Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10288
Title: Автоматизована система керування тепловим пунктом
Authors: Гальченко, Володимир Якович
Музика, Владислав Володимирович
Keywords: Частотно-регульований електропривод;Термоелектричні генератори (ТЕГ);Теплова насосна станція;Комп'ютерно-інтегрована система керування
Issue Date: 8-Jun-2026
Abstract: Основна ідея проєкту полягає в модернізації теплового пункту шляхом переходу від неефективного ручного або напівавтоматичного керування до повністю автоматизованої комп'ютерно-інтегрованої системи. Головною інноваційною особливістю розробки є використання термоелектричних генераторів (ТЕГ), які працюють на основі ефекту Пельтьє. Вони перетворюють різницю температур теплоносія безпосередньо в електричну енергію, забезпечуючи повну автономність живлення контролерного обладнання без використання вразливих до вологості класичних джерел безперебійного живлення. Керуючий комплекс системи побудований на базі програмованого логічного контролера Siemens SIMATIC CPU 1217C, який збирає дані з первинних перетворювачів температури (ДТПS021) та витратомірів. Контур регулювання реалізує пропорційний закон, формуючи керуючий сигнал на частотний перетворювач Altivar 32, який, у свою чергу, гнучко змінює продуктивність асинхронного електродвигуна мережевого насоса відповідно до поточних потреб системи. Для реалізації проєкту були розроблені детальні схематичні рішення. Функціональна схема відображає архітектуру контурів теплоносія , структурна схема моделює динаміку проходження сигналів між елементами , а електрична принципова схема деталізує розподіл стабілізованої напруги 24 В постійного струму від ТЕГ до модулів ПЛК та панелі оператора, розмежовуючи слабкострумові кола від силової трифазної мережі 380 В. У роботі проведено ґрунтовний математичний апарат. Було розраховано передавальні функції для основних вузлів (як інерційних ланок першого порядку), побудовано перехідні та статичні характеристики. Аналіз характеристичного рівняння та перевірка за критерієм Гурвіца підтвердили абсолютну динамічну стійкість розробленої системи автоматичного регулювання. Метрологічний розрахунок каналу вимірювання температури довів високу точність системи: сумарна абсолютна похибка становить лише 0,27 °C. Верхній рівень управління реалізовано через розроблений графічний інтерфейс у SCADA-системі. Мнемосхеми забезпечують візуалізацію ключових технологічних параметрів у реальному часі, дозволяють оператору перемикатися між ручним та автоматичним режимами, а також ведуть автоматичний запис трендів та журнал аварійних подій для своєчасного реагування. Конструктивні та технологічні відмінності від аналогів: На відміну від традиційних теплових пунктів (елеваторних вузлів), які потребують стабільного зовнішнього електропостачання або ручного втручання, розроблена система є апаратно автономною в частині керуючої логіки завдяки ТЕГ. Технологічно, використання ПЛК у поєднанні з частотно-регульованим приводом забезпечує плавне "погодне регулювання", усуваючи інерційні стрибки тиску та зношування запірної арматури. Соціо-екологічні та економічні переваги: Економічно система окупається за 1–3 опалювальні сезони, оскільки дозволяє уникнути весняно-осінніх "перетопів", заощаджуючи 20–30% теплової та до 40% електричної енергії. У соціальному плані вона гарантує стабільний та комфортний мікроклімат для споживачів і виводить персонал із небезпечних умов праці до диспетчерських пультів. Екологічний ефект полягає у прямій декарбонізації: зниження споживання тепла кінцевим абонентом пропорційно зменшує спалювання викопного палива та викиди парникових газів на міських ТЕЦ.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10288
Appears in Collections:151 Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології (Робототехнічні системи та автоматизація)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Музика.pdf
  Restricted Access
КРБ Музика В.В. 20268.41 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
4EPKACLKHÄ JEPKABHHÝ TEXHOJOTI4HHÄV HIBEPCHTET 
DAKYJIbTET EJIEKTPOHHMX TEXHOJIOriH, ABTOTPAHCIIOPTY TA 
MAIIIMHOEYIYBAHHA 
KAOEJPA IIPAJIAJIOEYIYBAHHA, MEXATPOHIKMT A 
KOMIIIOTEPH3OBAHMX TEXHOJIOTIú 
lonyuieHO I0 3axMCTy 
Bg4áBinyBavak apeipu IIMKT 
RW MaKCHM BOHIIAPEHKO 
2026 p. 
IOACHOBAJILHA3 AIIHCKA 
IO KBAJIIOIKAIŲIÝHOÏ POEOTHE AKAJIABPA 
Ha TeMy «aBTOMaTH3OBaHa CHCTeMa KepyBaHHA TeILJIOBHM IYHKTOM)) 
BuKoHaB 3106yBay OCBİTH 4 Kypcy, rpyIn PC-23 
cIneLiaIbHİCTb: 151 «ABTOMaTH3aiA Ta KOMn'IOTePHO 
IHTerpoBaHİ TeXHOIOrİi» 
OCB1THA IiporpaMa: PoőoTOTeXHİYHİ CHCTeMH Ta 
aBTOMaTH3auig 
My3HKa BranucaB BoioIHMHPOBHY 
KepiBHHK BonoHMHP TaIEYCHKO 
PeneH3eHT BiKTop AHTOHIOK 
KBanioikaniűna poőora 6akanaspa MiCTHTb pesybTaTH BJIacHHX 310őyTKİB aBTOpa. 
BuKopuCTAHHA ineň, pe3yJIBTaTIB 1 TeKCTIB iHIHX aBTOpiB MakoTL 10CH1aHHA Ha 
BİJnOB1IHe Kepeio. 
ủgmc 3100VBa4a 
Yepkacu- 2026 
UEPKACLKHİŮJ EPKABHHÝ TEXHOJIOrI4HHÝ YHIBEPCHTET 
(h one HoiMCHy sammn BIOro an4albHOro sakJiaIy ) 
Daky lBTeT CICKTponnux TexnOJ1Oriü, aDTOTDaHCnOPTy Ta MamMHoovIYBaHHS 
Kapenpau pulalo6yyBanuH, MexaTponiKu Ta KOMII' IOTepH30BaMMX TeXHoNorii 
OcBiTHb0-KBanipikauiiinHi pibeH 6akaJIaDD 
CineaJlbHICTL 174 «AnTOMaTW3aLiH, KOMII'1OTepno-İHTerpOBaHİ 
OcBiTHA UporpaMa «Po60TOTexuiMHİ cuCTeMH Ta ABTOMATHT3eXaHnOJi1>0r iï Ta poố0TOTrexHiKa» 
3ATBEPJKYIO 
B.o. 3ayuSBava Kapeapu IIMKT 
MakcMM BoHAapeHKO 
2026 poOKy 
3 A B I A H HA 
HA KBAJIIOIKAĻIÝHY POBOTY GAKAJIABPA 
My3uKH BJ1aıuCJHaBa BoJ0MHpOBHYa 
(rrpi3BHDIe, iM'A, IIO õaTbKOB) 
1. TeMa poőoTH ABTOMaTH30BaHa cHCTeMa KepyBaHHA TeJOBHM IyHKTOM 
KepIBHHK poőoTH pohecop Kadenpu pHIaIO6yIyB aHHA, MexarpOHiKH 
TakOMn OTepH30BaHHX TeXHONOriŽ 1TH., Ipodecop TaibyeHKO BoJoIHMHP AKOBHY 
(I pi3BHIIC, iM'a, no 6aTEKOBÍ, Hay KOBHŤÍ CTynib, B4CHe 3BaHHA) 
3aTBepIKEHİ HakasoM BHIOro HaB4aIbHOrO 3akIany Biņ “13" KBiTHA 2026 poky Ne 94/03-03 
2. CTpOK nO1aHHA 3106y BaneM poõoTH 5 yepBHS 2026 p. 
3. BuxiIHİn aHi no poõoTH 
KoHTponep: Siemens SIMATIC CPU 1217C. IlepsnHni BnMipoBabHİ nepeTBopIOBasi TeMIeparypu: 
ITIIS021 . BuxinuHÄ CHTHan BHMipIOBaTBHHX KaHanis: 4-20 MA. CymapHa a6conroTHa noxHŐKa 
BHMipIOBaTbHOrO KaHaJıy TeMneparypu: 0,27 °C. IIpuBOI HacocHOrO o61aNHaHHA: AcHHXDOHHHỜ 
eneKTpoIBHryH noTy>KHİCTHO 5,5 KBT. lacroTHHÄ nepeTBOPIOBA4: Altivar 32. ABTOHOMHe KHBJJeHHS 
CHCTeMH KepyBaHHA: TepMoeneKTPHYHI reHepaTopu (TEI ) Ha oCHOB1 eieMeHTİB IleJIBTHE. 
EKOHOMis TennoBoi eHeprii: 20-30%. EkOHOMia eneKTPHVHOÏ eHeprii: no 40%. TepmiH OKyTHOCTi: 1-3 
onalKOBaJIbHI Ce30HH 
4. 3MicT pospaxyHKOB0-I101CHOBAJIbHOÏ 3anHCKH (1epetik nHTaHb, AKİ IOTpiőHo 
pospoőHTH 1 O6rpyHTYBaHHA Heo6xiJHOCTi npoeKTyBaHHA IpHIaNiB AJIA IOCHIİNKEHHA AKiCHHX Ta 
KiJbKİCHHX XapakTepHCTHK npupogHoi B0JH. 2 06rpyHTYBaHHA TexHİYHOro 3aBlaHHA, 3 PospoőKa 
CTpyKTYpHoi Ta IIpHHLHIIOBOŤ CxeM 4 Po3paxy HKOBa 4acTHHa 5 CrnejanbHMÄ po3ail. 5.1. 
TexHONOriuHHÜ po3AiN. 5.2 EkOHOMİ9HHĂ PO3Ain 5.3 Po3AiJ OXOPOHH Ipaui 
5. Ilepenik rpağiyHOrO MaTepiaıy (3T o4HHM 3a3HaneHHAM o6oB'93KOBHX Kpecienb) 
ABTOMaTH30BaHa cHCTEMa Kepy BaHHA TennOBHM TYHKTOM CxeMa eneKTPHYHa dyHKuiOHalbHa (A1). 
Cxema KOMŐIHOBaHa yHKUIOHaNbHa (A1). ABTOMaTH30BaHa cHCTeMa KepyBaHHA TenIOBHM IIY HKTOM 
JleMOHCTDauuMHHM MaTeplai (AT+A). ABTOMaTH30BaHa CHCTeMa KepyBaHHA TeJIOBHM yHKTOM 
CxeMa eeKTPHYHa cTpYKTYPHa (Al). 
2 
KoneybTaTn poyiNİB KBanidhikauiřnoi poboTM 
Poun IIpipuc, İHİLjwH Ta 1Ocana Jliann, naTa 
KOHCyJIbTaHTa 3aBlaHHA 3aBlaHHA 
BMIaB ipuÄHAB 
Oxopoun npani KoxeM'AKİH ),C., CrapJMÝ BHKJlalay 
EkonOMiunii Kaenpu 3EKEXI 
posıin, Ia lb4CHKO 
TeXHOJIori4HHÄ BononuMHp kOBH4, 
po3niı A.T.H., Ipoqecop 
Mopmo.İ3auiňnnä THYKOB B.B.. 
KOWTPOIL IOueHT Kaheıpu IIMK 
K.T.H., 10LeHT 
7. Mara BHAayi 3aBīaHHA 
KAJIEHIAPHMMI IJIAH 
No 
3/n Hazsa eraniB KBanihikaižnoi CrpoK BHKOHAHHA 
O6rpyHTYBaHHA poõoTH IlpamiTa 
eTarıiB poõoTH 
Heo6xiIHOCTİI Ipo€KTYBaHHA Ha
KpHTHHOTO 0 CHOBI 02.2026 
aHaii3y BHK 
icHYIo4HX aHanoriB 
2 0orpyHTYBaHHA TeXHIYHOTO 3aBlaHHA 
PospoőKa cTpyKTypHoi cxeMH 02.2026 BHK 
4 Po3pooKa 02.2026 
ipHHMnOBOÏ BHK 
eJneKTpHYHOỈC XeMH 03.2026 
Po3paXyHOK eJICMeHTIB CXEMH BHK 
6 OujHKa TOYHOCTỈ Ta HajiŽHOCTİ 03-04.2026 BHK 
7 TexHOJIoriYHHĂp o3iI 03-04.2026 
8 Po3ni OxopOHH ipaui 03-04.2026 BHK 
EKOHOMiYHHĂ po31J1 03-04.2026 BHK 
10 03-04.2026 
OhopmCHHA KPecieHb BHK 
11 03-04.2026 
OhopMJIEHHA IOnaTKİB BHK 
12 OhopMJICHHA CYIipOBiNHoi j0kyMeHTauii 05.2026 BHK 
05.2026 BHK 
3a06yBau BHIOÏ oCBiTH BiannCJIaB My3uKa 
mmc ) 
KepisnuK po6oTH BononMHp TaJJb4EHKO 
Зміст 
 
Стор. 
Технічне завдання…………………………………………..…………. 2 
Вступ  5 
1 Обґрунтування необхідності проєктування на основі аналізу  
існуючих аналогів  7 
1.1 Огляд процесів у теплових пунктах  7 
1.2 Аналіз теплових пунктів  8 
1.3 Цілі та завдання, які виконують теплові пункти  12 
1.4 Недоліки існуючої системи розподілу тепла  15 
1.5 Переваги застосування термоелектричних генераторів   16 
1.6 Вимоги до сучасних автоматизованих теплових пунктів  18 
2 Обґрунтування технічного завдання  22 
3 Розробка структурної та принципової схеми системи  23 
3.1 Розробка структурної схеми  23 
3.2 Розробка схеми електричної принципової системи автоматизації 26 
3.3 Функціональна схема автоматизації 29 
4 Розрахунок основних вузлів  31 
4.1 Розрахунок регулятора витрати тепла  31 
4.2 Оцінка сумарної похибки вимірювального каналу температури  
води  38 
5 Спеціальна частина 42 
5.1 Розробка інтерфейсу управління та моніторингу теплового  
пункту в scada  42 
5.2 Соціально-економічні та етико-екологічні аспекти прийняття 47 
технічних рішень   
  
 РС23.22335.026.001.ПЗ  
Зм. Арк.  № докум. Підпис Дата  
 Розробив Музика В.В.  Літ. Арк.       Аркушів 
 Перевірив Гальченко В.Я. Автоматизована система керування 3 
тепловим пунктом  
 Т. Контр. Тичков В.В. Пояснювальна записка 
  ЧДТУ 
 Ств.
5.3 Охорона праці  51 
Висновки 64 
Список використовуваної літератури 66 
Додаток А Відомість технічного проєкту 68 
Додаток Б Специфікація та перелік елементів 
Додаток В Презентація доповіді 
Додаток Г Тези доповіді студентської науково-практичної 
конференції «ДНІ СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКИ – 2026»……. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 4 
 
Вступ 
 
 
У сучасних умовах розвитку енергетичної інфраструктури, житлово-
комунального господарства та промислових об’єктів особливого значення набуває 
забезпечення надійного, безпечного та енергоефективного теплопостачання. 
Одним із важливих елементів таких систем є теплова насосна станція, яка 
забезпечує циркуляцію теплоносія, підтримання необхідних гідравлічних 
параметрів у тепловій мережі та подачу теплової енергії до споживачів. Від якості 
її роботи залежить стабільність температурного режиму, безперервність 
теплопостачання, ефективність використання електроенергії та ресурс основного 
технологічного обладнання. 
Теплова насосна станція є складним технічним об’єктом, до складу якого 
входять мережеві та підживлювальні насоси, електродвигуни, запірно-
регулювальна арматура, трубопроводи, датчики тиску, витрати та температури, 
засоби електроживлення, шафи керування, контролерне обладнання й засоби 
відображення інформації для оператора. Під час експлуатації така станція працює 
в умовах змінного навантаження, оскільки потреба у тепловій енергії залежить від 
температури зовнішнього повітря, режиму роботи споживачів, стану теплової 
мережі та сезонних особливостей. Через це ручне керування або недостатньо 
автоматизовані системи не завжди забезпечують потрібну точність, швидкодію та 
економічність. 
Актуальність теми бакалаврської роботи полягає в необхідності 
розроблення комп’ютерно-інтегрованої системи автоматичного керування 
тепловою насосною станцією, яка здатна забезпечити стабільне підтримання 
заданих параметрів теплоносія, підвищити надійність роботи обладнання, 
зменшити вплив людського чинника та скоротити споживання електроенергії. 
Особливо важливим є застосування частотно-регульованого електропривода 
насосних агрегатів, оскільки зміна частоти обертання електродвигуна дає змогу 
узгоджувати продуктивність насосів із поточними потребами теплової мережі. Це 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 5 
 
дозволяє уникати надлишкового тиску, зменшувати гідравлічні втрати, знижувати 
пускові струми та забезпечувати плавний режим роботи обладнання. 
Комп’ютерно-інтегрована система автоматичного керування повинна не 
лише виконувати функції пуску та зупинки насосів, а й забезпечувати комплексний 
контроль стану технологічного процесу. До основних завдань такої системи 
належать вимірювання тиску на вході та виході станції, контроль витрати 
теплоносія, підтримання заданого тиску в тепловій мережі, керування мережевими 
й підживлювальними насосами, автоматичне або дистанційне керування запірною 
арматурою, облік напрацювання насосних агрегатів, формування 
попереджувальної та аварійної сигналізації, а також захист обладнання від 
перевантаження, короткого замикання, сухого ходу, перевищення допустимого 
тиску та інших небезпечних режимів. 
З позиції спеціальності 174 “Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані 
технології та робототехніка” розроблення такої системи є комплексним 
інженерним завданням. Воно поєднує аналіз технологічного об’єкта, вибір 
технічних засобів автоматизації, побудову структурної та функціональної схем, 
розроблення алгоритмів керування, налаштування контурів регулювання, 
організацію збору й оброблення даних, а також створення зручної взаємодії між 
оператором і системою. Важливим є також забезпечення можливості подальшого 
розширення системи, підключення додаткових датчиків, інтеграції з 
диспетчерським пунктом або системою моніторингу енергоспоживання. 
Метою бакалаврської роботи є розроблення комп’ютерно-інтегрованої 
системи автоматичного керування тепловою насосною станцією, яка забезпечує 
автоматичне підтримання заданих параметрів теплоносія, підвищення 
енергоефективності, надійності та безпеки роботи насосного обладнання. 
 
 
 
  
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 6 
 
1 Обґрунтування необхідності проектування на основі аналізу  
існуючих  аналогів  
 
 
1.1 Огляд процесів у теплових пунктах  
 
Тепловий пункт — це комплекс науково-технічного обладнання, що 
застосовується в процесі нагрівання, вентиляції та гарячого водопостачання 
споживачів (житлових та промислових будівель, будмайданчиків, громадських 
споруд). Головне завдання теплових пунктів — розподіл теплової енергії від 
джерела живлення серед кінцевих користувачів. Усі опалювальні установки цілком 
автоматизовані, зводячи до мінімуму витрати на обслуговування та експлуатацію. 
Сучасні ТП, обробляючи воду, регулюючи характеристики теплоносія, 
розподіляючи та контролюючи параметри, відключають і організовують охорону 
тепла у разі аварійних ситуацій, беручи до уваги потік охолоджуючої води і, як 
наслідок, енергії. Потужність ТП може досягати 60 МВт при робочій температурі 
до 140°C . У якості теплоносія можуть виступати рідини, як, наприклад, вода, пара 
або різні антифризи. Проєктування, виробництво, комплектування та експлуатація 
теплових пунктів відповідають умовам СП 41-101-95 "Проєктування теплових 
пунктів". 
Серед переваг теплових пунктів:  
• зведення до мінімуму втрат тепла;  
• низькі операційні витрати при відносно високій ефективності;  
• можливість вибору системи опалення та теплопостачання залежно від 
часу доби та сезону;  
• тиха робота, невеликий розмір (порівняно з іншим опалювальним 
обладнанням);  
• автоматизація та диспетчеризація роботи;  
• здатність працювати за потребою.  
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 7 
 
Теплові схеми підстанції можуть мати різні типи систем опалення та 
характеристик використовуваного матеріалу, залежно від потреб кожного клієнта. 
Склад ТП визначається на підставі технічних параметрів тепломережі:  
• теплове навантаження на мережу;  
• діапазон температур гарячої та холодної води;  
• системи тиску, опалення та водопостачання;  
• втрати тиску;  
• кліматичні умови тощо.  
 
 
1.2 Аналіз теплових пунктів  
 
Тепловий пункт (ТП) — це комплекс пристроїв, розташований у 
відокремленому приміщенні, що складається з елементів теплових 
енергоустановок, які забезпечують приєднання цих установок до теплової 
теплового пункту з теплообмінниками, насосами та трубопроводами] мережі, їхню 
працездатність, управління режимами теплоспоживання, трансформацію, 
регулювання параметрів теплоносія та розподіл теплоносія за типами споживання. 
Основними завданнями теплових пунктів є:  
• перетворення виду теплоносія;  
• контроль і регулювання параметрів теплоносія;  
• розподіл теплоносія по системах теплоспоживання;  
• відключення систем теплоспоживання;  
• захист систем теплоспоживання від аварійного підвищення параметрів 
теплоносія;  
• облік витрат теплоносія та тепла.  
Теплові пункти розрізняються за кількістю та типом підключених до них 
систем теплоспоживання, індивідуальні особливості яких визначають теплову 
схему та характеристики обладнання теплових пунктів, а також за типом монтажу 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 8 
 
та особливостями розміщення обладнання у приміщенні теплових пунктів. 
Розрізняють такі види теплових пунктів, які вказані нижче на рисунках 1.1-1.3:  
• індивідуальний тепловий пункт (ІТП);  
• центральний тепловий пункт (ЦТП);  
• блочний тепловий пункт (БТП).  
 
Рисунок 1.1 — Блочний тепловий пункт  
 
Рисунок 1.2 — Центральний тепловий пункт  
 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 9 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.3 — Індивідуальний тепловий пункт  
 
Системи автономного функціонування приєднуються до трубопроводів 
теплового пункту як за залежною, так і за незалежною схемою (через 
водопідігрівач), як правило, до загального для решти систем вузла узгодження 
тисків. Вибір способу приєднання залежить від низки умов, які визначають 
застосовуване автономне обладнання та місце його розміщення за висотою будівлі, 
параметри теплоносія (температура і тиск), а також вимоги теплопостачальних 
організацій та побажання замовника. 
Залежне приєднання систем автономного джерела теплової мережі може 
бути виконано без зміни параметрів теплоносія (його температури) або зі зміною. 
У попередні роки у вітчизняні теплові установки, що розміщувалися в нижній 
частині будівлі, або в інших теплових пунктах, як правило, подавався перегрітий 
теплоносій, наприклад, за температури 150°C  без зміни його параметрів. Зниження 
параметрів передбачалося лише за відповідних протипожежних або технологічних 
вимог, а також для повітронагрівачів другого підігріву центральних кондиціонерів 
і кондиціонерів-доводчиків. Сучасне обладнання, а також практика висотного 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 10 
 
будівництва часто диктують необхідність перетворення температури теплоносія 
для моніторингу труб подачі води. Для цього використовується центральний 
насосний змішувальний вузол при залежному приєднанні елемента Пельтьє до 
теплової мережі або вузол незалежного приєднання з водопідігрівачем. 
Вибір параметрів теплоносія та спосіб приєднання вузла його приготування 
до теплової мережі визначаються під час проєктування системи теплового пункту. 
Автоматизація насосних змішувальних вузлів і водопідігрівачів для автономних 
джерел живлення та їхніх установок аналогічна автоматизації вузлів приєднання 
систем опалення або ГВП з використанням електронних регуляторів температури. 
При залежних схемах приєднання тиск в абонентській установці залежить 
від тиску в тепловій мережі. При незалежних схемах приєднання тиск у місцевій 
системі не залежить від тиску в тепловій мережі. Обладнання теплового пункту при 
залежній схемі приєднання є простішим і дешевшим, ніж при незалежній, при 
цьому може бути отриманий дещо більший перепад температур мережевої води в 
абонентській установці, який і потрібно використовувати, щоб отримати джерело 
живлення за рахунок різниці температур і завдяки цьому автономно функціонувати 
та моніторити тепломережі або теплові пункти. Оскільки існують проблеми при 
впровадженні систем моніторингу, адже більшість джерел живлення є 
недовгостроковими або знімними, що є проблематичним, а джерело 
безперебійного живлення може пошкодитися через високу вологість або 
агресивність середовища. Збільшення перепаду температури води зменшує витрату 
теплоносія в мережі, що може призвести до зниження діаметрів мережі та економії 
на початковій вартості теплової мережі й на експлуатаційних витратах. Залежно від 
характеру теплових навантажень абонента та режиму роботи теплової мережі 
вибираються схеми приєднання абонентських установок до теплової мережі. На 
рисунку 1.4 показана схема взаємодії теплового пункту та його елементів і 
установки гарячого водопостачання при закритій системі. Для позначення різних 
схем приєднання опалювальних установок і установок гарячого водопостачання до 
теплової мережі прийнята така індексація: опалювальні установки — О; залежна зі 
струминним змішуванням (ЗСЗ); залежна з насосним змішуванням (ЗНЗ); 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 11 
 
незалежна (Н). Наприклад, О(ЗНЗ) позначає опалювальну установку, приєднану за 
залежною схемою з насосним змішуванням; установки гарячого водопостачання — 
Г: паралельна (П); передввімкнена (ПР); двоступенева змішана (ДЗ); двоступенева 
послідовна (ДП). Наприклад, Г(ДП) позначає приєднання установок гарячого 
водопостачання за двоступеневою послідовною схемою. 
Автоматизація теплових пунктів з використанням різниць температур 
надходження рідини. Тепловий пункт та його схема управління показані на 
рисунку 1.4. 
 
Рисунок 1.4 — Схема взаємодії теплового пункту 
 
 
1.3 Цілі та завдання, які виконують теплові пункти  
 
Тепловий пункт (ТП) — надійне з'єднання елементів установок до теплової 
мережі та теплових установок, що управляють і забезпечують функціонування 
режимів споживання; тепловий комплекс знаходиться в ізоляції та керує 
теплопередачею встановлення параметрів теплоносія залежно від видів споживання. 
Загальний вигляд теплового пункту представлений нижче на рисунку 1.5. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 12 
 
 
Рисунок 1.5 — Тепловий пункт  
 
Основним завданням теплового пункту є: перетворення видів теплоносія; 
регулювання параметрів теплоносія та управління; розподіл теплоносія до систем 
теплоспоживання та відключення систем теплоспоживання; захист систем 
теплоспоживання від аварійних параметрів теплоносія; облік витрати тепла та 
звітність з передачі. 
Види теплового пункту Залежно від кількості та типу підключених до нього 
систем теплоспоживання, теплові схеми та характеристики пристроїв теплового 
пункту визначаються індивідуальними особливостями: збіркою та видом, залежно 
від особливостей розміщення обладнання. 
• Індивідуальний тепловий пункт (ІТП). Застосовується для 
теплопостачання лише одного споживача. (Будівлі або її частини); як правило, 
розміщується в підвалі будівлі або в частині технічного приміщення. Однак, 
враховуючи фізичні особливості будівлі, може розміщуватися і в самій будівлі, але 
мати малі розміри. 
• Центральний тепловий пункт (ЦТП). Застосовується для 
теплопостачання групи споживачів (тобто будівель, місць виробництва); як 
правило, розміщується в окремих будівлях або їх частинах, але також може бути 
розташований у зоні споживання або в підвалі однієї з будівель. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 13 
 
• Блочний тепловий пункт (БТП). Постачається виключно в заводській 
збірці спеціально готовим блоком. Складається з одного або декількох  
При дуже малих установках блоки, як правило, під час ремонту мають 
невеликі розміри і навіть поміщаються в одну раму. 
Найчастіше за наявності дефіциту місця, куди можна впровадити тепловий 
пункт, використовують БТП. Залежно від кількості підключень до теплового 
пункту можна використовувати й інші види теплового пункту: ІТП, ЦТП і навіть 
БТП. 
Завдання будь-яких теплових пунктів або ж індивідуального теплового 
пункту полягає в подачі тепла споживачеві за заздалегідь заданими параметрами. 
Багато років тому за кордоном у кожному будинку до початку споживання 
тепла проєктували ІТП та впроваджували його. 
У нас теплові пункти ще не такі, якими хотілося б їх бачити, але є куди 
розвиватися. Тому для початку, до підключення багатоквартирних будинків до 
теплової магістралі, має бути спроєктований та впроваджений ІТП. Оскільки ІТП є 
дуже ефективним у застосуванні, він багаторазово окупається та економить значну 
кількість електричної енергії та коштів, теплової енергії та витрат на 
електроенергію. 
Нижче на рисунку 1.6 представлена схема теплового пункту, який 
підключається до житлового будинку. 
 
Рисунок 1.6 — Індивідуальний тепловий пункт житлового будинку 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 14 
 
1.4 Недоліки існуючої системи розподілу тепла 
 
Недоліками існуючої централізованої системи розподілу тепла є: 
• чотиритрубна схема розподільчих мереж є матеріаломісткою, дорогою 
при будівництві, а також при експлуатації; 
• має великі теплові втрати, які включаються в розрахунок зі 
споживачами (лічильник на ЦТП вимірює все спожите тепло «після себе», тобто 
включаючи теплові втрати в розподільчих мережах, і немає можливості їх 
порівняти з нормативними); 
• у зв'язку з кальцієвими відкладеннями та корозією потрібна частіша 
заміна труб для гарячого водопостачання та рециркуляції; загалом для 
трубопроводів гарячої води варто було б використовувати труби з нержавіючої 
сталі; 
• переведення ЦТП на якісне регулювання (щоб відмовитися від 
місцевих нерегульованих елеваторів) потребуватиме перекладання опалювальних 
трубопроводів для збільшення їхнього діаметра та пропускної здатності, оскільки 
температурний графік 95 / 70° C  ( Δt = 25 K ) передбачає більші діаметри 
трубопроводів, ніж температурний перепад 150 / 70° C  ( Δt = 80 K ); 
• тепловий облік проводиться не на місці надання послуг (на вводі в 
опалювану будівлю), не відповідає дійсній витраті тепла і не є справедливим (у 
зв'язку з нерівномірним споживанням тепла різнорідними споживачами залежно 
від поверховості, ступеня теплозахисту, напрямку вітру, освітленості тощо); 
• розподільчі теплові мережі відключаються на обслуговування; 
• встановлення дросельних шайб є дуже трудомістким і має 
перероблятися при кожній зміні гідравлічної ситуації в мережі під час будь-яких 
підключень або відключень споживачів, тобто практично не призводить до 
бажаного результату з багатьох причин; 
• централізована схема розподілу тепла залишає максимум основних 
фондів у теплорозподільчому відомстві (ЦТП і чотиритрубну розподільчу мережу); 
таким чином, експлуатація, ремонт і обслуговування цих фондів повинні 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 15 
 
проводитися ними ж, що потребуватиме величезних коштів, які такою ж мірою 
потрібні для реконструкції ТЕЦ, котелень і теплових мереж. 
Тому найчастіше використовують ТЕГ (термоелектричні генератори), щоб 
живлення не переривалося, задля простоти та новаторства у використанні в 
теплових пунктах. 
У даному проєкті буде використовуватися різниця температур, тому такого 
роду проєкт потребує використання термоелектричних генераторів (ТЕГ). 
 
 
1.5 Переваги застосування термоелектричних генераторів 
 
До незаперечних переваг термоелектричного прямого перетворення 
теплової енергії в електричну слід віднести відсутність проміжної ланки, як, 
наприклад, у роботі теплової або атомної електростанції, де теплова енергія 
перетворюється в механічну, а потім механічна енергія перетворюється в 
електричну. 
Також термоелектричні генератори (ТЕГ) володіють такими унікальними 
якостями, як повна автономність, висока надійність, простота експлуатації, 
безшумність і довговічність. 
Серед переваг, що визначають пріоритет термоелектричного перетворення 
при виборі серед інших у багатьох додатках, — відсутність рухомих частин і, як 
один із наслідків, відсутність вібрацій, а також відсутність необхідності 
застосування рідин та/або газів під високим тиском. (Перетворення відбувається в 
самій термоелектричній речовині). Працездатність не залежить від просторового 
положення та наявності гравітації. 
ТЕГ можна застосовувати при великих і малих перепадах температур. 
Останнє стає найбільш актуальним, якщо врахувати, що до 90 % скидної 
(відведеної) теплової енергії на промислових об'єктах та обладнанні виділяється 
при температурі поверхонь до +300° C . 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 16 
 
Термоелектричне перетворення є універсальним, воно допускає 
використання практично будь-яких джерел теплового потоку, зокрема при малих 
перепадах температур, за яких застосування інших способів перетворення 
неможливе в принципі. 
Сфери застосування ТЕГ вкрай різноманітні: від енергозабезпечення 
космічних апаратів, що перебувають на віддалених від Сонця орбітах, живлення 
обладнання газо- і нафтопроводів, морських навігаційних систем до побутових 
генераторних пристроїв, наприклад, у складі дров'яної опалювально-варильної 
печі, каміна та котла. 
Нижче на рисунку 1.7 представлено ТЕГ. 
 
Рисунок 1.7 — Загальний вигляд ТЕГ 
 
Наведемо кілька прикладів практичного застосування ТЕГ: 
• використання тепла, що відводиться від двигунів (автомобільних, 
корабельних тощо); 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 17 
 
• автономні джерела живлення електроенергії для забезпечення 
працездатності котелень, установок з переробки відходів тощо; 
• джерела живлення для катодного захисту нафто- і газопроводів; 
• автономне забезпечення енергією електронних блоків і насосів водяних 
котлів та сміттєспалювальних установок; 
• перетворення тепла природних джерел (наприклад, геотермальних вод) 
в електричну енергію; 
• забезпечення живленням різних пристроїв телеметрії та автоматики на 
об'єктах, віддалених від ліній електропередачі; 
• забезпечення автономним живленням малопотужних електронних 
пристроїв (бездротові датчики) за рахунок накопиченої енергії (Energy Harvesting), 
що збирається за наявності мінімальних перепадів температур (менше 10°C ); 
• отримання електричної енергії на сонячних концентраторах за рахунок 
різниці температур гарячого та охолодженого теплоносія в контурі. 
 
 
1.6 Вимоги до сучасних автоматизованих теплових пунктів 
 
Для широкого впровадження ІТП у різних місцевих умовах вони повинні 
відрізнятися такими основними рисами, зокрема й від звичайних західних аналогів: 
• доступністю в ціні; 
• простотою конструкції для забезпечення високої надійності тепло- та 
водопостачання без необхідності частого обслуговування; 
• можливістю роботи без допоміжної електроенергії (при залежній схемі 
підключення); 
• наявністю типових рядів для легкого вибору комплектації та 
визначення кінцевої ціни; 
• різними модифікаціями для врахування місцевих умов та вимог; 
• значною компактністю та міцним корпусом, що надійно закривається, 
для встановлення, наприклад, у підвальних приміщеннях, які раніше 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 18 
 
використовувалися для елеваторних вузлів, на проміжних поверхах для віялових 
зон висотних будівель без додаткових будівельних робіт; 
• малою вагою — для встановлення без допоміжних пристроїв; 
• повною заводською готовністю для скорочення термінів збирання та 
встановлення на місці, для можливості приймання продукції замовником на складі 
та безпосереднього проведення оплати поставки. 
Сучасні ІТП, для максимального врахування місцевих умов, повинні 
включати наступні комплектуючі модулі та допускати їх дооснащення різними 
опціями (модифікації). 
Модуль підключення повинен містити сертифікований теплолічильник без 
механічних деталей для забезпечення точності та малого зносу, або ж вільне місце 
для його подальшого встановлення замовником чи тепловими мережами. 
Модуль опалення може бути з регульованим елеватором, при цьому можна 
відмовитися від теплообмінників, циркуляційних насосів, додаткових 
регулювальних вентилів, розширювальних баків тощо. 
Елеватор не споживає електроенергію на перекачування теплоносія. 
Переміщення регулювальної голки може здійснюватися за допомогою 
термостатичного або електричного приводу, з корекцією температури в 
подавальному трубопроводі за допомогою датчика зовнішньої температури. 
Модуль гарячого водопостачання, за можливості, має бути виконаний за 
двоступеневою схемою з розподілом потужності не менше ніж 60 / 40  % між 
ступенями та розрахунковими параметрами 5 / 55° C  при 70 / 30° C  для максимального 
використання енергоємності теплоносія в тепловій мережі. 
Регулятор ГВП має бути прямої дії для точної роботи без електроенергії. 
Паяний пластинчастий теплообмінник максимально здешевлює продукцію 
і надійно запобігає протіканню та витоку теплоносія в систему гарячого 
водопостачання та назовні. Як опція, може бути встановлений додатковий вузол 
для циркуляції гарячої води, з обмеженням температури зворотної води (з 
електроприводом або без нього), а також додатковий регулятор для захисту 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 19 
 
теплообмінника від кальцієвих відкладень у разі відсутності системи циркуляції 
гарячої води. 
У такому виконанні за допомогою ІТП можна створити сучасну систему 
теплопостачання з урахуванням її історичного розвитку, розумно застосовуючи до 
місцевих умов передові досягнення опалювальної техніки. 
Нижче на рисунку 1.8 представлено будову термоелектричного генератора. 
 
Рисунок 1.8 — Будова термоелектричного генератора 
 
Основні функції автоматизованого теплового пункту: 
• приєднання будівлі до джерела теплопостачання; 
• перетворення параметрів теплової енергії (тиск, температура), що 
надходить від джерела, з метою забезпечення безпечного користування тепловою 
енергією в системах опалення, припливної вентиляції, гарячого водопостачання; 
• захист систем опалення, вентиляції та ГВП від надходження 
забруднень із теплової мережі; 
• захист теплової мережі від надходження забруднень із систем 
опалення, вентиляції та ГВП; 
• вимірювання та облік споживання теплової енергії теплоносія та 
водопровідної води; 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 20 
 
• управління температурою опалення та вентиляції з урахуванням: 
o зовнішньої температури та динаміки її зміни; 
o фактичної температури в приміщеннях; 
o змін температурного режиму залежно від часу доби; 
o необхідних обмежень залежно від характеристик джерела тепла; 
• забезпечення циркуляції теплоносія в системі опалення та вентиляції; 
• захист зазначених систем від перевищення тиску та температури понад 
допустимі норми; 
• вимірювання та контроль параметрів теплоносія, що надходить у 
системи опалення та вентиляції і повертається з цих систем у теплову мережу 
джерела; 
• приготування ГВП, у тому числі: 
o підтримання сталості температури ГВП у межах санітарних норм за 
рахунок зміни коефіцієнта змішування у відкритих системах теплопостачання; 
o підтримання сталості температури ГВП у межах санітарних норм за 
рахунок зміни витрати теплоносія першого контуру в теплообмінних апаратах у 
закритих системах теплопостачання; 
o забезпечення циркуляції в мережах споживачів з метою запобігання 
непродуктивним скиданням теплоносія після перерв у користуванні ГВП, а також 
з метою зниження відкладень у теплообмінних апаратах у разі їх застосування; 
• захист користувачів від перевищення величини параметрів теплоносія 
понад допустимі норми. Захист від можливих гідроударів; 
• дистанційний контроль споживання теплової енергії, теплоносія та 
водопровідної води. 
Як видно з наведеного вище списку необхідних функцій теплового пункту, 
якісно їх виконати можливо тільки із застосуванням засобів автоматизації [7]. 
 
  
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 21 
 
2. Обґрунтування технічного завдання 
 
Головною метою дипломного проєкту є розробка автоматизованої системи 
керування тепловим пунктом для оптимізації процесів розподілу теплової енергії 
та зниження теплових втрат, які є суттєвим недоліком існуючих централізованих 
розподільчих мереж. Оскільки існують проблеми із впровадженням систем 
моніторингу через недовгостроковість звичайних джерел живлення та ризик 
пошкодження джерел безперебійного живлення в умовах високої вологості, 
технічним завданням передбачено застосування термоелектричних генераторів. 
Використання ТЕГ дозволить забезпечити повну автономність системи 
вимірювання та керування шляхом прямого перетворення перепаду температур в 
електричну енергію, гарантуючи надійність без використання рухомих частин.  
Основою керуючого комплексу є розробка контуру автоматичного 
регулювання витрати теплоносія, що реалізується на базі П-регулятора, який 
формує керуючий сигнал на тиристорний перетворювач та електродвигун. Для 
забезпечення точного контролю параметрів теплоносія вимірювальний канал 
повинен базуватися на використанні первинного перетворювача температури типу 
ДТПS21 у корундовому чохлі, що забезпечує зносостійкість та стійкість до корозії. 
У якості вторинного приладу необхідно застосувати перетворювач сигналів НПСІ-
ТП для мінімізації сумарної похибки вимірювального каналу.  
Для організації диспетчеризації та дистанційного контролю передбачається 
розробка системи верхнього рівня на базі SCADA. Графічний інтерфейс системи 
має забезпечувати візуалізацію основних технологічних параметрів теплового 
пункту (тиск, температура теплоносія, витрата), можливість перемикання між 
ручним та автоматичним режимами управління клапанами, а також ведення 
журналу подій для своєчасного сповіщення оператора про попереджувальні та 
аварійні ситуації. Реалізація зазначеного комплексу завдань дозволить створити 
сучасну, автономну та надійну систему теплопостачання, адаптовану до місцевих 
умов експлуатації 
  
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 22 
 
3. Розробка структурної та принципової схеми системи 
 
 
3.1  Розробка структурної схеми 
У теорії автоматичного керування (ТАК), яка є фундаментальною 
дисципліною для спеціальності «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані 
технології», структурна схема є однією з ключових форм математичного опису 
динамічних систем. Вона являє собою графічне відображення математичної моделі, 
де кожен фізичний елемент або група елементів реальної системи замінюється 
відповідною динамічною ланкою. 
Основна мета розробки такої схеми в рамках даного дипломного проекту — 
перейти від фізичної реалізації обладнання до абстрактної моделі, яка дозволить 
проаналізувати стійкість, якість регулювання та визначити оптимальні 
налаштування регулятора для забезпечення заданого режиму роботи теплового 
пункту. 
Структурна схема не відображає фізичну природу елементів (електричну, 
гідравлічну чи механічну), а натомість чітко показує: 
• Логіку проходження сигналів: Напрямок поширення інформації та впливів 
від входу до виходу системи. 
• Математичне перетворення: Яким чином кожен елемент змінює вхідний 
сигнал у часі (динаміка) та за величиною (статичний коефіцієнт підсилення). 
• Взаємозв'язки: Як окремі ланки впливають одна на одну, включаючи прямі 
зв'язки та кола зворотного зв'язку. 
Елементами такої схеми є типові динамічні ланки, які описуються 
диференціальними рівняннями або, в операторній формі, передавальними 
функціями (W ( p) ). Побудова структурної схеми є необхідним етапом перед етапом 
аналізу стійкості САР (наприклад, за критерієм Гурвіца), який виконується в 
подальших розділах роботи. 
 
 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 23 
 
Ідентифікація функціональних блоків контуру регулювання 
Для ефективного регулювання витрати води в тепловому пункті, що 
живиться від автономних джерел (ТЕГ), необхідно реалізувати замкнутий контур 
регулювання з від’ємним зворотним зв’язком. Аналіз технологічного процесу та 
обраного обладнання дозволяє виділити наступні ключові функціональні блоки, які 
повинні бути відображені на структурній схемі: 
1. Задавач (Пристрій завдання): Цей елемент формує еталонний сигнал ( g(t) ), 
який відповідає бажаному значенню витрати води. Його роль може 
виконувати або інтерфейс оператора (SCADA), або програмний алгоритм 
вищого рівня керування. 
2. Суматор (Елемент порівняння): Фундаментальний елемент будь-якої 
замкнутої САР. Він виконує математичну операцію віднімання сигналу 
реальної витрати, що надходить від датчика, від заданого значення. 
Результатом є сигнал помилки або похибки регулювання ((t) ). 
3. Регулюючий блок (Регулятор): Мозок системи. Він приймає сигнал помилки 
і на основі закладеного в нього закону регулювання (в даному випадку — 
пропорційного) формує керуючий сигнал (u(t) ). Динаміка цього блоку в цій 
роботі моделюється як аперіодична ланка першого порядку через 
інерційність процесів обробки сигналів та формування команд. 
4. Виконавчий пристрій (Електропривод): Цей комплекс перетворює 
низькопотужний керуючий сигнал регулятора в потужний вплив на об'єкт. 
Його динаміка є критичною для всієї системи і складається з двох основних 
підсистем: 
o Тиристорний перетворювач частоти (ТП): Енергетичний інтерфейс, 
який регулює напругу та частоту живлення електродвигуна, тим самим 
змінюючи швидкість його обертання. Саме цей блок споживає енергію, 
генеровану ТЕГ. Його динаміка описується як інерційна ланка через 
наявність фільтрів та час реакції схем керування. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 24 
 
o Електродвигун (ЕД): Перетворює електричну енергію в механічну 
енергію обертання вала насоса. Інерційність цього блоку обумовлена 
механічною інерцією ротора та електромагнітними процесами в 
обмотках, що також дозволяє моделювати його як аперіодичну ланку. 
5. Об'єкт регулювання (Гідравлічна мережа та Насос): Насос, що приводиться в 
дію електродвигуном, створює потік рідини. Кінцевим виходом об'єкта є 
реальна витрата ( y(t) ). Динаміка гідравлічних процесів часто об'єднується з 
динамікою електроприводу для спрощення моделі на етапі структурного 
синтезу. 
6. Ланка зворотного зв'язку (Датчик витрати): Витратомір вимірює реальне 
значення витрати та перетворює його в уніфікований електричний сигнал, 
придатний для порівняння на суматорі. Його динаміка приймається 
безінерційною (підсилювальною ланкою) через те, що швидкість реакції 
сучасних датчиків набагато вища за динаміку механічних та гідравлічних 
процесів у системі. 
На основі ідентифікованих функціональних блоків та їх взаємозв'язків 
формується замкнута структурна схема (див. рис. 3.1). На схемі блоки з’єднуються 
стрілками, які вказують на напрямок поширення сигналів в операторній формі (
p = d / dt ). 
 
Рисунок 3.1 — Структурна схема 
 
 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 25 
 
3.2 Розробка схеми електричної принципової системи автоматизації 
 
Схема електрична принципова (СЕП) є основним технічним документом, 
який визначає повний склад електричних елементів, апаратів та пристроїв системи 
автоматизації теплового пункту, а також усі електричні зв'язки між ними. Побудова 
принципової схеми є важливим кроком реалізації комп'ютерно-інтегрованої 
системи керування, оскільки вона координує взаємодію інформаційних каналів 
контролерного обладнання із силовими колами та первинними перетворювачами.  
Основними завданнями при розробці принципової схеми автоматизації 
автономного теплового пункту є: 
• Забезпечення надійного та безперебійного розподілу електричної енергії від 
автономного джерела (термоелектричного генератора) до елементів 
керування та індикації.  
• Організація вимірювальних каналів аналогових сигналів від первинних 
датчиків температури та витрати з їх подальшим нормуванням та введенням 
у модулі ПЛК.  
• Побудова надійних схем дискретного керування виконавчими механізмами 
(клапанами, засувками) та електроприводом насосної установки.  
• Забезпечення умов безпечної експлуатації обладнання, захисту від коротких 
замикань, перевантажень та кавітаційних явищ.  
Особливістю проектованої системи є використання енергії 
термоелектричних генераторів (ТЕГ) на базі елементів Пельтьє, які працюють за 
рахунок перепаду температур теплоносія. Генерована ТЕГ напруга постійного 
струму через спеціалізований блок стабілізації подається на модуль блока 
живлення Siemens SIMATIC PM 1207. Цей блок здійснює перетворення та 
фільтрацію напруги для отримання стабілізованих 24 В постійного струму ( = 24 B
), що є стандартом для живлення логічних кіл автоматики.  
Від лінії = 24 B отримують живлення: 
1. Центральний процесор ПЛК Siemens SIMATIC CPU 1217C.  
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 26 
 
2. Модуль введення-виведення дискретних сигналів SM 1223 та модуль 
аналогових сигналів SM 1234.  
3. Графічна сенсорна панель оператора Siemens SIMATIC Basic Panel.  
4. Схема живлення нормуючих перетворювачів струмових петель.  
Силова трифазна мережа змінного струму ~ 380 / 220 B  використовується для 
живлення асинхронного електродвигуна насоса типу 5В14МА4УЗ потужністю 5.5 
кВт. Керування цим двигуном здійснюється за допомогою частотного 
перетворювача Altivar 32 (ATV32HU55N4). У принциповій схемі передбачено 
захист силового кола ЧРП за допомогою автоматичного вимикача та магнітного 
пускача для можливості повного аварійного знеструмлення за командою від кіл 
безпеки ПЛК.  
Аналогова частина схеми включає два основні вимірювальні контури, що 
працюють за стандартом струмової петлі 4–20 мА:  
1. Контур вимірювання температури: Первинним вимірювальним 
перетворювачем є платинородий-платинова термопара типу ДТПS021 (клас 
допуска 2). Оскільки ЕРС термопари є дуже малою і чутливою до завад, у 
схемі застосовано нормуючий перетворювач. Він встановлюється поблизу 
датчика і перетворює сигнал термопари в уніфікований струмовий сигнал 4–
20 мА, який підключається до аналогового входу модуля SM 1234.  
2. Контур вимірювання витрати: Витратомір, встановлений на трубопроводі, за 
допомогою безинерційного підсилювального елемента формує вихідний 
струм 4–20 мА пропорційно до поточної витрати води в системі. Цей сигнал 
подається на другий диференціальний аналоговий вхід модуля аналогового 
введення ПЛК.  
Для захисту аналогових кіл від електромагнітних завад, що створюються 
роботою частотного перетворювача, всі сигнальні кабелі контурів 4–20 мА 
виконуються екранованими, а їхні екрани заземлюються в одній точці на шині щита 
автоматики. 
Дискретні кола схеми принципової розділені на кола інформаційного 
введення стану системи та кола вихідного керування:  
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 27 
 
• Дискретне введення: До вхідних каналів модуля SM 1223 підключаються сухі 
контакти реле контролю фаз, сигналізатори критичного тиску в мережі 
(датчики сухого ходу насоса) та контакти стану автоматів захисту. Також 
сюди надходять сигнали квитування аварій та вибору режиму керування 
("Ручний/Автомат") з фізичного поста керування.  
• Дискретне виведення: Вихідні канали ПЛК типу "транзисторний вихід" через 
проміжні реле Westmister (напруга котушки =24 В) керують виконавчими 
механізмами. Зокрема, реле здійснюють комутацію кіл живлення 
електроприводу регулюючого клапана (КЗР) 254945п, забезпечуючи його 
відкриття або закриття за алгоритмом П-регулятора. Окремі релейні контакти 
задіяні в схемі дистанційного пуску/зупину (DI-канали) частотного 
перетворювача Altivar 32.  
Інформаційна взаємодія між компонентами системи автоматизації 
здійснюється за допомогою промислових мереж та інтерфейсів. Зв’язок між 
центральним процесором CPU 1217C та панеллю оператора (HMI) реалізовано 
через інтерфейс Industrial Ethernet (протокол Profinet). Частотний перетворювач 
Altivar 32 інтегрується в загальну систему через послідовний інтерфейс RS-485 
(протокол Modbus RTU), що дозволяє зчитувати поточні параметри струму, 
частоти та коди помилок двигуна без прокладання додаткових аналогових ліній.  
Для оперативного візуального сповіщення персоналу безпосередньо на 
дверцятах шафи автоматики передбачено світлодіодні індикатори (арматуру 
сигнальну): "Мережа ТЕГ", "Робота насоса", "Аварія системи" та "Низький тиск". 
Кола живлення індикаторів аварії задіяні через розмикаючі контакти реле безпеки, 
що гарантує спрацьовування сигналізації навіть у разі програмного збою 
контролера.  
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 28 
 
 
Рисунок 3.2 — Схема електрична принципова 
 
 
3.3 Функціональна схема автоматизації 
Функціональна схема автоматизації — це технічний документ, що наочно 
показує функціонально-блокову схему вузлів автоматичного регулювання, 
управління та місце розташування її окремих елементів, приладів і засобів 
автоматизації. 
У дипломному проєкті розроблено функціональну схему автоматизованого 
управління тепловим режимом. 
Як бачимо, модернізована структура включає в себе контур теплоносія 
геліоустановки, а також 2 бойлери, які потрібні для нагрівання води; вони належать 
до типу непрямого нагріву та являють собою ємності, виготовлені з нержавіючої 
сталі в кожусі з високоефективною теплоізоляцією. 
Функціональну схему представлено на рисунку 3.3.  
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 29 
 
 
Рисунок 3.3 — Функціональна схема автоматизації теплового пункту 
 
  
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 30 
 
4 Розрахунок основних вузлів схеми 
 
 
4.1 Розрахунок регулятора витрати тепла 
 
Для контуру регулювання знадобляться такі елементи: 
• задатчик — для задання керуючого сигналу; 
• блок регулювання — реалізує закон регулювання; 
• тиристорний перетворювач — видає змінну напругу певної частоти; 
• електродвигун — перетворює електричну енергію в механічну; 
• витратомір — перетворює аналоговий сигнал в електричний. 
Передавальна функція тиристорного перетворювача та електродвигуна 
являє собою передавальну ланку першого порядку з відповідними коефіцієнтами. 
Тиристорний перетворювач.  
Час запізнювання: 
T = 1  2 +1  ,  
4 f m 4.1 
 
 
де f  — частота мережі; 
m  — кількість пульсацій за період. 
Коефіцієнт підсилення: 
 
k = E ,  
U 4.2 
 
де E  — максимальні значення випрямленої напруги; 
U  — напруга управління на вході перетворювача. 
Електродвигун. Час запізнювання: 
T = 1 ,  
ω ⋅ s′ 4.3 
ном
 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 31 
 
де ωном  — номінальна частота живильної напруги; 
s' — ковзання між ротором і статором. 
Коефіцієнт підсилення: 
 
k = 2M ,  
ωном ⋅ s′ 4.4 
 
де M  — момент двигуна. 
У якості регулятора візьмемо регулятор, що описується передавальною 
функцією першого порядку з коефіцієнтами Kб = 3 , Tб = 0, 4 с . 
Наведемо розраховані значення для тиристорного перетворювача та 
електроприводу: 
Kп = 4 , Tп = 0,01 с ; Kд = 1 , Tд = 0, 2 с . 
Витратомір опишемо як звичайний підсилювач, де коефіцієнт підсилення 
розраховується за формулою: 
k = b ,  
I 4.5 
 
де b — крутизна перетворення ( 2,8 −14,2 мА ⋅  м3 / год ); 
I — струм аналогового сигналу ( 4 − 20 мА ). 
Передавальні функції ланок регулюючого блоку, тиристорного 
перетворювача та електродвигуна описуються у вигляді передавальної функції 
інерційної ланки першого порядку: 
W ( p) = k .  
(Tp +1) 4.6 
 
W ( p) = k.  4.7 
 
Представимо функціональну схему на рисунку 3.1. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 32 
 
 
Рисунок 4.1 — Функціональна схема САР витрати води 
Підставивши коефіцієнти у формули, отримаємо: 
 
Wб ( p) = 3 ,  
(1+ 0, 4 p)
Wп ( p) = 4 ,  
(1+ 0,01p)
Wд ( p) = 1 ,  
(1+ 0, 2 p)
Wт ( p) = 0,7.  
Тепер побудуємо структурну схему САР (рисунок 3.2). 
 
Рисунок 4.2 — Структурна схема САР витрати води 
 
Статичні та перехідні характеристики САР наведені на рисунках 4.3–4.5. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 33 
 
 
Рисунок 4.3 — Статична характеристика РБ 
 
 
Рисунок 4.4 — Статична характеристика ТП 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 34 
 
 
Рисунок 4.5 — Статична характеристика ЕД 
Перехідні характеристики для інерційних ланок (регулюючий блок, 
тиристорний перетворювач, електродвигун) описуються в загальному вигляді: 
− t
h(t) = k(1− e T ),  4.8 
для без інерційної ланки (тахогенератор): 
h(t) = K .  
Перехідні характеристики наведені на рисунках 4.6–4.9. 
 
 
Рисунок 4.6 — Перехідна характеристика РБ 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 35 
 
 
Рисунок 4.7 — Перехідна характеристика ТП 
 
Рисунок 4.8 — Перехідна характеристика ЕД 
 
Рисунок 4.9 — Ідеалізована перехідна характеристика 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 36 
 
 
Знайдемо характеристичне рівняння та перевіримо необхідну умову 
стійкості САР. 
Запишемо загальну передавальну функцію для заданої САР: 
 
W = Wб ( p)Wп ( p)Wд ( p)
замкнутої .  
1+Wб ( p)Wп ( p)Wд ( p)Wт ( p) 4.9 
 
3 × 4 × 1
W = 1+ 0, 4 p 1+ 0,01p 1+ 0, 2 p
замкнутої 3 4 0,7 = 12 .  
1+ × × (1+ 0, 4 p)(1+ 0,01p)(1+ 0, 2 p) + 8, 4
1+ 0, 4 p 1+ 0,01p 1+ 0,01p
Прирівняємо знаменник до нуля та розкриємо дужки: 
 
(1+ 0, 4 p)(1+ 0,01p)(1+ 0, 2 p) + 8, 4 = 0,  
 
0,0008p3 + 0,085 p2 + 0,61p + 9,4 = 0. 
Отже, коефіцієнти характеристичного рівняння наступні:  
a0 = 0,0008 , a1 = 0,085 , a2 = 0,61 , a3 = 9,4 . 
Усі коефіцієнти характеристичного рівняння додатні, отже, необхідна умова 
стійкості виконується, і система може бути стійкою. 
Стійкість системи за критерієм Гурвіца 
Критерій Гурвіца для систем 3-го порядку записується таким чином: 
a1a2 > a0a3  
Підставивши значення коефіцієнтів, отримаємо: 
0,05185 − 0,00752 > 0  
Нерівність є правильною, отже, достатня умова виконується і можна 
сказати, що САР стійка. 
Визначимо значення критичного коефіцієнта підсилення САР. Прирівняємо 
критерій Гурвіца, замінивши вираз для коефіцієнта a3 = (1+ kгр ) : 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 37 
 
a a = a (1+ k ) k = a1a
1 2 0 гр  2
гр −1 = 64.  
a0
 
 
4.2 Оцінка сумарної похибки вимірювального каналу температури води 
 
Структурна схема каналу вимірювання температури наведена на рисунку 4.10. 
 
 
Рисунок 4.10 — Структурна схема ВК 
 
Вимірюваним параметром є температура повітряного середовища поблизу 
та всередині теплового пункту, а також води, що тече в трубах; діапазон 
вимірювання температури від −50 до 450° C . За Tном  будемо брати 450° C  з довірчою 
ймовірністю P = 0,95 , первинний прилад і вторинний перетворювач слабко 
корельовані. 
У якості первинного перетворювача виступає термопара типу ДТПS21 
(платина 10 % родій / платина). Датчик має такі переваги: 
• застосовується для вимірювання високих температур до 1300° C ; 
• можливе короткочасне застосування при температурі до 1600°C ; 
• можливе застосування в окиснювальній атмосфері; 
• висока міцність і твердість корундового чохла; 
• висока теплопровідність корундового чохла (співставна з теплопровідністю 
сталі 12Х18Н10Т); 
• зносостійкість, у т.ч. на високих температурах; 
• висока корозійна стійкість, у т.ч. на високих температурах. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 38 
 
З опису типу засобу вимірювальної техніки отримуємо такі характеристики, 
наведені в таблиці 4.1. 
Таблиця 4.1 — Технічні характеристики 
Характеристика Значення 
Номінальна статична ТПП(S) 
характеристика 
Робочий діапазон вимірюваних 0...+1300°C  
температур 
Клас допуску 2 
Показник теплової інерції Не більше 5~с для 
ДТПS021 
Не більше 50~с для ДТПS145 
Не більше 90~с для 
ДТПS155 
Матеріал захисної арматури Корунд 
CER795/12Х18Н10Т 
Межа допустимої основної зведеної 0,75 % 
похибки, % 
У якості вторинного приладу виступає перетворювач сигналів НПСІ-ТП. З 
паспорта приладу наведемо необхідні для розрахунку технічні характеристики. 
Таблиця 4.2 — Вторинний перетворювач 
Тип вхідного Діапазон Межі допустимої 
сигналу перетворення основної зведеної похибки 
платина-10 % 0...+1300°C  0,15 % 
родій / платина ПП (S) 
Розрахуємо значення сумарної похибки каналу вимірювання температури. 
Знаючи зведені похибки приладів, знайдемо абсолютні похибки приладів 
за формулою: 
δ = Δ ⋅100%,  
X 4.10
N
Δ = δ ⋅ X N ,  
100% 4.11
 
Δ — абсолютна похибка; 
X N  — нормувальне значення, у такому випадку шкала вимірювання. 
Для первинного приладу: 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 39 
 
Δ = δ ⋅ X N = 0,75 ⋅ 450
1 = 3,75°C.  
100% 100
Для вторинного перетворювача: 
Δ = δ ⋅ X N = 0,15 ⋅ 450 °
2 = 0,67 C. 
100% 100
Далі знаходимо середнє квадратичне відхилення (СКВ) абсолютної похибки 
приладів за формулою: 
σ[Δ] = Δ .  
k 4.12
 
Для первинного перетворювача: 
σ [Δ1] = Δ1 = 3,75 = 2,629°C.  
k 3
Для вторинного перетворювача: 
σ [Δ2 ] = Δ2 = 0,67 = 0,394°C.  
k 3
Використовуючи отримане σ [Δ] , подамо його у відносному вигляді за 
формулою: 
σ [δ ] = σ [Δ] ⋅100%,  
X 4.13  
 
де X — номінальне значення вимірюваної температури, у нашому випадку 
під ним будемо мати на увазі 450° C . 
Для первинного перетворювача: 
σ [δ ] = 2,629 ⋅100
1 = 0,584%. 
450
Для вторинного перетворювача: 
σ [δ ] = 0,394 ⋅100
2 = 0,087%.  
450
Згідно з теорією ймовірностей, СКВ суми похибок визначається виразом: 
 
σ[δΣ ] = σ 2[δ1]+ 2ρσ[δ1]σ[δ2 ]+σ 2[δ2 ],  4.14
 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 40 
 
де p - коефіцієнт кореляції, при слабко корельованих приладах дорівнює 
нулюσ[δΣ ] = 0,584 + 0,087 = 0,819%. 
Довірчий інтервал, у якому з імовірністю P = 0,95  знаходиться сумарна 
відносна похибка ВК: 
δΣ = k ⋅σ[δΣ ],  4.15  
 
де k — квантильний множник, за k[0,95;50] = 2,01. 
δΣ = 2,01⋅0,819 =1,64%.  
Сумарна абсолютна похибка вимірювального каналу обчислюється за 
формулою: 
Δ TВК
ВК = ⋅δ
100% ВК .  4.16  
 
Δ = 450 ⋅1,64%
ВК = 7,38°C.  
100%
Згідно з правилами округлення подамо результат: 
X = (450 ± 7,4)°C; P = 0,95. 
 
 
 
  
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 41 
 
5. Спеціальна частина 
 
 
5.1 Розробка системи управління та моніторингу теплового пункту в 
SCADA 
 
SCADA-система призначена для управління та контролю за станом групи 
металургійних печей. Головне вікно забезпечує швидку навігацію між вікнами. 
Зображення теплового пункту подано нижче на рисунку 5.1. 
 
Рисунок 5.1 — Головне вікно візуалізації 
 
Усі мнемосхеми печей є ідентичними. На них відображаються основні 
технологічні параметри, обладнання та виконавчі механізми. 
Також можна перемикатися між ручним та автоматичним режимами, що 
стосується управління клапанами. 
Наявні кнопки перемикання на вікна «Журнал» (рисунок 5.3) та «Тренд» 
(рисунок 5.4), а також у збільшеному вигляді на рисунку 5.5. 
Вікно «Журнал» є спільним для всієї системи візуалізації, у «Журналі» 
реєструються всі події, включаючи попередження та аварійні повідомлення. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 42 
 
Вікно «Тренд» є окремим для кожної печі. У «Тренді» будується графік 
сумарної витрати природного газу залежно від часу та температури рідкої ванни 
залежно від часу (рисунок 5.2). 
 
Рисунок 5.2 — Вікно змін 
 
Рисунок 5.3 — Вікно «Журнал»  
 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 43 
 
 
Рисунок 5.5 — Графік температури від часу (в годинах) 
Повідомлення типу «попередження» та «аварія» виводяться в діалоговому 
вікні, щоб оператор не пропустив їх (рисунок 5.6). 
 
Рисунок 5.6 — Діалогове вікно 
Блок-схема програми наведена нижче на рисунках 5.7–5.14. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 44 
 
 
Рисунок 5.7 — Блок-схема програми 
 
Рисунок 5.8 — Блок-схема програми 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 45 
 
 
Рисунок 5.9 — Перевірка кіл безпеки та тисків повітря і газокомпресора 
 
 
Рисунок 5.10 — Дозвіл на пуск 
 
 
Рисунок 5.11 — Ручний або автоматичний режим 
 
Рисунок 5.12 — Температура рідкої ванни 
 
 
Рисунок 5.13 — Управління засувками газу та повітря 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 46 
 
 
Рисунок 5.14 — Очікування вивантаження та нового циклу 
 
 
5.2 Соціально-економічні та етико-екологічні аспекти прийняття 
технічних рішень 
 
Розробка та впровадження автоматизованої системи керування тепловим 
пунктом (АСК ТП) є комплексним інженерним завданням, ефективність якого 
визначається не лише технічними показниками надійності та точності 
регулювання, але й широким спектром соціально-економічних та етико-
екологічних факторів. Сучасна парадигма інженерної діяльності вимагає оцінки 
будь-якого проекту з точки зору сталого розвитку, ресурсозбереження та безпеки 
життєдіяльності людини. В умовах постійного зростання вартості первинних 
енергоносіїв та посилення вимог до екологічної безпеки, модернізація систем 
теплопостачання набуває статусу критично важливого національного пріоритету. 
Традиційні (ручні або напівавтоматичні) системи керування тепловими пунктами 
вже не здатні забезпечити необхідний рівень гнучкості та енергоефективності. 
Відповідно, прийняття рішення щодо автоматизації має бути обґрунтоване не лише 
законами теорії автоматичного керування, але й глибоким техніко-економічним 
аналізом, оцінкою соціального впливу на споживачів та розрахунком екологічних 
наслідків протягом усього життєвого циклу проєкту. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 47 
 
Соціальні аспекти та ергономіка експлуатації автоматизованих систем  
Впровадження засобів автоматизації в системах теплопостачання має 
яскраво виражений соціальний вплив, який можна розділити на дві основні 
категорії: вплив на споживачів теплової енергії та вплив на обслуговуючий 
персонал. Соціальний комфорт та здоров'я споживачів покращуються, оскільки 
забезпечення стабільного температурного режиму в приміщеннях безпосередньо 
впливає на здоров'я, працездатність та рівень комфорту людей. Традиційні системи 
часто призводять до так званих "перетопів" у весняно-осінній період, що змушує 
мешканців відкривати вікна, порушуючи мікроклімат і створюючи протяги, які є 
причиною респіраторних захворювань. Розроблена система автоматично 
компенсує добові коливання температури, створюючи оптимальний мікроклімат. 
Підтримка санітарних норм температури та вологості має прямий кореляційний 
зв'язок зі зниженням рівня захворюваності та підвищенням продуктивності праці 
(якщо тепловий пункт обслуговує громадські або офісні будівлі). 
Разом з тим, автоматизація та диспетчеризація теплового пункту 
трансформують характер праці обслуговуючого персоналу. Фізично важка, 
рутинна та потенційно небезпечна робота (ручне регулювання засувок, візуальний 
контроль манометрів) замінюється інтелектуальною працею оператора-
диспетчера, який керує процесом через HMI-панель або віддалений АРМ. Це 
значно знижує вплив шкідливих виробничих факторів на працівників (шум від 
насосного обладнання, висока температура в приміщенні теплопункту, ризик 
отримання опіків від теплоносія). Також впровадження ПЛК мінімізує людський 
фактор, оскільки виключає можливість помилок, пов'язаних із втомою, 
неуважністю або недостатньою кваліфікацією слюсарів-сантехніків. Це підвищує 
загальну соціальну безпеку об'єкта, унеможливлюючи аварійні ситуації через 
неправильне перемикання гідравлічних контурів. 
 
Економічне обґрунтування інженерного рішення  
Будь-яке інженерне рішення вимагає фінансового виправдання. 
Впровадження АСК ТП демонструє високу інвестиційну привабливість завдяки 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 48 
 
синергії збереження ресурсів та оптимізації операційних витрат. Структура 
капітальних інвестицій (CAPEX) включає початкові витрати на реалізацію проєкту, 
до яких відносяться закупівля програмованого логічного контролера (ПЛК), 
датчиків температури та тиску, регулювальних клапанів з електроприводами, 
частотних перетворювачів для мережевих насосів, шафи керування, а також 
витрати на монтаж та пусконалагоджувальні роботи. (Тут студенту необхідно 
вставити таблицю з кошторисом вашого обладнання: назва, кількість, ціна за 
одиницю, загальна сума) . 
Основний економічний ефект досягається за рахунок підвищення 
енергоефективності через алгоритми погодного регулювання. Датчики зовнішньої 
та внутрішньої температури в реальному часі передають дані на програмований 
логічний контролер (ПЛК), який коригує витрату теплоносія. Це дозволяє 
уникнути "перетопів" у періоди потепління та зменшити загальне споживання 
теплової енергії на 20–30%. Додатковий економічний ефект дає впровадження 
частотного регулювання приводів циркуляційних насосів, що дозволяє економити 
до 40% електричної енергії, що витрачається на їх роботу. 
Оптимізація операційних витрат (OPEX) відбувається завдяки системам 
самодіагностики та віддаленої диспетчеризації, що суттєво скорочують витрати на 
технічне обслуговування. Відпадає необхідність у постійному чергуванні 
персоналу на об'єкті; натомість запроваджується концепція обслуговування "за 
станом", коли ремонтна бригада виїжджає лише у разі фіксації системою 
передаварійних відхилень. Незважаючи на початкові капітальні витрати на 
закупівлю контролерів, регулювальних клапанів, датчиків та монтажні роботи, 
термін окупності таких систем зазвичай становить від 1 до 3 опалювальних сезонів 
завдяки суттєвому зниженню платежів за енергоносії. (Тут студенту необхідно 
навести розрахунок чистого дисконтованого доходу (NPV) та індексу 
рентабельності (PI), або хоча б формулу простого терміну окупності з 
підставленими цифрами зекономлених Гкал). 
 
 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 49 
 
Етико-екологічні аспекти розробки, експлуатації та утилізації  
Будь-яке втручання в енергетичну інфраструктуру несе екологічне 
навантаження та вимагає від розробника дотримання професійної етики. Для 
розробленої АСК ТП ці аспекти проявляються у наступному. Декарбонізація та 
зниження емісії забруднюючих речовин досягається тим, що економія теплової 
енергії на рівні кінцевого споживача (теплового пункту) призводить до 
пропорційного зниження спалювання первинних енергоносіїв (природного газу, 
вугілля, мазуту) на ТЕЦ чи в котельнях. Це, у свою чергу, безпосередньо зменшує 
викиди парникових газів (CO_2) та токсичних сполук (оксидів азоту та сірки) в 
атмосферу, сприяючи боротьбі з глобальним потеплінням. Таким чином, локальне 
технічне рішення робить внесок у виконання державою міжнародних зобов'язань 
(наприклад, Паризької кліматичної угоди). 
Важливим є також питання професійної етики та Safety First, адже 
теплопостачання є критично важливою системою життєзабезпечення, особливо в 
зимовий період. Етичний обов'язок розробника полягає у забезпеченні 
безвідмовності системи. У даному проєкті це вирішується шляхом використання 
надійної промислової елементної бази. Окрім цього, застосовується програмний 
захист від аварійних режимів (наприклад, захист системи від замерзання при 
зупинці циркуляційних насосів). Також реалізовано алгоритми автоматичного 
переходу на резервне обладнання та миттєвого сповіщення диспетчера про 
позаштатні ситуації. 
У сфері етики кібербезпеки, оскільки сучасні ПЛК підключені до мереж 
диспетчеризації (часто через Industrial IoT або GSM-канали), етичним обов'язком 
інженера-автоматизатора є забезпечення кіберстійкості системи. Несанкціоноване 
втручання в роботу теплового пункту може призвести до розморожування будівлі. 
Тому в проєкті мають бути передбачені багаторівневі системи паролів, VPN-
тунелювання для передачі даних та фізичне обмеження доступу до шафи 
керування. З огляду на екологію життєвого циклу (Life Cycle Assessment), на етапі 
проектування враховується проблема майбутньої утилізації електронних 
компонентів системи. Використане обладнання (ПЛК, датчики, частотні 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 50 
 
перетворювачі) повинно відповідати стандартам RoHS (Restriction of Hazardous 
Substances), що обмежують вміст свинцю, ртуті та інших небезпечних речовин, а 
після закінчення терміну експлуатації підлягати спеціалізованій переробці як 
електронні відходи. 
 
Висновки  
Запропоноване технічне рішення щодо автоматизації теплового пункту є не 
лише інженерно обґрунтованим, але й економічно вигідним, соціально 
відповідальним та екологічно доцільним. Воно відповідає сучасним вимогам 
сталого розвитку суспільства та принципам «зеленої» енергетики. Комплексний 
підхід до проєктування гарантує не лише технічну досконалість АСК ТП, але й 
безпечне, комфортне та екологічно чисте середовище для життєдіяльності людини, 
водночас забезпечуючи швидке повернення інвестованих коштів за рахунок 
високої енергоефективності. 
 
 
5.4 Охорона праці  
 
Аналіз умов праці, шкідливих та небезпечних факторів, які діють на 
дослідника, який працює в лабораторії 
Проектування та вдосконалення автоматизованої системи керування 
тепловим пунктом проводиться в лабораторному приміщенні, що повинно 
відповідати санітарно-гігієнічним нормам за розмірами, мікрокліматом, чистотою 
повітря, освітленням, кількістю робочих місць.  
Дослідницька лабораторія розташована на третьому поверсі 
п’ятиповерхового цегляного будинку. Приміщення лабораторії має прямокутну 
форму, що є найбільш доцільним з точки санітарно-гігієнічних норм на освітлення 
та природну вентиляцію. 
Розміри лабораторії: довжина 12 м, ширина 6 м, висота 3,5 м. Площа 
приміщення складає 72 м2, об’єм 252 м3. В лабораторії працює 6 робітників. Отже, 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 51 
 
на кожну людину приходиться площа – 12 м2, а об’єму приміщення 42 м3, що 
відповідає ДБН В.2.2.28-2010. Роботи, що проводяться у лабораторії, належать до 
категорії легких робіт Iа з енергозатратами до 172 Дж/с. Конструкція робочого 
місця працівника забезпечує оптимальне положення працюючого відповідно ДСТУ 
8604:2015. Висота робочої поверхні при цьому дорівнює 735 мм. Конструкція 
крісла працівника відповідає вимогам ДСТУ 7951:2015 та підбирається у 
відповідності зі зростом працівника. Лабораторія обладнана побутовими меблями. 
Згідно ДСН 3.3.6.042-99, окремо для двох періодів року, визначаємо 
оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості 
руху повітря для категорії важкості роботи Іб. При цьому враховуємо, що верхня і 
нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у залежності від 
того, постійне робоче місце чи непостійне. В нашому випадку – постійне. 
Для підтримки нормальної працездатності у приміщенні підтримується 
температура у зимовий час року 21 – 22 °С, а у літній 22 – 24 °С, відносна вологість 
повітря 40–60 %, швидкість руху повітря не більше 0,2 м/с, що відповідає ДСН 
3.3.6.042 - 99.  
Нормовані величини температури, відносної вологості і швидкості руху 
повітря в робочій зоні виробничого приміщення в холодний період року: 
- оптимальне значення температури 21-23°С; 
- допустиме значення температури 21-25°С; 
- оптимальне значення відносної вологості 40-60%; 
- оптимальне значення швидкості руху повітря 0,1м/с; 
- допустиме значення швидкості руху повітря ≤0,1 м/с. 
Нормовані величини температури, відносної вологості і швидкості руху 
повітря в робочій зоні виробничого приміщення в теплий період року: 
- оптимальне значення температури 23-25°С; 
- допустиме значення температури 22-28°С; 
- оптимальне значення відносної вологості 40-60%; 
- оптимальне значення швидкості руху повітря 0,1 м/с; 
- допустиме значення швидкості руху повітря 0,1-0,2 м/с. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 52 
 
У холодний час року система водяного опалення компенсує втрати тепла 
через будівельні конструкції, а також нагріває проникаюче у приміщення холодне 
повітря. Система опалення відповідає ДБН В.2.5.67-2013.  
Необхідний стан повітря забезпечується за допомогою природної вентиляції 
(зміна повітря проводиться через вікна, кватирки, двері) відповідно ДБН В.2.5.67-
2013. Джерел подразнюючих чи токсичних, горючих чи вибухонебезпечних 
речовин у лабораторії немає. Повітря робочої зони відповідає вимогам ДСТУ-Н Б 
А.3.2-1:2007. 
Освітлення лабораторії виконується двома способами: природним – через 
бокові вікна чи штучним, за допомогою люмінесцентних ламп. Штучне освітлення 
призначене для освітлення робочих місць у темний час доби, чи при недостатньому 
природному освітленні. У відповідності з ДБН В.2.5-28-2018 розряд зорової роботи 
працівника лабораторії – середньої точності. Найменший розмір об’єкту 
роздивляння 0,5-1 мм. Відповідно розряд та підрозряд зорової праці ΙΙ – В. Норма 
штучного освітлення Ен = 300 лк. Нормоване природне освітлення (КПО) ен = 1,8 %. 
Нормативний рівень природного освітлення забезпечується крізь 5 віконних 
отворів розміром 1,5⋅1,8 м. Нормативний рівень штучного освітлення 
підтримується за допомогою 15 світильників ЛПО-02 з люмінесцентними лампами 
ЛБ-65. 
Джерел підвищених рівнів шуму в лабораторії не існує. Рівні звукового 
тиску у лабораторії не перевищують допустимі згідно ДСН 3.3.6.037-99. Джерела 
вібрації, ультразвуку, інфразвуку у лабораторії відсутні.  
При проведенні робіт в лабораторії використовується різноманітна РЕА, що 
живиться від мережі напругою 230 В, 50 Гц. Приміщення лабораторії відноситься 
до категорії приміщень без підвищеної небезпеки ураження працівників 
електричним струмом. В лабораторії періодично проводиться перевірка справності 
електроустаткування. У ході роботи у лабораторії можуть утворюватися заряди 
статичної електрики, яка утворюється на поверхні діелектричних та 
напівпровідникових речовин, матеріалів виробів чи на ізольованих провідниках. 
Одним з основних засобів захисту від ураження електричним струмом чи зарядом 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 53 
 
статичної електрики повинна бути система захисного заземлення (згідно вимогам 
НАОП 1.4.32-2.94-78 «Заземлення. Загальні технічні вимоги. Конструкція і розміри 
елементів заземлення» та ДСТУ Б В.2.5-82:2016). Електричні кабелі і дроти 
ізольовані. Розетки і вимикачі винесені на розподільчий щиток з автоматичними 
вимикачами.  
Джерел іонізуючих випромінювань у лабораторії немає.  
У відповідності з ДСТУ Б В.1.1-38:2016 лабораторія відноситься до 
категорії В – пожежонебезпечне, тому що в ній є тверді горючі речовини і 
матеріали (папір, дерево, пластик) здатні тільки горіти, але не вибухати. 
Пожежонебезпечні зони приміщення лабораторії відносяться до класу П-IІа згідно 
ДНАОП 0.00-1.32-01. Лабораторія обладнана системою пожежної сигналізації з 
автоматичними оповіщувачами типа ИП-105 в кількості 8 шт. відповідно ДБН 
В.2.5.56-2014. Для гасіння пожежі в лабораторії існує порошковий вогнегасник ВП-
5у, який знаходиться у місці вільного доступу. В лабораторії біля виходу 
знаходиться план евакуації персоналу при пожежі. Час евакуації з будинку 
становить 1,25 хв. Ширина виходу з лабораторії на східцевий майданчик становить 
1,8 м, відповідно ДБН В.1.1.7-2016. 
За результатами аналізу умов праці в приміщенні лабораторії, можливо 
зробити висновок, що для забезпечення безпеки працюючих від ураження 
електричним струмом необхідне розробити систему захисного заземлення. 
 
Розрахунок системи захисного заземлення 
Захисним заземленням називається навмисне електричне з′єднання із 
землею металевих неструмопровідних частин, які можуть бути під напругою. 
Принцип дії захисного заземлення – зниження напруги між корпусом, який 
опинився під напругою, та землею до безпечного значення. Якщо корпус 
електрообладнання не заземлений і він опинився в контакті з фазою, то дотик до 
такого корпусу рівносильний дотику до фази. В цьому випадку струм, який 
проходить крізь людину може досягти небезпечних значень. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 54 
 
Заземлювальним пристроєм називають сукупність конструктивно 
об'єднаних заземлювальних провідників та заземлювача. Заземлювач - це 
провідник або сукупність електрично з'єднаних провідників, які перебувають у 
контакті із землею, або її еквівалентом.  
Складові частини заземлювальних пристроїв (заземлювачі, заземлювальні 
провідники, головні заземлювальні шини) повинні бути вибрані і змонтовані так, 
щоб: 
- надійно і довго служити для виконання вимог до захисту від ураження 
електричним струмом; 
- протікання через них струмів, що зумовлені замиканнями на землю, та 
струмів витоку не створювали небезпеки (термічної, термомеханічної, 
електромеханічної, ураження електричним струмом); 
 - забезпечити виконання вимог до заземлювальних пристроїв 
функціонального і (або) блискавкозахисного заземлення, якщо використовується 
спільна система заземлення. У цьому випадку, насамперед, повинні бути виконані 
вимоги до захисного заземлення. 
Визначати характеристики заземлювального пристрою слід з урахуванням 
конкретних умов експлуатації (зокрема, параметрів ґрунту і сезонних змін 
питомого опору шарів землі через висихання та промерзання ґрунту, що властиві 
для найбільш несприятливих погодних умов місцевості, в якій розміщений даний 
заземлювальний пристрій). 
Якщо при виконанні заземлювального пристрою застосовуються 
провідники із різних матеріалів, треба враховувати можливість електролітичної 
корозії. 
При спорудженні заземлювального пристрою можуть бути використані: 
а) природні заземлювачі: 
- металеві і залізобетонні конструкції будинків та споруд, які 
знаходяться в контакті із землею, в тому числі залізобетонні фундаменти, які мають 
гідроізоляційні покриття, в неагресивних, слабоагресивних та середньоагресивних 
середовищах; 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 55 
 
- свинцеві оболонки прокладених у землі кабелів, а також інші довговічні 
металеві покриття кабелів, з яких забезпечено стікання струму замикання у землю; 
- інші провідні частини, які розміщені в землі і забезпечують виконання 
вимог, наприклад, обсадні труби артезіанських колодязів, свердловин, шурфів; 
б) штучні заземлювачі: 
- стержні, штаби, профіль, канати тощо; 
- металеві ґратчасті конструкції, що укладаються у фундамент будинків та 
споруд під час будівництва (фундаментні заземлювачі). 
Заземлювач може вважатись таким, що відповідає вимогам захисного 
заземлення, тільки в разі неможливості повного або часткового його демонтажу 
(навіть тимчасового) без відома персоналу, який експлуатує електроустановку. 
Залізобетонна конструкція, наприклад, фундамент будинку або споруди, 
може розглядатися як провідна частина, що придатна до виконання функцій 
заземлювача захисного заземлення, якщо виконуються такі умови: 
- принаймні близько 50% вертикальних і горизонтальних стержнів сталевої 
арматури з'єднані між собою зваркою або надійно зв'язані дротом; 
- вертикальні стержні сталевої арматури з'єднані між собою зваркою або 
надійно зв'язані дротом; 
- забезпечена електрична безперервність з'єднань сталевої арматури 
кожного блоку збірного залізобетону з арматурою суміжних блоків; 
- сталева арматура залізобетону не є попередньо напруженою. 
У разі використання залізобетонного фундаменту будинку або споруди як 
природного заземлювача рекомендується шляхом зварювання з'єднувати в єдину 
систему сталеву арматуру фундаменту і елементи суміжних будівельних 
конструкцій будинку (споруди), такі як сталеву арматуру залізобетонних колон та 
металеві колони. 
 Не можуть розглядатися як заземлювачі такі провідні частини: 
- труби опалення, гарячого і холодного водопостачання, каналізації; 
- алюмінієві оболонки і броня кабелів. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 56 
 
Не допускається використовувати як заземлювачі труби горючих рідин і 
горючих або вибухонебезпечних газів та сумішей. 
Матеріал і розміри заземлювачів повинні забезпечувати стійкість 
заземлювачів до корозії і їх механічну міцність. 
Кількість заземлювачів, їх розміщення і габаритні показники повинні 
забезпечувати виконання вимог до опору заземлювального пристрою. 
Як штучні слід використовувати, як правило, заземлювачі із сталі (чорної, з 
цинковим чи мідним покриттям, нержавіючої) або міді. 
Розміри штучних заземлювачів повинні бути не меншими наведених у 
таблиці 5.1. 
Штучні заземлювачі слід застосовувати: 
-  у разі відсутності придатних для цілей заземлення природних 
заземлювачів; 
- як додаток до придатних для цілей заземлення природних заземлювачів, 
якщо останні не можуть забезпечити виконання вимоги до опору заземлювального 
пристрою, або для зниження до прийнятної величини густини струму, що протікає 
через них (наприклад, через арматуру залізобетонного фундаменту). 
У разі застосування штучних заземлювачів у місцях із великим питомим 
опором землі для забезпечення ефективності заземлювального пристрою можуть 
вживатися такі заходи: 
- занурення у землю вертикальних заземлювачів підвищеної довжини, якщо 
значення питомого опору нижніх шарів землі менше, ніж верхніх; 
- улаштування виносних заземлювачів, якщо поблизу електроустановки є 
місця із меншим питомим опором землі; 
- укладання у траншеї навколо горизонтальних заземлювачів, які розміщені 
у скельових структурах, вологого глинистого ґрунту з наступним трамбуванням і 
засипанням щебеню доверху траншеї; 
- застосування штучної обробки ґрунту з метою зниження його опору. 
 
 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 57 
 
Таблиця 5.1 - Мінімальні розміри штучних заземлювачів 
Характерист Мінімальні розміри 
Матеріал ика покриття 
Тип заземлювача 
заземлю-вача поверхні 
заземлювача Товщина 
Діаметр, Переріз, Товщи-
покриття
мм мм2 на, мм 
, мкм 
Круглий для глибокого 
16 - - - 
занурення 
Круглий для занурення 
поблизу від поверхні 10 - - - 
Сталь чорна Без покриття 
землі 
Прямокутна штаба - 100 4 - 
Профіль - 100 4 - 
Труба 32 - 3,5 - 
Круглий для глибокого 
16 - - 70 
Гарячеоцинк занурення 
Сталь з оване Круглий для занурення 
покриттям і покриття та поблизу від поверхні 10 - - 50 
нержа-віюча нержавіюча землі 
сталь сталь без Прямокутна штаба - 90 3 70 
покриття Профіль - 90 3 70 
Труба 25 - 2 55 
Електролізн
 Круглий для глибокого 
е мідне 14 - - 250 
 занурення 
покриття 
Круглий дріт для 
занурення поблизу від - 25 - - 
поверхні землі 
Мідь Без покриття 
Прямокутна штаба - 50 2 - 
Багатодрітний канат 1,8  25 - - 
Труба 20 - 2 - 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 58 
 
Траншеї для горизонтальних заземлювачів повинні заповнюватися 
однорідним ґрунтом, який не містить щебеню і будівельного сміття. 
По розташуванню заземлювачів відносно заземлених корпусів заземлення 
поділяють на виносне та контурне. 
Виносне заземлення.  Заземлювачі розташовують на деякому віддаленні від 
заземлює мого обладнання. Тому заземлені корпуса знаходяться зовні  поля 
розтікання струму на землі, і людина, яка доторкається до корпуса, попадає під 
повну напругу відносно землі. Виносне заземлення захищає тільки за рахунок 
малого опору заземлювача. 
Контурне заземлення. Заземлювачі розташовують по контуру навколо 
заземленого обладнання на невеликої відстані один від одного. Поля розтікання 
заземлювачів накладаються, і будь-яка точка поверхні ґрунту всередині контуру 
має значний потенціал. Внаслідок цього різниця потенціалів між точками, що 
знаходяться всередині контуру, знижується. 
Опір захисного заземлення в електроустановках напругою до 1000 В і 
потужністю понад 100 кВА не повинен перевищувати 4 Ом. Ця норма обумовлена 
величиною напруги, яка виникає між корпусом заземленого устаткування та 
землею у випадку пробою ізоляції, при якій струм, що проходить через людину, 
якщо вона доторкається до устаткування, є безпечним. Такою напругою замикання 
Uз прийнято вважати напругу до 42 В. 
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електро-установок 
захисне заземлення належить виконувати: при напрузі змінного струму 380 В і 
вище та 440 В і вище для постійного струму — у всіх електроустановках; при 
номінальних напругах змінного струму вище 42 В та постійного струму вище 110 
В - лише в електроустановках, що знаходяться в приміщеннях з підвищеною 
небезпекою, особливо небезпечних, а також у зовнішніх електроустановках; при 
будь-якій напрузі змінного та постійного струму - у вибухонебезпечних 
установках. 
Проведемо розрахунок системи захисного заземлення. Для визначення 
напруги дотику або кроку скористаємося наступними формулами: 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 59 
 
                          Uкр.гр  = Uдот.гр. = Іл.гр.⋅Rл  = 0,075 · 1000 = 75 В                 (5.1) 
де  Uдот.гр. – гранична напруга дотику, В; 
      Uкр.гр.  – гранична напруга кроку, В; 
      Іл.гр. = 0,075 А – граничний струм, який протікає через людину   
                                при тривалості дії 0,3 сек; 
      Rл = 1000 Ом – опір людини, Ом. 
Як розрахунковий опір заземлювача в однорідному ґрунті Rз (по методу 
коефіцієнта використовування електродів) по напрузі дотику і кроку вибирають 
менше значення, одержане при розрахунку по формулах: 
               Rз1 = Uдот.гр. / (Iз ⋅ α1 ⋅ α2) = 75 / (120 ⋅ 1 ⋅0,87) = 0,72 Ом ;           (5.2) 
Rз1 = Uкр.гр. / (Iз ⋅ β1 ⋅ β2) = 75 / (120 ⋅ 0,6 ⋅ 0,625) = 1,67 Ом  
де Iз = 120 А – розрахунковий струм замикання на землю; 
 α1, α2 – коефіцієнти напруги дотику; 
 β1, β2 - коефіцієнти напруги кроку. 
 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 60 
 
 
Рисунок 5.1 – Конструктивне виконання системи захисного заземлення 
 
Значення α1, β1 вибираються виходячи з типу заземлювача. Задаємося як тип 
заземлювача – груповий вертикальний. Стрижньові електроди, розташовані в ряд і 
сполучені смугою. Тоді α1=1, β1=0,6. 
Коефіцієнти α2, β2 визначаються з рівнянь: 
                   α2 = Rл / (Rл + 1,5 ⋅ ρр) = 1000/(1000 + 1,5 · 100) = 0,87            (7.3) 
β2 = Rл / (Rл + 6 ⋅ ρр) = 1000 / (1000 + 6 · 100) = 0,625 
де ρр = 100 Ом·м – розрахунковий питомий опір підстави (суглинок), на якій 
стоїть людина. 
З розрахованих двох значень Rз вибираємо якнайменше - Rз = 0,72 Ом. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 61 
 
Оскільки електроустановки  мають ізольовану нейтраль, то доцільно 
встановити виносні заземлювачі. Виносні заземлювачі складаються з вертикальних 
електродів, сполучені горизонтальними електродами. Оскільки будівля окремо 
стоячі то вони будуть розташовані на відстані близько 1 м від стіни будівлі. В 
результаті укладається горизонтальний електрод з вертикальними електродами. 
Корпуси заземлюємого устаткування приєднуватимуться до магістралей 
заземлення, прокладеної усередині будівлі, і приєднаної до заземлювача за 
допомогою заземлюючих пристроїв не менше ніж в двох місцях. 
Для розрахунку заземлювача скористаємося методом коефіцієнта 
використовування електродів. 
Визначаємо розрахунковий питомий опір землі, в якому будуть розміщені 
електроди заземлювача з урахуванням кліматичного коефіцієнта: 
                             ρ = ρр. · ψ = 100 · 1,5 = 150 Ом · м                                  (5.4) 
де ψ = 1,5 – розрахунковий кліматичний коефіцієнт землі.  
З врахуванням опору природних заземлювачів Rпр=15Ом, розрахунковий  
опір штучного заземлювача Rз буде дорівнювати: 
R
R = з1 ⋅ Rпр
з = 0,72 ⋅15 = 0,76 Ом                            (5.5) 
                               Rпр − Rз1 15 − 0,72
Як тип вертикального електроду вибираємо стрижневий електрод круглого 
перетину в землі. 
Визначаємо опір розтіканню струму одного заземлювача по формулі:
R ρ  2⋅l 1 4⋅t +l  150  2⋅4 1 4⋅2,6+4
в = ⋅ln + ⋅ln = ⋅ln + ⋅ln =39,5Ом
2·π·l  d 2 4⋅t −l  2·3,14·4  0,016 2 4⋅2,6−4  

  (5.6)
де d = 0,016 м – діаметр електроду; 
      l = 4 м – довжина електроду в землі; 
      t = t0 + l/2 = 0,6 + 4/2 = 2,6 м 
Визначимо необхідну кількість вертикальних електродів по формулі: 
                       n = Rв / (Rз.· ηв.) = 39,5 / (0,76 · 0,72) = 72,18 шт;                 (5.7) 
де ηв = 0,72 – коефіцієнт використовування вертикальних електродів. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 62 
 
Приймаємо найближче найбільше ціле значення n = 73 шт. 
Довжина горизонтального електроду, який використовується для зв'язку 
вертикальних електродів по контуру – L, м; визначимо по формулі: 
                        L = 1,05 · a · (n - 1) = 1,05 · 3 · (73 - 1) = 226,8 м                 (5.8) 
де а = 3 м – відстань між вертикальними електродами; 
     n = 73 шт – кількість вертикальних електродів. 
Опір розтікання струму горизонтального електроду – Rг. визначаємо по 
формулі: 
R = ρ ln 2·L  = 150 ln 2·226,8 
г.     = 2,02Ом ,              (5.9) 
               π ·L  b  3,14·226,8  0,03 
Еквівалентний опір протіканню струму штучного заземлювача визначається 
по формулі: 
R ·R 39,5·2,02
                  R шт = в г = = 0,58Ом
Rв·η г. + n ⋅ Rг·ηв. 39,5·0,8 + 73 ⋅ 2,02·0,72 ,    (5.10) 
де ηг = 0,8 - коефіцієнт використання горизонтального електроду. 
Нерівність Rшт < Rз  повністю виконується - 0,58 Ом < 0,76 Ом.  
Розрахунок проведено правильно. Система захисного заземлення надійно 
захистить працюючих  в лабораторії від ураження електричним струмом. 
 
  
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 63 
 
Висновок 
 
У кваліфікаційній роботі бакалавра вирішено актуальне інженерне завдання 
з розробки автоматизованої системи керування тепловим пунктом, спрямоване на 
оптимізацію розподілу теплової енергії та підвищення загальної 
енергоефективності об'єкта. На основі аналізу недоліків існуючих централізованих 
мереж обґрунтовано впровадження сучасних засобів автоматизації з підвищеним 
рівнем автономності.  
Важливою апаратною особливістю проєкту є інтеграція термоелектричних 
генераторів (ТЕГ), які перетворюють теплову енергію скидного теплоносія 
безпосередньо в електричну, забезпечуючи надійне живлення локальної 
електроніки без використання вразливих до вологості джерел безперебійного 
живлення. У рамках проєктування синтезовано систему автоматичного 
регулювання витрати теплоносія, для якої розраховано передавальні функції 
регулюючого блоку, тиристорного перетворювача та електродвигуна. 
Математичне моделювання та перевірка за критерієм Гурвіца повністю 
підтвердили стійкість розробленого контуру управління в розрахункових робочих 
діапазонах.  
Для гарантування точності вхідних даних спроєктовано вимірювальний 
канал температури на базі промислового первинного перетворювача ДТПS21 та 
перетворювача сигналів НПСІ-ТП. Виконаний детальниий метрологічний 
розрахунок довів, що сумарна похибка вимірювань залишається в межах 
технологічних допусків, що є критично важливим для коректного функціонування 
регулятора та загальної надійності системи.  
На верхньому рівні управління розроблено диспетчерську систему на базі 
SCADA, яка забезпечує повноцінний графічний людино-машинний інтерфейс. 
Система успішно реалізує візуалізацію мнемосхем теплового пункту, побудову 
трендів температурних режимів та витрат, а також ведення журналу тривог для 
оперативного реагування персоналу на позаштатні ситуації. У комплексі 
запропоновані рішення повністю відповідають сучасним вимогам до систем 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 64 
 
керування, дозволяють мінімізувати втрати тепла та суттєво знизити 
експлуатаційні витрати.  
 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 65 
 
Список використовуваної літератури 
 
 
1. Бойко В. І., Романенко В. Д. Системи управління базами даних та 
SCADA в енергетиці : навч. посібник. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024. 210 с. 
2. Гірник О. І., Ковальчук В. В. Охорона праці в галузі автоматизації та 
комп'ютерно-інтегрованих технологій : підручник. Львів : Видавництво Львівської 
політехніки, 2023. 256 с. 
3. Григор'єв О. М., Тарасенко М. В. Захисне заземлення та електробезпека 
в сучасних автоматизованих установках: вимоги та розрахунки. Електротехніка та 
електроенергетика. 2024. № 3. С. 88–96. 
4. ДБН В.2.5-67:2013. Опалення, вентиляція, кондиціонування. Зміна № 2 
(надано чинності у 2021 р.). Київ : Мінрегіон України, 2021. 24 с. 
5. Денисюк С. П., Коцар О. В. Підвищення енергоефективності систем 
теплопостачання на базі автоматизованих індивідуальних теплових пунктів. 
Енергетика: економіка, технології, екологія. 2022. № 1. С. 45–54. 
6. Дубовик В. Г., Грицюк Ю. І. Інформаційна безпека АСУ ТП та SCADA 
систем на об'єктах критичної інфраструктури. Кібербезпека: освіта, наука, техніка. 
2022. Т. 17, № 3. С. 101–112. 
7. Жученко А. І., Осипенко В. Д. Теорія автоматичного керування : 
підручник. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. 412 с. 
8. Зайцев І. В., Морозов О. О. Аналіз використання термоелектричних 
модулів Пельтьє для автономного живлення систем автоматики. Відновлювана 
енергетика. 2022. № 2. С. 55–62. 
9. Кондратенко І. П., Ращепкін А. П. Термоелектричні генератори в 
системах утилізації теплової енергії : монографія. Київ : Інститут електродинаміки 
НАН України, 2023. 178 с. 
10. Костюк О. С., Миколаєнко В. В. Оцінка похибок вимірювальних 
каналів в АСУ ТП з урахуванням електромагнітних завад від частотних 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 66 
 
перетворювачів. Вісник Харківського національного університету 
радіоелектроніки. 2023. № 2. С. 44–51. 
11. Кузьменко І. М., Петренко А. Б. Надійність та безпека комп'ютерно-
інтегрованих систем управління тепловими процесами. Наукові праці Вінницького 
національного технічного університету. 2021. № 2. С. 88–95. 
12. Кухарчук В. В., Кадук О. В. Вимірювальні перетворювачі температури 
в системах керування: похибки та їх компенсація. Оптико-електронні 
інформаційно-енергетичні технології. 2023. Т. 45, № 1. С. 67–75. 
13. Марченко А. А. Промислові контролери Siemens SIMATIC S7-1200: 
архітектура, програмування, застосування : навч. посібник. Одеса : ОНПУ, 2024. 
280 с. 
14. Мельников О. П., Сидоренко В. В. Комплексна автоматизація будівель: 
від індивідуального теплового пункту до "Розумного дому". Київ : Центр 
навчальної літератури, 2022. 340 с. 
15. Наконечний М. В., Швед О. В. Проєктування та розробка SCADA-
систем для промислових об'єктів у середовищі TIA Portal. Вісник Національного 
університету «Львівська політехніка». 2022. № 4. С. 112–119. 
16. Осадчий С. І., Зінченко В. Ю. Сучасні апаратно-програмні засоби 
систем автоматизації на базі ПЛК Siemens S7-1200 : навч. посіб. Кропивницький : 
ЦНТУ, 2021. 235 с. 
17. Офіційний посібник користувача Altivar 32. Програмування та 
налаштування перетворювачів частоти. Schneider Electric Україна, 2021. 312 с. 
URL: https://www.se.com/ua/uk/ (дата звернення: 15.05.2026). 
18. Павленко І. В., Москаленко В. О. Інтеграція систем моніторингу 
енергоспоживання у хмарні середовища на базі платформ промислового інтернету 
речей (IIoT). Штучний інтелект та промислова автоматика. 2025. № 1. С. 33–42. 
19. Панченко В. В., Якименко О. В. Ергономічне та екологічне 
обґрунтування інженерних рішень у проєктах автоматизації. Екологічна безпека та 
охорона праці. 2023. № 1. С. 22–29. 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 67 
 
20. Руденко М. П. Системи автоматичного регулювання витрати рідини: 
синтез та аналіз стійкості за критерієм Гурвіца. Автоматика та вимірювальна 
техніка. 2022. № 1. С. 60–67. 
21. Савченко О. В., Мельник О. О. Оптимізація режимів роботи насосних 
установок теплових пунктів з використанням частотно-регульованого 
електроприводу. Промислова електроенергетика та електротехніка. 2021. № 3. С. 
34–41. 
22. Ткаченко В. М., Ковбаса С. М. Синтез систем підпорядкованого 
регулювання координат електроприводів змінного струму. Технічна 
електродинаміка. 2021. № 4. С. 41–48. 
23. Філіппов В. А., Кононенко В. І. Розрахунок надійності та 
безвідмовності датчиків тиску і витрати в жорстких умовах експлуатації. 
Метрологія та прилади. 2022. № 5. С. 18–24. 
24. Черняк О. В., Литвин В. В. Математичне моделювання динамічних 
процесів у системах теплопостачання з розподіленими параметрами. Математичне 
та комп’ютерне моделювання. 2021. Вип. 21. С. 145–154. 
25. Шкрабець Ф. П., Остапчук О. А. Основи електроприводу. Керування 
асинхронними двигунами за допомогою перетворювачів частоти Schneider Electric 
: навч. посіб. Дніпро : НТУ «ДП», 2022. 190 с. 
  
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 68 
Ïîçíà÷åííÿ Íàéìåíóâàííÿ  Ïðèì³òêà 
1   Äîêóìåíòàö³ÿ çàãàëüíà    
2       
3   çàíîâî ðîçðîáëåíà    
4       
5 À1 ÐÑ23. 22335.026.001 Ý1 Ñõåìà åëåêòðè÷íà ñòðóêòóðíà 1   
6 À1 ÐÑ23. 22335.026.001 Ý3 Ñõåìà åëåêòðè÷íà ïðèíöèïîâà 1   
7 À4 ÐÑÀ23.22335.026.001ÏÇ Ïîÿñíþâàëüíà çàïèñêà    
8 À1 ÐÑ23. 22335.026.001 Ý2 Ñõåìà åëåêòðè÷íà ôóíêö³îíàëüíà 1   
9       
10   Äîêóìåíòàö³ÿ ³íøà    
11       
12   çàíîâî ðîçðîáëåíà    
13       
14       
15 À1 ÐÑ23. 22335.026.001 ÄÌ Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë 1    
16       
17 À1 ÐÑ23. 22335.026.001 ÄÌ1 Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë 1   
18       
19    1   
20       
21       
22       
23       
24       
22       
23       
24      
25       
26       
27       
     
     ÐÑ23. 22335.026.001 ÒÏ 
Çì. Àðêóø ¹ äîêóì. ϳäï. Äàòà 
Ðîçðîá. Ìóçèêà Â.Â.   ˳ò. Àðêóø Àðêóø³â 
Ïåðåâ. Ãàëü÷åíêî Â.ß   Àâòîìàòèçîâàíà ñèñòåìà êåðóâàííÿ  Ò   1 
    òåïëîâèì ïóíêòîì  
Í.Êîíòð. Òè÷êîâ Â.Â.   ³äîì³ñòü òåõí³÷íîãî ïðîºêòó ×ÄÒÓ  
Çàòâ.    
 
¹ ñòðîêè 
Ôîðìàò 
ʳë. ëèñò³â 
¹ åêç. 
 
 
 
 
 
Арк. 
РС23.22335.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 69 
ÐÑ23.22335.026.001 Å2
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Àâòîìàòèçîâàíà ñèñòåìà 
Ðîçðîá. Ìóçèêà Â.Â. êåðóâàííÿ òåïëîâèì ïóíêòîì 1:1
Ïåðåâ. Ãàëü÷åíêî Â.ß.
Ò.êîíòð. Ñõåìà åëåêòðè÷íà ôóíêö³îíàëüíà
Ãàëü÷åíêî Â.ß. Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òè÷êîâ Â.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑ23.22335.026.001 Å2
ÐÑ23.22335.026.001 Ý1
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà  Àâòîìàòèçîâàíà ñèñòåìà 
Ðîçðîá. Ìóçèêà Â.Â. êåðóâàííÿ òåïëîâèì ïóíêòîì Ò 1:1
Ïåðåâ. Ãàëü÷åíêî Â.ß.
Ò.êîíòð. Ñõåìà åëåêòðè÷íà ñòðóêòóðíà
Ãàëü÷åíêî Â.ß. Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òè÷êîâ Â.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑ23.22335.026.001 Ý1
ÐÑ23. 22335.026.001 ÄÌ 1
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà     Àâòîìàòèçîâàíà ñèñòåìà 
Ðîçðîá. Ìóçèêà Â.Â. êåðóâàííÿ òåïëîâèì ïóíêòîì 1:1
Ïåðåâ. Ãàëü÷åíêî Â.ß.
Ò.êîíòð. Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë
Ãàëü÷åíêî Â.ß. Àðê. Àðêóø³â
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òè÷êîâ Â.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑ23. 22335.026.001 ÄÌ 1
ÐÑ23.22335.026.001 ÅÇ
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Àâòîìàòèçîâàíà ñèñòåìà 
Ðîçðîá. Ìóçèêà Â.Â. êåðóâàííÿ òåïëîâèì ïóíêòîì 1:1
Ïåðåâ. Ãàëü÷åíêî Â.ß.
Ò.êîíòð. Ñõåìà åëåêòðè÷íà ïðèíöèïîâà
Ãàëü÷åíêî Â.ß. Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òè÷êîâ Â.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑ23.22335.026.001 ÅÇ
ÐÑ23. 22335.026.001 ÄÌ 
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà     Ìîäåëþâàííÿ ñèñòåìè
Ðîçðîá. Ìóçèêà Â.Â. 1:1
Ïåðåâ. Ãàëü÷åíêî Â.ß. Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë
Ò.êîíòð. Ãàëü÷åíêî Â.ß. Àðê. Àðêóø³â
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òè÷êîâ Â.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑ23. 22335.026.001 ÄÌ 
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Кафедра приладобудування, мехатроніки та комп’ютеризованих 
технологій
Музика Владислав Володимирович
автоматизована система керування тепловим пунктом
Кваліфікаційна робота бакалавра на здобуття освітнього ступеня бакалавра за
спеціальністю 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»за
освітньою програмою «151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані
технології»» з кваліфікацією бакалавра з Автоматизація та комп’ютерно-
інтегровані технології
Науковий керівник: 
Гальченко 
Володимир Якович, 
д.т.н., професор
Черкаси - 2026 1
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ 2
Присутність вібрацій може бути небезпечним і небажаним
явищем, що чинить згубний вплив і завдає значної шкоди
промисловій техніці. Тому віброконтроль і віброаналіз є найбільш
актуальними для запобігання руйнівним діям вібрації. У даний час
великого поширення набули інформаційно-вимірювальні системи
віброконтролю, моніторингу, діагностики та автоматичного керування
технологічними процесами.
Однак наразі системи, призначені для дослідження вібрацій, є або
простими приладами для вимірювання загального рівня вібрації, або
складними в експлуатації та дорогими вимірювально-аналітичними
комплексами. На підставі вищесказаного було висунуто ідею
створення простої та зручної в експлуатації системи, яка б складалася
з модульних технологій National Instruments, що дають змогу
здійснювати багатоканальну синхронну реєстрацію вхідних сигналів.
СХЕМА ЕЛЕКТРИЧНА СТРУКТУРНА 3
СХЕМА ЕЛЕКТРИЧНА ПРИНЦИПОВА 4
ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ 5
ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ 6
ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ 7
ВИСНОВКИ 8
В процесі виконання даної бакалаврської роботи було успішно 
розглянуто системи та способи вимірювання параметрів 
віброприскорень, а також було виявлено їхні переваги та недоліки. В 
результаті цього було сформульовано ідею розробки нової універсальної 
інформаційно-вимірювальної системи
Для перевірки її працездатності було проведено експеримент, в ході
якого було отримано необхідні характеристики, відповідно до вимог
технічного завдання. Це підтвердило працездатність розробленого
програмного забезпечення та відповідність системи всім поставленим
вимогам.
Отже, на основі проведеного дослідження та розробки можна зробити
висновок, що розроблене програмне забезпечення є працездатним, а
система повністю відповідає вимогам технічного завдання. Це означає,
що система здатна ефективно вимірювати параметри віброприскорень і
обробляти отримані дані, що відкриває широкі можливості для
використання її в різних галузях.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ 
ДОПОВІДЬ ЗАВЕРШЕНО
9
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
 
 
 
ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ 
СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКОВО-
ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ЧДТУ 
21–23 квітня 2026 року 
м. Черкаси 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2026 
 1 
УДК 001.891(063) Затверджено як електронне видання 
З-41 рішенням Оргкомітету конференції 
 
О Р Г К О М І Т Е Т 
Голова: Григор О. О., ректор ЧДТУ; 
Фауре Е. В., проректор з науково-дослідної роботи та міжнародних зв’язків ЧДТУ – 
заступник голови оргкомітету; 
Єгорова О. В., помічниця з наукової роботи декана факультету технологій, будівництва 
та раціонального природокористування  заступник голови оргкомітету; 
Захарова О. В., помічниця з наукової роботи декана факультету економіки та управління  
заступник голови оргкомітету; 
Тичков В. В., помічник з наукової роботи декана факультету електронних технологій, 
автотранспорту та машинобудування  заступник голови оргкомітету; 
Усик Л. М., помічниця з наукової роботи декана факультету гуманітарних технологій – 
заступник голови оргкомітету; 
Зубко І. А., помічник з наукової роботи декана факультету інформаційних технологій – 
заступник голови оргкомітету; 
Литвин О. В., начальник редакційно-видавничого відділу; 
Мельник І. В., провідний інженер відділу проєктів і програм. 
Відповідальний за випуск І. В. Мельник 
Адреса університету: 18006, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 460. 
 
 
 Збірник тез доповідей студентської науково-практичної конференції 
З-41 ЧДТУ: 21–23 квіт. 2026 р. м. Черкаси [Електронний ресурс] / [упоряд. : 
Єгорова О. В., Захарова О. В., Тичков В. В. та ін.] ; М-во освіти і науки 
України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2026. – 323 с. 
 
Пропоновані публікації відображають розмаїту тематику студентської науки ЧДТУ, 
свідчать про актуальність освітніх програм і реальні перспективи застосування набутих 
здобувачами освіти знань і навичок. У полі зору авторів – перспективні дослідження з цифрової 
трансформації, інноваційні продукти, технології і матеріали, на основі яких запропоновано 
власні розробки. Продовжується всебічне осмислення молоддю феномена сучасної російсько-
української війни, зокрема її безпекового та екологічного аспектів. Значна кількість розробок 
здобувачів вищої освіти зорієнтована на вирішення регіональних проблем в руслі Регіональної 
програми «Вчись, живи, працюй на Черкащині!». 
Для широкого кола читачів. 
 
Тексти у збірнику опубліковані на основі матеріалів, наданих авторами, які несуть повну 
відповідальність за зміст своїх публікацій, точність і коректність посилань, дотримання засад академічної 
доброчесності. Збережено стилістику оригіналів. Висловлені думки не обов’язково збігаються з позицією 
організаторів конференції. 
 
2 
 
З М І С Т 
 
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
І СИСТЕМ ................................................................................................................... 4 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ .............................................. 42 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ ............................................... 83 
ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ, БУДІВНИЦТВА 
ТА РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ .................................... 110 
ФАКУЛЬТЕТ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ, 
АВТОТРАНСПОРТУ ТА МАШИНОБУДУВАННЯ .......................................... 215 
 3 
overcome dependence on cloud services, enhance privacy, and ensure deep contextual 
perception of user behavior. 
The system features a three-tier structure: 
● Perception Layer: Utilizes machine vision (480p–720p video stream) and 
laser Time-of-Flight (ToF) sensors for the precise identification of human positioning 
and activity. 
● Computational Core: Operates on Edge Computing and Offline-First 
principles, processing data locally in isolated containers on a server (minimum 8 GB 
RAM) using a local database. 
● Hardware Layer: Provides adaptive environmental control through 
mechatronics. Dual-core microcontrollers (240 MHz) utilize integrated PID controllers 
to perform precision management of ventilation grilles and blinds for dynamic 
microclimate optimization. 
To enhance reliability, hardware power redundancy and a "graceful degradation" 
algorithm have been implemented. This algorithm automatically transfers control to 
local nodes or physical switches in the event of a central server failure. The proposed 
decentralized approach guarantees stable and proactive operation of the complex even 
under conditions of unstable power supply. 
 
COMPUTER-INTEGRATED DEVICE FOR PRECISION 
AND HIGH-SPEED OPTICAL FOCUSING 
Muzika V.V. (Student FETAM), Tuz V.V., Candidate of Technical Science, 
Associate Professor 
Cherkasy State Technological University 
The report addresses the enhancement of heat substation (HS) operational 
efficiency through the implementation of autonomous power supplies and modern 
supervisory control systems. The relevance of this work is driven by the need for 
uninterrupted monitoring of heat networks under conditions of external power failure 
and aggressive environments. The use of thermoelectric generators (TEGs) based on 
Peltier elements is proposed for the direct conversion of excess thermal energy into 
electricity. This enables the realization of an energy-independent monitoring node that 
utilizes the temperature differential between the supply and return pipelines. The work 
presents a mathematical model of an individual heat substation (IHS) and investigates 
the impact of a P-controller on the system's dynamic characteristics, allowing for the 
optimization of settling time and minimization of steady-state error. For process 
automation, a hardware complex based on the Siemens SIMATIC S7-300 controller 
was selected and integrated with a heat recovery air handling unit. The software was 
developed using the SimpleSCADA environment, featuring a visualization system with 
five functional screens, alarm logging modules, and real-time parameter trends. 
Metrological assurance includes the calculation of the total error for the temperature 
measurement channel based on a DTP S21 thermocouple and an NPSI-TP converter, 
which remains within permissible limits. Economic analysis confirmed the feasibility of 
 290 
the system due to reduced operating costs and a fast payback period. These results are of 
practical importance for the modernization of housing and communal services, ensuring 
high reliability and energy efficiency in heat distribution. 
 
 
COMPUTER-INTEGRATED SYSTEM FOR AUTOMATIC FOCUSING 
OF UNDERWATER OBSERVATION OPTICAL DEVICES 
Panchenko R.V. (Student FETAM), Tuz V.V., Candidate of Technical Science, 
Associate Professor 
Cherkasy State Technological University 
The report examines the development of an automated control system for 
wastewater treatment based on neutralization and reagent treatment methods. The 
research is relevant due to the necessity of strict compliance with environmental 
standards and the minimization of industrial waste impact through automated effluent 
composition control. A control system structure is proposed that provides automatic 
reagent dosing depending on input water contamination parameters. The study includes 
an analysis of the automation object and the development of a functional diagram 
featuring control loops for pH levels and treatment solution flow rates. Mathematical 
modeling allowed for the determination of optimal controller tuning parameters to 
stabilize output purification metrics. Hardware implementation is based on the Siemens 
SIMATIC S7-300 industrial controller, which collects data from turbidity sensors, level 
gauges, and pH meters. The software part is implemented in the SimpleScada system, 
providing a user-friendly operator interface for real-time monitoring of pumping 
equipment, mixers, and filtration units. Metrological evaluation confirmed high 
precision in controlling critical parameters, and calculated reliability indicators 
guarantee uninterrupted operation during long-term exploitation. Implementing this 
development significantly reduces chemical reagent consumption and improves the 
quality of water for reuse or discharge. 
 
COMPUTER-INTEGRATED SYSTEM FOR STABILIZING THE LIGHT FLUX 
OF AN ENDOSCOPIC ILLUMINATOR 
Pomazan V.V. (Student FETAM), Tuz V.V., Candidate of Technical Science, 
Associate Professor 
Cherkasy State Technological University 
The report discusses the development of an automated control system (ACS) for 
the thermal regime of a reverberatory furnace used in copper anode smelting. The work 
is significant due to the complexity of the physicochemical processes involved in 
copper production and the need for precise temperature stabilization to ensure product 
quality. The proposed ACS structure is based on the analysis of the control object's 
dynamic characteristics. A mathematical model of thermal processes was constructed, 
and  a  functional  automation  scheme  was  developed  to control  the liquid  bath 
 291