Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10254Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Філімонова, Надія Вікторівна | - |
| dc.contributor.author | Гурома, Олександр Максимович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-10-27T03:52:49Z | - |
| dc.date.available | 2026-10-27T03:52:49Z | - |
| dc.date.issued | 2026-06-09 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10254 | - |
| dc.description.abstract | Мета роботи: отримати навики проектування, розрахунків, обґрунтування і аналізу конструкції різального комплекту машини для тонкого подрібнення м’ясної сировини. Завдання: 1. Виконати порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для тонкого подрібнення м’ясної сировини. 2. Розглянути конструкцію і принцип дії машини. 3. Виконати кінематичний розрахунок: розрахунок черв’ячної передачі приводу чаші, розрахнок на міцність деталей, енергетичні розрахунки, технологічний розрахунок виготовлення деталі: розробку маршруту обробки деталі. 4. Виконати графічний матеріал: - креслення загального виду машини, - складальні креслення корпусу ножового валу, ножового блоку, - деталювання, - методи обробки поверхонь деталі, маршрут обробки деталі, - охорона праці, - висновки. 5. Виконати розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування машини. 6. Виконати розділ з охорони праці. Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовано впровадити результати у виробництво на машинобудівному підприємстві. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | різальний комплект | uk_UA |
| dc.subject | технічні характеристики мясорізальних машин | uk_UA |
| dc.title | Машина для тонкого подрібнення м'ясної сировини | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | 133 Галузеве машинобудування (Обладнання харчових, торгівельних і машинобудівних підприємств) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Записка Гуроми.pdf Restricted Access | Кваліфікаційна робота бакалавра складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 7 найменувань, додатків. Роботу викладено на 52 аркушах, вона містить 11 рисунків, 5 таблиць. | 1.74 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
(повне найменування вищого навчального закладу)
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
(повна назва факультету)
Кафедра проектування харчових виробництв та верстатів нового покоління
(повна назва кафедри)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Машина для тонкого подрібнення м'ясної сировини»
Перший (бакалаврський)
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
ГМ22.133026.000 ПЗ
Виконав: здобувач вищої освіти
4 курсу, групи ГМ-22
спеціальності 133 Галузеве машинобудування
(шифр і назва спеціальності)
Обладнання харчових, торгівельних
та машинобудівних підприємств
(освітня програма)
Олександр ГУРОМА
(ім’я та прізвище)
Керівник Надія ФІЛІМОНОВА
(ім’я та прізвище)
Рецензент __Олексій КОЗІЙ_
(ім’я та прізвище)
Черкаси 2026
2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
(повна назва факультету)
Кафедра проектування харчових виробництв та верстатів нового покоління
(повна назва кафедри)
Перший (бакалаврський)
(рівень вищої освіти)
133 Галузеве машинобудування
(шифр і назва спеціальності)
Обладнання харчових, торгівельних та машинобудівних підприємств
(назва освітньо-професійної програми)
ЗАТВЕРДЖУЮ:
завідувач кафедри ПХВ ВНП
Василь ОСИПЕНКО
«____»_____________2026 р.
З А В Д А Н Н Я
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
____________________Гуромі Олександру Максимовичу________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема кваліфікаційної роботи бакалавра: «Машина для тонкого подрібнення
м'ясної сировини»
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра:
Філімонова Надія Вікторівна, к. т. н., доцент____________________
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджені наказом Черкаського державного технологічного університету від
“31” квітня 2026 року № 94-03-03
2. Строк подання студентом бакалаврської роботи 31.05.2026р.
3.Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра: технічний опис машини для
тонкого подрібнення м'ясної сировини.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити: анотація, вступ, аналіз існуючих конструкцій машин для тонкого
подрібнення м'ясної сировини, обґрунтування роботи, кінематичні розрахунки,
розрахунок черв’ячної передачі приводу чаші, розрахунок на міцність деталей,
енергетичні розрахунки, технологічні розрахунки виготовлення деталі, монтаж,
експлуатація та технічне обслуговування машини, охорона праці, висновки,
список літературних джерел.
2
3
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
консультанта завдання видав завдання прийняв
1 Філімонова Н. В., доцент
2 Філімонова Н. В., доцент
3 Філімонова Н. В., доцент
4 Філімонова Н. В., доцент
5 Філімонова Н. В., доцент
7. Дата видачі завдання_____________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів кваліфікаційної Строк
з/п роботи бакалавра виконання етапів Примітка
роботи
1
Аналіз існуючих конструкцій машин для
тонкого подрібнення м'ясної сировини
2 Обґрунтування роботи
3 Розрахункова частина: кінематичні розрахунки,
розрахунок черв’ячної передачі приводу чаші,
розрахунок на міцність деталей, енергетичні
розрахунки, технологічні розрахунки
виготовлення деталі
4 Монтаж, експлуатація та технічне
обслуговування машини
5 Охорона праці
6 Оформлення креслень
Здобувач вищої освіти: __________________Олександр ГУРОМА
( підпис ) (прізвище та ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра: ________________Надія ФІЛІМОНОВА
( підпис ) (прізвище та ініціали)
3
4
РЕФЕРАТ
Обсяг роботи. Кваліфікаційна робота бакалавра складається із вступу, 5
розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 7 найменувань,
додатків. Роботу викладено на 52 аркушах, вона містить 11 рисунків, 5 таблиць.
Графічна частина складається з 6 креслень та 4 плакатів формату А1.
Мета роботи: отримати навики проектування, розрахунків, обґрунтування і
аналізу конструкції різального комплекту машини для тонкого подрібнення
м’ясної сировини.
Завдання:
1. Виконати порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для тонкого
подрібнення м’ясної сировини.
2. Розглянути конструкцію і принцип дії машини.
3. Виконати кінематичний розрахунок: розрахунок черв’ячної передачі
приводу чаші, розрахнок на міцність деталей, енергетичні розрахунки,
технологічний розрахунок виготовлення деталі: розробку маршруту обробки
деталі.
4. Виконати графічний матеріал:
- креслення загального виду машини,
- складальні креслення корпусу ножового валу, ножового блоку,
- деталювання,
- методи обробки поверхонь деталі, маршрут обробки деталі,
- охорона праці,
- висновки.
5. Виконати розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування
машини.
6. Виконати розділ з охорони праці.
Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовано впровадити
результати у виробництво на машинобудівному підприємстві.
4
5
Ключові слова: різальний комплект, технічні характеристики мясорізальних
машин, міцнісний розрахунок деталей.
ABSTRACT
Scope of work. The bachelor's qualification work consists of an introduction, 5
sections, conclusions, a list of sources used, including 7 titles, appendices. The work is
presented on 52 sheets, it contains 11 figures, 5 tables.
Purpose of the work: to acquire skills in designing, calculating, substantiating and
analyzing the design of the cutting set of a machine for finely grinding meat raw
materials.
Tasks:
1. Perform a comparative analysis of existing designs of machines for finely
grinding meat raw materials.
2. Consider the design and principle of operation of the machine.
3. Perform a kinematic calculation: calculation of the worm gear of the bowl
drive, Calculation of the strength of parts, Energy calculations, technological calculation
of the manufacture of the part: development of the part processing route.
4. Complete the graphic material:
- drawing of the general view of the machine,
- assembly drawing of the body of the knife shaft, knife block,
- detailing,
- methods of processing the surfaces of the part, the processing route of the part,
- labor protection,
- conclusions.
5. Complete the section on installation, operation, maintenance of the machine.
6. Complete the section on labor protection.
The practical significance of the results obtained. It is recommended to
implement the results in production at a machine-building enterprise.
5
6
Keywords: cutting set, technical characteristics of meat-cutting machines,
strength calculation of parts.
6
7
Зміст
ВСТУП ...................................................................................................................... 8
1. АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ МАШИН ДЛЯ ТОНКОГО
ПОДРІБНЕННЯ М'ЯСНОЇ СИРОВИНИ .............................................................. 9
2.КОНСТРУКЦІЯ ТА ПРИНЦИП ДІЇ МАШИНИ…………………………17
3.РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА .......................................................................... 25
3.1 Кінематичні розрахунки ................................................................................. 25
3.1.1 Розрахунок черв’ячної передачі приводу чаші ......................................... 25
3.2 Розрахнок на міцність деталей ...................................................................... 32
3.3 Енергетичні розрахунки ................................................................................. 36
3.4 Технологічні розрахунки виготовлення деталі ............................................ 37
4. МОНТАЖ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
МАШИНИ .............................................................................................................. 50
5. ОХОРОНА ПРАЦІ……………………………………………………………..57
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 58
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................ 59
7
8
ВСТУП
За нинішніх умов до функціонування виробничих підприємств висуваються
дедалі вищі вимоги стосовно раціонального та результативного використання
матеріальних і трудових ресурсів. Результати господарської діяльності
підприємства безпосередньо визначаються тим, наскільки повно дотримуються
встановлених вимог і якою мірою забезпечується суворість їх виконання на
практиці. Такий підхід зумовлений сучасними напрямами розвитку виробничої
сфери, у межах яких особлива увага приділяється ощадливому споживанню
ресурсів, скороченню їх витрат та економному використанню енергії.
Серед основних напрямів харчової промисловості вагоме значення має
м’ясопереробна галузь, яка посідає помітне місце у виробництві продуктів
харчування. Головним видом її продукції виступають ковбасні вироби, що
виготовляються із застосуванням відповідних технологічних процесів. Слід
підкреслити, що в наш час використовуються різні способи та технології
виготовлення ковбас, які істотно відрізняються від методів, поширених у ХХ
столітті, передусім за характеристиками та видами використовуваної сировини.
Разом із тим основні етапи технологічного циклу й надалі здійснюються за
допомогою обладнання, принципи використання якого відомі ще з попередніх
періодів розвитку галузі. Одним із найважливіших різновидів такого устаткування
в м’ясопереробному виробництві, як і раніше, є кутер, що відіграє суттєву роль у
виконанні відповідних технологічних операцій.
Значне поширення кутерів на виробничих підприємствах, їхня висока
вартість, а також істотний вплив на обсяги випуску та якісні характеристики
готової продукції зумовлюють потребу в подальшому вивченні й пошуку дієвих
способів підвищення економічної результативності експлуатації цих машин.
Найдоцільнішим вважається такий підхід до розв’язання цього питання, за якого
комплексно враховуються всі наявні чинники, пов’язані з виникненням
матеріальних та інших витрат під час використання й обслуговування зазначеного
обладнання.
8
9
1. АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ МАШИН ДЛЯ ТОНКОГО
ПОДРІБНЕННЯ М'ЯСНОЇ СИРОВИНИ
Кутер – це спеціалізована машина, призначена для середнього, дрібного
та надзвичайно тонкого подрібнення м'ясної сировини, що забезпечує
необхідний ступінь її оброблення. У сучасних виробничих умовах кутер
розглядається як одна з найбільш відповідальних машин у складі технологічної
лінії, призначеної для виготовлення ковбасних виробів. Така важлива роль
зумовлена кількома основними чинниками: можливістю технологічно замінити
одразу декілька різновидів обладнання, зокрема вовчок, фаршмішалку та
емульситатор; вирішальним впливом функціонування кутера на показники
якості кінцевого продукту; здатністю забезпечувати ефективне вакуумування
сировини під час її оброблення; а також високою вартістю самої машини, яка
істотно перевищує ціну інших типів технологічного обладнання, що входить
до складу виробничої лінії, та іншими чинниками.
З урахуванням зазначених обставин особливого значення набувають
питання підтримання стабільної та результативної роботи кутерів, підвищення
строку служби їхніх конструктивних вузлів і забезпечення зручності під час
експлуатації. Водночас значна увага зосереджується на скороченні споживання
матеріальних ресурсів і раціональному використанні необхідних для роботи
машини засобів.
Головним конструктивним вузлом, робочі характеристики якого
справляють визначальний вплив на функціонування всієї машини, вважається
ножова головка кутера. Саме від її конструктивних і робочих параметрів
залежать такі важливі показники, як продуктивність кутера; вміст вологи,
рівень нагрівання та ступінь подрібнення готового продукту; а також кількість
електроенергії, що споживається під час виконання технологічного процесу.
Вітчизняні моделі кутерів Л5-ФКБ та Л5-ФКМ виготовляються протягом
тривалого періоду й зарекомендували себе як продуктивне та надійне
обладнання, для якого характерні нескладне обслуговування, порівняно
9
10
невисока вартість придбання та помірні експлуатаційні витрати. Спочатку
виробництво цих машин було організовано на Черкаському машинобудівному
заводі (ВАТ «Темп»), після чого його продовжило ПП «Алнат». Кутери Л5-
ФКБ/М успішно використовуються на численних м'ясопереробних
підприємствах України та країн ближнього зарубіжжя, де їх застосовують для
виконання відповідних технологічних операцій у процесі виробництва м'ясної
продукції.
Вітчизняний модельний ряд кутерів охоплює машини Л5-ФКБ-М та Л5-
ФКМ-М (рис. 1.1), які відрізняються конструктивними характеристиками та
місткістю робочої чаші. Ці кутери належать до невакуумних машин, об’єм
чаші яких становить відповідно 250 л та 125 л. Частоту обертання ножового
валу збільшено до 3600 об/хв. та 4200 об/хв. відповідно, що визначає
швидкісний режим роботи ножового механізму. Ножова головка обладнана
комплектом із 6 ножів, призначених для подрібнення сировини під час
технологічного оброблення. Конструкцією не передбачено централізованої
системи мащення підшипникових опор. Також у машині відсутній
гідравлічний привод вузлів та агрегатів, які забезпечують виконання робочих
операцій. Для встановлення ножового валу в опорах застосовуються однорядні
шарикові підшипники кочення, що забезпечують його обертання в процесі
роботи обладнання.
Рисунок 1.1 – Кутери Л5-ФКБ-М та Л5-ФКМ-М
10
11
Відомі кутери фірми Kilia (рис. 1.2), які мають централізовану систему
мащення ножового валу. Ножовий вал встановлено в підшипниках кочення (рис.
1.3). Підшипникові вузли з’єднано мережею трубопроводів із насосом, який,
відповідно до керуючої програми, подає під тиском густе мастило до точок
мащення. Така конструкція кутеру дозволяє спростити технічне обслуговування
та заощадити на оплаті праці оператору.
Рисунок 1.2 – Конструкція кутеру фірми Kilia
Серед інших, відомо конструкцію ножового блоку фірми Laska, яка
дозволяє швидко переналагоджувати положення ножів з метою оптимізації
зазорів між лезами ножів та поверхнею чаші кутеру (рис. 1.3). ножовий блок
складається із диску та планшайби, поміж якими встановлюються ножі. Виліт
ножа регулюється шляхом його повороту відносно нерухомого циліндричного
пальця під час повороту диску 13 відносно планшайби 12 внаслідок обертання
гвинтів 24.
11
12
Рисунок 1.3 – Система мащення ножового валу
Рисунок 1.4 – Устрій ножового блоку
12
13
Відомий кутер, який має ніж, що містить пластину з різальною кромкою,
пластина ножа додатково оснащена зміцнюючими перемичками (патент України
на винахід № 10252 кл. B 02 С 18/20, 2005).
У промисловості вже відомі різні моделі кутерів, кожен з яких має унікальні
конструктивні особливості. Один з варіантів кутера містить станину, ножовий вал
із ножами, а також камеру для підведення рідини (патент на винахід № 2054874,
клас B 02 С 18/30).
Існує також кутер, який включає основу, чашу, вал із ножовим пакетом і
привід. Особливістю цього пристрою є механізм для розсікання та усунення
турбулентності потоку (патент на винахід № 20301706, клас B 02 С 18/00).
Кутер Laska вирізняється ножовою головкою, що складається з ножових
блоків. Кожний блок має нерухомі штифти та рухомі сухарі, які переміщуються у
пазах за допомогою гвинтів, вкручених у планшайбу. Для регулювання зазору між
лезами ножів і поверхнею чаші використовується поворот ножа навколо
нерухомого штифта. На кожну планшайбу встановлюють два ножі з одного її
торця, причому кожен ніж має два посадкові отвори, один з яких подовжений
(Fleischkutter. Europäische Patentanmeldung, № 0312748A, B02C18/20, 1989).
Ще одним прикладом є кутер, оснащений спеціальною насадкою. Вона
включає робочу поверхню, ущільнення, кронштейн та кріпильні елементи.
Насадка розташована таким чином, що її робоча поверхня збігається з ділянкою,
де відбувається різання сировини – від початку контакту ножів із матеріалом до
найнижчої точки чаші (патент України на винахід № 50688, клас B02C18/00,
2010).Серед інших слід виділити конструкції кутерів із двома ножовими
головками. На рис. 1.5 показано кутер CutMaster Duо. Дві окремі ножові головки
приводяться в дію від окремих електродвигунів. Використання двох ножових
головок дозволяє майже удвічі збільшити продуктивність кутеру при
виготовленні сухих ковбас. Але внаслідок подвійної кількості ножових валів,
станин, підшипникових опор, приводів значно ускладняється конструкція кутеру
та збільшується його вартість.
13
14
Рисунок 1.5 - Конструкція кутеру CutMaster Duо фірми GEA
Відомий кутер із двома ножами головками фірми Seydelmann (рисунок
1.6). Він має 2 ножових вали та 550 літрову чашу з неіржавіючої сталі.
Рисунок 1.6 - Кутер фірми Seydelmann із двома ножовими головками
Конструкція виконана переважно з неіржавіючої сталі. Обслуговування
відбувається за допомогою хрестоподібного перемикача. Наявна окрема
цифрова індикація в облицюванні з неіржавіючої сталі. Шумопоглинаюча
кришка виконана із спеціальної прозорого пластику. Виштовхувач продукту,
14
15
шумопоглинаюча кришка і головна кришка гідравлічно керовані. Нижня
частка станини закрита і оснащена отвором для вентиляції.
Відомою є також конструкція кутера, оснащеного ножем, до складу
якого входить пластина з різальною кромкою, причому сама ножова пластина
додатково обладнана спеціальними зміцнюючими перемичками, призначеними
для підвищення її конструктивної жорсткості (патент України на винахід №
10252 кл. B 02 С 18/20, 2005).
У промисловому виробництві застосовуються різноманітні моделі
кутерів, кожна з яких характеризується власними конструктивними рішеннями
та специфічними особливостями будови. Один із відомих різновидів кутера
передбачає наявність станини, ножового валу, обладнаного ножами, а також
окремої камери, призначеної для подавання рідини до робочої зони пристрою
(патент Росії на винахід № 2054874, клас B 02 С 18/30).
Відомий іще один варіант кутера, конструкція якого передбачає основу,
чашу, вал із установленим ножовим пакетом і приводний механізм.
Характерною відмінністю цього обладнання є наявність спеціального
механізму, який забезпечує розсікання потоку та сприяє зменшенню
небажаних турбулентних явищ під час його руху.
Кутер Laska відрізняється особливою будовою ножової головки,
сформованої з окремих ножових блоків. До складу кожного такого блоку
входять нерухомі штифти й рухомі сухарі, що можуть переміщуватися у
передбачених пазах завдяки гвинтам, установленим із вкручуванням у
планшайбу. Необхідний проміжок між ножовими лезами та поверхнею чаші
регулюють шляхом повертання ножа навколо закріпленого нерухомого
штифта, що дає змогу змінювати його положення. На кожній планшайбі з
одного торцевого боку закріплюють по два ножі, причому в конструкції
кожного ножа передбачено два монтажні отвори для встановлення, один із
яких виконаний подовженим для забезпечення відповідного регулювання
15
16
положення (Fleischkutter. Europäische Patentanmeldung, № 0312748A,
B02C18/20, 1989).
16
17
2 КОНСТРУКЦІЯ І ПРИНЦИП ДІЇ МАШИНИ
Кутер Л5-ФКБ є ротаційною м'ясорізальною машиною періодичної дії,
призначеною для остаточного тонкого подрібнення і фаршеприготовления
варенокопчених, напівкопчених, сирокопчених, варених, ліверних ковбас, а також
сосисок і сардельок.
На кутері Л5-ФКБ допускається подрібнення охолодженого від -1 °С до -5
°С м'яса на шматках не більш 0,5 кг, а також заморожених блоків розміром
190×190×75 мм, температура їх не повинна бути нижчою -8 °С.
Кутер повинен експлуатуватися в закритих виробничих приміщеннях з
температурою в робочій зоні в холодний період року +13-19 °С, в теплий період
року +15 – 26°С і з відносною вогкістю повітря не більше 75 %.
Обертання чаші здійснюється через двигун, клинопасову передачу і
черв'ячний редуктор. У черв'ячному редукторі на спільному валу розташована
муфта, яка дозволяє вручну повернути чашу (робочий напрям обертання – проти
годинникової стрілки).
Це дає можливість зручно розташувати ножі над зливною пробкою під час
санітарної обробки та промивання чаші.
Ножовий вал приводиться в рух двигуном через клинопасову передачу.
Для безпеки роботи та запобігання викиду фаршу, що готується, верхня
частина чаші у зоні ножів закривається кришкою. Кришка у піднятому положенні
опирається на регульований упор, який знаходиться на верхній кромці центру
чаші.
Між кришкою і чашею встановлюється щільний зазор до 0,3 мм, який
забезпечується прокладками між станиною та кронштейном для фіксації кришки.
Кришку відкривають за допомогою ручки, розташованої на зовнішній стороні
захисного листа.
У верхньому положенні тарілки вивантажник знаходиться в неробочому стані.
Основним функціональним елементом вивантажника є диск.
17
18
Після досягнення потрібної дози подачу води зупиняють за допомогою
кнопки «0», а за допомогою кнопки «R» виконують скидання показників
індикатора.
Електрообладнання, встановлене на кутері, забезпечує захист від проникнення
вологи, однак під час експлуатації слід уникати прямого контакту з водою. Під час
миття кутера пульт обов'язково потрібно закрити.
Таблиця 2.1 - Технічні характеристики кутера Л5-ФКБ
№ Найменування показника Значення
1. Геометрична місткість чаші, м3, не менше 0,250
2. Технічна продуктивність по основній сировині при
тривалості циклу не більше 5 хв. кг/ч, не менше 2250
3. Коефіцієнт завантаження чаші, не більш
- по основній сировині 0,6
- по мороженій сировині 0,4
4. Маса завантаження, кг, не більш
- 150
- 75
5. Кількість пар ножів, шт. 3
6. Тривалість циклу, хв. 4-7
7. Швидкість різання, м/с 10-80
8. Частота обертання ножового валу, об/хв 300-3700
8. Встановлена потужність, кВт, не більш 50,7
9. Габаритні розміри кутера, мм, не більш
- 3600
- 2150
- 2300
18
19
10. Маса кутера, кг, не більш 3123
11. Напруга мережі трифазного змінного струму із заземленою
нейтралью, В 380+38
12. Частота мережі, Гц 50+1
Щоб уникнути виходу з ладу силових контактів пускачів підключення
живлення на електродвигун приводу ножів не допускати перемикання швидкості з
більшої (ІІ ) на меншу (І) при незавантаженій чаші.
В процесі експлуатації періодично перевіряти стан контактів силового
ланцюга. Під час профілактичних оглядів електроустаткуванні (один раз в місяць)
підтягати кріпильні і контактні гвинти електроапаратів. Стежити за станом ізоляції
всіх ланцюгів опору ізоляції кожної фази щодо корпусу при напрузі мегаомметра
500В, повинно бути не менше 1 МОм.
Кутер функціонує наступним чином (рис. 2.1–2.7). Спершу активується
привід кришки ножової головки 27, який закриває ножову головку 8 кришкою 24
для забезпечення вимог безпеки праці. Одночасно запускається автоматична
система змазування пар тертя 30, насос якої подає мастило з ємності 33 через
трубопроводи 32 і фільтри 34 до підшипників ножового валу 5, редуктора
приводу чаші 26, а також механізмів завантаження 28 та вивантаження 29.
Система контролює кількість і температуру мастила за допомогою датчиків рівня
35 та температури 36.
Далі вмикається привід ножового валу 25, і ножовий вал 3, розміщений у
підшипниках ковзання 5, починає обертатися. Після цього активується привід
чаші 26, що приводить чашу 2 в обертальний рух. Через механізм завантаження
28 у чашу завантажується сировина, а подача води, льоду чи інших компонентів
відповідно до рецептури здійснюється через дозатори 37.
Процес подрібнення сировини починається завдяки ножам 12, що закріплені
на ножовій головці 8. За допомогою системи керування 38 задаються такі
19
20
параметри, як частота обертання чаші 2 і ножового валу 3, тривалість процесу
подрібнення та інші характеристики. Після завершення встановленого часу
обробки активується механізм вивантаження 29, який забезпечує видалення
обробленої сировини з чаші 2. На цьому цикл обробки завершується. Далі можна
виконати подальшу обробку наступних порцій сировини або провести санітарне
очищення кутера.
Для забезпечення необхідного зазору між поверхнею чаші 2 та різальними
кромками ножів 12 у конструкції ножового блоку 10 передбачено механізм
регулювання положення ножів. Це здійснюється шляхом обертання гвинта 14 у
різьбовому отворі 23 планшайби 11, що викликає переміщення сухаря 13 у пазу
19 уздовж осі гвинта 14 і, відповідно, поворот ножа 12 навколо штифта 16. Вільне
обертання ножа 12 забезпечується завдяки подовженій формі отвору 18. З іншого
боку планшайба 11 має аналогічну конструкцію, яка дозволяє регулювати
положення обох ножів 12 ножового блоку 9.
28 29 2 24 27 4 37 3
1 36 30 31 26 34 33 35 31 32 36 38 25
Рисунок 2.1 – Конструкція кутеру
20
21
8 9 10 32 2 3 32 4 25
А
Рисунок 2.2 – Конструкція ножового валу
Як відомо, застосування підшипників ковзання з гідродинамічним
мащенням дозволяє ефективно знижувати вібрації ротору. Завдяки цьому, у
запропонованій корисній моделі можна виготовляти станину (корпус) кутера з
меншою масою та меншою жорсткістю в порівнянні з використанням
підшипників кочення (згідно з відомими аналогами). Це відкриває можливість
створювати зварні корпуси кутерів замість литих, що робить виготовлення
доступним навіть для умов малих підприємств.
A 5 4 3
9 10 7 6
Рисунок 2.3 – Конструкція підшипників
21
dd
DD
ll
LL
22
12 19 Б 13 17 16 12
А
А Б
16 18 13 19
Рисунок 2.4 – Конструкція ножового блоку
Використання підшипників ковзання і ножової головки зазначеної
конструкції дає змогу підвищити коефіцієнт завантаження чаші кутера.
Наприклад, для моделі Л5-ФКБ при незмінному значенні d параметр D зменшився
з 115 мм до 85 мм, l — з 90 до 52 мм, а L — зі 100 до 70 мм. Це сприяє
збільшенню коефіцієнта завантаження чаші з 0,6 до 0,75, що в свою чергу
відповідає умовному зростанню об’єму чаші з 250 л до 312 л, залишаючи
коефіцієнт завантаження на рівні 0,6.
А-А
18 13 22 14 12
В В
15 19 20 21 23
Рисунок 2.5 – Конструкція ножового блоку
22
23
17 16 Б-Б 11
Рисунок 2.6 – Конструкція ножового блоку
14 13 В-В 16 11
23
23
16 13 14
Рисунок 2.7 – Конструкція ножового блоку
Конструкція підшипників ковзання у вигляді концентричних втулок сприяє
покращенню ефективності гасіння вібрацій.
Використання підшипників ковзання із спеченої бронзи усуває потребу в
додатковому змащенні, оскільки такі підшипники є самозмащувальними завдяки
своїм властивостям.
Кутер складається з корпусу (1), усередині якого розташована чаша (2).
Ножовий вал (3) встановлений у корпусі ножового валу (4) на передньому (5) та
задньому (6) підшипниках. На ножовому валу (3) закріплено ножову головку (7),
що включає стакан (8) і закріплені на ньому ножові блоки (9). Стакан (8) має
центральний ступінчастий отвір (10). Ножовий вал (3) приводиться в рух через
привід ножового валу (12) з використанням шківа ножового валу (13), який також
має центральний ступінчастий отвір (14).
23
24
7
10 3 4 13 14
9 5 8 6
Рисунок 2.8 - Загальний вигляд системи ножового валу
На основі однієї конструкції стає можливим виготовлення кутерів,
адаптованих під замовлення, як зі стандартною кількістю ножових блоків
(наприклад, 3 блоки по два ножі кожний), так і зі збільшеною вдвічі кількістю
ножових блоків (наприклад, 6 блоків), при цьому потрібно лише замінити двигун
приводу ножового валу на більш потужний.
Цей підхід дозволяє значно підвищити питому продуктивність кутера та
суттєво зменшити вартість моделей із подвоєним різальним комплектом.
24
25
3.РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
3.1 Розрахунок черв’ячної передачі приводу чаші
Частота обрання валу електродвигуна n1=1460 об/хв, а за технологічними
вимогами, частота обертання чаші n2 повинна складати 15 об/хв.
Таким чином передаточне число буде
n1 1500
u 100 ,
n2 15
Приймаємо стандартне значення u=100.
Можна зробити висновок, що необхідно розрахувати черв’ячну передачу.
Черв'ячні передачі виконують у вигляді редукторів, рідше - відкритими.
Передавальне відношення черв'ячної передачі
i 1 n z
1 2 u,
2 n2 z1
де 1, n1 и 2 , n2 - кутові швидкості, рад/хв, і частоти обертання, об/хвил,
відповідно черв'яка і черв'ячного колеса; z2 - число зубів черв'ячного колеса; z1 -
число витків (заходів) черв'яка.
Частота обертання черв’яка буде:
n1 nдв 0.0023 nдв 1500 00023 1500 1497 об/хв.
n1 3.14 1497
1 156,6 рад/с
30 30
Частота обертання колеса буде:
n1 1497
n2 14,97 об/хв.
u 100
1 156,6
2 1,6рад/с
u 100
Момент на валу черв’яка буде:
25
26
P 0.37 103
T1 2,3 Н*мм
1 156,6
Момент на валу колеса буде:
T2 T1 u 2,3 100 0.75 172,5 Н*мм.
Допустиме напруження [σ /
н ]=186 МПа.
Розрахункове напруження буде 186*0,67=125 МПа.
Позначення основних розмірів черв'яка приведені на рисунку 5.1. Зв'язок між
розрахунковим кроком черв'яка модулем т і ходом витка черв'яка виражається
формулою. З таблиці вибираємо модуль m = 5.
p
p z1
1 m .=3,14∙5=15,7
z1
Застосовувати черв'яки з лівим напрямом нарізки без спеціальних підстав не
слідує.
Приймемо, що кількість заходів черв’яка z=1.
Тоді кількість зубців черв’ячного колеса буде:
z2 z1 u 1100 100
Ділильний діаметр черв'яка, співпадаючий в некорригованих передачах з
початковим діаметром, беруть кратним осьовому модулю черв'яка:
d1 dw1 qm,
де q d1 / m - коефіцієнт діаметра черв’яка.
d1=10 ∙ 5 =50
Для скорочення числа розмірів фрез для нарізування черв'ячних коліс в
стандарті обмежені значення q (табличне значення у довідниках).
Ділильний кут підйому витка черв'яка γ пов'язаний з z1 і q співвідношенням
z
tg 1 =1÷10=0,1
q
Згідно таблиці приймемо значення коефіцієнту q=10.
Діаметр вершин витків черв'яка (при коефіцієнті висоти головки, рівному
26
27
одиниці)
da1 d1 2m m(q 2) 510 2 60
Діаметр западин витків черв'яка (при коефіцієнті радіального зазору 0,2m)
d f 1 d1 2,4m m(q 2,4) 510 2,4 38
Довжину нарізаної частини черв'яка b1 приймають:
при z1=1 або 2 b 110,06z m; (11 0.06 100)5 85
1 2
при z1=3 або 4 b1 12,50,09z2 m;
Черв'ячне колесо. Ділильний діаметр черв'ячного колеса
d2 dw2 z2m 1005 500
Діаметр вершин зубів черв'ячного колеса (при коефіцієнті висоти головки,
рівному одиниці):
da2 d2 2m m(z2 2) 5100 2 510
Діаметр западин зубів черв'ячного колеса (при радіальному зазорі 0,2m):
d f 2 d2 2,4m m(z2 2,4) 5100 2,4 488
Найбільший діаметр черв’ячного колесу:
6m 30
daM 2 da2 510 520
z1 2 3
27
28
Ширину вінця колеса b2 рекомендується приймати по співвідношеннях:
при z1=1÷2 b2 0,75da1; 0.7560 45
при z1=4 b2 0,67da1
Умовний кут обхвату 2δ черв'яка вінця колеса визначається точками
перетину дуги кола діаметром d' = da1-0,5т з контуром вінця:
b 45
sin 2 = 0,78 .
da1 0,5m 60 0,5 5
Коефіцієнт корисної дії черв'ячного редуктора з урахуванням втрат в
зачепленні, в опорах і на розбризкування і перемішування масла:
tg tg11019'
(0,950,96) 0.95 0.88
tg( p) tg11019'10
де p - приведений кут тертя, визначуваний дослідним шляхом.
Швидкість ковзання (м/с), яка є геометричною різницею окружних
швидкостей черв'яка і колеса, визначають по формулах
v 3,9
v 1
s 886,3
cos cos110
або
v 2 2
s v1 v2 =√3,9+0,4 =15,21+0,16=3,9
де v1 0,51d 103 і v 0,5 d 103
1 2 2 2 - окружні швидкості черв'яка і колеса, м/с; ω1 і
ω2 - кутові швидкості черв'яка і колеса, рад/с; d1 і d2 - ділильні діаметри черв'яка і
28
29
колеса, мм. v1=0,5∙156,6∙50∙103 =3915∙103 =3,9
v2=0,5∙1,6∙500∙103 =400∙103 =0,4
Розрахунок на контактну витривалість ведуть як проектувальний, визначаючи
необхідну міжосьову відстань:
2
z 0,463
a 2
w 1 3 Tp2Eï ð
q z2
H
q
де z2 - число зубів черв'ячного колеса; q – коефіцієнт діаметру черв'яка; H -
контактна напруга, що допускається; Тр2 = Т2K - розрахунковий момент на валу
2E E
черв'ячного колеса; E 1 2
ï ð - приведений модуль пружності (E1 – модуль
E1 E2
пружності матеріалу черв’яка, Е2 - те ж, вінця черв'ячного колеса). Формула
справедлива при будь-яких взаємно узгоджених одиницях вимірювання вхідних в
неї величин.
При іншому значенні δ числових коефіцієнтів у вказаних формулах слід
помножити на коефіцієнт
100
k
2
Дані по вибору коефіцієнта навантаження К приведені в довідниках.
На початку розрахунку заздалегідь приймають q=8 або 10, а для
слабонавантажених передач (Т2 ≤ 300 Нм) q=12,5 або 16.
Значення вибирають по довідниках, заздалегідь приймаючи
H
vs=2,5÷4м/хв.
Приведений модуль пружності Епр визначають по відомих значеннях модулів
пружності матеріалів черв'яка і вінця черв'ячного колеса. Для сталі Е1≈2,15·105
29
30
МПа; для чавуну Е2≈(0,885÷1,18) 105 МПа; для бронзи Е3≈(0,885÷1,13) 105 МПа
(більші значення - для твердої безолов’яних бронзи).
Середні значення модуля пружності чавуну і бронзи приблизно однакові,
тому для поєднання матеріалів сталь-бронза і сталь-чавун формулу можна
спростити, ввівши середнє значення Епр≈1,32·105 МПа:
2
z 170
a 2
w 1 3 T2K
q z2 H
q
де Т2 - в Н·мм; aw - в мм; - в МПа.
H
Розраховане значення міжосьової відстані буде, мм:
2
100 170
a
w 13 172,5 1.2 75,4
10 100
125
10
Після визначення aw слід знайти модуль зачеплення із співвідношення, мм:
2a 2 75,4
m w 1,37
q z2 10 100
Приймаємо m=2.
Якщо в завданні на проектування обумовлено, що проектований редуктор
призначений для серійного випуску тоді слід погоджувати зі стандартом не тільки
т і q але і величини aw, z1 і z2 .
Перевіримо значення міжосьової відстані:
mz
a 2 q 2(100 10)
w 110 мм
2 2
Після остаточного встановлення параметрів зачеплення слід уточнити
коефіцієнт навантаження і напругу (якщо воно залежить від швидкості ковзання),
30
31
що допускається, і перевірити розрахункову контактну напругу.
При будь-якому поєднанні матеріалів черв'яка і колеса
1,31 T KE
2 ï ð
H H
d2 d1
При сталевому черв'яку і черв'ячному колесі, що виготовленому з чавуну або
має бронзовий вінець,
475 T K
H 2 H
d2 d1
aбo
3
z
T2K
2
1
170 q 170 172.5 103 1.19 3
10 1
243,4
H z 3 H
2 a 10 1103
w
q
де H і -в МПа; d1, d2, aw - в мм і Т2 - в Н·мм.
H
Розрахунок зубів черв'ячного колеса на витривалість по напрузі вигину (зуби
колеса володіють меншою міцністю, чим витки черв'яка) виконують по формулі
1,2T KY 0,6F KY 1.2 172,5 10 3 1.19 11,54 1
2 F t 2 F
F F 157 ,9< 200
z b 2 2
2 2m b2m 100 45 2
де F - розрахункова напруга вигину; Т2К - розрахунковий момент на валу
черв'ячного колеса; Ft2 - окружна сила на черв'ячному колесі; Л - коефіцієнт
навантаження; величину Ft2 визначають по відомому моменту на валу черв'ячного
колеса:
2T2 2 172,5
Ft2 = 0,69
d2 500
31
32
YF - коефіцієнт форми зуба, що приймається по таблиці з довідника залежно
від еквівалентного числа зубів черв'ячного колеса
z2 100
zv 11,54
cos3 cos3 110
ξ - коефіцієнт, що враховує ослаблення зубів в результаті зносу; для закритих
передач ξ=1,0, для відкритих передач ξ=1,5; - напруга вигину, що
F
допускається ( - при роботі зубів однієї сторони, - при роботі зубів
0F 1F
обома сторонами.
Для виготовлення черв'яків застосовують середньовуглецеву конструкційну
сталь (сталь 45, 50) і різні марки легованої сталі (12ХНЗА, 15Х, 20Х, 20ХНЗА – ті,
що цементуються, а потім гартовані; 40Х, 40ХН, 30ХГС, 35ХМ - що піддаються
гарту або поліпшенню; 38ХМЮА - що азотується). Термічна або термохімічна
обробка черв'яка до твердості вище HRC 45 і подальше шліфування або
полірування дозволяють підвищити напругу, що допускається, для черв'ячних
пар.
3.2 Розрахунок на міцність деталей кутера
Діаметр обертового валу, що працює під дією вагових сил вузлів,
закріплених на консолях, визначається як величиною обертового моменту на валу,
так і параметрами вагових сил вузлів і відстанями між центрами ваги цих вузлів
та опорними підшипниками. Це необхідно для забезпечення потрібної жорсткості
валу на згин, щоб уникнути перекосів підшипників. У випадку ножового валу
кутера (рис. 3.2) на нього діють обертовий момент Моб, що виникає через сили
різання, вага ножової головки Рн та вага шківа ножового валу Рш.
32
33
l1 l2
Мзгин Моб Мзгин
Рн Рш
Рисунок 3.2 – Схема силового навантаження ножового валу стандартної
конструкції
Сили Рн та Рш створюють згинальний момент Мзгин . В такому разі діаметр
ножового валу визначається як: d f Моб М згин , де згинальний момент, в свою
чергу, визначається як М згин f l1;l2 .
У випадку розробленої конструкції ножового валу створюються умови,
коли значення l1=0 та l2=0 дорівнюють нулю. Це призводить до того, що
d f М об , тобто на ножовий вал діє тільки обертальний момент Моб, згинальний
момент Мзгин відсутній. Це означає, що діаметр ножового валу можна зменшити
або, при незмінному значенні діаметру валу, можна суттєво збільшити
обертальний момент Моб, що передається.
В такому випадку діаметр валу розраховується лише з умови міцності на
кручення, тобто:
M кр
d 3 , мм,
0,1[ 1]
де Мкр – момент кручення, що діє на валу, Н·м;
[σ-1] – допустиме напруження кручення, МПа.
Значення Мкр, в свою чергу, визначається як:
33
34
N 9550 90 9550
M кр 238,7 кН·м
n 3600
де N=90 – потужність приводу ножового валу кутеру розробленої
конструкції, кВт;
n =3600 – частота обертання ножового валу, об/хв.
Тоді значення діаметру ножового валу буде:
M 238,7 103
кр
d 3 3 31,7 мм,
0,1[ 1] 0,175
де Мкр = 238,7– момент кручення, що діє на валу, Н·м;
[σ-1] = 75 – допустиме напруження кручення для легованих сталей,
МПа.
Приймаємо мінімальне значення діаметру валу 39 мм. Проведемо
перерахунок значення моменту кручення ,який може витримати вал діаметром 39
мм.
Mкр d3 0,1[1] 393 0,175 444,9 кН·м.
Таким чином, для обраного значення діаметру ножового валу існує запас по
обертальному моменту, що передається, у стільки разів: 444,9/238,7=1,86 разу.
Тобто запас міцності валу дозволяє витримувати перевантаження в 1,9 разу.
Розрахунок шліцьових єднань ножового валу виконується, як перевірочний,
по напруженням зминання:
34
35
2М кр 2 238,7
зм 1,45 [ зм ]
dc z h l 34 53.574 0.75
де Мкр = 238,7 – момент кручення на валу, Н·мм;
dс = 34 – середній діаметр шліцьового з’єднання, мм;
z = 5– кількість шліців;
h = 3,5 – висота поверхні контакту, мм;
l = 74 – довжина шліцьового з’єднання, мм;
ψ =0,75– коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілення
навантаження поміж шліцами;
[σзм]=140 – допустиме напруження зминання для шліців нерухомих
з’єднань, що пройшли терміну обробку, та що експлуатуються в
середніх умовах експлуатації, МПа.
Таким чином забезпечується умова 1,45 МПа<140 МПа. Умову міцності
шліцьового з’єднання виконано.
Міцність шпонкового з’єднання на зминання розраховується наступним
чином:
4М кр 4 238,7
зм 1,001 [ зм ]
d h l 3 128 11225
де Мкр = 238,7/3 – момент кручення на валу, що діє на один ножовий блок,
Н·мм;
dс = 128 – діаметр валу, мм;
h = 11 – висота поверхні контакту, мм;
l = 225 – довжина шпонкового з’єднання, мм;
[σзм]=100 – допустиме напруження зминання, МПа.
35
36
Умова міцності шпонкового з’єднання виконана. Прийнято шпонку із
шириною 12 мм.
3.3 Енергетичні розрахунки кутера
Потужність приводу ножового валу кутера визначається так, кВт:
a S1 z nN ,
60 10
де а – питома витрата енергії, Дж/м2;
S 2
1 – площа перерізу шару фаршу, що подається на ножі, м ;
z – кількість ножів в ножовій головці, шт.;
n – частота обертання ножової головки, хв.-1;
η – коефіцієнт корисної дії передачі від електродвигуна до ножового валу.
Стосовно кутера стандартної конструкції при використанні 6 ножів в
ножовій головці потужність приводу ножового валу буде визначена так, кВт:
a S1 z n 6402564106 6 3600
N 50 ,
6010 60100,9
де а = 640 – питома витрата енергії, Дж/м2;
S1 = 2564/106 – площа перерізу шару фаршу, що подається на ножі, м2;
z =6 – кількість ножів в ножовій головці, шт.;
n = 3600 – частота обертання ножової головки, хв.-1;
η = 0,9 – коефіцієнт корисної дії передачі від електродвигуна до ножового
валу.
Обираємо електродвигун потужністю 55 кВт.
36
37
Тоді для кутеру розробленої конструкції при використанні 12 ножів в
ножовій головці потужність приводу ножового валу буде визначена так, кВт:
a S z n 640 2564 10 6 12 3600
N 1 100 ,
60 10 60 10 0,9
де а = 640 – питома витрата енергії, Дж/м2;
S1 = 2564/106 – площа перерізу шару фаршу, що подається на ножі, м2;
z =12 – кількість ножів в ножовій головці, шт.;
n = 3600 – частота обертання ножової головки, хв.-1;
η = 0,9 – коефіцієнт корисної дії передачі від електродвигуна до ножового
валу.
Зважаючи на те, що частина потужності приводу кутера витрачається на
обертання шківів електродвигуна та ножового валу, значення мас яких не змінено
внаслідок використання зубчасто-ремінної передачі, обираємо електродвигун
потужністю 90 кВт.
3.4 Технологічний розрахунок виготовлення деталі
Розробимо маршрут обробки деталі «Вал». Складемо два варіанти обробки
деталі та оберемо найбільш раціональний з них.
Деталь «Вал» можна обробити за таким маршрутом.
005 – Штампувальна
010 - Транспортна
015 – Термообробка.
020 - Транспортна
025 – Токарно-гвинторізна:
підрізка торцю 35k6;
37
38
свердління центрового отвору;
обточування діаметру 35k6 начорно;
обточування діаметру 42h14 начорно;
обточування діаметру 36h14 начорно;
проточування фаски 1x45начорно.
(Токарно-гвинторізний верстат 16К25; Патрон трьохкулачковий).
030 – Токарно-гвинторізна:
підрізка торцю 30n6;
свердління центрового отвору;
обточування діаметру 30n6 начорно;
обточування діаметру 35f9 начорно;
обточування діаметру 35k6 начорно;
обточування діаметру 42h14 начорно;
обточування діаметру 36h14 начорно;
проточування фаски 1x45 начорно.
(Токарно-гвинторізний верстат 16К25; Патрон трьохкулачковий).
035 - Транспортна
040 – Термообробка (покращення)
045 - Транспортна
050 – Токарно-гвинторізна:
обточування діаметру 35k6 начисто;
проточування фаски 1x45 начисто.
проточування канавки 33h14 начисто.
(Токарно-гвинторізний верстат 16К25; Центр).
055 – Токарно-гвинторізна:
обточування діаметру 30n6 начисто;
обточування діаметру 35f9 начисто;
38
39
обточування діаметру 35k6 начисто;
проточування канавки 33h14 начисто.
точіння діаметру 60 h 9 начисто.
(Токарно-гвинторізний верстат 16К25; Центр).
060 – Вертикально-фрезерна
Фрезерування шліців начисто.
(Вертикально-фрезерниий верстат; Патрон цанговий С7112-4016).
065 – Токарно-гвинторізна:
Нарізання профілю черв’яка.
(Токарно-гвинторізний верстат 16К25; Патрон трьохкулачковий).
070 – Слюсарна:
Зняття задирок.
(Верстак).
075 – Контрольна
080 – Транспортна
085 – Термообробка (загартування зубців ТВЧ)
090 - Транспортна
095 – Кругло - шліфувальна:
шліфування діаметру 35k6 начисто.
(Кругло-шліфувальний верстат3Б151; Центр, поводок).
105 – Кругло - шліфувальна:
шліфування діаметру 35k6 начисто.
(Кругло-шліфувальний верстат3Б151; Центр, поводок).
110 – Шліце-шліфувальна:
шліфування шліців начисто.
(Різьбошліфувальний верстат 5822; Центр, поводок).
115 – Шліце-шліфувальна:
шліфування шліців начисто.
39
40
(Різьбошліфувальний верстат 5822; Центр, поводок).
120 - Транспортна
125 - Мийна
130 - Транспортна
135 – Контрольна
140- Транспортна
СГД
40
41
МАРШРУТ ОБРОБКИ ДЕТАЛІ "ВАЛ"
№ Назва операції, Верстат Переходи
операції ескіз обробки деталі
005 Штампувальна
010 Транспортна
015 Термічна
020 Транспортна
025 Токарно-гвинторізна А25.5 16Т02А Підрізка торцю А25.5.
Центрування.
Обточування діаметрів А25.1 , А25.2 , А25.3 ,А25.4
начорно.
030 Токарно-гвинторізна А30.5 Підрізка торцю А30.5.
16Т02А Центрування.
Обточування діаметрів А30.1 , А30.2 , А30.3 ,А30.4
начорно.
035 Транспортна
040 Термічна
045 Транспортна
050 Токарно-гвинторізна
16Т02А Обточування діаметрів А50.1 ,А50.2 , А50.3 начисто.
А50.5 Нарізання нарізки А50.4 .
Проточування канавки А50.5
055 Токарно-гвинторізна
16Т02А Обточування діаметрів А55.1 , А55.2 , А55.3 начисто.
А55.5 Нарізання нарізки А55.4 .
Проточування канавки А55.5
060 Вертикально-фрезерна 6Р11 Фрезерування шліців А60.1.
065 Вертикально-фрезерна 6Р11 Фрезерування шліців А60.1.
070 Слюсарна 075 Контрольна 080 Транспортна 085 Термічна 090 Транспортна
095 Кругло-шліфувальна 3Б151 Шліфування діаметру А095.1 начисто
100 Кругло-шліфувальна 3Б151 Шліфування діаметру А105.1 начисто
105 Шліце-шліфувальна 5822 Шліфування профілю шліців та впадин
А105.1 начисто.
110 Шліце-шліфувальна 5822 Шліфування профілю шліців та впадин
А110.1 начисто.
115 Транспортна 120 Мийна 125 Транспортна 130 Контрольна 135 Транспортна
41
А А55.1 А50.1 30.1
А25.1
А А
А А 30.2 25.2
А 55.2 50.2
А 095.1100.1
А60.1 А А А60.1 А55.3 А50.3 30.3 25.3
А А А55.4 А50.4 30.4 25.4
А110.1 А105.1
42
Спосіб отримання заготовки залежить від службового призначення деталі та
вимог які становляться до неї, від її конфігурації та розмірів, виду матеріала, типу
виробництва.
Аналізуючи креслення деталі з точок зору технологічності та
обґрунтованості технічних вимог не доцільно використовувати дорогі методи
отримання заготовок з коефіцієнтом використання матеріалу від 0,7 до 0,95, які не
можуть себе окупити при застосуванні. Краще використати заготовки отримані
методом прокату. В даному випадку, в умовах одиничного виробництва
доцільніше використати круглий гарячекатаний прокат, який має меншу точність
і потребує призначення припусків на механічну обробку але коштує значно
дешевше, що вигідніше з економічної точки зору.
Розрахувати на обробку припуски і проміжні межеві розміри на зовнішню
циліндричну поверхню діаметром Ø60h6 веденого валу.
0.021
Розрахунок припусків на поверхню Ø 60 к6 ведеться шляхом
0.002
складання таблиці 3.3 в яку послідовно описується технологічний маршрут
обробки даної поверхні та всі обрані і розраховані значення елементів припуску.
Заготовка – гарячекатаний прокат, яка при обробці даних поверхонь
закріплюється в трьох кулачковому самозажимному патроні і притискається
упорним центром.
Знаходимо сумарне значення шорсткості Rz та величини дефектного
протоку Т, які характеризують якість поверхні заготовки на заготівельній операції
і на технологічних переходах:
- заготовка Т = 250 мкм, Rz=150 мкм;
- обґрунтування попереднє Rz=50 мкм, Т-50 мкм;
- обточування кінцеве Rz=30 мкм, Т-30 мкм;
- шліфування попереднє Rz=10 мкм, Т-20 мкм;
- шліфування кінцеве Rz=5 мкм, Т-15 мкм;
42
43
Так як обробка заготовки ведеться в трьохкулачковому патроні, то сумарне
зачення просторового відхилення для заготовки із сортового прокату дорівнює
значенню кривизни в оброблювальному перерізі.
3 k \ kl 0.1270 0.027 мм 27 мкм
де Δк=0.1 мкм/мм – питома величина кривизни заготовки із гарячекатаного
прокату;
l=270 мм – довжина;
Таблиця 4.3 – Розрахунок припусків і граничних розмірів за технологічними
переходами на обробку поверхні діаметром 60к6 веденого вала
Технологічні Межеві
переходи Елементи Розрахунковий Межевий значення
Розрахунковий Допуск
обробки припуску, мкм приспуск 2zmin розмір, мм припусків
розмір dр, мм δ, мкм
поверхні мкм мкм
Ø 40к6 Rz Т ρ d м м
min dmax 2z min 2z max
Заготовка 150 250 27 - 41,242 620 41,242 41,862 - -
Обточування:
попереднє 50 50 1,6 2·427 40,388 250 40,388 40,388 854 1224
кінцеве 30 30 1,1 2·101,6 40,185 100 40,185 40,185 203 353
Шліфування:
попереднє 10 20 2·61,1 40,063 39 40,063 40,102 122 183
0,5
кінцеве 5 15 2·30,5 40,002 16 40,018 40,018 61 61
Разом 1240 1844
Залишок просторового відхилення після повної обробки
зол K y 3
де Ку – коефіцієнт уточнення форми.
Після попереднього обточування
1 0.06 27 1.6мкм
Після кінцевого обточування
2 0.04 27 1.1мкм
43
44
Після попереднього шліфування
3 0.02 27 0.5мкм
Мінімальне значення припуску для кожного технологічного переходу:
2zmini 2(Rz T
i1 i1 i1)
2zmin1 2(150 250 27) 2 427мкм;
2zmin2 2(150 50 1,6) 2 101,6мкм
2zmin3 2(30 30 1,1) 2 61,1мкм
2zmin4 2(10 20 0,5) 2 30,5мкм
Розрахунковий розмір:
d pi d pi1 2zmini 1
d p4 60.002 0.061 60.063мм
d p3 60.063 0.1222 60.1852мм
d p2 60.1852 0.2032 60.3884мм
d p1 60.3884 0.854 61.2424мм
Значення допусків для кожного переходу приймаємо за допомогою літератури у
відповідності до квалітету точності кожного виду обробки:
- для заготовки δ3 = 620 мкм;
- для попереднього обточування δ1 = 250 мкм;
- для кінцевого обточування δ2 = 100;
- для попереднє шліфування попереднє δ3= 39;
- для кінцевого шліфування δ3 = 16;
Мінімальне значення граничного розміру dmin визначаємо для кожного
технологічного процесу, округлюючи значення розрахункового розміру в більшу
сторону. Округлення приводиться до того ж знаку десятинного дробу, з яким
прийнято допуск на розмір для кожного переходу.
Максимальне значення граничних розмірів.
44
45
dmaxi dmini i
dmax4 60.002 0.016 60.018мм;
dmax3 60.063 0.039 60.102мм;
dmax2 60.338 0.250 60.638мм;
dmax1 60.338 0.250 60.638мм;
dmax3 61.242 0.620 61.862мм;
Мінімальне граничне значення припуска для кожного технологічного
переходу:
2 z т
mini1 dmini dmini1
2 z т
min4 60.063 60.002 0.061мм 61мкм;
2 z т
min3 60.185 60,063 0,122мм 122мкм;
2 z т
min2 60.388 60,185 0,203мм 203мкм;
2 z т
min1 61.242 60,388 0,854мм 854мкм;
Максимальне граничне значення припуска для кожного технологічного
перехода.
2 z т
maxi1 dmaxi dmaxi1
2 z т
max4 60.102 60.018 0.084мм 84мкм
2 z т
max3 60.285 60.102 0.183мм 183мкм
2 z т
max2 60.638 60.285 0.353мм 353мкм
2 z т
max1 61,862 60.638 1,224мм 1224мкм
Мінімальне та максимальне значення загального припуску
Z M
o min 2 Zmin 61 122 203 854 1240 мкм ,
Z M
omax 2 Zmax 84 183 353 1224 1844 мкм
Номінальний припуск
Z oнно Z o min H 3H g 1240 310 16 1534 мкм 1.534 мм
де Нg = 16 мкм – нижнє відхилення розміру деталі (див. табл. 3.3);
Н3 = 310 мкм – нижнє відхилення розміру заготовки
Номінальний діаметр заготовки:
d зном d g min zоном 60,002 1,534 61,536 мм .
45
46
Далі приведений розрахунок режимів різання аналітичним методом для
обдирочного точіння зовнішньої циліндричної поверхні Ø 40к6, під попередньо
заданий верстат.
Вихідні дані для розрахунку:
Межа міцності матеріалу заготовки в=610 МПа;
Вид заготовки та стан поверхні – прокат без корки;
Діаметр заготовки D=52 мм;
Діаметр деталі d=42 мм;
Довжина обробки l1=198 мм, l2=750 мм
Модель верстата 1А64
Обираємо тип різця – токарний прохідний упорний відігнутий правий з
кутом в плані 900, з твердосплавною пластинкою з матеріалу за ГОСТ18879-73.
Обраний різець має такі параметри:
Висота державки h=40 мм;
Ширина державки b=25 мм;
Довжина різця L=200 мм;
Висота виступання твердосплавної пластини від державки h1=10 мм;
Довжина твердосплавної пластини l=25 мм;
Радіус округлення вершини різця r=2 мм.
Матеріал твердосплавної пластини Т15К6. Геометричні параметри різальної
частини інструменту:
Задній кут α=60 ;
Передній кут γ=100;
Головний кут в плані =900;
Допоміжний кут в плані 1=100 ;
Кут нахилу головної різальної кромки λ=00.
46
47
Призначаємо подачу в залежності від розмірів державки різця, глибини
різання та виду матеріалу що обробляється S 0.61.2 мм/об.
n
Отримане значення корегується за паспортом верстата S 1мм / об .
o
Період стійкості різця Т=45 хв.
Швидкість різання при зовнішньому поздовжньому точінні
C
V V 340
1 KV 153.1м / хв,
T m t x S y 450.2
o 2.50.15 10.45
де Сv=340 – коефіцієнт; m, x, y – показники ступеню, відповідно
дорівнюють m=0,2 , х=0,15 , у=0,45
КV – коефіцієнт який враховує конкретні умови різання
K K K K 1.229 0.9 11.1061,
V MV nv iv
де Кnv=0.9 – коефіцієнт, який враховує стан поверхні заготовки;
Кiv=1,0 – коефіцієнт, який враховує якість матеріалу інструмента;
Кmv – коефіцієнт, який враховує якість матеріалу що обробляється:
nv 1
750 750
K K ,
mv v 1 1.229
b 610
де Кv =1 – коефіцієнт, який характеризує групу сталі за оброблюваністю;
nv=1 – показник ступеня;
Основна складова сили різання:
P 10 c t xS y V nK 10 300 2.51,0 10.15 0.85 2687H ,
z p o 1 p
де Ср = 300 коефіцієнт; x, y, n – показники ступеню, відповідно дорівнюють
x=1,04 y=0,75; n=-0,15;
Кр – коефіцієнт, який враховує конкретні умови обробки:
K K K K K K 0.856 0.89 10 1.0 1.0 0.762,
p MP v
47
48
де K , K , K , K , K - коефіцієнти, які враховують вплив геометричних
MP v
параметрів інструмента, відповідно дорівнюють
K 0.89,K 1.0,K 1.0,K 1,0 ;
v
КМρ – коефіцієнт, який враховує вплив якості матеріалу заготовки:
n 0.75
610
K b
0.856
M
750 750
де n=0,75 – показник ступеня.
Швидкість різання обмежена потужністю верстата:
N 60 103 22 0,7 60 103
V дВ 343,88м / хв
2
P 2687
z
де Nдв=22 кВт – потужність верстата;
η=0,7 коефіцієнт корисної дії верстата.
З двох значень швидкості V1 і V2 обираємо найменше і це значення
використовується при подальших розрахунках V=153,1 м/хв.
Частота обертання шпинделя:
1000V 1000 153.1
n 927.69хв1
D 3.14 52
Отримане значення корегуємо за паспортними даними верстата і
приймаємо дійсне значення частоти обертання шпинделя n -1
g=1000 хв .
Дійсна швидкість різання:
Dng 3.14 52 1000
Vg 163.28м / хв
1000 1000
Основний час t0, хв.:
l l l
t 1 2 ,
0
S n
o g
де l – довжина обробки, мм;
l2 – довжина перебігу різця, l2=25 мм;
48
49
l1 – довжина врізання різця
t 2.5
l (0.5 /// 2) 11мм
1
tg tg90o
1981 30
t 0.36хв ;
01
1536
750 1 30
t 1,4хв
02
1536
49
50
4. МОНТАЖ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
КУТЕРА
Порядок встановлення.
Кутер поставляється підприємством–виготівником упакованим в ящик,
виготовлений по кресленнях підприємства-виготівника. Слід виконати наступні
дії.
Провести після розпаковування зовнішній огляд кутера. Перевірити його
комплектність. Провести підйом і переміщення кутера до місця його установки
вантажопідйомними механізмами відповідно до схеми строповки.
Приміщення для установки куттера повинне задовольняти наступним
вимогам:
а) куттер повинен встановлюватися в окремому приміщенні, площа, необхідна
для установки і обслуговування куттера повинна складати не менше 19,0 м2
(5,2х3,8);
б) для дрібного ремонту і огляду куттера між стіною і кутером повинен бути
прохід вширшки не міні 0,8 м;
в) водостійка підлога;
г) наявність силового електричного введення і контура заземлення;
д) наявність водопровідних і водостічних комунікацій.
Важливо! Щоб уникнути виходу з ладу силових контактів пускачів
підключення живлення на електродвигун приводу ножів не допускати
перемикання швидкості з більшої (ІІ) на меншу (І) при незавантаженій чаші.
Проводити монтаж куттера слід в наступній послідовності:
а) встановити куттер і механізм завантаження згідно схеми і закріпити
фундаментальними болтами;
б) провести установку куттера по рівню верхньої кромки чаші;
в) провести збірку механізму завантаження згідно загального виду куттера,
використовуючи кріпильні вироби;
50
51
г) закріпити сирену на стіні в зручному для споживача місці;
д) здійснити підведення електропроводів живлення в металевій трубі;
ж) протерти поверхні куттера, які були покриті на підприємстві-виготівнику
мастилом для консервацієї К-17, дрантям, змоченим у гасі, з подальшим
обдуванням теплим повітрям.
Підключення до електромережі провести відповідно до схеми електричної
принципової і схеми електричної з'єднань. Станину куттера заземлити від
наявного контура згідно встановлених правил. Після установки і монтажу куттера
підключити до мережі відповідно до норм. Куттер поставляється з внутрішніми
з'єднаннями, які розраховані на включення в мережу 380/220 В.
Перевірити опір ізоляції всіх електричних ланцюгів куттера.
Перш ніж подавати випробувальну напругу, необхідно видалити всі
тимчасові з'єднання між силовими колами та колами керування, що були виконані
для захисту. Після завершення випробувань ці з'єднання обов’язково потрібно
відновити.
Для перевірки міцності електричної ізоляції електрообладнання слід
застосувати випробувальну напругу 1500 В частотою 50 Гц протягом однієї
хвилини. Для цього всі провідники, що підлягають випробуванню, з'єднуються
між собою, а випробувальна напруга подається між цими провідниками та
контактним затиском, призначеним для підключення захисного провідника.
Електрична ізоляція повинна витримати дію напруги без виникнення пробоїв чи
перекриттів.
Необхідно також перевірити опір захисного ланцюга куттера. Значення опору
між заземлювальним затиском і кожною доступною металевою
неструмопровідною частиною куттера або пульту керування, що може опинитися
під напругою через пошкодження ізоляції, не повинно перевищувати 0,1 Ом. Для
вимірювання опору слід використовувати мікроомметр моделі Ф4104-М1 згідно з
технічними умовами ТУ 25-7534.0010-88.Пуско-налагоджувальні роботи і
введення в експлуатацію куттера повинні проводитися підприємством-
51
52
виготівником за окремим договором з підприємством-споживачем. Допускається
пуско-налагоджувальні роботи виконувати підприємству-споживачу або іншій
спеціалізованій організації за наявності письмової згоди на це підприємства-
виготівника і строгому дотриманні вимог експлуатаційної документації.
Підготовка до роботи.
Підготовка при первинному пуску куттера проводиться в наступному
порядку:
а) перевірити наявність мастила у всіх мащених місцях згідно схеми мастила;
б) перевірити кріплення ножів:
-зазор між внутрішньою поверхнею чаші і кромкою ножів повинен бути в
межах від 1 до 2 мм;
в) перевірити натягнення ременів приводу ножового валу за допомогою терезів
пружинних ВБП-6 циферблатів і лінійки, зачепивши ремінь гачком терезів в місці
рівновіддаленому від осей шківів, приклавши силу 4,5 кг. Величина прогинання
ременя повинна бути не більш 11 мм;
г) перевірити наявність заземлення куттера;
д) перевірити на холостому ходу в ручному режимі роботу двигунів,
правильне обертання ножового валу (проти годинникової стрілки з боку шківа),
чаші (проти годинникової стрілки при вигляді зверху), тарілки вивантажника (при
опусканні її вниз – тарілка повинна обертатися за годинниковою стрілкою з боку
ручки). Якщо ці обертання будуть в протилежну сторону, то необхідно
знеструмити куттер.
ж) перевірити відключення двигуна ножового валу при відкритті кришки;
з) встановити і перевірити крайнє верхнє і нижнє положення тарілки
вивантажника і роботу кінцевих вимикачів;
і) перевірити функціонування пристрою дозування води;
к) перевірити роботу кінцевих вимикачів крайніх положень механізму
завантаження;
52
53
л) відрегулювати зусилля підняття кришки (не більш 12 кг), для чого фланець
повертають проти годинникової стрілки ключем, досягши необхідного зусилля
підняття кришки встановлюють фіксуючу вісь. Фланець повертають при
відкритій кришці;
м) перевірити витримку часу при переході з першої швидкості на другу
швидкість обертання ножів, вона повинна бути в межах 3-5 сік;
н) перевірити витримку часу зупинки чаші під час переходу швидкості ножів
з I на II, вона повинна бути в межах 3-5 с.
В процесі виробництва готовий продукт може мати контакт з чавуном чаші
не більше 10 хвилин.
Споживання електроенергії знаходиться в прямій залежності від маси
завантаження, якості подрібнюваного продукту, а також від того, додається вода
чи ні. Подрібнення м'яса без додавання води викликає збільшення споживання
електроенергії.
Технічне обслуговування.
Технічне обслуговування кутера повинно проводитися відповідно до вимог
«Положення про систему технічного обслуговування і ремонту технологічного
устаткування в м'ясній промисловості».
Під час експлуатації необхідно виконувати наступні вимоги:
а) стежити за роботою черв'ячних передач;
б) стежити за плавністю опускання і підйому тарілки вивантажника і візка
завантаження;
в) стежити за чіткістю роботи кінцевих вимикачів;
г) не допускати роботу куттера з відкритою кришкою і знятими
облицювальними листами;
д) стежити за справністю силових контактів, своєчасно очищати їх від нагару,
підрегулювати зазори між контактами так, щоб замикання контактів перед силовими
було попереджуючим.
Щоденно після закінчення роботи, куттер повинен бути ретельно вимитий.
53
54
Зняття ножів для заточування і регулювання розміру ножів необхідно проводити
таким чином:
а) одним ключем 7811-0043 захопити лиски на кінці ножового валу, а іншим
ключем 7811-0151 відгвинтити затискну гайку ножової головки;
б) зняти ножові головки з ножового валу;
в) при регулюванні розмаху ножів необхідно зняти фланець ножової головки,
потім регулювальний гвинт, провернути на необхідну величину регулювання, при
цьому упор, а разом з ним і ніж, одержить радіальне переміщення. Поворот
регулювального гвинта щодо упора на ¼ обороту забезпечить радіальне переміщення
ножа на 0,625 мм;
г) провести заточування ножів;
д) зібрані головки, як після переточування ножів, так і після їх регулювання
необхідно балансувати. Допустима різниця дисбалансу не більше 0,25 гм;
ж) установка ножів головки проводиться згідно схеми установки ножів.
Види і періодичність технічного обслуговування.
В структуру ремонтного циклу куттера входять наступні види ремонту:
- міжремонтне обслуговування;
- профілактичний огляд (Про);
- поточний ремонт (Т);
- середній ремонт (С);
- капітальний ремонт (К).
Профілактичний огляд і поточний ремонт включається в графік ППР і
проводиться фахівцями – ремонтниками.
Структура ремонтного циклу:
К – 50 – Т – 50 – С – 50 – Т – 50 – С– 50 – Т – 50 – К.
Профілактичний огляд проводити один раз в місяць. Поточний ремонт
проводити один раз в 6 місяців. Середній ремонт проводити один раз в 12 місяців.
Капітальний ремонт проводити один раз в 36 місяців.
Трудомісткість робіт, нормо/годин, не більш:
54
55
- при профілактичному огляді – 3,57
- при поточному ремонті – 26,40
- при середньому ремонті – 104,60
- при капітальному ремонті – 210,00
Міжремонтне обслуговування є повсякденною роботою профілактичного
характеру і включає нагляд за виконанням правил технічної експлуатації куттера,
а також своєчасне усунення дрібних несправностей.
Для забезпечення безперебійної роботи куттера і його збереження
експлуатаційний і обслуговуючий персонал зобов'язаний суворо виконувати
інструкцію з експлуатації і ретельно дотримувати технологічний режим роботи.
Міжремонтне обслуговування виконується під час перерв в роботі без
порушення режимів виробництва і здійснюється черговим слюсарем-
налагоджувати і виробничими робітниками.
Після перші 48 годин роботи куттера необхідні змінити матсило в редукторах
приводу чаші і вивантажника.
Мастило куттера повинне проводитися при міжремонтному обслуговуванні.
Застосування масел і мастил, не вказаних в таблиці мастила, а також порушення
термінів мастила не допускається.
Профілактичний огляд проводять з метою перевірки стану куттера, усунення
дрібних несправностей і з'ясування об'єму робіт, що підлягають виконанню при
черговому плановому ремонті.
Профілактичні огляди виконувати в технологічні перерви, між змінами і в
неробочий час. Бажано графік оглядів поєднувати з графіком миття куттерів.
Результати огляду заносять в «Журнал прийому-здачі зміни».
Поточний (малий) ремонт є мінімальним за об'ємом видом ремонту, яким
забезпечується нормальна експлуатація куттера до чергового планового ремонту.
Під час поточного ремонту усувають несправності заміною або відновленням
швидкозношуваних деталей, а також виконують регулювальні роботи в механізмі
завантаження, вивантажнику.
55
56
Поточний ремонт проводять на місці установки куттера силами виробничого
цеху.
Середній ремонт полягає у відновленні експлуатаційних характеристик
куттера шляхом ремонту або заміни тільки зношених або пошкоджених
складових частин. Крім того, при середньому ремонті обов'язково перевіряють:
а) ремонт редуктора механізму завантаження; редуктора вивантажника із
заміною деталей, що мають знос, що перевищуючий допускається по технічних
нормах;
б) перевірка і заміна зношених ременів в механізмі завантаження, приводі
ножового валу;
в) чищення всіх підшипників, планова заміна їх;
г) перевірка і зміна зношених прокладок, кріпильних деталей;
ж) фарбування, при необхідності, окремих складових частин куттера;
к) збірка куттера, перевірка кріплення складальних одиниць, регулювання
спрацьовування кінцевих вимикачів, випробування куттера на холостому ходу.
Капітальний ремонт полягає в повному розбиранні і дефектації куттера, в
заміні або ремонті всіх вузлів і деталей, що зносилися.
В об'єм капітального ремонту входять наступні основні роботи:
а) заміна всіх зносилися в приводі чаші, ножового валу, механізму
завантаження, у вивантажнику вузлів і деталей або реставрації їх з доведенням до
розмірів, встановлених в кресленні;
б) вивіряння чаші куттера;
в) відлагодження і регулювання автоматики і управління куттера;
г) комплексна перевірка, регулювання і випробування;
д) забарвлення окремих частин або всього куттера.
56
57
5. ОХОРОНА ПРАЦІ
Правила експлуатації та техніка безпеки при роботі кутера
1. Перевірити санітарно-технічний стан.
2. Встановити робочу камеру на відповідний вал.
3. В робочу камеру встановити ніж на робочий вал.
4. Закрити кришкою робочу камеру і провернути її проти годинникової
стрілки.
5. Ввімкнути двигун.
6. Через завантажувальне вікно заповнити камеру фаршем (50% від об’єму).
7. Починати роботу слід на мінімальній швидкості, а потім її збільшувати до
отримання необхідного ступеня подрібнення.
8. Після роботи кутер вимикають (перпмикач переставити на 0), відєднати від
електромережі.
9. Вигрузити перероблений продукт. Кутер розібрати, камеру і ніж помити та
витерти. Корпус протерти вологою тканиною.
Заборонено:
1. Опускати руки та сторонні предмети в робочу камеру під час роботи кутера.
2. Працювати при несправному блокуванні.
3. Усувати недоліки, якщо кутер має електричне живлення.
Необхідно працювати тільки зі сторони пульта керування, не допускається
тривала робота машини на холостому ходу.
57
58
ВИСНОВКИ
У кваліфікаційній роботі бакалавра на тему «Машина для тонкого
подрібнення м'ясної сировини»:
1. Виконано порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для тонкого
подрібнення м’ясної сировини.
2. Розглянуто конструкцію і принцип дії машини.
3. Виконано кінематичний розрахунок: розрахунок черв’ячної передачі
приводу чаші, розрахнок на міцність деталей, енергетичні розрахунки,
технологічний розрахунок виготовлення деталі: розробку маршруту обробки
деталі.
4. Виконано графічний матеріал:
- креслення загального виду машини,
- складальні креслення корпусу ножового валу, ножового блоку,
- деталювання,
- методи обробки поверхонь деталі, маршрут обробки деталі,
- охорона праці,
- висновки.
5. Виконано розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування
машини.
6. Виконано розділ з охорони праці.
58
59
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Промисловий каталог фірми GEA Food Technologies [Електронний
ресурс]. – Нідерланди, 2025. - Режим доступу: < https://www.gea.com/ food/>.
2. Промисловий каталог фірми K+G Wetter [Електронний ресурс]. –
Німеччина, 2025. - Режим доступу: <www.kgwetter.de> .
3. Промисловий каталог фірми Maschinenfabrik Seydelmann KG
[Електронний ресурс]. – Німеччина, 2020. – Режим доступу :
<www.seydelmann.de>.
4. Kolev E. Verifikationsmethode zur Bestimmung der Belastung an
Bauteilen durch Simulation und Experiment / Kolev E., Stoyanov S. - Internationales
Wissenschaftliches Kolloquium № 47, TU Ilmenau. - September 2002.- p. 23.-26.
5. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Технологічне
обладнання харчових виробництв та галузі» для студентів денної та заочної форм
навчання освітньо-професійного рівня бакалавр за напрямом підготовки 6.050503
«Машинобудування» /Укладачі: А.Л. Яцук – Дніпродзержинськ, ДДТУ, 2015. – с.
35.
6. Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни:
«Технологічне обладнання харчових та торгівельних підприємств» для здобувачів
освітнього ступеня бакалавр зі спеціальності 133 «Галузеве машинобудування»
освітньопрофесійної програми «Обладнання харчових, торгівельних та
машинобудівних підприємств» всіх форм навчання /Укладачі В.І. Осипенко, О.В.
Батраченко Л.М. Мізнік, М.В. Хандюк – Черкаси: ЧДТУ, 2021. – 78 с.
7. Методичний посібник щодо написання та захисту кваліфікаційної
роботи бакалавра для здобувачів освітнього ступеню бакалавр спеціальності 133
«Галузеве машинобудування» освітня програма «Обладнання харчових,
торгівельних і машинобудівних підприємств» [Електронний ресурс] / [упоряд.
59
60
Василь Осипенко, Олександр Батраченко, Лариса Мізнік, Микола Хандюк ]; М-во
освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2023. – 45 с.
60