Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10353
Title: Проект борошняного цеху потужністю 7000 виробів за зміну
Authors: Куракін, Олександр Борисович
Павленко, Сергій Віталійович
Keywords: РЕСТОРАННИЙ БІЗНЕС;ПРОЄКТ;БОРОШНЯНИЙ ЦЕХ;КОНЦЕПЦІЯ;БОРОШНЯНІ КОНДИТЕРСЬКІ ВИРОБИ;УПРАВЛІННЯ;ІНВЕСТИЦІЇ
Issue Date: Jun-2026
Abstract: Кваліфікаційна робота складається із вступу, 5 розділів основного тексту, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Матеріал викладений на 75 сторінках друкованого тексту і містить 7 рисунків та 40 таблиць. Список використаних джерел включає 69 джерел. У роботі представлено 9 додатків. Метою роботи є розробка проєкту борошняного цеху потужністю 7000 шт. виробів . Об’єктом дослідження є борошняний цех. Предметом дослідження є процес проєктування закладу ресторанного господарства. Аналіз ринку ресторанних послуг міста Черкаси та дослідження попиту потенційних відвідувачів показали доцільність проєктування кафекондитерської. Було розроблено концепцію закладу, проведено дослідження потенційних конкурентів та моделювання сервісно-виробничого процесу підприємства. Визначено сучасні підходи до розширення асортименту борошняних кондитерських виробів. Запропоновано технології борошняних кондитерських виробів з використанням порошку сублімованої малини та досліджено їхню якість. Розроблено проєкт технологічної документації на новий борошняний кондитерський виріб. Здійснено проєктування виробничо-торговельних приміщень та процесу обслуговування відвідувачів. Визначено організаційну структуру та штатний розпис підприємства. Було запропоновано заходи щодо охорони праці і техніки безпеки. Розраховано інвестиційні витрати та плановий товарообіг підприємства, його інвестиційну привабливість
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10353
Appears in Collections:181 Харчові технології (Технології харчування (в ресторанному господарстві))

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Павленко С..pdf
  Restricted Access
1.42 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
                         Допущено до захисту 
                                                           Завідувач кафедри туризму та 
                                                               готельно-ресторанної справи 
                              _____________ Лариса ЧЕПУРДА 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи 
першого (бакалаврського) рівня освіти 
на тему: «Проект борошняного цеху потужністю 7000 виробів за зміну» 
 
 
 
Виконав студент 4 курсу групи ТХ-23 
спеціальності 181 «Харчові технології» 
ОП «Технології харчування 
 (в ресторанному господарстві)» 
Сергій ПАВЛЕНКО 
Керівник: Олександр КУРАКІН 
Рецензент:  
 
 
 
Черкаси, 2026 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи 
Освітній рівень: перший (бакалаврський) 
 
                                                          ЗАТВЕРДЖУЮ 
             Завідувач кафедри _____ Лариса ЧЕПУРДА 
                                                             «___» _____________ 2026 року 
 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА  
Павленко Сергій Віталійович 1.Тема роботи: «Проект борошняного цеху 
потужністю 7000 виробів за зміну». 
Керівник роботи Олександр КУРАКІН, доцент кафедри туризму та готельно-
ресторанної справи. 
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету від 
«___» ______ 20__ року № _______ 
2. Строк подання студентом роботи ______________________________________ 
3. Вихідні дані до роботи: аналітичний та статистичний аналіз даних про 
діяльність ресторанного бізнесу міста Черкаси, дані про 
конкурентоспроможність закладів.  
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить 
розробити): вступ (актуальність, предмет та об’єкт дослідження, методологія 
дослідження та джерела інформації), розділ 1 «Обґрунтування концепції 
проєктованого закладу», розділ 2 «Розширення асортименту борошняних 
кондитерських виробів», розділ 3 «Проєктування виробничого процесу 
борошняного цеху потужністю 7000 шт. виробів за зміну», розділ 4 «Забезпечення 
функціонування проектованого закладу», розділ 5 «Розрахунок інвестиційної 
привабливості проєкту», висновки, список використаних джерел, додатки. 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, 
плакатів): схеми, таблиці 
6. Консультанти розділів роботи 
Прізвище, ініціали та Підпис, дата 
Розділ 
посада консультанта Завдання видав Завдання прийняв 
Розділ 1    
Розділ 2    
Розділ 3    
Розділ 4    
Розділ 5    
 
7. Дата видачі завдання: «___» ____________________ 20__ року  
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
Назва етапів кваліфікаційної Строк виконання 
№ Примітка 
роботи етапів роботи 
1 Затвердження плану 
  
кваліфікаційної роботи 
2 Складання плану   
3 Підготовка 1 розділу   
4 Підготовка 2 розділу   
5 Підготовка 3 розділу   
 Підготовка 4 розділу   
 Підготовка 5 розділу   
6 Робота над формуванням  
 
висновків 
7 Оформлення та рецензування   
8 Попередній захист   
9 Захист кваліфікаційної роботи   
 
Студентка _________________    Сергій ПАВЛЕНКО 
                  (підпис)                        (ім’я, ПРІЗВИЩЕ)                                             
Керівник  
кваліфікаційної роботи    _____________   Олександр КУРАКІН 
                                                          (підпис)                (ім’я, ПРІЗВИЩЕ) 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота складається із вступу, 5 розділів основного тексту, 
висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. 
Матеріал викладений на 75 сторінках друкованого тексту і містить 7 
рисунків та 40 таблиць. Список використаних джерел включає 69 джерел. У 
роботі представлено 9 додатків.  
Метою роботи є розробка проєкту борошняного цеху потужністю 7000 
шт. виробів . 
Об’єктом дослідження є борошняний цех. Предметом дослідження є 
процес проєктування закладу ресторанного господарства. 
Аналіз ринку ресторанних послуг міста Черкаси та дослідження попиту 
потенційних відвідувачів показали доцільність проєктування кафе-
кондитерської. Було розроблено концепцію закладу, проведено дослідження 
потенційних конкурентів та моделювання сервісно-виробничого процесу 
підприємства.  
Визначено сучасні підходи до розширення асортименту борошняних 
кондитерських виробів. Запропоновано технології борошняних кондитерських 
виробів з використанням порошку сублімованої малини та досліджено їхню 
якість. Розроблено проєкт технологічної документації на новий борошняний 
кондитерський виріб. 
Здійснено проєктування виробничо-торговельних приміщень та процесу 
обслуговування відвідувачів. Визначено організаційну структуру та штатний 
розпис підприємства. Було запропоновано заходи щодо охорони праці і техніки 
безпеки. Розраховано інвестиційні витрати та плановий товарообіг 
підприємства, його інвестиційну привабливість.  
 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: РЕСТОРАННИЙ БІЗНЕС, ПРОЄКТ, 
БОРОШНЯНИЙ ЦЕХ, КОНЦЕПЦІЯ, БОРОШНЯНІ КОНДИТЕРСЬКІ 
ВИРОБИ, УПРАВЛІННЯ, ІНВЕСТИЦІЇ. 
5 
ЗМІСТ 
 
Вступ……………………………………………………………………….……….  6 
Розділ 1 Обґрунтування концепції проєктованого закладу ………………….… 7 
1.1 Аналіз ринку ресторанного господарства м. Черкаси ……………………... 7 
1.2 Розробка концепції кафе-кондитерської.…...…………………..................... 16 
1.3 Дослідження конкурентів підприємства ……………………………..……... 21 
Розділ 2 Розширення асортименту борошняних кондитерських виробів за 
рахунок використання нетрадиційних видів борошна ……......................... 22 
2.1  Аналітичний огляд підходів до збагачення борошняних кондитерських 
виробів ..........................………………………………………………………........ 22 
2.2 Дослідження фізіологічних властивостей та хімічного складу рослинної 
сировини ...............…………………..…………………………......................... 26 
2.3  Вдосконалення рецептурного складу та технологічного процесу 
виробництва здобного булочного виробу «Булочка з горіхами» ……............ 30 
Розділ 3 Проєктування виробничого процесу борошняного цеху потужністю 
7000 шт. виробів за зміну ………………….................………......................... 34 
3.1 Проєктування виробничого процесу …………………………...…...………. 34 
3.2 Проєктування сервісної діяльності ………………………………………….. 59 
3.3 Організація управління сервісно-виробничою діяльністю ……………….... 61 
Розділ 4 Забезпечення функціонування проектованого закладу ............…...  67 
4.1 Інженерно-будівельні рішення проєктованого об’єкта ……………………. 67 
4.2 Забезпечення безпеки і якості надаваних послуг …………………………... 74 
Розділ 5 Розрахунок інвестиційної привабливості проєкту кафе-
кондитерської на 70 місць …………………………………………………….… 78 
5.1 Розрахунок інвестиційних витрат проєктованого підприємства ………….. 78 
5.2 Розрахунок валового доходу та визначення інвестиційної привабливості 
проєктованого підприємства ……………………............................................. 80 
Висновки………………………………………………………………………….... 81 
Список використаних джерел….……………………………………..…………... 83 
Додатки…………………………………………………………….……………….  84 
 
6 
ВСТУП 
 
 
Ринок ресторанного господарства м. Черкаси розвивається активно на 
різних рівнях навіть під час воєнного стану. Сегмент закладів харчування, що 
пропонують широкий асортимент борошняних кондитерських виробів 
представлений широко, однак на сьогодні частка вузькоспеціалізованих 
підприємств досить незначна. Виходячи із вищезазначеного можна зробити 
висновок, що тема кваліфікаційної роботи є актуальною. 
Об’єктом дослідження є борошняний цех. Предметом дослідження є 
процес проєктування закладу ресторанного господарства. 
Метою роботи є розробка проєкту борошняного цеху потужністю 7000 
шт. виробів . 
Для досягнення поставленої мети та обґрунтування доцільності проєкту 
необхідно вирішити ряд завдань: 
 провести аналіз ринку послуг ресторанного господарства м.  Черкаси; 
 дослідити попит жителів міста на ресторанні послуги та їх уподобання 
щодо тематики закладів харчування; 
 розробити концепцію закладу та дослідити потенційних конкурентів; 
 здійснити моделювання виробничо-сервісного процесу; 
 спроєктувати технологічні процеси виробництва кондитерської 
продукції та організації обслуговування; 
 розрахувати інвестиційні витрати та плановий товарообіг 
проєктованого підприємства; 
 визначити інвестиційну привабливість проєкту. 
Під час виконання кваліфікаційної роботи були використані такі методи 
дослідження: спостереження, порівняння, узагальнення, аналіз і синтез, 
розрахунковий та графічний. 
Робота складається із вступу, 5 розділів з підрозділами, висновків, списку 
використаних джерел та додатків.  
7 
Розділ 1 ОБГРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ПРОЄКТОВАНОГО ЗАКЛАДУ 
 
 
1.1 Аналіз ринку ресторанного господарства м. Черкаси 
 
Відкрита мережа закладів ресторанного господарства – це перш за все 
бізнес-сфера, обертаючою силою якої є закони ринку та конкуренції. Важливо 
знати правила та умови, що диктує ринок, на який націлено інвестиційні 
погляди. Важко успішно реалізувати проєкт закладу ресторанного господарства 
не провівши ряд фундаментальних досліджень на стадії його підготовки. Отже, 
перш за все проаналізуємо особливості ринку ресторанного господарства міста 
Черкаси, вивчимо тенденції та фактори, що визначають умови його 
функціонування. 
Місто Черкаси розташоване в Центральній Україні, на високому правому 
березі головної річкової артерії України – Дніпра, зокрема, створеного в його 
середній течії Кременчуцького водосховища, через яке збудовано найбільший 
міст-дамбу в Україні. Більша частина міста розташована на рівнині. Площа 
міста Черкаси становить 77,5 км². Місто простяглось на 17 км уздовж берега 
Кременчуцького водосховища, завширшки Черкаси близько 8 км. За даними 
Держкомстату України, на початок 2024 р. чисельність наявного населення в 
Черкасах становила 265976 осіб. Тут знайшли тимчасове житло переселенці з 
окупованих територій. Черкаси зайняли 18 місце серед 38 міст України в 
рейтингу видання Forbes «Найкращі міста для ведення бізнесу» у 2021 році. 
Місто набрало 529 балів. 
Ринок продукції та послуг ресторанного господарства – складова 
споживчого ринку. Стан його розвитку відображає загальноекономічні 
тенденції, чутливо реагує на всі соціальні зміни. Він визначається не лише 
загальнодержавними тенденціями, а й регіональними особливостями. Тому, 
дослідження регіонального ринку продукції та послуг ресторанного 
господарства почнемо з середовища функціонування проєктованого закладу. 
8 
Ресторанний ринок надзвичайно чутливий до економічної ситуації, 
коливань курсу валют та соціальних чинників. Останні три роки (2022–2024) 
він намагається розвиватися навіть в умовах війни. У Черкасах ринок 
ресторанного господарства динамічний, відкриваються нові різнопланові 
заклади харчування. У таблиці 1.1 подано кількість закладів ресторанного 
господарства м. Черкаси за типами та кількістю посадкових місць станом на 
01.01.2025 року (дані з офіційного порталу міської ради).  
 
Таблиця 1.1 – Заклади ресторанного господарства на території м. Черкаси 
станом на 01.01.2025 року 
Тип ЗРГ Кількість ЗРГ Кількість посадкових місць 
Ресторани  23 2446 
Бари 44 1945 
Кафе 174 9580 
Їдальні 21 1318 
Буфети 12 332 
Кафетерії 12 363 
 
Структура загальнодоступної мережі ресторанних послуг міста Черкаси 
станом на 01.01.2025 представлена на рисунку 1.1. 
 
 
 
 
Рисунок 1.1 – Відсоткове співвідношення типів ЗРГ м. Черкаси 
9 
 
Як видно з рисунку 1.1 структура ринку не однорідна: значно 
переважають кафе серед інших типів закладів, кількість яких складає 61 % (174 
підприємства). Необхідно зауважити, що характерною особливістю ринку 
ресторанного господарства досліджуваного регіону є так звана «підміна» типу 
закладу у назві або торговій марці, наприклад, за типом підприємство 
визначається як «кафе», а в назві фігурує слово «ресторан». Розповсюджене 
явище, коли реальний асортимент в закладі не відповідає заявленому типу, 
наприклад типом підприємства визначено «кафе», а асортимент відповідає 
«кав’ярні» або «бару». Заклади типу «бар» та «ресторан» складають 16 % (44 
підприємства) та 8 % (23 підприємства) відповідно. 
Нами був проведений детальний аналіз основних закладів ресторанного 
господарства м. Черкаси за спеціалізацією кухні. Спеціалізація кухонь закладів 
харчування може бути різною, включаючи кухню певного регіону, стилю 
(наприклад, українська, італійська, грузинська, модерн, етнічний), або ж 
зосереджуватися на певних продуктах (риба, м’ясо, кондитерські вироби). 
Заклади ресторанного господарства м. Черкаси пропонують відвідувачам 
дуже широкий вибір страв різних кухонь. 
Нами було проведено аналіз щільності наповнення ринку ресторанного 
господарства м. Черкаси по мікрорайонах. Аналіз результатів дослідження 
показує, що найбільша кількість закладів ресторанного господарства 
зосереджена у мікрорайоні Центральний. Тому проєктування кафе-
кондитерської в районі Митниця неподалік від Долини Троянд має соціальне 
значення для населення як даного мікрорайону, так і для усіх містян. 
У процесі ринкових відносин (купівлі-продажу) ми стикаємося не з 
потребами споживачів, як такими, а з попитом [22]. 
Попит є формою споживання, що відображає готовність і здатність 
споживачів платити за придбані блага. Потреба однієї людини, забезпечена 
грошима і обов'язково «винесена на ринок» і орієнтована завжди на покупку 
певного товару або послуги, характеризує індивідуальний попит, або попит на 
10 
мікрорівні [55]. 
В умовах ринку для закладів ресторанного господарства відвідувач є 
головною фігурою, тому для оцінки перспектив розвитку, а також часу виходу 
на беззбитковий рівень, необхідно проаналізувати потенційних споживачів 
проєктованого закладу [21]. 
За характером контингенту, на який орієнтується ресторанний бізнес, 
розрізняють: 
– загальнодоступні заклади ресторанного господарства, продукцію та 
послуги в якому може одержати будь-який споживач; 
– закриті заклади харчування, продукцію та послуги в якому може 
одержати певний контингент споживачів за місцем роботи, служби чи навчання 
(харчування особистого складу збройних сил, на підприємствах, будівництві, 
установах, у навчальних закладах); 
– заклади ресторанного господарства, які обслуговують визначений 
контингент споживачів: мешканців готелів, мотелів, глядачів і відвідувачів 
спортивних установ, глядачів у закладах культури та мистецтва, пасажирів на 
вокзалах, пристанях, в аеропортах, тобто в основному пов'язані з 
обслуговуванням певного контингенту споживачів [9]. 
Питання вивчення попиту споживачів у такій специфічній сфері 
діяльності, як індустрія гостинності, має не тільки виняткове значення з погляду 
успішної організації діяльності підприємства відповідно до маркетингової 
концепції, але й має величезну практичну цінність. Справа в тому, що вся 
індустрія гостинності базується на «guest satіsfactіon» (задоволенні запитів 
гостюючого). Якщо гості закладу не одержують задоволення від перебування в 
ньому, то все інше (цінова політика, підбір персоналу, рішення фінансових 
проблем тощо) не має значення. 
Для вивчення запитів, мотивів поведінки і побажань відвідувачів закладів 
ресторанного господарства використаємо такий метод збору інформації, як 
анкетування. Анкети ефективно застосовуються при вивченні попиту на 
продукцію ресторанного господарства. Анкетні данні відображають суб'єктивні 
11 
оцінки опитуваних щодо якості обслуговування та задоволеності потреб, а 
також характеристики самих покупців. Але, правильно використовуючи дані, 
математичні закони великих чисел і спеціальні вибіркові методи, можна 
отримати вірогідну інформацію щодо досліджуваних об’єктів [15].  
Об’єктом нашого дослідження є попит споживачів на продукцію 
спеціалізованого кафе-кондитерської у місті Черкаси. Основними факторами, що 
впливають на уявлення споживача про заклад ресторанного господарства, 
визначено наступні: інтер’єр закладу, зручність меблів, якість страв, асортимент 
продукції і послуг, тривалість обслуговування, рівень сервісу, відповідність ціни 
на продукцію (послуги) їх якість, спеціальна пропозиція, санітарний стан, 
затишна атмосфера. 
Важливою умовою для здобуття повної інформації є кількість та зміст 
запитань анкети, варіанти відповідей на них, достатня і правильна вибірка 
респондентів, тощо. Опитування проводилося серед перехожих району 
Митниця та в соціальних мережах.  
Результати анкетного опитування представлено в додатку А. 
В анкетуванні прийняли участь 200 респондентів, більшість з яких – це 
громадяни віком до 40 років (68 %), різного соціального статусу – (студенти 
(26 %), службовці (34 %), робітники (6 %), підприємці (14 %)). Більшість 
опитаних (51 %) працює в даному мікрорайоні, ще 38 % – живуть тут. Такі дані 
вказують на стабільну присутність респондентів на ринку, що робить отримані 
результати анкетування об’єктивними. 
Відповідаючи на запитання про періодичність відвідування закладів 
харчування 37 % респондентів відмітило, що роблять це кілька разів на місяць, 
кілька разів на тиждень харчуються в підприємствах ресторанного 
господарства 23 % опитаних, 21 % щоденно харчуються поза домом. Це вказує 
на наявність стабільного попиту серед опитаного населення, який здебільшого 
припадає на обідній та вечірній час. 
У ході вивчення прихильності споживачів до окремих типів закладів 
ресторанного господарства визначено, що більшість з них надають перевагу 
12 
ресторанам, кафе-кондитерським та кафе. Прихильників відвідування 
ресторанів за результатами опитування – 24 %. Отже, підприємства, що 
працюють у форматі ресторану охоплюють близько четвертої частини 
споживчого ринку. З позиції розроблюваного проєкту даний формат 
визначаємо як перспективний. 
Обираючи кафе-кондитерську, прихильність до якої виявило 18 % 
опитаних, також сподіваємось на її актуальність в даному районі. 
Вивчаючи кулінарні вподобання населення, визначено, що 49 % 
схиляються до української кухні, європейські смаки розділяють 28 % опитаних, 
а 19 % імпонує східна кухня. Тільки 4 % респондентів не має однозначної 
прихильності. Смаки опитаних є традиційними для даного регіону. У 
проєктованому закладі пропонується зробити акцент на борошняних 
кондитерських та булочних виробах.  
Сучасна кулінарія неможлива без новітніх технологій. Дослідження 
підтверджують, що більшість респондентів виявляють цікавість до продукції 
виготовленої за такими технологіями. В асортименті проєктованого закладу 
будуть кондитерські вироби, виготовлені за новітніми технологіями та з 
використанням нетрадиційної сировини, авторські вироби. Така продукція буде 
забезпечена попитом, що підтверджують 78 % респондентів. 
З метою розробки асортименту додаткових послуг в проєктованому 
закладі опитуваним було запропоновано обрати послуги, якими б вони 
скористалися. У результаті визначено, що 24 % опитаних ставляться прихильно 
до комплексних раціонів сніданків, 37 % – хотіли б отримати спеціальну 
пропозицію з організації бізнес-ланчів, доставкою їжі планують користуватись 
21 % респондентів, а 18 % хотіли б придбати продукцію на винос. Крім того, 
доцільно організувати «вільний» Інтернет простір.  
Орієнтир сучасного ринку – споживач, а досконале знання його потреб та 
виробництво продукції і послуг, що їх задовольняють – єдина можливість 
досягти цілей, пов’язаних з прибутком, збільшенням обсягів реалізації, 
утриманням конкурентоспроможного положення на ринку. Подальший аналіз 
13 
ринкової ситуації, в потенційному ареалі функціонування проєктованого 
закладу, проводимо в контексті вивчення обсягу попиту та можливостей 
споживчого ринку. 
Потенційні споживачі проєктованого закладу характеризуються 
наступними ознаками: 
 населення різних вікових категорій; 
 стабільно присутні на досліджуваному ринку (навчаються, працюють 
або проживають в даному мікрорайоні); 
 кулінарні вподобання – українська, європейська кухня, позитивне 
ставлення до інноваційних технологій виробництва продукції харчування;  
 мета відвідування ЗРГ – задоволення потреби в харчуванні, відпочинок; 
 споживчі пріоритети – якісна продукція;  
 вимоги до обслуговування – мінімізація часу чекання та 
обслуговування.  
Окрім того, базуючись на даних анкетування потенційних відвідувачів, 
проводемо їх сегментацію за окремими класифікаційними ознаками. Такий 
розподіл допоможе скласти уявлення про цільову аудиторію, на яку 
розраховуємо проєктований заклад. Результати групування представлено в 
таблиці 1.2. 
 
Таблиця 1.2 – Цільові аудиторії проєктованого підприємства 
Цільова група споживачів 
Ознака  
1 2 3 4 
Туристи та Мешканці Службовці, Студенти та 
Соціальний статус 
гості міста району робітники молодь 
Частка від 
загального числа 15 30 25 30 
відвідувачів, % 
Середня вартість 
замовлення на 300–500 300–350 400–500 150–300 
особу, грн. 
Час відвідування Протягом Протягом 
18–20 10–20 
закладу, год. робочого дня робочого дня 
 
14 
Як бачимо, молоді люди (студенти і працюючі), а також мешканці району 
(сім’ї з дітьми) зацікавлені у відкритті кафе-кондитерської з гарним інтер’єром 
та з доступними цінами на продукцію. Важливим для них є цікаве меню з 
широким асортиментом кондитерських виробів. Диференціація додаткових 
послуг виступає одним із чинників зміцнення конкурентних переваг і 
розширення цільової аудиторії. 
Проєктована потужність кафе-кондитерської визначається на основі 
аналізу кількості потенційних споживачів, що проживають в радіусі 1–2 км від 
місця забудови.  
Подальше дослідження ринку ресторанних послуг в місці потенційної 
забудови спрямовуємо на вивчення конкурентного середовища, обсягу попиту 
та можливостей ринку.  
 
1.2 Розробка концепції кондитерського цеху 
 
Заклади харчування відіграють досить важливу роль в житті людини. 
Окрім задоволення фізіологічних потреб у харчуванні, відвідування різних 
типів закладів ресторанного господарства виконує важливу соціальну функцію. 
Людина має потребу не тільки втамувати голод, але й поспілкуватися.  
Сьогодні споживачі обирають не так пафос дорогого ресторану, як 
можливість пообідати або просто перекусити в затишному демократичному 
закладі, бажано, з оригінальним меню. Тому заклади з власним виробництвом 
та помірними цінами користуються найбільшою популярністю у вівідувачів. 
За визначенням ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. 
Класифікація» такий тип закладу ресторанного господарства як кафе – це 
«заклад РГ із широким асортиментом страв нескладного готування, 
кондитерських виробів і напоїв, в якому застосовують самообслуговування або 
обслуговування офіціантами» [9].  
Кафе-кондитерська відноситься до спеціалізованого кафе, є 
загальнодоступним закладом харчування та місцем відпочинку для різних 
15 
контингентів споживачів.  
Українські міста завжди славилися своєю розвиненою сферою 
ресторанного бізнесу. Для мешканців та гостей міста Черкаси працюють безліч 
ресторанів, кафе, фаст- та стріт-фудів на будь-який смак та гаманець. 
В останні роки через зниження купівельної спроможності населення 
ресторанний бізнес м. Черкаси змушений був пережити період трансформації. 
Замість закладів, які здебільшого належать до високої цінової категорії, почали 
відкриватися невеликі ресторанчики та концептуальні кафе, багато з яких 
працюють за франшизою відомих брендів. 
У кваліфікаційній роботі спроєктовaно будівництво кафе-кондитерської 
«Насолода» на 70 місць в районі Митниця м. Черкаси, неподалік від річки 
Дніпро. Таке розташування сприятиме забезпеченню потоку відвідувачів, а 
отже, досягненню розрахункових параметрів прибутковості бізнесу. 
Проєктування кафе-кондитерської «Насолода» в м. Черкаси є актуальним 
і перспективним за кількома ключовими причинами: 
 попит споживачів на якісний відпочинок та гастрономічні враження 
(можливість провести час поза домом у приємній атмосфері, насолоджуючись 
смачною їжею та напоями, зустрітися з друзями, відпочити); 
 потреба в різноманітності (нестача в Черкасах якісних кафе-
кондитерських з оригінальною концепцією, стильним дизайном та високим 
рівнем обслуговування); 
 унікальна пропозиція (авторські кондитерські вироби); 
 універсальна привабливість (солодощі люблять люди різного віку та 
соціальних груп; якісні десерти та ароматна кава завжди користуються 
попитом); 
 потенціал для розвитку (кафе-кондитерська може розширювати свій 
асортимент, пропонувати торти на замовлення, проводити майстер-класи, 
запускати сезонні пропозиції, що підтримуватиме інтерес відвідувачів); 
 атмосфера та дизайн (приємний інтер'єр, затишок та естетика 
відіграють важливу роль у виборі закладу). 
16 
Необхідно також врахувати потенційні ризики та виклики, серед яких 
можна виділити основні: 
 економічна нестабільність у період воєноого стану; 
 висока конкуренція на ринку ресторанних послуг у м. Черкаси загалом; 
 проблеми з професійними кадрами.  
До основних факторів, що регламентують роботу проєктованого закладу, 
належить його місцерозташування. 
Ключовими факторами, які аналізувалися в ході вибору ділянки для 
розміщення закладу, визначено:  
 прохідна спроможність місця: ділянка знаходиться у спальному районі, 
поблизу Долини Троянд та міського пляжу, що забезпечує пасажиропотік 
пішоходів;  
 насиченість ринку закладами аналогічного формату: насиченість ринку 
висока, але за типами підприємств переважають ресторани, кафе, кав’ярні 
(українська, європейська, азербайджанська кухні). 
Кафе-кондитерська буде розташоване на перехресті вулиць Володимира 
Великого та сержанта Жужоми (м. Черкаси, район Митниця), неподалік від 
Долини Троянд. Цей спальний район забудовано переважно дев’яти-, та 
шістнадцятиповерховими будівлями. Під’їздні шляхи дуже зручні, до центру 
міста також близько.  
Прилегла територія буде декоративно оформлена, озеленена, біля входу в 
кафе планується вивіска з меню, у вечерній час вся територія штучно освітлена. 
Логотип і вивіска матимуть елегантний та витончений шрифт зі 
стилізовим зображення тістечка. Оскільки люди сприймають зображення 
швидше за текст, важливо, яким буде фірмовий знак закладу. Емблема повинна 
викликати приємні емоції та асоціації, а також пробуджувати апетит. Кольорова 
гама: шоколадний, рожевий, персиковий кольори, що асоціюються зі 
смаколиками з акцентними золотими елементами для підкреслення якості та 
вишуканості [44 ].  
Архітектурно-художнє оформлення приміщень кафе-кондитерської буде 
17 
здійснюватися за допомогою декоративного озеленення, художніх композицій, 
кольорової гами, освітлення та створить атмосферу, сприятливу для організації 
відпочинку відвідувачів. 
Стиль кафе-кондитерської – затишний та елегантний, поєднані елементи 
класики та сучасного дизайну для створення відчуття комфорту та вишуканості. 
Кольорова палітра – ніжні пастельні кольори, такі як молочний, бежевий, 
рожевий, білий.  
В інтер’єрі будуть присутні яскраві, барвисті меблі та строкатий текстиль. 
Дзеркала на стінах візуально додадуть простору й повітря. У залі буде багато 
штучного освітлення, а великі низькі вікна, через які в кафе потрапляє багато 
сонячного світла, додають йому яскравості, барвистості. Уздовж вікон 
стоятимуть диванчики з м’якими і по-домашньому затишними подушками. Біля 
них будуть розміщені зручні столики різних конфігурацій (для пар, дітей, 
невеликих компаній, індивідуальних відвідувачів). 
Використовуватимуться класичні елементи декору, такі як дерев'яні 
меблі, дзеркала, вінтажні предмети інтер'єру.  
У залі звучатиме ненав'язлива, легка фонова музика (класична). 
Створення цікaвого дизaйну є ефективним мaркетинговим ходом. 
Конкуренцію проєктованому підприємству як закладу харчування можуть 
становити: ресторан «Рушничок», кафе «Атмосфера», пекарня-кав'ярня 
«Bakery», ресторан «Fabrica Noire», але вони мають іншу тематичну 
направленість. 
Кондитерський цех надаватиме ряд додаткових послуг, таких як: 
обслуговування урочистих подій, дитячих свят, кейтерингові послуги, 
приготування кондитерських виробів на замовлення, проведення майстер-
класів для дітей та дорослих. 
Кафе-кондитерська орієнтована на сімейне обслуговування. Очікується, 
що найактивнішими відвідувачами будуть молодь і студенти та молоді сім'ї з 
дітьми. Контингентом, на який здійснюється орієнтація при проєктуванні, є 
поціновувачі десертних страв та кондитерських виробів.  
18 
У кафе-кондитерській планується оранізація обслуговуванням 
офіціантами. Передбачається, що персонал, який забезпечуватиме сервіс, 
матиме спеціальну фахову підготовку. Вироби готуватимуть 
висококваліфіковані пекарі та кондитери. Персонал матиме стилізовану 
уніформу єдиного зразка.  
Передбачається, що підприємство працюватиме на сировині та матиме 
повний цикл виробництва. У виробничому процесі здійснюватиметься активне 
впровадження інноваційних технологій виробництва булочних та 
кондитерських виробів.  
Кулінарна спеціалізація кафе-кондитерської – українська та європейська 
випічка з впровадженням новітніх технологій при виготовленні кондитерських 
виробів, зокрема, кексів. Кондитерські і булочні вироби являються незамінною 
частиною світової кухні і мають велике значення у харчуванні людини. У меню 
передбачаються широкий асортимент фірмових кондитерських виробів та 
напоїв. Така спеціалізація виробництва забезпечить охоплення максимального 
сегменту споживчого ринку, що підтверджено дослідженнями споживчого 
попиту. 
Якість обслуговувaння споживaчів – визнaчaльний фaктор 
конкурентоспроможності підприємствa ресторанного господaрствa. Нaдaння 
широкого спектру послуг поряд із високою їх якістю може зaбезпечити високу 
ефективність діяльності підприємствa [26].  
Особливості діяльності спеціалізованого кафе, a тaкож цілі, що стоять 
перед ним, висувaють принципово нові вимоги до рівня кваліфікації 
прaцівників закладу, змісту їх професійної підготовки. 
Безумовно, вимоги до якості послуг хaрчувaння тa сервісу постійно 
зростають, що призводить до жорсткої конкуренції у ресторанному 
господарстві. Підтвердженням цьому є закриття старих та відкриття нових 
закладів ресторанного господарства. Не виняток і м. Черкаси, у якому за 2024 
рік було відкрито 124 заклади харчування різного типу. 
 
19 
1.3 Дослідження конкурентів підприємства 
 
Сучaсний стaн господaрювaння вітчизняних підприємств ресторанного 
господaрствa хaрaктеризується: 
 нестійкими тенденціями розвитку, що в основному обумовлюється 
воєнним станом в Україні; 
 зростaнням цін нa послуги харчування тa недостaтнім рівнем якості 
обслуговувaння; 
 оргaнізaційним консервaтизмом процесу упрaвління. 
Проте, галузь ресторанного господарства завжди була і залишається 
висококонкурентним середовищем. Для зміцнення позицій на ринку та 
досягнення стійкого успіху заклади харчувння використовують усі 
інструменти. 
Сутність конкуренції може бути вирaженa єдиною aнaлітичною 
концепцією. Єдина aнaлітична концепція – це підхід до розуміння та оцінки 
здатності суб'єкта (компанії, підприємства) успішно конкурувати на ринку. 
Вона передбачає систематичний аналіз різних факторів, які впливають на 
конкурентоспроможність, з метою виявлення сильних і слабких сторін, 
можливостей і загроз. 
Аналіз конкурентного середовища показує, що проєктоване кафе-
кондитерська «Насолода» займає стійкі позиції завдяки унікальній концепції і 
високій якості послуг. Конкуренти представлені як мультиформатні заклади, 
що пропонують широкий спектр сервісів.  
До потенційних конкурентів проєктованого кафе-кондитерської 
«Насолода» відносяться ресторан «Рушничок», кафе «Атмосфера», ресторан 
«Fabrica Noire», пекарня-кав'ярня «Bakery», що знаходяться в радіусі 1– 1,5 км.  
До комплексного ресторанного продукту окрім продукції власного 
виробництва, що пропонується закладом, входять його послуги. Тому, 
важливим є дослідження асортименту послуг, що їх пропонують 
конкуренти (таблиця 1.3). 
20 
 
Таблиця 1.3 – Асортимент послуг конкурентів проєктованого 
кондитерського цеху 
Послуга («+» присутня в асортименті ЗРГ; «–» – відсутня) 
Заклад 
Доставка продукції за 
ресторанного 
місцем вказаним 
господарства 
замовником 
Ресторан Замовлення телефоном 
+ + + + – – + 
«Рушничок» або через Інтернет. 
Кафе Замовлення телефоном 
+ + + + + – + 
«Атмосфера» або через Інтернет. 
Ресторан 
Замовлення телефоном 
«Fabrica + + + + – – + 
або через Інтернет. 
Noire» 
Пекарня-
Замовлення телефоном 
кав'ярня + – + + – – – 
або через Інтернет. 
«Bakery» 
 
За даними таблиці 1.3 в усіх закладах ресторанного господарства, що 
досліджуються, представлені послуги по організації споживання та продаж 
продукції «на винос», організацію урочистостей та проведення банкетів, діють 
системи знижок, в них встановлено Wi-Fi, що забезпечує відвідувачів 
безкоштовним доступом до Інтернет-ресурсів. Тільки кафе «Атмосфера» 
пропонує організацію дитячих свят. Проте, жодне з підприємств не пропонує 
виготовлення кондитерських виробів на замовлення. Надання такої додаткової 
послуги у проєктованому закладі дозволить створити унікальну пропозицію для 
жителів даного мікрорайону та додасть конкурентних переваг підприємству. 
Для оцінки доцільності будівництва проєктованого закладу нами було 
прийнято рішення дослідити слабкі і сильні сторони потенційних конкурентів. 
Проведення SWOT-аналізу передбачає вивчення внутрішніх чинників 
бізнесу (сильні і слабкі сторони) конкурентів, на які компанія може вплинути, а 
також зовнішніх факторів ринку (можливості і загрози) – вони непідвладні 
впливу, проте їх можна використовувати в своїх інтересах [29]. 
Для ефективного розвитку в конкурентному середовищі підприємство 
повинне мати певний рівень прибутку, постійно збільшувати свою ринкову 
Організація 
споживання 
Проведення 
банкетів,  
Система 
знижок 
Продаж 
продукції 
«на винос» 
Організація 
дитячих 
свят  
TV 
Wi- Fi 
21 
вартість, зберігати та збільшувати частку ринку. А це, в свою чергу, передбачає 
постійні зміни на підприємстві в організаційній структурі, технології, 
управлінні. 
Підсумовуючи проаналізовані фактори, виділимо основні напрями, 
на яких робитиметься акцент для досягнення конкурентоспроможності:  
 спрямований асортимент продукції: повинен включати лише ті 
позиції, які відповідають типу закладу, його спеціалізації, є 
рентабельними; 
 широкий асортимент послуг, що відповідає обраному формату; 
 забезпечення відмінної якості кондитерської продукції та сервісу; 
 враховуючи співвідношення наявного платоспроможного попиту та 
цінової політики підприємств-конкурентів, перевага надається «середньому» 
ціновому сегменту. 
Спеціалізація проєктованого кафе на випуску булочної та 
кондитерської продукції надає значну конкурентну перевагу закладу, так 
як надає можливість залучити широке коло споживачів – дітей, студентів, 
молодих сімей з дітьми, людей поважного віку, яким подобаються 
солодощі. Креативний та досвідчений директор кафе-кондитерської разом з 
висококваліфікованими керівниками та працівниками виробництва та 
торговельного залу зможуть забезпечити постійний попит відвідувачів на 
кондитерські вироби.  
22 
Розділ 2 РОЗШИРЕННЯ АСОРТИМЕНТУ БОРОШНЯНИХ 
КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ 
НЕТРАДИЦІЙНИХ ВИДІВ БОРОШНА 
 
 
2.1 Аналітичний огляд підходів до збагачення борошняних 
кондитерських виробів 
 
Кондитерські вироби відомі людству з давніх часів. Для їх виробництва 
використовують різноманітну сировину: цукор, крохмаль, патоку, мед, 
фруктові заготовки (пюре, відвари), різні види борошна, молока, молочних 
продуктів, яйця, жири, какао-продукти, ядра горіхів, харчові кислоти, 
ароматизуючі речовини, драглеутворювачі та інші [15]. 
Кондитерські вироби поділяють на дві великі групи: цукрові і борошняні. 
У загальній структурі ринку кондитерської промисловості борошняні 
кондитерські вироби займають найбільшу частку – 41 %.  
Асортимент борошняних кондитерських виробів великий і різноманітний. 
Його групують за рядом ознак. З урахуванням набору сировини і особливостей 
технологічних операцій виділяють печиво, крекери, галети, пряники, вафлі, 
тістечка, торти, кекси, рулети, ромові баби [11]. 
Борошняні кондитерські вироби мають приємний смак та аромат, 
звабливий зовнішній вигляд. Набувають вони цих властивостей завдяки 
використанню для їх виробництва багатьох видів високоякісної сировини. 
Борошняні кондитерські вироби представляють собою висококалорійні 
концентрати, але при цьому вони мають низьку біологічну та поживну цінності, 
бо не збалансовані за хімічним складом, не містять біологічно-активних 
речовин у своєму складі. Здебільшого борошняні кондитерські вироби 
виробляють з борошна вищого ґатунку з великим вмістом цукру та жиру. При 
цьому вони збідненні вітамінами, мінеральними речовинами, поліфенолами.  
Аналіз хімічного складу борошняних кондитерських виробів свідчить про 
23 
його незбалансованість. Це спонукає до створення нових виробів із 
поліпшеними споживними властивостями та зниженою енергетичною цінністю. 
Іншою вагомою проблемою є скорочення обсягу виробництва 
борошняних кондитерських виробів, що зумовлено зміною економічної 
ситуації в Україні і, як в наслідок цього, зниженням купівельної спроможності 
громадян, погіршення поставок сировини та допоміжних матеріалів, 
збільшенням залежності галузі від імпорту, недосконалою ціновою і 
податковою політикою,  високими процентними ставками за кредитами, 
кризою неплатежів, бартеризацією торгівельних відносин, руйнуванням 
системи ринкової торгівлі тощо [22]. 
Для цього у рецептурах борошняних кондитерських виробів широко 
використовуються нові інгредієнти. Так, на сучасному етапі розвитку ринку 
ефективно використовується сировина, яка збагачує продукцію харчовими 
волокнами, вітамінами, мінеральними речовинами, поліненасиченими жирними 
кислотами, антиоксидантами.  
Найбільш перспективні – технології борошняних  кондитерських виробів 
з використанням нетрадиційної сировини, а особливо з натуральними. Метою 
таких технологій є збагачення комплексом вітамінів, мінералів, органічними 
кислотами, харчовими волокнами та іншими цінними компонентами 
харчування. Такий спосіб збагачення має безперечні переваги перед штучними 
препаратами, тому що в натуральних продуктах мінерали, вітаміни, білки та 
інше існують в природних співвідношеннях і у вигляді природних сполук, що 
дає змогу організму людини легко їх засвоювати [22].  
Широко використовують різноманітні білкові препарати для підвищення 
харчової цінності борошняних кондитерських виробів. Цінним джерелом білка 
можуть бути вторинні продукти молочної промисловості: сироватка, 
сироваткові концентрати, різноманітні молочно-білкові препарати, білкове 
борошно, білкові концентрати та ізоляти, що здержуються з відходів 
масложирової промисловості. 
Одним з перспективних видів нетрадиційної сировини є рослинні 
24 
порошки – концентрати сировини, що вміщують значну кількість корисних для 
людини біологічно активних речовин – вітамінів, мікроелементів, пектину, 
харчових волокон, ферментів, барвників, низькомолекулярних моно- і 
дисахаридів [13]. 
Зниження енергетичної цінності борошняних кондитерських виробів 
досягається за рахунок повної або часткової заміни висококалорійних 
інгредієнтів – пшеничного борошна, цукру, яєць та жиру. Запропоновано 
використання нетрадиційних видів борошна (рисове, гречане, кукурудзяне, 
вівсяне, ячмінне, спельтове), цукрозамінників (маніт, еритротол, мальтит, 
мальтитол тощо) та нетрадиційної сировини рослинного походження – 
фруктових паст та пюре, відварених протертих овочів, продуктів переробки 
топінамбуру та цикорію [10].  
З метою поліпшення білкового та жирно-кислотного складу здобних 
булочних виробів, вироби збагачують продуктами природного походження: 
борошно  спельти, сочевиці, соєве, нутове борошно, горохова крупка; рослинні 
олії – лляна, з насіння розторопші, винограду, волоського горіха, а також 
побічні молочні продукти [13].  
Джерелом мінеральних речовин та вітамінів для борошняних 
кондитерських виробів може бути лікарсько-технічна сировина – порошки 
аронії, глоду, калини, горобини; порошкоподібні напівфабрикати на основі 
овочів та фруктів; продукти переробки водоростей та продукти бджільництва.  
Для виготовлення борошняних кондитерських виробів лікувально-
профілактичного напрямку в останній час пропонують введення до 
напівфабрикатів пектинових речовин. Ці полісахариди містяться в плодах, 
коренеплодах та стеблинах практично всіх рослин. Завдяки наявності в їх 
структурі великої кількості функціональних груп пектинові речовини 
спроможні утворювати комплексні сполуки з важкими металами і виводити ці 
токсичні речовини з організму людини [14]. 
На збереженість борошняних кондитерських виробів упливають умови 
зберігання, рецептурний склад та вид упакування. Під час зберігання у здобних 
25 
булочних виробах відбуваються зміни консистенції, пов’язані з відхиленням 
вологості, погіршення смаку і запаху, зумовлені згіркненням жирів. 
Науковцями ведуться пошуки антиоксидантів, які б гальмували окисні процеси. 
Перспективним в цьому напрямку є використання лікарсько-технічної 
сировини: деревію, череди, шипшини, калини, звіробою, квітів бузини чорної, 
листя бадану товстолистого, липового цвіту, любистку лікарського [8].  
Існує досить багато шляхів для подовження зберігання кондитерських 
виробів: додавання консервантів хімічної природи та натуральних речовин, що 
містять в своєму складі природний консервант; герметичне упакування виробів.  
Вчені дослідили, що продукти переробки горобини, журавлини, брусниці 
мають консервуючий ефект, володіють радіопротекторними властивостями та 
надають виробам привабливого забарвлення та аромату. 
Перспективним є розроблення нових видів здобних булочних виробів зі 
зниженою енергетичною цінністю та поліпшеними споживними властивостями 
з використанням екструдованого борошна (житнього, вівсяного, кукурудзяного 
тощо). Екструзійна технологія змінює структуру, склад і харчову цінність 
використаної сировини. Отримані екструдати набувають нові, більш гармонійні 
для безпосереднього споживання властивості, структуру і форму. 
Здоба посідає значне місце серед борошняних кондитерських виробів за 
обсягом виробництва, проте аналіз її фізико-хімічного складу, дає змогу 
стверджувати, що вона потребує удосконалення за параметрами харчової та 
біологічної цінності. Це зумовлене високою часткою в його складі вуглеводів 
та жирів і низькою – білків, вітамінів та мінеральних речовин.  
У зв’язку з цим особливої актуальності набуває вирішення питань, що 
стосуються покращення білкового, жирно-кислотного, вітамінного та 
мінерального складу борошняних кондитерських виробів, зокрема – здобних 
булочних виробів. Окрім харчової цінності, важливим фактором є збереженість 
виробів, оскільки здобні булочні вироби належать до жировмісних борошняних 
кондитерських виробів, завдяки чому вони піддаються окислювальному 
псуванню [15].  
26 
Проведений аналітичний огляд літературних джерел, що стосується 
підвищення харчової та біологічної цінності борошняних кондитерських 
виробів, переконує в тому, що ця проблема займає важливе місце в науці про 
харчування. 
 
2.2 Дослідження фізіологічних властивостей та хімічного складу 
рослинної сировини 
 
Виробництво борошняних кондитерських виробів з використанням різних 
видів борошна – це нестандартний підхід до технологічного процесу 
кондитерського виробництва, оскільки пшеничне борошно можна замінити 
будь-яким іншим, і, в результаті, отримати виріб із новими, не властивими для 
нього, якостями. Це сприяє розвитку кондитерської промисловості, 
розширенню асортименту різних видів продукції, адже інженерія у 
кондитерській справі має великі перспективи. 
Основною сировиною для виробництва борошняних кондитерських 
виробів є борошно, яке отримують розмелюванням зерен різних культур, 
зокрема пшениці, полби, жита, гречки, вівса, ячменю, проса, кукурудзи, рису, 
бобових тощо.  
Основну частку в кондитерському виробництві становить пшеничне 
борошно, але його енергетична цінність досить висока – 334 ккал на 100 г (для 
вищого сорту). Крім того, пшеничне борошно характеризується високим 
вмістом вуглеводів (70,0 г на 100 г) [28].  
Тому актуальним залишається питання використання альтернативних 
видів борошна. Науковці шукають борошно з нетрадиційної сировини, а також 
сумішей різних видів борошна. Наприклад, до недорогої рослинної сировини, 
що має підвищену біологічну цінність додають солоди різних злакових культур 
(ячменю, спельти, пшениці, жита, вівса, кукурудзи) та, відповідно, отримане з 
них борошно. Так, енергетична цінність спельтового, кукурудзяного, рисового і 
вівсяного борошна значно менша за енергетичну цінність пшеничного 
27 
борошна.  
Сьогодні, за даними Асоціації борошномелів України, у нашій країні 
освоєно виробництво близько десяти видів альтернативного борошна. 
Найбільшу частку (близько 50%) серед них має кукурудзяне борошно, на 
другому місці, з 10% часткою, знаходиться вівсяне борошно [22]. 
Виробництво інших видів альтернативного борошна ще не настільки 
сильно поширене в нашій країні, але саме з цих ніш можна отримати 
максимальний прибуток. Наприклад, маловідоме у нас борошно з полби 
(спельтове борошно) на європейському ринку коштує 3,5 євро за кілограм, а 
собівартість такого продукту досить невисока. 
Спельтове борошно. Його виробляють зі спельти (полби) – одного з 
найдавніших сортів пшениці. Пізніше спельту витіснили нові, більш врожайні 
сорти, проте вміст вітамінів і амінокислот в ній на 20–60% вище в порівнянні зі 
звичайною пшеницею. Саме тому випічка на її основі дуже корисна для 
дієтичного раціону і дитячого харчування. Важливим є те, що всі цінні 
компоненти накопичуються не в оболонці зерна, як у звичайній пшениці, а у 
всіх його шарах. Це означає, що максимальна кількість корисних компонентів 
зберігається навіть в борошні тонкого помелу, яке має незвичайний смак з 
нотками горіха [20]. 
З зерна полби роблять борошно, що володіє корисними речовинами. 
Особливо цінується борошно, перемелене жорновим способом. При такому 
методі помелу, воно зберігає всі цінні компоненти. Жорнове неочищене 
борошно містить багато білка (27%–37%). Також цей вид пшениці багатий на 
вітаміни групи B, E, H, PP і макроелементи (калій, кальцій, йод, магній, йод, 
селен, фосфор, залізо тощо) [20]. 
У спельті містяться в збалансованому вигляді велика кількість поживних 
речовин, необхідних людині. Вони мають високий рівень розчинності, тому 
легше і швидше засвоюються організмом. 
Борошно спельти володіє особливою якістю клейковини, тому воно 
відмінно підходить для випічки, його можна використовувати як для 
28 
бездріжджового, так і для дріжджового видів випічки. Особливістю такого 
борошна є те, що тісто швидше підходить. 
У людей, які починають вживати в їжу спельту, спостерігається зниження 
ваги, оскільки вуглеводи, що містяться в ній, повільно засвоюються 
організмом, і як результат менше відчувається голод. Спельта показана при 
наявності проблем з артеріальним тиском, вона сприяє покращенню кровообігу. 
У харчовому виробництві спельтове цільнозернове борошно 
використовується при випіканні хліба, булочок, млинчиків й іншої випічки, 
окремо, або ж змішується з іншими видами. Воно також підходить для 
виготовлення макаронних виробів. Страви, приготовані зі спельтового 
борошна, мають приємний горіховий смак і аромат, більш щільну структуру і              
хрустку скоринку [23]. 
У таблицях 2.1 та 2.2 наводимо вміст харчових речовин (калорійності, 
білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінералів) на 100 г пшеничного борошна 
вищого сорту (в/с) і спельтового цільнозернового борошна як порівняння.  
 
Таблиця 2.1 – Вміст харчових речовин у борошні пшеничному вищого 
сорту 
Харчова цінність Вітаміни 
Калорійність 334 ккал Вітамін В1 (тіамін) 0,17 мг 
Білки 10,8 г Вітамін В2 (рибофлавін) 0,04 мг 
Жири 1,3 г Вітамін В5 (пантенонова) 0,3 мг 
Вуглеводи 69,9 г Вітамін В6 (пірідоксин) 0,17 мг 
Харчові волокна 3,5 г Вітамін В9 (фолієва) 27,1 мкг 
Вода 14 г Вітамін Е (ТЕ) 1,5 мг 
Моно- та дисахариди 1,0 г Вітамін РР 3 мг 
Насичені жирні кислоти 0,2 г Вітамін Н (біотин) 2 мг 
Поліненасичені жирні 
0,62 г Холін 52 мг 
кислоти 
Крохмаль 67,9 г   
Зола 0,5 г   
Макроелементи Мікроелементи 
Кальцій 18 мг Кобальт 1,6 мкг 
Магній 16 мг Цинк 0,7 мг 
Натрій 3 мг Мідь 100 мкг 
Калій 122 мг Марганець 0,57 мг 
Фосфор 86 мг Йод 1,5 мкг 
Сірка 70 мг Хлор 20 мг 
29 
Таблиця 2.2 – Вміст харчових речовин у спельтовому цільнозерновому 
борошні 
Харчова цінність Вітаміни 
Калорійність 361 ккал Вітамін В1 (тіамін) 0,364 мг 
Білки 14,6 г Вітамін В2 (рибофлавін) 0,113 мг 
Жири 2,4 г Вітамін В5 (пантотенова) 1,068 мг 
Вуглеводи 70,2 г Вітамін В6 (пірідоксин) 0,23 мг 
Харчові волокна 10,7 г Вітамін В9 (фолієва) 45 мкг 
Вода 14 г Вітамін Е (ТЕ) 0,79 мг 
Насичені жирні кислоти 0,4 г Вітамін К (філлохінон) 3,6 мкг 
Моно- та дисахариди 6,82 г Вітамін РР 6,843 мг 
Крохмаль 53,9 г Бета-каротин  0,005 мг 
Зола 1,8 г   
Макроелементи Мікроелементи 
Кальцій 27 мг Залізо 4,4 мг 
Магній 136 мг Цинк 3,28 мг 
Натрій 8 мг Мідь 511 мкг 
Калій 388 мг Марганець 2,983 мг 
Фосфор 401 мг Селен 11,7 мкг 
 
Порівняння вмісту харчових речовин пшеничного борошна вищого сорту 
і спельтового цільнозернового борошна дало змогу побачити, що спельтове 
цільнозернове борошно, за його харчовою цінністю, більш багате на харчові 
волокна – їх вміст більше у три рази ніж у пшеничному борошні в/с; має 
більший вміст моно- та дисахаридів – майже у шість разів; має менший вміст 
крохмалю (приблизно на 15%). 
Порівнюючи склад макроелементів і вітамінів, можна зазначити, що 
спельтове цільнозернове борошно у 8,5 разів багатіше на Магній, у 3 рази – на 
Калій, у 4,5 разів – на Фосфор; у 2 рази – на вітамін РР (нікотинова кислота) за 
пшеничне борошно в/с. 
Отже, незважаючи на свою популярність, пшеничне борошно, у 
порівнянні з альтернативними видами борошна, не має високої харчової 
цінності, має більш бідний склад макроелементів і вітамінів. Використання 
альтернативних видів борошна, зокрема, спельтового цільнозернового, не лише 
може покращити споживні властивості готових виробів, але й покращити їх 
харчову цінність і збагатити їх склад макроелементами й вітамінами. 
 
30 
2.3 Вдосконалення рецептурного складу та технологічного процесу 
виробництва здобного булочного виробу «Булочка з горіхами» 
 
За основу розрахунку вдосконаленої технології здобного булочного 
виробу взято технологію приготування булочки з  горіхами (рецептура № 108) 
за збірником борошняних кондитерських виробів [11]. Розрахунок проведено за 
класичним методом. Спочатку розрахована рецептура в натурі та сухих 
речовинах на 100 шт виробів масою 50 г за оригінальною рецептурою, потім, 
відповідно, за вдосконаленою рецептурою аналогічним методом. При цьому 
було враховано, щоб кількість сухих речовин напівфабрикату за вдосконаленою 
рецептурою збігалася з кількістю сухих речовин напівфабрикату за 
оригінальною рецептурою. Запропоновано заміну 100% борошна пшеничного 
в/с на борошно спельтове ц/з (у перерахунку на сухі речовини), заміна родзинок 
на ядра горіху (додавання у тісто) та збільшення кількості води на 5%. 
Рецептурний склад здобного булочного виробу та вдосконаленої 
рецептури наведено у таблиці 2.3. 
Таблиця 2.3 – Розрахунок вдосконаленого рецептурного складу здобного 
булочного виробу булочки з горіхами 
Витрати сировини на 100 шт виробів  
Масова 
масою 50 г, г 
частка 
Найменування Булочка з горіхами Булочка з горіхами 
сухих 
сировини (оригінальна рецептура) (вдосконалена рецептура) 
речовин, 
в сухих в сухих 
% в натурі в натурі 
речовинах речовинах 
Борошно пшеничне в/с 85,5 5065,0 4330,6 0 0 
Борошно пшеничне в/с 
85,5 200,0 171,0 0 0 
(на підпил) 
Спельтове борошно ц/з 85,5 0 0 5065,0 4330,6 
 Спельтове борошно ц/з 
85,5 0 0 200,0 171,0 
 (на підпил) 
Цукор-пісок 99,85 1315,0 1313,0 1315,0 1313,0 
Маргарин 84,0 920,0 772,8 920,0 772,8 
Меланж 27,0 855,0 230,9 855,0 230,9 
Меланж (для 
27,0 200,0 54,0 200,0 54,0 
змащування) 
Молоко 12,0 1055,0 126,6 1055,0 126,6 
Родзинки 80,0 1280,0 1024,0 0 0 
Ядра горіхів 94,0 0 0 1280,0 1203,2 
31 
Ядра горіхів (для 
94,0 105,0 98,7 105,0 98,7 
оздоблення) 
Сіль 96,5 55,0 53,1 55,0 53,1 
Дріжджі спресовані 25,0 265,0 66,3 265,0 66,3 
Ванілін 0,0 10,0 0,0 10,0 0,0 
Разом 11325,0 8241,0 11325,0 8420,2 
Вода 1200,0 - 1260,0 - 
Маса н/ф 11900,0 - 11900,0 - 
Вихід готового продукту 10000,0 - 10000,0 - 
 
Після проведення органолептичної оцінки здобного булочного виробу 
Булочка з горіхами традиційного і покращеного складу, можна зробити 
висновки, що органолептичні показники якості виробу покращеного складу не 
поступаються традиційній рецептурі, а навіть набувають оригінального смаку і 
запаху, мають більш щільну структуру за рахунок заміни борошна, як одного з 
основних видів сировини, і родзинок ядрами горіха, що дозволить 
урізноманітнити асортимент борошняних кондитерських виробів, покращити 
споживні властивості виробу, покращити харчову цінність і збагатити його 
склад макроелементами й вітамінами. 
Органолептичні  показники якості здобного булочного виробу Булочка з 
горіхами традиційного і покращеного складу наведені в таблиці 2.4.  
 
Таблиця 2.4 – Характеристика органолептичних показників здобного 
булочного виробу Булочка з горіхами традиційного і покращеного складу. 
Вимоги до якості показників 
Органолептичні 
Булочка з горіхами (оригінальна Булочка з горіхами 
показники 
рецептура) (вдосконалена рецептура) 
Поверхня виробу гладенька, Поверхня виробу гладенька, 
Зовнішній 
округла, рівномірно посипана округла, рівномірно посипана 
вигляд 
горіхами горіхами 
Пориста, м’яка, зі шматочками Пориста, більш пружна, більш 
Консистенція 
родзинок щільна, зі шматочками горіхів 
Корочка золотистого відтінку, Корочка золотисто-коричневого 
Колір рівномірного забарвлення відтінку, рівномірного 
забарвлення 
В міру солодкий, злегка В міру солодкий, ярко 
Смак відчутний смак родзинок і виражений горіховий смак  
горіхів 
Властивий компонентам, без Властивий компонентам,  з 
Запах 
сторонніх ароматів відчутним ароматом горіха 
32 
П’ятьма експертами-технологами було проведено дегустаційну оцінку 
якості здобного булочного виробу Булочка з горіхами традиційного і 
покращеного складу. Результати дегустаційної оцінки наведено у таблиці 2.5 
 
Таблиця 2.5 – Результати дегустаційної оцінки здобного булочного 
виробу Булочка з горіхами традиційного і покращеного складу 
Показник Оцінка показника якості Середня оцінка 
Булочка з горіхами (оригінальна рецептура) 
Зовнішній вигляд 5 5 5 5 5 5 
Консистенція  5 4 5 4 5 4,6 
Колір 4 5 4 5 5 4,6 
Смак 5 5 5 5 4 4,8 
Запах 5 4 5 4 5 4,6 
Булочка з горіхами (вдосконалена рецептура) 
Зовнішній вигляд 5 5 5 5 5 5 
Консистенція  5 5 4 5 5 4,8 
Колір 5 5 5 5 5 5 
Смак 5 5 5 5 5 5 
Запах 5 5 5 5 5 5 
 
У процесі виконання роботи було досліджено хімічний склад здобного 
булочного виробу Булочка з горіхами традиційного і покращеного складу. Дані 
представлено у розрахунку на 10000 г готових виробів (на 50 шт) і на 50 г 
готових виробів (на 1 шт). Результати наведено у таблиці 2.6. 
 
Таблиця 2.6 – Дослідження хімічного складу здобного булочного виробу 
Булочка з горіхами традиційного і покращеного складу 
Булочка з горіхами (оригінальна Булочка з горіхами (вдосконалена 
Показник 
рецептура), 50 г рецептура), 50 г 
Білки 5,4854  5,5 г 8,8854  8,9 г 
Жири 1,53337  1,5 г 8,96903  9 г 
Вуглеводи 51,05565  51 г 45,98625  46 г 
Клітковина 0,376379  0,4 г 4,965683  5 г 
Зола 1,17907  1,2 г 1,45708  1,5 г 
  Енергетична цінність 296,8243  297 ккал 282,1498  283 ккал 
Мінеральні речовини 
Na 236,8561  236,9 мг 225,18246  225,2 мг 
K 161,1715  161,2 мг 146,52826  146,5 мг 
Ca 24,3157  24,3 мг 33,5317  33,5 мг 
Mg 14,59048  14,6 мг 27,57635  27,6 мг 
33 
P 64,68293  64,7 мг 82,09093  82,1 мг 
Fe 1,0119156  1,0 мг 2,4524276  2,5 мг 
Вітаміни 
β-каротин 0,0000987 мг 0,023631 мг 
B1 0,101327  0,10 мг 0,116687  0,12 мг 
B2 0,047774  0,05 мг 0,049822  0,05 мг 
PP 0,694369  0,7 мг 1,658257  1,7 мг 
 
Як видно із таблиці, хімічний склад здобного булочного виробу Булочка з 
горіхами покращеного складу не поступається за складом виробу за 
традиційною сировиною. Виріб має дещо нижчу калорійність, та у незначній 
мірі відрізняється вмістом вітамінів та мінеральних речовин. 
34 
Розділ 3 ПРОЄКТУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ЬОРОШНЯНОГО 
ЦЕХУ ПОТУЖНІСТЮ 7000 ШТ. ВИРОБІВ ЗА ЗМІНУ 
 
 
3.1 Проєктування виробничого процесу 
 
Проектуємий борошняний цех здійснює виготовлення широкого 
асортименту борошняних виробів, які реалізуються через мережу магазинів 
“Формула смаку”. Цех приймає також індивідуальні замовлення від населення. 
Виробництво борошняних виробів є високорентабельним, що позитивно 
впливає на кінцевий результат виробничо-торгівельної діяльності. 
Виробнича потужність цеху цеху визначається кількістю готових виробів 
протягом протягом робочого дня чи зміни. Борошняний цех є великим з 
потужністю і виробляє 7325 тисяч виробів з зміну. 
В даному цеху передбачають такі дільниці: просіювання борошна, заміму 
та бродіння тіста, розробки тіста та розстоювання виробів, випікання 
борошняних виробів, приготування фаршів та напівфабрикатів для оздоблення, 
відділення для миття посуду, інвентарю й тари. Окремо виділяють такі 
приміщення: комора добового запасу сировини, приміщення для обробки яєць, 
комора пакувальних матеріалів, кімната відпочинку та кабінет начальника цеху. 
Основним обладнанням, що буде використовуватись у проектованому 
цеху є: тістомісильні машини, тісторозкатувальні, просіювальна, універсальний 
привід з комплектом змінних механізмів, електроплита, пекарські шафи, 
виробничі столи, мийні ванни. Крім того у борошняному цеху є відповідний 
інвентар: кондитерські мішки, різці для тіста, форми кондитерські, миски, 
каструлі, ножі, тощо. 
Виробнича програма борошняного складена на основі нарядів-замовлень 
із урахуванням попитук споживачів. 
35 
Організація робочих місць необхідним обладнанням, інвентарам. 
Посудомвідповідає вимогам наукової організації праці і технологічним лініям 
виробництва. 
На робочому місці для просіювання борошна встановлено настільний 
електропросіювач. Для скорочання витрат часут борошно просіюють в діжу, 
призначену для замішування тіста.При дозуванні борошка використовують 
настільні ваги. Запас борошна зберігається на підтоварнику. 
Робоче місце для приготування дріжджового тіста і напівфабрикатів з 
нього оснащено тістомісильною машиною, стелажами, різаками тіста, 
різноманітним інвентарем. Виробничий процес приготування тіста включає такі 
етапи: замішування, бродіння тіста, порціонування на куски масою 3-4 кг. Для 
бродіння тіста необхідна температура 30-35°С, тому діжі поміщають у тепле 
місце або ставлять у спеціальні тармостатні камери. 
Робочі місця по виготовленню виробів обладнане машиною для 
порціонування та формування виробів, робочими столами з дерев’яною та 
металевою поверхнями, вагами, різноманітним інвентарем. При плануванні 
робочого місця зліва від кухаря ставиться діжа з тістом, справа – пересувний 
стелаж із кондитерськими листами. 
Робоче місце по приготуванню бісквітного тіста оснащують 
електроплитою, збивальною машиною та стелажем із різноманітним 
інвентарем. 
Робочі місця для приготування листкового та пісочного тіста обладнують 
тістомісильною, тісторазкутавальною машинами, холодильною шафою, 
виробничими столами, стелажами, інвентарем. 
Дільницю для випікання виробів оснащують пекарськими шафами. Пічля 
випікання вироби поміщають у ожолоджувальне відділення, після чого їх 
направляють або у експедицію, або для оздоблення. 
Вироби оздоблюють вручну, укладають на полиці стелажа і передають їх 
до експедиції або у реалізацію. 
36 
Обробка інвентарю, посуду і тари здійснюється у мийному відділенні. 
Для цього встановлюють двохсекційну ванну, стелажі. Після миття посуд, тару 
й інвентар зберігають у шафі. 
Робота цеху організована бригалним методом. Режим роботи кухаря 
відповідає графіку виготовлення продукції. 
Вихідними даними при технологічних розрахунках є тип проектуємого 
підприємства та його вмістимість. 
Виробнича потужність цеху визначається кількістю сировини, яка 
переробляється за зміну, та кількістю продукції, що випускається за зміну. 
Для складання виробничої програми борошняного цеху 
використовуються замовлення магазинів кулінарії, точок роздрібної торгівлі, 
враховується кількість борошняних виробів для потреб основного 
підприємства. 
 
Таблиця 3.1 – Виробнича програма цеху 
№ № зб.  Вихід, К-ть за 
п/п рецепту Назва виробу кг зміну, шт 
р 
Дріжджове тісто 
1
1 1092  Пиріжки смажені (фарш ліверний) 0,075 210 
1
2 1092  Пиріжки смажені (фарш зі свіжої капусти) 0,075 200 
1
3 1091  Пиріжки печені (фарш м’ясний з цибулею) 0,075 200 
1
4 1091  Пиріжки печені (фарш яблучний) 0,075 215 
1
5 1091  Пиріжки печені (фарш сирний) 0,075 160 
1
6 1095  Пончики посипані цукровою пудрою 0,045 450 
Разом: 1435 
Дріжджове здобне тісто 
2
7 91  Ромова баба 0,100 270 
2
8 88  Кекс весняний 0,075 250 
2
9 106  Здоба звичайна 0,050 420 
2
10 112  Булочка з маком 0,100 360 
Разом: 1300 
Бісквітне тісто 
2
11 82  Кекс “столичний” 0,075 300 
Разом 300 
Листкове тісто 
2
12 58  Слойка посипана цукровою пудрою 0,042 400 
1
13 1098  Ватрушки з сиром 0,075 275 
1
14 1113  Валовани 0,040 400 
3
15 118  Язики листкові 0,050 325 
37 
Разом: 1400 
Пісочне тісто 
1
16 1114  Корзиночки-тарталетки 0,025 300 
3
17 50  Пісочне кільце 0,048 500 
3
18 65  Сочні з сиром 0,100 170 
Разом: 970 
Пряничне тісто 
2
19 102  Коржики молочні 0,075 380 
3
20 78  Батони московські 0,050 420 
3
21 76  Коржики цукрові 0,050 350 
Разом: 1150 
Вироби зниженої калорійності 
2
22 120  Булочко рожева 0,060 355 
2
23 123  Булочка молочна 0,050 415 
Разом: 770 
Всього: 700 
 
Для технологічного розрахунку необхідно проводити розрахунок виходу 
тіста, фаршів та оздоблювальних напівфабрикатів. 
Для того, щоб визначити загальну кількість тіста, необхідно знати 
кількість тіста для 100 шт. готових виробів та зробити перерахунок на потрібну 
кількість виробів. Дані заносимо до таблиці: 
 
Таблиця 3.2 – Розрахунок виходу тіста 
№ Кількість Кількість 
Вихід Кількість 
п/ Назва аиробів тіста на виробів, 
виробу, кг тіста 
п 100 шт. шт. 
Бісквітне тісто 
1 Кекс столичний 0,75 9109 300 27327 
Разом:   27327 
Дріжджове просте тісто 
Пиріжки смажені, фарш 
2 0,075 5100 210 10710 
ліверний 
Пиріжки смажені, фарш із св. 
3 0,075 5100 200 10200 
капусти 
Пиріжки печені, фарш 
4 0,075 5800 200 11600 
м’ясний з цибулею 
Пиріжки печені, фарш 
5 0,075 5800 215 12470 
яблучний 
Пиріжки печені, фарш 
6 0,075 5800 160 9280 
сирний 
Пончики з цукровою 
7 0,045 4500 450 20250 
пудрою 
Разом: 74510 
Дріжджове здобне тісто 
8 Ромова баба 0,100 7753 270 20933 
38 
9 Кекс весняний 0,075 10876 250 27190 
10 Здоба звичайна 0,050 5750 420 24150 
11 Булочка з маком 0,100 11900 360 42840 
12 Булочка рожева 0,060 6800 355 24140 
13 Булочка молочна 0,050 5800 415 24070 
Разом: 163323 
Листкове тісто 
14 Слойка з цукровою пудрою 0,042 4858 400 19432 
15 Ватрушка з сиром 0,075 5800 275 15950 
16 Валовани 0,040 4700 400 18800 
17 Язики листкові 0,050 6875 325 22344 
Разом: 76526 
Пісочне тісто 
18 Корзинки-тарталетки 0,025 2841 300 8523 
19 Пісочне кільце 0,048 5575 500 27875 
20 Сочні з сиром 0,100 7100 170 12070 
Разом: 48468 
Пряничне тісто 
21 Коржики молочні 0,075 8419 380 31992 
22 Батони московські 0,050 5560 420 23352 
23 Коржики цукрові 0,050 5361 350 18764 
Разом: 74108 
 
Для технологічних розрахунків необхідно знати асортимент та кількість 
оздоблювальних напівфабрикатів і фаршів.  
Для розрахунку виходу оздоблювальних напівфабрикатів і фаршів 
необхідно знати  іх витрати на 100 шт. виробів (Л.3, Л.4) та зробити 
перерахунок на необхідну кількість виробів. Дані розрахунків занести до 
таблиці. 
 
Таблиця 3.3 – Розрахунок виходу фаршів та оздоблювальних 
напівфабрикатів. 
Кількість 
На 
№ Оздоблювальний 
Назва виробу На 100 визначе
з/п напівфабрикат, фарш 
шт., кг ну к-ть, 
кг 
1 Пиріжки смажені 210 Фарш ліверний 2500 5250 
2 Пиріжки смажені 200 Фарш із свіжої капусти 2500 5000 
3 Пиріжки печені 200 Фарш м’ясний з цибулею 2500 5000 
4 Пиріжки печені 215 Фарш яблучний 2500 5375 
5 Пиріжки печені 160 2500 4000 
Фарш сирний 
6 Ватрушки  275 3000 8250 
Разом: 12250 
Кількість 
виробів, шт. 
39 
7 Сочні з сиром 170 Фарш сирний 5040 8568 
8 Коржики цукрові 380 323 1227 
Цукор 
9 Язики листкові 325 650 2113 
Разом: 3340 
10 Пончики 450 300 1350 
11 Кекс столичний 300 82 246 
Пудра рафінадна 
12 Кекс весняний 250 38 95 
13 Слойка  400 116 464 
Разом: 2155 
14 Булочка з маком 360 Мак  55 198 
15 270 Сироп 500 1350 
Ромова баба 
16 270 Помадка  2100 5670 
17 Пісочне кільце 500 Ядра горіхів смажені 493 2465 
18 Кекс весняний 250 Ядра горіхів сирі 112 280 
 
Необхідну кількість сировинирозраховують, виходячи із виробничої 
програми цеху. 
Розрахунок сировини передбачає визначення кількості сировини, 
необхідної для приготування борошняних кондитерських виробів, що входять 
до виробничої програми цеху за формулою: 
 
Q = q*n/1000 (1), 
 
Де q – норма сировини певного виду на один виріб;  
      n – кількість виробів, згідно виробничої програми; 
Розрахунки здійснюють згідно розкладкам, наданими у збірниках 
рецептур та технологічних картках, за масою нетто. 
Загальну кількість сировини певного виду визначають за формулою 
  
Q = Q1+ Q2 +Q3 +…+ Qn = ΣQ, кг   (2) 
 
Розраховуємо кількість борошна, необхідну для приготування 
борошняного виробу валовани: 
 
Q = (2265*400)/1000 =9,06 (кг) 
 
40 
Для інших виробів розрахунки здійснюємо аналогічно. 
Розрахунок сировини наведено у додатку. 
Чисельність працівників розраховуємо за формулою: 
 
N = Σnt/3600Tλ       (3) 
 
Де: n – кількість виробів одного виду; 
       t -  норма часу на приготування 1 виробу, хв. (Л.1); 
      T – тривалість робочого часу; 
      λ – коефіцієнт зростання продуктивності (λ = 1,14) (Л.1 Ст 68); 
 
або   
 
N = n/H*λ        (4) 
 
Де: n – кількість виробів одного виду; 
      H – норма виробітку за зміну (Л.2) 
      λ – коефіцієнт зростання продуктивності; 
 
Розраховуємо кількість працівників, необхідних для приготування виробу 
Ромова баба: 
 
N= 270/(560*1,14) = 0,58 осіб; 
 
Розраховуємо кількість працівників для пиготування виробу Пончики 
посипані цукровою пудрою: 
 
N = (450*100*0,5)/(3600/12/1,14) = 0,5 осіб. 
 
41 
Розрахунок працівників для виготовлення інших виробів проводимо 
анвлрогічно. Дані заносимо до таблиці. 
 
Таблиця 3.4 – Розрахунок робочої сили 
Кількість 
№ Кількість Норма Трудоємк
Назва виробу працівни
з/п виробів виробітку ість 
ків 
Пиріжки смажені фарш 
1 210 - 
ліверний 
Пиріжки смаж фарш із св. 
2 200 - 
капусти 
Пиріжки печ. фарш м’ясн. з 0,6 1,2 
3 200 - 
цибулею 
4 Пиріжки печені фарш яблучний 215 - 
5 Пиріжки печені фарш сирний 160 - 
Разом: 985 - 
6 Пончики з цукровою пудрою 450 - 0,5 0,5 
7 Кекс столичний 300 450 - 0,5 
8 Ромова баба 270 560 - 0,4 
9 Кекс весняний 250 680 - 0,3 
10 Здоба звичайна 420 320 - 1,2 
11 Булочка з маком 360 - 0,4 0,3 
12 Булочка рожева 355 - 1 0,7 
13 Булочка молочна 415 - 0,3 0,3 
14 Слойка з цукровою пудрою 400 780 - 0,45 
15 Ватрушки з сиром 275 - 1 0,6 
16 Валовани 400 - 0,6 0,5 
17 Язики листкові 325 650 - 0,4 
18 Тарталетки 300 930 - 0,3 
19 Пісочне кільце 500 420 - 1,0 
20 Сочні з сиром 170 - 0,5 0,2 
21 Коржики молочні 380 720 - 0,5 
22 Батони московські 420 - 0,5 0,4 
23 Коржики цукрові 350 1300 - 0,2 
Разом:    10 
 
Загальна кількість працівників визначається за формулою:  
 
N2 = N1*L,             (5) 
 
Де: L – коефіцієнт, що враховує роботу підприємства без вихідних та 
святкових днів (L = 1,13 один вихідний і один скорочений) (Л.2 Ст. 71). 
Розраховуємо загальну кількість робітників: 
42 
N2 = 10*1,13 = 12 осіб 
 
Розрахунок механічного обладнання борошняного цеху проводиться 
згідно із кількістю сировини, що обробляється та продуктивності машин, 
відповідно формулі: 
t =  Q/G,  (6) 
Де: Q – кількість сировини (кг); 
G – продуктивність машини (кг);  
t – час роботи машини (год). 
Зробити висновок про раціональність використання обладнання дає змогу 
коефіцієнт використання, котрий визначають за формулою: 
ŋ = t/T, (7) 
де Т – тривалысть робочоъ змыни (год). 
Розрахований коефіцієнт використання обладнання повинен знаходитися 
в межах 0,1 – 0,5. Якщо ŋ перевищує значення, то перкдбачають дві машини 
або одну більшої продуктивності. 
Розраховуємо машину для просіювання МПБВ – 300 (настільна). Для 
цього спочатку хзнайдемо кількість сировини, котру будемо просіювати: 
 борошно – 255,443 кг; 
 цукор – 23,963 кг; 
 сіль – 1,518 кг; 
 пудра цукрова – 2,34 кг 
 
43 
Q =  Qб+Qц+Qс+Qп.ц. = 283,264 кг. 
 
t = 283,264/300 = 0,9 год; 
 
ŋ = 0,9/12 = 0,07 
 
Висновок: обладнання використовується неефективно, адже коефіцієнт 
використання менший 0,1, але виконувати просіювання такої кількості 
сировини вручну нераціонально, тому встановлюємо 1 просіювальну машину. 
 
Тістомісильну та збивальну машини обирають, виходячи із виходу тіста і 
оздоблювальних напівфабрикатів, з урахуванням погодинної продуктивності 
машини. 
Погодинну продуктивність машини визначають для кожного виду тіста 
окремо з формулою: 
 
G = (Vg*γ-60)/τ, (8) 
3
Де:Vg – робоча місткість діжі (дм ); 
3
γ – об’ємна маса тіста (кг/дм );  
τ – тривалість одного змішування чи збивання (хв); 
τдр. – 30хв; 
τлист. -  30 хв; 
τпісоч. – 10 хв; 
τпрян. – 10 хв ; 
γ різних видів тіста: 
3 
γ др. –0,55 кг/дм ; 
3 
γ лист. -  0,6 кг/дм ; 
3 
γ пісоч. – 0,7 кг/дм ; 
3 
γ прян. –0,7 кг/дм   
 
44 
Розраховуємо тістомісильну машину Л-4 ХТЮ (місткість діжі 80 л). Для 
цього спочатку визначаємо погодинну продуктивність машини для кожного 
виду тіста: 
 
G др = (80*0,55*60)/30 = 88 кг/год; 
G лист = (80*0,6*60)/30 = 96 кг/год; 
G пісоч = (80*0,7*60)/10 = 336 кг/год; 
Gпрян = (80*0,7*60)/10 = 336 кг/год; 
 
t др. = 237,833/88 =2,7 год; 
t лист. = 76,526/96 =0,8 год; 
t пісоч. =  48,468/336 = 0,14 год; 
t прян. = 74,108/336 =0,22 год;  
 
t = t др.+t лист. +t пісоч.+t прян  = 3,86 год; 
 
ŋ = 3,86/12 = 0,32 
 
Висновок: здійснивши розрахунки видно, що коефіцієнт використання 
знаходиться в межах норми, тому встановльємо 1 тістомісильну машину Л4 
ХТЮ. 
 
Розраховуємо машину для збивання помадки МВ – 6 (чаша 6 л). Для 
цього визначаємо погодиннц продуктивність машини: 
τ помадки – 10 хв); 
3
γ помадки –0,55 кг/дм  
 
G = (6*0,5*60)/20 = 9 кг/год 
 
t = 5.232/9 = 0,6 год 
45 
 
ŋ = 0,6/12 = 0,05 
 
Висновок: з розрахунків видно, що даний вид обладнання 
використовується неефективно. Але збивати помадку вручне нерацірнально, 
тому встановлюємо 1 одиницю даної машини. 
 
Розраховуємо універсальний привід П-ІІ, до комплектації якого входять 
такі змінні механізми: 
ММ П-ІІ – м’ясорубка, потужністю 100кг/год; 
МП П-ІІ – овочерізка, потужністю 100 кг/год; 
МОП П-ІІ – протиральна, потужністю 150 кг/год; 
МЗ П-ІІ – збавальна, місткість чаші 20 л. 
Розраховуємо змінний механізм ММ П-ІІ. Згідно з виробничою 
програмою цеху він використовуватиметься для приготування фаршів 
ліверного (5,25 кг) та м’ясного з цибулею (5 кг).  
 
Q = Q1+Q2 = 10,25 кг. 
 
Згідно технології приготування усі інгрідієнти пропускають через 
м’ясорубку двічі, тому час роботи змінного механізму визначаємо за 
формулою: 
t = t1+t2, (9) 
 
де t1 і  t2 час роботи м’ясорубки за кожним разом  подрібнення продуктів. 
 
t1 = 10,25/100 = 0,1 год; 
t2 = 10,25/100 = 0,1 год; 
t = 0,1+ 0,1 = 0,2 год; 
 
46 
Розраховуємо час роботи змінного механізму МП П-ІІ. На ньому буде 
подрібнюватися 6 кг гапусти. 
t = 6/150 =0,06 год; 
 
Розраховуємо час роботи змінного механізме МОП П-ІІ для протирання 
сиру (15,91 кг) на сирний фарш для пиріжків, ватрушок, сочних. 
t =15,91/150 =0,1 год; 
Розраховуємо час роботи збивального механізму для приготування фаршу 
сирного (20,8 кг) і тіста бісквітного (27,327 кг). Рохзрахунок здійснюємо на 
основі формули 8. 
τ біскв. – 30 хв; 
3
γ біскв. –0,25 кг/дм ; 
τ фаршу – 5 хв; 
3
γ фаршу  –0,6 кг/дм ; 
G біскв.  = (20*0,25*60)/30 = 10 кг/год; 
G фаршу = (20*0,6*60)/5 = 144 кг/год; 
t біскв.   =27,327/10 = 2,7 год; 
t фаршу =20,8/144 = 0,14 год; 
t збив.=2,7+0,14 = 2,84 год; 
t = 2,84+0,1+0,06+0,2 = 3,2 год; 
ŋ = 3,2/12 = 0,26 
 
Висновок: наведені розрахунки показують, що універсальний привід 
використовується ефективно, адже коефіцієнт використання знаходиться у 
межах норми, також встановлення універсального приводу дасть змогу 
скоротити витрати площі. Тому встановлюємо 1 привід П-ІІ. 
Розраховуємо тісторозкатувальну машину SK-500 (продуктивныстю 40 
кг/год). даний вид обладнання буде використовуватися для розкатування 
пряничного і листкового тіста. Варто зазначити, що листкове тісто необхідно 
розкатувати 4 рази. 
47 
Q прян. = 74,108 кг; 
Q литс. = 76,526*4 = 306,104 кг; 
 
Q = 306,104+74,108 =380,212 кг; 
 
t = 380,212/40 =9,5 год; 
 
ŋ = 9,5/12 =0,79; 
 
Висновок: коефіцієнт використання тісторозкатувальної машини 
перевищує максимальнодопустимий, тому для раціональної організації 
виробничого процесу встановлюємо 2 одиниці дагного виду обладнання. 
Для ефективної організації роботи необхідно встановити машину для 
відсадження та округлення заготовок з тіста ДОК М продуктивністю 
3000шт/год. Згідно з виробничою програмою, за зміну дана буде 
використовуватися для виготовлення 3805 шт. заготовок. 
 
t = 3805/3000 = 1,3 год; 
 
ŋ = 1,3/12 = 0,11; 
 
Висновок: виходячи із розрахунків видно, що даний вид обладнання 
використовується єфективног, адже коефіцієнт використання знаходиться в 
межах норми, тому встановлюєсо 1 машину типу ДОК М. 
Розрахунок варильної апаратури передбачає визначення місткості посуду 
для варіння ненабухаючих продуктів та ташкування. 
Розрахунок наплитного посуду здійснюють за такими формулами: 
 
V ненаб. = (1,15* V прод. )/К       (10) 
V тушк. = V прод./К       (11) 
48 
V прод. = Q/γ,       (12) 
 
Де: Q – маса  продукту; 
γ – об’ємна маса продукту (Карс додаток 18); 
К – коефіцієнт наповнення посуду (К = 0,85); 
 
Підбираємо котел для варіння легенів:  
V прод. = 6,71/0,85 = 7,89 л; 
V котла  =(1,15*7,89)/0,85 = 10,7 л; 
2
Беремо мо каструлю з нержавіючої сталі місткістю 12 л (0,0565 м ); 
 
Підбираємо посуд для варіння яєць: 
V прод. = (10*0,043)/0,55 = 0,66 л; 
V котла  =(1,15*0,66)/0,85 = 0,89 л; 
2
Візьмемо каструлю із нержавіючої сталі місткістю 4 л (0,0327 м ); 
 
Підбираємо наплитний посуд для варіння буряку: 
V прод. = 1,3/0,55 = 2,36 л; 
V котла  = (1,15*2,36)/0,85 = 3,2 л; 
2
Беремо каструлю місткістю 4 л (0,0327 м ); 
 
Визначаємо місткість посуду для варіння помадки: 
V прод. = 5,232/0,5 = 10,5 л; 
V котла  =(1,15*10,5)/0,85 = 14,2 л; 
2
Беремо каструлю з нержавіючої сталі місткістю 15 л (0,0708 м ); 
 
Підбираємо посуд для приготування (тушкування) фаршу з капусти: 
V прод. = 6/0,48 = 12,5 л; 
V посуду  = 12,5/0,85 = 14,7 л; 
49 
Для цієї операції беремо 2 сотейники з нержавіючої сталі ємкістю 8 л 
2
кожен (0,0708 м ); 
 
Підбираємо посуд для тушкування м’яса для фаршу м’ясного з цибулею: 
V прод. = 6,29/0,85 = 7,4 л; 
V посуду  = 7,4/0,85 = 8,7 л; 
2
Підбираємо сотейник із нержавіючої сталі місткістю 10 л (0,0935 м ). 
 
Одним із основних видів смажільного обладнання є плита. Розмір 
поверхні смажіння залежить від потужності цеху та ступеня його оснащеності 
іншими видами теплового обладнання. 
Розмір поверхні смаження для приготування страв певного виду 
розраховуємо за формулою: 
 
Fп.с. = (p*f*τ)/60,    (13) 
 
Де: р – кількість посуду для приготування страв певного виду за 
розрахунковий період; 
τ – тривалість теплової обробки, хв; 
2
f – площа, яку займає посуд певного виду м  ; 
загальну плошу смажільної поверхні визначаємо за формулою: 
 
F = F1+ F2+ F3+…+ Fр = Σ(p*f*τ)/60 ; (14) 
 
Фактичну площу поверхні смажіння плити беремо на 30% більше, ніж 
теоретичну. Це дає змогу врахувати нещільність прилягання посуду, а також 
певні операції, які не розраховуються (наприклад, тушкування цибулі). Дані по 
визначенню площі поверхні смажіння плити заносимо до таблиці: 
 
Таблиця 3.5 – Розрахунок поверхні смажіння плити 
50 
Тривал
Місткі К –ть ість 
Кільк Вид Плоша Площа 
№ сть одини теплов
Продукти ість, наплитног посуду, поверхні 
з/п посуду ць 2 ої 
кг о посуду м  смажіння 
, л посуду обробк
и, хв 
1 Яйця  10 шт. каструля 4 1 0,0327 30 0,0164 
2 Легені  6,71 каструля 12 1 0,0565 150 0,1413 
3 Буряк 1,3 каструля 4 1 0,0327 180 0,0981 
4 Помадка  5,232 каструля 15 1 0,0745 25 0,0310 
5 Капуста  6,0 сотейник 8 2 0,0708 30 0,0708 
6 М’ясо 6,29 сотейник 10 1 0,0935 45 0,0701 
Всього: 0,4277 
 
2
Fп.с. = 0,4277*30% =0,5560 м ; 
Підбираємо електроплиту ЕПК-48п, із площею поверхні смаження 
2
0,714 м . 
Розраховуємо кількість плит:  
0,5560/0,714 = 0,78 шт. – 1 плита. 
Кондитерські шафи добирають за погодинною продуктивністю апаратів. 
Погодинну продуктивність кондитерської шафи визначають з формулою: 
G = (a*q*p*60)/τ, (15) 
Де: а – кількість кондитерських виробів на листі, шт.; 
q – маса одного виробу, кг; 
р – кількість листів, одночасно завантажуваних у шафу, шт.; 
τ – час подообороту, хв; 
Знаючи погодинну продуктивність шафи, можна визначити час випікання 
певного виду борошняних виробів: 
t = Q/G,   (16) 
де Q – маса виробів певного виду, що випікається за зміну, кг; 
Q = n*q,  (17) 
Де: n – кількість виробівпевного виду, що виготовляється за зміну, шт.; 
q – маса одного виробу, кг; 
Кількість шаф визначаємо за формулою: 
С =t0/T*0,8,   (18) 
Де: 0,8 – коефіцієнт використання шафи (Л.1  Ст 78 табл 36). 
 
Проведемо розрахунок для пекарської шафи ЕВО 3 – 68, має три секції, у 
кожній розміщується  по два кондитерські листи. Отже, 6 листів. 
Проводимо розрахунок для виробу Сочні з сиром. 
51 
 
G = (25*0,1*6*60)/10 = 90 кг/год; 
Q = 170*0,1 = 17 кг; 
t =17/90 = 0,2 год. 
 
Розрахунки для інших виробів проводимо аналогічно. Дані заносимо до 
таблиці. 
 
Таблиця 3.6 – Розрахунок пекарських шаф 
Прод
К- Час 
К-ть укти Час 
ть К-ть подо
№ виро Вихід, вніст робо
Назва виробу на листі обор
з/п бів,ш кг ь, ти, 
лис в оту, 
т. кг/го год 
ті хв 
д 
Пиріжки печені з різними 
1 575 0,075 25 6 20 33,75 1,3 
фаршами 
2 Кекс столичний 300 0,075 45 6 35 34,7 0,65 
3 Кекс весняний 250 0,075 45 6 35 34,7 0,5 
4 Баба ромова 270 0,100 30 6 25 43,2 0,63 
5 Булочка з маком 360 0,100 15 6 20 27 1,3 
6 Здоба звичайна 420 0,050 30 6 15 36 0,6 
7 Слойка з цукр. пудрою 400 0,042 30 6 20 22,7 0,7 
8 Ватрушка з сиром 275 0,075 15 6 10 40,5 0,5 
9 Валовани 400 0,040 30 6 20 21,6 0,7 
10 Язики листкові 325 0,050 21 6 15 25,2 0,6 
11 Булочка рожева 355 0,60 30 6 15 4302 0,5 
12 Булочка молочна 415 0,050 30 6 15 36 0,6 
13 Сочні з сиром 170 0,100 25 6 10 90 0,2 
14 Пісочне кільце 500 0,048 15 6 10 26 0,9 
15 Тарталетки 300 0,025 48 6 10 43,2 0,2 
16 Коржики молочні 380 0,075 15 6 10 40,5 0,7 
17 Коржики цукрові 350 0,050 20 6 10 36 0,5 
18 Батони московські 420 0,050 20 6 10 36 0,6 
 Разом: 11,68 
 
С = 11,68 /(12*0,8) = 1,2 = 2 шт. 
Виходячи з розрахунків встановлюємо 2 шафи даноготипу. 
Для розрахунку фритюрниці при смаження пиріжків та пончоків спочатку 
розраховують кількість продукту, одночасно завантажуваного в аппарат, шт., за 
формулою: 
Q1 = (V*v*vж) /vж+4v, шт., (19) 
52 
Де: V – робоча ємкість чаші, дм³; 
vж і v – об’ємна маса жиру і продукту відповідно, кг/дм; 
 
Погодинна продуктивність фритюрниці при смаженні одного виду 
виробів визначають за формулою: 
G = (Q1*60) /τ,   (20) 
Де: Q – кількість продукту, що одночасно завантажується в аппарат, шт.; 
τ – тривалість теплової обробки, хв (10 хв); 
 
Розраховуємо фритюрницю EFR 94 EB, яка має 2 чачі по 20 л кожна. 
Разом 40 л. 
 
Q1 = (40*0,55*0,9) /(0,9+4*0,55)  = 6,4 шт.; 
G = (6,4*60) /10 = 38,4 кг/год; 
 
Всі наступні розрахунки для пиріжків смажених та пончиків проводимо 
аналогічно. 
Знаходимо кількість пиріжкав, які потрібно смажити за одну годину: 
Q пиріжків = 410*0,075 = 30,75 кг; 
Q пончиків = 450*0,045 = 20,25 кг; 
Q = Q пиріжків + Q пончиків = 51 кг. 
 
Тому кількість фритюрниць становитиме: 
51 /38,4 = 1,3 = 2 фритюрниці. 
Холодильну шафу для зберігання сировини і продуктів, що швидко 
псуються, добирають за масою одночасно завантажуваних продуктів. Дані 
заносимо до таблиці 3.7. 
Місткість холодильної шафи визначаємо за формулою: 
 
E = Q*n /φ,           (21) 
 
53 
Де: Q*n – кількість продукції, що зберігається у холодильній шафі; 
φ – коефіцієнт, що враховує масу посуду (φ = 0,75). 
 
Таблиця 3.7 – Розрахунок сировини, що зберігається у холодильній шафі 
№ з/п Найменування сировини Кількість сировини, кг 
1 Маргарин 27,325 
2 Меланж 26,888 
3 Молоко 12,328 
4 Сметана 1,28 
5 Масло 28,919 
6 Сир 15,91 
7 Мед 5,73 
8 Дріжджі пресовані 4,435 
9 Легені ялові 6,71 
10 Яловичина 6,29 
11 Яйця 0,5 
12 Яблука 6,18 
13 буряк 1,2 
Разом: 143,695 
 
 
Отже, місткість шафи становить: 
Е = 143,695 /0,75 = 191,6 кг. 
 
Виходячи із розрахунків, підбираємо холодильну шафу ШХ 1,40 М, 
місткістю 220 кг. Робоча температура 0 - +5°С; 
 
2.7. Розрахунок та підбір немеханічного обладнання 
 
Для організації успішного виконання виробничої програми, цех 
необхілно обладнати немеханічним обладнанням: виробничими столами, 
стелажами, ваннами, підтоварниками, вагами. 
Розрахунок кількості виробничих столів здійснюється за кількістю 
працівників, які одночасно зайняті у цеху, та нормами довжини столу для 
здійснення окремих операцій. Розрахунок проводять за формулоф: 
54 
 
L = N*l   м,   (22) 
 
Де: l – середня або нормативна довжина столу, м; 
N – кількість працівників. 
Норма довжини столу на одного працівника Л. 2 ст 94. 
Визначаємо середню довжину столу на 1 робітника: 
(1,25+1,5+1,25) / 3 = 1,3 м; 
Розраховуємо загальну довжину столів: 
L = 12*1,3 = 15,6 м; 
 
Підбираємо настурні виробничі столи, враховуючи, що в цеху 
розміщуватиметься настольне обладнання: 
 Стіл виробничий секційно модульний СПСМ-1         2 шт.; 
 Стіл виробничий секційно модульний з холодильною шафою      
СОЭСМ –3        2 шт.; 
 Стіл виробничий секційно модульний із дерев’яною кришкою       
СПСМ – 5     4 шт.; 
 Стіл виробничий секційно модульний СПСМ – 3     4 шт.; 
 
Для потреб виробництва передбачаэмо дві мийні двосекційні ванни ВМ - 
2: для миття інвертарю й тари. 
Борошняні вироби вистоюють, випікають, охолоджують і зберігають на 
листах та у формах. Їхню кількість для роботи протягом дня визначають за 
формулою: 
P = n / (аβη) шт,    (23) 
 
Де: n – кількість борошняних виробів (шт); 
а – вмістимість тари (шт); 
β – коефіцієнт запасу тари (β = 0,3 – Л.1 ст 80); 
55 
η – оборитність листа, форми; 
 
η = (Т*60) / t ,   (24) 
 
Де: Т – тривалість зміни (год); 
t – час зайнятьсті тари продуктом (хв) Л.2 ст 89; 
 
Таблиця 3.8 – Час зайнятості тари 
Час, протягом якого тара зайнята продуктом, хв 
Операція 
Лист Деко Форма 
Вистоювання 10 - 30 
Випікання 20 40 15 
Остигання 20 20 20 
Чищення, миття 10 30 10 
Разом 60 90 75 
 
Визначаємо оборотність тари: 
η листа (12*60) /60 =  12; 
η форми (12*60) /75 =  9,6; 
 
Розраховуємо кількість листів для виробу Здоба звичайна: 
Р = 420/(30*0,3*12) = 4 шт; 
 
Розраховуємо кількість форм для виробництва виробу Баба ромова: 
Р = 250 /(1*0,3*9,6) = 94 шт; 
Розрахунки інших виробів проводимо аналогічно. Дані заносимо до таблиці. 
 
Таблиця 3.9 –  Розрахунок тари 
К-ть 
виробів Оборот
Місткіст Коефіцієн Кількість 
№ Назва виробу за ність 
ь тари т запасу тари, шт 
зміну, тари 
шт 
Листи 
1 Пиріжки печ. фарш м’ясний 200 25 12 0,3 2 
2 Пиріжки печ. фарш яблучний 215 25 121 0,3 3 
3 Пиріжки печ. фарш сирний 160 25 12 0,3 1 
4 Кекс столичний 300 45 12 0,3 2 
5 Баба ромова 270 30 12 0,3 3 
56 
6 Кекс весняний 250 45 12 0,3 2 
7 Здоба звичайна 420 30 12 0,3 4 
8 Булочка з маком 360 15 12 0,3 7 
9 Булочка рожева 355 30 12 0,3 3 
10 Булочка молочна 415 30 12 0,3 4 
11 Слойка з цукровою пудрою  400 30 12 0,3 4 
12 Ватрушка з сиром 275 15 12 0,3 5 
13 Валовани 400 30 12 0,3 4 
14 Язики листкові 325 21 12 0,3 4 
15 Тарталетки 300 48 12 0,3 2 
16 Пісочне кільце 500 15 12 0,3 10 
17 Сочні з сиром 170 25 12 0,3 2 
18 Коржики молочні 380 15 12 0,3 7 
19 Батони московські 420 20 12 0,3 6 
20 Коржики цікрові 350 20 12 0,3 5 
Разом: 80 
Форми 
1 Баба ромова 270 1 9,6 0,3 94 
2 Кекс весняний 300 1 9,6 0,3 87 
3 Кекс столичний 250 1 906 0,3 105 
Разом: 286 
 
Отже, загальна кількість листів становить 80 шт., форм – 286 шт. 
 
Кількість стелажів розраховують за формулою: 
 
Q = S т /(S ст. *П),     (25) 
 
2
Де: S т –площа 1 листа, м ; 
2
S ст. – площа стелажа в основі, м ; 
П – кількість поличок у стелажі, шт., 
2
Площа одного листа: 0,625*0,44 = 0,275 м ; 
2
Кількість листів: 80*0,275 = 22 м . 
Проводимо розрахунок для стелажа виробничого пересувного СПП 
2
(площа становить 0,75 м ): 
Q  = 22 /(0,75*10) = 2,9 = 3 стелажа. 
 
57 
За санітарними правилами на кожні 5-6 працівників виробництва 
необхідно встановлювати 1 раковину, тому для проектуємого борошняного 
цеху передбачаємо 2 раковини. 
Для зберігання борошна передбачаємо підтоварник металевий ПТ-2. 
Для контролю за витратами сировини передбачаємо ваги товарні ВШ-500. 
Передбачаємо також розміщення біля плити та виробничих столів 3 
металевих стільців, для тимчасового розміщення виробничих ємкостей, 
інвентарю і тари, змінних механізмів. 
 
Для розрахунку площі цеху спочатку необхідно визначити корисну 
площу, тобто площу, яку займає обладнання, за формулою: 
 
S кор. = а*b, м2,   (26) 
 
2
Де: а, b – відповідно довжина і ширина обладнання, м ; 
Розрахунок корисної площі оформлюємо у вигляді таблиці: 
 
Таблиця3.10 – Розрахунок корисної площі 
К-ть Габарити, мм Корисна 
Марка 
№ Назва обладнання одини площа, 
обладнання 
ць ширин 2
довжина м  
а 
1 Просіювальна машина МПБВ-300 1 460 380 0,17 
2 Тістомісильна Л-4 ХТЮ 1 1250 680 0,85 
3 Збивальна МВ-6 1 450 300 0,14 
4 Універсальний привід П-ІІ 1 525 300 1,16 
5 Тісторозкатувальна SК-500 2 1500 865 2,6 
6 Дозування і округлення тіста ДОК М 1 1520 900 1,4 
7 Електроплита ЕПК-48п 1 800 900 0,72 
8 Шафа кондитерська ЕВО-3-68 2 1200 1000 2,4 
9 Фритюрниця EFR 94 EB 2 600 600 0,72 
10 Холодильна шафа ШХ 1,40 М 1 1740 890 1,55 
11 Стіл виробничий СПСМ-1 2 1050 840 1,76 
12 » » СПСМ-5 4 1470 840 4,9 
13 » » СПСМ-3 4 1260 840 4,2 
14 »» з холодильною шафою СОЭСМ-3 2 1680 840 2,8 
15 Мийна ванна ВМ-2 2 1680 840 2,8 
58 
16 Стелаж пересувний СПП 3 1198 630 1,5 
17 Вги товарні ВШ-500 1 1010 785 0,8 
18 Підтоварник металевий ПТ-2 1 1050 840 0,9 
19 Рукомийник  - 2 300 500 0,3 
20 Стілець металевий - 3 390 280 0,33 
Разом: 32 
 
Розраховуємо загальну площу за формулою: 
 
2
S заг. = S кор. / η  м ,    (27) 
 
Де: η – коефіцізнт використання площі приміщення, котрий становить 
0,3. 
 
2
S заг. = 32 / 0,3 = 106,7 м ; 
 
Похибка розрахунків знаходиться в межах норми. 
Визначаємо параметри цеху: 
довжина:12 м;  
ширина: 10 м; 
 
2
S комп. = а*b = 12*10 = 120 м ; 
 
Згідно із будівельними нормами, компонуюча площа може бути 
быльшою, ніж загальна на 10-15 %. 
Визначаємо фактичне відхилення площі: 
 
(120-106,7) /120*100 = 11%; 
 
Отже, відхилення знаходиться в межах норми. 
 
59 
Визначаємо площу та кількість вікон для приміщення цеху, якщо 
норматив природного освітлення у виробничих приміщеннях відповідає 
пропорції  1:6. З цього слідує, що:       
 
2
Sвікон = 120/6 = 20 м . 
 
Кількість вікон залежить від розмірав і площі одного вікна    (180х150 
2
=2,7 м ). Вона визначається за формулою: 
 
2
n = Sвікон * S1, м ,    (28) 
 
2
Де: Sвікон – площа природного освітленні ф цеху, м ; 
2
S1 – плоша одного вікна, м ; 
 
n = 20 /2,7 = 7,4 = 8 вікон. 
 
 
3.2 Проєктування сервісної діяльності 
 
Усі види послуг, які надаються підприємствами ресторанного 
господарства населенню поділяються на основні й додаткові [6]. 
До основних належать послуги з виготовлення продукції власного 
виробництва, її реалізації та організації споживання готових страв, кулінарних 
та кондитерських виробів здебільшого у залах підприємства. 
Проєктуємий заклад буде надавати відвідувачам основні послуги з 
виготовлення кондитерських виробів. Їх реалізація та організація споживання 
відбуватиметься безпосередньо в торговельній залі кафе-кондитерської 
«Насолода». 
Додаткові послуги, пов'язані з виробництвом та організацією споживання, 
полягатимуть у виготовленні продукції на замовлення населення, реалізації 
60 
продукції на винос, доставляння продукції додому, на роботу, проведенні 
дитячих свят, бенкетів, майстер-класів та ін.  
Торговельна група приміщень закладів ресторанного господарства 
призначена для реалізації готової продукції та організації її споживання. 
Відповідно до будівельних норм ДБН В.2.2-25:2009 «Будинки і споруди. 
Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)» [10], правил 
проєктування і ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. 
Класифікація» [9], до основних приміщень для споживачів у закладах 
ресторанного господарства належать вестибюль (у т.ч. гардероб, санвузли) та 
торговельні зали. До допоміжних приміщень відносяться мийна столового 
посуду, сервізна, кімната для офіціантів. 
Безпосередньо процес обслуговування відвідувачів кафе-кондитерської 
відбувається в торговельній залі. У проєктованому закладі передбачається 
виділення в торговельній залі місця для проведення дитячих свят, бенкетів (за 
допомогою перегородок, елементів інтер’єру). 
При формуванні асортименту додаткових послуг в проєктованому закладі 
передбачається організації «дитячого супроводу», для чого в торговельному 
2
залі кондитерської виділяємо дитячу кімнату площею 18 м . В приміщення 
передбачається встановлення лабіринту та анімаційного інвентарю. 
Мийна столового посуду розміщуються в прилеглому до торговельних 
залів приміщені для забезпечення передачі використаного посуду 
безпосередньо із залів. В мийній столового посуду передбачається 
встановлення стелажів для чистого посуду, машин для його миття, бачків для 
збору відходів та ванни мийної трьохсекційної.  
Чистий посуд зберігатиметься в сервізній. Для цього тут передбачається 
встановлення трьох стелажів. У ній же буде зберігатися запас столової білизни. 
Для обслуговування відвідувачів використовуватиметься метод 
часткового обслуговування офіціантами. При повсякденному обслуговуванні 
страви подають в індивідуальному посуді кожному гостеві. 
Передбачається бригадна форма праці офіціантів. При бригадній формі 
61 
обслуговування робота будується за принципом поділу (спеціалізації) праці 
офіціантів. Це сприяє розширенню функцій, дозволяє скоротити кількість 
переходів та застосовувати засоби механізації для доставки посуду і готової 
продукції. Бригадна форма обслуговування офіціантами є прогресивною і 
дозволяє підвищувати продуктивність праці обслуговуючого персоналу. 
До приміщень адміністративно-побутового призначення, відповідно до 
додатку Л ДБН В.2.2-25:2009 [10] відносяться: кабінет директора; кабінет 
завідувача виробництвом кондитерського цеху; бухгалтерія; приміщення для 
персоналу; гардероб персоналу з душовими; туалети; комора для 
прибирального інвентарю та обладнання. 
Площа приміщень адміністративно-побутового призначення в 
2
проєктованому кафе-кондитерській на 70 місць має складати не менше 36 м . 
Гардероб персоналу призначений для зберігання вуличного та 
домашнього одягу, а також спецодягу. Гардероби проєктуються на основі 
принципу роздільного зберігання вуличного та спеціального одягу. Для цього 
передбачається встановлення подвійних шаф, з розрахунку одна шафа на 
кожного працівника. Передбачається дві душові кабінки. 
Проєктуються туалетні кімнати для персоналу. Кожна туалетна кімната 
обладнана одним унітазом та умивальником. 
У кімнаті персоналу працівники зможуть відпочити та пообідати під час 
обідньої перерви. Приміщення адміністративно-побутового призначення 
забезпечуються необхідними меблями. 
 
3.3 Організація управління сервісно-виробничою діяльністю 
 
Кафе-кондитерська, як підприємство ресторанного господарства, у своїй 
структурі матиме такі елементи: складські приміщення, виробничі приміщення 
кондитерського цеху, приміщення для обслуговування відвідувачів, а також 
функціональні структурні підрозділи апарату управління (охорона, бухгалтерія, 
відділ постачання). 
62 
Для ефективної роботи закладу обрана лінійно-функціональна 
організаційна структура управління. Така структура управління забезпечує 
стабільність функціонування системи управління, завдяки чому підприємство 
ритмічно працюватиме незалежно від впливу зовнішніх і внутрішніх факторів .  
Процес керування кафе-кондитерською являє собою сукупність 
взаємозв'язків і дій, спрямованих на забезпечення оптимального 
співвідношення робочої сили, матеріальних і фінансових ресурсів. Очолює цей 
процес керівник закладу – директор або керуючий. 
Загальний метод подання структури будь-якого закладу ресторанного 
господарства – це схема взаємозв’язку підрозділів закладу, яка показує 
розташування кожної служби і посади в загальній організації кафе-
кондитерської та ілюструє підпорядкування працівників [56]. 
Така схема для проєктуємого закладу представлена на рисунку 3.3. 
 
Директор Охоронець 
 
 
 Завідувач Менеджер по Адміністратор Головний 
виробництвом закупівлі залу 
 бухгалтер 
 
Кондитер Комірник Офіціант 
 Бухгалтер 
 
Кухонний Вантажник Бариста 
 працівник 
 Прибира
льник 
 
 Гардероб
ник 
 
 Мийник 
посуду 
 
 
Рисунок 3.3 – Схема структури управління борошняного цеху 
63 
Структура керування кафе-кондитерською – це сукупність і 
співпідпорядкованість взаємозалежних організаційних одиниць або ланок, що 
виконують певні функції [54]. 
Весь трудовий колектив кафе-кондитерської поділений на адміністрацію і 
персонал.  
Адміністрація – група посадових осіб на чолі з директором кафе. Вона 
здійснює керівництво діяльністю колективу у відповідності зі своїми 
обов'язками й правами [41]. 
Структура апарату керування й чисельність адміністративно-
управлінського персоналу підприємства залежать від його типу, класу 
потужності, режиму роботи і т.д. Уся діяльність управлінського апарату 
спрямована на безперебійне забезпечення ритму роботи закладу. 
До адміністрації кафе відносять: 
 директора закладу: 
 керівників, які організовують роботу структурних підрозділів 
(завідавач виробництвом, адміністратор залу);  
 спеціалістів, які приймають участь в розробці управлінських рішень 
(бухгалтер, менеджер). 
Персонал поділяють на: 
 виробничий (кондитер, кухонний працівник, мийник посуду); 
 обслуговуючий (офіціант, бариста, гардеробник); 
 технічний (прибиральник, вантажник). 
Для проєктованого кафе-кондитерської необхідно розробити штатний 
розпис – організаційно-розпорядчий документ, що відображає структуру 
закладу, чисельність відділів, співробітників, а також розмір їхньої заробітної 
плати. Окрім того, штатний розпис може містити в собі також облік всіх 
можливих додаткових виплат працівникам – премій, компенсацій і т. д. залежно 
від посади. 
У законодавстві України штатний розпис згадується в ч. 3 cт. 64 
Господарського кодексу України, згідно якої підприємство самостійно визначає 
64 
свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників, штатний 
розпис. 
Штатний розпис затверджується наказом керівника підприємства, який 
складають у довільній формі. Головне, що має бути вказане в наказі, – це дата, з 
якої передбачено введення в дію штатного розпису. Вона може відрізнятися від 
дати видання наказу або збігатися з нею. Попереднім числом ввести в дію 
штатний розпис не можна – це єдине обмеження [20].  
Перший екземпляр затвердженого штатного розпису залишається в 
канцелярії, а копії прямують у відділ кадрів для набору працівників і складання 
звітів, та в бухгалтерію – для  нарахування зарплати. 
Штатний розпис проєктуємого кафе-кондитерської «Насолода» 
наведений в таблиці 3.20. 
 
Таблиця 3.20 – Штатний розпис борошняного цеху  
Кількість штатних 
№ Посада Посадовий оклад (грн.) 
одиниць 
1.  Директор 1 30000 
2.  Головний бухгалтер 1 25000 
3.  Бухгалтер 1 20000 
4.  Менеджер із закупівель 1 18000 
5.  Адміністратор залу 2 18000 
6.  Завідувач виробництвом 1 17000 
7.  Бригадир-кондитер 2 15000 
8.  Кондитер 4 12000 
9.  Кухонний працівник 2 8000 
10.  Бригадир-офіціант 1 14000 
11.  Офіціант 4 10000 
12.  Мийник посуду 4 7500 
13.  Гардеробник 2 7500 
14.  Вантажник 2 7500 
15.  Прибиральник 2 7500 
16.  Охоронець 2 8500 
17.  Бариста 2 10000 
Всього 34  
 
Директор відповідає за організацію виробничої, торгової та фінансової 
діяльності кафе. Він керує колективом, займається підбором кадрів, приймає на 
роботу, звільняє на підставі трудового законодавства, здійснює контроль за 
розстановкою кадрів і культурою обслуговування відвідувачів в залах 
65 
ресторану, стежить за станом обліку, контролю і збереженням матеріальних 
цінностей.  
Менеджер із закупівель кафе складає договори з постачальниками товару, 
сировини і напівфабрикатів, контролює своєчасність доставки та якість 
продукції, створює умови для збереження товарно-матеріальних цінностей.  
Головний бухгалтер належить до категорії керівних працівників і 
підпорядковується у своїй діяльності безпосередньо директору. Очолювана 
головним бухгалтером бухгалтерія є самостійним структурним підрозділом і не 
повинна входити до складу будь-якого іншого підрозділу або служби [62]. 
Основні функції бухгалтера-касира включають в себе: своєчасне 
оформлення надходження готівкових коштів до каси, касових документів, 
оформлення витрат готівкових коштів за поданими документами. Бухгалтер-
касир контролює залишок каси, його відповідність ліміту, встановленого 
компанією, щодня його підраховує, здає денну виручку в банк, отримує готівку 
в банку. 
Організацією процесу виробництва кондитерських виробів, його 
удосконаленням, запровадженням прогресивних технологій у кафе 
займатиметься завідуючий виробництвом. Він відноситься до керівного складу 
і підпорядковується безпосередньо директору. Роботу кондитерського цеху він 
організовує через бригадирів-кондитерів кожної змінии. 
Важливу роль в управлінні кафе відіграє адміністратор залу, що несе 
відповідальність за роботу обслуговуючого персоналу (контролює зовнішній 
вид персоналу, проводить інструктаж, здійснює контроль роботи офіціантів, 
гардеробника, прибиральників, складає графік для працівників залу тощо).  
Для кожної посади розробляють посадові інструкції, в яких вказують 
функції, обов'язки, права і відповідальність працівника [18]. З посадовими 
інструкціями працівників ознайомлюють при влаштуванні на роботу.  
Персонал кафе-кондитерської повин виконувати наступні загальні 
вимоги: дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; знати та 
дотримуватися посадових інструкцій; дотримуватися норм професійної етики 
66 
та культури обслуговування відвідувачів; дотримуватися правила охорони 
праці, техніки безпеки та пожежної безпеки; постійно підвищувати 
кваліфікацію. Усі працівники кафе-кондитерської повинні мати медичну 
особову книжку. 
Формений одяг і взуття обслуговуючого персоналу повинні бути чистим і 
охайним. У всіх працівників на форменому одязі повинен бути службовий 
бейдж з емблемою ресторану, де вказуються професійна приналежність, а 
також ім'я та прізвище працівника.  
Отже, організація високоякісного сервісу у кафе-кондитерській 
«Насолода» є запорукою конкурентоспроможності закладу. 
67 
Розділ 4 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОЄКТОВАНОГО 
ЗАКЛАДУ 
 
 
4.1 Інженерно-будівельні рішення проєктованого об’єкта 
 
Місце для будівництва кафе-кондитерської «Насолода» було визначено в 
одному із мікрорайонів м. Черкаси – Митниця, що розташований на узбережжі 
Кременчуцького водосховища. 
Будівля закладу ресторанного господарства, що проєктується матиме 
один поверх. Таке рішення прийнято виходячи з того, що земельна ділянка 
обрана для будівництва та її конфігурація дозволяють здійснити таку забудову. 
Визначаючи геометричну форму будівлі, перевагу надано прямокутній 
конфігурації. 
На основі визначеного місця будівництва проєктуємого закладу 
встановлюється можливість підключення інженерних комунікацій 
підприємства (каналiзацiї, водопостачання, енергопостачання, 
теплопостачання, сигналізації та телекомунікації) до існуючих систем і 
робиться висновок про можливість нормального функціонування закладу 
відповідно до всіх санітарно-гігієнічних, архітектурних та протипожежних 
вимог [48]. 
Теплопостачання передбачено від зовнішнього джерела – ТЕЦ. Для 
внутрішньої системи опалення передбачено використання води з температурою 
60–70 °С. В усіх приміщеннях передбачене використання центрального 
опалення. У вестибюлі додатково влаштовано повітряну завісу із автоматичною 
системою управління для підтримки в робочий час розрахункової температури і 
відносної вологості повітря в межах 30–60 %. 
У закладі передбачено організацію природної вентиляції повітря, яка 
влаштована в наступних приміщеннях: завантажувальна, вестибюлі та 
технічному приміщення. 
68 
Для забезпечення комфортних умов перебування у залах закладу 
встановлені місцеві, рециркуляційні цілорічної дії системи кондиціювання 
повітря. Прилади призначені для підтримання температурного, вологісного 
режиму і фільтрації повітря. 
Додатково системи кондиціювання встановлені у адміністративних 
приміщеннях (кабінет директора, бухгалтерія). 
Водозабезпечення систем закладу здійснюється від міського водогону. У 
закладі ресторанного господарства, що проєктується, організовано зовнішню і 
внутрішню системи каналізації. Внутрішня включає побутову та виробничу 
системи каналізації. В кондитерському цеху та мийних тари і посуду 
облаштовано трапи  50 мм. Зовнішня каналізація включає сміттєвидалення 
(каналізацію твердих відходів) і дощову каналізацію, яку виведено у вуличну 
мережу. 
Енергозабезпечення закладу здійснюватиметься від об’єктної 
трансформаторної підстанції, підключеної через підземну кабельну мережу до 
головного районного розподільного пункту. 
Подача електроенергії в закладі запроваджена через розподільчий щит. 
Безпека струмоведучих частин на електромережі закладу забезпечується їх 
ізоляцією, огородженням, розміщенням на недоступній висоті. Для захисту від 
ураження електрострумом передбачено використання захисних засобів: 
гумових ізолюючих рукавиць та килимів. Розташування електричних теплових 
апаратів виконано згідно з правилами розташування і безпечної експлуатації 
обладнання. 
Все електричне устаткування буде заземлене, матиме захисне вимикання. 
Все теплове обладнання має теплову ізоляцію. Температура поверхні не 
перевищує 450 С. 
В проєктованому підприємстві планується встановити комбіновану 
систему сигналізації. Датчики автоматичної охоронної сигналізації встановлені 
на вікнах, дверях, ін. елементах будівлі. Сигнал при спрацюванні сигналізації 
виводиться на центральний пост служби охорони. Датчики пожежної 
69 
сигналізації встановлені в залах, коморі сухих продуктів, виробничих 
приміщеннях. У разі спрацювання сигналізації оповіщення виводиться на 
центральний пост районної пожежної частини. 
Територія навколо будівлі кафе-кондитерської буде озеленена 
декоративними деревами та квітами, газоном. Тротуари та доріжки, які 
знаходяться на території – асфальтовані. Доріжки, що ведуть до фасадної 
частини будівлі викладені фігурною тротуарною плиткою. Підхід до кафе у 
вечірній час штучно освітлюватиметься за допомогою газонних ліхтарів. 
Парковка автомобілів біля кафе-кондитерської буде середнього розміру 
біля дороги.  
Зовнішній та внутрішній дизайн будівлі буде фірмовим, що буде 
своєрідною рекламою закладу. Фасад будівлі оздоблений декоративною 
штукатуркою з світло-бежевим відтінком. 
На дорозі на відстані 100 м від кафе встановлюємо рекламний щит з 
назвою підприємства, годинами роботи та вказані послуги, які надає 
підприємство. 
Об’ємно-планувальне рішення закладу ресторанного господарства 
залежить від специфіки технологічного процесу, розміщення обладнання, 
організації технологічних ліній та робочих місць, об’ємно-просторової та 
колірної композиції інтер’єрів, номенклатури будівельних виробів, рельєфу 
місцевості, а також від містобудівних вимог до конкретної забудови. 
Порядок побудови об’ємно-планувального рішення комплексного закладу 
ресторанного господарства включає в себе наступні етапи: складання схеми 
технологічного процесу; визначення складу та площі приміщень; визначення 
корисної, робочої та загальної площі; вибір поверховості та конфігурації 
будівлі; зонування будівлі за групами приміщень; планування приміщень зони 
обслуговування; попереднє вирішення вертикальних зв’язків; вирішення 
основних горизонтальних зв’язків (коридорів) у будівлі; розміщення приміщень 
за зонами; перевірка прийнятих рішень на відповідність протипожежним, 
санітарним, будівельним та технологічним нормам та правилам; прийняття 
70 
рішень по будівельним матеріалам, конструкціям, елементам будівлі та їх 
параметрам (будівельне оформлення будівлі). 
Об’ємно-планувальне рішення має забезпечувати зручність для персоналу 
та споживачів; можливість застосування прогресивних методів виробництва; 
функціональний взаємозв’язок приміщень з врахуванням вимог потоковості 
технологічного процесу, скорочення довжини потоків; можливість 
трансформації частини приміщень у процесі експлуатації будівлі в разі зміни 
технології виробництва продукції [48]. 
У проєктованому кафе-кондитерській передбачається, що стадії 
виробничо-сервісного процесу, які виділені в структурно-технологічній схемі, 
втілюватимуться в об’ємно-планувальній схемі закладу в окремі зони:  зона 
складських приміщень, зона виробництва, зона обслуговування, зона 
адміністративно-побутових приміщень, зона технічних приміщень.  
Усі зони знаходяться в тісному взаємозв'язку і з’єднуються через 
коридори. Внутрішня конфігурація будівлі матиме прямокутну форму та один 
поверх. Входи у різні зони будуть окремими. 
При проєктуванні складських приміщень забезпечується зберігання 
товарів та сировини з дотриманням температурного режиму та товарного 
сусідства. Складські приміщення проєктуємо ближче до виробничих, 
розвантажувальну площадку – з боку господарського подвір’я і обладнуємо її 
навісом. 
При проектуванні виробничих приміщень враховуємо: 
 поточність технологічних процесів; 
 відокремленість механічного і теплового оброблення продуктів; 
 роз’єднання місць зберігання і оброблення сировини з різними 
ступенями забруднення; 
 забезпечення максимально коротких технологічних і транспортних 
вантажопотоків; 
 дотримання санітарного режиму для збереження харчової цінності і 
нешкідливості харчових продуктів. 
71 
Відповідно до будівельних норм, правил проектування і ДСТУ 4281:2004 
«Заклади ресторанного господарства. Класифікація» [9], до основних 
приміщень для споживачів у закладах ресторанного господарства належать 
вестибюль (у т.ч. гардероб, туалет) та зали. У ресторанах до цієї групи входять 
також банкетні зали, коктейль-зали, аванзали. Гардероб і туалетні кімнати 
обов'язково мають бути у всіх закладах ресторанного господарства. 
Роздавальна, буфети, сервізна і мийні столового посуду відносяться до 
підсобних торговельних приміщень. 
Мийні столового і кухонного посуду плануємо роздільні. При 
проєктуванні мийних передбачаємо їх раціональний взаємозв’язок із 
виробничими приміщеннями і торговельними залами. 
Групу приміщень для споживачів проєктуємо в безпосередній близькості 
від головного входу в будівлю та ізольовано від виробництва. 
Туалетні кімнати для відвідувачів проєктуємо у вестибюльній групі 
приміщень із виходом у вестибюль. 
Розміщення адміністративно-побутових приміщень спроєктовано ближче 
до службового входу. Побутові приміщення проєктуємо одним блоком ближче 
до службового входу, аби максимально знизити переміщення персоналу у 
верхньому одязі в закладі ресторанного господарства [48]. 
Отримані в результаті технологічних розрахунків кількісні показники 
окремих приміщень закладу, що проєктується, є вихідними даними для 
компонування – раціонального розміщення їх в будівлі із розташуванням в них 
устаткування, з урахуванням характеру та вимог технологічного процесу. 
Площа будівлі визначається на основі суми площ приміщень, отрманих 
розрахунковим шляхом або взятих за нормативами з ДБН В.2.2-25:2009 
«Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного 
господарства» [10]. 
Спочатку визначають корисну площу проєктованого закладу як суму 
площ приміщень для забезпечення сервісно-виробничого процесу за винятком 
технічних (таблиця 4.1).  
72 
Таблиця 4.1 – Склад та площа приміщень кафе-кондитерської на 70 місць 
Приміщення Площа, м2 
Складські приміщення   
Завантажувальна 12,00 
Кабінет комірника 6,00 
Комора сухих продуктів  9,00 
Охолоджувальна камера  4,50 
Камера відходів  4,50 
Разом:  36,00 
Виробничі приміщення   
Відділення добового запасу сировини 7,00 
Відділення для замісу, розробки і випікання виробів 28,00 
Відділення оздоблення виробів 18,00 
Відділення підготовки яєць 12,00 
Мийна тари та інвентарю 10,00 
Разом:  75,00 
Адміністративно-побутові приміщення   
Кабінет директора 8,00 
Кабінет зав. виробництвом кондитерського цеху 6,00 
Бухгалтерія 8,00 
Приміщення для персоналу 8,00 
Гардероб персоналу 12,00 
Санвузол для персоналу 6,00 
Кімната для інвентарю 2,00 
Разом:  50,00 
Приміщення для обслуговування   
Вестибюль 9,00 
Гардероб 8,00 
Санвузол для жінок 9,00 
Санвузол для чоловіків 6,00 
Торговельний зал 98,00 
Мийна столового посуду 8,00 
Сервізна 6,00 
Кімната для офіціантів 8,00 
Дитяча кімната 18,00 
Разом:  170,00 
Всього:  331,00 
 
Як видно з таблиці, еорисна площа проєктованого кафе-кондитерської Sk 
2
становить 331 м .  
При групуванні приміщень різного технологічного призначення, 
враховано, що між деякими із них існує зв’язок, який потребує безпосереднього 
поєднання приміщень або поєднання через коридори. Ширина коридорів у 
закладі харчування до 100 місць повинна бути не менше 1,3 м [48, с. 145]. 
Для врахування площ коридорів та технічних приміщень визначають 
73 
робочу площу проєктованого закладу за формулою:  
 
                                                              Sр = Sk  х К1                                                (4.1) 
 
2
де Sр – робоча площа закладу, м ; 
2
де Sk – корисна площа закладу, м ; 
К1 – коефіцієнт збільшення площі, К1=1,101,25 (приймаємо на рівні 1,25 
для невеликих підприємств) [48, с. 144]. 
2
Sр = 331 х 1,25 = 413,75 м  
Для врахування площі, яку займають конструктивні елементи будівлі 
(стіни, вентиляційні шахти тощо) визначимо загальну площу закладу:  
 
                                                           Sзаг = Sр  х К2                                                 (4.2) 
 
2
де Sзаг – загальна площа будівлі, м ; 
2
Sр – робоча площа закладу, м  
К2 – коефіцієнт збільшення площі К2 = 1,11,15 (приймаємо на рівні 1,1 
для невеликих підприємств) [48, с. 145]. 
2
Sзаг = 413,75 х 1,1 = 455,1 м  
2
Загальна площа проєктованого кафе становитиме 455,1 м . На підставі Sзаг 
визначаємо розміри й пропорції будівлі. Задавши ширину, кратну 6 м (відстань 
між колонами), визначаємо довжину будівлі: 
 
                                                Lбуд = Sзаг / Нбуд                                                        (4.3) 
 
де Lбуд – довжина, м; 
Нбуд – ширина, м (приймаємо 18 м).  
Lбуд =455,1 / 18 = 25,2 м. 
Приймаємо довжину будівлі 24 м (кратну 6). Загальна площа будівлі 
2
становитиме 432 м  (18 м х 24 м).  
74 
У практиці проєктування використовуються такі основні схеми зонування 
в будівлях закладів ресторанного господарства: центрична, фронтальна, 
глибинна і кутова. Для проєктованого кафе-кондитерської на 70 місць обираємо 
фронтальну схему розміщення процесних зон (будівля умовно поділяється на 
дві частини паралельно поздовжній осі; з боку головного фасаду розміщується 
група приміщень для споживачів, а в протилежній половині будівлі – складські, 
виробничі та інші приміщення). 
 
4.2 Забезпечення безпеки і якості надаваних послуг 
 
Основними нормативними документами для проєктування закладів 
ресторанного господарства є ДБН В.2.2–25:2009 «Будинки і споруди. 
Підприємства харчування», санітарно-гігієнічні норми «Санітарні правила для 
підприємств громадського харчування». Будівництво закладів ресторанного 
господарства здійснюється, як правило, за типовими проєктами. Проєкти 
закладів ресторанного господарства узгоджуються з органами санітарного 
нагляду. 
Перед початком роботи закладу необхідно скласти та погодити з 
територіальними органами Держпродспоживслужби асортиментний перелік 
кондитерських виробів, технологічні карти. 
Вибір ділянки узгоджується з органами державного санітарного нагляду. 
Площа території повинна відповідати потужності підприємства. При 
розміщенні закладів слід ураховувати наявність санітарно-захисної зони, розу 
вітрів, рельєф місцевості, рівень ґрунтових вод, близькість промислових і 
комунальних об’єктів. 
Гігієнічні вимоги до проєктування закладів ресторанного господарства 
визначаються залежно від ступеня централізації виробництва, типу закладу, 
функціонального призначення, форми обслуговування, потужності і місткості, 
рівня технічного оснащення. 
Відповідно до технологічного процесу виробництва продукції і її 
75 
реалізації проектують окремі функціональні групи приміщень, що здійснюють 
однотипні чи доступні для об’єднання робочі операції (наприклад, група 
приміщень для прийому і зберігання продуктів; виробничих, адміністративно-
побутових, торговельних приміщень; технічних приміщень). 
Поточність виробничих процесів і санітарний благоустрій закладу 
значною мірою залежать від взаємного розташування приміщень і зв’язку між 
ними. Для одноповерхової будівлі зв’язок між окремими групами приміщень 
здійснюється через виробничі коридори. Проєктування окремих приміщень 
закладу ресторанного господарства згідно із санітарно-гігієнічними вимогами 
допомагає раціональній організації праці, дотриманню санітарного режиму при 
виготовленні, зберіганні та реалізації готової продукції і підвищенню культури 
обслуговування споживачів [53]. 
Приміщення для прийому (завантажувальну) і зберігання сировини, 
харчових продуктів необхідно проєктувати єдиним блоком – функціональною 
зоною, що має безпосередній зв’язок з іншими приміщеннями через виробничі 
коридори. 
Складські приміщення розташовують на першому поверсі. Вони пов’язані 
найкоротшим шляхом, відповідно до технологічного процесу, із 
завантажувальною і відповідними виробничими цехами. Стіни і стеля 
складських приміщень оштукатурюються і біляться. Стіни заввишки не менш 
ніж 1,7 м будуть пофарбовані вологостійкими фарбами для внутрішнього 
оздоблення [48]. 
Усі виробничі приміщення кондитерського цеху проєктують в єдиній 
функціональній зоні з метою забезпечення безперервності технологічних 
процесів. 
Стіни виробничих приміщень заввишки не менш ніж 1,7 м будуть 
оздоблені кахлями або іншими матеріалами, які легко миються і 
дезінфікуються. Стелі будуть оштукатурені, пофарбовані масляною або 
водоемульсійною синтетичною фарбою. 
У виробничих коридорах стіни будуть оздоблені кахлями або 
76 
пофарбовані на висоту 1,5 м. 
У кондитерському цеху проєктованого кафе всі приміщення матимуть 
природне денне і штучне освітлення. Для штучного освітлення передбачають 
лампи денного освітлення, які обов’язково закривають плафонами. Лампи 
денного освітлення забезпечують більш точне сприйняття кольорів та економію 
електроенергії. З метою підвищення освітленості, стіни приміщень буде 
виконано в світлих кольорах. 
Усі приміщення кондитерського матимуть витяжну вентиляцію. Якщо 
передбачається примусова приточно-витяжна вентиляція, повітря повинно 
проходити крізь систему фільтрів, щоб затримувати пил та мікроорганізми, що 
можуть поступити з вуличного повітря, та забезпечити безпеку готової 
продукції. 
Виробничі приміщення будуть забезпечені холодною і гарячою водою, 
каналізацією. Усі мийні ванни забезпечені каналізаційними затворами, що 
позбавляє можливості попадання у ванни каналізаційних вод. У кожному цеху 
передбачено встановлення раковин для миття рук з гарячою та холодною 
водою. Біля яких знаходитиметься антибактеріальне мило та електрорушник. 
Гігієнічна дезінфекція рук працівників закладів ресторанного господарства 
проводиться: 
 перед початком роботи; 
 за необхідності при забрудненні рук, а також після виконання кожної 
технологічної операції; 
 після кожного виходу із виробничого приміщення та по поверненні у 
нього; 
 після відвідування санвузла; 
 після чихання, кашлю, витирання носа або очей, розчісування; 
 у випадку контактування з предметами, які можуть забруднити руки 
мікроорганізмами. 
В усіх виробничих приміщеннях (окрім відділення оздоблення) в підлозі 
передбачають трапи з ухилом підлоги в їх бік. Для покриття підлоги буде 
77 
використане неслизьке вологонепроникне покриття. 
Для створення оптимального середовища у виробничих приміщеннях 
необхідно стежити за станом повітряного середовища: температурою, 
вологістю, ступенем чистоти і швидкістю руху повітря (температура повітря в 
приміщеннях повинна бути в межах 15–16 °С). 
Весь посуд та інвентар в кондитерському цеху буде промаркований та 
використовуватиметься за призначенням. Для обробки кондитерських мішків та 
насадок виділений спеціальний промаркований посуд. 
Усі приміщення кондитерського цеху щоденно ретельно 
прибираттимуться. Кожні 2 тижні в кондитерському цеху будуть проводити 
санітарний день. 
Для забезпечення випуску якісної продукції буде організований чіткий 
контроль на всіх стадіях виробництва за дотриманням технологічного процесу 
та санітарних норм зі сторони завідувача кондитерським цехом. 
Допустимий рівень шуму в приміщеннях підприємства 
встановлюватиметься у відповідності з діючими Санітарними нормами, але не 
перевищуватимуть 70 дБ непостійного звуку. 
Кімнату персоналу планується обладнати засобами звукоізоляції. 
Усі працівники кафе-кондитерської повинні мати особові медичні книжки 
і проходити медогляд не рідше 1 разу на рік. 
Усі виробничі приміщення закладу будуть забезпечені вогнегасниками. 
Система оповіщення гостей про пожежу і управління евакуацією є 
складовою частиною системи протипожежного захисту кафе-кондитерської. 
Евакуація гостей  та персоналу здійснюватиметься відповідно до наявних у всіх 
приміщеннях планів евакуації [47]. Евакуаційне освітлення і світлові 
покажчики напрямку евакуації мають бути ввімкнені цілодобово. 
Отже, проєктоване кафе-кондитерська «Насолода» буде відповідати усім 
вимогам техніки безбеки та охорони праці. 
78 
Розділ 5 РОЗРАХУНОК ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПРОЄКТУ  
 
 
5.1 Розрахунок інвестиційних витрат проєктованого підприємства 
 
До інвестиційних витрат підприємства, які визначалися при розробці 
проекту входять:  
 витрати на матеріально-технічне забезпечення виробничого процесу 
(таблиця 5.1); 
 витрати на матеріально-технічне оснащення торговельного процесу 
(устаткування меблів, посуду, інвентар)  (додаток В); 
 річний фонд оплати праці (таблиця 5.2). 
 
Таблиця 5.1 – Витрати на оснащення виробничих приміщень 
борошняного цеху кухонним обладнанням 
Ціна одиниці, Вартість, тис. 
Група обладнання Марка Кількість  
грн грн 
Плити електричні з 
ПЕД-4 4 10300 41,2 
духовою шафою 
СПСМ -5 2 1700 3,4 
СПСМ -3 6 1850 11,1 
Столи виробничі: 
СПК 1 2100 2,1 
СПЛ 1 2700 2,7 
БМ -4А 2 2150 4,3 
Ванна мийна 
ВМ-4 3 1870 5,61 
Шафа холодильна ШХ-71М 2 25000 50 
РАЗОМ 120,41 
 
Витрати на виконання будівельно-монтажних робіт, оформлення 
документів та реєстрацію діяльності, провадження маркетингової діяльності, 
комунальні витрати та витрати на сировину не визначалися. 
Загальні інвестиційні витрати наведені у таблиці 5.3.  
 
79 
Таблиця 5.2 – Плановий річний фонд оплати праці проектованого 
підприємства 
Фонд оплати 
Кількість праці за рік за 
Назва структурного підрозділу Посадовий 
№ штатних посадовими 
та посад оклад (грн.) 
посад окладами 
(тис.грн.) 
1 Директор 1 25000 300 
2 Головний бухгалтер 1 20000 240 
3 Бухгалтер 1 15000 180 
4 Менеджер із закупівель 1 13000 156 
5 Адміністратор залу 2 12000 288 
6 Завідувач виробництвом 1 14000 168 
7 Кухар 22 13500 3564 
8 Офіціант 18 9000 1944 
9 Посудомийка 2 8500 204 
10 Гардеробник 2 8000 192 
11 Вантажник 2 8000 192 
12 Прибиральниця 2 7500 180 
13 Охоронець 2 8500 204 
14 Бармен 2 10000 240 
Всього 65 166500 8052 
 
Таблиця 5.3 – Інвестиційні витрати проекту піцерії на 90 місць 
Група витрат Вартість, грн 
Витрати на оснащення виробничим обладнанням 120,41 
Витрати на оснащення меблями 175,302 
Витрати на оснащення посудом та приборами 576,656 
Реєстрація діяльності, внесення статутного капіталу, отримання 
300 
алкогольної ліцензії, відкриття розрахункового рахунку 
Замовлення дизайн і технічного проекту ресторану 100 
Ремонт та декорування, приведення приміщення відповідно до 
1000 
вимог Росспоживнагляду, освітлення, вивіска 
Разом: 2272,368 
 
Аналізуючи результати дослідження інвестиційних витрат можна зробити 
висновок, що для матеріально-технічного забезпечення виробничо-
торговельного процесу разові витрати становитимуть 2272,368 тис. грн. 
 
80 
5.2 Розрахунок валового доходу та визначення інвестиційної привабливості 
проєктованого підприємства 
 
 
Для розрахунку планового товарообігу необхідно визначити вартість 
середнього чеку та знати планову кількість відвідувачів. Виходячи із 
статистичних даних нами з’ясовано, що протягом першого року виходу закладу 
ресторанного господарства на ринок середня завантаженість торговельного 
залу не перевищує 40 %. Приймаємо, що протягом першого року середня 
завантаженість торговельного залу становитиме 35 % (189 осіб за день). 
Для визначення вартості середнього чеку було прийнято рішення 
розрахувати середню ціну однієї страви за кожною із груп та використати 
усереднені коефіцієнти споживання страв. Продажна вартість страв зазначена у 
додатку Г. 
Визначаємо планову річну виручку: 189*500,64*365=34536650,4 грн 
Таким чином плановий річний товарооборот становитиме майже 35 
млн.грн. 
Розрахунок інвестиційної привабливості проєктованої піцерії  на 90місць 
наведено в таблиці 5.4. 
 
Таблиця 5.4 – Розрахунок інвестиційної привабливості проєкту 
Показник Сума 
Планова виручка, тис. грн. 34536,650 
Інвестиційні витрати, тис. грн. 2272,368 
Чистий дохід, тис. грн. 32264,282 
Податок на прибуток (18 %, тис. грн.) 4921,67 
Чистий прибуток, тис. грн. 27342,612 
 
Плановий чистий прибуток проєктованої піцерії на 90 місць 
прогнозується у розмірі 27 млн. 342 тис 612 грн.  
Термін окупності не визначався, оскільки не розраховувалися витрати на 
оренду території та виконання будівельих робіт. 
81 
ВИСНОВКИ 
 
 
Для відвідувчів закладів ресторанного господарства важливим є не тільки 
якість продукції, що вони споживають, а й оточуюче середовище, що визначає 
комфортність і суттєво впливає на сприйняття надаваних послуг. Останніми 
роками, не зважаючи на воєнний стан, спостерігається тенденція до відкриття 
спеціалізованих закладів за певним видом продукції. 
Кафе-кондитерська створює нові можливості для споживачів 
насолоджуватись якісною та свіжою кондитерською продукцією в затишній 
атмосфері, є місцем приємного проведення часу. Окрім того, такий тип закладу 
ресторанного господарства сприяє формуванню культури харчування у 
населення. 
У межах написання кваліфікаційної роботи було досліджено попит 
жителів міста на ресторанні послуги та їх уподобання щодо тематики закладів 
харчування за допомогою вуличного опитування випадкових респондентів. 
Аналіз ринку ресторанних послуг міста Черкаси та дослідження попиту 
потенційних відвідувачів показали доцільність проєктування кафе-
кондитерської у місті.  
Нами було обґрунтовано місце проєктування кафе-кондитерської у 
мікрорайоні Митниця, що характеризується зручним географічним 
розташуванням біля річки Дніпро, розвинутою інфраструктурою, чудовою 
транспортною розв’язкою та підведенням всіх необхідних комунікацій. 
Під час дослідження здійснено ідентифікацію цільових груп споживачів 
та визначено, що основними споживачами послуг проєктованого кафе-
кондитерської будуть туристи, жителі району та міста, студенти, молоді сім’ї з 
дітьми, люди поважного віку. Проведено дослідження потенційних 
конкурентів. 
Було розроблено концепцію закладу. Як додаткові послуги заплановано 
виготовлення кондитерських виробів на замовлення, доставку продукції за 
82 
вказаною адресою, проведення дитячих свят. Кулінарним спрямуванням 
проєктованого кафе-кондитерської «Насолода» є широкий асортимент 
кондитерських виробів. Обґрунтовано технологію приготування кексу 
«Малинового» підвищеної харчової цінності з додаванням порошку 
сублімованої малини, розроблено технологічну схему приготування та 
технологічну карту на кондитерський виріб. 
Структуровано виробничий і сервісний процеси проєктованого кафе-
кондитерської «Насолода». Спрогнозовано динаміку попиту на продукцію та 
послуги, розроблено виробничу програму кондитерського цеху закладу.  
Розраховано необхідну кількість виробничого та обслуговуючого 
персоналу, розраховано устаткування кондитерського цеху. Визначено площі 
складських приміщень, кондитерського цеху, приміщень для обслуговування 
споживачів, адміністративно-побутових приміщень. За цими даними 
2
розраховано загальну площу будівлі кафе-кондитерської, що склала 432 м . 
Розроблено організаційно-управлінську структуру та штатний розпис 
підприємства. Дано конструктивні та інженерні характеристики проєктованого 
закладу, передбачено заходи щодо раціонального використання 
теплоенергоресурсів, визначено заходи щодо охорони праці і техніки безпеки. 
Розраховано інвестиційні витрати та плановий товарообіг кафе-
кондитерської на 70 місць.  
Враховуючи статистичні дані та виконані розрахунки нами визначено, що 
окупність разових витрат при середній завантаженості торговельної зали 35 % 
протягом першого року виходу закладу ресторанного господарства на ринок 
складе 0,6 року. Отже проєкт кафе-кондитерської на 70 місць має інвестиційну 
привабливість та практичне значення для розвитку ресторанного господарства 
регіону.  
Прийняті у проєкті рішення можуть стати основою для будівництва у 
м. Черкаси кафе-кондитерської з інноваційними технологіями кондитерських 
виробів, завдяки яким можливо впровадження виробництва кондитерської 
продукції підвищеної біологічної цінності. 
83 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Про захист прав споживачів : Закон України № 1023–ХІІ від 
12.05.1993 р. зі змінами. 
2. Про охорону праці : Закон України № 2694–ХІІ від 14.10.1992 р. зі 
змінами. 
3. Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини : 
Закон України від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР. 
4. Правила обов’язкової сертифікації послуг харчування : Наказ 
Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 
27.01.1999 р. № 37. 
5. Правила роботи закладів громадського харчування : наказ Міністерства 
економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219.  
6. ГОСТ 30523-97. Послуги громадського харчування. Загальні вимоги.  
7. ДСТУ 3862:99 Ресторанне господарство. Терміни та визначення 
[Чинний від 01.10.1999]. Вид. офіц. Київ, 1999. 26 с. 
8. ДСТУ 3279:95 Стандартизація послуг. Основні положення. [Чинний від 
27.12.1995]. Вид. офіц. Київ, 1995. 27 с. 
9. ДСТУ 4281:2004. Заклади ресторанного господарства. Класифікація. 
[Чинний від 2004-07-01]. Вид. офіц. Київ, 2004. 18 с. 
10. ДБН В.2.2-25-2009. Будинки і споруди. Підприємства харчування 
(заклади ресторанного господарства). 
11. ДСТУ 4505:2005 Кекси. Загальні технічні умови [Чинний від 2006-10-
01] Вид. офіц. Київ : Держспоживстандарт, 2006. 22 с. 
12. ДСТУ 4683:2006 Вироби кондитерські. Методи визначення 
органолептичних показників якості, розмірів, маси нетто і складових частин 
[Чинний від 2007-10-01] Вид. офіц. Київ : Держспоживстандарт, 2008. 15 с. 
13. Довідник нормативних документів у сфері охорони праці, пожежної 
безпеки, гігієни праці та соціального страхування від нещасних випадків. Київ : 
84 
2009. 244 с.  
14. Про порядок розробки та застосування технологічної документації на 
фірмові страви, кулінарні та борошняні кондитерські вироби на підприємствах 
ресторанного господарства: Наказ Міністерства економіки з питань 
європейської інтеграції України від 25.09.2000р. № 210. 
15. Архіпов В. В. Організація обслуговування в закладах ресторанного 
господарства : навч. посіб. 3-тє вид. Київ : Центр учбової літератури, 2019. 
342 с.  
16. Архіпов В.В. Організація ресторанного господарства : навч. посіб. 3-
тє вид. Київ : Центр учбової літератури, 2019. 280 с. 
17. Балабанова Л. В., Холод В. В., Балабанова. І. В. Стратегічний 
маркетинг : підручник. Київ : Центр учбової літератури, 2019. 612 с. 
18. Балабанова Л., Сардак О. Управління персоналом : підручник. Київ : 
ЦУЛ, 2019. 468 с. 
19. Басюк Т. П., Керанчук Т. Л. Економіка готельно-ресторанного 
бізнесу : навч. посіб. Київ : НУХТ, 2018. 360 с. 
20. Блакитна Г. В., Гладій І. О., Дзюба О. М., Бровко О. Т. Бухгалтерський 
облік в торгівлі та ресторанному господарстві : навч. посіб. Київ : «Центр 
учбової літератури», 2021. 288 c. 
21. Бурик А. Ф. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. Київ : 
Центр навчальної літератури (ЦУЛ). 2019. 260 с. 
22. Варналій З. С., Васильців Т. Г., Лупак Р. Л., Білик Р. Р. Бізнес-
планування підприємницької діяльності : навч. посіб. Чернівці : Технодрук, 
2019. 264 с. 
23. Власова Н. О, Краснокутська Н. С., Круглова О. А., Мілаш І. В. 
Економіка ресторанного господарства : навч. посіб. Xарків : Світ книг, 2019. 
389 с. 
24. Гавриленко П. П. Збірник рецептур національної кухні Європи. 2-ге 
вид. [текст]. Київ : «Центр учбової літератури», 2019. 630 с. 
25. Гудзь Н. В., Денчук П. Н., Романів Р. В. Бухгалтерський облік : навч. 
85 
посіб. М-во освіти і науки України. - 2-ге вид., перероб. і допов. Київ. : «Центр 
учбової літератури», 2019. 424 с. 
26. Давидова О. Ю. Управління якістю продукції та послуг у готельно-
ресторанному господарстві : підручник. Харків : Вид-во Іванченка І.С., 2018. 
488 с. 
27. Дмитрієв І. А., Шевченко І. Ю. Економіка підприємства : навч. посіб. 
Харків: ХНАДУ, 2018. 292 с. 
28. Довгань Л. Є., Мохонько Г. А., Малик І. П. Управління проектами : 
навч. посіб. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017. 420 с. 
29. Должанський І. З., Загорна Т. О. Бізнес-план: технологія розробки : 
навч. посіб. Київ : Центр навчальної літератури (ЦУЛ), 2020. 384 с. 
30. Дорош М., Сахно Є., Ребенок А. Менеджмент сервісу. Теорія та 
практика : навч. посіб. Київ : Центр навчальної літератури, 2019. 328 с. 
31. Збірник рецептур національних страв та кулінарних виробів, 
правових, нормативно-правових та інших актів для закладів ресторанного 
господарства / автор-розробник і укладач:  О. В. Шалимінов. Київ: Арій, 2011. 
992 с.  
32. Ільчук П. Г. Бізнес-планування та управління проектами : навч. посіб. 
Львів : ЗУКЦ, 2018. 215 с. 
33. Інформаційні системи і технології в готельно-ресторанному та 
туристичному бізнесі : підручник / за ред. д.т.н., проф. М. К. Сукача та к.е.н., 
доц. М. М. Скопеня. Київ : Видавництво Ліра-К, 2019. 764 с. 
34. Карпенко О. П., Притульська Н. В., Кравченко М. Ф. Оздоровче 
харчування : навч. посіб. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2019. 628 с. 
35. Литвиненко С. В. Управління ресторанним бізнесом: стратегії та 
тактики. Київ : Центр учбової літератури, 2022. 244 с. 
36. Лозова Т. М. Інноваційні наукові розробки щодо поліпшення якості 
харчових продуктів на основі борошна : монографія. Львів : Видавництво 
Львівського торговельно-економічного університету, 2023. 238 с. 
37. Лозова Т. М. Наукові основи формування споживних властивостей і 
86 
зберігання якості борошняних кондитерських виробів : монографія / Т. М. 
Лозова, І. В. Сирохман. Львів : Вид-во Львівської комерційної академії, 2009. 
456 с. 
38. Лозова Т. М., Калимон М. В. Використання природних нетрадиційних 
інгредієнтів у виробництві борошняних кондитерських виробів // Актуальні 
наукові дослідження в сучасному світі : Збірник наукових праць (Переяслав-
Хмельницький, лютий 2018 р. Вип.2 (34), ч. 6. С. 96-98. 
39. Мазаракі А. А. Проектування закладів ресторанного господарства : 
навч. посіб. 2-ге вид., відред. і допов. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. 
307 с.  
40. Македон В. В. Бізнес-планування : навч. посіб. Київ : Центр 
навчальної літератури (ЦУЛ), 2022. 236 с. 
41. Менеджмент персоналу : навч. посіб / під заг. ред. Лук’янихіна В. О. 
Київ : ЦУЛ, 2017. 592 с. 
42. Методологічне та інструментальне забезпечення наукових 
досліджень: навч. посіб. / В. Г. Бодров та ін.; за ред. д.е.н., проф. О. А. 
Шевчука. Ірпінь: Університет ДФС України, 2020. 324 с. 
43. Мирошник, Ю. А., Доценко В. Ф. Досвід використання порошків з 
нетрадиційної рослинної сировини в технології борошняних кондитерських 
виробів. Modernen gineeringandin novative technologies, 2019. Issue 8, Part .2 
С. 65–71. 
44. Мостова Л. М., Новікова О. В., Ракленко І. М. Організація 
обслуговування в ресторанному господарстві : підручник. Харків : Світ Книг, 
2021. 657 с. 
45. Новікова О. В. Технологія виробництва хлібобулочних і борошняних 
кондитерських виробів : навч. посіб. Київ.: Ліра-К, 2017. 540 с. 
46. Осипов С. І. Інноваційний розвиток ресторанного господарства. Київ : 
Центр учбової літератури, 2022. 245 с. 
47. Основи охорони праці : підручник / О. І. Запорожець та ін. 2-ге вид. 
Київ : ЦУЛ, 2019. 264 с. 
87 
48. Павленкова П. П. Технологічне проектування підприємств 
ресторанного господарства : навч. посіб. [для вищих навчальних закладів]. 
Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2016. 312 с. 
49. Павлов О. В. Збірник рецептур борошняних кондитерських і здобних 
булочних виробів : навч.-практ. посіб. 3-тє вид. Київ : ПрофКнига, 2019. 340 с. 
50. Перспективи створення технологій оздоровчих хлібобулочних і 
кондитерських виробів на основі нетрадиційної рослинної сировини / В. М. 
Михайлов, О. В. Самохвалова, С. Г. Олійник, Н. В. Гревцева, О. Є. Загорулько, 
А. М. Загорулько //Наукові праці НУХТ. 2018. Т. 24, № 6. С. 167–173. 
51. Портна О. В., Єршова Н. Ю. Аналіз господарської діяльності : навч. 
посіб. Львів : Магнолія, 2020. 312 с. 
52. Приходько О. М. Управління якістю обслуговування в ресторанному 
господарстві. Київ : Кондор, 2022. 249 с. 
53. Проектування закладів ресторанного господарства : навч. посіб.: [для 
вищ. навч. закл.] 2-ге вид / А. А. Мазаракі та ін. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-
т, 2010. 340 с. 
54. Савченко Н. В. Організаційно-економічний механізм управління 
рестораном. Київ : ЦУЛ, 2019. 297 с. 
55. Тимошенко І. М. Організація та планування ресторанного бізнесу. 
Київ : ЦУЛ, 2019. 345 с. 
56. Управління трудовими ресурсами : навч. посіб. / під заг. ред. 
Осовської Г. В. ЦУЛ, 2016. 224 с. 
57. Федоренко Л. В. Менеджмент ресторанного бізнесу: сучасні тенденції 
та практика. Київ : ЦУЛ, 2018. 216 с. 
58. Федорова Н. О. Маркетингове дослідження ресторанного ринку. 
Київ : Центр учбової літератури, 2019. 216 с. 
59. Федотов В. С. Інноваційні технології в готельно-ресторанному бізнесі. 
Київ: Центр учбової літератури, 2021. 314 с. 
60. Цвілий С. М., Кукліна Т. С., Зайцева В.М. Маркетинг в готельно-
ресторанному господарстві : навч. посіб. Запоріжжя : НУ «Запорізька 
88 
політехніка», 2023. 260 с. 
61. Шаповал М. I. Основи стандартизації, управління якістю і 
сертифікації : підручник. 3-те вид., переробл. і допов. Київ : Вид-во Європ. ун-
ту, 2012. 348 с.  
62. Шубалий М., Рудь Н. Т., Гордійчук А. І. та ін. Управління 
персоналом : підручник / за заг. ред. О. М. Шубалого. Луцьк : ІВВ Луцького 
НТУ, 2018. 404 с. 
63. Яцун Л. М., Новікова О. В., Льовшина О. П., Ткаченко О. П. 
Менеджмент ресторанного господарства : навч. посіб. Харків : «Світ книги», 
2021. 486 с. 
64. Аналіз ринку послуг ресторанного господарства. URL: 
https://studfiles.net/preview/5800814/page:5/ (дата звернення: 05.04.2026). 
65. Класифікація та вимоги до посуду. URL: 
https://studfiles.net/preview/5642482/page:6/ (дата звернення: 09.05.2026). 
66. Оформлення меню і прейскурантів. URL: 
https://studfiles.net/preview/5642482/page:11/ (дата звернення: 03.05.2026). 
67. Структура ринкових цін на продукцію, товари і послуги підприємств 
харчування, їхня виробнича собівартість, прибутковість, рентабельність 
реалізації. URL: https://tourism-book.com/pbooks/book-82/ua/chapter-3213/ (дата 
звернення: 19.05.2026). 
68. Сублімація, її значення. URL: https://frutta.com.ua/pages/how-it-works 
(дата звернення: 15.12.2023) (дата звернення: 15.04.2026). 
69. Устаткування залів. Сучасні вимоги до меблів. URL: 
https://studfiles.net/preview/5642482/page:5/ (дата звернення: 18.04.2026). 
89 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток А 
Розрахунок сировини 
 Пир. смаж. Пир смаж, Пир печ ф. Пир печ ф. Пир печ ф. 
№ Сировина ф. лів ф. із св кап м’яс з циб яблучний сирний 
п/п 100 210 100 200 100 200 100 215 100 160 
шт. шт. шт. шт. шт. шт шт. шт. шт. шт. 
1 Тісто др просте 1089 5100 10,71 5100 10,2 - - - - - - 
2 Тісто др здобне 1089 - - - - 5800 11,6 5800 12,47 5800 9,28 
3 Тісто др листкове 1090 - - - - - - - - - - 
4 Фарш ліверний 1120 2500 5,25 - - - - - - - - 
5 Фарш м.з циб. 1115 - - 2500 5,0 - - - - - - 
6 Фарш із ск кап 1126 - - - - 2500 5,0 - - - - 
7 Фарш яблучний  - - - - - - 2500 5,375 - - 
8 Фарш сирний 1135 - - - - - - - - 2500 4,0 
9 Борошно пшеничне - - - - - - - - - - 
10 Маргарин столовий - - - - - - - - - - 
11 Оцтова есенція 80%-ва - - - - - - - - - - 
12 Сіль - - - - - - - - - - 
13 Вода - - - - - - - - - - 
14 Меланж - - - - -- - - - - - 
15 Молоко - - - - - - - - - - 
16 Сметана - - - -  - - - - - 
17 Цукор - - - - - - - - - - 
18 Помадка цукрова № 59 - - - - - - - - - - 
19 Масло вершкове - - - - - - - - - - 
20 Кислота лимонна - - - - - - - - - - 
21 Пудра рафінадна  - - - - - - - - - 
22 Есенція - - - - - - - - - - 
23 Двувуглекаслий Na - - - - - - - - - - 
24 Вуглекислий амоній - - - - - - - - - - 
25 Сир - - - - - - - - - - 
26 Пудра ванільна - - - - - - - - - - 
27 Сода - - - - - - - - - - 
28 Мед - - - - - - - - - - 
29 Сухі духи - - - - - - - - - - 
30 Дріжджі пресовані - - - - - - - - - - 
31 Мак - - - - - - - - - - 
32 Родзинки - - - - - - - - - - 
33 Цукати - - - - - - - - - - 
34 Ядра горіхів смажені - - - - - - - - - - 
35 Ядра горіхів сирі - - - - - - - - - - 
36 Сироп № 56 - - - - - - - - - - 
37 Ромова есенція - - - - - - - - - - 
38 Коньяк - - - - - - - - - - 
39 Патока крохмальна - - - - -  - - - - 
40 Легені ялові - - - - - - - - - - 
41 Цибуля ріпчаста - - - - - - - - - - 
42 Перець ч. мелений - - - - - - - - - - 
43 Яловичина - - - - - - - - - - 
44 Петрушка (зелень) - - - - - - - - - - 
45 Кап. білокач. свіжа - - - - - - - - - - 
46 Яйця курячі - - - - - - - - - - 
47 Яблука свіжі - - - - - - - - - - 
48 Буряк варений - - - - - - - - - - 
 
Продовження 
 
№  Пончики з Ватрушки з Язики 
Валовани Тарталетки 
п/п цукр.пудрою сиром листкові 
Сировина 
100 450 100 275 100 400 100 300 100 325 
шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. 
1 Тісто др просте 1089 4500 20,25 - - - - - - - - 
2 Тісто др здобне 1089 - - - - - - - - - - 
3 Тісто др листкове 1090 - - - - - - - - - - 
4 Фарш ліверний 1120 - - - - - - - - - - 
5 Фарш м.з циб. 1115 - - - - - - - - - - 
6 Фарш із ск кап 1126 - - - - - - - - - - 
7 Фарш яблучний - - - - - - - - - - 
8 Фарш сирний 1135 - - 3000 8,25 - - - - - - 
9 Борошно пшеничне - - - - 2265 9,06 1657 4,971 3300 10,725 
10 Маргарин столовий - - - - 1505 6,02 386 1,158 1700 5,25 
11 Оцтова есенція 80%-ва - - - - 3,5 0,014 - - 5 0,0016 
12 Сіль - - - - 25 0,1 17 0,051 - - 
13 Вода - - - - 800 3,2 - - 100 0,325 
14 Меланж - - - - 300 1,2 228 0,684 200 0,715 
15 Молоко - - - - - - 386 1,158 - - 
16 Сметана - - - - - - 200 0,6 - - 
17 Цукор - - - - - - 57 0,171 650 2,113 
18 Помадка цукрова № 59 - - - - - - - - - - 
19 Масло вершкове - - - - - - - - - - 
20 Кислота лимонна - - - - - - - - - - 
21 Пудра рафінадна - - - - - - - - - - 
22 Есенція - - - - - - - - - - 
23 Двувуглекаслий Na - - - - - - - - - - 
24 Вуглекислий амоній - - - - - - - - - - 
25 Сир - - - - - - - - - - 
26 Пудра ванільна 300 1,35 - - - - - - - - 
27 Сода - - - - - - - - - - 
28 Мед - - - - - - - - - - 
29 Сухі духи - - - - - - - - - - 
30 Дріжджі пресовані - - - - - - - - - - 
31 Мак - - - - - - - - - - 
32 Родзинки - - - - - - - - - - 
33 Цукати - - - - - - - - - - 
34 Ядра горіхів смажені - - - - - - - - - - 
35 Ядра горіхів сирі - - - - - - - - - - 
36 Сироп № 56 - - - - - - - - - - 
37 Ромова есенція - - - - - - - - - - 
38 Коньяк - - - - - - - - - - 
39 Патока крохмальна - - - - - - - - - - 
40 Легені ялові - - - - - - - - - - 
41 Цибуля ріпчаста - - - - - - - - - - 
42 Перець ч. мелений - - - - - - - - - - 
43 Яловичина - - - - - - - - - - 
44 Петрушка (зелень) - - - - - - - - - - 
45 Кап. білокач. свіжа - - - - - - - - - - 
46 Яйця курячі - - - - - - - - - - 
47 Яблука свіжі - - - - - - - - - - 
48 Буряк варений - - - - - - - - - - 
 
Продовження 
 
Слойка з Пісочне Сочні з Сочні з  Коржики 
№ цукр.пудрою кільце сиром (тісто) сиром (фарш) цукрові 
Сировина 
п/п 100 400 100 500 100 170 100 170 100 350 
шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. 
1 Тісто др просте 1089 - - - - - - - - - - 
2 Тісто др здобне 1089 - - - - - - - - - - 
3 Тісто др листкове 1090 - - - - - - - - - - 
4 Фарш ліверний 1120 - - - - - - - - - - 
5 Фарш м.з циб. 1115 - - - - - - - - - - 
6 Фарш із ск кап 1126 - - - - - - - - - - 
7 Фарш яблучний - - - - - - - - - - 
8 Фарш сирний 1135 - - - - - - - - - - 
9 Борошно пшеничне 2746 10,98 2402 12,01 3500 5,95 500 0,85 2897 10,14 
10 Маргарин столовий - - - - - - - - 215 0,752 
11 Оцтова есенція 80%-ва - - - - - - - - - - 
12 Сіль 22 0,088 8,9 0,045 - - - - - - 
13 Вода - - - - - - - - 650 2,275 
14 Меланж 139 0,556 434 2,17 1100 1,87 140 0,239 - - 
15 Молоко - - - - - - - - - - 
16 Сметана - - - - - - 400 0,68 - - 
17 Цукор - - 890 4,45 900 1,53 700 1,15 1453 5,086 
18 Помадка цукрова № 59 - - - - - - - - - - 
19 Масло вершкове 1831 7,324 1334 6,67 1600 2,72 - - - - 
20 Кислота лимонна 3,7 0,015 - - - - - - - - 
21 Пудра рафінадна 116 0,464 - - - - - - - - 
22 Есенція - - 8,9 0,045 - - - - - - 
23 Двувуглекаслий Na - - 2,3 0,012 - - - - - - 
24 Вуглекислий амоній - - 2,3 0,012 - - - - 19 0,066 
25 Сир - - - - - - 3300 5,61 - - 
26 Пудра ванільна - - - - - - - - 13 0,046 
27 Сода - - - - - - - - 7 0,025 
28 Мед - - - - - - - - - - 
29 Сухі духи - - - - - - - - - - 
30 Дріжджі пресовані - - - - - - - - - - 
31 Мак - - - - - - - - - - 
32 Родзинки - - - - - - - - - - 
33 Цукати - - - - - - - - - - 
34 Ядра горіхів смажені - - 493 2,465 - - - - - - 
35 Ядра горіхів сирі - - - - - - - - - - 
36 Сироп № 56 - - - - - - - - - - 
37 Ромова есенція - - - - - - - - - - 
38 Коньяк - - - - - - - - - - 
39 Патока крохмальна - - - - - - - - - - 
40 Легені ялові - - - - - - - - - - 
41 Цибуля ріпчаста - - - - - - - - - - 
42 Перець ч. мелений - - - - - - - - - - 
43 Яловичина - - - - - - - - - - 
44 Петрушка (зелень) - - - - - - - - - - 
45 Кап. білокач. свіжа - - - - - - - - - - 
46 Яйця курячі - - - - - - - - - - 
47 Яблука свіжі - - - - - - - - - - 
48 Буряк варений - - - - - - - - - - 
Продовження 
 
№  Батони Коржики Здоба Булка з Кекс 
п/п московські молочні звичайна маком весняний 
Сировина 
100 420 100 380 100 420 100 360 100 250 
шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. 
1 Тісто др просте 1089 - - - - - - - - - - 
2 Тісто др здобне 1089 - - - - - - - - - - 
3 Тісто др листкове 1090 - - - - - - - - - - 
4 Фарш ліверний 1120 - - - - - - - - - - 
5 Фарш м.з циб. 1115 - - - - - - - - - - 
6 Фарш із ск кап 1126 - - - - - - - - - - 
7 Фарш яблучний - - - - - - - - - - 
8 Фарш сирний 1135 - - - - - - - - - - 
9 Борошно пшеничне 2943 12,39 4230 16,074 3704 15,56 7813 28,127 5592 13,98 
10 Маргарин столовий - - 960 3,648 - - 234 0,842 - - 
11 Оцтова есенція 80%-ва - - - - - - - - - - 
12 Сіль - - - - 56 0,235 117 0,421 16,8 0,042 
13 Вода 300 1,26 - - - - 3700 13,32 - - 
14 Меланж 180 0,756 300 1,14 133 0,558 - - 1118 2,795 
15 Молоко - - 755 2,86 - - - - - - 
16 Сметана - - - - - - - - - - 
17 Цукор 820 3,444 2115 8,037 370 1,554 496 1,786 1594 3,835 
18 Помадка цукрова № 59 - - - - 259 1,088 - - - - 
19 Масло вершкове - - - - - - - - 1230 3,075 
20 Кислота лимонна - - - - - - - - - - 
21 Пудра рафінадна - - - - - - - - 112 0,28 
22 Есенція - - - - - - - - - - 
23 Двувуглекаслий Na - - 19,1 0,072 - - - - - - 
24 Вуглекислий амоній 27 0,113 38,1 0,145 - - - - - - 
25 Сир - - - - - - - - - - 
26 Пудра ванільна - - 1,9 0,007 - - - - 3707 0,094 
27 Сода 14 0,06 - - - - - - - - 
28 Мед 1365 5,73 - - - - - - - - 
29 Сухі духи 8 0,034 - - - - - - - - 
30 Дріжджі пресовані - - - - 56 0,235 117 0,421 224 0,56 
31 Мак - - - - - - 55 0,198 - - 
32 Родзинки - - - - - - - - 559 1,398 
33 Цукати - - - - - - - - 280 0,7 
34 Ядра горіхів смажені - - - - - - - - - - 
35 Ядра горіхів сирі - - - - - - - - 112 0,28 
36 Сироп № 56 - - - - - - - - - - 
37 Ромова есенція - - - - - - - - - - 
38 Коньяк - - - - - - - - - - 
39 Патока крохмальна - - - - - - - - - - 
40 Легені ялові - - - - - - - - - - 
41 Цибуля ріпчаста - - - - - - - - - - 
42 Перець ч. мелений - - - - - - - - - - 
43 Яловичина - - - - - - - - - - 
44 Петрушка (зелень) - - - - - - - - - - 
45 Кап. білокач. свіжа - - - - - - - - - - 
46 Яйця курячі - - - - - - - - - - 
47 Яблука свіжі - - - - - - - - - - 
48 Буряк варений - - - - - - - - - - 
 
Продовження 
 
 Кекс Ромова Булочка 
Сироп Помадка 
№ Сировина столичний баба рожева 
п/п 100 300 100 270 100 270 100 270 100 355 
шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. шт. 
1 Тісто др просте 1089 - - - - - - - - - - 
2 Тісто др здобне 1089 - - - - - - - - - - 
3 Тісто др листкове 1090 - - - - - - - - - - 
4 Фарш ліверний 1120 - - - - - - - - - - 
5 Фарш м.з циб. 1115 - - - - - - - - - - 
6 Фарш із ск кап 1126 - - - - - - - - - - 
7 Фарш яблучний - - - - - - - - - - 
8 Фарш сирний 1135 - - - - - - - - - - 
9 Борошно пшеничне 2339 7,017 4118 11,12 - - - - 4450 15,798 
10 Маргарин столовий - - - - - - - - - - 
11 Оцтова есенція 80%-ва - - - - - - - - - - 
12 Сіль 7,1 0,0213 12,4 0,033 - - - - 70 0,248 
13 Вода - - - - - - - - 1800 6,39 
14 Меланж 1404 4,212 823 2,222 - - - - - - 
15 Молоко - - - - - - - - - - 
16 Сметана - - - - - - - - - - 
17 Цукор 1755 5,265 1029 2,78 262 0,707 1762 4,757 200 0,71 
18 Помадка цукрова № 59 - - 1938 5,232 - - - - - - 
19 Масло вершкове 1754 5,262 1029 2,78 - - - - - - 
20 Кислота лимонна - - - - - - - - - - 
21 Пудра рафінадна 82 0,246 - - - - - - - - 
22 Есенція 7,1 0,0213 - - - - - - - - 
23 Двувуглекаслий Na - - - - - - - - - - 
24 Вуглекислий амоній 7,1 0,0213 - - - - - - - - 
25 Сир - - - - - - - - - - 
26 Пудра ванільна - - 20,6 0,056 - - - - - - 
27 Сода - - - - - - - - - - 
28 Мед - - - - - - - - - - 
29 Сухі духи - - - - - - - - - - 
30 Дріжджі пресовані - - 206 0,556 - - - - 130 0,462 
31 Мак - - - - - - - - - - 
32 Родзинки 1754 5,262 515 1,391 - - - - - - 
33 Цукати - - - - - - - - - - 
34 Ядра горіхів смажені - - - - - - - - - - 
35 Ядра горіхів сирі - - - - - - - - - - 
36 Сироп № 56 - - 287 0,775 - - - - - - 
37 Ромова есенція - - - - 1 0,003 - - - - 
38 Коньяк - - - - 24,4 0,066 - - - - 
39 Патока крохмальна - - - - - - 176 0,475 - - 
40 Легені ялові - - - - - - - - - - 
41 Цибуля ріпчаста - - - - - - - - - - 
42 Перець ч. мелений - - - - - - - - - - 
43 Яловичина - - - - - - - - - - 
44 Петрушка (зелень) - - - - - - - - - - 
45 Кап. білокач. свіжа - - - - - - - - - - 
46 Яйця курячі - - - - - - - - - - 
47 Яблука свіжі - - - - - - - - - - 
48 Бурак варений - - - - - - - - 361/340 1,3/1,2 
 
Прдовження 
 
Булочка Тісто др. 
Тісто др. просте Тісто др. здобне 
№ молочна листкове 
Сировина 
п/п 100 415 41,16 33,35 15,95 
1 кг 1 кг 1 кг 
шт. шт. кг кг кг 
1 Тісто др просте 1089 - - - - - - - - 
2 Тісто др здобне 1089 - - - - - - - - 
3 Тісто др листкове 1090 - - - - - - - - 
4 Фарш ліверний 1120 - - - - - - - - 
5 Фарш м.з циб. 1115 - - - - - - - - 
6 Фарш із ск кап 1126 - - - - - - - - 
7 Фарш яблучний - - - - - - - - 
8 Фарш сирний 1135 - - - - - - - - 
9 Борошно пшеничне 4000 16,6 576 23,708 640 21,35 513 8,47 
10 Маргарин столовий - - 70 2,88 69 2,30 217 3,46 
11 Оцтова есенція 80%-ва - - - - - - - - 
12 Сіль 48 0,199 10 0,412 8 0,27 10 0,16 
13 Вода - - 190 7,82 170 5,66 227 3,62 
14 Меланж - - 96 3,951 69 2,30 94 0,54 
15 Молоко 2000 8,3 - - - - - - 
16 Сметана - - - - - - - - 
17 Цукор - - 55 2,263 46 1,53 - - 
18 Помадка цукрова № 59 - - - - - - - - 
19 Масло вершкове - - - - - - - - 
20 Кислота лимонна - - - - - - 1 0,016 
21 Пудра рафінадна - - - - - - - - 
22 Есенція - - - - - - - - 
23 Двувуглекаслий Na - - - - - - - - 
24 Вуглекислий амоній - - - - - - - - 
25 Сир - - - - - - - - 
26 Пудра ванільна - - - - - - - - 
27 Сода - - - - - - - - 
28 Мед - - - - - - - - 
29 Сухі духи - - - - - - - - 
30 Дріжджі пресовані 48 0,199 28 1,152 23 0,765 - - 
31 Мак - - - - - - - - 
32 Родзинки - - - - - - - - 
33 Цукати - - - - - - - - 
34 Ядра горіхів смажені - - - - - - - - 
35 Ядра горіхів сирі - - - - - - - - 
36 Сироп № 56 - - - - - - - - 
37 Ромова есенція - - - - - - - - 
38 Коньяк - - - - - - - - 
39 Патока крохмальна - - - - - - - - 
40 Легені ялові - - - - - - - - 
41 Цибуля ріпчаста - - - - - - - - 
42 Перець ч. мелений - - - - - - - - 
43 Яловичина - - - - - - - - 
44 Петрушка (зелень) - - - - - - - - 
45 Кап. білокач. свіжа - - - - - - - - 
46 Яйця курячі - - - - - - - - 
47 Яблука свіжі - - - - - - - - 
48 Буряк варений - - - - - - - - 
 
Продовження 
 
Фарш м’ясн. з 
Фарш ліверний Фарш зі свіжої капусти 
цибулею 
№  
1кг 5,25 кг 1 кг 5 кг 1 кг 5 кг 
п/п Сировина бру нет бру нет бру нет бру нет бру нет бру нет
тто то тто то тто то тто то тто то тто то 
1 Тісто др просте 1089 - - - - - - - - - - - - 
2 Тісто др здобне 1089 - - - - - - - - - - - - 
3 Тісто др листкове 1090 - - - - - - - - - - - - 
4 Фарш ліверний 1120 - - - - - - - - - - - - 
5 Фарш м.з циб. 1115 - - - - - - - - - - - - 
6 Фарш із ск кап 1126 - - - - - - - - - - - - 
7 Фарш яблучний - - - - - - - - - - - - 
8 Фарш сирний 1135 - - - - - - - - - - - - 
9 Борошно пшеничне 10 10 0,053 0,053 10 10 0,05 0,05 - - - - 
10 Маргарин столовий 60 60 0,315 0,315 40 40 0,2 0,2 100 100 0,5 0,5 
11 Оцтова есенція 80%-ва - - - - - - - - - - - - 
12 Сіль 10 10 0,053 0,053 10 10 0,05 0,05 10 10 0,05 0,05 
13 Вода - - - - - - - - - - - - 
14 Меланж - - - - - - - - - - - - 
15 Молоко - - - - - - - - - - - - 
16 Сметана - - - - - - - - - - - - 
17 Цукор - - - - - - - - - - - - 
18 Помадка цукрова № 59 - - - - - - - - - - - - 
19 Масло вершкове - - - - - - - - - - - - 
20 Кислота лимонна - - - - - - - - - - - - 
21 Пудра рафінадна - - - - - - - - - - - - 
22 Есенція - - - - - - - - - - - - 
23 Двувуглекаслий Na - - - - - - - - - - - - 
24 Вуглекислий амоній - - - - - - - - - - - - 
25 Сир - - - - - - - - - - - - 
26 Пудра ванільна - - - - - - - - - - - - 
27 Сода - - - - - - - - - - - - 
28 Мед - - - - - - - - - - - - 
29 Сухі духи - - - - - - - - - - - - 
30 Дріжджі пресовані - - - - - - - - - - - - 
31 Мак - - - - - - - - - - - - 
32 Родзинки - - - - - - - - - - - - 
33 Цукати - - - - - - - - - - - - 
34 Ядра горіхів смажені - - - - - - - - - - - - 
35 Ядра горіхів сирі - - - - - - - - - - - - 
36 Сироп № 56 - - - - - - - - - - - - 
37 Ромова есенція - - - - - - - - - - - - 
38 Коньяк - - - - - - - - - - - - 
39 Патока крохмальна - - - - - - - - - - - - 
40 Легені ялові 1386 1278 7,28 6,71 - - - - - - - - 
41 Цибуля ріпчаста 100 84 0,525 0,441 119 100 0,595 0,5 - - - - 
42 Перець ч. мелений 0,5 0,5 0,003 0,003 0,5 0,5 0,0025 0,0025 0,2 0,2 0,001 0,001 
43 Яловичина - - - - 1709 1258 8,545 6,29 - - - - 
44 Петрушка (зелень) - - - - 9 7 0,045 0,035 14 10 0,07 0,05 
45 Кап. білокач. свіжа - - - - - - - - 1500 1200 7,5 6,0 
46 Яйця курячі - - - - - - - - 2 шт. 100 10 шт. 0,5 
47 Яблука свіжі - - - - - - - - - - - - 
48 Буряк варений - - - - - - - - - - - - 
Продовження 
Фарш яблучний Фарш сирний 
№ Разом 
Сировина 1 кг 5,375 кг 1 кг 12,25 кг 
п/п 
бру нет бру нет бру нет бру нет
Брутто Нетто 
тто то тто то тто то тто то 
1 Тісто др просте 1089 - - - - - - - - - 41,16 
2 Тісто др здобне 1089 - - - - - - - - - 33,35 
3 Тісто др листкове 1090 - - - - - - - - - 15,95 
4 Фарш ліверний 1120 - - - - - - - - - 5,25 
5 Фарш м.з циб. 1115 - - - - - - - - - 5,0 
6 Фарш із ск кап 1126 - - - - - - - - - 5,0 
7 Фарш яблучний - - - - - - - - - 5,375 
8 Фарш сирний 1135 - - - - - - - - - 12,25 
9 Борошно пшеничне - - - - 40 40 0,49 0,49 - 255,443 
10 Маргарин столовий - - - - - - - - - 27,325 
11 Оцтова есенція 80%-ва - - - - - - - - - 0,03 
12 Сіль - - - - - - - - - 15,18 
13 Вода - - - - - - - - - 43,97 
14 Меланж - - - - 80 80 0,98 0,98 - 26,888 
15 Молоко - - - - - - - - - 12,328 
16 Сметана - - - - - - - - - 1,28 
17 Цукор 300 300 1,613 1,613 80 80 0,98 0,98 - 23,963 
18 Помадка цукрова № 59 - - - - - - - - - 5,232 
19 Масло вершкове - - - - - - - - - 28,919 
20 Кислота лимонна - - - - - - - - - 0,031 
21 Пудра рафінадна - - - - - - - - - 2,34 
22 Есенція - - - - - - - - - 0,0358 
23 Двувуглекаслий Na - - - - - - - - - 0,084 
24 Вуглекислий амоній - - - - - - - - - 0,3573 
25 Сир - - - - 841 833 10,30 10,20 - 15,91 
26 Пудра ванільна - - - - 0,1 0,1 0,0012 0,0012 - 0,204 
27 Сода - - - - - - - - - 0,06 
28 Мед - - - - - - - - - 5,73 
29 Сухі духи - - - - - - - - - 0,034 
30 Дріжджі пресовані - - - - - - - - - 4,435 
31 Мак - - - - - - - - - 0,198 
32 Родзинки - - - - - - - - - 8,051 
33 Цукати - - - - - - - - - 0,7 
34 Ядра горіхів смажені - - - - - - - - - 2,465 
35 Ядра горіхів сирі - - - - - - - - - 0,28 
36 Сироп № 56 - - - - - - - - - 0,775 
37 Ромова есенція - - - - - - - - - 0,003 
38 Коньяк - - - - - - - - - 0,006 
39 Патока крохмальна - - - - - - - - - 0,475 
40 Легені ялові - - - - - - - - 7,28 6,71 
41 Цибуля ріпчаста - - - - - - - - 1,12 0,941 
42 Перець ч. мелений - - - - - - - - 0,0065 0,0065 
43 Яловичина - - - - - - - - 8,545 6,29 
44 Петрушка (зелень) - - - - - - - - 0,115 0,085 
45 Кап. білокач. свіжа - - - - - - - - 7,5 6,0 
46 Яйця курячі - - - - - - - - 10 шт. 0,5 
47 Яблука свіжі 1150 1012 6,18 5,44 - - - - 6,18 5,44 
48 Буряк варений - - - - - - - - 1,3 1,2