Оцінка внеску зеленого господарства у підтриманні екосистеми м. Черкаси.

Грабчук, Андрій Вікторович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2455
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Загоруйко, Неллі Вікторівна	-
dc.contributor.author	Грабчук, Андрій Вікторович	-
dc.date.accessioned	2021-07-10T08:12:24Z	-
dc.date.available	2021-07-10T08:12:24Z	-
dc.date.issued	2021-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2455	-
dc.description.abstract	Випускна кваліфікаційна робота: 58 с.; 10 рисунків; 7 таблиць; 25 джерел; мультимедійна презентація. Мета роботи: дослідження стану озеленення м.Черкаси та визначення ролі зелених господарств в підтримці екосистеми міста. Завдання роботи: аналіз законодавчо-нормативних документів України з питань зелених насаджень в містах, дослідження ролі зелених насаджень в урбанізованому середовищі, характеристика господарств, що приймають участь в озелененні м. Черкаси. Об’єкт досліджень: Зелені насадження м. Черкаси. У роботі проведений детальний аналіз вітчизняної законодавчої бази з питань висадження та доглядом за зеленими насадженнями в містах, охарактеризовані принципи організації догляду за рослинами в м. Черкаси та визначена роль підприємств та установи, що здійснюють за ними нагляд.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	ЗЕЛЕНЕ ГОСПОДАРСТВО	uk_UA
dc.subject	ПРАВИЛА БЛАГОУСТРОЮ	uk_UA
dc.subject	УРБАНІЗОВАНЕ СЕРЕДОВИЩЕ	uk_UA
dc.subject	ЗЕЛЕНІ НАСАДЖЕННЯ	uk_UA
dc.subject	ДОГЛЯД ЗА РОСЛИНАМИ	uk_UA
dc.title	Оцінка внеску зеленого господарства у підтриманні екосистеми м. Черкаси.	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
робота_Грабчук_А.pdf Restricted Access		1.62 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до випускної кваліфікаційної роботи 
___________________бакалавра______________________ 
(освітній рівень) 
 
на тему ОЦІНКА ВНЕСКУ ЗЕЛЕНОГО ГОСПОДАРСТВА У 
ПІДТРИМАННІ ЕКОСИСТЕМИ М. ЧЕРКАСИ  
 
 
 
Виконав: студент ІV курсу, групи  ЕК-73 
Спеціальності  101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
Грабчук А.В.                
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Загоруйко Н.В.__________ 
                 (прізвище та ініціали) 
Рецензент_Осипенко  В.В.__________ 
                     (прізвище та ініціали) 
 
 
Черкаси – 2021 рік 
 
 
 
2 
 
ЗМІСТ 
 
Вступ 3 
1 Аналітичний огляд літератури 5 
 1.1 Сучасні тенденції в процесах урбанізації 5 
 1.2 Характеристика вимог до озеленення міст в Україні 16 
 1.3 Екологічна роль міських зелених насаджень 21 
2 Оцінка внеску зеленого господарства у підтриманні екосистеми м. Черкаси  30 
 2.1 Оцінка сучасного стану озеленення м. Черкаси 30 
 2.2 Характеристика господарств, що приймають участь в озелененні міста  42 
 2.3 Розробка пропозицій по покращенню озеленення Черкаської 48 
урбоекосистеми 
Висновки 55 
Перелік посилань 57 
Додатки 60 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3 
 
ВСТУП 
 
У зв’язку з урбанізацією велика кількість землі в міських поселеннях 
постійно передається під будівництво промислових підприємств, житлових 
будинків і комунальних господарств. Формуються урбоекосистеми з особливими 
характеристиками. Міська екосистема - це зона, де штучне переважає над 
природним компонентом, оскільки місто змінює всі фактори природного 
середовища. З іншого боку, біотична складова таких екосистем характеризується 
великою динамічністю та прискореними темпами змін за рахунок постійного 
втручання людини. Стан і стійкість урбоекосистеми, включаючи її здатність до 
самоочищення, залежить від розмірів міської території та її особливостей: 
характеру ландшафту та міської забудови, наявності відкритих просторів, 
водоймищ, ступеню озеленення, кліматичних умов, кількості забруднень. 
Норма площі озеленення міст, встановлена Всесвітньою Організацією 
Охорони Здоров'я (ВООЗ) дорівнює 50 м2 міських зелених насаджень на одного 
жителя [1]. Несприятливими за умовами озеленення вважаються міста, де 
рослинність займає менше ніж 10% площі міста, сприятливими для життя – 40-60%. 
Норма зелених насаджень загального користування для великих міст – 21 м² на 
одну людину або 2,1 гектара на 1000 чоловік [2]. Лише 6 великих міст України 
відповідають показнику норми зі значенням не меншим за 21 м² на одну людину – 
це Нікополь, Біла Церква, Рівне, Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль.  
Основна проблема охорони зелених насаджень у містах та населених пунктах 
полягає в тому, що зелені насадження охороняються лише відомчими правилами, 
які не забезпечують зеленим насадженням необхідного захисту. Інший бік 
проблеми – недбалий догляд комунальних підприємств за деревами та 
неврахування зелених зон при житловій забудові [3]. 
Згідно розрахунків, в місті  Черкаси 20% території утворено зеленими 
насадженнями і місто здається достатньо озелененим, що не зовсім відповідає 
дійсності, враховуючи особливості розташування зелених насаджень та їх стан. 
4 
 
Збільшення території міста в основному відбувається шляхом відчуження 
територій зелених зон для створення нових житлових комплексів. Висотна 
ущільненість забудови, забруднене повітря, надмірний шум від транспорту, 
смітники в парках, постійні втручання людини в природні процеси негативно 
відбиваються на екологічному стані міста в цілому та на стані зелених насаджень 
зокрема. Зменшення кількості зелених насаджень в місті веде до таких наслідків як 
забруднення повітря, шумове забруднення міста, ерозія ґрунтів, зміна 
мікроклімату, особливо це прослідковується в центрі міста, поблизу промислових 
об’єктів. 
Місто постійно розвивається, а тому стає все більш складно контролювати 
питання пов’язані з охороною навколишнього середовища, що і визначає 
актуальність теми дослідження ролі зелених господарств в підтриманні міської 
екосистеми за рахунок озеленення. Покращення стану існуючих зелених насаджень 
та збільшення зеленої зони міста є найпростішим методом покращення екологічних 
умов міста. 
Оптимальне озеленення міста забезпечує захист від шуму, 
автотранспортного та промислового забруднення, пилу, ерозії ґрунтів, снігових 
заметів. Зелені насадження урбанізованих систем пом'якшують мікроклімат міста, 
зволожують повітря, створюють гарні умови для відпочинку на відкритому повітрі, 
оберігають від надмірного перегрівання ґрунт та поверхні стін будинків і тротуарів,  
а також допомагають організувати простір та надають місту індивідуальний 
характер 
Метою роботи було дослідження процесів озеленення м.Черкаси та ролі 
зелених господарств в його підтримці. 
Завдання роботи поєднували оцінку сучасного стану озеленення м. Черкаси  
та характеристику господарств, що приймають участь в озелененні міста. В ході 
досліджень були також розроблені пропозиції по покращенню умов існування 
Черкаської урбоекосистеми. 
 
5 
 
1АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1. Сучасні тенденції в процесах урбанізації  
 
Особливістю сучасної цивілізації є прискорене зростання чисельності 
населення міських поселень. Швидко з’являються міста-мільйонери та велетенські 
промислові агломерації із значними скупченнями людей. На початку 19 ст. місто з 
населенням у один мільйон за даними перепису було лише одним в усьому світі, 
через сто років  їх стало дванадцять, ще через сто років відомо вже 160 мегаполісів. 
На сьогодні відомі урбанізовані агломерації із населенням понад 10 млн осіб (це 
столиці США, Японії, Мексики, Бразилії, Індії, Росії, Великобританії та інші). 
Прискореними темпами відбувається урбанізація і в нашій країні. В столиці 
України мешкає понад три мільйони жителів. До українських міст–мільйонерів 
відносять Харків, Дніпро, Львів, Одесу, Запоріжжя. В регіонах зростає чисельність 
населення в обласних центрах.  
Швидкість процесів міграції людей до міст в  різних  державах в значній мірі 
визначається рівнем  промислового розвитку цих країн. В найбільш  індустріально 
розвинених країнах ступінь урбанізації складає 60—70 % у порівнянні з аграрними 
країнами, для яких цей показник складає приблизно 10%. Процеси індустріалізації, 
технічні досягнення суспільства за прогнозами вчених призведуть до того, що 
людська цивілізація буде зосереджена переважно в містах. Все більше людей вже 
сьогодні мігрують до міст–мегаполісів в пошуках роботи та більш сприятливих 
умов життя. 
Наша планета на три чверті заповнена морями та океанами, лише 30% 
складає суша, з яких лише три відсотки придатні за кліматичними особливостями 
для людських поселень. Сучасні глобальні процеси зміни клімату скорочують і ці 
відсотки–землі придатної для життя стає все менше. В середньому  щільність 
людей в заселених місцях по планеті в цілому  складає 50 осіб/км2, тоді як у 
урбанізованому середовищі цей показник набагато вищий – 500 осіб/км2. За 
6 
 
результатами демографічних досліджень Організації об’єднаних націй, 75—80 % 
людей, що є мешканцями розвинутих країн, проживають у містах (таблиця 1.1). 
 
Таблиця 1.1 – Критерії чисельності населення для виділення міст у різних 
країнах 
 
Умови, що сприяють зростанню чисельності міських поселень із значною 
скупченістю людей, пов’язані із більш ефективним використанням можливостей 
природного середовища, задоволенням різноманітних потреб як окремої людини, 
так і суспільства в цілому. Значна скупченість людей на відносно невеликій 
території породжує багато проблем та стимулює пошук  оптимального вирішення 
різного роду проблем: демографічних, соціальних, екологічних та економічних, що 
7 
 
виникають під час зростання міської інфраструктури. Місто з повним правом 
можна розглядати як штучну екосистему, в якій суміщені особливі та загальні 
принципи існування екосистем. Особливими рисами урбоекосистем є рекреаційні, 
еколого-економічні, інженерно-технічні умови та соціальність нашого 
біологічного виду.  
Останніми тенденціями в існуванні урбоекосистем є переважання темпів 
зростання міської території у порівнянні із швидкістю заселення нових забудов. 
Наслідком такого дисбалансу є поступове зменшення густоти розміщення міського 
населення. Через зростаючу швидкість забудови нових площ зростає потреба у 
вільних територіях приміського середовища. Зростання кількості міських жителів 
порушує питання задоволення людських потреб у їжі, енергії, просторі. Зростає 
непродумана експлуатація природних ресурсів, що загострює екологічні проблеми 
міських поселень. В зв’язку з цим особливої актуальності  здобувають питання 
природоохоронної діяльності. 
Сучасний мегаполіс поєднує велику кількість мешканців, які зайняті в різних 
сферах господарства: промисловості, обслуговування, менеджменту, 
просвітницько-культурній та ін [4]. 
До основних особливостей урбоекосистеми відносять: 
– спостерігається переважання забудованої частини міського середовища у 
порівнянні із незабудованою: кожне місто має план забудови та зонування 
території на спальні райони, промислову зону, торговорозважальні центри, 
інфраструктуру, транспортну мережу. Стратегічний план розвитку міст  
визначається природними, транспортними і в значній мірі історичними 
особливостями;  
– в міському середовищі є типовим штучне покриття поверхні (асфальт, 
плитка, штучні газони), природне покриття є мозаїчним та зонарним; 
– поширеність багатоповерхових житлових будинків та офісних приміщень 
через значну вартість кожного метра міської землі та раціональна і економічно 
обгрунтована експлуатація земельних ресурсів урбосистеми; 
8 
 
– в місті наявна промислова зона та зона сфери обслуговування. В 
промисловій зоні розміщуються підприємства, здійснюється виробництво 
продукції. Сфера обслуговування призначена для задоволення  нематеріальних 
(духовних) потреб населення. До неї відносяться установи освіти, 
культури,медичні заклади. Також до цієї зони відносять  заклади ЖКГ, побутового 
обслуговування, центри надання ділових, інформаційних та інженерно-
технологічних послуг; 
– для міського середовища типовою є розвинена інфраструктура 
забезпечення, що поєднує у собі транспортну мережу, наземні і підземні 
комунікації. У великих мегаполісах довжина інженерних мереж значно переважає 
загальну довжину вулиць; 
– для задоволення біологічних та побутових потреб міського населення в 
місті обов’язково присутня розвинена торговельна мережа, в якій майже половину 
складають продуктові супермаркети; 
– інтенсивна експлуатація сільського середовища призводить до надмірного 
його забруднення. Більшість міських поселень має проблеми у вирішенні утилізації 
сміття та інших відходів людської діяльності. Спостерігається значне шумове та 
світлове забруднення довкілля; 
–висока густота населення провокує значні ризики спалахів епідемій, що 
швидко поширюються серед містян і важко контролюються з боку медичних служб 
країни; 
– для психологічного розвантаження в містах передбачені рекреаційні зони 
для загального користування. Вони поєднують парки, сквери, зони активного 
відпочинку із використанням природних особливостей рельєфу В цих місцях 
відпочити майже в природних умовах, зняти стрес постійного перебування в 
умовах високої щільності. Рекреаційна зона включає також об’єкти культурно-
історичної спадщини даної місцевості; 
9 
 
– значна чисельність працюючого населення міст пов’язана із необхідністю 
будівництва значної кількості освітніх закладів (шкіл, технікумів, інститутів,), 
охорони здоров'я (лікарень, поліклінік) та культури (театрів, кінотеатрів); 
– в місті люди повинні мати можливість задовольняти свої релігійні потреби, 
а тому на міській території  знаходяться культові споруди різних конфесій (церкви, 
мечеті, синагоги); 
– можливість донесення інформації до містян здійснюється за допомогою 
засобів масової інформації ( газети, радіо, місцеве телебачення); 
– зростання міст характеризується поступовим розширенням перехідної зони 
між містом і навколишнім середовищем (переважно сільгоспугіддя). У цю зону 
поступово з міста виносяться найбільш шкідливі виробництва. 
Згідно чисельності населення в нашій країні діє наступна класифікація  міст 
(таблиця 1.2): 
 
Таблиця 1.2– Категорії українських міст згідно чисельності населення 
  
Згідно європейської класифікації містом вважається компактне поселення 
людей з мінімальною кількістю у 2000 жителів, за умови, що якщо чисельність 
містян менше ніж 10тис. людей, то відсоток осіб, зайнятих у сільськогосподарській 
діяльності не повинен перевищувати  25% від загальної кількості населення. В 
кожній країні категорії міст визначаються  згідно чинному національному 
законодавству [5]. 
10 
 
Департамент ООН з економічних і соціальних питань на основі 
порівняльного аналізу статистичних даних відносно відсотку містян в загальній 
чисельності населення країни складає рейтинг країн світу згідно рівня урбанізації 
(таблиця. 1.2).  
 
Таблиця 1.2–Рейтинг країн світу згідно рівня урбанізації                  
 
11 
 
Для визначення швидкості демографічних процесів, що відбуваються у 
сучасному суспільстві введено показник  урбанізації для кожної країни. Він 
відображає частку містян в загальній чисельності населення країни. Високий 
показник урбанізації в розвинених країнах Європи та Світу: Великобританії, 
Кувейті, Ізраїлі, Австралії, Швеції. В Південоназійському регіоні та країнах 
Африки цей показник один з найменших, що можливо, обумовлено кліматичними 
умовами. В Україні показник урбанізації сягає 70%, тобто наша країна 
характеризується проживанням значної частки громадян саме в містах. 
Сучасна урбанізація має певні тенденції, що полягають  у наступних рисах: 
– виникають  і постійно збільшуються території  та міське населення; 
–сільське населення набуває ознак містян; 
–соціально-економічний розвиток суспільства  визначається прискореними 
процесами урбанізації; 
–населення в містах набуває специфічного способу життя; 
– в урбоекосистемах формується особливий видовий склад рослин і тварин.  
Перевагами міського способу життя є: 
– доступ до більш широкого вибору товарів і послуг в межах населеного 
пункту; 
– можливість отримання гарної освіти та самореалізації.  Разом з тим значна 
скупченість людей на відносно невеликій площі та гостра конкуренція в пошуках 
роботи  призводять до перебування в умовах постійного стресу з соціально-
психологічної точки зору; 
– доступність ознайомлення з культурними цінностями та інформаційними 
ресурсами; 
–професійна спеціалізація дає можливість гарних заробітків; 
–розвинута транспортна інфраструктура. З іншого боку значна кількість 
автотранспорту в містах породжує проблему забруднення  атмосферного повітря, 
водних ресурсів, ґрунту, що призводить до формування особливої структури 
захворюваності у містян; 
12 
 
– в міському середовищі спостерігається дуже високий рівень споживання 
енерго - та водних ресурсів; 
– на відміну від сільського середовища, в містах  місце проживання і робота 
можуть знаходитись на значній відстані. Шлях від дому до роботи може займати 
значний час.  
– для відпочинку городян в містах передбачені рекреаційні зони,до яких 
відносяться парки, сади, лісопарки, спортивні комплекси та розважальні центри. 
Проведення часу «без мети» під час відпочинку характеризує міський уклад, а для 
селян відпочинок – найчастіше є зміною різновиду активності.  
В урбанізованому суспільстві політична діяльність повністю зосереджена у 
міських поселеннях. Для міського способу життя властива значна організованість 
жителів, швидкий темп, чітке планування особистої кар’єри, пунктуальність та 
самодисципліна у порівнянні з більш розміреним сільським життям. Навіть 
сьогодні, у 21 ст. життя селян має риси  общини, на відміну від індивідуалізації 
городян [6]. 
Процеси урбанізації мають як соціально-економічне, так і біологічне 
підґрунтя. До причин, що викликають прискорення розвитку міст і їх визначної 
ролі у сучасній цивілізації, відносяться: 
– інші можливості у накопиченні і розподілі природних і трудових ресурсів 
у порівнянні із попереднім укладом життя; концентрація промислових 
підприємств, обмін, організація діяльності з високоефективним раціональним 
використанням; 
– різноманітні потреби окремої людини та суспільства в цілому краще 
задовольняються в умовах урбанізованого середовища. 
Перехід до життя в містах на протязі історичного часу супроводжувався 
суттєвими змінами біологічних і соціальних особливостей людини, а також 
створенням штучного середовища для проживання. 
 Міське середовище можна охарактеризувати як географічну ділянку, межі 
якої визначаються міською територією з передмістями і пов'язаною  з нею 
13 
 
інженерною та транспортною інфраструктурою. Урбанізоване  середовище 
складається з поєднання  природних та штучних компонентів. 
До природних компонентів міського середовища відносять фізичні умови 
проживання (повітря, воду, літосферу)  та   різноманітних представників біоти 
міста. Штучними компонентами є предмети, засоби і результати людської 
діяльності. Також важливою складовою міського середовища  є соціально-
психологічна компонента – сукупність людей, різних статевовікових, 
психологічних, професійних та етнокультурних груп. Таким чином, міське 
середовище поєднує у собі абіотичні, біотичні, штучно-технічні, духовно-
культурні, соціально-психологічні складові В результаті виникнення зв'язків між 
міським середовищем та біосферою утворюється урбоекосистема ( рисунок 1.1). 
 
 
Рисунок 1.1– Складові міста, як урбоекосоціосистеми 
 
Розміри міської території та її особливості: характер ландшафту та площа 
міської забудови, наявність відкритих ділянок, водойм, зелених насаджень, 
14 
 
кліматичні умови та рівень забруднення визначають стан і стійкість урбоекосистем, 
разом з її здатністю до самоочищення. Сучасна урбанізація супроводжується  
переходом від простої до групової форми заселення міської території із 
формуванням  міських агломерацій, що характеризуються появою компактних 
змішаних територіальних поєднань міських і сільських поселень. Такі міські 
агломерації мають ядра, якими, як правило, стають столиці, найважливіші 
промислові й портові центри [6]. Особливостями сучасної урбанізації є  її динамізм, 
активний вплив на формування соціального простору,  виникнення нових видів 
організації життя городян. 
Національні особливості, рівень соціально-економічного розвитку різних 
країн і регіонів призводять до неоднакових рівнів й темпів процесів урбанізації. У 
розвинутих країнах середній показник урбанізації складає 70% і більше, а в країнах, 
що розвиваються, всього лише30%. Прискорене зростання чисельності міського 
населення в країнах, що розвиваються, у порівнянні з індустріально розвинутими 
країнами, називають «міським вибухом». Цей процес відрізняється швидким 
утворенням  значної кількості міст-мільйонерів та мегаполісів. Саме в такому 
перетвореному середовищі проживає більшість населення Землі [7]. 
Всі країни світу за рівнем урбанізації поділяються  на 4 великі групи: 
– надзвичайно високоурбанізовані – показник урбанізації понад 80%; 
– високоурбанізовані – від 50% до 80%; 
– середньоурбанізовані – від 20% до 50%; 
– низькоурбанізовані – рівень урбанізації складає менше 20%. 
Наприклад, відсоток  міського населення в США складає  88%, Європі – 78%, 
а в Південній Азії лише 37%. 
За останні 70 років спостерігається значне прискорення темпів урбанізації, і 
на сьогодні, за результатами перепису населення країн світу, в містах проживає 4,3 
мільярда осіб, що складає майже 60 % всього людства. За демографічними 
прогнозами, у містах будуть жити удвічі більше людей (6,7 мільярда), ніж у 
сільській місцевості (3,1 мільярда) [8,9].  
15 
 
Багато міст зростає внаслідок руйнації традиційного сільського способу 
життя, механізації сільського господарства, кліматичних змін на планеті, 
збільшенням площ ризикованого землеробства.  Відбувається міграція сільського 
населення до міст у пошуках роботи. Відсутність освіти та професійних навичок 
створює серед них високу конкуренцію в сегменті низько кваліфікованої праці, 
більшість переходить у прошарок жебраків. Після переїзду в місто з села у людей  
часто виникають проблеми, а саме: 
– через відсутність житла трудові мігранти створюють житлові нетрі на 
околицях міста, на державних землях, які, як правило, є непридатними та 
небезпечними для життя. Це можуть бути звалища, береги річок. 
– на території нетрів відсутня необхідна інфраструктура:  немає електрики, 
водопроводу, каналізації та інших комунальних послуг. 
Чисельність жителів «беденвілів» зростає, і на сьогодні складає майже 1 млрд 
осіб. Ці процеси найбільш актуальні для міст Африки і Південної Азії [10]. 
Оскільки межі території міст зростають поступово, а інженерні комунікації 
та транспортні шляхи активно перетворюють міське середовища, значна 
забрудненість та скупченість людей призвели до розуміння необхідності зеленого 
зонування сучасних міст, збільшення розмірів рекреаційних зон. Сучасні 
архітектурні проекти пропонують забудови, де передбачається озеленення не 
тільки міської території, але й самих будинків – так зване вертикальне озеленення 
(рисунок 1.2). 
Тому сучасні тенденції в зонуванні міської території передбачають 
відтворення  природних умов за рахунок збільшення відсотку зелених ділянок, 
метою яких є не тільки відпочинок, алей зменшення забруднення перетвореного 
міського середовища.  
Крім зручності озеленення в обмежених умовах забудови, а також 
використання для декорування і маскування маловиразних нецікавих  об'єктів,  
воно  має  певне  гігієнічне  значення.   
 
16 
 
                   
Рисунок 1.2–Приклад вертикального озеленення будинків в сучасних містах 
 
Використовуючи рослини з широким і щільним листям (виноград, 
жимолость, каприфоль, плющ і та ін.), що мають високі показники альбедо, можна 
понизити інтенсивність сонячної радіації до 50% [8]. 
Форми вертикального озеленення залежать від особливостей вибраного виду 
в'юнких рослин, багато з яких потребують опор – сіток або трельяжів (актинидії, 
аристохомії, вітиси). Деякі з них здатні за допомогою присосків і повітряного 
коріння самі підійматися  шорсткою поверхнею кладки стіни або огорожі (плющі, 
дівочий виноград, кампсис.). Від цих особливостей  зростання  і  розвитку  рослин  
залежить  розміщення  деталей  з вертикальним озелененням на майданчику.  
 
1.2 Характеристика вимог до озеленення міст в Україні  
 
В міському середовищі зелені насадження  є не тільки важливою складовою 
навколишнього середовища, але й забезпечують створення  сприятливих та 
безпечних умов для людського життя в умовах урбоекосистем. Їх  розміщення, 
догляд, оновлення видового різноманіття, раціональна експлуатація в місті в нашій 
країні регламентується законодавчою базою. Важливість зелених насаджень в 
урбанізованому середовищі визначається  їх обов’язковою охороною з боку 
держави на всіх рівнях влади. 
17 
 
 На території міста розміщуються ділянки із зеленими насадженнями, які 
знаходяться на балансі різних землекористувачів. Незалежно від права власності, 
всі власники та користувачі таких територій  повинні  контролювати стан рослин 
та здійснювати за ними необхідний догляд. 
Кожне місто має генеральний план розвитку, в якому обов’язково 
передбачаються  зміни  площі ділянок с зеленими насадженнями для досягнення 
оптимального співвідношення штучних та природних зон для забезпечення 
безпечності та оздоровлення людського середовища. Стратегія розвитку міст 
обов’язково враховує природоохоронні вимоги до утримання міських зелених 
насаджень та передбачає забезпечення їх питомої ваги у складі загальної площі 
населених пунктів в нашій країні [11]. 
Проектування нових або розширення наявних міських поселень передбачає 
перелік заходів по рівномірному і безперервному озелененню зон міста різного 
функціонального призначення за умов максимального збереження і використання 
присутніх зелених насаджень. 
 За українським законодавством озеленені території поділяються на місця 
загального та спеціального користування. Площа зелених ділянок загального 
користування в містах  має бути  не менше 25 м2/люд., а в сільських поселеннях - 
не менше 20 м2/люд. Територія житлової забудови повинна бути озеленена не 
менше, ніж на 40 % від її загальної площі, ділянок закладів освіти на 80 %, 
медичних установ не менше, ніж на 60 %.  Зелена зона промислових підприємств 
повинна мати 30  відсотків від загальної площі цих об’єктів. 
 Якщо на міський території ростуть вікові дерева, то вони отримують статус 
об'єктів державного природно-заповідного фонду. Відповідальними за охорону 
таких об’єктів є власники чи землекористувачі, на ділянці яких такі дерева 
знаходяться. Кожна історична рослина має охоронне свідоцтво, що видається 
відділом екології міської адміністрації. Таким чином забезпечується реалізація  
державної політики у галузі охорони флори та фауни міського середовища. Якщо 
подібні деревні об’єкти перебувають внаслідок значного віку в аварійному стані 
18 
 
через  хворобу чи інші пошкодження, то вони лікуються за рахунок міських 
бюджетів, де передбачаються відповідні статті витрат. 
Статус територій та об'єктів ПЗФ окремі ділянки зелених насаджень в 
міському середовищі можуть набути при виявленні на цій площі представників 
червонокнижних видів тварин чи рослин, або представників біоти, що підлягають 
охороні внаслідок рішень обласних рад ,чи включені до міжнародних конвенцій, 
ратифікованих нашою країною. На територіях, що входять до складу ПЗФ згідно 
чинного законодавства заборонена будь-яка діяльність [12]. 
Забудова та розширення міської території  в українських населених пунктах 
повинна проводитись з дотриманням правил охорони ЗН. Вони полягають у 
наступному: 
1) заборонено змінювати цільове призначення та надавати  земельні ділянки, 
на яких розміщені ЗН загального користування під нову забудову. Виключенням з 
цього правила є випадки, передбачені в першій статті Закону України "Про 
мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок 
рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах"; 
2) Забудова озеленених  міських територій, у тому числі зелених масивів, а 
також ділянок земель, призначених для розвитку озеленених територій, можлива 
тільки у випадках  цільового призначення при наступному озелененні; 
3) при проектуванні новобудов оцінка впливу будівництва на земельні 
ділянки, що  зайняті ЗН, передбачає інформацію про кількісний та видовий склад 
рослин,  що підпадають під видалення та  відновну вартість їхньої пересадки під 
час реалізації проекту, а також  дендроплан компенсаційного озеленення; 
4) умова виконання компенсаційного озеленення є завершальним етапом при 
оформленні права власності на будівлю. 
Оскільки зелені насадження є природними об’єктами і знаходяться у 
динамічному стані росту та розвитку, то це потребує періодичних санітарних рубок 
дерев, реконструкції ЗН, що полягають у видаленні аварійних та хворих дерев, 
19 
 
обрізок чагарників із збереженням дуплястих дерев для  гніздування міської 
орнітофауни. 
Заборонено скошувати траву навесні та випалювати сухостій восени та 
спалювати порубочні рештки, опале листя і гілки на ділянках благоустрою,за які 
відповідають комунальні  зелені господарства. Також заборонено заїзд та стоянки 
автомашин на міських зелених зонах. 
Утримання та догляд за ЗН  в урбоекосистемах здійснюється комунальними 
службами міста відповідно до діючих правил, затвердженими урядом. Правила 
утримання ЗН складені з урахуванням принципів містобудування, архітектурних 
проектів, завдань служб ЖКГ та екологічних органів і покликані не тільки 
забезпечувати охорону НПС, але й створювати сприятливі умови проживання для 
населення. 
Органами місцевого самоврядування організовуються конкурси та тендери 
для визначення  балансоутримувачів ЗН для об'єктів, що потребують догляду  з 
урахуванням їх державної та комунальної форм власності. Такі конкурси з 
проводяться один раз на 5  років і відповідають положенням Закону України "Про 
здійснення державних закупівель". 
Якщо, ділянки ЗН передані у приватну власність, чи тривалу оренду, тоді 
служба, відповідальна за догляд за рослинністю на цих земельних ділянках 
визначається самим  власником чи орендарем [12]. 
По зеленій зоні, вздовж транспортних шляхів при проектуванні забудови міст 
розміщується мережа інженерних споруд, що пов’язані з діяльністю водоканалів, 
телефонні кабелі, лінії електропостачання та освітлення. В таких випадках, ЗН на 
цих ділянках знаходяться на балансі утримання відповідних установ. 
Відповідальність за збереження та догляд за  ЗН покладена на: 
1) балансоутримувачів ЗН; 
2) власників чи користувачів земельних ділянок, що були  передані їм у 
користування; 
20 
 
3) забудовників чи власників земельних ділянок, які у генеральному плані 
розвитку міст відведені під забудову; 
4) органи місцевого самоврядування на землях запасу; 
Охорона, догляд та відновлення ЗН забезпечуються  безпосередньо 
балансоутримувачем, який для виконання цієї роботи може задіяти власні 
виробничі потужності, або наймати на договірних умовах інші організації за кошти 
власника. 
ЗН загального користування, що розміщені вздовж вулиць, бульварів, на 
площах, як правило,  потребують для догляду кваліфікованих спеціалістів та  
спеціальної техніки, яка дозволить виконувати роботи по поливу, формувати крони 
деревних рослин  та ін. Тому в багатьох великих містах існують комунальні зелені 
господарства, які  укомплектовуються відповідно вимогам до утримання ЗН в 
міському середовищі. 
Облік ЗН відіграє важливу роль у формуванні стратегії розвитку озеленення 
міських населених пунктів під час зростання площі міської території. З цією метою 
в містах обов’язково проводиться інвентаризація та формується реєстр ЗН за їх 
видовим складом, фіксується вік та стан деревних рослин, визначається площа 
ділянок, які вони займають. Ці роботи здійснюються працівниками установ 
технічної інвентаризації, відповідними підприємствами та представниками 
державної чи комунальної форми власності, які мають технічні та фахові 
можливості. Інвентаризація ЗН  проводиться згідно алгоритму, розробленому і 
затвердженому відповідній Інструкції, затвердженої урядом на рівні міністерства 
ЖКГ. Відповідальність  за здійснення інвентаризації ЗН лежить на  органах 
місцевої влади, балансоутримувачах, власниках чи користувачах земельних 
ділянок, підприємствах, організаціях, установах на території яких знаходяться ЗН. 
Інвентаризація ЗН виконується один раз на п’ять років. 
Інструкція інвентаризації ЗН у містах  передбачає складання паспорту 
об'єктів, де  проводились ці роботи Розрізняють паспорти ЗН загальних та 
спеціальних місць використання, території підприємств та установ, та земельних 
21 
 
ділянок іншого призначення. Паспорти об'єктів затверджуються на рівні 
балансоутримувача, власника чи користувача земель із ЗН та підписуються 
виконавцем інвентаризаційних робіт. Ці паспортні дані підлягають занесенню в 
облікові бухгалтерські документи балансоутримувачів, власників чи користувачів 
земельних ділянок, на яких розміщені ЗН. Копія паспорта передається у  
департамент ЖКГ мерій для формування  списку ЗН. Паспорт об'єкта 
поновлюється у плановому порядку  один раз на п’ять років. Всі зміни в стані ЗН, 
що виникають за цей період обов’язково вносяться в облікові документи щороку 
балансоутримувачами, власниками або користувачами земельних ділянок, на яких 
ростуть ЗН. 
Реєстр ЗН  населених пунктів складається на основі інвентаризаційних 
паспортів міських ділянок відповідними службами  виконавчої влади міських рад. 
Оновлення цих списків здійснюється: 
1) на ділянках загального користування, що перебувають у державній чи 
комунальній власності – один раз на два роки; 
2) на інших ділянках – один раз на 5п’ять років. 
Всі різновиди зелених насаджень (деревні рослини, чагарники, газони, 
квітники) повинні обліковуватись на основі проведеної інвентаризації міської 
рослинності.  
Розрізняють плановий та позаплановий облік ЗН. Перший відбувається один 
раз на п’ять років. Позаплановий облік ЗН пов’язаний із зміною права власності чи 
самого власника на ділянки міської території, де знаходяться ЗН. За таких умов він 
є  обов'язковим. Іншою причиною позапланового обліку ЗН є аварійні чи  
надзвичайні ситуації, наслідком яких є  втрата чи пошкодження ЗН, а також 
протиправні дії юридичних чи фізичних осіб, що призводять до подібних наслідків. 
За таких умов облік передбачає наявність та визначення кількості ЗН, площі, яку 
займають рослини, їх видову приналежність, вік і стан дерев, кущів, газонів і 
квітників. 
 
22 
 
1.3 Екологічна роль міських зелених насаджень 
 
При плануванні міської забудови суттєве значення має розміщення зелених 
насаджень, які впливають на створення оптимальних умов проживання та 
перебування населення в міському середовищі з  урахуванням екологічної, 
кліматичної та санітарно-гігієнічної складової урбоекосистем. 
Розбудова інфраструктури міста, прокладання транспортних шляхів, 
забудова багатоповерхових будинків – все це зумовлює функціональне зонування 
міської території, і ЗН відіграють в ній важливу роль. Мегаполіси змагаються між 
собою у будівництві нових, яскравих архітектурних ансамблів. Формується 
особливий різновид ландшафтного дизайну, спрямований на створення нових форм 
використання рослинних угруповань, зокрема вертикального озеленення. Це є 
своєрідною противагою типізації та індустріалізації масового будівництва [13].  
В містобудівній справі прийняті певні  норми озеленення для населених 
пунктів. Вони відрізняються як в різних країнах так і в різні періоди часу. Динаміка 
норми озеленення на території населених пунктів України наведена у таблиці 1.3 
 
Таблиця 1.3– Динаміка норми озеленення на території населених пунктів 
України       
 
23 
 
Рослинність стає повноправним конструктивним містобудівним елементом, 
ландшафтні дизайнери та організатори парків є активними учасниками  у 
формуванні стратегічних планів по розвитку міст. В міській архітектурі рослинна 
компонента  зумовлює формування урболандшафту, часто вона  є ядром або віссю 
просторових рішень архітектурних композицій. Без ЗН неможлива організація 
рекреаційних міських територій. 
Основою зелених міських зон є парки, які є підґрунтям процесу озеленення 
міської площі. Міські парки в сучасних умовах одночасно виконують різні функції: 
це території для  прогулянок і відпочинку, проведення спортивних занять, 
культурних заходів, місця розміщення  дитячих майданчиків, а також оздоровчі 
«легені» міста. 
ЗН можуть сприяти закріпленню ярів, крутих схилів та берегів річок,що є на 
території міст. Густа крона листяних видів деревних рослин додатково може 
виконувати ізоляційну та обмежуючу задачу при виникненні та поширенні міських 
пожеж. 
В міському середовищі потенціал різноманітного використання  ЗН 
розкривається в двох напрямках: 
– в генеральному  плануванні міських функціональних зон 
конкретизована  та спроектована система розміщення ЗН; 
– в багатофункціональності використання зелених ділянок, які 
об’єднують всі міські та заміські рослинні угрупування. 
В міському генплані повинна бути відображена повнота та гармонійність 
наміченого процесу озеленення, відведені запасні площі на перспективу зростання 
території міста, запобігання перепрофілювання ділянок, призначених під 
озеленення внаслідок розбудови промислових та житлових районів. При 
проектуванні  нових районів градобудівничі організації повинні запобігати 
знищенню існуючих та зменшенню площі нових насаджень  
24 
 
Міське функціональне зонування враховує необхідність рівномірного 
розподілу ЗН по мікрорайонах з узгодженим чергуванням територій, які відмінні за  
своїми розмірами, конфігураціями, емоційними характеристиками. 
При побудові генеральних планів розвитку міста передбачається формування 
розмежовуючих ділянок промислової зони від спальних районів міста. Обов’язкова 
вимога всіх генпланів – максимальне збереження наявних ЗН із оптимальним 
використанням заміських рослинних угрупувань та транспортний зв’язок між 
міськими та приміськими ЗН. 
Озеленені території такі ж повноцінні конструктивні елементи міста, як і інші 
міські об’єкти. Отже, різноманітність цілей використання ЗН робить їх 
невід’ємною та необхідною складовою урбанізованих систем, і убезпечує їх 
зручність та благоустрій. 
 Внаслідок глобальної зміни клімату мікроклімат міст може набувати 
несприятливих ознак для безпечного перебування людей в міському середовищі 
під час періодів надзвичайної спеки, що все частіше виникають. В дні загрозливих 
підвищень температури повітря  відбувається сильне нагрівання будівель та 
асфальту, що в свою чергу призводить до додаткового нагрівання повітря. Періоди 
літньої спеки супроводжуються зростанням смертності людей через перегрівання 
організму, особливо це актуально для літніх людей, в яких механізми 
терморегуляції вже вичерпані. 
Рівень інсталяції на озеленених ділянках значно менший, ніж на відкритій  
місцевості, що нормалізує тепловий обмін людини. Роль ЗН під час загрозливих 
рівнів  сонячної радіації полягає у формуванні перепадів температури повітря між 
освітленими та затіненими ділянками міської території. Вплив рослинності стає 
більш помітним при небезпечно високих температурах через сонячну радіацію. Тип 
та щільність ЗН, їх видовий склад може в значній мірі впливати на різницю між 
температурою на сонці і в затінку. Так, перепад температури повітря на затіненій 
лісовій ділянці парку складає біля 40°С, серед розріджених посадок деревних 
рослин скверу – біля 20, під кронами різних деревних рослин – 24 – 43,8 °С. 
25 
 
Оздоровча роль ЗН пов’язана з тим, що  тінь деревної посадки з густою 
кроною зменшує теплову радіацію до 5 °С у порівнянні із тінню будинків та інших 
міських забудов. Рослинність володіє більш високим альбедо в порівнянні з 
ґрунтом на відкритій місцевості та різним покриттям міських споруд. Тому 
поверхня пішохідних зон, транспортних шляхів, стіни будівель вбирають дуже 
велику кількість тепла та помалу його віддають в кінці дня. 
Сучасні будівельні технології пропонують вирішувати проблему 
накопичення стінами будинків значної кількості тепла за допомогою 
вертикального озеленення та висадження деревних алей впродовж вулиць.  
Важливу роль у створенні сприятливого міського мікроклімату та 
підтриманні чистоти повітря відіграє вітер. Швидкість руху повітря в природних 
лісових екосистемах в середньому складає 1 м/сек. В урбоекосистемах на ділянках 
ЗН швидкість руху повітряних мас майже втричі менша  в порівнянні їх у відкритих 
зонах міської території. 
Міські ЗН можуть значно поліпшити швидкість провітрювання населеного 
пункту в цілому або окремих його частин. Вітрозахисні особливості ЗН 
враховуються при проектуванні вулиць та кварталів. Перпендикулярно 
направленню господарюючих вітрів  висаджуються захисні лісосмуги та алеї 
заради зменшення неприємного впливу вітру на людину. ЗН випаровують під час 
транспірації вологу, що сприяє підвищенню відносної вологості міського повітря. 
Окремі види рослин володіють потужними фітонцидними властивостями, 
зменшуючи мікробіологічну забрудненість повітря, підвищують іонізацію 
атмосфери та поліпшують самопочуття міських жителів [13]. 
Одним із потужних негативних наслідків проживання людини в міському 
середовищі є високий індекс забруднення  атмосферного повітря газоподібними 
викидами промислових підприємств та вихлопних газів автотранспорту. В верхніх 
шарах атмосфери вони взаємодіють з водяною парою, утворюючи аерозолі, які 
людина вдихає. Як правило, аерозолі містять значні концентрації важких іонів та 
26 
 
низьку  концентрацію легких негативних іонів. ЗН здатні змінювати іонний склад 
атмосферного повітря, покращуючи ступінь іонізації в 5 – 7 разів. 
Для збереження чистоти повітря на промислових об’єктах встановлюються 
димоочисне та пиловловлююче захисне обладнання, але воно  може забезпечити 
повне очищення промислових викидів, і не здатне покращити концентрацію кисню 
в повітрі. В той же час, лише на  1га ЗН за 1 годину виділяється такий об’єм кисню, 
скільки протягом цього ж часу його споживає 200 людей. 
Рослини можуть поглинати із повітря 70 тон/рік пилу. Цікаво, що поглинаючі 
властивості трав’янистої рослинності вищі у порівнянні із листяними видами 
деревних рослин. ЗН здатні задержати майже 86% пилу в повітрі та зменшити його 
мікробіологічне забруднення до 44 %. Ці властивості рослин зберігаються і в в 
зимовий період. Взимку  запиленість повітря під кронами дерев може зменшитись 
до 40 %. 
Озеленена СЗЗ призводить до суттєвого зниження концентрації оксидів сірки 
та нітрогену [13]. 
Успішність очищення  рослиною  повітря від забруднюючих речовин може 
варіювати в значних межах і залежати від багатьох факторів. В першу чергу до них 
відноситься площа листків рослини та здатність накопичувати та утримувати в 
листових пластинках токсичні домішки. Ці властивості можуть суттєво 
відрізнятись у різних видів рослин. Деякі види дуже чутливі навіть до незначних 
концентрацій сполук сульфуру, флуору та хлору, реагуючи на це появою хлорозів 
та некрозів на листових пластинках. Інші  види характеризуються значною 
стійкістю до хімічних забруднювачів, що осідають на їх поверхню і можуть 
затримувати концентрацію токсикантів у 10 – 30, а інколи в 50 разів більшу у 
порівнянні з іншими, менш стійкими видами. Тому при озелененні міських 
територій спеціалісти використовують для висадки стійкі до атмосферного 
забруднення  види рослин, які мають високі поглинаючі властивості. 
Значною проблемою для перебування в середовищі великих міст є значне 
шумове забруднення. Воно впливає на працездатність людини, провокує розвиток 
27 
 
захворювань ЦНС,ССЗ, патології травної та ендокринної систем  органів людини. 
Шум відноситься до дуже небезпечних факторів впливу на наше здоров’я. Тривале 
перебування в умовах постійного значного шуму сприяє розбалансуванню 
слухового аналізатора, призводить до функціональної зміни слухових рецепторів, 
та і в цілому  розвитку хронічних патологій регулюючих систем організму. 
Експериментальні дослідження показали,  що шум до 40 – 55 децибел не впливає 
на наш організм негативно, перевищення цього рівня подразнення призводить до 
поступового розвитку хронічних патологій. Таким чином, передбачається, що  при 
створенні і засадженні рослинністю рекреаційних зон, рівень шуму не буде вищім 
за 50 Дб.  ЗН здатні нейтралізувати вплив шуму, відбиваючи звукові хвилі від своєї 
поверхні. Доведено, що  листяні рослини можуть відбивати до 75 % звукової 
енергії. Інтенсивність шуму на озеленених ділянках вдесятеро менша, у порівнянні 
з не озелененими зонами. Листки дерев та чагарників виконують роль  
звукоізолюючого екрану. 
В квартирах будинків, навколо яких висаджені дерева, за відгуками жильців 
вуличний шум майже не відчувається. Засаджені деревами алеї, розміщені посеред 
вулиць. навпаки, діють як підсилювачі вуличних звуків, оскільки відбивають 
транспортні шуми. Тому розміщення бульварів проектується між транспортними 
шляхами та житловою забудівлею – з боку вулиці. Якщо гучні звуки пронизують 
житловий  квартал, то при наявності суцільних посадок ЗН, в квартирах вони різко 
підвищуються. Аби попередити такі негативні ситуації в проектах забудови 
передбачаються зріджені висадки чи розриви в суцільних посадках для 
розсіювання звукової енергії [14]. 
Звукоізоляційні можливості спостерігаються не тільки у деревних видів 
рослин, а і у  трав’янистих рослин. Доведено зниження шуму на 13 Дб у посадках 
багаторядних живоплотів. Використання вертикального озеленення міських 
будівель також може сприяти поліпшенню проблем звукопоглинання. 
Експериментально доведено, що зелена маса рослин на стінах не тільки розсіює 
звукову енергію, але й покращує звукоізоляцію у 60 разів. При проектуванні 
28 
 
шумозахисних смуг враховується їх оптимальна ширина в межах 15 – 25 м. 
Найкращими шумопоглинаючими властивостями володіють такі види деревних 
рослин, як в’яз дрібнолистковий, тополя чорна, глід, бирючина, різні представники 
голчастих, з яких висаджують щільні смуги вздовж вулиць та транспортних шляхів. 
Вічнозелені рослини високоефективні в боротьбі із значним шумовим 
забрудненням на протязі  всього року. 
Внаслідок щільної забудови, скупчень людей, переміщенню населення 
громадським транспортом,  в містах загроза спалахів епідемій значно вище, ніж в 
сільській місцевості. Зменшенню мікробіологічних загроз в міському середовищу 
також сприяють ЗН. Визначено, що бактеріальна забрудненість повітря в міських 
зелених зонах – лісопарках, парках, скверах незначна у порівнянні із не  
озелененими ділянками. Це пояснюється здатністю рослин  виділяти в атмосферне 
повітря  фітонциди, що вбивають бактерії та інших збудників хвороб та 
оздоровлюють середовище, де проживають люди. Фітонциди здатні змінювати  
чисельність та якісну структуру мікрофлори повітря, яка залежить від видового 
різноманіття рослин, що ростуть в природних біоценозах. Фітонцидні властивості 
рослин неоднакові. Наприклад, туя, черемуха, дуб,  сосна настільки сильно 
зменшують бактеріальну забрудненість повітря, що це використовують при 
проектуванні лікарень та оздоровчих закладів. 
Під час проведення озеленення в урбоекосистемах враховується, що ЗН 
поєднують міські та приміські рослинні угрупування і поділяються залежно від  
функціонального призначення на ЗН загального і обмеженого використання та 
насадження спеціального призначення. Ширина приміської зеленої зони поза 
межами міста повинна дорівнювати  середньому d території міської забудови та 
може знаходитись на різних ділянках в межах  від 0,5 до 1,5 цих розмірів залежно 
від географічних та рельєфних особливостей місцезнаходження міста. Зелена зона 
визначається як ділянка населеного пункту із приміською територією, величина 
якої є рівною радіусу площі забудови населеного пункту. ЗН поза межами міста  не 
29 
 
перериваються, навіть і за умови  переважання  радіусу, а зараховуються до зеленої 
зони ґороду [14]. 
Міські ЗН розподіляються не тільки за  функціональним призначенням, але й 
по  територіальному розміщенню. За останньою ознакою ЗН розподіляють два 
типи. До першого типу відносяться міські ЗН, що ростуть на території житлової 
забудови. До другого типу відносяться  заміські ЗН,  які  розміщені поза міської 
забудови. Незалежно від територіального розміщення, ЗН складаються з різних  за 
функціональним призначенням видів рослин. Прикладом ЗН загального 
користування є парк, лісопарк, сад, проспект, сквер, бульвар, вуличні насадження, 
виставки народного господарства, озеленені прибудинкові ділянки, набережні. 
Нормативні розміри парків, садів і скверів у різних країнах наведені у таблиці 1.3. 
 
Таблиця 1.3 – Нормативні розміри зелених насаджень загального 
призначення в різних країнах 
  
До ЗН обмеженого використання відносять рослинні угрупування, що 
ростуть на територіях громадських та приватних установ: закладів освіти та 
медицини, промислових підприємств і складських зон, санаторно-профілактичних 
закладів,  культурно-освітніх і спортивно-оздоровчих установ. 
ЗН спеціального призначення це рослини, які висаджені вздовж 
транспортних шляхів та вулиць; на території СЗЗ навколо промислових об’єктів; 
на кладовищах та ділянках надання ритуальних послуг, обабіч високовольтних 
ЛЕП [13,14] .  
30 
 
2 ОЦІНКА ВНЕСКУ ЗЕЛЕНОГО ГОСПОДАРСТВА У ПІДТРИМАННІ 
ЕКОСИСТЕМИ М. ЧЕРКАСИ 
 
2.1 Оцінка сучасного стану озеленення м. Черкаси 
 
Черкаси  є містом Центрального регіону нашої держави, яке розміщується на 
правобережжі Дніпра. Місто займає площу  у 80 км². Довжина Черкас складає 17 
км продовж берега Кременчуцького водоймища, ширина приблизно 8 км. За 
класифікацією природних зон України, територіально місто відноситься до 
лісостепу, який є перехідною зоною мішаних лісів та степу. З північного заходу та 
з півночі місто обмежується лісовим масивом, який називається «Черкаський бір» 
і є найбільшим (28,5 тисячі га) в нашій країні сосновим лісом природного 
походження. Черкаський бір має надзвичайне природоохоронне значення, але й 
одночасно зазнає суттєвого антропогенного впливу з боку поступово зростаючої 
міської забудови та навколишніх селищ.  
За ступенем озеленення Черкаси займають середнє значення у порівнянні з 
іншими містами України (рисунок 2.1)[15]. 
 
 
Рисунок 2.1– Площа озеленення на 1 мешканця по містам України (м2). 
31 
 
Згідно з вітчизняними нормами на одного міського жителя повинно 
припадати не менше 21 м2 зелених насаджень, і Черкаси офіційно в цей норматив 
трохи не вкладаються. В нашому місті цей норматив складає 20 м2. Відповідно до  
рекомендацій ВООЗ, на одного міського жителя має припадати 50 м2, що знайшло 
відображення в європейських стандартах. Аналізуючи типи міст за видами 
розміщення природних каркасів міських ландшафтів, місто Черкаси можна 
віднести до міста з комбінованою системою зеленого каркаса (рисунок 2.2). 
 
 
 
Рисунок 2.1 – Карта міста Черкаси [16]. 
 
На карті-схемі м. Черкаси можна побачити, що центральна частина міста 
практично не має значних зелених ділянок, наслідком чого є значне транспортне 
навантаження на цю міську ділянку. 
32 
 
 Основною базою озеленення міста  є північно-західні території Соснового 
бору та прилеглий до нього парк «Сосновий», території вздовж узбережжя р. 
Дніпро, парк Перемоги (Південно-Західний район), парк Соборний (центральна 
частина міста), зони кладовищ в межах міста [17].  
 
 
 
Рисунок 2.2. – Основні зелені зони міста на карті-схемі м. Черкаси. 
 
На основі аналізу існуючої забудови міста та перспективи функціонально-
планувального розвитку,  який передбачений генеральним планом, в місті можна 
виділити рекреаційні зони міста, що забезпечують озеленення території (таблиця 
2.1). 
Середній показник задоволеності черкащан благоустроєм у місті становить 
2,95 із п’яти максимальних. Найбільше мешканці задоволені станом зелених 
насаджень у місті (63,5%) та паркових зон (56,7%). Варто зазначити, що зелені 
33 
 
насадження займають 1/3 всієї площі міста. Майже кожен третій опитаний 
мешканець Черкас (29,8%) задоволений екологічним станом свого міста [18]. 
 
Таблиця 2.1–Рекреаційні зони м. Черкаси, що забезпечують озеленення 
міської території 
 
34 
 
 Крім зелених насаджень загального призначення на території м.Черкаси 
знаходяться різноманітні об’єкти природно-заповідного фонду, створені для 
збереження ботанічних пам’яток міста. Станом на 2020 р. на території м Черкаси 
функціонує один  парк-пам’ятка садово – паркового мистецтва загальнодержавного 
значення, 2 ботанічні пам’ятки та 25 парків садово-паркового мистецтва місцевого 
значення, загальною площею понад 203 га (таблиця 2.2) [19]. 
 
Таблиця 2.2– Перелік об’єктів природно-заповідного фонду в межах міста 
Черкаси 
  
35 
 
Продовження таблиці 2.2 
  
Парки культури і відпочинку в структурі зелених насаджень складають в м. 
Черкаси понад 72 відсотки. Дуже часто черкащани проводять свій відпочинок у 
найбільшому міському парку «Соснівці». Парк є продовженням  Черкаського бору 
і розміщується на високому правому березі Дніпра в приміській зоні. Базовим 
видом  деревних рослин  на території парку є сосна звичайна ( Pinus sylvestris var. 
hamata Steven), яка складає до 65% від усіх деревних порід (рисунок 2.3). Площа 
території парку складає 50 га. Видове наповнення рослинами парку під час його 
закладання було збагачено за рахунок надходжень  рослин з Тростянецького 
дендропарку, Київського ботанічного саду, «Софіївки» та багатьох інших місць і 
на сьогодні нараховує понад 70 видів –екзотів, акліматизованих до умов лісостепу. 
36 
 
З 1995 року орендарем території парку  було КП «Черкасизеленгосп»,  яке у 1996р. 
стало приватним підприємством, і благоустроєм парку опікувався тривалий час 
приватний власник. Лише  через 10 років, у 2007р.  парк було повернуто у 
комунальну власність міста, і знаходиться у підпорядкуванні КП «Дирекція парків» 
[20]. 
 
                            
 
Рисунок 2.3– Фрагменти парків «Сосновий бір» та «Парк Перемоги»із типовими 
видами деревних рослин 
 
Роль зелених насаджень у підтримці сприятливих умов життя населення та 
безпечного екологічного середовища в урбоекосистемах незамінна. Саме цим 
зумовлюється пильна увага громадськості до питань та перспектив озеленення  
міської території. З зростанням міської забудови, появою нових господарських 
об’єктів та розвитком міської інфраструктури виникають певні труднощі із 
збереженням зеленого фонду міста.  
В місті Черкаси є певні проблеми, пов’язані з процесами озеленення міської 
території. Наприклад: 
 недостатнє озеленення територій міста; 
37 
 
 нерівномірний ступінь озеленення міста, зелені насадження нерівномірно 
розосереджені па міській території, у  нових багатоповерхових районах озеленення 
збіднене; 
 значна частина деревних рослин в місті була висаджена 50-60 років назад 
і потребує обрізки для омолодження, оздоровлення або вирубки із заміною  
молодими деревами. Певний відсоток  дерев хворі, велика кількість уражена 
омелою білою; 
 відсутній якісний догляд за новими зеленими насадженнями після їх 
висадки у ґрунт. Трапляються випадки висадження рослин без дотримання 
агротехнічних рекомендацій, в несприятливих умовах, просто для звітності про 
виконану роботу. Через це часто спостерігається загибель молодих рослин в нових 
насадженнях; 
 рослини на озеленених ділянках за браком коштів та відповідального 
комунального підприємства не доглянуті, спостерігається поява значної кількості 
самосіву та деревної порослі; 
 відсутній фаховий підхід до якісного озеленення територій; проводяться 
недоречні висадження у невідповідні терміни; висадка рослин без урахування їх 
зимостійкості, незацікавленість у  подальшому супроводі озеленених територій; 
 функції озеленення та догляду за зеленими ділянками міста розділені між 
кількома організаціями комунальної та приватної форми власності, через що значна 
кількість дій не узгоджена між цими організаціями, відсутня єдина стратегія 
формування декоративного ландшафтного дизайну- як особливої прикраси міста, 
значна кількість проблем списується на недостатнє фінансування; 
 екологічна освіта та культура окремих черкащан низька, що часто 
призводить до вандалізму та засміченню зелених зон, пошкодженню молодих 
деревних рослин, поцупленню висаджених квітів. 
Вважаємо, що головною проблемою озеленення міста є відсутність єдиного 
плану на майбутнє із запланованими діями по оновленню насаджень, по створенню 
нових та реконструкції існуючих зелених ділянок а також по застосуванню 
38 
 
біологічних методів лікування деревних рослин із забезпеченням необхідного 
фінансування. 
В Черкасах  сьогодні спостерігається зростання щільності забудови, через що 
закладення нових скверів і парків в районах новобудов не передбачається. 
Однозначного озеленення потребують район Хімселища, промислова зона, 
території новобудов на Митниці. 
Зелені ділянки в місті розташовані нерівномірно. Наприклад, основна маса 
скверів і парків перебуває на периферії міста, а в центрі рослин не вистачає. Таке 
розташування озеленених територій не дозволяє рослинам якісно і в повній мірі 
очищати повітря вздовж транспортних міських артерій, а це означає забруднення, 
що знаходиться в навколишньому середовищі, буде чинити негативний вплив на 
людину і довкілля. В центрі запланована реконструкція скверу «Юність» із 
рішеннями ландшафтного дизайну та висадженням значної кількості декоративних 
дерев, але реалізація цього проекту гальмується внаслідок відсутності 
фінансування. 
В Черкасах останнім часом на вулицях спостерігається активна вирубка 
аварійних дерев (переважно тополі), але на їх місце не завжди, або не відразу 
висаджуються нові. Цьому є пояснення, бо висаджені 60 років назад вздовж 
транспортних шляхів тополі досягли свого граничного віку. Багато дерев уже в 
аварійному стані та потребують негайного омолодження, поновлення або повної 
ліквідації.  
Нові власники приватних об’єктів власним коштом часто висаджують 
вічнозелені  види рослин, серед яких улюбленим видом є туї у ґрунт поблизу доріг, 
на окремих ділянках тротуарів. Згідно ДБН (Державні будівельні норми) 
висаджувати дерева уздовж дороги не можна, оскільки там проходять інженерні 
комунікації. Крім того, за нинішніми вимогами утримання доріг, дерева можуть 
рости не ближче двох метрів від краю проїжджої частини, а згідно з державними 
стандартами – не ближче 4 м від краю дороги. Згідно з правилами утримання 
електромереж в населених пунктах – висаджувати зелені насадження під лініями 
39 
 
електропередач категорично заборонено [21]. Отже, тому потрібно розглядати 
можливість висадки дерев в контейнерах, для змоги їх пересування та зберігання, 
але це доволі вартісна методика . 
Район Митниці забудовано на намулах пісків, тому існує проблема з 
правильним підбором рослин і створенням умов для нормального розвитку рослин. 
Суттєвою проблемою озеленення Черкас залишається недбайливе ставлення 
до рослин значної кількості містян внаслідок низької екологічної культури. Зелені 
зони відпочинку відвідує значна кількість людей, після чого можна помітити 
поламані гілки дерев, обірвані квіти або затоптані газони. Рослини втрачають свою 
привабливість, травмуються, не можуть виконувати свої рекреаційні та оздоровчі 
функції. Ставлення населення до збереження об'єктів озеленення потребує 
постійного виховання, а порушники повинні нести адміністративну 
відповідальність.  
По всій території міста відмічається значний антропогенний тиск  на зелені 
зони – витоптування газонів на бульварі Шевченка та вздовж вулиць, розміщення 
машин на газонах, вандалізм на клумбах (крадіжки висадженої розсади). 
Значною екологічною  проблемою для Черкас є чисельність вражених 
омелою білою деревних рослин по всіх районах міської території. Щороку взимку 
в місті проводиться обстеження дерев на предмет наявності даного паразита з 
подальшою їх інвентаризацією. Якщо на дереві ураженість омелою складає більше 
60% гілок–їх повністю зрізають і викорчовують. Таких дерев близько 80. Для 
решти  дерев необхідна лікувальна обрізка. Понад половина вражених дерев 
знаходиться на території СУБів, лікувальних та навчальних закладів, кладовищах, 
підприємствах міста. Згідно діючим в місті правилам благоустрою, передбачається, 
що догляд за цими деревами за власні кошти повинні проводити балансоутримувачі 
цих територій. Виконувати обрізку дерев, уражених омелою вони не поспішають, 
посилаючись на брак коштів. Рекордсменами по «розведенню омели» на деревах 
на своїй території виявилися школа № 6, Третя міська лікарня і міські кладовища 
(рисунок 2.4) [22]. 
40 
 
 
 
Рисунок 2.4– Приклад враженості омелою білою (Viscum album L.) деревної 
рослини в межах міста 
 
Лікувати або зрізати дерева за рахунок міського бюджету, які знаходяться не 
на балансі міста міська влада не має права. А таких дерев в місті досить багато і їх 
стан подекуди просто критичний та потребує негайних дій. На рисунку 2.5 
відображено ступінь ураження омелою  деревних рослин на різних ділянках міста, 
які свідчать про нерівномірність поширення цієї паразитичної рослини. З даних 
карт чітко видно, що серед інших кольорів переважає жовтий, що символізує 4 
ступінь зараження дерева омелою, а це від 21 до 40 кущів омели, а в найменшій 
кількості дерева з ураженням 1-го ступеня – фіолетовий колір [22]. 
 
                                                
 
Рисунок 2.5 – Ступінь ураження омелою білою дерев на різних ділянках 
міста Черкаси 
 
41 
 
У Черкасах є понад 4 тисячі каштанів, на центральній вулиці міста - бульварі 
Шевченка – понад півтори тисячі цих дерев, яка є найдовшою в Європі каштановою 
алеєю. Починаючи з 2008 року в місті спостерігалось масове розмноження 
мінуючої каштанової молі (Cameraria ohridella),  яка поїдала листя каштанів, через 
що вони передчасно жовтіли та опадали( рисунок 2.6) [23]. 
 
                       
 
Рисунок 2.6–Результат враження каштану мінуючою каштановою міллю  
 
Загалом на програму порятунку черкаських каштанів від каштанової молі 
було виділено майже 300 тис. грн. [23]/ 
Крім масового розмноження мінуючої каштанової молі деревам в центрі 
міста загрожує значна запиленість та забрудненість повітря на транспортних 
вулицях. І через це страждають не лише каштани, але й інші дерева (клени, липи), 
у них виникають опіки хімічними речовинами, некрози листків. 
Серед інших проблем в озеленені міста є поширеність алергенних видів 
рослин по всій території. Типовим прикладом є тополя (Populus alba) та амброзія 
(Ambrosia artemisiifolia L.)  (рисунок 2.7). 
Амброзія (Ambrosia artemisiifolia L.) - посухостійка рослина, причому 
надзвичайно плодовита, тому найбільші площі зараження розташовані у південних 
та східних областях України. Амброзія викликає пригнічення росту посівів 
культурних рослин та лугових трав через її здатність зневоднювати і виснажувати 
грунт. 
    
42 
 
                                       
 
Рисунок 2.7 – Типові види Рослин–аллергени  міського середовища 
 
Особливо часто відбуваються дискусії довкола представників роду Populus 
адже саме вони мають гіпералергенні властивості під час цвітіння та максимальну 
пилоосаджувальну здатність серед листяних дерев, і ранджуються за цим 
показником у такому порядку: тополя біла, тополя бальзамічна, тополя чорна, 
тополя канадська [24]. Створення пилозатримуючих насаджень вздовж магістралей 
з використанням стійких до пилового забруднення дерев (тополя біла, тополя 
бальзамічна, тополя чорна, липа серцелиста, клен ясенелистий, тополя канадська, 
ясен звичайний), які затримують пил завдяки шорсткості, гофрованості листкових 
пластинок даних видів дерев. Виявлено пряму залежність між запиленістю повітря 
на дослідних ділянках та осіданням пилу на листкових пластинах тополі 
колоноподібної (Populus pyramidalis Rozier), коефіцієнт кореляції становить 0,94, 
що свідчить про високий ступінь зв'язку між досліджуваними показниками. Отже, 
дерева тополі колоноподібної (Populus pyramidalis Rozier) зберігають високі 
екологічні та фітомеліоративні властивості після глибокого омолоджувального 
обрізування крони [24]. 
 
2.2 Характеристика господарств, що приймають участь в озелененні міста 
 
Важлива роль зелених насаджень у підтримані міських екосистем закріплена 
на законодавчому рівні. В Україні розроблено та затверджено потужний правовий 
43 
 
супровід утримання зелених насаджень в населених пунктах України. До них 
відносяться такі законодавчі акти [25]: 
– Закон України «Про благоустрій населених пунктів»;  
– Закон України «Про мораторій на видалення зелених насаджень на 
окремих об’єктах благоустрою»; 
– Проект Закону «Про зелені насадження міст та інших населених пунктів» 
від 2018р. 
Накази міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України: 
–  «Про затвердження інструкції з інвентаризації зелених насаджень у 
населених пунктах України»; 
–  « Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених 
пунктах України»;  
– «Про затвердження Положення про систему моніторингу зелених 
насаджень у містах та селищах міського типу»;  
– «Про затвердження методики визначення відновної вартості зелених 
насаджень» 
– Постанова КМУ «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, 
газонів і квітників у населених пунктах»  
– Указ Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та 
відтворення лісів та зелених насаджень»; 
В Україні загальна кількість підприємств зеленого господарства, що 
здійснюють діяльність з утримання зелених насаджень, на кінець 2019р. становила 
651 одиниці, зокрема комунальних підприємств –538 одиниці, приватних–76 та 
інших форм власності–37 [26]. 
Згідно із  статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в 
Україні» вирішення питань щодо організації благоустрою населених пунктів, 
здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації 
озеленення, охорони зелених насаджень, а також здійснення контролю за 
44 
 
додержанням земельного та природоохоронного законодавства належить до 
компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. 
В Черкаській області загальна площа зелених насаджень 10045,5 га, з яких 
охоплено доглядом 3774,7 га. 
В нашому місті діють затверджені ще у 2008р. «Правила благоустрою міста 
Черкаси». Відмічено, що утримання зелених насаджень регламентується 
«Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України», 
затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-
комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 [27]. 
Комунальне підприємство, що здійснює діяльність з утримання зелених 
насаджень в Черкасах відсутнє. У радянський період існування в місті діяло 
комунальне підприємства «Зелене господарство м. Черкаси», яке займалося 
доглядом за зеленими насадженнями в місті, вирощувало посадковий матеріал  та 
тримало на балансі всі парки та сквери. В 1991 році підприємство було 
приватизоване і потім реорганізоване. Зараз його функції розподілені між кількома 
суб’єктами господарювання. 
Найбільшим з них є КП «Дирекція парків». Це підприємство, основним 
видом діяльності якого є організація та проведення робіт із благоустрою й 
утримання парків і скверів, створення комфортних і безпечних умов для активного 
відпочинку та розваг мешканців міста, задоволення культурних запитів 
різноманітних груп населення та створення умов для відновлення фізичних і 
духовних сил, спілкування людей у сфері дозвілля, збереження «зелених легенів 
міста» для майбутніх поколінь. В оперативному управлінні підприємства КП 
«Дирекція парків» перебуває 38 об’єктів. До природно-заповідного фонду 
відноситься 17 об’єктів. Загальна площа парків, скверів та пляжів становить 
207,9650 га  (таблиця 2.3) [19]. У звіті за 2020 по результатам діяльності 
підприємства, у статі видатки  по збереженню природоохоронного фонду, обсяги 
витрат склали 896,45 тис. грн.  
 
45 
 
Таблиця 2.3 – Об’єкти зелених насаджень загального користування, що 
доглядаються КП «Дирекція парків» 
  
              
46 
 
 Продовження таблиці 2.3 
  
 Ці гроші були витрачені на видалення аварійних та сухостійних зелених 
насаджень на території ПЗФ, компенсаційні висадки; полив зелених насаджень на 
території ПЗФ, заходи щодо відновлення та підтримання сприятливого санітарного 
стану річки та виготовлення проектів землеустрою щодо встановлення меж 
об’єктів природно-заповідного фонду міста Черкаси.  
47 
 
Згідно вимог ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п.5 
«Правил охорони електричних мереж», п 5.5 «Правил утримання зелених 
насаджень у населених пунктах України, відповідальними за збереження зелених 
насаджень і належний догляд за ними є [25]: 
 на об’єктах  благоустрою державної чи комунальної власності – 
балансоутримувачі цих об’єктів; 
 на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях 
– установи, організації, підприємства; 
 на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, – 
забудовники чи власники цих територій; 
 на безхазяйних територіях, пустирях – місцеві органи самоврядування; 
 на приватних садибах і прилеглих ділянках – їх власники або користувачі. 
Догляд за зеленими насадженнями  на прибудинкових територіях та біля 
приватних установ згідно міським Правилам благоустрою здійснюють 
балансоутримувачі, з яких переважна більшість ОСББ (об’єднання співвласників 
багатоквартирного будинку). Для здійснення вирубок сухостою, планових обрізок 
вони наймають компанії ,що займаються такою діяльністю Головною приватною 
організацією в м. Черкаси, що займається благоустроєм прибудинкових територій 
є ПП «Нова якість». Компанія  «Нова якість»  з 2019р. займається 
омолоджувальною обрізкою дерев, а також видаленням аварійних. За майже два 
роки такої діяльності було зрізано понад 1200 аварійних дерев [28]. У 2021 році в 
межах міжнародної програми «Green planet» компанія придбала задля озеленення 
дворів будинків, які обслуговує,  2158 молодих дерев сакури. У квітні 2021р. на 
прибудинкових територіях багатоквартирних будинків, шкіл, садочків та лікарень 
мешканці та працівники освітніх та медичних установ  висадили  ці дерева. 
Профілактичну обрізку деревних рослин на зелених зонах вулиць 
здійснюють працівники ПАТ «Черкасиобленерго». У 2020р. ними було розчищено 
траси ліній електропередачі від гілок дерев і зелених насаджень більше ніж 3000 
кілометрів. 
48 
 
Функції озеленення міста за договарами здійснюються і приватними 
підприємствами, з якими відділ ЖКГ Черкаської міської адміністрації заключає 
договори на озеленення клумб та скверів. Зокрема, залучення польської компанії  
для проведення лікування каштанів у Черкасах та здійснення вакцинації дерев 
забезпечувалось власником ПП «Сад мрій» Сергієм Ткаченко.  
Благоустроєм  та здоров’ям дерев міських  алей, зеленими зонами вздовж 
транспортних шляхів опікується відділ екології Департаменту ЖКГ Черкаської 
мерії. Вони розробляють умови та оголошують тендери на проведення 
викошування зелених зон міста. А в в 2021 році Департаментом було подано на 
розгляд і потім затверджено «Програму  боротьби з карантинними бур`янами  у м. 
Черкаси на 2021 – 2027 роки». Програма передбачає комплекс заходів, 
спрямованих на локалізацію та ліквідацію вогнищ небезпечного карантинного 
бур’яну – амброзії полинолистої, що може призвести  до зменшення кількості 
випадків захворювань на алергію серед населення тощо. На першому етапі (2021— 
2023 рр.) передбачається знищення карантинних бур'янів на 40% від всієї площі 
зараження. На другому етапі (2023-2027 рр.) передбачається довести знищення 
карантинних бур`янів до 70%. У 2021 році передбачено фінансування комплексних 
заходів в обсязі 900 тис.грн [29]. 
 
2.3 Шляхи вирішення проблеми озеленення міста 
 
Практичний досвід показує, що кожного року на висадку нових ЗН в міських 
бюджетах передбачаються значні кошти, а результат дуже часто невтішний, бо 
багато висаджених рослин не приживається. Головними умовами успішного 
збагачення рослинного біорізноманіття в урбоекосистемах є: 
– ретельний вибір посадкового матеріалу фахівцями комунальних зелених 
господарств; 
– враховувати при посадкових роботах  особливості місць висадки та 
кліматичних умов; 
49 
 
–  фахово орієнтуватись у рекомендованих для даної кліматичної зони 
акліматизованих порід дерев і кущів; 
–  дотримуватись оптимальних термінів і правил висадки рослин; 
–  укладати договори з відповідальними організаціями, які будуть 
здійснювати висадку та догляд за рослинами та мають досвід подібних робіт на 
ринку таких послуг. 
Внаслідок значного антропогенного навантаження для озеленення міського 
середовища підбираються рослини з певними властивостями. По перше, це повинні 
бути рослини з високим ступенем резистентності до шуму, запиленості, 
загазованого та забрудненого повітря урбоекосистем. Другий критерій вибору–
здатність гарно очищувати міське повітря та не викликати алергію серед містян під 
час цвітіння або плодоношення. І нарешті, це декоративність, яка має неабияке 
значення у збідненому міському середовищі. Крім зовнішньої привабливості, від 
ЗН вимагається наявність контрольованої форми та швидкості росту, стійкість до 
хвороб, шкідників і фізичних пошкоджень. Небажаними є різкий запах від дерев і 
квітів, отруйні рослини і здатність швидко розмножуватися кореневими 
відводками, руйнуючи асфальтне покриття. 
Для озеленення районів новобудов в районі Митниця (Дніпровський 
мікрорайон) найкраще було б висаджувати посухостійкі рослини. Одним з таких 
видів деревних рослин є робінія, або «біла акація». В Черкасах вже є досвід заміни 
старих зруйнованих дерев на нові рослини, сучасних декоративних форм. 
Наприклад, висадження вздовж транспортних шляхів на перехресті бульвару 
Шевченка та вулиці Припортової робінії кулястої крони.  
Традиційно для озеленення вулиць і бульварів Черкас використовувався 
тополь. Цей вид дерев характеризується  швидким ростом, посухостійкістю, 
відмінною фітонцидністю і невимогливістю до ґрунту та вологи. Під час 
формування міста  тополь був дуже популярним в озелененні. Середня тривалість 
життя тополі в місті – 30 років. З роками виявилось, що ця рослина має і багато 
застережень для використання в міському ландшафті.  Жіночі рослини продукують 
50 
 
величезну кількість пуху, який провокує у багатьох черкасців алергію. Швидкий 
ріст  тополя у довжину (до 40 м.) супроводжується швидким відмиранням 
серцевини дерева та загрозами падіннями як окремих гілок, так і всього дерева під 
час буревіїв. Отже, сучасні міські насадження тополі білої та чорної (Populus nigra 
L., Populus alba L.) потребують регулярної обрізки і омолодження. Останнім часом, 
фахівці Департаменту ЖКГ м. Черкаси відмовились від висадки тополь через пух, 
крихкості стовбурів і гілок, ламких від сильного вітру. На вул. Героїв Дніпра їх 
повністю замінили на сучасні декоративні клени чорні (Acer nigrum). 
Деревні породи рослин за правилами висаджуються  на відстані 40-50м від 
будинків та подалі від дороги, оскільки з часом, їх потужна коренева системи 
руйнує асфальтне покриття.  
Для рекреаційних зон міста, скверів чи парків використовують в озелененні 
декоративні чагарники та дерева, які під час цвітіння перетворюються милують око 
неперевершеним цвітінням. Найбільш яскравими такими якостями володіють 
декоративні яблуні, сакура, катальпа, спірея, форзиція, кущі бобовника (золотий 
дощ). Черкаси ще називають містом каштанів, в якому є найдовша в регіоні алея з 
каштанів. 
Умовно-вічнозелені сосни не підходять для життя на міських вулицях, так як 
дуже чутливі до забрудненого повітря. Тому в озелененні міських ландшафтів   
використовують більш стійкі ялини або туї, які часто висаджують на центральних 
площах, біля головних адміністративних будівель. Чітка природна форма і 
цілорічне забарвлення хвої вдало поєднується з архітектурними рішеннями під час 
забудови, смарагдовими газонами і є чудовим фоном для кущів троянд, які також 
дуже популярні в озелененні таких офіційних зон. 
Поєднує у собі багато відмінних якостей, які дозволяють широко 
використовувати її в міському озелененні: посухостійкість, декоративність, 
невибагливість до забруднення повітря та  до ґрунтових умов, ароматне цвітіння – 
поєднує в собі липа. Одне з найкрасивіших дерев, придатних для міського 
озеленення – береза з  її невибагливістю до температур, вологи, ґрунту.  
51 
 
Одним з напрямків вирішення проблеми поширення зелених насаджень в 
вітчизняних урбоекосистемах можуть  стати проекти садів на дахах будинків та 
елементи вертикального озеленення. Такі принципи озеленення вже давно 
застосовуються в країнах Світу. Дах в сучасних будівлях має значну несучу 
здатність і може витримувати великі навантаження. Е приклади, коли на дахах 
облаштовані  автостоянки, а на висотних будинках – посадкові майданчики 
гвинтокрилів. Дахи сучасних багатоповерхових будинків перенасичені 
комунікаціями: телевізійними антенами, світловими ліхтарями, надбудовами над 
ліфтовими шахтами, вентиляційними витяжками, тому знайти там місце ще й для 
саду проблематично. Проекти дахових садів передбачають умови зростання 
рослин, тип ґрунту, полив і догляд, що призводить до суттєвого подорожчання як 
проекту будинку , так і саме його будівництво.  
Брак місця в місті для розширення зони ЗН за рахунок  знесення частини 
старих будівель, які підлягають зносу. На їх місці можна створити озеленені 
території, призначені для відпочинку та рекреації населення. Проблема полягає в 
тому, що це залежить від рішення міської влади під час створення генерального 
плану розвитку міської території. Часто при цьому опікуються інтересами 
забудовників, а не по требами розширення площ зелених легень міста. 
 Для вирішення проблем озеленення при проектуванні сучасних житлових 
комплексів необхідно враховувати ландшафт та варіанти озеленення для 
формування зеленого каркаса та подальшого розвитку екосистеми комплексу 
мікрорайону та міста в цілому, тобто звернути увагу на озеленення дворів і 
прилеглих територій, де можна створити паркові зони для відпочинку, прогулянок 
і заняття спортом всіх верств населення. За це повинні відповідати власники ОСББ. 
При виборі рослин потрібно враховувати тривалість світлового дня в 
конкретному місті, середню температуру навколишнього середовища та вологість, 
наявність і розташування підземних вод, види ґрунтів. Немає сенсу висаджувати в 
Черкасах як місті з континентальним кліматом південні рослини, що не 
відповідають кліматичним умовам морозостійкості. Переважно всього потрібно 
52 
 
використовувати місцеві види флори, або акліматизовані до наявних природних 
умов. Крім того, не можна забувати й про архітектурно-художнє вирішення 
озеленювального об'єкта. 
З «незвичайних» дерев в місті Черкаси швидко поширився Сумах оленерогий 
або оцтове дерево (Rhus typhina L.). На сьогодні воно росте на зеленій зоні у 
міських районах приватної забудови. Дерево має красиве листя і жіночі суцвіття, 
які прикрашають дерево і взимку, але швидко безконтрольно розростається  
кореневою поростю. Завдяки цьому ця інтродукована з Північної Америки стійкий 
вид може витіснити місцеві деревні культури. Менш агресивним, але не менш 
красивим деревом – інтродуцентом є катальпа, акліматизовані саджанці якої 
введені в озеленення міста Черкаси. 
При озелененні конкретних міських об'єктів потрібно вибирати такі рослини, 
які найкращим чином здатні вирішити поставлені завдання. Наприклад, якщо 
необхідно озеленити вулицю, забудовану багатоповерховими будинками та при 
цьому захистити фасади від сонця, найкраще використовувати високі дерева – 
березу, липу, клен гостролистий, ясень. Тінь на тротуарах створюють низькі або 
середні рослини – черемуха, горобина, клен татарський. В залежності від умов 
висота дерев і чагарників одних і тих же може значно варіювати. Наприклад, липи 
в парках досягають 31 м, а на вулицях міста – тільки 9,7 м. 
Велике значення при виборі рослин для міського озеленення має  форма 
крони дерев. Вона важлива при реалізації композиційних рішень – обсаджування 
площ, вулиць, громадських будівель і т. д. Деякі кущі й дерева відрізняються 
чіткою геометричною формою крони, а деякі вимагають її формування. Добре 
піддаються стрижці обліпиха, шипшина, горобина, липа, клен, туя, спірея, 
барбарис, дерен тощо. Озеленення міського середовища цими рослинами 
допомагає створенню ландшафтних композицій. 
Ще один важливий фактор вибору – щільність крони. Дерева й чагарники з 
щільною кроною найбільш ефективно захищають від сонячних променів, вітру, 
шуму і снігу. Рослини з менш щільною кроною збільшують гру світла, тіні й 
53 
 
використовуються в складних композиціях як доповнення до архітектури будівель. 
Нещільна крона – у груші, осики, сливи, акації, абрикоса бузку. Щільну крону має 
черемха, в'яз, липа, дуб, каштан, клен.  
Вибір трав’янистих рослин для міського озеленення також залежить від 
кліматичних і естетичних вимог. Ефектні кольорові плями створюють клумби з 
швидко зростаючих та рясно квітучих квіткових рослин. 
Частою проблемою є – незадовільний стан газонів. Для покращення їх стану 
необхідно обирати видовий склад трав, стійких до витоптування і посухи, в 
спекотні періоди поливати, а також перед посівом належним чином готувати ґрунт.  
Значною проблемою в Черкасах є несвоєчасне косіння зелених газонів, що 
обумовлено невчасним фінансуванням цих робіт 
Щоб додати кольорів місту, потрібно використовувати квіткову розсаду, 
хоча в місті існує проблема обмежених посадочних тепличних площ. В місті вся 
квіткова розсада закуповується у виробників згідно укладених договорів, а догляд 
за ними- переможцями тендерів по догляду за рослинами в міському середовищі. 
Для допомоги в озелененні міста можна використовувати волонтерів та охочих 
спонсорів.  
Крім будівельних проблем існують і проблеми морально-етичного характеру. 
Серед населення необхідно розвивати ідеї дбайливого ставлення до об'єктів живої 
природи. Для того, щоб побороти невихованість та вандальне ставлення містян до 
висаджених зелених насаджень, потрібно проводити просвітницьку роботу, акції 
для школярів, студентів та всіх охочих допомогти містян з висадження різного роду 
рослин. Наочним прикладом дієвості таких заходів є участь містян в щорічних 
весняних толоках. 
Від того, яка саме територія вимагає озеленення, залежить й те, хто ці роботи 
замовляє, виконує і контролює. 
Якщо мова йде про нові райони, то за озеленення відповідає сам забудовник. 
Озелененням соціальних міських об'єктів, таких як школи, дитячі сади, парки, 
вулиці, сади, проспекти, займається адміністрація кожного конкретного міського 
54 
 
району. При цьому тендери на виконання роботи обов'язково розміщують на сайті 
державних закупівель. Прибудинкові території зазвичай озеленюються силами 
мешканців або юридичних осіб, які орендують в цих будинках приміщення. Що 
стосується територій великих підприємств, то їх озелененням, а також 
благоустроєм прилеглих територій займається власник. 
Озеленення муніципальних територій, як правило, доручається приватним 
дизайнерам або спеціалізованим фірмам. У спеціалізованих компаній нерідко 
більше можливостей в розробці й здійсненні складних ландшафтних робіт, в них є 
великий вибір рослин. Ставитися до вибору виконавця слід дуже відповідально, 
оскільки при неякісній роботі переробити її результати буде дуже складно, 
особливо у випадку з озелененням великих територій.  
Отже, озеленення міських територій має дуже велике значення для розвитку 
міста, тому важливо розвивати всі сфери суспільства, які так чи інакше можуть 
вплинути на формування, розвиток і збереження озеленених територій, які в свою 
чергу здатні поліпшити умови проживання людей в міському середовищі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
55 
 
ВИСНОВКИ 
 
Отже, зелені насадження мають надзвичайно важливе значення для міста, 
адже вони виконують багато корисних функцій, такі як: захист від шуму, 
автотранспортного та промислового забруднення, пилу, ерозії ґрунтів, снігових 
заметів. Зелені насадження урбанізованих систем пом'якшують мікроклімат міста, 
зволожують повітря, додають місту індивідуальний характер, допомагають 
організувати простір, створюють гарні умови для відпочинку на відкритому 
повітрі, оберігають від надмірного перегрівання ґрунт та поверхні стін будинків і 
тротуарів. Стійкість зелених насадженнь в забруднених районах міст є одним з 
найдоступніших і ефективних способів поліпшення навколишнього середовища. 
Aнaлiз зeлeниx зoн мicтa Черкаси пoкaзaв нepiвнoмipнicть poзпoдiлy зeлeниx 
мacивiв, щo пpизвoдить дo тaкoї cитyaцiї, кoли icнyють нe гycтoнaceлeнi рaйoни з 
нaдмipним oзeлeнeнням тa гycтoнaсeлeнi paйoни бeз oзeлeнeння взaгaлi, щo є 
нeдoпycтимим. Зелені насадження в Черкасах концентруються в  північно-західній 
частині міста. Це  території Соснового бору та прилеглого до нього парку 
«Сосновий». Окремі зелені ядра складають  території вздовж узбережжя р. Дніпро, 
парк Перемоги (Південно-Західний район), парк Соборний (центральна частина 
міста), зони кладовищ в межах міста. Нові багатоповерхові райони залишаються 
без озеленення, або воно дуже збіднене. 
Багато дерев в місті старі та велика частина хворих і уражених омелою. 
Спостерігається проблема поширення трав’янистих рослин-алергенів,зокрема 
амброзії полинолистої. В місті існує проблема неналежного догляду за 
насадженнями.  
Для вирішення проблем з озелененням необхідно, визначивши місця з 
недостатнім або втраченим озелененням, не тільки збільшити в них кількість 
насаджень, але й правильно спланувати висаджування об’єктів озеленення, 
забезпечити їм належний догляд  та охорону. Для міського озеленення дуже 
важливо підібрати стійкі рослини, які не тільки успішно здійснюють очищення 
56 
 
забрудненого повітря, а є стійкими до шуму, запиленості та загазованості повітря. 
Під час закупівлі зелених насаджень слід брати до уваги очисні властивості різних 
видів дерев і в подальшому забезпечити їх раціональне поєднання при озелененні. 
Звертати увагу потрібно на крону, листки, висоту, кореневу систему дерев, адже 
саме від цих критеріїв буде залежати їх здатність вирішувати поставлені завдання.  
Одним з варіантів розв'язання проблеми в майбутньому може стати 
створення садів на дахах будинків, а зараз в нашому місті можна використовувати 
мобільне та вертикальне озеленення. 
 Застосування сучасних наукових рекомендацій про створення безперервного 
озеленення дозволить покращити комфортність та екологічність життя населення 
міста, особливо густонаселених районів. 
Наведені рекомендації щодо порід дерев, яким найлегше адаптуватись в 
умовах міського середовища та які мають найкращі властивості шумопоглинання, 
газопоглинання, антибактеріальної дії, засвоєння сонячної енергії й зовнішнього 
вигляду допоможуть якісно озеленити місто. 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
57 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Проект Закону України "Про зелені насадження міст та інших населених 
пунктів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua 
2. Проектирование садов и парков – основные принципы композиции 
зеленых насаждений [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://www.bibliotekar.ru/spravochnik-49/5.htm 
3.  Северин С.И. Комплексное озеленение в благоустройстве городов. – К.: 
Будівельник, 1975. 
4. Тихонов B.I., Петренко В.Ф., Садова В.А. Озеленення міст і селищ /В.I. 
Тихонов, В.Ф. Петренко, В.А. Садова // Київ: Будівельник, 1990.-208 с.  
5. Благоустрій міст та населених пунктів: інформаційно-аналітичний збірник/ 
Упоряд. С.В.Коваленко – К.: Міністерство будівництва,архітектури та житлово-
комунального господарства України,2006. – 80с. 
6. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць – Львів: Світ, 2005. 
7. Краткий справочник архітектора: Ландшафтная архитектура / Под ред. 
И.Д. Родичкина – К.: Будівельник, 1990. 
8. Брагина В.И., Белова З.П., Сидоренко В.М. Вертикальное озеленение 
зданий и сооружений /Украинский государственный проектный и научно-
исследовательский институт по газоснабжению, теплоснабжению и комплексному 
благоустройству городов и поселков Украины / В.И. Брагина, З.П. Белова // Киев: 
Будівельник, 1980.— 128 с. 
9. БезлюбченкоО.С. Урбаністика: навч. посібник / О.С. Безлюбченко, О.В. 
Завальний; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2013. – 273 с. 
10. Містобудування та територіальне планування. Київський національний 
університет будівництва і архітектури. Сучасні матеріали та методи захисту від 
шуму в умовах міської забудови. Семеняко С.О. 2015. – 372 с. 
11. Горбачев В.Н. Архитектурно-художественные композиции озеленения 
городов – М.: Высшая школа, 1983. 
58 
 
12. Франчук, Г. М. Урбоекологія і техноекологія  / Г. М. Франчук, О. І. 
Запорожець, Г. І. Архіпова. – К. : Нац. авіаційний ун-т "НАУ-друк", 2011. – 496 с. 
13. Боговая И. О., Теодоронский В. С. Озеленение населенных мест: Учеб. 
Пособие для вузов. – М. Агропромиздат, 1990. – 239 с. 
14. Коваленко М.Г., Київський національний університет будівництва і 
архітектури. Функції міських зелених насаджень та їх нормування. Містобудування 
та територіальне планування, 2015. 194-201 с. 
15. В. П. Очеретний Т. Е. Потапова Д. М. Кузьміна В. М. Сологор. Сучасна 
тенденція скорочення площі зелених насаджень в світі.// Науково-технічний 
журнал «Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві», № 2, 2017, с. 
69 - 76. 
16. Спутниковая карта Черкасс. [Електронний  ресурс].  Режим доступу: 
http://www.satellite-maps.ru/satellite-map-cherkassy.htm 
17. Інформаційний портал Черкаської міської ради. Карта міста Черкаси. 
[Електронний  ресурс].  Режим доступу: https://www.smr.gov.ua/uk/misto/karta-
mista.html 
18. Якість життя у Черкасах [Електронний  ресурс].  Режим доступу: 
http://chmr.gov.ua 
 19. Аудиторський звіт за результатами державного фінансового аудиту 
діяльності комунального підприємства «Дирекція парків» Черкаської міської ради 
за період з 01.09.2013 по 28.02.2020  [Електронний  ресурс].  Режим доступу: 
https://dasu.gov.ua/attachments/audit-reports 
20. Дирекція парків–Комунальне підприємство Черкас [Електронний 
ресурс].  Режим доступу: https://park-che.com 
21.Про затвердження Правил охорони електричних мереж [Електронний  
ресурс].  Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua 
22. Свояк Н.І., Сергієнко Т.О. Екологічна оцінка поширення ураження 
омелою зелених насаджень м. Черкаси [Електронний  ресурс].  Режим доступу: 
 http://eztuir.ztu.edu.ua 
59 
 
23. Влада Черкас створила Фонд порятунку каштанів від молі [Електронний  
ресурс].  Режим доступу: https://eukraina.com/news/ 
24.  Chemeris, I. A., & Korneluk, N. M. (2004). Fitomonitoring urbanizovanogo 
ceredoviza (m. Cherkasu). Zbirnyk mater. II-go Vceukr. ziuzdy ecologiv, Kiev. Retrieved 
from: http://eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/ [In Ukrainian]. 
25. Благоустрій населених пунктів. Перелік основних законодавчих та 
нормативних документів у сфері благоустрою територій та комунального 
обслуговування [Електронний  ресурс].  Режим доступу: http://jkg.kr-
admin.gov.ua/blagoustriy-naselenih-punktiv. 
26. Стан сфери зеленого господарства за 2019 р. [Електронний ресурс].  
Режим доступу: https://www.minregion.gov.ua 
27. Правила благоустрою м. Черкаси. [Електронний  ресурс].  Режим доступу: 
http://chmr.gov.ua 
28. Управлінська компанія «Нова якість» м. Черкаси. [Електронний  ресурс].  
Режим доступу:  https://nova-yakist.ua/ 
29. «Програма боротьби з карантинними бур`янами у м. Черкаси на 2021 – 
2027 роки». [Електронний  ресурс].  Режим доступу: http://chmr.gov.ua 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
60 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
61 
 
Додаток А 
 
Апробація роботи 
 
1. Загоруйко Н.В., Грабчук А. В. Оцінка внеску зеленого господарства у 
підтриманні екосистеми м. Черкаси // Матеріали Міжнародної інтернет–
конференції «Екологічна безпека–сучасні напрямки та перспективи вищої освіти». 
–25.02. 2021, м. Харків: с.36 -38 
2.  Грабчук А.В . керівник  Загоруйко Н.В.  Роль парків у підтриманні 
урбоекосистем// Збірник тез доповідей студентської науково-практичної 
конференції ЧДТУ 19-22 квітня 2021, м. Черкаси, ЧДТУ, с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
62
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
