Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/3534
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.advisorМислюк, Ольга Олександрівна-
dc.contributor.authorПарфенюк, Анастасія Олегівна-
dc.date.accessioned2022-01-26T10:12:39Z-
dc.date.available2022-01-26T10:12:39Z-
dc.date.issued2021-12-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/3534-
dc.description.abstractАктуальність теми. Значне зростання кількості автомобілів у нашій країні, а також відмова держави від монополії на ринку нафтопродуктів дали відчутний поштовх для будівництва нових та переобладнання існуючих АЗС. Сучасні автомобільні заправні станції функціонують за допомогою безпечних технологій зберігання нафтопродуктів та рідких видів палива. Але навіть за цих умов АЗС є об’єктами, які становлять загрозу навколишньому середовищу, навіть на початку будівництва. АЗС являють собою комплекс будівель з обладнанням, призначений для приймання, зберігання та видачі нафтопродуктів транспортним засобам, продажу мастил, консистентних мастил, запасних частин, приладдя до транспортних засобів та надання послуг власникам індивідуальних транспортних засобів. Основними джерелами забруднення довкілля від роботи автозаправних комплексів є випадкові чи аварійні розливи палива, випаровування нафтопродуктів під час зберігання у резервуарах та заправки транспортних засобів. У зв’язку з цим питання впливу будівництва АЗС є актуальним та потребує дослідження. Метою роботи є визначення можливих несприятливих впливів на навколишнє середовище будівництва модульної АЗС із надземним автомобільним газозаправним пунктом та пом’якшення цих впливів при реалізації наміченої діяльності. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання: 1. Проаналізувати нормативно-правову основу екологічної оцінки та соціально-правовий механік еколого-експертної діяльності в Україні та світі. 2. Визначити основні джерела (процеси, об’єкти) в межах АЗС, що становлять небезпеку для стану навколишнього середовища. 3. Дослідити існуючу систему екологічного контролю автозаправних станцій в Україні. 4. Провести комплексний екологічний моніторинг та контроль впливу на довкілля будівництва модульної АЗС із надземним автомобільним газозаправним пунктом 5. Розробити природоохоронні заходи для автозаправних комплексів. Об’єкт дослідження: процеси формування забруднення навколишнього середовища нафтопродуктами внаслідок діяльності АЗС. Предмет дослідження: управління впливами і ризиками діяльності АЗС для навколишнього середовища та здоров’я людей. Методи дослідження: аналітичний та експертний – для виконання оцінки впливів на навколишнє середовище та оцінки ризиків; математичного моделювання для розробки математичного опису процесів взаємодії АЗС з навколишнім середовищем. Результати дослідження. Згідно з проведеною оцінкою впливів на довкілля визначено, що під час провадження планової діяльності, очікується допустимий вплив на довкілля та здоров’я населення зумовлений викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря та шумовим забрудненням. Значний вплив на довкілля під час провадження планової діяльності не передбачається. Враховуючи вище визначені результати оцінки впливів програма моніторингу та контролю, щодо впливів на довкілля під час провадження планової діяльності повинна проводиться для контролю допустимих впливів, щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та шумового забруднення. Наукова новизна:  узагальнено концептуальну та математичну модель взаємодії АЗС з навколишнім середовищем;  досліджено екологічну ситуацію в зоні будівництва модульної АЗС із надземним автомобільним газозаправним пунктом;  розроблено рекомендації щодо підвищення рівня екологічної безпеки АЗС. Теоретичне і практичне значення: сформульовані рекомендації для підвищення ефективності ОВНС проектів будівництва нових та реконструкції старих АЗС. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (34 джерела), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 116 сторінок друкованого тексту, основна частина – 94 сторінки Actuality of theme. Significant growth in the number of cars in our country, as well as the state's refusal to monopolize the oil market gave a significant impetus to the construction of new and re-equipment of existing gas stations. Modern car filling stations operate with the help of safe technologies for storage of petroleum products and liquid fuels. But even under these conditions, gas stations are objects that pose a threat to the environment, even at the beginning of construction. Gas stations are a complex of buildings with equipment designed to receive, store and dispense petroleum products to vehicles, sell lubricants, greases, spare parts, vehicle accessories and provide services to owners of individual vehicles. Accidental or accidental fuel spills, evaporation of petroleum products during storage in tanks and refueling of vehicles are the main sources of environmental pollution from the operation of petrol stations. In this regard, the issue of the impact of gas station construction is relevant and needs research. The purpose of the work is to identify possible adverse effects on the environment of the construction of a modular gas station with an above-ground automobile gas station and to mitigate these impacts in the implementation of the planned activities. Object of research: the processes of formation of environmental pollution by petroleum products due to the activities of gas stations. Subject of research: management of impacts and risks of gas station activities for the environment and human health. Research methods: analytical and expert - to perform environmental impact assessment and risk assessment; mathematical modeling to develop a mathematical description of the processes of interaction of gas stations with the environment. Results of the research. According to the environmental impact assessment, it is determined that during the planned activities, the allowable impact on the environment and public health is expected due to emissions of pollutants into the atmosphere and noise pollution. Significant impact on the environment during the planned activities is not expected. Taking into account the above-mentioned results of the impact assessment, the monitoring and control program on environmental impacts during the planned activities should be carried out to control the permissible impacts on emissions of pollutants into the atmosphere and noise pollution. Scientific novelty:  generalized conceptual and mathematical model of gas station interaction with the environment;  the ecological situation in the area of construction of a modular gas station with an above-ground automobile gas station was studied;  recommendations for improving the level of environmental safety of gas stations have been developed. Theoretical and practical significance: recommendations have been formulated to increase the efficiency of EIA projects for the construction of new and reconstruction of old gas stations. Structure and scope of work. The master's qualification work consists of introduction, annotation, two chapters, conclusion, list of references (34 sources), graphic documentation, applications. The full amount of work is 116 pages of printed text, the main part is 94 pages.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectАЗСuk_UA
dc.subjectмодульнаuk_UA
dc.subjectоцінка впливу на довкілляuk_UA
dc.titleОцінка впливу на довкілля будівництва модульної АЗС із надземним автомобільним газозаправним пунктомuk_UA
dc.typeMaster Thesisuk_UA
Appears in Collections:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Парфенюк А.О._ПЗ.pdf
  Restricted Access
6.2 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ БУДІВНИЦТВА МОДУЛЬНОЇ АЗС 
ІЗ НАДЗЕМНИМ АВТОМОБІЛЬНИМ ГАЗОЗАПРАВНИМ ПУНКТОМ 
 
 
 
Виконала:  
студентка 2 курсу, групи МГЕК-102 
спеціальності 101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
_Парфенюк А.О._________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Мислюк О.О.___________ 
                         (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль Хоменко О.М.______ 
                             (прізвище та ініціали) 
Рецензент _______________________ 
                         (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2021 рік 
 2 
ЗМІСТ 
 
Вступ……………………………………………………………………………... 4 
1 Аналітичний огляд літератури……………………………………………… 6 
 1.1 Загальна характеристика, сучасний стан та відомості про нафтовий  
ринок в Україні та світі………………………………………………... 6 
 1.2  Коротка класифікація АЗС та їх характеристика…………………..... 13 
 1.3 Аналіз джерел викидів від автозаправних станцій…………………… 17 
 1.4 Інструменти управління екологічною безпеко у державі……………. 23 
 1.5 Аналіз ефективності впровадження міжнародних стандартів при  
проведенні ОВД в українських реаліях……………………………….. 26 
2 Оцінка впливу на довкілля будівництва модульної АЗС із надземним  
автомобільним газозаправним пунктом……………………………………. 42 
 2.1 Опис планової діяльності…………………………………………….... 42 
  2.1.1 Опис місця провадження планової діяльності………………….. 42 
  2.1.2 Цілі планової діяльності………………………………………….. 46 
  2.1.3 Опис основних характеристик планованої діяльності…………. 47 
  2.1.4 Інженерне забезпечення об’єкта………………………………… 48 
 2.2 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів та  
забруднення у результаті виконання підготовчих та будівельних  
робіт та провадження планової діяльності……………………………. 50 
  2.2.1 Визначення доцільності проведення розрахунків розсіювання 
54 
шкідливих речовин на ЕОМ…………………………………………… 
  2.2.3 Види та кількість очікуваних відходів………………………….. 57 
  2.2.3 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів…………… 58 
 2.3 Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його  
ймовірної зміни без здіснення планованої діяльності……………….. 73 
 2.4 Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку  
планової діяльності та її альтернативних варіантів………………….. 75 
 3 
  2.4.1 Виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження  
ланованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу  
після завершення такої діяльності……………………………………... 78 
  2.4.2 Викиди та скиди забруднюючих речовин, шумове, вібраційне,  
світлове, теплове та радіаційне забруднення, випромінення та інші  
фактори впливу, а також здійснення операцій у сфері поводження з  
відходами………………………………………………………………. 79 
  2.4.3 Використання у процесі провадження планованої діяльності  
природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та  
біорізноманіття………………………………………………………… 81 
  2.4.4 Ризики для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та  
довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних  
ситуацій…………………………………………………………………. 83 
 2.5 Вплив планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і  
масштаби викидів парникових газів, та чутливість діяльності до  
зміни клімату…………………………………………………………… 88 
 2.6 Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання,  
відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного  
негативного впливу на довкілля, у тому числі компенсаційних  
заходів………………………………………………………………....... 91 
Висновки………………………………………………………………………… 95 
Перелік посилань………………………………………………………………... 98 
Додатки………………………………………………………………………….. 102 
 
 
 
 
 
 
 4 
ВСТУП 
 
Нераціональне використання природних ресурсів без урахування 
екологічних вимог упродовж багатьох років і структурні деформації, які 
відбувалися в народному господарстві держави (перевага надавалася розвитку 
сировинно-видобувних, ресурсо- та енергомістких виробництв), а також низький 
рівень екологічної свідомості суспільства привели до значного погіршення 
навколишнього природного середовища. Це стало можливим через відсутність 
ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів 
природокористування, які не враховували раціональне та ощадливе використання 
природних ресурсів. 
Одним з важливих моментів попередження негативного впливу на стан 
навколишнього природного середовища та атмосферу зокрема є аналіз та оцінка 
впливу підприємств, що привносять забруднюючі речовини ще на етапі 
проектування та будівництва. Особливо актуальною є проблема прогнозування 
забруднення навколишнього середовища, пов’язаного з розвитком промисловості 
та транспорту. 
Діяльність АЗС пов’язана з транспортуванням, зберіганням та реалізацією 
нафтопродуктів. При цьому під час експлуатації АЗС відбувається постійне 
забруднення атмосферного повітря, ґрунтового покриву та водного середовища, 
оскільки поверхневі (дощові) води можуть просочуватися через ґрунт і досягати 
ґрунтових вод, що погіршує їх санітарно-гігієнічні показники. Це забруднення 
може бути в кілька разів збільшено при зношуванні обладнання або у разі аварійних 
ситуацій. 
Прийняття та введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на 
довкілля» та відповідних підзаконних актів Кабінету Міністрів України, 
спрямованих на його є значним кроком України у переході до європейських вимог 
та стандартів у галузі охорони довкілля і забезпеченні прозорості процесу надання 
дозвільних документів для об’єктів господарської діяльності та врахування 
 5 
інтересів усіх зацікавлених сторін. Тому, дослідження комплексу технічних рішень 
щодо раціонального використання природних ресурсів та заходів щодо запобігання 
негативному впливу проектів на навколишнє природне середовище є питанням  
актуальним. 
Відповідно, метою роботи було визначення можливих несприятливих 
впливів на навколишнє середовище будівництва модульної АЗС із надземним 
автомобільним газозаправним пунктом  та пом’якшення цих впливів при реалізації 
наміченої діяльності. 
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні 
завдання:  
1. Проаналізувати нормативно-правову основу екологічної оцінки та соціально-
правовий механік еколого-експертної діяльності в Україні та світі. 
2. Визначити  основні  джерела  (процеси,  об’єкти)  в  межах  АЗС,  що  
становлять  небезпеку  для стану навколишнього середовища. 
3. Дослідити існуючу систему екологічного контролю автозаправних станцій в 
Україні. 
4. Провести комплексний екологічний моніторинг та контроль впливу на 
довкілля будівництва модульної АЗС із надземним автомобільним 
газозаправним пунктом 
5. Розробити природоохоронні заходи для автозаправних комплексів. 
Об’єкт дослідження: процеси  формування  забруднення  навколишнього  
середовища нафтопродуктами внаслідок діяльності АЗС. 
Предмет дослідження: управління впливами і ризиками діяльності АЗС для 
навколишнього середовища та здоров’я людей. 
Методи дослідження: аналітичний та експертний – для  виконання  оцінки  
впливів  на  навколишнє  середовище  та  оцінки  ризиків;  математичного 
моделювання  для  розробки  математичного  опису  процесів  взаємодії  АЗС  з  
навколишнім середовищем. 
 
 6 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Загальна характеристика, сучасний стан та відомості про нафтовий ринок 
в Україні та світі 
 
Стан світової економіки багато в чому залежить від джерел енергії, їх обсягів, 
доступності і можливостями застосування. Важливе значення має структура 
енергетичних ресурсів, величина їх запасів, якість, здатність до відновлення, 
ступінь вивченості, розвиненості технологій, що забезпечує можливість освоєння і 
використання. Ці фактори поряд з розвитком енергоспоживаючих галузей 
обумовлюють трансформаційні процеси на ринках вуглеводнів. Аналітичні дані 
показують зростання споживання для всіх видів палива (рисунок 1.1): 
 відновлюваних джерел (6,4% в рік), які до 2035 р забезпечать до 7% 
глобального споживання первинних енергоресурсів; 
 гідроенергії і атомної енергії (щорічний приріст 1,8% і 1,9% відповідно), 
темпи споживання яких будуть випереджати темпи зростання сукупного 
попиту на енергоносії; 
 газу (1,9% в рік), споживання якого буде зростати самими високими 
темпами серед викопних видів палива; 
 вугілля на 1,1% в рік; 
 нафти на 0,8%. 
Світовий попит на нафту зростає вже півтора століття. Світ живе за 
формулою, в якій рівень розвитку країни безпосередньо пов'язаний з об'ємом 
споживання енергії, а нафта як і раніше найбільш ефективний і універсальний її 
носій. 
За даними BP Statistical Review of World Energy, в 2018 році споживання 
нафти в світі досягло 99,8 млн барелів на добу – це історичний максимум. При 
цьому 2018 рік став дев’ятим роком зростання попиту на нафту поспіль, а темпи 
його склали 1,5% при середньорічних 1,2% за десятиліття. 
 7 
 
Рисунок 1.1 – Динаміка споживання нафти в Україні в 2013-2019 рр. в 
натуральному виражені, барелів на добу 
 
Попит на нафту визначається як потребами нафтопереробної промисловості, 
так і тим, наскільки заповнені нафтосховища. Наприклад, стратегічні нафтові 
резерви імпортозалежної Японії забезпечують нафтопереробну промисловість 
країни на 84 дня роботи. Крім того, приватні нафтопереробні компанії зобов'язані 
мати запас, достатній для забезпечення нафтою і нафтопродуктами протягом 70 
днів. У Південній Кореї діє система обов'язкового резервування, розрахована на 
107 днів споживання, причому 46% цього запасу є стратегічним запасом держави і 
54% – комерційним запасом приватних компаній. 
Для того, щоб забезпечити необхідний обсяг нафтопродуктів, західні країни 
модернізують свої нафтопереробні заводи, зосереджуючись на використанні більш 
якісної сировини, збільшенні коефіцієнта використання виробничих потужностей 
та реалізації більш повної політики у зовнішній торгівлі нафтою та 
нафтопродуктами. Крім того, більшість з них досягли високої енергетичної 
продуктивності, що дозволяє задовольнити потреби промисловості, транспорту та 
 8 
інших галузей економіки при однаковому рівні споживання нафтопродуктів за 
інших постійних умов. 
Однак, варто відзначити що свої корективи внесла пандемії коронавірусу – 
ціни на нафту різко знизилися на початку березня через істотне скорочення попиту 
по всьому світу. 
Як зазначив виконавчий директор Міжнародної Енергетичної Агенції 
Ф.Бірол (Fatih Birol), в МЕА очікують, що порівняно із 2019 р. у 2020 р. середній 
показник обсягів світового споживання нафти скоротиться на 9,3 млн. барелів на 
день. Адже, карантинні заходи, пов’язані із протидією урядів країн світу 
розповсюдженню вірусу «Covid-19», вже призвели до кардинального скорочення 
руху транспорту у 187 країнах світу. Так, у квітні 2020 року світовий попит на 
нафту порівняно з квітнем 2019 р., скоротився на 29 млн. барелів на день (до 70,4 
млн. барелів на день). Сумарно, у другому півріччі попит на нафту буде меншим 
ніж у 2019 р. на 23,1 млн. барелів на день. В МЕА очікують, що відновлення попиту 
на нафту у другому півріччі 2020 р. відбуватиметься поступово і у грудні попит на 
нафту буде нижчім ніж у грудні 2019 р. лише на 2,7 млн. барелів на день. 
Обсяги споживання нафти у світі постійно зростають (рисунок 1.2). Цьому 
сприяють багато чинників, серед яких збільшення чисельності населення й 
автомобілів, розвиток НТП, автоматизація виробництва, поліпшення якості життя, 
що позначається збільшенням кількості різного роду перевезень і зростанням 
обсягів споживання енергії в особистих потребах (опалення, освітлення, 
використання різноманітних приладів) [11].  
Україна – енергодефіцитна країна. Згідно з підрахунками М. П. Ковалка, 
енергетична залежність України від імпорту органічного палива становить 60-61% 
[14]. Щорічне використання нафтопродуктів в Україні складає близько 16 млн. т на 
рік: з них 5 млн. т бензину, 6 млн. т дизельного палива та 4 млн. т мазуту. 
 
 9 
 
Рисунок 1.2 – Баланс виробництва та споживання нафти в світі 
 
Нині власний видобуток нафти задовольняє потребу національної економіки 
лише на 6-10% (рисунок 1.3). Енергетичний потенціал України зображений на 
рисунку 1.4. 
 
 
Рисунок 1.3 – Видобуток нафти та газового конденсату компаніями групи 
Нафтогаз у 2013-2019 роках 
 10 
 
Рисунок 1.4 – Енергетичний потенціал України 
 
Потреби українського ринку в нафті забезпечуються за рахунок власного 
видобутку та імпортних поставок. Найбільшими підприємствами, що видобувають 
нафту та газовий конденсат в Україні, є Укрнафта та Укргазвидобування, що 
входять до складу Групи Нафтогаз. Загалом, зазначені підприємства у 2019 році 
збільшили видобуток нафти і конденсату на 5,7% – з 1,89 млн т до 1,99 млн т. 
Укрнафта, зокрема, збільшила видобуток нафти і конденсату на 4,8% – з 1,45 млн 
т до 1,52 млн т. Компанії вдалося досягти позитивних виробничих результатів в 
умовах обмежених інвестиційних ресурсів завдяки низці операцій на наявному 
фонді свердловин: переходу на нові продуктивні горизонти, оптимізації 
капітальних і поточних ремонтів перспективних свердловин, заміні критично 
зношеного обладнання. Однак загальний тренд видобутку нафти в Україні за 
останні роки залишається негативним (рисунок 1.5). 
 
 11 
Рисунок 1.5 – Залежність України від імпорту палива 
 
На території України розташовано шість нафтопереробних заводів загальною 
проектною потужністю 51 млн. т сирої нафти на рік і Шебелинський 
газопереробний завод (ШГПЗ), який, у тому числі, виробляє дизельне паливо та 
бензин. Проектна потужність кожного із заводів становить: Кременчуцького – 18,6 
млн. т, Лисичанського – 16,0 млн. т, Херсонського – 7,1 млн. т, Дрогобицького – 
3,5 млн. т, Одеського – 2,8 млн. т, Надвірнянського – 2,6 млн. т [10]. У 2020 р. НПЗ 
України працювали лише на 5,0-16,6% від своїх виробничих потужностей. 
Недозавантаженість нафтопереробних заводів в Україні є наслідком того, що 
в Україну імпортують не сиру нафту, а готовий бензин і дизельне паливо 
(рисунок 1.7). У результаті вітчизняні нафтопереробні потужності залишаються не 
задіяними, зменшується кількість робочих місць, а держава втрачає надходження 
до державного бюджету.  
 
 12 
 
Рисунок 1.7 – Динаміка імпорту нафти в Україну 
 
Ціни на бензин і дизельне паливо в Україні мають чітко виражену тенденцію 
до підвищення (рисунок 1.8). Особливо гостро тенденція здорожчання нафтових 
палив в Україні прослідковується в період погіршення економічної ситуації, 
інфляції та девальвації гривні.  
 
 
Рисунок 1.8 – Середні ціни на бензин і дизельне паливо в Україні, грн./т 
 13 
1.2  Коротка класифікація АЗС та їх характеристика 
 
Автозаправна станція (АЗС) – комплекс будівель, споруд та обладнання, що 
обмежені ділянкою майданчика та призначений для заправки транспортних засобів 
(крім гусеничного транспорту) моторним паливом. 
На АЗС організовано продаж масел, консистентних мастил, запасних частин, 
приладдя до автомобілів, технічне обслуговування, а також надання сервісних 
послуг з обслуговування автомобілів та відвідувачів. Головне призначення АЗС – 
це заправка вуглеводневим паливом (бензином, дизельним паливом, газоподібним 
паливом). 
В свою чергу АЗС поділяються на автозаправні станції загального 
користування, на яких здійснюється заправка будь-яких автомобілів, незалежно від 
їх виду власності та відомчої належності та автозаправні станції відомчі що, 
здійснюють заправку автомобілів тільки певних підприємств, організацій, фірм. На 
перших станціях здійснюється роздрібна торгівля паливом за гроші, або за 
безготівковою системою платежів. На других проводиться безготівкова відпустка 
палива з його суворим обліком по кожному споживачеві (наприклад, заправка 
автомобілів автотранспортного підприємства). 
Автозаправні станції загального користування зазвичай розміщуються в 
місцях найбільшого скупчення автомобілів: біля автостоянок, у місцях перетину 
доріг, на автомагістралях тощо. 
Відомчі автозаправні станції зазвичай розміщуються на території тих 
підприємств, автомобілі яких вони обслуговують.  
Характерною особливістю АЗС є розташування технологічного обладнання 
на відкритих майданчиках. Вибухи та пожежі на зовнішніх установках АЗС, 
ймовірні при аварійних ситуаціях пов'язаних із розливом нафтопродуктів та 
утворенням вибухонебезпечних концентрацій паливно-повітряних сумішей. 
На сьогоднішній день встановлена наступна загальноприйнята класифікація 
типів АЗС:  
 14 
1. За способом монтажу основних елементів АЗС їх поділяють на наступні 
види:  
a) Традиційна  –  АЗС  з  підземним  розташуванням  резервуарів  для  зберігання  
палива, технологічна система якої характеризується рознесенням резервуарів 
і ПРК.  
b) Блокова  –  АЗС  з  підземним  розташуванням  резервуарів  і  розміщенням  
ПРК  над  ними, виконаними  як  єдиний  заводський  виріб.  Резервуари  в  
блокових  АЗС  використовують тільки двостінні горизонтального типу.  
c) Контейнерна  –  АЗС  з  надземним  розташуванням  резервуарів  і  
розміщенням  ПРК  в контейнері  зберігання  палива,  виконаними  як  єдиний  
виріб.  Ці  станції  служать  для оперативної заправки автомобілів і тому є 
мобільними.  
d) Модульна АЗС – аналог контейнерної, від якої відрізняється тим, що ПРК 
встановлюються не в контейнері, а ззовні, на заправних острівцях.  
e) Пересувна  АЗС  –  мобільна  технологічна  система,  встановлена  на  шасі  
автомобіля,  і виконана як єдиний заводський виріб.  
2. За  типом  палива,  яке  реалізується  на  АЗС,  виділяють  багатопаливні  
станції,  де здійснюється заправка кількома видами палива, зрідженим і стисненим 
газом. Іноді для видачі палива на основі газу створюють окремі об’єкти – АГЗС.   
3. За сумарною місткістю резервуарів АЗС поділяють на малі, середні і 
великі.   
На території АЗС (рисунок 1.9) розташовуються будівля, станції, острівці із 
заправним обладнанням, острівці над резервуарами. Резервуар  повністю 
заглиблений у землю таким чином, так щоб його максимальний рівень 
розташовується на відстані не менше 0,2 метри на території. Кріпиться ємність до 
бетонованої підставки з підтримкою металевих хомутів. Присутність та відсутність 
ґрунтових вод на ділянці забезпечує розміщення резервуару та його встановлення 
біля основи будівлі, безпосередньо в піскову подушку. В покришці горловини 
резервуара розташовані: приймальна трубка, всмоктувальна трубка, 
 15 
вимірювальний прилад. Приймальна трубка  виведена в встановлений люк  та 
кріпитися з ним через нафтопаливний фільтр. Внутрішній кінець приймальної 
труби розміщений нижче за зворотний клапан всмоктувальної труби таким чином 
формує гідромеханічний затвор. Він захищає від надходження навколишнього 
середовища в резервуар. Паливний фільтр  оснащений ще сітчастим фільтром, що 
перебуває у впускному патрубку, та виконує функцію вогневого запобіжника. 
Всередині вимірювальної труби  розміщений щуп з нанесеними поділами, які 
свідчать про зміну рівня заповнення резервуара. 
 
 
Рисунок 1.9 – Основне технологічне устаткування АЗС 
 
Автомобільна газозаправочна станція (АГЗС) – АЗС, на території якої 
передбачене заправлення балонів вантажних, спеціальних і легкових автомобілів 
зрідженим газом (зрідженим пропаном, бутаном), який використовується у якості 
їхнього моторного палива. Загальний вигляд АГЗС наведено на рисунку 1.10. 
 16 
 
Рисунок 1.10 – Загальний вигляд АГЗС 
 
На станції нафтовий газ зливають у ємності зберігання. У ємностях газ 
знаходиться в рідкій фазі, під тиском насиченої пари. Тиск усередині ємності 
визначається температурою ємності та фракційним складом пропан-бутанової 
суміші. Типові значення тиску: при 0 ° С - 0,03 МПа (0,3 атм), при +25 ° C - 1,2 МПа 
(12 атм).У ємності транспортних засобів закачується рідка фаза під тиском 12-16 
МПа. Тиск створюється насосом. 
Використовується три основні способи заправки зрідженим нафтовим газом: 
насосний, насосно-випарний та насосно-компресорний. 
Насосний спосіб найпростіший. З ємності ГСН відбирається насосом і під 
підвищеним тиском подається до балона. 
Насосно-випарний спосіб теж нескладний: у схему додатково включені 
електричні нагрівачі-випарники, що забезпечують підвищення тиску в ємностях із 
ГСН при температурі нижче за мінус 20 °С. 
Виконання технологічної системи АГЗС може бути різним, наприклад - 
підземним або надземним, з одностінними або двостінними судинами ЗВГ, 
блоковим, традиційним. 
Газозаправні станції, відповідаючи сучасним стандартам, повинні бути 
 17 
оснащені всім необхідним обладнанням для здійснення технологічних операцій з 
прийому, зберігання та заправки транспортних засобів (легкового та вантажного 
автотранспорту) зрідженим вуглеводневим газом (СУГ). 
 
 
1.3 Аналіз джерел викидів від автозаправних станцій 
 
Забруднення навколишнього середовища від АЗС відбувається за рахунок 
потрапляння випаровування палива. Викиди парів палива відбувається при 
декількох випадків: під час заправки ємксотей АЗС від цистерн заправників; 
зберігання палива в ємкостях; під час заправки самих автомобілів[4]. 
Кожна автозаправочна станція є джерелом викиду забруднюючих речовин 
(ЗР). З того, що постійно зростає кількість АЗС, а також об’єми реалізованого 
палива передбачає необхідність детального підходу до зрозуміння впливу роботи 
АЗС на стан навколишнього середовища. Паливо зберігається на автозаправних 
станціях, в основному, в горизонтальних, циліндричних резервуарах ємністю 
25 м3[5].  
Із  усіх  можливих  впливів  на    навколишнє  середовище  найвагоміший – 
це забруднення атмосферного повітря від технологічного  обладнання модульної 
АЗС з АГЗП та вихлопними газами від автотранспортних потоків. 
Основні  джерела  надходження  забруднень  від  АЗС  в  атмосферне  повітря  
можна розділити на 2 групи: стаціонарні і пересувні. До пересувних належать 
транспортні засоби, які  користуються  послугами  АЗС,  а  стаціонарні  джерела  
включають  обладнання  АЗС. Основні потоки надходження забруднення в 
атмосферне повітря наведено на рисунку 1.11. 
Саме забруднення навколишнього середовища від АЗС відбувається за 
рахунок попадання випаровування палива в атмосферне повітря. Аналізуючи 
роботу автозаправних станцій, можна сказати, що випаровування палива 
відбувається за рахунок: 
 18 
 Під час самої заправки ємкостей АЗС від цистерн заправників; 
 Зберігання палива в ємкостях; 
 Під час самої заправки автомобілів на заправці. 
Звісно джерелами викиду є забруднюючі речовини від автозаправних станцій 
під час виконання технологічних операцій є (таблиця 1.1): 
 Дихальний клапан резервуару з пальним (називається організованим 
джерелом); 
 Гирло бензобаку АТЗ (називається неорганізованим джерелом). 
 
Рисунок 1.11 – Концептуальна абіотична модель взаємодії АЗС  
та компонентів довкілля 
 
Як можна зазначити, що основними забруднюючими речовинами в процесі 
експлутаціїї автозаправних станцій при використанні бензину та дизельного палива (ДП), 
а також скрапленового газу (СВГ) є: бензин, вуглеводні насичені, пропан, бутан, етан, 
метан, які представлені на рисунку 1.11. Всі ці речовини оказують токсичну дію на 
організм людини. На кожну з цих речовин встановлено ГДК на повітрі робочої зонт. Крім 
того випаровування палива повинно відповідати нормам вибухо- та пожежонебезпечності. 
 19 
Таблиця 1.1 – Основні джерела  надходження забруднень від АЗС 
 
 
 
Рисунок 1.11 – Основні забруднюючі речовини  на АЗС 
 
Випарування палив – це здатність переходити з рідкої фази в газоподібний 
стан. Випарування може мати велике значення при збереганні, транспортуванні та 
заправці автомобілів. На процес випарування нафтопродуктів з резервуарів в 
статичних умовах впливають різноманітні фактори. Серед них: температура 
навколишнього середовища; тиск та об’єм газового простору; площа контакту 
нафтопродукту з газовим простором атмосферного тиску[6]. 
 20 
Самі втрати нафтопродуктів у вигляді випарування з резрвуарів виникають у 
результаті «малих і великих» дихань. 
Втрати від «малих дихань» можуть спричинятися температурними 
коливаннями навколишнього середовища. Під час підвищення тетмператури 
повітря поверхні резервуарів починають нагріватися, а тиск та температура 
парогазової суміші нарстотає. Наслідок цього випаровування нафтопродуктів, а 
саме легких фракцій, збільшується. Якщо проходить збільшення тиску в 
парогазовому просторі, то це призводить до спрацювання дихального клапану 
вставновленому в резервуарі і виходу паровітряної суміші до середовища. При 
цьому важливе значення має ступінь заповнення резервуара настопродуктів, а 
також по’язаний з нею об’єм газового простору[6]. 
Якщо говорити за «великі дихання», то вони виникають під час витиснення 
паропвітряної суміші в навколишне середовище у процесі заповнення 
навтопродуктом резервуара. При цьому об’єм газовогу простору зменшується, 
пілся цього спрцьовує дихальний клапан[6]. 
Об’єм «великого дихання» може відповідати кількості нафтопродукту, що 
потрапив до резервуара. Самі втрати у «великих дихань» можуть зростати від час 
збільшення кількості циклів «приймання – відвантаження» резервуарів, тому 
залежать від кліматичної зони[6]. 
 В таблиці 1.2 наведені норми втрат нафтопродуктів в залежності від операцій 
і періоду зберігання [7]. 
 
Таблиця 1.2 – Норми втрат нафтопродуктів в залежності від операцій [7] 
Операція Термін зберігання Норма втрат, кг/т 
Приймання - 0,05-0,59 
Зберігання до 1 місяця 0,02-1,69 
Зберігання більше 1 місяця 0,04-0,9 
Відпуск в транспортні 
- 0,01-0,22 
засоби 
Приймання, зберігання, 
- 0,01-1,25 
відпуск на АЗС 
 21 
Розглядаючи маштаби використання нафтопродуктів можна оцінити той 
вликий збиток, який наносить він навколишньому середовищу в результаті 
природних втрат. 
Основним джерелом забруднення від АЗС є «великі дихання», якій має в 
загальному об’ємі 40% шкидливих речовин від викидів[5], що інколи створюється 
в робочій зоні автозаправних станцій, які превищують ГДК. 
Якщо говорити за вибір земельної ділянки для розміщення АЗС або АЗК, то 
повинно проектуватися ще в процессі планування будівництва певної ділянки, який 
не повинен порушувати правила розміщення автозаправної станції. Планування 
території на державному рівні повинно забезпечуватися певними державними 
органами та має полягати в розроботці та затвердженні генеральних планів 
населених пунктів, планування території на державному рівні і решті будівельної 
документації[8]. 
Відповідно до ГОСТ Державних будівельних норм, а саме «Планування і 
забудова міських та сільскіх поселень» [8], автозаправна станція в населених 
пунктах потрібно розміщувати на земельних ділянкаї, які відокрмлені від кварталів 
житлової та громадьскої забудови, з врахуванням загальних потреб населеного 
пункту. Це все залежить від рівня автомобілізації, інтесивності руху, споєивчого 
попиту. У великих містах АЗС потрібно розміщувати вздовж магістральних вульць 
загальноміського та районного значення. А в середніх та малих містах – вздовж 
магістральних вулиць та доріг, а також вулиць та доріг промислових та команльно-
складських зон. Розміщувати автоазправну станцію на пішоходних вулицях та у 
проїздах, що знаходяться всередені кварталів, забороняється. 
Конкретний вибір визначеного місця для розміщення АЗС залежиться від 
потужності та технологічних вирішень. 
При розміщенні АЗС потрібно дотримуватся деяких вимог, які були 
встановлені, а саме[8]: 
1. Споруди наземного характеру автозаправних станцій потрібно розміщувати 
на відстані не менше 10 метрів від краю дороги. [8]. 
 22 
2. Дороги, які мають 1-2 смуги руху в кожному напрямку на піл’їзді до АЗС, 
потрібно таким чином, щоб влаштувати додаткову смугу, щоб накопичювати 
трансортні засоби такою шириною, щоб дорівнювала основній смузі руху [8]. 
3. Може допускатися зменшення довижини смуг накопичення від 30 метрів для 
малих АЗС та 40 метрів для середніх. Але потрібно, щоб виконувалися умови 
розміщення цих станцій на вулицях з інтенсивністю не більше 300 автобілів 
за годину[8]. 
4. В’їзд та виїзд потрібно встановлювати шириною не менше 4,2 м  з радіусом 
заокруглення не менше 10 метрів. Якщо в’їзд та виїзд влаштовуються 
поєднано, між ними потрібно передбачати острівець безпеки шириною не 
менше 1 м, піднятий над проїжджою частиною на 0,1 м[8]. 
5. Невелика відстань від в’їзду і виїзду з території автозаправних станцій 
повинна бути: 
 до перехрестя з магістральною вулицею – 100м[8]; 
 до перехрестя з вулицею чи переїздом місцевого значення – 35 м[8]. 
 до вікон виробничих та жилих приміщень, меж ділянок 
загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних і лікарських закладів, 
майданчиків відпочинку – 15 м[8]. 
При експлутації АЗС повинні виконуватися екологічні вимоги, визначаються 
природоохороннним законодавством та діючими нормативними технічними 
документами з охорони навколишнього середовища.  Виробнича діяльність АЗС не 
повинна призводити до забруднення навколишнього середовища викидами вище 
допустимих норм.  
Для того, щоб зменшити забруднення ґрунтової системи та викидів 
забруднюючих речовин в атмосферне повіятря із джерел забруднення АЗС 
рекомендується:  
 Потрібно підтримати в повній технічний справності резервуари, обладнання 
та забезпечувати їх герметичність; 
 Потрібно підтримувати технічну справність дихальних клапанів резервуарів, 
 23 
а також своєчасно проводити технічне обслуговування та відповідні 
ругулювання на них; 
 Потрібно забезпечити герметичність зливних та замірних пристроїв, люків 
оглядових та зливних колодязів, в тому числі і при проведенні операцій зливу 
нафтопродуктів у процесі їх зберігання; 
 Потрібно здійснювати злив нафтопродуктів з автоцситерн тількі тоді, коли 
здійснюється з застосуванням герметичних швидкорознімних муфт; 
 Потірбно не доаускати переливу та розливу нафтопродуктів при заповненні 
резервуарів та при заправці автотрнаспорту; 
 Потрібно обладнати резервуари з бензином газовою обв'язкою; 
За даними 2018 року відбулася кілька скарг з боку міських жителів, що 
будівництво автозаправних станцій порушують правила будівництва і безпеки, так 
як відбувається будівництво біля житлових комплексів, порушуючи дозволяється 
дистанцію будівництва АЗС з будівлями.  Через збільшення кількості 
автомобільних засобів на душу населення, а також появи великої кількості 
автомобілів тимчасового ввезення починається будівництво автозаправних 
станцій, але порушення правил будівництва АЗС говорить про те, що 
контрольовані органи не звертають уваги на явні порушення, які можуть призвести 
до катастрофи. 
 
1.4 Інструменти управління екологічною безпеко у державі 
 
Досвід передових країн свідчить, що ефективне управління 
природоохоронною діяльністю можливе за рахунок подальшого соціально-
економічного розвитку з мінімальним впливом на навколишнє середовище. Для 
цього пропонується розглянути проблемні питання на рівні держави, законів та 
правових актів, які визначать основні заходи, методи та принципи охорони 
навколишнього середовища та раціонального природокористування. 
Для відпрацювання ефективної екополітики щодо використання 
 24 
природних ресурсів необхідно сформувати систему інструментів, яка б 
стимулювала суб’єктів економічної діяльності раціонально використовувати 
об’єкти природи для оздоровлення населення. Процес створення такої системи 
інструментів повинен спиратися на науково обґрунтовані принципи. 
Теоретичною основою їх формування є екологічні і соціально-економічні закони 
розвитку суспільства, принципи екополітики, проголошені на Міжнародній 
конференції ООН у Ріо-де-Жанейро (1992). 
Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони 
навколишнього природного середовища визначена Законом України «Про 
охорону навколишнього природного середовища» (ст.71).  
Україна значно просунулася в імплементації європейського екологічного 
законодавства та виконанні своїх зобов’язань щодо запровадження екологічних 
вимог на кшталт діючих в країнах ЄС. Зокрема, було ухвалено Закон України 
«Про оцінку впливу на довкілля», який вже рік успішно працює, та Закон України 
«Про стратегічну екологічну оцінку», який зобов’язує враховувати потреби 
довкілля ще на етапі розробки та ухвалення рішень. Закон вводить нову 
європейську модель процедури оцінки впливу на довкілля замість екологічної 
експертизи, що передбачена Законом «Про екологічну експертизу», яка в свою 
чергу, втрачає силу. 
Оцінка впливу на довкілля (ОВД) – це процес оцінки можливого впливу на 
навколишнє середовище запропонованого проекту або розробки, з урахуванням 
взаємопов'язаних соціально-економічних, культурних та впливів на здоров'я 
людини, як корисних, так і несприятливих [1]. 
ЮНЕП визначає Оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВД) як 
інструмент, що використовується для визначення екологічних, соціальних та 
економічних наслідків проекту до прийняття рішень. Метою ОВД є передбачення 
впливу на довкілля на ранній стадії планування та розробки проекту, пошук шляхів 
та засобів для мінімізації негативних наслідків, формування проектів відповідно до 
місцевого середовища та представлення прогнозів та варіантів для тих, хто приймає 
 25 
рішення. Завдяки використанню ОВД є можливим досягнення екологічних та 
економічних переваг, основні з яких – зменшення витрат і часу впровадження 
проекту [2]. 
Хоча законодавство і практика відрізняються в усьому світі, основні складові 
ОВД обов'язково містять наступні етапи: [3]. 
 Скринінг для визначення  проектів або розробок, що потребують повного або 
часткового дослідження впливу; 
 Визначення потенційних впливів, що мають значення для оцінки (на основі 
законодавчих вимог, міжнародних конвенцій, експертних знань та залучення 
громадськості), для визначення альтернативних рішень, що допомагають 
уникнути, пом'якшують або відшкодовують негативний вплив на 
біорізноманіття; виведення технічного завдання для оцінки впливу; 
 Оцінка впливу та розробка альтернативних варіантів , для прогнозування та 
визначення можливого впливу запропонованого проекту або розробки на 
навколишнє середовище, включаючи детальну розробку альтернатив; 
 Звітність щодо Звіту про вплив на навколишнє середовище або Звіт з оцінки 
впливу на навколишнє середовище , включаючи план екологічного 
менеджменту, а також нетехнічне резюме для загальної аудиторії. 
 Огляд Звіту про вплив на навколишнє середовища, що базується на термінах 
завдань (охоплення) та участі громадськості (включаючи повноваження). 
 Прийняття рішень щодо затвердження проекту чи ні, за яких умов; і 
 Моніторинг, дотримання, виконання та екологічний аудит . Контролювати, 
чи передбачаються впливи та запропоновані заходи щодо пом'якшення 
впливу, як визначено в ПУОС. Перевірте відповідність заявника проекту, 
щоб упевнитися, що непередбачені впливи або невдалих заходів з 
пом'якшення наслідків виявлені та вирішені своєчасно [4]. 
Sadler і Verheem (1996) визначають Стратегічну екологічну оцінку (СЕО) як 
формалізований, систематичний і всеосяжний процес виявлення та оцінки 
екологічних наслідків запропонованої політики, планів або програм для 
 26 
забезпечення їх повного включення та належного вирішення на найбільш ранній 
можливої стадії. прийняття рішень нарівні з економічними та соціальними 
міркуваннями [5]. 
Після того, як це раннє визначення, сфера СЕО швидко розвивалася і 
розширювалася, і кількість визначень СЕО відповідно збільшилася. СЕО, за своєю 
природою, охоплює більш широкий спектр діяльності або більш широку область і 
часто протягом більш тривалого часу, ніж оцінка впливу проектів на навколишнє 
середовище [6]. 
СЕО може бути застосована до всього сектору (наприклад, до національної 
політики в галузі енергетики, наприклад) або до географічної зони (наприклад, у 
контексті схеми регіонального розвитку). СЕО не замінює або не зменшує 
необхідність проведення ОВД на рівні проекту (хоча в деяких випадках вона може), 
але вона може допомогти впорядкувати та зосередити інтеграцію екологічних 
проблем (включаючи біорізноманіття) у процес прийняття рішень, часто роблячи 
проект рівень ОВД більш ефективний процес [7]. 
СЕО зазвичай описується як проактивна і «керована стійкістю», тоді як ОВД 
часто описується як значною мірою реактивна [8]. 
 
1.5 Аналіз ефективності впровадження міжнародних стандартів при 
проведенні ОВД в українських реаліях 
 
Для більш детального уточнення якості та ефективності впровадженого 
закону необхідно проаналізувати його основні підходи, термінологію, процедуру 
та механізми проведення ОВД [9]. Законодавець продовжив правильний шлях і 
прийняв Директиву 2011/92 / ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 грудня 
2011 року лише як основу, і адаптував інші процедури до свого бачення та реалій. 
Наприклад, Директива визначає такі основні поняття: «проекти та програми», 
«Оцінка впливу на довкілля», «Звіт про стан довкілля», «громада». З іншого боку, 
в Законі України про оцінку впливу на навколишнє середовище на законодавчому 
 27 
рівні представлено такі визначення понять: «вплив на навколишнє середовище», 
«громадськість», «запропонована діяльність», «компетентний місцевий орган 
влади» та « компетентний центральний орган “ [10]. 
Громада і громадськість у цих двох документах уточняються практично в 
однаковому стилі, як один або більше фізичних або юридичних осіб та їх об'єднань, 
організацій або груп. Важливо, що у визначенні немає зв'язку з місцевістю, тому 
громадянин або громадська організація, незалежно від місця проживання або місця 
своєї основної діяльності, має право подавати будь-які коментарі або пропозиції, 
які вона вважає релевантними запропонованої діяльності без необхідності їх 
обґрунтування. Також особа не повинна бути юридичною особою, щоб 
коментувати, громадяни можуть самоорганізуватися в групи і не проходити 
додаткову юридичну реєстрацію для участі у вирішенні екологічно значущих 
питань, пов'язаних з обговоренням ОВД [11]. 
Це визначення відповідає вимогам Конвенції про доступ до інформації, 
участі громадськості у прийнятті рішень та доступу до правосуддя з питань 
довкілля (Орхуська конвенція) і надає додаткові механізми та гарантії для участі 
громадськості у прийнятті рішень, що є одним з найбільш важливі нововведення 
прийнятого закону [20]. 
Запропонована господарська діяльність є основою для реалізації ОВД, якщо 
відповідний вид цієї діяльності та об'єкти, які можуть мати істотний вплив на 
навколишнє середовище, зазначені у переліку в ст. 3 Закону України «Про оцінку 
впливу на навколишнє середовище». 
Під запропонованою діяльністю розуміється запропонована господарська 
діяльність, яка включає в себе будівництво, реконструкцію, технічне 
переоснащення, розширення, перетворення, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, інше 
втручання в навколишнє середовище [13]. Запропонована діяльність не повинна 
включати реконструкцію, технічне переозброєння, капітальний ремонт, 
розширення, переобладнання об'єктів, інше втручання в навколишнє середовище, 
які не можуть викликати значного впливу на навколишнє середовище відповідно 
 28 
до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України в Постанова № 1010 від 
13 грудня 2017 року «Про затвердження Критеріїв визначення запропонованої 
діяльності, що не підлягає оцінці впливу на навколишнє середовище, та критеріїв 
визначення продовжень та змін діяльності та об'єктів, що не підлягають оцінці 
впливу на навколишнє середовище» [13] 
Така запропонована діяльність підлягає оцінці впливу на навколишнє 
середовище до прийняття рішення про здійснення запропонованої діяльності. Ця 
суттєва інновація є узгодженою та доречною з точки зору врахування інтересів 
громадськості та навколишнього середовища, але вона може створити для 
забудовника багато додаткових ризиків та витрат, які необхідно враховувати, 
оскільки без позитивного висновку. щодо ОВД заборонено запускати 
запропоновану діяльність, а уповноважені органи можуть відмовити у видачі 
дозволів за цими ознаками [14]. 
Наприклад, якщо будівельна компанія планує побудувати житловий район 
(комплекс житлових будинків) у межах населеного пункту (де не передбачено 
підключення до централізованих систем водопостачання та водовідведення), то 
така передбачена діяльність підлягає Процедура ОВД відповідно до п. 10, ч. 3 ст. 3 
Закону України «Про оцінку впливу на навколишнє середовище» [15]. 
Припустимо, що забудовник отримує право на придбання або оренду 
земельної ділянки комунальної власності на конкурсній основі у формі аукціону 
відповідно до правил Земельного кодексу України. Він / вона розраховує власний 
прибуток, витрати на будівництво, вивчає інфраструктуру, потреби інвесторів, 
привабливість об'єкта, укладає контракти на розробку проекту будівництва, шукає 
партнерів, підрядників тощо [16]. Але перед прийняттям рішення про проведення 
цієї запропонованої діяльності розробник повинен отримати позитивний висновок 
про результати ОВД. Іншими словами, він вже витратив певну частину коштів та 
час на реалізацію бізнес-проекту, але поки не отримано позитивного висновку від 
експертів, органів державної влади та громадськості, будівництво 
 29 
багатоквартирного житлового фонду будівництво залишається сумнівним, 
оскільки немає гарантії, що підприємець отримає позитивну думку щодо ОВД [17]. 
З іншого боку, цей процес важкий для підприємців, які будують щось нове. 
Інші підприємства можуть заздалегідь планувати розвиток свого бізнесу. 
Наприклад, діючий свинарський завод планує збільшити виробничі потужності в 
наступному році, тому він хоче побудувати додаткові приміщення, щоб зберегти 
більше свиней. У цьому випадку розгляд впливу на навколишнє середовище перед 
початком будівництва здається цілком раціональним і необхідним. Більше того, 
такі амбіції свинарського підприємства можуть серйозно вплинути на умови життя 
в певній місцевості людей, що живуть поруч. Отже, право людини на повагу до 
його особистого та сімейного життя, його / її будинку, як передбачено у ст. 8 
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і розгляд впливу на 
навколишнє середовище переважає над інтересами бізнесу у вищезгаданій ситуації 
[16]. 
Розробник повинен самостійно визначати, коли для своєї запропонованої 
діяльності починається період «до ухвалення рішення, чи виконувати таку 
діяльність» з метою понести найменші витрати і врахувати всі альтернативні 
варіанти будівництва, технології виробництва і т.д. або отримати попередні 
позитивні висновки про вплив на навколишнє середовище. 
Важливо пам'ятати, що початок запропонованої діяльності, зазначеної в 
переліку Закону України «Про оцінку впливу на навколишнє середовище» до її 
оцінки впливу на навколишнє середовище та до прийняття рішення про здійснення 
запропонованої діяльності, є заборонено. Більш того, проведення запропонованої 
діяльності, що підлягає ОВД без такої оцінки, може стати причиною припинення 
діяльності підприємства або його окремих виробничих потужностей (секцій) та 
обладнання [18]. 
Можна констатувати, що до прийняття Закону України «Про оцінку впливу 
на навколишнє середовище», суб'єктам господарювання в Україні було набагато 
простіше розпочати запропоновану діяльність, а потім привести її у відповідність 
 30 
до вимог держави інтереси громадськості та навколишнього середовища 
відповідно до європейських стандартів. Однак діяльність, пов'язана з екологічними 
наслідками, повинна враховувати будь-які наслідки для безпеки життя людей та 
їхнього здоров'я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, 
ландшафту, природних територій та об'єктів, історичних пам'яток та інших 
матеріальних цінностей або сукупність цих факторів, а також вплив на культурну 
спадщину або соціально-економічні умови, що випливають із змін цих факторів 
[14]. 
Сфера застосування ОВД охоплює чіткий перелік видів запропонованої 
діяльності та об'єктів, які можуть спричинити значний вплив на навколишнє 
середовище та підлягають оцінці впливу на навколишнє середовище, які надаються 
безпосередньо в законі. Цей список поділено на дві категорії. 
До першої категорії видів запропонованої діяльності та об'єктів, які можуть 
викликати істотний вплив на навколишнє середовище та підлягають оцінці впливу 
на навколишнє середовище, слід віднести наступне: 
 нафтопереробні заводи та заводи з переробки природного газу, 
установки для газифікації та зрідження вугілля або бітумних сланців; 
 теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ) та інші установки для виробництва 
електроенергії, атомних електростанцій та інших ядерних реакторів; 
 установки, призначені для виробництва або збагачення ядерного 
палива, установки, призначені для переробки опроміненого ядерного палива та 
високоактивних радіоактивних відходів, установки, призначені для остаточного 
захоронення радіоактивних відходів, зберігання або переробки опроміненого 
ядерного палива або радіоактивних відходів в інший сайт, ніж виробничий; 
 хімічне виробництво, включаючи виробництво основних хімічних 
речовин, біохімічне, біотехнічне, фармацевтичне виробництво з використанням 
хімічних або біологічних процесів, виробництво продукції рослинництва, 
регуляторів росту рослин, мінеральних добрив, фарб, лаків та інших хімічних 
речовин; 
 31 
 будівництво аеропортів та аеродромів з базовою довжиною злітно-
посадкової смуги 2 100 м або більше; дороги; національні та місцеві 
автомагістралі для загального користування чотирма або більше смугами, або 
перебудова та / або розширення існуючої дороги з двома смугами або менше, з 
тим, щоб забезпечити чотири або більше смуги, де така нова дорога або змінена 
та / або розширена ділянка дороги має бути 10 км або більше безперервною 
довжиною; 
 операції у сфері поводження з небезпечними, небезпечними та іншими 
видами відходів; 
 операції, пов'язані з підземними водами, греблями, водоймами та 
іншими об'єктами, призначеними для утримання та постійного зберігання води; 
 видобуток нафти і природного газу на континентальному шельфі, 
трубопроводів для транспортування газу, нафти або хімічних речовин; 
 кар'єри та відкриті видобування, їх переробка або збагачення на місці, 
де поверхня ділянки перевищує 25 га, або видобуток торфу, де поверхня ділянки 
перевищує 150 га; 
 водоочисні споруди потужністю понад 150 000 еквівалентів населення; 
 установки для інтенсивного вирощування птиці (більше 60 000 місць), 
у тому числі бройлерів (більше 85 000 місць), свиней (3 000 місць для свиней 
понад 30 кг або 900 місць для свиноматок); 
 вся неселективна або поступова заготівля основного користування та 
неселективного санітарного каротажу на території, що перевищує 1 га; усі 
неселективні санітарні лісозаготівлі на території та об'єктах природно-
заповідного фонду [19]. 
Перелік першої категорії визначає складність діяльності та великі розміри 
впливу на навколишнє середовище, природні ресурси або на життя і здоров'я 
людини. Для цих об'єктів висновки видаються центральним органом виконавчої 
влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері 
 32 
охорони навколишнього природного середовища, тобто Міністерство екології та 
природних ресурсів України (далі - Міністерство охорони навколишнього 
природного середовища) [20] 
Окрім переліку першої категорії діяльності, повідомлення про 
запропоновану діяльність слід направити в Міністерство охорони навколишнього 
природного середовища, якщо запропонована діяльність: 
1) може викликати значний транскордонний вплив; 
2) може викликати вплив на навколишнє середовище двох і більше регіонів 
(Автономної Республіки Крим) або замовника яких є обласні, Київська або 
Севастопольська міські державні адміністрації; 
3) стосується зони відчуження або абсолютної (обов'язкової) зони переселення 
території, що зазнала забруднення радіонуклідами внаслідок Чорнобильської 
катастрофи, та / або рішення про прийняття (затвердження) якої приймає 
Кабінет Міністрів України; 
4) буде фінансуватися за рахунок зовнішніх позик під державні гарантії [21]. 
Розробник повинен мати право самостійно подавати повідомлення про 
запропоновану діяльність, що підлягає оцінці впливу на навколишнє середовище, 
безпосередньо до Міністерства охорони навколишнього природного середовища з 
метою отримання висновку щодо оцінки впливу на навколишнє середовище, що 
надає підприємству додаткові гарантії та репутацію для проведення 
запропонованої діяльності. 
У всіх інших випадках підприємство повідомляє про запропоновану 
діяльність компетентний орган місцевого самоврядування за місцем проведення 
такої діяльності, тобто обласні, Київська та Севастопольська міські державні 
адміністрації (відповідний підрозділ з екології та природних ресурсів), державний 
виконавчий орган влади Автономна Республіка Крим з питань екології та 
природних ресурсів [22]. 
 33 
Зокрема, компетентна місцева влада несе відповідальність за процедуру ОВД 
для другої категорії запропонованої діяльності та об'єктів, які включають, серед 
іншого: 
 глибоке буріння; 
 діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства та водного 
господарства, наприклад: рекультивація та меліорація земель; заліснення (за 
винятком лісовідновлення); переведення земель сільськогосподарського 
призначення в інший тип землекористування та перетворення особливо 
цінних земель на інший тип землекористування; установки для вирощування: 
птиці (40 000 місць і більше); свиней (1 000 місць і більше, для свиноматок - 
500 місць і більше); худоба та худоба (1 000 місць і більше); кроликів та 
інших хутрових звірів (2 000 голів і більше); установки для промислового 
відновлення, утилізації туш тварин і / або відходів тваринництва; 
 діяльність, пов'язана з добувною промисловістю; 
 діяльність, пов'язана з енергетикою: зберігання та переробка вуглеводневої 
сировини; гідроелектростанції на річках незалежно від їх потужності; 
гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС); вітроелектростанції, вітрові 
електростанції з двома або більше турбінами або спорудами висотою понад 
50 метрів; 
 виробництво та переробка металів; 
 діяльність, пов'язана з хімічною або харчовою промисловістю; 
 інфраструктурні проекти: розвиток індустріальних парків; будівництво 
житлових приміщень (комплексів житлових будинків) та торгових або 
розважальних центрів за межами населених пунктів площею більше 1,5 га, 
або в межах населених пунктів, де не передбачено підключення до 
централізованих систем водопостачання та водовідведення; будівництво 
кінокомплексів з більш ніж 6 екранами; будівництво (обладнання) 
автостоянок площею не менше 1 га і місткістю понад 100 автомобілів; 
будівництво аеропортів та аеродромів з базовою довжиною злітно-
 34 
посадкової смуги до 2 100 метрів; будівництво залізничних станцій, 
залізниць та споруд; будівництво трамваїв, підвісних ліній і фунікулерів або 
аналогічних ліній певного типу, що використовуються для пасажирських 
перевезень; будівництво підземних і наземних ліній метрополітену як єдиних 
комплексів, у тому числі складських комплексів будівельних комплексів; 
 туризм і дозвілля: лижні траси, гірськолижні підйомники, канатні дороги та 
супутні об'єкти комплексами площею 5 га; яхт-клуби, стоянки яхт і човнів; 
курортні селища та готельні комплекси за межами населених пунктів 
залежно від кількості кімнат, площі та місця розташування; курортні селища 
та готельні комплекси на території та об'єктах природно-заповідного фонду 
або в його захисних зонах; оголошення природних територій для курортів; 
постійні кемпінги та місця для караванів; гольф-клуби; тематичні 
розважальні парки [23]. 
Перелік видів запропонованої діяльності та об'єктів, які можуть мати 
суттєвий вплив на навколишнє середовище та підлягають оцінці впливу на 
навколишнє середовище, чітко визначений у частинах 2 та 3 статті 3 Закону 
України «Про оцінку впливу на навколишнє середовище» “. Також великою 
перевагою є те, що цей перелік затверджений у законі, але не в будь-якому іншому 
нормативно-правовому акті, враховуючи, що це відповідає принципу правової 
визначеності та можливості передбачити правові наслідки для суб'єктів, на які 
застосовується цей закон. 
Проте, запропонована діяльність (визначена у ст. 3 Закону України «Про 
оцінку впливу на навколишнє середовище»), яка має єдиною метою національну 
оборону, реагування на надзвичайні ситуації, реагування на наслідки 
антитерористичної діяльності операція на території антитерористичної операції 
протягом періоду антитерористичної операції не підлягає процедурі ОВД, а саме: 
1) будівництво військових та оборонних об'єктів, які будуть використовуватися 
виключно для забезпечення оборони держави і до яких застосовується 
законодавство про державну таємницю;  
 35 
2) відновлення деяких будівельних частин з метою усунення наслідків 
надзвичайних ситуацій та відновлення функціонування об'єктів, призначених 
для забезпечення життєдіяльності населення без зміни їх геометричних 
розмірів;  
3) відновлення деяких будівельних частин з метою усунення наслідків 
антитеррористичної операції та відновлення функціонування об'єктів, 
призначених для забезпечення життєдіяльності населення без зміни їх 
геометричних розмірів на території антитерористичної операції під час 
проведення антитерористичної операції. період експлуатації відповідно до 
переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 
грудня 2015 року № 1275 [14]. 
Загалом, процедура ОВД передбачає проходження декількох етапів, тобто: 
1) планування господарської діяльності, що підлягає оцінці впливу на 
навколишнє середовище; 
2) прийняття рішення забудовником про початок процедури ОВД відповідно до 
закону; 
3) підготовка та подання компетентним органам повідомлення про 
запропоновану діяльність, що підлягає ОВД; 
4) підготовка розробником звіту про оцінку впливу на навколишнє середовище; 
5) проведення громадських консультацій; 
6) перевірка компетентним органом інформації, наданої у звіті про оцінку 
впливу на навколишнє середовище, будь-якої додаткової інформації, наданої 
розробником, а також інформації, отриманої від громадськості через публічні 
консультації, через оцінку транскордонного впливу, інформація; 
7) надання компетентним органом обґрунтованого висновку оцінки впливу на 
навколишнє середовище, що враховує результати експертизи; 
8) врахування висновку оцінки впливу на навколишнє середовище у рішенні 
про проведення запропонованої діяльності; 
 36 
9) фактичне виконання запропонованої діяльності (наприклад, початок 
будівництва, реконструкції, демонтажу об'єктів тощо) [24]. 
Оцінка впливу на довкілля проводиться відповідно до вимог екологічного 
законодавства з урахуванням екологічної ситуації в місці розташування 
запропонованої діяльності, екологічних ризиків та прогнозів, перспектив 
соціально-економічного розвитку регіону, потужності та типи кумулятивного 
впливу (прямої та непрямої) на навколишнє середовище, у тому числі з 
урахуванням впливу існуючих об'єктів, запропонованої діяльності та об'єктів, для 
яких було прийнято рішення про здійснення запропонованої діяльності або для 
якого розглядається таке рішення [25]. 
Безсумнівно, одним з ключових етапів нової процедури ОВД є розгляд 
громадської думки та позиції. 
Прозорість ОВД забезпечується шляхом своєчасного, адекватного та 
ефективного інформування громадськості. Усі документи ОВД (повідомлення, 
повідомлення, звіти тощо) публікуються шляхом розміщення їх на офіційному 
Інтернет-сайті компетентного органу. Крім того, було започатковано єдиний реєстр 
оцінки впливу на навколишнє середовище для належного виконання Закону 
України «Про оцінку впливу на навколишнє середовище». Цей реєстр є 
автоматизованою інформаційною системою для збору, обробки, перегляду, 
накопичення, систематизації, зберігання та надання доступу до інформації та 
документів ОВД. У цьому Реєстрі фактично зберігаються всі документи, пов'язані 
з процедурою ОВД. Одним з найбільших переваг цієї платформи є те, що Реєстр 
обмежить контакт офіційної особи з суб'єктом господарювання, що особливо 
важливо в контексті боротьби з корупційними проявами та поліпшення 
інвестиційного клімату в Україні. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 
грудня 2017 року № 1026 затверджено порядок ведення Єдиного реєстру ОВД [26]. 
Повідомлення про запропоновану діяльність, що підлягає ОВД, 
повідомлення про початок публічних консультацій з звіту про оцінку впливу на 
навколишнє середовище оприлюднюються розробником не пізніше 3 робочих днів 
 37 
з моменту подання їх компетентному органу шляхом публікації в друковані засоби 
масової інформації (принаймні дві), виявлені розробником, територія 
розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які, 
ймовірно, будуть зачеплені запропонованою діяльністю, а також розміщені на 
дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських 
місцях у місці розташування запропонованої діяльності або повинні бути 
оприлюднені будь-якими іншими засобами, що гарантують інформування 
мешканців відповідного адміністративно-територіального утворення про 
місцезнаходження запланованого об'єкта або відповідного співтовариства, на яке, 
ймовірно, може вплинути запропонованої діяльності та інших зацікавлених сторін 
[27]. 
Щоб сповістити мешканців відповідної території про запропоновану 
діяльність, забудовник самостійно вибирає громадське місце в місцевому районі. 
Це можуть бути, наприклад, зупинки громадського транспорту, культурні центри, 
навіть супермаркети або інші місця публічних зборів (особливо якщо місцевість 
невелика). Головною метою є забезпечення максимальної обізнаності 
громадськості щодо успішних публічних консультацій щодо запропонованої 
діяльності, що гарантує зниження ризиків подальшого оскарження висновків ОВД. 
Також можуть виникнути практичні проблеми з вибором місцевих 
друкованих засобів масової інформації, оскільки, якщо запропонована діяльність 
буде здійснюватися в невеликому селі, то не завжди можна знайти дві публікації, 
які мають ресурси для публікації всієї інформації . Однак розробник самостійно 
вибирає ЗМІ. Крім того, оскільки закон передбачає публікацію великої кількості 
інформації про запропоновану діяльність, це може бути дорогим, а іноді засоби 
масової інформації повинні видати спеціальне видання з інформацією про 
запропоновану діяльність підприємства. Нині обговорюються пропозиції не 
деталізувати всі аспекти запропонованої діяльності у ЗМІ, а лише повідомити про 
місце ознайомлення з звітом з ОВД та терміни проведення консультацій [28]. 
 38 
Детальний механізм проведення громадських слухань регулюється 
Постановою Кабінету Міністрів від 13 грудня 2017 року № 989 «Про затвердження 
Порядку проведення громадських слухань в процесі ОВД». Зокрема, 
уповноважений орган несе відповідальність за проведення громадських слухань у 
процесі публічних консультацій щодо запропонованої діяльності шляхом: 
 розкриття повідомлення про початок публічних консультацій щодо звіту з 
ОВД та, у разі необхідності, повідомлення про проведення публічного 
повторного обговорення; 
 проведення громадських консультацій; 
 розгляд, повне прийняття, часткове прийняття або обґрунтоване відхилення 
зауважень та пропозицій від громадськості, отриманих під час громадських 
слухань; 
 підготовка та розкриття звіту про публічні консультації, які слід додати до 
Єдиного реєстру ОВД. 
Для спрощення роботи уповноваженому органу надається право залучати 
організатора громадських слухань до проведення публічних консультацій. Ця 
особа визначається один раз на рік на конкурсних засадах і працює за контрактом 
з урахуванням вимог Закону України «Про державні закупівлі» (офіційний 
публічний портал Прозоро). Організатором публічних слухань може бути 
юридична особа або індивідуальний підприємець, що має не менше двох років 
досвіду в галузі охорони навколишнього середовища, а також людські та технічні 
ресурси, необхідні для забезпечення проведення громадських слухань у 
відповідному регіоні або регіонах. Їх функції в основному зосереджені на 
матеріальному, технічному, організаційному та адміністративному проведенні 
громадських слухань (місце, аудіо- чи відеозапис, реєстрація учасників тощо). 
На громадських слуханнях обов'язкова наявність організатора та розробника 
громадських слухань. Інакше вважається, що слухання не відбулися. Водночас, у 
разі відсутності представників громадськості на громадських слуханнях 
складається відповідний акт, а слухання вважаються проведеними. 
 39 
Загалом, публічні консультації в процесі ОВД проводяться з метою 
визначення, збору та врахування зауважень та пропозицій громадськості щодо 
запропонованої діяльності. Публічні консультації щодо запропонованої діяльності 
починаються з дати офіційного розкриття повідомлення про початок таких 
консультацій і не повинні бути меншими за 25 робочих днів і більше 35 робочих 
днів. Витрати, пов'язані з публічними консультаціями, несе розробник. 
Після завершення публічних консультацій при розгляді звіту з ОВД та 
підготовці висновку ОВД уповноважений орган розглядає, приймає або 
обґрунтовано відхиляє всі зауваження та пропозиції, отримані під час громадських 
слухань та протягом усього періоду публічних консультацій. Тобто, органи влади 
беруть на себе відповідальність за прийняття або відхилення всіх без винятку ідей, 
які були висловлені на громадських слуханнях, незалежно від їх розумності чи 
знання. Наприклад, якщо окрема особа висловлює небажання будівництва або 
розвитку певного підприємства біля свого села, наскільки він вважає його 
неприйнятним з будь-якої причини, то уповноважені органи повинні дати 
обґрунтовану відповідь на зауваження окремої особи [29]. 
Компетентний орган надає висновок ОВД, на підставі якого, на основі оцінки 
впливу на навколишнє середовище запропонованої діяльності, зокрема розміру та 
масштабу її впливу (площа та населення, які можуть зазнати впливу), введіть (якщо 
є - транскордонний) ), інтенсивності та складності, ймовірності, очікуваного 
початку, тривалості, частоти та незворотності наслідків (включаючи прямі ефекти 
та будь-які непрямі, вторинні, кумулятивні, транскордонні, короткострокові, 
середньострокові та довгострокові, постійні та тимчасові, позитивні) негативні 
наслідки), заходи, передбачені для запобігання, запобігання, уникнення, 
зменшення, компенсації впливу на навколишнє середовище, встановлюють 
допустимість або обґрунтовують неприпустимість запропонованої діяльності та 
визначають умови навколишнього середовища для їх здійснення. 
Висновок ОВД та умови навколишнього середовища для здійснення 
запропонованої діяльності є обов'язковими для виконання. Цей документ 
 40 
враховується при прийнятті рішення про здійснення запропонованої діяльності і 
може бути підставою для відмови у прийнятті рішення про здійснення 
запропонованої діяльності [30]. 
У висновку ОВД компетентний орган має: 
1) визначити тип, основні особливості та місцезнаходження запропонованої 
діяльності; 
2) з'ясувати прийнятність або обґрунтувати неприпустимість запропонованої 
діяльності; 
3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час 
підготовчих і будівельних робіт та у здійсненні запропонованої діяльності; 
4) встановлює умови для охорони навколишнього природного середовища та 
забезпечення екологічної безпеки під час підготовчих і будівельних робіт і 
при здійсненні запропонованої діяльності; 
5) встановлює умови для запобігання надзвичайних ситуацій та пом'якшення їх 
наслідків; 
6) встановлює умови для зменшення транскордонного впливу запропонованої 
діяльності, що зазнали оцінки транскордонного впливу на навколишнє 
середовище; 
7) де Оцінка впливу на довкілля свідчить про необхідність: 
 компенсаційні заходи - накладають зобов'язання щодо виконання цих 
заходів; 
 запобігання, уникнення, зменшення (пом'якшення), компенсація, 
контроль, а також моніторинг впливу запропонованої діяльності на 
навколишнє середовище 
 зобов'язуються вжити відповідних заходів; проведення додаткової ОВД на 
іншому етапі проекту 
 визначає часові рамки та обґрунтовує вимоги до такої оцінки; проведення 
післяпроектного моніторингу 
 визначає часові рамки та вимоги до них [31]. 
 41 
Якщо з розглянутих життєздатних альтернатив Оцінка впливу на довкілля 
показує, що екологічно обґрунтована альтернатива відрізняється від 
запропонованої забудовником, то з письмової згоди розробника на висновок ОВД 
зазначається узгоджена альтернатива проведення запропонованої діяльності. 
Висновок ОВД повинен бути наданий розробнику протягом 25 робочих днів після 
завершення публічних консультацій. 
Після одержання висновку ОВД розробник звертається до органу державної 
влади або органу місцевого самоврядування з проханням прийняти рішення про 
здійснення запропонованої діяльності, що є підставою для її початку, встановлює 
(затверджує) параметри та умови для здійснення запропонованої діяльності. і 
приймається у вигляді дозволу або іншого акта органу державної влади або органу 
місцевого самоврядування в порядку, встановленому законодавством для 
відповідних рішень. Наприклад, він посилається на дозвіл на виконання будівельних 
робіт, проведення операцій 160 Назар Шпарик у сфері поводження з відходами, для 
початку проведення небезпечних робіт, до спеціального водокористування, до 
використання лісових ресурсів, до використання надр тощо [32]. Якщо після надання 
висновку ОВД законодавство не вимагає прийняття рішення про здійснення 
запропонованої діяльності для його початку, висновок ОВД, що встановлює 
прийнятність запропонованої діяльності, вважається рішенням щодо здійснення 
запропонованої діяльності . 
Слід підкреслити, що порушення процедури ОВД, необґрунтоване та 
необґрунтоване невиконання або неправильне врахування результатів участі 
громадськості, інші порушення законодавства у сфері ОВД є підставою для скасування 
висновку ОВД. рішення про здійснення запропонованої діяльності в судовому порядку. 
Діяльність суб'єктів господарювання, незалежно від форм власності, з порушенням 
законодавства про ОВД може бути: тимчасово заборонена (припинена) або повністю 
припинена. Таке рішення може бути прийняте виключно судом за поданням (позовом) 
Державної екологічної інспекції України, її територіальних органів або за поданням 
(позовом) інших осіб, права та інтереси яких порушені [33]. 
 42 
2 ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ БУДІВНИЦТВА МОДУЛЬНОЇ АЗС ІЗ 
НАДЗЕМНИМ АВТОМОБІЛЬНИМ ГАЗОЗАПРАВНИМ ПУНКТОМ 
 
2.1 Опис планової діяльності 
 
2.1.1 Опис місця провадження планової діяльності 
 
Будівництво модульної АЗС із надземним автомобільним газозаправним 
пунктом (АГЗП) об’ємом 9.9 м3 буде проводиться по вул. Звенигородській б/н в 
смт Єрки, Катеринопільського району, Черкаської області. 
Ділянка будівництва, розташована на північній околиці смт. Єрки, на розі 
автодороги Єрки – Звенигородка та вул. Звенигородська на ділянці, вільній від 
забудови та зелених насаджень. Функціональне призначення земельної ділянки – 
зона комунальних підприємств. Ситуаційний план місця розміщення території 
проектування модульної АЗС з АГЗП наведений на рисунку 2.1.  Місце розміщення 
земельної ділянки наведене на рисунку 2.2.  
 
 
Рисунок 2.1– Ситуаційний план місця розміщення території проектування 
модульної АЗС з АГЗП 
 43 
 
Рисунок 2.2 – Місце розміщення земельної ділянки та її зовнішній вигляд на 
даний час 
 
З півночі ділянка межує з вільною від забудови територією на перехресті 
автодороги Єрки – Звенигородка і вул. Звенигородська, з сходу з автодорогою Єрки 
– Звенигородка, з заходу з вул. Звенигородська, з півдня з територією вільною від 
забудови та проїздом між автодорогою Єрки – Звенигородка та вул. 
Звенигородська. Земельна ділянка площею – 0.0826 га належить ФОП Калюжному 
В.С., згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про 
реєстрацію права.Доступ до ділянки на даний час, що підлягає проектуванню, 
здійснюється з вулиці Звенигородської та автодороги Єрки – Звенигородка, що 
знаходяться в безпосередній близькості до об’єкту проектування. В даний момент 
на території проектування та в безпосередній близькості до неї відсутні промислові, 
складські, та комунальні об’єкти, які могли б здійснювати негативний вплив на 
загальний екологічний стан навколишнього природного середовища. 
Земельна ділянка знаходиться в межах дотримання рівнів екологічного 
навантаження на природне середовище та за межами санітарно-захисної зони до 
житлової та громадської забудови. Заїзд та виїзд на територію модульної АЗС з 
 44 
АГЗП запроектований з вул. Звенигородської. Згідно ДСП-173-96 „ Державних 
санітарних правил планування та забудови населених пунктів ”, затверджених 
Наказом МОЗ України від 19.06.96 р, санітарно - захисна зона (СЗЗ) до житлової 
забудови та прирівняних до неї об'єктів нормативно встановлена – 50 м. Відстань 
до житлової забудови та прирівняних до неї об' єктів (найближчий житловий 
будинок по вул. Звенигородській) – 61 м від стаціонарних джерел викидів 
забруднюючих речовин даної модульної АЗС з АГЗП. Ділянка на даний час 
використовується в цілому як територію автошляхів сполучення. 
Територія забудови, спланована як транспортна розв’язка. Будь – які зелені 
насадження та трав’яний покрив на ділянці відсутній. Звіт про інженерні 
вишукування виконаний ФОП Сумцов Ю.М, Основні ґрунтоутворюючі породи 
ділянки – це суглинки та частково супісок, поверхня земляного покриву ділянки 
складена з родючого ґрунту товщиною шару 0.5 - 0.7 м, глибина залягання 
ґрунтових вод більше 6 м. Особливо цінні землі, зони підтоплень, заболоченість, 
просідання на ділянці відсутні. Інженерно геологічні процеси, які негативно 
впливають на будівництво і експлуатацію будівель (зсуви, обвали, суфозія, ерозійні 
процеси) не виявлено. Рельєф ділянки рівний з незначним ухилом в південно – 
західному напрямку, перепад висот не перевищує одного метра. На даний час 
територія ділянки екологічно чиста, будь – яке сміття на території 
відсутнє.Територія проектування відноситься до другого кліматичного району, 
підрайон II B. В геоструктурному відношенні район робіт розташований в 
центральній частині Українського кристалічного щита. В геоморфологічному 
відношенні територія забудови входить до складу правобережної Придніпровської 
височини. 
Земельна ділянка не знаходиться в зонах охорони пам'яток культурної 
спадщини, історико- культурних зонах, природно - заповідних зонах та в 
прибережно - захисних смугах водних об’єктів, в межах історичних ареалів та зонах 
охороняємого ландшафту. Заповідні об’єкти та прибережно-захисні смуги 
поверхневих водних об’єктів поблизу території відсутні.  
 45 
Генеральний план з нанесенням джерел викидів забруднюючих речовин в 
атмосферне повітря та СЗЗ – 50 м наведений на рисунку 2.3. 
 
 
 
Рисунок 2.3 – Генеральний план з нанесенням джерел викидів забруднюючих 
речовин в атмосферне  повітря 
 46 
2.1.2 Цілі планової діяльності 
 
На території земельної ділянки по вул. Звенигородській б/н в смт Єрки 
планується нове будівництво модульної АЗС з автомобільним газозаправним 
пунктом (АГЗП). АЗС за технологічним рішенням – «В», категорія АЗС за її 
потужністю – середня. Згідно з архітектурно-планувальними рішеннями на ділянці 
будуть розміщені такі основні будівлі та споруди з врахуванням функціональної 
необхідності: 
 Операторська АЗС з секцією продажу супутніх товарів та буфету; 
 Три надземних двохстінних резервуара - модуля по 10 м3 з зливними 
пристроями, які обладнані насосами, розміщення резервуарів відносно ПРК 
роздільне (дві ємності для зберігання бензину А-92, А-95, одна для ДП); 
 Майданчик для автоцистерн з рідким моторним паливом; 
 Навіс з острівцем на одну паливороздавальну колонку (колонка – 3 – 
рукавна двохстороння на три види палива (бензин А-92, А-95 та дизельне пальне), 
продуктивність ПРК-50 л/хв; 
 Модуль АГЗП в складі двох надземних ємностей (загальним об’ємом 10 м3 
для накопичення і видачі СВГ та паливо-приймального вузла СВГ; 
 ПРК АГЗП з навісом на одну струбцину, продуктивність - 50 л/хв; 
 Блискавкоприймальний модуль АГЗП; 
 Очисні споруди дощових та талих вод КОН 5, продуктивністю 5.0 л/с; 
 Двохкамерний септик об’ємом 20 м3; 
 Контейнер для твердих побутових відходів; 
 Майданчик для посадки пасажирів та острівець безпеки; 
 Інформаційне табло; 
 Огорожа території; 
 Протипожежний щит та інших допоміжні інженерні і технічні споруди. 
 
 
 47 
АЗС та АГЗП по вул. Звенигородській б/н в смт. Єрки будується для 
забезпечення зручності власникам автотранспорту по забезпеченню пальним 
автотранспорту та сервісу по обслуговуванню пасажирів та автотуристів. 
 
 2.1.3 Опис основних характеристик планованої діяльності 
 
На модульній АЗС з АГЗП передбачено заправлення автотранспорту двома 
марками бензину (А-92 та А – 95), одною маркою дизпалива, газом вуглеводневим 
скрапленим (пропан - бутан), а також сервісне обслуговування водіїв та пасажирів, 
що включає в себе – влаштування магазину з продажу супутніх товарів та буфету 
для швидкого харчування відвідувачів. Потужність АЗС за показником кількості 
автозаправок на добу - 120 одиниць. Потужність АГЗП за показником кількості 
автозаправок на добу - 80 одиниць. Річний об’єм реалізації автомобільного палива: 
газ нафтовий скраплений (пропан – бутан) – 1500 м3 ; бензин – 1000 м3; дизпаливо 
– 500 м3. Режим роботи АЗС - цілодобовий. 
При проектуванні модульної АЗС з АГЗП застосована сучасна технологічна 
схема заправлення автотранспорту з використанням надійного сучасного 
обладнання, забезпеченого системою автоматичного обліку, контролю  та 
сигналізації. 
Зберігання   рідкого палива   передбачено   в   3-х    надземних    двохстінних   
металевих резервуарах - модулях ємністю по 10 м3 - для бензину і дизпалива. 
Кожний резервуар - модуль є виробом повної заводської комплектації та 
обладнаний зливним пристроєм з насосом. Резервуари виконані з подвійною 
стінкою, тиск простору між стінками резервуарів контролюється 
електроконтактними манометрами. Доставка нафтопродуктів здійснюватиметься 
автотранспортом. Злив рідкого палива з автоцистерн передбачено крізь герметичні 
зливні швидкороз’ємні муфти за допомогою насосу. Також резервуари обладнані 
дихальною арматурою з клапанною системою СМДК - 100, технічними пристроями 
для запобігання переповнення ємностей при зливі нафтопродуктів. Заправка 
 48 
автотранспорту світлими нафтопродуктами відбувається за допомогою ПРК, яка 
установлюється окремо під навісом (колонка – 3 – рукавна двохстороння на три 
види палива (бензин А-92, А-95 та дизельне пальне), продуктивність ПРК-50 л/хв. 
АГЗП призначений для прийому зберігання та заправки балонів автомобілів 
скрапленим вуглеводневим газом (СВГ). Модуль АГЗП є виробом повної 
заводської комплектації та складається з двох надземних ємностей, загальним 
об’ємом 10 м3 (корисний об’єм 9.9 м3). В склад модуля АГЗП входить металева 
рама насосно-арматурного блоку (НАБ), насос для перекачки СВГ –
продуктивністю – 50 л/хв., запірна, регулююча і запобіжна арматура, трубопроводи 
обв’язки, фільтр для очистки газу та прилади контролю і автоматики. Заправка 
автотранспорту газом вуглеводневим скрапленим (пропан - бутан) відбувається за 
допомогою одної ПРК, яка входить в комплект модуля та установлюється поруч з 
ємностями під навісом. ПРК на одну струбцину, яка приєднується до заправного 
штуцера паливного балона автомобіля,  продуктивність - 50 л/хв. 
Планована діяльність буде проводиться на даній території відповідно 
рішення Єрківської селищної ради № 44-40/VII від 21.12.2018 р., про затвердження 
детального плану території, рішення наведене в додатках. 
 
 2.1.4  Інженерне забезпечення об’єкта 
 
Водопостачання та водовідведення. Водопостачання приміщень 
операторської будівлі АЗС передбачається від існуючої артсвердловини по 
проектуємій водопровідній мережі відповідно до технічних умов ТУ № 2119 від 
23.10.2019 р., виданих Ватутінським КВП «Водоканал». Потреба у воді складає 2,0 
м3/добу. Відпуск води проводиться цілодобово. Вода, що подається, відповідає 
нормативним вимогам до питної води ДСанПІН 2.2.4-171-10. Технічних умов ТУ № 
2119 від 23.10.2019 р. Відвід господарсько - побутових стоків від санітарних 
приладів, встановлених в санвузлах приміщень операторної в кількості 2.0 м3/добу 
передбачається до проектуємих локальних очисних споруд побутової каналізації - 
 49 
двокамерного септику об’ємом 20 м3, нечистоти з якого 1 раз в 2 тижні вивозяться 
місцевими комунальними службами асенізаційною машиною на поля фільтрації 
відповідно договору про надання послуг з водовідведення з Єрківським селищним 
спеціалізованим комунальним підприємством. Витрата води на зовнішнє 
пожежогасіння прийнято 15 л/с. Зовнішнє пожежогасіння здійснюється від двох 
проектуємих пожежних гідрантів. 
Дощова каналізація. Для очищення дощової води приймається комплексна 
система очистки стічних вод - установка для очищення стоків від нафтопродуктів 
КОН - 5, продуктивністю 5.0 л/с. Дані зливові очисні споруди випускаються по ТУ 
У 29.2-32192932-003-2005, санітарно-гігієнічний висновок Міністерства охорони 
здоров'я України № 05.03.02-04 / 35941 від 11.06.2008 р.Очищені та умовно - чисті 
поверхневі води збираються в резервуар-накопичувач об’ємом 10 м3. Організацію 
рельєфу майданчика передбачено з твердим асфальтобетонним покриттям. 
Горизонтальне планування території передбачено з ухилом в бік до 
зливоприймального лотка, що знаходяться на території об’єкту, тому потрапляння 
забруднених зливових вод за межі території модульної АЗС з АГЗП та в грунт не 
можливе. Дощова та тала вода забруднена нафтопродуктами та завислими 
речовинами з місць локальних забруднень на території об’єкту, з місць зливу та 
роздачі ПММ і парковки автомобілів, покрівлі операторної та навісів відводиться 
по спланованому рельєфу території в водозбірний лоток який знаходяться на 
території з подальшим відведенням по зовнішній каналізаційній мережі в очисні 
споруди зливових вод КОН - 5. Дощова та тала вода з покрівель операторної та 
навісу відводиться на відмостку по зовнішньому водостоку на покриття території, 
та по території потрапляє в зливоприймальний лоток очисних споруд. По 
вимощенню прокладені лотки, які виключають розмивання поверхні території біля 
операторної. Очисні споруди забезпечують очищення зливових вод до якості води 
значення якої відповідає санітарним нормам: - по зваженим речовинам – 15 мг/л; - 
по нафтопродуктам – 0.3 мг/л, що дозволяє очищений стік використовувати для 
поливу газонів та під’їзних доріг в спекотний період року. 
 50 
 Енергопостачання, опалення, вентиляція та кондиціювання. Опалення 
операторної передбачено електричне. Проектом передбачається система 
електричного опалення приміщень операторської.  
 
2.2 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів та 
забруднення у результаті виконання підготовчих та будівельних робіт та 
провадження планової діяльності 
 
Під час проведення підготовчих та будівельних робіт будуть спостерігатися 
викиди продуктів згорання пального у атмосферне повітря на майданчику від 
двигунів внутрішнього згоряння будівельної техніки (підйомно-транспортних 
механізмів), суспендованих частинок (пилу) при проведенні операцій по 
навантаженні та розвантаженні сипучих матеріалів (пісок, щебінь, будівельне 
сміття), зварювальний аерозоль (заліза (III) оксид та марганцю (IV) оксид) під час 
проведення електродугової зварки металевих конструкцій з використанням 
електродів типа АНО-4. В фарбувальних роботах будуть використовуються 
водоемульсійні фарби   які не містять розчинників та не чинять негативного впливу 
на навколишнє середовище. 
Для визначення викидів забруднюючих речовин при роботі будівельної 
техніки використовується «Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин 
пересувними джерелами». УкрНТЕК. 1999 р. Робота автотранспорту і будівельної 
техніки буде розосереджена в часі. Будівельні роботи будуть тривати 4 місяці. В 
середньому за добу при проведенні будівельних робіт на майданчику монтажу 
спалюється 10 л (0,0083 т) дизельного пального. 
Кількість викидів шкідливих речовин в повітря за рахунок працюючого 
двигуна автотранспорту по території підприємства розраховуємо по формулі: 
 
М = g · G  К · 10-3, т/період ,     (2.1) 
 
 51 
де g – питомий викид шкідливої речовини з одиниці маси палива, яка 
споживається під час роботи автотранспорту, кг/т палива. 
G - витрати палива в межах підприємства, т. 
К – коефіцієнт впливу технічного стану автотранспорту на питомі викиди 
забруднюючих речовин та парникових газів.  
Викиди газоподібних речовин від двигунів внутрішнього згорання наведені в 
таблиці 2.1. 
 
Таблиця 2.1 – Викиди газоподібних речовин від двигунів внутрішнього 
згорання 
Найменування Питомий Витрати палива Викид 
Коефіцієнт  
забруднюючих викид g, 
К г/с т/період г/с т/період 
речовин  кг/т 
Автотранспорт з дизельними ДВЗ 
Діоксид азоту 31,5 0,95 0,096 1,0 0,003 0,03 
Діоксид сірки 5,0 1,0 0,096 1,0 0,0005 0,005 
Оксид вуглецю 36,0 1,5 0,096 1,0 0,006 0,05 
НМЛОС(CxHy) 6,2 1,4 0,096 1,0 0,0008 0,009 
Сажа 3,85 1,8 0,096 1,0 0,0007 0,007 
 
Для визначення викидів забруднюючих речовин під час проведення 
електродугової зварки металевих конструкцій з використанням електродів типа 
АНО-4 в кількості 0.5 кг/год (100 кг/період), використовується нормативний 
документ «Показники емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин від процесів 
електрогазозварювання, наплавлювання, електрогазорізання та напилювання 
металів. Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва». 
При виконанні електродугової зварки в атмосферне повітря попадає 
зварювальний аерозоль в складі заліза (III) оксид – 5.41 г/кг та марганцю (IV) оксид 
– 0.59 г/кг. Викиди в секунду становлять: 
 52 
QFe2O3 = 5.41 г/кг · 0.5 кг/год / 3600 = 0.00075 г/с; 
QMnO2 = 0.59 г/кг · 0.5 кг/год / 3600 = 0.000082 г/с. 
Валові викиди в рік:  
QFe2O3 = 5.41 г/кг · 100 · 10
-6 = 0.0006 т/період; 
QMnO2 = 0.59 г/кг · 100 · 10
-6 = 0.00006 т/період. 
Для визначення викидів забруднюючих речовин при проведенні операцій по 
навантаженні та розвантаженні сипучих матеріалів (пісок, щебінь, будівельне 
сміття) використовується «Збірник методик по розрахунку вмісту забруднюючих 
речовин в викидах від неорганізованих джерел забруднення атмосфери. Донецьк. 
УкрНТЄК. 1994 р.» 
Об’єм пило виділення пилу (твердих суспендованих речовин) при переробці 
(зсипка, перевалка, переміщення) сипучих матеріалів (пісок, щебінь, будівельне 
сміття) в автотранспорт розраховуємо по формулі; 
 
m = (К1+К2+К3+К4+К5+К7+G+106+В)/3600, г/с                  (2.2) 
 
де      К1 - вагова частка пилової фракції в матеріалі (К1 =  0.05); 
К2 - частка пилу, що переходить в аерозоль (К2 = 0.02); 
К3 - коефіцієнт, що враховує місцеві метеорологічні умови (К3 = 1.2); 
К4 - коефіцієнт, що враховує місцеві умови, ступінь захищеності вузла від 
зовнішніх впливів, умови пилоутворення (К4 = 0,3); 
К5 - коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу (К5 = 0,1); 
К7 - коефіцієнт, що враховує розмір матеріалу (К7 = 0,7) ; 
G - сумарна кількість матеріалу, що переробляється, G = 10 т/год.; 
 B - коефіцієнт, що враховує висоту пересипання B = 0.4. 
Величина викидів суспендованих частинок в атмосферне повітря складе: 
m = (0.05· 0.02·1.2· 0.3 ·0.10.6 ·10 ·106 · 0.4)/3600 = 0.024 г/с 
Валовий викид складе: 
 
 53 
М = 3600 · m · T· 10 -6, т/період    (2.3) 
 
   д  е       Т  = 120 годин – час проведення робіт, тоді 
М = 0.024 · 120 · 3600 · 10-6 = 0.01 т/період 
Загальні викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря в період 
проведення підготовчих та будівельних робіт наведені в таблиці 2.2. 
 
Таблиця 2.2 – Загальні викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря 
в період проведення підготовчих та будівельних робіт 
Найменування забруднюючих ГДК, м.р 
г/с т/період 
речовин ОБРВ, мг/м3 
Діоксид азоту 0,2 0,003 0,03 
Діоксид сірки 0,5 0,0005 0,005 
Оксид вуглецю 5 0,006 0,05 
НМЛОС 
1,2 0,0008 0,009 
(вуглецеві граничні С12 – С19) 
Сажа 0,15 0,0007 0,007 
Суспендовані частинки, 
недиференційовані за складом 0,5 0,024 0,01 
(пил) 
Залізо та його сполуки 0,04 0,00075 0,0006 
Манган та його сполуки 0,01 0,000082 0,00006 
 
 
 
 
 
 
 
 54 
2.2.1 Визначення доцільності проведення розрахунків розсіювання 
шкідливих речовин на ЕОМ 
 
Згідно з п.5.21 ОНД – 86, для прискорення та спрощення розрахунків 
приземних концентрацій шкідливих речовин розглядаються лише ті викиди, для 
яких: 
 
М/ГДК >Ф,                                                      (2.4) 
 
де    М – сумарне значення викиду від всіх джерел підприємства, яке відповідає 
найбільш несприятливим умовам викиду, включаючи й неорганізовані викиди, г/с; 
ГДК – максимально разова гранично допустима концентрація, мг/м3. Ф = 0.1 
при Н < 10 м. Висота джерел викидів менше 10 м, отже Ф = 0.1. 
Результат доцільності проведення розрахунків розсіювання шкідливих 
речовин на ЕОМ наведено в  таблиці 2.3. 
 
Таблиця 2.3 – Доцільність проведення розрахунків розсіювання шкідливих 
речовин на ЕОМ 
 
Доцільність 
Назва З/Р М/ГДК 
розрахунку 
Діоксид азоту 0,0012 Недоцільно 
Діоксид сірки 0,015 Недоцільно 
Оксид вуглецю 0,001 Недоцільно 
НМЛОС (вуглецеві граничні С12 – С19) 0,00080 Недоцільно 
Сажа 0,005 Недоцільно 
Суспендовані частинки, 
0,05 Недоцільно 
недиференційовані за складом (пил) 
Залізо та його сполуки 0,02 Недоцільно 
Манган та його сполуки 0,008 Недоцільно 
 
 
 55 
Таким чином, проведення розрахунків розсіювання концентрацій шкідливих 
речовин на ЕОМ в атмосферному повітрі викидів ЗР при проведенні підготовчих 
та будівельних робіт на майданчику не потребується в зв’язку з їх незначною 
кількістю. Їх максимальні концентрації в приземному шарі атмосфери не будуть 
перевищувати норм ГДК і становлять при повному штилі менше 0,1 ГДК. У 
результаті виконання підготовчих та будівельних робіт на майданчику не 
передбачається значного негативного впливу на атмосферне повітря та рівень 
забруднення атмосферного повітря в районі проведення робіт залишиться в межах 
існуючих фонових концентрацій. 
Вплив на ґрунти під час будівництва відбувається лише при проведенні 
планувальних робіт при підготовці території, проведенні земляних робіт, ритті 
котлованів під фундаменти та ритті траншей для прокладання інженерних 
комунікацій. Під час виконання будівельних та планувальних робіт надлишок 
ґрунту відсутній. Такий вплив є короткостроковим. Буде виникати не очікувано, 
без певної закономірності на обмеженій ділянці і є незначним та екологічно 
допустимим, що не спричинить негативного впливу на навколишнє середовище. 
Також вплив на ґрунти під час будівництва можливий під час аварійних проливів 
палива і масел працюючих механізмів та попаданню відповідно нафтопродуктів та 
будівельного сміття у ґрунт при порушенні правил ведення будівельних робіт. 
Будівельно-монтажні роботи при будівництві об’єкту не передбачають 
масштабного будівництва та обмежуються територією відведеної під будівництво 
і не виходять за рамки території. Відповідно техобслуговування, миття, заправка 
машин і механізмів на території будівельного майданчика в зв’язку з невеликим 
обсягом робіт, буде заборонено. При здійсненні будівельно-монтажних робіт 
утворення неорганізованих забруднених стоків, які можуть потрапити у ґрунт, не 
передбачається. Газові викиди не вплинуть на геохімічний склад ґрунту. Вплив 
на поверхневі води та підземні води – відсутній. Світлове, теплове та радіаційне 
забруднення і випромінення під час проведення підготовчих та будівельних робіт 
– відсутнє. 
 56 
Шумове та вібраційне забруднення. Чинниками фізичного впливу в період 
підготовчих та будівельних робіт є шум та вібрація. Їх джерела – автотранспорт та 
будівельна техніка. Зона впливу цих джерел обмежується територією майданчика 
де буде проводиться будівництво та шляхами сполучення з ним. Будівельно-
монтажні роботи при будівництві об’єкту не передбачають масштабного 
будівництва, відповідно будівельна техніка не буде задіяна у єдиному безупинному 
технологічному процесі, робота будівельних машин і механізмів буде 
розосереджена в часі, шум та вібрація непостійні, будуть виникати періодично на 
невеликих проміжках часу. 
Джерелами вібрації є двигуни будівельних машин та механізмів. Для 
зниження розповсюдження вібраційного шуму, підрядна організація повинна 
використовувати при необхідності захисні кожухи, ізоляційні покриття та 
віброізолюючі мати. Рівні вібрації обладнання, що використовується при 
будівельних роботах, не перевищують допустимих нормативних значень, згідно з 
вимогами ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та 
локальної вібрації», які наведені в таблиці: 
 
Таблиця 2.4 – Рівні вібрації обладнання 
Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц 
Параметр 
2 4 8 16 31,5 63 
Віброшвидкість 79 73 67 67 67 67 
Віброприскорення 25 25 25 31 37 43 
Віброзміщення 133 121 109 103 97 91 
 
Будівельні роботи будуть проводиться тільки в денний час доби. Відповідно 
наказу Міністерства охорони здоров’я України № 463 від 22.02.2019 р., шум в 
денний час доби на території житлової забудови від об’єктів будівництва та 
реконструкції повен відповідати наступним показникам: еквівалентний рівень 
шуму LА екв. – 60 дБА, максимальний рівень шуму LА макс. – 75 дБА. 
 57 
Еквівалентний та максимальний рівень звуку, який створюється дизельним 
автотранспортом в робочій зоні будівельного майданчику визначаються згідно з 
ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013 « Настанова з розрахунку рівнів шуму в приміщеннях і на 
територіях»: LА екв. = 51,7 + 10lg (V
2 / r2 ), LА 
2 2
макс. = 68 + 10lg (V  / r  ), де: V - 
швидкість руху транспортного засобу, км/годину; r - відстань від вісі руху 
транспортного засобу до розрахункової точки, м. Швидкістю руху автотранспорту 
в зоні монтажно- будівельних робіт буде обмежена швидкістю - 10 км/год. 
Найближча житлова забудова знаходиться на відстані 55 м від межі будівельного 
майданчику. Отже показники прогнозованих рівнів шуму які потраплять на 
територію житлової забудови під час проведення підготовчих та будівельних робіт 
складуть наступні значення: LА екв. = 51,7 + 10lg (10
2 / 552 ) = 37 дБА, LА макс. = 68 + 
10lg (102 / 552 ) = 53 дБА. Отже прогнозні рівні шуму, які потрапить в житлову 
забудову під час проведення підготовчих та будівельних робіт, не перевищує 
допустимі рівні санітарних норм шум в денний час доби на території житлової 
забудови від об’єктів будівництва та реконструкції. 
 
          2.2.2 Види та кількість очікуваних відходів 
 
Під час будівництва на території будівельного майданчику будуть 
утворюватись будівельні відходи, а також тверді побутові відходи від 
життєдіяльності працюючого персоналу залученого під час виконання 
будівельних робіт. Перелік та кількість відходів, які утворяться при будівництві, 
визначаються видами та об’ємами робіт, технологією проведення робіт. 
Відходи, що можуть виникати під час проведення будівельних робіт 
представлені твердими побутовими відходами - IV – класу небезпеки такими як: 
тверді побутові відходи від життєдіяльності працюючого персоналу залученого під 
час виконання будівельних робіт (20 кг/добу або 2,4 т/період), та суміш різних 
твердих будівельних відходів, які не можна використати для підсипки території та 
використовувати як вторинну сировину (100 кг/ добу або 12 т/період). ТПВ відходи 
 58 
повинні зберігатися в контейнерах в спеціально облаштованих місцях, згідно 
проекту виконання робіт (ПВР). Збір побутових стоків при БМР на території 
будівельного майданчика та від біотуалету в кількості ( 0.1 м3/ добу або 12 м3/ 
період) передбачається в санітарно-побутові установки контейнерного типу. 
Підрядна організація самостійно здійснює збір даних відходів та їх передачу 
спеціалізованим підприємствам згідно чинного законодавства. На будівельному 
майданчику теоретично можливе розлиття паливо – мастильних матеріалів від 
будівельної техніки. Місця забруднені нафтопродуктами повинні засипатися 
піском, промаслений нафтопродуктами пісок, що належить до відходів - III – класу 
небезпеки повинен збиратися в спеціальний контейнер, об’ємом 0.1 м3 та 
передаватися підрядною організацією спеціалізованому підприємству для 
утилізації згідно чинного законодавства. 
 
          2.2.3 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів 
 
В процесі провадження планової діяльності, під час експлуатації об’єкту, 
прямий вплив на горизонти підземних вод, на поверхневі води, грунт та надр 
відсутній. Поверхневі водні об’єкти біля території модульної АЗС та АГЗП 
відсутні. На об’єкті технологічні стоки відсутні. Джерелом господарчо-питного 
водопостачання санітарних приміщень операторної буде існуюча артсвердловина, 
відповідно до технічних умов ТУ № 2119 від 23.10.2019 р., виданих Ватутінським 
КВП «Водоканал». Відвід господарсько - побутових стоків від санітарних приладів, 
встановлених в санвузлах приміщень операторної в кількості - 2.0 м3/ добу або 730 
м3/ рік передбачений в зовнішню мережу каналізації, яка проектується з 
підключенням далі до проектуємих локальних очисних споруд побутової 
каналізації - двокамерного септику об’ємом 20 м3, нечистоти з якого 1 раз в 2 тижні 
вивозяться місцевими комунальними службами асенізаційною машиною на поля 
фільтрації, відповідно договору про надання послуг з водовідведення з Єрківським 
селищним спеціалізованим комунальним підприємством. Стоки специфічних 
 59 
забруднень не мають. Зміни умов формування поверхневого стоку в результаті 
випадання атмосферних опадів та таїння снігу не очікуються. Горизонтальне 
планування території, покриття якої буде виконане з асфальтобетону, передбачено 
з ухилом в бік до зливоприймального лотка очисних споруд зливових вод, що буде 
знаходиться на території об’єкту, тому потрапляння забруднених зливових вод за 
межі території АЗС та АГЗП та в грунт не можливе. В результаті очищення 
дощових стоків за допомогою очисних споруд зливових вод КОН – 5, 
продуктивністю 5.0 л/с, концентрація нафтопродуктів в очищених стоках не 
перевищує 0.3 мг / л, завислих речовин – 15 мг / л, що дозволяє використовувати 
очищену воду на полив території. Експлуатація об’єкту у відповідності з 
технологічними режимами не створює світлового та теплового забруднення 
довкілля. Планована діяльність не створює радіаційного забруднення та 
випромінення. 
В процесі експлуатації об’єкту утворюється ряд відходів таких як: 
 Тверді побутові відходи, відходи комунальні (міські) змішані, у т. ч. 
сміття з урн – IV – клас небезпеки. Оскільки АЗС відноситься до підприємств 
торгівлі, то середньорічна норма утворення ТПВ на 1 м2 торговельної площі 
складає 0,15 кг/добу, змет та сміття з території складає 0,03 кг на 1 м2 . Площа 
операторної 35 м2, площа території 826 м2. Час роботи об’єкту 365 діб на рік. 
Норма утворення ТПВ – 30,1 кг/добу. Загальна кількість ТПВ складе – 11 т/рік. 
ТПВ будуть вивозиться з території Єрківським селищним спеціалізованим 
комунальним підприємством. 
 Залишки очищення резервуарів для зберігання, що містять 
нафтопродукти (нафтошлам та підтоварні води) - клас небезпеки – II. Розрахунок 
кількості нафто шламу та підтоварних вод, який утворюється від зачистки 
резервуарів в яких зберігається пальне, визначаємо по формулі: 
 
M = V · K · 10-3, тонн на рік,                                    (2.5) 
 
 60 
де  V – річний об’єм палива, який зберігається в резервуарах, тон/рік (дизпаливо 
– 415 тонн, бензин - 730 тонн);  
           К – питомий норматив утворення нафто шламу на 1 тону палива що 
зберігається, кг/т ( для резервуарів з бензином К = 0.04 кілограм на 1 тону бензину, 
для резервуарів з дизельним паливом К = 0.9 кілограм на 1 тону дизельного 
палива). 
Нафтошлам та підтоварні води в кількості 0.403 тонн на рік, тимчасово 
зберігаються в металевих контейнерах до вивезення з території на утилізацію на 
спеціалізоване підприємство. Договір на утилізацію ФОП Калюжний В.С, укладає 
після введення об’єкту в експлуатацію. 
 Нафтошлами механічного очищення стічних вод - клас небезпеки – II. 
Кількість нафтопродуктів з врахуванням вологості, які спливають в очисних 
спорудах для очистки зливових вод з території: 
 
M = Q · ( C1 –C2 ) · 10-6 / ( 1 –B/100 ), тонн на рік,             (2.6)       
                                            
де    Q – річний об’єм стічних вод, які проходять очистку, м3 на рік ( Qоч = W х К, К 
= 0.12 – коефіцієнт що враховує найбільш забруднену частину стоку що проходить 
через очисні споруди, W = 10  h  Кс  F – річна кількість зливових стічних вод з 
території, м3 , де h = 595 мм. – кількість опадів за рік, Кс = 0.7 – коефіцієнт стоку, F 
= 0.0826 га. – площа водозбору території);  
C1 = 40 мг/л – концентрація нафтопродуктів до очистки;  
C2 = 0.3 мг/л – концентрація нафтопродуктів після очистки;  
В = 60 % - вміст води в нафтопродуктах. 
М = 10 · 595 · 0.7 · 0.0826 · 0.12 ·  (40 - 0.3) · 10-6 / ( 1 – 60 / 100 ) = 0.004 тонн 
на рік. 
Нафтошлами механічного очищення стічних вод в кількості 0.004 тонн на 
рік, тимчасово зберігаються в металевих контейнерах до вивезення з території на 
утилізацію на спеціалізоване підприємство. Договір на утилізацію ФОП Калюжний 
 61 
В.С, укладає після введення об’єкту в експлуатацію. 
    Осад з очисних споруд зливових та талих вод - клас небезпеки – IV. 
Кількість осаду з врахуванням вологості, який утворюється в очисних спорудах 
для очистки зливових вод з території : 
 
M = Q · ( C1 –C2 ) · 10
-6 / ( 1 –B/100 ), тонн на рік   (2.7) 
 
де      Q – річний об’єм стічних вод, які проходять очистку, м3 на рік ( Qоч = W х К, 
де К = 0.12 – коефіцієнт що враховує найбільш забруднену частину стоку що 
проходить через очисні споруди, W = 10  h  Кс  F – річна кількість зливових 
стічних вод з території, м3 , де h = 595 мм. – кількість опадів за рік, Кс = 0.7 – 
коефіцієнт стоку, F = 0.0826 га. – площа водозбору території); 
          C1 = 500 мг/л – концентрація зважених частинок до очистки;  
          C2 = 15 мг/л – концентрація зважених частинок після очистки;  
          В = 25 %- вологість осаду. 
М = 10 · 595 · 0.7 · 0.0826 · 0.12 · (500 - 15) · 10-6 / ( 1 – 25 / 100 ) = 0.03 тонн на рік 
Осад з очисних споруд зливових та талих вод в кількості 0.03 тонн на рік 
тимчасово зберігаються в металевих контейнерах та будуть вивозиться з території 
Єрківським селищним спеціалізованим комунальним підприємством. 
 Пісок зіпсований, забруднений або не ідентифікований, його залишки, які не 
можуть бути використані за призначенням - клас небезпеки – III. Норма 
утворення забрудненого піску (0,1 тонн піску на 1000 м3 обороту 
нафтопродуктів в рік) прийнята по аналогії з іншими діючими 
підприємствами:  
 
M = Q · q,      (2.8) 
 
де    q - питомий показник утворення забрудненого піску, т/м3 ;  
    Q - оборот нафтопродуктів по АЗС, тис.м3 /рік. 
 62 
М = 1.5 · 0,1 = 0.15 т/рік. 
Пісок зіпсований нафтопродуктами 0.15 тонн на рік, тимчасово зберігаються 
в металевих контейнерах до вивезення з території на утилізацію на спеціалізоване 
підприємство. Договір на утилізацію ФОП Калюжний В.С, укладає після введення 
об’єкту в експлуатацію. 
Оцінка за видами та кількістю шумового та вібраційного забруднення 
показала, що показники рівнів шуму та вібрації від технологічного обладнання, що 
буде працювати на об’єкті (насоси резервуарів – модулів та ПРК) та від побутового 
обладнання (канальні та осьові вентилятори витяжних систем операторної ) не 
будуть перевищувати 30 - 40 дБА, що відповідає показникам санітарних норм. 
Допустимий рівень шуму на території житлової забудови населених місць не 
повинен перевищувати показників санітарних норм, значення яких наведені в 
таблиці: 
 
Таблиця 2.5 – Допустимий рівень шуму на території житлової забудови 
Рівень шуму, дБА 
Призначення 
еквівалентний максимальний Нормативні документи 
території 
день ніч день ніч 
ДБН В.1.1-31-2013. 
Житлова 
55,0 45,0 70,0 60,0 Наказ МОЗ України 
забудова 
№463 
 
Шумові та вібраційні характеристики знаходяться в межах встановлених 
заводських випробувань. По категорії вібрації (п. 2.2 ДСН 3.3.6-039-99 Державні 
санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації) все обладнання має 
нормативні значення: по віброприскоренню – 50 дБ і по віброшвидкості – 92 дБ, 
що відповідає показникам санітарних норм.  
Основним чинником фізичного впливу в період експлуатації об’єкту буде 
автотранспорт, який буде обслуговуватися на модульній АЗС з АГЗП. Показники 
 63 
від автотранспорту не перевищують по віброприскоренню – 50 дБ і по 
віброшвидкості – 92 дБ. Загальна потужність об’єкту за показником кількості 
автозаправок на добу - 200 одиниць, або 10 одиниць на годину. Рівень шуму від осі 
найближчої смуги руху автотранспорту по асфальтобетонному горизонтальному 
відрізку розраховуємо, згідно формули, яка наведена в методиці ГСТУ 218-
02071168-096-2003 "Охорона навколишнього середовища. Автомобільні дороги 
загального користування. Оцінка та прогнозування екологічного стану доріг та 
виробничих баз". «УКРАВТОДОР». 
 
Lекв = 8.8 Lg N - 10 Lg Y + 40.5,    (2.9) 
 
де       Y – відстань від осі найближчої смуги руху до межі СЗЗ, м (Y = 50 м); 
  N – приведена інтенсивність руху, в автомобілях за годину (N = 10 авт./год.); 
          40.5 - фоновий еквівалентний рівень шуму, 55,5 - фоновиймаксимальний 
рівень шуму дБА. 
Lекв = 8.8 Lg 10 - 10 Lg 50 + 40.5 = 32.3 дБА 
Lмакс. = 8.8 Lg 10 - 10 Lg 50 + 55.5 = 47.3 дБА 
Отже прогнозний еквівалентний та максимальний рівень шуму на межі СЗЗ 
від автомобілів при руху по території об’єкту складає – 32.3 дБА та 47.3 дБА, що 
не перевищує допустимі рівні санітарних норм для житлової забудови, незручності 
для населення, що мешкає на прилеглій території під час експлуатації об’єкту від 
фізичних впливів (шум, вібрація) відсутні. 
Оцінка за видами та кількістю забруднення повітря показала, що під час 
експлуатації об’єкту буде спостерігатися забруднення атмосферного повітря від 
технологічного обладнання модульної АЗС з АГЗП та від автотранспорту що буде 
обслуговуватися на об’єкті. 
Розрахунок викидів вуглеводнів та парів бензину при зберіганні 
нафтопродуктів в ємкостях заправочної станції та зливі пального в ємкості з 
автоцистерни ( джерела № 1, 2, 3 - організовані).  
 64 
Згідно проектних показників передбачається розміщення трьох надземних 
двохстінних резервуара - модуля об’ємом по 10 м3 кожний. В одному резервуарі 
буде зберігатися бензин А-92, об’ємом 500 м3/рік в другому бензин А-95, об’ємом 
500 м3 /рік в третьому дизельне пальне (ДП), об’ємом 500 м3 /рік. Температура 
початку кипіння бензину tП.К - 30 °С, кінця кипіння бензину tК.К. - 205 °С. 
Температура початку кипіння дизельного палива tП.К - 172 °С, кінця кипіння 
дизельного палива tК.К. - 400 °С 
Кількість викидів в повітря забруднюючих речовин з резервуарів за 
рахунок випарювання розраховуємо по формулі: 
 
Пр = 2.52 · V
-9
р · Ps(38) · Мп · ( К5х + К5т ) м К6 · К7 · ( 1 -  ) · 10 , кг/год,  (2.10) 
 
де      Vр – об’єм рідини, яка наливається в резервуар протягом року, м
3/рік,  
Ps(38) –тиск насичених парів рідини, гПа при температурі 38 ° , 
Мп – молекулярна маса парів рідини, г/моль, 
К5х, К5т – поправочні коефіцієнти, які залежать від тиску насичених парів, та 
температури газового простору відповідно в холодну та теплу пору року, 
К6 – поправочний коефіцієнт, який залежить від тиску насичених парів та 
річної обертаємості резервуарів,  
К7 – поправочний коефіцієнт, який залежить від технічної оснащеності та 
режиму експлуатації, , К7 = 0.95 
 – коефіцієнт ефективності газоуловлюючого устаткування резервуару 
Значення насичених парів Ps(38) для нафтопродуктів приймається в 
залежності від значення еквівалентної температури початку та кінця кипіння 
рідини: tекв. = tп.к. + (tк.к. - tп.к.) /8,8, де tп.к., tк.к. - температура початку та кінця кипіння 
нафтопродуктів,С. Для бензину tекв = 30 + ( 205-30)/8.8 = 50 С, Рs(38) = 673 гПа, Мп 
= 63 г / моль. Для дизельного палива tекв = 172 + ( 400-172)/8.8 = 198 С, Ps(38) = 1.3 
гПа, Мп = 141 г / моль 
Для визначення К5х та К5т знаходимо tгх та tгт по формулах: 
 65 
tгх = К1х + К2х х tах + К3х х t
р, С,    (2.11) 
р
х 
 
tгт = К4 х ( К
р
1т + К2т х tат + Кр 3т х t ), С,    (2.12) 
т 
 
де   tах, tат - середні арифметичні значення температури атмосферного повітря 
відповідно за шість холодних та шість теплих місяців року, С; 
К1т, К2т, К3т, К1х, К2х, К3х – коефіцієнти відповідно за шість теплих та шість 
холодних місяців року,°С . 
К1т = 6.10 К2т = 0.17 К3т = 0.36 
К1х = 1.62 К2х = 0.19 К3х = 0.74 
де     tах, tат - середні арифметичні значення температури атмосферного повітря 
відповідно за шість холодних та шість теплих місяців року, С; 
К1т, К2т, К3т, К1х, К2х, К3х – коефіцієнти відповідно за шість теплих та шість 
холодних місяців року, С. 
К1т = 6.10 К2т = 0.17 К3т = 0.36 
К1х = 1.62 К2х = 0.19 К3х = 0.74 
К4 = 1 - для надземних резервуарів в алюмінієвій фарбі середні температури 
нафтопродуктів у резервуарах відповідно за шість місяців,  
С tах = (- 5.9 ) + ( - 4.5 ) +( 0.2 ) + 7.8 + 1.9 (-2.6 )/6 = - 0.52 С tат =8.5 + 14.9 + 
17.8 + 19.2 + 18.6 + 14.1/6 = 15.52 С 
t гх = 1.62 + 0.19 х ( -0.52 ) + 0.74 х 3 = 3.8 С 
tгт = 1 х ( 6.10 +0.17 х 15.52 + 0.36 х 15) = 14.1 С 
Тоді: для бензину К5х = 0.237, К5т = 0.361, для дизпалива К5х = 0.066, 
К5т = 0.155 
Знаходимо К6 при обертаємості резервуарів ( n ): 
 
 n = Vp/ Vрез,      (2.13) 
 
 66 
де      Vр - об’єм палива за рік, м
3,  
Vрез - об’єм резервуарів, м
3.  
Для бензину n = 500/10 = 50, при Ps(38) = 673 Гпа , n = 50, К6 = 2.08.  
Для дизпалива n = 500/10 = 50, при Ps(38) =1.3 Гпа, n = 50, К6 = 1.18 
Таким чином викиди складуть: 
для бензину 
Пр = 2.52·500·673·63·(0.237+0.361)·2.08·0.95·10-9·(1-0.0) = 0.063 кг/год. 
Викиди парів бензину при його зберіганні у рік: 
М = 0.063 · 365 · 24 · 10-3 = 0.55 т/рік 
Викид парів бензину при його зберіганні у секунду: 
Q = П · 103/3600 = 0.063 · 103/3600 = 0.018 г/с 
Для палива 
Пр=2.52·500·1.3·141м(0.066+0.155)·1.18·0.95·10-9 (1-0.0)=0.00006 кг/год. 
Викиди парів дизпалива при його зберіганні у рік: 
М = 0.00006 · 365 · 24 · 10-3 = 0.0005 т/рік 
Викид парів дизпалива при його зберіганні у секунду: 
Q = П · 103/3600 = 0.0005 · 103/3600 = 0.00014 г/с 
Викиди при зливі пального в ємкості для схову знаходимо по формулі: 
 
Пц = 0.2485 · Vр · РS(38) · MП · ( К5х + К
-9
5т ) · 10  · (1 – 0.0), кг/год,      (2.14) 
 
де  Vр – об’єм рідини, яка зливається з цистерн на протязі року, м
3/рік. 
Приймається що температура газового простору рівна температурі атмосферного 
повітря t ц цгт  = tах = - 0.52С, tгт  = tат = 15.52С.  
Тоді для бензину К5х = 0.197, К5т = 0.392, для дизпалива К5х = 0.045, К5т = 
0.182. 
Викиди при зливі пального складуть: 
для бензину: 
Пц = 0.2485 · 500 · 673 · 63 · (0.197 + 0.392) · 10
-9 · (1 – 0.0) = 0.0031 кг/год 
 67 
Викиди парів бензину при його зливі у рік: 
 
  М = 0.0031 · 50 · 10-3 = 0.00016 т/рік,   (2.15) 
 
Викид парів бензину при його зливі у секунду: 
 
Q = П · 103/3600 = 0.00076 · 103/3600 = 0.0002 г/с   (2.16) 
 
для дизпалива: 
Пц = 0.2485 · 500 · 1.3 · 141 · ( 0.045 + 0.182 ) · 10
-9· (1 – 0.0) = 0.000005 кг/год 
Викиди парів дизпалива при його зливі у рік: 
М = 0.000005 · 50 · 10-3 = 0.0000003 т/рік 
Q = П · 103/3600 = 0.000005 · 103/3600 = 0.000001 г/с 
Загальний викид по джерелам 1,2 складе: Бензин (нафтовий, малосірчистий) 
(2704) – 0,55 т/рік (0,0182 г/с). Загальний викид по джерелу 3 складе: Вуглеводні 
гpаничні С12-С19 (2754) – 0,0005 т/р (0,000141 г/с). Резервуари обладнані 
дихальними клапанами СМДК – 100, які знаходяться на висоті 3.5, діаметр 
умовного проходу клапану 50 мм., пропускна спроможність клапану 25 м3/год., 
газоповітряної суміші. Параметри джерел № 1,2,3: Н = 3.5 м; D = 0.05 м; W = 0.0069 
м3/с. 
У відповідності з технологічною частиною проекту на АЗС передбачено одну 
колонку – 3 – рукавну двохсторонню на три види палива ( бензин А – 92, А-95, ДП). 
В роботі постійно 1 заправочний рукав для відпуску пального. Продуктивність 
заправочного рукава - 50 л/хвилину, для заправки легкового та вантажного 
автотранспорту. 
Викиди парів бензину та вуглеводнів розраховуємо по формулі: 
 
М = Q · K1 · ρ · (1 – 0.0), кг/годину,    (2.17) 
 
 68 
де    Q – продуктивність насосу заправочного рукава автомобільної колонки, 
м3/годину ( Q = 3.0 м3/годину ( 50 · 60 / 10-3); 
К1 – коефіцієнт, який залежить від концентрації парів палива та складає для 
бензину – К1 = 0.000058; для дизпалива – К1 = 0.000035; ρ – щільність палива, 
(бензин 730 кг/м3, дизельне паливо 830 кг/м3 (ДСТУ 4840:2007)) 
Максимальні разові викиди складуть: 
для парів бензину: 
М = 3.0 · 0.000058 · 730 · (1 – 0.0) = 0.12702 кг/годину 
для вуглеводнів 
М = 3.0 · 0.000035 · 830 · (1 – 0.0) = 0.09 кг/годину 
Річні викиди парів бензину, та вуглеводнів складуть: 
 
Мрік = М · Тр · 3600 · 10
-6 , т/рік,    (2.18) 
 
де    Тр – час роботи колонки за рік при закачуванні бензину, при продуктивності 
50 л/хв, або 0.05 м3/хв, складе – 333 годин (1000 м3/рік/(0.05 х 60)); при закачуванні 
дизпалива – 167 години (500 м3/рік/(0.05 · 60)). 
Загальний викид по джерелу 4 складе: Бензин (нафтовий, малосірчистий) 
(2704) – 0.152 т/рік (0.035 г/с); Вуглеводні гpаничні С12-С19 (2754) – 0.054 т/р 
(0.025 г/с). Параметри джерела № 4: Н = 2 м D = 0.5 м; W = 0.39 м3/с. 
Розрахунок викидів парів пропану та бутану з резервуарів об’ємом 5 м3 
кожний модуля АГЗП для зберігання СВГ через запобіжно - скидні клапани ( 
джерело 5 - організоване ): 
1) Кількість втрат (природні втрати) СВГ під час зберігання газу в ємності 
розраховуємо по формулі : 
 
     Взб = 0.001 · Нзб · Vзб · ρρ, кг/добу,     (2.19) 
 
де   Нзб – норма природних втрат під час зберігання СВГ, кг/т за добу, відповідно 
 69 
табл.VIII-2, складає 17.3 · 10-2 кг/тону – при середньорічній температурі - 7.5 
◦С та 20.7 ·10-2 кг/тону – при середньодобовій температурі самого теплого місяця 
– 24.6 ◦С; 
Vзб – об‘єм рідкої фази СВГ у ємності, в якій він зберігається, м
3, Vзб = 8.5 м
3; 
ρρ – густина рідкої фази СВГ, кг/ м
3. 
Густину рідкої фази СВГ, кг/ м3 розраховуємо по формулі: 
 
ρρ = 100/(П/ ρρп + Б/ ρρб) ,     (2.20) 
 
де    П – масова частка пропану в суміші СВГ, П = 40 %; 
                            Б – масова частка бутану в суміші СВГ, Б = 60 %; 
ρρп – густина рідкої фази пропану, кг/ м
3, ρρп – 516 кг/ м
3 при температурі 
7.5 ◦С та ρρп – 493 кг/ м
3 при температурі 24.6 ◦С; 
ρρб – густина рідкої фази бутану, кг/ м
3, ρρб – 590 кг/ м
3 при температурі 
7.5 ◦С та ρρб – 573 кг/ м
3 при температурі 24.6 ◦С. 
ρρ = 100/(40/ 516 + 60/ 590) = 558 кг/ м
3 - при температурі 7.5 ◦С ρρ = 100/(40/ 
493 + 60/ 573) = 539 кг/ м3 - при температурі 24.6 ◦С 
Тоді: 
Взб = 0.001 · 17.3 · 10
-2 · 8.5 · 558 = 0.82 кг/добу 
Взб = 0.001 · 17.3 · 10
-2 · 1500 м3/рік · 558 · 10-3 = 0.145 т/рік 
В  = 0.001 · 20.7 · 10-2 · 8.5 · 539 · 103зб  / 24 · 3600 = 0.011 г/с 
Валовий викид в рік складе - 0.145 т/рік, максимальний викид в секунду 
складе - 0.011 г/с в тому числі: пропану - 0.058 т/р та 0.0044 г/с, бутану - 0.087 т/р 
та 0.0066 г/с. 
2) Розрахунок втрат газу під час перевірки запобіжних клапанів 
розраховуємо за формулою : 
Перевірка проводиться літом раз в тиждень, зимою – раз на добу при 
температурі 0 С та нижче. Перевірка проводиться відкриттям клапана вручну 
протягом декількох секунд. Робочий тиск в резервуарі 1.6 МПа. 
 70 
Взап = 3.16 · α · F · В · √ (Р1 +0.1) · ρп , кг/год,   (2.21) 
 
де       α – коефіцієнт втрати газу, α = 0.3 [ Згідно паспорту на клапан ДУ - 25];  
          ρп – густина парової фази СВГ, кг/м3 , ρп = 36.77 кг/ м3 ; 
F – площа найменшого перерізу проточної частини сідла клапана, см2,          
F = 1.13 см2 · 2 = 2.26 см2; 
Р1 – максимально надмірний тиск перед запобіжним клапаном, МПа, складає 
1.76 МПа. 
Густину парової фази СВГ, кг/ м3 розраховуємо по формулі: 
 
   ρп = 100/(П/ ρпп + Б/ ρпб),      (2.22) 
 
де    П – масова частка пропану в суміші СВГ, П = 40 %; Б – масова частка бутану 
в суміші СВГ, Б = 60 %; 
ρпп – густина парової фази пропану, кг/ м
3, ρпп – 31.04 кг / м
3 при Р = 1.6 МПа 
та температурі 7.5 ◦С; 
ρпб – густина парової фази бутану, кг/ м
3, ρпб – 41.92 кг/ м
3 при Р = 1.6 МПа та 
температурі 7.5 ◦С. ρп = 100/(40/ 31.04 + 60/ 41.92) = 36.77 кг/ м
3 
Тоді: 
Взап = 3.16 · 0.3 · 2.26 · 0.447 · √ (1.76 + 0.1) · 36.77 = 7.92 кг/ год. 
При проведенні випробувань 24 раз в теплий період року та 183 раз в 
холодний період року, загальний час на рік протягом 10 секунд за раз складе – 0.575 
годин, тоді: 
В  = 7.92 · 0.575 · 10-3зап  = 0.0046 т/рік 
В 3зап = 7.92 / 3600 · 10  = 2.2 г/с. 
Валовий викид в рік складе - 0.0046 т/рік, максимальний викид в секунду 
складе (викид залповий) -2.2 г/с в тому числі: пропану - 0.00184 т/р та 0.88 г/с, 
бутану - 0.00276 т/р та 1.32 г/с. 
Загальні викиди по джерелу 5 складуть: Пропану - 0.0598 т/р та 0.0044 г/с, 
 71 
бутану - 0.0898 т/р та 0.0066 г/с, одоранту (етилмеркаптану) (0.005% (ДСТУ EN 
589:2017)) - 0.0000075 т/р та 0.0000002 г/с. 
Джерело стаціонарне – організоване - це два запобіжні клапани ДУ - 25. 
Умовний переріз клапану 25 мм, пропускна спроможність клапану 70.1 - 77.5 л/хв., 
газоповітряної суміші. Ефективний діаметр джерела викиду згідно ОНД -86,  Dе = 
D · √ N = 0.025 · √ 2 = 0.035 м. 
Параметри джерела: Н = 2.5 м; D = 0.035 м; W = 0.0012 м3/с. 
Умовний пробіг одного автомобіля по території АЗС та АГЗП складає 0.1 км. 
Норми витрат палива: Дизельним автотранспортом – 20 л/100 км ; Бензиновим 
автотранспортом – 10 л/100 км; Газовим автотранспортом – 12 л/100 км. 
Викиди газоподібних речовин від двигунів внутрішнього згорання наведені в 
таблиці 2.6. 
 
Таблиця 2.6 – Викиди газоподібних речовин від двигунів внутрішнього 
згорання 
Найменування Питомий Витрати 
Коефіцієн Викид 
забруднюючих викид g, палива 
т К 
речовин кг/т г/с т/рік г/с т/рік 
Автотранспорт з бензиновими ДВЗ 
Діоксид азоту 21,8 0,9 0,012 0,2 0,0005 0,004 
Діоксид сірки 0,6 1,0 0,012 0,2 0,000007 0,0001 
Оксид вуглецю 196,5 1,7 0,012 0,2 0,004 0,07 
НМЛОС  37 1,8 0,012 0,2 0,0008 0,01 
Автотранспорт з дизельними ДВЗ 
Діоксид азоту 31,5 0,95 0,024 0,4 0,0007 0,01 
Діоксид сірки 5,0 1,0 0,024 0,4 0,0001 0,002 
Оксид вуглецю 36,0 1,5 0,024 0,4 0,001 0,06 
НМЛОС (CxHy) 6,2 1,4 0,024 0,4 0,0002 0,004 
Сажа 3,85 1,8 0,024 0,4 0,0002 0,003 
Автотранспорт з газовими ДВЗ 
Діоксид азоту 21,8 0,9 0,006 0,2 0,0001 0,004 
Діоксид сірки 0,3 1,0 0,006 0,2 0,000002 0,00006 
Оксид вуглецю 196,5 1,5 0,006 0,2 0,002 0,06 
НМЛОС (C xHy) 37 1,5 0,006 0,2 0,0003 0,01 
 72 
Наслідки розрахунків по джерелу № 6 наведено у таблиці: 
Таблиця 2.6 – Викиди газоподібних речовин від двигунів внутрішнього 
згорання 
Максимально-разовий 
Забруднююча речовина Валовий викид в рік, т 
викид, г/с 
Оксид вуглецю 0.004 0.13 
НМЛОС 0.008 0.024 
Сажа 0.002 0.003 
Діоксид азоту 0.007 0.018 
Діоксид сірки 0.0001 0.0022 
 
Параметри джерела: H = 2.0 м. 
Перелік забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря від 
об’єкту та кількісні показники (потужність викиду) наведені в таблиці 2.7. 
 
Таблиця 2.7 – Перелік забруднюючих речовин, які викидаються у 
атмосферне повітря 
ГДКм.р. Потужність викиду 
№ Клас 
Найменування речовини ОБРВ, загр. речовини, 
 3 небезпеки мг/м  т /рік 
1 Сажа 0,15 3 0,003 
2 Азоту діоксид 0,2 3 0,018 
3 Етантіол 3E-5 - 5,25E-5 
4 Ангідрид сірчистий 0,5 4 0,0022 
5 Вуглецю оксид 5 4 0,13 
6 Бутан 200 4 0,6328 
Бензин (нафтовий, малосірчистий, 
7 5 4 1,252 
в перерахунку на вуглець) 
Вуглеводні гpаничні  
8 1 - 0,0785 
С12-С19 
9 Пропан 65 - 0,4218 
 
 
Дані про викиди забруднюючих речовин від технологічного устаткування 
модульної АЗС з АГЗП по джерелам викидів наведені в таблицях загального звіту 
 73 
розрахунків приземних концентрацій шкідливих речовин, який виконаний по 
програмі EOL. 
 
2.3 Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної 
зміни без здіснення планованої діяльності 
 
Єрки – селище міського типу, розташоване на злитті річок Гнилий Тікич та 
Шполка за 7 км на північний схід від районного центру — смт Катеринопіль. На 
сході межує з містом Ватутіне, на півночі з містом Звенигородка. Населення селища 
- 4360 осіб. Площа селища - 34,99 км². Дана ділянка, площею - 0.0826 га, де буде 
проводиться забудова модульної АЗС з АГЗП, вільна від будь-яких зелених 
насаджень та трав’яного покрову. Шляхи міграції тварин через дану території 
відсутні. Об’єкти природно-заповідного фонду, прибережно - захисні смуги водних 
об’єктів, пам’ятники архітектури, історії і культури відсутні. Проектований об’єкт 
знаходиться поза межами екологічного навантаження. Клімат регіону помірно 
континентальний, помірно-теплий, вологий. Зима м’яка, з частими відлигами. Літо 
тепле, в окремі роки спекотне. Швидкість вітру (по середніх багаторічних даних), 
повторюваність перевищення якого 5 % складає 10-11 м/с. Середня швидкість вітру 
складає 3.0 м/с. Протягом року переважають вітри південного напрямку. В 
холодний період року переважають вітри південного, частково західного 
напрямку, в теплий період року північного, північно-західного напрямку. Середня 
річна кількість опадів 595 мм. Довідка Черкаського обласного центру з 
гідрометеорології – окремих елементів клімату в атмосферне повітря по смт. Єрки 
наведена в додатках. Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, що 
визначають умови розсіювання шкідливих речовин в атмосфері міста приведені в 
таблиці2.8. Величини фонових концентрацій забруднюючих речовин по смт. Єрки 
надані Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної 
адміністрації та по забруднюючим речовинам які будуть потрапляти від об’єкту 
при експлуатації наведені в таблиці 2.9. 
 74 
Таблиця 2.8 – Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, що 
визначають умови розсіювання шкідливих речовин в атмосфері міста 
Найменування характеристик Величина 
Коефіцієнт, що залежить від стратифікації атмосфери 200 
Коефіцієнт рельєфу місцевості 1 
Середня температура зовнішнього повітря 
+19.2 
найжаркішого місяця року, Т °С 
Середня температура зовнішнього повітря 
-5.9 
найхолоднішого місяця року, Т °С 
Середньорічна роза вітрів, %:  
Пн 15.6 
ПнС 11.4 
С 8.2 
ПдС 8.3 
Пд 17.0 
ПдЗ 10.5 
З 13.8 
 
Таблиця 2.9 – Забруднюючим речовинам які будуть потрапляти від об’єкту 
при експлуатації 
Фонові ГДК м.р., Фонові 
Назва 
концентрації, ОБРВ, концентрації, 
забруднюючої речовини 
мг/м3 мг/м3 долі ГДК 
Оксид вуглецю 0,4      5 0,08 
Діоксид азоту 0,008 0,2 0,04 
Сажа 0,015 0,15 0,1 
Діоксид сірки 0,02 0,5 0,04 
НМЛОС (вуглеводні насичені 
0,4      1 0,4 
С12-С19) 
Бензин (нафтовий, мало 
сірчистий, в перерахунку 2      5 0,4 
на вуглець) 
Пропан - 65 0,4 
Бутан 80 200 0,4 
Етантіол(етилмеркаптан) - 3E-5 0,4 
 
Із усіх можливих впливів на навколишнє середовище від планованої 
діяльності буде лише спостерігатися вплив на атмосферне повітря  – це 
 75 
забруднення атмосферного повітря від технологічного обладнання модульної АЗС 
з АГЗП та вихлопними газами від автотранспортних потоків. Експлуатація 
модульної АЗС з АГЗП не приведе до екологічно-небезпечних, змін у поточному 
стані довкілля. Приведені розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в 
атмосферному повітрі підтвердили, що викиди мінімальні і їх концентрації не 
будуть суттєво впливати на поточний стан довкілля. 
Ділянка розміщення планованої модульної АЗС з АГЗП знаходиться поза 
межами екологічного навантаження. В даний момент на території проектування та 
в безпосередній близькості до неї відсутні промислові, складські, та комунальні 
об’єкти, які могли б здійснювати негативний вплив на загальний екологічний стан 
навколишнього природного середовища. На відстані понад 400 м від території 
забудови знаходиться одне промислове підприємство – це ТОВ 
«Катеринопільський елеватор». Планована діяльність не вплине на показники 
якості довкілля місцевості та рівні фонових показників забруднень атмосферного 
повітря в смт. Єрки, залишаться незмінними, такими які наведені в довідці 
Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної 
адміністрації, незначні зміни будуть спостерігатися лише в межах СЗЗ об’єкту - це 
50 м. 
 
2.4  Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планової 
діяльності та її альтернативних варіантів 
 
При експлуатації об’єкту потенційні впливи (прямі) на існуючий стан 
здоров’я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, стан землі (у тому числі 
впливів, що виникають від вилучення земельної ділянки для господарської 
діяльності), стан надземних водних об’єктів, стан кліматичних факторів ( у тому 
числі впливів, що приводять до зміни клімату та впливів на клімат від викидів 
парникових газів) відсутні. Також відсутній прямий плив на ландшафт прилеглої 
території на матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та 
 76 
культурну спадщину і соціально – економічні умови проживання громадян на 
прилеглих територіях біля ділянки забудови. 
Незначний прямий негативний вплив на фактори довкілля при експлуатації 
об’єкту буде чинитися тільки на наступні елементи навколишнього середовища:  
 Вплив на повітряне середовище. Джерелами забруднення повітряного 
середовища на модульній АЗС з АГЗП є пари бензину та нафтові вуглеводні 
нафтопродуктів при зберіганні в резервуарах і при зливі з автоцистерн та 
продукти згорання палива автотранспортних засобів, які заїжджають та 
обслуговуються на об’єкті – це викиди сажі, оксидів азоту, вуглецю, сірки та 
продуктів неповного згорання палива. Нормативний розмір межі санітарно-
захисної зони визначається від   крайніх джерел викидів промислового 
майданчика підприємства, згідно з вимогами діючої нормативної бази 
«Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів», що 
затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.07.1996 
р. Згідно з вимогами «Державних санітарних правил планування та забудови 
населених місць ДСП № 173–96» (п. 5.32) відстань від автозаправних станцій для 
зберігання рідкого палива до меж ділянок дитячих дошкільних закладів, 
загальноосвітніх шкіл, шкіл - інтернатів, лікувально-профілактичних закладів, до 
стін житлових та інших громадських будівель і споруд, дитячих ігрових 
майданчиків і місць відпочинку населення слід приймати за розрахунком 
забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами АЗС, але не менше 50 м. 
Нормативна санітарно-захисна зона від АЗС з АГЗП, що проектується, до межі 
житлових та громадських будівель витримана з усіх сторін та становить більше 50 
метрів від усіх джерел забруднення атмосферного повітря. Рівні забруднення 
атмосферного повітря,   обумовлені діяльністю АЗС з АГЗП на межі СЗЗ не 
перевищують допустимих по всіх речовинах. В нормативну СЗЗ АЗС не попадають 
житлові та громадські будинки, межі ділянок садибних, дачних та садівничих 
будинків, дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, будинків-інтернатів 
загального та спеціального типів, лікувально-профілактичних закладів, санаторіїв, 
 77 
санаторіїв-профілакторіїв, закладів відпочинку, фізкультурно-спортивних та 
фізкультурно-оздоровчих комплексів, а також майданчиків для ігор, занять 
фізкультурою та спортом, відпочинку населення. Найближча житлова забудова 
(один будинок садибного типу) знаходиться на віддалі 61 м в південно – західному 
напрямку від джерел забруднення об’єкту, де показники максимальних приземних 
концентрацій з врахуванням фонового забруднення не перевищують ГДК,   а це 
означає що об’єкт не чинитиме негативного впливу на здоров’я населення та 
соціально-побутові умови проживання населення на прилеглій території не 
зміняться. 
      Вплив на ґрунти. В процесі експлуатації модульній АЗС з АГЗП буде 
спостерігатися забруднення території майданчика нафтопродуктами від 
автотранспорту, що обслуговується на об’єкті та проливанні нафтопродуктів в 
процесі заправки та зливу нафтопродуктів з автоцистерн. Пролиті нафтопродукти 
разом з атмосферними опадами будуть направлятися до зливоприймального лотка 
очисних споруд зливових вод КОН – 5, в яких зливова вода буде піддаватися 
очистці. 
В результаті очищення дощових стоків за допомогою очисних споруд 
зливових вод КОН – 5, продуктивністю 5.0 л/с, концентрація нафтопродуктів в 
очищених стоках не перевищує рівні - 0.3 мг / л - це нормативний показників на 
скид у водойми культурно-побутового призначення, що дозволяє використовувати 
очищену воду на полив території, зокрема газонів. Даний вплив на ґрунти буде 
незначним в межах території майданчика та не призведе до погіршення показників 
якості ґрунтоутворюючих порід прилеглої території, а це означає що об’єкт не 
чинитиме негативного впливу на здоров’я населення та соціально-побутові умови 
проживання населення на прилеглій території не зміняться. 
 
  
 
 
 78 
 2.4.1 Виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої 
діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої 
діяльності 
 
При виконанні підготовчих та будівельних робіт по будівництву модульної 
АЗС з АГЗП наступні технологічні операції можуть тимчасово впливати на стан 
навколишнього середовища: 
 Вплив на атмосферне повітря при роботі будівельної техніки, 
зварювальних роботах;
 Шумовий вплив при роботі автотранспорту;
 Вплив на ґрунти при земляних роботах та від їх забруднення будівельними 
відходами.
Оцінка за величинами та масштабами впливу при проведенні підготовчих та 
будівельних робіт за видами та кількістю очікуваного забруднення атмосферне 
повітря, шумовим забрудненням і за видами та кількістю очікуваних відходів та 
подальшого їх використання наведена в розділі 1.5 даного документу. Вплив на 
атмосферне повітря тимчасовий та рівень забруднення атмосферного повітря в 
районі проведення робіт залишиться в межах існуючих фонових концентрацій. 
Шум при проведенні будівельних робіт на об’єкті буде відповідати встановленим 
чинними санітарними нормами для відповідного часу доби. Незручності для 
населення під час проведення будівельних робіт на даному об’єкті від фізичних 
впливів (шум, вібрація) під час працюючих двигунів автомобільної техніки, в 
зв’язку з невеликими масштабами проведення робі, відсутні. 
При виконанні будівельних робіт передбачається незначний та допустимий 
вплив на довкілля зумовлений операціями у сфері поводження з відходами. 
Відповідальність за поводження з відходами, що утворюються при виконанні 
підготовчих та будівельно-монтажних робіт, несе організація, що виконує ці 
роботи. Підрядна організація самостійно здійснює збір даних відходів та їх 
передачу спеціалізованим підприємствам згідно чинного законодавства. 
 79 
Підготовчі та будівельні роботи проводяться на території, яка вже освоєна та 
упорядкована, це територія транспортної розв’язки. Будь які будівлі, споруди, 
зелені насадження, сміття на ділянці відсутні. Поверхня земляного покриву ділянки 
складена з родючого ґрунту товщиною шару 0.5 - 0.7 м. При виконанні земляних 
робіт по плануванню території, створенню котлованів під приямки та ритті 
траншей для інженерних комунікацій, буде спостерігатися тимчасовий вплив на 
родючий грунт. Вийнятий родючий шар грунт тимчасово складується у відвали та 
використовується при зворотній засипці планування площадки об’єкту та 
облаштування зелених зон та газонів. Вертикальне планування повздовжніх 
ухилів осей території, розроблене в зв’язку з невеликим об’ємові проведення 
земляних робіт, без дисбалансу земляних мас та з збереженням і використанням 
розробленого шару ґрунту в кількості - 126 м3 (із них 52 м3 родючого грунту) для 
планування, благоустрою та озеленення території об’єкту, надлишок ґрунту не 
виникає. 
Будь які тривалі і невідворотні впливи (включаючи прямий і 
опосередкований) та інші впливи при проведенні підготовчих та будівельних робіт 
відсутні. Вплив на довкілля при виконанні підготовчих та будівельних робіт 
носить короткостроковий, тимчасовий характер та є незначним та допустимим. 
 
            2.4.2 Викиди та скиди забруднюючих речовин, шумове, вібраційне, 
світлове, теплове та радіаційне забруднення, випромінення та інші фактори 
впливу, а також здійснення операцій у сфері поводження з відходами 
 
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Для оцінки впливу 
планованої діяльності на повітряне середовище був виконаний розрахунок 
розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі за програмою „ЕОЛ-
ПЛЮС”, версія 5.3.6, яка погоджена Міністерством охорони навколишнього 
природного середовища України. Лист погодження 3141/10/2-10 від 27.03.2007 р. 
Наслідки розрахунків приземних концентрацій шкідливих речовин  виконані по 
 80 
програмі EOL. На підставі аналізу розрахунку приземних концентрацій шкідливих 
речовин наведених в таблиці, видно що вклад даного об’єкту в максимальні 
приземні концентрації забруднень з урахуванням фону на межі СЗЗ та в житловій 
забудові не перевищує ГДКм.р., а це означає що об’єкт не чинитиме негативного 
впливу на здоров’я населення та соціально-побутові умови проживання населення 
на прилеглій території не зміняться. Результати розрахунків приземних 
концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі за індивідуальними 
компонентами та групами сумації виконані на ЕОМ наведені в таблиці 2.10. 
 
Таблиця 2.10 – Результати розрахунків приземних концентрацій 
забруднюючих речовин в атмосферному повітрі 
1 2 3 4 5 6 7 
0,15 0.1 
Сажа 0,105 0,11 0,005 0.01 
ПДК 
0,2 0.04 
Азоту діоксид 0,054 0,06 0,014 0,02 
ПДК 
3E-5 0.4 
Етантіол 0,57 0,62 0,17 0,22 
ПДК 
Ангідрид 0,5 0.04 
0,041 0,041 0,001 0,001 
сірчистий ПДК 
Вуглецю 5 0.08 
0,083 0,083 0,003 0,003 
оксид ПДК 
200 0.4 
Бутан 0,49 0,59 0,09 0,19 
ПДК 
Найменування речовини 
ГДК м.р.ОБРВ,мг/м3 
Фонове забруднення 
Очікувана приземна концентрація 
 в частках ГДКм.р. на території 
 житлової забудови з врахуванням 
 фонових забруднень 
Очікувана приземна концентрація 
 в частках ГДКм.р. на    межі 
 СЗЗ(50м)об’єкта з врахуванням 
 фонових забруднень 
Очікувана приземна концентрація  
в частках ГДКм.р. на території 
житлової забудови без  
врахування фонових 
забруднень 
Очікувана приземна концентрація  
в частках ГДКм.р. на межі  
СЗЗ об’єкта без врахування 
 фонових забруднень 
 81 
Продовження таблиці 2.10 
 
1 2 3 4 5 6 7 
0.4 
Бензин  5 0,45 0,5 0,05 0,1 
ПДК 
Вуглеводні 
0.4 
гpаничні  1 0,53 0,61 0,13 0,21 
ПДК 
С12-С19 
0.4 
Пропан 65 0,59 0,79 0,19 0,39 
ПДК 
Група: 
ангідрид 
- - 0,09 0,1 - - 
сірчистий; 
азоту діоксид 
 
2.4.3    Використання у процесі провадження планованої діяльності 
природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття 
 
Виконання проекту передбачається у межах існуючої земельної ділянки 
площею – 0.0826 га, що належить ФОП Калюжному В.С на правах приватної 
власності. Додаткове використання земельних ресурсів в межах зазначеної площі 
та ґрунтів не планується. Для задоволення потреби у водних ресурсах об’єкту 
використовується вода тільки на господарсько-побутові потреби в кількості - 2.0 
м3/ добу або 730 м3/ рік з існуючої артсвердловини Ватутінського КВП 
«Водоканал», яка знаходиться неподалік від об’єкту, відповідно до технічних умов 
ТУ № 2119 від 23.10.2019 р., виданих Ватутінським КВП «Водоканал». 
Встановлена потужність електрообладнання на модульній АЗС з АГЗП в тому 
числі і на опалення операторської в холодний період року – 20 кВт. Здійснення 
планованої діяльності не передбачає використання земель, грунтів і 
біорізноманіття та не створює вплив на нього. Вплив на стан флори та фауни 
відсутній. 
Скиди забруднюючих речовин. На території передбачена закрита система 
водовідведення, тому скид забруднюючих речовин в поверхневі водойми та 
підземні води відсутні. Проектними   рішеннями не передбачається будь - який скид 
 82 
виробничих та господарсько-побутових стоків. Відведення поверхневих зливових 
стоків здійснюватиметься закритою мережею дощової каналізації з подальшим 
відведенням на очисні споруди. В результаті очищення дощових стоків за 
допомогою очисних споруд зливових вод КОН – 5, продуктивністю 5.0 л/с, 
концентрація нафтопродуктів в очищених стоках не перевищує рівні - 0.3 мг / л, 
завислих речовин – 15 мг / л - це нормативні показників на скид у водойми 
культурно-побутового призначення, що дозволяє використовувати очищену воду 
на полив території, зокрема газонів. Таким чином, негативний вплив планованої 
діяльності за рахунок скидів забруднюючих речовин в об’єкти навколишнього 
середовища на довкілля не передбачається. 
Шумове та вібраційне забруднення. Проектованими джерелами шуму є 
технологічне устаткування модульної АЗС з АГЗП та автотранспорт. Згідно 
проведених розрахунків, наведених в розділі 1.5 даного документу, рівень 
звукового тиску на межі СЗЗ та границі житлової забудови буде в межах норми 
згідно ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму». Таким 
чином, вплив на довкілля за фактором шумового забруднення атмосферного 
повітря буде носити довгостроковий характер, але за рахунок відповідності діючим 
нормативам є незначним та допустимим. Джерелами вібрації є технологічне 
обладнання. На межі СЗЗ та найближчої житлової забудови рівень вібрації 
визначається як «відсутній» за санітарно-гігієнічними нормативами, вплив на 
довкілля не передбачається. 
Експлуатація АЗС з АГЗП у відповідності з технологічними режимами не 
створює світлового та теплового забруднення довкілля. 
Планована діяльність не створює радіаційного забруднення та випромінення. 
Проектом не передбачено встановлення на об’єкті обладнання, яке б могло 
являтись джерелами іонізуючих випромінювань. 
Планована діяльність є джерелом постійного утворення відходів під час 
експлуатації. Розрахунки за видами та кількістю очікуваних відходів наведені в 
розділі 1.5 даного документу. Всі відходи у процесі роботи об’єкту тимчасово 
 83 
зберігаються в спеціальній герметичні тарі у відведених для цього місцях на 
території об’єкту та передаються спеціалізованим організаціям на подальше 
захоронення, утилізацію чи переробку, згідно укладених договорів. 
 
2.4.4 Ризики для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, 
у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій 
 
Планована діяльність не створює ризиків для об’єктів культурної 
спадщини.Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров’я населення 
виконана відповідно до «Методичних рекомендацій«Оцінка ризику для здоров’я 
населення від забруднення атмосферного повітря»», затверджених Наказом МОЗ 
України, № 184 від 13.04.2007 (далі по тексту «Методичні рекомендації…»). 
Оцінка ризику на здоров‘я населення від забруднення атмосферного повітря 
проводиться за розрахунками ризику розвитку не канцерогенних і канцерогенних 
ефектів. Ризик розвитку не канцерогенних ефектів визначається шляхом 
розрахунків індексу небезпеки ( HI ) за формулою: 
 
HI =   HQi       (2.23) 
 
де   HQi – коефіцієнти небезпеки для окремих речовин, які визначаються за 
формулою 
 
HQi = Ci / Rf  Ci       (2.24) 
 
де    Ci – розрахункова середньорічна концентрація і –ої речовини на межі 
житлової забудови,мг/м3; 
RfCi – референтна (безпечна) концентрація і-ої речовини, мг/м
3; 
HQi = 1 – гранична величина прийнятого ризику. 
Розрахункова середньорічна концентрації кожної забруднюючої речовини на 
 84 
межі житлової забудови розрахована за допомогою програми ЕОL. Референтні 
концентрації за хронічного інгаляційного впливу, за відсутності референтних 
концентрацій згідно додатку «Методичних рекомендацій…», як еквівалент можна 
використовувати ГДК. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин, що 
викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів на об’єкті, 
складають: Бутан - 98 мг/м3, Етилмеркаптан – 0,00002 мг/м3, Бензин – 2,3 мг/м3, 
Вуглеводні гpаничні С12-С19 – 0,53 мг/м3, Пропан – 38 мг/м3. Референтні 
концентрації за хронічного інгаляційного впливу, як еквівалент можна 
використовувати ГДК. 
 
Таблиця 2.11 – ГДК речовин 
Референтна 
Назва речовини концентрація, Критичні органи/системи 
мг/м3 
Бензин (нафтовий, малосірчистий, 
5 Органи дихання , ЦНС 
в перерахунку на вуглець) 
Вуглеводні гpаничні С12-С19 1 Органи дихання, ЦНС 
Пропан (алкани) 65 ЦНС 
Бутан 200 Соматичний асфіксант 
Етилмеркаптан 0,001 Органи дихання 
 
HQi (Бензин) = 2.3 / 5 = 0.46 < 1, 
         HQi (Вуглеводні граничні) = 0.53 / 1 = 0.53 < 1, 
HQi (Пропан) =38 / 65 = 0.58 < 1,  
HQi (Бутан) = 98 / 200 = 0.49 < 1,  
HQi (Етилмеркаптан) = 0,00002 / 0,001 = 0.02 < 1. 
Коефіцієнт небезпеки кожної речовини менше одиниці, отже ризик 
шкідливих ефектів розвитку не канцерогенних ефектів від забруднення 
атмосферного повітря на здоров’я населення вкрай малий. Ризик розвитку 
індивідуальних канцерогенних ефектів ( ICRi) від речовин, яким властива 
канцерогенна дія за переліком додатку «Методичних рекомендацій…», відсутній 
так як речовини, що входять в даний перелік – мають канцерогенний ефект на 
 85 
даному об’єкті в викидах забруднюючих речовин відсутні. 
Соціальний ризик планованої діяльності визначається як ризик для групи 
людей, на яку може вплинути впровадження об’єкта господарської діяльності, з 
урахуванням особливостей природно- техногенної системи. 
Оціночне значення соціального ризику (Rs) визначається за формулою: 
 
Rs = CRaVu (N/T) (1-Np),     (2.25) 
 
де       Rs – соціальний ризик, чол./рік; 
CRa – канцерогенний ризик комбінованої дії декількох канцерогенних 
речовин, забруднюючих атмосферу, приймається CRa = 1  10-6; 
Vu – уразливість території від прояву забруднення атмосферного повітря, що 
визначається відношенням площі, віднесеної під об’єкт господарської діяльності, 
до площі об’єкта з санітарно- захисною зоною; 
N – чисельність населення. 
Rs = 1 х 10-6  0.25  (200/70) (1 – 0.035) = 0.7  10-6 
З розрахунку видно, що соціального ризику планованої діяльності, як ризику 
для групи людей, на яку може вплинути впровадження об’єкта господарської 
діяльності, з урахуванням особливостей природно-техногенної системи є 
прийнятним. 
 
Таблиця 2.12 – Класифікація рівнів соціального ризику 
Рівень ризику Ризик протягом життя 
Неприйнятний для професійних контингентів і 
Більший ніж 10-3 
населення 
Прийнятний для професійних контингентів і 
-3 -4
неприйнятний для населення 10  – 10  
Умовно прийнятний 10-4 – 10-6 
Прийнятний Менший ніж10-6 
 86 
Отже можна зробити висновок, що рівень соціального ризику (Rs) планованої 
діяльності на підставі проведеного розрахунку і відповідно до класифікації є 
прийнятним, ризик розвитку індивідуальних канцерогенних ефектів (ICRi) – 
відсутній, та відповідно ризик комбінованої дії декількох канцерогенних речовин 
(CRa ) також відсутній, а ризик розвитку не канцерогенних ефектів на межі 
житлової забудови, відповідно забруднюючих речовин від стаціонарних джерел 
викидів вкрай малий та не призведе до порушень в здоров’ї населення, що дозволяє 
впевнено стверджувати про доцільність будівництва. Небезпека з боку 
навколишнього середовища для здоров’я людини від планованої діяльності та будь 
- які прямі причинно-наслідкові зв’язки, що можуть причинить шкоду здоров’ю 
населенню, що мешкає на прилеглій території відсутні. 
Оцінка ризику впливу планованої діяльності через можливість виникнення 
надзвичайних ситуацій. 
Так як нафтопродукти, що будуть зберігатися на модульній АЗС з АГЗП 
являються горючими рідинами підвищеної вибухо-пожежонебезпеки та 
токсичними речовинами на даному об’єкті можливе виникнення надзвичайної 
(аварійної) ситуації, зокрема вибуху, пожежі, течі в резервуарі та порив 
трубопроводів. Вибухопожежна та пожежна небезпека планованої діяльності 
характеризується наявністю горючих нафтопродуктів (бензин, дизельне паливо, 
нафтовий скраплений газ). Аварії на об’єкті можуть супроводжуватися збитками 
для населення та навколишнього середовища в районі розміщення об’єкту. Дані 
фактори ризику виникнення надзвичайної ситуації - аварії, можливі лише при не 
належному технічному обслуговуванні даного об’єкту та виникненню рідкісних 
природних явищ, таких як землетрус, паводок, наявності термокарстових та 
ерозійних процесів в ґрунтах с підвищеним стискуванням, які в даному районі 
будівництва не спостерігаються. 
Будівництво об’єкту буде проводиться за межами зон можливої руйнації, 
зокрема: 
 Майданчик будівництва відноситься до несейсмічного району – менше 6 
 87 
балів, що унеможливлює виникнення підземних поштовхів і коливань земної 
поверхні внаслідок тектонічних процесів з енергією великої руйнівної сили з 
поширенням сейсмічних хвиль, вплив яких приводить до ушкодження або 
руйнування інженерних споруд та будівель; 
 Майданчик будівництва знаходиться на території де неможливе виникнення 
затоплення в результаті проходження зливових дощів та таїння великої 
кількості снігу, наявності термокарстових та ерозійних процесів в ґрунтах с 
підвищеним стискуванням в районі будівництва статистичними даному не 
підтверджуються; 
 Майданчик будівництва знаходиться в не зон виникнення циклонів та на 
периферії виникнення великих антициклонів, що приводять до руху 
повітряних мас з великою швидкістю – бурі чи урагану. Вітри з найбільшою 
швидкістю вітру приходяться на холодну пору року. Імовірність виникнення 
швидкостей вітру з великою швидкістю в рік більше 20 м/с, складає 0.0 % 
вітрів 16-20 м/с, складає 0.2 % . 
Аналіз та оцінювання ризику аварій разом із інженерно-технологічними 
заходами на об’єкті та забезпечення превентивних заходів безпеки на даному 
об’єкту під час експлуатації, свідчить про надійність та стійкість об’єкту до 
виникнення надзвичайної ситуації – аварії. Все технологічне обладнання, що буде 
встановлене на об’єкті, відповідно проекту, заводського типу, та має високу ступінь 
стійкості до виникнення аварійних ситуацій. Обладнання повинне працювати 
відповідно до технічного паспорту. Основними превентивними заходами безпеки 
на промисловому об’єкті є адміністративні, інженерно-технічні, заходи, організація 
та управління персоналом, правила поводження з вогненебезпечними речовинам, 
стандарти, інструкції по техніці небезпеки, розробка планів ліквідації аварійних 
ситуацій (ПЛАСів), належне управління замінами обладнання та устаткування, 
аудит та нагляд з боку відповідальних фахівців. 
Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої діяльності та 
об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з 
 88 
урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов’язаних з територіями, які 
мають особливе природоохоронне значення, 
на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися 
використання природних ресурсів 
Території, які мають особливе природоохоронне значення та їх охоронні 
зони, на які може поширитися вплив, в районі розташування модульної АЗС з АГЗП 
відсутні. Розрахунки розсіювання, виконані з врахуванням фонового забруднення 
атмосферного повітря, тобто з врахуванням вкладу інших забруднювачів повітря, 
показали, що концентрації всіх забруднюючих речовин у атмосферному повітрі 
не перевищують їх гігієнічні нормативи. На ділянці розміщення АЗС з АГЗП 
відсутні будь які кумулятивні наслідки впливу - сумарний ефект, який полягає у 
тому, що при взаємодії 2-х або більше об’єктів їх дія як правило перевищує суму 
впливів всіх об’єктів окремо – відсутні, в зв’язку з тим що в радіусі 400 м відсутні 
будь-які промислові, складські, та комунальні об’єкти, які могли б здійснювати 
негативний вплив на загальний екологічний стан навколишнього природного 
середовища. Рішення про провадження планованої діяльності та об’єктів, які 
можуть чинити кумулятивний вплив в районі будівництва, також відсутні. 
 
 2.5 Вплив планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби 
викидів парникових газів, та чутливість діяльності до зміни клімату 
 
Змін клімату в результаті планованої діяльності не очікується, оскільки в 
результаті експлуатації об’єкту відсутні значні виділення теплоти, інертних газів, 
вологи та відсутні викиди парникових газів. На даних об’єктах, згідно чинних норм 
заборонимо використовувати теплогенеруюче обладнання з спалюванням 
органічного палива. Особливості кліматичних умов, які сприяють зростанню 
інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, 
відсутні. 
Вплив на довкілля технологією і речовинами, що використовуються 
 89 
На АЗС з АГЗП згідно з технологічним процесом буде зберігатися бензин в 
двох надземних резервуарах – модулях об’ємом по 10 м3, дизельне пальне в одному 
резервуарі – модулі об’ємом 10 м3, та скраплений нафтовий (вуглеводневий) газ в 
надземному модулі АГЗП в складі двох надземних ємностей, загальним об’ємом 
10 м3. 
Основними забруднювачами атмосферного повітря при використанні 
бензину, дизельного палива, скрапленого вуглеводневого газу будуть пари 
бензину, насичених вуглеводнів, пропану, бутану, одоранту (етилмеркаптану). 
Основними безпосередніми джерелами впливу на модульній АЗС з АГЗП будуть 
дихальні клапани резервуарів з пальним та ПРК. Забруднення відбувається під час 
зливу пального з бензовозів, під час зберігання пального в резервуарах та під час 
заправки паливних баків автомобілів. На АГЗП значне забруднення ще 
відбувається під час обслуговування технологічного обладнання в процесах 
ремонту або пересвідчення, через скидну свічку газу. Процес розкладання 
компонентів нафтопродуктів в атмосферному повітрі в край повільний. Тільки за 
три - чотири роки відбувається окислення деяких їх компонентів. Пари 
нафтопродуктів мають слабо виражений кумулятивний та інгаляційний вплив, 
зумовлюють помірне подразнення шкіри та сухість шкіри, подразнюють слизові 
оболонки, мають незначний алергенний і подразнювальний вплив. Категорія 
небезпеки від парів нафтопродуктів визначається відповідно до можливого або 
виявленого накопичення шкідливих речовин, концентрація яких може досягти або 
досягла рівнів, які перевищують максимально-разові гранично допустимі 
концентрації шкідливих речовин, такі концентрації можуть спостерігатися тільки в 
межах СЗЗ – 50. За межами СЗЗ небезпека від парів нафтопродуктів за технології, 
яка пропонується для впровадження на об’єкті, відсутня. 
Перелік джерел потенційного впливу планованої діяльності від 
запроектованого технологічного процесу експлуатації АЗС з АГЗП на навколишнє 
середовище: 
 Забруднення атмосферного повітря парами нафтопродуктів (бензин, 
 90 
вуглеводні насичені) від устаткування резервуарів збереження світлих 
нафтопродуктів ( три дихальні клапани СМДК – 100), при зливі 
нафтопродуктів із автоцистерн, які підвозять нафтопродукти та зберіганні 
нафтопродуктів в ємностях; 
 Забруднення атмосферного повітря парами нафтопродуктів при заправці 
паливних баків автомобілів з одної ПРК АЗС;
 Забруднення атмосферного повітря парами СВГ (суміш скраплених газів 
бутану, пропану та одоранту) від двох ЗСК (запобіжно – скидний клапан ДУ 
- 25) ємностей модуля АГЗП під час зберігання СВГ (природні втрати)  та 
під час перевірки ЗСК;
 Забруднення атмосферного повітря парами СВГ під час проведення операцій 
пов’язаних з ремонтом обладнання та пересвідчення – під час звільнення 
ємності від СВГ, продувки ємності (інертним газом), через свічку продувну;
 Забруднення атмосферного повітря парами СВГ під час ремонту насосу 
(помпи) для зливання СВГ, трубопроводів і запірної арматури, очищення 
фільтру для очищення СВГ від механічних домішків та продувку (інертним 
газом) трубопроводу з встановленим на ньому фільтром і насосною 
установкою через свічку продувну;
 Забруднення атмосферного повітря парами СВГ під час скиду тиску з гумово 
- тканинних рукавів до атмосферного через скидний вентиль автоцистерни та 
від‘єднання   відповідного штуцеру лінії рідкої та парової фази після 
закінчення процесу зливання скрапленого газу з автомобільних цистерн;
 Забруднення атмосферного повітря парами СВГ під час наповнення балонів 
газобалонних автомобілів через заправочний пістолет типу „Струбцина”, 
заправної колонки.
Потенційного, прямого впливу планованої діяльності на всі інші компоненти 
навколишнього середовища від технологічного процесу ведення господарської 
діяльності на модульній АЗС та АГЗП, крім впливу на атмосферне повітря не буде. 
 
 91 
 2.6 Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, 
уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому 
числі компенсаційних заходів 
 
Для зменшення впливу модульної АЗС з АГЗП та захисту навколишнього 
природного середовища від можливих негативних впливів проектованого об’єкту 
на довкілля проектом передбачені планувальні і компенсаційні заходи. Стаціонарні 
джерела викидів шкідливих речовин розосереджені по всі території, по можливості 
як найдальше від межі житлової забудови. Найближча житлова забудови 
знаходяться від стаціонарних джерел викидів на відстані 61 м. Взаємне 
розташування джерел викидів шкідливих речовин вибране таким чином, що при 
направленні вітру в сторону житлової забудови, викиди шкідливих речовин не 
накладаються. Покриття проїздів по території і технологічних площадок буде 
виконане з асфальтобетону, передбачене функціональне зонування території. На 
вільній території буде виконане впорядкування, шляхом облаштування газонів. 
Планувальні заходи: 
1) Для забезпечення стандартного рівня екологічної безпеки: 
 Злив в резервуари і роздача нафтопродуктів через паливно-роздавальні 
колонки буде відбуватися закритим способом з повною автоматизацією всіх 
процесів по зливу, зберіганні палива та заправці транспорту. Арматура та з‘єднання 
на технологічному обладнанні будуть забезпечувати повну герметичність та 
виключать можливість неконтрольованого попадання викидів вуглеводнів нафти в 
атмосферне повітря;
 Для нормальної роботи на об’єкті, буде проводиться постійний контроль за 
справністю дихальних клапанів при температурі   повітря більше 0 °С один раз за 
місяць, а при температурі повітря менше 0 °С два рази за місяць. Взимку дихальні 
клапани повинні очищатися від льоду. Перевірка запобіжних клапанів модуля 
АГЗП проводиться літом раз в тиждень, зимою – раз на добу при температурі 0 С 
та нижче;
 92 
 Модуль АГЗП обладнаний оборотним клапаном, який встановлюється на 
трубопроводі рідкої фази СВГ вузла заправки резервуару та не допускає 
оборотного ходу СВГ з АГЗП в атмосферне повітря в випадку обриву 
гумовотканинного рукава заправника. На лінії нагнітання насоса модуля АГЗП 
встановлено – електроконтактний манометр, що подає сигнал на відключення 
насоса, при досягненні тиску нагнітання вище 1.6 МПа. На наливній лінії з 
резервуару по паровій фазі встановлений швидкісний клапан, що у свою чергу, 
автоматично відключає потік газу з резервуару АГЗП при розриві гумово 
тканинного рукава АЦСГ;
 ПРК модуля АГЗП облатана муфтою яка обладнана клапанами, які 
перешкоджають потрапляння газу в атмосферне повітря при роз’єднанні муфти.
 Застосовуються надземні двохстінні резервуари – модулі, які покриті тепло 
відбиваючою фарбою та ізоляцією, обладнані дихальними клапанами, які 
спрацьовують тільки при досягненні відповідного тиску парів  палива в 
резервуарі;
2) Заходи щодо зменшення кількості відходів: 
 Передбачено сортувати всі відходи, що можуть утворюватись під час 
експлуатації проектованого об’єкту, для подальшої їх відправки на переробку в 
якості вторсировини (пластик, скло, папір). Ці заходи сприяють зменшенню 
утворення відходів, які потрапляють на полігон ТПВ а також зменшенню 
використання природних ресурсів, що не відновлюються.
3) Заходи по охороні ґрунту, геологічного середовища та водних ресурсів 
для забезпечення стандартного рівня екологічної безпеки: 
 Відведення господарсько-побутових стічних вод від операторської на 
локальні очисні споруди закритого типу (ЛОС) – двохкамерний септик об’ємом 20 
м3;
 Виключення скиду в стічні води відходів нафтопродуктів;
 Влаштування твердого водонепроникного покриття в місцях, де 
проводяться операції з нафтопродуктами, виконання дорожнього покриття з 
 93 
асфальтобетону;
 Виконання гідроізоляції трубопроводів і резервуарів та покриття 
трубопроводів і резервуарів ізоляцією надто посиленого типу;
 Передбачена закрита герметична система зливу нафтопродуктів в 
резервуари і подачі їх до заправних колонок;
 Огородження зон озеленення та території вільної від проїздів бортовим 
каменем, що запобігає виносу зливових вод за межі території та змиву ґрунту на 
дорожнє покриття під час проливного дощу;
 На території об’єкту передбачено будівництво очисних споруд для 
очищення дощових та талих вод КОН -5 , продуктивністю 5 л/с, устрій дорожнього 
покриття території майданчика та організація вертикального планування території 
розроблена з відводом поверхневих стоків до приймального лотка зливових вод 
очисних споруд;
 Передбачено інженерне обладнання для технічного огляду всіх 
каналізаційної мережі на об’єкті та обладнання для організація регулярного 
прибирання території; 
 Передбачений механізм негайного прибирання пролитого нафтопродукту, 
шляхом засипання піском місця розливу та збирання його в герметичний контейнер; 
 Контроль рівня нафтопродуктів показниками наповнення, які 
встановлені на резервуарах; 
 Всі відходи які утворюються в процесі ведення господарської діяльності 
на даному об’єкті будуть збиратися в герметичні контейнери та вивозиться з 
території спеціалізованими підприємствами на утилізацію або захоронення. 
4) Для забезпечення підвищеного рівня екологічної безпеки: 
Розміщення на території надземних двостінних модулів - резервуарів з 
постійним візуальним контролем та постійним автоматичним контролем 
герметичності в між стінному просторі, що запобігає аварійним виливам 
нафтопродуктів; 
Обладнання колонки стоп-пістолетами з запобіжним закриваючим 
 94 
механізмом, який при падіння пістолету на землю, при розриві наповнювального 
шлангу або при заповненні пальним в бакові досягне пістолета, автоматично його 
закриває. 
Компенсаційни заходи на даному об’єкті передбачаються тільки у вигляді 
нарахування плати за забруднення атмосферного повітря стаціонарними 
джерелами – відповідно екологічного податку. Суми податку, який справляється 
за викиди стаціонарними джерелами забруднення обчислюються платниками збору 
самостійно виходячи з фактичних обсягів викидів за рік та ставок податку який дії 
в певний проміжок часу відповідно Податкового кодексу України.  
 
Таблиця 2.12 – Сума податку, який справляється за викиди стаціонарними 
джерелами забруднення, згідно проектних показників  
Потужність Сума 
Основна 
ГДКм.р. викиду податку 
Найменування ставка Клас 
№ ОБРВ, забр. згідно 
речовини податку, небезпеки 
мг/м3 речовини, проектних 
грн/т. 
т/рік показників 
1 Бензин 5,0 138,57 4 1,252 173,5 
2 Вуглеводні 
1,0 138,57 4 0,0785 10,9 
гpаничні 
3 Бутан 200,0 138,57 4 0,6328 87.7 
4 Пропан 65,0 138,57  0,4218 58.5 
5 Етилмеркаптан 3E-5 738187,86  5,25E-5 38.8 
Загальна сума податку в рік 369.4 
 
Отже, при дотриманні технології експлуатації даного об’єкту, а також 
передбачених проектом природоохоронних заходів наведених вище, негативні 
явища, щодо впливу на довкілля зведені до мінімуму. 
 
 
 95 
ВИСНОВКИ 
 
Закон України «Про оцінку впливу на навколишнє середовище» є 
процесуальним правовим актом, який визначає механізм ОВД, починаючи з 
повідомлення про запропоновану діяльність і закінчуючи рішенням про здійснення 
запропонованої діяльності. Документ був прийнятий на виконання Угоди про 
асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 
Особливістю директив ЄС, впровадження яких стало обов'язковим для 
України в рамках реалізації Угоди про асоціацію, є те, що держави повинні 
адаптувати своє законодавство для досягнення цілей, визначених директивами, але 
вони самі визначають методи досягнення таких цілей. 
Таким чином, Директивою 2011/92 / ЄС Європейського Парламенту та Ради 
від 13 грудня 2011 року щодо оцінки впливу деяких державних і приватних 
проектів на навколишнє середовище було прийнято як в Україні. Процедура ОВД 
була регламентована з урахуванням українських реалій, потреб, досвіду та 
проблем, що проявилися раніше в ході масових і довгострокових екологічних 
огляд, який з часом дискредитував себе, зокрема, через необхідність ввести 
систематичні зміни в екологічне законодавство України. 
Важливими аспектами та перевагами нового Закону є: 
1) підтвердження виконання зобов'язань України за Угодою про асоціацію з 
Європейський Союз; 
2) затвердження на законодавчому рівні переліку видів запропонованої 
діяльності та об'єктів, які можуть викликати істотний вплив на навколишнє 
середовище та на предмет впливу 
3) поділ таких видів запропонованої діяльності на дві категорії, які 
визначаються залежно від складність діяльності та масштаби впливу на 
навколишнє середовище, природні ресурси або на життя і здоров'я людини; 
4) запровадження обов'язкових публічних консультацій у процедурі ОВД; 
5) створення Єдиного реєстру ОВД; 
 96 
6) проведення процедури ОВД до прийняття рішення про здійснення 
запропонованої діяльності; 
7) попереднє зазначення методів запобігання можливим негативним 
наслідкам для розробник (суб'єкт господарювання), а також пошук альтернатив 
здійснення запропонованої діяльності; 
8) надання поглибленої основи для прийняття обґрунтованого рішення 
уповноваженим органом завдяки звіту з ОВД та інформації, отриманої під час 
консультацій; 
9) відповідальність уповноваженого органу за видачу та обґрунтованість 
ОВД висновок; 
10) ефективна відповідальність забудовника (суб'єкта господарювання) за 
недотримання процедури ОВД або здійснення діяльності без ОВД. 
Водночас новий закон не позбавлений певних недоліків, з якими стикаються 
суб'єкти відповідних правовідносин. По-перше, представники бізнесу не повністю 
розуміли імперативність норм Закону і не усвідомлюють важливість процедури 
ОВД для здійснення господарської діяльності, тому сама процедура затримується 
в часі, а компетентні органи, особливо Міністерство середовища, в даний час 
перевантажені. Згодом ця ситуація покращиться, і ОВД стане звичайною справою 
для всіх сторін. 
Громадськість не знайома з вимогами закону, тому не активно використовує 
свою здатність брати участь у публічних консультаціях у процедурі ОВД. 
Наприклад, якщо місцева громада пропустила стадію публічних консультацій через 
свою пасивність, висновок ОВД був позитивним, і розробник (суб'єкт 
господарювання) розпочав свою запропоновану діяльність у відповідності до 
екологічних умов, то громада фактично втрачає можливість коригувати свою 
діяльність або це буде набагато складніше. Однак це також є додатковою гарантією 
для забудовника (суб'єкта господарювання) у боротьбі з недобросовісною 
конкуренцією або необґрунтованими запереченнями щодо запропонованої 
діяльності. 
 97 
Певні етапи процедури ОВД на практиці можуть здаватися неефективними 
або занадто масовими (наприклад, необхідність детального опису запропонованої 
діяльності в друкованих засобах масової інформації). Зокрема, на практиці можуть 
виникнути проблеми з правилом, що «запропонована діяльність підлягає ОВД 
перед прийняттям рішення про здійснення запропонованої діяльності». Не завжди 
проект будівництва або інший запропонований діяльність може охоплювати все, 
що вплине на навколишнє середовище. Якщо розробник (суб'єкт господарювання) 
у своїй діяльності розпочав процедуру ОВД занадто швидко, то висновок ОВД 
може визначити необхідність проведення додаткової ОВД на іншому етапі проекту, 
і в результаті компетентні органи можуть зробити такий запит. підприємству. Ця 
перспектива є дорогою і незручною для всіх сторін, тому варто проаналізувати, як 
часто виникають такі проблеми, і розглянути можливість внесення змін до 
законодавства та лібералізації процедури, коли, наприклад, паралельно 
розробляється проект будівництва та ОВД. 
 Згідно  з  проведеною  оцінкою  впливів  на  довкілля  визначено,  що  під  
час  провадження  планової  діяльності,  очікується  допустимий  вплив  на  довкілля  
та  здоров’я  населення зумовлений  викидами  забруднюючих    речовин    в    
атмосферне    повітря    та    шумовим  забрудненням.    Значний    вплив    на  
довкілля  під  час  провадження  планової  діяльності  не передбачається. 
Враховуючи    вище    визначені    результати    оцінки   впливів   програма  
моніторингу  та  контролю, щодо впливів на довкілля під час провадження планової 
діяльності повинна проводиться для контролю допустимих  впливів,  щодо  викидів  
забруднюючих  речовин  в  атмосферне  повітря  та  шумового забруднення. 
 
 
 
 
 
 
 98 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Третяк, Тарас Олексійович. "Процедура оцінки впливу на довкілля у проекті 
закону України «Про оцінку впливу на довкілля»." Право і громадянське 
суспільство 1 (2015): 141-198. 
2. Шидивар, Тетяна Володимирівна. Імплементація Європейського законодавства 
з оцінки впливу на довкілля в Україні. Diss. ОДЕКУ, 2019. 
3. Morgan, Richard K. "Environmental impact assessment: the state of the art." Impact 
Assessment and Project Appraisal 30.1 (2012): 5-14. 
4. Morgan, Richard K. "Environmental impact assessment: the state of the art." Impact 
Assessment and Project Appraisal 30.1 (2012). 
5. Bartlett, Robert V., and Priya A. Kurian. "The theory of environmental impact 
assessment: implicit models of policy making." Policy & Politics 27.4 (1999). 
6. Shparyk, Nazar. (2018). Legal Regulation of Environmental Impact Assessment in 
Ukraine: Current State. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. 
5. 10.15330/jpnu.5.2.152-162. 
7. Elling, Bo. "Rationality and effectiveness: does EIA/SEA treat them as synonyms?." 
Impact Assessment and Project Appraisal 27.2 (2009): 121-131. 
8. Therivel, Riki, et al. Strategic environmental assessment. Routledge, 2013. 
9. Jendroshka J.,  Skrylnikov D., Alekseeva E.  Environmental Impact Assessment and 
Public Participation: An Analytical  Comparative  Review  of  European  and  
Ukrainian  Legislation  and  Recommendations  on  the Implementation of European 
Standards in Ukraine. “Ekolohiia-Pravo-Liudyna”, Lviv, 2013. (in Ukrainian) 
10. Українська екологічна енциклопедія / Р. С. Дяків, А. В. Бохан, І. Й. Робчич [та 
ін.] / Міжнародна економічна фундація, 2-ге вид. – К., 2006, 808с. 
11. Bond, Alan, Juan Palerm, and Paul Haigh. "Public participation in EIA of nuclear 
power plant decommissioning projects: a case study analysis." Environmental Impact 
Assessment Review 24.6 (2004). 
 99 
12. Краснова, М. "Проблеми імплементації в Україні положень Орхуської 
конвенції." (2000). 
13. Hartley, Nicola, and Christopher Wood. "Public participation in environmental impact 
assessment—implementing the Aarhus Convention." Environmental impact 
assessment review 25.4 (2005). 
14. Постанова Кабінетів Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1010 Київ «Про 
затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці 
впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та 
об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля» 
15. Cashmore, Matthew, et al. "Evaluating the effectiveness of impact assessment 
instruments: theorising the nature and implications of their political constitution." 
Environmental impact assessment review 30.6 (2010). 
16. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»: (офіц. 
текст; за станом на 12.10.2018) / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, 
№ 41, ст.546. 
17. Lawrence, David P. "The need for EIA theory-building." Environmental Impact 
Assessment Review 17.2 (1997). 
18. Marshall, Ross, Jos Arts, and Angus Morrison-Saunders. "International principles for 
best practice EIA follow-up." Impact assessment and project appraisal 23.3 (2005). 
19. Morgan, Richard K. Environmental impact assessment: a methodological approach. 
Springer Science & Business Media, 1999. 
20. Sadler, Barry. Environmental assessment in a changing world. Evaluating practice to 
improve performance-final report. 1996. 
21. Directive 2011/92/EU on the assessment of the effects of certain public and private 
projects on the environment. Official Journal of the European Communities. Available 
at: http://enref.org/docs/dyrektyva2011-92-es-pro-otsinku-vplyvu-okremyh-
derzhavnyh-i-pryvatnyh-proektiv-na-navkolyshnjeseredovysche/(in Ukrainian) 
 100 
22. Andrusevych A.O. Assessment of the Environmental Impact in Ukraine: Solving the 
Problem in European Way. Resource-analytical center “Suspilstvo i dovkillia”, Lviv, 
2011. (in Ukrainian) 
23. Endroshka J., Skrylnikov D., Alekseeva E. Environmental Impact Assessment and 
Public Participation: An Analytical Comparative Review of European and Ukrainian 
Legislation and Recommendations on the Implementation of European Standards in 
Ukraine. “Ekolohiia-Pravo-Liudyna”, Lviv, 2013. (in Ukrainian) 
24. Tretyak T.O. Procedure for environmental impact assessment in the draft Law of 
Ukraine “On Environmental Impact Assessment”. Pravo i Hromadianske Suspilstvo, 
1 (10) (2015), 141–198. (in Ukrainian). 
25. Чайковська, Наталя. "Правові аспекти здійснення оцінки впливу на довкілля." 
Науковий часопис Національної академії прокуратури України 4 (2017): 214-
223. 
26. УКРАЇНИ, ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ВОДНИХ РЕСУРСІВ; 
ПІДПРИЄМСТВО, ДЕРЖАВНЕ; ГОСПОДАРСТВО, ХОТИНСЬКЕ ЛІСОВЕ. з 
оцінки впливу на довкілля. 2017. 
27. Wood, Christopher. Environmental impact assessment: a comparative review. Pearson 
Education, 2002. 
28. Wilkins, Hugh. "The need for subjectivity in EIA: discourse as a tool for sustainable 
development." Environmental Impact Assessment Review 23.4 (2003). 
29. Huttunen, Arja. "The effectiveness of public participation in the environmental impact 
assessment process–a case study of the projected Sierilä hydropower station at 
Oikarainen, northern Finland." Acta Borealia 16.2 (1999). 
30. Позняк, Е. "Оцінка впливу на довкілля і участь громадськості в ній у формі 
громадської екологічної експертизи: міжнародно-правові та національно-
правові аспекти." Вісник Київського національного університету імені Тараса 
Шевченка. Юридичні науки 74-76 (2007). 
 101 
31. Cloquell-Ballester, Vicente-Agustín, et al. "Systematic comparative and sensitivity 
analyses of additive and outranking techniques for supporting impact significance 
assessments." Environmental Impact Assessment Review 27.1 (2007): 62-83. 
32. Richardson, Tim. "Environmental assessment and planning theory: four short stories 
about power, multiple rationality, and ethics." Environmental impact assessment 
review 25.4 (2005): 341-365. 
33. Caldwell, Lynton K. "Environmental impact analysis (EIA): origins, evolution, and 
future directions." Impact Assessment 6.3-4 (1988). 
34. Duinker, Peter N., and Lorne A. Greig. "Scenario analysis in environmental impact 
assessment: Improving explorations of the future." Environmental impact assessment 
review 27.3 (2007): 206-219. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 102 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 103 
Додаток А 
Метеорологічні умови досліджуваної ділянки 
 
 104 
 105 
 106 
 107 
 
 108 
Додаток Б 
Апробація результатів роботи 
 
 
 109 
 
 
 
 110 
 
 111 
 
 112 
 
 113 
 
 
 
 
 114 
 
 
 115 
 
 
 
 116