Машина для середнього подрібнення м'ясної сировини

Олійник, Владислав Олександрович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10182

Title:	Машина для середнього подрібнення м'ясної сировини
Authors:	Філімонова, Надія Вікторівна Олійник, Владислав Олександрович
Keywords:	Машина для середнього подрібнення м'ясної сировини;технічні характеристики мясорізальних машин
Issue Date:	9-Jun-2026
Abstract:	Мета роботи: отримати навики проектування, розрахунків, обґрунтування і аналізу конструкції машини для середнього подрібнення м'ясної сировини. Завдання: 1. Виконати порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для середнього подрібнення м'ясної сировини. 2. Розглянути конструкцію і принцип дії машини. 3. Виконати кінематичний розрахунок, технологічний розрахунок, розробити маршрут обробки деталі. 4. Виконати графічний матеріал: - креслення загального виду машини, - складальні креслення гільзи та шнеку робочого, - деталювання, - маршрут обробки деталі, - охорона праці, - висновки. 5. Виконати розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування машини. 6. Виконати розділ з охорони праці. Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовано впровадити результати у виробництво на машинобудівному підприємстві.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10182
Appears in Collections:	133 Галузеве машинобудування (Обладнання харчових, торгівельних і машинобудівних підприємств)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Записка Олійник.pdf Restricted Access	Кваліфікаційна робота бакалавра складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел. Роботу викладено на 44 сторінках, містить 19 рисунків, 3 таблиці, 9 літературних джерел.	2.45 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
(повне найменування вищого навчального закладу)
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
(повна назва факультету)
Кафедра проектування харчових виробництв та верстатів нового покоління
(повна назва кафедри)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи бакалавра

на тему:
«Машина для середнього подрібнення м'ясної сировини»

Перший (бакалаврський)
(освітньо-кваліфікаційний рівень)

ГМ22.133026.000 ПЗ

Виконав: здобувач вищої освіти
4 курсу, групи ГМ-22
спеціальності 133 Галузеве машинобудування
(шифр і назва спеціальності)

Обладнання харчових, торгівельних
та машинобудівних підприємств
(освітня програма)

Владислав ОЛІЙНИК
(ім’я та прізвище)

Керівник Надія ФІЛІМОНОВА
(ім’я та прізвище)
Рецензент _Олексій КОЗІЙ_
(ім’я та прізвище)

Черкаси 2026
2

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
(повна назва факультету)
Кафедра проектування харчових виробництв та верстатів нового покоління
(повна назва кафедри)

Перший (бакалаврський)
(рівень вищої освіти)
133 Галузеве машинобудування
(шифр і назва спеціальності)
Обладнання харчових, торгівельних та машинобудівних підприємств
(назва освітньо-професійної програми)

ЗАТВЕРДЖУЮ:
завідувач кафедри ПХВ ВНП
Василь ОСИПЕНКО

«____»_____________2026 р.

З А В Д А Н Н Я
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

____________________Олійнику Владиславу Олександровичу

(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема кваліфікаційної роботи бакалавра: «Машина для середнього подрібнення
м'ясної сировини»
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра:
Філімонова Надія Вікторівна, к. т. н., доцент____________________
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджені наказом Черкаського державного технологічного університету від
“31” квітня 2026 року № 94-03-03
2. Строк подання студентом бакалаврської роботи 31.005.2026р.
3.Вихідні дані до бакалаврської кваліфікаційної роботи: технічний опис машини
для середнього подрібнення м’ясної сировини.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити: анотація, вступ, порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для
середнього подрібнення м’ясної сировини, розрахункова частина: кінематичні
розрахунки, технологічні розрахунки виготовлення деталі, розробка маршруту
оброки деталі, монтаж, експлуатація та технічне обслуговування машини, охорона
праці, висновки, список літературних джерел.

3

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень):
загальний вигляд машини, складальні креслення вузлів, креслення
нестандартизованих деталей, маршрут обробки деталі, охорона праці.
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра

Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
консультанта завдання видав завдання прийняв
1 Філімонова Н. В., доцент
2 Філімонова Н. В., доцент
3 Філімонова Н. В., доцент
4 Філімонова Н. В., доцент
5 Філімонова Н. В., доцент

7. Дата видачі завдання_____________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів кваліфікаційної Строк
з/п роботи бакалавра виконання етапів Примітка
роботи
1 Порівняльний аналіз існуючих конструкцій
машин для середнього подрібнення м’ясної
сировини
2 Конструкція і принцип дії машини
3 Розрахункова частина
4 Монтаж, експлуатація, технічне обслуговування
5 Охорона праці
6 Оформлення креслень

Здобувач вищої освіти: __________________ Владислав ОЛІЙНИК
( підпис ) (прізвище та ініціали)

Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра: ________________Надія ФІЛІМОНОВА
( підпис ) (прізвище та ініціали)

4

РЕФЕРАТ

Машина для середнього подрібнення м'ясної сировини. - Кваліфікаційна
робота бакалавра.
Обсяг роботи. Кваліфікаційна робота бакалавра складається із вступу, 5
розділів, висновків, списку використаних джерел. Роботу викладено на 44
сторінках, містить 19 рисунків, 3 таблиці, 9 літературних джерел. Графічна
частина складається з 5 креслень та 4 плакатів формату А1.
Мета роботи: отримати навики проектування, розрахунків, обґрунтування і
аналізу конструкції машини для середнього подрібнення м'ясної сировини.
Завдання:
1. Виконати порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для середнього
подрібнення м'ясної сировини.
2. Розглянути конструкцію і принцип дії машини.
3. Виконати кінематичний розрахунок, технологічний розрахунок, розробити
маршрут обробки деталі.
4. Виконати графічний матеріал:
- креслення загального виду машини,
- складальні креслення гільзи та шнеку робочого,
- деталювання,
- маршрут обробки деталі,
- охорона праці,
- висновки.
5. Виконати розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування машини.
6. Виконати розділ з охорони праці.
Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовано впровадити
результати у виробництво на машинобудівному підприємстві.

5

Ключові слова: Машина для середнього подрібнення м'ясної сировини, технічні
характеристики мясорізальних машин, кінематичні розрахунки, технологічні
розрахунки виготовлення деталі.
ABSTRACT

Machine for medium grinding of meat raw materials. - Bachelor's qualification
work.
Scope of work. Bachelor's qualification work consists of an introduction, 5
sections, conclusions, a list of sources used. The work is presented on 44 pages,
contains 19 figures, 3 tables, 9 literary sources.
Purpose of work: to acquire skills in designing, calculating, substantiating and
analyzing the design of a machine for medium grinding of meat raw materials.
Tasks:
1. To perform a comparative analysis of existing designs of a machine for medium
grinding of meat raw materials.
2. To consider the design and principle of operation of the machine.
3. To perform a kinematic calculation, a technological calculation, to develop a route for
processing the part.
4. Complete the graphic material:
- drawing of the general view of the machine,
- assembly drawings of the sleeve and the working screw,
- detailing,
- processing route of the part,
- labor protection,
- conclusions.
5. Complete the section on installation, operation, maintenance of the machine.
6. Complete the section on labor protection.
The practical significance of the results obtained. It is recommended to implement the
results in production at a machine-building enterprise.

6

7

Зміст

ВСТУП .......................................................................................................................... 7
1.ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ МАШИН ДЛЯ
СЕРЕДНЬОГО ПОДРІБНЕННЯ М’ЯСНОЇ СИРОВИНИ ...................................... 8
2.КОНСТРУКЦІЯ ТА ПРИНЦИП ДІЇ МАШИНИ ................................................ 17
3.РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА .............................................................................. 26
3.1 Кінематичні розрахунки вовчка Розрахунок клинопасової передачі для
приводу ножового валу та шнека ......................................................................... 26
3.2 Технологічні розрахунки виготовлення деталі ............................................. 32
4. МОНТАЖ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
МАШИНИ .................................................................................................................. 36
5. ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………………………………40
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 42
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................................... 43

8

ВСТУП

Сучасний розвиток технологій виробництва м’ясної продукції
характеризується динамічністю та активним використанням прогресивних
методів обробки й відповідного обладнання. Проте на багатьох харчових
підприємствах і досі експлуатується значна кількість усталеного технічного
обладнання. Щоб забезпечити ефективну роботу цього обладнання, освоїти
новітні його типи та вдосконалювати навички проєктування прогресивних
конструкцій, необхідно глибоко розуміти особливості пристроїв і принципи їх
експлуатації.
М’ясорізальні вовчки є невід’ємною частиною обладнання технологічних
ліній, що використовуються для виготовлення ковбасних виробів і м’ясних
консервів. Хоча їх конструкція досить проста, до їхньої роботи пред'являються
високі вимоги. Якість переробки м'ясної сировини прямо впливає на якість
кінцевої продукції, тому ефективність роботи вовчка має вирішальне значення.

9

1. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ
МАШИН ДЛЯ СЕРЕДНЬОГО ПОДРІБНЕННЯ М’ЯСНОЇ СИРОВИНИ

Основним призначенням машини для середнього подрібнення м’ясної
сировини тобто вовчка є подрібнення охолодженого жилованого м’яса до
заданого ступеня дисперсності. Цей ступінь визначається розміром отворів у
вихідній ножовій решітці: що менший діаметр отворів (від 3 до 25 мм), то тонше
подрібнення отримується на виході. Таким чином, решітка фактично задає режим
роботи обладнання й визначає структуру подрібненої маси.
Корпус машини має безкаркасне виконання та встановлений на чотирьох
віброопорах. Таке рішення забезпечує зниження передачі коливань на фундамент
і підвищує стабільність роботи. У передній частині корпусу розташована масивна
база, призначена для монтажу приводу. Бункер формується шляхом зварювання
декількох панелей, включно з боковими стінками, що забезпечує його жорсткість.
Корпус робочого шнека закріплюється до фланця бункера за допомогою болтових
з’єднань, що полегшує обслуговування та монтаж.
У конструкції передбачено наявність двох бічних дверцят. На правих
дверцятах змонтована електрична шафа керування — вона захищена та розміщена
в межах габариту корпусу. На передній панелі встановлено окремий пульт, за
допомогою якого оператор здійснює керування робочими режимами. Привод
основного шнека обладнаний двошвидкісним електродвигуном потужністю 22,4
або 33,5 кВт. Передавання крутного моменту виконується клинопасовою
передачею, яка містить 12 ременів типорозміру А — це забезпечує рівномірність
навантаження та плавність роботи.
Вовчок Seydelmann AG 160, який виробляється на машинобудівному
підприємстві Maschinenfabrik Seydelmann KG (Німеччина), зображений на
рисунку 1.1. Конструкція цієї моделі привертає особливу увагу, оскільки у ній
реалізовано низку інженерних рішень, що суттєво відрізняють її від традиційних
машин аналогічного класу.

10

Однією з ключових особливостей є оригінальне компонування подачі
продукту: подавальний шнек встановлено перпендикулярно до основного
робочого шнека. Такий підхід дозволяє одночасно зменшити габарити машини та
забезпечити стабільне, рівномірне надходження м’ясної сировини до робочої
зони. Подавальний шнек виконано у конічній формі, причому діаметр його витків
поступово зменшується уздовж напрямку руху продукту. Завдяки цьому великі
шматки м’яса надійно захоплюються з бункера і плавно переміщуються у простір
між витками робочого шнека, не створюючи різких навантажень.
Більшість елементів машини виготовлено з нержавіючої сталі, що
забезпечує довговічність і відповідність санітарним вимогам. Водночас
подавальний шнек вироблено зі спеціального високоякісного чавуну, що гарантує
його механічну міцність та стійкість до стирання. У цій моделі використано
решітки діаметром 160 мм.
Горловина, де розташований різальний комплект, обладнана захисним
кожухом із електронною системою блокування — це виключає можливість
потрапляння руки оператора до небезпечної зони під час роботи.

а) б)
Рисунок 1.1 - Вовчок німецького виробництва моделі Seydelmann AG 160:
а) – зовнішній вигляд вовчка; б) – конічний подавальний шнек

11

Бункер ємністю 400 літрів також має додаткову запобіжну рамку, оснащену
електронним блокуванням, що додатково підвищує рівень безпеки.
Приводна система вовчка може постачатися у кількох варіантах, залежно
від потреб виробництва та конфігурації робочої лінії. У стандартному виконанні
обертання робочого шнека забезпечує двошвидкісний трифазний асинхронний
електродвигун потужністю 25/37 кВт. Він працює від мережі змінного струму та
дає можливість обирати один із двох режимів швидкості, що дозволяє
оптимізувати процес подрібнення під конкретний тип сировини чи
продуктивність лінії. Для підвищення надійності електродвигун має ступінь
захисту IP55, що гарантує стійкість до дії пилу та вологи, які неминуче присутні в
умовах м’ясопереробного виробництва. Завдяки такому виконанню
забезпечується довша безаварійна робота та мінімізуються експлуатаційні ризики.
Для приводу подавального шнека використовується трьохшвидкісний
електродвигун потужністю 3 кВт.
У якості опціонального рішення для приводу робочого шнека можливо
встановити електродвигун потужністю 60 кВт із частотним перетворювачем, що
дозволяє програмувати до шести різних частот обертання. При цьому для
подавального шнека будуть доступні до п’яти програмованих частот обертання,
що дає змогу оптимізувати роботу вовчка з урахуванням обробки різних типів та
сортів сировини.
Приводна система обладнана двоступеневим контролем температурного
навантаження: перший сигнал вказує на потребу зменшити швидкість обертання
подавального шнека, а другий автоматично відключає двигун головного приводу.
Електрична шафа розміщується окремо від основного устаткування.
Вовчки серії Laska WW, які виготовляє австрійська компанія
Maschinenfabrik Laska GmbH, за своїм конструктивним виконанням багато в чому
нагадують машини фірми Seydelmann. Це пояснюється тим, що в обох випадках
застосовано кутове розташування подавального шнека, що забезпечує
компактність компонування та ефективність подачі сировини.

12

У цій лінійці передбачено використання ножових решіток різного діаметра
— 130, 160, 200 та 280 мм, що дозволяє пристосувати обладнання до різних
виробничих умов і типів подрібнення. Всі елементи корпусу та ключові вузли
виготовляються з нержавіючої сталі, що гарантує високу корозійну стійкість та
відповідність санітарним нормам м’ясопереробної промисловості.
Конструкція машин оснащена повним комплектом захисних та
блокувальних механізмів, які запобігають доступу оператора до небезпечних зон
під час роботи й суттєво підвищують рівень експлуатаційної безпеки. На рисунку
1.2 наведено загальний вигляд представника цієї серії вовчків

а) б)
Рисунок 1.2 - Вовчок австрійського виробництва моделі Laska WW 160:
а) – зовнішній вигляд машини; б) – ножі і решітки

У конструкції вовчків може застосовуватися спеціальний жилувальний
різальний комплект, який оснащено системою осьового відведення твердих
включень. Такий різальний модуль має низку функціональних переваг. Однією з
ключових є те, що ножі цього комплекту приводяться в дію окремим приводом,
який працює незалежно від робочого шнека. Завдяки роздільному керуванню
приводами вдається забезпечити підвищену частоту обертання ножів порівняно зі

13

шнеком, що суттєво покращує якість жилування та дозволяє ефективно
відокремлювати тверді частинки без перевантаження шнекового механізму. Такий
підхід також сприяє стабільнішій роботі різального вузла та підвищує загальну
продуктивність обладнання.
Ці пристрої оснащуються гідравлічним виштовхувачем для робочого шнека
та приставним електромеханічним завантажувачем, який спрощує подачу
сировини. Для забезпечення швидкої та ефективної санітарної обробки
передбачений зручний демонтаж циліндричного подавального шнека.
На рисунку 1.3 подано зображення двох промислових моделей вовчків —
MEW 621 та MEW 727. Кожна з них має власні особливості конструкційного
виконання та призначення. Модель MEW 621 оснащена транспортером
безперервної дії, який відводить подрібнену сировину одразу після завершення
процесу різання. Завдяки такій конструкції машина може працювати як частина
безперервної технологічної лінії, не потребуючи зупинок або циклічних операцій
для вивантаження продукту. Це істотно підвищує продуктивність та полегшує
інтеграцію вовчка у складні виробничі системи.
Конструкція подавального вузла вовчка MEW 727 (рис. 1.4) вирізняється
низкою інженерних особливостей, на які варто звернути окрему увагу.
Безпосередньо в бункері змонтовано два подавальні шнеки, які обертаються у
протилежних напрямках. Таке компонування не є випадковим: зустрічне
обертання створює інтенсивний рух сировини у центральну зону приймання,
запобігає її злежуванню та забезпечує стабільне й рівномірне завантаження
робочого шнека.
Виготовлення шнеків може бути як із полімерних матеріалів, так і з
металевих, із застосуванням унікальних конструкторських рішень. Основна мета
впровадження нової конструкції подавальних шнеків полягає в забезпеченні
додаткових етапів подрібнення сировини, що сприяє збільшенню продуктивності
машини та зниженню її енергозатратності. Завдяки цій конструкції стає
можливим виконання двох додаткових етапів подрібнення.

14

а) б)
Рисунок 1.3 – Вовчки німецьких моделей MaDo:
а) –MaDo MEW 621; б) – машина MaDo MEW 727

Німецька компанія Kolbe GMBH займається розробкою, виробництвом і
модернізацією обладнання для харчової промисловості та є одним із лідерів у
виробництві м’ясорубок для підприємств малої та середньої потужності. У
модельному ряді машин Kolbe GMBH представлені вовчки з різальними
комплектами діаметром 82, 100, 114, 130, 160 та 200 мм, а об'єм бункера
варіюється від 6 до 380 літрів.
Споживачеві також пропонується набір обладнання для виробництва
порційного фаршу, до складу якого входять: промисловий порціонер PM 150,
порціонер для супермаркетів PF 110 та конвеєр MO1500 K (рис. 1.4).

15

а)

б) в)
Рисунок 1.4 - Додаткове обладнання для вовчків Kolbe включає:
а) вовчок MW 114 із порціонером PM 150; б) порціонер PF 110;
в) конвеєр MO1500 K.
Модель вовчка К7-ФВ2П-160-01, розроблена ВАТ «Полтавамаш»,
зображена на рис. 1.5. Ця конструкція залишається популярною серед
м’ясопереробних підприємств протягом багатьох років завдяки високій
продуктивності, надійності та компактності. Особливістю даної моделі є
паралельне розташування подавального шнека по відношенню до робочого
шнека.

16

Рисунок 1.5 - Вовчок К7-ФВ2П-160

Технічні можливості даного вовчка визначаються низкою параметрів, що
характеризують його продуктивність та робочі режими. Машина здатна
переробляти до 5000 кг сировини за годину, що робить її придатною для
використання на середніх та великих м’ясопереробних підприємствах. У
конструкції застосовуються ножові решітки діаметром 160 мм, а місткість
завантажувального бункера становить 250 літрів, що забезпечує безперервність
подачі продукту.
Геометрія робочої зони також оптимізована для зручності експлуатації:
висота, на якій здійснюється завантаження сировини, досягає 1580 мм, тоді як
висота точки вивантаження подрібненого продукту становить 880 мм, що дає
змогу легко інтегрувати машину у різні технологічні схеми.
Привод робочого шнека може оснащуватися двигунами потужністю 15 або
23 кВт, що забезпечує два режими обертання — 160 і 320 об/хв. Аналогічно, для
подавального шнека передбачено два варіанти електродвигунів: 2,2 або 2,65 кВт, з
частотами обертання 21 та 42 об/хв відповідно. Така гнучкість у виборі
потужності й швидкості дозволяє адаптувати роботу вовчка під різні типи
сировини та режими подрібнення.

17

Основним недоліком даної моделі вовчка є висока собівартість його
робочих компонентів — робочого шнека, циліндра, ножів і решіток.
Впровадження сучасних конструктивних змін у будову цього вовчка дозволить
поліпшити його технічний рівень і зробити продукт більш привабливим для
споживачів.
Зокрема, необхідно оптимізувати виробничі витрати на виготовлення
робочих органів вовчка та забезпечити їх легшу ремонтопридатність. Це
сприятиме зниженню експлуатаційних витрат для кінцевих користувачів.

18

2. КОНСТРУКЦІЯ ТА ПРИНЦИП ДІЇ МАШИНИ

Вовчок моделі К7-ФВП-160-01 призначений для подрібнення
безкісткового м'яса та м'ясопродуктів при виготовленні фаршів для ковбасних і
інших м'ясних виробів. Сировина охолоджується в природних умовах до
температури навколишнього середовища — від +10 до +12°С, або спеціальним
способом із застосуванням низьких температур — від +2 до +3°С у товщі
продукту.
Конструкція вовчка включає чотири основні частини (рис. 2.1). В живильну
частину входить завантажувальна чаша 1, корпус шнеків 7, а також приймальний
шнек 6 і робочий 4, які розташовані горизонтально всередині корпусу. Ріжуча
частина складається з ножів і набору решіток 5, а також циліндра з внутрішніми
спіральними ребрами 8 та гайки 10, що дозволяє регулювати зазор між ножами і
решітками в ріжучому механізмі. У приводній частині розміщено електродвигун
3, пост управління 12, спеціальний циліндричний редуктор 2 та клиноременну
передачу 11. У станину 9 вбудовуються всі складові: деталі, електродвигун,
пускова електроапаратура і коробка електроустаткування, в якій знаходиться
захисно-пускова апаратура.
Особливістю цього вовчка є його проста конструкція, що забезпечує
зручність експлуатації та проведення ремонтних робіт. Завдяки легкому
розбиранню робочих органів механізми вовчка мають гарну доступність для
санітарної обробки.

19

В и д А ( 1 : 2 ) л и с т 1
7
1 0 8 6
5
16 0 *
10 0 *
4
6 5 7 , 4 1
Б - Б М 1 : 1 л и с т 1
А- А ( 1 :1 )
А
14
А

Рисунок 2.1 - Вовчок К7 – ФВП – 160

1144  00   
1133  00   
44 55
11
33 55
44 55 1100 00 **
33 00
55 88 00
20

Позиції до рисунка:1 – завантажувальний бункер; 2 – редуктор; 3 –
електродвигун; 4 – робочий шнек; 5 – набір решіток і ножів; 6 – приймальний
шнек; 7 – корпус шнеків; 8 – циліндр; 9 – станина; 10 – гайка; 11 – клинопасова
передача; 12 – пульт управління

Продуктивність, кг/год................................................................................3000
Місткість завантажувальної чаші, м3..........................................................0,07
Номінальний діаметр решіток, мм...............................................................160
Тривалість безперервної роботи ріжучого інструменту, годин..................24
Встановлена потужність електродвигуна, кВт.............................................15
Габаритні розміри, мм:..............................................................1380×580×1250
Маса, кг.............................................................................................................600

Принцип роботи вовчка ґрунтується на поданні шматків м’яса масою до 1
кг у завантажувальний бункер 1, звідки продукт самопливом потрапляє до
корпусу шнеків. Там його захоплюють приймальний 6 і робочий 4 шнеки,
транспортують у ріжучу зону. У ріжучому механізмі сировина подрібнюється до
заданого ступеня, що досягається встановленням відповідного набору ножів і
решіток.
Сьогодні важливим є мінімізація матеріальних витрат під час виробництва
продукції. Нами запропоновано заходи, спрямовані на здешевлення конструкції
вовчка та суттєве зниження витрат на його експлуатацію. Частина рішень
запозичена за аналогією з практиками провідних світових виробників таких
пристроїв, а деякі ідеї розроблені нами вперше.
Шнек. Суцільний металевий шнек замінено на збірний – металевий вал
доповнений полімерним гвинтом, через який обертовий момент передається за
допомогою штифтів (див. рис. 2.2). Конструкція складається із суцільного
металевого валу 3, на якому з монтажним зазором розміщується поліамідний

21

гвинт 2, виготовлений фрезеруванням. Такий підхід дозволяє знизити вартість
шнека, покращити його ремонтопридатність і зменшити тертя об сировину. Лівий
торець валу оснащений пальцем 1 для встановлення ножів різального комплекту,
а правий – диском 5 із пальцями 4, а також втулкою 6 з підшипником 7.
Пальці 4 призначені для передачі обертового моменту від валу до гвинта, а
втулка 6 виконує функцію передачі обертового моменту від приводу до валу,
одночасно слугуючи підшипниковою опорою ковзання для шнеку. Для осьової
фіксації втулки використовується гвинт 8.
Гільза робочого циліндру. Основна конструкція робочого циліндра
замінена на гільзу, у якій вирізано спіральні пази (рис. 2.3). Сторони цих пазів
виконують функцію ребер суцільного циліндра, попереджаючи обертання м'яса
разом із шнеком і спрямовуючи його вздовж вісі до різального комплекту. Така
конструкція шнеку та гільзи не лише сприяє зниженню їхньої собівартості, але й
забезпечує легку заміну під час необхідності. У процесі тривалої експлуатації
зазор між ребрами та шнеком збільшується, що негативно впливає на технічні
характеристики вовчка.

Рисунок 2.2 - Шнек збірний

22

Рисунок 2.3 - Гільза робочого циліндру збірна

Гільза складається зі стакана 1, до якого прикріплено трубу 2 зі спіральними
отворами. Усередині стакана розташована шпонка 4, закріплена за допомогою
гвинта 3. Труба 2 виготовляється шляхом точильного оброблення та вирізання
подовжніх отворів, використовуючи обладнання з плазмовим або лазерним
різанням із програмним управлінням. Після виготовлення труба вставляється
всередину стакана і закріплюється внутрішнім безперервним зварним швом, а
також зовнішніми швами, що проходять по повздовжніх ребрах гільзи. Під час
складання важливо забезпечити співвісність зовнішньої циліндричної поверхні,
яка виступає базою гільзи у вовчку.
Ніж. Замість традиційного суцільного ножа використовується новий варіант
із змінними різальними вставками (рис. 2.4). Така конструкція дозволяє
виготовляти корпус ножа із доступних конструкційних сталей, при цьому
замінюються лише різальні вставки, виконані зі зносостійких матеріалів.
Ніж включає в себе корпус 2, у пазах якого розміщено різальні вставки 1. Ці
вставки закріплюються за допомогою гвинтів 3. Бокові виступи вставок
запобігають їх зміщенню в боковому напрямку, а пази корпусу разом із гвинтами
забезпечують фіксацію від фронтального переміщення.

23

Рисунок 2.4 - Ніж збірний

Різальні елементи ножа (рис. 2.5) виконуються із твердого сплаву Т15К6,
що забезпечує помітне підвищення їх зносостійкості.

Рисунок 2.5 - Різальна вставка ножа

24

Проміжна та вихідна решітки. У проміжній (рис. 2.6) та вихідній (рис. 2.7)
решітках пропонується використовувати змінні пластини з отворами, які
кріпляться на матриці, виготовленій із конструкційної сталі.

Рисунок 2.6 - Решітка проміжна збірна

Такі рішення дозволяють суттєво скоротити витрати на заміну решіток,
адже в традиційних конструкціях решітка утилізується після досягнення
половини своєї товщини через вимоги до її міцності та жорсткості.
У нашому випадку заміна матриці не потрібна, змінюються лише тонкі
пластини. Крім того, решітка в такому виконанні може бути меншою за
товщиною, що істотно знижує її гідравлічний опір. Це, своєю чергою, сприяє
полегшенню подачі сировини шнеком, робота якого споживає до двох третин
потужності приводу.

25

Рисунок 2.7 - Решітка вихідна збірна

Решітки мають однакову конструкцію, проте в проміжній решітці
використовуються дві змінні пластини з обох торців, тоді як у вихідній – лише
одна пластина. Кожна решітка складається з матриці 1, на якій закріплено змінну
пластину 2. Пластина монтується на штифтах 3 і фіксується гвинтом 4. Обертовий
момент, що виникає від сил тертя та різання, сприймається прямолінійними
сторонами решітки та матриці. Вирівнювання отворів пластини та матриці
забезпечується штифтами 3, які запресовані в матрицю. Щільне прилягання
пластини до матриці під час складання ріжучого вузла досягається завдяки гвинту
4.
Зовнішній діаметр матриці збільшено до 186 мм у порівнянні зі
стандартними 160 мм для звичайної решітки. Це дало змогу розмістити опорні
поверхні та кріпильні елементи пластини за межами траєкторії руху леза ножа.

26

Водночас стало можливим проводити повторне заточування пластин у знятому
стані без пошкодження чи змін у конструкції кріпильних елементів і контактних
поверхонь.
Розташування двох асиметричних штифтів із кожного торця забезпечує
правильне встановлення пластини із заточеною стороною назовні. Матриця має
два прямокутні пази, які полегшують демонтаж пластини.
Матриця вихідної решітки виготовляється зі сталі 45, що дає змогу знизити
її собівартість і водночас забезпечити високу міцність при збереженні невеликої
товщини.

Рисунок 2.8 - Пластина решітки проміжної (змінна пластина)
Пластини вихідної та проміжної решіток (рис. 2.8) мають товщину 4 мм і
виготовляються зі сталі ШХ 15 або 95Х18, що характеризуються високою
зносостійкістю. У процесі експлуатації пластини заточуються до гранично
допустимої товщини в 1 мм, після чого замінюються на нові.

27

3.РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
3.1 Кінематичні розрахунки вовчка.
3.1.1 Розрахунок клинопасової передачі для приводу ножового валу та шнека

Виконаємо розрахунок клинопасової передачі приводу ножового валу
вовчка. У процесі розрахунку будемо враховувати, що на обертання ножового
валу і робочого шнека витрачається однакова кількість енергії. Відповідно до
цього розрахунку потужність становить N = 15 кВт.

м

Рисунок 3.1 - Кінематична схема вовчка

Визначимо крутний момент на ведучому шківі:
30N
T  1 30 15000
1  191_ Н  м
 n1  750
де Т – крутний момент на валах;
N – потужність на валах, Вт;
n – частота обертання валу, об/хв;

28

D1 – діаметр швидкохідного шківа;
D2 – діаметр тихохідного шківа.

Діаметр ведучого шківа обчислюємо за формулою:
d 3 3
1  3 T1  3 191103 146мм
.

Підбираємо стандартне значення діаметру шківа – d1=150 мм.

Для заданого моменту та діаметра шківа вибрано перетин ременя типу «Б» зі
наступними розмірами:
bp = 14 мм, Т0 = 10,5 мм, bo = 17 мм, у0 = 4,0 мм, Fх = 1,38 см2.
Визначаємо діаметр більшого шківа за відповідною формулою:
750
d2  d1 u  1   150   1 0.02  226_ мм
486 .

Фактичне передавальне число визначається так:
d
u  2 226
p  1,54
d 
1 1   150  1 0.02
Міжосьова відстань:
amin  0.55d1  d2  T0

amax  d1  d2 
amin  0.55150  226 10.5

amax 150  226 
amin  217.3

amax  376 

де Т0 – висота перерізу ременя (10,5 мм).
З конструктивних міркувань приймемо а=450 мм.

29

Розрахункова довжина ременя по формулі:
2
 d
L  2 a   d  d   2  d1 
1 2 
2 4 a
2
3.14 226 150
 2 450   150  226  1493_ мм
2 4 450 .

Стандартна довжина ременя L =1400 мм.
По стандартній довжині L уточнюємо дійсну міжосьову відстань по формулі:

2
    2
L   d2  d1   L   d2  d1   2  d2  d1 
2  2 
a  
4
2
    2
1400   226 150  1400   226 150  2  226 150
2  2 
  403_ мм
4
Мінімальна міжосьова відстань для зручності монтажу і зняття ременів:

Максимальна міжосьова відстань забезпечує необхідний натяг та підтягання
ременя при витяжці:

amax  a  0.025L  403 0,025 1400  438_ мм .

Кут обхвату ременем меншого шківа визначаємо за формулою:

a 1800 0 d
 60  2  d1 1800 226 150
1  600  168 a1 110
403 403

30

Швидкість ременя розрахуємо наступним чином:

 d1 n 3.14 150 750
v    5.9_ м / с
60 1000 60 1000

Початкова довжина ременя - L0 = 2240 мм.
Відносна довжина: L/Lo=1400/2240=0.625мм
Коефіцієнт довжини - CL = 0,89.
Початкова потужність при d1=150 мм і v=6 м/с - N0=2,01 кВт.
Коефіцієнт кута обхвату - Сa=0.89.
Поправка до моменту, що крутить, на передавальне число - ΔTи = 2.9 Н /м.
Поправка до потужності:

Nи  0.0001 Tи  nb  0,00012,9 750  0,21_ кВт

Коефіцієнт режиму роботи при заданому навантаженні - Ср = 0,73.
Потужність, дозволену на один ремінь, обчислюємо за формулою::

N   N0 C CL  Nи  Cp  2.010,89 0,89  0,21 0,73  3.82_ кВт

Розрахункове число ременів по формулі:

N 15
z    3.9
N 3.82
 

Приймаємо число ременів z’=4.
Сила початкового натягнення одного клинового ременя:

31

780 N 780 15
S0.1   q v2   0,15.92  766.5_ Н
v C '
 Cp  z 5.9 0,89 0,73 4

де q = 0,1 кг/м .

Зусилля, діюче на вали передачі по формулі:
'  0
1 168
Q  2  S0.1  z  sin  2 766.5 4  sin  6098_ H
2 2 .

Робочий ресурс ременя, годин:
8 8
Lp    1493  7 
H0  N 1 6
oц   Ci CH  4.7 10   1.23 119728.6
60 d1 n1 max  60 150 750  4.3 
Умова Н0>5000 годин виконується.

Розрахунок міцності деталей вовчка
Визначення міцності ножа вовчка

Міцність леза ножа можна оцінити наступним чином. Відповідно до умови
міцності трикутника, на який діє розподілене навантаження (рис. 4.2), момент, що
прикладений до сторони профілю, визначається:

q h2
M л
1max 
2

де q – розподілене навантаження яке діє на сторону профілю висотою hл.

Максимальне напруження у фігурі становить:

M
  1max
max   доп 
W1

32

де W1 – міцність перерізу;
σдоп – допустиме напруження (σдоп=380 МПа).

Для встановлення залежності ширини сторони профілю bл від висоти
сторони hл проводимо наступні математичні перетворення:

cл b
2 2
W  л M q h
1  1max  л
6  доп  2 доп  .
Звідси мінімально допустима ширина основи леза повинна мати наступне
значення:

3q 3 8 103
bл  hл  47 103  47 103 0.048  2.3мм
cл  доп  27 103 380
,

де с = 27 мм – ширина леза ножа.

Рисунок 4.2 - Розподіл навантаження на лезо ножа
Розподілене навантаження в межах q=3,42-3,85 кН/м, відповідає питомому
зусиллю для різання парного м’яса а значення в межах q=7,2÷9,2 кН/м, відповідає
зусиллю для різання замороженого м’яса.
Умова міцності ножа дотримується.

33

3.2 Технологічні розрахунки виготовлення деталі

Розробка маршруту обробки деталі

Проведемо розробку маршруту обробки деталі «Зубчасте колесо».
Деталь «Зубчасте колесо» можна обробити за таким маршрутом.
005 – Заготівельна.
010 - Транспортна
015 – Термообробка.
020 - Транспортна
025 – Токарно-гвинторізна:
 підрізка торців 115 та 34 начорно;
 обточування зовнішнього циліндричного діаметру 115 начорно;
 розточування центрального отвору 23Н7 начорно на прохід;
(Токарно-гвинторізний верстат 16К25; Патрон трьохкулачковий).
030 – Токарно-гвинторізна:
 підрізка торців 115 та 34 начорно;
 обточування зовнішнього циліндричного діаметру 115 начорно;
 розточування центрального отвору 23Н7 начорно на прохід;
 розточування та обточування фасок.
(Токарно-гвинторізний верстат 16К25; Патрон трьохкулачковий).
035 - Транспортна
040 – Термообробка (нормалізація)
045 - Транспортна
050 – Токарно-гвинторізна:
 підрізка торців 115 та 34 начисто;
 обточування зовнішнього циліндричного діаметру 115 начисто;
 розточування центрального отвору 23Н7 під протягування;
(Токарно-гвинторізний верстат; Патрон трьохкулачковий).

34

055 – Горизонтально-протяжна:
 протягування шпоночного отвору 23Н7/10D10.
(Горизонтально-протяжний 7Б55; Опора жорстка 7620-0119 МН112-63).
060 – Токарно-гвинторізна:
 підрізка торців 115 та 34 начисто;
 обточування зовнішнього циліндричного діаметру 115 начисто;
(Токарно-гвинторізний верстат 16К25; Оправка центрова С7112-4016).
065 – Зубофрезерна:
 фрезерування 31 зубця m=3,5 під шліфування.
(Зубофрезерний напівавтомат 5306К; Пристрій с77502-4003).
070 - Очисна:
 очищення задирок на торцях зубців.
(Напівавтомат для зняття задирок 5525; Оправка при верстаті).
075 – Контрольна
080 - Транспортна
085 – Термообробка (загартування зубців ТВЧ)
090 - Транспортна
095 – Кругло-шліфувальна:
 шліфування зовнішнього діаметру 115 начисто.
(Круглошліфувальний верстат 3М167; Оправка розтискна С7160-4002)
100 – Зубошліфувальна:
 шліфування 72 зубців начорно і начисто.
(Зубошліфувальний напівавтомат високої точності 5В835; оправка ф55 С7570-
4006).
105 - Транспортна
110 - Мийна
115 - Транспортна
120 – Контрольна

35

125- Транспортна
130 - Антикорозійна обробка
135 – Транспортна, СГД

36

37

4. МОНТАЖ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
ВОВЧКА

Підготовка вовчка до роботи. Підготовка вовчка до роботи здійснюється
у чітко визначеній послідовності, що забезпечує правильну експлуатацію та
тривалий ресурс основних вузлів. На першому етапі відкривають захисні щитки
та відгвинчують зливну пробку редуктора, після чого зливають залишки
відпрацьованого масла. Після повного спорожнення редуктора його заповнюють
свіжим мастильним матеріалом відповідно до карти мащення, затвердженої для
даної моделі обладнання.
Наступний етап — виконання санітарної обробки вовчка. Спочатку агрегат
повністю відключають від електромережі та встановлюють попереджувальну
табличку «Не вмикати! Працюють люди», що запобігає випадковому запуску
машини. Потім відкручують притискну гайку, демонтують підпору, ріжучий
механізм 5 і робочий шнек 4. Для цього використовується спеціальний гачок,
який входить до штатного комплекту поставки вовчка і забезпечує безпечне
виймання важких деталей.
Усі елементи, що під час роботи контактують із сировиною, промивають
мийним розчином, ретельно очищаючи поверхню від залишків м’яса та жиру.
Після цього деталі ополіскують гарячою водою та висушують. Ріжучий механізм
5, палець робочого шнека та втулку підпори додатково змащують несолоним
харчовим жиром відповідно до вимог інструкції з санітарної обробки та до схеми
мастила.
Пробний запуск без навантаження дозволяє перевірити коректність
напрямку обертання шнеків. Після цього ріжучий комплект і робочий шнек
монтують у зворотній послідовності, звертаючи увагу на ступінь затягування
притискної гайки 10. На цьому етапі гайку лише затягують і потім злегка
відпускають — приблизно на півоберта. Остаточне регулювання зусилля
притискання виконується вже в процесі роботи вовчка із сировиною, що дозволяє
правильно встановити контакт між ножами та решітками.

38

Після складання проводять загальну технічну оцінку агрегату.
Переконуються у відсутності сторонніх предметів у завантажувальній чаші, а
також перевіряють натяг приводних ременів. Якщо натяг контролюють
динамометром, його величина повинна складати 3,0 ± 0,2 кГс, а стріла прогину
ременя у точці прикладання сили має становити 9,5–10,0 мм, що відповідає
нормам для клинових ременів типу В (Б).
Порядок роботи. Перед початком кожної зміни обов’язковим є
виконання зовнішнього технічного огляду вовчка. Насамперед перевіряють
справність заземлення — як корпусу обладнання, так і електричної шафи
керування. Після цього на посту управління вмикають головний вимикач і
переводять ключ у положення «Увімкнено». Наявність напруги у мережі
підтверджується загорянням індикаторної лампи «Мережа».
Пуск вовчка не повинен супроводжуватися різким завантаженням великої
кількості сировини. На початковому етапі завантажують лише невеликий об’єм
м’ясної маси (близько 8–12 кг), після чого запускають електродвигун. Шнеку
необхідно дати час для виходу на номінальну частоту обертання, а ріжучому
механізму — для рівномірного заповнення сировиною. Лише після стабілізації
роботи допускається повне заповнення бункера.
Після завантаження чаші проводять регулювання сили затягування
притискної гайки ріжучого механізму. Надмірне зусилля затягування призводить
до підвищення тертя між ножами та решітками, що викликає додаткове механічне
навантаження на привід, перегрів ріжучого вузла, неприйнятне зростання
температури продукту та може спричинити заклинювання ножів. Водночас
занадто великі зазори між різальними елементами погіршують якість подрібнення
й збільшують втрати сировини.
У процесі роботи ріжучий механізм змащується природним способом —
м’ясною сировиною, що надходить у зону різання. Тому небажано тривалий час
працювати в режимі «холостих» обертів, коли продукт у циліндрі відсутній.

39

Робота без належного змащення значно прискорює абразивне та адгезійне
зношування ножів і решіток.
Після завершення подрібнення вовчок вимикають лише тоді, коли вся
сировина повністю вийшла з робочого циліндра та бункера. Завершення роботи
під навантаженням дає змогу уникнути залишкового тертя ножів по решітках та
зменшує ризик механічних пошкоджень ріжучого вузла.

Таблиця 4.1 Можливі несправності і методи їх усунення
№ Найменування Ймовірна Метод
п/п Несправності причина усунення
1 Вовчок не Відсутня напруга. Перевірити наявність
вмикається, Перегорів запобіжник у напруги. Замінити
сигнальна лампа ланцюзі управління запобіжник
не горить
2 Сторонній шум у Відсутнє масло в Перевірити наявність
редукторі редукторі. Нестача масла в редукторі.
мастила або надто малий Заправити масло, за
осьовий зазор у потреби встановити
підшипниках. додаткові прокладки
під кришки
підшипників
3 Нагрівання Відсутність мастила або Перевірити та
підшипників недостатній осьовий зазор заправити мастило.
редуктора у підшипниках Встановити додаткові
прокладки під кришки
підшипників
4 Неякісне Затупився ріжучий Заточити ножі та
подрібнення механізм. Великий зазор ножові решітки.

40

сировини між ножами і решітками. Відрегулювати роботу
Ножі заточені не в одній ріжучого механізму за
площині. Ріжучі кромки допомогою гайок.
пошкоджено через Правильно заточити
потрапляння кісточок чи ножі або замінити їх у
сторонніх предметів. разі значного
Отвори решіток забилися зношення. Прочистити
залишками жили чи та промити отвори
дрібних кісточок. решіток
5 Перегрів фаршу Надто сильно затягнутий Відрегулювати
ріжучий механізм. функціонування
ріжучого механізму.
Заточити ріжучий
інструмент
6 Зменшилася Прослизання ременів на Відрегулювати натяг
продуктивність шківі електродвигуна. ременів. Заточити
вовчка Затупився ріжучий ріжучий інструмент.
механізм. Зниження Перевірити стан
напруги в електромережі. напруги в мережі
Сильний знос ребер електроживлення.
циліндра, що призводить Замінити зношений
до збільшення зазору між циліндр і робочий
ребрами циліндра й шнек
витками робочого шнека.

41

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

Правила експлуатації та охорона праці.
Перед ввімкненням машини необхідно впевнитись, що корпус вовчка
надійно закріплено,а затяжна гайка не затягнута. Після перевірки занулення і
вмикання електродвигуна на холостому ходу слід загвинтити затяжну гайку до
незначного підсилення шуму. Перед початком роботи перевіряють санітарно-
технічний стан машини, шнек, хвостовик, палець, ножі та решітки змащують
харчовим несолоним жиром. Потім у корпус вовчка встановлюють шнек так, щоб
він своїм хвостовиком увійшов у муфту привідного валу.
Завантажування машини здійснюється на ходу. Для проштовхування
використовують штовхач. Обов'язкова наявність запобіжного кільцянад робочою
камерою. Подавання м'яса має бути рівномірним.
Забороняється прижимати продукт сильно до шнеку, так як це може
викликати перевантаження та пошкодження електродвигуна. Подача м'яса
повинна бути рівномірною без зусиль. При довготривалій роботі машину
необхідно періодично зупиняти, а ножі та решітки відчищати від плівок та жил.
Забороняється допускати, щоб м'ясорубка працювала вхолосту, бо це зменшує
термін служби ножів та решіток.
Не рекомендують подрібнювати сухарі, цукор, сіль, так як ці продукти
призводять до швидкого зношування та затуплення робочих органів. Не можна
працювати без запобіжного кільця і залишати машину під час роботи без нагляду.
Якщо затяжна гайка сильно затягнута, то ножі сильно прижимаються до решітки,
і в процесі роботи у результаті тертя металу по металу. Вони нагріваються та
зношуються швидше.
Слабо загвинчувати затяжну гайку небажано, так як в цьому випадку між
ножем та решіткою утворюється зазор, і рубка м'яса буде не якісною та знизиться
продуктивність машини Одне із основних умов роботи вовчка – правильно

42

заточені та встановлені ножі та решітки у робочій камері машини. Ножі та
решітки повинні заточуватись та замінюватись на нові періодично.
Після закінчення роботи вовчок вимикають та розбирають. Для видалення
шнеку, ножів та решіток із робочої камери м'ясорубки використовують
спеціальний гачок. Всі деталі очищають від залишків фаршу, промивають під
гарячою водою та просушують. Після просушування шнек, ніж, решітки та
робочу камеру змащують несолоним харчовим жиром.
Проштовхувати м’ясо руками категорично заборонено!

43

ВИСНОВКИ

У кваліфікаційній роботі бакалавра на тему «Машина для середнього
подрібнення м'ясної сировини»:
1. Виконано порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для
середнього подрібнення м'ясної сировини.
2. Розглянуто конструкцію і принцип дії машини.
3. Виконано кінематичний розрахунок, технологічний розрахунок,
розроблено маршрут обробки деталі.
4. Виконано графічний матеріал:
- креслення загального виду машини,
- складальні креслення гільзи та шнеку робочого,
- деталювання,
- маршрут обробки деталі,
- охорона праці,
- висновки.
5. Виконано розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування
машини.
6. Виконано розділ з охорони праці.

44

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Промисловий каталог фірми Maschinenfabrik Seydelmann KG [Електронний
ресурс]. – Німеччина, 2025. – Режим доступу : <www.seydelmann.de>.
2. Промисловий каталог фірми Maschinenfabrik Laska GmbH [Електронний
ресурс]. – Австрія, 2025. – Режим доступу : <www.laska.at>.
3. Батраченко О. В. Розрахунок основних технологічних параметрів
м’ясорізальних вовчків // Вісник Черкаського державного технологічного
університету. – 2007. – № 3–4. – С. 134–139.
4. Пат. 31370 Україна МПК В02С18/26 Різальний механізм вовчка / Некоз О. І.,
Батраченко О.В. Заявл. 16.10.2007; Опубл. 10.04.2008, Бюл. 2008, № 7.
5. Берник П. С. Механічні процеси і обладнання переробного та харчового
виробництва : навч. посіб. / П. С. Берник. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту
«Львівська політехніка», 2004.
6. Розрахунок величини тиску опору технологічних отворів решіток вовчка /
О. І. Некоз, В. В. Шевченко, С. Б. Вербицький, О. В. Батраченко // Вісник
Черкаського державного технологічного університету. – 2008. – № 3. – С.
156–161.
7. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Технологічне
обладнання харчових виробництв та галузі» для студентів денної та
заочної форм навчання освітньо-професійного рівня бакалавр за напрямом
підготовки 6.050503 «Машинобудування» /Укладачі: А.Л. Яцук –
Дніпродзержинськ, ДДТУ, 2015. – с. 35.
8. Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни:
«Технологічне обладнання харчових та торгівельних підприємств» для
здобувачів освітнього ступеня бакалавр зі спеціальності 133 «Галузеве
машинобудування» освітньопрофесійної програми «Обладнання харчових,
торгівельних та машинобудівних підприємств» всіх форм навчання

45

/Укладачі В.І. Осипенко, О.В. Батраченко Л.М. Мізнік, М.В. Хандюк –
Черкаси: ЧДТУ, 2021. – 78 с.
9. Методичний посібник щодо написання та захисту кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів освітнього ступеню бакалавр спеціальності 133
«Галузеве машинобудування» освітня програма «Обладнання харчових,
торгівельних і машинобудівних підприємств» [Електронний ресурс] /
[упоряд. Василь Осипенко, Олександр Батраченко, Лариса Мізнік, Микола
Хандюк ]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. –
Черкаси : ЧДТУ, 2023. – 45 с.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets