Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10255Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | ЧЕПИНОГА, Анатолій | - |
| dc.contributor.author | АЛІЄВ, Камран | - |
| dc.date.accessioned | 2026-10-27T06:37:47Z | - |
| dc.date.available | 2026-10-27T06:37:47Z | - |
| dc.date.issued | 2026 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10255 | - |
| dc.description.abstract | Актуальність даної роботи зумовлена стрімким зростанням попиту на ві- тчизняні розробки в галузі безпілотних систем. Метою виконання даної кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» є розробка пульта дистанційного керування для квадрокопте- ра, що забезпечує стабільну передачу команд керування, мінімальну затримку сигналу та вивід поточної інформації на дисплей користувача. Загальний обсяг роботи становить 64 сторінок. У роботі 19 рисунків. Для виконання роботи використано 19 літературних джерел. Основними завданнями кваліфікаційної роботи є: Проаналізувати сучасні методи цифрового радіокерування та існуючі про- токоли передачі даних. Обґрунтувати вибір елементної бази для створення надійного каналу зв'язку. Розробити структурну та принципову електричну схеми пристрою. Розробити програмне забезпечення для мікроконтролера, що реалізує алгоритм формування інформаційних пакетів та відображення телеметрії. Практичне значення роботи полягає у створенні бюджетної, але ви- соконадійної системи дистанційного керування, що може бути адаптована під конкретні потреби користувача. В ході аналізу сучасних засобів радіокерування було встановлено, що найбільш критичними параметрами є затримка сигналу та стійкість до завад. За- стосування модуляції GFSK забезпечило високу спектральну ефективність та стійкість до інтерференції від побутових Wi-Fi мереж. В рамках роботи було роз- роблено ПЗ на мові С, яке базується на принципах детермінованого циклу. Про- грамний код оптимізовано за об’ємом пам’яті, що залишає ресурс для подальшо- го розширення функціоналу. В роботі обґрунтовано та реалізовано двокаскадну систему стабілізації напруги. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | ПУЛЬТ | uk_UA |
| dc.subject | БПЛА | uk_UA |
| dc.subject | МІКРОКОНТРОЛЕР | uk_UA |
| dc.subject | GFSK | uk_UA |
| dc.subject | АЦП | uk_UA |
| dc.title | Пульт дистанційного керування квадрокоптером | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | 123 Комп’ютерна інженерія (Комп'ютерні системи та мережі) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| ПЗ_Алієв_ДРУК-merged.pdf Restricted Access | 2.78 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Пульт дистанційного керування
квадрокоптером»
ЧДТУ.262002.001 ПЗ
Виконав: студент 4 курсу, групи ЗКМ-2205
спеціальності 123 Комп’ютерна інженерія
за освітньою програмою – «Комп’ютерні
системи та мережі»
Камран АЛІЄВ
Керівник
к.т.н., доцент
Анатолій ЧЕПИНОГА
Рецензент
к.т.н., доцент кафедри КІ та ІТ, ЧДБК
Сергій БУРМІСТРОВ
«ЗАХИСТ ДОЗВОЛЯЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент ______Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
Черкаси 2026 року
Форма № Н-9.01
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет: інформаційних технологій і систем
Кафедра: інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр
Спеціальність 123 – Комп’ютерна інженерія
Освітня програма Комп’ютерні системи та мережі
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент ________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
«28» лютого 2026 року
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу бакалавра здобувачу
Алієву Камрану
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи: Пульт дистанційного керування квадрокоптером
Керівник роботи: к.т.н., доцент Чепинога Анатолій Володимирович
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від «25» лютого 2026 р. № 53/03-03
2. Строк подання студентом роботи:
3. Вихідні дані до роботи:
1. Дальність дії: 1000 м (у зоні прямої видимості).
2. Робочий діапазон частот: 2.400 – 2.483 ГГц.
3. Тип передачі: цифрова, пакетна (протокол GFSK).
4. Завадостійкість: використання контрольних сум CRC.
5. Відносна нестабільність частоти: не більше 10-5.
6. Споживана потужність передавального модуля: до 100 мВт
7. Напруга живлення системи: 6.0 В.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
1. Патентний пошук та огляд наявних рішень.
2. Розробка структурної схеми
3. Розробка схеми пульта керування.
Висновки
Додатки
Список використаних джерел
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів):
1. Специфікація
2. Текст програми
3. Схема електрична структурна
4. Схема електрична принципова
6. Консультанти розділів роботи:
Розділ Прізвище, ініціали Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання прийняв
7. Дата видачі завдання: 2026 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Термін
з/п Назва етапів роботи виконання Примітка
етапів роботи
1 Інформаційно-технічний пошук та огляд літератури 01.03 – 14.03 виконано
2 Обробка матеріалу 15.03 – 20.03 виконано
3 Патентний пошук та огляд наявних рішень 21.03 – 31.03 виконано
4 Розробка структурної схеми 01.04 – 10.04 виконано
5 Розробка схеми пульта керування 11.04 – 15.05 виконано
6 Оформлення пояснювальної записки 16.05 – 20.05 виконано
7 Оформлення графічного матеріалу 21.05 – 29.05 виконано
8 Подання роботи на відгук та рецензування 20.05 – 01.06 виконано
Здобувач ___________________________ Камран АЛІЄВ
(підпис)
Керівник роботи ___________________________ Анатолій ЧЕПИНОГА
(підпис)
АНОТАЦІЯ
Актуальність даної роботи зумовлена стрімким зростанням попиту на ві-
тчизняні розробки в галузі безпілотних систем.
Метою виконання даної кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього
ступеня «бакалавр» є розробка пульта дистанційного керування для квадрокопте-
ра, що забезпечує стабільну передачу команд керування, мінімальну затримку
сигналу та вивід поточної інформації на дисплей користувача.
Загальний обсяг роботи становить 64 сторінок. У роботі 19 рисунків. Для
виконання роботи використано 19 літературних джерел.
Основними завданнями кваліфікаційної роботи є:
Проаналізувати сучасні методи цифрового радіокерування та існуючі про-
токоли передачі даних.
Обґрунтувати вибір елементної бази для створення надійного каналу
зв'язку.
Розробити структурну та принципову електричну схеми пристрою.
Розробити програмне забезпечення для мікроконтролера, що реалізує
алгоритм формування інформаційних пакетів та відображення телеметрії.
Практичне значення роботи полягає у створенні бюджетної, але ви-
соконадійної системи дистанційного керування, що може бути адаптована під
конкретні потреби користувача.
В ході аналізу сучасних засобів радіокерування було встановлено, що
найбільш критичними параметрами є затримка сигналу та стійкість до завад. За-
стосування модуляції GFSK забезпечило високу спектральну ефективність та
стійкість до інтерференції від побутових Wi-Fi мереж. В рамках роботи було роз-
роблено ПЗ на мові С, яке базується на принципах детермінованого циклу. Про-
грамний код оптимізовано за об’ємом пам’яті, що залишає ресурс для подальшо-
го розширення функціоналу. В роботі обґрунтовано та реалізовано двокаскадну
систему стабілізації напруги.
Ключові слова: ПУЛЬТ, БПЛА, МІКРОКОНТРОЛЕР, GFSK, АЦП.
ABSTRACT
The relevance of this work is driven by the rapid growth in demand for domestic
developments in the field of unmanned systems.
The purpose of this bachelor’s qualification work is to develop a remote control
system for a quadcopter that provides stable transmission of control commands, min-
imal signal latency, and display of current information on the user’s screen.
The total length of the work is 64 pages. The work contains 19 figures. Nineteen
literature sources were used.
The main tasks of the qualification work are:
– To analyze modern methods of digital radio control and existing data transmis-
sion protocols.
– To justify the selection of the component base for creating a reliable communi-
cation channel.
– To develop the structural and schematic electrical diagrams of the device.
– To develop firmware for the microcontroller that implements the algorithm for
forming information packets and displaying telemetry.
The practical significance of the work lies in creating a low-cost but highly reli-
able remote control system that can be adapted to specific user needs.
During the analysis of modern radio-control tools, it was found that the most crit-
ical parameters are signal latency and interference immunity. The use of GFSK mod-
ulation ensured high spectral efficiency and resistance to interference from consumer
Wi-Fi networks. Within the work, C-language software was developed based on deter-
ministic-cycle principles. The program code was optimized for memory usage, leaving
resources for further functional expansion. The work substantiates and implements a
two-stage voltage stabilization system.
Key words: CONTROLLER, UAV, MICROCONTROLLER, GFSK, ADC
ЗМІСТ
ВСТУП..............................................................................................................................3
1 ПАТЕНТНИЙ ПОШУК ТА ОГЛЯД НАЯВНИХ РІШЕНЬ..................................... 6
1.1 Принципи функціонування систем керування БПЛА.................................6
1.2 Види та класифікація систем радіокерування БПЛА..................................9
1.3 Аналіз рішень для дистанційного радіокерування .................................... 11
1.4 Аналіз аналогу проєктованого пристрою...................................................14
2 РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ......................................................................19
2.1 Основні вимоги до структури системи керування.....................................19
2.2 Обґрунтування вибору методів модуляції та кодування...........................21
2.3 Розробка структурної схеми системи керування.......................................25
3 РОЗРОБКА СХЕМИ ПУЛЬТА КЕРУВАННЯ........................................................28
3.1 Розробка блоку мікроконтролера ................................................................ 28
3.2 Розробка програмного забезпечення системи управління........................35
3.3 Розробка схеми підключення дисплею.......................................................39
3.4 Розробка блоку бездротового з’єднання.....................................................41
3.5 Організація живлення пульта.......................................................................49
ВИСНОВКИ...................................................................................................................52
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...........................................54
ДОДАТКИ:
А – 482.ЧДТУ.62203-01 Пульт дистанційного керування квадрокоптером
Б – ЧДТУ.262203.001 Е1 Пульт дистанційного керування квадрокоптером. Схема
структурна
В – ЧДТУ.262203.001 Е3 Пульт дистанційного керування квадрокоптером.
Схема електрична принципова
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................................63
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Алієв К. Пульт дистанційного Літ. Арк. Акрушів
Перевір. ЧВепинога керування 2 64
Реценз. БАу.Врм. істров квадрокоптером
Н. Контр. СГр.Вес. ько С.О. Пояснювальна записка Кафедра ІБКІ, гр. ЗКМ-2205
Затверд. Лавданський
А.О.
ВСТУП
Роботи з використання можливостей електроніки для керування об’єктами
на відстані почалися ще до Першої світової війни. Проте до Другої світової війни
радіокерування практичного застосування, по суті, не отримало через громіздкість
апаратури та низьку надійність елементної бази. Становище різко змінилося,
починаючи з 40-х років XX століття. Особливо великі успіхи були досягнуті в
галузі управління безпілотними літальними апаратами (БПЛА). Причиною цього
були дві обставини: по-перше, успішне використання реактивної зброї виявилося
можливим тільки на базі широкого застосування радіокерування; по-друге,
створення ефективних засобів візуалізації та радіолокації керованих об'єктів.
Слід зазначити, що розробка самих літальних апаратів на той час дещо
випередила розвиток засобів зв’язку. Тому перші керовані по радіо БПЛА або
наводилися на нерухому ціль з фіксованого пункту, або управлялися за допомогою
візуально-оптичних засобів. Сьогодні ж концепція радіокерування
трансформувалася у складну ієрархічну систему взаємодії між оператором та
автономним бортовим комп'ютером.
Радіокерування є підрозділом загального поняття «керування» – дії,
спрямованої на зміну стану об’єкта. У сучасних реаліях, коли мова йде про
квадрокоптери, система керування стає критично важливим вузлом, оскільки
мультироторна платформа є динамічно нестійкою. На відміну від літака, який може
планувати за рахунок аеродинаміки крила, квадрокоптер потребує постійного
обчислення обертів кожного з чотирьох двигунів. Будь-яка затримка в передачі
сигналу з пульта дистанційного керування (ПДК) може призвести до миттєвої
втрати стабілізації та аварії.
Сучасний етап розвитку радіоелектроніки характеризується переходом від
аналогових методів модуляції до цифрових пакетних протоколів. Використання
діапазону 2.4 ГГц, який став стандартом для аматорських та професійних БПЛА,
висуває високі вимоги до перешкодостійкості. Оскільки цей діапазон
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 3
перенасичений сигналами Wi-Fi, Bluetooth та інших побутових пристроїв,
актуальною задачею є впровадження методів розширення спектра, таких як FHSS
(Frequency-Hopping Spread Spectrum). Це дозволяє системі швидко змінювати
робочу частоту, забезпечуючи надійний зв'язок навіть в умовах міста [1].
Окремої уваги заслуговує питання архітектури пульта керування. Сучасний
ПДК – це не просто передавач, а інтелектуальний термінал, який виконує наступні
функції:
1. Обробка аналогових сигналів. Перетворення положення джойстиків (стіків)
за допомогою АЦП мікроконтролера у цифрові значення з високою
розрядністю.
2. Формування пакетів даних. Групування інформації про канали керування
(крен, тангаж, рискання, газ) та службових даних у єдиний протокол.
3. Візуалізація телеметрії. Відображення на рідкокристалічному дисплеї
критичних параметрів польоту: напруги акумулятора, висоти, швидкості та
рівня сигналу (RSSI).
Актуальність даної роботи зумовлена стрімким зростанням попиту на
вітчизняні розробки в галузі безпілотних систем. Використання доступної, але
надійної елементної бази, такої як потужні мікроконтролери та одноплатні
трансивери, дозволяє створювати ефективні системи керування з низькою
собівартістю, що є важливим для навчальних, дослідницьких та волонтерських
проєктів.
Метою кваліфікаційної роботи є розробка пульта дистанційного керування
для квадрокоптера, що забезпечує стабільну передачу команд керування,
мінімальну затримку сигналу та вивід поточної інформації на дисплей користувача.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
– Проаналізувати сучасні методи цифрового радіокерування та існуючі
протоколи передачі даних.
– Обґрунтувати вибір елементної бази для створення надійного каналу зв'язку.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 4
– Розробити структурну та принципову електричну схеми пристрою.
– Розробити програмне забезпечення для мікроконтролера, що реалізує
алгоритм формування інформаційних пакетів та відображення телеметрії.
Практичне значення роботи полягає у створенні бюджетної, але
високонадійної системи дистанційного керування, що може бути адаптована під
конкретні потреби користувача. Розроблений пульт забезпечує точне пропорційне
управління квадрокоптером, що критично для його стабілізації в повітрі, та
дозволяє в реальному часі контролювати стан апарату через систему телеметрії.
Робота містить 64 сторінки основного тексту та 19 рисунків.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 5
1 ПАТЕНТНИЙ ПОШУК ТА ОГЛЯД НАЯВНИХ РІШЕНЬ
1.1 Принципи функціонування систем керування БПЛА
Історія радіокерування (РК) бере свій початок з кінця XIX століття. Перші
задокументовані експерименти належать Ніколі Теслі, який у 1898 році
продемонстрував радіокероване судно. Однак технологічний розрив між ідеєю та
її масовою реалізацією тривав майже півстоліття. До Другої світової війни системи
РК залишалися лабораторними зразками через відсутність надійної елементної
бази.
Справжній поштовх галузь отримала у 40-ві роки XX століття. Створення
реактивної зброї та розвиток радіолокації вимагали систем, здатних передавати
команди на великі відстані з високою точністю. Перші системи базувалися на
дискретному принципі: «увімкнено/вимкнено». Це дозволяло виконувати лише
базові маневри. Згодом, із розвитком авіації та космонавтики, виникла потреба у
пропорційному управлінні, де кут відхилення руля літального апарату відповідав
куту повороту ручки на пульті оператора.
Будь-яка система радіо-керування складається з двох основних ланок:
передавача (пульту дистанційного керування, ПДК) та приймача, встановленого на
об’єкті. Принцип роботи базується на модуляції несучої радіохвилі інформаційним
сигналом [2, 3].
У класичних системах 80-х років використовувалася амплітудна (AM) або
частотна (FM) модуляція. Головним недоліком була вразливість до перешкод:
будь-який іскровий розряд або інший передавач на тій же частоті спричиняв
«тремтіння» сервоприводів або повну втрату контролю. Сучасні системи, до яких
належить і об’єкт даного дослідження, використовують цифрову пакетну передачу
в діапазоні 2.4 ГГц. Це дозволяє передавати не просто рівень напруги, а цифрові
коди, які містять:
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 6
1. Унікальний ідентифікатор пари «пульт-приймач» (ID), що виключає
перехоплення керування іншим пультом.
2. Контрольні суми (CRC) для перевірки цілісності даних.
3. Дані телеметрії у зворотному напрямку.
Особливістю квадрокоптера як об’єкта керування є те, що він не має
механічних рулів або елеронів, на відміну від моделей БПЛА літакового типу.
Зміна положення в просторі відбувається виключно шляхом зміни швидкості
обертання двигунів. Це накладає специфічні вимоги до принципу роботи пульта
керування [3-5].
Багатоканальність. Для польоту необхідно мінімум 4 канали. Кожен канал
відповідає за певну вісь: Throttle (висота), Roll (крен), Pitch (тангаж) та Yaw
(курс).
Пропорційність. Пульт має зчитувати положення джойстиків з високою
точністю (зазвичай 10 або 12 біт), щоб оператор міг плавно дозувати
потужність.
Дискретизація та ШІМ. Сигнал від джойстиків перетворюється
мікроконтролером (наприклад, ATmega8) у цифрову послідовність, яка через
радіомодуль передається на борт. Там політний контролер перетворює ці
значення у сигнали широтно-імпульсної модуляції для регуляторів обертів
двигунів.
Одним із ключових принципів роботи сучасних систем є забезпечення
надійності в умовах брудного ефіру. Діапазон 2.4 ГГц, у якому працюють більшість
модулів передавачів та приймачів, використовується також мережами Wi-Fi. Для
вирішення проблеми колізій застосовується принцип DSSS (Direct Sequence Spread
Spectrum) або FHSS (Frequency Hopping Spread Spectrum). Суть FHSS полягає в
тому, що передавач і приймач синхронно змінюють частоту сотні разів на секунду
за певним алгоритмом. Якщо на одній частоті виникла перешкода, наступний пакет
даних буде успішно переданий на іншій [6].
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 7
З точки зору побудови інформаційної структури системи, принцип роботи
пульта можна представити як цикл:
1. Сканування – мікроконтролер опитує стан потенціометрів джойстиків та
кнопок.
2. Обробка – програмна фільтрація шумів («дребезгу») та мікшування каналів.
3. Кодування – формування пакету даних згідно з протоколом радіомодуля.
4. Трансляція – передача пакету в ефір.
5. Зворотний зв'язок – очікування підтвердження від приймача (ACK) та
отримання даних телеметрії для відображення на дисплеї.
Схема, показана на рисунку 1.1, описує логічний цикл обробки даних. Вона
циклічна, що критично для стабільного керування квадрокоптером.
Рисунок 1.1 – Інформаційна структура системи керування
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 8
Такий підхід дозволяє реалізувати не просто «дистанційне вмикання», а
повноцінний людино-машинний інтерфейс, де оператор відчуває реакцію апарату,
а система мінімізує вплив зовнішніх факторів на безпеку польоту [2, 6].
1.2 Види та класифікація систем радіокерування БПЛА
Згідно зі структурною схемою передачі сигналу (рисунок 1.2), класичне
розуміння «наведення» трансформувалося у цифрову передачу параметрів польоту
від оператора до політного контролера.
Рисунок 1.2 – Структурна схема передачі сигналу
Сучасні системи радіокерування безпілотними літальними апаратами
(БПЛА), зокрема квадрокоптерами, класифікують за способом формування
керуючих впливів та ступенем автономності бортового обладнання.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 9
Командне пропорційне радіокерування (Manual Control with Stabilization). Це
найбільш поширений вид керування мультироторними платформами. Керуючі
команди формуються на пульті дистанційного керування на основі дій оператора.
Згідно з інформаційною структурою системи, мікроконтролер пульта (наприклад,
ATmega8) зчитує аналогові сигнали з джойстиків (Roll, Pitch, Yaw, Throttle),
цифрує їх за допомогою АЦП, обробляє (застосовує Expo/Rates) та пакує у цифрові
пакети.
Основною особливістю цього виду є безперервний пропорційний контроль.
Кут відхилення джойстика на пульті відповідає бажаному куту нахилу (або
швидкості обертання) квадрокоптера. Ці цифрові пакети передаються
радіоканалом (2.4 ГГц) на борт, де політний контролер перетворює їх у ШІМ-
сигнали для регуляторів обертів (ESC). Перевагою такої системи є можливість
реалізації будь-яких методів маневрування, що важливо для динамічних польотів.
Кількість каналів керування зазвичай обмежена швидкодією радіомодуля та
потребами оператора (від 4 до 16 і більше) [1, 4].
Автономне та програмне радіокерування (Automated/Mission Control). У
цьому випадку управління польотом здійснюється бортовою апаратурою за
заздалегідь визначеною програмою (місією). Жодних безперервних сигналів з
пульта оператора під час виконання місії може не надходити. Програма польоту
встановлюється заздалегідь або передається радіоканалом перед стартом.
Принципи роботи бортової апаратури засновані на використанні даних від
внутрішніх сенсорів (гіроскопів, акселерометрів, магнітометрів), а також зовнішніх
систем позиціонування (GPS/GNSS, барометрів).
Траєкторія польоту при цьому розраховується політним контролером за
фіксованими точками (waypoints) або за даними навігаційних алгоритмів. Оскільки
політ квадрокоптера є статично нестійким, навіть за наявності програми, апаратура
автономного управління повинна безперервно стабілізувати апарат відносно його
центру мас. Це забезпечує точне дотримання заданої фіксованої траєкторії польоту
від моменту старту до посадки або зустрічі з ціллю.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 10
Комбіновані системи (Telemetry assisted/Assisted modes). Для управління
сучасними БПЛА найчастіше використовують комбіновані системи, які поєднують
елементи командного та автономного керування. Наприклад, у режимах
стабілізації (Angle/Horizon) автономні алгоритми політного контролера
(внутрішній контур стабілізації) постійно працюють для стабілізації осей
квадрокоптера в польоті, використовуючи дані гіроскопів. Водночас оператор
через пульт командного керування (зовнішній контур) задає бажаний напрямок та
швидкість руху.
Важливою частиною комбінованих систем, що відображено на схемах, є
канал телеметрії. Завдяки двобічному зв'язку (наприклад, через модулі nRF24L01
з функцією Enhanced ShockBurst), оператор не лише передає команди, а й отримує
зворотну інформацію: напругу акумулятора, рівень сигналу (RSSI), GPS-
координати тощо. Це дозволяє найбільш повно реалізувати переваги як людського
контролю, так і автоматичної стабілізації та захисту (fail-safe). Такі комбіновані
системи забезпечують надійне наведення квадрокоптерів за фіксованими
траєкторіями навіть в умовах впливу радіоперешкод [7, 8].
1.3 Аналіз рішень для дистанційного радіокерування
Зазвичай оператор отримує інформацію про параметри руху квадрокоптера,
як правило, за рахунок візуального спостереження або через відеоканал (FPV). На
основі аналізу цієї інформації приймається рішення про необхідний набір команд,
що підлягають передачі. Введення команд здійснюється за допомогою відповідних
датчиків (джойстиків та перемикачів), що входять до складу пульта управління.
При дистанційному керуванні безпілотними апаратами виникає необхідність
у передачі на їх борт команд двох типів. По-перше, це разові команди, призначені
для включення або виключення різних виконавчих пристроїв чи режимів польоту.
Такі команди називають дискретними. Відповідна їм апаратура використовується
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 11
як складова частина у складних системах керування для активації функцій,
наприклад, «Arm/Disarm» або включення світлової індикації [4, 9].
Датчиком у такому випадку зазвичай служить кнопка або тумблер, зміна
положення якого ініціює передачу команди. Розподіл каналів передачі дискретних
команд реалізується за допомогою вибору для кожного з них різних частот або
застосуванням сучасного імпульсно-цифрового кодування (рисунок 1.3).
Рисунок 1.3 – Структура командної посилки: а – тактові імпульси; б –
командний сигнал; в – модифікований командний сигнал
Другий тип команд припускає можливість плавної зміни якого-небудь
параметра руху квадрокоптера пропорційно куту відхилення відповідного органу
управління (стіка) на пульті передавача. Це забезпечує точне маневрування апарату
в просторі. Для передачі таких команд служить апаратура пропорційного
управління. Набір команд, що підлягають передачі на борт, залежить від типу
польотного контролера і від конкретної поточної ситуації, при цьому необхідно
забезпечити однозначну ідентифікацію команд на приймальній стороні.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 12
Очевидно, кожна команда повинна мати ознаку, що відрізняє її від інших.
Команди, що вводяться за допомогою датчиків, мають бути перетворені в
електричні сигнали. Для вирішення цих завдань служить шифратор (кодуючий
пристрій). Отримувана на його виході величина називається командним сигналом.
При одночасній передачі декількох команд шифратор повинен забезпечувати ще і
ущільнення (мультиплексування) передаваної інформації [5, 10].
Останній пристрій пульта управління – передавач команд. Він призначений
для перетворення командного сигналу у вид, зручний для його дистанційної
передачі (наприклад, через радіомодуль NRF24L01). Передавач, середовище
поширення сигналу і приймач на борту утворюють канал зв'язку. Приймач зазвичай
виконує три функції:
1. забезпечує виділення корисного сигналу на тлі завад та сторонніх сигналів у
ефірі;
2. підсилює сигнал, який суттєво затухає при поширенні в просторі;
3. перетворює прийнятий сигнал знову в командний, аналогічний тому, який
був на виході шифратора.
Декодуючий пристрій (дешифратор) на основі ознак сигналу направляє його
у відповідний виконавчий пристрій. При пропорційному управлінні
квадрокоптером такими пристроями є регулятори ходу (ESC), що керують
двигунами. Максимальна кількість каналів керування зазвичай не перевищує 8-16.
Способи кодування і передачі команд існують наступні:
1) Дискретне управління. Дискретна команда задається натисненням кнопки,
тобто замиканням електричного ланцюга. Шифратор такого типу є одноканальним.
Незважаючи на простоту, такий пристрій можна використовувати і для кодування
декількох різних команд за рахунок кількості натиснень за фіксований проміжок
часу. Командний сигнал у цьому випадку представляє сукупність імпульсів. У
декодуючому пристрої значення команди визначається за результатами підрахунку
кількості імпульсів. Довгий час такий принцип був основним, проте для сучасних
БПЛА він є незручним і використовується рідко.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 13
2) Частотне кодування. Наступним етапом розвитку стало застосування
частотного кодування. Різним командам відповідають канали з різними номерами.
Командний сигнал для кожного з каналів є низькочастотним коливанням певної
частоти. Дешифратором на приймальній стороні є набір вузькосмугових фільтрів,
налаштованих на відповідні частоти , . Як видно з рисунку 1.3,
межа між розрядами, що містять нулі, відображається тактовим імпульсом, а межа
між сусідніми одиницями – спеціальними врізаннями, що представляють інверсії
тактових імпульсів. Сучасні цифрові системи, що розглядаються у даній роботі,
базуються на вдосконалених протоколах цього типу, де інформація передається у
вигляді цифрових кадрів [11].
1.4 Аналіз аналогу проєктованого пристрою
В якості близького аналогу розробленого пристрою було розглянуто систему
дистанційного керування. Дана система призначена для дистанційного керування
різними моделями та механізмами і базується на використанні сучасних цифрових
модулів.
Технічні характеристики аналогу:
Центральний процесор – мікроконтролер сімейства AVR (ATmega8 або
аналогічні).
Канал зв'язку – використання радіомодулів, що працюють у діапазоні 2.4
ГГц.
Принцип кодування – повністю цифровий протокол з пакетною передачею
даних.
Органи керування – поєднання аналогових джойстиків (пропорційне
керування) та дискретних кнопок.
Рисунок 1.4 ілюструє принципову схему дистанційного керування на базі
мікроконтролера Atmega8 та радіомодуля.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 14
Рисунок 1.4 – Схема дистанційного керування на базі мікроконтролера
Пульт можна налаштувати на передачу практично для будь-яких параметрів
радіоканалу, а отже, в якості приймача легко може виступити будь-яке обладнання,
що використовує модулі на таких самих радіочіпах.
Універсальним пульт робить протокол обміну, який без особливих труднощів
дозволяє відстежувати та обробляти з боку приймача такі посилки:
- Натискання кнопки.
- Відпускання кнопки.
- Будь-яка комбінація затиснутих кнопок.
- Утримання кнопок протягом заданого проміжку часу (тривале натискання).
- Подвійне натискання протягом заданого проміжку часу (подвійний клік).
- Також дозволяє забезпечити контроль в умовах нестабільного зв'язку.
Одночасно з цим ефективне використання енергозберігаючих режимів
дозволяє забезпечити тривалу роботу пульта від батареї.
Інформація передається щоразу, коли кнопки натискаються або
відпускаються, а також у режимі повтору 5 разів на секунду (за замовчуванням),
доки кнопки натиснуті.
Дані, що передаються в пакеті, мають розмір два байти. Структура пакету
показана на рисунку 1.5.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 15
Перший байт Другий байт
7 6 5 4 3 2 1 0 7 6 5 4 3 2 1 0
D4 D3 D2 D1 B4 B3 B2 B1 L лічильник C4 C3 C2 C1
Рисунок 1.5 – Структура пакета передавача
Молодші 4 біти першого байту, B1-B4, кодують поточний стан кнопок. Якщо
біт приймає значення 1, то кнопка в даний момент натиснута, якщо 0 – то
відпущена.
Старші 4 біти першого байту, D1-D4, кодують ознаку подвійного клацання.
Якщо біт приймає значення 1, це означає, що останнє натискання було зроблено
через інтервал часу, менший за заданий (0,75 с за замовчуванням) з моменту
попереднього натискання. Інакше кажучи, було зроблено подвійне клацання. Ці
біти зберігають своє значення і після відпускання кнопки, за ними також можна
визначити, що подвійне клацання було зроблено на кнопці, яка вже відпущена.
Старший біт другого байту, L, вказує, що поточна комбінація затиснутих
кнопок утримується довше заданого (за замовчуванням 2 секунди) інтервалу часу.
За цим бітом можна визначити утримання кнопки.
Три біти лічильника з 4-го по 6-й змінюють своє значення щоразу, коли
кнопка натиснута або відпущена. При утриманні кнопки періодично передаються
повтори. Якщо значення молодших 7 бітів другого байту не змінювалося з
минулого разу, значить, кнопки не відпускалися і не натискалися. Зміна цього поля
дозволяє відстежити ситуації, коли кнопка була відпущена, а потім натиснута
знову, але пакет з інформацією про відпускання був втрачений.
Молодші 4 біти другого байту, C1-C4, кодують, які кнопки змінили свій стан
(тобто були натиснуті або відпущені) востаннє.
Приклад коду обробки пакету, що отриманий від пульту показано в
лістингу 1.1.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 16
// buf - буфер с прийнятим пакетом
// prevbuf1 - збереже попереднє значення buf[1]
// prevbuttons – попередній відомий стан натиснутих кнопок
uint8_t buttons = buf[0] & 0x0F; // які кнопки зараз натиснуті
uint8_t changed = (((buf[1] & 0x7F) == (prevbuf1 & 0x7F)) ? 0 :
(buf[1] & 0x0F)) | (buttons ^ prevbuttons);
// кнопки, стан яких змінився з минулого разу,
uint8_t clicked = changed & buttons; // кнопки, які щойно
натиснули
uint8_t released = changed & ~buttons; // кнопки, які щойно
відпустили
uint8_t dblclick = (buf[0] >> 4) & 0x0F; // кнопки, які були
натиснуті подвійно останній раз
uint8_t is_long = buf[1] & 0x80; // ознака довгого натискання
uint8_t is_long_appears = is_long && !(prevbuf1 & 0x80); //
ознака, що натискання щойно стало довгим
prevbuf1 = buf[1]; // збереження значення до наступного разу
prevbuttons = buttons;
// Далі mask = (1 << (номер кнопки - 1)), тобто:
// 1 – 1а кнопка
// 2 – 2а кнопка
// 4 – 3а кнопка
// 8 – 4а кнопка
if (clicked & mask) { // стан кнопки змінився
if (dblclick & mask) { // виявлено подвійне натискання
// обробка подвійного натискання
} else {
// обробка одинарного натискання
}
}
if (released & mask) {
// обробка відпускання кнопки
}
if (buttons & mask) {
// обробка повтореної дії, якщо кнопка утримується
}
if (is_long_appears) {
if (buttons & mask) {
// обробка довгого утримання кнопки
}
}
Лістинг 1.1 – Приклад коду обробки отриманого пакету
Якщо під час утримання кнопки виконується якась тривала дія, то може
статися так, що пакет з інформацією про відпускання кнопки буде втрачено. У
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 17
цьому випадку хорошою ідеєю буде передбачити певний таймер, що спрацьовує
через 2,5 періоди повтору, і якщо пакет, що підтверджує утримання кнопки, не
надійшов протягом цього періоду часу, то вважати кнопку відпущеною.
У неактивному стані мікроконтролер пульта та чип nRF24L01+ перебувають
у режимі пониженого електроживлення, споживаючи близько 1 мкА. Заряду
типової батарейки CR2032 вистачить більш ніж на 25 років перебування в такому
режимі.
У момент натискання й утримання кнопок, а також до завершення часу
очікування подвійного клацання після відпускання всіх кнопок, nRF24L01+ між
відправленнями пакетів переводиться в режим standby-I, споживаючи близько 26
мкА; мікроконтролер при цьому очікує події в режимі енергозбереження. Під час
натискання кнопок і відправлення із середньою частотою 5 пакетів за
максимальних повторів передавання споживання струму не перевищує 650 мкА.
Якщо ж віддалена сторона приймає пакети та надсилає підтвердження приймання,
тобто повторів немає, споживання струму не перевищує 300 мкА. Заряду батареї
вистачить на місяць безперервної роботи в такому режимі.
На випадок, якщо пульт покладено на зберігання із затиснутими кнопками
(наприклад, притиснутий чимось), реалізовано алгоритм захисту. Якщо стан
кнопок не змінюється, але підтвердження від віддаленої сторони не надходять
поспіль задану кількість разів (за замовчуванням – 40), то мікроконтролер вимикає
передавач, вимикає підтягувальні резистори на затиснутих кнопках і переходить у
режим енергозбереження. У цьому випадку пульт може не відреагувати на
відпускання та натискання цієї кнопки, і для виведення пульта зі сплячого режиму
може знадобитися натискання на кнопку, яка не була затиснута. Якщо така ситуація
сталася, коли всі кнопки виявилися затиснутими, то підтягувальний резистор
залишається увімкненим на кнопці 1 (верхній). Відпускання та натискання на неї
зможе перевести пульт у нормальний режим, однак у цій ситуації струм витоку
через цей резистор може становити до 80 мкА [11-13].
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 18
2 РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ
2.1 Основні вимоги до структури системи керування
Система керування безпілотним літальним апаратом мультироторного типу
(квадрокоптером) являє собою складну ієрархічну структуру, що складається з
двох ключових сегментів: наземного – пульта дистанційного керування (ПДК),
який виступає як інтелектуальний термінал введення, та бортового – приймального
пристрою, інтегрованого з обчислювальною системою стабілізації.
Головною відмінністю сучасних систем керування квадрокоптерами є висока
щільність інформаційного потоку. На відміну від авіамоделей літакового типу,
квадрокоптер є статично нестійкою системою. Це висуває жорсткі вимоги до
кількості та якості каналів передачі даних. Необхідним мінімумом є наявність
чотирьох високоточних пропорційних каналів для керування основними осями:
крен (roll), тангаж (pitch), рискання (yaw) та вертикальна тяга (throttle). Кожен з цих
каналів повинен мати роздільну здатність не менше 1024 кроків (10 біт), що
забезпечується використанням вбудованих АЦП мікроконтролера ATmega8.
Додаткові дискретні канали (AUX) призначені для активації допоміжних сервісів:
перемикання польотних режимів, керування підвісом камери або спрацювання
системи аварійного повернення додому [10, 14].
Бортовий сегмент системи включає приймач, який працює в тісному зв'язку
з польотним контролером. Отримані цифрові дані перетворюються на
високочастотні ШІМ-сигнали або спеціалізовані цифрові протоколи для керування
чотирма незалежними регуляторами обертів. Використання безколекторних
двигунів вимагає надзвичайно низької затримки сигналу, оскільки алгоритми
стабілізації апарату повинні вносити корективи в роботу двигунів сотні разів на
секунду, враховуючи дані з гіроскопів та акселерометрів.
Критично важливими параметрами радіотракту є робоча частота та
коефіцієнт стоячої хвилі (КСХ). Для даного проєкту обрано частотний діапазон
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 19
2400 МГц (2.4 ГГц). Вибір цього діапазону обумовлений можливістю використання
малогабаритних антен з круговою діаграмою спрямованості, що забезпечує
стабільний прийом сигналу незалежно від положення квадрокоптера у просторі.
На відміну від застарілої апаратури, що працювала на частотах 27 МГц або 40 МГц
і потребувала довгих штирьових або феритових антен, НВЧ-діапазон дозволяє
отримати високий коефіцієнт підсилення при мінімальних геометричних розмірах
антенної системи.
Параметр КСХ є визначальним для розрахунку енергетичного бюджету лінії
зв'язку. Оптимально налагодженою вважається антена, КСХ якої на робочій частоті
становить 1.2–1.5. Будь-яке перевищення цих значень призводить до відбиття
потужності назад у передавач, що спричиняє перегрів вихідного каскаду модуля
nRF24L01 та суттєве скорочення дальності зв'язку [15 -17].
Орієнтовний розрахунок зони надійного прийому (зони Френеля) показує,
що для діапазону 2.4 ГГц вплив земної поверхні мінімізується на значно менших
висотах, ніж для низькочастотних систем. Це дозволяє виконувати польоти на
наднизьких висотах без ризику втрати синхронізації через інтерференцію відбитих
хвиль:
Робоча частота апаратури 2400 МГц:
при дальності 500 м – стабільний зв'язок на висотах від 8 м;
при дальності 1000 м – мінімальна висота польоту становить 12 м;
при дальності 2000 м (з використанням підсилювачів PA/LNA) – висота від
20 м.
Сучасна цифрова апаратура зазвича реалізує автоматичний вибір частотних
каналів (Adaptive Frequency Hopping). При ширині каналу в 1 МГц швидкість
передачі корисної інформації може досягати 2 Мбіт/с. Однак для підвищення
завадостійкості та чутливості системи у даній роботі прийнято рішення
використовувати швидкість 250 кбіт/с, що забезпечує додатковий запас енергетики
каналу зв'язку.
Для забезпечення надійної трансляції телеметричних даних та відеосигналу
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 20
необхідний енергетичний запас у лінії зв'язку на рівні +15 дБ відносно порогу
чутливості приймача. Використання на борті антени з круговою діаграмою
(наприклад, типу «конюшина» або звичайний диполь), встановленої на нижній
частині фюзеляжу, дозволяє створити зону покриття у вигляді півсфери,
спрямованої на оператора. Якщо застосувати на наземній стороні спрямовану
антену (типу «хвильовий канал» або патч-антену) з коефіцієнтом направленої дії
(КНД) від 14 до 21 дБ, дальність впевненого керування може бути збільшена у 2-3
рази від базової.
Підсумкові технічні вимоги до проєктованого пульта керування:
Дальність дії: 1000 м (у зоні прямої видимості).
Робочий діапазон частот: 2.400 – 2.483 ГГц.
Тип передачі: цифрова, пакетна (протокол GFSK).
Завадостійкість: використання контрольних сум CRC та апаратного
підтвердження пакетів.
Відносна нестабільність частоти: не більше 10-5.
Ширина діаграми спрямованості: всеспрямована.
Споживана потужність передавального модуля: до 100 мВт (з урахуванням
PA).
Напруга живлення системи: 6.0 В (стабілізована до 3.3 В для МК та
радіомодуля).
Хвильовий опір фідерного тракту: 50 Ом.
2.2 Обґрунтування вибору методів модуляції та кодування
Ефективність та надійність радіоканалу керування БПЛА безпосередньо
залежать від обраної схеми маніпуляції та методів корекції помилок. Різні схеми
модуляції висувають різні вимоги до відношення сигнал/шум (SNR). Для
забезпечення стабільного зв'язку в умовах перешкод (наприклад, у міському
середовищі) необхідно використовувати методи, що поєднують енергетичну
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 21
ефективність та завадостійкість.
У сучасних комп'ютерних системах дистанційного керування
використовуються наступні підходи:
1. DSSS (Direct Sequence Spread Spectrum) та FHSS (Frequency Hopping).
Технології розширення спектра, які забезпечують високу стійкість до вузько-
смугових завад. У даному проєкті реалізовано елементи FHSS, оскільки
мікроконтролер програмно змінює частотний канал при виявленні втрати
пакетів.
2. OFDM (Orthogonal Frequency Division Multiplexing). Надає високу
спектральну ефективність та стійкість до багатопроменевого поширення
сигналу. Проте, через високу складність обчислювальної реалізації та вимоги
до потужності процесора, її застосування в бюджетних вбудованих системах
на базі 8-бітних МК обмежене.
3. Кодування з корекцією помилок (FEC). Використання кодів Ріда-Соломона
або LDPC дозволяє відновлювати втрачені біти інформації без повторного
запиту. Це критично для систем реального часу, де затримка (latency) має
бути мінімальною.
Зважаючи на апаратні можливості та архітектуру мікроконтролера ATmega8,
найбільш раціональним є використання модуляції GFSK [1, 5, 18].
Гаусівська частотна маніпуляція (Gaussian Frequency Shift Keying, GFSK) –
це метод цифрової модуляції, що застосовується в багатьох стандартах, зокрема
Bluetooth, DECT і Wavenis. Цифровий зв’язок полягає у перетворенні символів
дискретного алфавіту на сигнал, який передавальна сторона надсилає в середовище
передавання, а приймальна сторона відновлює з нього початкові символи.
GFSK є розширенням схеми модуляції FSK, в якій частота модульованого
сигналу не змінюється миттєво на початку кожного періоду символу двійкових
даних. В результаті перехід від біта 0 до біта 1 або навпаки стає більш плавним.
Іншими словами, коливання амплітуди та фази модульованого сигналу будуть
відносно меншими порівняно з традиційною FSK. В принципі, FSK реалізується за
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 22
допомогою незалежних локальних генераторів окремо для синфазних та
квадратурних складових, і генератори перемикаються на початку кожного періоду
символу для генерації несучої частоти для модуляції. Як правило, всі незалежні
генератори не матимуть однакової амплітуди та фази на початку періоду символу,
що спричиняє раптові та різкі зміни частоти при кожній зміні біта переданого
сигналу. Таким чином, модульований сигнал FSK буде дуже широким із помітними
бічними пелюстками. Це проілюстровано на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Сигнал з FSK-модуляцією для заданого цифрового сигналу
Якщо такий сигнал приймається приймачем, спотворення, спричинені
бездротовим каналом, а також інші ефекти, такі як перешкоди, теплова регенерація
в приймачі та інші, погіршують характеристики FSK, що не дозволяє коректно
декодувати сигнал із точними значеннями амплітуди та фази після кожного періоду
символу.
У схемі модуляції GFSK гаусовий фільтр встановлюється перед сигналом
форми хвилі основної смуги, тобто сигналом даних, як показано на рисунку 2.1,
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 23
який модулюється схемою модулятора FSK. Включення цього гаусового фільтра
перед модуляцією є відмінністю між GFSK і FSK. Типовий гаусовий фільтр — це
фільтр, імпульсна характеристика якого є гаусовою функцією.
Оскільки гаусова функція у часовій області залишається гаусовою і в
частотній області, частотна характеристика цього фільтра є дуже вузькою. Коли
вхідний сигнал проходить через такий фільтр, ширина спектра відфільтрованого
сигналу зменшується порівняно зі схемою FSK без фільтрації. В результаті будь-
які різкі зміни частоти в FSK відфільтровуються, що робить переходи на початку
кожного періоду символу відносно плавнішими, ніж у FSK. На рисунку 2.2
показано характеристику сигналу GFSK.
Рисунок 2.2 – Відгук сигналу, що пройшов гаусовий фільтр, та сигналу з
GFSK-модуляцією
Цей метод фільтрації зменшує потужність бічних смуг або позасмуговий
спектр, перешкоди від сусідніх каналів, а також спектральну ширину або
пропускну здатність сигналу FSK. Однак таке зменшення спектральної ширини
призводить до розширення в часовій області, що підвищує ймовірність виникнення
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 24
міжсимвольних перешкод (ISI). Тому ретельне проєктування гаусового фільтра з
оптимальними частотами зрізу є дуже важливим для забезпечення мінімізації
ефектів, пов'язаних з ISI. Крім того, для подолання ефектів ISI також можуть
використовуватися інші надійні методи обробки сигналів та вирівнювання каналів.
Цей етап фільтрації перед модуляцією сигналу також називають
формуванням імпульсів, оскільки імпульси даних відфільтровуються для
отримання чистого вихідного сигналу з різкими часами наростання та спаду, що
допомагає точно визначити несучу частоту прийнятого сигналу. Техніка GFSK є
корисною та використовується в широкому діапазоні бездротових систем та
технологій, таких як протокол Bluetooth, IEEE 802.15.4 та Z-wave [2, 8].
2.3 Розробка структурної схеми системи керування
На основі технічних вимог, визначених у попередньому пункті, була
розроблена структурна схема системи керування (рисунок 2.3). Основним
принципом побудови схеми є модульність та мінімізація затримок при обробці
інформації, що є критичним для систем реального часу.
Рисунок 2.3 – Структурна схема пульта керування
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 25
Кожен з блоків виконує функції, наведені нижче.
Блок аналогового вводу (джойстики на базі потенціометрів) виконує роль
первинного перетворювача механічного руху рук оператора в електричний сигнал.
Фактично це інтерфейс введення, що формує аналогову напругу, пропорційну куту
відхилення стіків.
Модуль АЦП (аналого-цифровий перетворювач ATmega8) – здійснює
квантування аналогового сигналу. Оскільки ATmega8 має 10-бітний АЦП, кожне
положення джойстика перетворюється у цифрове значення від 0 до 1023. Це
критично для точності керування (пропорційності).
Центральний процесорний модуль (ядро ATmega8) – виконує функцію
системного контролера. Його завдання:
Обробка переривань. Таймери МК задають частоту опитування датчиків (100
Гц).
Програмна обробка. Обчислення експонент для стабілізації керування в
центрі.
Формування пакетів (інкапсуляція). Дані каналів пакуються в кадри з
додаванням адреси отримувача та контрольної суми (CRC).
Інтерфейс SPI (Serial Peripheral Interface). Високошвидкісна синхронна шина
даних, через яку мікроконтролер керує радіомодулем. Це внутрішня системна
магістраль, що забезпечує швидкість обміну до 4-8 Мбіт/с, що мінімізує системні
затримки.
Радіомодуль передавача реалізує фізичний (PHY) та канальний (MAC) рівні
моделі OSI. Модуль виконує модуляцію GFSK та відповідає за автоматичне
підтвердження пакетів (Auto-ACK). Блок підсилювача потужності в його складі
розширює радіус дії до необхідних 1000 м.
Блок візуалізації (LCD/OLED через I2C): Підключений до системної шини
I2C. Відображає дані телеметрії (напруга АКБ, якість зв'язку), забезпечуючи
людино-машинну взаємодію.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 26
Бортова система (приймач + польотний контролер) безпосередньо в самому
квадрокоптері здійснює зворотне перетворення цифрового кадру в ШІМ-сигнали,
що керують драйверами двигунів.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 27
3 РОЗРОБКА СХЕМИ ПУЛЬТА КЕРУВАННЯ
3.1 Розробка блоку мікроконтролера
Блок мікроконтролера є центральним елементом вбудованої комп'ютерної
системи пульта керування. Він виконує функції збору даних з органів вводу
(джойстиків та кнопок), обробки інформації в реальному часі, керування блоком
візуалізації та організації дуплексного каналу зв'язку з безпілотним літальним
апаратом.
Принципова схема блоку, розроблена на основі структурної схеми зображена
на рисунку 3.1.
В якості центрального процесорного елемента обрано 8-розрядний
мікроконтролер родини AVR – ATmega8 фірми Microchip. Вибір даного МК
обґрунтовано наступними системними вимогами:
1. Архітектура. Використання прогресивної RISC-архітектури, де більшість з
130 команд виконуються за один тактовий цикл. Це забезпечує
продуктивність близько 1 MIPS на кожен МГц тактової частоти, що дозволяє
реалізувати складні алгоритми цифрової фільтрації сигналів (DSP) та
мікшування каналів без значних затримок.
2. Периферія. Наявність вбудованого 8-канального 10-розрядного аналого-
цифрового перетворювача (АЦП), необхідного для точного квантування
сигналів джойстиків. Також критичним є апаратний інтерфейс SPI для
високошвидкісного обміну даними з радіомодулем.
3. Пам'ять. 8 Кбайт Flash-пам'яті програм та 1 Кбайт SRAM достатньо для
розміщення операційної системи реального часу та буферів даних.
4. Енергоефективність. Підтримка режимів зниженого споживання, що є
критичним для мобільного пристрою з живленням від акумуляторів.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 28
Рисунок 3.1 – Схема електрична принципова блоку мікроконтролера
Для забезпечення максимальної швидкодії системи МК працює на тактовій
частоті 16 МГц, що задається зовнішнім кварцовим резонатором (ZQ1 на схемі,
підключений до виводів XTAL1/XTAL2).
Розподіл портів вводу/виводу МК здійснено наступним чином:
А. Підсистема аналогового вводу (Порт C). Для зчитування положення
органів керування використовуються входи АЦП (ADC0-ADC3). До них
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 29
підключені середні виводи чотирьох потенціометрів джойстиків (RV1-RV4 на
схемі). Крайні виводи потенціометрів підключені до шин живлення (+3.3В) та землі
(GND). Таким чином, механічне відхилення джойстика перетворюється на зміну
напруги, яка квантується АЦП. Для стабілізації опорної напруги АЦП до виводу
AREF підключено фільтруючий конденсатор.
Б. Підсистема дискретного вводу (Порт D). Для розширення кількості каналів
без використання додаткових ніжок застосовано метод резистивного дільника на
одному вході АЦП (ADC4). Чотири кнопки (SB1-SB4) підключені через дільники
напруги (R10-R14) до одного аналогового входу. Натискання кожної кнопки (або
їх комбінації) формує унікальний рівень напруги на вході ADC4, який
ідентифікується програмно.
В. Контроль живлення: До входу ADC5 підключено резистивний дільник
напруги (R6-R9), який масштабує напругу акумулятора (6В) до рівня, безпечного
для МК (3.3В). Це дозволяє реалізувати функцію програмного моніторингу заряду
батареї в реальному часі.
Г. Системні інтерфейси (Порт B): Порт B використовується для організації
високошвидкісних цифрових шин:
Шина SPI (MOSI, MISO, SCK, SS): Використовується для зв'язку з
радіомодулем nRF24L01. МК працює в режимі MASTER. Швидкість обміну
даними налаштована на максимумі (CLK/2 або CLK/4), що мінімізує час
транзакцій.
Керування дисплеєм: Виводи PB0-PB2 використовуються як лінії вибору
чіпа (CS), скидання (RST) та вибору типу даних (RS) для LCD-дисплею.
Передача даних на дисплей здійснюється через програмну реалізацію I2C
(TWI) на пінах PC4/SDA та PC5/SCL.
Для внутрішньосхемного програмування (ISP) та налагодження ПЗ
передбачено роз'єм X4, підключений до ліній SPI та RESET. Внутрішня структура
МК показана на рисунку 3.2.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 30
Рисунок 3.2 – Схема структурна контролера ATmega8
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 31
Ключовим елементом інтерфейсу введення «людина-машина» у даному
проекті обрано систему на базі змінних резисторів (джойстиків), що є найбільш
надійним та точним методом для пропорційного керування БПЛА.
Згідно з наданою принциповою схемою (рисунок 3.1), для керування обрано
варіант з використанням аналогових джойстиків на базі змінних резисторів
(потенціометрів). Кожен джойстик фактично являє собою комбінацію двох
незалежних потенціометрів, що відповідають за горизонтальну (X) та вертикальну
(Y) осі.
Кожен потенціометр (RV1–RV4) підключений за схемою дільника напруги.
Крайні виводи резисторів з’єднані з шиною живлення 3,3 В та загальною шиною
(GND). Середній вивід (повзунок), напруга на якому змінюється пропорційно куту
нахилу стіка, підключений безпосередньо до аналогових входів мікроконтролера
ATmega8 (порт PC0–PC3).
Технічні особливості підключення:
1. Квантування сигналу. Мікроконтролер використовує вбудований 10-
розрядний АЦП для перетворення напруги на середньому виводі у цифровий
код. При напрузі 0 В результат перетворення становить 0, а при +3,3 В – 1023.
2. Стабілізація опорної напруги. Для виключення похибок вимірювання,
викликаних коливаннями живлення, у схемі передбачено підключення
фільтруючого конденсатора до виводу AREF МК. Це забезпечує стабільну
точку відсікання для АЦП.
3. Визначення нейтралі. У програмному забезпеченні реалізовано алгоритм
калібрування, який приймає значення поблизу 512 (центральне положення
потенціометра) за нейтральний стан, що дозволяє компенсувати механічні
допуски джойстиків.
Вбудовані аналого-цифрові перетворювачі мають наступний принцип
роботи.
Число на цифровому виході АЦП розраховується на підставі відношення
вхідної напруги до повного номіналу напруги аналого-цифрового перетворювача.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 32
Якщо на вхід АЦП з номінальною напругою 5 В подається напруга 3 В, то на
цифровому виході встановиться число, що відповідає 3/5 роздільній здатності
перетворювача. У мікроконтролері ATMega8 застосовується АЦП розрядністю в
10 біт, відповідно максимальне можливе значення на його виході 210 – 1 = 1023.
Таким чином, напрузі 3 В на аналоговому вході відповідає 3/5*1023 = 614 на
цифровому виході.
АЦП мікроконтролера дозволяє подавати напругу на один з 5 аналогових
входів (порт С). Результат перетворення зберігається в регістровій парі ADCH
(старший байт): ADCL (молодший байт) у вигляді 10-бітового числа.
У мікроконтролерах AVR для управління режимом АЦП використовуються
два регістри: регістр управління ADCSR і регістр мультиплексування ADMUX
(визначає, які з 5 входів порту С є аналоговими).
Для контролю заряду батареї необхідно забезпечити ділення напруги Uвх=6 В
до Uвих=3,3 В. Для цього застосуємо симетричні дільники напруги R6=R9 та R7=R8.
Послідовне з’єднання резисторів R6, R7 перетворює вхідну напругу Uвх у
струм:
,
який створює падіння напруги на резисторах R6, R7. Вихідна напруга, яка
знімається з резистора R7, становить
Струм Івх через дільник не повинен перевищувати 1 мА. Тоді резистор R6:
кОм.
Потужність резистора R6:
мВт.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 33
Для R6 застосуємо резистор Р1-12-0,125 2,7 кОм±1%.
Резистор R7:
кОм.
Потужність резистора R7:
мВт.
Для R7 застосуємо резистор Р1-12-0,125 3,3 кОм±1%.
Для визначення натискання кнопкових перемикачів доцільно застосувати
одну лінію АЦП з розділенням дільниками напруги. Тобто натисканню однієї з
чотирьох кнопок буде визначення відповідної напруги. Якщо ж будуть натиснуті
одночасно декілька, то також повинна бути певна напруга, яка не буде рівна кожній
з кнопок окремо.
Приймемо наступні значення напруги: SB1 – 2.7 В, SB2 – 2.25 В, SB3 – 1.65 В,
SB4 – 1.1 В.
Таким чином розрахуємо дільники напруги для кожної з кнопок, прийнявши
струмо-обмежуючий резистор R14 – Р1-12-0,125 2,2 кОм±1%.
Резистор R10:
кОм.
Для R10 застосуємо резистор Р1-12-0,125 10 кОм±1%.
Резистор R11:
кОм.
Для R11 застосуємо резистор Р1-12-0,125 4.7 кОм±1%.
Резистор R12:
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 34
кОм.
Для R12 застосуємо резистор Р1-12-0,125 2.2 кОм±1%.
Резистор R13:
кОм.
Для R13 застосуємо резистор Р1-12-0,125 1.1 кОм±1%.
Струм Івх через аналогові контролери не повинен перевищувати 1 мА. Тоді
резистор їх опір:
кОм.
Потужність резистора RV1:
мВт.
Отже для RV1-RV4 застосуємо аналогові контролери типу 252A103A60NB,
які мають такі параметри:
Електричний опір 10 кОм.
Опір ізоляції 100 МОм.
Крутний момент 200 Н/м.
Потужність пропускання 0.0125 Вт.
Постійна напруга 5 В.
Кут повороту 600.
3.2 Розробка програмного забезпечення системи управління
Програмне забезпечення (ПЗ) пульта керування розроблене на мові
програмування С з використанням середовища Microchip Studio. ПЗ побудоване за
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 35
принципом суперциклу з використанням переривань таймерів для забезпечення
детермінованості часу відгуку системи.
Після подачі живлення мікроконтролер виконує ініціалізацію внутрішньої
периферії та зовнішнього трансивера nRF24L01. Згідно з протоколом Enhanced
ShockBurst, конфігурація радіомодуля включає налаштування регістрів через шину
SPI.
Основні параметри конфігурації:
швидкість передачі – встановлено 250 Кбіт/с для досягнення максимальної
чутливості та дальності зв'язку;
потужність передавача – 0 dBm (з урахуванням зовнішнього підсилювача PA
це забезпечує необхідне покриття);
частотний канал – обрано канал поза межами роботи стандартних Wi-Fi
мереж для мінімізації інтерференції;
CRC – активовано 16-бітний циклічний код для контролю цілісності пакетів.
Критично важливим етапом є перетворення даних від АЦП у команди
керування. Оскільки джойстики на базі потенціометрів схильні до електричних
шумів та мають механічні допуски, програмне забезпечення реалізує наступні
етапи обробки:
1. Цифрова фільтрація – використання ковзного середнього (Moving Average)
для згладжування значень АЦП.
2. Формування мертвої зони – програмне ігнорування малих відхилень поблизу
центрального положення (значення 512 ± 10), що запобігає дрейфу БПЛА.
3. Експоненційне перетворення – масштабування лінійного сигналу АЦП у
нелінійну криву для забезпечення більшої точності маневрування при малих
відхиленнях стіків.
Структура пакету даних – для мінімізації часу займання ефіру, дані
пакуються у структуру об'ємом 8 байт:
Байт 0-3 – значення осей (Roll, Pitch, Throttle, Yaw), стиснені до 8-бітного
формату.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 36
Байт 4 – стан кнопок SB1-SB4 (бітова маска).
Байт 5 – службова інформація (ідентифікатор пакету).
Зв'язок з радіомодулем реалізований через драйвер SPI. Нижче наведено
фрагмент коду ініціалізації передачі:
void nRF24_SendData(uint8_t *data) {
CE_LOW(); // Перехід у режим конфігурації
SPI_Write(W_TX_PAYLOAD); // Команда запису даних
for(int i=0; i<PAYLOAD_SIZE; i++) {
SPI_Write(data[i]); // Передача байтів пакету
}
CE_HIGH(); // Ініціалізація радіоімпульсу (передача)
_delay_us(15); // Тривалість імпульсу за специфікацією
nRF24
CE_LOW();
}
Лістинг 1 – Фрагмент коду ініціалізації передачі
Програмне забезпечення підтримує режим Auto-ACK з Payload. Це означає,
що після кожної відправки команди пульт автоматично переходить у режим
прийому на короткий проміжок часу (250-500 мкс). Якщо квадрокоптер успішно
отримав пакет, він надсилає у відповідь дані про напругу свого акумулятора. Ця
інформація дешифрується мікроконтролером та виводиться на дисплей у
реальному часі.
Такий підхід забезпечує високу надійність: якщо пульт не отримує
підтвердження протягом 3-х циклів поспіль, ПЗ активує візуальне попередження
про втрату зв'язку.
На рисунку 3.5 представлена часова діаграма передачі одного байта даних
між мікроконтролером ATmega8 та радіомодулем nRF24L01.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 37
Рисунок 3.3 – Часова діаграма транзакції по шині SPI
Для обміну даними між мікроконтролером та радіомодулем
використовується SPI Mode 0 (CPOL=0, CPHA=0). Згідно з часовою діаграмою,
процес відбувається за наступним алгоритмом:
1. Активація (CSN Low). Транзакція починається з переведення лінії CSN (Chip
Select Not) у стан логічного нуля. Це сигналізує радіомодулю про початок
обміну.
2. Синхронізація (SCK). Мікроконтролер генерує вісім тактових імпульсів на
лінії SCK. Частота тактування для ATmega8 у даному проекті встановлена як
(4 МГц), що забезпечує стабільну передачу при довжині провідників до 10-
15 см.
3. Передача команди (MOSI). По кожному передньому фронту (rising edge)
тактового імпульсу радіомодуль зчитує біт даних з лінії MOSI. Першим
передається старший біт (MSB). Зазвичай першим байтом йде команда
(наприклад, 0xA0 для запису Payload).
4. Зворотний зв'язок (MISO). Одночасно з передачею по MOSI, радіомодуль
виштовхує дані по лінії MISO. У системах на базі nRF24L01 під час передачі
першого байта команди по MISO завжди повертається вміст регістру статусу
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 38
(STATUS register), що дозволяє МК миттєво дізнатися про стан переривань
або черги FIFO.
5. Завершення (CSN High). Після передачі останнього біта лінія CSN
повертається у високий стан, що завершує транзакцію та ініціює виконання
команди всередині радіомодуля.
3.3 Розробка схеми підключення дисплею
Згідно з технічним завданням та структурною схемою в складі пульта
керування квадрокоптером використано дисплей для відображення різноманітної
службової інформації. Схема електрична принципова цього блоку зображена на
рисунку 3.4.
В якості дисплею застосуємо LCD LPH8731-3C, який має наступні
параметри:
Напруга живлення 1,6...3,6 В.
Струм споживання 5 мА.
Роздільна здатність 101х80 пікселів.
Кольоровість кольоровий.
Рисунок 3.4 – Схема електрична принципова підключення дисплею LCD
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 39
Призначення виводів дисплею наступне:
1 - CS - Chip Select. При установці в "0" контролер дисплея приймає
інформацію;
2 - RESET - вивід для скидання контролера;
3 - RS - вивід для визначення типу переданих даних ("0" - команда, "1" - дані);
4 - CLK - виведення тактового сигналу для передачі даних;
5 - DAT - виведення передачі даних;
6 - VDD - до джерела живлення від +1.6V до +3.6V;
7 - GND - загальний дріт (земля);
8 - LED_1A - виведення живлення підсвічування;
9 - LED_К - виведення катодів світлодіодів підсвічування (до GND);
10 - LED_2A - виведення живлення підсвічування.
У відповідності з технічною документацією для контролера екрану існує 2
типи даних, що приймаються, – команда або дані. Для вибору типу даних
використовується окремий пін. У іншому ж, процедура передачі даних однакова.
Рисунок 3.5 – Часова діаграма обміну даними МК з дисплеєм
Якщо під час передачі даних стан CS зміниться Low -> High, прийом даних
припиниться. А ось у кінці передачі даних, перемикати CS вгору не обов'язково
(але рекомендується).
Струмообмежуючі опори R4-R5 розраховується з умови:
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 40
Ом.
Потужність резистора R4-R5:
мВт.
Відповідно з отриманими результатами розрахунків для R4-R5 застосуємо
резистор Р1-12-0,125 240 Ом±1%.
3.4 Розробка блоку бездротового з’єднання
Один із важливих та високо-технологічних блоків даного пристрою є
передавач ВЧ радіоколивань, який працює на частоті 2,4 ГГц. Від нього залежить
дальність дії системи керування квадрокоптера.
Ще на етапі розробки структурної схеми було визначено використати
стандартний бездротовий модуль NRF24L01+PA+LNA. На модулі розташована
основна мікросхема nRF24L01+, поруч встановлений кварцовий резонатор в SMD
виконанні, підсилювач потужності зібраний на 16 контактному чіпі RFaxis
RFX2401C (у корпусі QFN), він забезпечує посилення до 20 дБ, а так само
електричне обв'язування. Зв'язок здійснюється в двонаправленому режимі через
інтерфейс SPI (Serial Peripheral Interface), для цього передбачений 8 контактний
роз'єм.
На модулі NRF24L01+PA+LNA розташований SMA роз’єм для кріплення
зовнішньої антени, зразкова довжина антени 100 мм, поряд з роз'ємом
розташовується чотири отвори для припаювання зовнішній антени.
Мікрочіпи типу nRF24L01+ для радіозв’язку від норвезької компанії Nordic
Semiconductor набули значної популярності.
Вони дозволяють забезпечити комунікацію між двома мікроконтролерними
пристроями на частоті 2,4 ГГц. Чіпи здійснюють обмін на швидкості до 2 Мбіт на
секунду і беруть на себе такі функції, як формування пакетів, обчислення
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 41
контрольної суми, підтвердження прийому і навіть автоматичну повторну
передачу. При цьому різні енергозберігаючі режими дозволяють економно
витрачати енергію під час роботи від батарей. Все це, у поєднанні з невеликою
вартістю чіпів та модулів на їх основі, дозволило їм здобути популярність.
Зображення монтажної плати модуля NRF24L01+PA+LNA показано на
рисунку 3.6.
Рисунок 3.6 – Модуль плати NRF24L01+PA+LNA
Параметри модуля NRF24L01+PA+LNA:
Напруга живлення: 3В…3.6В.
Споживаний струм при потужності 0dBm: 45 мА.
Споживаний струм при передачі 2 Мбіт: 115 мА.
Максимальна вихідна потужність: +20dBm.
Частота: 2.4 ГГц.
Коефіцієнт посилення антени (макс.): 2dBi.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 42
Швидкість передачі: 2MB – 520 м.
Швидкість передачі: 1 MB – 750 м.
Швидкість передачі: 250 Kb – 1000 м.
Розміри: 46мм x 17мм x 12мм.
Інтерфейс: SPI.
Схема електрична принципова радіо модуля показана на рисунок 3.7.
Рисунок 3.7 – Схема електрична принципова NRF24L01+PA+LNA
Хоча максимальна швидкість передачі в радіоефір становить 2 Мбіт/с, при
увімкненому режимі підтвердження прийому за один сеанс обміну може бути
передано 32 байти корисних даних. Один сеанс обміну включає в себе 2
калібрування схеми PLL (при переході в режим прийому і при переході в режим
передачі), кожне по 130 мкс, і передачу супутніх даних, що складають структуру
пакета, як у прямому, так і у зворотному напрямку (у вигляді підтвердження).
При мінімальній довжині поля адреси 3 байти і поля CRC 1 байт, довжина
допоміжних даних при відправці і пакета підтвердження складе 49 біт. Отже, одна
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 43
передача пакета з 32 байтами даних із підтвердженням доставки займе мінімум 437
мкс при швидкості 2 Мбіт/с і 614 мкс при швидкості 1 Мбіт/с. Отже, теоретична
максимальна можлива швидкість передачі становитиме 73 226,5 байт на секунду
при швидкості обміну 2 Мбіт/с, і 52 117,3 байт на секунду при швидкості обміну 1
Мбіт/с.
При відключенні автоматичного контролю доставки кількість переданих
корисних даних за одиницю часу може бути значно підвищена. У цьому випадку,
однак, слід пам'ятати, що хоча б один раз на 4 мс має відбуватися перекалібрування
PLL передавача (TX settling), яке займає 130 мкс.
Теоретична гранична швидкість передачі даних за умови вимкненого
автопідтвердження та контролю доставки становитиме 203 016 байт на секунду
при швидкості 2 Мбіт/с і 101 508 — при швидкості 1 Мбіт/с.
Максимальна потужність передавача самого чіпа (без зовнішніх
підсилювачів) – 0 дБм (1 мВт); чутливість приймача — -82 дБм при швидкості 2
Мбіт/с і -85 дБм при швидкості 1 Мбіт/с.
Чіп працює на частотах у діапазоні 2400–2525 МГц. Конкретна частота з
цього діапазону з кроком у 1 МГц задається налаштуваннями.
Енергоспоживання чіпа становить близько 0,9 мкА в режимі power-down, до
11,3 мА при передачі, до 13,5 мА при прийомі та 26 і 320 мкА в режимах готовності
(standby-I і standby-II). Використання автоматизації в передачі пакета дозволяє
мінімізувати час перебування в енергоємних режимах, тим самим значно
знижуючи енергоспоживання пристроїв, що працюють у режимі передавача.
Для розуміння роботи цифрового модуля передачі та прийому даних для
пульта керування квадрокоптера приведемо блок-схеми його алгоритмів роботи
при передачі та отриманні інформаційних повідомлень показані на рисунках 3.8 та
3.9 відповідно.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 44
Рисунок 3.8 – Блок-схема алгоритму роботи передачі даних
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 45
Рисунок 3.9 – Блок-схема алгоритму роботи прийому даних
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 46
Для правильної реалізації обміну даними між мікроконтролером та
бездротовим модулем необхідно розглянути режим синхронної передачі даних по
інтерфейсу SPI.
Інтерфейс Serial Peripheral Interface (SPI) призначений для обміну даними з
периферійними пристроями (LCD екрани, карти пам'яті тощо).
При обміні даними по цьому інтерфейсу мікроконтролер ATmega8 працює в
режимі головного пристрою (MASTER), до якого можна підключити 1 або декілька
ведених блоків (SLAVE). Передача даних починається, коли ведений пристрій
активізується ведучим по лінії SS. Передача даних відбувається таким чином:
Провідний пристрій записує байт, що підлягає передачі, в зсувний регістр
SPDR.
При кожному тактовому імпульсі (тактові імпульси задаються виходом SCK)
провідний пристрій переміщає 1 біт даних на вихід MOSI, а ведений пристрій
одночасно передає 1 біт даних на вхід MISO ведучого. Таким чином за 8
тактових імпульсів пристрою Master і Slave обмінюються 1 байтом даних.
Після закінчення передачі даних в регістрі SPCR встановлюється прапор
запиту на переривання.
Поточна передача даних може бути передчасно завершена подачею в лінію
SS логічної одиниці. Схема передачі даних по шині SPI показана на рисунку 3.10:
Рисунок 3.10 – Схема передачі даних по шині SPI
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 47
До мікроконтролера Atmega8 можна підключити декілька ведених пристроїв.
Активним буде той, на вхід SS якого поданий лог.0.
Регістр управління SPCR:
7 6 5 4 3 2 1 0
SPIE SPE DORD MSTR CPOL CPHA SPR1 SPR0
SPIE=1 : переривання після завершення передачі даних по SPI дозволене.
SPE=1 : активація інтерфейсу SPI. При вступі сигналу скидання SPE
переводиться в стан балка.0 і інтерфейс SPI відключається.
DODR=1: першим передається молодший розряд байту даних. При DODR=0
першим передається старший розряд байту даних.
MSTR=0 - Atmega8 визначається як ведений пристрій (SLAVE). MSTR=1 -
мікроконтролер з інтерфейсом SPI визначається як провідний пристрій. Якщо лінія
SS (висновок 2 порти B) налагоджена в якості входу, то при низькому рівні сигналу
на цій лінії MSTR скидається в лог.0.
CPOL=1 - на лінії SCK в неактивному стані знаходиться сигнал високого
рівня. За допомогою цього розряду, а також розряду CPHA встановлюється один з
чотирьох можливих режимів передачі даних.
SPR0, SPR1 призначені для вибору частоти того, що тактує на лінії SCK (у
режимі Master). Якщо мікроконтролер працює в режимі SLAVE, то ці регістри не
мають ніякого значення
До складу модуля входить також підсилювач радіочастоти RFX2401C, який
саме і дає змогу збільшити відстань передачі до 1 км.
Він має такі параметри:
Максимальна напруга живлення: 4В.
Напруга контролю живлення: 3.6 В.
Споживаний струм: 100 мА.
Коефіцієнт підсилення: +22dBm.
Частота: 2.4 ГГц.
Коефіцієнт підсилення антени (макс.): 2dBi.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 48
Коефіцієнт підсилення малого сигналу: +25 dB.
Вхідний і вихідний опір: 50 Ом.
Швидкість перемикання: 800 нс.
3.5 Організація живлення пульта
Стабільність роботи мікропроцесорної системи та радіочастотного тракту
безпосередньо залежить від якості живлення. Оскільки пульт керування є
мобільним пристроєм, джерелом первинної енергії обрано акумуляторну батарею
(G1) з номінальною напругою +6В. Проте, компоненти системи мають різні вимоги
до рівнів напруги: мікроконтролер та периферія потребують +5В, а радіомодуль
nRF24L01 та деякі типи датчиків – +3.3В.
Для вирішення цієї задачі розроблено двокаскадну систему стабілізації
(рисунок 3.11).
Рисунок 3.11 – Схема блоку живлення
Первинна напруга від акумулятора G1 подається на вхід лінійного
стабілізатора DA2.
Призначення. Зниження напруги з +6В до стабільних +5В, необхідних для
живлення цифрової логіки мікроконтролера та підсвічування дисплея.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 49
Особливості. Використання стабілізатора дозволяє нівелювати просідання
напруги акумулятора під час його розряду, забезпечуючи неперервну роботу
обчислювального ядра.
В якості стабілізатора використаємо параметричні стабілізатори у вигляді
інтегральних мікросхем: L78L05CD та .
Параметри L78L05CD:
Максимальна вхідна напруга 40 В.
Максимальний вихідний струм 1,5 А.
Стабілізована вихідна напруга +5, +12, -12 В.
Максимальна розсіювальна потужність 50 Вт.
Максимальна частота 1 кГц.
Напруга відключення стабілізації 2 В.
Струм короткого замикання 3,3 А.
Діапазон регулювання напруги 68 дБ.
Струм відсічки 6 мА.
Оскільки радіомодуль nRF24L01 є вкрай чутливим до завад по живленню та
має робочий діапазон напруги 1.9–3.6В, застосовано другий послідовний каскад на
базі стабілізатора DA3.
В якості стабілізованого елемента живлення застосуємо мікросхему
понижуючого перетворювача напруги LM1117S-3.3 з наступними параметрами:
Максимальна вхідна напруга 12 В
Максимальний вихідний струм 1 А.
Стабілізована вихідна напруга +3,3 В.
Максимальна частота 10 кГц.
Напруга відключення стабілізації 3 В.
Струм короткого замикання 2 А.
Діапазон регулювання напруги 75 дБ.
Струм відсічки 10 мА.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 50
Вихідний шум 0,003 %.
При розробці принципової схеми використана стандартна схема ввімкнення
перетворювача, а тому значення фільтруючих ємностей, що забезпечуються
конденсаторами доберемо наступними:
С13 – К10-47-(0805) 50В 1 мкФ±10%; С16 – К10-47-(0805) 50В 0,1 мкФ±10%.
В якості елементів живлення можна застосувати 4-ри елементи живлення
типу ААА з номінальною напругою 1,5В чи аналогічний типорозмір акумуляторів
з напругою 1,2 В.
Вибір послідовного (каскадного) підключення стабілізаторів замість
паралельного обґрунтований наступними інженерними факторами:
1. Покращена фільтрація. Другий стабілізатор (DA3) працює на вже очищеній
напрузі після першого каскаду, що забезпечує «надчисте» живлення для
радіо-тракту.
2. Розподіл теплового навантаження. Різниця напруги на кожному окремому
стабілізаторі є невеликою, що зменшує нагрів компонентів та підвищує
загальний ККД системи при використанні лінійних регуляторів.
3. Захист. Така топологія створює додатковий бар'єр для захисту найбільш
вразливих компонентів (радіомодуля) від можливих сплесків напруги в
первинному ланцюзі акумулятора.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 51
ВИСНОВКИ
У даній кваліфікаційній роботі проведено повний цикл проєктування та
дослідження системи дистанційного керування безпілотним літальним апаратом
(передавальної частини). На основі проведеної роботи можна зробити наступні
висновки:
В ході аналізу сучасних засобів радіокерування було встановлено, що
найбільш критичними параметрами є затримка сигналу та стійкість до завад.
Обрана архітектура на базі мікроконтролера ATmega8 та трансивера nRF24L01
дозволила досягти оптимального балансу між вартістю системи та її
функціональними можливостями. Мікроконтролер ATmega8, незважаючи на свою
8-бітну архітектуру, повністю задовольнив вимоги щодо швидкодії обробки
аналогових сигналів з джойстиків та формування пакетів даних у реальному часі.
Особливу увагу приділено роботі у діапазоні 2,4 ГГц. Застосування модуляції
GFSK забезпечило високу спектральну ефективність та стійкість до інтерференції
від побутових Wi-Fi мереж. Впровадження цифрової шини SPI для зв’язку між МК
та радіомодулем дозволило досягти швидкості обміну даними, що перевищує
необхідну частоту оновлення команд керування, забезпечуючи плавне та точне
пілотування.
В роботі обґрунтовано та реалізовано двокаскадну систему стабілізації
напруги. Використання лінійних стабілізаторів для формування ліній +5 В та +3,3
В дозволило мінімізувати електричні шуми, що є критично важливим для
стабільної роботи 10-бітного АЦП та чутливого приймально-передавального
блоку. Впроваджена система моніторингу напруги первинного джерела живлення
(батарей типу ААА) дозволяє оператору вчасно отримувати попередження про
критичний розряд, що підвищує безпеку експлуатації БПЛА та запобігає аварійним
ситуаціям через втрату керування.
Розроблена система керування містить:
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 52
Чотири аналогові канали на базі двох двовісьових джойстиків, що
забезпечують пропорційне керування по осях Roll, Pitch, Yaw та Throttle.
Програмна реалізація «мертвих зон» та експоненційного масштабування
значно покращила ергономіку керування.
Чотири цифрові канали (кнопки) для перемикання режимів польоту та
активації додаткових функцій.
Графічний кольоровий дисплей, який у реальному часі відображає
телеметричну інформацію: рівень сигналу, напругу бортового та наземного
акумуляторів, що робить систему інформативною та сучасною.
В рамках роботи було розроблено ПЗ на мові С, яке базується на принципах
детермінованого циклу. Реалізовано алгоритми цифрової фільтрації вхідних
сигналів, що дозволило усунути тремтіння стіків. Програмний код оптимізовано за
об’ємом пам’яті, що залишає ресурс для подальшого розширення функціоналу
(наприклад, додавання меню налаштувань або підтримки GPS-координат на
дисплеї).
Результатом проектування став пакет документації, що містить:
Схему електричну принципову, яка відповідає нормам ЕСКД.
Програмний код, готовий до прошивки в мікроконтролер.
Узагальнюючи результати, можна стверджувати, що поставлені у технічному
завданні цілі досягнуті в повному обсязі. Розроблений пристрій є
конкурентоспроможним прототипом пульта керування, який може бути
використаний як для аматорських моделей, так і як база для спеціалізованих систем
моніторингу та розвідки. Теоретичні дослідження, проведені в роботі, підкріплені
практичними розрахунками та успішною програмною реалізацією.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 53
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ПДК – пульт дистанційного керування.
БПЛА – безпілотний літальний апарат.
FHSS – frequency-hopping spread spectrum.
АЦП – аналого-цифрове перетворення.
CRC – надлишкова контрольна сума.
ШІМ – широтно-імпульсна модуляція.
FPV – вид від першої особи.
AUX – додаткові дискретні канали.
КСХ – коефіцієнт стоячої хвилі.
НВЧ – діапазон надвисоких частот.
AFH – автоматичний вибір частотних каналів.
SNR – відношення сигнал/шум.
OFDM – orthogonal frequency division multiplexing.
GFSK – гаусівська частотна маніпуляція.
ISI – ймовірність виникнення міжсимвольних перешкод.
DSP – цифрова обробка сигналів.
LCD – рідко-кристалічний дисплей.
SMD – поверхневий монтаж.
SPI – serial peripheral interface.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 54
ДОДАТОК А
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
__________________
«___» ____________ 2026 року
Пульт дистанційного керування квадрокоптером
Специфікація
482.ЧДТУ.62203-01
Листів 2
Розробник _____________ Камран АЛІЄВ
Керівник _____________ Анатолій ЧЕПИНОГА
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62203-01 12 01
Позначення Найменування Примітка
Документація
482.ЧДТУ.62203-01 12 01 Текст програми
ДОДАТОК Б
Пульт дистанційного керування квадрокоптером
Текст програми
482.ЧДТУ.62203-01 12 01
Листів 4
Розробник _____________ Камран АЛІЄВ
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62203-01 12 01
Лістинг програми для МК
#define F_CPU 16000000UL
#include <avr/io.h>
#include <util/delay.h>
#include <avr/interrupt.h>
// Визначення пінів для nRF24L01
#define CE_PIN PB1
#define CSN_PIN PB2
// Структура пакету даних (Payload)
typedef struct {
uint8_t throttle;
uint8_t yaw;
uint8_t pitch;
uint8_t roll;
uint8_t buttons;
} Payload;
Payload transmit_data;
// Ініціалізація SPI
void SPI_Init() {
DDRB |= (1<<PB3)|(1<<PB5)|(1<<CSN_PIN)|(1<<CE_PIN); // MOSI, SCK, CSN, CE як
виходи
SPCR |= (1<<SPE)|(1<<MSTR)|(1<<SPR0); // Master mode, fosc/16
PORTB |= (1<<CSN_PIN); // CSN High
}
// Передача байта по SPI
uint8_t SPI_Transmit(uint8_t data) {
SPDR = data;
while(!(SPSR & (1<<SPIF)));
return SPDR;
}
// Ініціалізація АЦП
void ADC_Init() {
ADMUX = (1<<REFS0); // Опорна напруга AVCC (5V)
ADCSRA = (1<<ADEN)|(1<<ADPS2)|(1<<ADPS1); // Предільник 64
}
// Зчитування каналу АЦП
uint16_t ADC_Read(uint8_t ch) {
ch &= 0x07;
ADMUX = (ADMUX & 0xF8) | ch;
ADCSRA |= (1<<ADSC);
while(ADCSRA & (1<<ADSC));
return ADCW;
}
// Функція відправки пакету на nRF24L01
void nRF24_Transmit(Payload *p) {
PORTB &= ~(1<<CSN_PIN); // CSN Low
SPI_Transmit(0xA0); // Команда запису W_TX_PAYLOAD
SPI_Transmit(p->throttle);
SPI_Transmit(p->yaw);
3
482.ЧДТУ.62203-01 12 01
SPI_Transmit(p->pitch);
SPI_Transmit(p->roll);
SPI_Transmit(p->buttons);
PORTB |= (1<<CSN_PIN); // CSN High
// Імпульс на CE для активації передачі
PORTB |= (1<<CE_PIN);
_delay_us(15);
PORTB &= ~(1<<CE_PIN);
}
int main(void) {
SPI_Init();
ADC_Init();
// Налаштування кнопок (Порт D)
DDRD = 0x00;
PORTD = 0xFF; // Підтягувальні резистори
while (1) {
// 1. Зчитування джойстиків (10 біт -> 8 біт для економії трафіку)
transmit_data.throttle = ADC_Read(0) >> 2;
transmit_data.yaw = ADC_Read(1) >> 2;
transmit_data.pitch = ADC_Read(2) >> 2;
transmit_data.roll = ADC_Read(3) >> 2;
// 2. Зчитування кнопок (бітова маска)
transmit_data.buttons = PIND & 0x0F;
// 3. Відправка даних
nRF24_Transmit(&transmit_data);
// 4. Затримка для стабілізації частоти пакетів (50 Гц)
_delay_ms(20);
}
}
Фор Зона Поз Позначення Найменування Кіл. Примітка
Документація
А4 ЧДТУ.262203.001 ПЗ Пояснювальна записка
А3 ЧДТУ.262203.001 Е1 Схема структурна
А3 ЧДТУ.262203.001 Е3 Схема електрична принципова
ЧДТУ.262203.001 СП
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Розробив Алієв К. Літера Лист Листів
Перевірив Чепинога А.В. Пульт дистанційного
керування Н 1
Рецензент Бурмістров С. квадрокоптером
Н. контроль Гресько С.О. Специфікація Кафедра ІБ та КІ
група ЗКМС-2305
Затвердив Лавданський А.О.
×ÄÒÓ.262002.001 Å1
˳ò. Ìàñà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Ïóëüò äèñòàíö³éíîãî
Ðîçðîá. À볺â êåðóâàííÿ êâàäðîêîïòåðà
Ïåðåâ³ð. ×åïèíîãà Ñõåìà åëåêòðè÷íà ïðèíöèïîâà
Ò.êîíòð. Àðêóø Àðêóø³â 1
Í.êîíòð. Ãðåñüêî Êàôåäðà ²Áʲ, ÇÊÌ-2205
Çàòâ. Ëàâäàíñüêèé
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A4
²íâ. ¹ îðèã. ϳäï. ³ äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. ³ äàòà Äîâ³ä. ¹ Ïåðâ. çàñòîñ.
×ÄÒÓ.262002.001 Å1
SB1 R10
1 2
SB2 R11
1 2
SB3 R12
1 2
HG1 X2 X4 SB4 R13
LCD L_B 1 1 1 1 2
CS 2 2 2
RST 3 3 3 DD2
RS 4 4 4 1 PD3/INT1 MCU PD2/INT0 32
CLK 5 5 5 2 R14
PD4/XCK PD1/TXD 31
DAT 6 6 6 3 GND PD0/RXD 30
VCC 7 7 7 4 VCC PC6/RST 29
GND 8 8 8 5 GND PC5 28 RV1
C11 L_A 9 9 9 6 27 RV2
C10 10 10 10 7 VCC PC4
GND
8 PB6/XAL1 PC3 26 RV3
R4 R5 9 PB7/XAL2 PC2 25 RV3
DA1 DD1 X3 X5 10 PD5/T1 PC1 24
C1 C2 16 1 C7 20 1 1 1 11 PD6/AIN0 PC0 23
VCC TX/RX NC GND MCU CE 22
15 NC GND 2 19 DVCC TX/RX CSN 2 2 2 12 PD7/AIN1 ADC7
PB0/ICP1 GND 21
14 VCC GND 3 18
C3 13 4 17 VCC SCK 3 3 3 13
4 4 4 14 PB1/OC1A ARFF 20
DNC TXRX R1
12 5 16 GND MOSI 5 5 5 15 PB2/OC1B ADC6 19
NC TXEN IREF MISO PB3/OC2 AVCC 18 R6
11
X1 9 GND RXEN 6 R3 15 VCC IRQ 6 6 6 16 PB4/MISO PB5/SCK 17
10 GND NC 7 R2 L1 14
8 13 GND VCC 7 7 7
ANT GND 8 8 8 R7
C4 C5 12 ANT2 GND X6 X8
L3 11 ANT1 XC2 9 1
PA XC1 10 2
L2 ZQ1
C9 C12 C14 C15 R8
C6 C8 X7
R9
G1 DA2 DA3
1 IN OUT 2
STU OUT 3 3 STU
2 GND C13 IN C16
GND 1
×ÄÒÓ.262002.001 Å3
˳ò. Ìàñà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Ïóëüò äèñòàíö³éíîãî
Ðîçðîá. À볺â êåðóâàííÿ êâàäðîêîïòåðà
Ïåðåâ³ð. ×åïèíîãà
Ò.êîíòð. Ñõåìà åëåêòðè÷íà ïðèíöèïîâà Àðêóø Àðêóø³â 1
Í.êîíòð. Ãðåñüêî Êàôåäðà ²Áʲ, ÇÊÌ-2205
Çàòâ. Ëàâäàíñüêèé
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A3
²íâ. ¹ îðèã. ϳäï. ³ äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. ³ äàòà Äîâ³ä. ¹ Ïåðâ. çàñòîñ.
1
4 2
3 3
2 4
1
×ÄÒÓ.262002.001 Å3
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Теорія і практика побудови та застосування робототехнічних
(безпілотних) комплексів і систем: монографія. Ю. Г. Даник, І. І. Балицький; Нац.
акад. Держ. прикордон. служби України ім. Богдана Хмельницького.
Хмельницький: НАДПСУ, 2019. 595 с.
2. Безпілотні літальні апарати. Основні терміни та визначення: тлумачний
словник. С.О. Шаптала, Є.О. Романенко, Р.В. Хращевський. Київ: Ліра-К, 2023. 175
с.
3. Сучасні безпілотні авіаційні комплекси: навч. посіб. Богуслаєв В. О. [та
ін.]; Нац. ун-т "Запоріз. політехніка". Запоріжжя: Мотор Січ, 2022. 212 с.
4. Смоляр В.Г. Мікроконтролерна система управління безпілотними
літальними апаратами / В.Г. Смоляр, І.І. Слюсарь, К.О. Васильєв, В.С. Олефір //
Проблеми інфокомунікацій: матеріали І Всеукр. наук.-техн. конф., 13-14 листоп.
2017 р. ПолтНТУ ім. Ю. Кондратюка, Нац. транспорт. ун-т, НТУ«ХПІ», ВКСС
ВІТІ. Полтава: ПолтНТУ, 2017. C. 20-21.
5. Jha A. Wireless Remote Using 2.4 Ghz NRF24L01 : Simple Tutorial Using of
NRF24L01 & Arduino. URL: https://www.instructables.com/Wireless-Remote-Using-
24-Ghz-NRF24L01-Simple-Tutor/. Дата звернення: 26.04.2026.
6. Wireless remote using 2.4ghz nrf24l01 module with Arduino. URL:
https://www.instructables.com/Wireless-Remote-Using-24Ghz-NRF24L01-Module-
With-A/. Дата звернення: 26.04.2026.
7. Бондаренко І. М., Бородін О. В., Карнаушенко В. П. Мікропроцесорні
системи контролю та керування: навч. посібник для студентів ЗВО. Харків:
ХНУРЕ, 2020. 244 с.
8. Bensky A. Short-range Wireless Communication, 3rd Edition. Intermediate to
advanced. August 2019. 462 p.
9. Gonzalez F., Antonios T. Tsourdos UAV Based Remote Sensing. Volume 2.
Special Issue Editors. 2017. 406 p.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 63
10. Волканін Є.Є. Схемотехніка безпілотних літальних апаратів: навч. посіб.
/ Є.Є. Волканін; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ, Кременчуцк. льотний
коледж. Харків: ХНУВС, 2024. 108 с.
11. Tooley M., Wyatt D. Aircraft Electrical and Electronic Systems. Principles,
operation and maintenance. 1st ed. Oxford, 2009. 425 p.
12. Маланчук Є.З. Моделювання та аналіз цифрових схем. Підручник / Є.З.
Маланчук, В.В. Макаренко, В.М. Співак, Г. Г. Власюк, А.В. Рудик. Рівне: НУВГП,
2018. 463 с.
13. Остапенко М. Матеріали для вивчення основ програмування БПЛА. URL:
https://dou.ua/forums/topic/52615/. Дата звернення: 03.05.2026.
14. Комп’ютерна схемотехніка: підручник / [Азаров О. Д., Гарнага В. А.,
Клятчeнкo Я. М., Тарасенко В. П.]. Вінниця: ВНТУ, 2018. 230 с.
15. Аполлонов Д.В., Бібікова К.І., Шибаєв В.М., Єфімова І.Є. Формування
алгоритмів системи автоматичного управління перетворюваного безпілотного
літального апарату // Праці МАІ. 2022. № 122. DOI: 10.34759/trd2022-122-23
16. Заболотній С. В. Цифрове оброблення сигналів: Посібник для студентів
напряму підготовки 6.050901 "Радіотехніка" усіх форм навчання [Електронний
ресурс] / Авт.-укл. С.В. Заболотній; За ред. проф. Ю.Г. Леги; М-во освіти і науки
України, Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси: ЧДТУ, 2010. 119 с.
17. Теорія та синтез вентильних двигунів постійного струму: монографія / В.
І. Ткачук, І. Є. Біляковський, О. В. Макарчук та ін. Львів: Вид-во Львів. полі-
техніки, 2011. 288 с.
18. Ніколаєнко Б.А., Рома О.М., Самборський І.І., Шолохов С.М., Юрченко
О.В. Основи цифрової обробки сигналів: навчальний посібник. Київ: ІСЗЗІ КПІ ім.
Ігоря Сікорського, 2021. 171 с.
19. ДСТУ 3008-2015. Державний стандарт України. Документація. Звіти у
сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. К: УкрНДНЦ, 2016. 26 с.
Арк.
ЧДТУ.262203.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 64