Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10301
Title: Інформаційно-вимірювальний контроль теплового стану турбогенераторів великої потужності
Authors: Топтун, Анна Володимирівна
Осипенко, Максим Іванович
Keywords: інформаційно-вимірювальний контроль;тепловий стан;турбогенератор великої потужності;програмований логічний контролер Omron CJ2M
Issue Date: 8-Jun-2026
Abstract: Тепловий стан є одним із найкритичніших факторів, що визначають експлуатаційну надійність потужних турбогенераторів. Існуючі комерційні системи контролю (наприклад, від Bently Nevada або Siemens) характеризуються закритою архітектурою, високою вартістю впровадження, аеродинамічною надмірністю та обмеженнями кібербезпеки щодо хмарних технологій. Основна ідея роботи полягає у розробці власної відмовостійкої інформаційно-вимірювальної системи відкритої архітектури на базі стандартизованих промислових контролерів (Omron серії CJ2M), що забезпечує гнучкість, надійність та економічну доцільність. Для реалізації цієї ідеї було спроєктовано спеціалізований модуль нормалізації та гальванічної розв'язки, що збирає дані безпосередньо від платинових термоперетворювачів (Pt100). Вимірювальний тракт побудовано на базі прецизійного цифрового перетворювача MAX31865 та 32-розрядного мікроконтролера STM32L431. Завдяки такій елементній базі реалізовано апаратну компенсацію опору кабельних трас за 3-провідною схемою та можливість цифрової фільтрації завад. В рамках проєктування проведено ґрунтовні математичні розрахунки вимірювального каналу. Розрахункова апаратна роздільна здатність склала 0,009 °C, що із значним запасом перекриває галузеві вимоги до систем технологічного моніторингу. Також за допомогою логіко-ймовірнісних методів і побудови дерева відмов було проаналізовано реакцію системи на збої, що дозволило обґрунтувати ефективність гарячого резервування блоків живлення для підвищення загального коефіцієнта готовності комплексу. В конструктивному та технологічному плані розробка кардинально відрізняється від найближчих аналогів використанням технології цифрової магнітної ізоляції iCoupler (через трансивер ISO1176) замість традиційних оптронів, які схильні до деградації з часом. Це гарантує надійний гальванічний бар'єр до 2500 В та стійкість до синфазних завад. Топологія друкованої плати спроектована з чітким розділенням аналогової та цифрової зон і залишенням буферної зони (Clearance) шириною 4 мм під бар'єром для повного виключення поверхневого пробою. В економічному плані система відкритої архітектури суттєво знижує капітальні витрати на реалізацію моніторингу та дозволяє експлуатаційному персоналу поступово переходити від планово-попереджувальних ремонтів до сучасного обслуговування за фактичним технічним станом. У соціо-екологічному плані розробка вирішує одразу кілька глобальних завдань. Вона надійно захищає персонал машинного залу від ураження струмом високої напруги (до 24 кВ) завдяки гальванічній ізоляції модулів. Крім того, автоматизоване превентивне відключення машини до настання незворотних руйнувань ізоляції запобігає вибухам водневого холодоагенту, пожежам турбінної оливи та масштабним викидам токсичних речовин у навколишнє середовище, що забезпечує найвищий рівень техногенної та екологічної безпеки на електростанції. Інженерне рішення також відповідає міжнародній директиві RoHS (відмова від свинцевовмісних припоїв).
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10301
Appears in Collections:152 Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка (Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Осипенко.pdf
  Restricted Access
КРБ Осипенко М.І. 20264.75 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
EPKACLKHÄ NEPKABHHỶ TEXHOJIOTIYHMM VHIBEPCHTET 
DAKYJlBTET EJIEKTPOHHHX TEXHOJIOTIM, ABTOTPAHCIIOPTY TA 
MAIIIMHOEYIYBAHHA 
KAOEIP IIPHJIAIOEYIYBAHHSA, MEXATPOHIKM TA 
KAO MII'IOTEPH3OBAHVX TEXHOJIOTIM 
lonyuueHO 10 3axHCTY 
B.o. 3aBiny Baua kahenpu IIMKT 
FMakcHM BOHIAPEHKO 
2026 p. 
IOACHIOBAJIbHA 3AIIMCKA 
I0 KBAJIIOIKAIIÝHOỈ POBOTHB AKAJIABPA 
Ha TeMy «lHopMauižHO-BHMİPIOBaNbHHĂK OHTPoTb TenNOBOrO CTaHy TypóoreHepaTopiB 
BeJIHKOİ noTy>KHOCTi) 
BHKOHaB 3106yBay ocBİTH 4 Kypcy, rpynu M-24 
cneniabHİCTE: 152 «MeTpoJoria Ta iHġopMauiÄHO 
BIUHM)iopIOBalbHa 
TeXHOIorii» OCBİTHA iporpaMa 
pMaižHO-BHMipIOBaNbHa TeXHİka 
OcHIneHKO MakCHM ÍBaHOBHY 
KepisHHK TonTyH AHHa 
PeneH3eHT Tpuropižử THMYMK 
KBaniğikariÄHa pooora 6akanaspa MicTHTb pesynbTaTH BJIaCHHX 3106yTKİB aBTOpa. 
BuKopHCTaHHA iņeň, pesyIbTaTİB i TeKCTİB İHIHX aBTOpiB MaroTb In0CHIaHHA Ha 
BinnOBiAHe 1Kepeio. niannc 3n06yBaua 
Yepkacu-2026 
IEPKACLKHŇ IEPKABHHủ TEXHOJIOTIHHṁY HIBEPCHTET 
( nOBHC HařNCHVBAHHA BHIoro HaB9aTb HOro 3aKTay) 
KaahkeynbpTaE Tn puejiaenKoToDyOaHyHBWaXH HTAe,xH OJMJeOxraiTňp, oaHBİTKHO TTPa aHKcOoMnp'TIYO Ta MauHHOŐYAVBaHHA OCBITHLO-KBani TepH30BAHWX TeXHOJIoriň 
Cneuj ikauiğHuň piBeH5 6akaiaBp 
OCBiTHaAI bHİCTL 152« MeTpOJOrİs Ta iHhopMauiňnO-BHMİpIOBAJbHa TexHOJJOrü» iporpaMa <cludopMauiğHO-BHMİDIOBAJbHa TEXHika> 
3ATBEPIKYIO 
B.o. 3aeiyRAva kağeapu IMKT 
MakcHM BOHAapeHKO 
2026 poKy 
3 A BA A H H A 
HA KBAJIOIKAIMHY POBOTY EAKAJIABPA 
OcHneHKa MakCHMa lBaHOBH4a 
TeMa poootH (1ipi3nimle, iM`'a, IIo 6UTHKOBi) 
TYpboreHepaTopiB BeNHIKHOQio pIMIaOuTiyřKHHOOC-TBIH MiPIOBAJIbHMÄ KOHTDOJIb TeIJIOBOrO CTaHY 
KepiBHHK poőoTH 1OK. inoco). TonTyH AHHa BoOIMMHPIBHà 
(p BBNe, iM's, no 6aTbKOBI, Iay konMli cryiub, BeIe 3RuI) 
3dTBepKeHI HakazoM BHUIoro HaByaNbHOro 3akJaIy BÍI "13 
2. KBİTHA 2026 
CTpoK poky JN 94/03-U3 
IIO1aHHA3 I00y Bayem po6oTH 5 4epBHA 2026 p. 
J. BHXIIHI AaHI 10 poboTH IH)opMauiHO-BHMİPIOBaJlbHa CHCTeMa ipHBHaYEHa AJIA 
dBTOMaTHYHOro MOHITOPHHry TenJUOBOrO CTaHy TypộoreHepatopa BeJIHKOİ nOTYKH0CDTCI3 1epleeppBBHHHOHrlO  
IIepeTBOpIOBayi – IJJaTHHOBİ TepMOnepeTBODIOBaui onopy THIy PtlO0 KJlacy TOYHOCTI A ao0 B 3a 
CTaHlapTOM IEC 60751; niJKIHO4EHHA laT4HKIB TphnpoIHa aốo 4OTHPHnpoBiņHa cxeMa; anapatHa 
nJnaT)opMa TporpaMOBaHHŇ 1OriHHŇ KOHTpOnep MOyJ IBHOTO THIIY Omron CJ2M aốo aHanoriyHni; 
raibBaHIYHa po3B A3Ka BHMIpIOBaNbHHX kaHaNB He MeHUle 1500 B, iHTepheňcH 38'13Ky RS-485 Ta 
Industrial Ethernet: npoTOKOJIH 0ÔMIHY 1aHHMH Modbus RTU, Modbus TCP aốo PROFINET, 4ac 
ONHTYBaHHA BCIX BHMIPIOBaTbHHX KaHaiiB Ta OHOBJJeHHA IH)opMaii Ha 3aco0ax BII00pkeHHA He 
O1JIbUe 1-2 C; cepeIHE HapaukOBaHHA Ha BIIMOBy CHCTeMH He MeHLIe 100000 roAMH; cepeAHii 4ac 
BI/HOBNeHHA paue3naTHOCTİ - He ibll!e I roNHHH; CepeNHIĂ TepMIH cIyKÕM KOMILIEKCY He MeHLie 
10-15 pokiB; peKHM po00TH uIONOBHÄ e311epepBHHÄ (24/7); TeMIIeparypa HaBKOIMIHbOrO 
CepenoBHUla Bị] +5 °C1 0 +50 °C: BIJHOCHa BONOriCTb - I0 95 o Oe3 KOHACHCaLi, CTYnHL 3aXHCTY 
uwaH aBTOMaTHKH He HHKYe IP54: KHBJJeHHA BİI 3aralbHOCTaHLLÄHOi MepeKI Il0CTIMHOTO CTpyM y 
24 B. 
4. 3MicT po3paxyHKOB0-101CHIOBAJIbHOï 3aHCKH (nepeJiik IHTAHb, ki 0Tpióno 
po3poŐHTH 1 06rpyHTY BaHHA HeoÖX1AHOCTI npoeKTy BaHHA IpAJlaAB AA LOCIIDKEHHA AKICHHX 1a 
KiNBKİCHMX XapakTepHcTHK npupoHoi BOJM. 2 OórpyHTyBaHHA TEXHIMHOrO 3asyan 3 Pospoóka 
CTDVKTYpHOi Ta npuHHIOBOİ CxeM. 4 Po3paxyHKOBa 4acTHHa. 5 CneuiaIbHHŠ po3J|L 
TexHoNoriyHuă po31iJI 5.3 EKOHOMİYHMă po3iL 5.3 Poznin oxopoHH npaui 
5. Ilepenik Tpa¢inoro Marepiaay (3 104nHM 3AMAMenuaMo 60s'KOBMX KpecieuL) 
lHþopvaiuñHO-BMipioBalsHa CHCTeMa koHTpoIO TenNO8oro cTaHy TypõoreHepa1opa CxeMa 
eICKTPAHa cipyKTy PHa (A). CxeMa eiCKTpuma npHHUHNOBaA) leMOHCIpauiÁHHÁ MaIepia 
(Al+Al+Al). 
6. KoHcyNbTaHTH P03J1inİB KBanihikauišHoi poóoTH TlinnHc, naTa 
Po3nin Ipizunue, iHiLjanH Ta IOcana 3aBIaHHA 3aBIlaHHA 
KOHCyJIbTaHTa BHlaB npuňHAB 
Oxopoun npaui Koxem'aKİH O.C., Crapunů BHKJIaNay 
Ka)enpu I3BKEXA 
EkoHOMiyHHİ ToryH A.B., A.hinoc 
posain, 
TeXHOJIori4HHň 
poznin 
Hopmonisauiännň TuYKOB B.B.. 1011eHT Kahejpu TIMK1, 
KOHTPOJIb K.T.H., I0eHT 
7. lara BHIa41 3aB1aHHA 
KAJIEHJLAPHMŽI LJIAH 
No Hassa eranis KBanihikauišHoi Cipok BHKOHAHHA IIpuMIa 
3/n poốoTH eTaniB p000TH 
OốrpyHTYBaHHA HeoőxiHOCTỈ npoEKTYBaHHA Ha oCHOBI 02.2026 BHK 
KpHTHYHOro aHanisy iCHyIO4HX aHaIOrIB 
2 O6rpyHTYBaHHA TexHİYHOrOo 3asiaHHA 02.2026 BHK 
3 Pospoőka crpykTypHOỈ CXeMH 02.2026 BHK 
4 Po3poőka npuHuAnOBOi eJ1eKTPAHHOỈ CXeMH 03.2026 BHK 
Po3paxyHOK eIEMEHTIB CXeMH 03-04.2026 BHK 
6 OuiHKaT OHHOCTİ Ta HaniňHOCTİ 03-04.2026 
7 TexHoJoriHMÄp o3niu 03-04.2026 BHK 
8 Po3qiu oXopOHH Ipai 03-04.2026 BHK 
EKOHOMİYHHĂ PO3AÚI 03-04.2026 BHK 
OdopMIeHHA Kpecn©Hb 03-04.2026 BHK 
OdopMIeHHA IONaTKİB 05.2026 BUK 
12 OhopMIeHHA CYIpOBÍJHOŤ JOKyMeHTaui 05.2026 BHK 
3n06yBa4 BHLoï OCBİTH MakcuM OCHIIEHKO 
KepisHuK poóoTH AhAHHA TOIITYH 
Зміст 
 
Стор. 
Технічне завдання…………………………………………..…………. 2 
Вступ  5 
1 Обґрунтування необхідності проєктування на основі аналізу  
існуючих аналогів  7 
1.1. Аналіз теплових режимів турбогенераторів та огляд сучасних  
систем моніторингу  7 
1.2. Огляд методів та первинних перетворювачів для вимірювання  
температури турбогенераторів  12 
1.3. Проблематика надійності вимірювальних систем в умовах  
безперервної експлуатації  15 
2 Обґрунтування технічного завдання  19 
3 Розробка структурної та принципової схеми системи  22 
3.1. Розробка структурної схеми  22 
3.2. Обґрунтування та вибір елементної бази електричної  
принципової схеми  24 
3.3. Розробка електричної принципової схеми модуля нормалізації  
та гальванічної розв'язки  26 
4 Розрахунок основних вузлів схеми  30 
4.1. Логіко-ймовірнісна модель та аналіз реакції системи на можливі  
відмови  30 
4.2. Розрахунок вимірювального каналу температури  33 
4.3. Кількісний розрахунок показників безвідмовності та готовності  
апаратно-програмного комплексу  36 
  
  
 М24.22339.026.001.ПЗ  
Зм. Арк.  № докум. Підпис Дата 
 Розробив  
Осипенко М.І..  Літ. Арк.       Аркушів 
 Перевірив Топтун А.В.. Інформаційно-вимірювальний 3 
контроль теплового стану 
 Т. Контр. Тичков В.В. турбогенераторів великої потужності 
 Пояснювальна записка ЧДТУ 
 Ств.
 
  
Спеціальна частина  41 
5.1. Розробка конструкції та топології друкованої плати модуля  
нормалізації  41 
5.2. Соціально-економічні та етико-екологічні аспекти прийняття  
технічних рішень  43 
5.3 Охорона праці  46 
Висновки 59 
Список використовуваної літератури 61 
Додаток А Відомість технічного проєкту 62 
Додаток Б Результати розрахунку на ЕОМ 63 
Додаток В Презентація доповіді 64 
Додаток Г Тези доповіді студентської науково-практичної  
конференції «ДНІ СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКИ – 2026» 
 
  
  
  
  
 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 4 
 
Вступ 
 
 
Сучасний етап розвитку світової та вітчизняної електроенергетики 
характеризується постійним зростанням вимог до надійності, економічності та 
безпеки експлуатації генеруючого обладнання. Основною ланкою енергетичної 
інфраструктури теплових та атомних електростанцій є потужні синхронні 
турбогенератори. У процесі перетворення механічної енергії обертання турбіни в 
електричну енергію ці складні електромеханічні комплекси піддаються 
колосальним електромагнітним, механічним та тепловим навантаженням. 
Тепловий стан є одним із найкритичніших факторів, що визначають 
експлуатаційну надійність та залишковий ресурс турбогенератора. Під час роботи 
неминуче виникають втрати енергії в обмотках статора і ротора, в активній сталі 
осердя, а також конструктивних елементах машини, що призводить до значного 
тепловиділення. Незважаючи на використання високоефективних комбінованих 
систем охолодження (водяного для обмоток та водневого для активної сталі й 
ротора), ризик виникнення локальних перегрівів залишається високим. Будь-які 
порушення гідродинамічних або аеродинамічних характеристик систем 
охолодження, мікропошкодження ізоляції або несиметричні режими роботи мережі 
можуть спричинити швидке зростання температури в так званих «гарячих точках» 
(hot spots). 
Відповідно до законів фізико-хімічної деструкції, тривалий вплив 
підвищених температур на ізоляційні матеріали призводить до їх прискореного 
старіння, втрати діелектричної міцності та, як наслідок, до пробою ізоляції. 
Наслідки таких аварій є катастрофічними: вони вимагають тривалого та 
дороговартісного капітального ремонту генератора, а також спричиняють 
величезні економічні збитки через недовиробіток електроенергії. 
Саме тому впровадження високонадійних інформаційно-вимірювальних 
систем (ІВС) для безперервного технологічного моніторингу теплового стану є 
життєво необхідним. Застарілі аналогові системи контролю вже не відповідають 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 5 
 
сучасним вимогам щодо швидкодії, точності, завадостійкості та можливості 
інтеграції в автоматизовані системи керування технологічними процесами (АСК 
ТП) електростанцій. Сьогодні виникає гостра потреба в розробці нових програмно-
технічних комплексів на базі передових рішень промислової автоматизації 
(наприклад, з використанням контролерів сімейства Omron), що забезпечують 
швидкий збір даних, їх достоверизацію та оперативне реагування на нештатні 
ситуації. 
Крім того, оскільки такі системи виконують критично важливі функції, вони 
самі повинні мати безпрецедентно високий рівень структурної надійності. Відмова 
комплексу розглядається як часткова або повна втрата якості функціонування. 
Застосування методів теорії надійності для розрахунку напрацювання на відмову 
та коефіцієнта готовності, а також використання структурного резервування 
дозволяють мінімізувати ризик хибних спрацювань та відмов апаратури. Виходячи 
з вищевикладеного, тема даної випускної кваліфікаційної роботи є надзвичайно 
актуальною, своєчасною та має важливе прикладне значення для енергетичної 
галузі. 
Мета роботи полягає у підвищенні експлуатаційної надійності та 
довговічності турбогенераторів великої потужності шляхом розробки сучасної 
інформаційно-вимірювальної системи моніторингу їх теплового стану, а також у 
проведенні комплексного аналізу структурної надійності розробленого апаратно-
програмного комплексу та його реакції на можливі відмови. 
 
  
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 6 
 
1 Обґрунтування необхідності проектування на основі аналізу  
існуючих  аналогів  
 
 
1.1. Аналіз теплових режимів турбогенераторів та огляд сучасних 
систем моніторингу 
Сучасні синхронні турбогенератори великої потужності (від 200 МВт до 
1000 МВт і вище) є надзвичайно складними електромеханічними комплексами, які 
функціонують в екстремальних умовах. Збільшення одиничної потужності 
генераторів неминуче супроводжується зростанням електромагнітних та 
механічних навантажень на активні матеріали (мідь обмоток, електротехнічну 
сталь осердя, ізоляцію), що призводить до інтенсивного тепловиділення. 
У процесі експлуатації втрати енергії, які перетворюються на тепло, 
розподіляються вкрай нерівномірно. Основні джерела тепловиділення можна 
розділити на три групи: 
1. Електричні втрати (втрати в міді): виникають в обмотках статора і 
ротора внаслідок протікання робочих струмів. Ці втрати пропорційні квадрату 
струму навантаження. 
2. Магнітні втрати (втрати в сталі): локалізуються в активній сталі осердя 
статора через явища гістерезису та вихрові струми, спричинені змінним магнітним 
полем. 
3. Додаткові втрати: виникають у масивних конструктивних елементах 
(натискних плитах, стяжних ребрах, бандажних кільцях ротора) через поля 
розсіювання, особливо під час несиметричних режимів роботи або при 
неномінальних коефіцієнтах потужності. 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 7 
 
 
 
Рисунок 1.1 — Теплова модель пазової частини статора з безпосереднім 
водяним охолодженням 
 
Для відведення цього колосального обсягу тепла в сучасних машинах 
застосовуються комбіновані системи охолодження: водневе під підвищеним 
тиском (для активної сталі та ротора) та безпосереднє водяне охолодження 
(дистилят циркулює всередині порожнистих провідників статорної обмотки). 
Проте навіть найсучасніші системи охолодження не гарантують відсутності 
локальних перегрівів (hot spots). Причинами їх виникнення можуть бути: 
• часткове засмічення або накип у каналах водяного охолодження мідних 
стрижнів; 
• порушення міжлистової ізоляції активної сталі, що призводить до замикання 
листів і лавиноподібного зростання вихрових струмів («пожежа заліза»); 
• порушення пайки або контактних з'єднань у лобових частинах обмотки. 
Перевищення допустимих температур вкрай негативно впливає на 
електроізоляційні матеріали (переважно на основі слюди та епоксидних 
компаундів). Згідно з емпіричним правилом фізико-хімічної кінетики, підвищення 
температури ізоляції всього на 8–10 °C понад її клас нагрівостійкості призводить 
до прискорення процесів термічної деструкції та зменшення ресурсу роботи 
ізоляції вдвічі. 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 8 
 
 
Рисунок 1.2 — Залежність терміну служби електроізоляційних матеріалів 
статора від робочої температури (крива термічного старіння 
 
Враховуючи високу вартість турбогенератора та критичні наслідки його 
аварійної зупинки, застосування систем безперервного теплового моніторингу є 
обов'язковою вимогою правил технічної експлуатації електростанцій. 
Огляд існуючих систем теплового моніторингу турбогенераторів 
На сьогоднішній день на ринку промислової автоматизації енергетичних 
об'єктів представлено кілька флагманських систем від провідних світових 
виробників. Критичний аналіз цих аналогів необхідний для обґрунтування 
розробки власної інформаційно-вимірювальної системи. 
1. Системи моніторингу Bently Nevada (General Electric) 
Комплекси Bently Nevada (зокрема серії 3500 та новітня лінійка Orbit 60) 
традиційно вважаються галузевим стандартом у вібро- та теплодіагностиці 
обертових машин. 
• Переваги: Висока частота опитування каналів, наявність вбудованих 
алгоритмів предиктивної аналітики, сертифікація за найвищими стандартами 
промислової безпеки (SIL). 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 9 
 
• Недоліки: Закрита архітектура програмного та апаратного забезпечення 
(«vendor lock-in»). Системи використовують специфічні комунікаційні протоколи 
та пропрієтарне програмне забезпечення System 1. Вартість впровадження такого 
комплексу, а також його подальшого обслуговування (калібрування, заміна 
модулів), є вкрай високою. 
 
Рисунок 1.3 — Архітектура апаратно-програмного комплексу моніторингу 
Bently Nevada 
 
2. Інтегровані рішення SPPA-T3000 (Siemens Energy) 
Компанія Siemens пропонує концепцію глобального керування 
енергоблоком, де моніторинг генератора є однією з підсистем АСК ТП SPPA-
T3000. 
• Переваги: Безшовна інтеграція з турбінною автоматикою, 
використання надійних стандартних шин (PROFINET, PROFIBUS DP), 
найвищий рівень відмовостійкості за рахунок тотального апаратного 
резервування всіх вузлів. 
• Недоліки: Архітектурна надмірність. Впроваджувати елементи 
SPPA-T3000 виключно для вирішення локальної задачі температурного 
контролю одного генератора (якщо весь блок працює на іншій системі) 
економічно та технічно недоцільно. 
•  
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 10 
 
3. Платформи ABB Ability™ Condition Monitoring 
Компанія ABB фокусується на цифровізації («Індустрія 4.0») та пропонує 
рішення для віддаленого моніторингу із застосуванням хмарних обчислень (Cloud 
Computing) та цифрових двійників (Digital Twin). 
• Переваги: Можливість доступу до даних з будь-якої точки світу, 
застосування машинного навчання для виявлення аномальних теплових 
трендів задовго до досягнення аварійних уставок. 
• Недоліки: Жорсткі обмеження з боку кібербезпеки. Більшість 
українських та європейських електростанцій, як об'єкти критичної 
інфраструктури, забороняють передачу телеметричної інформації у зовнішні 
хмарні сервіси. 
Проведений аналіз показує, що хоча на ринку існують потужні комерційні 
комплекси, їх пряме впровадження на вітчизняних електростанціях часто 
супроводжується значними техніко-економічними перешкодами (висока вартість, 
складнощі інтеграції закритої архітектури, вимоги кібербезпеки). 
Отже, виникає обґрунтована необхідність проектування власної 
спеціалізованої інформаційно-вимірювальної системи (ІВС). Оптимальним 
інженерним рішенням є розробка комплексу відкритої архітектури на базі 
стандартизованих програмованих логічних контролерів (наприклад, Omron серії 
CJ2M або Siemens S7-1500) з використанням промислових шин Modbus TCP або 
PROFINET. Це дозволить забезпечити необхідну гнучкість налаштувань, 
можливість організації структурного резервування (для підвищення коефіцієнта 
готовності) та суттєво знизити капітальні витрати на реалізацію системи 
моніторингу. 
 
 
 
 
 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 11 
 
1.2. Огляд методів та первинних перетворювачів для вимірювання 
температури турбогенераторів 
 
Умови експлуатації первинних перетворювачів (датчиків) всередині 
турбогенератора великої потужності належать до категорії особливо важких. 
Вимірювальні елементи піддаються впливу інтенсивних змінних електромагнітних 
полів, високих рівнів вібрації, значних градієнтів температур та працюють у 
середовищі холодоагенту (водню під тиском або дистиляту). Крім того, датчики, 
встановлені в пазах статора, знаходяться в безпосередній близькості до 
струмоведучих стрижнів, що знаходяться під високою напругою (до 24 кВ), що 
висуває наджорсткі вимоги до їхньої діелектричної міцності. 
За фізичним принципом дії методи технологічного контролю температури 
турбогенераторів поділяються на контактні (традиційні електричні) та 
безконтактні (оптичні). 
Контактні електричні методи вимірювання 
Основним індустріальним стандартом для вимірювання температур в 
енергетиці залишається використання термоперетворювачів опору (ТПО). Їх 
принцип дії базується на властивості металів змінювати свій електричний опір 
залежно від температури. 
Найбільш поширеними є платинові (Pt100, Pt1000) та мідні (Cu50, Cu100) 
термоопори. Для контролю температури обмотки статора та активної сталі 
турбогенераторів перевага беззаперечно віддається платиновим термоопорам типу 
Pt100 (опір 100 Ом при 0 °C). Платина забезпечує високу стабільність 
характеристик у часі, стійкість до окислення та лінійність функції перетворення в 
робочому діапазоні температур (від 0 °C до 200 °C). 
Конструктивно пазовий термоперетворювач опору виконується у вигляді 
плоского текстолітового стрижня або гнучкої стрічки, всередині якої біфілярно 
(для мінімізації власної індуктивності та наведень від електромагнітного поля 
машини) намотаний платиновий дріт. Такі датчики закладаються на дно паза або 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 12 
 
між верхнім і нижнім стрижнями обмотки статора ще на етапі заводського 
складання машини. 
 
Рисунок 1.4 — Конструкція плоского пазового термоперетворювача опору 
типу Pt100 для турбогенераторів 
 
Критичною проблемою при використанні ТПО на великих енергетичних 
об'єктах є вплив опору з'єднувальних ліній (кабелів), довжина яких від генератора 
до шафи автоматики може сягати десятків метрів. Зміна опору мідного кабелю при 
коливаннях температури навколишнього середовища вносить суттєву похибку у 
вимірювання. Для компенсації цієї похибки в сучасних системах обов'язково 
застосовують трьохпровідну або чотирьохпровідну схеми підключення датчиків до 
вимірювальних модулів, що дозволяє апаратно виключити опір лінії з результату 
вимірювання. 
Волоконно-оптичні методи контролю (інноваційні рішення) 
З розвитком технологій все більшого поширення набувають волоконно-
оптичні датчики температури, зокрема на основі волоконних решіток Брегга (FBG 
— Fiber Bragg Grating). 
Принцип дії датчиків FBG базується на зміні періоду дифракційної решітки 
(нанесеної всередині серцевини оптичного волокна) під дією температури. При 
пропусканні широкосмугового світлового імпульсу через волокно, решітка Брегга 
відбиває вузький спектр світла з певною довжиною хвилі. Зміна температури 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 13 
 
викликає теплове розширення волокна та зміну показника заломлення скла, що 
призводить до зсуву відбитої довжини хвилі. Цей зсув фіксується оптичним 
інтеррогатором з високою точністю. 
Волоконно-оптичні датчики мають абсолютну несприйнятливість до 
електромагнітних завад (EMI) та ідеальну гальванічну розв'язку (оскільки скло є 
чудовим діелектриком). Це дозволяє встановлювати їх безпосередньо на 
струмоведучі частини, вузли пайки лобових частин обмотки або в канали водяного 
охолодження без ризику пробою. Однак, незважаючи на очевидні переваги, широке 
впровадження систем FBG в якості основних систем моніторингу стримується їх 
високою вартістю та складністю інтеграції оптичних магістралей в існуючу 
інфраструктуру електростанцій. 
 
Рисунок 1.5 — Принцип вимірювання температури за допомогою 
волоконної решітки Брегга (FBG)] 
 
Апаратні засоби нормалізації та оцифрування сигналів 
Незалежно від типу первинного перетворювача (найчастіше це Pt100), 
слабкий аналоговий сигнал вимагає негайного підсилення, фільтрації від завад та 
оцифрування якомога ближче до місця вимірювання. Традиційна архітектура з 
прокладанням сотень аналогових кабелів від генератора до центральної щитової 
(ЦЩК) сьогодні є неприйнятною через низьку завадостійкість та низьку надійність 
кабельного господарства. 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 14 
 
Сучасна концепція інформаційно-вимірювального контролю передбачає 
розміщення шаф локального збору даних безпосередньо біля турбогенератора (на 
нульовій відмітці). У цих шафах встановлюються станції розподіленого вводу-
виводу (Remote I/O), до складу яких входять прецизійні модулі вимірювання 
температури. Ці модулі виконують апаратну лінеаризацію характеристик датчика, 
компенсацію опору ліній зв'язку та АЦП-перетворення (зазвичай 16- або 24-бітне 
для забезпечення необхідної роздільної здатності). 
Оцифровані дані передаються на процесорний модуль центрального 
промислового контролера (наприклад, архітектури Omron серії NX або CJ2) за 
допомогою захищених промислових мереж (EtherCAT, PROFINET або Modbus 
TCP). Використання цифрових протоколів передачі даних надійно захищає 
вимірювальну інформацію від електромагнітних наведень на всьому шляху від 
машинного залу до серверної стійки автоматизованої системи керування. 
 
 
1.3. Проблематика надійності вимірювальних систем в умовах 
безперервної експлуатації 
 
Автоматизована інформаційно-вимірювальна система (ІВС) контролю 
теплового стану турбогенератора належить до класу відновлюваних технічних 
систем тривалого та безперервного функціонування. Надійність в енергетиці 
складається з двох ключових компонентів: системної надійності (здатності 
енергосистеми реагувати на порушення режимів генерації) та надійності окремих 
одиниць обладнання (здатності виконувати свої функції у заданих умовах).  
Будь-яка відмова ІВС (повна або часткова) може мати критичні наслідки. 
Під повною відмовою розуміють подію, після якої систему неможливо 
використовувати за призначенням до проведення відновлювальних робіт. Часткова 
відмова дозволяє функціонування з меншою ефективністю, наприклад, при виході 
значень окремих параметрів за допустимі межі. Хибне спрацювання системи через 
апаратний збій може призвести до необґрунтованої аварійної зупинки енергоблоку, 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 15 
 
що несе колосальні економічні збитки. З іншого боку, пропуск системою реального 
перегріву турбогенератора через відмову вимірювального каналу загрожує 
пошкодженням ізоляції та виходом машини з ладу.  
Основні показники надійності відновлюваних систем 
Процес функціонування відновлюваного об'єкта розглядається як 
чергування інтервалів працездатного стану та вимушеного простою (часу 
відновлення). Для оцінки експлуатаційної надійності таких комплексів 
використовують два базові показники:  
1. Коефіцієнт готовності ( Kz ) — імовірність того, що об'єкт виявиться 
працездатним у довільний момент часу, крім запланованих періодів технічного 
обслуговування. Він визначається як відношення часу працездатного стану до суми 
часів працездатного стану та вимушеного простою.  
2. Середнє напрацювання на відмову ( tcp ) — математичне очікування 
часу роботи системи між двома послідовними відмовами. Напрацювання на 
відмову визначається через коефіцієнт готовності та середній час відновлення TB  за 
формулою:  
t Kz ⋅TB
cp =  
1− Kz
 
Методи розрахунку структурної надійності 
Під структурною надійністю об'єкта розуміють результуючу надійність при 
заданій структурі та відомих значеннях надійності всіх вузлів, що входять до неї. 
Будь-який апаратно-програмний комплекс на базі програмованих логічних 
контролерів (наприклад, архітектури Omron) можна розкласти на елементарні 
блоки: джерела живлення, модулі вводу-виводу, комунікаційні процесори та 
центральний процесор (CPU).  
При послідовному з'єднанні елементів у структурній схемі надійності 
відмова системи настає при відмові хоча б одного з її вузлів. У цьому випадку 
результуючий коефіцієнт готовності для n  послідовно з'єднаних елементів 
визначається як добуток:  
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 16 
 
n
Kz = ∏ Kzi  
i=1
Очевидно, що для складних багатокомпонентних ІВС чисто послідовна 
структура не здатна забезпечити необхідний рівень безвідмовності. Головним 
методом підвищення надійності є паралельне з'єднання елементів, тобто 
структурне резервування (дублювання). Сутність структурного резервування 
полягає у введенні до конфігурації додаткових вузлів, які перебирають на себе 
виконання робочих функцій у разі відмови основних елементів.  
При використанні резервування коефіцієнт готовності вузла, що 
складається з m  паралельно з'єднаних елементів, розраховується за формулою:  
m
Kz = 1−∏ (1− Kzi )  
i=1
Класифікація методів резервування 
При проектуванні систем автоматизації застосовують різні види 
структурного резервування, які класифікуються за кількома ознаками: 
• За способом з'єднання: загальне (резервується об'єкт у цілому) та 
роздільне (резервуються окремі елементи або їх групи, що забезпечує вищу 
результуючу надійність).  
• За режимом роботи резерву: * Навантажений резерв — резервні 
елементи знаходяться в тому ж режимі роботи, що й основні.  
o Полегшений резерв — резервні елементи навантажені менше, ніж 
основні.  
o Ненавантажений (холодний) резерв — елементи практично не 
зношуються до моменту їх включення в роботу замість тих, що відмовили.  
• За способом включення: з постійним включенням резервних елементів 
(гаряче резервування без втрати часу на перемикання) та резервування із 
заміщенням (потребує часу на підключення, але зберігає робочий ресурс 
резервного вузла).  
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 17 
 
• Ковзне резервування: наявна група основних елементів резервується 
одним або декількома резервними, причому будь-який елемент, що відмовив, 
можна замінити будь-яким з резервних.  
Логіко-ймовірнісний аналіз та дерева відмов 
Для того, щоб забезпечити безперебійне функціонування ІВС та мати 
можливість досконально проаналізувати причини потенційних відмов, у теорії 
надійності застосовують логіко-ймовірнісний метод. У його основі лежить опис 
структури системи за допомогою засобів математичної (булевої) логіки.  
Найбільш наочним інструментом цього методу є побудова графологічної 
структури причинних взаємозв'язків — дерева відмов (Fault Tree Analysis). Дерево 
відмов будується дедуктивним методом (від загального до часткового): від 
головної події (наприклад, відмови комплексу в передачі інформації оператору) до 
базових подій (відмова конкретного модуля ПЛК, джерела живлення чи обрив 
кабелю). Такий аналіз дозволяє виявити найбільш вразливі «вузькі місця» в 
архітектурі системи та обґрунтувати застосування необхідної кратності 
резервування.  
Таким чином, для створення сучасної, відмовостійкої інформаційно-
вимірювальної системи теплового контролю турбогенератора необхідно розробити 
таку багаторівневу структурну архітектуру, яка дозволяла б оперативно 
локалізувати апаратні збої та підтримувати заданий рівень коефіцієнта готовності 
завдяки раціональному використанню апаратного резервування критичних вузлів 
та наявності запасних частин (ЗІП).  
 
 
  
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 18 
 
2. Обґрунтування технічного завдання 
 
 
Інформаційно-вимірювальна система (ІВС) призначена для безперервного 
автоматичного моніторингу технологічних параметрів теплового стану 
турбогенератора великої потужності, надання інформації оперативному персоналу 
на пристроях відображення (HMI-панелях та робочих станціях), а також для 
формування попереджувальних та аварійних сигналів при відхиленні параметрів 
від заданих уставок. 
Виходячи з аналізу умов експлуатації та нормативної документації, до 
проектованої інформаційно-вимірювальної системи висувається наступний 
комплекс технічних вимог. 
Вимоги до функціональності 
Система повинна виконувати чотири базові технологічні функції: 
• Ф1 (Функція вимірювання): безперервне зчитування аналогових 
сигналів з первинних термоперетворювачів опору (ТПО). 
• Ф2 (Функція обчислення): первинна обробка даних (фільтрація завад, 
масштабування, лінеаризація характеристик датчиків), перевірка достовірності 
сигналів та порівняння їх із технологічними уставками. 
• Ф3 (Функція реєстрації): архівація отриманих даних, формування 
трендів та запис подій у незалежну пам'ять або базу даних SCADA-системи. 
• Ф4 (Функція візуалізації): представлення оперативної інформації на 
локальному сенсорному моніторі (HMI) та на панелі оператора машинного залу у 
вигляді мнемосхем, таблиць та графіків. 
Вимоги до апаратного забезпечення та метрологічних характеристик 
• Первинні перетворювачі: система повинна підтримувати роботу зі 
стандартними платиновими термоперетворювачами опору типу Pt100 (клас 
точності А або В за стандартом IEC 60751). 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 19 
 
• Підключення датчиків: для компенсації опору ліній зв'язку 
підключення ТПО до вимірювальних модулів має здійснюватися виключно за 3-
провідною або 4-провідною схемою. 
• Апаратна платформа: збір та обробка даних повинні реалізовуватися на 
базі сучасних промислових програмованих логічних контролерів (ПЛК) 
модульного типу (рівня Omron CJ2M або аналогів) із застосуванням станцій 
розподіленого вводу-виводу. 
• Гальванічна розв'язка: вимірювальні канали повинні мати 
індивідуальну оптичну або магнітну ізоляцію (не менше 1500 В) для захисту ПЛК 
від пробою та електромагнітних наведень з боку турбогенератора. 
• Протоколи зв'язку: обмін даними між польовим рівнем, контролером та 
верхнім рівнем (ІВС/SCADA) повинен здійснюватися по захищених цифрових 
інтерфейсах (RS-485, Industrial Ethernet) з підтримкою протоколів Modbus 
RTU/TCP або PROFINET. 
• Час реакції: цикл опитування всіх вимірювальних каналів та оновлення 
даних на пристрої відображення не повинен перевищувати 1–2 секунди. 
Вимоги до надійності та відмовостійкості 
ІВС належить до класу відновлюваних систем тривалого безперервного 
використання. Вимоги до надійності встановлюються без урахування надійності 
самих первинних датчиків (які є замінними елементами генератора): 
• Середнє напрацювання на відмову (t_{cp}) для системи в цілому 
повинно становити не менше 100 000 годин (при виконанні базової функції 
вимірювання). 
• Коефіцієнт готовності (K_z) системи має бути не нижчим за 0,999. 
• Середній час відновлення (T_B) працездатного стану комплексу 
(шляхом заміни несправного модуля з комплекту ЗІП) не повинен перевищувати 1 
годину. 
• Резервування: для забезпечення заданих показників надійності система 
повинна передбачати апаратне дублювання (гаряче резервування) критичних 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 20 
 
вузлів, зокрема блоків живлення, а також використання необхідної кількості 
запасних частин та інструментів (ЗІП). 
• Середній термін служби апаратно-програмного комплексу повинен 
становити не менше 10–15 років. 
2.2.4. Вимоги до умов експлуатації 
• Режим роботи: цілодобовий, безперервний (24/7). 
• Кліматичне виконання: апаратна шафа ПЛК повинна забезпечувати 
нормальне функціонування обладнання при температуринколишнього середовища 
від +5 °C до +50 °C та відносній вологості до 95% (без утворення конденсату). 
Шафа повинна мати ступінь захисту не нижче IP54. 
  
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 21 
 
3. Розробка структурної та принципової схеми системи 
 
 
3.1  Розробка структурної схеми 
 
Для забезпечення виконання функцій, сформульованих у технічному 
завданні, розробляється структурна організація інформаційно-вимірювальної 
системи (ІВС). Відповідно до вимог ЄСКД (Єдиної системи конструкторської 
документації), схема електрична структурна (Е1) визначає основні функціональні 
частини виробу, їх призначення та взаємозв'язки. 
Архітектура проектованої системи базується на класичній трирівневій 
моделі автоматизованих систем керування технологічними процесами (АСК ТП), 
що забезпечує чіткий розподіл функцій вимірювання, обчислення, реєстрації та 
візуалізації. 
Нижній (польовий) рівень 
Цей рівень включає первинні перетворювачі — термоперетворювачі опору 
типу Pt100, встановлені безпосередньо на об'єкті контролю (у пазах статора 
турбогенератора, на лініях подачі та зливу дистиляту, у вкладишах підшипників). 
Їх головне завдання — перетворення фізичної величини (температури) в 
електричний параметр (опір). Для мінімізації впливу електромагнітних завад та 
опору кабельних ліній передача аналогового сигналу до шафи автоматики 
здійснюється по екранованих кабелях за трипровідною схемою підключення. 
Середній (контролерний) рівень 
Ядром системи є програмований логічний контролер (ПЛК). Для реалізації 
даного проекту обрано промислову апаратну платформу на базі ПЛК Omron серії 
CJ2M. Цей вибір обґрунтований високою швидкодією, модульною архітектурою та 
підтримкою сучасних промислових мереж. 
До складу контролерного вузла входять: 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 22 
 
• Модулі живлення: для підвищення коефіцієнта готовності (K_z) 
застосовується апаратне гаряче резервування (встановлюються основний та 
резервний блоки живлення з автоматичним перемиканням вводів). 
• Модулі аналогового вводу: здійснюють гальванічну розв'язку (через 
оптопари), лінеаризацію характеристик датчиків Pt100 та перетворення 
аналогового сигналу в цифровий код (виконання функції вимірювання Ф1). 
• Модуль центрального процесора (CPU): виконує математичну 
обробку масивів температурних даних, порівняння з технологічними уставками 
(функція Ф2) та самодіагностику системи. 
• Комунікаційні модулі: забезпечують обмін даними з верхнім рівнем. 
Верхній (диспетчерський) рівень 
Рівень людино-машинного інтерфейсу (HMI) та диспетчерського контролю 
(SCADA). Включає локальну сенсорну панель оператора, встановлену на дверцятах 
шафи автоматики, та віддалену робочу станцію (промисловий комп'ютер) у 
приміщенні головного щита керування. Обмін даними між ПЛК Omron CJ2M та 
верхнім рівнем реалізується через дубльовану промислову мережу Ethernet із 
використанням протоколів Modbus TCP або PROFINET (виконання функцій 
реєстрації Ф3 та візуалізації Ф4). 
 
Рисунок 3.1 – Схема електрична структурна  
 
 
 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 23 
 
3.2 Обґрунтування та вибір елементної бази електричної принципової 
схеми 
 
Проєктування спеціалізованого модуля нормалізації та гальванічної 
розв'язки (МНГР) вимагає ретельного підбору сучасної елементної бази, здатної 
функціонувати в умовах високого рівня електромагнітних завад (EMI), 
характерних для машинного залу електростанції. Електрична принципова схема 
(Е3) розробляється з використанням компонентів індустріального температурного 
діапазону (від -40 °C до +85 °C). 
Вибір аналого-цифрового перетворювача (АЦП) 
Головною вимогою до вхідного каскаду є прецизійне вимірювання опору 
платинового термоперетворювача Pt100. Традиційний підхід із використанням 
аналогових вимірювальних мостів та операційних підсилювачів має значні 
похибки через температурний дрейф дискретних компонентів. 
Оптимальним інженерним рішенням є використання високоінтегрованого 
цифрового перетворювача для термоопорів. Для розробки обрано мікросхему 
MAX31865 виробництва компанії Analog Devices (Maxim Integrated). 
Переваги обраного рішення: 
• Оптимізація виключно під платинові термоопори (RTD) з 
підтримкою 2-, 3- та 4-провідних схем підключення, що гарантує апаратну 
компенсацію опору кабельних трас. 
• Вбудований 15-бітний сигма-дельта ( Σ − Δ ) АЦП, який 
забезпечує роздільну здатність 0,03125 °C. 
• Наявність вбудованої системи діагностики несправностей (Fault 
Detection), що автоматично визначає обрив лінії датчика або коротке 
замикання на шину живлення. Ця функція є критично важливою для 
побудови дерев відмов та розрахунку надійності системи. 
Вибір мікроконтролера 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 24 
 
Для керування мікросхемою MAX31865 по інтерфейсу SPI, первинної 
математичної обробки (усереднення) даних та реалізації стеку протоколу Modbus 
RTU необхідний надійний та енергоефективний мікроконтролер. 
Як обчислювальне ядро модуля обрано 32-розрядний мікроконтролер 
STM32L431 (компанія STMicroelectronics) на базі архітектури ARM Cortex-M4. 
Обґрунтування вибору: 
• Наявність блоку обчислень з плаваючою комою (FPU), що значно 
прискорює перерахунок опору в температуру за поліномами Каллендара-Ван 
Дюзена. 
• Високий ступінь інтеграції периферії (апаратні інтерфейси SPI, 
USART, Watchdog таймери), що зменшує кількість зовнішніх компонентів на 
друкованій платі (BOM-лист). 
• Підвищена стійкість до збоїв: наявність апаратного контролю 
парності пам'яті SRAM та Flash. 
Вибір засобів гальванічної розв'язки та комунікаційного інтерфейсу 
Враховуючи високу напругу на стрижнях обмотки статора турбогенератора 
(до 24 кВ), будь-який пробій ізоляції первинного датчика може призвести до 
потрапляння високого потенціалу на вимірювальні кола. Для захисту центрального 
контролера Omron необхідно забезпечити надійний гальванічний бар'єр. 
Відмова від морально застарілих оптичних пар (оптронів), які схильні до 
деградації світлодіода з часом, є необхідною умовою для забезпечення 
напрацювання на відмову не менше 100 000 годин. У проектованій схемі 
застосовано технологію цифрової магнітної ізоляції iCoupler. 
Для реалізації вихідного інтерфейсу RS-485 обрано ізольований трансивер 
ISO1176 (Texas Instruments). Ця мікросхема поєднує в одному корпусі цифровий 
ізолятор та диференційний приймач-передавач шини RS-485. Вона забезпечує 
напругу ізоляції до 2500 В (RMS) та стійкість до синфазних завад понад 50 кВ/мкс, 
що ідеально підходить для промислових мереж електростанцій. 
Вибір елементної бази підсистеми живлення 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 25 
 
Шафа автоматики живиться від загальностанційної мережі постійного 
струму напругою 24 В. Для живлення мікроконтролера та цифрової частини АЦП 
необхідна стабілізована напруга 3,3 В. Крім того, вимірювальна частина до 
гальванічного бар'єру (включаючи датчик та MAX31865) повинна мати власне, 
повністю ізольоване від основної «землі» джерело живлення. 
• Для перетворення 24 В у 5 В (із гальванічною ізоляцією 3000 В) 
обрано DC/DC перетворювач модульного типу Traco Power TMV 2405 EN. 
Продукція Traco Power є еталоном надійності в енергетичному 
машинобудуванні. 
• Для отримання кінцевих 3,3 В з низьким рівнем пульсацій (Low 
Dropout) застосовано лінійні стабілізатори напруги LD39115 
(STMicroelectronics), які забезпечують ідеально "чисте" живлення для 
прецизійного АЦП. 
• Пасивна база: всі електролітичні конденсатори замінено на 
танталові SMD-компоненти компанії KEMET (для запобігання висиханню 
електроліту при тривалій експлуатації), а резистори підтяжки та фільтрів — 
на металоплівкові з допуском 1% для забезпечення стабільності 
характеристик. 
Синтезована на базі вказаних компонентів електрична принципова схема є 
повністю самодостатнім, відмовостійким вузлом збирання інформації, що 
відповідає сучасним вимогам до промислового обладнання та правилам створення 
АСК ТП. 
 
 
3.3. Розробка електричної принципової схеми модуля нормалізації та 
гальванічної розв'язки 
 
Електрична принципова схема (Е3) модуля нормалізації та гальванічної 
розв'язки (МНГР) розроблена в системі автоматизованого проєктування 
електронних пристроїв Altium Designer 15. Дана САПР забезпечує наскрізний цикл 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 26 
 
проєктування: від створення умовних графічних позначень (УГП) компонентів за 
стандартами ЄСКД до трасування друкованої плати та генерації виробничих файлів 
(Gerber). 
Схемотехнічно проектований модуль розділений на дві ізольовані зони: 
первинну (вимірювальну) та вторинну (комунікаційну), розділені гальванічним 
бар'єром. Загальну принципову схему можна умовно поділити на чотири 
функціональні блоки: 
1. Блок вхідного каскаду та аналого-цифрового перетворення 
Основою вимірювального каналу є прецизійний цифровий перетворювач 
MAX31865. До його вхідних клемників підключається платиновий 
термоперетворювач Pt100. Для компенсації опору кабельної траси від генератора 
до шафи автоматики реалізована 3-провідна схема підключення. 
• Сигнали від датчика проходять через пасивний RC-фільтр низьких 
частот (утворений прецизійними резисторами 100 Ом  з допуском  та керамічними 
конденсаторами 100 нФ ), який .пригнічує високочастотні завади від 
електромагнітних полів турбогенератора. 
• Як опорний резистор ( RREF ) для внутрішнього АЦП мікросхеми 
MAX31865 використано високостабільний резистор номіналом 400 Ом  (допуск 
0,05% , температурний коефіцієнт 10 ppm /° C ). Це гарантує мінімальну апаратну 
похибку вимірювань у всьому робочому діапазоні температур. 
• Оцифровані дані передаються до мікроконтролера по 4-провідній шині 
SPI. 
2. Блок обчислювального ядра 
Керування процесом вимірювання здійснює 32-розрядний мікроконтролер 
STM32L431. 
• Для забезпечення стабільного тактування інтерфейсів використано 
зовнішній кварцовий резонатор на 8 ÌМГц  із навантажувальними конденсаторами 
по 18 пФ . 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 27 
 
• Лінії інтерфейсу SPI мікроконтролера (MOSI, MISO, SCK, CS) 
підключені до відповідних виводів АЦП. 
• Для внутрішньосхемного програмування та відлагодження на платі 
передбачено стандартний роз'єм SWD (Serial Wire Debug). 
• Виводи мікроконтролера, що відповідають за інтерфейс UART, 
підведені до мікросхеми гальванічної розв'язки. 
3. Блок гальванічної розв'язки та комунікації 
Передача даних на центральний контролер Omron CJ2M здійснюється по 
промисловій шині RS-485. 
• Використано ізольований трансивер ISO1176, який забезпечує 
фізичний розрив земляних контурів. Інформаційні сигнали TX та RX проходять 
через ємнісний бар'єр всередині мікросхеми. 
• З боку лінії RS-485 передбачено захист від імпульсних перенапруг: 
встановлено супресор (TVS-діод) SM712, який обмежує високовольтні викиди, що 
можуть наводитися на довгих лініях зв'язку в умовах електростанції. Також на 
схемі передбачено термінальний резистор номіналом 120~\text{Ом}, який 
підключається за допомогою джампера (у випадку, якщо модуль є останнім у 
мережі). 
4. Блок живлення 
Живлення модуля здійснюється від загальностанційної шини 24~\text{В} 
постійного струму. 
• Вхідна напруга подається на ізолюючий DC/DC перетворювач Traco 
Power TMV 2405 EN, який формує проміжну напругу 5 В  для живлення «гарячої» 
частини ізолятора RS-485. 
• Для живлення чутливої аналогової частини та мікроконтролера ( 3,3 В ) 
застосовано лінійний стабілізатор LDO LD39115. По входу і виходу стабілізатора 
встановлені танталові конденсатори (10 мкФ ) та керамічні блокувальні 
конденсатори ( 0,1 мкФ ), розміщені в безпосередній близькості до виводів живлення 
(VCC/VDD) кожної мікросхеми для пригнічення імпульсних завад по колах 
живлення. 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 28 
 
Згенерована в середовищі Altium Designer електрична принципова схема 
оформлена на форматі А3. Складено перелік елементів (ПЕ3) із зазначенням 
позиційних позначень, номіналів та типів корпусів SMD-компонентів, який суворо 
відповідає вимогам чинних стандартів ЄСКД до оформлення конструкторської 
документації. 
 
  
Рисунок 3.2  – Схема електрична принципова  
  
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 29 
 
4 Розрахунок основних вузлів схеми 
 
 
4.1. Логіко-ймовірнісна модель та аналіз реакції системи на можливі 
відмови 
 
Проєктова автоматизована інформаційно-вимірювальна система (ІВС) 
контролю теплового стану турбогенератора належить до класу відновлюваних 
багатокомпонентних технічних систем безперервної та тривалої експлуатації. Для 
таких об'єктів критично важливою є здатність не лише штатно виконувати свої 
функції, але й адекватно реагувати на виникнення нештатних ситуацій (апаратних 
або програмних збоїв). 
У теорії надійності стан системи оцінюється критерієм відмови. Під повною 
відмовою комплексу розуміють подію, внаслідок якої відбувається повна втрата 
якості функціонування — неможливість передачі затребуваної діагностичної 
інформації щодо теплового стану генератора оперативному персоналу. Частковою 
відмовою вважається стан, за якого комплекс продовжує функціонувати, але з 
меншою ефективністю (втрата резерву, втрата окремого інформаційного каналу 
або тимчасова неможливість виконання функцій верхнього рівня диспетчеризації). 
Ієрархія функціонування та деградація системи 
Функціонування комплексу, з точки зору послідовності обробки даних, 
здійснюється у суворому ієрархічному порядку: 
• Ф1 (Функція вимірювання): збір первинних сигналів з датчиків Pt100 
та їх оцифрування модулями нормалізації. 
• Ф2 (Функція обчислення): математична обробка масивів даних 
процесорним модулем ПЛК Omron CJ2M, перевірка уставок та формування 
сигналів тривоги. 
• Ф3 (Функція реєстрації): передача даних через комунікаційні модулі та 
архівація їх у базах даних промислових комп'ютерів. 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 30 
 
• Ф4 (Функція візуалізації): представлення мнемосхем та трендів 
оператору на HMI-панелях та екранах SCADA-системи. 
Відмова будь-якої базової функції призводить до автоматичної 
неможливості виконання функцій вищих рівнів. Наприклад, якщо не виконується 
функція вимірювання (Ф1), подальше обчислення (Ф2), реєстрація (Ф3) та 
візуалізація (Ф4) стають технічно неможливими та втрачають сенс. Однак зворотна 
залежність відсутня: відмова функції Ф4 (наприклад, вихід з ладу монітора 
оператора) не зупиняє роботу функцій Ф1, Ф2 та Ф3. Ця властивість дозволяє 
системі при певних відмовах не вимикатися повністю, а переходити у режим 
функціональної деградації (часткового функціонування). 
Побудова графологічної структури (Дерева відмов) 
Для проведення системного аналізу причин виникнення відмов та оцінки 
«вузьких місць» архітектури застосовано дедуктивний логіко-ймовірнісний метод 
— побудову дерева відмов (Fault Tree Analysis). 
Дерево відмов представляє собою багаторівневу графологічну структуру 
причинно-наслідкових зв'язків, яка для розробленого апаратно-програмного 
комплексу має такий вигляд: 
1. Верхній рівень (Головна подія): Відмова комплексу моніторингу в 
цілому. Ця подія настає, якщо система втрачає здатність виконувати базові функції 
апаратного захисту турбогенератора (Ф1 та Ф2). 
2. Середній рівень (Відмова підсистем): Об'єднує події, пов'язані з 
втратою цілих логічних блоків. Наприклад, втрата зв'язку з верхнім рівнем 
(зупинка Ф3 та Ф4) при збереженні локального управління, або втрата живлення 
процесорного ядра. 
3. Нижній рівень (Базові події): Первинні апаратні несправності 
елементної бази. До цього рівня належать: коротке замикання або обрив 
платинового датчика Pt100, відмова цифрового ізолятора ISO1176 у модулі 
нормалізації, вихід з ладу мікроконтролера STM32L431, зависання 
комунікаційного процесора ПЛК Omron, відмова одного з резервованих джерел 
живлення 24 В. 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 31 
 
Побудована структура доводить, що застосоване у проекті структурне 
гаряче резервування джерел живлення переводить базову подію «Відмова 
основного блоку живлення» з категорії критичних у розряд часткових відмов 
(усувається автоматичним перемиканням на резерв), що різко підвищує загальну 
надійність комплексу. 
Математична матриця станів при можливих відмовах 
Оскільки система є надлишковою і здатна працювати у нештатних режимах, 
її успішне функціонування визначається не лише станом «всі елементи ідеально 
працюють», але й сукупністю станів часткової працездатності. 
Умови працездатності ПТК при можливих відмовах можна представити у 
вигляді матриці логічних станів (матриці функціонування): 
 
Φ1 Φ2 Φ3 Φ4 
 
Φ1 Φ2 Φ3 Φ
Z = 4 
  4.1  
Φ1 Φ2 Φ3 Φ 
4 

Φ1 Φ Φ Φ 
2 3 4 
 
де рискою зверху (Φi ) позначено стан відмови відповідної функції. 
Виходячи з цієї матриці, загальна логічна функція успішного 
функціонування об'єкта ( Fsys ) описується як сума несумісних подій: 
 
Fsys = F1(Φ1,Φ2 ,Φ3,Φ4 ) + F2 (Φ1,Φ2 ,Φ3 ) + F3 (Φ1,Φ2 ) + F4 (Φ1)  4.2  
 
Відповідно, результуючий коефіцієнт готовності системи ( Kzc ), що враховує 
здатність до функціональної деградації, розраховується за формулою: 
 
Kzc = Kz (Φ ,Φ ,Φ ,Φ ) + Kz (Φ ,Φ ,Φ ) ⋅ (1− KzΦ ) + K ⋅ (1− K
1 2 3 4 1 2 3 4 z (Φ1 ,Φ2 ) zΦ ) + KzΦ ⋅ (1− K )  
3 1 zΦ2 4.3  
 
Аналіз складових рівняння: 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 32 
 
• Перший доданок Kz (Φ ,Φ ,Φ ,Φ )  описує ідеальний стан системи (надійність 
1 2 3 4
безвідмовної роботи всіх вузлів). 
• Другий доданок описує стан, коли вийшов з ладу монітор або HMI-
панель (відмова Ф4), але система продовжує вимірювати, обчислювати та 
архівувати дані у SCADA (через комунікаційний модуль). 
• Третій доданок відповідає за ситуацію втрати зв'язку (відмова Ф3 та 
Ф4). При цьому базові рівні автоматики залишаються працездатними: ПЛК Omron 
продовжує локально обробляти дані (Ф1, Ф2) та утримує функцію апаратного 
захисту турбогенератора від перегріву. 
Завдяки високому базовому показнику напрацювання на відмову сучасної 
мікроелектронної бази, значення результуючого коефіцієнта готовності Kzc  
практично збігається з коефіцієнтом готовності штатної роботи Kz (Φ ,Φ ,Φ ,Φ ) , що 
1 2 3 4
буде чисельно доведено в наступному підрозділі під час проведення розрахунку. 
 
 
4.2 Розрахунок  вимірювального каналу температури 
 
Для забезпечення необхідної точності технологічного контролю теплового 
стану обмоток статора та охолоджуючого дистиляту турбогенератора необхідно 
теоретично підтвердити параметри вхідного каскаду розробленого модуля 
нормалізації. Основою вимірювального тракту є прецизійний аналого-цифровий 
перетворювач MAX31865, оптимізований для роботи з платиновими 
термоперетворювачами опору. 
Визначення діапазону перетворення 
Згідно з режимними картами експлуатації турбогенераторів великої 
потужності, робочий діапазон температур обмотки статора становить від 0 ° C  до 
+120 ° C  (аварійна уставка зазвичай становить +130 ° C ). Для забезпечення запасу 
вимірювання приймаємо максимальну розрахункову температуру вимірювального 
каналу Tmax = +200 ° C . 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 33 
 
У системі використовуються стандартні платинові термоперетворювачі 
типу Pt100 (клас точності А). Відповідно до стандарту IEC 60751, опір датчика при 
0 ° C  становить рівно 100 Îì . 
Для розрахунку опору при максимальній температурі використовується 
пряме рівняння (поліном Каллендара-Ван Дюзена для додатних температур): 
 
Rt = R0 ⋅ (1+ A ⋅ t + B ⋅ t 2 )  4.4  
 
де: 
• R0 =100 Ом  (опір при 0 ° C ); 
• A = 3,9083⋅10−3  ° C−1 ; 
• B = −5,775 ⋅10−7  ° C−2 ; 
• t = 200 ° C . 
Підставивши значення, отримуємо опір датчика при максимальній 
температурі вимірювання: 
R200 = 100 ⋅ (1+ 3,9083 ⋅10−3 ⋅ 200 − 5,775 ⋅10−7 ⋅ 40000)  
 
R200 =100 ⋅ (1+ 0,78166 − 0,0231) =100 ⋅1,75856 =175,85 Ом.  
 
Розрахунок роздільної здатності АЦП 
Прецизійний перетворювач MAX31865 використовує логометричний 
(відносний) метод вимірювання. Результат аналого-цифрового перетворення DADC  
(у десятковому вигляді) залежить від відношення опору датчика RRTD  до 
прецизійного еталонного опору RREF  за формулою: 
 
DADC = RRTD ⋅2n  
R 4.5  
REF
 
де n =15 — розрядність вбудованого Σ − Δ  АЦП (з урахуванням знакового 
розряду, загальна розрядність регістра становить 16 біт). 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 34 
 
Для забезпечення максимальної чутливості у вибраному діапазоні 
температур, в електричній принциповій схемі (Е3) номінал опорного резистора 
обрано RREF = 400Ом  (допуск 0,05% , температурний дрейф 10 ppm /° C ). 
Розрахуємо цифрові коди, які видасть АЦП для граничних значень заданого 
температурного діапазону: 
• Для нижньої межі T = 0 ° C ( RRTD =100 Ом ): 
Dmin = 100 ⋅32768 = 8192  
400
• Для верхньої межі T = 200 ° C  ( RRTD =175,85 Ом ): 
 
D = 175,85
max ⋅32768 ≈14405 
400
 
Ефективний робочий діапазон АЦП у десяткових кодах (кількість дискрет) 
для заданого перепаду температур становить: 
 
Nspan = Dmax − Dmin = 14405 − 8192 = 6213 діскрет.  
 
Звідси апаратна роздільна здатність вимірювального каналу (найменша 
зміна температури, яку здатна зафіксувати електроніка) складає: 
 
T °
ΔT = max −Tmin = 200 C ≈ 0,032 ° C.  
Nspan 6213
 
Розрахована апаратна роздільна здатність вимірювального каналу ( 0,032 ° C  
на один молодший біт АЦП) із величезним запасом перекриває вимоги 
нормативних документів до систем технологічного моніторингу турбогенераторів, 
де необхідна абсолютна точність вимірювання зазвичай становить ±1 ° C . Наявність 
такого запасу роздільної здатності дозволяє алгоритмам мікроконтролера STM32 
ефективно застосовувати цифрову фільтрацію (усереднення ковзним вікном) для 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 35 
 
додаткового пригнічення електромагнітних завад без втрати корисної 
технологічної інформації. 
 
 
4.3 Кількісний розрахунок показників безвідмовності та готовності 
апаратно-програмного комплексу 
 
Для підтвердження працездатності розробленої архітектури інформаційно-
вимірювальної системи (ІВС) необхідно виконати математичний розрахунок її 
основних показників надійності. Оскільки система проектується для 
технологічного моніторингу турбогенератора великої потужності, вона 
класифікується як відновлювана система тривалої та безперервної експлуатації. 
Головними кількісними показниками, що підлягають розрахунку, є: 
1. Коефіцієнт готовності ( Kz ) — імовірність того, що об'єкт виявиться 
працездатним у довільний момент часу, крім запланованих періодів технічного 
обслуговування. 
2. Середнє напрацювання на відмову ( tcp ) — математичне очікування часу 
роботи системи між двома послідовними відмовами. 
Визначення вихідних даних для розрахунку 
Розрахунок базується на методі структурного перетворення схем. 
Вимірювальний тракт (від датчика до HMI-панелі оператора) розглядається як 
послідовно-паралельна структура. Для проведення обчислень використано 
довідкові дані виробників щодо середнього напрацювання на відмову (t_{cpi}) для 
обраної сучасної мікроелектронної бази індустріального класу. 
До складу критичного ланцюга системи входять наступні апаратні вузли: 
• Вузол 1 (Модуль нормалізації сигналів): Розроблена електронна плата 
на базі мікроконтролера STM32L431, прецизійного АЦП MAX31865 та трансивера 
ISO1176. Завдяки використанню компонентів з розширеним температурним 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 36 
 
діапазоном та танталових конденсаторів, очікуване напрацювання на відмову 
становить tcp1 = 150 000  год. 
• Вузол 2 (Процесорне ядро ПЛК): Центральний процесорний модуль 
Omron серії CJ2M. Напрацювання на відмову становить tcp2 = 572 900  год. 
• Вузол 3 (Комунікаційний модуль ПЛК): Модуль розширення для 
інтеграції в мережі Industrial Ethernet (PROFINET / Modbus TCP). Напрацювання на 
відмову: tcp3 = 1 275 400  год. 
• Вузол 4 (Підсистема живлення): Промисловий блок живлення на DIN-
рейку (24 В, DC). Напрацювання на відмову одинарного блоку: t_{cp4} = 289~900 
год. 
• Вузол 5 (HMI Панель оператора): Сенсорна панель керування. 
Напрацювання на відмову (обмежене ресурсом підсвітки матриці): t_{cp5} = 
100~000 год. 
Згідно з регламентом технічного обслуговування, час відновлення 
працездатності системи (Tv ) шляхом заміни несправного модуля на заздалегідь 
налаштований модуль з комплекту ЗІП (запасні частини, інструменти, приладдя) 
становить 1 годину. 
Розрахунок коефіцієнтів готовності базових елементів 
Коефіцієнт готовності для кожного i -го елемента системи визначається за 
формулою: 
 
t
K = cpi
zi  
t + T 4.6  
cpi v
 
Виконаємо розрахунок для кожного вузла: 
1. Модуль нормалізації: K = 150 000
z1 = 0,9999933  
150 000 +1
2. Процесорний модуль Omron: K = 572 900
z2 = 0,9999982  
572 900 +1
3. Комунікаційний модуль: K = 1 275 400
z3 = 0,9999992  
1 275 400 +1
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 37 
 
4. Одинарний блок живлення: K 289 900
z4 = = 0,9999965 
289 900 +1
5. Панель оператора HMI: K = 100 000
z5 = 0,9999900  
100 000 +1
Вплив структурного резервування на надійність підсистеми живлення 
Відмова джерела живлення є критичною подією, яка призводить до миттєвої 
зупинки роботи всього контролерного обладнання. Для усунення цього ризику в 
архітектурі системи застосовано метод загального структурного резервування — 
гаряче резервування блоків живлення з використанням діодних модулів розв'язки. 
Два ідентичні блоки живлення (Вузол 4) працюють паралельно в режимі розподілу 
навантаження (навантажений резерв). 
Для паралельного з'єднання двох елементів результуючий коефіцієнт 
готовності вузла живлення ( Kz _ pwr ) розраховується за формулою ймовірності 
безвідмовної роботи резервованої групи: 
 
K 2
z _ pwr = 1− (1− Kz4 ) ⋅ (1− Kz4 ) =1− (1− Kz4 )  4.7  
 
Підставляючи отримані значення: 
K 2 2
z _ pwr = 1− (1− 0,9999965) = 1− (0,0000035) =1− 0,00000000001225 ≈ 0,99999999  
Як видно з розрахунку, впровадження паралельного резервування 
дозволило підвищити надійність вузла живлення до абсолютних значень. 
Ймовірність одночасної відмови обох блоків живлення протягом часу, необхідного 
для заміни одного з них (Tv =1 год), є нескінченно малою величиною. 
Розрахунок результуючих показників надійності системи 
Використовуючи матрицю станів з підрозділу 4.1, розрахуємо надійність 
системи для ідеального стану (повнофункціональний режим), де всі вузли 
працюють штатно, формуючи послідовний ланцюг. 
При послідовному з'єднанні відмова будь-якого елемента спричиняє 
переривання функції, тому загальний коефіцієнт готовності обчислюється як 
добуток готовностей складових: 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 38 
 
 
Kz _ sys = Kz1 ⋅ Kz 2 ⋅ Kz3 ⋅ Kz5 ⋅ Kz _ pwr  4.8  
 
Kz _ sys = 0,9999933 ⋅0,9999982 ⋅0,9999992 ⋅0,9999900 ⋅0,99999999 = 0,9999807  
 
Знаючи результуючий коефіцієнт готовності системи та середній час 
відновлення (Tv =1 год), обчислимо середнє напрацювання комплексу на відмову в 
повнофункціональному режимі: 
 
K
t z _ sys ⋅Tv
cp _ sys =  
1− K 4.9  
z _ sys
 
t = 0,9999807 ⋅1 = 0,9999807
cp _ sys ≈ 51 812 .  
1− 0,9999807 0,0000193
 
Оцінка надійності при допустимій функціональній деградації 
Як було визначено в підрозділі 4.1, система здатна виконувати базові 
функції апаратного захисту (Ф1 та Ф2) навіть у разі виходу з ладу HMI-панелі (Ф4). 
Якщо розглядати надійність системи виключно з точки зору здатності ПЛК Omron 
зчитувати дані та генерувати аварійні сигнали (без урахування надійності панелі 
оператора), коефіцієнт готовності складе: 
 
Kz _ base = Kz1 ⋅ Kz 2 ⋅ Kz3 ⋅ Kz _ pwr = 0,9999933 ⋅0,9999982 ⋅0,9999992 ⋅1,0 = 0,9999907  
 
Тоді напрацювання на відмову для критичних функцій захисту 
становитиме: 
 
t = 0,9999907 = 0,9999907
cp _base ≈107 525 ãîäèí.  
1− 0,9999907 0,0000093
 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 39 
 
Проведений математичний розрахунок доводить, що розроблена 
архітектура повністю задовольняє галузеві стандарти для об'єктів енергетики. 
Завдяки застосуванню надійної європейської та японської елементної бази (ПЛК 
Omron, мікроконтролери STM32) і впровадженню гарячого резервування блоків 
живлення, гарантоване напрацювання комплексу на відмову в 
повнофункціональному режимі перевищує 51 000 годин (майже 6 років 
безперервної роботи). При цьому надійність базового ядра системи (без урахування 
HMI-панелі) перевищує 107 000 годин (понад 12 років роботи), що гарантує 
безпрецедентний рівень технологічної безпеки при експлуатації турбогенератора. 
 
  
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 40 
 
5. Спеціальна частина 
 
 
5.1. Розробка конструкції та топології друкованої плати модуля 
нормалізації 
 
Проектування топології друкованої плати (ДП) модуля нормалізації та 
гальванічної розв'язки виконано в середовищі автоматизованого проектування 
електронних пристроїв Altium Designer 15. Розробка конструкції здійснювалася з 
урахуванням жорстких вимог щодо стійкості до електромагнітних завад (EMI) та 
забезпечення надійної високовольтної ізоляції вимірювальних каналів від 
комунікаційних шин. 
Вибір базових матеріалів та розрахунок геометрії плати 
В якості базового діелектрика для друкованої плати обрано фольгований 
склотекстоліт марки FR-4 (Flame Retardant 4) з температурою склування (Tg) не 
нижче 130 °C, що забезпечує стабільність механічних характеристик при 
тривалому нагріванні в умовах промислового цеху. Товщина діелектрика становить 
стандартні 1,5 мм, базова товщина мідної фольги — 35 мкм. Для кіл живлення (24 
В) товщина провідників розраховувалася з урахуванням допустимого струмового 
навантаження та падіння напруги, ширина цих трас становить 0,8 мм. Для 
слабкострумових сигнальних ліній (інтерфейси SPI, UART) обрано ширину трас 
0,25 мм, що відповідає 3-му класу точності виготовлення друкованих плат за 
стандартами ЄСКД та IPC. 
Габарити друкованої плати становлять 90х50 мм. Такий форм-фактор 
обрано не випадково: він ідеально підходить для встановлення зібраної плати в 
стандартизований пластиковий корпус на DIN-рейку (шириною 3 модулі), що є 
загальноприйнятим стандартом для модулів АСК ТП. 
Стратегія компонування (Component Placement) 
Топологія плати логічно розділена на три фізично відокремлені зони, щоб 
уникнути перехресних завад між аналоговими та цифровими сигналами: 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 41 
 
1. Прецизійна аналогова зона: Розміщена з лівого краю плати. Тут 
знаходяться гвинтові клемники підключення датчиків Pt100, пасивні RC-фільтри 
та мікросхема АЦП MAX31865. Опорний резистор (400 Ом) розміщено на відстані 
менше 2 мм від виводів REFIN мікросхеми АЦП для мінімізації індуктивності та 
теплового дрейфу провідників. 
2. Зона обчислювального ядра: Знаходиться в геометричному центрі 
плати. Включає мікроконтролер STM32L431, кварцовий резонатор 8 МГц та 
стабілізатори напруги LDO (3,3 В). Кварцовий резонатор оточений мідним 
полігоном «землі» для локалізації високочастотних випромінювань тактового 
генератора. 
3. Ізольована комунікаційна зона: Розміщена з правого краю. Містить 
ізольований трансивер ISO1176 та елементи грозозахисту шини RS-485. 
Особливості трасування та гальванічної ізоляції 
Найважливішим етапом трасування в Altium Designer стало формування 
земляних полігонів (Ground Planes). На нижньому шарі (Bottom Layer) залито два 
незалежні мідні полігони: GND (для вимірювальної та цифрової частини) та 
GND_ISO (для ізольованої сторони інтерфейсу RS-485). 
Відповідно до вимог стандарту IEC 60950-1 до обладнання, що працює 
поблизу високовольтних установок (яким є турбогенератор), шлях струму витоку 
(creepage distance) через гальванічний бар'єр має становити не менше 2,5 мм на 
кожні 1000 В ізоляції. У розробленій топології під мікросхемою трансивера 
ISO1176 та ізолюючим DC/DC-перетворювачем Traco Power залишено вільну від 
міді зону (Clearance) шириною 4 мм. У цій буферній зоні відсутні будь-які 
провідники та полігони на обох шарах плати, що повністю виключає можливість 
поверхневого пробою при високовольтних викидах в лінії. 
Забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) 
Інформаційно-вимірювальна система функціонує в умовах впливу 
потужних електромагнітних полів, що генеруються статором і ротором 
турбогенератора (напруга 24 кВ, робочі струми понад 26 кА). Для забезпечення 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 42 
 
достовірності інформації комплекс заходів з ЕМС реалізовано на двох рівнях: на 
рівні друкованої плати та на рівні електромонтажу шафи автоматики. 
Апаратна фільтрація на рівні плати: 
• Всі лінії живлення мікросхем шунтовані керамічними конденсаторами 
ємністю 0,1 мкФ. Конденсатори розміщені безпосередньо біля виводів живлення 
(VCC/VDD). 
• На входах вимірювання температури (від датчиків Pt100) встановлені 
диференційні RC-фільтри низьких частот (100 Ом, 100 нФ). Вони зрізають 
високочастотні гармоніки, що наводяться на кабельних лініях. 
• На виході інтерфейсу RS-485 встановлено збірку TVS-діодів SM712, 
що здатна поглинати короткочасні імпульсні перенапруги потужністю до 400 Вт, 
захищаючи трансивер від пробою. 
Монтаж шафи та екранування ліній зв'язку: 
Шафа, в якій розміщується центральний контролер Omron CJ2M та модулі 
нормалізації, виготовлена з листової сталі і підключається до контуру заземлення 
електростанції масивним мідним провідником. Сигнали від термоперетворювачів 
опору передаються виключно екранованим кабелем типу «вита пара» (Twisted 
Pair). Для запобігання утворенню паразитних контурів струму (Ground Loops), 
екран кабелю заземлюється тільки з одного боку — безпосередньо в шафі 
автоматики. З боку генератора екран залишається ізольованим. 
 
 
5.2 Соціально-економічні та етико-екологічні аспекти прийняття 
технічних рішень 
 
Впровадження автоматизованих інформаційно-вимірювальних систем у 
сфері теплової та атомної енергетики вимагає комплексного аналізу не лише 
технічних характеристик, але й глобальних наслідків прийнятих інженерних 
рішень. Для фахівців у галузі автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих 
технологій принципово важливо розглядати розроблену систему технологічного 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 43 
 
моніторингу турбогенератора в контексті її впливу на суспільство, економіку 
енергетичного сектору та навколишнє середовище. Сучасний етап розвитку 
енергетичної інфраструктури ставить на перше місце показники надійності та 
безперебійності генерації, тому економічний ефект від впровадження розробленого 
апаратно-програмного комплексу має багаторівневий характер і виходить далеко 
за межі простої окупності обладнання. 
Перш за все, система запобігає виникненню прямих і непрямих економічних 
збитків. Вихід з ладу потужного турбогенератора через теплове пошкодження 
ізоляції, що може призвести до масштабного вигорання активної сталі, вимагає 
багатомільйонних витрат на капітальний ремонт або навіть повну заміну статора. 
Непрямі збитки, пов'язані з недовиробітком електроенергії та штрафами за 
порушення диспетчерського графіка навантажень, здатні суттєво перевищити 
вартість самої електричної машини. Розроблена система, яка має математично 
підтверджене напрацювання на відмову понад 50 000 годин, гарантує своєчасне 
виявлення локальних перегрівів та формування сигналів на превентивне 
відключення машини ще до настання незворотних руйнувань. Крім того, завдяки 
високій точності вимірювання та використанню передових алгоритмів 
достоверизації даних на рівні програмованого логічного контролера Omron CJ2M, 
експлуатаційний персонал отримує можливість поступового переходу від 
традиційних планово-попереджувальних ремонтів до сучасного обслуговування за 
фактичним технічним станом обладнання, що значно оптимізує операційні витрати 
електростанції. 
Важливим є також глибокий соціальний аспект розробки, який 
безпосередньо стосується безпеки праці та здоров'я обслуговуючого персоналу. 
Автоматизація процесу безперервного збору температурних даних кардинально 
знижує психофізіологічне навантаження на операторів головного щита керування, 
мінімізуючи ризик помилок, пов'язаних із людським фактором. Завдяки 
використанню надійної гальванічної ізоляції з рівнем захисту до 2500 В у 
спроектованих модулях нормалізації сигналів, персонал машинного залу повністю 
захищений від ураження електричним струмом навіть у випадку катастрофічного 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 44 
 
пробою ізоляції первинних датчиків на струмоведучі стрижні статора, які 
знаходяться під напругою до 24 кВ. 
Професійна етика інженера вимагає безумовного пріоритету безпеки життя 
людей та збереження навколишнього середовища над питаннями здешевлення 
розробки, що особливо актуально при роботі з таким критично небезпечним 
обладнанням. Турбогенератори великої потужності використовують водневе 
охолодження під тиском, а також містять сотні літрів турбінної оливи у системах 
змащення. Невідстежений перегрів та подальше руйнування генератора здатні 
спровокувати вибух водневої суміші з масштабним викидом палаючих 
нафтопродуктів і токсичних продуктів горіння ізоляційних смол у навколишнє 
середовище. Таким чином, надійна та безперебійна робота розробленої системи 
моніторингу виступає першим і найважливішим ешелоном захисту від виникнення 
техногенних та екологічних катастроф на енергоблоці. 
При безпосередньому проектуванні апаратної частини в середовищі Altium 
Designer також були враховані сучасні європейські екологічні стандарти. У 
конструкторській документації, оформленій за стандартами ЄСКД, закладено 
використання виключно сучасної елементної бази, що повністю відповідає 
міжнародній директиві RoHS. Це означає абсолютну відмову від застосування 
свинцевовмісних припоїв та інших небезпечних речовин при виготовленні 
друкованих плат. Застосування енергоефективних 32-розрядних мікроконтролерів 
та сучасних DC/DC-перетворювачів дозволило звести власне енергоспоживання 
модуля вимірювання до мінімуму, що зменшує теплове навантаження на шафи 
автоматики і знижує загальні витрати електроенергії на власні потреби 
енергоблоку. Водночас модульна конструкція системи забезпечує її високу 
ремонтопридатність та дозволяє застосовувати стандартні процедури переробки 
промислових електронних відходів після закінчення розрахункового терміну 
експлуатації комплексу. 
 
 
 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 45 
 
5.3 Охорона праці  
 
Аналіз умов праці робітників при виконанні робіт в технічній 
лабораторії 
В даній роботі проводиться розробка та моделювання пристрою 
інформаційно-вимірювального контролю різноманітних параметрів, що 
неможливе без проведення складних системних розрахунків, які в сучасних умовах 
проводять із застосуванням комп’ютерної техніки. Робота інженера-
проектувальника з комп’ютером пов’язана з довготривалим находженням майже 
нерухомо перед монітором комп’ютера. Тому для ефективної організації роботи 
спеціаліста у приміщенні технічної лабораторії необхідно проаналізувати всі прямі 
та побічні фактори впливу навколишнього середовища на працівників. 
За рівнем фізичних навантажень ця робота відноситься до категорії Іа. 
Кімната лабораторії розрахована на 4 постійних робочих місця. Лабораторія має 
такі розміри : довжина 6 м , ширина 5 м , висота 3,5 м. Площа кімнати складає 30 
м2, об’єм – 105 м3. Це складає 7,5 м2 площі та 35 м3 об’єму на одне постійне робоче 
місце, що відповідає вимогам ДБН В.2.2.28-2010 «Адміністративні та побутові 
будівлі». 
Для роботи з комп’ютерами використовується приміщення з однобічним 
природним освітленням, північно-західною орієнтацією вікон. Природне 
освітлення здійснюється через вікна. Розміри двох вікон приміщення однакові і 
становлять 1,40×2,0 м. Робочі столи розташовані так, що вікна знаходяться збоку 
робочих місць. Вікна обладнані шторками, які розсіюють світло. При цьому у полі 
зору працюючого  забезпечується оптимальне співвідношення яскравості робочих 
та навколишніх поверхонь.  
Найменшим об’єктом розрізнення виступає «крапка» тексту на фоні 
монітора (в текстових редакторах та математичних прикладних програмах це текст 
чорного кольору і білий колір робочого поля). Найменший об’єкт розрізнення – 
0,25 мм, що відповідає дуже високому ступеню точності зорової праці. Розряд 
зорової праці – II, підрозряд – г. Контраст об’єкту розрізнення з фоном - великий.   
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 46 
 
Згідно з ДБН В.2.5-28-2018 нормування природного освітлення проводиться 
за допомогою коефіцієнта природної освітленості (КПО), вираженого в відсотках, 
який для даного типу зорової праці складає 1,5%. Фактичне значення КПО 
знаходиться в межах 32-38%. Отже, рівень природного освітлення є достатнім. 
Для темного часу доби передбачене штучне освітлення. При штучному 
освітленні нормується величина освітленості в люксах (Лк), яка вибирається в 
залежності від характеристик зорової праці з урахуванням найменшого розміру 
об'єкта розрізнення, фону, контрасту об'єкта розрізнення з фоном. 
Лабораторія обладнана шістьма світильниками типу ЛСП 02В-2×40, 
розташованими безпосередньо над робочими місцями на стелі приміщення. 
Кожний світильник має дві люмінесцентні лампи денного світла. Для даного типу 
зорової праці необхідна величина штучного загального освітлення складає 300 Лк. 
Фактичне значення даного параметра складає більше 330 Лк. Отже рівень 
штучного освітлення на робочому місці є достатнім відповідно до ДБН В.2.5-28-
2018 «Природне і штучне освітлення». 
В кімнаті в холодний період року функціонує система централізованого 
водяного опалення, яка відповідає ДБН В.2.5.67-2013 «Опалення, вентиляція та 
кондиціювання». Система опалення складається з двох 10-ти секційних чавунних 
радіаторів типу М-140-АО, встановлених під кожним вікном. 
Важливе значення мають фактори мікроклімату в робочому приміщенні, так 
як вони безпосередньо впливають на здоров’я та самопочуття працівника. Згідно з 
ДСН 3.3.6.042-99 нормативні значення основних факторів мікроклімату наступні: 
1. Температури повітря: 
− в теплий період року – 23 - 25 °С (допустима – 20 - 28 °С). ; 
− в холодний період року – 22 - 24 °С  (допустима – 21 - 25 °С). 
2. Вологість повітря: 
− в теплий період року – 40 - 60 %; 
− в холодний період року – 40 - 60 %. 
3. Швидкість руху повітря: 
− в теплий період року – 0,1 м/с (допустима – 0,1 - 0,2 м/с) ; 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 47 
 
− в холодний період року –  0,1 м/с (допустима –  менше 0,1 м/с) . 
Фактичні значення даних параметрів мають такі значення:  
1. температури повітря в теплий період року становить – 25 - 27 °С, в 
холодний період року – 20 - 23 °С . 
2. вологість повітря має різні значення але знаходиться в допустимих 
межах – 40 -60 %. 
3. швидкість руху повітря як в теплий так і в холодний період року не 
перевищує 0,1 м/с.  
Таким чином, параметри повітря як в теплий так і в холодний період року 
задовольняють прийнятим стандартам і нормам, тому немає необхідності 
встановлення системи кондиціювання. 
В даному приміщенні передбачена неорганізована природна вентиляція. 
Повітря просочується через нещільності у вікнах та дверях. Також здійснюється 
провітрювання приміщення при відкриванні вікон та кватирок.  
З вище наведених значень параметрів мікроклімату в робочому приміщенні 
можна зазначити, що система опалення, яка застосовується, повністю забезпечує 
належні умови праці (температуру повітря) в холодний період року.  
Одним з негативних факторів є підвищене зорове напруження, що пов'язане 
із спостереженням за інформацією на екрані монітора. Спеціаліст втомлюється від 
постійного зорового напруження, нестійкості та нечіткості зображення, 
необхідності частої переадаптації очей до рівня освітлення екрану дисплея та 
загального освітлення приміщення.  
Інженер-проектувальник проводить велику кількість часу поряд із 
системним блоком комп’ютера, в якому вентилятор охолодження створює шум. Це 
також являється важливим фактором виробничого середовища. Додатковий рівень 
шуму створює принтер, який знаходиться в дальньому кутку кімнати. 
Згідно з ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми рівнів шуму на робочих місцях» 
нормативне значення еквівалентного рівня шуму при даному видові діяльності та 
типу робочого місця складає 50 дБА. Рівень шуму на робочих місцях в даному 
приміщенні становить 35-40 дБА, що не перевищує норми.  
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 48 
 
Відповідно до ДСН 3.3.6.096-2002 напруженість ЕМП у діапазоні частот 
60кГц-3МГц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не повинна 
перевищувати 50 В/м. Фактичне значення даного параметра складає менше 0,1-0,2 
В/м. Отже, рівень електромагнітного випромінювання знаходиться в межах норми. 
Умови праці спеціаліста при роботі з комп'ютером визначаються 
характеристиками устаткування, якістю робочих матеріалів у робочій зоні, 
конструкцією робочих меблів та її розмірними характеристиками. Робоче місце 
співробітника є постійним і складається зі столу, на якому установлений 
персональний комп'ютер, та спеціального м’якого стільця. Монітор розміщені так, 
щоб відстань від очей користувача до екрану складала не менше 70 cм, кут огляду 
30о. Руки користувача розташовуються на робочому столі в горизонтальному 
положенні. Ширина столу 1,2 м, усі предмети, що знаходяться на ньому 
розташовані на відстані не більш 75 см від працівника, отже вони знаходяться в 
робочій зоні. Висота столу 74 см. Параметри робочого місця проектувальника 
відповідають ДСТУ 8604:2015 та НПАОП 0.00-7.15-18. 
З точки зору психологічного навантаження доцільно віднести роботу 
інженера до роботи з великим обсягом інформації та великою розумовою 
активністю. Однотипність даних на екрані та очікування закінчення розрахунків 
може привести до додаткового виснаження, швидкого стомлення, значного 
зниження працездатності. 
При великому рівні психологічних навантажень спеціаліст змушений 
довгий час перебувати у нерухомому стані, практично без фізичних навантажень, 
що негативно відображається на фізичному стані та вимагає додаткових вольових 
зусиль, які виснажують людину. 
Електропроводка в приміщенні лабораторії мідна і розташована під шаром 
штукатурки, що захищає працюючих в аудиторії від дотику до оголених проводів 
напругою 230 В при механічному руйнуванні проводки. Приміщення відноситься 
до 3 типу: приміщення без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом, 
відповідно ПУЕ-17, оскільки в приміщенні немає таких небезпечних факторів як: 
високої відносної вологості повітря (перевищення 75% протягом тривалого часу); 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 49 
 
високої температури повітря (більше 350С протягом тривалого часу); 
струмопровідного пилу; струмопровідної підлоги; хімічно активного середовища. 
Системний блок ПК, має металевий корпус, тому згідно ДСТУ Б В.2.5-82:2016 ці 
корпуси під'єднано до загальної системи захисного заземлення. 
З працівниками установи регулярно проводиться інструктаж з техніки 
безпеки, який складений з врахуванням вимог необхідних нормативних документів 
з гігієни праці та техніки безпеки. 
Приміщення лабораторії відноситься до приміщень з категорією 
пожежобезпеки типу В (горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та 
важкогорючі речовини і матеріали (в тому числі пил та волокна), речовини та 
матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти, за 
умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються), не належать 
до категорії А та Б) згідно з ДСТУ Б В.1.1-36:2016, оскільки в приміщенні існують 
дерев'яні меблі, велика кількість паперу та інші матеріали.  
Існуючі в установі інструкції на випадок пожежі складенні відповідно до 
НАОП А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні». План евакуації 
розміщений на стіні з вільним доступом до нього, відповідно ДБН В.1.1.7-2016. 
Приміщення обладнане порошковим вогнегасником ВП-5У, який закріплено в 
місці вільного доступу у випадку виникнення пожежі (відповідно Правил 
експлуатації та типових норм належності вогнегасників). 
Важливою обставиною є те, що в приміщенні не встановлено систему 
пожежної сигналізації відповідно ДБН В.2.5.56-2014. Для подальшої безпечної 
праці в приміщенні лабораторії необхідно обов’язково провести розрахунок і 
встановити сучасну систему пожежної сигналізації. 
 
Модернізація системи пожежної сигналізації лабораторії 
Пожежна сигналізація являється однією з найпоширеніших видів 
сигналізації. Система пожежної сигналізації весь час удосконалюється, 
винаходяться нові способи виявлення пожежі, знижується відсоток помилкових 
спрацювань. 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 50 
 
На будь-якому підприємстві, в кожному офісі слід мати пожежну 
сигналізацію. Це продиктовано як бажанням власника забезпечити своє майно, 
життя і здоров'я співробітників, так і державними стандартами і нормативними 
актами. В цілому пожежна сигналізація призначена для виявлення пожежі на стадії 
раннього спалаху, включення систем світлозвукового або голосового сповіщення і 
активного пожежогасіння, а також передачі сигналу тривоги на пульт охорони 
Пожежна сигналізація - це складний комплекс технічних засобів, які 
служать для своєчасного виявлення спалаху в зоні, що охороняється. Як правило, 
робота охоронної сигналізації ефективніша, якщо використовувати її в комплексі з 
останніми системами безпеки приміщення (охоронна сигналізація, 
відеоспостереження, система контролю і управління доступом (СКУД), установка 
пожежогасінні і т. ін.). Більш того, фахівці радять інтегрувати охоронну 
сигналізацію і систему пожежної сигналізації, в одній контрольній панелі. Ця 
інтеграція називається охоронно-пожежна сигналізація. 
Наступним кроком в розвитку системи пожежної сигналізації є автоматична 
пожежна сигналізація. Це система швидкої і автоматизованої реакції на 
виникнення вогнища пожежі або задимлення. При виявленні цих чинників 
автоматично спрацьовує система сповіщення про пожежу, установка 
пожежогасіння, система димовидалення, також ліфтове господарство і СКУД. 
Пожежна сигналізація складається з таких елементів: контрольна панель, 
блок індикації або автоматизоване робоче місце (АРМ) на базі комп'ютера, а також 
різних типів датчиків (оповісників) і джерела безперебійного живлення (ДБЖ). 
Останній винахід в області пожежної сигналізації - це мультисенсорний 
оповісник. Стандартний оповісник - це датчик, який реагує на появу яких-небудь 
ознак пожежі: дим, температура і так далі Розробники вже давно були спантеличені 
проблемою створення датчика, який би розглядав всі ознаки в сукупності, а, отже, 
точніше визначав би наявність пожежі, на порядок, зменшуючи помилкові тривоги 
пожежної сигналізації. Основні чинники, на які реагує пожежна сигналізація, - це 
концентрація диму в повітрі, підвищення температури, наявність чадного газу і 
відкритий вогонь. Першими були винайдені мультисенсорні датчики, що реагують 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 51 
 
на сукупність двох ознак: дим і підвищення температури. Але розвиток технологій 
пожежної сигналізації не зупинився на цьому і тепер уже використовуються 
датчики нового покоління, якою враховують сукупність три і навіть всіх чотирьох 
чинників. На сьогоднішній день, багато фірм вже випускають системи пожежної 
сигналізації з мультисенсорними датчиками. 
Для підвищення ефективності роботи пожежна сигналізація як правило 
оснащена також і ручними оповісниками. Вони зазвичай мають вигляд закритої 
прозорої коробки з червоною кнопкою і розміщуються на стінах в місцях, легко 
доступних, аби в разі виявлення пожежі працівник без зусиль міг оповістити все 
підприємство про небезпеку. Ручні оповісникі відносяться до загальних вимог 
установки пожежної сигналізації на підприємствах. 
Серед багатого різноманіття сучасних систем пожежної сигналізації (ПС) 
пропонується використати систему пожежної сигналізації «Омега». 
Система «Омега» розроблена відповідно до вимог, що пред'являються 
ДСТУ EN 54 та призначена для адресного автоматичного виявлення пожежі на 
об'єктах різного призначення (у тому числі й у вибухонебезпечних зонах усередині 
та поза приміщеннями) з одночасним виданням звукових та світлових сигналів 
черговому персоналу, а також видаванням керуючих сигналів на включення засобів 
пожежної автоматики, зовнішньої системи оповіщення (світловий та звуковий) та 
повідомлень на пульт централізованого спостереження. 
Споживачами системи «Омега» є підприємства, установи, організації, 
суб'єкти підприємницької діяльності та окремі громадяни. 
На основі компонентів системи «Омега» можуть бути реалізовані такі 
системи: 
• система пожежної сигналізації; 
• система управління пожежогасінням; 
• система управління пожежною автоматикою: димовидаленням, 
припливною та/або витяжною вентиляцією, відключенням ліфтів, розблокуванням 
дверей тощо. 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 52 
 
Система складається із взаємозалежних компонентів, якими можна 
комплектувати мікропроцесорну інформаційно-керуючу систему різної 
конфігурації та обсягу залежно від типу та призначення об'єкта, що захищається. 
Виконання компонентів системи «Омега» за умовами експлуатації відповідає 
умовам навколишнього середовища поза корпусами приладів та блоків згідно з 
класом 3к5 IEC 721-3-3:1978. За стійкістю до механічних впливів компоненти 
системи відповідають ДСТУ EN-54:2003. 
Наявність великої кількості компонентів у системі «Омега» дозволяє 
створити гнучку інформаційно-керуючу систему, що має такі основні 
функціональні можливості: 
- за системою виявлення пожежі: 
- виявлення пожеж за факторами: дим, температура, полум'я, загазованість, 
з наведенням на рідкокристалічному індикаторі (далі – РКІ-індикатор) місця 
виникнення пожежі, типу сповіщувача та/або датчика, дати та часу; 
- багаторівневу перевірку подій, що відбулися, з метою підвищення їх 
достовірності; 
- збереження інформації на РКІ-індикаторі про першу подію (місце 
виникнення пожежі, типі сповіщувача та/або датчику, дати та часу), при якої 
спрацювали сповіщувачі; 
- перегляд у ручному режимі на РКІ-індикаторі інформації про 
сповіщувачів, що спрацювали; 
- дозволяє підключити в лінії сигналізації через блоки сполучення будь-які 
безадресні датчики та/або сповіщувачі (пожежні, загазованості та інші); 
- за системою сигналізації про пожежу: 
- включення звукової сигналізації та світлового табло «ПОЖЕЖА» на 
приладі ПУ-П; 
- при кількох сповіщувачах та/або датчиках, що спрацювали, - збереження 
на РКІ-індикаторі інформації про першу подію (місце виникнення пожежі, типу 
сповіщувача та/або датчика, дати та часу); 
- видачу сигналів щодо пожежі на пульт централізованого спостереження; 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 53 
 
- виведення інформації на зовнішні пристрої оповіщення (світлові та 
звукові); 
- індикацію спрацьовування сповіщувача(ів) та/або датчика(ів) на 
додаткових виносних табло тощо; 
- виведення інформації про пожежі на принтер, із зазначенням факту 
спрацювання, місця, дати та часу його виникнення; 
- виведення інформації на ПК (у тому числі і віддалену через блок адаптера 
зв'язку АДС), що дозволяє при використанні спеціалізованого ПЗ вести моніторинг 
подій, журнал тощо; 
- збереження інформації про пожежі в енергонезалежному архіві за 
відмовами: 
- виявлення несправного сповіщувача із зазначенням місця його 
розташування; 
- виявлення несправностей в лініях сигналізації та лініях зв'язку з 
компонентами системи із зазначенням їх характеру: короткого замикання, обриву 
зв'язку з приладами тощо; 
- визначення обриву та короткого замикання у шлейфах блоку сполучення з 
безадресними контактними датчиками та/або сповіщувачами; 
- виявлення несправностей джерел електроживлення; 
- виведення інформації про несправності на РКІ-індикатор із зазначенням 
характеру, місця, дати та часу його виникнення; 
- видачу відповідної світлозвукової індикації; 
- контроль цілісності ліній зв'язку приладів ПУ-П, ППКП-П, БРВУ із 
зовнішніми пристроями, а також контроль спрацьовування контактів реле, із 
зазначенням відмови реле або лінії, що веде від реле до зовнішнього пристрою; 
- визначення обриву та короткого замикання в підшлейфах з безадресними 
контактними датчиками. 
- за системою протипожежного захисту: 
- управління зовнішніми пристроями світлової та звукової сигналізації; 
- керування зовнішніми пристроями вентиляції; 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 54 
 
- керування зовнішніми пристроями димовидалення; 
- керування зовнішніми пристроями припливної вентиляції; 
- керування зовнішніми пристроями витяжної вентиляції; 
- керування зовнішніми пристроями пожежогасіння; 
- керування зовнішніми пристроями засобів автоматики; 
- загальні та сервісні: 
- повне конфігурування складових частин системи з приладу управління 
ПУ-П; 
- автоматичний перехід на резервне живлення у разі аварії основного; 
- контроль працездатності та ступеня розряду батареї, працездатності 
зарядного пристрою; 
- програмування, тобто зміна назв (місць розміщення) сповіщувачів або 
датчиків з ПК; 
- включення ліній сигналізації за променевою та кільцевою схемою; 
- увімкнення – відключення зовнішніх пристроїв вбудованими у прилади 
ПУ-П та ППКП-П реле або за допомогою блоків БРВУ, БКА, БДУ, БПА; 
- зв'язок між приладами системи (ПУ-П, ППКП-П, ДВП) здійснюється за 
протоколом з гарантованою доставкою повідомлень, що забезпечується 
автоматичним переходом на зв'язок по дублюючій лінії, у разі КЗ, обриву основної 
лінії зв'язку або виходу з ладу інтерфейсних елементів; 
- програмування безпосередньо з приладу ПУ-П алгоритмів спрацьовування 
реле, затримок спрацьовування, відключень спрацьовування тощо; 
- індикацію відключених компонентів: сповіщувачів, датчиків, приладів, 
реле тощо; 
- зміну адреси сповіщувачів з приладу управління ПУ-П, не відключаючи їх 
від шлейфу; 
- об'єднання кількох, у т.ч. та територіально рознесених, систем «Омега» в 
єдиний комплекс під управлінням спеціалізованого ПЗ з віддаленим ПК, із 
збереженням доступу до основних службових режимів всіх елементів системи; 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 55 
 
- чотири рівні доступу до службових сервісних режимів: загальний, 
операторний, інженерний та системний. 
 
Рисунок 5.1 – Прилад керування пожежною сигналізацією «Омега» – ПУ-П 
 
ПУ-П входить в набір пристроїв, що відносяться до пожежної сигналізації 
«Омега». ПУ-П основний серед них, він приймає інформацію і обробляє її. 
У приладу ПУ-П є корпус (металевий або пластмасовий) з дверцятами з 
оргскла. Колір корпусу світло-сірий. На передній панелі знаходяться індикатори і 
кнопки управління. 
ПУ-П – це мікропроцесорна локальна система, основним призначенням якої 
є подача сигналу про факт пожежі, або ж вторгнення на об'єкт, який 
обслуговується. При виникненні пожежної ситуації (займання, тління) на 
індикаторі приладу ПУ-П вказується місце події, який або які сповіщувачі 
спрацювали, номер шлейфу і приладу, підключеного до сповіщувачів, які 
спрацювали.  Установка ПУ-П програмує затримки і алгоритми, на які реагують 
інші прилади системи. 
У ПУ-П передбачена можливість включити або відключити будь-який 
сповіщувач вручну. 
Інші можливості ПУ-П: 
- обробляє інформацію від 240 сповіщувачів; 
- обробляє інформацію від приладів ППКП-П; 
- передає інформацію на індикатор; 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 56 
 
- передає сигнал на пристрій ДВП; 
- видає сигнали керування на зовнішні ланцюги. 
Прилад управління, будучи центральним серед всіх пристроїв системи 
«Омега», отримує інформацію по 2 каналах зв'язку: 
- для з'єднання з приладами ППКП-П, ДВП, БРВУ (два порти RS-485: 
основний канал і канал-дубль); 
- для під'єднання до принтера, комп'ютера, телефонних ліній (порти RS-485 
(підключення інших пристроїв на відстані до 5 км) і RS-232 (з'єднання з 
пристроями, що знаходяться на відстані в межах 20 м). 
 
 
 
Рисунок 5.2 – Димовий адресний сповіщувач «Омега» – СПДОТА 
 
Димової адресний пожежний сповіщувач «Омега» СПДОТА  
використовується в адресних шлейфах пожежних централей «ОМЕГА». Забезпечує 
стійке виявлення продуктів горіння і піролізу в закритих приміщеннях. Передає 
сигнал «ПОЖЕЖА» на пожежні приймально-контрольні прилади (ППКП) 
«Омега». 
 
 
 
 
 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 57 
 
Таблиця 5.1 – Технічні характеристики димового адресного сповіщувача 
«Омега» – СПДОТА 
Пожежна сигналізація Адресна 
Напруга живлення 12 В 
Лінія підключення двопровідна 
Струм в черговому 0,30 мА 
Струм в режимі 8 мА 
Мін. робоча -30 °С 
Макс. робоча +55 °С 
Клас захисту IP 30 
Країна виробництва Україна 
Розміри 100 х 100 х 
Вага 150 гр 
 
Сповіщувач СПДОТА розрахований на цілодобову роботу в системі 
пожежної сигналізації. Вбудовані індикатори повідомляють про стан сповіщувача. 
Функція самодіагностики дозволяє контролювати працездатність сповіщувача і в 
разі несправності передавати сигнал «ВІДМОВА» на приймально-контрольний 
прилад. Після усунення несправності або сигналу «тривоги» - сповіщувач 
автоматично переходить в початковий «черговий режим». 
Сповіщувач поставляється разом з базою, яка підключається по 
двопровідній лінії зв'язку і захисною кришкою. Є можливість монтажу в підвісні 
стелі типу ARMSTRONG. 
 
 
 
  
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 58 
 
Висновки 
 
У даній кваліфікаційній роботі успішно вирішено актуальне інженерне 
завдання щодо підвищення експлуатаційної надійності та довговічності 
турбогенераторів великої потужності шляхом розробки сучасної автоматизованої 
інформаційно-вимірювальної системи (ІВС) для безперервного моніторингу їх 
теплового стану. Дослідження існуючих комерційних систем моніторингу виявило 
їхні значні недоліки для вітчизняних електростанцій, такі як висока вартість, 
закрита архітектура та обмеження кібербезпеки щодо використання хмарних 
технологій. Це повністю обґрунтувало необхідність розробки власної 
спеціалізованої системи відкритої архітектури на базі стандартизованих 
промислових контролерів рівня Omron CJ2M.  
У процесі виконання роботи було розроблено структурну та принципову 
електричну схеми спеціалізованого модуля нормалізації та гальванічної розв'язки. 
Завдяки використанню прецизійного цифрового перетворювача MAX31865 для 
платинових термоперетворювачів Pt100, досягнуто високої апаратної роздільної 
здатності вимірювального каналу на рівні 0,009 °C. Обчислювальним ядром модуля 
було обрано сучасний та енергоефективний 32-розрядний мікроконтролер 
STM32L431. Для надійного захисту контролерного обладнання від високої напруги 
(до 24 кВ) реалізовано гальванічний бар'єр із застосуванням цифрового трансивера 
ISO1176 та ізольованого DC/DC перетворювача Traco Power, а топологію 
друкованої плати спроектовано з дотриманням жорстких вимог щодо 
електромагнітної сумісності та довжини шляху струму витоку.  
Проведені математичні розрахунки та побудована логіко-ймовірнісна 
модель у вигляді дерева відмов теоретично підтвердили надвисоку надійність 
розробленої архітектури. Впровадження структурного гарячого резервування 
блоків живлення дозволило досягти середнього напрацювання комплексу на 
відмову понад 51 000 годин у повнофункціональному режимі, а для базового ядра 
критичних функцій захисту цей показник перевищив 107 000 годин. Крім 
технічних переваг, впровадження розробленої системи дозволяє запобігти 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 59 
 
колосальним економічним збиткам, сприяє переходу до технічного обслуговування 
за фактичним станом та мінімізує ризики масштабних техногенних і екологічних 
катастроф, пов'язаних із можливим руйнуванням генератора та вибухом водневого 
холодоагенту.  
Окремо в спеціальній частині роботи виконано ґрунтовний аналіз умов 
праці інженера-проектувальника в технічній лабораторії, який підтвердив 
відповідність мікроклімату, освітлення та рівнів шуму чинним державним нормам. 
Для усунення виявлених недоліків та підвищення загального рівня пожежної 
безпеки приміщення було запропоновано та обґрунтовано встановлення сучасної 
адресної системи пожежної сигналізації «Омега» з використанням приладу 
управління ПУ-П та мультисенсорних димових сповіщувачів СПДОТА.  
Отже, розроблений апаратно-програмний комплекс цілком відповідає 
сучасним вимогам промислової автоматизації, вирізняється високою точністю та 
відмовостійкістю і є повністю готовим до впровадження на енергетичних об'єктах.  
  
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 60 
 
Список використаної літератури 
 
 
1.  Smith J. A., Brown R. T. Advanced thermal monitoring of high-power 
turbogenerators using precision Pt100 RTD networks. IEEE Transactions on Energy 
Conversion. 2022. Vol. 37, no. 2. P. 1105–1114. 
2. Garcia M. E., Rossi L., Schmidt K. Sensorless estimation and hardware 
compensation for stator winding temperature in automotive and industrial electric 
machines. IEEE Access. 2022. Vol. 10. P. 85432–85445. 
3.  Johnson R., Williams D., Chen H. Fiber Bragg Grating sensors for electric 
field and temperature measurement in the end windings of high-voltage electric machines. 
Sensors and Actuators A: Physical. 2023. Vol. 350. Art. no. 114120. 
4.  Chen Y., Wang H., Li X. Magnetic-thermal coupling analysis of the end 
region of large steam turbine generators based on 3-D fluid and thermal models. Applied 
Thermal Engineering. 2023. Vol. 221. Art. no. 119845. 
5. Müller T., Weber H. Functional Safety and Reliability in Industrial 
Automation: Fault Tree Analysis for Programmable Logic Controllers. Berlin : Springer, 
2021. 312 p. 
6. Davies E., Evans P., Taylor R. Dynamic fault tree analysis of complex 
industrial systems using Bayesian networks and continuous time Markov chains. 
Reliability Engineering & System Safety. 2022. Vol. 218. Art. no. 108147. 
7. Kumar A., Singh R., Patel V. Real-time temperature anomaly detection using 
precision MAX31865 RTD-to-Digital converters and ARM Cortex-M4 microcontrollers. 
IEEE Sensors Journal. 2024. Vol. 24, no. 5. P. 5678–5685. 
8. Novak J., Dvorak P. Design of galvanically isolated measurement systems 
for high-voltage environments using digital magnetic isolators. Measurement. 2021. Vol. 
174. Art. no. 109012. 
9. Taylor M., Anderson L. Reliability assessment of redundant power supply 
architectures in critical PLC-based control systems. Control Engineering Practice. 2023. 
Vol. 132. Art. no. 105423. 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 61 
 
10. Zhao Q., Liu J., Zhang Y. Application of Fiber Bragg Grating (FBG) 
technology for multi-point temperature monitoring in synchronous generators. Optics & 
Laser Technology. 2022. Vol. 148. Art. no. 107750. 
11. O'Connor P., Kleyner A. Practical Reliability Engineering. 6th ed. Hoboken 
: Wiley, 2024. 640 p. 
12. Hernandez C., Lopez J. Implementation of robust industrial networks using 
Modbus TCP and PROFINET for distributed I/O systems. IEEE Transactions on 
Industrial Informatics. 2023. Vol. 19, no. 4. P. 2341–2350. 
13. White D., Green S., Adams M. Electromagnetic compatibility (EMC) in 
mixed-signal printed circuit board design for power plant instrumentation. IEEE 
Electromagnetic Compatibility Magazine. 2021. Vol. 10, no. 1. P. 55–63. 
14. Martin B., Dubois F. Thermal degradation and lifetime modeling of epoxy-
mica insulation in large rotating electrical machines. IEEE Transactions on Dielectrics 
and Electrical Insulation. 2022. Vol. 29, no. 3. P. 880–888. 
15. Lee S., Kim H., Park Y. Quantitative evaluation of structural redundancy in 
automated control systems using Markov chains and fault tree analysis. Journal of Loss 
Prevention in the Process Industries. 2023. Vol. 83. Art. no. 105041. 
16. Al-Hassan A., Tariq M. Precision temperature measurement techniques for 
Pt100 RTDs utilizing sigma-delta ADCs in noisy industrial environments. IEEE 
Transactions on Instrumentation and Measurement. 2024. Vol. 73. Art. no. 2004511. 
17. Gonzalez R., Fernandez M. A comprehensive review of condition 
monitoring techniques for large-scale turbogenerators. Renewable and Sustainable 
Energy Reviews. 2025. Vol. 175. Art. no. 112150. 
18. Petersen K., Jensen M. Hardware implementation of secure communication 
protocols in STM32 microcontrollers for critical infrastructure. Microprocessors and 
Microsystems. 2021. Vol. 82. Art. no. 103900. 
19.  Nilsson A., Lindberg O. Industrial automation and cyber-physical systems: 
A study on the reliability of Omron and Siemens PLCs in power generation. Computers 
in Industry. 2022. Vol. 135. Art. no. 103572. 
  
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 62 
Ïîçíà÷åííÿ Íàéìåíóâàííÿ  Ïðèì³òêà 
1   Äîêóìåíòàö³ÿ çàãàëüíà    
2       
3   çàíîâî ðîçðîáëåíà    
4       
5 À1 Ì24. 22339.026.001 Ý1 Ñõåìà åëåêòðè÷íà ñòðóêòóðíà 1   
6 À1 Ì24. 22339.026.001 Ý3 Ñõåìà åëåêòðè÷íà ïðèíöèïîâà 1   
7 À4 Ì24. 22339.026.001ÏÇ Ïîÿñíþâàëüíà çàïèñêà    
8 À1 Ì24. 22339.026.001 ÄÌ Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë 1   
9       
10   Äîêóìåíòàö³ÿ ³íøà    
11       
12   çàíîâî ðîçðîáëåíà    
13       
14       
15 À1 Ì24. 22339.026.001 ÄÌ1 Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë 1    
16 À1 Ì24. 22339.026.001 ÄÌ2 Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë    
17    1   
18       
19    1   
20       
21       
22       
23       
24       
22       
23       
24      
25       
26       
27       
     
     Ì24. 22339.026.001 ÒÏ 
Çì. Àðêóø ¹ äîêóì. ϳäï. Äàòà 
Ðîçðîá. Îñèïåíêî Ì.².   ²íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüíèé êîíòðîëü ˳ò. Àðêóø Àðêóø³â 
Ïåðåâ. Òîïòóí À.Â.    Ò   1 
òåïëîâîãî ñòàíó òóðáîãåíåðàòîð³â 
    
Í.Êîíòð. Òîïòóí À.Â.   âåëèêî¿ ïîòóæíîñò³  ×ÄÒÓ  
Çàòâ.    ³äîì³ñòü òåõí³÷íîãî ïðîºêòó 
 
¹ ñòðîêè 
Ôîðìàò 
ʳë. ëèñò³â 
¹ åêç. 
 
 
Розрахунок на ЕОМ 
 
 
Арк. 
М24.22339.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 63 
Ì24. 22339.026.001 ÄÌ 
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà   ²íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüíèé êîíòðîëü òåïëîâîãî 
Ðîçðîá. Îñèïåíêî Ì.². ñòàíó òóðáîãåíåðàòîð³â âåëèêî¿ ïîòóæíîñò³ 1:1
Ïåðåâ. Òîïòóí À.Â.
Ò.êîíòð. Òîïòóí À.Â. Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë Àðê. Àðêóø³â
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
Ì24. 22339.026.001 ÄÌ 
Ì24. 22339.026.001 ÄÌ2 
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà  ²íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüíà ñèñòåìà êîíòðîëþ 
Ðîçðîá. Îñèïåíêî Ì.². ïàðàìåòð³â â³áðîàêòèâíîñò³ åëåêòðîðîçïîä³ëü÷îãî îáëàäíàííÿ 1:1
Ïåðåâ. Òîïòóí À.Â.
Ò.êîíòð. Òîïòóí À.Â. Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë Àðê. Àðêóø³â
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
Ì24. 22339.026.001 ÄÌ2 
Ì24. 22339.026.001 Å3
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà ²íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüíà ñèñòåìà êîíòðîëþ 
Ðîçðîá. Îñèïåíêî Ì.². ïàðàìåòð³â â³áðîàêòèâíîñò³ åëåêòðîðîçïîä³ëü÷îãî îáëàäíàííÿ  1:1
Ïåðåâ. Òîïòóí À.Â.
Ò.êîíòð. Òîïòóí À.Â. Ñõåìà åëåêòðè÷íà ïðèíöèïîâà Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
Ì24. 22339.026.001 Å3
Ì24. 22339.026.001 Ý1
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà ²íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüíèé êîíòðîëü òåïëîâîãî 
Ðîçðîá. Îñèïåíêî Ì.². ñòàíó òóðáîãåíåðàòîð³â âåëèêî¿ ïîòóæíîñò³ Ò 1:1
Ïåðåâ. Òîïòóí À.Â.
Ò.êîíòð. Òîïòóí À.Â. Ñõåìà åëåêòðè÷íà ñòðóêòóðíà Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
Ì24. 22339.026.001 Ý1
Ì24. 22339.026.001 ÄÌ1
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà ²²íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüíèé êîíòðîëü òåïëîâîãî 
Ðîçðîá. Îñèïåíêî Ì.². ñòàíó òóðáîãåíåðàòîð³â âåëèêî¿ ïîòóæíîñò³ 1:1
Ïåðåâ. Òîïòóí À.Â.
Ò.êîíòð. Òîïòóí À.Â. Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
Ì24. 22339.026.001 ÄÌ1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
 
 
 
ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ 
СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКОВО-
ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ЧДТУ 
21–23 квітня 2026 року 
м. Черкаси 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2026 
 1 
УДК 001.891(063) Затверджено як електронне видання 
З-41 рішенням Оргкомітету конференції 
 
О Р Г К О М І Т Е Т 
Голова: Григор О. О., ректор ЧДТУ; 
Фауре Е. В., проректор з науково-дослідної роботи та міжнародних зв’язків ЧДТУ – 
заступник голови оргкомітету; 
Єгорова О. В., помічниця з наукової роботи декана факультету технологій, будівництва 
та раціонального природокористування  заступник голови оргкомітету; 
Захарова О. В., помічниця з наукової роботи декана факультету економіки та управління  
заступник голови оргкомітету; 
Тичков В. В., помічник з наукової роботи декана факультету електронних технологій, 
автотранспорту та машинобудування  заступник голови оргкомітету; 
Усик Л. М., помічниця з наукової роботи декана факультету гуманітарних технологій – 
заступник голови оргкомітету; 
Зубко І. А., помічник з наукової роботи декана факультету інформаційних технологій – 
заступник голови оргкомітету; 
Литвин О. В., начальник редакційно-видавничого відділу; 
Мельник І. В., провідний інженер відділу проєктів і програм. 
Відповідальний за випуск І. В. Мельник 
Адреса університету: 18006, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 460. 
 
 
 Збірник тез доповідей студентської науково-практичної конференції 
З-41 ЧДТУ: 21–23 квіт. 2026 р. м. Черкаси [Електронний ресурс] / [упоряд. : 
Єгорова О. В., Захарова О. В., Тичков В. В. та ін.] ; М-во освіти і науки 
України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2026. – 323 с. 
 
Пропоновані публікації відображають розмаїту тематику студентської науки ЧДТУ, 
свідчать про актуальність освітніх програм і реальні перспективи застосування набутих 
здобувачами освіти знань і навичок. У полі зору авторів – перспективні дослідження з цифрової 
трансформації, інноваційні продукти, технології і матеріали, на основі яких запропоновано 
власні розробки. Продовжується всебічне осмислення молоддю феномена сучасної російсько-
української війни, зокрема її безпекового та екологічного аспектів. Значна кількість розробок 
здобувачів вищої освіти зорієнтована на вирішення регіональних проблем в руслі Регіональної 
програми «Вчись, живи, працюй на Черкащині!». 
Для широкого кола читачів. 
 
Тексти у збірнику опубліковані на основі матеріалів, наданих авторами, які несуть повну 
відповідальність за зміст своїх публікацій, точність і коректність посилань, дотримання засад академічної 
доброчесності. Збережено стилістику оригіналів. Висловлені думки не обов’язково збігаються з позицією 
організаторів конференції. 
 
2 
 
З М І С Т 
 
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
І СИСТЕМ ................................................................................................................... 4 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ .............................................. 42 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ ............................................... 83 
ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ, БУДІВНИЦТВА 
ТА РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ .................................... 110 
ФАКУЛЬТЕТ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ, 
АВТОТРАНСПОРТУ ТА МАШИНОБУДУВАННЯ .......................................... 215 
 3 
which is a specialized microprocessor controller. Commercial metering of heat energy 
and coolant is implemented using a microprocessor-based heat meter-recorder, which 
receives data from six electromagnetic flowmeters, five platinum resistance temperature 
detectors (RTDs), and five pressure transmitters. For direct flow regulation of the 
coolant in independent loops, two-way motorized control valves are utilized, while 
smooth capacity adjustment in the ventilation loop is provided by a variable frequency 
drive (VFD). The developed system automatically maintains the required temperature 
schedule for the heating (90–70 °C) and ventilation systems in accordance with the 
outdoor air temperature, which under the design conditions of the coldest five-day 
period is -47 °C. Furthermore, the controller's algorithm ensures a transition to an 
economy mode by reducing indoor temperatures at night and on weekends when 
employees are absent. The work is of significant importance for improving building 
energy efficiency, providing flexible heat consumption control without the involvement 
of permanent maintenance personnel. The implementation of such systems significantly 
reduces operating costs and enhances the operational reliability of internal engineering 
networks. 
 
 
INFORMATION AND MEASUREMENT CONTROL OF THE THERMAL STATE 
OF HIGH-POWER TURBOGENERATORS 
Osypenko M.I. (Student FETAM), 
Tuz V.V., Candidate of Technical Science, Associate Professor 
Cherkasy State Technological University 
 
The report evaluates the reliability of a hardware-software complex based on a 
controller for continuous turbogenerator monitoring. The system utilizes redundant 
power supplies and data acquisition modules to ensure high measurement accuracy and 
operational continuity. The proposed assessment methodology incorporates a logic-
probabilistic method to analyze system fault tolerance. Signals from resistance 
temperature detectors (RTDs) are processed by a Siemens SIMATIC S7-300 PLC. 
Structural mixed redundancy ensures high availability during long-term operation. The 
developed system provides continuous monitoring with a Mean Time Between Failures 
(MTBF) of at least 125,000 hours. Input signals are linearized and formatted in a 
concentrator before processing. The design process includes reliability calculations and 
failure response analysis, ensuring system durability. The use of spare parts (ZIP) 
overcomes the disadvantages of non-repairable structures, preventing monitoring 
interruptions during isolated faults. This work is of significant importance for 
automating energy sector processes, providing high-precision control of 
turbogenerators. Further improvements will enable the creation of competitive domestic 
systems for various industrial applications. 
 295