Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/3535Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Ящук, Людмила Борисівна | - |
| dc.contributor.author | Мелецький, Володимир Сергійович | - |
| dc.date.accessioned | 2022-01-26T10:50:13Z | - |
| dc.date.available | 2022-01-26T10:50:13Z | - |
| dc.date.issued | 2022-01 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/3535 | - |
| dc.description.abstract | Мелецький В.С. Оцінка рівня акустичного навантаження на локальні зони міста Черкаси Актуальність теми. Шумовий вплив на урбанізованих територіях – одна з найбільш гострих екологічних проблем сучасності. Цьому сприяє збільшення кількості населення, транспортної рухливості населення, кількості автотранспорту, наявність залізниці, аеропорту, промислових об’єктів, енергетичних об’єктів та інше. В селищах часто автошляхи з інтенсивних рухом находяться поруч з житловими будинками, які є першою лінією забудови. Шум негативно впливає на фізичний стан людини: пригнічує центральну нервову систему; викликає зміну швидкості дихання і пульсу; сприяє порушенню обміну речовин, виникненню серцево-судинних захворювань, гіпертонічної хвороби; викликає зміни в органі зору людини і вестибулярному апараті та ін. Тому дослідження рівня шуму на сьогоднішній момент є одним з найбільш актуальних завдань людства. Мета роботи: оцінка рівня акустичного навантаження на локальні зони міста Черкаси Об’єкт дослідження: дослідні ділянки прилеглі до транспортних доріг та рекреаційні зони міста. Предмет дослідження: рівень звуку, імпульсного шуму на обраних ділянках в різні періоди доби; роль автотранспорту у створенні шумового навантаження в урбоекосистемі міста Черкаси. Методи дослідження: теоретичний аналіз, експеримент; аналіз отриманих даних з подальшим їх узагальненням та прогнозуванням. Результати дослідження: В роботі охарактеризовано та описані критерії вибору дослідних ділянок; методологія визначення рівня шумового забруднення та оцінка рівня шумового забруднення на обраних локальних територіях міста Черкаси. Головним джерелом акустичного забруднення в місті Черкаси є автотранспорт, на частку якого у деяких районах міста припадає до 80 % шуму. До того ж, на всіх досліджуваних територіях дозволений рух вантажного та громадського транспорту, що значно посилює рівень шуму. Найбільш значні перевищення нормативних значень спостерігаються на головних дорогах міста: бульвар Шевченка та вулицях Смілянська, Чигиринська та Чехова. Акустичне навантаження на рекреаційні паркові зони суттєво менше, ніж на ділянки прилеглі до транспортних шляхів, проте не лежать в діапазонах допустимих рівнів в різні періоди доби. Наукова новизна. На підставі вимірювань рівня шуму на локальних територіях міста Черкаси, які включали рекреаційні зони, та місця прилеглі до автомобільних доріг встановлено, що основний внесок в акустичних фон вносить автотранспорт та на більшості територій спостерігається перевищення нормативних значень рівня шуму. Натомість в місті не реалізуються організаційні, інженерно-технічні та інші заходи, спрямовані на зниження рівня звуку та забезпечення комфорту в місцях відпочинку громадян та міському середовищі в цілому. Отримані результати можуть бути основою для розробки шумової карти міста Черкаси та запровадження заходів з метою оптимізації шумового впливу на міські території. Теоретичне і практичне значення: Отримані результати дослідження дозволяють оцінити рівень акустичного навантаження на різних ділянках міста Черкаси, що може бути покладено в основу розробки шумової карти міста та розробити заходи щодо зниження рівня шуму в рекреаційних зонах та міському середовищі в цілому. Запропоновані рекомендації можуть бути враховані при плануванні, проектуванні та реконструкції міського середовища. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (26 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 62 сторінки друкованого тексту, основна частина – 28 сторінок. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Meletskiy V.S. Assessment of the level of acoustic load on local areas of Cherkasy Actuality of theme. Noise impact in urban areas is one of the most acute environmental problems of our time. This is facilitated by an increase in population, transport mobility, the number of vehicles, the presence of railways, airports, industrial facilities, energy facilities and more. In settlements, high-traffic roads are often located near residential buildings, which are the first line of development. Noise negatively affects a person's physical condition: depresses the central nervous system; causes a change in respiratory rate and heart rate; contributes to metabolic disorders, cardiovascular disease, hypertension; causes changes in the human visual organ and vestibular apparatus, etc. Therefore, the study of noise levels is currently one of the most pressing tasks of mankind. The purpose of the work: of the level of acoustic load on local areas of Cherkasy. The object of study: research sites adjacent to transport roads and recreational areas of the city. The subject of study: sound level, impulse noise in selected areas at different times of the day; the role of motor transport in creating noise load in the urban ecosystem of Cherkasy. Research Methods: theoretical analysis of statistical data with their subsequent generalization and forecasting; Results of the research: The paper characterizes and describes the criteria for selecting research sites; methodology for determining the level of noise pollution and assessment of the level of noise pollution in selected local areas of Cherkasy. The main source of acoustic pollution in the city of Cherkasy is vehicles, which in some parts of the city account for up to 80% of noise. In addition, the movement of freight and public transport is allowed in all study areas, which significantly increases the noise level. The most significant exceedances of regulatory values are observed on the main roads of the city: Shevchenko Boulevard and Smilyanska, Chyhyrynska and Chekhova streets. Acoustic load on recreational park areas is significantly less than on areas adjacent to transport routes, but do not lie in the range of permissible levels at different times of the day. Scientific novelty. Based on measurements of noise levels in local areas of Cherkasy, which included recreational areas and places adjacent to highways, it was found that the main contribution to the acoustic background is made by vehicles and in most areas exceed the normative values of noise. On the other hand, the city does not implement organizational, engineering and other measures aimed at reducing the sound level and providing comfort in places of recreation of citizens and the urban environment as a whole. The obtained results can be the basis for the development of a noise map of the city of Cherkasy and the implementation of measures to optimize the noise impact on urban areas. Theoretical and practical significance: The results of the study allow us to assess the level of acoustic load in different parts of Cherkasy, which can be used as a basis for developing a noise map of the city and develop measures to reduce noise in recreational areas and the urban environment as a whole. The proposed recommendations can be taken into account in the planning, design and reconstruction of the urban environment. Structure and volume of work: Qualifying the master's work consists of an introduction, annotation, two sections, conclusions, a list of references (26 sources), graphic documentation for the master's qualification work, appendices. The full volume of the work is 62 pages of printed text, the main part is 28 pages. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | шумове навантаження | uk_UA |
| dc.subject | транспорт | uk_UA |
| dc.subject | рекреаційна зона | uk_UA |
| dc.subject | децибел | uk_UA |
| dc.subject | імпульсний шум | uk_UA |
| dc.subject | шумопоглинання | uk_UA |
| dc.title | ОЦІНКА РІВНЯ АКУСТИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ЛОКАЛЬНІ ЗОНИ МІСТА ЧЕРКАСИ | uk_UA |
| dc.type | Master Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Мелецький ВКР.pdf Restricted Access | 2.09 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Будівельний факультет
Кафедра екології
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
на тему ОЦІНКА РІВНЯ АКУСТИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА
ЛОКАЛЬНІ ЗОНИ МІСТА ЧЕРКАСИ
Виконав: студент 2 курсу,
групи _МГЕК-102
спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
Мелецький В.С.__________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Ящук Л.Б.______________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль Хоменко О.М.______
(прізвище та ініціали)
Рецензент __Спрягайло О.В.___________
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2022 рік
2
ЗМІСТ
Вступ 4
1 Аналітичний огляд літератури 6
1.1 Шумове забруднення та його вплив на організм людини 6
1.2 Класифікація джерел шумового впливу на навколишнє 10
середовище
1.3 Нормативи рівнів шумового впливу в Україні 15
1.4 Основні принципи організації шумозахисту в міському 21
середовищі
2 Оцінка рівня акустичного навантаження на локальні зони міста 28
Черкаси
2.1 Характеристика та критерії вибору дослідних ділянок 28
2.2 Методика визначення рівня шумового забруднення та апаратне 30
забезпечення вимірювання
2.3 Оцінка рівня акустичного навантаження автотранспорту на 34
локальні зони міста за рівнем імпульсного шуму
2.4 Узагальнена оцінка шумового забруднення окремих рекреаційних 43
зон
2.5 Аналіз акустичного впливу в умовах інтенсивних транспортних 46
потоків
2.6 Методи оптимізації ти зниження шумового навантаження в 51
міських екосистемах
Висновки 57
Перелік посилань 59
Додатки 61
Додаток А 62
3
ВСТУП
Шумове забруднення є однією з найактуальніших проблем сьогодення. У
зв’язку із зростанням кількості автомашин, індустріалізацією, зростанням
транспортної рухливості населення, ростом технічного оснащення міського
господарства, розширюються контакти між техногенним середовищем міста і
природного середовища. Джерелами шумів на нашій вулиці є також бази
будівельної індустрії, енергетичні установки, гучномовні пристрої, ліфти,
телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти, юрби людей і окремі особи.
Людина давно живе мешкає в антропогенно зміненому середовищі,
трансформованому під впливом своєї діяльності. В життєвому циклі людина і
навколишнє середовище утворюють постійно діючу систему «людина –
довкілля».
Для мешканців міста шум – справа звична. Досить часто людина навіть не
замислюється над його протиприродністю. У будь–якому регіоні міста джерелами
шуму виступає автотранспорт, громадський транспорт, технологічні процеси
виробництв, розташованих в промислових зонах, тощо. У будинках та квартирах
джерелом шуму виступає побутова техніка, в багатоквартирних будинках – ліфти.
За впливом на організм людини шум більш шкідливий, ніж хімічне забруднення.
За останні 30 років у всіх великих містах шум збільшився на 12–15 дБ (децибел), а
суб’єктивна гучність виросла в 3–4 рази. Особливо вражає вплив шуму на міських
жителів. Якщо на 100 тисяч сільських мешканців припадає 20–30 тих, хто погано
чує, то в містах ця цифра виростає в 5 разів. За даними статистики, жителі
великих міст втрачають гостроту слуху вже з 30 років (у нормі – в 2 рази пізніше).
Під впливом шуму погіршується сон та сприйнятливість до навчання. Діти стають
більш агресивними та вередливими.
Шум діє на організм людини не тільки прямо й опосередковано. Він має й
інші можливості впливу. Так, у міських умовах тривалість життя дерев коротша,
ніж в сільській місцевості. Головною причиною цього є вплив інтенсивного шуму.
4
При дії шуму в 100 дБ рослини виживають 10 днів. При цьому швидко гинуть
квіти і уповільнюється ріст рослин.
Отже, шум шкідливий, але чи можна зменшити його вплив на живі
організми, включаючи людину. Виявляється, можливо, і таких заходів багато.
Насамперед необхідно суворо дотримуватись існуючих нормативів.
На сьогодні на вулицях великих міст шум не спускається нижче 80 дБ. Для
того щоб зменшити цей рівень, прикладаються значні зусилля, насамперед, щодо
вдосконалення самої техніки. Конструктори працюють над малошумними
двигунами й транспортними засобами, житлові забудови віддаляють від вуличних
магістралей, останні відокремлюють від будинків бетонними екранами,
покращують покриття. Актуальність цієї екологічної проблеми щороку зростає,
оскільки збільшується частка технічних засобів в оточуючому середовищі.
Зважаючи на це, метою даної робити є оцінка акустичного навантаження на
основні локальні зони міського середовища (на прикладі міста Черкаси). В якості
основного чинника шумового впливу в містах розглядався автомобільний
транспорт; визначення основних напрямків зниження шумового забруднення у
містах.
Завданням роботи є аналіз динаміки акустично навантаження на
рекреаційні зони та ділянки із різним ступенем транспортного навантаження у
місті Черкаси.
Результати роботи були апробовані на IX Міжнародній конференції
молодих вчених «Екологія, неоекологія, охорона навколишнього середовища та
збалансоване природокористування» у м. Харків 25-26 жовтня 2021 року.
5
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Шумове забруднення та його вплив на організм людини
Шум - це група хаотичних звуків різної інтенсивності та частоти, які
можуть заважати сприйняттю корисних сигналів і негативно впливати на людей.
Фізична природа звуку — це механічне коливання пружних середовищ (повітря,
рідини). Під час звукової вібрації утворюються ділянки низького і високого тиску,
які діють на слуховий аналізатор (барабанну перетинку). Слуховий апарат
людини сприймає звукові коливання в діапазоні частот від 16 до 20 000 Гц. Але
деякі звуки не сприймаються людським слухом: коливання з частотою нижче 16
Гц - інфразвук, і частоти вище 20 000 Гц - ультразвукові хвилі. Шум вимірюється
в децибелах. Аналіз спектру шуму здійснюється в децибелах (дБ). Комплексна
оцінка - це одиниця рівня звуку в дБ. Оскільки кількість звуку, що сприймається
вухом, об’єктивно залежить від інтенсивності коливань повітря – так званий
звуковий тиск (перемінний надлишковий тиск, що створюється в повітрі через
звукові хвилі), шум можна виміряти в одиницях тиску – Паскалях [1].
Здатність слухового аналізатора сприймати широкий діапазон звукового
тиску можна пояснити тим, що він розрізняє не різницю, а перехідний характер
зміни абсолютної величини звуку (перцептивна конвергенція). Тому вимірювати
інтенсивність звуку та звуковий тиск в абсолютних (фізичних) одиницях досить
важко і незручно.
Шум має різноманітне походження та є невід’ємним компонентом
навколишнього середовища. За частотною характеристикою шуми в діапазоні
частот звуку поділяють на: низькочастотні (<400 Гц), середньочастотні (400-1000
Гц) і високочастотні (> 1000 Гц). В умовах щільної міської забудови люди, які
проживають на передовій забудові, відчуватимуть негативний вплив акустичного
забруднення, в основному, спричиненого транспортними засобами [2]. Це
6
проявляється у неврологічних розладах, серцево-судинних захворюваннях,
постійному недосипанні.
Різноманітність шумового впливу, та джерел виникнення звукових коливань
в джерелі шуму та на шляху його поширення зумовлює класифікацію видів шуму
(рисунок 1.1).
Рисунок 1.1 – Класифікація видів шуму за його основними
характеристиками
Звукові хвилі мають різноманітне походження, серед основних способів
виділяють:
аеродинамічне походження - шум, що створюється в газі;
рідинне походження - шум, що утворюється в рідині;
електромагнітне походження - під впливом магнітної змінної сили шум, що
створюється коливаннями компонентів електромеханічного обладнання;
механічне походження – шум, викликаний вібраціями на поверхнях машин і
обладнання, а також ударами в місцях з’єднання деталей, збірних вузлів або
загальних конструкцій [2,3].
7
Як правило, шум – це неприємний або небажаний звук або група звуків, які
заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу,
справляють шкідливий або стимулюючий вплив на організм людини та знижують
його ефективність. Високий шум негативно впливає на організм людини. Ступінь
цієї дії залежить від особливостей шуму та індивідуальних особливостей людини.
Шум впливає не тільки на органи слуху, а й на нервову систему, що призводить
до високого кров’яного тиску, зниження концентрації уваги, зниження
продуктивності та збільшення пошкодження.
Шум може впливати на зір і вестибулярні органи, знижуючи стабільність
чіткого зору і рефлекторну діяльність, що часто призводить до нещасних випадків
і травм. Шум діє на розум, гальмує його і викликає значне споживання нервової
енергії. Відсутність необхідної тиші, особливо вночі, може призвести до
передчасної втоми. Шум заважає нормальному відпочинку та відновленню і
порушує сон. Системне безсоння і безсоння, в свою чергу, можуть викликати
серйозні неврологічні розлади. Високий рівень шуму може бути хорошим
живильним середовищем для постійного безсоння, неврозів та атеросклерозу [4].
Рівень шуму 20-30 децибел практично нешкідливий для організму людини.
Це природний фоновий шум, без нього неможливе життя людини. «Гучний звук»
допускає обмеження приблизно в 80 дБ. Під шум 68-90 децибел будуть неприємні
відчуття, 120-130 балів - біль, 150 балів - необоротна втрата слуху, 180 балів -
смерть, звук 190 децибел - вибух атомної бомби [4].
Одна людина може пристосуватися до багатьох впливів, але не може
адаптуватися до акустичного забруднення. Тим не менш, люди виявили, що
шелест листя, спів птахів, дзюрчання струмків, шум дощу мають оздоровчий
вплив на нервову систему людини [5].
Наприклад, шум, який створює автомобіль, що проїжджає повз, становить
близько 70 децибел, вантажівка — 95 децибел, шум, який створює реактивний
літак при зльоті або посадці, — 110 децибел, діапазон шуму промислового
підприємства — від 90 до 120. децибели [4]. Будь-який шум достатньої
8
інтенсивності та тривалості спричинить різний ступінь втрати слуху. При
високому рівні шуму слух починає погіршуватися через 1-2 роки, а при
помірному – ще пізніше, через 5-10 років. Тому особливо важливо заздалегідь
вжити відповідних заходів захисту від шуму. Адже в цей час майже кожен, хто
піддається впливу шуму, піддається ризику глухоти [5].
Одним з основних видів акустичного забруднення міського довкілля є
транспортний шум, який становить 60-80% загального шуму в житлових районах.
У придорожній зоні шум транспорту триває 15-18 годин на добу. Умовні значення
рівня звуку від різних джерел зображені на рисунку 1.2.
Рисунок 1.2 – Орієнтовні рівні звуку від різних джерел походження
Визначення зони ураження швидкісної дороги залежить від інтенсивності
руху, погодних і топографічних умов місцевості, яка може поширюватися на
відстань до 3 кілометрів від краю смуги [6]. Існують два типи шуму від
транспортних засобів: зовнішній, що впливає на інших; внутрішній, що впливає
на водіїв і пасажирів [7].
9
Тому шум є різновидом фізичного забруднення, яке негативно впливає на
здоров’я людини. Шум руху – це шум, який перевищує природний рівень шуму,
викликаний роботою двигуна, коліс, гальм та аеродинамічними характеристиками
транспортного засобу. Шум транспортних засобів – основний акустичний
забруднювач міського середовища.
1.2 Класифікація джерел шумового впливу на навколишнє середовище
Джерелами фізичного шуму в навколишньому середовищі, як правило, є
машини, механізми, обладнання, технічні процеси, в яких використовується пара,
поїзди, літаки, транспортні засоби, будівельна техніка та комунальні послуги.
З точки зору джерела та місця виникнення розрізняють виробничий,
комунікаційний (автомобільний, залізничний, аварійний), міський (комунальний,
квартирний) шум.
Найпоширенішим і небезпечним джерелом шуму та вібрації, особливо в
міських умовах, є дорожній рух. Районами з найбільшим шумовим забрудненням
від дорожнього руху є [8]:
автостради та магістралі, багаторівневі перехрестя. Для мешканців будинків,
збудованих вздовж колій, існує велика небезпека, погіршується акустичний фон
прилеглих територій і ландшафтів, навіть на територіях, які охороняються і
використовуються для розваг людей;
основні міські вулиці, коридори літаків, перехрестя, аеропорти тощо. Шум і
вібрація, що виникають там, загрожують здоров'ю міських жителів;
вулиці, стоянки та місця для паркування транспортних засобів. Шум і вібрація
спрацюють локально, але шкода немала. Гучність звуку біля дороги
коливається в межах 65-80 децибел, а шум транспорту досягає 57-65 децибел
біля будинку за 100 метрів. Рівень шуму також залежить від дорожнього
покриття та типу транспортного засобу (легкові, вантажні, причепи).
10
Громадський транспорт створюватиме 80-88 децибел шуму в міському
середовищі, включаючи техніку та обладнання для будівництва, комунальні
підприємства тощо. Хоча рівень шуму авіаційних і залізниць у польоті відносно
високий, лікарі вважають, що вони не так небезпечні, як шосе. Літаки є одним з
найвищих джерел шуму. Вони будуть генерувати 80-110 децибел шуму при зльоті
та посадці в аеропорту. Площа шумового забруднення біля аеропорту з шумом 80
децибел становить 45 квадратних кілометрів.
Шум залізниці через свою періодичність і високий рівень звуку може
викликати проблеми на коліях вздовж поїзда. Вважається, що шум поїздів вище
60 дБ на низьких швидкостях буде поширюватися на десятки метрів від
перевізника, а при великій прохідності - 1 км.
Промислові підприємства також є джерелом шуму та вібрації машин і
технічного обладнання, що утворюються в результаті роботи. У деяких з цих
будинків шум досягав 80-125 децибел, а звідти досягав прилеглих територій. В
околицях промислових підприємств гучність коливається від 50-60 до 80-90 дБ.
Дрібне виробництво в населених пунктах часто є більш небезпечним, ніж великі
сучасні підприємства, які знаходяться досить далеко від об’єктів, які потребують
захисту від шуму [8,9].
У міському середовищі, окрім комунікаційного шуму, небезпечний і
побутовий шум. Через використання в будівництві недосконалих матеріалів і
конструкцій (панелей) понад 25% міських жителів піддаються надмірному шуму в
будинку. Шум у квартирі спричиняють вантажівки, які вивозять сміття, везуть
товари в магазини, обслуговують офіси, та гучна музика, недосконала робота
систем водопостачання та каналізації. Відповідно до гігієнічних норм рівень
шуму в будинку може становити 30-40 децибел вдень і 2,5-3 децибел вночі [10].
У промислово розвинених країнах 20-30% міських жителів страждають
неврозами або захворюваннями слухового апарату. Люди похилого віку краще
переносять шум, ніж молодь. Вважається, що шум може викликати передчасне
старіння і скоротити тривалість життя на 8-12 років [11].
11
Інтенсивність звуку суб'єктивно сприймається як гучність. Характеристика
шуму в децибелах не дає повного уявлення про його гучність. Це залежить від
різної чутливості вуха до різних звукових частот.
Звуки однакової інтенсивності, але різної частоти сприймаються вухом як
різна гучність. Слуховий аналізатор по-різному сприймає різні частоти. При
рівнях інтенсивності звуку до 70 дБ максимальна чутливість слухового
аналізатора становить 1-5 кГц і зменшується при збільшенні та зменшенні
частоти. Тому звуки (тони) однакової інтенсивності на різних частотах здаються
для людського вуха різною гучністю. При високій інтенсивності (80 дБ і вище), у
міру збільшення інтенсивності звуку, вуха майже однаково реагують на звуки
різної частоти в діапазоні чутності.
Шум спостерігається як професійний фактор у промисловості, транспорті та
сільському господарстві. З кожним роком збільшувалася кількість професій,
пов’язаних із шумом, а зростаюча спеціалізація робочої сили призвела до
збільшення тривалості її впливу на людину [12].
Шум може негативно вплинути на здоров’я людей і дику природу. Його
шкідливість залежить від інтенсивності, частоти та тривалості. Особливо
небезпечним є шум, який з'являється і повторюється як один звуковий імпульс
(звук, сигнал). Інфразвук та ультразвук мають додатковий шкідливий вплив на
організм людини, і вони можуть з’являтися в шумі разом із звичайними
звуковими сигналами.
Встановлено, що сильний шум може зменшити увагу людини і збільшити
помилки у використанні інформації, механічних систем або керування
обладнанням. У біології шум є сильним джерелом стресу, який не тільки викликає
дисфункцію центральної нервової системи, а й пошкоджує органи і тканини
людини. Він впливає на весь організм людини: пригнічує центральну нервову
систему, викликає зміни частоти серцевих скорочень і дихання, викликає
захворювання. Зустрічаються артеріальна гіпертензія та серцево-судинні
захворювання [13].
12
Люди з «шумними» професіями в 4 рази частіше страждають на проблеми зі
шлунком, мають набагато вищий ризик глухоти, знижують продуктивність
фізичної праці на 30% (розумова праця – 60%). Захворюваність – у 1,5-2 рази
вище в шумних цехах, часто тимчасова непрацездатність, відсутність роботи,
продуктивність праці знижуються на 50-60% [13].
Шум 20-30 дБ нешкідливий; 35 дБ - не заважає людям; 40-70 дБ - спричиняє
погіршення здоров'я; 75 дБ - може призвести до втрати слуху [1,8,12]. Шум в 100
децибел, який з’являється під час роботи відбійних молотків, двигунів
вантажівок, звуків духового оркестру – це межа. Це викликало неврологічні
розлади та дратівливість. Коли рівень шуму перевищує 110 децибел, першим
настає шумове «отруєння», яке зазвичай супроводжується спалахом
неспровокованих нападів або, навпаки, загальною депресією. 140 дБ звукового
тиску може викликати нестерпний біль у тілі, а тривала дія може спричинити
смерть [1,8,13] (рисунок 1.3).
13
Рисунок 1.3 – Фізіологічна шкала рівнів звукового тиску та звуку [12].
Пристосуватися до шуму неможливо. Дослідження показали, що шум може
бути фізичним наркотиком, оскільки ритмічні звуки можуть викликати звукове
отруєння.
Ультразвукові та інфразвукові хвилі негативно впливають на людину.
Біологічна дія ультразвуку залежить від інтенсивності, тривалості дії, поверхні,
яка його торкається, і способу поширення. Це може викликати розлади нервової,
серцево-судинної та ендокринної систем, органів слуху та вестибулярного
апарату.
У людей, які зазнали впливу ультразвуку, спостерігалися слабкість і
порушення рефлексів мозку (страх у темряві, замкнутий простір, почастішання
пульсу, пітливість, спазми шлунку, кишківника, жовчного міхура).
Контактна дія високочастотного ультразвуку на організм людини
супроводжується руйнуванням капілярного кровообігу, зменшенням болю.
Ультразвукова вібрація може змінити структуру кісткової тканини. Однак у
певних дозах вони мають лікувальний ефект і використовуються в медицині.
Інфразвук частотою 16-20 Гц і рівнем 110-150 дБ може викликати
неприємні суб'єктивні сенсорні, центрально-нервові, серцево-судинні, дихальні та
вестибулярні розлади. Люди, що піддаються впливу інфразвуку 105 дБ,
відчуватимуть більше занепокоєння, невпевненості та емоційної нестабільності
[13].
Шум шкідливий не тільки для людини. Встановлено, що рослини під
впливом шуму ростуть повільніше, і вони надмірно (або навіть повністю, що
призводить до загибелі) викидають воду через листя, що може пошкодити
клітини. В’януть листя і квіти рослин біля динаміка.
Шляхом використання спеціального обладнання (навушники, прокладки,
шоломи), впровадження малошумної техніки, машин, машин, механізмів, машин і
роботів у виробництво шуму, в будівництві та сейсмо- та шумозахищене базове
14
перетворення, двері та вікна, звукоізоляційні екрани, звукопоглинальні панелі,
базальтова вата, поліетиленова плівка, ізоляційна піна, а також покращують
умови праці (скорочення робочого часу, регулювання шуму та вібрації на робочих
місцях, житлових і розважальних приміщеннях, впровадження шумової та
вібраційної сертифікації, обладнання та техніки ) [14].
Тому проблема шумового забруднення дуже актуальна в наш час. З кожним
днем кількість джерел шуму збільшується, і для боротьби з ними необхідно
застосовувати нові методи. Крім того, щоб запобігти негативному впливу шуму
на живі організми, ця проблема потребує уваги та негайного вирішення
суспільства та влади.
1.3 Нормативи рівнів шумового впливу в Україні
Акустичний шум є одним із найпоширеніших несприятливих факторів
навколишнього середовища, які супроводжують діяльність людини в різних
сферах.
Інтенсивність шумового забруднення продовжує зростати із збільшенням
щільності та швидкості руху. З насиченням будівельної інженерної техніки,
побутової механізації та електроакустичного обладнання все більшого значення
набуває захист від шуму.
За нових соціально-економічних умов в Україні кількість, якість і тип
будівель все більше залежать від попиту та пропозиції чи побажань приватних
власників [15]. Для цього необхідна багатоетапна оцінка акустичної комфортності
об’єкта.
Об’єднані європейські країни звертаються до нормативної бази, заснованої
на європейських нормах, Європейське бюро Всесвітньої організації охорони
здоров’я рекомендує використовувати соціальну оцінку очікуваних екологічних
заходів як орієнтир.
15
Шумове забруднення є одним із найпоширеніших джерел екологічних скарг
у Європейському Союзі (ЄС). Особливо в густонаселених містах і житлових
районах поблизу автомагістралей, залізниць та аеропортів.
Обізнаність політиків та громадськості про шумове забруднення все ще
занадто низька. Через високу вартість важливі технологічні інновації, спрямовані
на зниження рівня шуму, часто залишаються поза увагою, але подальші інвестиції
у використання та розвиток економічно ефективних технологій можуть принести
додаткову користь здоров’ю.
За даними характеристик впливу шуму на організм людини його параметри
є гігієнічною кількісною оцінкою.
Слід зауважити, що рівень шуму в курортних та рекреаційних територіях
потребує особливого контролю, для створення сприятливих акустичних умов
висуваються завищені вимоги (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1 – Гранично-допустимі рівні звуку для територій різного
функціонального призначення та нормативні документи, що їх регламентують
ГДР, дБА
Призначення територій
екв. макс.
Зони масового відпочинку і ДБН 360-92 50 / 40 85 / 75
туризму ГБН В.2.3-218-007:2012 50 / 40 –
ДБН В.1.1-31:2013 40 / 30 –
Санаторно-курортна зона ДБН 360-92 45 / 35 60 / 50
ГБН В.2.3-218-007:2012 45 / 35 –
СНиП ІІ-12-77 35 / 30 –
Заповідники і заказники ДБН 360-92 30 / 25 50 / 45
ГБН В.2.3-218-007:2012 25 / 20 –
Промислові зони (ДБН В.1.1-31:2013; ГБН В.2.3-218-
65 / 55 –
007:2012)
16
Промислово-транспортні зони 85 / 75 –
Сільськогосподарські території (ДБН В.1.1-31:2013) 50 / 45 –
У країнах Європейського Союзу є закон, який передбачає, що рівень шуму
становить 85 децибел протягом 8 годин на добу, але це все. При цьому
максимальний рівень шуму громадських установ, медичних установ, шкіл, садків,
офісів не повинен перевищувати 30-35 децибел, а рівень шуму житлових
територій вдень – 40 децибел і вночі – 30 децибел [16].
Граничні рівні звуку для закритих приміщень (гранично добовий рівень)
представлений в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Гранично-допустимі рівні звуку для приміщень згідно
ДБН В.1.1-31:2013; ДБН 360-92
ГДР, дБА
Призначення територій
екв. макс.
Житлові квартири, рекреаційні заклади, інтернати 40 / 30 55 / 45
Навчальні і дитячі заклади, конференц-зали, бібліотеки 40 / – 55 / –
Адміністративні будинки 50 / – –
Лікувальні кабінети 35 / – 50 / –
Палати лікарень і санаторіїв, операційні 35 / 25 50 / 40
Номера готелів, житлові кімнати гуртожитків 45 / 35 60 / 50
Зали кафе, ресторанів, їдалень 55 / – 70 / –
Зали магазинів, вокзалів аеропортів побуту 60 / – 75 / –
Для комфортного перебування та недопущення зниження продуктивності
праці у виробничих приміщеннях та робочих місцях застосовуються індивідуальні
17
засоби захисту від шуму та шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтований
інженерно-акустичними розрахунками.
Диференціація видів діяльності за ступенем тяжкості потребує нормування
рівнів звуку на робочих місцях. Для окремих типів виробництв допустимі рівні
звуку зменшуються із врахуванням категорії важкості та напруженості
виконуваної роботи (таблиця 1.3) [17].
Таблиця 1.3 – Оптимальні рівні звуку на робочих місцях для робіт різних
категорій важкості та напруженості (в децибелах)
Категорія важкості праці
Категорія
Легка І Середньої Важка III Дуже важка
напруженості праці
важкості II IV
Мало напружена І 80 80 75 75
Помірно 70 70 65 65
напружена II
Напружена III 60 60 – –
Дуже напружена IV 50 50 – –
В Україні стаття 43 Закону про охорону атмосфери та атмосферного повітря
зобов’язує підприємства, установи та організації, діяльність яких спричиняє або
може спричинити погіршення стану атмосфери, збирати, обробляти, зберігати та
аналізувати атмосферну інформацію за допомогою систем моніторингу. З огляду
на актуальність проблеми акустичного забруднення та наявність територій, де
шум завдає шкоди населенню, необхідно проводити моніторинг шуму на цій
території та навколо аеропорту.
Контроль – це звичайне вимірювання рівня шуму, створюваного літаками,
які експлуатуються в аеропорту. Програма контролю зазвичай включає велику
18
кількість вимірювань протягом доби, з яких можна зробити висновки про
акустичний клімат [15].
Відповідно до «Закону про охорону атмосфери» у сфері охорони атмосфери
України встановлюються нормативи гранично допустимого впливу фізичних
факторів на стаціонарні та рухомі джерела.
Для кожного стаціонарного джерела та кожного типу мобільного джерела
встановлені нормативи максимально допустимого впливу атмосфери з
урахуванням сучасних технічних рішень щодо зменшення впливу фізичних
факторів, у тому числі шуму.
Рівень впливу цього фактора на стан атмосфери та вимоги до його зниження
визначаються відповідними дозволами відповідно до нормативів, затверджених
санітарними правилами. Господарська діяльність або інша діяльність, пов’язана з
порушенням дозволеного рівня аероакустичного впливу, може бути обмежена,
тимчасово заборонена (припинена) або припинена відповідно до законодавства.
Октавний рівень звукового тиску, рівень звуку, еквівалентний рівень звуку
та максимальний рівень шуму, що надходить у житлові та громадські будинки, а
також допустимі значення шуму в будівлях наведені в таблиці 1.4 [16].
Таблиця 1.4 – Поправки на характер шуму і місця розташування об'єкту
Величина поправки,
Чинник Умови
дБА
Широкосмуговий 0
Характер шуму
Тональний, імпульсний –5
Курортний район, місця
відпочинку, туризму, зелена зона –5
Місце
міста
розташування
Новий район 0
Район забудови, що склався +5
19
Санітарно – гігієнічні та гігієнічні стандарти визначають необхідний рівень
шумозаглушення, це технологія, яка вказує рівень шуму джерела технології, який
може бути досягнутий на практиці.
Технічне нормування шуму починається з впровадження наявних наукових
досягнень, новітніх технологій, використання нових матеріалів, удосконалення
виробничих процесів і забезпечує максимально допустиме зниження шуму
обладнання, пристроїв, транспортних засобів. Тому технічні регламенти
регулярно переглядаються з метою посилення нормативних обмежень щодо
шуму.
У разі вентиляції приміщень (для житлових приміщень, палат, класів-
відкриті вікна, балки) встановлені допустимі рівні шуму для джерел всередині та
зовні приміщення. У таблиці 1.5 наведено задані рівні шуму для основних типів
транспортних засобів.
Таблиця 1.5 – Максимально допустимі рівні шуму для транспортних засобів
Максимальний
Тип транспорту
рівень шуму, дБА
Приватні автомобілі 80
Службові автомобілі, що мають масу не більш 3,5
81
тонн
Громадський транспорт, що має масу не більш 3,5
тонн і не належить до наступних категорій 82; 84
транспорту: – автобуси; – міжміські автобуси.
Громадський транспорт с потужністю двигуна більш
85; 87
200 к.с.: – автобуси; - міжміські автобуси.
Комерційний транспорт, що має масу більш 12 тонн і
88
потужність двигуна більш 200 к.с.
Комерційний транспорт, що має масу більш 3.5 тонн і
89
не належить вищезгаданій категорії автомобілів
Двоколісний транспорт: – мопеди; – легкий мотоцикл;
72; 80; 84
– важкий мотоцикл.
20
Максимальні та еквівалентні і рівні звуку (в дБА) для шуму, який
створюється автомобільним, залізничним та авіаційним транспортом, на відстані
2 метрів від захисних конструкцій допускається більше на 10 дБА, ніж для
територій готелів, гуртожитків, житлових будівель, які стоять вздовж
магістральних та центральних вулиць загальноміського і територіального
призначення [16].
1.4 Основні принципи організації шумозахисту в міському середовищі
Захист від шуму – це комплекс шумозаглушення на виробництві
(встановлення звукоізоляційних чохлів на обладнання, встановлення глушників,
вентиляторів у компресори тощо), транспортуванні (розвантаження глушників,
звукоізоляційних екранів на дорогах), цивільних і промислових [17] .
У боротьбі з транспортним шумом використовується ряд заходів, включаючи
архітектурне планування, адміністративну організацію та інженерні технології
(рисунок 1.4) [18]:
Заходи зниження рівня шумового навантаження
в міському середовищі
Адміністративно- Архітектурно- Інженерно-технічні
організаційні планувальні
скл адання шумових карт функціональне будівництво будинків
міст зонування територій зі спеціальною
населених місць
обмеження руху архітектурно- розміщення в першому
вантажного планувальною
ешелоні захищених
автотранспорту в місті структурою та об’ємне- будинків
просторовим рішенням
шуму, використання
диференціація вулиць і
зменшення кількості
доріг за їх призначенням
перехресть застосування в
шв идкості руху і складу
будинках вікон і
контроль за технічним
спорудження балконів, які мають
станом транспорту та
високу звукоізоляцію
дорожнього покриття шумозахисних екранів
21
Рисунок 1.4 – Заходи по зниженню рівня шумового навантаження
в умовах міського середовища
Захисна конструкція, що використовується в будівництві та
машинобудуванні, поділяється на одношарову і багатошарову. Одношаровий
паркан складається з однорідних матеріалів або багатошарових матеріалів з
однаковими фізико-технічними властивостями, і вони жорстко з'єднані.
Багатошарова конструкція огорожі складається з шарів, які не з’єднані міцно, між
якими можуть бути повітряні зазори або м’які звукоізоляційні або
звукопоглинальні матеріали. В одношаровому паркані швидкість вібрації двох
поверхонь однакова, тому в залежності від якості поверхні звукоізоляційного
матеріалу в діапазоні низьких частот виникає резонансна зона, що призводить до
загального зниження звукоізоляції. потужність.
Звукоізоляційний екран [19] являє собою збірну конструкцію, що
складається з набору звукопоглинаючих панелей (оболонки з холоднокатаної
сталі, односторонніх пазів і внутрішніх звукопоглинальних матеріалів),
встановлених у металевих стовпах (рисунок 1.5).
22
1. – Притискна решітка, 2. ПВХ – сітка, 3. - гідроізоляційна мембрана, яка не
допускає потрапляння вологи в середину, водночас, випускаючи вологу назовні.
4. - звукоізолюючий мінеральний матеріал, 5. - вологостійка OSB плита.
Рисунок 1.5 – Типова конструкція шумозахисних панелей, які встановлюються в
містах
Установка екрану дозволяє знизити шумове забруднення на 30-40 децибел.
Звукоізоляційні екрани встановлюються поблизу автомобільних доріг, що
проходять повз житлові та офісні приміщення, біля будівельних майданчиків,
мостів, перехрестя, АЗС, біля заводів, біля залізничних колій та інших джерел
шуму. Залежно від типу екрану використовувані матеріали можуть сильно
відрізнятися. Безпечне оргскло в основному використовується для прозорих і
кольорових екранів. Звукопоглинальний екран має багатошарове скло або
перфоровану металеву пластину зі звукопоглинальною задньою стінкою. Прозора
огорожа не впливає на красу міста, але також підвищує безпеку руху за рахунок
більшого кута огляду та кращого освітлення траси, водії та пішоходи можуть
інтуїтивно спостерігати відомі визначні пам’ятки міста (рисунок 1.6).
23
Рисунок 1.6 – Вигляд прозорих шумозахисних екранів, та зразки їх
встановлення вздовж автомобільних доріг
Екран може бути закритим, напівзакритим (з 2-3 сторони джерела шуму) і
лінійним. Деякі з них добудували ворота для проїзду транспортних засобів та
квиткові ворота для проїзду персоналу без впливу на акустичні характеристики
споруди.
Універсальність екранів полягає в тому, що вони можуть бути практично
будь-якої висоти, проміжок між стійками може бути практично будь-яким кроком
і досягати 6 метрів, а різні частини екрану можуть з'єднуватися під різними
кутами в плані.
Багато європейських країн встановлюють малошумний асфальт і тротуари, а
також встановлюють шумонепроникні вуличні бар’єри в густонаселених районах.
Також на ринку є малошумні шини [20]. Ці заходи виявилися дуже ефективними у
зниженні шуму від транспорту, особливо якщо вони використовуються разом. За
останні роки дорожнє покриття значно покращилося.
Одним із альтернативних заходів зниження рівня шуму є використання
звукопоглинаючого асфальту при будівництві доріг [21]. Звукопоглинаючий
асфальт є шумопоглинаючим покриттям з асфальту, в основному за рахунок
високої пористості цього асфальту - 26% становить об'єм порожнини (приблизно
6% у звичайних асфальтобетонних покриттях). Тому використання цього
асфальту в Німеччині знижує шум дороги на 4-6 децибел.
Ширина вулиці дуже важлива для зменшення вуличного шуму. За тих же
умов збільшення його з 20 метрів до 40 метрів допомагає зменшити шум на 4-6
децибел. Будинки в кінці магістралі можуть знизити рівень шумового
забруднення [22]. Цьому сприяє усунення дефектів доріг 31 та зменшення
транспортних розв’язок, перехресть, які дозволяють транспорту рухатися без
зайвих зупинок. Організаційні заходи призначені для запобігання або
регулювання роботи окремих джерел шуму
24
Адміністративні заходи дуже важливі. До них відноситься обмеження
звукових сигналів вуличного руху, спрощення руху вантажівок і легкових
автомобілів на окремих вулицях, обмеження шуму колонок, розташованих на
вулицях і площах [23].
Одним із ефективних способів зниження міського шуму є використання
зелених смуг, особливо вздовж автомагістралей з великим навантаженням
(рисунок 1.7).
Рисунок 1.7 – Вигляд зелених загорож та озеленення шумозахисних екранів
в міському середовищі
Слід зазначити, що спеціальний зелений пояс виконує комплексну захисну
функцію – запобігає шуму, вихлопним газам, поглинає пил та інші шкідливі
речовини, що забруднюють повітря, покращує показники мікроклімату міського
середовища, а також позитивно психолого-естетичний вплив на населення. Все це
25
значно підвищило соціальну значущість ландшафту як містобудівного
інструменту захисту від шуму.
Міські захисні споруди можуть використовуватися як самостійний засіб
шумозахисту в поєднанні з іншими інженерними шумозахисними спорудами.
У великих містах природні (чагарники, невеликі дерева) або штучні
шумозахисні огородження встановлюють на інтенсивних дорогах, на відстані 10-
20 метрів від них. Розміщуйте лише малоповерхові будинки (зазвичай нежитлові)
у межах 30 метрів від краю проїзду.
У разі міської забудови та дефіциту землі ефективним способом запобігання
шуму від транспорту є використання звукоізоляційних екранів для житлових
будинків. Цей метод поєднується з такими заходами, як територіальне
функціональне зонування, раціональна організація транспортного потоку,
використання екранів та інших шумозахисних споруд.
За своїм використанням звукоізоляційні житлові будинки виконують дві
функції: забезпечують хороші акустичні умови проживання будинку, а завдяки
екрануючому ефекту можуть захищати від шуму розташовані за ними житлові
будинки.
За принципом захисту від шуму ці будинки можна розділити на дві
категорії:
Звуконепроникне приміщення розташоване лише на одному фасаді,
звернено в сторону, протилежну джерелу шуму;
У вітальні, зверненій до джерела шуму, передбачені спеціальні
звукоізоляційні вікна для забезпечення нормованого повітрообміну.
До звукоізоляційних будівель належать:
Будинки зі спеціальними архітектурно-планувальними конструкціями
та просторовими рішеннями можуть розташовуватися до джерела віконного
шуму прибудов та неквартирних комунікацій, а також не більше однієї
кімнати загального користування в трьох і більше квартирах;
26
Будинки, вікна та балконні двері мають підвищену звукоізоляцію та
оснащені спеціальними вентиляційними пристроями в поєднанні з
глушниками;
Комбіновані будинки, в яких застосовуються принципи запобігання
шуму, унікальні для перших двох типів будинків.
Житлові будинки виконуються в закритих або напівзакритих приміщеннях,
де основним звукопоглинаючим ефектом є озеленення. Використовуйте в
будівництві звукопоглинаючі оздоблювальні матеріали, склопакети з
двошаровими або тришаровими рамами для зменшення шкідливого впливу шуму
[24].
Вибір матеріалу і типу звукопоглинаючої конструкції залежить від багатьох
факторів:
Акустична ефективність матеріалу;
Обсяг приміщення;
Наявність простору для акустичної обробки;
Небезпека для здоров'я;
Вплив вологості та сонячного світла;
Як доглядати за покриттям;
Можливість захисту покриття від механічних пошкоджень;
Вплив метеорологічних факторів на підлогу, потік повітря в
приміщенні, запиленість повітря;
Гарантія пожежної безпеки;
Можливість поєднання акустичної обробки з теплоізоляцією;
Сумісність покриття з внутрішнім процесом.
Одним із найважливіших заходів щодо зменшення шумового забруднення є
регулювання рівня шуму, метою якого є наукова перевірка та створення
оптимального рівня шумового фону, нешкідливого для здоров’я людини.
27
Рівень шуму вважається прийнятним, і тривалий вплив рівня шуму не
спричинить негативних змін у фізіологічних реакціях та суб’єктивному
самопочутті людей, найбільш чутливих до шуму.
Створені людиною шуми, впливають на людей, диких тварин і суспільну
продуктивність. Витрати на компенсацію його впливу є характеристикою
соціально-економічного збитку.
28
2 ОЦІНКА РІВНЯ АКУСТИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ЛОКАЛЬНІ ЗОНИ
МІСТА ЧЕРКАСИ
2.1 Характеристика та критерії вибору дослідних територій
Шумове забруднення атмосфери - одна з форм хвильового впливу, до якого
організм не може пристосуватися. У порівнянні з іншими видами забруднення
навколишнього середовища, шумове забруднення завжди вважалося менш
шкідливою формою, і люди рідко дбають про те, як шум впливає на їх здоров’я.
Зі збільшенням кількості автомобілів, індустріалізацією Черкас, зростанням
транспортної мобільності населення, зростанням міських економічних технологій
та обладнання розширився зв’язок між техногенним середовищем міста та
природним середовищем. На сільський ландшафт та околиці району позитивно
впливають дороги та залізниці, аеропорти та річкові порти. До цих джерел шуму
також належать залізничні вузли та станції, автовокзали, промислові об’єкти та
електростанції.
Тому, для достовірної оцінки рівня акустичного забруднення житлових
територій, було обрано кілька районів з різною інтенсивністю дорожнього руху, а
також зони відпочинку містян [24].
Відповідно до цього методу на кожній дослідній ділянці вибирають три
точки вимірювання, вони розташовані на найближчій відстані до джерела шуму,
утворюючи трикутну систему вимірювань. Вимірювання проводили на відстані
більше 2 метрів від огороджувальної конструкції будівлі та на висоті 1,5 метра від
землі.
При вимірюванні шуму на обладнання не впливають такі фактори, що
впливають на результати вимірювань, такі як вібрація, магнітні та електричні
поля, радіоактивне випромінювання.
На рисунку 2.1 представлена територія міста Черкаси для оцінки частки
акустичного навантаження за рівнем імпульсного шуму .
29
Рисунок 2.1 – Загальна карта ділянок виміру рівнів імпульсного шумового
навантаження м.Черкаси
Для виміру рівнів шумового забруднення було обрано такі дослідні ділянки
(рисунок 2.1) :
1. Вул. Добровольського (ділянка із значним навантаженням вантажним
транспортом) ;
2. Перехрестя вул. Кобзарська – бул. Шевченка (інтенсивний рух легкових
автомобілів);
3. Центр, перехрестя бул. Шевченка – вул. Смілянська Інтенсивний рух
легкового транспорту та автобусів);
4. Мікрорайон Митниця, вул. Волкова (інтенсивний рух легкового
транспорту);
5. Оновлений сквер «Юність» (місце відпочинку);
6. Парк «Сосновий Бір»( рекреаційна зона);
7. Парк «Хіміків» (рекреаційна зона);
30
Для м. Черкаси характерна наявність промислових підприємств та
значного автомобільного парку (на 1000 населення припадає більше 200
автомобілів, не враховуючи транзитного транспорту), які створюють значне
акустичне навантаження на прилеглі житлові райони. При цьому найбільші
проблеми створюються низькочастотним шумом. Проблема поглиблюється тим,
що ряд підприємств та автомобільних магістралей, тісно пов’язані з селітебною
зоною, в результаті чого значна кількість населення міста потрапляє під дію
значного шумового забруднення. Шум транспортних потоків міста не є сталою
величиною, він змінюється з часом.
Вимірювання рівня шуму проводилися, в основному, в денний час,
зокрема в години „пік” за ГОСТом 2044-85. „Шум. Методы измерения шума на
селитебной территории и в помещениях жилых и общественных зданий” [25].
Не менш актуальним є вимірювання рівнів звуку в рекреаційних зонах,
місцях перебування значної кількості жителів міста. Для таких територій
особливо контролюються рівні шуму, та встановлюються нормативні рівні звуку,
менші ніж для інших територій.
2.2 Методика визначення рівня шумового забруднення та апаратне
забезпечення вимірювання
Шумові характеристики транспортного потоку є основними вихідними
даними для виконання чинних нормативів акустичного розрахунку для оцінки
шумового стану житлових і громадських будинків та житлових територій,
прилеглих до міських та інших житлових дорожніх мереж, автомобільних і
залізничних доріг, таких як відкриття ліній метро. При вимірюванні шумових
характеристик транспортного потоку рекомендується одночасно визначати його
інтенсивність і склад. Інтенсивність транспортного потоку дорівнює кількості
31
транспортних засобів, що проходять через перетин дороги в обох напрямках за
одиницю часу.
Для вимірювання характеристик шуму використовуються шумоміри,
частотні аналізатори та інше обладнання. Шумомір використовується для
об’єктивного вимірювання рівня звуку. Фактично шумомір - це мікрофон, який
підключається до вольтметра в децибелах.
Оскільки електричний сигнал на виході мікрофона пропорційний вихідному
звуковому сигналу, збільшення рівня звукового тиску, що впливає на мембрану
мікрофона, призведе до відповідного збільшення струму на вході вольтметра, що
відображається індикаторним пристроєм. в децибелах [26].
Перед вимірюванням шумових характеристик транспортного потоку слід
визначити метеорологічні умови (швидкість вітру, температура, вологість,
атмосферний тиск) за офіційними даними гідрометвідділу або за допомогою
відповідної вимірювальної техніки. Дослідження слід проводити в дні з хорошими
погодними умовами та хорошою видимістю. Найкращим сезоном для такого типу
вимірювань є друга половина осені або весна, оскільки взимку та влітку
інтенсивність руху буде значно знижена. У Тернополі рекомендується проводити
дослідження шумового забруднення дорожнього руху в робочі дні (бажано
вівторок, середа, четвер).
У понеділок та п’ятницю спостерігається нерівномірний транспортний потік
та щотижневий рух «годин пік», що призводить до збільшення руху на дорозі. За
вихідні інтенсивність руху в місті різко знизилася. Рекомендований час навчання
(вимірювання) починається о 15.00. До 18.00 (так звана «рівна година пік»). Адже
вранці та в обід через різкі зміни транспортного потоку дослідження не
забезпечать оптимальну продуктивність [25].
Місце для вимірювання характеристик шуму транспортного потоку слід
вибирати на вулиці чи прямій дорозі з фіксованою швидкістю транспортного
засобу, а також на відстані не менше 50 м від перехресть, зон руху та зупинок
32
пасажирського громадського транспорту. Вимірювання слід проводити на
вулицях і ділянках автомобільних доріг з чистими і сухими дорогами [25].
При вимірюванні шумових характеристик головна вісь вимірювального
мікрофона повинна бути звернена до напрямку транспортного потоку і бути
перпендикулярною до напрямку дороги. Оператор, який виконує вимірювання,
повинен триматися на відстані не менше 0,5 м від вимірювального мікрофона,
щоб запобігти непотрібному відображенню звуку.
Вимірювання еквівалентного рівня звуку та максимального рівня звуку
повинно здійснюватися інтегрованим середнім шумоміром, а вимірювання рівня
звуку – інтегрованим шумоміром. Дозволяє використовувати комбіновані
вимірювальні системи, у тому числі системи автоматичного вимірювання, що
відповідають технічним вимогам IEC 61672-1:2002 [25] шумоміри.
Розрахунок акустичних рівнів зазначених вище ділянок за інтервал в 24
години було розділено на 4 основних періоди доби, а саме: ранок, обід, вечір та
ніч. На всіх ділянках в кожен період було обрано по три точки та проведено
відповідні заміри постійного (фонового), непостійного еквівалентного та
імпульсного шуму, а також мінімальні та максимальні акустичні рівні. Була
проведена оцінка кожної з дослідних ділянок та узагальнена оцінка територій
м.Черкаси.
Вимір непостійного еквівалентного рівня шуму проводився в періоди
оцінки шуму T, який охоплює усі типові зміни шумового режиму в місці оцінки.
Вимір переривчастого шуму, рівні звуку якого залишаються постійними в
інтервалах тривалістю 30 хвилин і більше, проводився протягом повного циклу
характерної дії переривчастого шуму в денний та нічний час.
Відлік рівнів переривчастого, а саме імпульсного шуму, потрібно проводити
в інтервалах тривалістю 5 – 6 секунд .Тривалість інтервалів, протягом яких рівні
звуку переривчастого шуму залишаються постійними, і пауз між ними доцільно
хронометрувати з точністю до 0,1 хвилини.
33
Вимірювання рівнів звуку проводився шумоміром, вимірювальними
приладом MS6701 Mastech, який відповідає класу точності 2 згідно з IEC 61672-
1:2002 (рисунок 2.2) [25].
Параметри Mastech MS6701
Розрядність РК дисплею 3½ (1888)
Рівень гучності звука, дБ 30 - 130
Точність вимірювання, дБ ± 2
Крок вимірювання, дБ 0,1
Вибір діапазонів вимірювання ручний / автоматичний
Кількість значень (пам’ять) 16000
Частота замірів в секунду 2
Діапазон частот, Гц 30 - 8000
Індикація поточної дати і часу так
Живлення 6 * 1,5В тип ААА
Сервіс Індикація батареї
Підсвітка РК-дисплею
Рисунок 2.2 – Зовнішній вигляд та технічні характеристики шумоміра
MS6701 Mastech
В ході вимірювання, мікрофон спрямовували у бік основного джерела шуму
і виставили його на відстані не менше ніж 0,5 м від оператора. Перемикач
частотної характеристики вимірювальної апаратури при проведенні виміру рівнів
звуку відповідно до інструкцій приладу.
34
2.3 Оцінка рівня акустичного навантаження автотранспорту на локальні
зони міста за рівнем імпульсного шуму
Оцінка рівня шумового навантаження була проведена в різних частинах
м.Черкаси. Досліджувані ділянки були обрані з метою проведення моніторингу
акустичного забруднення автодоріг на прилеглі зони житлової забудови та розбиті
на чотири категорії умовного навантаження у відсотковому та кількісному
еквіваленті. Для зручності опису результатів дослідження, було визначено
позначки періодів доби (таблиця 2.1) та кольорове позначення умовного
завантаження прилеглих доріг автотранспортом (таблиця 2.2), які
використовуються як умовні позначення на наступних рисунках.
Таблиця 2.1 – Умовні позначення періодів доби
Умовне позначення Період доби
A ранок
B обід
C вечір
D ніч
Таблиця 2.2 – Шкала умовного шумового навантаження для автодоріг, що
знаходяться біля місць житлової забудови
% навантаження /кількість Шкала умовного
Категорія навантаження
інтервалів відліку навантаження
Слабке ≥ 10/6
Середнє ≥20/12
Помірне ≥30/24
Значене ≥50/30
35
В таблицях 2.3 – 2.10 показано ті точки виміру у певні періоди доби, в яких
присутнє перевищення норми шуму понад 40 дБА. Цифрами 1, 2 та 3 позначено
точки виміру на дослідній території.
Отже, як видно з рисунку 2.2 та таблиці 2.3 у 35,0 % точок виміру присутнє
підвищення рівня шумового навантаження більше рівня 40 дБА, що пояснюється
досить інтенсивним рухом автомобілів, особливо вантажних.
Розглянемо рівень навантаження на першій локальній зоні, яка
характеризується інтенсивним навантаженням вантажним транспортом.
Рисунок 2.3 – Дослідна ділянка № 1
Обрана дослідна ділянка, не зважаючи на значне завантаження вантажним
транспортом, низький трафік та організація руху автомобілів (з’їзд з вулиці з
одностороннім рухом, не зумовлює значного шумового впливу на прилеглі
території. Рівні звуку перевищують 60 дБА лише у вечірній час. Це зумовлено
високою інтенсивністю руху всіх видів транспорту на даній ділянці у вечірній
період доби.
36
Таблиця 2.3 – Значення імпульсного шуму в точці № 1 (A/В)
Хвилини 1 2 3 4 5
Секунди Рівні звуку, дБA
5 9/43 31/26 31/38 23/21 26/57
10 14/55 56/27 43/41 13/33 41/36
15 20/56 60/31 19/49 19/37 61/29
20 31/39 41/36 12/57 10/61 44/25
25 46/25 48/28 20/50 15/49 59/19
30 58/9 37/24 9/61 27/45 39/43
35 37/5 22/19 28/45 13/38 45/38
40 31/31 32/28 43/51 21/36 31/36
45 40/36 23/25 61/36 28/27 44/30
50 26/42 31/23 38/31 18/47 60/38
55 25/34 39/29 49/28 9/54 32/44
60 42/26 51/36 34/26 19/69 40/56
Тому ділянку № 1 в області виміру шуму можна віднести до категорії
помірного навантаження зранку та вдень. В точках виміру 2 і 3 перевищення рівня
відсутнє.
На рисунку 2.4 показано розміщення точок виміру на ділянці 2.
Рисунок 2.4 – Дослідна ділянка № 2
37
Як видно з таблиці 2.4, зранку у 31,6 % точок виміру присутнє підвищення
рівня шумового навантаження. Дану ділянку в області виміру шуму можна
віднести до категорії помірного навантаження, а ввечері у 21,6 % є підвищення
рівня шумового навантаження, тому ввечері ділянку можна віднести до категорії
середнього навантаження.
Таблиця 2.4 – Значення імпульсного шуму в точці № 1 (A/С)
Хвилини 1 2 3 4 5
Секунди Рівні звуку, дБА
5 22/47 40/21 34/34 35/29 17/22
10 53/38 27/24 50/9 22/22 34/42
15 51/15 10/14 12/41 15/28 45/21
20 54/20 28/16 13/46 54/42 51/35
25 38/14 39/14 52/18 42/49 26/17
30 13/17 21/21 13/13 28/57 28/39
35 35/48 18/17 19/31 32/33 24/35
40 22/35 15/20 28/23 45/17 49/29
45 21/28 12/18 27/18 52/16 41/19
50 21/41 11/19 18/32 31/18 46/39
55 16/22 37/9 15/48 25/30 41/30
60 38/38 49/22 21/44 45/40 37/40
У точці виміру № 2 зранку в 15-ти точках (25,0 %), а вдень у 21,6 %
присутнє підвищення рівня шумового навантаження, тому ділянка відноситься до
категорії середнього навантаження (таблиця 2.5). Вночі у 13,3 % присутнє
підвищення рівня шумового навантаження відносно норми, тому вночі
спостерігається слабке шумове навантаження.
Ділянка має значне навантаження шумом, від автотранспорту та
структурним шумом, оскільки поблизу розташовані об’єкти інфраструктури
(відділення пошти, супермаркет, торгові кіоски, університет та студентське
містечко. Внесок транспорту є незначним, оскільки рух по бульвару Шевченка, з
зупинкою та значне озеленення території зменшують рівень шуму на ділянці.
38
Таблиця 2.5 – Значення імпульсного шуму в точці № 2 (A/В/D)
Хвилини 1 2 3 4 5
Секунди Рівні звуку, дБА
5 32/26/5 11/51/30 31/7/20 27/11/55 39/31/36
10 37/32/12 20/57/22 39/16/26 41/26/24 35/41/56
15 42/24/18 25/43/20 46/24/9 17/20/30 40/44/6
20 27/22/25 28/42/22 51/36/16 25/27/22 35/27/48
25 42/24/18 14/40/14 17/22/21 35/46/46 57/19/11
30 18/26/11 50/39/25 28/29/7 28/54/43 46/7/16
35 16/24/8 35/32/10 30/19/11 25/42/49 10/31/42
40 37/29/15 32/31/10 25/16/29 14/49/11 19/44/57
45 48/37/10 21/26/16 46/16/19 50/57/9 41/24/25
50 21/41 11/19 18/32 31/18 46/39
55 16/22 37/9 15/48 25/30 41/30
60 38/38 49/22 21/44 45/40 37/40
В точках 1 та 3 (D) перевищення допустимого рівня звуку відсутнє. У точці
№ 3 у 10,0 % точок виміру присутнє підвищення рівня шумового навантаження
вдень і ділянку можна віднести до категорії cлабкого навантаження.
Таблиця 2.6 – Значення імпульсного шуму в точці № 3 (B)
Хвилини 1 2 3 4 5
Секунди Рівні звуку, дБA
5 5 12 8 39 36
10 15 23 6 36 33
15 12 20 14 49 39
20 9 19 12 43 13
25 13 22 17 29 33
30 17 22 16 14 19
35 20 18 13 23 17
40 22 9 13 50 49
45 19 16 11 30 34
50 22 18 22 20 50
55 13 7 17 24 43
60 13 24 8 24 20
В точці 1 (B/D), №2 (С), № 3 (А/С/D) перевищення норм відсутнє. Отже,
дослідна ділянка № 2 характеризується досить інтенсивним рухом
39
автотранспорту. Також поблизу ділянки знаходиться автобусна зупинка і
автостоянка, що є додатковим джерелом шуму. Точка виміру № 3 досить добре
захищена від впливу акустичного забруднення, тому що має залізобетонні
конструкції та зелені насадження.
На дослідній ділянці № 3 (рисунок 2.4, таблиця 2.7) зранку у 38,3 % точок
виміру точки № 1 присутнє помірне підвищення рівня шумового навантаження.
Вдень у 26,6 % присутнє підвищення рівня шумового навантаження, тому на
ділянці середнє навантаження. Ввечері у 30,0 % точок сильне шумове
навантаження.
Рисунок 2.4 – Дослідна ділянка № 3
Найбільш інтенсивний рух транспорту, як джерела шуму в міському
середовищу спостерігається на ділянці №3. Європейська площа, розташована
поблизу, рекламні оголошення, фоновий шум створює підвищений рівень шуму
протягом доби. Значення імпульсного шуму у вечірній період є суттєво
підвищений в розрахункових точках А, В, С обраної дослідної ділянки.
40
Таблиця 2.7 – Значення імпульсного шуму в точці № 1 (A/В/С)
Хвилини 1 2 3 4 5
Секунди Рівні звуку, дБA
5 39/37/24 32/37/17 50/29/14 20/9/16 24/29/22
10 41/32/28 49/37/29 39/23/38 57/34/24 43/29/31
15 41/36/22 45/28/23 43/39/51 47/13/20 17/10/37
20 30/35/49 55/41/47 20/50/56 29/54/27 17/40/20
25 28/48/23 39/30/38 22/16/25 45/34/53 59/37/13
30 16/49/21 55/17/16 22/19/54 31/50/17 19/16/52
35 42/52/46 55/16/51 22/25/37 33/21/17 54/40/24
40 18/47/35 14/29/46 17/24/21 17/17/16 61/30/42
45 31/23/28 40/40/11 56/25/30 29/53/16 15/23/54
50 37/11/39 41/45/53 41/32/27 36/39/34 19/13/53
55 30/36/46 27/20/17 39/40/43 32/8/48 53/46/52
60 23/12/41 55/39/30 24/41/23 18/32/40 36/21/19
Зранку у 13,3 %, а вдень у 18,3 % (таблиця 2.8) присутнє перевищення
рівня шумового навантаження, тому ділянку можна віднести до категорії
cлабкого навантаження.
Таблиця 2.8 – Значення імпульсного шуму в точці № 3 (A/В)
Хвилини 1 2 3 4 5
Секунди Рівні звуку, дБА
5 43/8 46/45 24/30 6/36 21/35
10 31/27 12/22 20/40 17/45 35/14
15 21/38 37/23 43/10 17/32 44/19
20 27/16 14/25 21/41 24/12 35/37
25 39/9 18/28 34/33 36/34 32/32
30 24/43 38/15 13/29 26/27 15/28
35 27/45 43/15 24/24 15/11 35/32
40 19/18 32/17 9/43 44/27 23/25
45 28/27 19/13 27/39 22/11 48/41
50 6/37 33/13 13/9 23/25 30/16
55 42/21 38/44 5/14 34/43 21/12
60 10/29 7/27 17/14 39/27 9/24
В точці 2 протягом доби, а також в точці № 3 в період вимірювання C/D і
точці № 1 D перевищення нормативних значень шумового навантаження не
41
зафіксовано. Відсутність шумового впливу в точці № 2 можна пояснити
конструкцією, розміщенням відносно автодороги та кількістю поверхів будинку.
Таким чином, дослідна ділянка № 3 характеризується досить інтенсивним
рухом автомобілів та рухом маршрутних автобусів. В точці № 3 зафіксовано
зранку та вдень порушення шумового режиму житлової території.
В дослідній ділянці № 4 (рисунок 2.5, таблиця 2.9) у 16,7 % точок виміру
точки № 2 встановлене слабке навантаження зранку, а вдень у 38,3 % точок
виміру – помірне. Однак слід зазначити, що в точці № 2 (С) рівні акустичного
звуку коливались на межі 40 дБА. У точці № 1 перевищення рівня шуму протягом
доби не зафіксовано.
Рисунок 2.5 – Дослідна ділянка № 4
Ділянка характеризується інтенсивним рухом легкового транспорту, за
обмеженої кількості громадського транспорту та відносно незначним фоновим
шумовим забрудненням .
42
Таблиця 2.9 – Значення імпульсного шуму в точці № 2 (А/В)
Хвилини 1 2 3 4 5
Секунди Рівні звуку, дБA
5 38/49 49/42 37/27 10/31 12/26
10 36/48 28/13 37/39 28/47 12/32
15 33/42 20/41 41/35 26/14 13/44
20 16/44 13/43 29/17 10/52 25/29
25 37/36 37/14 10/47 26/43 37/31
30 24/31 17/13 49/52 14/27 20/38
35 32/28 42/12 41/50 34/36 32/49
40 19/31 19/16 37/51 36/51 32/19
45 29/32 48/43 29/34 12/48 9/48
50 16/15 39/52 21/38 44/12 49/22
55 28/26 39/40 49/42 42/33 19/24
60 14/51 29/32 47/25 15/39 24/42
Як видно з таблиці 2.11, у 15,0 % точок виміру точки № 3 вдень
спостерігається слабке шумове навантаження.
Таблиця 2.10 – Значення імпульсного шуму в точці № 3 (B)
Хвилини 1 2 3 4 5
Секунди Рівні звуку, дБA
5 38 23 40 26 23
10 29 41 17 11 29
15 12 29 28 43 12
20 36 21 43 39 26
25 25 31 14 14 34
30 36 40 38 44 19
35 24 15 11 28 20
40 39 21 11 30 40
45 17 28 12 30 11
50 30 21 41 41 22
55 11 35 31 26 32
60 26 30 41 36 28
Отже, дослідна ділянка № 5 Митниця, вул. Волкова характеризується
інтенсивним рухом автомобілів в ранковий та обідній час.
43
2.4 Узагальнена оцінка шумового забруднення окремих рекреаційних зон
Парки, зелені зони та місця відпочинку дослідних ділянок рекреаційних
зон повинні мати низький рівень шуму на своїй території, але значна кількість
таких місць має прилеглі автомобільні дороги та не завжди відокремлені від
інших міських територій.
Всі парки та сквер, на яких проводились дослідження виміру шуму мають
різний рівень інтенсивності впливу шуму відносяться до відповідних категорій,
від чого залежить фонове, а також максимальне значення шумового забруднення.
Серед різноманітних місць відпочинку у місті Черкаси були обрані
найбільш відвідувані, та ті, що мають території, прилеглі до автомобільних доріг
(рисунок 2.6.) .
а) сквер Юність; б) парк «Сосновий Бір»; в) парк Хіміків
Рисунок 2.6 – Обрані для дослідження парки та зони відпочинку у місті
Черкаси
44
Проаналізувавши результати вимірювань та порівнюючи їх з нормативними
вимогами, найбільш значні перевищення спостерігаються в центральній частині
міста - сквері «Юність» в різні години доби. В інших паркових зонах порушення
шумового режиму є незначним, оскільки значна кількість зелених насаджень на
території парку зменшує рівень звуку, за рахунок розсіювання його в листі дерев і
кущів.
В таблиці 2.11 представлені фонові, максимальні та мінімальні значення
шуму досліджуваних територій.
Таблиця 2.11 - Фонові, максимальні та мінімальні значення шуму
досліджуваних територій
Період доби Ранок Обід Вечір Ніч
Досліджувана
(07:00-08:00) (13:00-14:00) (19:00-20:00) (21:00-22:00)
ділянка
Точка Фонове значення постійного шуму (min/max) , дБА
1 35(9/75) 25(5/85) 34(2/80) 38(2/70)
Сквер «Юність» 2 24(6/75) 17(6/70) 28(1/75) 10(1/57)
3 18(7/58) 14(4/51) 16(3/55) 10(2/47)
1 8(9/20) 10(7/35) 13(4/21) 15(4/10)
Парк
2 30(7/50) 28(7/49) (4/40) 15(4/25)
«Сосновий Бір»
3 10(5/25) 12(5/31) 18(1/36) 10(4/20)
1 15(14/35) 15(8/39) 15(11/43) 10(9/30)
Парк «Хіміків» 2 30(3/70) 25(3/67) 24(4/60) 17(3/40)
3 20(5/35) 15(4/39) 25(3/40) 8(4/24)
Акустичне навантаження , що створюється транспортними потоками міста,
знаходиться в межах акустичної області звукового сприйняття людини, але має
суттєвий вплив на організм людини, оскільки подекуди перевищує відмітку
безпечного рівня. На всіх ділянках парків та місць відпочинку прилегла до
автодороги ділянка має середнє звукове навантаження. Серед таких ділянок Парк
«Хіміків», парк «Сосновий Бір».
45
Отримані результати свідчать про значне фонове шумове навантаження
скверу «Юність». Максимальні значення шуму даної ділянки (70-85 дБА) Тривале
перебування людини на такій території може привести до неспецифічної,
подразнюючої дії шуму та порушень з боку нервової системи.
Проведені дослідження в повній мірі характеризують вплив акустичного
навантаження на рекреаційні території міста. Проте вони не охоплюють
дослідження шумового забруднення в житлових приміщеннях, дитячих
майданчиках, лікарнях, які знаходяться біля автодоріг.
Розглядаючи питання впливу шуму на паркові території міста Черкаси слід
зауважити, що більшість зон відпочинку не мають перевищень нормативів
гранично-допустимого рівня шуму для таких території.
Узагальнена оцінка рівня звукового навантаження для паркових зон
представлена у таблиці 2.12.
Таблиця 2.12 – Рівні шумового навантаження на паркові зони в різні періоди
доби
Досліджувана Ранок Обід Вечір Ніч
ділянка А В С D
Середній Високий Помірний Низький
Сквер «Юність»
рівень рівень рівень рівень
Парк Низький Середній Низький Низький
«Сосновий Бір» рівень рівень рівень рівень
Середній Низький Низький Низький
Парк «Хіміків»
рівень рівень рівень рівень
Виходячи з результатів досліджень, необхідно вживати заходів щодо
акустичного навантаження на селітебні райони міста, які прилягають до
46
автомагістралей, зокрема на досліджених ділянках, оскільки тут сконцентрована
велика кількість житлових будинків, громадських приміщень, офісних будівель.
Крім того, слід відмітити, що значення рівня шуму в деяких із наведених
точок гранично наближені до максимально допустимих рівнів. У цілому
проведені дослідження в повній мірі характеризують вплив акустичного
навантаження на селітебні території міста.
2.5 Аналіз акустичного впливу в умовах інтенсивних транспортних потоків
Кожного року кількість автомобілів в місті Черкаси зростає, що невпинно
підвищує рівень шумового забруднення. Це має значний вплив а комфортність
життя, та використання міських будівель мешканцями міста. Для більш широкого
аналізу впливу транспорту на звукове навантаження території міста обрано три
досліджувані території :
№1 перехрестя вул. Сміляська – бул.Шевченка та вул.Смілянська;
№2 перехрестя вул. Чигиринська – Добровольського, та вул.Чигиринська;
№3 перехрестя вул. Благовісна – Чехова та вул.Чехова;
Охоплені території виміру вказані на рисунку 2.7. Зауважимо, що (для
зручності порівняння отриманих результатів) така нумерація буде збережена і
відповідатиме номерам 1, 2 та 3 відповідно.
47
Рисунок 2.7 – Карта охоплених вимірами ділянок з інтенсивним рухом
транспорту
Для отримання вихідних даних, необхідно підрахувати кількість
автомобілів за 10 хв, на ділянці дороги в 50 м і на перехресті в різні періоди доби
(ранок, день, та ніч ).
Обрано орієнтовні звукові рівні для кожного досліджуваного типу
автотранспорту:
Легкові автомобілі – 80 дБА;
Вантажні автомобілі – 89 дБА;
Автобуси та маршрутні таксі – 82 дБА;
Обрані дослідні ділянки характеризуються високою пропускною
спроможністю різного типу транспортних засобів (ТЗ). Також через кожну з
зазначених вулиць, дозволений рух вантажних автомобілів, окрім бульвару
Шевченка.
В основному, максимальна інтенсивність впливу ТЗ яскраво виражена
зранку та вдень, а з отриманих даних можна визначити, що основну частку
транспортних засобів на ділянках є легковий автомобіль.
48
Визначимо загальний рівень шуму за формулою [25]:
∑ , (2.1)
де, n – кількість транспортних засобів, k – кількість різновидів ТЗ, LA1 –
рівень їх шуму.
Рівень шуму окремого виду ТЗ розраховується пропорційного часу заміру
та кількості ТЗ за формулою 2.2 [25]:
, (2.2)
де n – кількість транспортних засобів певного виду, – рівень шуму ТЗ.
Отримані результати розрахунків представлені в таблиці 2.13.
Таблиця 2.13 – Загальний вплив рівня шуму транспортних засобів та окремо
різних їх типів на досліджуваних ділянках
Перехрестя Відрізок дороги
Ділянка Ранок, День, Ніч, Ранок, День, Ніч,
Тип транспорту
№ дБА дБА дБА дБА дБА дБА
1 43,3 43,0 39,2 42,5 40,9 35,2
2 43,1 42,7 36,2 41,1 40,4 32,8 Легкові
3 42,9 40,1 76,5 42,2 37,3 34,8
1 0 0 0 0 0 0
Вантажні 2 34,8 35,8 27,5 32,8 32,0 25,3
3 27,5 27,5 20,49 27,5 0 20,5
Автобуси та 1 34,9 34,6 27,1 33,9 32,4 0
маршрутні таксі 2 34,1 34,3 0 31,6 32,7 0
49
3 23,3 23,1 0 28,6 20,1 0
1 46,7 46,3 41,7 45,9 44,1 35,2
Сумарний рівень
2 48,5 50,2 38,7 46,2 47,5 35,1
шуму ТЗ
3 54,5 44,0 41,3 48,1 38,9 39,4
В результаті обробки результатів, видно, що всі території піддаються
впливу усереднененого фонового шуму ТЗ, який межує з нормативним значенням
і лише вдень на вул.Чехова (38,9 дБА) та вночі на всіх обраних відрізках доріг
вулиць (відповідно 35,2; 35,1; 39,4 дБА) значення звукового впливу спускається
нижче позначки 40 дБА.
Вирахуємо рівень експозиції, що характеризує рівень постійного звуку за
формулою 2.3 [26]:
[ ∫ ], (2.3)
де Т0 – протяжність події з рівнем звукової енергії експозиції (Т0 = 0);
t1 і t2 - моменти початку і закінчення спостерігання події.
Задамо t1 рівним нулю, тоді t2 відповідає час, за який транспортний засіб
проїжджає ділянку дороги.
Розрахуємо в поодинокому випадку для кожного виду транспорту:
1. для легкових автомобілів t2 - t1 =1 с.
[∫ ] дБА
2. для вантажних автомобілів t2 - t1 =1,5 с.
[∫ ] дБА
3. для автобусів та маршрутних таксі t2 - t1 =2 с.
[∫ ] дБА
50
Розрахований, за формулою 2.4 еквівалентний рівень шуму, представлений
у таблиці 2.14.
Такий дескриптор використовується в разі тривалого спостереження за
короткочасною подією.
[ ∫ ∑ ], (2.4)
де T=10хв = 600с, T0=1, N – кількість транспортних засобів, SEL – рівень
експозиції в поодинокому випадку для кожного виду транспорту.
51
Таблиця 2.14 – Розрахований еквівалентний рівень шуму досліджуваних
територій
Перехрестя Відрізок дороги
Ранок, День, Ніч, Ранок, День, Ніч,
Ділянка №
дБА дБА дБА дБА дБА дБА
1 70,1 70,4 77,1 71,0 72,5 61,1
2 69,8 69,4 82,5 72,2 71,5 75,5
3 78,6 78,8 77,9 75,4 83,9 78,8
Отже, в перспективі отримали досить високі значення еквівалентного рівня
шуму, який в основному варіюється в діапазоні від 70 дБА до майже 85 дБА, що є
тривожним знаком на який слід звернути увагу. Адже мінімальне значення в 61,1
дБА спостерігається лише в одні точці по вул.Смілянська в нічний час, а також
максимальне – 83,9 дБА по вул.Чехова, де розташовані квартири та приватна
забудова.
Також слід зазначити, що в нічний час поширення шуму є більш
ефективним.
Вирахуємо еквівалентний рівень звуку [26] в залежності відстані до
дороги та коефіцієнту поглинання звуку в повітрі.
, (2.5)
де – еквівалентний рівень шуму,
R – відстань до спостерігача,
52
– коефіцієнт просторового затухання залежить від частоти, яку ми
вибираємо (коефіцієнт просторового затухання при частотах 63 Гц, 125 Гц, 250
Гц становить 0; 0,0003; 0,0011 дБА/м , на відстані 1, 50 та 100 метрів відповідно.
При частоті 63 Гц процес утворення звуку повністю відбувається за рахунок
звукової вібрації: в цьому частотному спектрі його внесок на 3-5 дБ вищий за
внесок повітряного шуму.
Шум в діапазоні частот 250-8000 Гц в основному визначається повітряним
звуком, а при частоті 125 Гц цей внесок можна порівняти з внеском звукової
вібрації.
Зміна частоти вимірювальної характеристики майже не впливає на
отриманий результат, а зміна відстані відносно джерела вимірювання – ні.
Результати вимірювань показують, що еквівалентний рівень шуму,
виміряний на відстані 50 метрів від основної точки (1 м від джерела), значно
зменшується на 40%, а на відстані 100 метрів – на 50%, тож постраждають
будинки, квартири та інші будівлі. перебувати ближче до шосе в межах 50 метрів,
особливо у разі дозволу вуличного руху, вплив імпульсного шуму може досягати
порогу 90 дБА.
В цілому, досліджувані ділянки мають значне звукове навантаження, як
чинник впливу різних видів транспорту. Рівні шуму подекуди досягають
критичних значень, а це є суттєвим погіршенням соціальних умов для населення
та потребує постійного моніторингу та врегулювання.
2.6 Методи оптимізації ти зниження шумового навантаження в міських
екосистемах
Заходи боротьби з міським шумом можна розділити на дві групи:
архітектурне планування та архітектурна акустика.
53
З розробкою заходів щодо зниження шуму від джерел транспорту постає
проблема боротьби з шумом, який ці джерела поширюють у навколишнє
середовище. Вирішити цю проблему можна двома шляхами: планування заходів з
генерального планування міста в процесі складання генеральних планів міста,
проектів детального планування житлових районів і мікрорайонів, розробки
спеціальних захисних пристроїв для звукоізоляції, поглинання та відображення
шуму. шум.
Можуть використовуватися різні заходи управління. Це: перерозподіл
транспортного потоку вулицями міста; обмеження руху в певних напрямках у
різний час доби; зміни складу транспортних засобів (наприклад, заборона
використання дизельних вантажівок та автобусів на окремих вулицях у містах)
Як природні умови (рельєф і зелені насадження), так і спеціальні споруди
(екрани біля магістралей) можна використовувати для проектів містобудування та
забудови для запобігання шуму. Для окремих типів будівель, приміщень і
розважальних зон, побутових потреб тощо також можна використовувати розумні
способи розділення території в умовах шуму.
Розглянемо можливі варіанти запобігання шуму в місті. По-перше, для
запобігання шуму при проектуванні міст та інших житлових територій необхідно
чітко розділити територію для її функціонального використання на зони: житлові,
промислові (виробничі) зони, комунальні зони та зони зовнішнього транспорту.
Промислові (виробничі) та комунальні складські площі призначені для масового
вантажообігу на автомобільних дорогах, а їх розташування не проходитимуть
через житлові масиви та не вклинятимуться в них.
При проектуванні зовнішньої транспортної системи з метою запобігання
шуму необхідно передбачити в місті обхідні залізничні лінії (для проходження
транзитних поїздів за межі міста), облаштувати сортувальні та технічні станції за
межами населених пунктів, а також зарезервувати рухомий склад і вантажі
Залізничний рух і проїзд за межами житлового масиву; відокремлення нової
залізничної лінії та станції на період будівництва від житлової забудови СЗЗ міста
54
та інших населених пунктів; межа аеропорту, заводу, військового аеропорту та
межі житла повинні зберігатися на відповідній відстані. Ширина СЗЗ повинна
бути завірена за акустичними розрахунками та санітарними нормами,
визначеними ДБН 360-92 «Містобудування». Міське і сільське житлове
планування та забудова» та СНиП «Захист від шуму».
При будівництві або реконструкції магістральних вулиць і доріг у житлових
районах слід передбачати заходи щодо запобігання шуму транспорту на основі
акустичних розрахунків. Важливі магістралі та дороги в міській зоні, де вантажні
перевезення є основною опорою, не повинні проходити через міську територію. У
житлових районах є законні підстави дозволяти будівництво автомобільних доріг
у тунелях або котлованах. Прямі транспортні потоки на заміські об’їздні дороги за
містом.
В якості природного бар’єру для передачі шуму слід використовувати
елементи місцевості. При необхідності прокладки магістральних вулиць і доріг на
набережних і шляхопроводах встановлюють звукоізоляційні екрани.
При проектуванні вуличної мережі необхідно максимально розширити
ділянку між магістралями, зменшити кількість перехресть та інших транспортних
вузлів, встановити пристрій плавного кривого сполучення дороги. Територія
житлових районів повинна бути обмежена щодо наскрізного руху автомобільного
транспорту.
Будівельно-планувальна структура житлових районів і кварталів
використовує такі методи шумозахисту: Житлові будинки, які усувають джерела
шуму, розміщення екранів між джерелами звуку та житловими конструкціями, а
також прийнятне поєднання житлових будинків з точки зору захисту від шуму.
На найбільш віддалених від джерела шуму районах, автомобільних дорогах,
автостоянках, гаражах, підстанціях та інших територіях необхідно враховувати
потреби житла та дитячих дошкільних закладів, проводити блочне функціональне
зонування. Дозволяють вищий рівень звуку. Це підприємства побутового
55
обслуговування населення, торгівлі, громадського харчування, комунальні
підприємства, адміністративно-господарські та комунальні установи.
Якщо житловий будинок необхідно розташувати на межі кварталу вздовж
швидкісної дороги, слід прийняти спеціальний тип звукоізоляційного житла. За
умовами сонячного світла рекомендується будувати: шумоізоляційні житлові
будинки та схеми планування, що характеризуються джерелом шуму вікон
допоміжних приміщень, і не більше однієї житлової кімнати без спальні;
зовнішню огороджувальну конструкцію з високою звукоізоляцією.
продуктивність, орієнтуючись на джерело шуму і звукоізоляційний житловий
будинок з вбудованою системою подачі повітря.
Для забезпечення гігієнічних норм у квартирах і населених пунктах
необхідно використовувати звукоізоляційний метод комбінування будівель,
заснований на створенні закритих приміщень.
При розміщенні житлових будинків вздовж магістралі не слід вдаватися до
комбінованої технології групування житлових будинків, це ґрунтується на
розкритті простору проїзду.
Якщо архітектурно-планувальні заходи (відпочинок, технологія будівництва
тощо) не можуть забезпечити належний рівень шуму в будинках і житлових
приміщеннях, а також не можуть заощадити простір, необхідний для
територіального розриву з автомобільною дорогою, рекомендується
використовувати архітектурно-акустичні методи: звукоізоляційні конструкції та
інсталяції , Екрани, озеленення звукоізоляційних смуг, а також будівництво
високих звукоізоляційних вікон для житлових будинків.
В якості екрану можуть бути використані різні будівлі та споруди: будівлі з
низькими вимогами до шумових характеристик; звукоізоляційні будинки; штучні
або природні елементи рельєфу (виїмки, яри, насипи, насипи, насипи) і стіни
(придорожні ґрунтоутримувачі, паркан і шумозахист ).
Уздовж джерела шуму слід влаштувати шумозахист будинків з низькими
вимогами до шуму (побутові послуги, торгівля, харчування, комунальне
56
господарство, громадська та культурна освіта, адміністративно-господарські
установи) та житлових будинків, прийняти форму суцільної забудови. так багато,
як тільки можливо. Місця адміністративних, громадських та культурно-освітніх
закладів (конференц-зали, читальні, театральні глядацькі зали, кінотеатри, клуби
тощо), які потребують високого акустичного комфорту, слід будувати на
протилежному боці джерела шуму. Від магістралі вони відокремлені коридорами,
вестибюлями, холами, кафе і буфетами, допоміжними приміщеннями.
В даний час вітчизняна містобудівна практика почала засвоювати принцип
шумоізоляції. На етапі формування загального містобудування доцільно скласти
карти шуму дорожньої мережі та найбільшого промислового джерела шуму.
Карта шумів складається за результатами вимірювань польових приладів у
природних умовах або шляхом розрахунків. Необхідність і доцільність
використання регіональних розривів, захисних конструкцій, зелених
шумозахисних смуг визначаються розрахунком рівня звуку в розрахунковій точці
на території об'єкта, який підлягає шумозахисту:
Для зниження шуму, джерелом якого є автомобільний транспорт, доцільно
використовувати два основних способи:
1) зменшення швидкості руху транспортних засобів, покращення нагляду за
вуличним рухом, заборона певним типам автомобілів проїзд певними
маршрутами та певним часом доби;
2) поліпшення звукоізоляційного ефекту будівель та встановлення
звукоізоляційні екрани, покращення руху транспортних засобів та обслуговування
деталей двигуна.
Зелені рослини використовуються як додатковий засіб для запобігання
шуму. Для отримання значного звукоізоляційного ефекту слід висаджувати густі
крони дерев і кущів, а також висаджувати багато зелених рослин.
Для звичайних міських насаджень через низькі частотні характеристики
частотного спектру зниження рівня шуму транспорту майже дорівнює нулю.
57
Акустичний ефект зниження рівня звуку визначається такими факторами, як
пропускна здатність, композиція дерев і дизайн рослин.
Зелені насадження у вигляді спеціальних шумозахисних смуг дозволяють
знизити рівень шуму до 8 дБА. Для досягнення цього шумозахисним поясом для
зелених рослин має бути спеціальний густо посаджений великий
швидкозростаючий чагарник з густою і низькою кроною. Проміжок під кроною
потрібно закрити чагарниками.
Хвойні рослини ефективніше запобігають шуму, ніж листяні рослини, і на
них не впливає сезон. Однак у міських умовах вони погано ростуть, тому їх
корисно поєднувати з листяними деревами.
Слід пам’ятати, що шумозахист зелених рослин спостерігається лише в їх
тіньовій зонах. На практиці це означає, що зниження шуму можна досягти лише в
зонах і нижніх поверхах будівель.
Одним з найефективніших архітектурних та акустичних методів зниження
шуму в містах є розміщення екрану між джерелом шуму та об’єктом, який його
перешкоджає.
При проектуванні вуличної мережі необхідно максимально розширити
ділянку між магістралями, зменшити кількість перехресть та інших транспортних
вузлів, встановити пристрій плавного кривого сполучення дороги. На території
житлових масивів необхідно обмежити проїзд.
Будівельно-планувальна структура житлових районів і кварталів
використовує такі методи шумозахисту: Житлові будинки, які усувають джерела
шуму, розміщення екранів між джерелами звуку та житловими конструкціями, а
також прийнятне поєднання житлових будинків з точки зору захисту від шуму.
Рекомендується подумати про розміщення житлових будинків і дитячих
садків у районі, найбільш віддаленому від джерела шуму, і провести
функціональне зонування громади на магістралі поблизу джерела шуму.
58
ВИСНОВКИ
За результатами виконання оцінки шумового навантаження на локальні
зони міста Черкаси можна зробити наступні висновки:
Головним джерелом акустичного забруднення в містах є автотранспорт, на
частку якого у деяких районах міста припадає до 80 % шуму. До того ж, на всіх
досліджуваних територіях дозволений рух вантажного та громадського
транспорту, що значно посилює рівень шуму.
Найбільш значні перевищення спостерігаються на головних дорогах міста:
бул. Шевченка (на даній вулиці заборонений рух вантажного транспорту), та
магістраль, де дозволений рух вантажівок також має перевищення (вул.
Смілянська, Чигиринська та Чехова). Акустичне навантаження, що створюється
транспортними потоками міста, знаходиться в межах акустичної області
звукового сприйняття людини і має суттєвий вплив на організм людини, оскільки
постійно перевищує відмітку безпечного рівня.
Аналіз акустичного впливу в умовах інтенсивних транспортних потоків
виявив, що на всі дослідні характеризуються досить значним автомобільним
навантаженням та відносяться до I та II категорії по наванаженості.
Рівень еквівалентного звуку загалом тримається на відмітці 70 дБА та вище,
і навіть перевищуючи максимальне нормативне значення на вулиці Чехова в
годину-пік та становить 83,9 дБА в точці виміру.
Також слід відзначити, що лише по бул.Шевченка заборонений рух
габаритних вантажних автомобілі. Також був проведений капітальний ремонт
дороги, тому покриття на ній нове і еквівалентний рівень шуму в основному не
перевищує 72 дБА.
Перерахунок еквівалентного рівня шуму на всіх дослідних ділянках за
частотним спектром 63, 125 та 250 Гц та на відстані 1, 50 та 100 метрів відносно
основної точки виміру, дав можливість зробити висновок, що вже в 50 метровій
зоні рівень шуму падає на 40 – 50% та коливається в межах 30 – 40 дБА , а в 100
59
метровій становить третину від початкової сили звуку. Тому можна впевнено
стверджувати, що 50-ти метрова зона від дороги буде найбільш небезпечною
частиною рухомого простору і значною мірою впливатиме на здоров`я населення,
яке потрапляє в зону її постійного впливу чи проживає в ній.
Акустичне навантаження на рекреаційні паркові зони суттєво менше, ніж на
ділянки прилеглі до транспортних шляхів, проте не лежать в діапазонах
допустимих рівнів в різні періоди доби. На обраних ділянках парків та місць
відпочинку прилегла до автодороги ділянка має середнє звукове навантаження
(парк «Хіміків»). Отримані результати свідчать про значне фонове шумове
навантаження оновленого скверу «Юність». Максимальні значення шуму даної
ділянки (70-85 дБА) Тривале перебування людини на такій території може
привести до неспецифічної, подразнюючої дії шуму та порушень з боку нервової
системи.
Зменшенню такого впливу сприяв би більш глибокий розвиток заходів по
зниженню рівня шумового навантаження в місті, наприклад установка
спеціальних шумовідбиваючих захисних екранів в найбільш проблемних зонах.
Отже, в загалом місто Черкаси характеризується значним шумовим
навантаження, що погано впливає на здоров`я людей та економічну ситуації
регіону, як випливаючий наслідок акустичного ефекту.
60
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Янковська Л. В. Урбоекологія: Навчальний посібник. / Л. В. Янковська.
Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2016. 154 с.
2. Залеський І. І. Екологія людини: Підручник./ І. І. Залеський, М. О.
Клименко.– К.: Видавничий центр «Академія», 2005. 288 с.
3. Габрель М.М. Просторова організація міських систем / М.М. Габрель. К.:
Видавничий дім АСС, 2004. 488 с.
4. Омельяненко М.В. Основи нормування міського середовища Навч. посібн. /
за ред. М.М. Дьоміна. К.: Книжкове вид-во Національного авіаційного ун-
ту, 2007. 192 с.
5. Русіло П. О. Вплив на довкілля автомобільного транспорту на всіх стадіях
його життєвого циклу / П. О. Русіло, В. В. Костюк, В. М. Афонін //
Науковий вісник НЛТУ Україна . 2008. 18.3 С. 89.
6. Salomons E. M. Efficient numerical modeling of traffic noise/ E. M. Salomons,
Han Zhou, J. A. Walter. J. Acoust. Soc. Am. Vol. 127 (2). 2010. P. 796– 803.
49
7. Даценко І. І. Гігієна і екологія людини: Навчальний посібник. / І. І.
Даценко. Львів.: Афіша, 2000. 248 с.
8. Вплив шуму автомобільного транспорту на стан екології та методи
зниження їх показників / М. Пукало, А. Наконечний, К. Ідрісов: Матеріали
І науково-практичної онлайн-конференції / Відп. ред. М. Брегін. Львів:
2016. С.32-38.
9. Коваленко Л.О. Визначення рівнів шуму на магістралях та вулицях міста.
Міжвузівський збірник «Наукові нотатки». 2014. Вип. №46. С. 252-256.
10. Абракітов В.Е. Картографування шумового режиму центральної частини
міста Харкова / В. Е. Абракітов. Х.: Харківська національна академія
міського господарства, 2010. 266 с.
61
11. ГОСТ 23337-78 (СТ СЭВ 2600-80) Шум. Методи вимірювання шуму на
селитебній території і в приміщеннях житлових і суспільних будівель.
12. ДСН 3-3-6-037 -99 Виробничі норми шуму ультразвуку та інфразвуку.
[Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va037282-99#Text
13. Методика виявлення, оцінки та ранжування потенційних екологічно
небезпечних місць автомобільної дороги [Текст] : М 218-02071168-416-
2005. К. : Укравтодор, 2005. 35 с.
14. Екологія автомобільного транспорту : Навч. посіб. / Ю. Ф. Гутаревич, Д. В.
Зеркалов, А. Г. Говорун, А. О. Корпач, Л. П. Мержиєвська; Нац. транспорт.
акад. – К. : Основа, 2002. - 311 c.
15. Захист територій, будинків і споруд від шуму: ДБН В.1.1-31:2013.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.dnaop.com/html/43864/doc/.
16. Загальна екологія. Практичний курс: Практичний курс частина 1.
Урбоекосистеми / С. С. Руденко, С. С. Костишин, Т. В. Морозова.
Чернівці: Книги XXI, 2008. 344 с.
17. Васильев А.В. Воздействие шума транспортных потоков на салитебную
територию современного города // Техногенная и экологическая
безопасность, №3 (15) 2004. 61 с.
18. Промислова екологія : навч. посіб. / С.О. Апостолюк, В.С. Джигирей, І.А.
Соколовський К. : Знання, 2012. 430 с.
19. ДБН 360-92. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських
поселень.
20. ДСТУ-НБ В.1.1-35:2013 Настанова з розрахунку рівнів шуму в
приміщеннях i на територіях.
21. Гігієна праці / За ред. А. М. Шевченка. К.: Інфотекс, 2000. 608 с.
22. Костюк І. Ф. Професійні хвороби / І. Ф. Костюк, В. А. Капустник. 2-ге
вид., перероб. і доп. К.: Здоров’я, 2003. 636 с.
62
23. Данилевич Я. Б. Системні рішення проблем екологічної безпеки
автотранспортного комплексу, як метод покращення екологічної ситуації у
мегаполісах / Я. Б. Данилевич, В. Я. Денисов // Доп. IV Міжнар. наук.-
практ. конф. «Автотранспорт: від екологічної політики до щоденної
практики». К. : ЦУЛ, 2005.
24. Данилко В.К. Статистика екології автомобільного транспорту Житомир,
2001. 172 с.
25. Міждержавний стандарт IEC 61672-1:2002* Electroacoustics. Sound level
meters. Part 1. Technical requirements
26. ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 Настанова з розрахунку та проектування захисту
від шуму селищних територій. Київ: Мін регіон України, 2014. 46 с.
63
ДОДАТКИ
64
ДОДАТОК А
Апробація роботи
Мелецький В.С., Ящук Л.Б. Динаміка шумового впливу на паркові зони
міста Черкаси // Екологія, неоекологія, охорона навколишнього середовища та
збалансоване природокористування: Матеріали IХ Міжнародної наукової
конференції молодих вчених. Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2021.. 25–26
листопада 2021. Харків, с 87-88.