Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10296Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Туз, Вячеслав Валерійович | - |
| dc.contributor.author | Помазан, Віталій Володимирович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-10-30T22:39:51Z | - |
| dc.date.available | 2026-10-30T22:39:51Z | - |
| dc.date.issued | 2026-06-08 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10296 | - |
| dc.description.abstract | Основна ідея роботи полягає у розв'язанні проблеми температурної деградації потужних світлодіодних джерел світла, які використовуються в медичній ендоскопії. Під час тривалих хірургічних втручань нагрівання кристала призводить до падіння світлового потоку та зсуву спектральних характеристик (зміни колірної температури), що може спричинити помилкову інтерпретацію стану тканин лікарем. Для усунення цього недоліку запропоновано створити замкнену комп'ютерно-інтегровану систему, яка здатна в режимі реального часу відстежувати температуру і струм випромінювача та автоматично коригувати параметри живлення. Підхід до реалізації базується на концепції периферійних обчислень (Edge computing). Керуючий мікропроцесорний блок на основі мікроконтролера виконує роль інтелектуального ядра, яке реалізує алгоритм цифрового ПІД-регулювання. Він збирає оцифровані дані з датчиків температури (NTC-термістора) та струму (шунта), обчислює необхідний вплив і керує силовим резонансним перетворювачем за допомогою частотно-імпульсної модуляції. Схемотехнічні рішення системи включають два ключові каскади. На вході встановлено активний коректор коефіцієнта потужності (на базі контролера IRS2500S), який забезпечує синусоїдальну форму споживаного струму та формує стабільну шину постійного струму 380 В. Головним виконавчим механізмом обрано напівмостовий LLC-резонансний перетворювач під керуванням мікросхеми IRS27951. Така топологія забезпечує комутацію силових транзисторів при нульовій напрузі (ZVS), що суттєво мінімізує динамічні втрати та електромагнітні завади, які є критично небезпечними для чутливого медичного відеообладнання. У межах роботи було виконано комплекс інженерних розрахунків. Зокрема, розраховано індуктивність дроселя і номінали компонентів для активного коректора потужності, а також параметри елементів LLC-резонансного контуру (резонансна ємність, індуктивність намагнічування трансформатора, еквівалентна ємність середньої точки). Оскільки вихідний струм системи сягає 21 А при напрузі 5 В, замість традиційних діодів Шотткі розраховано та застосовано схему синхронного випрямлення на транзисторах IRLB8748PBF з керуванням від IR11682S, що ліквідувало проблему значного тепловиділення на вторинній стороні. Технологічна реалізація вузла керування враховує жорсткі вимоги до електробезпеки та теплового балансу. Під час проєктування друкованої плати передбачено фізичне розділення силової та вимірювальної частин для усунення завад. Особлива увага приділена правильному монтажу надяскравого світлодіода (СВТ-140) на радіатор із застосуванням термопасти для надійного тепловідведення, а також прецизійному розміщенню датчика температури в зоні найвищого теплового навантаження. У конструктивному та технологічному планах розробка вигідно відрізняється від найближчих аналогів бюджетного сегмента, які зазвичай використовують прості аналогові драйвери (типу PT4115) без термокомпенсації та ККМ. Водночас вона пропонує раціональний компроміс порівняно з надзвичайно складними преміальними системами іноземних виробників (таких як Olympus чи Karl Storz), оскільки об'єднує інтелектуальне комп'ютерне керування та високонадійний резонансний інвертор в єдиному доступному обчислювальному ядрі без використання надлишкових DSP-процесорів або фірмових мікрочипованих світловодів. У соціально-екологічному плані система значно підвищує безпеку медичного втручання. Замість різкого аварійного відключення світла під час перегріву, алгоритм реалізує плавне зниження яскравості, що дозволяє хірургу безпечно продовжувати або призупиняти процедуру. Відмова від токсичних ксенонових ламп на користь LED-модуля з адаптивним керуванням подовжує термін служби пристрою та зменшує утворення електронних відходів. В економічному плані система базується на доступній мікропроцесорній елементній базі та стандартизованих компонентах. Це дозволяє уникнути закупівлі іноземних аналогів вартістю понад 10 000 доларів США, водночас забезпечуючи лікарні обладнанням із високим ККД, значною енергоощадністю та зменшеними витратами на сервісне обслуговування і заміну джерел світла. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | Комп'ютерно-інтегрована система | uk_UA |
| dc.subject | світловий потік | uk_UA |
| dc.subject | ендоскопічний освітлювач | uk_UA |
| dc.title | Комп’ютерно-інтегрована система стабілізації світлового потоку ендоскопічного освітлювача | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 174 Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка (Робототехнічні системи та автоматизація) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Помазан.pdf Restricted Access | КРБ Помазан В.В. 2026 | 7.74 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
4EPKACbKHÄJ EPKABHMÝ TEXHOJIOTIYHMMY HIBEPCHTET
DAKYJLTETEJEKTPOHHHX TEXHOJIOTIİ, ABTOTPAHCHOPTYT A
MAIIIMHIOEYJĮYBAHHA
KAOEJPA IIPHJIAJIOEY/|YBAHHSA, MEXATPOHIKH TA
KOMIIIOTEPM3OBAHMX TEXHOJIOTIÄ
JlornyıneHO 10 3axHCTy
B.oagBinyBaua kapeipu IIMKT
MakcuM BOHJLAPEHKO
2026 p.
IIOACHIOBAJIbHA3 AIIHCKA
IO KBAJIIOIKALIMHOÏP OEOTH BAKAJIABPA
Ha TeMy «KoMnIOTePHO-iHTerpoBaHa CHCTeMa CTaői1i3aii CBITJIOBOro noTOKy
eHIOCKoniYHOro oCBİTJIKOBaya»
BuKOHaB 3106yBa4 OCBİTH 4 Kypcy, rpynH PCAcK-23
CneuiaıbHİCTH: 174 «ABTOMaTH3auia, KOMII' OTepHO
iHTerpoBaHİ TeXHOJIOrii Ta poõoToTeXHİKa»
OCBITHA iporpaMa: PoooTOrexHİYHİ CHCTeMH Ta
aBTOMaTH3aIIA
IloMasaH BiTaniŭ BonoIHMHPOBHY
KepiBHuK BayecnaB TY3
PeneH3eHT Cepriŭ BHCJIOYX
KBani¢ikaniHa poõora őakanaspa MicTHTb pesytbTaTH BJąeux 3A0ôyTKİB aBTOpa.
BuKopHCTaHHA ineň, pe3yJIbTaTIB 1 TeKCTiB iHIIHX aBToPİB MarOTb noCHITaHHA Ha
BiMOBİIHE IKepeio.
nigrHC 3A00yBava
Yepkacu- 2026
4EPKACLKHŮJ LEPKABIHHÄ TEXHOJIOTI4HHH YHIBEPCMTET
(nonno naiiMCIyvamm Dmoro naDvabHOro 3aKnany)
PakyıbTeT eJICKTponnux TexnOJOTiÜ, aBTOTpaMCHOPTY Ta MaiHHO0VAVBAHHS
Ka)epa upuJao6yIVBaHuH, MexarponiKH Ta KOMII' 1OTepn30BaHHX TeXHOJoriů
OcBiTHL0-KBanihikäuiinnip ineHs 6akaJABp
CneujaIbHİCTH 174 «ANTOMaTauiH, KOMI'1OTeDuo-iuTerp0Bani TeXH0.J10rï TA po6oToTexHiKa»
OCBITHA IIporpaMa «PooOTOTeXuiMHi cHCTeMM Ta aBTOMaTH3auim»
3ATBEPIKVIO
B.o. 3anjýa4 a kapenpu IIMKT
MakcuM boHJapeHKo
2026 poky
3 A BI A H H A
HA KBAJIIOIKAIIIMHY POBOTY EAKAJIABPA
IlomasaHa BiTaiis BoJONUMMPOBHYa
(upisnnle, IM'a, no baTbKOBİ)
1. Tema poooTH KOMn'OTePHO-İHTerpOBaHa CHCTeMa cTaỐiJI13auii CBITJIOBOrO nOTOKy
CHIOCKOiYHOro ocBITJIIOBaYa
KepiBHMK poőoTH Kaheipu punaI06yIYBaHHA, MexaTpOHIKH Ta
KOMIT KOTePH3OBaHHX TexHOJIOrM, K.T. H., 101eHT Ty3 BayecTaB BaIepižOBHY
(I pi3BHme, iM'A, I10 baTbKOBI, HayKOBHĂC Tyub, BeHe 3BaHHI)
3aTBepIKEHI Haka3OM BHIỊOO HaB4albHOTO 3aKJlaTy BII 13 KBITHA 2026 poKy No 94/03-03
2. CTpOK IOnaHHA 3106yBa4eM poőoTH 5 HepBHA 2026 p.
3. BuxIIHİ 1aHİ 10 po00TH CheKTpal6HHÝ AlanasoH onTHYHOrO BHIpOMIHIOBAHHA: V pekuMI
BY3bKOcneKTpaTbHOi Bi3yaJi3auii NBI (KaHai cHHLOrO CBITJa) 415 HM: pexHMİ
BV35KOcneKTpaNbHOỈ BI3yai3aii NBỊ (KaHaı 3eJEHOrO CBİTJa) 540 HM:; 3araJbHHĂ I1ana3OH OiIoro
CBITJIa BHIIDOMIHHOBa4a Bİ] 400 1o 750 HM. Poőo4HM Alana30H peryJIOBAHHA BHXIIHOro CTpYMy
HaBaHTakeHHA (CBİTIOIiona), A: BIĮ 10 0 21. MakCHMaJlBHa BHXIIHa eieKTPHYHa Hanpyra Ha oo'eKTi
KepVBaHHA, B: He őiJTbUIe 5. MeKI Į01VCTHMOTO KOe)iU1€HTa iyTbcauiă BHXIAHOrO CTpY My: He 6iNbIe
2 % acTOTa nepeMHKaHHA CHJIOBHX KJIHOYIB lHBepTOpa, Kl lMIHIMaTbHa yacTOTa ipi MakCHMaIbHOMV
H 89.1: HOMIHabHa (pe3OHaHCHa) 4acTOTa KOHTYpy 100. TpHBaJIiCTb MepTBOrO 4acy
(DaeBaadHtTiamKee)H HJI1 s 3aTBOPIB TpaH3HCTOPİB, HC; 465, EHepreTHYHa edeKTHBHÍCT5 KOHTVPy: * KoebiuieHr
noTKXHỌCTİ aKTHBHOTO KKM He MeHIIIe 095; KKA kackany KopeKTOpa nOTVKHOCTİ- 0.95
T kpHcTaJia CBITION1ONa AJIA aKTHBaLIi TeriOBOrO 3axHCTY, °C: 85. KHBJeHH9
CHCpTaeHMMHy:H a 0TJeHMOnpeap3aHTay pMae peKa 3MIHHOrO CTpYMy 220 B 10%, 4acTOTOHO 50 Tu. MakcuMaNbHa BHXiNHa
eneKTDHYHa IOTYKHICTb, BT: He MeHWe I00. TloTY>KHICTb, |O p03CIHO€TLCA V BHTJIAI| TeJia B ŐJNOui.
BT: He 6iJbe 160.
4, 3MicT pospaxyHKoB0-109CHIOBaNbHOÏ 3anuCKM (nepeniK nWTaHb, Akİ norpiőno
pospoóuTH | 06pyHIY BAHHS HeoóxiJHOCTİ npoeKTyBaHA npuIaniB AUIA AOCTİMKEHHA AKİCHHX Ta
KiJLKİCHHX xapaktepuCTHK IpHpOZHOİ BOAM. 2 06rpyHTYBaHHA TeXHİYHOTO 3aBJAaHHA. 3 Po3poőka
CTPVKTYpHOi Ta npuHULHNOBOİi CxeM. 4 Po3paxyHKOBa 4acTHHa 5 CnejanbHMÄ po3nun. 5.1.
TexHo1oriyHHŇ pO3uin. 5.3 EKoHOMİVHMÄ poznin. 5.3 Po3ain oxopOHM Ipaui
5. Ilepe.ik rpaçivoro Marepia.ny (3 TO9HHM 3A3HAYeHHAM O60B'a3KOBHX KPecnenb)
KoMn'oTepHo-iHTerpOBaHa cHCTeMa CTaốini 3auii CBİTIOBOTO HOTOKY eHIOCKONiVHOro ocBiTIHOBaya
CxeMa eneKTpHHa CIpy KTYP Ha (Al), CxeMa eneKTpHYHa npMHILADOBA (Al+AD). MeMOHCIPaižHnÄ
MaTepiau( Al+A1).
6. KOHcyJbTaHTH po3/ıiiB KBaJIi)ikaniňHoi poőoTH
Po3niuu Ilpi3Bne, iiuiam Ta IOcaJla Ilinnc, nata
3aB[aHHA
KOHCyLTauTa 3aB1aHHA
BHIaB ipuÄnAB
Oxopon npani KoxeM'AKiH O.C., crapuiHỸ BHKJNAJlay
Kapenp T3EKEKI
EronOMiuni TY3.B.B, 101CHT KapcIpu IIMKT,
posniu, K.T.H., \OLICHT
TCXHOJIoriHHi
ponis
HopMo.isauiinnú THuKOB B.B., IOUCHT Ka)enpu IIMKT,
KOHTDOJIL K.T.H., IOUeHT
7. laTa BHla41 3aBlaHHA
KAJIEHIAPHVİi IJIAH
No HasBa eTaniB KBaihikauiňHoi CrpOK BHKOHAHHI IlpMİTKa
3/n poőoTH erariiB poõ0TH
06rpyHTYBaHHA HeOŐxiJHOCTİ IIpo€KTyBaHHA Ha oCHOB1 02.2026 BHK
KpHTHHOrO aHai3y iCHYIOYMX aHanoriB
O6rpyHTYBaHHA TeXHIYHOO 3aB1aHHA 02.2026 BHK
Po3poőka crpykTyPHOi CXeMH 02.2026 BHK
4 Po3poőka npHnOBOi eNEKTpHYHOŤ CxeMH 03.2026 BHK
Po3paxyHOK eJIeMeHTIB CXeMM 03-04.2026 BHK
6 OuiHKa TOYHOCTỈT a HaniňHOCTi 03-04.2026
TexHoIoriyHHÄ posnin 03-04.2026 BHK
8 Po3niı OxopOHH ipaui 03-04.2026 BHK
EKOHOMiYHHÄp O3niI 03-04.2026 BHK
10 OhopmeHHA KPecICHb 03-04.2026 BHK
11 OdopM.JIEHHA IOMaTKİB 05.2026 BHK
12 OhopmIEHHA CYIpoBiNHOÏ 10KY MeHTaui 05.2026 BHK
3n06yBa4 BHUIoï oCBİTH Biraniň IIOMA3AH
(i uhic ),
Kepisuuk poõoTH BayecJIaB TY3
(ic)
Зміст
Стор.
Технічне завдання…………………………………………..………….
Вступ......................................................................................................... 5
1 Обґрунтування необхідності проєктування на основі аналізу
існуючих аналогів ............................................................................................ 7
1.1. Огляд Інтернет-джерел та сучасного стану розвитку
комп'ютерно-інтегрованих технологій ендоскопічного освітлення................ 7
1.2. Огляд та критичний аналіз науково-технічної літератури........... 15
1.3. Патентний пошук та аналіз існуючих технічних рішень.............. 17
Висновки до розділу…………………………………………………… 21
2. Обґрунтування технічного завдання................................................ 23
3. Розробка структурної та принципової схеми системи................ 26
3.1 Розробка структурної схеми.............................................................. 26
3.2 Розробка схеми електричної принципової....................................... 29
3.3 Порівняння архітектур блоків живлення......................................... 31
3.4 Опис роботи використовуваних топологій..................................... 36
4 Розрахунок основних вузлів схеми.................................................... 44
4.1. Розрахунок елементів коректора потужності................................ 44
4.2 Розрахунок елементів резонансного контуру................................. 47
4.3. Розрахунок пасивних компонентів IRS27951................................ 53
5. Спеціальна частина............................................................................ 58
5.1 Технологічні особливості виготовлення та складання вузла
блоку керування стабілізацією світлового потоку.......................................... 58
РСА23ск3.026. 23198.001.ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розробив Помазан В.В. Літ. Арк. Аркушів
Перевірив Туз В.В. Комп’ютерно-інтегрована система 3
стабілізації світлового потоку
Т. Контр. Тичков В.В. ендоскопічного освітлювача
Пояснювальна записка ЧДТУ
Ств.
5.2 Соціально-економічні та етико-екологічні аспекти прийняття
технічних рішень................................................................................................. 62
5.3 Охорона праці.................................................................................... 66
Висновок …………………..…………………………………………… 78
Список використаної літератури ……………………………….……. 79
Додаток А Відомість технічного проєкту ………………… …...….. 80
Додаток Б Переліки елементів і специфікації ……………………..… 81
Додаток В Розрахунки на ЕОМ …………………………………….… 82
Додаток Г Тези доповідей на науковій конференції студентів ….… 83
Додаток Д Презентація випускної роботи ……………..………….… 86
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 4
Вступ
У сучасних умовах розвитку медичної техніки особливого значення
набувають автоматизовані та комп’ютерно-інтегровані системи, які забезпечують
точність, стабільність і надійність роботи діагностичного та лікувального
обладнання. Одним із важливих напрямів застосування таких систем є ендоскопія
— метод медичного дослідження, що дає змогу проводити огляд внутрішніх
органів і порожнин організму за допомогою спеціального оптичного обладнання.
Ендоскопічні методи широко використовуються в хірургії, гастроентерології,
урології, отоларингології, гінекології та інших галузях медицини.
Якість ендоскопічного дослідження значною мірою залежить від рівня
освітлення робочої зони. Оскільки внутрішні органи та тканини не мають
природного освітлення, для отримання чіткого зображення необхідне стабільне
штучне джерело світла. Саме тому ендоскопічний освітлювач є одним із ключових
елементів ендоскопічної системи. Він забезпечує подачу світлового потоку через
оптичний канал або світловод до зони дослідження, де формується зображення для
подальшого спостереження лікарем або передавання на відеосистему.
Під час роботи ендоскопічного освітлювача важливо не лише забезпечити
достатню яскравість, а й підтримувати її на стабільному рівні. Нестабільність
світлового потоку може негативно впливати на якість зображення, зменшувати
контрастність, погіршувати деталізацію та ускладнювати візуальне розпізнавання
окремих ділянок тканин. У медичній практиці це може призводити до зниження
точності діагностики, збільшення навантаження на лікаря та погіршення умов
проведення ендоскопічної процедури.
Зміна світлового потоку ендоскопічного освітлювача може виникати з
різних причин. До основних факторів належать коливання напруги живлення,
нагрівання джерела світла, зміна електричних параметрів світлодіодів або ламп,
старіння елементів освітлювача, втрати у світловоді, забруднення оптичних
поверхонь, а також зміна умов експлуатації обладнання. У разі відсутності
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 5
автоматичної стабілізації такі фактори можуть спричиняти поступове або різке
зменшення інтенсивності освітлення.
Особливо актуальним це питання є для сучасних світлодіодних
ендоскопічних освітлювачів. Світлодіоди мають низку переваг: високу
енергоефективність, тривалий термін служби, компактність, можливість швидкого
керування яскравістю та невелике тепловиділення порівняно з традиційними
джерелами світла. Проте їхній світловий потік також залежить від температури,
струму живлення та режиму роботи. Тому для забезпечення стабільної яскравості
необхідно використовувати систему автоматичного керування, яка буде
контролювати поточний рівень світлового потоку та за потреби змінювати
параметри живлення джерела світла.
Актуальність теми бакалаврської роботи полягає в необхідності розробки
комп’ютерно-інтегрованої системи стабілізації світлового потоку ендоскопічного
освітлювача. Така система повинна забезпечувати автоматичне підтримання
заданого рівня освітлення незалежно від дії зовнішніх і внутрішніх збурювальних
факторів. Використання автоматичного регулювання дозволяє підвищити якість
медичної візуалізації, покращити стабільність роботи обладнання та зменшити
потребу в ручному налаштуванні яскравості під час процедури.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 6
1 Обґрунтування необхідності проєктування на основі аналізу
існуючих аналогів
Сучасний розвиток мініінвазивної хірургії та ендоскопічної діагностики
висуває надзвичайно жорсткі вимоги до якості візуалізації операційного поля.
Ключовим елементом відеоендоскопічного комплексу, що безпосередньо впливає
на роздільну здатність та кольоропередачу зображення, є джерело світла.
Традиційні підходи до проєктування таких пристроїв базувалися переважно на
розробці силової електроніки без глибокої інтеграції засобів обчислювальної
техніки. Проте, з огляду на перехід до концепції адаптивних інтелектуальних
середовищ у медичному приладобудуванні, виникає гостра необхідність у
створенні комп’ютерно-інтегрованих систем стабілізації світлового потоку. Такі
системи повинні забезпечувати не лише живлення випромінювача, але й
безперервний моніторинг, предиктивну діагностику та локальну обробку даних
(Edge computing) для компенсації деградаційних процесів у джерелі світла.
1.1. Огляд Інтернет-джерел та сучасного стану розвитку комп'ютерно-
інтегрованих технологій ендоскопічного освітлення
Сучасна відеоендоскопічна хірургія та діагностика є високотехнологічними
галузями медицини, які висувають надзвичайно жорсткі вимоги до якості
візуалізації операційного поля. Основним інформаційним каналом для хірурга є
відеозображення, якість якого детермінується трьома складовими: оптичною
системою ендоскопа, матрицею відеокамери та характеристиками джерела
освітлення. При цьому саме освітлювач є найважливішим елементом, оскільки
параметри відбитого від біологічних тканин світла формують первинний сигнал
для подальшої цифрової обробки.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 7
Аналіз історії розвитку медичної техніки демонструє еволюцію джерел
світла від примітивних ламп розжарювання до складних оптоелектронних
комплексів. Тривалий час золотим стандартом вважалися галогенні лампи. Їхній
принцип дії базується на тепловому випромінюванні вольфрамової спіралі. Попри
високий індекс передачі кольору (CRI ≈ 100), галогенні джерела мають критичні
недоліки з точки зору їх інтеграції в сучасні системи керування:
Низька світлова віддача (близько 20-25 лм/Вт), що призводить до
колосального виділення теплової енергії в інфрачервоному спектрі.
Висока теплова інерційність нитки розжарювання, що унеможливлює
швидке (мікросекундне) керування інтенсивністю світла, яке необхідне для
сучасних систем автоматичної експозиції цифрових камер.
Наступним етапом стало впровадження газорозрядних ксенонових ламп
(наприклад, потужністю 175 Вт або 300 Вт). Ксенонова лампа генерує світло за
рахунок електричної дуги у колбі з інертним газом під високим тиском. Колірна
температура такого випромінювання (близько 5500-6000 К) максимально
наближена до денного сонячного світла, що забезпечує ідеальну контрастність
тканин. Однак, з позиції спеціальності 174 (автоматизація), ксенонові системи є
вкрай складними об'єктами керування. Для їх підпалу необхідна подача імпульсу
напругою до 25-30 кВ, а підтримка горіння дуги вимагає складних і масивних
електромагнітних або електронних баластів з жорсткою вольт-амперною
характеристикою. Крім того, ксенонові лампи швидко деградують (термін служби
500-1000 годин), а їх яскравість важко регулювати електронним шляхом (зазвичай
використовують механічні діафрагми, керовані кроковими двигунами, що знижує
надійність системи та збільшує час реакції САР).
Сучасний етап розвитку, який простежується в каталогах усіх провідних
виробників медичного обладнання, характеризується масовим переходом на
надяскраві світлодіодні (High-Power LED) та лазерні (Laser Diode) технології.
Світлодіод, як напівпровідниковий прилад, генерує кванти світла під час
рекомбінації електронів та дірок у p-n переході. Ця технологія відкрила
принципово нові можливості для автоматизації та комп'ютерної інтеграції завдяки
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 8
можливості безінерційного керування прямим струмом за допомогою широтно-
імпульсної модуляції (ШІМ). Для системного обґрунтування вибору світлодіодних
технологій як оптимального об'єкта для комп'ютерно-інтегрованого керування,
основні електрооптичні та експлуатаційні параметри різних типів випромінювачів
зведено у таблицю 1.1.
Таблиця 1.1 – Порівняльні характеристики різних типів джерел світла для
ендоскопії
Тип Світло Колірна Індекс Термі Можливість Складність
джерела ва температу переда н високочастотн інтеграції в
світла віддача ра (К) чі служб ого ШІМ- мікропроцесорн
(лм/Вт) кольор и керування і системи
у (CRI) (год)
Галогенні 20 – 25 3000 – 3400 ≈ 100 50 – Неможлива Висока
лампи 200 (через високу (регулювання
теплову напругою
інерційність повільне і не
вольфрамової підходить для
нитки) швидких систем
автоекспозиції)
Ксенонові 30 – 50 5500 – 6000 > 95 500 – 1 Неможлива Дуже висока
лампи 000 (керування (потребує
яскравістю небезпечних
виконується високовольтних
механічною блоків підпалу
діафрагмою та 25-30 кВ та
кроковим масивних
двигуном) баластів)
Надяскраві 100 – 5000 – 6500 90 – 98 30 000 Відмінна Низька /
світлодіоди 150+ – 50 (безінерційне Оптимальна
(High- 000 перемикання (ідеальна
Power LED) імпульсами сумісність із
мікросекундної цифровими ПІД-
тривалості) регуляторами та
сучасними
драйверами
струму)
Лазерні 150 – 5500 – 6000 85 – 95 10 000 Відмінна Середня
діоди з 200+ – 20 (можливість (вимагає
люмінофор 000 надшвидкої прецизійних
ом (Laser модуляції) контурів
Diode) струмового
захисту та
складнішого
термоменеджмен
ту)
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 9
Проблематика стабілізації параметрів світлодіодних випромінювачів
Попри очевидні переваги, впровадження LED-технологій створило нові
виклики для інженерів з автоматизації. Світлодіод є істотно нелінійним об'єктом
керування. Його вольт-амперна характеристика (ВАХ) має крутий
експоненціальний характер, тому навіть незначне коливання напруги живлення
призводить до різкого стрибка струму і, як наслідок, виходу кристала з ладу. Саме
тому світлодіоди вимагають живлення не стабілізованою напругою, а строго
стабілізованим струмом.
Однак, забезпечення постійного струму (Constant Current - CC) є
необхідною, але недостатньою умовою для медичних ендоскопічних систем.
Головною проблемою є явище так званого «теплового дрейфу». У процесі роботи
потужний LED-модуль (потужністю 50-100 Вт) виділяє значну кількість тепла. Зі
зростанням температури p-n переходу (Tj ) відбуваються два негативних процеси:
Зниження квантового виходу: При стабільному прямому струмі I f = const ,
збільшення температури кристала на кожні 10°C може призводити до падіння
світлового потоку на 3-5%. У масштабах багатогодинної хірургічної операції це
означає, що без системи автоматичної компенсації картинка на моніторі хірурга
буде поступово тьмяніти.
Зсув спектральних характеристик: При нагріванні змінюються фізичні
властивості люмінофора (яким вкриті білі світлодіоди), що призводить до зміни
колірної температури та зниження індексу CRI. Це критично небезпечно, оскільки
хірург може неправильно ідентифікувати патологічно змінені тканини (наприклад,
ішемію або пухлину) через спотворену передачу кольору.
Для розв’язання цих проблем застосування простих аналогових драйверів
стає неможливим. Виникає необхідність у проєктуванні комп'ютерно-інтегрованої
системи, де мікроконтролер (наприклад, на базі ядра ARM Cortex) безперервно
збирає дані з датчиків температури (термісторів NTC), датчиків струму (шунтів з
операційними підсилювачами) та, в ідеалі, з оптичних датчиків (фотодіодів),
розміщених в оптичному тракті. На основі цих даних програмно реалізований
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 10
пропорційно-інтегрально-диференціальний (ПІД) регулятор обчислює керуючий
вплив і коригує шпаруватість ШІМ-сигналу силового перетворювача.
Рисунок 1.1 - Залежність відносного світлового потоку від температури
переходу світлодіода
Рисунок 1.2 - Зсув спектральної складової при нагріванні.
Критичний аналіз систем керування провідних світових виробників
Для обґрунтування напрямку власних розробок було проведено аналіз
сучасних комерційних рішень від лідерів ринку медичної ендоскопії. Сучасні
ендоскопічні освітлювачі перетворилися з ізольованих приладів на кіберфізичні
системи, інтегровані в інформаційну мережу операційної (концепція інтегрованої
операційної OR1).
Olympus Corporation (Японія).
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 11
Флагманськими моделями є освітлювачі серії EVIS EXERA III (модель
CLV-190) та EVIS X. Їхньою ключовою технологічною інновацією є система
вузькоспектральної візуалізації NBI (Narrow Band Imaging). Фізичний принцип NBI
полягає у використанні оптичних фільтрів, що пропускають лише певні довжини
хвиль (синій 415 нм та зелений 540 нм), які максимально поглинаються
гемоглобіном, що дозволяє детально візуалізувати капілярну сітку слизової
оболонки для раннього виявлення онкології.
З погляду комп'ютерної інтеграції, освітлювач CLV-190 має власну
операційну систему реального часу (RTOS). Він комунікує з відеопроцесором CV-
190 через спеціалізовану цифрову шину. Коли хірург натискає кнопку на рукоятці
ендоскопа, відеопроцесор надсилає цифровий пакет даних до мікроконтролера
освітлювача, який за мілісекунди змінює режим роботи силових ключів та
перемикає оптичні фільтри. Крім того, система має контур автоматичного
регулювання яскравості (Automatic Light Adjustment), який отримує від камери
значення поточної експозиції та коригує вихідну потужність світлодіода,
працюючи як глобальна замкнена система керування.
Karl Storz SE & Co. KG (Німеччина).
Системи серії Power LED 300 та IMAGE1 S. Компанія Karl Storz робить
ставку на технології IMAGE1 S (SPIES - Storz Professional Image Enhancement
System). Ці системи характеризуються глибоким застосуванням Edge-обчислень
безпосередньо в блоці освітлювача. Керуючий мікропроцесор аналізує тепловий
стан світлодіодного масиву та здійснює інтелектуальне керування безщітковими
двигунами постійного струму (BLDC) у системі охолодження, мінімізуючи
акустичний шум в операційній (працюючи на випередження перегріву, а не просто
реагуючи на нього). Також освітлювачі Karl Storz оснащуються інтерфейсами CAN
(Controller Area Network) та Ethernet для інтеграції в лікарняну інформаційну
систему HIS (Hospital Information System) через шину Karl Storz SCB (Storz
Communication Bus). Це дозволяє дистанційно зчитувати логи помилок, години
напрацювання LED-модуля та здійснювати предиктивне обслуговування.
Stryker Corporation (США).
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 12
Моделі серії L10 та L11 LED Light Source. Особливістю рішень Stryker є
акцент на безпеці пацієнта та автоматизації захисних функцій. Вони впровадили
комп'ютерно-інтегровану технологію "Safelight". В оптичному роз'ємі освітлювача
інтегровані інфрачервоні датчики або системи розпізнавання відбитого сигналу.
Якщо система детектує, що світловідний кабель від'єднано від ендоскопа або
дистальний кінець ендоскопа знаходиться надто близько до хірургічної серветки
(виникає ризик загоряння через високу щільність світлової енергії), центральний
процесор за лічені мілісекунди знижує шпаруватість ШІМ до мінімуму (режим
Standby). Це є класичним прикладом застосування логічних автоматів та релейного
керування в медичних кіберфізичних комплексах.
Рисунок 1.3 – Структурна схема комп’ютерно-інтегрованої системи
ендоскопічного освітлювача
Аналіз вітчизняного досвіду та виявлені недоліки існуючих рішень
Попри високий рівень розвитку систем від світових лідерів, їхнє широке
впровадження у вітчизняних медичних закладах стримується високою вартістю
(яка часто перевищує 10 000 доларів США за одиницю) та дорожнечею сервісного
обслуговування.
Аналіз бюджетного сегмента ринку та продукції регіональних виробників
(наприклад, апаратів типу «ОСЕ-100» або продукції компанії «Аксиома») показує,
що при їх проєктуванні часто використовується спрощений підхід. Як правило, такі
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 13
пристрої базуються на аналогових мікросхемах-драйверах (типу PT4115 або
аналогах), які забезпечують лише локальну стабілізацію струму без урахування
теплових процесів. Регулювання яскравості здійснюється оператором вручну за
допомогою змінного резистора, що змінює опорну напругу на драйвері. У таких
системах відсутні:
Мікропроцесорний контроль робочих параметрів у реальному часі.
Програмні ПІД-регулятори для згладжування перехідних процесів при
вмиканні (що викликає деградацію кристала від пускових струмів).
Активна корекція коефіцієнта потужності (PFC), що призводить до
генерації високочастотних завад у мережу живлення операційної.
Інтерфейси зв'язку для інтеграції у загальну САР відеоендоскопічного
комплексу.
Таким чином, утворюється розрив між технічними вимогами сучасних
ендоскопічних камер, які потребують ідеально стабілізованого, позбавленого
низькочастотних пульсацій світла з інтелектуальним керуванням, та реальним
апаратним забезпеченням бюджетного сегмента, яке використовує застарілу
елементну базу без глибокої комп'ютерної інтеграції.
Виявлені недоліки існуючих рішень формують чіткий вектор для
подальших досліджень у межах даної роботи. Актуальним є розроблення
структурної схеми та математичної моделі саме комп'ютерно-інтегрованої системи
стабілізації світлового потоку. Така система повинна базуватися на сучасних
топологіях силової електроніки (наприклад, резонансних напівмостових
перетворювачах) та керуватися швидкодіючим мікроконтролером, який
реалізовуватиме алгоритми компенсації теплового дрейфу, забезпечення м'якого
старту та комунікації з іншими вузлами медичного комплексу, поєднуючи високу
якість роботи світових аналогів із доступною компонентною базою.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 14
1.2. Огляд та критичний аналіз науково-технічної літератури
Проєктування комп’ютерно-інтегрованої системи стабілізації світлового
потоку ендоскопічного освітлювача є мультидисциплінарною задачею. Для
обґрунтування прийнятих технічних рішень було проведено системний аналіз
сучасної науково-технічної літератури, матеріалів міжнародних конференцій
(IEEE, IFAC), а також нормативної документації, що регламентує розробку
медичної апаратури. Усю опрацьовану літературу доцільно класифікувати за
трьома основними напрямками, які відповідають структурі майбутньої системи
керування.
Фундаментальні основи фізики напівпровідникових випромінювачів
детально висвітлені в класичних працях з оптоелектроніки [1]. Аналіз цих джерел
підтверджує істотну нелінійність вольт-амперної (ВАХ) та люмен-амперної
характеристик потужних світлодіодів.
Особливу увагу в сучасних наукових публікаціях приділено проблемі
температурної деградації. У працях [2] доведено, що квантовий вихід світлодіода
перебуває в обернено пропорційній залежності від температури його p-n переходу
(Tj ). Автори зазначають, що без застосування активних систем компенсації
нагрівання кристала призводить не лише до падіння світлового потоку на 15-20%,
але й до спектрального зсуву (зміни колірної температури). З точки зору теорії
автоматичного керування (ТАК), це означає, що світлодіод є об'єктом із
нестабільними параметрами, який потребує замкненої системи регулювання з
урахуванням збурюючого впливу (температури).
Літературні джерела з проєктування перетворювальної техніки
Виконавчим механізмом у розроблюваній системі є силовой драйвер
живлення. Аналіз літератури з силової електроніки [3] показує еволюцію підходів
до побудови таких пристроїв.
Більшість дослідників сходяться на думці, що для медичної техніки
використання класичних жорстко-комутованих ШІМ-перетворювачів (наприклад,
прямоходових або зворотньоходових) є неоптимальним через високий рівень
електромагнітних завад (ЕМС), які можуть спотворювати чутливий відеосигнал
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 15
ендоскопічної камери. У статтях та монографіях останніх років [4] обґрунтовується
доцільність переходу до резонансних напівмостових перетворювачів (LLC-
резонансних інверторів). Такі топології забезпечують комутацію транзисторів при
нульовій напрузі (ZVS - Zero Voltage Switching) або нульовому струмі (ZCS), що
мінімізує комутаційні втрати та суттєво знижує рівень електромагнітного
випромінювання. Однак автори зазначають, що керування LLC-перетворювачем
здійснюється не зміною шпаруватості (ШІМ), а частотно-імпульсною модуляцією
(ЧІМ), що вимагає застосування спеціалізованих мікроконтролерів із
високороздільними таймерами (HRTIM).
Джерела з теорії автоматичного керування та мікропроцесорних систем
Найважливішим напрямком для спеціальності 174 є аналіз літератури,
присвяченої синтезу систем автоматичного керування (САК) та їх
мікропроцесорній реалізації. У фундаментальних працях з ТАК [5] закладено
основи розрахунку пропорційно-інтегрально-диференціальних (ПІД) регуляторів.
Сучасний етап розвитку цього напрямку, що знаходить відображення в
публікаціях IEEE Transactions on Control Systems Technology, характеризується
переходом від аналогових ПІД-регуляторів на базі операційних підсилювачів до їх
дискретних (цифрових) аналогів. Література з програмування вбудованих систем
(Embedded Systems) [6] описує методи цифрової фільтрації сигналів із датчиків
(наприклад, експоненційне згладжування або фільтр Калмана) та алгоритми
програмного захисту (Watchdog, Brown-out Reset), що є критично важливим для
надійності медичного обладнання.
Крім того, огляд актуальних статей за тематикою «Індустрія 4.0» та
«Кіберфізичні системи в медицині» показує стійку тенденцію до впровадження
периферійних обчислень (Edge Computing). Це означає, що сучасний медичний
прилад повинен мати інтерфейси зв’язку (CAN, Ethernet, USB) для передачі
телеметричної інформації на верхній рівень ієрархії (SCADA-систему операційної).
Нормативна література та стандарти
Окремий блок опрацьованої літератури складають міжнародні стандарти
серії IEC 60601-1 (ДСТУ EN 60601-1) «Вироби медичні електричні». Вимоги цих
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 16
стандартів жорстко регламентують рівні струмів витоку, міцність ізоляції
(гальванічну розв'язку) та параметри електромагнітної сумісності. Саме ці
нормативні документи визначають необхідність застосування активних коректорів
коефіцієнта потужності (PFC) на вході комп'ютерно-інтегрованої системи
освітлення.
Висновки до огляду літературних джерел
Проведений критичний аналіз науково-технічної літератури дозволяє
констатувати наступне:
1. Теоретична база розрахунку силових резонансних перетворювачів та
цифрових ПІД-регуляторів опрацьована в літературі достатньо глибоко.
2. Водночас існує науково-практична прогалина у питаннях комплексної
інтеграції цих розрізнених теорій для створення вузькоспеціалізованих медичних
кіберфізичних систем. Більшість публікацій розглядають або виключно
схемотехніку блоків живлення, або абстрактні алгоритми керування без прив'язки
до специфіки теплової деградації потужних ендоскопічних LED-випромінювачів.
3. Це обґрунтовує необхідність проведення власного дослідження з
метою синтезу математичної моделі, розробки структурної схеми та програмно-
апаратного комплексу комп'ютерно-інтегрованої системи, яка б об'єднувала
енергоефективний резонансний драйвер із цифровим адаптивним контуром
стабілізації.
1.3. Патентний пошук та аналіз існуючих технічних рішень
Для визначення сучасного світового рівня техніки, виявлення стійких
тенденцій розвитку та обґрунтування інноваційності власної розробки було
проведено патентний пошук. Пошук здійснювався у відкритих базах даних
Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO), Європейського
патентного відомства (Espacenet), Відомства по патентах і товарних знаках США
(USPTO) та Українського інституту інтелектуальної власності (Укрпатент).
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 17
Пошук проводився за ключовими словами (endoscopic light source, LED
driving system, optical feedback stabilization, thermal management of LEDs) з
використанням наступних класів Міжнародної патентної класифікації (МПК):
• A61B 1/00 – Інструменти для ендоскопії;
• H05B 45/00 – Схеми керування для світлодіодів;
• G05B 19/00 – Системи програмного керування.
Глибина пошуку склала 10 років (з 2014 по 2024 рік), що є оптимальним для
галузі комп'ютерно-інтегрованих технологій, яка характеризується стрімким
оновленням елементної бази.
Аналіз основних напрямків патентування у сфері ендоскопічного
освітлення
Результати патентного пошуку дозволяють згрупувати виявлені технічні
рішення у три основні категорії:
1. Патенти, спрямовані на вдосконалення топологій силових
перетворювачів. Значний масив патентів (наприклад, US Patent № 9,125,123 B2,
патент EP 2845450 A1) описує апаратні методи підвищення енергоефективності
драйверів світлодіодів. Основна ідея цих рішень полягає у застосуванні
багатокаскадних схем: перший каскад виконує роль активного коректора
коефіцієнта потужності (PFC), а другий — гальванічно розв'язаного DC-DC
перетворювача (найчастіше LLC-резонансного типу). Такі рішення вирішують
проблему електромагнітної сумісності (ЕМС) з медичним обладнанням, проте
більшість із них використовують аналогові мікросхеми керування з фіксованими
параметрами, що унеможливлює інтелектуальну адаптацію до старіння кристала.
2. Патенти систем з оптичним та температурним зворотним зв'язком.
Найбільший інтерес для спеціальності «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані
технології» становлять патенти, що описують замкнені системи автоматичного
керування (САК). Наприклад, у патенті US Patent № 10,455,654 описується система,
де в оптичний тракт інтегровано прецизійний фотодіод. Сигнал з фотодіода
оцифровується і подається на мікроконтролер, який порівнює поточне значення
освітленості із заданим (уставкою) та здійснює корекцію ШІМ-сигналу. Інший
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 18
підхід (наприклад, CN108347890A) базується на непрямій оцінці світлового потоку
через моніторинг температури кристала. У таких системах мікропроцесор
використовує закладені в пам'ять таблиці поправок (Look-up tables), що описують
криву деградації світлодіода, і автоматично збільшує робочий струм при зростанні
температури. Недоліком таких систем є їхня алгоритмічна складність та
необхідність індивідуального калібрування кожного оптичного модуля.
Таблиця 1.1 – Зведена таблиця результатів патентного пошуку
Номер Назва Суть винаходу (принцип Переваги Недоліки та обмеження
патент винаходу дії) розробки
у, (технічного
країна рішення)
US Пристрій Використання Високий Жорстка апаратна логіка
9,125,1 керування багатокаскадної силової коефіцієнт керування без
23 B2 світлодіодни архітектури. Перший потужності ( застосування
(США) м каскад – активний ККМ, cosϕ ≈ 0.98 ); мікроконтролера.
освітлюваче другий – резонансний низький Відсутність
м для DC-DC перетворювач рівень інтелектуального
ендоскопа напруги. Забезпечує електромагніт контуру адаптації струму
(LED driving живлення потужного них завад при нагріванні кристала.
device for LED-модуля з (ЕМС), що не
endoscope) перемиканням силових впливає на
ключів при нульовій високочутливі
напрузі (ZVS). відеокамери.
US Система Інтеграція прецизійного Абсолютна Висока вартість та
10,455, освітлення із фотодіода безпосередньо точність складність калібрування
654 B2 замкненим в оптичний тракт перед стабілізації фотодатчика. Ризик
(США) контуром світловодом. Сигнал з світлового забруднення оптичного
оптичного фотодіода потоку, тракту пилом викликає
зворотного оцифровується незалежна від хибні спрацювання
зв'язку мікропроцесором, який температурної системи автоматичного
через ПІД-регулятор деградації та регулювання (САР).
коригує шпаруватість старіння
ШІМ-сигналу силового напівпровідни
драйвера. кового
кристала з
часом.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 19
Продовження таблиці 1.1
EP 2 Апарат Мікропроцесорна Предиктивни Непряма оцінка
845 450 джерела система використовує й захист від світлового потоку (лише
A1 світла закладені в незалежну перегріву; за температурою).
(Єврос ендоскопа та пам'ять таблиці поправок збільшення Алгоритм не враховує
оюз) комп'ютерни (Look-up tables). ресурсу природне фізичне
й метод Контролер зчитує роботи LED- старіння люмінофорного
керування температуру NTC- модуля; покриття білих
охолодженн термістора і динамічно мінімізація світлодіодів.
ям змінює струм світлодіода акустичного
та швидкість обертання шуму в
вентиляторів (BLDC- операційній
двигунів). кімнаті за
рахунок
адаптивного
охолодження.
CN Інтелектуаль Наявність модуля Забезпечення Висока алгоритмічна
108347 на система ідентифікації світловода найвищого складність
890 A керування (через RFID-мітки або рівня безпеки мікропрограмного
(Китай медичним ємнісний датчик). пацієнта та забезпечення; прив'язка
) джерелом Мікроконтролер персоналу лікарні до дорогих
холодного дозволяє видачу (унеможливл фірмових світловодів із
світла робочого струму на ює випадкові вбудованими
драйвер лише після опіки сітківки мікрочипами.
успішного "handshake" ока або
(підтвердження загоряння
підключення світловода). хірургічних
серветок);
IoT-
інтеграція.
US Адаптивна Використання цифрового Глибока Надмірна надмірність
2016/0 система сигнального процесора інтеграція в обчислювальних
128148 живлення (DSP) для безперервного архітектуру потужностей; економічна
A1 для моніторингу вольт- "розумної недоцільність
(США) медичного амперної характеристики операційної" використання DSP для
освітлення з (ВАХ) світлодіода. (OR1); систем середнього та
Edge- Система ідентифікує можливість бюджетного цінового
обчислення деградацію p-n переходу предиктивног сегмента.
ми шляхом аналізу о технічного
диференційного опору та обслуговуван
передає логи по шині ня (SCADA-
CAN. рівень).
3. Патенти на інтелектуальні системи термоменеджменту та безпеки (Edge-
обчислення). Сучасний тренд патентування (патенти компаній Olympus та Stryker)
зосереджений на створенні комплексних систем безпеки. Мікроконтролер
освітлювача не лише стабілізує струм, але й контролює підключення світловоду за
допомогою RFID-міток або ємнісних датчиків. Якщо світловід не підключено,
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 20
система комп'ютерного зору або контролер блокує подачу живлення на потужний
світлодіод для запобігання опікам персоналу. Це підтверджує перехід освітлювачів
до класу IoT-пристроїв (Інтернет медичних речей).
Висновки за результатами патентного пошуку
Критичний аналіз патентної документації виявив таку закономірність:
існуючі запатентовані рішення або пропонують високонадійні, але суто апаратні
(аналогові) методи стабілізації живлення, або являють собою надзвичайно складні
й дорогі програмно-апаратні комплекси, орієнтовані на топовий сегмент ринку.
Практично відсутні технічні рішення, які б пропонували раціональний компроміс:
створення адаптивної системи стабілізації світлового потоку на базі доступних
мікроконтролерів (наприклад, архітектури ARM) із застосуванням цифрових ПІД-
регуляторів, що поєднують керування резонансним перетворювачем та систему
теплового балансування в єдиному обчислювальному ядрі. Саме цей напрямок
обрано для реалізації у даній випускній кваліфікаційній роботі.
Висновки до розділу
1. На основі огляду Інтернет-джерел та ринку медичного обладнання
встановлено, що сучасні ендоскопічні системи вимагають джерел світла з
надзвичайно стабільними параметрами світлового потоку та колірної температури.
Перехід до LED-випромінювачів зумовив необхідність розробки нових підходів до
керування ними, оскільки традиційні аналогові драйвери не здатні компенсувати
тепловий дрейф оптичних характеристик напівпровідників під час тривалих
операцій.
2. Аналіз науково-технічної літератури показав, що розв’язання проблеми
стабілізації випромінювання лежить у площині об'єднання сучасної силової
перетворювальної техніки (LLC-резонансних інверторів) та мікропроцесорних
систем. Показано необхідність переходу від жорсткої стабілізації струму до
гнучкого комп'ютерно-інтегрованого керування із застосуванням цифрових
алгоритмів фільтрації та ПІД-регулювання.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 21
3. Проведений патентний пошук підтвердив світову тенденцію до
інтелектуалізації медичного обладнання. Виявлено, що найбільш перспективним
шляхом є впровадження архітектур, у яких мікроконтролер обробляє сигнали
датчиків струму, напруги та температури, реалізуючи замкнену адаптивну систему
автоматичного керування світловим потоком.
4. На основі проведеного критичного аналізу обґрунтовано необхідність
та сформульовано мету даної випускної роботи: підвищення стабільності
параметрів освітлення ендоскопічного поля шляхом проєктування комп'ютерно-
інтегрованої системи керування на базі сучасного мікроконтролера та резонансного
драйвера живлення.
Для досягнення поставленої мети у наступних розділах необхідно вирішити
такі завдання:
• Розробити структурну схему комп'ютерно-інтегрованої системи.
• Розробити математичну модель об'єкта керування (світлодіода) та
синтезувати цифровий ПІД-регулятор.
• Виконати апаратну реалізацію (вибір мікроконтролера, розрахунок
силової частини) та розробити алгоритмічне забезпечення системи.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 22
2. Обґрунтування технічного завдання
Розробка комп'ютерно-інтегрованої системи стабілізації світлового потоку
ендоскопічного освітлювача вимагає чіткого формулювання технічних вимог до
об'єкта керування, виконавчих механізмів (силової частини) та керуючого
мікропроцесорного пристрою. Вихідні дані для проєктування базуються на
фізіологічних вимогах до візуалізації операційного поля та стандартах
електробезпеки медичної апаратури.
Вимоги до об'єкта керування (джерела випромінювання)
Як базовий об'єкт керування (джерело світла) в системі обрано потужний
найяскравіший світлодіод типу СВТ-140 виробництва компанії Luminus. Вибір
саме цього випромінювача для інтеграції в автоматизовану систему
обґрунтовується такими параметрами:
• Високий номінальний світловий потік (до 5000 лм), що забезпечує
достатню освітленість для камер високої роздільної здатності.
• Оптимальна площа випромінюючого кристала (14 мм2 ), що дозволяє
ефективно фокусувати світловий пучок в апертуру ендоскопічного світловода.
• Наявність вбудованого терморезистора, який виступає первинним
датчиком для системи автоматичного керування (САК), дозволяючи
мікроконтролеру відстежувати температуру кристала в режимі реального часу та
запобігати його тепловій деградації.
Виконавчий механізм повинен перетворювати енергію мережі у
стабілізований постійний струм для живлення LED-модуля за командами від
мікроконтролера. Згідно з вимогами до медичного обладнання, силова частина
повинна забезпечувати:
• Вхідна напруга живлення: однофазна мережа змінного струму
220 В±10%, частотою 50 Гц .
• Вихідна електрична потужність: не менше 100 Вт .
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 23
• Діапазон регулювання вихідного струму: від 10 А до 21 А . Даний
діапазон є робочою зоною світлодіода СВТ-140, де забезпечується найвища
лінійність регулювання світлового потоку.
• Максимальна вихідна напруга: не більше 5 Â (відповідно до ВАХ
кристала).
• Коефіцієнт пульсацій вихідного струму: не більше 2% від
номінального значення. Це критично важлива вимога для усунення ефекту
мерехтіння (флікер-шуму) на матриці відеоендоскопічної камери. Забезпечення
такого низького рівня пульсацій вимагає застосування високочастотних
резонансних LLC-перетворювачів.
Оскільки розроблювана система належить до класу комп'ютерно-
інтегрованих технологій, на відміну від класичних аналогових блоків живлення,
вона повинна задовольняти наступні вимоги щодо автоматизації:
• Мікропроцесорне ядро: Система повинна базуватися на сучасному
мікроконтролері, який здатен обробляти сигнали з датчиків струму, напруги та
температури за допомогою вбудованих АЦП (аналого-цифрових перетворювачів).
• Алгоритм стабілізації: Мікроконтролер повинен реалізовувати
алгоритм цифрового пропорційно-інтегрально-диференціального (ПІД)
регулювання, який на основі зворотного зв'язку коригуватиме частоту керуючих
імпульсів (ЧІМ) для резонансного драйвера (наприклад, типу IRS27951).
• Система теплового захисту (Термоменеджмент): Програмне
забезпечення контролера повинно містити алгоритм адаптивного зниження
потужності. При досягненні кристалом світлодіода граничної температури, САК
повинна не миттєво відключати живлення (що неприпустимо під час операції), а
плавно знижувати робочий струм до безпечного рівня.
• Зовнішні інтерфейси: Для інтеграції освітлювача до складу єдиного
відеоендоскопічного комплексу, пристрій повинен підтримувати керування
яскравістю за допомогою зовнішнього гальванічно розв'язаного ШІМ-сигналу, що
надходить від блоку відеокамери.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 24
• Активна корекція коефіцієнта потужності (PFC): Для мінімізації
впливу потужного освітлювача на живильну мережу операційної (де підключено
високочутливе кардіологічне та реанімаційне обладнання), на вході системи
обов'язкова наявність активного ККМ (наприклад, на базі контролера IRS2500). Це
забезпечить синусоїдальну форму споживаного струму та коефіцієнт потужності
близький до одиниці ( cosϕ ≥ 0.95 ).
• Гальванічна розв'язка та електробезпека: Пристрій повинен відповідати
медичним стандартам безпеки. Міцність ізоляції між первинним (мережевим) і
вторинним колами повинна витримувати тестову напругу до 5 ê . Захист пацієнта
та оператора має відповідати I класу безпеки.
• Масогабаритні показники: Електронні компоненти системи (плати
живлення та керування) повинні розміщуватися в уніфікованому корпусі, тому їхні
габарити не повинні перевищувати 130×120× 70 ìì .
Сформоване технічне завдання повною мірою враховує електричні та
оптичні характеристики потужного LED-випромінювача СВТ-140. Встановлені
жорсткі вимоги до рівня пульсацій (< 2% ), наявності цифрового ПІД-регулювання,
температурного зворотного зв'язку та активного ККМ обґрунтовують доцільність
проєктування саме складної комп'ютерно-інтегрованої кіберфізичної системи, а не
класичного аналогового джерела живлення. Задані параметри є вихідними даними
для математичного моделювання та розрахунку апаратної частини в наступних
розділах роботи.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 25
3. Розробка структурної та принципової схеми системи
3.1 Розробка структурної схеми
Синтез комп'ютерно-інтегрованої системи стабілізації світлового потоку
ендоскопічного освітлювача розпочинається з розробки її структурної схеми. На
відміну від класичних джерел живлення, розроблювана система є складною
кіберфізичною структурою, в якій нерозривно пов'язані процеси перетворення
електричної енергії та процеси збору, цифрової обробки і передачі інформації.
Структурно систему можна розділити на три взаємопов'язані рівні
(контури): енергетичний контур (виконавчі механізми), інформаційно-керуючий
контур (обчислювальне ядро та сенсорика) та рівень об'єкта керування.
Рисунок 3.1 – Структурна схема комп’ютерно-інтегрованої системи
освітлювача
Об'єкт керування (ОК)
В якості об'єкта керування виступає потужний світлодіодний модуль (LED)
типу CBT-140. З точки зору теорії автоматичного керування, це суттєво нелінійний
об'єкт із розподіленими параметрами. Його основним вихідним параметром, що
підлягає непрямій стабілізації, є світловий потік (Φv ), а збурюючим впливом —
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 26
власна температура нагрівання кристала (Tj ), яка викликає тепловий дрейф
оптичних характеристик.
Енергетичний контур (Силова частина)
Енергетичний контур забезпечує перетворення енергії первинної мережі у
форму, необхідну для живлення об'єкта керування, під суворим контролем
мікропроцесорної системи. До його складу входять:
1. Мережевий фільтр та випрямляч (МФВ): Забезпечує гальванічний
зв'язок із живильною мережею 220 В, 50 Гц. Його головна функція — двостороння
фільтрація: захист електронних компонентів освітлювача від кондуктивних завад
мережі та запобігання проникненню високочастотних гармонік від роботи
імпульсних перетворювачів самої системи назад у лікарняну електромережу.
2. Активний коректор коефіцієнта потужності (ККМ): Це імпульсний
підвищуючий перетворювач (Boost Converter), керований спеціалізованим
контролером. Він забезпечує споживання струму з мережі за синусоїдальним
законом, синфазно з напругою ( cosϕ →1). Крім покращення електромагнітної
сумісності, ККМ формує стабілізовану напругу проміжної шини постійного струму
(близько 400 В), яка є інваріантною до просадок напруги у первинній мережі.
3. Керований резонансний LLC-перетворювач (РП): Виступає головним
виконавчим механізмом системи. Перетворює напругу 400 В у низьковольтну
високочастотну напругу з подальшим випрямленням. Використання резонансного
контуру дозволяє ключовим транзисторам перемикатися при нульовій напрузі
(ZVS), що мінімізує динамічні втрати. Керуючим впливом для РП є частотно-
імпульсна модуляція (ЧІМ), що надходить від керуючого ядра.
4. Вихідний фільтр (ВФ): Згладжує пульсації струму до рівня менше 2%,
формуючи стабільний постійний струм ( Iout ) для живлення світлодіода.
Інформаційно-керуючий контур
Цей контур є основою «інтелектуалізації» системи. Він реалізований на базі
мікроконтролера і працює як вузол периферійних обчислень (Edge-пристрій), що
не лише керує силовою частиною, але й виконує локальну діагностику.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 27
1. Мікропроцесорний блок керування (МБК): Центральний
обчислювальний пристрій системи. Він виконує математичну обробку інформації
за алгоритмом цифрового пропорційно-інтегрально-диференціального (ПІД)
регулятора. МБК формує керуючі впливи для драйверів силових транзисторів РП,
забезпечуючи «м'який старт» (Soft-start) та стабілізацію струму з компенсацією
температурного дрейфу.
2. Блок сенсорів та первинних перетворювачів (БСПП): Формує канали
зворотного зв'язку. Включає:
o Датчик струму (ДС): Прецизійний шунт із диференційним
підсилювачем, який вимірює реальний струм, що протікає через LED-модуль, та
передає його на аналого-цифровий перетворювач (АЦП) мікроконтролера.
o Датчик напруги (ДН): Контролює напругу на об'єкті керування для
детектування обриву або короткого замикання.
o Датчик температури (ДТ): Терморезистор типу NTC, розміщений на
підкладці світлодіода. Дані з ДТ дозволяють МБК реалізовувати алгоритми
теплового захисту.
3. Комунікаційний модуль (КМ): Забезпечує інтеграцію освітлювача у
вищі рівні автоматизації. Використовуючи промислові протоколи зв'язку, модуль
дозволяє системі обмінюватися даними з центральним відеопроцесором або
інтегруватися в архітектуру медичних SCADA-систем для глобального
моніторингу операційної. Через цей модуль можливе дистанційне задання уставки
яскравості та зчитування логів напрацювання.
Опис алгоритму взаємодії блоків
Робота комп'ютерно-інтегрованої системи здійснюється за принципом
замкненого контуру керування з від'ємним зворотним зв'язком. При подачі
живлення МБК ініціалізує периферію та перевіряє стан датчиків. Якщо
температура ОК (СВТ-140) знаходиться в межах норми, мікроконтролер подає
сигнал дозволу роботи на ККМ.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 28
Далі МБК починає генерувати частотно-імпульсний сигнал для драйвера
резонансного перетворювача (РП), плавно змінюючи частоту від максимальної
(режим нульової потужності) до робочої, реалізуючи алгоритм «м'якого старту».
У робочому режимі мікроконтролер із високою частотою дискретизації
опитує датчик струму. Отримане цифрове значення порівнюється з уставкою
(бажаним рівнем яскравості, заданим через комунікаційний модуль).
Розпогодження обробляється цифровим ПІД-регулятором, який відповідним
чином коригує частоту перемикання LLC-контуру. Одночасно фоновим процесом
відбувається моніторинг температури: при наближенні до критичної позначки,
МБК програмно знижує уставку струму, гарантуючи збереження кристала об'єкта
керування без раптового переривання освітлення під час хірургічного втручання.
3.2 Розробка схеми електричної принципової
Основним завданням розробки було проектування джерела для живлення
світлодіода СВТ-140 компанії Luminus (Рисунок 3.1), який має ряд переваг для
застосування в медичній техніці:
• висока вихідна світність у 5 000 люмен;
• випромінювальна площа 14 мм²;
• прийнятна ціна;
• колірна температура, що забезпечує мінімальні спотворення
відеосигналу;
• конструктивне виконання (наявність виводів живлення, кріплень,
передбачений терморезистор).
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 29
Рисунок 3.1 — Надяскравий світлодіод СВТ-140 компанії Luminus.
Розрахунок було виконано згідно з методикою, наведеною в технічній
документації виробника — компанії International Rectifiers.
Необхідні параметри блока живлення:
• Вхідна напруга: 220 В, 50 Гц ±10% ;
• Вихідна потужність: не менше 100 Вт;
• Вихідна напруга: не більше 5 В;
• Рівень пульсацій: не більше 2% від величини вихідного струму;
• Вихідний струм: 10...21 А;
• Передбачити канал зовнішнього регулювання за допомогою
гальванічно розв'язаного ШІМ-сигналу;
• Габаритні розміри: не більше 130х120х70 мм;
• Наявність захисту від перевищення граничного значення температури
кристала світлодіода;
• Наявність коректора потужності.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 30
3.3 Порівняння архітектур блоків живлення
При виборі та розробці джерела живлення (ДЖ) необхідно враховувати ряд
факторів, що визначаються умовами експлуатації, властивостями навантаження,
вимогами до безпеки та уніфікації топології при серійному виробництві різних
приладів. Насамперед слід звернути увагу на відповідність електричних параметрів
ДЖ вимогам пристрою, що живиться, а саме:
• вихідна напруга;
• вихідний струм.
Будучи невід'ємною частиною радіоелектронної апаратури, засоби
вторинного електроживлення повинні відповідати певним вимогам, які
визначаються як вимогами до самої апаратури загалом, так і умовами, що
висуваються до джерел живлення та їхньої роботи у складі даної апаратури. Будь-
який із параметрів ДЖ, що виходить за межі допустимих вимог, порушує роботу
пристрою. Для вибору топології майбутнього ДЖ слід ретельно проаналізувати
поширені топології перетворювачів (Рисунок 3.2) та всебічно оцінити їхні переваги
й недоліки.
Рисунок 3.2 — Номенклатура джерел живлення
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 31
Найбільшу увагу було приділено імпульсним ДЖ. Однотактні джерела, як і
всі імпульсні ДЖ, містять трансформатор, через який потужність передається в
навантаження. Варто звернути увагу на тактові діаграми роботи джерел (Рисунок
3.3).
Рисунок 3.3 — Приклад часової діаграми роботи однотактних
імпульсних ДЖ
Неважко помітити, що тривалість імпульсу дорівнює тривалості паузи і
становить 50%. Для отримання необхідних пульсацій вихідного струму нам
знадобиться величезний вихідний фільтр, який зможе запасати величезну кількість
енергії. Цей факт легко пояснити, якщо звернутися до формул (3.1) і (3.2):
2
E = C ⋅U (3.1)
2
E = L ⋅ I 2
(3.2)
2
Напруга живлення використовуваного світлодіода дорівнює 5 В, отже,
згідно з формулою (1), нам знадобиться величезна вихідна ємність. Альтернативою
великій ємності можна зіставити використання високої частоти перетворення. Але
її використання тягне за собою збільшення електромагнітних завад, створюваних
джерелом. Однотактні схеми, як правило, потребують масивних охолоджувальних
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 32
елементів, що є для нас також обмежувальним фактором з огляду на масогабаритні
вимоги, зазначені вище.
Тому увагу було звернено до двотактних схем. Аналіз прямоходового
двотактного перетворювача (push-pull) показав, що в цій схемі важко боротися з
викидами під час комутації ключових елементів. Цей випадок показаний на
рисунку 3.5, сигнал такого вигляду при розкладанні в ряд Фур'є має широкий
спектр, який і є джерелом високочастотних завад. Приклад найпростішої схеми
прямоходового двотактного перетворювача показаний на рисунку 3.4.
Рисунок 3.4 — Прямоходовий імпульсний двотактний перетворювач
Також часто використовуються напівмостова та мостова схеми. Обидві
схеми мають великі динамічні втрати при перемиканні, однак у напівмостовій
схемі легше впоратися зі зворотними викидами. Використання мостової топології
недоцільне з огляду на значне ускладнення схеми та збільшення кількості
використовуваних компонентів, що погіршує економічні показники
розроблюваного приладу.
Найбільш придатною залишається топологія двотактного резонансного
перетворювача (Додаток 1, 2), яка має низку переваг:
• відсутність електромагнітних завад, які виникають за наявності кидка
струму в момент відкривання ключового елемента.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 33
Рисунок 3.5 — Кидок струму в момент комутації ключових елементів
У резонансних схемах (Рисунок 3.6) струм у первинній обмотці має
синусоїдальну форму. Цей факт виключає наявність широкого спектра та
електромагнітних завад.
Рисунок 3.6 — Ключові елементи, трансформатор та резонансний контур
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 34
• динамічні втрати знижені щонайменше на порядок. При роботі
транзистора на індуктивне навантаження до статичних втрат (втрат провідності)
додаються втрати динамічні. Вони можуть вносити досить вагому надбавку, а при
неправильному виборі параметрів елементів можуть стати й основними. Динамічні
втрати транзистора включають у себе втрати при вмиканні та вимиканні
транзистора. Основна причина їх виникнення полягає в наявності ємності між
затвором і витоком, яка не дозволяє транзистору миттєво перейти з відкритого
стану в закритий і назад та утримує його певний час у лінійному режимі. Отже, для
мінімізації динамічних втрат перемикання слід здійснювати в момент або нульової
напруги між стоком і витоком транзистора, або при нульовому струмі.
При відкриванні транзистора Q53 (Рисунок 3.6) відбувається заряд ємності
С57 через трансформатор Т51 і дросель L51. При повному заряді потенціали на
стоці та витоці транзистора Q53 практично вирівнюються, в цей момент він
закривається. Відсутність великої різниці потенціалів і пояснює малі втрати із
закону Ома (3):
I = U (3.3)
R
Наступної миті, через 500 нс (мертвий час), відкривається транзистор Q54,
конденсатор С57 розряджається; при зниженні напруги практично до нуля
транзистор закривається, і процес повторюється спочатку.
Зважаючи на явні переваги резонансної напівмостової топології, вона і була
обрана для проєктованого ДЖ. Як керуючу мікросхему було обрано IRS27951
драйвер напівмостового резонансного ДЖ. Ця схема повністю задовольняє
необхідний функціонал. Має низьку ціну і є доступною для придбання. Авторитет
фірми-виробника дозволяє говорити про її надійність. Основним і не менш
важливим фактором також є наявність детальної документації та рекомендацій до
розробки.
Розрахунок було виконано згідно з методикою, наведеною в технічній
документації виробника — компанії International Rectifiers.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 35
3.4 Опис роботи використовуваних топологій
Згідно з технічним завданням, на вході джерела живлення потрібно
встановити коректор потужності. Нині всі типові імпульсні джерела живлення
складаються з мережевого випрямляча, згладжувального конденсатора та
перетворювача напруги. Таке джерело споживає потужність тільки в ті моменти,
коли напруга, що подається з випрямляча на згладжувальний конденсатор, вища за
напругу на ньому, що відбувається протягом приблизно чверті періоду. У решту
часу джерело не споживає потужності з мережі, оскільки навантаження живиться
від конденсатора. Це призводить до того, що потужність відбирається
навантаженням тільки на піку напруги, споживаний струм має форму короткого
імпульсу і містить набір гармонійних складових (Рисунок 3.7).
Рисунок 3.7 – Напруга та струм, споживані джерелом без коректора
потужності
Вторинне джерело живлення, що має корекцію коефіцієнта потужності,
споживає струм із малими гармонійними спотвореннями, більш рівномірно
відбирає потужність від мережі, а також має коефіцієнт амплітуди (відношення
амплітудного значення струму до його середньоквадратичного значення) нижчий,
ніж у некоригованого джерела. Корекція коефіцієнта потужності знижує
середньоквадратичне значення споживаного струму, що дозволяє підключати до
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 36
одного виводу електромережі більше різних пристроїв, не створюючи в ній
перевантажень за струмом (Рисунок 3.8).
Рисунок 3.8 – Напруга та струм у мережі за наявності активного коректора
потужності
Коефіцієнт потужності (Power Factor — PF) — параметр, що характеризує
спотворення, створювані навантаженням (у нашому випадку — джерелом
вторинного електроживлення) у мережі змінного струму. Існує два види
спотворень — гармонійні та нелінійні. Гармонійні спотворення викликаються
навантаженням реактивного характеру і являють собою зсув фаз між струмом і
напругою. Нелінійні спотворення вносяться в мережу «нелінійними»
навантаженнями. Ці спотворення виражаються у відхиленні форми хвилі струму
або напруги від синусоїди. У разі гармонійних спотворень коефіцієнтом
потужності вважається косинус різниці фаз між струмом і напругою або
відношення активної потужності до повної потужності, споживаної з мережі.
Для нелінійних спотворень коефіцієнт потужності дорівнює частці
потужності першої гармонійної складової струму в загальній потужності,
споживаній пристроєм. Його можна вважати показником того, наскільки
рівномірно пристрій споживає потужність від електромережі.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 37
Існує кілька схем, за допомогою яких можна реалізувати активну корекцію
коефіцієнта потужності. Найбільш популярною нині є «схема підвищувального
перетворювача» (boost converter). Ця схема задовольняє всі вимоги, що
висуваються до сучасних джерел живлення. По-перше, вона дозволяє працювати в
мережах із різними значеннями живильної напруги (від 85 до 270 В) без обмежень
і будь-яких додаткових регулювань. По-друге, вона менш сприйнятлива до
відхилень електричних параметрів мережі (стрибки напруги або короткочасне її
відключення). Також перевагою цієї схеми є простіша реалізація захисту від
перенапруг. Для реалізації коректора буде використовуватися спеціалізована
мікросхема IRS2500S компанії International Rectifiers із причин, аналогічних вибору
резонансного драйвера.
Стандартний коректор коефіцієнта потужності являє собою AC/DC-
перетворювач (в оригіналі одрук AD/DC) із широтно-імпульсною (ШІМ)
модуляцією. На вході встановлено плавкий запобіжник для захисту кола від
наслідків короткого замикання. Варистор RV є захистом схеми від імпульсів
високої амплітуди. Конденсатори CF1, CF4 нейтралізують високочастотні завади
лінії відносно нейтралі, а CF2, CF3 — синфазні високочастотні завади. Дросель LF
і термістор RT встановлені для обмеження вхідного струму під час запуску. Діод
DBP заряджає вихідну ємність Cbus2 до напруги 310 В, що знижує навантаження
на силовий транзистор під час запуску. Резистори R16-R21 розряджають вихідну
ємність за відсутності навантаження. Спеціалізована мікросхема (IR2500S) керує
потужним ключем, який перетворює випрямлену мережеву напругу в
послідовність імпульсів, після випрямлення яких на виході отримують постійну
напругу.
При ввімкненому транзисторі MPFC (Рисунок 3.9, Рисунок 3.10) струм у
дроселі лінійно наростає — при цьому діод DPFC замкнений, а конденсатори Cbus1
і Cbus2 розряджаються на навантаження. Потім, коли транзистор замикається,
напруга на дроселі LPFC «відкриває» діод, і накопичена в дроселі енергія заряджає
конденсатор Cbus2 (і одночасно живить навантаження). Частота перетворення
становить 70 кГц.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 38
:
Рисунок 3.9 – Вхідний каскад коректора потужності
Рисунок 3.10 – Вихідний каскад коректора потужності, елементи керування]
Одержання коефіцієнта потужності, близького до одиниці, досягається за
рахунок виключення з випрямляча ємності фільтра, яка зазвичай встановлюється в
імпульсних джерелах живлення для згладжування пульсацій випрямленої напруги.
Замість цієї ємності в схему вводиться високочастотний імпульсний стабілізатор
підвищувального типу з невеликою індуктивністю на вході, що працює в
граничному режимі переривчастого струму в індуктивності.
Відповідно до принципу дії підвищувального стабілізатора напруги, при
вмиканні транзистора MPFC через індуктивність LPFC починає протікати струм,
який наростає за лінійним законом. При вимиканні транзистора струм в
індуктивності починає спадати за лінійним законом, заряджаючи через діод DPFC
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 39
ємність фільтра Cbus2. Вмикання і вимикання ключового транзистора виконується
мікросхемою U1, яка складається з датчика випрямленої напруги (вивід 3), датчика
струму (вивід 5) в індуктивності та схеми формування імпульсів керування.
Вмикання транзистора відбувається в момент часу, коли напруга на виводі
5 мікросхеми (датчик струму) стає рівною нулю (тобто при нульовому струмі в
індуктивності). Вимикання транзистора відбувається в момент часу, коли лінійно
наростаюча напруга з датчика струму стає рівною змінній за синусоїдальним
законом напрузі з датчика випрямленої напруги (вивід 3). Після вимикання
транзистора струм в індуктивності починає спадати, і при нульовому значенні
струму транзистор знову вмикається. Усереднений струм індуктивності
виявляється синусоїдальним за формою і таким, що майже збігається за фазою з
випрямленою напругою. Таким чином, завдяки схемі коректора досягається високе
значення коефіцієнта потужності. Для отримання стабільної вихідної напруги
мікросхема має зворотний зв'язок за вихідною напругою (вивід 1).
На виході маємо постійну напругу 380 В, яка надходить на напівмостовий
перетворювач (Рисунок 3.11). Для запуску драйвера IR27951 використовується
дільник на резисторах R54, R55, R57 для обмеження струму, що надходить із
коректора. Відбувається заряджання конденсаторів С53, С52. Стабілітрон Dz51
стабілізує напругу до 18 В. Мікросхема починає роботу, подальше живлення
надходить від кола, зображеного на рисунку 3.12.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 40
Рисунок 3.11 — Пасивні компоненти напівмостового драйвера
Діоди D57 і D58 випрямляють змінну напругу, конденсатори С61 і С62
згладжують пульсації. Стабілізатор U53 стабілізує напругу до 18 В.
Елементи R53 і R51 спільно з конденсатором С54 і транзистором Q51
задають частоту перемикання транзисторів, фактично задаючи частоту коливань
синусоїдальної напруги в резонансному контурі, утвореному первинною обмоткою
трансформатора, дроселем L51 і ємністю С57. Зміна частоти перемикання
транзисторів призводить до зміни частоти коливань струму і напруги в первинному
резонансному контурі, а згідно з АЧХ — і амплітуди вихідної напруги.
Рисунок 3.12 — Коло живлення мікросхеми напівмоста
Оптотранзистор VO51 і Q52 створюють коло віддаленого запуску від
мікроконтролера.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 41
Після перетворення на вторинній обмотці трансформатора маємо
синусоїдальну напругу (Рисунок 3.13). Для її випрямлення можна використовувати
діоди або транзистори. Використання діодів є недоцільним через їх сильне
нагрівання при пропусканні струму у 21 А, і втрата приблизно 0,7 В (у відкритому
стані) на тлі вихідного сигналу у 5 В є неприпустимою.
Для розв’язання цієї проблеми було застосовано схему синхронного
випрямлення: як ключові елементи використано транзистори IRLB8748PBF, а
керування цими транзисторами побудовано на мікросхемі IR11682S. Мікросхема
підключена згідно з рекомендаціями, вказаними в документації виробника.
Подальше згладжування відбувається за допомогою LC-фільтра.
]
Рисунок 3.13 — Вихідне коло перетворювача
З огляду на те що для даного блока обрив навантаження є аварійним
випадком, встановлено резистори R82 і R79, які навантажують блок для
виключення позаштатної ситуації.
Регулювання струму відбувається через коло зворотного зв'язку (Рисунок
3.14). Детектором струму в навантаженні є 5 резисторів R83-R87, що створюють
шунт номіналом 2 мОм. Сигнал підсилюється і надходить на компаратор, який
порівнює отриману напругу з уставкою, що надходить від мікроконтролера.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 42
Рисунок 3.14 — Коло зворотного зв'язку
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 43
4 Розрахунок основних вузлів схеми
4.1. Розрахунок елементів коректора потужності
Розрахунок виконано згідно з рекомендаціями фірми-виробника.
Розрахунок індуктивності дроселя:
L = (VBUS − 2VACmin )VAC 2
minη 4.1
PFC ,
2 fminPoutVBUS
де:
• VBUS — постійна напруга на виході коректора (380 В);
• VACmin — мінімальне середньоквадратичне значення змінної напруги (
±10% від 220 В);
• η — ККД коректора (0,95);
• fmin — мінімальна частота перемикань коректора при мінімальній
напрузі живлення (70 кГц);
• Pout — вихідна потужність (150 Вт) .
LPFC = 0.46 мГц
Для вибору достатнього перерізу проводу розрахуємо максимальний струм
дроселя:
i = 2 2Pout 4.2
PK = 2.32 А
VACminη
iPK = 2.32 А
Знаючи максимальний струм, виконаємо розрахунок номіналу
шунтувального резистора та його потужності, враховуючи, що напруга
спрацьовування внутрішнього компаратора обмеження струму VOCTH =1.1 В :
R = VOCTH 4.3
OC .
iPK
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 44
ROC = 0.47 Ом
2
P 4.4
P ≥ out
ROC VAC η ROC = 0.32 Ом
min
Розрахунок пускового резистора (граничний вхідний струм мікросхеми
IQCCUV=10мА, приймемо струм рівним 1 мА
R = VACmin 4.5
VCC .
IQCCUV
RVCC = 200 кОм
P ≥ VACmax
R = 180 мВт 4.6
VCC RVCC
Виберемо опір нижнього резистора 2 рівним 10 кОм, тоді опір
верхнього:
R 10000 4.7
BUS1 = (VBUS − 2.5) = 1510 кОм
2.5
R RBUS1 4.8
BUS1A = RBUS1B = RBUS1C = = 503 кОм
3
Виберемо найближче значення RBUS1 (1530 кОм) з номінального ряду і
перерахуємо RBUS 2 :
R = 2.5(RBUS1A + RBUS1B + RBUS1C )
BUS 2 . 4.9
VBUS − 2.5
RBUS 2 = 10 кОм
Розрахуємо номінали резистивного дільника, що вимірює випрямлену
напругу мережі (розрахунок зробимо аналогічно дільнику зворотного зв'язку,
нехай 2=10 кОм)
RDC1 = ( 2VACmin −1) ⋅10000 = 2650 кОм 4.10
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 45
R = R = R = RDC1 4.11
DC1A DC1B DC1C = 880 кОм
3
Виберемо найближче значення RDC1 з номінального ряду і перерахуємо RDC 2 :
R = RDC1A + RDC1B + RDC1C
DC 2 . 4.12
2VACmin −1
RDC 2 = 9.1 кОм
Розрахунок конденсатора компаратора, який має бути вибраний, виходячи з
підсилення сигналу помилки приблизно на 20 Гц. Конденсатор забезпечує
затримку запуску силового транзистора у разі аварійних ситуацій.
C = 1 4.13
COMP 2π ⋅20 ⋅ RBUS 2
CCOMP = 0.8 мкФ
Резистор детектора нульового струму дроселя знайдемо в такий спосіб
(приймемо =0.5 мА, =50 В):
R ≤ VZX
ZX = 100 кОм
IZX
Вихідна ємність обрана емпірично: з розрахунку, що на кожен ват вихідної
потужності потрібно встановити 12 мкФ при стандартній мережі 220 ± 20%. Отже,
приймемо Cbus2 рівним 150 мкФ. Осердя повинно передавати необхідну потужність
і не входити в режим насичення.
Силові елементи виберемо з урахуванням вихідної напруги (380 В),
величини струму (1,5 А), а також частоти перемикань (70 кГц): транзистор
STD10NM60N від компанії ST Microelectronics, що має низький опір стік-витік
(0,53 Ом у відкритому стані), а також малу вхідну (540 пФ) і вихідну (44 пФ)
ємності; діод VS-10ETS компанії International Rectifier, робочий струм якого
дорівнює 10 А, а падіння у відкритому стані — 1,1 В.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 46
4.2 Розрахунок елементів резонансного контуру
Розрахунок почнемо з коефіцієнта передачі, виходячи з максимальної
вхідної напруги, щоб за будь-яких умов на вході мати можливість регулювання
вихідної напруги. Потрібно вибрати відношення індуктивності намагнічування
трансформатора до резонансної індуктивності (коефіцієнт k ).
n = Umax . 4.14
2Uout
n = 380 = 38
10
Виробник дає такі вказівки: менше значення k дає більш круту
передавальну криву, особливо в області частот, нижчих за резонансну. При
меншому k вихідна напруга більш чутлива до зміни частоти. Більше значення
призводить до збільшення індуктивності намагнічування і, як наслідок, створює
менший струм намагнічування первинної обмотки трансформатора, що означає
менші втрати на перемагнічування. Однак високі значення індуктивності
намагнічування також можуть спричинити роботу поза областю резонансу при
високій вхідній напрузі або на холостому ході. Рекомендований діапазон значень
k — від 3 до 10. Виберемо k = 5 .
Для спрощення розрахунків використаємо схему заміщення резонансного
контуру (Рисунок 4.1). Важливим параметром якого є вхідний імпеданс, що
обчислюється за формулою:
k 2x2 4.15
Zin = QRAC [citestart] Q + j x − 1
2 2 2 + xk
1+ k x Q x 1+ k 2x2Q2
8n2
де R Fsw
AC = R
π 2 load , а x = — відношення частоти перемикання до
Frl
резонансної.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 47
Рисунок 4.1 — Схема заміщення резонансного контуру
Далі виконувався розрахунок максимальної добротності Qmax для режиму
перемикання при нульовій напрузі на транзисторі (ПНН) за максимального
навантаження та мінімальної вхідної напруги. Щоб забезпечити роботу
перетворювача в режимі м'якого перемикання, необхідно, щоб робоча точка
знаходилася в зоні ПНН.
Максимальне значення Q досягається при мінімальній вхідній напрузі та
максимальному навантаженні:
1+ k 1− 1
2
2nU
out
1 4.16
Uin(min)
Q =
max = 0.205
k 2
2nU
out
−1
Uin(min)
де Mmax — максимальне передавальне відношення при мінімальній вхідній
напрузі (Uin(min) = 370 В, Uout = 5 В).
Для розрахунку мінімальної частоти перемикання потрібно прийняти
навантаження максимальним і мінімальною вхідну напругу, тобто при
максимальній добротності Qmax . Тоді з формули для вхідного імпедансу схеми
заміщення випливає:
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 48
xmin = 1 = 0.891
1+ k 1− 1 4.17
2
2nU
out
U
in(min)
Тоді Fmin = xminFrl = 89.1 кГц.
Тепер потрібно розрахувати значення резонансної індуктивності Lr ,
резонансної ємності Cr та індуктивності намагнічування трансформатора Lm ,
виходячи з Qmax .
R = Uout
LOAD .
I 4.18
out
RLOAD = 0.238 Ом
2
RAC = 8n RLOAD
2 . 4.19
π
RAC = 278 Ом
L = Qmax RAC
r .
2π F 4.20
rl
Lr = 91 мкГц
Для отримання цього номіналу індуктивності використаємо осердя «Kool
Mu» R22.9x14x7.62.
C = 1
r .
2π FrlQmaxR 4.21
AC
Cr = 28 нФ
Перерахуємо значення Frl , щоб зберегти Qmax при вибраному значенні Cr :
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 49
F 1
rl = .
2πC 4.22
rQmax RAC
Frl = 100 кГц
Перерахуємо значення Lr , щоб зберегти Qmax при вибраному значенні Frl :
L = Qmax RAC
r .
2π F 4.23
rl
Lr = 90 мкГц
Для режиму ПНН потрібно, щоб реальне значення Lr було меншим за
розраховане. Тепер розрахуємо Lm з Lr та k :
Lm = Lr ⋅k. 4.24
Lm = Lr ⋅k = 450 мкГц
Звідси сумарне значення індуктивності первинної сторони дорівнює:
Lp = Lm + Lr = 540 мкГц 4.25
Lp = 540 мкГц
Для спрощення силової частини перетворювача резонансний дросель
суміщають із трансформатором, використовуючи осердя із зазором
(використовується каркас із двома секціями). Зв'язок між первинною та вторинною
обмотками значно гірший, коли вони намотані на такий каркас, ніж при
намотуванні на одинарний. Через це індуктивність розсіювання є досить великою і
може використовуватися як резонансна. При цьому використовується менше елементів
і зменшуються втрати на провідність. Індуктивність первинної обмотки Lp
вимірюється при розімкнутих вторинних обмотках, а індуктивність розсіювання - при
замкнутих.
Цей каркас є досить рідкісним виробом, тому буде використовуватися
окремий дросель.
Для розрахунку кількості витків первинної та вторинної обмоток
використовується стандартний вираз для розрахунку кількості витків первинної
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 50
обмотки трансформатора напівмостового перетворювача (враховуючи, що для
осердя ETD39 ефективний переріз осердя Ae = 125 ìì2 , допустимий розмах індукції в
осерді ΔB = 0.2 Тл; Fmin = 89.1 кГц; Uin(min) = 370 В; максимальний коефіцієнт
заповнення Dmax = 0.5):
U
N = in(min)Dmax
p .
2ΔBA F 4.26
e min
N p = 67
Кількість витків вторинної обмотки:
N
N p
s = . 4.27
n
Ns = 2
Большинство резонансных LLC-преобразователей разрабатывается таким
образом, чтобы минимальная частота переключения была ниже резонансной
частоты Fr1. Це робиться для того, щоб забезпечити можливість регулювання
вихідної напруги при зниженій вхідній напрузі та максимальному навантаженні.
I1 — значення струму, коли резонансний струм через Lr дорівнює струму
намагнічування через Lm ; також це точка кінця першої резонансної напівхвилі. У
цій точці енергія перестає передаватися в навантаження, і вихідні діоди
вимикаються, Cr починає резонувати з Lr + Lm доти, доки транзистори напівмоста
не змінять свій стан і не почнеться друга напівхвиля. I1 може бути розрахований
як:
I = nUout
1 .
4LmF 4.28
rl
I1 = 0.44 А
Пікове та середньоквадратичне значення струму відповідно дорівнюють:
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 51
I = Ioutπ
2
2
pri( pk ) 2n + I1 . 4.29
I = I 2
outπ 2
pri( pk ) + I1 = 0.62 А
2n
Розрахуємо середньоквадратичне значення струму. Оскільки струм має
форму майже чистого синуса, його реальне значення буде трохи вищим:
I
I = pri( pk )
pri(RMS ) = 0.44 А 4.30
2
I pri(RMS ) = 0.44 А
Діаметри проводів первинної та вторинної обмоток мають бути обрані з
урахуванням розрахованих середньоквадратичних значень струмів.
ILm — струм намагнічування первинної обмотки трансформатора, що не
включає струм, який передається в навантаження через ідеальний трансформатор,
увімкнений паралельно до Lm . Різниця між струмами ILr та ILm є струмом
навантаження.
Напруга на конденсаторі UCr досягає максимуму, коли струм через
індуктивність Lr перетинає нуль; UCr дорівнює половині вхідної напруги, коли
струм через Lr має максимальне значення. При цьому напруга на Cr є
максимальною, коли напруга на середній точці (US ) дорівнює нулю і мінімальною,
коли напруга на US дорівнює вхідній, тому вони можуть бути розраховані так:
UCr = 2nU Lr
out + 2I pri( pk ) −Uin.
C 4.31
r
UCr = 486 В
Максимальний розмах напруги на конденсаторі досягається при
максимальному навантаженні та мінімальній вхідній напрузі, тобто при
мінімальній частоті перемикання Fmin . Резонансний конденсатор Cr вибирається,
виходячи зі значення розрахованої ємності, напруги та струму через конденсатор.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 52
Для зниження втрат як Cr рекомендується використовувати
поліпропіленовий плівковий конденсатор.
При виборі конденсатора слід враховувати, що характеристики за напругою
цього типу конденсаторів подані для роботи на постійній напрузі або на змінній
напрузі частотою 50 Гц, тобто конденсатор має додаткове обмеження за напругою
під час роботи на високих частотах. Здатність конденсатора витримувати напругу
високої частоти обмежена значеннями максимальної потужності розсіювання та
пікового струму.
Тому, якщо навіть за результатами розрахунків максимальна
середньоквадратична напруга на конденсаторі дорівнює 486 В, слід вибрати
конденсатор із вищими характеристиками за напругою з урахуванням залежності
максимально допустимої напруги від частоти.
4.3. Розрахунок пасивних компонентів IRS27951
У резонансному напівмостовому перетворювачі частота перемикання є
максимальною на холостому ході та при максимальній напрузі на вході.
При частоті перемикання, нижчій за резонансну, перетворювач повинен
перебувати в режимі ПНН (перемикання при нульовій напрузі), однак у реальності
це лише одна з необхідних умов режиму ПНН. Друга умова вимагає, щоб
еквівалентна паразитна ємність середньої точки (VS) була повністю
заряджена/розряджена протягом тривалості мертвого часу. За недостатньої
тривалості мертвого часу транзистори перемикаються в жорсткому режимі, навіть
за умови роботи перетворювача на частоті, нижчій за резонансну.
Щоб забезпечити роботу перетворювача в режимі ПНН, необхідно
розрахувати мінімальний час, потрібний для повного заряду/розряду еквівалентної
ємності середньої точки. Еквівалентна ємність заряджається/розряджається
первинним струмом трансформатора, тому нульове навантаження та максимальна
вхідна напруга є найгіршими умовами, при цьому струм вторинної обмотки
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 53
трансформатора дорівнює нулю і в первинному контурі протікає лише струм
намагнічування.
Пікове значення цього струму дорівнює:
I ′ = nUout
pri( pk ) .
4F 4.32
max (Lm + Lr )
I ′
pri( pk ) = 0.28 А
Сумарна еквівалентна ємність середньої точки CHB показана на рисунку 4.2:
Рисунок 4.2 — Сумарна еквівалентна ємність середньої точки
CHB = 2Coss _ eff + Crss _ eff + CWell . 4.33
CHB = 94.2 пФ
де Coss _ eff — ємність між стоком і витоком двох транзисторів;
Crss _ eff — ємність між стоком і затвором нижнього транзистора, яка зазвичай
вказується для напруги у 25 В і зменшується зі зростанням напруги, тому як
ефективне значення можна взяти половину значення Crss _ eff ; CWell — ємність витоку
драйвера верхнього плеча IRS27951, що дорівнює 5 пФ.
C U
T = HB in(max)
CH ′ .
I 4.34
pri( pk )
TCH = 127.8 нс
При розрахунку мертвого часу також необхідно врахувати час спаду
вихідної напруги драйвера затвора IRS27951. У розрахунок мертвого часу має бути
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 54
включений лише час t1 (Рисунок 4.3), оскільки час заряду середньої точки
починається з t2 і вже включений у TCH . Протягом t1 напруга VDS дорівнює 0, і затвор
транзистора є просто ємнісним навантаженням для драйвера.
Рисунок 4.3 — Часова діаграма вимикання нижнього транзистора
Тому час розряду t_1 можна розрахувати через постійну часу RC-кола
затвора:
U
t = −RC gs(th)
1 geq ln .
U 4.35
g
t1 = 218 нс
R = R 4.36
down _ eff + Rg + RgFET .
R = 27 Ом
Q + Q + Q
C = g gd gs
geq .
U −U 4.37
gs(th) m
Cgeq = 4.57 нФ
де Rdown _ eff — підтягнутий до землі опір драйвера (6 Ом); Rg —
струмообмежувальний резистор затвора (15 Ом); RgFET — вхідний опір затвора
транзистора (6 Ом).
Мертвий час має бути більшим за суму TCH і t1 , тому слід додати 50 нс до
розрахованого значення. Мінімальний мертвий час виходить рівним:
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 55
TDT = TCH + t1 + 50 4.38
TDT = 395.4 нс
Для більшості розробок не рекомендується мертвий час понад 1 мкс,
оскільки більше значення призводить до великих втрат у внутрішньому діоді
транзистора при повних навантаженнях. Тому, якщо розрахований мертвий час
занадто великий, необхідно повернутися до розрахунку індуктивностей і вибрати
менше значення k .
Коли всі параметри системи розраховані, можна переходити до вибору
компонентів обв'язки IRS27951, які показані на рисунку 4.4.
Рисунок 4.4 — Зовнішні елементи генератора IRS27951
T −6 −12
C = DT ⋅10 − 40 ⋅10
T . 4.39
0.85
CT = 418 пФ
Для роботи в режимі ПНН конденсатор вибираємо більшим за
розрахований: CT=500 пФ. Розраховуємо реальний мертвий час:
tDT = 0.85CT 4.40
tDT = 465 нс
Розрахуємо RT , виходячи з мінімальної частоти перемикання Fmin та CT :
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 56
RT = 1 .
2F t ⋅10−3 4.41
min DT
RT = 23.56 кОм
RT вибираємо меншим за розрахований для роботи в режимі ПНН.
Розрахунок Rmax виходячи з Fmax , CT та RT :
R 1
eq =
2F −3 4.42
maxtDT ⋅10
Req = 7.2 кОм
R
R = eq RT
max .
R − R 4.43
T eq
Rmax = 10.36 кОм
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 57
5. Спеціальна частина
5.1 Технологічні особливості виготовлення та складання вузла блоку
керування стабілізацією світлового потоку
У межах бакалаврської роботи на тему «Комп’ютерно-інтегрована система
стабілізації світлового потоку ендоскопічного освітлювача» як основний вузол
доцільно розглядати електронний блок керування стабілізацією світлового потоку.
Саме цей вузол забезпечує вимірювання поточного рівня світлового потоку,
оброблення сигналу з датчиків, формування керуючої дії для світлодіодного
джерела світла та підтримання заданого режиму роботи освітлювача.
Електронний блок стабілізації може складатися з мікроконтролера,
драйвера світлодіода, датчика світлового потоку, датчика температури, елементів
живлення, роз’ємів для підключення зовнішніх модулів, індикаторів стану та
органів керування. Технологічні особливості виготовлення такого вузла
визначаються тим, що він поєднує електронні, оптичні та теплові процеси. Тому
під час його складання необхідно забезпечити не лише правильне електричне
з’єднання компонентів, а й стабільність вимірювання світлового потоку, надійне
тепловідведення та захист елементів від зовнішніх впливів.
Першим етапом виготовлення вузла є розроблення друкованої плати. На
цьому етапі визначається розміщення електронних компонентів, трасування
провідників, вибір ширини доріжок, розміщення силових і сигнальних кіл, а також
зон підключення датчиків та виконавчих елементів. Особливу увагу необхідно
приділяти розділенню силової частини, яка керує світлодіодним джерелом, і
вимірювальної частини, яка працює з малими сигналами датчика світлового
потоку. Таке розділення дозволяє зменшити вплив електромагнітних завад на
точність вимірювання.
Під час проєктування друкованої плати важливо передбачити короткі
з’єднання між мікроконтролером, датчиками та елементами обробки сигналів.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 58
Довгі сигнальні доріжки можуть підвищувати рівень шумів і погіршувати
стабільність роботи системи. Для живлення мікроконтролера та датчиків доцільно
використовувати фільтрувальні конденсатори, які зменшують пульсації напруги. У
силовій частині плати необхідно забезпечити достатню ширину провідників,
оскільки через драйвер світлодіода може проходити підвищений струм.
Важливою технологічною особливістю є правильний вибір елементної бази.
Компоненти повинні відповідати умовам експлуатації, мати достатній запас за
напругою, струмом і температурою. Для керування світлодіодним джерелом світла
доцільно використовувати спеціалізований драйвер, який забезпечує стабілізацію
струму. Це дозволяє уникнути перевантаження світлодіода, зменшити пульсації
світлового потоку та підвищити ресурс роботи освітлювача. Мікроконтролер
повинен мати достатню кількість входів і виходів для підключення датчиків,
індикаторів та елементів керування.
Монтаж електронних компонентів на друковану плату може виконуватися
із застосуванням поверхневого або вивідного монтажу. У дослідному зразку
доцільним є поєднання цих способів: малогабаритні електронні компоненти
можуть виконуватися у SMD-корпусах, а роз’єми, клеми, кнопки та елементи, що
зазнають механічного навантаження, — у вивідному виконанні. Такий підхід
спрощує складання, ремонт і заміну окремих елементів під час налагодження
системи.
Процес складання вузла необхідно виконувати у визначеній послідовності.
Спочатку встановлюються пасивні компоненти, зокрема резистори, конденсатори
та фільтрувальні елементи. Після цього монтуються мікросхеми, транзистори,
стабілізатори напруги, драйвер світлодіода та мікроконтролер. На завершальному
етапі встановлюються роз’єми, кнопки, індикатори та інші елементи, які можуть
мати більші габарити. Така послідовність зменшує ймовірність механічного
пошкодження компонентів і полегшує контроль якості пайки.
Під час пайки необхідно дотримуватися температурного режиму, оскільки
перегрів може призвести до пошкодження електронних компонентів або
відшарування контактних майданчиків друкованої плати. Особливо обережно
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 59
потрібно працювати з мікроконтролером, датчиками та світлодіодними
елементами, які можуть бути чутливими до перегріву та електростатичних
розрядів. Тому складання вузла бажано виконувати із застосуванням
антистатичних засобів захисту, зокрема антистатичного браслета, килимка та
заземленого інструменту.
Окрему увагу слід приділити монтажу датчика світлового потоку. Його
розміщення має забезпечувати стабільне та повторюване вимірювання світла, що
випромінюється освітлювачем. Датчик не повинен зазнавати впливу стороннього
освітлення, відблисків або випадкового перекриття світлового каналу. Для цього
його доцільно розміщувати в окремому контрольному каналі або в зоні, де він
сприймає частину світлового потоку від основного джерела. У разі потреби може
застосовуватися світловий фільтр або механічний екран, який обмежує вплив
зовнішнього світла.
Важливою частиною технологічного процесу є складання світлодіодного
модуля. Світлодіод, який використовується як джерело світла, під час роботи
виділяє тепло, тому він має бути встановлений на тепловідвідну основу або
радіатор. Між світлодіодним модулем і радіатором необхідно забезпечити якісний
тепловий контакт, наприклад із використанням теплопровідної пасти або
теплопровідної прокладки. Недостатнє тепловідведення може призвести до
перегріву світлодіода, зменшення його світлового потоку та скорочення строку
служби.
Датчик температури доцільно розміщувати поблизу світлодіодного модуля
або радіатора, оскільки саме в цій зоні виникає найбільше теплове навантаження.
Його правильне розташування дає змогу системі своєчасно реагувати на
підвищення температури та обмежувати потужність світлодіода у разі перегріву.
Це підвищує надійність роботи вузла та забезпечує додатковий рівень захисту.
Після завершення монтажу проводиться візуальний контроль якості
складання. На цьому етапі перевіряється правильність встановлення компонентів,
відсутність коротких замикань, якість пайки, полярність електролітичних
конденсаторів, діодів, світлодіодів та інших полярних елементів. Також необхідно
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 60
перевірити відповідність встановлених компонентів електричній схемі. Виявлені
дефекти, зокрема непропаяні контакти, надлишок припою або замикання між
доріжками, повинні бути усунені до подачі живлення на пристрій.
Перший запуск вузла необхідно виконувати з використанням лабораторного
джерела живлення з обмеженням струму. Це дозволяє запобігти пошкодженню
компонентів у разі помилки монтажу або короткого замикання. На початковому
етапі перевіряється напруга живлення мікроконтролера, стабільність роботи
стабілізаторів, відсутність надмірного споживання струму та правильність роботи
основних кіл. Лише після цього можна переходити до перевірки роботи драйвера
світлодіода та підключення джерела світла.
Після електричної перевірки виконується програмування мікроконтролера.
У пам’ять мікроконтролера записується програмне забезпечення, яке реалізує
алгоритм стабілізації світлового потоку, обробку сигналів датчиків, формування
керуючого сигналу для драйвера світлодіода, контроль температури та індикацію
режимів роботи. Після прошивання необхідно перевірити коректність запуску
програми, реакцію системи на зміну рівня освітлення та роботу захисних функцій.
Наступним важливим етапом є калібрування вузла. Оскільки система
стабілізації світлового потоку повинна підтримувати заданий рівень освітлення,
необхідно встановити відповідність між сигналом датчика та фактичним значенням
світлового потоку. Для цього можуть використовуватися еталонні вимірювальні
прилади, наприклад люксметр або фотометр. Під час калібрування визначаються
робочі межі сигналу датчика, коефіцієнти перетворення та параметри регулятора.
Це дозволяє підвищити точність стабілізації та забезпечити повторюваність
результатів.
Після калібрування проводиться функціональне тестування системи.
Перевіряється здатність вузла підтримувати стабільний світловий потік при зміні
напруги живлення, температури, навантаження або зовнішніх умов. Також
оцінюється плавність регулювання яскравості, відсутність помітного мерехтіння,
швидкість реакції системи на зміну заданого значення та коректність роботи
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 61
аварійної індикації. У разі виявлення нестабільності алгоритм керування або
параметри регулятора можуть бути скориговані.
Завершальним етапом є встановлення електронного вузла в корпус
освітлювача або в окремий монтажний блок. Корпус повинен забезпечувати
механічний захист плати, надійне кріплення компонентів, вентиляцію або
тепловідведення, а також зручний доступ до органів керування та роз’ємів.
Внутрішнє прокладання проводів повинно бути акуратним, із фіксацією кабелів та
недопущенням їх контакту з нагрітими елементами. Сигнальні лінії бажано
прокладати окремо від силових, щоб зменшити вплив електричних завад.
Таким чином, технологічні особливості виготовлення та складання вузла
стабілізації світлового потоку полягають у правильному проєктуванні друкованої
плати, раціональному виборі елементної бази, якісному монтажі компонентів,
забезпеченні тепловідведення, точному розміщенні датчика світлового потоку,
дотриманні вимог електробезпеки та виконанні обов’язкового тестування й
калібрування. Від якості виконання цих технологічних операцій залежить
стабільність роботи всієї комп’ютерно-інтегрованої системи, точність підтримання
світлового потоку, надійність ендоскопічного освітлювача та безпека його
подальшої експлуатації.
5.2 Соціально-економічні та етико-екологічні аспекти прийняття
технічних рішень
Під час розроблення комп’ютерно-інтегрованої системи стабілізації
світлового потоку ендоскопічного освітлювача необхідно враховувати не лише
суто технічні параметри, такі як точність регулювання, швидкодія, надійність і
стабільність роботи, а й ширший комплекс чинників, пов’язаних із соціальним
значенням, екологічною безпекою, етичними вимогами та економічною
доцільністю запропонованих рішень. Оскільки об’єкт розроблення належить до
медичного обладнання, його функціонування безпосередньо впливає на якість
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 62
діагностичних або лікувальних процедур, умови роботи медичного персоналу та
безпеку пацієнта.
Ендоскопічні освітлювачі використовуються для забезпечення якісної
візуалізації внутрішніх органів і тканин під час медичних досліджень або
малоінвазивних втручань. У таких умовах стабільність світлового потоку має
важливе значення, оскільки недостатнє або надмірне освітлення може погіршувати
якість зображення, ускладнювати роботу лікаря та підвищувати ризик помилкової
інтерпретації отриманої інформації. Тому створення системи автоматичної
стабілізації світлового потоку має виражене соціальне значення, оскільки сприяє
підвищенню якості медичної допомоги, зменшенню навантаження на медичний
персонал і покращенню умов проведення ендоскопічних процедур.
Особливо важливим є те, що така система повинна не ускладнювати роботу
оператора, а навпаки — допомагати йому. Для цього технічні рішення мають
передбачати автоматичне підтримання заданого рівня освітленості, зрозумілу
індикацію режимів роботи, можливість швидкого налаштування параметрів та
своєчасне повідомлення про можливі несправності. Завдяки цьому лікар може
зосередитися безпосередньо на виконанні медичної процедури, а не на постійному
ручному регулюванні освітлювача. Таким чином, комп’ютерно-інтегрована
система стабілізації світлового потоку виконує не лише технічну, а й важливу
соціальну функцію.
Під час формування технічних рішень необхідно також враховувати
екологічні аспекти. Одним із доцільних підходів є використання світлодіодного
джерела світла, яке має високу енергоефективність, тривалий ресурс роботи та
менше тепловиділення порівняно з традиційними освітлювальними елементами.
Автоматичне регулювання потужності світлодіодів дозволяє уникати роботи
освітлювача на надмірно високому рівні яскравості, якщо в цьому немає потреби.
Це зменшує споживання електроенергії, знижує теплове навантаження на елементи
системи та подовжує строк їх експлуатації.
Екологічна доцільність розроблюваної системи проявляється також у
зменшенні кількості відходів, пов’язаних із частою заміною джерел світла або
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 63
окремих електронних компонентів. Якщо система побудована за модульним
принципом, у разі несправності можна замінити лише окремий елемент, наприклад
датчик освітленості, драйвер світлодіодів або блок живлення, а не весь пристрій.
Це зменшує матеріальні витрати та позитивно впливає на екологічність
експлуатації обладнання. Важливим рішенням є також контроль температури
світлодіодного модуля, оскільки перегрів знижує ресурс роботи джерела світла та
може створювати додаткові ризики при використанні медичного обладнання.
Оскільки система призначена для використання у медичній сфері, особливе
значення мають етичні аспекти. Основним принципом при розробленні таких
технічних засобів є забезпечення безпеки пацієнта та медичного персоналу.
Система стабілізації світлового потоку не повинна допускати небезпечних режимів
роботи, зокрема різкого збільшення яскравості, перегріву, мерехтіння,
неконтрольованого вимкнення освітлення або некоректної роботи через відмову
датчика. Для цього доцільно передбачити програмні та апаратні обмеження
максимально допустимого струму світлодіодів, контроль температури, аварійну
індикацію та резервний ручний режим керування.
Етичний аспект також пов’язаний із тим, що автоматизована система має
бути допоміжним інструментом, а не засобом, який повністю усуває контроль з
боку людини. Медичний працівник повинен мати можливість змінювати параметри
роботи освітлювача відповідно до конкретної ситуації. Тому в системі доцільно
передбачити поєднання автоматичного та ручного режимів керування.
Автоматичний режим забезпечує стабільність світлового потоку, а ручний режим
дозволяє оператору втрутитися у роботу системи у разі необхідності або
нестандартних умов експлуатації.
Важливою етичною вимогою є також надійність і передбачуваність роботи
пристрою. У медичній техніці неприпустимими є рішення, які можуть призвести
до раптової втрати освітлення або створення умов, що ускладнюють проведення
процедури. Тому при розробленні алгоритму керування необхідно передбачити
плавну зміну яскравості, перевірку коректності сигналів від датчиків, захист від
помилкових значень та індикацію аварійних станів. Якщо система має можливість
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 64
зберігати параметри роботи або журнал подій, необхідно забезпечити захист такої
інформації від несанкціонованого доступу.
Економічні аспекти розроблення комп’ютерно-інтегрованої системи
стабілізації світлового потоку пов’язані з вартістю створення, впровадження та
подальшої експлуатації обладнання. Технічні рішення мають бути не лише
функціональними, а й економічно обґрунтованими. До складу системи можуть
входити мікроконтролер, датчик світлового потоку, драйвер світлодіодів, датчик
температури, блок живлення та елементи індикації. Під час вибору цих
компонентів необхідно враховувати їхню вартість, доступність, надійність,
сумісність між собою та можливість подальшого обслуговування.
З економічної точки зору доцільним є використання доступної та поширеної
елементної бази, яка забезпечує необхідні технічні характеристики без надмірного
ускладнення конструкції. Використання мікроконтролерного керування дозволяє
реалізувати гнучкий алгоритм стабілізації світлового потоку без застосування
складних і дорогих апаратних рішень. Крім того, автоматичне підтримання
оптимального рівня яскравості зменшує навантаження на світлодіодне джерело, що
сприяє збільшенню його ресурсу та зменшенню витрат на технічне
обслуговування.
Економічний ефект від впровадження такої системи проявляється не лише
у зниженні енергоспоживання, а й у підвищенні надійності роботи ендоскопічного
освітлювача. Стабільна робота обладнання зменшує ймовірність простоїв, потребу
в частому ремонті та витрати, пов’язані із заміною компонентів. Для медичних
установ це має важливе значення, оскільки несправність обладнання може
призвести до перенесення процедур, збільшення навантаження на персонал і
додаткових фінансових витрат.
Таким чином, під час формування технічних рішень для комп’ютерно-
інтегрованої системи стабілізації світлового потоку необхідно забезпечити
гармонійне поєднання соціальної корисності, екологічної ефективності, етичної
безпеки та економічної доцільності. Найбільш обґрунтованим є використання
замкненої системи автоматичного регулювання, у якій датчик освітленості вимірює
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 65
фактичний рівень світлового потоку, а керуючий пристрій порівнює його із
заданим значенням і відповідно змінює режим роботи світлодіодного джерела.
Додаткове використання контролю температури, обмеження максимального
струму, плавного регулювання яскравості, аварійної індикації та ручного режиму
керування дозволяє підвищити безпеку, надійність і зручність експлуатації
системи.
Отже, розроблювана система повинна бути спрямована не лише на технічне
забезпечення стабільного світлового потоку, а й на створення безпечного,
енергоефективного, економічно вигідного та соціально корисного медичного
технічного засобу. Саме врахування цих аспектів дозволяє сформувати
обґрунтовані інженерні рішення, які відповідають вимогам сучасної комп’ютерно-
інтегрованої техніки та специфіці використання медичного обладнання.
5.4 Охорона праці
Аналіз небезпек та шкідливостей, які виникають при виконанні робіт в
приміщенні науково-технічного відділу
В даному розділі роботи аналізуються умови праці спеціаліста при
проведенні моделювання комп’ютерно-інтегрованої системи в приміщенні
науково-технічного відділу. Виконання цих робіт не можливе без використання
сучасного персонального комп’ютера (ПК), укомплектованого різними
периферійними пристроями та необхідними для розрахунків прикладними
програмами. Таким чином, працюючи з ПК розробник має прямий візуальний
контакт з монітором, а враховуючи те, що деякі обчислення можуть тривати довгий
час, то це в свою чергу викликає необхідність тривалого споглядання екрану
монітора комп’ютера. Тому виникає потреба раціональної та безпечної організації
праці спеціаліста при роботі з монітором.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 66
Таким чином, важливо детально проаналізувати всі небезпечні та шкідливі
фактори виробничого середовища, які можуть безпосередньо або побічно впливати
на працюючого, що призводить до зміни його продуктивності та стану здоров’я.
Проаналізуємо фактори, що впливають на здоров'я і працездатність
співробітника, який працює у відділі на комп’ютері. За рівнем фізичних
навантажень дана робота відноситься до категорії I а.
Робоче місце співробітника є постійним і являє собою робочий стіл, на якому
встановлений персональний комп'ютер, принтер та інші периферійні пристрої.
Воно знаходиться в науково-технічному відділі, що являє собою окреме
приміщення, мебльоване робочими столами у кількості 5 шт, зі встановленими на
них комп’ютерами. Монітори розміщені так, щоб відстань від очей користувача до
екрану складала не менше 70 cм, кут зору 30о. Руки користувача розташовуються
на робочому столі в горизонтальному положенні, передбачена гарна опора для
спини.
Розміри приміщення відділу становлять: ширина – 6 м, довжина – 10 м,
висота стелі – 3 м, відповідно площа стелі складає 60 м2. Приміщення розраховане
на максимальну кількість працюючих – 5 осіб. Звідси площа, яка припадає на одну
людину, дорівнює: 12 м2. Об’єм приміщення складає: 180 м3. Звідси об'єм, який
припадає на одну людину, дорівнює 36 м3, що відповідає вимогам ДБН В.2.2.28-
2010.
Приміщення відділу розташоване в північній частині лівого крила
чотириповерхової цегляної будівлі. Стіни приміщення світло-рожевого
забарвлення із коефіцієнтом відбиття світла 20-40%.
На здоров’я та самопочуття співробітника відділу, під час його роботи, в
першу чергу безпосередньо впливають фактори мікроклімату в робочому
приміщенні.
Згідно з ДСН 3.3.6.042-99 нормативні значення основних факторів
мікроклімату наступні:
1. Температури повітря:
- в теплий період року – 21-23 °С (допустима – 20-28 °С). ;
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 67
- в холодний період року – 22-24 °С (допустима – 21-25 °С).
2. Вологість повітря:
- в теплий період року – 40-60 %;
- в холодний період року – 40-60 %.
3. Швидкість руху повітря:
- в теплий період року – 0,1 м/с (допустима – 0,1...0,2 м/с) ;
- в холодний період року – 0,1 м/с (допустима – менше 0,1 м/с) .
Фактичні значення даних параметрів становлять відповідно:
1. Температури повітря:
- в теплий період року – 24-26 °С ;
- в холодний період року – 18-20 °С .
2. Вологість повітря:
- в теплий період року – 45-50 %;
- в холодний період року – 40-42 %.
3. Швидкість руху повітря:
- в теплий період року – 0,05-0,1 м/с;
- в холодний період року – 0,2 м/с.
Температура повітря в холодний період року не відповідає нормативним
вимогам.
У відділу в холодний період року функціонує система централізованого
водяного опалення, яка не забезпечує підтримання нормативної температури
повітря і тому, не відповідаючи ДБН В.2.5.67-2013 «Опалення, вентиляція та
кондиціювання», потребує модернізації. Для її забезпечення пропонується
використати сучасні опалювальні радіатори.
Природне освітлення приміщення відділу є однобічним, з північною
орієнтацією віконних отворів та здійснюється через чотири вікна, розміри яких
становлять 2×1,80 м.
Робочі столи розташовані таким чином, що вікна знаходяться збоку від
працюючого. Вікна обладнані світлорозсіюючими шторками. При цьому у полі
зору працюючого забезпечується оптимальне співвідношення яскравості робочих
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 68
та навколишніх поверхонь та обмежене відбивання світла від екрану та
функціональної клавіатури.
Згідно з нормами проектування ДБН В.2.5-28-2018 «Природне і штучне
освітлення» нормування природного освітлення проводиться за допомогою
коефіцієнта природного освітлення (КПО), вираженого в відсотках, який для
даного типу зорової праці складає 1,5 %. Фактичне значення КПО становить 22-25
%. Тому рівень природного освітлення є достатнім.
Оскільки дослідник візуально працює з монітором, де найменший об’єкт
розрізнення являється крапка, що становить близько – 0,25 мм, то його робота
відповідає найвищому ступеню точності зорової праці. Розряд зорової праці – II г,
що відповідає великому контрасту об’єкту розрізнення та фону. Контрастність
найменшого об’єкту розрізнення та фонів: між текстом на моніторі та фоном, між
текстом на аркуші паперу та аркушем, букв на клавіатурі являється великою, що
сприяє до зменшення напруги зорової праці та зменшення загальної кількості
помилок.
Приміщення відділу має штучне освітлення. При штучному освітленні
величина освітленості нормується в люксах (Лк), яка вибирається в залежності від
характеристик зорової праці з урахуванням найменшого розміру об'єкта
розрізнення, фону, контрасту об'єкта розрізнення з фоном.
Приміщення відділу обладнане світильниками типу ЛСП 02В - 2×40 у
кількості 12 шт., кожний з яких має дві люмінесцентні лампи денного світла.
Необхідна величина штучного загального освітлення для даного типу зорової праці
складає 400 лк., а фактичне значення даного параметра складає 450 лк. Отже рівень
штучного освітлення на робочому місці є достатнім відповідно до ДБН В.2.5.28-
2018 «Природне і штучне освітлення».
Особливістю роботи співробітника відділу з монітором є підвищене зорове
напруження, що пов'язане із спостереженням за інформацією на екрані, а також з
іншими негативними факторами. Спеціаліст втомлюється від тривалого
перебування біля монітора, оскільки його органи зору підлягають таким шкідливим
факторам як: ефект миготіння дисплея, нестійкість та нечіткість зображення,
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 69
необхідності частої переадаптації очей до рівня освітлення екрану дисплея та
загального освітлення приміщення.
Шум також являється важливим фактором виробничого середовища.
Головним джерелом шуму є вентилятори охолодження в системних блоках
комп’ютерів та робочий шум периферійних пристроїв. Нормативне значення
еквівалентного рівня шуму при даному видові діяльності та типу робочого місця
складає 60 дБА. Фактичне значення становить 47 дБА. Відповідно до цього дане
робоче місце відповідає допустимим вимогам по даному фактору згідно ДСН
3.3.6.037-99.
Іншим важливим фактором виробничого середовища являється напруженість
електромагнітного поля. На робочому місці співробітник підлягає впливу
електромагнітних полів, джерелом яких є ПК та периферійні пристрої, проте,
оскільки вони в більшості є екранованими, то даний вплив електромагнітних полів
незначний і не перевищує нормативне значення, визначене в ДСН 3.3.6.096-2002
«Державні санітарні норми та правила при роботі з джерелами електромагнітних
полів».
Умови праці співробітників відділу при роботі з комп'ютером крім стану
параметрів виробничого середовища, визначаються також характеристиками
використовуваного устаткування, якістю робочих матеріалів у робочій зоні,
конструкцією робочих меблів та її розмірними характеристиками. Тип робочого
крісла обирається у відповідності ДСТУ 7951:2015 та в залежності від тривалості
роботи: при тривалій - масивне, при короткочасній - крісло легкої конструкції, яке
легко пересувати. Ширина столу 1,2 м, усі предмети, що знаходяться на ньому
розташовані на відстані не більш 75 см від працівника, отже вони знаходяться в
робочій зоні. Висота столу 74 см; висота стільця 40 см.
Робоча поза працюючого безпосередньо пов’язана з тривалим очікуванням
закінчення обрахунків комп’ютером, що в свою чергу призводить до періодичного
перебування в незручній, фіксованій позі до 25% від загальної тривалості роботи.
До психологічного навантаження доцільно віднести роботу дослідника з
великим обсягом інформації та великою розумовою активністю. Його діяльність
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 70
характеризується тривалим тривожним очікуванням вірних результатів, що
виснажує людину більш ніж сама робота. Однотипність даних на екрані та
очікування закінчення розрахунків може привести до додаткового виснаження
ресурсів організму, швидке стомлення, значне зниження працездатності.
Ступінь складності завдання полягає в виконанні обчислень, обробці
отриманих результатів, визначаючи їх вірність та коректність, що відповідає
допустимому класові умов праці.
Електропроводка в даному приміщенні прихованого типу. Приміщення
відноситься до 3 типу: приміщення без підвищеної небезпеки ураження
електричним струмом. Обладнання, встановлене в ньому живиться напругою 230
В і споживає потужність більше ніж 2 кВт. Оскільки комп’ютери мають металевий
корпус, тому згідно ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок.
Електрообладнання спеціальних установок» та ДСТУ Б В.2.5-82:2016 усі корпуси
обладнання під'єднані до загальної системи захисного заземлення.
Приміщення відділу відноситься до приміщень з категорією пожежобезпеки
типу В, згідно з ДСТУ Б В.1.1-38:2016. У відділу забезпечуються всі необхідні
заходи щодо протидії виникнення пожежонебезпечних ситуацій згідно з та НАПБ
А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні». План евакуації розміщений
на стіні з вільним доступом до неї. Для попередження пожеж в ній
використовується електрична пожежна сигналізація променевого типу та теплові
датчики типу (ИП-105-2) у кількості 6 шт у відповідності з ДБН В.2.5.56-2014.
Приміщення обладнане вуглекислотним вогнегасником ВВК-5, який знаходиться у
зручному місці, відповідно до Правил експлуатації вогнегасників.
Для підвищення продуктивності праці необхідна правильна організація
режиму роботи дослідника. Аналізуючи специфіку роботи, йому цілком достатньо
чотирьох годин на добу для проведення розрахунків на комп'ютері у світлий час
доби, коли освітлення повністю задовольняє вимогам стандарту (ДБН В.2.5-28-
2018), а в іншу частину дня необхідно аналізувати отримані результати та
проводити підготовку нових даних для подальших розрахунків. Для зняття
напруженості органів зору необхідно щогодини робити перерву. Оскільки
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 71
температура повітря в приміщенні відділу в холодний період року не відповідає
допустимим нормам, то для покращення умов праці співробітників в даному
приміщенні необхідно модернізувати систему водяного опалення.
Модернізація системи водяного опалення в приміщенні відділу
Опалення – одна з найважливіших інженерних систем будь-якої будівлі, що
забезпечує комфортні умови для проживання або роботи протягом холодного
періоду року. У сучасному світі, де енергоресурси дорожчають, а вимоги до
екологічної безпеки зростають, питання енергоефективності систем опалення
набуває особливого значення. Новітні технології дозволяють не лише підтримувати
оптимальну температуру в приміщеннях, а й суттєво зменшувати витрати енергії
та шкідливі викиди в довкілля.
Сучасні системи опалення поділяються на кілька основних типів залежно від
джерела енергії та способу передачі тепла.
Водяне опалення – найпоширеніший тип, у якому теплоносієм є вода. Вона
нагрівається в котлі (газовому, електричному, твердопаливному або
комбінованому) і циркулює по трубопроводах до радіаторів чи теплої підлоги.
Система може бути відкритою (з атмосферним баком) або закритою (з мембранним
розширювальним баком і циркуляційним насосом).
Повітряне опалення – базується на нагріванні повітря в теплогенераторі та
його подачі до приміщень через вентиляційні канали. Така система швидко реагує
на зміну температури і може одночасно забезпечувати вентиляцію та
кондиціювання. Особливо популярна вона у великих промислових або торгових
будівлях.
Електричне опалення – передбачає використання електроенергії для
нагрівання простору. Сюди належать конвектори, інфрачервоні обігрівачі, теплові
кабелі, системи «тепла підлога». Головна перевага – простота монтажу, відсутність
котельні та димаря. Недолік – висока вартість експлуатації при великій площі
приміщень.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 72
Теплові насоси – енергоефективні системи, що використовують
відновлювані джерела енергії: тепло ґрунту, повітря або води. Тепловий насос
переносить низькопотенційну енергію з навколишнього середовища у будівлю.
При цьому споживання електроенергії знижується у 3-4 рази порівняно з
традиційними електричними котлами.
Комбіновані системи – поєднують кілька джерел тепла, наприклад, газовий
котел і сонячні колектори або твердопаливний котел із тепловим насосом. Така
комбінація забезпечує автономність, стабільність і мінімізацію витрат.
Головна особливість сучасних систем – автоматизація та “розумне”
управління. Завдяки терморегуляторам, датчикам температури, програматорам і
навіть мобільним додаткам користувач може задавати потрібний мікроклімат для
кожної зони або кімнати. "Розумні" системи здатні самостійно адаптуватися до
зовнішніх умов: знижувати температуру вночі або під час відсутності людей, а
також вмикати економічний режим при досягненні заданого теплового балансу.
Інша функціональна риса – модульність та енергоощадність. Сучасні
котельні обладнані конденсаційними котлами, які використовують тепло
відпрацьованих газів, підвищуючи загальний ККД до 95–98%. Використання
теплоакумуляторів дозволяє накопичувати енергію в періоди низького
навантаження та віддавати її в пікові години.
Також значну роль відіграє екологічність. Зменшення викидів СО₂
досягається через застосування відновлюваних джерел – сонячних колекторів,
теплових насосів, біомаси. Багато систем використовують замкнуті цикли
теплоносіїв, що унеможливлює контакт забруднювальних речовин із довкіллям.
Ефективність сучасних систем оцінюють за кількома критеріями:
- коефіцієнт корисної дії (ККД) – показує, яку частку спожитої енергії
перетворюють на тепло. У новітніх технологіях цей показник сягає 90–98%.
- енергоощадність – ступінь економії палива або електроенергії. Наприклад,
теплові насоси скорочують витрати у 3–4 рази порівняно із звичайними системами.
- мікрокліматична стабільність – здатність підтримувати комфортну
температуру без значних коливань.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 73
- автоматичне регулювання – дозволяє зменшити споживання енергії до 30%
за рахунок оптимального керування насосами, клапанами та системами керування
теплом.
Крім того, важливою є інтеграція з іншими системами “розумного дому”, що
дозволяє централізовано керувати опаленням, освітленням, безпекою та
вентиляцією. Такі технології роблять опалення більш прогнозованим, комфортним
і дешевшим у довгостроковій перспективі.
Сучасна система опалення, незалежно від типу, має такі основні елементи:
- джерело тепла – котел, тепловий насос, сонячний колектор або
електронагрівальний прилад;
- теплоносій – вода, повітря, антифриз або електричний кабель, через який
передається енергія до споживачів;
- система розподілу тепла – мережа трубопроводів, повітряних каналів або
кабелів, якими подається тепло в приміщення;
- тепловипромінювачі – радіатори, конвектори, теплі підлоги, панелі або
обігрівальні елементи, що віддають тепло в простір;
- регулююча автоматика – термостати, датчики температури, контролери,
керуючі клапани;
- допоміжне обладнання – циркуляційні насоси, розширювальні баки,
фільтри, запобіжні клапани, системи безпеки.
З метою покращення параметрів мікроклімату в приміщенні науково-
технічного відділу, проведемо модернізацію існуючої системи водяного опалення
шляхом заміни застарілих радіаторів на більш сучасні та ефективні.
В холодний період року температура в приміщенні відділу становить +18
°С, що не відповідає ДСН 3.3.6.042-99, для цього проведемо розрахунковий аналіз
приміщення. В якості обігрівача приймаємо алюмінієві радіатори «Плоский – 1».
Теплові витрати огородженням кімнати, яка знаходиться на другому поверсі
будівлі – 2000 ккал/год. Система водяна двохтрубна з верхньою розводкою,
природною циркуляцією; температурний перепад в системі 95-70 0С . Прокладка
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 74
трубопроводу відкрита, тому враховуємо корисну тепловіддачу труб. Гаряча
вода поступає через верхню та відводиться через нижню пробку (зверху униз).
Розрахункова поверхня нагрівачів Fp визначається в еквівалентних
квадратних метрах (екм) за формулою:
F = Q ⋅ β 1 ⋅ β 2 ⋅ β 3 − FTp
q e ⋅ β 4 ⋅ β 5 (5.1)
де Q – розрахункова кількість тепла, яка віддається приладом, ккал/год;
β1 – коефіцієнт, який враховує спосіб установки приладу, β1=1,03;
β2 – коефіцієнт, який враховує зниження температури внаслідок її
охолодження, β2=1,05;
β3– коефіцієнт, який враховує кількість секцій радіатора;
Fтр – поверхня відкрито прокладених трубопроводів, які віддають тепло в
приміщення, в якому встановлюється обігрівач, екм;
qe – щільність теплового потоку на 1 екм обігрівача, ккал/(год·екм),
β4 – коефіцієнт, який враховує спосіб приєднання підводок до приладу; β4=1;
β5 – коефіцієнт, який враховує вплив витрат води на тепловіддачу; так як β5
= f(G), вплив витрат G теплоносія на тепловіддачу приладу визначається за
його відносного значення:
G = q e
17 ,4 ⋅ Δ t ⋅ c (5.2)
де 17,4 – нормальна витрата води, кг/год;
Δt = tвх – tвых;
с – питома теплоємність теплоносія (води).
Розрахунок системи опалення виконуємо в наступній послідовності:
Визначаємо G за формулою 5.2:
G = 375 = 0,865
17,4 ⋅ (95 − 70) ⋅1
При G = 0,865 - коефіцієнт β5 =0,99.
Визначимо, поверхню корисної тепловіддачі відкрито прокладених труб Fтр.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 75
В приміщенні відділу проходять дві підводки до радіатора d = 15 мм
довжиною кожна в 0,5 м, гарячий стояк d = 25 мм з l = 3 м; те ж, зворотня
проводка d = 15 мм з l = 0,50 м; те ж, частина стояка зворотного d = 25 мм з l
= 0,10 м.
FTp = (0,12+0,12) ⋅0,50+3⋅0,10+ (0,50+0,10) ⋅0.06 = 0.456 екм (5.3)
Після підстановки знайдемо
F = 2000 ⋅1,03 ⋅1,05 − 0,456 = 5,370
375 ⋅1 ⋅ 0,99 екм
Визначаємо кількість секцій без врахування коефіцієнта β3
n = 5,370 = 12 .9
0,415 (5.4)
де 0,415 м2 – поверхня нагріву однієї секції радіатора «Плоский-1» (РПБ-1).
При кількості секцій 6 коефіцієнт β3 = 0,99. Тоді n=12,9·0,99=12,77.
Для підтримання параметрів мікроклімату в нормативних межах в холодну
пору року в приміщенні відділу необхідно встановити два радіатори «Плоский-1»
(РПБ-1) з 6 секцій кожен.
Таблиця 5.1 - Технічні характеристики радіаторів «Плоский-1»
Габарити Міжосьов Тепловий Маса, кг Площа Об´єм
радіатора а відстань, потік, Вт поверхні, води, см3
висота х мм м2
довжина х
глибина,
мм
568х74х94 500 160 3,20 0,415 355
468х74х94 400 139 2,77 0,33 320
368х74х94 300 117 2,58 0,25 283
320х74х94 250 101 2,38 0,21 265
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 76
Рисунок 5.1 - Зовнішній вигляд радіатора «Плоский-1»
Сучасні системи опалення поєднують у собі високі технології, економічність
і турботу про довкілля. Вони дозволяють гнучко керувати мікрокліматом у
будівлях, мінімізувати витрати енергії й забезпечувати стабільний комфорт
протягом усього року. У майбутньому ці системи стануть ще більш
автоматизованими та екологічно чистими завдяки розвитку відновлюваних джерел
енергії та “розумних” технологій управління. Раціональне опалення сьогодні — це
не лише зручність, а й важливий внесок у сталий розвиток та енергетичну безпеку
суспільства.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 77
Висновок
У результаті виконання випускної кваліфікаційної роботи бакалавра було
повністю розроблено та досліджено комп'ютерно-інтегровану систему
автоматичного фокусування оптичних приладів підводного спостереження. Під час
проєктування було детально опрацьовано технічну документацію, проведено
глибокий аналіз існуючих аналогів на ринку та виконано патентний пошук, що
дозволило чітко обґрунтувати актуальність і структуру майбутнього пристрою.
Створена трирівнева структурна схема об'єднує в єдиний комплекс інформаційне
мікропроцесорне ядро, виконавчі механізми та оптико-електронну частину. При
розробці електричної принципової схеми було впроваджено сучасні
енергоефективні рішення, зокрема активний коректор коефіцієнта потужності на
базі контролера IRS2500S для усунення завад у мережі живлення, а також
високочастотний напівмостовий LLC-резонансний перетворювач під керуванням
драйвера IRS27951, що дозволило реалізувати режим м'якого перемикання
транзисторів і суттєво знизити динамічні втрати в системі. На основі проведених
інженерних та параметричних розрахунків силових і пасивних компонентів схеми
було визначено точні значення індуктивностей і ємностей контурів, а також
обчислено оптимальний мертвий час для затворів транзисторів, що гарантує
стабільну роботу системи в умовах максимальних навантажень. Програмна частина
проєкту реалізована у вигляді алгоритмів для керуючого мікроконтролера, які
забезпечують швидку обробку команд оператора, фільтрацію сигналів зворотного
зв'язку та плавне регулювання параметрів у реальному часі. Окрім суто технічних
питань, у роботі було детально розглянуто організацію робочого місця розробника,
технологічний маршрут складання друкованої плати, вимоги до охорони праці, а
також виконано практичний інженерний розрахунок модернізації водяного
опалення лабораторії для створення нормативних умов праці. Спроєктована
система є повністю завершеним технічним рішенням, яке поєднує високу точність
автоматичного керування з надійною і доступною компонентною базою, що
підтверджує її готовність до практичного впровадження.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 78
Список використаної літератури
1. Бойко О. В., Петренко В. І. Напівпровідникові джерела світла: теплові
режими та оптичні характеристики. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. 215 с.
2. Chen X., Wang Y. Thermal management and degradation mechanisms of
high-power LEDs in medical devices. IEEE Transactions on Electron Devices. 2022.
Vol. 69, No. 4. P. 1542–1550.
3. Денисюк С. П., Мельник О. О. Сучасна силова електроніка та
перетворювальна техніка : навч. посіб. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. 340 с.
4. Nguyen H. V., Lee D. C. Design and Optimization of High-Efficiency LLC
Resonant Converter for Medical Power Supplies. IEEE Transactions on Power
Electronics. 2023. Vol. 38, No. 2. P. 2134–2145.
5. Жуйков В. Я., Осадчук О. В. Теорія автоматичного керування: сучасні
цифрові методи та алгоритми. Вінниця : ВНТУ, 2022. 280 с.
6. Ковальов М. О., Сидоренко В. М. Проєктування комп’ютерно-
інтегрованих систем на базі мікроконтролерів архітектури ARM Cortex-M. Харків
: ХНУРЕ, 2023. 310 с.
7. Харченко В. С., Скляр В. В. Кіберфізичні медичні системи та
периферійні обчислення (Edge Computing). Харків : НАКУ «ХАІ», 2022. 256 с.
8. ДСТУ EN 60601-1-2:2021 (EN 60601-1-2:2015/A1:2021, IDT). Вироби
медичні електричні. Частина 1-2. Загальні вимоги щодо безпеки. Електромагнітна
сумісність. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2022. 185 с.
9. Chen Y., Liu X., Wang Z. High-Efficiency LLC Resonant Converter for
Medical LED Driver Applications. IEEE Transactions on Power Electronics. 2025. Vol.
40, no. 2. P. 1542–1553.
10. Fang Y., Chen M., Zhou Y. A Novel Isolated LED Driver with Passive
Power Factor Correction for High-Power Endoscopic Illumination. IEEE Transactions
on Industrial Electronics. 2024. Vol. 71, no. 4. P. 3450–3461.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 79
11. Lee S., Kim J. Thermal Management of High-Power LED Modules in
Minimally Invasive Surgery Light Sources. Sensors. 2023. Vol. 23, no. 11. P. 5102–5115.
12. Martinez A., Rossi F. Single-Stage LED Driver Based on Coupled Inductor
Power Factor Correction and LLC Converter. Energies. 2024. Vol. 17, no. 5. P. 1284–
1296.
13. Zhang L., Wei H., Li C. A Hybrid Control Scheme for a Single-Stage LED
Driver With Inherent Power Factor Correction and Low Flicker. IEEE Open Journal of
Power Electronics. 2023. Vol. 4. P. 210–222.
14. Hsieh Y., Liang T. Application-Oriented Review of LLC-Based Resonant
Converters for Medical Equipment. IEEE Access. 2024. Vol. 12. P. 45890–45905.
15. Ožana S., Wagner P. Adaptive PID Control for Luminous Flux Stabilization
in High-Power LED Systems. IFAC-PapersOnLine. 2022. Vol. 55, no. 10. P. 312–317.
16. Kumar R., Singh A. Recent Progress in Thermal Management for Flexible
and Medical Devices: Applications to Optical Modules. Micromachines. 2023. Vol. 14,
no. 8. P. 1520–1536.
17. Belli F., Anaya M. Optimization of Endoscopic LED Light Sources Using
Advanced Edge Computing and Sensor Fusion. Journal of Biophotonics. 2025. Vol. 18,
no. 1. P. e202400120.
18. Huang Y., Nie M. Intelligent LED Lighting via Hybrid PID Control Using
Reinforcement Learning for Dynamic Thermal Environments. IEEE Photonics Journal.
2026. Vol. 18, no. 2. P. 1–12.
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 80
Ïîçíà÷åííÿ Íàéìåíóâàííÿ Ïðèì³òêà
1 Äîêóìåíòàö³ÿ çàãàëüíà
2
3 çàíîâî ðîçðîáëåíà
4
5 2À1 ÐÑÀÑÊ23.23198.026.001 Ý1 Ñõåìà åëåêòðè÷íà ñòðóêòóðíà 1
6 À1 ÐÑÀÑÊ23.23198.026.001 Ý3 Ñõåìà åëåêòðè÷íà ïðèíöèïîâà 1
7 À4 ÐÑÀ23.23198.026.001ÏÇ Ïîÿñíþâàëüíà çàïèñêà
8 À1 ÐÑÀÑÊ23.23198.026.001 ÄÌ Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë 1
9
10 Äîêóìåíòàö³ÿ ³íøà
11
12 çàíîâî ðîçðîáëåíà
13
14
15 À1 ÐÑÀÑÊ23.23198.026.001 ÄÌ1 Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë 1
16
17 1
18
19 1
20
21
22
23
24
22
23
24
25
26
27
ÐÑÀñê23.23198.026.001 ÒÏ
Çì. Àðêóø ¹ äîêóì. ϳäï. Äàòà
Ðîçðîá. Ïîìàçàí. Â.Â. ˳ò. Àðêóø Àðêóø³â
Ïåðåâ. Òóç Â.Â. Êîìï’þòåðíî-³íòåãðîâàíà ñèñòåìà
Ò 1
ñòàá³ë³çàö³¿ ñâ³òëîâîãî ïîòîêó
Í.Êîíòð. Òîïòóí À.Â. åíäîñêîï³÷íîãî îñâ³òëþâà÷à
Çàòâ. ³äîì³ñòü òåõí³÷íîãî ïðîºêòó ×ÄÒÓ
¹ ñòðîêè
Ôîðìàò
ʳë. ëèñò³â
¹ åêç.
Ïîç. Íàéìåíóâàííÿ ʳë. Ïðèì³òêà
Äðîñåë³
L1, L2, L3 Äðîñåëü 18 ìêÃí 3
Êîíäåíñàòîðè
C1...C12 Êîíäåíñàòîð Ê53-68 12
C13...C26 Êîíäåíñàòîð Ê10-79 14
̳êðîñõåìè òà ìîäóë³
DA1 Ïåðåòâîðþâà÷ DC/DC AM1D-4805SZ 1 Íà ñõåì³ âêàçàíî AM2T4805-SZ
DA2 Ïåðåòâîðþâà÷ DC/DC AM1D-0505SZ 1
DA3 Ïåðåòâîðþâà÷ DC/DC AM2D-4812DZ 1
DA4, DA5 Îïòîïàðà ³íâåðòóþ÷à H11L1 2
DA6 Àíàëîãîâèé êëþ÷ ADG841 1
DA9 Àíàëîãîâî-öèôðîâèé ïåðåòâîðþâà÷ AD7457 1
DA11 Àíàëîãîâèé êëþ÷ ADG842 1
DA12, DA13 ̳êðîåëåêòðîííå ðåëå (òâåðäîò³ëüíå) PVG612 2
DD1 (U1) ̳êðîêîíòðîëåð 8-ðîçðÿäíèé ATMega1284p 1 Êîðïóñ TQFP-44
DD2 Äàò÷èê òåìïåðàòóðè ³ âîëîãîñò³ SHT10 1 SMD âèêîíàííÿ
U2, U3, U4 Îïåðàö³éíèé ï³äñèëþâà÷ ADA4891-2 3
Íàï³âïðîâ³äíèêîâ³ ïðèëàäè
VD1 ijîä 1N4148 1
VD2, VD3 ijîä 1N4002 2
VT1, VT3, VT4 Òðàíçèñòîð á³ïîëÿðíèé BC847B (npn) 3
VT2 Òðàíçèñòîð á³ïîëÿðíèé BC857B (pnp) 1
Ðåçèñòîðè
R1...R31 Ðåçèñòîð Ð1-12-0,125 31 Íîì³íàëè çã³äíî ç³ ñõåìîþ
Ç'ºäíóâà÷³ (Ðîç'ºìè)
X1 Âèëêà ÑÍÏ 394-8ÂÏ21-2 1
X2, X3 Âèëêà ÑÍÏ 394-4ÂÏ21-1 2
X4 Ðîç'ºì PLD6 1
гçíå
BQ1 Ðåçîíàòîð êâàðöîâèé HC49-U 20 ÌÃö 1
ÐÑÀñê23. 23198.026.001 ÏÅ
Ïîìàçàí Â.Â..
Òóç â.Â.. Êîìï’þòåðíî-³íòåãðîâàíà ñèñòåìà ñòàá³ë³çàö³¿
Òîïòóí À.Â. ñâ³òëîâîãî ïîòîêó åíäîñêîï³÷íîãî îñâ³òëþâà÷à
Ïåðåë³ê åëåìåíò³â ×ÄÒÓ
Розрахунок на ЕОМ
Арк.
РСА23ск3.026.23198.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 81
ÐÑÀñê23.23198.026.001 ÄÌ
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Äðóêîâàíà ïëàòà
Ðîçðîá. Ïîìàçàí Â. 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â. Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë
Ò.êîíòð. Òóç Â. Àðê. Àðêóø³â
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑÀñê23.23198.026.001 ÄÌ
ÐÑÀñê23.23198.026.001 ÄÌ2
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Êîìï'þòåðíî-³íòåãðîâàíà ñèñòåìà ñòàá³ë³çàö³¿
Ðîçðîá. Ïîìàçàí Â. ñâ³òëîâîãî ïîòîêó åíäîñêîï³÷íîãî îñâ³òëþâà÷à 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â
Ò.êîíòð. Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àëÒóç Â. Àðê. Àðêóø³â
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑÀñê23.23198.026.001 ÄÌ2
ÐÑÀñê23.23198.026.001 Å3
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Êîìï'þòåðíî-³íòåãðîâàíà ñèñòåìà ñòàá³ë³çàö³¿
Ðîçðîá. Ïîìàçàí Â. ñâ³òëîâîãî ïîòîêó åíäîñêîï³÷íîãî îñâ³òëþâà÷à 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â
Ò.êîíòð. Ñõåìà åëåêòðè÷íà ïðèíöèïîâàÒóç Â. Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑÀñê23.23198.026.001 Å3
ÐÑÀñê23.23198.026.001 Ý1
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Êîìï'þòåðíî-³íòåãðîâàíà ñèñòåìà ñòàá³ë³çàö³¿
Ðîçðîá. Ïîìàçàí Â. ñâ³òëîâîãî ïîòîêó åíäîñêîï³÷íîãî îñâ³òëþâà÷à Ò 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â
Ò.êîíòð. Ñõåìà åëåêòðè÷íà ñòðóêòóðíàÒóç Â. Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑÀñê23.23198.026.001 Ý1
ÐÑÀñê23.23198.026.001 ÄÌ
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Êîìï'þòåðíî-³íòåãðîâàíà ñèñòåìà ñòàá³ë³çàö³¿
Ðîçðîá. Ïîìàçàí Â. ñâ³òëîâîãî ïîòîêó åíäîñêîï³÷íîãî îñâ³òëþâà÷à 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â
Ò.êîíòð. Ñõåìà åëåêòðè÷íà ïðèíöèïîâàÒóç Â. Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑÀñê23.23198.026.001 ÄÌ
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Кафедра приладобудування, мехатроніки та комп’ютеризованих
технологій
Помазан Віталій Володимирович
Комп’ютерно-інтегрована система стабілізації
світлового потоку ендоскопічного освітлювача
Кваліфікаційна робота бакалавра на здобуття освітнього ступеня бакалавра за
спеціальністю 174 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» за
освітньою програмою «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» з
кваліфікацією бакалавра з метрології та інформаційно-вимірювальної техніки
Науковий керівник:
Туз Вячеслав
Валерійович,
к.т.н., доцент
Черкаси - 2026 1
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ 2
Актуальність розробки зумовлена необхідністю стабілізації
світлового потоку в ендоскопічних освітлювачах на базі потужних
світлодіодів, оскільки їх характеристики (яскравість та кольорова
температура) суттєво залежать від температури кристала. Без
автоматичної компенсації теплового дрейфу в процесі тривалих
операцій зображення тьмяніє, що знижує точність діагностики та
підвищує навантаження на хірурга. Поточні бюджетні рішення часто
базуються на застарілій аналоговій базі без інтелектуального
керування, а іноземні аналоги є надто дорогими. Тому створення
комп'ютерно-інтегрованої системи, яка об'єднує резонансну силова
електроніку з цифровим адаптивним контуром (ПІД-регулятором) на
базі доступного мікроконтролера, дозволяє забезпечити високу
стабільність освітлення та надійність діагностичного обладнання.
СХЕМА ЕЛЕКТРИЧНА СТРУКТУРНА 3
СХЕМА ЕЛЕКТРИЧНА ПРИНЦИПОВА 4
ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ 5
ВИСНОВКИ 6
Висновок до роботи підсумовує, що в результаті виконання випускної
кваліфікаційної роботи було повністю розроблено та досліджено
комп'ютерно-інтегровану систему стабілізації світлового потоку
ендоскопічного освітлювача. У ході проєктування було опрацьовано
технічну документацію, проаналізовано існуючі аналоги та проведено
патентний пошук, що обґрунтувало актуальність системи. Розроблена
трирівнева структурна схема об'єднує в єдиний комплекс інформаційне
мікропроцесорне ядро, виконавчі механізми та оптико-електронну
частину. Під час проєктування електричної принципової схеми було
впроваджено сучасні рішення: активний коректор коефіцієнта потужності
на базі IRS2500S для усунення мережевих завад та високочастотний
резонансний LLC-перетворювач з драйвером IRS27951, що забезпечує
м'яке перемикання транзисторів і зниження динамічних втрат.
Параметричні розрахунки силових і пасивних компонентів гарантують
стабільну роботу системи при максимальних навантаженнях. Програмне
забезпечення мікроконтролера реалізує алгоритми для швидкої обробки
команд, фільтрації сигналів та ПІД-регулювання світлового потоку в
реальному часі.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ
ДОПОВІДЬ ЗАВЕРШЕНО
7
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ
СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКОВО-
ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ЧДТУ
21–23 квітня 2026 року
м. Черкаси
Черкаси 2026
1
УДК 001.891(063) Затверджено як електронне видання
З-41 рішенням Оргкомітету конференції
О Р Г К О М І Т Е Т
Голова: Григор О. О., ректор ЧДТУ;
Фауре Е. В., проректор з науково-дослідної роботи та міжнародних зв’язків ЧДТУ –
заступник голови оргкомітету;
Єгорова О. В., помічниця з наукової роботи декана факультету технологій, будівництва
та раціонального природокористування заступник голови оргкомітету;
Захарова О. В., помічниця з наукової роботи декана факультету економіки та управління
заступник голови оргкомітету;
Тичков В. В., помічник з наукової роботи декана факультету електронних технологій,
автотранспорту та машинобудування заступник голови оргкомітету;
Усик Л. М., помічниця з наукової роботи декана факультету гуманітарних технологій –
заступник голови оргкомітету;
Зубко І. А., помічник з наукової роботи декана факультету інформаційних технологій –
заступник голови оргкомітету;
Литвин О. В., начальник редакційно-видавничого відділу;
Мельник І. В., провідний інженер відділу проєктів і програм.
Відповідальний за випуск І. В. Мельник
Адреса університету: 18006, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 460.
Збірник тез доповідей студентської науково-практичної конференції
З-41 ЧДТУ: 21–23 квіт. 2026 р. м. Черкаси [Електронний ресурс] / [упоряд. :
Єгорова О. В., Захарова О. В., Тичков В. В. та ін.] ; М-во освіти і науки
України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2026. – 323 с.
Пропоновані публікації відображають розмаїту тематику студентської науки ЧДТУ,
свідчать про актуальність освітніх програм і реальні перспективи застосування набутих
здобувачами освіти знань і навичок. У полі зору авторів – перспективні дослідження з цифрової
трансформації, інноваційні продукти, технології і матеріали, на основі яких запропоновано
власні розробки. Продовжується всебічне осмислення молоддю феномена сучасної російсько-
української війни, зокрема її безпекового та екологічного аспектів. Значна кількість розробок
здобувачів вищої освіти зорієнтована на вирішення регіональних проблем в руслі Регіональної
програми «Вчись, живи, працюй на Черкащині!».
Для широкого кола читачів.
Тексти у збірнику опубліковані на основі матеріалів, наданих авторами, які несуть повну
відповідальність за зміст своїх публікацій, точність і коректність посилань, дотримання засад академічної
доброчесності. Збережено стилістику оригіналів. Висловлені думки не обов’язково збігаються з позицією
організаторів конференції.
2
З М І С Т
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
І СИСТЕМ ................................................................................................................... 4
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ .............................................. 42
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ ............................................... 83
ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ, БУДІВНИЦТВА
ТА РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ .................................... 110
ФАКУЛЬТЕТ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ,
АВТОТРАНСПОРТУ ТА МАШИНОБУДУВАННЯ .......................................... 215
3
the system due to reduced operating costs and a fast payback period. These results are of
practical importance for the modernization of housing and communal services, ensuring
high reliability and energy efficiency in heat distribution.
COMPUTER-INTEGRATED SYSTEM FOR AUTOMATIC FOCUSING
OF UNDERWATER OBSERVATION OPTICAL DEVICES
Panchenko R.V. (Student FETAM), Tuz V.V., Candidate of Technical Science,
Associate Professor
Cherkasy State Technological University
The report examines the development of an automated control system for
wastewater treatment based on neutralization and reagent treatment methods. The
research is relevant due to the necessity of strict compliance with environmental
standards and the minimization of industrial waste impact through automated effluent
composition control. A control system structure is proposed that provides automatic
reagent dosing depending on input water contamination parameters. The study includes
an analysis of the automation object and the development of a functional diagram
featuring control loops for pH levels and treatment solution flow rates. Mathematical
modeling allowed for the determination of optimal controller tuning parameters to
stabilize output purification metrics. Hardware implementation is based on the Siemens
SIMATIC S7-300 industrial controller, which collects data from turbidity sensors, level
gauges, and pH meters. The software part is implemented in the SimpleScada system,
providing a user-friendly operator interface for real-time monitoring of pumping
equipment, mixers, and filtration units. Metrological evaluation confirmed high
precision in controlling critical parameters, and calculated reliability indicators
guarantee uninterrupted operation during long-term exploitation. Implementing this
development significantly reduces chemical reagent consumption and improves the
quality of water for reuse or discharge.
COMPUTER-INTEGRATED SYSTEM FOR STABILIZING THE LIGHT FLUX
OF AN ENDOSCOPIC ILLUMINATOR
Pomazan V.V. (Student FETAM), Tuz V.V., Candidate of Technical Science,
Associate Professor
Cherkasy State Technological University
The report discusses the development of an automated control system (ACS) for
the thermal regime of a reverberatory furnace used in copper anode smelting. The work
is significant due to the complexity of the physicochemical processes involved in
copper production and the need for precise temperature stabilization to ensure product
quality. The proposed ACS structure is based on the analysis of the control object's
dynamic characteristics. A mathematical model of thermal processes was constructed,
and a functional automation scheme was developed to control the liquid bath
291
temperature and fuel gas pressure. Special attention is paid to energy carrier flow
stabilization and system stability calculations using the Hurwitz criterion, ensuring the
reliability of the control loops. The system's hardware is implemented using a Siemens
SIMATIC S7-300 PLC, chosen for its high performance and communication
capabilities. To implement control algorithms for gas and air valves, Schneider Electric
Altivar 32 frequency converters and modern shut-off and control valves were utilized.
The software was developed in the MasterSCADA environment, featuring furnace
mimics, event logging, and trend windows. Metrological research on the temperature
measurement channel based on a Type S (TPP) thermocouple confirmed compliance
with technological standards.
AUTOMATIC POSITIONING OF ANTENNA INSTALLATION
Zhovnir Y.O. (Student FETAM), Tuz V.V., Candidate of Technical Science,
Associate Professor
Cherkasy State Technological University
The report focuses on the development and tuning of a servo drive for the
azimuthal guidance system of the RT-1.8 radiotelescope. The work is motivated by high
requirements for positioning accuracy, smoothness, and speed to ensure the high-quality
reception of weak radio emissions from cosmic objects. The control object is
represented as a two-mass elastic "motor-mechanism" model to account for the
influence of elastic links and damping on system dynamics. An IG-90GM planetary
gear motor and an ESCON 70/10 servo controller were selected for the drive. The
mathematical description includes motor armature circuit parameters, design constants,
and moments of inertia reduced to the actuator shaft. The system structure follows the
principle of cascaded control (subordinated control) with three loops: current, speed,
and angular position. A distinctive feature is the use of a variable structure position
controller and an intensity setpoint generator with a parabolic regulator. This ensures
effective operation in two modes: precision tracking (PI-controller) and rapid slewing
(P-controller with acceleration limiting). Efficiency was confirmed via
MATLAB/Simulink modeling, showing zero steady-state error due to the system's
second-order astatism and high transient quality despite "dry friction" nonlinearities.
INTELLIGENT REMOTE-CONTROL SYSTEM FOR ELECTRICAL OBJECTS VIA
GSM CHANNEL
Zavgorodnii V.A. (Student FETAM),
Tuz V.V., Candidate of Technical Science, Associate Professor
Cherkasy State Technological University
The report discusses the conceptual design of a remote control system for an
automatic barrier using a permanent magnet linear electromagnetic motor (PM-LEM) as
the actuator. The work aims to simplify kinematic schemes and increase reliability by
292