ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10137Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Пряник, Сергій Петрович | - |
| dc.contributor.author | Загоруйко, Руслан Володимирович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-10-23T12:32:54Z | - |
| dc.date.available | 2026-10-23T12:32:54Z | - |
| dc.date.issued | 2026-06 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10137 | - |
| dc.description.abstract | Проєкт «Багатоповерховий житловий будинок по вул. Київській у м. Кропивницький» передбачає розроблення архітектурно-планувальних і конструктивних рішень житлової будівлі, призначеної для забезпечення комфортних умов проживання. Об’ємно-планувальне рішення сформовано з урахуванням функціонального зонування квартир, організації вертикальних і горизонтальних комунікацій, розміщення сходово-ліфтового вузла та забезпечення нормативних вимог до інсоляції, природного освітлення, енергоефективності й доступності будівлі. Конструктивне рішення будинку спрямоване на забезпечення міцності, просторової жорсткості, стійкості та довговічності несучих конструкцій. Під час проєктування враховано особливості передавання навантажень на фундамент, взаємодію основних конструктивних елементів, вимоги до теплозахисту огороджувальних конструкцій і пожежної безпеки. Прийняті архітектурно-планувальні та конструктивні рішення забезпечують функціональність, експлуатаційну надійність і комфортність житлового середовища. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | багатоповерховий житловий будинок | uk_UA |
| dc.subject | огороджувальні конструкції | uk_UA |
| dc.subject | архітектурно-планувальні рішення | uk_UA |
| dc.subject | житлове будівництво | uk_UA |
| dc.subject | конструктивні рішення | uk_UA |
| dc.title | Багатоповерховий житловий будинок по вул. Київській, м. Кропивницький | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Загоруйко Руслан Володимирович Б-24ск.pdf Restricted Access | 3.84 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України Черкаський державний технологічний університет Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування Кафедра промислового та цивільного будівництва «ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ» Завідувач кафедри ПЦБ Сергій ПРЯНИК ””2026 р. Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи бакалавра бакалавр (освітній рівень) на тему «Багатоповерховий житловий будинок по вул. Київській, м. Кропивницький» Виконав: здобувач вищої освіти 4 курсу, групи Б-24ск спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія, освітня програма «Будівництво» Загоруйко Р.В. (підпис) (прізвище, ініціали) Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра к.т.н., доцент Пряник С.П. (науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис) Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра (посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис) Черкаси 2026 р. ЗМІСТ Арк Вступ........................................................................................................................ 4 1. Технологія основного виробництва................................................................... 6 2. Архітектурно-будівельний розділ...................................................................... 8 3. Розрахунково-конструктивний розділ............................................................... 40 4. Технологія та організація будівельного виробництва................................... 76 5. Безпека життєдіяльності та цивільний захист.................................................. 106 6. ТЕП та кошторис.................................................................................................. 118 Список використаних джерел.................................................................................. 119 Додатки........................................................................................................................ 123 З Вступ На сучасному етапі соціально-економічного розвитку нашої держави питання забезпечення населення якісним, доступним та комфортним житлом залишається одним із найактуальніших і стратегічно важливих напрямів містобудівної політики. Зростаючі вимоги суспільства до рівня житлових умов, комфорту та інженерного забезпечення зумовлюють необхідність подальшого розвитку житлового будівництва як ключової складової інфраструктури міст. Розв’язання зазначеної проблеми потребує комплексного підходу, що передбачає зведення багатоповерхових житлових будинків покращеного планування, які повною мірою відповідають сучасним архітектурно- будівельним вимогам, нормативним документам та стандартам проектування. Особливого значення набуває впровадження інноваційних будівельних технологій, а також використання сучасних ефективних матеріалів, що забезпечують підвищені показники тепло- та звукоізоляції, довговічності та комфортності житлового середовища. Важливим чинником розвитку галузі є також залучення інвестиційних ресурсів. Житлове будівництво має фінансуватися як за рахунок державних програм і вітчизняного інвестора, так і шляхом активного залучення іноземного капіталу, що сприятиме підвищенню темпів будівництва та впровадженню передових світових практик у національну будівельну сферу. Сучасне суспільство сформувало стійкий попит на комфортне, функціонально продумане та естетично привабливе житло, яке відповідає рівню європейських стандартів і водночас є економічно доступним для певних соціальних груп населення. Практика містобудування свідчить, що в умовах щільної міської забудови зведення малоповерхових житлових об’єктів є малоефективним з точки зору використання територіальних ресурсів. У зв’язку з цим найбільш доцільним та економічно обґрунтованим рішенням є будівництво 4 багатоповерхових житлових комплексів, які дозволяють оптимізувати використання земельних ділянок та створювати сучасне міське середовище. У межах даного проекту передбачено формування сучасного житлового будинку з індивідуальними, зручними та ергономічно продуманими квартирами, що поєднують високий рівень комфорту, функціональності та естетичної виразності архітектурних рішень. Представлений проект характеризується високим рівнем архітектурних, планувальних, конструктивних, технологічних та інженерних рішень, а також повною відповідністю чинним будівельним нормам і стандартам. У ньому застосовано сучасні будівельні матеріали та передові технології, зокрема передбачено влаштування підземного паркінгу, що є невід’ємною складовою сучасної міської інфраструктури. Відповідно до завдання на проектування розроблено проект багатоповерхового житлового будинку, який гармонійно інтегрується у сформовану структуру існуючої житлової забудови та органічно доповнює раніше зведений житловий масив, формуючи цілісне та архітектурно узгоджене міське середовище. 5 1. Технологія основного виробництва Ділянка, відведена під будівництво багатоповерхового житлового будинку з влаштуванням підземного паркінгу в цокольному поверсі, розташована в м. Кропивницький по вул. Київській. Розміщення об’єкта відповідає містобудівним умовам та обмеженням, а також забезпечує раціональне використання території з урахуванням функціонального зонування міського середовища. Проектом передбачено зведення житлового будинку з квартирами покращеного планування, що включають одно-, дво-, три- та чотирикімнатні житлові осередки, орієнтовані на сучасні вимоги комфортності та функціональності житла. Планувальна структура квартир забезпечує раціональну організацію внутрішнього простору та передбачає наявність кухонь, санітарних вузлів (ванних кімнат і туалетів), засклених балконів, а також допоміжних кладових приміщень для зберігання господарського інвентарю. Така структура сприяє підвищенню рівня побутового комфорту мешканців та ефективному використанню житлової площі. Інженерне забезпечення будівлі передбачає підключення до централізованих міських мереж гарячого та холодного водопостачання, системи опалення, та кабельного телебачення. Комплекс інженерних систем розроблено з урахуванням вимог енергоефективності, надійності та безпеки експлуатації. Кухонні приміщення обладнуються електричними плитами для приготування їжі, що відповідає сучасним вимогам до електрифікації житлового фонду. Відведення побутових стічних вод здійснюється через внутрішньобудинкову систему каналізації з підключенням до міського санітарного колектора, що забезпечує екологічну безпеку та відповідність санітарним нормам. Проектом також передбачено систему димовидалення, яка включає димовідвідну шахту, жалюзійні решітки на кожному поверсі та вентиляторні 6 установки, що забезпечують ефективне видалення продуктів горіння та підвищення рівня пожежної безпеки будівлі. У процесі будівництва застосовуються сучасні будівельні матеріали та конструктивні рішення, які характеризуються підвищеними теплоізоляційними та звукоізоляційними властивостями. Це дозволяє забезпечити енергоефективність будівлі, зниження експлуатаційних витрат та покращення мікрокліматичних умов у приміщеннях. Внутрішнє оздоблення житлових приміщень виконується із застосуванням сучасних оздоблювальних матеріалів, що відповідають вимогам довговічності, екологічної безпеки та естетичної привабливості інтер’єрів. Вертикальні комунікації будівлі представлені евакуаційними сходами, а також ліфтовим обладнанням, що включає вантажо-пасажирський ліфт вантажопідйомністю 900 кг та пасажирський ліфт вантажопідйомністю 420 кг, що забезпечує нормативний рівень комфортності та доступності переміщення між поверхами. Зовнішні поверхні стін вбудовано-прибудованих приміщень оздоблюються штукатурними сумішами, стійкими до атмосферних впливів. Цокольна частина будівлі та окремі елементи фасаду облицьовуються гранітною плиткою, що підвищує довговічність та архітектурну виразність об’єкта. Конструктивна схема будівлі прийнята каркасно-монолітною із самонесучими стінами з ефективної цегли. Стіни підвальної частини виконуються з монолітного залізобетону, що забезпечує необхідну міцність, жорсткість та гідроізоляційні властивості конструкції. Загалом прийняті проектні рішення спрямовані на забезпечення нормативної надійності, довговічності, енергоефективності та комфортності експлуатації житлового будинку відповідно до чинних будівельних норм і стандартів. 7 2. Архітектурно-будівельний розділ 2.1 Вихідні дані Ділянка, відведена під будівництво багатоповерхового житлового будинку з влаштуванням підземного паркінгу для автомобілів у цокольному поверсі, розташована в місті Кропивницький по вулиці Київській. Територія об’єкта характеризується сформованими містобудівними умовами та природно-кліматичними факторами, що безпосередньо впливають на прийняття архітектурно-конструктивних рішень. Кліматичні умови району будівництва прийнято відповідно до чинних нормативних документів [2], [4] та характеризуються такими основними показниками: • розрахункова температура найбільш холодної п’ятиденки становить мінус 22 °С; • нормативна глибина промерзання ґрунтів знаходиться в межах 0,8-1,0 м; • середньорічна кількість атмосферних опадів складає 685 мм; • середня відносна вологість повітря найхолоднішого місяця - 82%; • середня відносна вологість найтеплішого місяця - 52%; • абсолютний максимум температури зовнішнього повітря сягає +39 °С; • абсолютний мінімум температури зовнішнього повітря становить мінус 32 °С; • нормативний швидкісний напір вітру прийнято 0,3 кПа; • розрахункове навантаження від снігового покриву - 0,7 кПа на 1 м2 горизонтальної поверхні; • переважаючий напрямок вітрів - північно-західний; • глибина сезонного промерзання ґрунтів становить 0,85 м; • кліматична зона вологості - II; • розрахунковий вітровий тиск для II вітрового району на висоті до 10 м над поверхнею землі становить ЗО кгс/м2. 8 Вказані кліматичні характеристики є визначальними для формування конструктивних рішень будівлі, зокрема щодо теплоізоляції, гідроізоляції та забезпечення довговічності конструкцій в умовах експлуатації. Згідно з результатами інженерно-геологічних вишукувань, геологічна будова будівельного майданчика представлена такими інженерно-геологічними елементами: 1. Насипний шар - ґрунт (супісок) з домішками будівельного сміття до 40%, місцями з наявністю побутових відходів до 50%, переважно неущільнений, на окремих ділянках - злежаний; 2. Супісок лесовий, твердий, високопористий, просідаючий при навантаженнях Р = 0,58-1,85 кгс/см2; 3. Суглинок лесовий, низькопористий, твердий, просідаючий при навантаженні Р > 1,70 кгс/см2; 4. Суглинок низькопористий, від тугопластичного до м’яко пластичного стану, з локальними прошарками дрібного піску. Гідрогеологічні дослідження показали, що рівень ґрунтових вод на глибині до 25,0 м не зафіксовано, що є сприятливим фактором для улаштування підземної частини будівлі та фундаментних конструкцій. За інженерно-геологічними умовами будівельний майданчик віднесено до II типу ґрунтових умов за просіданням згідно з чинними нормативними вимогами [3], що потребує врахування відповідних конструктивних та технологічних заходів при проектуванні фундаментів і підземної частини споруди. 2.2 Опис схеми генерального плану Розроблення генерального плану об’єкта здійснювалося з урахуванням комплексу містобудівних, природно-кліматичних та інженерно-технічних умов, що істотно вплинули на формування просторової організації території забудови. Особлива увага приділялася існуючому розташуванню та можливості підключення до інженерних мереж і комунікацій, зокрема систем 9 електропостачання, водопостачання та водовідведення, що забезпечує повноцінне функціонування житлового комплексу. Прийняті планувальні рішення генерального плану відповідають вимогам чинних нормативних документів і забезпечують дотримання функціональних, санітарно-гігієнічних, екологічних, протипожежних та архітектурно-естетичних норм. Формування забудови виконано з урахуванням комфортності середовища проживання та раціональної організації внутрішньодворового простору. Житловий будинок у плані розташований перпендикулярно до осі магістральної вулиці, таким чином, що головний фасад орієнтований паралельно червоній лінії забудови та осі шосе. Подібне розміщення є архітектурно та функціонально обґрунтованим і дозволяє забезпечити оптимальне сприйняття будівлі в міському середовищі, а також ефективну інтеграцію в існуючу забудову. Обрана орієнтація будівлі має низку переваг. Зокрема, вона сприяє зменшенню впливу переважаючих північно-західних вітрів, оскільки на вітрове навантаження піддається лише одна основна площина будівлі. Крім того, таке розташування забезпечує максимально ефективне використання природного освітлення приміщень протягом світлового дня, що позитивно впливає на енергоефективність будівлі та комфорт мешканців. Важливим фактором також є раціональне використання існуючого рельєфу місцевості, що дозволяє мінімізувати обсяги земляних робіт та оптимізувати вертикальне планування території. Транспортна інфраструктура ділянки представлена під’їзною автомобільною дорогою з асфальтобетонним покриттям, що забезпечує зручний доступ до житлового будинку як для легкового транспорту, так і для спеціалізованих служб. Уздовж автомобільного проїзду передбачено влаштування пішохідних доріжок з тротуарної бруківки, що гарантує безпечний та комфортний рух пішоходів у межах прибудинкової території. 10 Ландшафтна організація території передбачає комплексне озеленення з використанням різноманітних видів дерев, кущів та декоративних насаджень. Просторово продумане розміщення зелених зон на рельєфі ділянки сприяє формуванню гармонійного архітектурно-ландшафтного середовища, покращенню мікрокліматичних умов, а також створенню естетично привабливої панорами для мешканців і відвідувачів комплексу. У межах благоустрою території передбачено встановлення лав для відпочинку, облаштування декоративних квітників та клумб різноманітних форм і композиційних рішень. Такі елементи благоустрою сприяють підвищенню комфортності середовища та формуванню рекреаційних зон для короткочасного відпочинку населення. Підпірні стінки, що використовуються для укріплення рельєфу, виконуються з декоративним облицюванням типу «рваний камінь», що підсилює архітектурно-естетичну виразність території. Інженерна організація рельєфу передбачає виконання комплексу планувальних робіт, спрямованих на забезпечення нормативних ухилів для влаштування пішохідних доріжок та автомобільних проїздів, а також на формування ефективної системи поверхневого водовідведення. Особлива увага приділяється організації відведення дощових та талих вод, які за допомогою системи відкритих та закритих водовідвідних елементів спрямовуються до міської дощової каналізації. Всі транспортні та пішохідні покриття виконуються з урахуванням нормативних поздовжніх і поперечних ухилів, що забезпечує організоване та безперешкодне відведення атмосферних опадів, запобігає утворенню застоїв води та підвищує довговічність дорожніх конструкцій. Таким чином, прийняті рішення щодо генерального плану забезпечують комплексний підхід до організації території, поєднуючи функціональність, інженерну ефективність, екологічну безпеку та високі архітектурно-естетичні характеристики забудови. 11 2.3 Об’ємно-планувальні рішення Проектними рішеннями передбачається зведення односекційної 18- поверхової житлової будівлі, що розміщується в межах відведеної містобудівної ділянки по вулиці Київській, з урахуванням вимог чинних державних будівельних норм, містобудівної документації, санітарно- епідеміологічних регламентів, протипожежних вимог та нормативів інсоляційного забезпечення житлових приміщень. Прийнята об’ємно-планувальна структура будівлі сформована на основі комплексного врахування містобудівних, природно-кліматичних, інженерно-технічних та функціонально-технологічних факторів, що визначають умови експлуатації об’єкта в межах сформованого міського середовища. Просторова організація об’єкта виконана з дотриманням принципів функціонального зонування, раціонального використання будівельного об’єму та забезпечення нормативних параметрів експлуатаційної якості житлового середовища. Перший поверх житлового будинку, відповідно до функціонального призначення та вимог експлуатаційної організації, передбачається до розміщення приміщень обслуговуючого персоналу, а також допоміжних інженерно-технічних та експлуатаційних приміщень, що забезпечують належне функціонування будівлі як цілісної інженерної системи. Житлова частина будівлі, починаючи з третього поверху та вище, представлена квартирами різної кімнатності (1-, 2-, 3- та 4-кімнатними), що забезпечує диференційований підхід до формування житлового фонду відповідно до соціально-побутових потреб населення. Об’ємно-планувальне рішення будівлі забезпечує нормативно обґрунтовані показники інсоляції, аерації, функціональної ізоляції приміщень та ергономічної організації внутрішнього простору. Вказані параметри досягаються шляхом застосування сучасних архітектурно-планувальних 12 принципів та забезпечення раціональних зв’язків між функціональними групами приміщень. У складі проектного рішення передбачено влаштування підземного (вбудованого) паркінгу для зберігання індивідуального автомобільного транспорту мешканців житлового комплексу. Доступ до паркінгу здійснюється безпосередньо з рівня вулично-дорожньої мережі, що відповідає вимогам організації транспортних і пішохідних потоків та забезпечує їх функціональне розмежування. Віконні прорізи паркінгового рівня обладнуються захисними металевими ґратами відповідно до вимог забезпечення безпеки та експлуатаційної надійності. З метою забезпечення нормативного повітрообміну та мінімізації інфільтраційних тепловтрат у вхідних вузлах будівлі передбачено тамбурні приміщення, які виконують функцію повітряного шлюзу та забезпечують нормативно регламентовані параметри теплозахисту огороджувальних конструкцій у зимовий період експлуатації. У кожній квартирі передбачається наявність балконів як елементів додаткового функціонального навантаження, що сприяють підвищенню комфортності проживання, покращенню умов природного освітлення та аерації, а також розширенню рекреаційних можливостей житлових приміщень. У квартирах підвищеної кімнатності (трикімнатних) передбачено влаштування двох санітарних вузлів, що відповідає сучасним нормативним вимогам до житла підвищеного рівня комфортності. Архітектурно-композиційне рішення фасадів будівлі характеризується наявністю заокруглених об’ємно-просторових елементів із радіусом кривизни К = 1750 мм, що формує пластичну та динамічну архітектоніку об’єкта. Дане рішення забезпечує підвищення естетичної виразності фасадів та їх гармонізацію в структурі міського середовища. Заокруглені геометричні параметри балконних конструкцій композиційно узгоджуються з основною пластикою фасадних площин. 13 Усі житлові приміщення квартир прийнято ізольованими, що відповідає вимогам функціонального зонування внутрішнього простору та забезпечує нормативний рівень приватності житлових осередків. Площі кухонь прийнято в межах 13,00-20,55 м2, що перевищує мінімально допустимі нормативні значення, встановлені чинними нормативними документами [4], та забезпечує підвищені експлуатаційно-функціональні характеристики житлових приміщень. Прийняті об’ємно-планувальні рішення забезпечують ефективне використання будівельного об’єму з досягненням раціонального співвідношення між загальною та корисною площею будівлі, а також сприяють формуванню комфортного, функціонально збалансованого та нормативно обґрунтованого житлового середовища. Головний фасад будівлі орієнтований у напрямку вулиці Київської, що забезпечує її містобудівну інтеграцію в існуючу структуру забудови та формування архітектурно виразного фронту забудови. Планувальна конфігурація будівлі прийнята прямокутною з габаритними розмірами в осях «1»-«13» - 32,4 м та в осях «А»-«П» - 32,1 м. Ліфтово-сходинковий вузол розміщено в центральній частині будівлі в осях «4»-«5», «Е»—«К», що забезпечує нормативно обґрунтовану доступність вертикальних комунікацій, рівномірність обслуговування поверхів та відповідність вимогам евакуаційної безпеки. Висота поверху прийнята 3,0 м, що відповідає вимогам чинних нормативних документів до житлових будівель підвищеної комфортності та забезпечує необхідні параметри інсоляції, повітрообміну та архітектурно- просторової організації внутрішнього середовища. Відмітка найвищої точки будівлі становить +56,600 м. За умовну відмітку 0,000 прийнято абсолютну відмітку 153,300 м, яка є базовою для виконання всіх подальших архітектурно-будівельних та інженерних розрахунків. 14 2.4 Конструктивні рішення Конструктивна схема проектованої будівлі прийнята змішаного типу з поєднанням поперечних і поздовжніх несучих стін, які спільно забезпечують просторову жорсткість, стійкість та сприйняття вертикальних і горизонтальних навантажень. Просторова робота конструктивної системи передбачає спирання плит перекриття на несучі стіни відповідно до прийнятої розрахункової схеми. Фундаменти прийнято у вигляді буроін’єкційних паль діаметром 0520 мм із важкого дрібнозернистого бетону класу С25 за міцністю відповідно до вимог [5]. Застосування пальового фундаментного рішення обумовлено складними умовами забудови, а саме наявністю існуючих будівель у безпосередній близькості, що виключає можливість значних динамічних впливів та осідань ґрунтової основи під час виконання робіт. Ростверки передбачені монолітні залізобетонні, що забезпечують рівномірний розподіл навантажень на пальове поле. Для цегляних стін, що не потребують пальового підсилення, прийнято стрічкові фундаменти зі збірних залізобетонних блоків відповідно до [6]. Вертикальні несучі конструкції сформовані з урахуванням вимог забезпечення несучої здатності, просторової жорсткості, архітектурної виразності та можливості гнучкого планування внутрішніх приміщень. Зовнішні та внутрішні несучі стіни виконуються з керамічної цегли. Товщина зовнішніх стін прийнята 615 мм за результатами теплотехнічного розрахунку, що забезпечує нормативні вимоги до теплозахисту огороджувальних конструкцій. Внутрішні перегородки прийнято товщиною 65 мм із керамічної цегли відповідно до [7]. У цокольному поверсі передбачено влаштування монолітних залізобетонних колон перерізом 400x400 мм, які сприймають підвищені навантаження від надземної частини будівлі та забезпечують просторову роботу каркасно-стіної системи. Для забезпечення загальної просторової 15 жорсткості будівлі передбачено влаштування монолітних залізобетонних поясів, що виконують функцію розподілу горизонтальних зусиль та підвищення стійкості стінових конструкцій. Висота монолітного поясу прийнята 0,3 м. Монолітні пояси розташовуються на наступних відмітках: • перший пояс - +3,000 м; • другий пояс - +18,000 м; • третій пояс - +33,000 м; • четвертий пояс - +48,000 м Перекриття будівлі виконуються із збірних залізобетонних багатопустотних плит перекриття відповідно до [8], що забезпечує необхідну несучу здатність, жорсткість та індустріальність монтажу. У зонах технологічних отворів, інженерних комунікацій та локальних конструктивних розривів передбачено монолітні ділянки, які забезпечують цілісність та просторову роботу перекриття. З’єднання плит між собою та зі стінами здійснюється шляхом анкерування арматурними елементами, що закладаються в тіло несучих конструкцій та забезпечують сумісну роботу елементів каркасу. Покриття будівлі виконується із залізобетонних багатопустотних плит перекриття відповідно до [8], що спираються на несучі стіни будівлі. У місцях технологічних прорізів та конструктивних розривів передбачено влаштування монолітних залізобетонних вставок, що забезпечують безперервність несучої системи покриття. Покрівля прийнята плоскою, суміщеною з плитами покриття. Теплоізоляційний шар виконується з мінераловатних плит відповідно до [9], що забезпечує нормативні вимоги до теплозахисту покрівельної конструкції. Як гідроізоляційний шар передбачено застосування РУС мембрани «РЯОТАК» відповідно до [10], що гарантує довговічність, водонепроникність та стійкість до атмосферних впливів. 16 Віконні заповнення передбачені з металопластикових профільних систем із двокамерними склопакетами відповідно до [11], що забезпечує підвищені тепло- та звукоізоляційні характеристики огороджувальних конструкцій. Дверні заповнення прийнято згідно з функціональним призначенням приміщень: вхідні двері до квартир - металеві протиударні відповідно до [12], внутрішньоквартирні двері - дерев’яні відповідно до [13], вхідні двері до будівлі - металеві посилені конструкції відповідно до [14]. Ворота паркінгу передбачені металеві, автоматизовані (або механізовані), прийняті відповідно до [15], що забезпечують безпечну експлуатацію та контроль доступу транспортних засобів. Сходові марші та площадки запроектовані відповідно до вимог [16]. Спирання сходових площадок здійснюється на внутрішні несучі стіни товщиною 510 мм, що обмежують сходові клітини. Величина опирання прийнята 120 мм, що відповідає нормативним вимогам щодо забезпечення надійності та безпеки експлуатації. Перемички над віконними та дверними прорізами виконуються зі збірних залізобетонних елементів відповідно до [17]. Мінімальна глибина опирання перемичок становить не менше 250 мм, що забезпечує нормативну роботу елементів у складі стінових конструкцій. Відомість перемичок наведена в таблиці. Підлоги виконуються відповідно до функціонального призначення приміщень та прийняті згідно з [18]. Конструктивні рішення підлог передбачають забезпечення нормативних вимог щодо міцності, зносостійкості, теплоізоляційних та акустичних характеристик залежно від експлуатаційного режиму приміщень. 2.5 Забезпечення санітарно-гігієнічних вимог Проектні рішення щодо формування огороджувальних конструкцій будівлі розроблені з урахуванням комплексних вимог чинних нормативних 17 документів, зокрема щодо енергоефективності, теплозахисту та забезпечення пожежної безпеки відповідно до [19]. Конструктивно-технологічні параметри огороджувальних елементів прийнято таким чином, щоб забезпечити нормативні показники мікроклімату у приміщеннях, мінімізувати тепловтрати та створити стабільні санітарно-гігієнічні умови експлуатації житлового середовища. Конструктивна система будівлі запроектована з урахуванням вимог до забезпечення загальної просторової стійкості та прогресивного опору при виникненні аварійних, позаштатних та локальних руйнівних впливів. До таких впливів віднесено можливі вибухові навантаження різного характеру, пожежні впливи, динамічні удари від падіння важких предметів, а також аварійні транспортні навантаження. Проектне рішення передбачає збереження несучої здатності основних конструктивних елементів протягом часу, необхідного для безпечної евакуації людей із будівлі. Прийнята висота поверхів становить 3,0 м від рівня підлоги до рівня підлоги наступного поверху, при цьому висота житлових приміщень від чистої підлоги до стелі становить 2,8 м, що відповідає чинним нормативним вимогам до житлових будівель підвищеної комфортності та забезпечує належні параметри повітрообміну, інсоляції та психологічного комфорту. Сходові клітки розташовані у внутрішньому об’ємі будівлі з примиканням до зовнішніх стін, що забезпечує оптимальні умови природного освітлення та ефективну організацію евакуаційних шляхів. Таке розміщення також сприяє підвищенню рівня пожежної безпеки та скороченню шляхів евакуації. При всіх зовнішніх входах у будівлю передбачено тамбурні приміщення нормативної глибини 2,1 м, які виконують функцію теплового та повітряного шлюзу, забезпечуючи зменшення тепловтрат у холодний період року та стабілізацію внутрішнього мікроклімату. У зоні головного входу передбачено приміщення для чергового персоналу (консьєржа), санітарний 18 вузол, а також комору для зберігання прибирального інвентарю та господарських засобів. Вхідні двері до будівлі обладнуються системами контролю доступу, зокрема кодовими замками, що підвищує рівень безпеки експлуатації житлового комплексу. Покрівельна система будівлі прийнята з організованим внутрішнім або зовнішнім водовідводом, що забезпечує ефективне відведення атмосферних опадів та запобігає їх накопиченню на покрівлі. Для підвищення рівня безпеки експлуатації на покрівлі передбачено огородження відповідно до вимог нормативних документів. Планувальна структура квартир сформована з урахуванням санітарно- гігієнічних, функціональних та ергономічних вимог і включає житлові кімнати, підсобні приміщення, кухні, передпокої, санітарні вузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресольні зони та літні приміщення (балкони та лоджії). Розміщення та орієнтація балконів і лоджій визначається проектними рішеннями з урахуванням нормативних вимог [1], інсоляційних характеристик та містобудівного контексту. Усі будівельні, оздоблювальні та інженерні матеріали, включаючи матеріали для виготовлення вбудованих меблів, елементів внутрішнього опорядження, систем гарячого і холодного водопостачання, вентиляції та інших інженерних мереж, підбираються з урахуванням гігієнічних вимог чинного законодавства та підтверджуються відповідними санітарно- епідеміологічними сертифікатами. Це забезпечує екологічну безпечність житлового середовища та відповідність сучасним вимогам до якості житла. 19 2.6 Спеціальні заходи і роботи 2.6.1 Заходи, пов’язані з будівництвом в особливих умовах Під час виконання будівельно-монтажних робіт в умовах знижених температур зовнішнього повітря, а саме при середньодобових значеннях нижче +5°С та мінімальних добових температурах до 0°С і нижче, необхідно передбачати комплекс спеціальних технологічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення нормативної якості бетонних та кам’яних конструкцій, а також запобігання втраті міцнісних характеристик матеріалів у процесі тверднення. Міцність бетону монолітних залізобетонних конструкцій на момент можливого замерзання повинна становити не менше 50% від проектної міцності, що є обов’язковою умовою забезпечення його подальшої нормальної структурної роботи після відтавання. Після циклу заморожування-відтавання бетонні конструкції повинні витримуватися в умовах, що забезпечують досягнення проектної міцності до моменту їхнього навантаження розрахунковими експлуатаційними навантаженнями. Залежно від рівня негативних температур зовнішнього середовища передбачаються наступні технологічні рішення: • при температурах до -15°С бетонування рекомендується виконувати із застосуванням методу «термоса» з введенням протиморозних хімічних добавок, що забезпечують зниження температури замерзання води та прискорення процесів гідратації цементу; • при температурах до -25°С доцільним є застосування технології бетонування з використанням попередньо підігрітої бетонної суміші та «гарячої опалубки», що дозволяє підтримувати необхідний температурний режим у зоні тверднення бетону; • при екстремально низьких температурах до -40°С передбачається використання активних методів теплової обробки, зокрема електропрогріву бетону в опалубці або периферійного електрообігріву 20 конструкцій, що забезпечує інтенсивний набір міцності в ранній період тверднення. Орієнтовна тривалість теплової обробки бетонної суміші, необхідна для досягнення 50% проектної міцності, залежить від температурного режиму та становить: • при температурі прогріву +50°С — приблизно 28 годин; • при температурі прогріву +60°С — приблизно 23 години; • при температурі прогріву +70°С — приблизно 18 годин. Контроль якості та фактичної міцності бетону в зимових умовах здійснюється шляхом випробування контрольних зразків, які виготовляються безпосередньо біля місця укладання бетонної суміші з подальшим витримуванням у аналогічних температурно-вологісних умовах. Отримані результати використовуються для оцінки відповідності конструкцій проектним вимогам та прийняття рішень щодо зняття опалубки та подальшого навантаження. У разі виконання кам’яних робіт при зниженні температури зовнішнього повітря нижче -5 °С для забезпечення нормативної міцності кладки у розчин вводяться спеціальні протиморозні добавки відповідно до вимог [19]. При цьому марки розчинів підбираються з підвищеним запасом міцності (на один ступінь вище порівняно з літніми умовами виконання робіт), що компенсує негативний вплив низьких температур на процес тверднення та адгезійні властивості розчину. Застосування зазначених заходів забезпечує стабільність технологічних процесів у зимовий період, підвищує надійність конструкцій, а також гарантує досягнення нормативних показників міцності та довговічності будівельних конструкцій у складних кліматичних умовах. 2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежобезпеки Відповідно до вимог чинних нормативних документів у сфері пожежної безпеки, охорони праці та цивільного захисту, а також згідно з 21 рекомендаціями [20], у проекті житлового будинку передбачено комплекс організаційних, конструктивних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків виникнення та розвитку пожежонебезпечних і вибухонебезпечних ситуацій, а також забезпечення безпечної евакуації людей у разі надзвичайних подій. З метою забезпечення належного рівня протипожежного захисту території забудови навколо будівлі передбачено влаштування протипожежних проїздів нормативною шириною 4,2 м, що забезпечує доступ пожежної та аварійно-рятувальної техніки до всіх фасадів будівлі. Евакуаційні та вертикальні комунікації запроектовані з урахуванням вимог пожежної безпеки: виходи на горищний простір передбачені безпосередньо через сходову клітку, що забезпечує безперервність евакуаційних шляхів. Квартири житлового будинку мають вихід на одну сходову клітку типу НІ, яка відповідає вимогам щодо захисту шляхів евакуації від задимлення. Додатково з кожної квартири передбачено другий евакуаційний вихід у вигляді виходу на балкон або лоджію з нормативною шириною простінка для тимчасового очікування евакуації не менше 1,2 м. На шляхах евакуації забезпечено дотримання нормативних параметрів щодо ширини проходів, коридорів та дверних прорізів відповідно до вимог чинних будівельних норм, що гарантує безперешкодне та організоване переміщення людей у разі надзвичайної ситуації. Будівля обладнується системою аварійної протидимної вентиляції, яка забезпечує своєчасне видалення продуктів горіння із шляхів евакуації та зниження концентрації диму до безпечних значень, що є критично важливим для забезпечення часу безпечної евакуації мешканців. Інженерна інфраструктура будівлі передбачає наявність необхідних санітарно-побутових приміщень для мешканців та обслуговуючого персоналу, включаючи душові та санітарні вузли, а також забезпечення 22 нормативних параметрів мікроклімату (температури та вологості повітря) відповідно до санітарно-гігієнічних вимог. Система внутрішнього протипожежного водопостачання передбачена з розрахунковою витратою води 5,0 л/с на внутрішнє пожежогасіння, із забезпеченням роботи двох пожежних струменів продуктивністю по 2,5 л/с кожен, що відповідає вимогам нормативної документації щодо житлових будівель підвищеної поверховості. Проектом також передбачено укомплектування будівлі первинними засобами пожежогасіння, що забезпечує можливість оперативного реагування на початкових стадіях виникнення пожежі. Система внутрішньої каналізації прийнята прихованого типу з вентиляційними стояками, які виводяться вище рівня покрівлі на висоту не менше 0,5 м, що забезпечує стабільну роботу системи та запобігає утворенню вибухонебезпечних газових скупчень. У проектних рішеннях витримано нормативні вимоги щодо природного та штучного освітлення приміщень, що забезпечує належні санітарно- гігієнічні умови експлуатації будівлі. Електротехнічні рішення передбачають використання електрообладнання та освітлювальної апаратури у виконанні, що відповідає класу вибухо- та пожежобезпечності для відповідних категорій приміщень. Розподіл електроенергії здійснюється за п’ятидротовою системою із глухозаземленою нейтраллю, що відповідає сучасним вимогам електробезпеки. Передбачено систему захисного занулення всіх металевих неструмопровідних частин електроустановок, які можуть опинитися під напругою у разі пошкодження ізоляції, а також реалізовано принцип селективного відключення пошкоджених ділянок електромережі за допомогою автоматичних вимикачів та запобіжників. 23 З метою запобігання підтопленню підвального приміщення проектом передбачено систему дренажу (ОДС), яка забезпечує своєчасне відведення ґрунтових та аварійних вод. Будівля обладнується автоматизованими системами протидимного захисту та системою контролю загазованості, яка дозволяє визначати досягнення вибухонебезпечної концентрації природного газу та своєчасно здійснювати аварійне відключення подачі. Передбачено автоматичне регулювання системи опалення, що забезпечує підтримання нормативних параметрів мікроклімату та підвищення енергоефективності будівлі. Блискавкозахист будівлі виконано відповідно до чинних нормативних вимог, із забезпеченням необхідного рівня надійності захисту від прямих та вторинних впливів атмосферних розрядів. Усі інженерні проходи та зазори між комунікаціями і будівельними конструкціями герметизуються негорючими будівельними розчинами, що виключає поширення диму, вогню та токсичних продуктів горіння між приміщеннями. 2.6.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження У межах розроблення проектних рішень 18-поверхового житлового будинку по вулиці Київській у м. Кропивницький передбачено комплекс взаємопов’язаних архітектурно-планувальних, конструктивних та інженерно- технічних заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності будівлі, зниження експлуатаційних енергетичних витрат та забезпечення нормативних показників теплового захисту огороджувальних конструкцій відповідно до чинних вимог. З метою мінімізації тепловтрат у зоні входів до вертикальних комунікацій передбачено влаштування тамбурних приміщень при вході до сходових кліток, які виконують функцію повітряного шлюзу та зменшують інфільтрацію холодного повітря у холодний період року. 24 Додатково, на кожному поверсі в зоні виходу до зовнішнього повітряного середовища незадимлюваної сходової клітки передбачено тамбурні приміщення, що забезпечують стабілізацію температурно-вологісного режиму та додатковий бар’єр для тепловтрат. Світлопрозорі огороджувальні конструкції будівлі виконуються із застосуванням металопластикових віконних блоків із багатокамерними склопакетами, що забезпечує підвищені теплоізоляційні характеристики та зниження втрат теплової енергії через світлопрозорі елементи фасаду. Теплотехнічні параметри зовнішніх огороджувальних конструкцій прийняті з урахуванням нормативних вимог до опору теплопередачі, що забезпечує відповідність будівлі чинним вимогам енергоефективності та дозволяє мінімізувати витрати енергії на опалення в опалювальний період. Проектом передбачено впровадження систем комерційного та індивідуального обліку енергоресурсів, зокрема теплової енергії, холодного та гарячого водоспоживання, що забезпечує можливість контролю та оптимізації їх використання на рівні будівлі та окремих квартир. Система опалення житлового будинку оснащується термостатичними регулюючими клапанами на опалювальних приладах, що дозволяє здійснювати індивідуальне регулювання температурного режиму в кожному приміщенні, забезпечуючи гнучке управління тепловим комфортом та додаткове зниження енергоспоживання. Система вентиляції передбачається з природним спонуканням повітрообміну, що дозволяє зменшити енергетичні витрати на механічну вентиляцію та забезпечує нормативні параметри повітрообміну у житлових приміщеннях. Електротехнічні рішення включають організацію обліку споживання електричної енергії як на загальнобудинковому рівні, так і на рівні окремих квартир, що сприяє раціональному використанню електроенергії та підвищенню енергетичної дисципліни споживачів. 25 Передбачено впровадження автоматизованих систем керування евакуаційним та аварійним електроосвітленням, що забезпечує оптимізацію енергоспоживання та підвищення надійності систем безпеки. Електропостачання будівлі організовано із застосуванням кабельних ліній та провідників із мінімізованими втратами напруги, що дозволяє знизити втрати електроенергії в мережах внутрішнього розподілу. Розміщення увідно-розподільних пристроїв передбачено в безпосередній близькості до центрів навантаження, що додатково підвищує енергоефективність електричних мереж будівлі. Таким чином, сукупність прийнятих рішень забезпечує комплексний підхід до енергозбереження, спрямований на зменшення експлуатаційних витрат, підвищення ефективності використання енергоресурсів та забезпечення відповідності будівлі сучасним вимогам енергоефективного житлового будівництва. 2.6.4 Захист від шуму та вібрації У межах проектних рішень житлового будинку визначено основні внутрішні джерела шумового та вібраційного впливу, до яких віднесено ліфтове обладнання та машинне відділення ліфтів. Зазначені інженерні системи в процесі експлуатації створюють акустичні та динамічні навантаження, що можуть впливати на комфортність проживання мешканців, у зв’язку з чим передбачено комплекс конструктивних та інженерно- технічних заходів щодо їх локалізації та мінімізації. Захист від шуму та вібрації забезпечується шляхом застосування сучасних віброізоляційних та шумопоглинаючих рішень, зокрема встановленням віброізоляторів під обладнанням ліфтових установок, використанням шумоглушників у відповідних вузлах, а також впровадженням гнучких вставок у місцях приєднання інженерних 26 комунікацій. Такі заходи дозволяють суттєво знизити передачу структурного та повітряного шуму на несучі конструкції будівлі. Додатково передбачено дотримання нормативно регламентованих повітряних зазорів між джерелами шуму (машинним відділенням ліфтів) та огороджувальними конструкціями суміжних приміщень, що забезпечує зменшення рівня акустичного впливу та підвищення санітарно-гігієнічного комфорту житлового середовища відповідно до вимог чинних нормативних документів [21]. Реалізація зазначених заходів у комплексі забезпечує нормативні показники допустимого рівня шуму та вібрації у житлових приміщеннях, а також сприяє створенню комфортних умов проживання та підвищенню експлуатаційної якості будівлі. 2.6.5 Охорона навколишнього середовища На об'єкті проектування відсутні шкідливі викиди в атмосферу, що перевищують ГДК, й інші негативні впливи на навколишнє середовище. Проектом передбачено: - збереження зелених насаджень; - зрізка родючого шару ґрунту Н = 0,5 м для рекультивації; - зливові води організовано підводяться в дощову каналізацію міських мереж; Сміттєвивезення здійснюється спеціалізованим автотранспортом міськкомунгосподарства. 27 2.7 Інженерне обладнання будинку Система водопостачання житлового будинку, розташованого по вул. Київській, передбачає підключення до існуючих міських водопровідних мереж діаметром 300 мм. Подача води здійснюється через два запроектовані вводи діаметром 100 мм кожен, що забезпечує підвищену надійність і безперебійність водопостачання. Зовнішня водопровідна мережа виконана з чавунних напірних труб діаметром 100 мм, які прокладаються на глибині 1,8 м від поверхні землі з урахуванням вимог до захисту від промерзання та механічних пошкоджень. Будівля оснащується системами господарсько-питного та протипожежного водопостачання, об’єднаними кільцевою схемою розведення магістральних трубопроводів, що підвищує надійність системи та забезпечує рівномірний розподіл тиску. Внутрішні водопровідні мережі запроектовані зі сталевих оцинкованих водогазопровідних труб діаметром від 15 до 100 мм відповідно до чинних нормативів. Для обліку споживання води в підвальному приміщенні, у вузлі вводу, розміщеному в насосній станції, передбачено встановлення водомірного вузла з лічильником типу ТВ-50 діаметром 50 мм. Гаряче водопостачання забезпечується від центрального теплового пункту. З метою підтримання необхідного тиску та подачі води на верхні поверхи будівлі у підвалі запроектовано сучасну безшумну насосну станцію, що складається з чотирьох насосів. Робота насосів автоматизована та регулюється залежно від фактичного водоспоживання у певний період часу. Для стабілізації тиску в системі передбачено встановлення мембранного бака об’ємом 750 літрів, оснащеного електромагнітним і запобіжним клапанами. Витрати води на внутрішнє пожежогасіння становлять 5,0 л/с і розраховані на одночасну роботу двох пожежних струменів по 2,5 л/с кожен. Для забезпечення необхідного напору у системі протипожежного водопостачання передбачено встановлення двох насосів (один робочий, один 28 резервний) типу К80-50-200 з продуктивністю ЗО м3/год і напором 50 м, оснащених електродвигунами потужністю 15 кВт. Система каналізації передбачає відведення стічних вод від житлового будинку до запроектованої зовнішньої мережі з подальшим підключенням до існуючого міського каналізаційного колектора діаметром 500 мм по вул. Київській. Зовнішні каналізаційні мережі виконані з поліетиленових труб діаметром 160-225 мм. На випуску дренажної напірної каналізації з насосної станції передбачено спеціальний колодязь для гасіння напору потоку. На мережах каналізації передбачено влаштування оглядових колодязів із збірних залізобетонних елементів діаметром 1000 та 1500 мм відповідно до нормативних вимог. Будинок обладнується системою побутової каналізації, яка забезпечує відведення стічних вод від усіх санітарно-технічних приладів, встановлених у квартирах. Внутрішні каналізаційні мережі виконані з поліетиленових труб діаметром 65-110 мм, тоді як стояки та випуски — з чавунних труб діаметром 100 мм. Відведення стоків здійснюється у зовнішню мережу з подальшим транспортуванням до міської каналізаційної системи. Проектом передбачено приховане прокладання каналізаційних трубопроводів. Для забезпечення доступу до ревізій у місцях прокладання стояків необхідно передбачити оглядові віконця розміром 0,3x0,3 м на висоті 1 м від рівня підлоги. Для запобігання підтопленню приміщення насосної станції у разі аварійних ситуацій на водопровідних мережах передбачено дренажний приямок із заглибним насосом типу Omnigena WQ 15-14-1,1. Насос працює в автоматичному режимі та вмикається залежно від рівня води у приямку, що забезпечує своєчасне відведення надлишкової води. Опалення Середня температура зовнішнього повітря протягом опалювального періоду становить мінус 1,1 °С, а його тривалість — 187 діб на рік. Проект 29 системи опалення житлового будинку виконано з урахуванням розрахункової температури зовнішнього повітря мінус 22 °С, що відповідає кліматичним умовам району будівництва та забезпечує надійну роботу системи в холодний період. У будівлі передбачена двотрубна система опалення тупикового типу з вертикальними головними стояками та горизонтальною розводкою поквартирних стояків. Така схема дозволяє ефективно розподіляти теплоносій між споживачами та забезпечує стабільний тепловий режим у приміщеннях. Як теплоносій використовується вода з температурним графіком 90-70 °С (Т1-Т2), що відповідає стандартним параметрам для житлових будівель. У якості опалювальних приладів прийняті сучасні сталеві панельні радіатори типу нижнього підключення виробництва компанії «Mirado» (Україна), які оснащені вбудованими терморегуляторами для індивідуального регулювання тепловіддачі в кожному приміщенні. Розвідні магістралі та головні стояки виконуються зі сталевих водогазопровідних труб відповідно до нормативних вимог. Поквартирні стояки запроектовані з поліетиленових труб типу РЕ-Хс системи KAN-therm (виробництво компанії «KAN», Польща), що відзначаються довговічністю, стійкістю до корозії та зручністю монтажу. Прокладання поквартирних стояків передбачено в захисних гофрованих трубах у конструкції підлоги, що підвищує надійність і забезпечує можливість компенсації температурних деформацій. Для видалення повітря із системи у верхніх точках головних стояків встановлюються автоматичні повітровідвідники. Додатково, на кожному радіаторі передбачені вбудовані крани для ручного випуску повітря (типу кранів Маєвського), що забезпечує ефективне розповітрювання системи під час експлуатації. ЗО Злив теплоносія із системи опалення здійснюється через запірні клапани типу ІІ8У-І, які обладнані дренажними кранами, а також через спеціальні спускники з кульовими клапанами. Це забезпечує зручність технічного обслуговування та ремонтних робіт. Система опалення сходової клітини запроектована окремо як двотрубна вертикальна система, виконана зі сталевих водогазопровідних труб. У якості нагрівальних приладів для сходових клітин застосовано сталеві панельні радіатори типу бічного підключення виробництва компанії «Мігабо» (Україна), які забезпечують необхідний температурний режим у місцях загального користування. Регулювання тепловіддачі радіаторів здійснюється за допомогою терморегуляторів типу ЯТК-Н виробництва компанії «Ridan», що дозволяє оптимізувати споживання теплової енергії та підтримувати комфортні умови в приміщеннях. Усі трубопроводи, які не мають заводського захисного покриття, а також нефарбовані нагрівальні прилади підлягають фарбуванню масляною фарбою у два шари. Це забезпечує їх захист від корозії, продовжує термін служби та покращує естетичний вигляд системи. Вентиляція і кондиціонування Повітрообмін у приміщеннях житлового будинку визначений відповідно до чинних нормативних вимог і забезпечує необхідні санітарно- гігієнічні умови для проживання. Вентиляція кухонь і санітарних вузлів передбачена припливно-витяжна з природним спонуканням. Надходження свіжого повітря є неорганізованим і здійснюється через кватирки, а також за рахунок інфільтрації через зовнішні огороджу вальні конструкції будівлі. Додатково проектом передбачено зазор між підлогою та кухонними дверима з площею живого перерізу не менше 0,02 м2, що сприяє вільному перетоку повітря між приміщеннями та покращує ефективність вентиляції. 31 Видалення забрудненого повітря здійснюється через вентиляційні канали, обладнані пластмасовими вентиляційними решітками типу РВП-3, які забезпечують рівномірний відвід повітря та естетичний вигляд внутрішніх приміщень. Вентиляція електрощитових приміщень запроектована природною. Витяжка повітря з цих приміщень здійснюється через переточні решітки типу Р120І, встановлені у зовнішніх огороджувальних конструкціях, що забезпечує необхідний повітрообмін без застосування механічних пристроїв. Для забезпечення безпечної евакуації людей у разі пожежі проектом передбачено систему витяжної протидимної вентиляції з коридорів житлової частини будинку. На кожному поверсі встановлюються димоприймальні клапани, які забезпечують ефективне видалення диму та продуктів горіння. У якості обладнання для димовидалення застосовуються радіальні вентилятори типу ВР 280-46 виробництва ЗАТ «Укрвентсистем. Дані вентилятори призначені для роботи в аварійних умовах і здатні транспортувати газове середовище з температурою до 400 °С протягом двох годин, що відповідає вимогам пожежної безпеки. Вентилятори систем димовидалення розміщуються у спеціально передбачених вентиляційних камерах на горищі будівлі. Окрім витяжної протидимної вентиляції, запроектовано припливну вентиляцію для створення надлишкового тиску (підпору повітря) у ліфтових шахтах, що запобігає проникненню диму в зони евакуації. Припливні вентилятори також розташовуються у венткамерах на горищі, що забезпечує компактність інженерних рішень та зручність обслуговування. Повітроводи систем протидимної вентиляції виконані з тонколистової оцинкованої сталі відповідно до нормативних вимог. З метою забезпечення необхідної межі вогнестійкості (не менше 0,5 години) повітроводи додатково 32 покриваються спеціальним вогнезахисним складом «Ргошазргау РЗОО» виробництва компанії «Рготаї». Для системи димовидалення передбачено вертикальні шахти, які виконуються в конструкціях будівлі, що забезпечує їх надійність, герметичність та відповідність вимогам пожежної безпеки [ 36-39]. Електропостачання Запроектований житловий будинок за ступенем надійності електропостачання відноситься до другої категорії відповідно до чинних нормативних вимог, що передбачає забезпечення живлення від двох незалежних джерел або можливість швидкого відновлення електропостачання у разі аварії. Електроживлення будинку здійснюється від електрощитових, розташованих на першому поверсі. У приміщенні електрощитової передбачено встановлення ввідно-розподільних пристроїв (ВРУ), які забезпечують прийом, розподіл та захист електричної енергії в межах будівлі. Живлення ВРУ передбачається кабелем марки ААШв від проектованої трансформаторної підстанції (ТП), що гарантує надійність і безпечність передачі електроенергії. Облік споживання електроенергії організовано як на вводі в будинок (загальний облік), так і окремо для кожної квартири, що дозволяє здійснювати точний контроль витрат. На кожному поверсі сходової клітини передбачено спеціальні ніші для встановлення поверхових електрощитів, від яких здійснюється електроживлення квартир. У складі цих щитів передбачено встановлення пристроїв захисного відключення (УЗВ), що забезпечують захист людей від ураження електричним струмом та підвищують рівень електробезпеки. Освітлювальні мережі та мережі живлення розеток у квартирах виконані проводами з мідними жилами з подвійною ізоляцією типу ВВП 33 3x2,5 мм2 із прихованим прокладанням, що відповідає сучасним вимогам безпеки та естетики. Стояки живлення поверхових щитів, а також стояки освітлення сходових клітин і коридорів виконані кабелями з мідними жилами марки ВВГ, прокладеними у вініпластових трубах. Прокладання здійснюється приховано у спеціально передбачених нішах будівельних конструкцій, що забезпечує захист кабелів та зручність експлуатації. У будинку передбачені різні види освітлення: робоче освітлення сходових клітин, аварійне освітлення — у приміщеннях електрощитових та машинному відділенні ліфта, а також евакуаційне освітлення — у ліфтових холах і на сходових клітинах. Це забезпечує безпечне пересування мешканців як у звичайних умовах, так і під час аварійних ситуацій. Керування евакуаційним освітленням сходових клітин і входів передбачено автоматизованим. Для керування освітленням сходових клітин застосовуються вимикачі короткочасної дії, що сприяє енергоефективності системи. Живлення ліфтового обладнання здійснюється окремою лінією, виконаною кабелем марки ВВГ, прокладеним у вініпластовій трубі до ввідного пристрою ліфта. Для освітлення шахти ліфта передбачено встановлення настінних патронів. Освітлення технічного поверху виконано кабелем марки ВВГ з відкритим прокладанням під скобами, що забезпечує простоту монтажу та доступність для обслуговування. У кожній квартирі біля вхідних дверей передбачено встановлення електричного дзвінка для зручності користування. Електричні розетки розміщуються з дотриманням вимог безпеки — на відстані не менше 0,5 м від опалювальних приладів та стояків газопроводу, що знижує ризик аварійних ситуацій [ 36-39]. 34 Замково-переговорний пристрій У проекті передбачено встановлення охоронно-переговорної системи типу «Сііпех АМ-40», яка призначена для забезпечення контролю доступу до під’їзду житлового будинку та підвищення рівня безпеки мешканців. Система забезпечує утримання вхідних дверей під’їзду у зачиненому стані за допомогою електромагнітного замка, а також дозволяє відвідувачам здійснювати виклик мешканців через спеціальний блок виклику, розташований на вході. Функціональні можливості системи передбачають подачу виклику в кожну квартиру, організацію двостороннього голосового зв’язку між відвідувачем і мешканцем, а також дистанційне відкривання вхідних дверей із квартири за допомогою електромагнітної защіпки. Конструкція замка дозволяє його відкривання зсередини під’їзду без обмежень, а також із зовнішнього боку — за допомогою спеціального ключа. У разі наявності диспетчерської служби система «Сііпех» додатково забезпечує розширені функції контролю та зв’язку. Зокрема, передбачено гучномовний зв’язок між блоком виклику та диспетчером, передачу сигналу на диспетчерський пульт у випадку, якщо вхідні двері залишаються відчиненими більше ніж 2 хвилини, а також інформування про спрацювання автоматичного вводу резерву (АВР) системи електроживлення. Електроживлення системи здійснюється від мережі змінного струму напругою 220±33 В частотою 50 Гц. Живлення подається двома незалежними фідерами (робочим і резервним) від ввідно-розподільного пристрою будинку, що забезпечує безперебійну роботу системи. Основні елементи системи розміщуються наступним чином: • блок виклику (БВ) та електромагнітний замок встановлюються на нерухомій стулці вхідних дверей під’їзду на висоті 1,4 м від рівня підлоги; 35 • електронний блок (БЕ), одноклавішні вимикачі та клемна колодка розміщуються у спеціальній шафі на внутрішній стіні під’їзду на відстані не більше 15 м від блоку виклику; вісь шафи розташовується на висоті 1,7 м від рівня чистої підлоги; • поверхові комутатори (КЕ) встановлюються у слабкострумових шафах на кожному поверсі; • квартирні блоки (КБ) розмішуються у вітальнях квартир на висоті 1,4 м від підлоги у зручних для користування місцях. Прокладання кабельних ліній системи виконується сумісно з мережами зв’язку, що дозволяє оптимізувати монтажні роботи та зменшити кількість інженерних трас. З метою забезпечення електробезпеки металеві корпуси обладнання системи «Сііпех» (блок виклику, електронний блок, поверхові комутатори) підлягають зануленню окремим провідником. Занулюючий провід прокладається від ввідно-розподільного пристрою будинку до електронного блоку, а від нього окремими лініями — до блоку виклику та поверхових комутаторів. Це забезпечує надійний захист обладнання та користувачів від ураження електричним струмом [ 9]. 2.8 Технічні і розрахункові дані 2.8.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі Будівництво житлового будинку передбачається у місті Кропивницький, яке відповідно до кліматичного районування відноситься до II температурної зони. Це враховується при визначенні вимог до теплозахисних характеристик огороджувальних конструкцій. Проектом прийнято конструктивне рішення зовнішніх стін у вигляді багатошарової конструкції з ефективним утепленням з боку фасаду. Основу стіни становить несуча кладка з керамічної цегли товщиною 510 мм, яка забезпечує необхідну міцність і довговічність будівлі. Для підвищення 36 теплозахисних властивостей передбачено влаштування шару теплоізоляції з плит з мінеральної вати товщиною 100 мм. З внутрішнього боку стіна оздоблюється штукатурним шаром з вапняно-піщаного розчину товщиною 20 мм, що сприяє вирівнюванню поверхні та покращенню санітарно-гігієнічних характеристик приміщень. Із зовнішнього боку передбачено нанесення тонкошарової декоративно- захисної штукатурки типу «Kreisel», яка виконує як естетичну, так і захисну функцію, оберігаючи теплоізоляційний шар від впливу атмосферних чинників (див. рис. 2.1). Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій житлових будівель приймається відповідно до нормативних вимог і для даного району становить Rq,min = 3,3 м2К/Вт. Дотримання цієї умови є обов’язковим для забезпечення енергоефективності будівлі та комфортного мікроклімату в приміщеннях. Термічний опір однорідної огороджу вальної конструкції або окремого шару багатошарової конструкції визначається за відповідною формулою, яка враховує товщину шару та коефіцієнт теплопровідності матеріалу. Розрахунок дозволяє оцінити сумарний опір теплопередачі конструкції та перевірити її відповідність нормативним вимогам. R=8/X, (2.1) Де, 8 - товщина шару, м, X - коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/(м2*К). Опір теплопередачі термічно однорідної багатошарової непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою: + + А (2-2) «в н 4 аз 37 де, ав - аз - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2*К). Відповідно ав = 7,6 Вт/(м2*К), аз = 23 Вт/(м2*К). теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації Вт/(м2*К); , Вапняно-піщана штукатурка 2. Цегла 3. Утеплювач (Пінопласт) 4, Сітка 5. Штукатурка (ЦЕРЕЗІТ) Рис.2.1 Конструкція зовнішньої стіни Записуємо формулу (2.2) відповідно до конструктивного рішення огороджувальної конструкції і одержуємо: (2.3) Наведено основні фізико-технічні характеристики матеріалів, що входять до складу зовнішньої стіни будівлі, зокрема щільність, товщину шарів, коефіцієнт теплопровідності та коефіцієнт теплозасвоєння [7]. До складу конструкції входять такі шари: 38 • внутрішній оздоблювальний шар — вапняно-піщана штукатурка; • основний несучий шар — цегляна кладка із суцільної глиняної цегли на цементно-піщаному розчині; • теплоізоляційний шар — мінеральна вата. Для кожного шару прийняті відповідні розрахункові значення: • штукатурка: щільність 1600 кг/м3, товщина 0,02 м, коефіцієнт теплопровідності 0,81 Вт/(м °С), коефіцієнт теплозасвоєння 9,76 Вт/(м2-°С); • цегляна кладка: щільність 1800 кг/м3, товщина 0,51 м, коефіцієнт теплопровідності 0,7 Вт/(м °С), коефіцієнт теплозасвоєння 10,12 Вт/(м2-°С); • пінопласт: щільність 100 кг/м3, товщина (прийнята за проектом), коефіцієнт теплопровідності 0,052 Вт/(м-°С), коефіцієнт теплозасвоєння 0,8 Вт/(м2 0С). На основі наведених характеристик виконано розрахунок термічного опору кожного шару та всієї багатошарової конструкції стіни шляхом підстановки відповідних значень у розрахункові формули. Підставивши відповідні значення в формулу (2.3) одержимо: Ro -3,8>^ = 3,Зм2оС/Вт. У результаті отримано значення опору теплопередачі конструкції, які перевищують нормативно допустиме значення. Таким чином, сумарний опір теплопередачі запроектованої зовнішньої стіни є більшим за мінімально необхідний, що підтверджує відповідність конструкції вимогам діючих норм з теплоізоляції. Прийняте конструктивне рішення забезпечує належний рівень енергоефективності будівлі та комфортні умови експлуатації в холодний період року [7]. 39 3. РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗДІЛ 3.1 Розрахунок залізобетонної шахти для пасажирського ліфта Вихідні дані. В комплект збірних елементів однієї шахти входять: об'ємні блоки середні ШЛС 30-40 висотою на поверх (на кількості поверхів в будівлі); об'ємний блок нижній ШЛН 14-40 (32); об'ємний блок верхній ШЛВ 9-40 ; плита перекриття над шахтою ліфта ПЛ-29,19; тумби ТЛ 4-32. Рисунок 3.1 - Поздовжній переріз шахти ліфта Матеріали для виготовлення: 40 Бетон важкий класу СЗО з характеристиками: для розрахунку за граничними станами першої групи Кь =17,0 МПа; Кы=1,20 МПа; для розрахунку за граничними станами другої групи Кьі8Єг=22 МПа; Кьц5ег=1,80МПа. Початковий модуль пружності Еь=32,5*103 МПа. згідно з [13,16,19-20]. Всі елементи шахти армуються просторовими арматурними каркасами, які зібрані з плоских сіток і каркасів. Арматурні сітки викопані з сталі стержневої періодичного профілю класу АЗООС з характеристиками розрахунковий опір розтягуванню: поздовжньої арматури Я8 =280 МПа; поперечної арматури 1^=225 МПа; модуль пружності Е5і=2,1*105 МПа, Арматурні каркаси виконані з сталі стержневої періодичного профілю класу АЗООС та стержневої періодичного профілю класу А400С, характеристики Я8 =390 МПа; 1^=285 МПа; Ез2=2,* 105 МПа. Виготовлення блоків передбачається в проектному положенні на спеціальних установках із застосуванням жорсткого внутрішнього вкладиша. Коефіцієнт умов роботи бетону уьз =0.65 Блоки та плити перекриття шахти ліфтів зберігаються і транспортуються в робочому положенні. Конструкцію всіх блоків приймаємо по найбільш завантаженому блоку. 3.1.1 Попередній вибір типорозмірів Розрахунок виконується для нормальної експлуатації. 41 Будівля за призначенням житлова кількість поверхів-18. Висота поверху 3,0м. Враховуючи вимоги до рівня комфортності обслуговування пасажирів, приймаємо ліфт пасажирський вантажепід'ємністю Р=400кг; швидкість ліфта У=1.0м/сек. В розрахунку за головний посадочний поверх прийнято перший поверх будівлі. Розраховуємо блок-трубу ШЛС 30-63 (50), з впиранням за периметром. Рисунок 3.2 - Схема зусиль, що діють на блок при лінійному обпиранні 42 3.1.2 Визначення навантаження та розрахункових зусиль Вертикальне навантаження, що діє на ситово об'ємних блоків, прикладене з ексцентриситетами відносно центру ваги горизонтального перерізу, спрямованого вздовж головних осей плану блока. Коефіцієнт надійності уп= 0.95 Визначимо геометричні характеристики перерізу поперечника. Рисунок 3.3 - План блока 43 Площа горизонтального перерізу стін блока Атеі=(178.0*2-83)* 10+(193-2* 10)* 10=4460см2. Статичні моменти перерізу стін блоку відносно осей, які проходять через точки 1,3 та 3,4. 8і, 3-178*10*193*0,5+47,5*10*47,5*0,5+47,5*10(178-0,5*47,5)+(193- 10*2)* 10(178-10*0,5)=555610 см3; 8з,4=178*10*10*0,5+(47,5+47,5)*10(193-10*0,5)+(178 10*2)10*178*0,5=328120 см3 Координати центру ваги перерізу стін: Хс= 8і,з /Аь=555610/4460=124,6 см; Ус= 8з,4/Аь=328120/4460=73,6 см. Зміщення центру ваги горизонтального перерізу стін блока відносно геометричного центру блока: Сх=124,6-178*0,5=35,6 см: Су=73,6-193*0,5=-22,9 см. Моменти інерції перерізу відносно осей, які проходять через центр ваги перерізу стін ОХС та ОУС: іх=178*103/12+178*10(73,6-22,9-10*0,5)2+47,5*103/12+47,5*10 (96,5+22,9-10*0,5)2+47,5*103/12+47,5*10(96,5+22,9-10*0,5)2+10(193- 2* 10)3/12+(193-2* 10)* 10*22,92 =21395246 см4=0,214 м4; Іу=10*1783/12+178*10*35,62+10*47,53/12+47,5*10(89+35,6- 0,5 *47,5)2+10*47,53/12 44 +47,5 * 10(89+35,6-0,5 *47,5)2+( 193-2 * 10)* 103/12+(193 -2* 10)* 10* (89-35,6- 10*0,5)2=16450027 см4=0,165 м4; Моменти опору перерізу відносно осей ОХ та ОУ для точок 1,2,3,4. для точок 1 та 2: Wx= 1х/Уі,2=21395246/96,5+22,9=179190 см3; для точок 3 та 4: Wx= іх/У3,4=2 1395246/96,5-22,9=290696 см3; для точок 1 та 3: Wy= Іу/Уі,3=16450027/89+35,6=132023 см3; для точок 2 та 4: Wy= Зу/У2,4=16450027/89-35,6=308053 см3. Таблиця 3.1 Визначення навантажень Вид навантаження Нормативне Коефіцієнт Розрахункове кН/м2 надійності кН/ м2 Yt Симетричне відносно геометричного центру блока (Ті) Пластична мембрана (0,012*0,95) 0,011 1,3 0,015 Цементна стяжка 1=20мм; у=2кН/м3 0,38 1,3 0,494 (0,02*20*0,95) 45 Мінераловатна плита 1=80мм; 0,226 1,3 0,346 у=3,5кН/м3 (0,08*3,5*0,95) Пароізоляційна плівка - (0,018*0,95) 0,017 1,3 0,022 Ребриста панель покриття 3,08 1,1 3,396 Разом gnl=3,714 gl=4,273 Тимчасове (снігове) 0,7*0.95 8пі=0,665 1.4 81=0,93 Розрахункове на перекриття над Рр=5,0 машинним відділенням Симетричні відносно геометричного центру блока (Р/) Постійні від ваги: Плити перекриття ПЛ 18.19 1,70*9,81*0,95 gn2= 15,84 1,1 g2=17,43 Об'ємного блоку ШЛВ 9-40(32) 1,68*9,81*0,95 gnз=15,66 1,1 gз=17,22 Об'ємного блоку ШЛС 30-40(32) 4,55*9,81*0,95 gn4=42,4 1,1 g4=46,64 Навантаження симетричні відносно поздовжньої (геометричної) вісі поперечника (Рг) 46 Постійні - відсутні Тимчасові - відсутні Навантаження не симетричні відносно поздовжньої вісі поперечника (Рз) Постійні: на опорі привода р/ 5,3 1,1 5,83 Р14 5,9 1,1 6,49 на деталі кріплення дверей в площині стіни Р8 0,8 1,1 0,88 Тимчасові (короткочасні) на закладні деталі кріплення направляючих Р2 1,0 1,4 1,4 Рз 0,5 1,4 0,7 Р4 2,0 1,4 2,8 На буфер противаги Р7 30,0 1,4 42,0 Вантажна площа, з якої збираємо навантаження Рі (див. табл. 3,2 ) А=1,78* 1,93=3,44м2 Рі=^і+8і+рр)А+ g2+ gз +П*g4; (3.1) 47 Рі=(4,273+0,93+5)3,44+17,43+17,22+46,64*9=489,5кН Р2=0 Для визначення К від позацентрового прикладання вертикальних навантажень відносно центру ваги горизонтального перерізу блока визначимо значення погонного згинаючого моменту т, який викликаний цими навантаженнями. т=М/Н; (3.2) Від навантаження Рі тіу=Рі*єх/Н; (3.3) пцу=489,5*0,356/9*3,0=6,61 кНм/м тіх=Рі*Єу/Н; (3.4) т1х=489,5*(-0,229)/9*3,0= -4,15 кНм/м Від навантаження Рз: т3у= 5,83(0,89+0,356-0,34)/9*3,0+6,49(0,89+0,356+0,194)/9*3,0+0,68(0,89- 0,25+0,356)/9*3,0+0,88(0,89+0,356+0,284)/9*3,0+1,4(0,89+0,356-0,64)/9*3,0 +1,4(0,89+0,356+0,284)/9*3,0+42*0,356/9*3,0=1,289 кН м/м; тх3= 5,83(0,965+0,229)/9*3,0+42(0,965+0,229)/9*3,0+0,88(-0,736)/9*3,0*2 =2,067 кН м/м; Згинаючі моменти в розрахунковому перерізі стовпа (х=1,4+3,0=4,4м): в площині поперечника від дії ту Му=£ ту(Нь-х) ; (3.5) 48 Му=(6,61+1,289)*(53-4,4)=384 кН м Із площини поперечника від дії тх Мх=Етх(Нь-х); (3.6) Мх=( - 4,15+2,067)*(53-4,4)= - 101,2 кН м Визначимо ординати епюр погонних навантажень на поздовжніх і поперечних стінах блоку. Тому що епюра змінюється за лінійним законом, достатньо визначити К в кутових точках блока (точка 1,2,3,4,рис 3,8). М2І= АР/АИ,+ А (±МУ А¥у.і± МЖ.і) ; (3.7) де: і= 1,2,3,4 - кутові точки блока; А = 10см - товщина стін блока; А№]=4460см2 - площа стін блока за винятком прорізів; Р - поздовжня сила від повного навантаження; Р= Рі+ Р3=489,5+5,83+6,49+4*0,88+2* 1,4+42=550,1 кН. Для поздовжніх стін: Мг1=А Р/АЖ А^Мул+МхА^л); (3.8) К2і=10*550,1*1074460+10(384*107132023+101,2*107179190)=4434Н/см; К2= А Р/А^+ А (-МУ^У.2+МЖ.!); ( 3.9) К2=10*550,1*1074460+10(-384*107308053+101,2*107179190)=551,6Н/см; К3= А Р/АЖА (Му /Wy.з-Mx/Wx.з); (3.10) N,3=10*550,1*1074460+10(3 84*107132023-101,2*107290696)=2015 Н/см; 49 N24= АР/А„1+ А (-МУ^У,4-МЛ.4); (3.11) N24=10*550,1*103/4460+10(-348*105/308053-101,2*105/290696)=361,2Н/см; Для поперечної стіни: ^=А Р/Адаі+ А (-МуАУу,+ Мх<2); (3.12) Ш=10*550,1*103/4460+10(-384,6/3 08053+101,2/179190)=551,6 Н/см; N,4= А F/AW1+ А (-Му ЛУу.4-МЖ.4) ; (3.13) N,4= 10*550,1 * 103/4460+10(-384,6/3 08053-101,2/290696)=361,2Н/см. Рисунок 3.4 - Епюра сумарних вертикальних навантажень 50 3.1.3 Розрахунок міцності нормальних перерізу стіни 1-2 Розрахунковий переріз блоку в поздовжньому напрямку приймаємо на відстані ві=89см. Значення розрахункового навантаження в цьому перерізі: Nr551,6+4434-551,6/178*(178-89)=4709,8 Н/см ; Переріз прямокутника Ь* 1=100*2980мм ; Робоча висота перерізу при а=40мм. Ь0=1-а=2980-40=2940мм. Відносна висота стислої зони бетону o=a-0,008Rb; (3.14) де: а=0,85 (важкий бетон) Кб=Уь2 R6=0,85* 17=14,5 МПа ©=0,85-0,008*14,5=0,734 Граничне значення відносної висоти стислої зони бетону для сталі класу А300С (tst= Rs=280 МПа). ^г=ю/(1+т8г/тзси(1-со/1,1)); (3.15) де напруження в арматурі стислої зони при уь2< 1 tsch =500 МПа 0,734(1+280/500 (1-0,734/1,1))=0,871 Граничне значення коефіцієнту відносної несучої здатності 51 аг=ці-0Хг); (3.16) Ar= 0,871(1-0,5*0,871)=0,531; Моменти інерції стіни в розрахунковім перерізі при й=10см; Ii=bi h3/12=89*103/12=74 1 7 см4; де: Ьі =8 9см. Відносний ексцентриситет: 5Є= Єо/ h > 5еmin =0.5-0.01 *1о/ h - 0,01 Re ; (3.17) Розрахунковий ексцентриситет: s0=Mf/Nh ; (3.18) де: Розрахунковий згинаючий момент на відстані 2/3 Н від опори: Mf=2/3 Му=2/3*384=256 кН/м =2560 Н/см є0=2560/4709,8=0,54см 5Є= 0,54/10=0,054 < 5єтіп= 0,5 - 0,01*294/10 - 0,01*14,5=0,061 Приймаємо 6є= 0,061 ; Умовна критична сила Ncr=6,4*Eb*Ii/ q>i*loMll/(O,l+8e)+O,l); (3.19) де: коефіцієнт, який враховує вплив тривалої дії навантаження на прогин стінки 52 ф1=1+Р(М1/84) < 1+Р; (3.20) де: Р=1 (важкий бетон). для будівництва в звичайних інженерно-геологічних умовах приймаємо: Мі / М = 0,85 фі = 1+1*0,85=1,85< 1+1=2; Мсг 6,4*32,5*1037417/1,85*2942*(0,11/(0,1+0,061)+0,1)* 100=75560 Н/см; Значення коефіцієнту, який враховує вплив поздовжнього згину стіни на відстані Ьі=89см від зовнішнього кута блоку: ц=1/(1-Т^/ТМ; (3.21) 11= 1/(1-4709.8/75560)=1,066. Перевіряємо умову де: єоГ]< 0,6 А /2 А =10см - товщина стінки в розрахунковому перерізі 0,61*1,066=0,65< 0,6*10/2=3; Умова виконується, перевірка несучої здатності перерізу стіни блока по розтягнутій зоні бетону не потрібна. Тому що навантаження на верхню грань стіни блока змінюються до точки 1 (рис 3.1), для контролю порівняємо вертикальне навантаження в точці 1 з несучою здатністю стіни в цій точці. Несуча здатність в точці 1 при Ь=0: 53 ХгМ*( А - 2є0 (1-01-1)/1о*Ь))/Л -2є0п; ( 3.22) N ,=75560*( 10-2*0,61 (1 - (1,066-1) / 298*0)) /10-2*0,61*1,066= =76260 Н/см > Мгіуп=4434*0.95= 4212.3 Н/см. Міцність перерізу стіни блока в точці 1 по стислій зоні бетону забезпечена. Армування сіткою з сталі 0 10 А300С приймаємо конструктивно. 3.4.4 Перевірка несучої здатності перестінка Розміри перестінка ві = 47,5см; И = 10см; 10 = 298см (рис. 3.9) Розрахункове навантаження в перерізі на відстані 0,5ві = 0,5 • 47,5 = 23,9см від кута 3 та 154,2 см від кута 4 Ярі = 361,2+ (2015-361,2)/178*(178-154,2)=582Н/см Розрахунковий ексцентриситет _ М 2560 Єо — —- =------ = 3,8см Nfl 680 З Я 274 5і= о,38 + £,іп =0,5-0,01------- 0,01-14,5 = 0,081 10 т 10 Приймаємо 5і= 0,38 „ Т в^3 47,5-103 _ 4 Прги їй —1—2 =-----1--2-----= 3958см умовна критична сила при уе — 1,85 6,4 • 3,2 • 103 • 3958(100) 0,11 ^ йсг 1,85-2742 0,1 + 0,38 см 54 ’ = —sr='’°37 ’192ÏÔ Площа стислої зони Ав = ві ( h - 2еог|) (3.23) AB = 23,8 (10 - 2 • 3,8 • 1,037) = 50,43 cm2 Для важкого бетону при e0T| <(у-1) 2 • 1,037 = 2,074см < --1 = —-і = 4сж 2 2 несучу здатність перестінка перевіряємо за формулою: N<aRBAB (3.24) де а = 1 (важкий бетон) N = 1 • 14,45 • 50,43(100) = 728700Н = 728,7 кН > Nn уп = 680 • 0,95 = 646 кН Міцність перестінку та стискання зі згином забезпечена. Армування сіткою 0 10А300С приймаємо конструктивно. 3.1.5 Перевірка міцності перемичне за нормальним перерізом Переріз прямокутний в х h = 10 х 38 см Робоча висота перерізу h0 = 38 - 4 = 34 см Граничне значення відносно висоти стислої зони при робочій арматурі 0 8 А400С 55 (Rs = 355 МПа) 0,784 = 0,594 l, +-3-5--5- l-J0-,-7-8--4- 500 2,2 Ar = 0,594 (l - 0,5 • 0,594) = 0,418 Розрахункове навантаження в перерізі на відстані від кута 4 1 = 47,5 + 0,5 • 8 = 89 см NF2 = 361,2 + 2015 36-1,2 (178 -89) = 1188 — 178 см При армуванні перемички 20 8 А400С висота стислої зони R.A. (3-25) R*-« -3--5-5----2----0--,5--0--3-= 2,5« 14,5-10 При^ 1 = 0,074 ч 0,594 й 34 R величина граничного значення згинаючого моменту М^КАДЬо-О^х) (3-26) М = 355 • 0,01 (34 - 0,5 • 2,5)(100) = 1474,3 Н/см. 3.1.6 Розрахунок на виникнення тріщин Розрахунок виконуємо з умови N <Мсге (3.27) Нормативне зусилля від зовнішнього навантаження при осередненому коефіцієнті надійності уг = 1,2 56 Ми - = Ц88 = 3^НІСМ Ь 1,2 Зусилля, яке сприймається перерізом перед утворення тріщин Же = Кві,зег [А+2а(А8+А8р)] + Р2 (3.28) де зусилля обтиснення Рг = 0; А8р=0; А8 = 1,01 см2 Модульні відношення для сталі класу А400С та бетону С-30 а = 2,0-105 = 6,15 32,5-103 Же = 1,80(100) (10 • 38 + 2 • 6,15 • 1,01) = 70636 Н/см > N = 9,9 Н/см В нормальному перерізі тріщини не утворюються. 3.1.7 Розрахунок блоку на монтажно-транспортні зусилля Навантаження є власна вага блоку з урахуванням коефіцієнта динамічності їа=2. Власна вага блоку 6=4,55*9,81=44,6 кН Нормативне зусилля, яке припадає на одну петлю (випадок обриву однієї петлі) N = уг* 6 /ц; (3.29) N =44600*2/3=29733 Н Потрібна площа перерізу петлі з сталі класу А240С (Я8=225 МПа) А8= N / Я8=29733 / 280(100) = 1,06 см2 Приймаємо петлю 0 12А300С, А8=1,131 см2. згідно з [13,16,19,20]. 57 3.2 Розрахунок основ та фундаментів 3.2.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику Одна з основних задач в проектуванні фундаментів - вибір найближчого до денної поверхні пласту ґрунту, який можна використати в якості несучого шару. З метою уточнення найменування ґрунтів основи для всіх шарів знаходять похідні характеристики для кожного шару окремо. В даному проекті необхідно виконати оцінку глинистих ґрунтів, що є основою будівельного майданчику. Ситуаційний план розміщення свердловин зображено на рисунку 3.5. Вихідні дані по кожному шару ґрунту зведено в таблиці 3.6. 3.2.2 Визначення навантажень на пальовий фундамент Необхідно визначити навантаження на стрічковий пальовий фундамент під внутрішню стіну цегляного 18-поверхового житлового будинку. Збір навантажень виконуємо з коефіцієнтами надійності по навантаженню уг > 1 , що необхідно в розрахунках за несучою здатністю . Тимчасові навантаження на 1 м2 перекриттів і покриття враховуються в різному об’ємі в залежності від виду розрахунку . В розрахунках за несучою здатністю для корисних навантажень V1 і у2 враховується вірогідність одночасної дії цих навантажень . Для цього вводиться коефіцієнт \|/пі , що визначається за формулою : ^и1 =0,4 + = 0,506 (3.30) 716-18 7 де 16 - середня площа жилих приміщень в будівлі; 18 - кількість перекриттів вище обрізу фундаменту . Для визначення ваги цегляної стіни необхідно обчислити вагу окремих ділянок кладки КЛІта КЛ2 внутрішньої стіни . Повне навантаження N11 на їм фундаменту внутрішньої стіни збирається з вантажної площі 3,8*2=7,6 м2. 58 3.2.3 Розрахунок пальового фундаменту під внутрішню стіну Вихідні дані Необхідно запроектувати пальовий фундамент під внутрішню стіну товщиною 51 см із забивних паль із добиванням на останньому етапі занурення. N11= 1051 кН/м. Матеріали : бетон класу С-25 (Кь = 14,5 МПа; Кы = 1.05 МПа; Еь = 2.7-104 МПа); робоча арматура класу АЗООС(К3 = К5С = 280 МПа; Е8 = 2,1 • 105 МПа); конструктивна арматура класу А240С (К8 = 225 МПа; Rsw = 175 МПа; Е5 = 2.1 -105 МПа). Визначення глибини закладання підошви ростверку Глибина закладання підошви ростверку за кліматичними умовами : ар = кн-аГп + 0.2 (3.32) де Кь - коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі; ба = 1.0*0.6=0.6 м - нормативна глибина промерзання грунту; ар = 0.6 + 0.2 = 0.8 м. За геологічними умовами глибину закладання підошви ростверку не визначаємо , оскільки рослинний шар грунту попередньо зрізують при плануванні майданчика . Відмітка чистої підлоги будівлі приймається за 0,000 м , що відповідає абсолютній відмітці +153.300 м . Відмітка верхнього обрізу ростверку приймається -0.35 м. З конструктивних міркувань мінімальна глибина закладання ростверку: 63 бр = 0.35+ 3.16= 3,51 м. Отже , остаточно приймаємо глибину закладання підошви ростверку рівною 3,51м . Визначення несучої здатності палі Знаходимо довжину палі, аналізуючи ґрунтові умови будівельного майданчика і фізико - механічні властивості ґрунтів. Оскільки суглинки твердий володіють достатнім опором, але мають не значну товщину, то їх треба прорізати , заглибивши палю в суглинок четвертого шару на глибину не менше 0,5 м , тоді мінімальна довжина палі повинна бути : 1П = 0.3 + 5.3 + 2.9 + 0,5 = 9.0 м Приймаємо палю СІ0-35 (довжиною 10 м, перерізом 35x35). Складаємо розрахункову схему палі ( рисунок 3.8 ). Рисунок 3.8 - Розрахункова схема палі 64 Несучу здатність палі визначаємо за формулою : ^ =Ух<УагК-А + и-^Ус/-£Л) (3.33) Уся, Усґ - коефіцієнти , які залежать від способу заглиблення палі в грунт, приймаємо рівними 1 ; ус - коефіцієнт роботи палі в ґрунті, який приймаємо рівним 1 ; А - площа поперечного перерізу нижнього кінця палі: А = 0.35-0.35 = 0.1225 м2; И - зовнішній периметр поперечного перерізу палі: и = 4-0.35 = 1.4 м. Глибина занурення палі від рівня природного рельєфу - 11.9 м. Розрахунковий опір ґрунту під кінцем палі визначаємо для суглинків: R = 1525 кПа. £ - розрахунковий опір ґрунту на бічній поверхні палі. Для першого шару : суглинок твердий , Ні = 3,2м, при Г<0 приН = Зм —> 1'=48кПа; приН = 4м —> £=53кПа; Н = 3м- /Хі = 48кПа Н = 3,2л/ - А Н = 4л/ - А = 53кПа л II = 48 + ^у (3,2 - 3) = 49кПа. Для другого шару : суглинок твердий, Нг = 5,2 м приН = 5м —> ґ=56кПа; при Н = 6 м —* ґ=58кПа; Н = 5м-/х = 56кПа Н = 5,2ж - А Н = 6м - fу = 58кПа А = 56 + ^1(5,2 _ 5) = 5б,4кПа. 6 — 5 Для третього шару : суглинок твердий, Нз = 6,85 м приН = 6м —> Г = 58 кПа ; 65 приН = 8м —> £=62 кПа; Н = 6м ~ /х = 58кПа Н = 6,85м-А Н = 8м - = 62кПа Д = 58 + ^^(6,85 - 6) = 59,1 кПа. 8 — 6 Для четвертого шару : суглинок твердий, Нд = 8,5 м приН = 8м —> £=62 кПа; при Н= 10 м —> £=65 кПа; Н = 8м-/Хі = 62кПа = 8,5.м - Д = 10л-/„ = 65кПа А = 62 + ^^(8,5 - 8) = 62,15кПа. 1 10-8 Для п’ятого шару : суглинок твердий, Н5 = 9,95 м при Н = 8 м —> £ = 62 кПа ; при Н=10м —* £=65 кПа; Н = 8м- /х^ = 62кПа Н = 9,95м-/, И = 10м-/х„ =65кПа £ = 62 + —=—(9,95 - 8) = 64,9 кПа. 10-8 Для шостого шару : суглинок твердий , Н7 = 11,15 м приН= 10м —> £=65 кПа; при Н= 15 м —> £=72 кПа; Н = 10л/ - /Хі = 65кПа Н = 11,15м-/Х Н = 15м - /у = 12кПа / = 65 + 72 ~ -5 (11,15 -10) = 66,61кПа. 1 15-10 66 Визначаємо несучу здатність палі: Ра = 1525-0.1225 + 1,4-(2-49 +2-56,4 + 1,3-59,7 + 2-62,75 + +0,9-64,9 +1,5-66,61) = 987,94 кН. Визначення кількості паль у фундаменті і конструювання ростверку Розраховуємо пальовий фундамент за першим граничним станом, тому визначаємо навантаження для розрахунку за першим граничним станом : Мі = Мп-у£ (3.34) де уґ - коефіцієнт надійності по навантаженню , який приймаємо рівним 1,2 ; N1= 1057-1,2= 1268,4 кН. Визначаємо кількість паль у фундаменті: П = МгКпгук/Еа, (3.35) де Кт - коефіцієнт, що враховує позацентрово прикладені навантаження , який приймаємо рівним 1 ; ук - коефіцієнт надійності, що дорівнює 1.4, якщо несуча здатність палі визначається розрахунком . 1268,4-1-1,4 п = = 1,79шт/м.п.. 987,94 Розташовуємо палі на min відстані 3d = 3*0,35 = 1,05 м одна від одної . Приймаємо звіси ростверку 0,2 м . Визначаємо вагу ростверку та ґрунту на його обрізах: Fi,p = Ap’dp’yryo, (3.36) де Ар - площа підошви ростверку; dp - глибина закладання ростверку; yf = 1.1 - коефіцієнт надійності по навантаженню ; уо = 20 кН/м3 - середня питома вага матеріалу фундаменту та ґрунту. FLp = 1,65-1-0,8-1.1 -20 = 26,4 кН. Знаходимо сумарне розрахункове навантаження: LNi = Ni + Fi,p (3.37) 67 3.2.4 Розрахунок деформацій основи фундаменту Осадка фундаменту визначається методом пошарового сумування. Для цього спочатку складається ескіз фундаменту з типовим геологічним розрізом. По вісі фундаменту зліва будують епюру природного тиску грунту, починаючи від планувальної відмітки. Напруження від власної ваги грунту в характерних точках визначаємо за формулою : % = &і-ьі’ (3.39) І = 1 де уі - питома вага грунту, кН/м3; Ьі - товщина шару грунту, м. Огё1 =їі-Ьі = 14,9-2,2 = 32,78 кПа; Огё2 = ^і + уг'Ьг = 32,78 + 19,62-5,3 = 134,86 кПа; огёз = ^2 + Уз Из = 134,86 + 19,62-2,9 = 191,76 кПа; Огё4 = Огёз + 74'114 = 191,76 + 20,11 -9,6 = 384,8 кПа; на глибині занурення паль : <М = огёз + у4-1і'4 = 191,76 + 20,11 • 1,5 = 221,9 кПа. 3.2.5 Визначення додаткового напруження на підошві і крівлі елементарних шарів та осідання кожного шару Для визначення напружень додаткового тиску по глибині стисливу товщу ділимо на 5 - 6 горизонтальних шарів. Товщина шару : її = 0,4*Ь = 0,4*3,45 = 1,38 м = 1,4м . По вісі фундаменту справа будують епюру додаткового тиску. Додатковий тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює: Ро Pep dzgO (3.40) Середній тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює : (3.41) ср А 69 де Аум - площа підошви ростверку умовного фундаменту . Площу умовного фундаменту визначаємо за формулою : Аум=Ьум -1 де Ьум визначаємо із виразу : Ьум =1250 + 2-с Рисунок 3.10 - Схема визначення умовної ширини фундаменту Величина С отримується по формулі : С = /-^^ (3-42) де 1 - довжина палі; фср - кут внутрішнього тертя , який визначаємо за формулою : ,/1 * ^1 + ./? * ^2 + А ' ^3 + /4 * ^4 + f5 * ^5 <Рср (3-43) 27? 14,9 • 2,2 +19,62 -5,3 + 19,62 • 2,9 + 20,11 • 1,5 (Рср = 18,8°; 11,9 70 18 8 С = 11,9-^^ = Ш ; Ьум = 1250 + 2*1100 = 3450 мм ; Аум = 3,45 м2. Сумарні навантаження: ЕИ — N1 + Сум.ф. — N1 + Оростверку Сіпаль + Сгрушу (3-44) Оросгверку = Ур-Ур = 25 (0,8-1 -1,65) - 25-1,32 = 33 кН; Спаль = п-уп-¥п = 1,85-25-1,24= 1,85-25-1,375 = 63,59 кН; Уум.ф. = Аум.ф.-(1ц + Ь2) = 3,45-( 1,9 + 11,9) = 78 м3; Угр = Уум.Ф. - УР - Уп = 78 - 1,32 - 1,85 • 1,375 =74,1 м3; Огрунту = Угр'Угр = 20'74,1 = 1482 кН ; ІК = 1295 + 33 + 63,59 + 1482 = 2873,6 кН. р =^ = 8з2,9^; Ро = 832,9-221,9 = 611 кПа. ср 3,45 , , и , Після визначення Ро розрахунок ведемо в табличній формі. Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою: о2р = а-Р0, (3.45) де а - коефіцієнт, що визначається в залежності від відносного заглиблення розглядаємо! площі горизонтального перерізу = 2 • 2/Ьум.ф. Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою: 8і = с2Рі'Ьі-р/Еі, (3.46) де З = 0.8. Таблиця 3.9 - Визначення додаткового напруження на підошві і покрівлі елементарних шарів Глибина точки, Відносна Напруга від Додаткова Номер що глибина власної ваги напруга на точки розглядається, а ґрунту глибині від підошви 4 = — в ^,кПа ^гр = ^^о, фундаменту кПа Z, м 71 3.2.6 Армування ростверку Розрахунок ростверку на продавлювання не виконується, тому що призма продавлювання проходить поза тілом ростверку. Розраховуємо арматуру ростверку по перерізу 1-1 ) = -—2 (3.47) пр 24 М = —— °" 12 де N - розрахункове поздовжнє зусилля ; А - площа підошви ростверку . „ 481*1,082 .... п 481*1,082 М"р =-----24-----= 23’ЗМа • м-=— = 46,75кПа Після цього визначаємо необхідну площу арматури А300С: Апр = Mnp/O.9-Rs-ho (3.48) Аоп = Moп/0.9•Rs•ho АПр = 23,37-(104)/0.9-280-750 = 1,23 см2. Аоп = 46,75• (104)/0.9-280-750 = 2,47 см2. Приймаємо на 1 м ширини арматуру в прогоні: 5010 А300С А8 = 3,93 см2 з кроком 200 мм, та на опорі 5010 АЗООС А8 = 3,93 см2 з кроком 200 мм Приймаємо поперечну арматуру 010 А240С А8 = 0,785 см2 з кроком 200 мм. [21-23]. 3.2.7 Армування палі Знаходимо необхідну площу повздовжньої арматури за формулою: д _ ^ Rbt*Abc S ^sc (3.49) Де N - навантаження на одну палю. Rbt — опір бетону на стиснення Rsc - опір арматури на стиснення Abc - площа поперечного перерізу палі _ 700*103 -1,05*1225 _ 5 280*100 Приймаємо 4032 АЗООС As=32,17cm2 Поперечну арматуру приймаємо діаметром 10 мм А240С. 74 3.2.8 Розрахунок палі на дію транспортних навантажень При дії транспортних навантажень розрахункова схема палі має наступний вигляд: і і і і і і ^—^—^"" і і і } І ^”і^^” і 1^\ , 2100 }5800} 2100 , 10000 Рисунок 3.15 - Розрахункова схема палі при дії транспортних навантажень Власна вага палі складає Р = 30.411 кН. Максимальний момент від дії транспортних навантажень: М = Ч0'12/8. Чо = Р/1 = 30.411/10 = 3.04 кН/м; М = 3.04-5.82/8 = 12.78 кНм. 1іоі = 350-30 = 320 мм. Знаходимо необхідну площу повздовжньої арматури. Ао= 12.78-(1О5)/11.5(1ОО)-35-322 = 0.031 ^^ = 0.031 ^г| = 0.985. Необхідна площа повздовжньої арматури: А5= 12.78-(1О5)/365 (1ОО)-О.985-32 = 1.11 см2. Отже, прийнята арматура 032 А300С в змозі сприйняти транспортні навантаження (А8 = 8,043 см2 >1.11 см2). [21-23]. 75 РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА 4.1 Технологічна карта на виконання внутрішніх штукатурних робіт Площа штукатурення - це площа внутрішніх стін з вирахуванням прорізів для вікон та дверей, становить 3502,6м2. Витрати розчину: Для набризку товщиною 3 мм необхідно 105 м3 розчину, для ґрунту товщиною 7 мм необхідно 245 м3 розчину, для накривки товщиною 2 мм необхідно 7 м3. Всього необхідно 420 м3 вапняно-піщаного розчину. 4.1.1 Сфера застосування Технологічна карта розроблена на виконання внутрішніх штукатурних робіт механізованим способом на одному поверсі 18-ти поверхового житлового будинку. До складу робіт, що розглядаються картою, входять: нанесення шарів набризгу і ґрунту за допомогою розчинонасоса; нанесення покривного шару вручну із застосуванням затирочної машини. 4.1.2 Відомість потреби в основних матеріально-технічних ресурсах Таблиця 4.1.1 - Відомість потреб в основних матеріально-технічних ресурсах Назва матеріально-технічного ресурсу Марка Кількість Пересувний штукатурний агрегат С-372А . 1 Розчинозмішувач РЗ-275 1 Проміжний бункер з ситом — 1 76 Розчинонасос РН-05 1 Шланги — 2 Безкомпресорна форсунка ФБ-07 1 Контрольне правило ПК-21 1 Маяки — 4 Маячні рейки МР-02 2 Правило ПР-01 1 Електровідбійний молоток КМС-30 1 Піскоструйний апарат ПА-237 1 Підмості КМ-11 2 Розчиновоз РЗ-280 1 Розчин для штукатурних робіт Вапняно- 420 м3 піщаний ТІ 4.1.3 Організація і технологія будівельного процесу 1. До початку штукатурних робіт мають бути закінчені всі роботи по влаштуванню верхніх і нижніх перекриттів, перегородок, віконних і дверних блоків, вентиляційних коробок, роботи по влаштуванню опалювання, водопроводу, каналізації, газопроводів і прихованої електропроводки. 2. При обштукатурюванні з механізованим нанесенням розчину для набризу і грунту встановлюється наступний порядок виробництва робіт: а) провішується і промаячується поверхня штукатурки; б) до нанесення набризу поверхня змочується водою за допомогою краскопульту; в) штукатурний розчин (набризу і грунт) наноситься за допомогою розпилювальної форсунки (сопла); приступаючи до нанесення розчину на поверхню, оператор підбирає потрібну довжину струменя розчину з мінімальними втратами його; г) встановлюється напрям струменя розчину; при довгому факелі струмінь можна направляти під будь-яким кутом, а при короткому - тільки під прямим; д) розчин наноситься рухами сопла зверху вниз рівними шарами завтовшки не більше 6-8 мм щоб уникнути обповзання; кожен наступний шар наносять після достатнього твердіння попереднього; способи нанесення розчину пневматичною і безкомпрессорною форсунками показані на рисунку 4.3: 79 Рисунок 4.1.2 Форсунка для штукатурних робіт 1 - корпус; 2 - кільце; 3 - діафрагма; 4 - накидна гайка; 5 - сітка; е) шар грунту розрівнюють правилами і напівтерками (при обштукатурюванні по маяках або без маяків - під правило); ж) обробний шар наносять по вирівняному ґрунту, що схопився, за допомогою ковшів або штукатурною лопаткою; розчин наносять на поверхню тонкими шарами і розрівнюють затирочними машинками (або напівтерками завдовжки 0,72-2 м); затирання слід починати, як тільки покрівельний шар затвердіє; 3. Робота по обштукатурюванню із застосуванням мокрої штукатурки виконується ланкою штукатурів: 4 розряду - 2 людини; 3 розряду - 2 людини, 2 розряду - 1 людина. Розподіл роботи між виконавцями: штукатури 4 розряду проводять нанесення шарів набризу і грунту за допомогою розчинонасоса з розрівнюванням шарів намета; верхній шар 80 наносять вручну; штукатури 3 розряду проціджують розчин для верхнього шару, затирають поверхню; штукатур 2 розряду переносить шланги, усуває пробки в шлангах, збирає відскоки розчину і накидає його вручну на поверхню. 4. Графік виробництва робіт, калькуляція трудовитрат і матеріально- технічні ресурси складені на один поверх 18-ти поверхового житлового будинку загальною площею 13710 м2 обштукатурюваної поверхні. 5. Вимоги до якості робіт: а) фактура штукатурки за винятком спеціальних її видів має бути дрібнозернистою і гладкою; б) на поверхні штукатурки не допускаються: тріщини, горбки, раковини, пропуски; в) при визначенні якості штукатурних робіт мають бути перевірені: правильність плоскості - шляхом докладення до поверхні правила завдовжки 2 м, а криволінійних поверхонь - за допомогою відповідних шаблонів або лекал; вертикальність стін - за допомогою схилу або рівня і правила; горизонтальність стель - за допомогою ватерпаса і правила. 6. При виробництві робіт належить дотримувати наступні правила техніки безпеки: а) при обштукатурюванні внутрішніх віконних укосів отвори мають бути захищені, а робітник має бути надійно прив'язаний до міцної внутрішньої частки будівлі за допомогою запобіжного поясу і страхового мотузка або троса; б) при обштукатурюванні розчинонасосом оператори у сопла мають бути забезпечені захисними окулярами; в) розчинонасос і трубопроводи для транспортування розчину під тиском повинні піддаватися (після монтажу установки і під час експлуатації) 81 періодично гідравлічному випробуванню тиском, що в 1,5 рази перевищує робочий тиск, не рідше чим через кожних 3 місяці; справність манометра на розчинонасосі перевіряється щодня; г) під час роботи розчинонасоса забороняється перетягувати шланги і проводити затягування сальників, а також перегинати шланги під гострим кутом; шланги повинні міцно закріплюватися до надійних часток будівель; д) після закінчення роботи забороняється знімати повітряний клапан і перехідний патрубок, не переконавшись в тому, що тиск впав до нуля; е) у місцях проходу шланги щоб уникнути їх пошкодження мають бути перекриті запобіжними містками; ж) проводити продування шлангів стислим повітрям для видалення пробок вирішується тільки після того, як особи, що не беруть участь в продуванні, будуть видалені за межі небезпечної зони (не менше 10 м). 4.1.4 Операційний контроль якості Таблиця 4.1.3 - Схема операційного контролю якості Роботи, які підляга Нанесення розчину на ють поверхню Накривка і затирання поверхні контрол ю Рівномір Товщи тНт Склад ане- Товш Фак- Верти тт . Ширин Міри -на и Нерів- не а Зчеп контро шару сення тура і ності відкосі лення запобігай лю розподіл „ ґрунту на ґрунту 7 ювніш- каль- на ня ення в нак- 82 розчину ривк іій виг ність поверх штука штукатур по и і ні ки від ляд поверхи гори пошкод шту- турки і катурк зонта 3 жень ль- и повер ність -хнею Мета Метале Висок, Зрості Спосіб 2-ох Візуал лева Візуал Склади й контро Візуально ва рейка, летров; Візуальне ь-но лінійк -но ий метр лю лінійка лолотс а рівень рейка к Після удс До розрів Після виконанн контро нювання нанесення Після виконання операції я лю шарів шарів штукатур них робіт Допустимі відхилення: Нерівності поверхні (при прикладанні 2-метрового шаблона) - не більше 2-х нерівностей глибиною або висотою до 3 мм. Відхилення поверхні від вертикалі або горизонталі - 1 мм на 1 м висоти (довжини), але не більше 10 мм на всю висоту (довжину). Відхилення віконних і дверних відкосів - 1 мм на 1 м довжини, але не більше 3 мм на один елемент. Відхилення ширини відкоса - 3 мм. 83 Таблиця 4.1.4 - Таблиця технологічних розрахунків Трудоємкість чол. № Один. Об’єм зміни Склад бригади Потік Тривалість Число Назва робіт змін за робіт п/п виміру робіт за Норм. Прийн. Професія Разом робіт, дні добу зміну 1 Підготовка поверхні під штукатурку 100 м2 350,26 686,78 672 Штукатур Зр 14 24 2 364,8 Штукатурне обрамлення 100 м 2 внутрішніх швів між 222,51 517,46 476 Штукатур 4р 14 17 2 327,2 плитами перекриття шва 3 Нанесення шару обризку 100 м2 350,26 221,68 224 Штукатур Зр 14 8 2 1094,5 Штукатур 5р 6 Штукатур 4р 8 4 Нанесення шару ґрунту 100 м2 336,26 1008 1008 36 2 336,26 Штукатур Зр 4 Штукатур 2р 2 Штукатур 5р 6 5 Нанесення накривки 100 м2 196,2 571 560 Штукатур 4р 4 20 2 245,25 Штукатур Зр 4 Штукатур Зр 7 6 Затирання поверхні 100 м2 350,26 583,7 560 20 2 437,8 Штукатур 5р 7 Машиніст Зр 2 7 Подача розчину на поверхи м3 420 1747 1560 65 2 141,4 Штукатур 2р 10 00 4.2 Проектування будівельного генерального плану 4.2.1 Виробничі та механізовані устаткування З метою підвищення продуктивності праці, забезпечення високої якості будівельних процесів та зменшення частки ручної праці на будівельному майданчику доцільно застосовувати сучасне імпортне обладнання провідних світових виробників із конкретними моделями, що добре зарекомендували себе в практиці будівництва. Під час виконання бетонних робіт рекомендується використовувати: електромеханічні глибинні вібратори Wacker Neuson IRFU 45, які забезпечують ефективне ущільнення бетонної суміші; бетононасоси Putzmeister M3 6-4, що дозволяють подавати бетон на значні висоти і відстані; бетонозмішувальні установки Liebherr Betomix 2.25 та мобільні установки серії Mobilmix; віброрейки Enar Tornado Е, які застосовуються для вирівнювання бетонних поверхонь; пересувні компресори Atlas Copco XAS 88 або XAS 186, що забезпечують стабільну роботу пневматичних інструментів. При виконанні ізоляційних робіт доцільно застосовувати бітумонагрівальні установки Soprema М4, які забезпечують точний контроль температури та рівномірне нагрівання бітуму, що покращує якість гідроізоляції. У процесі влаштування покрівлі ефективним є використання автоматичних зварювальних машин для ПВХ-мембран «PROTAN» - Leister VARIMAT V2, які забезпечують герметичність швів; будівельних фенів і сушильних пристроїв Bosch GHG 23-66 та Makita HG6530VK для підготовки основи; установок для нанесення ґрунтовок Graco Ultra Max II 695, що забезпечують рівномірне покриття поверхні; а також прикатувальних катків масою близько 80-120 кг Weber MT VPR 700). Під час виконання опоряджувальних робіт доцільно застосовувати фарбувальні агрегати Wagner ProSpray PS 3.39, які забезпечують продуктивне 85 нанесення фарб; ручні фарбопульти Wagner W 950 Flexio для локальних робіт; а також пневматичні фарборозпилювачі типу DeVilbiss FLG 5, що дозволяють отримати високоякісне рівномірне покриття. Застосування наведених сучасних моделей обладнання забезпечує значне підвищення ефективності будівельного виробництва, стабільну якість виконання робіт, а також відповідність сучасним міжнародним стандартам безпеки та технологічності [34]. 4.2.2 Тимчасові дороги та їх типи Тимчасові автомобільні дороги на будівельному майданчику влаштовуються з урахуванням забезпечення безперешкодного під’їзду транспорту до зон роботи вантажно-розвантажувальних механізмів, майданчиків укрупненого складання конструкцій, складських територій, виробничих майстерень і побутових приміщень. Під час розроблення схеми руху транспорту максимально враховуються наявні під’їзні шляхи, а також створюються умови для зручного та безпечного маневрування транспортних засобів у межах будівельного майданчика. Організація руху передбачає раціональне поєднання існуючої та тимчасової дорожньої мережі. Проїзди на майданчику приймаються з двостороннім рухом транспорту, при цьому їх ширина становить 6 м, що забезпечує безпечне роз’їжджання транспортних засобів. Радіуси закруглення доріг визначаються з урахуванням габаритів і маневрових характеристик автомобілів та автопоїздів, які використовуються під час будівництва. Внутрішні радіуси закруглення приймаються виходячи з найбільших габаритів транспортних засобів і становлять 12 м, тоді як зовнішні радіуси — 18 м, що забезпечує безпечне проходження поворотів без ускладнень для руху. При трасуванні тимчасових доріг дотримуються нормативні відстані до будівель: уздовж поздовжніх сторін будівлі — не менше 10 м до найближчої бровки дороги, а з торцевих сторін — на рівні радіуса заїзду, тобто 12 м. 86 На в’їзді до будівельного майданчика обов’язково встановлюється схема організації руху транспортних засобів. Уздовж доріг і проїздів розміщуються чітко видимі дорожні знаки, які регламентують порядок руху та підвищують рівень безпеки. Швидкість руху автотранспорту в межах будівельного майданчика обмежується: на прямих ділянках — до 10 км/год, а на поворотах — до 5 км/год, що відповідає вимогам безпечного виконання будівельних робіт. Тимчасові дороги передбачаються зі щебеневим покриттям, яке забезпечує достатню міцність, стійкість до навантажень і можливість експлуатації за різних погодних умов. Конструкція дорожнього полотна наведена на відповідному рисунку [ 34 ]. Рисунок 4.2.1 - Конструкція тимчасової дороги 1 - кювет; 2 - обочина; З - покриття; 4 - земляне полотно; 5 - щебеневе покриття; 6 - основа; 7 - підстилаючий шар з піску; 8 - ущільнений ґрунт. 87 4.2.3 Парк будівельних машин та транспорту З метою забезпечення комплексної механізації будівельних процесів на будівельному майданчику доцільно застосовувати сучасний парк імпортної будівельної техніки та транспортних засобів провідних світових виробників. Використання високопродуктивного обладнання дозволяє підвищити ефективність робіт, скоротити строки будівництва та забезпечити відповідність сучасним стандартам якості і безпеки. Для виконання робіт із планування території будівельного майданчика, а також зняття рослинного шару та попередньої розробки ґрунту доцільно використовувати бульдозери Caterpillar D6T, які відзначаються високою потужністю, надійністю та ефективністю при виконанні земляних робіт. Розробка ґрунту в траншеях виконується із застосуванням сучасних гусеничних екскаваторів Hitachi ZX210LC-6, що забезпечують високу точність, продуктивність і економічність при виконанні земляних робіт. Для ущільнення ґрунту використовуються сучасні вібраційні котки Bomag BW 213 D-5, які забезпечують досягнення необхідної щільності основи та довговічність конструкцій. Доставка будівельних матеріалів і конструкцій на будівельний майданчик здійснюється сучасним автомобільним транспортом. Для перевезення великогабаритних елементів, зокрема плит покриття, використовуються низькорамні напівпричепи Goldhofer STZ-L у складі тягачів MAN TGX. Сипучі матеріали (пісок, щебінь) транспортуються самоскидами Mercedes-Benz Arocs 3345. Лакофарбові та інші опоряджувальні матеріали доставляються універсальними вантажними автомобілями середньої вантажопідйомності. У межах будівельного майданчика транспортування матеріалів із приоб’єктних складів до робочих місць доцільно здійснювати за допомогою компактної техніки, наприклад тракторів або навантажувачів типу JCB ЗСХ 88 чи телескопічних навантажувачів Manitou МТ 625, що забезпечують маневреність і ефективність внутрішньомайданчикових перевезень. Застосування зазначеного сучасного обладнання та транспортних засобів дозволяє забезпечити безперервність технологічних процесів, підвищити продуктивність праці та досягти високої якості виконання будівельних робіт. При виконанні робіт з улаштування покрівлі для підйому матеріалів на висоту доцільно застосовані сучасні підйомні механізми. Зокрема, ефективною альтернативою є використання мобільного крана Konecranes КМК 3050, що забезпечують надійне та безпечне транспортування вантажів. Застосування таких механізмів дозволяє підвищити ефективність покрівельних робіт, зменшити трудомісткість процесів та забезпечити дотримання сучасних вимог безпеки праці [ 34 ]. 4.2.4 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках З метою забезпечення належних умов праці для робітників та інженерно- технічного персоналу на будівельному майданчику передбачається влаштування тимчасових споруд різного призначення, зокрема санітарно- побутових, адміністративних і виробничих. Необхідність у таких об’єктах визначається на основі загальної чисельності персоналу, залученого до виконання будівельних робіт. Кількість працівників встановлюється відповідно до календарних або сіткових графіків виконання робіт, а також графіків руху робочої сили протягом усього періоду будівництва. При цьому враховується структура персоналу, де частка робітників становить близько 83,9%, інженерно-технічних працівників — 11,0%, службовців — 3,6%, а молодшого обслуговуючого персоналу та охорони — 1,5%. 89 Склад і площа тимчасових приміщень визначаються з урахуванням загальної кількості всіх працівників, задіяних на об’єкті, включаючи працівників спеціалізованих підрядних та налагоджувальних організацій. Після виконання розрахунків необхідних площ здійснюється підбір типових тимчасових будівель і споруд за відповідними каталогами, довідковими матеріалами та технічними паспортами. Розрахунок площ тимчасових споруд, як правило, оформлюється у вигляді таблиць окремо для кожного виду приміщень, що дозволяє систематизувати дані та обґрунтувати прийняті рішення. Загальна кількість працюючих визначається по формулі: Хзаг = ^об + мтр+мсл+^ (4.2.1) де Мроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком; Чр — кількість ІТР; Кл — кількість службовців; Мм0п — кількість МОП та охорони; N3^=40+5+2+1=48 чол. Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо: • загальна кількість робітників -40 чол. • робітників - 40 чол., з них чоловіків - ЗО, жінок - 10 • ІТР -6 чол. • службовців -2 чол. • охорона-1 чол. Розрахунок тимчасових приміщень і споруд проводимо в табличній формі. [ 34 ] 90 4.2.5 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового забезпечення Розрахунок ведемо на період будівництва з максимальним водопостачанням. Потребу у воді розраховуємо виходячи з прийнятих методів виконання робіт, обсягів робіт та терміну їх виконання. Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за формулою Qзaг Qгocп +Qcгп +Овп +Рпож (4.2.2) де Ргосп — розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби рвп - розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби; Рпож - розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби. Рсгп - розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаємо за формулою: _Ь* к2 (4-2.3) №П ~ 3600*« де Ь - норма споживання на одного робітника в зміну, л кг - коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, кг=2 п - кількість годин роботи в зміну N1 - число працюючих в зміну 20М8^ = 0065 ^ госп 3600*8.2 Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби визначаємо за формулою: €*N2 Qгocп (4.2.4) 60* т де С - норма витрат на 1 особу, що приймає душ 91 N2 - кількість працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від N0 т - час роботи душових установок (45хв. після закінчення зміни) рга= = 0.29 л/с госп 60*45 Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюються за формулою: ^^вП 3о 6ZЛ0 /01 -п, не ’ де 8 — питомі витрати води на одиницю обсягу робіт; пі — кількість годин роботи, до якої віднесенні витрата; кг — для виробничих потреб приймають 1.5; А — загальний обсяг робіт на добу або зміну; кнв — коефіцієнт на невраховану витрату води, прийнято 1.2. Питомі витрати 8 знаходимо як суму добутків витрат на тривалість їх для всіх процесів 8=400 л. 4^1^±.і2 = і.81^ 3600-8.2 Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожний струмінь, тобто 5-2=10 л/с. Отже знаходимо загальні витрати води по формулі: рзаг=0.065+0,29+1,8+10= 12,15л/с Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи знаходимо по формулі: 4 Є-'1000 (4.2.6) Я-У де Рзаг — сумарні витрати води; V — швидкість руху води по трубам 92 412.151000 = 124.4 мм 3.14-1.0 Одержане значення діаметру округляємо до цілого числа і приймаємо труби діаметром 125 мм. [ 34 ]. 4.2.6 Організація тимчасового енергозабезпечення Необхідну сумарну потужність визначаємо за формулою: Р * If Р * cos^ + cos^p + (4-2.7) П 33 378 SR OS 37S P = + + 0.8 • 49.89 + 349.93) -1.1 = 865.74k5w p 0.614 0.85 виходячи з необхідної потужності приймаємо пересувну збірну закриту трансформаторну підстанцію Schneider Electric Compact Substation (потужність 1000 kVA) і габаритами 3500x2200. [ 34 ] 4.2.7 Розрахунок і організація освітлення робочих місць Для забезпечення належних умов праці у темний час доби на будівельному майданчику передбачається організація штучного освітлення робочих зон. Як джерела світла застосовуються прожектори з лампами розжарювання потужністю 1-1,5 кВт, які встановлюються групами по 3-4 одиниці або більше, залежно від необхідного рівня освітленості. Для даного об’єкта доцільно використовувати прожектори типу ПЗС, що забезпечують рівень освітлення на робочих місцях не менше 20 лк. Освітлювальні прилади встановлюються на максимально можливій висоті з метою рівномірного розподілу світлового потоку та зменшення кількості затінених ділянок. 93 Відстань між прожекторами повинна прийматися не більшою за чотириразову висоту їх встановлення, що дозволяє досягти оптимального покриття території світлом. У випадку відсутності достатньо потужних одиничних джерел світла передбачається їх групове розміщення із сумарною необхідною світловою потужністю. Світловий потік прожекторів слід спрямовувати з кількох напрямків — бажано з трьох, але не менше ніж із двох — для забезпечення рівномірного освітлення робочої зони, зменшення різких тіней та підвищення безпеки виконання будівельних робіт. Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може бути встановлена спрощеним методом через питому потужність за формулою: РЕ5 (4.2.8) де Р — питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35, приймаємо 0.3 Вт/м2-лк; Е — освітленість, приймаємо Е=20 лк; 8 — площа, яка належіть освітленню; Рл — потужність лампи прожектора, для прожектора ПЗС-35 Рл=1500 Вт. Освітлення робочого місця при зведенні надземної частини: 8=9,4* 12=112,8м2 Приймаємо 2 прожектора. [ 26,34 ]. 94 Таблиця 4.2.1 - Розрахунок тимчасових споруд й й Й Н н Групування та в " « А л ^ сі о а я с о ч И с в сч ноЗ найменування « .а Я С и О ? 5 Тип будинку Й □о он 1 8 Й .£ й £ * й я 'З будинків С « <Сс £ $ а мя ( 02 « И 1 я ч £ с ос яО О я 2 Он С 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 побутовий 1 вагончик для 58,5 чоловіків - гардеробна 0,90 27 контейнерний приміщення для зо 6x3 металевий 18 2,5 4 відпочинку, "Комфорт" 1,00 ЗО обігрівання, приймання їжі - Умивальна 0,05 1,5 побутовий 19,3 2 вагончик для 5 жінок - гардеробна 0,90 9 контейнерний приміщення для 10 9x3 металевий 27 2,5 1 відпочинку, "Комфорт" 1,00 10 обігрівання, приймання їжі - Умивальна 0,05 0,5 контейнерний 3 виконробська 6 0,48 2,88 3x6 металевий 18 2,5 1 "Універсал" контейнерний 4 диспетчерська 1 7,00 7,00 3x6 металевий 18 2,5 1 "Універсал" 5 ТБ 48 0,02 0,96 контейнерний 6 медпункт 48 0,07 3,36 3x6 металевий 18 2,5 1 7 сушильна 48 0,20 9,6 "Універсал" 95 приміщення для контейнерний 8 особистої 10 0,18 1,8 Зхб металевий 18 2,5 1 гігієни жінок "Універсал" вбиральня для 10,0 збірно- 9 10 1,00 2,2x1 5,8 2,5 1 жінок 0 розбірна вбиральня для збірно- 10 ЗО 0,09 2,7 2,5x1,2 2,7 2,5 1 чоловіків розбірна душові на 2 збірно- 11 2 0,43 0,86 2,5x1,2 2,7 2,5 1 рожка розбірна душові на 4 збірно- 12 14 0,43 1,72 3x2,2 18 2,5 1 рожка розбірна Таблиця 4.2.2 - Встановлена потужність по видах споживачів Норми витрат енергії на Обсяг або одиницю Загальні витрати Найменування споживачів кількість вимірювання, кВт електроенергії 1 2 3 4 Силові споживачі Зварювальні трансформатори Lincoln Electric Idealarc DC- 600 потужністю 408 кВ*А, 4 61,25 245 перераховані з врахуванням cosa=0,6 Руст=408*0,6=245 Електромеханічний вібратор 6 0,5 3 Wacker Neuson IRFU 45 Пересувний компресор 2 4,5 9 Atlas Copco XAS 88 96 Підйомник 8сапс1ітЬег 1 1,68 1,68 8С2032 Підсумок Рс 263,18 Технологічні споживачі Установки електропрогріву потужністю 500кВт*А перераховані з врахуванням 3 125 375 соза=0,85 Руст=500*0,85=425кВт Підсумок Рт 375 Внутрішнє освітлення Контора виконроба, м2 18 0,15 2,7 Склади, м2 898 0,03 26,94 Побутові приміщення, м2 135 0,15 20,25 Підсумок Ров 49,89 Зовнішнє освітлення Бетонні роботи, м2 4190 0,05 209,5 Монтаж конструкцій м2 3456 0,03 103,68 Земляні роботи, м2 1750 0,01 17,5 Аварійне освітлення, м 550 0,035 19,25 Підсумок Ров 349,93 [ 26,34 ] 97 4.3 Календарне планування 4.3.1 Нормативна тривалість будівництва Відповідно до чинних нормативних документів [25,26] визначається нормативна тривалість зведення об’єкта — багатоповерхового житлового будинку по вул. Київській в м. Кропивницький. Нормативні строки будівництва наведені в таблиці 4.3.1. Таблиця 4.3.1 - Нормативна тривалість будівництва Підзем Основ Загальна Опоряджу Найменування Підготовчий на на тривалість, вальні об’єкта період, міс. частина, частина, міс. роботи, міс. міс. міс. Багатоповерховий 18 1 2 12 3 житловий будинок Таким чином, загальна тривалість будівництва об’єкта становить 18 місяців, включаючи всі основні етапи будівельного процесу — від підготовчих робіт до завершального опорядження. Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-монтажних робіт Таблиця 4.3.2 - Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-монтажних робіт № Організація- Укрупнений комплекс робіт п/п виконавець тов- 1 Роботи підготовчого періоду Кіровоградєвробуд тов- 2 Виконання підземної частини будівлі Кіровоградєвробуд ТОВ- 3 Улаштування вводів інженерних мереж Кіровоградєвробуд 98 № Організація- Укрупнений комплекс робіт п/п виконавець тов- 4 Улаштування бетонної підготовки під підлоги Кіровоградєвробуд тов- 5 Монтаж несучих конструкцій каркасу Кіровоградєвробуд тов- 6 Виконання покрівельних робіт Кіровоградєвробуд тов- 7 Улаштування підлогових конструкцій Кіровоградєвробуд 8 Опоряджувальні роботи 1111 АтлпнтЗООО» Монтаж внутрішніх санітарно-технічних ТОВ- 9 систем Кіровоградєвробуд Виконання внутрішніх електромонтажних тов- 10 робіт Кіровоградєвробуд тов- 11 Монтаж технологічного обладнання Кіровоградєвробуд Пусконалагоджувальні роботи технологічного тов- 12 обладнання Кіровоградєвробуд тов- 13 Передача об’єкта в експлуатацію Кіровоградєвробуд Уточнена номенклатура комплексів робіт відображає основні етапи будівельно-монтажного процесу та розподіл відповідальності між виконавцями на різних стадіях реалізації об’єкта. 99 4.3.3 Методи виконання основних робіт за комплексами Зведення будівель і споруд розпочинається після завершення підготовчих робіт на відведеній для будівництва території. Роботи підготовчого періоду виконуються як безпосередньо на будівельному майданчику, так і за його межами. До внутрішньомайданчикових заходів належать створення замовником опорної геодезичної мережі, освоєння будівельної території, інженерна підготовка, улаштування тимчасових будівель і споруд для потреб будівельників, а також організація засобів зв’язку. Поза межами майданчика виконуються роботи зі спорудження магістральних інженерних мереж, залізничних під’їзних шляхів, каналізаційних колекторів із очисними спорудами та інші інфраструктурні об’єкти. Земляні роботи розпочинаються після завершення підготовчого етапу. Розробка котловану під будівлю здійснюється екскаватором Hitachi Construction Machinery ZX130-5, обраним на основі порівняння декількох технічних варіантів. Роботи виконуються у дві зміни. Вийнятий ґрунт завантажується безпосередньо в автосамоскиди та транспортується за межі будівельного майданчика. Улаштування вводів інженерних мереж виконується спеціалізованими організаціями. Оскільки ці роботи не потребують використання потужної будівельної техніки, простої якої є недопустимими, вони виконуються в одну зміну. Монтаж конструкцій каркасу виконується у визначеній технологічній послідовності, що включає: улаштування фундаментів, зведення цегляних зовнішніх і внутрішніх стін, монтаж перегородок, сходових маршів і площадок, встановлення елементів шахти ліфта, монтаж плит перекриття та покриття, а також дерев’яних блоків. Роботи виконуються у дві зміни комплексною бригадою. Основний монтаж конструкцій здійснюється баштовим краном Liebherr 81 К.1 / 125 ЕС-Н методом «з коліс». 100 5. Безпека життєдіяльності та цивільний захист 5.1 Аналіз умов праці та оцінка безпеки працівників в умовах надзвичайних ситуацій на об’єкті будівництва багатоповерхового житлового будинку в місті Кропивницький Під час виконання будівельних робіт на об’єкті багатоповерхового житлового будинку в місті Кропивницький існує ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій природного, техногенного та соціального характеру, що можуть створювати загрозу життю та здоров’ю працівників, а також негативно впливати на безпечне функціонування будівельного майданчика. До найбільш характерних небезпечних природних явищ у районі розташування об’єкта належать: • можливі землетруси інтенсивністю до 6 балів за шкалою М8К-64; • сильні вітри та урагани зі швидкістю понад 15 м/с; • значні снігові опади та утворення снігових заметів; • підтоплення території та основ фундаментів внаслідок інтенсивних опадів або підняття рівня ґрунтових вод; • несприятливі геологічні процеси, зокрема карстові явища та деформації ґрунтів. Окрім природних факторів небезпеки, на безпеку об’єкта можуть впливати аварії техногенного характеру на інших підприємствах, транспортних вузлах та енергетичних об’єктах. Особливу небезпеку становлять можливі аварії з викидом радіоактивних або хімічно небезпечних речовин у повітря, воду та ґрунт. В сучасних умовах додатковим фактором ризику є можливість виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із воєнними діями, терористичними загрозами та пошкодженням інженерної інфраструктури. З метою організації захисту працівників і забезпечення оперативного реагування на надзвичайні ситуації на будівельному майданчику створюється система цивільного захисту об’єкта. Керівництво заходами цивільного захисту покладається на начальника штабу цивільного захисту, який координує дії 106 персоналу у випадку виникнення небезпеки. Для ліквідації наслідків аварій та стихійних лих формуються спеціалізовані служби цивільного захисту, що забезпечують проведення аварійно-рятувальних, евакуаційних та відновлювальних робіт. Працівники будівельного майданчика проходять обов’язкове навчання та інструктажі з питань охорони праці, пожежної безпеки і дій у надзвичайних ситуаціях. Також проводяться тренування щодо евакуації персоналу, використання засобів індивідуального захисту та надання домедичної допомоги потерпілим. Для виконання аварійно-рятувальних заходів передбачено забезпечення працівників необхідними технічними засобами та спеціальним обладнанням. Відповідно до вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, основними заходами захисту працівників у надзвичайних ситуаціях є: • укриття людей у захисних спорудах цивільного захисту; • організація евакуації або тимчасового розселення працівників; • проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах ураження; • здійснення протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів; • проведення санітарної обробки людей, техніки, обладнання та спецодягу. Для підвищення стійкості об’єкта до дії небезпечних факторів передбачаються відповідні технічні заходи, а саме: • герметизація окремих приміщень і технологічного обладнання; • резервування систем енергопостачання та водопостачання; • створення запасів будівельних матеріалів, запасних частин, інструментів і медикаментів; • забезпечення будівельного майданчика первинними засобами пожежогасіння та підтримання їх у справному стані. Для захисту працівників від можливого впливу радіоактивних, токсичних та небезпечних хімічних речовин створюються запаси засобів індивідуального 107 захисту, до яких належать протигази, респіратори, захисний спецодяг, індивідуальні аптечки, дозиметри та інші спеціальні засоби. Організація охорони праці на об’єкті здійснюється відповідно до чинного законодавства України, державних будівельних норм та нормативно-правових актів з охорони праці. Для забезпечення безпечних умов праці передбачається: • розроблення та впровадження організаційних заходів з охорони праці; • створення посадових інструкцій та інструкцій з безпечного виконання робіт; • проведення первинного, повторного та позапланового інструктажу працівників; • організація періодичних медичних оглядів; • встановлення раціонального режиму праці та відпочинку; • розроблення проектів виконання робіт та технологічних карт; • укладання колективного договору з урахуванням вимог безпеки праці. На будівельному майданчику облаштовуються тимчасові побутові приміщення для працівників, зокрема гардеробні, санітарно-побутові кімнати, місця для відпочинку та медичний пункт. Територія будівництва огороджується захисним парканом, а небезпечні зони додатково позначаються попереджувальними знаками та сигнальними огорожами. На в’їзді до майданчика встановлюються схеми руху транспорту, дорожні знаки та інформаційні щити з вимогами безпеки. Особлива увага приділяється безпеці під час виконання монтажних робіт із застосуванням баштового крана. Експлуатація крана допускається лише за умови відповідності його технічних характеристик масі вантажів, справності механізмів та належного стану підкранових шляхів. Робота крана припиняється під час грози, сильного вітру або інших несприятливих погодних умов. 108 До виконання вантажно-розвантажувальних, монтажних та будівельних робіт допускаються лише особи віком від 18 років, які пройшли професійне навчання, медичний огляд та інструктаж з охорони праці. Перед початком земляних робіт організовується водовідведення з території будівельного майданчика. У темний період доби територія освітлюється прожекторами та іншими джерелами штучного освітлення. Газові балони зберігаються під навісами у спеціально відведених місцях з дотриманням вимог пожежної безпеки. Під час виконання земляних робіт особлива увага приділяється безпечній роботі поблизу підземних інженерних комунікацій. Розробка ґрунту в таких місцях дозволяється лише після отримання письмового погодження від організацій, що експлуатують відповідні мережі. Забороняється виконання робіт способом підкопу, а всі виїмки в місцях руху людей чи транспорту повинні бути огороджені. Під час кам’яних, монтажних і покрівельних робіт використовуються риштування та підмостки, що відповідають вимогам міцності та стійкості. Робочі настили обладнуються захисними поручнями та бортовими дошками. Всі прорізи в перекриттях і стінах закриваються або огороджуються для запобігання падінню працівників з висоти. При виконанні покрівельних робіт працівники забезпечуються спецодягом, неслизьким взуттям та запобіжними поясами. Матеріали на даху розміщуються таким чином, щоб унеможливити їх зсув або падіння під дією вітру. Під час виконання штукатурних та малярних робіт у приміщеннях забезпечується належна вентиляція, температурний режим та пожежна безпека. Працівники, які працюють із токсичними або легкозаймистими матеріалами, забезпечуються необхідними засобами індивідуального захисту органів дихання та шкіри. 109 Важливим елементом забезпечення безпечних умов праці є раціональне освітлення робочих місць. Освітлення повинно бути достатнім, рівномірним, без різких тіней та сліпучого ефекту. У проектованих приміщеннях передбачається робоче, аварійне, евакуаційне та чергове освітлення. Для освітлення приміщень застосовуються сучасні газорозрядні лампи, які характеризуються високою світловіддачею, економічністю та тривалим терміном експлуатації. Разом з тим при їх використанні враховується можливість виникнення пульсації світлового потоку та стробоскопічного ефекту, тому освітлювальні системи проектуються відповідно до чинних санітарних та технічних норм. Таким чином, комплекс організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і протипожежних заходів, передбачених на будівельному майданчику, дозволяє забезпечити належний рівень охорони праці, мінімізувати ризик виникнення аварійних ситуацій та створити безпечні умови праці для персоналу під час будівництва багатоповерхового житлового будинку [36-44]. 5.3 Планування заходів з цивільного захисту для працівників на об’єкті будівництва багатоповерхового житлового будинку Планування заходів цивільного захисту на об’єкті будівництва багатоповерхового житлового будинку є важливою складовою забезпечення безпечних умов праці, захисту працівників та збереження матеріальних цінностей у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Основною метою планування цивільного захисту є своєчасна підготовка персоналу, техніки та інженерних систем до дій у випадку аварій, пожеж, стихійних лих, техногенних катастроф або воєнних загроз. План цивільного захисту об’єкта являє собою комплекс організаційних, інженерно-технічних та спеціальних заходів, спрямованих на забезпечення захисту працівників будівельного майданчика, майбутніх мешканців будинку, а також на підтримання стійкої роботи будівництва у надзвичайних умовах. У документах цивільного захисту визначаються сили і засоби реагування, 110 порядок дій працівників, схеми евакуації та заходи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Під час планування заходів цивільного захисту враховуються особливості розташування об’єкта, геологічні та кліматичні умови району будівництва, наявність інженерних мереж, транспортних комунікацій та потенційно небезпечних об’єктів поблизу будівельного майданчика. Особлива увага приділяється можливості виникнення пожеж, підтоплення території, сильних вітрів, руйнування конструкцій, аварій на інженерних мережах та іншим небезпечним факторам. Важливим елементом цивільного захисту є планування евакуації працівників з будівельного майданчика. План евакуації повинен враховувати можливі несприятливі умови, які можуть виникнути під час надзвичайної ситуації, а саме: • відсутність електропостачання; • обмежений доступ транспорту; • задимлення території; • складні погодні умови; • пошкодження шляхів евакуації; • виникнення паніки серед працівників. Для забезпечення належного рівня безпеки на об’єкті будівництва передбачаються такі інженерно-технічні заходи цивільного захисту: • облаштування захисних споруд або укриттів для працівників; • створення систем оповіщення про надзвичайні ситуації; • забезпечення резервного електроживлення; • обладнання пунктів надання домедичної допомоги; • створення запасів будівельних матеріалів, медикаментів та засобів пожежогасіння; • забезпечення будівельного майданчика аварійним освітленням; • організація безпечних маршрутів евакуації. 111 На об’єкті будівництва створюються формування цивільного захисту, основними завданнями яких є: • оповіщення працівників про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації; • організація евакуації людей із небезпечних зон; • участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт; • забезпечення працівників засобами індивідуального захисту; • надання першої домедичної допомоги потерпілим. Начальником цивільного захисту об’єкта є керівник будівництва, який відповідає за організацію та координацію заходів із захисту працівників, підтримання готовності сил і засобів цивільного захисту, а також за своєчасне реагування у разі виникнення надзвичайної ситуації. Для підвищення рівня пожежної безпеки під час будівництва житлового будинку застосовуються вогнестійкі будівельні матеріали та конструкції, а також виконуються заходи з вогнезахисної обробки горючих елементів. Будівельний майданчик забезпечується необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння, пожежними щитами, резервуарами з водою та вільними під’їздами для пожежної техніки. Складські приміщення для зберігання легкозаймистих і горючих матеріалів розміщуються у спеціально відведених місцях з дотриманням нормативних протипожежних відстаней. Зберігання газових балонів, паливно-мастильних матеріалів та інших небезпечних речовин здійснюється відповідно до вимог пожежної та техногенної безпеки. Особлива увага приділяється забезпеченню стійкості інженерних мереж житлового будинку. Системи водопостачання, каналізації, електропостачання та зв’язку проектуються з урахуванням можливості їх безпечної експлуатації та швидкого відновлення у разі аварії. Територія будівельного майданчика повинна мати зручні під’їзні шляхи та тверде покриття для забезпечення безперешкодного пересування аварійно-рятувальної техніки. 112 У разі виникнення надзвичайної ситуації ліквідація її наслідків передбачає проведення комплексу аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, спрямованих на: • рятування життя та здоров’я працівників; • локалізацію небезпечних факторів; • запобігання подальшому поширенню аварії або пожежі; • відновлення безпечних умов праці; • мінімізацію матеріальних збитків. У випадку загрози радіаційного або хімічного забруднення організовується проведення дозиметричного та хімічного контролю, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, а також проведення санітарної обробки людей, техніки та обладнання. Для захисту працівників від небезпечних факторів передбачено накопичення та підтримання у постійній готовності засобів індивідуального захисту, зокрема: • респіраторів та протигазів; • захисного спецодягу; • медичних аптечок; • засобів радіаційного та хімічного контролю. З метою забезпечення ефективних дій персоналу у надзвичайних ситуаціях на будівельному майданчику регулярно проводяться інструктажі, тренування та навчання з питань цивільного захисту, евакуації та пожежної безпеки. Працівники повинні знати порядок дій у разі виникнення пожежі, аварії, обвалення конструкцій або сигналу повітряної тривоги. Таким чином, комплекс заходів цивільного захисту, передбачений на об’єкті будівництва багатоповерхового житлового будинку, забезпечує належний рівень безпеки працівників, сприяє зниженню ризику виникнення надзвичайних ситуацій та дозволяє мінімізувати наслідки аварій, пожеж і техногенних небезпек під час виконання будівельних робіт [36-44]. 113 5.4 Аналіз забезпечення електробезпеки під час виконання електромонтажних робіт у багатоповерховому житловому будинку Електромонтажні роботи під час будівництва багатоповерхового житлового будинку належать до робіт підвищеної небезпеки, оскільки пов’язані з використанням електричного струму, монтажем кабельних ліній, встановленням електрощитового обладнання, розеток, вимикачів, освітлювальних приладів та інших елементів системи електропостачання. Невиконання вимог електробезпеки може призвести до ураження електричним струмом, виникнення пожежі, короткого замикання або пошкодження електрообладнання. Основною метою забезпечення електробезпеки на об’єкті будівництва є створення безпечних умов праці для електромонтажників та інших працівників, попередження нещасних випадків і забезпечення надійної та безпечної експлуатації електричних мереж у майбутньому житловому будинку. Електромонтажні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог чинних нормативних документів, правил улаштування електроустановок, державних будівельних норм та правил охорони праці під час експлуатації електроустановок. До виконання таких робіт допускаються лише працівники, які пройшли спеціальне навчання, інструктаж з охорони праці, медичний огляд та мають відповідну групу допуску з електробезпеки. Перед початком електромонтажних робіт необхідно провести перевірку справності інструменту, кабельної продукції, електрощитового обладнання та засобів індивідуального захисту. Особлива увага приділяється справності ізоляції електроінструменту, наявності захисного заземлення та відсутності механічних пошкоджень кабелів і проводів. Під час монтажу внутрішньої електропроводки в житловому будинку працівники виконують прокладання силових та освітлювальних кабелів, встановлення монтажних коробок, розподільчих щитів, автоматичних 114 вимикачів, розеток та вимикачів. Усі роботи повинні проводитися відповідно до проектної документації та з дотриманням вимог пожежної безпеки. Монтаж електропроводки виконується прихованим або відкритим способом залежно від конструктивних особливостей будівлі. При прихованому монтажі кабелі прокладаються у штробах, гофрованих трубах або спеціальних кабельних каналах. Це забезпечує додатковий захист проводки від механічних пошкоджень та зменшує ризик виникнення пожежі. Особливу увагу необхідно приділяти правильному вибору кабельно- провідникової продукції. Для житлових будинків застосовуються кабелі з негорючою або малогорючою ізоляцією, які здатні витримувати необхідні електричні навантаження. Переріз провідників визначається відповідно до потужності електроприладів та вимог проекту. Під час встановлення розеток та вимикачів необхідно дотримуватися вимог безпечного монтажу. Усі електромонтажні роботи повинні виконуватися лише після відключення напруги та перевірки відсутності струму в мережі. Для цього використовуються спеціальні покажчики напруги та вимірювальні прилади. Забороняється виконання монтажу під напругою без спеціального дозволу та відповідних засобів захисту. Розетки та вимикачі повинні встановлюватися на визначеній висоті відповідно до будівельних норм та з урахуванням зручності експлуатації. У приміщеннях із підвищеною вологістю, таких як ванні кімнати або санвузли, застосовуються спеціальні вологостійкі електротехнічні вироби із відповідним ступенем захисту. Важливим елементом системи електропостачання житлового будинку є електрощитове обладнання. У поверхових та квартирних електрощитах встановлюються автоматичні вимикачі, пристрої захисного відключення, лічильники електроенергії та інші захисні елементи. Основним завданням такого обладнання є захист електричних мереж від перевантаження, короткого замикання та витоку струму. 115 Монтаж електрощитів повинен виконуватися у спеціально відведених місцях із забезпеченням вільного доступу для обслуговування та ремонту. Металеві корпуси щитів обов’язково підлягають заземленню для захисту людей від ураження електричним струмом. Під час виконання електромонтажних робіт працівники повинні використовувати засоби індивідуального захисту, зокрема: • діелектричні рукавиці; • захисне взуття; • інструмент з ізольованими ручками; • захисні каски; • переносні покажчики напруги. Особливо небезпечними є роботи у вологих приміщеннях або в умовах підвищеної запиленості. У таких випадках необхідно використовувати електроінструмент із пониженою напругою живлення або додатковими засобами захисту. Для забезпечення пожежної безпеки під час виконання електромонтажних робіт забороняється використання пошкоджених кабелів, саморобних подовжувачів та несправного електрообладнання. У місцях виконання робіт повинні бути наявні первинні засоби пожежогасіння, зокрема порошкові або вуглекислотні вогнегасники. Після завершення монтажу електричних мереж проводиться комплекс перевірок та випробувань. Здійснюється перевірка цілісності ізоляції кабелів, правильності підключення електричних кіл, роботи автоматичних вимикачів та пристроїв захисного відключення. Лише після проведення всіх необхідних випробувань система електропостачання допускається до експлуатації. Важливим заходом забезпечення безпеки є проведення регулярних інструктажів та навчань працівників з питань електробезпеки. Працівники повинні знати порядок дій у разі ураження людини електричним струмом, 116 вміти надавати домедичну допомогу та користуватися засобами пожежогасіння. У сучасних умовах особливого значення набуває питання енергоефективності та безпечної експлуатації електромереж. Для цього в житлових будинках використовуються сучасні автоматичні системи захисту, енергоощадне освітлення, якісна кабельна продукція та надійне електротехнічне обладнання. Це дозволяє не лише підвищити рівень електробезпеки, але й забезпечити довговічність та надійність електромереж будинку. Таким чином, забезпечення електробезпеки під час виконання електромонтажних робіт у багатоповерховому житловому будинку є важливою складовою системи охорони праці та безпеки життєдіяльності. Дотримання вимог нормативних документів, правильна організація робіт, використання сучасного обладнання та засобів захисту дозволяють запобігти виникненню аварійних ситуацій, знизити ризик виробничого травматизму та забезпечити безпечну експлуатацію електромереж у житловому будинку [36 44]. 117 6. ТЕП Техніко-економічні показники на будівництво — Багатоповерховий житловий будинок по вул. Київській, м. Кропивницький Таблиця 6.1. Основні ТЕП N Один.виміру Показники п/ Найменування показників п 1 2 3 4 Багатоповерховий житловий 1 Найменування будівлі та її місцезнаходження будинок по вул. Київській, м. Кропивницький Нове 2 Характеристика будівництва тис.грн. 369713,402 3 Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах 2026р. тис.грн. 257998,581 - в т.ч. Б М Р м3 61726,3 4 Будівельний об'єм м2 16469,3 5 Загальна площа грн. 5989 6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі грн. 22448 7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі Люд/год 237253 8 Трудомісткість будівництва Люд/дн. 0,49 9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі Люд/дн. 1,9 10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі Місяців 20,8 11 Тривалість будівництва 118 Список використаних джерел 1. ДБН А. 1.1 -1:2022 Система стандартизації та нормування у будівництві. Основні положення. Основні положення. — К.: Мінрегіонбуд України, 2022. 2. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія. - Чинний від 01.11.2011.- К.: Мінрегіонбуд України, 2011. - 123 с. 3. ДБН В. 1.2-2:2021. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.: Міністерство будівництва України, 2021, - 75 с. 4. ДСТУ Б А.2.4-6:2009. Правила виконання робочої документації генеральних планів. - Чинний від 01.07.2009. - К.: Мінрегіонбуд України, 2009. - 23 с. 5. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Система проектної документації для будівництва. Основні вимоги до проектної та робочої документації. - Чинний від 01.01.2010. . - К.: Мінрегіонбуд України, 2009. - 74 с. 6. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних робочих креслень. - Чинний від 01.01.2010. - К.: Мінрегіонбуд України, 2009. -41 с. 7. ДБН В.2.6-31:2021 Теплова ізоляція та енергоефективність будівель. - Чинний від 01.09.2022. - К.: Мінрегіон України, 2022. - 23 с 8. ДБН В.2.2-9:2018 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення. - Чинний від 01.06.2019. - К.: Мінрегіон України, 2019. -43 с. 9. ДБН В.2.2-15:2019 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. - Чинний від 01.12.2019. - К.: ДП «Укрархбудінформ», 2019. - 44 с. 10. Кошторисні норми України. - Чинний від 08.11.2021. Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» 119 11. ДБН В.2.2-28:2010 Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення - Чинний від 01.10.2011. - К.: Мінрегіон України, 2011.-48 с. 12. ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення. - Чинний від 01.03.2019. - К.: Мінрегіон України, 2018. - 133 с. 13. ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення. - Чинний від 01.06.2011. - К.: Мінрегіонбуд України, 2011. - 71 с. 14. ДБН В.2.6-162:2010. Конструкції будинків і споруд. Кам'яні та армокам'яні конструкції. Основні положення. - Чинний від 01.09.2011. - К.: Мінрегіонбуд України, 2011. - 94 с. 15. ДБН В.2.6-198:2014 Сталеві конструкції. Норми проектування. - Чинний від 01.01.2015. - К. Мінрегіон України, 2014. - 199 с. 16. ДСТУ Б В.2.6-199:2014 Конструкції сталеві будівельні. Вимоги до виготовлення. - Чинний від 01.07.2015. - К.: видавництво «Укрінсталькон», 2014.-63 с. 17. ДСТУ Б В.2.6-200:2014 Конструкції металеві будівельні. Вимоги до монтажу. - Чинний від 01.07.2015. - К.: Мінрегіон України, 2014. - 77 с. 18. ДБН В.2.6-161:2017 Дерев'яні конструкції. Основні положення. - Чинний від 01.02.2018. -К.: Мінрегіон України, 2017. -111с. 19. Методичні рекомендації до вивчення лекційного курсу з дисципліни «Будівельні конструкціГ’ЗБК”» для здобувачів освітнього рівня бакалавра спеціальності 192 “Будівництво та цивільна інженерія” усіх форм навчання/ Уклад.: О.В. Кузнецова; М-во освіти і науки України, Черкас, держ. технол. ун-т. - Черкаси: ЧДТУ, 2025. -71 с. 20. Методичні вказівки до виконання курсового проекту №2 з курсу "Залізобетонні та кам'яні конструкції» для студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія». Укл. М.М. Битько, В.М. Величко, О.В. Кузнецова. - Черкаси, ЧДТУ, 2010. - 45 с. 21. ДБН В.2.1-10:2018 Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення. - Чинний від 01.01.2019. - К.: Мінрегіон України, 2018. - 36 с. 120 22. ДСТУ Б В.2.1-27:2010 Основи та фундамента споруд. Палі. Визначення несучої здатності за результатами польових випробувань. - Чинний від 01.07.2011. - К.: Мінрегіонбуд України, 2011. -18 с. 23. Основи та фундаменти. Навчально-методичні матеріали до виконання курсового проекту для студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія». - Черкаси, ЧДТУ, 2010. - 43 с. 24. Посібник з розробки проектів організації будівництва і проектів виконання робіт (до ДБН А.3.1-5-96 Організація будівельного виробництва). Частинаї. Технологічна та виконавча документація. - статус не визначено, від 01.01.1997. - Київ: Держкоммістобудування, 1997. - 176 с. 25. ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва. - Чинний від 01.01.2017. - К.: ДП «Укрархбудінформ», 2016. - 52 с. 26. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів. - Чинний від 01.01.2014. -К.: Мінрегіон України, 2014. - ЗО с. 27. Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом Мінрегіону №281 від 01.11.2021.. 28. Кошторисні норми україни. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи (Збірник 1-20) 29. Черненко В.К., Ярмоленко М.Г., Батура Г.М. Технологія будівельного виробництва / В.К. Черненко, М.Г. Ярмоленко, Г.М.Батура. - К.: Вища шк., 2002.-43 0 с. 30. Ярмоленко М.Г., Романушко ЄМГ., Терновий В.І. Технологія будівельного виробництва / М.Г. Ярмоленко, Є.Г. Романушко, В.І. Терновий. - К.: Вища шк., 2005. - 342 с. 31. Методичні матеріали до виконання курсового проекту "Монтаж залізобетонних конструкцій одноповерхової промислової споруди", Укладачі: П.А. Донченко, Д.В.Грецький . - Черкаси, ЧДТУ, 2021. - 56с. 32. Методичні вказівки до розробки сіткового графіка в курсовому і дипломному проектуванні з дисципліни "Організація будівництва" для студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія». Укладач: М.О. Березань. - Черкаси, ЧДТУ, 2016. - 56 с. 121 33. Ціноутворення у будівництві. Збірник офіційних документів та роз'яснень. - К.: ТОВ "ІНПРОЕКТ" 34. Методичні вказівки до розробки будівельного генерального плану в курсовому і дипломному проектуванні для студентів спеціальності 192 Будівництво і цивільна інженерія. Укл. М.О.Березань. - Черкаси, ЧДТУ, 2022. 3 5. ДСТУ 3 008:2015 Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання. - Чинний від 01.07.2017. - К.: ДП «УкрНДНЦ», 2016. - 31 с. 36. ДБН А.3.2-2-2009. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. -Київ : Мінрегіонбуд України, 2012. 37. ДБН В.1.2-7:2021. Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека. - Київ : Міністерство розвитку громад та територій України, 2021. 38. ДБН В.2.5-23:2010. Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення. - Київ : Мінрегіонбуд України, 2010. 39. ДБН В. 1.1-7:2016. Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги. - Київ : Мінрегіон України, 2017. 40. НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. - Київ : Держнаглядохоронпраці України, 1998. 41. НПАОП 45.2-7.02-12. Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. - Київ, 2012. 42. ДСТУ EN 61140:2015. Захист від ураження електричним струмом. Загальні положення безпеки електроустановок і електрообладнання. - Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. 43. ДСТУ 723 7:2011. Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту. - Київ : Держспоживстандарт України, 2011. 44. Безпека життєдіяльності та цивільний захист : навчальний посібник / за ред. О. І. Запорожця. - Київ : Центр учбової літератури, 2017. - 264 с. 122