Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10251Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Філімонова, Надія Вікторівна | - |
| dc.contributor.author | Платошин, Ярослав Миколайович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-10-27T01:51:51Z | - |
| dc.date.available | 2026-10-27T01:51:51Z | - |
| dc.date.issued | 2026-06-09 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10251 | - |
| dc.description.abstract | Мета роботи: отримати навики проектування, розрахунків, обґрунтування і аналізу конструкції машини для дозування та наповнення металевих банок у лінії виробництва м’ясних консервів. Завдання: 1. Виконати порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для дозування та наповнення металевих банок у лінії виробництва м’ясних консервів. 2. Виконати кінематичний розрахунок; розрахунок клинопасової передачі приводу для шнека, розробити маршрут обробки деталі. 3. Виконати графічний матеріал: - креслення загального виду машини, - складальні креслення транспортеру, редуктора та шнека, - деталювання, - маршрут обробки деталі, - охорона праці, - висновки. 4. Виконати розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування машини. 5. Виконати розділ з охорони праці. Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовано впровадити результати у виробництво на машинобудівному підприємстві. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | лінія виробництва м'ясних консервів | uk_UA |
| dc.subject | машина для дозування | uk_UA |
| dc.title | Машина для дозування та наповнення металевих банок у лінії виробництва м’ясних консервів | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | 133 Галузеве машинобудування (Обладнання харчових, торгівельних і машинобудівних підприємств) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Записка Платошин.pdf Restricted Access | Кваліфікаційна робота магістра складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 13 найменувань, додатків. Роботу викладено на 50 аркушах, вона містить 9 рисунків, 6 таблиць/ | 1.75 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
(повне найменування вищого навчального закладу)
Факультет електронних технологій, автотранспорту та
машинобудування
(повна назва факультету)
Кафедра проектування харчових виробництв та верстатів нового
покоління
(повна назва кафедри)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Машина для дозування та наповнення
металевих банок у лінії виробництва м’ясних консервів»
Перший (бакалаврський)
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
ГМ22.133026.000 ПЗ
Виконав: здобувач вищої освіти
4 курсу, групи ГМ-22
спеціальності 133 Галузеве машинобудування
(шифр і назва спеціальності)
Обладнання харчових, торгівельних
та машинобудівних підприємств
(освітня програма)
Ярослав ПЛАТОШИН
(ім’я та прізвище)
Керівник Надія ФІЛІМОНОВА
(ім’я та прізвище)
Рецензент _Олексій КОЗІЙ_
(ім’я та прізвище)
Черкаси 2026
2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
(повна назва факультету)
Кафедра проектування харчових виробництв та верстатів нового покоління
(повна назва кафедри)
Перший (бакалаврський)
(рівень вищої освіти)
133 Галузеве машинобудування
(шифр і назва спеціальності)
Обладнання харчових, торгівельних та машинобудівних підприємств
(назва освітньо-професійної програми)
ЗАТВЕРДЖУЮ:
завідувач кафедри ПХВ
ВНП
Василь ОСИПЕНКО
«____»_____________2026
р.
З А В Д А Н Н Я
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
_______________Платошину Ярославу Миколайовичу ________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема бакалаврської кваліфікаційної роботи: «Машина для дозування та
наповнення металевих банок у лінії виробництва м’ясних консервів»
Керівник бакалаврської кваліфікаційної роботи:
Філімонова Надія Вікторівна, к. т. н., доцент____________________
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджені наказом Черкаського державного технологічного університету
від “31” квітня 2026 року № 94-03-03
2. Строк подання студентом бакалаврської роботи 31.05.2026р.
3.Вихідні дані до бакалаврської кваліфікаційної роботи: технічний опис
машини для дозування та наповнення м’ясних консервів.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які
потрібно розробити: анотація, вступ, порівняльний аналіз існуючих
конструкцій машин для дозування та наповнення металевих банок,
обґрунтування кваліфікаційної роботи бакалавра, розрахункова частина:
кінематичний розрахунок, розрахунок клинопасової передачі приводу для
шнека, монтаж, експлуатація та технічне обслуговування машини для
3
дозування та наповнення металевих банок, охорона праці, висновки, список
літературних джерел.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень):
загальний вигляд машини, складальні креслення вузлів, креслення
нестандартизованих деталей, маршрут обробки деталі, охорона праці.
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра
Прізвище, ініціали та Підпис, дата
Розділ посада завдання завдання
консультанта видав прийняв
1 Філімонова Н. В., доцент
2 Філімонова Н. В., доцент
3 Філімонова Н. В., доцент
4 Філімонова Н. В., доцент
5 Філімонова Н. В., доцент
7. Дата видачі завдання_____________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів кваліфікаційної роботи Строк
з/п бакалавра виконання
Примітка
етапів роботи
1 Порівняльний аналіз існуючих
конструкцій машин для дозування та
наповнення металевих банок,
2 Обґрунтування кваліфікаційної роботи
бакалавра
3 Розрахункова частина: кінематичний
розрахунок, розрахунок клинопасової
передачі приводу для шнека
4 Монтаж, експлуатація та технічне
обслуговування машини для дозування та
наповнення металевих банок
5 Охорона праці
Здобувач вищої освіти: ______________ ____Ярослав ПЛАТОШИН
( підпис ) (прізвище та ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра:_________ _Надія ФІЛІМОНОВА
( підпис ) (прізвище та ініціали)
4
РЕФЕРАТ
Обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається із вступу, 4
розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 13
найменувань, додатків. Роботу викладено на 50 аркушах, вона містить 9
рисунків, 6 таблиць. Графічна частина складається з 6 креслень та 4 плакатів
формату А1.
Мета роботи: отримати навики проектування, розрахунків,
обґрунтування і аналізу конструкції машини для дозування та наповнення
металевих банок у лінії виробництва м’ясних консервів.
Завдання:
1. Виконати порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для
дозування та наповнення металевих банок у лінії виробництва м’ясних
консервів.
. Виконати кінематичний розрахунок; розрахунок клинопасової передачі
приводу для шнека, розробити маршрут обробки деталі.
. Виконати графічний матеріал:
- креслення загального виду машини,
- складальні креслення транспортеру, редуктора та шнека,
- деталювання,
- маршрут обробки деталі,
- охорона праці,
- висновки.
. Виконати розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування машини.
. Виконати розділ з охорони праці.
Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовано впровадити
результати у виробництво на машинобудівному підприємстві.
Ключові слова: лінії виробництва м’ясних консервів, машина для дозування,
кінематичний розрахунок
5
ABSTRACT
Scope of the work. The Master’s qualification thesis consists of an
introduction, 4 chapters, conclusions, a bibliography (comprising 13 sources), and
appendices. The work spans 50 pages and includes 9 figures and 6 tables. The
graphic component comprises 6 technical drawings and 4 A1-format posters.
Objective: To acquire skills in the design, calculation, justification, and
analysis of a machine intended for dosing and filling metal cans within a canned
meat production line.
Tasks:
1. Conduct a comparative analysis of existing designs for machines used to
dose and fill metal cans in canned meat production lines.
2. Perform kinematic calculations; calculate the V-belt drive for the auger;
and develop a machining process route for a component.
3. Prepare graphic materials, including:
- a general assembly drawing of the machine;
- assembly drawings of the conveyor, gearbox, and auger;
- detailed component drawings;
- a machining process route;
- occupational safety documentation;
- conclusions.
4. Develop a section covering the installation, operation, and maintenance of
the machine.
5. Develop a section on occupational safety.
Practical significance of the results. It is recommended that these results be
implemented in production at a machine-building enterprise.
Keywords: canned meat production lines, dosing machine, kinematic
calculation
6
ЗМІСТ
ВСТУП ..................................................................................................................... 7
1. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ МАШИН ДЛЯ
ДОЗУВАННЯ ТА НАПОВНЕННЯ МЕТАЛЕВИХ БАНОК …………………10
2.РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА.......................................................................... 24
3. МОНТАЖ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
МАШИНИ ………………………………………………………………………37
4. ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………………………….46
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 48
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….50
7
ВСТУП
М'ясна промисловість займає ключове місце серед галузей харчової
індустрії, адже саме вона забезпечує населення важливими продуктами, які є
основним джерелом білків.
Однак аналіз споживання різних груп населення вказує на те, що попри
задоволення енергетичних потреб, білків, особливо тваринного походження,
споживається лише близько 80% від необхідного рівня. Водночас
відзначається надмірне споживання жирів і вуглеводів, а також брак вітамінів
та мінеральних речовин, що вимагає додаткової уваги до раціону харчування.
В Україні налічується близько 160 виробників м'ясних консервів. Однак
лише 20 з них мають частку, що перевищує 1% у загальному обсязі цього
ринку. Основними підприємствами у сфері м'ясної консервації в 2019 році
були такі компанії, як ТОВ «М'ясокомбінат «Ювілейний», ТОВ «Фірма
«Онісс», ТОВ «М'ясна фабрика «Берізка», ТОВ «Фенікс», ВАТ «Бузький
консервний завод», ТОВ «Черкаська продовольча компанія», ТОВ «Эксим-
Чернігів». Прогнозування розвитку ринку свідчить, що в період 2020-2021
років очікується подальше скорочення обсягів виробництва м'ясних консервів,
однак воно відбуватиметься помірнішими темпами порівняно з попередніми
двома роками. Перехід до позитивної динаміки у розвитку ринку можливий за
умови стабілізації ситуації в галузі тваринництва України та впровадження
програм контролю якості продукції.
Інтерес виробників і споживачів починає зміщуватися до
альтернативних видів упаковки, таких як скляні банки «твіст» і пластикова
тара. Особливу увагу заслуговують реторт-пакети, які вже здобули
популярність у США та Японії, але в Україні їх використання ще досить
обмежене.
8
1. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ
МАШИН ДЛЯ ДОЗУВАННЯ ТА НАПОВНЕННЯ МЕТАЛЕВИХ БАНОК
Фасувальна машина КДН належить до обладнання з операційним
ротором. Її основне призначення — фасування напівфабрикатів плодових
консервів, таких як зелений горошок, овочі та фрукти, у скляні та жерстяні
консервні банки (рис. 1.1).
Рисунок 1.1 - Машина КДН для фасування напівфабрикатів
плодових консервів
Відомий пристрій для наповнення банок в'язкими продуктами по авт. св.
№ 721351 відмінний тим, що, з метою запобігання прилипання продукту до
вантажів дозаторів, воно забезпечене встановленим в зоні початку наповнення
банок продуктом соплом, сполученим з джерелом рідини і обернутим у бік
вантажів дозаторів (рис. 1.2).
9
Рисунок 1.2 - Пристрій для наповнення банок в’язкими продуктами
Фасувальний апарат АРД оснащений робочим ротором. Він
призначений для дозування сметани у стаканчики з полімерних матеріалів
порціями масою 100, 150 і 250 г.
Відомий фасувальний автомат В2-ФНА, проте він не оснащений
спеціальними механізмами для стабільного подавання жерстяної тари на
карусель автомата .
Він утворений змонтованими на рамі дозувальними баштами, до складу
яких входять циліндри з мірними стаканами, кришками та поршнями,
розташованими за перебігом технологічного процесу дозаторами солі зі
спеціями та жиру, системою транспортних зірочок і шнековим подавачем із
насадкою, ножем та підйомним механізмом.
Для збільшення продуктивності й полегшення обслуговування
шнековий подавач установлено на роликах із можливістю переміщення для
роз'єднання з рамою автомата, оснащеною упорами із засувками та домкратом
із компенсувальним коромислом, установленим під насадкою, а в зоні
зіткнення насадки з дозувальною баштою розміщено рухомий сферичний ніж,
підйомний механізм подавача обладнано різьбовими хвостовиками, на які
встановлено зірочки, охоплені спільним ланцюгом і обертові за допомогою
10
маховика; дозувальна башта оснащена ребордою та обмежувальними
роликами; кришки мірних стаканів містять концентрично розташовані
канавки з отворами, а на торцях мірних стаканів закріплено гвинти з
головками, призначеними для входження в пази кришки під час її повертання
для від'єднання від башти.
Відомий механізм для заповнення банок в'язкими речовинами за авт. св.
№721351 вирізняється тим, що для недопущення налипання продукту на
вантажі дозаторів він оснащений соплом, розташованим у зоні початку
заповнення банок продуктом, з'єднаним із джерелом рідини та спрямованим у
бік вантажів дозаторів.
Автомат фасувальний (рис.1.3) утворений стаціонарно закріпленим
наповнювачем 1 і шнековим живильником 3, який переміщується назад по
рейках рами 2. На станині 4 наповнювача 1 змонтовані такі вузли: дозувальна
башта 6 разом із приймальною зіркою 7, дозатор солі 8 зі спеціями, проміжна
зірка 9 та видавальна зірка 10. Усередині станини 4 наповнювача 1
розташовані електродвигун 11 із варіатором 12, черв'ячний редуктор 13 і
зубчасті колеса 14, які забезпечують передавання руху між відповідними
механізмами.
На плиті 15 шнекового живильника 3 змонтовані корпус 16 зі шнеком
17, оснащеним насадкою 18 і сферичним ножем 18, а також завантажувальний
бункер 20 для подавання продукту. На рамі 15 шнекового живильника 3
встановлений окремий привід, незалежний від наповнювача 1, до складу якого
входять електродвигун 22 із варіатором 23, черв'ячний редуктор 24 і система
зубчастих передач 25, що передають обертальний рух до шнека 17 живильника
3. Приводні механізми наповнювача 1 і шнекового живильника 3 виконані
уніфікованими, що забезпечує їх конструктивну узгодженість.
11
Рисунок 1.3 – Загальний вигляд автомата
Шнековий живильник 3 спирається на катки 26 і може відсуватися від
наповнювача 1, переміщуючись уздовж рейок рами 2, а з'єднання з
наповнювачем 1 забезпечується напрямними 27, які входять у пази упорів 28
та закріплюються у вертикальних виїмках для надійної фіксації.
Наповнювачі об'єднують такі основні складальні вузли: станину,
дозувальну башту, дозатор солі, дозатор жиру, копірний пристрій, проміжну
зірку, видавальну зірку, приводний вал дозувальної башти, блокувальний
механізм, домкрати, пульт керування та варіатор, які разом забезпечують
виконання робочих операцій автомата.
Станина утворена зварною рамою та встановленою на ній литою
несучою плитою. На цій плиті монтуються дозувальна башта з копірним
пристроєм, дозатори жиру й солі, проміжна та видавальна зірки, а також
напрямні доріжки з огорожею, призначені для переміщення й утримання банок
під час роботи обладнання.
12
Дозувальна башта обладнана вертикальними циліндрами 1, у які
вставляються швидкознімні мірні стакани 2, оснащені поршнями 3 і штоками
4. Зверху кожен стакан 2 накривається кришкою 5, у якій передбачені пази для
закріплення притисками 7 на верхньому торці башти. Крім того, у кришці 5
виконані концентрично розташовані пази й отвори, а в торцевій частині
стакана 2 передбачені гвинти 9 із головками для з'єднання деталей.
Під час розбирання обладнання, наприклад для виконання санітарної
обробки, притиски 7 послаблюють, після чого кришку 5 повертають так, щоб
пази вийшли з-під головок притисків, а гвинти 9 одночасно увійшли у
відповідні пази. Завдяки такому з'єднанню під час піднімання кришки 5 разом
із нею виймається стакан 2, у якому розташовані поршень 3 і шток 4. Якщо
вийнятий стакан 2 повернути у зворотному напрямку, гвинти 9 суміщаються з
отворами кришки 5, крізь які головки гвинтів 9 вільно проходять, унаслідок
чого стакан 2 від'єднується від кришки 5 разом із поршнем 3 і штоком 4.
Шток 4 поршня 3 проходить крізь центральний отвір кришки 5 і
обладнаний вертикальною канавкою, призначеною для виходу повітря. Щоб
запобігти обертанню штока 4, застосовується гвинт 10, який входить у
зазначену канавку та утримує шток від провертання. У верхній частині штока
4 встановлені ролики 11, що переміщуються по копіру під час обертання
башти.
До нижнього торця дозувальної башти прикріплено кільцевий ніж 12 з
отворами, діаметр яких дещо перевищує діаметр поршнів; до цього ножа за
допомогою спеціального домкрата притискається насадка зі сферичним
ножем, забезпечуючи потрібне з'єднання деталей.
Дозувальна башта приводиться в обертання валом 13, а під час
переналагодження автомата її висотне положення можна коригувати за
допомогою маховика 14, установлюючи необхідний рівень для виконання
технологічних операцій.
13
Дозатор солі утворений завантажувальним бункером 1 із мішалкою-
розпушувачем 2, обертовим диском 3 із мірними стаканами 4, проміжним
листом 5 з отворами б для розміщення мірних стаканів 4 та нерухомим диском
7, обладнаним вивантажувальним вікном В. Обертовий диск 3 і проміжний
диск 5 притискаються один до одного пружиною 9, яка забезпечує
притискання проміжного диска 5 до нерухомого диска 7 та підтримує їх
контакт під час роботи.
Обертовий диск 3 і мішалка-розпушувач 2 закріплені на приводному
валу 10, прокладеному крізь порожнисту стійку 11. На стійці 11 установлена
гайка 12, обертання якої змінює взаємне висотне положення нерухомого диска
7 і проміжного диска 5 відносно обертового диска 3 з мірними стаканами 4,
завдяки чому регулюється обсяг порції солі, що відмірюється.
Приводний вал 10 складається з двох окремих частин 13 і 14. На валу 13
закріплений обертовий диск 3, оснащений мірними стаканами 4. У верхній
частині вала 13 виконаний паз 15, у який вставляється хвостовик 16 вала 14.
Вал 14, на якому закріплена мішалка-розпушувач 2, обертається у втулці 17,
розташованій у завантажувальному бункері 1, забезпечуючи перемішування
солі.
У завантажувальному бункері 1 передбачене вікно Г, крізь яке сіль
надходить до мірних стаканів 4, а ніж 21 зрізає її надлишкову кількість,
вирівнюючи наповнення стаканів. До нерухомого диска 7 прикріплені збірка
23 і циліндр 22, який захищає обертові диски 3 і 5 від зовнішнього впливу та
забезпечує їх конструктивне огородження.
Дозатор жиру складається з башти 1 із приймачем жиру 2, рухомого 3 та
нерухомого 4 копірів, а також кранів 5, призначених для видавання відміряних
порцій продукту.
Башта 1 обладнана вертикальними циліндрами 6, усередину яких
установлюються поршні 7 зі штоками 8. Верхня частина кожного циліндра 6
14
закривається кришкою 9, яку прикріплюють до торця башти за допомогою
болтів і гайок, забезпечуючи надійне закриття циліндра.
Шток 8 поршня 7 проходить через центральний отвір кришки 9 і має
вертикальну канавку А, через яку виходить повітря. Для запобігання
обертанню штоків використовується гвинт 11, що входить у канавку А та
утримує шток у заданому положенні. У верхній частині штока 8 розташований
ролик 12, який котиться по копірах 3 і 4, забезпечуючи необхідне переміщення
поршнів 7 під час робочого циклу.
До нижнього торця башти прикріплені крани 5 для видавання доз,
відкривання й закривання яких відбувається за допомогою роликів,
установлених на блокувальному механізмі, та нерухомого копіра 4 дозатора
жиру, що координують роботу кранів.
Для підтримання стабільного рівня жиру всередині дозатора
передбачений поплавець 13, який дає змогу контролювати рівень продукту під
час експлуатації обладнання.
На стійці 17 розміщені гайки 18, обертання яких змінює положення
рухомого копіра відносно роликів 12 і штоків 8, завдяки чому можна
регулювати величину порції жиру, що видається.
Якщо рухомий копір опустити до крайнього нижнього положення,
дозатор жиру функціонує як приймальна зірка під час роботи зі свининою.
Зверху приймач жиру закритий кришкою 19, а в днищі башти 1 установлений
пробковий кран, призначений для зливання продукту.
Копірний пристрій призначений для регулювання кількості м'яса, яке
надходить у циліндри дозувальної башти, видавання відміряної порції м'яса в
банки та його додаткового підпресовування для належного розміщення
продукту.
Копірний пристрій складається з хрестовини 1, змонтованої на трьох
напрямних стійках 2. До хрестовини 1 прикріплені копір 3, контркопір 4 і
15
регулятор дози 5, які забезпечують керування рухом механізму та
налаштування обсягу порції.
На одній зі стійок 2 закріплений кронштейн із проміжним майданчиком
6, який підтримує м'ясо, що перебуває в циліндрах дозувальної башти на
ділянці переміщення від насадки подавального пристрою до банки,
запобігаючи його передчасному зміщенню.
Щоб уникнути перекосу дозувальної башти, передбачені обмежувальні
ролики 7, які котяться вздовж реборди башти та сприяють збереженню
правильного положення вузла. Ролик 7 разом із кронштейнами 8 установлений
на стійці 2 і може переміщуватися вздовж неї за допомогою гвинтів 9, після
чого притискається до реборди башти. Переналагодження копіра для роботи з
банками будь-якого типорозміру виконується перестановленням шайб 10,
розташованих на напрямних стійках 2, тобто шляхом піднімання або
опускання хрестовини 1 разом із копіром і регулятором дози 5.
Переміщення майданчика 13 під час налаштування дозування
виконується за допомогою гвинта 12 і гайок 11. Величина цього переміщення
відображається стрілкою 15 на шкалі 14, що дає змогу контролювати
встановлене значення регулювання.
Проміжна зірка призначена для переміщення банок від дозатора жиру до
дозатора солі та дозувальної башти, забезпечуючи послідовне передавання
тари між відповідними робочими вузлами автомата.
Проміжна зірка складається з вертикального вала 1, який обертається на
двох підшипниках 2 і 3, розміщених у стакані 4, двох кришок 5, зірки 6, фланця
7 і гайки 8, що об'єднують основні елементи цього вузла.
Обертання вала проміжної зірки забезпечується зубчастим колесом,
установленим у приводному механізмі дозувальної башти, завдяки чому рух
зірки узгоджується з роботою інших частин автомата.
16
Для експлуатації автомата з банками, зовнішній діаметр яких становить
99 мм і 72,8 мм, виготовлені дві змінні зірки, кожна з яких відповідає певному
діаметру банки та забезпечує належне розміщення тари.
Видавальна зірка використовується для передавання наповнених банок
на цеховий транспортер і за своєю конструкцією подібна до проміжної зірки,
за винятком особливостей приводного вузла.
Приводний вал видавальної зірки обертається від зубчастого колеса, що
входить до приводу дозувальної башти, завдяки чому передавання наповнених
банок здійснюється узгоджено з робочим циклом автомата.
Приводний вал дозувальної башти складається з диска 1, обладнаного
дванадцятьма радіальними пазами А, у яких розміщені повзуни 3 з роликами
4 і поводками 5 для переміщення банок, а також із копіра 6, вала 7 і стакана 8.
Вал 7 установлений на двох конічних підшипниках 9 і приводиться в
обертання за допомогою конічної зубчастої пари, яка передає рух до
відповідного механізму.
Під час обертання вала 7 ролики 4 перекочуються по нерухомому копіру
6 і переміщують поводки 5, які захоплюють та транспортують банки вздовж
робочої траєкторії автомата.
Для переналагодження автомата на інший типорозмір за діаметром
банки до комплекту додаються змінні поводки, а для піднімання чи опускання
дозувальної башти на потрібну висоту на валу 7 установлюються знімні шайби
10, які дають змогу змінювати її положення.
Блокувальний механізм призначений для своєчасного припинення
подавання жиру дозатором і подальшої зупинки автомата, якщо в гнізді зірки
дозатора жиру відсутня банка, що запобігає видаванню порції продукту без
тари.
Блокувальний механізм складається з кронштейна 1, важеля 2 зі щупом
3 та двоплечого важеля 4, оснащеного роликом 5. Кронштейн 1 закріплюється
17
на стійці копірного пристрою, завдяки чому механізм розташовується поблизу
відповідного робочого вузла.
Під час роботи автомата, якщо банки послідовно надходять у гнізда
зірки дозатора жиру без пропусків, щуп 3 разом із важелем 2 долає опір
пружин 6 через двоплечий важіль 4 із роликом 5, унаслідок чого кран дозатора
жиру відкривається, а відміряна порція продукту подається в банку.
Якщо в одному з гнізд зірки немає банки, двоплечий важіль 4 із роликом
5 під дією пружини 6 відхиляється від початкового положення, через що
важіль крана дозатора жиру проходить повз ролик 5, і кран залишається
закритим. Одночасно важіль 2 повертається навколо осі 7 разом із важелем 9,
упор 10 якого натискає на мікроперемикач 11, що надсилає команду на
зупинку автомата.
Процес виробництва м'ясних консервів включає кілька основних етапів
(рис. 1.4):
- підготовка м'ясної сировини, що охоплює обвалювання та жилування;
- подрібнення м'яса для наступної обробки;
- змішування з необхідними інгредієнтами та соління;
- фасування продукції в банки та їх закатування;
- стерилізація консервів з наступною перевіркою герметичності;
- сортування готової продукції, її охолодження та подальше зберігання.
Машинно-апаратурна схема виробничої лінії м’ясних консервів
організована у вигляді кількох послідовних комплексів обладнання. Перший
етап включає підготовку м'ясної сировини, де використовуються камера
розморожування, установка для обвалювання м'яса та ємність для збору
жилованого продукту.
18
Рисунок 1.4 - Машинно-апаратурна схема виробничої лінії м’ясних консервів
Далі проводиться подрібнення м’ясної сировини за допомогою
м'ясорізальної машини та вовчка.
Основна стадія передбачає перемішування і посол м'ясної сировини. На
цьому етапі застосовуються мішалка, кутер і установка для розсолу, що
забезпечують однорідність і необхідні характеристики продукту.
Найважливішим є комплекс обладнання для фасування та закочування
консервів – він включає дозатори, фасувальну машину, ваговий пристрій і
закочувальну машину.
Наступний крок — проведення стерилізації вже готових консервів. Для
виконання цієї операції застосовують укладальник і стерилізатор, які
забезпечують належний рівень безпечності продукції та сприяють
збереженню її якості протягом тривалого періоду зберігання.
Завершальний етап усього технологічного циклу здійснюється за
допомогою фінішного обладнання, до складу якого входять сортувальний стіл,
етикетувальна машина, спеціальний пристрій для нанесення вазеліну на банки
та стіл, призначений для пакування готової продукції.
19
Заморожену м'ясну сировину спочатку розморожують у стандартних
умовах, після чого її подають на конвеєр 1 для виконання операцій
обвалювання та жилування. Під час цієї обробки м'язову, сполучну й жирову
тканини відділяють від кісток, одночасно усуваючи хрящі, надлишковий жир,
сухожилля, дрібні кісткові фрагменти та кровоносні судини, які не повинні
залишатися у підготовленій сировині.
Попередньо жиловане м'ясо спрямовують до м'ясорізальної машини 2, у
якій його нарізають на окремі шматочки заданого розміру. Після цього через
лоток 3 м'ясні шматки надходять до дозатора 4, де до них у визначених
рецептурою пропорціях додають необхідні складники за допомогою дозаторів
для солі, перцю 5 і жиру 6. Після перевірки маси на вагах 7 банки, заповнені
всіма передбаченими компонентами, передають до вакуум-закаточної машини
8, у якій герметичне закатування виконують за умов вакууму з рівнем 58–66
кПа.
Після щільного герметичного закривання банки подають до
стерилізатора безперервної дії 9. Усередині цього обладнання консерви
проходять стерилізаційну обробку за температури 120 °С і під тиском, вищим
за тиск насиченої пари. Після завершення необхідної термічної обробки
консерви через лоток 10 переміщуються на стіл сортування 11, де їх оглядають
і перевіряють на наявність можливих дефектів, а також на порушення
герметичності тари. Коли банки охолонуть, на всі їхні типи, за винятком
літографованих, наносять паперові етикетки, використовуючи для цього
етикетувальний автомат 12.
Консерви, які передбачено зберігати протягом тривалого часу,
додатково обробляють антикорозійним мастилом — технічним вазеліном,
застосовуючи машину 13 для змащування банок. Після завершення цієї
операції підготовлена продукція переміщується на конвеєрний стіл 14 для
подальшого проходження виробничого процесу. Банки, що призначені для
негайного надходження у продаж, мастилом не покривають.
20
Характеристика продукції, сировини та напівфабрикатів. М'ясні
консерви належать до харчових продуктів, розрахованих на тривале
зберігання, які отримують шляхом перероблення м'яса та різноманітних
м'ясопродуктів. Залежно від складу й особливостей використаної сировини їх
поділяють на декілька основних категорій:
- Натуральні та рубані м'ясні консерви, до яких належать, наприклад,
"Яловичина тушкована", "Свинина тушкована", "Баранина тушкована", а
також свинячий або яловичий "Сніданок туриста".
- Консерви, виготовлені з м'ясопродуктів, зокрема фарш свинячий,
сосисковий, ковбасний, любительський, курячий та інші подібні різновиди
продукції.
- Консерви, основою яких є субпродукти, серед яких паштети
"Любительський", "Московський", "Особливий", а також продукція на кшталт
"Язик у власному соку" тощо.
- М'ясорослинні консерви, що являють собою поєднання м'ясної основи
з рослинними компонентами, такими як капуста, макарони, рис, квасоля, горох
та інші аналогічні продукти.
З м'ясних консервів, які є повністю готовою до вживання харчовою
продукцією, можна готувати поживні перші й другі страви, а також подавати
їх як холодні закуски. Завдяки особливостям складу, що визначається
рецептурою та видом застосованої сировини, такі консерви містять практично
весь комплекс необхідних харчових речовин, зокрема білки, жири, мінеральні
компоненти та вуглеводи.
М'ясна консервована продукція характеризується значною
калорійністю, зручністю зберігання й транспортування завдяки компактності,
а також спроможністю тривалий час зберігати свої властивості навіть за
несприятливих умов. Головною сировинною основою для її виробництва
слугують різні види м'яса — яловичина, свинина, баранина, конина, оленина,
м'ясо курей і кролів, а також різноманітні субпродукти. Додатково у
21
виробничому процесі застосовують жирову сировину, яйця, молоко та
продукти, отримані внаслідок його перероблення.
До допоміжних складників належать різні крупи, борошно, бобові
культури, солоні компоненти, прянощі й овочева сировина.
Найпоширенішими овочами, які використовують у виробництві, є картопля,
капуста та морква. Для приготування соусів і заливних сумішей застосовують
томатну пасту та пюре. Серед прянощів використовують гвоздику, перець,
мускатний горіх, корицю й лавровий лист, а також цибулю, часник, петрушку
та кріп, які надають готовим виробам характерного смаку й аромату.
Технологія виготовлення та особливості споживання м'ясних консервів
мають низку характерних вимог, пов'язаних із властивостями сировини й
послідовністю її оброблення. Для виробництва дозволено брати охолоджене
або розморожене м'ясо, тоді як використання парного м'яса категорично
заборонене. Під час виготовлення натуральних консервів жиловану м'ясну
сировину розрізають на шматки масою від 30 до 120 грамів і вкладають у
банки разом із сіллю, прянощами та відповідними заливками. Тушки кролів і
птиці перед наповненням тари розділяють на окремі частини масою до 200
грамів. Жир-сирець, призначений для приготування тушкованої баранини або
яловичини, подрібнюють за допомогою м'ясорубки, обладнаної отворами
діаметром 4–6 мм.
Під час змішування м'ясної сировини з іншими передбаченими
рецептурою складниками до суміші вводять компоненти для посолу. При
виготовленні консервів «Сніданок туриста» м'ясну сировину, попередньо
подрібнену на вовчку, або м'ясні шматки масою 30–70 г ретельно перемішують
у спеціальній мішалці із сіллю, прянощами, цукром і нітратом натрію. Потім
отриману суміш залишають для витримування за температури 4°C упродовж
3–4 діб, забезпечуючи необхідні умови для посолу. Застосування розсолів, для
приготування яких на 100 кг м'яса додають 2,0–2,5 кг солі та 7,5 кг нітрату
22
натрію у розчині, дає змогу зменшити тривалість посолювання й водночас
поліпшити якісні характеристики готової продукції.
Окремі різновиди основної сировини та допоміжних складників перед
безпосереднім використанням піддають попередньому тепловому
обробленню. До таких підготовчих операцій належать бланшування,
обсмажування, копчення та варіння, які проводять відповідно до особливостей
конкретного компонента.
Під час наповнення тари на початковому етапі до банок поміщають
тверді складники, зокрема сіль, прянощі, жир-сирець і м'ясо. Після закладання
цих компонентів додають рідкі інгредієнти, наприклад бульйон або соус,
передбачені рецептурою виробу. Дозування рідких і сипких складників
здійснюють за об'ємом за допомогою автоматизованих машин, оснащених
спеціальними мірними наповнювальними циліндрами, що забезпечують
відмірювання необхідної кількості компонентів.
Банки, які вже наповнені та зважені, передають на наступну
технологічну операцію — герметичне закривання. На закочувальних машинах
перед прифальцовкою кришки виконують її маркування, видавлюючи
спеціальні позначення на внутрішній поверхні металу банки. Безпосереднє
закочування полягає у формуванні герметичного з'єднання між кришкою та
корпусом тари шляхом утворення подвійного закочувального шва, який
забезпечує щільність закриття.
На стадії дозування існує ймовірність потрапляння повітря всередину
банки, унаслідок чого в упаковці може залишатися кисень, здатний
несприятливо позначатися на якості вмісту. Така ситуація може викликати
корозійні процеси в металі, сповільнити перебіг стерилізації, погіршити
споживчі властивості продукту та зменшити тривалість його зберігання. Щоб
усунути цю проблему, перед остаточним герметизуванням тари застосовують
способи вакуумування, або ексгаустування, вмісту банок. Для проведення
процедури використовують тепловий спосіб, що передбачає нагрівання парою
23
за температури 80–85 °С або оброблення в інфрачервоних камерах,
механічний спосіб із застосуванням вакуумного насоса, а також комбінований
варіант, який поєднує відповідні підходи. Під час ексгаустування глибину
вакууму підтримують у діапазоні 3,3–6,6 × 104 Па, дотримуючись
установлених технологічних параметрів.
Для припинення життєдіяльності мікроорганізмів у процесі
виготовлення консервованої продукції проводять стерилізацію, яка є
важливою складовою забезпечення її мікробіологічної безпечності.
Нагрівання м'яса за температури 120 °С упродовж 5 хвилин дає змогу
ефективно знищувати практично всі різновиди спор. Якщо консерви фасують
у жерстяні банки об'ємом до 500 см³, стерилізацію виконують гострою
насиченою парою без протитиску. Для продукції, розміщеної у скляній тарі
або великогабаритних жерстяних банках, натомість використовують підігріту
воду із застосуванням пари та протитиску, що відповідає особливостям такого
пакування.
24
.РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
2.1. Кінематичний розрахунок
2.1.1 Розрахунок клинопасової передачі приводу для шнека
Передаточне відношення:
n2 950
i 3.1
n1 300
Обертовий момент на валу ведучого шківа визначається по формулі,
Н·м:
P 30P 30 2.2 1000
T 22 Нּм
1
1 n1 3.14 950
де: Р=2.2 – потужність двигуна, Вт;
ω1 – кутова швидкість, рад/с;
n1=950 – частота обертання двигуна, об/хв.
До необхідних для розрахунку клиноремінної передачі даних відносять:
розрахункову потужність, що передається, умови експлуатації, частоту
обертання ведучого шківа, передаточне відношення.
Діаметр меншого шківа визначають по емпіричній формулі, мм:
d (34)3
1 T1 43 22 1000 112мм
де Т1 =22 – обертовий момент, Н·мм.
Отриманий результат округлюється до стандартного значення, але не
менше за мінімальне. d 112 мм.
1
Діаметр більшого шківа (веденого) d2 визначається з урахуванням
відносного ковзання ременя ε:
d2 d1 i1 112 3.1 (1 0.01) 343.7 мм.
Потім значення d2 округлюються до регламентованого ГОСТ, d2=355мм.
Також уточнюється передаточне відношення:
25
n d
i 2 2 355
3.1
n1 d1 112
Міжосьова відстань назначається в інтервалі:
a мм
min 0,55d1 d2 T0 0,55(112 355) 8 265
a d d 112 355 467 мм
max 1 2
де Т0 =8 – висота перерізу ременя.
Довжина ременя визначається по формулі:
2 2
d 2 d1 355 112
L 2a 0,5 d1 d 2 2 265 0,5 3,14 (467 ) 1318 .8мм
4a 4 265
де: а =265 мм – міжосьова відстань.
Отримане значення округлюється до стандартного, за таблицею 7.7. L 1400
мм. Уточняється міжосьова відстань:
a 0,25L w 2
L w 2y
p p
0,251400 733.18 (1400 733.19)2 2 59049 310ìì
де Lр – розрахункова довжина ременя; w 0,5 d d =733,19;
1 2
2
y d2 d1 =59049.
Кут захоплення меншого шківа визначається так:
0 d d 355112
1 180 57 2 1 180 57 135
a 310
Для вибору ременя по його перерізу використовують номограму.
Число ременів, що необхідне для передачі заданої потужності
визначається так:
26
P C p P C p 2,2 1
z 2,85 3
p P0 CL C Cz 0.94 0,97 0.89 0,95
де Р0 – потужність, що допускається для передачі одним ременем, кВт;
СL – коефіцієнт, що враховує вплив довжини ременя;
Сp – коефіцієнт режиму роботи;
Сα – коефіцієнт кута обхвату.
Для зручності монтажу та експлуатації передачі рекомендується
обмежувати 3<8 ременями; якщо ж по розрахунку отримується більше 8>, то
слід збільшувати d1 і відповідно d2 або перейти до більшого перерізу ременя.
Попередній натяг гілок клинового ременя визначається, Н:
850P C p CL 850 2.2 1000 10,97
F0 2 0.15.52 718Н
z C 3 950 0.89
де υ – швидкість, м/с;
θ – коефіцієнт, що враховує відцентрову силу, (Н·с2)/м2.
Сила, що діє на вали, Н:
FB 2F0 z sin 1 2 718 3 sin 67 3963Н
2
Робочий ресурс ременів, год:
8 8
Lp
1 6 1400 7
H0 N0ц Ci CH 4,6 10 11,67 96324000
60 d1 n1 max 60 3,14 0.112 950 6.5
де N0ц – базове число циклів;
Lp – розрахункова довжина ременя, м;
27
d1 - діаметр меншого шківа, м;
n1 – частота обертання, об/хв.;
σ-1 – границя витривалості, для клинових ременів 7 МПа;
σmax – максимальне напруження в перерізі ременя, МПа;
Ci – коефіцієнт, що враховує вплив передаточного відношення,
C 1,53
i i 0,5 1,53 3.10,5 1.67
Cн =1 – при постійному навантаженні.
Максимальне напруження в перерізі ременя:
2200
718 0,5
5.5
max 1 è 17.8 0.033 6.5 МПа
0,025 0,02 0,28
F
де напруження від розтягнення: 1
1 ;
b
напруження від згину:
и Е ;
и
d1
напруження від відцентрової сили: 2
10 6 .
Шківи клиноремінних передач виконують із чавуну СЧ15 і СЧ18, а при
швидкості 30 м/с – зі сталі 25Л або алюмінієвих сплавів.
2.2 Технологічні розрахунки виготовлення деталі
При виборі методів обробки поверхонь необхідно скласти перелік усіх
можливих методів обробки, а також розрахувати кількість ступенів оброки
відповідно допусків на розмір заготовки та готової деталі. З цією метою усі
оброблювані поверхні деталі нумеруються (рис. 3.1).
28
Рисунок 2.1 – Нумерація поверхонь деталі «Зубчасте колесо»
Таблиця 2.1 – Кількість етапів обробки
Квалітет Номер поверхні Етап обробки
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
16 Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Заготівельний
15 Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х
14 Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Чорновий
13 X Х Х
12 X Х Х
11 X Х Х
10 X Х Х Напівчистовий
9 X Х
8 Чистовий
7
6 Фінішний
29
Визначення кількості ступенів обробки на основі розрахунків
загального
уточнення :
Tз Т з Т1 Т n
... і1 1 2 ... і ... n i
T i1
д Т1 Т 2 Т і
де n – число ступенів обробки;
Тз , Тд , Ті – допуск параметра, що розглядається відповідно до заготовки ,
деталі, і-ого ступеня обробки;
Для першого ступеня чорнової обробки досяжними є величина
уточнення 6; для проміжних ступенів напівчистової обробки = 3...4; для
ступенів чистової обробки з допусками точності IT5…IT7 =2.
Поверхня 1; розмір 40Н14, допуск на розмір заготовки Тз=1,6
мм.
Визначимо розрахункове уточнення за формулою:
Т 1,6
з
р 2,58
Тд 0,62
Число ступенів обробки розраховую за формулою:
lg p lg 2,58
n 0,89 1
0,46 0,46
Поверхня 2; розмір 20h14, допуск на розмір заготовки Тз=1,3 мм.
Визначимо розрахункове уточнення за формулою:
30
Т з 1,3
р 2,5
Тд 0,52
Число ступенів обробки розраховую за формулою:
lg p lg 2,5
n 0,84 1
0,46 0,46
Поверхня 3; розмір 1,6Н14, допуск на розмір заготовки Тз=0,6 мм.
Визначимо розрахункове уточнення за формулою:
Т 0,6
з
р 2,4
Тд 0,25
Число ступенів обробки розраховую за формулою:
lg p lg 2,4
n 0,82 1
0,46 0,46
Поверхня 4; розмір 104h14, допуск на розмір заготовки Тз=2,2 мм.
Визначимо розрахункове уточнення за формулою:
Т з 2,2
р 2,52
Тд 0,87
Число ступенів обробки розраховую за формулою:
31
lg p lg 2,52
n 0,87 1
0,46 0,46
Поверхня 5; розмір 5h9 (z=26, m=4), допуск на розмір заготовки
Тз=0,75мм.
Визначмо розрахункове уточнення за формулою:
Т з 0,75
р 25
Тд 0,03
Число ступенів обробки розраховую за формулою:
lg p lg 25
n 3
0,46 0,46
Поверхня 6; розмір 20h14, допуск на розмір заготовки Тз=1,3 мм.
Визначимо розрахункове уточнення за формулою:
Т з 1,3
р 2,5
Тд 0,52
Число ступенів обробки розраховую за формулою:
lg p lg 2,5
n 0,84 1
0,46 0,46
Поверхня 7; розмір 30h14, допуск на розмір заготовки Тз=1,3 мм.
Визначимо розрахункове уточнення за формулою:
32
Т з 1,3
р 2,5
Тд 0,52
Число ступенів обробки розраховую за формулою:
lg p lg 2,5
n 0,86 1
0,46 0,46
Поверхня 8; розмір 1Н14, допуск заготовки Тз=0,6мм.
Т з 0,6
р 2,4
Тд 0,25
Число ступенів обробки розраховую за формулою:
lg p lg 2,4
n 0,82 1
0,46 0,46
Поверхня 9; розмір 20Н9, допуск на розмір заготовки Тз=1,3 мм.
Визначимо розрахункове уточнення за формулою:
Т з 1,3
р 25
Тд 0,052
Число ступенів обробки розраховую за формулою:
lg p lg 25
n 3
0,46 0,46
Поверхня 10; розмір 15Н14, допуск на розмір заготовки Тз=1,1 мм.
33
Визначимо розрахункове уточнення за формулою:
Т з 1,1
р 2,55
Тд 0,43
Число ступенів обробки розраховую за формулою:
lg p lg 2,55
n 0,88 1
0,46 0,46
Поверхня 11; розмір 2,5Н14, допуск на розмір заготовки Тз=0,6 мм.
Визначимо розрахункове уточнення за формулою:
Т з 0,6
р 2,4
Тд 0,25
Число ступенів обробки розраховую за формулою:
lg p lg 2,4
n 0,82 1
0,46 0,46
Поверхня 12, розмір 6N9, допуск на розмір заготовки Тз=0,75 мм.
34
35
Визначимо розрахункове уточнення за формулою:
Т з 0,75
р 25
Тд 0,03
Число ступенів обробки розраховую за формулою:
lg p lg 25
n 3,03 3
0,46 0,46
Проведемо розробку маршруту обробки деталі «Зубчасте колесо».
Складемо два варіанти обробки деталі та оберемо найбільш раціональний з
них.
36
37
МОНТАЖ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
МАШИНИ ДЛЯ ДОЗУВАННЯ ТА НАПОВНЕННЯ МЕТАЛЕВИХ
БАНОК
Регулювання і налагодження машини для дозування та
наповнення металевих банок.
Регулювання та налаштування автомата.
Регулювання продуктивності.
Продуктивність автомата можна регулювати в межах від 78 до 120
банок за хвилину, причому конкретне значення встановлюється з урахуванням
продуктивності виробничої лінії, до складу якої він входить, а також місткості
наповнення кожної банки. Для налаштування кінематичних ланцюгів
наповнювача та шнекового живильника на потрібний рівень продуктивності у
приводах цих механізмів передбачені фрикційні варіатори, оснащені
відповідними шкалами для вибору та контролю необхідних параметрів
роботи.
Регулювання дози жиру.
Рухома частина копіра 3 дозатора жиру закріплюється на стійці 17
за допомогою гайок 18, завдяки чому її можна переміщувати та змінювати
встановлене положення за висотою відповідно до необхідної дози. Зміна
висотного положення копіра 3 спричиняє зміну величини робочого ходу
поршня 7, а отже, і кількості жиру, що всмоктується в циліндр 6 та надалі
надходить безпосередньо в банку. Під час опускання копіра 3 об'єм порції
жиру зменшується, тоді як при його підніманні відповідно збільшується. Для
налаштування подачі жиру потрібно послабити гайки 18, які утримують
рухомий копір 3 у встановленому положенні, перемістити його на необхідну
висоту та після завершення регулювання знову надійно закріпити на стійці 17.
Перед початком експлуатації слід переконатися, що дозатор жиру достатньо
38
прогрівся до необхідного робочого стану. При цьому крани повинні вільно
повертатися вручну, без надмірного зусилля та заїдання.
Регулювання дози солі.
Нерухомий диск 7 і проміжний диск 5 дозатора солі передбачають
необхідний діапазон висотного регулювання та закріплюються на стійці за
допомогою гайок 12, які забезпечують фіксацію вибраного положення. Під час
переміщення нерухомого диска 7 угору за допомогою гайки 12 одночасно
піднімається проміжний диск 5, в отвори якого входять мірні стакани 4
обертового диска 3, унаслідок чого зменшується об'єм, доступний для
заповнення сіллю, і, відповідно, скорочується порція, що подається в банку.
Коли нерухомий диск 7 опускають униз, проміжний диск 5 також
переміщується вниз, завдяки чому збільшується об'єм для заповнення сіллю
та, відповідно, зростає доза, яка надходить у банку.
Регулювання дози м'яса.
Налаштування порції м'яса, пов'язане зі зміною його об'ємної ваги,
виконується за допомогою регулятора дози 5, установленого на копірному
пристрої та призначеного для коригування необхідного об'єму. Для цього за
допомогою спеціальних гайок 11 і гвинта 12 переміщують майданчик 13, який
обмежує величину ходу штоків поршнів усередині мірних стаканів
дозувальної башти. У разі опускання обмежувального майданчика 13 кількість
м'яса в мірних стаканах зменшується, а при підніманні майданчика об'єм
порції м'яса, що відмірюється, збільшується. Регулятор дози обладнаний
стрілкою 15 і шкалою 14, за показаннями яких можна візуально відстежувати
величину зміни налаштування та контролювати встановлену дозу м'яса.
Налаштування автомата для роботи з банками різних розмірів.
Оскільки банки можуть відрізнятися за висотою, під час переходу
на роботу з іншим форматом необхідно виконувати висотне налаштування
копірного пристрою з регулятором дози, дозувальної башти та живильника,
39
забезпечуючи їх правильне взаємне розташування. Для виконання такого
налаштування передбачено три комплекти знімних шайб: перший комплект
розміщується під дозувальною баштою, другий установлюється під
хрестовиною копірного пристрою, а третій розташовується під регулятором
дози. До кожного комплекту входять п'ять шайб із відповідним маркуванням,
що дає змогу розрізняти їх під час монтажу та переналаштування. Під час
регулювання зайві шайби прибирають з-під башти, а в інших випадках
переносять і встановлюють на опорну частину відповідного вузла відповідно
до потрібного висотного положення.
Для переналаштування автомата з банок одного діаметра на банки
іншого діаметра необхідно виконати такі операції:
• зняти дозувальну башту, попередньо забезпечивши доступ до
відповідних вузлів;
• замінити мірні стакани, поршні разом зі штоками та кришками на
комплект, що відповідає потрібному діаметру банок;
• замінити кільцевий ніж, установивши відповідний елемент для
нового формату;
• замінити повідці, необхідні для правильної роботи механізмів;
• замінити приймальну, проміжну та видаючу зірки відповідно до
діаметра банок;
• замінити огорожу транспортних доріжок, пристосувавши її до
нового формату тари;
• установити дозувальну башту на передбачене робоче місце;
• замінити щуп механізму блокування відповідно до параметрів
нового формату.
Переналаштування автомата для наповнення консервів «Свинина
тушкована» виконують у наведеній нижче послідовності. Спочатку необхідно
вимкнути дозатор жиру, який під час роботи автомата з продуктом «Свинина
40
тушкована» повинен виконувати функцію приймальної зірки, забезпечуючи
відповідне переміщення банок. Для цього рухомий копір і ролик, що керує
роботою кранів, потрібно опустити вниз до крайнього упору. Далі слід
увімкнути обігрів корпусу шнека живильника, щоб запобігти засоленню його
внутрішньої поверхні під час роботи обладнання. Для ввімкнення нагрівання
необхідно перевести тумблер, розташований на шафі, у робоче положення
«включено».
Технічне обслуговування.
Налаштування температурних режимів.
Контроль температури води, що використовується для підігрівання
корпусу живильника, здійснюється за допомогою манометричного
термометра Т До П - 160 Сг, налаштованого на номінальну температуру 70 °С.
Цей прилад керує роботою електромагніта Ем кульового клапана через реле
Р3 та пускач Р4, забезпечуючи автоматичне регулювання подачі води
відповідно до температурного режиму. Якщо температура води перевищує
встановлене значення 70 °С, електромагніт знеструмлюється, унаслідок чого
кульовий клапан автоматично закривається та припиняє подачу води.
Електрообладнання.
Перші пуски електродвигунів потрібно виконувати в режимі холостого
ходу, попередньо знявши ремені зі шківів, щоб забезпечити роботу без
навантаження від приводних механізмів. На рамі наповнювача та електричній
шафі передбачені заземлювальні болти, до яких необхідно надійно під'єднати
заземлювальні провідники з дотриманням вимог Правил улаштування
електромеханічних установок із напругою до 1000 В. Величина опору
заземлення між корпусом автомата та контуром заземлення не повинна
перевищувати 4 Ом, що є необхідною умовою належного електрозахисту
обладнання. У процесі експлуатації потрібно систематично перевіряти стан
контактів силового ланцюга, а також регулярно контролювати цілісність і
41
якість ізоляції всіх електричних ланцюгів. Опір ізоляції кожної фази відносно
корпусу, виміряний мегомметром за напруги 500 В, має становити приблизно
0,5 мегом.
Клинопасова передача.
Потрібно постійно контролювати належний натяг приводних ременів,
перевіряючи його шляхом натискання на ремінь у центральній частині між
шківами. Під дією натиску ремені повинні прогинатися приблизно на 10-15
мм, що свідчить про відповідність натягу встановленим вимогам. У період
початкового прироблення передачі перевірку натягу ременів необхідно
проводити щодня, а під час подальшої звичайної експлуатації — один раз на
тиждень, своєчасно коригуючи натяг за потреби.
Варіатори.
Необхідно стежити за тим, щоб провідні диски достатньо притискалися
до відомого диска та забезпечували надійну передачу руху без прослизання.
Прослизання відомого диска під час роботи не допускається, оскільки воно
порушує нормальну роботу приводу. У міру зношування текстолітових
прокладок відомого диска потрібно своєчасно замінювати їх, підтримуючи
належний технічний стан варіатора. У період прироблення текстолітових
накладок контроль за станом фрикційних передач слід здійснювати щодня,
приділяючи увагу правильності їх роботи та наявності ознак зношування.
Змащування.
Підшипники рухомих опор провідних валів варіаторів необхідно
змащувати під час кожної зміни, застосовуючи середньоплавке мастило ВУС-
1 для забезпечення належних умов роботи рухомих з'єднань. Усі підшипникові
вузли автомата потрібно змащувати не рідше одного разу на місяць тим самим
середньоплавким мастилом ВУС-1, дотримуючись установленої
періодичності технічного обслуговування. Підшипники електродвигунів слід
42
змащувати під час кожного профілактичного розбирання двигунів, але не
рідше трьох разів на рік, використовуючи тугоплавке мастило УТ-1.
У редуктори необхідно заливати циліндрове масло 52, забезпечуючи
його своєчасну заміну не рідше п'яти разів на рік. Під час кожної заміни масла
редуктори потрібно промивати гасом для очищення внутрішніх поверхонь від
залишків старого мастильного матеріалу та забруднень. Усі пари ковзання й
опорні гвинти необхідно періодично покривати тонким шаром
середньоплавкого мастила ВУС-1, підтримуючи належне змащування
поверхонь, що контактують під час роботи.
Якщо в приводах автомата виникає незвичний шум або стукіт, необхідно
зупинити обладнання та усунути причину несправності до поновлення роботи.
Щоб запобігти порушенню нормального функціонування автомата та
своєчасно виявляти можливі послаблення з'єднань, рекомендується один раз
на тиждень проводити огляд обладнання й перевіряти кріплення, за
необхідності своєчасно підтягуючи всі кріпильні елементи.
43
Таблиця 3.1 - Характерні несправності і способи їх усунення
№ Несправності Причина несправності Способи усунення
1. При включенні 1) немає напруги в Усунути дефекти в
машини в електро- живлячій мережі; живлячому ланцюзі
шафі сигнальна 2) перегоріла Замінити сигнальну
лампочка не сигнальна лампочка; лампу
запалюєтсья 3) перегорілий Замінити запобіжник
2.
запобіжник
Сигнальна лампа на 1)несправний Перевірити або
електрошафі горить, мікроперемикач замінити
один або обидва блокування дозатора мікроперемикач
двигуни не жиру наповнювача;
3.
включаються 2) несправна обмотка
пускача; Перевірити обмотку
3) підгоріли контакти пускача
пускача Зачистити контакти
пускача
Неправильне 1) порушена
дозування м'яса синхронність оборотів Відрегулювати число
башти дозування і оборотів башти
подаючого шнека; дозування і подаю-
4.
чого шнека за допо-
могою варіаторів;
2) не відрегульований
5.
регулятор дози на Відрегулювати
відповідний об'єм величину дози за
44
6. допомогою регулю-
вальних гайок регуля-
тора дози і швидко-
з'ємних шайб.
Неправильне Неправильно
дозування жиру виставлений копір Встановити копір на
поршнів дозувань необхідну висоту за
допомогою регулю-
7. вальних гайок
Неправильне Не відрегульований
дозування солі з диск дозування на Відрегулювати диск
перцем необхідну дозу за допомогою регу-
лювальних гайок
1) не поступає гаряча
8. При роботі на вода або температура відрегулювати подачу
«свинячому поступаючої води води до автомата з
тушкованому м'ясі» нижче 60 0С температурою 600-
засолюється корпус 2) вийшов з ладу 7000С
подаючого шнека термосигналізатор замінити прилад
манометричний ТКП- ТКП-160 Сг
160 Сг
3) не працює
електромагнітний зняти з машини,
кульовий клапан перевірити і відрегу-
лювати роботу
клапана
45
При включеному і 1) слабшала ремінна 1) підтягти ремені за
працюючому передача, пробуксує допомогою натяж-
двигуні привід ременів ного ролика;
машини не працює 2) слабшало стиснення 2) підтягти натяжну
або працює пружини фрикційних гайку;
нестабільно дисків 3) протерти фрик-
ційні диски, очистити
їх від пилу і бруду
При видавлюванні
жиру в банку жир 1)Замінити золотник
частково потрапляє 1) знос золотника 2)Замінити корпус
в приймальний 2) знос корпусу
бачок
46
4. ОХОРОНА ПРАЦІ
1. Загальні вимоги безпеки
Допуск до роботи: До роботи з автоматом допускаються особи, які пройшли
інструктаж з охорони праці, вивчили інструкцію з експлуатації машини та не
мають медичних протипоказань.
Спецодяг: Оператор зобов'язаний працювати в чистому спецодязі, спецвзутті,
головному уборі (підібрати волосся) та без прикрас (каблучок, годинників).
Справність: Забороняється експлуатувати обладнання за наявності
найменших несправностей (сторонній шум, пошкодження електропроводки,
відсутність заземлення або захисних кожухів).
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
Перевірка захисту: Перевірте наявність і надійність кріплення захисних
огороджень, кожухів та правильність заземлення корпусу.
Огляд робочої зони: Переконайтеся, що на рухомих частинах автомата та
біля нього немає сторонніх предметів, інструментів або залишків продуктів.
Холостий хід: Зробіть пробний пуск на холостому ходу, щоб перевірити
роботу механізмів, дозатора та системи подачі тари.
3. Вимоги безпеки під час роботи
Управління: Завантаження м'ясної сировини у бункер виконуйте лише при
вимкненому приводі, використовуючи спеціальні пристосування. Ніколи не
проштовхуйте м'ясо руками!
Блокування: Категорично забороняється знімати захисні кожухи, відкривати
оглядові вікна або намагатися усунути застрягання продукту під час роботи
автомата.
Зупинка: Негайно зупиніть машину (кнопкою «Стоп»), якщо ви почули
незвичний стук, помітили перегрів електродвигуна, різке падіння вакууму
(якщо використовується вакуумна система) або вихід дозатора з ладу.
47
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
Вимкнення: Відключіть автомат від електромережі, перекрийте подачу
повітря/води чи мийних розчинів (якщо це передбачено технологією).
Очищення та миття: Проводьте розбирання, чищення та санітарну обробку
дозувальних механізмів і ножів тільки після повної зупинки рухомих вузлів і
охолодження деталей. Використовуйте захисні рукавички для запобігання
порізам.
Прибирання робочого місця: Видаліть залишки сировини, промийте
обладнання згідно з регламентом харчової санітарії та передайте зміну.
5. Дії в аварійних ситуаціях
При травмуванні: Негайно зупиніть обладнання, надайте першу медичну
допомогу та повідомте керівника.
При виникненні пожежі: Знеструмте електроживлення цеху, скористайтеся
первинними засобами пожежогасіння.
48
ВИСНОВКИ
У кваліфікаційній роботі бакалавра на тему «Машина для дозування та
наповнення металевих банок у лінії виробництва м’ясних консервів»:
1. Виконано порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для дозування
та наповнення металевих банок у лінії виробництва м’ясних консервів.
2. Виконано кінематичний розрахунок; розрахунок клинопасової передачі
приводу для шнека, розроблено маршрут обробки деталі.
3. Виконано графічний матеріал:
- креслення загального виду машини,
- складальні креслення транспортеру, редуктора та шнека,
- деталювання,
- маршрут обробки деталі,
- охорона праці,
- висновки.
4. Виконано розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування
машини.
5. Виконано розділ з охорони праці.
49
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закалов О.В., Закалов І.О, Технологічне обладнання харчових
виробництв. – Тернопіль, 2000. – 406 с.
2. Методичний посібник щодо написання та захисту кваліфікаційної
роботи бакалавра для здобувачів освітнього ступеню бакалавр
спеціальності 133 «Галузеве машинобудування» освітня програма
«Обладнання харчових, торгівельних і машинобудівних підприємств»
[Електронний ресурс] / [упоряд. Василь Осипенко, Олександр
Батраченко, Лариса Мізнік, Микола Хандюк]; М-во освіти і науки
України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2023. – 45 с.
3. Процеси і апарати харчових виробництв: Підручник / За ред. проф. І.Ф.
Манежика./ – К.: НУХТ, 2003. – 400 с.: іл.
4. 13. Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни:
«Технологічне обладнання харчових та торгівельних підприємств» для
здобувачів освітнього ступеня бакалавр зі спеціальності 133 «Галузеве
машинобудування» освітньо-професійної програми «Обладнання
харчових, торгівельних та машинобудівних підприємств» всіх форм
навчання /Укладачі В.І. Осипенко, О.В. Батраченко Л.М. Мізнік, М.В.
Хандюк – Черкаси: ЧДТУ, 2021. – 78 с.
5. Рвачов В.В., Гуртовий М.В. Технологічне обладнання харчових
виробництв: Механічне обладнання: Навч. пос. для студ. вищих навч.
закл. – О.: Астропринт, 2005. – 348 с.
6. Oğuzhan Yavuz, Ersin Doğan, Ergün Carus, Ahmet Görgülü,Reliability
Centered Maintenance Practices in Food Industry, Procedia Computer
Science, Volume 158, 2019, Pages 227-234.
50
7. Savsar, Mehmet & Çi̇çek, Hasan. (2021). Effects of Maintenance Policies on
Production Costs and System Reliability in a Canned Food Factory. European
Journal of Science and Technology. 10.31590/ejosat.1035168.
8. Hamzeh Soltanali et al., “Measuring the Production Performance Indicators
for Food Processing Industry,” Measurement: Journal of the International
Measurement Confederation, vol. 173, 2021.
9. G.F.L. Pinto et al., “Continuous Improvement in Maintenance: A Case Study
in the Automotive Industry Involving Lean Tools,” Procedia Manufacturing,
vol. 38, pp. 1582-1591, 2019.
10. Alexandre Silva et al., “A Comparison of the Application of the SMED
Methodology in Two Different Cutting Lines,” Quality Innovation Prosperity,
vol. 25, no. 1, pp. 124-149, 2021.
11. Marcello Braglia, Davide Castellano, and Mosè Gallo, “A Novel Operational
Approach to Equipment Maintenance: TPM and RCM Jointly at Work,”
Journal of Quality in Maintenance Engineering, vol. 25, no. 4, pp. 612-634,
2019.
12. José Antonio Lozada-Cepeda, Lara-Calle, and Jorge Buele, “Maintenance
Plan Based on TPM for Turbine Recovery Machinery,” Journal of Physics:
Conference Series, vol. 1878, no. 1, pp. 1-12, 2021.
13. Filip Hardt et al., “Innovative Approach to Preventive Maintenance of
Production Equipment Based on a Modified TPM Methodology