Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10259
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorБАБЕНКО, Віра-
dc.contributor.authorІВАНОВ, Володимир-
dc.date.accessioned2026-10-27T06:44:00Z-
dc.date.available2026-10-27T06:44:00Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10259-
dc.description.abstractМетою виконання даної кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» є розробка системи автоматизованого керування та розгортання серверної інфраструктури, яка забезпечить спрощення створення, налаштування та адміністрування хмарних ресурсів, скорочення часу розгортання сервісів, зменшення кількості помилок ручного налаштування та підвищення ефективності використання серверних потужностей. Загальний обсяг роботи становить 93 сторінок. У роботі 15 рисунків. Для виконання роботи використано 25 літературних джерел. Головним завданням роботи є розробка ефективної системи, яка забезпечує спрощення процесу створення, налаштування та масштабування ресурсів. Система повинна зменшити складність роботи з хмарними платформами за рахунок використання підходу Infrastructure as Code, автоматизації процесів розгортання та надання зручного інтерфейсу для користувача. Стислий опис розділів кваліфікаційної роботи бакалавра складається з аналізу предметної області та постановки задачі; вибору технологій та інструментальних засобів; розробки системи автоматизованого керування та розгортання серверної інфраструктури.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectсерверна інфраструктураuk_UA
dc.subjectхмарні сервісиuk_UA
dc.subjectAWSuk_UA
dc.subjectAzureuk_UA
dc.subjectGoogle Clouduk_UA
dc.subjectвиділений серверuk_UA
dc.subjectвебінтерфейсuk_UA
dc.subjectавтоматизація розгортанняuk_UA
dc.subjectкерування інфраструктуроюuk_UA
dc.subjectAWS CDKuk_UA
dc.subjectECSuk_UA
dc.subjectEC2uk_UA
dc.subjectS3uk_UA
dc.subjectLoad Balanceruk_UA
dc.subjectSecurity Groupsuk_UA
dc.subjectCDNuk_UA
dc.subjectмасштабуванняuk_UA
dc.titleСистема автоматизованого керування та розгортання серверної інфраструктуриuk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:123 Комп’ютерна інженерія (Комп'ютерні системи та мережі)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
1_ТИТУЛКА_Іванов-merged.pdf
  Restricted Access
2.62 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Система автоматизованого керування та
розгортання серверної інфраструктури»
ЧДТУ.262401.005 ПЗ
Виконав: студент 4 курсу, групи КМ-2205
спеціальності 123 – «Комп’ютерна інженерія»
за освітньою програмою – «Комп’ютерні системи
та мережі»
Володимир ІВАНОВ
Керівник
доктор технічних наук, професор
Віра БАБЕНКО
Рецензент
завідувачка кафедри інформаційних,
мультимедійних технологій та дизайну
Черкаського державного бізнес-коледжу,
к.т.н., доцент
Марія ЗАХАРОВА
«ЗАХИСТ ДОЗВОЛЯЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент _________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
Черкаси 2026 року
Форма № Н-9.01
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет: інформаційних технологій і систем
Кафедра: інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр
Спеціальність 123 – Комп’ютерна інженерія
Освітня програма Комп’ютерні системи та мережі
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент ____________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
«16» березня 2026 року
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу бакалавра студенту
Іванову Володимиру Олександровичу
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи: Система автоматизованого керування та розгортання серверної
інфраструктури
Керівник роботи: д.т.н., професор Бабенко Віра Григорівна
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від «12» березня 2026 р. № 56/03-03
2. Строк подання студентом роботи:
3. Вихідні дані до роботи:
Серверна інфраструктура, хмарні сервіси, AWS, Azure, Google Cloud, виділений сервер,
вебінтерфейс, автоматизація розгортання, керування інфраструктурою, AWS CDK, ECS,
EC2, S3, Load Balancer, Security Groups, CDN, масштабування.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
1. Аналіз предметної області та постановка задачі
2. Вибір технологій та інструментальних засобів
3. Розробка системи автоматизованого керування та розгортання серверної
інфраструктури
4. Захист системи автоматизованого керування та розгортання серверної інфраструктури
Висновки
Додатки
Список використаних джерел
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів):
Додаток А Специфікація
Додаток Б Текст програм
Додаток В Інструкція користувача
6. Консультанти розділів роботи:
Розділ Прізвище, ініціали Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання прийняв
7. Дата видачі завдання: 16 березня 2026 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Термін
№ з/п Назва етапів роботи виконання Примітка
етапів роботи
1 Збір матеріалу 17.03 – 27.03 виконано
2 Обробка матеріалу 28.03 – 01.04 виконано
3 Обґрунтування актуальності виконання досліджень 02.04 - 03.04 виконано
4 Оцінка стану проблеми, виокремлення дослідницьких виконано
задач, постановка задачі дослідження 03.04 – 06.04
5 Викладення сутності і результатів дослідження 07.04 - 28.04 виконано
6 Практичне застосування результатів дослідження 29.04 - 05.05 виконано
7 Оформлення результатів в пояснювальну записку 06.05 - 15.05 виконано
8 Подання роботи на перевірну щодо схожості, відгук виконано
та рецензування 16.05 - 24.05
Студент ___________________________ Володимир ІВАНОВ
(підпис)
Керівник роботи ___________________________ Віра БАБЕНКО
(підпис)
АНОТАЦІЯ
Метою виконання даної кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього
ступеня «бакалавр» є розробка системи автоматизованого керування та
розгортання серверної інфраструктури, яка забезпечить спрощення створення,
налаштування та адміністрування хмарних ресурсів, скорочення часу
розгортання сервісів, зменшення кількості помилок ручного налаштування та
підвищення ефективності використання серверних потужностей.
Загальний обсяг роботи становить 93 сторінок. У роботі 15 рисунків.
Для виконання роботи використано 25 літературних джерел.
Головним завданням роботи є розробка ефективної системи, яка
забезпечує спрощення процесу створення, налаштування та масштабування
ресурсів. Система повинна зменшити складність роботи з хмарними
платформами за рахунок використання підходу Infrastructure as Code,
автоматизації процесів розгортання та надання зручного інтерфейсу для
користувача.
Стислий опис розділів кваліфікаційної роботи бакалавра складається з
аналізу предметної області та постановки задачі; вибору технологій та
інструментальних засобів; розробки системи автоматизованого керування та
розгортання серверної інфраструктури.
Ключові слова: серверна інфраструктура, хмарні сервіси, AWS, Azure,
Google Cloud, виділений сервер, вебінтерфейс, автоматизація розгортання,
керування інфраструктурою, AWS CDK, ECS, EC2, S3, Load Balancer, Security
Groups, CDN, масштабування.
ANOTATION
The purpose of this qualification work for the degree of Bachelor is to develop
a system for automated management and deployment of server infrastructure, which
will simplify the creation, configuration and administration of cloud resources,
reduce the time for deploying services, reduce the number of manual configuration
errors and increase the efficiency of using server capacity.
The total volume of the work is 93 pages. The work contains 15 figures. 25
literary sources were used to perform the work.
The main task of the work is to develop an effective system that simplifies the
process of creating, configuring and scaling resources. The system should reduce
the complexity of working with cloud platforms by using the Infrastructure as Code
approach, automating deployment processes and providing a user-friendly interface.
A brief description of the sections of the bachelor's qualification work consists
of an analysis of the subject area and problem statement; selection of technologies
and tools; development of a system for automated management and deployment of
server infrastructure.
Key words: server infrastructure, cloud services, AWS, Azure, Google Cloud,
dedicated server, web interface, deployment automation, infrastructure
management, AWS CDK, ECS, EC2, S3, Load Balancer, Security Groups, CDN,
scaling.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..4
1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ…….…..7
1.1 Аналіз існуючих платформ………………………...………….…….....7
1.2 Постановка задачі………...………………………………………...…12
1.3 Висновок до розділу…… ………………………………….…………19
2 ВИБІР ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ЗАСОБІВ………......20
2.1 Огляд існуючих технологій……………………………….………….20
2.2 Обґрунтування вибору…..………………………………………...….27
2.3 Висновок до розділу ……………………………………….…………33
3 РОЗРОБКА СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КЕРУВАННЯ ТА
РОЗГОРТАННЯ СЕРВЕРНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ……………..……….35
3.1 Структура системи……………...…………………...………..…........35
3.2 Опис функцій системи...……………………………………………...44
3.3 Технічні вимоги для роботи з системою……………………….........52
3.4 Оцінка ефективності………………………………………………….54
3.5 Висновки до розділу………………………………………………….57
4 ЗАХИСТ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КЕРУВАННЯ ТА
РОЗГОРТАННЯ СЕРВЕРНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ …..………..……..…58
4.1 Огляд існуючих рішень …………………..………….………………58
4.2 Реалізація захисту даних користувачів……………………….….….64
4.3 Висновки до розділу…………..…………………………….…….….67
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..68
ЧДТУ.262401.005 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
РозрКобив Іванов В.О. Система Літ. Лист Листів
Керівник Бабенко В.Г. автоматизованого 2 93
Рецеанзент Захарова М.В. керування та
Н.Контроль Гресько С.О. Кафедра ІБ та КІ
ф розгортання серверної
Затвердив Лавданський А.О. інфраструктури гр. КМ-2205
е Пояснювальна записка
д
р
а
К
К
-
0
6
ДОДАТКИ:
А – 482.ЧДТУ.62401-01 Система автоматизованого керування та
розгортання серверної інфраструктури
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...………..92
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 3
ВСТУП
Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком інформаційних
технологій, зростанням кількості вебсервісів, корпоративних інформаційних
систем, мобільних застосунків та цифрових платформ, функціонування яких
безпосередньо залежить від стабільної серверної інфраструктури. У сучасних
умовах підприємства, організації та розробники програмного забезпечення
дедалі частіше використовують хмарні середовища, зокрема Amazon Web
Services, Microsoft Azure та Google Cloud Platform, що забезпечують гнучкість,
масштабованість і високу доступність обчислювальних ресурсів. Водночас
процес ручного налаштування серверів, мережевих параметрів, балансування
навантаження, систем безпеки та супутніх сервісів залишається складним,
трудомістким і потребує високої кваліфікації персоналу.
Практика використання хмарних платформ свідчить, що ручне
розгортання інфраструктури збільшує час введення програмного продукту в
експлуатацію, підвищує ймовірність конфігураційних помилок та ускладнює
подальше адміністрування системи. Для прикладу, створення типової
інфраструктури вебзастосунку з сервером обробки даних, базою даних,
системою резервування, балансувальником навантаження та засобами
мережевого захисту може вимагати виконання десятків послідовних операцій
у консолі керування хмарного провайдера. За наявності декількох середовищ,
таких як тестове, проміжне та продуктивне, складність адміністрування
суттєво зростає.
Одним із сучасних підходів до вирішення зазначених проблем є
концепція Infrastructure as Code, яка передбачає опис серверної
інфраструктури у вигляді програмного коду з можливістю автоматичного
створення, оновлення та повторного розгортання ресурсів. Однак
використання таких інструментів часто потребує знань мов програмування,
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 4
архітектури хмарних сервісів та специфічних засобів автоматизації, що
створює бар’єр для частини користувачів. Саме тому розроблення системи
автоматизованого керування та розгортання серверної інфраструктури з
інтуїтивно зрозумілим вебінтерфейсом є важливим практичним завданням.
Запровадження такої системи дозволить скоротити час розгортання
серверного середовища, уніфікувати процеси конфігурації, зменшити ризик
людських помилок, підвищити рівень безпеки та забезпечити ефективніше
використання хмарних ресурсів. Отже, дослідження та створення
автоматизованої системи керування серверною інфраструктурою є
актуальним напрямом розвитку сучасних інформаційних технологій і має
вагоме практичне значення для бізнесу, державного сектору та сфери розробки
програмного забезпечення.
Метою кваліфікаційної роботи є розробка системи автоматизованого
керування та розгортання серверної інфраструктури, яка забезпечить
спрощення створення, налаштування та адміністрування хмарних ресурсів,
скорочення часу розгортання сервісів, зменшення кількості помилок ручного
налаштування та підвищення ефективності використання серверних
потужностей.
Для досягнення сформульованої мети необхідно вирішити такі задачі:
1. провести аналіз серверної інфраструктури та хмарних платформ;
2. дослідити проблеми ручного розгортання ресурсів;
3. розглянути концепцію Infrastructure as Code;
4. обґрунтувати вибір технологій розробки;
5. реалізувати автоматичне розгортання ресурсів у AWS;
6. забезпечити захист даних і контроль доступу;
7. провести тестування та оцінити ефективність системи.
Робота “Infrastructure as Code” автора Kief Morris ґрунтовно розкриває
принципи автоматизації серверної інфраструктури, підходи до керування
ресурсами через код, стандарти розгортання середовищ та практики побудови
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 5
надійних хмарних систем. Видання є особливо корисним для тематики роботи,
оскільки детально пояснює, як замінити ручне адміністрування
автоматизованими процесами.
Одержані в кваліфікаційній роботі результати мають практичне
значення, що полягає у створенні системи, що автоматизує розгортання та
керування серверною інфраструктурою в AWS. Це дозволяє значно скоротити
час налаштування середовищ, зменшити кількість помилок ручної
конфігурації та спростити роботу розробників і DevOps-інженерів. Рішення
може застосовуватись для швидкого створення тестових і продуктивних
середовищ у реальних проєктах.
Реалізація такої системи дає змогу автоматизувати процес розгортання
серверної інфраструктури, скоротити час підготовки робочих середовищ та
зменшити вплив людського фактора під час налаштування хмарних ресурсів.
Крім того, вона підвищує стабільність і повторюваність конфігурацій,
спрощує адміністрування та забезпечує більш ефективне використання
обчислювальних ресурсів у хмарному середовищі.
Кваліфікаційна робота складається з 4-х розділів, у яких подається
інформація про:
1. Обрану предметну область дослідження та про постановку
проблеми.
2. Огляд існуючих технологій, за допомогою яких можна реалізувати
подібну систему та обґрунтування вибору тієї чи іншої технології.
3. Реалізацію системи: відображення структури, опис функцій кожної
частини, технічні вимоги, а також практична оцінка ефективності
роботи.
4. Розробка захисту інформації для системи.
Використана література, під час написання кваліфікаційної роботи,
досить добре розкриває основні методики та підходи для розробки подібних
автоматизованих систем.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 6
1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ
1.1 Аналіз існуючих платформ
Серверна інфраструктура є базовим рівнем інформаційних систем, що
забезпечує виконання обчислювальних процесів, зберігання даних та обробку
запитів користувачів у розподілених або централізованих середовищах. Вона
являє собою комплекс взаємопов’язаних апаратних і програмних компонентів,
до яких належать фізичні сервери, віртуальні машини, мережеві пристрої,
системи зберігання даних (storage systems), механізми балансування
навантаження, засоби резервного копіювання та програмні платформи для
розгортання і керування застосунками. Основною функцією серверної
інфраструктури є забезпечення стабільної, масштабованої та відмовостійкої
роботи інформаційних сервісів.
Залежно від моделі розгортання та способу використання
обчислювальних ресурсів, серверна інфраструктура поділяється на декілька
основних типів. Найбільш традиційною є модель виділених (dedicated)
серверів, у якій організація використовує фізичне обладнання, що повністю
перебуває у її розпорядженні. Такий підхід забезпечує високий рівень
контролю над системою, можливість тонкого налаштування апаратних і
програмних параметрів, а також передбачувану продуктивність. Водночас він
характеризується високою вартістю володіння, необхідністю фізичного
обслуговування обладнання та обмеженою гнучкістю при масштабуванні
ресурсів.
Наступним етапом еволюції стала віртуалізація, яка дозволила запускати
кілька ізольованих віртуальних середовищ на одному фізичному сервері. Це
підвищило ефективність використання ресурсів і зменшило витрати на
інфраструктуру. Проте найбільш сучасною та поширеною моделлю є хмарна
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 7
інфраструктура (cloud infrastructure), яка реалізується через глобальні
платформи, такі як Amazon Web Services, Microsoft Azure та Google Cloud
Platform [1]. У межах цього підходу користувач отримує доступ до
обчислювальних ресурсів як до сервісу через інтернет, без необхідності
володіння фізичним обладнанням.
Хмарна інфраструктура базується на принципах еластичності,
масштабованості та оплаті за фактичне використання ресурсів. Вона дозволяє
динамічно створювати та видаляти сервери, бази даних, мережеві компоненти,
системи зберігання та інші сервіси в залежності від поточного навантаження.
Це суттєво скорочує час розгортання інформаційних систем, зменшує
операційні витрати та спрощує адміністрування. Завдяки таким властивостям
хмарні технології стали основою для сучасних підходів до побудови
розподілених систем і автоматизації інфраструктури.
Хмарні сервіси є сучасною моделлю надання обчислювальних ресурсів
через інтернет, що дозволяє користувачам отримувати доступ до серверів,
сховищ даних, мережевих компонентів і платформ розробки без необхідності
володіння фізичною інфраструктурою. Найбільш поширеними провайдерами
хмарних послуг є Amazon Web Services, Microsoft Azure та Google Cloud
Platform, кожен із яких має власну екосистему сервісів, архітектурні підходи
та інструменти автоматизації.
Amazon Web Services (AWS) є найбільш розвиненою та широко
використовуваною хмарною платформою у світі. На рисунку 1.1 зображено
види сервісів, які може надати дана платформа.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 8
Рисунок 1.1 – Amazon Web Services
Вона надає великий набір сервісів для обчислень (EC2), зберігання
даних (S3), керування контейнерами (ECS, EKS), мережевої інфраструктури
(VPC, Load Balancer) та автоматизації розгортання (CloudFormation, CDK).
AWS характеризується високою гнучкістю, глобальною інфраструктурою та
можливістю масштабування систем практично без обмежень, що робить її
популярною як серед великих компаній, так і стартапів [2].
Microsoft Azure є хмарною платформою компанії Microsoft, яка тісно
інтегрована з екосистемою Windows Server, Active Directory та іншими
корпоративними продуктами та має переваги, які зображені на рисунку 1.2.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 9
Рисунок 1.2 – Microsoft Azure
Azure пропонує сервіси віртуальних машин, баз даних, DevOps-
інструменти, рішення для штучного інтелекту та аналітики даних.
Особливістю Azure є сильна орієнтація на корпоративний сектор та гібридні
хмарні рішення, що дозволяють поєднувати локальну інфраструктуру з
хмарними ресурсами.
Google Cloud Platform (GCP) розроблена компанією Google і
відзначається високою продуктивністю в області обробки великих даних,
машинного навчання та контейнеризації, яка зображена на рисунку 1.3.
Рисунок 1.3 – Google Cloud Platform
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 10
Основні сервіси включають Compute Engine, Cloud Storage, Kubernetes
Engine та BigQuery. GCP активно використовується для аналітики даних і
побудови масштабованих розподілених систем, завдяки сильній інженерній
базі Google.
У порівнянні з використанням виділених серверів хмарні сервіси мають
низку суттєвих переваг. Вони забезпечують еластичне масштабування
ресурсів, що дозволяє автоматично збільшувати або зменшувати потужності
залежно від навантаження. Відсутня необхідність у фізичному обслуговуванні
обладнання, що зменшує витрати на інфраструктуру та адміністрування.
Хмарні платформи забезпечують високу доступність і відмовостійкість
завдяки розподіленим дата-центрам у різних регіонах світу. Додатковою
перевагою є швидкість розгортання систем, оскільки нові сервери та сервіси
можуть бути створені за лічені хвилини, тоді як у випадку виділених серверів
це потребує значно більше часу та ресурсів.
Незважаючи на значні переваги хмарних технологій, їх використання
супроводжується низкою практичних труднощів, з якими стикаються
розробники та DevOps-інженери у процесі проєктування, розгортання та
супроводу систем [3]. Однією з ключових проблем є висока складність
архітектури хмарних платформ. Сучасні провайдери, такі як AWS, Azure та
Google Cloud, пропонують велику кількість взаємопов’язаних сервісів, кожен
із яких має власні параметри конфігурації, політики доступу та обмеження.
Для коректного проєктування інфраструктури необхідно враховувати
взаємодію мережевих компонентів, систем безпеки, балансування
навантаження та сховищ даних, що вимагає глибокого розуміння принципів
роботи хмарної екосистеми.
Суттєвою проблемою є складність і час, необхідний для розгортання
інфраструктури. Хоча хмарні сервіси дозволяють створювати ресурси
швидше, ніж у випадку фізичних серверів, процес налаштування повноцінного
середовища залишається багатокроковим і часто включає ручну конфігурацію
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 11
десятків параметрів. Це стосується створення віртуальних мереж,
налаштування правил безпеки, розгортання баз даних, контейнерних
середовищ та сервісів балансування навантаження. У випадку складних
систем, що включають декілька середовищ (розробка, тестування, продакшн),
час налаштування значно зростає, а ризик помилок конфігурації збільшується.
Важливою проблемою є складність підтримки та супроводу хмарної
інфраструктури. Після розгортання системи необхідно забезпечувати її
стабільну роботу, оновлення конфігурацій, контроль безпеки та моніторинг
продуктивності. Часті зміни в архітектурі сервісів або масштабування системи
можуть призводити до необхідності повторного налаштування значної
частини інфраструктури. Додатково ускладнює ситуацію залежність від
конкретного хмарного провайдера, що створює проблему vendor lock-in, коли
міграція між платформами є складною та ресурсоємною [4].
Основні труднощі використання хмарних систем пов’язані з їхньою
архітектурною складністю, значними витратами часу на конфігурацію та
високими вимогами до підтримки й адміністрування. Саме ці фактори
обґрунтовують необхідність створення автоматизованих систем керування
інфраструктурою, які зменшують вплив людського фактора та спрощують
процес розгортання.
1.2 Постановка задач
Процес розміщення програмних рішень у хмарних середовищах
характеризується рядом труднощів організаційного та технічного характеру.
Однією з основних проблем є необхідність одночасного налаштування великої
кількості сервісів, які повинні коректно взаємодіяти між собою в межах єдиної
інфраструктури.
Важливим ускладненням виступає потреба у спеціалізованих знаннях
щодо роботи конкретної платформи, її інтерфейсів, механізмів доступу та
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 12
внутрішніх обмежень. За відсутності належного досвіду процес розгортання
значно ускладнюється та потребує додаткових часових витрат.
Суттєвою проблемою є також забезпечення однакових конфігурацій у
різних середовищах, зокрема під час переходу від етапу розробки до
тестування та продуктивної експлуатації. Відмінності в параметрах можуть
спричиняти нестабільну роботу застосунку або помилки сумісності.
Окрему увагу слід приділити контролю витрат, оскільки некоректно
налаштовані ресурси або надлишкове резервування потужностей призводять
до необґрунтованого збільшення вартості використання хмарної
інфраструктури. Крім того, складність оперативного моніторингу та швидкого
усунення збоїв негативно впливає на безперервність роботи сервісів.
Сучасні хмарні сервіси підтримують підхід Infrastructure as Code, який
є одним із ключових напрямів автоматизації процесів створення та керування
серверною інфраструктурою. Сутність даного підходу полягає у тому, що всі
компоненти інфраструктури описуються не вручну через графічні панелі
керування, а у вигляді програмного коду або декларативних конфігураційних
файлів, що детально зображено на рисунку 1.4.
Рисунок 1.4 – Infrastructure as Code
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 13
За допомогою такого опису автоматично створюються сервери,
мережеві ресурси, системи зберігання даних, балансувальники навантаження,
правила безпеки та інші елементи інформаційного середовища.
У межах хмарних платформ реалізація Infrastructure as Code
здійснюється за допомогою спеціалізованих інструментів. У середовищі
Amazon Web Services поширеними рішеннями є AWS CloudFormation та AWS
CDK, у Microsoft Azure використовується Azure Resource Manager, а в Google
Cloud Platform застосовуються Deployment Manager та інші засоби
автоматизації [5]. Дані інструменти дозволяють створювати шаблони
інфраструктури, що можуть багаторазово використовуватися для розгортання
однакових середовищ.
Основною перевагою цього підходу є стандартизація конфігурацій.
Опис інфраструктури у коді забезпечує однакові параметри під час створення
тестових, проміжних та продуктивних середовищ, що зменшує кількість
розбіжностей між ними. Це особливо важливо для великих проєктів, де
стабільність конфігурації безпосередньо впливає на надійність роботи
програмного забезпечення.
Важливо є також висока швидкість розгортання. Якщо ручне
налаштування великої кількості ресурсів може займати години або навіть дні,
то автоматизований запуск шаблонів дозволяє створити повноцінну
інфраструктуру за декілька хвилин. Це скорочує час підготовки середовищ та
прискорює цикл розробки програмного продукту.
Ще однією суттєвою перевагою є зменшення впливу людського
фактора. Ручне створення серверних ресурсів часто супроводжується
помилками в параметрах мережі, доступу або безпеки. Автоматичне
застосування перевірених конфігурацій значно підвищує точність
налаштувань та загальний рівень надійності системи.
Крім того, Infrastructure as Code забезпечує можливість версійного
контролю. Конфігураційні файли можуть зберігатися у системах керування
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 14
версіями, що дозволяє відстежувати зміни, повертатися до попередніх станів
інфраструктури та організовувати командну роботу над проєктом. Це створює
прозорий і контрольований процес розвитку серверного середовища.
Таким чином, підхід Infrastructure as Code є ефективним інструментом
модернізації серверної інфраструктури, що поєднує автоматизацію,
повторюваність, швидкість розгортання та підвищений рівень керованості
ресурсами у хмарних системах.
У сучасних умовах активного використання хмарних технологій
виникає об’єктивна потреба у створенні програмного засобу, який дозволить
спростити процес розгортання додатків та серверної інфраструктури.
Більшість існуючих хмарних платформ надають широкий набір інструментів
і сервісів, проте їх практичне використання часто вимагає від програміста
глибоких знань у сфері адміністрування, мережевих технологій, безпеки та
специфіки роботи конкретного провайдера. У результаті значна частина часу
витрачається не на розробку програмного продукту, а на технічну підготовку
середовища для його запуску.
З огляду на це доцільним є розроблення спеціалізованого застосунку,
основним призначенням якого стане автоматизація процедур створення,
налаштування та запуску застосунків у хмарних сервісах. Такий програмний
засіб повинен забезпечувати користувачу можливість вводити лише основні
параметри майбутньої інфраструктури, зокрема тип застосунку, обсяг
необхідних ресурсів, мережеві налаштування, базові вимоги до безпеки та
масштабування. Після цього система повинна самостійно виконувати
формування конфігурацій, створення необхідних сервісів та запуск
середовища у вибраній хмарній платформі.
Запропонований підхід дозволить істотно скоротити час підготовки
інфраструктури, зменшити кількість помилок ручного налаштування та
знизити вимоги до спеціалізованої підготовки користувача. Програміст зможе
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 15
зосередитися безпосередньо на створенні функціоналу програмного
забезпечення, не витрачаючи значні ресурси на супровідні технічні операції.
Додатковою перевагою такого застосунку є можливість стандартизації
процесу розгортання. Використання єдиних шаблонів конфігурації
забезпечить однаковість параметрів у тестових, проміжних та продуктивних
середовищах, що позитивно вплине на стабільність роботи програмних
рішень. Також система може бути основою для подальшого розширення
функціональності, зокрема підтримки декількох хмарних провайдерів,
інтеграції з CI/CD-процесами та засобами моніторингу.
Створення застосунку для спрощеного розгортання застосунків у
хмарних сервісах є актуальним і практично значущим завданням,
спрямованим на підвищення ефективності роботи програмістів, оптимізацію
процесів адміністрування та прискорення впровадження програмних
продуктів у робочу експлуатацію.
Важливою вимогою до розроблюваної системи є її реалізація у вигляді
автономного програмного модуля, який може бути швидко запущений на
будь-якому сучасному комп’ютері без складної попередньої інсталяції та
тривалого налаштування середовища. Такий підхід забезпечує універсальність
використання програмного засобу та розширює можливості його практичного
застосування як у корпоративних умовах, так і для індивідуальних
користувачів.
Модульна архітектура передбачає створення програмного рішення, що
функціонує як окремий незалежний компонент із чітко визначеним набором
функцій. Це дозволяє спростити процес запуску системи, оновлення її версій,
масштабування функціональних можливостей та інтеграцію з іншими
інформаційними сервісами. Користувач повинен мати змогу розгорнути
застосунок на персональному комп’ютері, ноутбуці або серверному
середовищі незалежно від конкретної конфігурації обладнання чи операційної
системи.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 16
Практична реалізація такого підходу може здійснюватися із
застосуванням контейнеризації або кросплатформних технологій, що
забезпечують однакову роботу програмного продукту в різних середовищах.
У результаті система не потребуватиме складного ручного налаштування
залежностей, бібліотек чи серверних компонентів, а її запуск буде зведений
до мінімальної кількості дій з боку користувача.
Розробка у формі універсального модуля, який легко запускається на
будь-якому комп’ютері, підвищує доступність системи, спрощує процес
впровадження та створює передумови для широкого використання у різних
сферах діяльності.
Однією з ключових вимог до розроблюваного програмного засобу є
наявність зрозумілого та зручного інтерфейсу користувача, який
забезпечуватиме ефективну взаємодію із системою незалежно від рівня
технічної підготовки користувача. Оскільки процес керування хмарною
інфраструктурою зазвичай пов’язаний із великою кількістю параметрів,
налаштувань і технічних термінів, інтерфейс повинен спрощувати виконання
складних операцій та подавати інформацію у доступній формі.
Користувацький інтерфейс має бути логічно структурованим,
послідовним і інтуїтивно зрозумілим. Основні функції системи, зокрема
створення нового середовища, вибір типу сервера, налаштування мережевих
параметрів, запуск розгортання та перегляд стану ресурсів, повинні
виконуватися через прості візуальні елементи керування. Це дозволить
мінімізувати потребу у використанні командного рядка та зменшити
ймовірність помилок під час введення конфігураційних даних.
Важливим аспектом є також надання користувачу зворотного зв’язку в
реальному часі. Система повинна відображати поточний стан виконання
операцій, повідомлення про успішне завершення дій, попередження про
помилки та рекомендації щодо їх усунення. Такий підхід підвищує керованість
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 17
процесу розгортання та сприяє більш ефективному використанню
програмного продукту.
Наявність зрозумілого інтерфейсу користувача є необхідною умовою
успішного впровадження системи, оскільки саме він забезпечує доступність
функціоналу, зменшує складність роботи з хмарними сервісами та підвищує
загальну продуктивність користувача.
Розроблюваний застосунок повинен функціонувати за принципом
введення користувацьких параметрів через графічний інтерфейс із подальшим
автоматичним формуванням інфраструктури на основі підходу Infrastructure
as Code. Така модель роботи дозволяє поєднати простоту використання для
кінцевого користувача з перевагами сучасної автоматизації серверних
середовищ.
Користувач за допомогою інтерфейсу вводитиме основні параметри
майбутньої інфраструктури, зокрема тип застосунку, необхідні обчислювальні
ресурси, конфігурацію мережі, вимоги до зберігання даних, масштабування та
параметри безпеки. Після обробки введених даних система автоматично
генеруватиме конфігураційні файли або програмний код, що міститиме
повний опис необхідних ресурсів для розгортання у хмарному середовищі.
Застосування підходу Infrastructure as Code забезпечує можливість
стандартизованого та повторюваного створення інфраструктури без потреби
ручного налаштування кожного компонента. Сформовані шаблони можуть
використовуватися повторно, редагуватися, зберігатися у системах контролю
версій та застосовуватися для створення однакових середовищ у різних умовах
експлуатації.
Такий механізм дозволить суттєво скоротити час підготовки серверного
середовища, мінімізувати ризик конфігураційних помилок та зробити процес
розгортання доступним для користувачів, які не мають глибоких знань у сфері
адміністрування хмарних платформ. У результаті додаток виступатиме
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 18
інструментом автоматизованого перетворення введених параметрів у готову
інфраструктуру, придатну до практичного використання.
1.3 Висновки до розділу
У результаті проведеного аналізу встановлено, що сучасна серверна
інфраструктура є ключовим елементом функціонування інформаційних
систем, а хмарні платформи AWS, Azure та Google Cloud забезпечують її
гнучкість, масштабованість і доступність у порівнянні з виділеними
серверами. Водночас їх використання ускладнюється складністю
конфігурації, тривалістю розгортання та високими вимогами до технічної
підготовки користувачів.
Показано, що ефективним підходом до вирішення цих проблем є
Infrastructure as Code, який дозволяє описувати інфраструктуру у вигляді коду
та автоматизувати її створення. Це забезпечує стандартизацію конфігурацій,
повторюваність процесів і зменшення кількості помилок.
Обґрунтовано доцільність розроблення програмної системи у вигляді
автономного модуля з простим інтерфейсом, який прийматиме параметри
через інтерфейс користувача та автоматично формуватиме конфігурації для
розгортання у хмарному середовищі. Запропоноване рішення дозволить
скоротити час налаштування інфраструктури, знизити складність її
адміністрування та підвищити ефективність роботи розробників.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 19
2 ВИБІР ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
2.1 Огляд існуючих технологій
Amazon Web Services (AWS) є однією з найпотужніших і
найпоширеніших хмарних платформ, яка надає широкий спектр інструментів
для створення, розгортання та керування серверною інфраструктурою.
Особливістю AWS є те, що вона підтримує не лише ручне налаштування
ресурсів через вебконсоль, але й повноцінний підхід до автоматизації
інфраструктури через код, що дозволяє будувати відтворювані та керовані
середовища без необхідності постійного ручного втручання.
Одним із базових інструментів є AWS CloudFormation, який реалізує
декларативний підхід до опису інфраструктури, що зображено на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1– AWS CloudFormation
У цьому випадку користувач визначає необхідні ресурси у вигляді
шаблонів (JSON або YAML), після чого платформа автоматично створює
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 20
відповідні компоненти: віртуальні сервери EC2, мережеві конфігурації VPC,
балансувальники навантаження, сховища S3 та інші сервіси [6]. Такий підхід
забезпечує точне відтворення інфраструктури та спрощує її масштабування.
Більш сучасним та гнучким інструментом є AWS CDK (Cloud
Development Kit), який дозволяє описувати інфраструктуру за допомогою мов
програмування загального призначення, зокрема TypeScript, JavaScript, Python
або Java, який зображено на рисунку 2.2.
Рисунок 2.2 – AWS CDK (Cloud Development Kit)
На відміну від класичних шаблонів, CDK надає можливість
використовувати умовні конструкції, цикли, модульність та повторне
використання коду, що робить процес створення інфраструктури більш
структурованим і наближеним до розробки програмного забезпечення. Після
компіляції та синтезу CDK генерує стандартні CloudFormation шаблони, які
безпосередньо виконуються в AWS [7].
Окремо слід відзначити інструменти на кшталт Sceptre, які
використовуються для керування складними інфраструктурними
конфігураціями на основі CloudFormation. Вони дозволяють організовувати
шаблони у вигляді структурованих проєктів, підтримують параметризацію,
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 21
залежності між стекaми та багатосередовищні розгортання (наприклад, dev,
staging, production). Це особливо важливо для великих систем, де необхідно
забезпечити узгодженість конфігурацій між різними середовищами.
Застосування підходу Infrastructure as Code в AWS забезпечує високий
рівень автоматизації життєвого циклу інфраструктури. Серед ключових
переваг можна виділити відтворюваність середовищ, можливість контролю
версій конфігурацій, швидке розгортання нових систем, а також зменшення
ризику людських помилок [8]. Крім того, інфраструктура стає частиною
програмного коду, що дозволяє інтегрувати її з процесами CI/CD і
забезпечувати безперервне постачання програмних продуктів.
AWS у поєднанні з інструментами автоматизації, такими як
CloudFormation, CDK та Sceptre, формує повноцінну екосистему для побудови
керованої інфраструктури як коду, що є основою сучасних підходів до
розробки та експлуатації хмарних систем.
У межах екосистеми Amazon Web Services ключову роль у побудові
серверної інфраструктури відіграють базові обчислювальні, мережеві та
сховищні сервіси, які забезпечують функціонування сучасних розподілених
систем. До таких сервісів належать EC2, ECS, S3, Load Balancer, Security
Groups та CDN (CloudFront), кожен із яких виконує окрему функціональну
роль у загальній архітектурі.
Amazon EC2 (Elastic Compute Cloud) є основним сервісом віртуальних
обчислювальних ресурсів, який дозволяє створювати та керувати
віртуальними серверами різної конфігурації, зображено на рисунку 2.3.
EC2 надає користувачам повний контроль над операційною системою,
мережевими налаштуваннями та встановленим програмним забезпеченням
[9]. Завдяки цьому сервісу можливо швидко розгортати серверні середовища,
масштабувати їх відповідно до навантаження та змінювати параметри
продуктивності без фізичного доступу до обладнання.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 22
Рисунок 2.3 – Amazon EC2 (Elastic Compute Cloud)
Amazon ECS (Elastic Container Service) є сервісом для оркестрації
контейнеризованих застосунків. Він дозволяє запускати та керувати Docker-
контейнерами у масштабованому середовищі без необхідності ручного
адміністрування серверів [10]. ECS автоматизує процес розподілу
контейнерів, моніторингу їх стану та балансування навантаження між
інстансами, що значно спрощує розгортання мікросервісної архітектури.
Amazon S3 (Simple Storage Service) є об’єктним сховищем даних, яке
використовується для зберігання файлів будь-якого типу, включаючи резервні
копії, медіаконтент, лог-файли та статичні ресурси вебзастосунків, зображено
на рисунку 2.4.
Рисунок 2.4 – Amazon S3 (Simple Storage Service)
Його ключовими характеристиками є висока масштабованість,
надійність зберігання та доступність даних з будь-якої точки світу через API.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 23
Elastic Load Balancing (Load Balancer) використовується для
автоматичного розподілу вхідного мережевого трафіку між декількома
обчислювальними ресурсами (рис. 2.5).
Рисунок 2.5 – Elastic Load Balancing (Load Balancer)
Це забезпечує рівномірне навантаження на систему, підвищує її
відмовостійкість та дозволяє уникати перевантаження окремих серверів у
періоди пікової активності користувачів.
Security Groups у AWS виконують функцію віртуального
міжмережевого екрану (firewall), який контролює вхідний та вихідний трафік
до ресурсів [11]. Вони визначають правила доступу на рівні інстансів і
забезпечують базовий рівень безпеки інфраструктури шляхом обмеження
небажаних підключень та контролю мережевих портів.
Amazon CloudFront, як CDN (Content Delivery Network),
використовується для прискорення доставки контенту кінцевим користувачам
шляхом кешування даних у географічно розподілених точках присутності. Це
дозволяє зменшити затримки при завантаженні ресурсів, підвищити швидкість
роботи вебзастосунків та знизити навантаження на основні сервери.
Зазначені сервіси AWS формують комплексну інфраструктуру, яка
охоплює обчислювальні потужності, зберігання даних, контейнеризацію,
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 24
мережеву маршрутизацію, балансування навантаження та доставку контенту.
Їх спільне використання дозволяє будувати масштабовані, відмовостійкі та
високопродуктивні системи, що відповідають вимогам сучасних
інформаційних технологій.
Node.js є програмною платформою, побудованою на основі V8 від
Google Chrome, яка дозволяє виконувати JavaScript-код поза межами браузера,
зокрема на стороні сервера, архітектуру якого зображено на рисунку 2.6.
Рисунок 2.6 – Node.js архітектура
Його архітектура базується на подієво-орієнтованій моделі та
неблокуючому (asynchronous non-blocking I/O) виконанні операцій, що
забезпечує високу продуктивність при обробці великої кількості одночасних
запитів. Завдяки цьому Node.js широко використовується для створення
мережевих застосунків, API-сервісів, мікросервісної архітектури та систем
реального часу.
Ключовою особливістю Node.js є однопоточна модель виконання, яка
керується циклом подій (event loop). Такий підхід дозволяє ефективно
використовувати ресурси системи без необхідності створення великої
кількості потоків, як у традиційних серверних технологіях. Це робить
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 25
платформу особливо придатною для задач, пов’язаних із високою
інтенсивністю мережевих операцій, наприклад, обробкою HTTP-запитів,
взаємодією з базами даних або роботою з файловими системами [12].
Екосистема Node.js базується на менеджері пакетів npm (Node Package
Manager), який надає доступ до великої кількості бібліотек і готових модулів.
Це суттєво прискорює процес розробки програмного забезпечення, оскільки
дозволяє використовувати перевірені рішення для реалізації типових функцій,
таких як автентифікація, робота з API, логування або обробка даних.
TypeScript є надбудовою над JavaScript, яка додає до мови систему
статичної типізації, інтерфейси, узагальнення (generics) та інші механізми,
характерні для строго типізованих мов програмування. Його основною метою
є підвищення надійності та передбачуваності коду на етапі розробки. На
відміну від класичного JavaScript, TypeScript дозволяє виявляти помилки ще
до виконання програми, що зменшує кількість критичних збоїв у робочому
середовищі.
У процесі компіляції TypeScript трансформується у звичайний
JavaScript-код, який може виконуватися в середовищі Node.js або браузері. Це
забезпечує сумісність із існуючими платформами та водночас дозволяє
використовувати більш структурований підхід до розробки [13]. Завдяки
підтримці типів, розробка великих систем стає більш керованою, особливо у
випадках командної роботи та масштабних проєктів.
Поєднання Node.js і TypeScript створює ефективне середовище для
побудови серверних застосунків і систем автоматизації. Node.js забезпечує
продуктивне асинхронне виконання операцій, тоді як TypeScript підвищує
якість коду, його читабельність і підтримуваність [14]. У контексті розробки
хмарних рішень та інфраструктурних систем така комбінація дозволяє
реалізовувати складну бізнес-логіку, інтеграцію з API хмарних провайдерів і
автоматизацію процесів розгортання з високим рівнем надійності.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 26
2.2 Обґрунтування вибору
У сучасних умовах стрімкого розвитку хмарних технологій
автоматизація процесів розгортання та керування серверною інфраструктурою
є однією з ключових умов забезпечення ефективної роботи інформаційних
систем. Традиційний підхід, за якого адміністратори вручну налаштовують
сервери, мережеві параметри, бази даних, політики доступу та інші
компоненти інфраструктури, потребує значних часових витрат, підвищує
ймовірність виникнення помилок та ускладнює масштабування системи.
Використання автоматизованих засобів керування інфраструктурою
дозволяє значно спростити процес розгортання програмного забезпечення,
забезпечити повторюваність конфігурацій, зменшити вплив людського
фактора та підвищити надійність роботи системи. Особливо актуальним це є
для хмарних платформ, зокрема Amazon Web Services (AWS), де кількість
доступних сервісів і параметрів налаштування є надзвичайно великою.
Розроблювана система спрямована на спрощення процесу створення та
конфігурації серверної інфраструктури шляхом надання користувачу зручного
веб-інтерфейсу для задання необхідних параметрів. Після введення
конфігурацій система автоматично виконує розгортання відповідних ресурсів
у хмарному середовищі AWS без необхідності ручного налаштування кожного
окремого компонента.
Для подібної системи надзвичайно важливим етапом є визначення
механізму, за допомогою якого буде здійснюватися безпосереднє розгортання
серверної інфраструктури. Оскільки основною метою системи є автоматизація
процесу створення, налаштування та запуску хмарних ресурсів, необхідно
забезпечити надійний програмний компонент, який буде відповідати за
виконання цих операцій.
З цією метою буде розроблено backend-застосунок, основним завданням
якого стане обробка запитів від користувача, формування необхідної
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 27
конфігурації інфраструктури та подальше виконання автоматизованого
розгортання ресурсів у хмарному середовищі AWS. Саме серверна частина
системи буде виступати посередником між користувацьким веб-інтерфейсом
та хмарною платформою, забезпечуючи логіку взаємодії, перевірку
параметрів, управління сценаріями розгортання та контроль виконання
операцій.
Для реалізації backend-частини доцільно використати мову
програмування JavaScript та середовище виконання Node.js. Такий вибір
обумовлений широкими можливостями Node.js для створення серверних
застосунків, високою продуктивністю при роботі з асинхронними процесами,
зручністю інтеграції з AWS-сервісами, а також великою кількістю готових
бібліотек для роботи з хмарною інфраструктурою. Крім того, використання
JavaScript як для серверної, так і для клієнтської частини системи спрощує
процес розробки, підтримки та подальшого масштабування програмного
продукту.
Використання backend-застосунку на JavaScript також значно спрощує
реалізацію автоматизації інфраструктури за допомогою AWS CDK (Cloud
Development Kit). Оскільки AWS CDK підтримує JavaScript та TypeScript як
основні мови для опису інфраструктури у вигляді програмного коду, це
дозволяє органічно поєднати серверну логіку застосунку з механізмами
створення та керування хмарними ресурсами.
Замість використання окремих декларативних шаблонів, таких як
YAML або JSON, розробник отримує можливість описувати інфраструктуру
за допомогою повноцінної мови програмування, використовуючи змінні,
цикли, умови, функції та об’єктно-орієнтований підхід. Це значно підвищує
гнучкість системи та дозволяє реалізовувати складні сценарії автоматичного
розгортання залежно від параметрів, які задає користувач через веб-інтерфейс.
Наявність backend-системи на JavaScript дозволяє безпосередньо
генерувати, змінювати та запускати CDK-конфігурації без необхідності
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 28
створення окремих проміжних сервісів або використання додаткових мов
програмування. Це спрощує архітектуру рішення, зменшує кількість точок
відмови та прискорює процес розробки. Таким чином, поєднання Node.js та
AWS CDK створює ефективну основу для побудови системи
автоматизованого керування та розгортання серверної інфраструктури.
Система, яка виконує автоматизацію розгортання інфраструктури,
повинна також мати можливість зберігати стан виконання процесів
розгортання та результати роботи AWS CDK. Це є важливим для забезпечення
контролю над створеними ресурсами, відстеження історії змін, повторного
використання конфігурацій, а також для аналізу можливих помилок під час
виконання операцій.
Під час розгортання інфраструктури система взаємодіє з великою
кількістю хмарних ресурсів, таких як сервери, бази даних, мережеві
компоненти, балансувальники навантаження та політики доступу. Для
коректного управління цими ресурсами необхідно зберігати інформацію про
створені конфігурації, параметри користувача, статус виконання кожного
етапу розгортання, журнали помилок та результати завершення процесу.
Для реалізації такого функціоналу доцільно використати систему
керування базами даних MySQL. Вона забезпечує надійне зберігання
структурованих даних, підтримує високу продуктивність при роботі з
великими обсягами інформації та має широкі можливості для побудови
зв’язків між різними сутностями системи. За допомогою MySQL можна
організувати збереження профілів користувачів, шаблонів конфігурацій,
історії розгортань, статусів виконання CDK-операцій та інших службових
даних.
Крім того, MySQL добре інтегрується з Node.js через сучасні бібліотеки
доступу до баз даних, що спрощує реалізацію backend-логіки та забезпечує
стабільну роботу всієї системи. Використання реляційної бази даних також
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 29
дозволяє підтримувати цілісність інформації, що є особливо важливим при
автоматичному керуванні критично важливою серверною інфраструктурою.
Важливою перевагою використання AWS CDK є те, що дана технологія
підтримує розробку інфраструктури за допомогою мов програмування
високого рівня, зокрема JavaScript. Це означає, що опис серверної
інфраструктури виконується не у вигляді статичних шаблонів, а у формі
програмного коду, що значно розширює можливості автоматизації та
керування ресурсами.
Оскільки AWS CDK може використовувати JavaScript як основну мову
для створення інфраструктурних сценаріїв, це забезпечує природну інтеграцію
з backend-застосунком, який також реалізований на Node.js. Завдяки цьому вся
серверна логіка системи, включаючи обробку запитів користувача, генерацію
конфігурацій та запуск процесів розгортання, може бути реалізована в межах
єдиного технологічного стеку.
Такий підхід значно спрощує розробку, оскільки не виникає
необхідності використовувати додаткові мови програмування або окремі
інструменти для керування інфраструктурою. Розробник може працювати в
одному середовищі, використовуючи спільні бібліотеки, підходи до
тестування та механізми підтримки коду. Це зменшує складність системи,
підвищує її масштабованість та спрощує подальший супровід програмного
продукту.
Для спрощення роботи з системою автоматизованого керування
інфраструктурою необхідно створити зручний користувацький інтерфейс,
який дозволить користувачу безпосередньо взаємодіяти з механізмами
розгортання та налаштування серверних ресурсів. Оскільки ручне керування
через командний рядок або безпосередню роботу з AWS-консоллю потребує
спеціалізованих знань та значного часу, використання веб-інтерфейсу суттєво
підвищує доступність і зручність роботи із системою.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 30
Користувацький інтерфейс повинен надавати можливість
налаштовувати параметри інфраструктури, створювати нові сервіси, обирати
необхідні ресурси, задавати конфігурації мережі, баз даних, серверів, політик
доступу та інших компонентів хмарного середовища. Крім того, користувач
повинен мати змогу переглядати стан виконання розгортання, контролювати
результати роботи системи, відстежувати помилки та повторно
використовувати вже створені шаблони конфігурацій.
Таким чином, веб-інтерфейс виступає основною точкою взаємодії між
користувачем і backend-системою автоматизації. Саме через нього буде
здійснюватися передача параметрів для подальшого автоматичного
розгортання інфраструктури за допомогою AWS CDK. Це дозволяє значно
спростити процес адміністрування, зменшити ймовірність помилок при
ручному налаштуванні та зробити систему доступною навіть для користувачів
без глибоких знань у сфері DevOps та хмарної інфраструктури.
Для реалізації користувацького веб-інтерфейсу доцільно використати
React – сучасний JavaScript-фреймворк (бібліотеку) для розробки
інтерактивних користувацьких інтерфейсів. Його використання дозволяє
створити зручну, швидку та масштабовану frontend-частину системи, яка
забезпечить ефективну взаємодію користувача з механізмами
автоматизованого розгортання інфраструктури.
React надає можливість будувати інтерфейс у вигляді окремих
компонентів, кожен з яких відповідає за певну частину функціоналу системи:
форми налаштування інфраструктури, сторінки створення нових сервісів,
перегляд статусу розгортання, управління конфігураціями та історією
виконаних операцій. Такий компонентний підхід значно спрощує підтримку
коду, повторне використання елементів інтерфейсу та подальше
масштабування системи.
Оскільки backend-система також реалізується на JavaScript із
використанням Node.js, застосування React для frontend-частини забезпечує
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 31
єдність технологічного стеку всієї системи. Це спрощує процес розробки,
прискорює обмін даними між клієнтською та серверною частинами та
дозволяє використовувати спільні підходи до роботи з API, обробки даних та
тестування.
Крім того, React добре підходить для створення динамічних інтерфейсів,
де важливо в реальному часі відображати зміни стану системи, наприклад
статус виконання AWS CDK-розгортання, повідомлення про помилки або
результати створення нових хмарних ресурсів. Це робить його ефективним
рішенням для побудови сучасного веб-інтерфейсу системи автоматизованого
керування серверною інфраструктурою.
Робота з розробленою системою може здійснюватися як у локальному
середовищі, так і безпосередньо в хмарній інфраструктурі AWS. Такий підхід
забезпечує гнучкість використання системи залежно від потреб користувача,
етапу розробки або вимог до продуктивності та масштабованості.
На етапі розробки, тестування та первинного налаштування система
може функціонувати в локальній мережі. Це дозволяє швидко перевіряти
працездатність backend-логіки, взаємодію з базою даних, роботу
користувацького інтерфейсу та сценарії автоматизації без необхідності
постійного використання хмарних ресурсів. Локальне середовище також
спрощує процес налагодження, внесення змін та тестування нових функцій.
Після завершення розробки система може бути повністю розгорнута у
середовищі AWS, що дозволяє використовувати переваги хмарної
інфраструктури, зокрема високу доступність, масштабованість, надійність та
можливість централізованого керування ресурсами. У такому випадку
backend-додаток, база даних та веб-інтерфейс можуть працювати
безпосередньо в AWS, а сама система буде не лише керувати розгортанням
інших сервісів, але й функціонувати як частина цієї ж хмарної інфраструктури.
Даний підхід дозволяє реалізувати повноцінну модель Infrastructure as
Code, де як сама система автоматизації, так і ресурси, якими вона керує,
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 32
можуть бути централізовано розгорнуті, оновлені та масштабовані за
допомогою єдиних механізмів керування. Це підвищує ефективність
адміністрування та забезпечує стабільну роботу програмного рішення в
реальних умовах експлуатації.
У випадку розгортання системи у хмарному середовищі AWS
користувач отримує можливість керувати всіма процесами через мережу
Інтернет без прив’язки до локальної мережі або конкретного фізичного
пристрою. Це значно підвищує зручність використання системи, оскільки
адміністрування серверної інфраструктури може здійснюватися віддалено з
будь-якого місця, де є доступ до мережі.
Доступ до веб-інтерфейсу системи буде реалізовано з використанням
протоколу HTTPS, що забезпечує захищену передачу даних між користувачем
і сервером. Використання HTTPS є особливо важливим для систем такого
типу, оскільки в процесі роботи передаються конфігурації серверної
інфраструктури, параметри доступу, службова інформація та результати
виконання операцій розгортання, які потребують належного рівня захисту.
Застосування HTTPS дозволяє використовувати механізми шифрування
даних, автентифікації сервера та захисту від перехоплення конфіденційної
інформації під час передачі через відкриті мережі. Це підвищує рівень безпеки
системи та забезпечує відповідність сучасним вимогам до захисту
інформаційних ресурсів у хмарних середовищах.
Таким чином, розгортання системи в AWS у поєднанні з використанням
HTTPS-протоколу дозволяє створити безпечне, масштабоване та доступне
середовище для централізованого керування серверною інфраструктурою
через веб-інтерфейс.
2.3 Висновки до розділу
У результаті проведеного аналізу встановлено, що сучасні хмарні
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 33
технології, зокрема Amazon Web Services, надають широкий спектр
інструментів для створення та автоматизації серверної інфраструктури.
Використання підходу Infrastructure as Code за допомогою AWS
CloudFormation, AWS CDK та допоміжних інструментів забезпечує
відтворюваність, масштабованість і високий рівень керованості
інфраструктурними ресурсами. Базові сервіси AWS, такі як EC2, ECS, S3, Load
Balancer, Security Groups та CloudFront, формують комплексну основу для
побудови відмовостійких і продуктивних систем.
Обґрунтовано доцільність використання Node.js та TypeScript для
реалізації серверної частини системи, що забезпечує ефективну обробку
запитів, гнучкість інтеграції з AWS та підвищення якості програмного коду.
Використання MySQL дозволяє організувати надійне зберігання даних і
контроль процесів розгортання. Застосування React для побудови веб-
інтерфейсу підвищує зручність взаємодії користувача із системою.
Обраний технологічний стек та підходи до розробки повністю
відповідають поставленим задачам і забезпечують створення ефективної
системи автоматизованого керування та розгортання серверної
інфраструктури з високим рівнем гнучкості, продуктивності та безпеки.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 34
3 РОЗРОБКА СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КЕРУВАННЯ ТА
РОЗГОРТАННЯ СЕРВЕРНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
3.1 Структура системи
Розроблена система має класичну двокомпонентну архітектуру та
складається з серверної частини (backend) і клієнтської частини (frontend).
Такий поділ є стандартним підходом для сучасних веб-застосунків, особливо
тих, що працюють із складною логікою, інтеграцією сторонніх сервісів та
керуванням інфраструктурою.
Backend відповідає за всю бізнес-логіку системи: обробку запитів
користувача, формування конфігурацій інфраструктури, взаємодію з AWS
через CDK, збереження даних у базі MySQL, а також контроль процесів
розгортання. Frontend, у свою чергу, забезпечує користувацький інтерфейс,
через який користувач взаємодіє із системою, налаштовує параметри та
отримує інформацію про стан виконання операцій.
Розділення системи на backend і frontend є важливим з кількох причин.
Це дозволяє чітко розмежувати відповідальність між частинами системи:
інтерфейс займається лише відображенням даних і взаємодією з користувачем,
тоді як серверна частина виконує всю складну логіку обробки та керування
ресурсами. Це значно спрощує розробку, тестування та подальший супровід
програмного продукту.
Така архітектура підвищує масштабованість системи. Кожну частину
можна незалежно розгортати, оновлювати та масштабувати залежно від
навантаження. Наприклад, backend може працювати на потужнішій
інфраструктурі в AWS, тоді як frontend може бути розгорнутий як статичний
веб-застосунок.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 35
Розділення сприяє підвищенню безпеки, оскільки вся критична логіка
та доступ до хмарних ресурсів ізольовані на серверній стороні і не доступні
напряму з браузера користувача. Це зменшує ризики несанкціонованого
доступу та спрощує реалізацію механізмів автентифікації та авторизації.
Поділ системи на backend і frontend є обґрунтованим архітектурним
рішенням, яке забезпечує гнучкість, безпеку та масштабованість розробленої
системи автоматизованого керування та розгортання серверної
інфраструктури.
Розроблена система спроектована таким чином, щоб забезпечити
можливість не лише налаштування та розгортання одного окремого
застосунку, а й підтримку множинних незалежних сервісів у межах єдиної
платформи. Це означає, що користувач може створювати та керувати кількома
різними конфігураціями інфраструктури одночасно, кожна з яких може
відповідати окремому застосунку, середовищу або проєкту.
Такий підхід закладає основу для масштабованої архітектури, яка може
бути розширена в майбутньому до рівня мультиорендної системи (multi-tenant
system), де різні користувачі або організації матимуть власні ізольовані
середовища для розгортання своїх застосунків. Це відкриває можливість
використання системи як платформи для надання послуг автоматизованого
розгортання інфраструктури великій кількості клієнтів.
Завдяки такій архітектурі система може еволюціонувати від інструмента
для внутрішнього використання до повноцінного сервісу типу Platform as a
Service (PaaS), який дозволяє централізовано керувати життєвим циклом
великої кількості застосунків у хмарному середовищі. При цьому кожен клієнт
зможе отримувати власні налаштування, ресурси та середовища розгортання
без перетину з іншими користувачами системи.
Розроблений сервіс складається з декількох логічно відокремлених
модулів, кожен з яких відповідає за окрему частину функціональності системи
автоматизованого керування та розгортання серверної інфраструктури. Така
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 36
модульна архітектура дозволяє забезпечити гнучкість, масштабованість та
простоту подальшого розширення системи:
1. Модуль адміністрування (комунікація з фронтенд-застосунком):
даний модуль відповідає за взаємодію між користувацьким
інтерфейсом та серверною частиною системи. Він обробляє запити
від frontend-застосунку, здійснює автентифікацію користувачів,
передає дані між компонентами системи та координує виконання
основних операцій;
2. Модуль роботи з налаштуваннями сервісів: цей модуль забезпечує
створення, збереження та керування конфігураціями сервісів, які
будуть розгортатися в хмарній інфраструктурі. Він дозволяє
користувачу задавати параметри майбутніх застосунків та зберігати
їх для подальшого використання;
3. Модуль розгортання через CDK: основний технічний модуль, який
відповідає за автоматичне розгортання інфраструктури в AWS за
допомогою AWS CDK. Він перетворює збережені конфігурації у код
інфраструктури та виконує створення необхідних хмарних ресурсів;
4. Модуль моніторингу сервісів: даний модуль забезпечує контроль за
станом розгорнутих сервісів, відстежує їх працездатність, логування
подій та повідомлення про можливі помилки або збої в роботі
інфраструктури;
5. Модуль розрахунку вартості використання – цей модуль відповідає
за оцінку вартості використання хмарних ресурсів AWS. Він аналізує
параметри розгортання та дозволяє користувачу отримати приблизну
або актуальну інформацію про витрати на підтримку інфраструктури.
Таким чином, кожен модуль виконує чітко визначену функцію, а їх
взаємодія забезпечує повний цикл автоматизованого створення, управління та
моніторингу хмарної інфраструктури. Структура розробленої системи
зображена на рисунку 3.1
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 37
Рисунок 3.1 – Структура розробленої системи
Модуль адміністрування є одним із ключових компонентів
розробленої системи, оскільки саме він забезпечує взаємодію між
користувацьким веб-інтерфейсом та внутрішньою серверною логікою. Його
основне призначення полягає в обробці запитів від frontend-застосунку,
управлінні доступом користувачів, координації роботи інших модулів системи
та забезпеченні єдиного входу для всіх операцій, які виконує користувач.
З технічної точки зору модуль адміністрування реалізується на базі
Node.js із використанням JavaScript, що дозволяє ефективно працювати з
асинхронними HTTP-запитами та забезпечує високу продуктивність при
одночасній обробці великої кількості звернень від клієнтів. Для організації
API-запитів зазвичай використовується архітектурний підхід REST, що
дозволяє стандартизувати взаємодію між frontend та backend.
Основними функціями модуля є:
1. Прийом HTTP-запитів від React-додатку;
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 38
2. Перевірка та валідація вхідних даних, що надходять від користувача;
3. Автентифікація та авторизація користувачів (наприклад, через токени
доступу);
4. Маршрутизація запитів до відповідних внутрішніх модулів системи
(налаштування сервісів, деплой, моніторинг тощо);
5. Формування відповідей у форматі JSON для відображення у веб-
інтерфейсі.
У межах взаємодії з іншими компонентами системи модуль
адміністрування виступає центральною точкою керування. Він не виконує
безпосередньо розгортання інфраструктури або складні обчислення, а лише
координує роботу спеціалізованих модулів, передаючи їм необхідні дані та
отримуючи результати їх виконання.
Додатково модуль може інтегруватися з базою даних MySQL для
зберігання інформації про користувачів, сесії, історію запитів та статуси
операцій. Це дозволяє забезпечити збереження стану системи та відстеження
дій користувача в межах платформи.
Модуль адміністрування є центральним комунікаційним шаром
системи, який забезпечує зв’язок між користувацьким інтерфейсом та
внутрішньою логікою, гарантуючи коректну, безпечну та структуровану
взаємодію всіх компонентів розробленого рішення.
Модуль роботи з налаштуваннями сервісів призначений для
формування, зберігання та подальшої обробки конфігурацій, які визначають,
як саме буде розгортатися інфраструктура в хмарному середовищі AWS. Його
основна роль полягає в тому, щоб перетворити введені користувачем
параметри через веб-інтерфейс у структуровані дані, придатні для подальшого
використання модулем деплою через AWS CDK.
Модуль будується на основі Node.js із використанням JavaScript, що
дозволяє ефективно працювати з об’єктними структурами даних та забезпечує
гнучкість у формуванні конфігурацій. Отримані від frontend-застосунку
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 39
параметри проходять етап валідації, де перевіряється їх коректність, повнота
та відповідність допустимим значенням. Це дозволяє уникнути помилок на
етапі розгортання інфраструктури та підвищує стабільність роботи системи.
Після перевірки даних модуль формує логічну модель сервісу, яка
описує майбутню інфраструктуру: типи ресурсів, їх параметри, взаємозв’язки
між компонентами, а також додаткові налаштування, такі як мережеві
конфігурації, обчислювальні ресурси або параметри баз даних. Ця модель
зберігається у базі даних MySQL, що дозволяє повторно використовувати
конфігурації, редагувати їх або запускати повторне розгортання без
необхідності повторного введення параметрів.
Важливою особливістю цього модуля є його незалежність від конкретної
реалізації інфраструктури. Він не виконує розгортання безпосередньо, а лише
формує універсальний опис сервісу, який може бути інтерпретований іншими
компонентами системи, зокрема модулем розгортання через AWS CDK. Це
забезпечує гнучкість архітектури та дозволяє в майбутньому адаптувати
систему до інших хмарних провайдерів без суттєвих змін у логіці
налаштувань.
Модуль розгортання через AWS CDK є центральним виконавчим
компонентом системи, оскільки саме він відповідає за безпосереднє створення
та налаштування хмарної інфраструктури в середовищі AWS. Його основне
призначення полягає у перетворенні абстрактних конфігурацій сервісів,
створених користувачем, у реальні хмарні ресурси, які автоматично
розгортаються та налаштовуються відповідно до заданих параметрів.
Реалізація базується на Node.js та JavaScript, що є природним вибором,
оскільки AWS CDK безпосередньо підтримує ці технології для опису
інфраструктури як коду. Це дозволяє інтегрувати процес генерації та
виконання інфраструктурних сценаріїв у загальну серверну логіку системи
без необхідності використання додаткових мов або сторонніх інструментів.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 40
У процесі роботи модуль отримує структуровану конфігурацію сервісу
з модуля налаштувань і на її основі формує CDK-стек, який описує необхідні
хмарні ресурси, такі як обчислювальні сервіси, бази даних, мережеві
компоненти та політики доступу. Далі цей стек компілюється та передається
до AWS, де відбувається фактичне створення ресурсів у хмарному середовищі.
Важливою частиною роботи модуля є контроль процесу розгортання.
Він відстежує етапи виконання CDK-команд, обробляє можливі помилки та
передає інформацію про стан розгортання до інших частин системи, зокрема
до модуля адміністрування та модулю моніторингу. Це дозволяє користувачу
отримувати актуальну інформацію про хід створення інфраструктури в режимі
реального часу через веб-інтерфейс.
Додатково модуль взаємодіє з базою даних MySQL, де зберігаються
результати виконання розгортань, статуси створених ресурсів та історія змін
інфраструктури. Це забезпечує можливість повторного запуску конфігурацій,
відновлення стану системи та аналізу попередніх розгортань.
Тому, модуль розгортання через AWS CDK є ключовим елементом
системи, який забезпечує автоматичне перетворення користувацьких
конфігурацій у реальну хмарну інфраструктуру, поєднуючи високу
автоматизацію, контроль виконання та інтеграцію з іншими компонентами
платформи.
Модуль моніторингу сервісів призначений для забезпечення
постійного контролю стану розгорнутої хмарної інфраструктури та надання
користувачу актуальної інформації про працездатність створених сервісів.
Його основна функція полягає у відстеженні роботи ресурсів, що були
створені через AWS CDK, виявленні можливих збоїв та зборі технічних даних,
необхідних для аналізу стабільності системи.
Реалізація модуля на Node.js, що дозволяє ефективно працювати з
асинхронними потоками даних та постійно отримувати оновлення про стан
хмарних ресурсів. Для взаємодії з AWS використовуються відповідні SDK та
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 41
API, які надають доступ до сервісів моніторингу, логування та метрик, таких
як CloudWatch. Завдяки цьому система може отримувати інформацію про
завантаження серверів, доступність сервісів, стан контейнерів або сервісів, а
також інші показники, що характеризують роботу інфраструктури.
У процесі роботи модуль збирає дані про стан кожного розгорнутого
сервісу та формує узагальнену картину їхнього функціонування. Ці дані
можуть включати інформацію про успішність запуску, помилки виконання,
час відгуку сервісів та інші технічні параметри. Отримана інформація
обробляється на серверній стороні та передається до frontend-застосунку, де
відображається у зручному для користувача вигляді.
Окрім активного моніторингу, модуль також відповідає за роботу з
логами системи. Це дозволяє фіксувати події, що відбуваються під час
розгортання та експлуатації сервісів, зокрема помилки, попередження та
інформаційні повідомлення. Такий підхід значно спрощує процес діагностики
проблем і підвищує надійність всієї системи.
Модуль моніторингу тісно інтегрований з іншими компонентами
системи, особливо з модулем деплою та адміністрування. Він отримує дані
про створені ресурси та їхній життєвий цикл, а також передає результати
спостережень у систему зберігання даних MySQL, що дозволяє зберігати
історію станів сервісів та аналізувати їхню поведінку у часі.
Модуль розрахунку вартості використання призначений для оцінки
фінансових витрат, пов’язаних із розгортанням та подальшою експлуатацією
хмарної інфраструктури в середовищі AWS. Його основна мета полягає у
наданні користувачу приблизного або актуального розрахунку вартості
майбутнього або вже створеного сервісу, що дозволяє приймати обґрунтовані
рішення щодо конфігурації ресурсів ще до їх фактичного розгортання.
Для отримання актуальних даних про ціни AWS використовується
офіційний AWS Pricing API або попередньо збережені тарифні моделі, які
оновлюються відповідно до змін у хмарному провайдері.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 42
У процесі роботи модуль отримує конфігурацію сервісу, сформовану
користувачем у модулі налаштувань, та аналізує її з точки зору використаних
ресурсів. Враховуються такі параметри, як типи обчислювальних інстансів,
обсяг оперативної пам’яті, використання баз даних, мережеві витрати,
сховища даних та інші компоненти, що впливають на загальну вартість
інфраструктури. На основі цих даних виконується розрахунок орієнтовної
вартості утримання сервісу за певний період часу, зазвичай за годину або
місяць.
Отримані результати можуть бути передані до веб-інтерфейсу, де
користувач бачить прогнозовану вартість ще до запуску розгортання. Це
дозволяє оптимізувати конфігурацію сервісів, змінювати параметри
інфраструктури та обирати більш економічно ефективні рішення. Таким
чином, модуль відіграє важливу роль у контролі витрат і запобігає надмірному
використанню ресурсів.
Додатково модуль зберігає історію розрахунків у базі даних MySQL, що
дозволяє відстежувати зміни вартості при різних конфігураціях та аналізувати
економічну ефективність різних варіантів розгортання. Це особливо корисно
при масштабуванні системи та роботі з великою кількістю сервісів.
Важливим аспектом є правильне розбиття її функціональності на окремі
модулі, що дозволило забезпечити чітку структуризацію коду та логічний
розподіл відповідальності між компонентами. Такий підхід відповідає
принципам модульної архітектури, де кожен модуль виконує строго визначену
роль і не дублює функціональність інших частин системи. Завдяки цьому
система стає більш зрозумілою для розробки та супроводу, оскільки кожен
компонент можна розглядати та розвивати незалежно від інших.
Модульність також позитивно впливає на масштабованість і гнучкість
системи, оскільки дозволяє окремо змінювати або розширювати функціонал
без необхідності перебудови всієї архітектури. Наприклад, можна
модернізувати механізм деплою або моніторингу, не зачіпаючи логіку роботи
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 43
з налаштуваннями чи користувацький інтерфейс. Крім того, такий підхід
спрощує тестування, оскільки кожен модуль можна перевіряти ізольовано, що
підвищує загальну надійність системи.
Обране розбиття на модулі є обґрунтованим архітектурним рішенням,
яке забезпечує структурованість, зрозумілість та подальшу розширюваність
розробленої системи автоматизованого керування та розгортання серверної
інфраструктури.
3.2 Опис функцій системи
Розроблена система призначена для автоматизації процесів створення,
налаштування та розгортання серверної інфраструктури в хмарному
середовищі AWS. Її основна мета полягає у спрощенні роботи з хмарними
ресурсами шляхом усунення необхідності ручного налаштування великої
кількості параметрів та використання складних інструментів адміністрування.
У традиційних підходах розгортання інфраструктури вимагає значних знань
у сфері DevOps, роботи з різними сервісами AWS та точного налаштування
кожного компонента системи, що є трудомістким і схильним до помилок
процесом.
Запропонована система вирішує цю проблему шляхом надання
користувачу зручного веб-інтерфейсу, через який можна задавати необхідні
параметри майбутніх сервісів у спрощеній формі. На основі цих даних система
автоматично формує конфігурацію інфраструктури та виконує її розгортання
в хмарному середовищі. Таким чином, складні технічні процеси приховані від
кінцевого користувача і замінені інтуїтивно зрозумілим механізмом
налаштування.
Крім того, система забезпечує централізоване керування створеними
сервісами, їх моніторинг, збереження стану та оцінку вартості використання
ресурсів. Це дозволяє не лише автоматизувати розгортання, але й забезпечити
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 44
подальший контроль та оптимізацію роботи інфраструктури. У результаті
система виступає як інструмент, що об’єднує процеси проєктування, запуску
та супроводу хмарних сервісів в єдиному середовищі.
Користувач системи має можливість переглядати повний список
сервісів, які були створені та розгорнуті в хмарному середовищі AWS за
допомогою розробленої платформи. Це забезпечує централізований контроль
над усіма розгорнутими застосунками та дозволяє швидко отримувати
інформацію про їх поточний стан без необхідності переходу до AWS-консолі
або використання додаткових інструментів адміністрування.
Система надає можливість переглядати не лише самі сервіси, але й усі
їхні середовища, наприклад development, staging або production. Для кожного
середовища відображається актуальна інформація про конфігурацію та
параметри розгортання, що дозволяє користувачу чітко розуміти структуру
інфраструктури та її розподіл за різними етапами життєвого циклу застосунку.
У розробленій системі передбачено можливість сортування та фільтрації
списку створених сервісів, що значно спрощує роботу з великою кількістю
розгорнутих інфраструктур. Це особливо важливо в умовах, коли користувач
керує багатьма сервісами одночасно.
Фільтрація дозволяє відображати лише потрібні сервіси за певними
критеріями, такими як статус, середовище або тип розгортання, що дає змогу
швидко знаходити необхідні елементи та зменшує час навігації.
Сортування, у свою чергу, забезпечує впорядкування сервісів за
ключовими параметрами, наприклад датою створення або статусом. У
поєднанні ці функції роблять керування сервісами більш зручним та
ефективним. Список створених сервісів зображено на рисунку 3.2.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 45
Рисунок 3.2 – Список створених сервісів
Додатково користувач може переглядати статус кожного сервісу та його
середовищ. Статуси відображають поточний стан інфраструктури, зокрема чи
знаходиться сервіс у процесі розгортання, чи успішно запущений, чи виникли
помилки під час виконання операцій або чи перебуває він у стані зупинки.
Такий механізм дозволяє оперативно відстежувати роботу системи та швидко
реагувати на можливі проблеми в інфраструктурі.
Завдяки цьому функціоналу система забезпечує прозоре управління
всіма розгорнутими сервісами, їх середовищами та станами, що значно
спрощує адміністрування хмарної інфраструктури та підвищує контроль над
її життєвим циклом.
Користувачу системи доступна функціональність створення нових
сервісів, що є однією з ключових можливостей розробленої платформи. Саме
на цьому етапі формується майбутня інфраструктура застосунку, яка в
подальшому автоматично розгортається в середовищі AWS. Створення
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 46
сервісу реалізовано таким чином, щоб користувач міг максимально гнучко
визначити всі необхідні параметри без необхідності ручного налаштування
кожного хмарного ресурсу окремо. Створення нового сервісу зображено на
рисунку 3.3.
Рисунок 3.3 – Створення нового сервісу
Під час створення сервісу користувач може обрати спосіб запуску
застосунку. Система підтримує декілька варіантів розгортання, зокрема запуск
у контейнеризованому середовищі через ECS, розгортання на віртуальних
машинах EC2 або запуск у вигляді serverless-функцій Lambda. Такий вибір
дозволяє адаптувати архітектуру сервісу під конкретні вимоги проєкту,
наприклад оптимізувати його під продуктивність, масштабованість або
мінімізацію витрат.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 47
Окрім вибору способу запуску, користувач має можливість детально
налаштовувати інфраструктуру сервісу. Це включає конфігурацію мережевих
параметрів, таких як security groups, що визначають правила доступу до
ресурсів, а також налаштування load balancer, який забезпечує рівномірний
розподіл трафіку між інстансами сервісу. Таким чином система дозволяє
будувати як прості, так і складні високонавантажені архітектури.
Додатково при створенні сервісу користувач може налаштовувати базу
даних, включаючи її тип, параметри продуктивності та спосіб підключення до
застосунку. Система підтримує автоматичне створення та конфігурацію баз
даних у межах AWS, що дозволяє повністю інтегрувати її в загальну
інфраструктуру сервісу без необхідності ручного налаштування.
Тому, функціональність створення сервісів надає користувачу повний
контроль над архітектурою майбутнього застосунку, одночасно приховуючи
складність роботи з AWS і автоматизуючи всі етапи розгортання
інфраструктури.
Після завершення процесу створення сервісу система автоматично
виконує трансформацію заданих користувачем параметрів у відповідні
інфраструктурні конфігурації AWS CDK. Іншими словами, усі налаштування,
які були введені через веб-інтерфейс, перетворюються на програмний опис
інфраструктури, що далі використовується для автоматичного розгортання
сервісу в хмарному середовищі.
У випадку, якщо користувач обирає запуск сервісу через ECS, система
формує CDK-стек, який описує необхідні компоненти контейнеризованого
середовища. Спочатку створюється кластер ECS, який виступає базовим
середовищем для виконання контейнерів. Далі визначається task definition, де
описується контейнер із застосунком, включаючи образ Docker, необхідні
змінні середовища, ресурси CPU та пам’яті, а також параметри запуску. Після
цього створюється сервіс ECS, який відповідає за постійний запуск і підтримку
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 48
заданої кількості інстансів контейнера. Приклад створеного сервісу в AWS
зображено на рисунку 3.4.
Рисунок 3.4 – Приклад створеного сервісу в AWS
Якщо в конфігурації сервісу передбачено використання load balancer,
система додатково генерує відповідні ресурси, які підключаються до ECS-
сервісу. Це забезпечує рівномірний розподіл трафіку між контейнерами та
підвищує відмовостійкість застосунку. Також автоматично налаштовуються
security groups, які визначають правила мережевого доступу до сервісу,
зокрема відкриті порти та дозволені джерела підключень.
Після формування всіх необхідних компонентів AWS CDK запускає
процес деплою, під час якого створюються реальні хмарні ресурси в AWS.
Система відслідковує етапи виконання цього процесу та оновлює статус
сервісу в режимі реального часу, що дозволяє користувачу бачити прогрес
розгортання через веб-інтерфейс.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 49
Таким чином, вся складність роботи з ECS, включаючи створення
кластера, конфігурацію задач, сервісів, мережевих правил та балансування
навантаження, автоматизується системою і виконується на основі
високорівневих налаштувань, заданих користувачем.
Система надає можливість виконувати моніторинг усіх розгорнутих
сервісів у хмарному середовищі AWS. Це дозволяє користувачу в режимі
реального часу відстежувати стан інфраструктури, отримувати інформацію
про працездатність застосунків та контролювати ключові показники їх роботи
без необхідності переходу до зовнішніх інструментів адміністрування.
Уся інформація для моніторингу отримується безпосередньо з AWS
акаунту користувача, що забезпечує її актуальність та достовірність. Система
взаємодіє з хмарними сервісами моніторингу AWS, такими як механізми
логування та метрик, і регулярно отримує оновлені дані про стан розгорнутих
ресурсів. Завдяки цьому користувач завжди має доступ до фактичного стану
інфраструктури, включаючи доступність сервісів, помилки виконання,
навантаження та інші технічні показники.
Такий підхід дозволяє уникнути затримок або розсинхронізації даних,
оскільки моніторинг не базується на локально збережених копіях, а напряму
відображає інформацію з хмарного середовища. У результаті система
забезпечує високий рівень прозорості роботи інфраструктури та дозволяє
оперативно реагувати на будь-які зміни або збої в роботі сервісів.
Перед початком роботи з системою користувач повинен отримати
доступ до свого облікового запису. Це необхідно для забезпечення безпеки,
контролю доступу до хмарної інфраструктури та розмежування прав між
різними користувачами системи.
Процес створення облікових записів здійснюється адміністратором
системи. Саме адміністратор відповідає за реєстрацію нових користувачів,
визначення їхніх прав доступу та початкове налаштування акаунтів. Після
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 50
створення користувача система генерує або присвоює йому унікальні облікові
дані, зокрема логін та пароль, які передаються користувачеві для авторизації.
Отримавши ці дані, користувач може увійти до системи через веб-
інтерфейс і отримати доступ до функціоналу відповідно до наданих йому прав.
Такий підхід дозволяє централізовано керувати доступом до системи,
підвищує рівень безпеки та запобігає несанкціонованому використанню
функцій автоматизованого розгортання інфраструктури в AWS.
Користувач системи, у свою чергу, має можливість отримувати
інформацію щодо розрахунку витрат на використання створених сервісів. Це
дозволяє йому оцінювати фінансові витрати, пов’язані з розгорнутою
інфраструктурою, та приймати обґрунтовані рішення щодо її оптимізації.
Система використовує можливості AWS для формування приблизного
розрахунку вартості ресурсів, враховуючи обрані конфігурації сервісів, такі
як тип обчислювальних інстансів, обсяг використаної пам’яті, бази даних,
мережеві компоненти та інші хмарні ресурси [15]. На основі цих даних
формується оцінка щомісячних або погодинних витрат на утримання
інфраструктури.
Отриманий розрахунок відображається користувачу у вигляді звіту,
який доступний через веб-інтерфейс системи. Це дає змогу відстежувати
орієнтовну вартість кожного окремого сервісу, порівнювати різні конфігурації
між собою та заздалегідь оцінювати економічну доцільність обраних рішень
ще до їх повноцінного використання в продакшн-середовищі.
Розроблена платформа значно спрощує процес запуску та керування
сервісами в хмарному середовищі AWS, об’єднуючи всі етапи життєвого
циклу інфраструктури в єдину автоматизовану систему. Завдяки
використанню веб-інтерфейсу, автоматичному формуванню конфігурацій та
їх подальшому розгортанню через AWS CDK, користувач позбавляється
необхідності виконувати велику кількість ручних операцій та працювати
безпосередньо з низькорівневими налаштуваннями хмарних сервісів.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 51
Такий підхід суттєво скорочує час, необхідний для створення та запуску
нових застосунків, оскільки більшість технічних процесів автоматизовано та
виконуються системою без участі користувача. Крім того, зменшується
кількість помилок, які можуть виникати при ручному налаштуванні
інфраструктури, що підвищує загальну надійність та стабільність роботи
сервісів.
У результаті власник сервісу отримує можливість швидше
впроваджувати нові рішення, ефективніше використовувати ресурси хмарної
інфраструктури та зосереджуватися на розвитку бізнес-логіки застосунків, а
не на технічних аспектах їх розгортання та підтримки.
3.3 Технічні вимоги для роботи з системою
Для ефективного використання розробленої платформи
автоматизованого керування та розгортання серверної інфраструктури
користувач повинен дотримуватися певних технічних вимог, які стосуються
підготовки сервісу до розгортання в хмарному середовищі AWS. Ці вимоги не
обмежують користувача у виборі технологій реалізації застосунку, однак
визначають стандартний формат його упаковки та доставки в систему.
Однією з ключових особливостей платформи є те, що вона не прив’язана
до конкретної мови програмування або фреймворку. Це означає, що сервіс,
який буде розгортатися, може бути реалізований будь-якою мовою
програмування, наприклад JavaScript, Python, Java, Go, PHP або іншими
технологіями, які підтримують створення серверних застосунків. Така
гнучкість забезпечується тим, що система працює не з вихідним кодом
напряму, а з контейнеризованим середовищем виконання.
Перед розгортанням сервіс повинен бути упакований у Docker-
контейнер. Це є обов’язковою умовою, оскільки вся інфраструктура
розгортання в системі базується на контейнеризації. Docker дозволяє створити
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 52
ізольоване середовище, яке містить усі залежності застосунку, включаючи
бібліотеки, системні компоненти, конфігураційні файли та сам код програми.
Завдяки цьому сервіс стає незалежним від операційної системи або
середовища, в якому він буде виконуватися.
Після створення Docker-образу користувач повинен завантажити його
до контейнерного реєстру (container registry). Як правило, для цього
використовується AWS Elastic Container Registry (ECR), однак система також
може підтримувати інші сумісні реєстри. Реєстр виконує функцію
централізованого сховища образів, з якого AWS може завантажувати
необхідний контейнер під час розгортання сервісу [16].
Процес підготовки сервісу до розгортання виглядає наступним чином.
Спочатку розробник створює застосунок на обраній мові програмування. Далі
він описує Dockerfile, який визначає, як саме буде зібраний контейнер: яке
базове середовище використовується, які залежності встановлюються, які
файли копіюються та яка команда запускає застосунок. Після цього
виконується збірка Docker-образу, який тестується локально для перевірки
працездатності сервісу.
Наступним кроком є публікація образу в контейнерному реєстрі. Після
успішного завантаження образ отримує унікальне посилання (URI), яке
однозначно ідентифікує його в межах реєстру. Саме це посилання є критично
важливим для подальшої роботи системи.
Під час створення нового сервісу в розробленій платформі користувач
обов’язково вказує посилання на Docker-образ, який було розміщено в реєстрі.
Це посилання використовується системою для автоматичного розгортання
сервісу в AWS. Зокрема, воно передається до AWS CDK, який формує
відповідні ресурси (наприклад, ECS task definition) і визначає, який саме
контейнер повинен бути запущений у хмарному середовищі [17].
Таким чином, платформа працює не з вихідним кодом застосунку, а з
готовими контейнеризованими образами, що забезпечує високий рівень
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 53
універсальності та стандартизації процесу розгортання. Це дозволяє
користувачу не залежати від конкретного стеку технологій і водночас гарантує
стабільність виконання сервісів у різних середовищах.
Важливо також зазначити, що використання Docker як базового
механізму доставки застосунків дозволяє значно спростити процес
масштабування. Оскільки кожен сервіс представлений у вигляді образу,
система може легко створювати додаткові екземпляри контейнерів у разі
збільшення навантаження, що особливо актуально при використанні ECS або
подібних сервісів оркестрації.
Окрім цього, така модель розгортання забезпечує відтворюваність
середовища. Це означає, що один і той самий Docker-образ буде працювати
ідентично незалежно від того, де саме він запускається – локально, у
тестовому середовищі або в продуктивному кластері AWS. Це значно зменшує
кількість помилок, пов’язаних із відмінностями у конфігураціях середовища.
У результаті користувач отримує стандартизований процес підготовки
сервісу до розгортання, який включає створення застосунку, контейнеризацію
через Docker, публікацію образу в реєстрі та його подальше використання в
системі через вказання відповідного посилання під час створення сервісу.
Такий підхід забезпечує максимальну гнучкість, сумісність із різними
технологіями та високу автоматизацію процесів розгортання інфраструктури
в AWS.
3.4 Оцінка ефективності
Оцінка ефективності розробленої системи автоматизованого керування
та розгортання серверної інфраструктури є важливим етапом, що дозволяє
визначити практичну цінність запропонованого рішення у порівнянні з
традиційними підходами до роботи з хмарними сервісами. Основним
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 54
критерієм ефективності у даному випадку виступає час, необхідний для
розгортання сервісу, а також складність процесу для кінцевого користувача.
У класичному підході розгортання сервісу в AWS виконується вручну
через консоль або CLI-інструменти. У такому випадку користувач повинен
самостійно створити всі необхідні ресурси: обчислювальні інстанси, мережеву
інфраструктуру, security groups, load balancer, бази даних та інші компоненти.
Кожен з цих етапів потребує окремого налаштування, перевірки та тестування.
Крім того, користувач повинен мати глибокі знання архітектури AWS, що
суттєво підвищує поріг входу. У середньому, навіть для досвідченого
спеціаліста, ручне розгортання одного середньої складності сервісу може
займати від 1 до 3 годин, а інколи й більше, залежно від складності архітектури
та кількості компонентів.
Другий підхід полягає у використанні AWS CDK, де інфраструктура
описується у вигляді коду. У цьому випадку процес розгортання значно
спрощується, оскільки більшість ресурсів можна створити автоматично через
виконання CDK-скриптів. Проте користувач все ще повинен самостійно
розробити інфраструктурний код, налаштувати структуру проєкту, визначити
всі залежності та правильно описати ресурси. Це вимагає знань не лише AWS,
але й підходів Infrastructure as Code. У середньому створення та тестування
CDK-конфігурації для одного сервісу займає від 30 хвилин до кількох годин,
залежно від складності та досвіду розробника.
У випадку використання розробленої системи процес розгортання
суттєво спрощується. Користувач взаємодіє лише з веб-інтерфейсом, де задає
параметри сервісу у зручній формі, після чого система автоматично формує
CDK-конфігурацію, виконує деплой та створює необхідні ресурси в AWS. У
середньому час створення сервісу зводиться до 5–15 хвилин, основна частина
якого припадає не на технічне налаштування, а на вибір параметрів
користувачем. Таким чином, швидкість розгортання збільшується у декілька
разів у порівнянні з ручним підходом та використанням чистого CDK.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 55
Окрім скорочення часу, система також значно зменшує ймовірність
помилок. У ручному режимі або при написанні CDK-коду користувач може
допустити помилки в конфігурації мережі, доступів або ресурсів, що
призводить до некоректного розгортання або навіть неуспішного запуску
сервісу. У запропонованій системі ці ризики мінімізуються за рахунок
валідації конфігурацій та автоматизованої генерації інфраструктури.
Ще одним важливим аспектом ефективності є масштабованість. У разі
ручного підходу або індивідуального написання CDK-коду кожен новий
сервіс потребує окремої розробки та налаштування. У розробленій платформі
цей процес стандартизований, що дозволяє швидко створювати велику
кількість сервісів без суттєвого збільшення часу на їх розгортання.
У перспективі система може бути розширена для підтримки не лише
AWS, але й інших хмарних провайдерів, таких як Google Cloud Platform або
Microsoft Azure. Це дозволить перетворити її на універсальний інструмент для
керування мультихмарною інфраструктурою. У такому випадку користувач
зможе обирати, де саме розгортати свій сервіс, не змінюючи підхід до його
конфігурації. Така інтеграція значно підвищить цінність платформи та її
конкурентоспроможність на ринку.
Окремо слід відзначити потенціал комерціалізації системи. Розроблена
платформа може функціонувати як проміжний сервіс (proxy) між
користувачем і хмарним провайдером. У цьому випадку система виступає як
рівень абстракції над AWS, спрощуючи взаємодію з хмарною
інфраструктурою та надаючи додаткові сервіси, такі як моніторинг,
розрахунок вартості та автоматизація деплою. За рахунок цього можливе
впровадження моделі монетизації, наприклад у вигляді підписки або оплати
за використання, де прибуток формується за рахунок надання спрощеного
доступу до складної хмарної інфраструктури.
Проведений аналіз показує, що розроблена система є значно
ефективнішою у порівнянні з традиційними підходами до розгортання
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 56
сервісів. Вона дозволяє суттєво скоротити час налаштування інфраструктури,
зменшити кількість помилок, підвищити масштабованість процесів та створює
потенціал для подальшого розвитку у напрямку мультихмарної платформи з
можливістю комерційного використання.
3.5 Висновки до розділу
У даному розділі було розроблено систему автоматизованого керування
та розгортання серверної інфраструктури, яка базується на сучасних підходах
до побудови веб-застосунків та хмарних сервісів. Архітектура системи
передбачає поділ на клієнтську та серверну частини, а також реалізує
модульний підхід, що забезпечує гнучкість, масштабованість і зручність
подальшого розвитку.
Описані функціональні можливості системи охоплюють повний
життєвий цикл роботи з інфраструктурою: від створення конфігурацій і
автоматичного розгортання через AWS CDK до моніторингу стану сервісів і
оцінки вартості їх використання. Також визначено технічні вимоги, зокрема
використання Docker-контейнерів як універсального способу підготовки
застосунків до розгортання.
Проведена оцінка ефективності показала, що запропоноване рішення
значно скорочує час розгортання сервісів, зменшує ймовірність помилок і
спрощує роботу користувача порівняно з традиційними підходами. У
результаті система є ефективним інструментом для автоматизації роботи з
хмарною інфраструктурою та має потенціал для подальшого розвитку і
масштабування.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 57
4 ЗАХИСТ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КЕРУВАННЯ ТА
РОЗГОРТАННЯ СЕРВЕРНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
4.1Огляд існуючих рішень
Захист інформації при використанні хмарних систем є комплексним
завданням, що охоплює організаційні, технічні та криптографічні заходи,
спрямовані на забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності даних
у розподіленому середовищі. Особливість хмарних технологій полягає в тому,
що дані та обчислювальні ресурси фізично розміщуються на інфраструктурі
стороннього провайдера, що формує додаткові ризики, пов’язані з передачею
інформації через відкриті мережі та спільним використанням ресурсів різними
клієнтами.
На рисунку 4.1 наведено багаторівневу архітектуру захисту серверної
інфраструктури в хмарному середовищі AWS, яка реалізує комплексний
підхід до забезпечення безпеки мережевих ресурсів, сервісів обробки даних,
механізмів автентифікації та моніторингу загроз.
Одним із базових рівнів захисту є шифрування даних. У хмарних
системах застосовується шифрування як під час передачі інформації (in
transit), так і під час її зберігання (at rest) [18]. Для передачі даних зазвичай
використовуються протоколи TLS, які забезпечують захищений канал зв’язку
між клієнтом і хмарною платформою. Для зберігання даних застосовуються
алгоритми симетричного або асиметричного шифрування, що унеможливлює
несанкціонований доступ до інформації навіть у випадку фізичного доступу
до носіїв.
Важливим елементом безпеки є система керування доступом. У
хмарних середовищах вона реалізується через механізми автентифікації та
авторизації, зокрема багатофакторну автентифікацію (MFA), рольову модель
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 58
доступу (Role-Based Access Control, RBAC) та політики мінімальних
привілеїв. Такий підхід дозволяє обмежити права користувачів лише тими
ресурсами, які необхідні для виконання їхніх функцій, що суттєво знижує
ризик компрометації системи.
Рисунок 4.1 – Багаторівнева архітектура захисту серверної інфраструктури в
хмарному середовищі AWS.
Окрему роль відіграє захист мережевої інфраструктури. У хмарних
платформах він реалізується через віртуальні міжмережеві екрани,
сегментацію мережі та контроль трафіку між сервісами. Це дозволяє
ізолювати критичні компоненти системи та обмежити можливі вектори атак.
Додатково використовуються системи виявлення та запобігання вторгненням
(IDS/IPS), які аналізують мережеву активність і фіксують підозрілі дії [19].
Не менш важливим є журналювання та моніторинг подій. Хмарні
платформи забезпечують збір логів, що дозволяє відстежувати дії
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 59
користувачів, зміни конфігурацій та спроби несанкціонованого доступу.
Аналіз цих даних дає можливість своєчасно виявляти аномальну активність і
реагувати на потенційні інциденти безпеки.
Захист інформації у хмарних системах ґрунтується на багаторівневій
моделі безпеки, яка поєднує криптографічні методи, механізми контролю
доступу, мережеву ізоляцію та системи моніторингу. Комплексне
застосування цих підходів дозволяє забезпечити високий рівень захищеності
даних навіть в умовах розподіленої та динамічної хмарної інфраструктури.
Захист інформації при роботі з програмною системою є критично
важливим компонентом загальної архітектури безпеки, оскільки саме на рівні
взаємодії користувача із застосунком відбувається первинний контроль
доступу до функціональних можливостей та конфіденційних даних. У цьому
контексті ключову роль відіграють механізми автентифікації та авторизації,
які забезпечують перевірку особи користувача та визначення його прав у
межах системи.
Автентифікація являє собою процес підтвердження особи користувача,
який намагається отримати доступ до системи. Найпоширенішим підходом є
використання комбінації логіна та пароля, які перевіряються шляхом
порівняння з заздалегідь збереженими та захищеними хешованими
значеннями у базі даних. Для підвищення рівня безпеки застосовується
криптографічне хешування паролів із використанням стійких алгоритмів,
таких як bcrypt або Argon2, що унеможливлює відновлення вихідного пароля
навіть у разі компрометації бази даних[20]. Додатковим рівнем захисту може
виступати багатофакторна автентифікація, яка передбачає використання
одноразових кодів або зовнішніх сервісів підтвердження входу.
Авторизація є наступним етапом після успішної автентифікації і
визначає рівень доступу користувача до функціональних можливостей
системи. Вона базується на принципах рольової моделі доступу, де кожному
користувачу або групі користувачів призначається певна роль із визначеним
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 60
набором дозволів. Такий підхід дозволяє обмежити доступ до критичних
функцій, наприклад, управління інфраструктурою або зміни конфігурацій,
залишаючи користувачу лише ті операції, які відповідають його
повноваженням.
У сучасних системах також широко застосовуються токенізовані
механізми авторизації, зокрема JSON Web Token (JWT), які дозволяють
зберігати інформацію про сесію користувача у захищеному вигляді без
необхідності постійного звернення до бази даних. Це підвищує
продуктивність системи та спрощує масштабування [21].
Важливим є захист процесу автентифікації від типових атак, таких як
brute force, credential stuffing або session hijacking. Для цього використовуються
механізми обмеження кількості спроб входу, блокування підозрілої
активності, а також захищене зберігання сесійних даних із використанням
HTTP-only та Secure cookie параметрів.
Захист інформації при роботі з додатками, розробленими на платформі
Node.js, є важливим аспектом забезпечення безпеки серверної частини
програмних систем, оскільки саме цей рівень відповідає за обробку запитів,
взаємодію з базами даних, зовнішніми API та хмарною інфраструктурою.
Особливістю Node.js є його широке використання в побудові мережевих
застосунків, що підвищує ризики атак, пов’язаних із HTTP-запитами, витоком
даних або некоректною обробкою вхідної інформації.
Одним із базових напрямів захисту є контроль і валідація вхідних даних.
Усі дані, що надходять від користувача або зовнішніх сервісів, повинні
проходити перевірку на відповідність очікуваному формату, типу та діапазону
значень. Це дозволяє запобігти таким атакам, як SQL injection, NoSQL injection
або command injection [22]. Для реалізації цього підходу використовуються
спеціалізовані бібліотеки валідації та механізми санітизації вхідних даних.
Важливим елементом безпеки є правильне управління залежностями
Node.js-проєкту. Оскільки екосистема npm містить велику кількість сторонніх
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 61
бібліотек, існує ризик використання компонентів із вразливостями. Тому
необхідним є регулярне оновлення пакетів, аудит безпеки залежностей та
використання лише перевірених і підтримуваних бібліотек. Додатково
застосовуються інструменти автоматичного аналізу вразливостей, які
дозволяють виявляти потенційні загрози на ранніх етапах.
Окрему увагу слід приділяти захисту API, які є основним способом
взаємодії клієнта з Node.js-додатком. Для цього використовуються механізми
автентифікації на основі токенів (наприклад, JWT), обмеження кількості
запитів (rate limiting), а також контроль доступу до окремих ендпоінтів. Це
дозволяє мінімізувати ризик DDoS-атак і несанкціонованого використання
ресурсів системи [23].
Значну роль відіграє також безпечна робота з конфігураційними даними
та секретами, такими як ключі доступу до баз даних або хмарних сервісів. Такі
дані не повинні зберігатися у відкритому вигляді в коді застосунку, натомість
використовується середовище змінних (environment variables) або
спеціалізовані сервіси керування секретами.
Додатковим рівнем захисту є використання механізмів логування та
моніторингу подій. Вони дозволяють фіксувати підозрілу активність,
відстежувати помилки виконання та аналізувати спроби несанкціонованого
доступу до системи. Це створює основу для оперативного реагування на
потенційні інциденти безпеки.
Захист Node.js-додатків базується на поєднанні валідації даних,
контролю залежностей, безпечної роботи з API, захисту конфігураційної
інформації та системного моніторингу, що забезпечує комплексний рівень
безпеки серверної частини програмного забезпечення.
Додатково до загальних підходів безпеки, які застосовуються у
серверній частині Node.js-застосунків, окремого розгляду потребує захист
інформації при використанні AWS CDK як інструменту інфраструктурної
автоматизації [24]. Оскільки CDK фактично виступає шаром програмного
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 62
керування хмарними ресурсами, він безпосередньо впливає на конфігурацію
всієї системи, включаючи мережеву архітектуру, політики доступу та рівень
ізоляції компонентів.
Ключовим елементом безпеки є коректна організація доступу до AWS
через IAM (Identity and Access Management). Для роботи з CDK необхідно
використовувати рольову модель доступу, яка обмежує права виконання лише
необхідними операціями. Застосування принципу мінімальних привілеїв є
критичним, оскільки надмірні дозволи можуть призвести до
несанкціонованого створення або зміни хмарних ресурсів, включаючи
мережеві конфігурації та політики безпеки.
Важливим є також захист облікових даних та конфігураційних
параметрів, що використовуються під час розгортання інфраструктури. У
AWS CDK забороняється зберігати ключі доступу та секрети безпосередньо
в коді, оскільки це створює ризик їх витоку. Натомість застосовуються
спеціалізовані сервіси керування секретами, такі як AWS Secrets Manager або
Parameter Store, які забезпечують централізоване та контрольоване зберігання
чутливої інформації.
Окрему увагу слід приділяти безпеці самої інфраструктурної логіки,
оскільки CDK дозволяє описувати ресурси за допомогою мов програмування
загального призначення. Це означає, що помилки в коді можуть призвести до
некоректних конфігурацій, наприклад відкриття публічного доступу до
ресурсів або неправильного налаштування Security Groups [25]. Для
зменшення таких ризиків застосовуються інструменти аналізу коду та
перевірки інфраструктури на відповідність безпековим практикам.
Важливим є контроль процесу розгортання інфраструктури. AWS CDK,
інтегруючись із CloudFormation, дозволяє попередньо переглядати зміни у
вигляді плану розгортання, що дає можливість виявити потенційно небезпечні
модифікації до їх застосування. Це зменшує ймовірність випадкових змін у
критичних компонентах системи.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 63
Використання AWS CDK вимагає комплексного підходу до безпеки,
який включає контроль доступу, захист секретів, перевірку інфраструктурного
коду та управління процесом розгортання, що в сукупності забезпечує
надійність та безпечність автоматизованої хмарної інфраструктури.
4.2 Реалізація захисту користувачів
У сучасних інформаційних системах, особливо тих, що взаємодіють із
хмарною інфраструктурою, питання безпеки користувачів та захисту доступу
до ресурсів є одним із ключових. Розроблена система автоматизованого
керування та розгортання серверної інфраструктури працює з критично
важливими даними, такими як конфігурації хмарних сервісів, облікові записи
AWS, параметри мережевої інфраструктури та інформація про розгорнуті
застосунки. У зв’язку з цим реалізація механізмів захисту користувачів є
необхідною умовою для забезпечення стабільної та безпечної роботи системи.
Основною метою захисту користувачів у даній системі є забезпечення
конфіденційності, цілісності та доступності даних, а також запобігання
несанкціонованому доступу до функціоналу керування хмарною
інфраструктурою. Система повинна гарантувати, що лише авторизовані
користувачі можуть виконувати операції зі створення, зміни або видалення
сервісів, а також переглядати конфігурації та результати розгортання.
Першим рівнем захисту ємеханізм автентифікації користувачів. Перед
початком роботи з системою кожен користувач повинен пройти процес входу,
використовуючи унікальний логін та пароль, які створюються
адміністратором системи. Після введення облікових даних система перевіряє
їх коректність та, у разі успішної перевірки, надає доступ до функціоналу
платформи.
Для забезпечення безпеки передача облікових даних здійснюється
виключно через захищений протокол HTTPS, який гарантує шифрування
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 64
інформації під час передачі між клієнтом і сервером. Це дозволяє запобігти
перехопленню паролів та інших чутливих даних у мережі.
Після успішної автентифікації система генерує сесію користувача або
токен доступу, який використовується для подальших запитів до backend-
частини. Це дозволяє уникнути повторного введення облікових даних при
кожній операції та забезпечує зручну роботу з системою.
Окрім автентифікації, у системі реалізовано механізм авторизації, який
визначає рівень доступу кожного користувача до функціоналу платформи. Це
означає, що різні користувачі можуть мати різні права: наприклад,
адміністратор має повний доступ до керування користувачами та
інфраструктурою, тоді як звичайний користувач може лише створювати та
керувати власними сервісами.
Розмежування прав доступу дозволяє обмежити можливість виконання
критичних операцій лише для авторизованих ролей. Це є важливим елементом
безпеки, оскільки запобігає випадковому або навмисному видаленню або зміні
інфраструктури іншими користувачами.
Окрему увагу приділено захисту API, через яке здійснюється взаємодія
між frontend і backend частинами системи. Усі запити до серверної частини
перевіряються на наявність валідного токена доступу. У разі відсутності або
некоректності токена запит відхиляється, що унеможливлює доступ до
функціоналу без авторизації.
Крім того, серверна частина виконує додаткову валідацію вхідних
даних, що дозволяє запобігти атакам типу injection або передачі некоректних
параметрів, які можуть вплинути на стабільність системи або AWS-
інфраструктури. Таким чином забезпечується не лише контроль доступу, але
й захист від потенційних експлуатацій вразливостей на рівні запитів.
Оскільки система взаємодіє з хмарною платформою AWS, важливим
аспектом є захист доступу до облікового запису AWS та відповідних API-
ключів. Усі ключі доступу зберігаються у захищеному середовищі backend-
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 65
системи і не передаються на сторону клієнта. Це дозволяє уникнути їх
компрометації та несанкціонованого використання.
Доступ до AWS здійснюється через офіційні SDK та механізми
автентифікації, які передбачають використання обмежених прав доступу. Це
означає, що система працює за принципом мінімально необхідних привілеїв,
коли кожен компонент має лише ті дозволи, які потрібні для виконання його
функцій.
Для зберігання інформації про користувачів, сервіси та конфігурації
використовується база даних MySQL. Захист даних у базі забезпечується
шляхом обмеження доступу до неї лише з боку backend-системи. Клієнтська
частина не має прямого доступу до бази даних, що виключає можливість її
несанкціонованого використання.
Крім того, у системі можуть використовуватися механізми
шифрування чутливих даних, таких як паролі користувачів або службова
інформація, що додатково підвищує рівень безпеки.
Важливим елементом безпеки є також захист користувацьких сесій.
Система забезпечує контроль часу життя сесії та автоматичне завершення
сеансу у випадку тривалої неактивності користувача. Це зменшує ризик
несанкціонованого доступу у випадку залишеного відкритого сеансу.
Крім того, можливе використання механізмів оновлення токенів
доступу, що дозволяє підтримувати баланс між безпекою та зручністю
використання системи.
У цілому безпекова архітектура системи побудована за багаторівневим
принципом, де кожен рівень відповідає за свій аспект захисту: від
автентифікації користувача до контролю доступу до хмарної інфраструктури.
Такий підхід дозволяє створити комплексну систему захисту, яка мінімізує
ризики несанкціонованого доступу та забезпечує стабільну роботу платформи.
Завдяки поєднанню HTTPS, токенізованої автентифікації, розмежування
прав доступу, захисту API та ізоляції доступу до AWS система забезпечує
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 66
високий рівень безпеки при роботі з хмарною інфраструктурою.
Реалізовані механізми захисту користувачів дозволяють забезпечити
надійний контроль доступу до системи та її ресурсів, мінімізувати ризики
несанкціонованих дій та гарантувати безпечну взаємодію з хмарною
інфраструктурою AWS. Це є критично важливим фактором для подібних
систем, оскільки вони працюють із високорівневими операціями керування
інфраструктурою, які без належного захисту можуть призвести до значних
фінансових і технічних втрат.
4.3 Висновки до розділу
У даному розділі було розглянуто підходи до забезпечення безпеки
системи автоматизованого керування та розгортання серверної
інфраструктури, а також проаналізовано існуючі рішення захисту в хмарних
середовищах. Визначено, що ефективний захист базується на багаторівневій
моделі, яка поєднує шифрування даних, контроль доступу, мережеву ізоляцію
та моніторинг подій.
У процесі роботи було реалізовано механізми захисту користувачів,
зокрема автентифікацію та авторизацію, захищену передачу даних через
HTTPS, використання токенів доступу, а також розмежування прав
користувачів. Додатково забезпечено безпеку API, валідацію вхідних даних та
захист доступу до хмарних ресурсів AWS із застосуванням принципу
мінімальних привілеїв.
У результаті впроваджені рішення дозволяють мінімізувати ризики
несанкціонованого доступу, витоку даних та помилок конфігурації,
забезпечуючи надійну та безпечну роботу системи в умовах хмарного
середовища.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 67
ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження встановлено, що сучасна
серверна інфраструктура є фундаментальною складовою функціонування
інформаційних систем, а використання хмарних платформ, таких як AWS,
Azure та Google Cloud, забезпечує високий рівень гнучкості, масштабованості
та доступності ресурсів порівняно з традиційними підходами на базі фізичних
серверів. Водночас виявлено, що ефективне використання хмарних технологій
супроводжується рядом складнощів, зокрема високою складністю
конфігурації, значними витратами часу на розгортання та необхідністю
наявності спеціалізованих знань у сфері DevOps і адміністрування
інфраструктури.
Показано, що застосування концепції Infrastructure as Code є ефективним
підходом до вирішення зазначених проблем, оскільки дозволяє формалізувати
інфраструктуру у вигляді програмного коду, забезпечити повторюваність
процесів, стандартизацію конфігурацій та суттєво знизити кількість помилок,
пов’язаних із ручним налаштуванням. Використання інструментів AWS, таких
як CloudFormation та CDK, у поєднанні з базовими сервісами (EC2, ECS, S3,
Load Balancer, Security Groups), формує надійну основу для побудови
відмовостійких і масштабованих систем.
У межах роботи обґрунтовано доцільність розроблення програмної
системи автоматизованого керування та розгортання інфраструктури у вигляді
веб-орієнтованої платформи з поділом на клієнтську та серверну частини.
Обраний технологічний стек, що включає Node.js та TypeScript для backend,
React для frontend і MySQL для зберігання даних, забезпечує ефективну
обробку запитів, зручну взаємодію з користувачем та надійність зберігання
інформації. Реалізований модульний підхід дозволяє чітко розмежувати
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 68
функціональність системи, підвищує її гнучкість і спрощує подальше
масштабування та розвиток.
Розроблена система охоплює повний життєвий цикл роботи з
інфраструктурою: від створення конфігурацій через веб-інтерфейс до
автоматичного розгортання за допомогою AWS CDK, моніторингу стану
сервісів та оцінки вартості їх використання. Використання Docker-контейнерів
як стандарту підготовки застосунків забезпечує універсальність і незалежність
від технологічного стеку, а також підвищує відтворюваність середовища
виконання.
Проведена оцінка ефективності показала, що запропоноване рішення
дозволяє значно скоротити час розгортання сервісів (у кілька разів порівняно
з традиційними підходами), зменшити ймовірність помилок і суттєво
спростити процес взаємодії користувача з хмарною інфраструктурою. Це дає
можливість зосередитися на розробці бізнес-логіки застосунків, мінімізуючи
витрати на технічне адміністрування.
Окрему увагу приділено забезпеченню безпеки системи. Реалізовано
багаторівневу модель захисту, яка включає шифрування даних, захищену
передачу інформації через HTTPS, механізми автентифікації та авторизації,
розмежування прав доступу, захист API та валідацію вхідних даних. Доступ
до хмарних ресурсів організовано з урахуванням принципу мінімальних
привілеїв, а чутливі дані ізольовані та захищені. Це дозволяє мінімізувати
ризики несанкціонованого доступу, витоку інформації та помилок
конфігурації.
Розроблена система є ефективним інструментом автоматизації процесів
керування та розгортання серверної інфраструктури в хмарному середовищі.
Вона поєднує високу продуктивність, гнучкість, масштабованість і безпеку, а
також має значний потенціал для подальшого розвитку, зокрема у напрямку
підтримки мультихмарних середовищ і комерційного використання у вигляді
сервісу.
Лист
ЧДТУ.262401.005 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 69
ДОДАТОК А
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
__________________
«___» ____________ 2026 року
Система автоматизованого керування та розгортання серверної
інфраструктури
Специфікація
482.ЧДТУ.62401-01
Листів 2
Розробник ______________ Володимир ІВАНОВ
Керівник ______________ Віра БАБЕНКО
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62401-01
Позначення Найменування Примітка
Документація
482.ЧДТУ.62401-01 12 01 Текст програми
482.ЧДТУ.62401-01 34 01 Інструкція користувача
ДОДАТОК Б
Система автоматизованого керування та розгортання серверної
інфраструктури
Текст програми
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
Листів 15
Розробник: __________ Володимир ІВАНОВ
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
class DeploymentQueue {
constructor() {
this.queue = [];
this.isProcessing = false;
}
add(task) {
this.queue.push(task);
this.process();
}
async process() {
if (this.isProcessing) return;
this.isProcessing = true;
while (this.queue.length > 0) {
const task = this.queue.shift();
try {
await task();
} catch (err) {
console.error("Deployment task failed:", err.message);
}
}
this.isProcessing = false;
}
}
module.exports = new DeploymentQueue();
const { exec } = require("child_process");
const path = require("path");
class CdkExecutor {
constructor() {
this.cdkPath = path.join(process.cwd(), "cdk-app");
}
run(command) {
return new Promise((resolve, reject) => {
exec(command, { cwd: this.cdkPath }, (err, stdout, stderr) => {
if (err) {
return reject(stderr || err.message);
}
resolve(stdout);
});
});
3
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
}
synth() {
return this.run("npx cdk synth");
}
deploy(stackName) {
return this.run(`npx cdk deploy ${stackName} --require-approval never`);
}
destroy(stackName) {
return this.run(`npx cdk destroy ${stackName} --force`);
}
}
module.exports = new CdkExecutor();
const cdkExecutor = require("./cdkExecutor");
const deploymentQueue = require("./deploymentQueue");
class DeploymentService {
constructor({ db, logger }) {
this.db = db;
this.logger = logger;
}
deployService(service) {
deploymentQueue.add(async () => {
await this.runDeployment(service);
});
}
async runDeployment(service) {
const serviceId = service.id;
try {
this.logger.info(`Deploying service ${serviceId}`);
await this.updateStatus(serviceId, "DEPLOYING");
// Step 1: synth
await cdkExecutor.synth();
// Step 2: deploy
const output = await cdkExecutor.deploy(service.stackName);
await this.updateStatus(serviceId, "DEPLOYED", output);
this.logger.info(`Service ${serviceId} deployed`);
4
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
} catch (err) {
this.logger.error(err.message);
await this.updateStatus(serviceId, "FAILED", err.message);
}
}
async updateStatus(serviceId, status, logs = "") {
await this.db.query(
"UPDATE services SET status=?, logs=? WHERE id=?",
[status, logs, serviceId]
);
}
}
module.exports = DeploymentService;
const cdk = require("aws-cdk-lib");
const ecs = require("aws-cdk-lib/aws-ecs");
const ec2 = require("aws-cdk-lib/aws-ec2");
const ecsPatterns = require("aws-cdk-lib/aws-ecs-patterns");
class DynamicStack extends cdk.Stack {
constructor(scope, id, props) {
super(scope, id, props);
const config = props.config;
const vpc = new ec2.Vpc(this, "Vpc", {
maxAzs: 2
});
const cluster = new ecs.Cluster(this, "Cluster", {
vpc
});
if (config.type === "ECS") {
new ecsPatterns.ApplicationLoadBalancedFargateService(this, "Service", {
cluster,
desiredCount: config.replicas || 1,
taskImageOptions: {
image: ecs.ContainerImage.fromRegistry(config.image),
containerPort: config.port || 3000
},
publicLoadBalancer: true
});
}
5
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
}
}
module.exports = { DynamicStack };
const cdk = require("aws-cdk-lib");
const { DynamicStack } = require("../lib/dynamic-stack");
// passed from backend
const config = JSON.parse(process.env.SERVICE_CONFIG || "{}");
const app = new cdk.App();
new DynamicStack(app, "DynamicStack", {
config
});
class DeployController {
constructor(deploymentService, db) {
this.deploymentService = deploymentService;
this.db = db;
}
async createService(req, res) {
const service = req.body;
// save service
const result = await this.db.query(
"INSERT INTO services (name, image, type, status) VALUES (?, ?, ?, ?)",
[service.name, service.image, service.type, "PENDING"]
);
const serviceId = result.insertId;
const fullService = {
id: serviceId,
...service,
stackName: `service-${serviceId}`
};
this.deploymentService.deployService(fullService);
res.json({
success: true,
serviceId
});
}
async getServices(req, res) {
6
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
const [rows] = await this.db.query("SELECT * FROM services");
res.json(rows);
}
async getService(req, res) {
const [rows] = await this.db.query(
"SELECT * FROM services WHERE id=?",
[req.params.id]
);
res.json(rows[0]);
}
}
module.exports = DeployController;
class ServiceRepository {
constructor(db) {
this.db = db;
}
async create(service) {
const sql = `
INSERT INTO services
(name, image, type, status, description)
VALUES (?, ?, ?, ?, ?)
`;
const [result] = await this.db.query(sql, [
service.name,
service.image,
service.type,
service.status || "DRAFT",
service.description || null
]);
return result.insertId;
}
async findAll(userId) {
const sql = `SELECT * FROM services WHERE user_id = ? ORDER BY created_at
DESC`;
const [rows] = await this.db.query(sql, [userId]);
return rows;
}
async findById(id) {
const sql = `SELECT * FROM services WHERE id = ?`;
const [rows] = await this.db.query(sql, [id]);
7
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
return rows[0];
}
async update(id, data) {
const sql = `
UPDATE services
SET name=?, image=?, type=?, description=?, updated_at=NOW()
WHERE id=?
`;
await this.db.query(sql, [
data.name,
data.image,
data.type,
data.description,
id
]);
}
async delete(id) {
await this.db.query(`DELETE FROM services WHERE id=?`, [id]);
}
}
module.exports = ServiceRepository;
class ServiceValidator {
static validateCreate(data) {
if (!data.name) throw new Error("Service name is required");
if (!data.image) throw new Error("Docker image is required");
if (!data.type) throw new Error("Service type is required");
const allowedTypes = ["ECS", "EC2", "LAMBDA"];
if (!allowedTypes.includes(data.type)) {
throw new Error("Invalid service type");
}
}
static validateUpdate(data) {
if (data.name && data.name.length < 3) {
throw new Error("Name too short");
}
}
}
module.exports = ServiceValidator;
const ServiceValidator = require("./serviceValidator");
8
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
class ServiceManager {
constructor({ repository }) {
this.repository = repository;
}
async createService(userId, data) {
ServiceValidator.validateCreate(data);
const service = {
...data,
user_id: userId,
status: "CREATED"
};
const id = await this.repository.create(service);
return {
id,
message: "Service created successfully"
};
}
async getServices(userId) {
return await this.repository.findAll(userId);
}
async getServiceById(id) {
const service = await this.repository.findById(id);
if (!service) {
throw new Error("Service not found");
}
return service;
}
async updateService(id, data) {
ServiceValidator.validateUpdate(data);
const existing = await this.repository.findById(id);
if (!existing) throw new Error("Service not found");
await this.repository.update(id, {
...existing,
...data
});
return { message: "Service updated" };
}
9
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
async deleteService(id) {
const existing = await this.repository.findById(id);
if (!existing) throw new Error("Service not found");
await this.repository.delete(id);
return { message: "Service deleted" };
}
}
module.exports = ServiceManager;
class ServiceController {
constructor(serviceManager) {
this.serviceManager = serviceManager;
}
create = async (req, res) => {
try {
const userId = req.user.id;
const result = await this.serviceManager.createService(
userId,
req.body
);
res.json(result);
} catch (err) {
res.status(400).json({ error: err.message });
}
};
list = async (req, res) => {
try {
const userId = req.user.id;
const services = await this.serviceManager.getServices(userId);
res.json(services);
} catch (err) {
res.status(500).json({ error: err.message });
}
};
getOne = async (req, res) => {
try {
const service = await this.serviceManager.getServiceById(
req.params.id
10
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
);
res.json(service);
} catch (err) {
res.status(404).json({ error: err.message });
}
};
update = async (req, res) => {
try {
const result = await this.serviceManager.updateService(
req.params.id,
req.body
);
res.json(result);
} catch (err) {
res.status(400).json({ error: err.message });
}
};
delete = async (req, res) => {
try {
const result = await this.serviceManager.deleteService(
req.params.id
);
res.json(result);
} catch (err) {
res.status(400).json({ error: err.message });
}
};
}
module.exports = ServiceController;
const AWS = require("aws-sdk");
class CloudWatchClient {
constructor() {
this.cloudwatch = new AWS.CloudWatch({ region: process.env.AWS_REGION });
this.ecs = new AWS.ECS({ region: process.env.AWS_REGION });
this.ec2 = new AWS.EC2({ region: process.env.AWS_REGION });
this.lambda = new AWS.Lambda({ region: process.env.AWS_REGION });
}
async getMetric(params) {
return this.cloudwatch.getMetricStatistics(params).promise();
}
11
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
async listEcsServices(clusterName) {
return this.ecs.listServices({ cluster: clusterName }).promise();
}
async describeEcsService(cluster, service) {
return this.ecs.describeServices({
cluster,
services: [service]
}).promise();
}
}
module.exports = new CloudWatchClient();
const cloudWatch = require("../aws/cloudWatchClient");
class MetricsService {
async getCpuUtilization(serviceName, clusterName) {
const params = {
MetricName: "CPUUtilization",
Namespace: "AWS/ECS",
Period: 60,
Statistics: ["Average"],
Dimensions: [
{
Name: "ServiceName",
Value: serviceName
},
{
Name: "ClusterName",
Value: clusterName
}
],
StartTime: new Date(Date.now() - 3600 * 1000),
EndTime: new Date()
};
return cloudWatch.getMetric(params);
}
async getMemoryUtilization(serviceName, clusterName) {
const params = {
MetricName: "MemoryUtilization",
Namespace: "AWS/ECS",
Period: 60,
Statistics: ["Average"],
Dimensions: [
12
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
{
Name: "ServiceName",
Value: serviceName
},
{
Name: "ClusterName",
Value: clusterName
}
],
StartTime: new Date(Date.now() - 3600 * 1000),
EndTime: new Date()
};
return cloudWatch.getMetric(params);
}
}
module.exports = new MetricsService();
const cloudWatch = require("../aws/cloudWatchClient");
class ServiceHealthService {
async getEcsServiceHealth(clusterName, serviceName) {
const result = await cloudWatch.describeEcsService(
clusterName,
serviceName
);
const service = result.services[0];
return {
runningCount: service.runningCount,
desiredCount: service.desiredCount,
pendingCount: service.pendingCount,
status: service.status,
deployments: service.deployments
};
}
async getServiceState(type, identifiers) {
if (type === "ECS") {
return this.getEcsServiceHealth(
identifiers.cluster,
identifiers.service
);
}
return { message: "Unsupported service type" };
13
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
}
}
module.exports = new ServiceHealthService();
const AWS = require("aws-sdk");
class LogService {
constructor() {
this.logs = new AWS.CloudWatchLogs({ region: process.env.AWS_REGION });
}
async getLogs(logGroupName) {
const params = {
logGroupName,
limit: 50
};
const data = await this.logs.describeLogStreams(params).promise();
return data.logStreams;
}
async getLogEvents(logGroupName, logStreamName) {
const params = {
logGroupName,
logStreamName,
limit: 50
};
return this.logs.getLogEvents(params).promise();
}
}
module.exports = new LogService();
const metricsService = require("./metricsService");
const healthService = require("./serviceHealthService");
const logService = require("./logService");
class MonitoringService {
constructor({ db }) {
this.db = db;
}
async getServiceDashboard(serviceId) {
const [rows] = await this.db.query(
"SELECT * FROM services WHERE id=?",
14
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
[serviceId]
);
const service = rows[0];
if (!service) {
throw new Error("Service not found");
}
const health = await healthService.getServiceState(service.type, {
cluster: service.cluster_name,
service: service.name
});
let cpu = null;
let memory = null;
if (service.type === "ECS") {
cpu = await metricsService.getCpuUtilization(
service.name,
service.cluster_name
);
memory = await metricsService.getMemoryUtilization(
service.name,
service.cluster_name
);
}
return {
service,
health,
metrics: {
cpu,
memory
}
};
}
async getAllServicesStatus(userId) {
const [services] = await this.db.query(
"SELECT * FROM services WHERE user_id=?",
[userId]
);
const results = [];
for (const service of services) {
const health = await healthService.getServiceState(service.type, {
15
482.ЧДТУ.62401-01 12 01
cluster: service.cluster_name,
service: service.name
});
results.push({
id: service.id,
name: service.name,
status: service.status,
health
});
}
return results;
}
}
module.exports = MonitoringService;
class MonitoringController {
constructor(monitoringService) {
this.monitoringService = monitoringService;
}
getDashboard = async (req, res) => {
try {
const data = await this.monitoringService.getServiceDashboard(
req.params.id
);
res.json(data);
} catch (err) {
res.status(500).json({ error: err.message });
}
};
getAllStatus = async (req, res) => {
try {
const data = await this.monitoringService.getAllServicesStatus(
req.user.id
);
res.json(data);
} catch (err) {
res.status(500).json({ error: err.message });
}
};
}
module.exports = MonitoringController;
ДОДАТОК В
Система автоматизованого керування та розгортання серверної
інфраструктури
Інструкція користувача
482.ЧДТУ.62401-01 34 01
Листів 5
Розробник: ______________ Володимир ІВАНОВ
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62401-01 34 01
Розроблена система автоматизованого керування та розгортання
серверної інфраструктури призначена для спрощення процесу створення,
налаштування та запуску хмарних сервісів у середовищі AWS. Для початку
роботи користувач повинен отримати облікові дані від адміністратора
системи. Адміністратор створює користувача в системі, після чого надає йому
логін та пароль для входу. Після отримання цих даних користувач може
авторизуватися через веб-інтерфейс системи, використовуючи захищене
HTTPS-з’єднання. Перший вхід у систему є стартовою точкою для подальшої
роботи з платформою, яка дозволяє повністю автоматизувати процес
розгортання інфраструктури без необхідності використання AWS-консолі або
складних командних інструментів.
Після успішної авторизації користувач потрапляє до головного
інтерфейсу системи, де йому доступний список уже створених сервісів. На
цьому етапі користувач може переглядати всі свої проєкти, які були розгорнуті
в AWS, разом із їхніми поточними статусами та середовищами. Кожен сервіс
може мати кілька середовищ, наприклад development, staging або production,
що дозволяє розділяти етапи розробки та експлуатації застосунку. Для
кожного середовища відображається актуальний стан, включаючи інформацію
про те, чи сервіс працює, чи перебуває в процесі розгортання, або чи виникли
помилки під час виконання операцій.
Для створення нового сервісу користувач повинен перейти до
відповідного розділу створення. У процесі створення він задає основні
параметри майбутнього застосунку. Насамперед необхідно вказати назву
сервісу та вибрати тип розгортання. Система підтримує декілька варіантів
запуску застосунку в AWS. Користувач може обрати запуск через ECS, що
передбачає використання контейнерів Docker у керованому кластері. Також
доступний варіант розгортання на EC2 інстансах, де сервіс працює у вигляді
звичайного серверного застосунку на віртуальній машині. Окремо доступний
3
482.ЧДТУ.62401-01 34 01
serverless-підхід через AWS Lambda, який дозволяє запускати функції без
необхідності керування серверною інфраструктурою.
Після вибору типу запуску користувач повинен вказати посилання на
Docker-образ, який буде використаний для розгортання сервісу. Це посилання
отримується після того, як розробник створює Docker-образ свого застосунку
та завантажує його у контейнерний реєстр, наприклад AWS ECR. Саме цей
образ використовується системою як основа для створення інфраструктури.
Система не працює з вихідним кодом напряму, а використовує готові
контейнеризовані образи, що забезпечує універсальність та стабільність
розгортання.
Далі користувач має можливість налаштувати додаткові параметри
інфраструктури. Це включає конфігурацію мережевих правил, зокрема security
groups, які визначають доступ до сервісу ззовні та між компонентами системи.
Також користувач може налаштувати load balancer, який відповідає за розподіл
трафіку між інстансами застосунку у випадку високого навантаження. У разі
необхідності можна також створити та налаштувати базу даних, яка буде
автоматично інтегрована з сервісом. Система підтримує автоматичне
створення баз даних у середовищі AWS, що дозволяє повністю включити їх у
загальну архітектуру застосунку без ручного налаштування.
Після введення всіх параметрів користувач підтверджує створення
сервісу. На цьому етапі система автоматично починає процес розгортання. Всі
введені налаштування передаються у backend-систему, де вони
перетворюються у конфігурацію AWS CDK. Далі система формує
інфраструктурний стек, який описує всі необхідні ресурси, включаючи
обчислювальні потужності, мережеві компоненти, балансувальники
навантаження та інші залежні сервіси. Після цього запускається процес
деплою, під час якого AWS автоматично створює всі необхідні ресурси у
хмарному середовищі.
4
482.ЧДТУ.62401-01 34 01
Під час розгортання користувач може відслідковувати статус виконання
операції. Система відображає поточний стан сервісу, наприклад чи він
перебуває у процесі створення, чи вже успішно запущений, або чи виникли
помилки під час розгортання. У разі виникнення помилок користувач може
переглянути додаткову інформацію, яка допоможе зрозуміти причину
проблеми. Це дозволяє швидко реагувати на помилки та вносити необхідні
зміни у конфігурацію сервісу.
Після успішного розгортання сервіс стає доступним для використання.
Користувач може отримати інформацію про його адресу, статус роботи та інші
технічні параметри. У будь-який момент він може переглянути деталі сервісу,
включаючи його конфігурацію, середовища та історію змін. Це дозволяє
повністю контролювати життєвий цикл застосунку в межах системи.
Окрім створення та керування сервісами, користувач має можливість
моніторити їхній стан. Система отримує актуальні дані з AWS у реальному
часі, що дозволяє відображати точну інформацію про навантаження,
доступність та продуктивність сервісів. Це особливо важливо для
продуктивних середовищ, де необхідно забезпечити стабільну роботу
застосунків.
Також користувач може переглядати приблизну вартість використання
кожного сервісу. Система аналізує конфігурацію інфраструктури та на основі
даних AWS виконує розрахунок витрат. Це дозволяє оцінити фінансові
витрати ще до розгортання або під час експлуатації сервісу. Така
функціональність є важливою для оптимізації витрат на хмарні ресурси та
вибору більш ефективних конфігурацій.
У процесі роботи користувач може створювати декілька сервісів
одночасно, кожен з яких може мати різні середовища та конфігурації. Це
дозволяє використовувати систему як платформу для керування цілим
набором застосунків. Усі сервіси зберігаються в єдиному інтерфейсі, де їх
5
482.ЧДТУ.62401-01 34 01
можна сортувати, фільтрувати та впорядковувати за різними параметрами,
такими як статус, дата створення або тип розгортання.
У разі необхідності користувач може видаляти сервіси або змінювати їх
конфігурацію. При цьому система автоматично оновлює інфраструктуру в
AWS, застосовуючи відповідні зміни через механізми CDK. Це дозволяє
підтримувати актуальний стан усіх ресурсів без ручного втручання у хмарну
консоль.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Биков В. Ю., Спірін О. М., Пінчук О. П. Хмарні технології в освіті та
науці. Київ : Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН
України, 2020. 312 с.
2. Гриценко В. І., Олійник А. О. Інформаційні технології та системи. Київ :
Наукова думка, 2019. 368 с.
3. ДСТУ ISO/IEC 27001:2015. Інформаційні технології. Методи захисту.
Системи управління інформаційною безпекою. Вимоги. Київ : ДП
«УкрНДНЦ», 2016. 34 с.
4. Конахович Г. Ф., Козлюк І. О. Захист інформації в комп’ютерних системах
і мережах. Київ : Видавничий дім «Слово», 2021. 288 с.
5. Морзе Н. В., Кочарян А. Б. Основи інформаційно-комунікаційних
технологій. Київ : Університет імені Бориса Грінченка, 2021. 290 с.
6. Ткаченко О. М., Лавріненко О. В. Адміністрування комп’ютерних мереж
та серверів. Харків : ХНУРЕ, 2020. 256 с.
7. Федорченко В. М. Програмна інженерія: методи та засоби розроблення
програмних систем. Львів : Львівська політехніка, 2022. 304 с.
8. Sommerville I. Software Engineering. Boston : Pearson Education, 2016. 816 p.
9. Pressman R. S., Maxim B. R. Software Engineering: A Practitioner’s Approach.
New York : McGraw-Hill, 2020. 976 p.
10.Richards M., Ford N. Fundamentals of Software Architecture. Sebastopol :
O’Reilly Media, 2020. 432 p.
11.Kim G., Humble J., Debois P., Willis J. The DevOps Handbook. Portland : IT
Revolution Press, 2021. 480 p.
12.Humble J., Farley D. Continuous Delivery. Boston : Addison-Wesley, 2011.
512 p.
13.Amazon Web Services. AWS Well-Architected Framework. Seattle : Amazon
Web Services, 2023. 187 p.
Арк.
ЧДТУ.262401.005 ПЗ 92
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
14.Amazon Web Services. AWS Cloud Development Kit (AWS CDK) Developer
Guide. Seattle : Amazon Web Services, 2024. 356 p.
15.Amazon Web Services. Amazon EC2 User Guide for Linux Instances. Seattle :
Amazon Web Services, 2024. 622 p.
16.Amazon Web Services. Amazon ECS Developer Guide. Seattle : Amazon Web
Services, 2024. 418 p.
17.Amazon Web Services. Amazon S3 User Guide. Seattle : Amazon Web
Services, 2024. 540 p.
18.Amazon Web Services. Elastic Load Balancing User Guide. Seattle : Amazon
Web Services, 2024. 274 p.
19.Amazon Web Services. AWS Security Best Practices. Seattle : Amazon Web
Services, 2024. 301 p.
20.Microsoft Corporation. Azure Architecture Center. Redmond : Microsoft Press,
2023. 356 p.
21.Google Cloud. Google Cloud Architecture Framework. Mountain View :
Google LLC, 2023. 294 p.
22.Cantelon M., Harter M., Holowaychuk T., Rajlich N. Node.js in Action. Shelter
Island : Manning Publications, 2018. 416 p.
23.Tilkov S., Vinoski S. Node.js in Practice. Shelter Island : Manning Publications,
2019. 312 p.
24.Cherny B. Programming TypeScript. Sebastopol : O’Reilly Media, 2019. 324 p.
25.Stallings W. Network Security Essentials. London : Pearson Education, 2021.
784 p.
Арк.
ЧДТУ.262401.005 ПЗ 93
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата