Дослідження впливу ТДВ «Золотоніський маслоробний завод» на екологічний стан  р. Золотоношки та перспектив його поліпшення

Кадук (Лісун), Аліна Олександрівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1776
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Загоруйко, Неллі ВІкторівна	-
dc.contributor.author	Кадук (Лісун), Аліна Олександрівна	-
dc.date.accessioned	2021-01-02T07:02:02Z	-
dc.date.available	2021-01-02T07:02:02Z	-
dc.date.issued	2020	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1776	-
dc.description.abstract	Лісун А.О. Дослідження впливу ТДВ «Золотоніський маслоробний завод» на екологічний стан р. Золотоношки та перспектив його поліпшення Актуальність теми. Одним з джерел антропогенного навантаження на довкілля є харчова та переробна промисловість. Велика різноманітність сировини та виготовленої продукції, в поєднанні з рівнем екологічної безпеки промислових технологій, визначає значну різницю в кількості промислових відходів та забрудненні малих річок. Внаслідок постійно зростаючого промислового і побутового забруднення, розорювання та гідротехнічної меліорації водозборів і заплав, знищення лісів у долинах рік велика кількість водотоків і малих річок сьогодні знаходиться на різних стадіях деградації. Якість води в них постійно погіршується, більшості з них загрожує повне зникнення. На річці Золотоношка склалася складна водогосподарсько – екологічна ситуація, що неодноразово призводило до загибелі риби. Впадаючи в Кре-менчуцьке водосховище, Золотоношка впливає на якість питної води у містах, що розташовані на Дніпрі нижче за течією. Тому оцінка якості води р. Золотоношка і чинників формування її гідрохімічного складу є досить актуальним. Мета роботи: дослідження впливу ТДВ «Золотоніський маслоробний завод» на екологічний стан р. Золотоношки та перспектив його поліпшення. Об’єкт дослідження: стічні води ТДВ «Золотоніський маслоробний завод». Предмет дослідження: вплив підприємства молочної галузі на стан водної екосистеми річки Золотоношки. Методи дослідження: Для вирішення наукових і методологічних завдань застосовувались методи систематизації, формалізації, статистичного оброблення та узагальнення даних екологічного моніторингу стану водної екосистеми річки Золотоношка. Для реалізації лабораторних досліджень були використанні наступні методи: концентрацію розчиненого кисню у воді визначали потенціометричним методом; вміст розчинених компонентів (хлорид-, сульфат йони, вміст загального заліза) визначали фотоколориметричним методом; вміст завислих речовин визначали гравіметричним методом; аналітичну обробку даних здійснювали за допомогою ПК. Результати дослідження. В пробах вхідної води, що потрапляють на очисні споруди ТДВ «Золотоніського маслоробного комбінату» було визначено 6 показників, що мають вищі концентрації у порівнянні з нормативами. А в пробах вихідної води, після очисних споруд, ні за одним показником перевищення не спостерігається. Проведені досліди підтверджують результати, зроблені на базі лабораторій м. Черкаси і свідчать про те, що очисні споруди на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» після переоснащення працюють дуже ефективно. Наукова новизна:  визначено дію техногенних чинників, стан гідроекосистеми та її реакцію, внаслідок трансформації в техногенно змінену водну екосистему;  проаналізовано результативність застосування комплексної біоінженерної системи для очищення водойм. Теоретичне і практичне значення:  отримані результати дослідження якісних та кількісних показників річки Золотоношка дають можливість наочно орієнтуватися в ситуації щодо якості води та оперативно приймати рішення.  розроблені рекомендації щодо природоохоронних заходів по покращенню якості води досліджуваної річки є доповненням до обласної програми оздоровлення річок Черкаської області. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (26 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 79 сторінки друкованого тексту.	uk_UA
dc.description.abstract	Lisun AO Research of the impact of TDV "Zolotonosha Butter Plant" on the ecological condition of the Zolotonosha River and prospects for its improvement Actuality of theme. One of the sources of anthropogenic pressure on the environment is the food and processing industry. The great variety of raw materials and manufactured products, combined with the diversity and level of environmental safety of industrial technologies, determines a significant difference in the amount of industrial waste and pollution of small rivers. Small streams and rivers form water resources, hydrochemical composition and water quality of medium and large rivers, are components of natural landscapes, contribute to the economic activity of the population. Due to the ever-increasing industrial and domestic pollution, plowing and hydraulic reclamation of watersheds and floodplains, deforestation in river valleys, a large number of watercourses and small rivers today are in various stages of degradation. The quality of water in them is constantly deteriorating, most of them are threatened with extinction. To protect small rivers, it is necessary to introduce reverse water supply systems, drainage systems, use heat exchange or other wastewater in technical water supply after treatment. The Zolotonosha River has a difficult water and ecological situation, which has repeatedly led to the death of fish. Flowing into the Kremenchug Reservoir, Zolotonosha affects the quality of drinking water in cities located on the Dnieper downstream. Therefore, the assessment of water quality of the Zolotonosha River and the factors of formation of its hydrochemical composition is quite relevant. The purpose of the work: study of the impact of TDV "Zolotonosha Butter Plant" on the ecological condition of the Zolotonosha River and prospects for its improvement. The object of study: TDV "Zolotonosha Butter Plant" and the river Zolotonosha The subject of research: regularities of influence of technogenic factors on the process of formation of ecological state of aquatic ecosystem of Zolotonoshka river. Research methods: To solve scientific and methodological problems, methods of systematization, formalization, statistical processing and generalization of data of ecological monitoring of the state of the aquatic ecosystem of the Zolotonosha River were used. The following methods were used for laboratory research: the concentration of dissolved oxygen in water was determined by potentiometric method; the content of dissolved components (chloride-, sulfate ions, total iron content) was determined by photocolorimetric method; the content of suspended solids was determined by gravimetric method; analytical data processing was performed using a PC. Results of the research. It was investigated that in the samples of incoming water that fall on the treatment facilities of TDV "Zolotonosha Oil Mill" identified 6 indicators that have higher concentrations compared to standards. And in the samples of source water, after treatment plants, no excess is observed. The conducted experiments confirm the results made on the basis of laboratories of Cherkasy and testify that the treatment facilities at TDV "Zolotonosha Oil Mill" after re-equipment work very efficiently. Scientific novelty: the qualitative and quantitative characteristics of the ecological condition of all components of the Zolotonosha River are generalized; the action of man-caused factors, the state of the hydroecosystem and its reaction, in the form of transformation into a man-made changed aquatic ecosystem; measures have been improved to increase the level of ecological safety of the technogenic modified aquatic ecosystem through the use of a comprehensive bioengineering system for water treatment. Theoretical and practical significance: The results of the study of qualitative and quantitative indicators of the Zolotonosha River provide an opportunity to clearly navigate the situation regarding water quality and make quick decisions. The developed recommendations on environmental measures to improve the water quality of the studied river are a supplement to the regional program of river rehabilitation of Cherkasy region. Structure and scope of work. The master's qualification work consists of an introduction, annotation, two sections, conclusions, a list of references (26 sources), graphic documentation for the master's qualification work, appendices. The full volume of the work is 79 pages of printed text.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	методи очищення	uk_UA
dc.subject	екологічна ситуація	uk_UA
dc.subject	харчова промисловість	uk_UA
dc.subject	водні об’єкти	uk_UA
dc.subject	стічні води	uk_UA
dc.subject	молокопереробні підприємства	uk_UA
dc.subject	малі річки	uk_UA
dc.title	Дослідження впливу ТДВ «Золотоніський маслоробний завод» на екологічний стан р. Золотоношки та перспектив його поліпшення	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Лiсун_Магiстерс_ка.pdf Restricted Access		1.48 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
2 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТДВ «ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МАСЛОРОБНИЙ 
ЗАВОД» НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН Р. ЗОЛОТОНОШКИ ТА ПЕРСПЕКТИВ 
ЙОГО ПОЛІПШЕННЯ  
 
 
Виконав: студентка 2 курсу, групи МГЕК-903 
спеціальності 101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
_Лісун А.О._______________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Загоруйко Н.В.  __________ 
                 (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль Хоменко О.М._______ 
                 (прізвище та ініціали) 
Рецензент Осипенко В.В. 
                   (прізвище та ініціали) 
 
 
 
Черкаси – 2020 рік 
 
 
3 
 
ЗМІСТ 
 
Вступ 3 
1 Аналітичний огляд літератури  
1. 1 Вплив підприємств харчової промисловості на водні об’єкти  
довкілля 
1. 2 Джерела утворення стічних вод молокозаводів. Проблема їх  
знешкодження та утилізації 
1. 3 Склад та властивості стічних вод молокопереробних підприємств  
 1. 4 Методи очищення стічних вод молокозаводів  
1. 5 Технологічна схема очищення стічних вод молочної  
промисловості 
1. 6  Аналіз екологічної ситуації у місті Золотоноша за період 2016-  
2020 рр. 
2 Дослідження впливу ТДВ «Золотоніський маслоробний завод» на  
екологічний стан р. Золотоношки та перспектив його поліпшення 
2. 1 Аналіз рівня забруднення води р. Золотоша промисловими  
підприємствами м.Золотоноша 
2. 2 Загальні відомості про підприємство ТДВ «Золотоніський  
маслоробний комбінат» (ЗМК) 
2. 3 Екологічна характеристика підприємства ТДВ «Золотоніський  
маслоробний комбінат» 
2. 4  Характеристика системи очищення стічних вод якості зворотних  
вод на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» 
2. 5  Загальні заходи, спрямовані на зменшення негативного впливу  
підприємства на екосистему р. Золотошка 
Висновки  
Перелік посилань  
4 
 
Додатки  
Додаток А. Апробація результатів роботи  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5 
 
ВСТУП 
 
Харчова промисловість – одна з провідних структуроформуючих галузей не 
лише агропромислового й промислового комплексів, а й усього народного 
господарства України. 
Питома вага цієї галузі в структурі виробництва предметів споживання сягає 
52,8 %, у загальному обсязі промислової продукції – 16,3, а продукції 
агропромислового комплексу – 33,5 %. Продовольчі товари становлять 68,1 % 
загального виробництва товарів народного споживання у відпускних цінах, 63 % 
загального обсягу роздрібного товарообороту та 61,5 % у структурі особистого 
споживання матеріальних благ населенням країни. 
Серед інших країн світу Україна має найбільш сприятливий природний, 
людський, геополітичний і ресурсний потенціал для розвитку харчової 
промисловості, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на 
світовому й регіональних продовольчих ринках. Уже 2000 року в світовому 
територіальному поділі праці щодо виробництва основних харчових продуктів у 
розрахунку на душу населення Україна посідала провідні місця: перше по ви-
робництву на душу населення цукру, картоплі, яєць; друге -молока, овочевих та 
баштанних культур, четверте – зерна та риби; п'яте – по виробництву м'яса . 
Останнім часом розвиток харчової промисловості в Україні характеризується 
різким зниженням технологічного рівня виробництва, спрацюванням знарядь 
праці, скороченням обсягів і асортименту продукції, погіршенням її якості, 
затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних 
харчових продуктів з внутрішнього й зовнішнього ринків продовольчих товарів, 
зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень у країну 
від експортних операцій галузі тощо. 
На сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для 
всього народного господарства України і особливо для – харчової промисловості, 
6 
 
так як ця галузь дуже залежить від інших галузей – машинобудівної, хімічної, 
нафтопереробної, і особливо платоспроможності населення.  
За станом виробничо-технічної бази, структурою, техніко-економічними 
показниками й розвитком інфраструктури харчова промисловість України значно 
відстає від економічно розвинених країн, особливо щодо комплексної переробки 
сировини, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також фасування та 
упаковки продукції. 
Незважаючи на винятково сприятливі грунтово-кліматичні умови, населення 
ще не повністю забезпечене високоякісними продовольчими товарами. Останнім 
часом Україна втрачає зовнішні ринки збуту продовольчих товарів, а внутрішній 
заповнений зарубіжними продуктами (нерідко низької якості), тимчасом як для їх 
виробництва є всі необхідні сировинні ресурси й виробничі потужності 
Харчова та переробна промисловість, як і багато інших галузей народного 
господарства, є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Широка 
номенклатура різних видів сировини та готової продукції, що випускається, разом 
з різноманіттям та різним рівнем екологічної безпеки промислових технологій 
визначає значні відмінності у кількості та забрудненості виробничих відходів.  
 Виробництво харчових продуктів супроводжується утворенням рідких, 
газоподібних та твердих відходів, що забруднюють гідросферу, атмосферу та 
ґрунти. Але основною проблемою екології харчових виробництв є проблема води. 
Усі підприємства потребують велику кількість води, що використовується 
безпосередньо в технології основного продукту (пивоварна, спиртова, цукрова, 
маслоробна),  для миття обладнання  та інших цілей. Більшість цієї води у вигляді 
забруднених стоків виводиться із процесу та надходить у навколишнє середовище 
( малі річки і водотоки ). 
Малі річки – один із важливих компонентів природного середовища, вони 
мають велике значення у житті та господарській діяльності людей. Їхні водні 
ресурси є складовою частиною загальних водних ресурсів і часто бувають 
основним, а інколи і єдиним джерелом місцевого водозабезпечення, що визначає 
7 
 
розвиток і розміщення місцевих водокористувачів. 
Малі водотоки і річки формують водні ресурси, гідрохімічний склад та якість 
води середніх і великих річок, є складовими природних ландшафтів, сприяють 
господарській діяльності населення. Як стверджують науковці, нині на території 
України понад 22 тисячі малих річок [1]. Ще кілька десятиліть тому ними 
називалася цифра понад 60 тисяч, причому якість води яких відповідала 
нормативам. Внаслідок постійно зростаючого промислового і побутового 
забруднення, розорювання та гідротехнічної меліорації водозборів і заплав, 
знищення лісів у долинах рік велика кількість водотоків і малих річок сьогодні 
знаходиться на різних стадіях деградації. Якість води в них постійно погіршується, 
більшості з них загрожує повне зникнення. 
Для охорони малих річок необхідно запроваджувати зворотні системи 
водопостачання, безстічні системи, використовувати в технічному водопостачанні 
теплообмінні або інші стічні води після очищення. 
 На річці Золотоношка склалася складна водогосподарсько- екологічна 
ситуація, що неодноразово призводило до загибелі риби. Впадаючи в Кре-
менчуцьке водосховище, Золотоношка впливає на якість питної води у містах, що 
розташовані на Дніпрі нижче за течією. Тому оцінка якості води р. Золотоношка і 
чинників формування її гідрохімічного складу є досить актуальним. 
 
 
 
 
 
 
 
 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Вплив підприємств харчової промисловості на водні об’єкти довкілля 
8 
 
 
Одним з джерел антропогенного навантаження на довкілля є харчова та 
переробна промисловість. Велика різноманітність сировини та виготовленої 
продукції, в поєднанні з різноманітністю та рівнем екологічної безпеки 
промислових технологій, визначає значну різницю в кількості промислових 
відходів та забрудненні. 
Харчова галузь промисловості в процесі діяльності сприяє забрудненню 
навколишнього природного середовища  рідкими, газоподібними та твердими 
відходами. Головними природними ресурсами, що зазнають антропогенного 
навантаження є водні. Технології виробництва харчової продукції потребують 
значних обсягів води. Приготування будь-яких продуктів або харчових 
напівфабрикатів потребує  її в значних кількостях на різних технологічних етапах, 
що  починається   миттям харчової сировини і закінчується утворенням стічних вод.  
В підсумку забруднені стоки виводяться з виробничих будівель та зливаються у 
довкілля[1]. Обсяги стічних вод (СВ), що утворюються на заводах харчової 
промисловості за рік представлені на рисунку 1.1 
 
 
Рисунок 1.1 – Середньорічна кількість стічних вод на харчових підприємствах (м3) 
За екологічною класифікацією стокові води, що утворюються при 
виробництві харчової продукції відносяться до сильно забруднених вод внаслідок  
високого вмісту розчиненої органіки. Такі води мають ХСК (хімічне споживання 
9 
 
кисню)  в межах 2000 – 60000 мг О /дм32 . Законодавча база не дозволяє їх скид у 
каналізаційну мережу населених пунктів. На «полях фільтрації» утворюються  
токсичні речовини із смердячим запахом  через поступову концентрацію таких 
рідких відходів. Наслідком є забруднення повітря на значних площах, неприємні 
відчуття у місцевого населення, що проживає поруч, а місцеві ОТГ втрачають 
велику площу  земель, які могли би бути використані під оранку чи пасовища, а 
відведені під очисні споруди [1]. 
Виробництво м’яса, цукру, спирту, молокопродуктів (незалежно від різновиду 
харчової сировини) характеризується подібним «водним» тиском на навколишнє 
середовище. 
Потрапляння насичених органікою водних стоків у водойми запускає ланцюги 
негативних процесів в водних екосистемах, серед яких головним є процесс 
евтрифікації через значні втрати розчинного кисню. Його нестачу відчувають всі 
види водних біот. Збільшення концентрації органічних сполук провокує швидкий 
розвиток ціанобактерій, що призводить до цвітіння води і її отруєння.  Всього лише 
1л. стоків харчових виробництв псує тисячі літрів природних вод. 
 Стагнація економіки країни  призвела до формування пасивного ставлення 
власників підприємств до екологічних вимог стосовно виробничих процесів через 
дороговартісність сучасної модернізації технологічних ліній  екологічно чистими 
технологіями. Тому на більшості українських заводах харчової галузі відсутні 
ефективні очисні споруду, а відносно невеликі економічні санкції для порушників 
екологічного законодавства не стимулюють  виробників вкладати кошти в технічне 
переоснащення, і ,зокрема, у будівництво сучасних очисних систем вод. 
Використання традиційних методів очищення на фізично і морально зношеному 
очисному обладнанні не дає необхідної очистки такої висококонцентрованої за 
органічним вмістом води [1]. 
 Басейн Дніпра поповнюється за рахунок середніх та малих річок, які разом 
складають дев’яносто відсотків всієї річкової мережі, і які формують понад 
половину  вітчизняних водних ресурсів. Стан малих річок в Україні в більшості 
10 
 
випадків знаходиться в депресивному стані. Цьому сприяють зменшення опадів 
через затяжні посухи, значна зарегульованість через будівництво гідротехнічних 
споруд, скидання неочищених СВ. Останніми роками відбувається інтенсивна 
забудова прибрежних зон дачними коттеджними містечками всупереч чинному 
законодавству. Безкарність, символічні штрафи провокують байдужість власників 
підприємств, що утворюють значні обсяги СВ і без очищення скидають їх у річки 
поруч. Зарегульованість течії річок, значне хімічне та біологічне  забруднення 
призводять до припинення процесів самоочищення  річок через загибель 
водоочисних мікроорганізмів та інших сапротрофів. Через халатне ставлення 
місцевої влади до очищення джерел та русла «водних капілярів» від мулу, забор 
води селянами для поливу, поступове висихання  боліт призводять до маловодності, 
і навіть повного висихання влітку таких водних об’єктів [2]. 
Якість води в малих річка низька. Причинами цього є в першу чергу 
безгосподарність місцевої влади, фінансова криза, безкарність порушників 
екологічного законодавства в галузі охорони водних та рибних ресурсів. У річки 
зливаються стоки промисловості, комунальних та фермерських господарств.  
Головний обсяг забруднення, що потрапляє до невеликих водних об’єктів, припадає 
на промислові підприємства (шістдесят відсотків). На другому місці (двадцять 
відсотків) – комунальні підприємства. Трохи менше ( шістнадцять відсотків) 
утворюють фермерські  господарства. Інтенсифікація с/г, активне та 
неконтрольоване використання отрутохімікатів в рослинництві та тваринництві 
призводять до забруднення водойм поверхневими стоками з розораних земель, що 
містять завис, розчинені мінеральні добрива, залишки пестицидів та гербіцидів. 
Більше дев’яносто відсотків місцевих річок забрудненні речовинами 
сільськогосподарського походження. Щорічно в нашій країні втрачається  
приблизно 120 млн. т родючих грунтів через змив у річки. В тих регіонах, де через 
економічну стагнацію відбувається призупинення виробничої діяльності 
спостерігається і зниження обсягів СВ, а також вмісту органіки в них. Регіони із 
11 
 
фермерськими господарствами середньої в динаміці дають незначні коливання 
обсягів стоку і характеризуються відносною сталістю. 
Найбільшого руйнування зазнають річки, що мають каналізоване русло, 
розорану заплаву і різноманітні джерела СВ. Збереження природної заплави є 
важливою складовою у підтриманні екосистем малих і середніх річок [3]. 
Будівництво великих птахіфабрик, свинокомплексів часто відбувається  поблизу 
водоохоронних зон річок, оскільки потребують значної кількості води для 
підтримання життєдіяльності тварин. Споживання та технологічний цикл води на 
таких комплексах фактично не контролюються екологічною інспекцією через 
державну заборону на перевірки і тому несуть потенціальну загрозу для місцевої 
водної мережі. 
  
1.2  Джерела утворення стічних вод молокозаводів. Проблема їх 
знешкодження та утилізації 
 
Захист навколишнього середовища, і, зокрема, водойм, від забруднення 
промисловими і  стічними водами – одна з найбільш важливих завдань сучасності. 
Одним з найпоширеніших джерел забруднення водойм є харчова промисловість, в 
тому числі – підприємства з виробництва молочних продуктів. Стічні води цієї 
галузі інтенсивно забруднені легкорозчинними органічними речовинами, здатними 
завдати великої шкоди водоймам[4]. Основні типи стічних вод молочних заводів 
представлено на рисунку 1.2. 
 
12 
 
 
Рисунок 1.2 – Класифікація типів стічних вод молокозаводів 
 
Переважна кількість спожитої води на молокозаводах використовується при 
митті устаткування та технологічних ліній. Миється також  тара (цистерни, фляги, 
пляшки та ін.) підлога, панелі виробничих цехів. Воду застосовують при  
охолодженні молочної сировини та  молокопродуктів, в роботі технологічного та 
паросилового обладнання. Тому  в каналізаційні мережі скидаються не тільки 
технологічні СВ, але й ті, що утворюються внаслідок господарсько-побутової 
діяльності. Обсяги утворених СВ становлять  до вісімдесяти відсотків кількості 
свіжої води з водозабору. 
В результаті процесів переробки молока утворюються технологічні стічні 
води, які характеризуються високою, понад 1000 мг/дм3 забрудненістю, здатні 
біологічно руйнуватися органічними речовинами, перш за все, жирами, білками і 
вуглеводами. Забрудненість зростає в декілька разі, якщо на підприємстві не 
вирішена проблема утилізації відходів виробництва, перш за все, сироватки. 
Загальна маса забруднень стічних вод підприємств молококомбінатів оцінюється в 
400 тис. т щорічно. 
Забрудненість даних стоків значно перевищує вимоги, що пред’являються до 
прийому стічних вод у системи каналізації населених пунктів. Висока концентрація 
стічних вод молочних виробництв, а також нерівномірність їх надходження 
призводять до перевантаження багатьох міських очисних споруд та їх незадовільну 
13 
 
роботу. Серйозні проблеми мають місце і безпосередньо на очисних спорудах 
підприємств молочної промисловості, які здійснюють як скидання очищених вод у 
водойми, так і попередню очистку стоків із викидом в каналізацію. 
На підприємствах молочної галузі після технологічних процесів можливе 
використання зворотних вод, які використовуються в  холодильниках, вакуум-
апаратах та іншому обладнанні, де відсутній контакт з продукцією. Зворотні води 
утворюються при охолодженні молокопродуктів в пастеризаторі, при останньому 
ополіскуванні молочної тари, при конденсації водяної пари в вакуум-апаратах. Така 
вода помірно забруднена і  може застосовуватись при прибиранні  цехів та інших 
виробничих будівель, митті заводської території, очищенні автотранспорту. 
Оскільки витрата стоків, придатних для повторного використання, занадто висока і 
непорівнянна з вищевказаними потребами, а також пристрій такого повторного 
використання води досить трудомістким і економічно затратне у виконанні, 
особливо в умовах вже існуючих підприємств, вищевказаний спосіб не 
використовується в розробці проектів [5]. 
Тому розробка ефективної технології очищення стічних вод молокозаводів до 
встановлених ГДК в даний час є досить актуальним завданням. 
 
1.3  Склад та властивості стічних вод молокопереробних підприємств 
 
Головною екологічною проблемою виробництв різновидів харчових 
продуктів, а саме: молокозаводів, кондитерських фабрик, м’ясокомбінатів, є 
використання значних обсягів води. На цих підприємствах вода споживається в 
кількості, що перевищує масу харчової сировини. Особливості технологічних 
процесів роблять водні скиди заводів досліджуваної галузі висококонцентрованими 
і нестабільними за показниками якості і кількості. Ці комплексні багатодисперсні 
розчини складаються з різних органічних забрудників: жиру молока, луски, хутра, 
крові, солей, мінеральних нерозчинних домішок, миючих засобів. За хімічними 
показниками ці суспензії  мають значні цифри БПК, ХПК [6]. 
14 
 
Технологічний процес та асортимент продуктів, що випускаються на 
молокопереробному підприємстві обумовлюють вміст утворених стічних вод, їх 
кислотність. Хімічні показники води після виробничих процесів на молокозаводах 
представлені  в таблиці 1.1 та рисунку 1.3. 
 
Таблиця 1.1 – Дані усереднених концентрацій стічних вод молочної 
промисловості і ГДК на випуск у водойму 
Концентрація в Норматив на скидання у 
 Найменування 
початкових водах, водоймище, 
показника 
мг/дм3 мг/дм3 
рН 6,97 6,5+8,5 
Зважені речовини 1378,0 3,0 
БСК5 1191,0 2,0 
ХСК 3284,0 30,0 
Азот амонійний 24,3 0,39 
Нітрати 100,0 9,0 
Нітрити 1,3 0,02 
Жири 306,3 відсутні 
 
 
 
 
 
 
 
 
15 
 
 
Рисунок 1.3 – Фактичні та нормативні значення концентрацій забруднюючих речовин 
 
Для виробництв, непов’язаних з процесами молочнокислого бродіння, 
показник рН стоку близький до нейтрального: для молочно консервних комбінатів 
і маслоробних заводів рН = 6,8 - 7,4. Виробництво сиру за технологічними 
особливостями призводить до утворення значної кількості сироватки, яка 
зливається в каналізаційні труби без очищення і провокує падіння рН стічних вод 
до шести, що підвищує їх кислотність. Періодичне потрапляння в каналізаційні 
мережі  миючих засобів після миття устаткування також призводить до коливань 
кислотності СВ. Залпові скиди лужних розчинів, які переважно застосовуються  на 
молокозаводах при митті призводять до стрибків рН загального стоку практично до 
десяти. Довготривале перебування стічних вод в анаеробних умовах: в 
каналізаційній мережі або в відстійниках, обумовлює закислення рідини в 
результаті молочнокислого бродіння і призводить до зниження рН [6]. 
16 
 
Стічні води досліджуваних об’єктів по суті є суспензіями, що утворені 
шматочками сиру, молочними плівками, сирним зерном та іншими твердими 
залишками переробленої молочної сировини. Кількість завислих залишків може 
коливатися  в широкому діапазоні залежно від технологічної спрямованості 
виробника. Один технологічний цикл може мати стрибки концентрацій  
суспензованих речовин навіть протягом доби; оскільки максимальна кількість 
завислих речовин з’являється на початку водного очищення устаткування і 
коливається в межах 1250-1600 мг / л. 
Забрудненість стічних вод органічними домішками характеризується 
показниками ХСК та БСК. Значення ХСК і БСК стічних вод коливаються в широких 
межах, особливо на підприємствах, що випускають сирну продукцію, де ХСК може 
досягати 3500 мг/дм3 [7]. 
Асортимент виробленої продукції та особливості технологічних ліній 
визначають вміст і склад жиру  в СВ молокозаводів, а також сам різновид 
забруднення.  При цільномолочному виробництві склад  жирів у стоках той же, що 
і натуральному молоці, тому що головним джерелом забруднення є втрати 
природної молочної сировини. Жир молока –це подрібнені маленькі сфери з 
гідратованими білковими оболонками, через що вони дуже  повільно піднімаються 
у верхні шари  в процесі відстоювання стічної води. Виробництво продукції з 
високим вмістом жирів (вершків, сметани, масла) призводить до витягування з 
молочної сировини великих жирових крапельок. Вони злипаються  і 
укрупнюються, також руйнується  білкова оболонка. Тому СВ, що утворюються на 
таких виробництвах мають суттєві відмінності за видами та кількістю жирових 
домішок від подібних забруднень стічних вод при випуску молочних продуктів 
іншого типу. СВ, що утворюються при виробництві продукції з високим вмістом 
жирів підлягають швидшому і більш ефективному очищенню від жирового 
забруднення ніж  стічні води  на інших виробництвах. Жири, присутні в стоках у 
вигляді частинок колоїдних розчинів, являють собою дрібні крапельки рідини, що 
має практично таку ж щільність, як і водне середовище. Їх наявність суттєво 
17 
 
збільшує значення ХСК і БСК. Концентрація жирів і жироподібних речовин в 
стічних водах заводів і цехів, спеціалізованих на випуск високожирної продукції, 
становить 200-400 мг/дм3. 
Азот в стічних водах молочних заводів міститься, в основному, у вигляді 
аміногруп білкових з'єднань. У невеликих кількостях в стоки потрапляє також азот 
амонійні солі з аміачних компресорів. Загальна концентрація з'єднань азоту складає 
120-150 мг/дм3. 
 
1.4  Методи очищення стічних вод молокозаводів 
 
Стічні води молокозаводів можна очищати від жиру за допомогою 
відстоювання, флотації та коагуляції. При відстоюванні стічних вод виділяються 
великі частки жиру і інші зважені речовини. Використання флотації призводить  до 
витягування зі стоків тонкодисперсних  жирових домішок з водовідштовхувальним 
ефектом.  Коагуляція СВ має  подвійний ефект, оскількі утворюється два типи 
речовин: суспензовані та  емульговані, колоїдні домішки. 
Для очищення стічних вод від жирів застосовують відстійні жироловки 
горизонтального і вертикального типу. Виробництво жирної продукції з високим 
вмістом жиру (концентрація жирів більше 150 мг/дм3) потребує встановлення саме 
такого устаткування. 
Практика показує, що використання горизонтальних жироловок 
малоефективне. На жаль, останні знижують концентрацію органічного жиру на 
одну третину від загальної їх кількості. Серед їх недоліків також великий 
габаритний розмір та складний фізично збір жиру та жирного осаду [8]. 
Нерозчинені жири видаляються з стічної води на стадії механічного 
очищення. Що ж стосується колоїдної жирової фази, то вона може бути виділена з 
стоків тільки за допомогою фізико-хімічної очистки методом флотації. При цьому 
найбільш ефективним є використання напірної флотації, при якій витяг жирів 
виробляється за допомогою дрібних бульбашок повітря, що мають розміри до 30 
18 
 
мікрон. Утворюються вони в результаті зниження тиску після насичення повітрям 
водного середовища і розподіляються, внаслідок цього, по всьому об'єму 
оброблюваної стічної води. При цьому стає можливим видалення 
дрібнодисперсних жирових частинок. Ще одним плюсом в добуванні жирових 
емульгованих частинок за допомогою напірної флотації, є їх висока не 
змочуваність. Це також сприяє більш активному їх з’єднанню з бульбашками 
повітря і, відповідно, інтенсивності видалення емульгованих жирів з водного 
середовища. У процесі подачі мікропухирців повітря йде утворення агрегатів 
«частка жиру – бульбашка», які при підйомі поступово об'єднуються між собою, і 
спливають разом з так само збільшеною газовою бульбашкою на поверхню, звідки 
і видаляються [7]. 
Для більш ретельного очищення стічних вод від жирових компонентів 
застосовується реагентна флотація. При цьому в якості коагулянтів 
використовуються, як правило, сульфат і хлорид заліза, або сульфат, а також хлорид 
і оксихлорид алюмінію [8]. 
При ХСК виробничих стічних вод молокозаводів до 3500 мг/дм3 для скидання 
в міську каналізацію досить фізико-хімічної очистки, наприклад, реагентної 
напірної флотації. При скиданні у водойму рибогосподарського призначення 
зниження величин ХСК до 30 мг/дм3 і БСК5 до 3 мг/дм
3 вимагає проведення після 
реагентної флотації глибокої біологічної очистки. Біологічне очищення може 
здійснюватися як в аеробних умовах, так і в анаеробних. Вибір методу залежить від 
техніко-економічних показників і від складності обслуговування і налагодження 
технологічного процесу очищення. 
Очищення відпрацьованих вод молокозаводів  на полях фільтрації не 
передбачає перевантаженість останніх. Якщо це все ж відбулося, то спостерігається 
неповне окислення в розчинах та осадах, розвиток анаеробного молочнокислого 
бродіння, через що закислюються  грунти. Відновлення  полів  після такого 
періодичного завантаження відбувається вапнуванням або зняттям поверхневих 
шарів землі. Проте, це є дуже складним і дорогим заходом. Поля фільтрації як 
19 
 
споруди для біохімічної очистки стічних вод молокозаводів не знайшли широкого 
застосування. 
На існуючих підприємствах молочної галузі набули поширення біофільтри з 
об'ємним завантаженням з щебеню міцних гірських порід, гальки, шлаку і 
керамзиту, а також з полімерних матеріалів. Біофільтри оснащуються 
водорозподільним пристроєм, який забезпечує рівномірність зрошення стічними 
водами поверхні завантаження біологічного фільтру. Для забезпечення 
безперебійного  потрапляння  повітря в систему біофільтрів за проектом 
спорудження повинні комплектуватися повітророзподільним пристроєм. Повітря 
відіграє важливу роль в окислювальних процесах.  
На поверхні завантажувального матеріалу розвиваються колонії 
мікроорганізмів – біоплівка. Також в товщі завантаження відбувається сорбція 
забруднень стічних вод. При подачі повітря відбувається інтенсивне окислення 
сорбованих забруднень киснем повітря. При подачі наступної порції води відмерла 
частина біоплівки виноситься з поверхні завантаження разом з очищеною водою.  
Істотним недоліком такого способу біологічної очистки є замулювання 
завантажувального матеріалу. В процесі експлуатації зафіксовано наступне: 
відмерла біоплівка затримується в товщі загрузки, загниває і перешкоджає розвитку 
нового біоценозу. Бідний мікробіологічний склад негативно впливає на 
ефективність очищення[8]. 
У аеротенках при періоді аерації більше 24 годин відбувається не тільки 
зниження показників БСК і ХСК, але і видалення азоту і фосфору із стічних вод. 
Витяг органічних сполук і нітрифікація відбувається в аеробній зоні споруди. 
Нітрифікація - це біохімічне окислення амонійного азоту до нітритів і нітратів. 
Відновлення отриманих нітритів і нітратів до вільного азоту, або денітрифікація, - 
це анаеробний біохімічний процес. 
Вміст солей N та Р є задовільним для забезпечення  процесів біоочищення  
стоків з молочних підприємств промисловості та для процвітання мікроорганізмів, 
що забезпечують окисно-відновні процеси в них. 
20 
 
Біологічне очищення відпрацьованих стоків підприємств по виробництву 
сиру забезпечує не таку інтенсивну  нітрифікацію, ніж на інших заводах молочного 
спрямування, через менший вміст солей нітрогену у відношенні до БСК. 
Процес біологічного очищення значно ускладнюється наявністю в стічних 
водах жирів. Це важко окислюється біологічним методом з'єднання; їх високі 
концентрації негативно впливають на роботу активного мулу, що веде за собою 
зменшення ефективності та збільшення часу очищення. Висока концентрація жирів 
сприяє розмноженню шкідливих нитчастих бактерій, через які погіршується 
осадження активного мулу у вторинних відстійниках, а також відбувається 
утворення в'язкої піни на поверхні споруди. Всі ці чинники ведуть до збільшення 
витрат на стадію біологічного очищення, саме тому необхідна попередня очистка 
стічних вод від жироутримуючої фази. 
Анаеробні процеси очищення доцільно застосовувати при очищенні 
відпрацьованих вод промислових підприємств з високим ступенем концентрації 
забруднювачів через здатність спільнот анаеробних мікроорганізмів продукувати 
енергетичну сировину - біогаз, і знижувати концентрацію субстратів до рівня, 
прийнятного для подальшого застосування аеробного очищення [8]. 
Для затримки біомаси в реакторі використовуються різні носії з розвиненою 
поверхнею, на якій мобілізують мікроорганізми. В якості носіїв біоплівки 
досліджені, наприклад, трубчасті керамічні елементи, гравій, поліхлорвінілові 
трубки. Особливо ефективні метантенки з псевдозрідженим шаром носія 
іммобілізованої мікрофлори. В якості таких носіїв використовують гранули 
активного вугілля і пластичних мас, пісок. Переробка молочної сироватки в 
метантенках з киплячим шаром, заповнених подрібненим вугіллям і піском з 
частинками діаметром ~ 0,2 мм, дозволила досягти зниження ХСК до 95% протягом 
часу перебування 0,4-0,5 діб [8]. 
Всі типи реакторів з іммобілізованої біоплівки характеризуються високим 
ступенем затримки біомаси, пристосовані до значних коливань навантаження, але 
вимагають суворого дотримання технологічної дисципліни, надійних систем 
21 
 
автоматизації. Відзначаються певні труднощі при пуску та експлуатації таких 
реакторів, пов'язані з повільним наростанням біоплівки і її чутливості до змін умов 
процесу. 
Головним недоліком пристрою метантенків є економічна складова. Високі 
показники ефективності очищення дані споруди дають при додатковому підігріві 
стічних вод до 55-60 ° С, особливо під час морозів взимку. Метанове зброджування 
найбільш доцільно передбачати при високих показниках ХСК і БСК – більше 10 
тис. мг/дм3. 
 
1.5 Технологічна схема очищення стічних вод молочної промисловості 
 
Очисні споруди більшості молочних заводів побудовані в минулому столітті і 
працюють за спрощеною технологічною схемою: первинний відстійник – аеротенк 
– вторинний відстійник. З огляду на те, що якість стічних вод погіршилась, ця схема 
не справляється з інтенсивним навантаженням. В першу чергу це пов’язано з тим, 
що в молочному стоці є велика кількість легкозасвоюваних вуглеводів, які сприяють 
швидкому темпу зростання бактерій[9].  
Сучасна технологія очистки СВ має більш складне апаратурне забезпечення 
та складається з таких етапів (рисунок 1.4): 
1. Механічне очищення на гратах. 
2. Усереднення обсягу і концентрації забруднень стічних вод. 
3. Напорна флотація. 
4. Біологічна очистка. 
5. Доочистка і знезараження. 
6. Зневоднення шламу і осаду, що утворився. 
Стічні води, що надходять від підприємства, піддаються усереднення по 
витратах і складу. Потім вони направляються на барабанні фільтри, де відбувається 
затримання крупного сміття, що потрапило в систему каналізації. 
 
22 
 
 
Рисунок 1.4 – Принципова схема очищення стічних вод молокозаводу 
 
Далі стоки надходять на напірні флотатори. Перед подачею на флотатори, в 
стічні води вводиться флокулянт «Праестол-650ВС» і коагулянт «Аква-Аурат 30» . 
Частина освітленої води з флотатора забирається на приготування водоповітряної 
суміші, або дисперсійної води, яка вводиться через диспергатори в початок ванни 
флотатора. Флотація пластівців забруднень до поверхні дзеркала води відбувається 
за рахунок дрібних бульбашок повітря, що утворилися при дросселіруванні 
водоповітряної суміші. Піношлам з поверхні води флотатора видаляється 
скребковим механізмом в пінозбірний резервуар[9]. Ефективність фізико-хімічного 
очищення на флотаторі дорівнює: 
    • за вмістом зважених речовин – 95%; 
    • за вмістом жирів – 98%; 
    • по органічним домішкам – 60%. 
У процесі біологічного очищення відбувається зниження концентрацій 
наступних домішок: 
    • зважені речовини: з 1378 до 379 мг/дм3; 
    • БСК5: з 1191 до 715 мг/дм3, 
    • ХСК: з 3248 до 1970 мг/дм3, 
    • жири: з 306,3 до 0,1 мг/дм3. 
Освітлена в процесі фізико-хімічної очистки на флотаторі вода відводиться на 
біологічну очистку в аеротенки. По ходу руху стічні води проходять такі зони: 
23 
 
    1-ша секція: аноксидних – безкиснева зона, або денітрифікатор, обладнана 
погружною мішалкою; вміст розчиненого кисню в зоні не перевищує 0,5 мг/дм3. У 
зоні здійснюється відновлення азоту з нітратів до молекулярної форми N2 і 
видалення його з системи - денітрифікація; 
    2-а секція: оксидна – аеробна зона, обладнується системою аерації з 
дискових аераторів, вміст розчиненого кисню О2 = 3,0-5,0 мг/дм
3. В аеробній зоні 
відбувається глибоке окислення органічних речовин, а також окислення азоту 
амонійного до нітритів і нітратів - нітрифікація; 
    3-я секція: зона дегазації, обладнується Ерліфтними системами для 
рециркуляції нітратів, які містять мулові суміші в початок денітріфікатора. 
Залишковий вміст розчиненого кисню О2 <0,5-1,0 мг/дм
3. 
Для відділення активного мулу від біологічно очищених стічних вод після 
біоблоків влаштовуються вторинні відстійники[9]. 
У процесі біологічного очищення відбувається зниження концентрацій 
наступних домішок: 
    • зважені речовини: з 379 до 79 мг/дм3; 
    • БСК5: з 715 до 36 мг/дм3, 
    • ХСК: з 1970 до 98 мг/дм3, 
    • NH4: з 24,3 до менше 1,5 мг/дм
3, 
    • нітрати: з 100 до 15-20 мг/дм3. 
Для досягнення нормативних показників до скидання в водойму 
забруднюючих концентрацій, необхідна двухступенева доочистка на фільтрах: 
1 -а ступінь – з завантаженням з дробленого клиптоніта; 
2-а ступінь – з завантаженням з кварцового піску. 
В процесі доочистки відбувається зниження концентрацій наступних 
домішок: 
    • зважені речовини: з 79 до 3 мг/дм3; 
    • БСК5: з 36 до 2 мг/дм
3, 
    • ХСК: з 98 до 30 мг/дм3, 
24 
 
    • NH4: з 1,5 до 0,39 мг/дм
3, 
    • нітрати: з 15-20 до 9 мг/дм3. 
Для знезараження стічних вод прийнятий метод ультрафіолетового 
опромінення. Шлам з флотатора і осад з вторинних відстійників шламовими 
насосами подається на фільтр-пресс для зневоднення. Осад, зневоднений до 
вологості 80%, вивозиться на полігон твердих побутових відходів. 
   
 1.6 Аналіз екологічної ситуації у місті Золотоноша за період 2016-2020 рр. 
 
Золотоноша є центром Золотоніського району і має давню історію. Сучасне 
місто має гарно розвинену інфраструктуру та підприємства різних галузей 
промисловості. Найбільший внесок в економічну структуру районного центру 
вносять заводи по виробництву продуктів харчування – 98 відсотків. Інші 
виробники разом створюють лише два відсотки, тому їх роль в розвитку 
Золотоноші не настільки суттєва, і відповідно, на забруднення довкілля вони 
впливають в значно меншій мірі (рисунок 1.5). 
За 2019 рік  обсяги проданих промислових товарів склав понад 5 відсотків в 
структурі обласних надходжень [10]. 
В місті сформована промислова зона, на території якої розміщені флагмани 
районної харчової індустрії ЗМК та Золотоніський горілчаний завод  та інші 10 
основних підприємств. В загальній структурі виробленої в Черкаській області 
харчової продукції третину м’ясної, лікеро-горілчаної та молочної продукції 
припадає саме на золотоніські заводи. 
25 
 
 
 
Рисунок 1.5 – Розподіл сегментів харчової происловості м. Золотоноша( у 
відсотках) 
 
Нині у Золотоноші успішно працює понад 28 підприємств різної потужності.: 
1. Машинобудівний завод імені Лепсе» 
2. Лікеро-горілчаний завод (ТМ «Златогор») 
3. Маслоробний комбінат (ТМ Златокрай, «Славія», «Пирятин») 
4. Парфумерно-косметична фабрика  
5. Комбінат хлібопродуктів (ДП «Златодар»)  
 6.ТОВ «ФЕС УКР»  
 7.ТОВ ПІІ «Еконія»  
 8. ДП «Роял Фрут Гарден Іст»  
 9.ПП «Агроспецпроект»  
 10. ПП «Сільвер Фуд».  
З 28 підприємств міста лише 6 складають половину всіх обсягів реалізованої 
продукції, що була вироблена на міських виробничих потужностях. Це: ДП 
«Златодар», ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», ПАТ «Золотоніський 
машинобудівний завод ім. Лепсе», ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод», 
ТОВ ПІІ «Еконія», ТОВ «Фес Укр». 
26 
 
На жаль, більшість підприємств мають зношені та морально застарілі основні 
фонди. На окремих виробництвах спрацьованість устаткування сягає дев’яносто 
відсотків. Така ситуація призводить до високої собівартості продукції, через що 
вона стає неконкурентоспроможною  в порівнянні  з продукцією модернізованих 
та оснащених сучасним енергозберігаючим обладнанням виробників. Деякі великі 
міські підприємства вкладають значні кошти в переоснащення виробництва 
сучасними технологічними лініями, і це дає результат. Продукція ЗМК першою 
серед усих виробників подібної продукції потрапила на європейський ринок. 
Інвестиційна діяльність.  
Поступове зростання економічних показників  в Золотоноші 
супроводжується зростанням обсягів інвестицій. Переважно, власні грошові 
накопичення підприємств та організацій [10]. 
Відмічено стійку тенденцію у зростанні обсягів витрат, спрямованих на 
закупівлю нових, сучасних технологічних ліній та обладнання, які задіються в 
реконструкції та переоснащенні золотоніських підприємств. Ті витрати разом 
складають приблизно 30 відсотків усих вкладених інвестиційних коштів. Серед 
інвесторів найбільша увага приділяється підприємствам харчової  та переробної 
галузей виробництва. Останніми роками, за статистичними даними, зростає обсяг 
експортних операцій. Значна кількість експортованих товарів та продуктів 
припадає на: машинобудівне  обладнання, тверді сири, каву розчинну, парфумерно-
косметичні вироби, лікеро-горілчані вироби. Після революції 2014 р. підприємства 
районного центру втратили російський ринок, і зараз поступово адаптуються до 
нових умов. Ведеться активний пошук нових, закордонних ринків та вивчаються 
можливості розширення сегментів товарів на вітчизняному ринку. 
Золотоношу можна охарактеризувати як місто, в якому спостерігається 
задовільний екологічний стан із сталою динамікою помірного забруднення. В 
районному центрі існує понад шістсот стаціонарних джерел забруднення, які 
сумарно викидають у повітря триста тонн забруднювачів, що перебувають в різному 
фізичному стані та мають різну концентрацію. На жаль,  в 6 разів більше 
27 
 
викидається в повітря за рахунок автотранспорту  – майже дві тисячі тонн. За  
розрахунками  на одного жителя  міста приходиться трохи більше  біля 70 кг 
небезпечних викидів. 
Призупинення діяльності підприємств внаслідок економічної стагнації та 
пандемії поліпшило ситуацію з антропогенним навантаженням на повітря. У 2019р. 
викиди стаціонарних джерел зменшились майже у 4 рази в порівнянні із 2016р. Їх 
маса на сьогодні нараховує за статистичними даними приблизно дві тисячі тонн. 
тонн. 
Шістдесят п’ять відсотків від загального обсягу викидів в повітря припадає 
на 4 підприємства, з яких два є потужними виробництвами харчової індустрії. 
Керівництво підприємств слідкує за дотриманням дозволів по обсягам  викидів 
шкідливих речовин у повітря та проводить заходи по поліпшенню ситуації. 
Проведена поточна реконструкція по заміні або відновленню пилогазоочисного 
устаткування на 8 промислових об’єктах із тринадцяти. Зокрема, на території ДП 
«Златодар»  розміщується  138 стаціонарних джерел забруднення, 85% яких 
обладнані пилогазоуловлюючими механізмами для очищення повітря. Щорічно, за 
результатами моніторингу в місті відбуваються періодичні короткотермінові 
стрибки концентрацій NH3,SH понад гранично допустимі концентрації цих сполук.  
Міські статистичні дані свідчать про сталість  обсягів скинутих забруднених 
зворотних вод протягом останніх п’яти років (приблизно 1 млн. М3кожного 
року)[10]. 
Недоочищення  СВ міста в міських очисних спорудах та їх подальше 
потрапляння по ланцюгу: р. Суха Згар – р. Золотоношка – р Дніпро призводить до 
забруднення води у кожній ланці і погіршує якість грунтових і поверхневих вод 
району. Взагалі, в Золотоноші утворилась незадовільна ситуація з комунальними 
очисними спорудами. В які скидають води промислові підприємства. В результаті, 
лише  р. Суха Згар приймає понад 1млн. м3 недоочищених стічних вод, що робить 
її екологічний стан критичним. Зокрема, через зношені та морально застарілі очисні 
споруди, що належать ПП «Агроспецпроекту», у річку зливається  до 100 тисяч м3 
28 
 
недоочищених СВ, а з ними 35- 40 т. небезпечних сполук через  осушувальний 
канал потрапляє у р. Суха Згар [11]. 
За межою м. Золотоноша розміщено  побудований ще у 1956р. полігон 
твердих побутових відходів. Він давно переповнив запроектовану потужність і на 
сьогодні працює з порушенням норм екобезпеки. Кожний рік місто поставляє на 
сміттєвий полігон 7 тис. тонн відходів. Ситуація складна, вирішується повільно, і 
напочаток 2020р.  у місті було зосереджено понад 15 тисяч тонн відходів І-ІV класів 
небезпеки. Для вирішення проблеми в місті була спроектована реконструкція 
існуючого полігону ТПВ, але за внаслідок відсутності фінансування його реалізація 
відкладена на невизначений термін. Сміття продовжує вивозитись на цю територію, 
відходи викидаються на 2-3 м вище чаші котловану, з порушенням технологічного 
циклу захоронення. В структурі утворених промислових відходів за обсягами 
переважають відходи підприємств хімічної галузі та машинобудувної 
промисловості [10]. 
Для вирішення сміттєвої проблеми влада місту запланувала комплекс заходів, 
серед яких проведення інформаційних заходів для населення про перевагита 
необхідність сортування побутового сміття, громадське обговорення проектів по 
будівництву сміттєсортувальних та сміттєпереробних заводів, впровадження 
технологій, вторинне використання окремих різновидів побутового сміття. 
Стан довкілля, при якому населенню гарантоване безпечне і здорове життя 
називають екологічною безпекою, яка є складовою сталого розвитку суспільства. З 
метою його забезпечення необхідно створювати сприятливі умови для відновлення  
природних ресурсів, безпеки життю та здоров’ю жителів міста  . 
Соціально-економічний стан у Золотоноші взаємопов’язаний зі станом 
навколишнього природного середовища, існуванням проблем в екологічній безпеці 
регіону. Оцінка екологічного стану районного центру свідчить про те, що міська 
екосистема зазнає значного техногенного тиску. [11]. 
 
 
29 
 
2 ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТДВ «ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МАСЛОРОБНИЙ 
ЗАВОД» НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН Р. ЗОЛОТОНОШКИ ТА ПЕРСПЕКТИВ 
ЙОГО ПОЛІПШЕННЯ 
 
2.1 Аналіз рівня забруднення води р. Золотоша промисловими 
підприємствами м.Золотоноша 
 
За статистичними даними, в регіоні  нараховується 95 скидів безпосередньо 
у поверхневі водойми, з яких двадцять припадає на  ЖКГ, а 25 – на промислові 
господарства. Більше половини з них є забруднювачами водойм. Аналіз ситуації з 
стічними водами, що утворюються на території Золотоніського районого центру, 
свідчить про невідповідність їх  екологічним нормативам. Найбільші обсяги 
забруднених відпрацьованих вод утворюються підприємствами  хімічної та 
харчової галузей. Протягом останніх п’яти років головними причинами скидів 
неочищених забруднених СВ є відсутність централізованого водовідведення, в 
більшості сіл району та міста, незадовільність стану діючих очисних споруд та 
вироблення їх потужностей.  Заплановані роботи по будівництву та переоснащенню 
відсутні за браком фінансування, а це призводить посилення аварійності міських 
очисних споруд, і неочищенні господарсько-побутові СВ спричиняють надмірне 
бактеріальне забруднення поверхневих водоймищ. Значна кількість екологічних 
проектів та фінансування спрямована на покращення ситуації в басейнах Дніпра. 
Значно менше уваги приділяється стану малих річок. В Золотоніському райні вкрай 
складна ситуація склалася з малою річкою Золотошка, яка є лівим притоком 
Дніпра[12].  Річка Золотоношка протікає по території Драбівського і Золотоніського 
районів Черкаської області. Як і будь-яка мала річка, Золотоношка є результатом 
ландшафту, поверхневого стоку з басейну річки та живлення підземними водами, 
що і визначають її екологічний стан. Визначальним для річок та їх ділянок, що 
знаходяться під антропогенним впливом стає поверхневий стік з урбанізованих 
територій, скиди стічних та зворотних вод. Річка має дві притоки - річки Кропивна 
30 
 
та Суха Згарь, загальна довжина яких - 80,9 км. Басейн річки Золотоношка 
розташований в межах лісостепової зони Придніпровської низовини 
Середньодніпровської терасової рівнини. Живлення басейну переважно дощове та 
снігове. Долина коритоподібна, завширшки до 4 км. Береги річки залужені та 
заліснені. Внаслідок дуже незначного похилу, річка має  повільну течію, що також 
погіршує її здатність до самоочищення. Крім того, на швидкість течії впливає також  
зарегульованість стоку рукотворними ставками, яких в цілому нараховується 70,  а 
сумарний об'єм цих штучних водойм складає 18,726 млн. м3. Водоносні горизонти 
приурочені до палеологічної, крейдової і юрської систем. Вода річки відноситься 
до гідрокарбонатного класу, твердість її складає 5,66 мг-екв/дм3, загальна 
мінералізація становить 492-534 мг/дм3. Воду річки використовує населення 
Драбівського і Золотоніського районів для потреб сільського господарства та 
рибництва[12]. Для аналізу кількісних і якісних  показників води  р. Золотоношка 
забори води  здійснюються на 2 створах: перший – вище від м. Золотоноша 
розміщується на відстані 1 км; другий на 0,5 км нижче районного центру. Дані 
моніторингу показують постійне порушення нормативів за SO4- іонами (1,2–2 ГДК) 
у другому створі, що свідчить про значний техногенний вплив внаслідок скидів СВ 
основними підприємствами-забруднювачами міста. Кількісні показники сульфат-
іонів  в цих водах можуть давати перевищення гранично допустимих скидів в 1,6 
разів 
Біопродуктивність водних об’єктів  визначається вмістом сполук азоту 
різного ступеню окиснення. Але  висока  їх концентрація є свідченням 
антропогенного забруднення водоймищ. Наприклад, високий вміст амонію часто 
визначається у місцях,де у воду скидаються  каналізаційні та с/ґ стоки. Значне 
перевищення ГДК іонів амонію (від 2 до 7 разів)  на другому створі забору проб 
води сигналізує про недоочищення господарсько-побутових стоків і останніми 
роками тільки зростає. Такий високий показник свідчить про те, що хімічний склад 
р. Золотоношка формується в анаеробних умовах, що виникають у водному 
31 
 
середовищі через надходження недоочищених СВ з очисних спорудрайоного 
центру. 
Аналіз хімічного складу води з досліджуваного об’єкту показують 
систематичні перевищення концентрації NO2–іонів (до 28 разів у порівнянні з 
ГДК). У забруднених водах здатність нітритів окиснюватись до нітратів 
втрачається. Нітритний нітроген внаслідок своєї  токсичності негативно впливає на 
життєдіяльність водних представників річкової біоти.  
Концентрація розчинного кисню відноситься до  характеристики кисневого 
режиму водойм і свідчить про екологічний стан цих водних систем, Рівень О2 
розчинного повинен мати показник ≥ 6 мг/дм3. За останні вісім років спостережень 
цей показник мав значення в межах  3,6–4,1 мг/дм3. На жаль, така концентрація 
недостатня для ефективного самоочищеннярічки. 
Біологічне споживання кисню (БСК) вказує на  наявні у річковій Н2О 
нестійкі органічні сполуки. За цим показником у зразках проб води з річки також 
спостерігається стійке перевищення нормативів у другому створі (в тричі більше за 
норматив).Хімічне споживання кисню, за яким визначають сумарний вміст 
розчинених органічних речовин у воді водних об'єктів, має періодичне 
перевищення нижче за течією від м. Золотоноша. Вміст деяких важких металів 
також має порушення відносно нормативних показників. Спостерігається стійке 
забруднення води Мn, Fe. Марганець антропогенного походження входить до 
складу промислового пилу і розсіюється в в довкіллі разом з ним.  
Присутні у пробах води і токсичні органічні сполуки (феноли, поверхнево–
активні речовини, продукти нафтопереробки). Їх наявність в високих 
концентраціях призводить до зменшення О2 розч. , який витрачається на 
окисненняцих сполук[12]. 
 Таким чином, можна говорити про значний вплив міста на якість водних 
ресурсів р. Золотошка. Основними забруднювальними сполуками є амонійні- і 
нітрит-іони, важкі метали,продукти  нафтопереробки. 
32 
 
Розрахунок коефіцієнта забрудненості (КЗ) дає можливість 
охарактеризувати річкову воду вище за першого створу водозабору як слабко 
забруднену. Максимальне значення КЗ спостерігається у течії нижче за районний 
центр, через скиди очисних споруд міста вода стає помірно забрудненою.  
Останніми роками склалася надзвичайно несприятлива екоситуація на цій 
річці через незадовільну роботу очисних споруд ВАТ «Веста». Ці технічні споруди 
мають фізично та морально застаріле устаткування, постійно перебувають в стані 
поточного ремонту, а через численні аварії  повне дотримання  технологій очистки 
вод не можливе. Сюди потрапляють всі  комунальні  та промислові СВ м. 
Золотоноша, тобто споруди витримують великі обсяги відпрацьованих вод, що 
надходять з каналізаційних мереж. Результатом є   техногенне забруднення води 
р.Золотоношка недоочищеними  водами міста[13]. 
Не зважаючи на те, що очисні споруди м. Золотоноша є комунальною 
власністю міста та передані в управління ВАТ «Веста», місцева влада  не вживає 
необхідних заходів  щодо поліпшення діяльності підприємства. Потрапляння 
стічних вод на очисні споруди відбувається без контролю рівня їх забруднення, хоча 
забори води екологічною інспекцією свідчать про значне перевищення ГДК. Через 
це технологія очищення СВ на окремих ланках не працює. Відпрацьовані водні 
обсяги в підсумку не піддаються розбавленню чистою водою і скидаються далі, що 
призвело в решті решт до надзвичайного і небезпечного забруднення р. Золотошки. 
Результати вимірювань у зворотних водах показують перевищення нормативів ГДК 
по всіх показниках нормованих забруднювачів.  Відмічено порушення ГДК по 
хімічному споживанню кисню в 6,6 разів, за вмістом азоту амонійного - в 5,8 разів, 
за вмістом фосфат-іонів - в 1,14 разів. Хімічні показники проб зворотних вод ВАТ 
«Веста» наведені в таблиці 2.1 
 
    
 
 
33 
 
    Таблиця 2.1 – Показники дослідження проб стічних вод ВАТ «Веста» 
Результати вимірювань Нормоване  
значення ГДК 
Показники,  
що 
досліджувались 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
10 
Хімічне 
15,0 - 
споживання 50,5 ±7,5 1313 ±800 81 ±12 80 - 
30,0 
кисню, мг/дм3 
Завислі 
Фон 
речовини, 11,4 ±2,28 150 ±15 5,1 ±1,0 15 - 
річки 
мг/дм3 
Запах, бали 2,56 
ІІріч - - - Уф - - - 
(N-2,0) 
Амоній - іони, 
0,44 ±0,11 83,6 ±8,4 3,9 ±0,39 10,1 - 0,50 
мг/дм3 
Нітрат - іони, 
9,3 ±2,5 2,0 ±0,89 0,92 ±0,44 10,2 45,0 40,0 
мг/дм3 
Нітрит - іони, 
0,05 ±0,016 0,13 ±0,056 0,14 ±0,060 0,81 3,3 0,08 
мг/дм3 
Фосфат - іони, 
0,70 ±0,07 39,6 ±4,0 0,53 ±0,053 8,53 3,5 - 
мг/дм3 
Сульфат - іони, 
39,7 ±4,9 167,8 ±16,8 158,8 ±15,9 70 500,0 100 
мг/дм3 
Хлорид - іони, 
1390 ±13,9 345,0 ±34,5 38,0 ±3,8 238 350, 0 300 
мг/дм3 
Залізо загальне, 
0,38 ±0,04 2,5 ±0,31 1,2 ±0,17 - 0,30 0,10 
мг/дм3 
 
500 м вище скиду             
Похибка вимірювань                           
5,(А),Р=0,95 
Скид стоків 
Похибка вимірювань             
500 м нижче скиду 
Похибка вимірювань                           
5,(А), Р=0,95 
 ГДС підприємства 
СанПіН №4630-88       
Поверхневі води 
ОБУВ для     
рибогосподарських 
34 
 
Продовження таблиці 2.1 
2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 
СПАР(АПАВ), 
0,085 ±0,013 0,77 ±0,15 0,096 ±0,014 0,95 - 0,5 
мг/дм3 
Нафтопродукти, 
0,3 - 3,0 ±0,90 1,0 ±0,35 0,25 0,30 0,05 
мг/дм3 
Температура, С° 5,0 ±0,1 5,0 ±1,0 5,0 ±1,0 - - - 
Водневий 
8,05 ±0,05 7,8 ±0,05 7,9 ±0,05 - 6,5-8,5 - 
показник, рН 
 
З аналізу результатів дослідження за даними таблиці 2.1 можна зробити 
висновок, що значне перевищення норм ГДК у пробах стічних водах ВАТ «Веста» 
відбувається по ХСК, вмісту Feзаг і продуктам нафтопереробки, що свідчить про 
незадовільну роботу досліджуваних технічних споруд. На керівництво  ВАТ 
«Веста» постійно за поданням обласної екоінспекції постійно накладається 
адміністративна відповідальність. Навесні 2017 р. стався масовий мор риби та 
інших водних видів біоти через катастрофічне забруднення не тільки річки, але й 
прилеглих осушених каналів і грунтових вод, що викликало увагу громадськості.  
 В Звіті про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області 
наголошено[13], що крім ВАТ «Веста» значний обсяг забруднених зворотних вод 
скидають  у річку ще й  Золотоніський маслоробний комбінат та лікеро-горілчаний 
завод «Златогор» (таблиця 2.2). 
Аналіз показників, наведених у таблиці 2.2 показує, що в відібраних пробах 
СВ Золотоніського маслоробного комбінату (ЗМК) відмічається порушення 
нормативів за сім’є показниками, а саме по БСК, ХСК, вмісту продуктів 
нафтопереробки, SO3-іонів та Cl - іонів, значенням кислотності та концентрації 
мінеральних речовин. Результати досліджень стічних вод Золотоніського лікеро-
горілчаного заводу «Златогор»  показують перевищення норм гранично - 
допустимих скидів лише по вмісту SO3- іонів. 
35 
 
 
Таблиця 2.2 – Хімічні показники скидів основними підприємствами- 
забруднювачами р. Золотоношка 
Назва підприємства 
Завислі речовини 275 260 68,5 
БСК 260 270 14,8 
ХСК 450 490 39,8 
СПАР 4 0,11 0,43 
Сульфати 70 112,07 108,067 
Мінералізація 960 961,5 768 
Нафтопродукти 0,6 0,825 0 
Азот амонійний 16 6,34 1,87 
Нітрити 0,7 0,45 0,03 
Нітрати 10 7,70 0,94 
Фосфати 10 2,51 0,07 
Хлориди 300 305,72 48,64 
рН 6,5-8,5 8,52 7,46 
Кількість показників 
 7 1 
перевищення Г ДК 
 
Моніторинг хімічного складу стічних вод на очисних спорудах м. Золотоноша 
свідчить про динаміку зростання в зворотних водах  концентрованих продуктів 
Показники, що          
досліджувались 
Показники 
ГДС,   мг/дм3  
ЗАТ 
«Золотоніський 
маслоробний 
комбінат» 
Золотонісь
кий лікеро -
горілчаний завод 
«Златогор» 
36 
 
нафтопереробки (спостерігалось порушення нормативів в чотири  рази в порівнянні 
з ГДК) та вмісту поверхнево-активних речовин (ПАР), концентрація яких  у вісім 
разів перевищувала  встановлені нормативи. 
Таким чином, результати проведених заборів води з р. Золотоношка  
показують, що за більшістю проаналізованих гідрохімічних показників  є пере-
вищення ГДК, через що екосистема річки  знаходиться в критичному стані. Місце, 
де ВАТ «Веста» спускає неочищені стічні води від підприємств міста Золотоноші,  
є найбільш брудним; географічно воно розміщено нижче районного центру, там де 
в р.Золотоношку впадає р. Суха Згар. Про присутність та високі концентрації 
органічних забруднювачів у воді річки свідчить смердючість  та зміна кольору. Для 
водних організмів існування в такій воді можливе на межі повного зникнення. 
Головними джерелами органічного забруднення ріки є вищеназвані підприємства 
харчової промисловості , які є флагманами економіки міста[14]. 
За даними досліджень якості води р. Золотоношка та придамбового каналу, 
проведеними 12-13 липня 2017 р. Черкаським регіональним управлінням водних 
ресурсів та Державною екологічною інспекцією вміст розчиненого кисню становив 
0,2 мг/дм3 при нормі більше 6 мг/дм3, мали місце перевищення інших показників 
якості води в 1,1-5,2 разу, що призвело до масової загибелі риби на ділянці річки 
Золотоношка протяжністю 4,3 км. Загальна сума збитків заподіяних рибному 
господарству в наслідок масової загибелі риби складає 1,36 млн. грн . В травні 2019 
року знову встановлено факт загибелі риби. Рівень розчиненого кисню становив 3 
мг/дм3 . 
Головною причиною низької якості річкової води є неефективна робота 
комунальних очисних споруд, зношеність каналізаційної мережі міста, технічна 
виробленість насосних станцій та споруд зливової каналізації. До джерел 
забруднення р.Золотоношка відносяться і скиди неодочищених зворотних вод з 
підприємств промислової зони. Серед інших чинників можна відмітити зростання 
водозабору останніми роками, значний ступінь розораності території басейну 
річки, безгосподарність та байдужість людей. Візуальне обстеження прибережних 
37 
 
районів досліджуваного водного об’єкту  зафіксувало  значну кількість стихійних  
сміттєзвалищ, необлаштовані безпечно для підземних вод вигрібні ями в приватній 
забудові міста. Спостерігається замуленість річки, заростання очеретом та 
засмічення води та берегів порізаною тростиною,що призводить до погіршення 
хімічного і біологічного стану водного зеркала річки, і суттєво впливає на склад та 
відновлення рибних ресурсів[14]. Всі вище перераховані чинники свідчать в першу 
чергу про соціально-психологічні фактори, байджужість пересічних громадян до 
стану р.Золотошки, небажання займатись облаштуванням прибрежної зони, 
недотримання культури поведінки та ін. 
 Аналіз комплексу лабораторних досліджень води, спостережень за 
прибережною зоною, вивчення статистичної інформації призводять до єдиного 
висновку: загальний екологічний стан річки Золотоношка та її екосистеми є 
незадовільним. Вода у досліджуваному водному об’єкті поступово втрачає 
здатність до самоочищення внаслідок значного і зростаючого антропогенного 
впливу, а річкова екосистема перебуває на межі стійкості. 
 
2.2 Загальні відомості про підприємство ТДВ «Золотоніський маслоробний 
комбінат» (ЗМК) 
 
Досліджуваний промисловий об’єкт  розташований в південно-східній 
частині районого центру –Золотоноші в промисловій зоні, територіально  поблизу 
горілчаного заводу. На рисунку 2.1  наведено план розміщення виробничих 
приміщень комбінату. 
Комбінат був побудований в 1932 р., з потужністю виробництва 
пастерізованого молока до 400т./добу. Але повного визання ЗМК здобув у 70-х р. 
минулого сторіччя, колирозпочав випусск різноманітної молочної продукції. На 
початку 21с. ЗМК уввійшов до складу молочного холдингу «Молочний альянс» і 
розпочався новий період його господарської діяльності. Для переоснащення 
виробництва сучасними технологіями нові власники використали понад 80 
38 
 
млн.грн. інвестицій. Сьогодні ЗМК спрямований на пошук нових ринків збуту своєї 
продукції. На внутрішньому ринку споживач знає та цінує молокопродукти з ТМ 
«Златокрай», «Пирятин», « Славія». На виробництві налагоджено випуск нових 
сортів твердого сиру. Серед усих українських виробників молокопродуктів 
продукція ЗМК перша потрапила на європейський ринок. Це стало можливо за 
рахунок запровадження на підприємстві системи стандартів ДСТУ–ISO 9000. Їх 
дотримання передбачає високу якість  продукції на всіх етапах її життєвого циклу. 
З Південно-Східних ринків для ЗМК відкрився ринок КНР. Туди поставляється 
казеїн технічний та сухе молоко, високу якість яких підтверджено за результатами 
аналізів, проведених китайськими експертами. Продукцію ТДВ «Золотоніський 
маслоробний комбінат» знають в Україні, Нідерландів, Німеччині, Франції, Польщі, 
Прибалтиці, Росії, Казахстані [15]. 
Для виробництва ЗМК закуповує молочну сировину від фермерських 
господарств та від приватного сектору. На комбінаті здійснюється переробка, 
виробництво молокопродуктів та їх упаковування згідно сучасних стандартів. На 
сьогодні потужність виробництва коливається в межах 100 - 150 т молока за добу.. 
Технічне переоснащення дало змогу задекларувати керівництву ЗМК 
безвідходність виробництва з повністю автоматизованим циклом переробки 
молока. Таким чином підприємство намагається знизити рівень техногенного тиску 
на довкілля. Потенціальними факторами такого зменшеного негативного впливу 
може стати підвищення ефективності діючих технологій за рахунок зниження 
нормативних витрат та подальшій роботі по впровадженні системи стандартів 
ДСТУ ISO 14000- стандартів які спрямовані на поліпшення екологічної діяльності 
підприємств та установ. 
Структурні підрозділи ЗМК поєднують такі виробничі ділянки: цех по 
прийманню молока, апаратн цех, цехи по виробництву масла та сухого знежиреного 
молока,  виробничу і сировинну лабораторії. До допоміжних  виробництв 
відносять: приміщення з компресорним обладнанням, котельню, газогенераторну. 
39 
 
Забезпечення виробництв охолодо – паливно – енергетичними ресурсами 
здійснюють механічні майстерні[16].  
Неперевершеність споживчих властивостей  визнані не тільки покупцями За 
високу якість продукції (масло ТМ"Селянське" та сухе знежирене молоко, тверді 
сири) підприємство щорічно отримує нагороди різного державного рівня у вигляді 
дипломів та медалей. ЗМК постійний переможець на Всеукраїнському конкурсі 
якості " 100 кращих товарів України" [16]. Це стає можливим, тому що 
молокопродукти ЗМК виготовляються з дотриманням сучасних технологій і 
українських традицій. Не  використовуються в технологіях рослинний жир, 
емульгатори, барвники, консерванти, що дозволяє зберегти  всі органічні складові 
молочної сировини.. Щоденно на заводі випускають до 20 т. сухого знежиреного 
молока, до п’яти тонн вершкового масла  ТМ"Селянське", до  двох тонн казеїну 
технічного. 
 
 
40 
 
1 –приміщення по зберіганню НСl; 2 –приміщення по зберіганн НNО3; 3 –
приміщення по зберіганню хлорводневої кислоти; 4 –місце, де готується  лужний 
розчин; 5 –цех по виробництву казеїну; 6 –місце, де зберігається аміаку; 7 –власна 
ТЕС; 8 – зварювальний пост; 9 – ємкості ГСМ; 10 – цех по виробництву сухого 
молока; 11 –гараж; 12 – котельня; 13 – компресорний цех. 
Рисунок  2.1 – План розміщення виробничих приміщень ЗМК 
2.3 Екологічна характеристика підприємства ТДВ «Золотоніський 
маслоробний комбінат» 
 
Молочна сировина закупається у селян чи на фермерських господарствах і 
доставляється на комбінат автотранспортом. За нормативними показниками у 
закупленого молока кислотність повинна бути не більше 19, а температура не вище 
3°С. Для контролю за якістю доставленої сировини лабораторні приміщення мають 
все необхідне устаткування для визначення кількісних та якісних показників. 
Молокопереробні підприємства характеризується помірним забрудненням 
атмосфери. На опалювання виробничих та побутових приміщень на ЗМК 
побудована котельня, яка працює на блакитному паливі.  У складі димових газів, 
що утворюються при згоранні палива, в повітрявикидаються NO2 та CO2  На 
рисунку 2.2  демонструється труба котельні, що слугує для відводу  димових газів. 
 
 
Рисунок 2.2 – Труба котельні ЗМК 
 
41 
 
Забезпечення потреб виробництва у електроенергії здійснюється за 
допомогою власної ТЕС, яка працює на дизельному пальному. Наслідком його 
спалювання є утворення сажі,  SO3,  NO2 , CO [17]. Для зберігання дизельного 
пального використовують  два резервуари об’ємом 60 тонн, з яких один з них 
резервний. Внаслідок випаровування при транспорті дизельного пального в повітря 
потрапляють газоподібні продукти переробки нафтопродуктів (вуглеводні).  
Технологічне обладнання на ЗМК працює під певним тиском, який 
забезпечується за рахунок компресорного устаткування відповідного цеху (рисунок 
2.3). Якщо в кожухах компресорів наявні щілини, або трубопроводи з’єднанні не 
герметично, то в повітря може потрапляти аміак, який використовується для 
охолодження працюючих компресорів.  
 
 
 
Рисунок 2.3 – Компресорний цех ЗМК 
 
Цистерни автотранспорту, в яких перевизиться закуплена молочна сировина, 
очищаються за допомогою лужних розчинів. Їх приготування  та використання при 
42 
 
очищенні автоцистерн і обладнання може супроводжуватись  виділенням в повітря 
NAOH [18]. 
Казеїн технічний–важлива складова експортної продукції комбінату. Його 
виготовлення потребує сушки білкового продукту. Водний розчин казеїну поступає 
до сушильної камери. Туди ж направляється гаряче повітря. Висушені частинки 
казеїну проходять до  приймальної камери. Відпрацьоване повітря,  що залишилось, 
містить водяну пару із суспензованими частинками білка. Воно направляється до 
циклону, де очищується,  залишковий пил викидається у повітря. 
Виробництво  сухого молока відбувається за подібною технологічною 
схемою. Цільна молочна сировина  під високим тиском через форсунки поступає на 
розігріті сушильні барабани. Частинки сухого молока направляються в 
приймальний устрій. Відділення охолодженого продукту від повітря відбувається в 
циклоні. Сухе молоко потрапляє в бункер циклону. Відпрацьоване повітря, яке 
містить дрібні частинки сухого молока та водяну пару, проходить через 
пиловловлювач, де очищується від пилу i викидається в повітряний басейн. 
Органічний пил в незначній кількості  також може потрапляти у повітря.  
 В виробничих лабораторіях аналізи проводяться з використанням кислотних 
реагентів. Їх випари можуть призводити до виділення незначної кількості парів 
H2SO4  HCl, НNO3.  
Поточний ремонт обладнання як правило здійснюється з використанням 
електрозварювальних робіт. При цьому застосовується електродугове зварювання 
електродами типу АНО – 4. Зварювально-наплавочні операції можуть призводити 
до виділення  в повітряний басейн незначної кількості Fe та Mn.  
Розігрів двигунів, маневрування, виїзд автотранспорту  з гаража поза межі 
комбінату супроводжується викидами оксидів вуглецю[18]. 
Для оцінки екологічного стану повітря в межах повітряного басейну 
підприємства перевіряються забруднювальні речовини, що мають встановлену 
величину фонових концентрацій, а також сполуки, що призводять до сумації 
шкідливого впливу підприємства [19]. Фонові концентрації для FeO, (у перерахунку 
43 
 
на Fe), NaOH (соди каустичної), CH4, етантіолу (етилмеркаптену), вуглеводнів 
граничних С12-С19 (розчинник РПК-265 П та інші), СО2 та НЛОС не 
вираховуються,  оскільки для них не визначені максимальні разові концентрації. 
Згідно переліку основних підприємств–забруднювачів та враховуючи обсяги 
забруднювальних сполук у атмосферне повітря,  ЗМК не відноситься до основних 
підприємств-забруднювачів атмосфери (таблиця 2.3). 
 
Таблиця 2.3 – Фонові концентрації забруднюючих речовин ТДВ 
«Золотоніський маслоробний комбінат» 
Концентрація, 
№ п/п Найменування речовина 
мг/м3 
1 Марганець та його сполуки (у перерахунку на діоксид 
0,004 
марганцю) 
2 Кислота азотна за молекулою НNO3 0,16 
3 Азоту оксид 0,16 
4 Азоту діоксид 0,008 
5 Водень хлористий (соляна кислота) за молекулою НС1 0,08 
6 Кислота сірчана за молекулою Н2SO4 0,12 
7 Сірководень 0,0032 
8 Оксид вуглецю 0,4 
9 Хлор 0,04 
10 Бензол 0,6 
11 Ксилол 0,08 
12 Толуол 0,24 
13 Дифторхлорметан (фреон-220) 40 
14 Метилмеркаптан 0,00004 
15 Пил 0,05 
 
На заводі  контроль за викидами в атмосферне повітря здійснюють згідно 
дозволу №7110400000-45 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 
стаціонарними джерелами від 08.04.2017, який  діє протягом десяти років.  
В дозволі передбачені такі умови до викидів забруднювальних речовин: 
 дозволені види викидів в атмосферне повітря не повинні перевищувати 
ГДВ та величини масової витрати,  згідно вказаних в дозволі; 
 проведення моніторингу і аналізу для кожного виду викидів в повітря; 
44 
 
 подання статистичних звітів за формою 2-ТП(повітря) «Звіт про охорону 
атмосферного повітря» повинно подаватись у визначені терміни до Головного 
управління статистики у Черкаській області. Інформація повинна бути підготовлена 
згідно інструкціям; 
 В несприятливих метеорологічних умовах  (НМУ) необхідне 
запровадження «Заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин 
атмосферу в періоди НМУ»[20]. 
 
На підприємстві існують і інші джерела викидів в атмосферу. До них 
відносяться локальні очисні споруди, а також територія, на якій розташовані: 
металообробне устаткування, пост зарядки акумуляторів, склад ПММ [19]. 
Сумарно на території ЗМК   можна нарахувати до п’ятидесяти таких джерел 
викидів. А саме:: 
 Котлоагрегати в котельній ; 
 механічні майстерні; 
 холодильну установку; 
 склад неорганічних хімічних реагентів; 
 зварюваний пост; 
 обслуговуючі цехи; 
 деревообробне устаткування; 
 пульверизатор; 
 очисне обладнання; 
 склад паливно-мастильних матеріалів; 
 очисні споруди. 
Перелік та обсяги забруднюючих речовин, що виділяються в атмосферне 
повітря ЗМК наведені  в таблиці 2.4. 
Проведемо аналіз  санітарно–захисної зони, що встановлена для комбінату. 
ДСП-173-96 "Державні санітарні правила планування та забудови населених 
пунктів" (К. 1996р.)  регламентують встановлення розміри санітарно-захисних зон 
45 
 
згідно санітарній класифікації виробництв та об'єктів з технологічними процесами, 
що супроводжуються викидами в навколишнє середовище промислових 
забруднювальних сполук. Будівництво Золотоніського маслоробного комбінату 
здійснювалось за проектом, в якому розміри санітарно-захисної зони 
обраховувались згідно діючої в ті роки "Методики расчета концентраций в 
атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий" 
(986), по реальним обсягам викидів полютантів та фактичному забрудненню 
атмосферного повітря внаслідок їх розсіювання  [20]. 
 
Таблиця 2.4 – Перелік забруднюючих речовин, що викидаються  в повітря  на 
ЗМК  та їх річні обсяги 
№ Найменування речовини ГДКм.р. Клас Потужність 
п/п           ОБРВ, мг/м
3 небезпек  и        викиду т/рік 
1  Заліза оксид (в перерахунку на 0,4 3 0,04540000 
зал2із о)  Марганець та його з'єднання  0,01 2 0,00190000 
3   Азоту діоксид 0,2 3 13,04600000 
4  Аміак 0,2 4 0,01210000 
5  Водень хлористий (соляна кислота) 
0,2 2 0,00000010 
по мол по молекулі НС1 
6  Кислота сірчана  0,3 2 0,00001000 
Н278 О4  Кремній чотирьоххлористий 0,2  0,00050000 
8  Сірководень 0,008 2 0,00120000 
9  Вуглецю оксид 5,0 4 36,07410000 
10  Метан 50,0  0,40290000 
11  Бензол 1,5 2 0,00020000 
12  Ксилол 0,2 3 0,00010000 
13  Толуон 0,6 3 0,00020000 
14  Метилмеркаптан (газ) 0,0001 4 0,00000195 
15  Етантіол (етилмеркаптан) 0,00003  0,00000081 
16  Вуглеводні насичені С12-С19  1,0 4 0,13370000 
17  Речовини у вигляді суспендованих 0,5  0,00580000 
суспен твердих часток 
час1т8и но Тки тану діоксид 0,5 4 0,00010000 
19  Вуглецю діоксид 0,09  8083,97400000 
20  Азоту (1) оксид 0,4 3 0,01400000 
 
46 
 
Відповідно до ДСП-173-96( додаток 6) нормативні розміри СЗЗ для різних 
виробництв різні і складають : 
– Для видаткових та базисних складів, де зберігаються різновиди паливно-
енергетичних матеріалів (кам’яне вугілля, торф, дрова, легкозаймисті та паливні 
рідини) джерелами викидів є ємності для зберігання паливно-мастильні матеріали) 
–нормативний розмір санітарно-захисної зони дорівнює ста метрів, а найближча 
житлова забудова може знаходитись у Півн.-З напрямку на відстані не ближче 165 
м від найближчого джерела забруднення; 
– Для підприємств металообробної промисловості з термічною обробкою без 
ливарень (механічна та зварювальна дільниця) – розміри санітарно–захисної зони 
становлять п’ятдесят метрів, а  найближча житлові будівлі можуть знаходитись у 
Півн.–З напрямку на відстані 174 м від джерел забруднення; 
–При технічному обслуговуванні с/г машин (акумуляторні дільниці ) – розмір 
санітарно-захисної зони дорівнює ста метрів,а найближчі житлові будинки можуть 
знаходитись у Півн.–З напрямку на відстані 180 м від джерел забрудненнь; 
– Для насосних станцій при потужності споруд в межах від0,2 до 5 тис. м3 
/добу розміри СЗЗ повинні складати 20 м, з найближчою житловою забудовою  у 
Сх. напрямі на відстані 95 м від джерел забрудненнь; 
–Для  споруд механічного очищення та біоочищення з термомеханічною 
обробкою осадів в закритих приміщенням при потужності в межах від 0,2 до 5 тис. 
м3 /добу (локальні очисні споруди) –розміри санітарно-захисних зон складатимуть 
150 м, з найближчою житловою забудовою у Півн.-Зах. напрямку на відстані 159 м 
від джерел забрудненнь; 
 Санітарно-захисна зона для ЗМК витримана за чинними нормативними 
показниками, оскільки підприємство знаходиться у промисловій зоні міста 
В зв’язку з тим, що потужності підприємства збудовані і введені в 
експлуатацію ще у 70-х рр. минулого ст. на сьогодні територія підприємства не 
змінюється, і не завдає шкоди навколишнім землям і ґрунтам  внаслідок 
здійснюваної діяльності.  Негативні наслідки для рослинності та тваринного світу 
47 
 
в зоні діяльності заводу відсутні. На території та поруч з територією ЗМК відсутні 
об’єкти природно-заповідного фонду та види, що потребують охорони.. 
Відходами називаються будь-які речовини, матеріали та предмети, що 
утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання 
за місцем їх утворення чи виявлення та від яких їх власник позбувається»[21]. 
Протягом 2017-2019рр. в процесі виробничої діяльності на комбінаті було утворено 
відходи в обсягах, наведених в таблиці 2.5, утилізація яких відбувалась на 
спеціальних установах. Утворені відходи  зберігаються на комбінаті у спеціально 
відведених для цього місцях. По мірі накопичення відходи передаються на 
утилізацію спеціалізованим підприємствам, згідно укладених договорів: 
 Відходи з очисних споруд комбінату збираються в контейнери і 
вивозяться для подальшої утилізації на полігон згідно Договору №292 про 
надання послуг із захоронення відходів; 
 Відпрацьовані небезпечні хімічні джерела струму;  
 Брухт та відходи кольорових металів, передаються на утилізацію 
згідно Договору № 0802-П; 
 
Таблиця 2.4 – Показники поводження з відходами, що утворилися на ЗМК 
протягом 2017-2019рр. 
Відходи Наявність Утворились Передано Яким Наявність 
на  в 2018р., т. для спеціалізованим на 
01.01.17р.,т утилізації органам 01.01.19р., т 
1 2 3 4 5 6 
Батареї 0,071 0,666 0,071 0,666 
свинцеві ТОВ «Добробут Еко 
зіпсовані  Україна» по 
Лампи 0,01(33 шт) 0,111(369) 0,01 (33шт) договору 0,111 (369) 
люмінісцентні від 14.01.2015р. 
Масла та 2,652 6,677 2,652 №129-15 6,677 
мастила ТОВ «Добробут Еко 
моторні Україна» по 
Відходи масла 0,036 0,138 0,036 договору 0,138 
(Масла АХУ) від 14.01.2015р. 
Матеріали 0,040 0,057 0,040 №129-15 0,057 
обтиральні 
48 
 
Продовження таблиці 2.4 
1 2 3 4 5 6 
Шини 2,127 8,149 2,127  8,149 
відпрацьовані 
Макулатура 0,000 53,255 53,255 Золотоніський 0,000 
Коопзаготвиробторг, 
Договір №1 від 
15.01.2008р. 
Брухт чорних 0,200 86,157 86,357 ТОВ «Фірма 0,000 
металів «Меркс», 
Договір №271-13 від 
15.08.2013р. 
Вироби та 0,159 0,848 0,159 ТОВ «Добробут Еко 0,848 
матеріали Україна» по 
гумові зіпсовані договору 
або від 14.01.2015р. 
відпрацьовані №129- 
(спецвзуття 15 
зношене) 
Відходи 0,000 46,619 46,619 ПП 0,000 
пакувальних «Ековторресурси», 
полімерних Договір №У-
матеріалів 15/02/125 
від 15.05.2012р. 
Побутові та 0,000 3303 3303 КП «Міський 0,000 
подібні відходи водоканал», Договір 
№18 від 09.01.2013р. 
 
 Вторинна паперова сировина (макулатура) передається згідно договору 
купівлі-продажу вторинної сировини № 130-17; 
 Полімерні відходи передаються на утилізацію згідно Договору № У-
02/07/18; 
 Відходи деревини, що утворюються в процесі виконання ремонтних робіт 
вивозяться Замовником згідно Договору № 1 від 02.01.2018 р.; 
 Відпрацьовані нафтопродукти, непридатні для використання 
запризначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла 
та їх суміші) передаються на утилізацію згідно Договору № 09/01/18; 
 Збирання, зберігання та утилізація відходів здійснюються згідно Договору 
№129-15; 
49 
 
 Постачання відходів від виробництва молочних продуктів в гноєсховища 
Виконавця згідно Договору №1 від 03.01.2017 р. 
 Переробка та утилізація відходів згідно Договору №1971/1 на екологічні 
послуги; 
 
2.4 Характеристика системи очищення стічних вод якості зворотних вод на 
ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» 
 
Річка Золотоношка знаходиться приблизно в 400м від ЗМК, протікає через 
центр міста і з’єднується з р. Дніпро, віддаючи свою воду Кременчуцькому 
водосховищу. Екосистема річки перебуває у край складному стані, зазнаючи 
потужного антропогенного тиску за рахунок міських поселень та скидів 
промислових підприємств. Флагман промисловості Золотоніського району, 
протягом 1980-20015 рр. залишався одним з основних забруднювальних 
підприємств.  
Після приєднання до холдингу «Молочний альянс» підприємство було 
переорієнтовано на випуск твердих сирів, обсяги виготовленої продукції щороку 
зростають. Виробництво твердих сирів характеризуються зміною забруднюючих 
речовин у складі відпрацьованих технологічних та технічних вод у порівнянні з 
виробництвом інших молокопродуктів. 
СВ підприємства, що утворюються в цеху виробництва сирів,  діляться на два 
різновиди: 
– висококонцентровані (сироватка та меліса). низькоконцентровані. Це 
мийні засоби, що використовується  для промивки тари, технологічного 
устаткування та підлоги цехів від забруднення залишками молока та 
молокопродуктів.  
Розвиток сучасних, ресурсозаощаджуючих технологій та їх впровадження в 
технологічні цикли на молокопереробних підприємствах, призводить до значного 
зменшення обсягів споживання води для  виробничого циклу. Як наслідок, 
50 
 
концентрація полютантів у воді та обсяги стічних вод високої концентрації 
зростають [22]. 
Керівництво ЗМК розуміє існуючу проблему очищення скидних вод на 
локальній системі очисних споруд підприємства і почало технічне переоснащення 
очисного устаткування та запровадження нових технологій ще у 2015р. 
На заводі встановлені сучасні технологічні лінії по виробництву продукції, 
які є безвідходними. На той час мийка та санітарна обробка виробничого 
устаткування були головними джерелами екологічного болю керівництва, оскільки 
після їх злиття хімічні показники складу таких відпрацьованих вод зовсім не 
відповідали екологічним нормативам. Першу лінію локальних очисних споруд 
відкрили у 2014 році. Сьогодні вони працюють на повну потужність, що призвело 
до зменшення обсягів стоків майже вдвічі [23]. Для будівництва першої лінії 
локальних очисних споруд  холдингом було залучено понад п’ять мільйонів грн 
інвестицій.Через рік роботи відбулося необхідне дооснащення на понад 100 тисяч 
грн. В період 2015-2018 рр завершено будівництво другої та третьої ланок очисних 
споруд підприємства, в результаті значно поліпшились показник ХСК у стічних 
водах підприємства, значення якого зараз 391-420 мг/м³ при нормі – 450 
мг/м³.  Технологічний процес запущено, бактерії почали розмножуватися, а 
система – насичуватись необхідним киснем. Завершення другої черги очисних 
споруд потребувало 2,5 млн. грн інвестицій. За 15 років існування ЗМК у складі 
великої корпорації в технічне переоснащення комбінату було вкладено більше 27 
млн. доларів, повністю оновлено виробничі лінії згідно сучасних стандартів. 
Наприклад, у 2014 році, було відкрито сучасний цех по виробництву якісної 
сироватки (рисунок 2.4). 
У подальшому КП «Міський водоканал» збирається автоматично 
контролювати якість води на скидах ЗМК за рахунок встановлення експрес-шафи 
для автоматичного відбору проб Н2О.  
 
51 
 
          
Рисунок 2.4 – Сучасний вигляд технологічних ліній на ЗМК 
 
Якісне  очищення СВ на великих міських підприємствах є запорукою 
успішності роботи міських очисних споруд. За думкою експертів, не дотримання 
екологічних норм зворотних вод виробниками не дозволить забезпечити 
відповідну роботу міських очисних споруд, які є комунальною власністю міста.  
З початку роботи переоснащених очисних споруд на комбінаті вже 
покращились показники  хімічного складу відпрацьованих вод підприємства. 
Результати лабораторних досліджень по оцінки успішності переоснащених 
очисних споруд ЗМК наведені у таблиці 2.5.  
ГДК забруднювальних сполук в СВ комбінату встановлені у таких розмірах: 
БСК5 – 260,0 мг/л, ХСК – 450,0 мг/л,зависі– 275,0 мг/л, Cl-іони– 30,0 мг/л, SO3 – 
70,0 мг/л, N амонійний – 16,0 мг/л, NO2– 0,7 мг/л, NO3– 10,0 мг/л, продукти 
нафтопереробки – 0,6 мг/л, сполуки поверхнево-активних речовин– 4,0 мг/л, РО4– 
10,0 мг/л, ступінь мінералізації –960,0 мг/л, рівень рН – 6,5-8,5 [22]. 
Поверхневі стічні води, що відводяться з території підприємства до р. 
Золотоношка, утворюються водозбором з дахів виробничих та інших будівель 
заводу, асфальтового покриття та ґрунтової поверхні  газонів із зеленими 
насадженнями. Навіть незначні опади призводять до поверхневого стоку з 
водонепроникних поверхонь приміщень. Склад поверхневих стічних вод із 
території підприємства (головним чином дощовиі води, а також поєднання дощової 
52 
 
і талої води під час відлиг).  що потрапляють в р. Суха Згар та Золотошка 
щоквартально піддається аналітичному контролю [23]. За результатами 
статистичних звітів вони не впливають на погіршення якості води в 
досліджуваному природному об’єкті. 
Очищені на локальних очисних спорудах ЗМК стічні води скидаються в 
міську каналізацію згідно Договору № 254 про надання послуг. 
Скинуті відпрацьовані стоки підприємства по каналізаційним трубам 
потрапляють до існуючої каналізаційної насосної станції (КНС). Звідси вода  
подається до приймальної камери відстійника-флотатора [23]. 
Очищення відпрацьованих вод за технологією пов’язано із вилученням 
значних за розмірами залишків на решітках, а завислі речовини і жири потрапляють 
у відстійник – флотатор (d=7,2м), де відбувається постійна  рециркуляція робочого 
розчину. Покинувши відстійник-флотатор СВ спрямовуються в аеротенки-
відстійники діаметром 10,0 м для біологічного очищення. 
 
Таблиця 2.5– Результат діяльності локальних очисних споруд ЗМК 
Перелік досліджуваних Перелік досліджуваних 
Нормативний показник 
показників ЗО 09 2016 показників 15 03 2017 
1 2 3 
Санітарно-хімічні показники 
Інтенсивність запаху -5 балів Інтенсивність запаху- 2 бали 1 бал 
Розчинений кисень –1,1 мг/дм3 Розчинений кисень – 9.6 мг/дм3 Не менше 4 мг/дм3 
Хімічне споживання кисню Хімічне споживання кисню 
3 Не більше 30.0 мгОч/дм
3 
(ХСК) –159,7 мгОудм  (ХСК) – 29.7 мгОу дм.3 
Сухий залишок – 1082.0 мг/дм3 Сухий залишок – 469,2 мг/дм3 Не більше 1 000 мг/дм3 
Залізо – 1.1 мг/дм3 Залізо - 0,4 мг/дм3 Не більше 0.3 мг/дм3 
Аміак 16. і мг/дм3 Аміак 4.0 мг/дм3 Не більше 2.0 мг/дм’ 
 
 
53 
 
Продовження таблиці 2.5  
1 2 3 
Мікробіологічні показники 
Індекс лактозопозитивної Індекс лактозопозитивної 
кишкової палички (ЛКП) кишкової палички (ЛКП) - 13 Не більше 5 000 в дм3 
- 24 000 000 в 1дм3 000 в 1дм3 
Індекс кишкової палички індекс кишкової палички - 
3 Не більше 1 000 в дм
3 
- 24 000 000 в 1дм  ІЗОООв 1дм3 
Індекс колі-фапв - 4000 індекс колі-фапв менше 
3 3 Не більше 100 в дм
3 
БУО в 1дм  100БУОв1дм  
Відсутність збудників 
Відсутні збудники захворювань захворювань та 
Виявлено бактерії : Сальмонела 
ентерітщіс та життєздатні яйця гельмінтів життєздатних яєць 
гельмінтів в 1 в дм3 
          
Високоефективні струменеві аератори типу АСТ є складовою аеротенків. В 
аерований мул подається атмосферне повітря у складі рухаючихся із великою 
швидкістю струменів робочої суміші. Робочою сумішю є водний муловий розчин, 
що за допомогою насосів струменевої аерації. збирається з нижньої частини зони 
аерації і піднімаються у верхні шари аеротенку. Сопла струменевих аераторів 
розміщені під кутом 60° до горизонту для забезпечення обертового руху мулової 
суміші всередині аеротенку, достатнього для підтримання  зваженого стану мулу,що 
піддається аерації. 
Надлишок активного мулу спрямовується у відстійники-флотатори для 
додаткової біологічної коагуляції забрудневальник частинок. Флотошлами і осади 
із відстійників-флотаторів зневоднюєються за допомогою центрифуг. Остаточні 
продукти такого очищення і зневоднення забираються до герметичних контейнерів  
і в подальшому транспортуються  вивозяться на полігон на основі діючого на 
підприємстві Договору № 292 про надання послуг із захоронення відходів [23].  
54 
 
 Попередньо очищена стічна вода скидається в міську мережу каналізації. 
Показники хімічного складу зворотних вод  у порівнянні із затвердженими ГДС 
наведено в таблиці 2.6. 
Визначені кількісні показники хімічних сполук у складі  зворотніх вод, що 
потрапляють у міські каналізаційні мережі таким чином відповідають 
затвердженим нормативам. 
З метою дослідження якості очистки стічних вод  ТДВ «Золотоніського 
маслоробного комбінату» та відповідності до встановлених нормативів скиду 
промислових стоків у водні об’єкти нами було проведено лабораторне дослідження 
їх основних фізико-хімічних показників на двох створах підприємства. 
Перший створ розміщено на вхідній лінії технологічної схеми очистки (вода, 
яка подається на очисні споруди для очистки ), другий – на виході очищених стоків  
(вода, яка пройшла очисні споруди ). 
 
Таблиця 2.6 – Показники складу зворотних вод після очищення на локальних 
очисних спорудах ЗМК 
№ Фактичні Затверджені 
Показники Фактичні Скиди 
 концентра допустимі Затверджені пп складу скиди, перераховані 
ції, концентрації, ГДС, г/год 
зворотних вод 3 г/год 3 т/рік мг/дм  мг/дм  
Завислі 
1 8 1776 8 1776 0,16784 
речовини 
2 БСК5 2,3 510,6 2,3 510,6 0,048254 
3 БСКповн 3 666 3 666 0,06294 
4 ХСК 30 6660 30 6660 0,6294 
5 Мінералізація 400 88880 400 88880 8,392 
6 Хлориди 40 8880 40 8880 0,8392 
7 Сульфати 45 9990 45 9990 0,9441 
8 Азот амонію 0,45 99,9 0,45 99,9 0,09441 
9 Нітрити 0,08 17,76 0,08 17,76 0,001678 
10 Нітрати 2 444 2 444 0,04196 
11 Фосфати 1,1 244,2 1,1 244,2 0,023078 
12 Нафтопродукти 0,05 11,1 0,05 11,1 0,001049 
13 Залізо 0,25 55,5 0,25 55,5 0,005245 
55 
 
Аналіз проводили за основними показниками, зокрема, вміст сухого залишку, 
біологічне споживання кисню (БСК), ХСК, вмісту сульфат- і хлорид- та нітрит 
іонів. 
Показник сухого залишку характеризує загальний ступінь мінералізації води, 
допомагає визначати смакові якості Н2О і  її корозійну активність. Так, наприклад, 
високий вміст карбонатів кальцію і магнію визначає підвищену жорсткість води і, 
як наслідок, її високу здатність до утворення накипу на нагрівальних елементах, а 
також надає воді гіркий смак. Хлориди натрію і калію, в свою чергу, надають воді 
солонуватий смак і підвищують корозійну активність. 
Рівень чистоти води визначається за швидкістю процесів гідролізу і 
окислення. Ці показники безпосередньо залежать від того, наскільки швидко рідина 
насичується киснем. 
 ХСК або хімічне споживання кисню показує скільки необхідно О2 для 
окислення шкідливих часток в 1 дм3 води. При цьому є технології, де окислення 
проводиться за допомогою інших хімічних елементів або сполук, але їх активність 
прирівнюється до кисню.  
 БСК, відповідно до визначення відображає біохімічні процеси. Тут за 
основу береться споживання кисню анаеробними видами мікроорганізмів. 
Відповідно, чим більше забрудення в стоках, тим вище показник біохімічного 
споживання кисню. 
При вживанні питної води, в якій наявні сульфати і хлоридиконцентарція 
яких завищенна порушується водно-сольовий баланс, пригнічується шлункова 
секреція.  
Методика розрахунку сухого залишку (розчинених р–н) полягає у фільтрації 
проби Н2О, яка в подальшому випаровується. Залишок висушується протягом 3-х 
годин при температурі 105 °С і потім зважується  на аналітичних терезах. 
Концентрацію розчиненого кисню у воді визначають за методом Вінклера. 
Суть методу полягає в тому, щоб при введенні у досліджувану воду лужного 
розчину солі марганцю утворюється білий осад гідроксиду марганцю, який 
56 
 
поглинає розчинений кисень, переходячи в марганцюватисту кислоту (бурий осад). 
При підкисленні даного розчину в присутності  KI виділяється І, який 
еквівалентний кількості розчиненого О2 у воді. Розчин І, що виділився, титрують 
тіосульфатом натрію в присутності крохмалю і за формулою визначають вміст 
розчиненого кисню у воді [24]. 
Метод визначення сульфат-іона базується на вимірюванні світлопоглинання 
у напрямку падаючого променя суспензією сульфату барію, яка стабілізована 
сумішшю етиленгліколю з етанолом у відношенні 1:1.  
Концентрація Сl-іонів  визначається за   методикою  Мора,  відповідно  діючих 
стандартів. Результати експериментальних досліджень наведено на рисунку  2.5.  
 
 
 
Рисунок 2.5 – Результати експериментальних досліджень якості стічних вод 
ТДВ «Золотоніського маслоробного комбінату» 
 
Проаналізувавши отримані дані можна зробити висновок, що в пробах 
вхідної води, що потрапляють на очисні споруди ТДВ ЗМК визначені 6 показників, 
що мають вищі концентрації у порівнянні з нормативами. А в пробах вихідної води, 
після очисних споруд, ні за одним показником перевищення не спостерігається. 
Проведені досліди підтверджують результати,зроблені на базі лабораторій м. 
57 
 
Черкаси  і свідчать про те, що очисні споруди на ТДВ «Золотоніський маслоробний 
комбінат» після переоснащення працюють працюють дуже ефективно[24]. 
Діяльність очисних споруд будь-якого міста спрямована в першу чергу на 
фільтрацію каналізаційних відходів населення. ВАТ «Веста», яке організовує 
очистку комунальних токів за допомогою місцевої влади та інвесторів технічно 
переоснастило міські комунальні очисні споруди. Нове устаткування встановлене 
на золотоніській кільцевій дорозі. Навіть за наявності нового обладнання масове 
скидання важких відходів загрожує знищенням усієї колонії бактерій, які задіяні в 
біологічній системі очистки. Без колективної відповідальності усіх споживачів 
водовідведення технічно модернізована система буде відразу ушкоджена. 
Результати щорічних досліджень хімічних та мікробіологічних показників 
річок Суха Згар та Золотоношка свідчать про значне покращення. Зокрема, стан 
води покращився за санітарно-хімічними (інтенсивність запаху, розчинений 
кисень, хімічне споживання кисню, сухий залишок, залізо, аміак) та 
мікробіологічними (індекс лактозопозитивної кишкової палички, індекс кишкової 
палички, індекс колі-фагів, відсутні збудники захворювань та життєздатні яйця 
гельмінтів) показниками. 
Таким чином, у підсумку хочеться зазначити, що на поліпшення діяльності 
очисних споруд районного центру вплинуло  будівництво та введення в 
експлуатацію другої черги локальних очисних споруд на ЗМК, будівництво другої 
черги локальних очисних споруд на ПП «Сільвер Фуд». Окрім цього, 
Золотоніською ЦРЛ разом із праціниками КП «Міський водоканал» протягом 
2018р. були усунуті недоліки в роботі очисних споруд лікарні [23].  
Черкаський обласний лабораторний центр рекомендує продовження 
координації дій ОДА та районної та міської влади районного центру для 
подальшого поступового поліпшення якості очищення каналізаційних СВ та води 
річок Суха Згар та Золотоношка. Для цього необхідно завершити модернізацію 
очисних споруд на підприємствах міста, розширити та поглибити русло Сухої Згарі 
58 
 
на 500 метрів вище та нижче місця скиду каналізаційних стічних вод задля 
покращення санітарно-хімічних та мікробіологічних показників річкової води. 
   
2.5 Загальні заходи, спрямовані на зменшення негативного впливу 
підприємства на екосистему р. Золотошка 
 
Важливим компонентом довкілля є малі та середні річкі , вплив на екосистеми  
та значення яких важко переоцінити. Часто вода малих річок – головне джерело у 
водозабезпеченні місцевого населення, що зумовлює розвиток сільських та 
районних виробництв  та географію  розташування локальних водокористувачів. 
Екологічне значення малих річок полягає у формуванні водних ресурсів, 
гідрохімічного складу та якості води середніх і великих річок, вони  є складовою 
природного ландшафту, формують місцеві екосистеми та поліпшують умови 
господарської активності людей.  За даними спостережень науковців, по території 
нашої країни протікає приблизно 22 тисячі малих річок [25]. За декілька десятків 
років українці втратили біля 40 тисяч таких водних ресурсів, а з ними і можливість 
використовувати якісну води, з відмінними нормативними показниками. Українці 
бездумно здійснюють діяльність, що призводить до повільного руйнування великої 
кількості малих річок, а значній кількості з них загрожує і повне знищення.   Маємо 
постійно зростаюче промислове і побутове забруднення, непродумане розорювання 
земель та гідротехнічну меліорацію водозборів і заплав, вирубку лісів у долинах 
річок. Як наслідок, якісні показники Н2О погіршуються, зростає евтрифікація, або 
внаслідок порушення гідрорежиму та тривалих посух висихання і річка зникає. 
На території Черкаської області знаходиться понад тисячу річок і водних 
джерел. Найбільшого негативного антропогенного впливу водні ресурси 
Черкащини зазнають внаслідок безповоротного водозабору і скидів неочищенних 
стічних вод. Хоча останніми роками, внаслідок призупинення діяльності багатьох 
промислових об’єктів, спостерігається незначне зменшення обсягів  спожитої Н2О, 
59 
 
антропогенне забруднення водноресурсного потенціалу області залишається 
досить великим.  
 Для уникнення подальшого руйнування річної екосистеми потрібно 
реалізувати  заходи Плану по спасінню ріки. 
Ці заходи повинні включати: 
 пошук шляхів фінансування проекту та будівництва нових очисних 
споруд міста; 
 екологічну експертизу стану річки для запобігання небезпечного 
впливу неякісної річної води  на  стан здоров’я жителів міста; 
 систематичний контроль за прибережними захисними смугами; 
 своєчасне вивезення відходів з приватних будинків в місті; 
 регулярний санітарний контроль за органолептичними та 
гідрохімічними показниками води річки[25]. 
Внаслідок переоснащення сучасним обладнанням локальні очисні споруди 
ЗМК здійснюють мінімальний тиск на водні ресурси, скидаючи у каналізаційну 
мережу відпрацьовану води, що відповідає всім екологічним вимогам. Виконання  
технологічних вимог до виробництва забезпечить зниження техногенного тиску на 
довкілля. На ЗМК розроблений і реалізується план природоохоронних заходів для 
поліпшення екологічного стану на підприємстві.  Передбачені такі 
природоохоронні заходи[24]: 
1. Щоб запобігти перевищенню встановлених ГДВ в процесі виробництва 
керівництво ЗМК запланувало такі заходи: 
 проводити технологічний процес відповідно дотехнологічних вимог; 
 тримати справним технологічне устаткування; 
 постійно проводити  виробничий контроль за викидами забруднювальних 
сполук в повітряний басейн підприємства. 
  Якщо внаслідок зміни метеорологічних умов виникають несприятливі 
фактори для розсіювання полютантів, або знижується здатність атмосфери до 
60 
 
самоочищення керівництву заводу необхідно частково чи повністю зупинити 
підприємство з метою зниження викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. 
2. Підприємство повинно самостійно контролювати інтенсивність викидів 
забруднювальних речовин в атмосферне повітря, а також контролювати вимоги 
дотримання санітарно-захисної зони. Якщо на підприємстві відсутнє відповідне 
технічне забезпечення керівництво ЗМК заключає договори із спеціальними 
організаціями.  Заходи по охороні атмосферного повітряна підприємстві  не повинні 
сприяти  забрудненню інших природних ресурсів [24]. 
Внаслідок діяльності та виробництва продукції на ЗМК утворюються різні 
типи відходів, поводження з якими повинно відповідати законодавчій базі. ЗУ «Про 
охорону навколишнього природного середовища» у ст.55 визначає, що 
підприємство повинно активно залучати безвідходні технології з метою зменшення 
обсягів утворених відходів, а також сприяти  їх утилізації, знешкодженню або 
розміщенню; 
 Проведення моніторингу змін і нововведень стосовно поводження з 
відходами у чинному законодавстві, та змінювати свої дії  в цій галузі відповідно 
цих змін і нововведень; 
 Підприємство не має ліцензій на збирання, перевезення, утилізацію 
відходів і тому керівництво укладає договори на передачу відходів спеціалізованим 
організаціям; 
 В напрямку запровадження енергозберігаючих технологій на 
підприємстві здійснюється комплексне використання матеріально-сировинних 
ресурсів; 
 Здійснювання постійного контролю за місцями тимчасового зберігання 
відходів: Проводити роботу серед персоналу, аби не було розміщення решток 
виробництва у випадкових місцях; не допускати перемішування різних залишків; 
закупити необхідну кількість сміттєвих контейнерів. 
Контролювання якості стічних вод у місцях скидів в каналізаційну мережу 
здійснюється згідно Дозволу на спеціальне водокористування.  
61 
 
Аналіз передбачених природоохоронних  заходів  свідчить про те, що 
дотримання всіх технологічних норм та дозвільної документації дозволить 
підприємству значно зменшити техногенний тиск на навколишнє природне 
середовище. 
При розробці Стратегії сталого розвитку Золотоніського району важливу 
увагу приділено не тільки економічному розвитку, а й досягненню екобезпечності 
середовища, вирішенню екологічних проблем регіону. В першу чергу для цього 
необхідно покращити екологічний стан водних ресурсів, зокрема р. Суха Згар та 
Золотоношка. 
Для досягнення  цих цілей  заплановані заходи дозволять досягнути таких 
результатів: 
 покращення екосистем р. Золотоношка та Суха Згар та поліпшення якості 
води у водних об’єктах; 
 поліпшення стануповітряного басейну району; 
 здійснення реального моніторингу навколишнього природного середовища 
на локальному рівні; 
 поліпшення стану земельних ресурсів завдяки раціональному та науково 
обгрунтованому поводженню з ними; 
 покращення екологічної свідомості місцевого населення та зростання  його 
екологічної культури. 
Створення умов для поліпшення стану довкілля. 
Однією з найактуальніших проблем сучасності є взаємодія людини з 
природою. Важливим аспектом у вирішенні проблеми збереження природних 
ресурсів є освіта людей в області навколишнього середовища, екологічне виховання 
всього населення, а особливо підростаючого покоління. Екологічна проблема 
виростає в проблему перетворення стихійного впливу людей на природу, в свідомо, 
цілеспрямовано, планомірно розвиваючу взаємодію з нею. Така взаємодія може 
бути здійснена при наявності в кожній людині достатнього рівня екологічної 
62 
 
культури, екологічної свідомості, формування яких починається з раннього 
дитинства і продовжується все життя[25]. 
Розвиток промисловості, залучення до господарського обороту все більшої 
кількості природних ресурсів, що використовуються нераціонально і неефективно, 
підвищують рівень антропогенного навантаження на навколишнє природнє 
середовище міста і є основною причиною екологічних проблем. 
Проведений аналіз в роботі показує, що найголовнішою проблемою, що 
призвела до екстремальної екологічної ситуації в місті є невирішеність питань, 
пов’язаних з роботою комунальних очисних споруд. На сьогодні  збудовані та 
введені в експлуатацію  перша та друга черги міських очисних споруд і запущена 
перша лінія третьої черги. Очисні споруди майже вийшли на запроектовану 
потужність. Щоденно на них очищується  до 4 тис. кубометрів каналізаційних вод 
(від проектної потужності – 6 тис.кубометрів).  Вже сьогодні, стічні води, що 
скидаються у р. Суха Згар, і далі потрапляють до р. Золотоношка,  є в значній мірі 
очищеними. У 2021 р. реконструкція комунальних  очисних споруд буде завершена 
на 100 відсотків. 
Наступним кроком поліпшення водних екосистем цих річок є облаштування 
прибережної захисної смуги. З цією метою передбачається ліквідувати самовільно 
збудовані житлові об’єкти та інші об’єкти, які побудовані з порушенням 
екологічного законодавства та заборонити будівництво в прибережній зоні. Є 
необхідність розчистити річку від бруду, вивезти мул, що утворився . 
Завершенням екологічних робіт по облаштуванню водної екосистеми р. 
Золотоношка є  облаштування зон відпочинку на берегах для людей, щоб уникнути 
появи стихійних звалищ та забрудненню берегів ТПВ( таблиця 2.7). 
Індикаторами успішності запланованих робіт можуть бути: 
 показники якісного та кількісного забруднення стокових вод; 
 кількість метрів очищеного русла річки за рік; 
 число місць облаштованого відпочинку по берегам досліджуваного об’єкту; 
 відновлення рибних ресурсів та інших видів річкової біоти [25].  
63 
 
 
Таблиця 2.7 – Заплановані в місті заходи по поліпшенню стану водних 
об’єктів 
Завдання Можливі сфери реалізації проектів та програм 
Відновлення 1.Завершення реконструкції очисних споруд міста. 
екологічного стану 2.Встановлення прибережної захисної зони. 
річки Золотоноша 3.Розчищення річки Золотоноша 
4.Жорстке дотримання показників якості води у річці 
на безпечному для людини рівні. 
Облаштування зон 1. Відновлення парку «Надія» 
відпочинку на берегах 2. Облаштування зон відпочинку біля 
річки Золотоношка реконструйованого міського стадіону, біля мосту в 
районі вул..Благовіщенська, “Ніночкиного” мосту. 
3.Довести до громади міста площі прибережної 
захисної смуги та наслідки її порушення. 
4.Надавати населенню міста інформацію про хімічні та 
бактеріологічні показники води у річкці Золотоношка 
 
 Серед заходів щодо поліпшення стану довкілля, чинне місце займає розвиток 
загальної свідомості населення щодо збереження та догляду за навколишнім 
середовищем. Особливий акцент повинен робитися на формуванні екологічної 
культури дітей та молоді. Також, важливим аспектом при створенні умов для 
поліпшення стану довкілля є вдосконалення системи його моніторингу на 
місцевому рівні[24]. 
Протягом попередніх років у місті значно збільшені площі під клумби, 
з’явились трояндові алеї, узбіччя центральної вулиці Шевченка прикрашають 
клумби чорнобривців. Два роки вже успішно реалізується міський проект 
«Перетворимо край на березовий гай», в рамках якого восени і весною 
висаджуються сотні кущів і дерев. За ініціативи громади міста, в цьому році буде 
розпочатий проект «Родинне дерево», тобто бажаючі золотонісці саджатимуть їх 
всією сім’єю, і біля кожного дерева буде табличка з інформацією про те, хто ними 
опікується. 
Очікувані результати: 
64 
 
 підвищення рівня екологічної культури та обізнаності населення, 
формування екологічного мислення у сфері ощадливого споживання 
природних ресурсів, енерговикористання та поводження з відходами; 
 впровадження екологічної освіти для формування нової системи ціннісних 
орієнтирів та моделей поведінки підростаючого покоління та суспільства 
загалом; 
 екологізація виробництв шляхом формування екологічної свідомості керівників 
промислових підприємств; 
 збільшення кількості об’єктів інфраструктури для підтримки екологічної 
поведінки населення; 
 ефективне функціонування системи моніторингу довкілля на місцевому рівні; 
 реалізація міських прогектів «Перетворимо край на березовий гай» та «Родинне 
дерево». 
Індикатори: 
 кількість просвітницьких заходів, телевізійних передач та публікацій у засобах 
масової інформації з питань охорони навколишнього природного середовища та 
стану довкілля; 
 реконструкція, створення локальних очисних споруд на кожному підприємстві 
міста; 
 кількість годин в навчальних закладах міста, присвячених проблемам стану 
довкілля та їх вирішенню; 
 кількість конкурсів на тематику екологічних проблем; 
 кількість площ у місті під клумби та кількість висаджених дерев та кущів[25].  
Шляхи по створенню умов для поліпшення стану довкілля надано в таблиці 
2.8. Для забезпечення санітарного стану міста та його прилеглих територій громада 
міста використовує відведені земельні ділянки на території Золотоніського району 
загальною площею 46,0 га, на якій розташований полігон ТПВ. 
Таблиця 2.8 – Створення умов для поліпшення стану довкілля 
65 
 
Завдання Можливі сфери реалізації проектів та програм 
1.Виховання відповідного рівня екологічної культури в молоді шляхом 
 
проведення екологічних акцій “Молодь за чисте довкілля”, “Разом зробимо 
Підвищення 
місто чистим”, “День без авто”, “Врятуй річку Золотоношу” та ін. 
рівня 
2.Вплив на екологічну свідомість громади міста, шляхом висвітлення 
екологічної 
негативних явищ таких як паління сміття, забруднення лісопосадок, околиць 
культури 
та вулиць міста. 
1.Впровадження освіти з питань навколишнього середовища в межах 
формальної і неформальної освіти: 
  - формальна освіта охоплює вихованців дошкільних закладів, учнів 
 загальноосвітніх шкіл усіх типів, студентів середніх спеціальних і вищих 
Впровадження навчальних закладів; 
екологічної - неформальна освіта – це проведення екологічних фестивалів до Всесвітнього 
освіти Дня Землі, конкурсів екологічного плакату, літературного твору. Власна 
праця по догляду за рослинами і тваринами, охорона природних об'єктів, 
водойм, парків, квітників, скверів, проведення Днів лісу, Днів птахів. 
1.Зустрічі виробників з метою поширення досягнень в сфері: 
- екологічний моніторинг та методики оцінки забруднення навколишнього 
природного середовища; 
- системи очищення промислових викидів у повітря; 
 
- поводження з твердими промисловими відходами та їх утилізація 
 
(технології, техніка та обладнання); 
 
- методи очищення та відновлення грунтів; 
 
- технології звукоізоляції, боротьба з шумом; 
Екологізація 
- електромагнітні та радіаційні випромінювання; 
виробництва 
- поводження з токсичними і радіологічними відходами; 
- екологічно безпечні технології та виробництва. 
2. Жорсткий контроль з боку влади за діяльністю промислових підприємств 
 м іста з поводу забруднення навколишнього середовища. 
 
Нині використовується площа полігону розміром 7,9 га. У зв’язку з 
перевантаженням полігону (сміттєзвалища) необхідно проводити дії щодо його 
реконструкції. Реконструкція існуючого полігону передбачає захоронення діючого 
та будівництво нового за Європейськими стандартами[26].  
Сміттєзвалище призводить до забруднення ґрунтів, атмосфери, підземних і 
поверхневих вод. У той же час із економічного обороту виводяться мільйони тонн 
різних матеріалів, які могли б використовуватися як вторинна сировина, зберігаючи 
значні природні ресурси. Із загальної кількості твердих побутових відходів, що 
накопичуються в місті, лише близько 4 % використовуються в якості вторинної 
сировини[26]. 
Очікувані результати: 
66 
 
 зменшення обсягів захоронення побутових відходів та навантаження на 
полігони твердих побутових відходів; 
 забезпечення якісного функціонування полігону ТПВ; 
 зростання в місті частки заготівлі, утилізації та використання відходів як 
вторинної сировини; 
 забезпечення якісного очищення території міста. 
Індикатори: 
 обсяг утилізованих відходів (відсотків від загальної кількості утворених 
відходів); 
 кількість стихійних сміттєзвалищ. 
Перелік шляхів з покращення управління відходами надано в таблиці 2.9. 
 
     Таблиця 2.9 – Заходи щодо покращення управління відходами  
Завдання Можливі сфери реалізації проектів та програм 
Зменшити обсяг захоронення 1.Сортувальний збір ТПВ по місту. 
побутових відходів 2.Облаштування та запуск лінії сортування ТПВ на полігоні 
 1.Розробка проектно-кошторисної документації та 
 будівництво нового полігону ТПВ за європейськими 
 стандартами: 
Якісне функціонування - облаштування котловану під полігон, 
полігону твердих побутових - простелення гідроізоляційного матеріалу, 
відходів - прокладання системи відведення стоків та відведення газів по 
котловану, 
- облаштування спостережних свердловин. 
2.Облаштування вагового комплексу та дезінфікуючого 
бар´єру для автотранспорту. 
 1. Жорстке дотримання графіку вивезення ТПВ від 
 багатоповерхових будівель міста. 
 2.Удосконалити графік вивезення ТПВ від приватного сектора 
 міста. 
Забезпечення якісної 3. Забезпечити населення приватного сектора пластиковими 
очистки території міста баками для сміття. 
4.Збільшити кількість необхідної техніки для вивезення ТПВ 
до обсягів, які забезпечать якісну і вчасну очистку міста.  
5.Ініціювати через депутатів міської ради та голів квартальних 
комітетів проведення суботників, толок із забезпеченням 
вивозу сміття комунальною технікою міста. 
6. Продовжити місячники безкоштовного вивозу сміття перед 
Пасхальними днями та іншими датами, що попередить 
виникнення стихійні сміттєзвалища на околицях міста.  
67 
 
ВИСНОВКИ 
 
На сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для 
всього народного господарства України і особливо для – харчової промисловості, 
так як ця галузь дуже залежить від інших галузей – машинобудівної, хімічної, 
нафтопереробної, і особливо платоспроможності населення.  
У розв'язанні продовольчої проблеми значне місце займає харчова 
промисловість, яка є заключним ланцюгом у виробництві продовольчої продукції. 
Вона має розгалужену структуру, потужний виробничий потенціал і може 
практично повністю забезпечити потреби населення у високоякісних продуктах 
харчування в широкому асортименті. 
Проте внаслідок загострення економічної кризи виробничий потенціал 
харчової промисловості повністю не використовується. Вона зазнає великих 
труднощів у своєму дальшому розвитку та вдосконаленні. По відношенню до 2007 
р. індекс спаду виробництва продукції харчової промисловості в 2017 р. (у 
порівнянних цінах) становив 50% за середньорічного спаду 14%. 
Головною причиною зменшення обсягів виробництва є підвищення вартості 
ресурсів і кредитних ставок, збільшення податків, а також раптове відкриття 
внутрішнього ринку для конкуренції з іноземними товаровиробниками. До спаду 
виробництва призвело також скорочення ресурсів, зниження ефективності їх 
використання, ослаблення виконавчої і технологічної дисципліни, зменшення 
стимулів і можливостей щодо інвестування і прискорення науково-технічного 
прогресу. 
Харчова та переробна промисловість, як і багато інших галузей народного 
господарства, є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Широка 
номенклатура різних видів сировини та готової продукції, що випускається, разом 
з різноманіттям та різним рівнем екологічної безпеки промислових технологій 
визначає значні відмінності у кількості та забрудненості виробничих відходів.  
68 
 
 Виробництво харчових продуктів супроводжується утворенням рідких, 
газоподібних та твердих відходів, що забруднюють гідросферу, атмосферу та 
ґрунти. Але основною проблемою екології харчових виробництв є проблема води. 
Усі підприємства потребують велику кількість води, що використовується 
безпосередньо в технології основного продукту (пивоварна, спиртова, цукрова, 
маслоробна),  для миття обладнання  та інших цілей. Більшість цієї води у вигляді 
забруднених стоків виводиться із процесу та надходить у навколишнє середовище 
( малі річки і водотоки ). 
Малі річки - один із важливих компонентів природного середовища, вони 
мають велике значення у житті та господарській діяльності людей. Їхні водні 
ресурси є складовою частиною загальних водних ресурсів і часто бувають 
основним, а інколи і єдиним джерелом місцевого водозабезпечення, що визначає 
розвиток і розміщення місцевих водокористувачів. 
Малі водотоки і річки формують водні ресурси, гідрохімічний склад та якість 
води середніх і великих річок, є складовими природних ландшафтів, сприяють 
господарській діяльності населення. Як стверджують науковці, нині на території 
України понад 22 тисячі малих річок . Ще кілька десятиліть тому ними називалася 
цифра понад 60 тисяч, причому якість води яких відповідала нормативам. 
Внаслідок постійно зростаючого промислового і побутового забруднення, 
розорювання та гідротехнічної меліорації водозборів і заплав, знищення лісів у 
долинах рік велика кількість водотоків і малих річок сьогодні знаходиться на різних 
стадіях деградації. Якість води в них постійно погіршується, більшості з них 
загрожує повне зникнення. 
Для охорони малих річок необхідно запроваджувати зворотні системи 
водопостачання, безстічні системи, використовувати в технічному водопостачанні 
теплообмінні або інші стічні води після очищення. 
 На річці Золотоношка склалася складна водогосподарсько- екологічна 
ситуація, що неодноразово призводило до загибелі риби. Впадаючи в Кре-
менчуцьке водосховище, Золотоношка впливає на якість питної води у містах, що 
69 
 
розташовані на Дніпрі нижче за течією. Тому оцінка якості води р. Золотоношка і 
чинників формування її гідрохімічного складу є досить актуальним. 
За результатами розрахунків величин приземних концентрацій можна 
зробити висновок про те, що вплив планованої діяльності підприємства на 
повітряне середовище можна оцінити, як допустиме. 
Водне середовище – води піддаються фізико-хімічній та біологічній 
очистці, після чого відводяться в місцеву каналізаційну систему.В роботі було 
проведено лабораторні дослідження двох проб відібраних на підприємстві: перша 
проба – вхідна вода ( вода, яка подається на очисні споруди, для очистки ) та друга 
проба – вихідна вода ( вода, яка пройшла очисні споруди ). Результати дослідження 
наведені в таблиці . Проаналізувавши отримані дані можна зробити висновок, що в 
пробах вхідної води, що потрапляють на очисні споруди ТДВ «Золотоніського 
маслоробного комбінату» зафіксовано перевищення встановлених нормативів за 6 
показниками, а саме за показниками: сухого залишку ,біологічного споживанню 
кисню (БСК), ХСК, вмісту  сульфат і хлорид – іонів та нітритами . А в пробах 
вихідної води, після очисних споруд, ні за одним показником перевищення не 
спостерігається. Це свідчить про те, що очисні споруди на ТДВ «Золотоніський 
маслоробний комбінат» працюють дуже ефективно.  
При дотриманні вимог щодо раціонального водокористування видобуток 
підземних вод не буде мати суттєвого впливу на підземні води в результаті їх 
відновлення. 
Ґрунт – в зв’язку з наявністю вже збудованого та функціонуючого 
підприємства вплив на ґрунт не передбачається.  
Рослинний та тваринний світ – виробництво молочних продуктів та 
видобуток підземних вод не буде негативно впливати на стан рослинно - 
тваринного світу. 
Відходи – беручи до уваги зберігання відходів у відповідності з санітарними 
нормами та технікою безпеки, їх передачу спеціалізованим підприємствам, 
70 
 
можна зробити висновок про те, що негативний вплив від функціонування 
підприємства на навколишнє середовище буде допустимим.  
Навколишнє соціальне середовище – утворення нових робочих місць, 
збільшення відрахувань з прибутку в місцевий бюджет.  
Навколишнє техногенне середовище – вплив допустимий. 
Зміни існуючої технологічної схеми виробництва підприємства, заміни 
існуючого обладнання та механізмів, зміни продуктивності підприємства, які 
можуть впливати на довкілля, не передбачається.  
При здійсненні планованої діяльності загальний вплив на стан довкілля 
можна оцінити як допустимий. 
З метою поліпшення екологічного стану м. Золотоноша можна 
запропонувати такі пропозиції : 
1. ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» розміщується в межах міста 
Золотоноша, тому з метою зменшення екологічного навантаження на навколишнє 
середовище проводити удосконалення систем газоочистки та очистки стічних вод 
на локальних очисних спорудах. 
2. Проводити постійний моніторинг за рівнем викидів в атмосферу, а також 
розрахунки приземних концентрацій забруднюючих речовин на території заводу та 
його санітарно-захисної зони. 
3. Оскільки метою підприємства є випуск екологічно-чистої продукції, без 
штучних добавок і консервантів, забезпечити її проводячи постійний контроль за 
якістю сировини та застосовуючи сучасні технології переробки молока.  
 
 
 
 
 
 
 
71 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Регіон – 2004: Стратегія оптимального розвитку // Матеріали Міжнародної 
науково-практичної конференції 11 – 13 листопада 2004р. – Харків: ХНУ ім. В.Н. 
Каразіна, 2004. – 135 с. 
2. Вітвіцький В.В. Харчова промисловість: стан та перспективи нормування 
праці/ В.В.Вітвіцький, А.Л.Солошонок //Економіка АПК. - 2001. - № 7. - С.22-25 
3. Гахович Н. Стан і проблеми екологізайії промислового виробництва/ Н. 
Гахович //Економіка України. - 2008. - № 4 . - C. 73-81 
4. Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика: Матеріали II 
науково-методичної конференції. – Київ: Міносвіти України – НАУ, 2003. – 209 с. 
5. Екологічна безпека продукції і оточуючого середовища – потреба 
суспільства: Зб. наукових праць. Вип.2 – Київ: Укр. Технологіч. Академія, 2004. – 
152 с. 
6.В.С. Джиригей. Екологія та охорона навколишнього середовища. – К.: Т–
ВО ”Знания“, КОО, 2006. – 319 с. 
7. Хімія та екологія атмосфери / Федишин Б. М., Борисюк Б. В., Вовк М.В. та 
інші. – К.: Алерта, 2003. – 272 с. 
8. Вредные химические вещества: Справ. изд. / Под ред. В.А. Филова и др. 
Л.: Химия, 1990. – 464 с. 
9. «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Черкаській області у 2016році», Управління екології та природніх ресурсів, 
2017р. 
10. «Екологічний паспорт Черкаської області», 2018р. 
11. ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на 
навколишнє середовище (ОВНС)». 
12. Методичні рекомендації МР 202.2.12-142-2007. «Оцінка ризику для 
здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря». 
 
72 
 
13. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных 
веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД – 86.Л., Гидро-метеоиздат, 
1987. – 94 с. 
14. Тищенко Н.Ф. Охрана атмосферного воздуха. Расчет содержания вредных 
веществ и их распределение в воздухе. – Справ, изд. М.: Химия,1991. – 368 с. 
15. Малита Д.М. и др. Современные методы определения загрязнений 
населенных мест.  М.: Медицина, – 1980. 
16. Перегуд Е.А., Быковская М.С., Гернет Е.В. Быстрые методы определения 
вредных веществ в воздухе. М.: Химия. 1970. – 359 с. 
17. «Нормативи ГДС речовин із зворотними (поверхневими стічними) 
водами ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», 2013р.  
     18. Звіт про розвідку питних підземних вод «Геолого-економічна оцінка 
експлуатаційних запасів підземних вод водозабору ПАТ «Золотоніський 
маслоробний комбінат» м. Золотоноша Черкаськоїобласті за 2016 р.».  
19. Івченко А. Малі річки України / Андрій Івченко. // Світогляд. – 2009 . 
20. Закон України "Про відходи". 
21. ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму». 
22. СНиП 11-12-77 «Защита от шума». 
23.Рябікова Г.В. Охорона природи і екологізація виробництва як передумова 
сталого розвитку //Екологічний вісник. - 2005. - № 1. - C. 20-21 
24. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними 
категоріями / А.В. Гриценко, О.Г. Васенко, Г.А. Верніченко та ін. – Х.: 
УкрНДІЕП. – 2012. – 37 с. 
         25. Климчик О. М. Особливості використання малих річок та їх охорони / О. 
М. Климчик, С. В. Чернобай. – С. 79–81. 
        26. Хімко Р. В., Мережко О. І., Бабко Р. В. Малі річки – дослідження охорона, 
відновлення. – К.: Інститут екології. – 2003. – 378 с.. 
 
 
73 
 
ДОДАТКИ 
 
Додаток А 
 
Апробація результатів роботи 
 
1. Лісун А.О., Загоруйко Н.В. Екологічна оцінка впливу на довкілля м. 
Золотоноша ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат». // Матеріали VI 
Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти, аспірантів 
та молодих учених «Галузеві проблеми екологіічної безпеки», 23 жовтня 2020 року. 
- Харків, ХНАДУ, 2020 
2. Кадук А. О., Гончаренко Т. П. Екологічна оцінка впливу на довкілля м. 
Золотоноша підприємств харчової галузі. // Збірник тез доповідей студентської 
науково – практичної конференції ЧДТУ. – 2019. – м. Черкаси: ЧДТУ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
74 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
75
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
