Завершенность действия в русском и немецком языках: компаративный анализ

Abstract

Мета цієї наукової студії – здійснити порівняльне дослідження категорії аспектуальності; передбачено визначити та проаналізувати комплекс спільних та відмінних властивостей, характерних для досліджуваних російської та німецької мов, переглянутий у порівняльному аспекті. Наукова розвідка є спробою з’ясувати способи вираження завершеності дії в зіставлюваних мовах. Застосовано описовий метод дослідження, розподільний аналіз, інтроспективу. Наголошено, що нині контрастивні дослідження особливо актуальні для виявлення загальних та відмінних рис у системах різних мов. Акціональна та аспектна семантика, а також засоби її вираження стали об’єктами вивчення мовознавцями на початку ХХ століття. Звернено увагу на фактичні вітчизняні та закордонні провідні дослідження в галузі аспектології генетично не пов'язаних мов, а також мов, що перебувають у віддалених генетичних відношеннях. Вид і час дієслова є характеристиками темпоральності, оскільки, наприклад, у слов’янських мовах вид організовує та визначає часові відношення. Визначено, що на відміну від слов'янських мов, у романській та германській мовах видові відношення структуровані на основі часових форм. Компаративний підхід до вивчення часу та виду в мовах, що належать до різних груп, дозволяє краще зрозуміти специфіку видо-часових відношень. Дослідження категорії аспектуальності становить дедалі більший інтерес у типологічному аспекті. З’ясовано, що граматична категорія виду як бінарна категорія представлена лише в деяких мовах. У процесі дослідження було встановлено, що, вивчаючи час дієслова, окрім дієслівних форм, необхідно враховувати кілька факторів: контекст, лексичний, лексико-граматичний, граматичний і синтаксичний компоненти, які розглядають у межах їхньої взаємодії в мовленні. Зазначено, що функціонально-семантичне поле включає засоби взаємодії, пов’язані спільною функцією вираження семантичного атрибута аспектності, а саме граматичні, лексико-граматичні й лексичні засоби. Дослідженням підкреслено необхідність розрізнення видів як граматичної категорії, властивої слов’янським мовам, і як широкої функціональної та семантичної категорії, яка існує в усіх мовах, оскільки вона складає цілий комплекс мовних засобів, що виражають характер способу дії. У процесі аналізу деяких текстів було зроблено висновок, що відсутність граматичної категорії виду в німецькій мові не свідчить про відсутність у ній відповідного поняття.

The aim of this research will be to conduct a comparative study of the category of aspectuality; that implies defining and analysing the whole complex of general and distinctive properties, characteristic of the languages under consideration, that is, Russian and German, revised in the comparative aspect. The research methods include descriptive method, distributive and introspective analyses. The authors indicate that today contrastive studies are especially relevant to identify common and distinctive features in systems of different languages. It is noted that actional and aspectual semantics, as well as the means of its expression, have become objects of study by linguists at the beginning of the 20th century. Attention is drawn to the actual domestic and foreign significant research in the field of aspectology of genetically unrelated languages, as well as languages that are in a distant genetic relationship. The form and tense of a verb are characteristics of temporality, since, for example, in the Slavic languages, the form organizes and determines temporal relationships. In contrast to the Slavic languages, in the Romance and Germanic languages, species relations are structured on the basis of temporal forms. The comparative approach to the study of time and species in languages belonging to different groups makes it possible to better understand the specifics of species-temporal relations. It is pointed out that the grammatical category of the species as a binary category is represented only in some languages. The need to distinguish between species as a grammatical category inherent in the Slavic languages and as a broad functional and semantic category that exists in all languages is emphasized, since it represents the entire complex of linguistic means that express the nature of the course of action. In the process of analyzing some texts, it was concluded that the absence of a grammatical category of the species in the German language does not indicate the absence of a corresponding concept. During the research, the authors came to the conclusion, that when studying the verb tense, it is necessary to take into account several other factors, apart from the verb forms: the context, the lexical, lexical-grammatical, grammatical and syntactic components, considered within the framework of their interaction in speech, since the functional-semantic field includes interacting means, united by the common function of expressing the semantic attribute of aspectuality, namely, grammar, lexical-grammatical and lexical means.

Целью данного исследования будет сравнительное исследование категории аспектуальности; это включает определение и анализ всего комплекса общих и отличительных свойств, характерных для рассматриваемых языков, то есть русского и немецкого, пересмотренного в сравнительном аспекте. Методы исследования: описательный метод, распределительный анализ, интроспектива. В ходе исследования авторы пришли к выводу, что при изучении глагольного времени, помимо глагольных форм, необходимо учитывать еще несколько факторов: контекст, лексический, лексико-грамматический, грамматический и синтаксический компоненты, которые рассматриваются в рамках их взаимодействия в речи, поскольку функционально-семантическое поле включает средства взаимодействия, объединенные общей функцией выражения семантического атрибута аспектности, а именно грамматические, лексико-грамматические и лексические средства