Історія української журнальної публіцистики (1985–1991 рр.): історіографія періоду незалежності

Abstract

Проаналізовано історіографію років незалежності України, присвячену проблемі висвітлення історії функціонування української літературнохудожньої та громадсько-політичної журнальної періодики як носія національної ідеї, засобу формування патріотизму і консолідуючого чинника суспільства в роки перебудови (1985–1991 рр.). Констатується, що якісно новий період у розвитку української історіографії розпочався зі здобуттям Україною державної незалежності (1991 – початок ХХІ ст.). Відійшли у минуле притаманні радянській історіографії принципи класовості і партійності. Відкрилися широкі можливості для неупередженого, позбавленого ідеологічного диктату вивчення концептуально-тематичних особливостей української журнальної публіцистики у період перебудови, з’ясування ролі й місця літературно-художніх і громадсько-політичних журналів у процесі відродження національної ідеї та боротьби за утвердження української державності.

The historiography of the years of independence of Ukraine on the problem of covering the history of the functioning of Ukrainian literary, literary-artistic and socio-political periodicals as a carrier of a national idea, a means of forming patriotism and a consolidating factor of society during the years of reorganization (1985 – 1991) is analyzed. It is stated that a qualitatively new period in the development of Ukrainian historiography began with the acquisition of state independence by Ukraine (1991 – beginning of the 21st century). The principles of class system and party spirit inherent in Soviet historiography have receded. The opportunities for an impartial, devoid of ideological dictate study of conceptual and thematic features of Ukrainian journalism in the period of restructuring, clarification of the role and place of literary, social and political magazines in the process of revival of the national idea and struggle for statehood have been opened