Управління соціально-трудовими відносинами як запорука прибутковості підприємства та територіальної громади

Abstract

В статті розглянуто проблемні складові соціально-трудових відносин. Визначено пасивність найманого працівника та відсутність сприйняття ним власної відповідальності за їх якість. Зроблено наголос на значущості ефективної діяльності організації для формування бюджету об’єднаної територіальної громади і місця в цьому процесі кожного співробітника організації. В статті, спираючись на зміст статті 7 Закону України «Про колективні договори та угоди», розглянуто шляхи активізації кожного робітника та всього трудового колективу в процесі розвитку партнерських соціально-трудових відносин на окремому підприємстві. Використовуючи внесені законодавчо в колективний договір взаємні зобов’язання учасників соціально-трудових відносин, в статті запропоновані первинні заходи щодо посилення процесів змін в організації виробництва і праці, оптимізації продуктивності зайнятості та оплати праці, посилення соціальних гарантій, гендерної рівності, культурного розвитку членів колективу. В ній надано рекомендації щодо формування в колективі відповідальності за обсяг та розподіл прибутків, за зміст та реалізацію всіх складових колективного договору підприємства для підвищення його продуктивності, що повинно забезпечити збільшення бюджету територіальної громади.

In the article the problem components of social-labor relations are considered. The passivity of a hired employee and the lack of perception of his own responsibility for his quality are determined. The emphasis is placed on the significance of the organization's effective activities for forming the budget of the united territorial community and the place in this process for each employee of the organization. In the article, referring to the content of Article 7 of the Law of Ukraine "On Collective Contracts and Agreements", the ways of activating each worker and the entire labor group in the process of development of partner social and labor relations in a separate enterprise are considered. Using the mutual obligations of participants in social and labor relations introduced in the collective agreement, the article proposes initial measures to strengthen the processes of changes in the production and labor organization, optimize the employment and pay productivity, strengthen social guarantees, gender equality, cultural development of the collective members. Some recommendations are provided on the formation of the team responsibility for the volume and distribution of profits, the content and implementation of all components of the enterprise collective agreement to increase its productivity, which should ensure an increase in the budget of the territorial community