Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10325
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.advisorЗубко, Ігор Анатолійович-
dc.contributor.authorКононенко, Олександр Дмитрович-
dc.date.accessioned2026-11-02T13:56:17Z-
dc.date.available2026-11-02T13:56:17Z-
dc.date.issued2026-06-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10325-
dc.description.abstractМета кваліфікаційної роботи бакалавра – розробка автоматизованої системи моніторингу режимів електроспоживання на основі збору та аналізу інформації від впроваджених систем обліку електроенергії для підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів. Об’єкт дослідження – процес моніторингу та контролю електроспоживання в системах обліку електричної енергії. Предмет дослідження – автоматизована система моніторингу режимів електроспоживання та засоби передачі інформації в її структурі. Основні завдання дослідження:  Проведення аналітичного огляду науково-технічних джерел та існуючих автоматизованих систем контролю й обліку електроенергії.  Аналіз діючих схем обліку електричної енергії та визначення їх функціональних особливостей.  Розробка структури автоматизованої системи моніторингу споживання електроенергії.  Проєктування системи збору, передавання та обробки інформації про електроспоживання.  Розробка каналів зв’язку для забезпечення надійної взаємодії між елементами системи моніторингу. У роботі використано комплекс аналітичних та інженерних методів дослідження, зокрема аналіз науково-технічної літератури та нормативної документації, порівняльний аналіз існуючих систем обліку електроенергії, методи структурного проєктування автоматизованих систем, а також принципи побудови телекомунікаційних каналів передачі даних. Застосування зазначених методів дозволило сформувати концепцію ефективної системи моніторингу режимів електроспоживання. Розроблена концепція автоматизованої системи моніторингу електроспоживання може бути використана в житлових комплексах, комунально-побутових об’єктах, адміністративних та промислових будівлях для підвищення ефективності використання електричної енергії. Впровадження системи забезпечить оперативний контроль електроспоживання, своєчасне виявлення втрат електроенергії, автоматизацію процесів обліку та створення умов для впровадження сучасних технологій енергозбереження.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectавтоматизовані системи контролюuk_UA
dc.subjectоблік енергоресурсівuk_UA
dc.subjectмоніторингuk_UA
dc.subjectенергоспоживання житлового будинкуuk_UA
dc.titleАвтоматизована система контролю енергоспоживанняuk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
Appears in Collections:174 Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка (Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані системи та компоненти)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Б_151_2026_Кононенко.pdf
  Restricted Access
906.52 kBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ 
КАФЕДРА РОБОТОТЕХНІКИ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ  
КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи 
освітнього ступеня «бакалавр» 
 
на тему: АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ 
ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ 
 
 
 
 
 Виконав студент 4 курсу групи АКІТ-2209 
  спеціальності 174 Автоматизація, 
комп'ютерно-інтегровані 
технології та робототехніка 
   
  Олександр КОНОНЕНКО  
  (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
 Керівник Ігор ЗУБКО 
  (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
 Рецензен  
т 
  (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
   
Захист дозволяю:   
зав. кафедри, д.т.н., професор   Валентина ЛУКАШЕНКО 
 (підпис)  (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
 
 
 
Черкаси 2026 
ЗМІСТ 
 
 
СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ3 
ВСТУП4 
РОЗДІЛ 1 СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ТА ОБЛІКУ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ7 
1.1 Загальний опис системи автоматизації процесу7 
1.2 Сучасні автоматизовані системи контролю та обліку енергоресурсів9 
1.3 Технології передачі даних в cистемах моніторингу та обліку 
енергоресурсів18 
РОЗДІЛ 2 ВИБІР ОПТИМАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ ДЛЯ 
АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ26 
2.1 Призначення автоматизованої системи контролю обліку26 
2.2 Вибір оптимальних компонентів автоматизованої системи27 
2.3 Програмне забезпечення системи контрою обліку43 
РОЗДІЛ 3 ПРОЕКТУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ 
ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ46 
3.1 Розробка структури системи для автоматизації обліку енергоспоживання 
житлового будинку46 
3.2 Вимоги до системи контролю та обліку даних52 
ВИСНОВКИ58 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ60 
  
2 
СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ 
 
FSK – frequency shift keying. 
PLC – power line communication. 
АІВС – автоматизована інформаційно-вимірювальна система. 
АСКОЕ – автоматизована система контролю і обліку енергоресурсів. 
АСМСЕ – автоматизована система моніторингу споживання 
електроенергії. 
ВОК – вимірювально-обчислювальні комплекси. 
ІзОД – інформація з обмеженим доступом. 
ІОКЕ – інформаційно-обчислювальний комплекс електроустановки. 
НСД — несанкціонований доступ. 
ПЗ – програмне забезпечення. 
ПВП – первинні вимірювальні перетворювачі. 
ПК – персональний комп’ютер. 
ПЯЕ – показники якості електроенергії. 
ЯЕ – якість електроенергії.  
3 
ВСТУП 
 
Актуальність теми 
У сучасних умовах стрімкого зростання споживання енергетичних 
ресурсів питання ефективного контролю та раціонального використання 
електроенергії набувають особливої актуальності. Підвищення тарифів на 
енергоресурси, збільшення навантаження на електричні мережі та необхідність 
впровадження енергоощадних технологій зумовлюють потребу в застосуванні 
сучасних автоматизованих систем обліку та моніторингу електроспоживання. 
Одним із найбільш ефективних інструментів вирішення цих завдань є 
автоматизовані системи контролю та обліку електроенергії (АСКОЕ), які 
забезпечують збір, передачу, обробку та аналіз даних про використання 
електричної енергії в режимі реального часу. 
Впровадження автоматизованих систем обліку дозволяє підвищити 
достовірність та оперативність отримання інформації про електроспоживання, 
автоматизувати процеси розрахунків між постачальниками та споживачами 
електроенергії, здійснювати багатотарифний облік, виявляти технічні та 
комерційні втрати електроенергії, а також забезпечувати довготривале 
зберігання та аналітичну обробку даних. Особливого значення такі системи 
набувають у житлово-комунальному секторі, де відсутність ефективного 
контролю за споживанням електроенергії призводить до значних енергетичних 
втрат та ускладнює процеси управління енергоресурсами. 
Актуальність проблеми також пов’язана зі зростанням кількості 
електропобутових приладів у домогосподарствах, збільшенням загального 
електроспоживання населення та необхідністю підвищення енергоефективності 
житлового фонду. У сучасних економічних умовах впровадження нових 
генеруючих потужностей потребує значних фінансових витрат, тому 
раціональне використання наявних енергетичних ресурсів та впровадження 
систем моніторингу споживання електроенергії стають одним із пріоритетних 
напрямів розвитку енергетичної галузі. 
4 
Таким чином, актуальність теми визначається необхідністю створення 
автоматизованої системи моніторингу режимів електроспоживання, яка 
забезпечуватиме оперативний контроль, аналіз та прогнозування використання 
електричної енергії з метою підвищення енергоефективності та зниження втрат 
енергоресурсів. 
Мета роботи – розробка автоматизованої системи моніторингу режимів 
електроспоживання на основі збору та аналізу інформації від впроваджених 
систем обліку електроенергії для підвищення ефективності використання 
енергетичних ресурсів. 
Об’єкт дослідження – процес моніторингу та контролю 
електроспоживання в системах обліку електричної енергії. 
Предмет дослідження – автоматизована система моніторингу режимів 
електроспоживання та засоби передачі інформації в її структурі. 
Основні завдання дослідження: 
− Проведення аналітичного огляду науково-технічних джерел та 
існуючих автоматизованих систем контролю й обліку електроенергії. 
− Аналіз діючих схем обліку електричної енергії та визначення їх 
функціональних особливостей. 
− Розробка структури автоматизованої системи моніторингу споживання 
електроенергії. 
− Проєктування системи збору, передавання та обробки інформації про 
електроспоживання. 
− Розробка каналів зв’язку для забезпечення надійної взаємодії між 
елементами системи моніторингу. 
Методи дослідження 
У роботі використано комплекс аналітичних та інженерних методів 
дослідження, зокрема аналіз науково-технічної літератури та нормативної 
документації, порівняльний аналіз існуючих систем обліку електроенергії, 
методи структурного проєктування автоматизованих систем, а також принципи 
побудови телекомунікаційних каналів передачі даних. Застосування зазначених 
5 
методів дозволило сформувати концепцію ефективної системи моніторингу 
режимів електроспоживання. 
Практичне значення отриманих результатів 
Розроблена концепція автоматизованої системи моніторингу 
електроспоживання може бути використана в житлових комплексах, 
комунально-побутових об’єктах, адміністративних та промислових будівлях для 
підвищення ефективності використання електричної енергії. Впровадження 
системи забезпечить оперативний контроль електроспоживання, своєчасне 
виявлення втрат електроенергії, автоматизацію процесів обліку та створення 
умов для впровадження сучасних технологій енергозбереження. 
  
6 
РОЗДІЛ 1 СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ТА ОБЛІКУ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ 
 
1.1 Загальний опис системи автоматизації процесу 
Система забезпечує повну або часткову автоматизацію збору достовірних 
відомостей про реальне використання енергетичних ресурсів у житлових та 
нежитлових будівлях за допомогою загальнобудинкових і поквартирних 
вимірювальних пристроїв, а також дозволяє формувати архів даних за минулі 
розрахункові періоди та здійснювати контроль параметрів енергоносіїв. 
Впровадження такої системи спрямоване на інформаційну підтримку 
заходів з енергозбереження та раціонального використання електрики, теплової 
енергії та води в рамках взаємодії між органами влади, ресурсопостачальними 
організаціями, керівними структурами житлового фонду і кінцевими 
споживачами. 
Основні функції системи: 
1. Дистанційний збір і моніторинг даних про споживання теплової та 
електричної енергії, гарячого і холодного водопостачання, природного 
газу з відповідних вимірювальних пристроїв. 
2. Оперативне диспетчерське керування та безперервний контроль 
технічних параметрів енергоносіїв. 
Склад системи комерційного обліку: 
− вимірювальні прилади обліку ресурсів; 
− імпульсні та цифрові радіомодеми; 
− концентратори даних; 
− серверна частина автоматизованої системи. 
Загалом, система моніторингу охоплює контролери, реєстратори, а також 
програмні й апаратні засоби для збирання, опрацювання, аналізу та візуалізації 
інформації. 
До вимірювальних приладів належать лічильники електроенергії, холодної 
та гарячої води, газу і тепла – як загальнобудинкові, так і індивідуальні – 
оснащені відповідними інтерфейсами зчитування. 
7 
Радіомодем є автономним або вбудованим елементом, що забезпечує 
бездротову передачу показань від лічильників до концентратора. Пристрій має 
вбудований таймер, зберігає поточні показники, обробляє команди від 
концентратора та тестового обладнання. Окрім цього, кожен радіомодем здатний 
виконувати функцію ретранслятора, забезпечуючи ланцюгову передачу даних у 
разі недостатнього радіопокриття. 
Концентратор відповідає за накопичення, структурування та подальшу 
пересилку зібраних даних через мережі загального користування на центральний 
сервер. 
Переваги системи: 
− скорочення обсягів споживання енергоресурсів завдяки оперативному 
дистанційному спостереженню; 
− автоматична або напівавтоматична передача даних із заданою 
періодичністю або на запит сервера; 
− відкритий доступ до даних для обслуговуючих організацій, споживачів 
та інженерного персоналу; 
− формування аварійних сповіщень при виявленні відхилень від 
нормативних показників; 
− підвищення загальної енергоефективності об'єктів; 
− зниження експлуатаційних витрат на утримання будівель; 
− можливість прогнозування майбутнього споживання ресурсів; 
− підтримка підключення різноманітних пристроїв через цифрові 
інтерфейси. 
Система реалізує двосторонній обмін даними на всьому ланцюгу: 
лічильник → радіомодем → концентратор → сервер. Передача здійснюється 
автоматично з налаштовуваною частотою — від одного разу на хвилину до 
одного разу на добу – або ж ініціюється сервером за потреби. 
За наявності збоїв у каналах зв'язку передбачена можливість необмеженої 
кількості повторних спроб надсилання даних. Накопичена інформація 
використовується для обслуговування зовнішніх автоматизованих систем, а 
8 
також надається постачальникам, споживачам і відповідальним посадовим 
особам. 
На основі аналізу зібраних даних система здатна формувати аварійні 
сповіщення про нештатні ситуації та будувати прогнози майбутнього 
споживання ресурсів. Програмне і апаратне забезпечення адаптоване для роботи 
з широким переліком вимірювальних пристроїв через стандартні цифрові 
інтерфейси. Для забезпечення захисту інформації передбачено шифрування 
каналів передачі та застосування завадостійкого кодування. В основі бездротової 
взаємодії між радіомодемами й концентратором лежить протокол ZigBee або 
розроблені на його базі комерційні протоколи. 
 
1.2 Сучасні автоматизовані системи контролю та обліку 
енергоресурсів 
Сучасні автоматизовані системи комерційного обліку енергоресурсів 
(АСКОЕ) являють собою багаторівневі розподілені комплекси, що забезпечують 
одночасний вимір і реєстрацію споживання різних видів енергії в численних 
територіально віддалених точках обліку в режимі реального часу. Зібрані дані 
передаються ієрархічними каналами зв'язку на вищі рівні управління для 
подальшого аналізу та прийняття рішень. Особливого поширення такі системи 
набули в електроенергетичній галузі, де точність і оперативність обліку мають 
критичне значення. 
АСКОЕ – це автоматизована система контролю та обліку енергоресурсів, 
яка поєднує апаратні засоби вимірювання з програмними інструментами 
обробки даних. Її ключове призначення полягає в забезпеченні безперервного 
точного обліку спожитої енергії, зберіганні отриманих відомостей та їх передачі 
зацікавленим сторонам. Крім електроенергії, сучасні рішення охоплюють облік 
природного газу, теплової енергії, гарячого та холодного водопостачання. 
Невід'ємним складником АСКОЕ є вимірювально-обчислювальні комплекси 
(ВОК) – пристрої, що встановлюються безпосередньо в точках вимірювання та 
виконують первинну обробку даних. 
9 
Архітектура системи 
Будь-яка АСКОЕ будується за трирівневим принципом. Перший, польовий 
рівень охоплює датчики, лічильники та вимірювальні прилади, що 
безпосередньо фіксують параметри споживання ресурсів. Другий, 
комунікаційний рівень включає канали передачі даних, концентратори та 
мережеве обладнання, що забезпечують зв'язок між польовим і верхнім рівнями. 
На третьому, керуючому рівні розміщуються сервери та спеціалізоване 
програмне забезпечення, що відповідають за накопичення, аналіз, зберігання та 
відображення інформації. 
Функціональні можливості та переваги 
Система виконує широкий спектр завдань: синхронізує єдиний час у межах 
усього об'єкта обліку, приймає та перетворює вимірювальні дані від датчиків із 
прив'язкою до часових міток, архівує результати вимірювань і адаптує їх до 
форматів суміжних інформаційних систем. На основі накопичених даних 
формуються звіти, графіки та діаграми для наочного відображення статистики, а 
уповноважений персонал отримує оперативний доступ як до актуальних, так і до 
архівних відомостей. 
Впровадження АСКОЕ дає відчутний економічний ефект. Завдяки 
постійному моніторингу споживання підприємства отримують можливість 
виявляти та усувати нераціональні витрати енергії, встановлювати ліміти й 
контролювати їх дотримання, а також захищатися від несанкціонованого відбору 
електроенергії. Система також дозволяє діагностувати слабкі місця електричної 
мережі, оптимізувати розподіл навантаження між споживачами та формувати 
достовірну базу для взаєморозрахунків між постачальниками і споживачами. 
Класифікація та типи АСКОЕ 
За сферою застосування системи охоплюють широкий діапазон об'єктів – 
від окремих квартир і приватних будинків до великих промислових підприємств 
і енергоємних виробництв. За типом обліку розрізняють комерційний, або 
розрахунковий, облік, що використовується для фінансових розрахунків між 
сторонами договору енергопостачання, та технічний, або контрольний, облік, 
10 
спрямований на внутрішній моніторинг споживання в розрізі підрозділів 
підприємства.  
Окрему категорію становлять цифрові АСКОЕ, в яких основним 
вимірювальним засобом слугує електронний лічильник із вбудованою цифровою 
базою даних та можливістю зовнішнього доступу через стандартизований 
цифровий інтерфейс. 
Передумови розвитку АСКОЕ 
Ідея автоматизованого дистанційного зчитування показань лічильників 
виникла давно, однак її практична реалізація стала можливою лише у 70–80-х 
роках XX століття, коли розвиток інтегральних технологій зробив відповідні 
технічні рішення економічно доцільними для масового впровадження. 
Донедавна значна частина побутових споживачів передавала показання 
лічильників із затримкою до двох-трьох тижнів відносно кінця розрахункового 
періоду, що призводило до суттєвих похибок в обліку та унеможливлювало 
точний контроль споживання. 
З переходом до ринкової економіки кардинально змінилося ставлення до 
енергоресурсів. Якщо за планової економіки їхня частка в собівартості продукції 
становила лічені відсотки, то сьогодні для більшості промислових підприємств 
цей показник сягає 20–30%, а для енергоємних галузей — понад 40%. За таких 
умов точний автоматизований облік перетворився з технічної опції на 
економічну необхідність: лише знаючи реальний обсяг споживання, можна 
ефективно керувати витратами та реалізовувати заходи з енергозбереження. 
Сучасна цивілізована торгівля енергоресурсами заснована на використанні 
автоматизованого приладового енергообліку, що зводить до мінімуму участь 
людини на етапі вимірювання, збору і обробки даних та забезпечує достовірний, 
точний, оперативний і гнучкий, адаптований до різних тарифних систем облік як 
з боку постачальника енергоресурсів, так і з боку споживача. З цією метою як 
постачальники, так і споживачі створюють на своїх об'єктах автоматизовані 
системи контролю та обліку енергоресурсів (рис. 1.1). 
 
11 
 
Рисунок 1.1 – Схема побудови і роботи АСКОЕ 
 
При наявності сучасної АСКОЕ промислове підприємство повністю 
контролює весь свій процес енергоспоживання і має можливість за погодженням 
з постачальниками енергоресурсів гнучко переходити до різних тарифних 
систем, мінімізуючи витрати.  
 
 
Рисунок 1.2 – Схема побудови АСКОЕ регіонального ринку електроенергії 
12 
Сучасний розвиток електроенергетичної галузі характеризується 
впровадженням нових механізмів регулювання ринку електроенергії, 
спрямованих на забезпечення балансу інтересів між постачальниками та 
споживачами енергетичних ресурсів. Одним із ключових інструментів реалізації 
такої політики є використання багатотарифних систем обліку та 
автоматизованих систем контролю і обліку електричної енергії (АСКОЕ). 
Застосування сучасних тарифних моделей дозволяє стимулювати раціональне 
використання електроенергії, зменшувати навантаження на електромережі в 
години пікового споживання та підвищувати загальну ефективність 
функціонування енергетичного ринку. 
Ефективне вирішення завдань обліку та моніторингу електроспоживання 
потребує створення багаторівневих автоматизованих інформаційно-
вимірювальних систем, які забезпечують безперервний збір, передачу, обробку 
та зберігання даних про споживання електричної енергії. Типова архітектура 
АСКОЕ складається з чотирьох взаємопов'язаних рівнів. 
Нижній рівень представлений первинними вимірювальними 
перетворювачами та електронними лічильниками, які здійснюють безпосереднє 
вимірювання параметрів електричної мережі. До таких параметрів належать 
активна та реактивна енергія, струм, напруга, частота мережі та коефіцієнт 
потужності. Первинні пристрої забезпечують формування цифрових сигналів 
або пакетів даних, які через вимірювальні канали передаються на наступний 
рівень системи. Саме на цьому рівні формується первинна інформація про 
режими електроспоживання. 
Середній рівень складається з контролерів збору даних, програмованих 
логічних контролерів або спеціалізованих концентраторів інформації. Їх 
основним завданням є опитування підключених лічильників, накопичення 
отриманих даних, їх попередня обробка та передача до верхнього рівня системи. 
Контролери можуть виконувати додаткові функції, зокрема контроль справності 
обладнання, синхронізацію часу, архівування інформації та діагностику каналів 
зв'язку. 
13 
Верхній рівень являє собою автоматизовані робочі місця операторів або 
сервери локального рівня, оснащені спеціалізованим програмним 
забезпеченням. На цьому рівні здійснюється централізований збір інформації від 
контролерів, формування баз даних, побудова графіків навантаження, аналіз 
енергоспоживання окремих об'єктів чи груп споживачів, а також формування 
звітної документації. Отримані результати використовуються для оперативного 
управління режимами електроспоживання та прийняття управлінських рішень. 
Вищий рівень представлений серверними комплексами центрів збору та 
обробки даних, які забезпечують інтеграцію інформації від великої кількості 
об'єктів обліку. На цьому рівні реалізуються функції довгострокового зберігання 
даних, аналітичної обробки великих масивів інформації, прогнозування 
електроспоживання, формування балансів електроенергії та взаємодії з 
інформаційними системами енергопостачальних організацій. 
Усі рівні АСКОЕ об'єднуються телекомунікаційною інфраструктурою, яка 
забезпечує надійну передачу даних між елементами системи. Для взаємодії між 
лічильниками та контролерами найчастіше використовуються стандартні 
інтерфейси RS-485, M-Bus, CAN або PLC-технології передачі даних по силових 
мережах. Для зв'язку між контролерами та серверними комплексами можуть 
застосовуватися локальні комп'ютерні мережі Ethernet, волоконно-оптичні лінії 
зв'язку, мобільні мережі GSM/GPRS/4G, а також сучасні бездротові технології 
IoT. 
Лічильники та вимірювальні засоби в системах АСКОЕ 
Стрімкий розвиток мікроелектроніки, інформаційних технологій та засобів 
цифрової обробки сигналів сприяв широкому впровадженню інтелектуальних 
електронних лічильників, які поступово замінили традиційні електромеханічні 
прилади обліку. Сучасні цифрові лічильники забезпечують високу точність 
вимірювань, стабільність роботи протягом тривалого часу та широкі можливості 
інтеграції в автоматизовані системи енергомоніторингу. 
Основною перевагою цифрових приладів обліку є використання 
мікропроцесорних технологій, що дозволяє реалізовувати складні алгоритми 
14 
вимірювання та обробки даних програмними засобами без суттєвого 
ускладнення апаратної частини пристрою. Відсутність рухомих механічних 
елементів значно підвищує надійність роботи лічильників, зменшує потребу в 
технічному обслуговуванні та збільшує міжповірочний інтервал. 
Сучасні інтелектуальні лічильники електроенергії підтримують широкий 
спектр функціональних можливостей, серед яких: 
– багатотарифний облік електроенергії залежно від часу доби або 
сезонних тарифів; 
– автоматичне накопичення та архівування історичних даних про 
споживання; 
– дистанційне зчитування показників без необхідності фізичного 
доступу до приладу; 
– контроль параметрів якості електроенергії; 
– виявлення аварійних режимів роботи мережі; 
– фіксація фактів несанкціонованого втручання або спроб розкрадання 
електроенергії; 
– передача даних через дротові та бездротові канали зв'язку. 
Важливою особливістю сучасних лічильників є можливість інтеграції до 
концепції Smart Grid, що передбачає створення інтелектуальних електричних 
мереж із двостороннім обміном інформацією між споживачем та 
енергопостачальником. Завдяки цьому забезпечується оперативне управління 
навантаженням, підвищується ефективність використання електроенергії та 
створюються умови для впровадження відновлюваних джерел енергії. 
Сьогодні на ринку представлені однофазні та трифазні електронні 
лічильники, одно- та багатотарифні моделі, а також багатофункціональні 
інтелектуальні пристрої обліку, які можуть виконувати функції вимірювання, 
аналізу, контролю та передачі даних у складі комплексних систем АСКОЕ. Їх 
використання дозволяє значно підвищити прозорість обліку електроенергії, 
скоротити комерційні втрати та забезпечити ефективне управління 
енергетичними ресурсами на всіх рівнях електроенергетичної системи. На 
15 
рис. 1.3 показано загальний вигляд лічильників-датчиків, що використовуються 
в АСКОЕ. 
 
 
Рисунок 1.3 – Загальний вигляд лічильників-датчиків 
 
Сучасний розвиток вимірювальної техніки, мікроелектроніки та 
інформаційних технологій сприяв створенню нового покоління високоточних 
електронних лічильників електричної енергії, які є базовими елементами 
автоматизованих систем контролю та обліку енергоресурсів. На відміну від 
традиційних електромеханічних приладів, цифрові лічильники забезпечують 
значно вищу точність вимірювань, розширений функціонал та можливість 
інтеграції в сучасні інформаційно-комунікаційні системи. 
Використання мікропроцесорних технологій дозволяє здійснювати 
безперервний моніторинг параметрів електричної мережі в широкому діапазоні 
навантажень, а також реалізовувати складні алгоритми обробки вимірювальної 
інформації. Сучасні електронні лічильники здатні виконувати облік активної та 
реактивної електричної енергії, контролювати якість електропостачання, 
16 
фіксувати максимальні навантаження та накопичувати статистичні дані для 
подальшого аналізу. У системах промислового та комерційного обліку широко 
застосовуються комбіновані лічильники, які підключаються через вимірювальні 
трансформатори струму та напруги. Такі пристрої забезпечують високоточне 
вимірювання енергетичних параметрів у мережах середньої та високої 
потужності. Залежно від сфери застосування вони можуть відповідати класам 
точності 0,2S або 0,5S для обліку активної електроенергії та класу 1,0 для 
реактивної енергії, що відповідає сучасним вимогам комерційного обліку 
електроенергії. 
Важливою перевагою сучасних приладів обліку є підтримка 
багатотарифного режиму роботи. Завдяки цьому забезпечується можливість 
диференційованого обліку спожитої електроенергії залежно від часу доби, 
сезонних навантажень або особливостей тарифної політики енергопостачальних 
компаній. Такий підхід сприяє більш раціональному використанню 
енергоресурсів та стимулює споживачів до перенесення частини навантаження 
на періоди зниженого споживання. 
Налаштування параметрів роботи лічильників здійснюється за допомогою 
спеціалізованого програмного забезпечення, встановленого на персональному 
комп'ютері або сервері системи обліку. Програмні засоби дозволяють 
індивідуально конфігурувати режими роботи приладів, встановлювати тарифні 
плани, виконувати дистанційне зчитування даних, проводити діагностику 
обладнання та формувати звітну документацію. Крім того, сучасні лічильники 
підтримують функції віддаленого адміністрування, що значно спрощує процес 
експлуатації та технічного обслуговування системи. 
Особливого значення набуває інтеграція електронних лічильників до 
складу автоматизованих систем контролю та обліку енергоресурсів (АСКОЕ). У 
такому випадку прилади обліку стають джерелом оперативної інформації про 
режими електроспоживання, забезпечуючи безперервне надходження даних до 
центрів збору та обробки інформації. Це дозволяє здійснювати аналіз 
17 
енергетичних балансів, виявляти втрати електроенергії, контролювати стан 
мереж та підвищувати ефективність управління енергетичними ресурсами. 
Впровадження автоматизованих систем контролю та обліку 
енергоресурсів є одним із ключових напрямків модернізації енергетичної 
інфраструктури та підвищення енергоефективності держави. Використання 
сучасних цифрових технологій обліку сприяє зниженню технологічних і 
комерційних втрат, підвищенню достовірності розрахунків між учасниками 
енергетичного ринку, покращенню якості енергоменеджменту та створенню 
умов для подальшого розвитку інтелектуальних енергетичних мереж (Smart 
Grid). У результаті забезпечується більш ефективне використання енергетичного 
потенціалу країни, підвищується надійність електропостачання та зміцнюється 
енергетична безпека держави. 
 
1.3 Технології передачі даних в cистемах моніторингу та обліку 
енергоресурсів 
Ефективність функціонування автоматизованих систем контролю та 
обліку електроенергії (АСКОЕ) значною мірою залежить від надійності та 
швидкодії каналів передачі даних між приладами обліку, концентраторами 
інформації та центрами обробки даних. Сучасні системи АСКОЕ 
використовують широкий спектр технологій зв'язку, серед яких найбільш 
поширеними є RS-485, CAN, PLC, ZigBee та GSM. Кожна з цих технологій має 
власні переваги, обмеження та сфери застосування, що визначають доцільність 
їх використання залежно від особливостей об'єкта автоматизації. 
Провідні інтерфейси RS-485 та CAN протягом багатьох років успішно 
застосовуються в системах промислової автоматизації, диспетчеризації та 
енергомоніторингу. Вони характеризуються високою завадостійкістю, 
надійністю передачі інформації та можливістю функціонування в умовах 
значних електромагнітних завад. Однак побудова мереж на основі цих 
інтерфейсів потребує прокладання окремих комунікаційних ліній, що збільшує 
вартість монтажу та ускладнює модернізацію вже існуючих об'єктів. 
18 
Використання мобільних мереж стандарту GSM дозволяє передавати дані 
без створення додаткової кабельної інфраструктури. Такий підхід особливо 
ефективний для територіально розподілених об'єктів або віддалених пунктів 
обліку. Разом із тим застосування GSM-технологій супроводжується 
необхідністю використання послуг операторів мобільного зв'язку та 
регулярними витратами на передачу даних, що може збільшувати експлуатаційні 
витрати системи. 
З огляду на це особливий інтерес становлять технології PLC та ZigBee, які 
дозволяють мінімізувати витрати на створення та обслуговування мереж 
передачі даних. Їх застосування є економічно доцільним при побудові 
масштабних систем обліку електроенергії, де важливими факторами є простота 
розгортання, можливість масштабування та низькі експлуатаційні витрати. 
Технологія PLC (Power Line Communication) 
Одним із найбільш перспективних рішень для побудови комунікаційної 
інфраструктури АСКОЕ є використання технології PLC (Power Line 
Communication), яка передбачає передачу інформаційних сигналів 
безпосередньо по існуючих електричних мережах. У цьому випадку силові лінії 
одночасно виконують функції електропостачання та каналу зв'язку, що усуває 
необхідність прокладання додаткових кабельних ліній. 
Залежно від вимог до швидкості передачі інформації PLC-системи 
поділяються на вузькосмугові та широкосмугові. 
Вузькосмугові PLC-системи забезпечують швидкість передачі від десятків 
до сотень кілобіт за секунду та використовуються переважно для потреб 
автоматизованого обліку електроенергії, телеметрії та дистанційного керування 
обладнанням.  
Широкосмугові PLC-системи дозволяють досягати швидкостей від 
десятків до сотень мегабіт за секунду та можуть використовуватися для 
організації локальних мереж, передачі мультимедійної інформації та інтеграції 
різноманітних сервісів у межах інтелектуальних будівель. Основною перевагою 
PLC є відсутність необхідності створення окремої мережевої інфраструктури. 
19 
Водночас електричні мережі не є оптимальним середовищем для передачі даних 
через наявність значної кількості імпульсних завад, змінних навантажень та 
неоднорідності параметрів ліній електропередачі. 
Для підвищення завадостійкості використовуються спеціальні методи 
цифрової модуляції, серед яких: 
– FSK (Frequency Shift Keying) — частотна маніпуляція; 
– S-FSK (Spread Frequency Shift Keying) — частотна маніпуляція з 
рознесеними частотами; 
– BPSK (Binary Phase Shift Keying) — двійкова фазова маніпуляція; 
– QPSK (Quadrature Phase Shift Keying) — квадратурна фазова 
маніпуляція; 
– 8-PSK (8 Phase Shift Keying) — восьмипозиційна фазова маніпуляція; 
– OFDM (Orthogonal Frequency Division Multiplexing) — ортогональне 
мультиплексування з частотним розподілом каналів. 
Вибір типу модуляції визначає компроміс між швидкістю передачі, 
складністю реалізації та стійкістю до завад. Простішими у реалізації є FSK та 
BPSK, тоді як технології OFDM та багаторівнева фазова маніпуляція 
забезпечують значно вищу пропускну здатність і кращу якість зв'язку в складних 
умовах експлуатації. 
Технологія ZigBee 
Альтернативним підходом до організації інформаційного обміну в АСКОЕ 
є використання бездротових мереж ZigBee, побудованих на основі стандарту 
IEEE 802.15.4. Дана технологія була спеціально розроблена для створення 
енергоефективних мереж автоматизації з низьким рівнем енергоспоживання та 
підтримкою великої кількості вузлів.  
Сфера застосування ZigBee охоплює системи промислової автоматизації, 
інтелектуальні датчики, системи охорони, диспетчеризації та 
енергомоніторингу. Особливо широкого поширення технологія набула в 
концепціях «Розумний будинок» (Smart Home) та «Інтелектуальна будівля» 
(Smart Building). 
20 
Основними перевагами технології ZigBee є: 
– висока надійність передачі інформації; 
– можливість автоматичного формування та реконфігурації мережі; 
– підтримка великої кількості пристроїв; 
– низьке енергоспоживання; 
– простота розгортання; 
– масштабованість; 
– низька вартість обладнання; 
– незалежність від конкретного виробника. 
Більшість ZigBee-пристроїв працює у вільному частотному діапазоні 2,4 
ГГц, який забезпечує швидкість передачі даних до 250 кбіт/с. Також 
допускається використання частотних діапазонів 868 МГц та 915 МГц для 
регіональних застосувань. 
Однією з ключових переваг ZigBee є підтримка самоорганізованих mesh-
мереж. У таких мережах кожен вузол може виконувати функції ретранслятора, 
забезпечуючи альтернативні маршрути передачі інформації. Завдяки цьому 
навіть при виході з ладу окремих вузлів система продовжує функціонувати без 
втрати працездатності. 
Архітектура мереж ZigBee 
Відповідно до специфікації ZigBee мережа складається з трьох типів 
пристроїв: 
Координатор (Coordinator) – центральний вузол мережі, який здійснює її 
створення, конфігурацію та управління параметрами роботи. 
Маршрутизатор (Router) – проміжний вузол, що забезпечує передачу 
пакетів даних між пристроями та підтримує функціонування mesh-топології. 
Кінцевий пристрій (End Device) – датчик або виконавчий механізм з 
мінімальним набором функцій та низьким енергоспоживанням. 
Важливою особливістю кінцевих пристроїв є можливість переходу в 
режим сну, що дозволяє працювати від автономних джерел живлення протягом 
кількох років без заміни батарей. 
21 
Особливості протоколу IEEE 802.15.4 та ZigBee 
Архітектура ZigBee базується на принципах моделі взаємодії відкритих 
систем OSI та включає фізичний рівень (PHY) і рівень доступу до середовища 
передачі (MAC), визначені стандартом IEEE 802.15.4. 
На фізичному рівні використовуються методи DSSS (Direct Sequence 
Spread Spectrum) та QPSK-модуляція, які забезпечують високу завадостійкість і 
мінімальну ймовірність втрати пакетів даних. 
MAC-рівень відповідає за доступ до середовища передачі та реалізує 
механізм CSMA/CA (Carrier Sense Multiple Access with Collision Avoidance), що 
дозволяє уникати колізій між пристроями шляхом попереднього аналізу 
зайнятості каналу. 
 
 
Рисунок 1.4 – Структура ZigBee стеку 
 
Для оцінювання якості зв'язку використовуються показники: 
– RSSI (Received Signal Strength Indicator) – рівень прийнятого сигналу; 
– LQI (Link Quality Indicator) – індикатор якості каналу зв'язку. 
Додатково протокол ZigBee підтримує алгоритм адаптивної маршрутизації 
AODV (Ad hoc On-Demand Distance Vector), який автоматично формує 
альтернативні маршрути передачі даних у разі зміни топології мережі або 
виникнення несправностей окремих вузлів. 
Завдяки поєднанню механізмів самоорганізації, адаптивної маршрутизації 
та низького енергоспоживання технологія ZigBee є одним із найбільш 
22 
перспективних рішень для побудови бездротових мереж автоматизованого 
обліку та моніторингу електроенергії. Структуру стеку можна побачити на 
рис. 1.4. 
Можливість адаптивної маршрутизації служить також і для іншої важливої 
мети – збільшення зони покриття мережі. Досяжна дальність зв'язку істотно 
залежить від рівня вихідної потужності передавача, наявності перешкод в 
середовищі передачі та інформаційних перешкод від інших пристроїв. 
 
 
Рисунок 1.5 – Мережа Mesh –топологіі 
 
Однією з ключових переваг технології ZigBee є підтримка механізмів 
адаптивної маршрутизації, які забезпечують високу надійність та гнучкість 
функціонування бездротових мереж. Адаптивна маршрутизація дозволяє мережі 
автоматично реагувати на зміни її структури, виконувати динамічний 
перерозподіл маршрутів передачі даних та підтримувати стабільний зв'язок між 
вузлами навіть у випадку відмови окремих елементів мережі. Завдяки 
використанню алгоритмів динамічного вибору маршрутів мережа здатна в 
23 
режимі реального часу визначати найбільш ефективні шляхи передачі інформації 
між вузлами. При підключенні нового обладнання або зміні умов радіозв'язку 
виконується автоматичне оновлення таблиць маршрутизації без необхідності 
втручання оператора. Це значно спрощує процес розширення мережі та 
забезпечує її масштабованість. 
Важливою перевагою адаптивної маршрутизації є можливість вибору 
оптимальних маршрутів із мінімальною кількістю проміжних вузлів. 
Скорочення кількості ретрансляцій дозволяє зменшити затримки передачі даних, 
підвищити пропускну здатність мережі та знизити енергоспоживання пристроїв. 
Крім того, використання альтернативних маршрутів сприяє підвищенню 
відмовостійкості системи, оскільки при втраті зв'язку з одним із вузлів дані 
автоматично перенаправляються іншим доступним шляхом. 
У результаті роботи протоколів маршрутизації ZigBee формується 
самоорганізована багатовузлова мережа, відома як **Mesh-топологія** 
(комірчаста топологія). Така архітектура характеризується наявністю множини 
взаємозв'язаних маршрутів між пристроями, що забезпечує високу надійність та 
живучість мережі. На відміну від зіркоподібної топології, де вихід із ладу 
центрального вузла може призвести до припинення роботи всієї системи, Mesh-
мережа здатна автоматично перебудовуватися та продовжувати функціонування 
навіть за наявності несправних або недоступних вузлів. 
Особливістю функціонування Mesh-мереж є те, що маршрутизатори 
постійно перебувають в активному режимі роботи. Вони виконують функції 
приймання, обробки та ретрансляції пакетів даних, підтримуючи актуальність 
маршрутної інформації та забезпечуючи можливість швидкого перенаправлення 
трафіку. Для цього маршрутизатори повинні безперервно контролювати стан 
мережі, бути готовими до передачі службових повідомлень та брати участь у 
процесах формування нових маршрутів. 
Постійна готовність маршрутизаторів до обміну інформацією дозволяє 
забезпечити ефективне функціонування механізмів адаптивної маршрутизації та 
підтримувати високий рівень надійності передачі даних. Саме завдяки цим 
24 
властивостям Mesh-топологія широко використовується в системах 
автоматизованого обліку електроенергії, промислової автоматизації, 
диспетчеризації інженерних мереж та концепціях Smart Grid і Smart Home. 
Таким чином, поєднання адаптивної маршрутизації та Mesh-топології 
забезпечує автоматичну самоорганізацію мережі, високу масштабованість, 
стійкість до відмов окремих вузлів та ефективне використання мережевих 
ресурсів, що робить технологію ZigBee одним із найбільш перспективних рішень 
для побудови сучасних систем збору та передачі даних. 
  
25 
РОЗДІЛ 2 ВИБІР ОПТИМАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ ДЛЯ 
АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ 
 
2.1 Призначення автоматизованої системи контролю обліку 
Автоматизована інформаційно-вимірювальна система контролю і обліку 
електроспоживання виконуватиме наступні функції: 
1. Система призначається для автоматизованого контролю обліку 
споживання електричної енергії кожним з побутових абонентом 
житлового багатоквартирного будинку, загального обсягу 
електроспоживання на побутові та технічні потреби із застосуванням 
технології збору та передачі інформації по інтерфейсах RS485/422, 
RS232, CAN. 
2. Система має можливість подальшого розширення шляхом підключення 
додаткових приладів обліку енергоресурсів (лічильників тепла, води, 
газу), без заміни вже встановленої частини системи. 
3. Система дає можливість отримувати дані про споживання 
електроенергії і в автоматичному режимі виставляти рахунки кожному 
абоненту за диференційованими часових зонах з різними тарифами на 
оплату електроенергії, величиною спожитої абонентом електричної 
енергії з початку поточного календарного місяця, місячні обсяги 
електроспоживання на загальнобудинкові потреби і по субарендаторам 
торгово-офісних приміщень, а також складати енергетичний баланс 
житлового будинку по споживанню електричної енергії. 
4. Система дає можливість визначити втрати електричної енергії з 
балансу побутового електроспоживання, вести безперервний 
моніторинг електроспоживання. 
5. Система дає можливість дистанційного вимірювання температури і 
тиску; прийому і обробки інформації, що надходить від датчиків (тиску 
і т.п.) з вихідним сигналом постійного струму в діапазонах: 0-5 мА, 0-
20 мА, 4-20 мА. 
26 
6. Система має можливість надання даних автоматизованого 
комерційного обліку споживання енергоресурсів, результатів 
вимірювань і контролю параметрів тепло- і водопостачання 
авторизованим користувачам (відповідним службам). 
 
2.2 Вибір оптимальних компонентів автоматизованої системи  
Основний засіб енергозбереження та організації будинкового обліку – 
концентратор цифрових сигналів (КЦС). Концентратори цифрових сигналів 
підключаються до приладів обліку (лічильники та ін.), що стоять на вводах в 
будинок. В даний момент підтримуються теплолічильники SA-94, ТЕМ-05м, 
ВІС.Т, КМ-5, ВКТ-5, ВКТ-7, ТЕМ-106 (104), СТД (ВТД-В), СПТ 943 (Логіка), 
ZENNER WR3, Multical 601, 602, 402, 801, SMV S6, 302, 21.  
Для отримання даних від одного приладу обліку тепла (теплолічильники) 
необхідний один КЦС (за винятком КМ-5, де лічильників може бути більше). [7] 
Звичайні КЦС підключаються до ліній зв'язку пульта, а КЦС (IP) – до 
комп'ютерної мережі. Квартирний облік води і електроенергії здійснюється з 
допомогою концентраторів лічильників витрат (КЛВ) і, в разі одночасного 
підключення великої кількості лічильників води (або інших ресурсів), пультів-
мультиплексорів.  
Один КЛВ, що володіє 16-ма входами, забезпечує облік двох видів ресурсів 
(гарячої й холодної води) для восьми об'єктів (квартир). За допомогою КЛВ може 
бути здійснений прийом даних від будь-якого приладу обліку, оснащеного 
імпульсним виходом (геркон і.т.д), зокрема лічильників води, електроенергії.  
За допомогою радіозв'язку може бути організована передача облікової 
інформації від приладу обліку до щитка за допомогою радіосигналу. Облікові 
функції АСКОЕ можуть бути реалізовані і на базі вже встановленої системи 
диспетчеризації ліфтів та будівель АСУД-248.  
Збір і накопичення облікових даних відбуваються у фоновому режимі, не 
відволікаючи увагу диспетчера. При виході значень за допустимі межі, система 
сигналізує про аварійну ситуацію.  
27 
Концентратор цифрових сигналів (КЦС) 
Отримання даних з приладів обліку тепла з інтерфейсами RS-232 і RS-485 
(а також інших приладів обліку), здійснюється за допомогою концентратора 
цифрових сигналів. Даний концентратор є основним пристроєм, що забезпечує 
облік тепла. 
За допомогою роз'єму, концентратор підключається до приладу обліку 
тепла, шляхом встановлення перемикача вибирається необхідна програма, 
концентратор починає опитування даних і передає їх в робочу програму. 
У зазначеному виконанні, концентратор підтримує роботу з 
теплолічильниками ВІС.Т, SA-94, ТЕМ-05, КМ-5, ТРЕМ. розширена версія КЦС 
(КЦС-М), оптимізована для роботи зі складними пристроями, підтримує 
теплолічильники ВКТ-7 (ТСК-7), TЕM-106 та інші. Крім того, КЦС мають 1-3 
входу для дискретних датчиків. На рис. 2.1 представлений загальний вигляд 
КЦС. 
 
 
Рисунок 2.1 – Загальний вигляд концентратора цифрових сигналів 
28 
Концентратор цифрових сигналів IP (КЦС-IP) забезпечує взаємодію з 
широким спектром пристроїв з інтерфейсами RS-232 і RS-485 з комп'ютерними 
каналами зв'язку. 
На місці встановлення концентратор підключається до пристрою і до 
комп'ютерної мережі. Джерело живлення концентратора повинен бути 
підключене до мережі з напругою 220В. Концентратор взаємодіє з пристроєм 
через інтерфейс RS-232 або RS-485, і обмінюється даними з робочою програмою 
по комп'ютерній мережі. У таблиці 2.1 представлені технічні характеристики 
КЦС. 
 
Таблиця 2.1 – Технічні характеристики КЦС 
№ 
Найменування параметра, од. вим. Значення 
з/п 
1 Кількість цифрових входів 8 
2 Кількість цифрових виходів 8 
3 Кількість підключень лічильників 8 
4 Кількість контролерів, які підключаються 2 
5 Вхідний струм цифрового входу +1 мА 
6 Швидкість обміну по радіоканалу 1200 
7 Швидкість обміну по RS-485 9600/12600 
8 Завадостійкість CRC 
9 Струм, А 0,3 
10 Напруга живлення, В 220 
11 Габаритні розміри, мм х мм х мм 257x127x60 
 
Основні відмінності конфігурацій з використанням КЦС-IP від 
конфігурацій зі звичайним КЦС: 
− замість провідної лінії зв'язку до концентратора, повинна бути 
прокладена комп'ютерна мережа; 
− не є необхідним пульт. Проте, КЦС-IP може бути доданий в існуючу 
конфігурацію з пультом; 
− для підключення нового виду пристроїв, досить оновити програмне 
забезпечення на комп'ютері диспетчера; 
29 
− концентратору необхідне живлення від 220В на місці підключення. 
На даний момент програмним забезпеченням КЦС-IP підтримуються: 
− теплолічильники ВКТ-7 (ТСК-7), ТЕМ-106, ВІС.Т; 
− електролічильники Меркурій-200, 230 (до 63 штук на один КЦС-IP) 
Концентратор лічильників витрат (КЛВ) 
Основним пристроєм, що використовується при організації будинкового і 
квартирного обліку та реалізації функцій АСКОЕ, в широкому масштабі, є 
концентратор лічильників витрат. Концентратор володіє 16-ма входами для 
прийому даних з будь-яких приладів обліку з імпульсним виходом (лічильників 
води, електроенергії і т.д.) і одним дискретним входом (використовується як 
датчик концентратора). Дані витрати ресурсу (води, електроенергії та інших) 
зберігаються у внутрішній пам'яті концентратора. Її енергонезалежність 
забезпечується використанням акумуляторів. Пристрій виконаний в 
вандалозахисному металевому корпусі. [18] 
 
 
Рисунок 2.2 – Загальний вигляд концентратора лічильників витрат 
 
Розрахунок необхідного для об'єкта числа концентраторів проводиться на 
основі числа каналів одного концентратора (шістнадцять) і зручності монтажу. 
30 
Наприклад, для отримання даних про витрату гарячої і холодної води з 
лічильників в 8-и квартирах на одному поверсі, досить одного КЛВ. Для 12-125 
квартир на 3-х поверхах, як правило, буде оптимальним використання 2-х КЛВ. 
Якщо число КЛВ перевищує 248 або на об'єкті використовуються також 
інші концентратори, то в складі АСКОЕ використовується пульт-мультиплексор, 
який дозволяє збільшити в 8 разів число КЛВ, що підключаються до одного 
основного пульта. 
Якщо потрібно організувати передачу імпульсів від приладу обліку до 
щитка без провідної лінії зв'язку, можливе використання концентраторів 
лічильників витрат для передачі за допомогою радіосигналу. На рис. 2.2 
представлений загальний вид КЛВ. 
Пульт-мультиплексор 
При побудові великих АСКОЕ з квартирним урахуванням електроенергії, 
стандартне число концентраторів, що підключаються до пульта – 248, може бути 
недостатнім. Для вирішення цього завдання може бути використаний пульт-
мультиплексор. З його допомогою можливо збільшення приблизно в 8 разів 
кількості концентраторів лічильників витрат, які підключені до основного 
пульта, а відповідно і кількості лічильників ресурсів. Зовні пульт-мультиплексор 
схожий на звичайний пульт.  
Він володіє вісьмома напрямами, до яких підключаються лінії зв'язку з 
концентраторами лічильників витрат. Пульт-мультиплексор з допомогою 
двохпровідної лінії зв'язку, підключається до одного з напрямків основного 
пульта і циклічно передає дані від приєднаних до нього концентраторів. Таким 
чином, в максимальній конфігурації, до одного диспетчерського комп'ютера 
може бути підключено: 8 (число напрямків пульта) x 8 (число напрямків пульта-
мультиплексора) x 30 (число концентраторів в напрямку пульта-
мультиплексора) = 1920 КЛВ, що відповідає 30720 каналам обліку ресурсів. [24] 
Після проведеного аналізу з'ясувалося, що система «Енергія+» і 
обладнання для вимірювання електроенергії не відповідає вимогам по точності 
31 
вимірювання, надійності функціонування, сучасним вимогам до процесу 
вимірювання та обліку енергоресурсів. 
Недоліки системи з боку трансформаторів струму: 
− невідповідність, похибки трансформаторів струму по класу точності; 
− відсутність стійкості до коротких замикань; 
− періодичне обслуговування (заміна, усунення несправностей). 
Недоліки системи з боку електричних лічильників: 
− невідповідність класу точності (завищений клас точності); 
− ризик мимовільного обертання диска лічильника. 
Недоліки системи: 
− незахищеність від спотворення первісної інформації, наприклад, 
внаслідок встановлення закорочувача на лічильнику; 
− при короткому замиканні на лінії зв'язку лічильник не може проводити 
облік електроенергії по цьому каналу, що призводить до збоїв і 
недостовірності інформації; 
− при відсутності живлення облік електроенергії не відбувається по всіх 
каналах, що ще більше погіршує становище; 
− необхідність проведення метрологічної сертифікації в частині точності 
підрахунку і перетворення імпульсів в іменовані значення 
електроенергії; 
− даний тип має симплексний зв'язок, тоді як за новими правилам 
повинен мати напівдуплексний зв'язок. 
Всі ці фактори є критичними значеннями для організації бережливого 
виробництва і впливають на енергозбереження в загальному. Після порівняння 
різних видів систем обрана система обліку на базі «ЕКОМ-3000». Як найбільш 
оптимальна і стабільна система. 
Програмно-технічний комплекс (ПТК) ЕКОМ виконаний і реалізований 
для створення системи АСКОЕ, які допомагають вести облік (в тому числі 
комерційний), оперативний контроль (управління) різних видів одержуваної 
32 
енергії як для територіально розподілених, які мають десятки і сотні об'єктів, так 
і для окремих суб'єктах. 
ПТК ЕКОМ дозволяє вирішити наступні завдання: 
− облік споживання електроенергії, з використанням електролічильників 
зі звичайним телеметричним виходом; 
− контроль за режимами робіт енергетичного обладнання, електричних 
мереж, із застосуванням вимірюють перетворювачів напруги, струму, 
частоти і т.д. в аналоговий сигнал; 
− облік споживання, витрати енергоносіїв і теплової енергії (перегрітий 
пар, вода, насичена пара, природний газ, кисень, стиснене повітря); 
− контроль різних режимів роботи промислового обладнання з 
використанням датчиків типу «сухий контакт», вимірювальних 
перетворювачів температури, тиску і т.д. 
Контролер ЕКОМ-3000 
ЕКОМ-3000 – проектно-компонований, модульний контролер. Він 
сумісний з промисловим комп'ютером, в якому змонтовані модулі введення 
дискретних та імпульсних сигналів, введення аналогових сигналів, ці 
комунікаційні модулі можуть застосовуватися в будь-яких технічно доцільних 
комбінаціях. [11] 
ЕКОМ-3000 виконує збір, архівування, обробку та відображення в 
реальному часі інформації, а також здійснює передачу вимірювальної даних на 
комп'ютер для диспетчерів. 
ЕКОМ-3000 як контролер виконує: 
− розрахунок кількості теплової енергії, одержуваної з парою або 
гарячою водою; 
− розрахунок витрат енергоносіїв за допомогою різних типів датчиків 
(лічильників кількості енергоносія) зі стандартними потенційними, 
імпульсними, струмовими, частотними сигналами; 
− може налаштовуватися на конкретний технологічний об'єкт; 
33 
− має кілька типів архівів, кожен з яких підлаштовується на певний 
інтервал архівування від 1 хв до 1 доби, з інтервалом від 1 хв. Загальна 
глибина архіву не менша за 1700 значень на кожен канал; 
− безперебійна робота внутрішнього годинника при зникненні живлення 
на час до 70 діб; 
− збереження пам'яті програм і даних при відключенні живлення на час 
до 10 років; 
− містить вбудований таймер, перезапускати робочу програму в разі 
зависання; 
− зв'язок із зовнішніми пристроями через такі інтерфейси як телефонний 
модем, RS-485, виділений модем RS-232. 
Опис функціонування АСКОЕ на базі «ЕКОМ -3000» 
Система обліку на базі ЕКОМ-300 заснована на різних перетворювачах, 
лічильниках і датчиках. Контролер періодично опитує нижній рівень, зіставляє 
інформацію на достовірність і якість, здійснює контроль справності каналів 
зв'язку з датчиками і перетворює сигнали в фізичні величини (миттєві показники 
енергоспоживання, параметри стану об'єкта), організовуючи архів і задані 
граничні значення параметрів. [5] 
Контролер ЕКОМ-3000 за запитом серверів передає інформацію про 
величини енергетичних споживачів і стану об'єкта в запитуваному вигляді. 
Функції управління реалізуються в контролері в вигляді автоматичного 
(автоматизованого по команді диспетчера) управління об'єктами (насосами, 
вимикачами, регуляторами і ін.), а також аварійного управління сервера 
опитування, передає отриману інформацію в SQL-сервер. 
Крім того, він веде діагностику системи (збоїв по лінії зв'язку, час 
включення/вимикання і т.д.). SQL-сервер забезпечує надійне зберігання даних 
одержуваних з сервера, і відповідь на запити від різних клієнтів (АРМ). Завдання 
клієнтського додатка (АРМа) – це візуалізація і надання даних, в тому числі і на 
друк і т.д. 
34 
Все це в поєднанні з концепцією технології енергозбереження дає 
можливість практичного впровадження енергозберігаючих проектів на 
підприємствах, в комунальному та міському господарстві. У таблиці 2.2 наведені 
технічні характеристики контролера «ЕКОМ-3000 ». 
 
Таблиця 2.2 – Технічні характеристики контролера «ЕКОМ-3000» 
Найменування характеристик Технічні дані 
Кількість каналів обліку  до 3000 
Максимальна кількість ПТК ЕКОМ на 
255 
один комплект  
– частотні 
Вид сигналів первинних датчиків – аналогові 
– кодові 
Кількість портів RS-232 5 (макс.) 
Кількість портів RS-485 16 (макс.) 
Кількість портів Ethernet 1 (2) 
Модуль GPS так 
Розрядність АЦП 24 
Ємність енергонезалежних архівів 480 Мб 
Збереження інформації при 
10 років 
відключенні живлення 
Межа абсолютної похибки відліку 
3 с 
поточного 
астрономічного часу за 1 добу (без 
0,05 % 
GPS) 
Межа відносної похибки перетворення 0,1 % 
Число імпульсних сигналів при 
4 роки 
частотах від 0,01 Гц і 
вище (похибка передачі даних) 20 років 
 
До основних переваг комплексу можна віднести: 
− програмну і апаратну можливість вільного введення даних ПТК до 
склада загальної ЛОМ підприємства; 
− висока якість апаратури і програмних засобів системи і відповідність їх 
самому сучасному світовому рівню технології; 
35 
− відповідність алгоритмів і архітектури функціонування системи 
сучасним вимогам до енергообліку та енергозбереження, а також до 
контролю і управління технологічним обладнанням; 
− забезпечення системою технологій енергозбереження; 
− високу надійність апаратури і програмних засобів системи, 
забезпечують безперебійне багаторічне функціонування ПТК в 
промислових умовах експлуатації; 
− можливості модернізації та нарощування системи без внесення 
радикальних змін в керуючі програми; 
− високу точність функціонування системи і тривалий термін 
експлуатації, який скорочує поточні витрати; 
− можливість адаптації системи до будь-яких об'єктів і схем 
енергопостачання, а також до будь-яких умов експлуатації;  
− відносно низьку вартість системи – оптимальне співвідношення 
вартість/ефективність; 
− скорочені терміни реалізації системи і пуску в промислову 
експлуатацію. 
Трансформатори струму і напруги призначені для безпечного 
високострумного вимірювання різної напруги і струмів стандартними 
приладами зі звичайними межами вимірювань. [4] 
До вимірювальних трансформаторів пред'являються дуже високі вимоги 
по точності. Трансформатори повинні відповідати встановленим вимогам і клас 
точності повинен бути не гірше 0,2 S і 0,5 S. 
Вимоги, що пред'являються до трансформаторів струму і напруги: 
− метрологічні характеристики і технічні параметри трансформаторів 
струму і напруги повинні відповідати вимогам ДСТУ7746-2001 і ДСТУ 
1983-2001, відповідно; 
− у всіх експлуатаційних режимах необхідно не допускати 
перевантаження вимірювальних трансформаторів; 
36 
− в електричних мережах з заземленою нейтраллю вимірювальні 
трансформатори струму необхідно встановлювати в трьох фазах, до 
яких слід підключати трифазні лічильники; 
− забороняється застосування проміжних трансформаторів струму; 
− вимірювальні трансформатори повинні відповідати вимогам «Правил 
улаштування електроустановок» по класу напруги, електродинамічної 
і термічної стійкості, кліматичному виконанню; 
− в проектуванні слід керуватися вимогами «Правил промислової 
безпеки» (ППБ) при виборі типу і перетину застосовуваних кабелів і 
проводів; 
− втрати напруги в ланцюзі «трансформатор напруги – 
електролічильник» не повинні перевищувати 0,25% номінальної 
вторинної напруги трансформатора напруги; 
− підключення струмових обмоток електролічильників до вторинних 
вимірювальним обмоткам трансформаторів струму виконувати окремо 
від релейного захисту та автоматики, при включенні вимірювальних 
приладів повинна бути забезпечена симетричне навантаження; 
− якщо необхідна прокладка вторинних ланцюгів від електролічильника 
до трансформатора напруги, то ці вторинні кола повинні бути 
прокладені окремим кабелем, захищеним від короткого замикання, при 
цьому підключення кабелю до електролічильника має бути проведено 
через випробувальну коробку, розташовану близько лічильника; 
− в вимірювальних ланцюгах позиції вимірювань повинні передбачатися 
можливість заміни електролічильника та підключення зразкового 
лічильника без відключення приєднання (установка випробувальних 
коробок, блоків і т.п.); 
Після аналізу ринку приладобудування обрано такі трансформатори: 
− трансформатори струму ТОП - 0,66 з класом точності для 0,4 кВ 0,2 S. 
− трансформатори струму ТОЛ -10-6 - з класом точності для 6 кВ 0,2 S. 
37 
Лічильники електричної енергії повинні відповідати вимогам ДСТУ 
Р52323-2005. Прилади обліку повинні мати можливість проводити автоматичний 
облік активної і реактивної електроенергії (інтегрованої активної і реактивної 
потужності) з періодичністю 30 хвилин. 
Лічильники повинні виконувати наступні функції: 
− вимір електроенергії з наростаючим підсумком і обчислення 
електроенергії за інтервали часу; 
− вимір миттєвої потужності; 
− вимір часу та інтервалів часу; 
− ведення вбудованого календаря і годин; 
− можливість вимірювання активної та реактивної потужностей у двох 
напрямках; 
− автоматичне зберігання в незалежній пам'яті профілю навантаження з 
півгодинним інтервалом з часом не менше 35 діб; 
− точність ходу енергонезалежних годин – не менше 5 секунд на добу з 
зовнішньої автоматичною корекцією (синхронізацією); 
− ведення журналів подій (результати самодіагностики, фіксація перерв 
живлення, спроб несанкціонованого доступу, факти параметрування, 
факти перевищення норм і т.п.); 
− надання даних вимірювань і журналів подій лічильника; 
− забезпечувати захист від несанкціонованої зміни параметрів, 
виміряних даних та журналів подій, а також від запису, при цьому 
захист повинен бути забезпечений на програмному (логічному) рівні;  
− захист від несанкціонованого надання інформації; 
− збереження інформації в журналі подій при відсутності живлення; 
− автоматичну самодіагностику при включенні живлення; 
− резервування живлення; 
− резервування інтерфейсів для послідовної передачі даних; 
− напрацювання на відмову – не менше 35000 годин; 
38 
− час відновлення – не більше 7 діб; 
− міжповірочний інтервал – не менше 8 років; 
− візуальний контроль інформації на лічильнику; 
− стійкість до зовнішніх і внутрішніх перешкод; 
− передачу інформації за стандартними міжнародними протоколами 
передачі даних – Modbus; 
− забезпечення підключення до лічильника інженерної станції через 
оптичний сервісний порт, в тому числі для цілей автономного 
зчитування, віддаленого доступу і параметрування; 
− клас точності обліку активної енергії повинен бути не гірше 1,0, 
реактивної енергії – не гірше 2,0, повинні бути вжиті всі можливі 
заходи щодо захисту вторинних вимірювальних ланцюгів від 
несанкціонованого доступу; 
− повинна бути забезпечена можливість пломбування контактних 
з'єднань струмових ланцюгів. Діагностика несправності лічильника 
полягає у визначенні його функціонального стану.  
Режим самодіагностики лічильник виконує автоматично: 
− при первинному включенні; 
− після перерви в живленні; 
− о 00:00; 
− відразу після сеансу зв'язку. 
Ознакою проявів збоїв в роботі лічильника є відсутність автоматичної 
прокрутки інформації і поява коду помилок (Er). При виникненні даної ситуації 
черговий персонал підстанції повинен про це повідомити безпосереднього 
керівника, відповідального за експлуатацію АСКОЕ. Керуючись «Описом кодів 
помилок і рекомендаціями щодо їх усунення», вивести лічильник в нормальний 
режим. Якщо усунути проблему не вдається, необхідно замінити несправний 
лічильник на запасний. При відсутності запасного лічильника слід відключити 
несправний лічильник, замкнувши вторинні кола трансформаторів струму. Про 
39 
всі дії черговий персонал робить запис в оперативному журналі. Загальна 
кількість точок обліку електроенергії 438, з них додатково встановлюються 149 
лічильників, для підключення яких передбачається установка вимірювальних 
трансформаторів струму. 
Підключення лічильників до контролерів середнього рівня буде 
здійснюватися по інтерфейсу RS-485. Максимальна кількість лічильників, 
підключених до одного контролера 50. Контролер ЕКОМ-3000 може мати до 8 
портів RS-485, до кожного з яких може підключатися 5-7 лічильників, 
підключених послідовно. Зупинено вибір на лічильнику електричної енергії 
СЕТ-4ТМ. 
 
 
Рисунок 2.3 – Загальний вигляд лічильника СЕТ-4ТМ 
 
Лічильник СЕТ-4ТМ (рис. 2.3) призначений для вимірювання та обліку 
реактивної і активної електричної енергії, ведення масивів профілю потужності 
40 
навантаження з програмованим часом інтегрування (в тому числі і з урахуванням 
втрат), фіксації максимумів потужності, вимірювання параметрів трифазної 
мережі та параметрів якості електроенергії.  
Даний лічильник застосовується як засіб технічного або комерційного 
обліку електроенергії, здійснює облік потужності в енергосистемах і 
міжсистемних перетоків. В таблиці 2.3 наведені технічні характеристики. 
 
Таблиця 2.3 – Технічні характеристики пристрою обліку СЕТ-4ТМ 
Найменування величини Значення 
Номінальне (максимальне) значення 
1 - 2 або 5(10) 
струму, А 
Чутливість струму, мА 0,001 
Значення напруги, В 3x(57,7-115)/(100-200)  
Робочий діапазон вимірюваних напруг, 
від 0,8 до 1,15 
В 
Номінальне значення напруги 
230 
резервного живлення, В 
Робочий діапазон напруг резервного 
від 100 до 265 
живлення, В 
Номінальна частота мережі, Гц 50 
Робочий діапазон частот мережі, Гц від 47,5 до 52,5 
Клас точності при вимірюванні в 
 
прямому і зворотному напрямку: 
активної електроенергії 0,2 S або 0,5 S 
реактивної електроенергії 0,5 або1,0 
Точність ходу вбудованого годинника в 
нормальних умовах у включеному і ±0,5 
вимкненому стані, краще, за добу 
Повна потужність, споживання кожним 
0,1 
послідовним колом, не більше, В∙А 
Струм споживання від резервного 
джерела живлення в діапазоні напруг від 
100 до 265 В, мА: 
від джерела постійного струму 30-15 
від джерела змінного струму 45-28 
 
41 
Продовдження таблиці 2.3 
Кількість розрядів рідкокристалічного 
8 
індикатора 
Швидкість обміну інформацією, біт/с: 
по оптичному порту 9600 
38400, 19200, 9600, 4800, 
по інтерфейсах RS-485 
2400, 1200, 600 
Діапазон значень електролічильника 
від 1250 до 800000 
імп/(кВт ∙ год) 
Збереження даних при переривання живлення, років: 
інформації більше 40 
внутрішнього годинника не менше 10 
два рівня доступу, 
апаратний захист пам'яті 
Захист інформації 
метрологічних 
коефіцієнтів 
циклічна, 
самодіагностика 
безперервна 
Робочі умови експлуатації: 
Температура оточуючого повітря, ° С від -40 до +60 
відносна вологість, % 90 % при 30 °С 
тиск, кПа від 70 до 106,7  
Міжповірочний інтервал, років 12 
Гарантійний термін експлуатації, місяців 36 
Середнє напрацювання лічильника 
140000 
електроенергії на відмову, годин 
Середній термін служби, років 30 
Маса лічильника електроенергії, кг 1,6 
Габаритні розміри електролічильника, мм 330х170х80,2 
Номінальне (максимальне) значення 
1(2) або 5(10) 
струму, А 
Струм чутливості, мА 0,001 
3x(57,7-115)/(100-
Номінальне значення вимірюваної 
200) або 3х(120- 230)/(208-
напруги, В 
400) 
  
42 
2.3 Програмне забезпечення системи контрою обліку 
Перегляд даних і роздруківка звітів АСКОЕ виконуються як з допомогою 
основної робочої програми WinAl, так і за допомогою програми систематизації 
даних та роздруківки звітів ASUDBase. Програма ASUDBase може бути 
встановлена як на комп'ютері диспетчера, так і віддалено. Дані обліку з бази 
даних можуть бути роздруковані авторизованим користувачем в диспетчерській 
або відіслані авторизованому споживачеві, за допомогою комп'ютерної мережі. 
Робоча програма WinAl 
Більшість функцій системи АСКОЕ реалізується за допомогою робочої 
програми WinAl. Вона встановлюється на робочому комп'ютері диспетчера і 
працює в постійному режимі. WinAl приймає дані від об'єктів диспетчеризації 
або обліку ресурсів з пульта або одного або декількох і відображає отримані дані 
на ситуаційному плані (створеному з допомогою програми WinMap), а також у 
вікнах об'єктів. Головні вимоги до робочої програми – простота і гранична 
ергономічність. З програмою WinAl можуть працювати диспетчери, які до цього 
не мали досвіду роботи з комп'ютером. Аварійні ситуації наочно відображаються 
на екрані і супроводжуються звуковими сигналами. Ергономіка реагування 
диспетчера на будь-які ситуації гранично проста – піднімається трубка 
телефонного апарату. При цьому навіть не завжди необхідно дивитися на екран. 
У разі відсутності сигналів відображається заставка, що не відволікає увагу 
диспетчера. Управління освітленням і іншим обладнанням також здійснюється 
досить зручно. У програмі передбачені можливості введення заявок мешканців, 
їх систематизації і роздруківки, а також роботи з іншою інформацією. 
Переговори диспетчера записуються і можуть бути відтворені. За допомогою 
WinAl також здійснюється прийом і накопичення облікової інформації від 
приладів обліку. Це відбувається у фоновому режимі, що також не відволікає 
диспетчера. 
Перегляд і друк даних обліку ресурсів – ASUDBase 
Дані, отримані від приладів, накопичуються в обліковій базі даних системи 
диспетчеризації. Для її перегляду, формування звітів АСКОЕ, застосовується 
43 
програма ASUDBase. Програма може бути встановлена як на комп'ютері 
диспетчера, так на віддаленій машині. Інтерфейс програми інтуїтивно 
зрозумілий і доступний. Інформація АСКОЕ відображається у вигляді таблиць і 
графіків, які можуть бути роздруковані. 
АСКОЕ представляє собою розподілену базу даних реляційного типу і має 
3 рівня зберігання даних: 
− точок обліку (перший рівень); 
− пристрою збору і передачі даних (другий рівень); 
− центру збору інформації (третій рівень). 
Даний підхід підвищує надійність і зменшує час відновлення 
працездатності системи при виході з ладу одного елемента. 
АСКОЕ має ієрархічну структуру, тому обмін даними здійснюється тільки 
за запитом верхнього рівня (між точкою обліку і запитом, між сервером і запитом 
сервера). Залежно від розв'язуваних завдань частота опитування може здаватися 
в широких межах (від 1 хвилини).  
У АСКОЕ реалізований принцип індивідуального підходу до тарифікації 
кожної точки. На сервері зберігається список тарифних планів, і кожна точка 
обліку окремо програмується відповідно до тарифного плану з цього списку. У 
АСКОЕ облік енергоресурсу ведеться одночасно по тарифам і по потужності. [2] 
Тарифікатор є реляційною базу даних (що складається з таблиць), 
центральне місце в якій займає таблиця «тарифних зон». Графік тарифного 
розкладу розбивається на зони за принципом: в рамках однієї зони значення 
тарифу не змінюється. Крім часу дії протягом доби, зони розрізняються по днях 
тижня, датах і сезонів. 
Дана модель тарифікатора дозволяє запрограмувати будь-який тарифний 
розклад (з числом тарифів не більше 64) і вести облік енергоресурсу одночасно 
з тарифами. У АСКОЕ введено поняття «тарифний план», який реалізує 
індивідуальний підхід до тарифікації кожної точки обліку. «Тарифний план» 
призначається незалежно для кожної точки обліку та може бути унікальним 
(число тарифних планів не більше 2000).  
44 
В системі також для кожної точки окремо програмується число типів 
облікових показників (місячне споживання, графіки навантаження, графіки 
струмів і напруг, показання за певну дату і т.д.) та їх зберігання, причому для 
кожного рівня зберігання відбувається окремо. 
Так само, як і для тарифікації в системі, реалізований індивідуальний 
підхід до схеми обліку енергоресурсу. Для цього вводиться поняття «Схема 
обліку». «Схема обліку» призначається незалежно для кожної точки обліку та 
може бути унікальною (число схем обліку не більше 2000). 
Для збору даних з точок обліку в АСКОЕ є наступні інтерфейси: 
− інтерфейси з верхнім рівнем (в базовій комплектації):  
• RS-485; 
• Ethernet 10/100 Мбіт/c. 
− інтерфейси з точками обліку (в базовій комплектації): 
• RS-485; 
• «Токова петля». 
− додаткові інтерфейси з точками обліку: 
• ZigBee (2.4 ГГц); 
• PLC-0.4 кВ (CENELEC A, B). 
Також для зчитування даних реалізований дружній інтерфейс за 
допомогою дисплея і клавіатури. Основними каналами зв'язку для зчитування 
даних є Ethernet, PSTN і GSM з центру збору інформації. Звідти ж проводиться 
налаштування і конфігурація всієї системи. В екстрених випадках, коли не 
працює жоден з каналів зв'язку, можливо зчитування даних за допомогою 
переносного комп'ютера або спеціального пульта. 
  
45 
РОЗДІЛ 3 ПРОЕКТУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ 
ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ 
 
3.1 Розробка структури системи для автоматизації обліку 
енергоспоживання житлового будинку 
Система АСКОЕ повинна створюватися як ієрархічна трьох-рівнева 
система обліку, яка об'єднує по функціоналу сукупність вимірювально-
інформаційних комплексів обліку (ВІКО), інформаційно-обчислювальних 
комплексів енергоустановок (ІОКЕ), інформаційно-обчислювального комплексу 
(ІОК) і системи забезпечення єдиного часу (СЗЄЧ), виконує функції проведення 
вимірювань, збору, обробки та зберігання результатів вимірювань. Структурна 
схема АСКОЕ житлового будинку приведена на рис. 3.1 та рис. 3.2. 
Нижній рівень включає в себе вимірювально-інформаційний комплекс і 
виконує функцію автоматичного проведення вимірювань в точці контролю і 
обліку. До його складу входять засоби вимірювання основних технологічних 
параметрів в точках контролю та обліку енергоресурсів в сукупності із засобами 
первинної обробки отриманих даних: 
− лічильники електричної енергії; 
− вимірювальні трансформатори напруги і струму; 
− вторинні вимірювальні ланцюги. 
Підключення лічильників до контролерів середнього рівня буде 
здійснюватися по інтерфейсу RS-485. Максимальна кількість лічильників, 
підключених до одного контролера 50. Контролер ЕКОМ-3000 може мати до 8 
портів RS-485, до кожного з яких може підключатися 5-7 лічильників, пов'язаних 
послідовно. В результаті функціонування, відбувається накопичення виміряних 
даних, із зазначенням часу проведення вимірювання, і записів журналу подій 
(діагностичних даних), із зазначенням часу виникнення події. 
Формування архіву результату вимірів включає в себе: 
− формування профілю навантаження; 
− зберігання профілю навантаження в пам'яті лічильника 35 діб. 
46 
 
Рисунок 3.1 – Структурна схема автоматизованої системи обліку 
енергоспоживання 
 
 
 
Рисунок 3.2 – Загальна схема АСКОЕ 
47 
Формування архіву даних про стан засобів вимірювальної техніки включає 
в себе: 
− фіксацію подій з прив'язкою до часу; 
− формування і зберігання в пам'яті лічильника відповідного запису. 
Передача даних вимірювань і записів журналу подій здійснюється за 
запитом. Надійність визначається як сукупність надійності вимірювальних 
трансформаторів і лічильників електроенергії. Як показники надійності 
вимірювальних трансформаторів струму і напруги вибирається середній термін 
служби і середнє напрацювання до відмови: 
− середнє напрацювання на відмову – не менше 440000 годин; 
− середній термін служби – не менше 25 років; 
− середнє напрацювання на відмову лічильника електричної енергії – не 
менше 35000 годин; 
− середній час відновлення лічильника електричної енергії – не більше 
7 діб (168 годин). 
Середній рівень об'єднує в собі інформаційно-обчислювальний комплекс 
енергоустановки і виконує функцію консолідації інформації по даній 
електроустановці або групі електроустановок та її передачу на рівень ІОК. 
ІОКЕ повинен забезпечувати: 
− інтерфейс доступу до інформації з обліку енергоресурсів; 
− збір інформації з обліку енергоресурсів; 
− збір і обробку інформації про стан засобів вимірювальної техніки; 
− передачу отриманої інформації ІОК; 
− автоматичну синхронізацію часу елементів АСКОЕ. 
До складу комплексу технічних засобів ІОКЕ входять: 
− «ЕКОМ-3000» шагового виконання; 
− пристрій синхронізації часу, вбудований в корпус; 
− засоби передачі інформації – модем ZyXel- 336U з блоком живлення; 
− засоби захисту лінії зв'язку – модуль захисту; 
48 
− засоби передачі інформації від лічильників: 
• перетворювачі інтерфейсу ADAM 4520 RS4852 в RS232 з блоком 
живлення; 
• модем ZyXel-336U з блоком живлення, модуль грозозахисту;  
• GSM-модем Siemens TС35i з блоком живлення і виносним антенним 
модулем; 
− дані прийому інформації з лічильників: 
• модем ZyXel- 336U з блоком живлення, модуль грозозахисту; 
• GSM-модем Siemens TС35i з блоком живлення і виносним антенним 
модулем. 
За результатами аналізу даних по розташуванню позицій обліку 
енергоресурсів планова кількість 28 енергоконтролерів ЕКОМ-3000 складає: 
− за технологічними енергоресурсами – не менше 12 штук; 
− по електричній енергії – не менше 10 штук. 
Всі дані з контролерів надходять на сервера опитування виробництв, 
згрупованих попарно. На кожному виробництві розташовані АРМи для 
відображення облікової інформації, контролю технологічних параметрів і друку 
звітних форм. На кожен АРМ виводиться інформація, що відноситься тільки до 
виробництва, де розташовується АРМ. [18] 
Верхній рівень включає в себе інформаційно-обчислювальний комплекс 
(ІОК). В ІОК проводиться збір вимірювальної і діагностичної інформації з ІОКЕ. 
Після надходження вимірювальної інформації проводиться контроль її 
достовірності. При контролі достовірності виконується аналіз повноти даних і 
приймається рішення про достовірність або не достовірність вимірювання. 
Відсутня або недостовірна інформація при необхідності замінюється 
розрахунком втрат електроенергії від точки вимірювань до точки обліку. 
ІОК виконує наступні функції: 
− автоматичний збір і зберігання інформації; 
− консолідація даних; 
49 
− ведення бази даних; 
− розподіл зібраної інформації по споживачам (АРМи різних служб); 
− надання необхідної інформації персоналу в оперативному режимі; 
− контроль достовірності результатів вимірювань (контроль 
достовірності діапазону вимірюваних параметрів); 
− автоматичну синхронізацію часу елементів АСКОЕ. 
Відповідно до робочого проекту АСКОЕ містить 50 підоб'єктів із 
загальною кількістю вимірювальних каналів 200.  
До складу ІОК входить: 
− технічні засоби прийому/передачі даних; 
− високопродуктивний сервер; 
− технічні засоби для організації локальної обчислювальної мережі і 
розмежування прав доступу до інформації; 
− технічні засоби забезпечення безпеки локальних обчислювальних 
мереж; 
− технічні засоби захисту (модулі грозозахисту, для не оптичних каналів 
зв'язку); 
− автоматизовані робочі місця персоналу (АРМ). 
До складу комплекту технічних засобів ІОК входить наступне обладнання: 
− сервер баз даних; 
− джерело безперебійного живлення APC Smart-UPS 1500VA USB & 
Serial RMI 2U;  
− засіб фільтрації доступу – маршрутизатор Cisco тисячі вісімсот сорок 
одна; 
− засіб підключення до локальної мережі – комутатор 3Com Baseline 
2016 року; 
− комунікаційні пристрої прийому і передачі інформації – модеми ZyXel 
U-336E, USR Courier і Siemens TC35i; 
− засоби захисту ліній зв'язку – модулі грозозахисту.  
50 
Система забезпечення єдиного часу (СЗЄЧ) повинна формуватися на всіх 
рівнях АСКОЕ.  
СЗЄЧ виконує закінчену функцію вимірів часу, має нормовані 
метрологічні характеристики і забезпечує синхронізацію часу при проведенні 
вимірювань енергоресурсів з точністю не менше ± 5,0 с/добу. У СЗЄЧ входять 
всі засоби вимірювань часу, що впливають на процес вимірювання 
енергоресурсів, і враховуються тимчасові характеристики (затримки) ліній 
зв'язку між ними, які використовуються при синхронізації часу. СЗЄЧ повинна 
бути прив'язана до єдиного календарного часу.  
Для організації каналів зв'язку між ІОКЕ та ІОК необхідно 
використовувати оптико-волоконні кабелі (оптоволокно 50/125, 16 пар) і активне 
мережеве обладнання виробництва фірми Cisco Systems. Топологія мережі 
передачі даних –кільце. [12] 
Як сервер системи повинен бути використаний високопродуктивний 
сервер виробництва фірми Hewlett-Packard. 
Повинна бути реалізована наступна політика архівування: 
− процедура архівування БД (бази даних) повинна відбуватися тоді, коли 
навантаження на сервер мінімальне; 
− повинно бути організовано створення архівних копій БД з поділом їх 
на чотири типи: щоденна, щотижнева, щомісячна і щорічна; 
− повинен бути встановлений захист від перезапису щоденної копії 
протягом двох днів, щотижневих протягом одного місяця, щомісячних 
протягом півроку, щорічних протягом трьох років. 
Для забезпечення безпеки і захисту від вірусів і шкідливих програм зв'язок 
з локальною мережею здійснюється через шлюзовий комп'ютер і міжмережевий 
екран фірми Cisco Systems. Всі дані на сервері АСКОЕ повинні зберігатися в базі 
даних MS SQL Server. 
Всі функції АСКОЕ по обробці вимірювальних і службових даних 
реалізуються програмно. 
51 
Програмне забезпечення верхнього рівня виконано за технологією клієнт-
сервер і має в своєму складі систему управління базами даних (СУБД), що надає 
для додатків повний набір послуг, пов'язаних з виконанням їх програм. 
Програмне забезпечення має модульну структуру, яка забезпечує найбільш 
оптимальну побудову масштабованого програмно-технічного комплексу. 
В системі використовуються наступні види програмного забезпечення: 
− стандартне програмне забезпечення; 
− спеціальне програмне забезпечення. 
Стандартне програмне забезпечення серверів і АРМов – операційна 
система Windows 2000 Server, MS SQL-сервер/клієнт, пакет офісних програм за 
бажанням користувача. Спеціальне програмне забезпечення складається з двох 
частин – серверної і клієнтської. 
Серверна частина спеціального програмного забезпечення: 
− сервер опитування; 
− комплекс програм SQL-сервера (база даних, додатки). 
Клієнтська частина програмного забезпечення АСКОЕ є АРМ 
«ControlAge» і може бути встановлена на будь-яку робочу станцію 
обчислювальної мережі. Склад комплексу програмного забезпечення АСКОЕ 
наведено в таблиці 3.1. 
 
Таблиця 3.1– Програмне забезпечення системи АСКОЕ на базі ЕКОМ 
Найменування ПЗ Призначення ПЗ 
MS Windows Server 2000 Операційна система 
MS SQL Server СУБД 
ПЗ ПТК «ЕКОМ» ПЗ АСКОЕ 
Програмний комплекс 
ПЗ АРМ 
«ControlAge» 
 
3.2 Вимоги до системи контролю та обліку даних  
АСКОЕ повинна забезпечувати: 
− збір інформації в автоматичному режимі; 
52 
− збір і обробку інформації від аналогових датчиків; 
− відображення, реєстрацію та зберігання інформації; 
− формування звітних форм; 
− періодичний контроль працездатності основних частин АСКОЕ. 
Облікова інформація повинна мати прив'язку до астрономічного часу і 
забезпечувати єдині тимчасові зрізи вимірюваних і обчислюваних даних. 
АСКОЕ повинна являти собою інтегровану багаторівневу розподілену систему, 
що поєднує функції моніторингу та технічного обліку енергоносіїв. 
В основі архітектури системи лежить побудова безперервного ланцюжка 
моніторингу та обліку енергоресурсів, відповідно до прийнятої дискретністю 
опитування від польового рівня (первинні перетворювачі) до АРМ служб і 
диспетчерського відділу.  
Вимоги до режимів функціонування АСКОЕ 
Компоненти АСКОЕ повинні забезпечити нормальне функціонування в 
наступних режимах: 
− штатний режим; 
− автономний режим (при відсутності взаємодії між ІОК і ІОКЕ, ІОКЕ і 
ІОК); 
− сервісний режим; 
− аварійний режим (відновлення, заміна). 
У всіх режимах повинна бути забезпечена достовірність, збереження і 
безпека даних. 
Вимоги до ІОК 
ІОК повинен забезпечувати: 
− автоматичне вимірювання величин показників обліку енергоресурсів; 
− автоматичну синхронізацію часу; 
− автоматичну реєстрацію подій в «Журналі подій», супроводжуючих 
процеси вимірювання; 
− безпеку зберігання інформації і програмного забезпечення (ПЗ); 
53 
− зберігання результатів вимірювань, інформації про стан засобів 
вимірювань; 
− надання доступу до виміряних значень параметрів і «Журналів подій» 
з боку ІОКЕ або ІОК; 
− конфігурація і параметрування технічних засобів і ПЗ; 
− діагностику роботи технічних засобів; 
− наявність сервісних портів для підключення переносної інженерної 
станції з метою налаштування приладів і автономного знімання даних; 
− стійкість до зовнішніх і внутрішніх перешкод; 
− передачу інформації за стандартними міжнародними протоколами 
передачі даних: TCP / IP, Profibus, Modbus, HART. 
Використовувані в ІОК трансформатори струму (ТТ) і напруги (ТН) 
повинні відповідати таким вимогам: 
− технічні параметри і метрологічні характеристики вимірювальних 
трансформаторів струму і напруги повинні відповідати загальним; 
− класи точності вимірювальних трансформаторів струму і напруги 
повинні бути не менше 1,0;  
− для вимірювань в електричних мережах з заземленою нейтраллю 
вимірювальні трансформатори струму необхідно встановлювати в 
трьох фазах, до яким слід підключати трифазні трьохелементні 
лічильники. 
Вимоги до пристроїв обліку електроенергії 
Лічильники електричної енергії повинні відповідати необхідним. 
Лічильники повинні мати можливість проводити автоматичний облік збільшень 
активної і реактивної електроенергії (інтегрованої активної і реактивної 
потужності) з періодичністю 30 хвилин. 
Лічильники повинні виконувати наступні функції: 
− вимір електроенергії з наростаючим підсумком і обчислення 
електроенергії за інтервали часу; 
54 
− вимір миттєвої потужності; 
− вимір часу та інтервалів часу; 
− ведення вбудованого календаря і годин; 
− можливість вимірювання активної та реактивної потужностей в двох 
напрямках; 
− автоматичне зберігання в незалежній пам'яті профілю навантаження з 
півгодинним інтервалом не менше 35 діб; 
− точність ходу енергонезалежних годин – не менше ± 5 секунд на добу 
з зовнішньою автоматичною корекцією (синхронізацією), що працює в 
складі СЗЄЧ; 
− ведення журналів подій (результати самодіагностики, фіксація перерв 
живлення, спроб несанкціонованого доступу, факти параметрування, 
факти перевищення норм і т.п.); 
− надання даних вимірювань і журналів подій лічильника; 
− забезпечувати захист від несанкціонованої зміни параметрів, 
виміряних даних та журналів подій, а також від запису, при цьому 
захист повинен бути забезпечений на програмному (логічному) рівні;  
− захист від несанкціонованого надання інформації; 
− збереження інформації при відсутності живлення; 
− автоматичну самодіагностику при включенні живлення, за розкладом і 
за зовнішнім запитом; 
− резервування живлення; 
− резервування інтерфейсів для послідовної передачі даних; 
− напрацювання на відмову – не менше 35000 годин; 
− час відновлення – не більше 7 діб; 
− міжповірочний інтервал – не менше 8 років; 
− візуальний контроль інформації на лічильнику; 
− передачу інформації за стандартними міжнародними протоколами 
передачі даних – Modbus; 
55 
− забезпечення підключення до лічильника інженерної станції через 
оптичний сервісний порт, в тому числі для цілей автономного 
зчитування, віддаленого доступу і параметрування; 
− стійкість до зовнішніх і внутрішніх перешкод; 
− клас точності обліку активної енергії повинен бути не менше 1,0, 
реактивної енергії – не менше 2,0. 
Принцип дії системи обліку на базі «ЕКОМ-3000» 
У структурній схемі АСКОЕ використані наступні елементи: 
− вимірювальні трансформатори струму і напруги; 
− багатофункціональні лічильники електричної енергії типу СЕТ 
4ТМ.02, СЕТ 4ТМ.03 і СЕТ 4ТМ.03.08, 
− перетворювачі інтерфейсу RS-485, пристрій збору і передачі даних 
типу «ЕКОМ-3000». Сервер виконаний на базі комп'ютера 
промислового виконання HP ML370. 
Вимірювання електроенергії виконується інтеграцією за часом потужності 
контрольованого приєднання (об'єкта обліку) за допомогою лічильників 
електроенергії типу СЕТ 4ТМ.02, СЕТ 4ТМ.03 і СЕТ 4ТМ.03.08. 
Вимірювання середнього значення потужності лічильником типу 
СЕТ 4ТМ.02, СЕТ 4ТМ.03 і СЕТ 4ТМ.03.08 виконують множенням вхідних 
сигналів струму і напруги за допомогою елементів Холла. [17] 
Результати вимірювань електроенергії і потужності, отримані у вигляді 
аналогових сигналів, виводяться на дисплей лічильників СЕТ 4ТМ.02, СЕТ 
4ТМ.03 і СЕТ 4ТМ.03.08 в цифровому вигляді. 
З лічильників електроенергії інформація по стільникових лініях зв'язку 
передається в ЕКОМ-3000. Передача даних вимірювань з ІОК в ІОКЕ 
здійснюється 1 раз в 30 хвилин на вимогу. 
Комунікаційне обладнання ІОКЕ здійснює доставку запиту на передачу 
даних до відповідного ІОК і передачу даних назад. 
Номер опитуваного ІОК і перелік запитуваних даних вказуються в запиті, 
що надійшов з ІОКЕ. Архів виміряних величин формується програмним 
56 
забезпеченням, встановленим в ІОКЕ. Всі результати вимірювань з обліку 
електроенергії в ІОКЕ і діагностична інформація про стан засобів вимірювань 
зберігається в незалежній пам'яті. Об'єм внутрішньої пам'яті забезпечує 
зберігання даних не менше ніж за 35 діб. 
Вся накопичена інформація з обліку електроенергії і журнали подій 
передаються в ІОК АСКОЕ. Інформація передається автоматично за запитом ІОК 
1 раз в 30 хвилин. Запит включає в себе часовий інтервал, за який зчитується 
інформація, і склад запитуваної інформації. В якості носія інформації 
використовуються виділені канали модемного зв'язку. Далі сервер ІОК передає 
інформацію в Центральний сервер АСКОЕ. Вимірювання часу відбувається 
автоматично, внутрішніми таймерами лічильників, контроллера ІОКЕ і сервера 
ІОК. Нормування величин відхилень вбудованих годин здійснюється за 
допомогою синхронізації останніх з єдиним календарним часом. 
Синхронізація часу в ІОКЕ і сервері ІОК здійснюється по сигналам точного 
часу, що приймається через GPS-приймач, який є частиною «ЕКОМ-3000». 
Синхронізація часу в ІОК відбувається в кожен сеанс зв'язку, при цьому 
виконується контроль розбіжності часу лічильника і часу ІОКЕ. У разі виявлення 
відхилення внутрішнього часу в лічильнику від заданої граничної величини, 
формується повідомлення про помилку. 
Комплекс засобів АСКОЕ функціонує в цілодобовому режимі. Для 
нормального функціонування необхідні наступні умови: 
− кожен компонент повинен бути справний і перебувати в підключеному 
стані; 
− вимірювальні лінії між трансформатором струму (ТС), 
трансформатором напруги (ТН) і лічильником повинні бути в 
справному стані; 
− лінії зв'язку між обладнанням ІОК повинні бути в справному стані; 
− ТТ і ТН повинні працювати в необхідному класі точності; 
− програмне забезпечення ІОКЕ – ПТК ЕКОМ має бути встановлено і 
налаштовано під об'єкт.  
57 
ВИСНОВКИ 
 
Основною метою впровадження автоматизованої системи обліку 
електричної енергії є підвищення ефективності використання енергетичних 
ресурсів шляхом зменшення експлуатаційних витрат, скорочення технологічних 
та комерційних втрат, а також забезпечення високої точності отримання 
облікових даних і оперативності їх збору та обробки. 
Автоматизація процесів обліку електроенергії на всіх етапах 
енергетичного циклу – від генерації та передачі до кінцевого споживання – є 
необхідною умовою забезпечення надійного функціонування сучасних 
електроенергетичних систем. Використання автоматизованих систем контролю 
та обліку електроенергії дозволяє здійснювати безперервний моніторинг 
енергоспоживання, підвищувати достовірність облікової інформації та 
створювати передумови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень у 
сфері енергоменеджменту. 
В умовах постійного зростання вартості енергоресурсів та необхідності 
підвищення рівня енергоефективності особливого значення набувають заходи, 
спрямовані на енергозбереження. Одним із найбільш дієвих інструментів 
реалізації таких заходів є впровадження автоматизованих систем контролю та 
обліку електроенергії (АСКОЕ). Практичний досвід експлуатації подібних 
систем свідчить про можливість досягнення економічного ефекту в межах 15–
20 % річного споживання енергоресурсів за рахунок оптимізації режимів 
споживання та зниження рівня втрат. 
Житлово-комунальний сектор залишається одним із найбільш 
енерговитратних і проблемних сегментів енергетичної галузі. До основних 
проблем належать: 
− значні втрати електроенергії в розподільних мережах, які можуть 
досягати 20–30 %, що зумовлено технічним зношенням обладнання, 
недостатньою точністю обліку, недообліком спожитих ресурсів та 
несанкціонованим відбором електроенергії; 
58 
− недостатній рівень платіжної дисципліни споживачів, пов’язаний із 
соціально-економічними факторами та зниженням платоспроможності 
населення; 
− наявність соціальної напруги, спричиненої недостатньою прозорістю 
механізмів нарахування плати за спожиті енергетичні ресурси та 
низькою ефективністю організації комунальних послуг. 
Впровадження автоматизованих інформаційно-вимірювальних систем 
контролю та обліку електричної енергії забезпечує низку суттєвих переваг, серед 
яких: 
− зниження рівня комерційних втрат електроенергії та отримання 
стабільного економічного ефекту від експлуатації системи; 
− підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів і 
скорочення втрат у системах електропостачання; 
−  
− забезпечення оперативного контролю технічного стану та режимів 
роботи розподільних електричних мереж; 
− створення передумов для розвитку конкурентного ринку енергетичних 
ресурсів; 
− підвищення інвестиційної привабливості енергетичної інфраструктури 
та стимулювання впровадження сучасних інформаційно-
комунікаційних технологій у сфері енергозбуту. 
Таким чином, АСКОЕ є важливим елементом сучасної системи управління 
енергоспоживанням, який забезпечує достовірний облік енергоресурсів, 
підвищення енергоефективності, оптимізацію розрахунків між учасниками 
енергетичного ринку та зниження частки енергетичних витрат у структурі 
собівартості продукції та послуг. 
  
59 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  
 
1. Ahmed, K., Javaid, N., Qasim, U., Alrajeh, N., Khan, Z. A., & Iqbal, Z. (2021). 
A framework for intelligent energy management in smart homes. IEEE Access, 
9, 64124–64142. 
2. Alhasnawi, B. N., Jasim, B. H., & Siano, P. (2022). Residential demand response 
and energy management systems: A review. Renewable and Sustainable Energy 
Reviews, 157, 112042. 
3. Amasyali, K., & El-Gohary, N. (2021). Machine learning applications in 
building energy consumption prediction. Renewable and Sustainable Energy 
Reviews, 135, 110287. 
4. Fan, C., Xiao, F., Wang, S., & Yan, C. (2022). A review of data analytics and 
machine learning for smart energy management in buildings. Energy and 
Buildings, 258, 111846. 
5. Halhoul Merabet, G., Essaaidi, M., Ben Haddou, M., Qolomany, B. (2021). 
Intelligent building control systems for thermal comfort and energy-efficiency: 
A systematic review of artificial intelligence-assisted techniques. Renewable and 
Sustainable Energy Reviews, 144, 110969. 
https://doi.org/10.1016/j.rser.2021.110969 
6. Hussain, A., Bui, V.-H., & Kim, H.-M. (2021). A resilient and privacy-
preserving energy management. Applied Energy, 284, 116370. 
7. Javaid, N., Hafeez, G., Ahmad, A., Nadeem, M., & Iqbal, N. (2021). Smart 
energy management systems in residential buildings using IoT technologies. 
Journal of Cleaner Production, 295, 126433. 
8. Khan, M. A., Rehman, A. U., Zafar, A., Javed, A. R., & Jalil, Z. (2021). IoT-
enabled smart energy management systems for sustainable smart cities. 
Sustainable Energy Technologies and Assessments, 47, 101381. 
9. Koseleva, N., & Ropaite, G. (2021). Big data in building energy efficiency: 
Understanding of big data and main challenges. Procedia Engineering, 172, 544–
549. 
60 
10. Kumar, N. M., Chopra, S. S., Chand, A. A., Elavarasan, R. M., & Shafiullah, G. 
M. (2022). Digitalization and IoT for energy management in smart buildings. 
Sustainable Energy Technologies and Assessments, 52, 102095. 
11. Mischos, S., Dalagdi, E., & Vrakas, D. (2022). Intelligent energy management 
systems: A review. Artificial Intelligence Review, 56(5), 3845–3890. 
https://doi.org/10.1007/s10462-022-10209-4 
12. Mofidul, R. B., Alam, M. M., Rahman, M. H., & Jang, Y. M. (2022). Real-time 
energy data acquisition, anomaly detection, and monitoring system: 
Implementation of a secured, robust, and integrated global IIoT infrastructure 
with edge and cloud AI. Sensors, 22(22), 8980. 
https://doi.org/10.3390/s22228980 
13. Rahman, M. M., Oo, A. M. T., Ali, A. B. M. S., & Nallagownden, P. (2021). 
Smart grid monitoring and energy management using IoT. IEEE Internet of 
Things Journal, 8(12), 9834–9845. 
14. Siano, P., De Marco, G., Rolán, A., & Loia, V. (2021). Demand response and 
smart energy management in smart grids. Renewable and Sustainable Energy 
Reviews, 142, 110846. 
15. Vázquez-Canteli, J. R., & Nagy, Z. (2021). Reinforcement learning for demand 
response: A review of algorithms and modeling techniques. Applied Energy, 
235, 1072–1089. 
16. Zhang, H., Seal, S., Wu, D., Boulet, B., Bouffard, F., & Joos, G. (2021). Data-
driven model predictive and reinforcement learning based control for building 
energy management: A survey. ACM Computing Surveys, 54(1), 1–35. 
https://doi.org/10.1145/3465396 
17. Бабенко, О. В., & Бродзь, С. М. (2023). Контроль надійності 
енергоспоживання з використанням систем АСКОЕ. Матеріали науково-
технічної конференції ВНТУ. Вінницький національний технічний 
університет. http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/41138 
18. Гелеверя, В. В., Савченко, О. М., & Сегеда, М. С. (2022). Визначення 
оптимальних пакетів енергоефективних заходів для громадських будівель. 
61 
Енергетика: економіка, технології, екологія, (4). 
https://doi.org/10.20535/1813-5420.4.2022.273391 
19. Клімова, І. В., & Мойсеєнко, В. В. (2022). Аналіз відповідності вікон 
новітнім вимогам з енергоефективності. Вентиляція, освітлення та 
теплогазопостачання, 43, 27–30. https://doi.org/10.32347/2409-
2606.2022.43.27-30 
20. Кулик, М. М., Маляренко, О. Є., Майстренко, Н. Ю., Станиціна, В. В., & 
Куц, Г. О. (2021). Енергоефективність та прогнозування енергоспоживання 
на різних ієрархічних рівнях економіки: методологія, прогнозні оцінки до 
2040 року. Наукова думка. 
21. Павелко, О., Куликовська, Н., & Тіменко, А. (2023). Автоматизована 
система моніторингу якості повітря. Моделювання, керування та 
інформаційні технології, (2023). https://doi.org/10.31713/MCIT.2023.074 
22. Фаренюк, Г. Г., & Фаренюк, Є. Г. (2022). Методика оцінки мінімальних 
вимог до показників енергоефективності житлових та громадських 
будівель. Наука та будівництво, 16(1). https://doi.org/10.33644/2313-6679-
16-2022-1 
23. Фаренюк, Є. Г. (2022). Аналіз підходів до визначення кількості теплової 
енергії на потреби гарячого водопостачання під час енергосертифікації 
будівель. Енергетика: економіка, технології, екологія, (3). 
https://doi.org/10.20535/1813-5420.3.2022.270242 
24. Фаренюк, Є. Г., & Фаренюк, Г. Г. (2022). Методичні основи нового 
покоління будівельних норм з енергоефективності будівель. Наука та 
будівництво, 34(2). https://doi.org/10.33644/2313-6679-34-2022-2 
25. Чернищук, І., & Черкашина, Г. (2023). Інтелектуальна система моніторингу 
та управління будівлею «Аріант». Енергетика: економіка, технології, 
екологія, (3), 95–103. https://doi.org/10.20535/1813-5420.3.2023.289706 
26. Шпатакова, О. Л. (2022). Еволюційні аспекти використання концепту 
енергоефективності в будівельному секторі. Економічний вісник НТУУ 
«КПІ», (24). https://doi.org/10.20535/2307-5651.24.2022.274818. 
62