Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10256Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | ЛАВДАНСЬКИЙ, Артем | - |
| dc.contributor.author | БУРЯК, Денис | - |
| dc.date.accessioned | 2026-10-27T06:39:22Z | - |
| dc.date.available | 2026-10-27T06:39:22Z | - |
| dc.date.issued | 2026 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10256 | - |
| dc.description.abstract | Метою виконання даної кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» є розробка проекту комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський», яка забезпечує стабільну роботу користувачів, ефективний обмін даними між функціональними зонами, доступ до спільних інформаційних ресурсів, бездротове підключення службових пристроїв, захист інформації та можливість подальшого масштабування мережевої інфраструктури. Загальний обсяг роботи становить 105 сторінок, 5 розділів, 9 рисунків, 7 таблиць, 10 формул, 21 використане джерело та 5 додатків. У роботі розглянуто теоретичні основи побудови комп’ютерних мереж, виконано аналіз об’єкта проектування, визначено функціональні зони офісу та сформовано вимоги до майбутньої мережі. Проведено розрахунок кількості портів, IP-адресації, пропускної здатності, кількості точок бездротового доступу та масштабованості мережі. У межах технічного рішення обрано ієрархічну зіркоподібну топологію, підібрано мережеве обладнання, розроблено структурну та логічну схеми, організовано VLAN, маршрутизацію між сегментами, бездротовий доступ і засоби захисту мережі. Також сформовано конструкторську документацію, специфікацію обладнання, систему маркування підключень, IP-адресацію, VLAN та рекомендації щодо експлуатації, адміністрування і резервного копіювання. Практична цінність роботи полягає в тому, що запропоноване проектне рішення може бути використане як основа для побудови або модернізації офісної локальної мережі середнього розміру. Розроблена мережа забезпечує запас портів, адресного простору та пропускної здатності, підтримує логічне розділення користувачів, бездротовий доступ, засоби захисту та можливість подальшого супроводу. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | КОМП’ЮТЕРНА МЕРЕЖА | uk_UA |
| dc.subject | ЛОКАЛЬНА МЕРЕЖА | uk_UA |
| dc.subject | НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ» | uk_UA |
| dc.subject | VLAN | uk_UA |
| dc.subject | IP-АДРЕСАЦІЯ | uk_UA |
| dc.subject | МАРШРУТИЗАЦІЯ | uk_UA |
| dc.subject | WI-FI | uk_UA |
| dc.subject | МЕРЕЖЕВЕ ОБЛАДНАННЯ | uk_UA |
| dc.subject | ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА | uk_UA |
| dc.title | Комп’ютерна мережа офісу НСК «Олімпійський» | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | 123 Комп’ютерна інженерія (Комп'ютерні системи та мережі) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 1_ТИТУЛКА_Буряк_Друк-merged.pdf Restricted Access | 2.52 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до кваліфікаційної роботи бакалавра на тему:«Комп’ютерна мережа офісу НСК «Олімпійський»» ЧДТУ.262204.001 ПЗ Виконав: студент 4 курсу, групи КМ-2205 спеціальності 123 – «Комп’ютерна інженерія» за освітньою програмою – «Комп’ютерні системи та мережі» Денис БУРЯК Керівник к.т.н., доцент Артем ЛАВДАНСЬКИЙ Рецензент к.т.н., старший викладач кафедри інформаційних технологій Черкаського Національного університету ім. Б.Хмельницького Тетяна СТАБЕЦЬКА «ЗАХИСТ ДОЗВОЛЯЮ» Завідувач кафедри ІБ та КІ к.т.н., доцент _______ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ Черкаси 2026 року Форма № Н-9.01 ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет: інформаційних технологій і систем Кафедра: інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр Спеціальність 123 – Комп’ютерна інженерія Освітня програма Комп’ютерні системи та мережі «ЗАТВЕРДЖУЮ» Завідувач кафедри ІБ та КІ к.т.н., доцент _____________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ «16» березня 2026 року ЗАВДАННЯ на кваліфікаційну роботу бакалавра студенту Буряку Денису Сергійовичу (прізвище, ім‘я, по батькові) 1. Тема роботи: Комп’ютерна мережа офісу НСК «Олімпійський» Керівник роботи: к.т.н., доцент Лавданський Артем Олександрович (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) затверджені наказом університету від «12» березня 2026 р. № 56/03-03 2. Строк подання студентом роботи: 3. Вихідні дані до роботи: 1. Архітектура та топологія: ієрархічна модель побудови мережі, топологія «зірка». 2. Серверна частина: виділений сервер підприємства (VLAN 80) для аутентифікації, зберігання файлів та резервного копіювання. 3. Бази даних: локальні бази облікових записів користувачів та RADIUS-сервер. 4. Мережеве обладнання: комутатори доступу (24 порти), центральний комутатор ядра мережі, маршрутизатор Cisco (або аналог) та точки бездротового доступу. 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити): Вступ 1. Теоретичні основи побудови комп’ютерних мереж 2. Аналіз об’єкта проєктування та потреб комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» 3. Розрахункове обґрунтування параметрів комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» 4. Технічне рішення з побудови комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» 5. Конструкторська документація та супровід проєктного рішення Висновки Додатки Список використаних джерел 15.. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів): 1. Топологія комп’ютерної мережі офісу НСК “Олімпійський” 2. Налаштування проміжних пристроїв 6. Консультанти розділів роботи: Розділ Прізвище, ініціали Підпис, дата консультанта завдання видав завдання прийняв 7. Дата видачі завдання: 16 березня 2026 року КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН Термін № з/п Назва етапів роботи виконання Примітка етапів роботи 1 Вибір та уточнення теми кваліфікаційної 16.03 – 22.03 виконано роботи, визначення мети і завдань дослідження 2 Збір і опрацювання літературних джерел з виконано питань побудови комп’ютерних мереж 23.03 – 29.03 3 Аналіз об’єкта проектування та особливостей виконано офісної інфраструктури НСК “Олімпійський” 30.03 – 08.04 4 Формування вимог до комп’ютерної мережі та визначення функціональних зон офісу 09.04 – 15.04 виконано 5 Розрахунок основних параметрів мережі: виконано кількості портів, IP-підмереж,VLAN, пропускної 16.04 – 22.04 здатності та точок доступу 6 Обгрунтування вибору топології мережі та мережевого обладнання 23.04 – 29.04 виконано 7 Розробка структурної схеми комп’ютерної мережі офісу НСК “Олімпійський” 30.04 – 05.05 виконано 8 Розробка логічної схеми, мережі, організація виконано VLAN та маршрутизації між сегментами 06.05 – 12.05 9 Оформлення пояснювальної записки, списку виконано джерел, додатків і графічного матеріалу 13.05 – 15.05 10 Подання роботи на відгук та рецензування 16.05 – 18.05 виконано Студент ___________________________ Денис БУРЯК (підпис) Керівник роботи ___________________________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ (підпис) АНОТАЦІЯ Метою виконання даної кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» є розробка проекту комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський», яка забезпечує стабільну роботу користувачів, ефективний обмін даними між функціональними зонами, доступ до спільних інформаційних ресурсів, бездротове підключення службових пристроїв, захист інформації та можливість подальшого масштабування мережевої інфраструктури. Загальний обсяг роботи становить 105 сторінок, 5 розділів, 9 рисунків, 7 таблиць, 10 формул, 21 використане джерело та 5 додатків. У роботі розглянуто теоретичні основи побудови комп’ютерних мереж, виконано аналіз об’єкта проектування, визначено функціональні зони офісу та сформовано вимоги до майбутньої мережі. Проведено розрахунок кількості портів, IP-адресації, пропускної здатності, кількості точок бездротового доступу та масштабованості мережі. У межах технічного рішення обрано ієрархічну зіркоподібну топологію, підібрано мережеве обладнання, розроблено структурну та логічну схеми, організовано VLAN, маршрутизацію між сегментами, бездротовий доступ і засоби захисту мережі. Також сформовано конструкторську документацію, специфікацію обладнання, систему маркування підключень, IP-адресацію, VLAN та рекомендації щодо експлуатації, адміністрування і резервного копіювання. Практична цінність роботи полягає в тому, що запропоноване проектне рішення може бути використане як основа для побудови або модернізації офісної локальної мережі середнього розміру. Розроблена мережа забезпечує запас портів, адресного простору та пропускної здатності, підтримує логічне розділення користувачів, бездротовий доступ, засоби захисту та можливість подальшого супроводу. Ключові слова: КОМП’ЮТЕРНА МЕРЕЖА, ЛОКАЛЬНА МЕРЕЖА, НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ», VLAN, IP-АДРЕСАЦІЯ, МАРШРУТИЗАЦІЯ, WI-FI, МЕРЕЖЕВЕ ОБЛАДНАННЯ, ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА. ABSTARCT The purpose of this qualification work for the degree of Bachelor is to develop a computer network project for the office of NSC "Olympic", which ensures stable user operation, effective data exchange between functional areas, access to shared information resources, wireless connection of service devices, information protection and the possibility of further scaling of the network infrastructure. The total volume of the work is 105 pages, 5 sections, 9 figures, 7 tables, 10 formulas, 21 sources used and 5 appendices. The work considers the theoretical foundations of building computer networks, analyzes the design object, determines the functional areas of the office and forms requirements for the future network. The number of ports, IP addressing, bandwidth, number of wireless access points and network scalability are calculated. Within the framework of the technical solution, a hierarchical star topology was selected, network equipment was selected, structural and logical diagrams were developed, VLAN, routing between segments, wireless access and network protection were organized. Design documentation, equipment specifications, connection labeling system, IP addressing, VLAN and recommendations for operation, administration and backup were also formed. The practical value of the work lies in the fact that the proposed design solution can be used as a basis for building or upgrading a medium-sized office local area network. The developed network provides a reserve of ports, address space and bandwidth, supports logical separation of users, wireless access, protection and the possibility of further support. Key words: COMPUTER NETWORK, LOCAL NETWORK, NSC "OLIMPIISKY", VLAN, IP ADDRESSING, ROUTING, WI-FI, NETWORK EQUIPMENT, INFORMATION SECURITY. ЗМІСТ ВСТУП..........................................................................................................4 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ6 1.1 Основні поняття та призначення комп’ютерних мереж..........6 1.2 Класифікація комп'ютерних мереж...........................................8 1.3 Топологія комп'ютерних мереж...............................................11 1.4 Мережеві протоколи передачі даних.......................................13 1.5 Мережеве обладнання...............................................................16 1.6 Методи захисту та безпека комп'ютерних мереж..................16 2 АНАЛІЗ ОБ’ЄКТА ПРОЄКТУВАННЯ ТА ПОТРЕБ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ ОФІСУ НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ»..........19 2.1 Загальна характеристика об’єкта проєктування.....................19 2.2 Аналіз потреб офісної комп’ютерної мережі.........................21 2.3 Аналіз функціональних зон офісу НСК «Олімпійський».....24 2.4 Формування вимог до комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський»...............................................................................28 2.5 Критерії оцінки якості проєктного рішення...........................31 3 РОЗРАХУНКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ ОФІСУ НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ»..........34 3.1 Вихідні дані для розрахунку параметрів мережі....................34 3.2 Розрахунок необхідної кількості портів, комутаторів...........36 3.3 Розрахунок IP-адресації та кількості підмереж......................39 3.4 Розрахунок пропускної здатності мережі...............................41 3.5 Обґрунтування кількості точок бездротового доступу.........43 3.6 Оцінка масштабованості мережі..............................................44 ЧДТУ.262204.001 ПЗ Змн.Арк. № докум. Підпис Дат РозрКобив Буряк Д.С а Літ. Лист Листів Керівник Лавданський Комп’ютерна мережа 2 87 Рецаензен Стабецька офісу НСК Нт.Контро ГТр. есько С.О. «Олімпійський» Кафедра ІБ та КІ Зльатфверди Лавданський гр. КМ-2205 Пояснювальна записка в е д р а К К - 0 6 4 ТЕХНІЧНЕ РІШЕННЯ З ПОБУДОВИ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ ОФІСУ НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ»...........................................................48 4.1 Вибір топології комп’ютерної мережі.....................................48 4.2 Вибір мережевого обладнання.................................................50 4.3 Розробка структурної схеми мережі........................................53 4.4 Розробка логічної схеми мережі..............................................57 4.5 Організація VLAN.....................................................................60 4.6 Налаштування маршрутизації між сегментами мережі.........66 4.7 Організація бездротового доступу .......................................... 71 4.8 Засоби захисту комп’ютерної мережі ..................................... 75 5 КОНСТРУКТОРСЬКА ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА СУПРОВІД ПРОЄКТНОГО РІШЕННЯ.......................................................................79 5.1 Документація до структурної та логічної схеми мережі.......79 5.2 Специфікація мережевого обладнання та кабельної інфраструктури................................................................................82 5.3 Маркування підключень, IP-адресація та VLAN...................86 5.4 Рекомендації щодо експлуатації, адміністрування та резервного копіювання...................................................................89 ВИСНОВКИ...............................................................................................95 ДОДАТКИ: А – Топологія комп’ютерної мережі офісу НСК “Олімпійський Б – Налаштування VLAN на центральному комутаторі В – Налаштування acces-портів на комутаторі SW1 Г – Налаштування trunk-портів на центральному комутаторі Д – Налаштування підінтерфейсів маршрутизатора СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................103 Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 3 а ВСТУП Сучасний розвиток інформаційних технологій значною мірою пов’язаний із широким використанням комп’ютерних мереж. Комп’ютерні мережі забезпечують обмін інформацією між різними пристроями, надають доступ до спільних ресурсів та дозволяють організувати ефективну роботу інформаційних систем підприємств і організацій. У сучасних умовах функціонування будь-якої установи або підприємства практично неможливе без надійної та ефективної мережевої інфраструктури. Комп’ютерні мережі відіграють важливу роль у забезпеченні взаємодії між користувачами, доступу до баз даних, використання серверних ресурсів та організації колективної роботи з інформацією. Використання сучасних мережевих технологій дозволяє значно підвищити ефективність роботи підприємств, оптимізувати процес обробки інформації та забезпечити швидкий доступ до необхідних ресурсів. Одним із таких об’єктів є Національний спортивний комплекс «Олімпійський», який є одним із найбільших спортивних комплексів України. Для забезпечення ефективної роботи адміністративних служб, технічного персоналу та інформаційних систем необхідна надійна комп’ютерна мережа, що дозволяє організувати швидкий доступ до інформаційних ресурсів та забезпечити безпечний обмін даними. Проєктування комп’ютерної мережі передбачає виконання комплексного аналізу потреб організації, вибір оптимальної топології мережі, підбір відповідного мережевого обладнання, а також розробку структури мережі та системи її захисту. Важливим аспектом є також забезпечення масштабованості мережі, що дозволяє розширювати її у майбутньому без значних змін у структурі. Метою кваліфікаційної роботи є розробка проєкту комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський», яка забезпечить стабільну роботу Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 4 а користувачів, ефективний обмін даними між функціональними зонами, доступ до спільних інформаційних ресурсів, бездротове підключення службових пристроїв, захист інформації та можливість подальшого масштабування мережевої інфраструктури. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 5 а 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ У сучасному інформаційному суспільстві комп’ютерні мережі є невід’ємною складовою функціонування більшості організацій, підприємств та установ. Вони забезпечують ефективний обмін інформацією між користувачами, доступ до спільних ресурсів, централізоване зберігання даних та можливість організації спільної роботи з інформаційними системами. Розвиток інформаційних технологій сприяв значному поширенню комп’ютерних мереж у різних сферах діяльності людини. Використання мережевих технологій дозволяє підвищити ефективність управління інформаційними потоками, забезпечити швидку передачу даних та оптимізувати роботу інформаційних систем. Проєктування та побудова комп’ютерних мереж потребує врахування багатьох факторів, серед яких важливими є тип мережі, її структура, використовувані протоколи передачі даних, мережеве обладнання та методи забезпечення інформаційної безпеки. Правильний вибір цих параметрів дозволяє створити ефективну, надійну та масштабовану мережеву інфраструктуру. У даному розділі розглядаються теоретичні основи побудови комп’ютерних мереж, основні поняття та принципи їх функціонування, класифікація комп’ютерних мереж, типи мережевих топологій, мережеві протоколи передачі даних, а також основні види мережевого обладнання та методи забезпечення безпеки комп’ютерних мереж. 1.1 Основні поняття та призначення комп’ютерних мереж Комп’ютерна мережа являє собою сукупність взаємопов’язаних комп’ютерів, серверів, мережевого обладнання та інших пристроїв, які Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 6 а об’єднані каналами зв’язку з метою забезпечення обміну інформацією та спільного використання ресурсів[18]. Основною метою створення комп’ютерних мереж є забезпечення ефективної передачі даних між користувачами та інформаційними системами. Завдяки використанню мережевих технологій користувачі отримують можливість швидкого доступу до різноманітних інформаційних ресурсів, програмного забезпечення, баз даних та інших сервісів. Однією з важливих функцій комп’ютерних мереж є забезпечення спільного використання ресурсів. До таких ресурсів можуть належати сервери, принтери, системи зберігання даних, мережеві додатки та інші інформаційні ресурси. Використання спільних ресурсів дозволяє значно знизити витрати на обладнання та підвищити ефективність використання інформаційних систем. Комп’ютерні мережі також забезпечують можливість організації централізованого зберігання інформації. Це дозволяє спростити процес адміністрування даних, підвищити рівень їх захисту та забезпечити резервне копіювання інформації. Ще однією важливою функцією комп’ютерних мереж є забезпечення взаємодії між користувачами. За допомогою мережевих технологій користувачі можуть обмінюватися повідомленнями, передавати файли, працювати з корпоративними інформаційними системами та використовувати різноманітні мережеві сервіси. З розвитком інформаційних технологій комп’ютерні мережі постійно вдосконалюються. З’являються нові мережеві протоколи, технології передачі даних та засоби забезпечення безпеки інформації. Це дозволяє створювати більш продуктивні, надійні та захищені мережеві інфраструктури. Таким чином, комп’ютерні мережі є важливим елементом сучасних інформаційних систем, що забезпечує ефективний обмін даними, спільне використання ресурсів та організацію взаємодії між користувачами. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 7 а 1.2 Класифікація комп'ютерних мереж Комп’ютерна мережа — сукупність пристроїв, з’єднаних каналамипередавання даних, для спільного користування апаратними, програмними та інформаційними ресурсами під керуванням спеціального програмного забезпечення.[18] Комп’ютерні мережі призначені для: швидкого обміну даними між окремими комп’ютерами даних; віддаленого керування комп’ютерами; спільного доступу до периферійних пристроїв. У комп’ютерній мережі комп’ютери можуть виконувати різні функції. Комп’ютер, який керує розподілом ресурсів мережі, називають сервером (від англ. server — той, хто подає); комп’ютери, які користуються ресурсами мережі, називають клієнтами, або робочими станціями. Розглянемо класифікацію комп’ютерних мереж детально. Рисунок 1.1 – Класифікація комп’ютерних мереж За територією мережі поділяються таким чином. Персональні (PAN, від англ. Personal Area Network — мережа особистого простору, персональна мережа) — мережі для взаємодії пристроїв, що належать одній людині та об’єднують її власні електронні Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 8 а пристрої: персональні комп’ютери, ноутбуки, планшети, смартфони, комунікатори. Локальні (LAN, від англ. Local Area Network — мережа локального простору) — з’єднують пристрої, розташовані на порівняно невеликій відстані один від одного, зазвичай у межах однієї або кількох сусідніх будівель, наприклад мережа навчального закладу. Міські, регіональні (MAN, від англ. Metropolitan Area Network — мережа міського простору) — обласні й національні мережі. Приміром, www.ukr.net — це українська національна мережа. Глобальні (WAN, від англ. Wide Area Network — мережа широкого простору) — об’єднують комп’ютерні мережі. Найвідомішою глобальною мережею є Інтернет. За способом передавання даних мережі поділяють на кабельні (дротові) і бездротові[18]. Кабельною (дротовою), називають мережу якщо середовищем передавання даних є кабель. У такому середовищі дані передаються електричними або оптичними сигналами. Сьогодні використовують такі типи кабелів: Кручена пара — це декілька пар скручених мідних дротів у кольоровій пластиковій ізоляції . Пучки кручених пар дротів захищає зовнішнє обплетення. Такий кабель ви- користовують у телефонному зв’язку та в більшості мереж Ethernet (від англ. ether — ефір і net — мережа) — це пакетна технологія передачі даних, яка застосовується при побудові комп’ютерних мереж[8,18]. Залежно від типу кабелю максимальна відстань передавання даних без підсилення сигналу становить від 15 до 100 м, а швидкість передавання даних може досягати 100 Гбіт/с. Коаксіальний кабель — це кабель із ізольованою мідною оточеною металевою оболонкою-екраном. Такий кабель використовують для Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 9 а під’єднання комп’ю терів до мережі та поширення сигналів телебачення. Максималь- на відстань передавання даних без підсилення сигналу становить 500 м, максимальна швидкість передавання даних може досягати 10 Мбіт/с. Оптоволоконний кабель — це скляна або пластикова нитка, що використовується для перенесення світла за допомогою повного внутрішнього відображення. Структура оптоволоконного кабелю схожа на структуру коаксіального кабелю. Але замість центрального мідного дроту в такому кабелі використовується тонке (діаметром близько 1–10 мкм) оптоволокно, а замість внутрішньої ізоляції — скляна або пластикова оболонка, що не дозволяє світлу виходити за межі оптоволокна. Застосування цього кабелю дозволяє реалізувати найшвидший на сьогодні спосіб передавання даних. Відстань передавання даних без підсилення сигналу становить 50 км, а швидкість передавання даних сягає від 10 Гбіт/с до 4–8 Тбіт/с. Бездротовою називають мережу, в якій дані передаються радіосигналами. Стандартами бездротових мереж є: Wi-Fi (від англ. Wireless Fidelity — бездротова точність) — стандарт для обладнання бездротових мереж і торгова марка консорціуму Wi-Fi Alliance, до якого входять найбільші виробники комп’ютерного устаткування та обладнання Wi-Fi. WiMAX, Mobile WiMAX, Mobile-Fi — технології бездротових мереж, які призначено для використання разом із технологією Wi-Fi (або замість неї) із метою розширення бездротових мереж. Зокрема, мережа WiMAX забезпечує кращий доступ до Інтернету, ніж Wi-Fi, і має більшу площу покриття. LTE (від англ. Long-Term Evolution — довготривалий розвиток, часто позначається як 4G LTE) — стандарт бездротової високошвидкісної Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 10 а передачі даних для мобільних телефонів і інших терміналів, що працюють із даними. Bluetooth — стандарт для бездротових персональних мереж. Технологія забезпечує обмін даними між кишеньковими та стаціонарними комп’ютерами, мобільними телефонами, ноутбуками, принтерами, цифровими фотокамерами тощо. 1.3 Топологія комп'ютерних мереж Топологією називають фізичне розташування вузлів мережі один відносно одного та способи їхнього з’єднання лініями зв’язку. Комп’ютерні мережі поділяються також за топологією. Існують три базові топології («загальна шина», «кільце», «зірка») та додаткові, що є модифікацією або поєднанням базових, наприклад топологію «дерево» можна розглядати як комбінацію декількох «зірок»[18]. Кожна топологія накладає певні вимоги. Топологія «загальна шина» передбачає використання одного кабелю, до якого під’єднуються всі комп’ютери мережі. Надіслане з будь-якого комп’ютера мережі повідомлення поширюється на всі інші комп’ютери мережі. Кожний із них перевіряє, кому адресовано повідомлення. Опрацьовує повідомлення лише той комп’ютер, якому воно адресоване. Комп’ютери можуть передавати дані лише послідовно, оскільки лінія зв’язку одна і спільна. Всі комп’ютери мають рівні права, все обладнання є ідентичним. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 11 а Рисунок 1.2 – Топологія «загальна шина» Топологія «кільце» — топологія, в якій кожен комп’ютер з’єднано лініями зв’язку лише з двома іншими від одного він тільки отримує інформацію, а іншому тільки передає. Комп’ютери в «кільці» не є повністю рівноправними: одні обов’язково отримують інформацію від комп’ютера, який надсилає повідомлення в цей момент, раніше, а інші — пізніше. Рисунок 1.3 – Топологія «кільце» У топології «зірка» всі комп’ютери мережі приєднано до центрального вузла, через який весь обмін інформацією йде від одного комп’ютера до іншого. Як центральний вузол можуть виступати або концентратор чи комутатор — таку топологію називать пасивною Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 12 а «зіркою», або потужний комп’ютер, на який покладається дуже велике навантаження,— таку топологію називають активною «зіркою». Рисунок 1.4 – Топологія «зірка» Будь–яка класифікація мереж є доволі умовною, оскільки реальні конфігурації здебільшого охоплюють одразу декілька класифікаційних груп. 1.4 Мережеві протоколи передачі даних Сучасні пристрої спілкуються між собою переважно за допомогою мережі. Смартфони, комп’ютери, сервери, камери під’єднуються до інтернету для того, щоб передавати або отримувати дані. Щоб різні типи девайсів могли обмінюватися інформацією, потрібно її структурувати таким чином, щоб вона була зрозуміла і відправнику, і отримувачу. Для цього вирішили використовувати стандартизовані етапи взаємодії та вигляд передачі даних. Ці набори правил називаються протоколами. Існує багато різних протоколів, але у цьому матеріалі ми розглянемо лише основні: MAC, IP, TCP/IP, UDP, FTP, DNS, SSH та HTTP. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 13 а MAC, Media Access Control Це унікальний код пристрою, протокол нижнього рівня, з яким часто стикається звичайний користувач. Кожен девайс, що підключений до інтернету, має свою MAC-адресу, тому за нею можна ідентифікувати пристрої у локальній мережі. Цей код безплатно надає виробник девайсу. Більша частина мережевих протоколів використовує один з трьох просторів MAC-адрес: MAC-48, EUI- 48 і EUI-64. Вони керуються IEEE — міжнародною організацією інженерів у галузі електротехніки, радіоелектроніки та радіоелектронної промисловості. MAC-адреса виглядає приблизно так: 00-50-B6-5B-CA-6A. Перші 6 знаків коду позначають виробника, а інші — серійний номер інтерфейсу. IP, Internet Protocol Це протокол маршрутизації та адресації пакетів даних. IP-адреси, як і MAC, є унікальними для кожного пристрою. Вони дозволяють комп’ютерам знаходити та визначати один одного в мережі. Дані, які передаються через інтернет, діляться на невеликі пакети. Кожен з них має інформацію про IP-адресу пристрою, який має отримати цю інформацію. Далі після передачі пакети обробляються різними способами залежно від того, який протокол використовувався спільно з IP: TCP чи UDP. TCP/IP, Transmission Control Protocol/Internet Protocol TCP — один з основних протоколів інтернету; стандарт, який дозволяє обмінюватися даними. Його перевага у тому, що він забезпечує правильний порядок отримання пакетів даних і дозволяє виправити помилки передачі інформації. У випадку тайм-ауту сервер намагається ще раз передати дані, які не дісталися кінцевої точки. З’єднання здійснюється за допомогою спеціального алгоритму, що передбачає надсилання запиту та підтвердження з’єднання між двома девайсами. Мінус роботи даного протоколу — це низька швидкість, бо для надійної передачі необхідно більше часу. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 14 а UDP, User Datagram Protocol Це протокол транспортного рівня, що орієнтується на повідомлення: він дає змогу пристроям і програмам передавати дані в мережі без перевірки їх доставки. Такий протокол частіше використовується для обміну інформацією під час трансляцій або для зв’язку у live-режимі. На відміну від TCP, UDP перед передачею даних не створює з’єднання між пристроями, не гарантує доставку пакетів та не перевіряє, чи дійшла інформація до отримувача. Проте він працює швидше за TCP внаслідок того, що відправляє меншу кількість пакетів. FTP, File Transfer Protocol Цей протокол — один з найстаріших, він був створений для передавання і окремих файлів, і пакетів. Проте він має суттєвий недолік — слабкий захист, тому його не можна використовувати для передачі чутливих даних. Цей тип протоколу можуть вибрати компанії, які не працюють з конфіденційними файлами і не пов’язані зі сферою фінансів чи охороною здоров’я. SSH, Secure Shell На відміну від FTP, це безпечний протокол передачі даних, тому, якщо є можливість, варто вибрати саме його. В основному SSH використовують для віддаленої роботи із серверами, а також для надійного перенесення великої кількості даних, як, наприклад, для перенесення сайту від одного хост-провайдера до іншого. DNS, Domain Name System Протокол прикладного рівня, який забезпечує перетворення відомих нам адрес вебсайтів у числові IP-адреси, зрозумілі пристроям. DNS зберігає у базі даних всі імена хостів, що доступні в інтернеті. Коли браузер надсилає запит з іменем хоста, DNS-перетворювач надсилає запит до сервера, щоб отримати IP-адресу хоста. Отже, завдяки цьому протоколу ти отримуєш доступ до бажаних інтернет-ресурсів. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 15 а HTTP, Hypertext Transfer Protocol Протокол прикладного рівня, що призначений для передавання гіпертекстових документів і пов’язаних із ними мультимедійних файлів. Він є основою роботи всіх сайтів в інтернеті. Взаємодія між клієнтом (браузером) та сервером відбувається у вигляді обміну повідомленнями. Також існує HTTPS — це окремий протокол мережі: той самий HTTP, але він має спеціально налаштоване шифрування для передачі конфіденційної інформації. 1.5 Мережеве обладнання Мережеве обладнання — це сукупність пристроїв і технологій, які забезпечують з’єднання, управління, моніторинг та безпеку комп’ютерних мереж[21]. Вони відіграють критичну роль у функціонуванні сучасних інформаційних систем, дозволяючи користувачам ефективно обмінюватися даними, отримувати доступ до ресурсів і забезпечувати комунікацію між різними пристроями. 1.6 Методи захисту та безпека комп'ютерних мереж 1. Фізичний рівень захисту[2]: Це базовий етап, який часто ігнорують, але він є фундаментом безпеки. • Вибір середовища передачі: Використання оптичного кабелю є найбільш захищеним рішенням, оскільки він унеможливлює прослуховування та зняття інформації через електромагнітне випромінювання. • Екранування: Для коротких відстаней доцільно використовувати екрановану звиту пару для захисту від електромагнітних впливів. • Організаційні заходи: Необхідно забезпечити обмеження фізичного доступу до кабельних каналів, серверних та комутаційних вузлів, а також впровадити системи відеоспостереження. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 16 а 2. Технологічні методи захисту на канальному рівні (L2): Це ключовий розділ, де ви описуєте, як налаштувати обладнання (комутатори) для протидії внутрішнім атакам. • Port Security: Дозволяє жорстко прив'язати MAC-адресу пристрою до конкретного порту комутатора, що запобігає несанкціонованому підключенню сторонніх гаджетів. • Захист від атак на DHCP: Функція DHCP Snooping відфільтровує повідомлення від несанкціонованих DHCP-серверів та будує базу даних законних прив'язок IP-MAC. • Протидія ARP-spoofing: Використання Dynamic ARP Inspection (DAI)дозволяє перевіряти ARP-пакети на відповідність базі даних і відкидати фальшиві повідомлення, що захищає від перехоплення трафіку. • IP Source Guard: Ця функція блокує трафік, якщо IP-адреса відправника не збігається з офіційно отриманою адресою, що зупиняє атаки типу IP-spoofing. 3. Логічна сегментація та контроль доступу • Технологія VLAN: Дозволяє розділити мережу на ізольовані зони (домени широкомовлення), що обмежує розповсюдження шкідливого трафіку та підвищує безпеку груп користувачів. • Протокол IEEE 802.1x: Забезпечує порторієнтовану авторизацію, де доступ до мережі надається лише після перевірки облікових даних користувача на RADIUS-сервері[2,10]. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 17 а Таблиця 1.1 – Методи та технології захисту канального рівня Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 18 а 2 АНАЛІЗ ОБ’ЄКТА ПРОЄКТУВАННЯ ТА ПОТРЕБ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ ОФІСУ НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ» 2.1 Загальна характеристика об’єкта проєктування Національний спортивний комплекс «Олімпійський» є одним із найбільших та найвідоміших спортивних об’єктів України[17,19]. Він розташований у місті Києві за адресою: вул. Велика Васильківська, 55. Об’єкт має важливе значення для проведення спортивних, культурних, організаційних та масових заходів, що потребують належного рівня технічного, інформаційного та адміністративного забезпечення[17,19]. НСК «Олімпійський» є багатофункціональною спортивною ареною, яка використовується для проведення футбольних матчів, легкоатлетичних змагань, культурно-розважальних та інших масових заходів. З огляду на масштаби комплексу, його робота потребує ефективної взаємодії між різними службами, підрозділами та інформаційними системами[20]. Офісна частина такого об’єкта виконує важливу роль у забезпеченні адміністративного управління, організації заходів, документообігу, комунікації між працівниками, обробки службової інформації та координації роботи технічного персоналу. Для ефективного виконання цих функцій необхідна надійна комп’ютерна мережа, яка забезпечує стабільний обмін даними, доступ до інформаційних ресурсів, роботу мережевих сервісів та підключення до мережі Інтернет. Загальна місткість стадіону становить близько 70 тисяч глядачів[19], що свідчить про значний масштаб об’єкта та потребу у якісній інформаційній інфраструктурі для забезпечення його функціонування. Велика кількість працівників, службових приміщень, технічних систем та інформаційних потоків потребує використання структурованої мережевої інфраструктури, Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 19 а яка дозволяє організувати роботу різних підрозділів в єдиному інформаційному середовищі. До основних служб і підрозділів, які можуть використовувати комп’ютерну мережу офісу НСК «Олімпійський», доцільно віднести адміністрацію, бухгалтерію, відділ організації заходів, службу безпеки, технічний відділ, ITвідділ, приймальню та серверну зону. Кожен із цих підрозділів має власні функціональні завдання, однак усі вони потребують доступу до спільних інформаційних ресурсів, службових документів, електронної пошти, мережевих принтерів, баз даних та інших сервісів. У межах даної кваліфікаційної роботи офіс НСК «Олімпійський» розглядається як умовний об’єкт проєктування локальної комп’ютерної мережі. Такий підхід дозволяє сформувати проєктну модель офісної інфраструктури, визначити основні функціональні зони, оцінити потреби користувачів та розробити відповідну структуру мережі. Підставою для вибору такого об’єкта є масштаб і багатофункціональність НСК «Олімпійський», який використовується для проведення спортивних, культурно-розважальних та інших масових заходів. Для побудови проєктної моделі офісної мережі доцільно передбачити такі функціональні зони: адміністративну, фінансово-облікову, організаційну, технічну, інформаційно-технічну та зону безпеки. Такий поділ не є описом офіційної внутрішньої структури НСК «Олімпійський», а використовується в роботі як умовна модель для аналізу потреб комп’ютерної мережі та подальшого проєктування її структури. Адміністративна зона в межах проєктної моделі призначена для загального управління діяльністю об’єкта, прийняття організаційних рішень та координації роботи підрозділів. Фінансово-облікова зона передбачає обробку службової та фінансової документації, тому для неї необхідно забезпечити обмежений доступ до інформаційних ресурсів і підвищений рівень захисту даних. Організаційна зона пов’язана з підготовкою та Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 20 а супроводом спортивних, культурних та інших масових заходів, що потребує швидкого обміну інформацією та доступу до актуальних службових даних. Зона безпеки в межах проєкту може використовувати комп’ютерну мережу для доступу до службової документації, систем контролю, засобів моніторингу та систем відеоспостереження. Технічна зона забезпечує підтримку інженерних систем об’єкта, а інформаційно-технічна зона відповідає за адміністрування мережі, налаштування обладнання, обслуговування робочих станцій, захист інформації та забезпечення працездатності мережевої інфраструктури. Таким чином, комп’ютерна мережа офісу НСК «Олімпійський» у межах даної проєктної моделі повинна забезпечувати стабільну роботу користувачів, швидкий доступ до інформаційних ресурсів, захищений обмін даними між функціональними зонами, можливість централізованого адміністрування та подальшого масштабування. Під час проєктування мережі необхідно врахувати масштаб об’єкта, його багатофункціональне призначення, кількість користувачів, типи мережевих пристроїв, вимоги до безпеки, продуктивності та надійності. 2.2 Аналіз потреб офісної комп’ютерної мережі Оскільки НСК «Олімпійський» є багатофункціональною спортивною ареною для проведення спортивних, культурно-розважальних та інших масових заходів, офісна інфраструктура такого об’єкта потребує стабільної системи обміну даними, доступу до інформаційних ресурсів і підтримки роботи службових процесів . У межах даної кваліфікаційної роботи офіс НСК «Олімпійський» розглядається як умовний об’єкт проєктування локальної комп’ютерної мережі. Це означає, що кількість робочих місць, функціональні зони та склад обладнання приймаються як вихідні дані для навчального проєктування, а не як офіційні дані про реальну внутрішню структуру НСК. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 21 а Для забезпечення роботи офісної мережі в межах даної роботи приймається орієнтовна кількість користувачів — 50 робочих місць. Така кількість дозволяє сформувати реалістичну модель офісної локальної мережі середнього розміру, у якій необхідно передбачити робочі станції, сервер, мережеві принтери, комутатори, маршрутизатор, точки бездротового доступу та засоби захисту. Потреби офісної мережі визначаються функціями працівників і типами ресурсів, до яких вони мають доступ. Для адміністративної зони необхідні електронна пошта, службові документи, мережевий друк та доступ до Інтернету. Для фінансово-облікової зони важливим є обмеження доступу до службових ресурсів. Для IT-зони необхідний доступ до мережевого обладнання, серверів та засобів адміністрування. Під час проєктування офісної мережі важливо враховувати не лише кількість користувачів, а й можливість подальшого розширення, підключення бездротових пристроїв, підтримку дротового доступу та централізоване адміністрування. У Cisco Campus LAN and Wireless LAN Solution Design Guide зазначено, що campus-дизайн включає як wired LAN, так і wireless LAN, а також повинен підтримувати змінні потреби організації[4] . Орієнтовний склад користувачів і мережевих пристроїв офісу наведено в таблиці 2.1. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 22 а Таблиця 2.1 — Орієнтовний склад користувачів і мережевих пристроїв офісу Функціональна К-сть робочих зона місць Основні потреби Адміністрація 8 Доступ до документів, пошти, Інтернету, мережевого друку Бухгалтерія 6 Захищений доступ до фінансової інформації та службових ресурсів Відділ організації 10 Обмін файлами, доступ до графіків, заходів планів і службових документів Доступ до системи моніторингу, Служба безпеки 8 відеоспостереження та службової інформації Технічний відділ 8 Доступ до технічної документації та внутрішніх ресурсів ІТ-відділ 5 Адміністрування мережі, серверів, обладнання та облікових записів Приймальна / Доступ до Інтернету, пошти, reception 5 службових документів Разом 50 Крім робочих станцій користувачів, у проєктній мережі доцільно передбачити один файловий або службовий сервер, 2–3 мережеві принтери, 3–4 комутатори, один маршрутизатор або міжмережевий екран, 3 точки бездротового доступу та окрему групу пристроїв для системи відеоспостереження. Такий склад обладнання є умовним і використовується для подальшого розрахунку кількості портів, IP-адресації та формування структури мережі. Важливою потребою офісної мережі є забезпечення розмежування доступу між різними групами користувачів. Наприклад, фінансово-облікова зона не повинна мати відкритий доступ до всіх технічних або Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 23 а адміністративних ресурсів, а звичайні користувачі не повинні мати доступу до налаштувань мережевого обладнання. Для вирішення цього завдання в подальших розділах доцільно передбачити логічний поділ мережі на окремі сегменти. Такий підхід узгоджується з принципами побудови campus LAN, де мережа може мати дротову та бездротову інфраструктуру, а також підтримувати різні групи кінцевих пристроїв . Окрему увагу необхідно приділити захисту мережі. Офісна комп’ютерна мережа повинна бути захищена від несанкціонованого доступу, небажаного зовнішнього трафіку, помилок користувачів та порушення доступу до службових ресурсів. У межах даного розділу ці питання розглядаються на рівні загальних потреб, а детальні технічні рішення щодо VLAN, міжмережевого екрана та політик доступу будуть подані в наступних розділах роботи. Таким чином, аналіз потреб офісної комп’ютерної мережі показує, що майбутня мережа повинна забезпечувати стабільну роботу приблизно 50 користувачів, доступ до спільних ресурсів, захищений обмін даними між функціональними зонами, підключення до мережі Інтернет, роботу бездротового доступу, підтримку серверних ресурсів і можливість подальшого масштабування. Отримані вимоги є основою для вибору топології мережі, мережевого обладнання, структури IP-адресації та методів забезпечення інформаційної безпеки. 2.3 Аналіз функціональних зон офісу НСК «Олімпійський» Для правильного проєктування комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» необхідно визначити основні функціональні зони, які будуть використовувати мережеву інфраструктуру. Такий аналіз дозволяє встановити кількість користувачів, типи мережевих пристроїв, вимоги до доступу, рівень захисту інформації та потреби в обміні даними між окремими групами працівників. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 24 а НСК «Олімпійський» є багатофункціональною спортивною ареною, яка використовується для проведення футбольних матчів, легкоатлетичних змагань, культурно-розважальних та інших масових заходів . Значний масштаб об’єкта підтверджується його місткістю 70 050 глядачів. З огляду на це офісна частина такого комплексу повинна забезпечувати організаційну, адміністративну, технічну та інформаційну підтримку основної діяльності об’єкта[19]. У межах даної кваліфікаційної роботи офіс НСК «Олімпійський» розглядається як умовний об’єкт проєктування локальної комп’ютерної мережі. Це означає, що поділ офісу на функціональні зони не є офіційним описом внутрішньої структури НСК, а використовується як проєктна модель для подальшого аналізу потреб мережі, вибору обладнання, формування IP- адресації та розробки засобів захисту. Для офісної мережі НСК «Олімпійський» доцільно виділити такі функціональні зони: адміністративну, фінансово-облікову, організаційну, технічну, інформаційно-технічну, зону безпеки, приймальню та серверну зону. Кожна з цих зон має власні завдання, різну кількість користувачів, різні вимоги до доступу та різний рівень критичності інформації. Адміністративна зона призначена для забезпечення загального управління офісною діяльністю, координації роботи підрозділів, підготовки службових документів, обміну інформацією та прийняття організаційних рішень. Для цієї зони необхідно забезпечити стабільний доступ до електронної пошти, службових файлів, мережевих принтерів, внутрішніх інформаційних ресурсів та мережі Інтернет. Фінансово-облікова зона є однією з найбільш критичних з погляду інформаційної безпеки, оскільки вона пов’язана з обробкою фінансових документів, службової інформації та звітності. Для цієї зони необхідно Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 25 а передбачити обмеження доступу, захист від несанкціонованого підключення та ізоляцію від інших користувацьких груп. Організаційна зона, яка в межах даної проєктної моделі відповідає за підготовку та супровід спортивних, культурних та інших масових заходів, потребує швидкого обміну файлами, доступу до графіків, планів, службових документів та актуальної інформації. Оскільки НСК «Олімпійський» використовується для проведення різних типів заходів, ця зона повинна мати стабільне мережеве підключення та можливість оперативної взаємодії з іншими функціональними зонами. Технічна зона забезпечує підтримку інженерних, службових та технічних процесів, пов’язаних із функціонуванням офісної інфраструктури. Працівники цієї зони можуть потребувати доступу до технічної документації, внутрішніх сервісів, систем обліку заявок, мережевих ресурсів та службової інформації. Для цієї зони важливими є стабільність підключення, надійність мережі та можливість швидкого доступу до необхідних ресурсів. Інформаційно-технічна зона, або IT-відділ, має особливе значення для функціонування комп’ютерної мережі офісу. Саме ця зона відповідає за адміністрування мережевого обладнання, налаштування комутаторів, маршрутизатора, серверів, точок бездротового доступу, облікових записів користувачів та засобів захисту. Для IT-відділу необхідно передбачити розширені права доступу до мережевої інфраструктури, однак такий доступ повинен бути контрольованим і захищеним. Зона безпеки в межах проєктної моделі може використовувати комп’ютерну мережу для доступу до службової документації, засобів моніторингу, систем контролю та відеоспостереження. У межах проєктування офісної мережі доцільно врахувати можливість підключення пристроїв безпеки до окремого логічного сегмента, щоб обмежити доступ до критичних ресурсів. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 26 а Приймальня або зона reception призначена для первинної комунікації, роботи з відвідувачами, електронною поштою, службовими документами та загальними офісними ресурсами. Для цієї зони достатньо передбачити базовий доступ до мережі Інтернет, внутрішніх інформаційних ресурсів та мережевого друку. Водночас доступ цієї зони до критичних ресурсів, наприклад фінансових або адміністративних даних, повинен бути обмежений. Серверна зона є центральним елементом офісної мережі, оскільки саме в ній доцільно розміщувати сервери, мережеве обладнання, систему зберігання даних, засоби резервного копіювання та елементи захисту. Серверна зона повинна мати обмежений фізичний і логічний доступ, оскільки від її стабільної роботи залежить функціонування всієї офісної мережі. Для захисту серверних ресурсів необхідно передбачити контроль доступу, резервування даних та використання міжмережевого екрана. Окремою складовою офісної мережі є зона бездротового доступу. Вона необхідна для підключення ноутбуків, службових мобільних пристроїв та забезпечення гнучкого доступу працівників до мережевих ресурсів. У межах Розділу 2 ця зона розглядається як одна з функціональних частин офісної мережі, а детальні технічні рішення щодо її реалізації будуть подані в наступних розділах роботи. Для зручності аналізу функціональні зони офісу НСК «Олімпійський» наведено в таблиці 2.2. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 27 а Таблиця 2.2 — Функціональні зони офісу НСК «Олімпійський» та їхні мережеві потреб Аналіз функціональних зон показує, що офісна мережа НСК «Олімпійський» повинна мати не лише фізичну структуру підключення пристроїв, а й логічний поділ користувачів за рівнями доступу. Такий підхід дозволяє розділити різні групи користувачів, підвищити безпеку, спростити адміністрування та підготувати основу для подальшого вибору топології, IP- адресації та обладнання. 2.4 Формування вимог до комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» Після визначення функціональних зон офісу НСК «Олімпійський» необхідно сформувати основні вимоги до комп’ютерної мережі. Такі вимоги потрібні для того, щоб майбутня мережа відповідала потребам офісної інфраструктури, забезпечувала стабільну роботу користувачів, підтримувала обмін даними між підрозділами та мала можливість подальшого розширення. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 28 а НСК «Олімпійський» є багатофункціональною спортивною ареною, що використовується для проведення спортивних, культурно-розважальних та інших масових заходів[17,19]. З огляду на це офісна мережа такого об’єкта повинна забезпечувати підтримку адміністративних, організаційних, технічних та інформаційно-технічних процесів, які пов’язані з підготовкою, супроводом і обслуговуванням діяльності комплексу. Значний масштаб об’єкта також впливає на вимоги до мережевої інфраструктури. За даними Української Прем’єр-Ліги, місткість НСК «Олімпійський» становить 70050 глядачів[20], а сам об’єкт має характеристики великої спортивної арени. Це означає, що навіть офісна частина комплексу повинна мати надійну інформаційну інфраструктуру, здатну підтримувати роботу різних служб і функціональних зон. У межах даної кваліфікаційної роботи вимоги до комп’ютерної мережі формуються для умовної проєктної моделі офісу НСК «Олімпійський». Основними користувачами мережі є працівники адміністративної, фінансово- облікової, організаційної, технічної, інформаційно-технічної зон, служби безпеки та приймальні. Для кожної з цих зон необхідно забезпечити доступ до потрібних інформаційних ресурсів, але водночас обмежити доступ до службових даних. Однією з основних вимог до офісної мережі є надійність. Мережа повинна забезпечувати стабільну роботу користувачів протягом робочого дня, підтримувати доступ до службових документів, електронної пошти, мережевого друку, серверних ресурсів і мережі Інтернет. Відмова окремого пристрою або кабельного з’єднання не повинна призводити до зупинки роботи всієї мережі. Другою важливою вимогою є масштабованість. Оскільки офісна інфраструктура може змінюватися, мережа повинна мати можливість підключення додаткових робочих станцій, принтерів, точок бездротового доступу, камер відеоспостереження та інших пристроїв. У рекомендаціях Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 29 а Cisco щодо campus LAN/WLAN зазначено, що така мережа може включати дротову та бездротову інфраструктуру й має враховувати змінні потреби організації[4]. Наступною вимогою є продуктивність. Комп’ютерна мережа офісу повинна забезпечувати достатню швидкість передавання даних між робочими станціями, сервером, мережевими принтерами та іншими пристроями. Це особливо важливо для обміну службовими файлами, роботи з внутрішніми ресурсами, використання електронної пошти та доступу до мережевих сервісів. Важливою вимогою є безпека. Офісна мережа повинна забезпечувати захист службової інформації, обмеження доступу до конфіденційних ресурсів, контроль підключення користувачів і захист від несанкціонованого доступу. Особливої уваги потребують фінансово-облікова зона, серверна зона, зона безпеки та IT-відділ, оскільки вони працюють із критичними або службовими даними[2,10]. Також необхідно передбачити логічне розділення користувачів. Різні функціональні зони офісу мають різні завдання, тому вони не повинні мати однаковий рівень доступу до всіх ресурсів мережі. Наприклад, працівники приймальні не повинні мати доступу до фінансової документації, а звичайні користувачі не повинні мати можливості змінювати налаштування мережевого обладнання. Ще однією вимогою є зручність адміністрування. Мережа повинна мати зрозумілу структуру, щоб IT-відділ міг швидко виявляти несправності, налаштовувати обладнання, контролювати підключення користувачів, керувати доступом і виконувати обслуговування мережевої інфраструктури. Централізоване адміністрування дозволяє зменшити час на обслуговування мережі та підвищити її керованість. Для офісу НСК «Олімпійський» також важливо передбачити підтримку бездротового доступу. Wi-Fi може використовуватися для підключення Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 30 а ноутбуків, службових мобільних пристроїв та тимчасового доступу працівників до мережевих ресурсів[7,9]. При цьому бездротовий доступ повинен бути організований окремо від основної службової мережі, щоб зменшити ризики несанкціонованого доступу. Окремою вимогою є можливість подальшого розвитку мережі. Проєктована мережа повинна мати запас портів на комутаторах, можливість додавання нових функціональних зон, розширення серверної частини, підключення додаткових точок доступу та впровадження нових засобів захисту. Основні вимоги до комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» наведено в схемі 2.1 Рисунок 2.1 — Основні вимоги до комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» 2.5 Критерії оцінки якості проєктного рішення Після аналізу об’єкта проєктування, потреб офісної мережі та функціональних зон офісу НСК «Олімпійський» необхідно визначити критерії, за якими буде оцінюватися якість майбутнього проєктного рішення. Такі критерії дозволяють перевірити, чи відповідає запропонована комп’ютерна мережа вимогам офісної інфраструктури, чи забезпечує вона стабільну роботу користувачів, належний рівень безпеки, зручність адміністрування та можливість подальшого розвитку. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 31 а Основними критеріями оцінки якості проєктного рішення для комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» є надійність, продуктивність, масштабованість, безпека, керованість, гнучкість, економічна доцільність та відповідність потребам функціональних зон. У рекомендаціях Cisco щодо campus LAN/WLAN підкреслюється важливість побудови мережевої інфраструктури, яка може підтримувати дротовий і бездротовий доступ, змінні потреби організації та подальший розвиток мережі[4]. Надійність мережі передбачає стабільну роботу користувачів і мінімізацію простоїв. Для офісної мережі це означає безперервний доступ до службових документів, електронної пошти, мережевого друку, серверних ресурсів та мережі Інтернет. Продуктивність мережі характеризує здатність забезпечувати достатню швидкість передавання даних між робочими станціями, серверною зоною, мережевими принтерами, точками бездротового доступу та іншими пристроями. Від цього залежить швидкість роботи з файлами, внутрішніми ресурсами та службовими сервісами. Масштабованість означає можливість подальшого розширення мережі без повної перебудови її структури. Для цього під час проєктування необхідно передбачити запас портів на комутаторах, можливість підключення нових робочих станцій, точок доступу, принтерів та інших пристроїв. Безпека мережі передбачає захист службової інформації, обмеження доступу до критичних ресурсів, контроль підключення користувачів і можливість логічного розділення функціональних зон. Особливо важливим є захист фінансово-облікової, серверної, інформаційно-технічної зон та зони безпеки[2,13]. Керованість мережі означає зручність адміністрування, контролю, пошуку несправностей і обслуговування обладнання. Чітка структура мережі Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 32 а дозволяє IT-відділу швидше виявляти проблеми, налаштовувати пристрої та контролювати роботу користувачів. Гнучкість мережі полягає у підтримці як дротового, так і бездротового доступу. Це дозволяє підключати не лише стаціонарні робочі станції, а й ноутбуки, службові мобільні пристрої та інші кінцеві пристрої[7,9]. Економічна доцільність передбачає вибір такого технічного рішення, яке забезпечує необхідну функціональність без надмірного ускладнення мережі та необґрунтованого збільшення кількості обладнання. Відповідність потребам функціональних зон означає, що мережа повинна враховувати особливості роботи адміністративної, фінансово- облікової, організаційної, технічної, інформаційно-технічної зон, зони безпеки, приймальні та серверної зони. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 33 а 3 РОЗРАХУНКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ ОФІСУ НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ» 3.1 Вихідні дані для розрахунку параметрів мережі Перед виконанням розрахунків параметрів комп’ютерної мережі необхідно визначити вихідні дані, на основі яких буде здійснюватися подальше обґрунтування проєктного рішення. До таких даних належать кількість користувачів, кількість мережевих пристроїв, функціональні зони офісу, потреба в дротовому та бездротовому доступі, необхідність логічного розділення користувачів і можливість подальшого масштабування мережі. У попередньому розділі офіс НСК «Олімпійський» було розглянуто як умовний об’єкт проєктування локальної комп’ютерної мережі. Для проєктної моделі прийнято орієнтовну кількість користувачів - 50 робочих місць, а також передбачено наявність серверної зони, мережевих принтерів, комутаторів, маршрутизатора, точок бездротового доступу та пристроїв відеоспостереження. Ці дані використовуються як вихідна основа для подальших розрахунків у даному розділі. Під час розрахунку параметрів мережі важливо враховувати, що офісна комп’ютерна мережа повинна підтримувати як дротову, так і бездротову інфраструктуру[4,8,9]. У рекомендаціях Cisco зазначено, що campus LAN може охоплювати як невелику мережу з одним комутатором, так і більшу інфраструктуру, а також включати wired LAN і wireless LAN як складові повного мережевого рішення[4]. Наведені в таблиці 3.1 вихідні дані є основою для подальшого розрахунку параметрів комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський». Вони дозволяють визначити загальну кількість пристроїв, які потребують підключення до мережі, необхідну кількість портів комутаторів, обсяг IP- Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 34 а адресного простору, кількість логічних сегментів мережі та потребу в бездротовому доступі. Для розрахунків у межах даної роботи приймаються такі основні вихідні дані: Таблиця 3.1 — Вихідні дані для розрахунку параметрів комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» Параметри Значення Призначення для розрахунку Розрахунок портів, IP-адрес і Кількість робочих місць 50 навантаження Сервер 1 Підключення серверної зони Мережеві принтери 3 Підключення спільних пристроїв друку Точки бездротового доступу 3 Організація WiFi-доступу Пристрої відеоспостереження 8 Підключення системи безпеки Маршрутизатор / Підключення до Інтернету та захист міжмережевий екран 1 мережі Підключення робочих станцій і Комутатори доступу 3–4 пристроїв Запас портів і адрес для майбутнього Резерв на масштабування 20 % розширення Формування VLAN і логічне Кількість функціональних зон 8 розділення мережі Оскільки в межах проєктної моделі передбачено 50 робочих місць, сервер, мережеві принтери, точки бездротового доступу та пристрої відеоспостереження, спочатку необхідно визначити загальну кількість кінцевих пристроїв, які потребують підключення до локальної мережі[17,19,20]. Загальна кількість кінцевих пристроїв визначається за формулою: Nзаг = Nрм + Nсер + Nпр + Nwifi + Nвідео, де: Nзаг— загальна кількість пристроїв, які потребують підключення; Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 35 а Nрм— кількість робочих місць; Nсер— кількість серверів; Nпр— кількість мережевих принтерів; Nwifi— кількість точок бездротового доступу; Nвідео— кількість пристроїв відеоспостереження. Для проєктованої мережі офісу НСК «Олімпійський» загальна кількість пристроїв становить: Nзаг = 50 + 1 + 3 + 3 + 8 = 65 пристроїв. Отже, без урахування резерву для підключення користувацьких і службових пристроїв потрібно не менше 65 мережевих портів. Однак під час проєктування офісної комп’ютерної мережі необхідно передбачити запас для подальшого розширення, тому в наступному підрозділі буде виконано розрахунок необхідної кількості портів комутаторів з урахуванням резерву на масштабування. 3.2 Розрахунок необхідної кількості портів, комутаторів Після визначення загальної кількості кінцевих пристроїв необхідно розрахувати кількість портів комутаторів, потрібних для підключення всіх елементів комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський»[3,4]. До таких елементів належать робочі станції користувачів, сервер, мережеві принтери, точки бездротового доступу, пристрої відеоспостереження, маршрутизатор або міжмережевий екран, а також службові з’єднання між комутаторами. У межах проєктованої мережі доцільно використовувати ієрархічну структуру, у якій комутатори доступу підключають робочі станції та інші кінцеві пристрої, а центральний комутатор забезпечує зв’язок між сегментами мережі, серверною зоною, маршрутизатором і мережею Інтернет. Такий підхід відповідає принципам побудови campus LAN, де мережа може містити рівень доступу та центральні елементи для агрегації підключень[3,4]. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 36 а У підпункті 3.1 було визначено, що загальна кількість кінцевих пристроїв становить 65. Однак для розрахунку портів комутаторів необхідно також врахувати підключення маршрутизатора або міжмережевого екрана, а також службові порти для з’єднання комутаторів між собою. Базова кількість портів визначається за формулою: Nбаз = Nкінц + Nмарш + Nupl, де: Nбаз— базова кількість портів без урахування резерву; Nкінц— кількість кінцевих пристроїв; Nмарш— кількість портів для підключення маршрутизатора або міжмережевого екрана; Nupl— кількість портів для службових з’єднань між комутаторами. Для проєктованої мережі офісу НСК «Олімпійський» приймаємо: Nкінц = 65; Nмарш = 1; Nupl = 6. Кількість службових портів Nupl = 6 пояснюється тим, що в мережі передбачається використання одного центрального комутатора та трьох комутаторів доступу. Для підключення трьох комутаторів доступу до центрального комутатора необхідно три з’єднання. Кожне з’єднання використовує один порт на комутаторі доступу та один порт на центральному комутаторі, тому: Nupl = 3 × 2 = 6 портів. Тоді базова кількість необхідних портів становить: Nбаз = 65 + 1 + 6 = 72 порти. Отже, без урахування резерву для побудови мережі необхідно передбачити не менше 72 портівкомутаторів. Оскільки комп’ютерна мережа офісу НСК «Олімпійський» повинна мати можливість подальшого розширення, необхідно передбачити резерв Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 37 а портів. У межах даної роботи резерв приймається на рівні 20 %від базової кількості портів. Резерв портів визначається за формулою: Nрез = Nбаз × 0,2, де: Nрез— кількість резервних портів; Nбаз— базова кількість портів. Для проєктованої мережі: Nрез = 72 × 0,2 = 14,4 ≈ 15 портів. Оскільки кількість портів повинна бути цілим числом, результат округлюється в більшу сторону. Отже, для резерву необхідно передбачити 15 портів. Загальна кількість портів з урахуванням резерву визначається за формулою: Nпотр = Nбаз + Nрез, де: Nпотр— загальна потрібна кількість портів з урахуванням резерву. Для офісної мережі НСК «Олімпійський»: Nпотр = 72 + 15 = 87 портів. Отже, для побудови комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» необхідно передбачити не менше 87 портів комутаторів. Для реалізації такого рішення доцільно використати чотири 24-портові комутатори[14,15]. Загальна кількість портів у цьому випадку становитиме: Nдост = 4 × 24 = 96 портів, де: Nдост— загальна кількість доступних портів на комутаторах. Запас портів після вибору чотирьох 24-портових комутаторів становитиме: Nзап = Nдост – Nпотр, Nзап = 96 − 87 = 9 портів. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 38 а Отже, використання чотирьох 24-портових комутаторів забезпечує 96 доступних портів, що перевищує розраховану потребу у 87 портів. Додатковий запас у 9 портів дозволяє підключати нові пристрої без негайної заміни мережевого обладнання. 3.3 Розрахунок IP-адресації та кількості підмереж Після визначення необхідної кількості портів комутаторів потрібно виконати розрахунок IP-адресації комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський». Правильно спланована IP-адресація дозволяє впорядкувати підключення користувачів, серверів, мережевих принтерів, точок бездротового доступу та інших пристроїв, а також спрощує адміністрування мережі. Для внутрішньої мережі доцільно використовувати приватний діапазон IP-адрес[12]. Відповідно до RFC 1918, для приватних мереж зарезервовано такі адресні простори: 10.0.0.0/8, 172.16.0.0/12 та 192.168.0.0/16[12]. Для проєктованої мережі офісу НСК «Олімпійський» доцільно використати діапазон 192.168.0.0/16, оскільки він зручний для побудови окремих підмереж за функціональними зонами офісу. У межах даної роботи кожна функціональна зона офісу виділяється в окрему IP-підмережу. Такий підхід дозволяє логічно розділити користувачів, спростити налаштування доступу, підвищити керованість мережі та підготувати основу для подальшого використання VLAN[5,6]. Кількість доступних IP-адрес у підмережі визначається за формулою: Nадр = 2^(32 − p) – 2, де: Nадр— кількість доступних IP-адрес для кінцевих пристроїв; p— довжина мережевого префікса; 32— загальна кількість бітів в IPv4-адресі; 2— адреса мережі та широкомовна адреса, які не призначаються кінцевим пристроям. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 39 а Для підмережі з префіксом /24 кількість доступних адрес становить: Nадр = 2^(32 − 24) − 2 = 2^8 − 2 = 256 − 2 = 254 адреси. Отже, кожна підмережа з маскою 255.255.255.0 забезпечує 254 доступні IP-адресидля підключення пристроїв. Цього достатньо для кожної функціональної зони офісу НСК «Олімпійський», оскільки кількість користувачів у кожній зоні значно менша за 254. Для зручності адміністрування доцільно використовувати окремі підмережі для адміністративної зони, фінансово-облікової зони, організаційної зони, технічної зони, IT-відділу, зони безпеки, приймальні, серверної зони та Wi- Fi. Такий поділ дозволяє в подальшому застосувати логічне розділення мережі та обмежити доступ між різними групами користувачів. Для кожної підмережі перша адреса використовується як адреса шлюзу. Наприклад, для адміністративної зони шлюзом є адреса 192.168.10.1, для фінансово-облікової зони — 192.168.20.1, а для серверної зони — 192.168.80.1. Адреси з діапазону від .10до .200можуть використовуватися для робочих станцій, принтерів, точок доступу та інших пристроїв, а частина адрес залишається резервною для подальшого розширення. Використання підмереж із префіксом /24 є зручним для адміністрування, оскільки кожна функціональна зона отримує окремий адресний простір. Це спрощує налаштування мережевого обладнання, дозволяє швидко визначати належність пристрою до певної зони та створює основу для впровадження VLAN[5,6]. Таким чином, у межах проєктованої комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» передбачено використання приватного адресного простору 192.168.0.0/16та поділ його на окремі підмережі типу /24. Кожна підмережа забезпечує 254 доступні адреси, що є достатнім для підключення пристроїв відповідної функціональної зони та створює резерв для майбутнього масштабування мережі. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 40 а 3.4 Розрахунок пропускної здатності мережі Після розрахунку IP-адресації та кількості підмереж необхідно виконати розрахунок пропускної здатності комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський». Пропускна здатність є важливим параметром мережі, оскільки вона визначає можливість передавання даних між робочими станціями, серверною зоною, мережевими принтерами, точками бездротового доступу та іншими пристроями. У межах даної кваліфікаційної роботи приймається, що в офісній мережі передбачено 50 робочих місць. Для орієнтовної оцінки навантаження приймається середня потреба одного активного користувача у пропускній здатності на рівні 10 Мбіт/с. Такий показник дозволяє врахувати типові офісні задачі: роботу з документами, електронною поштою, внутрішніми ресурсами, мережевим друком та доступом до мережі Інтернет. Орієнтовна сумарна пропускна здатність визначається за формулою: Bзаг = Nкор × Bкор, де: Bзаг— орієнтовне сумарне навантаження мережі; Nкор— кількість активних користувачів; Bкор— середня потреба одного користувача у пропускній здатності. Для офісної мережі НСК «Олімпійський»: Bзаг = 50 × 10 = 500 Мбіт/с. Отже, орієнтовне сумарне навантаження користувачів становить 500 Мбіт/с. Оскільки комп’ютерна мережа повинна мати запас для подальшого розширення та короткочасного збільшення навантаження, доцільно передбачити резерв пропускної здатності. У межах даної роботи резерв приймається на рівні 20 %. Резерв пропускної здатності визначається за формулою: Bрез = Bзаг × 0,2, де: Bрез— резерв пропускної здатності. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 41 а Для проєктованої мережі: Bрез = 500 × 0,2 = 100 Мбіт/с. Потрібна пропускна здатність з урахуванням резерву визначається за формулою: Bпотр = Bзаг + Bрез, де: Bпотр— потрібна пропускна здатність з урахуванням резерву. Для офісної мережі НСК «Олімпійський»: Bпотр = 500 + 100 = 600 Мбіт/с. Отримане значення показує, що з урахуванням резерву офісна комп’ютерна мережа повинна забезпечувати орієнтовну пропускну здатність не менше 600 Мбіт/с. Для побудови локальної мережі доцільно використовувати комутатори з портами 1 Гбіт/с, тобто 1000 Мбіт/с[8]. Це дозволяє забезпечити достатній запас пропускної здатності для роботи користувачів, серверної зони, мережевого друку та інших службових пристроїв. У рекомендаціях Cisco щодо campus LAN/WLAN розглядається побудова мережевої інфраструктури, яка підтримує дротову та бездротову мережу, масштабування і підключення різних кінцевих пристроїв[4]. Перевірка достатності пропускної здатності виконується за умовою: Bпорт ≥ Bпотр, де: Bпорт— швидкість одного порту комутатора. Для обраного варіанта: 1000 Мбіт/с ≥ 600 Мбіт/с. Отже, використання портів зі швидкістю 1 Гбіт/сє достатнім для забезпечення потреб офісної комп’ютерної мережі НСК «Олімпійський». Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 42 а 3.5 Обґрунтування кількості точок бездротового доступу Після розрахунку пропускної здатності мережі необхідно обґрунтувати кількість точок бездротового доступу, які будуть використовуватися в офісній комп’ютерній мережі НСК «Олімпійський». Бездротовий доступ потрібен для підключення ноутбуків, службових мобільних пристроїв та забезпечення гнучкого доступу працівників до мережевих ресурсів[7,9]. У межах даної кваліфікаційної роботи бездротова мережа розглядається як додатковий сегмент офісної мережі, який не замінює дротове підключення робочих станцій, а доповнює його. Основні стаціонарні робочі місця підключаються до мережі за допомогою кабельної інфраструктури, а Wi-Fi використовується для мобільних або тимчасових пристроїв. Бездротові локальні мережі базуються на сімействі стандартів IEEE 802.11, які використовуються для організації WLAN-мереж[9]. Для офісної мережі НСК «Олімпійський» це дозволяє передбачити окрему зону бездротового доступу, яка буде ізольована від основних службових сегментів мережі [7]. Для розрахунку кількості точок доступу приймається, що орієнтовна кількість користувачів бездротового сегмента становить 30 осіб. До них можуть належати працівники, які використовують ноутбуки, службові мобільні пристрої або тимчасово підключаються до мережі під час виконання робочих завдань. Для забезпечення стабільної роботи приймається, що одна точка доступу повинна обслуговувати приблизно 10 активних користувачів. Це значення використовується як проєктне припущення з урахуванням того, що одночасне навантаження на бездротову мережу може змінюватися протягом робочого дня. Кількість точок бездротового доступу визначається за формулою: NАР = Nwifi_кор / KАР, Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 43 а де: NАР— необхідна кількість точок бездротового доступу; Nwifi_кор— орієнтовна кількість користувачів бездротової мережі; KАР— кількість активних користувачів, яку може обслуговувати одна точка доступу. Для офісної мережі НСК «Олімпійський»: NАР = 30 / 10 = 3 точки доступу. Отже, для забезпечення стабільного бездротового доступу в офісній частині НСК «Олімпійський» доцільно передбачити 3 точки бездротового доступу. Точки доступу доцільно розміщувати таким чином, щоб вони забезпечували покриття основних офісних зон, де працівники можуть використовувати мобільні пристрої або ноутбуки. До таких зон можна віднести адміністративну зону, організаційну зону, приймальню та частину приміщень загального користування. При цьому бездротовий сегмент доцільно відокремити від основної службової мережі за допомогою окремої підмережі або VLAN[5,6,7]. Таким чином, для офісної комп’ютерної мережі НСК «Олімпійський» доцільно передбачити 3 точки бездротового доступу. Це дозволить забезпечити підключення ноутбуків і службових мобільних пристроїв, створити гнучкий доступ до мережевих ресурсів та підтримати роботу працівників у різних функціональних зонах офісу. 3.6 Оцінка масштабованості мережі Після виконання основних розрахунків необхідно оцінити масштабованість комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський». Масштабованість означає здатність мережі до подальшого розширення без повної перебудови її структури [3,4]. Для офісної мережі це важливо, оскільки з часом може збільшуватися кількість робочих місць, мережевих пристроїв, точок бездротового доступу, серверів або функціональних зон. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 44 а У межах даної кваліфікаційної роботи мережа проєктується для 50 робочих місць. Крім того, у розрахунках враховано сервер, мережеві принтери, точки бездротового доступу, пристрої відеоспостереження, маршрутизатор або міжмережевий екран та службові підключення між комутаторами. За результатами розрахунку необхідна кількість портів з урахуванням резерву становить 87 портів. Для реалізації мережі було обґрунтовано використання чотирьох 24- портових комутаторів. Загальна кількість доступних портів у такому випадку становить 96 портів. Це дозволяє не лише підключити всі заплановані пристрої, а й залишити частину портів для майбутнього розширення. Запас портів визначається за формулою: Nзап = Nдост − Nпотр, де: Nзап— запас портів; Nдост— загальна кількість доступних портів; Nпотр— потрібна кількість портів з урахуванням резерву. Для проєктованої мережі: Nзап = 96 − 87 = 9 портів. Отже, після підключення всіх запланованих пристроїв залишається 9 вільних портів, які можуть бути використані для підключення додаткових робочих місць, мережевих принтерів, точок доступу або інших службових пристроїв. Для оцінки відносного запасу портів можна визначити коефіцієнт резерву: Kрез = (Nзап / Nпотр) × 100 %, де: Kрез— відносний запас портів у відсотках. Для офісної мережі НСК «Олімпійський»: Kрез = (9 / 87) × 100 % ≈ 10,3 %. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 45 а Отримане значення показує, що після вибору обладнання мережа має приблизно 10,3 %запасу портів. Це є достатнім початковим резервом для поступового розширення мережі без негайної заміни комутаторів. Масштабованість мережі також забезпечується за рахунок обраної структури IP-адресації[12]. Для кожної функціональної зони передбачено окрему підмережу типу /24, яка має 254 доступні IP-адреси[12]. Оскільки кількість пристроїв у кожній зоні значно менша за 254, така адресація створює великий резерв для майбутнього підключення нових користувачів і пристроїв. Окремим фактором масштабованості є можливість логічного розділення мережі за функціональними зонами. Поділ мережі на окремі сегменти дозволяє додавати нові групи користувачів або службові зони без повної перебудови всієї мережі[5,6]. Такий підхід узгоджується з принципами побудови campus LAN, де мережа може масштабуватися відповідно до змінних потреб організації[3,4]. Бездротовий сегмент також має можливість подальшого розвитку. У попередньому підпункті було обґрунтовано використання 3 точок бездротового доступу. У разі збільшення кількості бездротових користувачів або розширення офісної площі можна додати нові точки доступу без зміни основної струкури мережі[7,9]. Оцінку масштабованості комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» наведено в таблиці 3.2. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 46 а Таблиця 3.2 — Оцінка масштабованості комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» Параметр Поточне розраховане Резерв / можливість масштабування значення розширення Висновок Мережа має Кількість Можливе збільшення за резерв для робочих місць 50 робочих місць рахунок запасу портів додаткових користувачів Необхідна кількість портів 87 портів Обрано 96 доступних Є запас 9 портів портів Достатній Запас портів 96 − 87 = 9 портів 9 / 87 × 100 ≈ 10,3 % початковий резерв Кількість адрес у 9 підмереж по 254 кожній зоні значно Є великий IP-адресація адреси перевищує поточну резерв IP- потребу адрес Логічне Структура розділення 9 функціональних зон Можливе додавання нових VLAN / підмереж підходить для мережі розширення Бездротовий Можливе додавання Wi-Fi сегмент доступ 3 точки доступу додаткових точок можна доступу масштабувати Пропускна Порти 1 Гбіт/с Пропускної здатність Потрібно 600 Мбіт/с забезпечують запас здатності достатньо Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 47 а 4 ТЕХНІЧНЕ РІШЕННЯ З ПОБУДОВИ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ ОФІСУ НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ» 4.1 Вибір топології комп’ютерної мережі Вибір топології є одним із ключових етапів розробки технічного рішення для комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський»[17,19]. Топологія визначає спосіб з’єднання мережевих пристроїв між собою, впливає на надійність, продуктивність, масштабованість, зручність адміністрування та можливість подальшого розвитку мережі[3,4]. У попередніх розділах було визначено, що офісна мережа НСК «Олімпійський» повинна забезпечувати роботу приблизно 50 робочих місць, серверної зони, мережевих принтерів, точок бездротового доступу, пристроїв відеоспостереження та окремих функціональних зон[17,19]. До таких зон належать адміністративна, фінансово-облікова, організаційна, технічна, інформаційно-технічна, зона безпеки, приймальна, серверна зона та зона Wi- Fi. З урахуванням цих вимог для офісної мережі НСК «Олімпійський» доцільно використати ієрархічну зіркоподібну топологію[3,4]. Її суть полягає в тому, що робочі станції, принтери, точки доступу та інші пристрої підключаються до комутаторів доступу, а самі комутатори доступу підключаються до центрального комутатора. Центральний комутатор забезпечує взаємодію між окремими сегментами мережі, серверною зоною, маршрутизатором або міжмережевим екраном та виходом до мережі Інтернет. Ієрархічний підхід до побудови мережі дозволяє розділити інфраструктуру на логічні рівні: рівень доступу, рівень розподілу та, за потреби, рівень ядра[3,4]. У невеликій або середній офісній мережі функції рівня розподілу та ядра можуть бути об’єднані на центральному комутаторі. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 48 а Такий підхід зменшує складність мережі, але зберігає її керованість і можливість масштабування. Для офісу НСК «Олімпійський» така топологія є доцільною з кількох причин. По-перше, вона дозволяє централізовано керувати підключенням усіх функціональних зон. По-друге, вона спрощує пошук несправностей, оскільки проблема з одним кабелем або одним робочим місцем не впливає на роботу всієї мережі. По-третє, така структура дозволяє легко додавати нові робочі місця, комутатори, точки доступу або інші мережеві пристрої. Перевагою ієрархічної зіркоподібної топології є також можливість логічного поділу мережі за допомогою VLAN[5,6]. У проєктованій мережі передбачається поділ користувачів за функціональними зонами: адміністрація, фінансово-облікова зона, організаційна зона, технічний відділ, IT-відділ, зона безпеки, приймальна, серверна зона та Wi-Fi[5]. Такий поділ дозволяє обмежити доступ між різними групами користувачів і підвищити рівень безпеки мережі. У рекомендаціях Cisco щодо campus LAN/WLAN зазначається, що мережа може включати дротову та бездротову інфраструктуру, підтримувати різні групи кінцевих пристроїв і масштабуватися відповідно до потреб організації[4,7]. Це відповідає умовам проєктованої мережі офісу НСК «Олімпійський», де необхідно забезпечити як дротове підключення робочих станцій, так і бездротовий доступ для ноутбуків та службових мобільних пристроїв. Для наочного обґрунтування вибору топології комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» наведено рисунку 4.1. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 49 а Рисунок 4.1 – Вибір топології комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» Як показано на рисунку 4.1, вибір топології комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» ґрунтується на потребах офісної інфраструктури. Мережа повинна забезпечувати підключення робочих місць користувачів, серверної зони, точок бездротового доступу, пристроїв безпеки та окремих функціональних зон. 4.2 Вибір мережевого обладнання Для побудови комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» необхідно підібрати мережеве обладнання, яке забезпечить підключення робочих станцій, серверної зони, мережевих принтерів, точок бездротового доступу, пристроїв відеоспостереження та вихід до мережі Інтернет. Обладнання повинно відповідати вимогам надійності, продуктивності, масштабованості, керованості та безпеки[10,13]. За результатами розрахунків, виконаних у Розділі 3, для офісної мережі необхідно передбачити не менше 87 портів комутаторів з урахуванням резерву. Також було обґрунтовано доцільність використання гігабітних портів, оскільки розрахована потреба в пропускній здатності з урахуванням резерву становить 600 Мбіт/с, а порти 1 Гбіт/с забезпечують необхідний запас продуктивності [8]. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 50 а Основним пристроєм для підключення офісної мережі до Інтернету та організації маршрутизації може бути маршрутизатор або міжмережевий екран. У межах проєктного рішення доцільно використати MikroTik RB4011iGS+RM[11], оскільки він має 10 гігабітних Ethernet-портів, SFP+ порт, 1 ГБ оперативної пам’яті та призначений для встановлення в 1U стійку. Такі характеристики дозволяють використовувати його як центральний маршрутизатор для офісної мережі середнього розміру. Для центрального комутатора доцільно використати керований комутатор TP-Link JetStream TL-SG3428X[15]. Він має 24 гігабітні RJ45- порти та 4 SFP+ слоти зі швидкістю 10 Гбіт/с, що дозволяє використовувати його як центральний вузол мережі для підключення комутаторів доступу, серверної зони та маршрутизатора. Підтримка керованих функцій і Omada SDN також спрощує адміністрування мережі. Для підключення робочих станцій, точок доступу та IP-камер доцільно використати комутатори доступу з підтримкою PoE. Як приклад можна обрати TP-Link JetStream TL-SG2428P, який має 24 гігабітні PoE+ порти, 4 SFP-слоти та загальний PoE-бюджет 250 Вт. Це дозволяє підключати не лише комп’ютери, а й живити точки бездротового доступу або пристрої відеоспостереження через Ethernet. Для організації бездротового доступу доцільно використати TP-Link Omada EAP610[16]. Ця точка доступу підтримує Wi-Fi 6[19], забезпечує швидкість до 574 Мбіт/с у діапазоні 2,4 ГГц і до 1201 Мбіт/с у діапазоні 5 ГГц, а також підтримує централізоване керування через Omada. У Розділі 3 було обґрунтовано використання трьох точок доступу, тому для офісної частини НСК «Олімпійський» доцільно передбачити 3 точки TP-Link Omada EAP610. Серверна зона є важливою складовою офісної мережі, оскільки вона може використовуватися для зберігання службових файлів, резервних копій, Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 51 а внутрішніх сервісів і облікових даних користувачів. У межах даної роботи конкретну модель сервера можна не прив’язувати до одного виробника, а розглядати сервер класу Towerабо Rack,[18] який має достатню кількість дискового простору, можливість резервного копіювання та підключення до гігабітної мережі. Також у проєктованій мережі передбачаються мережеві принтери, IP- камери або пристрої відеоспостереження, кабельна інфраструктура, патч- панелі, патч-корди та розетки RJ-45[8,21]. Для фізичного підключення робочих місць доцільно використовувати кабельну інфраструктуру категорії Cat.6, оскільки вона підходить для гігабітної локальної мережі та забезпечує можливість подальшого розвитку мережевої інфраструктури. Орієнтовний вибір мережевого обладнання для офісної комп’ютерної мережі НСК «Олімпійський» наведено в таблиці 4.1. Таблиця 4.1 — Орієнтовний вибір мережевого обладнання для офісної мережі НСК «Олімпійський» Обране Елемент обладнання / Основне Обґрунтування мережі приклад моделі Кількість призначення вибору Підключення Має 10 гігабітних Маршрутизатор офісної мережі до Ethernet-портів, SFP+ / міжмережевий MikroTik 1 Інтернету, порт, RouterOS і екран RB4011iGS+RM маршрутизація, підходить для офісної базові правила мережі середнього захисту розміру Об’єднання 24 гігабітні RJ45- комутаторів порти та 4 SFP+ 10G Центральний керований TP-Link JetStream доступу, слоти дозволяють TL-SG3428X 1 серверної зони, організувати комутатор маршрутизатора центральний вузол та основних мережі з резервом сегментів мережі пропускної здатності 24 гігабітні PoE+ Підключення порти та 4 SFP слоти Комутатори TP-Link JetStream робочих станцій, дозволяють доступу з PoE TL-SG2428P 3 IP-камер, точок підключати кінцеві доступу та інших пристрої й живити пристроїв точки доступу або IP- камери через Ethernet Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 52 а Продовження таблиці 4.1 Організація Wi-Fi- Підтримує Wi-Fi 6, Точки доступу для бездротового TP-Link Omada 3 ноутбуків і швидкість AX1800 і централізоване доступу EAP610 службових мобільних керування через пристроїв Omada У роботі Сервер класу Зберігання використовується як Tower або Rack, службових функціональний Сервер наприклад Dell 1 файлів, облікових елемент серверної PowerEdge / даних, резервних зони; конкретна аналог копій і внутрішніх модель може сервісів уточнюватися залежно від бюджету Спільний друк Кількість прийнята за Мережеві Мережеві проєктною моделлю принтери принтери з 3 документів для для адміністрації, Ethernet / Wi-Fi функціональних зон офісу бухгалтерії та організаційної зони Кабель UTP Cat.6, Фізичне Cat.6 доцільно Кабельна патч-панелі, патч- за підключення використовувати для інфраструктура корди, розетки потребою робочих місць і гігабітної локальної RJ-45 мережевого мережі з можливістю обладнання подальшого розвитку З урахуванням виконаних розрахунків і потреб офісної мережі НСК «Олімпійський» обраний набір обладнання дозволяє реалізувати ієрархічну зіркоподібну топологію, забезпечити гігабітне підключення робочих місць, організувати бездротовий доступ, підключити пристрої відеоспостереження та створити резерв для подальшого розширення мережі. Центральний комутатор забезпечує об’єднання основних сегментів мережі, комутатори доступу забезпечують підключення користувацьких і службових пристроїв, а маршрутизатор або міжмережевий екран забезпечує вихід до мережі Інтернет і базовий контроль трафіку. 4.3 Розробка структурної схеми мережі Після вибору топології комп’ютерної мережі та визначення основного мережевого обладнання необхідно розробити структурну схему мережі офісу НСК «Олімпійський». Структурна схема відображає склад основних Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 53 а елементів мережі, їх функціональне призначення та загальні зв’язки між ними. На відміну від логічної схеми, структурна схема показує не поділ мережі на VLAN або IP-підмережі, а загальну побудову мережевої інфраструктури. Структурна схема комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» розробляється на основі ієрархічної зіркоподібної топології, яка була обґрунтована у підпункті 4.1. Центральним елементом мережі є керований комутатор, до якого підключаються маршрутизатор або міжмережевий екран, серверна зона, комутатори доступу, а також інші ключові елементи мережевої інфраструктури. Такий підхід відповідає принципам побудови campus LAN, де основні мережеві вузли об’єднуються навколо центрального елемента керування [4]. У проєктованій структурі мережі офісу НСК «Олімпійський» передбачається підключення до мережі Інтернет через маршрутизатор або міжмережевий екран. Цей пристрій забезпечує вихід внутрішньої мережі до зовнішніх інформаційних ресурсів, виконує маршрутизацію трафіку між внутрішніми сегментами та мережею Інтернет, а також може реалізовувати базові функції фільтрації та захисту трафіку. За результатами попереднього підпункту як приклад такого пристрою обрано MikroTik RB4011iGS+RM [11]. До маршрутизатора підключається центральний керований комутатор, який виконує роль основного вузла мережевої інфраструктури. Саме через нього здійснюється об’єднання всіх локальних сегментів мережі, серверної зони та комутаторів доступу. Як центральний комутатор доцільно використовувати TP-Link JetStream TL-SG3428X, оскільки він має достатню кількість гігабітних портів та SFP+ інтерфейси для побудови центрального вузла мережі. Від центрального комутатора мережа розгалужується до комутаторів доступу. Комутатори доступу призначені для підключення робочих станцій Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 54 а користувачів, мережевих принтерів, точок бездротового доступу, IP-камер і службових пристроїв. У межах технічного рішення передбачається використання трьох комутаторів доступу з підтримкою PoE, що дозволяє одночасно забезпечити мережеве підключення і живлення для окремих пристроїв, наприклад точок доступу та камер відеоспостереження. До одного або кількох комутаторів доступу підключаються робочі місця різних функціональних зон офісу: адміністративної, фінансово- облікової, організаційної, технічної, IT-відділу, служби безпеки та приймальні. Окремо передбачається серверна зона, яка безпосередньо підключається до центрального комутатора. Це забезпечує більш стабільний доступ до серверних ресурсів і дозволяє ізолювати серверну зону від звичайних користувацьких сегментів. Для організації бездротового доступу в мережі передбачаються три точки доступу Wi‑Fi. Вони підключаються до комутаторів доступу та забезпечують покриття основних офісних зон, де працівники можуть використовувати ноутбуки, планшети або службові мобільні пристрої. Також через комутатори доступу підключаються IP-камери або інші елементи системи відеоспостереження, які належать до зони безпеки. Структурна схема комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» наведена на рисунку 4.2. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 55 а Рисунок 4.2 — Структурна схема комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» Як видно зі структурної схеми, мережа офісу НСК «Олімпійський» побудована за централізованим принципом. Усі основні сегменти мережі об’єднуються через центральний керований комутатор, який виконує роль ключового вузла інфраструктури. Такий підхід дозволяє спростити адміністрування, зменшити складність мережі та забезпечити зручне підключення нових пристроїв. Комутатори доступу використовуються для розподілу мережевих підключень між функціональними зонами офісу. Завдяки цьому робочі станції, точки бездротового доступу, мережеві Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 56 а принтери та пристрої системи відеоспостереження можуть бути підключені до мережі через найближчий комутатор доступу. Це спрощує фізичну організацію кабельної системи та знижує навантаження на центральний вузол. Окрему роль у структурі мережі відіграє серверна зона. Її підключення безпосередньо до центрального комутатора дозволяє забезпечити стабільний і швидкий доступ до внутрішніх інформаційних ресурсів, службових файлів, резервних копій та інших сервісів, які можуть використовуватися в роботі офісу НСК «Олімпійський». Підключення точок бездротового доступу та пристроїв відеоспостереження через комутатори доступу з підтримкою PoE є технічно доцільним, оскільки дозволяє одночасно передавати дані та живлення одним кабелем Ethernet. Це спрощує монтаж обладнання та підвищує зручність подальшого обслуговування мережі. Таким чином, розроблена структурна схема відображає загальну побудову комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський», показує взаємозв’язок її основних елементів і створює основу для подальшої розробки логічної схеми мережі, організації VLAN, маршрутизації між сегментами та засобів захисту інформації. 4.4 Розробка логічної схеми мережі Після розробки структурної схеми комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» необхідно розробити її логічну схему. Якщо структурна схема показує фізичне з’єднання основних елементів мережі, то логічна схема відображає поділ мережі на окремі сегменти, IP-підмережі, VLAN та правила взаємодії між функціональними зонами. Логічна схема мережі офісу НСК «Олімпійський» розробляється з урахуванням результатів аналізу, виконаного у Розділі 2, та розрахунків, наведених у Розділі 3. У межах проєктної моделі офісна мережа повинна забезпечувати роботу адміністративної, фінансово-облікової, організаційної, Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 57 а технічної, інформаційно-технічної зон, служби безпеки, приймальні, серверної зони та зони бездротового доступу. Для логічного розділення мережі доцільно використати VLAN. Використання VLAN дозволяє розділити одну фізичну мережеву інфраструктуру на окремі логічні сегменти[5,6]. Це дає можливість обмежити доступ між різними групами користувачів, підвищити рівень безпеки, зменшити небажане поширення широкомовного трафіку та спростити адміністрування мережі. Такий підхід відповідає принципам ієрархічної організації мережі, де окремі функціональні частини можуть бути логічно відокремлені одна від одної. У проєктованій логічній схемі для кожної функціональної зони офісу НСК «Олімпійський» передбачається окрема VLAN та відповідна IP- підмережа. Такий підхід дозволяє чітко визначити, до якого підрозділу належить пристрій, спростити пошук несправностей і забезпечити гнучке керування доступом до службових ресурсів. Для внутрішньої адресації використовується приватний адресний простір 192.168.0.0/16, який належить до діапазонів приватних IP-адрес, визначених RFC 1918[12]. На основі цього діапазону для кожної VLAN виділяється окрема підмережа з маскою /24, що забезпечує до 254 доступних адрес для пристроїв у кожному сегменті. У межах логічної схеми мережі офісу НСК «Олімпійський» передбачено такі VLAN: VLAN 10 — адміністративна зона; VLAN 20 — фінансово-облікова зона; VLAN 30 — організаційна зона; VLAN 40 — технічна зона; VLAN 50 — IT-відділ; VLAN 60 — зона безпеки; VLAN 70 — приймальня; Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 58 а VLAN 80 — серверна зона; VLAN 90 — зона Wi-Fi. Кожна VLAN має власну IP-підмережу та шлюз за замовчуванням. Адреса шлюзу використовується для маршрутизації трафіку між різними логічними сегментами мережі. У даному проєкті шлюзом для кожної підмережі є перша доступна адреса відповідного сегмента, наприклад 192.168.10.1 для адміністративної зони, 192.168.20.1 для фінансово-облікової зони та 192.168.80.1 для серверної зони. Логічну схему комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» було змодельовано в середовищі Cisco Packet Tracer. У моделі використано маршрутизатор, центральний комутатор, три комутатори доступу, сервер, робочі станції основних функціональних зон, точки бездротового доступу, мережевий принтер та пристрій відеоспостереження. Така модель дозволяє наочно показати логічний поділ мережі, перевірити IP-адресацію, VLAN та взаємодію між окремими сегментами. Рисунок 4.3 — Логічна схема комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» у Cisco Packet Tracer Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 59 а Як показано на рисунку 4.3, центральним елементом логічної схеми є маршрутизатор R1 та центральний комутатор CORE-SW. Маршрутизатор забезпечує маршрутизацію між VLAN, а центральний комутатор об’єднує комутатори доступу, серверну зону та інші елементи мережі. Комутатори доступу використовуються для підключення робочих станцій, точок бездротового доступу, принтера та пристроїв відеоспостереження. Для моделювання логічної схеми в Cisco Packet Tracer кожна функціональна зона представлена окремим пристроєм або групою пристроїв. Наприклад, адміністративна зона представлена робочою станцією Admin PC, фінансово-облікова зона — Finance PC, організаційна зона — Events PC, технічна зона — Technical PC, IT-відділ — IT PC, зона безпеки — Security PC та IP-камера, а серверна зона — Server0. 4.5 Організація VLAN Для забезпечення логічного розділення комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» у проєктованому технічному рішенні передбачається використання VLAN. VLAN дозволяють розділити одну фізичну мережеву інфраструктуру на окремі логічні сегменти, які можуть відповідати підрозділам, функціональним зонам або окремим групам пристроїв. Такий підхід дозволяє підвищити керованість мережі, обмежити доступ до службових ресурсів і зменшити поширення небажаного широкомовного трафіку[5,6]. У документації Cisco VLAN визначається як комутована мережа, логічно сегментована за організаційною ознакою, функціями, командами або застосунками, а не лише за фізичним розташуванням пристроїв[5]. Для офісної мережі НСК «Олімпійський» такий підхід є доцільним, оскільки різні функціональні зони мають різні вимоги до доступу, безпеки та взаємодії з мережевими ресурсами. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 60 а У межах проєктованої мережі передбачається створення окремих VLAN для адміністративної зони, фінансово-облікової зони, організаційної зони, технічної зони, IT-відділу, зони безпеки, приймальні, серверної зони та зони Wi-Fi. Такий логічний поділ відповідає структурі офісу, визначеній у попередніх розділах, і дозволяє організувати мережу не хаотично, а відповідно до функцій кожної групи користувачів. Особливо важливим є відокремлення фінансово-облікової зони, серверної зони, зони безпеки та Wi-Fi. Фінансово-облікова зона може містити службову документацію та фінансові дані, тому її доцільно відокремити від загальнодоступних сегментів. Серверна зона повинна мати обмежений доступ, оскільки в ній розміщуються внутрішні сервіси, службові файли та резервні копії. Зона безпеки може містити пристрої відеоспостереження, а Wi-Fi-зона використовується для підключення мобільних пристроїв, тому її також доцільно виділити в окремий логічний сегмент. Для реалізації VLAN у мережі використовуються два основні типи портів комутатора: accessі trunk. Access-порт належить тільки до однієї VLAN і використовується для підключення кінцевих пристроїв, наприклад комп’ютерів, принтерів, IP-камер або точок доступу[5,6]. Trunk-порт використовується для передавання трафіку кількох VLAN між комутаторами або між комутатором і маршрутизатором. У документації Cisco зазначається, що trunk-порт може передавати трафік VLAN, а за замовчуванням trunk може передавати трафік усіх VLAN [5]. У логічній схемі мережі офісу НСК «Олімпійський» access-порти використовуються для підключення пристроїв окремих функціональних зон. Наприклад, порт для робочої станції адміністрації належить до VLAN 10, порт для комп’ютера бухгалтерії — до VLAN 20, порт для IP-камери — до VLAN 60, а порти для точок бездротового доступу — до VLAN 90. Trunk- порти використовуються на з’єднаннях між центральним комутатором CORE-SW, комутаторами доступу SW1–SW3 та маршрутизатором R1. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 61 а У проєктованій мережі передбачається така організація VLAN: VLAN 10 — ADMIN — адміністративна зона; VLAN 20 — FINANCE — фінансово-облікова зона; VLAN 30 — EVENTS — організаційна зона; VLAN 40 — TECHNICAL — технічна зона; VLAN 50 — IT — IT-відділ; VLAN 60 — SECURITY — зона безпеки; VLAN 70 — RECEPTION — приймальня; VLAN 80 — SERVER — серверна зона; VLAN 90 —WIFI — зона бездротового доступу. Для моделювання організації VLAN у Cisco Packet Tracer можна використати такі команди на центральному комутаторі CORE-SW: Лістинг 4.1 — Створення VLAN на центральному комутаторі CORE- SW enable configure terminal vlan 10 name ADMIN exit vlan 20 name FINANCE exit vlan 30 name EVENTS exit vlan 40 name TECHNICAL exit vlan 50 name IT Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 62 а exit vlan 60 name SECURITY exit vlan 70 name RECEPTION exit vlan 80 name SERVER exit vlan 90 name WIFI exit end write memory Після створення VLAN необхідно налаштувати порти комутаторів. Порти, до яких підключаються робочі станції та інші кінцеві пристрої, переводяться в режим access і призначаються до відповідної VLAN. Наприклад, для комутатора SW1 можна використати таку конфігурацію: Лістинг 4.2 — Налаштування access-портів на комутаторі SW1 enable configure terminal interface fastEthernet 0/2 switchport mode access switchport access vlan 10 exit interface fastEthernet 0/3 switchport mode access switchport access vlan 20 exit Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 63 а interface fastEthernet 0/4 switchport mode access switchport access vlan 70 exit interface fastEthernet 0/5 switchport mode access switchport access vlan 70 exit end write memory У цьому прикладі порт FastEthernet 0/2 використовується для підключення робочої станції адміністрації та належить до VLAN 10. Порт FastEthernet0/3використовується для фінансово-облікової зони та належить до VLAN 20. Порти FastEthernet0/4і FastEthernet0/5можуть використовуватися для приймальні та мережевого принтера, які належать до VLAN 70. Для передавання трафіку кількох VLAN між комутаторами необхідно налаштувати trunk-порти. На центральному комутаторі CORE-SW trunk- порти використовуються для з’єднання з маршрутизатором R1 та комутаторами доступу SW1–SW3. Лістинг 4.3 — Налаштування trunk-портів на центральному комутаторі CORE-SW enable configure terminal interface fastEthernet 0/1 switchport mode trunk exit interface fastEthernet 0/2 switchport mode trunk exit Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 64 а interface fastEthernet 0/3 switchport mode trunk exit interface fastEthernet 0/4 switchport mode trunk exit end write memory Для перевірки правильності створення VLAN у Cisco Packet Tracer можна використати команду: Лістинг 4.4 — Перевірка створених VLAN show vlan brief Команда show vlan briefдозволяє переглянути список створених VLAN, їхні назви та порти, які належать до кожної VLAN. Для перевірки trunk- з’єднань можна використати команду: Лістинг 4.5 — Перевірка trunk-з’єднань show interfaces trunk Команда show interfaces trunkдозволяє перевірити, які порти працюють у режимі trunk і які VLAN передаються через ці з’єднання. Організація VLAN дозволяє створити зрозумілу та керовану структуру мережі. Наприклад, адміністратор може окремо налаштовувати доступ для фінансово-облікової зони, обмежувати доступ до серверної зони, контролювати трафік Wi-Fi-користувачів і відокремлювати пристрої відеоспостереження від звичайних користувацьких сегментів. Таким чином, у проєктованій комп’ютерній мережі офісу НСК «Олімпійський» передбачено створення 9 VLAN відповідно до основних Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 65 а функціональних зон. Використання VLAN підвищує рівень керованості, безпеки та структурованості мережі, а також створює основу для подальшого налаштування маршрутизації між сегментами, правил доступу та засобів захисту інформації. 4.6 Налаштування маршрутизації між сегментами мережі Після організації VLAN у комп’ютерній мережі офісу НСК «Олімпійський» необхідно налаштувати маршрутизацію між окремими логічними сегментами. Кожна VLAN є окремим логічним сегментом мережі, тому пристрої, які належать до різних VLAN, не можуть обмінюватися даними без маршрутизації. Для забезпечення взаємодії між VLAN необхідно використати маршрутизатор або комутатор третього рівня. У межах даного проєктного рішення маршрутизація між сегментами мережі виконується за допомогою маршрутизатора R1. Такий підхід називається Router-on-a-Stick. Його суть полягає в тому, що один фізичний інтерфейс маршрутизатора поділяється на кілька логічних підінтерфейсів, кожен з яких відповідає окремій VLAN. Для кожного підінтерфейсу налаштовується інкапсуляція IEEE 802.1Q та IP-адреса шлюзу відповідної підмережі [5]. У документації Cisco зазначається, що маршрутизація між VLAN може виконуватися за допомогою маршрутизатора, підключеного до комутатора через trunk-з’єднання, де для кожної VLAN створюється окремий підінтерфейс. Саме такий підхід використовується в моделі комп’ютерної мережі офісу НСК. У проєктованій мережі кожна функціональна зона має власну VLAN та окрему IP-підмережу. Адреса шлюзу за замовчуванням для кожної підмережі налаштовується на відповідному підінтерфейсі маршрутизатора R1. Наприклад, для VLAN 10 використовується шлюз 192.168.10.1, для VLAN 20 Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 66 а — 192.168.20.1, для VLAN 80 — 192.168.80.1, а для VLAN 90 — 192.168.90.1. Для реалізації маршрутизації між VLAN фізичний інтерфейс маршрутизатора, підключений до центрального комутатора CORE-SW, переводиться в активний стан. Далі на ньому створюються підінтерфейси відповідно до номерів VLAN. Лістинг 4.6 — Налаштування підінтерфейсів маршрутизатора R1 для маршрутизації між VLAN enable configure terminal interface gigabitEthernet 0/0 no shutdown exit interface gigabitEthernet 0/0.10 encapsulation dot1Q 10 ip address 192.168.10.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.20 encapsulation dot1Q 20 ip address 192.168.20.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.30 encapsulation dot1Q 30 ip address 192.168.30.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.40 encapsulation dot1Q 40 ip address 192.168.40.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.50 encapsulation dot1Q 50 ip address 192.168.50.1 255.255.255.0 Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 67 а exit interface gigabitEthernet 0/0.60 encapsulation dot1Q 60 ip address 192.168.60.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.70 encapsulation dot1Q 70 ip address 192.168.70.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.80 encapsulation dot1Q 80 ip address 192.168.80.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.90 encapsulation dot1Q 90 ip address 192.168.90.1 255.255.255.0 exit end write memory У наведеній конфігурації кожен підінтерфейс маршрутизатора відповідає окремій VLAN. Команда encapsulation dot1Q визначає номер VLAN, трафік якої буде оброблятися відповідним підінтерфейсом. IP-адреса підінтерфейсу використовується як шлюз за замовчуванням для пристроїв відповідної підмережі. Наприклад, пристрої адміністративної зони, які належать до VLAN 10, використовують шлюз 192.168.10.1. Пристрої фінансово-облікової зони у VLAN 20 використовують шлюз 192.168.20.1. Пристрої серверної зони у VLAN 80 використовують шлюз 192.168.80.1. Завдяки цьому маршрутизатор може передавати трафік між різними VLAN. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 68 а Для коректної роботи маршрутизації між VLAN порт центрального комутатора CORE-SW, який підключений до маршрутизатора R1, повинен працювати в режимі trunk. Це дозволяє передавати трафік усіх VLAN через одне фізичне з’єднання між комутатором і маршрутизатором. Лістинг 4.7 — Налаштування trunk-порту на центральному комутаторі CORE-SW enable configure terminal interface fastEthernet 0/1 switchport mode trunk exit end write memory Після налаштування підінтерфейсів маршрутизатора та trunk-порту на комутаторі пристрої з різних VLAN отримують можливість обмінюватися даними через маршрутизатор. Наприклад, робоча станція адміністративної зони може звернутися до сервера у VLAN 80, якщо це дозволено політиками доступу. Так само IT-відділ може отримати доступ до мережевого обладнання та серверної зони для адміністрування. Для перевірки налаштування маршрутизації між VLAN у Cisco Packet Tracer можна використати команду: Лістинг 4.8 — Перевірка стану інтерфейсів маршрутизатора show ip interface brief Ця команда дозволяє переглянути список фізичних і логічних інтерфейсів маршрутизатора, їх IP-адреси та стан. У результаті виконання команди повинні відображатися підінтерфейси GigabitEthernet0/0.10, Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 69 а GigabitEthernet0/0.20, GigabitEthernet0/0.30та інші підінтерфейси, створені для відповідних VLAN. Для перевірки зв’язку між сегментами мережі можна використати команду pingз однієї робочої станції до сервера або до шлюзу іншої VLAN. Наприклад, з робочої станції адміністративної зони можна виконати перевірку доступності сервера: Лістинг 4.9 — Перевірка зв’язку між VLAN ping 192.168.80.10 Якщо маршрутизація між VLAN налаштована правильно, пристрій отримає відповідь від сервера. Це підтверджує, що логічні сегменти мережі можуть взаємодіяти між собою через маршрутизатор R1. Водночас у реальній мережі доступ між VLAN не повинен бути повністю відкритим для всіх користувачів. Наприклад, звичайні користувачі не повинні мати доступу до налаштувань мережевого обладнання, а Wi-Fi- сегмент не повинен мати необмежений доступ до серверної зони. Тому після налаштування базової маршрутизації між VLAN доцільно застосовувати правила доступу, які обмежують взаємодію між окремими сегментами мережі. Це питання буде розглянуто в підпункті 4.8, присвяченому засобам захисту комп’ютерної мережі. Таким чином, маршрутизація між сегментами мережі офісу НСК «Олімпійський» реалізується за допомогою маршрутизатора R1 та підінтерфейсів для кожної VLAN. Такий підхід дозволяє забезпечити взаємодію між функціональними зонами, серверною зоною та бездротовим сегментом, зберігаючи при цьому можливість подальшого впровадження правил доступу та засобів захисту інформації. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 70 а 4.7 Організація бездротового доступу У сучасній офісній комп’ютерній мережі важливим елементом є бездротовий доступ, який дозволяє підключати до мережі ноутбуки, планшети, службові мобільні пристрої та інші пристрої без використання кабельного підключення. Для офісу НСК «Олімпійський» бездротовий доступ є доцільним як додатковий сегмент мережі, що забезпечує гнучкість роботи працівників у різних функціональних зонах. Бездротові локальні мережі базуються на сімействі стандартів IEEE 802.11, які визначають принципи роботи WLAN-мереж [1]. Стандарт IEEE 802.11 описує механізми бездротової взаємодії на рівні MAC і PHY для локальних та міських мереж, що дозволяє використовувати його як технічну основу для побудови Wi-Fi-сегмента в офісній мережі [1]. У межах проєктованої комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» бездротовий доступ не замінює основну дротову інфраструктуру, а доповнює її. Основні стаціонарні робочі місця підключаються до комутаторів доступу за допомогою кабельної інфраструктури, а Wi-Fi використовується для мобільних пристроїв, ноутбуків, тимчасового доступу працівників та службових пристроїв, які потребують гнучкого підключення. У Розділі 3 було обґрунтовано використання трьох точок бездротового доступу. Така кількість дозволяє забезпечити підключення орієнтовно 30 бездротових користувачів, якщо прийняти, що одна точка доступу стабільно обслуговує близько 10 активних користувачів. У рекомендаціях Cisco щодо проєктування WLAN зазначається, що під час планування бездротової мережі необхідно враховувати щільність користувачів, очікуване навантаження та розміщення точок доступу в зонах з підвищеною кількістю клієнтів [4]. Для офісу НСК «Олімпійський» точки бездротового доступу доцільно розмістити таким чином, щоб вони покривали основні офісні зони: Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 71 а адміністративну зону, організаційну зону, приймальню та частину приміщень загального користування. У моделі мережі передбачається використання трьох точок доступу: AP1, AP2та AP3. Вони підключаються до комутаторів доступу та належать до окремого логічного сегмента VLAN 90. Виділення бездротового доступу в окрему VLAN є важливим технічним рішенням. Це дозволяє відокремити мобільні пристрої від основних службових сегментів мережі, обмежити доступ Wi-Fi-користувачів до критичних ресурсів та спростити адміністрування [5,6]. Для Wi-Fi- сегмента в проєкті використовується підмережа: 192.168.90.0/24 Шлюзом за замовчуванням для цієї підмережі є адреса: 192.168.90.1 Для точок доступу можна використати такі адреси: AP1 — 192.168.90.11 AP2 — 192.168.90.12 AP3 — 192.168.90.13 Для бездротової мережі доцільно задати єдине ім’я мережі — SSID. У межах проєктної моделі можна використати таке ім’я: SSID: NSC-OFFICE[9] Для захисту бездротової мережі необхідно використовувати парольний доступ. У Cisco Packet Tracer можна змоделювати захист за допомогою WPA2-PSK. Це дозволяє обмежити підключення до Wi-Fi тільки для користувачів, які знають пароль доступу. Для навчальної моделі можна використати такий приклад: Security: WPA2-PSK Password: nsc2026wifi У реальній офісній мережі пароль повинен бути складнішим і періодично змінюватися. Крім того, для службової мережі доцільно обмежити доступ із Wi-Fi-сегмента до серверної зони[1], фінансово-облікової Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 72 а зони та мережевого обладнання. Такі обмеження можуть бути реалізовані за допомогою правил міжмережевого екрана або списків контролю доступу. У Cisco Packet Tracer організацію бездротового доступу можна змоделювати шляхом підключення точок доступу AP1, AP2 та AP3 до комутаторів доступу. Порти комутаторів, до яких підключені точки доступу, налаштовуються як access-порти у VLAN 90. Приклад налаштування порту для точки доступу наведено в лістингу 4.10. Лістинг 4.10 — Налаштування порту комутатора для точки бездротового доступу enable configure terminal interface fastEthernet 0/4 switchport mode access switchport access vlan 90 exit end write memory Для підключення ноутбука до бездротової мережі в Cisco Packet Tracer необхідно вибрати мережу NSC-OFFICE, ввести пароль доступу та налаштувати отримання IP-адреси через DHCP або вручну задати адресу з підмережі 192.168.90.0/24. Після підключення ноутбук повинен отримати адресу виду 192.168.90.xі використовувати шлюз 192.168.90.1. Для перевірки роботи бездротового доступу можна використати команду pingдо шлюзу Wi-Fi-сегмента або до серверної зони, якщо це дозволено правилами доступу. Лістинг 4.11 — Перевірка підключення Wi-Fi-клієнта до шлюзу ping 192.168.90.1 Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 73 а Якщо налаштування виконані правильно, Wi-Fi-клієнт отримає відповідь від шлюзу. Це підтверджує, що бездротовий пристрій підключений до мережі та має доступ до свого логічного сегмента. Рисунок 4.4 — Організація бездротового доступу в офісній мережі НСК «Олімпійський» у Cisco Packet Tracer Таким чином, у комп’ютерній мережі офісу НСК «Олімпійський» бездротовий доступ організовується за допомогою трьох точок доступу, об’єднаних в окремий логічний сегмент VLAN 90з підмережею 192.168.90.0/24. Такий підхід забезпечує зручне підключення ноутбуків і службових мобільних пристроїв, підвищує гнучкість використання мережі та дозволяє відокремити Wi-Fi-користувачів від основних службових сегментів. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 74 а 4.8 Засоби захисту комп’ютерної мережі Захист комп’ютерної мережі є одним із важливих етапів розробки технічного рішення для офісу НСК «Олімпійський». Оскільки в мережі передбачається робота різних функціональних зон, серверної інфраструктури, бездротового доступу та пристроїв відеоспостереження, необхідно передбачити комплекс організаційних і технічних заходів для забезпечення безпечної роботи мережі. Основними завданнями захисту офісної мережі є обмеження несанкціонованого доступу, захист службової інформації, контроль мережевого трафіку, ізоляція критичних сегментів, захист бездротового доступу та забезпечення можливості відновлення даних у разі збоїв або помилок користувачів. Одним із основних засобів захисту мережі є використання міжмережевого екрана. У рекомендаціях NIST зазначається, що міжмережеві екрани контролюють потік мережевого трафіку між мережами або вузлами з різними вимогами до безпеки, а також використовуються для формування політик firewall, налаштування, тестування, впровадження та керування такими рішеннями [10,13]. Це дає змогу застосовувати міжмережевий екран у проєктованій мережі офісу НСК «Олімпійський» для контролю трафіку між внутрішньою мережею та мережею Інтернет. У проєктованій мережі міжмережевий екран або маршрутизатор розміщується між мережею Інтернет і внутрішньою локальною мережею офісу. Це дозволяє контролювати вхідний і вихідний трафік, обмежувати небажані підключення, фільтрувати доступ до внутрішніх ресурсів і зменшувати ризик несанкціонованого доступу ззовні. Важливим засобом захисту є логічне розділення мережі за допомогою VLAN. У попередніх підпунктах було передбачено створення окремих VLAN для адміністративної зони, фінансово-облікової зони, організаційної зони, технічного відділу, IT-відділу, зони безпеки, приймальні, серверної зони та Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 75 а Wi-Fi[5,6]. Такий поділ дозволяє обмежити взаємодію між різними групами користувачів і зменшити ризик доступу до службових ресурсів з невідповідного сегмента мережі. Особливо важливим є захист серверної зони. Серверна зона розміщується в окремій VLAN 80 і повинна мати обмежений доступ лише для визначених користувачів та адміністраторів. Звичайні робочі станції не повинні мати повного доступу до серверних ресурсів, а Wi-Fi-сегмент не повинен мати прямого необмеженого доступу до серверної зони. Для фінансово-облікової зони також необхідно передбачити підвищений рівень захисту. Ця зона може містити службову та фінансову документацію, тому доступ до її ресурсів повинен бути обмежений лише для відповідних працівників. Інші сегменти мережі, наприклад приймальня або Wi-Fi, не повинні мати доступу до ресурсів фінансово-облікової зони. Окремої уваги потребує бездротовий доступ. Wi-Fi-сегмент виділяється в окрему VLAN 90, що дозволяє відокремити мобільні пристрої від основної службової мережі. Для захисту бездротової мережі необхідно використовувати парольний доступ, наприклад WPA2-PSK у межах навчальної моделі Cisco Packet Tracer. У реальній мережі пароль повинен бути складним, регулярно змінюватися та не передаватися стороннім особам. Для обмеження доступу між VLAN можуть використовуватися правила міжмережевого екрана або списки контролю доступу. Наприклад, можна дозволити адміністративній зоні доступ до серверної зони, але обмежити доступ Wi-Fi-користувачів до серверів і мережевого обладнання. Також доцільно дозволити IT-відділу доступ до обладнання та серверів для адміністрування, але заборонити такий доступ звичайним користувачам. Приклад базової логіки доступу між сегментами мережі можна подати так: адміністративна зона → доступ до серверної зони дозволено; фінансово-облікова зона → доступ лише до службових ресурсів; Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 76 а Wi-Fi-зона → доступ до Інтернету дозволено, доступ до серверної зони обмежено; IT-відділ → доступ до мережевого обладнання та серверів дозволено; зона безпеки → доступ до систем відеоспостереження дозволено; приймальня → доступ до критичних ресурсів обмежено. Для реалізації обмежень у Cisco Packet Tracer можна використати списки контролю доступу. Наприклад, для обмеження доступу Wi-Fi- сегмента до серверної зони можна застосувати ACL, яка забороняє трафік із мережі 192.168.90.0/24до серверної мережі 192.168.80.0/24. Лістинг 4.12 — Приклад обмеження доступу Wi-Fi-сегмента до серверної зони enable configure terminal access-list 100 deny ip 192.168.90.0 0.0.0.255 192.168.80.0 0.0.0.255 access-list 100 permit ip any any interface gigabitEthernet 0/0.90 ip access-group 100 in exit end write memory У наведеному прикладі перше правило забороняє трафік із Wi-Fi- сегмента до серверної зони, а друге правило дозволяє інший трафік. Це дозволяє Wi-Fi-користувачам працювати з дозволеними ресурсами, але обмежує доступ до критичної серверної інфраструктури. Для перевірки роботи правил доступу можна виконати команду pingіз Wi-Fi-клієнта до сервера. Якщо обмеження налаштовано правильно, доступ до сервера буде заблокований. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 77 а Лістинг 4.13 — Перевірка обмеження доступу до серверної зони ping 192.168.80.10 У разі правильної роботи ACL відповідь від сервера не повинна надходити з Wi-Fi-сегмента. Водночас доступ до шлюзу Wi-Fi-сегмента повинен залишатися доступним: ping 192.168.90.1 Ще одним засобом захисту є використання надійних паролів для доступу до мережевого обладнання. На маршрутизаторі, комутаторах і точках доступу необхідно змінити стандартні паролі, обмежити доступ до режиму адміністрування та використовувати окремі облікові записи для відповідальних працівників IT-відділу. Також важливим елементом захисту є резервне копіювання конфігурацій мережевого обладнання та службових даних. Резервні копії дозволяють швидко відновити працездатність мережі у разі збою, помилки налаштування або відмови обладнання. Для серверної зони доцільно передбачити регулярне резервне копіювання файлів і важливих службових ресурсів [13]. У межах проєктованої мережі доцільно передбачити такі основні засоби захисту: використання міжмережевого екрана; логічне розділення мережі за допомогою VLAN; обмеження доступу між функціональними зонами; захист серверної зони; ізоляція Wi-Fi-сегмента; використання складних паролів; резервне копіювання даних і конфігурацій; контроль доступу до мережевого обладнання. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 78 а 5 КОНСТРУКТОРСЬКА ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА СУПРОВІД ПРОЄКТНОГО РІШЕННЯ 5.1 Документація до структурної та логічної схеми мережі Після розробки технічного рішення з побудови комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» необхідно сформувати конструкторську документацію, яка описує основні елементи мережі, їх призначення, взаємозв’язки та логічну організацію. Така документація потрібна для подальшого впровадження, адміністрування, супроводу та можливого розширення мережевої інфраструктури. У межах даної кваліфікаційної роботи було розроблено структурну та логічну схеми комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський». Структурна схема відображає загальну побудову мережі та фізичне з’єднання її основних елементів, а логічна схема показує поділ мережі на VLAN, IP-підмережі та функціональні сегменти. Структурна схема мережі передбачає використання ієрархічної зіркоподібної топології. Центральним елементом мережі є керований комутатор, до якого підключаються маршрутизатор або міжмережевий екран, серверна зона та комутатори доступу. Через комутатори доступу здійснюється підключення робочих станцій користувачів, точок бездротового доступу, мережевих принтерів і пристроїв відеоспостереження. Маршрутизатор або міжмережевий екран виконує функції підключення офісної мережі до мережі Інтернет, маршрутизації трафіку між сегментами та базового контролю доступу. У проєктному рішенні він розміщується на межі між внутрішньою локальною мережею та зовнішньою мережею, що дозволяє контролювати вхідний і вихідний трафік [10,13]. Центральний керований комутатор є основним вузлом об’єднання мережі. До нього підключаються комутатори доступу, серверна зона та Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 79 а маршрутизатор. Така структура дозволяє централізовано керувати мережевими сегментами, забезпечувати зв’язок між функціональними зонами та спрощувати адміністрування мережевої інфраструктури [4]. Комутатори доступу використовуються для підключення кінцевих пристроїв. До них підключаються робочі станції адміністративної, фінансово-облікової, організаційної, технічної зон, IT-відділу, приймальні, а також точки доступу Wi-Fi, мережеві принтери та пристрої відеоспостереження. Використання комутаторів доступу дозволяє розподілити навантаження та спростити фізичну організацію підключень [4]. Серверна зона виділяється як окремий важливий елемент мережі. Вона призначена для розміщення службового сервера, зберігання файлів, резервних копій, внутрішніх сервісів і облікових даних користувачів. У логічній схемі серверна зона винесена в окрему VLAN, що дозволяє обмежити доступ до критичних ресурсів [5]. Логічна схема мережі передбачає поділ комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» на окремі VLAN відповідно до функціональних зон. Такий поділ забезпечує кращу керованість, підвищує рівень безпеки та дозволяє розмежувати доступ користувачів до службових ресурсів. У проєктованій мережі передбачено такі логічні сегменти: VLAN 10 — адміністративна зона; VLAN 20 — фінансово-облікова зона; VLAN 30 — організаційна зона; VLAN 40 — технічна зона; VLAN 50 — IT-відділ; VLAN 60 — зона безпеки; VLAN 70 — приймальня; VLAN 80 — серверна зона; VLAN 90 — зона Wi-Fi. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 80 а Для кожної VLAN виділено окрему IP-підмережу з адресного простору 192.168.0.0/16. У межах проєктного рішення використовуються підмережі типу /24, що дозволяє отримати до 254 доступних адрес [12] у кожному логічному сегменті. Наприклад, адміністративна зона використовує мережу 192.168.10.0/24, фінансово-облікова зона — 192.168.20.0/24, серверна зона — 192.168.80.0/24, а зона Wi-Fi — 192.168.90.0/24. Шлюзом за замовчуванням для кожної VLAN є перша адреса відповідної підмережі. Наприклад, для VLAN 10 шлюзом є 192.168.10.1, для VLAN 20 — 192.168.20.1, для VLAN 80 — 192.168.80.1, для VLAN 90 — 192.168.90.1. Це дозволяє організувати маршрутизацію між логічними сегментами за допомогою маршрутизатора або комутатора третього рівня. Wi-Fi-сегмент винесено в окрему VLAN 90. Це дозволяє відокремити бездротові пристрої від основної службової мережі та зменшити ризик несанкціонованого доступу до критичних ресурсів. До Wi-Fi-сегмента належать точки бездротового доступу та мобільні пристрої працівників, які використовуються для службових потреб. Зона безпеки розміщується в окремій VLAN 60. До неї можуть належати робочі місця працівників служби безпеки, IP-камери та інші пристрої моніторингу. Виділення цієї зони в окремий логічний сегмент дозволяє обмежити доступ до систем відеоспостереження та підвищити рівень захисту інформації. Фінансово-облікова зона також потребує окремого логічного сегмента, оскільки вона може містити службову та фінансову інформацію. Винесення цієї зони у VLAN 20 дозволяє обмежити доступ до її ресурсів тільки для відповідних працівників і зменшити ризик несанкціонованого доступу. Для зручності подальшого супроводу мережі в документації необхідно фіксувати основні параметри структурної та логічної схем. До таких параметрів належать: назви мережевих пристроїв, призначення пристроїв, Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 81 а номери VLAN, IP-підмережі, шлюзи за замовчуванням, призначення портів і функціональні зони. Основні елементи структурної та логічної схеми комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» наведено нижче: R1 — маршрутизатор / міжмережевий екран; CORE-SW— центральний керований комутатор; SW1, SW2, SW3 — комутатори доступу; Server0 — службовий сервер; AP1, AP2, AP3 — точки бездротового доступу; VLAN 10–90 — логічні сегменти функціональних зон; 192.168.10.0/24 – 192.168.90.0/24 — IP-підмережі функціональних зон. Документація до структурної та логічної схеми дозволяє швидко визначити, який пристрій виконує певну функцію в мережі, до якого сегмента належить користувач або обладнання, які адресні простори використовуються та які зони повинні мати обмежений доступ. Це особливо важливо для подальшого адміністрування мережі, усунення несправностей і розширення інфраструктури. 5.2 Специфікація мережевого обладнання та кабельної інфраструктури Для подальшого впровадження та супроводу комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» необхідно сформувати специфікацію мережевого обладнання та елементів кабельної інфраструктури. Специфікація дозволяє визначити склад обладнання, його кількість, призначення та роль у загальній структурі мережі. У межах розробленого проєктного рішення до складу комп’ютерної мережі входять маршрутизатор або міжмережевий екран, центральний керований комутатор, комутатори доступу, точки бездротового доступу, Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 82 а сервер, мережеві принтери, кабельна інфраструктура, патч-панелі, патч- корди, мережеві розетки та комутаційна шафа. Маршрутизатор або міжмережевий екран використовується для підключення локальної мережі офісу до мережі Інтернет, маршрутизації трафіку між сегментами та базового контролю доступу. У проєкті як приклад такого пристрою використано MikroTik RB4011iGS+RM, який має десять гігабітних Ethernet-портів і SFP+ порт, що дозволяє застосовувати його в офісній мережі середнього розміру[11]. Центральний керований комутатор виконує роль основного вузла мережі. До нього підключаються маршрутизатор, серверна зона та комутатори доступу. Як приклад центрального комутатора використано TP- Link JetStream TL-SG3428X, [15] який має 24 гігабітні RJ45-порти та 4 SFP+ слоти 10 Гбіт/с, що дозволяє організувати центральне об’єднання сегментів мережі. Комутатори доступу призначені для підключення робочих станцій користувачів, точок бездротового доступу, IP-камер, принтерів та інших кінцевих пристроїв. У проєктному рішенні як приклад комутатора доступу використано TP-Link JetStream TL-SG2428P[14]. Він має 24 гігабітні PoE+ порти, 4 SFP-слоти та загальний PoE-бюджет 250 Вт, що дозволяє підключати й живити точки доступу або пристрої відеоспостереження через Ethernet. Для організації бездротового доступу передбачено використання трьох точок доступу TP-Link Omada EAP610. Ця модель підтримує Wi-Fi 6 та забезпечує швидкість до 574 Мбіт/с у діапазоні 2,4 ГГц і до 1201 Мбіт/с у діапазоні 5 ГГц, що є достатнім для організації офісного Wi-Fi-сегмента. Сервер у проєктованій мережі використовується для зберігання службових файлів, резервних копій, внутрішніх сервісів та облікових даних користувачів. У межах даної роботи конкретна модель сервера може бути уточнена залежно від бюджету, але за функціональним призначенням це має Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 83 а бути сервер класу Tower або Rack з можливістю підключення до гігабітної мережі. Мережеві принтери передбачені для спільного друку документів у функціональних зонах офісу. У проєктній моделі прийнято використання трьох мережевих принтерів, які можуть бути підключені через Ethernet або Wi-Fi залежно від розташування та потреб підрозділів. Кабельна інфраструктура є основою фізичного підключення пристроїв до локальної мережі. Для офісної мережі доцільно використовувати кабель типу UTP Cat.6, патч-панелі, патч-корди, мережеві розетки RJ-45 та комутаційну шафу. Кабель Cat.6 підходить для побудови гігабітної локальної мережі та забезпечує можливість подальшого розвитку інфраструктури [8]. Патч-панелі використовуються для впорядкування кабельних підключень у серверній або комутаційній шафі. Вони дозволяють зручно підключати кабельні лінії від робочих місць до комутаторів, спрощують обслуговування мережі та полегшують пошук несправностей. Патч-корди застосовуються для підключення мережевого обладнання до патч-панелей, розеток і комутаторів. Мережеві розетки RJ-45 встановлюються на робочих місцях користувачів і забезпечують зручне підключення робочих станцій до кабельної інфраструктури. Комутаційна шафа призначена для розміщення маршрутизатора, комутаторів, патч-панелей, серверного обладнання та іншої мережевої інфраструктури. Її використання дозволяє зосередити основне обладнання в одному місці, забезпечити порядок у підключеннях і спростити подальше адміністрування. Специфікацію мережевого обладнання та кабельної інфраструктури наведено в таблиці 5.1. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 84 а Таблиця 5.1 — Специфікація мережевого обладнання та кабельної інфраструктури офісу НСК «Олімпійський» № Найменування Приклад моделі / тип К-сть Призначення Підключення до Інтернету, 1 Маршрутизатор / MikroTik маршрутизація між міжмережевий екран RB4011iGS+RM 1 сегментами, базовий контроль трафіку Центральний TP-Link Об’єднання комутаторів 2 керований комутатор JetStream TL- 1 доступу, серверної зони та SG3428X маршрутизатора TP-Link Підключення робочих 3 Комутатори доступу з JetStream TL- 3 станцій, точок доступу, IP- PoE SG2428P камер та службових пристроїв 4 Точки бездротового TP-Link Omada Організація Wi-Fi-доступу доступу EAP610 3 для ноутбуків і службових мобільних пристроїв 5 Сервер Tower / Rack Зберігання службових сервер 1 файлів, резервних копій та внутрішніх сервісів Ethernet / Wi-Fi Спільний друк документів 6 Мережеві принтери принтери 3 для функціональних зон офісу за Фізичне підключення 7 Кабель вита пара UTP Cat.6 потребою робочих місць і мережевого обладнання Організація кабельних 8 Патч-панель 24-port RJ-45 Cat.6 2–4 підключень у серверній або комутаційній шафі 9 Патч-корди Cat.6 RJ-45 за Підключення обладнання до потребою патч-панелей, комутаторів і розеток за 10 Мережеві розетки RJ-45 Cat.6 кількістю Підключення робочих робочих станцій користувачів місць Розміщення 11 Комутаційна шафа 19-inch rack 1 маршрутизатора, cabinet комутаторів, патч-панелей та серверного обладнання 12 Маркування кабелів і Ідентифікація кабельних портів Наліпки / бірки за потребою ліній, портів комутаторів і мережевих розеток Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 85 а 5.3 Маркування підключень, IP-адресація та VLAN Для зручного адміністрування та подальшого супроводу комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» необхідно передбачити систему маркування підключень, портів комутаторів, мережевих розеток, кабельних ліній, VLAN та IP-підмереж. Така документація дозволяє швидко визначати, до якого сегмента мережі належить пристрій, який порт комутатора використовується для підключення, яку IP-підмережу має відповідна функціональна зона та яке призначення має конкретне з’єднання. Маркування підключень є важливою частиною конструкторської документації, оскільки без нього ускладнюється обслуговування мережі, пошук несправностей, заміна обладнання та розширення інфраструктури. У разі виникнення проблеми адміністратор повинен швидко визначити, який кабель, порт або розетка пов’язані з конкретним робочим місцем або мережевим пристроєм. У проєктованій мережі офісу НСК «Олімпійський» використовується логічний поділ на VLAN відповідно до функціональних зон. Кожна VLAN має власний номер, назву, IP-підмережу та шлюз за замовчуванням. Наприклад, адміністративна зона належить до VLAN 10 і використовує підмережу 192.168.10.0/24, фінансово-облікова зона належить до VLAN 20 і використовує підмережу 192.168.20.0/24, а зона Wi-Fi належить до VLAN 90 і використовує підмережу 192.168.90.0/24. Для внутрішньої адресації використовується приватний адресний простір 192.168.0.0/16, який належить до приватних IP-діапазонів, визначених RFC 1918 [12]. У межах цього простору для кожної функціональної зони виділено окрему підмережу типу /24, що дозволяє забезпечити достатню кількість IP-адрес і спростити адміністрування мережі. Порти комутаторів, які використовуються для підключення кінцевих пристроїв, позначаються відповідно до назви комутатора, номера порту, Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 86 а функціональної зони та типу пристрою. Наприклад, запис SW1-Fa0/2_ADM- 01 означає, що пристрій підключений до комутатора SW1, порту FastEthernet0/2, належить до адміністративної зони та має порядковий номер робочого місця 01. Для підключень між мережевими пристроями використовується інший тип маркування, у якому зазначаються обидва кінці з’єднання. Наприклад, запис CORE-Fa0/2_SW1-Fa0/1 означає, що порт FastEthernet0/2 центрального комутатора CORE-SW підключений до порту FastEthernet0/1 комутатора доступу SW1. Таке маркування дозволяє швидко визначити фізичний напрямок кабельного з’єднання. Мережеві розетки на робочих місцях доцільно маркувати за функціональною зоною та номером робочого місця. Наприклад, для адміністративної зони можна використовувати позначення ADM-01, ADM- 02, для фінансово-облікової зони — FIN-01, FIN-02, для IT-відділу — IT-01. Таке позначення дає можливість швидко зіставити розетку, кабельну лінію та порт комутатора. Для кабельних ліній доцільно використовувати маркування, яке повторює зв’язок між портом комутатора та кінцевим пристроєм або розеткою. Наприклад, кабель SW2-Fa0/4_AP-01позначає підключення точки доступу AP1до порту FastEthernet0/4комутатора SW2. Кабель SW3- Fa0/4_CAM-01позначає підключення IP-камери до порту FastEthernet0/4комутатора SW3. Усі магістральні підключення між маршрутизатором, центральним комутатором і комутаторами доступу повинні бути окремо позначені як trunk-з’єднання. Це важливо, оскільки такі з’єднання передають трафік кількох VLAN. Наприклад, з’єднання R1-Gi0/0_CORE- Fa0/1використовується для передавання трафіку VLAN 10–90 між маршрутизатором і центральним комутатором [13]. Маркування підключень, VLAN та IP-підмереж наведено в таблиці 5.2. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 87 а Таблиця 5.2 — Маркування підключень, VLAN та IP-підмереж Пристрій Маркування / порт Підключення VLAN IP-підмережа кабелю / Призначення розетки R1- З’єднання R1 Gi0/0 CORE-SW Fa0/1 Trunk VLAN 10–90 Gi0/0_CORE- маршрутизатора з Fa0/1 центральним комутатором CORE- CORE- Передавання VLAN SW Fa0/2 SW1 Fa0/1 Trunk VLAN 10,20,70 Fa0/2_SW1- до комутатора Fa0/1 доступу SW1 CORE- CORE- Передавання VLAN SW Fa0/3 SW2 Fa0/1 Trunk VLAN 30,40,90 Fa0/3_SW2- до комутатора Fa0/1 доступу SW2 CORE- CORE- Передавання VLAN SW Fa0/4 SW3 Fa0/1 Trunk VLAN 50,60,90 Fa0/4_SW3- до комутатора Fa0/1 доступу SW3 CORE- SW Server0 80 192.168.80.0/24 CORE- Підключення Fa0/24 Fa0/24_SRV-01 серверної зони SW1 SW1- Робоче місце Fa0/2 PC-ADMIN 10 192.168.10.0/24 Fa0/2_ADM-01 адміністрації SW1 Fa0/3 PC-FINANCE 20 192.168.20.0/24 SW1- Робоче місце Fa0/3_FIN-01 бухгалтерії SW1 PC- Fa0/4 RECEPTION 70 192.168.70.0/24 SW1- Робоче місце Fa0/4_REC-01 приймальні SW1 Fa0/5 Printer0 70 192.168.70.0/24 SW1- Fa0/5_PRN-01 Мережевий принтер SW2 SW2- Відділ організації Fa0/2 PC-EVENTS 30 192.168.30.0/24 Fa0/2_EVT-01 заходів SW2 Fa0/3 PC-TECH 40 192.168.40.0/24 SW2- Fa0/3_TEC-01 Технічний відділ SW2 Fa0/4 AP1 90 192.168.90.0/24 SW2- Точка бездротового Fa0/4_AP-01 доступу SW2 Fa0/5 AP2 90 192.168.90.0/24 SW2- Точка бездротового Fa0/5_AP-02 доступу SW3 PC-IT 50 192.168.50.0/24 SW3-Fa0/2_IT- Робоче місце IT- Fa0/2 01 відділу SW3 PC- 60 192.168.60.0/24 SW3- Робоче місце Fa0/3 SECURITY Fa0/3_SEC-01 служби безпеки SW3 Fa0/4 Camera0 60 192.168.60.0/24 SW3- Пристрій Fa0/4_CAM-01 відеоспостереження SW3 SW3- Точка бездротового Fa0/5 AP3 90 192.168.90.0/24 Fa0/5_AP-03 доступу Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 88 а Використання такої системи маркування дозволяє впорядкувати підключення в мережі та спростити подальше обслуговування. У разі необхідності адміністратор може швидко визначити, до якого порту підключено конкретний пристрій, яка VLAN використовується, яка IP- підмережа призначена для відповідної зони та яке призначення має кабельне з’єднання. Також така документація є корисною під час модернізації мережі. Якщо в офісі НСК «Олімпійський» з’явиться нове робоче місце, точка доступу, принтер або IP-камера, адміністратор зможе додати нове підключення за вже прийнятою системою маркування без порушення існуючої структури. Таким чином, система маркування підключень, IP-адресації та VLAN є важливою частиною конструкторської документації комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський». Вона забезпечує зручність адміністрування, прискорює пошук несправностей, спрощує розширення мережі та дозволяє підтримувати порядок у фізичній і логічній структурі мережевої інфраструктури. 5.4 Рекомендації щодо експлуатації, адміністрування та резервного копіювання Після розробки структури комп’ютерної мережі, вибору обладнання, налаштування VLAN, IP-адресації та маркування підключень необхідно визначити рекомендації щодо подальшої експлуатації, адміністрування та резервного копіювання мережевої інфраструктури. Ці рекомендації потрібні для забезпечення стабільної роботи мережі, швидкого виявлення несправностей, захисту службової інформації та можливості відновлення працездатності мережі у разі збоїв. Експлуатація комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» повинна передбачати регулярний контроль стану мережевого обладнання, Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 89 а перевірку підключень, моніторинг доступності серверної зони, контроль роботи бездротового доступу та перевірку працездатності основних мережевих сервісів. До таких сервісів належать доступ до мережі Інтернет, робота внутрішніх ресурсів, мережевий друк. Адміністрування мережі має виконуватися відповідальним працівником або IT-відділом. До основних завдань адміністратора належать налаштування мережевого обладнання, контроль VLAN, перевірка IP- адресації, облік підключених пристроїв, оновлення паролів, контроль доступу до серверної зони, перевірка роботи точок бездротового доступу та ведення документації щодо змін у мережі. Для зручності адміністрування необхідно використовувати єдину систему іменування пристроїв. Наприклад, маршрутизатор може мати позначення R1, центральний комутатор — CORE-SW, комутатори доступу — SW1, SW2, SW3, сервер — Server0, точки бездротового доступу — AP1, AP2, AP3. Такий підхід дозволяє швидко визначати роль пристрою в мережі та спрощує пошук несправностей [13]. Важливою рекомендацією є регулярна перевірка таблиць VLAN та trunk-з’єднань. Для цього в середовищі Cisco Packet Tracer або на реальному обладнанні можуть використовуватися команди перевірки стану VLAN і trunk-портів. Такі перевірки дозволяють переконатися, що пристрої підключені до правильних логічних сегментів, а між комутаторами передається трафік потрібних VLAN[14]. Для перевірки VLAN можна використовувати команду: Лістинг 5.1 — Перевірка створених VLAN show vlan brief Для перевірки trunk-з’єднань можна використовувати команду: Лістинг 5.2 — Перевірка trunk-портів show interfaces trunk Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 90 а Для перевірки стану інтерфейсів маршрутизатора та налаштування підінтерфейсів можна використовувати команду: Лістинг 5.3 — Перевірка IP-інтерфейсів маршрутизатора show ip interface brief Також необхідно регулярно перевіряти доступність основних мережевих вузлів. Наприклад, з робочої станції адміністративної зони можна перевірити доступність шлюзу, сервера або іншого мережевого пристрою за допомогою команди ping. Лістинг 5.4 — Перевірка доступності сервера ping 192.168.80.10 Якщо відповідь від сервера надходить, це свідчить про те, що мережеве з’єднання працює коректно. Якщо відповідь відсутня, адміністратор повинен перевірити IP-адресу пристрою, VLAN, порт комутатора, кабельне підключення та маршрутизацію між сегментами. Окрему увагу необхідно приділити захисту доступу до мережевого обладнання. Стандартні паролі на маршрутизаторі, комутаторах і точках доступу повинні бути змінені. Паролі мають бути складними, не повинні передаватися стороннім особам і повинні періодично оновлюватися. Доступ до адміністрування обладнання доцільно надавати лише працівникам IT- відділу. Для бездротової мережі необхідно контролювати пароль доступу до Wi-Fi, використовувати захищений режим автентифікації та не підключати сторонні пристрої без дозволу адміністратора. Wi-Fi-сегмент у проєктній мережі винесено в окрему VLAN 90, що дозволяє обмежити доступ бездротових клієнтів до критичних ресурсів мережі. Важливим елементом супроводу мережі є ведення журналу змін. У ньому доцільно фіксувати дату зміни, назву пристрою, порт, VLAN, IP- адресу, зміст виконаної зміни та відповідальну особу. Такий журнал дозволяє Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 91 а швидко відстежити, які зміни були внесені в мережу, і спростити пошук причин можливих несправностей. Приклад запису в журналі змін: Дата: 15.04.2026 Пристрій: SW2 Порт: Fa0/4 Зміна: підключено точку доступу AP1 до VLAN 90 Відповідальний: адміністратор мережі Резервне копіювання є обов’язковою складовою супроводу мережевої інфраструктури. Необхідно регулярно створювати резервні копії конфігурацій маршрутизатора, комутаторів, точок бездротового доступу та серверних даних [14]. Це дозволяє швидко відновити роботу мережі у разі помилки налаштування, збою обладнання або втрати даних. Резервні копії конфігурацій мережевого обладнання доцільно зберігати у захищеній серверній зоні, а також на зовнішньому носії або в окремому захищеному сховищі [13]. Для зручності файли резервних копій можна називати за схемою: назва_пристрою_дата_резервної_копії Наприклад: C O R E - S W _ 2 0 2 6 - 0 4 - 1 5 . c f g R 1 _ 2 0 2 6 - 0 4 - 1 5 . c f g SW1_2026-04-15.cfg Для серверної зони необхідно передбачити регулярне резервне копіювання службових файлів, внутрішніх документів, облікових даних та важливої інформації. Періодичність резервного копіювання може визначатися залежно від важливості даних. Наприклад, критичні службові файли доцільно копіювати щоденно, а повну резервну копію серверної зони виконувати щотижня. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 92 а Для забезпечення стабільної роботи мережі також необхідно періодично перевіряти фізичний стан кабельної інфраструктури. Потрібно контролювати цілісність кабелів, стан патч-кордів, правильність маркування портів і розеток, наявність пошкоджених роз’ємів RJ-45 та порядок у комутаційній шафі. Усі зміни в підключеннях повинні відображатися в документації. До основних рекомендацій щодо експлуатації та супроводу комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» належать: – регулярна перевірка працездатності мережевого обладнання; – контроль VLAN, trunk-з’єднань та IP-адресації; – перевірка доступності серверної зони та основних мережевих сервісів; – зміна стандартних паролів і контроль доступу до обладнання; – ведення журналу змін у мережі; – резервне копіювання конфігурацій маршрутизатора і комутаторів; – резервне копіювання службових даних серверної зони; – перевірка стану кабельної інфраструктури; – контроль підключення нових пристроїв; – оновлення технічної документації після кожної зміни. Таким чином, експлуатація та адміністрування комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» повинні виконуватися системно та відповідно до розробленої документації. Регулярний контроль обладнання, ведення журналу змін, перевірка VLAN, IP-адресації, бездротового доступу та резервне копіювання конфігурацій дозволяють забезпечити стабільну роботу мережі, швидке усунення несправностей і можливість подальшого розвитку мережевої інфраструктури. Отже, у п’ятому розділі було сформовано конструкторську документацію до проєктного рішення: описано структурну та логічну схеми мережі, специфікацію мережевого обладнання і кабельної інфраструктури, Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 93 а систему маркування підключень, IP-адресацію, VLAN, а також рекомендації щодо експлуатації, адміністрування та резервного копіювання. Це забезпечує основу для практичного впровадження та подальшого супроводу комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський». Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 94 а ВИСНОВКИ У результаті виконання кваліфікаційної роботи було розроблено проєкт комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський». У роботі було розглянуто теоретичні основи побудови комп’ютерних мереж, виконано аналіз об’єкта проєктування, проведено необхідні розрахунки, обґрунтовано технічне рішення та сформовано конструкторську документацію для подальшого впровадження і супроводу мережі. У першому розділі було досліджено основні поняття, призначення та функції комп’ютерних мереж. Розглянуто класифікацію мереж, типи топологій, мережеві протоколи, обладнання та засоби захисту. Встановлено, що комп’ютерна мережа є важливою складовою інформаційної інфраструктури сучасної організації, оскільки забезпечує обмін даними, доступ до спільних ресурсів, централізоване зберігання інформації та взаємодію між користувачами. У другому розділі було виконано аналіз офісної інфраструктури НСК «Олімпійський» як об’єкта проєктування локальної комп’ютерної мережі. Визначено основні функціональні зони офісу: адміністративну, фінансово- облікову, організаційну, технічну, інформаційно-технічну, зону безпеки, приймальню, серверну зону та зону бездротового доступу. На основі аналізу встановлено, що мережа повинна забезпечувати роботу приблизно 50 робочих місць, серверної зони, мережевих принтерів, точок бездротового доступу та пристроїв відеоспостереження. Також було сформовано основні вимоги до мережі: надійність, продуктивність, масштабованість, безпека, керованість і можливість подальшого розвитку. У третьому розділі було виконано розрахункове обґрунтування основних параметрів мережі. Визначено необхідну кількість портів комутаторів з урахуванням кінцевих пристроїв, службових з’єднань і резерву на масштабування. У результаті встановлено, що для проєктованої мережі потрібно передбачити не менше 87 портів. Для реалізації цього рішення Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 95 а обґрунтовано використання чотирьох 24-портових комутаторів, які забезпечують 96 доступних портів і створюють запас для подальшого розширення. Також було виконано розрахунок IP-адресації та підмереж. Для внутрішньої адресації обрано приватний адресний простір 192.168.0.0/16, а для кожної функціональної зони виділено окрему підмережу типу /24. Це дозволяє спростити адміністрування, логічно розділити користувачів і створити резерв адрес для майбутнього розвитку. Крім того, було оцінено пропускну здатність мережі. За результатами розрахунку потреба з урахуванням резерву становить 600 Мбіт/с, що підтверджує доцільність використання гігабітних портів комутаторів. Також було обґрунтовано використання трьох точок бездротового доступу та оцінено масштабованість мережі. У четвертому розділі було розроблено технічне рішення з побудови комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський». На основі аналізу та розрахунків обрано ієрархічну зіркоподібну топологію, яка забезпечує централізоване керування, зручне підключення нових пристроїв, простіший пошук несправностей і можливість подальшого масштабування. Центральним елементом мережі визначено керований комутатор, до якого підключаються маршрутизатор або міжмережевий екран, серверна зона та комутатори доступу. У межах технічного рішення було обрано мережеве обладнання, розроблено структурну та логічну схеми мережі, передбачено поділ на VLAN та організовано маршрутизацію між сегментами. Для кожної функціональної зони виділено окрему VLAN та IP-підмережу, що дозволяє підвищити рівень безпеки, обмежити доступ між сегментами та спростити адміністрування. Окремо передбачено Wi-Fi-сегмент у VLAN 90 з підмережею 192.168.90.0/24, що дає змогу відокремити бездротові пристрої від основної службової мережі. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 96 а Також у четвертому розділі було запропоновано засоби захисту комп’ютерної мережі. До них належать використання міжмережевого екрана, VLAN-сегментація, обмеження доступу між функціональними зонами, ізоляція Wi-Fi-сегмента, захист серверної зони, використання складних паролів і резервне копіювання. Запропоновані заходи дозволяють зменшити ризик несанкціонованого доступу, підвищити захищеність службової інформації та забезпечити стабільну роботу мережі. У п’ятому розділі було сформовано конструкторську документацію та рекомендації щодо супроводу проєктного рішення. Описано документацію до структурної та логічної схеми мережі, специфікацію обладнання і кабельної інфраструктури, систему маркування підключень, IP-адресації та VLAN. Також надано рекомендації щодо експлуатації, адміністрування та резервного копіювання. Це дозволяє спростити обслуговування мережі, прискорити пошук несправностей, контролювати зміни в інфраструктурі та забезпечити можливість швидкого відновлення роботи мережі у разі збоїв. Отже, поставлену мету кваліфікаційної роботи було досягнуто. Було розроблено проєкт комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський», який забезпечує стабільну роботу користувачів, доступ до службових ресурсів, логічне розділення функціональних зон, підтримку бездротового доступу, захист інформації, централізоване адміністрування та можливість подальшого масштабування. Розроблена мережа відповідає потребам офісної інфраструктури НСК «Олімпійський», має достатній запас портів, адресного простору та пропускної здатності, а також передбачає технічні й організаційні заходи для захисту та супроводу мережевої інфраструктури. Отримані результати підтверджують доцільність використання ієрархічної зіркоподібної топології, VLAN-сегментації, приватної IP-адресації, гігабітного Ethernet і окремого Wi-Fi-сегмента для побудови надійної та керованої офісної комп’ютерної мережі. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 97 а ДОДАТОК А Топологія комп’ютерної мережі офісу НСК «Олімпійський» ДОДАТОК Б Налаштування VLAN на центральному комутаторі enable configure terminal vlan 10 name ADMIN exit vlan 20 name FINANCE exit vlan 30 name EVENTS exit vlan 40 name TECHNICAL exit vlan 50 name IT exit vlan 60 name SECURITY exit vlan 70 name RECEPTION exit vlan 80 name SERVER exit vlan 90 name WIFI exit end write memory ДОДАТОК В Налаштування acces-портів на комутаторі SW1 enable configure terminal interface fastEthernet 0/2 switchport mode access switchport access vlan 10 exit interface fastEthernet 0/3 switchport mode access switchport access vlan 20 exit interface fastEthernet 0/4 switchport mode access switchport access vlan 70 exit interface fastEthernet 0/5 switchport mode access switchport access vlan 70 exit end write memory ДОДАТОК Г Налаштування trunk-портів на центральному комутаторі enable configure terminal interface fastEthernet 0/1 switchport mode trunk exit interface fastEthernet 0/2 switchport mode trunk exit interface fastEthernet 0/3 switchport mode trunk exit interface fastEthernet 0/4 switchport mode trunk exit end write memory ДОДАТОК Д Налаштування підінтерфейсів маршрутизатора enable interface gigabitEthernet 0/0.90 configure terminal encapsulation dot1Q 90 interface gigabitEthernet 0/0 ip address 192.168.90.1 255.255.255.0 no shutdown exit exit end write memory interface gigabitEthernet 0/0.10 encapsulation dot1Q 10 ip address 192.168.10.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.20 encapsulation dot1Q 20 ip address 192.168.20.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.30 encapsulation dot1Q 30 ip address 192.168.30.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.40 encapsulation dot1Q 40 ip address 192.168.40.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.50 encapsulation dot1Q 50 ip address 192.168.50.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.60 encapsulation dot1Q 60 ip address 192.168.60.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.70 encapsulation dot1Q 70 ip address 192.168.70.1 255.255.255.0 exit interface gigabitEthernet 0/0.80 encapsulation dot1Q 80 ip address 192.168.80.1 255.255.255.0 exit СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. ДСТУ 3008:2015. Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016. 31 с. 2. Кучернюк П. В. Методи і технології захисту комп’ютерних мереж (фізичний та канальний рівні). Телекомунікації та захист інформації. 2017. Т. 22, № 6. С. 64–70. DOI: 10.20535/2523-4455.2017.22.6.113191. 3. Cisco Press. Enterprise Campus: Hierarchical Design Models. URL: https://www.ciscopress.com/articles/article.asp?p=2448489 4. Cisco Systems. Campus LAN and Wireless LAN Solution Design Guide. URL: https://www.cisco.com/c/en/us/td/docs/solutions/CVD/Campus/cisco- campus-lan-wlan-design-guide.html 5. Cisco Systems. Routing Between VLANs Overview. URL: https://www.cisco.com/en/US/docs/ios/lanswitch/configuration/guide/lsw_rt ng_vlan_ovw.pdf 6. Cisco Systems. VLAN Configuration Guide, Cisco IOS XE 17.14.x. URL: https://www.cisco.com/c/en/us/td/docs/switches/lan/catalyst9400/software/re lease/17- 14/configuration_guide/vlan/b_1714_vlan_9400_cg/configuring_vlan_trunk s.html 7. Cisco Systems. Wireless High Client Density Design Guide. URL: https://www.cisco.com/c/en/us/td/docs/wireless/controller/technotes/8- 7/b_wireless_high_client_density_design_guide.html 8. IEEE 802.3-2022. IEEE Standard for Ethernet. URL: https://standards.ieee.org/ieee/802.3/10422/ 9. IEEE 802.11 Working Group. IEEE 802.11: Wireless LAN Standards. URL: https://www.ieee802.org/11/ Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 103 а 10.Joint Task Force. Security and Privacy Controls for Information Systems and Organizations: NIST Special Publication 800-53 Revision 5. Gaithersburg: National Institute of Standards and Technology, 2020. URL: https://csrc.nist.gov/pubs/sp/800/53/r5/upd1/final 11.MikroTik. RB4011iGS+RM. URL: https://mikrotik.com/product/rb4011igs_rm 12.Rekhter Y., Moskowitz B., Karrenberg D., de Groot G. J., Lear E. Address Allocation for Private Internets: RFC 1918. URL: https://www.rfc- editor.org/rfc/rfc1918 13.Scarfone K., Hoffman P. Guidelines on Firewalls and Firewall Policy: NIST Special Publication 800-41 Revision 1. Gaithersburg: National Institute of Standards and Technology, 2009. URL: https://csrc.nist.gov/pubs/sp/800/41/r1/final 14.TP-Link. TL-SG2428P: JetStream гігабітний комутатор на 24 порти PoE+ та 4 гігабітні слоти SFP. URL: https://www.tp-link.com/uk-ua/business- networking/omada-switch-poe/tl-sg2428p/v1/ 15.TP-Link. TL-SG3428X: 24-портовий гігабітний керований комутатор JetStream рівня L2+ з 4 слотами SFP+ 10GE. URL: https://www.tp- link.com/uk-ua/service-provider/managed-switch/tl-sg3428x/ 16.TP-Link Omada. EAP610: AX1800 Ceiling Mount WiFi 6 Access Point. URL: https://www.omadanetworks.com/uk-ua/business-networking/omada- wifi-ceiling-mount/eap610/ 17.Державне підприємство «Національний спортивний комплекс “Олімпійський”». Міністерство молоді та спорту України. URL: https://mms.gov.ua/derzhavni-pidpriyemstva-ustanovi/nacionalno-sportivnij- kompleks-olimpijskij 18.Інформатика та комп’ютерна техніка. Тема 13. Поняття про комп’ютерні мережі. Електронний навчально-методичний посібник. Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 104 а Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка. URL: https://kppk.com.ua/ELLIB/ebook/Gorbenko/IKT/13/13.htm 19.Національний спортивний комплекс «Олімпійський». Київ. Українська асоціація футболу. URL: https://uaf.ua/article/35815 20.НСК “Олімпійський”. Українська Прем’єр-Ліга. URL: https://upl.ua/stadiums/view/2387 21.Цифрове Місто. Мережеве обладнання. URL: https://digitalcity.org.ua/network-equipment/ Лист ЧДТУ.262204.001 ПЗ т Зм. Лист № докум. Підпис Дат 105 а