Досвід політичних консенсусів ХХ століття

Abstract

ХХ століття ввійшло в історію як період найбільш жорстокого політичного зіткнення народів і культур не тільки в окремих державах, але й на міжнародній арені. Гребенем, а відтак і найбільш високою напругою, цього зіткнення стали жовтневий переворот 1917 р. в колишній царській Росії та Друга світова війна 1941–1945 рр. Проте, незаважаючи на конфліктногенну політичну практику цієї драматичної епохи та протистояння двох систем в період «холодної війни», філософсько–політологічні пошуки відмінного від військового зіткнення способу вирішення політичних конфліктів не припинялися. Переосмислення політичної дійсності ХХ століття призвело до глибокого розуміння потреби в політичному консенсусі, який міг би замінити політичні протистояння й стати засобом вирішення будь–яких політичних конфліктів.

XX century went down in history as a period of the most violent political clashes of peoples and cultures, not only in individual states, but also in the international arena. Combs, and then the highest voltage of the collision began the October revolution of 1917 in the former Tsarist Russia and World War II, 1941–1945. However, despite the conflict-prone political practice this dramatic era and the confrontation of two systems during the «Cold War», the philosophical and political science quest for a non–military way to solve the collision of political conflicts did not cease. Rethinking the political reality of the twentieth century led to a deeper understanding of the need for political consensus, which could replace the political opposition and become a means of resolving any conflicts.