ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10180| Title: | ПРОЕКТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ЩОДО ВIДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДIЛЯНКИ В ПОСТIЙНЕ КОРИСТУВАННЯ КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» ДЛЯ БУДIВНИЦТВА ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ БУДIВЕЛЬ ЗАКЛАДIВ КОМУНАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПIД IСНУЮЧЕ КЛАДОВИЩЕ З РОЗШИРЕННЯМ В АДМIНIСТРАТИВНИХ МЕЖАХ |
| Authors: | Волонтир, Аліна Вікторівна Казанова, Анастасія Ярославівна |
| Keywords: | санітарно-захисна зона;проект відведення;кладовище;кадастрова зйомка |
| Issue Date: | Jun-2026 |
| Abstract: | Об’єкт кваліфікаційної роботи – земельна ділянка комунальної власності Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Мета кваліфікаційної роботи - розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» для розширення існуючого кладовища. У вступі обґрунтована актуальність проблеми нестачі місць для поховань, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, а також вказано на екологічні та юридичні аспекти хаотичного розширення кладовищ. Перший розділ містить аналіз нормативно-правової бази щодо відведення земель комунальної власності та регулювання розміщення кладовищ. Другий розділ містить природно-економічну характеристику території Леськівської сільської ради, проаналізовано існуюче використання земель та обґрунтовано необхідність розширення об'єкта. Третій розділ описує розробку проєкту землеустрою, включаючи формування земельної ділянки площею 13,4988 га, розрахунок площ, організацію території та встановлення обмежень (охоронна зона ЛЕП і санітарно-захисна зона). У четвертому розділі виконано аналіз дотримання вимог охорони праці та техніки безпеки при виконанні геодезичних і землевпорядних робіт в офісі та на місцевості. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10180 |
| Appears in Collections: | 193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Казанова.pdf Restricted Access | 1.82 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
1 2 3 4 АНОТАЦІЯ Пояснювальна записка: 60 с., 6 рисунків, 9 таблиць, 9 додатків, 34 літературних джерела. Об’єкт кваліфікаційної роботи – земельна ділянка комунальної власності Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Мета кваліфікаційної роботи - розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» для розширення існуючого кладовища. У вступі обґрунтована актуальність проблеми нестачі місць для поховань, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, а також вказано на екологічні та юридичні аспекти хаотичного розширення кладовищ. Перший розділ містить аналіз нормативно-правової бази щодо відведення земель комунальної власності та регулювання розміщення кладовищ. Другий розділ містить природно-економічну характеристику території Леськівської сільської ради, проаналізовано існуюче використання земель та обґрунтовано необхідність розширення об'єкта. Третій розділ описує розробку проєкту землеустрою, включаючи формування земельної ділянки площею 13,4988 га, розрахунок площ, організацію території та встановлення обмежень (охоронна зона ЛЕП і санітарно-захисна зона). У четвертому розділі виконано аналіз дотримання вимог охорони праці та техніки безпеки при виконанні геодезичних і землевпорядних робіт в офісі та на місцевості. Ключові слова: ПРОЄКТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ, ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, КЛАДОВИЩЕ, ПОСТІЙНЕ КОРИСТУВАННЯ, САНІТАРНО-ЗАХИСНА ЗОНА, ОБМЕЖЕННЯ. 5 ВСТУП Земля завжди була і залишається найголовнішим ресурсом для кожної громади. Після реформи децентралізації місцева влада отримала повноваження самостійно розпоряджатися своїми територіями. Тепер громади мають самі вирішувати нагальні проблеми жителів. Зазвичай у нас говорять про ремонти доріг чи будівництво шкіл. Проте є інша, дуже делікатна сфера, яка теж вимагає постійної уваги. Мова йде про організацію та розширення місць поховань. Сьогодні це справді велика проблема. У багатьох селах та містах діючі кладовища вже повністю заповнені, через що вільних місць практично не залишилося. Така ситуація змушує людей здійснювати поховання за фактичними межами цвинтарів. Це не просто юридичне порушення, а й реальна екологічна загроза. Подібні речі сильно забруднюють підземні води та ґрунти навколо. Леськівська громада Черкаського району теж зіштовхнулася з цією кризою. Їхнє сільське кладовище функціонує вже дуже багато років. Вільна земля там закінчилася. Для вирішення цієї соціальної проблеми потрібно розширити територію і офіційно закріпити права на неї. Єдиним законним шляхом є розробка проєкту землеустрою. Це дозволить передати ділянку площею 13,4988 га у постійне користування комунальному підприємству КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ». Оформлення документів допоможе навести лад. Можна буде встановити чіткі межі, врахувати санітарно-захисні зони та виділяти кошти з бюджету на нормальний благоустрій. Висока значущість цього питання для жителів села Леськи і зумовлює актуальність моєї роботи. Головною метою дослідження є розробка проєкту землеустрою для розширення цього кладовища. Також потрібно з технічної та правової точки зору обґрунтувати всі прийняті рішення. Завдання проєкту полягали в тому, щоб покроково розробити та оформити всі документи для розширення кладовища. Спочатку було вивчено 6 земельні та санітарні закони, а також природні умови Леськівської громади. Далі на самій місцевості провели тахеометричне знімання приладом TOPCON GTS-303, щоб визначити точні межі та виділити навколо стовпів ліній електропередач охоронну зону площею 0,5665 га. Після цього в програмах Digitals та AutoCAD розбили територію на зручні сектори для поховань та проїзди. Наприкінці було сформовано кадастрову документацію та створено цифровий XML-файл для реєстрації ділянки в базі ДЗК. Окремо було розписано правила охорони праці під час польових і камеральних робіт. Об'єктом моєї роботи є сам процес розробки проєкту землеустрою для об'єктів комунального призначення. Предметом дослідження виступають правові, технічні та геодезичні процедури встановлення меж і обмежень для цієї земельної ділянки площею 13,4988 га. Для вирішення усіх цих завдань у роботі комплексно використовувалися загальноприйняті землевпорядні методи, зокрема порівняльно-правовий, геодезичний, а також комп'ютерне моделювання у програмах Digitals та AutoCAD для створення підсумкових планів і обмінного файла. 7 І ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ДЛЯ КОМУНАЛЬНИХ ПОТРЕБ 1.1 Поняття та сутність землеустрою в системі управління земельними ресурсами Земля є фундаментальним просторовим та економічним базисом сталого розвитку територій [16]. Раціональне розпорядження земельним фондом формує основу діяльності органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. У структурі правових, технічних та економічних заходів з управління земельними ресурсами провідне місце належить землеустрою. Він функціонує як нормативно-технічний інструмент. Завдяки йому забезпечується практична реалізація стратегій просторового розвитку та організації територій громад. Відповідно до Закону України «Про землеустрій», цей інститут визначається як сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території [1]. Державне регулювання орієнтоване на охорону земель та створення сприятливого екологічного середовища. Науково обґрунтоване планування здійснюється з урахуванням суспільних, виробничих та комунальних потреб [1]. Його технічна реалізація базується на комплексі розрахунково-графічних та геодезичних робіт [29]. Сутність землеустрою в загальній системі управління земельними ресурсами доцільно розглядати через його базові функціональні елементи: Інформаційна функція: Забезпечує збір, обробку та систематизацію актуальних просторових даних про кількісний та якісний стан земельних ресурсів. Сформовані відомості є основою для системного наповнення Державного земельного кадастру (ДЗК) [6, 9]. Планувальна функція: Полягає у стратегічному прогнозуванні та обґрунтуванні перспективного використання земель територіальних громад. Вона визначає просторові межі розвитку населених пунктів та інфраструктурних елементів [19]. 8 Організаційно-господарська функція: Націлена на безпосереднє формування нових та впорядкування існуючих об'єктів землеустрою. Вона включає аналітичне проєктування меж земельних ділянок та їх натурне закріплення межовими знаками на місцевості [21]. Правова функція: Полягає у техніко-юридичному супроводі процедур набуття, переходу та припинення прав на земельні ділянки. Формування землевпорядної документації є обов'язковою умовою для державної реєстрації речових прав, включаючи право постійного користування [2]. Процеси децентралізації влади та реформування адміністративно- територіального устрою зумовили трансформацію функцій землеустрою на місцевому рівні. Повноваження щодо розпорядження землями в межах та поза межами населених пунктів перейшли до територіальних громад [20]. Завдяки цьому землевпорядна документація набула статусу базового інструменту реалізації локальних інфраструктурних проектів. Сучасні потреби територіальних громад вимагають оптимізації процедур відведення ділянок для об'єктів комунальної власності. До таких об'єктів належать транспортні мережі, інженерні споруди, а також місця поховань (кладовища) [3, 4]. Проєктування відведення земель для об'єктів комунального обслуговування, зокрема для розширення та облаштування територій кладовищ, характеризується високою технічною та правовою специфікою [4, 5]. Даний процес вимагає не лише точної геометризації контурів. Важливим є суворе дотримання екологічних, санітарно-гігієнічних та містобудівних обмежень [5]. Основним фактором при формуванні таких ділянок є розрахунок і встановлення меж санітарно-захисних зон (СЗЗ) та охоронних зон інженерних комунікацій. Просторові обмеження обов'язково інтегруються у проєктні рішення [27]. Вони безпосередньо регламентують правовий режим використання як запроєктованого масиву, так і суміжних земель. Таким чином, у контексті вирішення комунальних завдань землеустрій виступає інструментом просторового та екологічного моделювання. Він 9 забезпечує баланс між суспільними потребами у розвитку соціальної інфраструктури та нормативними вимогами екологічної безпеки [11, 18]. Отже, землеустрій є методологічною основою управління земельними ресурсами [16]. Він створює нормативно-технічну базу для кадастрового формування об'єктів комунальної власності. Це забезпечує юридичну чистоту формування ділянок, процедуру їх передачі в постійне користування комунальним підприємствам та гарантує експлуатацію об'єктів відповідно до державних стандартів. 1.2 Правовий режим земель комунальної власності Правовий режим земель комунальної власності регулюється сукупністю нормативно-правових актів, які визначають порядок набуття, використання, охорони та відчуження земельних ділянок територіальними громадами. Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на комунальні землі є безпосередньо територіальні громади [2]. Зазначене право реалізується ними як напряму (шляхом проведення місцевих референдумів), так і через уповноважені органи місцевого самоврядування. У загальній системі управління земельними ресурсами комунальна власність посідає особливе правове становище. Ці землі виступають матеріально-фінансовою основою місцевого самоврядування. Вони забезпечують функціонування соціально-побутової та інженерно- транспортної інфраструктури. Згідно з частиною третьою статті 83 Земельного кодексу України, встановлено перелік земель комунальної власності, які за жодних умов не можуть передаватися у приватну власність [2]. До них належать: Території загального користування населених пунктів (площі, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, парки, сквери, а також місця поховань). Земельні ділянки під об'єктами комунальних закладів (науки, освіти, культури, охорони здоров'я). 10 Землі під інженерною інфраструктурою та іншими об'єктами комунальної власності загальногосподарського призначення. На сучасному етапі основними правовими способами формування земельного фонду комунальної власності є такі процеси: Передача земельних ділянок із державної власності. Цей механізм активізувався та реалізується в межах нормативно-правового забезпечення реформи децентралізації влади в Україні [14]. Примусове відчуження земельних ділянок у приватних власників. Процедура застосовується виключно з мотивів суспільної необхідності для розміщення стратегічних об'єктів комунальної інфраструктури. Визнання спадщини відумерлою. Перехід таких земель у власність територіальної громади здійснюється на підставі відповідного судового рішення, яке набрало законної сили. Важливою правовою особливістю комунальних земель є чітке обмеження кола осіб, які мають право набувати їх на правах постійного користування. Нормами статті 92 Земельного кодексу України визначено, що таке право надається виключно підприємствам, установам та організаціям, що належать до державної та комунальної форми власності [2]. Ця імперативна норма є базовою для функціонування спеціалізованих комунальних підприємств. Саме на них покладаються обов'язки з експлуатації, утримання та обслуговування місць поховань [3]. Для об'єктів комунального обслуговування, зокрема кладовищ, правовий режим передбачає систему нормативних вимог та обмежень: Цільове призначення: Земельні ділянки цієї категорії мають чітко визначений правовий статус. Вони класифікуються за кодом 03.04 (для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування) або суміжними кодами секції Землі житлової та суспільної забудови. Зміна цільового призначення допускається виключно за встановленою законом процедурою на основі розроблення та затвердження відповідного проєкту землеустрою [21]. 11 Особливий статус: Оскільки місця поховань за замовчуванням належать до об'єктів загального користування територіальної громади, приватизація або будь-яка інша форма відчуження таких земельних ділянок повністю заборонена на законодавчому рівні [3]. Санітарний режим: Експлуатація таких ділянок вимагає обов'язкового проєктування та встановлення санітарно-захисних зон (СЗЗ). Це необхідно для дотримання вимог безпеки та захисту здоров'я населення [4, 5]. У межах сформованих СЗЗ для всіх суміжних землевласників та землекористувачів впроваджуються правові обмеження на провадження окремих видів господарської діяльності (зокрема, заборона на житлове будівництво чи копання криниць). Управління землями комунальної власності у межах нормативно визначених повноважень здійснюють сільські, селищні та міські ради. Вони приймають остаточні рішення щодо надання ділянок у користування, зміни їхніх меж, встановлення зон обмежень та погодження землевпорядної документації [16]. Таким чином, правовий режим земель комунальної власності забезпечує баланс між соціально-економічними інтересами територіальної громади та вимогами екологічної і санітарної безпеки. Оптимальна законодавча регламентація гарантує збереження сталого життєвого середовища та захист комунального майна від нецільового використання [17]. 1.3 Особливості надання земельних ділянок у постійне користування Речове право постійного користування посідає вагоме місце в системі земельних відносин України. Воно функціонує як правовий інститут безстрокового володіння та користування земельними ділянками, що перебувають у державній або комунальній власності. Відповідно до положень статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною 12 ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку [2]. Юридичною ознакою цього інституту є чітко обмежене законодавством коло суб'єктів, які мають право на отримання землі на такому правовому титулі. У межах просторового та інфраструктурного розвитку територіальних громад зазначене право оформлюється переважно для комунальних підприємств, установ та організацій. Це забезпечує стабільність правового статусу земельних масивів, виділених під об'єкти критичної, соціальної та комунально-побутової інфраструктури. Такі об'єкти характеризуються тривалим строком експлуатації та специфічним режимом використання території [15]. Процедура відведення земельних ділянок у постійне користування має чітко регламентований адміністративно-правовий характер. На основі чинних нормативно-правових актів цей процес диференціюють на кілька послідовних стадій: Ініціювання: суб'єкт господарювання комунальної форми власності звертається з офіційним клопотанням до відповідного розпорядника земель - сільської, селищної або міської ради. Надання дозволу на розроблення документації: орган місцевого самоврядування на пленарному засіданні (сесії) розглядає клопотання та приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки [1]. Проектування: сертифікований інженер-землевпорядник здійснює комплекс польових геодезичних та камеральних робіт. На цьому етапі розробляється проект землеустрою, визначаються просторові координати поворотних точок, загальна площа та код цільового призначення об'єкта. Погодження та реєстрація: проект землеустрою підлягає обов'язковому погодженню уповноваженими органами виконавчої влади відповідно до статті 186 Земельного кодексу України [2]. На підставі 13 погодженої документації відомості про об'єкт інтегруються до Державного земельного кадастру з присвоєнням унікального кадастрового номера [6]. Затвердження проєкту та реєстрація речового права: орган місцевого самоврядування приймає остаточне рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу ділянки у постійне користування. Юридичне закріплення права здійснюється шляхом його внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Важливою деталлю формування ділянок для комунальних потреб є обов'язковість їхньої повної відповідності вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розташування та конфігурація об'єкта комунального обслуговування повинні чітко узгоджуватися з положеннями генерального плану населеного пункту або детального плану території (ДПТ) [12]. Будь-які невідповідності між проектними рішеннями землеустрою та чинними містобудівними нормами є законодавчою підставою для відмови у затвердженні землевпорядної документації. Одночасно із формуванням земельної ділянки у постійне користування, розроблюваний проект землеустрою виступає правовим фундаментом для ідентифікації та фіксації зон із особливим режимом використання земель [27]. Для об'єктів комунального призначення, що потребують організації санітарно- захисних або охоронних зон, просторові та метричні параметри таких обмежень розраховуються безпосередньо у складі документації відведення. Подальша реєстрація цих зон у базі даних ДЗК накладає відповідні юридичні та господарські обтяження на використання суміжних земельних ділянок [6,9]. Таким чином, інститут постійного користування земельними ділянками дозволяє територіальній громаді зберігати право власності на землю, делегуючи повноваження з безстрокової експлуатації інфраструктури спеціалізованому комунальному підприємству [15]. Це забезпечує нормативно-правове підґрунтя для реалізації локальних проєктів, які вимагають сувого дотримання інженерно-технічних та санітарних регламентів. Детальний аналіз нормативно-технічного регулювання та 14 специфіки просторового моделювання об'єктів комунально-побутового призначення наведено у наступних підрозділах пояснювальної записки. 1.4 Нормативно-правове регулювання розміщення та розширення кладовищ Нормативно-правове регулювання розміщення, облаштування та розширення місць поховань в Україні базується на принципах інтеграції земельного, містобудівного та санітарно-екологічного законодавства. Базовим нормативним актом у зазначеній сфері виступає Закон України «Про поховання та похоронну справу» [3]. Цей закон визначає правові, організаційні та технічні засади функціонування об'єктів похоронного призначення, регулюючи діяльність спеціалізованих комунальних підприємств. Основні санітарно-гігієнічні та інженерно-технічні вимоги до вибору земельних ділянок деталізовані у ДСанПіН 2.2.2.028-99 «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» [4]. При обґрунтуванні просторових параметрів земельної ділянки під розширення території кладовища обов'язковому аналізу підлягають такі критерії: Гідрогеологічні та інженерно-геологічні умови території: фізико- хімічний склад ґрунтів повинен мати високі показники повітропроникності для забезпечення оптимальних процесів мінералізації. Найбільш придатними є піщані, супіщані та легкі суглинні типи ґрунтів. Ключовою вимогою є рівень залягання підземних вод. Відповідно до нормативів, ґрунтові води повинні знаходитися на глибині не менше 2 метрів від поверхні землі з урахуванням максимального осінньо-весняного підняття верховодки [17]. Топографічні та рельєфні характеристики: проектна ділянка повинна характеризуватися відносно спокійним рельєфом. Обов'язковою умовою є наявність ухилу в бік, протилежний від напрямку розташування найближчої житлової забудови, громадських споруд та відкритих 15 гідрографічних об'єктів. Це запобігає змиву поверхневих опадів у селитебну зону під час злив чи танення снігу. Санітарно-захисна зона (СЗЗ): СЗЗ виступає ключовим просторовим обмеженням при землевпорядному проектуванні об'єктів даного типу. Для кладовищ традиційного та змішаного типу нормативний розмір СЗЗ становить 300 метрів [4, 5]. Зазначена дистанція суворо витримується до меж житлової забудови, дитячих та лікувальних закладів, а також джерел децентралізованого питного водопостачання. Юридичний алгоритм розширення існуючих місць поховань передбачає обов'язкове дотримання містобудівної регламентації [12]. Проектні рішення розробляються виключно за умови наявності відповідних положень у генеральному плані населеного пункту або детальному плані території (ДПТ). Землевпорядна документація формується у формі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки [28]. Погодження проекту здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади відповідно до вимог статті 186 Земельного кодексу України. Остаточне юридичне закріплення меж нового комунального об'єкта завершується прийняттям рішення сесії місцевої ради. Рада затверджує погоджений проект землеустрою та передає сформовану ділянку у постійне користування суб’єкту права постійного користування. Це рішення є правовою підставою для внесення відповідних відомостей про обмеження до Державного земельного кадастру [6, 25]. 1.5 Сучасні підходи до раціонального використання земель під об’єкти комунального призначення Раціональне використання земель комунальної власності полягає в оптимізації просторового розподілу територіальних ресурсів для ефективного функціонування громади при одночасній мінімізації антропогенного навантаження на довкілля [17]. У контексті землевпорядного проектування 16 місць поховань сучасна методологія базується на принципах комплексної цифровізації, геоінформаційного моделювання та застосування високоточних геодезичних методів збору просторових даних [23, 29]. Основними шляхами оптимізації є: Застосування ГІС-технологій: створення цифрових моделей територій та інтеграція різних шарів даних дозволяють проводити автоматизований просторовий аналіз [23]. Засобами ГІС здійснюється високоточне моделювання меж санітарно-захисних зон (СЗЗ) та зон технічних обмежень навколо інженерних мереж. Це забезпечує органи місцевого самоврядування випереджальним інструментом планування, що унеможливлює накладання суміжних містобудівних та землевпорядних регламентів при перспективній житловій чи громадській забудові. Моніторинг за допомогою дронів (БПЛА): використання методів цифрової фотограмметрії та дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) дозволяє оперативно отримувати високоточні ортофотоплани та цифрові моделі рельєфу (ЦМР) [29]. Дані аерозйомки є базою для проведення інвентаризації земель діючих кладовищ, моніторингу їхніх фактичних меж, аналізу щільності використання території та черговості освоєння проектних секторів під час розширення ділянок. Екологізація землеустрою: передбачає розробку проектних рішень із максимальним збереженням природної геоморфологічної структури ландшафту та мінімальним порушенням ґрунтового покриву [11, 17, 18]. Таким чином, сучасний землеустрій трансформується з площинного технічного процесу встановлення меж у систему об'ємного просторово- правового моделювання [28]. Пріоритетом стає збалансований розвиток території громади, за якого геометричні параметри комунальних ділянок визначаються на основі комплексного врахування містобудівних, юридичних, інженерно-геодезичних та екологічних факторів обмеженого використання земель. 17 ІІ ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ 2.1 Загальна характеристика адміністративної території Об’єкт дослідження знаходиться в Черкаській області, а саме в межах Черкаського району. Основна увага в роботі приділена комунальним землям Леськівської територіальної громади (центр - село Леськи). Враховуючи, що громада розташована в зоні з розвиненою інфраструктурою, питання правильного землеустрою та обліку земель тут мають велике значення для місцевого розвитку [19, 20]. Якщо дивитися на розташування об'єкта, то село Леськи знаходиться прямо на березі Кременчуцького водосховища, всього за 20 км від Черкас. Оскільки обласний центр зовсім поруч і село має вихід до великої води, ці землі є дуже привабливими для району. З транспортом тут теж проблем немає: через село проходять місцеві дороги, якими можна швидко виїхати на головну трасу Н-16. Все це дозволяє громаді активно розвиватися, але водночас змушує нас більш уважно підходити до встановлення меж ділянок та правил їх використання, особливо в прибережній зоні (рис. 2.1). Рисунок 2.1 Схема оглядово-географічного розташування с. Леськи 18 Відповідно до адміністративного поділу, Леськівська сільська рада (яка зараз є громадою) займає велику територію вздовж берега. Ділянки, які ми розглядаємо в проекті для КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ», розташовані в межах цієї громади (це землі за межами села або ті, що входять у межі згідно з генпланом). Якщо дивитися на всю площу громади, то найбільше тут, звісно, сільськогосподарських угідь. Проте через те, що поруч протікає Дніпро, велику частину території також займають землі водного фонду та лісові масиви, що обов'язково треба враховувати при плануванні робіт. Щодо економіки регіону, то тут основну роль відіграє сільське господарство та сфера послуг. У громаді працюють великі аграрні підприємства, а також різні комунальні об’єкти, якими керує місцева влада. Одним із таких об’єктів, що має велике значення для села, є діюче кладовище. На сьогодні виникла реальна потреба у його розширенні, оскільки вільних місць стає менше, а територію потрібно привести до ладу згідно з державними санітарними нормами [4, 5]. Саме цим і зумовлена необхідність розробки нашого проекту землеустрою [28]. За управління земельними ресурсами на цій території відповідає Леськівська сільська рада, яка розпоряджається землями комунальної власності [2]. Саме рада прийняла рішення про відведення ділянки площею 13,4988 га для КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ». Це було зроблено для того, щоб комунальне підприємство могло централізовано обслуговувати об’єкти громади та стежити за екологічними нормами, особливо в прибережній зоні[11]. Таким чином, дана територія є досить освоєною і має свої особливості через розташування біля берега. Оскільки комунальний сектор громади зараз активно розвивається, це вимагає точного проектування. При цьому важливо врахувати всі природні чинники та правові норми, щоб забезпечити правильне використання земельних ділянок у межах проекту [21, 27]. 19 2.2 Аналіз існуючого використання земельної ділянки Земельна ділянка площею 13,4988 га, яка відводиться у постійне користування КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ», фактично складається з двох частин. Перша частина - це територія самого сільського кладовища, яке вже існує і функціонує. Друга частина - це прилеглі землі, які ми плануємо використовувати для його розширення. Такий поділ дозволяє нам чітко розмежувати діючі площі та нові ділянки, що важливо для подальшого проектування [28]. Якщо проаналізувати стан ділянки, то стає зрозуміло, що місцеве кладовище працює вже дуже давно і вільних місць на ньому майже не залишилося. До того, як почав розроблятися проект, ця земля була в запасі громади (код 16.00). ЗПланувалось змінити цільове призначення всієї цієї території на код 03.12 (це землі для будівництва та обслуговування комунальних закладів). За категорією це будуть землі житлової та громадської забудови [2]. Таке рішення дозволить офіційно розширити межі кладовища та привести його у відповідність до сучасних норм [4, 5]. Просторове розташування ділянки є зручним для подальшого обслуговування завдяки наявності під’їзних шляхів. Відповідно до проєктних рішень, об’єкт межує із землями Леськівської сільської ради з північно- східного боку, а з південно-західного - з існуючим проїздом. Фактичний стан використання території, характер рослинного покриву чинного ритуального комплексу, суміжних земель та особливості навколишньої місцевості наочно відображено на ортофотоплані (рис. 2.2). 20 Земельна ділянка Кладовище Рисунок 2.2 Ортофотоплан території комунального кладовища та прилеглих земель с. Леськи Формування земельної ділянки площею 13,4988 га дозволить уникнути самовільного зайняття суміжних територій та забезпечить умови для контролю за благоустроєм з боку комунального підприємства [3]. Юридичні межі проектованої земельної ділянки, межування із суміжними кадастровими одиницями Леськівської громади та розташування відносно зареєстрованих ділянок приватної забудови наочно представлено на фрагменті Публічної кадастрової карти (рис. 2.3) [6, 9]. Рисунок 2.3 Фрагмент Публічної кадастрової карти із відображенням проектованої земельної ділянки 21 Таким чином, дана територія є цілком освоєною і має свої особливості через поєднання діючого цвинтаря та суміжних земель. Оскільки потреба у нових місцях для поховань зараз стоїть дуже гостро , це вимагає офіційного розширення меж земельної ділянки. При цьому зміна цільового призначення із земель запасу під комунальні потреби повністю вирішує правові норми та забезпечує правильне використання всієї ділянки площею 13,4988 га [28]. 2.3 Інженерно-геодезичні та топографічні умови території Для розробки проєкту землеустрою та точного винесення меж ділянки в натуру було проведено комплекс інженерно-геодезичних вишукувань. Роботи виконувалися згідно з вимогами чинних нормативно-технічних документів та інструкцій з топографічного знімання [7, 29]. Для побудови знімальної основи було використано вихідні дані пунктів Державної геодезичної мережі «Степанки» та «Хутори» [29]. Роботи на об’єкті проводилися в системах координат СК-63 та УСК-2000 [26]. Було виконано польовий етап, що включав закладання реперів та проведення наземного тахеометричного знімання приладом TOPCON GTS-303 (№CL 0084).Усі вимірювання фіксувалися безпосередньо у термінал приладу для подальшої обробки. Вибір даного приладу зумовлений його високою точністю кутових та лінійних вимірювань, що дозволяє забезпечити виконання робіт максимально точними. Детальні технічні параметри використаного обладнання наведено нижче (див. табл.2.1). Загальний зовнішній вигляд інструмента, що використовувався під час польового етапу робіт, наведено на рисунку 2.1. 22 Таблиця 2.1 Технічні характеристики електронного тахеометра TOPCON GTS-303 Параметри Характеристика Точність вимірювання 3′′ Дальність з 1 призмою до 2000-3000 м Точність вимірювання ±(2мм + 2ppm) Час вимірювання від 0.5 до 2.5 сек Збільшення зорової труби 30 крат Пам’ять приладу до 5000 точок Рисунок 2.1 Електронний тахеометр TOPCON GTS-303 Камеральний етап, у якому я брала безпосередню участь, полягав в обробці результатів вимірювань у програмному комплексі Digitals (модуль Geodesy) та обчисленні координат поворотних точок меж ділянки [24]. За результатами геодезичних вимірювань та обробки даних було сформовано відомість координат об’єкта. Фрагмент відомості координат поворотних точок меж земельної ділянки КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» наведено нижче. Для порівняння та відображення відмінностей у числових значеннях представлено дані окремо для системи СК-63 (див. табл. 2.2) та державної геодезичної системи координат УСК-2000 (див. табл. 2.3). 23 Таблиця 2.2 Фрагмент відомості координат поворотних точок меж ділянки в системі СК-63 № Точки X Y 1 5 457 092,625 4 280 997,159 2 5 457 182,011 4 281 079,154 3 5 457 274,704 4 281164,182 24 5 457 012,662 4281 072,527 25 5 457 010,834 4 281 073,339 26 5 457 013,352 4 281 079,005 27 5 457 015,180 4 281 078,192 Таблиця 2.3 Фрагмент відомості координат поворотних точок меж ділянки в системі УСК-2000 № Точки X Y 1 5 466 553,509 6 444 653,069 2 5 466 642,354 6 444 735,657 3 5 466 734,487 6 444 821 ,299 24 5 466 473,047 6 444 727,909 25 5 466 471,214 6 444 728,709 26 5 466 473,694 6 444 734,391 27 5 466 475,528 6 444 733,590 За результатами камеральних обчислень загальна площа ділянки становить 13,4988 га, а її загальний периметр склав 2050,30 м [22, 30]. На основі отриманих геодезичних даних межі об'єкта відведення були закріплені на місцевості 23 межовими знаками, у якості яких використовувалися дерев'яні стовпи діаметром 10 см та довжиною 100 см. Технологічною особливістю проєктування даної території є те, що 4 межові знаки (поворотні точки контуру від 24 до 27) було вирішено не встановлювати в натурі (на місцевості) за офіційним погодженням із землекористувачем. Це зумовлено необхідністю формування внутрішнього контуру обмежень навколо опори електромереж (ЛЕП), яка розташована безпосередньо посеред території відведення КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» [8, 10]. 24 Повні відомості щодо лінійних параметрів, кутів та каталоги координат для всіх 27 поворотних точок меж винесено у додатки до цього проекту. 2.4 Ґрунтово-геологічні та екологічні умови При виборі ділянки та обґрунтуванні розширення території кладовища одним із ключових лімітуючих факторів є аналіз ґрунтово-геологічних умов. Згідно з даними Національного порталу нормативної грошової оцінки, на території відведення (зона Лісостепу) переважають чорноземи типові слабогумусовані [14]. Відповідно до загальнодержавного номенклатурного списку, ці ґрунти належать до агровиробничої групи 52г [13]. Для систематизації екологічних, ґрунтових умов та наявних юридичних і просторових обмежень, у таблиці 2.4 наведено зведені параметри досліджуваної території за матеріалами проєкту відведення. Таблиця 2.4 Зведена характеристика ґрунтово-екологічних умов та обмежень земельної ділянки Показник Характеристика ділянки Джерело даних Природно- Лісостеп Зональний поділ території кліматична зона України Тип ґрунтового Чорноземи типові Загальнодержавний покриву слабогумусовані та їх комплекси з номенклатурний список осолоділими ґрунтами до 30% агровиробничих груп ґрунтів Шифр 52г Національний портал агровиробничої нормативної грошової оцінки групи земель Юридичний Не відносяться до категорії Ст. 150 Земельного кодексу статус цінності особливо цінних груп ґрунтів України; Наказ Держкомзему ґрунту № 245 від 06.10.2003 р. Суміжні категорії Землі ПЗФ, історико-культурного, За результатами візуального земель лісогосподарського призначення обстеження земельної ділянки та водного фонду — відсутні в натурі (на місцевості) Існуючі Охоронна зона навколо (вздовж) ЗУ «Про землі енергетики та обтяження об'єкта енергетичної системи правовий режим спеціальних (ЛЕП) зон енергетичних об'єктів» 25 Для реалізації проєкту важливим є юридичний аспект: згідно зі ст. 150 Земельного кодексу України, ґрунти цієї групи в лісостеповій зоні не належать до категорії особливо цінних [2]. Це значно полегшує процес оформлення документів, оскільки дозволяє уникнути додаткових законодавчих бар’єрів при зміні цільового призначення ділянки для потреб місцевої громади. Екологічний стан території дозволяє використовувати її для потреб громади без ризиків для довкілля [11]. Завдяки властивостям ґрунтів та характеру рельєфу забезпечується належна фільтрація, що є важливою умовою для відповідності об’єкта санітарно-гігієнічним стандартам. Дослідження екологічних умов показало, що територія цілком придатна для запланованої діяльності. Візуальний огляд підтвердив відсутність на ділянці об’єктів природно-заповідного фонду або земель історико- культурного значення. Важливо, що ділянка не потрапляє в прибережні захисні смуги водойм. Фізико-механічний склад ґрунту сприяє гарній аерації, що повністю відповідає нормам ДСанПіН 2.2.2.028-99 щодо безпечної мінералізації в місцях поховань [4]. Наявність зафіксованої охоронної зони вздовж об'єкта енергетичної системи (ЛЕП) було повністю враховано під час проведення інженерно- геодезичних вишукувань, що дозволило юридично та просторово відокремити межі обмежень у графічній частині проєкту відведення для КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» [8, 10]. 2.5 Обґрунтування необхідності розширення кладовища Необхідність відведення даної земельної ділянки пояснюється планами щодо розвитку інфраструктури Леськівської громади та поточними демографічними потребами її жителів. Оскільки вільні площі на діючих об'єктах поступово вичерпуються, виникла потреба у законному оформленні додаткового масиву для комунальних потреб. Важливо оформити ділянку саме як одну цілісну ділянку. Це дозволить передати її в постійне користування КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» та нарешті 26 навести лад в управлінні об'єктом. Тому громада матиме законні підстави виділяти кошти з місцевого бюджету на благоустрій. Йдеться про встановлення парканів, ремонт доріг для під'їзду та регулярне вивезення сміття. Крім того, наявність документації гарантує дотримання Закону України «Про поховання та похоронну справу» [3]. Це допоможе підтримувати територію в належному стані. Головне - такі заходи зупинять хаотичне розширення кладовища за межі встановлених меж. 2.6 Містобудівні обмеження та санітарно-захисні зони Розширення території кладовища суворо регламентується наявними обмеженнями у використанні земель. На ділянці, що відводиться для КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ», встановлено обмеження з кодом 01.05. Це охоронна зона навколо об'єктів енергетичної системи [8, 10]. Вона з’явилася через те, що на території розташовані електричний стовп та лінія електропередач. Площа цієї зони становить 0,5665 га. У її межах діють особливі правила. Головна вимога - забезпечити безперешкодний доступ фахівців для обслуговування електромереж. Оскільки це охоронна зона, на її площі діють певні заборони, які ми обов'язково враховуємо при розробці проєкту. Крім внутрішніх обтяжень, кладовище створює і зовнішні містобудівні обмеження. Для об'єктів такого типу обов'язково встановлюється санітарно- захисна зона (СЗЗ) радіусом 300 метрів [4, 5]. Це дуже важливий показник. У межах цієї зони суворо заборонено будувати житлові будинки, школи чи лікарні. Також тут не можна розміщувати джерела централізованого водопостачання. Внесення меж ділянки площею 13,4988 га до Державного земельного кадастру є необхідним кроком [6]. Це стане базою для відображення санітарних розривів у містобудівній документації села Леськи. Таким чином, ми захищаємо здоров'я мешканців суміжних територій і забезпечуємо правильний розвиток громади. 27 ІІІ РОЗРОБКА ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ЩОДО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ 3.1 Підготовчі роботи та вихідні дані для проектування На початковому етапі розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» було проведено комплекс підготовчих робіт, спрямованих на збір та детальний аналіз необхідної інформації. В ході цих робіт було опрацьовано статистичні дані, земельно- кадастрову документацію та наявні планово-картографічні матеріали [21, 28]. Комплекс зібраних вихідних даних, які стали юридичною та технічною основою для подальшого формування землевпорядної документації, наведено у таблиці 3.1. Таблиця 3.1 Склад вихідних даних та правових підстав для розробки проекту відведення № Назва документа Реквізити (дата, номер) Функціональне призначення з/п документа 1 Рішення сесії Рішення 23 сесії VІII Юридична підстава та дозвіл на сільської ради скликання Леськівської розробку проєкту відведення сільської ради від земельної ділянки 10.01.2024 р. № 23-6/VIIІ 2 Договір на Договір № 63-25 від Регламентація відносин між виконання робіт 26.11.2025 р. замовником (КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ») та виконавцем (ФОП Калініченко Л.І.) 3 Правові Виписка з Єдиного Підтвердження статусу та документи державного реєстру правосуб'єктності комунального замовника юридичних осіб, ФОП та підприємства громадських формувань 4 Завдання на Затверджене замовником Визначення орієнтовної площі проєктування та погоджене (13,4988 га), категорії земель та виконавцем цільового призначення 5 Черговий Отриманий з бази даних Аналіз суміжних землекористувачів кадастровий план ДЗК та перевірка контуру на відсутність накладень 28 Під час аналізу було встановлено, що ділянка розташована в зоні Лісостепу. Ґрунтовий покрив тут представлений чорноземами типовими (агрогрупа 52г) [13]. Оскільки зазначена група ґрунтів згідно з чинним законодавством не належить до категорії особливо цінних земель, процес зміни цільового призначення та вилучення земельного масиву для комунальних потреб громади спрощується та не потребує додаткових погоджень на загальнодержавному рівні [2]. Важливим етапом підготовчих робіт став просторовий аналіз наявних екологічних та інженерно-технічних обмежень у використанні земель на території відведення. За результатами опрацювання картографічних матеріалів енергетичної системи було виявлено та внесено до проекту відомості про охоронну зону вздовж ліній електропередач (ЛЕП) [8, 10]. Загальна площа даної зони обмеження в межах ділянки становить 0,5665 га. Це правове та просторове обтяження було в обов’язковому порядку враховано при кадастровому нанесенні меж, формуванні експлікації угідь та подальшому генеральному плануванні території розширення кладовища [27]. Усі зібрані, перевірені та структуровані вихідні дані по об'єкту КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» послужили нормативним фундаментом для переходу до польового етапу - проведення топографо-геодезичної зйомки та встановлення меж ділянки [7, 29]. 3.2 Формування земельної ділянки та визначення її меж Після завершення підготовчих та аналітичних робіт розпочався практичний етап безпосереднього формування земельної ділянки для комунального підприємства КП «НАШ ДІМ LЕСЬКИ». Головним завданням цього етапу було просторове та геометричне виділення об'єкта, встановлення його меж на місцевості з нормативною точністю, а також точне аналітичне обчислення площі [22, 30]. Для досягнення поставленої мети було виконано 29 комплекс інженерно-геодезичних робіт, що поділялися на три взаємопов'язані стадії: підготовчо-опорну, польову та камеральну [21]. Процес просторового формування та винесення меж об'єкта землеустрою в натуру Геодезична основа: математичною основою для проведення вишукувань послужили вихідні пункти Державної геодезичної мережі (ДГМ) України [7]. Зв'язок проєктних меж із державною системою координат здійснювався шляхом прив'язки до геодезичних пунктів 3 класу. З метою забезпечення довготривалого збереження геодезичної основи та можливості подальшого відновлення меж, безпосередньо на об'єкті було закладено два тимчасові робочі репери - Rp1 та Rp2. Усі обчислення виконувалися у системі координат СК-63 з послідуючою трансформацією даних у чинну державну геодезичну систему УСК-2000 для формування обмінного файла [26, 24]. Польові вимірювання: тахеометричне знімання контурів та поворотних точок масиву проводилося за допомогою електронного тахеометра TOPCON [29]. Вимірювання кутів та відстаней здійснювалися методом полярних координат із безпосереднім записом результатів у внутрішній електронний термінал приладу, що повністю виключило людський фактор при реєстрації відліків. Межі та межові знаки: за результатами польових вишукувань було чітко визначено геометричну конфігурацію ділянки, яка сформована 27 поворотними точками. External межі об'єкта в натурі (на місцевості) були закріплені 23 межовими знаками встановленого зразка (дерев'яні стовпи діаметром 10 см та довжиною 100 см), які передані землекористувачу на збереження згідно з відповідним актом прийомки-передачі [21]. Згідно з технологічним рішенням та за офіційним погодженням із замовником, 4 поворотні точки внутрішнього замкненого контуру (точки 24–27), які описують місце розташування опори лінії електропередач (електричного стовпа) посеред ділянки, межовими знаками в натурі (це ще 4 точки) [27]. 30 Суміжні власники: усі встановлені лінії та поворотні точки меж були офіційно погоджені, а межові знаки пред'явлені суміжним власникам і користувачам ділянок. За результатами складання акту, жодних спорів, претензій чи просторових накладень зафіксовано не було. Щоб підтвердити точність виконаних геодезичних робіт, у таблиці 3.2 наведено основні технічні показники та похибки, які було отримано після обробки вимірювань у програмі [30]. Таблиця 3.2 Показники точності вимірювань та розміри ділянки Показник Фактичні дані Геодезичний прилад Електронний тахеометр TOPCON GTS-303 Програмне забезпечення Комплекс «Дельта» (модулі Digitals, Geodesy) Кутова нев’язка +01' 00,0" Допустима кутова нев'яка +/- 0° 03' 00,0" Відносна нев’язка 1:41954.000 Допустима відносна нев'язка 1 : 1000.000 Середньоквадратична похибка визначення 0,0012 площі Загальний периметр ділянки 2050,30 м Отримана відносна нев’язка ходу 1:48816 Нев’язка за віссю X -0.001 м Нев’язка за віссю Y 0.035 м Довжина ходу в метрах 1468.400 м Лінійна нев’язка 0.035 м Площа земельної ділянки 13,4988 На камеральному етапі робіт на основі урівняних та збалансованих координат поворотних точок аналітичним способом у середовищі Digitals було вираховано остаточну площу об'єкта, яка склала 13,4988 га [22, 24]. Дана ділянка повністю відводиться у постійне користування комунальному підприємству КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» під існуюче кладовище з його подальшим плановим розширенням [3]. Під час математичного моделювання меж території було враховано, що ділянка обтяжена обмеженням, частина території площею 0,5665 га потрапляє 31 в межі охоронної зони вздовж об'єкта енергетичної системи [8, 10]. Ця зона обмеження (код обмеження за каталогом ДЗК — 01.05) була юридично зареєстрована в текстових матеріалах проекту та обов'язково нанесена на графічну частину кадастрового плану ділянки і відображенна контуром штриховки [9, 27]. У результаті цих дій було чітко визначено межі та площу ділянки. Отримані дані дозволили завершити підготовку документів для подальшого внесення об’єкта до Державного земельного кадастру [6, 25]. 3.3 Геодезичне забезпечення проекту землеустрою Інженерно-геодезичні вишукування при розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» виконано відповідно до вимог законів України «Про землеустрій» та «Про топографо- геодезичну і картографічну діяльність» [1, 32, 7]. Роботи мали комплексний характер. Вони охоплювали польовий етап топографо-геодезичних вимірювань, а також камеральну роботу. На камеральній стадії проводилися математична обробка, урівнювання ходів і формування графічних матеріалів. Геодезичні роботи виконувалися у такій послідовності: Вибір обладнання: для забезпечення нормативної середньоквадратичної похибки визначення координат поворотних точок меж, яка для земель комунальної власності в межах населених пунктів становить не більше ±0,10 м, обрано електронний тахеометр TOPCON GTS-303 [30, 29]. Цей цифровий прилад автоматизує процес реєстрації кутових та лінійних параметрів. Завдяки цьому інструментальні похибки при зніманні контурів мінімізуються. Система координат: вихідною основою для проведення вишукувань послужили пункти Державної геодезичної мережі (ДГМ) [29]. Первинна обробка та урівнювання геодезичних ходів виконані в системі координат СК- 63 [26]. Проте чинний Порядок ведення Державного земельного кадастру 32 вимагає використання єдиної цифрової бази [9]. Тому було здійснено математичний перерахунок координат усіх поворотних точок меж у державну геодезичну систему координат УСК-2000. Перерахунок виконано за допомогою затверджених державних формул трансформації координат [26]. Польові роботи: у процесі польових вимірювань визначено просторове положення 27 поворотних точок. Вони описують зовнішні межі ділянки та внутрішній контур обмежень. Окремо виконано вимірювання та визначення координат опор повітряної лінії електропередачі. Ці опори розташовані на території відведення. Ці дані потрібні для подальшого нанесення меж охоронної зони на кадастровому плані як юридичного обмеження у використанні земель [27]. Камеральна обробка: обробка результатів польових вимірювань проводилася у спеціалізованому програмному забезпечені [24]. Усі обчислення, урівнювання ходів та аналітичне визначення площі земельної ділянки (13,4988 га) виконано у програмному забезпечені Digitals (модуль Geodesy) та AutoCAD [24]. За результатами цієї обробки сформовано кадастровий план. Матеріали виконаних геодезичних робіт містять точні відомості про наявні обмеження (обтяження) у використанні земель [27]. За результатами обробки даних визначено контур охоронної зони повітряної лінії електропередач. Загальна площа цієї зони на запроектованій ділянці складає 0,5665 га. Даний тип обмеження відповідає коду 01.05 за державним каталогом ДЗК [9]. Схематичне розміщення зони обмеження на плані ділянки показано на рисунку 3.1. Результати виконаних інженерно-геодезичних робіт свідчать про повну відповідність отриманих похибок встановленим допускам [30]. Усі кутові та лінійні нев'язки знаходяться в межах норми [22]. Сформовані просторові дані є нормативною основою для внесення відомостей про ділянку до Державного земельного кадастру [6]. Після цього об'єкту буде присвоєно унікальний кадастровий номер. 33 Рис. 3.1 Кадастровий план земельної ділянки із відображенням меж охоронної зони об’єкта енергетичної системи 3.4 Проектні рішення щодо розширення території кладовища Розширення території кладовища є складним процесом, який потребує не лише виділення землі, а й детального планування кожного її метра [21]. Основним завданням цього етапу є створення такої структури об’єкта, яка була б зручною у використанні та повністю відповідала державним нормам[4,5]. Оскільки проектована ділянка має значну площу - 13,4988 га, було прийнято рішення щодо її раціонального розподілу на окремі частини. Всю територію розбито на сектори для поховань. Це дозволить забезпечити чітку 34 послідовність робіт та полегшить орієнтування для відвідувачів у майбутньому [21]. Для зручного доступу до цих секторів у проекті закладено мережу внутрішніх проїздів та пішохідних доріжок. Вони розраховані на вільний рух спеціальної техніки та катафалків. Окрему увагу приділили безпеці навколишнього середовища та мешканців села Леськи [18]. Саме тому навколо всієї території встановлюється санітарно-захисна зона завширшки 300 метрів [4, 5]. Цей захід дозволяє витримати необхідну дистанцію до найближчої житлової забудови. Такий бар'єр мінімізує будь- який вплив об'єкта на умови проживання людей та екологію району. Окрім санітарних вимог, проект передбачає інженерне впорядкування ділянки. Для підтримки чистоти на території заплановано господарські майданчики. Тут будуть встановлені контейнери для сміття та спеціальні ємності з водою для технічних потреб відвідувачів [4]. Щоб об’єкт мав завершений вигляд та був захищений від стороннього втручання, передбачено влаштування огорожі по всьому периметру. Важливою частиною планування також стало врахування технічних обмежень, пов'язаних з інженерними мережами [10]. Оскільки через частину ділянки проходить лінія електропередач, на площі 0,5665 га встановлено режим обмеженого використання земель [8]. Хоча тут заборонено зводити капітальні споруди чи садити високі дерева, цю територію доцільно задіяти під проїзди або газони. Це дозволяє максимально корисно використати весь масив, попри існуючі обмеження [27]. Для покращення екологічного стану та створення візуального бар’єра вздовж меж ділянки заплановано озеленення. Створення такої «зеленої смуги» допоможе гармонійно вписати об’єкт у навколишній ландшафт [18]. Сукупність цих проектних рішень забезпечує створення раціонально організованої території. Таке розширення закриє потреби громади на довгий період, зберігаючи при цьому високу якість інженерного облаштування та дотримання всіх етичних і технічних вимог [17, 21]. 35 3.5 Розрахунок площі та конфігурації земельної ділянки Обчислення площі та геометричне моделювання конфігурації об'єкта є ключовими етапами формування земельної ділянки для КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ». Просторова геометрія масиву визначалася з урахуванням кількох факторів. Основними з них є фактичне розташування діючого кладовища, межі суміжних землекористувань та зони інженерних комунікацій [27]. За результатами розрахунків загальна площа ділянки для розширення території кладовища становить 13,4988 га [22]. Для визначення площі об'єкта було застосовано аналітичний метод. Він є найбільш точним у геодезичній практиці [22]. Метод базується на використанні плоских прямокутних координат поворотних точок меж масиву. Математичний алгоритм обчислення площі за координатами полягає в реалізації аналітичних формул Гаусса (3.1) та (3.2) [22, 29]: �� 2�� =∑���� (����+1 − ����−1) ��=1 (3.1) �� 2�� =∑���� (����−1 − ����+1) ��=1 (3.2) Де: �� - обчислювана площа земельної ділянки, ��2; ���� , ���� - прямокутні координати поворотної точки контуру; �� - загальна кількість поворотних точок геодезичного ходу; ⅈ - порядковий номер поворотної точки від 1 до ��; Основним методом для визначення площі став аналітичний метод, який базується на координатах поворотних точок межі. Усі обчислення 36 проводилися за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення на основі даних, отриманих під час польових геодезичних робіт [24]. Використання автоматизованих систем дозволило звести ймовірність помилки до мінімуму. Це важливо, оскільки навіть незначне відхилення в координатах може призвести до розбіжностей у документах [30]. Для забезпечення максимальної достовірності результатів, розрахунки виконувалися в державній системі координат СК-63 та сучасній системі УСК-2000 [26, 23]. Щодо конфігурації ділянки, то вона має складну багатокутну форму. Така геометрія обумовлена необхідністю максимально ефективно використати вільні землі, що межують із діючим кладовищем. Загалом межа об'єкта описується 23 поворотними точками, кожна з яких має чітко визначені координати. Це дозволяє однозначно ідентифікувати ділянку на кадастровій карті та виключити будь-які накладки на сусідні території [25]. При розрахунках також було виділено окремі частини ділянки, на які поширюються обмеження у використанні [27]. Зокрема, було чітко розраховано площу охоронної зони електромереж, яка становить 0,5665 га [10]. Визначення такої конфігурації дозволяє громаді чітко розуміти, на якій частині земельної ділянки можна здійснювати поховання, а де діють технічні заборони через проходження ліній електропередач. Таким чином, просторові координати та загальна площа сформованої ділянки забезпечують технологічні потреби КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ». Ці аналітичні дані успішно інтегровані в документацію проекту відведення [28]. Вони послужили основою для створення обмінного файла XML [23]. Результати урівнювання ходів повністю підтверджують геометричну відповідність меж на місцевості. Роботи виконано згідно з нормативно- правовими актами, що регулюють галузь землеустрою [1, 7]. 37 3.6 Встановлення обмежень у використанні земель Важливим етапом проектування є виявлення та врахування правових обмежень, які можуть впливати на подальше використання земельної ділянки [27]. Оскільки відведення землі для КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» здійснюється з метою розширення кладовища, необхідно було чітко визначити зони, де діють особливі умови господарювання. Встановлення таких обмежень є обов'язковим, адже це гарантує безпеку експлуатації інженерних мереж та дотримання екологічних стандартів [11, 18]. Під час опрацювання картографічних матеріалів та проведення польових геодезичних робіт було встановлено, що частиною проектованої ділянки проходять повітряні лінії електропередач. Це стало підставою для формування охоронної зони електромереж. Згідно з розрахунками, площа цієї зони в межах ділянки становить 0,5665 га [8]. Дане обмеження внесено до проекту під відповідним кодом згідно з Державним класифікатором, що дозволяє офіційно зареєструвати його в базі Державного земельного кадастру[6, 9]. Наявність такої зони накладає певний режим на використання землі [10]. Зокрема, на цій площі забороняється зведення будь-яких капітальних споруд, проведення земляних робіт без погодження з відповідними службами, а також посадка дерев високої породи. Оскільки об’єкт проектування - кладовище, це обмеження було враховано при плануванні секторів для поховань. Дана територія в проектних рішеннях відведена під проїзди або благоустрій з низькорослими насадженнями, що дозволяє дотримуватися правил безпеки, не втрачаючи при цьому функціональності ділянки. Окрім охоронних зон інженерних мереж, для об’єкта такого типу критично важливим є дотримання санітарно-захисної зони (СЗЗ) [5]. Для кладовищ традиційного типу вона становить 300 метрів до найближчої житлової забудови [4]. У проекті було чітко зафіксовано, що межі відведення дозволяють витримати цю дистанцію, що підтверджує екологічну доцільність 38 розширення кладовища саме в цьому напрямку. Встановлення СЗЗ є не просто формальністю, а запорукою захисту мешканців села Леськи від можливого негативного впливу [18]. Для систематизації відомостей про правові обтяження, що діють безпосередньо в межах сформованого масиву, у таблиці 3.4 наведено експлікацію обмежень у використанні земель [27]. Таблиця 3.4 Експлікація обмежень у використанні земельної ділянки Код Вид обмеження (обтяження) Площа Нормативно-правова обмеження у використанні земель обмеження в підстава встановлення за ДЗК межах ділянки, га 01.05 Охоронна зона навколо 0,5665 Постанова КМУ від (вздовж) об'єкта 04.03.1997 № 209; ст. 112 енергетичної системи (ПЛ) Земельного кодексу України 04.01 Санітарно-захисна зона - ДСП № 173-96 «Державні навколо об'єкта (внутрішній санітарні правила вплив) планування та забудови населених пунктів» - Всього обмежень (без 0,5665 проектні рішення накладання площ): Таким чином, розроблений проект враховує всі існуючі обмеження та обтяження. Відомості про них увійшли до складу пояснювальної записки та були відображені на кадастровому плані земельної ділянки. Правильне встановлення меж обмеженого використання дозволяє забезпечити юридичну чистоту документації та гарантує, що діяльність підприємства не порушуватиме технічних регламентів експлуатації енергосистем [10]. 3.7 Організація території кладовища Організація внутрішнього простору є ключовим аспектом при розширенні кладовища, оскільки від цього залежить не лише естетичний вигляд, а й функціональна зручність об’єкта [17, 21]. При розробці 39 планувальної структури для ділянки площею 13,4988 га було враховано необхідність створення чіткої системи секторів та проїздів. Головна мета такого планування це забезпечити безперешкодний доступ до будь-якої частини масиву та створити умови для належного догляду за територією. В основу організації території покладено принцип функціонального розподілу: Поділ на сектори: Вся проектована площа розбита на окремі квартали (сектори) для поховань [21]. Це дозволяє впорядкувати процес експлуатації кладовища та вести чіткий облік місць. Сектори мають прямокутну форму, що є найбільш раціональним рішенням для максимального використання корисної площі землі. Транспортна та пішохідна мережа: Для забезпечення логістики на території передбачено влаштування головних та другорядних проїздів [4]. Головний проїзд має достатню ширину для руху спеціального транспорту та розвороту техніки. Другорядні доріжки та пішохідні проходи між секторами забезпечують зручний доступ відвідувачів до місць поховань. Всі шляхи сплановані таким чином, щоб уникнути хаотичного руху та забезпечити порядок. Інженерна інфраструктура: Для КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» важливо підтримувати територію в належному санітарному стані. Тому в проекті визначено місця для встановлення сміттєвих контейнерів, ємностей з технічною водою та майданчиків для інвентарю [4]. Також передбачено встановлення лавок та елементів освітлення в зонах загального користування. Наявність такої інфраструктури робить об’єкт сучасним та зручним для громади. Зелені зони та огорожа: По периметру ділянки заплановано створення захисної смуги з дерев та кущів [18]. Озеленення виконує не лише декоративну роль, а й слугує природним фільтром та візуальним екраном. Окрім насаджень, обов’язковим елементом є влаштування огорожі, що чітко 40 фіксує межі відведення на місцевості та захищає територію від стороннього втручання [21]. Особливе місце в структурі займає зона обмеженого використання під ЛЕП площею 0,5665 га [8]. Оскільки тут діють заборони на поховання та капітальне будівництво, ця територія організована як вільний простір, що може використовуватись для розвороту техніки або під низькорослі газони [10]. Таке рішення дозволяє технічним нормам не заважати загальному функціонуванню об’єкта [27]. Згідно з матеріалами проєкту, транспортна доступність забезпечується існуючими шляхами, а логістична структура враховує наявний проїзд вздовж південно-західної межі [21]. Крім того, при плануванні території було взято до уваги розташування об'єктів енергосистеми безпосередньо в межах ділянки, що зумовило виділення зон обмеженого використання [8, 10]. Таким чином, запропонована організація території дозволяє створити впорядкований та технологічно продуманий комплекс. Всі елементи інфраструктури, від дорожньої мережі до зелених насаджень, працюють як єдина система, що забезпечує тривалу та ефективну експлуатацію розширеної частини кладовища села Леськи [17, 21]. 3.8 Еколого-економічне обґрунтування проектних рішень Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13,4988 га для КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» базується на принципах раціонального використання земельних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки [17]. Еколого-економічне обґрунтування дозволяє підтвердити, що обраний варіант розширення кладовища є найбільш доцільним як з точки зору фінансових витрат громади, так і з позиції збереження навколишнього природного середовища [15]. Економічна доцільність проекту обумовлена насамперед необхідністю вирішення соціального питання. Оскільки існуюче кладовище вичерпало свій 41 територіальний ресурс, створення нових місць для поховань у межах однієї ділянки є економічно вигіднішим, ніж пошук та освоєння нової території в іншому місці [16]. Це дозволяє використовувати вже наявну інфраструктуру та під’їзні шляхи, що значно знижує витрати місцевого бюджету на облаштування об'єкта. Крім того, передача землі у постійне користування комунальному підприємству гарантує стабільний контроль за цільовим використанням ділянки та належне надання послуг населенню [2]. Екологічна складова проекту передбачає суворе дотримання санітарних норм [4]. Основним інструментом захисту довкілля тут виступає санітарно- захисна зона завширшки 300 метрів, яка відокремлює територію кладовища від житлової забудови села Леськи [5]. У межах проекту було проаналізовано розташування ділянки та підтверджено, що таке розширення не загрожує забрудненню підземних вод чи ґрунтів за умови виконання інженерних заходів[4, 11]. Важливим екологічним рішенням є збереження природного ландшафту та створення «зеленого поясу» по периметру ділянки [18]. Посадка дерев та кущів сприятиме покращенню мікроклімату та виконуватиме роль природного фільтра. Окрім цього, у проекті враховано зону обмеженого використання площею 0,5665 га через проходження ліній електропередач [8]. Дотримання режиму цієї зони дозволяє уникнути технічних аварій та забезпечує безпечну експлуатацію енергосистеми району [10]. Варто також зазначити, що згідно з висновками профільних установ, використання цієї земельної ділянки за цільовим призначенням (землі під кладовищами) не призведе до погіршення якісного стану прилеглих угідь [13]. Проект передбачає регулярне вивезення побутових відходів та підтримання території в належному стані, що мінімізує будь-який антропогенний тиск на екосистему [11, 18]. Отже, запропоновані проектні рішення є збалансованими. Вони дозволяють ефективно вирішити гостру соціальну потребу Леськівської територіальної громади, забезпечуючи при цьому надійний захист 42 навколишнього середовища та раціональне використання земельного фонду [17, 28]. 3.9 Оцінка впливу на навколишнє середовище Оцінка впливу на навколишнє середовище є обов'язковою складовою частиною проекту землеустрою, оскільки вона дозволяє спрогнозувати та мінімізувати можливі негативні наслідки для природи [11]. При відведенні земельної ділянки площею 13,4988 га для розширення кладовища ми повинні враховувати специфіку цього об’єкта. Головним завданням тут є захист ґрунтів, підземних вод та атмосферного повітря від будь-якого забруднення[17]. Аналіз розташування ділянки в адміністративних межах Леськівської сільської ради показав, що проектований об'єкт знаходиться на безпечній відстані від відкритих водойм та джерел питного водопостачання [18]. Одним із ключових захисних заходів є суворе дотримання санітарно-захисної зони завширшки 300 метрів [4, 5]. Це дозволяє створити надійний бар'єр між територією кладовища та житловою забудовою, що повністю виключає прямий вплив на умови проживання місцевих мешканців. Проектні рішення екологічного спрямування деталізовані за основними компонентами довкілля: Охорона ґрунтів та підземних вод: гідрогеологічні умови обраної ділянки задовольняють вимоги санітарного законодавства [4]. Рівень залягання ґрунтових вод є низьким. Він становить більше двох метрів від поверхні землі. Проектом передбачено вертикальне планування території та організацію поверхневого водовідведення [21]. Ці інженерні заходи запобігають застою дощових і талих вод на території поховань. Охорона атмосферного повітря: специфіка об'єкта не передбачає наявності джерел стаціонарних промислових викидів. Вплив на атмосферу є мінімальним та має тимчасовий характер. Основним чинником утворення 43 пилу є рух автотранспорту по під’їзних шляхах. Для мінімізації цього впливу проектом передбачено створення захисної зеленої смуги по периметру ділянки [18]. Заплановано висадку дворядного захисного лісонасадження з густою кроною. Дерева виконуватимуть функцію природного екологічного фільтра. Поводження з відходами: для збирання та тимчасового зберігання побутових відходів і рослинних залишків передбачено облаштування спеціальних майданчиків [4]. На них встановлюються контейнери з твердим покриттям. Регулярне збирання, вивезення та утилізацію сміття здійснюватиме балансоутримувач КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ» [3]. Це виключає захаращення території та розвиток патогенної мікрофлори. Наявність у межах масиву зони технічних обмежень площею 0,5665 га (через проходження ПЛ) додатково сприяє техногенно-екологічній безпеці [8]. Суворий режим використання цієї смуги забороняє будь-яку діяльність, пов'язану з організацією поховань, що нівелює ризик виникнення надзвичайних ситуацій під час експлуатації енергосистеми [10]. Комплексну оцінку екологічних чинників та передбачених проєктом захисних заходів зведено в таблиці 3.5 [27]. Таблиця 3.5 Таблиця оцінки екологічного впливу об'єкта та проектних захисних заходів Компонент Характер та джерело Проектні захисні та мітигаційні заходи довкілля можливого впливу Геологічне Процеси мінералізації, ризик Організація стоку поверхневих вод, середовище та інфільтрації поверхневих дотримання глибини поховань не ґрунти опадів. менше 2 м від рівня ґрунтових вод. Гідрологічне Можливе вимивання сполук Просторова ізоляція від джерел середовище у підземні водоносні водопостачання, вибір ділянки з горизонти. низьким рівнем підземних вод. Атмосферне Тимчасове утворення пилу та Облаштування твердого покриття повітря вихлопних газів від під'їзних шляхів, створення спецтранспорту. дворядного периметрального лісонасадження. Навколишнє Психологічний та Винесення меж об'єкта із суворим середовище естетичний фактор для витриманням 300-метрової санітарно- мешканців населеного захисної зони до житлових будинків. пункту. 44 Таким чином, за умови повного дотримання передбачених проектних рішень, інженерних заходів та санітарних регламентів, розширення території кладовища не спричинить незворотних змін у навколишньому природному середовищі [18]. Запропонований комплекс дій дозволяє зберегти місцеву екологічну рівновагу та забезпечує безпечну експлуатацію об’єкта комунальної власності в довгостроковій перспективі [17, 21]. 3.10 Формування кадастрової документації та внесення відомостей до ДЗК Завершальним та найбільш відповідальним етапом розробки проекту землеустрою є систематизація всіх отриманих матеріалів та формування єдиного пакету документації [21]. Оскільки метою моєї роботи є передача ділянки площею 13,4988 га у постійне користування КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ», кожен документ у складі проекту має бути оформлений у суворій відповідності до норм чинного законодавства [1, 6]. Весь процес підготовки документації можна розділити на декілька взаємопов'язаних стадій: від паперового оформлення до створення цифрового двійника ділянки. Процес формування документації включає такі ключові аспекти: Систематизація текстових та графічних матеріалів: на основі проведених вишукувань я підготувала повний пакет документів, куди увійшли пояснювальна записка, копії правовстановлюючих документів та графічні матеріали [21, 28]. Особливу увагу було приділено кадастровому плану, на якому чітко відображені межі ділянки та всі наявні обмеження, включаючи охоронну зону електромереж площею 0,5665 га [8, 27]. Кожен креслення та опис меж слугує юридичним підтвердженням фізичного розташування об’єкта на місцевості [25]. Розробка електронного документа (XML-файла): це високотехнологічний етап, що потребує використання спеціалізованого програмного забезпечення (наприклад, Digitals або AutoCAD) [24]. Мною було 45 сформовано обмінний файл у форматі XML, який є цифровим паспортом ділянки [25]. У ньому закодована вся метрична інформація про 23 поворотні точки, а також семантичні дані про цільове призначення землі та користувача [22]. Точність цього файла є критичною, адже саме через нього відбувається взаємодія з автоматизованою системою Державного земельного кадастру[6,9]. Перевірка та реєстрація у реєстратора: сформований пакет документів подається на розгляд до органів Держгеокадастру [6]. Державний кадастровий реєстратор проводить ретельну перевірку на відповідність проекту вимогам закону та відсутність накладок на сусідні ділянки [25]. Успішне проходження цього етапу завершується присвоєнням ділянці унікального кадастрового номера [6]. Це офіційне підтвердження того, що ділянка стала повноцінним об’єктом права [1]. Юридичне закріплення відомостей: після внесення даних до системи ДЗК, інформація про ділянку з'являється на Публічній кадастровій карті [6]. Це робить відомості про межі кладовища в селі Леськи відкритими та офіційними. Такий підхід гарантує прозорість землеустрою та захищає інтереси комунального підприємства від будь-яких територіальних претензій у майбутньому [25]. Для деталізації структури сформованого цифрового документа, у таблиці 3.6 наведено експлікацію базових інформаційних блоків обмінного файла XML, сформованого під час розробки проекту [25, 27]. Таблиця 3.6 Структурна схема та змістовне наповнення обмінного файла XML Назва базового Семантичний зміст Конкретні відомості по об'єкту тегу (блоку) XML блока даних проєктування CadastralZoneInfo Кадастровий склад та Черкаська область, Черкаський район, адмінприв'язка Леськівська сільська рада. ParcelInfo Загальні параметри Площа 13,4988 га, категорія земель — земельної ділянки землі житлової та суспільної забудови. MetricInfo Координати поворотних 27 точок (23 точки зовнішнього точок меж контуру, 4 точки внутрішнього контуру ЛЕП) в системі УСК-2000. 46 Продовження табл.3.6. Структурна схема та змістовне наповнення обмінного файла XML LandsValuation Дані про цільове Код цільового призначення — 03.13 призначення та угіддя (для будівництва та обслуговування будівель закладів комунально- побутового призначення). RestrictionsInfo Відомості про Код обмеження 01.05 (охоронна зона обмеження (обтяження) навколо об'єкта енергетичної системи), площа 0,5665 га. LegalInfo Дані про суб'єкта права Комунальне підприємство КП «НАШ користування ДІМ ЛЕСЬКИ», вид права — постійне користування. Отже, підготовка кадастрової документації та її цифрова обробка забезпечують завершення процедури відведення. Сформований пакет документів створює нормативну базу для прийняття рішення місцевою радою про затвердження проєкту [21]. Наступним кроком є державна реєстрація права постійного користування [2]. Це дозволяє територіальній громаді реалізувати планове розширення території кладовища з дотриманням нормативно-правових та технічних регламентів [1, 4]. 47 ІV ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ВИКОНАННІ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИХ РОБІТ Під час розробки проєктної землевпорядної документації обов'язковим і надзвичайно важливим етапом є належне забезпечення безпечних умов праці [32]. Будь-які інженерні вишукування, геодезичні вимірювання та землевпорядні роботи завжди супроводжуються ризиками для здоров’я працівників. Оскільки переддипломну практику я проходила у ФОП Калініченко в Черкаській області, аналіз стану охорони праці та виробничої санітарії базується безпосередньо на досвіді цього підприємства. Організація безпеки повністю спирається на чинне законодавство України. Головним документом тут виступає Закон України «Про охорону праці», який гарантує кожному працівникові право на належні умови [31]. Оскільки специфіка професії поєднує роботу в приміщенні та на вулиці, діяльність ФОП Калініченко регулюється спеціальними галузевими нормами. Ключовими є Правила з техніки безпеки при топографо-геодезичних роботах (НПАОП 74.2-1.01-88) та Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ДСанПІН 3.3.2.007-98) [33, 34]. Весь процес створення документації можна розділити на два великі етапи, а саме на камеральні роботи в офісі та польові дослідження на місцевості. Обидва ці робочі місця мають абсолютно різні потенційні небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Для успішного запобігання травматизму необхідно детально розібрати кожен із цих етапів окремо. Камеральне робоче місце інженера-землевпорядника повністю обладнане необхідною технікою і розташоване в офісі підприємства. Робоче приміщення функціонально розраховане на одночасне перебування та роботу трьох осіб. Таке планування є досить зручним для невеликого колективу. Зазвичай двоє співробітників виконують завдання за комп'ютерами, а третій працівник у цей час займається паперовими планами, картами або веде супутню документацію. 48 У кабінеті встановлено три робочих стола, які забезпечують достатньо простору для кожного. На двох із цих столів розміщено два персональних комп'ютера. Також тут є чотири офісних стільця, що дозволяє комфортно розміститися працівникам та можливим відвідувачам. Для друку готових звітів, текстових матеріалів та різноманітних графічних документів використовуються принтери, які розраховані на обслуговування цих комп'ютерів. У приміщенні кабінету також знаходяться дві великі шафи, де безпосередньо зберігаються поточні звіти, старі плани та різноманітні архівні землевпорядні справи. В офісі є одне велике вікно, завдяки чому природне освітлення тут дуже хороше протягом усього світлового дня. Штучне освітлення в кімнаті також перевищує нормативне значення освітленн, необхідне для створення проєктів, і забезпечує комфортні умови для виконання точних креслярських чи розрахункових операцій. Під час камеральної обробки вимірювань, розрахунку координат у геодезичних системах СК-63 та УСК-2000, а також при складанні кадастрового плану в програмному комплексі Digitals, головним чинником впливу є тривале сидіння. Основними небезпечними факторами в приміщенні виступають психофізіологічні та фізичні навантаження. Постійна концентрація уваги на екрані монітора викликає сильне зорове стомлення [34]. Одноманітна поза та статичне напруження м'язів спини й шиї викликають затікання тіла та загальну втому під кінець кожного робочого дня. В офісних умовах існують ризики під час експлуатації комп’ютерного обладнання. Неправильно налаштоване освітлення створює відблиски на монітори, що додатково напружує очі інженера, а самі комп’ютери створюють слабке випромінювання [34]. Важливим фактором є також небезпека ураження електричним струмом при роботі з обладнанням. В офісі знаходиться велика кількість дротів, подовжувачів та розеток. В кабінеті постійно працює багато техніки. Під столами лежить ціла купа дротів, подовжувачів та розеток. Будь- яке випадкове пошкодження ізоляції чи несправність заземлення комп'ютера 49 можуть стати причиною травмування працівника, якщо просто торкнутися системного блока [31]. Тому про заходи безпеки забувати не можна. Наприклад, перед початком роботи треба завжди візуально оглядати кабелі, щоб ніде не було оголених дротів чи пошкоджених вилок. Також не варто вмикати в один подовжувач відразу кілька потужних приладів, типу двох комп'ютерів і чайника разом. Мережа може просто не витримати навантаження і спалахнути. Ну і ще одне просте правило - тримати подалі чашки з водою чи кавою від техніки. Якщо рідина випадково проллється на клавіатуру або в розетку, то коротке замикання гарантоване. Пожежна безпека в офісі вимагає особливого і постійного контролю через специфіку наповнення приміщення. Тут зберігається велика кількість паперових звітів, планів та справ. Папір у поєднанні з постійно працюючими системними блоками та принтерами створює підвищену пожежну небезпеку. Основними причинами можливого займання можуть стати коротке замикання в електромережі через перевантаження або використання несправних приладів. Польове робоче місце геодезиста характеризується зовсім іншими ризиками, які мають переважно природний характер. Визначення координат поворотних точок меж ділянок проводиться безпосередньо на відкритій місцевості [33]. Основним шкідливим фактором тут виступають метеорологічні умови регіону. Тривале виконання робіт під прямими сонячними променями влітку може викликати сонячний або тепловий удар, а також небезпечне зневоднення організму [33]. Робота в сильний вітер або при різкому зниженні температури створює значний ризик переохолодження [33]. Фізичні небезпеки на місцевості тісно пов’язані з рельєфом та характером покриття землі. Пересування з важким геодезичним обладнанням, таким як штативи, електронні тахеометри чи супутникові GPS-приймачі, вимагає великої обережності [33]. На відкритій території часто є багато нерівностей, прихованих у траві ям, залишків матеріалів чи коріння дерев. 50 Працівник може легко перечепитися, підвернути ногу або впасти та отримати серйозну травму [33]. При встановленні віх та забиванні межових знаків існує також ризик травмування рук інструментами [33]. Не слід забувати і про біологічні небезпечні фактори під час польових виїздів [33]. Оскільки ділянки часто бувають закидані бур'янами та чагарниками, у теплий період року виникає загроза від укусів кліщів, комах, павуків. Кліщі є переносниками небезпечних інфекційних захворювань, а укуси бджіл чи ос можуть викликати гостру алергічну реакцію у членів виїзної бригади [33]. А ще є змії та дикі тварини. У високій траві можна випадково наступити на гадюку. Також на околицях або біля лісосмуг часто трапляються лисиці, бродячі собаки чи навіть звичайні їжаки. Вони бувають дуже небезпечними, бо можуть переносити сказ, який прямо загрожує життю людини. Тому підходити до них чи намагатися погладити точно не варто. Крім того, у густій траві повно польових мишей та інших гризунів, які переносять різні інфекції. Це реальний ризик, якщо після роботи з кілочками чи землею сісти перекусити немитими руками. А в закинутих хащах іноді можна натрапити на диких кабанів. Вони дуже непередбачувані і стають максимально агресивними, якщо захищають своїх поросят. Такий різноманітний комплекс факторів вимагає впровадження чітких та ефективних захисних рішень. Для покращення умов праці та максимального усунення виявлених шкідливих чинників у ФОП Калініченко реалізовано низку організаційних та технічних заходів [31]. Повітряне середовище в офісі підтримується на належному рівні завдяки регулярному очищенню фільтрів встановленої системи кондиціонування та природній вентиляції [34]. В офісі встановлено автоматичну протипожежну сигналізацію з датчиками диму. На видному місці розміщено затверджену схему евакуації людей на випадок надзвичайної ситуації. Офіс повністю укомплектований первинними засобами пожежогасіння. Тут розміщені вуглекислотний вогнегасник, який щороку проходить обов’язковий технічний огляд і перезарядку, а всі співробітники пройшли первинний інструктаж щодо правил їх використання. 51 Також в офісі обов'язково є медична аптечка для надання першої допомоги та чіткий план евакуації. Велике значення має правильна організація робочого часу при тривалій роботі в програмі Digitals. На підприємстві впроваджено оптимальний режим праці та відпочинку [34]. Протягом робочого дня кожні дві години для інженерів передбачені регламентовані перерви тривалістю 10–15 хвилин [34]. Під час цих зупинок працівники обов'язково провітрюють кімнату та виконують вправи для очей і легку виробничу гімнастику, щоб зняти напругу з хребта [34]. Для мінімізації ризиків під час польових робіт керівництво забезпечує виїзні бригади засобами індивідуального захисту [33]. Усі працівники та практиканти отримують спеціальний робочий одяг, сигнальні жилети яскравого кольору та міцне закрите взуття на товстій антиковзній підошві, яка захищає стопу від проколів [33]. Перед кожним виїздом на об'єкт проводиться цільовий інструктаж з техніки безпеки з реєстрацією у спеціальному журналі[33]. Автомобіль польової бригади обов'язково комплектується сертифікованою медичною аптечкою, яка містить антисептики, перев'язувальні матеріали, джгути та протиалергенні препарати на випадок укусів комах [33]. Графік виїздів планується таким чином, щоб у найтепліші літні місяці уникати проведення зйомки на відкритому сонці в період з 12:00 до 16:00 години [33]. Працівники завжди забезпечуються достатнім об’ємом чистої питної води для запобігання зневодненню [33]. Як додаткове вдосконалення та проєктне рішення для покращення умов праці, на підприємстві рекомендується приділити увагу модернізації штучного освітлення. Якщо в кабінеті використовуються застарілі люмінесцентні лампи, їх варто повністю замінити на сучасні світлодіодні LED-панелі [34]. Вони забезпечують рівномірне м'яке світло по всьому кабінету і не викликають швидку втому очей інженера. 52 Рисунок 4.1 – Світильники, рекомендовані для встановлення в офісі Для надійного захисту від електричного струму всі комп'ютери та офісна оргтехніка мають бути підключені до трипровідної мережі із надійним захисним заземленням [31]. В силовому щитку офісу необхідно встановлювати пристрої автоматичного вимкнення живлення на випадок короткого замикання або можливого перевантаження мережі [31]. Всі впроваджені організаційні та технічні рішення дозволяють створити безпечне виробниче середовище [31]. Вони суттєво зменшують вплив небезпечних чинників на працівників, мінімізують ризик травматизму та професійних захворювань, що забезпечує високу якість і швидкість виконання землевпорядних завдань [31]. 53 ВИСНОВКИ У кваліфікаційній роботі на основі проведених досліджень та опрацювання вихідних матеріалів виконано розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування комунальному підприємству КП «НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ». Ця земля призначена для розширення та обслуговування сільського кладовища на території Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Загальна площа земельної ділянки за результатами проєктування становить 13,4988 га. Під час теоретичного дослідження теми було детально опрацьовано нормативно-правову базу України. Особливу увагу приділено вимогам Земельного кодексу та Закону України «Про поховання та похоронну справу». Оскільки об’єкти ритуального призначення мають екологічні ризики, ключовою умовою їхнього формування є суворе врахування містобудівних та санітарних норм. Це вимагає чіткого моделювання меж та встановлення спеціальних режимів використання земель навколо об'єкта. Аналіз природно-географічних умов Леськівської громади показав, що місцевість має свої специфічні особливості. Село розташоване на березі Кременчуцького водосховища. Через близькість до великої водойми та особливості тутешніх ґрунтів, будь-яке землевпорядне проєктування вимагає максимальної точності, щоб захистити підземні та поверхневі води від екологічного впливу. Крім того, аналіз демографічних показників та потреб громади підтвердив, що чинне сільське кладовище вже повністю вичерпало свій вільний простір, тому питання його розширення стоїть дуже гостро. Під час переддипломної практики було проведено детальний моніторинг ситуації. Під час аналізу ми порівняли паперові межі проєкту із реальними супутниковими знімками села. Проектна ділянка площею 13,4988 га фактично об’єднує дві різні за призначенням території. Перша частина - це землі під існуючим цвинтарем, який раніше не мав оформленого кадастрового номера. Друга частина - це прилегле вільне поле, яке перебувало в запасах громади під 54 кодом 16.00. Об’єднання цих часток в одну комунальну земельну ділянку є найбільш логічним кроком. Для правового закріплення меж у проєкті обґрунтовано зміну цільового призначення всієї території. Землі переведено до категорії житлової та громадської забудови із присвоєнням нового коду 03.12, що відповідає об'єктам ритуального призначення. Таке рішення повністю легалізує діяльність комунального підприємства та дозволить у майбутньому виділяти кошти з місцевого бюджету на благоустрій території. Зараз сформована земельна ділянка уже успішно внесена до бази Державного земельного кадастру. Новий червоний контур відображається на кадастровій карті без жодних накладок на приватні городи людей. Окремим важливим етапом роботи став розрахунок санітарно-захисної зони, яка за санітарними правилами становить 300 метрів від меж кладовища. За допомогою програмного комплексу AutoCAD було побудовано просторову модель цієї охоронної зони. Перевірка показала, що в межі СЗЗ не потрапляють житлові будинки, школи чи джерела водопостачання. Проте, оскільки зона частково зачіпає приватні сільськогосподарські угіддя, проектом передбачено створення щільної захисної смуги із зелених насаджень завширшки від 10 до 20 метрів по всьому периметру ділянки. Геодезичною основою для встановлення меж у натурі стали опорні точки державної геодезичної мережі. Усі розрахунки координат для 23 поворотних точок виконувалися суворо в державній системі координат СК-63 із подальшим їх перерахунком у сучасну державну геодезичну систему УСК- 2000. Цифрова обробка результатів вимірювань проходила у програмному забезпеченні Digitals, де було складено кадастровий план. Середня квадратична похибка точок не перевищує нормативний допуск у 0,10 метра для населених пунктів. Це доводить, що всі знімальні роботи було виконано якісно та без помилок. На сьогодні проект землеустрою перебуває на стадії фінального погодження. Відомості вже внесені до бази ДЗК і ділянка отримала свій 55 унікальний кадастровий номер. Фінальним кроком має стати затвердження документації на найближчій сесії Леськівської сільської ради. Після цього підприємство зможе офіційно зареєструвати право постійного користування ділянкою у Реєстрі речових прав. Запропоновані у кваліфікаційній роботі рішення повністю вирішують проблему громади із місцями для поховань, переводять використання землі відповідно до закону та гарантують відсутність будь-яких земельних спорів із суміжними власниками у майбутньому. 56 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Про землеустрій : Закон України від 22 трав. 2003 р. № 858-IV. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text). 2. Земельний кодекс України : Закон України від 25 жовт. 2001 р. № 2768-III. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text) 3. Про поховання та похоронну справу : Закон України від 10 лип. 2003 р. № 1102-IV. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text). 4. Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України : ДСанПіН 2.2.2.028-99, затв. постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 лип. 1999 р. № 28. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028588-99#Text). 5. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів : ДСП № 173-96, затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 черв. 1996 р. № 173. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96#Text). 6. Про Державний земельний кадастр : Закон України від 7 лип. 2011 р. № 3613-VI. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text). 7. Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність : Закон України від 23 груд. 1998 р. № 353-XIV. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text). 8. Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів : Закон України від 9 лип. 2010 р. № 2480-VI. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text). 9. Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру : Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовт. 2012 р. № 1051. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text). 10. Про затвердження Правил охорони електричних мереж : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 груд. 2022 р. № 1455. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text). 57 11. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 черв. 1991 р. № 1264-XII. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text). 12. Про регулювання містобудівної діяльності : Закон України від 17 лют. 2011 р. № 3038-VI. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038- 17#Text). 13. Про затвердження Переліку агровиробничих груп ґрунтів : Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 6 жовт. 2003 р. № 245. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0979-03#Text). 14. Національна доповідь щодо завершення земельної реформи / Я. М. Гадзало, Л. Я. Новаковський, А. М. Третяк та ін. ; за ред. Л. Я. Новаковського. Київ : Аграрна наука, 2015. 48 с. (URL: http://naas.gov.ua/upload/iblock/4be/%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE %D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0% BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%8F.pdf). 15. Мартин А. Г., Ярова Б. М. Економічна ефективність використання земель сільськогосподарського призначення державної власності в Україні : монографія. Київ : ЦП «Компринт», 2018. 180 с. (URL: https://www.researchgate.net/publication/339721460_EKONOMICNA_EFEK TIVNIST_VIKORISTANNA_ZEMEL_SILSKOGOSPODARSKOGO_PRIZN ACENNA_DERZAVNOI_VLASNOSTI_V_UKRAINI_Monografia). 16. Управління земельними ресурсами : навчальний посібник / за ред. А. М. Третяка. Вінниця : Нова Книга, 2006. 360 с. (URL: http://kizman- tehn.com.ua/wp- content/uploads/2017/09/%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D 0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F- %D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0% B8%D0%BC%D0%B8- %D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BC %D0%B8-%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BA- 58 %D0%90.%D0%9C.-%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88- %D0%9E.%D0%A1.-2006.pdf). 17. Раціональне використання та охорона земель : навчальний посібник / І. П. Купріянчик, О. С. Дорош, О. В. Сакаль, Є. В. Бутенко. Київ : НУБіП України, 2024. (URL: https://dglib.nubip.edu.ua/server/api/core/bitstreams/0c40c8f7-6b11-480d-aed7- 93d9c91a2d32/content). 18. Білявський Г. О., Тимошенко М. М., Годовська Т. Б. Екологічна паспортизація кладовищ як ефективний важіль управління екологічною безпекою селітебних територій. Екологічні науки. № 2. С. 77–83. (URL: https://ecoj.dea.kiev.ua/archives/2012/2/13.pdf). 19. Територіально-просторове планування землекористування: навч. посібник. За заг. ред. професора А.М. Третяка. Третяк А.М., Третяк В.М., Прядка Т.М., Третяк Н.А. Біла Церква: «ТОВ «Бiлоцеркiвдрук», 2022. 168 с. (URL: https://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/7530/1/%D0%A2%D0%B5%D1%80 %D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8 C%D0%BD%D0%BE- %D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B E%D0%B2%D0%B5%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83% D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0 %BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81% D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf). 20. Землекористування та просторове планування у територіальних громадах Полтавської області: монографія / за заг. ред. д.геогр.н. проф. С. М. Шевчука. Полтава: ПДАУ, 2025. 210 с. (URL: https://dspace.pdau.edu.ua/server/api/core/bitstreams/0cae123e-86e3-4d34- b6a0-1a35c12325b7/content). 21. Одарюк Т. С., Русіна Н. Г., Басенюк Т. І. Землевпорядне проектування : навч. посіб. Київ : Аграрна освіта, 2010. 292 с. (URL: 59 http://kizman-tehn.com.ua/wp- content/uploads/2018/04/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5% D0%B2%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B5- %D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B 2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf). 22. Малашевський М. А. Визначення площі земельної ділянки з урахуванням умов місцевості. Містобудування та територіальне планування : наук.-техн. зб. С. 152–156. (URL: https://repositary.knuba.edu.ua/server/api/core/bitstreams/626f0208-8647-4a6e- a1ff-c566aec288db/content). 23. Формування просторової інформації для державного земельного кадастру: монографія // М. В. Трегуб; М-во освіти і науки України; Нац. Гірн. ун-т – Д. : НГУ, 2014. – 136 с. (URL: file:///C:/Users/User/Downloads/CD557.pdf). 24. Пілічева М. О. Основи земельно-кадастрових робіт : конспект лекцій. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2020. 123 с. (URL: https://eprints.kname.edu.ua/55971/1/2019%2021%D0%9B_%D0%9A%D0%9 B_%D0%9E%D0%97%D0%9A%D0%A0_20.10.pdf). 25. Ступень М. Г., Гулько Р. Й., Микула О. Я. Теоретичні основі державного земельного кадастру : навч. посіб. / за заг. ред. М. Г. Ступеня. 2-ге вид., стереотип. Львів : Новий Світ-2000, 2006. 336 с. (URL: https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/POSIBNIKI_2011/KADASTR_2006.p df). 26. Боровий В. О., Зарицький О. В., Кінь Д. О. Технологія координатного перетворення та трансформування при геодезичних та землевпорядних роботах. Інженерна геодезія. Вип. 60. С. 15–20. (URL: https://www.researchgate.net/publication/323129523_Tehnologia_koordinatnog o_peretvorenna_ta_transformuvanna_pri_geodezicnih_ta_zemlevporadnih_rob otah). 60 27. Дорош Й. М., Дорош О. С. Формування обмежень та обтяжень у землекористуванні : навч. посіб. Херсон : Грінь Д. С., 2017. 650 с. (URL: https://dglib.nubip.edu.ua/server/api/core/bitstreams/da453d84-62d6-421a- 83dd-6e89299cb5b2/content). 28. Третяк А. М. Землевпорядне проектування: Теоретичні основи і територіальний землеустрій : навч. посіб. Київ : Вища освіта, 2006. 528 с. (URL: http://kizman-tehn.com.ua/wp- content/uploads/2018/04/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0 %BA-%D0%90.%D0%9C.- %D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BF%D0% BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B5- %D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B 2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf). 29. Інженерна геодезія : підручник / за ред. С. П. Войтенка. Чернігів : НУ «Чернігівська політехніка», 2022. 700 с. (URL: https://ir.stu.cn.ua/items/dcf3a041-09f6-4f16-97af-4ebf2904df7e). 30. Рябчій В. А., Рябчій В. В., Трегуб М. В. Визначення допустимих значень середніх квадратичних похибок обчислення площ земельних ділянок у різних типах населених пунктів. Геодезія, картографія і аерофотознімання. 2011. Вип. 75. С. 157–167. (URL: https://ena.lpnu.ua/items/44f2e89d-c95b-4622-80e2-48cc37465e52). 31. Про охорону праці : Закон України від 14 жовт. 1992 р. № 2694- XII. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text). 32. Про землеустрій : Закон України від 22 трав. 2003 р. № 858-IV. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text). 33. Правила охорони праці під час виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт : НПАОП 74.2-1.02-14 : затверджено Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 09 груд. 2014 р. № 878. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1659- 14/sp:dark#Text). 61 34. Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з візуальними дисплейними терміналами : НПАОП 0.00-7.15-18 : затверджено Наказом Міністерства соціальної політики України від 14 лют. 2018 р. № 207. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-18#Text). 62 ДОДАТКИ 63