем штучної вентиляції 
- визначити кількість повітря £ (м3/год), яке необхідно подати або вилучити з 
приміщення. При розрахунку вентиляції в цехах повітрообмін, як правило, 
визначають розрахунковим шляхом за конкретними даними про кількість 
шкідливих виділень (теплоти, вологи, парів, газів, пилу). 
1. Для цехів, де виділяються шкідливі речовини, повітрообмін визначають 
за кількістю шкідливих газів, парів, пилу, що надходять у робочу зону, з метою 
       Арк. 
      
 192 Б – 24ск   ПЗ   
 
       
 
розбавлення їх припливним повітрям до гранично допустимих концентрацій: 
 
                                              (6.1) 
 
де U - кількість шкідливої речовини, що надходить у повітря цеху, мг/год; 
k1 - гранично допустима концентрація шкідливої речовини, що надходить у 
повітря цеху, мг/м3; k2 - концентрація тієї ж шкідливої речовини у припливному 
повітрі, мг/м3. 
2. Для цехів з виділенням надлишкового тепла кількість припливного 
повітря визначається із умови асиміляції цього тепла: 
 
                                          (6.2) 
 
Де Qнад - надлишкове тепло в цеху, кДж/год; С - питома теплоємність 
повітря при постійному тиску, що дорівнює 1 кДж/кг, °С; у - густина 
припливного повітря, кг/м3; tв - температура повітря, що виходить з цеху, °С; tп - 
температура припливного повітря, °С. 
3. Для цехів зі значним виділенням водяних парів необхідний повітрообмін 
визначається за надлишком вологи: 
 
                                          (6.3) 
 
де G - маса водяних парів, що виділяють різні джерела в приміщення, г/год; 
dВ - вологість повітря, що виходить з цеху, г/кг; dп - вологість повітря, що 
надходить у цех, г/кг; у - густина припливного повітря, кг/м3. 
4. Для приміщень, де немає шкідливих виділень (або кількість їх незначна) 
приплив (витяжку) повітря можна визначити за кратністю повітрообміну (к) - 
відношенням об'єму повітря, що подається (вилучається) за одиницю часу L 
(м3/год), до об'єму приміщення V (м3): 
 
                                            (6.4) 
 
Кратність повітрообміну показує, скільки разів протягом години необхідно 
замінити весь об'єм повітря в даному приміщенні для створення нормальних 
умов повітряного середовища. Визначивши за довідником кратність 
повітрообміну і знаючи об'єм приміщення, можна порахувати кількість 
припливного повітря чи витяжки. 
5. Для приміщень, де не утворюються шкідливі виділення та надлишкове 
тепло і немає необхідності у створенні метеорологічного комфорту можна 
використати формулу де L - мінімальна подача повітря на одного працівника 
відповідно до санітарних норм (при об'ємі приміщення, що припадає на одного 
працівника, до 20 м3 - 30 м3/год, а при об'ємі понад 20 м2  = 20 м3/год); п - 
кількість працівників у приміщенні. 
       Арк. 
       
 192 Б – 24ск   ПЗ   
       
 
6. При розрахунку місцевої витяжної вентиляції кількість повітря, що 
вилучається місцевою витяжкою (зонт, панель, шафа), можна порахувати за 
формулою 
                                    (6.5) 
 
де F - площа поперечного перерізу отвору місцевої витяжки, м3; v - 
швидкість руху вилученого повітря в цьому отворі (приймається від 0,5 до 1,7 
м/с у залежності від токсичності та леткості газів та парів, що виділяються). 
 
Для швейного цеху головного виробничого корпусу швейної фабрики при 
розрахунку місцевої вентиляції можна застосувати формулу (7.5), так як у 
швейному цеху не передбачаєтсья шкідливих викидів та передбачено 
вилучення повітяр від робочих місць швачок за допомгою витяжних зонтів. 
Площа перерізу отвору місцевої витяжки приймається 0,35х0,35 м: 
  
L=0,35х0,35х0,75х3600=330,75 м3/год. 
 
Отже кількість повітря, що вилучається місцевою витяжкою 
становить 330,75 м3/год. 
Основні вимоги до систем вентиляції 
 
Природна та штучна вентиляції повинні відповідати наступним санітарно-
гігієнічним вимогам: 
- створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови 
праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря); 
- повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі або 
розчиняти їх до допустимих концентрацій; 
- не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом 
засмоктування із суміжних приміщень; 
- не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження; 
- бути доступними для керування та ремонту під час експлуатації; 
- не створювати під час експлуатації додаткових незручностей (наприклад, 
шуму, вібрацій, потрапляння дощу, снігу тощо). 
Необхідно зазначити, що до вентиляційних систем, встановлених у 
пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях, висувається ціла низка додаткових 
вимог, які в цьому розділі не розглядаються. 
Кондиціонування повітря 
Кондиціонування повітря - це створення та автоматичне підтримування в 
приміщенні заданих або таких, що змінюються за певною програмою 
метеорологічних умов, які є найбільш сприятливими для працівників чи для 
нормального перебігу технологічного процесу. Кондиціонування повітря може 
бути повним та неповним. Повне кондиціонування повітря передбачає 
регулювання температури, вологості, швидкості руху повітря, а також 
можливість його додаткового оброблення (очищення від пилу, дезінфекції, 
дезодорації, озонування). При неповному кондиціонуванні регулюється лише 
       Арк. 
      
 192 Б – 24ск   ПЗ   
 
       
 
частина параметрів повітря. 
Кондиціонування повітря здійснюється кондиціонерами, які поділяються 
на центральні та місцеві. Центральні кондиціонери призначені для 
обслуговування великих за розмірами приміщень. Оброблення повітря 
відбувається в одному центрі, що розташований поза приміщеннями, в яких 
здійснюється кондиціонування і зв'язаного з останніми каналами для подачі та 
рециркуляції повітря. Місцеві кондиціонери мають малу продуктивність і 
обладнуються безпосередньо в невеликих приміщеннях. Такі кондиціонери 
зазвичай працюють на зовнішньому повітрі за так званою припливною схемою. 
Центральний кондиціонер (рис. 6.6) складається з трьох основних частин: 
відділення змішування повітря, промивної камери і відділення другого 
підігрівання. 
 
Рис. 6.6. Принципова схема центрального кондиціонера: 
 1 - камера змішування повітря; 2 - повітряний фільтр; З - калорифер першого 
підігрівання; 4 - краплевідділювач; 5 - промивна камера; 6 - форсунки; 7 - 
відділення другого підігрівання; 8 – калорифер 
 
У відділенні змішування зовнішнє повітря змішується з відповідною 
кількістю повітря з приміщень, а в холодний період року ще й підігрівається 
калорифером першого підігрівання. У промивній камері повітря очищується, 
зволожується та охолоджується (в теплий період) водою, що розпорошується 
форсунками. У відділенні другого підігрівання очищене повітря знову 
підігрівається калорифером; його відносна вологість знижується до заданої, після 
чого повітря за допомогою вентилятора подається по повітропроводу в 
приміщення. 
Система кондиціонування оснащується спеціальними пристроями, які 
автоматично регулюють за заданими умовами необхідні параметри повітря, а 
отже й відповідні характеристики теплоносія та холодної води. 
Варто зазначити, що при вирішенні питання щодо доцільності 
кондиціонування повітря необхідно враховувати й економічні чинники. 
 
 
 
 
       Арк. 
      
 192 Б – 24ск   ПЗ   
 
       
 
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті 
 
Даний об'єкт – виробничий корпус по виготовленню автоматизованої продукції 
ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м. Запоріжжя, в залежності від особливостей його 
виробництва і інших характеристик має свою специфіку. На даному об'єкті 
виробничий процес здійснюється в ззовні будівлі, сама споруда виконана з збірного 
бетону та уніфікованих елементів, територія об'єкту насичена інженерними, 
комунальними і енергетичними лініями, густота забудови становить 30%. Все це дає 
підставу вважати характерні загальні фактори, які впливають на підготовку об'єкта до 
роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу. До цих факторів належать: 
район розміщення об'єкту, внутрішнє планування і забудова території об'єкту, системи 
енергопостачання, технологічний процес, виробничий зв'язок об'єкту, системи 
управління, підготовленість об'єкту до відбудови виробництва і інше, [35,37]. 
Район розміщення об'єкту був вивчений за мапою (планами). Проводиться 
аналіз топографічного розміщення об'єкту: характер забудови території, яка 
оточує об'єкти (структура, густота, тип забудови); наявність на цій території 
підприємств, які можуть бути джерелами виникнення вторинних факторів 
ураження (гідровузли, об'єкти хімічної промисловості і ін.), природні умови 
навколишньої місцевості (лісові масиви - джерела можливих пожеж, рельєф 
місцевості); наявність шляхів і ін. Було з'ясовано метеорологічні умови району: 
кількість опадів, напрям пануючих середніх і приземних вітрів, а також характер 
грунту. І був зроблений висновок, що місце розташування об’єкту задовольняє 
всім вимогам. 
При вивченні об'єкту на території були виявленні споруди, які за 
особливостями їх конструкції і виробництва були б дуже вразливі для - дії вогню 
і можливих вторинних факторів ураження. Особлива увага звертається на 
ділянки, де можуть виникнути вторинні фактори ураження. На території об'єкту 
такими джерелами є: майстерні з вибухонебезпечними речовинами і 
вибухонебезпечні технологічні установки, технологічні комунікації, руйнування 
яких може викликати пожежу, вибухи і загазованість ділянки, склади 
легкозаймистих матеріалів, холодильні джерел енергопостачання, установки, які 
використовують аміак та інші. 
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є , [36,37]: 
      -  землетруси силою до 6 балів; 
      -  ураганні вітри швидкістю 15 м/сек та більше; 
      -  снігові замети; 
      -  підтоплення (території, основи фундаментів).    
Особливу увагу приділяють системі енергопостачання. Система 
енергопостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного імпульсу 
ядерного вибуху. 
При розгляді системи водопостачання звертається увага на захист споруд і 
водозбірників на підземних джерелах води від радіоактивного, хімічного і 
біологічного зараження. Стійкість мережі водопостачання підвищується при 
заглибленні в грунт всіх ліній водопроводу і розташування належних гідрантів і 
відключаючих пристроїв на території, яка не може бути заваленою. 
Нормальна робота  залежить від безперервного забезпечення технічною і 
       Арк. 
      
 192 Б – 24ск   ПЗ   
 
       
 
питною водою. Порушення у постачанні водою об'єкту може призвести до його 
зупинки і викликати труднощі в проведенні рятувальних робіт в районі 
стихійного лиха, аварії, катастрофи або застосування сучасної зброї. Для 
підвищення стійкості постачання об'єкта водою система водопостачання 
здійснюється від двох незалежних джерел, одне з яких підземне. Резервуари 
чистої води треба устаткувати герметичними люками і вентиляцією з очисткою 
повітря від пороху. 
Жорсткі вимоги до зберігання і захисту в ремонтних цехах кисня, 
вибухонебезпечних і горючих речовин.  
На даному об’єкті встановлена спринклерна система пожежогасіння на 
випадок пожежі. 
 Будівлі і споруди на об’єкті розміщуємо розосереджено. Відстань між 
будівлями нормується протипожежними розривами – 3-5 м. При забезпеченні 
таких розривів виключається можливість перенесення вогню з однієї будівлі на 
інші, навіть якщо гасіння пожежі не проводиться, [35]. 
 Найбільш важливі виробничі споруди проетуємо з заглибленням або 
пониженням висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі 
і збільшить її опір ударній хвилі будь – якого вибуху. Висока стійкість до 
ударної хвилі властива залізобетонним будівлям із металевим каркасом в 
бетонній опалубці. 
 Для підвищення стійкості до пожеж в будинках застосовуємо вогнестійкі 
конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів будівлі. 
 В складських приміщеннях проектуємо якомога менше вікон та дверей, [3]. 
Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин розміщуються в 
окремих блоках заглиблених, або напівзаглиблених біля кордонів об’єкту або за 
його межами. 
           Душові приміщення проектуємо з врахуванням використання їх робочими, 
[19]. 
 Дороги на території об’єкту запроектовані з твердим покриттям і такими, 
що забезпечують зручний і найкоротший шлях між виробничими будівлями, 
спорудами та складами, [29]. 
 Системи побутової і виробничої каналізації мають не менше 2 випусків в 
міську каналізаційну мережу і пристосування для аварійних викидів в 
підготовлені для цього місця. 
Викликати надзвичайну ситуацію, аварію можуть такі фактори, [36,37]:  
- психологічні – втрата самовладання, порушення координації рухів, 
необережні дії, недбале виконання своєї роботи;  
- метеорологічні –  сильний   вітер, низька і висока температура повітря, 
дощ, сніг, туман, ожеледь;  
- аварії будівельних конструкцій унаслідок проектних помилок, порушення 
технології виготовлення збірних конструкцій, низької якості будівельно-
монтажних робіт, неправильній експлуатації і ін.;  
- падіння монтованих конструкцій унаслідок не технологічності 
конструкцій, невідповідності по стикуємим розмірах і поверхнях, порушення 
послідовності технологічних операцій і ін.;  
- падіння матеріалів, елементів конструкцій, оснащення, інструменту і тому 
       Арк. 
      
 192 Б – 24ск   ПЗ   
 
       
 
подібне унаслідок порушення вимог правил безпеки – відсутність бортової 
дошки настилу лісів і ін.;  
- електропроводка, електроустаткування, електроапаратура, світильники – 
із захисними екранами;  
- куріння, використання  відкритого вогню і робота інструментів, що дає 
при ударі іскри, не допускаються;  
- сміття і інші матеріали, потенційно небезпечні до займання, негайно 
віддаляються в безпечні місця. 
При виникненні  аварійної   ситуації  необхідно, [36,37]:  
а) припинити роботу;  
           б) попередити працівників про небезпеку;  
в) повідомити  керівника робіт і сприяти усуненню  аварійних   ситуацій, а 
також їх розслідуванню в цілях розробки протиаварійних заходів;  
д) при нещасних випадках  з людьми необхідно надати першу допомогу 
потерпілому,  викликати лікаря або прийняти заходи по відвезенню його до 
закладів медичного обслуговування та доповісти  керівникові  робіт і прийняти 
необхідні заходи  по збереженню обстановки, в якій  стався нещасний випадок 
або аварія, якщо це не пов'язано  з  небезпекою для здоров'я і життя людей.  
При виникненні пожежі необхідно, [36,37]:  
а) повідомити пожежну охорону і дати сигнал тривоги  для місцевої 
пожежної охорони і добровільної пожежної дружини;  
б) прийняти заходи до евакуації людей і порятунку матеріальних 
цінностей;  
в) приступити до гасіння пожежі своїми силами та засобами 
пожежегасіння. 
Безпечні і здорові умови праці будівельників багато в чому залежать від 
забезпеченості їх  засобами  індивідуального захисту, які призначені для 
оберігання тіла людини, очей, органів слуху, дихальних шляхів від 
несприятливих дій зовнішнього середовища і шкідливих чинників виробництва. 
Засоби   індивідуального   захисту  залежно від призначення діляться на: 
ізолюючі костюми,  засоби   захисту  органів дихання, спеціальний одяг, 
спеціальне взуття,  засоби   захисту  рук,  засоби   захисту  обличчя,  засоби   
захисту  очей,  засоби   захисту  органів слуху, запобіжні пристосування і захисні 
дерматологічні  засоби , [37]. 
Спецодяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, брюки, костюми, 
халати, плащі, кожухи, фартухи, жилети і нарукавники) по своїм захисних 
властивостях бувають загального призначення - призначені для захисту людини 
від бруду і травм при виконанні будівельно-монтажних робіт, а також при роботі 
на верстатах і механізмах, вологозахисне, термозахисне, кислотозахисне 
спецвзуття, так само як і спецодяг, служить захисним цілям. 
Для захисту голови робітника від зовнішніх дій: падіння дрібних 
предметів, сонячних променів при роботі літом на відкритому повітрі і т. ін. - 
застосовують каски. 
Засобами   індивідуального   захисту  є запобіжні пристосування (запобіжні 
пояси, діелектричні килимки, ручні захвати, маніпулятори, наколінники, 
налокітники, наплічники). Запобіжний пояс застосовують при монтажних, 
       Арк. 
      
 192 Б – 24ск   ПЗ   
 
       
 
покрівельних і інших роботах, пов'язаних з перебуванням робітників на висоті. 
Запобіжні пояси через кожні 6 місяців піддаються випробуванню на статичне 
навантаження, рівне 4000 Н (400 кгс), про що робиться запис в місці нанесення 
маркерування, [37]. 
До  засобів   індивідуального   захисту  очей в першу чергу відносяться 
захисні окуляри, від пилу, твердих часток, хімічно неагресивної рідини і газів, 
ультрафіолетового випромінювання і інших небезпечних виробничих чинників.  
Для захисту органів дихання від шкідливих газів і пилу користуються 
фільтруючими та ізолюючими приладами такими як: противогазами і 
респіраторами, пневмошлемами.  Принцип їх дії полягає в ізоляції органів 
дихання від довкілля і забезпеченні подачі чистого повітря для дихання.  
Для  захисту  органів дихання людини від нетоксичного пилу застосовують 
респіратори. Марлеві пов'язки відносяться до простих типів респіраторів і 
складаються з 5...6 шарів марлі, які у міру забруднення слід замінювати новими. 
Марлеві пов'язки можуть бути рекомендовані лише для захисту від пилу при 
невеликих концентраціях, наприклад деревинною. Для захисту, органів слуху від 
шуму з рівнем до 120 дб (наприклад, при роботі з будівельно-монтажними 
пістолетами) застосовують шлеми, навушники і вкладиші. Їх використання 
дозволяє ослабити зовнішній шум на 30-40 дб. Шкіру рук захищають від дії 
шкідливих речовин рукавицями, профілактичними кремами, пастами, [36,37]. 
 
 
 
       Арк. 
      
 192 Б – 24ск   ПЗ   
 
       
 
   
 
TEXHIKO-EKOHOMIЧHI ПОКАЗНИКИ 
 
 
 
На будівництво: Виробничий корпус по виготовленню автоматизованої 
продукції ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м. Запоріжжя. 
 
 
 
 
Nn/n  Найменування показників  Один.виміру  Показники  
1  2  3  4  
Найменування будівлі та ii місце знаходження  Виробничий корпус по 
виготовленню 
автоматизованої продукції 
1  
ТОВ 
"ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", 
м. Запоріжжя 
2  Характеристика будівництва    Нове  
Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах тис.грн.  243 871 308 
3  
2026р.  
  - в т.ч. Б М Р  тис.грн.  204 851 900 
4  Будівельний об' єм  М3  56841  
5  Загальна площа  М2 14948 
6  Кошторисна вартість 1 м3 будівлі  Грн.  4 290 
7  Кошторисна вартість 1 м2 будівлі  Грн.  16 314 
8  Трудомісткість будівництва  люд/год  162730 
9  Затрата праці на будівництво 1 м3 будівлі люд/дн.  0,30  
10  Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі люд/дн.  1,27 
11  Тривалість будівництва  Місяців   23 
 
 
 
  2 Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                      - 1 -                                                                                                                                              3_СС 
   Форма № 1 
  
  ( назва  організації,  що затверджує ) 
   
       
Затверджено  
       
Зведений кошторисний розрахунок у сумі  243 871 308 тис.грн. 
У тому числі зворотних сум  --  тис.грн. 
   
.   
  ( посилання  на документ про затвердження ) 
   
    
“___” ______________________  200___ р. 
   
       
ЗВЕДЕНИЙ  КОШТОРИСНИЙ  РОЗРАХУНОК  ВАРТОСТІ  БУДІВНИЦТВА 
       
Виробничий корпус по виготовленню автоматизованої продукції ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м. Запоріжжя 
       
Складений в поточних цінах станом на 30 квітня 2026 р. 
 Номери Кошторисна вартість, тис.грн. Загальна 
Інші 
№ кошторисів і Найменування глав,  об”єктів, устаткування, кошторисна 
будівельних монтажних витрати, 
п/п кошторисних робіт і витрат меблів та вартість, 
робіт робіт тис.грн. 
розрахунків інвентарю тис.грн. 
1 2 3 4 5 6 7 8 
           
Глава 2. Основнi об'єкти будiвництва 
 
1 2-1 Виробничий корпус по виготовленню автоматизованої 130186984,00 98211234,00   -       -     228398,218 
продукції ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м. Запоріжжя 
  ------------------------------------------------------------------------------------ ------------------- ------------------- --------------------- ----------------- ------------------- 
  
  Разом по главi 2: 130186984,00 98211234,00   -       -     228398218 
  Разом по главах 1-7: 130186984,00 98211234,00   -       -     228398218 
           
Глава 8. Тимчасовi будiвлi i споруди 
 
2 ДБН Д.1.1-1-2000 Кошти на зведення та розбирання тимчасових будiвель i 147875 5853   -       -     153728 
п.3.1.14 споруд виробничого та допомiжного призначення, 
передбачених даним проектом (робочим проектом) (3,1 %) 
  2 Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                      - 2 -                                                                                                                                              3_СС 
1 2 3 4 5 6 7 8 
  ------------------------------------------------------------------------------------ ------------------- ------------------- --------------------- ----------------- ------------------- 
  
  Разом по главi 8: 147875 5853   -       -     153728 
  Разом по главах 1-8: 130 334 859 98 217 087   -       -     228 551 946 
  Разом по главах 1-9: 130 334 859 98 217 087   -       -     228 551 946 
  Разом по главах 1-12: 130 334 859 98 217 087   -       -     228 551 946 
 ДБН Д.1.1.1-2000 Кошторисний прибуток 9 140 000   -       -       -     9 140 000 
п.3.1.18 
 ДБН Д.1.1-1-2000 Кошти на покриття адміністративних витрат   -       -       -     2 740 000 2 740 000 
п.3.1.18.4 будівельно-монтажних організацій 
  Разом 139474859 194,655   -     2 740 000 236 911 308 
  Податки, збори, обов"язковi платежи, встановленi   -       -       -     2 740 000 2 740 000 
чинним законодавством i не врахованi складовими 
вартостi будiвництва (крiм ПДВ) 
  у тому числi:      
 ДБН Д.1.1-1-2000 - Комунальний податок   -       -       -     740 000  740 000 
п.3.1.22 
  Разом крiм ПДВ 13947485 13947485   -     740 000 740 000 
 ДБН Д.1.1-1-2000 Податок на додану вартість (ПДВ) (20 %)   -       -       -     3 480 000 3 480 000 
п.3.1.22 
  Всього по зведеному кошторисному розрахунку 13947485 13947485   -     1189,677 243 871 308 
        
   
Директор (або головний інженер) __________________________ .                              
проектної організації   
Головний інженер проекту __________________________     
   
Начальник  відділу   __________________________     
  
Узгоджено:   
Замовник ________________________________________________________________________________________________________________ 
 
 
  Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                      - 1 -                                                                                                                                     3_ОС_2-1 
Виробничий корпус по виготовленню автоматизованої продукції  Форма №3   
ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м.Запоріжжя   
ОБ`ЄКТНИЙ  КОШТОРИС  № 2-1 
 
на будівництво : Виробничий корпус по виготовленню автоматизованої продукції 
ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м. Запоріжжя 
 
 Кошторисна вартість об`єкта 228398,218 тис.грн. 
 Кошторисна трудомісткість 162,730 тис.люд.-год. 
 Кошторисна заробітна плата 41 111,679 тис.грн. 
 Вимірник одиничної вартості    
 Будівельні обсяги        
 
Номери Кошторисна вартість,  тис.грн. Кошторис- 
Кошторис- 
кошторисів на трудо- Показники 
 № устаткуван- на заробіт- 
і кошторис- Найменування робіт і витрат будівельних монтажних інших місткість, одиничної 
п/п ня, меблів та всього  на плата, 
них роз- робіт робіт витрат тис. вартості 
інвентарю  тис. грн. 
рахунків люд.-год. 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
1 Л.кошторис  на загальнобудівельні роботи 186650,850   -       -       -     186650,85 162,730 186650,850   -     
2-1-1 0 
2 Л.кошторис  на внутрішні санітарно-технічні роботи 1242,789   -       -       -     1242,789   -     1242,789   -     
2-1-2 
3 Л.кошторис  на внутрішні електро-технічні роботи   -     1 679,579   -       -     1 679,579   -     1 679,579   -     
2-1-3 
4 Л.кошторис  на монтаж технологічного обладнання   -     37375,000   -       -     37375,000   -     37375,000   -     
2-1-4 
5 Л.кошторис  на наладку і пуск технологічного   -     1450,000   -       -     1450,000   -     1450,000   -     
2-1-5 обладнання 
 --- ---------------- ---------------------------------------------------------- ----------------- ---------------- ------------------- --------------- --------------- ---------------- ---------------- --------------- 
   Всього: 187 893,639 40 504,579   -       -     228398,21 162,730 228398,218   -     
8 
           
    
      
  
      
  
  Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                      - 2 -                                                                                                                                     3_ОС_2-1 
Головний виробничий корпус швейно-галантерейної фабрики м.Кіровоград 
 
ВІДОМІСТЬ  ТРУДОМІСТКОСТІ  І  ЗАРОБІТНОЇ  ПЛАТИ 
до об`єктного кошторису №  2-1 
 
Загальновиробничі  
Номе- Будівельні  роботи Монтажні  роботи Експлуатація  машин 
витрати 
ри ло- Кошторис- 
Трудоміст- Трудоміст- Трудоміст- Кошторис- 
каль- на трудо- 
Найменування кість, кість, кість, Трудоміст- на заробіт- 
них Заробітна Заробітна Заробітна Заробітна місткість, 
локальних  кошторисів тис. тис. тис. кість, на плата,  
кошто плата, плата, плата, плата, тис. 
люд.-год. люд.-год. люд.-год. тис. тис. грн. 
- тис. грн. тис. грн. тис. грн. тис. грн. люд.-год. 
Середній Середній Середній люд.-год. 
рисів 
розряд розряд розряд 
1 2 3/4 5 6/7 8 9/10 11 12 13 14 15 
2-1-1 загальнобудівельні роботи 119,476 552,393   -       -     27,574 136,404 15,680 88,569 162,730 777,366 
4    -      4      
2-1-2 внутрішні санітарно-технічні   -     8,087   -       -       -       -       -       -       -     8,087 
роботи   -        -        -          
2-1-3 внутрішні електро-технічні   -       -       -     13,530   -       -       -       -       -     13,530 
роботи   -        -        -          
2-1-4 монтаж технологічного   -       -       -     39,191   -       -       -       -       -     39,191 
обладнання   -        -        -          
2-1-5 наладку і пуск технологічного   -       -       -     13,064   -       -       -       -       -     13,064 
обладнання   -        -        -          
--------- ----------------------------------------- ---------------- ---------------- ---------------- ---------------- ---------------- ---------------- ---------------- ---------------- ---------------- ---------------- 
 Разом : 119,476 560,480   -     65,785 27,574 136,404 15,680 88,569 162,730 851,238 
            
 
Склав __________________________  Сокол Перевірила __________________________  Григор М.К.                                  
      
 
  Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                     - 1 -                                                                                                                   55_СС_ЛС4_2-1-1 
Форма № 4 
Будова – Виробничий корпус по виготовленню автоматизованої продукції 
ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м. Запоріжжя 
Шифр проекту - б/н 
Локальний кошторис 2-1-1 
на загальнобудівельні роботи 
Виробничий корпус по виготовленню автоматизованої продукції ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м. Запоріжжя 
 
Основа:  Кошторисна вартість 186650,850 тис. грн. 
креслення (специфікації ) №   Кошторисна трудомісткість 206,269 тис.люд.-год. 
  Кошторисна заробітна плата 186650,850 тис. грн. 
  Середній розряд робіт 3,4 розряд 
Складений в поточних цінах станом на “30 квітня” 2026 р. 
Витрати труда 
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн. 
робітників, люд.-год. 
експлуа- експлуа- 
Шифр і 
всього тації  тації    
№ номер  Найменування робіт і витрат,  Кіль- 
машин машин не зайнятих обслуго- 
п/п позиції одиниця виміру кість заробіт- 
всього вуваням машин 
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують  
заробіт- числі за- числі за- машини 
ної плати робітної робітної на 
плати плати одиницю всього 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
           
    А. Підземна частина         
           
   Роздiл 1. Землянi роботи       
   
  
1 Е1-24-1 Зрізка рослинного шару  бульдозерами 3,22 559,72 559,72 11099820   -     1802 __-__ __-__ 
потужністю 59 кВт [80 к.с.] з переміщенням грунту   -     175,06 564 25,90 83 
до 10 м, група грунтів 1 
                                                                    1000м3 
2 Е1-27-1 Планування майданчика  бульдозерами 4,06 393,11 393,11 546 575   -     1596 __-__ __-__ 
потужністю 59 кВт [80 к.с.]    -     122,95 499 18,19 74 
                                                                    1000м3 
3 Е1-13-4 Розроблення грунту у відвал екскаваторами 9,83 1897,56 1811,86 7291672 842 17811 17,24 169 
"драглайн" або "зворотна лопата" з ковшом 85,70 664,74 6534 102,63 1009 
місткістю 0,25 м3, група грунтів 1 
                                                                    1000м3 
4 Е1-24-1 Доробка дна котловану  бульдозерами потужністю 0,952 559,72 559,72 214 536   -     533 __-__ __-__ 
59 кВт [80 к.с.]    -     175,06 167 25,90 25 
                                                                    1000м3 
  Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                     - 2 -                                                                                                                   55_СС_ЛС4_2-1-1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
5 Е1-27-1 Засипка траншей і котлованів бульдозерами 3,9 393,11 393,11 717 263   -     1533 __-__ __-__ 
потужністю 59 кВт [80 к.с.] з переміщенням грунту   -     122,95 480 18,19 71 
до 5 м, група грунтів 1 
                                                                    1000м3 
6 Е1-24-1 Розроблення грунту бульдозерами потужністю 59 4,46 559,72 559,72 1 617 565   -     2496 __-__ __-__ 
кВт [80 к.с.] з переміщенням грунту до 10 м, група   -     175,06 781 25,90 116 
грунтів 1 
                                                                    1000м3 
7 Е1-134-1 Ущільнення грунту пневматичними трамбівками, 39 218,95 99,54 4 048 327 4657 3882 22,03 859 
група грунтів 1, 2 119,41 39,68 1548 6,62 258 
                                                                    100м3 
    Разом прямі витрати по роздiлу 1, грн. 15 545920 5499 29653  1028 
10573 1636 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.   -         
         всього заробiтна плата, грн. 2 798265     
    Загальновиробничi витрати, грн. 1 399 132     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 246     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 1 399 132     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по роздiлу 1, грн. 15 545920     
           
   Роздiл 2. Фундаменти       
   
  
8 Е7-1-1 Укладання блоків і плит стрічкових фундаментів 0,58 2043,57 1412,80 153 255 366 819 113,45 66 
при глибині котлована до 4 м, маса конструкцій до 630,77 518,41 301 74,02 43 
0,5 т 
                                                                    100шт 
9 Е7-1-2 Укладання блоків і плит стрічкових фундаментів 1,35 2723,23 1913,57 484 213 1093 2583 143,56 194 
при глибині котлована до 4 м, маса конструкцій до 809,66 708,05 956 104,00 140 
1,5 т 
                                                                    100шт 
10 К581321- Плити стрічкових фундаментів з/б марки  13580-85 58 73,44 __-__ 379 808   -     __-__ __-__ __-__ 
2048 Вiдпускна цiна: (303,83-0,71x7,30009611)x0,2+1,   -       -       -       -       -     
С1411-17 67:100x207,2+0,41:100x285,49+0,44:100x198, 
                                                                    шт 
11 К581321- Плити стрічкових фундаментів з/б ГОСТ 13580-85 64 79,74 __-__ 361 740   -     __-__ __-__ __-__ 
2029 Вiдпускна цiна: (243,02-0,71x7,30009012)x0,26+2,   -       -       -       -       -     
С1411-18 24:100x207,2+0,42:100x285,49+0,86:100x198, 
                                                                    шт 
  Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                     - 3 -                                                                                                                   55_СС_ЛС4_2-1-1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
12 К581321- Плити стрічкових фундаментів з/б ГОСТ 13580-85 71 98,97 __-__ 526 941   -     __-__ __-__ __-__ 
2045 Вiдпускна цiна: (243,02-0,71x7,30009012)x0,31+4,   -       -       -       -       -     
С1411-18 46:100x207,2+0,63:100x285,49+0,86:100x198, 
                                                                    шт 
13 Е6-1-20 Улаштування монолітних фундаментів бетонних 27,1 25987,56 2090,73 69 494 286 73003 56659 490,68 13297 
                                                                    100м3 2693,83 670,07 18159 94,82 2570 
14 Е8-4-7 Гідроізоляція стін, фундаментів бічна 5,61 864,01 23,96 509 257 1362 134 40,20 226 
обмазувальна бітумна в 2 шари  242,81 9,60 54 1,77 10 
                                                                    100м2 
    Разом прямі витрати по роздiлу 2, грн. 71 909500 75824 60195  13783 
19470 2763 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 58 965 790     
         всього заробiтна плата, грн. 12 943710     
    Загальновиробничi витрати, грн. 69635     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 1852     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 6 471 855     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по роздiлу 2, грн. 71 909500     
    Разом прямі витрати по пiдземнiй частинi, грн. 87 455 420 81323 89848  14811 
30043 4399 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 71 713 444     
         всього заробiтна плата, грн. 15 741 975     
    Загальновиробничi витрати, грн. 80213     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 2098     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 7 870 987     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по пiдземнiй частинi, грн. 87 455 420     
           
    Б. Надземна частина         
           
   Роздiл 1. Стiни       
   
  
15 Е8-6-3 Мурування зовнішніх середньої складності стін з 5564 207,54 25,94 49 463 960 279146 144330 9,02 50187 
цегли керамічної при висоті поверху до 4 м 50,17 9,46 52635 1,58 8791 
                                                                    м3 
16 Е7-44-6 Укладання ригелів та балок масою до 1 т 5,97 5440,35 2479,76 323 150 15993 14804 424,56 2535 
                                                                    100шт 2678,97 853,31 5094 141,63 846 
  Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                     - 4 -                                                                                                                   55_СС_ЛС4_2-1-1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
17 К582211- Вартість з/б ригелів та балок 597 804,94 __-__ 3 591 580   -     __-__ __-__ __-__ 
Р008 Вiдпускна цiна: (465,03+(0,77+0,83+0,95)x9)x1,   -       -       -       -       -     
С1412-624 04+42,68:100x226,24+5,19:100x198,13+28, 
09:100x207,2+0:100x217,39+26:100x294, 
                                                                    шт 
18 С147-39 Металізація закладних та анкерних виробів та 0,47 157,64 __-__ 2 366   -     __-__ __-__ __-__ 
випусків арматури   -       -       -       -       -     
                                                                    100кг 
    Разом прямі витрати по роздiлу 1, грн. 53 381 056 295139 159134  52722 
57729 9637 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 43 772 465     
         всього заробiтна плата, грн. 9 608 590     
    Загальновиробничi витрати, грн. 259978     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 6988     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 4 804 295     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по роздiлу 1, грн. 53 381 056     
           
   Роздiл 2. Перекриття та покриття       
   
  
19 Е7-45-6 Укладання панелей перекриття з обпиранням на 12,19 6490,97 2261,73 698 520 29338 27570 398,46 4857 
дві сторони площею до 10 м2 [для будівництва в 2406,70 824,09 10046 141,90 1730 
районах із сейсмічністю до 6 балів] 
                                                                    100шт 
20 С1414-7844 (Панелі)(плити) перекриттів багатопустотні, 10971 48,17 __-__ 28 853 730   -     __-__ __-__ __-__ 
зведена товщина 11 см, довжина понад 3 до 6,6 м,   -       -       -       -       -     
ширина більше 1,4 м, маса до 5 т 
                                                                    м2 
21 Е6-22-9 Улаштування монолітних ділянок перекриття 0,76 36706,32 2253,25 158 350 5960 1712 1428,54 1086 
                                                                    100м3 7842,68 713,35 542 104,76 80 
22 С124-2 Гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-240, 1,25 1906,21 __-__ 58 750   -     __-__ __-__ __-__ 
діаметр 8 мм   -       -       -       -       -     
                                                                    т 
    Разом прямі витрати по роздiлу 2, грн. 29 769 350 35298 29282  5943 
10588 1810 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 24 410 867     
         всього заробiтна плата, грн. 5 358 483     
  Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                     - 5 -                                                                                                                   55_СС_ЛС4_2-1-1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
    Загальновиробничi витрати, грн. 33127     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 869     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 2 679 241     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по роздiлу 2, грн. 29 769 350     
           
   Роздiл 3. Покрiвля       
   
  
23 Е12-20-4 Улаштування пароізоляції обмазувальної в один 10,08 312,86 4,29 52 420 988 43 17,63 178 
шар 98,01 1,44 15 0,22 2 
                                                                    100м2 
24 Е12-19-2 Утеплення покриттів керамзитом 420 125,95 23,76 1 512 000 10441 9979 5,14 2159 
                                                                    м3 24,86 7,79 3272 1,21 508 
25 Е12-22-1 Улаштування вирівнюючих стяжок цементно- 10,08 678,66 151,49 211 680 2285 1527 46,07 464 
піщаних товщиною 15 мм 226,65 49,75 501 7,67 77 
                                                                    100м2 
26 Е12-22-2 Улаштування вирівнюючих стяжок цементно- 10,08 315,92 28,36 348 770 125 286 2,52 25 
М=15 піщаних на кожний 1 мм зміни товщини 12,40 9,66 97 1,49 15 
                                                                    100м2 
27 Е12-2-2 Улаштування покрівель плоских чотиришарових 10,08 3501,36 82,97 1 213 220 3010 836 49,86 503 
із рулонних покрівельних матеріалів на бітумній 298,66 28,22 284 4,34 44 
мастиці із захисним шаром гравію або дрібного 
щебеню на бітумній антисептованій мастиці 
                                                                    100м2 
28 Е8-12-1 Влаштування блискавкозахиста 0,16 4933,42 31,02 12 945 86 5 106,93 17 
                                                                    т 538,94 11,52 2 1,96   -     
    Разом прямі витрати по роздiлу 3, грн. 3 351 035 16935 12676  3346 
4171 646 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 2 747 848     
         всього заробiтна плата, грн. 603 186     
    Загальновиробничi витрати, грн. 16040     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 447     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 301 593     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по роздiлу 3, грн. 3 351 035     
  Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                     - 6 -                                                                                                                   55_СС_ЛС4_2-1-1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
           
   Роздiл 4. Перегородки       
   
  
29 Е11-2-9 Улаштування ущільнених трамбівками 3,5 246,99 __-__ 11 550 129 __-__ 6,94 24 
підстилаючих бетонних шарів 36,83   -       -       -       -     
                                                                    м3 
30 Е8-7-5 Мурування перегородок неармованих з цегли 3,55 3721,02 257,53 585 550 4325 914 229,42 814 
керамічної товщиною в 1/2 цегли при висоті 1218,20 94,81 337 16,02 57 
поверху до 4 м 
                                                                    100м2 
    Разом прямі витрати по роздiлу 4, грн. 597 100 4454 914  838 
337 57 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 489 622     
         всього заробiтна плата, грн. 107 478     
    Загальновиробничi витрати, грн. 3620     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 101     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 53 739     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по роздiлу 4, грн. 597 100     
           
   Роздiл 5. Сходи       
   
  
31 Е7-47-4 Установлення сходових маршів та площадок  0,69 5147,08 2683,55 88 320 1521 1852 382,80 264 
масою більше 1 т 2204,93 942,18 650 150,41 104 
                                                                    100шт 
32 К589121- Вартість сходових  маршів та площадок 69 382,56 __-__ 548 700   -     __-__ __-__ __-__ 
3440 Вiдпускна цiна: 66,9x5,   -       -       -       -       -     
С1418-8848                                                                     шт 
33 С147-39 Металізація закладних та анкерних виробів та 2,2632 157,64 __-__ 11 322   -     __-__ __-__ __-__ 
випусків арматури   -       -       -       -       -     
                                                                    100кг 
34 Е7-55-3 Установлення шахт ліфта масою до 2,5 т 0,26 5222,76 2492,15 72 800 621 648 374,10 97 
                                                                    100шт 2386,76 888,56 231 148,24 39 
35 С1417-8778 Вартість блоків  шахт ліфтів  26 299,79 __-__ 351 170   -     __-__ __-__ __-__ 
                                                                    шт   -       -       -       -       -     
    Разом прямі витрати по роздiлу 5, грн. 1 072 312 2142 2500  361 
881 143 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 879 295     
         всього заробiтна плата, грн. 193 016     
  Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                     - 7 -                                                                                                                   55_СС_ЛС4_2-1-1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
    Загальновиробничi витрати, грн. 2169     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 56     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 96 508     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по роздiлу 5, грн. 1 072 312     
           
   Роздiл 6. Дверi       
   
  
36 Е10-26-1 Установлення дверних блоків у зовнішніх і 6,81 2249,27 775,77 354 120 6779 5283 170,45 1161 
внутрішніх прорізах кам'яних стін, площа прорізу 995,42 288,12 1962 42,84 292 
до 3 м2 
                                                                    100м2 
37 С123-240 Вартість дверних блоків 681 473,99 __-__ 4 767 000   -     __-__ __-__ __-__ 
                                                                    м2   -       -       -       -       -     
38 Е15-165-6 Поліпшене фарбування кольором олійним 6,81 329,76 0,43 12 642 1817 3 46,33 316 
М=2,4 розбіленим дерев'яних дверних блоків 266,87 0,17 1 0,03   -     
                                                                    100м2 
    Разом прямі витрати по роздiлу 6, грн. 5 233 762 8596 5286  1477 
1963 292 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 326469     
         всього заробiтна плата, грн. 942 077     
    Загальновиробничi витрати, грн. 4 291 684     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 189     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 471 038     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по роздiлу 6, грн. 5 233 762     
           
   Роздiл 7. Вiкна       
   
  
39 Е10-18-1 Установлення віконних блоків зі спареними 8,92 3585,79 520,36 463 840 15782 4642 310,94 2774 
рамами у кам'яних стінах житлових і громадських 1769,27 196,05 1749 30,52 272 
будівель при площі прорізу до 2 м2 
                                                                    100м2 
40 С123-14 Вартість  віконних блоків  для житлових будівель з 892 220,91 __-__ 4 528 200   -     __-__ __-__ __-__ 
подвійним склінням    -       -       -       -       -     
                                                                    м2 
  Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                     - 8 -                                                                                                                   55_СС_ЛС4_2-1-1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
41 Е15-165-7 Налаштування віконних прорізів після 8,92 1513,30 1,38 17 481 11751 12 228,71 2040 
встановлення 1317,37 0,55 5 0,10 1 
                                                                    100м2 
    Разом прямі витрати по роздiлу 7, грн. 5 009 521 27533 4654  4814 
1754 273 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 4 107 807     
         всього заробiтна плата, грн. 901 713     
    Загальновиробничi витрати, грн. 20492     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 510     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 450 856     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по роздiлу 7, грн. 5 009 521     
           
   Роздiл 8. Поли       
   
  
42 Е11-2-8 Улаштування ущільнених трамбівками 657,44 197,90 48,43 1 051 904 50459 31840 14,51 9539 
підстилаючих глинобетонних шарів 76,75 14,74 9691 2,46 1617 
                                                                    м3 
43 Е11-8-3 Улаштування тепло- і звукоізоляції засипної 469,6 132,22 17,06 1 502 720 15295 8011 6,53 3066 
керамзитової 32,57 6,37 2991 1,18 554 
                                                                    м3 
44 Е11-36-1 Улаштування покриття з лінолеуму 15 1910,65 9,50 487 500 5748 143 72,43 1086 
полівінілхлоридного на тканинній підоснові марки 383,17 3,81 57 0,70 11 
А товщиною 1,6 мм на клеї "Бустилат" 
                                                                    100м2 
45 Е11-27-3 Улаштування покриття на цементному розчині з 8,23 4064,79 182,55 472 402 9196 1502 200,98 1654 
плиток керамічних одноколірних із фарбником 1117,43 119,55 984 23,34 192 
                                                                    100м2 
46 Е11-34-1 Улаштування покриття з дошок паркетних 67,48 10197,77 86,19 1 706 919 28943 5816 71,60 4832 
                                                                    100м2 428,91 51,74 3491 10,00 675 
    Разом прямі витрати по роздiлу 8, грн. 5 221 445 109641 47312  20177 
17214 3049 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 4 281 584     
         всього заробiтна плата, грн. 939 860     
    Загальновиробничi витрати, грн. 94954     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 2601     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 469 930     
  Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                     - 9 -                                                                                                                   55_СС_ЛС4_2-1-1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по роздiлу 8, грн. 5 221 445     
           
   Роздiл 9. Опорядження внутрiшнє       
   
  
47 Е15-61-4 Поліпшене штукатурення цементно-вапняним 90,7 1393,09 65,68 616 760 83643 5957 148,50 13469 
розчином по каменю і бетону стелі 922,19 55,22 5008 10,96 994 
                                                                    100м2 
48 Е15-151-2 Фарбування водними розчинами всередині 90,7 127,51 1,08 199 540 9828 98 19,99 1813 
приміщень, клейове поліпшене стель 108,36 0,43 39 0,08 7 
                                                                    100м2 
49 Е15-61-3 Поліпшене штукатурення цементно-вапняним 48,6 1359,26 65,68 315 900 43509 3192 146,52 7121 
розчином по каменю і бетону стін 895,24 55,22 2684 10,96 533 
                                                                    100м2 
50 Е15-151-2 Фарбування водними розчинами всередині 131,95 127,51 1,08 290 290 14298 143 19,99 2638 
приміщень, клейове поліпшене стін 108,36 0,43 57 0,08 11 
                                                                    100м2 
51 Е15-251-1 Обклеювання стін простими і середньої цупкості 99,5 444,23 2,26 380 366 33664 225 59,99 5969 
шпалерами  338,33 1,15 114 0,22 22 
                                                                    100м2 
    Разом прямі витрати по роздiлу 9, грн. 1 802 856 184942 9615  31010 
7902 1567 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 1 478 341     
         всього заробiтна плата, грн. 324 514     
    Загальновиробничi витрати, грн. 124652     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 2703     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 162 257     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по роздiлу 9, грн. 1 802 856     
           
   Роздiл 10. Опорядження зовнiшнє       
   
  
52 Е15-14-2 Зовнішнє облицювання  стін керамічними 55,59 5264,67 11,27 1 282 710 178013 626 534,60 29718 
окремими плитками на цементному розчині 3202,25 5,90 328 1,12 62 
                                                                    100м2 
    Разом прямі витрати по роздiлу 10, грн. 292663 178013 626  29718 
328 62 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 1 051 822     
  Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                     - 10 -                                                                                                                   55_СС_ЛС4_2-1-1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
         всього заробiтна плата, грн. 230 887     
    Загальновиробничi витрати, грн. 114780     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 2472     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 115 443     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по роздiлу 10, грн. 1 282 710     
           
   Роздiл 11. Рiзнi роботи       
   
  
   Вимощення         
53 Е27-82-1 Улаштування дорожного корита [коритний профіль 0,145 1343,69 1159,34 9 135 12 168 17,52 3 
з напівприсипними обочинами] із застосуванням 80,07 334,38 48 44,78 6 
механізмів і переміщенням грунту на відстань до 
100 м при глибині корита до 250 мм 
                                                                    1000м2 
54 Е27-14-1 Улаштування підстилаючого і вирівнювального 0,2175 4624,66 299,11 41 325 30 65 27,13 6 
шару основи з піску 138,10 93,17 20 12,62 3 
                                                                    100м3 
55 Е27-24-1 Улаштування одношарової основи товщиною 15 0,145 12827,79 1355,17 55 825 47 196 62,17 9 
см із щебеню фракції 40-70 мм при укочуванні 322,67 476,14 69 64,76 9 
кам'яних матеріалів з границею міцності на стиск 
до 68,6 МПа [700 кгс/см2] 
                                                                    1000м2 
56 Е27-55-1 Улаштування одношарових асфальтобетонних 1,45 1399,66 __-__ 65 068 233 __-__ 27,13 39 
покриттів доріжок і тротуарів із литої 160,35   -       -       -       -     
дрібнозернистої асфальтобетонної суміші 
товщиною 3 см 
                                                                    100м2 
    Разом прямі витрати по роздiлу 11, грн. 171 353 322 429  57 
137 18 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 140 509     
         всього заробiтна плата, грн. 30 843     
    Загальновиробничi витрати, грн. 307     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 8     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 15 421     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по роздiлу 11, грн. 171 353     
    Разом прямі витрати по надземнiй частинi, грн. 4549528 863015 272428  150463 
103004 17554 
  Програмний комплекс АВК-3   (редакція 2.2.0 )                                                                                     - 11 -                                                                                                                   55_СС_ЛС4_2-1-1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 3414085     
         всього заробiтна плата, грн. 966019     
    Загальновиробничi витрати, грн. 677571     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 16944     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 119424     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
106 892 50
   Всього по надземнiй частинi, грн.     
0 
    Разом прямі витрати по кошторису, грн. 5315041 944338 362276  165274 
133047 21953 
         в тому числi:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 4008427     
         всього заробiтна плата, грн. 1077385     
    Загальновиробничi витрати, грн. 757785     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 19042     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 134217     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _      
        
    Прямі витрати будiвельних робiт , грн. 5315041     
        в тому числі:      
         вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 153053697     
         заробiтна плата робiтникiв, не зайнятих обслуговуванням машин, грн. 33597153     
        заробітна плата в експлуатації машин, грн. 133047     
    Загальновиробничi витрати, грн. 757785     
        трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 19042     
        заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 16798576     
  Всього кошторисна вартість будiвельних робiт , грн. 186650850     
        кошторисна трудомісткість, люд.-год. 206269     
        кошторисна заробітна плата, грн. 33 597153     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _       
        
   Всього по кошторису, грн. 186650850     
   Кошторисна трудомісткість, люд.-год. 206269     
    Кошторисна заробiтна плата, грн. 186650850     
 
 
 
 
  2 Програмний комплекс АВК-3   (редакція 1.1 )                                                       -  -                                                                                                     391_ЛС_2-1-2 
Будова –  Виробничий корпус по виготовленню автоматизованої продукціїТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м.Запоріжжя". 
                                                                                        Локальний кошторис 2-1-2 
на  внутрішні санітарно-технічні роботи 
Основа:креслення дипломного проекту  Кошторисна вартість 1 242,789 тис. грн. 
  Складений в цінах станом на “4 червня” 2026р. 
Шифр і Витрати труда 
№ номер  Найменування робіт і витрат,  Кіль- Робітників, люд.-год. 
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн. 
п/п позиції Одиниця виміру Кість 
нормативу 
Експлуа- експлуа- 
заробіт- 
    Всього Тації  Всього тації    
ної плати 
машин машин не зайнятих обслуго- 
вуваням машин 
в тому в тому тих, що обслуговують  
заробіт- 
    числі з/   числі з/ машини 
ної плати 
плати плати 
         На один. всього 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
 УСН                                    
1 дод.2п.3  Влаштування опалення                          м3     77672,4 0,2  551534    
                                                                                         
2  - “ - Влаштування вентиляції                          м3   77672,4 0,1  7767     
     
                                                                     
3 - “ - Влаштування хол. Водопроводу              м3  77672,4 0,2  551534     
         
4  - “ -  Влаштування гор. Водопроводу              м3  77672,4 0,11 285544 
                                                                       
 
 
5  - “ - Влаштування каналізації                          м3  77672,4 0,3  523302     
                                                                          
6  - “ - Влаштування газопостачання                  м3  77672,4 0,8  262138     
                                                                          
  Разом прямі витрати по кошторису в цінах 2026р. грн.       1 077 499     
Накладні витрати 13.3%                                                                        165 290  
        Разом з накладними  грн.   165 290     
    Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни  2026р. 30,17             
        Всього по кошторису Грн.   1 242 789     
 
 
  
  1 Програмний комплекс АВК-3   (редакція 1.1 )                                                       -  -                                                                                                     391_ЛС_2-1-2 
Будова – Виробничий корпус по виготовленню автоматизованої продукції ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м. Запоріжжя 
Локальний кошторис 2-1-3 
На електротехнічні та слабкострумні мережі 
 
 
Основа:креслення дипломного проекту  Кошторисна вартість 1 679,579 тис. грн. 
   Складений в поточних цінах станом на “4 червня” 2026 р. 
Шифр і Витрати труда 
№ Номер  Найменування робіт і витрат,  Кіль- робітників, люд.-год. 
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн. 
п/п Позиції Одиниця виміру кість 
Нормативу 
експлуа- експлуа- 
заробіт- 
    Всього тації  Всього тації    
ної плати 
машин машин не зайнятих обслуго- 
вуваням машин 
в тому в тому тих, що обслуговують  
Заробіт- числі за- числі за- машини 
      
ної плати робітної робітної 
плати плати 
на 
         
одиницю всього 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
   УСН              В лаштування електроосвітлення                     м3         7  7  6  7  2  , 4           0  , 2   915534     
1 дод.2п.3                                                                             
                    
2   - “ - Влаштування телефонізації та радіофікації    м3       77672,4 0,09            6991     
 
     
                                                                     
 
         
  Разом  по кошторису в цінах 2026 р.                               г р  н  .          1679579     
 
----------------------------------------------------------------------  
       Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни 2026р. 30,17     -         
        Всього по кошторису грн.   1679579     
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _         
 
 
  
 
  2 Програмний комплекс АВК-3   (редакція 1.1 )                                                       -  -                                                                                                          9_ЛС_2-1-1 
Форма № 4 
Будова - Виробничий корпус по виготовленню автоматизованої продукції ТОВ "ЕНЕРГОМЕХКОМПЛЕКТ", м. Запоріжжя 
Локальний кошторис 2-1-4 
На придбання та монтаж технологічного обладнання 
 
Основа:креслення дипломного проекту    
      Складений в поточних цінах станом на “4 червня” 2026 р.                                                                                       Кошторисна вартість   -  37375,000 тис.грн 
                                                                                                                                                                                               В т.ч. обладнання       - 7 475,000тис.грн 
                                                                                                                                                                                                      
Шифр і Витрати труда 
№ Номер  Найменування робіт і витрат,  Кіль- Робітників, люд.-
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн. 
п/п позиції одиниця виміру Кість год. 
нормативу 
  
Обладнанн Обладн Не зайнятих 
    Монт.робіт Монтажних робіт 
я ання обслуго- 
Вуваням машин 
     Всього Е/м  Всього ОЗП Е/М 
 
В в т.ч. за- Тих, що 
в т.ч. 
     т.ч.зпл/    робітної обслуговують  
ОЗП 
маш плати Машини 
На 
           Одини
цю Всього 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 
             
 
1 УСН Вартість та монтаж технологічного     м3 77672,4 0,7 0,2 - 7 475 00 7 475 000   7767 7767  
дод.3п.1 обладнання                       0,1 0 
 
            
 
  Разом  кошторису в цінах 2026 р грн    7 475 00 7 475 000  7767 7767  
0 
  Накладні витрати 80% грн      29 900 000     
 
  Разом  з накладними витратами грн    7 475 00 37375000    
0 
  _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _              
   Орієнтов.коефіціент переходу в ціни 2026р 30,17          
7 475 00
   Всього по кошторису Грн    37375000     
0 
 
 
  
 
Список використаної літератури 
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми 
проектування.- К.: МінБуд, 2010. 
2. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.: 
Мінбуд України, 2006. 
3. ДБН В.1.1-7:2016. Пожежна безпека об’єктів будівництва. Київ : 
Мінрегіон України, 2016. 39 с. 
4. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації 
генеральних планів. - К.: Мінбуд України, 1992. 
5. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення 
проектування. - К.: Мінбуд України, 2009. 
6. ДСТУ Б В.2.6-143:2010 Конструкції будинків і споруд. Балки 
фундаментні залізобетонні для стін будівель промислових і 
сільськогосподарських підприємств. Технічні умови.- К.: Мінбуд 
України, 2010. 
7. ДСТУ Б В.2.6-60:2008. Колони залізобетонні для багатоповерхових 
будівель. Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008. 
8. ДСТУ Б В.2.6-59:2008 Конструкції будинків і споруд. Плити 
перекриттів залізобетонні ребристі заввишки 300 мм для будівель і 
споруд. Технічні умови.- К.: Мінбуд України, 2008. 
9. ДСТУ Б В.2.6-54: 2008 Ригелі залізобетонні для багатоповерхових 
будівель. Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008. 
10. ДСТУ Б В.2.7-61:2008 Цегла та камені керамічні рядові і лицьові. - 
Технічні умови. К.: Мінбуд України, 2008. 
11. ДСТУ Б В.2.6-62-2008 Марші та сходові площадки залізобетонні. 
Технічні умови. К.: Мінбуд України, 2008. 
12. ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з 
цегляними стінами. - К.: Мінбуд України, 2008. 
13. ДСТУ Б А.1.1-15-94. Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. 
Терміни та визначення. К.: Мінбуд України, 1994. 
14. ДСТУ Б В.2.6-211:2016: Будівельні матеріали. Конструкції будинків і 
споруд. Покриття підлог. Технічні умови (EN 13813:2002, NEQ). — Київ 
: Мінрегіон України, 2016. — 25 с. 
15. ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. 
Загальні технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2011. 
16. ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні умов. - 
К.: Мінбуд України, 2009. 
17. ДСТУ EN 13241:2019: Двері та ворота промислових, торговельних і 
гаражних приміщень. Стандарт на продукцію, експлуатаційні 
характеристики (EN 13241:2003 + А2:2016, IDT). — Київ : ДП 
«УкрНДНЦ», 2019. — 42 с.. 
18. ДБН В.1.2-10-2008. Основні вимоги до будівель і споруд захист від 
шуму. Держбуд України, Київ 2008. 
19. Ю.С. Сергєєв, Е.Р. Боровський, А.М. Кравчук, В.Д. Івченка Санітарно-
технічне обладнання будівель. Приклади обчислення. К: Вища школа, 
1991р., 207с. 
20. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні 
положення. – К.: Мінбуд України, 2009. 
21. Залізобетонні конструкції: Курсове та дипломне проектування / За ред. 
А. Я. Барашикова. - К.: Вища шк. Головне зд-во, 1987. - 416 с. 
22. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення 
проектування.– К.: Мінбуд України, 2009. 
23. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та 
фундаменти” для студентів денної та заочної форм навчання 
спеціальності 192 Будівництво та цивільна інженерія”/Укладачі:Величко 
В.М., Черкаси, ЧДТУ, 2021. 
24. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. 
Загальні технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2006. 
25. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення 
проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009. 
26. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013: Настанова щодо проведення земляних робіт, 
улаштування основ та спорудження фундаментів. — Київ : Мінрегіон 
України, 2014. — 84 с. 
27. Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко, 
Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге 
вид., допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с. 
28. КНУ РЕКНб-2021: Збірник 1. Земляні роботи (Кошторисні норми 
України. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи). 
— Київ : Міністерство розвитку громад та територій України, 2021. — 
142 с. 
29. Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний посібник/ 
В.К. Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та інш.; 
За ред. В.К. Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с. 
30. Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний 
посібник / М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. 
ред. М.Г.Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2007. – 207 с  
31. КНУ РЕКНб-2021: Збірник 6. Бетонні та залізобетонні конструкції 
монолітні. — Київ : Міністерство розвитку громад та територій України, 
2021. — 186 с. 
32. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів- К.: 
МінБуд України, 2013. 
33. КНУ «Настанова щодо розроблення ресурсних елементних 
кошторисних норм» : затверджена Наказом Міністерства розвитку 
громад та територій України від 30.12.2021 № 364. — Київ : Мінрегіон 
України, 2021. — 48 с. 
34. ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в 
будівництві. Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009 
35. Довідник з техніки Безпеки. Нісіс М. Н., Грінкруг Г. Н. Видання третє, 
виправлене та доповнене. Київ, «Будівельник», 1977. 
36. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець 
С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: 
Навчальний посібник. – К, 2008. – 223 с 
37. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: 
Знання-Прес, 2007. – 487 с. 
38. ДСТУ БА.2.4-6 : 2009 (ГОСТ 21.508-93) Правила виконання робочої 
документації генеральних планів. - К.: Мінбуд України, 2009. 
39. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої 
документації.- К.: МінБуд України, 2009. 
40. ДСТУ Б А.2.4-5:2009  Система проектної документації для будівництва. 
Загальні положення. - К.: МінБуд України, 2009. 
41. ДСТУ 3008:2015: Інформація та документація. Звіти у сфері науки і 
техніки. Структура та правила оформлювання. — Київ : ДП 
«УкрНДНЦ», 2016. — 31 с.. 
42. ДСТУ ГОСТ 2.106:2018: Єдина система конструкторської документації. 
Текстові документи (ГОСТ 2.106-2019, IDT). — Київ : ДП «УкрНДНЦ», 
2019. — 42 с.. 
43. ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в будівництві. – 
К.: Мінбудархітектури України, 1993. 
44. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації 
генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009. 
45. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій обладнання, 
виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009. 
46. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних 
робочих креслень.- К.: МінБуд України, 2009.