Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10267
Title: Аналіз та оптимізація продуктивності комп'ютерної мережі
Authors: ТАЗЕТДІНОВ, Валерій
ТКАЧОВ, Віталій
Keywords: VLAN;HSRP;VTP;VLSM;WI-FI 6;IP SLA;ВІДМОВОСТІЙКІСТЬ
Issue Date: 2026
Abstract: У роботі проведено ґрунтовний аналіз сучасних концепцій побудови корпоративних мереж та обґрунтовано вибір трирівневої ієрархічної моделі ме- режі. Виконано вибір активного мережевого обладнання бізнес-класу, зокрема маршрутизаторів, комутаторів ядра та комутаторів доступу. Мета кваліфікаційної роботи полягає в оптимізації продуктивності корпоративної комп’ютерної мережі шляхом забезпечення високої доступності, надійності через усунення точок відмови, логічної ізоляції сегментів та підтримки сучасних бездротових сервісів. Загальний обсяг роботи становить 62 сторінки. У роботі 11 рисунків, 5 та- блиці. Для виконання роботи використано 21 літературне джерело. Основними рішеннями в роботі стали такі: Логічна сегментація. Мережу розділено на 10 віртуальних для ізоляції тра- фіку відділів, серверної групи та систем відеоспостереження. IP-адресація. Розроблено схему на базі мережі 192.168.200.0/24 із застосува- нням технології VLSM. У розрахунках враховано 15% запас на розширення та надлишковість (+3 адреси на кожну VLAN) для роботи протоколів резервування шлюзу. Відмовостійкість. Впроваджено протокол HSRP на рівні ядра для забезпече- ння безперебійної роботи шлюзів та механізм IP SLA із плаваючими статичними маршрутами для автоматичного перемикання між двома незалежними провайдерами. Автоматизація та продуктивність. Використано протокол VTP з механізмом Pruning для централізованого керування VLAN та технологію EtherChannel для агрегації магістральних каналів. Результати: Працездатність усіх налаштованих протоколів та безпека між- сегментної взаємодії (ACL) перевірені шляхом комплексного моделювання в середовищі Cisco Packet Tracer. Проєкт має практичну цінність і готовий до впровадження в інфраструктуру реального підприємства.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10267
Appears in Collections:123 Комп’ютерна інженерія (Комп'ютерні системи та мережі)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
РОБОТА_Ткачов_Друк-merged.pdf
  Restricted Access
1.8 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Аналіз та оптимізація продуктивності
комп'ютерної мережі»
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Виконав: студент 4 курсу, групи КМ-2205
спеціальності 123 Комп’ютерна інженерія
за освітньою програмою – «Комп’ютерні
системи та мережі»
Віталій ТКАЧОВ
Керівник
к.т.н, доцент
Валерій ТАЗЕТДІНОВ
Рецензент
к.т.н., доцент кафедри КІ та ІТ, ЧДБК
Сергій БУРМІСТРОВ
«ЗАХИСТ ДОЗВОЛЯЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент ______Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
Черкаси 2026 року
Форма № Н-9.01
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет: інформаційних технологій і систем
Кафедра: інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр
Спеціальність 123 – Комп’ютерна інженерія
Освітня програма Комп’ютерні системи та мережі
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент ________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
«12» березня 2026 року
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу бакалавра здобувачу
Ткачову Віталію Сергійовичу
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи: Аналіз та оптимізація продуктивності комп'ютерної мережі
Керівник роботи: к.т.н., доцент Тазетдінов Валерій Абударович
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від «12» березня 2026 р. № 56/03-03
2. Строк подання студентом роботи:
3. Вихідні дані до роботи:
1. Ієрархічна модель: трирівнева.
2. Базова технологія дротового зв’язку: Gigabit Ethernet.
3. Базова технологія бездротового зв’язку: Wi-Fi 6.
4. Сегментація: VLAN.
5. Технології резервування: FHRP, Etherchanel.
6. Загальна кількість пристроїв: 38 дротових, 25 бездротових.
7. Приватна адреса мережі: 192.168.200.0/24.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
1. Аналіз існуючої мережевої інфраструктури.
2. Обґрунтування технології модернізації мережі.
3. Розробка логічної топології мережі.
4. Технічна реалізація мережі.
Висновки
Додатки
Список використаних джерел
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів):
1. Специфікація
2. Текст програми
6. Консультанти розділів роботи:
Розділ Прізвище, ініціали Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання прийняв
7. Дата видачі завдання: 16 березня 2026 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Термін
з/п Назва етапів роботи виконання Примітка
етапів роботи
1 Інформаційно-технічний пошук та огляд літератури 12.03 – 24.03 виконано
2 Обробка матеріалу 25.03 – 30.03 виконано
3 Патентний пошук та огляд наявних рішень 31.03 – 10.04 виконано
4 Розробка структури мережі 11.04 – 31.04 виконано
5 Розробка схемних рішень 01.05 – 15.05 виконано
6 Оформлення пояснювальної записки 16.05 – 20.05 виконано
7 Оформлення графічного матеріалу 21.05 – 29.05 виконано
8 Подання роботи на відгук та рецензування 20.05 – 01.06 виконано
Здобувач ___________________________ Віталій ТКАЧОВ
(підпис)
Керівник роботи ___________________________ Валерій ТАЗЕТДІНОВ
(підпис)
АНОТАЦІЯ
У роботі проведено ґрунтовний аналіз сучасних концепцій побудови
корпоративних мереж та обґрунтовано вибір трирівневої ієрархічної моделі ме-
режі. Виконано вибір активного мережевого обладнання бізнес-класу, зокрема
маршрутизаторів, комутаторів ядра та комутаторів доступу.
Мета кваліфікаційної роботи полягає в оптимізації продуктивності
корпоративної комп’ютерної мережі шляхом забезпечення високої доступності,
надійності через усунення точок відмови, логічної ізоляції сегментів та підтримки
сучасних бездротових сервісів.
Загальний обсяг роботи становить 62 сторінки. У роботі 11 рисунків, 5 та-
блиці. Для виконання роботи використано 21 літературне джерело.
Основними рішеннями в роботі стали такі:
Логічна сегментація. Мережу розділено на 10 віртуальних для ізоляції тра-
фіку відділів, серверної групи та систем відеоспостереження.
IP-адресація. Розроблено схему на базі мережі 192.168.200.0/24 із застосува-
нням технології VLSM. У розрахунках враховано 15% запас на розширення та
надлишковість (+3 адреси на кожну VLAN) для роботи протоколів резервування
шлюзу.
Відмовостійкість. Впроваджено протокол HSRP на рівні ядра для забезпече-
ння безперебійної роботи шлюзів та механізм IP SLA із плаваючими статичними
маршрутами для автоматичного перемикання між двома незалежними
провайдерами.
Автоматизація та продуктивність. Використано протокол VTP з механізмом
Pruning для централізованого керування VLAN та технологію EtherChannel для
агрегації магістральних каналів.
Результати: Працездатність усіх налаштованих протоколів та безпека між-
сегментної взаємодії (ACL) перевірені шляхом комплексного моделювання в
середовищі Cisco Packet Tracer. Проєкт має практичну цінність і готовий до
впровадження в інфраструктуру реального підприємства.
Ключові слова: VLAN, HSRP, VTP, VLSM, WI-FI 6, IP SLA,
ВІДМОВОСТІЙКІСТЬ.
ABSTRACT
The work provides a thorough analysis of modern concepts for building corporate
networks and justifies the choice of a three-tier hierarchical network model. Business-
class active network equipment, including routers, core switches, and access switches,
was selected.
The objective of this qualification work is to optimize the performance of a cor-
porate computer network by ensuring high availability and reliability through the elim-
ination of single points of failure, logical segment isolation, and support for modern
wireless services.
The total volume of the work is 62 pages. The document contains 11 figures and
5 tables. Twenty-one literary sources were utilized during the research.
The main technical solutions implemented in the project are:
Logical segmentation. The network is divided into 10 virtual local area networks
(VLANs) to isolate traffic from various departments, the server group, and video sur-
veillance systems.
IP addressing. An addressing scheme was developed based on the
192.168.200.0/24 network using VLSM technology. The calculations include a 15%
growth margin and address redundancy (+3 IP addresses per VLAN) for the operation
of gateway redundancy protocols.
Fault tolerance. The HSRP protocol was implemented at the core level to ensure
uninterrupted gateway operation, and an IP SLA mechanism with floating static routes
was configured for automatic switching between two independent ISPs.
Automation and performance. The VTP protocol with the Pruning mechanism
was used for centralized VLAN database management, and EtherChannel technology
was applied for trunk link aggregation.
Results: The operability of all configured protocols and the security of inter-seg-
ment communication (ACL) were verified through comprehensive simulation in the
Cisco Packet Tracer environment. The project possesses practical value and is ready for
implementation within the infrastructure of a real enterprise.
Keywords: VLAN, HSRP, VTP, VLSM, WI-FI 6, IP SLA, FAULT
TOLERANCE.
ЗМІСТ
ВСТУП..............................................................................................................................3
1 АНАЛІЗ ІСНУЮЧОЇ МЕРЕЖЕВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ...................................... 5
1.1 Ієрархічна модель та вимоги до сучасних комунікаційних мереж............ 5
1.2 Оцінка наявних обмежень мережі.................................................................8
1.3 Обмеження технології сегментації трафіку..................................................9
1.4 Аналіз завантаженості каналів Fast Ethernet...............................................11
1.5 Впровадження стандарту Gigabit Ethernet ..................................................12
2 ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ МЕРЕЖІ.............................16
2.1 Технології дротового доступу до мережі....................................................16
2.2 Технології бездротового доступу................................................................17
2.3 Розробка технічних вимог до модернізації.................................................20
3 РОЗРОБКА ЛОГІЧНОЇ ТОПОЛОГІЇ МЕРЕЖІ.......................................................24
3.1 Розробка загальної схеми логічної топології..............................................24
3.2 Технології підвищення відмово-стійкості ..................................................26
3.3 Впровадження і автоматизація керування VLAN......................................28
3.4 План логічної сегментації мережі та схема IP-адресації...........................30
4 ТЕХНІЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ.........................................................................35
4.1 Обґрунтування вибору обладнання.............................................................35
4.2 Налаштування та перевірка працездатності мережі..................................42
4.3 Впровадження VTP та маршрутизація VLAN............................................46
4.4 Організація резервування шлюзу.................................................................49
ВИСНОВКИ...................................................................................................................52
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...........................................53
ДОДАТКИ:
А – 482.ЧДТУ.62410-01 Аналіз та оптимізація продуктивності
комп'ютерної мережі
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................................61
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ткачов В.С. Аналіз та оптимізація Літ. Арк. Акрушів
Перевір. Тазетдінов
ВБу.АрмістровС. продуктивності 2 62
Реценз. комп'ютерної мережі
Н. Контр. ВГресько С.О. Пояснювальна записка Кафедра ІБКІ, гр. КМ-
Затверд. ЛавданськийАО
. 2205
ВСТУП
У сучасному інформаційному суспільстві комп’ютерні мережі перетворилися
з допоміжного інструменту на фундаментальну основу життєдіяльності будь-якого
підприємства. Рівень інформатизації організації та ступінь її залучення до
глобального цифрового простору визначають її конкурентоспроможність,
ефективність внутрішніх бізнес-процесів та якість взаємодії з клієнтами.
Корпоративна мережа сьогодні – це складна екосистема, яка має забезпечувати не
лише передачу даних, але й підтримку мультимедійного трафіку,
відеоконференцій, систем безпеки та бездротового доступу в єдиному
технологічному стеку.
Еволюція мережних технологій призвела до концепції конвергенції, де голос,
відео та дані передаються через єдину цифрову інфраструктуру на базі протоколів
TCP/IP. Це вимагає від розробників мереж переходу від застарілих «пласких»
топологій до ієрархічних моделей, що базуються на розподілі функцій між рівнями
ядра, розподілу та доступу. Використання професійного обладнання бізнес-класу,
зокрема рішень компанії Cisco Systems, дозволяє реалізувати такі мережі з високим
рівнем масштабованості та керованості.
Однією з найгостріших проблем сучасних мереж є забезпечення високої
доступності та усунення «єдиних точок відмови». Вихід з ладу одного комутатора
ядра або обрив каналу провайдера не повинен зупиняти роботу всього
підприємства. Це досягається впровадженням протоколів резервування першого
переходу та організацією дубльованих каналів зв’язку з використанням
різноманітних механізмів. Крім того, зростання кількості мобільних пристроїв
вимагає інтеграції сучасних бездротових стандартів, таких як Wi-Fi 6, які
забезпечують високу щільність підключень, ефективне енергоспоживання та
сучасні можливості роумінгу [1-3].
Більшість невеликих та середніх підприємств сьогодні стикаються з
проблемою морального старіння наявної мережевої інфраструктури. Використання
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 3
застарілих методів ізоляції трафіку замість сучасних віртуальних мереж (VLAN)
обмежує гнучкість управління та рівень безпеки. Актуальність даної роботи
обумовлена необхідністю розробки напрямку модернізації мережі, який би
поєднував у собі:
1. Логічну сегментацію для ізоляції критичних відділів та систем безпеки.
2. Автоматизацію управління для запобігання помилкам конфігурування.
3. Багаторівневе резервування, що гарантує безперебійний доступ до
зовнішніх ресурсів.
4. Ефективне використання адресного простору.
Мета кваліфікаційної роботи полягає в оптимізації продуктивності
корпоративної комп’ютерної мережі шляхом забезпечення високої доступності,
надійності через усунення точок відмови, логічної ізоляції сегментів та
підтримки сучасних бездротових сервісів.
Для досягнення мети поставлені такі завдання:
1. Провести порівняльний аналіз сучасних мережевих технологій та
обґрунтувати вибір обладнання.
2. Розробити ієрархічну логічну топологію мережі з використанням
багаторівневих комутаторів.
3. Спроектувати схему IP-адресації із застосуванням VLSM, враховуючи
необхідну надлишковість для протоколів резервування.
4. Виконати моделювання роботи розробленої мережі для підтвердження
працездатності сконфігурованих протоколів та перевірки зв’язності.
У ході виконання роботи планується застосувати передові практики для
оптимізації комп’ютерних мереж із застосуванням підходів зі збільшення
надійності, забезпечення доступності та масштабованості. Практичне значення
роботи полягає у створенні готового технічного рішення, яке може бути
впроваджене на реальному підприємстві для цифрової трансформації бізнесу.
Робота містить 62 сторінки основного тексту, 5 таблиць та 11 рисунків.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 4
1 АНАЛІЗ ІСНУЮЧОЇ МЕРЕЖЕВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
1.1 Ієрархічна модель та вимоги до сучасних комунікаційних мереж
Проєктування сучасної мережевої інфраструктури вимагає відмови від
«пласких» топологій на користь структурованих ієрархічних моделей. Найбільш
визнаною в індустрії є трирівнева ієрархічна модель Cisco, яка дозволяє
створювати масштабовані, відмовостійкі та керовані мережі.
Для того щоб мережа підприємства забезпечувала якісне виконання бізнес-
процесів, вона повинна відповідати ряду критичних вимог:
1. Продуктивність. Характеризується часом реакції мережі, пропускною
здатністю та затримками передачі пакетів. Сучасні мережі мають
мінімізувати джиттер (варіацію затримки) для підтримки мультимедійного
трафіку (IP-телефонія, відеоконференції).
2. Надійність та відмовостійкість. Здатність системи працювати в умовах
відмови окремих її елементів. Показником вищого класу є «п'ять дев'яток»
(0.99999), що відповідає лише 5 хвилинам простою на рік.
3. Масштабованість. Можливість нарощувати кількість вузлів та протяжність
зв'язків у широких межах без деградації продуктивності мережі.
4. Керованість і прозорість. Наявність засобів централізованого моніторингу та
конфігурування обладнання (наприклад, через протокол SNMP або CLI).
5. Безпека. Захист даних від несанкціонованого доступу, прослуховування
трафіку та атак зловмисників, відмов при масованих атаках тощо.
Ієрархічний підхід передбачає поділ мережі на три функціональні рівні
розділення мережі (рисунок 1.1), кожен з яких виконує строго визначені завдання.
1. Рівень доступу. Це точка входу кінцевих пристроїв (комп'ютерів, IP-
телефонів, принтерів) у мережу.
 Функції: забезпечення безпеки портів (Port Security), контроль доступу на
рівні L2, підтримка VLAN та живлення PoE для периферійних пристроїв.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 5
 Обладнання: комутатори з фіксованою конфігурацією, що забезпечують
швидкість 100/1000 Мбіт/с на порти користувачів.
Рисунок 1.1 – Ієрархічна модель мережі Cisco
2. Рівень розподілу. Цей рівень агрегує потоки даних від комутаторів доступу
та направляє їх до ядра мережі.
 Функції: маршрутизація між віртуальними мережами (Inter-VLAN routing),
впровадження списків контролю доступу (ACL) для безпеки на рівні IP-
адрес, агрегація каналів (EtherChannel) та налаштування пріоритезації
трафіку (QoS).
 Обладнання: багатофункціональні L3-комутатори з певними функціями
маршрутизації.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 6
3. Рівень ядра. Це магістраль мережі, яка повинна забезпечувати
максимально швидку комутацію без обробки пакетів (фільтрації), що могла б
уповільнити трафік.
 Функції: високошвидкісна комутація трафіку між сегментами розподілу,
підключення до Internet-шлюзів та серверних ферм.
 Вимоги: найвища відмовостійкість, підтримка «гарячої заміни» компонентів
та мінімальний діаметр мережі.
Використання ієрархії надає підприємству наступні переваги порівняно з
«пласкою» топологією:
 Локалізація трафіку. використання VLAN дозволяє розділити мережу на
логічні сегменти, що обмежує поширення широкомовних штормів (Broadcast
Storms) межами одного VLAN, підвищуючи загальну пропускну здатність.
 Спрощення адміністрування: оскільки комутатори на кожному рівні
виконують схожі функції, конфігурації стають типовими, що полегшує
впровадження нових пристроїв.
 Модульність. додавання нових відділів потребує лише встановлення
додаткових комутаторів доступу без перепроектування всієї структури
мережі.
 Резервування зв’язків. ієрархія дозволяє впроваджувати надлишкові шляхи
(Redundant links) між рівнями для забезпечення безперебійної роботи, при
цьому уникаючи петель комутації за допомогою протоколу STP [2-4].
Для ефективного функціонування ієрархічної моделі Cisco впроваджуються
такі технології:
1. Агрегація каналів – об'єднання декількох фізичних портів в один логічний
канал для усунення «пляшкових горл» між комутаторами різних рівнів.
2. Віртуальні локальні мережі (VLAN) дозволяють створювати ізольовані групи
користувачів незалежно від їх фізичного розташування, що значно підвищує
безпеку даних.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 7
3. Конвергенція. Сучасна ієрархічна мережа є мультисервісною – вона об'єднує
передачу голосу, відео та даних в одній цифровій інфраструктурі,
забезпечуючи необхідну якість обслуговування (QoS) для кожного типу
трафіку [2, 5].
1.2 Оцінка наявних обмежень мережі
Поточний стан мережевої інфраструктури об'єкта дослідження базується на
застарілих рішеннях, що створює ряд критичних обмежень для продуктивності,
надійності, безпеки та масштабованості.. Основними проміжними вузлами мережі,
що аналізується. є комутатори доступу рівня L2, що в більшості випадків визначає
архітектурні межі системи. Проте інші параметри не менш важливі, якщо
говориться про глибоку модернізацію. Мережа побудована за «пласкою»
топологією, де всі вузли знаходяться в єдиній IP-мережі та об'єднані комутаторами
без використання сучасних засобів логічної структуризації.
Нижче буде показано основні недоліки, які дана робота буде усувати.
1. Використання застарілого стандарту Fast Ethernet. Основою поточної
мережі є стандарт Fast Ethernet (100 Мбіт/с). У сучасних умовах, коли обсяг
корпоративних даних (бази даних, графічні матеріали, бекапи) постійно зростає,
пропускна здатність у 100 Мбіт/с на порт є «вузьким місцем».
 Деградація продуктивності. При одночасному зверненні декількох груп
користувачів до серверів, швидкість обміну даними падає нижче критичної
позначки через перевантаження портів доступу та магістральних каналів.
 Невідповідність сучасним вимогам. Більшість сучасних мережевих карт та
серверів підтримують Gigabit Ethernet (1 Гбіт/с) і вище, проте існуюча
інфраструктура штучно обмежує їх потенціал.
2. Відсутність віртуальних локальних мереж (VLAN) На даний момент у
мережі не впроваджено технологію VLAN (стандарт 802.1q). Всі кінцеві вузли,
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 8
незалежно від їх призначення, знаходяться в межах єдиного широкомовного
домену та використовують спільну IP-мережу 192.168.1.x.
 Надмірний широкомовний трафік. Оскільки мережа не розділена на логічні
сегменти, широкомовні пакети від одного комп'ютера обробляються всіма
іншими пристроями в мережі, що призводить до нераціонального
використання процесорних ресурсів обладнання.
 Ризики безпеки. Відсутність VLAN означає, що на рівні L2 мережа є
«плоскою». Це значно полегшує проведення атак типу Sniffing або ARP-
spoofing, оскільки зловмисник в одному відділі може легко перехоплювати
трафік іншого відділу.
3. Відсутність резервування основного шлюзу. Поточна топологія передбачає
наявність лише одного інтернет-шлюзу та одного каналу зв'язку від
провайдера [4, 6-7].
 Єдина точка відмови. Вихід з ладу маршрутизатора або аварія на лінії
провайдера призводить до повної зупинки роботи всіх підрозділів.
 Відсутність відмовостійкості. В існуючій конфігурації не передбачено
протоколів резервування (як-от HSRP або VRRP) або можливості
автоматичного перемикання на другого провайдера, що є неприпустимим
для критично важливих бізнес-процесів, таких як робота відділу абонентів
або бухгалтерії.
1.3 Обмеження технології сегментації трафіку
Функція Traffic segmentation, яка використовується в поточні конфігурації
мережі для ізоляції груп користувачів на комутаторах D-Link, хоч і вирішує базове
завдання безпеки та перенаправлення, має суттєві технологічні недоліки. Модель
ієрархічної структури для технології сегментації трафіку показана на рисунку 1.2.
1. Складність ручного керування. Керування доступом здійснюється через
налаштування списків пересилання (forwarding_list) для кожного порту
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 9
окремо. Наприклад, команда config traffic_segmentation 9-16 forwarding_list
1-16 повинна бути прописана на кожному пристрої вручну. При розширенні
мережі або зміні структури відділів адміністратор змушений
переналаштовувати кожен комутатор, що підвищує ризик помилки.
Рисунок 1.2 – Ієрархічна модель для технології сегментації трафіку
2. Жорстка прив'язка до фізичної топології. Технологія вимагає, щоб спільні
ресурси та сервери знаходилися суворо на «вершині» ієрархічного дерева
комутаторів. Це унеможливлює гнучке переміщення серверів між різними
вузлами мережі без повної зміни логіки сегментації.
3. Обмеження на рівні L3. Traffic segmentation працює виключно на рівні портів
(L2). Вона не дозволяє впроваджувати гнучкі правила доступу на основі IP-
адрес, протоколів або портів додатків (TCP/UDP). У разі потреби дозволити
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 10
доступ лише до конкретної бази даних (а не до всього сервера), дана
технологія виявляється безсилою, на відміну від списків доступу (ACL), які
доступні в рішеннях рівня L3.
4. Проблеми з керованістю груп. Учасники однієї групи (наприклад,
користувачі однієї служби) не можуть бути рознесені по різних комутаторах,
якщо вони не з'єднані в сувору ієрархію, що обмежує мобільність персоналу
в межах офісу [4, 8].
1.4 Аналіз завантаженості каналів Fast Ethernet
У моделі з використанням Traffic segmentation, де всі ресурси (сервери та
інтернет-шлюз) зосереджені на портах спільної групи (V1), виникає критичне
навантаження на магістральні канали та порти серверів.
Технічний розрахунок завантаженості каналів Fast Ethernet буде такий.
Для аналізу пропускної здатності приймемо стандартні параметри передачі
даних у мережі Fast Ethernet:
 Теоретична швидкість: 100 Мбіт/с.
 Реальна швидкість (з урахуванням службових заголовків TCP/IP та Ethernet):
~92–94 Мбіт/с.
1. Розрахунок часу копіювання типових корпоративних даних.
Розглянемо сценарій, коли бухгалтер (група G2) або працівник
абонентського відділу (G3) звертається до сервера для завантаження бази даних
або резервної копії обсягом 10 ГБ.
.
2. Розрахунок при одночасному доступі декількох груп
Особливість топології Traffic Segmentation полягає в тому, що всі групи
користувачів (G2, G3, G4, G5) мають спільний доступ до групи G1. Якщо на
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 11
«вершині» (наприклад, на комутаторі А) підключено декілька серверів через 100-
мегабітні порти, то при одночасному зверненні лише 5 користувачів з різних
відділів, смуга пропускання для кожного з них критично падає:
.
У такому випадку час завантаження того ж файлу обсягом 10 ГБ зросте з 15
хвилин до ~68 хвилин, що фактично блокує оперативну роботу відділу.
3. Навантаження на uplink-канали в ієрархічній структурі.
Згідно з документацією, traffic segmentation часто будується як ієрархічне
дерево (комутатори B, C, D підключаються до комутатора A). Якщо зв'язок між
комутаторами (uplink) також реалізований через Fast Ethernet (порти 1-24), то весь
трафік від 24 користувачів одного комутатора проходить через один канал 100
Мбіт/с.
Коефіцієнт перепідписки для комутатора з 24 портами доступу та 1
магістральним каналом 100 Мбіт/с коефіцієнт становить:
.
Рекомендована норма для корпоративних мереж – не більше 20:1 для рівня
доступу та 4:1 для ядра. Поточний показник свідчить про високу ймовірність
втрати пакетів та затримок під час пікових навантажень.
Перехід на гігабітну архітектуру (1000 Мбіт/с), передбачену в новій моделі,
дозволить знизити час передачі тих самих даних у 10 разів (до ~1.5 хв) та усунути
вузьке місце на рівні магістральних з'єднань [7, 9].
1.5 Впровадження стандарту Gigabit Ethernet
Впровадження стандарту Gigabit Ethernet (1000 Мбіт/с) замість застарілого
Fast Ethernet забезпечує критичне зростання продуктивності мережі. Нижче
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 12
наведено розгорнутий опис переваг цієї модернізації, а в таблиці 1.1 показано
коротке порівняння стандартів Ethernet.
1. Десятиразове зростання пропускної здатності. Перехід на Gigabit Ethernet
дозволяє збільшити бітову швидкість передачі даних у 10 разів порівняно з
Fast Ethernet. Це усуває проблему «вузьких місць», особливо на
магістральних каналах та портах підключення серверів. А якщо буде
застосовано технології агрегації каналів, то це дасть змогу отримати ще
більший приріст продуктивності.
2. Паралельна обробка та продуктивність комутаторів. Сучасні гігабітні
комутатори використовують спеціалізовані мікросхеми (ASIC) та процесори
портів, здатні обробляти до 1 500 000 кадрів на секунду на кожному порту.
Це забезпечує паралельну обробку декількох потоків даних без конфліктів,
що значно перевищує можливості застарілих мостів та хабів.
3. Повний дуплексний режим. Стандарт Gigabit Ethernet фактично закріпив
відхід від поділюваного середовища передачі. Робота в дуплексному режимі
дозволяє вузлам одночасно передавати та приймати дані на повній швидкості
1000 Мбіт/с, що виключає виникнення колізій та затримок, характерних для
старих мереж.
4. Ефективність для мультимедіа та баз даних. Висока швидкість є вирішальним
фактором для сучасних додатків, що генерують пульсуючий трафік
(відеоконференції, IP-телефонія, великі бази даних). Gigabit Ethernet
забезпечує необхідну якість обслуговування (QoS) для таких чутливих до
затримок сервісів.
Також наразі існують можливості заміни вертикальної структурованої
кабельної системи на основі витої пари на оптоволоконні лінії, що суттєво
підвищить продуктивність. При наявних навіть на існуючому обладнанні портів
типу SFP дозволить суттєво покращити якість з’єднання, навіть за однакового
стандарту Gigabit Ethernet [2, 10-11].
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 13
Таблиця 1.1 – Порівняльна характеристика стандартів Ethernet
Характеристика Fast Ethernet Gigabit Ethernet
Стандарт IEEE 802.3u 802.3ab / 802.3z
Максимальна швидкість 100 Мбіт/с 1000 Мбіт/с
Пропускна здатність до 12.5 МБ/с до 125 МБ/с
Тип кабелю (мідь) Cat 5 / Cat 5e (2 пари) Cat 5e / Cat 6 (4 пари)
Затримки (Latency) Вищі Мінімальні
Ефективність для серверів Низька Висока
Підтримка Inter-VLAN Обмежена (L2 сегментація)Повна (L3 маршрутизація)
Переваги використання оптоволоконних ліній зв'язку.
Для магістральних з'єднань між комутаторами (наприклад, між ядром та
комутатором розподілу) доцільно використовувати волоконно-оптичний кабель,
який має суттєві переваги над мідною крученою парою:
 Найвища якість передачі. Оптоволокно є найбільш якісним типом
середовища передачі, забезпечуючи швидкості від 10 Гбіт/с до сотень Гбіт/с
на значні відстані (до 80–100 км без підсилення).
 Низьке загасання сигналу. Рівень загасання в оптичному кабелі значно
нижчий, ніж у мідному. Наприклад, у вікні прозорості 1550 нм воно
становить лише близько -0,2 дБ/км, тоді як у крученої пари на високих
частотах цей показник значно вищий.
 Завадостійкість. Світлові сигнали в оптоволокні абсолютно несприйнятливі
до зовнішніх електромагнітних завад, що гарантує високу вірогідність
передачі даних. Це особливо важливо в умовах промислових або офісних
будівель із великою кількістю обладнання.
 Масштабованість та майбутня модернізація. Оптоволоконна інфраструктура
дозволяє в майбутньому легко перейти на стандарти 10G, 40G або навіть
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 14
100G Ethernet без заміни кабельної системи, лише шляхом оновлення
активного обладнання (трансиверів або SFP-модулів).
 Безпека. Оптичний сигнал майже неможливо перехопити без фізичного
втручання в кабель, оскільки він не випромінює електромагнітні хвилі
назовні [4].
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 15
2 ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ МЕРЕЖІ
2.1 Технології дротового доступу до мережі
Вибір технологічних рішень для модернізації мережі ґрунтується на
необхідності усунення обмежень застарілої системи та забезпеченні відповідності
сучасним вимогам до корпоративних мереж.
Основним стандартом дротового зв’язку в проєкті обрано Gigabit Ethernet
(таблиця 2.1). На відміну від існуючого Fast Ethernet, це рішення забезпечує
десятиразове зростання пропускної здатності, що є критичним для роботи
серверної групи та інтенсивного обміну даними між відділами. Для магістральних
каналів зв’язку (між рівнем ядра та комутаторами доступу) передбачено
використання оптоволоконних ліній (SFP-модулі). Це дозволяє забезпечити високу
завадостійкість та можливість подальшого масштабування мережі до швидкостей
10 Гбіт/с без заміни кабельної інфраструктури.
Замість технології Traffic segmentation, яка обмежувала гнучкість мережі на
рівні L2, впроваджується стандарт IEEE 802.1Q (VLAN). Це дозволяє створити
незалежні широкомовні домени для кожного підрозділу, підвищуючи рівень
безпеки та керованості. Для автоматизації керування базою даних віртуальних
мереж обрано протокол VTP, що дозволяє централізовано додавати та змінювати
VLAN на комутаторі ядра з автоматичним поширенням конфігурації на комутатори
доступу.
Оскільки проєкт передбачає роботу з двома провайдерами, для забезпечення
безперебійного доступу до Інтернету обґрунтовано використання технологій
резервування шлюзу. Основним рішенням є впровадження HSRP (Hot Standby
Router Protocol) або механізмів IP SLA, що забезпечить автоматичне перемикання
трафіку у разі аварії на каналі основного оператора [11-13].
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 16
Таблиця 2.1 – Параметри стандарту Gigabit Ethernet
Тип Максимальна Довжина Кодування Середовище передачі
швидкість сегменту
1000BASE-T 1000 Мбіт/с 100 м п’ятирівневе Вита пара Cat 5е, 6 UTP
1000BASE-TX 1000 Мбіт/с 100 м п’ятирівневе Вита пара Cat 6, 7
1000BASE-LX 1000 Мбіт/с 550 м 8B10B Одно/багатомодове
скловолокно 1310 нм
1000BASE-SX 1000 Мбіт/с 500 м 8B10B Багатомодове
скловолокно 850 нм
1000BASE-ZX 1000 Мбіт/с 70 км 8B10B Одномодове
скловолокно 1550 нм
2.2 Технології бездротового доступу
Іншим важливим аспектом проєктування корпоративних мереж невеликих
організацій сьогодні є використання технологій бездротового доступу
співробітників до ресурсів локальної мережі (бази даних, принтери, внутрішні
служби) та глобальної мережі Інтернет. У цій сфері, подібно до того як Ethernet є
стандартом для провідних з’єднань, безумовним лідером виступає технологія IEEE
802.11 та її численні модифікації. Нині існує велика кількість версій цього
стандарту, серед яких є як взаємно сумісні, так і несумісні між собою рішення.
Поширення концепції «принеси свій пристрій на роботу» (BYOD) фактично
змінило підхід до організації мережі: тепер головним завданням є забезпечення
доступу — до додатків, даних та сервісів. Сучасна мережа повинна гарантувати
надійний і безпечний доступ до інформаційних ресурсів для відповідних
користувачів організації. Однак зі зростанням потреби у мобільності виникають
нові виклики. Розвиток таких технологій, як Інтернет речей (IoT), 5G та Wi-Fi 6,
сприяє підвищенню вимог до мобільного доступу, через що принципи побудови
мереж змінюються для компаній будь-якого масштабу.
Попри те, що не всі мережі ще перейшли на Wi-Fi 5 (802.11ac), уже сьогодні
існують передумови для впровадження Wi-Fi 6, або 802.11ax, у нових мережевих
інфраструктурах. Цей стандарт суттєво змінює підходи до підключення та
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 17
використання інформаційних ресурсів. Wi-Fi 6 базується на перевагах попередніх
поколінь бездротових мереж, одночасно підвищуючи ефективність, гнучкість і
масштабованість мережевої інфраструктури [7, 13-14].
Подальший розвиток бездротових технологій обумовлений стрімким
збільшенням кількості пристроїв, з’єднань і застосунків, що потребують високої
пропускної здатності. Майбутні мережі повинні забезпечувати не лише більшу
швидкість передавання даних, але й вищу надійність бездротового зв’язку. Саме
тому шосте покоління Wi-Fi набуває особливого значення.
Стандарт IEEE 802.11ax є черговим етапом розвитку бездротових технологій.
Він поєднує переваги стандарту 802.11ac із новими можливостями щодо гнучкості
та масштабованості, що дозволяє як новим, так і вже існуючим мережам ефективно
підтримувати застосунки наступного покоління. IEEE 802.11ax забезпечує
поєднання свободи бездротового доступу з високою швидкістю гігабітної мережі
та більш передбачуваною продуктивністю.
Завдяки IEEE 802.11ax підприємства та постачальники послуг можуть
підтримувати сучасні й перспективні застосунки в межах єдиної інфраструктури
бездротової локальної мережі (WLAN), водночас забезпечуючи належний рівень
обслуговування для вже існуючих сервісів. Це створює підґрунтя для
впровадження нових бізнес-моделей і подальшого поширення технологій Wi-Fi.
Крім того, IEEE 802.11ax дозволяє точкам доступу обслуговувати значно
більшу кількість клієнтських пристроїв у середовищах із високою щільністю
користувачів та забезпечує кращу продуктивність у типових WLAN-мережах.
Стандарт також гарантує більш стабільну роботу сучасних застосунків, зокрема
відео у форматах 4K та Ultra HD, бездротових офісних систем і пристроїв Інтернету
речей (IoT). Технологія гнучкого планування часу пробудження дає змогу
клієнтським пристроям перебувати в режимі сну значно довше, ніж у мережах
802.11ac, та активуватися з меншими перешкодами, що позитивно впливає на
автономність смартфонів, IoT-пристроїв та іншого обладнання.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 18
На відміну від стандарту 802.11ac, технологія 802.11ax підтримує одночасну
роботу в діапазонах 2,4 та 5 ГГц. Завдяки цьому навіть клієнтські пристрої, що
функціонують виключно в діапазоні 2,4 ГГц, можуть отримати переваги нового
стандарту. Особливо важливою є підтримка 2,4-ГГц діапазону, оскільки вона
дозволяє суттєво збільшити радіус покриття Wi-Fi. Це досягається завдяки
використанню стандартизованого формування променя та вдосконалених
механізмів передавання сигналу, що відкриває нові можливості для побудови
мереж як усередині приміщень, так і на відкритих територіях.
Стандарт IEEE 802.11ax також забезпечує покращення роботи вже існуючих
мереж 802.11a/g/n/ac, навіть у випадках, коли повний перехід на нову технологію
ще не здійснений. Механізм доступу до каналів на основі OFDMA залишається
повністю сумісним із традиційними методами EDCA/CSMA. Крім того, системи
моніторингу та бездротового захисту від вторгнень (WIPS), що використовуються
у мережах 802.11a/g/n/ac, зберігають можливість декодування більшості керуючих
кадрів, зокрема маяків і кадрів запиту/відповіді, навіть якщо вони передаються у
новому форматі пакетів 802.11ax.
IEEE 802.11ax був створений із урахуванням максимальної сумісності з
попередніми поколіннями бездротових стандартів, зокрема 802.11a/n/ac. Нова
структура преамбули HE-SIG-A/B узгоджується з традиційними преамбулами
попередніх стандартів і розширює механізми RTS/CTS для підтримки
багатокористувацького режиму роботи. Це дозволяє мінімізувати ймовірність
колізій між новими багатокористувацькими та старими одно-користувацькими
режимами передачі даних.
Таким чином, стандарт 802.11ax є важливим етапом еволюції бездротових
технологій, який у перспективі забезпечить суттєві переваги як для підприємств,
так і для постачальників телекомунікаційних послуг [15-16].
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 19
2.3 Розробка технічних вимог до модернізації
Загальні технічні вимоги проєктування локальних обчислювальних мереж
частіше за все базуються на таких принципах:
• швидкість і простота інсталяції та підключення обладнання (тобто при зміні
конфігурації мережі час простою локальної мережі має бути мінімальним);
• досягнення оптимального рівня продуктивності та надійності за визначених
економічних витрат;
• зручність модернізації локальної мережі (тобто будь-які зміни повинні
виконуватися легко та з мінімальним перериванням роботи мережі);
• масштабованість мережі (тобто нове обладнання має безперешкодно
інтегруватися в існуючу локальну обчислювальну мережу);
• керованість і прозорість мережі (тобто система управління повинна бути
інтегрованою на всіх рівнях – від робочих груп до корпоративної інфраструктури);
• відповідність галузевим стандартам (тобто для інтеграції обладнання та
програмного забезпечення необхідно використовувати компоненти, що
відповідають вимогам ISO 9000, ДСТУ ISO та іншим стандартам);
• високий рівень надійності (тобто локальна обчислювальна мережа повинна
створюватися з використанням компонентів із мінімальною ймовірністю відмов і
збоїв);
• забезпечення найкращих технічних характеристик (тобто досягнення
максимальної продуктивності й надійності при низькій собівартості);
• забезпечення гнучкості системи, тобто можливості легкої адаптації до
майбутніх потреб і завдань;
• простота експлуатації (тобто реалізація принципу «увімкнув і працює»);
• гарантування довгострокових зобов’язань (тобто вибір стратегічних
партнерів, здатних забезпечувати подальшу модернізацію обладнання локальної
мережі);
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 20
• післяпродажна підтримка (тобто вибір постачальника, який забезпечує
якісне гарантійне та післягарантійне обслуговування обладнання) [10, 17].
І відповідно, необхідна послуга в мережі також пред'являє свої вимоги до
каналів мережі, які передають її дані. Як і для будь-якої технічної системи, ці
вимоги можуть і навіть повинні виражатися в кількісних характеристиках. Основні
характеристики будь-якого каналу передачі даних формують порівняно невеликий
список:
 Пропускну здатність.
 Час затримки передачі.
 Тремтіння (джитер).
 Втрата даних.
Під пропускною здатністю розуміють обсяг інформаційних даних, який
можливо транслювати протягом одиниці часу. Сама по собі потреба сервісів у
значних обсягах трафіку не завжди створює перешкоди для їхнього впровадження.
Головна складність полягає в іншому – у необхідності забезпечити високу
швидкість передачі паралельно з мінімальними затримками та низьким рівнем
тремтіння (джиттеру). До прикладу, процес завантаження файлів за допомогою
протоколу FTP вимагає серйозних ресурсів каналу, проте є абсолютно нечутливим
до затримок під час транспортування. Водночас сеанси відеоконференцзв'язку у
високій роздільній здатності потребують не лише значної ширини каналу, а й
виявляються набагато вимогливішими до своєчасної доставки інформаційних
кадрів, через що стають серйозним випробуванням для професіоналізму
архітектора мереж, який проектує інфраструктуру під такий сервіс.
Мережева затримка (чи час доставлення даних у каналі) являє собою
тривалість транспортування кадру від відправника до кінцевого адресата. Цей
показник традиційно структурують на дві складові: сталу (фіксовану) та динамічну
(змінну). Стала частина формується безпосередньо алгоритмами обробки сигналу
під час його випромінювання та прийому. Сюди відносять операції кодування й
декодування, модуляцію та демодуляцію, перебування пакета в чергах інтерфейсів,
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 21
виникнення помилок у лінії, а також повторне надсилання пошкоджених кадрів.
Подібне запізнення сигналу є надзвичайно критичним параметром для
інтерактивних сервісів, що працюють у режимі реального часу, зокрема для
трансляції аудіо та відео. Як приклад, у сфері IP-телефонії граничний поріг
затримки обмежений 150 мс, оскільки перевищення цього ліміту руйнує природний
темп і комфорт двосторонньої розмови.
Феномен джитеру. Наявність змінної компоненти затримки провокує появу
тремтіння (джитеру), що виражається у розкиді між максимальним і мінімальним
часом доставки інформаційних кадрів. Функціонування мультимедійних платформ
реального часу критично залежить від регулярності та рівномірності отримання
пакетів. За відсутності такої синхронності аудіосигнал зазнає спотворень – виникає
ефект «заїкання» або з'являється неприродний металевий відтінок мовлення, тоді
як візуальний контент втрачає цілісність, перетворюючись на макроблокові
артефакти або зникаючи взагалі. Наприклад, у системах якісного голосового зв'язку
допустимий поріг такого тремтіння суворо обмежений величиною до 5 мс.
Втрата даних при транспортуванні. На превеликий жаль, у реальних мережах
певна частина пакетів даних не доходить до отримувача і губиться в дорозі.
Природа виникнення втрат є різноманітною: це і критична утилізація ресурсів
елементів мережі, і незадовільний стан середовища поширення в бездротовому
радіоканалі (зокрема, низьке відношення сигнал/шум, висока завадо-захищеність,
інтерференція через багатопроменевість), а також дефіцит місця у буферах
прийому-передачі. З метою захисту одноадресних пакетів специфікація 802.11
реалізує механізм квитування та ретрансляції втрачених копій. Хоча впровадження
цієї технології неминуче подовжує час доставки й посилює тремтіння, вона
ефективно знижує коефіцієнт втрати даних. Водночас для пакетів групового
(багатоадресного) розсилання цей інструмент відновлення залишається
недоступним [8].
Таким чином, можна сформулювати вимоги до необхідних параметрів
мережі (таблиця 2.2).
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 22
Таблиця 2.2 – Зведені вимоги до характеристик мережі
Параметр Значення/Вимога
Ієрархічна модель Трирівнева
Базова технологія дротового зв’язку Gigabit Ethernet
Базова технологія бездротового зв’язку Wi-Fi 6
Сегментація VLAN
Технології резервування FHRP, Etherchanel
Тип адресації Динамічна
Загальна кількість дротових пристроїв 38
Загальна кількість бездротових пристроїв 25
Загальна кількість камер відеоспостереження 14
Приватна адреса мережі 192.168.200.0/24
Керування SNMP, SSH
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 23
3 РОЗРОБКА ЛОГІЧНОЇ ТОПОЛОГІЇ МЕРЕЖІ
3.1 Розробка загальної схеми логічної топології
У попередньому розділі було проаналізовано ієрархічний підхід до побудови
корпоративних мереж і обґрунтовано вибір технологій, здатних забезпечити
необхідний рівень швидкодії.
Проєктування модернізованої мережі базується на впровадженні трирівневої
ієрархічної моделі Cisco, яка включає рівні ядра, розподілу та доступу.
Першочерговим завданням є розробка архітектури рівня доступу, який є
безпосередньою точкою входу кінцевих пристроїв у мережеву інфраструктуру,.
Згідно з сучасними вимогами до продуктивності, цей рівень проєктується з
використанням стандарту Gigabit Ethernet для дротових з’єднань та середовища
Wi-Fi 6 для бездротового сегмента.
Для забезпечення високошвидкісного підключення персональних
комп'ютерів, принтерів та серверів обрано технологію 1000BASE-T (Gigabit
Ethernet). Основні принципи проєктування дротового сегмента містять:
 Фізичне середовище: використання крученої пари категорії 5е або 6, що
дозволяє передавати дані зі швидкістю 1000 Мбіт/с на відстань до 100 метрів.
 Топологія: рівень доступу будується за схемою «розширена зірка» (дерево),
де кожен кінцевий вузол підключається індивідуальною лінією зв'язку до
порту комутатора доступу (рисунок 3.1).
 Переваги: така структура забезпечує високу надійність, оскільки
несправність окремого кабелю впливає лише на один пристрій, а
централізація з’єднань спрощує діагностику та подальше масштабування
мережі.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 24
Рисунок 3.1 – Вигляд топології «розширена зірка»
Для надання мобільного доступу співробітникам та підтримки сучасних
методів роботи (зокрема концепції BYOD) середовище точок доступу проєктується
на стандарті IEEE 802.11ax (Wi-Fi 6). Вибір даної технології обґрунтований
наступними факторами.
 Продуктивність. Wi-Fi 6 забезпечує значне зростання пропускної здатності
(теоретично до 10 Гбіт/с) та стабільну роботу при великій кількості
одночасних підключень.
 Технологічні особливості. Використання методу OFDMA дозволяє зменшити
затримки в мережі, а технологія MU-MIMO забезпечує паралельну передачу
даних декільком користувачам, що критично для мультимедійного трафіку.
 Інтеграція. Точки доступу функціонують у межах інфраструктурного режиму
(BSS) та підключаються до комутаторів рівня доступу через гігабітні порти,
отримуючи живлення за технологією PoE.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 25
 Керування. В корпоративних середовищах рекомендовано використання
централізованого контролера бездротової мережі.
Логічна схема під’єднання контролера бездротової мережі показана на
рисунку 3.2.
Рисунок 3.2 – Логічна схема під’єднання контролера бездротової мережі
3.2 Технології підвищення відмово-стійкості
Однією з критичних вимог до модернізованої мережі є забезпечення її
безперебійної роботи та усунення «єдиної точки відмови» на межі з мережею
Інтернет. Традиційна архітектура з одним шлюзом не дозволяє підтримувати
зв’язок у разі виходу з ладу маршрутизатора або обриву каналу провайдера. Для
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 26
вирішення цієї задачі передбачено використання сімейства протоколів FHRP (First
Hop Redundancy Protocol), зокрема HSRP (Hot Standby Router Protocol).
Принципи функціонування FHRP у середовищі з двома провайдерами:
1. Створення віртуального шлюзу. Група фізичних пристроїв об’єднуються в
одну логічну групу. Кінцеві вузли в підмережах отримують адресу
віртуального IP (VIP) як шлюз за замовчуванням. Це дозволяє вузлам
залишатися в мережі навіть при фізичній зміні активного шлюзу.
2. Розподіл ролей. у межах групи один пристрій призначається активним, який
фактично обробляє трафік користувачів, а інший – резервним. Обмін
службовими повідомленнями дозволяє резервному пристрою моніторити
стан активного шлюзу кожні кілька секунд.
3. Взаємодія з двома ISP:
o Основний канал (ISP1). За нормальних умов увесь вихідний трафік
спрямовується через першого провайдера за допомогою статичного
маршруту з найменшою адміністративною відстанню.
o Резервний канал (ISP2). Налаштовується «плаваючий» статичний
маршрут з більшою адміністративною відстанню (наприклад, 150),
який активується лише при зникненні доступу через основний канал.
4. Механізм відстеження. FHRP інтегрується з функцією відстеження об’єктів
або IP SLA. Це дозволяє комутатору ядра автоматично знижувати свій
пріоритет HSRP, якщо пінг до DNS-сервера провайдера або наступного
переходу припиняється. У такому разі роль «Active» миттєво переходить до
пристрою, з’єднаного з ISP2.
Приклади організації IP SLA з використанням HSRP показано на рисунку 3.3
Для забезпечення високої доступності мережі підключають два
маршрутизатори, на яких у локальній мережі налаштовується протокол HSRP:
один з них виконує роль основного маршрутизатора, а інший –резервного за
протоколом HSRP. Така конфігурація є корисною в певних ситуаціях, наприклад,
при використанні каналів PTP на послідовних інтерфейсах [18].
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 27
Рисунок 3.3 – Приклад IP SLA з використанням HSRP
3.3 Впровадження і автоматизація керування VLAN
Для централізованого управління базою даних віртуальних мереж в
корпоративній мережі доцільно впровадити протокол VTP (VLAN Trunking
Protocol). Це дозволяє адміністратору створювати або видаляти VLAN лише на
одному комутаторі (VTP Server), після чого конфігурація автоматично
поширюється на всі інші пристрої домену (VTP Clients) через Trunk-порти.
Однією з ключових функцій протоколу VTP у даній мережі є VTP Pruning –
механізм відсікання зайвого трафіку. У типовій конфігурації комутатори
розсилають широкомовні, багатоадресні та невідомі одноадресні кадри на всі
Trunk-порти в межах VLAN, що може призводити до перевантаження каналів
зв’язку.
Принцип роботи VTP Pruning.
 Комутатор ядра аналізує, чи є на підключених комутаторах доступу активні
порти для конкретного VLAN.
 Якщо на одному з них відсутні пристрої, що належать до VLAN 10,
широкомовний трафік цієї мережі автоматично блокується у Trunk-каналі,
що веде до цього комутатора.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 28
 Це дозволяє уникнути непотрібного завантаження мережі та зберігає
пропускну здатність гігабітних магістралей для корисного трафіку інших
відділів.
При налаштуванні системи автоматизації необхідно врахувати наступні
технічні аспекти:
1. Ролі пристроїв. Функція VTP Pruning активується тільки на VTP Server, після
чого всі клієнти в межах домену вмикають її автоматично.
2. Обмеження відсікання. Згідно зі стандартом, VLAN 1 (адміністративна
мережа) не підлягає відсіканню, оскільки вона використовується для
передачі службової інформації протоколів STP, CDP та VTP.
3. Сумісність. Механізм підтримується у всіх версіях протоколу (VTP v1, v2 та
v3) та дозволяє створювати списки «prune eligible», що дає можливість
адміністратору гнучко визначати, які саме VLAN можна динамічно
відключати на магістралях.
На рисунку 3.4 представлено топологію, яка пояснює принцип роботи
мережі, де Trunk-канали забезпечують роботу VTP та механізму Pruning.
Рисунок 3.4 – Схема організації Trunk-каналів та логічного домену VTP
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 29
3.4 План логічної сегментації мережі та схема IP-адресації
Логічна структуризація модернізованої мережі базується на впровадженні
віртуальних локальних мереж (VLAN) згідно зі стандартом IEEE 802.1Q, що
дозволяє розділити фізичну інфраструктуру на ізольовані широкомовні домени.
Такий підхід забезпечує локалізацію трафіку всередині відділів, підвищує рівень
безпеки за рахунок обмеження доступу між сегментами на канальному рівні та
оптимізує використання пропускної здатності [19].
Для забезпечення потреб підприємства, окрім функціональних відділів, у
проєкті передбачено виділення окремих сегментів для мобільних користувачів та
інфраструктури безпеки:
VLAN 5 – підмережа для керування пристроями.
VLAN 10–19 – робочі групи відділів (менеджери, сервіс, юристи, бухгалтерія,
абонентський відділ, керівництво).
VLAN 20 – бездротовий сегмент для співробітників та гостей, побудований
на стандарті Wi-Fi 6.
VLAN 30 – ізольована мережа для камер відеоспостереження та
відеореєстраторів.
VLAN 100 – виділений сегмент для серверної групи.
В таблиці 3.1 вказано необхідну кількість адрес для потреб відділів та
службового використання.
Таблиця 3.1 – Таблиця потреб адрес для мережі
Назва відділу Кількість адрес
Підмережа для керування 10
Менеджери 10
Сервіс 10
Юристи 7
Бухгалтерія 10
Абонентський відділ 20
Керівництво 7
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 30
Назва відділу Кількість адрес
Сервери 5
Кінцеві пристрої бездротового під’єднання 30
Загальна кількість необхідних адрес 108
Відповідно до таких вихідних даних існує необхідність розрахувати кількість
підмереж та кількість вузлів в кожній із них. Згідно вимог до перепроєктування
мережі необхідно додати 15% на розширення мережі в майбутньому. Також для
налаштування резервування шлюзу першого переходу для всіх VLAN до кожної
підмережі необхідно додати ще 3 адреси, перша з яких буде віртуальним шлюзом,
друга – реальною адресою одного фізичного комутатора 3 рівня, третя – іншого.
Розпочнемо розрахунок з визначення масок підмережі змінної довжини
(CIDR) для кожної з підмереж.
Мережі VLAN 5, 10, 11, 13 матимуть префікс підмережі, який визначається
виходячи з кількості вузлів в мережі наступним чином:
.
Результат операції логарифмування повинен бути округлений до більшого
цілого числа.
Мережі VLAN 12, 15 матимуть префікс підмережі, який визначається
виходячи з кількості вузлів в мережі наступним чином:
.
Мережа VLAN 14 матиме префікс підмережі, який визначається виходячи з
кількості вузлів в мережі наступним чином:
.
Мережа VLAN 20 матиме префікс підмережі, який визначається виходячи з
кількості вузлів в мережі наступним чином:
.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 31
Мережа VLAN 100 матиме префікс підмережі, який визначається виходячи
з кількості вузлів в мережі наступним чином:
.
Тепер необхідно побудувати таблицю з діапазонами для підмереж. Ця
інформація необхідна для правильної схеми адресації пристроїв, створення DHCP-
пулу та привласнення вручну призначених адрес для інтерфейсів [20].
Схема логічної сегментації та IP-адресації мережі показана в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Схема логічної сегментації та IP-адресації мережі
VLAN Назва сегмента К-сть Підмережа Діапазон адрес Основний
вузлів вузлів шлюз
5 Керування 14 192.168.200.0/28 192.168.200.1–14 192.168.200.1
10 Менеджери 14 192.168.200.16/28 192.168.200.17–30 192.168.200.17
13 Бухгалтерія 14 192.168.200.32/28 192.168.200.33–46 192.168.200.33
11 Сервіс 13 192.168.200.48/28 192.168.200.49–62 192.168.200.49
20 WiFi 38 192.168.200.64/26 192.168.200.65–126 192.168.200.65
14 Абонентський
відділ 26 192.168.200.128/27192.168.200.129–158192.168.200.129
30 Відео-
спостереження 14 192.168.200.160/28192.168.200.161–174192.168.200.161
12 Юристи 11 192.168.200.176/28192.168.200.177–190192.168.200.177
15 Керівництво 11 192.168.200.192/28192.168.200.193–206192.168.200.193
100 Сервери 9 192.168.200.208/28192.168.200.209–222192.168.200.209
- Резерв 32 192.168.200.224/27 Доступно для
розширення -
Згідно розробленої логічної топології необхідно привласнити ІР-адреси
інтерфейсам пристроїв, які потім будуть внесені до бази даних VLAN комутаторів
та магістральних каналів зв’язку. В таблиці 3.3 показана схема ІР-адресації
пристроїв в мережі з вказанням інтерфейсів, які будуть використані.
Таблиця 3.3 – Схема ІР-адресації пристроїв в мережі
Пристрій Інтерфейс IP-адреса Маска підмережі Шлюз (VIP)
HSRP1 G0/0/0 (LAN) 192.168.200.225 255.255.255.248 N/A
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 32
HSRP2 G0/0/0 (LAN) 192.168.200.226 255.255.255.248 N/A
L3SW1 SVI VLAN 5 192.168.200.2 255.255.255.240 192.168.200.1
SVI VLAN 10 192.168.200.18 255.255.255.240 192.168.200.17
SVI VLAN 13 192.168.200.34 255.255.255.240 192.168.200.33
SVI VLAN 11 192.168.200.50 255.255.255.240 192.168.200.49
SVI VLAN 20 192.168.200.66 255.255.255.192 192.168.200.65
SVI VLAN 14 192.168.200.130 255.255.255.224 192.168.200.129
SVI VLAN 30 192.168.200.162 255.255.255.240 192.168.200.161
SVI VLAN 12 192.168.200.178 255.255.255.240 192.168.200.177
SVI VLAN 15 192.168.200.194 255.255.255.240 192.168.200.193
SVI VLAN 100 192.168.200.210 255.255.255.240 192.168.200.209
SVI VLAN 5- .3, .19, .35, .51, .67, .1
L3SW2 31, .163, .179, .195, .2 (аналогічно VIP кожного
100 11 L3SW1) VLAN
Sw1-Sw4 VLAN 5 192.168.200.4-7 255.255.255.240 192.168.200.1
Сервери AbonVid Srv 192.168.200.212 255.255.255.240 192.168.200.209
Docs Srv 192.168.200.213 255.255.255.240 192.168.200.209
Buhgalter Srv 192.168.200.214 255.255.255.240 192.168.200.209
Service Srv 192.168.200.215 255.255.255.240 192.168.200.209
Кінцеві
вузли PC VLAN 11 192.168.200.52-62 255.255.255.240 192.168.200.49
PC VLAN 14 192.168.200.132-158 255.255.255.224 192.168.200.129
PC VLAN 12 192.168.200.180-190 255.255.255.240 192.168.200.177
PC VLAN 13 192.168.200.36-46 255.255.255.240 192.168.200.33
PC VLAN 15 192.168.200.196-206 255.255.255.240 192.168.200.193
PC VLAN 10 192.168.200.20-30 255.255.255.240 192.168.200.17
PC VLAN 20 192.168.200.68-126 255.255.255.224 192.168.200.65
PC VLAN 30 192.168.200.164-174 255.255.255.240 192.168.200.161
Ключові аспекти розробленої схеми адресації.
1. Ієрархічність. Схема реалізована за дворівневою моделлю, де L3-комутатори
виконують роль шлюзів для всіх VLAN, а EtherChannel забезпечує надійність
магістральних зв'язків.
2. Резервування. Кожна робоча група (VLAN 10, 11, 12 тощо) має віртуальну
адресу шлюзу (VIP), яка автоматично переключається між L3SW1 та L3SW2
у разі збою.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 33
3. Безпека та керування. VLAN 5 виділено виключно для адміністрування
активного обладнання (комутаторів та маршрутизаторів), що відповідає
стандартам безпеки.
4. Під’єднання до ISP. Для підключення до двох ISP на периметрі передбачено
маршрутизатори з підтримкою SFP-модулів для оптичних ліній зв'язку.
Така схема дозволить забезпечити гнучкість мережі, забезпечити безпеку із
застосуванням VLAN, ввести списки доступу, надійність з’єднань за використання
надлишкових з’єднань EtherChannel. Фізична топологія, схема під’єднань портів та
вибір обладнання буде розроблено в наступному розділі.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 34
4 ТЕХНІЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ
4.1 Обґрунтування вибору обладнання
Для реалізації модернізованої ієрархічної структури мережі обрано
обладнання компанії Cisco Systems, яка є світовим лідером у сфері
інфокомунікаційних технологій. Вибір конкретних моделей ґрунтується на
вимогах до продуктивності, безпеки та відмовостійкості, що були визначені в
технічному завданні.
Вимоги та параметри до обладнання, яке необхідно застосувати в
розробленій мережі випливають із параметрів продуктивності мережі та методів
резервування, які застосовані.
В якості граничних маршрутизаторів доцільно обрати моделі Cisco ISR
4331/K9. Ці пристрої забезпечують високу швидкість шифрування, підтримують
роботу з двома провайдерами через SFP-модулі та функціонують під управлінням
ОС Cisco IOS XE, що критично для впровадження механізмів IP SLA та HSRP.
Основні параметри маршрутизатора Cisco ISR 4331/K9:
Кількість інтерфейсів Ethernet 2.
Кількість інтерфейсів SFP 2.
Порт керування 1.
Мережна технологія 10/100/1000Base-T.
Технологія Ethernet Gigabit Ethernet.
Джерело живлення блок живлення.
Сумісний блок для стійки 1U.
Форм-фактор в стійку.
Наявність USB так.
Об’єм пам'яті 4 Гб.
Функції безпеки IPsec, VPN, ACL, SSH.
Підтримка протоколів IPv4, IPv6, EIGRP, OSPF, BGP, NAT.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 35
Підтримка додаткових модулів Так.
Маршрутизатор Cisco ISR4331/K9, оснащений багатоядерним процесором та
операційною системою Cisco IOS XE, характеризується високою масштабованістю
й можливістю інтеграції додаткових сервісів, що забезпечує ефективне
функціонування локальної мережі як окремих підприємств, так і їхніх філій.
Пристрій підтримує апаратне прискорення шифрування, сервіси обробки
мультимедійного трафіку, а також різноманітні варіанти підключення, зокрема
через інтерфейси T1/E1, T3/E3 та порти Gigabit Ethernet.
Операційна система Cisco IOS XE забезпечує реалізацію служб безпеки,
підтримку голосового зв’язку та IP-маршрутизації. Додатково маршрутизатор
підтримує механізми Quality of Service (QoS), IP Mobility, Multiprotocol Label
Switching (MPLS), роботу з кількома VPN-з’єднаннями та оснащений вбудованими
засобами адміністрування й керування мережею.
Для пристрою рівня розподілу необхідно обрати комутатор третього рівня.
Доцільно застосувати комутатор Cisco C9200L-24P-4G-E.
Cisco Catalyst C9200L-24P-4G-E – це керований комутатор корпоративного
рівня серії Catalyst 9200L, призначений для побудови сучасних локальних мереж
підприємств, навчальних закладів та філій організацій. Пристрій оснащений 24
гігабітними портами з підтримкою PoE+, що дозволяє підключати точки доступу
Wi-Fi, IP-телефони, камери відеоспостереження та інше мережеве обладнання без
окремого живлення. Комутатор підтримує функції рівня L2/L3, механізми
резервування, стекування, розширені засоби безпеки та централізоване керування
на базі Cisco IOS XE. Параметри такого комутатора:
Тип комутатора рівень 3.
Кількість портів Ethernet 24.
Кількість інтерфейсів SFP 2.
Мережна технологія 10/100/1000Base-T.
Технологія Ethernet Gigabit Ethernet.
Підтримка технологій QoS, VLAN, SNMP, DHCP.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 36
Об’єм пам'яті 4 Гб.
Підтримка протоколів IPv4, IPv6, IGMP.
Внутрішня пропускна здатність 160 Гбіт/с.
Максимальна кількість МАС-адрес 32000.
Для комутаторів рівня розподілу, які можуть забезпечити задані
характеристики застосуємо Cisco Catalyst C1300-24T-4G. Це керований комутатор
корпоративного класу, призначений для побудови малих та середніх мереж
підприємств, навчальних закладів і офісів. Пристрій оснащений 24 гігабітними
Ethernet-портами та 4 SFP uplink-портами для підключення до магістральної мережі
або серверного обладнання. Комутатор підтримує функції рівня L2, VLAN, QoS,
механізми захисту мережі та централізоване керування через веб-інтерфейс або
CLI. Завдяки високій продуктивності та простоті адміністрування модель
забезпечує стабільну роботу сучасної корпоративної мережевої інфраструктури.
Тип комутатора рівень 2.
Кількість портів Ethernet 24.
Кількість інтерфейсів SFP 4.
Мережна технологія 10/100/1000Base-T.
Технологія Ethernet Gigabit Ethernet.
Підтримка технологій QoS, VLAN, SNMP, DHCP.
Об’єм пам'яті 4 Гб.
Підтримка протоколів IPv4, IPv6, IGMP.
Внутрішня пропускна здатність 56 Гбіт/с.
Для доступу бездротових клієнтів в мережі передбачено дві точки доступу.
Параметри, яким вони повинні задовольняти повинні бути такі:
Стандарт Wi-Fi 802.11 ax.
Wi-Fi швидкість з'єднання 1,3 Гбіт/с.
Частота 2,4 ГГц/5 ГГц.
Мережний інтерфейс 10/100/1000Base-T.
Режим роботи Wi-Fi Точка доступу.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 37
Кількість радіоінтерфейсів 2.
MIMO тип 2х2 MU-MIMO.
Антена 2 інтегровані кругові.
Підтримка PoE 802.3at.
Тип виконання внутрішній.
Клас PoE 30W 802.3at.
Забезпечити зазначені характеристики дозволяють точки доступу Cisco
Catalyst 9105AX – універсальне рішення корпоративного класу для побудови
сучасних бездротових мереж. Підтримуючи стандарт Wi-Fi 6 (802.11ax), дані точки
доступу забезпечують високий рівень продуктивності, інтегровані засоби безпеки,
відмовостійкість та гнучкість адміністрування. Пристрої розширюють можливості
мережевої архітектури Cisco на основі концепції intent-based networking та
оптимально підходять для мереж різного масштабу. Точки доступу Catalyst
9105AX легко масштабуються відповідно до зростаючих потреб Інтернету речей
(IoT), забезпечуючи підтримку сучасних технологій та новітніх мережевих
інновацій.
Для організації кабельної системи обов’язково використання комутаційних
панелей (патч-панелі), що призначені для під’єднання до них кабелів різних
підсистем СКС і для комутації окремих елементів мережі один з одним за
допомогою комутаційних кабелів. Патч-панель 19" 24xRJ-45 FTP Cat.6 – патч-
панель виконана в 19" форматі і призначена для установки в телекомунікаційні
шафу чи стійку. Відповідає характеристикам категорії 6. Має 24 портів RJ - 45 на
1U. З лицьового боку усі порти пронумеровані і мають додаткові поля для
нанесення маркування. Для побудови мережі організації необхідно використати
дві таких панелі. Крім патч-панелей, для кріплення кабелів використовуються
кабельні органайзери. В телекомунікаційній шафі вони потрібні в силу великої
кількості комутованих з'єднань, а також для організації кращого повітряного
потоку.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 38
Для розміщення мережевого обладнання у серверному приміщенні та на
поверхах будівлі доцільно використовувати комутаційні шафи. Вони слугують
основним елементом монтажної інфраструктури структурованої кабельної системи
та являють собою закриті 19-дюймові конструкції різної висоти. Конструктивно
шафи складаються з каркаса та монтажних напрямних, до яких обладнання може
встановлюватися безпосередньо або за допомогою полиць і спеціальних кріплень.
Використання комутаційних шаф забезпечує:
 обмеження фізичного доступу сторонніх осіб до мережевого обладнання;
 захист устаткування від пилу, забруднень та потрапляння вологи;
 зниження впливу зовнішніх електромагнітних полів і радіочастотних завад;
 впорядковане розміщення обладнання та покращення естетичного вигляду
серверної інфраструктури.
Щоб вибрати комутаційну шафу, необхідно порахувати скільки так
монтажних одиниць (1U) займає все необхідне для мережі обладнання в серверній.
В серверній буде встановлено:
Маршрутизатор Cisco ISR4331/K9 1Uх2.
Комутатор Catalyst C9200L-24P-4G-E 1Uх2.
Комутатор Catalyst C1300-24T-4G 1Uх4.
Сервер HP Proliant DL380 G9 3U.
Патч-панель 19" 24xRJ-45 FTP Cat.6 1Uх3.
ДБЖ PowerWalker VI 2000 RLE 1Uх3.
Запас для розширення мережі 5U.
Загальний розмір комутаційної шафи для серверної тоді складе 22U.
Телекомунікаційна шафа 19"22U, акрил (UA-MGSWA226B) цілком
забезпечить вимоги до монтажу обладнання. Шафи телекомунікаційні MGSWA
призначені для розміщення електронного та/або електротехнічного обладнання
систем передачі інформації, виконаного в 19-дюймовому стандарті (система
несучих конструкцій серії 482,6 мм ГОСТ 28601-90, IEC 297 та ДСТУ 3040-95), а
також для захисту від несанкціонованого доступу до цього обладнання.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 39
Для реалізації магістральних з’єднань та підключення до провайдерів у
модернізованій мережі використовуються інтерфейси SFP (Small Form-factor
Pluggable). Використання змінних трансиверів дозволяє гнучко адаптувати мережу
під різні типи середовища передачі (мідь або оптика) без заміни самих комутаторів.
Згідно з технічним завданням, мережа базується на стандарті Gigabit Ethernet.
Для оптичних ліній зв'язку було проаналізовано два основні стандарти:
1. 1000BASE-SX (Short Wavelength) – працює на багатомодовому волокні
(MMF) з довжиною хвилі 850 нм. Максимальна дальність – до 550 м.
2. 1000BASE-LX/LH (Long Wavelength/Long Haul) – підтримує як одномодове
(SMF), так і багатомодове волокно. Довжина хвилі – 1310 нм. Максимальна
відстань на SMF сягає 10 км.
Для забезпечення максимальної надійності та можливості майбутнього
масштабування в проєкті обрано модулі класу LX/LH (рисунок 4.1).
Рисунок 4.1 – SFP модуль класу LX/LH
Для встановлення у маршрутизатори Cisco ISR 4331 та комутатори Cisco
Catalyst обрано наступні моделі модулів бізнес-класу:
 Cisco GLC-LH-SMD – це універсальний SFP-трансивер, що підтримує
функцію цифрового моніторингу параметрів (DOM/SMD).
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 40
o Призначення – організація каналів зв'язку з провайдерами (ISP1 та
ISP2) та з’єднання між комутаторами ядра L3SW1/L3SW2 та
комутаторами доступу Sw1–Sw4.
o Переваги – підтримка одномодового кабелю дозволяє винести серверне
приміщення або окремі комутатори доступу за межі однієї будівлі (до
10 км) без втрати швидкості.
o Функція SMD – дозволяє системному адміністратору в реальному часі
відстежувати потужність лазера, температуру модуля та наявність
помилок на фізичному рівні через інтерфейс Cisco IOS.
 Cisco GLC-T (1000BASE-T): У разі необхідності використання мідного
кабелю Cat 6 для з'єднань на відстані до 100 м, ці модулі встановлюються в
SFP-слоти для забезпечення гігабітної швидкості без використання оптичних
ліній.
Вибір оптичних модулів GLC-LH-SMD замість мідних з’єднань для
магістралей обґрунтований наступними факторами:
1. Завадостійкість. Оптичний сигнал не чутливий до електромагнітних наводок
від силових кабелів чи офісної техніки, що гарантує стабільну роботу HSRP
та VTP.
2. Гальванічна розв'язка. Використання скловолокна замість міді усуває ризик
пошкодження обладнання ядра через різницю потенціалів між будівлями або
поверхами.
3. Продуктивність. Модулі підтримують повнодуплексний режим, що в
поєднанні з технологією EtherChannel дозволяє агрегувати канали до 2 Гбіт/с
і вище.
4. Безпека. Оптичну лінію значно складніше прослухати фізично порівняно з
крученою парою, що підвищує захищеність трафіка у VLAN 5 (керування)
та VLAN 100 (сервери).
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 41
Таким чином, використання модулів Cisco GLC-LH-SMD є оптимальним
рішенням для технічної реалізації модернізованої мережі, забезпечуючи високу
дальність, надійність та інтеграцію з обраним обладнанням Cisco.
4.2 Налаштування та перевірка працездатності мережі
Розвиток засобів проєктування комп’ютерних мереж, а також постійне
ускладнення й розширення їх функціональних можливостей сприяли створенню
потужних симуляторів та емуляторів, максимально наближених до умов роботи
реальних мереж. Це дозволяє інженерам і розробникам перевіряти працездатність
готових рішень, створювати та досліджувати нові конфігурації в режимі реального
часу або покрокового аналізу, не витрачаючи значних коштів і часу на
використання фізичного обладнання. Незважаючи на те, що жоден емулятор не
здатний повністю відтворити реальну фізичну систему чи пристрій, до 90 % рішень
можна протестувати ще до практичного впровадження проєкту.
Оскільки у проєкті використовується мережне обладнання компанії Cisco
Systems, для моделювання розробленої мережі доцільно застосувати програмне
середовище Cisco Packet Tracer. Це потужний засіб моделювання комп’ютерних
мереж, який дає змогу системним адміністраторам та мережевим інженерам
досліджувати поведінку мережі, перевіряти різні сценарії її функціонування та
оцінювати можливі варіанти розвитку подій. Програма доповнює роботу з
фізичним обладнанням, дозволяючи створювати мережі з великою кількістю
пристроїв, а також набувати практичних навичок конфігурування, моніторингу й
усунення несправностей.
Незважаючи на те, що у реальному проєкті використано дещо інше фізичне
обладнання, для моделювання були обрані функціональні аналоги пристроїв,
оскільки їхні можливості та принципи конфігурування є подібними до обладнання,
що застосовується у проєктованій мережі. Такий підхід дає змогу коректно
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 42
відтворити структуру мережі, перевірити працездатність основних сервісів і
відпрацювати необхідні налаштування.
Додатковою перевагою використання цього середовища є можливість
попереднього відлагодження конфігурацій та подальшого перенесення
налаштувань у вигляді текстових конфігураційних файлів на реальне обладнання.
За потреби такі конфігурації можуть бути доповнені параметрами та функціями,
які не підтримуються емулятором, але доступні на фізичних пристроях.
Схема, зображена на рисунку 4.2, розроблена відповідно до логічної
топології мережі та призначена для перевірки налаштування й відлагодження
технологій магістральних каналів, VLAN, EtherChannel, NAT, а також для
відпрацювання налаштування підмереж і масок змінної довжини (VLSM). Крім
того, схема дозволяє дослідити роботу бездротових клієнтів у взаємодії з
дротовими сегментами мережі, налаштування VTP і HSRP, а також механізм
автоматичної видачі IP-адрес за протоколом DHCP. На схемі відображено лише
частину комп’ютерів організації, оскільки метою моделювання не є аналіз
навантажувальної здатності всієї мережі.
Фактично всі проміжні пристрої Cisco налаштовуються за використання
інтерфейсу командного рядка або ж під’єднання консольного кабелю чи
внутрішньо-полосно з використанням термінального під’єднання через протокол
SSH.
Відповідно до розробленої логічної топології для корпоративної мережі
організації необхідно налаштувати ІР-адреси згідно таблиці 3.2 та згідно
планування підмереж, налаштувати відповідні резервні канали EtherChannel, які
між пристроями рівня 3 повинні бути налаштовані і увімкненні в ручному режимі,
а на для пристроїв рівня 2 узгодження таких каналів можна налаштувати з
використанням або ж протоколу Cisco PagP, або ж використати загально-
доступний LACP. Оскільки в даній мережі буде застосовано обладнання саме Cisco,
то має сенс обрати PagP з активними станами на обох кінцях каналу.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 43
Рисунок 4.2 – Логічна топологія модернізованої мережі
Для окремих мережевих пристроїв необхідно встановити додаткові модулі,
що забезпечують розширення функціональних можливостей та підтримку
відповідних мережевих технологій. Аналогічні дії виконуватимуться і під час
налаштування реального фізичного обладнання. Зокрема, для маршрутизаторів і
комутаторів необхідно встановити модуль типу Cisco GLC-LH-SMD (рисунок 4.1),
який використовується для організації оптоволоконного підключення до
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 44
провайдера телекомунікаційних послуг. Порядок встановлення модуля саме в
Packet tracer наведено на рисунку 4.3.
Рисунок 4.3 – Під’єднання модулів до ISR4331/K9
Налаштування кінцевих пристроїв для використання статичної або
динамічної IP-адресації виконується досить просто — шляхом введення
необхідних параметрів у відповідні поля конфігурації або перемиканням
відповідного режиму налаштування (рисунок 4.4).
Рисунок 4.4 – Налаштування адресації на ПК
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 45
4.3 Впровадження VTP та маршрутизація VLAN
У мережах із великою кількістю віртуальних мереж (у даній мережі це 10
сегментів: VLAN 5, 10-15, 20, 30, 100) ручне конфігурування бази даних VLAN на
кожному комутаторі є неефективним та може призвести до помилок узгодженості.
Для вирішення цієї задачі впроваджено протокол VTP (VLAN Trunking Protocol),
який забезпечує централізоване розповсюдження інформації про VLAN через
магістральні канали.
1. Розподіл ролей у VTP-домені. Згідно з ієрархічною моделлю мережі,
налаштування VTP базується на розподілі пристроїв за ролями:
 VTP Server. Комутатори ядра L3SW1 та L3SW2 (Cisco Catalyst 9200L). Вони
є головними вузлами управління, на яких адміністратор створює, видаляє
або змінює назви VLAN. Ця інформація зберігається в NVRAM і
автоматично розсилається іншим пристроям.
 VTP Client. Комутатори рівня доступу Sw1–Sw4 (Cisco Catalyst 1300). Вони
отримують оновлення бази даних від серверів, але не дозволяють локальну
зміну конфігурації VLAN, що гарантує цілісність структури мережі.
 VTP Domain. Усі пристрої об'єднані в єдиний логічний домен із
встановленим паролем, що запобігає несанкціонованому перехопленню
керування базою даних VLAN сторонніми пристроями.
2. Оптимізація смуги пропускання за допомогою VTP Pruning. Оскільки
комутатори доступу Sw1–Sw4 територіально рознесені та обслуговують різні
відділи, не всі робочі VLAN присутні на кожному пристрої. У стандартному режимі
широкомовний трафік кожної віртуальної мережі розповсюджується на всі
магістральні канали домену, навіть якщо на комутаторі-отримувачі немає активних
портів у цьому VLAN.
Для усунення цієї проблеми активовано механізм VTP Pruning.
Принцип його дії такий: комутатор ядра аналізує наявність активних вузлів
у кожному VLAN на підключених комутаторах доступу. Якщо на Sw4 немає
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 46
жодного пристрою, що належить, наприклад, до VLAN 12, трафік цієї мережі
автоматично відсікається і не передається в магістраль до Sw4.
Це дозволяє значно економити пропускну здатність гігабітних каналів,
зменшує навантаження на процесори комутаторів та запобігає виникненню
надлишкового трафіку, покращуючи загальну продуктивність модернізованої
мережі.
3. Процедура налаштування та перевірки. Технічна реалізація включає
створення магістральних портів між рівнем ядра та доступу, оскільки повідомлення
VTP передаються виключно через магістральні канали. Перевірка працездатності
здійснюється за допомогою команди show vtp status, яка відображає:
 Версію протоколу та ім'я домену.
 Режим роботи пристрою (Server/Client).
 Поточну кількість VLAN та номер ревізії конфігурації.
 Статус активності механізму VTP Pruning.
Впровадження VTP у поєднанні з Pruning забезпечує гнучкість управління
мережею та високу ефективність використання мережевих ресурсів, що було
неможливо реалізувати в застарілій системі traffic segmentation.
Для забезпечення взаємодії між логічно ізольованими сегментами
підприємства (менеджери, юристи, бухгалтерія тощо) та надання їм доступу до
серверної групи (VLAN 100) на комутаторах ядра (L3SW1, L3SW2) налаштовано
технологію Inter-VLAN routing. Це рішення дозволяє подолати повну ізоляцію, яку
створюють віртуальні мережі на канальному рівні, забезпечуючи контрольований
обмін даними між підрозділами.
1. Налаштування віртуальних інтерфейсів комутатора (SVI). Основним
механізмом маршрутизації на багаторівневих комутаторах Cisco Catalyst є
створення SVI-інтерфейсів для кожної віртуальної мережі.
 Для кожної VLAN (5, 10-15, 20, 30, 100) створено логічний інтерфейс
(interface vlan [ID]), якому призначено IP-адресу та маску з відповідної
підмережі, розрахованої в таблиці 3.2.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 47
 Ці адреси виступають фізичними шлюзами для кінцевих пристроїв, тоді як
для забезпечення відмовостійкості кінцеві вузли використовують віртуальну
IP-адресу (VIP) протоколу HSRP.
2. Продуктивність та апаратна маршрутизація (ASIC) На відміну від
застарілих схем із зовнішніми маршрутизаторами, обрані комутатори 3-го рівня
виконують пересилання пакетів між VLAN на апаратному рівні (ASIC).
 Це забезпечує неблокуючий режим роботи, при якому швидкість
маршрутизації відповідає швидкості надходження кадрів на порти
комутатора.
 Апаратна обробка трафіку мінімізує затримки та джиттер, що є критичним
для роботи бухгалтерських баз даних та мультимедійного трафіку
бездротового сегмента.
3. Регулювання безпеки за допомогою списків контролю доступу (ACL).
Безпека міжсегментної взаємодії на рівні ядра базується на впровадженні ACL
(Access Control Lists), що дозволяє замінити жорстку ізоляцію traffic segmentation
на гнучкі політики доступу.
 Захист серверної групи. На інтерфейсах VLAN 100 налаштовано розширені
списки доступу, які дозволяють вхідний трафік лише з авторизованих
підмереж (наприклад, Бухгалтерії та Менеджерів) за певними портами
додатків.
 Обмеження бездротового сегмента. Для VLAN 20 (Wi-Fi 6) впроваджено
фільтрацію, яка дозволяє гостьовим користувачам доступ лише до мережі
Інтернет (через зовнішній шлюз), блокуючи спроби звернення до внутрішніх
серверів підприємства та мережі керування (VLAN 5).
 Контроль трафіку відеоспостереження: сегмент CCTV (VLAN 30)
налаштовано як ізольовану зону, доступ до якої мають лише адміністратори
безпеки (VLAN 5) та сервер відеореєстрації у VLAN 100.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 48
Таким чином, реалізація маршрутизації між VLAN на базі L3-комутаторів
забезпечує високу швидкість передачі даних між відділами при збереженні суворих
політик безпеки та розмежування прав доступу.
4.4 Організація резервування шлюзу
Для забезпечення найвищого рівня доступності мережевих сервісів та
повного усунення «єдиної точки відмови», у проєкті реалізовано багаторівневу
систему резервування. Вона охоплює як внутрішню інфраструктуру (рівень ядра),
так і зовнішні канали зв’язку з мережею Інтернет.
На рівні ядра мережі, де функціонують комутатори L3SW1 та L3SW2,
впроваджено протокол HSRP (Hot Standby Router Protocol). Це рішення дозволяє
декільком фізичним пристроям виступати в ролі єдиного логічного шлюзу для
кінцевих користувачів.
 Принцип віртуального шлюзу (VIP). Для кожної віртуальної мережі (VLAN
5–100) визначено віртуальну IP-адресу (Virtual IP), яка згідно з таблицею 3.2
призначається кінцевим вузлам як шлюз за замовчуванням (наприклад,
192.168.200.17 для відділу менеджерів).
 Розподіл ролей. Один із комутаторів (зазвичай L3SW1) призначається Active
(активним) і безпосередньо обробляє трафік. Інший комутатор (L3SW2)
перебуває у стані Standby (очікування).
 Механізм відмовостійкості. Пристрої постійно обмінюються «Hello»-
пакетами. Якщо активний комутатор виходить з ладу або втрачає зв'язок,
резервний пристрій миттєво (протягом 1–3 секунд) перебирає на себе
віртуальну IP-адресу та MAC-адресу шлюзу. Це відбувається абсолютно
прозоро для користувачів: сесії передачі даних не обриваються, а мережеві
налаштування на ПК не потребують змін.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 49
На периметрі мережі, де встановлені граничні маршрутизатори ISR 4331,
реалізовано схему автоматичного перемикання між двома незалежними
провайдерами (ISP1 та ISP2).
1. Моніторинг за допомогою IP SLA. На маршрутизаторі налаштовано механізм
IP SLA, який у реальному часі контролює стан каналу основного провайдера
(ISP1) шляхом генерації тестових записів (ICMP Echo) до контрольних вузлів
у мережі Інтернет.
2. Об’єктне відстеження. Результати роботи IP SLA прив’язані до об’єкта
відстеження, який контролює наявність основного маршруту в таблиці
маршрутизації.
3. Плаваючий статичний маршрут налаштовано таким чином :
o Основний маршрут (через ISP1) має найменшу адміністративну
відстань (AD=1) і є пріоритетним за нормальних умов.
o Резервний маршрут (через ISP2) сконфігурований із більшою
адміністративною відстанню (AD=150). Він залишається «невидимим»
для таблиці маршрутизації, поки активний основний канал.
4. Логіка перемикання. Якщо IP SLA фіксує втрату пакетів або значну затримку
на лінії ISP1, маршрутизатор автоматично видаляє основний маршрут. В цей
момент активується резервний канал через ISP2. Як тільки зв'язок з основним
провайдером відновлюється, система автоматично повертає трафік на
пріоритетний канал.
Поєднання HSRP всередині мережі та IP SLA на її периметрі створює цілісну
відмово-стійку архітектуру. Комутатори ядра можуть додатково використовувати
механізм HSRP Interface Tracking, щоб знижувати свій пріоритет і передавати роль
активного шлюзу напарнику, якщо виявлено проблему на висхідному каналі до
маршрутизатора. Це гарантує, що трафік користувачів завжди буде спрямований
по найбільш стабільному та короткому шляху до зовнішніх ресурсів.
Використання додаткових адрес для резервування (зокрема три адреси на
кожну VLAN для протоколів FHRP/HSRP) є необхідною технічною
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 50
надлишковістю, яка дозволяє повністю усунути «єдину точку відмови» на рівні
шлюзу. Хоча це дещо збільшує споживання адресного простору, така конфігурація
забезпечує високу доступність мережі: поки одна фізична адреса обслуговує
трафік, інша знаходиться в режимі очікування, а віртуальна VIP-адреса
залишається незмінним орієнтиром для клієнтів.
З точки зору проєктування, такий підхід вважається дорогою, але
виправданою інвестицією в надійність, оскільки він гарантує стабільність бізнес-
процесів навіть у разі апаратного збою одного з комутаторів ядра. Для мінімізації
негативного впливу цієї надлишковості на дефіцитний адресний простір у проєкті
застосовано технологію VLSM, яка дозволяє гнучко підбирати розміри підмереж,
враховуючи як потреби вузлів, так і вимоги протоколів резервування.
Всі налаштування пристроїв мережі у вигляді скриптів текстових файлів
показано в додатку Б.
Схема розміщення обладнання в комутаційній шафі змодельованої мережі
показана на рисунку 4.5.
Рисунок 4.5 – Фізичний вигляд комутаційної шафи в Packet tracer
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 51
ВИСНОВКИ
У результаті виконання кваліфікаційної роботи було розроблено проєкт
модернізації корпоративної мережі підприємства на базі обладнання Cisco Systems
бізнес-класу та перевірено працездатність обраних рішень шляхом комплексного
моделювання в середовищі Cisco Packet Tracer.
Розроблена мережа базується на сучасних інженерних підходах, що
забезпечують високу доступність та безпеку даних. Робота є повністю готовим
рішенням до впровадження і містить специфікацію обладнання, розрахунки
адресного простору та лістинги конфігураційних скриптів для маршрутизаторів та
комутаторів.
У першому розділі проведено критичний аналіз концепцій побудови
корпоративних мереж. На основі аналізу переваг ієрархічної моделі Cisco було
обрано трирівневу архітектуру, що дозволяє забезпечити масштабованість та
легкість адміністрування системи.
У другому розділі обґрунтовано вибір технологій дротового (Gigabit Ethernet)
та бездротового (Wi-Fi 6) доступу. Здійснено детальний розрахунок адресного
простору 192.168.200.0/24 із застосуванням технології VLSM. Також враховано
15% запас на розширення та надлишковість адрес (+3 на кожну VLAN) для роботи
протоколів резервування шлюзу.
Третій розділ присвячено розробці логічної топології мережі. Виконано
сегментацію на 10 віртуальних мереж для ізоляції трафіку відділів, серверів та
систем відеоспостереження. Впроваджено технологію міжмережної маршрутизації
на комутаторах 3-го рівня, що забезпечує апаратну швидкість.
У четвертому розділі реалізовано технічну складову. Для усунення єдиної
точки відмови впроваджено протокол HSRP на рівні ядра та механізм IP SLA із
плаваючими маршрутами на периметрі мережі для підключення до двох
провайдерів. Автоматизацію управління VLAN реалізовано через протокол VTP із
механізмом обрізки для оптимізації трафіку в магістральних каналах.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 52
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ACL – списки контролю доступу.
VLAN – віртуальна локальна комп’ютерна мережа.
VTP – протокол автоматизації та централізованого керування віртуальними
мережами.
HSRP – протокол резервування «гарячого» шлюзу.
FHRP – сімейство протоколів резервування шлюзу за замовчуванням.
VLSM – технологія використання масок підмереж змінної довжини.
CIDR – безкласова міждоменна маршрутизація пакетів.
NAT – механізм трансляції приватних мережевих адрес у публічні.
PAT – трансляція адрес портів (метод NAT overload для багатьох вузлів).
SVI – логічний інтерфейс комутатора 3-го рівня.
SFP – компактний трансивер.
MAC – унікальна фізична адреса мережевого інтерфейсу пристрою.
LACP – протокол автоматичного об’єднання фізичних портів.
IP SLA – інструмент моніторингу затримок та контролю стану.
OSI – еталонна модель взаємодії відкритих систем.
TCP/IP – стек мережевих протоколів передачі та маршрутизації даних.
ICMP – протокол керуючих повідомлень та діагностики.
CLI – текстовий інтерфейс командного рядка.
ARP – протокол визначення фізичної адреси за логічною IP-адресою.
SSID – ідентифікатор назви бездротової мережі Wi-Fi.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 53
ДОДАТОК А
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
__________________
«___» ____________ 2026 року
Аналіз та оптимізація продуктивності комп'ютерної мережі
Специфікація
482.ЧДТУ.62410-01
Листів 2
Розробник _____________ Віталій ТКАЧОВ
Керівник _____________ Валерій ТАЗЕТДІНОВ
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62410-01 12 01
Позначення Найменування Примітка
Документація
482.ЧДТУ.62410-01 12 01 Текст програми
ДОДАТОК Б
Аналіз та оптимізація продуктивності комп'ютерної мережі
Текст програми
482.ЧДТУ.62410-01 12 01
Листів 5
Розробник _____________ Віталій ТКАЧОВ
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62410-01 12 01
Маршрутизатор HSRP1 Cisco ISR4331/K9
service password-encryption
!
hostname HSRP1
service password-encryption
enable secret class
username Sysadmin privilege 15 password 7 080345421B1C0612021F
!
interface GigabitEthernet0/0/0
description Link_to_Core_Network
ip address 192.168.200.225 255.255.255.248
ip nat inside [2]
!
standby 1 ip 192.168.200.230
standby 1 priority 110
standby 1 preempt
standby 1 track 1 decrement 20
no shutdown
!
interface GigabitEthernet0/0/2
description Primary_ISP_Link
ip address [Адреса_ISP1] [Маска_ISP1]
ip nat outside
negotiation auto
no shutdown
!
ip sla 1
icmp-echo 8.8.8.8 source-interface GigabitEthernet0/0/2
frequency 5
ip sla schedule 1 life foreground start-time now
track 1 ip sla 1 reachability
!
ip route 0.0.0.0 0.0.0.0 [Шлюз_ISP1] track 1
ip route 0.0.0.0 0.0.0.0 192.168.200.226 150
!
access-list 1 permit 192.168.100.0 0.0.0.255
ip nat inside source list 1 interface GigabitEthernet0/0/2 overload
Маршрутизатор HSRP2 Cisco ISR4331/K9
service password-encryption
hostname HSRP2
enable secret class [1]
!
interface GigabitEthernet0/0/0
description Link_to_Core_Network
3
482.ЧДТУ.62410-01 12 01
ip address 192.168.200.226 255.255.255.248
ip nat inside
!
standby 1 ip 192.168.100.230
standby 1 priority 100
standby 1 preempt
no shutdown
!
interface GigabitEthernet0/0/2
description Backup_ISP_Link
ip address [Адреса_ISP2] [Маска_ISP2]
ip nat outside
no shutdown
!
access-list 1 permit 192.168.200.0 0.0.0.255
ip nat inside source list 1 interface GigabitEthernet0/0/2 overload
ip route 0.0.0.0 0.0.0.0 [Шлюз_ISP2]
Комутатор L3SW1 Cisco Catalyst 9200L
service password-encryption
!
hostname L3SW1
ip routing
!
vtp domain Office_Net
vtp mode server
vtp password cisco
vtp pruning ! Активація відсікання трафіку
!
vlan 5 name Management
vlan 10 name Managers
vlan 11 name Service
vlan 12 name Lawyers
vlan 13 name Accounting
vlan 14 name Abonent
vlan 15 name Leadership
vlan 20 name WiFi_6
vlan 30 name Video_CCTV
vlan 100 name Servers
!
interface vlan 5
ip address 192.168.200.2 255.255.255.240
standby 5 ip 192.168.200.1
standby 5 priority 110
standby 5 preempt
!
interface vlan 10
ip address 192.168.200.18 255.255.255.240
4
482.ЧДТУ.62410-01 12 01
standby 10 ip 192.168.200.17
standby 10 priority 110
standby 10 preempt
!
interface vlan 20
ip address 192.168.200.66 255.255.255.192
standby 20 ip 192.168.200.65
standby 20 priority 110
standby 20 preempt
!
interface vlan 100
ip address 192.168.200.210 255.255.255.240
standby 100 ip 192.168.200.209
standby 100 priority 110
standby 100 preempt
!
!
interface range g1/0/1 - 4
switchport trunk encapsulation dot1q
switchport mode trunk
description Link_to_Access_Switches
Комутатор L3SW2 Cisco Catalyst 9200L
!
hostname L3SW2
ip routing
!
vtp domain Office_Net
vtp mode server
vtp password cisco
!
interface vlan 5
ip address 192.168.200.3 255.255.255.240
standby 5 ip 192.168.200.1
standby 5 priority 100
standby 5 preempt
interface vlan 10
ip address 192.168.200.19 255.255.255.240
standby 10 ip 192.168.200.17
standby 10 priority 100
standby 10 preempt
interface vlan 20
ip address 192.168.200.67 255.255.255.192
standby 20 ip 192.168.200.65
standby 20 priority 100
standby 20 preempt
5
482.ЧДТУ.62410-01 12 01
interface vlan 100
ip address 192.168.200.211 255.255.255.240
standby 100 ip 192.168.200.209
standby 100 priority 100
standby 100 preempt
!
interface range g1/0/23 - 24
channel-group 1 mode active
switchport mode trunk
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Буров Є.В. Комп'ютерні мережі. Підручник. Том 1. / Є.В. Буров, М.М.
Митник. Львів: «Магнолія 2006», 2021. 334 с.
2. Anthony Bruno, Steve Jordan. CCNP Enterprise Design ENSLD 300-420
Official Cert Guide: Designing Cisco Enterprise Networks. Hoboken: Cisco Press, 2021.
574 p.
3. Комп'ютерні мережі: навч. посіб. / І. Р. Арсенюк, А. А. Яровий; Вінниц.
нац. техн. ун-т. Вінниця: ВНТУ, Ч. 1-3. 2017. 84 с.
4. Буров Є.В. Комп’ютерні мережі. Підручник. Том 2. / Є.В. Буров, М.М.
Митник. Львів: «Магнолія 2006», 2021. 204 с.
5. Основи побудови локальних комп’ютерних мереж Ethernet на базі
керованих комутаторів компанії Cisco: навчальний посібник. / А.А. Єфіменко.
Житомир: Державний університет «Житомирська політехніка», 2021. 116 с.
6. Тарнавський Ю. А., Кузьменко І. М. Організація комп’ютерних мереж /
Ю. А. Тарнавський, І. М. Кузьменко. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. 259 с.
7. Olifer N., Olifer V. Computer Networks: Principles, Technologies and
Protocols for Network Design. N-Y.: Wiley, 2020. 1000 р.
8. Організація комп’ютерних мереж. Підручник: для студ. спеціальності 121
«Інженерія програмного забезпечення» та 122 «Комп’ютерні науки» / КПІ ім. Ігоря
Сікорського; Ю. А. Тарнавський, І. М. Кузьменко. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського,
2018. 259 с.
9. Odom Wendell. CCNA 200-301 Official Cert Guide. Volume 1. Hoboken:
Cisco Press, 2020. 1095 p.
10. Комп’ютерні мережі. Частина 1-2: навч. посіб. для студ. спеціальності
121 «Інженерія програмного забезпечення» та 126 «Інформаційні системи та
технології»/ Б. Ю. Жураковський, І.О. Зенів. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020.
336 с.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 61
11. Комп’ютерні мережі [навчальний посібник] / А.І. Блозва, Ю.В. Матус,
В.В. Смолій, Б.С. Гусєв, Д.Ю. Касаткін, Т.Ю. Осипова, Я.А. Савицька // K.:
Компрінт, 2017. 821с.
12. Carthern C., Wilson W., Rivera N. Engineers’ Handbook of Routing,
Switching, and Security with IOS, NX-OS, and ASA. 2-е вид. Berkeley, CA: Apress,
2021. 1092 с.
13. Технології захисту локальних мереж на основі обладнання CISCO: навч.
посіб. / Т.І. Коробейнікова, С.М. Захарченко; Нац. ун-т "Львів. політехніка". Львів:
Вид-во Львів. політехніки, 2021. 231 с.
14. Смірнов О.А., Конопліцька-Слободенюк О.К., Смірнов С.А., Буравченко
К.О., Смірнова Т.В., Поліщук Л.І. Проектування комп’ютерних систем та мереж:
навч. посіб. Кропивницький: Лисенко В.Ф., 2019. 264 с.
15. IEEE 802.11ax: The Sixth Generation of Wi-Fi. Режим доступу:
https://www.cisco.com/c/en/us/products/collateral/wireless/white-paper-c11-740788.html
16. JD Matyjas, S Kumar, F Hu. Spectrum sharing in wireless networks: Fairness,
efficiency, and security. London: CRC Press, 2016. 749 p.
17. Jerome Henry, Robert Barton, David Hucaby. CCNP Enterprise Wireless
Design ENWLSD 300-425 and Implementation ENWLSI 300-430 Official Cert Guide:
Designing & Implementing Cisco Enterprise Wireless Networks. Hoboken: Cisco Press,
2020. 942 p.
18. IP SLAs Configuration Guide, Cisco IOS XE Release 3S. Cisco Systems, URL:
https://www.cisco.com/c/en/us/td/docs/ios-xml/ios/ipsla/configuration/xe-3s/sla-xe-3s-book.html
19. Бобрікова І.С. Застосування технологій CIDR та VLSM для планування
адресної системи мережі / І.С. Бобрікова, Т.Н. Барабаш // Холодильна техніка та
технологія. 2018. Т. 54, вип. 1. С. 66-71.
20. IP Addressing: DHCP Configuration Guide, Cisco IOS XE Everest 16.6. San
Jose: Cisco Press, 2018. 266 p.
21. ДСТУ 3008-2015. Державний стандарт України. Документація. Звіти у
сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. К: УкрНДНЦ, 2016. 26 с.
Арк.
ЧДТУ.262410.012 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 62