ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10139| Title: | Склад овочевої продукції, м. Жашків, Черкаської обл |
| Authors: | Демессіе , Мекуріа Келкай Івонік, Даніїл Станіславович |
| Keywords: | складська будівля;складський комплекс;конструктивна схема;архітектурно-планувальні рішення, , несучі конструкції;технологія будівельного виробництва |
| Issue Date: | Jun-2026 |
| Abstract: | Проєкт «Склад овочевої продукції у м. Жашків Черкаської області» передбачає розроблення архітектурно-планувальних і конструктивних рішень будівлі для приймання, зберігання та відвантаження овочевої продукції. Об’ємно-планувальне рішення сформовано з урахуванням технологічних вимог до організації складських приміщень, зон завантаження та розвантаження, шляхів переміщення продукції й транспортних засобів. Під час проєктування враховано необхідність забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов, вентиляції, температурно-вологісного режиму та раціонального використання внутрішнього простору. Конструктивне рішення будівлі спрямоване на забезпечення міцності, стійкості, довговічності та ефективності експлуатації складського комплексу. Передбачено раціональне компонування несучих конструкцій, урахування експлуатаційних навантажень і забезпечення необхідних характеристик огороджувальних конструкцій. Архітектурно-планувальні та конструктивні рішення мають сприяти збереженню якості овочевої продукції, оптимізації складських процесів і безпечній експлуатації будівлі. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10139 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Івонік Даніїл Станіславович Б-24ск.pdf Restricted Access | 4.21 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового і цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ_________
к.т.н., доцент Пряник С.П._______
_______________________________
’’____’’ ________________ 2026 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему «Склад овочевої продукції, м. Жашків, Черкаської обл.»_
(найменування теми)
Виконав студент __4__ курсу, групи Б-24ск
спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія
(шифр, назва)
_____________ __Івонік Д.С._______
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
Демессіе М.К._______ ________
(науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
_________________________________ ________
(посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси 2026
Зміст
Вступ……………………………………………………………………….......
1 Технологія основного виробництва…………………………………………..
2 Архітектурно-будівельний розділ…………………………………………….
2.1 Вихідні дані………………………………………………………………...
2.2 Опис схеми генплану…………….………………………………………..
2.3 Об’ємно-планувальні рішення…………..………………………………..
2.4 Конструктивні рішення…..………………………………………………..
2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення ………….
2.5.1 Санітарно-побутові приміщення ……………………………………
2.5.2 Приміщення охорони здоров'я ……………………………………..
2.5.3 Приміщення підприємства харчування…………………………….
2.5.4 Приміщення культурного призначення ……………………….......
2.5.5 Приміщення управління …………………………………………….
2.6 Спеціальні заходи та роботи……………………………………………...
2.6.1 Заходи, пов'язані з будівництвом в особливих умовах…………..
2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежобезпеки……………………………….
2.6.3. Захист приміщень від шуму та вібрації……………………………
2.6.4 Охорона навколишнього середовища……………………………..
2.7 Інженерне обладнання будівлі …………………………………………..
2.8 Технічні і розрахункові дані………………………………………………
2.8.1 Розрахунок санітарно-технічного обладнання ……………………..
2.8.2 Специфікації…………………………………………………………..
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі………………………..
2.9 Основні техніко-економічні показники будівлі ………………………...
3 Розрахунково-конструктивний розділ………………………………………..
3.1 Плита покриття…………………………………………………………….
3.1.1 Вихідні дані…………………………………………………………….
3.1.2 Збір навантажень………………………………………………………
3.1.3 Розрахунок плити панелі…………...…………………………………
3.1.4 Розрахунковий прогін, навантаження та зусилля в поперечному ребрі
3.1.5 Розрахунок за міцністю нормальних перерізів...…………………….
3.1.6 Розрахунок за міцністю похилих перерізів………………...…….......
3.1.7 Розрахунковий прогін, навантаження та зусилля в повздовжньому ребрі
3.1.8 Розрахунок за міцністю нормальних перерізів……………………...
3.1.9 Розрахунок за міцністю похилих перерізів………... ………………..
3.1.10 Геометричні характеристики поперечного перерізу плити……….
3.1.11 Визначення втрат попереднього напруження арматури.………….
3.1.12 Розрахунок нормальних перерізів повздовжніх ребер по виникненню тріщин
Виконав Івонік
Консульт. Демессіе 192 Б-24ск ПЗ
Керівник Демессіе
Стадія Аркуш Аркушів
ДП 2
Склад овочевої продукції
МОіН України
м. Жашків Чекраської обл.
ЧДТУ
Зав. каф. Пряник Кафедра ПЦБ
3.1.13 Розрахунок по розкриттю тріщин, нормальних до вісі
повздовжніх ребер…………………………………………………….
3.1.14 Розрахунок похилих перерізів повздовжніх ребер на
виникнення тріщин…………………………………………………...
3.1.15 Розрахунок прогинів плити…………………………………………..
3.1.16 Розрахунок плити в стадії транспортування та монтажних
навантажень……………………………………………………….......
3.2 Розрахунок попередньо напруженої балки з паралельними поясами
прольотом 9 м………………………………………………………….......
3.2.1 Дані для проектування……………………………………………........
3.2.2 Розрахунок міцності нормальних перерізів……..……………………
3.2.3 Розрахунок міцності похилих перерізів за поперечною силою……..
3.2.4 Геометричні характеристики перерізу………………………………..
3.2.5 Попереднє напруження арматури та його втрати…………………….
3.2.6 Розрахунок балки в стадії виготовлення, перевезення і монтажу…..
3.2.7 Розрахунок можливості появи нормальних тріщин в стадії
експлуатації……………………………………………………………..
3.2.8 Визначення ширини розкриття тріщин в стадії експлуатації……….
3.2.9 Визначення прогинів балки……………………………………………
4 Основи та фундаменти………………………………………………………….
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику………...
4.2 Розрахунок фундамента…………………………………………….............
4.2.1 Вихідні дані……………………………………………………………..
4.2.2 Вибір глибини закладання підошви фундаменту…………………….
4.2.3 Розрахунок розмірів підошви фундаменту……………………………
4.2.4 Розрахунок міцності фундаменту на продавлювання………………..
4.2.5 Розрахунок повздовжньої арматури стакана………………………….
4.2.6 Розрахунок поперечної арматури стакана…………………………….
4.2.7 Розрахунок арматури підошви фундаменту………………………….
4.3 Визначення осідання фундаменту ...……………………………………..
5 Технологія та організація будівельного виробництва………………………..
5.1 Розробка технологічної карти на земляні роботи………………………...
5.1.1 Визначення робочих відміток майданчика …………………………...
5.1.2 Визначення об’ємів грунту виїмки та насипу………………………...
5.1.3 Визначення середньої віддалі переміщення земляних мас ………….
5.1.4 Визначення обсягів робіт по влаштуванню котловану ….…………..
5.1.5 Вибір засобів та комплектів машин для планування майданчика.….
5.1.5.1 Вибір комплекту машин для розробки майданчика...……………..
5.1.6 Вибір засобів та комплектів машин для розробки котловану...…...…
5.1.7 Розрахунок транспортних засобів ……………………………….........
5.1.8 Визначення граничних і оптимальних параметрів вибою…………..
5.1.9 Технологічні розрахунки……………………………………………….
5.1.10 Складання калькуляції трудових витрат ………..…………………...
2
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
5.1.11 Складання таблиці технологічних розрахунків………......................
5.1.12 Техніко-економічні показники проекту .…………………………….
5.2 Загальні рішення по організації будівництва……………………………..
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва………………………………….
5.2.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту………………………………….
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам………………….
5.2.4 Організація поточного будівництва…………………………………..
5.2.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіка………….
5.2.6 Парк будівельних машин і транспорту……………………………….
5.2.7 Виробничі та механізовані установки………………………………...
5.3 Розробка будгенплану………………………………………………………
5.3.1 Розрахунок майданчика складів……………………………………….
5.3.2 Тимчасові дороги та їх типи…………………………………………...
5.3.3 Визначення необхідності в побутових і адміністративних
Будинках………………………………………………………………...
5.3.4 Організація водозабезпечення та розрахунок тимчасового
водогону………………………………………………………………....
5.3.5 Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення………..
5.3.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць…………………
6 Безпека життєдіяльності та цивільна охорона…………………………………
7 Кошторис та ТЕП………………………………………………………………..
Література …………………………………………………………………………
Додатки…………………………………………………………………………….
3
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Вступ
Об’єктом проектування в даній випускній роботі є Склад овочевої продукції,
м. Жашків, Черкаської обл..
Проект будівництва об’єкту розроблений на основі :
− завдання на проектування;
− ємкість складу для безтарного зберігання овочевої продукції 20000 т;
− режим роботи складу – цілодобовий;
− спосіб будівництва – підрядний.
При проектуванні даної будівлі розглядаються наступні питання: геологічні
та кліматичні умови району будівництва, архітектурно будівельні рішення,
розрахунок будівельних конструкцій, вибір найкращих варіантів виконання
будівельно-монтажних робіт та вибір відповідних до цих робіт машин та
механізмів, охорона праці на будівельному майданчику, організація та
планування будівельного виробництва, питання про можливість покращення
будівельного господарства на майданчику та питання вартості будівництва.
Також проектом передбачається індустріальний метод виготовлення
будівельних деталей, виробів, напівфабрикатів та максимальна механізація
будівельно-монтажних робіт.
В теперішній час важливою задачею є повна реорганізація капітального
будівництва та підвищення його ефективності.
Виконання цієї задачі повинно відбуватися шляхом послідовного
перевтілення будівництва в єдиний будівельно-промисловий процес зведення
об’єктів, покращення та розширення номенклатури матеріалів і конструкцій, що
застосовуються в будівництві, забезпечення будівництва високопродуктивними
технологіями, широкого застосування прогресивних науково-технічних
досягнень, ресурсозберігаючих технологій підвищення якості розробки і
вдосконалення проектно-кошторисної документації.
Перед початком будівництва будь-якого об’єкту розробляється проект
виробництва робіт, в якому відбивається технологія послідовності зведення
будівлі, починаючи з нульового циклу і закінчуючи благоустроєм території
будівництва.
Завдання дипломного проектування полягає в тому, щоб в самому
мінімальному обсязі розробити проект виробництва робіт і довести доцільність
прийнятих в ньому рішень по наступних розділах:
- архітектурно-будівельному;
- розрахунково-конструктивному;
- основам і підвалинам;
- технології та організації будівельного виробництва;
- науково-дослідній роботі студента;
- охороні праці та цивільній обороні;
- кошторису та техніко-економічним показникам.
2
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
1 Технологія основного виробництва
Зберігання овочевої продукції відбувається в облаштованому приміщені
складу сухого жому, яке не відповідає існуючим технологічним, конструктивним
та технологічним вимогам, тому проектом передбачається будівництво складу
овочевої продукції відділенням ємкістю 20 тис.тонн.
В склад будівництва входять :
− складське приміщення;
− підготовче відділення;
− вузол приймання та розвантаження вагонів;
Проектом передбачається максимальна механізація приймально-
розвантажувальних та транспортних робіт, автоматизація заготовочного
відділення, забезпечується розвантаження цукру-сирцю для переробки 500 т за
добу при сезоні переробки до 100-115 діб. Режим роботи складу – цілодобовий.
Технологічна схема виробництва передбачає :
— розвантаження овочевої продукції із залізничних вагонів і подачу його в
склад на зберігання.
З метою забезпечення розвантаження овочевої продукції із хоперів та
залізничних вагонів проектом передбачається будівництво вузла розвантаження
овочевої продукції, який забезпечує одночасне розвантаження трьох вагонів чи
трьох хоперів. З вагонів він подається в бункери, які встановлені під рампою. Із
бункерів, системою стрічкових конвеєрів, цукор-сирець подається на елеватор,
звідки потрапляє на конвеєри завантаження складу.
— передача цукру-сирцю на переробку.
Із складу овочевої продукції подається в бункери розвантаження, звідки він
поступає на стрічковий конвеєр, яким подається до елеватора. Звідти овочева
продукція направляється на бункерні ваги і далі непереривним дозується на
клерування.
3
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
2.1 Вихідні дані
Майданчик під будівництво складу овочевої продукції, розміщений в м.
Жашків, Черкаської області.
Рельєф спокійний з північно-західним ухилом.
Клімат помірно–континентальний з теплим тривалим літом і відносно
короткою зимою. Місце будівництва, згідно [6] та [7], відноситься до ІІ
кліматичного району і характирезується наступними показниками :
− температура повітря, найбільш холодної п'ятиденки мінус- 21ºС;
− середня температура найбільш холодного періоду мінус- 24ºС;
− середньомісячна температура повітря за липень +26ºС ;
− зона вологості – ІІІ .
Переважні напрямки вітрів :
− в теплий період року – північний (2,1м/с);
− в холодний період року – південо-східний (6,4м/с).
Нормативна вага снігового покрову на 1 м2 горизонтальної поверхні землі
1 кПа , нормативний швидкісний напір вітру – 343 Па;
Геофізичні показники будівельного майданчика :
− середня кількість опадів за рік складає 564 мм;
− нормативна глибина сезонного промерзання грунтів – 90 см ;
Інженерно-геологічні умови майданчика приведені в матеріалах інженерно-
геологічних вишукувань. Геологічний розріз представлений на рисунку 4.1.
Характеристики грунтів приведені в розділі 4, таблиці 4.1.
2.2 Опис схеми генплану
Майданчик під будівництво складу овочевої продукції знаходиться на
території діючого Жашківського цукрового заводу. Завод зв’язаний з
залізничною станцією «Жашків» залізничною дорогою та автомобільною
дорогою з твердим покриттям.
Майданчик для будівництва складу овочевої продукції має форму
прямокутника з габаритними розмірами 114,5 на 45,5 м, загальна площа в
проектованих межах складає 1,615га. Рельєф спокійний з загальним ухилом на
північний-захід. Величина абсолютних відміток місцевості складає від 189,00 м
до 194,30 м. Загальний ухил поверхні ділянки складу 0,022 м.
Майданчик під проектування та будівництво складу овочевої продукції
розташований в північно-західній частині проммайданчика заводу з західної
сторони існуючого складу сухого жому, має під’їзні залізничні шляхи та дороги
з твердим покриттям.
На даний час територія майданчику підприємства має наступні існуючі
будівлі та споруди: головний корпус заводу, конвеєр вапнякового каміння, склад
сухого жому, склад цукру, склад кислоти, ТЕЦ, естакада для завантаження
вапнякового каміння та інші.
2
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Дана схема генплану складу овочевої продукції відповідає діючим
санітарним та протипожежними нормами.
В основу рішення генерального плану прийняті наступні рішення:
− виконання умов технології виробництва з забезпеченням максимальної
механізації трудоємних зовнішніх процесів;
− максимальне використання території заводу;
− максимальне блокування виробничих і допоміжних приміщень.
Об’ємно-планувальна компоновка нових об’єктів на генеральному плані
підприємства вирішена з урахуванням розширення виробництва у майбутньому,
у відповідності з розташуванням основних та допоміжних споруд технологічної
схеми виробництва, розташування трас під’їздних автомобільних та залізничних
шляхів, зонування території з урахуванням санітарних та протипожежних вимог.
Протипожежні заходи забезпечуються системою тупикового та кругового авто
проїзду навколо запроектованих будівель та споруд.
Горизонтальна прив’язка складу овочевої продукції , та інших об’єктів які
проектуються, виконується від існуючого складу сухого жому.
Проектом організації рельєфу передбачається виконати планування
території під майданчик будівництва складу овочевої продукції .
Водовідведення атмосферних опадів передбачається у відстійники
іррегаційних вод.
Проектом організації рельєфу вирішуються наступні питання:
− проведення аналізу природного рельєфу майданчика при розміщені
об’єктів, що проектуються;
− можливість перетворення природного рельєфу з урахуванням існуючих на
майданчику будівель та споруд, що забезпечує найбільш сприятливі умови для
загального планувального рішення;
− рішення висотного розташування об’єктів, що відповідає вимогам
технології виробництва, зручність руху автотранспорту та перехожих;
− максимальне збереження рослинного покриву та зелених насаджень.
Також проектом вертикального планування по ділянці будівництва складу
цукру-сирцю передбачається зрізання в межах від 0,8 м. до 1,2 м. з південної
сторони, а з західної сторони часткова підсипка грунтом на 0,2 м.
Планувальні відмітки будівель, автомобільних та залізничних шляхів
визначені в результаті аналізу проекта організації рельєфу. Проектні ухили
території коливаються від 9 до 39 мм. на метр.
Обмеженням проммайданчика від притоку поверхневих вод з південної
сторони слугують існуючі інженерні споруди і існуючий склад сухого жому.
На території підприємства запроектовано споруду у вигляді підпірної стінки
з східної сторони клерувального відділення.
У відповідності з вихідними даними спеціальний благоустрій
проммайданчика не передбачається.
Для забезпечення робітникам на підприємстві нормативних умов праці,
передбачені проектні рішення, які відповідають вимогам техніки безпеки:
використання тротуарних доріжок для людських потоків.
3
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Пересікання автомобільних і людських потоків допускаються мінімальні.
Існуючі, та проїзди які проектуються, під’їзди і розворотні майданчики
мають достатній огляд для водіїв.
В цілях пожежної безпеки в проекті передбачені під’їзди до кожної будівлі і
споруди.
Всі будівлі та споруди в залежності від їх ступеня вогнестійкості і
вибухонебезпеки розташовані на проммайданчику з протипожежними
інтервалами, відповідно [8], і мають вільний доступ для оперативних робіт
пожежних частин.
Проммайданчик розташований від найближчої пожежної частини на відстані
500м.
У відповідності з технологічним процесом виробництва і вимог санітарних
норм для даного виду виробництва установлена санітарно-захисна зона
відповідно [9], яка становить 100м.
Будівлі і споруди на проммайданчику розташовані з урахуванням санітарних
норм згідно [9].
2.3 Об'ємно-планувальні рішення будівлі
Згідно з завданням на проектування, передбачено будівництво складу
овочевої продукції об’ємом 15 тис.тон.
До складу будівництва входять:
− вузол приймання та розвантаження вагонів типу «Хоппер» та «Зерновоз»;
− складське приміщення;
− клерувальне відділення.
Будівлі мають ІІ клас капітальності, ІІ ступінь довговічності та
вогнестійкості. За умовну відмітку 0.000 м прийнято рівень чистої підлоги
складу, що відповідає відмітці по генплану 192,00 м.
Категорія будівлі по вибухо- та пожежонебезпеці – В.
Склад овочевої продукції - одноповерхова, каркасна будівля, прямокутної
форми з розмірами в осях 1–16–90м, в осях А-К – 36 м. Будівля має два прогони
завширшки по 18 м. Крок колон – 6 м. Висота до низу несучих конструкцій
покриття – 14.400 м., найвища відмітка будівлі +24.600 м.
Згідно вимог технологічного процесу передбачаються ворота в осях 1– 2,
"А", та осях Б – В, "16".
Передбачене влаштування поперечного деформаційного шва по осі 8.
На відмітці –2,800 в осях Д–Е та 1–18 виконано монолітний залізобетонний
приямок, по якому проведена транспортна галерея між складом складом цукру-
сирцю та клерувальним відділенням.
Складське відділення запроектоване в каркасному варіанті, прямокутної
форми з розмірами в осях 17–21 –24м, та Г–Ж –18м, має чотири поверхи, сітка
колон 6 х 6м. До нього примикає двоповерхова будівля, де розташовані – на
першому поверсі, насосна, на другому поверсі –побутові приміщення. З іншої
сторони примикають склад цукру-сирцю та станція розвантаження.
4
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
На відмітках +18.000, +17.700, +11.300 та +1.500 передбачені технологічні
металеві майданчики обслуговування, які зв’язані між собою по системі
металевих маршів та майданчиків. Сполученням між поверхами слугує
сходинкова клітина, яка розташована в осях Е–Ж та 18–19, виконана із збірного
залізобетонну. В будівлі передбачено входи-виходи згідно вимог технологічного
процесу.
Вузол розвантаження складу овочевої продукції вирішений у вигляді
прибудови до основного складу, має розміри в осях И–К –9м, та 8–17/1 –48м.
Висота до низу несучих конструкцій – 7.800 м. В торцях будівлі
запроектовано ворота для подачі вагонів на естакаду.
Майданчики для обслуговування зв’язані між собою по системі металевих
маршів та майданчиків.
Об’ємно – планувальні рішення об’єкту розроблені згідно [8], [9] з
урахуванням санітарних і протипожежних норм, забезпечено можливість
евакуації персоналу в надзвичайних ситуаціях.
2.4 Конструктивні рішення будівлі
За конструктивним рішенням будівля каркасна. Поздовжня стійкість будівлі
забезпечується вертикальними в’язами по зовнішнім рядам колон, а поперечна
стійкість - поперечними рамами каркасу та жорстким з’єднанням колон з
фундаментами. Незмінність форми будівлі в плані забезпечується жорстким
диском покриття, що утворений відповідно з’єднаними двоскатними балками та
плитами покриття.
Фундаменти з урахуванням характеристик ґрунту майданчику будівництва,
прийняті під колони монолітні, стовпчасті з підколонником стаканного типу
згідно [10], та стрічкові – під цегляні стіни, виконані зі збірних залізобетонних
фундаментних плит, прийнятих згідно [11] та фундаментних блоків, прийнятих
згідно [12].
Фундаментні балки –прийняті збірні, залізобетонні довжиною L=5,5 м та
L=5,05 м, прямокутного перерізу, згідно [13].
Зовнішні стіни із умов теплотехніки та несучої спроможності передбачені з
навісних керамзитобетонних панелей, прийнятих згідно [14], перший ряд яких
спирається на фундаментні балки по шару протикапілярної гідроізоляції.
Стіни допоміжних прибудов, перегородки та стіни в місцях встановлення
воріт передбачено влаштовувати з керамічної цегли М 75 на розчині М 25,
прийнятої згідно [15].
Огороджувальні цегляні стіни армовані сітками 4 В-І з вічком 60 х 60мм,
через три ряди кладки на всю висоту.
В будівлі прийняті збірні залізобетонні колони, згідно [13], [16]. Колони
вузла розвантаження по осі ”И” та стійки фахверкові виконані з прокатного
металу, згідно [17].
5
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Перекриття та покриття - запроектовано із збірних залізобетонних ребристих
плит, прийнятих згідно [18]. В місцях влаштування внутрішнього водозбігу
встановлюються плити з отворами.
Ребристі плити перекриття спираються на збірні залізобетонні ригелі
довжиною 6 м таврового перерізу полицею донизу. Ригелі прийняті згідно [19].
Плити приварюються до ригелів за допомогою дугової напівавтоматичної
зварки не менше ніж в трьох місцях. Величина спирання плит на ригелі не менше
100 мм. Стики між плитами перекриття заливаються цементним розчином М 100.
Для перекриття складу овочевої продукції прийнято двоскатні залізобетонні
балки, попередньонапружені, довжиною 18,0 м, з висотою опорної частини 0,89м,
висота в гребіні 1,64м. Балки прийняті, згідно [19]. Для перекриття вузла
розвантаження прийнято балки з паралельними поясами довжиною 9,0 м,
прийняті згідно [19].
Покрівля запроектована рулонна з рулонного наплавного матеріалу
«Акваізол», згідно [20]. В якості гідроізоляційного килиму проектом передачено
влаштування двох шарів наплавного рулонного матеріалу, в якості утеплювача -
керамзитовий гравій, по гравію виконана цементна стяжка 50 мм. По плитам
покриття передбачено влаштування обмазочної пароізоляції. В місцях
влаштування водоприйомних воронок передбачено влаштування додаткових
шарів руберойду. Місця примикання покрівлі до стін повинні бути виконані із
заведенням основного покрівельного килиму на висоту не менше 200мм.
Тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню приміщень і
прийняті згідно [21]. Експлікація підлоги подана на листі 3, графічної частини
проекту.
В даному проекті передбачено збірні залізобетонні сходинкові марші,
прийняті по серії [22] та сходові площадки, які прийняті по серії [22].
Для доступу на покрівлю та обслуговування технологічного обладнання
передбачено встановлення металевих драбин, прийнятих згідно [23].
Вікна, двері та ворота – проектом передбачається встановлення в будівлі
металопластикових віконних блоків, прийнятих згідно [24]. Шви між віконними
блоками та стінами заповнюються монтажною піною.
В будівлі запроектовані дерев’яні глухі двері. Всі внутрішні двері в будівлі
виконані одностулкові, прийняті згідно [25]. Двері головного входу в склад
цукру-сирцю з клерувальним відділенням та входу на сходинкову клітину
прийняті двохстулкові, згідно [25].
Полотна дверей закріплюються на двох петлях. Шви між дверними
коробками та стінами заповнюються монтажною піною.
Ворота в склад цукру-сирцю з клерувальним відділенням та вузлу
розвантаження прийняті дерев'яні, двостулкові з хитними полотнами, згідно [26].
Перемички – для перекриття віконних та дверних прорізів використовуються
збірні залізобетонні перемички, прийняті згідно [27]. Величина спирання
залізобетонних перемичок не менше 250 мм. Відомість перемичок подана в
таблиці 2.1.
6
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Зв’язки – повздовжня стійкість будівлі забезпечується вертикальними
металевими зв’язками, які прийняті згідно [28].
2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення
Всі допоміжні приміщення знаходяться на другому поверсі будівлі, яка
прибудована до клерувального відділення. План допоміжних приміщень
показано на рисунку 2.1.
2.5.1 Санітарно-побутові приміщення
Санітарно-побутові приміщення запроектовані у відповідності з чисельністю
працюючих на виробництві і враховують вимоги [29]. Проектом передбачено по
одному санвузлу та душовій як для жінок, так і для чоловіків.
В будівлі запроектовані такі приміщення санітарно-побутового
обслуговування: жіночий гардероб (17-18/Д-Г), чоловічий гардероб (19-20/Ж-Е),
душові (18/Д, 20/Д), санвузли (19/Д, 20/Д).
Спосіб зберігання одягу у гардеробних принятий з самообслуговуванням у
закритих шафах.
2.5.2 Приміщення охорони здоров'я
Медпункт розміщенний в головному корпусі складського об’єднання.
2.5.3 Приміщення підприємства харчування
В будівлі складу овочевої продукції запроектовано приміщення прийому
їжі, що знаходиться на другому поверсі (19-20/Д-Г). Буфет розміщується в
головному корпусі цукрового заводу.
2.5.4 Приміщення культурного призначення
Приміщення культурного призначення: актова зала, музей розвитку заводу,
знаходяться в головному корпусі цукрового заводу.
2.5.5 Приміщення управління
В будівлі складу овочевої продукції запроектовано кабінет завідуючого
складу, що знаходиться на другому поверсі (19-20/Г).
Інші приміщення адміністративно-технічного управління знаходяться в
головному корпусі цукрового заводу.
7
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Таблиця 2.1 ― Відомість перемичок
Поз. Схема перерізу Поз. Схема перерізу
ПР- ПР-7
1
ПР- ПР-8
2
ПР-
ПР-9
3
ПР- ПР-10
4
ПР- ПР-11
5
ПР- ПР-12
6
8
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
2.6 Спеціальні заходи та роботи
2.6.1 Заходи, пов'язані з будівництвом в особливих умовах
В зимовий період чи при зниженні температури нижче мінус 5ºС для
забезпечення міцності кладки вводити в розчин добавки, згідно [30]. Марки
розчину приймати на порядок вище, ніж при роботі в літніх умовах.
2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежобезпеки
Будівля, що проектується відноситься до ІІ ступеню вогнестійкості, по
вибуховопожежній безпеці виробництво відноситься до категорії – «В».
У відповідності з діючими правилами, нормами і рекомендаціями, згідно
[31], передбачаються наступні заходи з вибухо- та пожежобезпеки:
− під’їзди до будівлі запроектовані асфальтовані;
− передбачено зовнішнє пожежогасіння від існуючих пожежних гідрантів;
− організований вільний під'їзд пожежних машин до пожежних гідрантів;
− застосовані заходи пожежної сигналізації, первинні заходи пожежогасіння в
електроприміщеннях;
− забезпечений доступ пожежних, на дах будівлі, за допомогою пожежних
драбин;
− на шляхах евакуації передбачені нормативні за розмірами проходи, двері
відчиняються в сторону виходів;
− використання зниженої напруги для ремонтного освітлення;
− монтаж захисного (робочого) заземлення і занулення металевих не
токоведучих частин електроустановок, які можуть виявитися під
небезпечною напругою при пошкодженні ізоляції;
− розподілення електроенергії по будівлі по чотирипровідній системі із
заземленою нейтраллю;
− застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури в нормальному
і пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних категорій;
− забезпечення селективного вимикання електроустановок, запобіжників,
автоматів;
− влаштування аварійного і чергового електроосвітлення;
− автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем пожежної
сигналізації;
− для зовнішнього пожежегасіння на теріторії цукрового заводу розташоване
пождепо з пожежним автомобілем, підземний резервуар ємністю 500м3 та
протипожежний кільцевий водопровід 150 мм з пожежними гідрантами;
9
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
− сполучення між поверхами клерувального відділення відбувається через
ізольовану сходинкову клітину;
− підвальна частина та склад забезпечені окремими виходами.
2.6.3. Захист приміщень від шуму та вібрації
Технологічне обладнання є маловіброактивним, тому фундаменти під нього
непотрібні, а зменшення рівня вібрації і шуму буде досягатися за рахунок
встановлення під технологічне обладнання спеціальних віброізоляторів.
Вентиляційні пристрої встановлюються в спеціальних окремих приміщеннях з
влаштуванням звукоізоляції по стінах. Вентиляційні насоси встановлюються на
металеві пружини.
Проектом передбачається використання низько оборотних електродвигунів
вентиляційних систем, з’єднання їх з металевими повітропроводами за
допомогою гнучких вставок, установка вентиляційних агрегатів на
віброізоляторах.
2.6.4 Охорона навколишнього середовища
Передбачене проектом технологічне обладнання не має шкідливих викидів в
навколишнє середовище. Постачання овочів на склад виконується залізничним та
автомобільним транспортом.
Розташування складу овочевої продукції проектом передбачене таким
чином, що виключається потрапляння неорганізованих викидів на селітебну зону.
Стоки від складу цукру-сирцю відводяться в підземні каналізаційні мережі. При
якісному монтажі обладнання, при будівництві та правильній експлуатації мереж
і споруд виключається потрапляння стоків в грунт за межами виділених полів
фільтрації.
Викинуте вентиляційними системами повітря не забруднює навколишній
повітряний басейн, по своєму характеру викиди не можуть погіршити стан
навколишнього середовища.
2.7 Інженерне обладнання будівлі
Опалення – проектом передбачається централізоване опалення побутових
приміщень. Нагріваючі прибори-регістри із гладких труб 100. Випуск повітря
проходить у верхніх точках повітроходів, подаючі трубопроводи прокладаються
з нахилом 0,003. Компенсація теплових подовжень проходить за рахунок не
доведення до стін в кутках поворотів.
Опалення складу овочевої продукції повітряне. Зовнішнє повітря
очищується у фільтрах, нагрівається і по системі повітровходів подається в
склад. Клерувальне відділення на відм. 0,000 опалюється за рахунок
10
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
тепловиділення від працюючого обладнання. Опалення приміщення
вентиляційної камери вирішується за рахунок прокладених трубопроводів
теплооснащення установки П-1. Приміщення розвантаження вагонів опалюється
за допомогою повітроопалювальних агрегатів А1-А3.
Вентиляція – проектом передбачається вентиляція, поєднана з опаленням
для складу овочевої продукції . В приміщенні клерувального відділення для
видалення водяних парів від клерувальних мішалок застосовується витяжна
система В2. В тепловому пункті встановлено основний витяжний вентилятор В1.
В побутових приміщеннях – натуральна витяжка ВЕ-1 ВЕ-2.
В підпільній частині складу використовується природна вентиляція –
система ВЕ-3.
В складі цукру-сирцю запроектована натуральна витяжка за допомогою
дефлекторів ВЕ-4 ВЕ-10.
Витяжка і приток в приміщенні електрощитової натуральна за допомогою
решіток.
Теплопостачання – для теплопостачання систем опалення і вентиляції
передбачається тепловий пункт, який оснащений насосом «Джерело» та трапом.
Скид води виконується трубопроводом 100 в каналізацію. В тепловому пункті
для видалення тепловідходів встановлений витяжний осьовий вентилятор В1.
Розподілення тепла виконується від вузла управління.
Водопостачання – проектом передбачається мережа господарсько-питного
водопроводу. Трубопровід підводиться до будівлі складу зовнішньою мережею,
від існуючої водопровідної мережі 100 мм. Зовнішній водопровід передбачений
із чавунних водопровідних труб 65 мм.
Питний водопровід підводиться до санітарно-технічних пристроїв.
Водопровідні мережі монтуються із сталевих водогазопровідних труб 3515мм,
прокладаються по стінах будівлі з нахилом 0,002 в бік водорозбірних точок.
Трубопроводи гарячої води і циркуляційний підводять по естакаді
технологічних трубопроводів із головного корпусу заводу 3515мм.
Розрахункові втрати води складають 1,14 л/с, 3,3 м3/год, 10 м3/добу.
Втрати тепла на гаряче водопостачання 44000 Ккал/год, 0,73 м3/год.
Каналізація – побутові стоки відводяться із будівлі по проектній
каналізаційній мережі через каналізаційний випуск 100 мм. і потім по
зовнішній самотічній каналізаційній мережі 150 мм із керамічних труб в
існуючу каналізаційну мережу 200 мм.
Прокладання зовнішньої каналізаційної мережі проводиться на глибину
згідно з повздовжнім профілем К1.
Внутрішня мережа побутової каналізації монтується із чавунних
каналізаційних труб 50,100 мм, прийнятих згідно [32]. Розрахункові витрати
стоків 1,14 л/с, 3,3 м3/год, 10 м3/добу.
Проектом передбачається відведення дощових вод з запланованої дороги
через існуючий канал.
11
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Внутрішній водостік – для відведення дощових та талих вод з даху,
проектом передбачається установка водозбірних воронок. Із воронки вода
відводиться сталевими трубопроводами 100 мм.
Електричне освітлення – проектом передбачається 3 види електроосвітлення:
А) робоче – 220 В;
Б) аварійне – 220 В;
В) ремонтне – 36 В.
Електроосвітлення виконується світильниками з лампами розжарювання
НСП і НППО3. Для ремонтного освітлення виробничих приміщень прийняті
переносні світильники типу РВО-42МУ2.
Типи світильників вибрані в співвідношенні з характеристикою та
призначенням приміщень.
В якості освітлюючих щитків прийняті щитки типу ПР11 і ЩА. Мережі всіх
видів електроосвітлення виконуються кабелем марки АВВГ на скобах по стіні,
під перекриттям і в сталевих трубах, прокладених відкрито по стіні на скобах.
В побутових приміщеннях мережа освітлення виконується проводом АППВ
приховано під шаром штукатурки.
Управління електроосвітленням із щитка і по місцю вимикачами.
Освітлення вибране згідно [33] і галузевими нормам. Аварійне освітлення
здійснюється світильниками, які нормально приймають участь в робочому
освітленні.
Мережа зниженої напруги 36В виконується кабелем марки АВГГ,
прокладеним відкрито по стінах на скобах.
Освітлення приміщень будівель та робочих місць проектом передбачено
відповідно [33].
Телефонізація – проектом передбачена телефонізація складу овочевої
продукції запроектована від вхідного закінченого пристрою головного корпусу
заводу кабелем марки ТПП, прокладеним відкрито на скобах і в сталевих трубах
по стінах, під перекриттями і по естакаді трубопроводів.
Телефонна розподільна коробка встановлена в операторській на відм. +9,600.
Абонентська проводка до телефонного апарату виконується проводом ТРП
відкрито на скобах.
Пожежно-охоронна сигналізація – проектом передбачається пожежно-
охоронна сигналізація складу овочевої продукції .
Пожежна сигналізація розроблена на основі вимог згідно [34], охоронна в
співвідношенні з рекомендаціями типових проектних рішень.
Для прийому сигналів тривожних повідомлень від пожежних і охоронних
оповіщувачів проектом передбачена установка в приміщенні прохідної заводу
концентраторів КПКОП 01041-30-1 «Топаз» і ППС-3.
Робоче живлення концентраторів (220В;50Гц) виконується у відсутній
мережі 220В, аварійне (24В) від акумуляторних батарей. Акумуляторні батареї
встановлюються в шафі, оснащеній вентиляційною витяжкою.
12
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Розміщення приладів пожежно-охоронної сигналізації, акумуляторних
батарей, стабілізатора встановити поряд із існуючим концентратором і
акумуляторними батареями.
Поглинання шлейфів сигналізації подається в склад від концентраторів
кабелем ТППБ, прокладеним в траншеї.
Для сигналізації про виникнення загорання прийняти до установки
автоматичного оповіщувач типу ДІП-2, ІТМ і ручних оповіщувачів ІПР.
Оповіщувачі включаються в шлейфи сигналізації проводом ТРП, прокладених на
скобах і сталевих трубах.
Охоронні оповіщувачі застосовані типу СМК-1. Розподільна мережа до
датчиків СМК-1 виконується проводом ТРП. Запроектований захист дерев’яних
дверей у відділенні розвантаження і склад напролом проводом марки ПМВ.
До захисних заходів відносяться блискавкозахист будівлі та повторне
заземлення. Блискавкозахист будівлі виконується шляхом накладання
блискавкоприймальної сітки та металоконструкції перекриття, які сполучають в
єдиний блискавкоприймальний устрій і приєднуються до пристрою заземлення.
До пристрою повторного заземлення приєднуються і внутрішні магістралі, до
яких, в свою чергу, приєднуються усі металоконструкції технологічного,
сантехнічного, електричного та інших призначень (трубопроводи,
повітропроводи, провідники урівнювання потенціалів та ін.).
2.8. Технічні та розрахункові дані
2.8.1 Розрахунок санітарно-технічного обладнання
Розрахунок обладнання для санітарно-побутових приміщень виконується
згідно [35].
Загальна кількість робітників:
– в першу зміну 20 осіб: 13 чоловіків та 7 жінок ;
– в другу зміну 18 осіб: 13 чоловіків та 5 жінок.
Розрахунок обладнання для душових приміщень – душові розраховані на
обслуговування робітників у найбільш чисельну зміну.
Кількість душових кабін для чоловіків 13 : 15= 1шт., для жінок 7 : 12=1шт.
Розрахунок обладнання в кімнатах для умивання – розрахунок
виконується теж для обслуговування робітників, працюючих у найбільш
чисельну зміну.
Кількість кранів у кімнатах для умивання для чоловіків 13 : 7= 2 шт., для
жінок 5 : 7= 2шт.
Розрахунок обладнання для санвузлів – обладнання розраховуємо для
найбільш чисельної зміни.
13
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Кількість унітазів для чоловіків 13 : 15= 1шт., для жінок 5 : 15=1шт.
Розрахунок обладнання гардеробних – розрахунок гардеробного
обладнання визначаємо для двох змін. Вибираємо для зберігання спец одягу
індивідуальні відкриті шафи глибиною 500 мм, шириною 250 мм. Кількість таких
шаф для жінок 7+5=12 шт., для чоловіків 13+13=26 шт. Аналогічно розраховуємо
кількість шаф для вуличного та домашнього одягу. Приймаємо шафи глибиною
550 мм, шириною 400 мм. Кількість таких шаф для жінок – 12 шт, для чоловіків –
26 шт.
2.8.2 Специфікації
Специфікація збірних залізобетонних та металевих елементів представлена у
таблиці 2.2, специфікація елементів перемичок – таблиця 2.3, специфікація
елементів заповнення прорізів та елементів заповнення внутрішніх прорізів – 2.3,
2.4, відповідно.
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Зовнішні поверхні цегляних стін оздоблюються терразитовою штукатуркою
світло сірого-кольору.
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону, шириною
1м по щебеневій підготовці. Проектом передбачено влаштування під’їзних
шляхів, площадок та тротуарів.
Внутрішні поверхні стін оздоблюються цементно піщаною штукатуркою та
шпаклюють гіпсовими сумішами. Низ стін допоміжних приміщень та
сходинкової клітини фарбуються масляними фарбами. Стіни санвузлів
оздоблюються керамічною глазурованою плиткою та фарбуються
вологостійкими фарбами по цементно піщаній штукатурці.
Відомість об'ємів опопряджувальних робіт подано в таблиці 2.6.
2.9 Основні техніко-економічні показники будівлі
Таблиця 2.7 – Технічно-економічні показники
№ Од.
Найменування Кількість Примітка
п/п виміру
1 Загальна площа майданчика м2 16150
2 Загальна площа будівлі м2 4140
3 Будівельний об’єм м3 64404
4 Площа виробничих приміщень м2 3969,4
5 Площа допоміжних приміщень м2 170,6
14
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
2.8.2 Специфікації
Таблиця 2.2 - Специфікація збірних залізобетонних та металевих елементів
Маса
Марка
Позначення Найменування одини Прим.
позиції
-ці, кг
1 2 3 4 5 6
Фундаменти
Фундаменті балки
ФБ1 ДСТУ EN 13225:2023 ФБ6-3 36 1200
ФБ2 ДСТУ EN 13225:2023 ФБ6-5 9 1100
Фундаментні плити
ФЛ1 ДСТУ Б В.2.6-103:2010 ФЛ16.12-1 18 1900
ФЛ2 ДСТУ Б В.2.6-103:2010 ФЛ16.24-1 26 2100
Фундаментні блоки
ФБС 11
ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС12.5.6-Т 1630
1 4
ФБС
ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС24.5.6-Т 93 1630
2
Колони
1300
К-1 ДСТУ Б В.2.6-2:2009 5К144-33А 32
0
1080
К-2 ДСТУ Б В.2.6-2:2009 5К144-33Б 3
0
К-3 ДСТУ Б В.2.6-2:2009 2К144-8А 8 6100
К-4 ДСТУ Б В.2.6-2:2009 КНР-442-34 9 2300
К-5 ДСТУ Б В.2.6-2:2009 К5 32 1800
К-6 ДСТУ Б В.2.6-2:2009 К-13а-1-3 8 4300
К-7 ДСТУ Б В.2.6-2:2009 К-14а-2-1 3 4200
К-8 ДСТУ Б В.2.6-2:2009 К-19а-1-3 6 4300
К-9 ДСТУ Б В.2.6-2:2009 К-20а-2-1 3 4200
К-10 ДСТУ Б В.2.6-2:2009 К-4а-2-5 2 3000
К-11 ДСТУ Б В.2.6-2:2009 К-3а-1-5 1 3100
К-12 ДСТУ Б В.2.6-2:2009 К-11а-2-3 6 2300
К-13 ДСТУ Б В.2.6-2:2009 К-12а-1-1 3 2400
Ригелі
Р-1 ДСТУ Б В.2.6-149:2010 Б40-1-1 24 3700
Р-2 ДСТУ Б В.2.6-149:2010 ИБ2-2-1 8 4200
Балки покриття
1210
Б-1 ДСТУ Б В.2.6-149:2010 2БДР18-5 АVТ-1 34
0
Б-2 ДСТУ Б В.2.6-149:2010 1СБД9-7АVТ-1 10 2750
15
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Кіль-
сть
1 2 3 4 5 6
Плити перекриття та покриття
П-1 ДСТУ EN 13224:2023 1П1-2А Vт 145 4730
П-2 ДСТУ EN 13224:2023 1П3-2А Vт 113 2200
П-3 ДСТУ EN 13224:2023 1П5-2А Vт 18 1700
П-4 ДСТУ EN 13224:2023 1П7-2А Vт 9 1500
П-5 ДСТУ EN 13224:2023 1ПГ-5А VІ-Н-2 44 2250
П-6 ДСТУ EN 13224:2023 1ПГ-5А VІ-Н-3 10 2400
П-7 ДСТУ EN 13224:2023 ПГ-5А Vт-2 30 2500
П-8 ДСТУ EN 13224:2023 1ПВ10-5АV-т 4 4700
П-9 ДСТУ EN 13224:2023 П18 304 40
П-10 ДСТУ EN 13224:2023 1П4-4А Vт 16 2100
Сходові марші та майданчики
ЛМ1 ДСТУ Б В.2.6-147:2010 2ЛМФ 39.14.17-5 12 1400
ЛП1 ДСТУ Б В.2.6-147:2010 ЛПФ 28.11-15-ш 12 1400
Стінові панелі
СП-1 ДСТУ Б В.2.6-32:2007 ПС600-.123.25-Я-1 395 1700
СП-2 ДСТУ Б В.2.6-32:2007 ПС600-9.25-Я-1 42 1300
СП-3 ДСТУ Б В.2.6-32:2007 ПС655.12.25-Я-11 68 1900
СП-4 ДСТУ Б В.2.6-32:2007 ПС655.9.25-Я-11 3 1400
СП-5 ДСТУ Б В.2.6-32:2007 ПС600-18.25-Я-1 3 2800
СП-6 ДСТУ Б В.2.6-32:2007 ПС625-12.25-Я-1 43 1800
СП-7 ДСТУ Б В.2.6-32:2007 ПС625-9.25-Я-1 1 1300
СП-8 ДСТУ Б В.2.6-32:2007 ПС650-12.25-Я-11 31 1800
СП-9 ДСТУ Б В.2.6-32:2007 ПС650-18.25-Я-11 3 2800
Вертикальні зв’язки
ВЗ-1 ДСТУ EN 1090-2:2022 ВЗ-1 6 519
ВЗ-2 ДСТУ EN 1090-2:2022 ВЗ-2 15 171
ВЗ-3 ДСТУ EN 1090-2:2022 ВЗ-3 2 245
Драбини пожежні
ДП-1 ДСТУ Б В.2.6-211:2016 ДП-1 1 213,7
ДП-2 ДСТУ Б В.2.6-211:2016 ДП-2 1 226,3
ДП-3 ДСТУ Б В.2.6-211:2016 ДП-3 1 176,8
ДП-4 ДСТУ Б В.2.6-211:2016 ДП-4 1 209,6
ДП-5 ДСТУ Б В.2.6-211:2016 ДП-5 2 128,4
Драбини металеві
ДМ-1 ДСТУ EN 1090-2:2022 ДМ-1 1 1387
ДМ-2 ДСТУ EN 1090-2:2022 ДМ-2 2 425
ДМ-3 ДСТУ EN 1090-2:2022 ДМ-3 2 279
ДМ-4 ДСТУ EN 1090-2:2022 ДМ-4 1 382
ДМ-5 ДСТУ EN 1090-2:2022 ДМ-5 3 418
16
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Таблиця 2.3 – Специфікація елементів перемичок
Кількість на поверх Маса
один
Поз. Позначення Найменування Примітка
иці,
1 2 3 4 Всього кг
1 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 6ПГ60-31 2 - - - 2 2.06
2 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 3ПБ36-20 1 - - - 1 500
3 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 2ПГ44-31 1 - - - 1 697
4 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 6ПГ44-40 1 - - - 1 1.52
5 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 3ПБ16-37 6 13 7 3 29 102
6 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 3ПБ18-37 7 2 - - 9 199
7 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 2ПБ16-2 - 5 3 3 11 65
8 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 4ПГ30-40 2 - - - 2 753
9 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 5ПБ25-27 5 5 4 2 16 338
10 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 3ПБ25-8 5 5 4 2 16 162
11 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 3ПБ39-8 1 - - - 1 257
12 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 1ПБ10-1 - 6 - - 6 20
13 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 5ПБ34-20 1 - - - 1 420
14 ДСТУ Б В.2.6-151:2010 3ПБ34-4 1 - - - 1 222
Таблиця 2.4 - Специфікація елементів заповнення прорізів
Маса
Кількість по фасадам
один
Поз. Позначення Найменування Примітка
А- К- 21 1- иці,
Всього
К А -1 21 кг
Вікна
ОК-1 ДСТУ EN 14351-1:2020 ПВД 12-30.1 - - 24 10 34
ОК-2 ДСТУ EN 14351-1:2020 ПВД 18-18.1 2 - 6 8 16
ДСТУ EN 14351-
ОК-3 ПВД 24-30.1 2 - 2 - 4
1:202081
Двері
4 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 ДН 21-10 1 2 - 1 4
5 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 ДН 21-13Б 1 - - - 1
Ворота
1 ДСТУ EN 13241:2014 ВР48х54-Т 1 1 - - 2
2 ДСТУ EN 13241:2014 ВР30х27 1 - - - 1
3 ДСТУ EN 13241:2014 ВР36х30-Т 1 - - 1 2
3.1 Плита покриття
3.1.1 Вихідні дані
Ребриста плита висотою 300 мм, шириною 2.98 м та довжиною 5.97 м
складається з полиці товщиною 30 мм, двох повздовжніх ребер висотою 300 мм і
шириною понизу 75 мм та поверху 120 мм, поперечних ребер – торцевих
висотою 300 мм і шириною понизу 75 мм та поверху 120 мм і проміжних
висотою 150 мм і ширною понизу 50 мм та поверху 90 мм.
Плита виготовляється з важкого бетону класу В50; коефіцієнт умов роботи
бетону γb2 = 0.9(Rb=27,5 0.9=24.75 МПа; Rbt=1.55 · 0.9=1.39 МПа; Rb,ser=36.0МПа;
Rbt,ser=2.3 МПа; Еb=3.5·104 МПа) [36].
Полиця плити армується зварними рулонними сітками з арматури, що
вкладаються між повздовжніми ребрами понизу та над ними поверху полиці. В
нижніх сітках робоча арматура в двох напрямках, у верхніх – поперечна.
Арматура класу А240С (R 5
s=225 МПа, Еs=2.1·10 МПа) [40].
Арматура напружена повздовжніх ребер класу К1500 (Rs=1175 МПа,
Rs,ser=1310 МПа, Еs=1.8·105 МПа) та ненапружена повздовжніх і поперечних
ребер – зварні каркаси, нижні стержні яких – класу А400С (Rs = 365 МПа, Rs,ser =
390 МПа, Еs = 2.0·105 МПа), а верхні та поперечні – класу А240С [40].
У плиті допускається утворення тріщин, до неї ставиться третя категорія
вимог по тріщиностійкості.
Поперечний розріз і розміри плити приведені на рисунку 3.1.
Рисунок 3.1 – Поперечний переріз ребристої плити
2
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3.1.2 Збір навантажень
Підрахунок навантажень на покриття приведений в таблиці 3.1 з
урахуванням коефіцієнта надійності по призначенню γn = 0.95.
Таблиця 3.1 Збір навантажень
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Навантаження навантаження, надійності за навантаження,
кН/м2 навантаженням, γf кН/м2
2 3 4 5
Постійне навантаження:
- два шари рулонного
0.1 1.3 0.13
килиму
- цементо-піщана стяжка
δ=50 мм, 0.931 1.3 1.211
20.059.810.95
- утеплювач (керамзит)
δ=100 мм, 0.605 1.3 0.786
0.65·0.1·9.81·0.95
Разом qн
1=1.636 - qр
1=2.127
Панель покриття з бетоном
замонолічування 2.1 1.1 2.31
0.125+0.19.810.95
Разом постійне
qн=3.736 - qр=4.437
навантаження q
Тимчасов снігова V
0.95 1.33
10.95
-довготривала 0.285 1.4 0.399
-короткодіюча 0.665 1.4 0.931
Повне навантаження q+V 4.686 5.767
3.1.3 Розрахунок плити панелі
Полиця є однорядною багатопролітною конструкцією, обмеженою ребрами.
Середні участки защемлені з чотирьох сторін, а крайні з трьох та вільно оперті на
торцові ребра. Розрахункові прогони в просвіті:
- для середніх ділянок:
l01 = 150 – 9 = 141 см;
l02 = 298 – 2·(1.5 + 10.5) = 274 см;
l02/l01 = 274/141 = 1.94 < 3;
3
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
- для крайніх ділянок:
l01 = 148.5 – 1 – 17.5 – 9/2 = 125.5 см;
l02 = 274 см;
l02/l01 = 274/125.5 = 2.18 < 3.
Розрахункове навантаження, з урахуванням її ваги при товщині h΄f =
30 мм визначаємо у відповідності з таблицею 3.1:
g = 2.1 + 0.03·2.5·1.1·9.81·0.95 = 2.86 кН/м2,
де 2.5 т/м3 – густина важкого залізобетону.
Тимчасове v = 0.931 кН/м2.
Розрахункові згинаючі моменти визначаємо при дії постійного та
тимчасового (снігового) навантаження.
Середні ділянки:
Умова рівноваги (3.1):
( 2
g+ v) (3 − )
M = l01 l02 l01 . (3.1)
12(4l +1.6l )
01 02
(2.86+0.931)1.412 (32.74−1.41)
M = = 0.272 êÍ ì.
12(10.96+2.26)
Крайні ділянки:
Умова рівноваги:
( 2
g+ v) (3 − )
M = l01 l02 l01 .
12 (3l +1.6 )
01 l02
(2.86+ 0.931) 1.2552 (32.74−1.255)
M = = 0.285 êÍ ì.
12 (8.22+ 2.01)
Таким чином, розраховуємо з визначенням арматури за моментами для
крайніх прогонів.
Виходячи з прийнятих співвідношень між моментами, отримаємо:
М1 = МІ = 0.285 кН·м;
М2 = МІІ = МІІ’ = 0.4·0.285 = 0.114 кН·м.
Полицю розраховуємо як переріз прямокутної форми з одиночною
арматурою.
Робоча висота полиці в напрямку l01 при арматурі діаметром 6 мм:
h01 = h/2 – d/2, (3.2)
h01 = 30/2 – 6/2 = 12 мм.
Характеристика стисненої зони бетону:
ω = α – 0.008·Rb, (3.3)
де α = 0.85 – для важкого бетону.
ω = 0.85 – 0.008·25.0 = 0.7096.
4
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Коефіцієнт умов роботи бетону γb2 = 0.9 < 1. Граничне напруження в
арматурі стисненої зони при γb2 < 1 σsc,u = 500 МПа. Граничне значення висоти
стиненої зони:
ω
ξ = . (3.4)
R Rs ω
1+ 1−
σ 1.1
sc,u
0.7096
ξ = = 0.612.
R 225 0.7096
1+ 1−
500 1.1
Коефіцієнт відносної несучої здатності А0 розраховуємо для смуги 1 м:
A0 = 0.9·M/Rb·b·h2
01. (3.5)
А0 = 0.9·0.285·(106)/27,5·1000·122 = 0.101.
За [48] відносна висота стисненої зони бетону:
ξ = 0.101 opt = 0.2 (3.6)
ξ = 0.101 R = 0.612
Коефіцієнт η:
η = 1 – 0.5·ξ. (3.7)
η = 0.942.
Площа перерізу арматури:
As1 = M/Rs·η·h01. (3.8)
Аs1 = 0.9·0.285·(106)/225·0.942·12 = 100.85 мм2.
Коефіцієнт армування:
μ = As1/b·h01. (3.9)
Μ = 100.85/1000·12 = 0.0084 > μmin = 0.0005.
Приймаємо арматуру Ø6 А240С з кроком 200 мм, As1 = 142.0 мм2 > 100.85
мм2, [48].
Аналогічно розраховуємо полицю в напрямку l02.
А0 = 0.9·0.114·(106)/27,5·1000·122 = 0.0406.
η = 0.975.
Аs2 = 0.9·0.114·(106)/225·0.975·12 = 38.97 мм2.
μ = 38.97/1000·12 = 0.0032 > μmin = 0.0005.
Приймаємо арматуру Ø6 А240С з кроком 250 мм, As1 = 113 мм2 > 38.97 мм2.
3.1.4 Розрахунковий прогін, навантаження та зусилля в
поперечному ребрі
В плиті маються середні та крайні поперечні ребра, опорами для яких є
повздовжні ребра. Розрахункова статична схема поперечних ребер –
однопролітна балка. Розрахунковий проліт між осями опор:
5
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
l0 = 274 см.
Розрахункове рівномірно-розподілене навантаження, кН на 1 м середнього
ребра:
b +b
g = h ρ g γ γ , (3.10)
1 2 n f
де b' – ширина верхньої основи ребра;
b – ширина нижньої основи ребра.
0.05+ 0.09
g = (0.15−0.03)2.5 9.810.951.1= 0.216 êÍ/ì.
1 2
Те саме від маси плити та ізоляційного килиму:
g2 = 2.26·1.5 = 3.39 кН/м.
Розрахункове снігове навантаження:
S = 0.938·1.5 = 1.41 кН/м.
Зусилля від розрахункового постійного та снігового навантажень:
М = (0.216 + 3.39 +1.41)·2.742/8 – (3.39 + 1.41)·1.52/24 = 4.25 кН·м,
Q = (0.216 + 3.39 +1.41)·2.74/2 – (3.39 + 1.41)·1.5/4 = 5.06 кН
Зусилля від постійного та зосередженого навантажень:
М = (0.216 + 3.39)·2.742/8 – 3.39·1.52/24 +1.14·2.74/5 = 3.7 кН·м,
Q = (0.216 + 3.39)·2.74/2 – 3.39·1.5/4 +1.14 = 4.81 кН.
Таким чином розрахунковою за М та Q являється комбінація 1.
Рисунок 3.2 – Розрахункова схема ребристої плити
3.1.5 Розрахунок за міцністю нормальних перерізів
При розрахунку поперечного ребра на згинаючий момент М1 враховується
спільна його робота з ділянкою полиці товщиною h'f = 30 мм в стисненій зоні.
При h'f/h = 3/15 = 0.2 > 0.1 то розрахункова ширина полиці таврового перерізу
приймається рівною не більше 1/6 прольоту в кожен бік від ребра, та не більше
половини відстані в просвіті між повздовжніми ребрами, тобто:
b'f = l0/3 + b = 2740/3 + 90 = 1002 мм.
Приймаємо b'f = 1002 мм.
Робоча висота ребра при арматурі діаметром 12 мм:
h0 = h – a = 150 – (15 + 12/2) = 129 мм.
де 15 мм – захисний шар бетону.
При бетоні класу В50 та арматурі класу А400С з врахуванням розрахунку
міцності плити:
0.7096
ξ = = 0.563.
R 365 0.7096
1+ 1−
500 1.1
Перевіряємо умову :
M < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) (3.11)
М = 4.25·(106) Н·мм < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) = 27.5·1002·30·(129 – 0.5·30)=
6
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
=60.1·(106) Н·мм,
Так як умова (3.11) виконується, тобто нейтральна вісь проходить в полиці та
розрахунковий переріз – прямокутник шириною b'f = 1002 мм.
Коефіцієнт відносної несучої здатності А0 розраховуємо по (3.5):
А0 = 4.25·(106)/27.5·1002·1292 = 0.014.
Відносну висоту стисненої зони визначаємо по (3.6):
ξ = 0.015 ξ = 0.563.
R
Коефіцієнт η по (3.7):
Η = 0.993.
Площа перерізу повздовжньої арматури розраховуємо за (3.8):
Аs1 = 4.25·(106)/365·0.993·129 = 90.9 мм2.
Коефіцієнт армування при b = (90 + 50)·0.5 = 70 мм,
μ = 90.9/70·129 = 0.0101 > μmin = 0.0005.
Приймаємо згідно [40] в нижній зоні ребра 1Ø12 А400С, As = 113.1 мм2 >
90.9 мм2.
3.1.6 Розрахунок за міцністю похилих перерізів
Розподілене навантаження:
q = q1 + q2 + S/2 = 0.216 + 3.39 + 1.41/2 = 4.311 кН/м.
Перевіряємо умову (3.12):
q < qa = 0.16φb4·(1 + φn)·Rbt·b, (3.12)
qa = 0.16·1.5(1+0)1.55·70 = 20.5 кН/м
q = 4.311 кН/м < qa = 20.5 кН/м,
Так як умова (3.12) виконується, то довжину найбільш небезпечного
похилого перерізу приймаємо l = 2.5h0 = 2.5·129 = 322.5 мм.
Перевіряємо за (3.13) необхідність встановлення поперечної арматури за
розрахунком:
Q ≤ φb4·(1 + φn)·Rbt·b·h 2
0 /l, (3.13)
де φb4 – коефіцієнт, який приймається для важкого бетону рівним 1.5;
Rbt – розрахунковий опір бетону розтягу, Rbt = 1.55 МПа;
φn – коефіцієнт, який враховує вплив повздовжніх сил, φn = 0.
Q= 5060 – 4.311·322.5 = 3.67 кН < φb4·(1 +
φn)·Rbt·b·h0=1.5·(1+0)·1.55·70·1292/322,5= = 6.61 кН.
Так як умова (3.13) виконується то поперечна арматура встановлюється за
конструктивними вимогами.
Приймаємо поперечну арматуру із стержнів Ø6 з кроком 75 мм.
7
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3.1.7 Розрахунковий прогін, навантаження та зусилля в
повздовжньому ребрі
Визначаємо розрахунковий проліт повздовжніх ребер плити між вісями
опор:
l0 = 5.97 – 2·0.05 = 5.87 м,
де 0.05 – відстань від вісі опори до торця панелі.
Підрахунок навантажень на 1 м панелі виконан в таблиці 3.2 з
врахуваннямданих таблиці 3.1.
Таблиця 3.2 Збір навантажень
Навантажен
Навантаження
Вид навантаження ня при γf=1 γf>1
при γf>1кН/м
кН/м
Постійне:
- панель покриття з 2.1·3 = 6.3 1.1
6.93
бетоном
замонолічування 1.636·3 = 4.9 1.3
6.83
- ізоляційний килим
Всього qn = 11.2 q = 13.76
Тимчасове
(короткочасне) Sn=0.665·3= 1.4
S = 2.8
- снігове =1.995
Повне навантаження qn = 13.2 q = 16.56
Моменти обчислюються за формулою М = q·l2
0/8:
-від повного навантаження при γf > 1 М = 16.56·5.872/8 = 52.6 кН·м;
-від повного навантаження при γf = 1 М = 13.2·5.872/8 = 42.7 кН·м;
-від постійного та тривалодіючого тимчасового навантаження при γf = 1
-М = 11.2·5.872/8 = 34.1 кН·м.
Поперечні сили обчислюються за формулою Q = q·l0/2:
-від повного при γf > 1 Q = 16.56·5.87/2 = 35.9 кН;
-від повного при γf = 1 Q = 13.2·5.87/2 = 29.1 кН;
-від постійного та тривалодіючого тимчасового навантаження при γf = 1
Q = 11.2·5.87/2 = 23.2 кН.
3.1.8 Розрахунок за міцністю нормальних перерізів
Поперечний переріз плити приводимо до таврової форми та при наявності
поперечних ребер в розрахунку враховуємо всю ширину полиці:
b'f = (2980 – 2·15)·0.65 = 1918 мм.
Робоча висота:
h0 = h – a = 300 – 27 = 273 мм.
8
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Характеристика стисненої зони:
ω = α – 0.008·Rb = 0.85 – 0.008·27.5 = 0.7096.
Для обчислення напруження σsp1 розраховуємо напруження р, яке при
електротермічному способі натягу та коефіцієнті Δγsp визначається за формулою:
p = 300 + 90/l, (3.14)
де l = 6.0 м – довжина стержня, що напружується.
р = 300 + 90/6 = 45 МПа.
Коефіцієнт Δγsp:
p 1
Δγ = 0.5 1+ , (3.15)
sp σ
sp np
де np = 2 – прийнята кількість стержнів ненапружуваної арматури, по одному
в кожному ребрі;
σsp– попереднє напруження без урахування втрат, визначається за формулою:
σsp = 0.6·Rs,ser/1.05 (3.16)
σsp=1310/1.05=1248 МПа
45 1
Δγ = 0.5 1+ = 0.03 0.1.
sp 1248 2
Оскільки Δγsp = 0.03 < 0.1 – мінімально допустимого значення, то приймаємо
Δγsp = 0.1.
Втрати попереднього напруження від деформації анкерів розміщених у
натягуючих пристроїв:
σ3 = Δl·E/l, (3.17)
σ3 = 3.35·19·104/6000 = 106 МПа.
Втрати попереднього напруження від деформацій сталевої форми:
σ5 = 30 МПа.
Попереднє напруження в напруженій арматурі до обтиснення бетону при
коефіцієнті точності натягу γsp < 1:
σsp1 = σsp·(1 – Δγsp) – σ3 – σ5 , (3.18)
σsp1 = 1248·(1 – 0.1) – 106 – 30 = 987,2 МПа.
Напруження:
Δσsp = 1500·359/1248 – 1200 = - 768.1 < 0.
Приймаємо Δσsp = 0.
Напруження σSR:
ΣSR = Rs + 400 – σsp1 – Δσsp, (3.19)
σSR = 1175 + 400 – 987,2 – 0 = 587,8 МПа.
При коефіцієнті σb2 = 0.9 напруження σsc,u = 500МПа.
9
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Гранична висота стисненої зони бетону по (3.4):
0.7096
ξ = = 0.480.
R 1175 0.7096
1+ 1−
500 1.1
Перевіряємо умову (3.11):
М=52.6·(106)Н·мм<Rb·b'f·h'f·(h0–0.5·h'f)=27.5·1918·30·(273–
0.5·30)=260.5·(106)Н·мм.
Так як умова задовольняється, то нейтральна вісь знаходиться в полиці та
розрахунковим є переріз прямокутного профілю шириною b'f = 1918 мм.
Коефіцієнт відносної несучої здатності А0 розраховуємо по (3.5):
А 6 2
0 = 52.6·(10 )/17.55·1918·273 = 0.021.
Відносну висоту стисненої зони визначаємо по (3.6):
ξ = 0.021 ξ = 0.48.
R
Коефіцієнт умов роботи γs6 = 1.15 для арматури К1500.
Площа перерізу повздовжньої арматури розраховуємо за формулою:
Asp1 = M/η·γs6·Rs·h0. (3.20)
Аsр1 = 52.6·(106)/0.99·1.15·1175·273 = 249 мм2.
Приймаємо арматуру 2Ø14 К1500, Аsр = 308 мм2 > 249 мм2.
Напружена арматура розміщується в один ряд: по одному стержні в кожному
ребрі. Коефіцієнт армування:
μ = 249/180·273 = 0.0051 > μmin = 0.0005.
3.1.9 Розрахунок за міцністю похилих перерізів
Розподілене навантаження:
q1 = q + S/2 = 9.41 + 2.81/2 = 10.82 кН/м.
Задаємося сумарними втратами σ = 100 МПа тоді:
N = γsp (σsp – σ1)·Asp, (3.21)
N = 1.1(550 – 100)·308 = 124700 Н.
Обчислюємо коефіцієнт φn:
φn = 0.1·N/Rbt·b·h0, (3.22)
де b = 180 мм – ширина приведеного таврового перерізу.
φn = 0.1·124700/1.55·180·273 = 0.208 < 0.5.
Перевіряємо умову (3.12):
Q = 28.52 кН < φb4·(1 + φn)·Rbt·b·h0 = 43.452 кН.
Так як дана умова виконується то поперечна арматура встановлюється тільки
за конструктивними вимогами.
Приймаємо поперечні стержні Ø6 А-240С з кроком 150 мм.
3.1.10 Геометричні характеристики поперечного перерізу плити
Поперечний переріз плити таврової форми (рисунок 3.2) з розмірами:
b'f = 2950 мм; h = 300 мм; h'f = 25 мм; h0 = 275 мм; b = 180 мм.
10
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Рисунок 3.2 – Переріз плити, приведений до таврової форми
Площа перерізу бетону:
A 3 2
red = A = b'f·h'f + b·(h – h'f) = 2950·30 + 180·(300 – 30) = 137.1·10 мм .
Площа повздовжньої арматури:
Asp + As + A's = 308 + 57 + 509 = 874 мм2.
Так як 0.008·A=0.008·137.1·103=1096.8>874 мм2, то геометричні
характеристики перерізу визначаємо без урахування повздовжньої арматури.
Статичний момент площі приведеного перерізу відносно нижньої грані
плити:
Sred = b'f·h'f·(h – 0.5·h'f) + b·(h – h'f)
2·0.5 = 2950·30·(300 – 0.5·30) + 180·(300 –
– 30)2·0.5 = = 31780·103 мм2.
Відстань від центра ваги приведеного перерізу до нижньої грані:
y0 = Sred/Ared = 31780·103/137.1·103 = 231.8 мм.
Момент інерції приведеного перерізу відносно його центра ваги:
I 3
red = b'f·(h'f) /12 + b'f·h'f·(h – y0 – 0.5·h' )2
f + b·(h – h' )3
f /12 + b·(h – h'f)·[y0 – (h-
-h'f)·0.5]2 =2950·303/12 + 2950·30·(300 – 231.8 – 0.5·30)2 + 180·(300 – 30)3/12 +
+180·(300 – 50) [231.8 - (300 – 30)·0.5]2 = 1008·106 мм4.
Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна:
W 6 3 3
red = Ired/y0 = 1008·10 /231.8 = 4348·10 мм .
Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна з
урахуванням непружних деформацій бетону визначаємо спрощено згідно:
Wpl = γ·Wred = 1.75·4348·103 = 7609·103 мм3,
де γ = 1.75, так як переріз тавровий з полицею в стиснутій зоні.
Момент опору приведеного перерізу для крайнього верхнього волокна:
W'red = I 5
red/(h – y0) = 1008·10 /(300 – 231.8) = 1478·104 мм3.
Момент опору приведеного перерізу для крайнього верхнього волокна з
урахуванням непружних деформацій бетону та полиці в розтягнутій зоні:
W'pl = γ'·W'red = 1.5·1478·104 = 2217·104 мм3,
де γ' = 1.5, так як переріз тавровий з полицею в розтягнутій зоні.
11
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3.1.11 Визначення втрат попереднього напруження арматури
Перевіряємо прийняте попереднє напруження арматури σsp при коефіцієнті
γsp = 1:
σsp + р = 1248+ 45 = 1293 МПа < Rs,ser = 1310 МПа;
σsp – р = 1248– 45 = 1203 МПа > 0.3·Rs,ser = 0.3·1310 = 393 МПа.
Таким чином, напруження σsp знаходяться в допустимих межах.
Перші втрати.
Від релаксації напружень арматури при електротермічному способі натягу:
σ1 = 0.03·σsp. (3.23)
σ1 = 0.03·1248 = 37,4 МПа.
Від температурного перепаду при агрегатно-поточній технології
виготовлення плит σ2 = 0 – так як арматура та форма нагріваються одночасно, то
перепаду температури немає.
Від деформації анкерів σ3 = 0, так як при електротермічному способі натягу
втрати від деформації анкерів враховані при визначенні повного подовження
арматури.
Від тертя арматури об огинаючі пристрої σ4 = 0, так як арматура
прямолінійна і натягується до бетонування.
Від деформації сталевої форми σ5 = 0, так як при електротермічному способі
натягу ці втрати враховані при визначенні повного подовження арматури.
Для визначення втрат від швидконатікаючої повзучесті бетону σ6
визначаємо:
σsp1 = σsp – σ1 – σ2 – σ3 – σ4 – σ5 = 1248– 37,4 = 1210,6 МПа.
Зусилля попереднього обтиснення:
Р = σsp1·Asp = 1210,6 ·308 = 372,86·103 Н.
Ексцентриситет прикладання зусилля Р відносно центра ваги приведеного
перерізу:
e0p1 = y0 – asp. (3.24)
е0р1 = 231.8 – (20 + 14/2) = 204.8 мм.
Стискуюче напруження в бетоні на рівні центра ваги арматури Asp при
ysp=e0p1:
P y
P e0p1 sp
σ = + . (3.25)
bp
Ared Ired
372,86 103 372,86 103 204.8
σ = + = 8.04 МПа.
bp 137.1103 1008 106
Те саме, для крайнього верхнього волокна:
P (h − )
P e0p1 y
= − 0
σ . (3.26)
bp
Ared Ired
372,86 103 372,86 103 204.8(300− 231.8)
σ = − 0
bp 137.1103 1008 106
12
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Коефіцієнт α:
α = 0.25 + 0.025·Rbp, (3.27)
де Rbp = 28 МПа.
α = 0.25 + 0.025·28 = 0.95.
Тоді:
σ6 = 34σbp/Rbp, (3.28)
σ6 = 34 8,04/28 = 9.8 МПа.
Перші втрати:
σl1 = σ1 + σ2 + σ3 + σ4 + σ5 + σ6 = 37,4 + 9.8 = 47,16 МПа.
Другі втрати.
Від усадки бетону, що піддається тепловій обробці при атмосферному тиску:
σ8 = σ'8 = 35 МПа.
Для визначення втрат від повзучості бетону σ9 уточнюємо стискуюче
напруження за рахунок врахування згинаючого момента від ваги плити Мg та
зусилля попереднього обтиснення Р1 з урахуванням втрат σl1 при γsp = 1:
Мg = 4.47·5.872/8 = 19.3 кН·м.
P1 = σsp1·Asp + σ'sp·A'sp – σs·As - σ's·A's. (3.29)
Р1 = 308(1248 – 47,16) – 9.8·57 = 369,3·103 Н.
Ексцентриситет прикладання зусилля Р1 відносно центра ваги приведеного
перерізу:
е0р1 = (σsp1·Asp·ysp - σs·As·ys)/P1, (3.30)
де ys – відстань від центра ваги арматури As до центра ваги приведеного
перерізу, при захисному шарі бетону 18 мм та діаметрі стержнів 12 мм:
ys = у0 – as = 231.8 – 18 = 213.8 мм.
е 3
0р1 = (1210,6·308·204.8 – 9.8·57·213.8)/369,3·10 = 206.45 мм.
P P1 e
0p1 y M y
1 sp g sp
σ = + - . (3.31)
bp
A I
red Ired red
3 3
369,3 10 369,3/7 10 204.82
19.3 204.8
σ = + − = 3.94 МПа.
bp 3 6
137.110 100810 1008106
P (h − y )
P 1 e0p1 0 Mg (h − y0 )1
σ = − + . (3.32)
bp
A I I
red red red
3 3
369,3 10 369,3 10 204.8(300 − 231.8) 19.3 (300 − 231.8)
σ = − + = 0.251 МПа.
bp 3 6 6
137.110 1008 10 1008 10
Так як σbp/Rbp = 3.94/28 = 0.141 < 0.75, то втрати від повзучесті бетону:
σ9 = 128·σbp/Rbp. (3.33)
σ9 = 128·3.94/28 = 18.01 МПа.
13
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Другі втрати: σl2 = σ8 + σ9 = 35 + 18.01 = 43.01 МПа.
Сумарні втрати: σl = σl1 + σl2 = 47,16 + 43.01 = 90,17 МПа < 100 МПа.
3.1.12 Розрахунок нормальних перерізів повздовжніх ребер по
виникненню тріщин
Попереднє обтиснення з урахуванням сумарних втрат:
σsp2 = γsp·(σsp – σl), (3.34)
де γsp = 1 – Δγsp = 1 – 0.1 = 0.9.
σsp2 = 0.9·(1248 – 100) = 1033,2 МПа.
Напруження в нижній повздовжній ненапруженій арматурі, викликані
усадкою та повзучістю бетону:
σs = σ6 + σ8 + σ9 = 9.8 + 35 + 18.01 = 62.81 МПа.
Зусилля попереднього обтиснення з урахуванням сумарних втрат:
Р2 = σsp2·Asp – σs·As - σs·As’ = 1033,2·308 – 62.81·57 - 35·509 = 296,57·103 Н.
Ексцентриситет зусилля Р2:
e0p2 = (σsp2·Asp·ysp – σs·As·ys +σs·As’·ys’)/P2 = (1033,2·308·204.8 – 62.81·57·213.8
+ 35·509·53.2)/296,57·103 = 3,32 мм.
Напруження у верхньніх волокнах бетону стиснутої зони від зусилля
попереднього обтиснення та зовнішнього навантаження по (35):
3
296,57 102 296,57 10 249 (300− 231.8) 42.70 106 (300− 231/8)
σ = − + =1.9017 МПа.
b2 3 6
137.110 1008 10 1008 106
Коефіцієнт φ:
φ = 1.6 – σb2/Rb,ser. (3.35)
φ = 1.6 – 1.9017/36.0 = 1.53 > 1.
Приймаємо φ = 1.
Відстань від центра ваги приведеного перерізу до нижньої межі ядра
перерізу:
R' = φ·Wred/Ared, (3.36)
r' = 1·4348·103/137.1·103 = 31.7 мм.
Момент зусилля обтиснення:
Mrp = P2·(e0p2 + r'), (3.37)
Mrp = 296,57·103·(249 + 31.7) = 29.01·106 Н·мм.
Перевіряємо умову виникнення тріщин:
M < Mcrc = Rbt,ser·Wpl + Mrp, (3.38)
М = 42.7·106 Н·мм < М = 2.30·7609·103
crc + 29010·103 = 43.848·106 Н·мм.
Таким чином, в стадії експлуатації тріщини не виникають.
14
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3.1.13 Розрахунок по розкриттю тріщин, нормальних до вісі
повздовжніх ребер
Плече внутрішньої пари сил може бути знайдено за (3.39):
z = h0 – hf’/2, (3.39)
z = 273 – 30/2 = 258 мм.
Відносна висота зтиснутої зони:
ξ = hf’/h0, (3.40)
ξ = 30/273 = 0.11.
а) Нетривале розкриття тріщин.
Знаходимо приріст напружень в розтягнутій арматурі від дії зовнішнього
навантаження:
σs = (M – P2(z – esp2))/((As + Asp)z), (3.41)
σs = (4270·104 – 1033.5·102 (258 + 44.2))/((308 + 57)258 = 121.8 МПа,
де М = 4270·104 Н·мм – момент від повного навантаження при γf = 1;
esp2 = ysp – eop2 = 204.8 – 249 = - 44.2 мм
Ширина нетривалого розкриття тріщин:
σ
a = δ η s 20(3.5−100μ3 d,
crc,1 l
E (3.42)
s
121.8
a crc,1 =111 20(3.5−100 0.0074)3 14 = 0.085мм
1.8 105
Ширину нетривалого розкриття тріщин з врахуванням ширини тривалого
розкриття від дії постійних навантажень визначаємо за (3.43):
σ
a sl
crc = a crc11+ ( l −1) ,
σ s (3.43)
30.5
acrc = 0.0851+ (1.489−1) = 0.095ìì
121.8
acrc = 0.095 мм < [acrc] = 0.4 мм, тобто ширина розкриття тріщин знаходиться в
допустимих межах.
б) Тривале розкриття тріщин
30.5
a crc,1 =1.489 11 20(3.5−100 0.0074)3 14 = 0.032мм [a
5 crc] = 0.3мм,
1.8 10
тобто ширина розкриття тріщин знаходиться в допустимих межах.
3.1.14 Розрахунок похилих перерізів повздовжніх ребер на
виникнення тріщин
Розрахунок виконуємо у грані опори.
Так як поперечна сила при γf = 1:
Q = 29·103 Н < 0.6·2.2·180·273 = 57.49 Н.
15
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Так як дана умова виконується, то похилі до повздовжньої вісі елемента
тріщини, не виникають.
3.1.15 Розрахунок прогинів плити
Для обчислення прогинів плити визначаємо кривизни на ділянках, де в
розтягнутій зоні утворюються нормальні до повздовжньої осі елемента тріщини.
Обчислюємо початкову кривизну від короткочасної дії всього навантаження
(1/r)1.
φm = Rbt,ser·Wpl/(Mr2 – Mrp). (3.44)
φm = 2.3·7609·103/(42.7·106 – 29.01·106) = 1.083 > 1, приймаємо φm = 1.
2
1−
ψ s = 1.25−ls
m
m − ,
(3.5−1.8 )e (3.45)
m s,tot
h0
де φls = 1.1.
1−12
ψs =1.25−1.11− = 0.15 1.
369
(3.5−1.8 1)
273
350
1 M
= r2 ψ
s ψ
+ b
−
r 1 h0 z Es As +Es Asp (f + ξ)b h0 Eb ν
(3.46)
P
− 2 ψ
s ,
h0 Es As +Es Asp
де ψb = 0.9 – для важкого бетону класу вище В7.5.
1 38.132106
=
r 1 273258
0.15 0.9
+ −
2.157 105 +1.9 105 308 (1.769+ 0.11)
180 2733.1104 0.45
103.35103 0.15
− = 0.72 10−6 ìì -1.
273 2.1105 57+1.9 105 308
Аналогічно знаходимо початкову кривизну від короткочасної дії
довготривалого навантаження (1/r)2 та повну кривизну від довготривалої дії
довготривалого навантаження (1/r)3.
φ 3 6 6
m = 1.95·7609·10 /(34.1·10 – 29.01·10 ) = 2.915 > 1.
ψs =1.25 −1.11= 0.15 1.
16
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
1 29.53106
=
r 2 273258
0.15 0.9
+ −
2.1105 57+1.9 105 308 (1.769+ 0.11)180 2733.1104 0.45
103.35103 0.15
− = 0.3810−6 ìì -1.
273 2.1105 57+1.9 105 308
ψs =1.25 − 0.8 1= 0.45 1.
6
1 29.5310
=
r 3 273258
0.45 0.9
+
5 −
2.110 57+1.9 105 308 (1.925+ 0.11)180 2733.1104 0.15
103.35103 0.45
− = 3.4 10−6 ìì -1.
273 2.1105 57+1.9 105 308
Відносні деформації бетону, викликані його усадкою та повзучістю від
зусилля попереднього обтиснення:
εb = σs/Es, (3.47)
εb = 62.8/1.9·105 = 331·10-6.
Кривизна, обумовлена вигином елемента внаслідок усадки та повзучесті
бетону:
(1/r)4 = εb/h0, (3.48)
(1/r)4 = 147·10-6/273 = 0.54·10-6 мм-1.
Повна кривизна:
1/r = (1/r)1 - (1/r)2 + (1/r)3 - (1/r)4, (3.49)
1/r = 0.72·10-6 – 0.38·10-6 + 3.4·10-6 – 0.54·10-6 = 3.2·10-6 мм-1.
Прогин плити:
1 2
ftot = S l0 , (3.50)
r
де S – 5/48 для рівномірно розподіленого навантаження.
5
f tot = 3.2 10−6 58702 =11ìì [ f ] = 30ìì
48
Таким чином, прогин плити менше допустимого.
3.1.16 Розрахунок плити в стадії транспортування та
монтажних навантажень
В стадії монтажу плита приймається як балка на двох опорах. Розрахунку
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної
ваги плити Р=39.24 кН.
17
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Рисунок 3.3 –Розрахункова схема плити в стадії транспортування та
монтажних навантажень
Момент:
М = q·l2/2, (3.51)
М = 4.437·2.980·0.82/2 = 2.98 кН·м.
А 5 2
0 = 2.98·(10 )/22·(100)·298·38 = 0.0003 → η = 0.9999;
Аs = 2.98·(105)/225·(100)·0.9999·38 = 0.35 см2.
Аs = 0.35 см2 < АØ8 = 0.503 см2.
Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 8 мм задовольняє
розрахунковим вимогам.
Тепер розрахунок ведемо при умові, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю:
F = 39.24/3 = 13.08 кН.
А = F/R = 13.08/225 = 0.058 см2
s s < АØ16 = 2.01 см.
18
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3.2 Розрахунок попередньо напруженої балки з паралельними
поясами прольотом 9 м
3.2.1 Дані для проектування
Конструкція покриття забезпечує вузлову передачу навантаження на балку.
Коефіцієнт надійності за призначенням будівлі n = 0,95
Матеріали для виготовлення:
Бетон важкий класу С50
- при коефіцієнті умов роботи бетону b2 = 0,9 :
- призмова міцність Rb=0,9*27,5=24,75 МПа,
- осьове розтягування Rbt=0,9*1,55=1,3 МПа,[36].
Для розрахунку за граничними станами другої групи опір бетону осьовому
стисненню та розтягуванню Rb,ser=36 МПа, Rbt,ser=2,3 МПа. Початковий модуль
пружності для бетону, який підлягає тепловій обробці під атмосферним тиском
E =34*10-3
б МПа. Обтиснення бетону при передаточній міцності Rbр=0,8*50=40
МПа > 11 МПа.
Попередньо напружена арматура – класу К1500, розрахунковий опір
розтягуванню RS=1175 МПа, для граничних станів другої групи RS,SER=1310 МПа,
модуль пружності E =1,8*105
S1 МПа. Для зварних сіток застосована арматура
класу А400С з розрахунковими характеристиками RS=365МПа ;RSW=290МПа;
E =2*105
S2 МПа, а також класу А240С RS=225 МПа; RSW=175 МПа; ES3=2,1.105
МПа, згідно [40].
Арматуру натягують механічним способом на упори стенду.
Вага балки 27,5 кН, довжина 8,96 м.Навантаження від ваги балки на 1 метр
її довжини:
- нормативне g1,n = 27,5/8,96=3,0 кН/м,
- розрахункове при f =1 gd = 3,0*0,95=2,85 кН/м,
- розрахункове при f 1 gd =2,85*1,1=3,13 кН/м,
Розподілене за довжиною балки навантаження збираємо у вантажній смузі 6
м та додаємо до навантаження від ваги конструкції. Розрахункове навантаження
при f =1 :
постійне gd =3,736*9+2,85=35,76 кН/м,
Повне розрахункове навантаження при f 1:
qp = (3,736+1,0*0,95*1,4)*9+3,13=53,21 кН/м.
3.2.2 Розрахунок міцності нормальних перерізів
Приймаємо величину попереднього напруження арматури
R
S ,Ser
GSP = (3.52)
1,05
2
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
1310
GSP = =1247,6МПа .
1,05
Визначаємо переріз попередньо напруженої арматури із умови забезпечення
міцності
Гранична відносна висота стисненої зони
R = (3.53)
R
1+ S
(1− )
500 1,1
де характеристика стислої зони для важкого бетону
= 0,85 − 0,008 * 25 = 0,65 ,тоді
0,65
R = = 0,45 .
1175 0,65
1+ (1− )
500 1,1
граничне значення коефіцієнта відносної несучої спроможності
Аr =
.
r ( 1- 0,5.r ) = 0,45*(1-0,5*0,45)= 0,35 ;
M − Rb (b /
f − b)h /
f (ho − 0.5h /
f ) − A 2
R Rbbho 910,5 − 27,5(103 )(0,22 − 0,08)0,17(0,815 − 0,17 / 2)
Ао = = − 0,35 = 0,03
Rbbh2 3 2
o 27,5(10 )0,815 0,08
M
ASP (3.54)
* RS * h0
де робоча висота перерізу h0 = h − a = 890-150/2=815мм=0,815м,
910,5*(105 )
ASP = 9,14см2 .
0,985*81,5*1175*(100)
Таким чином, приймаємо переріз попередньо напруженої арматури 6 Ø14
К1500, ASP = 9,23 см2 . Переріз ненапруженої арматури попередньо приймаємо
4 Ø12 А400С,
A /
S = A S = 4,52 см2 .
Визначаємо положення нейтральної вісі
RS * A /
SP Rb *b' f *h' f +RSC * AS (3.55)
1175*(103)*18,85*(10-4)=1281кН<27,5*(103)*0,22*0,17+400*(103)*4,52*(104)=1748кН
Отже нейтральна вісь проходить у полиці – далі розрахунок ведемо для
b=220мм.
Висоту стисненої зони визначаємо за формулою:
R * A − R * A/
х= S SP SC S (3.56)
Rb *b
680*9,23− 400* 4,52
х= = 20,0 см.
27,5* 22
Розраховуємо згинаючий момент, який сприймає переріз в середині балки :
М = Rb *b* x *(ho − x / 2) + R /
SC * AS *(h /
o − a ) MC (3.57)
M=27,5*(103)*0,22*0,2*(0,815-0,2/2)+400*(103)*4,52*(10-4)*(0,815-0,03)=933 кН*м
>MС=910,5 кН*м.
3
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Умова виконується, тому переріз в середині балки сприймає прикладене
навантаження.
3.2.3Розрахунок міцності похилих перерізів за поперечною
силою
Максимальна поперечна сила у грані опори : Qmax= 311,28 кН.
Перевіряємо чи виконується умова
0,35*Rb*b*ho > Qmax і 0,6*Rbt*b*ho > Qmax (3.58)
0,35*27,5*(103)*0,22*0,815=1568кН >Qmax=311,28 кН,
Qmax=311,28 кН <0,6*1,55*(103)*0,22*0,815=156 кН.
Таким чином, розміри перерізу достатні, але так як не виконується друга
умова, то необхідне поперечне армування по розрахунку.
Приймаємо для поперечних стержнів арматуру Ø 10 А400С, ASW1 = 0,785 см2 .
За конструктивними вимогами крок поперечних стержнів Smax повинен бути
не більше 1/3h = 890/3=297 мм і не більше 500 мм, згідно [48].
Приймаємо на приопорних ділянках довжиною біля 2 м S=100мм, [40].
Зусилля, яке сприймають поперечні стержні на 1 пог.см балки :
RSW * ASW1 *n
qsw = (3.59)
S
де n - кількість зрізів, n = 2;
365*(100) *0,785* 2
qsw = =1254 Н/см.
10
Визначаємо чи переріз сприймає поперечну силу :
Q =2* 2Rbt *b*h2
o *qSW (3.60)
Q =2 2*1,55 *(100) * 22 *81,52 *1254 = 406 кН > Qmax=311,28 кН.
Переріз сприймає прикладене навантаження, міцність похилого перерізу
забезпечена.
Приймаємо для середини балки Smax=300мм.
Зусилля, яке сприймають поперечні стержні на 1 пог.см балки :
285*(100) *0,785* 2
qsw = = 418 Н/см.
30
Визначаємо чи переріз сприймає поперечну силу :
Q =2 2*1,55 *(100) * 22 *81,52 * 418 = 266 кН > Qс =95,78 кН.
Переріз сприймає прикладене навантаження, міцність похилого перерізу
забезпечена
Приймаємо для Lo/6 S=200мм.
Зусилля, яке сприймають поперечні стержні на 1 пог.см балки :
365*(100) *0,22* 2
qsw = = 627 Н/см.
20
Визначаємо чи переріз сприймає поперечну силу :
Q =2 2*1,55 *(100) * 22 *81,52 *627 = 326 кН > Q=207,52 кН.
4
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3.2.4 Геометричні характеристики перерізу
Площа перерізу бетону
n
A = A 2 2
b i =12*28+ 2*10*10 +15*28+ 8*42 =1292см = 0,1292м
i=1
Площа перерізу повздовжньої арматури
AS = ASP + A' 'S (3.61)
AS = 9,23 + 6,15 = 15,38cм 2
A`s
100 80 100
ц.т.
280
Asp
Рисунок 3.11 - Переріз балки
Відношення модулів пружності :
1,8*105
для класу К1500 1 = = 5,14
39*103
2*105
для класу А400С 2 = = 5,41
39*103
Площа приведеного перерізу:
Ared = Ab +1 * Asp + 2 * A'S (3.62)
Ared =1292+15,38*5,14+6,15*5,41=1502,8 см2
Статичний момент приведеного перерізу відносно його нижньої грані:
S red =28*12*(89-12/2)+10*10*(89-12-10/2)+28*15*15/2+10*10*(15+10/2)+
+8*42*(89-22-42/2)+28,05*5,14*7,5+6,15*5,41*(89-3)=59886,9 см3.
Відстань від центру ваги приведеного перерізу до нижньої грані
S
y = red
0 (3.63)
Ared
5
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
y=399 y`=491
30
75
150 100 420 100 120
890
Переріз сприймає прикладене навантаження, міцність похилого перерізу
забезпечена.
59886,9
y0 = = 39,9cм ;
1502,8
Те саме для верхньої грані y /
0 = 89-39,9=49,1 см.
Момент інерції приведеного перерізу відносно його центру ваги:
I 2
red = Jo + A*ao (3.64)
де Jo - момент інерції перерізу, який розглядається, відносно його центру
ваги,
А – площа перерізу,
ао – відстань від центра ваги перерізу, який розглядається, до центра ваги
приведеного перерізу,
28*123 10*103 28*153
I red = + 28*12* (49,1−12 / 2) + +10*10*(49,1−12 −10 / 2) + + 28*15*
12 12 12
10*103 8* 423
(39,9 −15 / 2) + +10*10* (39,9 −15−10 / 2) + + 8* 42*(49,1− 22 − 42 / 2) + 28,05*
12 12
*5,14* (39,9 − 7,5)2 + 6,15*5,41* (49,1− 3)2 = 355383,6ñì 4
Момент опору приведеного перерізу для нижньої розтягненої грані балки
при пружній роботі матеріалу:
I
W = red
red (3.65)
y0
355383,6
Wred = = 8906,9cм3 ,
39,9
355383,6
Те саме для верхньої грані Wred = = 7238cм3 .
49,1
Відстань від центра ваги приведеного перерізу до верхньої ядрової точки
W
rЯ = 0.8 red (3.66)
Ared
r В
Я =0,8*8906,9/1502,8 =4,74 см,
те саме для нижньої ядрової точки rН
Я =0,8*7238/1502,8 =3,85 см.
Момент опору приведеного перерізу для нижньої грані балки із
врахуванням непружних деформацій бетону:
WPL = [0.292 + 0.75(1 + 2 ) + 0.075( /
1 + 2 / )] bh2 (3.67)
b − b
де коефіцієнт f
1 = h f (3.68)
bh
/ 2(b/
f − b)
= h/
1 f (3.69)
bh
коефіцієнт армування = ASP /bh (3.70)
1 = (28-8)*20/28*89=0,161 ; =5,14 ;
/
1 = 2*(28-8)*17/28*89=0,273 ; =28,05/28*89=0,01386 ; / = 0,
WPL = [0.292 + 0.75(0.161+ 2*0.01386 *5.14) + 0.075 *0.273]*28*89 2 =119765 см3 ,
Те саме для верхньої грані
6
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
1 = (28-8)*17/28*89=0,136 ; =5,14 ;
/
1 = 2*(28-8)*20/28*89=0,321 ; =0; / = 0,01386,
W 2 3
PL = [0.292 + 0.75*0,136 + 0.075 *(0,321+ 2*0,01386 *5,14)]*28*89 = 95094 см .
3.2.5 Попереднє напруження арматури та його втрати
При попередньо прийнятому GSP=1248 МПа та допустимому відхиленні
р=0,05GSP при механічному натягуванні арматури перевіримо умову:
GSP+р ≤ RS,SER (3.71)
GSP-р 0,3* RS,SER (3.72)
1248+62,4=1309,4 МПа < RS,SER=1310 МПа
1248-62,4=1185,6 МПа > 0,3*1310=393 МПа
Прийняте попереднє напруження GSP=1248 МПа знаходиться в
рекомендованих межах.
Перші втрати від релаксації напружень при механічному способі натягування
проволочної арматури
G1=0,1*GSP-20 (3.73)
G1=0,1*1248-20=104,8 МПа.
Втрати від температурного перепаду між упорами стенду та бетоном при
t = 600 C для бетону класа С-50
G2=1*t = 60 МПа.
Втрати від деформації анкерів, розташованих у натяжних пристроях
L
G3 = ES (3.74)
L
де L - обтиснення шайб, головок , приймаємо рівним 2 мм,
G3=2*(10-3)*1,9*(105)/12,5=30,4 МПа.
Втрати від тертя арматури об огинаючі пристрої немає через відсутність
останніх
G4=0 МПа.
Втрати від деформації сталевої форми при виготовленні конструкції
G5=0 МПа.
Сумарні втрати за обтиснення бетону
G=G1+G2+G3+G4+G5 (3.75)
G=104,8+60+30,4=195,2 МПа.
Попереднє напруження арматури
GSP1=GSP-G (3.76)
GSP1=1248-195,2=1052,8 МПа.
Зусилля попереднього обтиснення
P=GSP1*ASP (3.77)
P=1052,8*(103)*28,05*(10-4)=1501,1 кН.
Ексцентриситет прикладання зусилля Р відносно центру ваги приведеного
перерізу
e0p1 = y0 − 0,5h f (3.78)
7
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
e0 p1 = 0,399-0,075=0,324 м.
Напруження обтиснення бетону на рівні центра ваги арматури АSP при
ySP=e0P1
P P *e −M
0P1 g
GBP = + *e0P1 (3.79)
Ared Ired
де згинаючий момент від ваги балки, який виникає при виготовленні балки у
вертикальному положенні, з урахуванням коефіцієнту f =1
q * L2
g o
M g = (3.80)
8
Мg=4,29*11,72/8=73,4 кН*м
1501,1 (1501,1*0,324−73,4)*0,324
GBP = + = 47,6МПа
1502,8*(10−4 ) 355383,6*(10−8 )
Gbp 47,6
При = =1,08 = 0,75 втрати від швидко натікаючої повзучості
Rbp 40
бетону (теплова обробка бетону) при =1,1
G
bp
G6 = 34* + 72 *( − ) (3.81)
Rbp
G6 =34*0,75+72*1,1*(1,08-0,75)=52 МПа.
Перші втрати
GL1=G1+G2+G3+G4+G5+G6 (3.82)
GL1=195,2+52=247,2 МПа.
Другі втрати.
Від усадки важкого бетону В50, якій підлягає тепловій обробці
G8=0,85*60=51 МПа.
Втрати від повзучості бетону
G
bp
G9 = 255*( − 0,375) (3.83)
Rbp
G9 =255*(1,08-0,375)=180 МПа.
Другі втрати
GL2=G8+G9 (3.84)
GL2=51+180=231 МПа.
Сумарні втрати
GL=GL1+GL2 (3.85)
GL=247,2+231=478,2 МПа.
3.2.6 Розрахунок балки в стадії виготовлення, перевезення і
монтажу
При перевірці міцності балки вводимо коефіцієнт умов роботи бетону B =1,1.
8
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Перевіряємо міцність нормальних перерізів, тому що зусилля попереднього
обтиснення в даному випадку небажаний фактор, приймаємо коефіцієнт точності
натягування
SP =1+ * SP (3.86)
при SP = 0,1 SP =1+ 0,1=1,1 .
Зусилля в напруженій арматурі
NCON = (GSP −GLOSS)ASP (3.87)
де GSP – попереднє напруження арматури з урахуванням перших втрат,
визначення при SP 1,
GLOSS – втрати попереднього напруження в арматурі при доведенні бетону
стислої зони до граничного стану, GLOSS =330 МПа,
NCON = [1,1(561 −178,4) − 330]* (10 3 ) * 28,05 * (10 −4 ) = 314êÍ
Визначимо згинаючі моменти від власної ваги, які виникають в місцях
строповки
q=7,168 кН/м
P
2990 2990
Рисунок 3.12 – Розрахункова схема
Моменти визначаємо, як для балки з двома консолями, з урахуванням
коефіцієнту динамічності kd=1,6 та f =1,1
g1=kd*gd=1,6*4,48=7,168 кН/м.
Згинаючий момент від власної ваги консолі
7,168*2,992
M g = = 32кН * м .
2
Ексцентриситет зусилля Ncon
M
g
e = h0 − 0,5h f + (3.88)
Ncon
e =0,815-0,2/2+32/314 = 0,613 м.
при Rр
b=24,4 МПа, та b8 =1,2 : Rb= b8 * R p
b = 1,2*24,4 = 29,3МПа .
Характеристика стислої зони бетону
= − 0,008R b (3.89)
де = 0,85 для важкого бетону, = 0,85 − 0,008 * 29,3 = 0,616 .
Гранична відносна висота стисненої зони
9
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
R = (3.90)
RS
1+ (1− )
400 1,1
0,616
R = = 0,44 .
365 0,616
1+ (1− )
400 1,1
N *e
Визначаємо коефіцієнт con
Ao = (3.91)
Rb *b*h2
o
Ao = (314*0,613)/(27,5*(103)*0,28*0,8152)=0,035→ = 0,035 R =0,44 ;
тоді площа перерізу арматури
/ * Rb *b*ho − Ncon 0,035*29,3*(103) *0,28*0,815− 314
AS = = 0 .
RS 365*(103)
Отримуємо, що арматура по розрахунку не потрібна, поставлено з
конструктивних міркувань 4 Ø12 А400С, AS =4,52 см2 .
Перевіряємо умову при М1=32/1,6=20 кН*м
R / я
bt.ser *WPL − M об M1 (3.92)
де M я
об = N con (eo − ry ) = 314(32,4 − 3,85) * (10 −2 ) = 89,65кН * м1,
2,18*(103)*95094*(10-6) – 89,65=117,65 < M1=20 кН*м.
Таким чином, при монтажі балки тріщини не виникнуть.
3.2.7 Розрахунок можливості появи нормальних тріщин в
стадії експлуатації
Розрахунок виконуємо на дію всіх навантажень при f 1 та SP 1.
Порядок розрахунку покажемо для середини балки:
Мr=М= 910,5 кН*м.
При SP = 0,9 попереднє напруження із врахуванням сумарних втрат
GSP2 = SP (GSP −Ge ) (3.93)
GSP2 =0,9*(1248-409,4)=754,7 МПа.
Напруження в верхній арматурі, викликане усадкою і повзучістю бетону
G’S=G’6+G’8+G’9 = 51 МПа.
Зусилля попереднього обтиснення із врахуванням сумарних втрат
P2 = GSP2 * ASP −G'S *A'S (3.94)
P2 = [754,7*9,23-51*6,15]*(10-4)*(103)=439,8 кН.
G * A *е +G' *A' *(h − е )
e0P2 =
SP SP 0 S S 0 (3.95)
P2
136,4*(103 −4
) *9,23*(10−4 ) *0,324+ 51*(103 ) *6,15*(10 ) *(0,89 − 0,324)
e0P2 = = 0,387м .
439,8
Напруження у верхньому волокні
10
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
P2 P2 *e0P2(h − y0) M r (h − y )
G 0
b = − + (3.96)
Ared Ired Ired
439,8 (439,8* 0,387 + 910,5) * (0,89 − 0,399)
Gb = − =146,4МПа
1502,8* (10−4 ) 355383,6 * (10−8 )
146,4 W 8906,9
=1,6 − 1 → ϕ=0,7 ; '= red = 0,7 * (10−2 ) = 0,041м
32 Ared 1502,8
Умова M r Mcrc = R bt,serWPL + Mгр
M r = 910,5кН * м М сrс = 2,4 * (10 3 ) *119765 * (10 −6 ) + 439,8 * (0,387 + 0,041) = 440кН * м
В середині балки в стадії експлуатації утворюються нормальні тріщини.
Необхідно виконати розрахунок на розкриття та закриття тріщин.
3.2.8 Визначення ширини розкриття тріщин в стадії
експлуатації
До балки ставляться вимоги 3-ї категорії, відповідно до яких ширина
короткочасного розкриття тріщин допустима a crc,sh = 0,4мм ; допустима ширина
тривалого розкриття тріщин acrc,L = 0,3мм . Розрахунок виконуємо при f =1 та
SP =1 . Визначимо ширину розкриття тріщин від нейтральної дії повного
навантаження М=611,9 кН*м. Зусилля обтиснення з урахуванням всіх витрат
GSP2=561- 409,4=151,6 МПа, G’S=51 МПа,
P2=(151,6*34,54-51*6,15)*10-1 =492 кН,
10−1 * (151,6 * 28,05 − 51* 6,15* (0,89 − 0,324))
e0P2 = =1,028ì .
492
Модульне відношення SР = 5,14; S = 5,41.
eSP2 = ySP − e0P2 (3.97)
eSP2 = 0,324-1,028= -0,704 м.
M + P *e
Коефіцієнт = 2 SP2 (3.98)
R 2
b,ser *b*h0
611,9 − 492*0,704
= = 0,036 .
36*(103 ) *0,28*0,8152
При = 0,45 (нейтральна дія навантаження)
* A'S
= 2
f (3.99)
b * h0
5,41
* 6,15* (10−4 )
2 * 0,45
f = = 0,016 .
0,28* 0,815
h'
Коефіцієнт f
= f (1− ) (3.100)
2h0
0,17
= 0,016* (1− ) = 0,014 .
2 * 0,815
11
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Ексцентриситет
Mr + P *e
2 sp2
eS,tot = (3.101)
P2
611,9 − 492* 0,704
eS ,tot = = 0,54м .
492
28,05
SS = 5,14 = 0,0778
28*81,5
Відносна висота стисненої зони при = 1,8
1 1,5 +
= + f (3.102)
1+ 5( + ) e
+ S.,Lot
11,5 − 5
10S *S h0
1 1,5 + 0,016
/
= + = 0,872 > h / h =17/89=0,19 ;
1+ 5(0,036 + 0,014) 0,54 f o
1,8 + 11,5 * − 5
10 * 0,0778 0,815
приймаємо = 0,19.
Плече внутрішньої пари сил
h'f + 2
f
Z = h0[1−
h ] (3.103)
2(f + )
0,17
* 0,016 + 0,192
0,89
Z = 0,815*[1− ] = 0,738м .
2 * (0,016 + 0,19)
M − P *e
r 2 0p2
е0,tot = (3.104)
P2
611,9 − 492*1,028
е0,tot = = 0,216м ,
492
е0,tot =0,216м < 0,8h0=0,8*0,815=0,652м.
Напруження в розтягнутій арматурі
M − P *(Z − e )
r 2 sp2
GS = (3.105)
Asp * Z
611,9 − 492*(0,738+ 0,704)
GS = = 0,38 МПа,
9,23*(10−4 ) *0,738
GS +GSP2 =0,38+151,6 =151,98 МПа Rs ,ser = 561 МПа.
При =1(елемент, що згинається), L =1(короткочасна дія довготривалого
навантаження), =1 (стержнева арматура) визначимо початкову ширину
короткочасного розкриття тріщин від дії всього навантаження
G
a S 3
crc1 = *L * 20(3,5−100S) d (3.106)
ES1
12
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
0,38
acrc1 =1*1*1* 20*(3,5−100*0,015)3 14 = 0,21мм
1,9*105
Визначимо початкову ширину короткочасного розкриття тріщин від
тривалодіючого навантаження при М= 505,4 кН*м.
Напруження в розтягнутій арматурі
505,4 − 492* (0,738 + 0,704)
GS = = 0,17 МПа,
28,05* (10−4 ) * 0,738
0,17
a 3
crc2 =1*1*1* 20*(3,5−100*0,015) 14 = 0,14мм .
1,9*105
Повна ширина тривалого розкриття тріщин від тривалодіючого
навантаження при L = 1,2
acrc3 = 1,2*0,14 = 0,17мм [acrc = 0,3мм]
Ширина нормального розкриття тріщин від повного навантаження
acrc = acrc1 − acrc2 + acrc3 (3.107)
acrc = 0,21− 0,14 + 0,17 = 0,24мм [acrc ,sh = 0,4мм] .
3.2.9 Визначення прогинів балки
Для елементів з/б конструкцій, для яких допускається утворення тріщин,
нормальних до поздовжньої осі елементів, прогини визначаються за кривизнами
осі елемента, який згинається. Прогини елементів не повинні перевищувати
допустимих значень.
Повна кривизна визначається за формулою:
1 1 1 1 1
= − + − (3.108)
r r1 r2 r3 r4
де 1/r1 – початкова кривизна від короткочасної дії всього навантаження;
1/r2 – початкова кривизна від короткочасної дії тривало діючого
навантаження;
1/r1 – повна кривизна від тривало діючої частини навантаження.
1/r4 – кривизна, зумовлена додатковим вигином елемента внаслідок
повзучості і
усадки бетона від зусилля попереднього обтиснення.
Розрахунок балки за деформаціями виконуємо в такій послідовності:
1) визначаємо коефіцієнт пружності :
а) =0,45 – для короткочасного навантаження;
б) =0,15 – для тривало діючого навантаження;
2) визначаємо коефіцієнт b , який враховує нерівномірність розподілу
(навантажень) деформацій крайнього стисненого положення за довжиною
ділянки з тріщинами і береться рівним для важкого бетону b = 0,9.
3) модульне відношення : 1 = 5,14 ; 2 = 5,41 ,
4) коефіцієнт армування : = 0,014;
5) значення коефіцієнта f для прямокутного перерізу f =0 :
13
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
6) значення коефіцієнта відносної несучої здатності :
M
= (3.109)
2
b h0 Rb,ser
а) короткочасне навантаження:
= 611,9/(0,28*0,8152*36*(103)) = 0,083;
б) тривало діюче навантаження:
= 505,4/(0,28*0,8152*36*(103)) = 0,069;
7) значення коефіцієнта для прямокутного перерізу =0 :
8) відносна висота стисненої зони бетону:
x 1
= = (3.110)
h 1+ 5 ( + )
0 1,8 +
10
1
а) короткочасне навантаження: = = 0,51;
1+ 5 0,083
1,8 +
10 5,14 0,014
1
б) тривало діюче навантаження: = = 0,53 ;
1+ 5 0,069
1,8 +
10 5,14 0,014
9) визначаємо плече внутрішньої пари сил:
z = h .
0 (1 - 0,5.) (3.111)
а) короткочасне навантаження: z = 81,5*(1 - 0,5*0,51) = 60,7 см;
б) тривалодіюче навантаження: z = 81,5*(1 - 0,5*0,53) = 59,9 см;
10) пружній момент опору по крайній розтягнутій зоні: W 3
red = 8906,9 см ,
11) знаходимо пружно пластичний момент опору по розтягнутій зоні:
Wpl = .Wred ; (3.112)
де – коефіцієнт геометрії перерізу = 1,75;
Wpl = 1,75 * 8906,9 = 15587 см3;
12) коефіцієнт дії навантаження:
а) для короткочасного навантаження: ls = 1,1;
б) для тривало діючого навантаження: ls = 0,8;
13) коефіцієнт роботи розтягнутої зони бетону на ділянці з тріщинами:
S = 1,25 - .
ls m ; (3.113)
де m = Rbt,ser
.Wpl /M ; (3.114)
а) для короткочасного навантаження:
m = 2,3*(103)*15587/611,9*(105) =0,061 ;
S = 1,25 – 1,1 . 0,061= 1,18;
б) для тривало діючого навантаження:
m = 2,3*(103)*15587/505,4*(105) =0,074;
S = 1,25 – 0,8. 0,074 = 1,19;
14) визначаємо значення кривизни 1/r1:
1 M Ð
= ( s + b ) − 2 s ; (3.115)
r1 h0 z Es Asð ( f + ) b h0 Eb ) ho Es Asð
14
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
1 611,9 (105 ) 1,18 0,9
= ( + ) −
r1 81,5 60,72 1,9 105 (100) 9,23 0,51 28 81,5 35,5 103 (100) 0,45)
492 103 1,18
− = 2,0 10−5см−1
81,5 1,8 105 (100) 9,23
15) визначаємо кривизну 1/r2 :
1 −5 505,4
= 2,0 10 =1,65 10−5 см;
r2 611,9
16) знаходимо кривизну 1/r3 :
1 505,4 (105 ) 1,19 0,9
= ( + ) −
r3 81,5 59,9 1,8 105 (100) 9,23 0,53 28 81,5 35,5 103 (100) 0,15)
492 103 1,19
− = 2,38 10−5 см−1
81,5 1,9 105 (100) 9,23
17) кривизна, що зумовлена вигином елемента внаслідок усадки та
повзучості від зусилля попереднього обтиснення
1 − /
= b b (3.116)
r4 h0
де деформації нижніх та верхніх волокон, викликані усадкою та повзучістю
бетону від його обтиснення
G +G +G
b =
6 8 9 (3.117)
Es
G'6+G'8+G'
'b =
9 (3.118)
Es
1 (52 + 51+180) − 51
= =1,5 10−5см−1 ,
r4 81,5*1,8*105
18) повний прогин:
5 1 1 1 1
2
f = Lo ( − + − ) (3.119)
48 r1 r2 r3 r4
5
f = 11702 (2 −1,65+ 2,38−1,5) 10−5 =1,05см ;
48
Граничний допустимий прогин для елементів покриття при L=9м
L 1170
f Lim = = = 4,68ñì fm =1,05ñì .
250 250
Розрахунки свідчать про те, що балка покриття задовольняє вимогам за
несучою здатністю та придатна до нормальної експлуатації.
15
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного
майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого до
денної поверхні пласту грунту, який можна використати в якості несучого шару.
З метою уточнення найменування грунтів основи для всіх шарів знаходять
похідні характеристики для кожного шару окремо.
Вихідні дані по кожному шару грунту зведено в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Розрахункові характеристики грунтів
Межа %
ρs, ρs, φ... СІІ
м 3 3 γІІ е W WL WP Е R0
0
г/см г/см КПа МПа МПа
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Рослинний
1 1.0 16,0
шар
2 Супісок
3.8 2,49 1,86 18,6 0,55 0,16 0,09 0,27 24 6 24 200
лесовидний
Пісок
3
середньої 1.9 2,58 1,82 18,2 0,93 0,40 - - 33 1 30 400
крупності
Супісь
4 8.5 2,83 1,89 18,9 0,75 0,70 0,26 0,17 26 9 10 200
лесовидна
Грунтові водина глибині буріння свердловин не найдені.
В якості основи під фундамент рекомендовані грунти 2-го шару – супісок
лесовидний.
Рисунок 4.1 – Схема розміщення свердловин
2
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
№ шару
Товщина шару
Густина частино
грунту
Густина грунту
Густина
Коефіцієнт
пористості
Природна вологість
Текучності
Пластичності
Кут внутрішнього
тертя
Питоме зчеплення
Модуль деформації
Розрахунковий опір
грунту
3
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Рисунок 4.2 – Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика
4.2 Розрахунок фундаменту
4.2.1 Вихідні дані
Необхідно запроектувати фундамент стаканного типу під колону середнього
ряду перерізом 0,4×0,6 м.
Характеристики матеріалів прийняті згідно [36, 40]:
Матеріали:
- бетон класу С 12,5 : Rb=7,5 МПа; Rbt=0,66 МПа; Е =21*103
b МПа ;
- робоча арматура класу А-300С : Rs= Rsc =280 МПа, RSW=225 МПа;
Еs=2,1*105 МПа;
- конструктивна - A-240С : Rs= Rsc =225 МПа, RSW=175 МПа; Е 5
s=2,1*10
МПа.
Розрахунок виконуємо на найбільш небезпечну комбінацію зусиль (додаток
1) при γf>1:
- М= 45,2 кН*м,
- N= 991,7 кН,
- Q= 6,2 Кн .
Під фундаментом влаштовується підготовка із бетону висотою 100 мм.
4.2.2 Вибір глибини закладання підошви фундаменту
Глибина закладання підошви фундаменту визначається з урахуванням
наступних величин:
1) з геологічних умов:
d1 = h1 + 0,5 (4.1)
d1= 1,0 + 0,5 = 1,5м;
2) мінімальна розрахункова глибина закладання підошви фундаменту в
залежності від промерзання грунту:
df = dfn kh (4.2)
де dfn – нормативна глибина промерзання, згідно [6], dfn = 0,9 м
kh – коефіцієнт, який враховує вплив теплового режиму споруди на
промерзання грунту біля фундаменту і приймається згідно [39].
Підлогу влаштовуємо по грунту при t=15ºC, kh=0,6, тоді глибина
промерзання грунту складатиме:
df = 0,6 х 0,9 = 0,54 м;
Відмітку підошви фундаменту призначаємо на 20 см нижче за розрахункове
промерзання грунту:
d2 = df + 0,2 (4.2) (4.3)
d2 = 0,54 + 0,2 = 0,76 м;
3) з конструктивних міркувань глибина закладання підошви:
d3 = hm + ak + am + h0 (4.3) (4.4)
де hm = 0,15 м відмітка верхнього обрізу фундаменту
4
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
ak = 0,8м – глибина замонолічення колони в стакан фундамента;
am = 0,05м – товщина бетону замонолічування;
h0 – 0,3м – попередньо прийнята мінімальна висота сходинки;
d3 = 0,15 + 08 + 0,05 + 0,3 = 1,3м.
Враховуючи всі фактори, приймаємо глибину закладання підошви
фундаменту d3 = 1,5м від відмітки 0,000, що відповідає абсолютній відмітці
190,5м.
4.2.3 Розрахунок розмірів підошви фундаменту
Визначаємо попередню ширину фундаменту
N Km
b0 = II (4.4) (4.5)
R0 − 0d1
де коефіцієнт
M
К II
m = 1 + (4.5) (4.6)
3N II
45,2 + 6,2(1,5− 0,15)
Кm = 1 + =1
3 991,2
991,2 1
b0 = =2,4ì
200 − 20 1,5
Визначимо фактичний розрахунковий опір грунту на рівні підошви
фундаменту:
R = c1 c2 ([M K b +M d 1 1
z II g 1 II + (M g −1)db II ]+MñCII ) (4.6) (4.7)
K
де коефіцієнти умов роботи грунту основи та роботи будівлі у взаємодії з
основою: γс1 = 1,1, γс2 = 1,0, згідно [39];
коефіцієнт к = 1 – характеристики грунтів визначені іспитами;
коефіцієнти, які залежать від значення кута внутрішнього тертя γII і
визначаються за таблицею 11, 12, [39]:
при φII = 24º; Мγ = 0,72; Мg = 3,87; Мс = 6,45
коефіцієнт Кz = 1 при b<10м;
Осереднене значення питомої ваги грунту, що знаходиться вище за підошву
фундаменту:
1 xh
γ = II ,i i
II (4.7) (4.8)
hi
1 16 1+18,6 0,5
γ II = =16,86кН / м3
1,5
Питоме значення грунту під підошвою фундаменту СІІ = 9 кПа
глибина закладання фундаменту від рівня планування: d1 = 1,5 м
db = 0 – будівля без підвалу [37].
1,11,0
R1 = ((0,7212,418,6+3,871,516,86+(3,87-1)016,7)+6,459) =184,6 кПа
1,0
5
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Порівняємо значення R1 = 184,6 кПа та R0 = 200Па, їх різниця складає
200 – 184,6 = 15,4 > 10кПа
Уточнюємо ширину фундаменту:
991,2 1
b0 = =2,5ì
184,6 − 20 1,5
R2 = 1,1 ((0,7212,518,6+3,871,516,86+(3,87-1)016,7)+6,459) =190,8 кПа
Порівняємо значення R2 = 190,8 кПа та R0 = 200Па, їх різниця складає
200 – 184,6 = 15,4 > 9,2 кПа, припиняємо уточнення розмірів та приймаємо
розміри 2.5×2.5 м.
Перевіряємо тиск під підошвою фундаменту. Визначаємо сумарне
навантаження:
ΣNII = NII + A·d·γ0 (4.8)
ΣNII =991.7+2.5·2.5·1.5 ·20=1166.7 кН.
Pср = ΣNII/A (4.9)
Pср = 1166.7/2.5·2.5=186,7 кПа < R2 =190,8 кПа.
Момент опору підошви фундаменту:
W = b·a2/6 (4.10)
W = 2.5·2.52/6 =2.6 м3.
Сумарний момент на рівні підошви фундамента:
ΣМII=45,2+6,2·(1.4–0.15)=52.65 кН·м.
Pmax = ΣNII/A + ΣМII/W (4.11)
Pmax = 1166.7/2.5·2.5+52,65/2.6=206.9 кПа < 1.2·R2=1.2·190,8=228.96 кПа.
Pmin = ΣNII/A – ΣМII/W (4.12)
Pmin = 1166,7/2.5·2.5–52,65/2,6=166,5> 0.
Всі умови виконуються, тому мінімальні розміри підошви фундаменту
приймаються для подальших розрахунків. Приймаємо до розрахунку і
конструювання фундаменту розміри підошви а х b=2,5х2.5 м.
Розміри сходинок в плані: а1=2.5 м, b1=1.2+0.3·2=1.8 м; a2=1.6м,
b2=1.0+0.3·2= =1.8 м.
При товщині захисного шару бетону а = 0.05 м визначаємо робочі висоти
сходинок і підколонника: h01=300–50=250 мм; h02=600–50=550 мм; h03=1350–50=
=1300 мм.
4.2.4 Розрахунок міцності фундаменту на продавлювання
Для перевірки вимоги ступені знаходимо міцність по грані здавлювання, яка
паралельна меншій стороні підошви фундаменту.
b01 = b1 + 2h1 (4.12)
b01 = 1800 + 2 х 300 = 2400 мм
Середній розмір грані
b + b
U 01 1
m = (4.13) (4.13)
2
6
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
2400+1800
Um = = 2000ñì
2
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема ступені на продавлювання
Визначаємо площу прямокутника продавлювання :
A = 0.05 2.5 = 0.125 ì 2 = 1250 ìì 2
Розрахункова продавлюючи сила F:
F = A * Pmax (4.14)
F = 125103 0,2069 = 25,8кН
Перевіряємо умову, чи зможе чисто бетонний переріз витримати діюче
зусилля F:
F=25,8 < α · Rbt · U · h=1·0,9·2000·0,3=540кН
Так як умова виконується, міцність на продавлювання забезпечена, висота
нижньої сходинки достатня.
4.2.5 Розрахунок повздовжньої арматури стакана
Визначаємо діючі зусилля в перерізі :
ΣM = M + Q·yст, (4.15)
M=45,2+6,2·0,95=51,1 кН*м ,
N=N=991,7 кН.
e1= ΣM/N=51,1/991,7=0,05м.
Перевіримо чи може полиця сприйняти момент:
Мп = Rb(b’f · h’f) *( hо -0,5 · h’f) > N1 *е , (4.16)
7
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
h0=h-as=1350-50=1300мм;
М = 7,5·(10-3
п )·(1,2 · 0,25)(1,3-0,5 · 0,25)=54,1 кН*м > N1 *е=49,5 кН*м.
Умова виконується — нульова лінія проходить в полиці, переріз
розраховуємо, як прямокутний шириною b=bf=1,2 м. Приймаємо симетричне
армування.
_
R *b*h − (1− 0,5 )
A b 0 n n n
S= A'S = * , (4.17)
RS 1−
a 0,05
= = = 0,03
h0 1,3
N 991.2
n = = = 0,05 ,
Rb b
3
f h0 11.5*10 *1,2*1.3
N e 991.2 0.05
n = = = 0,002
R b 2
b f h 0 11.5*103 *1,2*1.32
e -відстань від центра ваги перерізу розтягнутої арматури до сили N :
e=e1+0,5h-as, (4.18)
e=0,05+0,5*1,3-0,05=0,65 м.
7.5*1,2*1.3 0,002− 0,05*(1− 0,5*0,002)
AS= A'S = * = −0.035 0
280 1− 0,03
Отже арматура за розрахунком не потрібна, то площу її визначаємо за
формулою:
As = A's = 0.0005·b'f·h = 0.0005·1200·1300 =780 мм2=7,8см2.
Приймаємо арматуру по 4Ø16 А-300С з кожного боку стакана, As= A's = 8,04
см2, [40].
4.2.6 Розрахунок поперечної арматури стакана
Поперечну арматуру розраховуємо в залежності від ексцентриситету е0 :
M
е0 = (4.19)
N + f
де σƒ – навантаження від ваги підколонника на рівні торця колони.
σƒ = 1,0 х 1,2 х 0,8 х 2,5 х 1,1 х 0,981 = 25,8 кН
45,2
е0 = = 0,04
991,2 + 25,8
Так як hc/2 = 600/2 = 300 мм > е0 = 40 мм, то розрахунок ведемо по перерізу
А – А.
M f +Qy − N (hc / 2)0.8
Аsw = (4.20)
RSZ SW
де у - відстань від рівня підлоги до торця колони у = 0,75 + 0,15 = 0,9 м.
8
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Z SW - сума відстаней від кожного ряду поперечної арматури до нижньої
частини колони.
Z = 50 + 250 + 450 + 650 + 750 + 850 = 3000
(51,1− 991,2 300)0.8
Аsw = =142,6ìì 2
225 3000
Необхідна площа перерізу робочого стержня зварної сітки
Аsw1 = 142,6/4 = 35,6 мм2
де число 4 – число стержнів сітки, що сприймають розтягуючі зусилля.
Приймаємо Ø 8 А 240С Аsw = 50,3 мм2 , [40].
Крок сіток приймаємо конструктивно, виходячи з вимог [36], від обрізу
фундаменту 1/3уст – 100 мм, на 2/3уст – 200 мм.
Рисунок 4.4 – Переріз для розрахунку поперечної арматури підколониника.
4.2.7 Розрахунок арматури підошви фундаменту
Визначимо напруження в ґрунті під підошвою фундаменту в напрямку
довшої сторони без врахування ваги фундаменту і ґрунту на його уступах від
розрахункових навантажень:
N f 991,2
Pmіп= = =158,6êÏà ,
A f 6,25
N
P f M f
max= + =158,6 + 45,2 / 2,6 =175,9êÏà ,
A f W f
N M h − h
P= f f
+ * 1 , (4.21)
A f W f h
N M h − h
P f f 1 1,35− 0,3
1-1= + * =175,9* =136,8êÏà ,
A f W f h 1,35
9
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
N f M f h − h1 − h2 1,35− 0,3− 0,3
P2-2= + * =175,9* =119,8êÏà ,
A f W f h 1,35
N f M f h − h1 − h2 − h3 1,35− 0,3− 0,3− 0,3
P3-3= + * =175,9* = 58,6êÏà .
A f W f h 1,35
Згинаючі моменти в розрахункових перерізах на 1 метр ширини
фундаменту:
(а − а )2 (P + 2P )
M = 1 H max
1−1 , (4.22)
24
(à − à1)
2 (P1−1 + 2Pmax ) (2,5−1,8)2 *(136,8+ 2*175,9)
M1−1 = = =10êÍ * ì ,
24 24
(à − à2 )2 (P2−2 + 2Pmax ) (2,5−1,2)2 *(119,8+ 2*175,9)
M 2−2 = = = 33,2êÍ * ì ,
24 24
(à − à )2 (P + 2P ) (2,5− 0,6)2 *(58,6 + 2*175,9)
M = 2 3−3 max
3−3 = = 61,7êÍ * ì .
24 24
M1−1 10000*(100)
AS ,1−1 = = =1,5ñì 2 ,
0,9*h01 * RS 0,9*25*280*(100)
M 2−2 33200*(100)
A 2
S ,2−2 = = = 2,4ñì ,
0,9*h02 * RS 0,9*55*280*(100)
M 3−3 617000*(100)
AS ,3−3 = = = 5,2ñì 2 ,.
0,9*h03 * RS 0,9*130*280*(100)
Найбільш небезпечний переріз 3-3 - на грані підколонника. Приймаємо на 1
метр ширини 5 Ø12 А-300С (А =5,65 см2
S ) з кроком 200 мм , [40].
В напрямку меншого боку підошви армування визначаємо за середнім
тиском на грунт Pmt=(158,6+175,5)/2=167,0 кПа :
P (b − b )2
M ' mt 1 2
1−1 = , (4.23)
8
' Pmt (b
2
1 − b2 ) 167 (2,5−1,6)2
M1−1 = = =16,9êÍ * ì ,
8 8
P 2
' mt (b1 − b2 ) 167 (2,5−1,0)2
M 2−2 = = = 46,9êÍ * ì ,
8 8
' Pmt (b
2
1 − b2 ) 167 (2,5− 0,4)2
M 3−3 = = = 92,0êÍ * ì ,
8 8
Потрібна площа перерізу арматури вздовж короткого боку підошви:
M1−1 16900*(100)
AS ,1−1 = = = 2,6ñì 2 ,
0,9*h01 * RS 0,9*25*280*(100)
M 2−2 46900*(100)
A 2
S ,2−2 = = = 3,4ñì ,
0,9*h02 * RS 0,9*55*280*(100)
10
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
M 3−3 92000*(100)
AS ,3−3 = = = 4,8ñì 2 .
0,9*h03 * RS 0,9*130*280*(100)
Найбільш небезпечний переріз 3-3 - на грані підколонника. Приймаємо на 1
метр довжини підошви 5 Ø12 А-300С (АS=11,3 см2) з кроком 200 мм, [40].
4.3 Визначення осідання фундаменту
Визначаємо осідання фундаменту методом пошарового додавання.
Для визначення осідання складаємо схематичний ескіз фундаменту з
можливим геологічним розрізом.
Визначаємо напруження від власної ваги грунту. Для цього по вісі
фундаменту зліва будуємо епюру вертикального напруження від власної ваги -
епюру природного тиску σzq
Її будову починаємо від рівня природного рельєфу. Ординати епюри
природного тиску враховуються в характерних площинах: на нижній межі
грунту, а також на рівні підошви фундаменту.
Значення ординат епюри σzq знаходимо за формулою:
σzq = Σγіhi (4.24)
де γі – питома вага даного шару грунту;
hі – товщина даного шару;
На підошві першого шару:
σzq1 = γіhi = 16 х 1,0 = 16,0 кПа
На рівні підошви фундаменту:
σzq0 = σzq1 + γ2h2 = 16,0 + 18,6 х 0,5 = 25,3кПа
На підошві другого шару:
σzq2 = σzq1 + γ2h2 = 25,3 + 18,6 х 3,3 = 86,68кПа
На підошві третього шару:
σzq3 = σzq2 + γ3h3 = 86,68 + 18,2 х 1,9 = 121,26кПа
На підошві четвертого шару:
σzq4 = σzq3 + γ4h4 = 121,25 + 18,9 х 8,5 = 281,9кПа
По вісі фундаменту справа будуємо епюру додаткового вертикального
напруження від зовнішнього навантаження.
Величина додаткового напруження визначається за формулою:
σzq = α Р0 (4.25)
де α – коефіцієнт, який приймається в залежності від форми підошви
фундаменту, згідно [39];
Р0 – додатковий тиск на підошві фундаменту, який визначається за
формулою:
Р0 = Рсер - σzq0 (4.26)
Р0 = 186,7 – 25,3 = 161,4 кПА
Для визначення напружень додаткового тиску по глибині стисливу товщу
поділяємо на окремі горизонтальні шари.
11
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Товщина елементарного шару
hi = 0,4b = 0,4 x 2,5 = 1,0м,
Знаходимо нижню границю стисливої товщі, де виконується умова
σzp ≤ 0,2 σzq
Для кожного елементарного шару беруть його середній тиск.
Вираховуємо осідання і-го шару за формулою:
Si = β(σzpcepi hi )/ Ei (4.27)
де β – безрозмірний коефіцієнт, β = 0,8
hi – товщина і-го шару грунту;
Ei – модуль деформацій грунту і-го шару.
Визначаємо осідання фундаменту в цілому за формулою:
S = β Σ σzpcepi hi (4.28)
Розрахунок проводимо в табличній формі.
Таблиця 4.2 – Розрахунки осідання фундаменту
ξ α
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 0 0 1,0 16,0 161,4
157,25 50 24000 0.26
1 0.5 0.4 0.949 153,1
141,11 50 24000 0.23
2 1,0 0,8 0,800 129,12
113,46 50 24000 0.19
3 1.5 1.2 0.606 97,8
85,13 50 24000 0.14
4 2,0 1,6 0,449 72,46
63,34 50 24000 0.1
5 2.5 2.0 0.336 54,23
47,85 50 24000 0.08
6 3.0 2.4 0.257 41,48
38,89 30 24000 0.03
7 3.3 2.64 0,225 86,68 36,31
34,37 20 30000 0.02
8 3.5 2.8 0.201 32,44
29,13 50 30000 0.03
9 4.0 3,2 0,160 25,82
23,48 50 30000 0.03
12
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Номер точок
Глибина
розглядаємої
точки z, м
Напруження від
власної ваги
грунту σzg, кПа
Додаткові
напруження по
глибині σzр, кПа
Середнє значення
додаткового
напруження σzрі,
кПа
Товщина
елементарного
шару hі, см
Значення мо-дуля
деформації грунта
Еі, кПа
Осадка Si, см
10 4.5 3.6 0.131 110,8 21,14
0,2σzq = 0,2 х 110,8 = 22,16 кПа > σzq = 21,14 кПа
Повна осадка фундаменту: S = ΣSi = 1.11 см < [Su] = 8 см, згідно [40].
13
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
5.1 Розробка технологічної карти на земляні роботи
5.1.1 Визначення робочих відміток майданчика
Для визначення об’ємів робіт по плануванню будівельного майданчика,
останній розбивається на квадрати величиною 20 м і по горизонталям, графічним
методом визначаються чорні відмітки вершин квадратів, згідно [42,43]. Для
визначення червоних відміток визначається середня планувальна відмітка за
формулою:
4 H + 3 H + 2 H + H
4 3 2 1
H0 = , (5.1)
4 n
де H ,H ,H ,H − відповідно суми робочих відміток спільних для
1 2 3 4
одної, двох, трьох та чотирьох вершин квадратів,м;
n – кількість квадратів.
Н0=[4·(191.85+192.21+192.45+192.64+192.75+192.88+193.12+191.62+191.81+
+192.09+192,27+192,41+192,58+192,79+191,34+191,55+191,76+191,88+192,15+
192,34+192,62)+2·(192.18+192.51+192.73+193.03+193.22+193.52+193.78+193.48+
+193,15+192.77+192.38+192.16+191.87+191.68+191,48+191,29+191,15+191,17+
+191,38+191,65)+(191.82+193.94+192.42+190.84)]/4·36 = 192.25 м.
Майданчик має нахили по осі X – 0.002 та по вісі Y – 0.001. Ці нахили мають
бути враховані при визначенні червоних відміток, для цього визначаємо центр
ваги майданчика:
x
i
xö.â. = , (5.2)
n
де x − сума координат центрів ваг всіх квадратів, м.
i
10 4 + 30 4 + 50 4 + 70 4 + 90 4 +110 4 +130 4 +150 4
xö.â. = = 80 м.
32
10 8 + 30 8 + 50 8 + 70 8
yö.â. = = 40м.
32
Проектна висота ближньої до центра ваги вершини визначається за
формулою:
Hп.б. = Н0 - іx·(хц.в. – хб) - іу·(уц.в. – уб). (5.3)
Hп.б. = 192.25 - 0.002·(80 – 80) – 0.001·(40 - 40) = 159.16 м.
Всі інші вершини розраховуються від отриманої висоти з урахуванням
величини спаду чи під’йому по осях.
Робочі відмітки визначають по формулі:
h = Hчер. – Нчор., (5.4)
де Нчер., Нчор. – відповідно червоні та чорні відмітки вершини квадрату, м.
2
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
5.1.2 Визначення об’ємів грунту виїмки та насипу
Обсяг робіт треба визначити по двох видах квадратів: прямому та
перехідному. Перехідним називається квадрат, що має вершинами робочі
відмітки з різними знаками.
Об’єм ґрунту в однойменному /прямому/ квадраті приймаємо рівним об’єму
чотиригранної призми, одна основа якої – природний рельєф, а друга – поверхня
планування. Об’єм визначаємо як добуток середньої робочої відмітки на площу
квадрата:
a 2
V = (h1 + h2 + h3 + h4 ) (5.5)
4
де a - сторона квадрата, м;
h1, h2, h3, h4 – робочі відмітки, м.
Об’єм ґрунту в межах перехідних квадратів при відносно невеликій кількості
визначаємо за формулою:
( )2a 2 hН (в )
Vн(в ) = (5.6)
4 h
де ∑ hн(в) - сума робочих відміток насипу (виїмки);
∑|h| - сума абсолютних значень для всіх робочих відміток перехідного
квадрата.
Таблиця 5.1 ― Об’єми грунту виїмки та насипу
Номе Робочі відмітки 3
( ( h )2 Об'єми робіт, м
в
р
|h| a2 /4 h 2
н) / / Виїмк
квадр Насип
h1 h2 h3 h4 |h| |h| а
ату /+/
/-/
1 +0,31 -0,01 +0,03 +0,46 0,81 100 0,79 0,001 7,9 0,1
2 -0,01 -0,30 -0,02 +0,30 0,36 100 0,25 0,3 25,0 30,0
3 -0,30 -0,48 -0,19 -0,02 0,99 100 99
4 -0,48 -0,74 -0,37 -0,19 1,78 100 178
5 -0,74 -0,89 -0,44 -0,37 2,44 100 244
6 -0,89 -1,15 -0,53 -0,44 3,01 100 301
7 -1,15 -1,37 -0,73 -0,53 3,78 100 378
8 -1,37 -1,49 -1,05 -0,73 4,64 100 464
9 +0,46 +0,03 +0,51 +0,71 1,71 100 171
10 +0,03 -0,02 +0,36 +0,51 0,92 100 0,88 0,001 88 0,1
11 -0,02 -0,19 +0,12 +0,36 0,69 100 0,334 0,064 33,4 6,4
12 -0,19 -0,37 -0,02 +0,12 0,70 100 0,02 0,48 2 48
13 -0,37 -0,44 -0,12 -0,02 0,92 100 92
14 -0,44 -0,53 -0,25 -0,12 1,34 100 134
15 -0,53 -0,73 -0,42 -0,25 1,93 100 193
16 -0,73 -1,05 -0,74 -0,42 2,94 100 294
17 +0,71 +0,51 +0,77 +0,90 2,89 100 289
18 +0,51 +0,36 +0,60 +0,77 2,24 100 224
19 +0,36 +0,12 +0,43 +0,60 1,51 100 151
20 +0,12 -0,02 +0,35 +0,43 0,92 100 0,88 0,001 88 0,1
21 -0,02 -0,12 +0,12 +0,35 0,61 100 0,362 0,032 36,2 3,2
22 -0,12 -0,25 -0,03 +0,12 0,52 100 0,027 0,307 2,7 30,7
3
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Продовження таблиці 5.1
23 -0,25 -0,42 -0,27 -0,03 0,97 100 97
24 -0,42 -0,74 -0,38 -0,27 1,81 100 181
25 +0,90 +0,77 +0,94 +1,21 3,82 100 382
26 +0,77 +0,60 +0,84 +0,94 3,15 100 315
27 +0,60 +0,43 +0,69 +0,84 2,56 100 256
28 +0,43 +0,35 +0,53 +0,69 2,00 100 200
29 +0,35 +0,12 +0,38 +0,53 1,38 100 138
30 +0,12 -0,03 +0,13 +0,38 0,66 100 0,601 0,001 60,1 0,1
31 -0,03 -0,27 -0,05 +0,13 0,48 100 0,035 0,255 3,5 25,5
32 -0,27 -0,38 -0,05 -0,05 0,75 100 75
ΣV 2415,1 2407.2
При визначенні обсягу ґрунту по влаштуванню укосів ділянки укосів
розбиваємо на прості фігури, які являють собою:
- тригранні піраміди, об’єм яких визначається:
V 2
зп=(m*h *l) / 6 (5.7)
де m – коефіцієнт закладання укосів;
h – робоча відмітка, м;
l – довжина ділянки, м;
- чотиригранні піраміди, об’єм яких визначається:
V =(m2
4n * h3) / 3 (5.8)
-проміжний призматоїд, об’єм якого визначається
F + F
V 1 2
nn = l (5.9) (5.9) (5.10) (5.11)
2
де F 2
1, F2 – площа основ призматоїда, м .
Обсяг грунту в укосах та загальні обсяги грунту зводимо в таблиці:
Таблиця 5.2 – Обсяг грунту в укосах
Об`єм робіт, м3
Робочі
відмітки, Насип Виїмка
Назва м
граней 3- проміжн 4- 3- проміж
4-гранна гранна ий гранна гранна ний
h1 h2
піраміда пірамід призмат пірамі пірамід призма
а оїд да а тоїд
АБ +0.31 -1.49 0.01 0.31 1.1 51.9
БВ -1.49 -0.05 44.45
ГВ -0.05 +1.21 0,6 33.43 0,0001 0.01
ГA +1.21 +0.31 31,2
Разом: 0.61 33.74 31.2 1.1001 51,91 44.45
Всього: 65,5 97,46
4
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Таблиця 5.3 ― Загальний об’єм робіт по плануванню майданчика
№ Об’єми робіт, м3
Найменування об’ємів
п/п насип виїмка
1 Майданчик 2415,1 2407.2
2 Укоси 65,5 97,46
3 Остаточне розрихлення 3% 72,2
Всього 2480,6 2576,8
25768,−2480,6
Відсоток похибки = 100% = 3,73% 5%
2576,8
5.1.3 Визначення середньої віддалі переміщення земляних мас
Cередня віддаль переміщення грунта визначається графічним способом за
допомогою ЕОМ (дивись рисунок 5.1).
Значення віддалі: L = 99,68 м.
Рисунок 5.1- Визначення віддалі переміщення земляних мас
5
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
5.1.4 Визначення обсягів робіт по влаштуванню котловану
Методична послідовність визначення обсягів робіт:
- визначають чорні відмітки;
- визначають середню планувальну відмітку;
- визначають робочі відмітки котловану;
- визначають величину закладання укосів;
- визначають об’єм ґрунту котловану.
Накреслити за даними розмірами план котловану, нанести горизонталі та
провести поздовжню вісь котловану. Вказати глибину котловану.
Характерними точками при розрахунку котловану є його вершини (А, Б,В,Г) і
точки перетину поздовжньої осі з торцями котловану та горизонталями .
Проектну відмітку визначають за формулою:
Нпр = Н r (min) –hk (5.10)
де Н r (min)- мінімальне значення чорної відмітки;
hk- глибина котловану.
Робочі відмітки знаходять за формулою (5.4) так само, як відміткимайданчика.
Всі робочі відмітки по котловану повинні бути зі знаком –
Рисунок 5.2– План котловану
6
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Достатньо точно можна визначити об’єм ґрунту, який розробляється при
влаштуванні котловану, з виразу:
Vk = hk (S1+ S2+ S0)/ 6 (5.13)
де S1, S2 – площа нижньої та верхньої основи котловану; S1=2650м2 , S2=3368м2
S 2
0 – площа середнього перетину котловану. S0=3009м
Величину ширини b0 та довжини l0 середнього перетину котловану знаходять
як середні лінії трапеції:
l0=( l1+ l2)/2=120,0м ;
b0=( b1+ b2)/2=50,40м.
Щоб знайти площу верхньої основи котловану, розрахуємо розмір укосів, що
треба закласти у вершинах котловану:
e = Hp + m, (5.14)
де Hp –робоча відмітка у даній точці котловану, м;
m-коефіцієнт укосу, визначають згідно [42] m=1
У кутах котловану, що мають співвідношення до b1 та l1, додаємо а .
Рисунок 5.3- Визначення розмірів котловану
Обсяг ґрунту в котловані можна визначити методом поперечних перерізів.
Розрахунок об'єму виконаний у табличній формі:
Таблиця 5.4 ― Обсяги грунту ділянок котловану.
Пе Робоча Площа Півсума
Відстань між Обсяги
рер відмітка по поперечного площ,
перерізами, м грунту, м3
із вісі, м перерізу, м2 м2
2-2 2,27 88,29
97,16 10.5 920.18
2,42 106,02
3-3
108,81 14.5 1377.75
2,60 111,6
4-4
106,83 23,0 2257.09
5-5 3,78 102,06
106.07 35.88 3405.79
6-6 3,10 110,07
111.87 12.12 1155.86
7-7 3,21
113,67 Разом: 7980.8
7
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Обсяг грунту під влаштування підземного тунеля V=963,3 м3.
Таблиця 5.5 ― Обсяги грунту у торцях котловану
Назва Робочі відмітки, м
Відстань, м
граней h1 h2 Обсяги грунту, м3
А1-К1 1.91 1.20 60,0 141.9
А1-Б1 3.43 3.23 120,0 366.6
Б1-В1 3.23 3.18 60,0 197.5
В1-Г1 2.18 2,35 68,49 185.94
Г1-Д1 3,35 3,32 1,49 6,24
Д1-Е1 3,32 3,24 14,5 60,1
Е1-Ж1 2,24 2,19 1,61 6,56
Ж1-К1 3,19 3,20 8,11 32,76
Разом: 997,6
Таблиця 5.6 ― Обсяги грунту у кутах котловану.
Кут Робоча відмітка, м Обсяги грунту, м3
A1 1,91 7,56
Б1 3,38 14,19
В1 3,18 13,69
Г1 3,35 7,04
Д1 2,32 6,86
Е1 2,24 6,37
Ж1 2,19 6,08
К1 1,50 6,13
Разом: 67,92
Загальний обсяг грунту в котловані 12609,6 м³.
5.1.5 Вибір засобів та комплектів машин для планування
майданчика
Планування майданчика виконують механізованим способом з використанням
бульдозера або скрепера, в залежності від відстані пересування ґрунту: до 100м –
використовують бульдозер, при великих відстанях – скрепер.
5.1.5.1 Вибір комплекту машин для планування майданчика
Орієнтована структура процесів виробництва робіт:
– розбивка земляних споруд;
– вилучення рослинного шару;
8
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
– розробка ґрунту;
– ущільнення ґрунту;
– планування укосів.
Так як дальність переміщення грунту складає 99,68м<100м то в якості ведучої
машини використовується бульдозер.
Для розробки ґрунту приймаємо застосування бульдозера ДЗ-42 із відповідним
комплектом машин та бульдозера ДЗ-52 із комплектом машин.
Змінна експлуатаційна продуктивність бульдозера,м3:
Пе = 3600*с*q*k 1*kв /tц (5.15)
Бульдозер ДЗ-42.
1) Розраховуємо тривалість механізованих робіт.
Експлуатаційна продуктивність бульдозера:
Пе = 3600·с·Vг ·Кв ·Кс ·Ку /tц , (5.16)
де 3600 – показник переводу годин у секунди;
с – тривалість зміни, с = 8.2 год;
Vг – об’єм грунту, що зрізується відвалом, м3:
à Í 2
Vã = , (5.17)
2 tg K p
де а – ширина відвалу, м;
Н – висота відвалу, м [42];
φ – кут природнього укосу, град, φ = 40 град [42];
Кр – коефіціент початкового розрихлення грунту, Кр = 1, [42];
Кв – коефіціент використання бульдозера по часу, Кв = 0.72, [42];
Кс – коефіціент збереження грунту під час його транспортування:
Кс = 1 – 0.005·Lcp; (5.18)
Ку – коефіціент нахилу поверхні;
tц – тривалість одного повного циклу роботи бульдозера, сек:
tц = tн + tг +tп, (5.19)
де tн – час, витрачений на набирання грунту, сек;
tг – час, витрачений на транспортування грунту у відвал, сек;
tп – час, витрачений на зворотній шлях, сек:
3.6 L
í (ã,ï)
t í (ã,ï ) = , (5.20)
v í (ã,ï)
де Lн – довжина шляху набору грунту, м:
2 V
L = ã
í , (5.21)
à h
де h – товщина стружки, що зрізується бульдозером, м, h = 0.2 м;
Lг – довжина шляху переміщення грунту, м:
Lг = Lср – Lн ; (5.22)
Lп – довжина шляху переміщення порожняком, Lп = Lср , м;
vн – швидкість різання грунту, км/год;
9
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
vг – швидкість переміщення завантаженої машини, км/год;
vп – швидкість переміщення порожньої машини, км/год.
2.56 0.82
Vã = = 0.98 м3.
2 tg40 1
Кс = 1 – 0.005·99.68 = 0.58.
2 0.98
Lí = = 3.83м.
2.56 0.2
Lг = 99.68 – 3.83 = 95.85 м.
3.6 3.83
tн = = 2.7 сек.
5.1
3.6 95,85
t ã = = 56,6 сек.
5.1
3.6 99,68
t í = = 30,2 сек.
10
tц = 2.7 + 56.6 +30.2 = 89.5сек.
Пе = 3600·8.2·0.98·0.72 ·0.58·1/89.5= 134.9 м3/зміну.
Нормативна продуктивність бульдозера:
а с
Пн = , (5.23)
Н м.в.
де а – одиниця об'єму за , [44];
с – тривалість зміни, год;
Нм.в. – норма витрат машинного часу за [44], маш·год.
100 8.2
Пн = = 82.91 м3/зміну.
9.89
Приймаємо для розрахунків експлуатаційну продуктивність.
Тривалість роботи машини:
V
T = + Ti , (5.24)
Пе
де V – загальний об’єм земляних робіт, м3;
Ti − сумарна тривалість виконання підготовчих та допоміжних робіт.
Тривалість роботи бульдозера:
2576,8
T = = 18,9 змін,
134,9
Приймаємо 19 змін.
Каток ДУ-16В ущільнює грунт за 4 прохода при товщині шару 0.2 м.
Продуктивність катка:
100 8.2
Ï í = =1093 м3/зміну
0.75
Тривалість роботи катка :
2576,8 2
T = = 4.7 змін,
1093
приймаємо 5 змін.
10
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
2) Визначаємо трудоємкість розробки одиниці об’єму грунту для повністю
механізованого процесу:
Q
ì³
qå = , (5.25)
V
де Qì³ − витрати праці, пов’язані із виконанням механізованого процесу, люд-
год:
QМі = (Ті ·Мі ·с + qм.д. + qтр + qдоп), (5.26)
де Ті – тривалість роботи даної машини, змін;
Мі – число робочих, що керують машиною;
qм.д – витрати праці на монтаж та демонтаж, чол-год;
qтр - витрати праці на транспортування, чол-год;
qдоп – витрати праці на виконання додаткових робіт, чол-год.
QМі = 19·1·8.2 + 5·1·8.2 = 196,8 люд-год;
qе = 196,8/2576,8= 0.08 люд-год/м3.
3) Собівартість одиниці продукції:
Се = С0 /V, (5.27)
де Со – вартість усього об’єму механізованих робіт, грн:
Co = 1.08 (Cм.см Т і + Сдоп ) + 1.5 З і , (5.28)
І
де См.см – собівартість машино-зміни окремих машин, що входять у комплект,
грн;
Сдоп – додаткові єдиночасні витрати, пов’язані із організацією
механізованих робіт, грн;
Зі – заробітна платня робочих, що виконують ручні процеси, грн
Собівартість машино-зміни землерийної машини:
Å Ã
Cì .ñì = + + Ñý.ò , (5.29)
Ò³ Òä
де Е – одноразові витрати по доставці машин на будівельний майданчик,
наладку, грн [44];
Тд – директивне число змін роботи машини у рік [44];
Сэ.т. – постійні експлуатаційні витрати, грн [44];
Г – річні витрати, пов’язані із амортизаційними відрахуваннями та інше,
грн:
Ì À
à = , (5.30)
100
де М – розрахункова вартість машини, грн [44];
А – амортизаційні відрахування, % [44];
β – число змін у добу.
Для бульдозера ДЗ-42.
4686 40
à = = 937.2 грн;
100 2
26.07 937.2
C ì.ñì = + + 2.63 = 8.3грн
19 219
Собівартість машино-зміни катка ДУ-16В:
11
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
См.см = 0.95·8.2/6.82 = 1.14 грн.
Вартість усього об’єму механізованих робіт:
Со = 1.08·(1.14·5 + 8,3·19) = 176,5грн.
Собівартість одиниці продукції:
Се = 176,5/2576.8 = 0.068 грн/м3.
Бульдозер ДЗ-52.
2.64 0.9352
Vã = =1.37 м3.
2 tg40 1
Кс = 1 – 0.005·99,68= 0.58.
2 1.37
L = = 5.18м.
н
2.64 0.2
Lг =99,68– 5.18 =94,5м.
3.6 5.18
tí = = 7.17 сек.
2.4
3.6 94,5
t ã = = 141.7сек.
2.4
3.6 99.68
t í = = 44.8 сек.
8
tц = 7.17 + 141,7+ 44,8 = 193,6сек.
Пе = 3600·8.2·1.37·0.72·0.58 ·1/193,6= 87,3 м3/зміну.
Тривалість роботи бульдозера:
2576,8
T = = 27.51зміни,
87,3
Приймаємо 28 змін.
QМі = 28·1·8.2 + 5·1·8.2 = 270,6 люд-год;
qе = 270,6/2576,8 = 0.1 люд-год/м3.
701840
à = =1403.6грн;
100 2
33 1403.6
C ì.ñì = + + 2.398 = 8.04грн.
28 314
Со = 1.08·(1.14·5 + 8,04·28) = 249,3 грн.
Се = 249,3/2576,8 = 0.096 грн/м3.
Таблиця 5.7 - Техніко-економічні показники
Варіанти
№п.п. Назва показників Одиниці
I-Варіант II-Варіант
ДЗ-42 ДЗ-52
Собівартість одиниці продукції
1 грн. 0,068 0,096
1м³ ґрунту
Трудомісткість розробки
2 люд-год 0,08 0,1
1м³ ґрунту
3 Тривалість виконання робіт, змін 19 28
12
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
З аналізу техніко-економічних показників виходить, що найбільш
економічнішим є 1 варіант, тобто бульдозер ДЗ-42. Остаточно приймаємо 1
варіант - вертикальне планування майданчику виконуємо бульдозер ДЗ-42.
5.1.6 Вибір засобів та комплектів машин для розробки котловану
Для розробки котловану приймаємо механізований спосіб виконання робіт,
вибираємо ведучу машину та структуру процесу:
- розбивка котловану;
- влаштування в’їздної траншеї /для екскаватора з прямою лопатою/;
- розбивка ґрунту екскаватором;
- транспортування ґрунту самоскидами;
- планування укосів.
Комплект машин і механізмів приймаємо згідно з [44]
Для розробки котловану вибираємо екскаватор Е-10011Д з ємністю ковша 1м³:
1 варіант - екскаватор обладнаний прямою лопатою, 2 варіант - зворотньою
лопатою.
Методика розрахунку експлуатаційної продуктивності, кількості машин та
тривалості робіт аналогічна розрахунку по плануванню майданчика.
Експлуатаційна продуктивність екскаватора визначається за формулою:
Пе= 60*с*q*nт*ке*kb (5.31)
де nт –технічне число циклів екскавацій від завантаження до завантаження за
хвилину,
nт=60/tц (5.32)
С – тривалість зміни, годин; С=8,2год;
q –вміст ковша екскаватора , q=1м³
К в – коефіцієнт використання змінного часу екскаватора [44]
ке- – коефіцієнт використання вмісту ковша екскаватора, [44];
tц – тривалість одного повного циклу екскаватора, tц=17(23)сек.
nт1 = 60 /17 = 3,529 сек.
nт2 = 60 /23 =2,609 сек.
Експлуатаційна продуктивність:
Пе1 = 60*8,2*1*3,529*0,85*0,75 =1106,871 м³/зміну;
Пе2 = 60*8,2*1*2,609*0,85*0,65 =709,204 м³/зміну
Трудоємкість механізованої розробки, собівартість одиниці продукції
розраховуємо аналогічно попереднім розрахункам за формулами
(5.26,5.27,5.28.):
Для 1 варіанту Ті = 17217,6/1106,871 = 15,55 змін, приймаємо 16 змін.
Qм = 16*1*8,2 =131,2 люд- годин
qе = 131,2 /17217,6= 0,007 люд- годин / м³
Визначаємо собівартість розробки 1 м³ грунту при Е = 47,025 грн; Сев = 5,69
грн;
13
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Г = *M*A/100=2*20.49*18.5/100=7.581грн;
Смаш-зм = 47,025/16 +7.581/3075+ 2,66=5,6 грн
Со = 1,08*5,6 *16 =96,7 грн
Се = 96,7 /17217,6 =0.005 грн
Для другого варіанту: Т = 17217,6 /709.204 = 23,3 змін,приймаємо 24 зміни.
Qм = 24*1*8.2 = 196,8 маш-год
qe = 196,8/17217,6 =0,011 маш-год/м³
Визначаємо собівартість розробки 1 м³ грунту: Е = 47,025грн; Г = 7,581грн.;
Сев = 5,69грн;
С маш-зм = 47,025/24 + 7,581/3075 +2,66 = 4,62 грн;
Со = 1,08*4,62*24 =119,7 грн;
Се = 119,7 /17217,6 =0,006 грн
Для порівняння варіантів розробки грунту отримані показники зводимо в
таблицю:
Таблиця 5.8 - Техніко-економічні показники
Варіанти
№п.п. Назва показників Одиниці
I-Варіант II-Варіант
пряма лопата зворотня лопата
Собівартість одиниці
1 продукції грн. 0,005 0,006
1м³ ґрунту
Трудомісткість розробки
2 люд-год 0,007 0,011
1м³ ґрунту
3 Тривалість виконання робіт, змін 16 24
На основі аналізу техніко-економічних показників в якості провідної машини
для розробки котловану приймаємо екскаватор Е-10011Д обладнаний прямою
лопатою.
5.1.7 Розрахунок транспортних засобів
Головний транспортний засіб, щоб вивозити грунт – автосамоскид вибираємо
в залежності від ємності ковша [44].
Кількість транспортних засобів:
Nтр = Т ц / t n ; (5.33)
де Т ц – тривалість циклу роботи автосамоскида, хв.;
t n –тривалість завантаження автосамоскида, хв.
Tц=t n+2L*60/(Vср)+tрм+tм (5.34)
Де L –відстань вивозки ґрунта,L=4км
Vср – середня розрахункова швидкість руху до місця розвантаження і назад,
Vср=35км/год
tрм – час розвантаження з маневруванням, 1,54хв.,
tм – час, необхідний на маневрування при завантаженні автосамоскида, 1,33хв
14
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
tп =М/nт*Kт (5.35)
Спочатку розраховуємо кількість ковшів, що завантажуються в кузов
автосамоскида:
М = Q /q*Kе (5.36)
Де: Q – вантажопідйомність транспортної одиниці [44];
Kт – коефіцієнт що залежить від організації роботи транспорту
nт – технічне число циклів екскавацій
Оскільки ємкість ковша екскаватора складає 1 м³ то для вивезення грунту
приймаємо автосамоскиди МАЗ-503 вантажопідємністю 7 тон.
Розраховуємо кількість завантажених в кузов автомашини ковшів за
формулою(5.38):
М = 7 /1*0,85 =8,235 к
Приймаємо 8 ковшів.
Час завантаження автосамоскиду: tп = 8/ 4*0,75 =2,4 хв.
Час циклу роботи автосамоскиду визначаємо за формулою (5.36):
Тц = 2,4 + 2460/35 + 1,33 + 1,54 = 19,36 хв.
Число транспортних засобів :Nтр = 19,36/2,4 =8,06
Приймаємо 8 самоскидів
Коригуємо час циклу і час завантаження
tп = 19,36/8 =2,42хв.
Час циклу роботи автосамоскиду на валування грунту на майданчику:
Тц = 2,4 + 2*0,0860/35 + 1,33 + 1,54 = 8,1 хв.
Число транспортних засобів :Nтр = 8,1/2,4 =3,38
Приймаємо 3 самоскиди.
Коригуємо час циклу і час завантаження
tп = 8,1/ =2,7хв.
5.1.8 Визначення граничних і оптимальних параметрів вибою
В проекті вибраний екскаватор Е-10011Д обладнаний прямою лопатою який
розробляє котлован методом бокових проходок.
Довжина робочої пересувки екскаватора:
ln<0.9Rст-Rст(min) (5.37)
де 0,9 - коеффіціент раціонального використання максимальних параметрів
екскаватора;
Rст(min)- мінімальний радіус різання на рівні стоянки [44].
ln= 0,9 * 9,2 -5 =3,28 м, приймаємо ln=3м
Найбільша відстань від вісі екскавтора до бокового відкосу при лобовій
проходці:
15
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
P R 2 − l 2
б K п (5.38)
де Rk - найбільший радіус різання, Rk = 9,2 м
Pб = 9,22 − 32 = 8.697м , приймаємо 8м
Найбільша ширина лобової проходки (перша проходка): В=2*3=6м
Найбільша відстань від вісі екскаватору до бровки раніше розробленого
бокового забою:
Рнаст=0,7*(Rк-m*hк) (5.39)
Рнаст=0,7*(9,2-0,75*3,2)=5,15м, приймаємо 5м
Найбільша ширина кожної наступної проходки при боковому забої:
Внаст=Рб+Рнаст (5.40)
Внаст=8+5=13м
5.1.9 Технологічні розрахунки
Калькуляція трудових затрат (таблиця 5.9) – це розрахунок, який враховує всі
затрати праці та заробітної плати по виконанню умовно – прийнятої одиниці
об’єму . Калькуляцію трудових затрат складають для кінцевого прийнятого
варіанта виконання робіт у відповідності до установленої структури процесу на
основі ДБН та розрахунків.
Технологічні розрахунки (див лист графічної частини)виконуються для
умовно прийнятої одиниці будівельної продукції /ділянка/, яка багаторазово
повторюється при прийнятому способі виконання робіт. Технологічні розрахунки
ведемо з урахуванням всіх раніше виконаних розрахунків і калькуляції трудових
затрат. Заключний етап технологічних розрахунків – це побудова графіка
виконання робіт.
Графік виконання робіт будується для окремих ділянок, спочатку пов’язуючи
основні процеси, при виконанні яких використовують машини і механізми, а
потім роботи, що виконуються вручну. Під кожним процесом вказуємо необхідну
кількість робітників та змінність робіт.
Тривалість виконання земляних робіт визначаємо за графіком виконання
робіт. За початок будівництва приймається початок виконання першого процесу,
за кінець – закінчення останнього.
5.1.10 Складання калькуляції трудових витрат
Калькуляція трудових витрат подана у таблиці 5.9., та виконана згідно [44].
16
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
5.1.11 Складання таблиці технологічних розрахунків
Таблиця технологічних розрахунків являється основним документом для
складання графіку виконання робіт та визначення строків виконання робіт.
Таблиця технологічних розрахунків складається на основі калькуляції
трудових витрат та заробітної платні.
Технологічні розрахунки приведені в таблиці графічної частини аркуш 7.
5.1.12 Техніко-економічні показники проекту
– Собівартість розробки 1м³ грунту 0,113 грн.
– Трудомісткість розробки 1м³ грунту 0,087 маш–змін
– Тривалість виконання робіт 78 змін
– Загальний об'єм земляних робіт 15186,4 м³
17
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Таблиця 5.9 – Калькуляція трудових витрат
На одиницю
На весь об’єм
вимірювання
№
Один. Об’єм норми
про- ДБН Роботи Склад бригади
вимір робіт часу розцінк трудомістк. зарплатня
цесу
ëþä .− ãîä грн.. чол..год/м3 грн..
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Натурні Тесляр5 розр.1 ч
1 Розбивка майданчику м2 12800 13-35
дані Тесляр 3 розр.1ч
&E2-1-5 Зрізання рослинного шару 1000 1.5 19,20
Машиніст 6
2 2 12.8 1-58 20-22
т1.2б бульдозером ДЗ-42 м 1.5 19,20 розр.
3 &E2-1-20 Розробка і переміщення 3 7,9 203,5 Машиніст 6
100м 25,76 7-19 185-21
т1.2б грунту бульдозером ДЗ-42 7,9 203,5 розр.
&E2-1-31 Ущільнення грунту 0.54 13,39
3 Машиніст 6
4 100м 24,8 0-56 13-88
Т4a1 самохідним катком ДУ-16В 0.54 13,39 розр.
&E2-1-40 Планування відкосів 1000 0,89 1,15 Машиніст 6
5 2 1,3 0-78 1-01
Т16а бульдозером ДЗ-42 м 0,89 1,15 розр.
Натурні Тесляр5 розр. 1ч
6 Розбивка котловану м2 5873 11-35
дані Тесляр 3 розр.1ч
Е2-1-8 2.1 8,19 Машиніст 6
7 Розробка вїздної траншеї 100м3 3.9 2-23 8-7
Т3 1б 2.1 8,19 розр.
Е2-1-8 Розробка грунту котловану 2.0 252,2
3 Машиніст 6
8 100м 126.1 2-12 267-33
Т3 1б екскаватором Е-10011 2.0 252,2 розр.
Натурні Транспортування грунту
9 100м3 130,0 Водій 3клас
дані самоскидом МАЗ-503
&Е2-1-22 Планування дна котловану 2 0,65 33,8 Машиніст 6
10 100 м 52,58 0-57 29-97
т2 1б бульдозером ДЗ-42 0,65 33,8 розряду
&Е2-1-31 Ущільнення дна котловану 0,54 7,1 Машиніст 6
11 100м3 13,15 2,82 37-08
т2 1а катком ДУ-16В 0,54 7,1 розряду
4,4 28,76 Землекоп 3
12 &Е2-1-46 Планування укосів котловану 100 м3 6,54 2-82 18-44
4,4 28.76 розряду
5.2 Загальні рішення по організації будівництва
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [48] нормативна тривалість будівництва складає (місяця):
- загальна – 12;
- підготовчий період – 3;
- передача обладнання в монтаж – 6-9;
- монтаж обладнання – 3/9-11.
5.2.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
Об’єми робіт по об’єкту зводяться в таблиці 5.8.
Таблиця 5.8 – Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту
№ Робота, формула підрахунків Одиниці Загальна 1-а 2-а ділянка 3-а
п/п виміру кількість ділянка ділянк
а
1 2 3 4 5 6 7
Роботи підготовчого періоду
1 Планування майданчика м2 12800
2 Влаштування тимчасових будівель і
споруд
а) навіс м2 50 50
б) туалет очко 4 4
в) душова ріжок 4 4
3 Влаштування тимчасового водогону м.п. 548 548
4 Влаштування тимчасової каналізації м.п. 120 120
5 Влаштування тимчасових доріг м 430 430
6 Влаштування тимчасового м.п. 550 550
електроосвітлення
7 Влаштування слабострумних мереж
а) радіо м.п. 300 300
б) телефон м.п. 300 300
8 Влаштування тимчасової огорожі М2 12800 12800
майданчика
Підземні роботи
1 Розробка грунту бульдозером м3 2576 2576
2 Розробка грунту екскаватором у м3 6859 1300 1036 4523
відвал
3 Ущільнення грунту м3 82.35 1300 1100 90
2
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
П родовження таблиці 5.8
1 2 3 4 5 6 7
4 Монтаж залізобетонних шт. 113 48 14 51
фундаментів під колону
5 Монтаж збірних залізобетонних шт. 48 8 40
фундаментних балок
6 Зворотня засипка грунту механізо- м3 6379 550 879 4950
ваним способом з пошаровим
ущільненням
Влаштування бетонної основи під підлогу
1 Ущільнення грунту щебенем м2 1224 468 432 324
2 Влаштування оклеєчної м2 1224 468 432 324
гідроізоляції
3 Влаштування підстилаючого шару м2 1224 468 432 324
із щебеню
4 Влаштування бетонної силової м2 1224 468 432 324
плити товщиною 100 мм
Монтаж конструкцій каркасу
1 Монтаж збірних залізобетонних шт. 144 56 30 58
колон
4 Монтаж елементів покриття
а) збірних залізобетонних балок шт. 44 9 - 35
б) збірних залізобетонних плит шт. 286 27 21 226
покриття
5 Монтаж збірних залізобетонних шт. 589 54 92 443
стінових панелей
6 Монтаж металевих віконних блоків шт. 66 30 36
7 Монтаж металевих вертикальних шт. 23 2 6 15
зв’язків
8 Монтаж залізобетонної рами воріт шт. 6 2 2 2
Влаштування покрівлі
1 Влаштування оклеєчної м2 4140 468 432 3240
пароізоляції в 2 шари
2 Укладка утеплювача м2 4140 468 432 3240
3 Влаштування цементної стяжки м2 4140 468 432 3240
товщиною 20 мм
4 Влаштування рулонної покрівлі з м2 4140 468 432 3240
руберойду в 3 шари
Влаштування підлоги
1 Влаштування бетонної підлоги м2 5236 780 1216 3240
Опоряджувальні роботи
1 Фарбування фасаду вапном м2 3484.8 3484.8
2 Влаштування відмостки м 288 288
3 Фарбування поверхні всередині м2 15094 2612 8359 4123
приміщення вапном
4 Фарбування масляними фарбами м2 2660 1210 1450
металевих поверхонь
5 Засклення віконних блоків м2 475.2 216 259.2
3
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
П родовження таблиці 5.8
1 2 3 4 5 6 7
Монтаж технологічного обладнання
1 Монтаж технологічного обладнання грн. 59038
Наладка і пуск технологічного обладнання
1 Наладка і пуск технологічного грн. 5609,5
обладнання
Внутрішні санітарно-технічні роботи
1 Внутрішні санітарно-технічні грн. 17362
роботи
Внутрішні електро-технічні роботи
1 Внутрішні електро-технічні роботи грн. 19366,2
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в такій послідовності.
Спочатку виконуються роботи підготовчого періоду, за ними – підземні роботи.
Після цього влаштовують бетонну основу під підлогу та монтують конструкції
каркасу. По закінченні цих робіт одночасно починають влаштування покрівлі,
монтаж технологічного обладнання, внутрішні санітарно-технічні та електро-
технічні роботи. Після того, як покрівлю влаштовано, виконують внутрішні
опоряджувальні роботи, а потім – влаштування підлоги. Після влаштування
підлоги, а також наладки і пуску технологічного обладнання об’єкт здається в
експлуатацію.
Всі роботи по зведенню об’єкта діляться на ручні та механізовані.
Механізовані процеси передбачають застосування основних будівельних машин.
В даному проекті механізованими є такі роботи: роботи підземного циклу і
монтаж конструкцій каркасу.
Розробка траншей під фундаменти та зрізка недобору грунту здійснюються за
допомогою екскаватора марки Е-10011. Колони, підкранові балки та елементи
покриття монтуються краном МКГ-25БР. Стінові панелі монтуються краном КС-
4362.
Організація транспорту. Збірні будівельні конструкції, як правило,
доставляються з підприємств будівельної індустрії без додаткових
перевантажувальних операцій і монтуються з транспортних засобів. Для
перевезень на майданчику використовують в основному автотранспорт.
Будівельний майданчик повинен мати зручні під’їзди і дороги для здійснення
безперебійного підвезення матеріалів на протязі всього будівництва в будь-який
період року. Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними дорогами,
які призначені для руху транспорту в період будівництва і складають єдину
транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцеву схеми руху. До початку
робіт по спорудженню підземної частини будинків під’їзди до них повинні бути
влаштованими. Схема руху транспорту і розташування доріг в плані повинні
4
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
забезпечувати під’їзд в зону дії монтажних і завантажувально-розвантажувальних
механізмів, складам, майстерням, побутовим приміщенням.
Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими. На тупікових
під’їздах необхідно влаштовувати роз’їзні та розворотні майданчики. Такі
майданчики передбачають на незакільцьованих ділянках постійних існуючих
доріг і доріг, що проектуються. Недопустимо розташування тимчасових доріг над
підземними мережами і безпосередньо біля прокладених комунікацій або тих
місць, де вони будуть влаштовуватись.
Змінність приймається, як правило, для ручних процессів – одна зміна, для
механізованих – дві. З метою скорочення термінів виконання тієї чи іншої
немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний робочий день.
Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на однорідні операції,
які виконуються ланками робітників відповідної кваліфікації. Всередині ланок,
які складаються з робітників однієї або декількох професій, роботи
розподіляються з такою метою, щоб найбільш складні операції виконувались
робітниками більш високої кваліфікації.
Ланки робітників об’єднуються в бригади для виконання окремих видів робіт.
В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади, до складу яких входять
робітники однієї професії, які виконують роботи одного виду, а для монтажних
процесів передбачено комплексні бригади, до складу яких входять робітники
різних професій.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі збірні залізобетонні
конструкції доставляються автотранспортом з заводу ЗБК, що знаходиться на
відстані 2.7 км від будівельного майданчику. Пісок, гравій та щебінь
доставляються автотранспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 15 км від
будівельного майданчика. Всі інші матеріали доставляються також
автотранспортом з бази УВТК, яка знаходиться на відстані 5 км від будівельного
майданчика.
5.2.4 Організація поточного будівництва
Одним із напрямків індустріалізації є впровадження поточних методів
виробництва. Застосування поточних методів організації будівельного
виробництва забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єктів,
підвищення якості і зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточним
методом будівництва називається такий метод, при якому бригади робітників
постійного складу, оснащені відповідним набором інструменту і будівельних
машин виконують одні й ті ж різнотипні роботи, максимально сумісні в часі на
різних фронтах (ділянках або захватках). Отже, поточний метод є прогресивною і
ефективною формою організації будівництва.
Для створення будівельного потоку необхідно:
5
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
1) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові
процеси;
2) розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
3) розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки або захватки) і
встановити для них тривалість виконання кожного процесу;
4) визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах для того, щоб
максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і просторі, тобто
здійснити їх технологічну взаємозалежність.
В даному проекті поточний метод будівництва впроваджується таким чином:
будівля розбивається на дві ділянки по деформаційним швам і роботи
проектуються поточним методом, починаючи з першої ділянки.
Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт, переходять
послідовно з однієї ділянки на іншу. Необхідно строго дотримуватись графіка
будівництва об’єкту.
В даному проекті, коли величина ділянки не однакова, застосовується метод
окремих потоків. Згідно цього методу, будівництво організовується окремими
потоками, диференційованими по групам будівельних процесів, які виконуються
на об’єкті. Кожна група процесів має свої параметри потоку, які відрізняються
від інших параметрів потоків. Потім всі параметри ув’язуються між собою в
єдиний потік комплекса робіт. Включати в потік всі будівельні процеси не
обов’язково. Крок потоку між окремими процесами може бути не однаковим.
5.2.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіка
6
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
5.2.6 Парк будівельних машин і транспорту
Для земляних робіт використовуються такі основні будівельні машини:
бульдозер ДЗ-42; екскаватор Е-10011. Монтаж конструкцій каркасу виконується
баштовим кранами МКГ-25БР та КС-4362. Для перевезення великогабаритних
конструкцій використовується спеціалізований автотранспорт на базі тягача
КрАЗ-255Л зі змінними напівпричепами: панелевозом, колоновозом,
фермовозом. Сипучі матеріали перевозяться автосамоскидами марки МАЗ-305.
Бетонна суміш перевозиться автобетонозмішувачем на базі автомобіля КамАЗ
5410.
5.2.7 Виробничі та механізовані установки
Для підвищення продуктивності праці, зменшення трудових витрат при
будівництві об’єкту використовують наступні виробничі та механізовані
установки:
-бетононасоси марки СБ-101 – призначені для подачі бетону по спеціальним
шлангам до місця укладання;
-фарбопульти типу СО-205 – для механічного розпилення масляних та
вапняних фарб;
-зварювальні трансформатори дугової зварки СТЗ-24 – використовують при
монтажі конструкцій для зварювання закладних деталей;
-кран Т-108А – використовують для підйому вантажів вагою до 0.5;
-самохідний вібраційний каток ДУ-16В – для ущільнення грунту;
-установка С-100 – використовується для подавання на покрівлю бітумних
мастик при виконанні покрівельних робіт;
-установка СО-99 – використовується для наклеювання рубероїду;
-самопідйомна люлька ЛС-15-250 – призначена для фарбування фасаду;
-установка ПКУ-35М – використовується для грунтовки;
-установка СО-98 – для очищення та перемотки рулонних матеріалів.
7
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
5.3 Розробка будгенплану
5.3.1 Розрахунок майданчика складів
Таблиця 5.10 – Розрахунок майданчика складів
Запас
Необхід- Коефіц
матеріал
ність і-єнти
ів
1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 15 16 17 18 19
4
Рубе- 11 ш 13 12. 1. 14. 18 7.3 0. 12. Наві
1 1.3 10 25 12 4·3
роїд 8 т 34 9 1 3 4.5 8 6 3 с
10 1. 17. 8.6 0. 12. Наві
2 Бітум т 52 0.5 1.3 12 1.2 7.2 12 4·3
3 1 2 8 6 1 с
Ще- 13 м 54 4.1 1. 14. 58. 84. 0. 14 14 12·1
3 3 1.3 10 0.7 Відк
бінь 2 3.6 2 1 3 9 2 6 0.3 4 2
Фарб 0.6 0.0 1. 17. 0.2 0.2 0. 0.4
4 40 т 1.3 12 1 1 1·1 Закр.
а 1 15 1 2 62 62 6 37
Вапн 0.0 1. 17. 0.4 0.2 0. 0.3
5 56 т 1.4 1.3 12 2 1 2·1 Закр.
о 25 1 2 3 15 6 6
м 47 16. 1. 14. 23 0.
6 Скло 29 2 1.3 10 65 3.6 6 6 3·2 Закр.
5.2 4 1 3 4.3 6
Цеме к 150 50 1, 150 13 1,1 0, Закр
7 3 1,3 10 3 1,9 2 2х2
нт г 0 0 1 0 00 5 6 итий
Арма 12. 0.6 1. 17. 10. 0. 8.6 1.5· Відк
8 20 т 1.3 12 2 5.2 9
тура 1 1 1 2 4 6 7 6 р.
5.3.2 Тимчасові дороги та їх типи
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у зону дії
вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, побутових приміщень та інше.
Ширину проїздної частини транзитних доріг прийнято – 6 м (двосмужна).
Радіуси закруглення доріг визначили, виходячи з маневрових властивостей
автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі вперед. Так як
максимальний за довжиною елемент – балка довжиною 18м, то прийнято
внутрішній радіус закруглення дороги 24 м, а зовнішній – 30 м.
8
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
№ п/п
Найменування матеріалів,
конструкцій, деталей
Термін споживання,
дн.
Одиниця виміру
Загальна на
розрахунковий період,
Qзаг
Добова, Qзаг/Т
Постачання матеріалів,
К1
Споживання
матеріалів, К2
Норма, Тн
Розрахунковий,
Тн·К1·К2
Розрахунковий запас
матеріалів, Рскл
Норма збереження матеріалів
на 1 м2 площі складу, n
Корисна площа складу,
F=Рскл/n
Коефіцієнт на проходи, β
Розрахункова площа складу,
S=F/β
Прийнята площа складу,
S1=z·B
Розмір складу в м по УТС
Тип складу (відкритий,
закритий)
Тип конструкцій складу
При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: між
дорогою і складською площадкою – більше 1 м; між дорогою і парканом, який
огороджує будівельний майданчик, більше 1.5 м.
При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху транспортних
засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які регламентують
порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху автотранспорту не
перевищує 10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на поворотах.
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по дорогах, чітко
відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди (виїзди)
транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони місць установки знаків, які
забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці елементи
мають прив’язочні розміри.
5.3.3 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на будмайданчику
розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, адміністративні та
виробничі. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності персоналу. Число
робітників визначають, виходячи з календарного або сіткового графіків та
графіків руху робітників.
Загальна кількість працюючих визначається по формулі:
N заг = N роб + Nтр + Nсл + Nмоп ; (5.41)
де Nроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
Nтр — кількість ІТР;
Nсл — кількість службовців;
Nмоп — кількість МОП та охорони.
Nзаг=58+8+3+1=70 чол.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо:
- загальна кількість кількість робітників -70 чол;
- робітників – 58 чол, з них чоловіків – 45, жінок –13;
- ІТР – 8 чол;
- службовців – 3 чол;
- охорона – 1 чол.
Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді таблиці 5.10 для кожного
типу споруд.
9
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Таблиця 5.11 – Розрахунок тимчасових будівель та споруд
Вартість,
грн.
Групування та
найменування Тип будинку Оди
Зага
будинків -
льна
ниці
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
побутовий вагончик
1 88
для чоловіків
- гардеробна 0,9 40
контейнерний
приміщення для
45 9х3 металевий 27 3
відпочинку,
- 1 45 "Комфорт"
обігрівання,
приймання їжі
- Умивальна 0,05 3
побутовий вагончик
2 14,65
для жінок
- гардеробна 0,9 11
контейнерний
приміщення для
13 9х3 металевий 27 1
відпочинку,
- 1 13 "Комфорт"
обігрівання,
приймання їжі
- Умивальна 0,05 0,65
контейнерний
3 виконробська 8 0,48 3,84 3х6 металевий 18 1
"Універсал"
контейнерний
4 диспетчерська 3 7 21 3х6 металевий"Унів 27 1
ерсал"
5 червоний куточок 70 0,24 16,8 контейнерний
6 ТБ 70 0,02 1,4 3х12 металевий 18 1
7 медпункт 70 0,07 4,9 "Універсал"
контейнерний
8 сушильна 58 0,2 11,6 3х6 металевий 18 1
"Універсал"
приміщення для
9 особистої гігієни 13 0,18 2,34 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
жінок
1
туалет для жінок 13 0,09 1,17 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
0
1
туалет для чоловікіів 45 0,086 3,87 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
1
1
душові на 2 рожка 2 0,43 0,86 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
2
1
душові на 4 рожка 4 0,43 1,72 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
3
10
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
№п/п
Розрахункова
кількість робітників і
службовців
Значення показника
на 1 працюючого м2
Розрахункова
площа
Розміри в плані
УТС
Прйнята площа
Висота приміщення
Кількість, шт
5.3.4 Організація водозабезпечення та розрахунок
тимчасового водогону
Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів виконання
робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на період
будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначаються за
формулою:
Qзаг = Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож, (5.42)
де Qгосп – розрахункові (максимальні) секундні витрати води на господарсько-
питні потреби, л;
Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби,
л;
Qвп – розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі
потреби, л;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби.
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби
визначаються за формулою:
Qгосп = b·N1·K2/3600·n, (5.43)
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол.;
N1 – число працюючих у зміну, N1 = 45 чол.;
K2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2;
n – число годин роботи в зміну, n = 8 год.
Qгосп = 20·45·2/3600·8 = 0.063 л/с.
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби знаходять
за формулою:
Qсгп = С·N2/60·m, (5.44)
де С – норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол.;
N2 – число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 36 чол.;
m – час роботи душових установок, m = 45 хвилин.
Qсгп = 50·36/60·45 = 0.667 л/с.
Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби обчислюють за
формулою:
Qвп = S·A·K2·Kнв/3600·n1, (5.45)
де S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, Sбет = 300 л/м3, Sкран = 400
л/шт.;
А – загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет = 11.33 м3, Акран = 2 шт;
n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1бет = 82 год.,
n1кран=524.8 год.;
K2 = 1.5;
Kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, Kнв = 1.2.
Qвп = 300·11.33·1.5·1.2/3600·82 + 400·2·1.5·1.2/3600·524.8 = 0.021 л/с.
11
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку
одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен струмінь, тобто, 5·2 =
10 л/с.
Отже:
Qзаг = 0.063 + 0.667 + 0.021 + 10 = 10.751 л/с.
Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш напруженої
роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час гасіння пожежі.
Діаметр (мм) водопровідної напірної мережі можна визначити за формулою:
D = 4 Q 1000/π v
заг , (5.46)
де v – швидкість руху води по трубах, v=1.5 м/с.
D = 4 10.7511000/3.14 1.5 = 95.6 мм.
Одержане значення округляємо до найближчого діаметру за ДСТУ, тобто,
приймаємо діаметр труби 100 мм.
5.3.5 Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва
здійснюється у такій послідовності: проводять розрахунок електричних
навантажень, визначають кількість і потужність трансформаторних підстанцій;
розміщують на БГП трансформаторні підстанції, силові та освітлюючі мережі,
інвентарне електротехнічне обладнання, складають схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР
потрібну потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за формулою:
Р К Р К
Рр =
с 1с
( + Т 2с
+ К3с Рсв + Роз) α, (5.47)
cos cos
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від протяжності,
перерізу і т.ін., α=1.05;
К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів;
Рс – потужність силових споживачів, кВт;
Рт – потужність для технологічних потреб, кВт;
Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт;
Роз – потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт;
cos φ – коефіцієнт потужності.
Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі.
12
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Таблиця 5.12 – Розрахунок потужностей по видах споживачів
Загальні
Норми витрат
Обсяг або витрати
Найменування споживачів енергії на одиницю
кількість електроенергії,
вимірювання, кВт
кВт
1 2 3 4
Силові споживачі
Кран КС-4362 ЭМ, шт. 1 85 85
Кран МКГ-25БР, шт. 1 325 325
Зварювальний трансформатор СТЗ-24, шт. 3 24 72
Бетононасос СБ-57, шт. 1 1.7 1.7
Фарботерка СО-116, шт. 1 1.7 1.7
Установка С0-100, шт. 1 10 10
Установка СО-98, шт. 1 6 6
Самопідйомна люлька ЛС-15-250, шт. 5 0.6 3
Підсумок Рс 507.2
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м2 48.6 0.15 7.29
Склади, м2 70 0.03 2.1
Побутові приміщення, м2 553.74 0.15 83.1
Підсумок Ров 92.49
Зовнішнє освітлення
Монтаж конструкцій, м2 1854 0.03 55.62
Підсумок Роз 55.62
Необхідна сумарна потужність:
Рр = (0.34·507.2/0.425 + 0.8·92.49 + 55.62)·1.05 ≈ 535.4 кВ·А.
Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків
найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних
трансформаторних підстанцій.
Виходячи з необхідної потужності 535.4 кВ·А, приймаємо пересувну збірну
трансформаторну підстанцію СКТП-750 потужністю 750 кВ·А.
5.3.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників
може бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за
формулою:
n = р·Е·S/Рл, (5.48)
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають
р=0.3 Вт/м2;
Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій;
S – площа, яка належить освітленню, м2;
Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35
( Рл = 1000 Вт).
13
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної конструкції.
При монтажі колон (S = (18 + 2·3)·(24 + 2·12) = 1152 м2):
n = 0.3·20·1152/1000 = 5.9 ≈ 6 шт.
При монтажі елементів покриття (S = (12 + 2·3)·(24 + 2·12) = 864 м2):
n = 0.3·20·864/1000 = 5.2 ≈ 6 шт.
При монтажі стінових панелей (S = (6 + 2·3)·24 = 288 м2):
n = 0.3·20·288/1000 = 1.73 ≈ 2 шт.
14
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Таблиця 5.9 - Вихідні дані для складання сіткового графіку
Норма на
Основні
Об’єм роботи одиницю Трудомісткість на весь об’єм Виконавець
механізми
виміру
№ Код
Комплекс робіт люд-
п/п роботи маш- маш-зм люд-дні Бригада
Од. Кіль- год Наймену- Органі
год
виміру кість люд- Норма Прий- Норма Прий- вання Професійний -зація
маш-зм
дні -тивна нята -тивна нята склад Кільк.
2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
2
Бульдозе
1 Планування 0,28 ____ ____ ____ Машиніст
1000м2 12,8 1-32-3 0,43 2 р 1 1 БМУ-28 2 1 12,8
майданчика 0,034 бульдозера
ДЗ-42
2 Влаштування тимч. 2 ____ 136 ____ ____ ____ __ Бригада
1000м 12,8 10-31-1 174,8 160 10 БМУ-28 1 17 0,6
огородження 16,58 монтажників
3 Влаштування тимч. ____ ____ ____ __ Бригада
133,4 121 11 1
водопроводу: сантехніків 11 0,5
____ 311,6 ____ ____
УП 124 БМУ-28
-100 100м 3,28 38
____ 32,8 ____ ____
8,8
-1дюйм 100м 2,2 4
4 Влаштування тимч. ____ 360,8 ____ ____ ____ __ Бригада
100м 1,2 УП 52,8 50 10 БМУ-28 1 5 0,24
каналізації 44 сантехніків
5 Влаштування ____ 1426,8 ____ ____ ____ __ Бригада
1000м 0,43 УП 74,8 70 10 БМУ-28 1 7 0,06
тимчасових доріг 174 землекопів
6 Влаштування тимч. ____ 26,07 ____ ____ ____ __ Бригада
100м 5,5 УП 18,15 18 6 БМУ-28 1 3 1,83
електроосвітлення 3,3 електриків
Влаштування
7 ____ ____ ____ ____ __ Бригада
слабострумних 100м 6 УП 18 18 6 БМУ-28 1 3 2
електриків
мереж
____ 24,6 ____ ____
-радіо 100м 3 УП 9
3
____ 24,6 ____ ____
-телефон 100м 3 УП 9
3
Влаштування тимч.
____ ____ ____ __
будівель та споруд: 38,6 36 Бригада теслярів 6 1 6
-влаштування
____ 0,98 ____ ____
навісу
1м2 6 8,3
50 0,12
____ 2,13 ____ ____
-закритий склад 5,2 3,3
8 1м2 20 0,26
УП БМУ-28
____ 78,72 ____ ____
-уборної на 2 очка 19,2 0,33
шт 2 9,6
____ 26,24 ____ ____
-душової на 2 рожка 3,2 0,16
шт 1 3,2
____ 39,36 ____ ____
-душової на 4 4,8 0,16
шт 1 4,8
рожка
Бульдозе
9 Розробка ґрунту 3 9,89 ____ ____ ____ Машиніст
100м 25,76 2-1-22 31,16 26 р 1 1 БМУ-28 2 13 0,99
бульдозером 1,21 бульдозера
ДЗ-42
10
Розробка ґрунту 3 8,9 ____ ____ ____ Екскаватор Машиніст
100м 13 2-1-8 14,04 12 1 1 БМУ-28 2 6 2,16
екска-ватором на Ід. 1,08 Е-10011Д екскаватора
№ попередньої
роботи
Норма-тивне
джерело
Кіль-
кість
Змінність
Тривалістьдні
Потік у зміну
Вартість,
грн
Продовження таблиці 5.9
11
Розробка ґрунту
екска-ватором на 100м3 8,9 ____ ____ ____ Екскаватор Машиніст
10,36 2-1-8 11,18 8 1 1 БМУ-28 2 4 2,59
1,08 Е-10011Д екскаватора
ІІд.
12
Розробка ґрунту
3 8,9 ____ ____ ____ Екскаватор Машиніст
екска-ватором на 100м 45,23 2-1-8 48,52 42 1 1 БМУ-28 2 21 2,15
1,08 Е-10011Д екскаватора
ІІІд.
Планування дна ____
Бульдозе
котловану 2 1-17-2 0,82 ____ ____ Машиніст
13 12-14 100 м 0,55 0,055 2 р 1 1 БМУ-28 2 1 0,55
механізованим 0,1 бульдозера
ДЗ-42
способом Ід
Планування дна ____
Бульдозе
котловану 2 1-17-2 0,82 ____ ____ Машиніст
14 12-14 100 м 0,45 0,045 2 р 1 1 БМУ-28 2 1 0,45
механізованим 0,1 бульдозера
ДЗ-42
способом ІІд
Планування дна ____
Бульдозе
котловану 1-17-2 0,82 ____ ____ Машиніст
15 12-14 100 м2 36 3,68 4 р 1 1 БМУ-28 2 2 18
механізованим 0,1 бульдозера
ДЗ-42
способом ІІІд
Ущільнення грунту
100м3 0,13 1,06 ____ ____ ____ Каток 0,13
16 самохідним катком 1-22-5 0,016 2 1 Машиніст 1 БМУ-28 2 1
0,13 ДУ-16В
Ід
Ущільнення грунту
100м3 0,11 1,06 ____ ____ ____ Каток 0,11
17 самохідним катком 1-22-5 0,014 2 1 Машиніст 1 БМУ-28 2 1
0,13 ДУ-16В
ІІд
Ущільнення грунту
100м3 9 1,06 ____ ____ ____ Каток
18 самохідним катком 1-22-5 1,17 2 1 Машиніст 1 БМУ-28 2 1 9
0,13 ДУ-16В
ІІІд
Влаштування
____ 666 ____ ____
19 монолітних 13-15 100 м3 0.825 6-1-5 67.13 60 Бетонуваль-ники 4 БМУ-28 1 15 0,05
81.22
фундаментів на Ід.
20 Монтаж збірних
залізобетонних
фундаментів та 12-14 м3 13.95 0.9 1 6,47 4 2 1 13,95
фундаментних
балок на Ід.:
а) монтаж Кран 1 Монтажники 4 БМУ-28
32.6 167
фундаментних плит 100шт 0,05 7-1-4 0,2 1,02 КС-8165 Машиніст 1
3.98 20.4
б) монтаж
фундаментних 7-1-1
100шт 0,1 24 86.5
блоків 0,29 1,05
2.93 10.55
в) монтаж
фундаментних 7-1-51
100шт 0,08 40.7 451
балок 0,4 4,4
4.96 55
Продовження таблиці 5.9
Влаштування
____ 666 ____ ____
21 монолітних 13-15 100 м3 0.25 6-1-5 20.3 20 Бетонуваль-ники 4 БМУ-28 1 5 0,05
81.22
фундаментів на ІІд.
22 Монтаж збірних
залізобетонних
фундаментів та 12-14 м3 21.35 7,32 6 28,73 12 2 3 7,12
фундаментних
балок на ІІд.:
а) монтаж Кран 1 Монтажники 4 БМУ-28
32.6 167
фундаментних плит 100шт 0,39 7-1-4 1,55 7,95 КС-8165 Машиніст 1
3.98 20.4
б) монтаж
фундаментних 100шт
1,97 7-1-1 24 86.5
блоків 5,77 20,78
2.93 10.55
Влаштування
____ 666 ____ ____
23 монолітних 13-15 100 м3 1.18 6-1-5 95.83 84 Бетонуваль-ники 4 БМУ-28 1 21 0,05
81.22
фундаментів на ІІІд.
Монтаж збірних
залізобетонних 7-1-15 40.7 451 Монтажники 4
24 0,39 1,93 2 21,45 4 БМУ-28 2 1 0,39
фундаментних 100шт 4.96 55 Машиніст 1
12-14
балок на ІІІд.
Влаштування сан-
Виробіток 50 ____ ____ ____ __ Бригада
25 технічних вводів грн 1736,28 34,73 30 10 БУ-424 1 3 575,46
люд-дні сантехніків
Влаштування
26 Виробіток 50 ____ ____ ____ __ Бригада
електро-технічних грн 1549,3 30,99 30 10 БУ-424 1 3 516,4
люд-дні електриків
вводів
Зворотня засипка
27 1000 4.5 ____ ____ ____ Машиніст
грунту на І ділянці 12-14 3 0,55 1-31-7 0,3 2 ДЗ-42 1 1 БМУ-1 2 1 0,55
м 0.55 бульдозера
Зворотня засипка
28 1000 4.5 ____ ____ ____ Машиніст
грунту на ІI ділянці 16-18 3 0,879 1-31-7 0,48 2 ДЗ-42 1 1 БМУ-1 2 1 0,879
м 0.55 бульдозера
Зворотня засипка
29 1000 4.5 ____ ____ ____ Машиніст
грунту на ІІІ ділянці 12-14 3 4,95 1-31-7 2,72 2 ДЗ-42 1 1 БМУ-1 2 1 439,5
м 0.55 бульдозера
Ущільнення грунту
100 ____ 7,19 ____ ____ ____ Бригада
30 щебнем на І ділянці 2 4,68 11-1-2 4,12 10 1 10 БМУ-2 1 1 4,68
м 0,88 бетонщиків
Ущільнення грунту
31 100 ____ 7,19 ____ ____ ____ Бригада
щебнем на ІІділянці 2 4,32 11-1-2 3,8 10 1 10 БМУ-2 1 1 4,32
м 0,88 бетонщиків
Ущільнення грунту
32 100 ____ 7,19 ____ ____ ____ Бригада
щебнем наІІІділянці 2 32,4 11-1-2 28,51 20 1 10 БМУ-2 1 2 16,2
м 0,88 бетонщиків
Влаштування
оклеєчної 100 ____ 31.2 ____ ____ ____
23 2 4,68 11-3-1 17,78 10 Покрівельни-ки 10 БМУ-2 1 1 4,68
гідроізоляції м 3.8
наІділянці
34 Влаштування
оклеєчної 100 ____ 31.2 ____ ____ ____
2 4,32 11-3-1 16,41 10 Покрівельни-ки 10 БМУ-2 1 1 4,32
гідроізоляції м 3.8
наІІділянці
Продовження таблиці 5.9
Влаштування
оклеєчної 100 ____ 31.2 ____ ____ ____
35 2 32,4 11-3-1 123,12 110 Покрівельни-ки 10 БМУ-2 1 11 2,94
гідроізоляції м 3.8
наІІІділянці
Влаштування
бетонної силової 100 ____ 137 ____ ____ ____
36 27-31 3 0,468 6-1-1 7,81 6 Бетонувальники 6 БМУ-2 1 1 0,468
плити товщиною м 16.7
100 мм на Ід.
Влаштування
бетонної силової 100 ____ 137 ____ ____ ____
37 27-31 0,502 6-1-1 8,38 6 Бетонувальники 6 БМУ-2 1 1 0,502
плити та приямка м3 16.7
на ІІд.
Влаштування
бетонної силової 100 ____ 137 ____ ____ ____
38 27-31 3 3,77 6-1-1 62,9 54 Бетонувальники 6 БМУ-2 1 9 0,405
плити та приямка на м 16.7
ІІІд.
Монтаж
0,56
конструкцій каркасу 23,65 24 216,4 200
на Іділянці
- ЗБколони вагою до
193
39 5т в стакан фунд-ту 1850 13,18 126,3
100 0,56 7-310 23.54 Кран 1 Бригада БМУ-28
5 2 10 5,6
-монтаж 225.61
шт монтажників
- металеві колони
4,98 42
вагою до 3 т т 17,36 8-12-3
0,6 5,12 10,4 88,7
-монтаж
7-44-7 1,47
-вертикальних 24.6
т 1.22
0,49 0,07
металевих зв’язків 0.149 3
100 1,42 28,35 24 190,8 192
Монтаж конструкцій шт
каркасу на ІІділянці
- колон вагою до 4т
0,3 7-3-10 193 1850
23.54 225.61 7,062 67,6
- сходинкових Кран 1 Бригада
7-41-4 8 БМУ-28 2 18 0,071
маршів монтажників
213
40
- ригелів 0,08 7-38-6 47,9
25,98 0,46 2,07
5,84
0,32 7-11-1 253
- плит перекриття 33,3 1,3 9,87
30,85
площею 18м2 4,06
40 204 17,91
0,72 4,88 24,88 3,51
____ ____ 55,86 64
Цегляна кладка 3 ____ 4.05 ____ __ Бригада 6
м 114,4 8-5-8 8 БМУ-28 1 18.05
сходинкової клітини 0.49 каменщиків
Продовження таблиці 5.9
0,58 17,11 16 143,9 80
Монтаж
конструкцій каркасу
наІІІділянці
10 0,52 7-310 205 1970 15,4 124,9
0 29,6 240,
- ЗБколони вагою до
41 ш
9т в стакан фунд-ту 0,06 8-12-3
т 171 2 Кран 1 Бригада БМУ-28
-монтаж збірних 20.85 1,25 9,65 5 2 8 0,07
монтажників
залізобетонних
10 1320
фахверкових колон, 0
7-44-7 160.
m=6.1 т 1.22
ш 98 0,46 9,42
3,14
-монтаж т 0.149
вертикальних
металевих зв’язків 24.6
3
т
42 666
Влаштування 100 0,46 6-1-8 ____ ____ ____ ____ 0,07
38.01 36 Бетонувальники 6 БМУ-28 1 6
монолітної ділянки Ід м3 8 81.
8
22
43 Влаштування 666
100 0,07 6-1-8 ____ ____ ____ ____ 0,07
монолітної ділянки 3 81. 6,25 6 Бетонувальники 6 БМУ-28 1 1
м 7 7
ІІд
22
44 Влаштування 666
100 0,43 6-1-8 ____ ____ ____ ____ 0,08
монолітної ділянки 3 81. 35.08 30 Бетонувальники 6 БМУ-28 1 5
м 2 6
ІІІд
22
45 8-5-1 ____ 4.0 ____ ____ 27,81 24
3
Ззведення цегляних м 56,7 5 ____ 18,9
7 Муляри 8 БМУ-28 1 3
стін Ід. 0.4 2
9
46 8-5-1 ____ 4.0 ____ ____ 195,2 176
3
Ззведення цегляних м 398, 5 ____ 18,1
5 Муляри 8 БМУ-28 1 22
стін ІІд. 0.4 1
9
47 8-5-1 ____ 4.0 ____ ____ 17,15 16
3
Ззведення цегляних м 35 5 ____
Муляри 8 БМУ-28 1 2 17,5
стін ІІІд. 0.4
9
48 Монтаж елементів
покриття на Ід.: 0,28 2,47 2 20,02 8
-монтаж збірних
залізобетонних балок 100 0,1 7-10-6 112 873 1,36 10,64
з паралель.поясами шт 13,65 106
Бригада БМУ-28
L=9 м, m=2.75 т ,46 4 2 1 0,28
монтажників
7-11-6
-монтаж збірних 100 33.7 1,11 9,38
залізобетонних плит шт 0,27
4.12 285
покриття L=6 м, S=18 34.
м2
76
Продовження таблиці 5.9
49 Монтаж елементів
покриття на ІІд.: 0,21 0,86 2 7,3 8
Бригада БМУ-28
-монтаж збірних 33.7 285 0,86 4 2 1 0,21
монтажників
залізобетонних плит 100 0,21 7-1-6 4.12 34. 7,3
покриття L=6 м, S=18 шт 76
м2
50 Монтаж елементів
покриття на ІІІд.: 2,26 41,89 36 263 216
-монтаж збірних Бригада БМУ-28
7-10-6 6 2 18 0,12
залізобетонних 100 0,34 186 121 7,72 50,2 монтажників
двоскатних балок шт 22.7 0
L=18 м, m=12.1 т 147
.6
51 -монтаж збірних 33.7 285 7,91 66,73
залізобетонних плит 100 1,92 7-11-
4.12 34.76
покриття L=6 м, S=18 шт 6
м2
-монтаж підвісної 5,45 30,1 26,26 146
металевої галереї т 39,8 9-7-2 0,66 3,67
52 Монтаж
огороджуючих 8,9 8 85,26
конструкцій на Ід.:
-монтаж збірних 100 0,54 7-14- 85 660 5,6 43,46 0,135
залізобетонних шт 1 10.37 80.49 Кран
1 Монтажники 10 БМУ-28 2 4
стінових панелей
площею до 10 м2
-монтаж деревяних 100 15.1 111 0,125
віконних блоків м2 0,5 9-5-1 1.84 13.54 0,92 6,67
-монтаж залізо 2.35 35.1
8,21
бетонної рами воріт т 9-7-4 0.29 4.28 2,38 35,13 2,05
53
12,8 10 109,7 80
Монтаж
огороджуючих
100 0,92 7-14- 85 660 9,54 74,05 0,184
конструкцій на ІІд.:
шт 1 10.37 80.49
-монтаж збірних
залізобетонних
15.1 111 Кран 0,05
стінових панелей 100 1 Монтажники 8 БМУ-2 2 5
м2 0,606
2 9-5-1 1.84 13.54 1,11 3,9
площею до 10 м
2.35 35.1
-монтаж деревяних
т 7,43
9-7-4 0.29 4.28 2,15 31,8 1,48
дверних та віконних
блоків
-монтаж залізо
бетонної рами воріт
Продовження таблиці 5.9
62,23 54 506,4 432
Монтаж
огороджуючих
конструкцій на ІІІд.:
100 4,43 7-14- 85 660 45,93 365,5 0,135
шт 1 10.37 80.49
-монтаж збірних
залізобетонних
стінових панелей
2 100 15.1 111 Кран 0,125
54 площею до 10 м 1 Монтажники 8 БМУ-28 2 27
м2 0,936 9-5-1 1.84 13.54 1,71 12,67
-монтаж деревяних
2.35 35.1
віконних блоків
т 7,43
9-7-4 0.29 4.28 2,15 31,8 2,05
-монтаж залізо
бетонної рами воріт
-монтаж
1,2 7-14- 85 660 12,44 96,58 0,04
огороджуючи плит 100
шт 1 10.37 80.49
перекриття
Влаштування
покрівлі Ід:
____ __
-влаштування Бригада
46,55 40
обмазочної покрівельників
4,68 12-9-3 ____ 16,0
пароізоляції ____ ____
100м2
1,95 9,12 ЗАТ БУ
- укладання
12-10-1 ____ 28,5 4 Опорядбу 1
керамзитового 2 4,68 ____ ____
55 100м 3,48 16,28 д 10 0,425
утеплювача
12-1-3 ____ 14,3
2 4,68 ____ ____
-влаштування 100м 1,74 8,14
цемент-ної стяжки ____ 31,0
100м2 4,68
50 мм 12-1-3 2,78 13,01
____ ____
-влаштування
руберойду в 2 шари
Влаштування
покрівлі ІІд:
____ __
-влаштування 4,32 12-9-3 ____ 16,0 Бригада
42,96 36
обмазочної 1,95 покрівельників
пароізоляції
100м2 12-10-1 ____ 28,5 ____ ____
4,32 8,42
- укладання 3,48 ЗАТ БУ
6 1
56 керамзитового 2 12-1-3 ____ 14,3 ____ ____ Опорядбу
100м 4,32 15,03 6 0,48
утеплювача 1,74 д
2 ____ 31,0 ____ ____
-влаштування 100м 4,32 7.51
12-1-3 2,78
цемент-ної стяжки
2
50 мм 100м 12
____ ____
-влаштування
руберойду в 2 шари
Продовження таблиці 5.9
Влаштування
покрівлі ІІІд:
____ __
-влаштування Бригада
322,37 290
обмазочної покрівельників
пароізоляції 2 32,4 12-9-3 ____ 16,0 ____ ____
100м 63,18
- укладання 1,95
10 1
керамзитового 2 12-10-1 ____ 28,5 ____ ____
57 100м 32,4 112,75 29 1,12
утеплювача 3,48
2 12-1-3 ____ 14,3 ____ ____
-влаштування 100м 56,37 ЗАТ БУ
1,74
цемент-ної стяжки 32,4 Опорядбу
2 ____ 31,0
50 мм 100м 90 д
12-1-3 2,78 ____ ____
32,4
-влаштування
руберойду в 2 шари
Засклення віконних 100 м2 0,5 15- ____ 45.3 ____ ____ ____ __
58 2,76 6 Скляри 6 1 1 0,5
блоків на Ід. 202-3 5.52
100 м2 0,52 15- ____ 45.3
Засклення віконних ____ ____ ____
59 202-3 5.52 2,87 6 __ Скляри 6 1 1
блоків на Ід.
Засклення віконних 100 м2 1,87 15- ____ 45.3 ____ ____ ____ __
60 10,32 6 Скляри 6 1 1
блоків на Ід. 202-3 5.52 __
Влаштування
підлоги на Ід.: 47,5 40
2 ЗАТ БУ
-стяжка 40мм 100м 7,8 7-11-2 ____ 20,16 ____ ____ 19,1 ____ Бригада
61 __ 10 Опорядбу 1 4 0,78
2,45 бетонувальників
д
-самовирвнююча ____ 29,86 ____ ____
суміш 25мм 100м2 7,8 7-12-2 3,64 28,4
Влаштування 12,16 34,2 4
підлоги на ІІд.:
100м2 6,1 7-11-2 ____ 20,16 ____ ____ 14,94
-стяжка 40мм 2,45 ЗАТ БУ
62 ____ 29,86 ____ ____ ____ _ Бригада 1
Опорядбу 1 3 4,05
-самовирвнююча 100м2 4,62 7-12-2 3,64 16,8 _ бетонувальників 0
д
суміш 25мм ____ 102 ____ ____
-керамічна плитка 100м2 0,158 11-21- 1,96
12,44
2 ____ ____ ____
-лінолеум 100м2 1,281 11-8-3 3,21 0,5
0.39
116,8 110
Влаштування
100 32,4 7-11-2 ____ 20,16 ____ ____ 79,38
підлоги на ІІд.:
м2 2,45
ЗАТ БУ
____ 41,2 ____ ____ ____ Бригада
63 -стяжка 40мм __ 10 Опорядбу 1 11 2,94
32,4 7-12-2 5,02 37,42 бетонувальників
д
100
-мозаїка
м2
Продовження таблиці 5.9
Внутрішнє
опоряджен- 26,12 105,35 105
ня приміщень 1д: 56
2
-оштукатурення стін 100м 0,96 15-55-1 6,83 6,55
ц/п розчином
2 4,6
100м 4,68 15-153- 2,62
- фарбування стелі 0,56
2 Бригада ЗАТ БУ
вапняним розчином ____ ____ ____ ____ __ 15
64 4,6 5,33 опоряджувальни Опорядбу 1 7 3,73
2
- фарбування стін, 100м 9,52 15-153- 0,56 ків д
колон вапняним 2
розчином
68,0 90,85
-фарбування столярних 100м2 10,96 15-158- 8,29
та металевих виробів 8
масляною фарбою
Внутрішнє
опоряджен- 83,59 221,8 195
ня приміщень І1д: 56
2
-оштукатурення стін 100м 19,92 15-55-1 6,83 136,05
ц/п розчином
4,6
100м2 24,4 15-153- 23,74
- фарбування стелі 0,56
2 Бригада ЗАТ БУ
вапняним розчином ____ ____ ____ ____ __ 15
65 4,6 19,1 опоряджувальни Опорядбу 1 13 6,43
2
- фарбування стін, 100м 33.99 15-153- 0,56 ків д
колон вапняним 2
розчином
68,0 42,94
-фарбування столярних 100м2 5,28 15-158- 8,29
та металевих виробів 8
масляною фарбою
Внутрішнє 26,12 105,35 105
опоряджен- 56
ня приміщень ІІ1д: 100м2 0,96 15-55-1 6,83 6,55
-оштукатурення стін
ц/п розчином
15-153-
4,6
- фарбування стелі 100м2 4,68 2 2,62
0,56 Бригада ЗАТ БУ
вапняним розчином ____ ____ ____ ____ __ 15
66 опоряджувальни Опорядбу 1 7 3,73
15-153- 4,6 5,33
- фарбування стін, 2 ків д
100м 9,52 2 0,56
колон вапняним
розчином
-фарбування столярних 15-158- 68,0 90,85
та металевих виробів 100м2 10,96 8 8,29
масляною фарбою
Продовження таблиці 5.9
Опорядження фасаду 9,3 15,46 15
Ід:
2 9,7
100м 4,1 15-59-1 Бригада ЗАТ БУ
-затирання стін ____ 1,18 ____ ____ ____
67 56 4,84 опоряджувальни 15 Опорядбу 1 1 9,3
2
-штукатурка цегляних 100м 1,1 15-55-1 6,83 7,52 ків д
стін
100м2 4,1 15-156- 6,10 3,1
-фарбування фасаду 1 0,74
Опорядження фасаду 3,8 19,5 15
ІІд:
100м2 9,7
0,55 15-59-1 Бригада ЗАТ БУ
-затирання стін ____ 1,18 ____ ____ ____
68 56 0,65 опоряджувальни 15 Опорядбу 1 1 3,8
2
-штукатурка цегляних 100м 2,7 15-55-1 6,83 18,44 ків д
стін
100м2 0,55 15-156- 6,10 0,41
-фарбування фасаду 1 0,74
Опорядження фасаду 60,4 62,6 60
Ід:
2 9,7
100м 29,81 15-59-1 Бригада ЗАТ БУ
-затирання стін ____ 1,18 ____ ____ ____
69 56 35,17 опоряджувальни 15 Опорядбу 1 4 15,1
2
-штукатурка цегляних 100м 0,78 15-55-1 6,83 5,32 ків д
стін
100м2 29,81 15-156- 6,10 22,1
-фарбування фасаду 1 0,74
м2
Влаштування вимо-
щення: 100 ____ __
20,6 20
-розробка грунту
100 131,0
вручну товщиною ____ ____ ____
м3 15,98 2,4
150мм 0,15 1-80-1
-підстилаючий шар
3,00
із піску товщиною ____ ____ ____ 1 2 50
70 1м3 0,37 14,8 ЗАТ БУ
40мм 40 11-1-3 Бригада
10 Опорядбу
бетонщиків
7,19 д
-ущільнення грунту ____ ____ ____
100 0,88 0,88
щебнем 1 11-1-2
м2 20,6
____ ____ ____
2,51 2,51
-влаштування 1 11-13-3
100
асфальту
м2
Влаштування
100 5,57 20,6
71 асфальтобетонного 18,02 11-15-4 12,25 10 45,33 40 2 5 3,6
м2 0,68 2,51
покриття
Влаштування 100 170 237,5
72 0,85 17,7 16 24,61 22 Дорожники 10 БМУ-28 2 8 0,1
залізничної коліїї м 20,82 28,96
Монтаж
Виробіток 50 ____ ____ ____ __ Бригада
73 технологічного грн 62175 1243,5 1170 15 МПМК-1 1 78 1001,7
люд-дні наладчиків
обладнання
Продовження таблиці 5.9
Внутрішні
Виробіток 50 ____ ____ ____ __ Бригада
74 санітарно-технічні грн 17362,8 347,26 340 10 БУ-525 1 34 667,8
люд-дні сантехніків
роботи
Внутрішні електро- Виробіток 50 ____ ____ ____ __ Бригада
75 грн 19366,2 387,32 350 10 БУ-424 1 35 553,3
технічні роботи. люд-дні електриків
Виробіток 50 ____ ____ ____ __ Бригада
76 Наладка і пуск ТО грн 5609,52 112,18 110 10 МПМК-1 1 11 934,9
люд-дні наладчиків
Здача об’єкта в
77 дні 5 БМУ-28 5
експлуатацію
6 Безпека життєдіяльності та цивільна оборона
6.1 Аналіз умов праці та безепеки в надзвичайних ситуаціях
робіт складу овочевої продукції
При будівництві складу овочевої продукції для забезпечення безпеки на
об’єкті слід дотримуватись нижче зазначених вказівок.
Будівельний майданчик огородити парканом, також огородженню підлягають
небезпечні зони навколо споруди при ведені кам'яних робіт, [ 50 ].
На в’їзді до будівельного майданчика встановити дорожні знаки, схему руху
транспорту, знаки безпеки.
Перед початком земляних робіт організовується водовідвід з території.При
роботі у темний період територія будівельного иайданчика освітлюється
прожекторами. Газові балони зберігаються під навісом окремо з киснем і
горючеми газами з огорожею під замком. Для роботи з машиними та механізмами
допускаються робочі не молодші 18 років, які пройшли навчання, інструктаж і
медогляд.
При розробці грунту екскаватором в зоні розташування підземних
комунікацій дозволяється розпочинати роботи лише з письмового дозволу
організацій, які експлуатують ці комунікації. Земляні роботи в безпосередній
близькості від підземних комунікацій повинні проводитись під наглядом
виконроба або майстра.
При виявленні не передбачених проектом підземних комунікацій,
вибухонебезпечних матеріалів або речей, шкідливих газів роботи необхідно
негайно припинити до виявлення характеру знайдених споруд, речей або газів,
знешкодження них та отримання дозволу на подальше проведення робіт.
Забороняється розробляти грунт способом підкопу.
Виємки, що розробляються в місцях, де мається рух людей або транспорту,
повинні бути огороджені.
Грунт, виданий з виємки, необхідно розташовувати на відстані не меньше 0.5
м від брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних машин і механізмів в
межах призми обвалення грунту.
До початку робіт повинна бути перевірена справність всіх машин і
механізмів і для їх встановлення підготовлені робочі майданчики, [ 50 ].
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під його
ковшом або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою.
Однією з найважливіших умов безпечного монтажу фундаментів,
фундаментних балок, колон являється правильна експлуатація монтажних кранів,
вантажозахоплюючих пристроїв, які забезпечують їх стійкість і надійність.
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран повинен бути
встановлений на надійну і ретельно вивіряну основу. Крім того, сталеві канати
кранів повинні періодично перевірятись. Стропи, захоплюючі пристрої та інші
такелажні пристосування слід періодично випробовувати і при необхідності
вибраковувати. Перед початком робіт і в процесі монтажа такелажні пристрої
випробовують подвійним навантаженням.
Арк
192 ПЗ Б-24ск
При підйомі вантажів останні беруть на відтяжку, що виключає
розкачування вантажа і закручування маси. Однак сам вантаж слід підіймати і
опускати в строго вертикальному положенні.
Перед підйомом необхідно перевірити надійність петель для строповки
вантажа. Забороняється під час перерв залишати вантаж піднятим.
При вітрі силою більше шести балів монтажні роботи, пов’язані з
використанням кранів, необхідно завершити.
При вітрі більше п’яти балів завершують монтаж великих панелей, які мають
велику парусність.
Велику увагу при виконанні монтажа слід приділяти електрозварювальним
роботам, так як при виконанні цих робіт окрім небезпеки враження струмом існує
і пожежна небезпека. Враховуючи це, при виконанні зварювальних робіт слід
застосовувати необхідні заходи протипожежної безпеки.
Безпечні умови монтажних робіт багато в чому залежать від стійкості раніше
змонтованих конструкцій.
При влаштуванні покрівлі робітники, зайняті приготуванням покрівельних
мастик і підготовкою рулонних матеріалів, повинні мати спецодяг, захисні
окуляри і респіратори, [ 50,51 ].
Покрівельні мастики необхідно готувати на спеціальних майданчиках,
віддалених не меньше ніж на 50 м від вогненебезпечних будов і не меньше ніж на
15 м – від брівки траншеї або котловану. Котли для варки бітумних мастик
повинні щільно закриватися кришками, їх слід заповнювати не більше ніж на ¾
об’єму. Біля котла повинен бути комплект протипожежних засобів. Заборонено
використовувати відкритий вогонь в радіусі 50 м від місця змішування бітума з
органічними розчинниками. При змішуванні розігрітий бітум необхідно вливати в
розчинник, а не навпаки.
При роботі з бітумною мастикою необхідно: перед початком роботи
перевірити справність бачків та іншого інвентаря; доставку мастики до робочих
місць здійснювати в спеціальних бачках із щільно закритими кришками; бачки
заповнювати не більше ніж на ¾ їх об’єму.
При роботі на даху робітники повині надівати спецодяг, спецвзуття та
запобіжні паски.
Забороняється застосовувати для внутрішнього фарбування свинцеві фарби.
Не дозволяється в якості розчинника застосовувати бензин та етилірований
бензин.
Вогненебезпечні малярні склади необхідно зберігати тільки в спеціальних
вогнестійких приміщеннях.
Приготування малярних складів із шкідливими і вогненебезпечними
речовинами повинні вести робітники, які пройшли спеціальне навчання.
Робітники мають бути захищені респіраторами, захисними окулярами,
нешкідливими миючими засобами, захисними пастами.
При виконанні бетонних робіт необхідно заземляти корпуса вібраторів. При
цьому слід мати на увазі, що, не дивлячись на низьку напругу (36 В), при роботі з
вібраторами без дотримання вимог техніки безпеки не виключається можливість
враження робітників струмом.
При проведенні електропрогріву, окрім обмеження доступу людей до місця
Арк
192 ПЗ Б-24ск
прогріву шляхом встановлення огорожі та попереджуючих знаків, необхідно
в зоні прогріву увімктнути червону сигнальну лампу. Бетонування, а також всі
роботи, пов’язані з перемиканням електродів, замірами температури,
полагодженням лінії та інше, проводяться лише при вимкнутому струмі.
Бетононасоси встановлюються в приямках з таким розрахунком, щоб навколо них
залишались проходи шириною не менше 1м. При продувці бетоновода (в зимовий
час) стиснутим повітрям робітники не повинні наближуватись до вихідного
отвору бетоноводу на відстань меньше 10м.
При монтажних роботах особлива увага звернути на роботу гусеничного
крану. Безпека його використання забезпечується відповідністю вантажно-
технічних характеристик крану масі вантажів, виконням вимого по влаштуванню
та експлуатації підкранових шляхів, охорони небезпечної зони, зупиненню крану
при грозі та при вітрі більше 15 м/с, [ 50 ].
При застосуванні механізованих засобів необхідно випробовувати монтажні
пристрої.
Складування матеріалів і конструкцій виконувати з урахування
протипожежних відстаней, висотою не більше передбаченої нормативними
вимогами для даного матерілу.
Транспортування важких вантажів, великогабаритних вантажів, а також
небезпечних вантажів виконується спецтранспортом із погодженням в ДАІ. Таким
вантажем є баштовий кран в транспортувальному положенні.
При виконанні кам’яних робіт необхідно суворо дотримуватись правил
техніки безпеки, що регламентовані в [ 50 ].
Риштування повинні відповідати встановленим вимогам в частині
міцності та стійкості. Настили риштувань огородити поручнями висотою не
нижче ніж 1 м із бортовою дошкою. Навантаження на риштування не повинні
перевищувати допусків.
Дверні та віконні прорізи в зовнішніх стінах, що знаходяться на рівні настилу
або на 0.6 м вище за нього, а також отвори та прорізи в настилах та перекриттях
повинні бути закриті або огороджені поручами на висоту 1 м.
При кладці із внутрішніх риштувань стін висотою більше 7 м по всьому
периметру будівлі необхідно влаштовувати захисні козирки у вигляді настилу на
кронштейнах. Перший ряд козирків улаштовують на висоті не більше 6 м від рівня
землі, а послідуючі через кожні 6-7 м. Над входами в сходинкові клітини
влаштовують суцільні навіси розміром у плані не менше 22 м.
При складуванні на будівельному майданчику цеглу в пакетах на піддонах
укладати не більше ніж у два яруси, у контейнерах – в один ярус, без контейнерів
– висотою не більше 1.7 м.
До засобів колективного захисту, що застосовуються при веденні робіт
перед’являються такі вимоги: засоби колективного захисту виготовляють за
технічною документацією, яка розроблена та затверджена у встановленому
порядку; перед початком експлуатації засоби колективного захисту випробувати
статичним навантаженням, первищеним за нормативну на 20%, а під’йомні
підмостки, крім того, динамічним навантаженням, первищеним над нормативним
на 10%; випробовування виконати за методикою, яка вказана в ППР, або в
інструкціях по експлуатації; час статичного навантаження приймається не менше
Арк
192 ПЗ Б-24ск
10 хв; результати випробування вважаються задовільними, якщо після них
візуально не замічено руйнування деталей, тріщин в елементах та вузлах їх
кріплення, а також значних деформацій несучих елементів засобів колективного
захисту. За результатами випробувань склсти акт, який зберігається до
використання строку експлуатації засобів колективного захисту.
До монтажних та пов’язаних з ними робіт допускаються робочі, що пройшли
курс навчання правилам безпеки при веденні монтажних робіт та перевірку знань
спеціальною екзаменаційною комісією.
До висотних робіт допускаються монтажники та електрозварювальники, що
мають довідку про проходження медичного огляду, який вони проходять двічі на
рік. До верхолазних робіт допускаються монтажники, що мають розряд не нижче
четвертого та стаж роботи не менше одного року. При верхолазних роботах робочі
прикріплюються до міцно встановлених елементів конструкцій за допомогою
запобіжних поясів із швидкоз’ємними карабінами. При переході від вузла до вузла
конструкції,що монтується робочі прикріплюють карабін запобіжного поясу до
натягнутого страхувального тросу. Незалежно від характеру виконуваних робіт усі
робочі, що беруть участь у монтажних роботах, повинні носити каски, що
запобігають від ушкоджень при падінні предметів з верхніх монтажних
горизонтів.
З метою створення необхідних умов для безпечного виконання робіт на
будівельному майданчику та будівлі, що монтується, влаштувати попереджувальні
написи, виділені небезпечні зони, прорізи огороджені, а робочі місця при
виконанні робіт у вечірній час та вночі – повинні бути освітлені.
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран повинен бути
встановлений на надійне та ретельно вивірену основу. Крани на рельсовій ході
повинні мати протиугінні пристрої, автоматичний пристрій для обмеження
вантажопід’ємності, а сталеві канати повинні періодично перевірятися.
У відповідності з діючими нормами стропи, захвати та інші такелажні
пристрої слід періодично перевіряти та при необхідності відбраковувати.
Перед початком роботи такелажні пристрої випробують подвійним
навантаженням, [ 50 ].
При піднятті вантажів останні беруть на відтяжку, однак сам вантаж слід
піднімати строго вертикально. Щоб запобігти перевантаження монтажних кранів
слід слідкувати за наявністю на збірних елементах маркування із вказанням маси
елемента. Перед підняттям необхідно перевірити надійність петель для строповки
вантажу. Забороняється під час перерв залишати вантаж у висячому стані.
Особливі міри обережності застосовуються під час вітряної погоди. При вітрі
силою шість балів монтажні роботи пов’язані із застосуванням крану слід
припинити.
Велика увага приділяється електрозварним роботам, так як при виконанні цих
робіт окрім загрози ураження електричним струмом існує і пожежна небезпека.
До електро- та газозварювальних робіт допустити робочі не молодше 18 років,
які пройшли навчання, інструктаж та медогляд.
Місця газополум’яних робіт огородити, звільнити від горючих матеріалів,
облалнуються засобами колективного та індивідуального захисту, у т.ч. в цих
місцях встановлюють ящих з піском, вогнегасник порошкового типу.
Арк
192 ПЗ Б-24ск
В небезпечних зонах зварювальникам потрібно надати наряд-допуск і
роботи потрібно виконувати під наглядом інженерно-технічних робітників.
Електрозварювальні аппарати повинні підключаються електриком і обов’язково
заземлюються.
Роботи по влаштуванню покрівель слід починати після перевірки
справності несучих та огороджуючих конструкцій даху. Робочі повинні бути
забезпечені спецодягом, не ковзким взуттям та запобіжними поясами.
При складуванні на даху матеріалів необхідно приймати міри проти їх
зізковзування та здування вітром. По закінченні зміни усі матеріали та
інструменти слід прибрати або надійно закріпити. Зкидувати з покрівлі
інструменти та матеріали забороняється, а зона можливого їх падіння повинна
бути огороджена.
Особлива обережність повинна дотримуватись при виготовленні та нанесенні
гарячих мастик. Бітумоварочні котли повинні заповнюватися не біль ніж на ¾ їх
місткості та при варкі повинні закриватися кришками. При нанесенні мастик
робочий повинен знаходитися з навітряної сторони. Переносити гарячі мастики в
бачках по драбинах не допускається.До початку штукатурних робіт всі прорізи
скляться або закриваються. Роботи проводяться лише в тих приміщеннях, де є
опалення та вентиляція.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в
приміщеннях необхідно підтримувати температуру в межах від 10С до 20С.
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в
зимовий час повинно бути організовано таким чином, щоб при нанесенні на
поверхню, що оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не
допускаються підлітки та жінки.
Приміщення необхідно забезпечити ветиляцією. При застосуванні
легкозаймистих речовин передбачити засоби по пожежній безпеці. Працювати в
приміщенні повинно не менше 2-х робітників.
6.1.1 Заходи по забезпеченню протипожежної безпеки
Перед початком виконання робіт майстер чи прораб проводить навчання
робочих і інструктаж по пожежній безпеці. Майданчик потрібно забезпечити
засобами пожежегасіння, біля легкозаймистих речовин та предметів встановити
ящики з піском, протипожежні щити, на відстані не більше 150 м один від одного
втановити пожежні гідранти; дотриманням нормативних відстаней від пожежних
гідрантів до дороги та будинку забезпечити легкий під’їзд пожежних маших у
випадку пожежі.
В пожежонебезпечних місцях встановити пожежні пости з первинними
засобами пожежогасіння. Пожежонебезпечні роботи виконувати під наглядом
майстра або виконроба.
Виконувати протипожежні розриви між складами, тимчасовими
приміщеннями, вогненебезпечними робочими місцями.
Для забезпечення зовнішнього пожежогасіння пердбачити влаштування двох
Арк
192 ПЗ Б-24ск
в’їздів на територію та до об’єкта будівництва. Позначити шляхи евакуації.
Будівельний майданчик обладнати телефонним зв'язком.
На будівельному майданчику під час будівництва, та і в подальшому під час
екпслуатації будівлі слід передбачити стенди с пожежогасниками, ємності з
піском.
6.2 Розробка заходів з охорони праці для робітників складу овочевої
продукції. Розрахунок загального штучного освітлення
В даному розділі розраховуємо загальне штучне освітлення для приміщення
складу овочевої продукції проектуємої будівлі в осях А-Г та 1-6.
У відповідності із [33] для забезпечення нормальних умов праці освітлення
повинно бути виконано світильниками із люмінесцентними лампами і освітленість
повинна бути не менше 200Лк.
Приміщення складу овочевої продукції являє собою прямокутник в плані,
площею 540м², висотою 14,4м із світлою стелею та стінами і темною підлогою.
При виборі світильників враховуємо конструктивні, вимоги пожежної безпеки,
світлотехнічні та естетичні вимоги, а також умови середовища в приміщенні.
Враховуючи вимоги [33] в проекті прийняті вибухобезпечні світильники
Н4Т4Л 2х80, які використовуються для освітлення виробничих
вибухонебезпечних приміщень з запиленим середовищем, в яких
використовуються лампи ЛБ (2х80Вт) із світловим потоком 6500Лм.
Необхідну кількість світильників визначаємо за формулою:
E * S * z * K
N = 3 (6.1)
n* Fn *
де Е – нормативне освітлення, 200 лк;
К3 – коефіцієнт запасу, враховує зниження освітлення в процесі експлуатації,
1,5;
S – площа, що освітлюється 540 м2;
z – коефіцієнт мінімального освітлення, 1,1 для люмінесцентних ламп;
n – кількість ламп у світильнику n=2;
Fn – світловий потік лампи 6500 Лм;
- коефіцієнт використання, від одиниці;
200*540*1.1*1.5
N = = 36,07 шт.
2*6500*0.38
Приймаємо 36 шт.
Коефіцієнт відбивання стелі, стін, підлоги або робочої поверхні та індексу
приміщень визначаємо за формулою:
A* B
i = (6.2)
h(A+ B)
де А,B – довжина приміщення, м;
18 30
i = =1,23
13,6(18+ 30)
Згідно визначеного індексу приміщення визначаємо коефіцієнт відбивання
Арк
192 ПЗ Б-24ск
[33]: від стелі с=70%; від стін с=50%; від підлоги
с=10%;
Коефіцієнт використання =387,згідно [33].
Визначаємо схеми розташування світильників згідно наступних рекомендацій:
світильники з люмінісцентними лампами встановлюються рядами, переважно
паралельно довгій стороні приміщення чи стіні з вікнами;відстань між рядами
світильників, між світильниками в ряді визначається з умови, ща відношення цієї
відстані до висоти підвішених світильників не повинне перевищувати 1,4;відстань
від крайніх рядів приймається в межах 0,3-0,4 відстані між рядами, в залежності
від наявності поблизу стін робочих місць;в вузьких приміщеннях допускається
однорядове розташування світильників;місцеві світильники в системі
комбінованого освітлення розташовуються виходячи з технологічної
послідовності.
Кількість рядів світильників визначаємо методом розподілення для
досягнення рівномірного освітлення. Тому розташовуємо ряди світильників
по балкам покриття. Отже приймаємо 6 рядів.
Кількість світильників у ряду:
Nc.р.=36:6=6шт.
Світильники розташовуються в ряду рівномірно з розривами.
В разі надзвичайної ситуації на шляху евакуації передбачено встановити
світильники аварійного освітлення.
Для з’єднання світильників загального освітлення всередині приміщення
передбачено використовувати дроти ППВ 2х4,0мм2,[33].
6.2.1 Експлуатація та ремонт освітлювальних приладів
Природнє та штучне освітлення може бути ефективне лише при ретельному
обслуговуванні частин, що входять до складу системи вузлів та пристроїв.
Внаслідок тривалого використання ламп їх світловий потік знижується відповідно
на 10 – 15% та 20 – 25%. Ретельний та регулярний догляд за установками
природнього та штучного освітленя має важливе значення для створення
раціональних умов освітлення. Чищення скла вікон повинна виконуватись не
рідше ніж два рази на рік для приміщень з незначною кількістю виділення пилу;
для світильників – 4 – 12 разів на рік в залежності від характеру запилення
виробничого приміщення. Перш ніж приступати до очищення світильників,
потрібно їх знеструмити. Світильники загального та місцевого освітлення, що
підвішені на висоті нижче 2,5м від рівня підлоги, повинні мати напругу не вище
42В. При слюсарно – монтажних роботах, технічному обслуговуванні і ремонті
машин, автомобілів і іншого обладнання необхідно користуватися переносними
джерелами світла (ручними світильникаи) з напругою не вище 42В, а при роботах
в особливо небезпечних умовах – не вище 12В. Конструкція ручного переносного
світильника повинна виключати усіляку можливість дотику до струмонесучіх
частин.
При експлуатації освітлювальних установок необхідно періодично
перевіряти:
- стан ізоляції дротів;
Арк
192 ПЗ Б-24ск
- рівень освітлення в контрольних точках даного приміщення (не рідше
одного рази на рік після чищення світильників та заміни згорілих ламп)
Основний прилад для вимірювання освітлювання – люксметр.
Одним з найбільш ефективних засобів для забезпечення комфортних умов
праці на робочих місцях є фарбування устаткування і приміщень. Фарбування
службових приміщень істотно впливає на освітленість і на психофізіологічний
стан людини. При виборі кольору для фарбування стін, стелі і підлоги службових
приміщень варто керуватися коефіцієнтами відображення світла різними по
фарбуванню освітленими поверхнями.
При виборі кольорового оформлення приміщень необхідно враховувати
також орієнтацію віконних прорізів по сторонах світу. Якщо вони звернені на
північ, то для фарбування доцільно застосовувати теплі тони: світло-жовті, світло-
бежеві.
У тих випадках, коли вони виходять на південну сторону, рекомендуються
холодні тони: салатний, ясно-зелений, світло-блакитний. Так як дані приміщення
автоматизованого системного керування орієнтовані на північ, то для фарбування
застосовуємо теплі тони. Для фарбування стін використовуємо світло – бежевий
колір, в фарбувальну суміш для фарбування стелі додаємо синьку для надання
більшої білизни.
6.3 Планування заходів цивільного захисту
Можливі аварії від дії стихійних лих в зоні розташування будівлі.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є , [ 53 ]:
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек. та більше;
- снігові замети;
- сильні довготривалі морози;
- підтоплення (території, основи фундаментів);
Аварії на виробництві від дії стихійних лих в зоні розташування споруди
поділяються на дві категорії :
До першої відносяться аварії, які призвели до повної або часткової зупинки
робочого процесу із великим матеріальним збитком та загибеллю людей. Для
ліквідації такої аварії потрібно використовувати війська цивільної оборони,
підрозділи армії України.
До другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких сталося руйнування або
пошкодження окремих частин споруди із можливою загибеллю персоналу. Для
ліквідації наслідків такої аварії достатньо сил формувань цивільної оборони та
спеціальних відомчих формувань на місцях.
Для організації попередження та ліквідації наслідків стихійних лих та аварій
створюється штаб цивільної оборони, начальником штабу ЦО призначається
керівник.
Для безпосереднього керівництва в надзвичайних ситуаціях створюються
відповідні службу ЦО. Працюючі служб проводять навчання та інструктаж, щодо
дій у надзвичайних ситуаціях, також передбачається виконання та забезпечення
робіт технічними засобами.
Арк
192 ПЗ Б-24ск
Відповідно закону ,,Про цивільну оборону України,, захист населення у
надзвичайних ситуаціях – одне із головних завдань цивільної оборони, тому при
необхідності планується , [ 53 ]:
− укриття населення в захисних спорудах(сховища, ПРУ);
− розселення або евакуація працюючих;
− протиепідемні заходи, рятувальні та інші невідкладні роботи в
осередках ураження, санітарна обробка людей, одягу, техніки.
Технічними заходами також передбачається підсилення конструкцій:
− герметизація приміщень, обладнання, продовольства;
− дублювання енергетичного забезпечення;
− дублювання системи водопостачання;
− створення запасів матеріалів, техніки, запчастин, медикаментів;
− підтримання в належному стані засобів пожежегасіння.
Для послаблення ураження працюючих від дії хімічних речовин та радіації
передбачається створення запасів індивідуальних засобів захисту – індивідуальні
аптечки, противогази, дозиметри, спецодяг та інше.
Оцінка хімічної обстановки говорить про те, що отруєнних речовин поблизу
складу немає, тому захисні споруди, сховища, протирадіаційні укриття будувати
недоцільно.
Прогноз можливостей виникнення надзвичайних ситуацій, що загрожують
життю людини.
Згідно [1] регіон будівнитцва не відноситься до сейсмісно активних, тому при
проетктуванні не виділяються заходи щодо підвищення сейсмічених
характеристик конструкцій і властивостей будівлі вцілому.
Небезпеки ураганів, цунамі в районі будівнцтва не існує, тоу заходи
перебдачати не доцільно.
Загрози хімічної та радіаційної небезпеки для будівлі, що проектується немає,
тому захисні споруди не потрібні.
Велике значення має надаватися питанням прогнозування і планування дій на
випадок виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть спричинити руйнування
будівель і споруд, забруднення навколишнього середовища і нанесення втрат
здоров'ю населення.
Оцінка обстановки (радіуси зон руйнувань, пожеж), яка може скластися на
підприємстві при аварії, буде основою для планування обсягу і характеру
запобіжних заходів і організації рятувальних робіт. До запобіжних заходів
спалахування і вибуху пилу належать такі:
— ізоляція і відокремлення небезпечних приміщень; обладнання
вентиляційних отворів; застосування пристроїв для подавлення вибуху;
відгороджування дільниць виробництва, де виділяється пил; від джерел
можливого запалювання; віддалення і захист джерел запалювання;
— установка пилоуловлювачів: не допускати накопичення пилу до вибухової
концентрації та виділення пилу в атмосферу.
При оцінюванні можливої ситуації аналіз виконання цих заходів може
показати слабкі місця, що можуть призвести до пожежі чи вибуху. Тому розробка
і впровадження ефективних заходів будуть важливими у зменшенні факторів
Арк
192 ПЗ Б-24ск
ризику.
На об'єкті з урахуванням специфіки виробництва з метою створення
безпечних умов для персоналу розробляють схему безаварійної зупинки об'єкта на
випадок раптового припинення подачі електроенергії, води і газу, план ліквідації
можливих аварій і організовують підготовку робітників і службовців до роботи в
аварійних умовах. Рятувальні та інші невідкладні роботи при ліквідації наслідків
виробничих аварій і катастроф виконують рятувальні формування і залучене
населення.
Характер аварій визначається причинами виникнення, масштабами і
особливостями виробництва. Від цього залежатимуть наслідки аварій, а це
визначає тактику проведення рятувальних робіт. Щоб не дати аварії розростися до
катастрофічних розмірів, не допустити загибелі людей, зменшити кількість
уражених і зростання матеріальних втрат, необхідно рятувальні роботи починати
негайно.
Формування охорони громадського порядку оточують місце аварії і
створюють умови для безперебійного прибуття інших формувань і успішного
проведення робіт.
Для визначення обсягу і характеру аварії, кількість необхідних сил і засобів,
правильної організації рятувальних робіт начальник цивільного захисту дає
розпорядження організувати розвідку. До складу розвідувальних груп необхідно
включити спеціалістів, які знають специфіку виробництва і розміщення об'єктів.
Розвідка повинна встановити місця скупчення людей і ступінь загрози їхньому
життю; ступінь і обсяг руйнувань, можливості виконання робіт без індивідуальних
засобів захисту; наявність руйнувань, які можуть ускладнити обстановку, або
фактори, що можуть збільшити розмір аварії; стан виробничих і комунально-
енергетичних мереж.
Керівник об'єкта, спеціалісти об'єкта, командири рятувальних формувань
вивчають дані, зібрані розвід групами, і приймають рішення про ведення
рятувальних робіт.
Формування цивільного захисту одержують завдання для проведення
рятувальних робіт, аварійно-технічні формування за необхідності відключають
подачу газу, електроенергії, кисню, пари, паливних, мастильних і
вибухонебезпечних рідин.
Рятувальні загони разом з медичними негайно розпочинають рятування людей
і надання потерпілим медичної допомоги.
Формування загального призначення під час гасіння пожеж разом з
протипожежними формуваннями займаються рятуванням потерпілих із-під завалів
і уламків та наданням їм першої допомоги, розчищанням проїздів, евакуацією
потерпілих, усуненням пошкоджень на комунально-енергетичній мережі.
Засоби механізації, які використовуються при невідкладних і аварійно-
відновних роботах, мають бути універсальними, маневреними,
транспортабельними і малогабаритними. На невеликих територіях, якщо немає
широкого фронту робіт, великого нагромадження переплетених, залізобетонних і
металевих конструкцій використовують механізовані інструменти і найпростіші
Арк
192 ПЗ Б-24ск
засоби механізації: апарати для газового різання металу, відбійні молотки,
перфоратори, лебідки, домкрати, ломи, лопати, кирки та ін.
Для освітлення ділянок робіт застосовують прожектори і переносні
світильники.
Якщо є потреба, органи управління цивільного захисту за участю населення і
формувань готують тимчасовий житловий фонд, створюють наметові містечка,
організовують евакуацію населення. У безпечних місцях розгортають медичні
установи, куди і відправляють усіх потерпілих. Організовують харчування,
забезпечення питною водою.
Індивідуальний спосіб захисту передбачає застосування індивідуальних
засобів захисту органів дихання, шкіри, а також медичних засобів захисту. Цей
спосіб широко застосовують у мирний час в умовах радіоактивного забруднення, в
зонах, заражених сильнодіючими ядучими речовинами, осередках біологічного
зараження, районах стихійних лих. У режимі надзвичайної ситуації і
надзвичайного стану всі заходи, які передбачається застосовувати для захисту
населення, включають застосування засобів індивідуального захисту.
Організація забезпечення населення індивідуальними засобами захисту є
важливим завданням органів цивільного захисту. Безпосередньо відповідають за
це керівники об'єктів і населених пунктів. Облік наявних індивідуальних засобів
ведуть органи управління цивільного захисту.
Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людей від радіоактивних,
отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних засобів. За
призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби захисту
органів дихання і шкіри.
За принципом захисту вони бувають фільтруючі та ізолюючі.
Фільтрація полягає в тому, що повітря, яке проходить у засобах захисту
органів дихання через фільтруючі елементи, шар активованого вугілля,
звільняється від шкідливих домішок і надходить в організм людини чистим.
Індивідуальні засоби захисту ізолюючого типу за допомогою матеріалів,
непроникних для зараженого повітря, повністю ізолюють організм людини від
навколишнього повітря.
Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій — це проведення комплексу
заходів, які включають аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що
здійснюються при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного, природного
та військового характеру і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів,
рятування життя та збереження здоров'я людей, а також локалізацію надзвичайних
ситуацій.
Аварійно-рятувальні роботи — це роботи, спрямовані на пошук, рятування і
захист людей, в тому числі надання їм невідкладної медичної допомоги, захист
матеріальних і культурних цінностей та довкілля при ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій.
Рятувальні роботи з метою врятування людей і надання їм допомоги
включають: розвідку району лиха і осередку ураження, маршруту висування
формувань та проведення робіт; локалізацію і ліквідацію пожеж на шляху
введення рятувальних формувань і об'єктах рятувальних робіт (розшуку і
рятування людей, які знаходяться в завалених сховищах, підвалах, завалах,
Арк
192 ПЗ Б-24ск
палаючих, загазованих, задимлених або затоплених будинках і виробничих
приміщеннях), розкриття розвалених, пошкоджених, завалених захисних споруд і
рятування людей, які знаходяться в них; надання першої медичної допомоги
потерпілим; винесення потерпілих і евакуація з осередку ураження, небезпечних
зон у безпечний район; санітарну обробку людей, ветеринарну обробку
сільськогосподарських тварин, знезаражування території, будівель, споруд,
продовольства, води, техніки, сировини.
Одночасно або перед рятувальними роботами необхідно виконати інші
невідкладні аварійні роботи. Наприклад, для того щоб підвезти людей і техніку,
необхідно розчистити завалені проїзди, навести переправи, подати воду для
гасіння пожеж тощо.
За організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
відповідає керівник ЦЗ об'єкта чи населеного пункту. Він особисто керує
підпорядкованими формуваннями через служби ЦЗ.
Безпосередньо на місці проведення рятувальних робіт особовим складом
керує командир формування. Він стежить за ходом роботи, за встановленим
режимом роботи, за зміною обстановки, проведенням перегрупування чи
перестановки сили і засобів на місці роботи, контролює суворе дотримання
заходів захисту і безпеки особового складу.
До невідкладних робіт належать: прокладання колонних шляхів і влаштування
проїзду, проходів у завалах і зонах забруднення РР, зараження ОР і СДЯР,
локалізація і ліквідація аварій на газових, енергетичних, водопровідних,
каналізаційних і технологічних мережах з метою створення умов для проведення
рятувальних робіт: укріплення або обвалення пошкоджених і з загрозою обвалу
конструкцій будівель і споруд на шляхах руху формувань і в місцях роботи:
ремонт і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв'язку і комунально-
енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт, потреб населення й
особового складу формувань, які працюють у районах стихійного лиха, аварії чи
осередку ураження, а також для протипожежних заходів.
На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і
оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти уражаючих факторів
ядерної, хімічної і біологічної зброї, стихійних лих і виробничих аварій, необхідно
завчасно організувати і провести організаційні, інженерно-технічні й технологічні
заходи для підвищення стійкості роботи.
Здійснення організаційних заходів передбачає завчасну підготовку всіх
структур цивільного захисту, служб і формувань до надзвичайних ситуацій.
Вжиттям технологічних заходів підвищується стійкість роботи об'єктів
шляхом змінювання технологічних процесів, режимів, можливих в умовах
надзвичайних ситуацій.
Інженерно-технічні заходи мають забезпечити підвищену стійкість
виробничих споруд, технологічних ліній, устаткування, комунікацій об'єкта до
впливу уражаючих факторів під час надзвичайних ситуацій.
При проведенні цих заходів необхідно враховувати конкретні умови об'єкта
народного господарства. Проте є загальні організаційні інженерно-технічні
заходи, які мають проводитись на всіх об'єктах.
1. Забезпечення захисту людей та їх життєдіяльності. Створення на об'єкті
Арк
192 ПЗ Б-24ск
надійної системи оповіщення про загрозу нападу противника, радіоактивне
забруднення, хімічне і біологічне зараження, загрозу стихійного лиха і виробничої
аварії. Організація розвідки і спостереження за радіоактивним забрудненням,
хімічним і біологічним зараженням; гідрометеорологічне спостереження за рівнем
води, напрямком і швидкістю вітру, рухом і поширенням хмари радіоактивного
забруднення, СДЯР і ОР.
Створення фонду захисних споруд ЦО, запасів засобів індивідуального
захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню.
Завчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і
знезаражування одягу, організація взаємодії з установами охорони здоров'я для
медичного обслуговування населення у надзвичайних ситуаціях.
Підготовка до евакуації населення, розміщеного в зонах можливих руйнувань
і катастрофічного затоплення. Завчасна підготовка місць евакуації, організація
прийому евакуйованого населення на територію населених пунктів.
Постачання населення продуктами харчування, питною водою, предметами
першої необхідності; комунальне побутове обслуговування населення з
урахуванням проведення евакуаційних заходів, забезпечення захисту
продовольчих запасів.
Навчання населення способам захисту, надання першої допомоги, практичним
діям в умовах надзвичайних ситуацій, морально-психологічна підготовка
населення для виживання.
Забезпечення чіткої інформації про обстановку та правила дій і поведінки
населення в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.
Захист цінного й унікального устаткування. Захистити цінне і унікальне
устаткування можна завдяки проведенню інженерно-технічних заходів, щоб
зменшити небезпеку пошкодження і руйнування цінного й унікального
устаткування, станків з програмним керуванням, шліфувальних, токарних,
розточних, зубофрезер-них, пресових станків, автоматичних конвеєрних ліній та
іншого устаткування.
Варіантами такого захисту є розміщення зазначеного устаткування в
заглиблених приміщеннях а також використання спеціальних захисних
пристосувань, закріплення станків на фундаментах, застосування контрфорсів для
підвищення стійкості проти перекидання обладнання.
Забезпечення збереження й відновлення будівель і споруд. Оцінка можливих
ступенів руйнування будівель і споруд господарства, населеного пункту.
Визначення обсягу невідкладних ремонтних робіт, потреби в будівельних
матеріалах.
Розрахунок сил і засобів для проведення невідкладних ремонтних та інших
робіт, а також знезаражування приміщень, виробничих ділянок і території.
Створення і підготовка спеціальних формувань для ремонтно-відновних,
будівельних та інших робіт на об'єкті. При будівництві нових будівель і захисних
споруд врахувати вимоги ЦЗ.
Розробка комплексу протипожежних заходів, які виключали б можливість
виникнення масових пожеж.
Забезпечення надійності системи управління і зв'язку. Організація захищеного
Арк
192 ПЗ Б-24ск
пункту управління, оснащення його засобами зв'язку, які б дали можливість
швидко доводити сигнали ЦЗ до всіх виробничих підрозділів і населення у місцях
проживання.
Розробка документів, які регламентують чіткі дії персоналу для забезпечення
сталої роботи об'єкта в надзвичайних умовах.
Підготовка необхідного резерву кадрів спеціалістів, механізаторів і керівних
працівників для зміни тим, які будуть мобілізовані.
Планування збору даних про обстановку, передачу команд і розпоряджень в
умовах впливу на об'єкт уражаючих факторів. Організація використання
радіозасобів, телефонного зв'язку, посильних для зв'язку з віддаленими
населеними пунктами, виробничими підрозділами, а також з колонами
евакуйованого населення, що перебувають у дорозі, і відповідальними особами,
які супроводжують під час евакуації. Забезпечення дублювання ліній і каналів
зв'язку. Для підтримання на високому рівні ЦЗ регулярно проводити підготовку
населення, спеціалістів, проводити об'єктові тренування і командні навчання.
З метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного та
природного характеру здійснюються заходи інженерного захисту під час
проектування й експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки
діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення і довкілля.
Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних
ситуацій є захист населення.
Захист населення — це створення необхідних умов для збереження життя і
здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях.
Головна мета захисних заходів — уникнути або максимально знизити
ураження населення.
До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах
держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій належать:
інформація та оповіщення, спостереження і контроль, укриття в захисних
спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологічний, біологічний,
екологічний, радіаційний і хімічний захист, індивідуальні засоби захисту,
самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях.
Заходи інженерного захисту населення і території мають передбачати: під час
розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення
містобудування враховувати можливі прояви небезпечних і катастрофічних явищ і
раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих
наслідків їхньої діяльності у разі виникнення аварії; спорудження будинків,
будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими
рівнями безпеки та надійності; розроблення і здійснення заходів безаварійного
функціонування об'єктів підвищеної небезпеки, створення комплексної схеми
захисту населення пунктів та об'єктів господарювання від небезпечних природних
процесів; розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання
надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків; організацію будівництва
протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та
інших інженерних споруд спеціального призначення; реалізацію заходів
санітарної охорони території.
Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного
Арк
192 ПЗ Б-24ск
надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення епідемічного
благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру необхідно проводити такі заходи: планування і використання наявних
сил і засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності й
господарювання; розгортання в умовах надзвичайної ситуації необхідної кількості
лікувальних закладів; завчасне застосування профілактичних медичних препаратів
та санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових продуктів,
продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання, стану
атмосферного повітря та опадів, стану довкілля, санітарно-гігієнічної та
епідеміологічної ситуації; завчасне створення і підготовку медичних формувань,
медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення,
накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і
техніки, навчання населення способів надання першої медичної допомоги;
недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього
середовища та наслідків надзвичайних ситуацій.
Біологічний захист передбачає своєчасне виявлення біологічного зараження,
проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і
спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.
Біологічний захист передбачає проведення колективних індивідуальних
заходів захисту; запровадження карантину та обсервації; знезаражування осередку
уражених людей, тварин, урожаю, своєчасну локалізацію зони біологічного
ураження; проведення екстреної та специфічної профілактики; запровадження та
додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та
організаціями незалежно від форм власності й господарювання та населенням;
прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження.
Головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і
територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є
інформація та оповіщення.
Зміст інформації мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що
прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж
поширення і наслідків, а також заходи реагування на них.
Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій
від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та
способи їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати населенню через засоби
масової інформації центральні та місцеві органи виконавчої влади та виконавчі
органи рад.
Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і постійне
інформування про них населення забезпечується шляхом:
— завчасного створення, підтримання в постійній готовності
загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого
оповіщення населення;
— організаційно-технічного з'єднання територіальних систем
централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;
— завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання із системами
спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та
Арк
192 ПЗ Б-24ск
інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення,
районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств та інших об'єктів
підвищеної небезпеки;
— централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем
зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та
інших технічних засобів передавання інформації.
Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації у
мирний, в особливий період та постійне інформування його про наявну
обстановку — одне з важливих завдань цивільного захисту України. Для цього
створюється система, організаційно-технічне об'єднання засобів для передачі
сигналів і розпоряджень органів управління цивільного захисту.
Система оповіщення та інформативного забезпечення створюється завчасно в
усіх ланках пунктів управління.
Основу системи оповіщення утворюють автоматизована система
централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також спеціальні
засоби.
Автоматизована система оповіщення створюється завчасно на базі
загальнодержавної мережі зв'язку та радіомовлення і поділяється на державну та
територіальну. Вона може забезпечити оповіщення населення, поєднавши місцеву
телефонну мережу для подачі сигналу "Увага всім!" та повну інформацію за
допомогою засобів радіомовлення й телебачення.
Оповіщення підпорядкованих штабів, органів управління цивільного захисту і
населення організовується і забезпечується старшими органами управління.
Додатково в Україні створюється локальна державна система оповіщення про
загрозу катастрофічного затоплення в разі руйнування гідроспоруд на р. Дніпро.
Відповідальним за організацію оповіщення про загрозу і виникнення
надзвичайної ситуації і постійне інформування населення про становище є органи
управління цивільного захисту відповідної адміністративно-територіальної
одиниці.
Сигнали передаються каналами зв'язку, радіотрансляційними мережами і
засобами телебачення. Одночасно з інформацією про надзвичайну ситуацію
передаються вказівки про порядок дій формувань цивільного захисту і населення.
Сигнали, подані вищим органом управління цивільного захисту, мають
дублюватися всіма підпорядкованими підсистемами. Дублювати сигнали на
об'єктах і в населенних пунктах можна за допомогою місцевого
радіотрансляційного вузла, гудків підприємств, сирен транспорту, ударами в
рейку, дзвони.
Для своєчасного попередження населення введені сигнали попередження
населення у мирний і воєнний час.
Сигнал "Увага всім!" повідомляє населення про надзвичайну обстановку в
мирний час і на випадок загрози нападу противника у воєнний час. Сигнал
подається органами цивільного захисту за допомогою сирени і виробничих гудків.
Тривалі гудки означають попереджувальний сигнал.
Почувши їх, необхідно включити радіо, телевізор і прослухати текст
інформації про дії населення після одержання сигналу. Якщо немає радіо,
Арк
192 ПЗ Б-24ск
телевізора або вони не працюють, слід з'ясувати значення і зміст інформації
у сусідів або інших людей, які знають про неї.
Після одержання інформації необхідно виконати всі вказівки тексту
інформації сигналу.
Сигнали і варіанти оповіщення населення в мирний час такі. "Аварія на
атомній електростанції". Повідомляються місце, час, масштаби аварії, інформація
про радіаційну обстановку та дії населення. Якщо є загроза забруднення
радіоактивними речовинами, необхідно провести герметизацію житлових,
виробничих і складських приміщень. Провести заходи захисту від радіоактивних
речовин сільськогосподарських тварин, кормів, урожаю, продуктів харчування та
води. Прийняти йодні препарати. Надалі діяти відповідно до вказівок штабу
органів цивільного захисту.
"Аварія на хімічно небезпечному об'єкті". Повідомляються місце, час,
масштаби аварії, інформація про можливе хімічне зараження території, напрямок
та швидкість можливого руху зараженого повітря, райони, яким загрожує
небезпека. Дається інформація про поведінку населення. Залежно від обставин:
залишатися на місці, у закритих житлових приміщеннях, на робочих місцях чи
залишати їх і, застосувавши засоби індивідуального захисту, вирушити на місця
збору для евакуації або в захисні споруди. Надалі діяти відповідно до вказівок
штабу органів управління цивільного захисту.
"Землетрус". Подається повідомлення про загрозу землетрусу або його
початок. Населення попереджається про необхідність відключити газ, воду,
електроенергію, погасити вогонь у печах; повідомити сусідів про одержану
інформацію; взяти необхідний одяг, документи, продукти харчування, вийти на
вулицю і розміститися на відкритій місцевості на безпечній відстані від будинків,
споруд, ліній електропередачі.
"Затоплення". Повідомляється район, в якому очікується затоплення в
результаті підйому рівня води в річці чи аварії дамби.
Населення, яке проживає в даному районі, повинне взяти необхідні речі,
документи, продукти харчування, воду, виключити електроенергію, відключити
газ і зібратись у вказаному місці для евакуації. Повідомити сусідів про стихійне
лихо і надалі слухати інформацію штабу органів управління цивільного захисту.
"Штормове попередження". Подається інформація для населення про
посилення вітру. Населенню необхідно зачинити вікна, двері. Закрити в
приміщеннях сільськогосподарських тварин. Повідомити сусідів. Населенню, по
можливості, перейти в підвали, погреби.
Сигнали оповіщення населення у воєнний час такі.
Сигнал "Повітряна тривога" подається для всього населення. Попереджається
про небезпеку ураження противником даного району. По радіо передається текст:
"Увага! Увага! Повітряна тривога! Повітряна тривога!" Одночасно сигнал
дублюється сиренами, гудками підприємств і транспорту. Тривалість сигналу 2—3
хв.
При цьому сигналі об'єкти припиняють роботу, транспорт зупиняється і все
населення укривається в захисних спорудах. Робітники і службовці припиняють
роботу відповідно до інструкції і вказівок адміністрації. Там, де неможливо через
технологічний процес або через вимоги безпеки зупинити виробництво,
Арк
192 ПЗ Б-24ск
залишаються чергові, для яких мають бути захисні споруди.
Сигнал може застати у будь-якому місці й будь-який час. В усіх випадках
необхідно діяти швидко, але спокійно, впевнено, без паніки. Суворо
дотримуватися правил поведінки, вказівок органів цивільного захисту.
Сигнал "Відбій повітряної тривоги". Органами цивільного захисту через
радіотрансляційну мережу передається текст: "Увага! Увага! Громадяни! Відбій
повітряної тривоги!". За цим сигналом населення залишає захисні споруди і
повертається на свої робочі місця і в житла.
Сигнал "Радіаційна небезпека" подається в населених пунктах і в районах, в
напрямку яких рухається радіоактивна хмара, що утворилася від вибуху ядерного
боєприпасу.
Почувши цей сигнал, необхідно з індивідуальної аптечки ЛІ-2 прийняти 6
таблеток радіозахисного препарату № 1 із гнізда 4, надіти респіратор,
протипилову пов'язку, ватно-марлеву маску або протигаз, взяти запас продуктів,
документи, медикаменти, предмети першої потреби і направитися у сховище або
ПРУ.
Сигнал "Хімічна тривога" подається у разі загрози або безпосереднього
виявлення хімічного або бактеріологічного нападу (зараження). При цьому сигналі
необхідно прийняти з індивідуальної аптечки АІ-2 одну таблетку препарату при
отруєнні фосфорорганічними речовинами з пенала з гнізда 2 або 5 таблеток
протибактеріального препарату № 1 із гнізда 5, швидко надіти протигаз, а за
необхідності — і засоби захисту шкіри, якщо можливо, та укритися в захисних
спорудах. Якщо таких поблизу немає, то від ураження аерозолями отруйних
речовин і бактеріальних засобів можна сховатися в житлових чи виробничих
приміщеннях.
При застосуванні противником біологічної зброї населенню буде подана
інформація про наступні дії.
Успіх захисту населення залежатиме від дисциплінованості, своєчасної і
правильної поведінки, суворого дотримання рекомендацій і вимог органів
цивільного захисту.
Арк
192 ПЗ Б-24ск
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
На будівництво – Склад овочевої продукції м. Жашків, Черкаської обл.
N п/п Найменування показників Один.вимі Показники
ру
1 2 3 4
1 Найменування будівлі та її місцезнаходження Склад овочевої
продукції м. Жашків,
Черкаської обл.
2 Характеристика будівництва Новее
3 Кошторисна вартість будівництва в поточних тис.грн. 157373,789
цінах 2026 р.
- в т.ч. Б М Р тис.грн. 4049,117
4 Будівельний об`єм м3 19404
5 Загальна площа м2 2772
6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі Грн. 8110,4
7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі Грн. 56 772
8 Трудомісткість будівництва люд/год 47949
9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі люд/дн. 0,31
10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі люд/дн. 2,16
11 Тривалість будівництва Місяців 14
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 1 - 157_ОС_2-1
Склад овочевої продукції м. Жашків, Черкаської обл. Форма №3
ОБ`ЄКТНИЙ КОШТОРИС № 2-1
на будівництво : Склад овочевої продукції.
Кошторисна вартість об`єкта 157373,789 тис.грн.
Кошторисна трудомісткість 47,949 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата 28 327,282 тис.грн.
Вимірник одиничної вартості
Будівельні обсяги
Номери Кошторисна вартість, тис.грн. Кошторис-
Кошторис-
кошторисів на трудо- Показники
№ устаткуван- на заробіт-
і кошторис- Найменування робіт і витрат будівельних монтажних інших місткість, одиничної
п/п ня, меблів та всього на плата,
них роз- робіт робіт витрат тис. вартості
інвентарю тис. грн.
рахунків люд.-год.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Л.кошторис на загальнобудівельні роботи 140483,381 - - - 140483,38 47,949 -
2-1-1 1
2 Л.кошторис на внутріщні санітарно-технічні роботи 8 322,2811 - - - 8 322,2811 - -
2-1-2
3 Л.кошторис на електротехнічні та слабкострубні - 5630,027 - - 5630,027 - -
2-1-3 роботи
4 Л.кошторис на придбання та монтаж технологічного - 1969,049 969,049 - 2938,100 - -
2-1-4 обладнання
--- ---------------- ---------------------------------------------------------- ----------------- ---------------- ------------------- --------------- --------------- ---------------- ---------------- ---------------
Всього: 148805,660 7 599,076 969,049 - 157373789 47,949 28 327,282 -
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 1 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
Форма № 4
Будова - Склад овочевої продукції м. Жашків, Черкаської обл.
Шифр проекту - б/н
Локальний кошторис № 2-1-1
на загальнобудівельні роботи
Склад овочевої продукції
Основа: Кошторисна вартість 140483,381 тис. грн.
креслення (специфікації ) № Кошторисна трудомісткість 47,949 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата 25 287 008 тис. грн.
Середній розряд робіт 3,3 розряд
Складений в поточних цінах станом на “26 квітня 2026 р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
Шифр і
всього тації тації
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль-
машин машин не зайнятих обслуго-
п/п позиції одиниця виміру кість заробіт-
всього вуваням машин
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують
заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної на
плати плати одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
А. Підземна частина
Роздiл 1. Землянi роботи
1 Е1-30-1 Планування площ бульдозерами потужністю 59 15,5 39,83 39,83 __-__ __-__
кВт [80 к.с.] за 1 прохід -- 12,03 0,77 12
1000м2
2 Е1-24-2 Розроблення грунту бульдозерами потужністю 59 1,08 1297,73 1297,73 __-__ __-__
кВт [80 к.с.] з переміщенням грунту до 10 м, група -- 391,98 25,22 27
грунтів 2
1000м3
3 Е1-13-5 Розроблення грунту у відвал екскаваторами 0,887 4757,03 4547,09 18,53 16
"драглайн" або "зворотна лопата" з ковшом 209,94 1639,86 110,06 98
місткістю 0,25 м3, група грунтів 2
1000м3
4 Е1-18-5 Розроблення грунту з навантаженням на 3,491 7921,07 7401,02 45,90 160
автомобілі-самоскиди екскаваторами 520,05 2566,62 170,79 596
одноковшовими дизельними на пневмоколісному
ходу з ковшом місткістю 0,25 м3, група грунтів 2
(надлишок)
1000м3
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 2 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
5 С311-5 Перевезення грунту до 5 км 5760,15 11,25 11,25 __-__ __-__
т -- 1,23 0,10 570
6 Е1-20-2 Робота на відвалі, група грунтів 2-3 3,491 595,85 526,95 5,64 20
1000м3 63,90 151,19 8,32 29
7 Е1-164-2 Доробка вручну, зачищення дна i стiнок вручну з 2,43 3480,89 __-__ 314,16 763
тех.ч. викидом грунту в котлованах i траншеях, 3480,89 - - -
п.1.3.180 розроблених механiзованим способом
к=1,2 100м3
8 Е1-27-2 Засипка траншей і котлованів бульдозерами 1,13 909,41 909,41 __-__ __-__
потужністю 59 кВт [80 к.с.] з переміщенням грунту -- 274,69 17,67 20
до 5 м, група грунтів 2
1000м3
9 Е1-134-1 Ущільнення грунту пневматичними трамбівками, 11,3 436,57 208,17 18,36 207
група грунтів 1, 2 228,40 75,69 5,52 62
100м3
Разом прямі витрати по роздiлу 1, грн. 5115192 13264 101911 1166
19802 1414
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 17
всього заробiтна плата, грн. 410 710
Загальновиробничi витрати, грн. 925 526
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 253
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 462 763
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 1, грн. 5141816
Роздiл 2. Фундаменти
10 Е6-1-1 Улаштування бетонної підготовки 0,385 42944,26 1211,57 195,75 75
100м3 2217,85 424,42 24,86 10
11 Е6-1-5 Улаштування залізобетонних фундаментів 3 62562,98 3038,32 919,30 2758
загального призначення під колони об'ємом до 3 11436,09 1051,89 63,01 189
м3
100м3
12 С124-2 Гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1, 9,1 5065,76 __-__ __-__ __-__
діаметр 8 мм -- - - -
т
13 С124-21 Гарячекатана арматурна сталь періодичного 14,2 5427,47 __-__ __-__ __-__
профілю, клас А-III, діаметр 10 мм -- - - -
т
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 3 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
14 С124-24 Гарячекатана арматурна сталь періодичного 8,4 5080,96 __-__ __-__ __-__
профілю, клас А-III, діаметр 16-18 мм -- - - -
т
15 Е7-1-2 Укладання блоків і плит стрічкових фундаментів 0,52 5035,40 3489,78 119,63 62
при глибині котлована до 4 м, маса конструкцій до 1545,62 1402,88 86,67 45
1,5 т
100шт
16 К581321- Вартість фундаментних плит з/б 52 225,45 __-__ __-__ __-__
2045 шт -- - - -
варіант 1
С1411-18
17 Е7-42-4 Установлення блоків стін підвалів масою до 1,0 т 1,75 10790,13 7283,53 150,80 264
100шт 1972,46 2916,68 198,53 347
18 К581121- Блоки бетонні для стін підвалів марки ФБС iз 175 446,25 __-__ __-__ __-__
А004 бетону марки 100 -- - - -
варіант 2 Вiдпускна цiна: 464,4x0,815
С1426-11737 шт
19 Е7-1-15 Укладання фундаментних балок довжиною до 6 м 0,2 13502,77 4142,03 543,75 109
100шт 7460,25 1663,16 105,88 21
20 К584221-1 Балки фундаментні з/б 20 540,72 __-__ __-__ __-__
варіант 1 шт -- - - -
С1411-9131
21 Е7-20-3 Установлення монтажних виробів масою до 20 кг 0,6 13928,37 437,09 61,92 37
т 922,61 133,09 9,62 6
22 Е8-4-2 Гідроізоляція стін, фундаментів горизонтальна 8,85 2443,12 86,19 22,59 200
обклеювальна в 1 шар 299,32 34,26 2,75 24
100м2
23 Е11-2-9 Улаштування бетонної силової плити 212,3 483,79 __-__ 5,78 1227
м3 70,63 - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 2, грн. 5627592 59108 25994 4732
9868 642
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 4 665 369
всього заробiтна плата, грн. 1 024 105
Загальновиробничi витрати, грн. 61883
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 645
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 515052
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 2, грн. 5689475
Разом прямі витрати по пiдземнiй частинi, грн. 6742784 72372 127905 5898
29670 2056
в тому числi:
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 4 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 6 816 077
всього заробiтна плата, грн. 1 496 212
Загальновиробничi витрати, грн. 88506
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 898
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 748 106
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по пiдземнiй частинi, грн. 8312290
Б. Надземна частина
Роздiл 1. Каркас
24 Е7-5-2 Установлення колон прямокутного перерізу у 0,75 24123,29 8837,40 700,35 525
стакани фундаментів будівель при глибині 9608,80 3538,31 212,38 159
закладення колон до 0,7 м, масі колон до 2 т
100шт
25 С1412-329 (Колони)(стояки)(опори)(рами) прямокутні і, 58,5 1039,37 __-__ __-__ __-__
варіант 1 довжина понад 3 до 12 м, об'єм більше 0,2 до 1 м3, -- - - -
маса до 5 т, клас бетону В22,5
м3
26 С1412-371 (Колони)(стояки)(опори)(рами) прямокутні з 69 1099,84 __-__ __-__ __-__
варіант 1 консолями до 1 м у два боки, довжина понад 3 до -- - - -
12 м, об'єм більше 0,2 до 1 м3, маса до 5 т, клас
бетону В22,5
м3
27 С147-1 Стрижнева арматура А-I 33,75 541,31 __-__ __-__ __-__
100кг -- - - -
28 С147-4 Стрижнева арматура А-III 56,25 565,94 __-__ __-__ __-__
100кг -- - - -
29 С147-33 Закладні вироби із застосуванням вуглецевої 27 802,12 __-__ __-__ __-__
прокатної сталі -- - - -
100кг
30 Е7-12-5 Установлення в одноповерхових будівлях 0,17 47304,28 21059,57 1096,20 186
з/бетонних балок прогоном до 12 м, масою до 10 т, 16333,38 7274,77 445,17 76
при довжині плит покриття до 6 м, при висоті
будівель до 25 м
100шт
31 Е7-12-1 Установлення в одноповерхових будівлях 0,18 27205,16 13626,09 862,75 155
з/бетонних балок прогоном до 6 м, масою до 3 т, 12854,98 4691,74 290,18 52
при довжині плит покриття до 6 м, при висоті
будівель до 25 м
100шт
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 5 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
32 К582311-20 Балки залізобетонні підкранові 35 2751,53 __-__ __-__ __-__
варіант 1 шт -- - - -
С1412-517
33 Е7-9-16 Укладання в одноповерхових будівлях і спорудах 0,09 20240,37 6912,37 794,60 72
балок двоскатних при висоті будівлі до 15 м 11036,99 2742,81 171,86 15
100шт
34 К582211- Балки залізобетонні двосхилі для покриття 9 2822,16 __-__ __-__ __-__
Л307 одноповерхових будівель -- - - -
варіант 1 шт
С1412-628
Разом прямі витрати по роздiлу 1, грн. 13632008 13291 13283 938
4983 302
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 11 301 515
всього заробiтна плата, грн. 2 480 820
Загальновиробничi витрати, грн. 15228
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 148
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 3242
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 1, грн. 13782336
Роздiл 2. Стiни
35 Е8-6-2 Мурування зовнішніх простих стін з цегли 1002,66 522,25 36,41 6,98 6999
керамічної при висоті поверху понад 4 м 91,30 14,61 1,09 1089
м3
36 Е8-6-8 Мурування внутрішніх стін з цегли керамічної при 114,4 522,78 37,10 6,70 766
висоті поверху понад 4 м 86,56 14,89 1,10 126
м3
37 Е7-44-10 Укладання перемичок масою до 0,3 т 1,2 1036,91 688,03 21,46 26
100шт 274,04 276,16 20,45 25
38 С1412-863 Вартість з/бетонних перемичок 264 30,00 __-__ __-__ __-__
варіант 1 м -- - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 2, грн. 1592609 101774 41577 7791
16683 1240
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 1 392 040
всього заробiтна плата, грн. 305569
Загальновиробничi витрати, грн. 105001
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 1084
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 150 084
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 6 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 2, грн. 1697610
Роздiл 3. Покриття
39 Е7-13-7 Укладання в одноповерхових будівлях і спорудах 2,32 19364,72 7504,60 400,20 928
плит покриття довжиною до 6 м, площею до 20 м2, 5302,65 2658,25 171,67 398
при висоті будівель до 25 м
100шт
40 С1414-7844 Вартість плит перекриття та покриття 4176 102,18 __-__ __-__ __-__
варіант 1 м2 -- - - -
41 Е7-20-3 Установлення монтажних виробів масою до 20 кг 1,85 13928,37 437,09 61,92 115
(Анкера) 922,61 133,09 9,62 18
т
Разом прямі витрати по роздiлу 3, грн. 1497397 14009 18220 1043
6413 416
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 1465168
всього заробiтна плата, грн. 820422
Загальновиробничi витрати, грн. 17479
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 175
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 3812
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 3, грн. 1514876
Роздiл 4. Покрiвля
42 Е12-20-4 Улаштування пароізоляції обмазувальної в один 24,48 627,92 7,81 14,69 360
шар 187,59 2,84 0,18 4
100м2
43 Е12-19-2 Утеплення покриттів керамзитом 195,84 233,28 43,28 4,28 838
м3 47,42 15,29 1,01 197
44 Е12-22-1 Улаштування вирівнюючих стяжок цементно- 24,48 1255,55 270,20 38,39 940
піщаних товщиною 15 мм 431,89 97,68 6,39 156
100м2
45 Е12-22-2 Улаштування вирівнюючих стяжок цементно- 24,48 390,29 34,58 1,40 34
М=10 піщаних на кожний 1 мм зміни товщини 15,75 12,70 0,83 20
100м2
46 Е12-1-6 Улаштування покрівель скатних із 24,48 1488,33 49,09 21,80 534
наплавлюваних матеріалів у два шари 299,10 18,32 1,20 29
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 4, грн. 1137781 32160 17330 2706
6214 406
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 7 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 961 855
всього заробiтна плата, грн. 211138
Загальновиробничi витрати, грн. 35213
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 375
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 105 569
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 4, грн. 1172994
Роздiл 5. Перегородки
47 Е8-7-6 Мурування перегородок неармованих з цегли 2,55 7442,39 451,67 146,15 373
керамічної товщиною в 1/2 цегли при висоті 1981,79 181,43 13,35 34
поверху понад 4 м
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 5, грн. 518978 5054 1152 373
463 34
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 429 498
всього заробiтна плата, грн. 94 280
Загальновиробничi витрати, грн. 4801
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 49
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 21063
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 5, грн. 523779
Роздiл 6. Вiкна
48 Е10-18-2 Установлення віконних блоків зі спареними 8,5 4957,87 785,97 186,44 1585
рамами у кам'яних стінах житлових і громадських 2470,33 314,78 21,36 182
будівель при площі прорізу більше 2 м2
100м2
49 С123-139 Блоки віконні для промислових будівель, що 850 383,18 __-__ __-__ __-__
варіант 1 відчиняються всередину приміщення, спареної -- - - -
конструкції, двостулчасті
м2
50 Е15-201-4 Скління дерев'яних вікон зі спареними рамами 8,5 4023,35 25,60 74,58 634
склом віконним товщиною 2 мм (склом вiконним 927,78 13,35 1,11 9
товщиною 3 мм)
100м2
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 8 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
51 Е15-165-7 Поліпшене фарбування кольором олійним 21,25 898,61 0,83 59,56 1266
к=2,5 розбіленим дерев'яних віконних блоків, 789,17 0,33 0,03 1
коеф.до підготовлених під друге фарбування
об'єму 100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 6, грн. 6421138 45654 6917 3485
2796 192
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 3368567
всього заробiтна плата, грн. 1 163 162
Загальновиробничi витрати, грн. 40877
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 400
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 8721
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 6, грн. 6462015
Роздiл 7. Дверi
52 Е10-26-1 Установлення дверних блоків у зовнішніх і 8,04 4300,02 1418,42 142,04 1142
внутрішніх прорізах кам'яних стін, площа прорізу 1904,76 569,90 35,70 287
до 3 м2
100м2
53 С123-240 Блоки дверні для промислових будівель щитової 804 366,48 __-__ __-__ __-__
варіант 1 конструкції з глухими полотнами, ДВГ -- - - -
м2
54 Е15-165-6 Поліпшене фарбування кольором олійним 19,296 624,65 0,83 38,61 745
к=2,4 розбіленим дерев'яних дверних блоків, 511,58 0,33 0,03 1
підготовлених під друге фарбування в кам'яних
стiнах (полотна глухi)
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 7, грн. 3341275 25185 11420 1887
4588 288
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 3304670
всього заробiтна плата, грн. 29773
Загальновиробничi витрати, грн. 24633
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 237
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 5161
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 7, грн. 3365908
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 9 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Роздiл 8. Ворота
55 Е9-46-1 Монтаж каркасів воріт великопрогонових будівель, 0,43 3259,04 1790,40 66,24 28
ангарів та ін. без механізмів відкривання 973,07 572,68 28,89 12
т
56 С121-588 Ворота різних типів: рами, каркаси панелей, панелі 0,43 9026,54 __-__ __-__ __-__
із заповненням із тонколистової сталі без -- - - -
механізму відчинення
т
57 Е33-254-4 Фарбування олійною фарбою ворот за 2 раза 0,43 838,84 638,49 11,41 5
т 151,18 155,29 8,86 4
Разом прямі витрати по роздiлу 8, грн. 915643 483 1045 33
313 16
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 4115
всього заробiтна плата, грн. 796
Загальновиробничi витрати, грн. 574
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 5
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 101
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 8, грн. 956217
Роздiл 9. Сходи
58 Е7-47-4 Установлення сходових маршів без зварювання 0,02 8870,19 4460,84 319,00 6
масою більше 1 т 4226,75 1803,31 125,34 3
100шт
59 К589121- Сходові марші ребристої конструкції 2 780,30 __-__ __-__ __-__
3440 Вiдпускна цiна: 135,6x5,28 -- - - -
варіант 1 шт
С1418-8848
60 Е7-47-2 Установлення сходових площадок масою більше 1 0,02 9730,74 4788,90 343,65 7
т 4659,89 1915,11 134,29 3
100шт
61 К589121- Сходові площадки ребристої конструкції 2 377,53 __-__ __-__ __-__
3459 приведеною товщиною 13 см( з бетонною -- - - -
варіант 1 пiдлогою, що не потребує додаткового
С1418-8849 опорядження)
Вiдпускна цiна: (104,55+((13-13)x0,27+0)x15)x3,23
шт
Разом прямі витрати по роздiлу 9, грн. 3502688 178 185 13
74 6
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 10 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 3 474 262
всього заробiтна плата, грн. 762 643
Загальновиробничi витрати, грн. 218
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 2
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 381 321
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 9, грн. 4236906
Роздiл 10. Підлога
62 Е11-1-2 Ущільнення грунту щебенем 22,66 817,12 46,89 10,76 244
100м2 131,49 13,55 0,94 21
63 Е11-11-1 Улаштування стяжок цементних товщиною 20 мм 22,66 1437,68 89,07 56,25 1275
100м2 649,69 67,80 5,81 132
64 Е11-11-2 Додавати або вилучати на кожні 5 мм зміни 22,66 761,53 49,28 2,80 63
М=4 товщини цементних стяжок 32,34 27,17 2,28 52
100м2
65 Е11-21-1 Улаштування основи із самовирівнюючої 22,06 3380,87 156,01 94,80 2091
полімерцементної суміші товщиною 25 мм 1224,82 125,81 10,12 223
100м2
66 Е11-36-1 Улаштування покриття з лінолеуму 0,8 3328,58 18,32 60,36 48
полівінілхлоридного на тканинній підоснові марки 730,96 7,28 0,59 -
А товщиною 1,6 мм на клеї "Бустилат"
100м2
67 Е11-27-3 Улаштування покриття на цементному розчині з 22,06 8099,75 339,78 167,48 3695
плиток керамічних одноколірних із фарбником 2138,72 228,59 19,45 429
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 10, грн. 2324275 93220 15151 7416
10283 857
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 1 983 142
всього заробiтна плата, грн. 435 323
Загальновиробничi витрати, грн. 94191
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 994
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 21612
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 10, грн. 2418466
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 11 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Роздiл 11. Опорядження внутрiшнє
Стеля
68 Е15-61-2 Просте штукатурення цементно-вапняним 19,8 2188,00 118,72 112,20 2222
розчином по каменю і бетону стелі 1521,43 103,03 8,92 177
100м2
69 Е15-152-2 Фарбування водними розчинами всередині 19,8 101,81 1,67 7,26 144
приміщень, вапняне по цеглі й бетону 87,92 0,66 0,05 1
100м2
Стіни
70 Е15-61-1 Просте штукатурення цементно-вапняним 18,14 2125,78 118,72 107,25 1946
розчином по каменю і бетону стін 1454,31 103,03 8,92 162
100м2
71 Е15-152-2 Фарбування водними розчинами всередині 14,03 101,81 1,67 7,26 102
приміщень стін та колон , вапняне по цеглі й 87,92 0,66 0,05 1
бетону
100м2
72 Е15-151-2 Фарбування водними розчинами всередині 4,11 243,48 2,08 16,66 68
приміщень, клейове поліпшене 207,25 0,83 0,07 -
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 11, грн. 986329 60332 4570 4482
3934 341
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 621427
всього заробiтна плата, грн. 364266
Загальновиробничi витрати, грн. 49021
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 424
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 9237
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 11, грн. 9135350
Роздiл 12. Опорядження зовнiшнє
73 Е15-51-1 Поліпшене штукатурення цементно-вапняним 5,49 2119,10 67,38 100,81 553
розчином по каменю стін 1502,07 53,87 4,67 26
100м2
74 Е15-155-2 Силікатне фарбування фасадів із риштувань з 5,49 566,50 2,08 30,85 169
підготовленням поверхні 383,77 0,83 0,07 -
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 12, грн. 3114744 10353 381 722
301 26
в тому числi:
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 12 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 2 560 553
всього заробiтна плата, грн. 562 072
Загальновиробничi витрати, грн. 7882
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 66
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 1434
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 12, грн. 3122626
Роздiл 13. Рiзнi роботи
Вимощення
75 Е27-82-1 Улаштування дорожного корита [коритний профіль 0,295 2666,86 2357,67 14,60 4
з напівприсипними обочинами] із застосуванням 153,15 640,34 37,32 11
механізмів і переміщенням грунту на відстань до
100 м при глибині корита до 250 мм
1000м2
76 Е27-24-1 Улаштування одношарової основи товщиною 15 0,295 30086,96 2754,65 51,81 15
см із щебеню фракції 40-70 мм при укочуванні 616,02 911,44 53,97 16
кам'яних матеріалів з границею міцності на стиск
до 68,6 МПа [700 кгс/см2]
1000м2
77 Е27-24-4 На кожний 1 см зміни товщини шару до норм 27-24- -0,295 8078,63 __-__ __-__ __-__
к=5 1, 27-24-2, 27-24-3 додавати або виключати -- - - -
1000м2
78 Е27-55-1 Улаштування одношарових асфальтобетонних 2,95 2796,18 __-__ 22,61 67
покриттів доріжок і тротуарів із литої 306,59 - - -
дрібнозернистої асфальтобетонної суміші
товщиною 3 см
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 13, грн. 515529 1131 1509 86
458 27
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 423 812
всього заробiтна плата, грн. 93 031
Загальновиробничi витрати, грн. 1315
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 12
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 251
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 13, грн. 516844
Разом прямі витрати по надземнiй частинi, грн. 2821394 402824 132740 30975
57503 4151
в тому числi:
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 13 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 2285830
всього заробiтна плата, грн. 460327
Загальновиробничi витрати, грн. 396433
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 3971
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 86403
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по надземнiй частинi, грн. 85689412
Разом прямі витрати по кошторису, грн. 140483381 475196 260645 36873
87173 6207
в тому числi:
115 196 37
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.
2
всього заробiтна плата, грн. 25 287 008
Загальновиробничi витрати, грн. 484939
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 4869
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 105947
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Прямі витрати будiвельних робiт , грн. 140483381
в тому числі:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 2828337
заробiтна плата робiтникiв, не зайнятих обслуговуванням машин, грн. 475196
заробітна плата в експлуатації машин, грн. 87173
Загальновиробничi витрати, грн. 484939
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 4869
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 105947
115 196 37
Всього кошторисна вартість будiвельних робiт , грн.
2
кошторисна трудомісткість, люд.-год. 47949
кошторисна заробітна плата, грн. 25 287 008
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по кошторису, грн. 140483381
Кошторисна трудомісткість, люд.-год. 47949
Кошторисна заробiтна плата, грн. 25 287 008
1 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.1 ) - 1 - 391_ЛС_2-1-2
Будова – Склад овочевої продукції м. Жашків, Черкаської обл.
Локальний кошторис 2-1-2
на внутрішні санітарно-технічні роботи
Основа:креслення дипломного проекту Кошторисна вартість 8 322,281 тис. грн.
Складений в поточних цінах станом на “26 квітня” 2026 р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
Робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
Шифр і
всього тації тації
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль-
машин машин не зайнятих обслуго-
п/п позиції Одиниця виміру Кість заробіт-
Всього вуваням машин
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують
заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної На
плати плати Одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 УСН Влаштування опалення мз 19404 0,2
дод.2п.3
2 - “ - Влаштування вентиляції м3 19404 0,1
3 - “ - Влаштування хол. водопроводу м3 19404 0,2
4 - “ - Влаштування гор. Водопроводу м3 19404 0 , 1 1
5 - “ - Влаштування каналізації м3 19404 0,3
Разом прямі витрати по кошторису в цінах 2026р. грн.
Накладні витрати 13.3% г р н . 7 215 4171
---------------------------------------------------------------------- 106 863
Разом з накладними грн. 20005
Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни 2026р. 16,11
Всього по кошторису Грн. 8322281
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
1 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.1 ) - 1 - 391_ЛС_2-1-2
Будова - Склад овочевої продукції м. Жашків, Черкаської обл.
Локальний кошторис 2-1-3
на електротехнічні та слабкострумні мережі
Основа:креслення дипломного проекту Кошторисна вартість 5630,027 тис. грн.
Складений в поточних цінах станом на “26 квітня 2026 р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
Робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
Шифр і
Всього тації тації
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль-
машин машин не зайнятих обслуго-
п/п позиції Одиниця виміру кість заробіт-
Всього вуваням машин
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують
Заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної На
плати плати Одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 УСН Влаштування електроосвітлення м3 1 9 4 0 4 0 , 2 3881
дод.2п.3
2 - “ - Влаштування телефонізації та радіофікації м3 19404 0,09 1746
3 - “ - Силове ел. обладнання м3 19404 0,03 582
Разом по кошторису в цінах 2026 р. г р н . 5630027
----------------------------------------------------------------------
Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни 2026р. 16,11 -
Всього по кошторису грн. 5630027
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
1 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.1 ) - 1 - 9_ЛС_2-1-1
Форма № 4
Будова – Склад овочевої продукції м. Жашків, Черкаської обл.
Локальний кошторис 2-1-4
На придбання та монтаж технологічного обладнання
Основа:креслення дипломного проекту
Складений в поточних цінах станом на “26 квітня 2026 р.р. Кошторисна вартість -1969,049 тис.грн
В т.ч. обладнання - 13269,049 тис.грн
Монтажних робіт- 3281,345 тис.грн
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн. Робітників, люд.-
год.
Монт.робіт Монтажних робіт
Шифр і не зайнятих
Всього Е/м Е/М
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль- обслуго-
п/п позиції одиниця виміру кість вуваням машин
Обладнан Обладн
нормативу Тих, що
ня ання Всього ОЗП обслуговують
В в т.ч. за-
в т.ч. Машини
т.ч.зпл/ робітної
ОЗП На
маш Плати
Одини
цю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1 УСН Вартість та монтаж технологічного м3 19404 3,1 0,5 -
дод.3п.1 обладнання 0,2
Разом кошторису в цінах 2026 р грн
Накладні витрати 80% грн
Разом з накладними витратами грн
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни
16,11
2026 р
Всього по кошторису Грн 1969049
Література
1. ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в будівництві. – К.:
Мінбудархітектури України, 1993.
2. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації
генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009.
3. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації.-
К.: МінБуд України, 2009.
4. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій обладнання, виробів
та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009.
5. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних робочих
креслень.- К.: МінБуд України, 2009.
6. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми проектування.- К.:
МінБуд, 2010.
7. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.: Мінбуд
України, 2006.
8. ДБН В.1.1-7:2016. Пожежна безпека об’єктів будівництва. Основні вимоги.
[На заміну ДБН В.1.1-7-2002]. Київ : Мінрегіон України, 2017. 43 с.
9. ДБН Б.2.2-12:2019. Планування та забудова територій. Київ : Мінрегіон
України, 2019. 184 с.
10. ДБН В.2.1-10:2018. Основи і фундаменти будівель і споруд. Основні
положення. Київ : Мінрегіон України, 2018. 104 с.
11. ДСТУ Б В.2.6-103:2010. Конструкції будинків і споруд. Плити залізобетонні
стрічкових фундаментів. Технічні умови. Київ : Мінрегіонбуд України, 2010.
19 с.
12. ДСТУ Б В.2.6-108:2010. Блоки бетонні для стін підвалів. Технічні умови.- К.:
МінБуд України, 2010.
13. ДСТУ Б В.2.6-2:2009. Конструкції будинків і споруд. Вироби бетонні і
залізобетонні збірні. Загальні технічні умови. Київ : Мінрегіонбуд України,
2010. 31 с.
14. ДСТУ Б В.2.6-32:2007. Конструкції будинків і споруд. Панелі стінові
залізобетонні бетонні та бетонні для будинків і споруд. Загальні технічні
умови. Київ : Мінрегіонбуд України, 2008. 42 с.
15. ДСТУ Б В.2.7-61:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені керамічні рядові і
лицьові. Технічні умови.- К.: МінБуд України, 2008.
16. ДСТУ Б В.2.6-150:2010. Конструкції будинків і споруд. Колони залізобетонні
для багатоповерхових будівель. Технічні умови. Київ : Мінрегіонбуд України,
2011. 22 с.
17. ДБН В.2.6-198:2014. Конструкції будівель і споруд. Сталеві конструкції.
Норми проектування. [На заміну СНиП II-23-81*]. Київ : Мінрегіон України,
2014. 199 с..
18. ДСТУ Б В.2.6-25:2005. Конструкції будинків і споруд. Панелі залізобетонні
для перекриттів та покриттів будівель і споруд. Технічні умови. Київ : Мінбуд
України, 2006. 34 с..
19. ДСТУ Б В.2.6-149:2010. Конструкції будинків і споруд. Ригелі та балки
2
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
залізобетонні для багатоповерхових будівель. Технічні умови. [На заміну
ГОСТ 18980-90]. Київ : Мінрегіонбуд України, 2011. 24 с.
20. ДБН В.2.6-220:2022. Покриття будівель і споруд. [На заміну ДБН В.2.6-14-97].
Київ : Мінрегіон України, 2022. 54 с..
21. ДБН В.2.6-213:2021. Конструкції будинків і споруд. Підлоги. [На заміну ДСТУ
Б В.2.6-200:2015]. Київ : Мінрегіон України, 2021. 38 с.
22. ДСТУ Б В.2.6-147:2010. Конструкції будинків і споруд. Елементи сходів
залізобетонні. Технічні умови. Київ : Мінрегіонбуд України, 2011. 19 с.
23. ДСТУ Б В.2.6-211:2016. Конструкції будівель і споруд. Сходи пожежні
зовнішні стаціонарні та огородження дахів. Технічні умови. Київ : Мінрегіон
України, 2016. 28 с.
24. ДСТУ EN 14351-1:2020. Вікна та двері. Стандарт на продукцію,
експлуатаційні характеристики. Частина 1. Вікна та зовнішні дверні блоки (EN
14351-1:2006 + A2:2016, IDT). [На заміну ДСТУ Б В.2.6-15-99]. Київ : ДП
«УкрНДНЦ», 2021. 74 с.
25. ДСТУ Б В.2.6-23:2009. Конструкції будинків і споруд. Блоки дверні дерев'яні.
Загальні технічні умови. [На заміну ГОСТ 475-78]. Київ : Мінрегіонбуд
України, 2010. 41 с..
26. ДСТУ EN 13241:2014. Ворота промислові, комерційні, гаражні та двері.
Стандарт на продукцію, експлуатаційні характеристики (EN 13241-1:2003 +
A1:2011, IDT). [На заміну ГОСТ 18853-73]. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2015. 34 с.
27. ДСТУ Б В.2.6-151:2010. Конструкції будинків і споруд. Перемички
залізобетонні для будинків з цегляними стінами. Технічні умови. Київ :
Мінрегіонбуд України, 2011. 18 с.
28. ДСТУ EN 1090-2:2022. Виконання сталевих і алюмінієвих конструкцій.
Частина 2. Технічні вимоги до сталевих конструкцій (EN 1090-2:2018, IDT).
[На заміну ДСТУ Б В.2.6-199:2014]. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2023. 142 с.
29. ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення. -
К.: Мінбуд. України, 2010.
30. ДСТУ-Н Б В.2.6-203:2015. Настанова з виконання робіт при зведенні кам'яних
та армокамяних конструкцій. Київ : Мінрегіон України, 2016. 32 с.
31. ДБН В.1.1-7:2016. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.
[На заміну ДБН В.1.1-7-2002]. Київ : Мінрегіон України, 2017. 44 с.
32. ДБН В.2.5-64:2012. Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І.
Проектування. Частина ІІ. Будівництво. [На заміну СНиП 2.04.01-85]. Київ :
Мінрегіон України, 2013. 93 с..
33. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення. - К.: Мінбуд. України, 2006.
34. ДБН В.2.5-56:2014. Системи протипожежного захисту. [На заміну ДБН В.2.5-
13-98]. Киiв : Мiнрегiон України, 2015. 138 с.
35. Ю.С. Сергєєв, Е.Р. Боровський, А.М. Кравчук, В.Д. Івченка Санітарно-
технічне обладнання будівель. Приклади обчислення. К: Вища школа, 1991р.,
207с.
36. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення. –
К.: Мінбуд України, 2009.
3
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
37. Залізобетонні конструкції: Курсове та дипломне проектування / За ред. А. Я.
Барашикова. - К.: Вища шк. Головне зд-во, 1987. - 416 с.
38. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування.– К.: Мінбуд України, 2009.
39. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та фундаменти” для
студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 192 Будівництво та
цивільна інженерія”/Укладачі:Величко В.М., Черкаси, ЧДТУ, 2021.
40. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій.
Загальні технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2006.
41. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009.
42. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013: Настанова щодо проведення земляних робіт,
улаштування основ та спорудження фундаментів. — Київ : Мінрегіон України,
2014. — 84 с.
43. Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко,
Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге вид.,
допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с.
44. КНУ РЕКНб-2021: Збірник 1. Земляні роботи (Кошторисні норми України.
Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи). — Київ :
Міністерство розвитку громад та територій України, 2021. — 142 с.
45. Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний посібник/ В.К.
Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та інш.; За ред. В.К.
Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с.
46. Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний посібник /
М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. ред.
М.Г.Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2007. – 207 с
47. КНУ РЕКНб-2021: Збірник 6. Бетонні та залізобетонні конструкції монолітні.
— Київ : Міністерство розвитку громад та територій України, 2021. — 186 с.
48. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів- К.:
МінБуд України, 2013.
49. КНУ «Настанова щодо розроблення ресурсних елементних кошторисних
норм» : затверджена Наказом Міністерства розвитку громад та територій
України від 30.12.2021 № 364. — Київ : Мінрегіон України, 2021. — 48 с.
50. ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в будівництві.
Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009
51. Довідник з техніки Безпеки. Нісіс М. Н., Грінкруг Г. Н. Видання третє,
виправлене та доповнене. Київ, «Будівельник», 1977.
52. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець С.М.,
Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: Навчальний
посібник. – К, 2008. – 223 с
53. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання-
Прес, 2007. – 487 с.
54. ДСТУ БА.2.4-6 : 2009 (ГОСТ 21.508-93) Правила виконання робочої
документації генеральних планів. - К.: Мінбуд України, 2009.
4
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
55. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації.-
К.: МінБуд України, 2009.
56. ДСТУ Б А.2.4-5:2009 Система проектної документації для будівництва.
Загальні положення. - К.: МінБуд України, 2009.
57. ДСТУ 3008:2015: Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки.
Структура та правила оформлювання. — Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. — 31
с..
58. ДСТУ ГОСТ 2.106:2018: Єдина система конструкторської документації.
Текстові документи (ГОСТ 2.106-2019, IDT). — Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2019.
— 42 с..
59. ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в будівництві. – К.:
Мінбудархітектури України, 1993.
60. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації
генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009.
61. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій обладнання, виробів
та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009.
62. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних робочих
креслень.- К.: МінБуд України, 2009.
5
Арк.
192 Б-24ск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата