Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10253
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorФілімонова, Надія Вікторівна-
dc.contributor.authorЗахарук, Сергій Миколайович-
dc.date.accessioned2026-10-27T03:24:19Z-
dc.date.available2026-10-27T03:24:19Z-
dc.date.issued2026-06-09-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10253-
dc.description.abstractМета роботи: отримати навики проектування, розрахунків, обґрунтування і аналізу конструкції різального комплекту машини для надтонкого подрібнення м’ясної сировини. Завдання: 1. Виконати порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для надтонкого подрібнення м’ясної сировини. 2. Розглянути конструкцію і принцип дії машини. 3. Виконати кінематичний розрахунок: розрахувати клинопасову передачу для приводу ножового валу та шнека, технологічний розрахунок виготовлення деталі: розробку маршруту обробки деталі. 4. Виконати графічний матеріал: - креслення загального виду машини, - складальне креслення насадки кутера, - деталювання, - методи обробки поверхонь деталі, маршрут обробки деталі, - охорона праці, - висновки. 5. Виконати розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування машини. 6. Виконати розділ з охорони праці. Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовано впровадити результати у виробництво на машинобудівному підприємстві.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectрізальний комплектuk_UA
dc.subjectтехнічні характеристики мясорізальних машинuk_UA
dc.titleРізальний комплект машини для надтонкого подрібнення м’ясної сировиниuk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:133 Галузеве машинобудування (Обладнання харчових, торгівельних і машинобудівних підприємств)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Записка Захарук.pdf
  Restricted Access
Кваліфікаційна робота бакалавра складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 9 найменувань. Роботу викладено на 63 аркушах, вона містить 11 рисунків, 5 таблиць/970.81 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
  1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
(повне найменування вищого навчального закладу)  
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування 
(повна назва факультету) 
Кафедра проектування харчових виробництв та верстатів нового 
покоління 
(повна назва кафедри) 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
 
 
на тему:  
«Різальний комплект машини для надтонкого подрібнення 
м’ясної сировини» 
 
Перший (бакалаврський) 
(освітньо-кваліфікаційний рівень) 
 
ГМ22.133026.000 ПЗ 
 
 
Виконав: здобувач вищої освіти 
 4 курсу, групи ГМ-22 
спеціальності 133 Галузеве машинобудування 
   (шифр і назва спеціальності) 
Обладнання харчових, торгівельних  
та машинобудівних підприємств 
   (освітня програма) 
Сергій ЗАХАРУК  
(ім’я та прізвище) 
Керівник Надія ФІЛІМОНОВА 
      (ім’я та прізвище) 
Рецензент Олексій КОЗІЙ 
       (ім’я та прізвище) 
 
Черкаси 2026 
 
 
  2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування  
(повна назва факультету) 
Кафедра проектування харчових виробництв та верстатів нового покоління  
(повна назва кафедри) 
 
Перший (бакалаврський)    
(рівень вищої освіти) 
133 Галузеве машинобудування        
(шифр і назва спеціальності) 
Обладнання харчових, торгівельних та машинобудівних підприємств 
 (назва освітньо-професійної програми) 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
завідувач кафедри ПХВ ВНП 
Василь ОСИПЕНКО  
      
«____»_____________2026 р.  
 
З  А  В  Д  А  Н  Н  Я 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА  
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ 
 
____________________Захаруку Сергію Миколайовичу 
________________________ 
 
(прізвище, ім’я,  по батькові)
1. Тема бакалаврської кваліфікаційної роботи: «Різальний комплект машини 
для надтонкого подрібнення м’ясної сировини» 
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра:  
Філімонова Надія Вікторівна, к. т. н., доцент____________________ 
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
Затверджені наказом Черкаського державного технологічного університету від  
“31”   квітня  2026      року № 94-03-03 
2. Строк подання студентом бакалаврської роботи 31.05.2026р.  
3.Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра: технічний опис машини 
для надтонкого подрібнення м’ясної сировини. 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити: анотація, порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для 
надтонкого подрібнення м’ясної сировини, конструкція і принцип дії машини, 
розрахункова частина: кінематичний розрахунок, розрахунок черв’ячної 
передачі приводу чаші, енергетичні розрахунки, технологічні розрахунки 
виготовлення деталі, монтаж, експлуатація та технічне обслуговування, 
охорона праці, висновки, список літературних джерел.  
. 
 
 
  3 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень): 
загальний вигляд машини, складальні креслення вузлів, креслення 
нестандартизованих деталей,  маршрут  обробки деталі, охорона праці. 
 
6. Консультанти розділів магістерської кваліфікаційної роботи 
 
Прізвище, ініціали та посада  Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Філімонова Н.В., доцент   
2 Філімонова Н.В., доцент   
3 Філімонова Н.В., доцент   
4 Філімонова Н.В., доцент   
5 Філімонова Н.В., доцент   
 
 
7. Дата видачі завдання_____________________________ 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Назва етапів бакалаврської кваліфікаційної  Строк        
з/п роботи виконання етапів         Примітка 
роботи 
1 Порівняльний аналіз існуючих конструкцій   
машин для надтонкого подрібнення м’ясної 
сировини 
2 Конструкція і принцип дії машини   
3 Розрахункова частина: кінематичний   
розрахунок, розрахунок черв’ячної передачі 
приводу чаші, енергетичні розрахунки 
4 Технологічні розрахунки виготовлення деталі   
5 Монтаж, експлуатація, технічне обслуговування   
6 Охорона праці   
7 Оформлення креслень   
 
Здобувач вищої освіти:  _________________                                                  _Сергій ЗАХАРУК 
                                               ( підпис )                                                                                                              (прізвище та ініціали) 
 
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра:  ______________       __Надія ФІЛІМОНОВА 
                                                                                    ( підпис )                                (прізвище та ініціали) 
 
 
  4 
 
РЕФЕРАТ 
 
Обсяг роботи. Кваліфікаційна робота бакалавра складається із вступу, 5 
розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 9 найменувань. 
Роботу викладено на 63 аркушах, вона містить 11 рисунків, 5 таблиць. Графічна 
частина складається з 4  креслень та 4 плакатів формату А1. 
Мета роботи: отримати навики  проектування, розрахунків, 
обґрунтування і аналізу конструкції різального комплекту машини для 
надтонкого подрібнення м’ясної сировини. 
Завдання: 
1. Виконати порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для 
надтонкого подрібнення м’ясної сировини. 
2. Розглянути конструкцію і принцип дії машини. 
3. Виконати кінематичний розрахунок: розрахувати клинопасову 
передачу для приводу ножового валу та шнека, технологічний розрахунок 
виготовлення деталі: розробку маршруту обробки деталі. 
4. Виконати графічний матеріал:  
- креслення загального виду машини,  
- складальне креслення насадки кутера,  
- деталювання, 
-  методи обробки поверхонь деталі, маршрут обробки деталі, 
-  охорона праці, 
-  висновки. 
5. Виконати розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування 
машини. 
6. Виконати розділ з охорони праці. 
Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовано впровадити 
результати у виробництво на машинобудівному підприємстві. 
 
 
  5 
 
Ключові слова: різальний комплект, технічні характеристики 
мясорізальних машин, міцнісний розрахунок деталей. 
 
ABSTRACT 
 
Scope of work. The bachelor's qualification work consists of an introduction, 5 
sections, conclusions, a list of sources used, which includes 9 titles. The work is 
presented on 63 sheets, it contains 11 figures, 5 tables. 
Purpose of the work: to acquire skills in designing, calculating, substantiating 
and analyzing the design of the cutting set of a machine for ultra-fine grinding of 
meat raw materials. 
Tasks: 
1. To perform a comparative analysis of existing designs of machines for ultra-
fine grinding of meat raw materials. 
2. To consider the design and principle of operation of the machine. 
3. To perform a kinematic calculation: to calculate the V-belt transmission for 
driving the knife shaft and auger, technological calculation of the manufacture of the 
part: development of the part processing route. 
4. Complete the graphic material: 
- drawing of the general view of the machine, 
- assembly drawing of the cutter attachment, 
- detailing, 
- methods of processing the surfaces of the part, the processing route of the 
part, 
- labor protection, 
- conclusions. 
5. Complete the section on installation, operation, and maintenance of the 
machine. 
6. Complete the section on labor protection. 
 
 
  6 
 
The practical significance of the results obtained. It is recommended to 
implement the results in production at a machine-building enterprise. 
Keywords: cutting set, technical characteristics of meat-cutting machines, 
strength calculation of parts. 
 
 
  7 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП……………………………………………………………………………....8 
1. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ МАШИН ДЛЯ 
НАДТОНКОГО ПОДРІБНЕННЯ М’ЯСНОЇ СИРОВИНИ ……………….….….9 
2. КОНСТРУКЦІЯ І ПРИНЦИП ДІЇ МАШИНИ ………………………………..23 
3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА …………………………………………………28 
4 МОНТАЖ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ …...…46 
5 ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………………………………55 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..61 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………...62 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  8 
 
ВСТУП 
 
У сучасних реаліях діяльність виробничих підприємств потребує 
дотримання високих вимог стосовно ефективного використання матеріальних і 
трудових ресурсів. Такий підхід є актуальним через тенденції сучасного 
розвитку виробництва, які спрямовані на збереження ресурсів та енергії. 
Серед різних напрямів харчової промисловості м'ясна галузь займає одну 
з провідних позицій. Основною продукцією, яку виробляють м'ясопереробні 
підприємства, є ковбасні вироби. На сьогодні застосовуються різноманітні 
технології виготовлення ковбас, що нерідко суттєво відрізняються від тих, які 
використовувалися в ХХ столітті, причому головні зміни стосуються типу 
використовуваної сировини. Водночас базові технологічні операції все ще 
виконуються за допомогою обладнання, яке було відоме й раніше. Одним із 
ключових видів такого технічного оснащення залишається машина для 
надтонкого подрібнення м’ясної сировини або кутер. 
 
 
  9 
 
1. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ 
МАШИН ДЛЯ НАДТОНКОГО ПОДРІБНЕННЯ М’ЯСНОЇ 
СИРОВИНИ 
 
Кутер – це спеціалізована машина, призначена для середнього, дрібного 
та надтонкого подрібнення м'ясної сировини, забезпечуючи отримання маси з 
необхідним ступенем дисперсності. У сучасних виробничих умовах кутер 
вважається одним із найвідповідальніших видів обладнання в технологічній 
лінії з виготовлення ковбасних виробів, оскільки від його функціонування 
значною мірою залежить перебіг технологічного процесу. Така роль 
пояснюється кількома основними причинами: можливістю технологічно 
замінити одразу декілька різновидів виробничого обладнання (вовчок, 
фаршмішалку, емульситатор); вирішальним впливом роботи кутера на 
показники якості кінцевого продукту; наявністю можливості результативно 
виконувати вакуумування сировини; а також високою вартістю самої машини, 
яка істотно перевищує ціну інших різновидів технологічного обладнання, що 
входять до складу виробничої лінії. 
З урахуванням зазначених обставин особливу увагу приділяють 
організації продуктивної та стабільної роботи кутерів, підвищенню терміну 
служби окремих вузлів і механізмів, поліпшенню зручності їх практичного 
використання, а також скороченню споживання матеріальних ресурсів під час 
експлуатації обладнання. 
Під час виготовлення безструктурних ковбас, сосисок і сардельок 
подрібнену сировину потрібно перетворити на рівномірну, однорідну та 
гомогенну масу, яка має визначені технологічні властивості й відповідає 
вимогам подальшого виробництва. Якісні характеристики готового виробу 
залежать від значної кількості різноманітних чинників, серед яких важливе 
місце посідає ступінь тонкого подрібнення сировини в кутері. Погіршення 
якості продукції може бути зумовлене неправильним підбором ножового 
 
 
  10 
 
комплекту (його якістю та конфігурацією), незадовільним заточуванням лез, 
недостатньо надійною фіксацією ножів у ножовій головці, збільшенням 
проміжку між ріжучою кромкою та чашею кутера (якщо конструкція ножової 
головки не передбачає можливості регулювання такого зазору), недостатньо 
ретельним балансуванням ножів, а також використанням інструментів, 
початкова геометрія та кут заточування яких змінилися внаслідок зношування й 
багаторазового періодичного заточування. Невдалий вибір ножів і погіршення 
їхніх ріжучих характеристик у процесі тривалої експлуатації спричиняють 
підвищення температури маси, що обробляється. Перевищення встановленого 
температурного рівня під час подрібнення може призвести до виділення жиру 
та формування желеподібних утворень, які є небажаними з погляду структури 
оброблюваної маси й негативно позначаються на споживчих та технологічних 
властивостях готового продукту. 
У сучасних моделях кутерів робочі органи здійснюють обертання з 
частотою 100 с-1, що створює значні навантаження на основні елементи 
різального механізму. Ножі кутера зазнають комплексного механічного впливу, 
зокрема дії відцентрових сил, навантажень на вигин і тертя, а також піддаються 
корозійному впливу навколишнього робочого середовища. Під час 
безпосередньої роботи обладнання на їхній поверхні та ріжучих ділянках 
відбувається фізико-механічне зношування, тоді як у процесі заточування існує 
додатковий ризик виникнення механічних дефектів і пошкодження металу. 
Результативність функціонування кутера значною мірою визначається 
геометрією ножів, зокрема формою їхніх ріжучих частин і особливостями 
конфігурації леза. Відомо, що цей параметр безпосередньо впливає на 
інтенсивність і ступінь подрібнення сировини, характер та умови 
перемішування компонентів, загальну тривалість процесу кутерування, а також 
величину енергетичних витрат, необхідних для виконання технологічної 
операції. 
 
 
  11 
 
Єдиної загальноприйнятої позиції щодо безумовної переваги певної 
геометричної форми ножа над іншими варіантами наразі немає. На рис. 1.1 
наведено контури ріжучих кромок ножів, що відрізняються геометричною 
формою та конструктивними особливостями. Коло 2 умовно відображає 
приймальну чашу кутера, а коло 1 позначає пристрій, призначений для 
закріплення ножів на ножовому валу. Бакунц виконав порівняльний аналіз 
серповидних ножів, що застосовуються на практиці, з позиції забезпечення 
найсприятливіших умов подрібнення фаршу та зведення до мінімуму його 
нагрівання під час оброблення. У межах проведеного дослідження він 
розглядав ножі, ріжучі леза яких утворені дугами кіл з одним або кількома 
радіусами, а також інструменти, форма лез яких відповідає логарифмічним 
спіралям. 
Ножі першої групи мають характерну геометричну особливість: у міру 
віддалення від осі обертання кут α, утворений дотичною до леза в певній точці 
та радіусом обертання цієї точки, поступово зростає і біля кінцевої ділянки леза 
наближається до 90° (лінія 3 на рис. 1.1). У ножів другої групи, навпаки, 
значення кута α залишається незмінним у кожній точці ріжучого леза, 
незалежно від її розташування вздовж його довжини (лінія 4 на рис. 1.1). 
Г. В. Бакунц дійшов висновку, що найсприятливіші умови різання 
забезпечуються тоді, коли дотична, що визначає напрямок дії сил різання, має 
мінімальне значення відповідного кута, а оптимальним варіантом є ніж із α =0, 
тобто інструмент, ріжуча кромка якого виконана у формі прямої лінії, що 
збігається з радіусом обертання (лінія 5 на рис. 1.1). 
М. П. Клименко вивчив, як швидкість ковзання під час розрізання м'ясних 
зразків впливає на величину нормальної та тангенціальної складових зусилля 
різання за умови незмінної швидкості подавання зразків до робочої зони. За 
результатами дослідження автор зробив висновок, що ріжуче лезо ножа кутера 
доцільно виготовляти у формі прямої лінії, яка не проходить через центр 
обертання, з кутом ковзання α =15-20° (лінія 6 на рис. 1.1), або надавати йому 
 
 
  12 
 
дещо зігнутої форми. За такого виконання ковзне тертя леза об фарш, 
підвищення температури фаршу та потужність, яку споживає кутер під час 
роботи, залишаються порівняно невеликими. 
 
Рисунок 1.1 - Геометричні різновиди ріжучих кромок ножів: 
 
1 - лінія, яка умовно відображає конструкцію пристрою для фіксації 
ножів на валу; 2 - лінія, що умовно позначає чашу кутера; 3 - ріжуча кромка зі 
змінною величиною кута α ; 4 - ріжуча кромка зі сталим значенням кута α ; 5 - 
ріжуча кромка, яка збігається з радіусом обертання; 6 - пряма ріжуча кромка, 
яка не збігається з радіусом обертання; 7 - ріжуча кромка з кутом α  =90° по 
всій своїй довжині; 8 - кромка ножа з вираженим значним вигином; 9 - ріжуча 
кромка з незначним вигином; 10 - ріжуча кромка складної геометричної 
конфігурації; 11 - ріжуча кромка, сформована у вигляді дуги кола зі зміщеним 
центром; 12 - ріжуча кромка, виконана у формі ламаної   лінії; 13 - геометрична 
конфігурація ріжучої кромки ножа, оснащеного трьома лезами; 14 - ріжуча 
кромка, утворена  з двох окремих ділянок; 15 - увігнута за формою ріжуча 
 
 
  13 
 
кромка; 16 - коло, яке описується під час обертання ножа за його максимальним 
радіусом. 
 
Л. Л. Миронов і А. А. Титарчук досліджували та зіставляли різні варіанти 
профілів   ріжучих кромок з погляду кінематичних умов здійснення різання.  
Дослідниками розроблено спосіб визначення профілю ножа, який обертається, 
відповідно до заданого кінематичного кута різання, причому ідеальним 
профілем ріжучої кромки обертового ножа, на їхню думку, є крива, дотична до 
якої в кожній точці збігається  з дотичною до кола, що проходить через 
відповідну точку та має центр у точці О, тобто профіль ріжучої кромки ножа, 
який обертається, утворюється відрізком логарифмічної спіралі (лінія 7 на рис. 
1.1). 
З наведених вище положень  можна зробити висновок,  що не існує такої 
геометричної конфігурації ножа кутера,  яка б одночасно відповідала    всім 
вимогам, що висуваються до його конструкції та робочих властивостей.  Саме 
тому в куттерах використовують ножі з найрізноманітнішими геометричними 
формами,  починаючи від прямих ножів із ріжучою кромкою, яка проходить 
через центр обертання, і закінчуючи ножами зі значним вигином.  Наприклад, 
лінією 6 на рис. 1.1 зображено ріжучу кромку сильно зігнутого ножа куттера, 
який виготовляє фірма Kramer-Grebe. Ніж подібної конструкції забезпечує 
достатньо ефективне подрібнення сполучної тканини,  оскільки певна частина 
сили різання припадає на дотичну складову; його використовують під час 
подрібнення неоднорідної за складом сировини. 
Якщо сировину завантажують у кутер великими шматками або в 
замороженому стані за температури мінус 10 °С, не виконуючи попереднього 
подрібнення на вовчку,  то переважна   частина сили різання має припадати на 
нормальну складову. Цій умові відповідає ніж із прямою ріжучою кромкою,  
що проходить через центр обертання,  однак застосування такого ножа 
супроводжується ризиком його поломки. Для запобігання цьому необхідно 
 
 
  14 
 
забезпечити мінімальну  дотичну складову сили різання,  тобто  застосовувати 
ніж із прямою  ріжучою кромкою,  яка не проходить через центр обертання, або 
ніж, що використовується в кутерах фірми Hoeger-Alpina.  Його ріжучу кромку 
позначено лінією 9 на рис. 1.1.  Такий ніж має дещо  вигнуту ріжучу кромку, 
яка відповідає зазначеній умові та сприяє необхідному характеру різання. 
Кутери, обладнані подібними ножами, переважно використовують для 
подрібнення шматкового замороженого м'яса. Одним із важливих чинників,  від 
яких залежить якість фаршу, є ретельне перемішування всіх його складових за 
встановленого ступеня подрібнення. Для забезпечення належного 
перемішування в кутерах використовують ножі із  суттєво ускладненою 
геометрією ріжучої кромки. Зокрема, лінією 10 на рис. 1.1 показано ріжучу 
кромку ножа кутера,  який виробляє фірма Seydelmann. У ділянці найбільших 
лінійних швидкостей кінець леза виконують фігурним, завдяки чому 
подовжується ріжуча кромка і,  відповідно, підвищується ріжуча здатність 
ножа. На думку    спеціалістів цієї фірми,  така геометрія ріжучої кромки ножа 
помітно покращує умови перемішування сировини за одночасного 
забезпечення якісного її подрібнення. 
Для заточування ножів зі складною конфігурацією ріжучих кромок,  
наприклад виконаних у формі кривої другого порядку, потрібні спеціалізовані  
верстати. Заради спрощення технічного обслуговування іноді віддають 
перевагу ножам, які дещо поступаються за властивостями  описаним вище 
конструкціям, але легше піддаються заточуванню, наприклад ножам із кромкою 
у формі дуги кола зі зміщеним центром (лінія 11 на рис. 1.1). 
Більш перспективним вважається такий підхід до проектування ножів для 
кутерів, за якого зберігаються переваги ножів зі складною ріжучою кромкою, 
водночас забезпечується зручність їх експлуатації та обслуговування. 
Прикладом такого рішення є ріжуча кромка у формі ламаної лінії, вписаної в 
криву другого порядку. Замість складної кривої використовують кілька прямих 
 
 
  15 
 
ділянок (до чотирьох), що спрощує виготовлення та оброблення ножа. Такі 
ножі можна заточувати на будь-якому заточувальному верстаті. 
Також застосовують ножі, ріжучі кромки яких утворені різноманітними 
поєднаннями зазначених геометричних форм. Наприклад, у кутерах фірми 
Meissner використовують ніж із ріжучою кромкою, яка складається з двох 
прямолінійних ділянок біля посадочної частини ножа та криволінійної ділянки 
на його кінці (лінія 13). Подібна конфігурація ріжучої кромки забезпечує в зоні 
найбільших швидкостей переважно ковзний характер різання,  що сприяє 
ефективному подрібненню сполучної тканини, тоді як у зоні найменших 
швидкостей переважає рубляче різання, яке, на думку дослідників,  дає змогу 
зменшити енергетичні витрати під час роботи куттера.  Фірма G. Walter 
Steffens,  діяльність якої спеціалізується на виготовленні ножів для куттерів, 
виробляє, зокрема,  ножі з ріжучою кромкою,  сформованою з двох ділянок 
(лінія 14). У зоні найбільших лінійних швидкостей подовжена ріжуча кромка 
розташована перпендикулярно до радіуса обертання ножа, тоді як у зоні 
найменших швидкостей вона виконана у вигляді прямої лінії, що проходить 
через центр обертання. 
У рекламних матеріалах зарубіжних виробників наводяться відомості про 
серповидні ножі з описаними вище ріжучими кромками, які обертаються в 
протилежному напрямку (лінія 15).    Проте такі конструкції не набули 
широкого використання через складність виконання операцій із заточування. 
На рис. 1 наведено далеко не повний перелік можливих конфігурацій 
ріжучих кромок. Ножі для куттерів виготовляють із лезами, профіль яких 
відповідає формі Архімедової спіралі, евольвенти, параболи та інших кривих, а 
також створюють конструкції у вигляді поєднань зазначених геометричних 
ліній. На сьогодні немає однозначних рекомендацій  щодо вибору оптимальної 
геометрії ножа кутера. Водночас, аналізуючи різноманітність геометричних 
конфігурацій ріжучих кромок ножів, можна простежити тенденцію  до 
подовження ріжучої кромки в зоні найбільших швидкостей, формування на 
 
 
  16 
 
кінці леза переважно дотичного різання, а в зоні найменших швидкостей — 
рублячого різання. Під час вибору ножа з тією чи іншою конфігурацією ріжучої 
кромки потрібно брати до уваги тип сировини, яку необхідно подрібнювати. 
Якщо кутер призначений для оброблення різних видів сировини, його 
постачають у комплекті з ножовими головками, оснащеними спеціальними 
ножами для кожного окремого виду сировини. Якщо ножі кутера 
характеризуються складною геометричною конфігурацією, до комплекту також 
додають потрібні заточувальні верстати. 
Ефективність роботи кутера значною мірою визначається станом 
заточування ножових лез. Обраний метод заточування та якість його виконання 
безпосередньо позначаються на результатах кутерування й рівні енергетичних 
витрат. Небажане підвищення температури фаршу під час кутерування 
спричиняє погіршення властивостей готового продукту, виготовленого з такої 
сировини. Тому на етапі проектування кутера необхідно обґрунтовано 
визначити найбільш доцільний спосіб заточування леза з урахуванням умов 
його використання. Наразі відомо досить багато різних методів виконання цієї 
операції. 
Як відомо, результативність оброблення сировини в кутері визначається 
сукупністю багатьох параметрів: геометричною конфігурацією ріжучої кромки 
ножів, кількістю встановлених ножів, частотою обертання ножової головки, 
площею контакту та тертя сировини об поверхню ножів, способом заточування 
ножів, радіусом заокруглення ріжучих кромок та іншими характеристиками. 
Крім того, до чинників, які істотно впливають як на ступінь подрібнення 
сировини, так і на продуктивність кутера, належить величина зазору між 
граничною поверхнею ножів та внутрішньою поверхнею чаші. Рекомендується 
забезпечувати такий проміжок між ножем і найнижчою точкою поверхні чаші, 
щоб його величина не перевищувала 2 мм. 
Слід зазначити, що величина зазору Smax залишається постійною по 
всьому периметру зони обробки лише у випадку ножів, розташованих у 
 
 
  17 
 
площині, яка проходить через центр чаші і перпендикулярна до осі ножового 
валу (див. рис. 1.2, б). Для ножів, що знаходяться в інших площинах, величина 
зазору варіюється нерівномірно по периметру зони обробки – від Smin до Smax. 
При цьому збільшення зміщення площини ножів вздовж осі ножового валу 
призводить до більшої нерівномірності зазору (рис. 1.1, в). Це явище зумовлене 
геометричною конструкцією чаші, зокрема формою її центрального конусу або 
«шийки», що являє собою зрізаний конус із криволінійною твірною. 
 
В Б-Б
Б В-В
Б Smin Smin Smin Smax
В              
               а)                                         б)                                               в) 
Рисунок 1.2 -  Зміна зазорів між поверхнею чаші та ножами різних ножових 
блоків 
 
Підсилює даний негативний ефект той факт, що діаметри кіл, які 
описуються ножами різних ножових блоків (ножами, що розташовані в різних 
площинах), неоднакові. Найбільший діаметр утворюється колом, яке 
визначається ножами, розташованими в площині, що проходить через центр 
чаші та перпендикулярна до осі валу ножів. Ці ножі можна назвати «ножами 
середнього ножового блоку». Діаметри кіл, утворених іншими ножами, 
зменшуються в міру відхилення площини їх розташування вздовж осі ножового 
валу — чим більше це зміщення, тим менший діаметр відповідного кола. 
 
 
  18 
 
У результаті цього зазор між ножами та центральним конусом чаші 
додатково збільшується. Це приводить до того, що ножова головка кутера не 
працює з максимальною ефективністю — на частині траєкторії різання ножів не 
забезпечуються оптимальні умови їхньої роботи. 
Забезпечення сталого мінімального зазора між чашею та ножами усіх 
ножових блоків дозволить підвищити різальну здатність кутерів, що покращить 
ступінь подрібнення сировини та продуктивність машини.  
Досвід експлуатації кутерів виявляє гостру проблему забезпечення 
достатньої надійності їх ключових робочих органів — ножів. Недостатня 
міцність цих компонентів часто стає причиною їх руйнування під час роботи 
обладнання. Як наслідок, пошкоджується один або кілька ножів (вартість 
одного ножа імпортного виробництва сягає 200-350 євро), а також приходить у 
непридатність м’ясна сировина в чаші кутера (обсяг сировини варіюється від 
120 до 750 літрів). Крім цього, виникають ушкодження чаші і кришки ножової 
головки, значно збільшується дисбаланс ножової системи, що може спричинити 
поломку підшипників ножового валу або самого валу. 
Підвищення експлуатаційної працездатності ножів кутерів тривалий час 
залишалося одним із провідних напрямів численних наукових досліджень. 
Дослідники зосереджують головну увагу передусім на поліпшенні опору ножів 
зношуванню, однак практичний досвід м'ясопереробної галузі засвідчує 
необхідність урахування й інших характеристик працездатності цих елементів, 
зокрема статичної міцності, втомної витривалості та здатності протистояти 
ударним навантаженням, тобто ударної в’язкості. 
Досвід практичного використання кутерів свідчить про наявність 
серйозної проблеми, пов’язаної із забезпеченням належного рівня надійності 
їхніх основних функціональних елементів — ножів. Недостатня міцність 
зазначених деталей нерідко призводить до їхнього руйнування безпосередньо в 
процесі функціонування обладнання. У результаті пошкоджень зазнає один або 
декілька ножів (ціна одного ножа імпортного виробництва може становити 200-
 
 
  19 
 
350 євро), а м’ясна сировина, що перебуває в чаші кутера, також стає 
непридатною для подальшого використання (місткість чаші із сировиною 
варіюється від 120 до 750 літрів). Окрім цього, можуть пошкоджуватися чаша 
та кришка ножової головки, водночас істотно зростає дисбаланс ножової 
системи, що, своєю чергою, створює ризик виходу з ладу підшипників 
ножового валу або пошкодження самого валу. 
Подібний розвиток подій спричиняє тривале припинення експлуатації 
кутера та зумовлює потребу у виконанні значного обсягу ремонтних робіт, 
унаслідок чого не тільки зростають витрати на технічне обслуговування 
обладнання, а й підприємство зазнає відчутних матеріальних втрат. Попередні 
дослідження автора статті, а також результати праць інших науковців свідчать 
про те, що руйнування переважної більшості ножів, які ламаються під час 
кутерування, має втомний характер. Тому особливої актуальності набуває 
наукове обґрунтування результативних способів підвищення втомної 
витривалості ножів кутера. 
Питання статичної міцності ножів кутера розглядалося в багатьох 
наукових публікаціях, зокрема в роботі [1]. Водночас отримані в цих 
дослідженнях результати не дають змоги всебічно встановити головні чинники, 
які зумовлюють руйнування ножів, і не містять достатньо ефективних рішень 
щодо підвищення їхньої міцності та експлуатаційної надійності. Основна 
причина такого обмеження полягає в тому, що автори відповідних праць не 
брали до уваги вплив навантажень, які багаторазово змінюють свій знак, на 
загальну довговічність ножів. 
Відповідно до результатів досліджень, представлених у роботах [2; 3; 4], 
характер наявних пошкоджень ножів указує на те, що їх руйнування 
зумовлюється втомними процесами. Проте в доступній науковій літературі 
проблема втомної витривалості ножів кутера досі не отримала достатньо 
докладного висвітлення. Ба більше, наразі бракує досліджень, у яких були б 
 
 
  20 
 
розроблені, детально проаналізовані та науково обґрунтовані практично дієві 
способи збільшення втомної витривалості цих конструктивних елементів. 
Закономірності втомного руйнування металів ґрунтовно розглянуто в 
праці [5]. У дослідженні [6] автори особливо підкреслюють значення 
правильного добору матеріалу, відповідних режимів термічної обробки та 
належної якості фінішної обробки металевої поверхні для забезпечення 
високого рівня втомної міцності. Крім того, у цій роботі представлено докладні 
результати вивчення механізмів корозійно-втомного руйнування деталей 
машин, що дає змогу краще зрозуміти вплив відповідних чинників на їхню 
довговічність. 
За результатами досліджень, наведених у роботі [7], установлено, що 
вплив корозійно-активного середовища може істотно послаблювати втомну 
міцність металів, причому в окремих випадках таке зниження сягає кількох 
разів. Ще одним чинником, який додатково погіршує міцнісні характеристики 
матеріалу, є попередній корозійний вплив, зокрема той, якого зазнають деталі 
впродовж періоду їх зберігання. 
У дослідженні [8] розглянуто втомні характеристики алюмінієвого 
кремністо-магнієвого сплаву AlSi10Mg, виготовленого із застосуванням 
адитивного виробництва, а також виконано моделювання опору багатоцикловій 
втомі(HCF) за умов наявності дефектів і прогнозування межі витривалості 
відповідного матеріалу. Для проведення досліджень три партії зразків спочатку 
проаналізували за допомогою рентгенівської мікрокомп'ютерної томографії, 
після чого випробували в умовах втомного навантаження. У результаті було 
побудовано криву опору для нижньої межі, яка враховувала штучно сформовані 
дефекти, розміри яких відповідали величині найбільших дефектів, що 
трапляються в реальних умовах. За підсумками роботи зроблено висновок, що 
моделювання, побудоване на принципах механіки руйнування, очевидно, є 
необхідним інструментом для забезпечення практичного застосування 
 
 
  21 
 
адитивного виробництва під час виготовлення компонентів, критично важливих 
з погляду безпеки. 
У роботі [9] автори дослідили, як середня напруга впливає на втомну 
довговічність і межу витривалості нержавіючої сталі марки 316. Отримані 
результати випробувань попередньо напружених зразків засвідчили, що в 
межах однакового діапазону деформації втомна довговічність залишалася 
майже незмінною, незалежно від амплітуди напруги, максимального значення 
пікової напруги та середньої деформації. Зменшення втомної довговічності 
пояснювалося зміною діапазону ефективних деформацій, яка виникала 
внаслідок підвищення мінімального значення пікової напруги та деформації 
механізму. 
У статті [3] здійснено огляд і систематизацію наукових досліджень, 
присвячених порогу поширення втомної тріщини в металах та його 
використанню як критерію під час проектування конструкцій. У публікації 
детально розглядаються питання експериментального встановлення 
відповідного порога, а також особливості його практичного застосування до 
різноманітних компонентів. У кожному з цих напрямів було виявлено нові 
проблемні питання, які можуть поставити під сумнів достовірність раніше 
сформованих уявлень або зумовити перегляд відомих наукових результатів. 
Автори дослідження [5] розглядають можливості використання 
інструментів аналізу даних для прогнозування втомної міцності сталей. Для 
виявлення взаємозв’язків між різними властивостями сплавів, їхнім хімічним 
складом і характеристиками виробничого процесу було застосовано декілька 
аналітичних підходів. Методи, що ґрунтуються на аналізі даних, становлять 
значний інтерес для інженерів-матеріалознавців, особливо в тих випадках, коли 
необхідно забезпечити екстремально високі експлуатаційні характеристики, 
зокрема опір циклічній втомі, для прогнозування якої сучасні моделі, 
побудовані на основі актуальних фізичних уявлень, мають суттєві обмеження. 
Отримані результати продемонстрували, що низка сучасних методів аналізу 
 
 
  22 
 
даних, серед яких нейронні мережі, дерева рішень і багатовимірна 
поліноміальна регресія, здатна істотно підвищити точність прогнозування 
порівняно з результатами, відомими з попередніх досліджень. Загалом 
проведена робота підтвердила практичну цінність інструментів 
інтелектуального аналізу даних як для прогнозування втомної міцності сталей, 
так і для безпосередньої розробки відповідних прогностичних моделей. 
У статті [7] дослідники запропонували модель механіки руйнування, що 
спирається на прогнозування SN характеристик металевих компонентів із 
великими мікроструктурними дефектами, зокрема для пластин, виготовлених з 
алюмінієвих сплавів Al 2024-T3 і Al 7075-T6, а також високоміцного чавуну 
EN-GJS-400-18-LT. Як імовірну першопричину проблеми автори визначають 
поєднання високих рівнів прикладених напруг із потенційним утворенням 
декількох тріщин одночасно. Для повнішого врахування зазначених процесів 
вони також пропонують відповідну схему розширення моделі, яка передбачає 
включення механізму зародження тріщин. 
Дослідження [3] присвячене розробленню підходу до прогнозування межі 
витривалості зразків із надрізом. Для визначення межі витривалості таких 
зразків використовувалася умова, за якої механічно малі поверхневі тріщини не 
поширюються далі, а також значення прикладеної номінальної напруги, що 
відповідає умові рівноваги між рушійною силою руху тріщини та силою опору 
її поширенню. Запропонований підхід було вдосконалено шляхом урахування 
впливу пластичності в режимі механічно короткої тріщини, після чого його 
застосували для звичайної та високоміцної сталі у випадку нескінченної 
пластини з круглим отвором, на яку діє віддалена розтягувальна напруга. 
Результати дослідження підтвердили високу результативність запропонованого 
методу та доцільність його практичного застосування. 
Отже, важливим напрямом подальших досліджень є встановлення 
закономірностей впливу таких конструктивних характеристик ножів кутера, як 
форма та геометрія леза, ширина ножа й конфігурація задньої грані, на 
 
 
  23 
 
значення межі їхньої витривалості. Комплексне вивчення зазначених 
параметрів дасть змогу визначити їхню роль у формуванні втомної міцності 
ножів і створити передумови для подальшого вдосконалення їхньої конструкції. 
Розв’язання окреслених вище проблемних завдань створить можливості 
для істотного збільшення строку служби кутерів і, відповідно, підвищення 
економічної ефективності їх використання на підприємствах м'ясопереробної 
промисловості. Це сприятиме зменшенню негативних наслідків передчасного 
руйнування робочих елементів і поліпшенню загальних показників 
рентабельності експлуатації такого обладнання. 
 
 
  24 
 
2. КОНСТРУКЦІЯ І ПРИНЦИП ДІЇ МАШИНИ 
 
Кутер є ротаційною м'ясорізальною машиною, призначеною  для 
остаточного тонкого подрібнення і фаршеприготування варених, ліверних 
ковбас, варено-копчених, сирокопчених, напівкопчених,  сосисок, сарделек. 
На кутері допускається подрібнення охолодженого від мінус 1 до мінус 5 
°С м'яса на шматках не більш 0,5 кг, а також заморожених блоків розміром 
190мм×190 мм×50 мм, температура їх не повинна бути нижчою мінус 8 °С. 
Кутер повинен експлуатуватися в закритих виробничих приміщеннях з 
температурою в робочій зоні в холодний період року +13-19 °С, в теплий період 
року +15 – 26 °С і з відносною вогкістю повітря не більше 75 %. 
Технічні характеристики приведені в таблиці 6.1. 
Усередині станини на окремих осях кріпляться дві чавунні підмоторні 
плити 3 і 6, на які встановлюються  двигуни 4 і 5 приводи чаші ножового валу. 
Для регулювання натягнення ременя вільний кінець плит закріплений за 
допомогою відкидного болта 7, гайки і контргайки. 
Обертання плити 1  здійснюється від двигуна 5 через клиноременну 
передачу і черв'ячний редуктор. Усередині черв'ячного редуктора на загальному 
валу встановлена муфта хропіння 9, забезпечуюча можливість повороту чаші 
уручну (напрям робочого обертання – проти годинникової стрілки) для зручного 
того, що розташовує ножів щодо зливної пробки при повній санітарній обробці 
машини і промивці чаші. 
 
Таблиця 2.1 - Технічні характеристики кутера Л5-ФКМ 
№ Найменування показника Значення 
пп 125 
1.  Геометрична місткість чаші, м3, не менше 0,125 
2.  Технічна продуктивність по основній сировині при  
 
 
  25 
 
тривалості циклу не більше 5 хв. кг/ч, не менше 1200 
3.  Коефіцієнт завантаження чаші, не більш  
- по основній сировині 0,6 
- по мороженій сировині 0,4 
4. Маса завантаження, кг, не більш   
-  75 
-  50 
5. Кількість пар ножів, шт.. 2 
6.  Тривалість циклу, мін. 3-5 
7. Швидкість різання, м/с 65 
8. Частота обертання ножового валу, об/хв 4200 
8. Встановлена потужність, кВт, не більш 30,63 
9. Габаритні розміри кутера, мм, не більш  
-  3000 
-  1850 
-  1800 
10. Маса кутера, кг, не більш 2200 
11. Напруга мережі трифазного змінного струму                  із  
заземленою нейтралью, В 380+38 
12. Частота мережі, Гц 50+1 
 
Обертання ножового валу здійснюється від двигуна 4 через клиноременну 
передачу.  
Для забезпечення безпечних умов роботи та запобігання розсипанню фаршу 
під час приготування, частина чаші в зоні ножів накривається зверху кришкою 
(поз. 5).  
У піднятому положенні кришка спирається на регульований упор, 
розміщений у верхній кромці центра чаші. Між кришкою та чашею утримується 
 
 
  26 
 
зазор не більше 0,3 мм, що забезпечується використанням прокладок між 
станиною і кронштейном, на якому кріпиться кришка. 
Кришку відкривають за допомогою ручки, закріпленої на зовнішній стороні 
захисного кожуха.  
Положення вивантажувача (поз. 7) у верхньому положенні тарілки є 
неробочим. Основним робочим елементом вивантажувача виступає таріль. 
Після необхідної дози кнопкою «0» зупиняють подачу  води, кнопкою «R» 
проводять скидання свідчень індикатора. Вхідним вентилем необхідно 
здросселювати подачу +38-19) В, частота (50+1) Гц. Напруга ланцюгів 
управління 24 В. 
Загальне підключення кутера до мережі здійснюється вимикачем QF1 – 
ГОЛОВНИЙ ВМИКАЧ, розташованим на бічній стіні кутера.         Про 
наявність напруги сигналізує лампа HL1. 
Автори поставили перед собою завдання розробити технічне рішення, яке 
дозволить кардинально усунути проблему нерівномірності зазорів у робочій 
зоні кутера. З цією метою пропонується обладнати кутер спеціальною 
насадкою. 
 
Ця насадка включає робочу поверхню, ущільнення, кронштейн і 
кріпильні елементи. Вона встановлена таким чином, щоб її робоча поверхня 
знаходилася на ділянці, де відбувається різання сировини — від моменту входу 
ножів до найнижчої точки робочої поверхні чаші.  
Робоча поверхня насадки еквідистантна колам, які описують ножі, а сама 
насадка закріплюється на корпусі ножового валу. Ножова головка встановлена 
на ножовому валу так, що ножі першого ряду (за напрямком подачі сировини 
до ножової головки) обертаються в площині, яка або співпадає з площиною, що 
проходить через вісь чаші перпендикулярно ножовому валу, або знаходиться 
позаду цієї площини за напрямком подачі. 
 
 
  27 
 
Насадка розташована таким чином, що початок її робочої поверхні у 
напрямку подачі сировини знаходиться в площині, проведеній через вісь чаші 
перпендикулярно осі ножового валу. 
Значення діаметра кіл, які описуються ножами кожного ножового блоку, 
відрізняються від діаметрів кіл інших ножових блоків. Кутер складається з 
декількох компонентів (рис. 2.1). Основним елементом є корпус 1, в якому 
розташована чаша 2. Ножовий вал 3 встановлено в корпус ножового валу 4 і 
оснащено ножовою головкою 5, яка включає ножові блоки 6 та ножі 7. Чаша 2 
закривається кришкою 8, а ножова головка 5 захищена кришкою 9. Ножовий 
вал 4 приводиться в дію за допомогою приводу ножового валу 10, чаша 2 
обертається завдяки приводу чаші 11, кришка чаші 8 закривається через привід 
кришки чаші 12, а для кришки ножової головки 9 використовується привід 13. 
Додатково кутер оснащено механізмом завантаження 14 і механізмом 
вивантаження 15 для подачі сировини в чашу та її витягування після обробки. 
До обладнання також входять система вакуумування 16, дозатори 17, система 
автоматизації 18 та система керування 19. Усередині чаші 2 розміщена насадка 
20, яка складається з робочої поверхні 21, ущільнення 22, кронштейну 23 і 
кріпильних елементів 24 (рис. 2.1). Насадку можна зафіксувати у корпусі 
ножового валу 4. 
Робота кутера здійснюється наступним чином: спочатку активується 
привід кришки ножової головки 13, що забезпечує закриття ножової головки 5 
кришкою 9 відповідно до вимог безпеки. Після цього вмикається привід чаші 
11, завдяки чому чаша 2 починає обертатися. Сировина завантажується в чашу 
за допомогою механізму завантаження 14. Далі через дозатори 17 у чашу 
подаються вода, лід чи інші компоненти відповідно до технологічного 
регламенту або рецептури. Привід кришки чаші 12 забезпечує герметичне 
закриття чаші кришкою 8 для створення необхідного робочого середовища в 
кутері. 
 
 
 
  28 
 
9
4 3
15 8
А А
14
2 16 11 19 1 18 10   
а) 
12 8 9 13 17
14
2 4
15
 
б) 
Рисунок 2.1 – Кутер Л5-ФКМ з насадкою 
 
 
 
 
  29 
 
3.РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА 
 
3.1  Кінематичний розрахунок  
3.1.1 Розрахунок черв’ячної передачі приводу чаші 
 
Частота обрання валу електродвигуна n1=1460 об/хв., а за технологічними 
вимогами, частота обертання чаші n2 повинна складати 15 об/хв. 
 Таким чином передаточне число буде 
n 29
u  1   58 , 
n2 0.5
Приймаємо стандартне значення u=58. 
 
Передавальне відношення черв'ячної передачі 
1 n z
i   1  2  u,  
2 n2 z1
де 1,  n1  и 2 ,  n2  - кутові швидкості, рад/хв, і частоти обертання, об/хв, 
відповідно черв'яка і черв'ячного колеса; z2  - число зубів черв'ячного колеса; z1 -
число витків (заходів) черв'яка. 
Частота обертання черв’яка буде: 
n1  nдв  0.0023 nдв 1800  00023 1800 1759  об/хв. 
  n1 3.14 1759
1   184рад/с 
30 30
 
Частота обертання колеса буде: 
n1 1759
n2    28  об/хв. 
u 63
 184
2 
1   2.9 рад/с 
u 63
Момент на валу черв’яка буде: 
P 0.37 103
T1    2 103  Н*мм 
1 184
 
 
  30 
 
Момент на валу колеса буде: 
T2  T1 u   2 103 63 0.75  97.5 103  Н*мм. 
Допустиме напруження [σ /
н ]=186 МПа. Розрахункове напруження буде 
186*0,67=125 МПа. 
Зв'язок між розрахунковим кроком черв'яка  модулем т і ходом витка 
черв'яка  виражається формулою 
p
p  m  z1
1 .  
z1
Приймемо, що кількість  заходів черв’яка z=1. 
Тоді кількість зубців черв’ячного колеса буде: 
z2  z1 u 158  58  
 
Ділильний діаметр черв'яка: 
                                               d1  dw1  qm,                                                       
де q  d1 / m  - коефіцієнт діаметра черв’яка. 
Ділильний кут підйому витка черв'яка γ пов'язаний з z1 і q співвідношенням 
z
tg  1  
q
Згідно таблиці приймемо значення коефіцієнту q=10. 
Діаметр вершин витків  черв'яка  
                                      da1  d1  2m  m(q  2)  50 2 5  60                           
 
Діаметр западин витків черв'яка  
                                      d f 1  d1  2,4m  m(q  2,4)  50 2.4 5  38                   
Довжину нарізаної частини черв'яка b1 приймають: 
 
             при     z1=1 або 2            b  110,06z m;  (11 0.06 63)5 35  90  
1 2
             при    z1=3 або 4            b1  12,50,09z2 m;  
 
 
  31 
 
Черв'ячне колесо. Ділильний діаметр черв'ячного колеса 
d2  dw2  z2m  635  315                                             
 
Діаметр вершин зубів черв'ячного колеса  
                                    da2  d2  2m  m(z2  2)  325                                          
 
Діаметр западин зубів черв'ячного колеса  
                                   d f 2  d2  2,4m  m(z2  2,4)  303                                   
Найбільший діаметр черв’ячного колеса 
6m 30
                                           daM 2  da2   325  335                         
z1  2 3
Ширину вінця колеса b2  
                     при     z1=1÷2            b2  0,75da1;  0.7560 45 
                     при    z1=4            b2  0,67da1  
 
Умовний кут обхвату 2δ черв'яка: 
b
                   sin  2                                                                             
da1  0,5m
 
ККД черв'ячного редуктора  
tg tg11019'
               (0,950,96)  0.95  0.88                                 
tg(  p) tg11019'10 
де p  - приведений кут тертя, визначуваний дослідним шляхом. 
 
Швидкість ковзання (м/с),  
 
v 3
                                       v  1 3.14 50 1759 10
  4.7
s                            
0
cos 60  cos11
або 
 
 
  32 
 
v 2
s  v1  v2
2                                                          
 
де v1  0,51d
3
110  і v2  0,5 d 103
2 2  - окружні швидкості черв'яка і колеса, м/с; 
ω1 і ω2 - кутові швидкості черв'яка і колеса, рад/с; d1 і d2 - ділильні діаметри 
черв'яка і колеса, мм. 
 
Міжосьова відстань: 
 
2
 
 z   0,463 
                               a  2
w  1 3   Tp2Eï ð                                    
 q   z2    H
q 
 
 
де   z2 - число зубів черв'ячного колеса; q – коефіцієнт діаметру черв'яка; 
   - контактна напруга, що допускається; Тр2 = Т2K - розрахунковий момент 
H
на валу черв'ячного колеса;  
Дані по вибору коефіцієнта навантаження К приведені в довідниках. 
На початку розрахунку заздалегідь приймають q=8 або 10, а для 
слабонавантажених передач (Т2 ≤ 300 Нм) q=12,5 або 16. 
Значення H   вибирають по довідниках, заздалегідь приймаючи 
vs=2,5÷4м/хв. 
Приведений модуль пружності Епр визначають по відомих значеннях 
модулів пружності матеріалів черв'яка і вінця черв'ячного колеса 
2
 
 z   170 
                               aw 
2
 1 3   T2K                                               
 q   z2 
  H 
 q 

 
де Т2 - в Н·мм; aw - в мм;   - в МПа. 
H 
 
 
  33 
 
Розраховане значення міжосьової відстані буде, мм: 
 
2
 
 
 63  170
a  
w   13 97.5 103 1.2  183  
10   63
125 106 
 
 10 
 
Модуль зачеплення із співвідношення, мм: 
 
2a 2 183
                                    m  w   5.2                                               
q  z2 6310
 
Приймаємо m=5. 
Перевіримо значення міжосьової відстані: 
 
mz2  q 5(6310)
aw   182.5  мм 
2
 
При будь-якому поєднанні матеріалів черв'яка і колеса 
 
1,31 T KE
                                        2 ï ð
H   H                                         
d2 d1
 
При сталевому черв'яку і черв'ячному колесі, що виготовленому з чавуну 
або має бронзовий вінець, 
475 T K
                                       2
H   H                                                   
d2 d1
aбo  
 
 
 
  34 
 
3
 z 
T 2
2K  1 3
170 q 170 97.5 103 1.196.31
         73                         
H z 3 H
6.3 1833
2 aw
q
 
де H  і  -в МПа; d1, d , a
H 2 w - в мм і Т2 - в Н·мм.  
 
Розрахунок зубів черв'ячного колеса на витривалість по напрузі вигину  
1,2T KY  0,6Ft 2KY
2 F F 1.2 97.5 103 1.19  2.12
       F   
2  F    4.16 < 41      
z b 63  45 52
2 2m b2m
 
де  F  - розрахункова напруга вигину; Т2К - розрахунковий момент на валу 
черв'ячного колеса; Ft2 - окружна сила на черв'ячному колесі; Л - коефіцієнт 
навантаження; величину Ft2 визначають по відомому моменту на валу 
черв'ячного колеса: 
 
2T
F 2
t2   
d2
YF - коефіцієнт форми зуба, що приймається по таблиці з довідника залежно 
від еквівалентного числа зубів черв'ячного колеса 
 
z 63
zv 
2   65.7  
cos3  cos3110
 
Коефіцієнт навантаження для черв'ячних передач 
K  KBKv =1,1·1,08=1,19 
де KB  - коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу навантаження 
по довжині контактних ліній; Kv  - коефіцієнт, що враховує динамічне 
навантаження, що виникає в зачепленні. 
 
 
  35 
 
 
Коефіцієнт KB  залежить від характеру зміни навантаження і від 
деформацій черв'яка 
 
3 3
 z  63
    
KB 1 2
  1 x 1   1 0.61.08                              
   108
 
де   - коефіцієнт деформації черв'яка, визначуваний по довіднику; х-
допоміжний коефіцієнт, залежний від зміни навантаження; 
 
Titini
x   
Tmax tini
 
Ti, ti, ni - відповідно момент, що обертає, тривалість і частота обертання 
при режимі i; Tmax - максимальний обертає момент, що тривало діє. У 
розрахунках, коли не потрібна особлива точність, можна приймати: при 
постійному навантаженні х=1,0; при незначних коливаннях навантаження 
х≈0,6; при значних коливаннях навантаження х≈0,3. 
При постійному навантаженні коефіцієнт Кβ = 1,0. 
Коефіцієнт Kv залежить від точності виготовлення передачі і від швидкості 
ковзання vs.  
 
 
  36 
 
3.2 Енергетичні розрахунки кутера 
 
Потужність приводу ножового валу кутера визначається так, кВт: 
 
a S  z n
N  1
, 
60 10
 
Де а – питома витрата енергії, Дж/м2; 
S1 – площа перерізу шару фаршу, що подається на ножі, м2; 
z – кількість ножів в ножовій головці, шт.; 
n – частота обертання ножової головки, хв.-1; 
η – коефіцієнт корисної дії передачі від електродвигуна до ножового валу. 
Стосовно розроблюваного кутера потужність приводу ножового валу  
буде визначена так, кВт: 
 
a S1  z n 640 2564 106 6 4200
N    32 , 
60 10 60 10 0,9
де а = 640 – питома витрата енергії, Дж/м2; 
S1 = 2564/106 – площа перерізу шару фаршу, що подається на ножі, м2; 
z =6 – кількість ножів в ножовій головці, шт.; 
n = 4200 – частота обертання ножової головки, хв.-1; 
η = 0,9 – коефіцієнт корисної дії передачі від електродвигуна до ножового валу. 
 
3.3 Технологічні розрахунки виготовлення деталі 
 
При виборі методів обробки поверхонь необхідно скласти перелік усіх 
можливих методів обробки, а також розрахувати кількість ступенів оброки 
відповідно допусків на розмір заготовки та готової деталі. З цією метою усі 
оброблювані поверхні деталі нумеруються (рис. 4.1). 
 
 
  37 
 
 
2    3    4    6    8    1 0     1 2     1 3       1 4     1 5       1 6     1 7     1 9     
20        
1    5    7    9    1 1    1 8     21     
 
Рисунок 3.1 – Нумерація поверхонь деталі «Черв’як» 
 
Складемо матрицю (таблиця 3.1), що відображуватиме складність та 
тривалість виготовлення деталі, позначимо поверхні, що оброблюються та 
вкажемо квалітет точності розмірів поверхонь готової деталі.  
Визначення числа ступенів обробки  на основі розрахунків загального 
уточнення : 
Tз Т з Т1 Т n
     ... і1  1  2  ... і  ...  
n   i
T i1
д Т1 Т 2 Т і
 де  n – число ступенів обробки; 
     Тз , Тд , Ті – допуск параметра, що розглядається відповідно до 
заготовки , деталі, і-ого ступення обробки; 
 
Для першого ступеня чорнової обробки досяжними є величина уточнення 
6; для проміжних ступенів напівчистової обробки = 3...4; для ступенів 
чистової обробки з допусками точності IT5…IT7 =2. 
 
 
  38 
 
Таблиця 3.1  – Кількість етапів обробки 
Квалітет Номер поверхні Етап обробки 
 
1 2, 3 4 5 6 7 9 10, 13 14 15, 17, 19  
8,      11, 16 21 
18, 12 
21  
 
16 Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Заготівельний  
15 Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х 
14 Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Чорновий  
13   Х   Х Х   Х    Х 
12   Х   Х Х   Х    Х 
11   Х   Х Х   Х    Х 
10   Х   Х Х   Х    Х Напівчистовий  
9   Х   Х Х   Х    Х 
8   Х    Х       Х Чистовий  
7   Х    Х       Х 
6   Х    Х       Х Фінішний  
 
Поверхня №1, розмір 55Н14, допуск на розмір заготовки  Тз=1,9 мм, 
допуск деталі Тд=0,74 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т 1.9
                                                       р 
з   2.56                                                  
Тд 0,74
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
lg  lg 2,56
                                             p
n   1                                                 
0,46 0,46
 
 
 
  39 
 
Поверхня 2, розмір 1х45, допуск на розмір заготовки  Тз=0,6 мм, допуск 
деталі Тд=0,25 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т 0,6
 р 
з   2,4  
Тд 0,25
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
lg  p lg 2,4
n   1 
0,46 0,46
 
Поверхня 3, розмір 30n6, допуск на розмір заготовки  Тз=3,6 мм, 
допуск деталі Тд=0,013 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т
  з 3.6
р   276  
Тд 0,013
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
lg p lg 276
n    4  
0,46 0,46
Поверхня 4; розмір 8Н14, допуск на розмір заготовки  Тз=3,6 мм, допуск 
деталі Тд=0,9 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т з 3.6
 р    4,3  
Тд 0,9
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
 
  40 
 
lg  p lg 4,3
n   1 
0,46 0,46
 
Поверхня 5; розмір 55Н14, допуск на розмір заготовки  Тз=1,9 мм, допуск 
деталі Тд=0,74 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т 1.9
                                                        з
р   2.56                                                  
Тд 0,74
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
lg  p lg 2,56
n   1                                                 
0,46 0,46
 
Поверхня 6; розмір 35f9, допуск на розмір заготовки  Тз=1,6 мм, допуск 
деталі Тд=0,062 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т 1.6
 р 
з   25.8  
Тд 0,062
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
lg  p lg 25.8
n    3 
0,46 0,46
 
Поверхня 7; розмір 30k6, допуск на розмір заготовки  Тз=1,6 мм, 
допуск деталі Тд=0,016 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
 
  41 
 
Т
  з 1.6
р  100  
Тд 0,016
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
lg  p lg100
n    4  
0,46 0,46
 
Поверхня 9; розмір 33h14, допуск на розмір заготовки  Тз=1,6 мм, 
допуск деталі Тд=0,62 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т 1.6
 р 
з   2.6  
Тд 0.62
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
lg  p lg 2.6
n   1 
0,46 0,46
 
Поверхня 10; розмір 42h14, допуск на розмір заготовки  Тз=1,6 мм, 
допуск деталі Тд=0,62 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т 1.6
 р 
з   2.6  
Тд 0.62
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
 
 
  42 
 
lg  p lg 2.6
n   1 
0,46 0,46
Поверхня 11, розмір 36h14, допуск на розмір заготовки  Тз=1,6 мм, 
допуск деталі Тд=0,62 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т 1.6
 з
р    2.6  
Тд 0.62
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
lg  p lg 2.6
n   1 
0,46 0,46
 
Поверхня 12, розмір 36h14, допуск на розмір заготовки  Тз=1,6 мм, 
допуск деталі Тд=0,62 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т
  з 1.6
р   2.6  
Тд 0.62
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
lg  p lg 2.6
n   1 
0,46 0,46
 
Поверхня 13, розмір 60h9, допуск на розмір заготовки  Тз=1,9 мм, 
допуск деталі Тд=0,074 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
 
 
  43 
 
Т з 1.9
 р    25.6  
Тд 0.074
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
lg  p lg 25.6
n    3  
0,46 0,46
 
Поверхня 14,  допуск на розмір заготовки  Тз=3.6 мм, допуск деталі 
Тд=0.72 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т
  з 3.6
р   5.4  
Тд 0.72
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
lg  p lg 5.4
n    2  
0,46 0,46
 
Поверхня 15, розмір 36h14, допуск на розмір заготовки  Тз=1,6 мм, 
допуск деталі Тд=0,62 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т з 1.6
 р    2.6  
Тд 0.62
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
 
 
  44 
 
lg  p lg 2.6
n   1 
0,46 0,46
 
Поверхня 16, розмір 42h14, допуск на розмір заготовки  Тз=1,6 мм, 
допуск деталі Тд=0,62 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т
  з 1.6
р   2.6  
Тд 0.62
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
lg  p lg 2.6
n   1 
0,46 0,46
 
Поверхня 17, розмір 336h14, допуск на розмір заготовки  Тз=1,6 мм, 
допуск деталі Тд=0,62 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т 1.6
 р 
з   2.6  
Тд 0.62
 
 Число ступенів обробки розраховуємо за формулою: 
 
lg  p lg 2.6
n   1 
0,46 0,46
 
 
Поверхня 19, розмір 35k6, допуск на розмір заготовки  Тз=1,6 мм, 
допуск деталі Тд=0,016 мм. 
 
 
  45 
 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т 1.6
  з
р  100  
Тд 0,016
 
 Число ступенів обробки розраховую за формулою: 
lg  p lg100
n    4  
0,46 0,46
 
Поверхня 20, розмір 320h14, допуск на розмір заготовки  Тз=3,6 мм, 
допуск деталі Тд=1.4 мм. 
Визначимо розрахункове уточнення за формулою: 
 
Т
  з 3.6
р   2.4  
Тд 1.4
 
 Число ступенів обробки розраховую за формулою: 
 
lg  p lg 2.4
n   1 
0,46 0,46
Всі вище розраховані дані зведено до таблиці. 
Розробимо маршрут обробки деталі «Черв’як». Складемо два варіанти 
обробки деталі та оберемо найбільш раціональний з них. 
Деталь «Черв’як» можна обробити за таким маршрутом. 
 
 
 
  46 
 
Ме  т о д  и    о  б  р о   б  к и  п  о  в  е   р  х  о  н  ь   д  е  т  а л  і   " Ч   е  р  в   'я  к  "      
Р о  з  м   і  р    т   а     Д   о  п  у   с   к         Д о  п  у   с   к         В а  р  і а   н   т    и    м   е   т   о  д  і в     о    б   р  о   б   к   и         
к в  а  л   і т    е   т      з а  г  о  т    о  в  к   и     д   е  т   а  л  і        
т о  ч  н   о   с   т    і      Т   з ,   м    м        Т д  ,  м    м        1    2    
1    5 5  Н  1   4        1 , 9        0 , 7   4        2 , 5        1    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        Ф р  е  з   е   р   у  в   а   н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        
2 ,   8   ,       1 х  4  5         0 , 6        0 , 2   5        2 , 4        1    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        
1 8  ,   2   1     
3    3 0  n  6         3 , 6        0 , 0   1  3       2  7  6        4    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   ;       Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   ;       
-  н  а   п  і в   ч   и   с   т    о  в  е         -  н  а   п  і в   ч   и   с   т    о  в  е         
-  ч  и   с  т    о  в  е   .        -  ч  и   с  т    о  в  е   .        
Ш л  іф    у   в  а   н   н   я   .        Ш л  іф    у   в  а   н   н   я   .        
4    8 H  1  4        3 , 6        0 , 9        4 , 3        1    Ф р  е  з   е   р   у  в   а   н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        Ф р  е  з   е   р   у  в   а   н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        
5    5 5  Н  1   4        1 , 9        0 , 7   4        2 , 5        1    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        
6    3 5  f  9        1 , 6        0 , 0   6   2       2  5  ,8         3    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   ;       Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   ;       
-  н  а   п  і в   ч   и   с   т    о  в  е         -  н  а   п  і в   ч   и   с   т    о  в  е         
-  ч  и   с  т    о  в  е   .        -  ч  и   с  т    о  в  е   .        
7    3 5  k  6         1 , 6        0 , 0   1  6       1  0  0        4    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   ;       Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   ;       
-  н  а   п  і в   ч   и   с   т    о  в  е         -  н  а   п  і в   ч   и   с   т    о  в  е         
-  ч  и   с  т    о  в  е   .        -  ч  и   с  т    о  в  е   .        
Ш л  іф    у   в  а   н   н   я   .        Ш л  іф    у   в  а   н   н   я   .        
9    3 3  h  1   4        1 , 6        0 , 6   2        2 , 6        1    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        
1 0       4 2  h  1   4        1 , 6        0 , 6   2        2 , 6        1    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        
1 1    3 6  h  1   4        1 , 6        0 , 6   2        2 , 6        1    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        
1 2       3 6  h  1   4        1 , 6        0 , 6   2        2 , 6        1    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        
1 3       6 0  h  9         1 , 9        0 , 0   7   4       2  5  ,6         3    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   ;       Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   ;       
-  н  а   п  і в   ч   и   с   т    о  в  е         -  н  а   п  і в   ч   и   с   т    о  в  е         
-  ч  и   с  т    о  в  е   .        -  ч  и   с  т    о  в  е   .        
m = 5  ,  7    -   C        3 , 6        0 , 7   2        5 , 4        2    Ф р  е  з   е   р   у  в   а   н   н   я   .        Д о  в  б   а   н   н   я   .        
1 4       Ш л  іф    у   в  а   н   н   я   .        Ш л  іф    у   в  а   н   н   я   .        
1 5       3 6  h  1   4        1 , 6        0 , 6   2        2 , 6        1    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        
1 6       4 2  h  1   4        1 , 6        0 , 6   2        2 , 6        1    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        
1 7       3 3  H  1   4        1 , 6        0 , 6   2        2 , 6        1    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        
1 9       3 5  k  6         3 , 6        0 , 0   1  6       2  7  6        4    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   ;       Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   ;       
-  н  а   п  і в   ч   и   с   т    о  в  е         -  н  а   п  і в   ч   и   с   т    о  в  е         
-  ч  и   с  т    о  в  е   .        -  ч  и   с  т    о  в  е   .        
Ш л  іф    у   в  а   н   н   я   .        Ш л  іф    у   в  а   н   н   я   .        
2 0      3  2  0   H   1  4        3 , 6        1 , 4        2 , 4        1    Т о  ч  і н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        Ф р  е  з   е   р   у  в   а   н   н   я   :   -      ч  о   р  н   о   в   е   .        
 
 
 
№    
по   в   е    р    х   н     і          
У т  о    ч   н   е     н    н    я          
К і л   ь     к    і  с    т       ь         
пе   р   е    х    о   д     і  в            
  47 
 
4. МОНТАЖ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ 
МАШИНИ 
 
Підготовка до роботи. Управління роботою механізмів кутера 
здійснюється з пульта управління відповідними органами. 
Призначення кнопок і перемикачів наступне. Кнопка SB2 – подача напруги 
в ланцюзі управління, про наявність напруги сигналізує світлодіод  HG1. 
Подача напруги в ланцюзі управління можлива тільки при закритій кришці 
ножів – контакт SQ1.1(1-4). Кнопка SB1 – аварійний стоп, при її натисненні 
знеструмлюється реле KV1 і знімається напруга з ланцюгів управління 
швидкості ножів. Середнє положення рукоятки перемикача – вимкнено. При 
включенні I швидкості працюють: КV2, пускач КМ1.швидкості працюють : 
реле часу КТ1, пускач КМ2, КМ3. Перехід на другу швидкість здійснюється 
через першу швидкість, час переходу  визначається установкою реле часу КТ1 
(3...5 с). 
При обертанні ножів на будь-якій швидкості спрацьовує реле KV4 по 
ланцюгу       (8-23-3) і самоблокується контактом (8-25). Світлодіод НС2 (А1.2) 
працює в імпульсному режимі, нагадуючи оператору, що ножі обертаються . 
Якщо в цей час підвести кришку, то звучить попереджувальний сигнал сирени 
НА1 по ланцюгу (С5-28-29-N). 
Якщо привід ножів вимикається, то контакти KV2.4 або  KV3.4 (80-71) 
включають блок витримки, який тільки через 35-45 с, враховуючи вибіг ножів 
на холостому ходу, знімає імпульсну індикацію НС2 і живлення сирени НА1 – 
реле KV4  знеструмлюється, оскільки контакт  реле KV1.1 швидкості  чаші. 
Обертання чаші відбувається тільки за умови обертання ножів.  
Кнопка SB4 – включення підйомника вгору. Рух можливий при чаші, що 
обертається, – контакти КМ4, КМ5 (42-43). Кнопка SB5 – включення 
підйомника вниз. Кнопка SB6 – включення вивантажника вниз. Кнопка SB7 – 
 
 
  48 
 
включення вивантажника  вгору. Кнопка SB3 – виключення підйомника, 
вивантажника при русі вгору або вниз. 
Кнопка SB9 – подача води в продукт (підключає соленоїдний  клапан 
YA1). З висновку DD2 імпульси поступають на   в двійково-десятковому коді. 
Мащення і регулювання проводити після зупинки кутера. Не захаращувати 
проходи біля кутера. Не допускати роботу ножового валу із знятою або 
відкритою кришкою. Не виконувати роботи в механізмі завантаження при 
піднятому візку. Після подачі команди на останов кутера, перед відкриттям 
кришки – зробити паузу 1 хвилину для повного останову ножів. 
Електроустаткування, розташоване на кутері, захищене від попадання 
вологи, проте, в процесі експлуатації необхідно уникати прямого попадання 
води на нього. При митті кутера пульт необхідно закрити. 
Щоб уникнути виходу з ладу силових контактів пускачів підключення 
живлення на електродвигун приводу ножів не допускати перемикання 
швидкості з більшою (ІІ ) на меншу (І) при незавантаженій чаші. 
В процесі експлуатації періодично перевіряти стан контактів силового 
ланцюга. Під час профілактичних оглядів електроустаткуванні (один раз в 
місяць) підтягати кріпильні і контактні гвинти електроапаратів. Стежити за 
станом ізоляції всіх ланцюгів опору ізоляції кожної фази щодо корпусу при 
напрузі мегаомметра 500В, повинно бути не менше 1 мОм. 
Порядок встановлення. 
Кутер поставляється підприємством–виготівником упакованим в ящик, 
виготовлений по кресленнях підприємства-виготівника. Слід виконати наступні 
дії.  
Провести після розпаковування зовнішній огляд кутера. Перевірити його 
комплектність. Провести підйом і переміщення кутера до місця його установки 
вантажопідйомними механізмами відповідно до схеми строповки.  
 Приміщення для установки кутера повинне задовольняти наступним 
вимогам: 
 
 
  49 
 
а) кутер повинен встановлюватися в окремому приміщенні, площа, 
необхідна для установки і обслуговування кутера повинна складати не менше   
19,0 м2 (5,2х3,8); 
б) для дрібного ремонту і огляду кутера між стіною і кутером повинен бути 
прохід вширшки не міні 0,8 м; 
в) водостійка підлога; 
г) наявність силового електричного введення і контура заземлення; 
д) наявність водопровідних і водостічних комунікацій. 
Важливо! Щоб уникнути виходу з ладу силових контактів пускачів 
підключення живлення на електродвигун приводу ножів не допускати 
перемикання швидкості з більшої (ІІ) на меншу (І) при незавантаженій чаші. 
Проводити монтаж кутера слід в наступній послідовності: 
а) встановити кутер і механізм завантаження згідно схеми і закріпити 
фундаментальними болтами; 
б) провести установку кутера по рівню верхньої кромки чаші; 
в) провести збірку механізму завантаження згідно загального виду кутера, 
використовуючи кріпильні вироби; 
г) закріпити сирену на стіні в зручному для споживача місці; 
д) здійснити підведення електропроводів живлення в металевій трубі; 
ж) протерти поверхні кутера, які були покриті на підприємстві-виготівнику 
мастилом для консервації К-17, дрантям, змоченим у гасі, з подальшим 
обдуванням теплим повітрям. 
Підключення до електромережі провести відповідно до схеми електричної 
принципової і схеми електричної з'єднань. Станину кутера заземлити від 
наявного контура згідно встановлених правил. Після установки і монтажу 
кутера підключити до мережі відповідно до норм. Кутер  поставляється з 
внутрішніми з'єднаннями, які розраховані на включення в мережу 380/220 В. 
Перевірити опір ізоляції всіх електричних ланцюгів кутера. 
 
 
  50 
 
ПРИМІТКА: Перед тим, як випробувальна напруга буде подана, будь-які 
навмисні з'єднання  між силовими ланцюгами, ланцюгами управління з метою 
захисту, повинні бути видалені. Після закінчення випробувань ці з'єднання 
повинні бути відновлені. 
Перевірити міцність електричної ізоляції електроустаткування 
випробувальною напругою 1500 В частоти 50 Гц протягом 1 хв, для чого всі 
дроти, що підлягають випробуванню, з'єднуються між собою, а випробувальна 
напруга прикладається між цими дротами і контактним затиском для 
під'єднування захисного провідника. 
Електрична ізоляція повинна витримувати випробувальну напругу без 
пробою і перекриття. 
Перевірити опір захисного ланцюга кутера. Значення опору між 
заземляючим затиском і кожною доступною дотику металевою 
неструмопровідною частиною куттера і пульта управління, яка може виявитися 
під напругою в результаті пошкодження ізоляції, не повинне перевищувати 0,1 
Ом. Опір слідує вимірювати мікроомметром Ф4104-М1 ТУ 25-7534.0010-88. 
Пуско-налагоджувальні роботи і введення в експлуатацію кутера повинні 
проводитися підприємством-виготівником за окремим договором з 
підприємством-споживачем. Допускається пуско-налагоджувальні роботи 
виконувати підприємству-споживачу або іншій спеціалізованій організації за 
наявності письмової згоди на це підприємства-виготівника і строгому 
дотриманні вимог експлуатаційної документації. 
Підготовка до роботи. 
Підготовка при первинному пуску кутера проводиться в наступному 
порядку: 
а) перевірити наявність мастила у всіх мащених місцях згідно схеми 
мастила; 
б) перевірити кріплення ножів: 
 
 
  51 
 
-зазор між внутрішньою поверхнею чаші і кромкою ножів повинен бути в 
межах від 1 до 2 мм; 
в) перевірити натягнення ременів приводу ножового валу за допомогою 
терезів пружинних ВБП-6 циферблатів і лінійки, зачепивши ремінь гачком 
терезів в місці рівновіддаленому від осей шківів, приклавши силу 4,5 кг. 
Величина прогинання ременя повинна бути не більш 11 мм; 
г) перевірити наявність заземлення кутера; 
д) перевірити на холостому ходу в ручному режимі роботу двигунів, 
правильне обертання ножового валу (проти годинникової стрілки з боку шківа), 
чаші (проти годинникової стрілки при вигляді зверху), тарілки вивантажника 
(при опусканні її вниз – тарілка повинна обертатися за годинниковою стрілкою 
з боку ручки). Якщо ці обертання будуть в протилежну сторону, то необхідно 
знеструмити кутер.  
ж) перевірити відключення двигуна ножового валу при відкритті кришки; 
з) встановити і перевірити крайнє верхнє і нижнє положення тарілки 
вивантажника і роботу кінцевих вимикачів; 
і) перевірити функціонування пристрою дозування води; 
к) перевірити роботу кінцевих вимикачів крайніх положень механізму 
завантаження; 
л) відрегулювати зусилля підняття кришки (не більш 12 кг), для чого 
фланець повертають проти годинникової стрілки ключем, досягши необхідного 
зусилля підняття кришки встановлюють фіксуючу вісь. Фланець повертають 
при відкритій кришці; 
м) перевірити витримку часу при переході з першої швидкості на другу 
швидкість обертання ножів, вона повинна бути в межах 3-5 сік; 
н) перевірити витримку часу зупинки чаші під час переходу швидкості 
ножів з I на II, вона повинна бути в межах 3-5 с. 
В процесі виробництва готовий продукт може мати контакт з чавуном чаші 
не більше 10 хвилин. 
 
 
  52 
 
Споживання електроенергії знаходиться в прямій залежності від маси 
завантаження, якості подрібнюваного продукту, а також від того, додається 
вода чи ні. Подрібнення м'яса без додавання води викликає збільшення 
споживання електроенергії. 
Технічне обслуговування. 
Технічне обслуговування кутера повинно проводитися відповідно до вимог 
«Положення про систему технічного обслуговування і ремонту технологічного 
устаткування в м'ясній промисловості». 
Під час експлуатації необхідно виконувати наступні вимоги: 
а) стежити за роботою черв'ячних передач; 
б) стежити за плавністю опускання і підйому тарілки вивантажника і візка 
завантаження; 
в) стежити за чіткістю роботи кінцевих вимикачів; 
г) не допускати роботу кутера з відкритою кришкою і знятими 
облицювальними листами; 
д) стежити за справністю силових контактів, своєчасно очищати їх від нагару, 
підрегулювати зазори між контактами так, щоб замикання контактів перед 
силовими було попереджуючим. 
Щоденно після закінчення роботи, кутер повинен бути ретельно вимитий. 
Зняття ножів для заточування і регулювання розміру ножів необхідно 
проводити таким чином: 
а) одним ключем 7811-0043 захопити лиски на кінці ножового валу, а іншим 
ключем 7811-0151 відгвинтити затискну гайку ножової головки; 
б) зняти ножові головки з ножового валу; 
в) при регулюванні розмаху ножів необхідно зняти фланець ножової головки, 
потім регулювальний гвинт, провернути на необхідну величину регулювання, при 
цьому упор, а разом з ним і ніж, одержить радіальне переміщення. Поворот 
регулювального гвинта щодо упора на ¼ обороту забезпечить радіальне 
переміщення ножа на 0,625 мм; 
 
 
  53 
 
г) провести заточування ножів; 
д) зібрані головки, як після переточування ножів, так і після їх регулювання 
необхідно балансувати. Допустима різниця дисбалансу не більше 0,25 гм; 
ж) установка ножів головки проводиться згідно схеми установки ножів. 
 Види і періодичність технічного обслуговування. 
В структуру ремонтного циклу кутера входять наступні види ремонту: 
- міжремонтне обслуговування; 
- профілактичний огляд (Про); 
- поточний ремонт (Т); 
- середній ремонт (С); 
- капітальний ремонт (К). 
Профілактичний огляд і поточний ремонт включається в графік ППР і 
проводиться фахівцями – ремонтниками. 
Структура ремонтного циклу: 
К – 50 – Т – 50 – С – 50 – Т – 50 – С– 50 – Т – 50 – К. 
Профілактичний огляд проводити один раз в місяць. Поточний ремонт 
проводити один раз в 6  місяців. Середній ремонт проводити один раз в 12 місяців. 
Капітальний ремонт проводити один раз в 36 місяців. 
Трудомісткість робіт, нормо/годин, не більш: 
- при профілактичному огляді – 3,57 
- при поточному ремонті –  26,40 
- при середньому ремонті –  104,60 
- при капітальному ремонті –  210,00 
Міжремонтне обслуговування є повсякденною роботою профілактичного 
характеру і включає нагляд за виконанням правил технічної експлуатації 
кутера, а також своєчасне усунення дрібних несправностей. 
Для забезпечення безперебійної роботи кутера і його збереження 
експлуатаційний і обслуговуючий персонал зобов'язаний суворо виконувати 
інструкцію з експлуатації і ретельно дотримувати технологічний режим роботи. 
 
 
  54 
 
Міжремонтне обслуговування виконується під час перерв в роботі без 
порушення режимів виробництва і здійснюється черговим слюсарем-
налагоджувати і виробничими робітниками. 
Після перші 48 годин роботи кутера необхідні змінити мастило в 
редукторах приводу чаші і вивантажника. 
Мастило кутера повинне проводитися  при міжремонтному 
обслуговуванні. Застосування  масел і мастил, не вказаних в таблиці мастила, а 
також порушення термінів мастила не допускається. 
Профілактичний огляд проводять з метою перевірки стану кутера, 
усунення дрібних несправностей і з'ясування об'єму робіт, що підлягають 
виконанню при черговому плановому ремонті. 
Профілактичні огляди виконувати в технологічні перерви, між змінами і в 
неробочий час. Бажано графік оглядів поєднувати з графіком миття кутерів. 
Результати огляду заносять в  «Журнал прийому-здачі зміни». 
Поточний (малий) ремонт є мінімальним за об'ємом видом ремонту, яким 
забезпечується нормальна експлуатація кутера до чергового планового 
ремонту. 
Під час поточного ремонту усувають несправності заміною або 
відновленням швидкозношуваних деталей, а також виконують регулювальні 
роботи в механізмі завантаження, вивантажнику. 
Поточний ремонт проводять на місці установки кутера силами 
виробничого цеху. 
Середній ремонт полягає  у відновленні експлуатаційних характеристик 
куттера шляхом ремонту або заміни тільки зношених або пошкоджених 
складових частин.  Крім того, при середньому ремонті обов'язково 
перевіряють:  
а) ремонт редуктора механізму завантаження; редуктора вивантажника із 
заміною деталей, що мають знос, що перевищуючий допускається по технічних 
нормах; 
 
 
  55 
 
б) перевірка і заміна зношених ременів в механізмі завантаження, приводі 
ножового валу; 
в) чищення всіх підшипників, планова заміна їх; 
г) перевірка і зміна зношених прокладок, кріпильних деталей; 
ж) фарбування, при необхідності, окремих складових частин кутера; 
к) збірка кутера, перевірка кріплення складальних одиниць, регулювання 
спрацьовування кінцевих вимикачів, випробування кутера на холостому ходу. 
Капітальний ремонт полягає в повному розбиранні і дефектації кутера, в 
заміні або ремонті всіх вузлів і деталей, що зносилися. 
В об'єм капітального ремонту входять наступні основні роботи: 
а) заміна всіх зносилися в приводі чаші, ножового валу, механізму 
завантаження, у вивантажнику вузлів і деталей або реставрації їх з доведенням 
до розмірів, встановлених в кресленні; 
б) вивіряння чаші кутера; 
в) відлагодження і регулювання автоматики і управління кутера; 
г) комплексна перевірка, регулювання і випробування; 
д) забарвлення окремих частин або всього кутера. 
 
 
 
  56 
 
5. ОХОРОНА ПРАЦІ 
 
1. Загальні положення 
1.1. Вимоги, викладені в даній інструкції, мають виконувати працівники, 
які обслуговують кутера, для забезпечення безпечної їх роботи. 
1.2. До роботи за кутером допускаються особи, які досягли 18 років, 
пройшли медичний огляд, вступний інструктаж первинний інструктаж на 
робочому місці (не рідше 1 разу в 3 місяці), вивчили будову кутера, знають 
правила безпеки його експлуатації. 
1.3. Працівник повинен знати, що найбільш небезпечними виробничими 
чинниками, які можуть діяти на нього в процесі виконання роботи, є: 
—   рухливі частини устаткування; 
—   підвищена вологість повітря; 
—   підвищене значення напруги в електричному ланцюзі. 
1.4. Можливі наслідки: 
—   травми рук при зіткненні з частинами устаткування, що обертаються; 
—   отримання опіків рук при зіткненні з гарячими поверхнями 
устаткування, гарячою водою, парою; 
—   падіння на мокрій підлозі; 
—   поразка електричним струмом. 
1.5. Працівник зобов’язаний: 
— виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку; 
— бути уважним до сигналів рухомого транспорту; 
— ходити по тротуарах , доріжках , переходах, спеціально призначених 
для цього, при їх наявності, тримаючись правого боку або по лівому краю 
дороги, при їх відсутності; 
— не доторкатися до електрообладнання , клем і електропроводів, 
арматури загального освітлення , не відкривати дверцята електрошаф; 
 
 
  57 
 
— не включати і не зупиняти (крім аварійних випадків) машини, верстати 
і механізми, робота на яких не передбачена адміністрацією; 
— не проходити і не стояти під піднятим вантажем; 
— виконувати тільки ті виробничі завдання і роботи які були доручені 
вищестоящим керівництвом (майстром , начальником цеху , начальником зміни 
); 
— в ході виконання виробничих завдань і доручених робіт самостійно не 
приймати рішення щодо їх зміни; 
— дбати про особисту безпеку і здоров’я , а також про безпеку і здоров’я 
оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування 
на території підприємства; 
— знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, 
правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими 
засобами виробництва, користуватися засобами колективного та 
індивідуального захисту; 
— не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце; 
— не захаращувати робоче місце; 
— не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці; 
— вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних 
випадків ; 
— вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння; 
— пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони 
праці та безпеку товаришів; 
— працювати в спецодязі виданому йому відповідно до встановлених 
норм. 
1.6. Про кожен нещасний випадок працівник повинен негайно повідомити 
керівника, а потерпілому надати долікарську допомогу, викликати медсестру, 
допомогти доставити потерпілого в медпункт або до лікарні. 
 
 
  58 
 
1.7. Якщо нещасний випадок стався з самим працівником, він повинен, по 
можливості, звернутися в медпункт, повідомити про те, що сталося керівникові 
або попросити зробити це кого-небудь з оточення. 
1.8. До обладнання необхідно ставитись бережно. 
1.10. За порушення вимог цієї інструкції працівник несе відповідальність 
згідно з Правилами внутрішнього розпорядку і чинним законодавством. 
  
  
2. Вимоги безпеки перед початком роботи 
2.1. Привести в порядок спецодяг: застебнути чи зав’язати рукава, 
заправити одяг так, щоб не було вільних кінців. Волосся убрати під щільно 
прилеглий головний убір. 
2.2. Привести в порядок робочі місця, звільнити його від сторонніх 
предметів, не загромаджувати його та проходи під час роботи. 
2.3. Оглянути машину на предмет несправностей та забруднення. 
Працювати на машині, яка має хоч найменшу несправність забороняється. 
2.4. Будь-які миючі речовини потрібно видалити з поверхні кутера за 
допомогою чистої води. 
2.5. Увімкнути вимикач чи рубильник тільки після переконання, що 
заземлення машини не має механічних пошкоджень, всі облицювальні листи 
корпусу закриті. 
  
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи 
3.1. На кутерах дозволяється подрібнювати лише продукти, для яких він 
призначений. Заборонено застосовувати кутера для подрібнення токсичних, 
небезпечних для здоров’я і вибуховогнебезпечних речовин. 
3.2. Вал ножа не має вмикатися, якщо головка ножа не закріплена надійно 
на своєму місці. 
 
 
  59 
 
3.3. Запобігати перевантаженню ножів та машини в цілому, слідкуючи за 
рівномірною подачею сировини. 
3.4. Поводитися з головкою ножа обережно. Вм’ятини, подряпини, 
зарубки і т.п. можуть призвести до руйнування ножів. 
3.5. Не допускати роботу ножового валу зі знятою або відкритою 
кришкою. 
3.6. Під час роботи візок для фаршу має бути висунутий вперед до упору, 
а запірний важіль має стати на місто. 
3.7. Не вставляти руки в небезпечну зону під час роботи машини, не 
доторкатися до рухомих частин і деталей. 
3.8. Не допускати до обслуговування кутера сторонніх осіб і не 
відволікатися на розмови. 
3.9. Не допускати утворення слизьких місць на підлозі для 
унеможливлення травмування. 
3.10. Якщо помічено несправності в роботі кутера (сторонній шум, 
гудіння, вібрація), то негайно слід припинити його роботу, повідомити 
начальника цеху або майстра і не приступати до роботи доки не усунути ці 
несправності. 
3.11. При виконанні будь-якого виду робіт, поряд має бути присутня хоча 
б одна особа, яка знайома з інструкцією по охороні праці та правилами 
експлуатації машини, щоб при необхідності змогла надати допомогу. 
3.12. Відкривання зливної пробки, якщо чаша наповнена гарячою водою 
чи сировиною, необхідно виконувати в рукавицях для унеможливлення опіків. 
3.13. Після подачі команди для зупинки кутера перед відкриванням 
захисної кришки необхідно зробити паузу протягом 1 хв. для повної зупинки 
ножа. 
3.15. Під час роботи ножів руки ні в якому випадку не мають знаходитися 
в чаші. 
 
 
  60 
 
3.16. Обслуговування ремонт і наладка механічної частини повинні 
виконуватись тільки після повного вимкнення машини від напруги, після 
перевірки роботи на холостому ході і тільки працівниками механічної служби. 
1.7. Забороняється проведення будь-яких обслуговуючих заходів на 
працюючому приладі. При необхідності відкривання кришок і дверей, 
керування має бути вимкнене за допомогою вимикача на головній панелі, а не 
тільки розраховувати на автоматику. Прилад має бути знеструмленим шляхом 
вимкнення головного вимикача. Головний вимикач має бути закритий на замок, 
щоб попередити несанкціоновані дії сторонніх осіб. 
  
4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 
4.1. Кожен працівник, який виявив порушення вимог цієї інструкції та 
правил охорони праці або несправність обладнання, що представляє небезпеку 
для людей, зобов’язаний повідомити про це безпосереднього керівника. У тих 
випадках, коли несправність обладнання представляє загрозливу небезпеку для 
людей або самого устаткування, працівник, який це виявив, зобов’язаний вжити 
заходів щодо припинення дії обладнання, а потім сповістити про це 
безпосереднього керівника. Усунення несправності проводиться з дотриманням 
вимог безпеки. 
4.2. Якщо під час роботи стався нещасний випадок, необхідно негайно 
надати першу медичну допомогу потерпілому відповідно до інструкції з 
охорони праці №47 «З надання першої долікарської допомоги», доповісти про 
те, що трапилося своєму безпосередньому керівнику і вжити заходів для 
збереження обстановки нещасного випадку, якщо це не створює небезпеки для 
життя і здоров’я людей. 
4.4. При виникненні пожежі, зокрема загорання обладнання, слід негайно 
відімкнути його від електромережі, якщо це можливо, та приступити до гасіння 
наявними засобами (вогнегасниками, піском), повідомити керівника та 
місцевий відділ МНС за тел. 101. 
 
 
  61 
 
4.1 При появі напруги на корпусі обладнання негайно вимкнути його і 
повідомити майстру чи начальнику цеху. 
  
5. Вимоги безпеки після закінчення роботи 
5.1. Зупинити машину. Перед вимкненням машини всі перемикачі мають 
бути встановлені в нульове положення. 
5.2. Випустити воду і м’ясний сік через отвір, закритий спеціальною 
пробкою, встановлений в нижній частині сегмента чаші. 
5.3. Всі частини машини, які знаходяться в безпосередньому контакті з 
фаршем, ретельно очищаються і промиваються гарячою водою. При цьому 
необхідно слідкувати, щоб вода не потрапила до електричного приладдя. 
5.4. Привести в порядок робоче місце. 
5.5. Зняти спецодяг та спецвзуття. Спецодяг передати у прачку . 
5.6. Прийняти душ чи вмитися. 
 
 
 
  62 
 
ВИСНОВКИ 
 
 У кваліфікаційній роботі бакалавра на тему «Різальний комплект машини 
для надтонкого подрібнення м’ясної сировини»: 
1. Виконано порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для 
надтонкого подрібнення м’ясної сировини. 
2. Розглянуто конструкцію і принцип дії машини. 
3. Виконано кінематичний розрахунок: розраховано клинопасову передачу 
для приводу ножового валу та шнека, технологічний розрахунок виготовлення 
деталі: розробку маршруту обробки деталі. 
4. Виконано графічний матеріал:  
- креслення загального виду машини,  
- складальне креслення насадки кутера,  
- деталювання, 
-  методи обробки поверхонь деталі, маршрут обробки деталі, 
-  охорона праці, 
-  висновки. 
5. Виконано розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування 
машини. 
6. Виконано розділ з охорони праці. 
 
 
 
  63 
 
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Kolev E., Stoyanov S. Verifikationsmethode zur Bestimmung der Belastung an 
Bauteilen durch Simulation und Experiment //Internationales Wissenschaftliches 
Kolloquium.2002. Vol. 47. P. 23.-26. 
2. Martin Moser. Ermudungsbruch von Fleischhack messern// Kuttermesser. 
2010. URL:http:// martin-moeser.de/ Veroeffentlichungen / Bruch_Kuttermesser.pdf 
3. Nekoz, A. I. Durability of cutter assemblies and its causative factors /  A. I. 
Nekoz, O. L. Venglovskyi, A. V. Batrachenko // Foods and Raw Materials. - 
Kemerovo Institute of Food Science and Technology, 2018, vol. 6, no. 2.   - p. 358-
370. 
4. S. Romano, A. Brückner-Foit, A. Brandão, J. Gumpinger, T. Ghidini, S. 
Beretta. Fatigue properties of AlSi10Mg obtained by additive manufacturing: Defect-
based modelling and prediction of fatigue strength. Engineering Fracture Mechanics. 
Volume 187, January 2018, pages 165-189. 
5. Masayuki Kamaya, Masahiro Kawakubo. Mean stress effect on fatigue 
strength of stainless steel. International Journal of Fatigue. Volume 74, May 2015, 
pages 20-29. 
6. Uwe Zerbst, Michael Vormwald, Reinhard Pippan, Hans-Peter Gänser, 
Christine Sarrazin-Baudoux, Mauro Madia. About the fatigue crack propagation 
threshold of metals as a design criterion – A review. Engineering Fracture 
Mechanics. Volume 153, March 2016, pages 190-243. 
7. Ankit Agrawal, Parijat Deshpande, Ahmet Cecen, Gautham Basavarsu, Alok 
Choudhary, Surya Kalidindi. Exploration of data science techniques to predict fatigue 
strength of steel from composition and processing parameters. Integrating Materials 
and Manufacturing Innovation volume 3(2014), pages 90–108. 
8. Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни: 
«Технологічне обладнання харчових та торгівельних підприємств» для 
 
 
  64 
 
здобувачів освітнього ступеня бакалавр зі спеціальності 133 «Галузеве 
машинобудування» освітньо-професійної програми «Обладнання харчових, 
торгівельних та машинобудівних підприємств» всіх форм навчання /Укладачі 
В.І. Осипенко, О.В. Батраченко Л.М. Мізнік, М.В. Хандюк – Черкаси: ЧДТУ, 
2021. – 78 с. 
9.  Рвачов В.В., Гуртовий М.В. Технологічне обладнання харчових 
виробництв: Механічне обладнання: Навч. пос. для студ. вищих навч. закл. – 
О.: Астропринт, 2005. – 348 с.